Освітня програма Жданівського ліцею

1. 1
ПОГОДЖЕНО
на засіданні педагогічної ради
(протокол № 02 від 30.08.2024 р.)
Голова педагогічної ради
____________Уляна ШАПОВАЛ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор
_____________Уляна ШАПОВАЛ
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Жданівського ліцею
Магдалинівської селищної ради
на 2024/2025 навчальний рік

2. 2
НАДАНО ЧИННОСТІ ТА ВВЕДЕНО В ДІЮ
Наказ № 85-к/тр від 27.08.2024 р.
Розділ 1. Призначення ліцею та засіб його реалізації
Призначення ліцею полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного
віку мікрорайону ліцею, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації
особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має
прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого
вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей,
необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння
висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність
логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати
емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність
співпрацювати з іншими людьми.
Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння
учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у
своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме
• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному
розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної,
трудової, художньо-естетичної тощо);
• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального
матеріалу;
• організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності.
Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів
сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в
учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне
вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та
національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації
особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод
людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах
багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та
наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до
самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо. Реалізація освітньої програми ліцею
здійснюється через три рівні освіти:
- початкова освіта тривалістю чотири роки;
- базова середня освіта тривалістю п’ять років;
- профільна середня освіта тривалістю два роки.
І ступінь
ПОЧАТКОВА ОСВІТА
Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані
підходи до планування й організації роботи в Жданівському ліцеї як єдиного комплексу
освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених
Державним стандартом початкової освіти.
Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:
− Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 );

3. 3
− Закону України «Про загальну середню освіту» ( Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом №
1642-III вiд 06.04.2000, ВВР, 2000, № 27, ст.213 ),(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами
№ 2905-III вiд 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92,№ 380-IV вiд 26.12.2002, ВВР, 2003, №
10-11, ст.86, № 1344-IV вiд 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250,№ 2285-IV вiд 23.12.2004,
ВВР, 2005, № 7-8, ст.162 № 2505-IV вiд 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, 18-19, ст.267,№ 3235-IV
вiд 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9,№ 10-11, ст.96, № 489-V вiд 19.12.2006 - набирає чинності з
01.01.2007 р.), крім того:
1-2 класи
− Постанови Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного
стандарту початкової освіти» для 1-х класів.
− Постанови КМ України № 688 від 23.07.2019 «Про зміни до Державного стандарту
початкової освіти»
− Наказ МОН України № 1272 від 08.10.2019 року "Про затвердження типових освітніх та
навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти".
− Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої
під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від 12.08.2022 № 743-22
− Лист Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України №№ 2.2-1250, 2.2-1255
від 21.05.2018 "Формувальне оцінювання учнів 1-2 класів"
3-4 класи
− Постанови Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного
стандарту початкової освіти».
− Постанови КМ України № 688 від 23.07.2019 «Про зміни до Державного стандарту
початкової освіти»
− Наказ МОН України № 1273 від 08.10.2019 року "Про затвердження типових освітніх та
навчальних програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти".
− Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (3-4 класи),
розробленої під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від
12.08.2022 року № 743-22.
ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Загальний обсяг годин по 1-2-му класах складає 1610 годин/навчальний рік:
для 1-го класу – 770 годин/навчальний рік,
для 2-го класу – 840 годин/навчальний рік
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів складає 1750
годин/навчальний рік:
для 3-го класу – 875 годин/навчальний рік,
для 4-го класу – 875 годин/навчальний рік.
Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних
програмах
Освітня програма 1-2, 3-4 класів
Освітню програму для 1-2, 3-4 класів закладів загальної середньої освіти розроблено
відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту
початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для
закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом О.Я. Савченко
та затвердженою наказом МОН України від 12.08.2022 року № 743, Типової освітньої
програми для закладів загальної середньої освіти (3-4 класи), розробленої під керівництвом
О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від 12.08.2022 року № 743. У
програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано
відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

4. 4
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей; -
можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей,
потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових
компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з
розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне
мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння
конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати
проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
• мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову
(англійська);
• математична - спрямована на формування математичної та інших ключових
компетентностей;
• природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук,
основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у
навколишньому світі;
• технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності
до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;
• інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності
до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження,
здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;
• соціальна і здоров’язбережувальна- формування соціальної компетентності, активної
громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі
здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
• громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей,
готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної
громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних
принципів;
• мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-
творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
• фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для
забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових
умінь та навичок.
Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс
«Навчання грамоти», в 2,3,4 класах через навчальні предмети «Українська мова», «Читання».
Математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика». Громадянська та
історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований
предмет «Я досліджую світ». Розподіл годин в рамках цього інтегрованого курсу
розподіляється наступним чином: громадянська та історична – 0, 5 години ; соціальна та
здоров’язбережувальна - 0,5 години; природнича – 2 години.
Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Дизайн і
технології», інформатична - через предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу), мистецька
галузь - через інтегрований курс «Мистецтво». Фізкультурна галузь реалізується через
предмет «Фізична культура».
Рішенням педагогічної ради № 02 від 30.08.2024 схвалено питання щодо
вербального оцінювання результатів навчання учнів 1-2 класів згідно наказу МОН від
13.07.2021 № 813. Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному
формувальному оцінюванню.

