9 истор морозова_пособ_всемирн_2009_укр

1
Серія «12-річна школа»
Заснована у 2006 році
Харків
Видавнича група «Основа»
2009
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»

2
ISBN 978-966-00-0084-0
Морозова Н. М.
М79 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас. / Авт.
вступ. ст. К. О. Баханов, А. О. Федчиняк. —Х. : Вид. група
«Основа», 2009. — 254, [2] c. : табл. — (Серія «12-річна
школа»).
ISBN 978-611-00-0084-0.
У посібнику представлені усі уроки до курсу «Всесвітня історія»,
9 клас, за програмою 12-річної школи. Вони розроблені із застосуванням
сучасних інноваційних технологій, новітніх форм і методів роботи.
А коли під час уроку учні не лише мають слухати вчителя, а й можуть
мандруватикартоюдодалекихкраїн,виступативролівидатнихісторичних
діячів, дізнаватися, чого навчали їх ровесників у ХVШ–XІХ ст., дослі
джувати таємниці історії, робити відкриття, — тоді, переконані, байдужих
серед ваших учнів не буде. Саме такі уроки розробили автори посібника.
У нагоді учителям також стануть календарне планування курсу,
добірки історичних джерел, теми проектних досліджень.
Для викладачів, методистів та студентів педагогічних навчальних
закладів.
УДК 37.016
ББК 74.266.3
УДК 37.016
ББК 74.266.3
М79
© Морозова Н. М., 2009
© Баханов К. О., Федчиняк А. О., вступні
статті, 2009
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2009

3
Зміст
Баханов К. О.
Як сприймають нову історію
сучасні дев’ятикласники? ............................................. 5
Федчиняк А. О.
Вивчення історії повсякденності в шкільному курсі
Нової історії. 8–9 класи ..................................................14
Календарне планування 9 клас (35 годин) ..................................... 22
Система уроків
Вступ
Урок 1. Світ наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст................................... 42
Тема 1. Велика Французька революція кінця ХVIII ст.
Європа у період наполеонівських воєн
Урок 2. Франція напередодні революції...................................... 47
Урок 3. Франція: від монархії до республіки................................ 53
Урок 4. Франція від якобінської диктатури
до встановлення консульства.......................................... 62
Урок 5. Франція під владою Наполеона....................................... 71
Тема 2. Європа в добу революцій 1848-1849 рр.
Урок 6. Віденський конгрес. Політичне становище Європи
після Віденського конгресу. Національний
і революційний рухи в Європі у 20-і рр. ХІХ ст. ................ 82
Урок 7. Велика Британія .......................................................... 94
Урок 8. Франція ...................................................................... 104
Урок 9. Росія. Суспільно-політичні течії і рухи............................ 114
Урок 10. «Весна народів». Революції 1848–1849 рр.
у країнах Європи ......................................................... 123
Урок 11. Узагальнення знань за темами
«Велика Французька революція кінця ХVІІІ ст.
Європа у період наполеонівських воєн»
та «Європа в добу революцій 1848–1849 рр.» ............................131
Урок 12. Тематичне оцінювання за темами
та «Європа в добу революцій 1848–1849 рр.» ................... 138
Тема 3. Європа й Америка за доби об’єднання
й модернізації суспільства
Урок 13. Об’єднання Німеччини ................................................. 143
Урок 14. Об’єднання Італії ......................................................... 148

4 Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 9 клас
Урок 15. Вікторіанська Британія ................................................ 155
Урок 16. США .......................................................................... 159
Тема 4. Утвердження індустріального суспільства
у провідних державах світу
Урок 17. Формування індустріального суспільства
у провідних державах Європи і в США ............................ 166
Урок 18. Франція 1870–1900 рр. ................................................. 176
Урок 19. Німеччина у 1871–1900 рр. ........................................... 182
Урок 20. Велика Британія в останній третині ХІХ ст. ..................... 190
Урок 21. США у 1877–1900 рр. ................................................... 195
Урок 22. Модернізація Російської імперії ..................................... 200
Урок 23. Модернізація Японії ..................................................... 205
«Європа й Америка за доби об’єднання
й модернізації суспільства»
та «Утвердження індустріального суспільства
у провідних державах світу» .......................................... 211
у провідних державах світу» .......................................... 214
Тема 5. Завершення формування світових колоніальних імперій.
Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.
Урок 26. Завершення територіального поділу світу.
Колоніалізм................................................................. 218
Урок 27. Британське володарювання в Індії .................................. 223
Урок 28. Китай у другій половині ХІХ ст. ..................................... 226
Урок 29. Міжнародні відносини у 1871–1900 рр. ........................... 230
Тема 6. Культура народів світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Урок 30. Повсякденне життя людей
наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст. ......................................... 234
Урок 31. Духовне життя світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Розвиток науки і мистецтва ........................................... 240
«Завершення формування світових колоніальних імперій.
Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.»
та «Культура народів світу наприкінці
ХVІІІ — у ХІХ ст.» ....................................................... 245
«Завершення формування світових колоніальних імперій.
Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.»
та «Культура народів світу наприкінці
ХVІІІ — у ХІХ ст.»........................................................ 248
Урок 34. Підсумкове узагальнення .............................................. 252
Література............................................................................... 253

5
Як сприймають нову історію
сучасні дев’ятикласники?
К. О. Баханов
Однимізнайважливішихнавчальнихзавданьшкільноїісторичної
освіти є формування в учнів історичних уявлень. Під історичними
уявленнями психологи розуміють збережений і відтворений у свідо-
мостічуттєво-наочнийобразранішесприйнятихпредметів,фактівчи
явищ минулого. Розрізняють три різновиди історичних уявлень: про
факти минулого (матеріальні, соціально-політичні, історично-куль-
турнітощо);проісторичнийчас(тривалістьіпослідовністьісторичних
подій і явищ); про історичний простір (прив’язка подій до конкретної
місцевості). Усі вони в комплексі складають загальний образ певного
історичного відрізка часу.
Для виявлення загальних уявлень учнів про нову історію
нами було застосовано методику, запропоновану під час дослі
дження уявлень шестикласників про історію стародавнього світу
[1, С. 10–13]. В її основу покладено аналіз анкетування учнів
9 класів чотирьох шкіл м. Бердянська Запорізької області (ЗОШ
№ 3, 5, 11, 16). Обрані школи досить великі й розташовані в різ-
них районах міста. Історію у восьмих та дев’ятих класах у них
викладають шість учителів різного віку й статі, з різним педаго-
гічним стажем. У навчанні використовуються підручники видав-
ництв «Просвіта», «Ґенеза» [2] та «Прем’єр» [3].
Анкетування, яким було охоплено 189 учнів, проводилося на-
прикінці квітня 2004–2005 навчального року. Під час відповідей
в учнів не було підручників і зошитів, тому що заздалегідь їх не по-
переджували, а за розкладом уроку історії цього дня не було. У біль-
шості випадків заповнення анкет відбувалося за відсутності вчите-
ля історії іншими вчителями або студентами-практикантами, що
давало можливість школярам бути більш відвертими у своїх від-
повідях. Зрозуміло, повністю ізолювати їх одне від одного немож-
ливо, шанс підглянути до товариша залишався. Проте зазначені
умови позбавляли таку дію сенсу. Було запропоновано одинадцять
запитань, кожне з яких спрямоване на виявлення певних образів
нової історії, що закарбувалися в їхній пам’яті. Враховуючи те, що
нова історія вивчається у 8 та 9 класах і на момент анкетування її
вивчення ще не було завершено, учням нагадувалося, що йдеться

про матеріал, з яким вони ознайомилися минулого навчального ро-
ку й продовжують роботу над ним надалі. Спочатку учням було за-
пропоновано самим визначити найяскравіший образ цього періоду
(«Коли ти чуєш назву «нова історія», які образи в тебе виника-
ють?»). Відповіді дев’ятикласників показали, що майже половина
з них (49 %) пов’язують цей період історії з драматичними, крово
пролитними, але разом з тим абстрактними політичними подіями:
війнами (29 %), революціями (18 %). 12 % учнів асоціюють нову
історію з економічними явищами (промисловим переворотом —
8 %) або їх окремими проявами (паровий двигун — 2 %, техніка,
індустрія — 2 %). Значна частина опитуваних (47 %) намагалися
уособити нову історію, пов’язуючи цей період з історичними особа-
ми — абстрактними (королі, президенти, визначні особи — 5 %)
або конкретними (Наполеон — 19 %, Бісмарк — 7 %, Петро І —
2 %, Б. Хмельницький — 2 %, Людовік ХІV — 2 %, Іван Грозний,
Борис Годунов, Генріх VІ, Бетховен, Столипін та інші — 1 %). Кон-
кретні історичні події називаються учнями дуже рідко й переважа-
ють ті, що вивчалися останнім часом (скасування кріпацтва в Ро
сії — 3 %, об’єднання Італії — 3 %, Франко-прусська війна — 2 %,
Паризька комуна — 1 %). У деяких учнів відбувається підміна об-
разу соціологічною схемою. Наприклад, капіталістична форма-
ція — 2 %, національно-визвольний рух — 2 %, політична цент-
ралізація — 1 %. П’ята частина учнів або взагалі не спромоглися
відтворити образ (16 %), або підмінили образ історичного періоду
ставленням до історії як до навчального предмета, бо вони пов’я
зують нову історію з книгами, підручниками, вчителем, який
викладає матеріал, або річною оцінкою з цього предмета.
На відміну від шестикласників, лише поодинокі з опитуваних
учнів асоціюють нову історію з якимось конкретним предметом
(паровий двигун — 2 %) чи архітектурною спорудою . До історич-
ної місцевості свої відповіді учні майже не прив’язують. Лише один
учень назвав символом Нового часу Запорозьку Січ, та й те, скорі-
ше, як певний політичний, а не географічний орієнтир.
За емоційним забарвленням нова історія в учнів викликає обра-
зи здебільшого войовничі та агресивні (війна — 29 %, революція —
18 %, багато крові — 2 %, розподіл території — 2 % тощо), значно
рідше — спокійні, позитивні (кімната, в якій підписують мирну
угоду, — 2 %, свято — 2 %, відродження — 2 %).
Отже, за висловом одного з учнів: «Я уявляю те, що у книжці
написано».
Означену тенденцію виявило й розв’язання учнями другого за-
вдання, в якому пропонувалося схарактеризувати період нової іс-

7К. О. Баханов. Як сприймають нову історію
торії за допомогою кількох прикметників. Переважна більшість
учнів ухилилася від відповіді на питання, характеризуючи не істо-
ричний період, а процес його вивчення, тобто урок історії. Як на-
слідок, дев’ятикласники вживають прикметники: «цікава» (48 %),
«захоплююча» (27 %), «пізнавальна» (25 %), «нудна» (8 %). Ті,
хто правильно зрозумів завдання, здебільшого визначають войов-
ничість цього періоду історії (32 %), тому використовують прик-
метники:«жорстока»(10 %),«революційна»(10 %),«кровопролит
на»(6 %),«войовнича»(4 %),«небезпечна»(2 %),«недемократична»
(2 %). Значно менше дев’ятикласників наголошують на позитив-
них характеристиках згаданої епохи (13 %): «інтелектуальна»
(3 %), «прогресивна» (2 %), «просунута» (2 %), «вільна» (2 %),
«реформаційна» (2 %), «вражаюча, грандіозна» (3 %). 27 % учнів
у власних визначеннях відзначили мінливість та рухливість про-
цесів Нового часу, вживаючи прикметники «активна» (8 %), «пе-
рехідна, переламна» (6 %), «нестійка» (4 %), «нова, новітня» (3 %),
«бурхлива» (3 %), «неспокійна» (2 %), «енергійна» (2 %). Лише
одиниці відзначають культурологічну значущість цього періоду:
«науковий» (2 %), «промисловий» (1 %), «прогресивний» (1 %).
Відповідь на третє питання вимагала від учнів визначитися, на-
скільки давно відбувалися події нової історії, що, врешті-решт,
зводилося до визначення початкової та кінцевої дати означеного
періоду. Близько 9 % учнів взагалі не спромоглися дати більш-
менш чіткої відповіді на запитання, обмежившись абстрактними
фразами: «Коли ще не було мого прадіда» (1 %), «Після феодальної
формації» (1 %), «Після середніх віків» (1 %), «Давно» (5 %),
«Події нової історії відбувалися під час війни». З тих, хто визна-
чився з межами нової історії, 2 % вважають, що вона розпочалася
у ХV ст., 27 % переконані, що початок її слід шукати у ХVІ ст.,
12 % — у ХVІІ ст., 15 % — у ХVІІІ ст., 13 % — у ХІХ ст., 9 % —
у ХХ ст. Щодо завершення цього періоду думки учнів були такими:
6 % вважають, що це — ХVІІ ст., 13 % — ХVІІІ ст., 28 % — ХІХ —
початок ХХ ст., 21 % — ХХ ст., 15 % учнів переконані, що період
нової історії продовжується й до нього слід віднести події «пома-
ранчевої революції» в Україні. Прикладом цього може бути така
відповідь: «Події нової історії відбувалися зовсім недавно і, що
важливо, відбуваються до сьогодні». Можливо, це можна пояснити
тим, що на момент анкетування учні ще не завершили вивчення но-
вої історії, а вступний урок, на якому йшлося про межі історичного
періоду, відбувся більше року тому і в учнів ще не склалося цілісно-
го враження про цей період. Ймовірно, дається взнаки відсутність
повторювально-узагальнювальних уроків, що переважно були

замінені тематичними атестаціями. Як наслідок — складність,
з якою стикаються дев’ятикласники, визначаючи тривалість пе-
ріоду Нової історії. Майже 40 % опитаних мають ускладнення що-
до встановлення тривалості нового часу, 5 % вважають, що вона
тривала одне століття, 27 % — два століття, 19 % — три століття,
6 % — чотири століття. Ще гіршим виявилося визначення етапів
у межах періоду. Так, більше 70 % учнів взагалі відмовилися від-
повісти на поставлене запитання, сприймаючи Новий час як єди-
ний етап в історії людства. 17 % учнів виділяють два етапи: до
Французької революції кінця ХVІІІ ст. та після неї. 4 % учнів від-
значають три етапи: 1) ХV–ХVІІІ століття; 2) ХVІІІ–ХІХ ст.;
3) ХІХ–ХХ ст. 3 % дев’ятикласників здійснюють розподіл нової іс-
торії не за хронологічними, а за територіальними ознаками: період
нової всесвітньої історії та період нової історії України. У цілому,
уявлення дев’ятикласників про тривалість та етапність періоду но-
вої історії можна схарактеризувати як дуже приблизні й урив-
часті.
Відповідаючи на п’яте запитання: «З якими країнами у вас асо-
ціюється нова історія?», — 77 % учнів змогли назвати країни, за-
гальний перелік яких складає 22 позиції. Найчастіше як арену
подій нової історії дев’ятикласники згадують Росію (73 %), Фран-
цію (62 %), Велику Британію (57 %), Німеччину (45 %), Австрію
(32 %). Україну з цієї нагоди згадують 24 % опитуваних, причому
переважно через те, що вважають її історію об’єктом дослідження
іншого навчального предмета — історії України. Інколи учні на-
віть зазначають: «Увесь світ, крім України». Далі в переліку зга-
дується Польща (12 %), Японія (10 %), Китай (5 %), Туреччина
(4 %), Іспанія, Швеція, Португалія, Бельгія (по 2 %).
Разом з тим привертають увагу два моменти у відповідях учнів:
дуже обмежений перелік країн та дуже часте згадування Росії як
головного плацдарму подій нової історії. Якщо перше можна пояс-
нити загальними особливостями сприйняття учнями певного віку
історії, то другий аспект скоріше викликаний особливостями регіо-
ну, в якому здійснювалось анкетування (територіальна близькість
до Росії, великий наплив відпочиваючих з Росії влітку), що ство-
рює певну зацікавленість у знанні історії саме цієї країни.
Наступне запитання вимагало від учнів назвати найяскравіші,
на їх погляд, події періоду нової історії. Усього учнями була
згадана 31 подія. Якщо їх згрупувати за характером, то можна
зробити висновок, що найчастіше учні називають революційні
події (40 %): Французьку революцію кінця ХVІІІ ст. (19 %), ре-
волюцію 1848–1849 років в Європі (6 %), війну за незалежність

США (5 %), англійську революцію ХVІІ ст. (4 %), «помаранчеву
революцію» в Україні (4 %), національно-визвольний рух у Ні
дерландах та російську революцію 1905 року (по 1 %). На другому
місці за частотою згадування — військові події (30 %): наполе-
онівські війни (15 %), франко-прусська війна (7 %), російсько-
турецькі війни (4 %), Тридцятирічна війна (2 %), Північна та
Перша світова війни (1 %).
24 % учнів визначають знаковими подіями нової історії рефор-
ми: скасування кріпацтва в Росії (17 %), політичні реформи (5 %),
столипінськуаграрнуреформувРосії(2 %).21 %дев’ятикласників
наголошують на значущості визвольних рухів: звільнення рабів
у США (10 %), об’єднання Італії (6 %), польські повстання, робіт-
ничий рух, Паризька комуна (по 1 %). 15 % учнів замість конкрет-
них подій написали історичні процеси та явища: перехід від фео-
дальної до капіталістичної суспільно-економічної формації (7 %),
промисловий переворот (6 %), наукові досягнення (2 %). Лише 5 %
учнів згадали про події, пов’язані із міжнародними відносинами:
утворення Троїстого союзу (2 %), утворення Антанти (2 %), Ві-
денський конгрес (1 %). Це свідчить про живучість формаційно-
класового підходу, який через застарілі підручники або однозначні
погляди вчителів передається учням і відбивається у специфічному
доборі подій, та прагнення підмінити фактичний матеріал соціоло-
гічною схемою.
Сьоме питання спрямовувало учнів на виявлення видатних осіб
періоду нової історії. Загалом дев’ятикласники назвали 33 особи,
серед яких переважають монархи та правителі — 18 («гетьмани та
полководці», «президенти усіх країн та всі, хто працює в депута-
тах»). Згадуються 8 діячів культури, 4 полководці, 4 суспільних
діячі, 1 представник визвольного руху. За приналежністю визнач-
них осіб до певної країни переважають російські діячі (14 осіб). Їх
рейтинг склався таким чином: Петро І (15 %), Олександр ІІ (12 %),
Столипін (11 %), Олександр І (8 %), Кутузов (6 %), Ленін, Жу-
ковський, Пушкін, Лермонтов (3 %), Іван ІІІ, Іван ІV, Катерина ІІ
(2 %). Друге місце у переліку посідають українські постаті: Шев-
ченко (22 %), Франко (8 %), Костомаров, Драгоманов (4 %), Ющен-
ко (3 %), Хмельницький, Богун (2 %). Далі видатні діячі: німецькі
(Бісмарк (15 %), Вільгельм І (1 %), Гітлер (1 %)); французькі (На-
полеон (50 %), Людовік ХІV (15 %)), американські (Т. Рузвельт
(2 %), Лінкольн (4 %)); англійські (королева Вікторія (2 %)); швед-
ські (Карл ХІІ (1 %)). Найпопулярнішими історичними постатями
опитувані визначили Наполеона (50 %), Шевченка (22 %), Бісмар-
ка та Петра І (по 15 %).

