2. ЦІЛІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ
• Підвищення енергетичної незалежності країни;
• Задоволення попиту на електроенергію та інші види
енергії при зростанні економіки України та надійне
забезпечення ними споживачів, а також підвищення до
європейського рівня якості надання послуг споживачам;
• Мінімізація негативного впливу підприємств
енергетики на навколишнє середовище;
• Підвищення ефективності виробництва, передачі та
розподілу електричної і теплової енергії та палива.

3. РОЗВИТОК ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ
Основні завдання:
 модернізація наявних генеруючих потужностей та
будівництво нових;
 модернізація та розвиток магістральних і розподільчих
мереж;
 будівництво 11 ГВт нових потужностей вугільних ТЕС;
розвиток нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії.

4. ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ,
млрд. кВт▪год

5. СТРУКТУРА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ
53,1 млн. кВт – сумарна встановлена 66,0 млн. кВт – сумарна встановлена
потужність потужність

6. РОЗВИТОК ТЕПЛОВОЇ ГЕНЕРАЦІЇ
6,9
6,3
5,9
Модернізація потужностей
3,8 теплових станцій, ГВт
Введення нових
1,2 потужностей
пиловугільних ТЕС, ГВт
0,3
до 2015 2016-20 2021-25 2026-30
Розмір інвестицій з урахуванням встановлення пилогазоочисного устаткування ~ 32 В $

7. РОЗВИТОК ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ
Основні завдання:
Завершення реконструкції ГЕС Дніпровського каскаду.
Будівництво гідро- і гідроакумулюючих потужностей :
 до 2015 р. - I черга Дністровської ГАЕС, I черга
Ташлицької ГАЕС і розширення Каховської ГЕС;
 2015-2020 рр. - II черга Ташлицької ГАЕС, II черга
Каховської ГЕС, реконструкція та розширення Теребля-
Рікської ГЕС ;
 2020 р. - II черга Дністровської ГАЕС;
 продовження будівництва Канівської ГАЕС потужністю
1000 МВт з пуском першого гідроагрегата у 2015 році;
Розмір інвестицій ~ 8 B $.

8. РОЗВИТОК МАГІСТРАЛЬНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
До 2030 року розвиток магістральних мереж має здійснюватися
на базі ліній електропередач напругою 330 і 750 кВ із поступовим
збільшенням ролі мереж напругою 750 кВ.

9. РОЗВИТОК НЕТРАДИЦІЙНИХ І
ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ
Частка нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії до 2030 року у загальному балансі встановлених
потужностей збільшиться до рівня 9%, що становить 6 ГВт.
Розмір інвестицій ~ 17 B $

10. РОЗВИТОК ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
ЕТАПИ РОЗВИТКУ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
I етап (2012 – 2015 рр.)- реформування вугільної галузі, приватизація державних підприємств, реалізація
механізмів державно-приватного партнерства, закриття або консервація глибоко збиткових шахт, що
не становлять інтересу для інвесторів, за відсутності потенційного дефіциту з марок вугілля, що неможливо
покрити з інших джерел;
II етап (2015 – 2020 рр.) - завершення приватизації та здійснення приватними інвесторами активної
модернізації шахт вугледобувних підприємств;
III етап (2020 - 2030 рр.) – стабілізація зростання вугільної галузі.

11. РОЗВИТОК ЯДЕРНО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
1.Підтримка належного рівня ядерної
безпеки діючих АЕС та продовження
термінів їх експлуатації на період не
менш ніж на 10 років.
2.Будівництво нових енергетичних
потужностей, вибір майданчиків для
нових АЕС.
3.Забезпечення безпеки поводження з
відпрацьованим ядерним паливом та
радіоактивними відходами.
4.Повне забезпечення ядерної
енергетики сировинними ресурсами
(ураном і цирконієм), створення
власного виробництва ядерного
палива.

12. РОЗВИТОК АТОМНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ
 подовження строку експлуатації АЕС на 10 з потенційною
можливістю подовження ще на 10 років додатково;
 будівництво третього і четвертого блоків Хмельницької
АЕС;
 будівництво атомних блоків потужністю 2 ГВт на нових
майданчиках;
 в 2022 році – початок будівництва атомних блоків на заміну
існуючих блоків, які будуть виведені з експлуатації після
2030 року

13. ПОВОДЖЕННЯ З ВІДПРАЦЬОВАНИМ ЯДЕРНИМ
ПАЛИВОМ ТА РАВ
 Будівництво за проектом корпорації "Holtec International"
(США) централізованого сховища відпрацьованого ядернoго
палива для потреб всіх АЕС України у Чернобильскій зоні
(100 років).
 Введення в експлуатацію ЦСВЯП передбачається в 2015 р.
 Розробка стратегії та технологій безпечного поводження з
ВЯП після завершення періоду його тривалого зберігання

14. ЗАХОДИ ЗІ СТВОРЕННЯ ЯДЕРНО-ПАЛИВНОГО ЦИКЛУ В
УКРАЇНИ
 Розвиток уранового виробництва
 Відпрацювання діючих родовищ
 Освоєння Новокостянтинівського родовища
 Реконструкція гідрометалургійного заводу (ГМЗ), м. Жовті Води
 Збільшення потужностей уранового виробництва
шляхом освоєння нових родовищ
 Збільшення потужностей виробництва іонообмінних смол
 Технічне переоснащення наукових та проектних організацій,
задіяних у створенні ЯПЦ в Україні
 Геологорозвідувальні, пошукові та
оціночні роботи
 Розвиток цирконієвого виробництва
 Організація виробництва комплектуючих
виробів та ядерного палива

15. БУДІВНИЦТВО ЗАВОДУ З ВИРОБНИЦТВА ЯДЕРНОГО
ПАЛИВА
 Планована потужність виробництва - 400 т урану в рік (20
енергоблоків 1000 МВт)
 у 2015 році повинні бути введені в експлуатацію виробничі
потужності з виготовлення паливних стрижнів і паливних
збірки в еквіваленті 400 т урану (приблизно 800 паливних
збірки);
 у 2020 році повинні бути введені в експлуатацію виробничі
потужності з виготовлення порошку діоксиду урану і
паливних таблеток в еквіваленті 400 т урану;
 повне забезпечення з 2021 року 100 % потреб в ядерному
паливі АЕС України з енергоблоками ВВЕР-1000.

16. ШЛЯХИ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ
 Розвиток конкурентних відносин на ринках енергоносіїв;
 Підвищення енергоефективності вітчизняної економіки;
 Стимулювання розвитку вітчизняного енергетичного
машинобудування;
 Нормативно-правове забезпечення реалізації цілей
Енергетичної стратегії з урахуванням міжнародних
зобов'язань України.

17. Дякую за увагу!