Система енергоефективності в Україні
Проект до обговорення
03 вересня 2018 року
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
2
ЗМІСТ
1. Ключові висновки............................................................................................................................4
2. З чого складається система енергоефективності?........................................................................7
3. Цілі сталого розвитку та європейський досвід впровадження енергоефективності.................8
3.1. Енергоефективність – ключовий інструмент сталого розвитку ...........................................8
3.2. Впровадження енергоефективності в Європейському Союзі............................................10
4. Реформа енергоефективності в Україні.......................................................................................12
4.1. Енергетичний баланс України та цілі щодо зниження споживання енергії .....................12
4.2. Комплексний підхід до реформи енергоефективності: основні елементи побудови
системи...............................................................................................................................................14
4.3. Координація ЦОВВ щодо реформи енергоефективності...................................................17
4.4. Впровадження Директиви 2012/27/ЄС в Україні................................................................19
4.5. Базові передумови реалізації реформи ..............................................................................21
4.6. Енергоефективність в житлових будинках ..........................................................................32
4.7. Енергоефективність в бюджетному секторі: будівлі та публічні закупівлі.......................39
4.8. Енергоефективність на підприємствах ................................................................................48
4.9. Енергоефективність в транспорті .........................................................................................54
4.10. Енергоефективність при постачанні енергії ....................................................................61
5. Енергоефективність в контексті інших реформ...........................................................................66
5.1. Реформа в житловому секторі..............................................................................................66
5.2. Реформа надання субсидій на житлово-комунальні послуги ...........................................68
5.3. Реформа енергетичних ринків .............................................................................................70
5.4. Реформа в будівельному секторі.........................................................................................74
Додаток 1. Законодавство та інструменти впровадження Директиви 2012/27/ЄС.........................76
Додаток 2. Аналіз енергетичної стратегії України до 2035 року в розрізі енергоефективності .....80
Додаток 3. Перелік рекомендованих дій для побудови повноцінної національної системи
енергоефективності...............................................................................................................................82
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
3
ГЛОСАРІЙ
ВДЕ Відновлювані джерела енергії
ВРУ Верховна Рада України
ДАЕЕ Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження
ДБН Державні будівельні норми
ЕЕ Енергоефективність
ЄС Європейський Союз
ЖКП Житлово-комунальні послуги
ЗУ Закон України
КМУ Кабінет Міністрів України
Мін’юст Міністерство юстиції України
Мінекономрозвитку Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Міненерго Міністерство енергетики та вугільної промисловості України
Мінінфрастуктури Міністерство інфраструктури України
Мінрегіон
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-
комунального господарства України
Мінфін Міністерство фінансів України
МФО Міжнародні фінансові організації
НБУ Національний банк України
НКРЕКП
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг
НПА Нормативно-правові акти
ОМС Органи місцевого самоврядування
ОСББ Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку
ПКМУ Постанова Кабінету Міністрів України
РГК Регіональна газова компанія
ТКЕ Теплокомуненерго
тне тон нафтового еквіваленту
УГВ Укргазвидобування
Укрстат Державна служба статистики України
УТГ Укртрансгаз
ЦОВВ Центральні органи виконавчої влади
Фонд ЕЕ Фонд енергоефективності
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
4
1. КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ
Україна є однією з найбільш енергоємних економік світу і має величезний
потенціал до енергозбереження та енергоефективності
Україна щорічно споживає близько 92 млн тон нафтового еквіваленту енергії (тне) та є однією з
найбільш енергоємних країн в світі. Якщо українська економіка мала б енергоємність на
середньосвітовому рівні, це дозволило б скоротити споживання енергії більше ніж вдвічі або,
приблизно, на 50 млн тне.
Діаграма 1.1 Енергоємність економік вибраних країн у 2015 році, кг нафтового еквіваленту/$ ВВП
по паритету купівельної спроможності в цінах 2010 року
Джерело: дані Міжнародної енергетичної асоціації (IEA)
Тільки по трьом напрямкам, житловий, бюджетний та постачання енергії, оцінка потенціалу
енергоефективності складає близько 19 млн тне, що дозволить заощаджувати близько 8,0 млрд
євро щороку.
В Україні створюється сучасна система енергоефективності у відповідності до
Директив ЄС
Україна взяла на себе ряд зобов’язань перед міжнародними партнерами щодо впровадження
реформ в енергетичній сфері підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС, ставши членом Енергетичного
Співтовариства та приєднавшись до цілей сталого розвитку ООН. Законодавчою основою для
створення системи енергоефективності є транспонування Директив ЄС, зокрема, Директиви
2010/31/ЄС (була транспонована прийняттям ЗУ «Про енергетичну ефективність будівель») та
Директиви 2012/27/ЄС.
Незважаючи на те, що ключовий законопроект «Про енергетичну ефективність» ще знаходиться на
стадії розробки, впровадження Директиви 2012/27/ЄС вже має суттєвий прогрес (більш детально
див. розділ 4.4.). Наприклад, прийнято ключове законодавство для забезпечення 100%
комерційного обліку споживання енергоресурсів, створення ринку енергоаудиту, запровадження
енергоменеджменту, енергосервісу, тощо.
В останні роки пріоритетним сектором впровадження енергоефективності в Україні були житлові
будинки, що обумовлено одним із найбільших економічних потенціалів (потенціал скорочення
споживання енергії житловими будинками складає близько 9 млн тне та 4 млрд євро щорічно) та
соціальною необхідністю через підвищення тарифів на комунальні послуги. За лідерства Мінрегіону
та завдяки активній підтримці донорів та міжнародних партнерів в цьому секторі активно
створюються передумови та механізми впровадження енергоефективних заходів – прийняте
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
5
необхідне первинне законодавство, ведеться розробка підзаконних актів, створений механізм
державної фінансової підтримки «Теплі кредити», створюється Фонд енергоефективності.
Діаграма 1.2 Законодавча база реформи енергоефективності у житловому секторі
Джерело: дані Мінрегіону
Для стрімкого прогресу у впровадженні реформи необхідний системний підхід
Для досягнення максимального ефекту від реформи за всіма напрямками (будівлі, транспорт,
промисловість та постачання енергії) повинна бути створена система з ефективними економічними
відносинами у відповідних галузях, розроблено та прийнято сучасного законодавство,
запроваджені інструменти та механізми фінансової та технічної підтримки реалізації проектів.
Системний підхід також дозволить максимізувати синергії між секторами. Наприклад, багато
напрацювань для житлових будинків можуть бути застосовані для модернізації бюджетних та
комерційних будівель.
Реформа енергоефективності в промисловості, транспорті та постачанні енергії знаходиться на
початковому етапі і потребує політичного лідерства, комплексної та скоординованої роботи Уряду,
інших органів влади та міжнародних партнерів України.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
6
Діаграма 1.3 Ключові напрямки енергоефективності, відповідальні ЦОВВ та інструменти
впровадження
Джерело: експертний аналіз
Для більш детального опису регуляцій, інституцій, інструментів, передумов та стану реалізації
реформи енергоефективності дивіться розділ 4. Перелік рекомендованих дій для побудови
повноцінної національної системи енергоефективності наведений у Додатку 3.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
7
2. З ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ СИСТЕМА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ?
Систему енергоефективності розглянуто в розрізі трьох ключових складових – регуляції, інституції та
інструменти. Кожна вагома сфера для впровадження енергоефективності в Україні розглянута через
призму цієї структури та ключових зовнішніх факторів, які на неї впливають. Проаналізовано
поточний стан, напрямки подальшого розвитку, відповідність поставленим національним цілям та
вимогам Директив Європейського Союзу.
Діаграма 2.1 Структура національної системи енергоефективності
Джерело: експертний аналіз
На думку авторів, створення, розвиток та налагодження ефективної взаємодії цих елементів,
дозволить досягти значних результатів вже у середньостроковій перспективі.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
8
3. ЦІЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД
ВПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
Концепція «сталого розвитку» була
започаткована ще у 80-х роках минулого
століття. У 1987 році в доповіді «Наше спільне
майбутнє» Міжнародна комісія з
навколишнього середовища і розвитку під
головуванням екс-прем'єра Норвегії Брундланд
Г. Х. приділила основну увагу необхідності
«сталого розвитку», як розвитку, який
забезпечує потреби нинішнього покоління без
завдання шкоди можливості майбутнього
покоління задовольнити свої власні потреби.
Це формулювання зараз широко
використовується як базове. Також було
визначено, що «сталий розвиток» має
ґрунтуватися на трьох ключових складових:
економічний розвиток, захист довкілля та
забезпечення потреб суспільства.
Діаграма 3.1.1. Складові сталого розвитку
Джерело: Концепція сталого розвитку
У вересні 2000 року на Саміті ООН була прийнята «Декларація тисячоліття», що встановила
глобальні цілі розвитку на наступні 15 років, до виконання яких зобов’язалися 189 держав. Цілі
включали в себе скорочення масштабів крайньої бідності, зниження дитячої смертності, боротьбу з
епідемічними захворюваннями, такими, як СНІД, а також забезпечення стійкості довкілля та
розширення всесвітнього співробітництва з метою розвитку.
Станом на 2015 рік був досягнутий значний прогрес у впровадженні цілей, а деякі показники були
досягнуті раніше встановленого строку. У вересні 2015 на Саміті ООН зі сталого розвитку було
затверджено нові орієнтири до 2030 року – 17 глобальних «цілей сталого розвитку» та 169 завдань.
3.1. Енергоефективність – ключовий інструмент сталого розвитку
В сучасному світі, переважна більшість видів діяльності всіх соціальних та економічних суб’єктів
(населення, бізнес, державний сектор) потребують енергії. Згідно з прогнозом Міжнародного
Енергетичного Агентства (International Energy Agency: World Energy Outlook 2017), до 2040 року
споживання енергії збільшиться ще на 30% через суттєве підвищення потреб в енергії в країнах, що
розвиваються. При цьому передовим центром впровадження енергоефективності залишатиметься
Європейський Союз.
Постачання енергії в першу чергу відбувається за рахунок невідновлюваних джерел енергії,
більшість яких сконцентровані в декількох географічних зонах. Це робить глобальну енергетичну
систему вразливою до короткострокових шоків (наприклад, конфлікти в країнах постачальниках
енергоресурсів), але навіть ще більше в довгостроковій перспективі через можливий дисбаланс
попиту та пропозиції. Тому Міжнародне Енергетичне Агентство вважає, що енергоефективність –
«критично важливий інструмент для зменшення тиску на систему постачання енергоресурсів».
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
9
Діаграма 3.2.4. Прогноз зміни у попиті на первинну енергію у 2016-2040, млн тне
Джерело: IEA “World Energy Outlook” (2017)
Крім того, очевидні негативні екологічні наслідки від збільшення споживання енергії. На думку
багатьох експертів енергоефективність є не тільки одним з найефективніших, але й одним з
найдешевших засобів зменшення викидів парникових газів, а отже збереження довкілля,
підвищення здоров’я та якості життя людей.
Більш ощадливе енергоспоживання напряму або опосередковано сприятиме досягненню більшості
цілей сталого розвитку ООН до 2030 року, зобов’язання щодо досягнення яких в тому числі взяла і
Україна.
Діаграма 3.1.2. Цілі сталого розвитку ООН до 2030
Джерело: Цілі сталого розвитку ООН до 2030 року, експертний аналіз
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
10
3.2. Впровадження енергоефективності в Європейському Союзі
Законодавча основа, що забезпечує ефективне функціонування енергоринків в ЄС встановлена
Директивами, що є обов’язковими до імплементації всіма країнами-членами ЄС.
Діаграма 3.2.1. Комплексний підхід до регулювання енергоринків в ЄС
Джерело: експертний аналіз
Ключовим документом, що встановлює загальні цілі з енергетичної ефективності та інструменти їх
досягнення є Директива 2012/27/ЄС (див. Додаток 1 щодо структури Директиви). Вона вимагає
більш ефективного використання енергії за всіма напрямками постачання, транспортування та
споживання енергії. Директива також встановлює обов‘язкові заходи, спрямовані на досягнення
поставлених цілей зі зменшення споживання енергії, дозволяючи при цьому певну гнучкість та
адаптацію до національних реалій країн-членів ЄС. Статті Директиви діють у взаємозв‘язку одна з
іншою для досягнення єдиної мети з енергоефективності.
Діаграма 3.2.2. Склад та ключові статті Директиви 2012/27/ЄС
Джерело: експертний аналіз
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
11
Також окремою Директивою 2010/31/ЄС регулюється впровадження енергоефективності в
будівлях. Вона передбачає встановлення мінімальних вимог енергоефективності для нових та
існуючих будівель, а також визначає перелік заходів та інструментів для їх досягнення (в тому числі
проведення енергетичної сертифікації будівель).
У 2007 році Європейська Комісія встановила загальну ціль скоротити споживання первинної енергії
в ЄС до 2020 року на 20% у порівнянні до базового сценарію розвитку (базовий сценарій не
передбачав додаткових ініціатив з енергоефективності). Відповідно, кожна держава-член
встановила власні національні цілі та, керуючись директивами, прийняла національний план дій
щодо їх досягнення.
Станом на 2015 рік, енергоспоживання держав-членів ЄС було вище за ціль 2020 року лише на 3%
(або 47 млн тон нафтового еквіваленту). У порівнянні з 2007 роком сукупне первинне споживання
енергії зменшилося на 11%, а ВВП зріс на 10%. У той же час, без ініціатив з енергоефективності
щорічне кінцеве енергоспоживання за оцінками експертів за цей же період зросло б на 37 млн тон
нафтового еквіваленту, що відповідає близько 8 млрд євро.
Діаграма 3.2.3. Цілі ЄС щодо економії первинної енергії та фактична динаміка споживання, млн
тне
Джерело: дані Eurostat
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
12
4. РЕФОРМА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В УКРАЇНІ
Реформа енергоефективності є однією з пріоритетних реформ України, яка була, зокрема,
передбачена Коаліційною угодою ще у 2014 році. Крім того, вступивши до Енергетичного
Співтовариства та підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання щодо її
виконання у відповідності до Директив ЄС.
Підвищення енергоефективності є необхідним елементом для підвищення енергонезалежності
країни та скорочення енергоємності економіки. Наразі, показник енергоємності ВВП за паритетом
купівельної спроможності в України втричі вище ніж у більшості країн Європи (див. Діаграму 1.1).
За останні три роки був досягнутий значений прогрес у впровадженні реформи (особливо в секторі
житлових будинків): прийнято важливі закони, підзаконні акти, на завершальній стадії процес
запуску Фонду енергоефективності, тощо. Однак, більшість роботи з впровадження ще попереду
(більш детально дивіться відповідні підрозділи розділу 4).
Реформа енергоефективності активно підтримується міжнародним співтовариством, зокрема
Європейською Комісією, Світовим банком, Урядом Німеччини та іншими партнерами, які надають
як технічну допомогу, так і спів-фінансують впровадження конкретних енергоефективних проектів.
4.1. Енергетичний баланс України та цілі щодо зниження споживання
енергії
Українська енергетична система характеризується високою енергетичною залежністю від імпорту
енергоресурсів – третина первинної енергії імпортується. 44% енергії втрачається при перетворенні
та транспортуванні до фінального споживача (в той час як в ЄС середній показник становить 32%) –
з 92 млн тне постачання первинної енергії, кінцеве споживання становить 52 млн тне.
Найбільшим споживачем енергії є побутовий сектор та промисловість – 17,6 млн тне (або ~35%) та
15,0 млн тне (або ~29%) відповідно. Ключові джерела постачання первинної енергії – вугілля (~33%),
природний газ (28%) та атомна енергія (23%).
Діаграма 4.1.2. Споживання енергії в Україні у 2016 році, млн. тне
Джерело: дані Укрстату
Відповідно до чинного Національного плану дій з енергоефективності, Україна взяла на себе
зобов’язання досягти 9% (або 6,5 млн тне) зменшення енергоспоживання до 2020 року порівняно з
рівнем 2005-2009 років. Встановлена ціль була досягнута ще у 2013 році, однак, головним фактором
стало не впровадження енергоефективних заходів, а економічний спад в країні (з 2008 по 2016 рік
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
13
реальний ВВП України знизився на 19,5%) та втрата контролю над частиною території (Крим та
територія проведення АТО).
Діаграма 4.1.3. Кінцеве енергоспоживання* та мета
енергозбереження до 2020 року, млн тне
*без врахування неенергетичного використання
**дані за 2014-2016 рік не враховують АР Крим та територію АТО
Діаграма 4.1.4. Цілі
енергозбереження за
секторами, всього 6,5 млн тне
Джерело: дані Укрстату, Національного плану дій з енергоефективності
Виходячи з поточної ситуації, мають бути переглянуті та оновлені національні цілі з
енергозаощадження, енергоефективності та Національний план дій з енергоефективності.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
14
4.2. Комплексний підхід до реформи енергоефективності: основні
елементи побудови системи
Масштабне впровадження енергоефективності вимагає не тільки наявності технологічної,
організаційної та фінансової складових для реалізації проектів, але й збалансованої та прозорої
системи відносин між ключовими суб’єктами енергетичного ринку. Отже критично важливими є
забезпечення комерційного обліку, достатнього рівня платіжної дисципліни, наявності сучасних
систем енергоменеджменту, професійного ринку енергоаудиторів та комунікаційних кампаній з
популяризації енергоефективності. До того ж, реформа енергоефективності має узгоджуватись з
іншими пов’язаними реформами.
Діаграма 4.2.1. Взаємозв’язок між компонентами системи енергоефективності
Джерело: експертний аналіз
Таким чином, паралельно з створенням сучасного законодавчого поля, інструментів фінансування
та підтримки реалізації проектів з енергоефективності в Україні, необхідно посилити процес
створення базових передумов для впровадження енергоефективності (див. розділ 4.5).
Діаграма 4.2.2. Складові реформи енергоефективності
Джерело: експертний аналіз
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
15
В останні роки пріоритетним сектором для енергоефективності в Україні є житлові будинки, що
обумовлено одним із найбільших економічних потенціалів (потенціал скорочення споживання
енергії житловими будинками може складати близько 9 млн тне та 4 млрд дол щорічно) та
соціальною необхідністю. Але для досягнення максимального ефекту, створення законодавчого
поля та інструментів впровадження реформи має здійснюватися за всіма напрямками – будівлі,
транспорт, підприємства та постачання енергії.
Діаграма 4.2.3. Орієнтовна оцінка потенціалу енергоефективності в Україні за напрямками
Джерело: експертний аналіз
Результатом реформи енергоефективності має стати комплексна система, яка може бути ефективно
застосована на місцевому рівні з урахуванням локальних особливостей, планів місцевого розвитку
та нового розподілу повноважень в результаті децентралізації влади. В такій структурі дуже важливу
роль відіграватиме місцева влада, від якої залежить не тільки швидкість та масштаби впровадження
заходів з енергоефективності, але й досягнення синергії від взаємодії ключових інституцій та
інструментів в системі енергоефективності.
Діаграма 4.2.4. Модель ефективного виробництва, транспортування та споживання енергії в
муніципалітетах
Джерело: експертний аналіз
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
16
В свою чергу, центральні органи влади такі як КМУ та Міністерства, повинні створити відповідні
умови, надати місцевій владі ефективні інструменти впровадження та забезпечувати
загальнодержавний моніторинг і координацію реалізації реформи.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
17
4.3. Координація ЦОВВ щодо реформи енергоефективності
На законодавчому рівні в Україні чітко не визначено єдиний орган, який займається координацією
усієї системи енергоефективності. Здебільшого ці функціє покладено на Мінрегіон та ДАЕЕ, однак
вони мають діяти у межах своїх компетенцій, тому їх увага здебільшого сфокусована на будівлях,
ефективному виробництві та постачанні теплової енергії, та ВДЕ.
Діаграма 4.3.1. Роль центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) у впровадженні
енергоефективності
Державна установа Роль відповідно до Положення
Міністерство регіонального
розвитку, будівництва та
житлово-комунального
господарства України
• забезпечення формування державної політики у сфері
енергозбереження та відновлюваних джерел енергії
• затвердження НПА у сфері енергозбереження
• забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних
ресурсів, енергозбереження, збільшення частки відновлюваних
джерел енергії та альтернативних видів палива в енергетичному
балансі України
• розробка та координація програми підвищення
енергоефективності та енергозбереження в житлово-
комунальному господарстві, обладнання житлових будинків
засобами обліку і регулювання споживання води та теплової
енергії; формування прогнозних балансів споживання теплової
енергії
Державне агентство з
енергоефективності та
енергозбереження України
• Реалізує державну політику у сфері ефективного використання
паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження,
відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива
Міністерство енергетики та
вугільної промисловості
України
• Формування та реалізація державної політики в паливно-
енергетичному комплексі, а також забезпечує формування
державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях
електроенергетики та теплопостачання
Міністерство фінансів
України
• Фінансування державних програм (в тому числі щодо
енергозбереження та енергоефективності)
Міністерство
інфраструктури України
• Організація та координація заходів з енергозбереження на
підприємствах транспорту, дорожнього господарства та
поштового зв’язку
Національна комісія, що
здійснює державне
регулювання у сферах
енергетики та комунальних
послуг
• Здійснення контролю за виконанням суб'єктами ринків
інвестиційних програм, спрямованих на оновлення основних
фондів, підвищення ефективності та зменшення втрат у процесі
діяльності в сфері енергетики та комунальних послуг
Міністерство економічного
розвитку і торгівлі України
• Формування та реалізація державної політики економічного,
соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику,
державну інвестиційну політику, управління об’єктами
державної власності, розвитку підприємництва, державно-
приватного партнерства, державних та публічних закупівель (в
тому числі щодо енергозбереження та енергоефективності)
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
18
Міністерство екології та
природних ресурсів України
• Формування та реалізація державної політики у сфері охорони
навколишнього природного середовища
Джерело: відповідні Положення ЦОВВ
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
19
4.4. Впровадження Директиви 2012/27/ЄС в Україні
Після долучення до Угоди про заснування Енергетичного співтовариства у 2011 році, Україна, в тому
числі, зобов‘язалася імплементувати Директиву 2012/27/ЄС з енергоефективності. Передбачається,
що законодавчою основою для транспозиції більшості статей Директиви має стати ЗУ «Про
енергетичну ефективність», проект якого наразі розробляється Урядом. Також цей законопроект
має замінити чинний ЗУ «Про енергозбереження», перша редакція якого була прийнята у 1994 році
та який наразі не відповідає вимогам часу.
Діаграма 4.4.1. Структура проекту закону «Про енергоефективність»
Джерело: проект ЗУ «Про енергетичну ефективність»
Відповідно до законопроекту, Кабінетом Міністрів України повинні встановлюватись цілі з
енергоефективності та план дій щодо їх досягнення. Звіт про впровадження реформи та прогресу
досягненню цілей з енергоефективності періодично повинен подаватися до Енергетичного
співтовариства.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
20
Діаграма 4.4.2. Імплементація реформи відповідно до Законопроекту «Про енергоефективність»
Джерело: проект Закону «Про енергетичну ефективність», експертний аналіз
Незважаючи на те, що законопроект «Про енергетичну ефективність» ще не набув статус закону,
впровадження Директиви 2012/27/ЄС вже має суттєвий прогрес. Наприклад, прийнято ключове
законодавство для забезпечення 100% комерційного обліку споживання енергоресурсів, створення
ринку енергоаудиту, створення Фонду енергоефективності для підтримки населення у реалізації
енергоефективних заходів у будинках.
Діаграма 4.4.3. Прогрес імплементації Директиви ЄС 2012/27/ЄС в Україні
Джерело: експертний аналіз
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
21
4.5. Базові передумови реалізації реформи
Відповідно до європейського досвіду загальними передумовами (не враховуючі конкретних
інструментів за напрямками) для масштабного впровадження енергоефективності є:
• Забезпечення комерційного обліку споживання енергоресурсів;
• Наявність ефективних моделей взаємовідносин, та чітке визначення прав та обов’язків
суб’єктів на енергетичному ринку;
• Забезпечення платіжної дисципліни за спожиті енергоресурси (в першу чергу з боку
населення за комунальні послуги);
• Наявність ефективного ринку енергоаудиту та системи енергоменеджменту;
• Популяризація енергоефективності (комунікаційна кампанія).
Облік споживання енергоресурсів в Україні
Облік споживання енергоресурсів є обов’язковою умовою для успішного впровадження реформи
енергоефективності. Дані на основі обліку енергії є базою для здійснення енергоаудиту,
запровадження систем енергоменеджменту, розробки проектів енергоефективності, аналізу
результатів як окремих проектів так і реформи в цілому. Також облік енергії створює стимули для
ключових суб’єктів до заощадливого та ефективного споживання, транспортування і виробництва
енергії.
Облік споживання електроенергії
Забезпечення комерційним обліком електроспоживання було вирішено близько 10 років назад –
100% облік споживання електроенергії, як на рівні побутових, так і комерційних споживачів.
Відносини щодо обліку електричної енергії (встановлення, експлуатація, фінансування)
регулюються:
• для побутових споживачів – Правилами користування електроенергією (Постановою КМУ
№1357);
• для непобутових споживачів – Правилами роздрібного ринку електричної енергії
(Постановою НКРЕКП №312).
Подальше вдосконалення механізму обліку може відбуватися завдяки популяризації
інтелектуальних лічильників. Дані прилади дозволяють не тільки виміряти обсяг споживання
енергії, а й визначати пікові значення, вартість, втрати, здійснювати історичний моніторинг
енергоспоживання. Дані передаються через мережу Інтернет, тож існує можливість зручно та
дистанційно слідкувати за енергоспоживанням будівлі та/або автоматично передавати їх
постачальнику. Застосування інтелектуальних лічильників дозволяє забезпечити
енергоефективність за рахунок адаптації власного споживання на основі даних і, як наслідок,
скорочення обсягів не раціонального використання енергії.
Облік споживання природного газу
Облік споживання природного газу в Україні забезпечений майже повністю – обліковується
споживання 100% газу непобутових споживачів та більше 95% споживання населенням. Біля 5% від
загального споживання – близько 560 млн м3 газу (~4 млрд грн) сплачується населенням відповідно
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
22
до нормативів споживання (Постанова КМУ №230), споживання газу населенням на потреби
опалення, що складає основну частку у споживанні газу (91%) забезпечено обліком на 99%.
Діаграма 4.5.1. Забезпеченість населення засобами обліку газу, станом на 2016 рік
*З вересня 2016 року Нафтогаз припинив публікацію статистики про оснащеність лічильниками газу
через відмову підприємств РГК надавати дані
Джерело: дані Нафтогазу
Фактично, єдиною невирішеною суттєвою проблемою лишається забезпечення комерційним
обліком споживачів, які використовують газ суто для приготування їжі. Виходячи з того, що об’єми
споживання низькі відносно вартості індивідуальних лічильників розглядаються дві опції:
Встановлення індивідуальних лічильників Встановлення будинкових лічильників
✓ Забезпечує справедливий розподіл
спожитого газу між домогосподарствами;
 Висока вартість лічильника не дозволяє
швидко забезпечити 100% облік газу при
існуючому тарифі на газ. Інвестиційна
потреба оцінюється в 10 млрд грн.
 Розподіл спожитого газу між
співвласниками будинку з нормами;
✓ Відносно низька вартість лічильника
дозволяє швидше забезпечити 100% облік
газу за рахунок коштів підприємств
газорозподілу. Інвестиційна потреба
оцінюється в 2 млрд грн.
При комерційному обліку газу також можуть застосовуватись інтелектуальні лічильники, що
дозволяють проводити моніторинг споживання та заощадження енергії. Принцип їх роботи
ідентичний з інтелектуальними лічильниками електроенергії (дивись вище).
Облік споживання теплової енергії
Облік споживання теплової енергії побутовими споживачами був одним із ключових питань з
початку реформи енергоефективності в Україні. Ще більшої актуальності питання набуло у 2016 році
після трьохкратного зростання тарифів на теплову енергію, що значно підвищило соціальну
значимість питання.
В червні 2017 року був прийнятий ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»,
що зобов’язав виконавців послуг встановити 100% комерційного обліку. Відповідно до цього закону
засоби обліку теплової енергії на рівні будинку повинні бути встановлені:
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
23
Діаграма 4.5.2. Забезпеченість житлових багатоквартирних будинків засобами обліку теплової
енергії
Джерело: дані Мінрегіону
Інвестиційна потреба на забезпечення залишку житлових будинків комерційним обліком теплової
енергії складає близько 250 млн грн.
Також Директива 2012/27/ЄС зобов’язує встановлювати індивідуальні (квартирні) лічильники при
будівництві нових будівель. В Україні це питання було врегульовано за допомогою змін до
Державних Будівельних Норм (ДБН).
Відповідно до Директиви з енергоефективності індивідуальний облік теплової енергії в існуючих
будинках встановлюється тільки коли це економічно доцільно та технічно можливо. В Україні
переважна більшість багатоквартирних будівель мають вертикальні системи опалення, для яких
технічна можливість встановлення індивідуальних приладів обліку є складною та економічно не
доцільною. В таких випадках законодавством передбачена можливість застосування приладів-
розподілювачів теплової енергії (ЗУ «Про комерційний облік теплої енергії та водопостачання»).
Розрахунок індивідуального споживання на основі приладів-розподілювачів здійснюється в разі,
якщо такими приладами оснащена не менше 50% індивідуальних приміщень в будівлі.
Необхідні дії для забезпечення обліку споживання теплової енергії на рівні будинків
Відповідальні
• Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для
забезпечення функціонування ЗУ «Про комерційний обліку
теплової енергії та водопостачання» (всього 16 НПА)
КМУ, Мінрегіон
• Розробка та прийняття методології оцінки технічної
можливості та економічної доцільності встановлення
індивідуальних приладів обліку
Мінрегіон
• Прийняття порядку розподілу спожитої теплової енергії Мінрегіон
• Забезпечення коштів на придбання засобів обліку в бюджетах
органів місцевого самоврядування
ОМС
• Проведення роз’яснювальної роботи із кінцевими
споживачами
ОМС
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
24
Створення ринку енергоаудиту та запровадження систем енергоменеджменту
Енергоаудит та впровадження системи енергоменеджменту є важливими інструментами успішної
реалізації проектів з енергоефективності, тобто безпосередньо імплементації реформи.
Енергоаудит будівлі передбачає проведення аналізу енергоспоживання, результатом якого є
висновки щодо відповідності будівель енергетичним вимогам і рекомендації з підвищення рівня
енергоефективності.
Важливим кроком до створення ринку енергоаудиту в Україні стало прийняття ЗУ «Про енергетичну
ефективність будівель» в червні 2017 року, що транспонує Директиву 2010/31/ЄС. Закон встановлює
загальні правила функціонування ринку енергоаудиту та зобов’язання щодо проведення
енергетичної сертифікації для новобудов, державних та громадських (в разі проведення
термомодернізації) будівель з опалювальною площею більше 250 м2, а також будівель в яких
реалізуються проекти термореновації за кошти державної підтримки.
Наразі процеси сертифікації, акредитації та проведення тренінгів енергоаудиторів в Україні ще не
сформовані. Для їх запуску необхідне прийняття відповідного вторинного законодавства (порядки,
правила та механізми). Запропонована Мінрегіоном схема акредитації енергоаудиторів
представлена на діаграмі нижче.
Діаграма 4.5.6. Схема атестації енергоаудиторів запропонована Мінрегіоном та ДАЕЕ
Джерело: дані Мінрегіону
Важливим органом для регулювання ринку енергоаудиту є Державне агентство з
енергоефективності (ДАЕЕ). Агентство повинно виконувати такі обов’язки, як:
• Адміністрування національної системи енергоаудиту;
• Моніторинг якості енергоаудиту;
• Ведення реєстру кваліфікованих енергоаудиторів;
• Проведення інформаційної кампанії з популяризації енергоаудиту та енергоменеджменту;
• Звітування про ефективність функціонування національної системи енергоаудиту.
Комплексна схема функціонування ринку енергоаудиту в Україні представлена на діаграмі нижче.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
25
Діаграма 4.5.7. Модель ринку енергоаудиту в Україні
*станом на липень 2018 року 16 ВУЗів готові на орагнізацію навчання енергоаудиторів
Джерело: дані Мінрегіону
У квітні 2017 року Урядом був ухвалений план заходів із впровадження систем енергетичного
менеджменту в бюджетних установах (Розпорядження КМУ №732-р). Однак, на поточний момент,
більшість пунктів цього плану ще не були реалізовані.
Енергоменеджмент являє собою систему ефективного управління споживанням енергоресурсів, що
може включати:
• моніторинг енергоспоживання,
• аналіз існуючих показників як основи складання нових бюджетів,
• розробку енергетичних бюджетів,
• розробку енергетичної політики,
• планування нових енергозберігаючих заходів,
• розробку ефективних систем та засобів контролю за енергоспоживанням та захисту
довкілля від забруднення,
• запровадження систем моніторингу енергоефективності (в т.ч. системи обміну
інформацією),
• організацію інтегрованого енергетичного та економічного менеджменту.
