Основи індоєвропейського мовознавства та компаративістики (в таблицях)

1. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника»
Кафедра загального і германського мовознавства
П.П. Дрогомирецький, О.Б. Гуцуляк
ОСНОВИ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКОГО
МОВОЗНАВСТВА
ТА КОМПАРАТИВІСТИКИ
Навчально-методичний посібник
Івано-Франківськ
«Симфонія форте»
2012

2. УДК 811.1+811.115+811.29
ББК 81.0+81.40
Д 75
Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту філології
Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
(протокол № 9 від 31.05. 2012 р.)
Відповідальний редактор:
доктор філологічних наук, академік НАПН України, професор, завідувач кафедри
загального і германського мовознавства В.І. Кононенко (Прикарпатський
національний університет імені Василя Стефаника)
Рецензенти:
кандидат філологічних наук, доцент М.П. Брус (кафедра української мови,
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника);
кандидат філологічних наук, доцент І.С. Тимофеєва (Івано-Франківський
національний технічний університет нафти і газу).
Дрогомирецький П.П.
Основи індоєвропейського мовознавства та компаративістики :
навчально-методичний посібник / П.П. Дрогомирецький, О.Б. Гуцуляк. –
Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2012. – 116 с.
У навчально-методичному посібнику «Основи індоєвропейського мово-
знавства та компаративістики» подаються рекомендації щодо вивчення
основних постулатів, понять і складових сучасного порівняльно-історичного
і типологічного мовознавства. Завдання посібника – допомогти студентам
філологічних факультетів засвоїти навчальний матеріал із дисциплін:
«Вступ до мовознавства», «Загальне мовознавство», «Вступ до германського
мовознавства», «Вступ до слов’янської філології», «Типологія слов’янських
мов» та інші. Праця може слугувати допоміжною інформацією в осягненні знань
із спецкурсу «Компаративістика» для студентів нефілологічних (історичного,
філософського, педагогічного, математичного, фізичного та інших) факультетів.
© Дрогомирецький П.П., 2012
© Гуцуляк О.Б., 2012
Д 75

3. 3
ЗМІСТ
Переднє слово ...............................................................................................6
1. Індоєвропейська мовна сім’я ............................................................... 8
1.1. Класифікація мов світу .................................................................... 9
1.2. Індоєвропейська мовна сім’я ........................................................ 10
1.3. Прабатьківщина індоєвропейців .................................................. 11
1.4. Генеалогічна класифікація германських мов .............................. 12
1.5. Романські мови ............................................................................... 13
1.6. Балтійські мови .............................................................................. 14
1.7. Кельтські мови ................................................................................ 15
1.8. Діалектна диференціація індоєвропейських мов
(Антуан Мейє) ......................................................................... 16
1.9. Родовідне дерево А. Шлейхера .................................................... 17
1.10. Ностратичні мови ......................................................................... 18
2. Теоретичні засади індоєвропеїстики ................................................ 19
2.1. Компаративістика як наука (І) ....................................................... 20
2.2. Компаративістика як наука (ІІ) ..................................................... 21
2.3. Компаративістика – лінгвістична типологія ................................ 22
2.4. Актуальні питання компаративістики .......................................... 23
2.5. Теорія субстрату ............................................................................. 24
2.6. Глотохронологія ............................................................................. 25
2.7. Порівняльно-історичний метод .................................................... 26
2.8. Критерії споріднених мов ............................................................. 27
2.9. Хронологія в мовознавстві ............................................................ 28
3. З історії компаративістики ................................................................. 29
3.1. Періоди історії класичної компаративістики (за В. Георгієвим).......30
3.2. Фундатори порівняльно-історичного мовознавства ................... 31
3.3. Основні напрями компаративістики ХІХ ст. .............................. 32
3.4. «Теорія хвиль» Й. Шмідта ............................................................ 33
3.5. «Санскритоцентризм» Ф. Шлегеля .............................................. 33
3.6. Молодограматизм ........................................................................... 34
3.7. Мовознавці ХІХ ст. про компаративістику .................................. 36
3.8. Основні праці з компаративістики. Хронологічна таблиця ....... 37
3.9. А. Шлейхер: реконструкція індоєвропейської прамови .............. 38
4. Слов’янське мовознавство – складова компаративістики ........... 39
4.1. Генеалогічна класифікація слов’янських мов .............................. 40
4.2. Слов’янська прабатьківщина: етногенез слов’ян ........................ 41
4.3. Балто-слов’янська мовна єдність .................................................. 42
4.4. Класифікація слов’янських мов (за фонетичними змінами)....... 43

4. 4
4.5. Генеалогічна класифікація східнослов’янських мов
(за О. Б. Ткаченком) ........................................................................ 44
4.6. Східнослов’янська глотогонія (Ю. Шевельов, 1993) ................... 45
4.7. Еволюція поглядів на балто-слов’янську мовну єдність ............. 46
4.8. Актуальні проблеми слов’янського мовознавства ....................... 47
4.9. Генеалогічне дерево слов’янських алфавітів ............................... 48
5. Фонологічні структури індоєвропейських мов ............................... 49
5.1. Порівняльна фонетика індоєвропейських мов ............................. 50
5.2. Фонологічна система індоєвропейської прамови ........................ 51
5.3. Порівняльна акцентологія індоєвропейських мов (деякі аспекти).......52
5.4. Теоретична система реконструкції ................................................ 53
5.5. Лінгвістична реконструкція ........................................................... 54
5.6. Фонетичний закон ........................................................................... 55
5.7. Фонетичні співвідношення між індоєвропейськими
мовами (вокалізм) ........................................................................... 56
5.8. Фонетичні співвідношення між індоєвропейськими
мовами (консонантизм) ................................................................ 57
5.9. Теорія моновокалізму ..................................................................... 58
5.10. Ларингальна теорія ........................................................................ 59
5.11. Закон Лахмана ................................................................................ 60
5.12. Закон Грімма (І пересув приголосних) ........................................ 61
5.13. Закони в індоєвропеїстиці ............................................................. 62
5.14. *telt / *tolt; *tert / *tort ................................................................... 63
6. Порівняльна морфологія індоєвропейських мов ............................ 64
6.1. Основи іменників в індоєвропейських мовах .............................. 65
6.2. Відмінювання іменника «вовк» в індоєвропейських мовах ....... 66
6.3. Відмінювання займенника «я» в індоєвропейських мовах ......... 67
6.4. Парадигма відмінювання іменників в індоєвропейських
мовах (жіночий рід, однина) .......................................................... 68
6.5. Парадигма індоєвропейських закінчень іменників
(В. Левицький, І. Семериньї) ....................................................... 69
6.6. Дієслово «бути» в індоєвропейських мовах (презенс) ................ 70
6.7. Двоїна в індоєвропейських мовах ................................................. 71
6.8. Числівники в індоєвропейських мовах ......................................... 72
6.9. Санскрит і латинська мова (тексти) .............................................. 73
7. Класичні індоєвропейські мови – джерело компаративістики ..74
7.1. Основи санскритології (І) ............................................................... 75
7.2. Основи санскритології (ІІ) ............................................................. 76
7.3. Хетська мова .................................................................................... 77
7.4. Грецька мова .................................................................................... 78

5. 7.5. Грецька алфавітна система .............................................................. 79
7.6. Готська мова .................................................................................... 80
7.7. Литуаністика (основи литовської мови) ....................................... 81
7.8. Санскрито-литовські лексичні паралелі ....................................... 82
8. Видатні компаративісти ....................................................................... 83
8.1. Август Шлейхер – компаративіст (1821-1864) ............................. 84
8.2. Пилип Фортунатов як компаративіст ............................................ 85
8.3. Антуан Мейє – індоєвропеїст (1866-1936) ................................... 86
8.4. Єжи Курилович як компаративіст (1895-1978) ............................ 87
8.5. Бенвеніст Еміль – індоіраніст (1902-1976) ................................... 88
8.6. Освальд Семереньї – індоєвропеїст (1913-1996) ......................... 89
8.7. Олександр Мельничук – індоєвропеїст (1921-1997) ................... 90
8.8. Олег Трубачов як індоєвропеїст (1930-2004) ............................... 91
9. Основи наукової етимології ................................................................. 92
9.1. Основні аспекти етимології ........................................................... 93
9.2. Основні етапи етимологізування ................................................... 94
9.3. Реконструкція архаїчних значень слів .......................................... 95
9.4. Зразки етимологічних статей ......................................................... 96
9.5. Етимологічні паралелі номінації «хліб» ....................................... 97
9.6. Етимологічні словники індоєвропейських мов ............................ 98
Додаток. Індоєвропейська міфологія ..................................................... 99
Додаток. Міжмовна термінологія з компаративістики .................... 106
Короткий термінологічний словник .................................................... 107
Список літератури ................................................................................... 112
5

6. 6
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Індоєвропеїстика – підгрунтя лінгвістичної науки і є основою
вивчення як загальнотеоретичних навчальних предметів («Вступ до
мовознавства», «Загальне мовознавство»), так і вузькоспеціальних
(«Вступ до германської філології», «Вступ до романської філології»,
«Вступ до слов’янської філології» та ін.).
На сучасному етапі розвитку науки про мову компаративістика
(порівняльне мовознавство) набула особливої актуальності і стала для
вивчення обов’язковою або факультативною дисципліною в багатьох
європейських вузах.
Навчальний посібник складається з таблиць та схем, у яких подано
основи індоєвропейського мовознавства, та містить дев’ять розділів.
У першому розділі «Індоєвропейська мовна сім’я» розглядаються
здебільшого сучасні класифікації індоєвропейських мов, окремі
їх групи (германська, романська, кельтська). У цьому контексті
корелюються й окремі проблеми компаративістики: родовідне дерево
А. Шлейхера, діалектна диференціація індоєвропейських мов А. Мейє
та гіпотези ностратичних мов.
Розділ «Теоретичні засади індоєвропеїстики» присвячений
базовим поняттям порівняльно-історичного мовознавства: порів-
няльно-історичний метод, субстрат, глотохронологія, споріднені
мови. Крім того аналізуються актуальні проблеми компаративістики
як науки і співставляються паралелі між компаративістикою і
лінгвістичною типологією.
Зародження і розвиток компаративістики як науки розглядає розділ
«З історії компаративістики». Тут подано таблиці з формулюванням
ідей окремих течій порівняльно-історичного мовознавства і деякі його
класичні теорії («теорія хвиль» Й. Шмідта, «санскритоцентризм»
Ф. Шлегеля).
Зміст розділу «Слов’янське мовознавство – складова
компара тивістики» відображає основні тенденції порівняльно-
історичного вивчення слов’янських мов. Поруч з генеалогічною
класифікацією слов’янських мов та етногенезом слов’ян
демонструються таблиці, які розкривають суть балто-слов’янської
єдності та висвітлюють деякі аспекти сучасного слов’янського
мовознавства.

7. Тема «Фонологічні структури індоєвропейських мов» представ-
лена таблицями, які віддзеркалюють фундаментальні тенденції
порівняльної фонетики і акцентології індоєвропейських мов. Значне
місце у розділі відведено деяким основоположним фонетичним
законам індоєвропеїстики, зокрема теорії вокалізму, закону Грімма,
закону Лахмана та ін.
Розділ «Порівняльна морфологія індоєвропейських мов» містить
таблиці і схеми з парадигмами відмінювання індоєвропейських
іменників, займенників і дієслів. Тут також є реєстр числівників
індоєвропейськими мовами і паралельний текст санскритом та
латинською мовою, який може слугувати підвалиною для порів-
няльних студій, їх відправним пунктом.
Належне місце у посібнику посідають класичні мови, які є
надійним джерелом компаративістики. Окремі таблиці і схеми
присвячені санскриту, хеттській, готській, грецькій, литовській мовам
та їхнім особливостям в індоєвропеїстиці (розділ 7).
У виданні репрезентовано постаті видатних мовознавців-
компаративістів та їхні наукові концепції, а також праці з
компаративістики (розділ 8).
«Основи наукової етимології» (розділ 9) ознайомлюють з деякими
аспектами та етапами етимологізування, зразками реконструкцій
архаїчних значень і етимологічних статей. Окрема таблиця фіксує
увагу на сутності фундаментальних словників індоєвропейських мов.
Доцільністю продиктовано долучення до посібника довідника-
схеми з індоєвропейської міфології, короткого термінологічного
словника і докладної бібліографії.
Автори висловлюють глибоку вдячність за цінні зауваження і
пропозиції доктору філологічних наук, академіку НАПН України,
професору В. І. Кононенкові, кандидатам філологічних наук, до-
центам М. П. Брус, І. С. Тимофєєвій, бібліотекарю, магістру філо-
логії І.Л. Крі цак, а також всім, хто підтримував і допомагав у виданні
цієї роботи.
7

8. 1. Індоєвропейська мовна сім’я
8
1.1. Класифікація мов світу
1.2. Індоєвропейська мовна сім’я
1.3. Прабатьківщина індоєвропейців
1.4. Генеалогічна класифікація германських мов
1.5. Романські мови
1.6. Балтійські мови
1.7. Кельтські мови
1.8. Діалектна диференціація індоєвропейських мов (Антуан
Мейє)
1.9. Родовідне дерево А. Шлейхера
1.10. Ностратичні мови

9. 9
1.1. Ʉɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿʀ ɦɨɜ ɫɜɿɬɭ
Ⱥ: Ƚɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɚ Ȼ: Ⱥɪɟɚɥɶɧɚ ȼ: Ɍɢɩɨɥɨɝɿɱɧɚ
ɋɩɨɪɿɞɧɟɧɿɫɬɶ ɦɨɜ
Ɍɟɪɢɬɨɪɿɚɥɶɧɚ
ɛɥɢɡɶɤɿɫɬɶ ɦɨɜ
ɉɨɞɿɛɧɿɫɬɶ ɦɨɜ
(ɮɨɪɦɚɥɶɧɚ
ɿ/ɚɛɨ ɫɟɦɚɧɬɢɱɧɚ)
ɫɿɦ’ɹ, ɝɪɭɩɚ
ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɢɣ
ɦɟɬɨɞ
ɞɿɚɯɪɨɧɿɹ
ɚɪɟɚɥ
ɦɨɜɧɢɣ ɫɨɸɡ
ɦɨɜɧɿ ɤɨɧɬɚɤɬɢ
ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɚ ɝɟɨɝɪɚɮɿɹ
ɦɨɜɧɢɣ ɬɢɩ
tercium comparationis
¾ ȼ ɦɨɠɥɢɜɚ ɜ ɦɟɠɚɯ ɨɤɪɟɦɢɯ ɫɿɦɟɣ ɚɛɨ ʀɯ ɝɪɭɩ
¾ Ȼ ɡɚɣɦɚɽ ɩɪɨɦɿɠɧɟ ɦɿɫɰɟ ɦɿɠ Ⱥ ɿ ȼ
¾ Ȼ ɦɨɠɥɢɜɚ ɿ ɜɫɟɪɟɞɢɧɿ Ⱥ: ɉɨɥɿɫɶɤɢɣ ɚɪɟɚɥ (ɭɤɪ.-ɛɿɥɨɪ.-ɪɨɫ. ɞɿɚɥɟɤɬɢ)
¾ Ȼ ɦɨɠɥɢɜɚ ɜɫɟɪɟɞɢɧɿ ɨɞɧɿɽʀ ɦɨɜɢ (ɞɿɚɥɟɤɬɧɚ ɤɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ)
¾ ȼ ɡɚɜɠɞɢ ɜɿɞɧɨɫɧɚ ɬɚ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨ ɡɦɿɧɧɚ
¾ Ⱥ ɿ ȼ ɧɟɡɚɥɟɠɧɿ ɜɿɞ ɩɪɨɫɬɨɪɨɜɨʀ ɥɨɤɚɥɿɡɚɰɿʀ ɦɨɜ

10. 10
1.2. ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɦɨɜɧɚ ɫɿɦ’ɹ
Ɇɨɜɧɿ ɝɪɭɩɢ
ɚɥɛɚɧɫɶɤɚ ɝɪɟɰɶɤɚ ɜɿɪɦɟɧɫɶɤɚ
ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɬɚɛɥɢɰɹ ʋ 4.1
ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɚ ɬɚɛɥɢɰɹ ʋ 1.4
ɪɨɦɚɧɫɶɤɚ ɬɚɛɥɢɰɹ ʋ 1.5
ɥɢɬɨɜɫɶɤɚ
ɥɚɬɜɿɣɫɶɤɚ
ɩɪɭɫɶɤɚ
ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɚ
ɿɪɚɧɫɶɤɚ
ɿɪɥɚɧɞɫɶɤɚ
ɲɨɬɥɚɧɞɫɶɤɚ
ɭɟɥɶɫɶɤɚ
ɛɪɟɬɨɧɫɶɤɚ
ɤɟɥɶɬɫɶɤɚ
ɿɧɞɿɣɫɶɤɚ
ɝɿɧɞɿ
ɛɟɧɝɚɥɶɫɶɤɚ
ɬɚ ɿɧɲɿ
ɮɚɪɫɿ
ɬɚɞɠɢɰɶɤɚ
ɬɚ ɿɧɲɿ

11. 11
1.3. ɉɪɚɛɚɬɶɤɿɜɳɢɧɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɰɿɜ
ȯɜɪɨɩɨɰɟɧɬɪɢɱɧɚ ɝɿɩɨɬɟɡɚ
ȿɞɭɚɪɞɚ ɉɪɨɤɨɲɚ*
Ⱥɧɚɬɨɥɿɣɫɶɤɚ ɝɿɩɨɬɟɡɚ
Ɍ. Ƚɚɦɤɪɟɥɿɞɡɟ / ȼ. ȱɜɚɧɨɜɚ**
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɩɥɟɦɟɧɚ
Ʌɿɫɨɜɚ ɝɪɭɩɚ
ɋɬɟɩɨɜɚ ɝɪɭɩɚ
ɐɟɧɬɪɚɥɶɧɚ ɉɪɢɱɨɪɧɨɦɨɪ’ɹ
ȯɜɪɨɩɚ
ɉɪɚɛɚɬɶɤɿɜɳɢɧɚ –
ɩɿɜɧɿɱ Ɂɚɯɿɞɧɨʀ Ⱥɡɿʀ
(Ɇɟɫɨɩɨɬɚɦɿɹ, Ⱥɫɫɢɪɿɹ )
ɋɯɿɞɧɚ ɝɪɭɩɚ (ɛɚɥɤɚɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ,
ɝɪɟɰɶɤɚ ɦɨɜɚ)
Ɂɚɯɿɞɧɚ ɝɪɭɩɚ (ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ)
ɐɟɧɬɪɚɥɶɧɚ ɝɪɭɩɚ (ɤɟɥɶɬɫɶɤɿ,
ɿɬɚɥɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ)
ȱɧɞɨɿɪɚɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
ȼɿɪɦɟɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
Ȼɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
* ɉɪɨɤɨɲ ɗ. ɋɪɚɜɧɢɬɟɥɶɧɚɹ ɝɪɚɦɦɚɬɢɤɚ ɝɟɪɦɚɧɫɤɢɯ ɹɡɵɤɨɜ. – Ɇ., 1954.
** Ƚɚɦɤɪɟɥɢɞɡɟ Ɍ. ȼ., ɂɜɚɧɨɜ ȼ. ȼ. ɂɧɞɨɟɜɪɨɩɟɣɫɤɢɣ ɹɡɵɤ ɢ ɢɧɞɨɟɜɪɨɩɟɣɰɵ. – Ɍɛɢɥɢɫɢ, 1984. – Ɍ. 1-2.

