Презентація з фізичної культури

1. Правила самостійних занять
кросовою підготовкою.
Подолання горизонтальних
перешкод.
Підготувала
студентка групи 11Ф
Бердичівського медичного фахового
коледжу
Вітюк Євгенія

3. •Крос – це біг у природних умовах у лісу, парку, на
полі, ґрунтовій дорозі тощо. Цей вид бігу
використовують для тренування спортсменів , є
самостійним видом змагань.

4. • Він прищеплює здатність до орієнтування й швидкого
пересування на більші відстані по незнайомій місцевості, до
подолання природних перешкод, умінню правильно оцінити й
розподілити свої сили й т.д.

5. • Біг на кросових дистанціях
починається з високого старту.
Дається загальний старт за
командою «Руш!» ( або постріл).
На дистанції, незважаючи на всю
перешкоди, треба зберегти
набрану під час старту швидкість.
На рівних ділянках зазвичай
застосовують техніку махового
кроку, для якого характерні рухи
ніг, рук і невеликий нахил тулуба
вперед. На ділянках із твердим
ґрунтом зменшують довжину
кроку.

6. • Під час бігу з гори тулуб тримають вертикально
або відхиляють назад, зменшують довжину кроку.
Короткі підйоми можна подолати на різній
швидкості. На довгих підйомах швидкість бігу
зменшують. Неширокі ями, річки перестрибують.
Широкі рови без води і яри перебігають по дну.
Невисокі загорожі проходять «бар*єрним кроком»,
не наступаючи на них.

8. •Різні умови місцевості, по якій пролягає кросова
траса, змушують бігуна змінювати техніку
перегони. На твердому камянистому ґрунті крок
небагато коротшає. Щоб уникнути струсів і
забитого місць пяти нога ставиться з передньої
частини стопи.

9. • При бігу по мякому ґрунті (по заболоченій місцевості, піску й т.
п.), щоб менше грузнути, бігун також укорочує кроки, частота їх
збільшується, нога ставиться на всю ступню; повне, різке
відштовхування робити не рекомендується. По глинистому,
сирому, слизькому ґрунті краще пройти швидким кроком,
розставляючи стопи в сторони трохи ширше звичайного. На
підйомах крок коротшає, стопа ставиться з передньої частини
більше під себе. Нахил тулуба збільшується.

10. •При бігу під ухил тулуб, навпаки, трохи
відхиляється назад, стопа ставиться з пяти. На
пологому схилі варто бігти широким кроком, зі
збільшенням крутості крок коротшає. При крутих
підйомах і спусках бігти треба не по прямій, а
навскіс або зиґзаґами, але так, щоб не ухилитися
вбік від траси.

11. При бігу в кущах потрібно стежити за
напрямком траси перегони, за можливими
змінами її напрямку, а також охороняти особа
й тулуб від ударів гілок.

13. • Дрібні канави й струмки шириною до 2 м переборюються
простим стрибком-кроком. Більші канави або яри краще
пробігати по дну або обійти. Перешкоди невеликої висоти (50-60
см) у вигляді огорож, заборів, повалених дерев при гарному,
твердому ґрунті переборюються без опори барєрним кроком.

14. • При поганому (мякому, пухкому) ґрунті високі
перешкоди переборюються або з настанням на них
ногою, або з опорою на них одною рукою й
різнойменною ногою. Місцем для занять може бути ліс
або лісопарк. Для визначення обсягу й інтенсивності
фізичного навантаження можна скористатися
рекомендаціями, які дані по ходьбі й біжу.