Система енергоменеджменту відповідно до стандарту ISO 50001 ґрунтується на методології, відомій
як цикл постійного покращення (PDCA або plan-do-check-act ):
• Планування – проведення енергетичного аналізу і визначення базових енергетичних
показників, постановка цілей, завдань і розробка планів заходів, необхідних для досягнення
результатів з енергоефективності відповідно до енергетичної політики організації;
• Впровадження – реалізація планів-заходів в області енергетичного менеджменту;
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
26
• Перевірка – моніторинг та вимірювання процесів і ключових характеристик операцій, що
визначають енергетичну результативність, щодо реалізації енергетичної політики і
досягнення цілей в галузі енергетики, і повідомлення про результати;
• Дії – прийняття дій щодо постійного покращення результативності діяльності в галузі
енергетики та системи енергетичного менеджменту.
Діаграма 4.5.3. Модель системи енергоменеджменту
Джерело: Звіт «Енергетичний менеджмент у містах», 2017
Енергоаудит і системи енергоменеджменту є важливими елементом впровадження
енергоефективності не тільки в будівлях, але й на підприємствах (детальніше див. розділи 4.8).
Необхідні дії для створення ринку енергоаудиторів та ефективних систем
енергоменеджменту
Відповідальні
• Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного
вторинного законодавства
ВРУ, КМУ, Мінрегіон
• Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для
забезпечення функціонування ЗУ «Про енергетичну
ефективність будівель», в тому числі схем сертифікації,
акредитації тощо (всього 14 НПА)
КМУ, Мінрегіон
• Створення державних реєстрів енергоаудиторів та
енергоменеджерів, енергосертифікатів та енергозвітів
ДАЕЕ, Мінрегіон
• Запровадження системи тренінгів з енергоаудиту та
енергоменеджменту для фахівців
ДАЕЕ, ОМС
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
27
Моделі взаємовідносин між постачальниками та споживачами енергії в житловому
секторі
Ефективне та зрозуміле функціонування енергоринків, в тому числі впровадження заходів з
енергоефективності, потребує встановленої чіткої моделі взаємовідносин між постачальниками та
споживачами енергії.
Прийнятий в листопаді 2017 року Закон України «Про житлово-комунальні послуги» запропонував
4 моделі взаємовідносин споживачів з постачальниками тепла і єдину модель з постачальниками
газу і електроенергії. Модель взаємовідносин з постачальником тепла має бути обрана
співвласниками до 1 травня 2019 року. Від вибору моделі залежить відповідальність за
обслуговування внутрішньо-будинкових систем та за розподіл спожитих послуг між мешканцями
будинку.
Діаграма 4.5.4. Моделі взаємовідносин споживачів та постачальників енергії
Джерело: ЗУ «Про ЖКП», ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»
Важливою складовою для прозорих відносин на ринках є чітке та зрозуміле формування рахунків
за спожиті послуги. Відповідно до Директиви 27/2012/ЄС кінцеві споживачі повинні отримувати
точну та регулярну інформацію про формування рахунків на підставі фактичного споживання та
мати безкоштовний доступ до неї.
Питання прозорого та зрозумілого формування рахунків в Україні повинно бути вирішено
виконанням ЗУ «Про комерційний облік». Закон вимагає від надавачів послуг безкоштовного
щомісячного формування рахунків для споживачів та надання їм додаткової інформації
щонайменше раз на півроку про:
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
28
• Енергоспоживання за розрахунковий період на підставі показань лічильників, розрахунків
або середніх показників споживання;
• Поточні ціни та тарифи на комунальні послуги;
• Середній обсяг споживання та середня сума рахунку для інших кінцевих споживачів тієї ж
категорії;
• Рекомендації стосовно заходів з енергоефективності та існуючих програм підтримки
енергоефективності.
Також рекомендується запроваджувати перехід до онлайн оплати комунальних послуг, наприклад
через зобов’язання постачальників щодо створення «онлайн кабінетів» споживачів із такою
можливістю. Це дозволить знизити вартість проведення розрахунків та забезпечити оперативний
обмін інформацією між сторонами.
Необхідні дії для забезпечення ефективних взаємовідносин (в тому числі щодо
формування рахунків за послуги)
Відповідальні
• Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для
забезпечення функціонування ЗУ «Про комерційний обліку
теплової енергії та водопостачання» (всього 16 НПА) та ЗУ «Про
ЖКП» (всього 34 НПА)
КМУ, Мінрегіон
• Сприяння розробки та використання систем онлайн оплати за
спожиту енергію
НКРЕКП, КМУ,
Мінрегіон, ОМС
• Встановлення на законодавчому рівні зобов’язань щодо
забезпечення переходу на електронну систему надання
показників лічильників, виставлення рахунків та оплати
НКРЕКП, Мінрегіон
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
29
Платіжна дисципліна в секторах постачання тепла, газу та електроенергії
Платіжна дисципліна є однією з найважливіших умов
для нормального функціонування галузі. Система
розрахунків за спожиту енергію населенням, що є
найбільш проблемною категорією споживачів,
передбачає два джерела надходжень коштів до
постачальників – прямі платежі населення та
бюджет (субсидії).
Обидва джерела мають низький рівень платіжної
дисципліни. Внаслідок чого накопичуються борги
перед постачальниками послуг та по всьому ланцюгу
розрахунків. Борг підприємств тепло- та
газопостачання зріс на 9.7 млрд грн за 2017 рік.
Також рівень платежів відрізняється в залежності від
сезону – так в опалювальний період оплата послуг
може не досягати 80%, коли влітку перевищувати
110% завдяки погашенню накопиченною
заборгованості. Таким чином додатковий тиск на
ліквідність системи завдають короткострокові касові
розриви.
Діаграма 4.5.5. Стан розрахунків
населення та бюджету за 2017 рік
*~80% субсидій направлені на оплату
постачання газу, електроенергії та тепла
Джерело: дані Укрстату
Платіжна дисципліна досягається лише при збалансованому та комплексному підході до таких
питань, як: фінансова спроможність споживачів і бюджету, інструменти впливу та стягнення, і
лояльність споживачів до постачальної організації.
Діаграма 4.5.6. Ключові компотненти забезпеченння платіжної дисципліни
Джерело: звіт ЕБРР «Покращення платіжної дисципліни у сфері централізованого теплопостачання»
В поточній системі відносин інструменти примушення до вчасної оплати майже відсутні – населення
не має стимулів вчасно сплачувати за послуги, а постачальники послуг майже не мають можливості
впливати або стягувати заборгованість. Стягнення через судове провадження ускладнене такими
проблемами:
• Постачальники послуг в багатьох випадках можуть не мати базової інформації для
правильного формування позову (через не належне оформлення договірних відносин між
постачальником та споживачем).
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
30
• Довгі та складні процедури, та високі ставки судових зборів (близько 2700 грн за кожного
боржника) робить економічно невигідним стягнення невеликих сум з боржників.
При цьому підприємства тепло- та газопостачання не мають права припиняти надання послуг
населенню навіть за умови колективного договору та технічної можливості.
З початку 2018 року вступили в дію зміни до Постанови КМУ №256 що запровадили нову систему
розрахунків за нарахованими субсидіями (так звана «монетизація субсидій на рівні постачальників
послуг»). Нова система розрахунків значно покращила рівень розрахунків бюджету за субсидії ЖКП.
– так за перші 5 місяців 2018 року заборгованість зменшилася на 18,6 млрд грн (станом на 31 травня
2018 року залишається близько 11 млрд грн заборгованості).
Платіжна дисципліна в розрахунках між постачальниками послуг населенню та
постачальниками/транспортувальниками енергоресурсів (в т.ч. Нафтогаз) реалізується за
допомогою спеціальних рахунків. Рахунки передбачають автоматичний розподіл коштів, що
надходять на них від населення, в залежності від зобов’язань сторін. Такий підхід повинен
фінансово захистити сторони та забезпечити справедливі розрахунки. В той час коли спеціальні
рахунки для розрахунків за тепло та електроенергію функціонують належним чином, спеціальні
рахунки щодо газових платежів потребують вдосконалення (див. розділ 5.3.).
Необхідні дії для забезпечення платіжної дисципліни за енергоресурси
Відповідальні
• Зобов’язання та сприяння впровадженню систем онлайн
оплати за послуги ЖКП для забезпечення відкритих відносин
між споживачами та постачальниками
НКРЕКП, Мінрегіон,
Міненерго
• Спрощення процедури стягнення заборгованості через судову
систему (усунення недоліків діючої процедури наказного
провадження, запровадження електронного наказного
впровадження, зменшення вартості провадження)
Мінрегіон, Мін’юст,
ВРУ
• Вдосконалення процедур щодо розрахунків через спеціальні
рахунки постачальників послуг (ПКМУ №296)
КМУ,
Мінекономрозвитку,
Міненерго
• Забезпечення релевантного рівня пені та штрафів за невчасну
оплату послуг для населення
Мінрегіон, Міненерго,
ВРУ
• Вдосконалення процедур функціонування спеціальних рахунків
підприємств постачальників газу
КМУ, НКРЕКП
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
31
Популяризація енергоефективності
Однією з причин виникнення перешкод у впровадженні енергоефективності є брак інформації,
знань та зацікавленості споживачів. Відповідно до Директиви 2012/27/ЄС реалізація реформи
повинна супроводжуватися популяризацією енергоефективності. Інформаційні кампанії мають
охоплювати не тільки споживачів енергії (населення, бюджетні будівлі та підприємства), а також
органи влади, які впливають на впровадження реформи та фінансові установи, що можуть
забезпечити фінансування проектів.
Популяризація енергоефективності повинна включати:
• Забезпечення безперешкодного і повного доступу до інформації щодо наявних програм
підтримки енергоефективності;
• Організацію заходів з підвищення обізнаності в сфері енергоефективності для населення,
органів влади, підприємств та фінансових установ;
• Проведення тренінгів для фахівців.
Діаграма 4.5.7. Приклади інформаційних кампаній енергоефективності
Джерело: teplo.gov.ua, ДАЕЕ, IQ energy
Повного покриття інвестиційної потреби щодо енергоефективності неможливо досягнути лише в
рамках державних та донорських програм. Таким чином велике значення має залучення
комерційного капіталу. Наразі банкам бракує досвіду та інформації структурування фінансування та
оцінки таких проектів. Отже повинні створюватися відповідні навчальні тренінги, круглі столи та інші
заходи для підвищення інституційної спроможності фінансових організацій.
Необхідні дії для забезпечення ефективної комунікаційної кампанії з
енергоефективності
• Залучення та координація державної донорської підтримки
щодо проведення інформаційних кампаній та тренінгів (в тому
числі щодо запуску продуктів Фонду енергоефективності,
забезпечення платіжної дисципліни, створення фінансових
продуктів для енергоефективності та інших інструментів)
Відповідальні
КМУ, Мінрегіон, ДАЕЕ
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
32
4.6. Енергоефективність в житлових будинках
Житловий сектор в Україні складається
з 240 тис багатоквартирних та близько
6,5 млн приватних будинків. Майже
70% житла в Україні було збудовано у
1946-1990 рр. з застосуванням низьких
стандартів енергоефективності, що
призводить до надмірного споживання
енергії на побутові потреби – у 2-3 рази
більше ніж в країнах Європейського
Союзу.
Діаграма 4.6.1. Розподіл житлових будинків за
роками побудови, станом на 2015 рік
Джерело: дані Укрстату
Крім того, що реновація житлового фонду за високими стандартами енергоефективності
вимагається Директивою 2012/27/ЄС, це може стати однією з найважливіших стратегічних
інвестицій для України. Інвестиційна потреба для проведення масштабної енергомодернізації
житлових будинків в Україні становить близько 49 млрд дол та дозволить заощаджувати до 9 млн
тне або 3-4 млрд дол щорічно. Для забезпечення необхідних інвестицій Уряд повинен взяти на себе
провідну роль у впровадженні реформи та стимулюванні надходження інвестицій. Разом з тим
вкрай необхідне залучення приватного капіталу в галузь (власні кошти споживачів, комерційні
позики банківських установ та інше).
Реформа повинна мати окремі підходи для двох типів споживачів – населення, яке проживає в
приватних будинках та населення, яке проживає в багатоквартирних. Перший тип споживачів
(приватні будинки) мають прямі стимули до впровадження енергоефективних заходів, адже мають
незалежне від інших домогосподарств споживання, індивідуальний облік та індивідуальну
відповідальність. Впровадження реформи серед споживачів в багатоквартирних будівлях потребує
додаткових зусиль, адже відносини в межах будинку (в т.ч. прийняття рішень) більш складні –
спільне майно та засоби обліку, з однієї сторони та різні стимули і фінансові ресурси
домогосподарств з іншої.
Наразі саме житловий сектор має найбільший прогрес в реформі енергоефективності в Україні. З
кінця 2014 року розробляються та активно впроваджуються передумови та механізми
енергоефективності – прийняте необхідне первинне законодавство, активно ведеться розробка
підзаконних актів, створений механізм державної фінансової підтримки «Теплі кредити», створено
Фонд енергоефективності, тощо.
Законодавчі рамки реформи енергоефективності в житловому секторі
Законодачі рамки реформи енергоефективності сформовані п’ятьма ключовими Законами України
прийнятими у 2015-17 роках.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
33
Діаграма 4.6.2. Законодавча база реформи енергоефективності у житловому секторі
Джерело: дані Мінрегіону
За логікою реалізації реформи в житловому секторі, ключовим об’єктом для поширення і
впровадження енергоефективності стає ОСББ. Прийняття ЗУ «Про особливості здійснення права
власності у багатоквартирному будинку» стало ключовою передумовою реалізації проектів
енергоефективності в багатоквартирних будинках, адже співвласники отримали механізм
прийняття та реалізації спільних рішень. Детальніше про житлову реформу див. розділ 5.1.
Діаграма 4.6.3. ОСББ – фокус реформи енергоефективності в житлових будинках
Джерело: експертний аналіз
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
34
Ефективне функціонування ринків та подальше впровадження реформи неможливе без прийняття
підзаконних нормативно-правових актів. Наразі вже розроблено або розробляється більше 70
нормативно-правових актів для встановлення процедур, механізмів і методик функціонування
галузі ЖКП та енергоефективності у будівлях.
Діаграма 4.6.4. Статус прийняття підзаконних нормативно-правових актів для подальшої
імплементації реформи (станом на 30 липня 2018 року)
Джерело: дані Мінрегіону
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
35
Інструменти реалізації реформи енергоефективності в житловому секторі
На даний час в Україні функціонують дві програми фінансової підтримки енергоефективності в
житловому секторі:
• Державна програма «Теплі кредити», що з кінця 2014 року реалізується Державним
агентством енергоефективності; та
• Донорська програма IQ Energy, що була започаткована у 2016 році та реалізується ЄБРР.
«Теплі кредити» наразі є найбільш масштабною програмою підтримки енергоефективності в Україні
– протягом 3,5 років було видано 291 750 позик на суму 5,7 млрд грн та близько 2,1 млрд грн грантів
компенсовано державою. На 2018 рік передбачено 400 млн грн з державного бюджету на
фінансування програми.
Діаграма 4.6.5. Залучені позики населенням в рамках програми «Теплі кредити», млн грн
Джерело: дані ДАЕЕ
Програма пропонує домогосподарствам та ОСББ компенсацію до 40% (до 70% для отримувачів
субсидій) вартості енергоефективного обладнання в разі залучення позикових коштів державних
банків-партнерів. «Теплі кредити» є успішним прикладом підтримки енергоефективності. Проте
недоліком програми є виключний фокус на реалізацію індивідуальних заходів, а ні комплексну
реновацію (80% заміна вікон), що, відповідно, не досягає бажаних результатів у багатоквартирних
будівлях.
Діаграма 4.6.6. Схема діяльності державної
програми «Теплі кредити»
Діаграма 4.6.7. Напрямки залучення «Теплих
кредитів» домогосподарствами у 2016 році
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
36
Джерело: дані ДАЕЕ Джерело: дані ДАЕЕ
Програма IQ Energy є майже ідентичною з програмою «Теплих кредитів». За програмою,
індивідуальні домогосподарства, що проживають у квартирах або приватних будинках можуть
залучити кредит для здійснення заходів енергоефективності та отримати компенсацію до 20% після
успішної їх реалізації. Дистриб’юторами коштів ЄБРР та донорів є українські банки Укрсіббанк,
Райффайзен Банк Аваль та ОТП-банк. Єдиною відмінністю є обов'язкова покупка енергоефективного
обладнання із запропонованого в онлайн «Каталозі технологій» на сайті програми IQ Energy.
Бюджет програми на 4 роки (до 2020) складає 90 млн євро, з них – 75 млн євро від ЄБРР для надання
кредитів та 15 млн євро від фонду E5P для надання грантів.
Діаграма 4.6.8. Залучені позики населенням в рамках програми IQ Energy, млн грн
*програма розпочала діяльність в травні 2016 року
Джерело: дані IQ Energy
Обидві існуючі програми показали суттєві результати щодо підтримки впровадження заходів з
енергоефективності в приватних будинках. Але покриття багатоповерхових будинків, які
потребують більш комплексного підходу та складнішої організації, залишаються на низькому рівні.
Саме тому Мінрегіоном за підтримки ЄC та Уряду Німеччини було ініційовано створення Фонду
енергоефективності, запуск якого запланований на 2019 рік. Фонд буде пропонувати ОСББ
комплексні енергоефективні рішення, компенсацію до 50% вартості проекту та суттєву технічну
підтримку. Передбачається, що ОСББ зможе обрати з двох типів «Пакетів енергоефективності»:
• Пакет А «Легкий» пропонує комплекс простих енергоефективних заходів із потенціалом
економії енергоресурсів близько 20%
• Пакет Б «Комплексний» пропонує повну термореновацію будівлі із потенціалом економії
енергії до 60%
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
37
Діаграма 4.6.9. Очікувана схема роботи Фонду енергоефективності
Джерело: дані Мінрегіону
Діаграма 4.6.10. План запуску Фонду енергоефективності
Джерело: дані Мінрегіону
Очікується, що міжнародні партнери і надалі будуть надавати технічну підтримку для запуску Фонду
та підтримки його діяльності:
• Операціоналізація діяльності Фонду (компетенції Світового банку);
• Навчання та підтримка банків щодо розробки фінансових продуктів та участі у програмах
Фонду (компетенції IFC);
• Стимулювання попиту на участь у програмах Фонду з боку ОСББ (компетенції IFC);
• Навчання та супроводження ОСББ в реалізації проектів енергоефективності (компетенції
ПРООН);
• Навчання та підтримка енергоаудиторів та технічних спеціалістів (компетенції GIZ);
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
38
Необхідні дії для впровадження реформи енергоефективності в житловому
секторі
Відповідальні
• Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для
забезпечення функціонування Законів України:
‒ «Про Фонд енергоефективності» (всього 9 НПА)
‒ «Про енергетичну ефективність будівель» (всього
14 НПА)
‒ «Про житлово-комунальні послуги» (всього 34
НПА)
‒ «Про комерційний облік теплової енергії та
водопостачання» (всього 16 НПА)
Мінрегіон, КМУ, ДАЕЕ
• Створення Фонду енергоефективності КМУ, Мінрегіон, донори
• Проведення комунікаційних кампаній та тренінгів для
ОСББ, банків, енергоаудиторів і інших технічних
спеціалістів
КМУ, Мінрегіон, ОМС,
донори
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
39
4.7. Енергоефективність в бюджетному секторі: будівлі та публічні
закупівлі
Бюджетний сектор в Україні представлений
близько 70 тисячами будівель, 60 тис з яких –
місцевої влади та 10 тис – центральної.
Крім зменшення споживання енергоресурсів
енергоефективність в бюджетному секторі
має дві додаткові цілі:
• Популяризація енергоефективності
серед інших споживачів (відповідно
Директиви 2012/27/ЄС бюджетні
будівлі (та особливо будівлі
центральних органів влади) мають
виконувати показову роль та слугувати
прикладом впровадження
енергоефективності);
• Економія бюджетних коштів
(наприклад, витрати на енергоресурси
місцевих органів влади складають
близько 12 млрд грн щорічно. В той же
час вони можуть зменшитися вдвічі за
рахунок комплексної реновації.
Діаграма 4.7.1. Витрати місцевих бюджетів на
товари та послуги у 2017 році
Джерело: дані ДКСУ
Проведення реновації будівель центральних органів влади, які не відповідають мінімальним
вимогам енергоефективності вимагається Директивою 2012/27/ЄС. Україна зобов‘язалася
проводити реновацію 1% загальної площі будівель центральних органів влади на рік. При цьому
будівлі до 250 м² опалюваної площі можуть бути виключенні з зобов’язання, а будівлі з найвищим
енергоспоживанням (КВт-год./м² на рік) є пріоритетними. Виконання цього зобов‘язання означає
для України скорочення витрат на енергію на 30 млн. грн. кожного наступного року (за цінами 2017
року). Впродовж 7 років це дозволить зекономити понад 1 млрд. грн.
Діаграма 4.7.2. Державна підтримка, що
потенційно могла бути використана на проекти з
енергоефективності, млн євро
Джерело: дані Мінрегіону
Інвестиційна потреба на реновацію
бюджетних будівель в Україні становить
як мінімум 2 млрд євро. Хоча держава
поступово збільшує фінансування на
реалізацію подібних проектів цих коштів
недостатньо. Таким чином органи влади
мають шукати інші джерела
фінансування – комерційні позики, ЕСКО-
механізми, донорську підтримку та інше.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
40
Іншою складовою енергоефективності в
бюджетній сфері є встановлення вимог
енергоефективності у публічних закупівлях
(Energy Efficient Public Procurement).
Відповідно до статті 6 Директиви
2012/27/ЄС органи влади повинні
закуповувати високо енергоефективні
товари, послуги та будівлі, з урахуванням
економічної ефективності, доцільності,
технічної відповідності, сталості та
достатнього рівня конкуренції. Закуплені
товари повинні мати найвищий клас
енергоефективності згідно з положеннями
Директиви 2010/30/ЄС. Ці правила можуть
не застосовуватись до невеликих закупівель
або закупівель у військовій сфері.
Діаграма 4.7.3. Принципи проведення
енергоефективних закупівель
Джерело: Аргументарій щодо імплементації
Директиви 2012/27/ЄС
Законодавчі рамки реформи енергоефективності в бюджетних будівлях
У 2014 році в Україні розпочата реформа децентралізації влади, реалізація якої в тому числі має
вплив на розвиток енергоефективності в напрямку бюджетних будівель. В рамках реформи були
запроваджені зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України:
• 100% комунальних послуг, що споживаються бюджетними будівлями почали сплачуватися
з місцевого бюджету, що створює прямі стимули для проведення проектів з
енергомодернізації.
• Розвиток фінансової потужності місцевих органів влади:
‒ Визначені граничні строки для затвердження місцевих бюджетів – до 25 грудня,
незалежно від затвердження державного бюджету, що розширило автономію
місцевих бюджетів;
‒ Система балансування бюджетів була замінена на систему горизонтального
вирівнювання – в залежності від надходжень податку з доходів фізичних осіб на 1
особу вище або нижче середнього рівня в країні муніципалітети отримують
додаткові кошти або передають надлишок у державний бюджет;
‒ З державного бюджету щороку виділяються кошти місцевим бюджетам на
фінансування двох найбільших галузей бюджетної сфери — освіта й охорона
здоров’я;
‒ Право на здійснення видатків було розподілене між державними та місцевими
органами влади відповідно за принципом субсидіарності.
Значний прогрес було досягнуто у прийнятті законодавства, що надає можливість укладання
енергосервісних договорів в бюджетній сфері – прийнято 2 ключових закони та 4 НПА.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
41
Діаграма 4.7.4. Законодавство для укладання енергосервісних договорів в бюджетній сфері
Джерело: експертний аналіз
Концепція енергосервісних договорів в Україні знаходиться на початковій стадії свого розвитку – не
відповідність механізмів ЕСКО в Україні до міжнародної практики, а також відсутність законодавчих
підстав реалізації ЕСКО договору енергетичного забезпечення (детальніше див. «Інструменти
реалізації реформи енергоефективності в бюджетному секторі»). Таким чином відповідно до
вдосконалення функціонування ЕСКО-механізму необхідне внесення змін до законодавства.
Одним із найефективніших інструментів для фінансування реалізації енергоефективних проектів є
залучення муніципальних запозичень. Тож законодавче регулювання цих відносин потребує
окремої уваги.
Фінансова децентралізація та загальне поліпшення економічної ситуації в Україні вже створює
сприятливі умови для розвитку ринку муніципальних запозичень. Правила та обмеження на
залучення запозичень муніципалітетами встановлено Бюджетним кодексом України (ст. 16, 18, 71,
73 та 74) та ПКМУ №110. Поточне законодавство дозволяє досить ефективно залучати позики, але
при цьому потребує вдосконалення для запровадження прозорих та безпечних відносин між
інвесторами й позичальниками:
• Вдосконалення процедури узгодження муніципальних запозичень з Мінфіном;
• Запровадження середньострокового планування бюджетних видатків;
• Вдосконалення правил, що встановлюють обмеження на муніципальний борг і витрати на
його обслуговування для захисту кредиторів;
• Вдосконалення законодавчих норм щодо забезпечення муніципальних запозичень та інше.
Законодавчі рамки реформи енергоефективності щодо публічних закупівель
Наразі Українське законодавство у сфері державних закупівель застосовується до контрактів із
придбання товарів та послуг на суму понад 200 000 грн. і робіт на суму понад 1.5 млн. грн. Ціна
закупівлі є основним критерієм відбору (щонайменше 70% ваги). При цьому не існує загальної
методики визначення вартості впродовж життєвого циклу. Використання системи електронних
закупівель ПРОЗОРРО є обов‘язковим для всіх закупівель органів державної влади, починаючи з 1
серпня 2016 року. Для впровадження вимог енергоефективності у державних закупівля та
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
42
виконання статті 6 Директиви необхідне внесення змін до ЗУ «Про публічні закупівлі» та розробка
чіткої методології енергоефективних закупівель для органів влади.
Інструменти реалізації реформи енергоефективності в бюджетному секторі
Основою для впровадженням енергоефективності в бюджетних будівлях має стати інвентаризація
та створення відповідної бази даних принаймні з базовими технічними та енергетичними
параметрами. На основі цієї бази даних будівлі мають бути пріоритизовані та розроблені відповідні
плани заходів та програми щодо їх реновації.
Один із варіантів щодо ефективної організації інвентаризації будівель та подальшого супроводу
реформи в цьому секторі може стати створення окремого підрозділу на базі Мінрегіону або ДАЕЕ.
Метою діяльності такого підрозділу є ведення необхідних реєстрів, моніторинг енергоспоживання
та впровадження заходів енергоефективності, визначення пріоритетів, оперативне забезпечення
інформацією ключових органів влади, сприяння здійсненню енергоменеджменту, формування
інвестиційних пропозицій на основі даних тощо.
Для фінансування енергоефективності в
бюджетних будівлях можуть використовуються
такі джерела, як:
• Власні кошти органів влади;
• Кошти банківських установ;
• Державна підтримка енергоефективності
– Фонди регіонального розвитку та інші;
• Кошти міжнародних фінансових
організацій (безповоротні та кредитні);
• ЕСКО (проекти «під ключ»);
• Випуск облігацій.
Діаграма 4.7.5. Фінансування, що
застосовуються для енергоефективних проектів
в бюджетних будівлях в ЄС
Джерело: Звіт «European EPC Market» (2016)
Найбільш розповсюдженим джерелом фінансування енергоефективних проектів є використання
власних ресурсів органів влади. Проте власні ресурси завжди обмежені та не дозволяють
забезпечити масштабну реалізацію реформи енергоефективності.
Важливе значення, протягом останніх років, відіграє донорське фінансування інфраструктурних
проектів, в тому числі з енергоефективності. На разі в Україні існують програми кредитування від
ЄБРР, ЄІБ, НЕФКО та E5P. В рамках програм, окрім фінансування, муніципалітети можуть отримати
технічну та консультаційну підтримку при впровадженні проекту. Ресурсний потенціал таких
програм повинен завдати напрямок у реалізації проектів енергоефективності, але не може покрити
необхідну інвестиційну потребу в секторі.
Питання обмеженого фінансування при впроваджені енергоефективності може вирішити залучення
банківського сектору. Банківське кредитування розташоване на другому місці серед джерел коштів
на реалізацію проектів в ЄС. Це зумовлено більшою мірою легкістю залучення коштів, наявністю
ресурсів у банків та відсутністю конкуренції між потенційними позичальниками. Незважаючи на
високі відсоткові ставки, навіть в українських реаліях проекти енергоефективності зазвичай є
самоокупними. Крім того українські муніципалітети мають величезний потенціал для залучення
кредитних коштів.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
43
Діаграма 4.7.6. Співвідношення обсягу запозичень до доходів місцевих бюджетів* у країнах ЄС
та в Україні, 2016 рік
Джерело: звіт IFC «Розвиток муніципального кредитування в Україні: міжнародний досвід та
рекомендації»
Також в останні роки в Європі стрімко розвивається більш складний спосіб фінансування –
енергосервісні контракти або ЕСКО. Окрема стаття 18 Директиви 2012/27/ЄС вимагає створення
сприятливих умов для розвитку ринку послуг енергосервісу.
Енергосервісна компанія (ЕСКО) – компанія, послуги якої включають виконання проектів з
енергоефективності. Ключовими характеристиками ЕСКО є:
1. Гарантування зменшення споживання енергії та/або надання визначеного рівня
енергетичної послуги за меншою ціною. При цьому форма такої гарантії може бути різною;
2. Оплата (винагорода) ЕСКО має напряму залежати від досягнутих енергетичних та/або
економічних заощаджень;
3. Дві опції фінансування проекту – ЕСКО може або надавати або сприяти залученню
фінансування клієнтом;
4. Реалізація проектів «під-ключ».
Діаграма 4.7.7. Послуги ЕСКО, що можуть
надаватися на вибір споживача
Джерело: експертний аналіз
Діаграма 4.7.8. Спрощена модель
діяльності ЕСКО
Джерело: експертний аналіз
Існує дві найбільш розповсюджені бізнес-моделі ЕСКО:
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
44
• Договір ефективного споживання енергії, відповідно до якого ЕСКО забезпечує підвищення
ефективності споживання енергії, (наприклад, ЕСКО здійснює ряд енергоефективних заходів
(енергоменеджмент, елементи контролю, LED лампи, заміна інженерних мереж, тощо), що
зменшує споживання енергії, та отримує винагороду, яке залежить від економії;
• Договір енергетичного забезпечення, відповідно до якого ЕСКО забезпечує більш ефективне
постачання енергії (наприклад, встановлення теплових насосів, сонячних панелей, тощо)
забезпечуючи таким чином зниження тарифу для клієнта.
З розвитком вітчизняного законодавства муніципалітети в Україні також отримали можливість
укладати енергосервісні договори, за якими виконавець забезпечує зменшення споживання
енергоресурсів. Проте можливість реалізації бізнес-моделі енергетичного забезпечення
(встановлення джерел енергії) через ЕСКО-механізм поки обмежена, оскільки Бюджетний кодекс
дозволяє лише короткострокові контракти на постачання енергії (не більше 1 року).
ЕСКО в Україні потребує законодавчого вдосконалення та популяризації механізму, в тому числі
навчання органів влади. ЕСКО мають в першу чергу позиціонуватись як ефективний засіб залучення
технічної компетенції, аутсорсинг ризиків виконання (гарантія результату) та подальшого
обслуговування енергоефективних заходів. Фінансування ЕСКО, власне або кредитне фінансування,
або їх комбінація мають розглядатися враховуючи особливості конкретного проекту. При цьому
ЕСКО має надати клієнту консультації щодо оптимальної структури фінансування.
Діаграма 4.7.9. Функціонування ЕСКО в Україні
Джерело: експертний аналіз
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
45
Таблиця 4.7.10. Приклади програм МФО, в рамках яких муніципалітети можуть залучити
фінансування на впровадження енергоефективності
ЄІБ «Надзвичайна
кредитна програма
відновлення України»
Позики ЄБРР НЕФКО Спільна програма ЄІБ,
Міністерства освіти
• 200 млн євро
кредиту, з них 84
млн на проекти в
громадських
будівлях
• Органи влади
можуть залучити
позику до 20 років,
відсоткова ставка
близько 2.5%
• Комерційні позики
ЄБРР від 5 млн
євро
• Органи влади
можуть залучити
позику до 15 років,
відсоткова ставка
до 10%
• Пільгові позики від
50 до 500 тис євро
• Органи влади
можуть залучити
позику до 5 років,
відсоткова ставка
6%
• Проект передбачає
160 млн євро на
реновації ВУЗів (7
закладів відібрано
на перший етап)
• Співфінансування
проекту НЕФКО та
E5P
• Кошти кредиту
залучаються на 20
років з 5-річним
пільговим
періодом.
Джерело: експертний аналіз
Важливими аспектами для впровадження енергоефективності в бюджетному секторі є
запровадження систем енергоменеджменту та енергомоніторингу для бюджетних будівель.
Метою енергоменеджменту є створення організаційного процесу моніторингу, контролю та оптимізації
постачання й використання енергії, що дозволить скоротити витрати на енергію, забезпечити достатнє її
постачання і надання високоякісних енергетичних послуг.