5. 5
Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають рівневому формувальному
та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей;
вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на
кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх
нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо
корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості
особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і
здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів
з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка
здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або)
якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх
прогнозування та корегування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних
досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні
окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації
мети і завдань початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
В 1-4 класах ведеться Свідоцтво досягнень учня.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті,
визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати
навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів,
окреслених Типовими освітніми програмами.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість,
екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності
можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних
програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й
сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість
і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання
й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх
ключових компетентностей. Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні
результати навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові
результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на
наступних рівнях загальної середньої освіти.
Мовно-літературна освітня галузь включає українську мову та літературу, мови та
іншомовну освіту. Метою вивчення української мови та літератури є формування
комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей; розвиток особистості
здобувачів освіти засобами різних видів мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися
українською мовою, мовами відповідних корінних народів і національних меншин для
духовного, культурного і національного самовираження, користуватися ними в особистому і
суспільному житті, міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду,
розвиток мовленнєво-творчих здібностей.
Здобувач освіти: • взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує
інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях; • сприймає,
аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та
використовує її для збагачення свого досвіду; • висловлює думки, почуття та ставлення,
взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм

6. 6
літературної мови; • досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості,
спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.
Метою іншомовної освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності
для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує
розвиток інших ключових компетентностей та задоволення різних життєвих потреб
здобувача освіти.
Здобувач освіти: • сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах
безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку
інформацію; • розуміє прочитані іншомовні тексти різних видів для отримання інформації
або емоційного задоволення, використовує прочитану інформацію та критично оцінює її; •
надає інформацію, висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами
усно, письмово та в режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.
Метою математичної освітньої галузі є формування математичної та інших ключових
компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати і моделювати процеси та
ситуації з повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних
методів, а також здатності робити усвідомлений вибір.
Здобувач освіти: • досліджує ситуації і визначає проблеми, які можна розв’язувати із
застосуванням математичних методів; • моделює процеси і ситуації, розробляє стратегії
(плани) дій для розв’язування різноманітних задач; • критично оцінює дані, процес та
результат розв’язання навчальних і практичних задач; • застосовує досвід математичної
діяльності для пізнання навколишнього світу.
Метою природничої освітньої галузі є формування компетентностей в галузі
природничих наук, техніки і технологій, екологічної та інших ключових компетентностей
шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують
успішну взаємодію з природою, формування основи наукового світогляду і критичного
мислення, становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів
освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку.
Здобувач освіти: • відкриває світ природи, набуває досвіду її дослідження, шукає
відповіді на запитання, спостерігає за навколишнім світом, експериментує та створює
навчальні моделі, виявляє допитливість та отримує радість від пізнання природи; •
опрацьовує та систематизує інформацію природничого змісту, отриману з доступних джерел,
та представляє її у різних формах; • усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів
та явищ, пояснює роль природничих наук і техніки в житті людини, відповідально
поводиться у навколишньому світі; • критично оцінює факти, поєднує новий досвід з
набутим раніше і творчо його використовує для розв’язування проблем природничого
характеру.
Метою технологічної освітньої галузі є формування компетентностей в галузі техніки
і технологій та інших ключових компетентностей, здатності до зміни навколишнього світу
засобами сучасних технологій без заподіяння йому шкоди, до використання технологій для
власної самореалізації, культурного і національного самовираження.
Здобувач освіти: • втілює творчий задум у готовий виріб; • дбає про власний побут,
задоволення власних потреб та потреб тих, хто його оточує; • ефективно використовує
природні матеріали, дбаючи про навколишній світ; • практикує і творчо застосовує
традиційні та сучасні ремесла.
Метою інформатичної освітньої галузі є формування інформаційно комунікаційної
компетентності та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язання проблем з
використанням цифрових пристроїв, інформаційно комунікаційних технологій та критичного
мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту,
навичок безпечної та етичної діяльності в інформаційному суспільстві.
Здобувач освіти: • знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює та
систематизує дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем; •
створює інформаційні продукти та програми для ефективного розв’язання задач/проблем,