12. 12
1.4. Ƚɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɚ ɤɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ
x ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɚ
x ɝɪɟɰɶɤɚ
x ɯɟɬɫɶɤɚ
x ɿɥɥɿɪɿɣɫɶɤɚ
x ɤɟɥɶɬɫɶɤɚ
x ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ
x ɚɥɛɚɧɫɶɤɚ
x ɜɿɪɦɟɧɫɶɤɚ
x ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɚ
x ɿɧɞɨɿɪɚɧɫɶɤɚ
x ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɩɪɚɦɨɜɚ
Ɇɨɜɢ ɤɟɧɬɭɦ Ɇɨɜɢ ɫɚɬɟɦ
Ƚɟɪɦɚɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
ɋɯɿɞɧɨɝɟɪɦɚɧɫɶɤɿ ɋɤɚɧɞɢɧɚɜɫɶɤɿ Ɂɚɯɿɞɧɨɝɟɪɦɚɧɫɶɤɿ
x ɮɚɪɟɪɫɶɤɚ
x ɧɨɪɜɟɡɶɤɚ
x ɿɫɥɚɧɞɫɶɤɚ
x ɚɧɝɥɿɣɫɶɤɚ
x ɧɿɦɟɰɶɤɚ
x ɧɿɞɟɪɥɚɧɞɫɶɤɚ
x ɮɪɢɡɶɤɚ
x ɚɮɪɢɤɚɚɧɫ
x ɿɞɢɲ
x ɜɚɧɞɚɥɶɫɶɤɚ
x ɛɭɪɝɭɧɞɫɶɤɚ
x ɝɨɬɫɶɤɚ x ɲɜɟɞɫɶɤɚ
ɋɯɿɞɧɨɫɤɚɧɞɢɧɚɜɫɶɤɿ Ɂɚɯɿɞɧɨɫɤɚɧɞɢɧɚɜɫɶɤɿ
x ɞɚɧɫɶɤɚ
ɤɪɢɦɫɶɤɨ-
ɝɨɬɫɶɤɚ
ɨɫɬɝɨɬɫɶɤɚ
ɜɟɫɬɝɨɬɫɶɤɚ

13. 13
1.5. Ɋɨɦɚɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
ɉɿɞɝɪɭɩɢ
Ƚɚɥɥɨ-ɪɨɦɚɧɫɶɤɚ ȱɬɚɥɨ-ɪɨɦɚɧɫɶɤɚ ȱɛɟɪɨ-ɪɨɦɚɧɫɶɤɚ Ȼɚɥɤɚɧɨ-ɪɨɦɚɧɫɶɤɚ
ˆ ɮɪɚɧɰɭɡɶɤɚ
ˆ ɩɪɨɜɚɧɫɚɥɶɫɶɤɚ
ˆ ɤɚɬɚɥɨɧɫɶɤɚ
ˆ ɿɬɚɥɿɣɫɶɤɚ
ˆ ɫɚɪɞɢɧɫɶɤɚ
ˆ ɪɟɬɨɪɨɦɚɧɫɶɤɚ
ˆ ɿɫɩɚɧɫɶɤɚ
ˆ ɩɨɪɬɭɝɚɥɶɫɶɤɚ
ˆ ɪɭɦɭɧɫɶɤɚ
ˆ ɦɨɥɞɚɜɫɶɤɚ
Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
ɦɟɪɬɜɚ ɪɨɦɚɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
ɥɿɬɟɪɚɬɭɪɧɿ ɬɜɨɪɢ [ɟɩɨɫ, ɥɿɪɢɤɚ, ɞɪɚɦɚ]
ɮɪɚɧɰɭɡɶɤɚ ɦɨɜɚ
ɥɿɬɟɪɚɬɭɪɧɚ ɦɨɜɚ ɜ Ɂɚɯɿɞɧɿɣ ȯɜɪɨɩɿ ɜ ɫɟɪɟɞɧɿ ɜɿɤɢ
ɦɨɜɚ ɤɚɬɨɥɢɰɶɤɨʀ ɰɟɪɤɜɢ
ɞɠɟɪɟɥɨ ɦɿɠɧɚɪɨɞɧɨʀ ɧɚɭɤɨɜɨʀ ɬɟɪɦɿɧɨɥɨɝɿʀ
ɨɮɿɰɿɣɧɚ ɦɨɜɚ ɞɟɪɠɚɜɢ ȼɚɬɢɤɚɧ
ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ – ɨɫɧɨɜɚ
ɝɚɥɶɫɶɤɚ – ɫɭɛɫɬɪɚɬ
ɮɪɚɧɤɫɶɤɚ – ɫɭɩɟɪɫɬɪɚɬ

14. 14
1.6. Ȼɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
Ƚɪɭɩɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ, ɹɤɚ ɧɚɣɛɿɥɶɲɟ ɡɛɟɪɟɝɥɚ ɩɪɚɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɭ
ɦɨɜɧɭ ɫɢɫɬɟɦɭ
ɫɭɱɚɫɧɿ: ɥɢɬɨɜɫɶɤɚ, ɥɚɬɜɿɣɫɶɤɚ
ɦɟɪɬɜɿ: ɩɪɭɫɶɤɚ, ɹɬɜ’ɹɡɶɤɚ, ɫɟɥɨɧɫɶɤɚ
Ʌɢɬɨɜɫɶɤɚ Ʌɚɬɜɿɣɫɶɤɚ ɉɪɭɫɶɤɚ ɉɟɪɟɤɥɚɞ
sunus dels souns ɫɢɧ
dukte meita duckti ɞɨɱɤɚ
Ȼɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
Ȼɚɥɬɢɫɬɢɤɚ
x ɩɪɭɬɟɧɿɫɬɢɤɚ – ɜɱɟɧɧɹ ɩɪɨ ɩɪɭɫɶɤɭ ɦɨɜɭ
x ɥɟɬɨɧɿɫɬɢɤɚ – ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɥɚɬɜɿɣɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ
x ɥɢɬɭɚɧɿɫɬɢɤɚ – ɞɢɜ. ɨɤɪɟɦɭ ɬɚɛɥɢɰɸ
Ɏɨɧɨɥɨɝɿɱɧɿ
ɫɢɫɬɟɦɢ
x ɩɚɥɚɬɚɥɶɧɿ / ɧɟɩɚɥɚɬɚɥɶɧɿ – k' : k, g' : g, n' : n
x ɧɚɝɨɥɨɫ: ɥɢɬɨɜɫɶɤɚ – ɪɭɯɨɦɢɣ; ɥɚɬɜɿɣɫɶɤɚ – 1-ɣ ɫɤɥɚɞ
x ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ ɡɚ ɨɫɧɨɜɚɦɢ: -ɚ-, -ɨ-, -ɿ-, -u-,
ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɚ
Ʌɟɤɫɢɱɧɿ ɩɚɪɚɥɟɥɿ

15. 15
1.7. Ʉɟɥɶɬɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
ɀɢɜɿ ɦɨɜɢ
Ɂɚ ɪɟɮɥɟɤɫɨɦ *kw
Ɇɟɪɬɜɿ ɦɨɜɢ
Ȼɪɢɬɫɶɤɚ ɩɿɞɝɪɭɩɚ
ƒ ɿɪɥɚɧɞɫɶɤɚ
ƒ ɝɟɥɶɫɶɤɚ
ƒ ɜɚɥɿɣɫɶɤɚ
ƒ ɛɪɟɬɨɧɫɶɤɚ
Ƚɨɣɞɟɥɶɫɶɤɚ ɩɿɞɝɪɭɩɚ
ƒ ɦɟɧɫɶɤɚ
ƒ ɝɚɥɥɶɫɶɤɚ
ƒ ɤɨɪɧɫɶɤɚ
ƒ ɥɟɩɨɧɬɿɣɫɶɤɚ
ƒ ɤɟɥɶɬɿɛɟɪɫɶɤɚ
*kw > k
*kw > p
ȱɪɥɚɧɞɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
Ɇɟɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
ȼɚɥɿɣɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
Ȼɪɟɬɨɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

16. 16
1.8. Ⱦɿɚɥɟɤɬɧɚ ɞɢɮɟɪɟɧɰɿɚɰɿɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ
(Ⱥɧɬɭɚɧ Ɇɟɣɽ)
Ƚɟɪɦɚɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
Ʉɟɥɶɬɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
ȱɬɚɥɿɣɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
Ƚɪɟɰɶɤɚ ɦɨɜɚ
Ȼɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ
ɦɨɜɚ
Ⱥɥɛɚɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
ȼɿɪɦɟɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
ȱɪɚɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
ȱɧɞɿɣɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
Ⱥɧɬɭɚɧ Ɇɟɣɽ
ˆ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɞɿɚɥɟɤɬɢ – ɿɫɬɨɪɢɱɧɚ ɪɟɚɥɶɧɿɫɬɶ
ˆ ɜɨɧɢ ɩɨɜ’ɹɡɚɧɿ ɫɿɬɤɨɸ ɿɡɨɝɥɨɫ
ˆ ɿɞɟʀ ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɨʀ ɝɟɨɝɪɚɮɿʀ ɭ ɜɢɜɱɟɧɧɿ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɞɿɚɥɟɤɬɿɜ (ɞɚɜɧɿɯ ɿ ɫɭɱɚɫɧɢɯ)

17. 17
1.9. Ɋɨɞɨɜɿɞɧɟ ɞɟɪɟɜɨ Ⱥ. ɒɥɟɣɯɟɪɚ
ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ
ɝɪɟɰɶɤɚ
ɚɥɛɚɧɫɶɤɚ
ɫɥɨɜ’ɹɧɨ-ɥɢɬɨɜɫɶɤɚ
ɤɟɥɶɬɫɶɤɚ ɿɬɚɥɿɣɫɶɤɚ
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ
ɦɨɜɚ-ɨɫɧɨɜɚ
ɫɥɨɜ’ɹɧɨ-
ɧɿɦɟɰɶɤɚ
ɚɪɿɨ-ɝɪɟɤɨ-ɿɬɚɥɨ-
ɤɟɥɶɬɫɶɤɚ
ɧɿɦɟɰɶɤɚ
ɥɢɬɨɜɫɶɤɚ
ɚɪɿɣɫɶɤɚ
ɿɧɞɨɚɪɿɣɫɶɤɚ
ɝɪɟɤɨ-ɿɬɚɥɨ-
ɤɟɥɶɬɫɶɤɚ
ɿɪɚɧɫɶɤɚ
ɿɧɞɿɣɫɶɤɚ
ɿɬɚɥɨ-ɤɟɥɶɬɫɶɤɚ

18. 18
1.10. ɇɨɫɬɪɚɬɢɱɧɿ ɦɨɜɢ
ɋɯɿɞɧɨɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɿ ɦɨɜɢ Ɂɚɯɿɞɧɨɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɿ ɦɨɜɢ
Ɉɫɨɛɥɢɜɨɫɬɿ ɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɨɝɨ ɜɨɤɚɥɿɡɦɭ
Ɂɛɟɪɟɠɟɧɧɹ ɫɬɚɛɿɥɶɧɨɝɨ ɩɟɪɜɢɧɧɨɝɨ
ɜɨɤɚɥɿɡɦɭ ɤɨɪɟɧɹ
x ɛɨɪɟɣɫɶɤɿ
x ɛɨɪɟɚɥɶɧɿ
x ɽɜɪɨɚɡɿɣɫɶɤɿ
Ɋɨɡɜɢɬɨɤ ɫɢɫɬɟɦɢ ɜɨɤɚɥɿɱɧɨɝɨ ɱɟɪɝɭɜɚɧɧɹ –
ɚɛɥɚɭɬɭ
Ⱦɢɫɤɭɫɿɣɧɿ ɩɪɨɛɥɟɦɢ
ɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɨʀ ɬɟɨɪɿʀ
ɉɿɞɬɜɟɪɞɠɟɧɧɹ ɝɟɧɟɬɢɱɧɢɯ ɡɜ’ɹɡɤɿɜ
ɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɢɯ ɦɨɜ
1. ɇɟ ɜɫɬɚɧɨɜɥɟɧɨ ɬɨɱɧɢɯ ɦɟɠ
ɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɨʀ ɫɿɦ’ʀ ɦɨɜ.
2. ɇɟ ɪɨɡɜ’ɹɡɚɧɟ ɩɢɬɚɧɧɹ ɩɪɨ
ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɲɟɧɧɹ ɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɢɯ ɦɨɜ ɞɨ
ɟɫɤɿɦɨɫɶɤɢɯ, ɫɢɧɨɬɢɛɟɬɫɶɤɢɯ,
ɿɧɞɿɚɧɫɶɤɢɯ ɬɚ ɿɧɲɢɯ ɦɨɜ.
Ƚɟɧɟɬɢɱɧɚ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɿɫɬɶ ɦɨɪɮɟɦ ɭ
ɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɢɯ ɦɨɜɚɯ:
ɿɽ. *kuer – «ɛɭɞɭɜɚɬɢ»
ɭɪɚɥ. *kura – «ɫɤɪɿɩɥɸɜɚɬɢ»
ɚɥɬ. *kura – «ɛɭɞɭɜɚɬɢ»
ɞɪɚɜ. *kurȁ – «ɩɥɟɫɬɢ»
x ɭɪɚɥɶɫɶɤɿ
x ɞɪɚɜɿɞɿɣɫɶɤɿ
x ɚɥɬɚɣɫɶɤɿ
x ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ
x ɚɮɪɚɡɿɣɫɶɤɿ
x ɤɚɪɬɜɟɥɶɫɶɤɿ

19. 19
2. Теоретичні засади індоєвропеїстики
2.1. Компаративістика як наука
2.2. Компаративістика
2.3. Компаративістика – лінгвістична типологія
2.4. Актуальні питання компаративістики
2.5. Теорія субстрату
2.6. Глотохронологія
2.7. Порівняльно-історичний метод
2.8. Критерії споріднених мов
2.9. Хронологія в мовознавстві

20. 20
2.1. Ʉɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɚ ɹɤ ɧɚɭɤɚ (ȱ)
Ɍɟɨɪɟɬɢɱɧɿ ɡɚɫɚɞɢ ȱɫɬɨɪɢɱɧɢɣ ɚɫɩɟɤɬ
ɉɪɟɞɦɟɬ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ
ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ
ɉɟɪɟɞɿɫɬɨɪɿɹ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ
Ɍɟɨɪɿɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɨɫɬɿ ɦɨɜ, ʀʀ
ɤɪɢɬɟɪɿʀ
ȿɜɨɥɸɰɿɹ ɩɨɝɥɹɞɿɜ ɧɚ ɫɤɥɚɞ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɫɿɦ’ʀ ɦɨɜ
Ɏɨɧɟɬɢɱɧɢɣ ɡɚɤɨɧ, ɣɨɝɨ
ɨɛɦɟɠɟɧɿɫɬɶ ɭ ɩɪɨɫɬɨɪɿ ɿ ɱɚɫɿ
Ɋɨɡɜɢɬɨɤ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬɢɤɢ ɜ
ɏȱɏ-ɏɏ ɫɬ.
Ɋɟɚɥɶɧɿɫɬɶ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿʀ ɿ ɬɟɨɪɿɹ
ɩɪɚɦɨɜɢ

21. 21
2.2. Ʉɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɚ ɹɤ ɧɚɭɤɚ (ȱȱ)
x ɚɪɟɚɥɶɧɚ ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɤɚ
x ɦɨɜɧɢɣ ɫɨɸɡ
x Ȼɚɥɤɚɧɫɶɤɢɣ ɦɨɜɧɢɣ
ɫɨɸɡ
x ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɟ
ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɨ
x ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɢɣ
ɦɟɬɨɞ
x ɝɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɚ ɤɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ
ɦɨɜ
x ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɦɨɜɧɚ ɫɿɦ’ɹ
x ɪɨɞɨɜɿɞɧɟ ɞɟɪɟɜɨ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ
x ɦɨɜɧɢɣ ɬɢɩ
x tercium comparationis
x ɦɨɪɮɨɥɨɝɿɱɧɚ
ɤɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɦɨɜ
x ɡɿɫɬɚɜɧɢɣ ɦɟɬɨɞ
ɉɨɪɿɜɧɹɧɧɹ
Ⱥɪɟɚɥɶɧɟ Ƚɟɧɟɬɢɱɧɟ Ɍɢɩɨɥɨɝɿɱɧɟ

22. 22
2.3. Ʉɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɚ
Ʌɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɚ ɬɢɩɨɥɨɝɿɹ
ɉɨɪɿɜɧɹɧɧɹ
1. ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɢɣ ɦɟɬɨɞ
2. ɋɩɿɥɶɧɟ ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɦɨɜ
3. ɋɩɨɪɿɞɧɟɧɿ ɦɨɜɢ
4. ɋɿɦ’ɹ – ɝɪɭɩɚ – ɩɿɞɝɪɭɩɚ
5. Ⱦɿɚɯɪɨɧɿɹ
6. ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɿ ɝɪɚɦɚɬɢɤɢ
ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ
1. Ɂɿɫɬɚɜɧɨ-ɬɢɩɨɥɨɝɿɱɧɢɣ ɦɟɬɨɞ
2. Ɉɫɨɛɥɢɜɨɫɬɿ ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɢɯ
ɫɬɪɭɤɬɭɪ ɦɨɜ
3. ɋɩɨɪɿɞɧɟɧɿ ɿ ɧɟɫɩɨɪɿɞɧɟɧɿ ɦɨɜɢ
4. Ɍɢɩɢ ɦɨɜ
5. ɋɢɧɯɪɨɧɿɹ
6. Ʉɨɧɬɪɚɫɬɢɜɧɿ ɝɪɚɦɚɬɢɤɢ
(ɤɨɧɮɪɨɧɬɚɬɢɜɧɿ ɝɪɚɦɚɬɢɤɢ)
ɉɪɢɦɿɬɤɚ: 1 – ɨɫɧɨɜɚ ɡɿɫɬɚɜɥɟɧɧɹ; 2 – ɤɪɢɬɟɪɿʀ; 3 ɦɚɬɟɪɿɚɥ; 4 – ɝɪɭɩɭɜɚɧɧɹ ɦɨɜ;
5 – ɩɥɨɳɢɧɚ ɡɿɫɬɚɜɥɟɧɶ; 6 – ɪɟɡɭɥɶɬɚɬɢ ɞɨɫɥɿɞɠɟɧɶ