Впровадження енергоменджменту повинен базуватися на фактичних даних енергоспоживання, що
забезпечуються завдяки моніторингу. Моніторинг дозволяє містам ідентифікувати фактичне
споживання енергії будівлями, виявляти неенергоефективних споживачів та їхню відносну вагу в
загальному використанні енергії, встановлювати обґрунтовані цілі та приймати раціональні рішення
і об’єктивно оцінювати результати.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
46
Діаграма 4.7.11. Ключові кроки для впровадження системи енергоменеджменту
Джерело: Звіт «Енергетичний менеджмент у містах», 2017
Прикладом підтримки впровадження системи енергоменджменту в містах є Проект Урядів України
та Німеччини «Енергоефективність у громадах», що діє з 2013 року. На регіональному та місцевому рівні
проект надає підтримку для 16 міст, 1 обласної ради та 1 обласної державної адміністрації. Партнерські
громади запроваджують та використовують системи енергетичного менеджменту, що дозволяє їм планувати
та реалізовувати на місцях заходи з підвищення енергоефективності. Набуті при цьому знання й досвід
поширюються серед фахівців на місцевому, регіональному й державному рівні.
Прикладом успішної реалізації проекту може бути місто Коростень, що є одним із учасників проекту. За три
роки в місті Коростень був розроблений та затверджений План дій зі сталого енергетичного розвитку, зібрано
та проаналізовано дані про всі 86 громадських будівель, що фінансуються з міського бюджету, запроваджено
щоденний моніторинг споживання енергетичних ресурсів та створена посада енергоменджера у складі
відділу місцевого економічного розвитку.
Основне завдання енергоменеджера міста — забезпечення загального аналізу споживання
енергетичних ресурсів у розрізі розпорядників коштів, а при потребі — окремих будівель чи
приміщень бюджетних установ та організацій міста. Також енергоменеджер готує щорічний звіт про
споживання енергетичних ресурсів, що є базою для формування потреби в коштах для оплати
енергоресурсів на наступний рік. Також розробляється та надається керівництву міста щорічний план
заходів з енергозбереження і реєстр енергоефективних проектів.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
47
Необхідні дії для впровадження реформи енергоефективності в
бюджетному секторі
Відповідальні
• Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного
вторинного законодавства
ВРУ, КМУ, Мінрегіон
• Внесення змін до бюджетного кодексу та Постанови КМУ №110
для вдосконалення законодавства щодо залучення
муніципальних запозичень
ВРУ, Мінфін
• Внесення змін до бюджетного кодексу для створення
можливості укладання ЕСКО договорів енергетичного
забезпечення і вдосконалення законодавства щодо
застосування ЕСКО договорів ефективного споживання енергії
ВРУ, КМУ, Мінфін,
Мінрегіон
• Внесення змін до ЗУ «Про публічні закупівлі» та розробка чітких
методологій для запровадження енергоефективних закупівель в
бюджетній сфері
ВРУ, КМУ, Мінрегіон
• Проведення інвентаризації бюджетних будівель та створення
відповідних реєстрів
КМУ, Мінрегіон
• Популяризація та навчання органів влади щодо запровадження
енергоменеджменту в містах
Відповідальні: КМУ,
Мінрегіон
• Запровадження систем енергоменеджменту та
енергомоніторингу
Відповідальні:
Мінрегіон, ДАЕЕ,
ОМС
• Розробка та проведення тренінгів і популяризація
енергоефективності та наявних інструментів реалізації проектів
серед органів влади (в тому числі у кооперації з донорами)
Відповідальні: КМУ,
ОМС, Мінрегіон,
ДАЕЕ
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
48
4.8. Енергоефективність на підприємствах
У 2016 році українські підприємства спожили 24,9 млн тне енергії. Таким чином рівень
енергоспоживання підприємств України приблизно у 3 рази вище, ніж у ЄС та у 2 рази вище ніж
середній у світі. Хоча структура економіки в Україні та інших країнах відрізняється і, наприклад,
сфера послуг, що більш розвинена в ЄС споживає менше енергії, потенціал для України є
величезним. При енергоспоживанні українських підприємств на рівні ЄС потенціал
енергоефективності складає близько 7,7 млн тне або 53,2 млрд дол.
Якби Українська економіка мала енергоємність на середньосвітовому рівні це дозволило б
використовувати енергії приблизно на 50 млн тон нафтового еквіваленту менше, а якби на рівні
країн ЄС, то на 63 млн тон нафтового еквіваленту менше.
Діаграма 4.8.1. Енергоємність економіки
України у 2015 році, кг нафтового еквіваленту/$
ВВП по ПКС в цінах 2010 року
Джерело: дані Міжнародної енергетичної агенції
Діаграма 4.8.2. Енергоємність економіки
України у 2015 році, кг нафтового
еквіваленту/$ ВВП у номінальних цінах
Джерело: дані Міжнародної енергетичної агенції
Відповідно Директиви 2012/27/ЄС енергоефективність на підприємствах повинна забезпечуватись
за трьома ключовими напрямками: будівлі, виробничі процеси та транспорт.
Діаграма 4.8.3. Напрямки впровадження енергоефективності на підприємствах
Джерело: експертний аналіз
0,29
0,09
0,13
Україна ЄС Світ
0,74
0,09
0,18
Україна ЄС Світ
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
49
Ключовою особливістю впровадження
енергоефективності на підприємствах є
необхідність економічної доцільності від
реалізації таких проектів. Будь-які
інвестиції на підприємстві в першу чергу
розглядаються з точки зору його
прибутковості. Супроводжуючим
питанням є джерела фінансування проекту
та вартість такого капіталу. Зазвичай
підприємства залучають комерційні
позики, тож ставка дохідності проекту
повинна бути, як мінімум, більша ніж
вартість залучених ресурсів.
Іншими стримуючим фактором є висока
закредитованість українського бізнесу. За
даними Національного Банку України
станом на 01.04.2018 20 найбільших
бізнес-груп залучили 27% всіх
комерційних кредитів – 76% цих кредитів
не обслуговуються.
Діаграма 4.8.4. Процес реалізації проекту
енергоефективності на підприємстві
Джерела: експертний аналіз
Діаграма 4.8.5. Валові банківські кредити
найбільшим позичальникам станом на
01.04.18*
*у платоспроможних банках крім Приватбанку
Джерело: дані НБУ
Діаграма 4.8.6. Обсяги та частка непрацюючих
кредитів у заборгованості найбільших
позичальників станом на 01.04.18*
*у платоспроможних банках крім Приватбанку
Джерело: дані НБУ
Отже реформа енергоефективності на підприємствах має розглядатися не тільки в контексті
технологій та регуляторного поля, але й з точку зору бажання бізнесу реалізовувати такі проекти, та
можливостей щодо їх фінансування.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
50
Законодавчі рамки реформи енергоефективності на підприємствах
За європейським досвідом, основою для підвищення енергоефективності на підприємствах є
системи енергоаудиту та енергоменеджменту. Законодавчої базою для впровадження цих систем
на підприємствах має стати законопроект «Про енергоефективність» та імплементація статей 8 та
16 Директиви 2012/27/ЄС.
Діаграма 4.8.7. Запровадження системи енергоаудиту відповідно Законопроекту «Про
енергоефективність»
Джерело: проект Закону «Про енергетичну ефективність», експертний аналіз
Проведення енергоаудиту на підприємствах дозволить отримати достовірні дані щодо
енергоспоживання та потенціалу заощаджень, визначити найбільш рентабельні заходи та
агрегувати необхідну інформацію для створення ефективних програм підтримки на державному
рівні. Але для цього енергоаудити мають бути проведені незалежним, кваліфікованим спеціалістом
та відповідати прозорим та недискримінаційним критеріям.
Методологічна основа щодо систем енергоменеджменту в Україні була закладена протягом 2005 –
2008 рр.:
• ДСТУ 4472: 2005 «Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Загальні
вимоги»;
• ДСТУ 4715: 2007 «Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту промислових
підприємств. Склад і зміст робіт на стадіях розробки та впровадження»;
• ДСТУ 5077: 2008 «Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту промислових
підприємств. Перевірка та контроль ефективності функціонування».
Але положення цих стандартів в сучасних умовах вже застаріли. Вони не допускають забезпечити
ефективну реалізацію нової концепції енергетичного менеджменту за стандартом ISO 50001, на
основі якого впроваджується практика енергоменеджменту в Європі та інших країнах. Наказом
Мінекономрозвитку №1111 з 1 січня 2015 р. набрав чинності ДСТУ ISO 50001:2014
«Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо
використання, гармонізований з міжнародним стандартом (ISO 50001:2011, IDT)».
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
51
Мінекономрозвитку за підтримки проекту GIZ розпочали процес розробки Концепції “Про
схвалення Стратегії розвитку промислового комплексу України на період до 2025 року”, однак на
даному етапі документ не прийнято.
Інструменти реалізації реформи енергоефективності на підприємствах
Ключовими інструментами підтримки впровадження реформи енергоефективності є
запровадження зобов’язань, податків і штрафних санкцій за не виконання, з однієї сторони, та
механізмів підтримки енергоефективності, з іншої.
Діаграма 4.8.8. Підхід до реформи енергоефективності на підприємствах
Джерело: експертний аналіз
Встановлення зобов’язань щодо проведення підприємствами енергетичних аудитів або
впровадження системи енергетичного менеджменту є одними із ключових інструментів
впровадження енергоефективності на підприємствах та вимагається статтею 8 Директиви
2012/27/ЄС.
При цьому, обов’язкове проведення енергоаудитів не означає обов’язкове проведення заходів
енергоефективності. Тож, дуже бажано, щоб енергоаудитори, які проводять роботи не тільки
надавали підприємствам достовірні енергетичні дані, визначали потенціал заощаджень та
встановлювали цілі з енергоефективності, а спонукали підприємців до реалізації проектів за
допомогою визначення найбільш економічно вигідних заходів, їх вартості, строків окупності і
можливих джерел фінансування.
Система енергоменеджменту включає комплекс заходів направлених на максимізацію
енергоефективності – аналіз споживання, складання бюджетів, формування політики, розробка
заходів та інше (детальніше див. р. 4.4. «Створення ринку енергоаудиту та енергоменеджмент»).
Наразі більше ніж 50 українських компаній вже запровадили системи енергоменеджменту
відповідно до ISO 50001.
На ряду із зобов’язаннями щодо впровадження системи енергоаудиту або енергоменеджменту в
деяких країнах ЄС застосовуються штрафні санкції в разі не виконання обов’язків – на Кіпрі це штраф
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
52
для підприємства до 30 тис євро, а у Хорватії додатковий штраф до 15 тис євро для керівників
підприємства.
На прикладі країн ЄС, важливим елементом для впровадження реформи енергоефективності є
встановлення енергетичних та екологічних податків. Податок на викиди СО2 встановлений у
більшості країн ЄС та допомагає забезпечувати політику у сфері енергоефективності та кліматичних
змін. Додатково, в таких країнах як Швеція та Італія, введення податку на СО2, супроводжувалося
одночасним зниженням ставок податку на доходи населення, стимулювання ринку праці та
запровадження фінансової компенсації заходів енергоефективності. Такий підхід дозволяє без
значного збільшення загального податкового навантаження на підприємства забезпечити стимули
до енергоефективності та сприяє розвитку прозорого ринку праці.
Подібний підхід частково реалізовано в Україні через запроваджений екологічний податок,
платниками якого є підприємства, що здійснюють викиди забруднюючих речовин. Розмір
податкових платежів залежить від кількості викидів забруднюючих речовин, в тому числі СО2. Але
в українських реаліях такий інструмент майже не створює належних стимулів до
енергоефективності, в першу чергу, через низьку ставку податку – 0.41 грн за тону СО2, в той час
коли в ЄС податок становить від 14 до 120 євро за тону СО2.
Інструментами підтримки енергоефективності на підприємствах можуть стати, наприклад,
податкове стимулювання, проведення енергоаудитів за пільговими цінами, надання технічної
підтримки впровадження систем енергоменеджменту на підприємстві, створення програм
фінансової підтримки енергоефективних проектів, тощо.
З 2017 року в Україні функціонує проект GIZ «Консультування підприємств щодо
енергоефективності» в рамках якого підприємствам хлібопекарської, молочної промисловості,
машинобудування та виробництва неметалевих будівельних матеріалів пропонується проведення
пілотних заходів з енергоефективності. Пілотні заходи будуть включати три етапи:
1. Детальний енергоаудит: обрані компанії в рамках проекту отримають звіт із переліком
економічно та технічно доцільних енергоощадних рішень підприємства;
2. Розробка рентабельних проектів з енергоефективності: на основі результатів енергоаудиту
обрані компанії отримають чіткий план впровадження енергоощадних та економічно
доцільних заходів;
3. Підтримка у впровадженні проектів: на цьому етапі експерти GIZ надаватимуть компаніям
інжиніринговий та консультативний супровід у реалізації проектів, розроблених на
попередньому етапі. Фінансування заходів підприємствами буде здійснюватися власними
коштами або залученими позиками.
Додатково проект передбачає підтримку та консультації для органів влади, українських асоціацій,
енергетичних агентств, інститутів та інших установ щодо розробки механізмів сприяння та
стимулювання підвищення енергоефективності на підприємствах, а також проведення тренінгів.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
53
Необхідні дії для впровадження реформи енергоефективності на підприємствах
Відповідальні
• Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного
вторинного законодавства
ВРУ, КМУ, Мінрегіон
• Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для
забезпечення функціонування ЗУ «Про енергетичну ефективність
будівель», в тому числі схем сертифікації, акредитації тощо
(всього 14 НПА)
Мінрегіон, КМУ
• Створення державних реєстрів енергоаудиторів та
енергоменеджерів, енергосертифікатів та енергозвітів
ДАЕЕ, Мінрегіон
• Вдосконалення екологічного податку ВРУ, КМУ, Мінфін
• Інформаційна та навчальна підтримка впровадження
національної системи енергоаудиту і енергоменеджменту
направлена на підприємства, фахівців та органи влади
КМУ, Мінрегіон,
ОМС
• Створення механізмів підтримки проведення добровільних
енергоаудитів і впровадження рекомендацій для СМП, а також
впровадження систем енергоменеджменту для великих
підприємств
КМУ,
Мінекономрозвитку
• Створення механізмів фінансової підтримки реалізації
енергоефективних проектів
КМУ,
Мінекономрозвитку
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
54
4.9. Енергоефективність в транспорті
Транспорт є критично важливим сектором для зменшення обсягу викидів парникових газів. На
транспорт припадає близько 19% усього світового використання енергоресурсів та чверть викидів
СО2, що відносяться до паливно-енергетичного комплексу.
Транспортна система України залежна від імпорту нафтопродуктів та газу, ось чому зростання
енергоефективності в транспорті є важливим чинником для зменшення впливу іноземних
постачальників на транспортну систему України. Хоча за 10 років енергоспоживання в транспорті
зменшилось на 25%, це пояснюється в першу чергу втратою контролю над АР Крим та територією
АТО та зниженням економічної активності.
Діаграма 4.9.1. Динаміка енергоспоживання транспортом в Україні, млн тне
*без врахування трубопровідного транспорту
**дані за 2014-2016 роки не враховують АР Крим та територію АТО
Джерело: дані Укрстату
Автомобільний транспорт є основним споживачем енергетичних ресурсів у секторі (90%). На
перевезення одного і того ж самого вантажу автотранспорту потрібно у 6,5 разів більше палива, ніж
залізничному, і у 5 разів більше ніж морському чи річковому (дані Національного плану дій з
енергоефективності).
Діаграма 4.9.2. Використання енергії в транспорті в Україні у 2016 році, млн тне
*без врахування трубопровідного транспорту
Джерело: дані Укрстату
10,5 10,2
9,1 9,3 9,2 9,4 8,9
8,0
7,2 7,8
0,0
2,0
4,0
6,0
8,0
10,0
12,0
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
55
Законодавчі рамки регулювання енергоефективності в транспорті
Законодавче регулювання енергоефективності в транспорті в ЄС
Транспорт є одним з найбільших забруднювачів повітря (джерелом викидів парникових газів) в ЄС,
до того ж має негативну динаміку до збільшення – з 1990 року по 2012 рік обсяг викидів в ЄС зріс на
20%. Для досягнення цілей, встановлених Дорожньою картою ЄС з транспорту (EU Transport White
Paper), викиди мають бути зменшені на 67% до 2050 року.
Поточну транспортну систему ЄС не можна назвати сталою ні щодо обсягу споживання
енергоресурсів, ні щодо видів енергоресурсів, що використовуються. Тому ЄС намагається
побудувати такі законодавчі рамки, які б максимально стимулювали розвиток енергоефективності
в транспорті. Зокрема, ключові законодавчі акти ЄС в цій сфері наведено нижче.
Діаграма 4.9.3. Ключові елементи законодавчої бази ЄС щодо енергоефективності в транспорті
Джерело: дані Concerted Action Energy Efficiency Directive “Public sector – public buildings and public purchasing”
Директива 2009/28/ЄС (Про сприяння використання відновлюваних джерел енергії) встановлює
загальні законодавчі рамки щодо виробництва та просування енергетики з відновлюваних джерел.
Окрім іншого, вона встановлює ціль щодо використання 10% енергії з ВДЕ в транспортному секторі
до 2020 року.
Ключовими цілями Директиви 2014/94/ЄС (Про розвиток інфраструктури для альтернативних видів
палива є):
• зменшення залежності транспортних систем країн ЄС від нафти
• зменшення викидів парникових газів згідно з Кліматичним та енергетичним пакетом ЄС 20-
20-20
• покращення якості повітря в містах
• підвищення конкурентоспроможності європейської економіки, стимулювання інновацій та
економічне зростання
Директива визначає кроки, які мають бути виконані для розвитку єдиного ринку транспорту в ЄС:
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
56
• Розгортання мережі електро- та біозаправок
• Розробка гармонізованих стандартів ЄС та спільних технічних специфікацій
• Надання релевантної, послідовної та зрозумілої інформації споживачу
Директива 2009/30/ЄС (Про якість пального) запроваджує механізми моніторингу та зменшення
викидів парникових газів. До кінця 2020 року постачальники автомобільного палива зобов'язані
скоротити інтенсивність викидів парникових газів від палива щонайменше на 6% у порівнянні з
2010 роком.
Норми Директиви застосовуються до усіх видів бензину, дизельного палива та біопалива, яке
використовується на автотранспорті, а також дизельного палива, що використовується для
позашляхової рухомої техніки.
Директива 2009/33/ЄС (Про розвиток екологічно чистого та енергоефективного автотранспорту)
спрямована на широке впровадження екологічно-безпечних автомобілів. Вона передбачає, щоб
енергетичні та екологічні наслідки, пов'язані з експлуатацією автомобілів упродовж усього їхнього
життя, враховувалися при покупках авто, як це передбачено Директивами про державні закупівлі та
регламентом стосовно державної служби.
Якщо такі впливи будуть монетизовані та будуть враховуватися при прийнятті рішень про покупку
авто, витрати пов’язані з експлуатацією авто мають розраховуватися за загальними правилами, які
визначені у Директиві.
Регламент ЄС №443/2009 вимагає зменшення викидів СО2 новими машинами до середнього рівня
у 120 г/км та подальшого зниження до рівня 95 г/км з 2020 року. Лише одна ця вимога дозволить
більш ніж на 30% досягти мети з зменшення викидів для сектору, який не підпадає під систему
торгівлі викидами.
Головна мета Дорожньої карти до єдиної європейської транспортної зони – визначити
довгострокову стратегію розвитку транспортної системи ЄС, щоб зробити її більш ефективною,
безпечною та захищеною. Дорожня карта розрахована на термін до 2050 року з проміжними цілями
у 2020 та 2030 роках та встановлює амбіційні цілі щодо енергоефективності, зменшення нафтової
залежності та викидів парникових газів, та технологічного розвитку.
Законодавче регулювання енергоефективності в транспорті в Україні
Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання щодо удосконалення
політики у сфері регулювання споживання енергії автомобільним транспортом та зменшення
викидів СО2. Україна має протягом 5 років з часу підписання Угоди змінити законодавство у цій
сфері відповідно до законодавства ЄС та протягом 8 років їх впровадити.
Зокрема, на виконання Директиви 2006/32/ЄС, Україна прийняла Національний план дій з
енергоефективності до 2020 року, частина заходів якого направлена на заходи у секторі транспорту,
а саме:
• Оптимізація структури пасажиро- та вантажопотоків у межах міст
• Адаптація стандартів палива та технологій його використання до європейських стандартів
• Оновлення рухомого громадського транспорту, зокрема впровадження заходів
стимулювання закупівлі енергоефективних автобусів/ трамваїв/ тролейбусів перевізниками
всіх форм власності
• Проведення Дня без автомобілів
• Популяризація використання велосипедів
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
57
Одним із зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС є прийняття європейських стандартів
щодо кількості викидів автомобілями, що виробляються та імпортуються. Так, в Україні з 1 січня 2016
ведено обов’язковий стандарт «Євро-5», який забороняє імпорт нових та вживаних автомобілів
нижче цього стандарту.
Введення стандарту унеможливило розмитнення в Україні автомобілів, випущених до 2010 року.
Однак, в Україні існують серйозні проблеми з контролем за неофіційним імпортом вживаних
автомобілів, більшість з яких мають набагато гіршу екологічність, ніж «Євро-5». Стандарт «Євро-6»
має бути введений в Україні з 1 січня 2020 року.
30 травня 2018 року Урядом була прийнята Національна транспортна стратегія на період до 2030
року, в якій значна увага приділяється питанню зростання енергоефективності та екологічності
транспорту. Зокрема, планується вирішення таких завдань:
• покращення пішохідної інфраструктури, паркувальних зон, обмеження швидкості руху
транспортних засобів та розвиток інфраструктури для руху велосипедів;
• встановлення обов’язку додержання екологічних стандартів;
• впровадження економічного стимулювання переходу вантажних та пасажирських
перевезень на більш екологічно чисті залізничний та водний види транспорту;
• впровадження системи дорожніх зборів з користувачів автомобільних доріг залежно від
екологічного класу автомобіля;
• впровадження економічних заходів для стимулювання використання в містах більш
екологічних видів транспорту (електромобілі, громадський транспорт, велосипеди);
• стимулювання використання альтернативних джерел енергії, а також екологічних видів
транспорту та спецтехніки та інше.
Інструменти підвищення енергоефективності в транспорті
Загалом можна виділити 4 основні групи інструментів, які слугують розвитку енергоефективності в
транспорті. Найбільш ефективними є їх поєднання: наприклад, запровадження платного в’їзду до
центру міста разом з одночасним розвитком екологічного громадського транспорту та
інфраструктури для велосипедистів та проведення інформаційної кампанії щодо переваг
користування громадським транспортом та/або велосипедами. В Україні ж запроваджені лише
деякі з цих інструментів.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
58
Діаграма 4.9.4. Ключові інструменти для підвищення енергоефективності в транспорті
Джерело: експертний аналіз
Фіскальні інструменти
Одними з найбільш ефективних інструментів є фіскальні, які діють за принципом «батога та
пряника», з однієї сторони примушуючи більше сплачувати за менш екологічний транспорт, а з
іншого зменшуючи витрати на придбання або використання більш енергоефективних та екологічних
авто. Зокрема, податок на пальне запроваджений у багатьох країнах світу та має суттєвий вплив на
енергоефективність автомобілів, що використовуються.
Діаграма 4.9.5. Порівняння цін на пальне та середнє споживання пального автомобілями (2014)
Джерело: дані IEA “World energy outlook” (2016)
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
59
Інфраструктурні
Запровадження більш ефективних джерел транспорту (наприклад, електромобілів) неможливе без
розвитку відповідної інфраструктури – мережі зарядних станцій. Таким чином, для зменшення
використання автомобілів з ДВС та переходу на електроавтомобілі, Уряд має активно стимулювати
розвиток мережі зарядних станцій.
У відповідь на зростання вартості користування приватними автомобілями (зокрема, платний в’їзд
в центр міста, платні паркування) важливим є розвиток екологічного громадського транспорту, який
би справився зі збільшеним потоком пасажирів та міг надавати якісні послуги. Ще одним напрямком
роботи для зменшення викидів транспортом має стати розвиток інфраструктури для велосипедистів
та пішоходів.
Адміністративні
Країни ЄС ввели вимоги щодо обов’язкової сертифікації автомобілів відповідно за екологічними
стандартами ще з 1988 року. На сьогодні в ЄС діють норми «Євро-6», що визначають мінімальні
екологічні вимоги до автомобілів, що виробляються або імпортуються до ЄС. В Україні ж, введення
норм «Євро-6» відкладено до 2020 року.
Для контролю за поточним технічним станом автомобілів у багатьох країнах ЄС запроваджено
обов’язковий технічний огляд, на якому, в т.ч. перевіряється і відповідність екологічним вимогам.
При перевищенні рівня шкідливих вихлопів автомобіль не пройде технічний огляд і не буде
допущений до експлуатації.
Інформаційні
Навіть запровадивши усі перераховані вище інструменти, досягнення підвищення
енергоефективності та екологічності в транспорті неможливе без підвищення поінформованості
кінцевих споживачів. Саме тому, важливим є проведення інформаційних кампаній щодо переваг
користування велосипедом, користування громадським транспортом та належна інформаційна
підтримка роботи громадського транспорту (наприклад, додаток для смартфонів з онлайн-
розкладом маршрутів та можливістю придбання квитків).
Запровадження екологічного маркування автомобілів та автомобільних шин, розповсюджене в
Європі, дозволяє споживачеві розуміти обсяг витрат на пальне та обирати більш ефективні моделі.
Діаграма 4.9.6. Приклади маркування паливної економічності автомобілів та викидів СО2 у
США, Чилі, Сінгапурі та Австралії
Джерело: відкриті дані
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
60
Необхідні дії для впровадження реформи енергоефективності в транспорті
Відповідальні
• Приведення законодавства у сфері транспорту у відповідність до
європейського (виконання вимог, взятих після підписання Угоди
про асоціацію з ЄС)
ВРУ, КМУ,
Мінінфрастуктури
• Сприяння розвитку екологічного громадського транспорту, як
альтернативи приватним авто
КМУ, ОМС,
Мінінфрастуктури
• Активний розвиток інфраструктури для електромобілів (мережа
зарядних станцій) та велосипедів, планування міст для
зменшення автомобільних заторів
КМУ, ОМС,
Мінінфрастуктури
• Запровадження технічного огляду, в тому числі для перевірки
екологічності автомобілів
ВРУ, КМУ,
Мінінфрастуктури
• Інформаційна кампанія щодо популяризації використання
громадського транспорту та велосипедів
КМУ, ОМС,
Мінінфрастуктури
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
61
4.10. Енергоефективність при постачанні енергії
Ключовими секторами
енергоринку для підвищення
енергоефективності є
постачання газу,
електроенергії та
централізованого опалення.
Дані галузі займають
найбільшу частку постачання
енергії в Україні.
Діаграма 4.10.1. Оцінка ємності енергоринків в Україні в 2015,
млн тне
Джерело: експертний аналіз
Інфраструктура для виробництва та транспортуванні енергії в Україні в переважній більшості
створювалася у радянські часи та наразі знаходиться в критичному стані. Окрім фізичного зносу
мереж неефективне постачання енергії визначається застарілою технологічною структурою, коли
мережі конструювалися з фокусом на великих промислових споживачів. Це призводить до
енергетичних та відповідно фінансових втрат підприємств, населення та бюджету.
Діаграма 4.10.2. Технічний стан енергогенеруючих підприємств
Джерело: дані НКРЕКП, дані Укрстату
Розрахункові втрати при транспортуванні енергії складають в загальному обсязі близько 100 млрд
грн:
• втрати електроенергії в мережі сягають ~18%, що є еквівалентом 70 млрд грн щорічно, у
порівнянні з 4-17% у країнах ЄС;
• втрати при виробництві та транспортуванні теплової енергії сягають ~30% або близько 15
млрд грн щорічно;
• втрати газу у мережі складають ~5%, що є еквівалентом близько 12 млрд грн щорічно, у
порівнянні з 0,2-3,9% у країнах ЄС.
До того ж органи влади зазвичай занижують розрахункові показники, адже збільшення втрат
впливає на зростання тарифів, в тому числі для населення. Таким чином фактичні втрати енергії при
виробництві та транспортуванні потенційно можуть бути більше.
Масштабна модернізація інфраструктури вимагає значних капіталовкладень, а отже і створення
фінансових механізмів та умов для їх ефективного застосування. Крім того реалізація таких проектів
в Україні ускладнена важкою та непрозорою системою взаємовідносин – монополізованість ринків,
великі накопиченні борги, занижені тарифи для населення, крос-субсидування, тощо. Більшість цих
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
62
проблем можуть бути вирішенні повноцінним впровадженням вимог 3го Енергопакету ЄС в Україні,
що в свою чергу має значно підвищити інвестиційну привабливість.
Законодавчі рамки реформи енергоефективності при постачання енергії
Відповідно до статей 14 та 15 Директиви 2012/27/ЄС для досягнення енергоефективності на
енергоринках вимагається запровадження високоефективних систем когенерації, центрального
опалення та охолодження. При цьому когенерація повинна стати вагомими інструментом
енергоефективності – від операторів систем транспортування та розподілу електроенергії
вимагається:
• Гарантування передачі та розподілу електроенергії від високоефективних когенераційних
установок;
• Надання пріоритетного доступу до мережі та диспетчеризація постачання електроенергії
від високоефективної когенерації.
Транспонування зазначених статей Директиви повинно відбутися із прийняттям ЗУ «Про
енергетичну ефективність». Проте для стимулювання і впровадження енергоефективності в
українських реаліях, в першу чергу, повинні бути проведені реформи енергоринків, що усунуть
наявні бар’єри (див. розділ 5.3).
Регулювання енергетичних ринків в Україні здійснюється:
• ВРУ та КМУ – встановлення загальних правил та порядків функціонування ринків та тарифів
на газ для населення;
• Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та
комунальних послуг (НКРЕКП) – встановлення загальних правил та порядків функціонування
ринків та тарифів на електроенергію, транспортування газу і теплову енергію для
підприємств більше 170 тис Гкал в рік або більше 90% оснащеності вузлами комерційного
обліку;
• Органами міської влади – встановлення тарифів на теплову енергію ліцензіатів, що
виробляють менше 170 Гкал в рік або менше 90% оснащеності вузлами комерційного
обліку.
Інструменти реалізації реформи енергоефективності при постачанні енергії
Головну регулюючу роль в щодо підвищення енергоефективності в цій сфері має відігравати
НКРЕКП. Після прийняття Законопроекту «Про енергетичну ефективність», повноваження НКРЕКП
мають бути посиленні:
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
63
Діаграма 4.10.3. Стимулювання енергоефективності при передачі, транспортуванні та розподілі
енергії відповідно Законопроекту «Про енергетичну ефективність»
Джерело: проект Закону «Про енергетичну ефективність»
Окремим важливим питанням для сприяння енергоефективному постачанню енергії є
запровадження стимулюючого тарифоутворення.
Діаграма 4.10.4. Концепція стимулюючого тарифоутворення
Джерело: експертний аналіз
Перед запровадженням стимулюючого тарифоутворення повинні бути усунені недоліки
формування тарифів – занижена вартість активів підприємств, затримки в корегуванні собівартості,
ускладнені процедури формування інвестиційних програм (див. розділ 5.3). Хоча наразі НКРЕКП
розпочало впровадження стимулюючого тарифоутворення для підприємств електропостачання.
Ключовою проблемою щодо підвищення енергоефективності в цій сфері є обмеженість ресурсів
щодо фінансування проектів. Через велику кількість накопичених проблем та брак державних
ресурсів, єдиним вагомим джерелом коштів є програми МФО. Але такі програми регламентуються
власними процедурами МФО під які не адаптоване українське законодавство. Внаслідок цього
можуть виникати значні затримки при реалізації проектів та «заморожування» коштів фінансових
організацій.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
64
Першим кроком для
вдосконалення відносин з МФО
стало прийняття Постанови КМУ
№6578, що забороняє
стягнення та арешт
інвестиційних рахунків
підприємств. Це є важливим,
але короткостроковим
рішенням, тож необхідна
подальша оптимізація та
вдосконалення українського
законодавства.
Діаграма 4.10.5. Бюджет інвестиційних програм в секторі
теплопостачання
Джерело: звіт ПРООН «Механізми фінансування заходів
енергоефективності в Україні»
Іншим бар’єром при впроваджені проектів є відсутність досвіду муніципалітетів та підприємств
щодо співпраці з міжнародними організаціями. Для прискорення впровадження реформи
державною владою разом з МФО можуть бути створені консультаційні групи технічних, фінансових
та інших фахівців за потребою.
Відповідно Директиви 2012/27/ЄС при реалізації проектів окремої уваги потребує розвиток
відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) та когенерації. Прикладом комплексного проекту із
залученням коштів МФО для проведення енергомодернізації, в тому числі встановлення
потужностей когенерації та ВДЕ є КП «Міськтепловоденергії» в місті Кам’янець-Подільський.
Діаграма 4.10.6. Приклад впровадження комплексного проекту з енергомодернізації м.
