Перше періодичне видання Факультету суспільних наук Українського Католицького Університету.  7 тематичних публікацій від працівників, викладачів та керівників навчальних програм факультету.

1. F S S
S T O R I E S
Факультету суспільних наук
Українського Католицького Університету
Олександр Кожухар,
валедиктор - промовець
на зимових випускних
урочистостях 2019 та
випускник магістерської
програми з Прав людини УКУ
«Десять років тому я сидів у
лінгвістичній гімназії, не знаючи
іноземних мов і маючи один
інтерес у житті — Counter-Strike.
Згодом я потрапив на мовні
курси в УКУ, але я розумів, що
прийшов не заради англійської,
а заради глобальних змін, заради
відповідей на свої запитання. За
цей відносно короткий період
в УКУ зі мною стався справжній
поступ. Я не лише вивчив
англійську та успішно склав
ЗНО, а й перестав бавитися в
комп’ютерні ігри».
Далі відбулась чотирьохрічна
пауза в стосунках з УКУ, але коли
хлопець знову опинився тут
у якості студента, навіть оком
не встиг моргнути, як побував
у Вашингтоні, Страсбурзі та
інших містах на міжнародних
конференціях та закордонних
стажуваннях. І все це завдяки УКУ,
— зізнається хлопець.
«Проте, ми вчились в УКУ не лише
для того, щоби боротися зі своїми
«не», чи покращувати свої сильні
сторони. Ми тут, у першу чергу,
для того, щоб допомагати іншим.
Як правники ми приходимо на
допомогу тоді, коли вже були
порушені такі норми і правила, як
«не вкради» чи «не вбий».
#1, квітень 2019

2. Де і що знайти?
30
5 способів лідерства у
теорії комплексності
26
Літні майданчики: все
збалансовано - ніхто не
задоволений
22
Місто - простір для
соціальних змін:
досвід дослідження
Фабрики Повидла
18
Еміграція, як
модерний політичний
тренд
Тарас Хавунка
Віталій Руденький
Ярина Смирнова,
Альона Ляшева
Петро Байковський
2
FSS STORIES

3. 14
Про складні історії
простих людей: архів
пам‘яті діаспорян США
10
Цифрова розповідь:
напрямки сучасної
відеомови
6
Інновації
& Право
Вікторія Бабенко
Наталія Галецька
...Якою має бути роль юридичних на-
вчальних закладів та викладачів у цьому
процесі? Як правильно навчити юристів
бути інноваторами? Як виховати прав-
ників, діяльність яких буде суспільно-ко-
рисною і не шкодитиме суспільству?...
...Головними ознаками мобільного відео
стали невтручання, відсутність бар’єрів,
незалежність, оперативність, інтуїтивна
мова...
...Ми поставили перед собою дуже
чітку мету: зібрати спогади українських
діаспорян, які мешкають у США, зберіга-
ють і підтримують рідну культуру, мову,
традиції та докладають максимум зусиль
до творення сучасної України...
Уляна Макаренко
3
FSS STORIES

4. Із вдячністю та
заохоченням!
Д
орогі друзі!
Для нас це перша спроба поділитися із Вами
напрацюваннями, ідеями та атмосферою
Факультету суспільних наук УКУ. Дякую командам, які
працювали над матеріалами для першого видання,
розкриваючи ідеї, «кухню» та результати деяких наших
проектів та ініціатив.
Ми інтегрували для Вас цілу систему інтерактивних
речей на 34-х сторінках журналу. Тому, якщо Ви читаєте
нас із екрану свого електронного пристрою, не бійтеся
скористатися QR-кодом чи гіперпосиланням, які
віднайдете в тексті - Вас чекають приємні несподіванки.
Якщо ж Вам пощастило отримати це видання у
паперовому варіанті, ми пропонуємо вам інтерактивну
взаємодію з папером. Відкрийте програму "камера" на
Вашому смартфоні та наведіть на QR-код, це дасть змогу
отримати додатковий контент, який, на жаль, на папері
не відтворюється.
Я сподіваюся, що наші матеріали стануть для Вас
маленькими історіями про велику ідею плекання
цілісного розвитку людини у вільному суспільстві в дусі
служіння спільному благу.
До речі, якщо Ви ще не встигли зорієнтуватись, як саме
«виглядає» наш Факультет - зазирніть на останню
сторінку ;)
Володимир Турчиновський
Декан Факультету суспільних наук УКУ

5. Випускні урочистості магістрів УКУ 2019
Щороку 2 навчальні магістерські програми
Факультету суспільних наук УКУ, із Прав
людини та Управління неприбутковими
організаціями випускають своїх студентів
взимку

6. 6
FSS STORIES

7. ІННОВАЦІЇ & ПРАВО
Т
ематика інноваційності для україн-
ського юридичного ринку вже давно
не нова: з’являються нові стартапи,
постійно проводяться різноманітні хака-
тони/ідеатони, провідні юридичні ком-
панії наймають юридичних інженерів та
розробляють власні продукти. Правниче
освітнє середовище має належно реагува-
ти на такі суспільні тренди і виклики.
Якою має бути роль юридичних навчаль-
них закладів та викладачів у цьому про-
цесі? Як правильно навчити юристів бути
інноваторами? Як виховати правників,
діяльність яких буде суспільно-корисною
і не шкодитиме суспільству? Це виклики
глобального, а не національного масшта-
бу, і відповіді на ці питання можна знай-
ти лише шляхом спроб, тобто learning by
doing.
Школа права УКУ розпочала та успішно
реалізовує низку проектів, спрямованих
на розвиток інноваційності як навички.
Першою такою ініціативою була Сертифі-
каційна програма з ІТ-права, яка стартува-
ла у 2016 році. Від провідних українських
і закордонних експертів учасники програ-
ми дізнаються про правові аспекти блок-
чейну, штучного інтелекту чи Big Data. І це
лише незначна частина навчання. У 2018
році команда успішно завершила вже тре-
тій набір програми, який тривав одночас-
но у Києві та Львові.
Розпочавши навчання для практикуючих
правників, ми зрозуміли, що цього замало.
Саме тому цього року в рамках Магістер-
ської програми Школи права УКУ студен-
ти могли обрати декілька курсів, спрямо-
Наталія Галецька,
старший викладач кафедри теорії права та прав людини УКУ,
старший юрист однієї з найбільших українських ІТ компаній SoftServe, Inc.
7
FSS STORIES

