Найменші живі організми

1. Одноклітинні тварини

2. Що спільного в цих живих організмів?

3.  Найпростіші тварини поширені по всій
земній кулі – в океанах, морях, прісних
водах, вологому грунті. Нині відомо до 70
тис. таких видів, понад 10 тис. живуть у
морях, 5 тис. – у прісних водоймах, багато
паразитують в організмі людини і тварин.

4.  Найпростіші є одноклітинними організмами. Ті функції, що
в багатоклітинних тварин виконують різні клітини, у
найпростіших виконуються однією. Тому будова цієї клітини
зазвичай більш складна й у неї є органели, які не завжди
присутні в клітинах багатоклітинних. Основу клітин
одноклітинних становлять: цитоплазма, одне або кілька
ядер та різні органоїди. Клітини найпростіших можуть мати
постійну або мінливу форму. Їхні розміри коливаються від
2-4 мкм до 20 см (у колоніальних форм)

5. АМЕБА ПРОТЕЙ
Одноклітинний організм із непостійною
формою тіла, що пересувається з
допомогою псевдоподій. Має відносно
великі розміри (0,2–0,5 мм). У клітині є
скорочувальні вакуолі. пересуваються за
рахунок тимчасових виростів – псевдоподій
(псевдоніжки)

6. АМЕБА ПРОТЕЙ

7. АМЕБА ПРОТЕЙ. Живлення
При зіткненні амеби з їжею псевдоподії «обтікають» здобич зі всіх сторін
і, таким чином, харчова часточка, разом з невеликою кількістю рідини
опиняється всередині цитоплазми амеби (фагоцитоз), утворюючи
травні вакуолі, куди з ендоплазми проникають травні ферменти, і
проходить процес внутрішньоклітинного травлення.

8. АМЕБА ПРОТЕЙ . Розмноження
 Розмножуються амеби вегетативно — бінарним
поділом (мітоз), інколи
можуть розмножуватися шляхом амітозу. Цей
процес починається з мітотичного поділу ядра.
Менш ніж за годину з одного організму
утворюється два однакових дочірніх організми.

9. АМЕБА ПРОТЕЙ
Живе у водоймах зі стоячою водою й мулистим дном
на поверхні дна. У разі пересихання водойми
інцистується

10. За несприятливих умов існування, наприклад, при
висиханні водойми або зниженні температури води,
вона припиняє живлення й пересування, її тіло
округлюється і вкривається щільною захисною
оболонкою, джгутик відпадає. Так відбувається перехід
устан спокою, що називається цистою. У цьому стані
вона здатна тривалий час перечікувати несприятливі
життєві умови.

11. ЕВГЛЕНА ЗЕЛЕНА
 Одноклітинний організм із постійною формою тіла,
що пересувається з допомогою джгутика. Має
невеликі розміри (0,05–0,06 мм). У клітині є
скорочувальні вакуолі. У цитоплазмі є хроматофори,
що здійснюють фотосинтез. У несприятливих умовах
евглені відпадає джгутик і вона впадає в стан цисти

12. ЕВГЛЕНА ЗЕЛЕНА

13. ЕВГЛЕНА ЗЕЛЕНА Живлення
На яскравому світлі евглена, використовує енергію сонячних
променів і внаслідок фотосинтезу в її хлоропластах
утворюються необхідні для життя поживні речовини.
При відсутності світла спосіб її харчування змінюється:
подібно тваринам, евглена харчується готовими органічними
речовинами. При такому харчуванні наявний у
хроматофора хлорофіл зникає, і евглена втрачає свою
зелене забарвлення.

14. ЕВГЛЕНА ЗЕЛЕНА. Розмноження
Евглена розмножується безстатево, поздовжнім поділом,
який (після поділу ядра) від головного тільця та джгутика.
Спочатку утворюються два ядра, потім формуються два
джгутики, дві скоротливі вакуолі і два вічка. Далі вздовж усього
тіла з'являється поздовжня борозна, яка поступово ділить
клітину навпіл.

15. ЕВГЛЕНА ЗЕЛЕНА
Живе у водоймах зі стоячою водою
й мулистим дном у товщі води. У
разі пересихання водойми
інцистується. Для неї характерний
змішаний тип живлення. На світлі
вона живиться з допомогою
фотосинтезу, а в темряві —
гетеротрофно, поглинаючи крізь
мембрану клітини розчинені
органічні речовини

16. ІНФУЗОРІЯ ТУФЕЛЬКА
Одноклітинний організм із постійною формою тіла, схожою на
туфельку, що пересувається з допомогою війок. Має середні
розміри (0,18–0,31 мм). У клітинці є скорочувальні вакуолі,
клітинний рот і два ядра (вегетативне й генеративне). Поверхня
тіла вкрита рядами численних війок(близько 15 тис). Завдяки
їхній узгодженій роботі туфелька досить швидко плаває,
обертаючись навколо своєї поздовжньої осі Інфузорія

17. ІНФУЗОРІЯ ТУФЕЛЬКА

18. ІНФУЗОРІЯ ТУФЕЛЬКА
Живе у водоймах зі стоячою водою й мулистим
дном

19. ІНФУЗОРІЯ ТУФЕЛЬКА. Живлення
Тип живлення – гетеротрофний. Їжа потрапляє
у передротову западину, потім в клітинний рот і
перетравлюється за допомогою травної
вакуолі. Всі неперетравлені рештки виводяться
через порошицю.

20. ІНФУЗОРІЯ ТУФЕЛЬКА. Розмноження
Розмноження інфузорії туфельки здійснюється поділом клітини.
Ділиться вона впоперек. Спочатку діляться ядра, а потім
протоплазма. З однієї інфузорії виникають дві, потім чотири, вісім і т.д.
Цей процес відбувається дуже швидко.

21. Заповнити таблицю
Амеба
протей
Евглена
зелена
Інфузорія
туфелька
Особливості
будови
Форма тіла
Органи руху
Спосіб
розмноження
Середовище
існування

22. Домашнє завдання:
 Опрацювати параграф 16
 Ознайомитися з відео https://www.youtube.com/watch?v=ufINXp10xXI
 Творче завдання: скласти кросворд з даної теми