23. 23
2.4. Ⱥɤɬɭɚɥɶɧɿ ɩɢɬɚɧɧɹ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ
Ɇɨɜɢ ɉɚɥɚɬɚɥɶɧɿ ȼɟɥɹɪɧɿ Ʌɚɛɿɨɜɟɥɹɪɧɿ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ k1 / k2
satem k’1 k2
centum k1 ku
2
(ɞɪɭɝɚ ɩɨɥɨɜɢɧɚ ɏɏ ɫɬ.)
ɉɪɨɛɥɟɦɢ ɩɪɚɦɨɜɧɨʀ ɪɟɚɥɶɧɨɫɬɿ
Ƚ. Ⱥ. Ʉɥɢɦɨɜ
ˆ ɉɪɚɦɨɜɚ – ɬɨɱɤɚ ɜɿɞɥɿɤɭ ɞɥɹ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ
ˆ ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɩɪɚɦɨɜɚ ɛɭɥɚ ɪɨɡɱɥɟɧɨɜɚɧɚ ɧɚ ɞɟɤɿɥɶɤɚ ɞɿɚɥɟɤɬɿɜ
ˆ ɉɨɛɭɞɨɜɚ ɩɪɚɦɨɜɧɢɯ ɦɨɞɟɥɟɣ ɿ ʀɯɧɹ ɭɧɿɮɿɤɚɰɿɹ
ɉɪɨɛɥɟɦɚɬɢɤɚ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿʀ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬɢɰɿ
Ɉ. ɋ. Ɇɟɥɶɧɢɱɭɤ
ˆ Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ – ɨɫɧɨɜɧɢɣ ɩɪɢɣɨɦ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɦɟɬɨɞɭ
ˆ Ɋɨɥɶ ɝɿɩɨɬɟɬɢɱɧɨʀ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿʀ ɜ ɦɨɞɟɥɸɜɚɧɧɿ ɩɪɚɦɨɜɢ
ˆ Ɂɧɚɱɟɧɧɹ ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɨʀ ɬɢɩɨɥɨɝɿʀ ɭ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹɯ
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ «ɝɥɨɬɬɚɥɶɧɚ ɬɟɨɪɿɹ»
Ɍ. ȼ. Ƚɚɦɤɪɟɥɿɞɡɟ
ˆ ɍɬɜɨɪɟɧɧɹ ɭ ɫɚɧɫɤɪɢɬɿ ɞɜɨɯ ɮɨɧɟɦɧɢɯ ɫɢɫɬɟɦ – ɱɢɫɬɢɯ ɞɡɜɿɧɤɢɯ ɿ ɞɡɜɿɧɤɢɯ ɩɪɢɞɢɯɨɜɢɯ:
b, d, g / bh, dh, gh
ˆ ɉɟɪɟɨɫɦɢɫɥɟɧɧɹ ɮɨɧɟɬɢɱɧɢɯ ɡɚɤɨɧɿɜ (Ƚɪɿɦɦɚ, Ƚɪɚɫɫɦɚɧɚ)
Ɋɹɞɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɝɭɬɬɭɪɚɥɶɧɢɯ
ɘ. ȼ. Ɉɬɤɭɩɳɢɤɨɜ

24. 24
2.5. Ɍɟɨɪɿɹ ɫɭɛɫɬɪɚɬɭ
ɋɭɛɫɬɪɚɬ – ɰɟ ɫɭɤɭɩɧɿɫɬɶ ɪɢɫ ɦɨɜɧɨʀ ɫɢɫɬɟɦɢ, ɹɤɿ ɛɭɥɢ ɩɪɢɬɚɦɚɧɧɿ
ɩɟɪɜɿɫɧɿɣ ɦɨɜɿ, ɩɨɲɢɪɟɧɿɣ ɪɚɧɿɲɟ ɧɚ ɩɟɜɧɿɣ
ɥɿɧɝɜɨɝɟɨɝɪɚɮɿɱɧɿɣ ɬɟɪɢɬɨɪɿʀ
ɋɭɛɫɬɪɚɬ ɩɪɨɹɜɥɹɽɬɶɫɹ ɧɚ ɤɨɠɧɨɦɭ ɦɨɜɧɨɦɭ ɪɿɜɧɿ: ɜɿɞ ɮɨɧɟɬɢɤɢ ɞɨ
ɫɢɧɬɚɤɫɢɫɭ
ɉɪɢɤɥɚɞɢ ɫɭɛɫɬɪɚɬɭ: ɥɚɬ. f > ɿɫɩɚɧ. h (ɿɛɟɪɿɣɫɶɤɢɣ ɫɭɛɫɬɪɚɬ)
ɥɚɬ. u > ɮɪɚɧɰ. ü (ɝɚɥɥɶɫɶɤɢɣ ɫɭɛɫɬɪɚɬ)
Ɍɟɨɪɿɹ ɫɭɛɫɬɪɚɬɭ ɜɿɞɿɝɪɚɥɚ ɩɨɦɿɬɧɭ ɪɨɥɶ ɭ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɰɿ ɬɚ
ɚɤɬɭɚɥɶɧɚ ɞɥɹ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɦɨɜ ɿɧɲɢɯ ɪɨɞɢɧ: ɬɸɪɤɫɶɤɨʀ, ɭɝɪɨ-ɮɿɧɫɶɤɨʀ,
ɫɟɦɿɬɫɶɤɨʀ ɬɚ ɿɧ.

25. 25
2.6. Ƚɥɨɬɨɯɪɨɧɨɥɨɝɿɹ
Ʌɟɤɫɢɤɨ-ɫɬɚɬɢɫɬɢɱɧɢɣ ɦɟɬɨɞ ɜɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ ɧɚ ɨɫɧɨɜɿ ɫɥɨɜɧɢɤɨɜɨɝɨ ɫɤɥɚɞɭ
Ɂɚɫɧɨɜɧɢɤ: ɚɦɟɪɢɤɚɧɫɶɤɢɣ ɥɿɧɝɜɿɫɬ Ɇɨɪɪɿɫ ɋɜɨɞɟɲ (1909-1967)
Ɂɚɜɞɚɧɧɹ ɝɥɨɬɨɯɪɨɧɨɥɨɝɿʀ: ɚ) ɲɜɢɞɤɿɫɬɶ ɦɨɜɧɢɯ ɡɦɿɧ;
ɛ) ɱɚɫ ɪɨɡɞɿɥɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ;
ɜ) ɫɬɭɩɿɧɶ ɛɥɢɡɶɤɨɫɬɿ ɦɿɠ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ
Ʉɨɟɮɿɰɿɽɧɬ ɡɛɟɪɟɠɟɧɧɹ ɫɥɿɜ ɩɪɨɬɹɝɨɦ 1000 ɪɨɤɿɜ: 100 ɫɥɿɜ – 86%
Ƚɥɨɬɨɯɪɨɧɨɥɨɝɿɱɧɚ ɬɚɛɥɢɰɹ ɞɥɹ ɞɜɨɯ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ
Ɋɨɤɢ % ɡɛɟɪɟɠɟɧɢɯ ɫɥɿɜ Ɋɨɤɢ % ɡɛɟɪɟɠɟɧɢɯ ɫɥɿɜ
1000 0,74 5000 0,22
2000 0,55 6000 0,16
3000 0,41 7000 0,12
4000 0,30 8000 0,09
Ɏɨɪɦɭɥɚ ɱɚɫɭ ɪɨɡɞɿɥɭ ɞɜɨɯ ɦɨɜ:
t c
log , ɞɟ t – ɱɚɫ, ɫ – ɱɢɫɥɨ ɫɩɿɥɶɧɢɯ ɫɥɿɜ, r – ɤɨɟɮɿɰɿɽɧɬ ɡɛɟɪɟɠɟɧɢɯ ɫɥɿɜ (100 ɫɥɿɜ – 86%)
r
2log

26. 26
2.7. ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɢɣ ɦɟɬɨɞ
Ɉɫɧɨɜɧɿ ɚɥɝɨɪɢɬɦɢ
Ƚɨɥɨɜɧɿ ɩɪɢɧɰɢɩɢ
Ⱦɟɹɤɿ ɧɟɞɨɥɿɤɢ
ˆ Ɂɿɫɬɚɜɥɟɧɧɹ ɡɜɭɤɿɜ ɿ
ɦɨɪɮɟɦ ɭ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ
ɦɨɜɚɯ
ˆ ȼɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɡɚɤɨɧɨɦɿɪɧɢɯ
ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɟɣ ɦɿɠ
ɡɿɫɬɚɜɥɸɜɚɧɢɦɢ
ɟɥɟɦɟɧɬɚɦɢ
ˆ ȼɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɯɪɨɧɨɥɨɝɿɱɧɢɯ
ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɲɟɧɶ ɦɿɠ
ɩɨɪɿɜɧɸɜɚɧɢɦɢ ɹɜɢɳɚɦɢ
ˆ Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɩɟɪɜɿɫɧɨʀ
ɮɨɪɦɢ – ɚɪɯɟɬɢɩɭ
ˆ Ƚɟɧɟɬɢɱɧɚ ɫɩɿɥɶɧɿɫɬɶ
ɩɨɪɿɜɧɸɜɚɧɢɯ ɨɞɢɧɢɰɶ
ˆ Ɂɧɚɱɭɳɿɫɬɶ ɩɨɪɿɜɧɸɜɚɧɢɯ
ɨɞɢɧɢɰɶ
ˆ Ɋɟɝɭɥɹɪɧɿɫɬɶ
ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɟɣ
ˆ Ɏɨɧɟɬɢɱɧɚ ɡɚɤɨɧɨɦɿɪɧɿɫɬɶ
ˆ ɋɟɦɚɧɬɢɱɧɚ
ɡɚɤɨɧɨɦɿɪɧɿɫɬɶ
ˆ Ɍɨɱɧɨ ɧɟ ɞɚɬɭɽ
ɡɿɫɬɚɜɥɸɜɚɧɿ ɮɚɤɬɢ
ˆ ɉɨɜɧɨ ɧɟ ɨɯɨɩɥɸɽ
ɞɨɫɥɿɞɠɭɜɚɧɭ ɦɨɜɭ
ˆ ȼɢɜɱɚɽ ɬɿɥɶɤɢ ɫɩɿɥɶɧɿ
ɪɢɫɢ ɿ ɧɟɩɪɢɞɚɬɧɢɣ ɞɥɹ
ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɜɿɞɦɿɧɧɢɯ ɪɢɫ
ɭ ɦɨɜɚɯ

27. 27
2.8. Ʉɪɢɬɟɪɿʀ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ
Ʉɪɢɬɟɪɿʀ ɋɭɬɶ ɤɪɢɬɟɪɿɸ ɉɪɢɤɥɚɞɢ
Ʌɟɤɫɢɱɧɢɣ
ɋɩɿɥɶɧɿ ɚɛɨ ɩɨɞɿɛɧɿ
ɤɨɪɟɧɿ ɭ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ
ɦɨɜɚɯ
ɭɤɪ. ɦɚɬɢ (ɦɚɬɟɪɿ) ɩɨɥ. matka
ɪɨɫ. ɦɚɬɶ (ɦɚɬɟɪɢ) ɚɧɝɥ. mother
ɧɿɦ. Mutter ɮɪɚɧɰ. mère
ɞ. ɿɧɞ. matar ɥɚɬ. mater
Ƚɪɚɦɚɬɢɱɧɢɣ ɋɩɿɥɶɧɿ ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɿ
ɡɚɤɿɧɱɟɧɧɹ ɿ ɮɨɪɦɢ
ɭɤɪ. ɛɟɪɭɬɶ
ɥɚɬ. ferunt
ɝɪ. feronti
ɞ. ɿɧɞ. bharami
ɝɨɬ. Bairand
ɞ. ɿɧɞ. esti
ɝɪ. esti
ɥɚɬ. est
ɪɨɫ. ɟɫɬɶ
ɧɿɦ. ist
ɚɧɝɥ. is
ɫɬ. ɫɥ. [l] (ɹɬɶ) ɭɤɪ. [ɿ] (ɫɿɧɨ)
ɪɨɫ. [ɟ] (ɫɟɧɨ)
Ɏɨɧɟɬɢɱɧɢɣ
ɋɬɪɨɝɿ ɮɨɧɟɬɢɱɧɿ
ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɿ ɭ
ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜɚɯ
ɭɤɪ. ɤɨɪɨɜɚ, ɜɨɪɨɧɚ, ɛɨɪɨɞɚ
ɱɟɫɶɤ. krava, vrana, brada
ɩɨɥ. krova, wrona, broda

28. 28
2.9. ɏɪɨɧɨɥɨɝɿɹ ɜ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɿ
ȼɿɞɧɨɫɧɚ ɯɪɨɧɨɥɨɝɿɹ Ⱥɛɫɨɥɸɬɧɚ ɯɪɨɧɨɥɨɝɿɹ
ˆ ȱɫɬɨɪɢɱɧɿ ɡɦɿɧɢ ɜ ɡɜɭɤɨɜɿɣ
ɿ ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɿɣ ɫɬɪɭɤɬɭɪɚɯ
ɦɨɜɢ
ˆ ȱɫɬɨɪɿɹ ɦɨɜɧɢɯ ɩɨɞɿɣ
(ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɢɣ ɱɚɫ)
ˆ Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɦɨɜɧɢɯ
ɹɜɢɳ
ˆ Ɂɜ’ɹɡɨɤ ɦɨɜɢ ɡ ɿɫɬɨɪɿɽɸ
ɧɚɪɨɞɭ
ˆ ɉɟɪɿɨɞɢɡɚɰɿɹ ɿɫɬɨɪɿʀ ɦɨɜɢ
ˆ ȱɫɬɨɪɿɹ ɤɧɢɠɧɨ-
ɥɿɬɟɪɚɬɭɪɧɨʀ ɦɨɜɢ
(ɥɿɬɟɪɚɬɭɪɧɿ ɬɟɤɫɬɢ)
ˆ ȱɫɬɨɪɿɹ ɨɤɪɟɦɢɯ ɫɥɿɜ
ɉɟɪɟɯɿɞ ɡɚɤɪɢɬɢɯ ɫɤɥɚɞɿɜ ɭ ɜɿɞɤɪɢɬɿ ɜ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨɦɭ ɩɟɪɿɨɞɿ:
*konjos (*kon-jos: ɞɜɚ ɡɚɤɪɢɬɿ ɫɤɥɚɞɢ)
*konɶ (ko-nɶ: ɜɿɞɤɪɢɬɿ ɫɤɥɚɞɢ)

29. 29
3. З історії компаративістики
3.1. Періоди історії класичної компаративістики
(за В. Георгієвим)
3.2. Фундатори порівняльно-історичного мовознавства
3.3. Основні напрями компаративістики ХІХ ст.
3.4. «Теорія хвиль» Й. Шмідта
3.5. «Санскритоцентризм» Ф. Шлегеля
3.6. Молодограматизм
3.7. Мовознавці ХІХ ст. про компаративістику
3.8. Основні праці з компаративістики. Хронологічна таблиця
3.9. А. Шлейхер: реконструкція індоєвропейської прамови

30. 30
3.1. ɉɟɪɿɨɞɢ ɿɫɬɨɪɿʀ ɤɥɚɫɢɱɧɨʀ
ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ
(ɡɚ ȼ. Ƚɟɨɪɝɿɽɜɢɦ)
ɉɟɪɿɨɞɢ Ɋɨɤɢ ɋɭɬɶ ɩɟɪɿɨɞɭ
ȱ 1816-1870
x ȼɫɬɚɧɨɜɥɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɨɫɬɿ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ
x ɋɬɜɨɪɟɧɧɹ ɮɭɧɞɚɦɟɧɬɭ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ
ȱȱ 1870-1915
x ɉɨɝɥɢɛɥɟɧɧɹ ɬɟɨɪɿʀ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ
ɦɟɬɨɞɭ
x Ɂɚɥɭɱɟɧɧɹ ɞɨ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨɝɨ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɞɚɜɧɿɯ
ɦɨɜ: ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ, ɝɪɟɰɶɤɨʀ, ɥɚɬɢɧɫɶɤɨʀ,
ɝɨɬɫɶɤɨʀ, ɫɬɚɪɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ
ȱȱȱ 1915-1917
x ȼɿɞɤɪɢɬɬɹ ɯɟɬɬɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ (ɱɟɫɶɤɢɣ ɿɫɬɨɪɢɤ
Ȼɟɞɪɠɢɯ Ƚɪɨɡɧɢ)
x Ⱥɧɚɥɿɡ ɮɨɧɟɬɢɤɨ-ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɨʀ ɛɭɞɨɜɢ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ

31. 31
3.2. Ɏɭɧɞɚɬɨɪɢ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ
Ɇɨɜɨɡɧɚɜɰɿ Ɉɫɧɨɜɧɿ ɩɪɚɰɿ ɡ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ Ɉɤɪɟɦɿ ɤɨɧɰɟɩɰɿʀ
Ɏɪɚɧɰ Ȼɨɩɩ
(1791-1867)
«ɉɪɨ ɫɢɫɬɟɦɭ ɞɿɽɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ
ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ ɩɨɪɿɜɧɹɧɨ ɡ ɫɢɫɬɟɦɚɦɢ
ɞɿɽɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɝɪɟɰɶɤɨʀ,
ɥɚɬɢɧɫɶɤɨʀ, ɩɟɪɫɶɤɨʀ ɬɚ ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɢɯ
ɦɨɜ» (1816)
ˆ ɋɯɨɠɿɫɬɶ ɦɨɪɮɨɥɨɝɿʀ ɬɚ ɪɟɝɭɥɹɪɧɿɫɬɶ
ɮɨɧɟɬɢɱɧɢɯ ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɲɟɧɶ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ
ˆ ɋɬɜɨɪɟɧɧɹ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨʀ ɝɪɚɦɚɬɢɤɢ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ
Ɋɚɫɦɭɫ ɏɪɢɫɬɿɚɧ Ɋɚɫɤ
(1787-1832)
«Ⱦɨɫɥɿɞɠɟɧɧɹ ɭ ɝɚɥɭɡɿ
ɞɚɜɧɶɨɩɿɜɧɿɱɧɨʀ ɦɨɜɢ, ɚɛɨ
ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɿɫɥɚɧɞɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ»
ˆ ɋɩɨɪɿɞɧɟɧɿɫɬɶ ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ ɡ
ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɦɢ
ˆ ɉɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɢɯ,
ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɢɯ ɿ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ ɡ
ɞɚɜɧɶɨɮɪɚɤɿɣɫɶɤɨʀ
əɤɨɛ Ƚɪɿɦɦ
(1785-1863)
«ɇɿɦɟɰɶɤɚ ɝɪɚɦɚɬɢɤɚ». – Ɍ. 1-4
(1819-1837)
ˆ Ɂɚɤɨɧɨɦɿɪɧɨɫɬɿ ɮɨɧɟɬɢɱɧɢɯ ɡɦɿɧ ɜ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ («Ɂɚɤɨɧ
Ƚɪɿɦɦɚ»)
ˆ ɋɬɜɨɪɟɧɧɹ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨʀ ɮɨɧɟɬɢɤɢ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ
Ɉɥɟɤɫɚɧɞɪ ȼɨɫɬɨɤɨɜ
(1781-1864)
«Ɋɨɡɞɭɦɢ ɩɪɨ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɭ ɦɨɜɭ»
(1820)
«Ɋɨɫɿɣɫɶɤɚ ɝɪɚɦɚɬɢɤɚ» (1831)
ˆ ȼɱɟɧɧɹ ɩɪɨ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɭ ɩɪɚɦɨɜɭ
ˆ Ɂɜɭɤɨɜɟ ɜɢɪɚɠɟɧɧɹ «ɴ» ɿ «ɶ»
ˆ Ʉɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ

32. 32
3.3. Ɉɫɧɨɜɧɿ ɧɚɩɪɹɦɢ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ ɏȱɏ ɫɬ.
ɇɚɩɪɹɦ ɉɪɟɞɫɬɚɜɧɢɤɢ
(ɡɚɫɧɨɜɧɢɤɢ) Ɉɫɧɨɜɧɿ ɤɨɧɰɟɩɰɿʀ
ɇɚɬɭɪɚɥɿɡɦ Ⱥɜɝɭɫɬ ɒɥɟɣɯɟɪ
(1821-1868)
x Ɇɨɜɚ ɹɤ ɩɪɢɪɨɞɧɢɣ ɨɪɝɚɧɿɡɦ (ɧɚɪɨɞɠɭɽɬɶɫɹ –
ɪɨɡɜɢɜɚɽɬɶɫɹ – ɡɚɧɟɩɚɞɚɽ)
x Ɂɞɚɬɧɿɫɬɶ ɦɨɜɢ ɞɨ ɟɜɨɥɸɰɿʀ
x Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ
x Ɍɟɨɪɿɹ ɪɨɞɨɜɿɞɧɨɝɨ ɞɟɪɟɜɚ
ɉɫɢɯɨɥɨɝɿɡɦ Ƚɟɣɦɚɧ ɒɬɟɣɧɬɚɥɶ
(1823-1899)
x Ɇɨɜɚ – ɩɫɢɯɿɱɧɢɣ ɮɟɧɨɦɟɧ
x ɉɫɢɯɨɥɨɝɿɱɧɟ ɬɥɭɦɚɱɟɧɧɹ ɦɨɜɧɢɯ ɹɜɢɳ
x ɉɪɨɛɥɟɦɚ «ɦɨɜɚ – ɦɢɫɥɟɧɧɹ»
Ɇɨɥɨɞɨɝɪɚɦɚɬɢɡɦ
Ʉɚɪɥ Ȼɪɭɝɦɚɧ (1849-1919)
Ƚɟɪɦɚɧ ɉɚɭɥɶ (1846-1921)
Ƚɟɪɦɚɧ Ɉɫɬɝɨɮ (1847-1909)
ɬɚ ɿɧɲɿ
x ȱɫɬɨɪɢɡɦ ɜ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɿ
x Ɍɟɨɪɿɹ ɪɟɝɭɥɹɪɧɢɯ ɡɜɭɤɨɜɢɯ ɡɦɿɧ
x Ɉɫɧɨɜɢ ɬɟɨɪɟɬɢɱɧɨɝɨ ɫɢɧɬɚɤɫɢɫɭ ɧɚ
ɩɫɢɯɨɥɨɝɿɱɧɨɦɭ ʉɪɭɧɬɿ
x Ɍɟɨɪɿɹ ɩɟɪɜɢɧɧɨɝɨ ɫɤɥɚɞɭ ɝɨɥɨɫɧɢɯ ɜ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ
ɇɟɨɥɿɧɝɜɿɫɬɢɤɚ
Ⱦɠɭɥɿɨ Ȼɟɪɨɧɿ (1878-1942)
Ɇɚɬɬɟɨ Ȼɚɪɬɨɥɿ (1874-1946)
ȼɿɬɬɨɪɿɨ ɉɿɡɚɧɿ (1899-1991)
x Ɇɨɜɚ – ɹɜɢɳɟ ɿɧɞɢɜɿɞɭɚɥɶɧɟ
x Ƚɟɨɝɪɚɮɿɱɧɢɣ ɮɚɤɬɨɪ ɭ ɪɨɡɜɢɬɤɭ ɦɨɜɢ
x Ɋɨɡɜɢɬɨɤ ɥɿɧɝɜɨɝɟɨɝɪɚɮɿʀ

33. 33
3.4. «Ɍɟɨɪɿɹ ɯɜɢɥɶ» Ƀ. ɒɦɿɞɬɚ
Ƀɨɝɚɧɧ ɒɦɿɞɬ (1843-1901) – ɧɿɦɟɰɶɤɢɣ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬ,
ɡɚɫɧɨɜɧɢɤ «ɬɟɨɪɿʀ ɯɜɢɥɶ»
Ʉɪɢɬɢɤɚ «ɪɨɞɨɜɿɞɧɨɝɨ ɞɟɪɟɜɚ» Ⱥ. ɒɥɟɣɯɟɪɚ
ɭ ɩɪɚɰɿ «ȼɿɞɧɨɲɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɨɫɬɿ ɦɿɠ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ» (1872)
ɿ ɪɨɡɪɨɛɤɚ ɜ ɧɿɣ «ɬɟɨɪɿʀ ɯɜɢɥɶ» ɭ ɪɨɡɜɢɬɤɭ ɦɨɜ
Ɉɫɧɨɜɧɿ ɨɡɧɚɤɢ «ɬɟɨɪɿʀ ɯɜɢɥɶ»
ˆ Ⱦɿɚɥɟɤɬɢ, ɳɨ ɜɢɧɢɤɚɥɢ ɜ ɪɿɡɧɢɯ ɦɿɫɰɹɯ ɩɪɚɦɨɜɢ, ɪɨɡɯɨɞɢɥɢɫɹ
ɯɜɢɥɟɩɨɞɿɛɧɨ, ɭɬɜɨɪɸɸɱɢ ɫɤɥɚɞɧɿ ɦɨɜɧɿ ɩɨɽɞɧɚɧɧɹ
ˆ ɋɯɟɦɚ «ɬɟɨɪɿʀ ɯɜɢɥɶ» Ƀ. ɒɦɿɞɬɚ:
ɛɚɥɬɨ-
ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ
ɚɥɛɚɧɫɶɤɚ
ɤɟɥɶɬɫɶɤɚ ɝɪɟɰɶɤɚ
ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ
ɿɧɞɨ-
ɿɪɚɧɫɶɤɚ
ɜɿɪɦɟɧɫɶɤɚ
ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɚ

34. 34
3.5. «ɋɚɧɫɤɪɢɬɨɰɟɧɬɪɢɡɦ» Ɏ. ɒɥɟɝɟɥɹ
Ɏɪɿɞɪɿɯ ɮɨɧ ɒɥɟɝɟɥɶ (1772-1829) – ɨɞɢɧ ɿɡ ɡɚɫɧɨɜɧɢɤɿɜ
ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɨɝɨ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɡɦɭ
ɉɪɚɰɹ Ɏ. ɒɥɟɝɟɥɹ «ɉɪɨ ɦɨɜɭ ɿ ɦɭɞɪɿɫɬɶ ɿɧɞɿɣɰɿɜ» (1808) –
ɩɟɪɲɚ ɫɩɪɨɛɚ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ ɧɚ ɞɪɟɜɧɿɯ ɫɬɚɞɿɹɯ
ʀɯ ɪɨɡɜɢɬɤɭ
ɉɨɝɥɢɛɥɟɧɟ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ ɿ ɞɨɜɟɞɟɧɧɹ ɣɨɝɨ
ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɨɫɬɿ ɡ ɞɚɜɧɿɦɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ
ɧɚ ɨɫɧɨɜɿ ʀɯ ɥɟɤɫɢɤɢ ɿ ɝɪɚɦɚɬɢɤɢ
ɉɪɚɛɚɬɶɤɿɜɳɢɧɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɧɚɪɨɞɿɜ – ȱɧɞɿɹ
(ɡɜɿɞɫɢ ɿ ɜɚɠɥɢɜɿɫɬɶ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ)
Ɏ. ɒɥɟɝɟɥɶ: «Ɉɰɿɧɤɚ, ɹɤɚ ɞɨɩɨɦɨɠɟ ɬɭɬ ɭɫɟ ɩɨɹɫɧɢɬɢ, – ɰɟ
ɜɧɭɬɪɿɲɧɹ ɛɭɞɨɜɚ ɦɨɜ ɚɛɨ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɚ ɝɪɚɦɚɬɢɤɚ, ɳɨ ɞɚɫɬɶ ɧɚɦ
ɧɨɜɿ ɜɢɫɧɨɜɤɢ ɩɪɨ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɿɫɬɶ ɦɨɜ ɬɚɤ ɫɚɦɨ, ɹɤ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɚ
ɚɧɚɬɨɦɿɹ ɜɢɫɜɿɬɥɸɽ ɝɥɢɛɢɧɢ ɿɫɬɨɪɿʀ ɩɪɢɪɨɞɢ»

35. 35
3.6. Ɇɨɥɨɞɨɝɪɚɦɚɬɢɡɦ
Ɂɚɫɧɨɜɧɢɤɢ ɦɨɥɨɞɨɝɪɚɦɚɬɢɱɧɨɝɨ ɧɚɩɪɹɦɭ:
x Ʉɚɪɥ Ȼɪɭɝɦɚɧ (1849-1919)
x Ȼɟɪɬɨɥɶɞ Ⱦɟɥɶɛɪɸɤ (1842-1922)
x Ƚɟɪɦɚɧ Ɉɫɬɝɨɮ (1844-1909)
x Ƚɟɪɦɚɧ ɉɚɭɥɶ (1846-1921)
x Ⱥɜɝɭɫɬ Ʌɟɫɤɿɧ (1840-1916)
ɉɪɨɝɪɚɦɧɿ ɩɪɚɰɿ ɦɨɥɨɞɨɝɪɚɦɚɬɢɤɿɜ:
x Ƚɟɪɦɚɧ ɉɚɭɥɶ «ɉɪɢɧɰɢɩɢ ɿɫɬɨɪɿʀ ɦɨɜɢ» (1880)
x Ȼɟɪɬɨɥɶɞ Ⱦɟɥɶɛɪɸɤ «ȼɫɬɭɩ ɞɨ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ» (1860)
Ƚɨɥɨɜɧɿ ɩɪɢɧɰɢɩɢ ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɨʀ ɤɨɧɰɟɩɰɿʀ ɦɨɥɨɞɨɝɪɚɦɚɬɢɡɦɭ – ɩɫɢɯɨɥɨɝɿɡɦ
ɬɚ ɿɫɬɨɪɢɡɦ
Звукові закони забезпечують точність досліджень і мають психологічну основу
Ɂɜɭɤɨɜɿ ɡɚɤɨɧɢ ɡɚɛɟɡɩɟɱɭɸɬɶ ɬɨɱɧɿɫɬɶ ɞɨɫɥɿɞɠɟɧɶ ɿ ɦɚɸɬɶ ɩɫɢɯɨɥɨɝɿɱɧɭ
Ɋɨɡɪɨɛɤɚ ɨɫɧɨɜ ɩɫɢɯɨɥɨɝɿɱɧɨɝɨ ɫɢɧɬɚɤɫɢɫɭ. ȼɱɟɧɧɹ ɩɪɨ ɩɫɢɯɨɥɨɝɿɱɧɢɣ
ɩɪɟɞɦɟɬ ɿ ɩɫɢɯɨɥɨɝɿɱɧɢɣ ɩɪɢɫɭɞɨɤ
ɉɨɝɥɢɛɥɟɧɧɹ ɬɟɨɪɿʀ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ, ɹɤɚ ɩɪɟɞɫɬɚɜɥɟɧɚ ɭ
ɞɿɚɥɟɤɬɧɨɦɭ ɪɨɡɝɚɥɭɠɟɧɧɿ

36. 36
3.7. Ɇɨɜɨɡɧɚɜɰɿ ɏȱɏ ɫɬ. ɩɪɨ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɭ
«ɉɪɢ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɦɭ ɜɢɜɱɟɧɧɿ ɦɨɜ, ɩɪɢ ɜɢɡɧɚɱɟɧɧɿ ɛɥɢɡɶɤɨɝɨ
ɱɢ ɛɿɥɶɲ ɜɿɞɞɚɥɟɧɨɝɨ ɪɿɜɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɨɫɬɿ ɪɿɡɧɢɯ ɦɨɜ
ɣɞɟɬɶɫɹ ɧɟ ɩɪɨ ɡɨɜɧɿɲɧɿ ɜɿɞɦɿɧɧɨɫɬɿ, ɚ ɩɪɨ ɜɢɹɜɥɟɧɧɹ
ɫɩɿɥɶɧɢɯ ɡɚɤɨɧɿɜ, ɳɨ ʀɯ ɡɭɦɨɜɥɸɸɬɶ…»
Ɏɪɚɧɰ Ȼɨɩɩ
(1781-1867)
«Ƚɪɚɦɚɬɢɱɧɿ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɿ ɽ ɛɿɥɶɲ ɧɚɞɿɣɧɢɦɢ ɨɡɧɚɤɚɦɢ
ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɨɫɬɿ ɚɛɨ ɫɩɿɥɶɧɨɝɨ ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɦɨɜ…»
Ɋɚɫɦɭɫ Ɋɚɫɤ
(1787-1832)
«Ⱦɥɹ ɜɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɨɫɬɿ ɦɨɜ… ɜɢɪɿɲɚɥɶɧɢɦ ɽ ɧɟ ʀɯ
ɮɨɪɦɚ, ɚ ɦɨɜɧɚ ɦɚɬɟɪɿɹ»
Ⱥɜɝɭɫɬ ɒɥɟɣɯɟɪ
(1821-1868)
«Ʉɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɦɨɜ ɜɢɪɚɠɚɽ ɡɚɝɚɥɶɧɭ ɫɭɬɶ ɦɨɜɢ… ɜɨɧɚ
ɜɤɚɡɭɽ ɧɚ ɽɞɧɿɫɬɶ ɦɨɜ ɿ ɡ’ɽɞɧɭɽ ʀɯ ɭ ɫɢɫɬɟɦɭ ɡɚ
ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɿɫɬɸ ɿ ɞɨɫɤɨɧɚɥɿɫɬɸ ʀɯ ɨɪɝɚɧɿɡɚɰɿʀ»
Ƚɿɣɨɦ ɒɬɟɣɧɬɚɥɶ
(1823-1899)
«ɋɩɪɨɛɚ ɡɧɚɣɬɢ ɩɪɚɮɨɪɦɭ ɦɨɜɢ – ɰɟ ɩɨɪɿɜɧɹɧɧɹ
ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ ɡ ɩɪɢɪɨɞɧɢɱɢɦɢ ɧɚɭɤɚɦɢ: ɝɟɨɥɨɝɿɽɸ,
ɛɨɬɚɧɿɤɨɸ, ɡɨɨɥɨɝɿɽɸ»
ɀɨɡɟɮ ȼɚɧɞɪɿɽɫ
(1875-1960)
«ɋɯɪɟɳɟɧɧɹ ɦɨɜ ɽ ɨɞɧɿɽɸ ɡ ɧɚɣɜɚɠɥɢɜɿɲɢɯ ɩɪɢɱɢɧ
ɮɨɧɟɬɢɱɧɢɯ ɡɦɿɧ»
Ȼɟɪɬɨɥɶɞ Ⱦɟɥɶɛɪɸɤ
(1842-1922)
«Ⱦɨɤɚɡɨɜɢɦɢ ɽ ɬɿɥɶɤɢ ɡɛɿɝ ɨɤɪɟɦɢɯ ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɢɯ ɮɨɪɦ ɿ
ɧɚɜɩɚɤɢ, ɡɛɿɝ ɭ ɥɟɤɫɢɰɿ ɦɚɣɠɟ ɧɟ ɦɚɸɬɶ ɞɨɤɚɡɨɜɨʀ ɫɢɥɢ»
Ⱥɧɬɭɚɧ Ɇɟɣɽ
(1866-1936)

37. 37
3.8. Ɉɫɧɨɜɧɿ ɩɪɚɰɿ ɡ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ
Ɋɨɤɢ Ⱥɜɬɨɪɢ ɇɚɡɜɢ ɩɪɚɰɶ
1806-1817 ȱ. ɏ. Ⱥɞɟɥɭɧɝ,
ȱ. ɋ. Ɏɪɚɬɟɪ
«Ɇɿɬɪɿɞɚɬ, ɚɛɨ Ɂɚɝɚɥɶɧɟ
ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɨ»
1816 Ɏ. Ȼɨɩɩ
«ɉɪɨ ɫɢɫɬɟɦɭ ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ
ɫɚɧɫɤɪɢɬɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ ɜ
ɩɨɪɿɜɧɹɧɧɿ ɡ ɝɪɟɰɶɤɨɸ,
ɥɚɬɢɧɫɶɤɨɸ, ɩɟɪɫɶɤɨɸ ɿ
ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɨɸ ɦɨɜɚɦɢ»
1812 Ɋ. Ɋɚɫɤ
«Ⱦɨɫɥɿɞɠɟɧɧɹ ɜ ɝɚɥɭɡɿ
ɞɪɟɜɧɶɨɩɿɜɧɿɱɧɨʀ ɦɨɜɢ, ɚɛɨ
ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɿɫɥɚɧɞɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ»
1819 ə. Ƚɪɿɦɦ «ɇɿɦɟɰɶɤɚ ɝɪɚɦɚɬɢɤɚ»
1820 Ⱥ. ȼɨɫɬɨɤɨɜ «Ɋɨɡɞɭɦɢ ɩɪɨ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɭ
ɦɨɜɭ»
1861 Ⱥ. ɒɥɟɣɯɟɪ
«Ʉɨɦɩɟɞɿɣ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨʀ
ɝɪɚɦɚɬɢɤɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ
ɦɨɜ»
1878 Ɏ. ɞɟ ɋɨɫɫɸɪ
«Ɇɟɦɭɚɪ ɩɪɨ ɩɟɪɜɿɫɧɭ ɫɢɫɬɟɦɭ
ɝɨɥɨɫɧɢɯ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ
ɦɨɜɚɯ»
1880 Ƚ. ɉɚɭɥɶ «ɉɪɢɧɰɢɩɢ ɿɫɬɨɪɿʀ ɦɨɜɢ»
1903 Ⱥ. Ɇɟɣɽ «ȼɫɬɭɩ ɞɨ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨɝɨ ɜɢɜ-
ɱɟɧɧɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ»
1920 Ⱥ. Ɇɟɣɽ, Ɇ. Ʉɨɟɧ «Ɇɨɜɢ ɫɜɿɬɭ»
1938 ȯ. Ʉɭɪɢɥɨɜɢɱ «ɋɬɪɭɤɬɭɪɚ ɦɨɪɮɟɦɢ»
1941 Ƚ. ȼɢɧɨɤɭɪ «ɉɪɨ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ɿɫɬɨɪɿʀ ɦɨɜɢ»

38. 38
3.9. Ⱥ. ɒɥɟɣɯɟɪ: ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ
ȼɨɤɚɥɿɡɦ 9 ɝɨɥɨɫɧɢɯ (ɡ ɧɢɯ ɬɪɢ ɩɪɨɫɬɿ: ɚ, ɿ, u)
Ʉɨɧɫɨɧɚɧɬɢɡɦ
9 ɩɪɨɪɢɜɧɢɯ: k, g, t, d, p, b; dh, gh, bh
6 ɬɪɢɜɚɥɢɯ: j, s, v, r, n, m
Ɇɨɪɮɨɥɨɝɿɱɧɚ ɫɬɪɭɤɬɭɪɚ
x ɤɨɪɟɧɿ ɨɞɧɨɫɤɥɚɞɨɜɿ, ɩɪɟɮɿɤɫɢ ɜɿɞɫɭɬɧɿ
x ɿɦɟɧɚ ɿ ɞɿɽɫɥɨɜɚ ɜɢɧɢɤɥɢ ɨɞɧɨɱɚɫɧɨ
x ɞɟɜ’ɹɬɶ ɜɿɞɦɿɧɤɿɜ, ɬɪɢ ɪɨɞɢ, ɬɪɢ ɱɢɫɥɚ
(ɨɞɧɢɧɚ – ɞɜɨʀɧɚ – ɦɧɨɠɢɧɚ)
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɩɪɚɦɨɜɚ ɭ ɡɜ’ɹɡɤɭ ɿɡ
ɪɨɡɫɟɥɟɧɧɹɦ ɩɥɟɦɟɧ ɪɨɡɩɚɥɚɫɹ ɧɚ ɨɤɪɟɦɿ
ɞɿɚɥɟɤɬɢ (Ⱦ), ɹɤɿ ɡ ɱɚɫɨɦ ɫɬɚɜɚɥɢ
ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ (L1, L2)
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ
ɩɪɚɦɨɜɚ
Ⱦ1 – L1
Ⱦ2 – L2
Ⱦ3 – L3
Ⱦ4 – L4
«ɇɚɹɜɧɿɫɬɶ ɡɚɤɨɧɨɦɿɪɧɢɯ ɡɜɭɤɨɜɢɯ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɟɣ ɭ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜɚɯ ɞɚɸɬɶ
ɦɨɠɥɢɜɿɫɬɶ ɜɫɬɚɧɨɜɢɬɢ ʀɯ ɩɪɚɦɨɜɭ, ɹɤɭ ɦɨɠɧɚ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɸɜɚɬɢ ɬɿɥɶɤɢ ɬɟɨɪɟɬɢɱɧɨ»

39. 39
4. Слов’янське мовознавство – складова
компаративістики
4.1. Генеалогічна класифікація слов’янських мов
4.2. Слов’янська прабатьківщина: етногенез слов’ян
4.3. Балто-слов’янська мовна єдність
4.4. Класифікація слов’янських мов (за фонетичними змінами)
4.5. Генеалогічна класифікація східнослов’янських мов
(за О. Б. Ткаченком)
4.6. Східнослов’янська глотогонія (Ю. Шевельов, 1993)
4.7. Еволюція поглядів на балто-слов’янську мовну єдність
4.8. Актуальні проблеми слов’янського мовознавства
4.9. Генеалогічне дерево слов’янських алфавітів

40. 40
4.1. Ƚɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɚ ɤɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ
x ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɚ
x ɝɪɟɰɶɤɚ
x ɯɟɬɫɶɤɚ
x ɿɥɥɿɪɿɣɫɶɤɚ
x ɤɟɥɶɬɫɶɤɚ
x ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ
x ɚɥɛɚɧɫɶɤɚ
x ɜɿɪɦɟɧɫɶɤɚ
x ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɚ
x ɿɧɞɨɿɪɚɧɫɶɤɚ
x ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ
ɉɿɜɞɟɧɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ
x ɛɨɥɝɚɪɫɶɤɚ
x ɦɚɤɟɞɨɧɫɶɤɚ
x ɫɟɪɛɫɶɤɚ
x ɯɨɪɜɚɬɫɶɤɚ
x ɫɥɨɜɟɧɫɶɤɚ
x ɫɬɚɪɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ
(ɦɟɪɬɜɚ)
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɩɪɚɦɨɜɚ
Ɇɨɜɢ ɤɟɧɬɭɦ Ɇɨɜɢ ɫɚɬɟɦ
ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
ɋɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ Ɂɚɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ
x ɪɨɫɿɣɫɶɤɚ
x ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɚ
x ɛɿɥɨɪɭɫɶɤɚ
ɑɟɯɨ-
ɫɥɨɜɚɰɶɤɚ
ɝɪɭɩɚ
Ʌɭɠɢɰɶɤɚ
ɝɪɭɩɚ
Ʌɟɯɿɰɶɤɚ
ɝɪɭɩɚ
x ɱɟɫɶɤɚ
x ɫɥɨɜɚɰɶɤɚ
x ɜɟɪɯɧɶɨɥɭɠɢɰɶɤɚ
x ɧɢɠɧɶɨɥɭɠɢɰɶɤɚ
x ɩɨɥɶɫɶɤɚ
x ɤɚɲɭɛɫɶɤɚ
x ɩɨɥɚɛɫɶɤɚ
(ɞɨ 18 ɫɬ.)

