Що робити органам місцевого самоврядування в умовах воєнних дій, окупації, блокади, оточення громади чи їх загрози?
Відповідь експертів ініціативи "Право в умовах війни", членів Центру політико-правових реформ, Факультету правничих наук НаУКМА.
Законодавчі пропозиції від експертів ініціативи "Право в умовах війни", працівників Центру політико-правових реформ і Факультету правничих наук НаУКМА.
Військовому командуванню України слід розглянути можливість оперативного та доволі масштабного утворення військових адміністрацій на рівні громад та населених пунктів.
Експерти ЦППР і фахівці Факультету правничих наук НаУКМА підготували відповідні рекомендації.
Для органів досудового розслідування та органів прокуратури від експертів "Право в умовах війни": фахівців Факультету правничих наук НаУКМА, Центру політико-правових реформ, JustGroup.
Статус ВПО: хто має право, як отримати та як покращити якість державних послуг.
Усю інформацію про статус ВПО зібрали в одному документі експерти Центру політико-правових реформ і Факультету Правничих наук НаУКМА в рамках Ініціативи "Право в умовах війни".
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко та експерти ЦППР сформулювали візію інституційної організації публічної влади в спільному напрацюванні «Бачення України – 2030» громадської коаліції «Україна після перемоги».
Що робити у разі виявлення дитини, яка опинилась у загрозливій для життя та здоров’я ситуації?
Відповідають експерти Центру політико-правових реформ і Факультету правничих наук НаУКМА в рамках ініціативи "Право в умовах війни".
Законодавчі пропозиції від експертів ініціативи "Право в умовах війни", працівників Центру політико-правових реформ і Факультету правничих наук НаУКМА.
Військовому командуванню України слід розглянути можливість оперативного та доволі масштабного утворення військових адміністрацій на рівні громад та населених пунктів.
Експерти ЦППР і фахівці Факультету правничих наук НаУКМА підготували відповідні рекомендації.
Для органів досудового розслідування та органів прокуратури від експертів "Право в умовах війни": фахівців Факультету правничих наук НаУКМА, Центру політико-правових реформ, JustGroup.
Статус ВПО: хто має право, як отримати та як покращити якість державних послуг.
Усю інформацію про статус ВПО зібрали в одному документі експерти Центру політико-правових реформ і Факультету Правничих наук НаУКМА в рамках Ініціативи "Право в умовах війни".
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко та експерти ЦППР сформулювали візію інституційної організації публічної влади в спільному напрацюванні «Бачення України – 2030» громадської коаліції «Україна після перемоги».
Що робити у разі виявлення дитини, яка опинилась у загрозливій для життя та здоров’я ситуації?
Відповідають експерти Центру політико-правових реформ і Факультету правничих наук НаУКМА в рамках ініціативи "Право в умовах війни".
Мета дослідження — визначити критично важливі групи адміністративних послуг чи окремі послуги та рішення (рекомендації державі), які треба винести з подій активної фази війни рф проти України в період з 24 лютого 2022 р.
Спеціальне дослідження підготовлено Центром політико-правових реформ в рамках Інціативи "Право в умовах війни".
Мета дослідження — виявити основні складові сервісно-орієнтованої поліції на прикладі досвіду реформ в Україні, Грузії та Молдові.
Публікація підготована Центром дослідження правової політики (LPRC) та Центром політико-правових реформ (CPLR) у рамках проєкту "Сервіс-орієнтована модель демократичної поліції", що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.
В аналітичних матеріалах розкриті поняття вільного та імперативного мандата, проаналізувані окремі законодавчі ініціативи, що стосуються діяльності народних депутатів, а також порівняно кількісний склад парламентів різних країн світу.
