2. Коптська мова - мова коптів, останній
представник єгипетської родини, що входить
до Афразійські макросім'ї. Є останньою сходинкою
розвиткудавньєгипетської мови, що охоплює приблизно
дві тисячі років. Використовує власний алфавіт на
основі грецької системи письма. Одну з перших
граматик коптської мови склав німецький вчений- єзуїт А.
Кірхер ("Prodromus copticus", 1636).

3. Налічується до дев'яти діалектів, які
діляться на дві групи:
Діалекти Нижньго Єгипту (північні)
• бохайрский (Мемфісу; літературна мова X-XXI ст.) - літургійну
мову Коптської равославної церкви і Коптської католицької
церкви.
• Файюмський - Файюмський оазис на захід від Нілу ( Ель-Файюм).
• Оксірінхский - на північ від Оксірінхе, рукописи IV-V століть.
• башмурійский діалект - можливо, у східній частині дельти Нілу;
відомий з XI ст. в районі Мансура.
Діалекти Верхнього (південні)
• саідский (фівскій; літературна мова IV-XI ст.) - діалект з
найбільшим літературним корпусом, звичайний предмет вивчення
за межами Коптської церкви.
• ахмімский - район міста Ахмім(Панополіс).
• субахмімский (лікополітанскій) - близький ахмімскому, можливо
включає територію Асьют.
• "Фіванський" - засвідчений тільки одним рукописом, місце
походження якого невідоме; близькість до ахмімского дозволяють
припустити, що цей діалект був давнім діалектом Фів чи району
північніше Фів.

4. Коптська мова розвивалась аналітичним шляхом
(прикметники і дієслова не існують як самостійні частини
мови, а тільки як похідні від іменників)

5. Фонологія
Приголосних звуків 23:
глухі (з аспірацією і без аспірації) і сонорні;
із дзвінких тільки j.
Дзвінкість замінюється носовим резонансом.
Основні голосні : ī, ĕ, ē, ặ, ŏ, ō, ū.
Наголос силовий.
У лексиці яскраво виражені грецькі елементи.

6. Коптська абетка має довгу історію, яка починається в епоху правління
Птолемея, коли грецькі літери вперше були застосовані
для транскрибування демотичних текстів з метою фіксації правильної
вимови слів демотичної мови. Протягом перших двох століть нашої
ери цілий ряд магічних текстів був записаний так званим
"древнекоптскім письмом", яке являло собою грецькі
літери, використані для запису текстів на єгипетській мові;
З поширенням християнства в
Єгипті до кінця III-го століття н. е.
знання ієрогліфічного писання
були втрачені, як згодом і
демотичне писання, що
сприяло поширенню нової
писемності, більш тісно
пов'язаної з християнською
церквою. В IV-му столітті
коптський алфавіт вже
сформувався. Сьогодні
коптська мова вживається
тільки послідовниками
Коптської православної церкви
для запису релігійних текстів.

7. Коптська абетка була першою єгипетською писемністю, яка
позначала голосні, таким чином коптські документи допомагають
правильній інтерпретації раніших текстів. У деяких єгипетських
складах роль голосних виконують сонорні приголосні; у
саїдському різновиді коптського письма такі склади писалися з
горизонтальною лінією зверху. Різні каліграфічні школи
використовували деякі діакритичні знаки: апостроф для розділення
слів і для позначення клітик (для цього у логографічному
єгипетському письмі використовувались детермінативи); інші
школи вживали трему над ⲓі ⲓ, коли вони стояли на початку
складу, часом для цього використовувався циркуифлес.
Коптська абетка в основному базується на грецькій абетці, що
теж допомогло в інтерпретації єгипетських текстів, 24 літери мають
грецьке походження; 6 або 7 літер було взято з демотичного
письма. Коптська абетка, на відміну від кирилиці та латиниці, які
теж походять з грецького письма, більшою мірою зберегла
особливості грецького написання літер.

8. Літери, які походять з демотичного письма:

9. У коптському письмі розрізняються великі і малі літери. На відміну від
сучасного грецького письма, у якому великі і малі літери часто
мають різну форму (наприклад, Ν і ν), коптські великі літери є лише
збільшеними малими літерами. Єдиним виключенням є літера
«хай»: велика літера Ϧ і мала ϧ.
Коптські літери мають різні назви у різних текстах. Варіації у назвах
літер можуть бути мінімальними (літера «фай» може називатися
«фей») або значнішими («хе» у новіших текстах часто називається
«епсилон»).
Різні джерела дають різні варіанти вимови коптських літер, залежно
від того, чи маєьтся на увазі давня чи сучасна вимова. Є також
відмінності між саїдською і бохайрською вимовою (бохайрський
діалект є єдиним «живим» діалектом коптської мови). У середині ХІХ
століття бохайрська вимова коптської мови була штучно наближена
до грецької вимови. Саме ця еллінізована вимова переважно і
використовується сьогодні.
Літера «хай» не використовувалася у саїдському діалекті, оскільки у
ньому була відсутня відповідна фонема /x/.
Коптське письмо було одним із джерел давньонубійської
писемності. Нині вважається мертвою мовою, проте все ще
продовжує використовуватися з науковою і редігійною метою.