№19/80

1. www.bfpokrova.at.ua
17 травня 2017 РОКУ
№19
(80)
Місцева газета, тижневик, розповсюджується по області
Свою Україну любіть. Любіть її... Во врем’я люте.
В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
Тарас Шевченко
Слово редактора
Немає нічого святішого і без-
корисливішого любові матері...
Ключевський Василь Йосипович
Віза без проблем
Потрібна допомога в
отриманні віз?
Пропонуємо вам свої
послуги - за короткий термін та помір-
ну ціну.
тел.: (050) 757-20-09
Коли ми стаємо дорослими, то
починаємо переосмислювати всі
ті скарби, що подаровані нам на-
шими рідненькими, найдорожчими,
завжди невтомними – нашими
матерями. Сьогодні я сама є
матір’ю і не перестаю казати
«Дякую!» своїй матері за ла-
ску, любов та підтримку.
Кажу дякую і вам – геть юним
та вже сивочолим українським ма-
терям! Адже на ваших тендітних
плечах лежить турбота про май-
бутнє!
Хочу низько вклонитися і перед
нашою Матір’ю - Україною. Ще
такою молодою державою, але в
той же час мужньою і незламною.
Рідна наша матінко, нехай мир та
злагода запанують у твоїй великій
родині, що роздирається політи-
кам без совісті й жалю.
Безмежна вдячність нашій Не-
бесній Берегині – Богородиці! Яка
щоденно оберігає нас та наших
дітей. До неї ми у час скрути та
відчаю звертаємося з щирими мо-
литвами, і в радощах складаємо
подяку їй, Пресвятій!
Нехай її милість буде з нами й
надалі! З Днем Матері!
З повагою, Галина Коваль
Рада ЄС підтримала безвіз для України
Тепер залишається тільки підписання угоди 17 травня.
Рада Євросоюзу ухвалила рішення про надання Україні безвізового режиму. Про це повідо-
мив президент України Петро Порошенко у своєму Facebook у четвер, 11 травня.
«Щойно Рада міністрів Євросоюзу ухвалила остаточне рішення про надання нам, громадя-
нам України, права на безвізові подорожі. 17 травня в Страсбурзі в будівлі Європарламенту,
як ми домовилися з нашими європейськими друзями, урочисто підпишуть відповідний зако-
нодавчий акт. Це, напевно, буде один з найважливіших моїх візитів за три роки служіння на
посаді глави української держави», - сказав він.
За словами президента, після того, як рішення опублікують в офіційному журналі ЄС, воно
набуде чинності.
«Приблизно 11 червня 34 європейські країни включать зелене світло власникам українських
біометричних паспортів для безвізових короткострокових поїздок», - додав Порошенко.
Президент зазначив, що «безвіз - це набагато більше, ніж спрощений спосіб виїзду за кор-
дон, це - гігантський крок до Європи, до утвердження свободи людини і незалежності нашої
держави».
Нагадаємо, 26 квітня Комітет постійних представників країн - членів Євросоюзу схвалив
рішення про надання безвізового режиму Україні, а 6 квітня за безвіз Україні проголосував
Європарламент.

2. 2 17 травня 2017 Новини№19(80)
17 травня набув чинності указ Пе-
тра Порошенка про блокування в
інтернеті доступу до ресурсів Mail.
ru, «ВКонтакте», «Однокласники» і
Яндекс.
Указ президента опублікований в
газеті «Урядовий кур’єр».
«Заборона інтернет-провайдерам
надання послуг з доступу корис-
тувачам мережі інтернет до ресур-
сів сервісів Mail.ru (www.mail.ru)
та соціально-орієнтованих ресурсів
ВКонтакте (www.vk.com) та Одно-
классники (www.ok.ru)», - йдеться у
повідомленні.
Своїм указом від 15 травня Петро
порошенко ввів в дію рішення СНБО
щодо застосування санкцій проти 1
228 фізичних та 468 юридичних осіб.
У переліку заборонених російських
компаній також значаться телеканали
РБК, «ТВ Центр», ВГТРК, «НТВ
Плюс» і «Звезда», ТНТ, РТР-Пла-
нета», «Россия-24», антивірусні ком-
панії «Лабораторія Касперського» і
DrWeb, компанії-постачальника бух-
галтерської програми «1С» та інші.
Санкції застосовуються на час від
1 до 5 років.
Указ про блокування ВКонтакте, Яндекс
та Mail.Ru набув чинності
Президент Петро Порошенко за-
явив, що санкції щодо Росії, зокрема
їх останнє розширення, можуть бути
переглянуті після виходу російських
військ з території України.
Про це він сказав під час брифінг
у Страсбурзі.
«Я можу наголосити, що одразу
після припинення російської агресії
проти України, одразу, коли остан-
ній російський солдат покине сувере-
нну, незалежну територію України,
ми будемо готові до перегляду цього
рішення», - сказав Порошенко.
Він сказав, що дискусія у суспіль-
стві також була, коли в Україні за-
боронили трансляцію російських ка-
налів.
«Але час довів, що ми все робимо
правильно. І зараз не можна відріз-
няти кібер-безпеку і втручання Ро-
сії, демократичні процеси по всьому
світу і пропагандистські зусилля, які
РФ здійснює, використовуючи росій-
ські соціальні мережі», - сказав По-
рошенко.
Порошенко: Заборону в Інтернеті пе-
реглянемо після закінчення агресії РФ
Київстар, Vodafone і lifecell почали
блокувати санкційні сайти РФ
Три телеком оператори в Укра-
їні «Київстар», Vodafone Україна
і lifecell почали блокування росій-
ських сайтів, що потрапили під укра-
їнські санкції.
Про це йдеться у спільній заяві
операторів.
Оператори вказують, що відсьо-
годні відповідно до указу президен-
та телеком оператори «повинні при-
пинити надання послуг з доступу до
ряду веб-ресурсів, зокрема соціаль-
них мереж «ВКонтакте», «Одноклас-
ники», усіх сервісів Yandex та mail.
ru, та інших».
«Виконуючи вимоги зазначеного
указу, телеком оператори, відсьогод-
ні починають технічні заходи з об-
меження надання послуг доступу до
зазначених веб-сайтів відповідно до
технічних можливостей», - йдеться у
заяві.
Як відомо, Київстар, Vodafone/
МТС Україна та lifecell разом за-
ймають понад 97% ринку мобільного
зв’язку в Україні.
16 травня 2017 року президент
Петро Порошенко підписав указ,
яким ввів в дію рішення РНБО про
оновлення списку санкцій проти низ-
ки російських компаній, серед яких
«Аерофлот», соцмережі «Вконтакте»
і «Одноклассники», компанія «Ян-
декс» тощо.
ЄС офіційно підписав рішення про
безвізовий режим для України
У середу в Європарламенті відбу-
лася урочиста церемонія підписання
законодавчого акта, яким буде запро-
ваджений безвізовий режим для гро-
мадян України.
Церемонія підписання пройшла у
Страсбурзі, повідомляє кореспондент
«Європейської правди», та транслю-
валася європейським каналом EBS.
Документ був підписаний прези-
дентом Європейського парламенту
Антоніо Таяні та міністром внутріш-
ніх справ та національної безпеки го-
ловуючої у Раді ЄС Мальти Кармело
Абелою.
На церемонії підписання також
були присутні президент України
Петро Порошенко та доповідач Єв-
ропарламенту з питання українського
безвізу Марія Габріель.
Президент України документ не
підписував, оскільки підписаний рег-
ламент є внутрішнім рішенням ЄС, а
не двостороннім документом.
Після підписання рішення про
безвіз ще має бути оприлюднене в
Офіційному журналі ЄС. Через 20
днів безвізовий режим набуде чин-
ності; очікується, що він запрацює
від 11 червня. Як повідомлялося, 11
травня Євросоюз завершив схвален-
ня безвізового режиму для України.
МВФ вимагає надати «прослушку»
НАБУ та зупинити закон, що вбиває
агентство – документ
Міжнародний валютний фонд
звернувся до українського уряду з
листом-попередженням, в якому на-
гадав про зобов’язання щодо забезпе-
чення діяльності НАБУ.
