2. ПЕРЕДАЧА ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК БЕЗОПЛАТНО У ПРИВАТНУ
ВЛАСНІСТЬ ПЕРЕДБАЧЕНА ЩОДО:
• садівничих кооперативів – ч.4 ст.35 ЗК України. За своєю правовою природою садівничі ко-оперативи є
обслуговуючими і діють відповідно до Закону України « Про кооперацію » від 10.07.2003;
• об’єднань співвласників житлових будинків – ч.2 ст.42 ЗК України. Поняття та статус об’єд-нання
співвласників житлових будинків розписані у ч.3 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного
житлового фонду » від 19.06.1992, Закон України « Про об’єднанняспіввласників багатоквартирного
будинку » від 29.11.2001. Такі об’єднання прийнято нази-вати кондомініумами ( що в перекладі з
лат.мови означає « спільна власність », «об’єднання співвласників » ). В Україні вже зареєстровано 4021
кондомініум ( станом на 01.07.2005 ), що складає всього 2,2 % від всієї кількості житлових будинків
країни.
• житлово – будівельних ( житлових ) та гаражно – будівельних кооперативів – ч.1 ст.41 ЗК України.
3. ПРОБЛЕМА.
Процедура приватизації земельних ділянок усіма перерахованими вище су-б’єктами на даний час
законодавством не визначена. В окремих населених пунктах поря-док надання земельних ділянок
у власність юридичним особам регулюється рішеннями міс-цевих рад – див., наприклад, Рішення
Київської міської ради « Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами
та громадянами в місті Києві » від 14.03.2002 № 313/1747 ( див. п.5 та ін. Порядку ). З урахуванням
положень ст.14 Конституції України щодо набуття права власності на землю « виключно відповідно
до закону » така правотвор -чість виглядає дуже сумнівною, проте, наприклад, у м.Києві існує
навіть практика прива-тизації земельних ділянок співвласникам багатоквартирних житлових
будинків: ( рішення Київради № 713/3288 від 14.07.2005 « Про передачу об’єднанню
співвласникам багатоквар-тирних житлових будинків « НАУКОВЕЦЬ » земельної ділянки для
обслуговування та екс-плуатації житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на
вул.Костьольній, 15 у Шевченківському районі м.Києва ».
4. ПРОБЛЕМА.
Проблемним також є питання визначення розмірів прибудинкових земельних
ділянок ( ділянок багатоквартирних житлових будинків ). На даний час такі розміри
визначаються ДБН 360-92 « Містобудування. Планування і забудова міських і
сільських поселень » за допомогою показника розрахункової щільності забудови.
Між тим, як зазначає О.А.Лагоднюк, необхідно врахувати, що в минулому при забу-
дові використовувалися й інші нормативні документи:
5. • ПиН 1929 « Правила і норми забудови населених місць, проектування і зведення
будинків і споруд » від 20.06.1929;
• СН 41-58 « Правила і норми планування і забудови міст » від 01.12.1958;
• СНиП П-К.2-62 « Будівельні норми і правила. Планування і забудова » від 07.05.1966;
• СНиП 11-60-75 « Норми проектування. Планування і забудова міст, селищ і сільських
населених пунктів » від 11.09.1975;
• СНиП 207.01-89 « Норми проектування. Планування і забудова міст, селищ і сільських
населених пунктів » від 13.07.1990.