41. 41
4.2. ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɩɪɚɛɚɬɶɤɿɜɳɢɧɚ
(ɟɬɧɨɝɟɧɟɡ ɫɥɨɜ’ɹɧ)
ɉɟɪɜɿɫɧɟ ɪɨɡɫɟɥɟɧɧɹ
ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧ
x ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɤɚ
x ɿɫɬɨɪɿɹ
x ɚɪɯɟɨɥɨɝɿɹ
x ɚɧɬɪɨɩɨɥɨɝɿɹ
x ɟɬɧɨɝɪɚɮɿɹ
«ɋɯɿɞɧɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ»
Ⱦɭɧɚɣɫɶɤɚ ɜɟɪɫɿɹ
(Ɉ. Ɍɪɭɛɚɱɨɜ)
ɜɟɪɫɿɹ «Ɂɚɯɿɞɧɚ» ɜɟɪɫɿɹ
Ȼɚɫɟɣɧ Ɂɚɯɿɞɧɨʀ Ⱦɜɿɧɢ ɣ
ȼɟɪɯɧɶɨɝɨ ɇɿɦɚɧɭ
ɋɟɪɟɞɧɹ ȼɿɫɥɚ ɿ ɫɟɪɟɞɧɹ
ɱɚɫɬɢɧɚ ɛɚɫɟɣɧɭ Ⱦɧɿɩɪɚ
Ɍɟɪɢɬɨɪɿɹ ɦɿɠ ȿɥɶɛɨɸ ɿ
Ȼɭɝɨɦ
Ɉ. Ɉ. ɒɚɯɦɚɬɨɜ Ʌ. ɇɿɞɟɪɥɟ, Ɇ. Ɏɚɟɦɟɪ Ɍ. Ʌɟɪ-ɋɩɥɚɜɿɧɫɶɤɢɣ,
ə. ɑɟɤɚɧɨɜɫɶɤɢɣ

42. 42
4.3. Ȼɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɦɨɜɧɚ ɽɞɧɿɫɬɶ
ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɿ ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ ɜɢɧɢɤɥɢ ɜ ɪɟɡɭɥɶɬɚɬɿ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ
ɩɪɚɦɨɜɢ, ɹɤɚ ɜɢɞɿɥɢɥɚɫɹ ɡ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɦɨɜɧɨʀ ɽɞɧɨɫɬɿ
Ⱥ:
Ɍɟɨɪɟɬɢɤɢ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ ɽɞɧɨɫɬɿ: ɉ. Ɏ. Ɏɨɪɬɭɧɚɬɨɜ, Ɉ. Ɉ. ɒɚɯɦɚɬɨɜ,
Ʉ. Ȼɪɭɝɦɚɧ, ə. Ɋɨɡɜɚɞɨɜɫɶɤɢɣ, ȼ. Ƚɟɨɪɝɿɽɜ ɬɚ ɿɧɲɿ
Ȼ:
Ⱦɟɹɤɿ ɫɩɿɥɶɧɿ ɪɢɫɢ ɞɥɹ ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɢɯ ɿ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ:
1) Ɂɧɢɤɧɟɧɧɹ ɩɨɞɜɨɽɧɢɯ (ɝɟɦɿɧɨɜɚɧɢɯ) ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɯ
2) ɉɟɪɟɫɭɧɟɧɧɹ ɧɚɝɨɥɨɫɭ ɡɚ ɡɚɤɨɧɨɦ Ɏɨɪɬɭɧɚɬɨɜɚ – ɞɟ ɋɨɫɫɸɪɚ
3) ɉɟɪɟɯɿɞ ɞɿɽɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɿɜ ɧɚ -nt ɞɨ ɦ’ɹɤɨɝɨ ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ:
ɥɢɬ. nešts – ɫɬ. ɫɥɨɜ. ɧɟɫɟɲɬɟ
4) Ɋɨɡɜɢɬɨɤ ɨɡɧɚɱɟɧɨʀ ɮɨɪɦɢ ɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɿɜ ɲɥɹɯɨɦ ɞɨɞɚɜɚɧɧɹ ɞɨ ɩɪɨɫɬɨɝɨ
ɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɚ ɜɤɚɡɿɜɧɨɝɨ ɡɚɣɦɟɧɧɢɤɚ
ȼ:
Ɂɚɩɟɪɟɱɟɧɧɹ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ ɦɨɜɧɨʀ ɽɞɧɨɫɬɿ:
ɚ) ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɿ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ ɧɟ ɩɨɯɨɞɹɬɶ ɜɿɞ ɫɩɿɥɶɧɨʀ ɛɚɥɬɨ-
ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ
ɛ) ɝɟɧɟɬɢɱɧɚ ɛɥɢɡɶɤɿɫɬɶ ɦɚɽ ɜɬɨɪɢɧɧɢɣ ɯɚɪɚɤɬɟɪ ɿ ɪɨɡɜɢɧɭɥɚɫɶ ɜɧɚɫɥɿɞɨɤ
ɩɿɡɧɿɲɢɯ ɤɨɧɬɚɤɬɿɜ ɦɿɠ ɨɛɨɦɚ ɦɨɜɧɢɦɢ ɝɪɭɩɚɦɢ
Ƚ:

43. 43
4.4. Ʉɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ
(ɡɚ ɮɨɧɟɬɢɱɧɢɦɢ ɡɦɿɧɚɦɢ)
Ɏɨɧɟɬɢɱɧɿ ɡɦɿɧɢ
ɉɿɞɝɪɭɩɢ
ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ
ɦɨɜɢ *tolt, *tovt,
*telt, *tevt *tj, *kt,*dj ɜɫɬɚɜɧɟ -Ɛ- *je *ą, *Ċ *tl, *dl
ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɚ ɜɨɪɨɧɚ, ɡɨɥɨɬɨ ɧɿɱ, ɦɟɠɚ ɡɟɦɥɹ ɨɡɟɪɨ ɞɭɛ ɪɚɥɨ
ɪɨɫɿɣɫɶɤɚ ɜɨɪɨɧɚ, ɡɨɥɨɬɨ ɧɨɱɶ, ɦɟɠɚ ɡɟɦɥɹ ɨɡɟɪɨ ɞɭɛ ɪɚɥɨ
ɋɯɿɞɧɨ-
ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ
ɛɿɥɨɪɭɫɶɤɚ ɜɚɪɨɧɚ, ɡɨɥɚɬɨ ɧɨɱ, ɦɹɠɚ ɡɹɦɥɹ ɜɨɡɟɪɨ ɞɭɛ ɪɚɥɚ
ɩɨɥɶɫɶɤɚ záoto, wrona noc, miĊdza zemia jezioro dą b radlo
ɱɟɫɶɤɚ zlato, vrana noc, meze zemČ jezero dub radlo
Ɂɚɯɿɞɧɨ-
ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ
ɫɥɨɜɚɰɶɤɚ zlato, vrana noc, mjeza zem jazero dub radlo
ɛɨɥɝɚɪɫɶɤɚ ɡɥɚɬɨ, ɜɪɚɧɚ ɧɚɰ, ɦɟɠɞɚ ɡɟɦɹ ɟɡɟɪɨ ɞɴɛ ɪɚɥɨ
ɫɟɪɛɫɶɤɚ ɡɥɚɬɨ, ɜɪɚɧɚ noƫ, meƫa ɡɟɦʂɚ jɟɡɟɪɨ ɞɭɛ ɪɚɥɨ
ɉɿɜɞɟɧɧɨ-
ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ
ɫɥɨɜɟɧɫɶɤɚ zlato, vrana noþ, meja zemlja jezero dob ralo
ɉɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ *vorna, *zolto *noktɴ, *medja *zemja *jezero *dąb *radlo

44. 44
4.5. Ƚɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɚ ɤɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɫɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ
(ɡɚ Ɉ. Ȼ. Ɍɤɚɱɟɧɤɨɦ)
ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
Ɂɚɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɋɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɉɿɜɞɟɧɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ
ɉɿɜɞɟɧɧɚ ɝɿɥɤɚ ɉɿɜɧɿɱɧɚ ɝɿɥɤɚ
ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɚ ɪɨɫɿɣɫɶɤɚ
ɛɿɥɨɪɭɫɶɤɚ
ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ Ɋɨɫɿɣɫɶɤɚ ɿ ɛɿɥɨɪɭɫɶɤɚ ɦɨɜɢ
ɦ’ɹɤɢɣ [ɰ’] ɜ ɤɿɧɰɿ ɫɥɨɜɚ: ɦɿɫɹɰɶ, ɤɿɧɟɰɶ ɬɜɟɪɞɢɣ [ɰ] ɜ ɤɿɧɰɿ ɫɥɨɜɚ:
ɪɨɫ. ɦɟɫɹɰ, ɛɿɥɨɪ. ɦɟɫɹɰ
ɫɬ. ɫɥ. [l] ĺ [ɿ]: ɯɥ l ɛɴ ĺ ɯɥɿɛ [l] ĺ [ɟ]: ɯɥ l ɛɴ ɪɨɫ. ɯɥɟɛ
ɛɿɥɨɪ. ɯɥɟɛ
ɞɚɜ. ɜɿɞɦ., ɱɨɥ. ɪɿɞ ɛɚɬɶɤɭ
ɛɚɬɶɤɨɜɿ
ɪɨɫ. ɨɬɰɭ
ɛɿɥɨɪ. ɛɚɰɶɤɭ
ɦɚɣɛɭɬɧɿɣ ɱɚɫ ɱɢɬɚɬɢɦɭ
ɛɭɞɭ ɱɢɬɚɬɢ
ɪɨɫ. ɛɭɞɭ ɱɢɬɚɬɶ
ɛɿɥɨɪ. ɛɭɞɭ ɱɵɬɚɰɶ

45. 45
4.6. ɋɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɝɥɨɬɨɝɨɧɿɹ
(ɘɪɿɣ ɒɟɜɟɥɶɨɜ, 1993)
ɉɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
ɋɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɞɿɚɥɟɤɬɢ
Ƚɉ Ʉɉ ɆɊ ɉɋ ɇɌ
ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ Ȼɿɥɨɪɭɫɶɤɚ ɦɨɜɚ Ɋɨɫɿɣɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
ȱɫɬɨɪɢɱɧɿ ɩɟɪɿɨɞɢ
ˆ ɩɪɨɬɨɭɤɪɚʀɧɫɶɤɢɣ (Vȱȱ–ɏȱ ɫɬ.)
ˆ ɫɬɚɪɨɭɤɪɚʀɧɫɶɤɢɣ (ɏȱ–ɏȱV ɫɬ.)
ˆ ɫɟɪɟɞɧɶɨɭɤɪɚʀɧɫɶɤɢɣ (ɏȱV–ɏVȱȱȱ ɫɬ.)
ˆ ɧɨɜɨɭɤɪɚʀɧɫɶɤɢɣ (ɏVȱȱȱ ɫɬ. – ɧɚɲɿ ɞɧɿ)
ɍɦɨɜɧɿ ɫɤɨɪɨɱɟɧɧɹ ɞɿɚɥɟɤɬɿɜ:
Ƚɉ – Ƚɚɥɢɰɶɤɨ-ɉɨɞɿɥɶɫɶɤɢɣ
Ʉɉ – Ʉɢɽɜɨ-ɉɨɥɿɫɶɤɢɣ
ɆɊ – Ɇɭɪɨɦɨ-Ɋɹɡɚɧɫɶɤɢɣ
ɉɋ – ɉɨɥɨɰɶɤɨ-ɋɦɨɥɟɧɫɶɤɢɣ
ɇɌ – ɇɨɜɝɨɪɨɞɫɶɤɨ-Ɍɜɟɪɫɶɤɢɣ
«ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ ɩɨɫɬɚɜɚɥɚ ɣ ɩɨɫɬɚɥɚ ɡ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ, ɮɨɪɦɭɸɱɢɫɶ
ɜɿɞ Vȱ ɞɨ ɏVȱ ɫɬ.» (ɘ. ɒɟɜɟɥɶɨɜ)

46. 46
4.7. ȿɜɨɥɸɰɿɹ ɩɨɝɥɹɞɿɜ ɧɚ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɭ ɦɨɜɧɭ ɽɞɧɿɫɬɶ
Ȼɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ – ɝɿɩɨɬɟɬɢɱɧɚ ɝɪɭɩɚ ɦɨɜ, ɡ ɹɤɨʀ
ɜɢɞɿɥɢɥɢɫɹ ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɿ
ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɝɪɭɩɢ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ
Ⱥɜɝɭɫɬ ɒɥɟɣɯɟɪ
Ɉɫɜɚɥɶɞ ɋɟɦɟɪɟɧɶʀ
əɧ Ɋɨɡɜɚɞɨɜɫɶɤɢɣ
Ⱥɧɬɭɚɧ Ɇɟɣɽ
ȼ. Ʉɪɨɦɟɪ
ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ
ɨɫɧɨɜɚ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ
ɨɫɧɨɜɚ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ
ɨɫɧɨɜɚ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ
ɨɫɧɨɜɚ
ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
ɡɚɯɿɞɧɨɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
ɫɯɿɞɧɨɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

47. 47
4.8. Ⱥɤɬɭɚɥɶɧɿ ɩɪɨɛɥɟɦɢ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ
1 Ȼɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɽɞɧɿɫɬɶ: pro et contra (ɞɢɜ. ɬɚɛɥɢɰɸ 4.3)
2 Ƚɿɩɨɬɟɡɢ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ «ɩɪɚɛɚɬɶɤɿɜɳɢɧɢ»:
ɋɯɿɞɧɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ
ɜɟɪɫɿɹ (ɛɚɫɟɣɧ Ɂɚɯɿɞɧɨʀ
Ⱦɜɿɧɢ ɣ ȼɟɪɯɧɶɨɝɨ
ɇɿɦɚɧɭ)
Ɂɚɯɿɞɧɚ ɝɿɩɨɬɟɡɚ
(ɛɚɫɟɣɧ ȼɿɫɥɢ ɣ
ȼɟɪɯɧɶɨɝɨ Ⱦɧɿɩɪɚ)
Ⱦɭɧɚɣɫɶɤɚ ɝɿɩɨɬɟɡɚ
3 ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɩɢɫɟɦɧɿɫɬɶ
ɉɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɤɢɪɢɥɢɰɿ ɿ ɝɥɚɝɨɥɢɰɿ
Ʉɢɪɢɥɨ-ɦɟɮɨɞɿʀɜɫɶɤɚ ɩɪɨɛɥɟɦɚɬɢɤɚ
4 ɋɩɿɪɧɿ ɩɢɬɚɧɧɹ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ ɮɨɧɨɥɨɝɿʀ:
Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ ɚɤɰɟɧɬɨɥɨɝɿɱɧɨʀ ɫɢɫɬɟɦɢ
Ɋɨɡɜɢɬɨɤ ɡɜɭɤɨɫɩɨɥɭɱɟɧɶ *tert, *telt, *tort, *tolt
Ɍɟɨɪɿɹ ɩɚɥɚɬɚɥɿɡɚɰɿʀ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɯ ɭ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ
ɉɢɬɚɧɧɹ ɛɨɥɝɚɪɫɶɤɨɝɨ ɚɧɚɥɿɬɢɡɦɭ (ɡɚɧɟɩɚɞ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨɝɨ ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɭ
ɛɨɥɝɚɪɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ)
5
6 ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɣ ɲɜɚ (schwa indogermanicum) (ԥ) ɧɚ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨɦɭ ʉɪɭɧɬɿ

48. 48
4.9. Ƚɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɟ ɞɟɪɟɜɨ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɚɥɮɚɜɿɬɿɜ
x ɩɨɥɶɫɶɤɟ
x ɱɟɫɶɤɟ
x ɫɥɨɜɚɰɶɤɟ
x ɯɨɪɜɚɬɫɶɤɟ
x ɫɥɨɜɟɧɫɶɤɟ
x ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɟ
x ɪɨɫɿɣɫɶɤɟ
x ɛɿɥɨɪɭɫɶɤɟ
x ɛɨɥɝɚɪɫɶɤɟ
x ɦɚɤɟɞɨɧɫɶɤɟ
x ɫɟɪɛɫɶɤɟ
Ɏɿɧɿɤɿɣɫɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ
Ƚɪɟɰɶɤɟ ɚɪɯɚʀɱɧɟ ɩɢɫɶɦɨ
Ɂɚɯɿɞɧɨɝɪɟɰɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ ɋɯɿɞɧɨɝɪɟɰɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ
Ʌɚɬɢɧɫɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ
ɤɢɪɢɥɢɰɹ
ɝɥɚɝɨɥɢɰɹ
ɪɭɧɿɱɧɟ
ɝɪɭɡɢɧɫɶɤɟ
ɜɿɪɦɟɧɫɶɤɟ