«Європейська правда» повідом-
ляє, що має у розпорядженні копію
листа за підписом Рона Ван Роодена,
керівника місії МВФ до України, що
надійшов до України в понеділок, 15
травня.
Переважна частина листа присвя-
чена законопроекту №6220, який має
намір змінити Кримінальний проце-
суальний кодекс таким чином, що
НАБУ буде позбавлене можливості
розслідувати корупційні звинувачен-
ня проти високопосадовців.
«Нашу увагу привернув факт
обговорення у ВР пропозицій, які
можуть дозволити іншим правоохо-
ронним органам розслідувати фак-
ти корупції на вищих щаблях влади
(законопроекту №6220)», - йдеться у
зверненні, де перелічені також інші
положення проекту.
В МВФ попередили, що його ух-
валення «суперечитиме зобов’язанню
керівництва (України)», «може сер-
йозно підірвати ефективність системи
боротьби з корупцією» та «не відпо-
відатиме програмі МВФ».
У зв’язку з цим місія Фонду про-
сить прем’єра «допомогти втримати
законодавчу базу у відповідності з
політикою, передбаченою в меморан-
думі (з МВФ)».
Окрім цього, місія Міжнародного
валютного фонду нагадала, що для
продовження виконання програми
Київ має виконати своє попереднє
зобов’язання і надати НАБУ право
самостійно ініціювати в суді прослу-
ховування підозрюваних. Зараз для
негласного прослуховування НАБУ
має просити СБУ про звернення до
суду.
«Ми хотіли б наполегливо заохо-
тити введення в дію законопроекту,
який дозволяє НАБУ здійснювати
незалежне прослуховування, як це
було узгоджено (із представниками
української влади), до кінця трав-
ня», - йдеться у листі за підписом ке-
рівника місії.
Раніше повідомлялося, що посли
країн-членів «Великої сімки» стурбо-
вані законопроектом, який становить
загрозу НАБУ.
Сторінку підготував
Ігор Гнатюк

3. 317 травня 2017Новини №19(80)
В Тлумачі пройшли урочистості до відзначення Дня Європи в
Україні
Юну прикарпат-
ську красуню визнано
«Кращою моделлю
Європи»
12 травня відбулося нагородження
обдарованих учнів міста. Двадцять
учнів шкіл та гімназій, вихованців
гуртків, художніх та спортивних
шкіл міста отримуватимуть стипендії
міської ради.
Участь у заході взяли міський
голова Руслан Марцінків, секретар
міської ради Оксана Савчук, керів-
ник Департаменту освіти Ігор Смаль
та заступник Маріанна Продан.
Секретар міської ради Оксана
Савчук привітала усіх присутніх зі
значними здобутками і наголосила,
що саме талановита молодь - майбут-
нє України. Також Оксана Савчук
подякувала вчителям за важку та
плідну працю з навчання та вихован-
ня молоді.
Міський голова Руслан Марцін-
ків наголосив, що міська влада на-
магатиметься й надалі підтримувати
обдарованих дітей. «Нам важливо,
щоб талановита молодь залишались в
Івано-Франківську. Тому ми намагає-
мось всіляко підтримувати обдарова-
них дітей. Цьогоріч це двадцять учнів
шкіл та гімназій, вихованців гуртків,
художніх та спортивних шкіл міста,
які щомісяця отримуватимуть по 500
гривень. Варто зауважити, що в 2017
розмір стипендії значно зріс, у порів-
нянні з минулорічними 300 гривень.
Наш Франківськ молодіє. Все
більше молодих людей та сімей оби-
рають саме наше місто для життя. І я
хотів би, щоб діти, сьогоднішні сти-
пендіати, обов’язково знайшли своє
покликання в житті і пов’язали його
з Івано-Франківськом. Дякую бать-
кам і вчителям, адже для своїх дітей
та учнів ви - найбільша підтримка. А
міська влада, звісно, допомагатиме
обдарованій молоді розвиватись», -
зазначив Руслан Марцінків.
З 29 квітня по 6 травня у Анта-
лії (Туреччина) відбувався конкурс
краси та таланту «Festival Model &
Talent of World». У конкурсі брали
участь представники 10 країн сві-
ту. Україну представляли учениці
ПЦ «Star Team» і Модельної шко-
ли «Ювента» Вікторія Адамчук (се-
редня вікова категорія 9-10 років) і
Анастастасія Рязанцева (старша віко-
ва категорія 14-16 років).
Вікторія здобула 1 місце у своїй
віковій категорії і гран-прі за націо-
нальний костюм. Анастастасія пере-
могла у конкурсі та отримала титул
«Краща модель Європи». Щодня від-
бувались змагання, які дівчата гідно
пройшли, та достойно представили
нашу країну.
Окрім участі у конкурсі кра-
си, Анастастасія Рязанцева брала
участь у конкурсі талантів з піснею
«Diamonds», яку підготувала зі своїм
педагогом з вокалу, засновницею ПЦ
«Star Team» Іриною Батюк. Своїм
виступом дівчинка настільки вразила
глядачів та журі, що її запросили ви-
ступити у прямому ефірі центрально-
го телеканалу Туреччини.
Нагородили обдарованих учнів міста
Сьогодні, 11 травня, о 12.30 год.
на площі Героїв Майдану міста Тлу-
мача керівництво Тлумацької ОТГ та
Тлумацької РДА урочисто відкрили
церемонію та підняли Державний
Прапор України та Прапор Європей-
ського Союзу з нагоди відзначення
Дня Європи. В урочистостях взяли
участь держслужбовці, працівники
установ, підприємств та організацій,
військовослужбовці, учнівська та
студентська молодь, громадяни Тлу-
мацької ОТГ.
День Європи – це символ запо-
чаткування нової успішної моделі
мирної співпраці між державами, що
ґрунтується на спільних цінностях та
інтересах.
Рішення щодо відзначення 9 трав-
ня Дня Європи в Європейському
Союзі було прийнято у 1985 році на
Саміті Ради ЄС у Мілані. До 1997
року це свято мало переважно куль-
турно-мистецьку спрямованість та но-
сило обмежений характер.
У 1997-1998 роках до святкуван-
ня Дня Європи залучилися держа-
ви-кандидати на вступ до ЄС. У цих
країнах святкування набуло певного
політичного забарвлення і було спря-
моване на формування громадської
думки стосовно підтримки вступу до
Євросоюзу. Проводилися регіональ-
ні конференції та круглі столи; пу-
блічні дебати, виступи на телебаченні
та радіо громадських діячів; широка
інформаційно-роз’яснювальна кампа-
нія; культурно-розважальні програми
та спортивні змагання тощо. Україна
– єдина держава не член ЄС, в якій
на державному рівні відзначається
День Європи (цей день святкують та-
кож у країнах-кандидатах – Македо-
нії, Туреччині, Хорватії).
Відзначення Дня Європи в Укра-
їні − це важливий крок у зміцненні
самоідентифікації України як євро-
пейської держави, причетної до тра-
дицій і цінностей Європи. Головною
метою відзначення в Україні Дня Єв-
ропи є:
формування позитивної громад-
ської думки щодо євроінтеграційного
курсу України;
ознайомлення якомога ширшого
кола громадськості з європейськими
цінностями та традиціями;
популяризація загального євро-
пейського культурного надбання се-
ред громадськості, зокрема, молоді;
залучення населення регіонів
України до діяльності, пов’язаної з
інтеграцією країни до ЄС;
поширення ідеї європейської іден-
тичності серед громадян Європей-
ського Союзу, утвердження спільних
європейських цінностей.
КОРОТКО
На Прикарпатті про-
куратура повертає дер-
жаві понад 12 тисяч
гектарів мисливських
угідь, залишених на-
призволяще
Прокуратура Івано-Франківської
області звернулася до суду з позов-
ною заявою про припинення права
користування мисливськими угіддя-
ми.
Йдеться про 12,5 тис га лісової
території в Богородчанському райо-
ні, яку в 2006 році рішенням Іва-
но-Франківської обласної ради було
надано в користування на 15 років
одному із суб’єктів господарювання.
