Вийшов 5 номер видання Energy Freedom – журнал про лідерів галузі та енергетичні ринки. Журнал випускається Energy Club - спільнотою лідерів енергетичного сектору України.

1. журнал про лідерів галузі
та енергетичні ринки
Червень-серпень №5 (05) 2020 року
президент Асоціації Надрокористувачів України
Роман
Сторожев
«Монополії, як і імперії, руйнуються як
будинки на піску»
7 стор.

2. 2
Energy Club – спільнота, яка об’єднує лідерів енергетичного ринку України та створює
можливості для комунікації між його стейкхолдерами з 2016 року.
Наразі Energy Club – це понад 60 компаній, з-поміж яких – беззаперечні лідери
енергетичних ринків:
• флагмани українського енергоринку;
• інноваційні компанії;
• регіональні виробники і постачальники енергії;
• юридичні та аудиторські компанії.
Місія Energy Club – сприяти сталому роз-
витку енергетичного сектору, досягненню
Україною енергетичної незалежності, по-
доланню енергетичної бідності, «зеленій»
трансформації економіки України.
Ми ставимо перед собою мету максималь-
ної комунікаційної та аналітичної підтрим-
ки процесу прийняття рішень щодо стало-
го розвитку енергетичної галузі, а також
сприяння популяризації енергетики та
енергоефективності.
Заради досягнення цієї мети ми організо-
вуємо профільні заходи в енергетиці, роз-
виваємо енергетичні інновації, інформуємо
про найважливіше в галузі української та
світової енергетики, допомагаємо встанов-
лювати зв’язки між учасниками енергорин-
ку, досліджуємо і аналізуємо ринок тощо.
Журнал Energy Freedom є корпоративним
виданням бізнес-спільноти Energy Club і
розповсюджується на профільних заходах
Клубу, серед компаній-членів Energy Club та
партнерів.
Андрій Костриця
Катерина Селезньова
Світлана Рябко
Артем Чернокол
Олена Постельняк
Аркадій Поляк
Віталій Свіщев
Володимир Цопа
головний редактор
відповідальний секретар
керівник офісу
редактор
літературний редактор
журналіст
редактор дизайну та верстки
фотограф
Інформаційно-аналітичний журнал заснований Energy Club та видається з 2019 р. Тираж видання 1000 примір-
ників. Журнал охоплює загальнодержавну сферу розповсюдження. Аудиторія - керівники та співробітники під-
приємств, експертне співтовариство та споживачі енергетичних послуг і ресурсів. Підписано до друку 11.08.2020р.
Формат 60х90/8. Друк офсетний. Папір крейдований. Надруковано в типографії.
Інформаційні матеріали приймаються за адресою: info@iclub.energy
Довідкова інформація за телефоном: 044-490-40-90
Над випуском працювали:

3. 7
12
21
26
Читайте у номері
Роман Сторожев
Міцний фундамент вільного ринку – висока
конкуренція. Монополії, як і імперії, руйнуються
як будинки на піску
Конрад Швірські
Європа робить ставку на швидку модернізацію
своєї економіки — нову енергетику
і нові продукти
Ярослав Диковицький
Є прямі показники, які свідчать, на мій погляд,
управління НАК «Нафтогаз» здійснюється
неефективно…
Іван Григорук
До кінця серпня сплачувалося не більше 5-7% від
загальної вартості об’єму «зеленої» генерації

4. 33
39
43
47
53
Віталій Николаєнко
Має бути політична воля – «оздоровлення» чи
навіть порятунку енергетичної галузі
Лю Кай (Liu Kai)
Huawei інвестує близько 10% свого доходу в
розробку нових продуктів
Олексій Дубовський
Розвиток ринку газу – це наш основний
пріоритет на найближчий рік
Анастасія Поппель
На сьогодні потрібно все-таки навести лад
в сегментах енергоринку — ніхто не має
торгувати «повітрям»
Ілля Чабан
У найближчі 10 років альтернативна енергетика
буде стійко розвиватися

6. 6

7. 7
Роман
Сторожев
Міцний фундамент
вільного ринку –
висока конкуренція.
Монополії, як і
імперії, руйнуються
як будинки на піску
Роман Сторожев – фаховий експерт, який
має значний досвід роботи на ринку
постачання природного газу, сьогодні
він очолює Асоціацію «Надрокористувачі
України». Ринок постійно трансформується,
в суспільстві точаться палкі дискусії
стосовно цін на газ як для промисловості,
так і для побутових споживачів. Метою
реформи є підвищення послуг та
формування конкурентних цін на ринку
за рахунок конкурентної боротьби серед
постачальників. Чи проходять в цьому руслі
зміни на ринку, як позбутись монополій та чи
є незалежний арбітр на ринку? На ці теми ми
спілкувались з Романом Сторожевим.
омане, давайте розпочнемо із головного
питання –що означає відкриття ринку природного
газу для населення. Як тепер зміниться життя побу-
тового споживача в країні?
— Справа в тому, що з 1 серпня скасовано держав-
не регулювання ціни на природний газ. Тепер побу-
тові споживачі можуть купувати ресурс на відкритому
ринку, де ціни не будуть обмежені спеціальними зо-
бов’язаннями, регульованими Кабміном. Будь-який
постачальник зможе сам встановлювати ціну ресурсу,
яку він вважає за потрібне. Все залежить від того, за
якою ціною він зміг знайти газ на ринку. З цього дня
заробили ринкові механізми і тепер гравці-трейдери
формують цікаві для споживача пропозиції - напри-
клад, відстрочку платежу, умови оплати подекадно,
можливості оплати в наступному місяці, фіксацію ціни
на певний час. Одним словом, чия пропозиція краще,
той і переможе. Ясна річ, що на цьому ринку вже ви-
значені три групи компаній, які будуть домінувати...
— А можна їх назвати?
— Перша група - це облгаззбути, на них зараз по-
кладено функцію рітейлу. наступна - Група Нафтогаз, у
них зараз активно запускається рітейл, і вони теж пре-
тендують на цю частину ринку. Ну, і третя група - про
свої плани заявив ДТЕК. У компанії є потужна ресурсна
база - сервісні центри по електроенергії по всій країні,
база споживачів, навіть ДТЕК-Нафтогаз, який видобу-
ває більше мільярда кубів газу в рік. ДТЕК, а точніше
їх газовий трейдер YASNO, заявив про плани виходу
на ринок, де вони активно будуть поставляти газ на-
селенню. Однак, є й інші незалежні компанії, не такі
великі, вони теж цікавляться цим сегментом, але пи-
тання тільки - які будуть ціни. Якщо ринкові, не нижче
імпортного паритету, тоді працювати в цьому сегменті
буде цікаво, на ринку очікуємо реальну конкуренцію.
Поки ми спостерігаємо, що НАК «Нафтогаз» планує
агресивну політику в сегменті роботи з кінцевим спо-
живачем - промисловим і побутовим. На сьогодніш-
ній день вони показують, що готові продавати газ за
цінами, не прив’язаними до імпортного паритету. У
«Нафтогазі» вважають, що можуть самі встановлювати
ціни на свої ресурси, і в даній ситуації така політика -
ціна на 7-10% нижче за ринок.
— Романе, а навіщо потрібен постачальник «ос-
танньої надії» (ПОН)?
— Постачальник «останньої надії» - це як страхо-
вий механізм. Якщо якийсь споживач не знайшов собі
постачальника, або від нього відмовилися, але йому
— Р