8. ваних на розвиток інноваційності як
навички у правників: “Юридичне під-
приємництво”, “Юридичні інновації”
(під час якого студенти створювали
власні стартапи), “Права людини в
інформаційному суспільстві”, “Право
і технології”. Разом з командою юри-
дичної фірми «Bot&Partners» студен-
ти працювали над оптимізацією ро-
боти Юридичної клініки.
Розвиток інноваційності важливий не
лише для студентів-правників. Цього-
річ ми почали працювати у напрямку
створення, у рамках Школи права УКУ,
інноваційного юридичного середо-
вища, яке буде корисним як для при-
ватного, так і для публічного сектору.
Саме тому Школа права УКУ підтри-
мала пропозицію спільноти Kyiv Legal
Hackers провести у Львові Хакатон.
Для нас було важливим, щоб тематика
Хакатону була соціальною. Саме тому
темою став доступ до правосуддя, або
навіть ширше – доступ до справедливо-
сті (Access to Justice Hackathon).
У Хакатоні взяло участь близько 70 учас-
ників із різних куточків України та з різ-
ним бекграундом: юристи, програмісти,
маркетологи. Юридичне середовище
представляли студенти-правники, прак-
тикуючі адвокати, навіть представниця
судової гілки влади. До фінальної пре-
зентації дійшло дванадцять проектів,
дуже різних за тематикою: від чат-бота
для внутрішньо-переміщених осіб до
програми, яка допоможе складати якіс-
ніші договори. Суддями Хакатону стали
декан факультету суспільних наук УКУ
Володимир Турчиновський, керівник
Магістерської програми з комп’ютер-
них наук за напрямом “Науки про дані/
Data Science” Олексій Молчановський,
віце-президент компанії SoftServe Іван
Лешко, керівник Управління ІТ Львів-
8
FSS STORIES

9. ської міської ради Марта Романяк, пред-
ставник Мін’юсту Іван Шемелинець.
Серед партнерів проведення Access to
Justice Hackathon: юридичні фірми Vasil
Kisil & Partners, Axon Partners, Sayenko
Kharenko, ILF, Програма USAID «Нове
правосуддя» та HiiL (Гаазький інститут
інновацій у праві).
Переможцями Хакатону стала команда
SpozhyWatch, яка розробила платформу
для оскарження дій перевізників, щоб
споживачі отримували відшкодування
за затримки та скасування рейсів на лі-
так, автобус, потяг.
Однозначно, ця подія стала місцем для
обміну думками, генерування нових
ідей, цікавих знайомств та синергії.
Такі заходи мають значно ширші пер-
спективи. Наприклад, є можливість за-
лучити правників, які працюють в орга-
нах державної влади, органах місцевого
самоврядування, судах, нотаріаті. Саме
вони є тими практиками, які знають “з
життя”, що створює труднощі звичайній
людині у доступі до правосуддя, які пи-
тання найчастіше постають, що можна
було б оптимізувати для того, щоб по-
слуги, які надає держава людям, були
якіснішими, простішими, доступнішими.
Також у цьому контексті не менш важ-
ливим є розуміння того, що інноваційні
проекти повинні удосконалювати сам
державний апарат і послуги, які надає
держава. Особливо цінними і цікавими
є ті інноваційні проекти, що спрощу-
ють життя простим людям у відносинах
з державою: допомагають реалізувати
своє право на пільги, зареєструвати гро-
мадську організацію чи створити малий
бізнес. При цьому, інноваційні проекти,
які підвищують проінформованість про
власні права (наприклад, під час пере-
вірки контролюючими органами) або ті,
які спрощують можливість подати скар-
гу на неправомірні дії чи рішення дер-
жави, роблять суспільство більш демо-
кратичним. Проте, ідеальним варіантом
була б наявність інноваційного рішення,
що допомогло б уникнути або мінімізу-
вати потребу в оскарженні дій держави.
У сучасному інформаційному суспільстві
не лише інженери, а й юристи мають
мислити інноваційно, адже саме інно-
вації пришвидшують розвиток держави
та удосконалюють суспільні процеси, а
Школа права УКУ в свою чергу буде до-
помагати розвивати інноваційність як
навичку в юристів.
9
FSS STORIES

10. ЦИФРОВА РОЗПОВІДЬ: НАПРЯМКИ
СУЧАСНОЇ ВІДЕОМОВИ
Вікторія Бабенко,
завідувачка кафедри журналістики, керівниця студії відеопроектів
DOCemotion Школи журналістики УКУ
С
учасний масштаб інтер-
нет-ресурсів створив
сприятливі умови для гло-
балізації ідей та продуктів. У
цифровому світі соціальні мере-
жі стали органічною частиною
повсякденного життя: наблизили
до кумирів, дозволили комен-
тувати життя та вчинки відомих
осіб, забезпечили можливість
зловити момент і поділитись ним
з друзями, задоволення від пере-
гляду якого, іноді переважає над
радістю безпосереднього сприй-
няття. Сфера digital постійно змі-
нюється, оминаючи географічні
кордони, здійснює нову хвилю
людської творчості і потенціалу.
Ринок відеопотоку в інтернеті по-
стійно зростає внаслідок збіль-
шення кількості користувачів
та удосконалення зв'язку, який
ставатиме щораз доступнішим і
практичнішим для різних верств
суспільства,атакожзалученніспо-
живачів, налаштованих на сучас-
ні технології обміну інформацією.
У мережі важлива не якість кар-
тинки, а насамперед щирість і
правдивість, тут не працюють
правила монтажу – покажемо
як захочемо, це «реалиті» – не-
спотворений показ дійсності.
Онлайн-ресурси та традиційне
телебачення постійно експери-
ментують із соціальними мере-
жами у пошуку індивідуального
формату комунікації. Нову тен-
денцію у 2014 році запровадив
Facebook: мережа збільшила
частоту показу відео на своїй
платформі, що сутнісно вплину-
ло на всю медійну індустрію.
Щоб не набридати користува-
чам, мережа автоматично вми-
кає короткі відео без звуку, по-
вертаючи в практику титровану
традицію, такий підхід поступо-
во переймають і класичні медії.
Формат «без звуку» (переважно
вживають термін кепшн або SM-
фільм) запропонував нову сво-
єрідну культуру розповіді: зараз
найпопулярніші відео аудиторія
дивиться незалежно від ауді-
ального супроводу – зручні для
читання субтитри стали вдалим
способом трансформувати відео
ряд у когерентну розповідь, а
зручні смартфони забезпечили
комфортний спосіб перегляду.
Зростання популярності соцме-
реж зумовило попит отриму-
вання адаптованої інформації
для мобільних додатків: корот-
кі тексти, фото і відеоконтент.
Соціально-культурна і техно-
логічна динаміка, автомати-
10
FSS STORIES