7. 7
творчого самовираження індивідуально та у співпраці, за допомогою цифрових пристроїв та
без них; • усвідомлено використовує інформаційні і комунікаційні технології та цифрові
пристрої для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а
також самостійно опановує нові технології; • усвідомлює наслідки використання
інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку,
дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії.
Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є формування соціальної
компетентності та інших ключових компетентностей, активної громадянської позиції,
підприємливості, розвиток самостійності через особисту ідентифікацію, застосування моделі
здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших осіб,
добробуту та сталого розвитку.
Здобувач освіти: • дбає про особисте здоров’я і безпеку, реагує на діяльність, яка
становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту; • визначає альтернативи, прогнозує
наслідки, ухвалює рішення з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки
інших осіб; • робить аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналізує та
оцінює наслідки і ризики; • виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення
здоров’я, безпеки та добробуту.
Метою громадянської та історичної освітньої галузі є формування громадянської та
інших компетентностей, власної ідентичності та готовності до змін шляхом осмислення
зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції на засадах
демократії, поваги до прав і свобод людини, толерантного ставлення до оточуючих, набуття
досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів.
Здобувач освіти: • встановлює зв’язки між подіями, діяльністю людей та її
результатами у часі, пояснює значення пам’ятних для себе та інших громадян України дат
(подій); • орієнтується у знайомому соціальному середовищі, долучається до його розвитку,
пояснює вплив природи та діяльності людей на нього; • працює з різними джерелами
соціальної та історичної інформації, аналізує зміст джерел, критично оцінює їх; • узагальнює
інформацію з різних джерел, розповідаючи про минуле і сучасне; • представляє
аргументовані судження про відомі факти та історичних осіб, а також про події суспільного
життя; • має розвинуте почуття власної гідності, діє з урахуванням власних прав і свобод,
поважає права і гідність інших осіб, протидіє проявам дискримінації та нерівного ставлення
до особистості; • усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні
основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття; • дотримується
принципів демократичного громадянства, бере активну участь у житті шкільної спільноти,
місцевої громади.
Метою мистецької освітньої галузі є формування культурної та інших
компетентностей, цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо- творчого
самовираження в особистому та суспільному житті, поваги до національної та світової
мистецької спадщини.
Здобувач освіти: • виявляє художньо-образне, асоціативне мислення у процесі
художньотворчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва; • пізнає
мистецтво, інтерпретує художні образи, набуваючи емоційночуттєвого досвіду, виявляє
ціннісне ставлення до мистецтва; • пізнає себе через художньо-творчу діяльність та
мистецтво.
Метою фізкультурної освітньої галузі є формування соціальної та інших ключових
компетентностей, стійкої мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і
спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних
можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.
Здобувач освіти: • регулярно займається руховою активністю, фізичною культурою та
спортом; демонструє рухові вміння та навички та використовує їх у різних життєвих
ситуаціях; • добирає фізичні вправи для підвищення рівня фізичної підготовленості; •
керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і програвати;

8. 8
усвідомлює значення фізичних вправ для здоров’я, емоційного задоволення, гартування
характеру, самовираження та соціальної взаємодії.
ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ
ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону
України «Про освіту»).
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової
середньої освіти за інших умов.
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
− урок формування компетентностей;
− урок розвитку компетентностей;
− урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
− урок корекції основних компетентностей;
− комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні
подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні
уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими),
інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо, які вчитель організує у межах уроку
або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у
змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та
окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні
умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів,
зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ
СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
− кадрове забезпечення освітньої діяльності;
− навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
− матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
− якість проведення навчальних занять;
− моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
− Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
− оновлення методичної бази освітньої діяльності;
− контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і
навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
− моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
− створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних
працівників.
ІІ ТА ІІІ СТУПІНЬ
БАЗОВА ТА ПОВНА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА
Перелік освітніх галузей
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
− Мови і літератури
− Суспільствознавство
− Мистецтво
− Математика
− Природознавство

9. 9
− Технології
− Здоров’я і фізична культура
Навчальні плани ІІ ступеня та ІІІ ступеня передбачають реалізацію освітніх галузей
Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють
інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів
загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну
складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.
Повноцінність базової та повної середньої освіти забезпечується реалізацією як
інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з
бюджету. Освітня програма не включає освітні послуги, які надає ліцей за батьківські кошти.
З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети
інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної
складової, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора школи.
Навчальними планами старшої школи реалізуються через освітні галузі Базового
навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони
охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх
закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та
варіативну складову.
Детальний перелік навчальних програм, рекомендованих МОН України для
використання в освітньому процесі закладів освіти в 2023/2024 н.р. окреслено в додатках №
3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10.
Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН
від 19.02.2021 № 235 та наказ МОН від 09.08.2024 № 1120), розроблена відповідно
до Державного стандарту базової середньої освіти на продовження реформи «Нова
українська школа».
Організація освітньої діяльності в 5-7 класах НУШ у 2024/2025 навчальному році
здійснюватиметься відповідно до типової освітньої програми, затвердженої наказом МОН
від 09.08.2024 № 1120), законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню
освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої
освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р), Державного стандарту базової середньої освіти,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898.
Завдання освітніх ліній у 5-7 класах реалізуються на основі модельних програм для 5-
7 класів НУШ. Оскільки відповідні модельні та або навчальні програми спрямовані
насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти, заклад
освіти під час формування переліку цих програм врахував низку чинників, а саме:
− особливості та потреби учнів певного закладу в досягнені обов’язкових результатів
навчання
− потенціал педагогічного колективу
− ресурсне забезпечення закладу освіти
− навчально-методичний супровід конкретних модельних програм
− наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів
та курсів для реалізації ключових компетентносте
− варіативність програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до максимальної
кількості годин тощо.
Сформована з окремих модельних та або навчальних програм освітня програма закладу є
цілісним комплексом, кожен компонент якого реалізує свої цілі та функції у тісному
взаємозв’язку з іншими компонентами для формування цілісної компетентної особистості.
Ці взаємозв’язки реалізовуються не лише на рівні базових знань з окремих предметів, а й на
рівні досягнення очікуваних результатів та видів діяльності. Перелік модельних та або