Наступне питання: «Чим людина Нового часу відрізнялася від
сучасної?» — учні розв’язували в різних площинах. Переважна
більшість (57 %) дев’ятикласників звернула увагу на психологічні
відмінності людини Нового часу: інший рівень інтелекту — 27 %
(«Вони були тупішими, ніж зараз», «Тоді люди міркували більш
широкими поняттями», «Більше обмірковували власні вчинки»,
«Були споживачами більшої кількості інформації»); інший світо
гляд — 21 % («Вони мали інші погляди на життя, на все, що від
бувається навколо», «У них була надія змінити на краще наш світ,
а в сучасної людини вже немає надій», «Зовсім про інше міркува-
ли» тощо); були хитрішими та кмітливішими — 6 %, інші риси ха-
рактеру.
22 % опитаних школярів визначили вищий культурний рівень
людини Нового часу порівняно із сучасною: освіченість та вихо-
ваність — 6 %, інтеліґентність, шанування розуму та розумової
праці — 4 %, поведінка в суспільстві — 3 %, моральність — 3 %,
патріотизм — 3 %, оптимізм — 2 %, інформованість — 2 %. На
третьому місці виявилися соціальні відмінності (19 %); наявність
економічної залежності (14 %) («У них були інші поняття, вони
звикли жити за іншим соціальним ладом», «З ними інколи поводи-
лися, як із худобою», «Люди Нового часу були залежними, а сучас-
ні — вільні», «Вони відрізнялися меншою свободою праці, думки
й узагалі життя»); непримиренність зі своїм становищем, войовни-
чість (5 %) («Вони були більш войовничо налаштовані»). У свою
чергу, 19 % учнів вважають, що найсуттєвішими є побутові відмін-
ності: різниця в одязі та житлі (8 %) («Сучасні люди не одягають
шуби та діаманти», «Вони відрізнялися стилем одягу та житлом»
тощо), загальний рівень життя (6 %) («У них були інші потреби»),
харчі та засоби гігієни (3 %), стан здоров’я (2 %). 11 % дев’яти
класників називають серед суттєвих економічних відмінностей ін-
ше ставлення до землі (3 %) («Раніше всіх цікавила земля», «У ті
часи земля була всім»); надання переваги іншим галузям вироб-
ництва, насамперед землеробству (3 %); наявність у людини Ново-
го часу якостей, які втрачають значення для сучасної людини, зок-
рема працелюбності (2 %); недостатнє технічне забезпечення
господарської діяльності (2 %); більша зацікавленість у результатах
власної праці (2 %); інші обсяги прибутків (1 %). Лише 6 % учнів
підкреслили відмінності в політиці: інший погляд на політичний
лад держави (4 %), беззахисність перед законом (2 %) («У тих людей
були зовсім інші закони, тому з ними іноді поводилися нечемно»).
Дев’яте питання вимагало від учнів визначити внесок нової іс-
торії в історію людства. Відповідаючи на запитання, школярі від-

мовились перерахувати конкретні досягнення й пішли шляхом
узагальнення. Умовно ці відповіді можна згрупувати за шістьма
напрямками: наука та культура, державотворення, соціальна,
політична та економічна галузі, міжнародні відносини. Загалом
відповіді дали 70 % опитаних. Найчастіше основними досягнення-
ми нової історії дев’ятикласники називають наукові відкриття
(32 %), здобутки в царині культури (9 %), просвітництво як уні-
кальне явище Нового часу (5 %), появу нових ідей, формування но-
вих якостей особистості (4 %) («В людині було закладено всі якості,
що визначають сучасну людину»). Загалом за напрямком науки
й культури визначилося 46 %. Другим за значущістю напрямом
виявилися соціальні перетворення (21 %), насамперед, скасування
кріпацтва в Росії (13 %), революційні зміни в Європі (4 %), здобут-
тя людиною особистої свободи (4 %). 14 % учнів пов’язують Новий
час з економічними трансформаціями: переходом до капіталізму
(7 %), промисловим переворотом (5 %), створенням економічних
засад сучасного життя (2 %). 12 % школярів звернули увагу на ін-
тенсивні процеси державотворення: формування нових держав
(6 %), здобуття незалежності окремими державами (6 %). 6 % опи-
таних підкреслили, що «потеплішали» міжнародні відносини
(4 %), скоротилася кількість міжнародних конфліктів (2 %). Лише
5 % учнів згадали про позитивні політичні зміни: суспільні відно-
сини стали більш демократичними (1 %), були здобуті права люди-
ни (4 %) («Встановлювалося правосуддя й права людини»), зазнала
реформування політична система (2 %).
Відповідь на десяте запитання мала визначити характер уяв-
лень учнів про повсякденне життя в нові часи. Більше половини
опитаних (53 %) вважають, що однією із суттєвих ознак повсяк-
денногожиттяєйогополяризаціявнаслідокрозшаруваннясуспіль
ства (з одного боку, «їздили на конях, відбувалися бали, носили
гарний одяг, їли смачну їжу», а з іншого — «гноблення та розчару-
вання простих людей щодня», «люди були постійно завантажені
й знесилені»). Майже 70 % учнів безпосередньо пов’язують повся-
кденне життя з економікою суспільства, тому слова «праця», «ро-
бота» відіграють провідну роль. Звичайний день пересічної людини
уявляється дев’ятикласникам досить одноманітним та статичним
(«Прокинувся, поорав на пана й спати»; «Працював, їв, спав»;
«Робітник цілий день працював на господаря, а потім на себе,
а потім спав»; «Щодня одне й те саме» тощо). Незважаючи на ста-
тичність щоденного життя, 24 % учнів помічають, що протягом
тривалих відрізків часу (десятиліть) намітилася позитивна тенден-
ція: «Повсякденне життя селянина Нового часу не було легким.

Тривалий робочий день і велике навантаження. Але з кожним де-
сятиліттям життя ставало легшим», «Людина Нового часу працю-
вала на господаря, була небагатою навіть після звільнення й лише
при капіталістичному ладі стала отримувати заробітну платню».
32 % учнів проводять паралелі між сучасною людиною й людиною
Нового часу: «Їх життя багато в чому було схожим на повсякденне
життя наших сучасників»; «Як у нас»; «Людина працює, відпочи-
ває, створює сім’ю, спілкується з людьми, займається спортом»;
«Займається своєю справою (роботою), служить своїй владі, нама-
гається бути вільною та добре забезпеченою людиною, жити у своїй
країні». Деякі учні (9 %) звернули увагу на політичну обмеженість
людини та політичний тиск: «Держава постійно гнобила селян, не
давала їм дивитися на речі з власного погляду». Отже, з огляду на
зазначені обставини, повсякденне життя людини в нові часи ви-
дається сучасним учням непривабливим.
Відповідаючи на запитання «Якщо б вам довелося жити у нові
часи, в якій країні, в який час та ким ви хотіли б бути?», учні най-
частіше називали ХІХ — початок ХХ ст., четвірку провідних країн
світу та вищі щаблі суспільства. 42 % хотіли б жити у ХІХ ст.,
21 % — на початку ХХ ст., 16 % — у ХVІІІ ст. й лише одиниці —
у ХVІІ (1 %) та ХVІ ст. (5 %). Називаються 9 країн: Велика Бри-
танія (27 %), Росія (24 %), Франція (17 %), США (15 %), Україна
(7 %), Німеччина та Швеція (2 %), Австрія та Італія (по 1 %).
Найчастіше учні уявляють себе в ролі голів держав та урядів (ко-
ролів, президентів, прем’єр-міністрів — 28 %, представників арис-
тократії — 28 %). «Перевтілитися» в конкретних історичних осіб
виявили бажання 12 % учнів: 5 % — у Наполеона, 2 % — в Олек-
сандра ІІ та Катерину ІІ, 1 % — у Шевченка, Бісмарка та Петра І.
2 % воліли б стати людиною, наближеною до історичної особи,
виступаючи в ролі друзів, родичів, дітей. 10 % уявляють себе пере-
січними громадянами, 5 % — діячами культури, 3 % — військови-
ми («Я хотів би бути в Італії у ХІХ ст. у складі бойових сил, брати
участь у боях або очолити повстання»). Частина учнів обрали еклек-
тичні образи, поєднавши країну та осіб, які не збігалися в часі:
«Хотів би бути Наполеоном у Великій Британії ХV ст.», «Бути На-
полеоном і жити в Росії», «Бути замість Вільгельма ІІ у 1890 р., але
у Франції».
Якщо ж брати до уваги мотиви вибору учнів, то серед тих, хто їх
називає (35 %), переважають такі: 1) бажання реалізувати власні
мрії про заможне й розгульне життя («Хотіла б бути багатою помі-
щицею, їздити по різних містах, де їла б смачненькі страви», «Жи-
ла б у Петербурзі (ХVІІІ–ХІХ ст.), їла б смачненьке та жила б у своє

задоволення, займалася б своїми поміщицькими справами», «Хоті-
ла б жити в Росії з багатим чоловіком»); 2) прагнення виправити
історичні помилки, змінити перебіг історичних подій («Хотів би
жити в Росії й бути головним помічником Леніна в революції»,
«Хотіла б стати Катериною ІІ, щоб виправити помилки»).
Підсумовуючи відповіді учнів, можна зробити висновок про те,
що нова історія уявляється дев’ятикласникам як драматичний,
сповнений агресією та швидко змінюваний період історії. Цей пе-
ріод відносно цікаво вивчати, але жити в ньому незручно й страш-
но. Розпочався він десь у ХVІ–ХVІІ ст. й закінчився в ХІХ — на
початку ХХ століття. Історичний розвиток відбувався більш-менш
рівномірно, тому й етапи визначити важко. Він пов’язаний пере-
важно з історією Росії, Франції, Великої Британії, Німеччини,
Австрії та України, був сповнений революціями, війнами, рефор-
мами та визвольними рухами. Провідну роль у Новий час відігра-
вали монархи, діячі культури та полководці, переважно російські,
українські, німецькі, англійські та американські. Люди, які жили
в ті часи, мали інші психічні властивості та світогляд, сповідували
інші моральні цінності, інакше ставилися до землі, праці, прибут-
ків, були соціально обмежені й менш захищені перед законом.
У повсякденному житті люди залежали від свого соціального ста-
новища та економічних можливостей. Їхнє життя було одноманіт-
ним і мало відрізнялося від життя сучасного працівника. Разом
з тим, нова історія — це значущий період в історії людства, оскіль-
ки саме в ці часи було здійснено визначні наукові відкриття та
культурні досягнення, сформовано нові держави, скасовано осо-
бисту залежність селян — «суспільство стало більш демократич-
ним, а в економіці відбувся промисловий переворот».
Література
1. Баханов К. О. Якщо б я жив у давні часи... (Образи стародавнього світу
в уявленнях шестикласників) // Історія в школах України. — 2005. —
№ 2. — С.10–13.
2. Всемирная история. Новое время. Часть вторая (конец ХVІІІ — начало
ХХ вв.): Учеб. для 9 кл. сред. общеобраз. учеб. завед. / С. В. Белонож-
ко, И. М. Бирюлев, А. Р. Давлетов, В. Г. Космина, Л. А. Нестеренко,
Ф. Г. Турченко. — Запорожье: Просвіта; К.: Генеза, 2002.
3. Всесвітня історія. Навч. посіб. для 9 кл. серед. загальноосв. шк. /
Авт.-упоряд.Я.М.Бердичевський,С. О.Осмоловський. —Запоріжжя:
Прем’єр, 2000.

14
Вивчення історії повсякденності
в шкільному курсі Нової історії.
8–9 класИ
А. О. Федчиняк
Історія повсякденності як складова всесвітньої історії
Під історією повсякденності в сучасній історичній науці ро-
зуміють напрямок антропологічно орієнтованої історичної нау
ки, що вивчає певний зріз взаємодії соціального простору й часу,
сферу людської життєдіяльності, в процесі якої здійснюється
безпосереднє й опосередковане (через предмети культури) спіл-
кування людей як суми мільярдів доль людей протягом усього її
розвитку. Ці дані мають загальні ознаки, які можна класифіку-
вати за різними рівнями: національні, регіональні, індивідуаль-
ні тощо [1, С. 105].
М. Бойченко дає інше визначення історії повсякденності: «Це
соціально-філософський термін, що означає певний зріз взаємодії
соціального простору й часу, сферу людської життєдіяльності,
у процесі якої здійснюється безпосереднє й опосередковане (через
предмети культури) спілкування людей. Повсякденність — царина
дійсності, соціокультурна реальність, в якій людина може зрозумі-
ти інших людей і спільно з ними діяти: тут виникає їх спільний,
комунікативний світ, а сама повсякденність постає як специфічна
форма соціалізації людини» [3, С. 176].
І. Биск дещо інакше тлумачить повсякденність: «Під історією
побуту і вдач (повсякденності) розуміється уклад повсякденного
життя, що включає ряд матеріальних і духовних сторін, зокрема
задоволення основних життєвих потреб — у їжі, одязі, житлі та
ін., пов’язані з компонентами культури відпочинок і розваги, особ-
ливості розуміння «що таке добре, що таке погано», атмосфера епо-
хи» [2, С. 12].
На думку українського дослідника О. Удода, історія повсякден-
ності — це, перш за все, процес олюднення побуту, психологізація
щоденного життя, ставлення людини до побутових проблем, до
влади, держави і суспільства в цілому через призму особистісного
сприйняття умов життя [7, С. 3].

15
Вивчення історії повсякденності спрямовано на розуміння особ-
ливостей психології людей конкретних історичних епох, осмислен-
ня не тільки правил, законів, заборон даного суспільства, але
й ставлення до них сучасників, того, що складає життя людей ви
значеного періоду історії.
До кола тем, що дають можливість розкрити повсякденні практи-
килюдейсталінськогорежиму,дослідницявключилаторгівлю,подо-
рожі, свята, анекдоти, пошук квартири, здобуття освіти, отримання
роботи, просування по службі, налагодження зв’язків і придбання
покровителів, укладання шлюбу і виховання дітей, скарги і доноси,
голосування й спроби уникнути впливу ворогів [8, С. 90].
В історичній науці на сьогодні склалися два підходи до розумін-
ня й вивчення історії повсякденності:
1) реконструкція ментального макроконтексту епізодів історії;
2) реалізація прийомів мікроісторичного аналізу.
Значущість мікроісторичного підходу в дослідженні повсяк-
денності визначається тим, що він дозволив узяти до уваги безліч
окремих людських доль. Історія повсякденності стала реконструк-
цією життя звичайних людей, що не менш важлива дослідникові
минулого, ніж красиве життя людей. Мікроісторичний підхід до
вивчення історії визначив нове місце джерел особистого походжен-
ня, допомагаючи усвідомити ступінь волі індивіда в існуючих істо-
рико-політичних, хронологічних, етнокультурних та інших обста-
винах. Мікроісторики завданням свого дослідження поставили
вивчення способів життя й екстремального виживання в умовах
воєн, революцій, терору, голоду тощо. Але загальним для макро- та
мікроісторичних підходів у вивченні історії повсякденності є нове
розуміння минулого як історії знизу, або зсередини, що дає мож-
ливість почути голос конкретної людині [2, С. 68].
До того ж, обидва підходи в дослідженнях повсякденності поєд-
нує міждисциплінарність (зв’язок із соціологією, психологією та
етнологією).
Знання побутових деталей є лише попередньою умовою дослі
дження повсякденності. «Головним для дослідника має бути усві-
домлення повсякденних турбот, тривог, надій людей досліджу
ваної епохи. Потрібно спробувати побачити їхній світ «зсередини»,
зрозуміти зміст або змісти, якими вони його наповнювали»
[4, С. 233].
Для повноти розуміння суті історії повсякденності слід акценту-
вати увагу на об’єкті і предметі її дослідження. Об’єктом пізнання
в історіїповсякденності,очевидно,єсамалюдинавїївзаєминахзі світом
А. О. Федчиняк. Вивчення історії повсякденності
в шкільному курсі Нової історії

