віртуальна виставка-портрет до 75-річчя від дня народження

1. Василь Голобородько.
Поет українського відродження
віртуальна виставка-портрет
до 75-річчя від дня народження

2. «…Моє слово не вогнисте, в моїй поезії — метелики, бджоли…
Але я засвідчую перед світом, Богом і людьми: тут Україна, і ви українці».
В. Голобородько
Цьогоріч видатному українському письменникові Василеві Голобородькові – лауреату
Національної премії України імені Тараса Шевченка, Всеукраїнської літературної премії
імені Василя Симоненка виповнюється сімдесят п’ть років від дня народження.
Василь Голобородько належить до поетичного покоління, умовно названого
«постшістдесятниками», яке досить активно заявило про себе в середині 60-х років не
деклараціями, а відкриттям нових естетичних обріїв національного мистецтва,
спростуванням псевдохудожньої практики «соціалістичного реалізму».

3. Василь Голобородько — одна з найяскравіших постатей української літератури ХХ ст.
Таких подій, які свідчать про нетерпимість до соціальної, національної
несправедливості, духовного звичавіння і морального спустошення, — більшість у його
творчому доробку. На це спонукали митця обставини нелегкого власного життя. Він
відчув на собі усю жорстокість тоталітарного режиму — через звинувачення і
причіпки. Все це не могло не відобразитися у його творах.
Народився поет 7 квітня 1945 р. у селі Андріанополі, що на Луганщині.
Середню школу-інтернат закінчив у 1963 році. У 1964 році вступив до Київського
державного університету ім. Тараса Шевченка на філологічний факультет, але в 1965
році був змушений покинути університет. У 1966 році Голобородьку вдалося
відновитися на навчання в Донецькому університеті, звідки на початку 1967 року він
був відрахований за наказом ректора з формулюванням мотиву "за дії, несумісні зі
званням радянського студента". Василь Голобородько поширював у Донецькому
університеті серед студентів роботу І. М.Дзюби "Інтернаціоналізм чи русифікація",
яка тогочасною владою вважалася націоналістичною та антирадянською.
В Центральному державному архіві громадських організацій України зберігається лист
секретаря Донецького обкому КПУ А. Дегтярьова від 30 січня 1967 року з позначкою
«Строго секретно», мовою оригіналу:

4. «В Донецьком государственном университете была предпринята попытка
националистической пропаганды. Студент второго курса украинского отделения филологического
факультета Донецкого государственного университета Голобородько В. И. получил в г. Киеве от И.
Дзюбы экземпляр так называемого письма В ЦК КП Украины и стал знакомить с ним отдельных
студентов. В частности, он передал письмо студенту первого курса того же факультета Тесленко А.
К., который организовал коллективную читку письма в своей учебной группе. Действия
Голобородька В. И. и Тесленко А. К. получили единодушное осуждение со стороны студентов и
преподавателей. Комитет комсомола университета исключил Голобородько В. И. и Тесленко А. К.
из членов ВЛКСМ и просил ректорат университета отчислить их из числа студентов. В настоящее
время Голобородько В. И. и Тесленко А. К. исключены из университета.
Вопрос о попытке националистической пропаганды в университете обсуждали на бюро Донецкого
горкома КП Украины и партийном бюро университета, где дана политическая оценка
случившемуся и приняты меры, направленные на усиление идейно-политической работы среди
студенческой молодёжи.
Вместе с тем обращают на себя внимание следующие факты: как выяснилось, студент
Голобородько В. И. обучался в Киевском университете, откуда был отчислен за распространение
взглядов, чуждых нашей действительности. Однако в академической справке, выданной Киевским
университетом, записано, что он оставил учебу по собственному желанию. Деканат
филологического факультета Киевского госуниверситета на наш запрос дал Голобородько В. И.
хвалебную характеристику.
Летом прошлого года в Донецкий госуниверситет приезжал В. Пьянов – бывший председатель
комиссии по работе с молодыми авторами при Союзе писателей Украины – и настоятельно
добивался в деканате филологического факультета, чтобы Голобородько В. И. был зачислен на
второй курс Донецкого госуниверситета. Вызывает недоумение и тот факт, что председатель
Правления Союза писателей Украины А. Т. Гончар в своём отчетном докладе на прошедшем
недавно съезде писателей упомянул Голобородько В. И. в числе молодых талантливых
литераторов».

