З ім’ям Стефана Васильовича Кульженка (1837–1906) пов’язана ціла епоха в розвитку друкарської справи в Україні. Він першим заклав основи поліграфічного мистецтва та промисловості справжнього європейського рівня на вітчизняних теренах. Розпочавши в одинадцять років трудову діяльність простим підмайстром, він став найуспішнішим українським друкарем й книговидавцем у Російській імперії. Незадовго до смерті Кульженко отримав титул почесного громадянина Києва за свою професійну й благодійну діяльність.
Все життя він ставився до книги як до твору мистецтва і перший у Києві показав, якою має бути справжня книга, зробивши з книговидавництва прибуткову справу. У друкарні Кульженка друкували зібрання творів популярних авторів, книги та альбоми з мистецтва, серію книг для народу, україномовні видання, відривні календарі (з 1880 по 1904 роки вийшло 240 тис. прим.), газети, журнали. Окремі ілюстровані видання викликали широкий резонанс, їх відзначали нагородами на всеросійських виставках і ярмарках (1882; 1895; 1896).
Справжнім помічником і однодумцем став старший син Василь (1865–1934), який разом з батьком домігся відкриття в Києві в 1903 р. художньо-ремісничої навчальної майстерні друкарської справи Міністерства торгівлі і промисловості. Василь Стефанович не тільки викладав там історію і техніку друкарства, а й успішно продовжив батьківську справу.
У відділі рідкісних і цінних видань є на збереженні 87 назв видань з друкарні С. Кульженка. Вони походять переважно з фондів бібліотек дореволюційних навчальних закладів Поділля, Вінницької публічної бібліотеки ім. М. В. Гоголя (нині «Тімірязєвки»), органів місцевого самоврядування, громадських організацій та приватних осіб. Окремі видання представлені в матеріалах виставки, тож маємо нагоду візуально оцінити книги, які несли в собі художню красу і дух часу знаменитого друкаря.
Запрошую до перегляду!
З ім’ям Стефана Васильовича Кульженка (1837–1906) пов’язана ціла епоха в розвитку друкарської справи в Україні. Він першим заклав основи поліграфічного мистецтва та промисловості справжнього європейського рівня на вітчизняних теренах. Розпочавши в одинадцять років трудову діяльність простим підмайстром, він став найуспішнішим українським друкарем й книговидавцем у Російській імперії. Незадовго до смерті Кульженко отримав титул почесного громадянина Києва за свою професійну й благодійну діяльність.
Все життя він ставився до книги як до твору мистецтва і перший у Києві показав, якою має бути справжня книга, зробивши з книговидавництва прибуткову справу. У друкарні Кульженка друкували зібрання творів популярних авторів, книги та альбоми з мистецтва, серію книг для народу, україномовні видання, відривні календарі (з 1880 по 1904 роки вийшло 240 тис. прим.), газети, журнали. Окремі ілюстровані видання викликали широкий резонанс, їх відзначали нагородами на всеросійських виставках і ярмарках (1882; 1895; 1896).
Справжнім помічником і однодумцем став старший син Василь (1865–1934), який разом з батьком домігся відкриття в Києві в 1903 р. художньо-ремісничої навчальної майстерні друкарської справи Міністерства торгівлі і промисловості. Василь Стефанович не тільки викладав там історію і техніку друкарства, а й успішно продовжив батьківську справу.
У відділі рідкісних і цінних видань є на збереженні 87 назв видань з друкарні С. Кульженка. Вони походять переважно з фондів бібліотек дореволюційних навчальних закладів Поділля, Вінницької публічної бібліотеки ім. М. В. Гоголя (нині «Тімірязєвки»), органів місцевого самоврядування, громадських організацій та приватних осіб. Окремі видання представлені в матеріалах виставки, тож маємо нагоду візуально оцінити книги, які несли в собі художню красу і дух часу знаменитого друкаря.
Запрошую до перегляду!
АВГУСТА КОХАНОВСЬКА
(6 липня 1868 – 7 грудня 1927) – буковинська художниця, відома живописними та графічними творами, книжковими ілюстраціями, а також етнографічними дослідженнями й публікаціями.
У 2023 році виповнюється
155 років від дня народження художниці, яка назавжди ввійшла в історію образотворчого мистецтва Буковини.
Пропонуємо дізнатись про її життя та творчість.
Мистецький бібліо-календар на ІІ квартал 2021 рокуestet13
Мистецький бібліо-календар на ІІ квартал 2021 року від відділу мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей знайомить із ювілейними датами всіх, хто вміє насолоджуватися та цінувати справжнє мистецтво та його творців.
2. Валентин Олександрович Сєров
народився в Санкт-Петербурзі в 1865 р.
Молодий живописець у 80-ті роки застав
блискучу плеяду майстрів образотворчого
мистецтва, яка мала значний вплив на
його творчість.
Видатний російський живописець
В. М. Васнєцов говорив, що Сєров на
його очах “ріс не по днях, а по годинах”
3. В 1887 році повернувшись наповненої
враженнями поїздки до Венеції, де
художник захоплено вивчав роботи
майстрів Італійського Відродження,
Валентин Сєров пише портрет дівчинки,
яку він знав від самого її народження.
Це була Віра Мамонтова, донька його
доброго товариша Сергія Івановича
Мамонтова.
З часом саме ця робота стала
найулюбленішою серед шанувальників
творчості митця.
5. Наступного 1888 року молодий
живописець пише наступний портрет,
тепер на лоні природи. Місцем його
виконання стала садиба “Домотканово”,
що розташовувалась у Тверській губернії.
В якості моделі Сєров обрав свою
двоюрідну сестру Машу Симонович.
Цей портрет, написаний Сєровим у
віці 23-х років, став класичним зразком
російського живопису.
7. Наступні роботи Валентина Сєрова в
переважній більшості були присвячені
творчим особистостям великого
масштабу.
Анжело Мазіні, Ісаак Левітан, Франческо
Таманьо, Костянтин Коровін, Олександр
Пушкін, Ілля Репін, Федір Шаляпін.
І це ще далеко не весь список відомих
особистостей, портрети яких написав
Сєров протягом свого життя.
17. Тенденцію гротескної трактовки
образу Валентин Сєров розпочинає з
“Портрета О. К. Орловой”. Ідеально
поєднані композиція та колорит портрета
в буквальному сенсі слова класично
довершені. Художник неймовірно тонко
передає фактурне обличчя та шию княгині.
Портрет цей є надзвичайно
іконографічним.
19. В пейзажі 1905 року “Купание
лошади”, написаному на березі Фінської
затоки, все наскрізь пронизано відчуттям
свободи. Після великого перериву в
написанні пейзажів Сєров особливо
трепетно наситив нову роботу яскравим
сонячним промінням та свіжим вітром.
Даний пейзаж будується на нових
принципах, які швидше розкривають
простір, ніж заключають його в певні
рамки.
23. Останній, недописаний, портрет
Щербатової задуманий як монументальний
портрет-картина, в якому органічно
поєднані глибоко і творчо передані великі
класичні традиції з тонкою і гострою
характеристикою сучасної художнику
людини.