природи та соціуму, що її оточує. Оскільки різні сторони соціального
буттядосліджуютьсярізнимисоціальнимиігуманітарними науками,
історіявикористовуєїхдоробокіметодидослідження,а томувиступає
інтегральною, комплексною наукою, яка охоплює усю сукупність сус-
пільних взаємин людей — політичних, громадських, економічних,
етнічних, сімейних, правових, культурних тощо [7, С. 6].
Зараз проблематика повсякдення дедалі набуває не тільки по-
пулярності, а й наукової самостійності, тому що вона тяжіє до комп
лексної реконструкції історії. Історики повсякденності, як і зви-
чайні історики, об’єктом свого наукового дослідження визначають
людську історію, але для перших ключем прочитання є подієва іс-
торія (військова, політична, державна, династична, дипломатич-
на, класова), натомість поза їх увагою залишаються її буденні де-
талі, особистісні чинники. Історія ж повсякденності має яскраво
виражений інтегративний характер, її цікавить все: і вплив тих чи
інших подій на повсякденне життя людей, і побут, і ментальності,
і стереотипи, і казуси, і приватне життя тощо. Саме повсякденна
історія повинна вийти на перше місце в процесі історичного пізнан-
ня, оскільки, на відміну від панівних схем, саме вона може скласти
реальне уявлення про життя людей у минулі епохи [7, С. 7].
Охопити у конкретному вивченні цю багатомірність соціально-
го буття є практично неможливо. Тому в історичному пізнанні до-
водиться обмежуватися тими відносинами та явищами, які безпо-
середньо включені в дослідження. Вони й складають предмет
дослідження.
Для правильного розуміння й визначення предмета «історії
повсякденності важливо акцентувати увагу на двох її особливос-
тях. По-перше, це її великий інтерес до «суб’єктивної сторони іс-
торії». Дослідники намагаються зрозуміти й проаналізувати мін-
ливі відчуття, переживання, поведінку людей, вплив на них
суспільних структур і процесів, їхнє розуміння цих структур і про-
цесів. Цей специфічний підхід зближує історію повсякдення з іс-
торією культури і з соціальною психологією. По-друге, ставлення
до об’єктів дослідження таке саме, як до співавторів. Це призво-
дить до так званої комунікативної історії, до діалогу дослідника
і досліджуваного не тільки в сенсі прямого діалогу з людиною, що
дає інтерв’ю, а й діалогу з документами [7, С. 8].
На думку багатьох дослідників, вивчення історії повсякден-
ності включає три сфери: «Перша вивчає антропологічні факти,
що стосуються людини: народження, сексуальність, хвороби,
смерть, дитинство, старість. До другої сфери належать стратегії,
необхідні для існування людини: харчування, одяг, житло, ро-

17
бота, дозвілля. До третьої — способи виживання в екстремаль-
них ситуаціях» [6].
Але найголовніше, на нашу думку, не те, що таке повсякденність
або історія повсякденності, а те, хто перебуває в центрі її вивчення.
Історія повсякденності — це історія тих, хто непомітний для великої
історії, хто включений в історичний процес як пересічна людина. Та-
ким чином, центральними в аналізі повсякденності є життєві пробле-
митих,хтозалишилисябезіменнимивісторії.«Структуриповсякден-
ності» охоплюють усе те, з чого складається життя людини: її умови,
потреби (харчування, житло, одяг, медицина) і можливості їх задово-
лення. Так само, як й увесь спектр відповідних взаємин, вчинків, ба-
жань,ідеалів,звичаївітрадицій,цінніснихорієнтації,щорегулюють
поведінку людей, індивідуальну і колективну практику, форми ко-
мунікацій. Індивіди з’являються і як особи, що діють, і як творці іс-
торії, ті, хто активно виробляють, відтворюють соціально-політичні
реалії минулого [7, С. 8].
Запропонований Л. Карсавіним підхід спонукає істориків під час
дослідження країни (народу) певного періоду показати спочатку, як
жили люди (на рівні конкретних особистостей, а не всього загалу), що
їх оточувало, як еволюціонувало повсякденне життя, а потім поясни-
ти взаємозв’язок з економічним та політичним життям, щоб вийти на
світогляднівисновкищодогуманності(антигуманності)тогочиіншо-
госуспільства.Долялюдиниуконкретномусуспільстві —ценайбільш
об’єктивний критерій гуманності держави [7, С. 3].
Розуміючи всю невичерпність теми повсякденної історії, до її
дослідження слід підходити з максимально широких позицій, ви-
користовуючи не тільки традиційні письмові джерела, але й усе,
що здатна розкрити і реконструювати щоденність епохи: пам’ятки
архітектури (як частина інфраструктури епохи), мініатюри, карти-
ни, знаряддя праці, предмети побуту. Інакше кажучи, усе, що мож-
на назвати етнокультурними джерелами.
У процесі дослідження історії повсякденності справа полягає не в
тому, щоб знайти одне чи декілька авторитетних джерел й отримати
з нього все цінне, адже більшість джерел містять неточні, неповні чи
спотворені дані. Справа полягає в зібранні максимальної кількості
данихнаосновівивченняширокогоколаджерел,причомубажановсіх
джерел,щостосуютьсяісторіїповсякденності.Такийметоддаєбільше
можливостей для виявлення неточностей і спотворень у конкретних
джерелах. Кожен вид джерел має свої слабкі й сильні сторони — під
часїхкомплексноговивченняіпорівняльногоаналізуможнасподіва-
тися,щовонивідкриютьнамістинніфактиабо,принаймні,дозволять
максимально наблизитись до істини [7, С. 9].

Разом з тим дослідники відзначають, що повсякденність у кож-
ній епосі, часі, середовищі і культурі своя. Тому не можна виділити
універсальних складових цього поняття. Лише зібравши численні
історичні факти побутової поведінки, зробивши їх «повсякденни-
ми», можна скласти докладну розповідь про повсякденність для
розкриття внутрішнього світу людини.
Отже, виходячи з предмета історії повсякденності, на нашу
думку, складовими буденного життя є: людина та її ментальність;
шлюб, сім’я та діти; житло і хатнє начиння; комфорт та санітарія;
харчування; мода, одяг, прикраси та косметика; дозвілля і розва-
ги. Саме ці складові і були покладені в основу цього посібника.
Загальна характеристика розвитку суспільства за Нового часу
У восьмому й дев’ятому класах учні вивчають бурхливі, спов-
нені драматизму й динаміки, порівняно з середньовіччям, події.
Протягом чотирьох сторіч, які, за традицією, називаються Новим
часом, відбувалося становлення основ сучасної цивілізації. Цей пе-
ріод має свій логічний початок (початок кризи християнського се-
редньовічного світосприйняття, аграрної цивілізації на європей
ському Заході, відкриття Нового світу європейцями) і своє логічне
завершення (початок кризи новочасового світосприйняття, індуст-
ріальної цивілізації, становлення західноцентристського світу із
притаманними йому суперечностями, проявом яких стала Перша
світова війна). Світоглядні кризи відбивають стан кризи того або
іншого типу особистості людини (середньовічного, новочасового),
яка є головною дійовою особою всесвітньої історії.
Умовно всю історію Нового часу можна розділити на три етапи:
• І етап — ХVІ–ХVIII ст., криза аграрної цивілізації в Європі
й формування євро-американського Заходу;
• ІІ етап — XIX ст. (до 70-х років), становлення західної індуст-
ріальної цивілізації;
• ІІІ етап — XIX — початок XX ст., становлення основ світової
індустріальної цивілізації.
Процес модернізації в Новий час тією чи іншою мірою торкнув-
ся більшості держав і народів Європи й Америки, а також Росій
ської та Османської імперій. Проте до кінця XVIII ст. традиційні
засади життя були практично повністю зруйновані тільки в Анг-
лії, Голландії та їх «білих» колоніях (згодом — США), а також
значною мірою у Франції. Якісні зміни в житті суспільства тут ста-
лися ще за часів доіндустріальної епохи. Ці країни називають краї-
нами першої «хвилі» модернізації. Українські методисти Л. Жаро-
ва та І. Мішина вважають, що їм притаманно таке.

19
Особистість та родина
• Зникає жорстка залежність людини від станів, корпорацій
і традицій;
• особистість набуває громадянських прав та свобод, у тому числі
економічних, володіє приватною власністю;
• у власних вчинках людина керується особистими інтересами;
• людина дотримується раціонального способу життя;
• особистість орієнтується на досягнення успіху; індивідуалізм;
• поступово руйнується велика патріархальна родина, виникає
мала демократична сім’я;
• жінка отримує право на володіння власністю, розлучення, алі-
менти;
• діти менше залежать від волі батьків;
• у родинах утверджується протестантська етика й мораль, цін-
ності добробуту.
Виробництво та економіка
• Широке використання вторинних природних ресурсів; поява
техніки;
• перехід від ремесла до мануфактури;
• перехід від мануфактури до фабрики (промисловий переворот);
• занепад ремісничого виробництва (цехового устрою), внутріш-
ньоконтинентальної торгівлі;
• «революція цін» та розвиток товарно-грошових відносин, спе-
ціалізація галузей;
• поступовий занепад натурального господарства;
• меркантилізм, протекціонізм, торговельні монополії;
• світова торгівля, работоргівля, пограбування колоній.
Влада і суспільство
• Централізація влади в державі;
• суспільство вимагає права впливати на владу;
• під час буржуазних революцій його представники беруть владу
до своїх рук;
• влада обмежується законом (конституційний лад);
• з’являється розподіл влади, закладаються основи правової дер
жави; долається станово-корпораційна замкненість, общин-
ність: надстанова громадськість виражає інтереси суспільства
як цілісного організму;
• суспільство отримує автономію від держави; закладаються ос-
нови громадянського суспільства;
• на зміну традиційному станово-корпоративному суспільству
приходить класове, буржуазне.

Нація й духовне життя
• Централізація держав, подолання замкненості держав;
• створення національних церков;
• поява національної літератури, інтеліґенції;
• осмислення загальнонаціональних інтересів та цілей;
• відчуття людьми національно-державної єдності, спільноти;
перехід суверенітету (повноправ’я) від монарха до народу, який
перетворюється на націю;
• національні ідеї, національно-визвольна боротьба;
• розвінчання середньовічного релігійного світовідчуття, утвер
дження світського, науково-раціонального світогляду;
• народження релігій Нового часу, ідеології гуманізму та Про-
світництва;
• послаблення впливу церкви і релігії на різні сторони життя;
• здійснення наукових революцій, проникнення наукових ідей
в освітню сферу;
• книгодрукування, поширення грамотності, друку;
• розподіл культури на елітарну й народну [5, С. 18].
Країни першої «хвилі» до кінця XVIII ст. стали центром єв-
ро-американського Заходу. Саме завдяки їм виникла неодно
рідність світового простору: тут було зруйновано традиційне
суспільство, а аграрна цивілізація поступилася місцем індуст-
ріальній, яка тільки-но народжувалась. Захід перетворився на
центр світового розвитку, визначаючи його вектор та впливаючи
на інші народи.
У першій половині й середині XIX ст. на шлях докорінної транс-
формації життя суспільства вступили більшість країн і народів
континентальної Європи. Остаточна руйнація традиційних засад
життя в цих країнах сталася під впливом першої промислової рево-
люції. Розширилися межі індустріального Заходу; західні країни
почали впливати на інші держави й народи.
Усі ці трансформації у суспільстві Нового часу не могли не
вплинути на повсякденне життя європейського суспільства, зокре-
ма на структуру і чисельність населення, зміну помешкання, хар-
чування, моди, одягу, дозвілля та духовний світ людини.
1. Історіографічний словник: Навч. посіб. для студентів історичних фа-
культетів університетів / С. І. Посохов, С. М. Кудалко, Ю. Я. Зайцева
та ін; за ред. С. І. Посохова. — Х.: Східнорегіональний центр гумані-
тарно-освітніх ініціатив, 2004.— 320 с.

21
2. Коляструк О. А. Історія повсякденності як об’єкт історичного дослі
дження: історіографічний і методологічні аспекти. — Х.: Курсор,
2008. — 122 с.
3. Коляструк О. А. Предмет історії повсякденності: історіографічний
огляд його становлення у зарубіжній та вітчизняній історичній науці //
УІЖ. — 2007. — № 1. — С. 174–185.
4. Лотман Ю. М. Поэтика бытового поведения в русской культуре //
Лотман Ю. М. Избранные статьи: В 3-х т. — Таллинн, 1992. — Т. 1. —
287 c.
5. Мишина И. А., Жарова Л. Н. Всемирная история. Новое время (XV–
XVIII): Книга для учителя. — 1-ое изд. — М.: Ната, 2001. — 388 с.
6. Пандель Г. Ю. Повседневная история как новый жанр историографии //
Гiсторыя штодзённасцi i права чалавека: Матэрыялы мiжнар. канф.
Мiнск, 1–5 снеж. 1999 г. — Мн., 2000.
7. Удод О.А. Історія повсякденності як методологічна проблема. За люди-
нознавчу історію України (про актуальність історії повсякденності) //
Доба. — 2002. — № 3. — С. 2–10.
8. Фицпатрик Ш. Повседневный сталинизм. Социальная история Совет-
ской России в 30-е годы. — М.: Наука, 2001. — 211 с.

22
Календарне планування
№ уроку
Дата
Тема уроку
Поняття,
терміни
Події, дати
ВСТУП
1 Світ
наприкінці
ХVІІІ —
у ХІХ ст.
Нова історія, ци
вілізація (аграрна,
індустріальна),
Французька рево-
люція, модерніза-
ція, капіталізм,
конституційна мо-
нархія, парламен-
таризм, промисло-
ва революція,
республіка, пере-
діл колоній, сус-
пільство
Кінець XVIII — початок
XX ст. — час нової історії;
20–30-ті рр. XIX ст. — рево-
люції в Італії, Франції,
Іспанії;
1848–1849 рр. — революції
у Німеччині, Австрії, Фран-
ції, Угорщині, Італії;
60–70-ті рр. XIX ст. —
об’єднання Німеччини
та Італії;
1861—1865 рр. — грома-
дянська війна у США;
1861 р. — скасування крі-
пацтва в Росії
Тема 1. ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ ХVІІІ ст.
2 Франція
напередодні
революції
Феодально-абсолю-
тистський лад, ста-
новий устрій,
Просвітництво,
панщина, «Енцик-
лопедія», політи-
ка, економіка
1751–1780 рр. — видання
«Енциклопедії»;
14 липня 1789 р. — початок
революції;
26 серпня 1789 р. — ухва-
лення Декларації прав лю-
дини і громадянина;
3 вересня 1791 р. — затвер
дження першої Конституції
Франції;
10 серпня 1792 р. — пова-
лення монархії
3 Франція від
монархії до
республіки
Генеральні штати,
Установчі збори,
Бастилія, Деклара-
ція прав людини
і громадянина,
Конституція, Зако-
нодавчі збори,
Національний Кон-
вент, республіка,
коаліція, фельяни,
роялісти
14 липня 1789 р. — взяття
Бастилії;
26 серпня 1789 р. — при
йняття Декларації прав
людини і громадянина;
1791 р. — прийняття
Конституції;
1792 р. — страта короля;
Франція проголошена рес-
публікою

23Календарне планування
9 клас (35 годин)
Історичні постаті
Орієнтовні навчальні цілі
відповідно до предметних компетенцій
Називати хронологічні межі Нової історії.
Встановлювати хронологічну послідовність подій.
Показувати на карті головні європейські держави.
Визначати роль технічного прогресу.
Порівнювати ознаки аграрного та індустріального
суспільств.
Визначати основні зміни в політичному житті, на-
прямки політичної еволюції провідних держав світу,
розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та
їхньому мисленні.
Застосовувати та пояснювати на прикладах терміни
та поняття
ЄВРОПА У ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВОЄН (4)
Вольтер,
Ш. Монтеск’є,
Д. Дідро,
Ж.-Ж. Руссо
Показувати на карті кордони країн Європи напри-
кінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст.
Визначати основні ознаки кризи феодально-абсолю-
тистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст.,
причини Французької революції, провідні ідеї фран-
цузького Просвітництва.
Характеризувати діяльність королівської влади.
Аналізувати життя французів напередодні революції.
Давати характеристику визначним особистостям
цього періоду: Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро.
та поняття
Людовік ХVІ,
Г. Мірабо,
М. Лафайєт
Показувати на карті напрямки походів революцій-
них французьких військ.
Характеризувати діяльність Установчих і Законо-
давчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди
жирондистів і монтаньярів.
цього періоду: Мірабо, Лафайєту.
Давати характеристику та порівнювати Декларацію
прав людини та громадянина та Конституцію 1791 р.
та поняття

№ уроку
Дата
Тема уроку
Поняття,
терміни
4 Франція від
якобінської
диктатури
до встанов-
лення кон-
сульства
Жирондисти, пра-
во, якобінці, дик-
татура, терор,
«шалені», дехрис-
тиянізація, дер
жавний переворот,
термідоріанці,
Директорія, кон-
сульство
2 червня 1793 р. — якобінці
прийшли до влади;
24 червня 1793 р. — при
йняття нової Конституції;
27 липня 1794 р. — падіння
якобінської диктатури;
27 липня 1794 р. — прихід
до влади термідоріанців;
1795–1799 рр. — влада Ди-
ректорії;
1796–1797 рр. —італій
ський похід Наполеона;
1798– 1799 рр. — єгипет
ський похід Наполеона;
листопад 1799 р. — перехід
влади до трьох консулів
5 Франція під
владою
Наполеона
Консульство, імпе-
рія, цивільний ко-
декс, конкордат,
Реставрація, «сто
днів»
1802 р. — сенат призначив
Наполеона довічним консу-
лом;
1804 р. — Наполеон стає
імператором всіх французів;
1807 р. — набуває чинності
Цивільний кодекс;
24 червня 1812 р. — початок
вторгнення Наполеона
в Росію;
26 серпня 1812 р. — Боро-
динська битва;
жовтень 1813 р. — битва під
Лейпцигом;
квітень 1814 р. — перша
реставрація Бурбонів;
20 березня1815 р. —22 черв
ня 1815 р. — «сто днів» На-
полеона;
18 червня 1815 р. — битва
при Ватерлоо
Тема 2. ЄВРОПА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ
6 Віденський
конгрес.
Політичне
становище
в Європі
після Ві-
денського
конгресу
Віденський конг-
рес, Священний
союз, карбонарії
Вересень 1814 р. — червень
1815 р. — робота Віденсько-
го конгресу;
26 вересня 1815 р. — утво-
рення Священного союзу