11. 11
FSS STORIES

12. зація цифрових пристроїв дарують
можливість майже кожному мати, ство-
рювати і розповсюджувати контент у
режимі реального часу, не звертаю-
чись до посередників. Відеододатки
для смартфонів створили відеосвіт,
який постійно наповнюють мобільні
режисери потоком життєвих ситуацій,
підтримуючи трендову мобільну куль-
туру – mobile first (спершу мобільні).
Головними ознаками мобільного відео
стали невтручання, відсутність бар’єрів,
незалежність, оперативність, інтуїтивна
мова. Щоденні переживання користу-
вачі відтворюють у відеоісторіях, в яких
світ поспіхом зібраний з деталей. У тако-
му контенті поєднуються як спонтанність
висловлювання, так і серйозність ви-
словлених спостережень – це той випа-
док, коли краса в очах того, хто дивиться.
Споживання інформації із смартфонів
оновлює процес виробництва і спожи-
вання відео. У 2011-2012 роках поряд із
горизонтальним форматом з’являється
цифрове рішення, відоме як синдром
вертикального відео – портретна орієн-
тація; високий екран; привіт, ви зніма-
єте неправильно! Смартфон скорочує
дистанцію між креативним імпульсом і
реалізацією, таку виробничу швидкість
і творчу віддачу неможливо отримати
під час створення традиційного продук-
ту. Ширококутні ракурси і великі пла-
ни створюють відчуття максимально-
го ефекту присутності, невластиві для
класичного знімання, а ще мінімаль-
ний бюджет, легкість і свобода. Усе це
дозволяє створювати нові відеоісто-
рії про важливе, актуальне та цікаве.
Піднесення неігрового формату спри-
яє відродженню документалістики як
важливого інструменту соціальних
змін: актуальні фільми надихають на
вчинки, допомагають «бачити» світ,
дозволяють розкрити нові режисер-
ські обличчя, підтримати оригінальні
авторські пошуки, створити ресурс до-
кументальної активності, адже волон-
тери тепер приходять і в сферу кіно.
Кожна із цих цифрових відеотенден-
цій/відеорозповідей стала майданчи-
ком для навчально-практичних екс-
периментів Школи журналістики УКУ.
Школа caption video дозволила україн-
ськимтаміжнароднимвідеографамумежах
проекту Videoквест навчитися створювати
яскраві caption story про те, як українці че-
рез громадські ініціативи змінюють країну.
Фестиваль мобільного кіно Mobile Flix Fest
став відкритим майданчиком вільного ко-
роткого метру, який об’єднав ентузіастів
мобільного формату, популяризуючи кре-
ативні індустрії серед широкої аудиторії.
Videocamp тревел-журналістики започат-
кував навчально-польовий проект, який
дозволяє молодим відеографам ділитись
своїми враженнями у мандрівному форма-
ті, портретуючи яскраві куточки України.
Відеоакадемія документального серіалу
12
FSS STORIES

13. DOCemotion запровадила й вдосконали-
ла практику «універсального докумен-
таліста», яка фокусується на принципі
«кожен сам собі знімальна група» (сце-
нарист / режисер / оператор / монтажер
/ продюсер) та дає можливість на усіх
етапах створення серії мислити катего-
ріями втілення. Результатом такого під-
ходу стала авторська реакція молодих
українських та закордонних докумен-
талістів на складні й гострі теми історії,
втілена у двох документальних циклах
– «Декомунізація.ua» та «Мовчазні свід-
ки ХХ ст.». У 2017 році документальний
серіал «Декомунізація.ua» увійшов до
10 найкращих документальних філь-
мів про Україну часів її Незалежності.
Відеопроекти Школи журналістики УКУ
допомагають молодим відеографам
знайти свою візуальну мову, щоб роз-
повісти про найважливіше, занурив-
шись у складні близькі історії, сміливо
експериментуючи з текстом і формою
для створення універсальної розповіді.
Якщо повернутись до «трендів», то
YouTube масштабував відеоповідомлен-
ня і створив «цифрову галактику», як
свого часу Йоганн Ґутенберґ тиражував
книгу. «Все відео, створене з допомо-
гою камер навколо, постійно заванта-
жуване в мережу, викладене в соціаль-
них мережах, на які дають посилання,
пов’язане між собою та утворює блакит-
ний океан, який вкриває нашу планету,
океан відео», – зазначає Андреас Трес-
кі, кінорежисер і медійний художник.
Традиційний колір відеопотоку – блакит-
ний, саме такий початок має телевізійна
культура з метафоричним обрамленням
«блакитний екран», який з часом ви-
черпав себе, оскільки став кольоровим.
Утім, як переконуємось, сучасні пристрої
також відсвічують звичним кольором…
У мережевих відеоісторіях відтворений
перцептивний, суб’єктивно сприйнятий
мікросвіт, такий спосіб розповіді межує
із кінематографічним стилем Дарре-
на Аронофскі – поривчастим автор-
ським висловлюванням про сенс життя.
13
FSS STORIES

14. ПРО СКЛАДНІ ІСТОРІЇ ПРОСТИХ
ЛЮДЕЙ: АРХІВ ПАМ‘ЯТІ ДІАСПОРЯН
США
Ч
асто коли ми відвідуємо музеї, зокрема історичні, хотілось б
перенестись у той час, відчути смак тогочасної їжі, спробува-
ти надягнути на себе одяг «старих часів», чи просто побесіду-
вати із очевидцями тих чи інших подій. На фоні цих ідей та бажань
Уляна Макаренко,
керівниця магістерської програми із Медіакомунікаціїй УКУ
14
FSS STORIES