Кам’янець-Подільський
Джерело: дані Мінрегіону
Впровадження ВДЕ та когенерації, в тому числі, повинне відбуватися на основі двох програмних
інструментів для визначення потенціалу найбільш ефективних рішень:
• Запровадження проведення комплексної оцінки, що має здійснюватися та оновлюватися
кожні 5 років;
• Проведення аналізу економічної ефективності, що має проводитися для установок
потужністю понад 20 МВТ.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
65
Необхідні дії для впровадження реформи енергоефективності при постачанні
енергії
Відповідальні
• Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного
вторинного законодавства
ВРУ, КМУ, Мінрегіон
• Внесення змін до ЗУ «Про комбіноване виробництво теплової та
електричної енергії (когенерацію) та використання скидного
енергопотенціалу» та прийняття підзаконних нормативно-
правових актів для забезпечення доступу когенераційних
установок до електромереж
ВРУ, КМУ, НКРЕКП,
Міненерго
• Запровадження технічної підтримки «на місцях» при реалізації
проектів енергоефективності на підприємствах постачання
енергії
Мінрегіон,
Міненерго, ОМС
• Залучення міжнародної підтримки до впровадження
енергоефективності на підприємствах постачання енергії
(технічні та фінансові програми)
КМУ, НКРЕКП
Мінфін, Мінрегіон,
Міненерго, ОМС
• Проведення та регулярне оновлення комплексної оцінки
потенціалу енергоефективності та аналізу економічної
ефективності установок
Мінрегіон,
Міненерго, ДАЕЕ
• Проведення реформ енергоринків (див. розділ 5.3)
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
66
5. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ В КОНТЕКСТІ ІНШИХ РЕФОРМ
5.1. Реформа в житловому секторі
Реформа житлового сектору розпочалась у 2015 році з прийняттям базового Закону «Про
особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який запустив процес
активного створення об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).
З прийняттям цього Закону, співвласники отримали 3 можливі форми управління власним
будинком: самостійно управляти будинком, створити ОСББ або найняти професійного управителя.
Діаграма 5.1.1. Форми управління багатоквартирним будинком
Джерело: дані Мінрегіону, експертний аналіз
Прийняття Закону дало поштовх активному створенню ОСББ у багатоквартирних будинках
– з часу прийняття Закону, кількість ОСББ збільшилась майже вдвічі. На кінець 2017 року, їх
налічується майже 28 тис, в той час як багатоквартирних будинків майже 250 тис (за даними
Мінрегіону).
Діаграма 5.1.2. Динаміка створення ОСББ в Україні (станом на кінець відповідного року)
*станом на 01.12.2017
Джерело: дані Укрстату
Іншим аспектом, на який впливає прийнятий Закон – розвиток ринку професійних
управителів житла, оскільки мешканці багатоквартирних будинків отримали вибір: самим обрати
15 992 17 109
26 080 27 838
2014 2015 2016 2017*
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
67
професійного управителя замість ЖЕКів, або отримати управителя від ОМС (частіше за все,
колишній ЖЕК).
Прийнятий у 2017 році Закон «Про житлово-комунальні послуги» дозволить прискорити розпочатий
процес становлення ринку професійних управителів, адже Закон створює підстави для прийняття
Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та врегульовує
інші важливі питання у цій сфері.
Окрім того, даним Законом передбачається впровадження з 2019 року професійної атестації
управителів, або щонайменше одного фахівця, що працює в його компанії-управителя, за професією
«менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)».
Створення ринку управителів призведе в першу чергу до появи конкуренції між ними та поступового
підвищення якості послуг. В другу чергу, як очікується, управителі можуть агітувати ОСББ до заходів
з енергоефективності та допомагати їм у реалізації таких проектів.
Діаграма 5.1.3. Вплив прийнятих законів на можливість формування ринку управителів
Джерело: дані Мінрегіону, експертний аналіз
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
68
5.2. Реформа надання субсидій на житлово-комунальні послуги
Система розрахунків за житлово-комунальними субсидіями, що існувала до 2017 року була
заснована на клірингових розрахунках на основі підписання СПР, була непрозорою, строки на
проведення таких розрахунків не були встановлені, виконавці послуг фактично були «прив’язані»
до Нафтогазу, оскільки розрахунок кліринговими субсидіями був можливий лише з ним, а субсидії
нараховувалися не за фактичним споживанням субсидіантів, а за соціальними нормами.
Уряд започаткував початок реформи системи субсидій 8 листопада 2017 року КМУ, прийнявши
Постанову №951, яка передбачає довгоочікувані зміни в системі розрахунків за субсидіями. Зміни
направлені саме на вирішення цих питань, а також апробації системи щодо можливості здійснення
грошових розрахунків (що необхідно для подальшої монетизації на рівні домогосподарств).
Таблиця 5.2.1. Порівняння нової та старої системи розрахунків за субсидіями
Джерело: Постанова КМУ №951, експертний аналіз
Ця Постанова набрала чинності з 1 січня 2018 року, і, вирішила кілька недоліків поточної системи
розрахунків за субсидіями, зокрема:
• Забезпечила прозорість та підзвітність розрахунків (припинення практики Спільних
Протоколів Рішень (СПР) та перехід на двосторонні транзакції)
• Встановила чіткі строки проведення платежів з державного бюджету (субвенція з
державного бюджету на субсидії надаватиметься до 24го числа місяця наступного після
надання комунальних послуг)
• Дозволила уникнути ситуацій з перерахуваннями «надлишкових» субсидій (розрахунки за
субсидіями визначаються вартістю послуг, що надаються підприємствами ЖКП
субсидіантам).
До монетизації на рівні підприємств Після монетизації на рівні підприємств
ꭗ Розрахунок за субсидіями проводився лише
після того, як було підписано СПР усіма
сторонами (Казначейство, Нафтогаз,
виконавці послуг, транспортувальники
енергоносіїв, фінансові департаменти та
інші)
✓ Розрахунок проводитиметься
безпосередньо з Казначейства без будь-
яких протоколів
ꭗ Строки на проведення розрахунків за
субсидіями не були встановлені
✓ Чітке встановлення строків проведення
розрахунків за субсидіями (до 24 числа)
ꭗ Виконавці послуг фактично «прив’язані» до
Нафтогазу, оскільки розрахунок
кліринговими субсидіями можливий лише з
ним
✓ Виконавці послуг зможуть обирати
найбільш конкурентного постачальника
енергоносіїв та розраховуватися ним
«живими» коштами від субсидій
ꭗ Субсидії нараховувалися не за фактичним
споживанням субсидіантів, а за
соціальними нормами
✓ Субсидії будуть нараховуватись лише за
фактично спожиті обсяги послуг, відповідно
не буде виникати ситуацій, коли виконавці
отримують більший обсяг субсидій, ніж було
спожито
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
69
Більше детально механізм розрахунків за новою моделлю показано нижче.
Діаграма 5.2.1. Нова система розрахунків за субсидіями з 1 січня 2018 року
Джерело: постанова КМУ №951, експертний аналіз
Монетизація субсидій є першим необхідним елементом на шляху до повної монетизації субсидій
на рівні домогосподарств. Даний крок дозволить з однієї сторони усунути недоліки системи
розрахунків за субсидіями, а з іншої перевірить готовність усіх задіяних сторін до впровадження
повної монетизації. Монетизація на рівні отримувачів субсидій можлива лише через 2-3 роки, адже
для цього необхідно здійснити деякі підготовчі кроки, вибудувати необхідну інфраструктуру,
перевірити систему на життєздатність. Слід зазначити, що такий підхід до реформування системи
субсидій підтримується та відповідає позиції Міжнародного валютного фонду та Світового банку.
Діаграма 5.2.2. Дорожня карта двоетапної монетизації субсидій
Джерело: експертний аналіз
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
70
5.3. Реформа енергетичних ринків
Ефективність та прозорість функціонування енергоринків, а також механізмів ціноутворення є
одним із ключових факторів для відновлення стимулів та створення умов для здійснення заходів з
енергоефективності як з боку споживачів, так і з боку виробників та постачальників енергоресурсів.
Реформи ключових енергоринків (електроенергія, природний газ та теплопостачання) активно
впроваджуються в Україні з 2015 року. Не зважаючи на вагомі досягнення за останні роки, загальний
прогрес перетворень на енергетичних ринках значно нижчій ніж очікувалось та має бути
прискорений.
Електро- та газопостачання
Ключові рамкові правила функціонування електро- та газопостачання встановлені 3-им
Енергопакетом ЄС. Ключовими цілями Пакету є створення умов для розвитку єдиного
енергетичного ринку в рамках ЄС, розвиток конкуренції серед постачальників енергоресурсів та
забезпечення доступності та безперервності постачання енергії в Європі.
Україна, приєднавшись до Енергетичного Співтовариства та підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС
взяла на себе зобов’язання імплементувати ці правила. Після цього Україна зможе повноцінно
інтегруватися в єдиний енергетичний простір ЄС.
Діаграма 5.3.1 Складові 3-го Енергопакету ЄС
Джерело: Директиви ЄС, експертний аналіз
Для транспонування 3-го Енергопакету в національне законодавство було прийнято ЗУ «Про ринок
природного газу» (2015 рік), ЗУ «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у
сферах енергетики та комунальних послуг» (2016 рік) та ЗУ «Про ринок електричної енергії» (2017
рік), які були узгоджені Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Крім того, за останні роки
значно скорочено обсяги субсидування побутових споживачів, що одразу призвело к значному
скороченню споживання енергії домогосподарствами. Але, на жаль, субсидування не було
припинено повністю, що досі надає можливості для маніпулювання та зловживань на різниці в
тарифах, та призводить до надмірних витрат Державного бюджету.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
71
Діаграма 5.3.2 Порівняння цін на
електроенергію, коп/кВт*год (з ПДВ)
Діаграма 5.3.3 Порівняння цін на газ,
грн/тис м3 (з ПДВ)
Тарифи станом на вересень 2018 року
Джерело: ДТЕК Київські електромережі, Нафтогаз
Незважаючи на сучасне первинне законодавство, реформа ринку природного газу стикається з
багатьма труднощами та впроваджується з значними затримками. Ключовими проблемами на
ринку природного газу досі залишаються:
• Затримки з проведенням анбандлінгу газотранспортної системи;
• Анбандлінг розподілу та постачання газу відбувався суто формально. Облгази та
облгазпостачі по суті досі функціонують як єдині підприємства;
• Затримки з впровадженням добового балансування;
• Тарифи на природний газ для населення досі значно нижчі за імпортний паритет.
Діаграма 5.3.4 Анбандлінг на ринку природного газу
Джерело: експертний аналіз
Подальше зволікання з цими кроками підриває не тільки умови для впровадження
енергоефективності та скорочення споживання енергії, але й несе значні макроекономічні ризики.
Наприклад, отримання макрофінансової підтримки від МВФ та інших міжнародних партнерів, та
збереження Україною значних обсягів транзиту газу з Росії до ЄС.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
72
Реформа ринку електричної енергії також відбувається повільніше ніж заплановано. В березні 2018
року за результатами аналізу в рамках ініціативи EU4Energy було виявлено наступні проблемні
місця:
• Наявність неврегульованої заборгованості на діючому ринку електроенергії;
• Відсутність прогресу в ліквідації перехресного субсидування між різними категоріями
споживачів;
• Невизначеність з розділенням (анбандлінгом) обленерго та затримка із заходами щодо
корпоратизації НЕК «Укренерго» та отримання ним статусу сертифікованого оператора
системи передачі;
• Значний час, необхідний для підготовки та закупівлі програмного та апаратного
забезпечення для запуску нового ринку.
Діаграма 5.3.5 Цільовий стан ринку електроенергії
Джерело: energyreform.uacrisis.org
Теплопостачання
На відміну від електроенергії та природного газу, які завдяки великим інтегрованим системам
транспортування та розподілу можуть бути предметом міжнародної торгівлі, теплопостачання є
локальним продуктом, як правило, в межах одного населеного пункту. Навіть в ЄС не має єдиного
підходу щодо цільової структури регулювання теплопостачання та кожна країна-член ЄС (або навіть
місцева влада) мають суттєві відмінності щодо політики теплопостачання з урахуванням локальних
складових (наприклад, в ЄС досі не існує узгодженої позиції щодо доцільності анбандлінга в
централізованих системах теплопостачання).
Україна також має вибудувати свою модель регулювання цієї галузі виходячи з національних
особливостей та з урахуванням міжнародного досвіду. Це завдання ускладняється поточним
критичним станом галузі централізованого теплопостачання, що забезпечує теплом приблизно 50%
населення. Тому, на нашу думку, реформа в цій сфері має одночасно вестися за двома напрямками:
• В короткостроковій перспективі мають бути прийняті негайні заходи для відновлення
фінансово-економічного стану існуючих підприємств, що дозволить забезпечити
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
73
безперебійність постачання та які є необхідною умовою для проведення системних
перетворень.
• В середньостроковій перспективі має бути побудована нова сучасна система регуляцій та
взаємовідносин в галузі, що, в тому числі, дозволить залучити новітні технології та значно
підвищити рівень енергоефективності підприємств.
Першою спробою системного підходу була розробка Мінрегіоном Концепції реалізації державної
політики у сфері теплопостачання, що була затверджена КМУ у серпні 2017 року. За останні два роки
вже був досягнутий відчутний прогрес в її імплементації – суттєво підвищено рівень оснащеності
будинків комерційними приладами обліку, покращено систему розрахунків за субсидіями,
розпочато реструктуризацію боргів та поліпшено умови реалізації проектів за участю МФО. Але по
деяким напрямкам, наприклад, тарифоутворення, управління підприємствами, платіжна
дисципліна з боку населення, майже нічого не змінилося.
Діаграма 5.3.6. Концепція реалізації державної політики у сфері теплопостачання
Джерело: Концепція реалізації державної політики у сфері теплопостачання, експертний аналіз
Як і для ринків електроенергії та природного газу, вагому роль у цій сфері відіграє національний
регулятор. Тому призначення нових членів НКРЕКП в травні 2018 року, які вперше були обрані на
конкурсних засадах, має надати новий імпульс реалізації реформи.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
74
5.4. Реформа в будівельному секторі
Основним законодавчим актом в будівельній галузі є ЗУ «Про регулювання містобудівної
діяльності» від 17.02.2011 року. Протягом останніх двох років до Закону активно розробляються та
вносяться зміни з ціллю перезавантаження будівельної галузі та синхронізації з іншими
законодавчими актами, в тому числі у сфері енергоефективності (наприклад, ЗУ «Про енергетичну
ефективність будівель»). Проте до сих пір існують законодавчі недоліки, що уповільнюють процеси
реалізації будівельних проектів та, тим самим, створюють перешкоди для функціонування Фонду
енергоефективності та ринку енергоефективності в цілому.
Процедура виконання будівельних (в тому числі енергоефективних) проектів залишається досить
зарегулюваною та тривалою. В рамках реформи будівельної галузі процедури реалізації таких
проектів можуть бути спрощені, а також необхідна синхронізація законодавства з нормативно-
правовими актами, що приймаються для впровадження проектів енергомодернізації в Україні.
Діаграма 5.4.1. Ключові етапи реалізації енергоефективного проекту (спрощено)
Джерело: GIZ «Методичні рекомендації для співвласників багатоквартирних будинків: розробка
енергоефективних проектів», експертний аналіз
Проекти з енергомодернізації житлових будинків переважно відносяться проектів із середніми
наслідками (категорія складності – СС2), для яких характерно 2-х або 3-х стадійне проектування.
Згідно Наказу Мінрегіону №45 при 3-х стадійному проектуванні повинні розроблятися такі
документи:
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
75
1. ТЕО (не розробляється при 2-х стадійному проектуванні) – обґрунтовує основні проектні
рішення, їх вартість та техніко-економічні показники
2. Проект – визначає обсяги основних будівельних робіт, потреби в обладнанні, будівельних
матеріалах та конструкціях, визначення кошторисної вартості будівництва
3. Робоча документація – деталізовані робочі креслення для виконання робіт, проектно-
конструкторська документація на обладнання, додаткові розробки
Постановою КМУ №560 встановлено обов’язкове проходження експертизи проекту для
будівельних робіт із середніми наслідками (СС2) та значними (СС3). Експертиза таких проектів
повинна здійснюватися на протязі 30 днів.
Відповідно ПКМУ №466 будівельні роботи класу СС2 та СС3 можуть реалізовуватися за наявності
дозволу на виконання робіт, в тому числі наразі це необхідно для проектів енергоефективності, що
не вносять суттєвих змін до конструкцій – встановлення індивідуального теплового пункту, заміна
застарілих тепломереж, балансування систем опалення, оснащення приладами розподілювачами
енергії та інше. Для спрощення реалізації таких проектів Мінрегіоном, за підтримки МФО,
ініційовано внесення змін до ПКМУ №406, що містить перелік робіт для яких дозвіл та прийняття в
експлуатацію не потребується.
Відповідно до ПКМУ №903 під час реалізації проекту виконавець та проектувальник повинні
забезпечувати технічний нагляд (забезпечується замовником проекту) та авторський нагляд
(забезпечується проектувальником). За результатами нагляду складаються акти робіт з недоліками
(технічний нагляд) та журнал із зауваженнями (авторський нагляд), після чого підрядник повинен
усунути недоліки.
Прийняття проекту в експлуатацію регламентується постановою КМУ №461, відповідно якої
прийняття в експлуатацію проектів СС2 та СС3 здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до
експлуатації на основі сертифікату, що видається ДАБІ. Для прийняття в експлуатацію на об’єкті
повинні бути виконані всі роботи передбачені проектною документацією згідно з будівельними
нормами, стандартами і правилами, а також змонтоване і випробуване обладнання.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
76
ДОДАТОК 1. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ІНСТРУМЕНТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИРЕКТИВИ 2012/27/ЄС
Стаття Директиви НПА на імплементацію статті Інструменти виконання
Стаття 1. Предмет і сфера
застосування
Стаття 2. Визначення
Стаття 3. Цілі з
енергоефективності
• Проект Закону «Про енергетичну ефективність»
• Енергетична стратегія України до 2035 року
• Національний План дій з енергоефективності
Необхідне прийняття Закону
• Моніторинг, контроль та звітність за виконанням
національних цілей з енергоефективності
Стаття 4. Реновація
будівель
• ЗУ «Про Фонд енергоефективності» та підзаконні акти
• ЗУ «Про енергетичну ефективність будівель» та
підзаконні акти
• ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та підзаконні
акти
• ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та
водопостачання» та підзаконні акти
• ЗУ «Про особливості здійснення права власності в
багатоквартирному будинку» та підзаконні акти
• Постанова КМУ №1056 «Деякі питання використання
коштів у сфері енергоефективності та
енергозбереження»
• Державна стратегія реновації будинків
Необхідне прийняття підзаконних актів
• Програми Фонду енергоефективності
• Програма «теплих кредитів»
• Міжнародні програми технічної та фінансової
підтримки
• ЕСКО та банківські кредити
• Комунікаційні, освітні та тренінгові кампанії
• Система підготовки та акредитації енергетичних
аудиторів
Стаття 5. Показова роль
будівель органів влади
• ЗУ «Про енергетичну ефективність будівель» та
підзаконні акти
• Створення реєстру громадських будівель
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
77
• ЗУ «Про запровадження нових інвестиційних
можливостей, гарантування прав та законних інтересів
суб’єктів підприємницької діяльності для проведення
масштабної енергомодернізації» та підзаконні акти
• ЗУ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України
щодо запровадження нових інвестиційних
можливостей, гарантування прав та законних інтересів
суб’єктів підприємницької діяльності для проведення
масштабної енергомодернізації» та підзаконні акти
• Постанова КМУ №110 «Про затвердження Порядку
здійснення місцевих запозичень»
Необхідне прийняття підзаконних актів
• ЕСКО та банківські кредити
• Міжнародні програми технічної та фінансової
підтримки
• Система підготовки та акредитації енергетичних
аудиторів
• Запровадження систем енергетичного менеджменту
Стаття 6. Здійснення
закупівель органами влади
• ЗУ «Про державні закупівлі» та підзаконні акти
Необхідне внесення змін до Закону
• Правила, стандартів та процедур для закупівлі
енергоефективного обладнання органами влади
Стаття 7. Схеми зобов’язань
з енергоефективності
• Проект Закону «Про енергетичну ефективність» та
підзаконні акти
• Національний План дій з енергоефективності
Необхідне прийняття Закону та підзаконних актів
• Контроль та звітність за дотримання зобов’язань з
енергоефективності
• Впровадження альтернативних заходів для досягнення
цілей з енергоефективності
Стаття 8. Енергоаудит та
системи
енергоменеджменту
• Проект Закону «Про енергетичну ефективність» та
підзаконні акти
• Закон «Про енергетичну ефективність будівель» та
підзаконні акти
• ДСТУ та Наказ Мінекономрозвитку №1111 (ISO 50001)
Необхідне прийняття Закону та підзаконних актів
• Система підтримки для проведення енергоаудитів та
впровадження систем енергоменеджменту
• Створення державних реєстрів енергоаудиторів,
енергоменеджерів та енергосертифікатів
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
78
Стаття 9. Облік • ЗУ «Про комерційний облік комунальних послуг» та
підзаконні акти
• ЗУ «Про комерційний облік газу» та підзаконні акти
• Постанова НКРЕКП «Про комерційний облік
електроенергії»
Необхідне прийняття підзаконних актів
• Фінансування програм із запровадження 100%
комерційного обліку енергії
• Програми стимулювання щодо встановлення смарт-
лічильників
Стаття 10. Інформація для
формування рахунків
Стаття 11. Вартість доступу
до інформації щодо обліку
та рахунків
• ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та підзаконні
акти
• ЗУ «Про комерційний облік послуг» та підзаконні акти
Необхідне прийняття підзаконних актів
• Запровадження зрозумілих та зручних платіжних
документів з вичерпною інформацією про
енергоспоживання
• Стимулювання до переходу на онлайн-розрахунки
Стаття 12. Інформація для
споживачів.
Стаття 17. Інформування та
навчання
• Проект Закону «Про енергетичну ефективність» та
підзаконні акти
Необхідне прийняття Закону та підзаконних актів
• Комунікаційні, освітні та тренінгові кампанії
Стаття 13. Санкції • Проект Закону «Про енергетичну ефективність» та
підзаконні акти
Необхідне прийняття Закону
• Санкції за невиконання положень відповідного
законодавства
Стаття 14. Заохочення
ефективності в опаленні та
охолодженні.
Стаття 15. Перетворення,
передача та розподіл
енергії
• ЗУ «Про комбіноване виробництво теплової та
електричної енергії»
• ЗУ «Про теплопостачання»
• ЗУ «Про ринок електроенергії»
• ЗУ «Про ринок газу»
• Постанови НКРЕКП щодо тарифоутворення
Необхідне внесення змін до Законів та Постанов НКРЕКП
• Програми сприяння встановленню когенераційних та
високоефективних установок
• Запровадження RAB та стимулюючого тарифоутворення
• Розробка планів енергопостачання міст
• Програми фінансовій та технічної підтримки
модернізації інфраструктури
• Запровадження добового балансування на ринку газу
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
79
Стаття 16. Наявність схем
атестації, акредитації та
сертифікації
• ЗУ «Про енергетичну ефективність будинків» та
підзаконні акти
• Проект Закону «Про енергетичну ефективність» та
підзаконні акти
Необхідне прийняття Закону та підзаконних актів
• Схема сертифікації енергоаудиторів, енергоменеджерів
та відкрита база даних сертифікованих спеціалістів
• Проведення тренінгів та системи підготовки
енергоаудиторів та енергоменеджерів
Стаття 18. Енергетичні
послуги
• Закон «Про запровадження нових інвестиційних
можливостей, гарантування прав та законних інтересів
суб’єктів підприємницької діяльності для проведення
масштабної енергомодернізації»
• Бюджетний кодекс України
Необхідне внесення змін до Законів та підзаконних актів
• Програми сприяння розвитку ринку енергосервісу
• Типові контракти на енргосервіс
• Проведення інформаційної кампанії щодо кращих
європейських практик та переваг механізму
енергосервісу
• Проведення тренінгів
Стаття 19. Інші заходи з
заохочення
енергоефективності
• Створення інших інструментів
Стаття 20. Національний
Фонд енергоефективності,
фінансова та технічна
підтримка
• Закон «Про Фонд енергоефективності» та підзаконні
акти
Необхідне створення Фонду ЕЕ відповідно до
прийнятого законодавства
• Програми Фонду енергоефективності
• Технічна підтримка Фонду енергоефективності
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
80
ДОДАТОК 2. АНАЛІЗ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ ДО 2035
РОКУ В РОЗРІЗІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
18 серпня 2017 Уряд схвалив Енергетичну стратегію України на період до 2035 року «Безпека,
енергоефективність, конкурентоспроможність», яка визначає напрям розвитку енергетичної
системи та має забезпечити її модернізацію разом з зменшенням залежності від імпорту
енергоресурсів.
Стратегія розрахована на три етапи (2017-20 роки, 2020-25 роки, 2025-2035 роки):
1. Реформування енергетичного сектору (до 2020 року)
Ключовими завданнями на першому етапі є повна імплементація Третього Енергопакету ЄС, що
надасть передумови для формування конкурентних ринків електроенергії та природного газу. До
того часу має завершитися інституційна інтеграція українського ринку газу до європейського, а
також мають бути проведені більшість заходів з інтеграції українського ринку електроенергії до
європейського.
2. Оптимізація та інноваційний розвиток енергетичної інфраструктури (до 2025 року)
Ключовими завданнями на ці 5 років мають стати:
• створення механізмів для залучення інвестицій у енергетичну галузь для модернізації
генеруючих потужностей
• залучення інвестицій у відновлювану енергетику
• розвиток розподіленої генерації
• впровадження Smart Grids
• розвиток інфраструктури для електромобілів
3. Забезпечення сталого розвитку (до 2035 року)
У секторі генерації на третьому етапі передбачається залучення інвестицій для заміни генеруючих
потужностей, що мають бути виведені до того часу.
Для підвищення енергоефективності при споживанні передбачається запровадження стандартів
будівництва «пасивний дім» (з майже нульовим споживанням енергії на обігрів), а також
досягнення цільових показників скорочення викидів згідно з Національним планом скорочення
викидів від великих спалювальних установок та запровадження в Україні системи торгівлі квотами
на викиди парникових газів.
Велика увага у стратегії відводиться питанню підвищення енергоефективності. Ключовими
завданнями стратегії у сфері енергоефективності є:
• зниження енергоємності української економіки від поточних 0,28 т н.е./тис. дол. США до 0,13
(за ПКС) до 2035 року
• впровадження на державних та муніципальних будівлях, а також на підприємствах системи
енергетичного менеджменту;
• стимулювання енергозбереження на рівні споживачів, формування енергоефективної
свідомості у громадян;
• стимулювання підвищення енергоефективності шляхом імплементації монетизації субсидій
кінцевому споживачеві, мінімізація обсягів субсидування у перспективі;
• підвищення енергоефективності на етапі генерації електро- та теплоенергії, зниження втрат
енергії у подальшому при її передачі та розподілі;
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
81
• забезпечення обліку генерації та
використання всіх форм енергії та
енергоресурсів (електроенергія та
теплова енергія, природного газу
тощо);
• підвищення енергоефективності
житлового сектору шляхом створення
інструментів державної технічної та
фінансової підтримки
• запровадження механізмів
стимулювання енергоефективності в
житловій сфері (енергетичний аудит,
фінансові інструменти тощо);
підтримка ініціатив з підвищення
енергоефективності будівель;
реалізація демонстраційних та
пілотних проектів.
Ключові планові показники стратегії у сфері
енергоефективності
Джерело: дані Енергетичної стратегії
Стратегія передбачає здійснення інвестицій у розвиток інфраструктури в основному за рахунок
залучених інвестицій - частка інвестицій з державного бюджету не має перевищувати 5-10%.
Ключовим органом у виконанні стратегії має стати Міненерговугілля, в той час як Мінрегіон
відповідає в першу чергу за сферу теплоенергетики та підвищення енергоефективності будівель.
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
82
ДОДАТОК 3. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДІЙ ДЛЯ ПОБУДОВИ
ПОВНОЦІННОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
Ключові дії за напрямками реформи
В житловому секторі
Відповідальні
• Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для
забезпечення функціонування Законів України:
‒ «Про Фонд енергоефективності» (всього 9 НПА)
‒ «Про енергетичну ефективність будівель» (всього
14 НПА)
‒ «Про житлово-комунальні послуги» (всього 34
НПА)
‒ «Про комерційний облік теплової енергії та
водопостачання» (всього 16 НПА)
Мінрегіон, КМУ, ДАЕЕ
• Створення Фонду енергоефективності КМУ, Мінрегіон, донори
• Проведення комунікаційних кампаній та тренінгів для
ОСББ, банків, енергоаудиторів і інших технічних
спеціалістів
КМУ, Мінрегіон, ОМС, донори
В бюджетному секторі
Відповідальні
• Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного
вторинного законодавства
ВРУ, КМУ, Мінрегіон
• Внесення змін до бюджетного кодексу та Постанови КМУ №110
для вдосконалення законодавства щодо залучення
муніципальних запозичень
ВРУ, Мінфін
• Внесення змін до бюджетного кодексу для створення
можливості укладання ЕСКО договорів енергетичного
забезпечення і вдосконалення законодавства щодо
застосування ЕСКО договорів ефективного споживання енергії
ВРУ, КМУ, Мінфін,
Мінрегіон
• Внесення змін до ЗУ «Про публічні закупівлі» та розробка чітких
методологій для запровадження енергоефективних закупівель в
бюджетній сфері
ВРУ, КМУ, Мінрегіон
• Проведення інвентаризації бюджетних будівель та створення
відповідних реєстрів
КМУ, Мінрегіон
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
83
• Популяризація та навчання органів влади щодо запровадження
енергоменеджменту в містах
Відповідальні: КМУ,
Мінрегіон
• Запровадження систем енергоменеджменту та
енергомоніторингу
Відповідальні:
Мінрегіон, ДАЕЕ, ОМС
• Розробка та проведення тренінгів і популяризація
енергоефективності та наявних інструментів реалізації проектів
серед органів влади (в тому числі у кооперації з донорами)
Відповідальні: КМУ,
ОМС, Мінрегіон, ДАЕЕ
На підприємствах
Відповідальні
• Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного
вторинного законодавства
ВРУ, КМУ, Мінрегіон
• Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для
забезпечення функціонування ЗУ «Про енергетичну ефективність
будівель», в тому числі схем сертифікації, акредитації тощо
(всього 14 НПА)
Мінрегіон, КМУ
• Створення державних реєстрів енергоаудиторів та
енергоменеджерів, енергосертифікатів та енергозвітів
ДАЕЕ, Мінрегіон
• Вдосконалення екологічного податку ВРУ, КМУ, Мінфін
• Інформаційна та навчальна підтримка впровадження
національної системи енергоаудиту і енергоменеджменту
направлена на підприємства, фахівців та органи влади
КМУ, Мінрегіон, ОМС
• Створення механізмів підтримки проведення добровільних
енергоаудитів і впровадження рекомендацій для СМП, а також
впровадження систем енергоменеджменту для великих
підприємств
КМУ,
Мінекономрозвитку
• Створення механізмів фінансової підтримки реалізації
енергоефективних проектів
КМУ,
Мінекономрозвитку
В транспорті
Відповідальні
• Приведення законодавства у сфері транспорту у відповідність до
європейського (виконання вимог, взятих після підписання Угоди
про асоціацію з ЄС)
ВРУ, КМУ,
Мінінфрастуктури
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
84
• Сприяння розвитку екологічного громадського транспорту, як
альтернативи приватним авто
КМУ, ОМС,
Мінінфрастуктури
• Активний розвиток інфраструктури для електромобілів (мережа
зарядних станцій) та велосипедів, планування міст для
зменшення автомобільних заторів
КМУ, ОМС,
Мінінфрастуктури
• Запровадження технічного огляду, в тому числі для перевірки
екологічності автомобілів
ВРУ, КМУ,
Мінінфрастуктури
• Інформаційна кампанія щодо популяризації використання
громадського транспорту та велосипедів
КМУ, ОМС,
Мінінфрастуктури
При постачанні енергії
Відповідальні
• Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного
вторинного законодавства
ВРУ, КМУ, Мінрегіон
• Внесення змін до ЗУ «Про комбіноване виробництво теплової та
електричної енергії (когенерацію) та використання скидного
енергопотенціалу» та прийняття підзаконних нормативно-
правових актів для забезпечення доступу когенераційних
установок до електромереж
ВРУ, КМУ, НКРЕКП,
Міненерго
• Запровадження технічної підтримки «на місцях» при реалізації
проектів енергоефективності на підприємствах постачання
енергії
Мінрегіон, Міненерго,
ОМС
• Залучення міжнародної підтримки до впровадження
енергоефективності на підприємствах постачання енергії
(технічні та фінансові програми)
КМУ, НКРЕКП Мінфін,
Мінрегіон, Міненерго,
ОМС
• Проведення та регулярне оновлення комплексної оцінки
потенціалу енергоефективності та аналізу економічної
ефективності установок
Мінрегіон, Міненерго,
ДАЕЕ
• Проведення реформ енергоринків (див. розділ 5.3)
Ключові дії для забезпечення передумов впровадження реформи
Забезпечення обліку споживання теплової енергії на рівні будинків
Відповідальні
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
85
• Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для
забезпечення функціонування ЗУ «Про комерційний обліку
теплової енергії та водопостачання» (всього 16 НПА)
КМУ, Мінрегіон
• Розробка та прийняття методології оцінки технічної
можливості та економічної доцільності встановлення
індивідуальних приладів обліку
Мінрегіон
• Прийняття порядку розподілу спожитої теплової енергії Мінрегіон
• Забезпечення коштів на придбання засобів обліку в бюджетах
органів місцевого самоврядування
ОМС
• Проведення роз’яснювальної роботи із кінцевими
споживачами
ОМС
Створення ринку енергоаудиторів та ефективних систем енергоменеджменту
Відповідальні
• Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного
вторинного законодавства
ВРУ, КМУ, Мінрегіон
• Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для
забезпечення функціонування ЗУ «Про енергетичну
ефективність будівель», в тому числі схем сертифікації,
акредитації тощо (всього 14 НПА)
КМУ, Мінрегіон
• Створення державних реєстрів енергоаудиторів та
енергоменеджерів, енергосертифікатів та енергозвітів
ДАЕЕ, Мінрегіон
• Запровадження системи тренінгів з енергоаудиту та
енергоменеджменту для фахівців
ДАЕЕ, ОМС
Забезпечення ефективних взаємовідносин (в тому числі щодо формування
рахунків за послуги)
Відповідальні
• Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для
забезпечення функціонування ЗУ «Про комерційний обліку
теплової енергії та водопостачання» (всього 16 НПА) та ЗУ «Про
ЖКП» (всього 34 НПА)
КМУ, Мінрегіон
• Сприяння розробки та використання систем онлайн оплати за
спожиту енергію
НКРЕКП, КМУ,
Мінрегіон, ОМС
• Встановлення на законодавчому рівні зобов’язань щодо
забезпечення переходу на електронну систему надання
показників лічильників, виставлення рахунків та оплати
НКРЕКП, Мінрегіон
Забезпечення платіжної дисципліни за енергоресурси
Система енергоефективності в Україні (Проект до обговорення від 01.09.2018)
86
Відповідальні
• Зобов’язання та сприяння впровадженню систем онлайн
оплати за послуги ЖКП для забезпечення відкритих відносин
між споживачами та постачальниками
НКРЕКП, Мінрегіон,
Міненерго
• Спрощення процедури стягнення заборгованості через судову
систему (усунення недоліків діючої процедури наказного
провадження, запровадження електронного наказного
впровадження, зменшення вартості провадження)
Мінрегіон, Мін’юст,
ВРУ
• Вдосконалення процедур щодо розрахунків через спеціальні
рахунки постачальників послуг (ПКМУ №296)
КМУ,
Мінекономрозвитку,
Міненерго
• Забезпечення релевантного рівня пені та штрафів за невчасну
оплату послуг для населення
Мінрегіон, Міненерго,
ВРУ
• Вдосконалення процедур функціонування спеціальних
рахунків підприємств постачальників газу
КМУ, НКРЕКП
Забезпечення ефективної комунікаційної кампанії з енергоефективності
• Залучення та координація державної донорської підтримки
щодо проведення інформаційних кампаній та тренінгів (в тому
числі щодо запуску продуктів Фонду енергоефективності,
забезпечення платіжної дисципліни, створення фінансових
продуктів для енергоефективності та інших інструментів)
Відповідальні
КМУ, Мінрегіон, ДАЕЕ

Ee system

  • 1.