49. 49
5. Фонологічні структури індоєвропейських мов
5.1. Порівняльна фонетика індоєвропейських мов
5.2. Фонологічна система індоєвропейської прамови
5.3. Порівняльна акцентологія індоєвропейських мов (деякі
аспекти)
5.4. Теоретична система реконструкції
5.5. Лінгвістична реконструкція
5.6. Фонетичний закон
5.7. Фонетичні співвідношення між індоєвропейськими
мовами (вокалізм)
5.8. Фонетичні співвідношення між індоєвропейськими
мовами (консонантизм)
5.9. Теорія моновокалізму
5.10. Ларингальна теорія
5.11. Закон Лахмана
5.12. Закон Грімма (І пересув приголосних)
5.13. Закони в індоєвропеїстиці
5.14. *telt / *tolt; *tert / *tort

50. 50
5.1. ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɚ ɮɨɧɟɬɢɤɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɣ
ɤɨɧɫɨɧɚɧɬɢɡɦ
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɣ
ɜɨɤɚɥɿɡɦ
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ
ɚɤɰɟɧɬɨɥɨɝɿɹ
ˆ Ɏɨɧɟɬɢɱɧɿ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɿ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ
ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɯ
ˆ Ɉɫɧɨɜɧɿ ɩɪɨɰɟɫɢ ɜ
ɨɤɪɟɦɢɯ ɝɪɭɩɚɯ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɫɿɦ’ʀ
ˆ ɉɪɨɛɥɟɦɚ satem ɿ centum
ˆ ɉɪɨɛɥɟɦɚ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨɝɨ *b
ˆ «Ƚɥɨɬɚɥɶɧɚ» ɬɟɨɪɿɹ ɿ ʀʀ
ɧɚɫɥɿɞɤɢ
ˆ ɋɢɫɬɟɦɚ ɝɨɥɨɫɧɢɯ ɜ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ
ˆ ɋɨɧɨɪɧɿ ɡɜɭɤɢ ɿ ɞɢɮɬɨɧɝɢ
ˆ Ʌɚɪɢɧɝɚɥɶɧɚ ɬɟɨɪɿɹ
ˆ Ȼɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɣ
ɧɚɝɨɥɨɫ: ɿɫɬɨɪɿɹ ɿ
ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ
ˆ Ɍɟɨɪɿɹ ɫɤɥɚɞɨɜɢɯ
ɧɚɝɨɥɨɫɿɜ
ˆ Ɉɫɨɛɥɢɜɨɫɬɿ ɧɚɝɨɥɨɫɭ
ɜ ɫɚɧɫɤɪɢɬɿ, ɝɪɟɰɶɤɿɣ,
ɥɚɬɢɧɫɶɤɿɣ ɬɚ ɿɧɲɢɯ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ

51. 51
5.2. Ɏɨɧɨɥɨɝɿɱɧɚ ɫɢɫɬɟɦɚ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ
ȼɨɤɚɥɿɡɦ Ʉɨɧɫɨɧɚɧɬɢɡɦ
p, ph, b, bh, m
t, th, d, dh, n
f, ƣ, ƣh
k, kh, g, gh
qw, qwh, gw, gwh
s, (z)
l, r, m, n
º º º º
l, r
Ƚɨɥɨɫɧɿ
Ʉɨɪɨɬɤɿ a, e, i, o, u, ԥ
Ⱦɨɜɝɿ Ɨ, Ɲ, Ư, ǀ, nj
Ⱦɢɮɬɨɧɝɢ
Ʉɨɪɨɬɤɿ ai, ei, oi, au, eu
Ⱦɨɜɝɿ ƗƯ, ƝƯ, Ɨnj, Ɲnj, ou

52. 52
5.3. ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɚ ɚɤɰɟɧɬɨɥɨɝɿɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ
(ɞɟɹɤɿ ɚɫɩɟɤɬɢ)
Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɿɧɬɨɧɚɰɿɣ
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɣ ɚɤɭɬ ɿ ɰɢɪɤɭɦɮɥɟɤɫ
ȼɿɞɩɨɜɿɞɧɿɫɬɶ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɿɧɬɨɧɚɰɿɣ ɤɨɪɨɬɤɢɦ ɿ ɞɨɜɝɢɦ
ɫɨɧɚɧɬɚɦ ɜ ɫɚɧɫɤɪɢɬɿ ɿ ɥɚɬɢɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɚɯ
Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɝɨɥɨɫɧɢɯ ɫɨɧɚɧɬɿɜ
(ɉ. Ɏ. Ɏɨɪɬɭɧɚɬɨɜ, Ɏ. ɞɟ ɋɨɫɫɸɪ)
Ȼɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɣ ɚɤɭɬ ɝɟɧɟɬɢɱɧɨ
ɩɨɜ’ɹɡɚɧɢɣ ɡ ɥɚɪɢɧɝɚɥɨɦ
ɉɪɚɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɫɢɥɶɧɢɣ ɿ ɫɥɚɛɢɣ ɚɤɰɟɧɬ
*er, *er, *erԥ
ɥɢɬ. béržas < *bherԥgos
ɫɚɧɫɤɪ. bhnjrjah < *bhrԥgos
ɉɪɨɬɢɫɬɚɜɥɟɧɧɹ ɫɢɥɶɧɨɝɨ ɿ ɫɥɚɛɨɝɨ ɚɤɰɟɧɬɿɜ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿɣ
ɩɪɚɦɨɜɿ (ɋ. Ⱦ. Ʉɚɰɧɟɥɶɫɨɧ, ȼ. Ⱥ. Ⱦɢɛɨ)
Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɱɨɬɢɪɶɨɯ ɚɤɰɟɧɬɧɨ-ɚɛɥɚɭɬɢɜɧɢɯ
ɬɢɩɿɜ, ɹɤɿ ɩɨɜ’ɹɡɚɧɿ ɡ ɬɟɪɧɚɪɧɨɸ ɫɬɪɭɤɬɭɪɨɸ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨɝɨ ɫɥɨɜɚ
°
Ɋ-ɤɨɪɿɧɶ, S-ɫɭɮɿɤɫ,
D-ɡɚɤɿɧɱɟɧɧɹ
R(Ɲ) S(ø) D(ø)

53. 53
5.4. Ɍɟɨɪɟɬɢɱɧɚ ɫɢɫɬɟɦɚ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿʀ
Ⱦɥɹ ɡɚɩɢɫɭ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɣɨɜɚɧɢɯ ɮɨɪɦ ɬɪɚɞɢɰɿɣɧɨ ɜɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɸɬɶɫɹ ɬɚɤɿ ɫɢɦɜɨɥɢ
ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɯ:
Ƚɥɭɯɿ Ⱦɡɜɿɧɤɿ ɉɪɢɞɢɯɨɜɿ Ƚɥɭɯɿ Ⱦɡɜɿɧɤɿ
Ƚɭɛɧɿ *p *b *ph *bh
Ɂɭɛɧɿ *t *d *th *dh
Ɂɚɞɧɶɨɹɡɢɤɨɜɿ *k *g *kh *gh
Ʉɨɠɧɢɣ ɡɧɚɤ ɜ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɣɨɜɚɧɿɣ ɩɪɚɮɨɪɦɿ ɫɥɨɜɚ ɚɛɨ ɦɨɪɮɟɦɢ ɪɟɩɪɟɡɟɧɬɭɽ ɪɹɞ
ɪɟɝɭɥɹɪɧɢɯ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɟɣ ɦɿɠ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɦɢ ɜ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜɚɯ:
*suep (ɫɩɚɬɢ), ɫɤɪ. svapiti (ɫɩɢɬɶ), ɝɪ. hypnos (ɫɨɧ), ɥɚɬ. sopor (ɫɩɚɬɢ)
ɞ.ɚ. swepan (ɫɩɚɬɢ), ɥɢɬ. sapnas (ɫɨɧ)
Ɏɭɧɞɚɦɟɧɬɚɥɶɧɢɣ ɡɚɤɨɧ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ –
ɩɟɪɟɫɭɜ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɯ ɭ ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ (ɡɚɤɨɧ Ƚɪɿɦɦɚ)
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ
*dh
*d
*t
ɉɪɚɝɟɪɦɚɧɫɶɤɿ
*d
*d
*th
ɋɩɿɥɶɧɨɝɟɪɦɚɧɫɶɤɿ
d
t
þ

54. 54
5.5. Ʌɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɚ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ
= ɤɨɦɩɥɟɤɫ ɩɪɢɣɨɦɿɜ ɿ ɩɪɨɰɟɞɭɪ ɞɥɹ ɜɿɞɬɜɨɪɟɧɧɹ
ɧɟɡɚɮɿɤɫɨɜɚɧɢɯ ɦɨɜɧɢɯ ɮɨɪɦ ɲɥɹɯɨɦ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ
ɩɨɪɿɜɧɹɧɧɹ ɨɞɢɧɢɰɶ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ
Ɂɨɜɧɿɲɧɹ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ȼɧɭɬɪɿɲɧɹ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ
ˆ ɩɨɪɿɜɧɹɧɧɹ ɦɚɬɟɪɿɚɥɭ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ
ɦɨɜ ɞɥɹ ɪɨɡɤɪɢɬɬɹ ɡɚɤɨɧɨɦɿɪɧɨɫɬɟɣ
ʀɯ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɪɨɡɜɢɬɤɭ
ˆ ɜɫɬɚɧɨɜɥɟɧɧɹ ɩɪɚɮɨɪɦɢ
ˆ ɦɨɞɟɥɸɜɚɧɧɹ ɩɪɚɦɨɜɢ
ˆ ɜɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɯɪɨɧɨɥɨɝɿɱɧɨʀ ɝɥɢɛɢɧɢ
ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿʀ
ˆ ɜɿɞɬɜɨɪɟɧɧɹ ɩɪɨɦɿɠɧɢɯ ɩɪɚɦɨɜɧɢɯ
ɫɬɚɧɿɜ
ˆ ɩɨɪɿɜɧɹɧɧɹ ɦɨɜɧɢɯ ɨɞɢɧɢɰɶ
ɜɫɟɪɟɞɢɧɿ ɨɞɧɿɽʀ ɦɨɜɢ
ˆ ɞɿɚɯɪɨɧɿɱɧɿ ɜɢɫɧɨɜɤɢ ɧɚ ɨɫɧɨɜɿ
ɫɢɧɯɪɨɧɧɨɝɨ ɚɧɚɥɿɡɭ ɦɨɜɧɢɯ ɹɜɢɳ
(ȯ. Ʉɭɪɢɥɨɜɢɱ)
ˆ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɪɨɡɜɢɬɤɭ, ɞɥɹ
ɹɤɢɯ ɧɟɦɨɠɥɢɜɨ ɜɫɬɚɧɨɜɢɬɢ
ɝɟɧɟɬɢɱɧɿ ɡɜ’ɹɡɤɢ (ɛɚɫɤɫɶɤɚ,
ɚɣɧɫɶɤɚ ɬɚ ɿɧ.)

55. 55
5.6. Ɏɨɧɟɬɢɱɧɢɣ ɡɚɤɨɧ
Ɏɨɧɟɬɢɱɧɿ ɡɦɿɧɢ ɜɿɞɛɭɜɚɸɬɶɫɹ ɬɿɥɶɤɢ ɭ ɫɬɪɨɝɨ ɜɢɡɧɚɱɟɧɢɯ ɮɨɧɟɬɢɱɧɢɯ ɩɨɡɢɰɿɹɯ
(Ɋ) ɜ ɞɚɧɿɣ ɦɨɜɿ (L) ɧɚ ɩɟɜɧɨɦɭ ɟɬɚɩɿ ʀʀ ɪɨɡɜɢɬɤɭ (Ɍ)
ɋɩɿɜɜɿɞɧɨɲɟɧɧɹ ɦɿɠ ɩɚɪɚɦɟɬɪɚɦɢ ɡɜɭɤɨɜɢɯ ɡɦɿɧ ɜɢɪɚɠɚɽɬɶɫɹ ɮɨɪɦɭɥɨɸ:
T
L a b
P
¿¾½
¯®­
! , ɞɟ a ɩɟɪɟɯɨɞɢɬɶ ɭ b ɬɿɥɶɤɢ ɭ ɫɬɪɨɝɿɣ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɿ Ɋ, Ɍ, L
Ɏɨɧɟɬɢɱɧɢɣ ɡɚɤɨɧ – ɮɭɧɞɚɦɟɧɬɚɥɶɧɟ ɩɨɧɹɬɬɹ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ
ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ. Ⱦɟɹɤɢɦ ɡ ɧɢɯ ɩɪɢɫɜɨɽɧɿ ɿɦɟɧɚ ʀɯ ɬɜɨɪɰɿɜ: ɡɚɤɨɧ Ƚɪɿɦɦɚ, ɡɚɤɨɧ
Ʌɟɫɤɿɧɚ, ɡɚɤɨɧ Ɂɿɛɫɚ ɬɨɳɨ
Ɏɨɧɟɬɢɱɧɿ ɡɚɤɨɧɢ ɧɚɤɥɚɞɚɸɬɶ ɧɚ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɱɧɿ ɫɬɭɞɿʀ ɩɟɜɧɿ ɨɛɦɟɠɟɧɧɹ
ɇɟ ɦɨɠɧɚ ɡɿɫɬɚɜɥɹɬɢ ɪɿɡɧɨɱɚɫɨɜɿ (Ɍ) ɿ
ɪɿɡɧɨɞɿɚɥɟɤɬɧɿ (L) ɮɚɤɬɢ ɡɜɭɤɨɜɢɯ
ɡɦɿɧ
ɉɪɢ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿʀ ɡɜɭɤɨɜɢɯ ɡɦɿɧ –
ɫɬɪɨɝɢɣ ɦɟɯɚɧɿɡɦ ʀɯ ɪɟɚɥɿɡɚɰɿʀ

56. 56
5.7. Ɏɨɧɟɬɢɱɧɿ ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɲɟɧɧɹ ɦɿɠ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ
ɦɨɜɚ
ȼɨɤɚɥɿɡɦ
ɉɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ
ɦɨɜɚ ȱɧɲɿ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
*ǂ *ovis *o *ovɶca ɥɚɬ. ovis, ɥɢɬ. avis, ɫɥɨɜɟɧ. ovca, ɩɨɥ. owca,
ɱɟɫɶɤ. ovce, ɪɨɫ. ɨɜɰɚ, ɭɤɪ. ɨɜɟɱɤɚ
*o *dǀ- *a *darɴ ɥɚɬ. donum, ɛɨɥɝ. ɞɚɪ, ɯɨɪɜ. dar, ɫɥɨɜɚɰɶɤ. dar,
ɭɤɪ. ɩɨɞɚɪɭɧɨɤ
*u *dhnjmos *y *dymɴ ɫɤɪ. dhnjmas, ɥɚɬ. fumus, ɩɨɥ. dym,
ɪɨɫ., ɛɿɥɨɪ. ɞɵɦ, ɭɤɪ. ɞɢɦ
ˆ ˆ
*ou, *au *sausos *u *suchɴ ɥɢɬ. sausas, ɩɨɥ. suchy, ɛɿɥɨɪ. ɫɭɯɿ, ɭɤɪ. ɫɭɯɢɣ
*a *akros *o *ostrɴ ɝɪ. akros, ɥɚɬ. acutus, ɥɢɬ. aštrus, ɫɥɨɜɟɧ. ovca,
ɩɨɥ. owca, ɱɟɫɶɤ. ovce, ɪɨɫ. ɨɜɰɚ, ɭɤɪ. ɨɜɟɱɤɚ
*ԥ *sphԥros *o *sporɴ ɫɤɪ. sphiras, ɱɟɫɶɤ. spory, ɩɨɥ. spory, ɪɨɫ. ɫɩɨɪɵɣ
*Ư *giuos *i *živɴ ɥɚɬ. vivus, ɫɤɪ. jivas, ɥɢɬ. gyvas, ɛɨɥɝ. ɠɢɜ

57. 57
5.8. Ɏɨɧɟɬɢɱɧɿ ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɲɟɧɧɹ ɦɿɠ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ
ɦɨɜɚ
Ʉɨɧɫɨɧɚɧɬɢɡɦ
ɉɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ
ɦɨɜɚ ȱɧɲɿ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ
*m *mater- *m *mati ɝɪ. metƝr, ɫɤɪ. matar, ɥɚɬ. mater,
ɭɤɪ. ɦɚɬɢ (ɦɚɬɟɪɿ)
*n *neos *n *novɴ ɝɪ. neos, ɥɚɬ. novum, ɛɨɥɝ. ɧɨɜ, ɭɤɪ. ɧɨɜɢɣ
*u *uidhela
*v (*w) *vɶdova ɥɚɬ. vidua, ɫɤɪ. vidhava, ɩɨɥ. wdowa, ɭɤɪ. ɜɞɨɜɚ
ˆ ˆ
*d *dek’m- *d *desĊtɶ ɝɪ. deka, ɥɚɬ. decem, ɛɨɥɝ. ɞɟɫɟɬ, ɭɤɪ. ɞɟɫɹɬɶ
*s *septm- *s *sedmɶ ɥɚɬ. septem, ɝɨɬ. subun, ɯɨɪɜ. ɫɟɞɚɦ, ɭɤɪ. ɫɿɦ
*k (*ku) *kuos *k *kɴto ɫɤɪ. kas, ɥɢɬ. kas, ɪɨɫ. ɤɬɨ, ɯɨɪɜ. ko, ɱɟɫɶɤ. kdo,
ɭɤɪ. ɯɬɨ
*t *tod *t *to ɝɪ. to, ɫɤɪ. tad, ɱɟɫɶɤ. to, ɭɤɪ. ɬɨ
*j *jor *j *jaro ɝɨɬ. jer, ɧɿɦ. Jahr, ɱɟɫɶɤ. jaro, ɭɤɪ. ɹɪɨɜɢɣ
*bh *bherǀ *b *berą ɝɪ. fero, ɥɚɬ. fero, ɫɤɪ. bharami, ɱɟɫɶɤ. beru,
ɪɨɫ., ɭɤɪ. ɛɟɪɭ
*g *g’nǀ- *z *znati ɥɚɬ. gnosco, ɫɥɨɜɟɧ. znati, ɱɟɫɶɤ. znati, ɭɤɪ. ɡɧɚɬɢ

58. 58
5.9. Ɍɟɨɪɿɹ ɦɨɧɨɜɨɤɚɥɿɡɦɭ
ˆ Ɂɚɫɧɨɜɧɢɤ – Ɏ. ɞɟ ɋɨɫɫɸɪ
(1878 ɪ.)
ˆ ɋɭɬɶ – ɤɨɪɨɬɤɿ ɿ ɞɨɜɝɿ ɝɨɥɨɫɧɿ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ
ɫɬɪɭɤɬɭɪɧɨ ɬɚ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨ
ɡɜɨɞɹɬɶɫɹ ɞɨ ɝɨɥɨɫɧɨʀ – *Ɲ
ˆ Ɇɨɧɨɜɨɤɚɥɿɡɦ ɡɚɩɟɪɟɱɭɽ
ɮɨɧɨɥɨɝɿɱɧɿ ɨɩɨɡɢɰɿʀ
ɝɨɥɨɫɧɢɯ ɭ ɩɪɚɦɨɜɿ
ˆ Ɇɨɞɟɥɶ ɦɨɧɨɜɨɤɚɥɿɡɦɭ
ɩɨɹɫɧɸɽ ɫɭɬɶ ɚɛɥɚɭɬɭ
*Ɵ – *ǂ
ˆ ȼ ɥɚɪɢɧɝɚɥɶɧɿɣ ɬɟɨɪɿʀ
ɦɨɧɨɜɨɤɚɥɿɡɦ ɜɢɪɚɠɚɽɬɶɫɹ
ɮɨɪɦɭɥɚɦɢ:
x Hwe > o, Hje > e, Hae > a
x eHw > ǀ, eHj > Ɲ, eHa > Ɨ
(ȯ. Ʉɭɪɢɥɨɜɢɱ, 1927)
ˆ Ɍɟɨɪɿɹ ɦɨɧɨɜɨɤɚɥɿɡɦɭ ɬɿɫɧɨ
ɩɨɜ’ɹɡɚɧɚ ɡ ɬɟɨɪɿɽɸ
ɫɢɧɝɚɪɦɨɧɿɡɦɭ ɫɤɥɚɞɭ ɭ
ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ
(ȼ. Ʉ. ɀɭɪɚɜɥɶɨɜ,
Ʉ. Ȼɨɪɝɫɬɪɟɦ)