5. Читаючи тепер цей архівний документ, не перестаєш захоплюватися
мужністю нашого земляка, який на догоду тоталітарному режимові не написав жодного
вірша, а загалом у його творчості немає літературних творів, де переважає
ідеологічний початок.
Від 1968 до 1970 року перебував на військовій службі у будівельних загонах
Далекого Сходу. Потім працював на шахті та в радгоспі села Адріанополь.
У 1963 році почав друкуватися в республіканській пресі, але перша його поетична книжка
"Летюче віконце" була знищена органами державної безпеки колишнього СРСР. У 1969-
1986 роках твори Василя Голобородька перестали друкувати в Україні через існуючу
офіційну заборону влади на друкування його творів та публічне згадування прізвища
поета у засобах масової інформації.
Майже 20 років, аж до 1987-го, він перебував у «добровільному засланні» у стані
повного безправ’я – без прописки, без постійної праці та засобів до існування, з
невідомістю щодо подальшої долі. А вільний світ зачитувався поезіями українця. У 1970
році у США
вийшла книга поезій «Летюче віконце», в якій були
чотири збірки Василя Голобородька, написані до 1968
року : «Летюче віконце», «Пастух квітів», «Від
криниці до криниці» й «Ікар на метеликових крилах».
У 1983 р. в Югославії надрукували антологію світової
поезії під назвою «Від Рабіндраната Тагора до Василя
Голобородька», зі творами українця у другому томі.

6. Його вірші вивчали в американських і канадських інститутах. Окремі твори
поета перекладено на польську, французьку, німецьку, англійську, румунську, хорватську,
сербську, португальську, іспанську, естонську, латвійську, литовську, шведську, російську
мови. Переклади репрезентують творчість поета у зарубіжних антологіях та часописах.
Окремими виданнями вірші у перекладах іноземними мовами з'являлися: португальською у
Бразилії 1991 року, англійською у Канаді 1991 року, польською у Польщі 1995 року.
Але на батьківщині Василя Голобородька до часів незалежності майже не
публікували — діяла заборона компартійних цензорів. Трьом книжкам, підготовленим у
видавництвах, зупинили вихід у світ вже на стадії верстки.
В Україні перша збірка поета "Зелен день" надрукована київським видавництвом
"Радянський письменник" лише в 1988 році, за яку В.Голобородько був відзначений
літературною премією ім. Василя Симоненка.
У 1990 році виходить збірка "Ікар на метеликових крилах", у 1992 році -
збірка "Калина об Різдві". За ці дві збірки в 1994 р. В. Голобородька відзначено найвищою в
Україні літературною нагородою - Національною премією ім. Тараса Шевченка.
У 1999 році з друку вийшла поетична книжка під назвою "Слова у вишиваних сорочках".
Через три роки в харківському науковому видавництві "Акта" вийшла друком книжка
"Українські птахи в українському краєвиді" (Харків, 2002 р.), а видавництвом "Альма-матер"
ЛНПУ ім. Тараса Шевченка підготовлена до друку книга "Посівальник".

7. В 2000-ні роки Василь Голобородько опублікував також кілька розвідок на теми
українського фольклору, зокрема «Міфопоетична трансформація українського обряду
сватання в українських народних казках» (2002) та ін. В 2010 році видавництвом Грані-Т
видана збірка дитячих поезій «Віршів повна рукавичка», а також в цьому році вийшла
збірка «Зозуля маслечко колотить» (Луганськ).
До 2001 р. Василь Голобородько проживав у селі Адріанополі, після - жив в м.
Луганську. Лише 1977 р. Йому вдалося поновитися на другий курс педагогічного
інституту, який закінчив у 2001 р. Таким чином, вищу освіту Василь Голобородько
здобував протягом 38 років: вступив у 1964-му, а отримав ступінь магістра 2002-го.
До військового конфлікту 2014 рока на Сході України поет так і мешкав у
Луганську – в п’ятиповерхівці, перебудованій із колишнього гуртожитку для хіміків у
кварталі пролетаріату Донбас. Адже в липні 2014 р. поетові довелося залишити в
Луганську рукописи, дослідження, бібліотеку й виїхати з окупованого міста. Тимчасовий
прихистком Василя Голобородька став Будинок творчості в Ірпені, що неподалік од Києва.
З інтерв’ю Василя Голобородька журналу «Тиждень» від 31 липня 2014 року
«Люди на Донбасі так і не вийшли з радянського середовища»: «Відповідно за втратою
мови була втрата відчуття, що людина – українець і живе на своїй землі. Україна
залишалася суто адміністративним елементом. Влада за 23 роки незалежності нічого не
зробила, щоб змінити цю ситуацію…»