Однак, як з’ясувала прокуратура,
всупереч законодавству та догово-
ру щодо умов ведення мисливського
господарства, товариство не створило
єгерської служби для охорони угідь.
Таким чином, понад три роки
мисливські угіддя залишені без на-
лежного нагляду. При цьому орган
виконавчої влади для усунення пору-
шень самостійно до суду не звертав-
ся. У зв’язку з цим, прокуратура у
судовому порядку вимагає припини-
ти право користування мисливськи-
ми угіддями.
Івано-Франківська
митниця з початку
року зібрала 27 міль-
йонів на ремонт доріг
Як повідомили на Івано-Франків-
ській митниці ДФС, з початку року
перевиконання індикативних показ-
ників надходження митних платежів
дало можливість спрямувати на ре-
конструкцію доріг 27 мільйонів гри-
вень.
Найбільше коштів акумульовано
у лютому та березні 2017 року - 7,14
млн. грн. та 19,48 млн. грн. відпо-
відно.
Загалом у січні-квітні п.р. Іва-
но-Франківською митницею ДФС
перераховано до загального фонду
державного бюджету 641,8 млн. грн.
митних платежів.
На Прикарпатті
вогонь забрав жит-
тя 35-річної жінки та
двох неповнолітніх
дітей
12 травня о 18:35 до Служби поря-
тунку «101» надійшло повідомлення,
що в селі Березівка Тисменицького
району виникла пожежа житлового
будинку.
О 18:51 рятувальники прибули до
місця події. Ще до прибуття праців-
ників пожежно-рятувальної служби
місцеві мешканці винесли на свіже
повітря 35-річну жінку і двоє триріч-
них дітей. Усі троє – без ознак жит-
тя. На пожежі травмувався і 33-річ-
ний чоловік.
О 19:04 пожежу було локалізова-
но, а о 19:10 – ліквідовано.
Сторінку підготував
Ігор Озарук

4. 4 17 травня 2017 Актуально№19(80)
Понад два десятиліття власники
земельних паїв не можуть розпоряд-
жатися своєю власністю. Історія но-
вітнього кріпацтва скоро може завер-
шитися: МВФ вимагає змін.
«20 років в нікуди. Ми змарну-
вали час, а популісти домоглися,
що фраза «вільний ринок» означає
розграбування і зубожіння селян», —
так говорить про земельну реформу
власник одного з аграрних холдингів
і завсідник рейтингів багатіїв.
Ця «земельна п’єса» триває не
одне десятиліття. У кожного її учас-
ника — політика-популіста, земель-
ного чиновника-корупціонера, аграр-
ного холдингу, невеликого фермера і
пайовика-землевласника — свій інте-
рес і мотив.
Мораторій на продаж землі влаш-
товував усіх. Власники паїв у цій грі
завжди були пішаками, якими мані-
пулювала кожна названа вище група.
Роки «зомбування» далися взнаки і
зараз чимало пайовиків готові влаш-
тувати «земельний» майдан, аби тіль-
ки їм не давали права розпоряджати-
ся власною землею.
За цей час ніхто з представників
політичної «еліти» та їх ставлеників
в уряді не спромігся підготувати за-
конодавство і провести роз’яснюваль-
ну інформаційну кампанію. Двадцять
років промайнули під гаслом «душу і
землю не продамо».
Законопроект про обіг земель не
є для українського чиновництва чи-
мось новим. На початку 2000-х років
законодавці розробляли кілька варі-
антів цього документу, але всі вони
були поховані ще на підступах до
Верхової Ради.
Правда, один із проектів за часів
Януковича парламент навіть ухвалив
у першому читанні. Однак він перед-
бачав розкрадання земель шляхом
створення «державних операторів»
або земельних банків з незрозуміли-
ми повноваженнями.
Ситуація навколо земельної ре-
форми навряд чи стала би іншою,
якби на її проведенні не почав напо-
лягати Міжнародний валютний фонд.
Земельна та пенсійна реформи — два
питання на порядку денному, без ви-
рішення яких український уряд може
забути про наступні кредити.
Відповідно до підписаного з МВФ
меморандуму Верховна Рада повин-
на ухвалити законопроект про обіг
земель уже до кінця травня. Це ви-
дається малоймовірним, враховуючи,
якого резонансу набуває це питання.
ЕП пропонує ознайомитися з ос-
танніми напрацюваннями уряду, а
також з альтернативними сценаріями
запровадження ринку землі.
Реформа від прем’єра: 200 га в
одні руки
Наразі ставка робиться на урядо-
вий законопроект, який готує робоча
група при Міністерстві аграрної полі-
тики та продовольства.
Коли в жовтні 2016 року Верховна
Рада знову продовжила мораторій на
купівлю-продаж сільськогосподар-
ських земель, Кабміну доручили роз-
робити і внести до парламенту зако-
нопроект про обіг земель. Остаточної
версії документу ніхто не бачив, але
окремі тези озвучив прем’єр-міністр
Володимир Гройсман.
До того ж, у розпорядженні ЕП є
документ, який кілька місяців тому
отримали міністерства. За словами
співрозмовника з аграрного відом-
ства, це стара версія і до внесення на
розгляд уряду законопроект може ще
змінитися. Утім, в певних речах він
збігається з позицією прем’єра.
«Нам потрібно провести земельну
реформу, щоб ліквідувати корупцій-
ні оборудки. Продаж землі повинен
бути можливим, але його треба обме-
жити 200 га, щоб не допустити ску-
повування земель латифундистами»,
— сказав Гройсман. Проте це лише
один пункт. Отже, що передбачає за-
конопроект, який є в розпорядженні
ЕП?
По-перше, покупцями можуть
бути громадяни України, територі-
альні громади та держава. Продав-
цями — власники ділянок, органи
влади. Іноземці не зможуть купува-
ти сільськогосподарську землю, крім
випадків передавання її у спадок.
Продовження в наступному номері.
Земля на старті: Україна наближається до відкриття ринку
Продовження.
Початок в попередньому номері.
За словами голови правозахисної
організації «Гельсінська ініціатива–
XXI» Олександра Степаненка, за-
плановані проекти порушують низку
законів України та її міжнародних
зобов’язань, зокрема щодо дотриман-
ня Оргуської конвенції, конвенції
«Еспо» та угоди про співробітництво
у сфері охорони і сталого розвитку
басейну річки Дністер між Україною
і Молдовою.
«Попри популярну риторику, що
позиціонує старі проекти будівництва
ГЕС та ГАЕС як частину боротьби із
змінами клімату, вони лише відверта-
ють ресурси та увагу суспільства від
більш ефективних рішень з впрова-
дження сучасних технологій віднов-
люваної енергетики», — наголошує
національний координатор енерге-
тичних програм міжнародної мере-
жі НУО CEE Bankwatch Network в
Україні Ірина Головко.
Радянські енергетики більше пере-
ймалися масштабністю, ніж ефектив-
ністю та екологічною безпекою, тому
схема енергопостачання на основі ба-
зових потужностей АЕС та балансую-
чих ГАЕС має значні недоліки.
Відчутна частка електроенергії в
добовому циклі роботи втрачається,
від зарегульованості страждають річ-
кові екосистеми, а робота АЕС про-
дукує високонебезпечні радіоактивні
відходи.
Альтернативи радянському підхо-
ду
Одним з часто вживаних аргумен-
тів на виправдання добудови ГАЕС є
необхідність вирівнювання генерації
сонячної та вітрової енергетики.
Однак такий аргумент легко вво-
дить в оману і лише частково відпо-
відає дійсності. Незбалансованості
в енергосистемі створюють перш за
все потужні сонячні та вітрові елек-
тростанції. Велика ж кількість малих
електростанцій лише стабілізує робо-
ту енергосистеми.
Саме тому США та країни ЄС
ідуть шляхом розвитку децентралізо-
ваної енергетики.
Наприклад, сотні тисяч дахових
електростанцій у Німеччині видають
потужність під час годин підвище-
ного попиту на електоренергію, що
сприяє вирішенню проблеми дефіци-
ту потужностей.