М. Робесп’єр,
Ж. Дантон,
Марат,
Жак Ру,
Шометт, Ебер,
П. Баррас,
Наполеон Бона-
парт,
Ф. Бабеф,
Е. Ж. Сійєс,
Р. Дюко
Характеризувати соціально-економічну політику
якобінців, суспільно-політичне життя Франції після
Термідоріанського перевороту.
Давати оцінку якобінській диктатурі, політиці
Директорії.
цього періоду: Сійєсу, Дантону, Робесп’єру
Наполеон,
Нельсон,
М. Кутузов,
Олександр І,
Людовік XVIII,
Меттерніх
Пояснювати суть політики континентальної блока-
ди, причини краху наполеонівської імперії.
Показувати на карті походи Наполеона, місця основ-
них битв.
Давати характеристику діяльності Наполеона Бона-
парта.
Аналізувати життя французів часів Консульства та
Імперії, характер наполеонівських війн, їх вплив на
життя і долю народів Європи.
та поняття
1848–1849 рр. (5)
Олександр І,
Франц І,
Фрідріх-Віль-
гельм ІІІ,
Меттерніх,
Наполеон І
Пояснювати характер, спрямованість і наслідки
рішень Віденського конгресу.
Характеризувати політичні розбіжності держав —
учасниць Віденського конгресу.
Показувати на карті територіальний перерозподіл
Європи за рішенням Віденського конгресу

№ уроку
Дата
Тема уроку
Поняття,
терміни
Національ-
ний і рево-
люційний
рухи
в Європі
у 20-і рр.
ХІХ ст.
7 Велика
Британія
Промислова рево-
люція, парламент-
ська реформа, чар-
тистський рух,
торі, віги, хартія,
білль
1832 р. — Перша парла-
ментська реформа в Англії;
1838 р. — складено Першу
чартистську хартію;
4 лютого 1839 р. — у Лон-
доні відкрився І Чартист
ський з’їзд (конвент);
1840–1842 рр. — нове підне-
сення чартизму;
1848 р. — завершення тре
тього етапу чартистського
руху
8 Франція Реставрація, Лип-
нева монархія,
Липнева револю-
ція, промисловий
переворот, соціа
лісти-утопісти
Червень 1815 р. — друга
реставрація Людовіка
XVIII;
1824–1830 рр. — правління
Карла X;
27–29 липня 1830 р. — Лип-
нева революція;
1830–1848 рр. — Липнева
монархія
9 Росія.
Суспільно-
політичні
течії і рухи.
Рух декабристів,
слов’янофіли, за-
хідники, Північне
товариство, Пів-
денне товариство,
«Руська Правда»
1816 р. — утворення «Союзу
порятунку»;
благоденства»;
14 грудня 1825 р. — пов
стання на Сенатській площі;
29 грудня 1825 р. — початок
повстання Чернігівського
полку

Визначати значення Віденського конгресу та Свя-
щенного союзу.
Пояснювати причини національно-визвольного руху
в Європі.
Називати основні події часу.
та поняття
Вільгельм IV,
Вікторія,
Ч. Грей,
М. Фарадей,
Дж. Стефенсон,
О’Коннор,
Дж. Гарні,
У. Ловетт
Характеризувати основні ознаки економічного, полі-
тичного і суспільного життя країн Великої Британії
у 1815–1847 рр., причини й наслідки парламент
ської реформи в Англії, чартистського руху, перехо-
ду Британії до політики вільної торгівлі.
цього періоду (королева Вікторія).
та поняття
Людовік XVIII,
Карл X,
Поліньяк,
Луї-Філіпп,
О. Бланкі,
Л. Блан,
П. Прудон
Відстежувати політичний розвиток Франції
у 20–40-і рр. ХІХ ст.
Визначати причини і наслідки Липневої революції,
характер і суть Липневої монархії.
Порівнювати становище англійських та французь-
ких робітників.
цього періоду (Луї-Філіпп).
та поняття
О. Муравйов,
П. Пестель,
Микола І,
О. Герцен,
В. Бєлінський
Характеризувати економічне та політичне станови-
ще Росії після віденського конгресу.
Показувати територію Росії та держави, яки мали
з нею кордони.
Називати центри декабристського руху.
Аналізувати програмні документи декабристів.
Порівнювати програмні вимоги суспільно-політич-
них течій.
цього періоду (О. Муравйов, П. Пестель).
та поняття

№ уроку
Дата
Тема уроку
Поняття,
терміни
10 «Весна на-
родів».
Революції
1848–
1849 рр.
у країнах
Європи
Друга республіка,
Друга імперія, фі-
нансова аристо
кратія, бонапар-
тизм, лібералізм,
імперська Консти
туція, рейхстаг
25 лютого 1848 р. — прого-
лошення республіки
у Франції;
січень–лютий 1848 р. — по-
чаток революції в Італії;
13–15 березня 1848 р. —
народне повстання у Відні;
14–18 березня 1848 р. —
народне повстання в Бер-
ліні;
червень 1848 р. — повстан-
ня робітників у Парижі;
2 грудня 1851 р. — держав-
ний переворот Луї Бона
парта;
1852–1870 рр. — Друга
імперія у Франції
11 Узагальнен-
ня знань
12 Тематичне
оцінювання
Тема 3. ЄВРОПА Й АМЕРИКА ЗА ДОБИ
13 Об’єднання
Німеччини
Північнонімець-
кий союз, Німець-
ка імперія, націо-
нальна держава
1864 р. — війна Пруссії та
Австрії проти Данії;
1866 р. — війна Пруссії про-
ти Австрії;
1866–1867 рр. — утворення
Північнонімецького союзу;
1870–1871 рр. — війна
Пруссії проти Франції;
18 січня 1871 р. — проголо-
шення Німецької імперії

Луї-Філіпп,
Л.-Е. Кавеньяк,
Наполеон III,
Фрідріх Віль-
гельм IV,
Дж. Гарібальді,
Франц-Йосиф І,
Л. Кошут
Показувати на карті держави, в яких відбулися рево-
люції.
Показувати на карті основні осередки революційного
руху та районі селянських повстань.
Називати держави, які взяли участь у придушенні
революції 1848–1849 рр.
Називати народи, які боролись за національну неза-
лежність.
Аналізувати суспільно-політичні рухи в країнах
Східної та Західної Європи, причини революції
1848–1849 рр.
Розкривати особливості, характер, хід, причини по-
разок і наслідки революції в європейських країнах
1848–1849 рр.
Порівнювати кордони основних західноєвропей
ських країн.
Узагальнювати інформацію з писемних джерел.
визначати причини, суть та наслідки основних явищ
та подій, систематизувати їх.
Порівнювати діяльність видатних історичних осіб,
робити висновки.
Класифікувати та застосовувати поняття й терміни
ОБ’ЄДНАННЯ Й МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (4)
О. фон Бісмарк,
Вільгельм І
Показувати на карті території Пруссії, Північноні-
мецького союзу, Австрії.
Аналізувати соціально-економічне та політичне ста-
новище Пруссії та Австрії.
Характеризувати процес та наслідки політичного
об’єднання Німеччини.
Називати причини франко-прусської війни.
Описувати хід франко-прусської війни, її наслідки.
Характеризувати процес та наслідки перетворення
Австрійської імперії на дуалістичну монархію.
Характеризувати визначні особистості цього періоду:
Отто фон Бісмарк.
та поняття

№ уроку
Дата
Тема уроку
Поняття,
терміни
14 Об’єднання
Італії
Політична роздроб-
леність, Італійське
королівство,
конституційна
монархія,
Папа Римський
1859 р. —франко-італо-авст
рійська війна;
1860 р. — похід «тисячі»
Дж. Гарібальді;
1861 р.— утворення Італій-
ського королівства;
1866 р. — поразка Австрії
в австро-пруссько-італій
ській війні;
1870 р. — здобуття Рима
королівськими військами,
об’єднання Італії;
1871 р. — поразка Франції
у франко-прусській війні,
остаточне об’єднання Італії
15 Вікторі
анська
Британія
«Майстерня світу»,
лібералізм,
фритредерство,
парламентська
монархія, консер-
ватори, ліберали,
тред-юніони,
домініон, друга
парламентська
реформа
1855–1858 рр., 1859–
1865 рр. — перебування при
владі уряду лібералів на
чолі з Г. Пальмерстоном;
1868–1874 рр. — перебуван-
ня при владі уряду лібералів
на чолі з В. Гладстоном;
1867 р. — друга парламент-
ська реформа
16 США Фермер, скватер,
плантаційне раб
ство, аболіціонізм,
республіканці,
демократи, конфе-
дерація, резерва-
ція, громадянська
війна, гомстед,
експансія, Рекон
струкція
1828 р. — утворення демо
кратичної партії;
1854 р. — утворення респуб-
ліканської партії;
1859 р. — повстання під
проводом Дж. Брауна;
1861–1865 рр. — Грома-
дянська війна;
20 травня 1862 р. — Акт про
гомстеди;
1 січня 1863 р. — набув чин-
ності закон про скасування
рабства;
1865 р. — ухвалено 13 по
правку до Конституції США
про скасування рабства;
1865–1877 рр. — Рекон
струкція Півдня США

Дж. Гарібальді,
Дж. Мадзіні,
Віктор Емма-
нуїл II,
К. Кавур
Показувати на карті італійські держави.
Називати райони, охоплені повстаннями з вимогами
об’єднання Італії.
Характеризувати процес та наслідки політичного
цього періоду: Мадзіні, Кавуру, Гарібальді.
та поняття
Королева Вік-
торія,
Г. Пальмерстон,
В. Гладстон
Характеризувати зовнішню політику Англії.
Показувати на карті колоніальні загарбання Англії.
Описувати колоніальні загарбання Англії у ХІХ ст.,
визначати суть політики блискучої ізоляції.
Пояснювати причини і наслідки перетворення Англії
на провідну економічну державу світу.
Пояснювати наслідки другої парламентської реформи.
Пояснювати причини утвердження ідеології і полі-
тики лібералізму.
та поняття
Д. Браун,
А. Лінкольн,
Р. Лі,
В. Шерман,
В. Грант
Показувати на карті хід громадянської війни в США.
Аналізувати два шляхи ринкової революції США,
територіальну експансію США на американському
континенті, причини, хід та наслідки громадянської
війни.
цього періоду (Лінкольн).
та поняття

№ уроку
Дата
Тема уроку
Поняття,
терміни
Тема 4. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА
17 Формуван-
ня індуст-
ріального
суспільства
у провідних
державах
Європи та
США
Індустріальне сус-
пільство, науково-
технічна револю-
ція, корпорація,
монополія, капі-
талізм, інвестиції,
міграція, модерні-
зація, міжнарод-
ний робітничий
рух, Комінтерн
1889 р. — II Інтернаціонал
18 Франція
1870–
1900 рр.
Третя республіка,
фінансова олігар-
хія, «справа Дрей-
фуса», корупція,
антисемітизм
1875 р. — прийняття Конс-
титуції Третьої республіки;
1891–1893 рр. — оформлен-
ня союзу Франції та Росії
19 Німеччина
у 1871–
1900 рр.
Імперська консти-
туція, рейхстаг,
кайзер, концент
рація виробництва,
картель, синдикат,
концерн, олігар-
хія, «культур-
кампф», соціаль-
ний реформізм,
«Союз трьох імпе-
раторів», СДРП,
ревізіонізм
18 січня 1871 р. — проголо-
шення Німецької імперії;
трьох імператорів»;
1882 р. — утворення Троїс-
того союзу

У ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ (6)
Характеризувати процес завершення формування
індустріального суспільства у провідних державах
Європи і США, науково-технічну революцію кінця
ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпора-
цій і фінансово-промислових груп, монополізацію
економіки, нові класи і суспільні верстви, міграційні
рухи, ствердження демократії та громадянського
рівноправ’я, зростання ролі держави в суспільному
та економічному житті.
Пояснювати причини посилення нерівномірності
економічного і політичного розвитку європейських
країн і США та наслідки цього явища.
Показувати на карті країни світу в останній третині
ХІХ ст., основні індустріальні центри Європи і США.
та поняття
Ж. Тьєр,
Л. Гамбетта,
Ж. Клемансо,
Ж. Буланже,
Р. Пуанкаре
Називати причини франко-прусської війни.
Описувати хід франко-прусської війни, її наслідки.
Висвітлювати основні напрямки соціально-економіч-
ного і політичного розвитку Франції в останній тре-
тині ХІХ ст.
Називати головні історичні події, проблеми внутріш-
ньої та зовнішньої політики.
цього періоду: Тьєру, Клемансо.
та поняття
О. фон Бісмарк,
Вільгельм II,
Б. фон Бюлов,
Е. Бернштейн,
К. Лібкнехт,
А. Бабель,
Р. Люксембург,
К. Каутський
Аналізувати соціально-економічне та політичне ста-
новище Німеччини.
Аналізувати внутрішню та зовнішню політику
О. Бісмарка.
Характеризувати реформи О. Бісмарка.
Характеризувати діяльність СДПГ.
Аналізувати Готську, Ерфуртську програми

№ уроку
Дата
Тема уроку
Поняття,
терміни
20 Велика
Британія
в останній
третині
ХІХ ст.
Протекціонізм,
Ліберальна партія,
Консервативна
партія, гомруль,
Лейбористська
партія, тред-юніо-
ни, реформіст
ський соціалізм,
Фабіанське това-
риство, протекто-
рат, домініон
1884–1885 рр. — третя ви
борча реформа.
1899–1902 рр. — англо-
бурська війна;
1906 р. — утворення Лейбо-
ристської партії
21 США
у 1877–
1900 рр.
Двопартійна систе-
ма, трест, расова
сеґреґація, Амери-
канська федерація
праці, антимоно-
польне законодав
ство, «справедли-
вий курс»,
доктрина «відкри-
тих дверей та рів-
них можливостей»,
суфражизм
1867 р. — США придбали
у Росії Аляску;
1898 р. — американо-
іспанська війна
22 Модерніза-
ція Росій
ської
імперії
Кріпосне право,
промисловий пе
реворот, народ
ництво, Кримська
війна, Паризький
договір, Берлін
ський конгрес,
народництво,
«Земля і воля»,
анархізм, теро-
ризм, «Чорний пе-
реділ», «Звільнен-
ня праці», РСДРП
1855–1881 рр. — царюван-
ня Олександра ІІ;
1881–1894 рр. — царюван-
ня Олександра ІІІ;
1894 –1917 рр. — царюван-
ня Миколи ІІ;
1853–1856 р. — Кримська
війна;
18 березня 1856 р. — Па-
ризький мирний договір;
1861 р. —скасуваннякріпос
ного права;
1864 р. — земська реформа;
1864 р. — судова реформа;
1870 р. — міська реформа;
1874 р. — завершення вій
ськової реформи;
1877– 1878 рр. — російсько-
турецька війна;

В. Гладстон,
Б. Дізраелі
Пояснювати причини втрати Англією промислового
лідерства.
ного і політичного розвитку Великої Британії в остан
ній третині ХІХ ст.
Аналізувати внутрішню та зовнішню політику Вели-
кої Британії в останній третині ХІХ ст.
Показувати на карті колоніальні володіння Великої
Британії.
Характеризувати третю виборчу реформу.
цього періоду (Гладстону, Дізраелі).
та поняття
Т. Рузвельт,
В. Форд,
Дж. Рокфеллер,
Дж. Шерман
Показувати на карті основні індустріальні центри
Європи і США.
Пояснювати причини економічного піднесення країни.
ного і політичного розвитку США в останній третині
ХІХ ст.
Називати напрямки територіальної та економічної
експансії США.
та поняття
Олександр II,
Олександр ІІІ,
Микола ІІ,
С. Вітте,
Н. А. Герцен,
Чернишевський,
П. Лавров,
М. Бакунін,
П. Ткачов,
Д. Каракозов,
П. Нахімов,
В. Плеханов,
П. Струве
ного й політичного розвитку Росії.
Розповідати про реформи Олександра ІІ та їх наслідки.
Характеризувати зовнішню і колоніальну політику
Російської імперії.
Описувати події Кримської та російсько-турецької
війни.
Характеризувати наслідки повоєнних договорів для
Росії.
та поняття

№ уроку
Дата
Тема уроку
Поняття,
терміни
1878 р. — Сан-Стефанський
договір, Берлінський трак-
тат;
1881 р. — убивство Олек
сандра ІІ;
1891–1893 рр. — оформ
лення франко-російського
союзу
23 Модерніза-
ція Японії
Політика самоізо-
ляції, сьогунат,
самурай, Лібераль-
на партія, Партія
реформ, революція
Мейдзі
1853–1854 рр. — «відкрит-
тя» Японії західними дер
жавами;
1867–1912 рр. — правління
імператора Муцухіто;
1867–1868 рр. — революція
Мейдзі;
1889 р. — прийняття конс-
титуції Японії;
1894–1895 рр. — японо-
китайська війна
ня знань
Тема 5. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВIТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ
26 Завершення
територі
ального
поділу
світу.
Колоніалізм
Геополітика, ко-
лонія, напівколо
нія, колоніалізм,
метрополія, кон-
цесія
1869 р. — відкриття Суець-
кого каналу

Токуґава,
Муцухіто
ного і політичного розвитку Японії.
Аналізувати особливості розвитку Японії в період
«Мейдзі».
Характеризувати Конституцію 1889 р.
та поняття
Визначати причини, суть та наслідки основних явищ
Порівнювати пам’ятки культури та описувати їх.
Класифікувати та застосовувати поняття та терміни
ІМПЕРІЙ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст. (4)
Характеризувати завершення територіального поді-
лу світу, колоніальний гніт у країнах Сходу і Афри-
ки, експлуатацію сировинних і людських ресурсів,
особливості британського, французького і німецько-
го колоніалізму, геополітику, суперечливі наслідки
колоніального панування, зворотний вплив ко-
лоніальних володінь на розвиток і долю метрополій.
Показувати на карті колоніальний поділ світу напри-
кінці ХІХ ст., колонії та напівколонії.
Висвітлювати становище народів Африки, що були
під владою європейських колонізаторів.
та поняття

№ уроку
Дата
Тема уроку
Поняття,
терміни
27 Британське
володарю-
вання
в Індії
Сипаї, касти,
Індійський націо-
нальний конгрес
1857–1859 рр. — повстання
сипаїв,
1885 р. — утворення Індій-
ського національного конг-
ресу
28 Китай
у другій
половині
ХІХ ст.
Тайпіни,
«Іхетуань»
1644–1911 рр. —правління
династії Цинь;
1840–1842, 1856–1860 рр. —
«опіумні» війни;
1850–1864 рр. — рух тай-
пінів;
1898–1900 рр. — повстання
іхетуанів;
1900 р. — захоплення Ки-
таю 8 союзними державами
29 Міжнародні
відносини
у 1871–
1900 рр.
Альянс, «Союз
трьох імпера-
торів», Боснійська
криза, Троїстий
союз, гонка
озброєнь, політика
«блискучої ізоля-
ції», панамери-
канізм,
1878 р. — Сан-Стефанський
мирний договір; Берлін
ський трактат;
1879 р. — утворення Бол-
гарської держави;
1882 р. — утворення Троїс-
того союзу;
трьох імператорів»;
франко-російського союзу;
1876 р. — утворення І Інтер-
націоналу;
1898 р. — американо-іспан
ська війна;
1899 р. —утворенняІІІнтер
націоналу;
1899–1902 рр. — англо-
бурська війна;
Антанти
Тема 6. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ
30 Повсякден-
не життя
людей на-
прикінці
ХVІІІ —
у ХІХ ст.