8. 8
потрібно споживати газ, він йде до постачальника «ос-
танньої надії». Споживач має право купувати там газ 60
днів…
— Відомо, що конкурс на ПОН виграв «Нафтогаз»,
а з якою премією?
— Вони виграли конкурс з нульовою премією. Ска-
зали, що будуть виконувати цю функцію без доходу.
Ось, запропонували ціну 2700 гривень на газ для по-
стачальника «останньої надії». Це, на наш погляд, ви-
глядає дещо дивно, так як, по ідеї, на ринку це повинно
бути самим дорогим механізмом…
— А в чому тоді їх інтерес?
— І у нас це питання: а навіщо вам тоді ця ліцензія?
— Ходять чутки, що зі споживачами вони будуть
працювати зовсім не 2 місяці…
— Так, на ринку говорять, що обмеження в два мі-
сяці можуть скасувати. Але це поки тільки чутки, і не
можна про це говорити, як про законодавчу ініціати-
ву або проект постанови Кабміну. Обговорюють, що
ПОН хочуть зробити і на 12, і на 24, і навіть на 36 місяців.
Якщо це стане правдою, тоді буде абсолютно зрозумі-
ло, що постачальник «останньої надії» - це не більше,
ніж інструмент для розширення вигоди на ринку, так
як газ він буде всім віддавати за найнижчою ціною.
Відповідно, споживачі будуть йти дружними рядами
до постачальника «останньої надії». І що ще цікаво -
трейдер Нафтогазу - ГМК «Нафтогаз» є і трейдером, і
постачальником «останньої надії». Це - одна і та ж юро-
соба...
— Але так не можна. Як вони виграли конкурс?
— Ну, виявляється можна - подали заявку і виграли.
На мій погляд, це неправильно. Постачальник «остан-
ньої надії» і трейдер повинні бути різними юридични-
ми особами. А взагалі, на мою думку, структура управ-
ління дивізіонами Нафтогазу призводить до того, що
ми не маємо незалежного оператора. Така ж ситуація з
Укргазвидобуванням, воно ж повинно бути теж вільне
в своїх комерційних питаннях, але, де-факто, повністю
контролюється Нафтогазом. І їх трейдер, який працює
в рітейлі в промисловому сегменті і на біржі - теж пов-
ністю контролюється Групою Нафтогаз. Зараз ця струк-
тура володіє близько 70% ресурсу природного газу в
Україні, і, де-факто, з 1 серпня розпоряджається ним
без будь-яких цінових обмежень. Хочу сказати, вони
самі встановлюють ціни, самі їх регулюють. Питання в
тому, що, володіючи таким ресурсом, і не прив’язую-
чись до жодних індикатив при досить низькій собівар-
тості природного газу, вони можуть спокійно демпін-
гувати і таким чином монополізувати ринок. Ось так
це виглядає зараз.
— Скажіть, як швидко наразі можна змінити по-
стачальника газу, а якщо у споживача є борг?
— Перехід від одного постачальника до іншого в ці-
лому займає три дні. Можна перейти навіть якщо у вас
є борг, але це дозволено тільки для населення. Про-
мисловий же споживач з боргом не зможе перейти до
іншого постачальника. Такі обмеження введені спеці-
ально, щоб вони не переходили від одного постачаль-
ника до іншого, шахрайським шляхом накопичуючи
заборгованість на ринку. Що стосується населення, то
тут були певні дії з боку облгаззбутів і операторів ГРМ,
які перешкоджали переходу побутових споживачів.
Вони вигадували різні хитрощі: довідки потрібно різні
зібрати тощо... Розумієте, для людей, по суті, все одно,
хто їм буде продавати газ на 200 гривень на місяць. І
коли їм кажуть: «Ось, свобода, йдіть, вибирайте поста-
чальника», вони: «О, дійсно, треба вибрати постачаль-
ника», - приходять до оператора ГРМ або облгаззбуту,
а їм там: «А у вас борг, ви постійте в черзі». Звичайно,
це буде серйозним бар’єром. Зараз, навіть якщо у вас
є борг, ви все одно можете перейти, але це не позбав-
ляє вас від того, що на вас подадуть в суд (попередній
постачальник), заборгованість потрібно буде погаси-
ти.
— Ну, припустимо, ви- постачальник, що потріб-
но зробити, щоб з вами працювати?
— Перш за все - укласти договір, підписати заяву
про приєднання і надати транспортний код. Далі я по-
даю на платформу, що ви - мій споживач, і протягом
3 днів ви закріплюєтеся за мною. З цього моменту ви
платите за газ і за магістральне транспортування мені,
а за розподіл - облгазу.
— А з якою метою були розділені платіжки за
газ? Я їх дві отримую…
— Одна платіжка - це за газ і магістральний тран-
спорт, тому що Укртрангаз передав функцію збору ко-
штів постачальникам, щоб легше було адмініструвати
фінансові потоки. Оператори ж ГРМ, навпаки, не хо-
чуть, щоб для них збирали гроші,тому вони самі отри-
мують плату за розподіл і виставляють окрему платіж-
ку.
— А при оформленні буде як на відео з паном
Коболєвим, обов’язково потрібен електронний під-
пис?
— Дивіться, є різні види реєстрації. Якщо ваш по-
стачальник має електронний кабінет, володіє систе-
мою, яка дозволяє підписувати електронні документи,
то тоді електронний підпис потрібен. Інший варіант
- у вас немає електронного підпису,ви приходите до
мене і просто підписуєте паперовий договір. Це ре-
ально, і абсолютно не є проблемою.
— Романе, на Вашу думку скільки відсотків спо-
живачів перейде на нових постачальників?
— Візьмемо досвід Великобританії. Після відкрит-
тя ринку від BritishGas до незалежних постачальників
пішло 50% споживачів. У нас є думка, що Оператори
ГРМ, облгаззбути втратять за 2-3 роки близько 30-40%
ринку. До речі, нещодавно пан Коболєв заявив, що
він взагалі бачить 5-6 трейдерів в Україні. А більше, на
його думку, і не треба…
— А скільки зараз в Україні постачальників газу?
— Зараз 300 компаній.
— Це «сплячі» ліцензії чи існуючі насправді?
— Всього видано 700 ліцензій, активно працюють
саме 300 компаній, з них близько 50 - це великі, а се-
Постачальник «останньої надії» -
це як страховий механізм. Якщо
якийсь споживач не знайшов
собі постачальника, або від
нього відмовилися, але йому
потрібно споживати газ, він йде
до постачальника «останньої
надії». Споживач має право
купувати там газ 60 днів…