Іншою технологією, що дозволяє
вирішити проблему балансування й
активно розвивається у світі, є ви-
користання електромобілів разом з
«розумними» зарядними станціями
— V2G (vehicle-to-grid). Суть техно-
логії проста: електромобілі масово за-
ряджаються вночі, коли є надлишок
електроенергії.
Крім того, технологія дозволяє
власникам електрокарів продавати
електроенергію в мережу під час пі-
ків споживання. Таким чином, десят-
ки тисяч «акумуляторів на колесах»
можуть замінити потребу в побудові
ГАЕС.
В умовах ринку оператори бу-
дуть прагнути уникати таких випад-
ків, щоб не переплачувати власни-
кам електромобілів за цю послугу і
не втрачати електроенергію під час її
передавання, акумулювання та пере-
творення.
В Україні уже розглядається пі-
лотний проект з впровадження цієї
технології у рамках ініціативи «Елек-
тросьогодні».
Щоб заповнити нічний провал
споживання в енергосистемі України
на 1 ГВт (середня потужність роботи
українських ГАЕС у насосному режи-
мі) потрібно 100 тис електромобілів,
підключених до V2G.
При довготерміновому плануванні
роботи енергомережі слід зважати,
що на дорогах України вже більше 3
тис електромобілів — удвічі більше,
ніж рік тому, а їх продажі зростають
в геометричній прогресії. Під час за-
рядки один електромобіль в серед-
ньому споживає 10 кВт потужності.
З поточними темпами росту рин-
ку електромобілів та за умов дер-
жавного стимулювання цього можна
досягти вже за п’ять-шість років —
швидше, ніж час реалізації великих
інфраструктурних проектів на зразок
будівництва ГАЕС.
Того ж ефекту можна досягнути
завдяки домашнім накопичувачам
електроенергії. Масове встановлення
у населення акумуляторних систем
на кшталт Tesla PowerWall дозволяє
створювати «віртуальні електростан-
ції», які можуть в моменти різкого
збільшення попиту швидко видавати
в мережу значні обсяги енергії.
Розуміючи це, уряд Швеції субси-
дує громадянам країни до 60% вар-
тості домашніх систем накопичення
електроенергії.
Все більшого розмаху у розвину-
тих країнах набуває ще один підхід
до балансування системи — керуван-
ня попитом (demand response).
Він полягає у тому, що диспет-
чери можуть віддалено впливати на
споживання. Наприклад, збільшити
на 1-2 градуси температуру, на якій
працюють кондиціонери. Якщо таку
операцію зробити з десятками тисяч
користувачів, то споживання одномо-
ментно падає на мегавати, при цьому
такі зміни майже не помітні самому
користувачу.
Головне — для такого підходу не
потрібні нові потужності. В момент
надлишку електроенергії диспетчери
можуть віддалено увімкнути, напри-
клад, десятки тисяч бойлерів, кожен
з яких може мати потужність 2-5
КВт.
На відміну від України, яка все
ще копирсається з радянськими пла-
нами, розвинуті країни залучають
споживача до балансування енерго-
системи і не зациклюються на над-
мірно централізованій енергетиці та
концепціях, розроблених в 70-х ро-
ках минулого століття.
Щоб залишити Україні шанс до-
лучитися до клубу таких країн, варто
уважно вивчати не лише своє минуле,
а й сьогодення лідерів, які будують
розумну енергетику.
За матіралами
Олега Савицького
Вперед у минуле. Чи потрібні Україні
нові великі греблі

5. 517 травня 2017Іторія і сьогодення №19(80)
Свята та події
14 травня - День матері в Україні
У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В
Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно
до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.
Історія свята така: у 1908 році молода американка Анна Джер-
віс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у
пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи
до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із про-
позицією один день у році присвятити вшануванню матерів.
Її старання увінчалися успіхом - в 1910 році штат Вірджинія пер-
ший визнав День Матері як офіційне свято. Хоча по суті це - свято
вічності: з покоління в покоління для кожного мама - найголовніша
людина для своїх дітей.
Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому
що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі
єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє,
простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні
на що.
Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими
художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шано-
вана в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь
культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в друж-
ній родині й під опікою щасливої матері.
В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом.
Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні
турботи, терпіння, любов і відданість.
В 2017 році День матері в Україні припадає на 14 травня.
18 травня - День вишиванки
У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відо-
бражають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскра-
вий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми ви-
токами сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого
давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елемен-
тами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в на-
ших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий араб-
ський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів,
які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад,
на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків,
датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність
елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костю-
ма XVIII-XIX століть.
День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне
свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження
всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначаєть-
ся в третій четвер травня.
В 2017 році День вишиванки припадає на 18 травня.
18 травня - День скорботи і пам’яті
жертв депортації
кримськотатарського народу
Депортація - примусове або насильницьке переселення одних лю-
дей іншими за межі певної території - найдавніше явище. Своєрід-
ний «інструмент» боротьби, в цілому , з власними страхами тих,
хто займається подібним неподобством, їх побоюванням за примарну
владу. Ефективність подібного методу вкрай сумнівна і не витримує
жодної здорової критики. Більш того, виступаючи в якості тимча-
сового заходу «вирішення проблеми» лише додає цих проблем, по-
роджуючи і горе, і приховану ненависть, біль і страждання, які в
свою чергу, в тій чи іншій мірі, неодмінно мають зворотний, дуже
потужніший ефект.
18-го травня, починаючи з 1994-го року в Україні, згідно Указу
Президента № 165/94 від 14-го квітня 1994 року, відзначається
День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського на-
роду, яка сталася 18-20 травня 1944-го року. Переселенню підда-
лися і старі, і жінки, і діти, цілі родини, більше чверті мільйона
люду. Жахливий злочин, з цілої черги, від антилюдських проявів у
часи сталінського режиму, війни та радянської влади. Вже у 1967-му
році, при тій же самій, радянській владі, Указом Президії Верхов-
ної Ради СРСР № 493, ці дії були визнані необгрунтованими. Пізні-
ше, в 1989-му році , Верховною Радою СРСР, ця депортація була
нарешті засуджена, визнана незаконною і оголошена злочинною.
Татари отримали реальну можливість відновити порушене кимось
і колись право на свою споконвічну територію, що входила до того
часу до складу суверенної України, територіальну цілісність якої у
1994-му році гарантували не багато не мало, а три найавторитетніші
країни у світі : Росія, Сполучені Штати Америки і Великобританія.
Почалося активне повернення людей на свою рідну землю, радість і
сльози, звичайно ж маса труднощів, але безперечно, колишній жах
здавався позаду
Темна передісторія Білої хати. Що зни-
щили, аби збудувати нинішню ІФОДА
Мене завжди мучило питання – що було раніше на місці адмінбудинку на
Грушевського, 21? Запитав колись у свого діда, який в шістдесятих служив
навпроти – у полку зв’язку. «Не пам’ятаю. Кущі якісь…» – почув у відпо-
відь. Інші старожили теж розводили руками або давали суперечливі пояснен-
ня. Дивно, невже величезна ділянка у центрі міста стояла пусткою, аж доки
у 1987 там не звели обком партії? Звісно, що ні! Спробуємо прокрутити час
назад і побачити примари старої забудови.
Будинок, де сконцентрована вся місцева влада, в народі називають Білою
хатою. Разом із прилеглою територією споруда займає цілий квартал між
вулицями Грушевського, Мельничука, Вірменською та Шпитальною. Є ба-
гато австрійських і польських поштівок із краєвидами вказаних вулиць, але
середина чотирикутника залишається великою білою плямою. Однак, якщо
добре пошукати, завжди можна щось знайти. Наприклад фото №1. Його
зробили 30 травня 1937 року під час коронації чудотворної ікони Діви Марії
з вірменського костелу.
Це перехрестя теперішніх Грушевського і Мельничука, яка раніше назива-
лась Вірменською. Добре придивившись, можна помітити табличку з назвою
вулиці на стіні. Попри наріжний будинок мала проходити святкова процесія,
тому він прикрашений польськими прапорами, а на балконі висить килим.
