2. Край блакитних озер,
лісів та імлистих боліт –
так називають регіон
Волинського (Західного)
Полісся. Одна з його
перлин – Черемський
природний заповідник.
Він був створений 19
грудня 2001 року. Це
перший заповідник у
Волинській області та
один із найпівнічніших в
Україні. Розташований у
північній частині
Маневицького району на
межі з Володимирецьким
районом Рівненської
області.
3. Назва заповідника пов’язана із болотом Черемське (місцева назва
Чірмуське). Дехто вважає, що довколо нього раніше було дуже багато
черемхи, від чого й пішла назва. Інші стверджують, що назва походить
від чемериці, яка трапляється на болоті та в його околицях.
4. Із територією заповідника пов’язано багато цікавих
історичних фактів. В кінці XIX століття Черемське в
складі Пінських боліт передбачалось осушити, але
через відсутність залізниці, погані грунтові дороги
цю ділянку не вдалось освоїти. Очевидці тих часів
розповідали, що через низьку собівартість деревини
заготовлений матеріал відправлявся на експорт в
Польщу, Нідерланди і Бельгію.
5. Пізніше в урочищі Сузанка базувалось з’єднання, яким керував польський генерал
Сазанський, від чого, напевно, і пішла його назва. Хоча існує й інша версія походження
назви цього відомого урочища. В далекі часи відпочити на природі, пожити в глухих
заболочених лісах та побувати на полюванні навідувались представники польської
шляхти навіть із Варшави. На острові, біля озера, були зроблені дерев’яні скверики для
відпочинку, куди по болоті була вимощена спеціальна дерев’яна дорога. Дуже часто
полювання на глухарів та тетеруків відвідувала пані Сюзанна, від чого й назва урочища
Сузанка (Сюзанка).
6. Поляки вирізнялися хорошим ставленням до природи, були встановлені перші
будиночки лісників для охорони лісових масивів (на Куховому Груді, Сузанці).
Будинок для відпочинку було збудовано в урочищі Заболоття (біля «Панської
Нивки»), на Сузанці викопано став (вручну цю роботу виконував лісник із
Замостя Микола Борисюк «Чубар»). Суворо каралися спроби браконьєрства і
самовільного вирубування дерев. Для збирання ягід і грибів видавались
безкоштовні квитки, з їх допомогою вівся чіткий контроль.
7. В роки Другої світової війни це
урочище стало притулком для
партизан. Діяли в непрохідних
хащах Черемського і вояки ОУН-
УПА. Із партизанами масових
сутичок не було, оскільки дуже
часто учасники різних таборів
були родичами.
Основний табір партизан
розміщувався в урочищі Кухів
Груд (на північний схід від
Сузанки), тепер там кілька
могил загиблих вояків. Значно
більше поховань у північній
частині Залізницького лісництва,
ближче до села Лобна
(Лісоград), де було з’єднання О.
Ф. Федорова. На місці сучасного
меморіалу на Сузанці був
спостережний пункт і місце
передачі листів.
8. Черемське еумезотрофне осоково-сфагнове болото – одне з
найбільших і найкраще збережених перехідних боліт України, що
розглядається як цінне водно-болотне угіддя міжнародного значення
за „Рамсарською” конвенцією.
9. В заповіднику проводиться еколого-освітня та екскурсійна робота, розроблено
екологічну стежку (в межах урочища Сузанка знаходяться Меморіал „Кухів Груд” та
партизанські землянки). Закладено 13 науково-дослідних полігонів та ряд пробних
площ для фонового моніторингу. Відзнято відеофільми „Зелений бастіон” (2002), „По
лісовій і озерній Волині” (2005).