є

1. Основи еволюційногоеволюційного вчення

3. • Жан Батист Ламарк (1 серпня 1744 — 18 грудня 1829) –
французький природодослідник, попередник Ч. Дарвіна.
Автор першої еволюційної гіпотези, яку оприлюднив у
книзі «Філософія зоології». За Лемарком , еволюція – це
процес набуття корисних ознак, які успадковують
нащадки, має прогресивний характер, тобто розвиток
відбувається від простого до складного. Ламарк
запропонував систему градіацій: 6 градіацій – від інфузорії
до людини, розділив тварин на 14 класів.
У 1802 році Ламарк увів термін – «біологія». Колеги дуже
часто критикували погляди Ламарка, та він всеодно
працював над своєю теорією і знаходив усе нові й нові
докази та підтвердження здогадкам.
У 75 років учений втратив зір, але продовжував
працювати.
1829 – Ламарк помирає.

4. Основні положення теорії ЛамаркаОсновні положення теорії Ламарка
1) Усі рослини і тварини – справжнє надбання
природи.Вони не існували споконвіку, а виникли свого
часу з неорганічної природи.
2)Види змінювані, але утворення нових видів відбувається
вкрай повільно.
3) Головною рисою історичного розвитку живого є процес
сходження від простого до складного.
4) Кожний клас живих організмів на східцях драбини істот
– це наступний етап розвитку – нова, більш висока
організація.

5. Закони Ламарка
• Перший закон, закон вправляння і невправляння:
якщо тварина активно вправляє свій орган, той
буде гіпертрофуватися і покращувати власну
форму і функцію; якщо ж орган не вправляється, то
він дегенерує і редукується
.
• Другий закон, закон наслідування набутих ознак:
якщо тварина набула корисну ознаку, вона буде
успадкована нащадками; не успадковуються
ознаки, набуті в результаті травм, патологій тощо.

9. Наукові праці Ламарка
«Гідрогеологія», «Французька флора», «Східці істот»,
«Систематична біологія безхребетних», «Філософія зоології».

11. • Дякуємо за увагу!