    Система енергоефективності вУкраїні Проект до обговорення 03 вересня 2018 року
  • 2.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 2 ЗМІСТ 1. Ключові висновки............................................................................................................................4 2. З чого складається система енергоефективності?........................................................................7 3. Цілі сталого розвитку та європейський досвід впровадження енергоефективності.................8 3.1. Енергоефективність – ключовий інструмент сталого розвитку ...........................................8 3.2. Впровадження енергоефективності в Європейському Союзі............................................10 4. Реформа енергоефективності в Україні.......................................................................................12 4.1. Енергетичний баланс України та цілі щодо зниження споживання енергії .....................12 4.2. Комплексний підхід до реформи енергоефективності: основні елементи побудови системи...............................................................................................................................................14 4.3. Координація ЦОВВ щодо реформи енергоефективності...................................................17 4.4. Впровадження Директиви 2012/27/ЄС в Україні................................................................19 4.5. Базові передумови реалізації реформи ..............................................................................21 4.6. Енергоефективність в житлових будинках ..........................................................................32 4.7. Енергоефективність в бюджетному секторі: будівлі та публічні закупівлі.......................39 4.8. Енергоефективність на підприємствах ................................................................................48 4.9. Енергоефективність в транспорті .........................................................................................54 4.10. Енергоефективність при постачанні енергії ....................................................................61 5. Енергоефективність в контексті інших реформ...........................................................................66 5.1. Реформа в житловому секторі..............................................................................................66 5.2. Реформа надання субсидій на житлово-комунальні послуги ...........................................68 5.3. Реформа енергетичних ринків .............................................................................................70 5.4. Реформа в будівельному секторі.........................................................................................74 Додаток 1. Законодавство та інструменти впровадження Директиви 2012/27/ЄС.........................76 Додаток 2. Аналіз енергетичної стратегії України до 2035 року в розрізі енергоефективності .....80 Додаток 3. Перелік рекомендованих дій для побудови повноцінної національної системи енергоефективності...............................................................................................................................82
  • 3.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 3 ГЛОСАРІЙ ВДЕ Відновлювані джерела енергії ВРУ Верховна Рада України ДАЕЕ Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження ДБН Державні будівельні норми ЕЕ Енергоефективність ЄС Європейський Союз ЖКП Житлово-комунальні послуги ЗУ Закон України КМУ Кабінет Міністрів України Мін’юст Міністерство юстиції України Мінекономрозвитку Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Міненерго Міністерство енергетики та вугільної промисловості України Мінінфрастуктури Міністерство інфраструктури України Мінрегіон Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України Мінфін Міністерство фінансів України МФО Міжнародні фінансові організації НБУ Національний банк України НКРЕКП Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НПА Нормативно-правові акти ОМС Органи місцевого самоврядування ОСББ Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку ПКМУ Постанова Кабінету Міністрів України РГК Регіональна газова компанія ТКЕ Теплокомуненерго тне тон нафтового еквіваленту УГВ Укргазвидобування Укрстат Державна служба статистики України УТГ Укртрансгаз ЦОВВ Центральні органи виконавчої влади Фонд ЕЕ Фонд енергоефективності
  • 4.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 4 1. КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ Україна є однією з найбільш енергоємних економік світу і має величезний потенціал до енергозбереження та енергоефективності Україна щорічно споживає близько 92 млн тон нафтового еквіваленту енергії (тне) та є однією з найбільш енергоємних країн в світі. Якщо українська економіка мала б енергоємність на середньосвітовому рівні, це дозволило б скоротити споживання енергії більше ніж вдвічі або, приблизно, на 50 млн тне. Діаграма 1.1 Енергоємність економік вибраних країн у 2015 році, кг нафтового еквіваленту/$ ВВП по паритету купівельної спроможності в цінах 2010 року Джерело: дані Міжнародної енергетичної асоціації (IEA) Тільки по трьом напрямкам, житловий, бюджетний та постачання енергії, оцінка потенціалу енергоефективності складає близько 19 млн тне, що дозволить заощаджувати близько 8,0 млрд євро щороку. В Україні створюється сучасна система енергоефективності у відповідності до Директив ЄС Україна взяла на себе ряд зобов’язань перед міжнародними партнерами щодо впровадження реформ в енергетичній сфері підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС, ставши членом Енергетичного Співтовариства та приєднавшись до цілей сталого розвитку ООН. Законодавчою основою для створення системи енергоефективності є транспонування Директив ЄС, зокрема, Директиви 2010/31/ЄС (була транспонована прийняттям ЗУ «Про енергетичну ефективність будівель») та Директиви 2012/27/ЄС. Незважаючи на те, що ключовий законопроект «Про енергетичну ефективність» ще знаходиться на стадії розробки, впровадження Директиви 2012/27/ЄС вже має суттєвий прогрес (більш детально див. розділ 4.4.). Наприклад, прийнято ключове законодавство для забезпечення 100% комерційного обліку споживання енергоресурсів, створення ринку енергоаудиту, запровадження енергоменеджменту, енергосервісу, тощо. В останні роки пріоритетним сектором впровадження енергоефективності в Україні були житлові будинки, що обумовлено одним із найбільших економічних потенціалів (потенціал скорочення споживання енергії житловими будинками складає близько 9 млн тне та 4 млрд євро щорічно) та соціальною необхідністю через підвищення тарифів на комунальні послуги. За лідерства Мінрегіону та завдяки активній підтримці донорів та міжнародних партнерів в цьому секторі активно створюються передумови та механізми впровадження енергоефективних заходів – прийняте
  • 5.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 5 необхідне первинне законодавство, ведеться розробка підзаконних актів, створений механізм державної фінансової підтримки «Теплі кредити», створюється Фонд енергоефективності. Діаграма 1.2 Законодавча база реформи енергоефективності у житловому секторі Джерело: дані Мінрегіону Для стрімкого прогресу у впровадженні реформи необхідний системний підхід Для досягнення максимального ефекту від реформи за всіма напрямками (будівлі, транспорт, промисловість та постачання енергії) повинна бути створена система з ефективними економічними відносинами у відповідних галузях, розроблено та прийнято сучасного законодавство, запроваджені інструменти та механізми фінансової та технічної підтримки реалізації проектів. Системний підхід також дозволить максимізувати синергії між секторами. Наприклад, багато напрацювань для житлових будинків можуть бути застосовані для модернізації бюджетних та комерційних будівель. Реформа енергоефективності в промисловості, транспорті та постачанні енергії знаходиться на початковому етапі і потребує політичного лідерства, комплексної та скоординованої роботи Уряду, інших органів влади та міжнародних партнерів України.
  • 6.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 6 Діаграма 1.3 Ключові напрямки енергоефективності, відповідальні ЦОВВ та інструменти впровадження Джерело: експертний аналіз Для більш детального опису регуляцій, інституцій, інструментів, передумов та стану реалізації реформи енергоефективності дивіться розділ 4. Перелік рекомендованих дій для побудови повноцінної національної системи енергоефективності наведений у Додатку 3.
  • 7.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 7 2. З ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ СИСТЕМА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ? Систему енергоефективності розглянуто в розрізі трьох ключових складових – регуляції, інституції та інструменти. Кожна вагома сфера для впровадження енергоефективності в Україні розглянута через призму цієї структури та ключових зовнішніх факторів, які на неї впливають. Проаналізовано поточний стан, напрямки подальшого розвитку, відповідність поставленим національним цілям та вимогам Директив Європейського Союзу. Діаграма 2.1 Структура національної системи енергоефективності Джерело: експертний аналіз На думку авторів, створення, розвиток та налагодження ефективної взаємодії цих елементів, дозволить досягти значних результатів вже у середньостроковій перспективі.
  • 8.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 8 3. ЦІЛІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ Концепція «сталого розвитку» була започаткована ще у 80-х роках минулого століття. У 1987 році в доповіді «Наше спільне майбутнє» Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку під головуванням екс-прем'єра Норвегії Брундланд Г. Х. приділила основну увагу необхідності «сталого розвитку», як розвитку, який забезпечує потреби нинішнього покоління без завдання шкоди можливості майбутнього покоління задовольнити свої власні потреби. Це формулювання зараз широко використовується як базове. Також було визначено, що «сталий розвиток» має ґрунтуватися на трьох ключових складових: економічний розвиток, захист довкілля та забезпечення потреб суспільства. Діаграма 3.1.1. Складові сталого розвитку Джерело: Концепція сталого розвитку У вересні 2000 року на Саміті ООН була прийнята «Декларація тисячоліття», що встановила глобальні цілі розвитку на наступні 15 років, до виконання яких зобов’язалися 189 держав. Цілі включали в себе скорочення масштабів крайньої бідності, зниження дитячої смертності, боротьбу з епідемічними захворюваннями, такими, як СНІД, а також забезпечення стійкості довкілля та розширення всесвітнього співробітництва з метою розвитку. Станом на 2015 рік був досягнутий значний прогрес у впровадженні цілей, а деякі показники були досягнуті раніше встановленого строку. У вересні 2015 на Саміті ООН зі сталого розвитку було затверджено нові орієнтири до 2030 року – 17 глобальних «цілей сталого розвитку» та 169 завдань. 3.1. Енергоефективність – ключовий інструмент сталого розвитку В сучасному світі, переважна більшість видів діяльності всіх соціальних та економічних суб’єктів (населення, бізнес, державний сектор) потребують енергії. Згідно з прогнозом Міжнародного Енергетичного Агентства (International Energy Agency: World Energy Outlook 2017), до 2040 року споживання енергії збільшиться ще на 30% через суттєве підвищення потреб в енергії в країнах, що розвиваються. При цьому передовим центром впровадження енергоефективності залишатиметься Європейський Союз. Постачання енергії в першу чергу відбувається за рахунок невідновлюваних джерел енергії, більшість яких сконцентровані в декількох географічних зонах. Це робить глобальну енергетичну систему вразливою до короткострокових шоків (наприклад, конфлікти в країнах постачальниках енергоресурсів), але навіть ще більше в довгостроковій перспективі через можливий дисбаланс попиту та пропозиції. Тому Міжнародне Енергетичне Агентство вважає, що енергоефективність – «критично важливий інструмент для зменшення тиску на систему постачання енергоресурсів».
  • 9.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 9 Діаграма 3.2.4. Прогноз зміни у попиті на первинну енергію у 2016-2040, млн тне Джерело: IEA “World Energy Outlook” (2017) Крім того, очевидні негативні екологічні наслідки від збільшення споживання енергії. На думку багатьох експертів енергоефективність є не тільки одним з найефективніших, але й одним з найдешевших засобів зменшення викидів парникових газів, а отже збереження довкілля, підвищення здоров’я та якості життя людей. Більш ощадливе енергоспоживання напряму або опосередковано сприятиме досягненню більшості цілей сталого розвитку ООН до 2030 року, зобов’язання щодо досягнення яких в тому числі взяла і Україна. Діаграма 3.1.2. Цілі сталого розвитку ООН до 2030 Джерело: Цілі сталого розвитку ООН до 2030 року, експертний аналіз
  • 10.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 10 3.2. Впровадження енергоефективності в Європейському Союзі Законодавча основа, що забезпечує ефективне функціонування енергоринків в ЄС встановлена Директивами, що є обов’язковими до імплементації всіма країнами-членами ЄС. Діаграма 3.2.1. Комплексний підхід до регулювання енергоринків в ЄС Джерело: експертний аналіз Ключовим документом, що встановлює загальні цілі з енергетичної ефективності та інструменти їх досягнення є Директива 2012/27/ЄС (див. Додаток 1 щодо структури Директиви). Вона вимагає більш ефективного використання енергії за всіма напрямками постачання, транспортування та споживання енергії. Директива також встановлює обов‘язкові заходи, спрямовані на досягнення поставлених цілей зі зменшення споживання енергії, дозволяючи при цьому певну гнучкість та адаптацію до національних реалій країн-членів ЄС. Статті Директиви діють у взаємозв‘язку одна з іншою для досягнення єдиної мети з енергоефективності. Діаграма 3.2.2. Склад та ключові статті Директиви 2012/27/ЄС Джерело: експертний аналіз
  • 11.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 11 Також окремою Директивою 2010/31/ЄС регулюється впровадження енергоефективності в будівлях. Вона передбачає встановлення мінімальних вимог енергоефективності для нових та існуючих будівель, а також визначає перелік заходів та інструментів для їх досягнення (в тому числі проведення енергетичної сертифікації будівель). У 2007 році Європейська Комісія встановила загальну ціль скоротити споживання первинної енергії в ЄС до 2020 року на 20% у порівнянні до базового сценарію розвитку (базовий сценарій не передбачав додаткових ініціатив з енергоефективності). Відповідно, кожна держава-член встановила власні національні цілі та, керуючись директивами, прийняла національний план дій щодо їх досягнення. Станом на 2015 рік, енергоспоживання держав-членів ЄС було вище за ціль 2020 року лише на 3% (або 47 млн тон нафтового еквіваленту). У порівнянні з 2007 роком сукупне первинне споживання енергії зменшилося на 11%, а ВВП зріс на 10%. У той же час, без ініціатив з енергоефективності щорічне кінцеве енергоспоживання за оцінками експертів за цей же період зросло б на 37 млн тон нафтового еквіваленту, що відповідає близько 8 млрд євро. Діаграма 3.2.3. Цілі ЄС щодо економії первинної енергії та фактична динаміка споживання, млн тне Джерело: дані Eurostat
  • 12.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 12 4. РЕФОРМА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ В УКРАЇНІ Реформа енергоефективності є однією з пріоритетних реформ України, яка була, зокрема, передбачена Коаліційною угодою ще у 2014 році. Крім того, вступивши до Енергетичного Співтовариства та підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання щодо її виконання у відповідності до Директив ЄС. Підвищення енергоефективності є необхідним елементом для підвищення енергонезалежності країни та скорочення енергоємності економіки. Наразі, показник енергоємності ВВП за паритетом купівельної спроможності в України втричі вище ніж у більшості країн Європи (див. Діаграму 1.1). За останні три роки був досягнутий значений прогрес у впровадженні реформи (особливо в секторі житлових будинків): прийнято важливі закони, підзаконні акти, на завершальній стадії процес запуску Фонду енергоефективності, тощо. Однак, більшість роботи з впровадження ще попереду (більш детально дивіться відповідні підрозділи розділу 4). Реформа енергоефективності активно підтримується міжнародним співтовариством, зокрема Європейською Комісією, Світовим банком, Урядом Німеччини та іншими партнерами, які надають як технічну допомогу, так і спів-фінансують впровадження конкретних енергоефективних проектів. 4.1. Енергетичний баланс України та цілі щодо зниження споживання енергії Українська енергетична система характеризується високою енергетичною залежністю від імпорту енергоресурсів – третина первинної енергії імпортується. 44% енергії втрачається при перетворенні та транспортуванні до фінального споживача (в той час як в ЄС середній показник становить 32%) – з 92 млн тне постачання первинної енергії, кінцеве споживання становить 52 млн тне. Найбільшим споживачем енергії є побутовий сектор та промисловість – 17,6 млн тне (або ~35%) та 15,0 млн тне (або ~29%) відповідно. Ключові джерела постачання первинної енергії – вугілля (~33%), природний газ (28%) та атомна енергія (23%). Діаграма 4.1.2. Споживання енергії в Україні у 2016 році, млн. тне Джерело: дані Укрстату Відповідно до чинного Національного плану дій з енергоефективності, Україна взяла на себе зобов’язання досягти 9% (або 6,5 млн тне) зменшення енергоспоживання до 2020 року порівняно з рівнем 2005-2009 років. Встановлена ціль була досягнута ще у 2013 році, однак, головним фактором стало не впровадження енергоефективних заходів, а економічний спад в країні (з 2008 по 2016 рік
  • 13.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 13 реальний ВВП України знизився на 19,5%) та втрата контролю над частиною території (Крим та територія проведення АТО). Діаграма 4.1.3. Кінцеве енергоспоживання* та мета енергозбереження до 2020 року, млн тне *без врахування неенергетичного використання **дані за 2014-2016 рік не враховують АР Крим та територію АТО Діаграма 4.1.4. Цілі енергозбереження за секторами, всього 6,5 млн тне Джерело: дані Укрстату, Національного плану дій з енергоефективності Виходячи з поточної ситуації, мають бути переглянуті та оновлені національні цілі з енергозаощадження, енергоефективності та Національний план дій з енергоефективності.
  • 14.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 14 4.2. Комплексний підхід до реформи енергоефективності: основні елементи побудови системи Масштабне впровадження енергоефективності вимагає не тільки наявності технологічної, організаційної та фінансової складових для реалізації проектів, але й збалансованої та прозорої системи відносин між ключовими суб’єктами енергетичного ринку. Отже критично важливими є забезпечення комерційного обліку, достатнього рівня платіжної дисципліни, наявності сучасних систем енергоменеджменту, професійного ринку енергоаудиторів та комунікаційних кампаній з популяризації енергоефективності. До того ж, реформа енергоефективності має узгоджуватись з іншими пов’язаними реформами. Діаграма 4.2.1. Взаємозв’язок між компонентами системи енергоефективності Джерело: експертний аналіз Таким чином, паралельно з створенням сучасного законодавчого поля, інструментів фінансування та підтримки реалізації проектів з енергоефективності в Україні, необхідно посилити процес створення базових передумов для впровадження енергоефективності (див. розділ 4.5). Діаграма 4.2.2. Складові реформи енергоефективності Джерело: експертний аналіз
  • 15.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 15 В останні роки пріоритетним сектором для енергоефективності в Україні є житлові будинки, що обумовлено одним із найбільших економічних потенціалів (потенціал скорочення споживання енергії житловими будинками може складати близько 9 млн тне та 4 млрд дол щорічно) та соціальною необхідністю. Але для досягнення максимального ефекту, створення законодавчого поля та інструментів впровадження реформи має здійснюватися за всіма напрямками – будівлі, транспорт, підприємства та постачання енергії. Діаграма 4.2.3. Орієнтовна оцінка потенціалу енергоефективності в Україні за напрямками Джерело: експертний аналіз Результатом реформи енергоефективності має стати комплексна система, яка може бути ефективно застосована на місцевому рівні з урахуванням локальних особливостей, планів місцевого розвитку та нового розподілу повноважень в результаті децентралізації влади. В такій структурі дуже важливу роль відіграватиме місцева влада, від якої залежить не тільки швидкість та масштаби впровадження заходів з енергоефективності, але й досягнення синергії від взаємодії ключових інституцій та інструментів в системі енергоефективності. Діаграма 4.2.4. Модель ефективного виробництва, транспортування та споживання енергії в муніципалітетах Джерело: експертний аналіз
  • 16.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 16 В свою чергу, центральні органи влади такі як КМУ та Міністерства, повинні створити відповідні умови, надати місцевій владі ефективні інструменти впровадження та забезпечувати загальнодержавний моніторинг і координацію реалізації реформи.
  • 17.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 17 4.3. Координація ЦОВВ щодо реформи енергоефективності На законодавчому рівні в Україні чітко не визначено єдиний орган, який займається координацією усієї системи енергоефективності. Здебільшого ці функціє покладено на Мінрегіон та ДАЕЕ, однак вони мають діяти у межах своїх компетенцій, тому їх увага здебільшого сфокусована на будівлях, ефективному виробництві та постачанні теплової енергії, та ВДЕ. Діаграма 4.3.1. Роль центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) у впровадженні енергоефективності Державна установа Роль відповідно до Положення Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України • забезпечення формування державної політики у сфері енергозбереження та відновлюваних джерел енергії • затвердження НПА у сфері енергозбереження • забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, збільшення частки відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива в енергетичному балансі України • розробка та координація програми підвищення енергоефективності та енергозбереження в житлово- комунальному господарстві, обладнання житлових будинків засобами обліку і регулювання споживання води та теплової енергії; формування прогнозних балансів споживання теплової енергії Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України • Реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива Міністерство енергетики та вугільної промисловості України • Формування та реалізація державної політики в паливно- енергетичному комплексі, а також забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання Міністерство фінансів України • Фінансування державних програм (в тому числі щодо енергозбереження та енергоефективності) Міністерство інфраструктури України • Організація та координація заходів з енергозбереження на підприємствах транспорту, дорожнього господарства та поштового зв’язку Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг • Здійснення контролю за виконанням суб'єктами ринків інвестиційних програм, спрямованих на оновлення основних фондів, підвищення ефективності та зменшення втрат у процесі діяльності в сфері енергетики та комунальних послуг Міністерство економічного розвитку і торгівлі України • Формування та реалізація державної політики економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну інвестиційну політику, управління об’єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно- приватного партнерства, державних та публічних закупівель (в тому числі щодо енергозбереження та енергоефективності)
  • 18.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 18 Міністерство екології та природних ресурсів України • Формування та реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища Джерело: відповідні Положення ЦОВВ
  • 19.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 19 4.4. Впровадження Директиви 2012/27/ЄС в Україні Після долучення до Угоди про заснування Енергетичного співтовариства у 2011 році, Україна, в тому числі, зобов‘язалася імплементувати Директиву 2012/27/ЄС з енергоефективності. Передбачається, що законодавчою основою для транспозиції більшості статей Директиви має стати ЗУ «Про енергетичну ефективність», проект якого наразі розробляється Урядом. Також цей законопроект має замінити чинний ЗУ «Про енергозбереження», перша редакція якого була прийнята у 1994 році та який наразі не відповідає вимогам часу. Діаграма 4.4.1. Структура проекту закону «Про енергоефективність» Джерело: проект ЗУ «Про енергетичну ефективність» Відповідно до законопроекту, Кабінетом Міністрів України повинні встановлюватись цілі з енергоефективності та план дій щодо їх досягнення. Звіт про впровадження реформи та прогресу досягненню цілей з енергоефективності періодично повинен подаватися до Енергетичного співтовариства.
  • 20.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 20 Діаграма 4.4.2. Імплементація реформи відповідно до Законопроекту «Про енергоефективність» Джерело: проект Закону «Про енергетичну ефективність», експертний аналіз Незважаючи на те, що законопроект «Про енергетичну ефективність» ще не набув статус закону, впровадження Директиви 2012/27/ЄС вже має суттєвий прогрес. Наприклад, прийнято ключове законодавство для забезпечення 100% комерційного обліку споживання енергоресурсів, створення ринку енергоаудиту, створення Фонду енергоефективності для підтримки населення у реалізації енергоефективних заходів у будинках. Діаграма 4.4.3. Прогрес імплементації Директиви ЄС 2012/27/ЄС в Україні Джерело: експертний аналіз
  • 21.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 21 4.5. Базові передумови реалізації реформи Відповідно до європейського досвіду загальними передумовами (не враховуючі конкретних інструментів за напрямками) для масштабного впровадження енергоефективності є: • Забезпечення комерційного обліку споживання енергоресурсів; • Наявність ефективних моделей взаємовідносин, та чітке визначення прав та обов’язків суб’єктів на енергетичному ринку; • Забезпечення платіжної дисципліни за спожиті енергоресурси (в першу чергу з боку населення за комунальні послуги); • Наявність ефективного ринку енергоаудиту та системи енергоменеджменту; • Популяризація енергоефективності (комунікаційна кампанія). Облік споживання енергоресурсів в Україні Облік споживання енергоресурсів є обов’язковою умовою для успішного впровадження реформи енергоефективності. Дані на основі обліку енергії є базою для здійснення енергоаудиту, запровадження систем енергоменеджменту, розробки проектів енергоефективності, аналізу результатів як окремих проектів так і реформи в цілому. Також облік енергії створює стимули для ключових суб’єктів до заощадливого та ефективного споживання, транспортування і виробництва енергії. Облік споживання електроенергії Забезпечення комерційним обліком електроспоживання було вирішено близько 10 років назад – 100% облік споживання електроенергії, як на рівні побутових, так і комерційних споживачів. Відносини щодо обліку електричної енергії (встановлення, експлуатація, фінансування) регулюються: • для побутових споживачів – Правилами користування електроенергією (Постановою КМУ №1357); • для непобутових споживачів – Правилами роздрібного ринку електричної енергії (Постановою НКРЕКП №312). Подальше вдосконалення механізму обліку може відбуватися завдяки популяризації інтелектуальних лічильників. Дані прилади дозволяють не тільки виміряти обсяг споживання енергії, а й визначати пікові значення, вартість, втрати, здійснювати історичний моніторинг енергоспоживання. Дані передаються через мережу Інтернет, тож існує можливість зручно та дистанційно слідкувати за енергоспоживанням будівлі та/або автоматично передавати їх постачальнику. Застосування інтелектуальних лічильників дозволяє забезпечити енергоефективність за рахунок адаптації власного споживання на основі даних і, як наслідок, скорочення обсягів не раціонального використання енергії. Облік споживання природного газу Облік споживання природного газу в Україні забезпечений майже повністю – обліковується споживання 100% газу непобутових споживачів та більше 95% споживання населенням. Біля 5% від загального споживання – близько 560 млн м3 газу (~4 млрд грн) сплачується населенням відповідно
  • 22.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 22 до нормативів споживання (Постанова КМУ №230), споживання газу населенням на потреби опалення, що складає основну частку у споживанні газу (91%) забезпечено обліком на 99%. Діаграма 4.5.1. Забезпеченість населення засобами обліку газу, станом на 2016 рік *З вересня 2016 року Нафтогаз припинив публікацію статистики про оснащеність лічильниками газу через відмову підприємств РГК надавати дані Джерело: дані Нафтогазу Фактично, єдиною невирішеною суттєвою проблемою лишається забезпечення комерційним обліком споживачів, які використовують газ суто для приготування їжі. Виходячи з того, що об’єми споживання низькі відносно вартості індивідуальних лічильників розглядаються дві опції: Встановлення індивідуальних лічильників Встановлення будинкових лічильників ✓ Забезпечує справедливий розподіл спожитого газу між домогосподарствами;  Висока вартість лічильника не дозволяє швидко забезпечити 100% облік газу при існуючому тарифі на газ. Інвестиційна потреба оцінюється в 10 млрд грн.  Розподіл спожитого газу між співвласниками будинку з нормами; ✓ Відносно низька вартість лічильника дозволяє швидше забезпечити 100% облік газу за рахунок коштів підприємств газорозподілу. Інвестиційна потреба оцінюється в 2 млрд грн. При комерційному обліку газу також можуть застосовуватись інтелектуальні лічильники, що дозволяють проводити моніторинг споживання та заощадження енергії. Принцип їх роботи ідентичний з інтелектуальними лічильниками електроенергії (дивись вище). Облік споживання теплової енергії Облік споживання теплової енергії побутовими споживачами був одним із ключових питань з початку реформи енергоефективності в Україні. Ще більшої актуальності питання набуло у 2016 році після трьохкратного зростання тарифів на теплову енергію, що значно підвищило соціальну значимість питання. В червні 2017 року був прийнятий ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», що зобов’язав виконавців послуг встановити 100% комерційного обліку. Відповідно до цього закону засоби обліку теплової енергії на рівні будинку повинні бути встановлені:
  • 23.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 23 Діаграма 4.5.2. Забезпеченість житлових багатоквартирних будинків засобами обліку теплової енергії Джерело: дані Мінрегіону Інвестиційна потреба на забезпечення залишку житлових будинків комерційним обліком теплової енергії складає близько 250 млн грн. Також Директива 2012/27/ЄС зобов’язує встановлювати індивідуальні (квартирні) лічильники при будівництві нових будівель. В Україні це питання було врегульовано за допомогою змін до Державних Будівельних Норм (ДБН). Відповідно до Директиви з енергоефективності індивідуальний облік теплової енергії в існуючих будинках встановлюється тільки коли це економічно доцільно та технічно можливо. В Україні переважна більшість багатоквартирних будівель мають вертикальні системи опалення, для яких технічна можливість встановлення індивідуальних приладів обліку є складною та економічно не доцільною. В таких випадках законодавством передбачена можливість застосування приладів- розподілювачів теплової енергії (ЗУ «Про комерційний облік теплої енергії та водопостачання»). Розрахунок індивідуального споживання на основі приладів-розподілювачів здійснюється в разі, якщо такими приладами оснащена не менше 50% індивідуальних приміщень в будівлі. Необхідні дії для забезпечення обліку споживання теплової енергії на рівні будинків Відповідальні • Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для забезпечення функціонування ЗУ «Про комерційний обліку теплової енергії та водопостачання» (всього 16 НПА) КМУ, Мінрегіон • Розробка та прийняття методології оцінки технічної можливості та економічної доцільності встановлення індивідуальних приладів обліку Мінрегіон • Прийняття порядку розподілу спожитої теплової енергії Мінрегіон • Забезпечення коштів на придбання засобів обліку в бюджетах органів місцевого самоврядування ОМС • Проведення роз’яснювальної роботи із кінцевими споживачами ОМС
  • 24.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 24 Створення ринку енергоаудиту та запровадження систем енергоменеджменту Енергоаудит та впровадження системи енергоменеджменту є важливими інструментами успішної реалізації проектів з енергоефективності, тобто безпосередньо імплементації реформи. Енергоаудит будівлі передбачає проведення аналізу енергоспоживання, результатом якого є висновки щодо відповідності будівель енергетичним вимогам і рекомендації з підвищення рівня енергоефективності. Важливим кроком до створення ринку енергоаудиту в Україні стало прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність будівель» в червні 2017 року, що транспонує Директиву 2010/31/ЄС. Закон встановлює загальні правила функціонування ринку енергоаудиту та зобов’язання щодо проведення енергетичної сертифікації для новобудов, державних та громадських (в разі проведення термомодернізації) будівель з опалювальною площею більше 250 м2, а також будівель в яких реалізуються проекти термореновації за кошти державної підтримки. Наразі процеси сертифікації, акредитації та проведення тренінгів енергоаудиторів в Україні ще не сформовані. Для їх запуску необхідне прийняття відповідного вторинного законодавства (порядки, правила та механізми). Запропонована Мінрегіоном схема акредитації енергоаудиторів представлена на діаграмі нижче. Діаграма 4.5.6. Схема атестації енергоаудиторів запропонована Мінрегіоном та ДАЕЕ Джерело: дані Мінрегіону Важливим органом для регулювання ринку енергоаудиту є Державне агентство з енергоефективності (ДАЕЕ). Агентство повинно виконувати такі обов’язки, як: • Адміністрування національної системи енергоаудиту; • Моніторинг якості енергоаудиту; • Ведення реєстру кваліфікованих енергоаудиторів; • Проведення інформаційної кампанії з популяризації енергоаудиту та енергоменеджменту; • Звітування про ефективність функціонування національної системи енергоаудиту. Комплексна схема функціонування ринку енергоаудиту в Україні представлена на діаграмі нижче.