9. 9
редніх близько 100. Решта - це зовсім маленькі трей-
дери. Але , знаєте, не треба забувати, що малий і се-
редній бізнес - це дуже активні люди. Ось глобальний
постачальник може охоплювати всю країну завдяки
своїм ресурсам, але він ніколи не прийде в певний бу-
динок і не вирішить проблеми цього будинку. А люди-
на, яка живе в цьому районі, може створити свою ком-
панію, взяти на обслуговування 10 будинків і підписати
з ними договір на надання сервісу мереж. Припустімо,
найняв слюсарів і газових фахівців, приходжу до них
у кожен сезон, перевіряю їх обладнання. Я думаю, що
«Нафтогаз» до такого сервісу не дійде ніколи. Розуміє-
те? І говорити, що тут в цьому сегменті малий і серед-
ній бізнес не має перспективи - це неправильно. Така
компанія створює до 50 робочих місць, вона локальна,
оперативна.
— А Ви впевнені в якості роботи зі споживачем.
Вона не погіршиться?
— Звичайно, ні. Ніякий монополіст не надасть та-
кої якості послуг, як надає малий і середній бізнес.
Ну, от дивіться, ми заходимо в мережеву кав’ярню -
Starbucks, купуємо там кави, і ми заходимо в маленьку
сімейну кав’ярню, - ми купуємо за ті ж гроші два аб-
солютно різні продукти. Вони несуть іншу філософію,
іншу якість сервісу. Великий постачальник - не зайде
в кожну квартиру, він не буде так оперативно, як ло-
кальний постачальник вирішувати проблеми окремо
взятого споживача, він виведе його в контакт-центр,
де той буде годину «висіти» на телефоні і чекати відпо-
віді оператора.
Я не кажу, що дрібні компанії захоплять весь ринок,
але вони мають повне право на життя… Ви знаєте, ми
20 років вже на цьому ринку і кожні років 5 з’являється
державний чи громадський діяч, який говорить: все,
трейдери не потрібні. Але, як казав мудрий цар Соло-
мон: і це пройде…
— А що буде з ціною для населення? Від яких
факторів вона буде залежати?
— Розумієте, трейдери - і малі, і великі, і середні -
вони всі готові до конкуренції. У них різні бізнес-мо-
делі, як ти придумаєш - так і буде, але, якщо питання в
тому, що вони не конкурентні по ціні через те, що один
з учасників ринку демпінгує, то ніякого ринку взагалі
не відбудеться. Нафтогаз для рітейлу - для дрібних і
середніх споживачів - через свою «дочку» в Кіровогра-
ді дає ціну, яка на 7-10% нижче, ніж він торгує на біржі
для інших постачальників. Розумієте, що відбувається?
Якщо, наприклад, якась компанія постачальник хоче
купити у Нафтогазу через Українську енергетичну бір-
жу, то вони виходять туди зі стартовою ціною на рівні
імпортного паритету. І це вірно. Але проблема в тому,
що вони кінцевому споживачеві продають ресурс на
10% дешевше, тобто це маніпуляція цінами. Це непра-
вильно, не по-ринковому.
— Добре, а що потрібно зробити? Ну, наприклад,
приватизувати, продати Укргазвидобування…
— Це глобальні плани, які дуже вже далеко. Ось, в
2013 році, коли в активну фазу увійшов етап реформи
Нафтогазу, всі говорили про те, що ми хочемо побуду-
вати ліберальний прозорий ринок природного газу
в Україні, і це дасть нам можливості для інтеграції в
європейську систему, для побудови ліквідного ринку,
для відкритої конкуренції з наявністю великої кілько-
сті постачальників. Розумієте, не 2,3,5,7 постачальників,
а саме їх великої кількості. І це, зрештою, повинно при-
вести до створення ліквідного хабу, тому що геогра-
фічно й інфраструктурно ми дуже для цього підходи-
мо. Єдиний момент, який зараз це зупиняє - «Газпром»
не хоче продавати газ на точках входу в Україну, на
східних кордонах.
Я вважаю, що це повинна бути стратегічна мета з
точки зору фіналізації реформи ринку природного
газу. Але проблема в тому, що у нас одна й та ж хворо-
ба. На якомусь етапі хтось вирішує: ні, ну, конкуренція
- це якось все складно, не підходить, давайте знову все
сконцентруємо, монополізуємо і у нас буде Нафтогаз і
ще, припустімо, три компанії якихось великих. Але це
ж знову шлях в нікуди. Яка може бути ліквідність на та-
кому ринку? Ці компанії одна одній продаватимуть?
— А як розподіляється зараз ресурс УГВ? Він
надходить на біржу?
— Ресурс надходить в даний момент в одну компа-
нію - НАК «Нафтогаз України», яка його використову-
вала, принаймні, з їхніх офіційних заяв, лише за обся-
гами продажу механізмів ПСО, тобто для виробництва
тепла, гарячої води для населення. На даний момент
Нафтогаз вільно розпоряджається цим ресурсом. Але,
що цікаво, 28 травня 2020 року Нафтогаз і Укргазви-
добування прийняли рішення підписати додаткову
угоду до договору купівлі-продажу природного газу,
яка діє з 1 липня 2020 до квітня 2021 року по ціні 2 841
гривня 46 копійок без ПДВ. Ось вони підписали 9 мі-
льярдів кубів. Сьогодні Нафтогаз торгує на біржі за ці-
ною - 4 200 грн. Дуже непоганий контракт. У трейдерів
сьогодні на ринку маржинальність 2%, а у Нафтогазу на
сьогоднішній день - 20%. Ось і думайте…чи не забагато
це?
— А який вихід із ситуації?
— Ну, у нас же ринок, який функціонує в онлайн-
прив’язці до європейських хабів. Там ціна щодня змі-
нюється, так як пов’язана по часу зі змінами котиру-
вань. Вважаю, що сегмент ринку «місяць наперед» - це
прекрасна можливість працювати з ресурсом Укргаз-
видобування. Всі знають, що компанія видобуває 14
мільярдів кубів природного газу. Приблизно всі розу-
міють, як цей газ в поточному році споживатиметься,
тобто який обсяг і в якому місяці повинен виходити на
ринок. Тому Укргазвидобування повинно виставити
весь свій обсяг і продавати його тільки через біржу, а
НАК «Нафтогаз» разом з усіма постачальниками нехай
його купує. Тоді все буде ідеально, тому що реально
відкрита конкуренція. Хто краще ціну дав, той ресурс
і забрав.
— Романе, таке питання - хто на ринку відповідає
за якість газу?
— Оператор ГТС. Він відповідає і гарантує, що якість
газу буде всюди однакова…
— Тоді виходить, що трейдери, які будуть працю-
вати з населенням, не несуть відповідальність за
якість ресурсу?
— Вони і не можуть… Вони не мають до цього ніяко-
го відношення. Дивіться, оператор газотранспортної
системи приймає газ з різних ресурсів – Укргазви-
добування, Укрнафта, імпорт, приватний видобуток і
так далі. Весь ресурс приходить на газовимірюваль-
ні станції оператора . У цей момент газ повинен бути
підготовлений і відповідати певному Держстандарту,
який встановлений державою. Якщо цей газ не відпо-
відає ГОСТу, оператор просто не повинен його при-
ймати. Усе! Ось і все питання.
— А в Україні газ якісний, калорійний?
— Щоб зняти питання якості газу раз і назавжди,
потрібно просто перейти на енергоодиниці вимірю-
вання, тоді ви будете як споживач купувати не метри
кубічні газу і сперечатися про те, наскільки він якіс-
ний-неякісний - ви будете купувати гігакалорії (оди-
ниця виміру енергії). Тобто я купив стільки-то енергії,
які витратив на підігрів води, на опалення - і все. Тоді
лічильник відрахував мені стільки-то калорій, а скільки
кубів газу пішло на цей обсяг - це вже проблема опе-