Кам’яниця була споруджена в останній третині ХІХ століття. Краєзнавець
Михайло Головатий дослідив, що у 1892 році її купив головний лікар ци-
вільного шпиталю Георгій Конкольняк, а через 20 років власником значився
доктор Станіслав Внемкович. На момент коронації ікони у торці кам’яниці
працювали дві крамнички. Ліва з них прикрашена рекламою у вигляді вели-
кої пляшки — напевно, торгувала алкоголем.
У 1968-му старого будинку вже не було. На його місці розбили невеличкий
скверик, посеред якого поставили пам’ятник червоному партизану Степану
Мельничуку (фото №2). На початку вісімдесятих, у зв’язку із будівництвом
обкому, статую перенесли до іншого скверика – на Галицькій, поблизу те-
перішнього народного дому «Княгинин». Позаду Мельничука нависає бічна
стіна конструктивістського будинку, на яку причепили плакат із Леніним.
На фото №3 цю кам’яницю можна роздивитись детальніше. Світлина з
того самого альбому з урочистостями 1937 року, копія якого зберігається в
отця Володимира Вінтоніва. При збільшенні видно, що будинок завершують
будувати – фасад ще не штукатурений, на балконах нема решіток.
Продовження в наступному номері.

6. 6 17 травня 2017 Рецепти№19(80)
Салат з крабових
паличок і кукурудзи
за 5 хвилин
Рецепт простого салату з крабови-
ми паличками. Салат яскравий, сма-
чний і швидко готується.
Цей рецепт салату відмінно підій-
де як для прикраси святкового столу,
так і для сімейної вечері.
Інгредієнти:
консервована кукурудза - 300-400
г;
яйця - 3 варених;
крабові палички - 240 г;
морква - 2 відварених;
огірок – 1 шт.;
пучок зеленої цибулі;
майонез - 3 ст. л.;
сіль.
Процес приготування салату.
Готуємо всі інгредієнти для сала-
ту. Нарізаємо крабові палички.
Моркву ріжемо маленькими куби-
ками.
Огірок також нарізаємо дрібними
кубиками.
Нарізаємо зелену цибулю.
Нарізаємо відварене куряче яйце.
Всі порізані інгредієнти складає-
мо в миску. Сюди ж висипаємо кон-
сервовану кукурудзу. Салат солимо
за смаком і трохи перемішуємо.
Перед подачею на стіл салат за-
правляємо майонезом і добре вимішу-
ємо. Ось такий красивий, яскравий і
дуже смачний вийшов салат. Якщо
вам сподобався рецепт цього салату,
обов’язково пишіть коментарі і ді-
літься у соціальні мережі.
Як бачите, салат готується досить
швидко. Його запросто можна подати
до святкового столу. Його можна ви-
користовувати як страву, коли гості
вже на порозі.
Торт з вишнею
«Насолода»
Інгредієнти:
Бісквіт:
борошно - 150 г;
цукор - 150 г;
яйця – 3 шт.
Крем:
жирні вершки для збивання 30% і
вище - 250 г;
сир маскарпоне - 250 г;
цукор - 150 г;
консервована вишня без кісточки;
вишневий компот для просочення
бісквіта – 150 мл.
молочний шоколад 100 г – 1 плит-
ка.
Процес приготування торта.
Спочатку ми робимо бісквіт.
Для цього в миску розбиваємо 2-3
яйця і починаємо збивати, поступо-
во додаючи цукор. Збивати потрібно
дуже ретельно і довго - приблизно
8-9 хвилин. Яйця повинні дуже добре
збільшиться в об’ємі і посвітліти.
Тепер невеликими порціями дода-
ємо борошно і дуже акуратно плав-
ними рухами зверху вниз вмішуємо
борошно в яєчну суміш.
Форма для випічки для цього тор-
тика ідеально підійде саме роз’ємна.
Застеляємо пергаментом, дно змащу-
ємо вершковим маслом, а боки форми
краще не змащувати тому, що масло
може перешкоджати підняттю дуже
ніжного бісквітного тіста.
Тісто виливаємо у форму і ставимо
в розігріту до 160 градусів духовку
приблизно на 25 хвилин. Готовність
перевіряємо зубочисткою.
Бісквіт дістати з духовки і повні-
стю охолодити.
Вишню проціджуємо і трошки від-
жимаємо. Робимо це для того, щоб
було легше регулювати кількість про-
сочення для коржа. В цьому рецепті
можна використовувати і заморожену
вишню, але я їй слід трошки прова-
рити в цукровому сиропі.
Робимо крем.
Для цього вершки збиваємо з цу-
кром (всі інгредієнти для крему по-
винні бути кімнатної температури).
Починаємо збивати вершки і по мірі
збивання додаємо цукор.
У збиті вершки додаємо сир Ма-
скарпоне і перемішуємо. Якщо не
вдається перемішати ложкою, то
можна зробити пару обертів міксером
на мінімальній швидкості.
Бісквіт повертаємо у форму і ро-
бимо просочення. Зручніше це все
робити ложечкою невеликими пор-
ціями. Кількість компоту можете ре-
гулювати на власний розсуд залежно
від того, наскільки добре піднявся
сам бісквіт або наскільки ви любите
вологі тортики.
На просочений бісквіт вишню і
зверху виливаємо готовий крем.
Молочний шоколад натираємо на
крупній тертці і посипаємо тортик
зверху.
Готовий тортик ставимо на кілька
годин в холодильник настоятися. Ось
такий от він виходить в розрізі.
Наший тортик вийшов дуже ніж-
ним з приємним вершковим смаком.
Американський салат
«Кобб»
Салат Кобб - традиційний аме-
риканський салат. Поєднання м’яса,
овочів і ароматної заправки робить
його досить поживним, тому його
можна використовувати не тільки
як закуску, але і як основна страва.
Оформлення салату одне з його пе-
реваг. Всі інгредієнти покладені сму-
жками, що дозволяє взяти потрібну
кількість складових і заправити окре-
мо поданими соусом.
Інгредієнти:
філе куряче - 100 г;
огірки - 2 шт.;
томати – 2 шт.;
бекон - 4 смужки;
яйця курячі - 2 шт.;
сир з пліснявою (звичайно, можна
звичайний сир) - 50 г;
авокадо - 1 шт.;
гірчиця із зернами - 1 ч. л.;
гірчиця - 1 ч. л;
білий винний оцет – 1 ст. л;
олія оливкова - 5 ст. л.;
часник - 2 зубчики.
Процес приготування салату.
Авокадо очистити, видалити кі-
сточку, нарізати кубиками і скропити
лимонним соком, щоб не потемнів.
Бекон нарізати кубиками, обсма-
жити на сковороді до хрусткої ско-
ринки.
Огірки і помідори порізати куби-
ками. Свіжі огірочки можна замінити
стеблами селери. З помідорів попе-
редньо видалити рідку частину з на-
сінням.
Відварну або запечену грудку по-
різати.
Сир розкришити або порізати. У
цьому салаті краще використовувати
чеддер або сир з блакитною цвіллю.
Варені яйця порізати кубиками.
Листя зеленого салату добре про-
мити і просушити.
Для заправки змішати білий вин-
ний оцет, оливкову олію, два види
гірчиці, подрібнений часник, сіль,
спеції.
На блюдо викласти листя салату і
викласти всі підготовлені інгредієнти
смужками.
Салат з печінки тріски
Інгредієнти:
- печінка тріски - 1 банка;
- морква - 2 штуки;
- картопля - 2 штуки;
- яйця - 4 штуки;
- сир - 100 г;
- огірки консервовані - 100 г;
- цибуля (зелена або ріпчаста);
- сік лимона 2-3 столові ложки;
- майонез;
- перець.
Процес приготування салату.
Дістаємо з консерви печінку тріс-
ки, зливаємо всю рідину. Розминаємо
виделкою і додаємо дві-три столові
ложки соку лимона, гарненько пере-
мішуємо. Я ще додаю чорний меле-
ний перець.
Салат я буду збиратися у формі
для торта у вигляді серця. Салат з
печінкою тріски буде листковий.
Заздалегідь відварила, остудила
та очистила картоплю, моркву і яйця.