  • 25.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 25 Діаграма 4.5.7. Модель ринку енергоаудиту в Україні *станом на липень 2018 року 16 ВУЗів готові на орагнізацію навчання енергоаудиторів Джерело: дані Мінрегіону У квітні 2017 року Урядом був ухвалений план заходів із впровадження систем енергетичного менеджменту в бюджетних установах (Розпорядження КМУ №732-р). Однак, на поточний момент, більшість пунктів цього плану ще не були реалізовані. Енергоменеджмент являє собою систему ефективного управління споживанням енергоресурсів, що може включати: • моніторинг енергоспоживання, • аналіз існуючих показників як основи складання нових бюджетів, • розробку енергетичних бюджетів, • розробку енергетичної політики, • планування нових енергозберігаючих заходів, • розробку ефективних систем та засобів контролю за енергоспоживанням та захисту довкілля від забруднення, • запровадження систем моніторингу енергоефективності (в т.ч. системи обміну інформацією), • організацію інтегрованого енергетичного та економічного менеджменту. Система енергоменеджменту відповідно до стандарту ISO 50001 ґрунтується на методології, відомій як цикл постійного покращення (PDCA або plan-do-check-act ): • Планування – проведення енергетичного аналізу і визначення базових енергетичних показників, постановка цілей, завдань і розробка планів заходів, необхідних для досягнення результатів з енергоефективності відповідно до енергетичної політики організації; • Впровадження – реалізація планів-заходів в області енергетичного менеджменту;
  • 26.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 26 • Перевірка – моніторинг та вимірювання процесів і ключових характеристик операцій, що визначають енергетичну результативність, щодо реалізації енергетичної політики і досягнення цілей в галузі енергетики, і повідомлення про результати; • Дії – прийняття дій щодо постійного покращення результативності діяльності в галузі енергетики та системи енергетичного менеджменту. Діаграма 4.5.3. Модель системи енергоменеджменту Джерело: Звіт «Енергетичний менеджмент у містах», 2017 Енергоаудит і системи енергоменеджменту є важливими елементом впровадження енергоефективності не тільки в будівлях, але й на підприємствах (детальніше див. розділи 4.8). Необхідні дії для створення ринку енергоаудиторів та ефективних систем енергоменеджменту Відповідальні • Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного вторинного законодавства ВРУ, КМУ, Мінрегіон • Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для забезпечення функціонування ЗУ «Про енергетичну ефективність будівель», в тому числі схем сертифікації, акредитації тощо (всього 14 НПА) КМУ, Мінрегіон • Створення державних реєстрів енергоаудиторів та енергоменеджерів, енергосертифікатів та енергозвітів ДАЕЕ, Мінрегіон • Запровадження системи тренінгів з енергоаудиту та енергоменеджменту для фахівців ДАЕЕ, ОМС
  • 27.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 27 Моделі взаємовідносин між постачальниками та споживачами енергії в житловому секторі Ефективне та зрозуміле функціонування енергоринків, в тому числі впровадження заходів з енергоефективності, потребує встановленої чіткої моделі взаємовідносин між постачальниками та споживачами енергії. Прийнятий в листопаді 2017 року Закон України «Про житлово-комунальні послуги» запропонував 4 моделі взаємовідносин споживачів з постачальниками тепла і єдину модель з постачальниками газу і електроенергії. Модель взаємовідносин з постачальником тепла має бути обрана співвласниками до 1 травня 2019 року. Від вибору моделі залежить відповідальність за обслуговування внутрішньо-будинкових систем та за розподіл спожитих послуг між мешканцями будинку. Діаграма 4.5.4. Моделі взаємовідносин споживачів та постачальників енергії Джерело: ЗУ «Про ЖКП», ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» Важливою складовою для прозорих відносин на ринках є чітке та зрозуміле формування рахунків за спожиті послуги. Відповідно до Директиви 27/2012/ЄС кінцеві споживачі повинні отримувати точну та регулярну інформацію про формування рахунків на підставі фактичного споживання та мати безкоштовний доступ до неї. Питання прозорого та зрозумілого формування рахунків в Україні повинно бути вирішено виконанням ЗУ «Про комерційний облік». Закон вимагає від надавачів послуг безкоштовного щомісячного формування рахунків для споживачів та надання їм додаткової інформації щонайменше раз на півроку про:
  • 28.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 28 • Енергоспоживання за розрахунковий період на підставі показань лічильників, розрахунків або середніх показників споживання; • Поточні ціни та тарифи на комунальні послуги; • Середній обсяг споживання та середня сума рахунку для інших кінцевих споживачів тієї ж категорії; • Рекомендації стосовно заходів з енергоефективності та існуючих програм підтримки енергоефективності. Також рекомендується запроваджувати перехід до онлайн оплати комунальних послуг, наприклад через зобов’язання постачальників щодо створення «онлайн кабінетів» споживачів із такою можливістю. Це дозволить знизити вартість проведення розрахунків та забезпечити оперативний обмін інформацією між сторонами. Необхідні дії для забезпечення ефективних взаємовідносин (в тому числі щодо формування рахунків за послуги) Відповідальні • Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для забезпечення функціонування ЗУ «Про комерційний обліку теплової енергії та водопостачання» (всього 16 НПА) та ЗУ «Про ЖКП» (всього 34 НПА) КМУ, Мінрегіон • Сприяння розробки та використання систем онлайн оплати за спожиту енергію НКРЕКП, КМУ, Мінрегіон, ОМС • Встановлення на законодавчому рівні зобов’язань щодо забезпечення переходу на електронну систему надання показників лічильників, виставлення рахунків та оплати НКРЕКП, Мінрегіон
  • 29.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 29 Платіжна дисципліна в секторах постачання тепла, газу та електроенергії Платіжна дисципліна є однією з найважливіших умов для нормального функціонування галузі. Система розрахунків за спожиту енергію населенням, що є найбільш проблемною категорією споживачів, передбачає два джерела надходжень коштів до постачальників – прямі платежі населення та бюджет (субсидії). Обидва джерела мають низький рівень платіжної дисципліни. Внаслідок чого накопичуються борги перед постачальниками послуг та по всьому ланцюгу розрахунків. Борг підприємств тепло- та газопостачання зріс на 9.7 млрд грн за 2017 рік. Також рівень платежів відрізняється в залежності від сезону – так в опалювальний період оплата послуг може не досягати 80%, коли влітку перевищувати 110% завдяки погашенню накопиченною заборгованості. Таким чином додатковий тиск на ліквідність системи завдають короткострокові касові розриви. Діаграма 4.5.5. Стан розрахунків населення та бюджету за 2017 рік *~80% субсидій направлені на оплату постачання газу, електроенергії та тепла Джерело: дані Укрстату Платіжна дисципліна досягається лише при збалансованому та комплексному підході до таких питань, як: фінансова спроможність споживачів і бюджету, інструменти впливу та стягнення, і лояльність споживачів до постачальної організації. Діаграма 4.5.6. Ключові компотненти забезпеченння платіжної дисципліни Джерело: звіт ЕБРР «Покращення платіжної дисципліни у сфері централізованого теплопостачання» В поточній системі відносин інструменти примушення до вчасної оплати майже відсутні – населення не має стимулів вчасно сплачувати за послуги, а постачальники послуг майже не мають можливості впливати або стягувати заборгованість. Стягнення через судове провадження ускладнене такими проблемами: • Постачальники послуг в багатьох випадках можуть не мати базової інформації для правильного формування позову (через не належне оформлення договірних відносин між постачальником та споживачем).
  • 30.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 30 • Довгі та складні процедури, та високі ставки судових зборів (близько 2700 грн за кожного боржника) робить економічно невигідним стягнення невеликих сум з боржників. При цьому підприємства тепло- та газопостачання не мають права припиняти надання послуг населенню навіть за умови колективного договору та технічної можливості. З початку 2018 року вступили в дію зміни до Постанови КМУ №256 що запровадили нову систему розрахунків за нарахованими субсидіями (так звана «монетизація субсидій на рівні постачальників послуг»). Нова система розрахунків значно покращила рівень розрахунків бюджету за субсидії ЖКП. – так за перші 5 місяців 2018 року заборгованість зменшилася на 18,6 млрд грн (станом на 31 травня 2018 року залишається близько 11 млрд грн заборгованості). Платіжна дисципліна в розрахунках між постачальниками послуг населенню та постачальниками/транспортувальниками енергоресурсів (в т.ч. Нафтогаз) реалізується за допомогою спеціальних рахунків. Рахунки передбачають автоматичний розподіл коштів, що надходять на них від населення, в залежності від зобов’язань сторін. Такий підхід повинен фінансово захистити сторони та забезпечити справедливі розрахунки. В той час коли спеціальні рахунки для розрахунків за тепло та електроенергію функціонують належним чином, спеціальні рахунки щодо газових платежів потребують вдосконалення (див. розділ 5.3.). Необхідні дії для забезпечення платіжної дисципліни за енергоресурси Відповідальні • Зобов’язання та сприяння впровадженню систем онлайн оплати за послуги ЖКП для забезпечення відкритих відносин між споживачами та постачальниками НКРЕКП, Мінрегіон, Міненерго • Спрощення процедури стягнення заборгованості через судову систему (усунення недоліків діючої процедури наказного провадження, запровадження електронного наказного впровадження, зменшення вартості провадження) Мінрегіон, Мін’юст, ВРУ • Вдосконалення процедур щодо розрахунків через спеціальні рахунки постачальників послуг (ПКМУ №296) КМУ, Мінекономрозвитку, Міненерго • Забезпечення релевантного рівня пені та штрафів за невчасну оплату послуг для населення Мінрегіон, Міненерго, ВРУ • Вдосконалення процедур функціонування спеціальних рахунків підприємств постачальників газу КМУ, НКРЕКП
  • 31.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 31 Популяризація енергоефективності Однією з причин виникнення перешкод у впровадженні енергоефективності є брак інформації, знань та зацікавленості споживачів. Відповідно до Директиви 2012/27/ЄС реалізація реформи повинна супроводжуватися популяризацією енергоефективності. Інформаційні кампанії мають охоплювати не тільки споживачів енергії (населення, бюджетні будівлі та підприємства), а також органи влади, які впливають на впровадження реформи та фінансові установи, що можуть забезпечити фінансування проектів. Популяризація енергоефективності повинна включати: • Забезпечення безперешкодного і повного доступу до інформації щодо наявних програм підтримки енергоефективності; • Організацію заходів з підвищення обізнаності в сфері енергоефективності для населення, органів влади, підприємств та фінансових установ; • Проведення тренінгів для фахівців. Діаграма 4.5.7. Приклади інформаційних кампаній енергоефективності Джерело: teplo.gov.ua, ДАЕЕ, IQ energy Повного покриття інвестиційної потреби щодо енергоефективності неможливо досягнути лише в рамках державних та донорських програм. Таким чином велике значення має залучення комерційного капіталу. Наразі банкам бракує досвіду та інформації структурування фінансування та оцінки таких проектів. Отже повинні створюватися відповідні навчальні тренінги, круглі столи та інші заходи для підвищення інституційної спроможності фінансових організацій. Необхідні дії для забезпечення ефективної комунікаційної кампанії з енергоефективності • Залучення та координація державної донорської підтримки щодо проведення інформаційних кампаній та тренінгів (в тому числі щодо запуску продуктів Фонду енергоефективності, забезпечення платіжної дисципліни, створення фінансових продуктів для енергоефективності та інших інструментів) Відповідальні КМУ, Мінрегіон, ДАЕЕ
  • 32.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 32 4.6. Енергоефективність в житлових будинках Житловий сектор в Україні складається з 240 тис багатоквартирних та близько 6,5 млн приватних будинків. Майже 70% житла в Україні було збудовано у 1946-1990 рр. з застосуванням низьких стандартів енергоефективності, що призводить до надмірного споживання енергії на побутові потреби – у 2-3 рази більше ніж в країнах Європейського Союзу. Діаграма 4.6.1. Розподіл житлових будинків за роками побудови, станом на 2015 рік Джерело: дані Укрстату Крім того, що реновація житлового фонду за високими стандартами енергоефективності вимагається Директивою 2012/27/ЄС, це може стати однією з найважливіших стратегічних інвестицій для України. Інвестиційна потреба для проведення масштабної енергомодернізації житлових будинків в Україні становить близько 49 млрд дол та дозволить заощаджувати до 9 млн тне або 3-4 млрд дол щорічно. Для забезпечення необхідних інвестицій Уряд повинен взяти на себе провідну роль у впровадженні реформи та стимулюванні надходження інвестицій. Разом з тим вкрай необхідне залучення приватного капіталу в галузь (власні кошти споживачів, комерційні позики банківських установ та інше). Реформа повинна мати окремі підходи для двох типів споживачів – населення, яке проживає в приватних будинках та населення, яке проживає в багатоквартирних. Перший тип споживачів (приватні будинки) мають прямі стимули до впровадження енергоефективних заходів, адже мають незалежне від інших домогосподарств споживання, індивідуальний облік та індивідуальну відповідальність. Впровадження реформи серед споживачів в багатоквартирних будівлях потребує додаткових зусиль, адже відносини в межах будинку (в т.ч. прийняття рішень) більш складні – спільне майно та засоби обліку, з однієї сторони та різні стимули і фінансові ресурси домогосподарств з іншої. Наразі саме житловий сектор має найбільший прогрес в реформі енергоефективності в Україні. З кінця 2014 року розробляються та активно впроваджуються передумови та механізми енергоефективності – прийняте необхідне первинне законодавство, активно ведеться розробка підзаконних актів, створений механізм державної фінансової підтримки «Теплі кредити», створено Фонд енергоефективності, тощо. Законодавчі рамки реформи енергоефективності в житловому секторі Законодачі рамки реформи енергоефективності сформовані п’ятьма ключовими Законами України прийнятими у 2015-17 роках.
  • 33.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 33 Діаграма 4.6.2. Законодавча база реформи енергоефективності у житловому секторі Джерело: дані Мінрегіону За логікою реалізації реформи в житловому секторі, ключовим об’єктом для поширення і впровадження енергоефективності стає ОСББ. Прийняття ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» стало ключовою передумовою реалізації проектів енергоефективності в багатоквартирних будинках, адже співвласники отримали механізм прийняття та реалізації спільних рішень. Детальніше про житлову реформу див. розділ 5.1. Діаграма 4.6.3. ОСББ – фокус реформи енергоефективності в житлових будинках Джерело: експертний аналіз
  • 34.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 34 Ефективне функціонування ринків та подальше впровадження реформи неможливе без прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Наразі вже розроблено або розробляється більше 70 нормативно-правових актів для встановлення процедур, механізмів і методик функціонування галузі ЖКП та енергоефективності у будівлях. Діаграма 4.6.4. Статус прийняття підзаконних нормативно-правових актів для подальшої імплементації реформи (станом на 30 липня 2018 року) Джерело: дані Мінрегіону
  • 35.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 35 Інструменти реалізації реформи енергоефективності в житловому секторі На даний час в Україні функціонують дві програми фінансової підтримки енергоефективності в житловому секторі: • Державна програма «Теплі кредити», що з кінця 2014 року реалізується Державним агентством енергоефективності; та • Донорська програма IQ Energy, що була започаткована у 2016 році та реалізується ЄБРР. «Теплі кредити» наразі є найбільш масштабною програмою підтримки енергоефективності в Україні – протягом 3,5 років було видано 291 750 позик на суму 5,7 млрд грн та близько 2,1 млрд грн грантів компенсовано державою. На 2018 рік передбачено 400 млн грн з державного бюджету на фінансування програми. Діаграма 4.6.5. Залучені позики населенням в рамках програми «Теплі кредити», млн грн Джерело: дані ДАЕЕ Програма пропонує домогосподарствам та ОСББ компенсацію до 40% (до 70% для отримувачів субсидій) вартості енергоефективного обладнання в разі залучення позикових коштів державних банків-партнерів. «Теплі кредити» є успішним прикладом підтримки енергоефективності. Проте недоліком програми є виключний фокус на реалізацію індивідуальних заходів, а ні комплексну реновацію (80% заміна вікон), що, відповідно, не досягає бажаних результатів у багатоквартирних будівлях. Діаграма 4.6.6. Схема діяльності державної програми «Теплі кредити» Діаграма 4.6.7. Напрямки залучення «Теплих кредитів» домогосподарствами у 2016 році
  • 36.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 36 Джерело: дані ДАЕЕ Джерело: дані ДАЕЕ Програма IQ Energy є майже ідентичною з програмою «Теплих кредитів». За програмою, індивідуальні домогосподарства, що проживають у квартирах або приватних будинках можуть залучити кредит для здійснення заходів енергоефективності та отримати компенсацію до 20% після успішної їх реалізації. Дистриб’юторами коштів ЄБРР та донорів є українські банки Укрсіббанк, Райффайзен Банк Аваль та ОТП-банк. Єдиною відмінністю є обов'язкова покупка енергоефективного обладнання із запропонованого в онлайн «Каталозі технологій» на сайті програми IQ Energy. Бюджет програми на 4 роки (до 2020) складає 90 млн євро, з них – 75 млн євро від ЄБРР для надання кредитів та 15 млн євро від фонду E5P для надання грантів. Діаграма 4.6.8. Залучені позики населенням в рамках програми IQ Energy, млн грн *програма розпочала діяльність в травні 2016 року Джерело: дані IQ Energy Обидві існуючі програми показали суттєві результати щодо підтримки впровадження заходів з енергоефективності в приватних будинках. Але покриття багатоповерхових будинків, які потребують більш комплексного підходу та складнішої організації, залишаються на низькому рівні. Саме тому Мінрегіоном за підтримки ЄC та Уряду Німеччини було ініційовано створення Фонду енергоефективності, запуск якого запланований на 2019 рік. Фонд буде пропонувати ОСББ комплексні енергоефективні рішення, компенсацію до 50% вартості проекту та суттєву технічну підтримку. Передбачається, що ОСББ зможе обрати з двох типів «Пакетів енергоефективності»: • Пакет А «Легкий» пропонує комплекс простих енергоефективних заходів із потенціалом економії енергоресурсів близько 20% • Пакет Б «Комплексний» пропонує повну термореновацію будівлі із потенціалом економії енергії до 60%
  • 37.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 37 Діаграма 4.6.9. Очікувана схема роботи Фонду енергоефективності Джерело: дані Мінрегіону Діаграма 4.6.10. План запуску Фонду енергоефективності Джерело: дані Мінрегіону Очікується, що міжнародні партнери і надалі будуть надавати технічну підтримку для запуску Фонду та підтримки його діяльності: • Операціоналізація діяльності Фонду (компетенції Світового банку); • Навчання та підтримка банків щодо розробки фінансових продуктів та участі у програмах Фонду (компетенції IFC); • Стимулювання попиту на участь у програмах Фонду з боку ОСББ (компетенції IFC); • Навчання та супроводження ОСББ в реалізації проектів енергоефективності (компетенції ПРООН); • Навчання та підтримка енергоаудиторів та технічних спеціалістів (компетенції GIZ);
  • 38.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 38 Необхідні дії для впровадження реформи енергоефективності в житловому секторі Відповідальні • Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для забезпечення функціонування Законів України: ‒ «Про Фонд енергоефективності» (всього 9 НПА) ‒ «Про енергетичну ефективність будівель» (всього 14 НПА) ‒ «Про житлово-комунальні послуги» (всього 34 НПА) ‒ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (всього 16 НПА) Мінрегіон, КМУ, ДАЕЕ • Створення Фонду енергоефективності КМУ, Мінрегіон, донори • Проведення комунікаційних кампаній та тренінгів для ОСББ, банків, енергоаудиторів і інших технічних спеціалістів КМУ, Мінрегіон, ОМС, донори
  • 39.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 39 4.7. Енергоефективність в бюджетному секторі: будівлі та публічні закупівлі Бюджетний сектор в Україні представлений близько 70 тисячами будівель, 60 тис з яких – місцевої влади та 10 тис – центральної. Крім зменшення споживання енергоресурсів енергоефективність в бюджетному секторі має дві додаткові цілі: • Популяризація енергоефективності серед інших споживачів (відповідно Директиви 2012/27/ЄС бюджетні будівлі (та особливо будівлі центральних органів влади) мають виконувати показову роль та слугувати прикладом впровадження енергоефективності); • Економія бюджетних коштів (наприклад, витрати на енергоресурси місцевих органів влади складають близько 12 млрд грн щорічно. В той же час вони можуть зменшитися вдвічі за рахунок комплексної реновації. Діаграма 4.7.1. Витрати місцевих бюджетів на товари та послуги у 2017 році Джерело: дані ДКСУ Проведення реновації будівель центральних органів влади, які не відповідають мінімальним вимогам енергоефективності вимагається Директивою 2012/27/ЄС. Україна зобов‘язалася проводити реновацію 1% загальної площі будівель центральних органів влади на рік. При цьому будівлі до 250 м² опалюваної площі можуть бути виключенні з зобов’язання, а будівлі з найвищим енергоспоживанням (КВт-год./м² на рік) є пріоритетними. Виконання цього зобов‘язання означає для України скорочення витрат на енергію на 30 млн. грн. кожного наступного року (за цінами 2017 року). Впродовж 7 років це дозволить зекономити понад 1 млрд. грн. Діаграма 4.7.2. Державна підтримка, що потенційно могла бути використана на проекти з енергоефективності, млн євро Джерело: дані Мінрегіону Інвестиційна потреба на реновацію бюджетних будівель в Україні становить як мінімум 2 млрд євро. Хоча держава поступово збільшує фінансування на реалізацію подібних проектів цих коштів недостатньо. Таким чином органи влади мають шукати інші джерела фінансування – комерційні позики, ЕСКО- механізми, донорську підтримку та інше.
  • 40.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 40 Іншою складовою енергоефективності в бюджетній сфері є встановлення вимог енергоефективності у публічних закупівлях (Energy Efficient Public Procurement). Відповідно до статті 6 Директиви 2012/27/ЄС органи влади повинні закуповувати високо енергоефективні товари, послуги та будівлі, з урахуванням економічної ефективності, доцільності, технічної відповідності, сталості та достатнього рівня конкуренції. Закуплені товари повинні мати найвищий клас енергоефективності згідно з положеннями Директиви 2010/30/ЄС. Ці правила можуть не застосовуватись до невеликих закупівель або закупівель у військовій сфері. Діаграма 4.7.3. Принципи проведення енергоефективних закупівель Джерело: Аргументарій щодо імплементації Директиви 2012/27/ЄС Законодавчі рамки реформи енергоефективності в бюджетних будівлях У 2014 році в Україні розпочата реформа децентралізації влади, реалізація якої в тому числі має вплив на розвиток енергоефективності в напрямку бюджетних будівель. В рамках реформи були запроваджені зміни до Бюджетного та Податкового кодексів України: • 100% комунальних послуг, що споживаються бюджетними будівлями почали сплачуватися з місцевого бюджету, що створює прямі стимули для проведення проектів з енергомодернізації. • Розвиток фінансової потужності місцевих органів влади: ‒ Визначені граничні строки для затвердження місцевих бюджетів – до 25 грудня, незалежно від затвердження державного бюджету, що розширило автономію місцевих бюджетів; ‒ Система балансування бюджетів була замінена на систему горизонтального вирівнювання – в залежності від надходжень податку з доходів фізичних осіб на 1 особу вище або нижче середнього рівня в країні муніципалітети отримують додаткові кошти або передають надлишок у державний бюджет; ‒ З державного бюджету щороку виділяються кошти місцевим бюджетам на фінансування двох найбільших галузей бюджетної сфери — освіта й охорона здоров’я; ‒ Право на здійснення видатків було розподілене між державними та місцевими органами влади відповідно за принципом субсидіарності. Значний прогрес було досягнуто у прийнятті законодавства, що надає можливість укладання енергосервісних договорів в бюджетній сфері – прийнято 2 ключових закони та 4 НПА.
  • 41.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 41 Діаграма 4.7.4. Законодавство для укладання енергосервісних договорів в бюджетній сфері Джерело: експертний аналіз Концепція енергосервісних договорів в Україні знаходиться на початковій стадії свого розвитку – не відповідність механізмів ЕСКО в Україні до міжнародної практики, а також відсутність законодавчих підстав реалізації ЕСКО договору енергетичного забезпечення (детальніше див. «Інструменти реалізації реформи енергоефективності в бюджетному секторі»). Таким чином відповідно до вдосконалення функціонування ЕСКО-механізму необхідне внесення змін до законодавства. Одним із найефективніших інструментів для фінансування реалізації енергоефективних проектів є залучення муніципальних запозичень. Тож законодавче регулювання цих відносин потребує окремої уваги. Фінансова децентралізація та загальне поліпшення економічної ситуації в Україні вже створює сприятливі умови для розвитку ринку муніципальних запозичень. Правила та обмеження на залучення запозичень муніципалітетами встановлено Бюджетним кодексом України (ст. 16, 18, 71, 73 та 74) та ПКМУ №110. Поточне законодавство дозволяє досить ефективно залучати позики, але при цьому потребує вдосконалення для запровадження прозорих та безпечних відносин між інвесторами й позичальниками: • Вдосконалення процедури узгодження муніципальних запозичень з Мінфіном; • Запровадження середньострокового планування бюджетних видатків; • Вдосконалення правил, що встановлюють обмеження на муніципальний борг і витрати на його обслуговування для захисту кредиторів; • Вдосконалення законодавчих норм щодо забезпечення муніципальних запозичень та інше. Законодавчі рамки реформи енергоефективності щодо публічних закупівель Наразі Українське законодавство у сфері державних закупівель застосовується до контрактів із придбання товарів та послуг на суму понад 200 000 грн. і робіт на суму понад 1.5 млн. грн. Ціна закупівлі є основним критерієм відбору (щонайменше 70% ваги). При цьому не існує загальної методики визначення вартості впродовж життєвого циклу. Використання системи електронних закупівель ПРОЗОРРО є обов‘язковим для всіх закупівель органів державної влади, починаючи з 1 серпня 2016 року. Для впровадження вимог енергоефективності у державних закупівля та
  • 42.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 42 виконання статті 6 Директиви необхідне внесення змін до ЗУ «Про публічні закупівлі» та розробка чіткої методології енергоефективних закупівель для органів влади. Інструменти реалізації реформи енергоефективності в бюджетному секторі Основою для впровадженням енергоефективності в бюджетних будівлях має стати інвентаризація та створення відповідної бази даних принаймні з базовими технічними та енергетичними параметрами. На основі цієї бази даних будівлі мають бути пріоритизовані та розроблені відповідні плани заходів та програми щодо їх реновації. Один із варіантів щодо ефективної організації інвентаризації будівель та подальшого супроводу реформи в цьому секторі може стати створення окремого підрозділу на базі Мінрегіону або ДАЕЕ. Метою діяльності такого підрозділу є ведення необхідних реєстрів, моніторинг енергоспоживання та впровадження заходів енергоефективності, визначення пріоритетів, оперативне забезпечення інформацією ключових органів влади, сприяння здійсненню енергоменеджменту, формування інвестиційних пропозицій на основі даних тощо. Для фінансування енергоефективності в бюджетних будівлях можуть використовуються такі джерела, як: • Власні кошти органів влади; • Кошти банківських установ; • Державна підтримка енергоефективності – Фонди регіонального розвитку та інші; • Кошти міжнародних фінансових організацій (безповоротні та кредитні); • ЕСКО (проекти «під ключ»); • Випуск облігацій. Діаграма 4.7.5. Фінансування, що застосовуються для енергоефективних проектів в бюджетних будівлях в ЄС Джерело: Звіт «European EPC Market» (2016) Найбільш розповсюдженим джерелом фінансування енергоефективних проектів є використання власних ресурсів органів влади. Проте власні ресурси завжди обмежені та не дозволяють забезпечити масштабну реалізацію реформи енергоефективності. Важливе значення, протягом останніх років, відіграє донорське фінансування інфраструктурних проектів, в тому числі з енергоефективності. На разі в Україні існують програми кредитування від ЄБРР, ЄІБ, НЕФКО та E5P. В рамках програм, окрім фінансування, муніципалітети можуть отримати технічну та консультаційну підтримку при впровадженні проекту. Ресурсний потенціал таких програм повинен завдати напрямок у реалізації проектів енергоефективності, але не може покрити необхідну інвестиційну потребу в секторі. Питання обмеженого фінансування при впроваджені енергоефективності може вирішити залучення банківського сектору. Банківське кредитування розташоване на другому місці серед джерел коштів на реалізацію проектів в ЄС. Це зумовлено більшою мірою легкістю залучення коштів, наявністю ресурсів у банків та відсутністю конкуренції між потенційними позичальниками. Незважаючи на високі відсоткові ставки, навіть в українських реаліях проекти енергоефективності зазвичай є самоокупними. Крім того українські муніципалітети мають величезний потенціал для залучення кредитних коштів.
  • 43.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 43 Діаграма 4.7.6. Співвідношення обсягу запозичень до доходів місцевих бюджетів* у країнах ЄС та в Україні, 2016 рік Джерело: звіт IFC «Розвиток муніципального кредитування в Україні: міжнародний досвід та рекомендації» Також в останні роки в Європі стрімко розвивається більш складний спосіб фінансування – енергосервісні контракти або ЕСКО. Окрема стаття 18 Директиви 2012/27/ЄС вимагає створення сприятливих умов для розвитку ринку послуг енергосервісу. Енергосервісна компанія (ЕСКО) – компанія, послуги якої включають виконання проектів з енергоефективності. Ключовими характеристиками ЕСКО є: 1. Гарантування зменшення споживання енергії та/або надання визначеного рівня енергетичної послуги за меншою ціною. При цьому форма такої гарантії може бути різною; 2. Оплата (винагорода) ЕСКО має напряму залежати від досягнутих енергетичних та/або економічних заощаджень; 3. Дві опції фінансування проекту – ЕСКО може або надавати або сприяти залученню фінансування клієнтом; 4. Реалізація проектів «під-ключ». Діаграма 4.7.7. Послуги ЕСКО, що можуть надаватися на вибір споживача Джерело: експертний аналіз Діаграма 4.7.8. Спрощена модель діяльності ЕСКО Джерело: експертний аналіз Існує дві найбільш розповсюджені бізнес-моделі ЕСКО:
  • 44.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 44 • Договір ефективного споживання енергії, відповідно до якого ЕСКО забезпечує підвищення ефективності споживання енергії, (наприклад, ЕСКО здійснює ряд енергоефективних заходів (енергоменеджмент, елементи контролю, LED лампи, заміна інженерних мереж, тощо), що зменшує споживання енергії, та отримує винагороду, яке залежить від економії; • Договір енергетичного забезпечення, відповідно до якого ЕСКО забезпечує більш ефективне постачання енергії (наприклад, встановлення теплових насосів, сонячних панелей, тощо) забезпечуючи таким чином зниження тарифу для клієнта. З розвитком вітчизняного законодавства муніципалітети в Україні також отримали можливість укладати енергосервісні договори, за якими виконавець забезпечує зменшення споживання енергоресурсів. Проте можливість реалізації бізнес-моделі енергетичного забезпечення (встановлення джерел енергії) через ЕСКО-механізм поки обмежена, оскільки Бюджетний кодекс дозволяє лише короткострокові контракти на постачання енергії (не більше 1 року). ЕСКО в Україні потребує законодавчого вдосконалення та популяризації механізму, в тому числі навчання органів влади. ЕСКО мають в першу чергу позиціонуватись як ефективний засіб залучення технічної компетенції, аутсорсинг ризиків виконання (гарантія результату) та подальшого обслуговування енергоефективних заходів. Фінансування ЕСКО, власне або кредитне фінансування, або їх комбінація мають розглядатися враховуючи особливості конкретного проекту. При цьому ЕСКО має надати клієнту консультації щодо оптимальної структури фінансування. Діаграма 4.7.9. Функціонування ЕСКО в Україні Джерело: експертний аналіз
  • 45.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 45 Таблиця 4.7.10. Приклади програм МФО, в рамках яких муніципалітети можуть залучити фінансування на впровадження енергоефективності ЄІБ «Надзвичайна кредитна програма відновлення України» Позики ЄБРР НЕФКО Спільна програма ЄІБ, Міністерства освіти • 200 млн євро кредиту, з них 84 млн на проекти в громадських будівлях • Органи влади можуть залучити позику до 20 років, відсоткова ставка близько 2.5% • Комерційні позики ЄБРР від 5 млн євро • Органи влади можуть залучити позику до 15 років, відсоткова ставка до 10% • Пільгові позики від 50 до 500 тис євро • Органи влади можуть залучити позику до 5 років, відсоткова ставка 6% • Проект передбачає 160 млн євро на реновації ВУЗів (7 закладів відібрано на перший етап) • Співфінансування проекту НЕФКО та E5P • Кошти кредиту залучаються на 20 років з 5-річним пільговим періодом. Джерело: експертний аналіз Важливими аспектами для впровадження енергоефективності в бюджетному секторі є запровадження систем енергоменеджменту та енергомоніторингу для бюджетних будівель. Метою енергоменеджменту є створення організаційного процесу моніторингу, контролю та оптимізації постачання й використання енергії, що дозволить скоротити витрати на енергію, забезпечити достатнє її постачання і надання високоякісних енергетичних послуг. Впровадження енергоменджменту повинен базуватися на фактичних даних енергоспоживання, що забезпечуються завдяки моніторингу. Моніторинг дозволяє містам ідентифікувати фактичне споживання енергії будівлями, виявляти неенергоефективних споживачів та їхню відносну вагу в загальному використанні енергії, встановлювати обґрунтовані цілі та приймати раціональні рішення і об’єктивно оцінювати результати.
