До 70-річного ювілею Марії Антонівни Пономаренко

1. Марія Антонівна
Пономаренко

2. До 70-річчя від дня
народження
Казкарка з
поетичним
серцем

3. Маруся Пономаренко
народилася 8 березня
1945 року в
незвичайному місці, на
хуторі, де було дев’ять
будиночків. Хутір
знаходився між селами
Калинівка та Левків в
семи кілометрах від
міста Житомира.
І хоч то були важкі
післявоєнні часи,
дитинство Марійки
проходило цікаво,
наповнене іграми,
спілкуванням з
природою та друзями.

4. Малих дітей на хуторі
було четверо –
Гриць, Галя, Настя і
Маруся. Їх манив до
себе яр, порослий
акаціями і вільхами із
річкою Вільшанкою.
Діти, приглядаючи за
коровами, весь час
придумували для себе
заняття: купалися в
ставку, ковзалися на
м’якому зеленому моху,
плескалися у
чистісінькій річечці.
«І нині про щоб
не писала –
мій яр присутній у
творах».
М. Пономаренко

5. «Я сама була вихована
на народних казках, в яких
добро завжди перемагає
зло… ».
М. Пономаренко
А ввечері після
трудового дня вся
Марійчина родина
любила посидіти
на призьбі біля
хати і тихо
розмовляти про
різні справи.
Багато народних
казок, небилиць,
забавлянок було
розказано дітям на
тій призьбі.

6. Дівчинка Марія
Сонечко кохала,
У дитячих мріях
Казку колихала.
Пестила у квітах
Зоряні краплини,
Позичала мудрість
В ягодах калини.
Дарувало небо
Дівчинці Марії
З усякого цвіту
Кольорові мрії.

7. У сім років пішла до
першого класу
Левківської школи.
Тільки-но Марійка
навчилася читати,
відразу записалася до
бібліотеки.
«З того часу
бібліотеки стали
для мене чи не
найкращим
місцем на землі».
М. А. Пономаренко

8. Коли Марії
виповнилося 10 років,
батьки переїхали до
міста Житомира.
Дівчинка навчалася
спочатку в школі
№ 19, а закінчувала
середню освіту в
школі № 30.
Найбільше любила
уроки літератури.
Писала етюди,
замальовки про
природу. І перший
твір прозвучав на
українському радіо.

9. Після закінчення школи
Марійка пішла
працювати на
Житомирський
льонокомбінат ткалею
і разом з тим поступила
на заочне відділення
факультету журналістики
Київського державного
університету імені
Т. Г. Шевченка. Дівчина
мала велику мрію – стати
журналістом.

10. У 1965 році на
льонокомбінаті
відкрилась редакція
багатотиражки
«Текстильник Полісся» й
редакція радіомовлення.
Марія Григоренко почала
там працювати.
Нарешті збулася давня мрія –
Марія стала журналістом.

11. Писати для дітей
Марія Антонівна
почала вже маючи
трьох дітей. Довго
думала, як
розказати малечі,
що потрібно
берегти лісові квіти,
що ліс без них
сумний і похмурий,
так з’явилась перша
казочка
«Подарунок».
І з подивом зрозуміла,
що може писати вірші
для дітей, хоч жодного
«дорослого» вірша
ніколи не написала.
Тоді казки, вірші,
нісенітниці, загадки
посипалися, мов горох
зі стручка. І світ казки
захопив її у полон
назавжди.

12. Твори для дітей почали
друкувати на сторінках
обласної преси та в
журналах «Малятко»,
«Барвінок», «Дошкільне
виховання», «Пізнайко»,
«Дзвіночок» і багатьох
інших.

13. В 1983 році у
видавництві «Веселка»
вийшла перша книжка
письменниці
«Подарунок». Через
чотири роки у цьому ж
видавництві вийшли
«Павучкові рушнички». А
на сьогодні побачило світ
більше 100 книжок Марії
Пономаренко.

14. Книги Марії Антонівни
виходять у різних
видавництвах Києва,
Тернополя, Житомира:
«Навчальна книга –
Богдан», «Лелека»,
«Волинь»,
«ПП Свінцицька»,
«Колорит», «Льонок»,
«Рута», «Вісник».
Її твори з’являються
у видавництвах
Чехії, Словаччини,
Польщі, Канади.