15. мене продовжити мою освіту.
Всі подальші роки я присвятив
вивченню літератури, компара-
тивної лінгвістики і поезії, якою
захоплююсь досі», - ділить-
ся у своїх свідченнях п. Леонід.
Його розповідь про свою ро-
дину є неймовірно теплою, яка
переплітається із незабутніми
емоціями від першого приїз-
ду до України. Оповідач багато
розповідає про свої професійні
здобутки, ділиться своїми роз-
думами про національну іден-
тичність українців за кордоном
та патріотичне виховання дітей.
Розмова із п. Леонідом завершу-
ється описом теперішньої гро-
мадської діяльності оповідача та
історієюпровпливЙосифаСліпо-
го на українську діаспору в США.
Ще однією цікавою постаттю,
є кураторка Музею української
спадщини при коледжі Манор
(Дженкінтаун, Пенсильванія)
Христина Прокопович, яку також
вважають ентузіасткою україн-
ської культури та традиційних
народних промислів. Її батьки
емігрували до Америки у 1949
році. Їм вдалося зберегти глибо-
ке почуття любові до України, ви-
все частіше можна почути про використання
«інноваційних» чи «інтерактивних» техноло-
гії у музейній справі. Ці поняття охоплюють
доволі широкий контекст: від використання
мультимедійних технологій та аудіовізуальних
засобів у експозиції музею до створення вірту-
альних музеїв та виставок у всесвітній мережі
й офіційних інтернет-сторінках. Проект, який
розпочався 3 роки тому , «Візуальний архів
пам’яті діаспорян США» започаткувала Магіс-
терська програма з медіакомунікацій УКУ. Ми
поставили перед собою дуже чітку мету: зі-
брати спогади українських діаспорян, які меш-
кають у США, зберігають і підтримують рідну
культуру, мову, традиції та докладають мак-
симум зусиль до творення сучасної України.
Про історії цих людей та їхні свідчення хотілось
би розповісти. Розпочнемо із професора Лео-
ніда Рудницького, який походить з інтелігентної
галицької родини. У далекому 1944 році роди-
на змушена була виїхати до Чехословаччини, а
звідти–доDPтаборівуНімеччинітаАвстрії.Опо-
відач виріс у цих таборах, втратив там батька та
діда. Його матері нічого не залишалось, як у 1953
році емігрувати з 17-річним сином до Америки.
«Мені довелося досить довго адаптуватись до
нового середовища, проте, найбільше насна-
ги давало мені відчуття свободи, яке не поки-
дало мене після приїзду до Америки. Нарешті
переслідуванням, страху і невизначеності на-
став кінець. За якийсь час, мати переконала
15
FSS STORIES

16. ховували дітей свідомими українцями.
Глибоко вплетені в біографічний на-
ратив артефакти: Христина Прокопо-
вич говорить про речі, з якими її роди-
на приїхала до США, окремих людей та
їх речі, які стали надбанням музею, а
також ті сучасні артефакти, що їх ство-
рюють її учні на майстер-класах із ви-
шивки, писанкарства та плетіння гер-
данів. Немало серед них і американців.
У Проекті ми намагались висвітлити об-
ставини, які спонукали українців мігру-
вати до США та розповіді, повні життє-
вих подробиць і цікавих деталей, про
шлях родин від України до освоєння
ними нових місць для проживання. Цей
Проект показує складні історії простих
людей. Не оминули ми своєю увагою і
Український музей і бібліотеку Семіна-
рії Святого Василія у м. Стемфорд, штат
Коннектикут. Тут у архівах представле-
на велика добірка текстових, фото- та
аудіоматеріалів, які розповідають про
життя американських мігрантів укра-
їнського походження. Між-іншим, за
увесь період існування Стемфордської
семінарії її випускниками стали близь-
ко 200 студентів. Серед них був і Лю-
бомир Гузар, очільник Української Гре-
ко-Католицької Церкви. Важливе місце,
серед розповідей, має також «Пласт».
Протягом двох років було записано 15 ін-
терв’ю, частина з яких увійшла до муль-
тимедійних історій, опублікованих на
сайті «Візуального архіву пам’яті діаспо-
рян США», а частина – до короткометраж-
ного документального фільму про Пласт.
Цей проект досі реалізовується в рам-
ках «Woroch-Project» від неурядової ор-
ганізації «American Counsil of Ukrainian
Cultural Art and Science» (ACUCAS)
за підтримки The Ukrainian Catholic
Education Foundation, Фонду спадку Ма-
рії Фішер-Слиж та Стемфордської се-
мінарії святого Василя Великого УГКЦ.
16
FSS STORIES

17. Ellis Island - еміграційний
центр, який працював
протягом 1892 - 1954 років.
Більшість українських
емігрантів воєнного та
повоєнного часу вперше
ступили на територію США
саме тут.
17
FSS STORIES

18. International Autumn School проходила протягом
19-23 листопада 2018 р. на тему “The Invisible
Migrants of Europe: The Migration System between
Ukraine, Poland and Germany”.
18
FSS STORIES

19. ЕМІГРАЦІЯ, ЯК МОДЕРНИЙ
ПОЛІТИЧНИЙ ТРЕНД
Петро Байковський,
доцент кафедри політичних наук УКУ,
викладач програми Етика-Політика-Економіка
З
араз ми бачимо, що мігра-
ція стає одним з основних
трендів сучасних політич-
них, економічних, соціальних та
навіть культурних процесів. Це є
глобальна тенденція, яка поро-
джує низку глобальних і регіо-
нальних проблем. Завдяки роз-
витку інформаційних технологій і
транспорту мобільність населен-
ня різко зросла. Високорозвинуті
країни через низькі темпи при-
родного відтворення населення
почали стикатися з проблемою
нестачі трудових ресурсів і роз-
почали відкривати свої кордони
та ринки праці. А велика кількість
людей зі слаборозвинутих країн
відгукнулася на цю пропозицію.
Таким чином запустився потуж-
ний економічний механізм з по-
дальшим впливом на політичний
дискурс, соціальну напруженість.
Маємісцетакожрозмиваннякуль-
турної та релігійної ідентичнос-
ті, а також їхні взаємовпливи.
Міграція це дуже багатогран-
ний процес, який має як пози-
тивні, так і негативні сторони.
Власне для того щоб з'ясувати
цю багатогранність і оцінити
вплив міграції на Україну, Поль-
щу і Німеччину в широкому за-
гальноєвропейському та гло-
бальному контексті і визріла
ідея провести міжнародну поль-
сько-німецько-українську школу
“The Invisible Migrants of Europe:
The Migration System between
Ukraine, Poland and Germany”.
Ініціатива з'явилася від німець-
ких колег, зокрема від профе-
сора Штефана Гаршетскі (Prof.
Dr. Stefan Garsztecki) з Універ-
ситету Хемнітца. Для Німеччи-
ни тема міграції є надзвичайно
важливою протягом уже більш
ніж трьох років, коли країна при-
йняла величезну кількість біжен-
ців і нелегальних мігрантів і на
грунті цього отримала значну по-
літичну турбулентність у вигляді
зростання правих екстремістів
та певну соціальну напруженість.
Відтак виникла ідея провести
таку школу у співпраці з універ-
ситетами двох інших країн, для
яких міграція також набула осо-
бливого значення. Польща де-
монструє сьогодні динамічний
економічний розвиток, але через
значну втрату власного населен-
ня, яке свого часу виїхало в по-
19
FSS STORIES