10. 10
ратора.
— Давайте повернемося до питання роботи рин-
ку газу, зокрема тих його нових складових, з яки-
ми зараз доводиться рахуватись як гравцям ринку,
так і споживачам. Питання стосується небалансів на
ринку газу. Ну, по-перше, що таке фізичні небалан-
си?
— Фізичне балансування газотранспортних систе-
ми - основне завдання оператора. Це безпечне функ-
ціонування і забезпечення його основних функцій
- доставки газу до спожи-
вача, зберігання ресур-
су і транзит. З фізичним
балансуванням в Україні
проблем не виникає, си-
стема працює стабільно,
масштабних аварій ніхто
не допускає. Є форс-ма-
жорні обставини, але
вони оперативно усува-
ються. Але тут основне
питання - модернізувати
газотранспортну систему,
своєчасно виділяти кошти
на ремонти, замінювати
обладнання. Поки опе-
ратор з цим завданням
справляється. У операто-
рів ГРМ, звичайно, є про-
блеми –знос мереж коло-
сальний, незрозуміло, на
чиєму вони балансі, так як
в ЖКГ саме в цьому сег-
менті повний бардак. Тому вони постійно скаржаться,
що їм не вистачає коштів. Так, тарифи підняли. Але що
буде взимку? Якщо ціна взимку різко піде вгору, то їм
знову буде не вистачати грошей на закупівлю газу, і
вони знову можуть йти в небаланс і не розраховувати-
ся.
— З цим розібралися. А що таке комерційні неба-
ланси і чому небаланси, це, в першу чергу, – відпові-
дальність споживача?
— Наведу приклад. Припустимо, ви - трейдер, у вас
є газова доба. Потрібно своїм споживачам забезпечи-
ти 100 000 кубів газу. В кінці дня ви бачите, споживачі
взяли більше вашого ресурсу або менше. Адже ситу-
ація буває різна - у ваших клієнтів (споживачів) може
бути форс-мажор, або він включився і різко почав від-
бирати ресурс вночі, а вам не повідомив. І ваша газо-
ва доба закривається або з позитивним небалансом,
тобто залишком, або з негативним небалансом - де-
фіцитом. Всі небаланси регулює оператор. Позитивні
небаланси він викуповує у трейдера, а негативні йому
продає. На сьогоднішній день ринок збалансований.
Є проблема в тому, що оператори ГРМ відбирають на
небаланс газ з мереж. Це було останні два роки, коли
їм тариф не піднімали. І не платять за нього. У них на-
копичуються борги, а фінансує це все оператор, тому
що він газ віддав, а грошей за нього не отримав. Штра-
фи нараховані, суди йдуть, але проблема поки не вирі-
шується. У трейдерів же розрахунок за небаланс фак-
тично - 99%.
— Тобто, з трейдерами все ідеально?
— Ні, на сьогодні існує дві напружених ситуації.
Перша - на початку року ОГТСУ уклав договір за ви-
сокою ціною з НАК «Нафтогаз». Їм потрібно було ре-
алізувати дорогі залишки газу з минулого року. Коли
ця ціна стала відома, а оператор її публікує, ціни в цей
момент різко пішли вниз, і трейдери свої залишки по-
чали терміново збувати. Оператору стало зрозуміло,
що він не може купити дорогий газ тільки у Нафтогазу,
йому ще потрібно купити дорогий газ з ринку. Але це
не сподобалося, напевно, в Нафтогазі. І що вони зро-
били? Вони взяли заднім числом, коли вже місяць за-
кінчився, підписали ціну нижче, ніж була, і назвали це
«оптимізацією» свого портфелю. По цій ситуації деякі
з трейдерів, які подали в суд на Оператора ГТС, вже
пройшли суд першої інстанції.
Друга ситуація - навесні все відбувається з точністю
до навпаки. Оголошується тендер на купівлю газу для
технологічних потреб. Там
була реальна конкуренція
і більшість лотів виграв
Нафтогаз - він і дав най-
кращу ціну. Але чому він
так зробив? Всі розуміють,
літо, реалізація падає…
Ок! Оператор купує цей
газ і у відповідність з цим
встановлює базову ціну
за формулою цього контр-
акту. Але, виявляється, в
якийсь момент часу по цій
формулі базова ціна ниж-
че за ринок. І в цей момент
створюється ситуація, що
навіть при ціні плюс 10%
учасникам ринку вигідно
збалансовуватися в мінус
(негативний небаланс),
купуючи цей газ у опера-
тора з двох причин. Пер-
ша - у них хороша ціна,
друга - у них відстрочка до 20 числа наступного міся-
ця. Все, постачальники починають купувати цей газ у
Оператора через небаланси. А в кінці третього місяця
Оператор виходить із заявою - комерсанти відбира-
ють газ з труби, і Оператор несе збитки. Питання: як
Оператор ГТС може нести збитки, якщо його мінімаль-
на маржа 10%. Про які збитки йде мова? Ви ж прода-
ли трейдерам мільярд кубів, враховуючи орієнтовну
маржу в 40-50 мільйонів гривень на цій операції. Так
в чому проблема? А чому платформа пропускала такі
номінації в закачування ресурсу в ПСГ? Як це могло
бути? Ось, лише зараз Оператор звернувся в НКРЕКП
- перевірте всіх цих ліцензіатів, які так балансували-
ся. Думаю, що якщо результати перевірок НКРЕКП не
влаштують ліцензіатів, вони підуть в суди.
— А НКРЕКП перевірило Оператора, чому він до-
пустив такі операції? Чому він їх не блокував?
— Саме про це і йшла мова на відкритому засіданні
НКРЕКП, яке відбулось 17 серпня. Компанії постачаль-
ники, які були присутні на засіданні запитували в Ре-
гулятора та Оператора, чому якщо було встановлено,
що хтось з учасників ринку зловживає своїми права-
ми, то чому ОГТСУ одразу не звернувся до НКРЕКП, а
продовжував підтверджувати номінації трейдерів на
закачування газу в ПСГ, коли в системі не було газу для
замовників? Замість цього Оператор пішов радикаль-
ним шляхом - запропонував НКРЕКП - внесення змін
до Кодексу ГТС, щоб погіршити ситуацію для інших
добросовісних учасників ринку збільшивши для всіх
штрафи та зменшивши допустимі відхилення неба-
лансів (толеранс) для всього ринку постачальників.
— Який результат цих слухань?
— Зміни Кодексу, які оприлюднив Регулятор, жод-
ним чином не враховують зауважень та пропозицій
гравців ринку. НКРЕКП не дослухався до постачальни-
ків і прийняв рішення, виключно на догоду Оператору
ГТС. Більше того, скажу, що ці зміни до Кодексу, вони
Я не кажу, що дрібні компанії
захоплять весь ринок, але
вони мають повне право на
життя… Ви знаєте, ми 20 років
вже на цьому ринку і кожні
років 5 з'являється державний
чи громадський діяч, який
говорить: все, трейдери не
потрібні. Але, як казав мудрий
цар Соломон: і це пройде…

