Що і кого регулює діюча НКРЕКП, та чому потрібен новий регулятор в енергетиці. В березні 2016 року планується реєстрація законопроекту про новий ринок електроенергії, де ключовим має бути право споживача обирати собі постачальника. Без нового регулятора є ризики щодо викривлення пропонованої моделі енергоринку.
В основі конкурентного ринку стоять права та безпека споживачів. Аби ринок електричної енергії стартував без шкоди для них, Укренерго пропонує сценарії запуску ринку електричної енергії, які максимально захистять права споживачів та дозволять нарешті запровадити конкурентні та цивілізовані правила роботи на ринку електричної енергії.
Наша мета – конструктивний діалог усіх стейкхолдерів реформи, в якому має сформуватися консолідована позиція щодо проблем захисту споживача на старті нового ринку електроенергії.
В основі конкурентного ринку стоять права та безпека споживачів. Аби ринок електричної енергії стартував без шкоди для них, Укренерго пропонує сценарії запуску ринку електричної енергії, які максимально захистять права споживачів та дозволять нарешті запровадити конкурентні та цивілізовані правила роботи на ринку електричної енергії.
Наша мета – конструктивний діалог усіх стейкхолдерів реформи, в якому має сформуватися консолідована позиція щодо проблем захисту споживача на старті нового ринку електроенергії.
У презентації йдеться про ключові стратегічні документи щодо інтеграції енергосистеми України до ENTSO-E, переваги інтеграції, вартість синхронізації мереж та ключові складові процесу синхронізації. Також представлена міжнародна підтримка цього процесу та необхідні кроки для успішної інтеграції.
Законодавчі ініціативи щодо реформи сфери газовидобуткуНина Лысенко
Украинские газовые ресурсы с каждым годом приобретают все большее значение для экономики страны и необходимо реформировать законодательную базу, чтобы создать комфортный бизнес-климат для инвесторов. Для этого процедура взаимодействия с государственными институциями должна быть стабильной и понятной, а законодательство – гарантировать защиту инвестиций.
Какие изменения в законодательство предлагаются сегодня?
Дана публікація здійснена в рамках проекту
Energy Watchdog Coalition, який виконує
аналітичний центр DiXi Group спільно з
Expert Forum (Румунія) та Секретаріатом
Керівного комітету Форуму громадянського
суспільства Східного Партнерства за підтримки
Європейського Союзу. Зміст цієї публікації не
може жодним чином бути сприйнятий як такий,
що відображає погляди Європейського Союзу.
Презентація до відкритої лекції голови Ради Оптового ринку електроенергії. радника президента НАЕК "Енергоатом", члена правління Українського ядерного товариства Запайщикова Костянтина Володимировича.
У презентації йдеться про ключові стратегічні документи щодо інтеграції енергосистеми України до ENTSO-E, переваги інтеграції, вартість синхронізації мереж та ключові складові процесу синхронізації. Також представлена міжнародна підтримка цього процесу та необхідні кроки для успішної інтеграції.
Законодавчі ініціативи щодо реформи сфери газовидобуткуНина Лысенко
Украинские газовые ресурсы с каждым годом приобретают все большее значение для экономики страны и необходимо реформировать законодательную базу, чтобы создать комфортный бизнес-климат для инвесторов. Для этого процедура взаимодействия с государственными институциями должна быть стабильной и понятной, а законодательство – гарантировать защиту инвестиций.
Какие изменения в законодательство предлагаются сегодня?
Дана публікація здійснена в рамках проекту
Energy Watchdog Coalition, який виконує
аналітичний центр DiXi Group спільно з
Expert Forum (Румунія) та Секретаріатом
Керівного комітету Форуму громадянського
суспільства Східного Партнерства за підтримки
Європейського Союзу. Зміст цієї публікації не
може жодним чином бути сприйнятий як такий,
що відображає погляди Європейського Союзу.
Презентація до відкритої лекції голови Ради Оптового ринку електроенергії. радника президента НАЕК "Енергоатом", члена правління Українського ядерного товариства Запайщикова Костянтина Володимировича.
Роль АЕС в об’єднаній енергетичній системі України, у процесі впровадження ко...НАЕК «Енергоатом»
Презентація «Роль АЕС в об’єднаній енергетичній системі України, у процесі впровадження конкурентного ринку електричної енергії» на IV Міжнародній науково-технічній конференції «Оптимальне керування електроустановками» - Костянтин Запайщиков, радник президента ДП «НАЕК «Енергоатом», голова Ради Оптового ринку електроенергії України, Член правління УкрЯТ (11 жовтня 2017 року, Вінниця)
Нардеп Максим Ефимов зарегистрировал законопроект, который должен обеспечить "новое качество сервиса, защиту от монополий и уменьшение счетов" в энергетике
2. Від узаконеної монополії
до конкурентних умов на енергоринку
До 90-х років узаконена
монополія в більшості
країнах світу.