В аналітичному звіті проаналізовано виклики, пов'язані з питаннями дисциплінарної відповідальності суддів, та запропоновано низку заходів для їх усунення
The White Paper proposes ways to improve the preparation of draft laws by the subjects of legislative initiative and the plan of legislative work of the Verkhovna Rada of Ukraine, improvement of the examination of draft legal acts, approaches to the formation of committees and enhancement of their role in the legislative process, the procedure for consideration and adoption of draft acts by the Parliament, proposals to overcome the so-called legislative spam, monitoring the implementation of laws, and the need to determine the specifics of the legislative process under the martial law regime
Мета дослідження — визначити критично важливі групи адміністративних послуг чи окремі послуги та рішення (рекомендації державі), які треба винести з подій активної фази війни рф проти України в період з 24 лютого 2022 р.
Спеціальне дослідження підготовлено Центром політико-правових реформ в рамках Інціативи "Право в умовах війни".
Мета дослідження — виявити основні складові сервісно-орієнтованої поліції на прикладі досвіду реформ в Україні, Грузії та Молдові.
Публікація підготована Центром дослідження правової політики (LPRC) та Центром політико-правових реформ (CPLR) у рамках проєкту "Сервіс-орієнтована модель демократичної поліції", що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.
В аналітичних матеріалах розкриті поняття вільного та імперативного мандата, проаналізувані окремі законодавчі ініціативи, що стосуються діяльності народних депутатів, а також порівняно кількісний склад парламентів різних країн світу.
В аналітичному звіті проаналізовано виклики, пов'язані з питаннями дисциплінарної відповідальності суддів, та запропоновано низку заходів для їх усунення
The White Paper proposes ways to improve the preparation of draft laws by the subjects of legislative initiative and the plan of legislative work of the Verkhovna Rada of Ukraine, improvement of the examination of draft legal acts, approaches to the formation of committees and enhancement of their role in the legislative process, the procedure for consideration and adoption of draft acts by the Parliament, proposals to overcome the so-called legislative spam, monitoring the implementation of laws, and the need to determine the specifics of the legislative process under the martial law regime
The object of this study is the decisions of the High Anti-Corruption Court and courts of general jurisdiction in criminal proceedings on corruption and corruption-related criminal offenses, and its subject is the general trends in the practice of applying the provisions of criminal and criminal procedural legislation in proceedings on corruption and corruption-related criminal offenses.
This study proposes to use the example of judicial reform to find a balance of flexibility and clarity to improve the effectiveness of Ukraine’s accession negotiations. This paper proposes a methodological approach to address these challenges, focusing on a normative and empirical analysis of the judiciary in Ukraine and offering policy recommendations that are appropriate for different stages of the negotiation process.
The White Paper contains an action plan to address the problematic issues of post-war elections and recommendations for the parties involved in the electoral process. Among other things, the recommendations will contain a list of proposed solutions to the most pressing problems that should be resolved before the election process is announced, with arguments for the necessary time frame for their implementation.
The discussions were conducted by the Center for Political and Legal Reforms, the International Foundation for Electoral Systems (IFES) in Ukraine, the Civil Network OPORA and the All-Ukrainian Initiative "Active Community" from the Institute "Respublica" with the support of the National Democratic Institute (NDI), the United States Agency for International Development (USAID), Global Affairs Canada and British aid from the UK Government.
Center for Policy and Legal Reform has translated the OECD study "The Role and Functions of the Center of Government in the Eastern Partnership Region of the European Neighborhood Policy". The translation was carried out within the framework of the USAID RADA: The Next Generation". The study focuses on the role and functioning of the center of government in the Eastern Partnership countries.
This report presents empirical data on the work of the Verkhovna Rada of Ukraine in the period from February 2022 to June 2023 (some statistical indicators are displayed as of April or May 2023). The authors focused specifically on the legislative function, because it was the main activity of the Parliament during the analyzed time period.
У Звіті представлені емпіричні дані щодо роботи Верховної Ради України у період з лютого 2022 року до червня 2023 року (окремі статистичні показники відображено станом на квітень та травень 2023 року). Автори сконцентрувалися саме на законодавчій функції, адже вона була основною в діяльності парламенту протягом аналізованого періоду часу.