59. 59
5.10. Ʌɚɪɢɧɝɚɥɶɧɚ ɬɟɨɪɿɹ
ɋɭɬɶ: ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɿ ɱɟɪɝɭɜɚɧɧɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɝɨɥɨɫɧɢɯ, ɹɤɿ
ʉɪɭɧɬɭɸɬɶɫɹ ɧɚ ɝɿɩɨɬɟɬɢɱɧɨ ɿɫɧɭɸɱɢɯ ɭ ɩɪɚɦɨɜɿ ɨɫɨɛɥɢɜɢɯ
ɮɨɧɟɦ – ɥɚɪɢɧɝɚɥɿɜ
Ƚɿɩɨɬɟɡɚ Ɏɟɪɞɢɧɚɧɞɚ ɞɟ ɋɨɫɫɸɪɚ
Ʉɨɪɨɬɤɿ ɿ ɞɨɜɝɿ ɝɨɥɨɫɧɿ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ ɫɬɪɭɤɬɭɪɧɨ
ɬɚ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨ ɡɜɟɞɟɧɿ ɞɨ ɨɞɧɨɝɨ ɝɨɥɨɫɧɨɝɨ *Ɲ
Ʉɨɪɿɧɶ ɜɿɞɨɛɪɚɠɚɽ ɱɟɪɝɭɜɚɧɧɹ *Ɲ + ɫɨɧɚɧɬɧɢɣ ɤɨɟɮɿɰɿɽɧɬ ɿ
ɜɢɪɚɠɚɽ ɩɪɚɞɚɜɧɿ ɤɨɪɟɧɿ: *leikw– / *likw; *bhe A – / *bh ȁ
ɉɟɪɜɢɧɧɢɣ ɲɜɚ (*ԥ) ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɣɨɜɚɧɢɣ ɡɚ ɚɧɚɥɨɝɿɽɸ:
ɫɚɧɫɤɪ. <i>, ɝɪ. <a>, ɥɚɬ. <a>
ɫɚɧɫɤɪ. pitar, ɝɪ. pater, ɥɚɬ. pater
Ƚɿɩɨɬɟɡɚ ȯɠɢ Ʉɭɪɢɥɨɜɢɱɚ (1927)
ɯɟɬɬ. h = ɿɽ. ɚ
ɯɟɬɬ. hant, ɝɪ. anti, ɥɚɬ. Ante ˆˆ

60. 60
5.11. Ɂɚɤɨɧ Ʌɚɯɦɚɧɚ Ʉɚɪɥ Ʌɚɯɦɚɧ (1783-1851) – ɧɿɦɟɰɶɤɢɣ
ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬ, ɜɿɞɤɪɢɜ ɡɚɤɨɧ ɭ 1850 ɪ.
Ɂɚɤɨɧ ɩɨɞɨɜɠɟɧɧɹ ɤɨɪɨɬɤɨɝɨ ɤɨɪɟɧɟɜɨɝɨ ɝɨɥɨɫɧɨɝɨ ɜ
ɥɚɬɢɧɫɶɤɢɯ ɞɿɽɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɚɯ ɧɚ tus, ɹɤɳɨ ɞɿɽɫɥɿɜɧɢɣ
ɤɨɪɿɧɶ ɡɚɤɿɧɱɭɜɚɜɫɹ ɧɚ ɞɡɜɿɧɤɢɣ:
ăgo – Ɨctus; tƟgo – tectus; cădo – cƗsus (*kadtos)
ɋɭɬɶ
ɍɬɨɱɧɟɧɧɹ
ɋɭɩɟɪɟɱɧɨɫɬɿ
Ʉɨɪɟɧɟɜɢɣ ɝɨɥɨɫɧɢɣ ɩɨɞɨɜɠɭɜɚɜɫɹ ɬɿɥɶɤɢ ɜ
ɞɿɽɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɚ ɿɡ ɫɭɮɿɤɫɨɦ -to-, ɹɤɿ ɜɢɬɿɫɧɢɥɢ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɜɿɞɞɿɽɫɥɿɜɧɿ ɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɢ ɿɡ
ɫɭɮɿɤɫɨɦ -no-:
*tud-n-os (ɫɤɪ. tunnah) > *tud-t-os > *tuttos
(Ɉɬɤɭɩɳɢɤɨɜ ɘ. ȼ.)
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɦ ɦɨɜɚɦ ɧɟ ɩɪɢɬɚɦɚɧɧɟ ɩɨɞɨɜɠɟɧɧɹ
ɩɨɩɟɪɟɞɧɶɨɝɨ ɝɨɥɨɫɧɨɝɨ:
ɥɚɬ. Ɨctus, ɚɥɟ ɝɪ. aktos (ɤɨɪɨɬɤɟ ă)
Ɂɚɤɨɧ ɦɚɽ ɜɢɧɹɬɤɢ: sƟdeo – sƟssus; fƱngo – fƱctus
Ɉɬɤɭɩɳɢɤɨɜ ɘ. ȼ. Ɂɚɤɨɧ Ʌɚɯɦɚɧɚ ɜ ɫɜɟɬɟ
ɢɧɞɨɟɜɪɨɩɟɣɫɤɢɯ ɞɚɧɧɵɯ // ȼɨɩɪɨɫɵ ɹɡɵɤɨɡɧɚɧɢɹ. –
1984. – ʋ 2
Strunk K. Lachmans Regel für das Lateinische. –
Göttingen, 1976
Ʌɿɬɟɪɚɬɭɪɚ

61. 61
5.12. Ɂɚɤɨɧ Ƚɪɿɦɦɚ (ȱ ɩɟɪɟɫɭɜ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɯ)
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ
ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɿ
Ƚɟɪɦɚɧɫɶɤɿ
ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɿ ɉɪɢɤɥɚɞɢ ɡɜɭɤɨɜɢɯ ɡɦɿɧ
bh b ɫɤɪ. bhratar, ɝɨɬ. brothar, ɧɿɦ. Bruder,
ɚɧɝɥ. brother
dh d ɫɤɪ. madhjas, ɝɨɬ. midjis, ɚɧɝɥ. middle
gh g *ghostis, ɝɨɬ. gasts, ɧɿɦ. Gast, ɚɧɝɥ. guest
b p ɭɤɪ. ɛɨɥɨɬɨ, ɚɧɝɥ. pool
d t ɥɚɬ. duo, ɝɨɬ. twai, ɚɧɝɥ. two
g k ɥɚɬ. ego, ɝɨɬ. ik, ɧɿɞɟɪɥ. ik
p f ɫɤɪ. panþa, ɝɨɬ. fimf, ɧɿɦ. fünf, ɚɧɝɥ. five
t th ɥɚɬ. pater, ɚɧɝɥ. father
k x (h) ɝɪ. okto, ɝɨɬ. ahtau, ɧɿɦ. acht

62. 62
5.13. Ɂɚɤɨɧɢ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬɢɰɿ
Ɂɚɤɨɧ Ɂɿɛɫɚ
Ɂɚɤɨɧ
Ɂɿɜɟɪɫɚ/ȿɞɠɟɪɬɨɧɚ
Ɂɚɤɨɧ
ȱɥɥɿɱ-ɋɜɿɬɢɱɚ/Ⱦɢɛɨ
Ɂɚɤɨɧ Ɏɨɪɬɭɧɚɬɨɜɚ/
ɋɨɫɫɸɪɚ
Ɂɚɤɨɧ Ʌɟɫɤɿɧɚ
Ɂɚɤɨɧ ɉɟɞɟɪɫɟɧɚ
Ɂɚɤɨɧ Ƚɪɚɫɫɦɚɧɚ
ɉɟɪɟɯɿɞ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɞɡɜɿɧɤɢɯ ɩɪɢɞɢɯɨɜɢɯ
ɜ ɝɥɭɯɿ ɩɪɢɞɢɯɨɜɿ (ɚɧɝɥ. steam < ɝɟɪɦ. *dauma)
ȼ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿɣ ɩɪɚɦɨɜɿ ɜ ɤɨɪɨɬɤɨɦɭ ɫɤɥɚɞɿ
ɫɨɧɚɧɬ ɦɚɜ ɧɟɫɤɥɚɞɨɜɭ ɮɨɪɦɭ
Ɋɨɡɳɟɩɥɟɧɧɹ ɧɟɪɭɯɨɦɨɝɨ ɚɤɰɟɧɬɨɥɨɝɿɱɧɨɝɨ
ɬɢɩɭ ɩɿɞ ɜɩɥɢɜɨɦ ɩɟɪɟɦɿɳɟɧɧɹ ɧɚɝɨɥɨɫɭ ɜɩɪɚɜɨ
ɭ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ
Ɂɚɤɨɧ ɩɟɪɟɫɭɜɭ ɧɚɝɨɥɨɫɭ ɜ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿɣ
ɦɨɜɿ
Ɂɚɤɨɧ ɩɟɪɟɫɭɜɭ ɧɚɝɨɥɨɫɭ ɜ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿɣ
ɦɨɜɿ
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɟ *s ɜɿɞɩɨɜɿɞɚɽ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨɦɭ
[ɯ] ɩɿɫɥɹ i, u, r, k: ɥɢɯɨ – *liks; ɩɨɪɨɯ – *pors;
ɜɭɯɨ – *aus
Ɂɚɤɨɧ ɞɢɫɢɦɿɥɹɰɿʀ ɩɪɢɞɢɯɨɜɢɯ ɭ ɞɚɜɧɶɨɝɪɟɰɶɤɿɣ
ɦɨɜɿ ɿ ɫɚɧɫɤɪɢɬɿ

63. 63
telet
teret
tolot
torot
ɉɪɢɦɿɬɤɚ: t = ɛɭɞɶ-ɹɤɢɣ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɣ
tlot
tret
tlet
trot
trat
tlat
tret
tlet
ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ:
ɤɨɪɨɜɚ
ɦɨɥɨɤɨ
ɛɟɪɟɡɚ
Ȼɨɥɝɚɪɫɶɤɚ ɦɨɜɚ:
ɤɪɚɜɚ
ɦɥɹɤɨ
ɛɪɟɡɚ
ɉɨɥɶɫɶɤɚ ɦɨɜɚ:
krowa
mleko
brzoza
5.14. *telt/*tolt
*tert/*tort
ɉɿɜɞɟɧɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ,
ɱɟɫɶɤɚ, ɫɥɨɜɚɰɶɤɚ ɦɨɜɢ
ɋɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ
ɦɨɜɢ
ɉɨɥɶɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

64. 6. Порівняльна морфологія індоєвропейських мов
64
6.1. Основи іменників в індоєвропейських мовах
6.2. Відмінювання іменника «вовк» в індоєвропейських мовах
6.3. Відмінювання займенника «я» в індоєвропейських мовах
6.4. Парадигма відмінювання іменників в індоєвропейських
мовах (жіночий рід, однина)
6.5. Парадигма індоєвропейських закінчень іменників
(В. Левицький, І. Семериньї)
6.6. Дієслово «бути» в індоєвропейських мовах (презенс)
6.7. Двоїна в індоєвропейських мовах
6.8. Числівники в індоєвропейських мовах
6.9. Санскрит – латинська мова (текст)

65. 65
6.1. Ɉɫɧɨɜɢ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ
Ɇɨɜɢ
Ɍɢɩ
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ
ɨɫɧɨɜɢ
Ƚɟɪɦɚɧɫɶɤɿ
ɨɫɧɨɜɢ
ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ
ɨɫɧɨɜɢ ɉɪɢɤɥɚɞɢ
ɨ ɚ ɨ ɥɚɬ. lupus, ɝɨɬ. wulfs,
ɫɬ.ɫɥ. ɜɨɥɤɴ
ɿ ɿ ɿ ɥɚɬ. hostis, ɝɨɬ. gasts,
ɫɬ.ɫɥ. ɝɨɫɬɶ
ɚ ɨ ɚ ɥɚɬ. mensa, ɝɨɬ. giba,
ɫɬ.ɫɥ. ɫɬɪɚɧɚ
Ƚɨɥɨɫɧɿ ɨɫɧɨɜɢ
u u u ɥɚɬ. manus, ɝɨɬ. handus,
ɫɬ.ɫɥ. ɫɵɧɴ
r r r (er) ɥɚɬ. pater, ɝɨɬ. fadar,
ɭɤɪ. ɦɚɬɢ – ɦɚɬɟɪɿ
ɉɪɢɝɨɥɨɫɧɿ
ɨɫɧɨɜɢ
s s s (es) ɥɚɬ. genus, ɝɨɬ. agis,
ɫɬ.ɫɥ. ɧɟɛɨ

66. 66
6.2. ȼɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɿɦɟɧɧɢɤɚ «ȼɈȼɄ» ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ
ȼɿɞɦɿɧɤɢ
Ɇɨɜɢ
ɇɚɡɢɜɧɢɣ Ɋɨɞɨɜɢɣ Ⱦɚɜɚɥɶɧɢɣ Ɂɧɚɯɿɞɧɢɣ Ɉɪɭɞɧɢɣ Ɇɿɫɰɟɜɢɣ
ɋɚɧɫɤɪɢɬ
vrkah
vrkasya
vrkaya
vrkam
vrkena
vrke
° ° ° ° ° °
Ƚɪɟɰɶɤɚ lykos lykoy lyko lykon –– ––
Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ lupus lupi lupo lupum –– ––
Ƚɨɬɫɶɤɚ wulfs wulfis wulfa wulfs –– ––
Ʌɢɬɨɜɫɶɤɚ vilkas vilko vilkui vilką vilku vilke
ɏɟɬɫɶɤɚ antuhsas antuhsan antuhsi antuhsan –– antuhsaz
ɋɬɚɪɨ-
ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɜɥɴɤɴ ɜɥɴɤɚ ɜɥɴɤɨɭ ɜɥɴɤɴ ɜɥɴɤɨɦɴ ɜɥɴɰɿ

67. 67
6.3. ȼɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɡɚɣɦɟɧɧɢɤɚ «ə» ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ
ȱɧɲɿ ɨɫɨɛɨɜɿ ɡɚɣɦɟɧɧɢɤɢ:
ɫɚɧɫɤɪɢɬ: tvam – vayam – yuyam
ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ: tu – nos – vos
ɝɨɬɫɶɤɚ: thu – weis – jus
(ɨɞɧɢɧɚ)
ɥɢɬɨɜɫɶɤɚ: tu – mes – jus
ɯɟɬɫɶɤɚ: zik – ues – sumes
ɫɬɚɪɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ: ɬɵ – ɦɵ – ɜɵ
ȼɿɞɦɿɧɤɢ
Ɇɨɜɢ
ɇɚɡɢɜɧɢɣ Ɋɨɞɨɜɢɣ Ⱦɚɜɚɥɶɧɢɣ Ɂɧɚɯɿɞɧɢɣ Ɉɪɭɞɧɢɣ Ɇɿɫɰɟɜɢɣ
ɋɚɧɫɤɪɢɬ aham me me mam maya mayi
Ƚɪɟɰɶɤɚ ego moy moi me –– ––
Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ ego mei mihi me –– ––
Ƚɨɬɫɶɤɚ ik meina mis mik –– ––
Ʌɢɬɨɜɫɶɤɚ aš mano man mane manimi manyje
ɏɟɬɫɶɤɚ uk ammel ugga ammuk –– ugga

68. 68
Ɇɨɜɢ
ȼɿɞɦɿɧɤɢ
6.4. ɉɚɪɚɞɢɝɦɚ ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ
ɭ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ (ɠɿɧɨɱɢɣ ɪɿɞ, ɨɞɧɢɧɚ)
ȱɧɞɨ-
ɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ
ɡɚɤɿɧɱɟɧɧɹ
(Ɉɬɤɭɩɳɢɤɨɜ ɘ. ȼ.)
ɋɚɧɫɤɪɢɬ Ƚɪɟɰɶɤɚ Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ Ƚɨɬɫɶɤɚ Ʌɢɬɨɜɫɶɤɚ
ɇɚɡɢɜɧɢɣ *-Ɨ sut-a
(ɞɨɱɤɚ)
the-a
(ɛɨɝɢɧɹ)
esc-a
(ʀɠɚ)
gib-a
(ɞɚɪɭɧɨɤ)
put-a
(ɩɿɧɚ)
Ɋɨɞɨɜɢɣ *-as sut-as the-as esc-as gib-os put-os
Ⱦɚɜɚɥɶɧɢɣ *-ai sut-ai the-ai esc-ai gib-ai put-ai
Ɂɧɚɯɿɞɧɢɣ *-an sut-am the-am esc-am gib-a put-an

69. 69
6.5. ɉɚɪɚɞɢɝɦɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɡɚɤɿɧɱɟɧɶ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ
(ȼ. Ʌɟɜɢɰɶɤɢɣ, ȱ. ɋɟɦɟɪɢɧɶʀ)
ɑɢɫɥɨ
ȼɿɞɦɿɧɤɢ
Ɉɞɧɢɧɚ Ɇɧɨɠɢɧɚ Ⱦɜɨʀɧɚ
ɇɨɦɿɧɚɬɢɜ s, ø es
Ⱥɤɭɡɚɬɢɜ m / m ns / ns
ȼɨɤɚɬɢɜ ø es
e, i / Ư
º
º
Ƚɟɧɟɬɢɜ es / os / s om / ǀm ous / ǀs
Ⱥɛɥɚɬɢɜ es / os / s / ed / od bh(i)os, mos bhiǀ, mǀ
Ⱦɚɬɢɜ ei bh(i)os, mos bhiǀ, mǀ
ˆ
Ʌɨɤɚɬɢɜ i su ou
ȱɧɫɬɪɭɦɟɧɬɚɥɶɧɢɣ e/o, bhi, mi bhis, mis, ǀis bh(i), mǀ
ˆ
ˆ
ˆ
ˆ
ˆ

70. 70
6.6. Ⱦɿɽɫɥɨɜɨ «ȻɍɌɂ» ɜ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ (ɩɪɟɡɟɧɫ)
Ɉɞɧɢɧɚ Ɇɧɨɠɢɧɚ ɑɢɫɥɨ
Ɉɫɨɛɢ
Ɇɨɜɢ 1 2 3 1 2 3
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ *esmi *essi *esti *smos *sthe *senti
ɋɚɧɫɤɪɢɬ asmi asi asti sma stha santi
Ƚɪɟɰɶɤɚ eimi ei esti(n) esmen este eisi(n)
Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ sum es est sumus estis sunt
ɋɬɚɪɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɽɫɦɶ ɽɫɢ ɽɫɬɶ ɽɫɦɵ ɽɫɬɽ ɫɭɬɶ
Ƚɨɬɫɶɤɚ im is ist sijum sijuth sind
Ⱥɧɝɥɿɣɫɶɤɚ am are is are
ɇɿɦɟɰɶɤɚ bin bist ist sind seid sind
ɇɿɞɟɪɥɚɧɞɫɶɤɚ ben bent is zijn
ȱɫɥɚɧɞɫɶɤɚ er ert er erum eruð eru
ɒɜɟɞɫɶɤɚ är
Ⱦɚɧɫɶɤɚ er
ȱɬɚɥɿɣɫɶɤɚ sono sei é siamo siete sono
ȱɫɩɚɧɫɶɤɚ soy eres es somos sois son
Ɏɪɚɧɰɭɡɶɤɚ suis es est sommes êtes sont
Ʌɢɬɨɜɫɶɤɚ esu esi yra esame esate yra
ɑɟɫɶɤɚ jsem jsi je jsme jste jsou
ɉɨɥɶɫɶɤɚ jestem jesteĞ jest jesteĞmy jesteĞcie są
Ȼɨɥɝɚɪɫɶɤɚ ɫɴɦ ɫɢ ɟ ɫɦɟ ɫɬɟ ɫɚ
ɋɟɪɛɫɶɤɚ ɫɚɦ ɫɢ jɟ ɫɦɟ ɫɬɟ ɫɭ
ɋɥɨɜɟɧɫɶɤɚ sem si je smo ste so
ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɚ ɽ
Ɋɨɫɿɣɫɶɤɚ ɟɫɬɶ
Ȼɿɥɨɪɭɫɶɤɚ ëɫɰɶ