10. 10
навчальних програм в освітній програмі закладу охоплює досягнення учнями результатів
навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей.
Перелік модельних навчальних програм для 5-6 класів у 2024/2025
навчальному році відповідно до навчального плану
Заклад освіти здійснив вибір модельних навчальних програм для 5-6 класів закладів
загальної середньої освіти з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством
освіти і науки країни».
1. Модельна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» (авт.
Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.)
2. Модельна програма «Історія України. Всесвітня історія. 6 клас» (авт. Бурлака
О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.)
3. Модельна програма «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної
середньої освіти (авт. Ніколенко О., Ісаєва О., Клименко Ж., Мацевко-Бекерська Л.,
Юлдашева Л., Рудніцька Н., Туряниця В, Тіхоненко С., Вітко М., Джангобекова Т.)
4. Модельна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої
освіт(авт. Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П., Плівачук К. В., Попова Т.
Д.)
5. Модельна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної
середньої освіти (авт. «Українська література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої
освіти (автори: Архипова В. П., Січкар С. І., Шило С. Б.)
6. Модельна програма “Іноземна мова 5-9 класи” для закладів загальної середньої
освіти (авт. Редько В. Г. та ін.).
7. Модельна програма «Етика. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти
(автори Ашортіа Є. Д., Бакка Т. В., Желіба О. В., Козіна Л. Є., Мелещенко Т. В., Щупак І.
Я.)
8. Модельна програма «Пізнаємо природу. 5-6 класи» для закладів загальної
середньої освіти (авт. Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я. І.)
9. Модельна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5–6 класи (інтегрований курс)»
для закладів загальної середньої освіти (автори Василенко С. В., Коваль Я. Ю., Колотій Л.
П.)
10. Модельна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів
загальної середньої освіти (автори: Масол Л. М., Просіна О. В.)
11. Модельна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої
освіти (автор Істер О.С.)
12. Модельна програма «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої
освіти (авт. Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.)
13. Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів
загальної середньої освіти (автори: Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А.
А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М. та інші)
Рішенням педагогічної ради № 02 від 30.08.2024 схвалено питання щодо оцінювання
в балах результатів навчання учнів 5 класу з початку І семестру (наказ Міністерства освіти і
науки України 01 квітня 2022 р. № 289).
Перелік модельних навчальних програм для 7 класу у 2024/2025 навчальному
році відповідно до навчального плану

11. 11
Заклад освіти здійснив вибір модельних навчальних програм для 7 класу закладів
загальної середньої освіти з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством
освіти і науки країни».
1. Модельна навчальна програма «Алгебра. 7-9 класи» для закладів загальної
середньої освіти (автор Істер О. С.)
2. Модельна навчальна програма «Геометрія. 7-9 класи» для закладів загальної
середньої освіти (автор Істер О. С. )
3. Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної
середньої освіти (авт. Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я.,
Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.).
4. Модельна навчальна програма «Біологія. 7-9 класи» для закладів загальної
середньої освіти (авт. Соболь В. І.)
5. Модельна навчальна програма «Всесвітня історія. 7―9 класи» для закладів
загальної середньої освіти (авт. Гісем О. В., Бойко В. І., Василенко Я. Л., Даниленко В. М.,
Мартинюк О. О., Охредько О. Е., Сирцова О. М.)
6. Модельна навчальна програма «Географія. 6-9 класи» для закладів загальної
середньої освіти (авт. Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р., Гільберг Т. Г., Даценко Л. М.).
7. Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5-9 класи» для закладів
загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О., Ісаєва О., Клименко Ж., Мацевко-Бекерська
Л., Юлдашева Л., Рудніцька Н., Туряниця В, Тіхоненко С., Вітко М., Джангобекова Т.).
8. Модельна навчальна програма «Українська література. 7–9 класи» для закладів
загальної середньої освіти (авт. Заболотний О. В., Слоньовська О. В., Ярмульська І. В.)
9. Модельна навчальна програма «Українська мова. 7–9 класи» для закладів загальної
середньої освіти (автори: Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П., Плівачук К.
В., Попова Т. Д.)
10. Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 7-9 класи
(інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Воронцова Т. В.,
Пономаренко В. С., Андрук Н. В., Лаврентьєва І. В., Хомич О. Л.)
11. Модельна навчальна програма «Інформатика. 7–9 класи» для закладів загальної
середньої освіти (автори Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.)
12. Модельна навчальна програма «Історія України. 7―9 класи» для закладів загальної
середньої освіти (авт. Гісем О. В., Бойко В. І., Василенко Я. Л., Даниленко В. М., Мартинюк
О. О., Охредько О. Е., Сирцова О. М., Тарасюк Т. Д.)
13. Модельна навчальна програма «Мистецтво. 7–9 класи (інтегрований курс)» для
закладів загальної середньої освіти (авт. Кондратова Л. Г.)
14. Модельна навчальна програма «Технології. 7–9 класи» для закладів загальної
середньої освіти (авторки Ходзицька І. Ю., Горобець О. В., Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С.,
Приходько Ю. М.)
15. Модельна навчальна програма «Фізика. 7–9 класи» для закладів загальної середньої
освіти (автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна
О. О.)
16. Модельна навчальна програма «Хімія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої
освіти (автор Григорович О. В.)
17. Модельна програма «Фізична культура. 7-9 класи» для закладів загальної
середньої освіти (автори: Баженков Є. В., Коломоєць Г. А., Боляк А. А., Дутчак М. В.,
Дніпров О. С., Бідний М. В., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Малечко Т. А., Омельяненко І.
О., Волкова І. В., Педан О. С. та інші)
Організація освітньої діяльності в 8-9 класах у 2024/2025 навчальному році
здійснюватиметься відповідно до типової освітньої програми, затвердженої наказом МОН
від 09.08.2024 № 1120), законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню
освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої

12. 12
освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету
Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р), Державного стандарту базової середньої освіти,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898.
Освітні програми для учнів 10-11 класів, розроблені на виконання постанови Кабінету
Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного
стандарту базової та повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними згідно з
Постановами КМ № 538 від 07.08.2013, № 143 від 26.02.2020), відповідно до Типової
освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти
і науки України від 20.04.2018 № 408) суспільно-гуманітарного напрямку.
Профіль навчання для 10-го класу – філологічний (українська філологія). Профіль
навчання для 11 класу – філологічний (українська філологія). Вони містять загальний обсяг
навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-
обов’язкових предметів, профільних предметів.
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, забезпечується
вивченням базових предметів: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна
література», «Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія»,
«Громадянська освіта», «Математика» та окремих природничих дисциплін: «Фізика і
астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія» , «Фізична культура», «Захист
України».
У програмі виокремлені наскрізні лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова
грамотність», які інтегрують ключові і загально предметні компетентності і сприяють
формуванню в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих
ситуаціях. Вибірково-обов’язковими предметами у 10 та 11 класах визначені «Інформатика»,
«Мистецтво».
Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти,
які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1
вересня поточного навчального року розпочинають здобуття профільної середньої освіти
цього ж навчального року.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
кадрове забезпечення освітньої діяльності відповідає профілю, маємо високого рівня
педагогів гуманітарних предметів;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам,
затвердженим МОН України;
• якість проведення навчальних занять:
Мають повну вищу освіту – 19 осіб – 90,4 % ; середню спеціальну – 2 особи – 9,6 %. Склад
педагогічних працівників за кваліфікаційними категоріями такий:
Спеціалістів вищої категорії – 16 (76,2%)
Спеціалістів ІІ категорії – 1 (4,8%)
Спеціалістів – 2 (4,8%)
б/к – 1 (4,8%)
Мають звання: «Старший учитель» - 8 (38%); «Учитель-методист» - 4 (19%); «Відмінник освіти» - 2
(9%).моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) плануємо
відповідно графіка внутрішкільного контролю та моніторинг посеместрового бала.
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
• оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи
методичних об’єднань, педагогічні ради та психолого-педагогічні семінари;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і
навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення через накази по школі, в яких
визначаємо як позитивні, так і негативні сторони і плануємо заходи корекції;

13. 13
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти
запланований у плані роботи ліцею;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних
працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми
методичної роботи(кожен учитель створює власне портфоліо, відстежуємо просування та
успіхи).
II. ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЛІЦЕЮ
Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті,
визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.
Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
№
з/п
Ключові
компетентності
Очікувані результати
1 Спілкування
державною мовою
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити
висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі,
таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати
тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою;
доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих
предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку,
аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення
невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику
окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей,
доведення правил, теорем
2 Спілкування
іноземними мовами
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених
чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних
текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним
рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі
відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби
невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до
різних потреб.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для
різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно
взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів
електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними
стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно
використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших
навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого
оволодіння іноземною мовою.
Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література,
мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична
компетентність
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати
відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності
(природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі,
зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші
математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та
оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних
задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в
сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й
оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

14. 14
Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких,
що моделюють реальні життєві ситуації
4 Основні
компетентності у
природничих науках
і технологіях
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та
досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними
пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної
мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в
сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють
функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на
природу
5 Інформаційно-
цифрова
компетентність
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми;
визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні
знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність;
доводити істинність тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання;
усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного
розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за
допомогою програмних засобів
6 Уміння вчитися
впродовж життя
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати
потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети;
організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати
власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та
оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність
власного судження або визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань
і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися
впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії
7 Ініціативність і
підприємливість
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати,
прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії
раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору
найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію,
дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних
способів розв’язання життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі;
переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне
оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні
задачі)
8 Соціальна і
громадянська
компетентності
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати
аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та
відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих
ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в
командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний
бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких
критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших
незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну
справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного
переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо
боротьби із дискримінацією.