11. 11
не вирішують проблеми уникнення великих обсягів
позитивних та негативних небалансів за підсумками
газової доби у замовників послуг транспортування.
Питання лежить в площині виходу Оператора ГТС на
біржу для здійснення балансуючих дій. Поки маржи-
нальні ціни Оператора будуть визначатись за довго-
строковими контрактами, а не за допомогою біржових
інструментів, у разі різкого коливання цін на ринку,
небаланси неодмінно будуть виникати.
— Романе, а як ви бачите в цілому розвиток ситу-
ації на ринку газу в Україні? Які тенденції вже сьо-
годні можна окреслити?
— По-перше – іде шалений адміністративний тиск
на учасників ринку через прийняття вище зазначеної
постанови НКРЕКП, яка, як я вже сказав, проблеми з
небалансами на ринку газу не вирішує, але, в разі її
прийняття, призведе до згортання малого та серед-
нього трейдингово бізнесу.
По-друге - фінансовий тиск. Оператор ГТС за прин-
ципом «нейтральності» переносить на всіх учасників
газового ринку боргові зобов’язання облгазів. Тоб-
то всі учасники заплатять за те, що з Оператором не
розраховуються облгази. Плата за нейтральність за
останні два місяці зросла в п’ять разів. Якщо брати на
1000 кубів - виходить 80 гривень. Причому вони навіть
не публікують, як вважають, з чого саме склалася така
цифра по нейтральності.
По-третє – ціновий демпінг. «Нафтогаз» через свою
дочірню компанію ГК «Нафтогаз» продає газ за цінами
нижчими від ринкових, при цьому торгуючи в збиток
навіть собі. Про це в пресі багато зараз пишуть. Ми че-
каємо розслідування Антимонопольного комітету сто-
совно цінової політики Нафтогазу, яку він веде як для
не побутових ще з початку літа , так і побутових спожи-
вачів з серпня.
І четвертий момент, для забезпечення прозорого
ціноутворення та запобігання демпінгу з боку групи
компаній «Нафтогаз України», після відкриття ринку
газу для населення, найбільша в Україні державна га-
зодобувна компанія «Укргазвидобування» має части-
ну видобутого ресурсу продавати на біржі, а доступ до
цього ресурсу на рівних умовах повинні отримати всі
постачальники.
Одним словом, для мене особисто все це вигля-
дає як узгоджені дії, щоб не допустити конкуренцію
на ринку природного газу з боку монополіста. У нас є
закон і він повинен бути для всіх один. Шляхом моно-
полізації ринку ми до успіху не прийдемо. Зрозумій-
те, бенефіціаром всіх цих змін повинен бути кінцевий
споживач.

12. 12
Конрад
Швирски
Европа делает
ставку на быструю
модернизацию
своей экономики –
новую энергетику и
новые продукты
Energy Club поговорил с европейским экс-
пертом по вопросам энергетики Конрадом
Швирски. Мы получили ответы на вопросы,
что такое Green Deal и каково будет влияние
«зеленых» трансформаций на экономику
Украины. Мы также не обошли вниманием
и результаты первого года работы рынка
электроэнергии в Украине. Конрад Швир-
ски подвел итоги и сравнил ситуацию в на-
шей стране с польским опытом отраслевых
рыночных реформ.
онрад, давайте начнем с самого важного –
что такое Green Deal - и насколько этот процесс из-
менил экономику Европы?
— Green Deal – это не конкретная программа или
готовый набор процедур, это определенная визия,
глобальное видение развития Европы. Ключевым
становится так называемая «neutrality CO2» – то есть
полная безуглеродность (CO2) всех секторов евро-
пейской экономики к 2050 году. Европа хочет проти-
водействовать изменению климата, по крайней мере,
этого хотят развитые общества и страны, и вокруг этого
развиваются концепции совершенно новой промыш-
ленности и энергетики, а также инвестиций в новые
технологии, чтобы сделать Европу лидером мирового
развития.
Что касается непосредственно энергетики, Green
Deal означает полный отказ от ископаемых видов то-
плива (не только угля, но и газа) и использование для
выработки энергии только возобновляемых источ-
ников (здесь почти не упоминается безэмиссионная
ядерная энергетика), использование новых техноло-
гий и развитие водородной экономики – создание
„зеленого» водорода для поддержания баланса, нако-
пления и хранения излишков энергии, выработанной
из ВИЭ.
Предварительные планы по реализации данной
стратегии развития (следует помнить, что Green Deal
означает 0% выбросов CO2 в 2050 году) – это полный
отказ от угольной энергетики уже к 2040 году и, воз-
можно, также от газовой, если к этому времени будут
готовы водородные технологии, а также непрерывное
интенсивное развитие всех форм ВИЭ, использова-
ние морского ветра (установка ветряков на суше) и
энергии солнца, а также реконструкция системы пе-
редачи и распределения и активное движение в на-
правлении децентрализованной энергетики.
Конечно, это требует больших финансовых вложе-
ний, также, как и создание программ помощи в борьбе
с COVID-19 и программ поддержки бизнеса во время
эпидемии COVID-19. Все должно быть в соответствии
с Green Deal в условиях постоянной «технологической
гонки» и с применением новых разработок в области
ВИЭ, систем хранения энергии и водородных техно-
логий.
Европа делает ставку на быструю модернизацию
своей экономики – энергетику нового поколения и
новые продукты. Это выгодно наиболее развитым
странам и международным компаниям, которые смо-
гут участвовать в новой «гонке технологий».
— Скажите, а как «зеленая» трансформация по-
влияет на Украину? Я слышал, что из-за коронави-
руса и отсутствия финансовых ресурсов все прой-
дет не так быстро…
— Проблема Украины (как и других государств
Центральной и Восточной Европы, в частности Поль-
ши) заключается в том, что «зеленая трансформация»
необходима странам, в которых энергетические си-
стемы нуждаются в огромных инвестициях в модер-
низацию и где отсутствует возможность повышения
цены на электроэнергию для конечных потребителей
(индивидуальных), соответственно, все изменения и
новая «зеленая революция» финансируются Запад-
— K