20. шуках роботи до країн Західної Євро-
пи, перспективи цього розвитку досить
швидко би вичерпалися. Польський
уряд вирішив компенсувати нестачу ро-
бітників різних галузей трудовими мі-
грантами з України, відкривши та значно
лібералізувавши власний ринок праці.
Україна в цьому тріо має принципово ін-
ший статус. Наша держава, на відміну від
Німеччини і Польщі, є не отримувачем
мігрантів, а її постачальником. З останні
роки Україну покинули в пошуках роботи
мільйони працездатних громадян, осів-
ши значною мірою саме в Польщі. Част-
ково це має позитивний ефект, адже що-
року заробітчани пересилають в Україну
мільярди доларів, покращуючи тим са-
мим платіжний баланс держави. Але в
довгостроковій перспективі це матиме
значний негативний ефект, адже знач-
но уповільнює потенціал для зростан-
ня економіки, для якої все ще потрібні
люди, особливо висококваліфіковані.
Співорганізаторами школи стали уні-
верситет Ополе (Інституту політичних
наук) та Український католицький уні-
верситет (кафедра політичних наук).
Осіння школа відбувалася в Українсько-
му католицькому університеті протягом
тижня з 19 по 23 листопада в Центрі Ми-
трополита Андрея Шептицького. Учасни-
ками школи були 10 студентів бакалав-
рату з університету Хемнітца, 5 студентів
з університету Ополе і 10 студентів про-
грами “Етика-Політика-Економіка” УКУ.
Метою навчання на школі була спроба
аналізу сучасних міграційних процесів
в Європі, а також в Німеччині, Україні
та Польщі. Цікаві лекції мали профе-
сор університету Хемніца д-р. Штефан
Гаршетскі, викладач цього університету
Юрек Вейвода, д-р. Інституту політології
Опольського університету Марек Мазур-
кевич, а також доцент кафедри соціоло-
гії Українського католицького універси-
тету Данило Судин. Багато тем осінньої
школи студенти готували самостійно -
як індивідуально, так і у формі групових
20
FSS STORIES

21. презентацій. Значна увага приділяла-
ся і вивченню окремих цікавих кейсів.
Окрім навчання студенти мали та-
кож певну культурну програму - екс-
курсію академмістечком УКУ, екс-
курсія львівським середмістям,
перегляд українського фільму.
Окрім навчального ефекту, який без-
перечно був присутній на школі, сту-
денти отримують додаткову можливість
міжкультурної комунікації, можливість
подискутувати з однолітками на теми,
які виходять значно далі за ті, які охо-
плені програмою школи. Для них це
формування нового кола знайомств та
обмін ідеями. Що також важливо, сту-
денти отримали можливість побачити,
що на одну і ту саму проблему можна
дивитися по різному і навіть вирішува-
ти її по різному, зважаючи на культур-
ну, політичну чи економічну специфіку.
Такі події в науковому і освітньому се-
редовищі зазвичай є результатом попе-
редніх контактів і співпраці в минулому.
Так важливу роль у цій школі відіграла
співпраця з д-р. Пйотром Коцибою з
того ж університету Хемніца, з яким ми
вже проводили подібну школу у Львові
у минулому. На жаль, цього разу Пйот-
ру не вдалося відвідати Львів, але саме
завдяки його зусиллям зібралася нова
команда, яка і втілила сучасний проект.
На майбутнє безперечно є певні пла-
ни. Мова йде, як про можливо наступ-
ну осінню школу, але вже у Хемніці або
Ополе, а також спільні грантові заявки
на реалізацію інших проектів від різних
європейських освітніх фондів. Власне
ця школа могла відбутися також завдяки
через часткове її фінансування зі сторо-
ни Фонду польсько-німецької співпраці.
21
FSS STORIES

22. Фото Андрія Поліковського, Львівська газета
22
FSS STORIES

23. МІСТО - ПРОСТІР ДЛЯ
СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН: ДОСВІД
ДОСЛІДЖЕННЯ ФАБРИКИ
ПОВИДЛА
З
а даними ООН наразі 54% усього
населення світу проживає у містах,
і ця пропорція прогнозовано
до 2050 року наблизиться до 66%.
Зростаючи, міста залучають і поєднують
у собі найуспішніші бізнеси та
найталановитіших людей. Наприклад,
Сан-Франциско, Сан-Хосе та інші міста
у Каліфорнії, де розташовані передові
університети світу, стали платформою
для розвитку Кремнієвої долини. Більше
того, міста стають місцем прийняття
доленосних не лише для окремих
країн, а й для цілого світу політичних
рішень, як-то прийняття Паризької
угоди, що направлена на боротьбу із
глобальним потеплінням. В той же час
міста, приваблюючи до себе більше й
більше населення стають просторами
загострення соціальних конфліктів та
нерівностей, які мають вирішуватися
задля подальшого розвитку.
Часто розбудову міст вважають
сферою компетенції архітекторів,
містопланувальників чи-то дизайнерів.
І безсумнівно від їх професіоналізму
залежить надзвичайно багато. Від
такої невеликої деталі міського
середовища, як пандус, може залежати
вільне пересування тисяч людей у
місті. У той же час лише дизайнерські
та архітектурні рішення як такі не
можуть вирішити низку соціальних
проблем, як недоступність житла у
містах, проблеми із транспортним
сполученням, занедбаність громадських
просторів. Ще в 1976 році відомий
французький філософ Анрі Лефевр
запевняв, що просторова зміна не
може відбутися без зміни соціальної
і навпаки. Саме тому все частіше до
містобудівних та містопланувальних
проектів у містах Заходу залучаються
спеціалісти зі сфери соціальних наук.
А поєднання експертизи архітекторів,
дизайнерів, економістів, культурологів
та соціологів стає базою для покращення
міського середовища та створення
простору для комфортного життя.
Брак уваги до соціальних аспектів
розвитку міського простору дуже гостро
відчувається у пострадянських містах.
Десятиліттями радянські українські
міста розвивалися за “правильним”
сценарієм, що не передбачав соціальних
конфліктів, відмінностей у потребах та
інтересах містян. В умовах заданої вище
стратегії розвитку міста соціологічний,
політологічний чи культурологічний
аналіз не є важливим, бо наперед
Ярина Смирнова,
студентка 4 року програми “Соціологія”
Альона Ляшева,
старша викладачка програми “Соціологія”
23
FSS STORIES