Нижній шар буде з картоплі. Не пе-
реварюйте її. Залиште добре охоло-
нути і вже потім натираємо на круп-
ній тертці. Картоплю розподіляємо і
утрамбовуємо.
Рівномірно по формі викладаємо
печінку тріски.
Наступний шар – цибуля. Це
може бути свіжа зелена цибулька або
маринована ріпчаста цибуля. Нано-
симо шар майонезу.
Тепер я покладу порізані огіроч-
ки.
Відварені яйця розділимо на жов-
ток і білок. Білок натираємо на круп-
ній тертці, а жовтки - на дрібній.
Викладаємо яєчний білок і акуратно
його розрівнюємо, знову додаємо ма-
йонез.
Відварену моркву натираємо на
крупній тертці та кладемо зверху на
яєчний білок. Змащуємо майонезом.
Сир натираємо на крупній тертці і
викладаємо наступним шаром, змазу-
ємо майонезом.
Завершальним шаром буде жов-
ток, наносимо сіточку з майонезу.
На одній із половинок майонез роз-
мазую. Прикрашаю салат помідорами
черрі з оливками.
Ставимо страву в холодильник
просочуватися на кілька годин.
Яблучний пиріг з мин-
далевим кремом
Диск готового тіста обрізати за до-
помогою меншої форми в діаметрі.
Яблучний пиріг з миндалевим кре-
мом ( рецепт - спрінт)
Змочити водою краї, накласти
стрічку тіста. Формувати бортик.
Поколоти виделкою диск тіста,
посипати цукровою пудрою.
Випекти при температурі 200 град.
— 15 — 20 хв.
Це й буде основа для пирога.
Приготувати крем:
Змішати сир зі згущеним молоком.
сир + згущене молоко
Додати мелений миндаль.
Крем краще приготувати раніше і
потримати 2 години в холодильнику.
Якщо для пирога використаєте
яблука, груші — краще проварити
дольки у воді з цукром та лимоним
соком, 3 — 5 хв. Викласти на полот-
няний рушничок, обсушити.
Персики, сливи та ягоди цього не
потребують.
Форму наповнити кремом. Ви-
класти дольки яблук.
наповнити форму кремом
Розігріти 1 стол. ложку абрико-
сового конфетюру або джему з 1 ч.
ложкою води.
Змазати поверхню торту.
Готовий пиріг тримати в холо-
дильнику. Перед подачею прикраси-
ти листочками м*яти.
Смачного!
Якщо залишився крем, спробуйте
намазати тости з білого хлібу. Запев-
няю, матимете смачний сніданок або
швидкий перекус між обідом і вече-
рею!
Сторінку підготувала
Ольга Мороз

7. 717 травня 2017Культура та духовність №19(80)
Український священик, який замерз з дітьми,
виконуючи свій обов’язок милосердя
Маловідомий широкому за-
галу простий священик з Неми-
рова Іван Кипріян мало чим від-
різнявся від отців УГКЦ свого
часу - початку 20 століття.
Освічений, шляхетний він слу-
жив Богу та своєму народу.
Помер мученицькою смертю
разом з дітьми-в’язнями радян-
ського табору. Дізнавшись, що
дітей ведуть не на медичний
огляд, а на страту, виготовив
з цукру ангеляток і пробрався
до тих дітей в клітку, щоб під-
тримати їх.
Страту відклали через заві-
рюху, а через 4 дні вартові ра-
дянського концтрабору знайш-
ли всіх замерзлим, - розказала
тернопільська «Доба»
Весь світ знає про святого
Максиміліана Кольбе, священи-
ка-францисканця, який в Освен-
цімі сам зголосився на розстріл
замість багатодітного батька,
на якого випав жереб.
Всі чули про Януша Корчака,
польського педагога, який до-
бровільно пішов у газову каме-
ру разом зі своїми вихованцями.
Настала черга сповістити
світу і про отця Івана Кипрія-
на.
«...О. Іван Кипріян був ви-
свячений на священика у 1883
р. і до кінця своїх днів зберіг
вірність материнській Церкві.
Слово Боже стало основною
зброєю високоосвіченого паро-
ха, який з молодих літ пропові-
дував любов до Бога, любов до
ближнього. Особливо ж о. Ки-
пріян любив дітей і намагався
вкласти в їх чисті душі зерна
правди, смиренності.А ще ви-
ховував їх патріотами, бо сам
ним був.
У 1918р. з розпадом Ав-
стро-Угорщини на території
Західної України утворилася
ЗУНР, якій тут же оголосила
війну Польща. На заклик уряду
ЗУНР почала організовуватися
УГА, і о. Кипріян, залишивши
свою парохію, стає польовим
духівником УГА. З нею про-
йшов весь її героїчний і трагіч-
ний шлях. Словом Божим під-
тримував галицьких юнаків під
час прощання з рідним краєм
16-18 липня1919р. і в дні страш-
ної трагедії у «чотирикутнику
смерті».
Після поразки національно -
визвольних змагань о. Кипріян
залишився на Великій Україні.
Заарештовано його в 1920р.,
хоч у «Мартирології Україн-
ських Церков» читаємо, що о.
Іван був заарештований че-
кістами на початку 30-их ро-
ків.
У таборах ГУЛАГу україн-
ський священик пережив голод,
хвороби, знущання і катування
більшовицьких садистів. Згадує
про о. Кипріяна о. Кухарик:»Він
був одним із наших праведни-
ків, хоч був брудний, обдертий
і знаний як «номер 8-9-8-6»…
Вся його історія пов’язана з
понурою трагедією концентра-
ційних таборів на далекому Си-
бірі, де голод, тортури, муки
й жах, здається, намагаються
затемнити навіть самі зорі на
морознім сибірськім небі, де ве-
чір не приносить ні відпочинку
змученому тілу, ні спокою сер-
цю, ні навіть маленької надії на
краще завтра у цій темряві не-
вільництва.»
Більшовицька система ни-
щення людей не жаліла навіть
найменших дітей. У барак
№332, де сидів наш священик,
привезли малюків. Це були діти
«врагов народа», батьки, яких
були знищені. Ці нещасні отри-
мували лише залишки їжі, тому
мало хто з діточок доживав
до п’ятирічного віку. Обдерті,
у лахмітті, діти переставали
бути дітьми, а хвороби і голод
косили їх десятками.
О. Кипріян домігся у та-
бірного начальства бути опі-
куном тих маленьких «ворогів
народу». Шістдесятирічний
священик випрошував їжу у до-
рослих в’язнів, носив помираю-
чим дітям теплу воду, шукав
будь-яке лахміття аби зігріти
найменших, котрі ледве навчи-
лися говорити. А вночі щиро
молився Богу, щоб порятував
цих ангеликів.
Сам о. Іван майже нічого не
їв, бо свою частку віддавав ді-
тям. Згадує о.Кухарик: «Його
лице було синє і жовте. Жов-
те там, де видніла потріскана
шкіра, а синє, де потріскали
жили й починалося запалення.
Ніс, зламаний ударом, був та-
кож синій, ніби чорний. На під-
борідді виднілися рани, що ні-
коли не гоїлися. Його очі казали
всім, що то була людина, повна
любові не тільки до приятелів,
але і для своїх ворогів».
О. Кипріян опікувався понад
сімдесятьма дітьми. Щодня він
правив Службу Божу, для тих,
хто зійшов з розуму, і паралі-
зованих дітей. Тулив до себе
тих нещасних і гірко ридав ра-
зом з ними. Померлих дітей о.
Іван сам хоронив, обережно не-
сучи легеньке тільце на руках і
шепчучи молитви за упокій ди-
тини.
Усі дорослі в’язні глибоко по-
важали його і допомагали обері-
гати дітей на відміну від черво-
нозорих садистів.
… Одного разу отцеві Івано-
ві таємно повідомили, що ен-
каведисти забрали 20 дітей не
для медичного огляду, а на роз-
стріл і закрили їх у клітці без
даху, аби зранку розстріляти
серед снігів. Нещасні діти рида-
ли і кликали о. Кипріяна, щоб
до них прийшов. Та садисти
не звертали на це ніякої ува-
ги. Невдовзі почалася жахлива
хуртовина. Отець Іван, дола-
ючи стихію,шукав приречених,
кликав їх. Молив Ісуса і всіх
святих допомогти йому знайти
дітей. І він почув їх плач.