13. 13

14. 14
ной Европой. Суть в том, что меняется в ЕС. Концепция
Green Deal заключается в активном субсидировании
прежде всего новых форм генерации и развития но-
вых технологий, но за счет индивидуальных потре-
бителей! В Западной Европе цены на электроэнер-
гию для конечных пользователей значительно выше,
чем в Украине, и даже в
2 раза выше, чем в Поль-
ше. Однако, при наличии
высокой заработной пла-
ты - это не является су-
щественной проблемой
для населения. Такой путь
развития сложно предста-
вить не только в реалиях
Украины, такую стратегию
сложно будет реализовать
даже в Польше, в основ-
ном из-за неблагоприят-
ных социально-экономи-
ческих условий.
Таким образом, «зеле-
ная» революция является,
прежде всего, револю-
цией для богатых, потому
что в итоге она развивает
новейшие и современ-
ные технологии, чем укре-
пляет позиции наиболее
сильных компаний и вли-
ятельных игроков рынка.
Другие страны могут быть лишь фолловерами, т.е. сле-
дить за происходящими изменениями и менять свои
системы, но при этом они не получат преимуществ для
развития собственной промышленности. В Украине
множество проблем – вся система транспортировки и
распределения (как на рынке электрической энерги-
и,так и на рынке газа) нуждается в модернизации.
Также необходимо прежде всего усовершенство-
вать существующую традиционную генерацию, а
затем приступить к внедрению ВИЭ-технологий. Ос-
новной вопрос – где взять средства? Как правило, это
происходит за счет конечных потребителей – путем
повышения тарифов. Население получает новые пла-
тежки. Увы, другого пути нет.
Дополнительные проблемы создаст и COVID-19, по-
скольку деньги из государственного бюджета исчез-
нут, а социальные проблемы сформируют «давление
в массах» и возникнет некий барьер для создания ре-
ального и объективного механизма ценообразования
на электроэнергию. Как видим, формируется замкну-
тый круг – отсутствие денег на модернизацию систе-
мы, а тем временем в самых богатых странах создается
«энергетика нового поколения» и мир стремительно
ускоряется в развитии. Ситуация в Польше не выгля-
дит перспективней, поскольку основная проблема
заключается в необходимости (если Польша присое-
динится к «Green Deal») заменить 75% существующих
генерирующих мощностей, то есть угольную генера-
цию на ВИЭ. Этот источник энергии перестанет быть
энергоносителем в ЕС не позднее, чем к 2040 году.
— А как сейчас формируется энергомикс в Евро-
пе. Правда, что в некоторых странах энергия из ВИЭ
превышает традиционную генерацию? Приведите
примеры, пожалуйста.
— Да, возобновляемые источники энергии нагляд-
но демонстрируют снижение цен (существуют первые
проекты новых электростанций на основе ВИЭ, где ин-
весторы отказываются от ценовых гарантий, как и от
гарантией первоочередной покупки электроэнергии)
и в перспективе, уже к 2025 году, «зеленая» энергети-
ка, скорее всего, станет полностью конкурентоспособ-
ной.
Конечно, это может быть достигнуто как за счет
предварительной системы субсидирования (систе-
мы FiT, системы аукционов, приоритетного доступа к
сети), так и путем нагруз-
ки на угольную и газовую
генерацию с помощью
системы ETS (Emissions
Trading), где каждая тонна
выброшенного сегодня
СО2 стоит порядка 25-30
евро (и к концу десяти-
летия эта сумма скорее
всего возрастет до 50, а
возможно даже и до 100
евро). ВИЭ побеждают
(в Германии доля ВИЭ в
энергетике достигает око-
ло 40%) и в этом году, ни
смотря на снижение спро-
са во время коронавиру-
са, становятся приоритет-
ным видом производства
энергии, опережая ка-
менный и бурый уголь
вместе взятые.
Доминирующая доля
ВИЭ существует уже дав-
но в energy mix Дании или
Норвегии. Эти примеры дают мощный импульс для
дальнейшей реализации концепции Green Deal, поэ-
тому новые инвестиции планируются исключительно
в возобновляемую энергетику, а ископаемые виды
топлива рассматриваются в качестве необходимых
резервных источников энергии (для балансировки
системы в периоды отсутствия ветра или солнца).
Украина как страна, в которой отсутствуют системы
торговли выбросами (ETS ЕС), безусловно, имеет не-
сколько иную структуру ценовой стратегии, у которой
Европа делает ставку на
быструю модернизацию
своей экономики – энергетику
нового поколения и новые
продукты. Это выгодно
наиболее развитым странам и
международным компаниям,
которые смогут участвовать в
новой «гонке технологий»

15. 15
есть свои нюансы, когда дешевая ядерная и гидро-
энергетика несколько снижают конкурентоспособ-
ность ВИЭ по отношению к странам ЕС, поэтому опыт
Европы нужно перенимать обдуманно!
— Рынку электроэнергии в Украине исполнился
один год. Можете ли Вы подвести его первые итоги.
Что получилось, а что нет?
— Самым большим успехом рынка электроэнергии
в Украине является то, что он всё-таки сформировал-
ся, существует и развивается, изменив способ мыш-
ления как производителей, так и дистрибьюторов, а
также потребителей электроэнергии.
Энергия превратилась в товар. К сожалению, се-
годняшнее функционирование самого рынка не все-
ляет большого оптимизма, хотя период первоначаль-
ного беспорядка, спекуляций и путаницы на старте
реформ характерны для многих стран, внедряющих
рыночные изменения, в том числе как для Польши,
таки для других европейских стран.
Сама организация работы рынка, на мой взгляд,
обременена изначальной ошибкой, которая пред-
полагает невозможность увеличения стоимости
электроэнергии для конечных (индивидуальных) по-
требителей. Как видим, был создан своеобразный
«рыночный протез», где ведение конкурентной тор-
говли возможно лишь в определенной части оптово-
го рынка (но даже здесь с максимальными ценовыми
ограничениями), то есть тогда, когда мы говорим о
электроэнергии для предприятий при одновремен-
ном сохранении искусственных цен для индивидуаль-
ных потребителей (на розничном рынке). Однако это
невозможно будет поддерживать в течение длитель-
ного периода времени, поскольку свободный рынок
прежде всего подразумевает отображение реальных
цен с соответствующими показателями затрат на про-
изводство и распределение, и если не учитывать то,
что рыночные механизмы должны работать для всех
(как следствие - цены для населения должны увели-
чиваться), то весь рынок и дальше будет функциони-
ровать очень неэффективно.
Отдельной проблемой является слабость самого
рынка с точки зрения центральных информационных
систем, а также отсутствие прозрачной системы веде-
ния торговли (биржи в странах ЕС). Каждая из стран,
которые проходили путь внедрения изменений в ры-
нок, поначалу сталкивалась с большими сложностями
и проблемами, но затем довольно быстро и продук-
тивно изменяли существующий рынок, используя со-
ответствующие нормы для обеспечения прозрачно-
сти такого рынка. Если Украина этого не сделает, то в
худшем случае, рынок просто не будет работать, как и
не будет внедрена модернизация энергосистемы (от-
сутствие средств), что приведет лишь к дальнейшему
увеличению проблем.
— Давайте сравним ситуацию с Польшей. Как у
вас работает рынок? Есть ли система ПСО? Что бы
Вы посоветовали изменить украинским коллегам?
— Упомянутая Вами проблема является ключевой
– в Польше цены на энергию для индивидуальных по-
требителей постепенно повышались и достигли ры-
ночного уровня (сегодня около 14 евроцентов/кВт*ч
брутто – энергия и дистрибуция). А какова розничная
цена в Украине? Невозможно реализовать свободный
и конкурентный рынок без реальных цен – в против-
ном случае образуется дефицит доходов для покры-
тия расходов, который в Украине пытаются решить с
помощью искусственных действий с ПСО, и где, поми-
мо этого, были введены непонятные расходы на ВИЭ.
В результате появился гибрид теоретически свобод-
ного оптового рынка, который не является свободным,
поскольку охватывает только самую дорогую часть ге-
нерации и все еще ограничен максимальными уров-
нями цен, и полусвободного розничного рынка, что
означает более высокие цены для промышленности.
Добавим ко всему выше сказанному еще проблемы с
балансированием (и снова повторюсь, на мой взгляд,
ненужного и поспешного внедрения ВИЭ в систему,
которая только увеличила расходы), относительную
изношенность системы передачи и распределения, а
также проблемы, связанные с центральными инфор-
мационными системами, и, собственно, получаем тот
результат, который мы все сегодня видим.
Возможно стоит начать с самого начала и идти по
порядку. Прежде всего не обойтись без системного
повышения цен на электроэнергию для индивиду-
альных потребителей. Возможно для начала не в виде
полного свободного рынка (здесь опыт Польши и дру-
гих стран ЕС не слишком оптимистичен), а в виде фик-
сированной растущей цены (уже виден рост тарифов
на распределение).
Кстати, в Польше нет аналога системы ПСО, а цены
на энергию являются вполне приемлемыми, хотя, в
последние годы также предпринимались попытки
применения официального регулирования с целью
ограничения роста цен для индивидуальных потре-
бителей, которые практически свели к нулю в связи с
введением новой Директивы Европейского Энерге-
тического Рынка.
Более высокие доходы могут позволить (если по-
литика будет рациональной) осуществить необходи-
мую модернизацию сети, ИТ-систем, а также произ-
водственной базы, существующей в настоящее время
(по крайней мере для того, чтобы обеспечить даль-
нейшую работу системы в течение последующих лет
и увеличить ее балансирующую способность).
Постепенно необходимо уходить от доминиру-
ющей роли ПСО и, конечно же, не смешивать его с
субсидиями на ВИЭ. Ввести более дешевую электро-
энергию с АЭС и ГЭС, что уже происходит в последней
модификации ПСО, и сократить до 50% объем атомных
электростанций. В то же время решающую роль здесь
играет ведение прозрачной торговли! В Польше дан-
ную функцию замечательно выполняет энергетиче-
ская биржа, а в настоящее время все производители
обязаны продавать через биржу 100% произведенной
энергии. Польский TGE (Польская энергетическая
биржа) и более крупные аналогичные европейские
биржи (Nordpool, EEX) отличаются от украинской бир-
жи. Это совершенно иные организации, которые боль-
ше похожи на простые аукционные торговые площад-
ки.
Европейская торговля является более ликвидной,
она оснащена стандартными продуктами и прежде
всего основана на форвардных сделках. Благодаря
хорошо организованной энергетической бирже (при-
меры всей Европы) возможен прозрачный доступ к
осуществлению покупки для всех участников рынка
и ликвидации транзакций (в случае фиксации спеку-
лятивных действий). Если биржа дополнительно ос-
нащена хорошей системой безопасности и расчетов,
не возникает никаких проблем, связанных с пере-
груженностью платежами или платежеспособностью.
Помимо этого, как уже упоминалось, такая система
дополняет фьючерсный рынок энергии – также про-
зрачный и биржевой (с объемами, во много раз пре-
вышающими спотовые), что стабилизирует цены даже
на протяжении многих лет (в Польше фьючерсный
рынок заменил собой долгосрочные контракты, что
еще больше повысило прозрачность).
В то же время необходимо инвестировать в мо-

