1. ВЕЛАСКЕС. ТРІУМФ ВАКХА – «Пьяницы»
Картина написана, або, у всякому разі, закінчена Веласкесом в 1629 році. У цій картині помітно
виявляється яскрава творча самостійність художника. Його задум сміливий і незвичайний. Картина,
написана на міфологічний сюжет. Картину зображено, на тлі гірського ландшафту гулянку іспанських
волоцюг в компанії античного бога Вакха. Бог вина і веселощів тут зображений як друг і помічник
бідняків. Вакх вінчає вінком встав на коліна солдата, який, ймовірно, заслужив таку нагороду за таку
пристрасть до випивки. Напівоголений, як і його супутник сатир, бог сидить на бочці з вином схрестивши
ноги. Один з учасників гулянки підносить до губ волинку, щоб ознаменувати музикою цей жартівливо-
урочистий момент. Особливо чарівно відкрите і прямодушна особа селянина в чорному капелюсі з чашею
в руках. Його посмішка передана незвично жваво і природно. Вона горить в очах, осяває все обличчя,
робить нерухомим його риси. Оголені фігури Вакха і сатира, написані, як і всі інші, з натури, з міцних
сільських хлопців. Веласкес зобразив тут представників соціальних низів, передавши правдиво і яскраво їх
виразний вигляд, огрубілі під спекотним сонцем обличчя, повні простодушного веселощів, але в той же
час відзначені печаткою суворого життєвого досвіду. У картині є відчуття вакхической стихії. Художника
цікавить атмосфера загальної піднесеності образів, як би залучення до сил природи. Він знаходить такі
форми характеристики, які не поділяють “піднесене” і “нице” . В зображенні Вакх - щільний юнак, з
мирним простодушним обличчям - набув суто людські якості. У той же час, його оточують бродяги, у
вигляді яких він не приховує рис низовини, позбавлені вульгарності. В їх образах, виконаних видали,
душевного розмаху, грубуватого веселощів, є щось велике і значне. Колорит відрізняється теплими
тонами, прагнення передати єдність барвистого різноманіття світу. Перехід (зліва направо) від античності
до реальності. Умовний пейзажний фон, не пов'язаний з фігурами першого плану.