Б. Тілак Встановлювати хронологічну послідовність подій.
Характеризувати політику Великої Британії щодо Індії.
Висвітлювати наслідки британського володарювання
в Індії.
Описувати повстання сипаїв у другій половині ХІХ ст.
Характеризувати діяльність ІНК.
та поняття
Цисі, Хун Сюцю-
ань
Пояснювати причини самоізоляції Китаю.
Висвітлювати наслідки європейського проникнення
у Китай.
Описувати рух тайпінів.
Характеризувати політику самозміцнення Китаю.
Характеризувати повстання тайпінів.
та поняття
Франц-Йосиф I,
Вільгельм I,
Олександр II, О.
Бісмарк, Солсбері
Аналізувати міжнародні відносини у 1871–1900 рр.,
політичні наслідки франко-німецької війни
Характеризувати союз трьох імператорів, Троїстий
союз, оформлення франко-російського альянсу.
Аналізувати роль США у міжнародних відносинах,
суть панамериканізму.
Давати характеристику міжнародному робітничому,
профспілковому, жіночому рухам, Першому і Друго-
му Інтернаціоналу, міжнародній діяльності папства.
Застосовувати й пояснювати на прикладах терміни
та поняття
НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ХІХ ст. (4)
Описувати повсякденне життя людей, наслідки ур-
банізації, житло і повсякденний побут різних про-
шарків населення.
Характеризувати родинні стосунки, релігію і мо-
раль, дозвілля.
та поняття

№ уроку
Дата
Тема уроку
Поняття,
терміни
31 Духовне
життя світу
наприкінці
ХVІІІ —
у ХІХ ст.
Розвиток
науки
і мистецтва
Романтизм, реа
лізм, «Барбізон
ська школа», кла-
сицим, критичний
реалізм, натура
лізм, символізм,
акмеїзм, імпресіо
нізм, модернізм,
неоромантизм,
аванґардизм,
кубізм, супрема
тизм, абстракціо
нізм
1807 р. — поява першого
пароплава;
1814 р. — поява першого
паровоза;
1831 р. — відкриття явища
електромагнітної індукції;
1883 р. — винахід станково-
го кулемета;
1897 р. — відкриття першої
елементарної частинки
ня знань
34 Підсумкове
узагальнення

Д. Стефенсон,
Б. Якобі,
Р. Фултон,
П. Лаплас,
М. Фарадей,
Д. Менделєєв,
Ч. Дарвін,
Л. Пастер,
Дж. Томпсон,
Е. Резерфорд,
Н. Бор,
А. Ейнштейн,
Т. Морган,
Г. Мендель,
Х. Максим,
Е. Мане,
О. Ренуар,
П. Сезанн,
Е. Золя,
Г. де Мопассан,
М. Твен
Характеризувати духовне життя країн Європи і Аме-
рики у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст., розвиток науки
і техніки, суспільні науки, розвиток філософської,
економічної, соціальної й політичної думки, літера-
туру і мистецтво, культуру народів Азії й Африки.
Застосовувати й пояснювати на прикладах терміни
та поняття
Визначати причини, суть та наслідки основних явищ
Порівнювати пам’ятки культури та описувати їх.
Класифікувати та застосовувати поняття й терміни

42
Вступ
Урок 1
Тема. Світ наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Мета: ознайомити учнів із завданням і структурою курсу «Піз-
ній Новий час (кінець XVIII — п. XХ ст.)» у 9-му класі, його хроно-
логічними межами та періодизацією, змістом та структурою під-
ручника, атласів, робочих зошитів, додатковою навчальною,
художньою та енциклопедичною літературою, електронними та Ін-
тернет-ресурсами; характеризувати зміни, що сталися в житті єв-
ропейських держав наприкінці XVIII — на початку XХ ст.; визна-
чити форми організації навчальної діяльності учнів на заняттях
курсу, ознайомити з критеріями та засадами тематичного, семест-
рового й річного оцінювання.
Обладнання: підручник, карта, історичний атлас.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Основні терміни та поняття: «Нова історія», «цивілізація» (аг-
рарна, індустріальна), «Французька революція», «капіталізм»,
«конституційна монархія», «парламентаризм», «промислова рево-
люція», «республіка», «переділ колоній», «Перша світова війна»,
«суспільство», «модернізація».
Основні дати:
• кінець XV — початок XX ст. — Новий час;
• кінець XV–XVIII ст. — ранній Новий час;
• XIX — початок XX ст. — пізній Новий час.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• називати хронологічні межі Нової історії;
• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• показувати на карті головні європейські держави;
• аналізувати роль технічного прогресу;
• порівнювати ознаки аграрного та індустріального суспільства;
• визначати основні зміни в політичному житті, напрямки полі-
тичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного
життя, зміни в побуті людей та їхньому мисленні;
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.
Система уроків

43
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Ми починаємо вивчення другого періоду Нової іс-
торії. За цей час в Європі відбуваються суттєві зміни: завершується
промисловий переворот і закладаються основи індустрії; в резуль-
таті революцій і реформ відбувається перебудова державної влади;
складаються суверенні держави і змінюється характер міжнарод-
них відносин. Всі галузі життя суспільства охоплює процес модер-
нізації, тобто відбувається перетворення традиційного суспільства
на індустріальне.
II. Актуалізація знань учнів
Завдання
1. Назвіть періоди історії, які передували історії Нового часу.
2. Назвіть періоди історії Нового часу.
3. Позначте з числа наведених події, що сталися у період раннього
Нового часу:
1) падіння Західної Римської імперії;
2) Великі географічні відкриття;
3) Тридцятирічна війна;
4) хрестові походи;
5) Реформація;
6) виникнення цехового виробництва;
7) Відродження;
8) виникнення християнства;
9) Куликовська битва;
10) утворення Священної римської імперії.
Відповідь: 2; 3; 5; 7.
4. Назвіть події першого періоду Нової історії, які відчутно впли-
нули на світовий розвиток.
5. Назвіть наслідки Великих географічних відкриттів.
6. Назвіть наслідки Реформації.
7. Назвіть наслідки Відродження.
8. Назвіть державу, де відбувся промисловий переворот. У чому
полягала суть промислового перевороту?
9. Назвіть держави, де відбулися буржуазні революції.
Робота з картою
У ч и т е л ь. Користуючись картою атласа «Карта світу напри-
кінці XVIII ст.», виконайте завдання:
1. Назвіть держави, які сформувалися на території Європи до
XVIII ст.
Вступ

2. Назвіть держави, які володіли колоніями в Америці.
3. Назвіть європейську державу, яка мала найбільші колоніальні
володіння.
4. Назвіть держави, в яких перемогла Реформація.
5. Назвіть держави, які були батьківщиною Відродження.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Знайомство з підручником
Учитель звертає їхню увагу на обкладинку підручника, форза-
ци, умовні позначення, ілюстрації, документи. Акцентує увагу на
змісті й структурі навчального матеріалу, звертає увагу на хроно-
логічні рамки періоду, що вивчається.
Учитель знайомить учнів з додатковою навчальною літерату-
рою, історичними атласами та робочими зошитами, пропонує при-
клади роботи з ними.
Знайомство з темами і критеріями оцінювання
на уроках історії в 9-му класі
У ч и т е л ь. Програма передбачає вивчення 6 тем, а саме:
• Тема 1. Велика Французька революція кінця ХVІІІ ст. Європа
у період наполеонівських воєн.
• Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
• Тема 3. Європа й Америка у добу об’єднання й модернізації сус-
пільства.
• Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних
державах світу.
• Тема 5. Завершення формування світових колоніальних імпе-
рій. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.
• Тема 6. Культура народів світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
У процесі вивчення матеріалу передбачається відповідно до
програми 3 тематичних оцінювання.
Тематичне оцінювання № 1
• Тема 1. Велика Французька революція кінця ХVІІІ ст. Європа
у період наполеонівських воєн.
• Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
• Тема 3. Європа та Америка за доби об’єднання й модернізації
суспільства.
• Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних
державах світу.

45Вступ
• Тема 5. Завершення формування світових колоніальних імпе-
рій. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.
• Тема 6. Культура народів світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Зміст епохи Нового часу
У ч и т е л ь. Початком історії Нового часу вважаються Великі
географічні відкриття, завдяки яким світ стає єдиним. Великі гео-
графічні відкриття відкрили можливості для світової торгівлі, да-
ли поштовх розвитку промисловості і сільського господарства, на-
копиченню капіталу. Відбуваються суттєві зміни і в духовному
житті суспільства. Ідеї Відродження знайшли своє продовження
в Реформації, а згодом і в освіті. Абсолютизм подекуди заступає
конституційна монархія. Уряди держав проводять реформи управ-
ління і законодавства, які іноді йшли врозріз з очікуваннями гро-
мадян. Це призводило до визвольних воєн і революцій. Одна із
них — Французька революція кінця ХVІІІ ст., яка здійснила вплив
на Європу та інші країни світу. Нова історія насичена різноманіт-
ними подіями, під час яких відбулося становлення єдиної світової
цивілізації.
Знайомство з Інтернет-ресурсами
Знайомимо учнів з Інтернет-ресурсами з історії цього періоду.
Інтернет-адреси загального характеру
• www.academicpress.com — академічна література;
• www.britannica.com — Енциклопедія Британіка;
• www.internetri.net/vv — BCEBIDO: наука, освіта, технології.
Всесвітня історія XIX століття
• http://grandwar.kulichki.net/crimean/index.html — події іс-
торії XIX ст.;
• http://.www. ipolitics.spb.ru/proiects/history/index. htm — під-
бірка матеріалів із всесвітньої історії;
• http://www.boondocksnet.com/cartoons/ — історія XIX ст.
у політичній карикатурі (History of the 19th Century in Political
Cartoons);
• http://www.napoleon.org/ — Наполеон (Napoleon);
• http://napoleonbonapart.narod.ru/index.htm — Наполеон Бона-
парт та його роль в історії;
• http://people.coins.ru/latin.phtml — герої Латинської Америки;
• http://www.spartacus.schoolnet.co.uk chartism.htm — чартизм
(Chartism);

• http://cscwww.cats.ohiou.edu -Chastain index.htm — Енцикло-
педія революцій 1848 р. (Encyclopedia of 1848 Revolutions);
• http://grandwar.kulichki.net/crimean index.html — Кримська
війна;
• http://www.spartacus.schoolnet.co.uk/USAslavery.htm — Ен-
циклопедія рабства (Encyclopedia of slavery);
• http://www.swcivilwar.com/ — Громадянська війна в США (The
American Civil War);
• http://www.ipweb.narod.ru/ — Америка XIX в. — Дикий Захід
чекає на вас...;
• http://grandwar.kulichki.net/turkwar/index.html — Русько-ту-
рецька війна 1877–1878 рр.;
• http: //www. vie torianweb .org/ — Вікторіанська Британія (The
Victorian Web).
Історичні та педагогічні сайти
• www.sociology.org — соціологічні науки;
• www.sil.org/ethnologue — етнографічні дослідження;
• www.TheHistoryNet.com — електронний історичний журнал;
• www.utm.edu/research/iep — філософська енциклопедія;
• www.nsta.org — міжнародне об’єднання шкільних вчителів;
• www.aboutislam.ws — Іслам як він є.
Музеї
• www.hermitagemuseum.org — Державний Ермітаж (Санкт-Пе-
тербург, Росія);
• mistral.culture.fr/louvre — Лувр (Париж, Франція);
• www.metmuseum.org — Музей мистецтв Метрополітен (Нью-
Йорк, США);
• museoprado.mcu.es — Національний музей Прадо (Мадрид, Іс-
панія);
• www.christusrex.org/www1/vaticano/0-Musei.html — музеї Ва-
тикану;
• www.moma.org — Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк,
США).
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Робота з поняттями
1. Згрупуйте історичні терміни за відповідними темами, дайте на-
зву кожній групі: буржуазія, конституційна монархія, завод,
селяни, банк, закони, наймані робітники, революція, виборчі
права.

47Тема1.ВеликаФранцузькареволюція.Європауперіоднаполеонівськихвоєн
Відповідь
1) економіка: буржуазія, буржуазія, наймані робітники, за-
вод, селяни, банк;
2) політика: конституційна монархія, закони, революція, ви
борчі права.
2. Співвіднесіть поняття й визначення.
1 Модернізація А сукупність демографічних, еконо-
мічних і соціальних змін,
пов’язаних зі зростанням міст
2 урбанізація Б створення великої, технічно розви-
неної промисловості
3 індустріалізація В боротьба між підприємцями за най-
більш вигідні умови виробництва
і збуту
Г якісні зміни, під час яких відбу-
вається перехід до більш розвине-
ного суспільства
Відповідь: 1 Г; 2 А; 3 Б.
V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Тема 1. Велика Французька революція
кінця ХVIII ст. Європа у період
наполеонівських воєн
Урок 2
Тема. Франція напередодні революції
Після уроку учні зможуть:
• показувати на карті кордони країн Європи наприкінці ХVІІІ —
на початку ХІХ ст.;
• аналізувати соціально-економічний і політичний розвиток
Франції напередодні революції;
• характеризувати діяльність королівської влади;
• визначати причини Французької революції, провідні ідеї фран-
цузького Просвітництва.

• давати характеристику визначним особистостям цього періоду:
Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро;
• застосовувати та пояснювати терміни та поняття.
Основні поняття: «феодально-абсолютистський лад», «стано-
вий устрій», «Просвітництво», «панщина», «Енциклопедія», «по
літика», «економіка», «криза абсолютизму».
Історичні діячі: Людовік ХVІ, Вольтер, Ш. Монтеск’є, Д. Дідро,
Ж.-Ж. Руссо, Г. Мірабо, М. Лафайєт, Ж. П. Бріссо.
Основні події
• 1751–1780 рр. — видання «Енциклопедії»;
• 14 липня 1789 р. — початок революції;
• 26 серпня 1789 р. — ухвалення Декларації прав людини і гро-
мадянина;
• 3 вересня 1791 р. — ухвалення першої Конституції Франції;
• 10 серпня 1792 р. — повалення монархії.
Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий ма-
теріал.
Хід уроку
I. Актуалізація знань учнів
Робота з картками
Картка № 1
Співвіднесіть поняття та визначення.
1 Новий час А спільнота людей, що живе у рукотвор-
ному середовищі, яких поєднують
схожі духовні цінності та ідеали
2 традиційне
суспільство
Б суспільство, засноване на принципах
верховенства закону, політичних сво-
бод і свободи підприємництва
3 цивілізація В суспільство, в якому головним багат
ством стали фабрики і заводи, шахти
й залізниці
4 індустріальна
цивілізація
Г суспільство, в якому традиції, особли-
вості господарського життя різних на-
родів визначали уявлення людей про
навколишній світ і ставлення до нього
Д період історії, що охоплює події XV —
початку XX ст.
Відповідь: 1 Д; 2 Г; 3 А; 4 В.

Карта № 2
Заповніть таблицю, використовуючи наведені твердження:
а) основне джерело багатства — земля;
б) основне джерело багатства — машини;
в) прагнення людьми індивідуальної свободи;
г) життя людини в суспільстві визначається традиціями;
д) центром проживання переважної частини населення й сус-
пільного виробництва є місто;
е) центром проживання більшої частини населення й суспіль-
ного виробництва є село.
Аграрна цивілізація (1) Індустріальна цивілізація (2)
Відповідь: 1 — а, г, е; 2 — б, в, д.
II. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Велика Французька революція стала «історичним
Рубіконом» в житті європейських народів. Вона ліквідувала ре-
штки феодально-кріпосницьких пережитків, сформувала ідеї гу-
манізму, що втілилися в словах «Свобода, рівність і братство», про-
те вона ж спричинила появу гільйотини, знищення величезної
кількості людей. Якими ж були причини революційних подій
у Франції? Чи була революція неминучою? Ось питання, на які нам
належить дати відповідь на цьому уроці.
III. Вивчення нового матеріалу
Соціально-економічний і політичний розвиток Франції
напередодні революції
Учитель пропонує учням відповісти на питання.
1. Дайте визначення поняття «революція».
2. Назвіть держави, в яких у XVIII ст. вже перемогли буржуазні
революції.
3. Чим характеризуються капіталістичні відносини?
Учитель пропонує учням розглянути карту «Французька рево-
люція кінця XVIII ст.» і дати відповіді на питання:
1. Назвіть держави, з якими межувала Франція.
2. Назвіть французькі провінції.
3. Назвіть моря та океани, до яких мала вихід Франція.

