4.  виділено шість обов'язкових для вивчення всіма учнями
предметів. На кожен з них у розкладі буде виділено по три уроки
на тиждень, тобто всього 18 годин. А решта 20 годин залежить
від побажань учнів та можливостей школи;
 учні мають обрати один предмет з чотирьох – в 10-му класі
(3 години) і один – в 11-му (3 години);
 учень може обрати один або два профільні предмети (5-10
годин) (крім універсального профілю). Учень має
можливість обирати не профілі, а предмети, створюючи
варіативність профільних напрямків (фізико-філологічний,
художньо-математичний тощо);
 передбачена можливість зміни профілю або у своєму
багатопрофільному навчальному закладі, або в освітньому окрузі
(опорній школі) чи районному ресурсному центрі, враховуючи
можливість вивчати профільні предмети за дистанційною
формою навчання;

5.  конкретизовано механізми запровадження допрофільної
підготовки учнів 8-9 класів: запроваджуватиметься
профілеорієнтаційний курс (складові вибору профілю
навчання і напрямки подальшого освітнього маршруту),
профілеорієнтаційні курси за вибором, поглиблене
вивчення окремих предметів, факультативні
курси, профільне консультування, діагностика, кабінети
профорієнтації, предметні гуртки, наукові товариства тощо.
Визначені завдання психолого-педагогічного супроводу
процесів професійного самовизначення;
 передбачено створення індивідуальної освітньої
траєкторії для кожного учня, враховуючи можливості
навчальних закладів: багатопрофільних шкіл, опорних шкіл
освітнього округу, районних ресурсних центрів, міжшкільних
навчально-виробничих комбінатів, закладів позашкільної,
професійно-технічної та вищої освіти тощо;
 передбачено дистанційне здобуття профільного навчання у
випадку зміни профілю, навчання дитини з особливими
потребами, опанування декількох профілів тощо;
 враховано принципи інклюзивної освіти;

6.  під час профільного навчання передбачено професійні
проби для усвідомленого вибору майбутньої професії, тобто
під час навчання за певним профілем учні можуть на практиці
ознайомитися з конкретною професією, яка відповідає
обраному профілю, "випробувати" себе в ній;
 децентралізація (посилюється автономія шкіл у розробленні
навчальних планів – 52% використання навчального часу школа
регламентує самостійно з урахуванням побажань учнів).

7. 1
У якому класі й у
який спосіб буде
завершуватись
опанування учнями
предметів, що не
потрапили до
названої «шістки»?
2
Як українські
старшокласники й
педагоги в умовах
обмеженого
фінансування й
дворічного циклу
старшої школи
зможуть досягти
результатів
профільного
навчання?
3
Які реальні шляхи
розв’язання
проблеми
організації
повноцінного
профільного
навчання в умовах
сільської школи ?

9. У чому ж полягає секрет успішної діяльності педагога, щоб
забезпечити розвиток не тільки обдарованих і здібних, а всіх дітей?
в освіті не працюють, в освіті – живуть;
вчитель і дитина – партнери нескінченного серіалу під
назвою «Школа»;
найголовніше не те, чому ми навчаємо, а ті – кого ми
навчаємо, кого ми любимо і можемо бути світлом для
них.
Одним словом – треба бути людиною, щоб розвивати
людину в дитині. І тоді діти будуть обдарованими і
здібними. Обдарованими увагою і теплом учителя,
батьків, держави.

10. У чому ж полягає секрет успішної діяльності педагога, щоб
забезпечити розвиток не тільки обдарованих і здібних, а всіх дітей?
в освіті не працюють, в освіті – живуть;
вчитель і дитина – партнери нескінченного серіалу під
назвою «Школа»;
найголовніше не те, чому ми навчаємо, а ті – кого ми
навчаємо, кого ми любимо і можемо бути світлом для
них.
Одним словом – треба бути людиною, щоб розвивати
людину в дитині. І тоді діти будуть обдарованими і
здібними. Обдарованими увагою і теплом учителя,
батьків, держави.