The book defines the concepts of oligarchs, de-oligarchization and their peculiarities in Ukraine, examines the causes and conditions of the emergence of oligarchs in Ukraine, critically analyzes the anti-oligarchic legislation of Ukraine, in particular in comparison with the relevant acts of some other states, and outlines the peculiarities of its implementation and other anti-oligarchic measures of the state.
The author provides conclusions and recommendations that can be used in further implementation of the de-oligarchization policy by representatives of the state authorities (in particular, the President of Ukraine, members of the Parliament of Ukraine, members of the Cabinet of Ministers of Ukraine, the National Security and Defense Council of Ukraine, officials of the Antimonopoly Committee of Ukraine, the National Bank of Ukraine, the National Energy and Utilities Regulatory Commission, the State Property Fund of Ukraine, prosecutors and law enforcement agencies, and judges of the High Anti-Corruption Court).
This publication provides information on the steps needed in the area of state policy aimed at depoliticizing prosecutorial and law enforcement agencies, particularly by introducing competitive principles for the appointment of the Prosecutor General and leaders of law enforcement agencies, based on the practices of the EU states and the United Kingdom.
The publication is intended for a wide range of legal professionals, scholars, employees of prosecutor’s offices and law enforcement agencies, as well as anyone interested in the reform of law and order system in Ukraine.
The publication contains information on the necessary steps in the field of public policy to depoliticize prosecution and law enforcement agencies in terms of introducing competitive principles for the appointment of the Prosecutor General and heads of law enforcement agencies based on the experience of the EU and the United Kingdom. The publication is intended for a wide range of lawyers, academics, prosecutors, law enforcement officials and anyone interested in reforming the law enforcement system in Ukraine.
The book defines the concepts of oligarchs, de-oligarchization and their peculiarities in Ukraine, examines the causes and conditions of the emergence of oligarchs in Ukraine, critically analyzes the anti-oligarchic legislation of Ukraine, in particular in comparison with the relevant acts of some other states, and outlines the peculiarities of its implementation and other anti-oligarchic measures of the state.
The White Paper on the Legislative Process is an analytical document prepared by the experts of the Centre of Policy and Legal Reform, which proposes ways and means to solve the problems of the legislative process in Ukraine, summarized in the Green Paper. The draft White Paper was developed within the framework of the Next Generation Rada (RANG) project.
A joint study by the Democracy Reporting International, Reanimation Package of Reforms Coalition and Center of Policy and Legal Reform of the functioning of Ukraine's democratic institutions during the war
Спільне дослідження Центру політико-правових реформ, Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ та Democracy Reporting International стосовно функціонування демократичних інститутів України під час війни
Пам'ятка про дії органів місцевого самоврядування в умовах окупації (юридичні поради)
1. ПАМ'ЯТКА
Про дії органів місцевого самоврядування в умовах
воєнних дій/окупації/блокади/оточення території
громади чи загрози такої обстановки
Юридичні поради
2. ПАМ’ЯТКА
Про дії органів місцевого самоврядування в умовах воєнних дій/окупації/блокади/оточення
території громади чи загрози такої обстановки: юридичні поради
Частина 1.
Чи може голова громади та депутати місцевої ради продовжувати здійснювати свої повноваження
в умовах воєнних дій/окупації/блокади/оточення території громади чи загрози такої обстановки?
Коротка відповідь:
Голова громади (сільський, селищний чи міський голова), депутати місцевої ради, громадські активісти
або будь-яка особа, що знає про воєнну загрозу на території громади ПОВИННІ НЕВІДКЛАДНО
ініціювати (звернутися) у будь-якій формі до військового командування будь-якого рівня про створення
військової адміністрації у цій громаді.
З моменту створення військової адміністрації повноваження ВСІХ органів місцевого самоврядування
(голова громади, місцева рада, виконавчі органи) буде припинено.
Пояснення:
В умовах воєнного стану діяльність місцевого самоврядування обмежено. У місцевостях, де ведуться
бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану покладається
безпосередньо на військове командування та військові адміністрації1.
