док

1. проект
вноситьсянародними
депутатами України
РубльовВ.В. (№ посв.235)
ТкаченкоО. В.
Стернійчук В. О.
СаламахаО. І.
Юрченко О. М.
Констанкевич І. М.
Гузь І. В.
Батенко Т. І.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесеннязмін до деяких законодавчих актів України щодо визнання
депортованими громадян України,
які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської
Народної Республіки
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Внести зміни до таких законів України:
1. У Законі України «Про відновлення прав осіб, депортованих за
національною ознакою» (Відомості Верховної Ради, 2014, № 26, ст.896):
1) статтю 1 викласти у такій редакції:
«Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
депортація - насильницьке переселення народів, національних меншин
та осіб за національною ознакою з місць їх постійного проживання на
підставі рішень, прийнятих органами державної влади колишнього СРСР,
союзних республік або Польської Народної Республіки у період 1944-1951
років;
компенсація - відшкодування державою депортованій особі
матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок депортації;
територія Польської Народної Республіки – територія УРСР, яка була
передана Польській Народній Республіці у відповідності до Договору між
СРСР і ПольськоюНародною Республікою «Про обмін ділянками державних
територій» від 15 лютого 1951 року, а саме території колишніх Нижньо-
Устриківського та частин Хирівського і Стрілківського районів колишньої
Дрогобицької області»;

2. 2
2) у статті 3:
а) частину першу викласти у такій редакції:
«Україна визнає депортації народів, національних меншин та осіб з
місць постійного проживання на підставі рішень, прийнятих органами
державної влади колишнього СРСР або союзнихреспублік, осіб українського
походження з місць їх постійного проживання на території Польської
Народної Республіки на підставі рішень, прийнятих органами колишнього
СРСР та Польської Народної Республіки у період 1944-1951 років, як
незаконні та злочинні акти, здійснені проти них, та визначає відновлення
прав громадян України із числа депортованих осіб одним з пріоритетних
напрямів політичного, соціально-економічного, культурного і духовного
розвитку суспільства»;
б) доповнити частиною сьомою у такій редакції:
«Держава гарантує компенсацію депортованим особам матеріальної та
моральної шкоди, заподіяної внаслідок депортації»;
3) Частину першу статті 4 після абзацу четвертого доповнити новим
абзацом такого змісту:
«осіб українського походження, які були примусово переселені (що
супроводжувалося вилученням майна, встановленням режиму спецпоселень і
обмеженням політичних, соціальних, економічних і культурних прав) з місць
їх постійного проживання на території Польської Народної Республіки на
підставі рішень, прийнятих органами колишнього СРСР та Польської
Народної Республіки у період 1944-1951 років, мають громадянство України
і яким видано посвідчення депортованої особи»;
4) Частину другу статті 5 доповнити словами «Польської Народної
Республіки»;
5) Назву статті 7 викласти у такій редакції:
«Стаття 7. Порядок та умови компенсації депортованим особам, які
повернулися в Україну на постійне проживання»;
6) Доповнити новою статтею 7-1 такого змісту:
«Стаття 7-1. Державні гарантії, порядок і умови компенсації та пільги
осіб, депортованих з території Польської Народної Республіки у період 1944-
1951 років

3. 3
Держава гарантує особам, депортованим з території Польської
Народної Республіки у період 1944-1951 років, право на відшкодування
матеріальних та моральних збитків, завданих їм внаслідок депортації.
Матеріальні та моральні збитки, завдані внаслідок депортації особам,
депортованим з території Польської Народної Республіки у період 1944-1951
років, підлягають відшкодуванню у розмірах та порядку, встановлених
Кабінетом Міністрів України у вигляді щорічної разової матеріальної
допомоги.
Заяви про компенсацію та повернення майна подаються не пізніше
трьох років з дня набуття особою статусу депортованої особи.
На осіб, депортованих з території Польської Народної Республіки у
період 1944-1951 років, незалежно від року їх народження, поширюються
пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту» для учасників війни, а на членів сімей депортованих
осіб – пільги, передбачені названим законом для членів сімей учасників
війни».
2. У Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 45,
ст.425):
1) у статті 14. Пільги для учасників війни:
а) частину першу доповнити такими пунктами:
«7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського
транспорту, автомобільним транспортом загального користування в
сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом
приміського сполучення та автобусами міських, приміських,
міжміських та міжобласних маршрутів, незалежно від відстані та місця
проживання;
….
16) безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад)
залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним
транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або
проїзд одинраз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-
процентною знижкою;»
б) частину шосту - виключити
ІІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2020 року.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

4. 4
забезпечити приведення міністерствами, іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у
відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради
України