У ч и т е л ь. Франція у XVIII ст. залишалася аграрною країною
з феодальними порядками, які гальмували розвиток промисловості
і торгівлі. Промисловий переворот у Франції поки що не відбувся.
Учитель пропонує учням на основі документів та інформатив-
них карток скласти характеристику соціально-економічного стану
Франції напередодні подій 1789 р.
Робота в групах
Питання для роботи в групах:
1. Стан сільського господарства.
2. Розвиток промисловості.
3. Стани французького суспільства.
1-а група
Інформативна картка № 1
Сільськегосподарство
З населення у 25 млн чол. 22 млн — селяни.
Селяни мали сплачувати такі податки:
1) грошовий податок за користування землею;
2) натуральний податок 1/4–1/5 від урожаю і приплоду худоби;
3) дорожні, мостові, ярмаркові мита;
4) подимна подать;
5) десятина — церкві;
6) талья (податок на землю);
7) габель — податок на сіль.
Загальна сума податків за 30 років перед революцією збільшилася
на 70 %
Текст 1. Уривок із твору англійського мандрівника
та економіста Артура Юнга
Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир
в новое время 1640–1870. — СПб., 1998. — С. 145–146.
«Проїжджаючи через Пейрак, ми зустріли масу жебраків...
У селянок відсутні панчохи, черевики, а у землеробів під час робо-
ти немає на ногах не те що дерев’яного, а навіть будь-якого взуття.
Ця потреба підриває в корені народний добробут, бо широке спожи-
вання серед бідняків важливіше, ніж серед багатих; становище бід-
няків, яке примушує їх утримуватися від придбання шкіряних
і бавовняних виробів, слід визнати злом, що спричиняє надзвичай-
но важливі наслідки».
Запитання
1. Як ви вважаєте, про які наслідки попереджає А. Юнг?
2. Чому А. Юнг вважає найважливішим поширення споживання
промислових товарів серед бідняків?

3. Що, на ваш погляд, заважало розвиткові промисловості у Фран-
ції?
4. Оцініть стан внутрішнього ринку Франції.
2-а група
Інформативна картка № 2
Промисловість
Заохочувалося створення мануфактури, абсолютна монархія надава-
ла власникам пільги та привілеї. Уряд створював спеціальні робіт-
ничі будинки і госпіталі для забезпечення мануфактур робочою си-
лою. Процвітало виробництво предметів розкоші. Галузі
промисловості, орієнтовані на масовий попит (суконна, виробництво
полотна, металообробна), перебували у стані занепаду. Деяких ус-
піхів досягли вугільна, металургійна, бавовняна галузі
Технічне оснащення Англії і Франції наприкінці XVIII ст.
Техніка
1790 р.
Англія Франція
Прядильні машини типу «Джентрі» 20 000 900
Машина Аркрайта 143 8
Інформаційна картка № 3
Торгівля
Строкатість мір ваги, довжини, об’єму, а також відсутність єдиної
грошової системи.
Франція була великою морською і колоніальною державою, мала
значний торговий і військовий флот.
Займалися торгівлею рабами
Запитання і завдання
1. Які галузі промисловості розвивалися у Франції?
2. Чому галузі промисловості, орієнтовані на масове виробництво,
перебували в занепаді?
3. На підставі даних таблиці дайте оцінку рівневі промислового
розвитку Франції наприкінці XVIII ст.
4. Назвіть, що заважало розвитку промисловості й торгівлі.
3-я група
Див. табл. на с. 52.
Запитання
1. Як традиційний становий розподіл Франції перешкоджав еко-
номічному розвитку країни?
2. Що, на ваш погляд, повинна була змінити революція?

Стани у Франції напередодні революції
Стани Категорії Чим володіли
Права
та обов’язки
I — духівництво;
II — дворянство;
дворянство шпаги;
дворянство мантії;
становили 4 % на-
селення
Власники 1/3 всієї землі; мли-
ни, хлібопекарні,
давильні для вино
граду; мисливські
угіддя, рибальство;
захоплення громад-
ської землі і ви-
пасів; судова влада
Звільнені від
сплати всіх
податків
III — третій стан Великі та
дрібні під-
приємці-
власники,
селяни, най-
мані робіт-
ники та ін.
Банками, заводами,
майстернями; не ма-
ли власності
Повна відсут-
ність політич-
них прав. Спла-
та всіх податків
і повинностей.
Забезпечували
перші два стани
Підбиваючи підсумки групової роботи, вчителеві необхідно під-
креслити, що в надрах феодальної системи господарювання скла-
далися форми нового, капіталістичного ладу. У Франції розвивала-
ся криза абсолютизму.
У ч и т е л ь. Главою уряду у Франції був король. Саме до нього
кожен з міністрів приходив з доповіддю; лише король ухвалював
рішення. Посади при дворі купувалися та продавалися або переда-
валися у спадок, міста втратили своє самоврядування, король по-
лював і влаштовував бали, казна була порожня. Зовнішня політика
Франції зазнала низки невдач: у Семирічній війні (1756–1763 рр.)
їй довелося зіткнутися з Англією. В результаті Франція вимушена
була поступитися Англії Канадою в Північній Америці, а також
майже всіма завойованими територіями в Індії. Франція втрачала
вплив на міжнародній арені. Знесилений війнами і поборами народ
ремствував.
Учитель пропонує учням сформулювати причини Французької
революції.
Представники французького Просвітництва
У ч и т е л ь. Задовго до революції феодальний лад критикували
передові мислителі, які виступали за рівність і справедливість, сво-
боду думки. Таких людей почали називати просвітителями. Суть
просвітницьких ідей: переконання в одвічному розумі природи,
прагнення перебудувати суспільство на засадах розуму, тобто зро-

бити природним. Головна сила цього процесу — знання, а причина
бідувань людей — неуцтво.
Самостійна робота з підручником
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з текстом
підручника і заповнити таблицю.
Основні ідеї французьких просвітителів
Ставлення
просвітителів
Монтеськ’є Вольтер Руссо Мельє
До людини
До держави
До приватної власності
До релігії та церкви
По завершенні роботи вчитель робить висновок: ідеї французь-
ких просвітителів стали ідейною передумовою революції; вони
справили величезний вплив на розвиток суспільної думки в Європі
та в усьому світі. Акцентується увага на гаслі «Свобода, рівність
і братерство!».
Учитель пропонує учням відповісти на проблемні питання уро-
ку, використовуючи метод «Прес».
1. Якими були причини революційних подій у Франції?
2. Чи була революція у Франції неминучою?
• Я вважаю, що...
• Тому що...
• Наприклад,...
• Таким чином...
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Підготувати повідомлення про захоплення Бастилії.
Урок 3
Тема. Франція: від монархії до республіки
• показувати на карті напрямки походів революційних фран-
цузьких військ;

• характеризувати діяльність Установчих і Законодавчих зборів,
наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і мон
таньярів;
• аналізувати зміст Декларації прав людини та громадянина,
першу Конституцію Франції;
Г. Мірабо, М. Лафайєту;
Основні поняття: «Генеральні штати», «Установчі збори», «Бас
тилія», «Декларація прав людини і громадянина», «Конституція»,
«Законодавчі збори», «Національний Конвент», «республіка».
Історичні діячі: Людовік ХVІ, Г. Мірабо, М. Лафайєт.
Основні події:
• 14липня 1789 р. — взяття Бастилії;
• 26 серпня 1789 р. — прийняття Декларації прав людини та гро-
мадянина;
• 4–11 серпня 1789 р. — ухвалення Засновницьким збором дек
ретів про відміну феодальних повинностей;
• 1791 р. — прийняття Конституції;
• 1792 р. — страта короля; Франція оголошена республікою.
теріал.
Хід уроку
Учитель пропонує учням за допомогою методу «Три речення»
виконати завдання.
1. Охарактеризуйте економічний розвиток Франції напередодні
революції.
2. Охарактеризуйте королівську владу у Франції.
3. Яку форму правління представники французького Просвітниц-
тва вважали найкращою?
4. Визначте роль третього стану в соціально-економічному і полі-
тичному житті Франції.
5. Які умови необхідні для розвитку капіталізму?
6. Заповніть таблицю: «Причини, що заважали капіталістичному
розвитку Франції у XVIII ст.».
Сільське господарство Промисловість Торгівля

У ч и т е л ь. У ході революції у Франції відбувся перехід від мо-
нархії до республіки. Ця подія започаткувала процес формування
основ громадянського суспільства у цій державі. Декларація прав
людини та громадянина стала зразком для укладання конституцій
багатьох країн світу.
Один з лідерів Установчих зборів граф Мірабо заявив: «Ця ве-
лика революція уникне лиходійства і сліз». Але чи могли такі перед
бачення стати реальністю у французькому суспільстві XVIII ст.?
Початок революції. Від скликання Генеральних штатів
до роботи Установчих зборів
Робота на даному етапі уроку може бути організована двома
способами:
1) самостійна робота учнів з матеріалом підручника і складан-
ня хронологічної таблиці;
2) складання хронологічної таблиці за розповіддю вчителя.
У ч и т е л ь. Не можна сказати, що влада не помічала наростаю-
чої кризи. Король постійно змінював міністрів, намагався попов-
нити казну й навести лад у країні.
Міністри Тюрго, Мальзербом, Каллон, Брієн, Неккер по черзі
намагалися запобігти загостренню кризи, провести реформи, але
кожний з них зазнав поразки.
Всі стани об’єдналися навколо ідеї скликання Генеральних
штатів. Перший і другий стани хотіли покінчити із зазіханнями на
їх виключні права. Представники третього стану і ліберальне дво-
рянство сподівалися перетворити Генеральні штати на представ
ницький орган, подібний до Конгресу США.
Король оголосив про скликання Генеральних штатів. 5 травня
1789 р. Генеральні штати почали свою роботу у Версалі. Між депу-
татами перших двох і третього стану виникли суперечності з пи-
тання про порядок голосування. Компромісу не було досягнуто.
Тоді 17 червня 1789 р. депутати третього стану та 100 ліберальних
депутатів від перших двох станів, що приєдналися до них, проголо-
сили себе Національними зборами, розігнати які королю не вдалося.
9 липня Національні збори проголосили себе Установчими збо-
рами. Провідною силою в Установчих зборах стали прихильники
конституційної монархії на чолі з Мірабо. Король вирішив не до-
пустити подальшого розвитку революції. Він підтягнув до Парижа
війська і відправив популярного міністра Неккера у відставку.

Почалися заворушення. 14 липня городянам вдається захопити
арсенал. Озброєний натовп рушив до Бастилії.
Учитель пропонує заслухати повідомлення учнів про захоплен-
ня Бастилії.
У ч и т е л ь. Абсолютизм був повалений, монархія стала консти-
туційною. Король визнав Установчі збори. У столиці влада пере
йшла до Комітету виборців, що створив Міську раду (Комуну Пари-
жа). Революція затвердила новий прапор Франції. До червоного
і синього кольорів третього стану додався білий колір монархії —
ці кольори означали примирення третього стану з королем.
Перші законодавчі декрети Установчих зборів приймаються
4–11 серпня 1789 р. У них проголошувалося скасування церковної
десятини, феодальних повинностей (основні повинності селяни по-
винні викупляти), всі громадяни мали сплачувати податки. Проте
земельне питання у Франції не було вирішене. Умови викупу землі
Установчі збори обіцяли встановити пізніше.
Робота з таблицею
Дата Подія
5 травня 1789 р. Відкриття Генеральних штатів
17 червня 1789 р. Депутати третього стану проголосили себе Націо-
нальними зборами
20 червня 1789 р. Клятва в залі для гри у м’яч
20 червня 1789 р. Відмова короля визнати вимоги депутатів третього
стану. Рішення депутатів третього стану не розхо-
дитися
9 липня 1789 р. Ухвалення Національними зборами назви «Уста-
новчі»
14 липня 1789 р. Штурм та захоплення Бастилії. Визнання королем
законності Установчих зборів
4–11 серпня 1789 р. Ухвалення перших декретів
Запитання до таблиці
1. Який орган (Генеральні штати, Національні збори, Установчі
збори) проголосив своє право на ухвалення Конституції Фран-
ції? (Установчі збори)
2. Назвіть подію, яку можна вважати початком революції у Франції.
3. Охарактеризуйте систему влади, яка склалася після захоплен-
ня Бастилії.
4. Як ви вважаєте, чи могли прийняті декрети сприяти збережен-
ню громадянського миру і спокою у Франції?

Учитель пропонує за допомогою карти «Французька революція
наприкінці XVIII ст.»: назвати місця найбільших масових револю-
ційних виступів у Франції 1789 р.
Декларація прав людини і громадянина,
Конституція 1791 р.: зміст і значення
Метод «Чиста дошка»
Учитель пропонує учням проаналізувати фрагмент Декларації
прав людини і громадянина і Конституції 1791 р. і відповісти на за-
питання, записані на дошці.
1. З якою метою були прийняті ці документи?
2. Які ідеї французьких просвітителів були відтворені у Деклара-
ції прав людини і громадянина і Конституції 1791 р.?
3. Які «природні права» людини були передбачені в Декларації
прав людини і громадянина ?
4. Як у Конституції реалізовувалася ідея просвітителів про роз-
поділ влади?
5. Порівняйте положення про цивільні права і свободи у Деклара-
ції прав людини і громадянина» і Конституції 1791 р. Зробіть
висновок.
Дати проголошення Декларації прав людини і громадянина та
ухвалення Конституції учні заносять до хронологічної таблиці.
Робота з історичним документом
Учитель пропонує учням ознайомитися з документами і від-
повісти на запитання до них.
Текст 1. Уривок з тексту Декларації прав людини і громадянина
Всемирная история. Новое время. Часть вторая (к. XVIII —
н. XX в.): Пробный учебник для 9 класса / С. В. Белоножко,
И. М. Бирюлев, А. Р. Давлетов, В. Г. Косьмина, Л. А. Нестеренко,
Ф. Г. Турченко. — К.: Генеза, 2001. — С. 27.
«...Національні збори визнають та оголошують... такі права
людини і громадянина.
1. Люди народжуються вільними і рівними у правах...
2. Метою будь-якого політичного союзу є збереження природ-
них і невід’ємних прав людини...
3. Джерело всієї верховної влади завжди знаходиться у нації...
4. Свобода полягає у праві робити все, що не шкодить іншому...
5. Закон може забороняти лише дії, що завдають шкоди сус-
пільству...

7. Ніхто не може бути звинувачений, затриманий або заарешто-
ваний інакше, як у випадках, визначених законом...
8. Закон повинен встановлювати тільки суворі та вочевидь не-
обхідні покарання...
9. ...Людина вважається невинною доти, доки її не оголосять
винною...
10. Ніхто не повинен перейматися через свої переконання...
11. Вільний обмін думками і переконаннями є одним з найбільш
дорогоцінних прав людини...
13. ...Податки повинні бути розподілені рівномірно між грома-
дянами відповідно до їх коштів.
17. Оскільки власність є непорушне і священне право, то ніхто
не може бути її позбавлений, окрім тих випадків, коли того явно
вимагає суспільна необхідність...»
Текст 2. Конституція 1791 р.
Всесвітня історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) /
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щерби-
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 20–21.
«Відділ III
Про державну владу
2. ...Французька конституція встановлює представницький
спосіб правління; представниками є Законодавчі збори і король.
4. Встановлюється монархічний спосіб правління; виконавча
влада доручається королю і здійснюється від його імені міністрами
та іншими відповідальними службовими особами...
Розділ 1. Частина II
2. Щоб бути активним громадянином, треба народитись або ста-
ти французом, досягнувши 25-річного віку.
Прожити в місті або кантоні визначений законом термін.
Платити в будь-якому місці королівства прямий податок у роз-
мірі, не меншому, ніж вартість трьох робочих днів.
Не бути нічиїм слугою.
Бути внесеним у муніципалітеті за місцем проживання до спис-
ку Національної гвардії.
Принести громадянську присягу на вірність Конституції.
Розділ 2. Частина IV
1. Тільки королю належить право призначення й усунення
міністрів.
Розділ 3. Частина ІІІ
1. Декрети Законодавчих зборів подаються королю, який може
відмовитися затвердити їх...

