9 листопада Україна святкує День української писемності та мови, а також ушановує пам’ять преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане тільки «солов’їною».
З нагоди цього гарного свята працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготували віртуальну виставку «Пізнай себе і свій народ через слово», матеріали якої також представлені у відкритому доступі. На превеликий жаль, ми часто розмовляємо суржиком, допускаємо багато мовних помилок, тому книги, які увійшли до експозиції, ознайомлять з історією мови, підкажуть правильність вживання слів, допоможуть збагатити словниковий запас та заохотять говорити рідною мовою якнайвишуканіше.
До Міжнародного дня рідної мови, який відзначають щороку 21 лютого, пропонуємо вашій увазі електронну виставку «Мова. Культура. Ідентичність». Представлено нові видання з фонду ОННБ, присвячені дослідженню, вивченню та розвитку української мови
2. Мова – це не просто засіб людського
спілкування, це те, що живе в наших серцях.
Змалечку виховуючи в собі справжню
людину, кожен із нас повинен у першу чергу
створювати в своїй душі світлицю,
у якій зберігається найцінніший національний
скарб - мова
3. На сьогодні нараховується
приблизно 6 тис. мов,
які використовує світове
населення.
На жаль, філологи
попереджують, що
у ХХI столітті майже кожна
друга з них вимре.
4. Для існування мови необхідно, щоб на ній
говорили не менше 100 тисяч чоловік.
Відомо, що 80% африканських мов не мають
писемності.
В усі часи мови зароджувались, існували, потім
вимирали, іноді навіть не залишивши сліду.
Але ніколи раніше вони не зникали настільки
швидко.
5. Тому за ініціативою ЮНЕСКО
21 лютого відзначається
Міжнародній
день рідної мови.
Це відносне молоде свято.
Відзначається тільки з 1999
року.
6. Історія свята трагічна.
21 лютого 1952 р. у
Бангладеш влада жорстоко
придушила демонстрацію
протесту проти урядової
заборони на використання
в країні
бенгальської мови.
Відтоді цей день у Бангладеш
став
днем полеглих за рідну мову.
7. З 21 лютого 2002 р.
(Розпорядження Президента України
Леоніда Кучми №34/2002-рп)
цей день відзначають в Україні.
Хоча сама проблема національної мови
на українських землях нараховує
кілька століть.
8. З ініціативою встановити свято рідної мови
виступили у Львові ще в 1998 р.
студенти Інституту архітектури
Львівської політехніки.
У День української писемності та мови
(за православним календарем 9 листопада –
День вшанування Преподобного
Нестора Літописця)
вони організували
першу виставку плаката на тему
“Передамо нащадкам наш скарб – рідну
мову.
9. Соціальні функції мови безмежні.
У мові нація закодовує всю свою
історію, багатовіковий досвід, здобутки культури,
духовну самобутність.
Тому неповага до неї , ігнорування рідної мови
знижує духовний потенціал нації, індивідуальність і
самобутність народу.
Народ, який не усвідомлює значення рідної мови,
не може розраховувати на гідне місце в
світовій історії та культурі.
10. “Національна мова входить у поняття
національної культури,
бо природні умови, географічне
положення, рівень і спеціалізація народного
господарства, тенденція суспільної думки,
науки, мистецтва –
всі великі й малі особливості життя народу
знаходять відбиття у мові цього народу ”.
(В.Костомаров)
11. Саме ми,
заради прийдешніх поколінь,
повинні зберігати і шанувати мову,
як це робили наші славні предки.
Любімо свою рідну мову,
бо з нею наше майбутнє
і майбутнє України!