15. 15
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і
самовираження у
сфері культури
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та
вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості
співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії;
враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї
діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття
у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на
людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
10 Екологічна
грамотність і здорове
життя
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в
державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і
соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів
вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на
основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних
ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд
порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя;
власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного,
екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового
способу життя
Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових
компетентностей:
− «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
− «Громадянська відповідальність»,
− «Здоров’я і безпека»,
− «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей,
окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні
шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими над предметними темами, які
допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність
застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
− організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються
при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
− окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться
відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та
загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна
і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший
предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
− предмети за вибором;
− роботу в проектах;
− позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна
лінія
Коротка характеристика

16. 16
Екологічна
безпека
й
сталий
розвиток
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної
свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку
суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними
про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних
сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології,
формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати
перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на
відкритому повітрі.
Громадянська
відповідальність
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що
розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія
освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в
групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів
готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних
емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності,
систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний
зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від
рівня навчальних досягнень.
Здоров'я
і
безпека
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена
суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне
життєве середовище.
Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я
(текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і
транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для
життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних
методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних
емоцій.
Підприємливість
і
фінансова
грамотність
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно
діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння
учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування,
запозичення, страхування, кредитування тощо).
Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо
планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей,
складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних
ресурсів.
ІІІ. МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА
Випускник Жданівського ліцею – це особистість, патріот та інноватор.
− Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
− Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний
приймати відповідальні рішення;
− Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку
праці, вчитися впродовж життя.
Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до
інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша не є винятком. Стоячи на
порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому
що віримо: ось хто поведе Україну в ХХІ століття.
Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно
навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками
учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті,
навчанні та праці.
Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації,
розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які
здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.
До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою
ліцею належать:

17. 17
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово
висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов
до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та
культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих
ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними
мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних
ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість
розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних
ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних
залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням
математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в
особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають
формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі
спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі
проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та
дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у
близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є
основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися,
провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у
справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного
природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного
використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого
розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою
цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного
використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших
життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками,
необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища,
отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб,
визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати
самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя,
усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами
для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб,
уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації,
цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України,
дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання
здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької
творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку
природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність,
готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність
для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до
втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

18. 18
Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти
набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
• уміння читати і розуміти прочитане;
• уміння висловлювати думку усно і письмово;
• критичне мислення;
• здатність логічно обґрунтовувати позицію;
• ініціативність;
• творчість;
• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;
• здатність до співпраці в команді.
Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.
IV. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБҐРУНТУВАННЯ
Тип закладу: ліцей (додаток 1). Жданівський ліцей налічує 11 класів. У ліцеї
навчається 138 учнів.
Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти І ступеня (початкова
освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету
Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту
початкової загальної освіти», Постанови Кабінету Міністрів України № 688 від 23.07.2019
«Про зміни до Державного стандарту початкової освіти», листа Міністерства освіти і науки
України від 12 серпня 2022 року № 743 «Про затвердження типових освітніх та навчальних
програм для 1-2 та 3-4 класів закладів загальної середньої освіти.
1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна
тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти,
встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання,
визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової
школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного
стандарту через окремі предмети.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних
планах І ступеня в додатку № 2 .
Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня
освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та Постанови Кабінету
Міністрів України № 1392 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 07 серпня
2013 року № 538) «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної
середньої освіти», наказу МОН України від 09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до
типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».
Згідно типової освітньої програми для 5–9 класів, які навчатимуться за новим стандартом
базової освіти (наказ МОН України від 09.08.2024 № 1120), загальний обсяг навчального
навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5442,5
годин/навчальний рік.
Гранично допустиме навчальне навантаження учнів, визначене типовою освітньою
програмою, відповідає базовому навчальному плану Державного стандарту, а саме:
5, 6, 7 класи – 28 (5 клас - 980) + 31(6 клас - 1085) + 32 (7 клас - 1120) = 91
година на тиждень, що становить 3185 годин (91 год. х 35 навчальних тижнів= 3185);
8-9 класи –31,5(8 клас – 1102,5) +33(9 клас - 1155) = 64,5 години на тиждень,
що становить 2257,5 годин (64,5х35 навчальних тижнів= 2257,5);

19. 19
5-9 класи (разом) – 155,5 годин на тиждень, що становить 5442,5 годин.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних
планах – додаток № 3,4,5.
Навчальний план здобувачів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня
(профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та
Постанови Кабінету Міністрів України № 1392 (із змінами, внесеними згідно з постановою
КМУ від 07 серпня 2013 року № 538) «Про затвердження Державного стандарту базової і
повної загальної середньої освіти».
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі
взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для
10-11-х класів складає 2345 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1190 годин/навчальний
рік, для 11-х класів – 1155 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального
навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІІ ступеня - додаток № 7.
V. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між
всіма учасниками освітнього процесу.
Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й
творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного
співтовариства.
Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:
− подолання інертності мислення,
− перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього
процесу.
Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що
передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку
школярів.
Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй
роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій
мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була
постійно залучена до спільної діяльності.
Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання
конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.
Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:
• активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення
навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини
з її практичним досвідом;
• виховання вільної незалежної особистості;
• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та
індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини
передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних
сучасному суспільству.
VI. ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