  • 46.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 46 Діаграма 4.7.11. Ключові кроки для впровадження системи енергоменеджменту Джерело: Звіт «Енергетичний менеджмент у містах», 2017 Прикладом підтримки впровадження системи енергоменджменту в містах є Проект Урядів України та Німеччини «Енергоефективність у громадах», що діє з 2013 року. На регіональному та місцевому рівні проект надає підтримку для 16 міст, 1 обласної ради та 1 обласної державної адміністрації. Партнерські громади запроваджують та використовують системи енергетичного менеджменту, що дозволяє їм планувати та реалізовувати на місцях заходи з підвищення енергоефективності. Набуті при цьому знання й досвід поширюються серед фахівців на місцевому, регіональному й державному рівні. Прикладом успішної реалізації проекту може бути місто Коростень, що є одним із учасників проекту. За три роки в місті Коростень був розроблений та затверджений План дій зі сталого енергетичного розвитку, зібрано та проаналізовано дані про всі 86 громадських будівель, що фінансуються з міського бюджету, запроваджено щоденний моніторинг споживання енергетичних ресурсів та створена посада енергоменджера у складі відділу місцевого економічного розвитку. Основне завдання енергоменеджера міста — забезпечення загального аналізу споживання енергетичних ресурсів у розрізі розпорядників коштів, а при потребі — окремих будівель чи приміщень бюджетних установ та організацій міста. Також енергоменеджер готує щорічний звіт про споживання енергетичних ресурсів, що є базою для формування потреби в коштах для оплати енергоресурсів на наступний рік. Також розробляється та надається керівництву міста щорічний план заходів з енергозбереження і реєстр енергоефективних проектів.
  • 47.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 47 Необхідні дії для впровадження реформи енергоефективності в бюджетному секторі Відповідальні • Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного вторинного законодавства ВРУ, КМУ, Мінрегіон • Внесення змін до бюджетного кодексу та Постанови КМУ №110 для вдосконалення законодавства щодо залучення муніципальних запозичень ВРУ, Мінфін • Внесення змін до бюджетного кодексу для створення можливості укладання ЕСКО договорів енергетичного забезпечення і вдосконалення законодавства щодо застосування ЕСКО договорів ефективного споживання енергії ВРУ, КМУ, Мінфін, Мінрегіон • Внесення змін до ЗУ «Про публічні закупівлі» та розробка чітких методологій для запровадження енергоефективних закупівель в бюджетній сфері ВРУ, КМУ, Мінрегіон • Проведення інвентаризації бюджетних будівель та створення відповідних реєстрів КМУ, Мінрегіон • Популяризація та навчання органів влади щодо запровадження енергоменеджменту в містах Відповідальні: КМУ, Мінрегіон • Запровадження систем енергоменеджменту та енергомоніторингу Відповідальні: Мінрегіон, ДАЕЕ, ОМС • Розробка та проведення тренінгів і популяризація енергоефективності та наявних інструментів реалізації проектів серед органів влади (в тому числі у кооперації з донорами) Відповідальні: КМУ, ОМС, Мінрегіон, ДАЕЕ
  • 48.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 48 4.8. Енергоефективність на підприємствах У 2016 році українські підприємства спожили 24,9 млн тне енергії. Таким чином рівень енергоспоживання підприємств України приблизно у 3 рази вище, ніж у ЄС та у 2 рази вище ніж середній у світі. Хоча структура економіки в Україні та інших країнах відрізняється і, наприклад, сфера послуг, що більш розвинена в ЄС споживає менше енергії, потенціал для України є величезним. При енергоспоживанні українських підприємств на рівні ЄС потенціал енергоефективності складає близько 7,7 млн тне або 53,2 млрд дол. Якби Українська економіка мала енергоємність на середньосвітовому рівні це дозволило б використовувати енергії приблизно на 50 млн тон нафтового еквіваленту менше, а якби на рівні країн ЄС, то на 63 млн тон нафтового еквіваленту менше. Діаграма 4.8.1. Енергоємність економіки України у 2015 році, кг нафтового еквіваленту/$ ВВП по ПКС в цінах 2010 року Джерело: дані Міжнародної енергетичної агенції Діаграма 4.8.2. Енергоємність економіки України у 2015 році, кг нафтового еквіваленту/$ ВВП у номінальних цінах Джерело: дані Міжнародної енергетичної агенції Відповідно Директиви 2012/27/ЄС енергоефективність на підприємствах повинна забезпечуватись за трьома ключовими напрямками: будівлі, виробничі процеси та транспорт. Діаграма 4.8.3. Напрямки впровадження енергоефективності на підприємствах Джерело: експертний аналіз 0,29 0,09 0,13 Україна ЄС Світ 0,74 0,09 0,18 Україна ЄС Світ
  • 49.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 49 Ключовою особливістю впровадження енергоефективності на підприємствах є необхідність економічної доцільності від реалізації таких проектів. Будь-які інвестиції на підприємстві в першу чергу розглядаються з точки зору його прибутковості. Супроводжуючим питанням є джерела фінансування проекту та вартість такого капіталу. Зазвичай підприємства залучають комерційні позики, тож ставка дохідності проекту повинна бути, як мінімум, більша ніж вартість залучених ресурсів. Іншими стримуючим фактором є висока закредитованість українського бізнесу. За даними Національного Банку України станом на 01.04.2018 20 найбільших бізнес-груп залучили 27% всіх комерційних кредитів – 76% цих кредитів не обслуговуються. Діаграма 4.8.4. Процес реалізації проекту енергоефективності на підприємстві Джерела: експертний аналіз Діаграма 4.8.5. Валові банківські кредити найбільшим позичальникам станом на 01.04.18* *у платоспроможних банках крім Приватбанку Джерело: дані НБУ Діаграма 4.8.6. Обсяги та частка непрацюючих кредитів у заборгованості найбільших позичальників станом на 01.04.18* *у платоспроможних банках крім Приватбанку Джерело: дані НБУ Отже реформа енергоефективності на підприємствах має розглядатися не тільки в контексті технологій та регуляторного поля, але й з точку зору бажання бізнесу реалізовувати такі проекти, та можливостей щодо їх фінансування.
  • 50.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 50 Законодавчі рамки реформи енергоефективності на підприємствах За європейським досвідом, основою для підвищення енергоефективності на підприємствах є системи енергоаудиту та енергоменеджменту. Законодавчої базою для впровадження цих систем на підприємствах має стати законопроект «Про енергоефективність» та імплементація статей 8 та 16 Директиви 2012/27/ЄС. Діаграма 4.8.7. Запровадження системи енергоаудиту відповідно Законопроекту «Про енергоефективність» Джерело: проект Закону «Про енергетичну ефективність», експертний аналіз Проведення енергоаудиту на підприємствах дозволить отримати достовірні дані щодо енергоспоживання та потенціалу заощаджень, визначити найбільш рентабельні заходи та агрегувати необхідну інформацію для створення ефективних програм підтримки на державному рівні. Але для цього енергоаудити мають бути проведені незалежним, кваліфікованим спеціалістом та відповідати прозорим та недискримінаційним критеріям. Методологічна основа щодо систем енергоменеджменту в Україні була закладена протягом 2005 – 2008 рр.: • ДСТУ 4472: 2005 «Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Загальні вимоги»; • ДСТУ 4715: 2007 «Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту промислових підприємств. Склад і зміст робіт на стадіях розробки та впровадження»; • ДСТУ 5077: 2008 «Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту промислових підприємств. Перевірка та контроль ефективності функціонування». Але положення цих стандартів в сучасних умовах вже застаріли. Вони не допускають забезпечити ефективну реалізацію нової концепції енергетичного менеджменту за стандартом ISO 50001, на основі якого впроваджується практика енергоменеджменту в Європі та інших країнах. Наказом Мінекономрозвитку №1111 з 1 січня 2015 р. набрав чинності ДСТУ ISO 50001:2014 «Енергозбереження. Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання, гармонізований з міжнародним стандартом (ISO 50001:2011, IDT)».
  • 51.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 51 Мінекономрозвитку за підтримки проекту GIZ розпочали процес розробки Концепції “Про схвалення Стратегії розвитку промислового комплексу України на період до 2025 року”, однак на даному етапі документ не прийнято. Інструменти реалізації реформи енергоефективності на підприємствах Ключовими інструментами підтримки впровадження реформи енергоефективності є запровадження зобов’язань, податків і штрафних санкцій за не виконання, з однієї сторони, та механізмів підтримки енергоефективності, з іншої. Діаграма 4.8.8. Підхід до реформи енергоефективності на підприємствах Джерело: експертний аналіз Встановлення зобов’язань щодо проведення підприємствами енергетичних аудитів або впровадження системи енергетичного менеджменту є одними із ключових інструментів впровадження енергоефективності на підприємствах та вимагається статтею 8 Директиви 2012/27/ЄС. При цьому, обов’язкове проведення енергоаудитів не означає обов’язкове проведення заходів енергоефективності. Тож, дуже бажано, щоб енергоаудитори, які проводять роботи не тільки надавали підприємствам достовірні енергетичні дані, визначали потенціал заощаджень та встановлювали цілі з енергоефективності, а спонукали підприємців до реалізації проектів за допомогою визначення найбільш економічно вигідних заходів, їх вартості, строків окупності і можливих джерел фінансування. Система енергоменеджменту включає комплекс заходів направлених на максимізацію енергоефективності – аналіз споживання, складання бюджетів, формування політики, розробка заходів та інше (детальніше див. р. 4.4. «Створення ринку енергоаудиту та енергоменеджмент»). Наразі більше ніж 50 українських компаній вже запровадили системи енергоменеджменту відповідно до ISO 50001. На ряду із зобов’язаннями щодо впровадження системи енергоаудиту або енергоменеджменту в деяких країнах ЄС застосовуються штрафні санкції в разі не виконання обов’язків – на Кіпрі це штраф
  • 52.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 52 для підприємства до 30 тис євро, а у Хорватії додатковий штраф до 15 тис євро для керівників підприємства. На прикладі країн ЄС, важливим елементом для впровадження реформи енергоефективності є встановлення енергетичних та екологічних податків. Податок на викиди СО2 встановлений у більшості країн ЄС та допомагає забезпечувати політику у сфері енергоефективності та кліматичних змін. Додатково, в таких країнах як Швеція та Італія, введення податку на СО2, супроводжувалося одночасним зниженням ставок податку на доходи населення, стимулювання ринку праці та запровадження фінансової компенсації заходів енергоефективності. Такий підхід дозволяє без значного збільшення загального податкового навантаження на підприємства забезпечити стимули до енергоефективності та сприяє розвитку прозорого ринку праці. Подібний підхід частково реалізовано в Україні через запроваджений екологічний податок, платниками якого є підприємства, що здійснюють викиди забруднюючих речовин. Розмір податкових платежів залежить від кількості викидів забруднюючих речовин, в тому числі СО2. Але в українських реаліях такий інструмент майже не створює належних стимулів до енергоефективності, в першу чергу, через низьку ставку податку – 0.41 грн за тону СО2, в той час коли в ЄС податок становить від 14 до 120 євро за тону СО2. Інструментами підтримки енергоефективності на підприємствах можуть стати, наприклад, податкове стимулювання, проведення енергоаудитів за пільговими цінами, надання технічної підтримки впровадження систем енергоменеджменту на підприємстві, створення програм фінансової підтримки енергоефективних проектів, тощо. З 2017 року в Україні функціонує проект GIZ «Консультування підприємств щодо енергоефективності» в рамках якого підприємствам хлібопекарської, молочної промисловості, машинобудування та виробництва неметалевих будівельних матеріалів пропонується проведення пілотних заходів з енергоефективності. Пілотні заходи будуть включати три етапи: 1. Детальний енергоаудит: обрані компанії в рамках проекту отримають звіт із переліком економічно та технічно доцільних енергоощадних рішень підприємства; 2. Розробка рентабельних проектів з енергоефективності: на основі результатів енергоаудиту обрані компанії отримають чіткий план впровадження енергоощадних та економічно доцільних заходів; 3. Підтримка у впровадженні проектів: на цьому етапі експерти GIZ надаватимуть компаніям інжиніринговий та консультативний супровід у реалізації проектів, розроблених на попередньому етапі. Фінансування заходів підприємствами буде здійснюватися власними коштами або залученими позиками. Додатково проект передбачає підтримку та консультації для органів влади, українських асоціацій, енергетичних агентств, інститутів та інших установ щодо розробки механізмів сприяння та стимулювання підвищення енергоефективності на підприємствах, а також проведення тренінгів.
  • 53.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 53 Необхідні дії для впровадження реформи енергоефективності на підприємствах Відповідальні • Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного вторинного законодавства ВРУ, КМУ, Мінрегіон • Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для забезпечення функціонування ЗУ «Про енергетичну ефективність будівель», в тому числі схем сертифікації, акредитації тощо (всього 14 НПА) Мінрегіон, КМУ • Створення державних реєстрів енергоаудиторів та енергоменеджерів, енергосертифікатів та енергозвітів ДАЕЕ, Мінрегіон • Вдосконалення екологічного податку ВРУ, КМУ, Мінфін • Інформаційна та навчальна підтримка впровадження національної системи енергоаудиту і енергоменеджменту направлена на підприємства, фахівців та органи влади КМУ, Мінрегіон, ОМС • Створення механізмів підтримки проведення добровільних енергоаудитів і впровадження рекомендацій для СМП, а також впровадження систем енергоменеджменту для великих підприємств КМУ, Мінекономрозвитку • Створення механізмів фінансової підтримки реалізації енергоефективних проектів КМУ, Мінекономрозвитку
  • 54.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 54 4.9. Енергоефективність в транспорті Транспорт є критично важливим сектором для зменшення обсягу викидів парникових газів. На транспорт припадає близько 19% усього світового використання енергоресурсів та чверть викидів СО2, що відносяться до паливно-енергетичного комплексу. Транспортна система України залежна від імпорту нафтопродуктів та газу, ось чому зростання енергоефективності в транспорті є важливим чинником для зменшення впливу іноземних постачальників на транспортну систему України. Хоча за 10 років енергоспоживання в транспорті зменшилось на 25%, це пояснюється в першу чергу втратою контролю над АР Крим та територією АТО та зниженням економічної активності. Діаграма 4.9.1. Динаміка енергоспоживання транспортом в Україні, млн тне *без врахування трубопровідного транспорту **дані за 2014-2016 роки не враховують АР Крим та територію АТО Джерело: дані Укрстату Автомобільний транспорт є основним споживачем енергетичних ресурсів у секторі (90%). На перевезення одного і того ж самого вантажу автотранспорту потрібно у 6,5 разів більше палива, ніж залізничному, і у 5 разів більше ніж морському чи річковому (дані Національного плану дій з енергоефективності). Діаграма 4.9.2. Використання енергії в транспорті в Україні у 2016 році, млн тне *без врахування трубопровідного транспорту Джерело: дані Укрстату 10,5 10,2 9,1 9,3 9,2 9,4 8,9 8,0 7,2 7,8 0,0 2,0 4,0 6,0 8,0 10,0 12,0 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
  • 55.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 55 Законодавчі рамки регулювання енергоефективності в транспорті Законодавче регулювання енергоефективності в транспорті в ЄС Транспорт є одним з найбільших забруднювачів повітря (джерелом викидів парникових газів) в ЄС, до того ж має негативну динаміку до збільшення – з 1990 року по 2012 рік обсяг викидів в ЄС зріс на 20%. Для досягнення цілей, встановлених Дорожньою картою ЄС з транспорту (EU Transport White Paper), викиди мають бути зменшені на 67% до 2050 року. Поточну транспортну систему ЄС не можна назвати сталою ні щодо обсягу споживання енергоресурсів, ні щодо видів енергоресурсів, що використовуються. Тому ЄС намагається побудувати такі законодавчі рамки, які б максимально стимулювали розвиток енергоефективності в транспорті. Зокрема, ключові законодавчі акти ЄС в цій сфері наведено нижче. Діаграма 4.9.3. Ключові елементи законодавчої бази ЄС щодо енергоефективності в транспорті Джерело: дані Concerted Action Energy Efficiency Directive “Public sector – public buildings and public purchasing” Директива 2009/28/ЄС (Про сприяння використання відновлюваних джерел енергії) встановлює загальні законодавчі рамки щодо виробництва та просування енергетики з відновлюваних джерел. Окрім іншого, вона встановлює ціль щодо використання 10% енергії з ВДЕ в транспортному секторі до 2020 року. Ключовими цілями Директиви 2014/94/ЄС (Про розвиток інфраструктури для альтернативних видів палива є): • зменшення залежності транспортних систем країн ЄС від нафти • зменшення викидів парникових газів згідно з Кліматичним та енергетичним пакетом ЄС 20- 20-20 • покращення якості повітря в містах • підвищення конкурентоспроможності європейської економіки, стимулювання інновацій та економічне зростання Директива визначає кроки, які мають бути виконані для розвитку єдиного ринку транспорту в ЄС:
  • 56.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 56 • Розгортання мережі електро- та біозаправок • Розробка гармонізованих стандартів ЄС та спільних технічних специфікацій • Надання релевантної, послідовної та зрозумілої інформації споживачу Директива 2009/30/ЄС (Про якість пального) запроваджує механізми моніторингу та зменшення викидів парникових газів. До кінця 2020 року постачальники автомобільного палива зобов'язані скоротити інтенсивність викидів парникових газів від палива щонайменше на 6% у порівнянні з 2010 роком. Норми Директиви застосовуються до усіх видів бензину, дизельного палива та біопалива, яке використовується на автотранспорті, а також дизельного палива, що використовується для позашляхової рухомої техніки. Директива 2009/33/ЄС (Про розвиток екологічно чистого та енергоефективного автотранспорту) спрямована на широке впровадження екологічно-безпечних автомобілів. Вона передбачає, щоб енергетичні та екологічні наслідки, пов'язані з експлуатацією автомобілів упродовж усього їхнього життя, враховувалися при покупках авто, як це передбачено Директивами про державні закупівлі та регламентом стосовно державної служби. Якщо такі впливи будуть монетизовані та будуть враховуватися при прийнятті рішень про покупку авто, витрати пов’язані з експлуатацією авто мають розраховуватися за загальними правилами, які визначені у Директиві. Регламент ЄС №443/2009 вимагає зменшення викидів СО2 новими машинами до середнього рівня у 120 г/км та подальшого зниження до рівня 95 г/км з 2020 року. Лише одна ця вимога дозволить більш ніж на 30% досягти мети з зменшення викидів для сектору, який не підпадає під систему торгівлі викидами. Головна мета Дорожньої карти до єдиної європейської транспортної зони – визначити довгострокову стратегію розвитку транспортної системи ЄС, щоб зробити її більш ефективною, безпечною та захищеною. Дорожня карта розрахована на термін до 2050 року з проміжними цілями у 2020 та 2030 роках та встановлює амбіційні цілі щодо енергоефективності, зменшення нафтової залежності та викидів парникових газів, та технологічного розвитку. Законодавче регулювання енергоефективності в транспорті в Україні Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання щодо удосконалення політики у сфері регулювання споживання енергії автомобільним транспортом та зменшення викидів СО2. Україна має протягом 5 років з часу підписання Угоди змінити законодавство у цій сфері відповідно до законодавства ЄС та протягом 8 років їх впровадити. Зокрема, на виконання Директиви 2006/32/ЄС, Україна прийняла Національний план дій з енергоефективності до 2020 року, частина заходів якого направлена на заходи у секторі транспорту, а саме: • Оптимізація структури пасажиро- та вантажопотоків у межах міст • Адаптація стандартів палива та технологій його використання до європейських стандартів • Оновлення рухомого громадського транспорту, зокрема впровадження заходів стимулювання закупівлі енергоефективних автобусів/ трамваїв/ тролейбусів перевізниками всіх форм власності • Проведення Дня без автомобілів • Популяризація використання велосипедів
  • 57.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 57 Одним із зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС є прийняття європейських стандартів щодо кількості викидів автомобілями, що виробляються та імпортуються. Так, в Україні з 1 січня 2016 ведено обов’язковий стандарт «Євро-5», який забороняє імпорт нових та вживаних автомобілів нижче цього стандарту. Введення стандарту унеможливило розмитнення в Україні автомобілів, випущених до 2010 року. Однак, в Україні існують серйозні проблеми з контролем за неофіційним імпортом вживаних автомобілів, більшість з яких мають набагато гіршу екологічність, ніж «Євро-5». Стандарт «Євро-6» має бути введений в Україні з 1 січня 2020 року. 30 травня 2018 року Урядом була прийнята Національна транспортна стратегія на період до 2030 року, в якій значна увага приділяється питанню зростання енергоефективності та екологічності транспорту. Зокрема, планується вирішення таких завдань: • покращення пішохідної інфраструктури, паркувальних зон, обмеження швидкості руху транспортних засобів та розвиток інфраструктури для руху велосипедів; • встановлення обов’язку додержання екологічних стандартів; • впровадження економічного стимулювання переходу вантажних та пасажирських перевезень на більш екологічно чисті залізничний та водний види транспорту; • впровадження системи дорожніх зборів з користувачів автомобільних доріг залежно від екологічного класу автомобіля; • впровадження економічних заходів для стимулювання використання в містах більш екологічних видів транспорту (електромобілі, громадський транспорт, велосипеди); • стимулювання використання альтернативних джерел енергії, а також екологічних видів транспорту та спецтехніки та інше. Інструменти підвищення енергоефективності в транспорті Загалом можна виділити 4 основні групи інструментів, які слугують розвитку енергоефективності в транспорті. Найбільш ефективними є їх поєднання: наприклад, запровадження платного в’їзду до центру міста разом з одночасним розвитком екологічного громадського транспорту та інфраструктури для велосипедистів та проведення інформаційної кампанії щодо переваг користування громадським транспортом та/або велосипедами. В Україні ж запроваджені лише деякі з цих інструментів.
  • 58.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 58 Діаграма 4.9.4. Ключові інструменти для підвищення енергоефективності в транспорті Джерело: експертний аналіз Фіскальні інструменти Одними з найбільш ефективних інструментів є фіскальні, які діють за принципом «батога та пряника», з однієї сторони примушуючи більше сплачувати за менш екологічний транспорт, а з іншого зменшуючи витрати на придбання або використання більш енергоефективних та екологічних авто. Зокрема, податок на пальне запроваджений у багатьох країнах світу та має суттєвий вплив на енергоефективність автомобілів, що використовуються. Діаграма 4.9.5. Порівняння цін на пальне та середнє споживання пального автомобілями (2014) Джерело: дані IEA “World energy outlook” (2016)
  • 59.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 59 Інфраструктурні Запровадження більш ефективних джерел транспорту (наприклад, електромобілів) неможливе без розвитку відповідної інфраструктури – мережі зарядних станцій. Таким чином, для зменшення використання автомобілів з ДВС та переходу на електроавтомобілі, Уряд має активно стимулювати розвиток мережі зарядних станцій. У відповідь на зростання вартості користування приватними автомобілями (зокрема, платний в’їзд в центр міста, платні паркування) важливим є розвиток екологічного громадського транспорту, який би справився зі збільшеним потоком пасажирів та міг надавати якісні послуги. Ще одним напрямком роботи для зменшення викидів транспортом має стати розвиток інфраструктури для велосипедистів та пішоходів. Адміністративні Країни ЄС ввели вимоги щодо обов’язкової сертифікації автомобілів відповідно за екологічними стандартами ще з 1988 року. На сьогодні в ЄС діють норми «Євро-6», що визначають мінімальні екологічні вимоги до автомобілів, що виробляються або імпортуються до ЄС. В Україні ж, введення норм «Євро-6» відкладено до 2020 року. Для контролю за поточним технічним станом автомобілів у багатьох країнах ЄС запроваджено обов’язковий технічний огляд, на якому, в т.ч. перевіряється і відповідність екологічним вимогам. При перевищенні рівня шкідливих вихлопів автомобіль не пройде технічний огляд і не буде допущений до експлуатації. Інформаційні Навіть запровадивши усі перераховані вище інструменти, досягнення підвищення енергоефективності та екологічності в транспорті неможливе без підвищення поінформованості кінцевих споживачів. Саме тому, важливим є проведення інформаційних кампаній щодо переваг користування велосипедом, користування громадським транспортом та належна інформаційна підтримка роботи громадського транспорту (наприклад, додаток для смартфонів з онлайн- розкладом маршрутів та можливістю придбання квитків). Запровадження екологічного маркування автомобілів та автомобільних шин, розповсюджене в Європі, дозволяє споживачеві розуміти обсяг витрат на пальне та обирати більш ефективні моделі. Діаграма 4.9.6. Приклади маркування паливної економічності автомобілів та викидів СО2 у США, Чилі, Сінгапурі та Австралії Джерело: відкриті дані
  • 60.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 60 Необхідні дії для впровадження реформи енергоефективності в транспорті Відповідальні • Приведення законодавства у сфері транспорту у відповідність до європейського (виконання вимог, взятих після підписання Угоди про асоціацію з ЄС) ВРУ, КМУ, Мінінфрастуктури • Сприяння розвитку екологічного громадського транспорту, як альтернативи приватним авто КМУ, ОМС, Мінінфрастуктури • Активний розвиток інфраструктури для електромобілів (мережа зарядних станцій) та велосипедів, планування міст для зменшення автомобільних заторів КМУ, ОМС, Мінінфрастуктури • Запровадження технічного огляду, в тому числі для перевірки екологічності автомобілів ВРУ, КМУ, Мінінфрастуктури • Інформаційна кампанія щодо популяризації використання громадського транспорту та велосипедів КМУ, ОМС, Мінінфрастуктури
  • 61.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 61 4.10. Енергоефективність при постачанні енергії Ключовими секторами енергоринку для підвищення енергоефективності є постачання газу, електроенергії та централізованого опалення. Дані галузі займають найбільшу частку постачання енергії в Україні. Діаграма 4.10.1. Оцінка ємності енергоринків в Україні в 2015, млн тне Джерело: експертний аналіз Інфраструктура для виробництва та транспортуванні енергії в Україні в переважній більшості створювалася у радянські часи та наразі знаходиться в критичному стані. Окрім фізичного зносу мереж неефективне постачання енергії визначається застарілою технологічною структурою, коли мережі конструювалися з фокусом на великих промислових споживачів. Це призводить до енергетичних та відповідно фінансових втрат підприємств, населення та бюджету. Діаграма 4.10.2. Технічний стан енергогенеруючих підприємств Джерело: дані НКРЕКП, дані Укрстату Розрахункові втрати при транспортуванні енергії складають в загальному обсязі близько 100 млрд грн: • втрати електроенергії в мережі сягають ~18%, що є еквівалентом 70 млрд грн щорічно, у порівнянні з 4-17% у країнах ЄС; • втрати при виробництві та транспортуванні теплової енергії сягають ~30% або близько 15 млрд грн щорічно; • втрати газу у мережі складають ~5%, що є еквівалентом близько 12 млрд грн щорічно, у порівнянні з 0,2-3,9% у країнах ЄС. До того ж органи влади зазвичай занижують розрахункові показники, адже збільшення втрат впливає на зростання тарифів, в тому числі для населення. Таким чином фактичні втрати енергії при виробництві та транспортуванні потенційно можуть бути більше. Масштабна модернізація інфраструктури вимагає значних капіталовкладень, а отже і створення фінансових механізмів та умов для їх ефективного застосування. Крім того реалізація таких проектів в Україні ускладнена важкою та непрозорою системою взаємовідносин – монополізованість ринків, великі накопиченні борги, занижені тарифи для населення, крос-субсидування, тощо. Більшість цих
  • 62.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 62 проблем можуть бути вирішенні повноцінним впровадженням вимог 3го Енергопакету ЄС в Україні, що в свою чергу має значно підвищити інвестиційну привабливість. Законодавчі рамки реформи енергоефективності при постачання енергії Відповідно до статей 14 та 15 Директиви 2012/27/ЄС для досягнення енергоефективності на енергоринках вимагається запровадження високоефективних систем когенерації, центрального опалення та охолодження. При цьому когенерація повинна стати вагомими інструментом енергоефективності – від операторів систем транспортування та розподілу електроенергії вимагається: • Гарантування передачі та розподілу електроенергії від високоефективних когенераційних установок; • Надання пріоритетного доступу до мережі та диспетчеризація постачання електроенергії від високоефективної когенерації. Транспонування зазначених статей Директиви повинно відбутися із прийняттям ЗУ «Про енергетичну ефективність». Проте для стимулювання і впровадження енергоефективності в українських реаліях, в першу чергу, повинні бути проведені реформи енергоринків, що усунуть наявні бар’єри (див. розділ 5.3). Регулювання енергетичних ринків в Україні здійснюється: • ВРУ та КМУ – встановлення загальних правил та порядків функціонування ринків та тарифів на газ для населення; • Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) – встановлення загальних правил та порядків функціонування ринків та тарифів на електроенергію, транспортування газу і теплову енергію для підприємств більше 170 тис Гкал в рік або більше 90% оснащеності вузлами комерційного обліку; • Органами міської влади – встановлення тарифів на теплову енергію ліцензіатів, що виробляють менше 170 Гкал в рік або менше 90% оснащеності вузлами комерційного обліку. Інструменти реалізації реформи енергоефективності при постачанні енергії Головну регулюючу роль в щодо підвищення енергоефективності в цій сфері має відігравати НКРЕКП. Після прийняття Законопроекту «Про енергетичну ефективність», повноваження НКРЕКП мають бути посиленні:
  • 63.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 63 Діаграма 4.10.3. Стимулювання енергоефективності при передачі, транспортуванні та розподілі енергії відповідно Законопроекту «Про енергетичну ефективність» Джерело: проект Закону «Про енергетичну ефективність» Окремим важливим питанням для сприяння енергоефективному постачанню енергії є запровадження стимулюючого тарифоутворення. Діаграма 4.10.4. Концепція стимулюючого тарифоутворення Джерело: експертний аналіз Перед запровадженням стимулюючого тарифоутворення повинні бути усунені недоліки формування тарифів – занижена вартість активів підприємств, затримки в корегуванні собівартості, ускладнені процедури формування інвестиційних програм (див. розділ 5.3). Хоча наразі НКРЕКП розпочало впровадження стимулюючого тарифоутворення для підприємств електропостачання. Ключовою проблемою щодо підвищення енергоефективності в цій сфері є обмеженість ресурсів щодо фінансування проектів. Через велику кількість накопичених проблем та брак державних ресурсів, єдиним вагомим джерелом коштів є програми МФО. Але такі програми регламентуються власними процедурами МФО під які не адаптоване українське законодавство. Внаслідок цього можуть виникати значні затримки при реалізації проектів та «заморожування» коштів фінансових організацій.
  • 64.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 64 Першим кроком для вдосконалення відносин з МФО стало прийняття Постанови КМУ №6578, що забороняє стягнення та арешт інвестиційних рахунків підприємств. Це є важливим, але короткостроковим рішенням, тож необхідна подальша оптимізація та вдосконалення українського законодавства. Діаграма 4.10.5. Бюджет інвестиційних програм в секторі теплопостачання Джерело: звіт ПРООН «Механізми фінансування заходів енергоефективності в Україні» Іншим бар’єром при впроваджені проектів є відсутність досвіду муніципалітетів та підприємств щодо співпраці з міжнародними організаціями. Для прискорення впровадження реформи державною владою разом з МФО можуть бути створені консультаційні групи технічних, фінансових та інших фахівців за потребою. Відповідно Директиви 2012/27/ЄС при реалізації проектів окремої уваги потребує розвиток відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) та когенерації. Прикладом комплексного проекту із залученням коштів МФО для проведення енергомодернізації, в тому числі встановлення потужностей когенерації та ВДЕ є КП «Міськтепловоденергії» в місті Кам’янець-Подільський. Діаграма 4.10.6. Приклад впровадження комплексного проекту з енергомодернізації м. Кам’янець-Подільський Джерело: дані Мінрегіону Впровадження ВДЕ та когенерації, в тому числі, повинне відбуватися на основі двох програмних інструментів для визначення потенціалу найбільш ефективних рішень: • Запровадження проведення комплексної оцінки, що має здійснюватися та оновлюватися кожні 5 років; • Проведення аналізу економічної ефективності, що має проводитися для установок потужністю понад 20 МВТ.
