Б. О. Чичибабін
Яна землю упал с
неведомой звезды,
С приснившейся звезды на
каменную землю,
Где сколько б я ни жил,
отроду не приемлю
Ни тяжести мирской, ни
дружбы, ни вражды..»
16.
І. Перепеляк
Поклало морев узголів’я ніч
І непомітно, як дитя, заснуло.
Лінива хвиля в мороці зітхнула
І задрімала в голубому сні.
Та сон снується в тиші до пори.
Таємно вітер налетить гарячий.
Легка дрімота раптом
догорить,
І море знову, як дитя, заплаче…
17.
Римма Катаева
Ну, чтоты делаешь со мной,
моя Сумская?
Не Дерибасовская ж ты и не
Тверская!...
Гляди, как пенятся зеленые
бульвары,
А нас – твои упрямо тянут
тротуары.
Мне каждый выступ,
Каждый выдох твой знакомы.
Тебя вышагиваю, чувствуя,
что дома…
18.
Анатолій Антонович Перерва
Вмільйоннім місті є давно
метро,
І хмарочоси, і гримить
естрада…
Мені ж тривожить душу,
гріє кров
Ця назва світла й приязна –
Левада.
(ЛЕВАДА)
19.
Нам доля легендударує
Про Харків і назву його.
По дикому полю гарцює
Козацький отаман
Харко.
20.
Елеонора Булгакова
«Рос одинокий,слабый стебелек,
И вдруг возник необычайно нежный,
С пуховой серединкой безмятежной,
Великолепный, царственный цветок –
Расцвел в саду клематис белоснежный.»
( КЛЕМАТИС, 1989 г.)