24. “відомо”, яким має бути Ваш двір, вулиця чи школа. У часи
незалежної України ситуація змінилась, тепер кожне місто
в принципі має свободу розвиватися на власний розсуд.
Однак брак традицій міського планування з урахуванням
інтересів різних груп мешканців, фактично консервує колишні
«адміністративні» підходи до творення міського простору, до
якихдодаласящедомінантаекономічнихінтересівзабудовників.
На програмі “Соціологія” УКУ ми бачимо гостру необхідність
відновлювати загублену традицію аналізу міського життя і
розвитку через призму соціального. Як один із кроків на шляху
такогорозвиткуцьогорокустудентамипрограмибулопроведено
дослідженнямалопомітної,алепотенційнодужеважливоїміської
трансформації Львова - перетворення Фабрики Повидла, що у
районі Підзамче, із закинутого приміщення у арт-центр. Фабрика
повидла розташована в історичному районі Львова – Підзамче,
що знаходиться недалеко від Високого Замку та центру міста.
Сама будівля є унікальним прикладом фабрики, побудованої в
неоготичному стилі. Її зовнішній вигляд більше нагадує замок,
ніж фабрику, незважаючи на її індустріальне призначення
MISTOSITE. Ревіталізація Фабрики повидла у
Львові: проект Urban кураторів
24
FSS STORIES

25. безпосередньо від початку її існування.
Фабрика Повидла була побудована
приблизно у 1870-х роках і була названа
на честь свого засновника: "Кронік і
Син". Протягом пізнього радянського
періоду комплекс був перетворений
на фабрику з виробництва варення
та мармеладу, та працював практично
до часів незалежності України у 1990-х
роках. Після повалення соціалістичного
режиму, почав відбуватися процес
загальноїприватизації,томуусідержавні
підприємства переходили до рук
громадян України.Таким чином, через
відсутність модернізації виробництва,
а також появи більших та значно
потужніших виробництв у Львові таких
як «Світоч» чи фабрика у м. Яричів, які
пропонували значно вищу заробітну
плату та перспективи для робітників,
Фабрика Повидла почала занепадати.
Протягом довгого періоду часу (із
90-х і аж до 2009 року) ця будівля була
закинута та занедбана. Стіни фабрики
використовувалися лише безхатьками
для ночівлі, та часто піддавалися
нападам вандалів. Проте у 2009 році
будівля була помічена місцевими
митцями, які, за дозволом власника,
почали використовувати будівлю як
безкоштовну і досить атмосферну
локацію для власних перформансів,
інсталяцій та фестивалів. Проте будівля
все ще продовжувала занепадати, тепер
і у зв’язку із не зовсім бережливою
експлуатацією.Протеу2015роцікомплекс
було придбано меценатом Гарольдом
Біндером, засновником Harald Binder
Cultural Enterprises (HBCE) з метою
створення мультидисциплінарного арт-
центру. Завданням нашого дослідження
було з’ясувати потенційний вплив
створення арт-центру Фабрика Повидла
на районі Підзамче. Ми відштовхувалися
від досвіду західних міст, в яких
подібні зміни часто призводять до
джентрифікації - процесу витіснення
мешканців із району через підвищення
вартості проживання та споживання.
Після проведення перших інтерв’ю із
жителямирайонуПідзамче,мипобачили,
що вони загалом ставляться прихильно
до потенційних змін, оскільки більшість
з них живуть у власних квартирах, і
розвиток району не змусить їх шукати
нового місця для зйому житла (як це,
наприклад, відбувалося у Берлінському
Кройцбергу), а навпаки - вірогідно
покращить їх умови життя. Також, для
старшого покоління району ця будівля
є важливим місцем спогадів про
молодість, де вони працювали у той час,
коли фабрика діяла та була доглянута.
Також мешканці району сподіваються
на підвищення безпеки вулиць через
приплив людей та покращення
комфорту та інфраструктури вулиць
(до прикладу, хорошого освітлення
тощо). У той же час ми розуміємо, що
культурний розвиток району залучить
в цю місцевість нових мешканців та
відвідувачів, що може викликати як нові
форми конфліктів між різними групами
містян, так і нові форми співпраці і
взаєморозуміння. І для розвитку другого
варіанту необхідний пильний аналіз
ситуації спеціалістами із суспільних наук.
Над дослідженням працювали
Ярина Смирнова, Анастасія Бабійчук,
Христина Гураль, Ксенія Іванишин,
Самюель Генслер та Уляна Мартин.
25
FSS STORIES

26. 5 СПОСОБІВ ЛІДЕРСТВА У
ТЕОРІЇ КОМПЛЕКСНОСТІ
Cynefin — це слово валлійською мовою,
що означає «середовище», «ареал»
або «місце». Повніше розуміння цього
поняття передбачає сенс, в якому ми всі
маємо численні зв'язки з різноманітним
минулим — культурним, релігійним,
географічним, племінним і т. д. Найчастіше
ми усвідомлюємо цей факт лише частково.
Зображення із книги Fabian Schiller, Agile Planet
Віталій Руденький,
керівник аналітичних та дослідницьких проектів
в Інституті лідерства та управління УКУ
26
FSS STORIES

27. А
рмійські аналітики США взяли-
ся порахувати ефективність ви-
трат на воєнні дії в Іраку. Один
«інвестований» долар у дешеву ви-
бухівку, металеві кульки від підшип-
ника і найпростіший кнопковий те-
лефон відгукувалась американським
платникам податків у сім мільйонів
доларів додаткових витрат. Як так?
Командувач військ спеціального при-
значення американський генерал
Стенлі МакКрістала у книзі «Команда
команд» пояснює це тим, що сформо-
вана в індустріальні часи лідерська і
управлінська моделі більше не справ-
ляються зі зростаючою складністю,
комплексністю та непередбачувані-
стю середовища. «Ми платимо за за-
старілий спосіб думання», - пише він.
Схожих висновків доходять аналітики
McKinsey. У недавній серії публікацій
вони зазначають, що світ переживає
фундаментальну зміну філософії управ-
ління. Статичні, неповороткі, створені
для стабільності «традиційні організа-
ції» з постановкою цілей згори посту-
паються гнучким «новим організаціям».
Комплексність - це те нове, яке вносить
плутанину і перекидає «управлінську
шахову партію», змінюючи правила.
Проте що таке комплексність? Оста-
точної згоди щодо цього немає. Най-
поширеніший погляд такий: комп-
лексним є все те, що складається з
багатьох тісно переплетених зв’язками
елементів, а кожен окремий елемент
і система загалом здатна до постійної
адаптації. Живі організми, соціальні
мережі, групи людей, організації, кон-
флікти, світова економіка, новаторство
- все це приклади комплексних явищ.
International Centre for Complex Project
Management звужує визначення комп-
лексності у проектному менеджменті:
комплексними є проекти, де успіх ви-
значається не як створення конкрет-
ного продукту, а як зміна чи цінність.
Інститут лідерства та управління УКУ
віднедавна впровадив та розвиває но-
вий напрямок – „Керування складністю”
та прагне поглибити розуміння лідер-
ства у сучасному комплексному світі.
У цьому контексті вартим уваги є праця
валлійського дослідника Дейва Сновде-
на. У 1999 році, працюючи в IBM Global
Services, він запропонував для роботи з
комплексністюмодельCynefinframework.
Cynefin framework
Модель ділить дійсність на п’ять об-
ластей або контекстів, де по різно-
му ухвалюються рішення: simple,
complicated, complex, chaotic та disorder.
Chaos - область, де зв’язок між причи-
ною та наслідком нечіткий або постій-
но змінюється. Подій в області chaos
розгортаються швидко. Чекати точних
знань чи повного набору фактів небез-
печно. Порада менеджерам у таких си-
туаціях: діяти, з’ясувати де знаходиться
стабільність, рухатись у її напрямку. Зір-
вані крайні терміни, пожежа у будинку,
терористична атака 11-го вересня - це
приклади таких ситуацій. Домен хаосу
до недавнього часу був зразком уявлень
про лідерство. Модель лідерства у цій
області не передбачає дебатів та обго-
ворень, рішення ухвалює одна особа.
Стиль лідерства директивний, а органі-
заційна структура - ієрархія з домінуван-
ням однієї особи в центрі. Метод - швид-
ко без зайвих обговорень поставити
завдання і перевірити його виконання.
Simple - область «відомого відомо-
го». Правила відомі, загальна си-
туація незмінна, зв’язок між при-
чиною та наслідком очевидний та
стабільний. Simple - це область стан-
дартних процедур, кожна пробле-
27
FSS STORIES