16. 16
дернизацию генерирующих единиц – прежде всего в
автоматизацию (системы DCS и повышение надежно-
сти) и действительно надежные центральные инфор-
мационные системы. Наличие правильной и надеж-
ной системы гарантирует правильную работу рынка
и позволит в будущем построить мощные энергетиче-
ские концерны (как в Польше), и лишь на следующем
этапе следует заняться вопросом внедрения объектов
ВИЭ и механизмами балансировки.
Такой комплексный подход даст возможность пре-
образовать энергосистему как и в ведущих странах
Западной Европы в перспективе 30 лет. Разумеется,
легко советовать, вот только, когда приходится делать
это в реальности, в условиях меняющихся интересов
разных участников рынка, социального сопротивле-
ния повышению цен, общего кризиса и нехватки фи-
нансовых ресурсов, это уже совсем другое дело.
— Что нужно сделать, чтобы не было манипуля-
ций и нечестной игры на балансирующем рынке
Украины?
— Чем более прозрачнее правила, тем меньше
возможностей для манипуляций. В Польше нам уда-
лось добиться успеха только благодаря ключевой
роли биржи, 100% биржевым облигациям (ранее все
время существовали различные «формы игры» для
внутренних контрактов производитель-получатель).
При высокой степени
ликвидности рынок про-
зрачен, но, конечно, это
также зависит от коле-
баний и изменений це-
новых показателей, хоть
это в меньшей степени
является результатом
спекуляции.
На сегодняшний день
в Украине нет ни одного
развитого фьючерсного
рынка, который стаби-
лизирует цены в долго-
срочной перспективе,
который, соответствен-
но, требует хороших фи-
нансовых гарантий. Что
касается самого балан-
сирующего рынка, пре-
жде всего, возможности
балансировки должны
быть усилены (например, в распоряжении Системно-
го оператора находится больше генерирующих еди-
ниц за счет модернизации системы управления DCS
и SCADA – в Польше это началось еще до реализации
самого рынка). Уровень автоматизации обычных элек-
тростанций (в Польше значительно меньше гидроэ-
лектростанций) высок, а модернизация началась еще
в начале 1990-х годов.
Хорошая центральная система балансирующего
рынка – это еще одна необходимая часть. В Польше и
ЕС центральные системы (такие как MMS), работают в
полностью автоматизированном режиме и являются
надежными, проблем с расчетами никогда не возни-
кает. Балансирующие услуги являются рыночными и
прозрачными для всех участников. К сожалению, это
не является следствием очень быстрых действий и
оперативных принятий решений, а требует стратеги-
ческого планирования, хорошей подготовки и поэтап-
ной реализации.
Следует помнить, что рынок является спекулятив-
ным, в Польше также было много попыток использо-
вания «лазейки» в рыночной системе, игроки зараба-
тывали деньги на балансирующем рынке (оператор
системы передачи затем изменил правила рынка и
устранил подобные спекуляции). Но следует отметить,
что у нас никогда не было таких сильных ограничений
с помощью граничных цен на балансирующем рын-
ке как в Украине, которые, кстати, тоже могут сами по
себе ограничивать роль некоторых производителей
(угольная генерация в ночное время).
Сегодня на балансирующем рынке в Польше отсут-
ствуют фактические «price cap» (чрезвычайно высоки)
и присутствуют отрицательные цены. У нас также су-
ществует видимая проблема с ВИЭ и растущими мощ-
ностями ветряных электростанций, а дополнительно
в следующем году вводится обязательное участие в
балансирующем рынке для больших ветровых ферм.
Поэтому роль Системного оператора заключается в
постоянном увеличении возможностей балансирова-
ния и создания хорошего механизма для балансирую-
щего рынка – прозрачного, конкурентного, способно-
го минимизировать затраты.
— Ситуация с «зеленой» генерацией в Украине –
это катастрофа? Почему так произошло?
— Мне не совсем понятно, какова была цель введе-
ния в Украине такой интенсивной системы поддерж-
ки ВИЭ или же таких крупных инвестиций в ВИЭ... Как
я уже говорил ранее, наиболее востребованными
для системы Украины были
инвестиции в сеть и в воз-
можности осуществления
балансировки, пусть даже
путем модернизации суще-
ствующих электростанций,
а ведь именно с этого нача-
лось строительство рынка в
Польше.
Украина же профинан-
сировала дорогостоящие
системы генерации ВИЭ
(ведь гарантированные
тарифы самые высокие в
Европе, хотя никто не смог
объяснить мне, почему они
почти вдвое выше по срав-
нению с Польшей) и еще
более жесткие требования
к балансировке систем (не
самых лучших). Украина не
имеет каких-либо требова-
ний, касающихся обязательной доли ВИЭ в energy mix,
что, например, в Польше обусловлено нормативами
ЕС, поэтому однозначно могла бы подождать или на-
чать внедрение ВИЭ более рациональным и конку-
рентным способом.
В Польше также существует система аукционов,
где предусмотрена система субсидирования – сумма
денег, предназначенная на гарантированные тарифы,
и в дополнение на так называемые корзины ВИЭ – ко-
личество электроэнергии, установленное в данной
технологии, а также аукционы для инвесторов – самое
дешевое предложение, конечно же, выигрывает. Воз-
никает вопрос почему же этого не произошло?
Кроме того, система финансирования украинского
ВИЭ находится в полном противоречии с европей-
ской моделью. В ЕС именно за счет дополнительной
комиссии, включенной в платежи индивидуальных
(конечных) потребителей, финансируются гарантиро-
ванные тарифы на ВИЭ. Поэтому, если была введена
система, полностью противоречащая опыту других ев-
ропейских стран, эффект будет, конечно же, таковым,
каким он есть на сегодняшний день.
На сегодняшний день в
Украине нет ни одного
развитого фьючерсного рынка,
который стабилизирует цены
в долгосрочной перспективе,
который, соответственно,
требует хороших финансовых
гарантий.