Вертикально-
інтегрована
компанія
• Виробництво
• Розподіл
• Збут
• подорожчання
традиційного
викопного палива
(з 70-х років);
• зростання споживання
електроенергії;
• забруднення довкілля;
• посилення
екологічного
законодавства;
• збільшення тарифів для
кінцевих споживачів.
За рахунок чого
зменшувалась
ефективність монополій:
Енергетичний
ринок
• Природні
монополії
• Елементи
конкуренції
• Допустима межа
концентрації
ринку
(антимонопольне
регулювання)
Природні монополії
поступово
перетворюються в
енергетичний ринок.
3. Контроль і регулювання ринків в Україні
КОНТРОЛЮЄ: РЕГУЛЮЄ:
• Концентрацію ринків
• Ціни та тарифи, що
складаються на ринках
• Діяльність ліцензованих
учасників ринків енергетики
та комунальних послуг
• Ціни та тарифи на
регульованих ринках
Є незалежним державним органом зі
спеціальним статусом
Діє на підставі законодавства про
захист економічної конкуренції
Підконтрольний Президенту України
та підзвітний Верховній Раді України
Є державним колегіальним органом
Підпорядкований Президентові
України і підзвітним Верховній Раді
4. Антимонопольне регулювання
В світі є два основні підходи антимонопольного регулювання –
американський, що забороняє будь-яку монополізацію, та європейський,
який базується на забороні антиконкуретних угод. Відповідно,
концентрація ринку в США встановлена на межі до 6%, а в європейських
країнах – від 25 до 50%. Спільною для обох підходів є заборона
картельних угод*.
Концентрація ринку в Україні складає 33% (для виробництва
електроенергії).
*Картель (франц. cartel «об'єднання, виклик на двобій» від італ. cartello
«оголошення» від carta «папір» від лат. charta «папір» ст.-гр. χάρτης «лист
папірусу») – це об'єднання кількох підприємств однієї галузі, учасники
якого укладають угоду щодо розподілу ринків збуту й цін і зберігають
свою власність на засоби виробництва і продукцію; найпростіша форма
монополістичного об'єднання. // Матеріал з Вікіпедії – вільної
енциклопедії.
5. Про НКРЕКП
Утворення комісії та призначення її складу: здійснено Президентом*.
*З моменту створення Комісії (1995 р.) до серпня 2014 р. в Україні діяли дві окремі комісії – регулювання
електроенергетики та регулювання комунальних послуг.
*Відповідно до рішення Конституційного суду України від 8 липня 2018 у справі №14-рп / 2008, визнано
неконституційним положення законів України щодо наділення Президента повноваженнями створення і
ліквідації національних комісій регулювання природних монополій, затвердження їх положень, а також
призначення і припинення повноважень голів та членів національних комісій регулювання природних
монополій.
Склад НКРЕКП: Голова та шість Членів по напрямках: ринок природного газу та
нафти, енергоринок, ринки теплопостачання, централізованого водопостачання та
водовідведення, узагальнення практики застосування законодавства, ліцензування,
формування єдиної державної політики у відповідних сферах. Голова та Члени
комісії є державними службовцями. Комісія має 23 територіальні підрозділи,тобто
майже в кожній області.
Статус комісії: державний колегіальний орган, підпорядкований Президентові
України і підзвітним Верховній Раді України. Розпорядження КМУ носять виключно
рекомендаційний характер для діяльності комісії.
Джерело фінансування: діяльність комісії фінансується з державного бюджету.
6. Основні завдання НКРЕКП
1. Державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів
суміжних ринків у сферах енергетики та комунальних послуг;
2. Збалансування інтересів суб'єктів господарювання, споживачів і держави;
3. Забезпечення прозорості і відкритості діяльності на регульованих ринках;
4. Сприяння розвитку конкуренції на регульованих ринках;
5. Забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах енергетики та
комунальних послуг;
6. Сприяння ефективному функціонуванню товарних ринків на основі
збалансування інтересів держави, суб'єктів природних монополій та споживачів
товарів (послуг), що виробляються (надаються) суб'єктами природних монополій;
7. Забезпечення самоокупності діяльності суб'єктів природних монополій та
суб'єктів господарювання на суміжних ринках;
8. Захист прав споживачів товарів (послуг) на регульованих ринках;
9. Забезпечення рівних можливостей для доступу споживачів до товарів (послуг)
на ринках, які перебувають у стані природної монополії;
10. Обмеження впливу суб'єктів природних монополій на державну політику та
сприяння конкуренції на суміжних ринках з метою забезпечення ефективного
функціонування відповідних галузей.
7. Що регулює НКРЕКП: в цифрах і по суті
(на початок 2016 року)
Річний фінансовий обіг коштів цих підприємств - близько 300 млрд. грн.