Військові адміністрації на рівні області та району починають діяти з дня введення в Україні воєнного
стану. Голови обласних та районних державних адміністрацій набули статусу відповідних військових
адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій2.
На рівні громад (села, селища та міста) МОЖУТЬ утворюватися військові адміністрації. Військова
адміністрація утворюється Президентом України за поданням військового командування або обласної
військової адміністрації.
Для утворення військової адміністрації не потрібно жодних спеціальних рішень голови громади чи
місцевої ради. Достатньо простого звернення у будь-якій формі будь-якої особи до військового
командування чи обласної військової адміністрації.
У разі утворення військової адміністрації в громаді (чи населеному пункті) повноваження відповідних
органів місцевого самоврядування припиняються.
Сільський, селищний, міський голова, депутати відповідних місцевих рад далі не можуть здійснювати
повноваження. Виконавчі органи місцевої ради не можуть здійснювати повноваження.
1 частина друга статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
2 Указ Президента України № 68/2022 від 24 лютого 2022 року.
3. Вся влада в громаді переходить до військової адміністрації з дня її утворення. Голова громади може
бути призначений головою військової адміністрації якщо цьому сприяють воєнно-політичніобставини.
Співробітники виконавчих органів можуть бути залучені до роботи у військовій адміністрації.
Місцеве самоврядування відновить роботу тільки після проведення НОВИХ виборів по завершенні
воєнного стану.
З огляду на це, як тільки на території громади виникає найменша загроза
нападу/оточення/блокади/окупації на території відповідної громади ПОВИННА бути утворена
військова адміністрація.
Голова громади (сільський, селищний чи міський голова), депутати місцевої ради, громадські активісти
або будь-яка особа, що знає про воєннузагрозу на території громади повинніневідкладно звернутися у
будь-якій формі до військового командування будь-якого рівня або до обласної військової адміністрації
про створення військової адміністрації у цій громаді.
Частина 2.
Як діяти органам місцевого самоврядування в умовах воєнних дій / окупації / блокади / оточення
території громади чи загрози таких дій?
Коротка відповідь:
Голова громади, депутати місцевої ради, співробітники виконавчих органів цієї ради не повинні
вдаватись до ЖОДНОГО ВИДУ СПІВПРАЦІ з ворогом.
Винятком може бути тільки ситуація крайньої необхідності – дія задля уникнення гуманітарної
катастрофи і порятунку життя людей.
Пояснення:
В умовах воєннихдій / окупації / блокади / оточення території громади чи загрози таких дій вся влада
на території громади повинна перейти до військової адміністрації, що ОБОВ’ЯЗКОВО має бути
утворена на відповідній території.
У разі утворення військової адміністрації в громаді (чи населеному пункті) повноваження ВСІХ
відповідних органів місцевого самоврядування припиняються.
Сільський, селищний, міський голова, депутати відповідних місцевих рад далі не можуть здійснювати
ЖОДНІ повноваження. Виконавчі органи місцевої ради не можуть здійснювати повноваження
місцевого самоврядування, крім посадових осіб, які перейшли працювати до військової адміністрації.
У разі, якщо військова адміністрація не утворена, голова громади та інші органи місцевого
самоврядування повинні забезпечувати здійснення повноважень для виконання критично важливих
4. функцій життєзабезпечення мешканців громади і уникнення гуманітарної катастрофи та порятунку
життя людей.
Такі дії мають здійснюватися тільки за українським законодавством та під прапором України.
Критично важливим є підтримання контакту та постійне об’єктивне інформування обласних військових
адміністрацій та/або військового командування про стан справ на території громади. Передача
інформації має здійснюватися періодично (якнайчастіше) у будь-який доступний спосіб (особисто,
телефоном, через соціальні мережі, месенджери, інтернет-ресурси тощо) з дотриманням вимог безпеки
і обережності.