28. 28
FSS STORIES

29. ма має одне найкраще рішення. Порада менеджерам у simple
ситуаціях така: з'ясуйте що відбувається, проведіть класифі-
кацію, виконуйте правила і застосовуйте найкращі практики.
У simple домені оптимальним є чітка ієрархія з сильним домі-
нуванням центру - CEO чи вузької групи однодумців - та чіт-
ким ланцюжком команд. Його завдання - сформулювати чіт-
кі правила та процедури. У simple домені правильні рішення є
очевидними, організаційна структура не передбачає значних комуні-
кацій. Завдання лідерів та керівників нижчого рангу - координування.
Complicated - область «невідомого відомого». У цій області зв'язок
між причиною та наслідком теж існує, але для його увиразнення по-
трібен аналіз та експертні знання. Це область кращих практик - до
кожної complicated ситуації може бути кілька рівноцінних підходів.
Тут комфортно почуваються інженери, методисти, хірурги, штучний
інтелект та великі дані. Загальне правило для менеджерів таке: збе-
ріть дані, проаналізуйте, дійте. Complicated домен передбачає більшу
залученість учасників команд, керівники організацій покладаються
на експертні знання працівників, їхню здатність ухвалювати рішення
та діяти. Організаційна структура - ієрархія-сервіс з акцентом на під-
тримку членів команд. Лідерство у complicated організаціях є сино-
німом менторства і служіння. Загроза таких організації - аналітичний
параліч, а тому найперше завдання їхніх керівників встановити та під-
тримувати справедливий, чіткий і зрозумілий протокол ухвалення рі-
шень. Лідери створюють візію і залучають команду до їхньої реалізації.
Complex - це сфера «невідомого невідомого». Зв'язок між причиною та
наслідкомстаєзрозумілимретроспективно,точнийаналізтапрогнозне-
можливі, рішення виникають у процесі. У complex домені порада управ-
лінцям така: зробити тестову спробу, подивитися і подумати над наслід-
ками, повторити та розширити тест. Зміни, створення нових програм,
розробка нових політик, стартапи - все це знаходиться у комплексному
домені. Комплексність не передбачає можливості передати щось на аут-
сорс,великіданіташтучнийінтелектукомплексніобластімайжебезсилі.
Найкраща організаційна структура - розподілена мережа автоном-
них команд. У таких організація відсутні централізовані управління,
HR, маркетинг чи продажі, всі ці функції широко розподілені. Завдан-
ня лідерів - створювати людиноцентричну культуру, спонукувати до
співпраці, підтримувати спільну місію і тримати незмінний фокус на
цінностях. Протокол ухвалення рішень тут має першорядне значення.
Кожен контекст передбачає відмінну версію управління та лідер-
ства, жодна не є кращою чи гіршою. Проте, як стверджує дослід-
ник комплексності в економіці з університету Далхаузі Рік Ней-
сон, майбутні екононічні суперпотуги стануть такими завдяки
здатності давати собі раду з комплексністю, а вміння компаній залу-
чати людей з комлексним мислення відділить переможців від невдах.
29
FSS STORIES

30. ЛІТНІ МАЙДАНЧИКИ: ВСЕ
ЗБАЛАНСОВАНО - НІХТО НЕ
ЗАДОВОЛЕНИЙ
Вікенд у Львові.
Ви турист і гуляєте централь-
ною частиною міста, насолод-
жуєтесь старовинною архітек-
турою, плануєте скуштувати
запашної кави або шоколаду.
Ви житель міста і шукаєте за-
тишний ресторанчик з літ-
нім майданчиком, де у вас
скоро приймуть замовлен-
ня та якісно його виконають.
Ви підприємець. Працюєте у
сфері ресторанного бізнесу,
володієте невеличким ресто-
раном у центральній частині
Львова, щодня вкладаєте свій
час та зусилля для розвит-
ку власного малого бізнесу,.
Туристи, бізнес та мешканці. У
кожної сторони завжди буде свій
погляд, історія, відчуття про-
блем міста та бачення шляхів їх
вирішення. Завжди будуть не-
задоволені і ті, кому байдуже.
Моя робота полягає у тому, щоб
зважити всі “за” і “проти”, поєдна-
тивсісторонипублічногопроцесу
— владу, бізнес та громадськість
— і спільно впровадити збалансо-
ване й ефективне регулювання.
Задля забезпечення естетичнос-
ті цих просторів, їх органічного
розміщення поміж старовинни-
ми архітектурними пам’ятками
міста та гарантування комфорту
й безпеки всіх учасників проце-
су під час користування літніми
майданчиками необхідно про-
вадити якісну та ефективну ре-
гуляторну політику в цій сфері.
Я очолюю аналітичну організа-
цію, місією якої є створення не-
залежної, сталої регуляторної та
антикорупційної експертизи на
місцевомуірегіональномурівнях.
Ми намагаємося долати бар’єри,
які стримують розвиток малого
та середнього бізнесу, знижу-
ють інвестиційну привабливість,
породжують корупційні ризики.
Однаізсекторальниханалітичних
тем — літні майданчики закладів
громадського харчування. Запит
на дослідження тих чи інших те-
матик ми отримуємо від місцевих
підприємців, які об’єднанні у кіль-
ка ключових бізнес-асоціацій.
Взявшись наприкінці 2016 року
за дослідження теми функ-
ціонування літніх майданчи-
ків у Львові, ми виокреми-
ли три ключові проблеми.
Першапроблема.Ускладненапро-
цедура видачі дозволів підпри-
ємцям на встановлення літнього
майданчика.Головніпричинитакі.
Тарас Хавунка,
керівник Львівського регуляторного хабу.
Випускник Школи публічного управління УКУ
За матеріалами блогу на “Економічна правда”
30
FSS STORIES