71. 71
ɉɚɪɚɞɢɝɦɚ ɞɿɽɫɥɨɜɚ «ɛɭɬɢ» ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ
(ɬɟɩɟɪɿɲɧɿɣ ɱɚɫ)
ɋɚɧɫɤɪɢɬ Ƚɨɬɫɶɤɚ ɋɬɚɪɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɋɥɨɜɟɧɫɶɤɚ
ɑɢɫɥɨ Ɉɫɨɛɚ
bhuti wisan ȻɕɌɂ biti
Ɉɞɧɢɧɚ
1
2
3
asmi
asi
asti
im
is
ist
ɽɫɦɶ
ɽɫɢ
ɽɫɬɶ
sem
si
je
Ⱦɜɨʀɧɚ
1
2
3
svas
stas
stas
siju
sijuts
––
ɽɫɜɿ
ɽɫɬɚ
ɽɫɬɽ
sva
sta
sta
Ɇɧɨɠɢɧɚ
1
2
3
sma
stha
santi
sijum
sijuþ
sind
ɽɫɦɴ
ɽɫɬɟ
ɫɨɭɬɶ
smo
ste
so
6.7. Ⱦɜɨʀɧɚ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ
Ⱦɜɨʀɧɚ (ɪɨɫ. ɞɜɨɣɫɬɜɟɧɧɨɟ ɱɢɫɥɨ, ɚɧɝɥ. dual, ɧɿɦ. Dualis) – ɤɚɬɟɝɨɪɿɚɥɶɧɚ ɮɨɪɦɚ
ɱɚɫɭ ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɢɯ ɿ ɞɿɽɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɢɯ ɫɥɿɜ, ɹɤɚ ɜɠɢɜɚɥɚɫɹ ɧɚ ɨɡɧɚɱɟɧɧɹ ɞɜɨɯ ɨɫɿɛ
ɱɢ ɞɜɨɯ ɩɪɟɞɦɟɬɿɜ ɿ ɩɪɨɬɢɫɬɚɜɥɹɥɚɫɹ ɨɞɧɢɧɿ ɿ ɦɧɨɠɢɧɿ

72. 72
6.8. ɑɢɫɥɿɜɧɢɤɢ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ
ɨɫɧɨɜɚ ɋɚɧɫɤɪɢɬ Ƚɪɟɰɶɤɚ
ɦɨɜɚ
ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ
Ɂɚɤɨɧ Ƚɪɿɦɦɚ:
Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ
ɦɨɜɚ
Ƚɨɬɫɶɤɚ
ɦɨɜɚ
ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɚ
ɦɨɜɚ
1 *oinos ekas heis unus ains ɨɞɢɧ
2 *duo dva dyo duo twai ɞɜɚ
3 *treies tri treis tres threis ɬɪɢ
4 *ketuǀres catvarah tettares quattuor fidwor ɱɨɬɢɪɢ
5 *penkue pente quinque fimf ɩ’ɹɬɶ
6 *sueks šaš hex sex saihs ɲɿɫɬɶ
7 *sept- sapta hepta septem sibun ɫɿɦ
8 *oktou aštau okto octo ahtau ɜɿɫɿɦ
9 nava ennea novem niun ɞɟɜ’ɹɬɶ
10 *dekt daca deka decem taihun ɞɟɫɹɬɶ
ˆ d ĺ t / ɫɤɪ. dva, ɝɪ. dyo, ɭɤɪ. ɞɜɚ, ɝɨɬ. twai
ˆ p ĺ f / ɫɤɪ. panca, ɝɪ. pente, ɭɤɪ. ɩ’ɹɬɶ, ɝɨɬ. fimf
ˆ k ĺ h / ɝɪ. okto, ɥɚɬ. octo, ɝɨɬ. ahtau
ˆ t ĺ th / ɫɤɪ. tri, ɝɪ. tres, ɭɤɪ. ɬɪɢ, ɝɨɬ. threis
*neun ˆ º
pa¯nca

73. 73
6.9. ɋɚɧɫɤɪɢɬ Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
1. Dáme vidhávƗ jiváti.
2. Dámas návas ásti.
3. Dáme agnís ásti.
4. VidhávƗ dámam tapáyati.
5. Cátvaras snjnávas dáme ná sánti: ávikam prastáre
pasanti.
6. NávƗ snusƗ ná budhyáte: supyáte.
7. VidhávƗ etam snusƗm bodháyati: «Páca mƗmsám»
iti.
8. SnusƗ hávate: «Devaras, bhárata ávikam» iti.
9. «Kátaram?» iti.
10. «Nam tanukam, devaras» iti.
11. Tráyas devaras jivám ávikam bháranti.
12. Ávikas rávati.
13. Devaras etam ávikam maráyanti.
14. SnusƗ mésám dárati, mƗmsám pácati, dhnjmé
vartáyati.
15. VidhávƗ sunúm hávate: «Váha mádhu» iti.
16. «Núnám, matar» iti. Snjnús mádhu váhati.
17. VidhávƗ snjnúm sadáyati, snusƗ devarám payáyati.
18. Nnjnám cátvaras ádakas sidánti, mƗmsám ádanti,
mádhu giránti.
19. «Madhu-píti jvayáti, matar» iti rávanti.
1. Vidua domi vivit.
2. Domus novus est.
3. Domi ignis est.
4. Vidua domum tepefacit.
5. Quattuor *filii domi absunt (= non sunt), oves in
*agro pascunt.
6. Nurus *iuvenis non *vigilat: *dormit (somniat).
7. Vidua eam nurum *vigilantem facit: «Coque
mensam!»
8. Nurus *clamat: «Leviri, ovem ferte!»
9. «Utram?»
10. «*Illam tenuem, leviri».
11. Tres leviri vivam ovem ferunt.
12. Ovis rugit.
13. Leviri eam ovem mortuam faciunt.
14. Nurus *pellem *deripit, mensam coquit, *in
fumo vertit.
15. Vidua *filium *clamat: «Vehi *mel», illum
*monet.
16. «Nunc, mater!»
17. Vidua *filium sedat, nurus leviros *alit.
18. Nunc quattuor edentes sident, mensam edunt,
*mel vorant.
19. *Clamant: «Potio *mellis vitam dat, mater!»

74. 7. Класичні індоєвропейські мови – джерело
компаративістики
74
7.1. Основи санскритології (І)
7.2. Основи санскритології (ІІ)
7.3. Хеттська мова
7.4. Грецька мова
7.5. Грецька алфавітна система
7.6. Готська мова
7.7. Литуаністика (основи литовської мови)
7.8. Санскрито-литовські лексичні паралелі

75. 75
7.1. Ɉɫɧɨɜɢ ɫɚɧɫɤɪɢɬɨɥɨɝɿʀ (ȱ)
ȼɿɞɤɪɢɬɬɹ ɿ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ ɧɚ ɩɨɱɚɬɤɭ ɏȱɏ ɫɬɨɥɿɬɬɹ ɩɨɜ’ɹɡɚɧɿ ɿɡ
ɡɚɪɨɞɠɟɧɧɹɦ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ
ɋɚɧɫɤɪɢɬ – ɨɞɧɚ ɿɡ ɧɚɣɞɪɟɜɧɿɲɢɯ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ, ɹɤɚ ɛɭɥɚ
ɤɨɞɢɮɿɤɨɜɚɧɚ ɹɤ ɥɿɬɟɪɚɬɭɪɧɚ ɦɨɜɚ ɞɨ ɧ.ɟ. (Ƚɪɚɦɚɬɢɤɚ
ɉɚɧɿɧɿ «ȼɨɫɶɦɢɤɧɢɠɠɹ», ȱV ɫɬ. ɞɨ ɧ.ɟ.)
Ɏɨɧɟɬɢɱɧɢɣ ɚɫɩɟɤɬ ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ:
x ɬɪɢ ɱɢɫɬɿ ɝɨɥɨɫɧɿ: [ɚ], [ɟ], [ɨ]
x ɜɿɥɶɧɢɣ ɧɚɝɨɥɨɫ, ɤɨɪɨɬɤɿ ɿ ɞɨɜɝɿ ɝɨɥɨɫɧɿ
x ɫɤɥɚɞɨɬɜɨɪɱɿ r, l
°
Ɇɨɪɮɨɥɨɝɿɱɧɿ ɨɡɧɚɤɢ ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ:
x ɜɿɫɿɦ ɜɿɞɦɿɧɤɿɜ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ (ɧɚɡɢɜɧɢɣ, ɡɧɚɯɿɞɧɢɣ, ɪɨɞɨɜɢɣ,
ɞɚɜɚɥɶɧɢɣ, ɚɛɥɚɬɢɜɧɢɣ, ɨɪɭɞɧɢɣ, ɦɿɫɰɟɜɢɣ, ɤɥɢɱɧɢɣ)
x ɬɪɢ ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɿ ɪɨɞɢ: ɱɨɥɨɜɿɱɢɣ, ɠɿɧɨɱɢɣ, ɫɟɪɟɞɧɿɣ
x ɬɪɢ ɱɢɫɥɚ ɞɥɹ ɞɿɽɫɥɿɜ, ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ, ɡɚɣɦɟɧɧɢɤɿɜ ɿ ɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɿɜ
x ɬɪɢ x ˆ
ɞɿɽɫɥɿɜɧɿ ɫɬɚɧɢ: ɚɤɬɢɜɧɢɣ, ɫɟɪɟɞɧɿɣ, ɩɚɫɢɜɧɢɣ
ɞɿɽɫɥɿɜɧɿ ɱɚɫɢ: ɩɪɟɡɟɧɫ, ɿɦɩɟɪɮɟɤɬ, ɩɟɪɮɟɤɬ, ɮɭɬɭɪɭɦ, ɚɨɪɢɫɬ
°

76. 76
7.2. Ɉɫɧɨɜɢ ɫɚɧɫɤɪɢɬɨɥɨɝɿʀ (ȱȱ)
ɉɚɪɚɞɢɝɦɢ ɜɿɞɦɿɧ, ɞɿɽɜɿɞɦɿɧ ɿ ɥɟɤɫɢɤɚ
ȼɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ ɡɚ ɨɫɧɨɜɚɦɢ (ɨɞɧɢɧɚ)
Ƚɨɥɨɫɧɿ ȼɿɞɦɿɧɤɢ ɨɫɧɨɜɢ - a - - i -
ɉɪɢɝɨɥɨɫɧɢɣ
ɨɫɧɨɜɢ - r -
ɇɚɡɢɜɧɢɣ devas (ɛɨɝ) agnis (ɜɨɝɨɧɶ) pita (ɛɚɬɶɤɨ)
Ɂɧɚɯɿɞɧɢɣ devam agnim pitaram
Ɉɪɭɞɧɢɣ devena agnina pitra
Ⱦɚɜɚɥɶɧɢɣ devaya agnaye pitre
Ⱥɛɥɚɬɢɜɧɢɣ devad agnes pitur
Ɋɨɞɨɜɢɣ devasya agnes pitur
Ɇɿɫɰɟɜɢɣ deve agnau ––
Ʉɥɢɱɧɢɣ deve agne pitar
ȼɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɞɿɽɫɥɨɜɚ dƗ (ɞɚɜɚɬɢ) ɭ ɩɪɟɡɟɧɫɿ
Ɉɞɧɢɧɚ Ⱦɜɨʀɧɚ Ɇɧɨɠɢɧɚ
1. adam
adava
adama
2. adas
adatam
adata
3. adat
adatam
adur
ɑɢɫɥɿɜɧɢɤɢ (1-10): eka-1, dva-2, tri-3, catur-4, paĖca-
5, šaš-6, sapta-7, ašta-8, nava-9,
daça-10
Ʌɟɤɫɢɤɚ: deva – ɛɨɝ matar – ɦɚɬɢ
sena – ɜɿɣɫɶɤɨ svasar – ɫɟɫɬɪɚ
agnis – ɜɨɝɨɧɶ svap – ɫɩɚɬɢ
mati – ɞɭɦɤɚ stha – ɫɬɨɹɬɢ
vari – ɜɨɞɚ dƗ – ɞɚɜɚɬɢ
madhu – ɦɟɞ tras – ɬɪɹɫɬɢ
pitar – ɛɚɬɶɤɨ sad – ɫɢɞɿɬɢ
pƗ – ɩɢɬɢ

77. 77
7.3. ɏɟɬɫɶɤɚ ɦɨɜɚ
Ɂɛɟɪɟɝɥɨɫɹ ɛɚɝɚɬɨ ɚɪɯɚʀɱɧɢɯ
ɪɢɫ ɩɨɪɿɜɧɹɧɨ ɡ ɿɧɲɢɦɢ
ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ
ɉɨɞɿɥ ɿɦɟɧ ɧɚ:
ɚ) ɧɚɡɜɢ ɿɫɬɨɬ
ɛ) ɧɚɡɜɢ ɪɟɱɨɜɢɧ
Ɉɞɧɚɤɨɜɟ ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ
ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ ɿ ɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɿɜ
ȼɿɞɫɭɬɧɿ ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɿ ɪɨɞɢ:
ɱɨɥɨɜɿɱɢɣ, ɠɿɧɨɱɢɣ, ɫɟɪɟɞɧɿɣ
Ʌɚɪɢɧɝɚɥɶɧɢɣ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɣ h
(haraus – «ɨɪɟɥ»)
Ʉɨɧɤɪɟɬɧɟ ɨɛʉɪɭɧɬɭɜɚɧɧɹ
ɥɚɪɢɧɝɚɥɶɧɨʀ ɬɟɨɪɿʀ
Ɏ. ɞɟ ɋɨɫɫɸɪɚ ɧɚ ɨɫɧɨɜɿ
ɯɟɬɬɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ
Ɂɧɚɱɧɚ ɤɿɥɶɤɿɫɬɶ
ɝɟɬɟɪɨɤɥɿɬɢɧɧɢɯ ɨɫɧɨɜ
ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ (vataraveteras –
«ɜɨɞɚ»)
ɋɥɚɛɤɚ ɞɢɮɟɪɟɧɰɿɚɰɿɹ ɯɟɬɬɫɶɤɢɯ
ɜɿɞɦɿɧɤɿɜ ɭ ɦɧɨɠɢɧɿ

78. 78
7.4. Ƚɪɟɰɶɤɚ ɦɨɜɚ (Greek)
x Ɇɨɜɚ ɨɞɧɿɽʀ ɡ ɜɟɥɢɤɢɯ ɫɜɿɬɨɜɢɯ ɤɭɥɶɬɭɪ
x Ƚɪɟɰɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ – ɨɫɧɨɜɚ ɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɚɥɮɚɜɿɬɿɜ
x ȼɢɫɨɤɢɣ ɪɿɜɟɧɶ ɞɚɜɧɶɨɝɪɟɰɶɤɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ
x Ƚɪɟɰɶɤɚ ɦɨɜɚ ɬɚɤ ɫɚɦɨ ɹɤ ɫɚɧɫɤɪɢɬ ɿ ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ ɿɞɟɧɬɢɮɿɤɭɸɬɶɫɹ ɹɤ ɮɭɧɤɰɿɨɧɚɥɶɧɨ
ɜɢɫɨɤɨɪɨɡɜɢɧɟɧɿ ɦɨɜɢ
Ɉɫɧɨɜɧɿ ɮɨɧɟɬɢɤɨ-ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɿ ɪɢɫɢ
Ⱥ: ɿɦɟɧɧɢɤɢ ɿ ɞɿɽɫɥɨɜɚ ɦɚɥɢ ɪɨɡɜɢɧɟɧɿ
ɜɿɞɦɿɧɢ
Ȼ: Ɍɪɢ ɧɚɝɨɥɨɫɢ – ɚɤɭɬɧɢɣ, ɫɢɥɶɧɢɣ,
ɰɢɪɤɭɦɮɥɟɤɫɧɢɣ
Ⱦɿɽɫɥɨɜɨ «ɛɭɬɢ»
(ɩɪɟɡɟɧɫ)
– ɨɞɧɢɧɚ: eimi, ei, esti(n)
– ɦɧɨɠɢɧɚ: esmen, este, eisi(n)
Ⱦɿɽɫɥɨɜɨ «ɧɟɫɬɢ»
(ɩɪɟɡɟɧɫ) ɜ ɝɪɟɰɶɤɿɣ
ɿ ɥɚɬɢɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɚɯ
– ɝɪɟɰɶɤɚ: phero, fereis, ferei // pheromen, pherete, pherusi(n)
– ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ: fero, fers, fert // ferimus, fertis, ferunt
ɑɢɫɥɿɜɧɢɤɢ (1–10)
ɜ ɝɪɟɰɶɤɿɣ ɿ ɥɚɬɢɧɫɶɤɿɣ
ɦɨɜɚɯ
– ɝɪɟɰɶɤɚ: heis, dyo, treis, tettares, pente, heks, hepta, octo,
ennea, deka
– ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ: unus, duo, tres, quattuor, quinque, sex, septem,
octo, novem, decem
Ƚɪɟɰɢɡɦɢ ɜ ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɿɣ
ɦɨɜɿ
ȯɜɚɧɝɟɥɿɽ, ɝɟɨɦɟɬɪɿɹ, ɝɟɨɝɪɚɮɿɹ, ɦɟɧɿɫɤ, ɧɟɮɪɢɬ, ɬɪɨɹɧɞɚ,
ɥɟɜɚɞɚ, ɚɧɝɟɥ, Ȼɿɛɥɿɹ, ɚɪɬɨɫ, ɚɤɚɮɿɫɬ ɬɚ ɿɧɲɿ

79. 79
7.5. Ƚɪɟɰɶɤɚ ɚɥɮɚɜɿɬɧɚ ɫɢɫɬɟɦɚ
(Ƚɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɟ ɞɟɪɟɜɨ ɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɚɥɮɚɜɿɬɿɜ)
x ɚɧɝɥɿɣɫɶɤɟ
x ɧɿɦɟɰɶɤɟ
x ɮɪɚɧɰɭɡɶɤɟ
x ɿɬɚɥɿɣɫɶɤɟ
x ɥɢɬɨɜɫɶɤɟ
x ɩɨɥɶɫɶɤɟ
x ɱɟɫɶɤɟ
x ɬɚ ɿɧɲɿ
x ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɟ
x ɪɨɫɿɣɫɶɤɟ
x ɛɿɥɨɪɭɫɶɤɟ
x ɛɨɥɝɚɪɫɶɤɟ
x ɫɟɪɛɫɶɤɟ
Ɏɿɧɿɤɿɣɫɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ
Ƚɪɟɰɶɤɟ ɚɪɯɚʀɱɧɟ ɩɢɫɶɦɨ
Ɂɚɯɿɞɧɨɝɪɟɰɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ ɋɯɿɞɧɨɝɪɟɰɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ
Ʌɚɬɢɧɫɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ
ɤɢɪɢɥɢɰɹ
ɝɥɚɝɨɥɢɰɹ