Таке інформування має включати щонайменше відомості про:
можливість здійснення повноважень українськими органами влади;
гуманітарну ситуацію (кількість жителів, їх стан, основні потреби);
дії ворога (військових підрозділів, диверсантів, агентури тощо).
У разі здійснення ворогом бомбардування, обстрілів, мінування, захоплення заручників, пошкодження
майначи інших агресивнихдій – слід вживати всіх можливихзаходів для їх запобігання, а також фіксації
(фото, відео, аудіо) таких дій та їх наслідків. Відповідні матеріали потрібно у найбільш безпечний спосіб
передати військовому командуванню України (особисто, через інших осіб, насамперед,
військовослужбовців, онлайн: через електронну пошту, соціальні мережі, спеціальні інформаційні
канали тощо).
У разі окупації/блокади/оточення території громади голова військової адміністрації (у разі її створення),
голова громади, депутати місцевої ради та співробітники виконавчих органів (у разі, якщо військова
адміністрація не створена) повинні вжити всіх можливих дій для евакуації найважливіших документів,
будь-яких печаток і штампів органів місцевого самоврядування.
У разі неможливості їх евакуації/вивезення у безпечне місце такі документи, печатки та штампи повинні
бути знищені.
Державна символіка та символіка громади повинна бути збережена та передана до безпечного місця.
Слід унеможливити знищення ворогом такої символіки чи її використання в пропагандистських цілях.
СПІВПРАЦЯ З ВОРОГОМ НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ.
Будь-які контакти або домовленості з представниками країни-агресора можуть здійснюватись тільки в
умовах крайньої необхідності, коли вони спрямовані виключно на усунення реальної небезпеки, що
загрожує життєздатності громади, за умови, що в інший спосіб таку життєздатність не може бути
5. забезпечено (зокрема, коли має місце критична нестача продовольства, води, медикаментів, яка
загрожує життю людей).
Водночас такі дії в жодному разі не можуть мати характер співпраці з ворогом, переходу на його бік,
визнання його влади, прийняття символіки ворога та/або проявлятися у наданні державі-агресору
допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Такі дії є державною зрадою, що карається
відповідно до ст. 111 Кримінального кодексу України.
Підривна діяльність – це будь-яка діяльність, спрямована на шкоду суверенітету, територіальній
цілісності та недоторканності України, її обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній
безпеці.
Підривною діяльністю можуть вважатись, зокрема:
● дії чи бездіяльність, що сприяють створенню пропагандистських відео- чи фото (наприклад,
про радісну зустріч військ держави-агресора);
● проведення псевдореферендуму чи різного роду громадських зборів (віче) з метою легітимізації
влади окупантів чи створення нових псевдореспублік;
● заохочення населення до прийняття гуманітарної допомоги від держави-агресора;
● евакуація населення на окуповану територію, чи територію РФ чи Білорусі;
● повідомлення інформації, які можуть завдати шкоди Збройним Силам України чи
територіальній обороні чи руху опору;
● надання ворогу фінансової, матеріально-технічної чи іншої подібної допомоги.
Категорично не можна допускати жодних дій, які можуть бути формою політичної чи
пропагандистської співпраці з ворогом або бути подані окупантом як така співпраця (в тому числі у
засобах масової інформації).
Отже, якщо є можливість не вдаватися до жодного контакту чи домовленостей з ворогом (включно з
використанням гуманітарної допомоги з його боку), краще цього не робити.
Якщо немає можливості уникнути контакту з ворогом, він можливий тільки в обставинах крайньої
необхідності. Дії в умовах крайньої необхідності не є підставою настання кримінальної
відповідальності. Про такі дії слід невідкладно у доступний спосіб поінформувати представників
військової адміністрації України.
У такому разі слід мінімізувати будь-яку участь голови громади, депутатів місцевої ради та працівників
виконкому (комунальних служб) у такій співпраці.
Мінімальний склад осіб, які контактують з ворогом!
Виключно за умови крайньої необхідності!