Це більше половини загального фонду державного бюджету України.
• 354 ліцензіатів з виробництва електроенергії з традиційний
джерел, постачання (без урахування незалежних
постачальників) та передачі електроенергії;
• 190 об'єктів альтернативної енергетики, що відпускають
електроенергії в Оптовий ринок за "зеленим" тарифом.
Сфера
електро-
енергетики:
• 94 ліцензіати з зберігання, постачання, розподілу та
транспортування газу, нафтопродуктів і нафти.
Нафтогазовий
комплекс:
• 98 суб'єктів господарювання в енергетиці;
• 2307 ліцензіатів з теплопостачання та централізованого
водопостачання та водовідведення.
Природні
монополії:
• 23 ліцензіати з теплопостачання;
• 37 ліцензіатів, що отримали ліцензії від ОДА;
• 379 виробників теплової енергії на ТЕЦ, когенераційних
установках та з використанням поновлювальних джерел енергії.
Сфера тепло-
енергетики:
8. Баланс виробництва і споживання ресурсів
Показники 2015 р.
ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ (млн. кВт∙год)
Виробництво 157 634,80
Експорт 3 641,60
Споживання (нетто) 118 726,90
ВУГІЛЛЯ (тис. тонн)
Видобуток 39 744,70
у т.ч. коксівного 8 325,10
енергетичного 31 419,60
Споживання вугілля 28 637,60
Показники 2015 р.
НАФТА (тис. тонн)
Видобуток нафти з газовим
конденсатом*
2 461,70
у т.ч. НАК «Нафтогаз
України»*
2 181,80
Поставка нафти на НПЗ України 416,2
у т.ч. імпорт нафти 0
Переробка нафтової сировини
на НПЗ України
та Шебелинському ГПЗ**
472,6
Виробництво нафтопродуктів:**
бензину 177,3
дизельного пального 108,7
мазуту 55,2
Транзит нафти 15 153,50
Показники 2015 р.
ГАЗ (млн. м3
)
Видобуток газу* 19 896,00
у т.ч. НАК «Нафтогаз
України»*
16 032,00
Споживання газу 33 727,00
Імпорт газу 16 454,00
Транзит газу 67 079,00
*відповідно до статистичної інформації
за січень – грудень 2015 року Міненерговугілля
9. Приклади Регуляторів в світі
Статус: Незалежний орган
(некомерційна організація),
який підпорядкований
Виконавчому комітету та
звітує Раді директорів.
Фінансування: за рахунок
членських внесків та грантів.
В центрі обов’язків
Регулятора є служіння
Споживачу, на захист його
інтересів, та прагнучи
підвищити якість і
ефективність державного
регулювання в Америці.
Процес оскарження рішень
не застосовується.
10. Приклади Регуляторів в світі
Статус: постійно діючий
незалежний інститут, який
щорічно звітує перед
парламентом. Членів (п’ять)
пропонує Президент та
призначає Парламентом на 5-
ти річний термін.
Фінансування: з державного
бюджету, а також частина
доходів енергетичних і
газових мережевих компаній.
Обов'язки: встановлення
тарифів, ліцензування,
моніторинг якості
обслуговування і вирішення
спорів.
Процес оскарження рішень
застосовується в судовому
порядку.
11. Приклади Регуляторів в світі
Статус: юридична особа з
окремим і незалежним
бюджетом, що звітує щорічно
перед парламентом про свою
діяльність. Голова призначається
на 7 років Прем'єр-Міністром.
Заступник голови – Президентом
на 7 років.
Фінансування: за рахунок зборів,
штрафів та інших платежів,
зібраних з ліцензіатів; допомога з
державного бюджету не
передбачена.
Обов'язки: регулювання та
контроль діяльності ринків
енергетики та комунальних
послуг, регулювання цін
управління відходами,
енергетична статистика та захист
прав споживачів.
Процес оскарження рішень
застосовується в судовому
порядку.
12. Приклади Регуляторів в світі
Статус: комісія підконтрольна
Прем'єр-Міністру, але без втручання у
процес прийняття рішень, та підзвітна
Міністерству економіки. Голову комісії
призначає Прем'єр-міністр строком на
5 років. До складу комісії також
входять заступник Голови та
генеральний директор.
Фінансування: за рахунок державного
бюджету, із затвердженням
кошторису Парламентом.
Обов'язки: ліцензування підприємств
в сферах енергетики та компослуг;
затвердження тарифів; встановлення
стандартів якості обслуговування;
захист прав споживачів; сприяння
конкуренції; видача і погашення
сертифікатів походження на
електроенергію з ВДЕ, КГУ, з
енергоефективності.
Процес оскарження рішень
застосовується в судовому порядку.