20. 20
Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є подальше впровадження
Державного стандарту базової середньої освіти, який почав діяти з 2022/2023 н.р. Цей
документ має новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів,
дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого
навчання.
Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації ліцею, так і з боку
батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.
Визначаємо критерії, що містять основні індивідуально-особистісні та професійно-
діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань
реформування початкової освіти:
- професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими
відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-
розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню
дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на
основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних
орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;
-соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства,
володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі
екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення
громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у
соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх
розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному
розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати
конфлікти, досягаючи компромісів;
-загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні
мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва,
усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги
до розмаїття культурного вираження інших;
-мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи
педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності,
вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми
розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність
досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії
(відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-
діяльнісних ситуацій);
-психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості
фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому
становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;
-підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у
життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку
суспільства і держави;
-інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному
просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог
сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
VII.ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Для виконання освітніх програм ліцею на 2024/2025 навчальний рік передбачено
використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з

21. 21
усіх предметів інваріантної частини, що дозволяє одержати запланований результат освіти –
«модель» випускника .
Додаток 1
до освітньої програми
МЕРЕЖА КЛАСІВ ЖДАНІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ
на 2024/2025 н.р.
Класи Клас Кількість класів Кількість учнів
1-4 1-4 4 47
1 1 8
2 1 14
3 1 10
4 1 15
5-9 5-9 5 72
5 1 12
6 1 16
7 1 18
8 1 15
9 1 11
10-11 10-11 2 19
10 1 11
11 1 18
1-11 1-11 11 138
Додаток 2
до освітньої програми
І ступеня
Навчальний план 1-4 класів на 2024/2025 н.р.
Відповідно до Постанови КМ України № 688 від 23.07.2019 (Додаток 12 до Державного
стандарту)
Базовий навчальний план початкової освіти для класів з українською мовою навчання
Назва освітньої галузі Кількість годин на рік
1 клас 2 клас 3 клас 4 клас разом
Інваріантний складник 22 год 24 год 25 год 25 год
Мовно-літературна, у тому числі: 315 350 350 350 1365
українська мова і література 245(7 год.) 245(7год.) 245(7год) 245(7год)
іншомовна освіта 70(2 год.) 105(3 год) 105(3год) 105(3год)

22. 22
Математична 140(4 год) 140(4 год) 175(5год) 175(5год) 630
Природнича 140(3 год)
1
-
175(3год)
1
140(3год)
35(1 год)
140(3год) 595
Соціальна і здоров’язбережувальна
Громадянська та історична
Технологічна
Інформатична 1 35(1 год) 35(1год) 70
Мистецька 70(2год) 70(2год) 70(2год) 70(2год) 280
Фізкультурна* 105(3год.) 105(3год) 105(3год) 105(3год) 420
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення
предметів освітніх галузей, курси за
вибором, проведення індивідуальних
консультацій та групових занять
35(1 год) 35(1год) 35(1год) 35 140
Загальнорічна кількість навчальних
годин, що фінансуються з бюджету (без
урахування поділу на групи)
805
23год.
875
25год.
910
26год
910 3500
Гранично допустиме тижневе/річне
навчальне навантаження здобувача
освіти
20/700 22/770 23/805 23/805 88/3080
Додаток 3
до освітньої програми
ІІ ступеня
Навчальний план для учнів 5 класу
Згідно наказу МОН від 09.08.2024 № 1120 «Про затвердження типової освітньої програми
для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» (за модельними навчальними програмами,
які вибрав заклад освіти)
Мовно-літературна освітня галузь
• українська мова – 5 години;
• українська література – 2,5 години;
• зарубіжна література – 1,5 години;
• іноземна мова – 3,5 години.
Математична освітня галузь
• математика – 5 годин
Природнича освітня галузь
• інтегрований курс «Пізнаємо природу» – 2 години
Соціальна і здоров'язбережувальна освітня галузь

23. 23
• інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» – 1 година;
• етика – 1 година
Громадянська та історична освітня галузь
• вступ до історії України та громадянської освіти – 1 година
Інформатична освітня галузь
• інформатика – 1,5 години
Технологічна освітня галузь
• технології – 2 години
Мистецька освітня галузь
• інтегрований курс «Мистецтво» -- 2 години
Фізична культура – 3 години
Гранично допустиме навантаження : 28 годин
Загальна кількість: 31 година
Додаток 4
до освітньої програми
ІІ ступеня
Навчальний план для учнів 6 класу
Згідно наказу МОН від 09.08.2024 № 1120 «Про затвердження типової освітньої програми
для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» (за модельними навчальними програмами,
які вибрав заклад освіти)
Мовно-літературна освітня галузь
• українська мова – 5 годин;
• українська література – 2 години;
• зарубіжна література – 1,5 години;
• іноземна мова – 3,5 години.
Математична освітня галузь
• математика – 5 годин
Природнича освітня галузь
• інтегрований курс «Пізнаємо природу» – 2 години
• географія – 2 години
Соціальна і здоров'язбережувальна освітня галузь
• інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» – 1 година;
• етика – 1 година
Громадянська та історична освітня галузь
• історія України, всесвітня історія – 2 години
• громадянська освіта – 0,5 години
Інформатична освітня галузь
• інформатика – 1,5 години
Технологічна освітня галузь
• технології – 2 години
Мистецька освітня галузь
• інтегрований курс «Мистецтво» -- 2 години
Фізична культура – 3 години
Гранично допустиме навантаження : 31 година
Загальна кількість: 34 години
Додаток 5
до освітньої програми
ІІ ступеня
Навчальний план для учнів 7 класу