Згадує о. Кухарик»: Страш-
на сніговія лютувала надворі.
Здається, нема нічого страш-
нішого, як сибірська заметіль,
курява, її названо пургою. Тоді
нема заходу, сходу, півдня або
півночі, але тільки розгуканий
вітер і сніг. Вовки гинуть у ній,
а пси не можуть занюхати най-
свіжішого сліду. Але о Кипріян
постановив піти до загороди.
Заметіль тривала чотири
дні і розстріл відложено на пі-
зніше. Як метелиця скінчилася,
то сторожі знайшли тіло о.
Кипріяна в клітці разом з за-
мерзлими дітьми. Він ще три-
мав руку одного хлопчика».
Сталася ця трагедія у 1934
році...»
Ігорь Федик «Українські па-
тріоти: синтез духу і чину» Л.
1998
7 травня об 11 год. владика
кир Теодор Мартинюк, єпи-
скоп-помічник Тернопільсько –
Зборівської архиєпархії УГКЦ
та спільнота парафії Успіння
Пресвятої Богородиці у Козо-
ві відправлили подячну Літур-
гію та освятять встановлений
вітраж з зображенням о. Івана
Кипріяна. Цим буде започатко-
вана акція «Вшануй знаменито
незнаного брата».
Вітраж виготовлений з іні-
ціативи священиків Успенської
парафії Козови, Капеланської
служби «Правого сектору» та
дієвої допомоги компанії «Агро-
продсервіс». Поряд із вітражем
о.Кипріяна буде освячено фрес-
ку слуги Божого Йосифа Гри-
цая, священика розіп’ятого на
дверях камери у тернопільській
тюрмі
Присвячення себе
Ісусові Христу
через Богородицю
Цю молитву спільно прочитали
паломники, які прибули до Гошева
на відзначення 100‑річчя Фатімських
об’явлень Діви Марії.
«Радуйся, Маріє, улюблена Донь-
ко Небесного Отця!
Радуйся, Маріє, чудова Мати
Сина!
Радуйся, Маріє, найвірніша неві-
сто Святого Духа!
Радуйся, Маріє, улюблена Мати
моя, Володарко мого серця!
Радуйся, моя Радосте, моє Серце і
моя Душе! Ти уся моя через любов!»
Св. Людовік Марія Ґріньйон де
Монфор
Я увесь Твій по справедливості,
але ще не повністю; тому я, (ім’я),
сьогодні посвячуюся Тобі повністю,
як вічний слуга, не залишаючи нічо-
го ні для себе, ні для інших. Якщо
бачиш у мені щось, що ще не є Твоїм,
— візьми це сьогодні. Будь цілкови-
тою Володаркою всього, що я маю.
Забери від мене все, що не подобаєть-
ся Богові, і зроби у мені та зі мною
все, що забажаєш.
Нехай світло Твоєї віри освітить
темряву моєї душі. Нехай Твоя гли-
бока покора замінить мою гордість.
Нехай запалений вогонь Твоєї любо-
ві розпалить мою літеплість і холод-
ність мого серця.
Нехай Твої чесноти будуть у мені
замість моїх гріхів, а Твої заслуги
будуть перед Богом моїми прикраса-
ми. Зрештою, моя люба Мати, зроби,
якщо це можливо, щоб я не мав духа,
відмінного від Твого, аби пізнати Ісу-
са Христа і Його божественну волю;
щоб я не мав душі, відмінної від Тво-
єї, аби прославляти Господа; щоб я
не мав іншого серця, ніж Твоє, аби
любити Бога любов’ю чистою та га-
рячою, як Твоя.
Я не прошу в Тебе ні видіння,
ні об’явлення, ні приємності ані ра-
дості. Нехай буде Твоїм — бачити
ясно, без темряви; нехай буде Тво-
їм — радість без страждання; нехай
буде Твоїм — перемога з твоїм Сином
без приниження. Нехай буде Твоїм
володіння над ангелами, людьми та
дияволами з цілковитою владою, без
супротивників. Нехай, укінці, буде
Твоїм — уділяти всі благодаті від
Бога без протиставлення.
Це, Маріє, є найкращою часткою,
даною Тобі Богом, яку ніхто і ніколи
не забере від Тебе. І тому я радію,
Маріє. У цьому світі я хочу радіти
лише Твоєю радістю, страждати з
радістю, без жодної насолоди; хочу
працювати для Тебе аж до смерті, не
чекаючи нічого взамін. Лише про-
шу Тебе через любов, яку Ти дала
мені, про можливість сказати тричі
«Амінь» кожного дня і кожної хви-
лини мого життя:
«Амінь» — на все, що Ти зробила,
коли Ти жила у світі;
«Амінь» — на все, що Ти робиш
зараз у Небі;
«Амінь» — на все, що робиш у
моїй душі, аби лише Ти перебувала
у ній, щоб, таким чином, у повноті
прославляти Ісуса Христа у часі й у
вічності. Амінь.
Прес-служба парафії святих
Кирила і Методія

8. 8 17 травня 2017 Людські долі№19(80)
СОЛОМІЯ І ВАДИМ
ПОЗНАЙОМИЛИСЯ ЩЕ НА
СТУДЕНТСЬКІЙ ЛАВІ. САМЕ ТОДІ Й
ПОЧАЛИ ЗУСТРІЧАТИСЯ, А ПІСЛЯ
ЗАКІНЧЕННЯ УНІВЕРСИТЕТУ
ПОБРАЛИСЯ. ЗДАВАЛОСЯ,
ВОНИ НАЙЩАСЛИВІША
СІМЕЙНА ПАРА У СВІТІ: ВАДИМ
ЗНАЙШОВ ПРИСТОЙНУ РОБОТУ,
СОЛОМІЯ ПОРЯДКУВАЛА ВДОМА
(ЗАРПЛАТИ ЧОЛОВІКА ЦІЛКОМ
ВИСТАЧАЛО, ЩОБ ЗАБЕЗПЕЧИТИ
ОБОХ), БАТЬКИ ПОДАРУВАЛИ
МОЛОДОМУ ПОДРУЖЖЮ
КВАРТИРУ, ТОЖ І З ЖИТЛОМ
ПРОБЛЕМ НЕ ВИНИКЛО. ДІТЕЙ
СПЕРШУ НЕ ХОТІЛИ, МОВЛЯВ,
ПОТРІБНО ЩЕ ПОЖИТИ ДЛЯ СЕБЕ.
АЛЕ ЧЕРЕЗ ДЕЯКИЙ ЧАС У ПАРИ
НАРОДИВСЯ СИНОЧОК, ЯКОГО
НАЗВАЛИ ЯРОСЛАВОМ, НА ЧЕСТЬ
ДІДУСЯ.
Славко ріс здоровим і розумним
хлопчиком, а батьки не могли
натішитися синочком. У домі панувала
ідилія. Ще перед одруженням
Соломія і Вадим пообіцяли одне
одному, що за жодних обставин не
сваритимуться, тож усі проблеми
завжди розв’язували розмовами й
ніколи не порушували обіцянки.
Маленького Славка також привчали
до правди й відвертості. Тож хлопчик
із малечку навчився довіряти батькам
і все їм розповідав. А Соломія та
Вадим завжди знаходили потрібні
слова для дитини.
Коли подружжя почуло діагноз
сина — лейкемія, повірити в це не
могли. В один момент все розпалося
і втратило сенс. У голові крутилося
безліч запитань. Чому вони? Чому
їхня ідеальна сім’я? Чому їхній
ідеальний син?
Але впадати у відчай вони не мали
права. Вирішили, боротимуться за
життя синочка, у якого вклали усю
свою любов. Все, що мали, готові
були віддати заради порятунку
рідної кровиночки. Вони шукали
найкращих лікарів, возили Славка
в найпрестижніші лікарні. Але стан
хлопчика не покращувався. І одного
дня лікар виніс вирок: готуйтеся
попрощатися із сином.