  • 65.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 65 Необхідні дії для впровадження реформи енергоефективності при постачанні енергії Відповідальні • Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного вторинного законодавства ВРУ, КМУ, Мінрегіон • Внесення змін до ЗУ «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» та прийняття підзаконних нормативно- правових актів для забезпечення доступу когенераційних установок до електромереж ВРУ, КМУ, НКРЕКП, Міненерго • Запровадження технічної підтримки «на місцях» при реалізації проектів енергоефективності на підприємствах постачання енергії Мінрегіон, Міненерго, ОМС • Залучення міжнародної підтримки до впровадження енергоефективності на підприємствах постачання енергії (технічні та фінансові програми) КМУ, НКРЕКП Мінфін, Мінрегіон, Міненерго, ОМС • Проведення та регулярне оновлення комплексної оцінки потенціалу енергоефективності та аналізу економічної ефективності установок Мінрегіон, Міненерго, ДАЕЕ • Проведення реформ енергоринків (див. розділ 5.3)
  • 66.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 66 5. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ В КОНТЕКСТІ ІНШИХ РЕФОРМ 5.1. Реформа в житловому секторі Реформа житлового сектору розпочалась у 2015 році з прийняттям базового Закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який запустив процес активного створення об’єднань співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). З прийняттям цього Закону, співвласники отримали 3 можливі форми управління власним будинком: самостійно управляти будинком, створити ОСББ або найняти професійного управителя. Діаграма 5.1.1. Форми управління багатоквартирним будинком Джерело: дані Мінрегіону, експертний аналіз Прийняття Закону дало поштовх активному створенню ОСББ у багатоквартирних будинках – з часу прийняття Закону, кількість ОСББ збільшилась майже вдвічі. На кінець 2017 року, їх налічується майже 28 тис, в той час як багатоквартирних будинків майже 250 тис (за даними Мінрегіону). Діаграма 5.1.2. Динаміка створення ОСББ в Україні (станом на кінець відповідного року) *станом на 01.12.2017 Джерело: дані Укрстату Іншим аспектом, на який впливає прийнятий Закон – розвиток ринку професійних управителів житла, оскільки мешканці багатоквартирних будинків отримали вибір: самим обрати 15 992 17 109 26 080 27 838 2014 2015 2016 2017*
  • 67.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 67 професійного управителя замість ЖЕКів, або отримати управителя від ОМС (частіше за все, колишній ЖЕК). Прийнятий у 2017 році Закон «Про житлово-комунальні послуги» дозволить прискорити розпочатий процес становлення ринку професійних управителів, адже Закон створює підстави для прийняття Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та врегульовує інші важливі питання у цій сфері. Окрім того, даним Законом передбачається впровадження з 2019 року професійної атестації управителів, або щонайменше одного фахівця, що працює в його компанії-управителя, за професією «менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)». Створення ринку управителів призведе в першу чергу до появи конкуренції між ними та поступового підвищення якості послуг. В другу чергу, як очікується, управителі можуть агітувати ОСББ до заходів з енергоефективності та допомагати їм у реалізації таких проектів. Діаграма 5.1.3. Вплив прийнятих законів на можливість формування ринку управителів Джерело: дані Мінрегіону, експертний аналіз
  • 68.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 68 5.2. Реформа надання субсидій на житлово-комунальні послуги Система розрахунків за житлово-комунальними субсидіями, що існувала до 2017 року була заснована на клірингових розрахунках на основі підписання СПР, була непрозорою, строки на проведення таких розрахунків не були встановлені, виконавці послуг фактично були «прив’язані» до Нафтогазу, оскільки розрахунок кліринговими субсидіями був можливий лише з ним, а субсидії нараховувалися не за фактичним споживанням субсидіантів, а за соціальними нормами. Уряд започаткував початок реформи системи субсидій 8 листопада 2017 року КМУ, прийнявши Постанову №951, яка передбачає довгоочікувані зміни в системі розрахунків за субсидіями. Зміни направлені саме на вирішення цих питань, а також апробації системи щодо можливості здійснення грошових розрахунків (що необхідно для подальшої монетизації на рівні домогосподарств). Таблиця 5.2.1. Порівняння нової та старої системи розрахунків за субсидіями Джерело: Постанова КМУ №951, експертний аналіз Ця Постанова набрала чинності з 1 січня 2018 року, і, вирішила кілька недоліків поточної системи розрахунків за субсидіями, зокрема: • Забезпечила прозорість та підзвітність розрахунків (припинення практики Спільних Протоколів Рішень (СПР) та перехід на двосторонні транзакції) • Встановила чіткі строки проведення платежів з державного бюджету (субвенція з державного бюджету на субсидії надаватиметься до 24го числа місяця наступного після надання комунальних послуг) • Дозволила уникнути ситуацій з перерахуваннями «надлишкових» субсидій (розрахунки за субсидіями визначаються вартістю послуг, що надаються підприємствами ЖКП субсидіантам). До монетизації на рівні підприємств Після монетизації на рівні підприємств ꭗ Розрахунок за субсидіями проводився лише після того, як було підписано СПР усіма сторонами (Казначейство, Нафтогаз, виконавці послуг, транспортувальники енергоносіїв, фінансові департаменти та інші) ✓ Розрахунок проводитиметься безпосередньо з Казначейства без будь- яких протоколів ꭗ Строки на проведення розрахунків за субсидіями не були встановлені ✓ Чітке встановлення строків проведення розрахунків за субсидіями (до 24 числа) ꭗ Виконавці послуг фактично «прив’язані» до Нафтогазу, оскільки розрахунок кліринговими субсидіями можливий лише з ним ✓ Виконавці послуг зможуть обирати найбільш конкурентного постачальника енергоносіїв та розраховуватися ним «живими» коштами від субсидій ꭗ Субсидії нараховувалися не за фактичним споживанням субсидіантів, а за соціальними нормами ✓ Субсидії будуть нараховуватись лише за фактично спожиті обсяги послуг, відповідно не буде виникати ситуацій, коли виконавці отримують більший обсяг субсидій, ніж було спожито
  • 69.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 69 Більше детально механізм розрахунків за новою моделлю показано нижче. Діаграма 5.2.1. Нова система розрахунків за субсидіями з 1 січня 2018 року Джерело: постанова КМУ №951, експертний аналіз Монетизація субсидій є першим необхідним елементом на шляху до повної монетизації субсидій на рівні домогосподарств. Даний крок дозволить з однієї сторони усунути недоліки системи розрахунків за субсидіями, а з іншої перевірить готовність усіх задіяних сторін до впровадження повної монетизації. Монетизація на рівні отримувачів субсидій можлива лише через 2-3 роки, адже для цього необхідно здійснити деякі підготовчі кроки, вибудувати необхідну інфраструктуру, перевірити систему на життєздатність. Слід зазначити, що такий підхід до реформування системи субсидій підтримується та відповідає позиції Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Діаграма 5.2.2. Дорожня карта двоетапної монетизації субсидій Джерело: експертний аналіз
  • 70.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 70 5.3. Реформа енергетичних ринків Ефективність та прозорість функціонування енергоринків, а також механізмів ціноутворення є одним із ключових факторів для відновлення стимулів та створення умов для здійснення заходів з енергоефективності як з боку споживачів, так і з боку виробників та постачальників енергоресурсів. Реформи ключових енергоринків (електроенергія, природний газ та теплопостачання) активно впроваджуються в Україні з 2015 року. Не зважаючи на вагомі досягнення за останні роки, загальний прогрес перетворень на енергетичних ринках значно нижчій ніж очікувалось та має бути прискорений. Електро- та газопостачання Ключові рамкові правила функціонування електро- та газопостачання встановлені 3-им Енергопакетом ЄС. Ключовими цілями Пакету є створення умов для розвитку єдиного енергетичного ринку в рамках ЄС, розвиток конкуренції серед постачальників енергоресурсів та забезпечення доступності та безперервності постачання енергії в Європі. Україна, приєднавшись до Енергетичного Співтовариства та підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС взяла на себе зобов’язання імплементувати ці правила. Після цього Україна зможе повноцінно інтегруватися в єдиний енергетичний простір ЄС. Діаграма 5.3.1 Складові 3-го Енергопакету ЄС Джерело: Директиви ЄС, експертний аналіз Для транспонування 3-го Енергопакету в національне законодавство було прийнято ЗУ «Про ринок природного газу» (2015 рік), ЗУ «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (2016 рік) та ЗУ «Про ринок електричної енергії» (2017 рік), які були узгоджені Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Крім того, за останні роки значно скорочено обсяги субсидування побутових споживачів, що одразу призвело к значному скороченню споживання енергії домогосподарствами. Але, на жаль, субсидування не було припинено повністю, що досі надає можливості для маніпулювання та зловживань на різниці в тарифах, та призводить до надмірних витрат Державного бюджету.
  • 71.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 71 Діаграма 5.3.2 Порівняння цін на електроенергію, коп/кВт*год (з ПДВ) Діаграма 5.3.3 Порівняння цін на газ, грн/тис м3 (з ПДВ) Тарифи станом на вересень 2018 року Джерело: ДТЕК Київські електромережі, Нафтогаз Незважаючи на сучасне первинне законодавство, реформа ринку природного газу стикається з багатьма труднощами та впроваджується з значними затримками. Ключовими проблемами на ринку природного газу досі залишаються: • Затримки з проведенням анбандлінгу газотранспортної системи; • Анбандлінг розподілу та постачання газу відбувався суто формально. Облгази та облгазпостачі по суті досі функціонують як єдині підприємства; • Затримки з впровадженням добового балансування; • Тарифи на природний газ для населення досі значно нижчі за імпортний паритет. Діаграма 5.3.4 Анбандлінг на ринку природного газу Джерело: експертний аналіз Подальше зволікання з цими кроками підриває не тільки умови для впровадження енергоефективності та скорочення споживання енергії, але й несе значні макроекономічні ризики. Наприклад, отримання макрофінансової підтримки від МВФ та інших міжнародних партнерів, та збереження Україною значних обсягів транзиту газу з Росії до ЄС.
  • 72.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 72 Реформа ринку електричної енергії також відбувається повільніше ніж заплановано. В березні 2018 року за результатами аналізу в рамках ініціативи EU4Energy було виявлено наступні проблемні місця: • Наявність неврегульованої заборгованості на діючому ринку електроенергії; • Відсутність прогресу в ліквідації перехресного субсидування між різними категоріями споживачів; • Невизначеність з розділенням (анбандлінгом) обленерго та затримка із заходами щодо корпоратизації НЕК «Укренерго» та отримання ним статусу сертифікованого оператора системи передачі; • Значний час, необхідний для підготовки та закупівлі програмного та апаратного забезпечення для запуску нового ринку. Діаграма 5.3.5 Цільовий стан ринку електроенергії Джерело: energyreform.uacrisis.org Теплопостачання На відміну від електроенергії та природного газу, які завдяки великим інтегрованим системам транспортування та розподілу можуть бути предметом міжнародної торгівлі, теплопостачання є локальним продуктом, як правило, в межах одного населеного пункту. Навіть в ЄС не має єдиного підходу щодо цільової структури регулювання теплопостачання та кожна країна-член ЄС (або навіть місцева влада) мають суттєві відмінності щодо політики теплопостачання з урахуванням локальних складових (наприклад, в ЄС досі не існує узгодженої позиції щодо доцільності анбандлінга в централізованих системах теплопостачання). Україна також має вибудувати свою модель регулювання цієї галузі виходячи з національних особливостей та з урахуванням міжнародного досвіду. Це завдання ускладняється поточним критичним станом галузі централізованого теплопостачання, що забезпечує теплом приблизно 50% населення. Тому, на нашу думку, реформа в цій сфері має одночасно вестися за двома напрямками: • В короткостроковій перспективі мають бути прийняті негайні заходи для відновлення фінансово-економічного стану існуючих підприємств, що дозволить забезпечити
  • 73.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 73 безперебійність постачання та які є необхідною умовою для проведення системних перетворень. • В середньостроковій перспективі має бути побудована нова сучасна система регуляцій та взаємовідносин в галузі, що, в тому числі, дозволить залучити новітні технології та значно підвищити рівень енергоефективності підприємств. Першою спробою системного підходу була розробка Мінрегіоном Концепції реалізації державної політики у сфері теплопостачання, що була затверджена КМУ у серпні 2017 року. За останні два роки вже був досягнутий відчутний прогрес в її імплементації – суттєво підвищено рівень оснащеності будинків комерційними приладами обліку, покращено систему розрахунків за субсидіями, розпочато реструктуризацію боргів та поліпшено умови реалізації проектів за участю МФО. Але по деяким напрямкам, наприклад, тарифоутворення, управління підприємствами, платіжна дисципліна з боку населення, майже нічого не змінилося. Діаграма 5.3.6. Концепція реалізації державної політики у сфері теплопостачання Джерело: Концепція реалізації державної політики у сфері теплопостачання, експертний аналіз Як і для ринків електроенергії та природного газу, вагому роль у цій сфері відіграє національний регулятор. Тому призначення нових членів НКРЕКП в травні 2018 року, які вперше були обрані на конкурсних засадах, має надати новий імпульс реалізації реформи.
  • 74.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 74 5.4. Реформа в будівельному секторі Основним законодавчим актом в будівельній галузі є ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року. Протягом останніх двох років до Закону активно розробляються та вносяться зміни з ціллю перезавантаження будівельної галузі та синхронізації з іншими законодавчими актами, в тому числі у сфері енергоефективності (наприклад, ЗУ «Про енергетичну ефективність будівель»). Проте до сих пір існують законодавчі недоліки, що уповільнюють процеси реалізації будівельних проектів та, тим самим, створюють перешкоди для функціонування Фонду енергоефективності та ринку енергоефективності в цілому. Процедура виконання будівельних (в тому числі енергоефективних) проектів залишається досить зарегулюваною та тривалою. В рамках реформи будівельної галузі процедури реалізації таких проектів можуть бути спрощені, а також необхідна синхронізація законодавства з нормативно- правовими актами, що приймаються для впровадження проектів енергомодернізації в Україні. Діаграма 5.4.1. Ключові етапи реалізації енергоефективного проекту (спрощено) Джерело: GIZ «Методичні рекомендації для співвласників багатоквартирних будинків: розробка енергоефективних проектів», експертний аналіз Проекти з енергомодернізації житлових будинків переважно відносяться проектів із середніми наслідками (категорія складності – СС2), для яких характерно 2-х або 3-х стадійне проектування. Згідно Наказу Мінрегіону №45 при 3-х стадійному проектуванні повинні розроблятися такі документи:
  • 75.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 75 1. ТЕО (не розробляється при 2-х стадійному проектуванні) – обґрунтовує основні проектні рішення, їх вартість та техніко-економічні показники 2. Проект – визначає обсяги основних будівельних робіт, потреби в обладнанні, будівельних матеріалах та конструкціях, визначення кошторисної вартості будівництва 3. Робоча документація – деталізовані робочі креслення для виконання робіт, проектно- конструкторська документація на обладнання, додаткові розробки Постановою КМУ №560 встановлено обов’язкове проходження експертизи проекту для будівельних робіт із середніми наслідками (СС2) та значними (СС3). Експертиза таких проектів повинна здійснюватися на протязі 30 днів. Відповідно ПКМУ №466 будівельні роботи класу СС2 та СС3 можуть реалізовуватися за наявності дозволу на виконання робіт, в тому числі наразі це необхідно для проектів енергоефективності, що не вносять суттєвих змін до конструкцій – встановлення індивідуального теплового пункту, заміна застарілих тепломереж, балансування систем опалення, оснащення приладами розподілювачами енергії та інше. Для спрощення реалізації таких проектів Мінрегіоном, за підтримки МФО, ініційовано внесення змін до ПКМУ №406, що містить перелік робіт для яких дозвіл та прийняття в експлуатацію не потребується. Відповідно до ПКМУ №903 під час реалізації проекту виконавець та проектувальник повинні забезпечувати технічний нагляд (забезпечується замовником проекту) та авторський нагляд (забезпечується проектувальником). За результатами нагляду складаються акти робіт з недоліками (технічний нагляд) та журнал із зауваженнями (авторський нагляд), після чого підрядник повинен усунути недоліки. Прийняття проекту в експлуатацію регламентується постановою КМУ №461, відповідно якої прийняття в експлуатацію проектів СС2 та СС3 здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації на основі сертифікату, що видається ДАБІ. Для прийняття в експлуатацію на об’єкті повинні бути виконані всі роботи передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами, а також змонтоване і випробуване обладнання.
  • 76.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 76 ДОДАТОК 1. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ІНСТРУМЕНТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИРЕКТИВИ 2012/27/ЄС Стаття Директиви НПА на імплементацію статті Інструменти виконання Стаття 1. Предмет і сфера застосування Стаття 2. Визначення Стаття 3. Цілі з енергоефективності • Проект Закону «Про енергетичну ефективність» • Енергетична стратегія України до 2035 року • Національний План дій з енергоефективності Необхідне прийняття Закону • Моніторинг, контроль та звітність за виконанням національних цілей з енергоефективності Стаття 4. Реновація будівель • ЗУ «Про Фонд енергоефективності» та підзаконні акти • ЗУ «Про енергетичну ефективність будівель» та підзаконні акти • ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та підзаконні акти • ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та підзаконні акти • ЗУ «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» та підзаконні акти • Постанова КМУ №1056 «Деякі питання використання коштів у сфері енергоефективності та енергозбереження» • Державна стратегія реновації будинків Необхідне прийняття підзаконних актів • Програми Фонду енергоефективності • Програма «теплих кредитів» • Міжнародні програми технічної та фінансової підтримки • ЕСКО та банківські кредити • Комунікаційні, освітні та тренінгові кампанії • Система підготовки та акредитації енергетичних аудиторів Стаття 5. Показова роль будівель органів влади • ЗУ «Про енергетичну ефективність будівель» та підзаконні акти • Створення реєстру громадських будівель
  • 77.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 77 • ЗУ «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» та підзаконні акти • ЗУ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» та підзаконні акти • Постанова КМУ №110 «Про затвердження Порядку здійснення місцевих запозичень» Необхідне прийняття підзаконних актів • ЕСКО та банківські кредити • Міжнародні програми технічної та фінансової підтримки • Система підготовки та акредитації енергетичних аудиторів • Запровадження систем енергетичного менеджменту Стаття 6. Здійснення закупівель органами влади • ЗУ «Про державні закупівлі» та підзаконні акти Необхідне внесення змін до Закону • Правила, стандартів та процедур для закупівлі енергоефективного обладнання органами влади Стаття 7. Схеми зобов’язань з енергоефективності • Проект Закону «Про енергетичну ефективність» та підзаконні акти • Національний План дій з енергоефективності Необхідне прийняття Закону та підзаконних актів • Контроль та звітність за дотримання зобов’язань з енергоефективності • Впровадження альтернативних заходів для досягнення цілей з енергоефективності Стаття 8. Енергоаудит та системи енергоменеджменту • Проект Закону «Про енергетичну ефективність» та підзаконні акти • Закон «Про енергетичну ефективність будівель» та підзаконні акти • ДСТУ та Наказ Мінекономрозвитку №1111 (ISO 50001) Необхідне прийняття Закону та підзаконних актів • Система підтримки для проведення енергоаудитів та впровадження систем енергоменеджменту • Створення державних реєстрів енергоаудиторів, енергоменеджерів та енергосертифікатів
  • 78.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 78 Стаття 9. Облік • ЗУ «Про комерційний облік комунальних послуг» та підзаконні акти • ЗУ «Про комерційний облік газу» та підзаконні акти • Постанова НКРЕКП «Про комерційний облік електроенергії» Необхідне прийняття підзаконних актів • Фінансування програм із запровадження 100% комерційного обліку енергії • Програми стимулювання щодо встановлення смарт- лічильників Стаття 10. Інформація для формування рахунків Стаття 11. Вартість доступу до інформації щодо обліку та рахунків • ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» та підзаконні акти • ЗУ «Про комерційний облік послуг» та підзаконні акти Необхідне прийняття підзаконних актів • Запровадження зрозумілих та зручних платіжних документів з вичерпною інформацією про енергоспоживання • Стимулювання до переходу на онлайн-розрахунки Стаття 12. Інформація для споживачів. Стаття 17. Інформування та навчання • Проект Закону «Про енергетичну ефективність» та підзаконні акти Необхідне прийняття Закону та підзаконних актів • Комунікаційні, освітні та тренінгові кампанії Стаття 13. Санкції • Проект Закону «Про енергетичну ефективність» та підзаконні акти Необхідне прийняття Закону • Санкції за невиконання положень відповідного законодавства Стаття 14. Заохочення ефективності в опаленні та охолодженні. Стаття 15. Перетворення, передача та розподіл енергії • ЗУ «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії» • ЗУ «Про теплопостачання» • ЗУ «Про ринок електроенергії» • ЗУ «Про ринок газу» • Постанови НКРЕКП щодо тарифоутворення Необхідне внесення змін до Законів та Постанов НКРЕКП • Програми сприяння встановленню когенераційних та високоефективних установок • Запровадження RAB та стимулюючого тарифоутворення • Розробка планів енергопостачання міст • Програми фінансовій та технічної підтримки модернізації інфраструктури • Запровадження добового балансування на ринку газу
  • 79.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 79 Стаття 16. Наявність схем атестації, акредитації та сертифікації • ЗУ «Про енергетичну ефективність будинків» та підзаконні акти • Проект Закону «Про енергетичну ефективність» та підзаконні акти Необхідне прийняття Закону та підзаконних актів • Схема сертифікації енергоаудиторів, енергоменеджерів та відкрита база даних сертифікованих спеціалістів • Проведення тренінгів та системи підготовки енергоаудиторів та енергоменеджерів Стаття 18. Енергетичні послуги • Закон «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» • Бюджетний кодекс України Необхідне внесення змін до Законів та підзаконних актів • Програми сприяння розвитку ринку енергосервісу • Типові контракти на енргосервіс • Проведення інформаційної кампанії щодо кращих європейських практик та переваг механізму енергосервісу • Проведення тренінгів Стаття 19. Інші заходи з заохочення енергоефективності • Створення інших інструментів Стаття 20. Національний Фонд енергоефективності, фінансова та технічна підтримка • Закон «Про Фонд енергоефективності» та підзаконні акти Необхідне створення Фонду ЕЕ відповідно до прийнятого законодавства • Програми Фонду енергоефективності • Технічна підтримка Фонду енергоефективності
  • 80.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 80 ДОДАТОК 2. АНАЛІЗ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ ДО 2035 РОКУ В РОЗРІЗІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ 18 серпня 2017 Уряд схвалив Енергетичну стратегію України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність», яка визначає напрям розвитку енергетичної системи та має забезпечити її модернізацію разом з зменшенням залежності від імпорту енергоресурсів. Стратегія розрахована на три етапи (2017-20 роки, 2020-25 роки, 2025-2035 роки): 1. Реформування енергетичного сектору (до 2020 року) Ключовими завданнями на першому етапі є повна імплементація Третього Енергопакету ЄС, що надасть передумови для формування конкурентних ринків електроенергії та природного газу. До того часу має завершитися інституційна інтеграція українського ринку газу до європейського, а також мають бути проведені більшість заходів з інтеграції українського ринку електроенергії до європейського. 2. Оптимізація та інноваційний розвиток енергетичної інфраструктури (до 2025 року) Ключовими завданнями на ці 5 років мають стати: • створення механізмів для залучення інвестицій у енергетичну галузь для модернізації генеруючих потужностей • залучення інвестицій у відновлювану енергетику • розвиток розподіленої генерації • впровадження Smart Grids • розвиток інфраструктури для електромобілів 3. Забезпечення сталого розвитку (до 2035 року) У секторі генерації на третьому етапі передбачається залучення інвестицій для заміни генеруючих потужностей, що мають бути виведені до того часу. Для підвищення енергоефективності при споживанні передбачається запровадження стандартів будівництва «пасивний дім» (з майже нульовим споживанням енергії на обігрів), а також досягнення цільових показників скорочення викидів згідно з Національним планом скорочення викидів від великих спалювальних установок та запровадження в Україні системи торгівлі квотами на викиди парникових газів. Велика увага у стратегії відводиться питанню підвищення енергоефективності. Ключовими завданнями стратегії у сфері енергоефективності є: • зниження енергоємності української економіки від поточних 0,28 т н.е./тис. дол. США до 0,13 (за ПКС) до 2035 року • впровадження на державних та муніципальних будівлях, а також на підприємствах системи енергетичного менеджменту; • стимулювання енергозбереження на рівні споживачів, формування енергоефективної свідомості у громадян; • стимулювання підвищення енергоефективності шляхом імплементації монетизації субсидій кінцевому споживачеві, мінімізація обсягів субсидування у перспективі; • підвищення енергоефективності на етапі генерації електро- та теплоенергії, зниження втрат енергії у подальшому при її передачі та розподілі;
  • 81.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 81 • забезпечення обліку генерації та використання всіх форм енергії та енергоресурсів (електроенергія та теплова енергія, природного газу тощо); • підвищення енергоефективності житлового сектору шляхом створення інструментів державної технічної та фінансової підтримки • запровадження механізмів стимулювання енергоефективності в житловій сфері (енергетичний аудит, фінансові інструменти тощо); підтримка ініціатив з підвищення енергоефективності будівель; реалізація демонстраційних та пілотних проектів. Ключові планові показники стратегії у сфері енергоефективності Джерело: дані Енергетичної стратегії Стратегія передбачає здійснення інвестицій у розвиток інфраструктури в основному за рахунок залучених інвестицій - частка інвестицій з державного бюджету не має перевищувати 5-10%. Ключовим органом у виконанні стратегії має стати Міненерговугілля, в той час як Мінрегіон відповідає в першу чергу за сферу теплоенергетики та підвищення енергоефективності будівель.
  • 82.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 82 ДОДАТОК 3. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДІЙ ДЛЯ ПОБУДОВИ ПОВНОЦІННОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ Ключові дії за напрямками реформи В житловому секторі Відповідальні • Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для забезпечення функціонування Законів України: ‒ «Про Фонд енергоефективності» (всього 9 НПА) ‒ «Про енергетичну ефективність будівель» (всього 14 НПА) ‒ «Про житлово-комунальні послуги» (всього 34 НПА) ‒ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (всього 16 НПА) Мінрегіон, КМУ, ДАЕЕ • Створення Фонду енергоефективності КМУ, Мінрегіон, донори • Проведення комунікаційних кампаній та тренінгів для ОСББ, банків, енергоаудиторів і інших технічних спеціалістів КМУ, Мінрегіон, ОМС, донори В бюджетному секторі Відповідальні • Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного вторинного законодавства ВРУ, КМУ, Мінрегіон • Внесення змін до бюджетного кодексу та Постанови КМУ №110 для вдосконалення законодавства щодо залучення муніципальних запозичень ВРУ, Мінфін • Внесення змін до бюджетного кодексу для створення можливості укладання ЕСКО договорів енергетичного забезпечення і вдосконалення законодавства щодо застосування ЕСКО договорів ефективного споживання енергії ВРУ, КМУ, Мінфін, Мінрегіон • Внесення змін до ЗУ «Про публічні закупівлі» та розробка чітких методологій для запровадження енергоефективних закупівель в бюджетній сфері ВРУ, КМУ, Мінрегіон • Проведення інвентаризації бюджетних будівель та створення відповідних реєстрів КМУ, Мінрегіон
  • 83.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 83 • Популяризація та навчання органів влади щодо запровадження енергоменеджменту в містах Відповідальні: КМУ, Мінрегіон • Запровадження систем енергоменеджменту та енергомоніторингу Відповідальні: Мінрегіон, ДАЕЕ, ОМС • Розробка та проведення тренінгів і популяризація енергоефективності та наявних інструментів реалізації проектів серед органів влади (в тому числі у кооперації з донорами) Відповідальні: КМУ, ОМС, Мінрегіон, ДАЕЕ На підприємствах Відповідальні • Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного вторинного законодавства ВРУ, КМУ, Мінрегіон • Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для забезпечення функціонування ЗУ «Про енергетичну ефективність будівель», в тому числі схем сертифікації, акредитації тощо (всього 14 НПА) Мінрегіон, КМУ • Створення державних реєстрів енергоаудиторів та енергоменеджерів, енергосертифікатів та енергозвітів ДАЕЕ, Мінрегіон • Вдосконалення екологічного податку ВРУ, КМУ, Мінфін • Інформаційна та навчальна підтримка впровадження національної системи енергоаудиту і енергоменеджменту направлена на підприємства, фахівців та органи влади КМУ, Мінрегіон, ОМС • Створення механізмів підтримки проведення добровільних енергоаудитів і впровадження рекомендацій для СМП, а також впровадження систем енергоменеджменту для великих підприємств КМУ, Мінекономрозвитку • Створення механізмів фінансової підтримки реалізації енергоефективних проектів КМУ, Мінекономрозвитку В транспорті Відповідальні • Приведення законодавства у сфері транспорту у відповідність до європейського (виконання вимог, взятих після підписання Угоди про асоціацію з ЄС) ВРУ, КМУ, Мінінфрастуктури
  • 84.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 84 • Сприяння розвитку екологічного громадського транспорту, як альтернативи приватним авто КМУ, ОМС, Мінінфрастуктури • Активний розвиток інфраструктури для електромобілів (мережа зарядних станцій) та велосипедів, планування міст для зменшення автомобільних заторів КМУ, ОМС, Мінінфрастуктури • Запровадження технічного огляду, в тому числі для перевірки екологічності автомобілів ВРУ, КМУ, Мінінфрастуктури • Інформаційна кампанія щодо популяризації використання громадського транспорту та велосипедів КМУ, ОМС, Мінінфрастуктури При постачанні енергії Відповідальні • Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного вторинного законодавства ВРУ, КМУ, Мінрегіон • Внесення змін до ЗУ «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» та прийняття підзаконних нормативно- правових актів для забезпечення доступу когенераційних установок до електромереж ВРУ, КМУ, НКРЕКП, Міненерго • Запровадження технічної підтримки «на місцях» при реалізації проектів енергоефективності на підприємствах постачання енергії Мінрегіон, Міненерго, ОМС • Залучення міжнародної підтримки до впровадження енергоефективності на підприємствах постачання енергії (технічні та фінансові програми) КМУ, НКРЕКП Мінфін, Мінрегіон, Міненерго, ОМС • Проведення та регулярне оновлення комплексної оцінки потенціалу енергоефективності та аналізу економічної ефективності установок Мінрегіон, Міненерго, ДАЕЕ • Проведення реформ енергоринків (див. розділ 5.3) Ключові дії для забезпечення передумов впровадження реформи Забезпечення обліку споживання теплової енергії на рівні будинків Відповідальні
  • 85.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 85 • Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для забезпечення функціонування ЗУ «Про комерційний обліку теплової енергії та водопостачання» (всього 16 НПА) КМУ, Мінрегіон • Розробка та прийняття методології оцінки технічної можливості та економічної доцільності встановлення індивідуальних приладів обліку Мінрегіон • Прийняття порядку розподілу спожитої теплової енергії Мінрегіон • Забезпечення коштів на придбання засобів обліку в бюджетах органів місцевого самоврядування ОМС • Проведення роз’яснювальної роботи із кінцевими споживачами ОМС Створення ринку енергоаудиторів та ефективних систем енергоменеджменту Відповідальні • Прийняття ЗУ «Про енергетичну ефективність» та відповідного вторинного законодавства ВРУ, КМУ, Мінрегіон • Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для забезпечення функціонування ЗУ «Про енергетичну ефективність будівель», в тому числі схем сертифікації, акредитації тощо (всього 14 НПА) КМУ, Мінрегіон • Створення державних реєстрів енергоаудиторів та енергоменеджерів, енергосертифікатів та енергозвітів ДАЕЕ, Мінрегіон • Запровадження системи тренінгів з енергоаудиту та енергоменеджменту для фахівців ДАЕЕ, ОМС Забезпечення ефективних взаємовідносин (в тому числі щодо формування рахунків за послуги) Відповідальні • Прийняття підзаконних нормативно-правових актів для забезпечення функціонування ЗУ «Про комерційний обліку теплової енергії та водопостачання» (всього 16 НПА) та ЗУ «Про ЖКП» (всього 34 НПА) КМУ, Мінрегіон • Сприяння розробки та використання систем онлайн оплати за спожиту енергію НКРЕКП, КМУ, Мінрегіон, ОМС • Встановлення на законодавчому рівні зобов’язань щодо забезпечення переходу на електронну систему надання показників лічильників, виставлення рахунків та оплати НКРЕКП, Мінрегіон Забезпечення платіжної дисципліни за енергоресурси
  • 86.
    Система енергоефективності вУкраїні (Проект до обговорення від 01.09.2018) 86 Відповідальні • Зобов’язання та сприяння впровадженню систем онлайн оплати за послуги ЖКП для забезпечення відкритих відносин між споживачами та постачальниками НКРЕКП, Мінрегіон, Міненерго • Спрощення процедури стягнення заборгованості через судову систему (усунення недоліків діючої процедури наказного провадження, запровадження електронного наказного впровадження, зменшення вартості провадження) Мінрегіон, Мін’юст, ВРУ • Вдосконалення процедур щодо розрахунків через спеціальні рахунки постачальників послуг (ПКМУ №296) КМУ, Мінекономрозвитку, Міненерго • Забезпечення релевантного рівня пені та штрафів за невчасну оплату послуг для населення Мінрегіон, Міненерго, ВРУ • Вдосконалення процедур функціонування спеціальних рахунків підприємств постачальників газу КМУ, НКРЕКП Забезпечення ефективної комунікаційної кампанії з енергоефективності • Залучення та координація державної донорської підтримки щодо проведення інформаційних кампаній та тренінгів (в тому числі щодо запуску продуктів Фонду енергоефективності, забезпечення платіжної дисципліни, створення фінансових продуктів для енергоефективності та інших інструментів) Відповідальні КМУ, Мінрегіон, ДАЕЕ