31. 31
FSS STORIES

32. 1. Колегіальне ухвалення рішення.
Рішення щодо надання чи продовжен-
ня дозволів на розміщення літніх май-
данчиків ухвалює міжвідомча комісія.
До неї входять представники управ-
ління архітектури, управління охорони
історичного середовища, відділу тор-
гівлі управління економіки, представ-
ники районних адміністрацій, депутати.
Цей орган відповідає за ухвалені колек-
тивні рішення, оскільки всі документи,
які є результатом роботи цієї міжвідом-
чої комісії, підписують усі члени комісії.
Знаходячи там неточності, комісія ча-
сто переносить розгляд рішень і по-
вертає документи на доопрацювання.
Переважно такі процеси затягуються
і відновлюються під час сезону, що зу-
мовлює економічні та соціальні втрати.
2. Спосіб подання документів.
Зараз діє такий порядок отримання доз-
волів: заявник подає пакет документів у
дозвільний офіс, очікує їх опрацювання
тарішеннякомісії.Лишепісляпозитивно-
го рішення комісії заявник отримує доз-
віл на розміщення літнього майданчика.
Дві третини підприємців, опитаних ін-
дикативним методом, вказують, що
мали проблеми з такою процедурою
через суттєве затягування ухвалення
рішень без аргументованих пояснень.
Тобто терміни не дотримуються, а че-
рез колегіальність ухвалення рішень
за це ніхто персонально не відповідає.
У підсумку встановлення майданчи-
ків відкладається, а це втрачені мож-
ливості для жителів міста і бізнесу.
Крім того, документи чиновникам по-
трібно подавати особисто, що вимагає
значних часових затрат підприємців.
3. Надання дозволів на короткий термін.
Дозволи на встановлення літніх май-
данчиків у Львові можуть видавати-
ся на п’ять років, але насправді їх на-
дають або продовжують на рік-два.
Це створює низку труднощів. Підприєм-
цям доводиться повторно проходити доз-
вільні процедури, що підвищує корупційні
ризики, затягує ухвалення рішень, зумов-
лює економічні втрати у вигляді зменшен-
ня надходжень до місцевого бюджету за
оренду, скорочує кількість робочих місць.
Крім того, бізнес не готовий вкладати знач-
ні кошти у матеріально-технічне забезпе-
чення майданчиків, розуміючи, що наступ-
ного року договір можуть не продовжити.
З цією проблемою стикалися дві третини
підприємців. Тим часом бюджет міста недо-
отримує близько 1 млн грн плати за оренду.
Друга проблема. Відсутність конкурен-
ції за оренду площ для розміщення літніх
майданчиків без прив’язки до стаціонар-
ного об’єкта ресторанного господарства.
Є два основні типи літніх майданчи-
ків: з прив’язкою та без прив’язки.
Перший тип — це конструкції, розміще-
ні біля фасаду відповідного закладу, на
які власник цього закладу має монополь-
не право. Якщо місце відповідає вимо-
гам для функціонування таких об’єктів,
то розмістити майданчик може лише він.
32
FSS STORIES

33. Другий тип — це літні майданчики, які мо-
жуть розміщуватися на великих площах
у місцях скупчення людей: біля кінотеа-
трів,торговельнихкомплексів,ускверах.
Донедавна регулювання обох ти-
пів майданчиків відбувалося в одна-
ковому форматі: від етапу отриман-
ня дозволів до вартості оренди, але
на момент написання матеріалу нам
вдалося зрушити питання з місця.
У Львові запроваджується практика
продажу права оренди окремих кон-
структивних елементів благоустрою
для розміщення пересувних тимчасо-
вих кіосків з продажу кави, морозива
та сувенірів по 4 кв м кожен через си-
стему ProZorro.Продажі. 15 з 22 аукціонів
принесли в міській бюджет 1,3 млн грн.
Третя проблема. Сезонність. У Львові це
питання стоїть особливо гостро, адже
мовайдепроісторичнийцентрміста.Жи-
телі й туристи не можуть користуватися
літніми майданчиками через заборону
міської ради розміщувати їх з 1 листопада
до 1 квітня. Це запобігає самозахоплен-
ню землі шляхом добудови до майдан-
чика стін і даху. Також це спрощує робо-
ту з прибирання комунальним службам.
Проте сучасні електричні лампи-обігрі-
вачі дозволяють комфортно перебувати
на вулиці і в холодну пору року. Такі лам-
пи застосовують у більшості європей-
ських країн. Підприємці, які готові роз-
міщувати літні майданчики і в холодну
пору року, не мають такого права через
згадану ухвалу Львівської міської ради.
Ціна питання: міський бюджет не-
доотримує понад 2 млн грн.
Я не випадково не згадав муніципалі-
тет як сторону процесу на початку тек-
сту, адже мова повинна йти, перш за
все, про сервіс — адміністративну по-
слугу. Послуга ж в умовах ринку по-
винна надаватися швидко та якісно.
Мова йде не лише про культуру та ком-
форт у питанні ведення власної справи, а
про прямі витрати бізнесу на виконання
регулювання. Якщо вартість виконання
таких “правил гри” вимірюється тисяча-
ми гривень, це ускладнює життя малим
та середнім підприємцям, зменшує кон-
куренцію та породжує монополізм.
Для великих мережевих гравців затрати
на регуляторні вимоги становлять 1-2%
від їхнього доходу. Для малого бізне-
су таке навантаження може сягати 10%.
Говорячи про роботу органів місцевого
самоврядування у сфері регулювання,
ми опираємося на визначені законодав-
цем регуляторні принципи: ефектив-
ність, збалансованість, прозорість, до-
цільність. Однак чи можемо ми говорити
продотриманняринковоїлогікиупроце-
сах, пов’язаних з комунальною землею?
Не лише можемо, а й повинні. Мова
мусить іти про зміну ставлення до
спільного майна громади. Потріб-
но рухатися від хибного відчуття “ко-
мунальне — і спільне, і нічиє”, до
відновлення “відчуття власності”.
33
FSS STORIES

34. ДЕ НАС ЗНАЙТИ? ПІДТРИМАТИ
ХТО МИ?