Розділ 4
1. Верховна виконавча влада перебуває виключно в руках коро-
ля. Король є верховним главою всієї адміністрації; йому довірено
піклування про підтримання порядку і громадський спокій.
Король є верховним главою сухопутних і морських сил. Королю
довірено піклування про зовнішню безпеку королівства, про під-
тримку в ньому прав і володінь окремих осіб.
2. Король призначає послів та інших агентів дипломатичних
відносин. Він призначає головнокомандувача армії та флоту...»
Початок роботи Законодавчих зборів. Революційні війни
У ч и т е л ь. Діяльність Установчих зборів відбувалася в умовах
консолідації різних політичних сил. Основною формою їх організа-
ції стали політичні клуби і салони.
Найбільш впливовим був Якобінський політичний клуб (був
розташований у монастирі Св. Якова), його членами були Мірабо,
Робесп’єр, Бріссо. Після розколу якобінців його конституційно-мо-
нархічне крило (Лафайєт, Барнав, брати Ламети) утворює клуб фе-
льянів (у монастирі ордену фельянів). Найбільшим демократизмом
вирізнявся політичний клуб кордельєрів, очолюваний Дантоном,
Маратом і Демуленом.
1 жовтня 1791 р. відкрилися Законодавчі збори, проте, врахо-
вуючи, що депутатам Установчих зборів було заборонено обирати-
ся до Законодавчих зборів, його склад помітно оновився. Більшість
належала депутатам від торгової і промислової буржуазії. Особли-
вого впливу набули жирондисти — група депутатів від департамен-
ту Жиронда.
Для характеристики розстановки політичних сил можна вико-
ристати таблицю «Законодавчі збори Франції».
«Ліві» «Центр» «Праві»
Якобінці
Кордельєри
«Болото»
Фельяни
Конституційні
монархістиЖирондисти
Монтаньяри — група
якобінців, що сиділи на
верхніх лавах — «гора»
Промислова
буржуазія.
Бріссо
Виступали як захисники
інтересів народу.
Робесп’єр, Марат, Дантон
Приєднува-
лися до
тих, хто
був сильні-
шим
Прихильники
конституційної
монархії, вважа-
ли, що револю-
ція завершиласяВиступали за продовження революції

Усередині Законодавчих зборів поширювалися суперечності.
Король не міг розв’язати внутрішні проблеми в державі. Загостри-
лося зовнішньополітичне становище Франції.
Учитель пропонує за допомогою карти «Французька революція
кінця XVIII ст.» відповісти на запитання.
1. Назвіть держави, що межують із Францією.
2. Як ви вважаєте, як уряд цих країн міг відреагувати на револю-
ційні події у Франції?
3. Назвіть країни, що увійшли до складу першої антифранцузької
коаліції.
4. Назвіть райони повстань прихильників монархії — роялістів.
Робота з історичним джерелом
повісти на запитання до них.
Текст 3. З промови М. Робесп’єра у Національному Конвенті щодо
суду над королем 3 грудня 1792 р.
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 25–26.
«Не йдеться про те, щоби винести вирок звичайній людині або
виправдати її. Вам належить здійснити заходи громадського поря-
тунку, акт державної далекоглядності...
Що треба здійснити... для зміцнення республіки, яка народи-
лася? Слід глибоко вкоренити в серцях зневагу до монархії та при-
голомшити всіх прихильників короля... Людовік назвав бунтівним
французький народ і для того, щоб покарати його, закликав армії
тиранів, своїх родичів. Перемога і народ вирішили, що бунтівни-
ком був він один, і ось чому Людовіка не можна судити; його вже
засуджено. Або засуджено його, або республіку визнано винною.
Пропозиція провести судовий процес над Людовіком XVI у будь-
якій формі є поверненням до королівського та конституційного дес
потизму... Дійсно, якщо Людовік може бути предметом судочин
ства, Людовік може бути виправданим, він може бути визнаним
невинним... Якщо Людовіка виправдають, що буде з революцією?
Якщо Людовік невинний, усі захисники свободи є наклепниками...
Людовік повинен померти, щоб існувала вітчизна».
Запитання
1. Як узгоджується заява Робесп’єра з Декларацією прав людини
і  громадянина?

2. Які аргументи висуває Робесп’єр на користь страти короля?
3. Як ви ставитися до вимоги стратити людину без суду і слідства?
Чи можна виправдати людську смерть революційною необхід-
ністю?
Текст 4. Страта короля
Карлейль Т. Французская революция. История. — М.: Мысль,
1991. — С. 429–430.
«Барабани б’ють. «Замовкніть!» — кричить король. Він сходить
на ешафот не без зволікання; на ньому коричневий камзол, сірі пан-
талони, білі панчохи. Він знімає камзол і залишається у білому фла-
нелевому жилеті з рукавами. Кати підходять до нього, щоб зв’язати
його, він відштовхує їх. Руки короля зв’язані, голова оголена — фа-
тальна мить настала. Він підходить до краю ешафоту... обличчя його
палає, і він говорить: «Французи, я вмираю безвинно; кажу вам це
з ешафоту, готуючись постати перед богом. Я вибачаю своїх ворогів;
бажаю, щоб Франція...» Барабани заглушають голос засудженого.
«Кати, виконуйте свою роботу!» Кати, побоюючись бути убитими,
хапають нещасного Людовіка; на ешафоті відбувається відчайдушна
боротьба одного проти шістьох, і його прив’язують нарешті до дошки.
Абат Еджворт, нахилившись, шепоче до нього: «Син Святого Людові-
ка,зійдинанебеса!»Сокирападає —життякороляприпинилося.Був
понеділок 21 січня 1793 року. Королю було тридцять вісім років, чо-
тири місяці і двадцять вісім днів.
У самій Франції вбивство короля розкололо всіх друзів, а за її
межами об’єднало всіх ворогів. Братство народів, революційна про-
паганда, атеїзм, царевбивство — повне руйнування соціального по-
рядку у світі. Всі королі, прихильники королів і вороги анархії
об’єднуються в коаліцію, як для війни за власне життя».
Запитання
1. Чи виправдалися сподівання Мірабо на «революцію без крові
і сліз»?
2. Як, на вашу думку, вплинула страта короля на внутрішню і зов-
нішньополітичну ситуацію у Франції?
Учитель пропонує учням письмово відповісти на проблемні пи-
тання уроку, використовуючи метод «Прес».
— Чи могли революційні події у Франції XVIII ст. уник
нути«лиходійства і сліз»?

• Таким чином,...
Учитель може на вибір заслухати декілька відповідей.
1. Прочитати відповідний параграф підручника.
2. Закінчити складання хронологічної таблиці.
3. Заповнити таблицю «Етапи французької революції».
Етап
Головні ор-
гани влади
держави
Провідна
політична
сила
Проведені
реформи
Міжнародне
становище
Франції
4. Підготувати повідомлення про М. Робесп’єра.
Урок 4
Тема. Франція від якобінської диктатури
до встановлення консульства
• характеризувати соціально-економічну політику якобінців;
• аналізувати суспільно-політичне життя Франції після Термі-
доріанського перевороту;
• давати оцінку якобінській диктатурі, політиці Директорії;
• давати характеристику історичним особам — Е. Ж. Сійєсу,
Ж. Дантону, М. Робесп’єру;
Основні поняття: «жирондисти», «право», «якобінці», «дикта-
тура», «терор», «шалені», «дехристиянізація», «державний пере-
ворот», «термідоріанці», «Директорія», «консульство».
Історичні діячі: М. Робесп’єр, Ж. Дантон, Ж. П. Марат, Жак
Ру, П. Г. Шометт, Ф. Ебер, П. Баррас, Наполеон Бонапарт, Ф. Ба-
беф, Е. Ж. Сійєс, Р. Дюко.
• 2 червня 1793 р. — прихід якобінців до влади;
• 24 червня 1793 р. — прийняття нової Конституції;
• 27 липня 1794 р. — падіння якобінської диктатури;
• 27 липня 1794 р. — прихід до влади термідоріанців;

• 1795–1799 рр. — влада Директорії;
• 1796–1797 рр. — італійський похід Наполеона;
• 1798–1799 рр. — єгипетський похід Наполеона;
• листопад 1799 р. — перехід влади до трьох консулів.
теріал.
Тип уроку: комбінований з елементами дискусії.
Хід уроку
За допомогою методу «Мікрофон» учні дають визначення по-
няттям:«Генеральніштати»,«Установчізбори»,«Бастилія»,«Дек
ларація прав людини і громадянина», «Конституція», «Установчі
збори», «Національний Конвент», «республіка», «коаліція», «фе-
льяни», «роялісти».
Робота з хронологією
Розташуйте події в хронологічній послідовності:
1) Взяття Бастилії;
2) проголошення Національних зборів;
3) затримання королівської сім’ї під час втечі;
4) похід на Версаль;
5) ухвалення Декларації прав людини і громадянина;
6) розстріл на Марсовому полі.
Відповідь: 2, 1, 5, 4, 3, 6.
У ч и т е л ь. Французька революція відкрила нову епоху, зруйну-
вавши старий порядок: були скасовані стани, традиційні повинності
селян, власність дворян на землю. Франція стала республікою. Цей
прогрес дорого коштував Франції, оскільки республіканський лад
затверджувався через насильство та кров. Виникає питання: чи мож-
на виправдати насильство, навіть якщо воно ставить на меті прогрес
суспільства?
Організація влади якобінців. Якобінські конституції
У ч и т е л ь. Становище революційної Франції погіршується
навесні 1793 р. Після страти короля до антифранцузької коа
ліції приєднуються Англія та Іспанія. Революційні війська знову

почали зазнавати поразки. Для протидії коаліції Конвент оголошує
про призов до армії ще 300 тис. чол., що послужило поштовхом до
роялістського (монархічного) селянського повстання у Вандеї. Так
до війни із зовнішніми ворогами додалася ще й громадянська війна.
Зіткнувшись із кризою, депутати Конвенту розділяються. У Кон-
венті вирізнялася радикальна група, яку жирондисти назвали «ска-
жені».Їхнімлідеромбув«червонийсвященик»ЖакРу,якийвимагав
ліквідації великої власності, контролю за цінами на товари першої
необхідності і, наприклад, страти за спекуляцію. Популярність «ска-
жених» серед простих парижан неухильно зростала.
2 червня 1793 р. «скажені» і монтаньяри домоглися від Конвен-
ту ухвалення рішення про виключення з числа депутатів всіх жи-
рондистів. Значна частина їх незабаром була заарештована, а потім,
після формального судового процесу, страчена. Вся повнота влади
у країні перейшла до якобінців. Якобінці проголосили своєю метою
порятунок революції за будь-яку ціну. Вони вважали, що необхід-
но встановити надзвичайний режим революційної диктатури —
«червоний» терор. Прихід до влади якобінців супроводжувався
централізацією державної влади.
Терор — політика залякування, розправа і фізичне знищення
політичних супротивників.
Диктатура — необмежена влада, яка спирається на силові ме-
тоди.
Робота зі схемою
Дляпоясненняорганізаціївладиякобінцівучительможевикорис-
товувати схему «Якобінська диктатура у Французькій республіці».
Національний Конвент
виконавча, законодавча влада
Комітет суспільного
порятунку
Законодавча влада
Комітет суспільної
безпеки
Виконавча влада
Революційний трибунал
Судова влада
Ради департаментів
Повноправні грома-
дяни республіки
(чоловіки з 21 року)
Судді, присяжні

Учитель пропонує учням на основі схеми «Якобінська диктатура
у Французькій республіці» заповнити таблицю «Конституція
1793 р.».
Напрями Конституція 1793 р.
Форма державного управління Республіка
Виборча система Загальне виборче право
Ставлення до власності Гарантоване право власності
Якобінська диктатура
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися з відповід-
ним розділом підручника і записати в зошитах заходи якобінців:
• ліквідація феодальних повинностей;
• скасування боргів селян;
• розпродаж земельних володінь емігрантів;
• встановлено максимум цін;
• запроваджено новий революційний календар;
• замість християнства було проголошено культ розуму;
• масові страти.
Робота з документами
Учитель пропонує учням ознайомитися з документами, від-
повісти на питання і визначити суть якобінської диктатури.
Текст 1. З декрету Конвенту про підозрілих від 17 вересня 1793 р.
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 37.
«2. Оголошуються підозрілими:
1) ті, хто своєю поведінкою, зв’язками, промовами або творами
виявили себе як прихильки тиранії, феодалізму і вороги свободи...
4) державні службовці, усунуті або зміщені з їхніх посад Націо-
нальним Конвентом його комісарами; ...колишні дворяни, які є чо-
ловіками, дружинами, батьками, матерями, синами або дочками,
братами, сестрами або колишніми службовцями емігрантів, якщо
вони не виявляли своєї постійної прихильності до Республіки...»
Текст 2. З декрету Конвенту про реорганізацію
Революційного трибуналу (10 червня 1794 р.)
Всемирная история. Новое время. Часть вторая (к. XVIII —
п. XX в.): Пробный учебник для 9 класса / С. В. Белоножко, И. М. Би-
рюлев, А. Р. Давлетов, В. Г. Косьмина, Л. А. Нестеренко, Ф. Г. Тур-
ченко. — К.: Генеза, 2001. — С. 43.

«...Революційний трибунал був створений для покарання воро-
гів народу... Ворогами народу є ті, хто робить замах силою або
хитрістю на суспільну свободу... Покаранням за злочини, що під-
лягають веденню Революційного трибуналу, є смерть. ...Доказом,
необхідним для ухвалення вироків над ворогами народу, є будь-
який речовий або моральний доказ в усній або письмовій формі...»
Запитання та завдання
1. Що спричинило ухвалу цих документів?
2. Які наслідки мало ухвалення цих документів?
3. Чи можна стверджувати, що якобінці відстоювали інтереси
простого народу?
4. Оцініть зміст цих документів з точки зору права.
Текст 3. З промов лідерів якобінців
Одесский М., Фельдман Д. Террор как идеологема (к истории
развития). http://www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2004/07/03/
0000165202/016_Feldman.pdf
«Якщо в мирний час знаряддям народного правління є чеснота,
то під час революції знаряддям його є й чеснота, і терор водночас:
чеснота, без якої терор згубний, терор, без якого чеснота безсила.
Терор є не що інше, як швидка, сувора, непохитна справедливість;
отже, він є проявом чесноти, він не стільки особливий принцип,
скільки висновок із загального принципу демократії, використано-
го вітчизною у крайній потребі» (Робесп’єр у Конвенті 5 лютого
(18 плювіоза) 1794 року).
«Чи хочете ви займатися своїми справами? Гільйотинуйте!
Чи хочете ви оплачувати неосяжні витрати ваших армій? Гільйо-
тинуйте! Чи хочете ви витримати неоплатні борги? Гільйотинуй-
те! Гільйотинуйте!» (Член Комітету суспільного порятунку
П. Ж. Камбон)
Запитання
1. Якими методами якобінці підтримували революційний по
рядок?
2. Як ви вважаєте, чи відповідала політика якобінців інтересам
народу?
Групова робота
Учитель пропонує учням утворити дві групи й виконати зав
дання.
• 1-а група. Прихильники диктатури.
Доведіть, що диктатура і терор — єдиний спосіб порятунку дер
жави за умов інтервенції та громадянської війни.

• 2-а група. Противники диктатури.
Доведіть, що не можна використовувати терор як засіб розв’я
зання державних проблем.
У ч и т е л ь. Проте надзвичайні заходи, вжиті якобінцями, по-
чали приносити результати. Мобілізація всіх ресурсів Франції на
потреби війни і натхнення солдатів — вчорашніх селян, що отри-
мали нарешті землю, — зробили свою справу: революційна армія
з весни 1794 р. починає здобувати перемоги. Революція витрима-
ла. Коли загроза для держави втратила актуальність, буржуазія,
що нажила за роки революції значні капітали, почала прагнути
припинення терору й виступати з критикою влади якобінців. За та-
ких обставин у Конвенті була влаштована змова проти Робесп’єра.
9 термідора II року (27 липня 1794 р.) Робесп’єр та його найближ
чі прихильники були звинувачені у намірі встановити тиранію,
оголошені Конвентом поза законом і наступного дня страчені. Яко
бінську диктатуру було повалено. Її заступив «термідоріанський
режим.
Термідоріанський режим
У ч и т е л ь. Відсторонення і страта Робесп’єра поклали край те-
рору. Від управління країною були усунені не тільки прихильники
Робесп’єра, але й усі якобінці. Термідоріанці відстоювали ідею рес-
публіки, в якій би було знято всі обмеження для підприємництва.
ним розділом підручника, виписати в зошит заходи термідоріанців
і зробити висновок про те, інтереси яких верств суспільства пред-
ставляли термідоріанці.
• Терор проти якобінців;
• розпуск Паризької Комуни;
• придушення виступів народних мас;
• продаж землі великими ділянками за високу ціну;
• свобода торгівлі.
Учні роблять висновок про те, що термідоріанський режим відсто-
ював інтереси буржуазії і сприяв розвитку капіталізму у Франції.
Робота зі схемою
УчительрозповідаєпроприйняттяКонвентом22 серпня1795 р.
нової Конституції і пропонує учням розглянути схему «Організа-
ція влади у Французькій республіці 1795 р.».

Організація влади у Французькій республіці 1795 р.
Законодавчий корпус
Директорія
Виконавча влада
Рада старійшин
Рада 500
Повноправні громадяни
Віковий ценз,
високий майновий ценз
Директорія — спеціальна колегія з 5 чоловік, яка виконувала
функції вищої законодавчої влади за часів термідоріанського ре-
жиму (1795–1799 рр.), найвпливовішими членами Директорії бу-
ли Поль Баррас і Лазар Карно.
Визначення учні записують у зошит.
Учитель пропонує учням на основі схеми «Організація влади
у Французькій республіці 1795 р.» і документа заповнити таблицю
«Конституція 1795 р.» і порівняти її з Конституцією 1793 р.
Текст 4. Конституція Французької республіки
5 фрюктидора 3-го року (22 серпня 1795 року)
«...Носієм суверенітету є весь французький народ.
З Розділу І
...6. Французькі колонії є додатковою частиною республіки, во-
ни підкоряються тим же конституційним законам...
З Розділу II
...8. Кожна людина, що народилася у Франції, якій виповнився
двадцять один рік, що записана у цивільний реєстр, проживає на
території республіки і сплачує прямий, земельний або професійний
податок, є французьким громадянином.
9. Громадянами є також ті французи, що не володіють податко-
вим цензом, які брали участь у встановленні республіки.
...11. Тільки французькі громадяни можуть голосувати на з’їзді
виборців для обрання вибірників і бути покликані до виконання
конституційних функцій...»