15. Казки письменниці
звучать на радіо, п’єси з
успіхом ідуть у
Житомирському
академічному театрі
ляльок.

16. Разом із композитором
Іваном Островерхим
створено 300 пісень,
дитячу оперу «Іменини кози
Мокрини», музичні казки
«Зарядка для сина», «В ліс
прийшла красуня Осінь»,
«Намисто для тітки Сойки»,
«Котить заєць капустину» та
інші.

17. Унікальним явищем у
літературі стали авторські
читанки письменниці. Це
вірші, загадки, лічилки,
авторські колядки, щедрівки,
веснянки, оповідки, ігрові
драматичні сценки. А ще
тематичні читанки на
допомогу вивченню шкільної
програми.
«Світ, створений Марією
Пономаренко, має увійти в
дитячу свідомість новими
знаннями».
П. Білоус

18. Сонячну Країну
Дитинства створила
Марія Пономаренко
своїми книгами. Цей світ
наповнений сімейним
затишком, у ньому, мов у
великій і дружній родині,
живуть бабуся і дідусь,
мама і тато, діти і онуки.

19. У цьому художньому
світі затишно різним
тваринам, деревам,
різнобарвним квітам,
городнім рослинам.

20. Із творів Марії Антонівни
ви дізнаєтесь, що таке
порядність і чесність,
зрозумієте, як важливо
поважати батьків, бути
милосердним,
доброзичливим, дбайливо
ставитись до природи,
любити рідну землю.

21. Марія Пономаренко
багато спілкується з
дітьми в школах,
дитячих садках,
бібліотеках.
Спостерігаючи за
малечею, дитячими
розмовами, іграми,
знаходить теми для своїх
творів. А ще вона
пам’ятає своє дитинство,
свої дитячі витівки,
враження і відчуття.
Тому її книжки близькі і
зрозумілі кожній дитині.
«Я дякую долі за те, що вона
залишила мене в дитинстві.
Так приємно думати і казати:
я родом з дитинства».
М. Пономаренко

22. Легкі і світлі твори
Марії Антонівни стали
«золотим ключиком»,
яким можна відкрити
чарівні двері дитячої
фантазії та творчості.
Про це свідчать
педагоги, бібліотекарі,
літературознавці.

23. Марія Антонівна стала
лауреатом премії Наталі
Забіли від журналу
«Малятко» за 1997 рік.
Наталя Львівна Забіла
(1903-1985)

24. За казку «День
народження Чіпа»
письменниця одержала
премію Юрія Шкрумеляка
від журналу «Дзвіночок».
Марія Антонівна –
лауреат премії Дж. Сороса
за посібник «Школа
професора Маківки».
Юрій Андрійович
Шкрумеляк
(1895-1965)

25. У 2009 році Марія
Антонівна стала
лауреатом
Житомирської
обласної літературної
премії «Дідусева
казка».

26. У лютому 2011 року
Марії Антонівні
присуджено літературну
премію імені Лесі Українки.

27. 2014 рік зробив ще один
подарунок – у Тернополі
у видавництві «Навчальна
книга – Богдан» в серії
«Українські письменники –
дітям» вийшов новий
збірник М. Пономаренко
«Сонячні зайчики».

28. А тепер Марія
Бабусею стала,
Викохані мрії
Словом пов’язала.
Народила казку
Сонячну і гречну,
Загорнула в книжку,
Роздала малечі.
І тепер та казка
Мандрує по світу,
З нею у розмові
Виростають діти.
(Тетяна Момот)

29. Тож нехай мелодія весни
завжди звучить у вашому
серці. Бажаємо нових
творчих здобутків і злетів,
цікавих творів, віршиків,
загадок, казочок, на які так
чекають наші маленькі
читачі.
Співають пташки, раді, як ніколи,
Співають річки, потічки й струмки,
Співає сонце в небесах прозорих
Мелодію святкової весни.
(Ірина Григоренко)

30. Підготувала А. М. Макаревич
Обласна бібліотека для дітей
Житомирської обласної ради
2015 рік