17. 17
Конечно, можно сказать, что практически в каждой
стране Европы были проблемы с системами субси-
дирования ВИЭ и все потеряли миллиарды долларов
– достаточно вспомнить опыт Испании, Чехии и Поль-
ши. Разве не лучше было бы поучиться на опыте дру-
гих?
Хуже всего то, что стоимость ВИЭ (несмотря на но-
вую директиву) все равно будет существенной и бу-
дет влиять на финансы Украины и ее энергетического
сектора еще долгие годы, дополнительно обременяя
индивидуальных потребителей в определенной пер-
спективе. Мое мнение таково, что эти деньги стоило
потратить на столь необходимую модернизацию.
— Поможет ли Закон 810-IX преодолению кри-
зиса? Расскажите, какая ситуация с «зеленой» ге-
нерацией в Польше. Какие есть проблемы? Как вы
балансируете вашу энергосистему?
— Закон (и связанные с ним последующие акты) —
это довольно отчаянная попытка выйти из весьма не-
благоприятной ситуации. В своих предположениях он
должен снизить понесенные расходы на субсидиро-
вание (но и не исключать их, ведь в дальнейшем они
будут очень высокими – это всего лишь сокращение на
7,5%-15%) и повысить балансирующие обязательства
производителей ВИЭ. Важно то, что это существенно
разблокирует ситуацию с Гарантированным покупа-
телем (что уже видно по платежам в последние меся-
цы), но, конечно, деньги должны быть где-то найдены
и в данном случае — от повышения распределитель-
ного тарифа на дистрибуцию. Естественно, стоимость
электроэнергии повысится, что снизит конкуренто-
способность промышленности.
Безусловно, что лучше с законом, чем без него, но
расходы на регулирование рынка будут оплачиваться
в течение еще многих лет. С тем же балансированием
ВИЭ (в частности, как быстро растет его доля) пробле-
ма есть у каждой европейской страны. Польша, как
уже упоминалось, свою историю с рынком начала с
модернизации тепловых электростанций и увеличе-
ния доли диспетчерских подразделений.
Есть рынок мощности и нужно гарантировать фи-
нансирование обычных электростанций, что позво-
лит поддерживать их в готовности к балансировке на
протяжении многих лет – эту проблему также должна
учитывать Украина). Также вступают в силу новые ры-
ночные изменения, обязывающие крупные ветряные
электростанции участвовать в балансирующем рынке
(не только прогнозирование, но и отчетность о произ-
водстве в центральную систему Оператора системы
передачи, которая также является гораздо более раз-
вита и стабильна).
Существует программа модернизации сетей (пе-
редачи и распределения), однако Оператор системы
распределения (ОСР) видит влияние ВИЭ на балан-
сировку и распределительные расходы. Все это так-
же дает повод для дискуссии о том, в какой степени
новые источники ВИЭ должны покрывать создава-
емые ими затраты. В Германии кроме инвестиций в
сеть и в такие установки, как гидроаккумулирующая
электростанция (ГАЭС), существует также программа
строительства хранилищ и рынок хранения энергии.
В Польше в стадии начального развития, вероятно,
интенсификация произойдет приблизительно к 2025
году, но на сегодняшний день реальные затраты на
хранение являются огромными (к слову, боюсь, чтобы
это не было новой украинской идеей, похожей на пре-
дыдущий «рынок ВИЭ»).
Здесь также необходимо следить за тем, будет ли
закон 810-IX легко принят всеми инвесторами, осо-
бенно иностранными. Теоретически он должен ре-
шить проблему возможных арбитражей и судебных
исков, но аналогичная проблема с изменением систе-
мы субсидирования закончилась несколько лет назад
в Польше, правда, с несколькими крупными судебны-
ми процессами с большими международными кон-
цернами.
Естественно, любая такая нестабильность как за-
кон 810-IX снижает доверие иностранных инвесторов
к рынку ВИЭ, но в то же время все нынешние инве-
сторы прекрасно понимают, что вся предыдущая си-
стема была неоправданной и неуместной. Если новые
правила будут рациональными и долгосрочными, то
последуют и другие этапы инвестирования, которые
будут более долгосрочными и менее спекулятивными
(в настоящее время так происходит в Польше).
— Конрад, расскажите, как проходит синхрони-
зация украинской энергосистемы с европейской
энергосетью ENTSO-E. Украина успеет к 2023 году?
— Я особо не знаком с техническими деталями, но
2023 год кажется мне совершенно нереальным. Стоит
напомнить, что для прибалтийских государств такая
программа синхронизации предусмотрена до 2025
года, а проблем там во много раз меньше. Я также не
вижу никакого прогресса в возобновлении польско-у-
краинской ЛЭП 750 кВ «Хмельницкая АЭС – Жешув»
(я сторонник того, чтобы она была запущена с про-
зрачной системой использования). Проблема также
существует и в самой передающей сети Украины, и
в магистральной системе Оператора системы пере-
дачи, поэтому даже 2025 год находится под большим
сомнением. Здесь мы возвращаемся к предыдущим
вопросам – всю программу синхронизации я считаю
абсолютно приоритетной для Украины из-за стратеги-
ческих интересов безопасности, поэтому она должна
быть реализована в первую очередь, а значит инве-
стиции должны быть направлены сюда, а не в ВИЭ.