Соломія вже не впадала в істерику,
не кричала. У неї не було більше сил.
Тільки сльози лилися з очей рікою,
а серце, здавалося, хтось виривав з
грудей. Вона повільно спустилася
на підлогу, згорнулась калачиком і
сиділа, не дозволяючи нікому навіть
торкнутися її. Вадим, який і сам був
повністю роздавлений, стояв біля
дружини і не знав, де знайти потрібні
слова, щоб заспокоїти Соломію. Їх
тоді просто не існувало.
Раптово Соломія підвелася на
ноги і ледь чутно з невпевненістю
промовила: «Один шанс. Ще є один
шанс». Вона нагадала чоловікові про
монаха, який жив на Закарпатті.
Про нього ще 12 років тому,
на п’ятому курсі університету,
розповідала викладачка на одній із
пар релігієзнавства. Казала, що він
зцілює навіть безнадійно хворих
людей. Соломія з Вадимом не знали,
де його шукати. Але в університеті,
де навчалися, їм дали координати
викладачки. Та розповіла, що не знає
точної адреси монаха, але село, де
він колись проживав, назвала. Тож
Соломія з Вадимом, не роздумуючи,
подалися до монаха.
Чоловіка, якого звали Василь
Чорний, у селі всі знали. Тож знайти
його виявилося не так важко. Монах
вислухав убитих горем батьків і
погодився допомогти. Разом поїхали
до Славка в лікарню. Там біля онука
сиділи бабусі та дідусі. Рідна сестра
Соломії з чоловіком також були в
палаті. Не стримуючи сліз, рідні
обіймали Славка. Кожен прощався
із хлопчиком, а той, повністю
обезсилений, лежав на лікарняному
ліжку, немов нічого не відбувалося.
Тільки сльозинка котилася по
зблідлому дитячому обличчі. Такий
маленький, а вже знає, що таке
смерть.
Соломія, Вадим і монах Василь
зайшли в палату. Останній спокійно
привітався з присутніми, глянув
на хлопчика й раптом промовив:
«Клякайте й моліться зі мною». В один
момент всі разом без заперечень впали
на коліна, крізь сльози повторювали
за монахом слова молитви. Це була
спільна молитва людей, у яких ледь-
ледь жевріла надія. Кожне благальне
слово вони пропускали через зболене
серце, так, ніби стояли на колінах
перед самим Господом, і вимолювали
залишити їхнього синочка їм. Це була
найщиріша молитва, яку вони коли-
небудь промовляли, в унісон доносячи
благання до небес. Враз монах звівся
на ноги й сказав: «Я зробив усе, що
міг. Надіємося, Господь почув нас». І
покинув лікарняну палату.
У це не могли повірити лікарі, до
кінця не вірили своєму щастю і рідні,
але Славко почав видужувати. Через
кілька місяців лікування хвороба
відступила. Соломія і Вадим щодня в
молитвах дякували Богові, бо знали,
хто врятував їхнього сина. Із Василем
Чорним після того вони більше не
бачились. Вони знову повернулися
до свого ідеального життя. А той
жахливий період вирішили забути
й більше ніколи не згадувати. Ніби
нічого й не було. Тож Ярослав далі
зростав у мирній дружній сім’ї.
Це був день, коли Славку
виповнилося вісімнадцять років.
Він уже навчався на першому курсі
університету. Друзі вмовляли його
відсвяткувати повноліття разом
гучною вечіркою. Але хлопець
відмовився, пояснюючи, що в нього
інші плани. Цього дня він подався
до Василя Чорного. Вирішив, що
зобов’язаний його знайти і подякувати
за порятунок.
Старенький чоловік так і жив
самітно в невеличкій хатинці. Побачив
через вікно біля своїх воріт парубка,
який невпевнено заходив на подвір’я,
тож вийшов йому назустріч. Славко
привітався із чоловіком, потиснув
руку, і зрадлива сльоза знову, як і
вісім років тому, скотилася по його
щоці. Василь зрозумів, хто перед
ним, і обійняв хлопця. А Ярослав
лиш промовив: «Спасибі за шанс на
життя».
Марта ГОЛОВАЦЬКА
ШАНС НА ЖИТТЯ
У цій досконалій картині життя
такими природними і справжніми
були бажання численних перехожих
якнайшвидше потрапити до своїх на-
повнених теплом, любов’ю і спокоєм
домівок. Хтось швидко виходив зі
свого офісу, сідав в автівку і мчав до-
дому, хтось поспішав на маршрутку
чи тролейбус, а хтось забігав у най-
ближчий магазин, щоби купити щось
до святкового столу.
Лише самотній хлопчик років
восьми брів поволі засніженим тро-
туаром і нікуди не поспішав. Його
поношена курточка була явно не до
сезону, штанці короткі й брудні, а
стоптані черевики давно «просили
їсти». У скоцюрблених пальчиках
хлопчина тримав гроші, яких йому
вистачить на половинку здешевле-
ного хліба. Але щоб його придбати,
треба зачекати, коли зачинятиметься
магазин. Тоді й можна буде купити
омріяний хліб за півціни.
А поки що хлопчина безціль-
но блукає вулицями міста, щоби
пришвидшити наближення вечора.
Тут він побачив дитячий магазин, на
вітринах якого виблискувала всяка
всячина для дітей. Хлопчик вирішив
зайти, аби хоч трохи зігрітися.
Так, блукаючи між рядами з то-
варом, потрапив у взуттєвий відділ.
Чорні, білі, рожеві, коричневі, бор-
дові; середні, більші й менші чобітки,
черевички, сандалики, здавалося, ви-
танцьовували перед очима. «Ех, мені
хоча б одну пару чобіток, — подумав
хлопчина. — Боже, яким би я був
щасливим!» Дитина так поринула у
роздуми та споглядання, що незчу-
лася, як хтось лагідно обійняв її за
плечі.
— Що ти шукаєш, хлопчику? —
лагідно промовила поважна пані літ-
нього віку.
— Нічого, — злякано відповів
хлопчина. — Я просто зайшов зігрі-
тися. Вже йду.
— Постривай, але ж тебе щось тут
зацікавило, — продовжувала жінка.
— Здається, я здогадуюся що, —
сказала вона, ковзнувши поглядом по
дірявих черевиках.
І, взявши хлопчика за руку, зня-
ла з полиці блискучу пару новеньких
черевиків. Потім придбала в іншому
відділі шість пар теплих шкарпеток.
І це було ще не все. Вона попросила
в персоналу миску з теплою водою і,
примостившись у віддаленому куточ-
ку, вимила хлопчикові ноги, одягла
шкарпетки і попросила взути нові
черевики. Інші п’ять пар шкарпеток
запакувала, подала дитині й сказала:
— А тепер можеш іти.
Маленький бідолашний хлопчина
прикипів своїм щасливим поглядом
до очей незнайомки і запитав:
— А ви що, дружина Бога? Бо я
тільки з Ним говорив про те, що в
мене зовсім зносилися черевики і ско-
ро доведеться ходити босоніж.
У відповідь жінка лише всміхну-
лася і погладила хлопчика по голівці.
Бо вона, звісно, була звичайною жін-
кою, котра в передноворічний вечір
шукала, кому можна було б подару-
вати краплинку милосердя, щоби цей
жорстокий світ збагатів хоча б крих-
тою доброти.
А що робитимемо ми з вами, друзі,
в святі вечори? Кому подаруємо свою
любов, ласку, тепло душі? Зігріймо
хоча б одну обділену долею душу — і
з невимовною радістю ступаймо в Но-
вий рік. Поспішаймо чинити добро —
і воно не забариться повернутися до
нас сторицею.
Наберу ув обійми тепла
І любові, і ніжності, й ласки,
Подарую краплинку добра,
Стану феєю доброю з казки.
Пригорну до грудей цілий світ.
Всім, що маю, із ним поділюся.
Й в круговерті дарованих літ
Словом щирим до вас доторкнуся.
Бо так хочу залишити слід,
Добрий слід у житті у земному.
Перш ніж скінчиться тут мій політ
І покличуть у небо додому…
Оксана ГУДЗЬ
Кихта добра