24. 24
Згідно наказу МОН від 09.08.2024 № 1120 «Про затвердження типової освітньої програми
для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» (за модельними навчальними програмами,
які вибрав заклад освіти)
Мовно-літературна освітня галузь
• українська мова – 4 години
• українська література – 2 години
• зарубіжна література – 1,5 години
• іноземна мова – 3,5 години
Математична освітня галузь
• алгебра - 3 години
• геометрія - 2 години
Природнича освітня галузь
• Біологія - 2,5 години;
• Географія - 2 години;
• Фізика - 2 години;
• Хімія - 1 година.
Соціальна і здоров'язбережувальна освітня галузь
• Здоров’я, безпека та добробут – 1 година
Громадянська та історична освітня галузь
• Історія України - 1 година;
• Всесвітня історія - 1 година
• Громадянська освіта – 0,5 години.
Інформатична освітня галузь
• Інформатика – 2 години
Технологічна освітня галузь
• Технології– 1 година
Мистецька освітня галузь
• Мистецтво– 2 години
Фізична культура – 3 години
Гранично допустиме навчальне навантаження – 32 години
Загальна кількість: 35 годин
Додаток 6
до освітньої програми
ІІ ступеня
Навчальний план для учнів 8-9 класів
Відповідно таблиці 13 до наказу МОН України № 407 від 20.04.2018
Освітні галузі Предмети 8 9
Мови і літератури Українська мова 2 2
Українська література 2 2
Іноземна мова 3 3
Зарубіжна література 2 2
Суспільствознавство Історія України 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1
Основи правознавства - 1
Етика - -

25. 25
Мистецтво Музичне мистецтво - -
Образотворче мистецтво - -
Мистецтво 1 1
Математика Математика - -
Алгебра 2 2
Геометрія 2 2
Природознавство Природознавство - -
Біологія 2 2
Географія 2 1,5
Фізика 2 3
Хімія 2 2
Технології Трудове навчання 1 1
Інформатика 2 2
Здоров’я і фізична
культура
Основи здоров’я 1 1
Фізична культура 3 3
Разом 31,5 33
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні
заняття та консультації
Гранично допустиме навчальне навантаження 33 33
Додаток 7
до освітньої програми
ІІІ ступеня
Навчальний план для 10-11 класів
Відповідно таблиці 13 до наказу МОН України № 407 від 20.04.2018
Предмети
Кількість годин на тиждень у
класах
10 11
Базові предмети1 34 33
Українська мова 4 4
Українська література 4 4
Зарубіжна література 1 1
Іноземна мова2 2 2
Мова і література корінного народу, національної
меншини3
Історія України 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1
Громадянська освіта 2

26. 26
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) 3 3
Біологія і екологія 2 2
Географія 1,5 1
Фізика і астрономія 3 4
Хімія 1,5 2
Фізична культура4 3 3
Захист України 1,5 1,5
Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика,
Мистецтво)
3 3
Додаткові години 1 на профільні предмети, окремі базові
предмети, спеціальні курси, факультативні курси та
індивідуальні заняття
34 33
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня 33 33
Всього фінансується (без урахування поділу класу на
групи)
Додаток 8
до освітньої програми
ІІІ ступеня
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти І ступеня
1. «Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я., 1-2 клас»
(затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743)
2. «Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я., 3-4 клас»
(затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743)
№
п/п
Назва навчальної програми
1 Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів
1–4 класи
2 Англійська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів
1–4 класи
3 Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів
1–4 класи
4 Музика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1– 4 класи
5 Я досліджую світ. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів
1–4 класи
6 Технології. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів
1–4 класи
7 Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів
1–4 класи

27. 27
8 Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів
1–4 класи
9 Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів
2–4 класи
Додаток 9
до освітньої програми
ІІІ ступеня
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня
(затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698)
№
п/п
Назва навчальної програми
1. Українська мова
2. Українська література
3. Біологія
4. Всесвітня історія
5. Географія
6. Зарубіжна література
7. Інформатика
8. Історія України
9. Математика
10. Мистецтво
11. Основи здоров’я
12. Природознавство
13. Трудове навчання
14. Фізика
15. Фізична культура
16. Хімія
17. Іноземні мови
Додаток 10
до освітньої програми
ІІІ ступеня
Перелік навчальних програм
для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

28. 28
(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)
№
п/п
Назва навчальної програми
Рівень вивчення
1. Українська мова Профільний рівень
2. Астрономія Рівень стандарту
3. Біологія і екологія Рівень стандарту
4. Всесвітня історія Рівень стандарту
5. Географія Рівень стандарту
6. Громадянська освіта (інтегрований курс) Рівень стандарту
7. Зарубіжна література Рівень стандарту
8. Захист Вітчизни Рівень стандарту
9. Інформатика Рівень стандарту
10. Історія України Рівень стандарту
11. Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) Рівень стандарту
12. Мистецтво Рівень стандарту
13. Українська література Профільний рівень
14. Фізика і астрономія Рівень стандарту
15. Фізична культура Рівень стандарту
16. Хімія Рівень стандарту
17. Іноземні мови Рівень стандарту