3. 1. Передісторіяамериканськогопостмодернізму . ІрвінгХау., М.Маклюен. Безумовно, постмодернізм – не тількиамериканськеявище. Цеспосібмислення, життя, сприйняттялітератури. Немаєєдиноїтеоріїпостмодернізму, немаєєдиногорозуміння самого феномена постмодернізму. Перше вживаннятерміну«постмодернізм» в американськійлітературівідноситься до 1950-х років і стосуєтьсяпоетичноїшколи «чорної гори».
4. літературознавець, культуролог, що належить до старшоїгенераціїкритиківвживаєтермін «постмодернізм» у 1950-ті роки у дослідженнях про літературуmidcentury (серединивіку), яка, зйого точки зору, обслуговує потреби самесучасногоамериканськогосуспільства – masssociety, – і відрізняєтьсявідлітературивисокогомодернізму. Хауназиваєїїпостмодернізмом для того, щобвідмежувативідлітературимодерністської, яка посідалачільні, провідніпозиції у попереднюдобу. ІрвінгХау -
6. Високалітература, високапоезіясерединивікувже не вповнівідбивалатіреалії, якими жили поети, літератори, філологи в самійамериканськійсуспільності. Навколобуяламасовалітература і масова культура, і масовесуспільство, все більшвпливала на структуруванняамериканського способу життя. Формуєтьсяconsummeringsociety, споживацькесуспільство.
7. Разом зрозповсюдженняммасовоїкультури, яка спирається не стільки на друковане слово, скільки на відеоряд, на образ зекрану, на мас-медіа, починаєтьсяїїтеоретичневивчення. Першітеоретичнізбірки, присвяченімасовійкультурі, з’являються у 1957 р.
8. М. Маклюен Теорія М. Маклюенанайбільшпоширена і виразнащодосутностімасовоїкультури. Дослідникподіляє культуру на: 1. «холодну» (книжкову), яка можливалише за умовиусамітненнялюдини і сприяєроз’єднанню; 2. «гарячу» (видовищну), в якійменшеможливостей для персональнихфантазій і значносильнішеоб’єднуючеуніфікуюче начало.
9. Самезавдяки « гарячій» культурілюдинапозбавляєтьсясвоєїусамітненості, і замістьтрагічногоhomosapiensутворюєтьсясуспільствощасливихстадних людей. Таким чином, масова культура, що сприяєвідродженнюпозитивноїприродилюдини, набуваєнеабиякогозначення.
10. Американськідослідники середину ХХ ст. називаютьмовчазними роками. Подолавшидепресію 1929 р., американськанаціязумілавийтизкризи та вийтизначнозбагаченою, сильнішою, ніжрозоренаЄвропа, що й привело до панамериканізму.
11. За таких обставинсформуваласяпевнасуспільнасвідомість у покоління, яке пам’яталодепресію і все, що довелось пережити. Цепокоління і суспільство, задоволенесвоїм урядом, своїм становищем, і називаєтьсяконформістськимпоколінням, звідси і назвацихдесятиліть (40-50-ті рр.) – «мовчазні роки».
13. Герой його роману Селенджера «Над прірвою в житі»– ХолденКолфілд – можевважатисянагляднимзразкомнонконформістськоїсвідомості в американськомусуспільномужитті. З часом цеявищевилилося в рух «хіппі».
14. 2. Рух «хіппі». «Бітництво». З'явилося таке поняття як білий негр. Білийнегр – целюдина, яка не погоджуєтьсяз постулатами суспільства. Вінназиваєбілимнегромхіпстера. Словник американського сленгу даєтакевизначенняхіпстера– молода людина 50-х років, що цікавиться джазом і тяжіє до наркотиків. В хіппійшлипідліткив основному ззаможних родин, які не згоднібулидомагатися тих цілей, що поставили перед ними суспільство, родина, батьки.
15. «Бітництво» – цеявище, близьке до хіпстеризму, алейвідмінневіднього. Корінь слова “tobebeat” – бути побитим. «Битничество – не столько бунт, сколько способ самоустранения, “выпадения” из системы общественных норм и обязательств.» (Т. Венедиктова «Зарубежная литература ХХ века»).
16. Акцент робиться на самовираженні – self-expression, freedom of expression. В суспільствіамериканськомуце не просто слова, а повернення до сутності, доамериканськоїтрадиції. Це протест протиредукуванняособистості, протиіндивідуальності, яку хочутьвмонтувати у певну систему.
18. Ще один, умовнокажучи, духовний наставник бітників – Уільям Берроуз. Вінбувлікарем, інтелектуалом, алевтратив все, ставши наркоманом. Йогоранніромани «TheNakedLunch», «TheSoft Machine» через свою невідповідністьсуспільній моралі в Америці не видавалися, виходили в Парижі. 4. Уільям Берроуз
19. це роман, написаний як засторогапротивживаннянаркотиків, що якщолюдство не звернеувагу на страшне зло наркоманії, то відбудетьсявселюдськатрагедія. Тоді, в 60-ті роки, здавалось, що автор все гіпертрофує, зараз вжеможнасказати, що вінпередбачав, а не перебільшував. «TheNakedLunch»
20. Розповідь фрагментарна, розірвана. Письменниквпроваджує «метод врізки»: монтуєдовільно не тількиокремівидіння героя, що знаходитьсяпідвладою наркотика, або епізоди того, що нагадує сюжет, алей вводить ціліфрагменти «чужої» прози. «TheSoftMachine»
21. В кінці 60-х, післясексуальноїреволюції в США відбувсясудовийпроцес над творчістю Берроуза, внаслідокякогобулознятозаборону на йогодрукування в країні.
22. Ідеологію та свідомість бітництванайбільш точно виразив Джек Керуак. Славу автору приніс роман «На дорозі» (1957). Дорога, рух – сутоамериканська метафора життя. На відмінувідтрадиційноїмодерністськоїлітератури, Керуакаповернутийобличчям до життя, добезпосереднього «сирого» досвіду. 5. Джек Керуак.
23. Як відзначаютьдослідники, Керуак не маєсвоєїідеї, уявлення про завершену систему життя, алевінмаєнезвичайний смак і незвичайнучутливість до того, що вінбачить і що відбувається.
24. ПоезіяГінсбергавражаларізкоюнезвичністю як форми, так і змісту. Найвідомішу поему «Виття» сам поет охарактеризував як «величезнусумнукомедію, що складаєтьсяізпозбавленихсенсу фраз і позбавленихзмістуобразів», що мала надмету – виразитидуховний стан сучасника. 6. Аллен Гінсберг (1926-1998)
25. Цебулоозвученням того національногопідсвідомого, яке так повновідчував сам поет і яке стало підгрунтямконтркультури, народженоїреаліяминаступногодесятиріччя, і великою міроюсприялонародженнюпершоїстадіїамериканськогопостмодернізму – школи «чорногогумору».
26. 1. Охарактеризуйте суспільну атмосферу США середини ХХ ст. 2. В чомусенсбітництва? 3. Назвітьосновніпостаті, пов’язанізрухомбітників. 4. Сформулюйтеосновнірисиестетикибітництва. Питання для дискусії