13. Приклади Регуляторів в світі
Статус: Автономний адміністративний
орган, підконтрольним та підзвітним
Парламенту. Комісіонери (сім)
призначаються строком на 5 років і
відкликаються Парламентом; з них –
один заступник Голови і два рядових
Члени - терміном на 2,5 роки (цей
термін може бути продовжений лише
один раз).
Фінансування: за рахунок зборів за
ліцензування, дозволів і сертифікатів,
щорічних внесків ліцензіатів, коштів
міжнародних організацій.
Обов'язки: регулювання діяльності
учасників ринків електроенергії, тепла
(тільки когенерацію) та природного
газу, в т.ч. ліцензування, видача
технічних і комерційних положень,
включаючи регулювання доступу до
передавальних і розподільних мереж,
встановлення тарифів, захист
інтересів споживачів та інвесторів.
Процес оскарження рішень
застосовується в судовому порядку.
14. Що характерно для сучасної енергетики
в Україні
• обмеження конкуренції на ринках;
• зношені мережі та інфраструктура;
• присутність заангажованості у провладних
кабінетах та відповідних установах;
• вирішення проблем за рахунок наявних та
нових споживачів через:
а) збільшення тарифів для кінцевих
споживачів;
б) встановлення неофіційної плати за
приєднання до мереж;
• популістичні рішення щодо стримання
наявного росту тарифів для населення,
внаслідок чого – перехресне субсидування.
Всередині країни - олігархічний монополізм,
що склався ще з 90-х років:
Зовнішня залежність - "газова голка" від
імпортованого природного газу:
• залежність від зовнішніх поставок газу є
елементом економічного та політичного
тиску.
Де тут інтереси споживача? Україна - Учасник Енергетичного
Співтовариства
Зобов'язання імплементувати
вимоги низки Директив Третього
енергопакету в законодавство:
• демонополізація та рівний доступ
до ринків усім учасникам за
чіткими критеріями;
• посилення конкуренції на
внутрішньому ринку;
• скасування перехресного
субсидування та справедливі ціни
для споживачів;
• посилення енергетичної безпеки.
• поступове послаблення
залежності від імпортованого
газу, надаючи перевагу розвитку
власних ринків видобутку.
Внаслідок реформ та прийнятої
стратегії:
15. Роль та ефективність НКРЕКП у реформуванні
енергетики
Новий ринок
електроенергії
Новий ринок
природного газу
Новий регулятор в
енергетиці
• Модель працює з
жовтня 2015 року
відповідно до ЗУ Про
ринок природного газу.
• НКРЕКП розроблено
вторинне
законодавство,
внаслідок чого
ризики стали недоліками:
обмежена конкуренція
(врахування інтересів
великих гравців на ринку)
та обмежені інтереси
споживачів (абонплата за
транспортування газу).
• Законопроект
розроблений, не
зареєстрований в ВР.
• Участь НКРЕКП у
розробці вторинного
законодавства
несе наступні ризики:
викривлення засад
конкуренції всієї моделі
енергоринку та
обмеження інтересів
споживачів.
• Законопроект Про
НКРЕКП № 2966
зареєстрований в ВР.
• Впровадження нової
моделі регулятора
діючим керівним
складом НКРЕКП
несе наступні ризики:
залежність у прийнятті
рішень від політиків та
олігархів, підміна інтересів
споживачів та, як
наслідок, негативний
вплив на якість
реформування
енергетичних ринків
взагалі.
16. Яким є і яким має стати Регулятор
НКРЕКП сьогодні:
• залежність від владних
структур (посади Голови та
Членів комісії були і є
політичними);
• недостатня прозорість
формулювання та прийняття
рішень;
• непопулярні та недосконалі
реформи;
• низька заробітна плата
комісіонерів порівняно з
підприємствами галузі;
• присутність недовіри
Споживача та багатьох
учасників регульованих
ринків.
Основні вимоги до нового Регулятора в енергетиці (згідно з
відповідними Директивами ЄС):
Функціональна та політична незалежність:
• прозора процедура призначення Голови та Членів комісії
через Конкурсну комісію, склад якої частково визначають
Президент, ВР та КМУ;
• рестарт діючого керівного складу, призначеного в серпні
2014 року;
• обов'язкова ротація комісіонерів в подальшому;
Неупередженість та прозорість:
• чітка процедура всестороннього розгляду при прийнятті
рішень інтересів споживачів, учасників ринку та держави;
• публічність рішень;
• встановлення чіткої відповідальності за прийняття рішень;
Фінансова незалежність:
• фінансування діяльності комісії за рахунок внесків
учасників ринків, діяльність яких регулює комісія згідно з
річним кошторисом на утримання комісії;
• оприлюднення затвердженого річного кошторису на веб-
сайті комісії;
• достойна заробітна плата Голові, Членам та працівникам
комісії (принаймні не менше середньозважених
показників на регульованих ринках).