(2 березня 1859 – 13 травня 1916)
Великий єврей з України…
Шолом - Алейхем
«Мир вам»
( Шолом Нахімович Рабінович)
Шолом – Алейхем народився на Україні
в містечку Переяславі (тепер Переяслав – Хмельницький)
в родині крамаря.
Зростав в релігійній родині, серед товаришів більш
обдарованих хистом, ніж долею. В багатьох його творах
про дітей є спогади письменника про власне дитинство.
Перша сходинка освіти – хедер (єврейська початкова
школа), згодом – російське повітове училище.
Життя Шолом – Алейхема тісно пов'язане з Україною. Багато років жив у Києві та на Київщині,
у м. Лубни Полтавської області, де служив равином, але опікувався громадськими справами,
клопотався будівництвом школи, лікарні.
Бував на Сумщині, Харківщині, Вінниччині.
Шолом – Алейхем часто подорожував, але не через бажання побачити світ.
Інколи він тікав від фінансової скрути, а в 1905 році після жахливого єврейського
погрому в Києві змушений був залишити Україну.
Письменник бував у Польщі, Білорусії, Італії, Німеччині.
Перша світова війна застала його в невеличкому німецькому містечку. З великими
труднощами він звідти дістався до Нью – Йорка.
Тут 13 травня 1916 року Шолом- Алейхем помер.
Останньою волею письменника було, щоб його тіло поховали в рідному Києві.
Історичні обставини стали на перешкоді заповіту. Прах його і нині покоїться
в нью – йоркській землі.
Творчість Шолом- Алейхема високо цінували
М. Коцюбинський, В. Короленко, А. Чехов.
Тема уроку:
Пафос людяності, ліризм оповідання
Шолом – Алейхема «Хлопчик Мотл»
Раз добром зігріте серце
Вік не охолоне.
Т. Шевченко
- Чи сподобався вам головний герой твору? Чим саме?
- Яким ви уявляєте його?
- Про що мріє хлопчик?
Торжество радості і прірва горя
Дія розвивається в «ясний
день після Пасхи»
 «… ніхто в світі не тішився
так теплим ясним днем після
пасхи, як я, Мотл, хлопчик
кантора Пейсі…»
Батько Мотла помирає в
перший день
П'ятидесятниці
 «… мій брат Еля, який і сам
весь час плаче, не перестає
нагадувати їй, що «сьогодні
свято, мамо, сьогодні
п'ятидесятниця, мамо! Мамо,
не можна плакати, мамо!..»
«Мені добре – я сирота!»
Що змінилося в життя хлопчика Мотла після смерті батька?
Хлопчик Мотл
Що є основою життя головного героя?
Національний колорит твору
Національний колорит – це особливості мови,
характеру народу, його звичаї і фольклор.
З якою метою автор створює національний колорит?
Гумор – різновид комічного, відображення смішного
в життєвих явищах і людських характерах.
Хлопчик спостерігає за дійсністю і завжди знаходить в ній перчинку
гумору. Сам він ніколи не буває смішним, оскільки зберігає
безпосередність і самобутність дитинства.
Р. Рубіна
Пафос – почуття, пристрасть, натхнення,
пристрасне переживання душевного піднесення.
«Серце в мене стискається і хочеться плакати, сам не знаю чого… І жаль мене бере на маму,
не можу бачити, як вона плаче, і як умліває, і як тремтить у мого брата на руках.
Я залишаю мій палац з моїм виноградником, підходжу до неї ззаду і кажу їй такими ж словами,
що мій брат Еля, і сльози капають з моїх очей…»
Що об’єднує цих літературних героїв?

шолом алейхем

  • 1.
    (2 березня 1859– 13 травня 1916) Великий єврей з України… Шолом - Алейхем «Мир вам» ( Шолом Нахімович Рабінович)
  • 2.
    Шолом – Алейхемнародився на Україні в містечку Переяславі (тепер Переяслав – Хмельницький) в родині крамаря. Зростав в релігійній родині, серед товаришів більш обдарованих хистом, ніж долею. В багатьох його творах про дітей є спогади письменника про власне дитинство. Перша сходинка освіти – хедер (єврейська початкова школа), згодом – російське повітове училище.
  • 3.
    Життя Шолом –Алейхема тісно пов'язане з Україною. Багато років жив у Києві та на Київщині, у м. Лубни Полтавської області, де служив равином, але опікувався громадськими справами, клопотався будівництвом школи, лікарні. Бував на Сумщині, Харківщині, Вінниччині.
  • 4.
    Шолом – Алейхемчасто подорожував, але не через бажання побачити світ. Інколи він тікав від фінансової скрути, а в 1905 році після жахливого єврейського погрому в Києві змушений був залишити Україну. Письменник бував у Польщі, Білорусії, Італії, Німеччині. Перша світова війна застала його в невеличкому німецькому містечку. З великими труднощами він звідти дістався до Нью – Йорка. Тут 13 травня 1916 року Шолом- Алейхем помер.
  • 5.
    Останньою волею письменникабуло, щоб його тіло поховали в рідному Києві. Історичні обставини стали на перешкоді заповіту. Прах його і нині покоїться в нью – йоркській землі. Творчість Шолом- Алейхема високо цінували М. Коцюбинський, В. Короленко, А. Чехов.
  • 6.
    Тема уроку: Пафос людяності,ліризм оповідання Шолом – Алейхема «Хлопчик Мотл» Раз добром зігріте серце Вік не охолоне. Т. Шевченко
  • 7.
    - Чи сподобавсявам головний герой твору? Чим саме? - Яким ви уявляєте його? - Про що мріє хлопчик?
  • 8.
    Торжество радості іпрірва горя Дія розвивається в «ясний день після Пасхи»  «… ніхто в світі не тішився так теплим ясним днем після пасхи, як я, Мотл, хлопчик кантора Пейсі…» Батько Мотла помирає в перший день П'ятидесятниці  «… мій брат Еля, який і сам весь час плаче, не перестає нагадувати їй, що «сьогодні свято, мамо, сьогодні п'ятидесятниця, мамо! Мамо, не можна плакати, мамо!..» «Мені добре – я сирота!»
  • 9.
    Що змінилося вжиття хлопчика Мотла після смерті батька?
  • 10.
    Хлопчик Мотл Що єосновою життя головного героя?
  • 11.
    Національний колорит твору Національнийколорит – це особливості мови, характеру народу, його звичаї і фольклор. З якою метою автор створює національний колорит?
  • 12.
    Гумор – різновидкомічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах. Хлопчик спостерігає за дійсністю і завжди знаходить в ній перчинку гумору. Сам він ніколи не буває смішним, оскільки зберігає безпосередність і самобутність дитинства. Р. Рубіна
  • 13.
    Пафос – почуття,пристрасть, натхнення, пристрасне переживання душевного піднесення. «Серце в мене стискається і хочеться плакати, сам не знаю чого… І жаль мене бере на маму, не можу бачити, як вона плаче, і як умліває, і як тремтить у мого брата на руках. Я залишаю мій палац з моїм виноградником, підходжу до неї ззаду і кажу їй такими ж словами, що мій брат Еля, і сльози капають з моїх очей…»
  • 14.
    Що об’єднує цихлітературних героїв?