8. В. Стус назвав Голобородька «поетом здорового ліро-епічного хисту».
Художницьку долю В. Голобородька можна висловити цитатою з російського
письменника Федора Сологуба: «Якщо тяжко почувати себе зайвим в чужій стороні, то
в багато разів тяжче людині… почувати себе зайвим у себе вдома, в країні, миліше од
якої немає в цілому світі».
На відміну від багатьох своїх консервативних
ровесників, він вміло користується комп’ютером,
сканером, мобілкою.
Поезії Василя Голобородька – це вірші саме українського поета. І не зовнішніми
атрибутами позначений національний характер поезії Василя, а внутрішнім змістом,
особливістю світобачення, образністю, поетичною семантикою.
Дослідники відзначали голобородькове тонке й
філігранне володіння досить сучасною та
загальносвітовою формою вірша — верлібром. Дивні
образи, які зупиняють увагу спалахом…

9. Поетеса, культурологиня й філософка Оксана Забужко назвала Василя
Голобородька «одним із найвидатніших митців, якого подарувала світові
луганська земля», «одним із найталановитіших поетів нашого «задушеного
Відродження» 1960–70-х».
«Як усі справжні поети, Василь Голобородько наділений даром передчуття.
Цей його вірш («Без імені») був написаний давно, ще за СРСР (де його 17 років
не друкували й навіть не допускали були, після виключення з університету, до
отримання диплома)»

10. Сергій Жадан про Василя Голобородька : «Він займав і займає до сьогодні дуже
важливе і значне місце. Я справді його читаю, перечитую, для мене це дуже
важливий голос. І незалежно від того, що ми – земляки і що він – із Луганщини.
Мені здається, що це – один із найоригінальніших поетів».
«Мені здається, саме Голобородька можна
перекладати іншими мовами і за цими
віршами про нас можна зрозуміти набагато
більше, ніж, скажімо, з якихось підручників
чи документальних, чи журналістських, чи
політичних оглядів. Тому, фактично, це таке
щастя, що в нас є Голобородько».

11. Література:
• Антонович М. Національні мотиви в поезії В.Голобородька // Філософські, правничі й соціально-
економічні студії УВУ. - Мюнхен, 1984. - Т. 10. - С. 135-146.
• Бойчук Б. "Летюче віконце" Василя Голобородька // Сучасність. - 1971. - № 6. –
С. 32-37.
• Голобородько В. Слова у вишиваних сорочках. - К., 1999. - 110 с.
• Кузьменко О. Художня полісемантичність образу хати у творчості В. Голобородька / О.
Кузьменко // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту ім. Шевченка. - Луганськ, 2002. - №12. - С. 118-
133.
• Забужко О. «Той, у кого ім’я викрадено» / Оксана Забужко // Високий замок. – 2019. – 10 квітня.
• Кузьменко О. В. Поетика Василя Голобородька. – Донецьк : Східний видавничий дім, 2004. - 196 с.
• Лучук І. До Василя Голобородька // Молода Галичина. - 1990. - 12 червня.
• Неживий О. Талант і доля Василя Голобородька / Олексій Неживий // Рідний край. - 2015. - № 1
(32)
• Оліфіренко В. Повернення Василя Голобородька // Комсомолец Донбасса. - 1990. –
24 июня.
• Стус В. Твори: У 4-х т., 6 кн. - Львів: Просвіта, 1994. - Т. 4. - 536 с.

12. Ресурси Інтернет:
• Биография: Василий Голобородько
• Бібліотека Української Літератури. Голобородько Василь Іванович
• Василь Голобородько - поет українського Відродження
• Голобородько Василь :: Творчість
• Дві години з авторами у книгарні «Смолоскип»
• Печарський А. Таємниця поетичного обличчя Василя Голобородька або «свій» серед чужих і
«чужий» серед своїх / Андрій Печарський // Українське літературознавство. - 2016. – Вип. 81. - С.
113–115.
• Повне зібрання віршів» Василя Голобородька у двох частинах:Ч. І
• Повне зібрання віршів» Василя Голобородька у двох частинах:Ч.ІІ
• Українська література ХХ століття (розгорнені конспекти лекцій)
• Феномен Василя Голобородька
• 70 років унікальному Василеві Голобородьку – поет світової слави нині серед біженців із
Луганська
• 75 років Василю Голобородьку. Це один із найоригінальніших поетів