Напрями Конституція 1793 р. Конституція 1795 р.
Форма державного
управління
Республіка Республіка
Виборча система Загальне виборче право Двоступеневі вибори.
Віковий і майновий ценз
Ставлення
до власності
Гарантоване право
власності
Гарантоване право
власності
Учні роблять висновок про те, що Конституція 1795 р. обмежу-
вала права простого народу.
Внутрішня і зовнішня політика Директорії
Учитель пропонує учням на основі матеріалу підручника, доку-
мента та історичного атласу виконати завдання.
• 1-а група. Внутрішня політика Директорії (за підручником).
• 2-а група. Змова Бабефа.
Текст 5. З «Маніфесту рівних»
Пунский О. В., Юдовская А. Я. Новая история 1640–1870: учеб.
кн. для 9 кл. — М.: Просвещение, 1994. — С. 118.
«Ми прагнемо... суспільної власності або спільного майна! Не-
має більше приватної власності на землю, земля не становить ні-
чиєї власності. Ми вимагаємо, ми хочемо загального користування
плодами землі: плоди належать всім.
Ми заявляємо, що не потерпимо більше, щоб переважна біль-
шість людей у поті чола працювали... заради насолоди нікчемної
меншини...
Нехай буде покладено край цьому ганебному становищу, яке
вважалося неможливим нашим нащадкам. Нехай зникнуть, наре-
шті, обурливі відмінності між багатими і бідними, великими і ма-
лими, панами і слугами...
Народе Франції! Розплющ очі свої і серце своє відкрий назустріч
повноті щастя».
Запитання
1. Яким шляхом Бабеф намагався досягти «рівності» людей?
2. Що вкладав Бабеф у поняття «рівність»?
3. З ідеями якого діяча французького Просвітництва переклика-
ються ідеї Бабефа?

3-я група. Війни Директорії
Учні, використовуючи карту історичного атласа «Європа у 1794–
1815 рр. Війни наполеонівської Франції», виконують завдання.
1. Назвіть держави, що межували з Францією.
2. Укажіть напрями завойовницьких походів французької армії.
3. Назвіть території, які були приєднані до Франції протягом
1794–1799 рр.
Переворот 18 брюмера (9 листопада) 1799 р.
У ч и т е л ь. До 1799 р. виникає загроза нових соціальних по
трясінь: у країні панувала економічна розруха, зростало невдово-
лення народу рекрутськими наборами в армію. Французькі армії
почали відступати, знову взялися за зброю роялісти. Австрія, Ту-
реччина та Росія об’єдналися з Англією у нову коаліцію. У складі
керівників держави виникає змова, внаслідок якої 9 листопада
1799 р. у Франції був встановлений новий режим — Консульство.
Консулами стали Наполеон Бонапарт, Сійєс та Роже Дюко.
Учитель пропонує учням, узагальнивши знання, отримані на
уроці, відповісти на проблемне питання уроку, використовуючи
метод «Прес».
— Чи можна виправдати насильство, навіть якщо воно веде до
встановлення більш прогресивного ладу?
2. Закінчити складання хронологічної таблиці.
3. Продовжити заповнення таблиці «Етапи Французької рево
люції».
Етап
Головні
органи влади
держави
Провідна
політична
сила
Проведені
реформи
Міжнародне
становище
Франції
4. Підготувати повідомлення про Наполеона Бонапарта.

5. Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про стано-
вище Іспанії, Великобританії, Росії, Пруссії, Австрії, Великого
герцогства Варшавського за часів наполеонівських війн.
Урок 5
Тема. Франція під владою Наполеона
• пояснювати суть бонапартизму, політики континентальної бло-
кади, причини краху наполеонівської імперії;
• показувати на карті походи Наполеона, місця основних битв;
• давати характеристику діяльності Наполеона Бонапарта;
• аналізувати життя французів часів Консульства й Імперії, ха-
рактер наполеонівських війн, їх вплив на життя і долю народів
Європи;
Основніпоняття:«Консульство»,«імперія»,«цивільнийкодекс»,
«конкордат», «Віденський конгрес», «Священний союз», «рестав-
рація», «сто днів».
Історичнідіячі:Наполеон,Л.Нельсон,М.Кутузов,Олександр І,
Людовік XVIII, К. Меттерніх.
• 1802 р. — сенат призначив Наполеона довічним консулом;
• 1804 р. — Наполеон стає імператором всіх французів;
• 1807 р. — набуває чинності Цивільний кодекс;
• 24 червня 1812 р. — початок вторгнення Наполеона в Росію;
• 26 серпня 1812 р. — Бородинська битва;
• жовтень 1813 р. — битва під Лейпцигом;
• квітень 1814 р. — перша реставрація Бурбонів;
• 20 березня 1815 р. — 22 червня 1815р. — «сто днів» Наполеона;
• 18 червня 1815 р. — битва при Ватерлоо.
Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий матеріал.
Тип уроку: комбінований з елементами дискусії.
Хід уроку
І. Актуалізація знань учнів
Робота з хронологічною таблицею
Учитель пропонує учням об’єднатися в чотири групи, розгляну-
ти хронологічну таблицю (див. с. 72–73) й відповісти на запитання.

Дата Події
Травень 1789 р. Відкриття Генеральних штатів
Червень 1789 р. Заворушення в Парижі, приєднання армії до народу
Червень 1789 р. Депутати третього стану проголошують себе Націо-
нальними зборами
Липень 1789 р. Ухвалення Національними зборами назви
«Установчі»
14 липня 1789 р. Штурм та захоплення Бастилії
26 серпня 1789 р. Ухвалення Декларації прав людини і громадянина
1790 р. Скасування особистих феодальних повинностей
і феодального спадкового права
1790 р. Декрет про розробку принципів метричної системи
міри та ваги
1790 р. Проголошення Франції конституційною монархією
1791 р. Спроба втечі Людовіка XVI та його сім’ї
1791 р. Утворення першої коаліції проти Франції
Вересень 1791 р. Ухвалення Установчими зборами Конституції
1791 р.
1791 р. Початок роботи Законодавчих зборів
1792 р. Франція оголосила війну Австрії та Пруссії
1792 р. Ухвалення декрету «Вітчизна в небезпеці»
10 серпня 1792 р. Народне повстання в Парижі. Захоплення палацу
Тюїльрі. Повалення монархії
1792 р. Початок засідань Конвенту
1792 р. Проголошення Франції республікою
1792 р. Декрет про створення Комітету суспільної безпеки
1792 р. Декрет про вигнання емігрантів і відновлення смерт-
ної страти
Вересень 1792 р. Наступ прусської армії. Падіння Вердена
1793 р. Страта Людовіка XVI
Лютий 1793 р. Декрет про призов до армії 300 тисяч чоловік
Лютий 1793 р. Продовольчі заворушення в Парижі
Березень 1793 р. Початок контрреволюційного повстання у Вандеї
і Бретані
1793 р. Заснування Комітету суспільного порятунку
1793 р. Перший декрет про максимум цін на зерно
1793 р. Початок контрреволюційного повстання в Тулоні
Травень 1793 р. Повстання в Парижі ( 31 травня — 2 червня).
Вигнання жирондистів з Конвенту
Червень 1793 р. Ухвалення Конвентом нової Конституції
1793 р. Убивство Марата

Дата Події
1793 р. Декрет про надання Комітету суспільного порятунку
права здійснювати арешти
1793 р. Декрет Конвенту про запровадження нової метрич-
ної системи
1793 р. Декрет про підозрілих
1793 р. Запровадження загального максимуму
1793 р. Організація Революційного трибуналу
1793 р. Процес і страта жирондистів
1794 р. Запровадження культу Вищого розуму
27 липня 1794 р. Переворот 9 термідора
1794 р. Страта Робесп’єра, Сен-Жюста та їх прихильників.
Скасування Паризької Комуни
Травень 1795 р. Народне повстання в Парижі з вимогою «Хліба
і конституції»
1795 р. Запровадження франка як єдиної грошової одиниці
1795 р. Проголошення Конституції III року
Листопад 1795 р. Розпуск Конвенту
Березень 1796 р. Призначення Бонапарта командуючим італійською
армією
1796 р. Створення Бабефом організації «Змова рівних»
1796–1797 рр. Італійський похід французької армії
1798–1799 рр. Єгипетська експедиція французької армії
Листопад 1799 р. Прибуття Бонапарта до Парижа
9 листопада
1799 р.
Державний переворот. Наполеон Бонапарт стає
консулом разом з Сійєсом та Роже-Дюко
Запитання
• 1-а група
1. Назвіть основні події першого періоду Французької революції.
2. Назвіть події першого періоду Французької революції, які спри-
яли згодом розвитку капіталізму у Франції.
3. Назвіть основні закони, які було прийнято у перший період ре-
волюції.
4. Яка подія засвідчила, що король зрадив справу революції?
5. Назвіть події, які спричинили повалення монархії у Франції.
• 2-а група
1. Назвіть основні події другого періоду Французької революції.
2. Назвіть події, які спричинили контрреволюційні повстання
у Вандеї та Бретані.

3. Назвіть подію, яка стала наслідком скликання Національного
Конвенту.
4. Назвіть події, які послужили причинами запровадження пер-
шого декрету про максимум цін на зерно.
5. Назвіть подію, в якій брав участь Наполеон Бонапарт.
• 3-я група
1. Назвіть основні події третього періоду Французької революції.
2. Назвіть події, які сталися внаслідок убивства Марата.
3. Назвіть події, які спричинили падіння якобінської диктатури.
4. Назвіть подію третього періоду Французької революції, яка зго-
дом сприяла розвитку капіталізму у Франції.
5. Назвіть подію, яка сталася через антикатолицьку політику
якобінців.
• 4-а група
1. Назвіть основні події четвертого періоду Французької революції.
2. Назвіть події, які сталися внаслідок якобінського терору.
3. Назвіть події, які стали причинами «змови рівних» Бабефа.
4. Назвіть події четвертого періоду Французької революції, які
згодом сприяли розвитку капіталізму у Франції.
5. Назвіть події, які стали причинами запровадження Консуль
ства у Франції.
У ч и т е л ь. Французька революція завершилася державним
переворотом 1799 р. До влади за підтримки армії приходить Напо-
леон Бонапарт. Французьке суспільство стомилося від крові, про-
тистояння, всі прагнули порядку. Франція намагалася закріпити
зміни, що сталися, щоб уникнути реставрації старих порядків.
Країна прагнула героя, який би приборкав ворогуючі сили і виро-
бив новий порядок, що мав би враховувати інтереси різних сил. На-
полеон зміг вирішити ці задачі, почавши своє правління під гаслом
«Заспокоєння, порядок, законність». Він встановив режим сильної
особистої влади — бонапартизм. Політика бонапартизму помітно
вплинула на долю багатьох народів і держав Європи.
Наполеонівська Франція: встановлення імператорської влади
Виступ учня з повідомленням про Наполеона Бонапарта.
У ч и т е л ь. У 1799 р. у Франції була прийнята чергова Конститу-
ція, написана на вимогу Наполеона Бонапарта «коротко і неясно».

Учитель пропонує учням ознайомитися з документами та аргу-
ментовано відповісти на питання.
Текст 1. З «La Gazzete de France»
Манфред А. З. Наполеон. — М., 2002. — С. 313.
«Відома розповідь, викладена однією із французьких газет про
те, як сприймав простий народ Конституцію після того, як її текст
виголосили на вулицях і площах глашатаї. Одна жінка сказала ін-
шій: “Я уважно слухала, але нічого не розібрала”. — “А я, — від-
повіла інша, — не пропустила жодного слова”. — “Ну, так що ж дає
Конституція?” — “Вона дає Бонапарта”».
Текст 2. З Конституції 13 грудня 1799 р.
Новая история в документах и материалах. — М., 1934. —
Вып. 1. — С. 232.
«Стаття 39. Урядова влада вручається трьом консулам, що оби-
раються на 10 років і мають право на нове переобрання... Конститу-
цією призначається першим консулом Бонапарт, колишній тимча-
совий консул, другим консулом — громадянин Камбасерес,
колишній міністр юстиції, і третім консулом — громадянин Деб
рен, колишній член комісії Ради старійшин... ...
Стаття 41. Перший консул обнародує закони: він призначає та
відкликає з власної волі членів Державної ради, міністрів, послан-
ників та інших відповідальних зовнішніх представників, офіцерів
армії та флоту, членів місцевої адміністрації, урядових комісарів
при судах; він призначає кримінальних і цивільних суддів, так са-
мо як і суддів мирових та касаційних, без права їх усунення з по
сади...
Стаття 42. Другий і третій консули мають у виконанні інших
актів дорадчий голос; вони підписують реєстр цих актів для вста-
новлення своєї присутності та, якщо побажають, вносять у цей
реєстр свої думки; після цього рішення першого консула вважаєть-
ся остаточним. ...
Стаття 94. Французький народ оголошує, що після купівлі на
законних підставах національного майна, звідки б воно не походи-
ло, законний набувач не може бути його позбавлений...»
1. Підтвердьте або спростуйте твердження мешканки Парижа, що
Конституція «дає Бонапарта».
2. Як ви вважаєте, яку владу отримав перший консул? Визначте
характер його влади.

3. Про що йдеться у ст. 94? Як ви вважаєте, чи залишається акту-
альним у наш час гасло Французької революції «Свобода, рів-
ність, братерство!»? Спробуйте сформулювати нове гасло прав-
ління Наполеона.
4. Складіть схему «Організація влади у Франції 1799 р.»
Групи звітують про виконання завдань.
Режим особистої влади — авторитарний режим — сильна вла-
да правителя, що спирається на силові відомства і бюрократичний
апарат, за якої відбувається суттєве обмеження прав і свобод грома-
дян, встановлюється жорсткий контроль за політичною діяльністю
виборних органів влади й водночас надаються широкі економічні
повноваження.
Бонапартизм — особлива форма влади Н. Бонапарта, що спи-
рається на військову силу та лавірує між різними соціальними
верствами суспільства за допомогою ідеї про єдність нації у бороть-
бі за першість Франції на міжнародній арені.
У ч и т е л ь. Бонапарту належать слова: «Жодне суспільство не
здатне існувати без моралі. Немає доброї моралі без релігії, зна-
чить, тільки релігія може дати державі тверду міцну опору. Сус-
пільство без релігії — все одно, що корабель без компаса». Перший
консул відновлює католицизм як релігію більшості французів і під-
писує договір з Папою Римським — конкордат.
Конкордат — договір між урядом будь-якої держави та Вати-
каном, що визначає відносини держави і католицької церкви
в даній країні.
Учитель пропонує учням ознайомитися з документом і відповіс-
ти на питання.
Текст 3. Органічний сенатус-консульт від 28 флореаля XII року
(18 травня 1804 р.)
Вып. 1. — С. 280.
«Ст. 1. Управління республікою доручається імператору, який
приймає титул імператора французів. Правосуддя здійснюється від
імені імператора посадовцями, призначених ним.
Ст. 2. Наполеон Бонапарт, нинішній перший консул республі-
ки, є імператором французів.

Ст. 3. Імператорський сан передається у спадщину по низхідній
лінії кровному і законному потомству Наполеона Бонапарта по чо-
ловічій лінії...
Ст. 52. ...Імператор... складає присягу французькому народу на
Євангелії.
Ст. 53. Присяга імператора полягає в таких словах: «Присягаю-
ся підтримувати цілісність території республіки, поважати і при-
мусити інших поважати закони... і свободу культів, поважати...
рівність у правах, політичну і громадянську свободу,... не наклада-
ти жодних податей і не стягувати ніяких зборів, управляти лише за
законом, маючи на увазі тільки інтереси, щастя і славу французь-
кого народу».
Запитання
1. Знайдіть у документі прояв політики бонапартизму.
2. Про що свідчить встановлення спадкової влади?
3. Які завоювання республіки мав захищати імператор?
Внутрішня політика Наполеона Бонапарта
Учитель пропонує учням ознайомитися з документами та від-
повісти на питання.
Текст 4. Із Цивільного кодексу (витяг)
«Про власність
Ст. 544. Власність — це право беззаперечно користуватися
й розпоряджатися речами...
Ст. 545. Нікого не можна примусити поступитися своєю влас-
ністю, якщо це не робиться внаслідок суспільної користі і за спра-
ведливого й попереднього відшкодування.
Про шлюбний договір
Ст. 1383. Подружжя не може порушувати ні прав, які виплива-
ють з влади чоловіка над особою дружини і дітей, ні права, що нале-
жать чоловікові як главі, ні права, наданого чоловікові згідно
з титулом «Про батьківську владу» і згідно з титулом «Про непов
ноліття, про опіку і про звільнення з-під влади», ні заборонних
ухвал чинного кодексу.
Про особисте майно дружини
Ст. 1574. Все майно дружини, яке не було включене до складу
посагу, є її особистим майном.

Ст. 1576. Дружині належить управління й користування її
власним майном.
Але вона не може відчужувати його і брати участь у судових
справах, пов’язаних з цим майном, без дозволу свого чоловіка,
а якщо він відмовить у дозволі — без дозволу суду».
Текст 5. Із Кримінального кодексу (витяг)
«Ст. 413. Будь-який страйк робітників з метою одночасно припи-
нити або не допустити роботи в будь-якій майстерні... карається тю-
ремним ув’язненням на термін не менше одного і не більше трьох мі-
сяців. Керівники і підбурювачі караються тюремним ув’язненням на
термін від двох до п’яти років».
Запитання
1. Доведіть або спростуйте твердження, що за часів правління На-
полеона була закріплена рівність громадян перед законом.
2. Чому в кодексі приділена значна увага відносинам власності?
Яке значення мали статті про майнові відносини для розвитку
економіки Франції того часу?
3. Як Кодекс захищав права прошарку капіталістів?
Зовнішня політика Наполеона Бонапарта
У ч и т е л ь. Наполеон, прагнучи світового панування, на влас-
ний розсуд перекроював карту Європи. До 1811 р. на її території
виникла імперія Наполеона, населення якої становило 44 млн чол.
Приєднані і союзні держави повинні були брати участь у війнах На-
полеона,приєднатисядоконтинентальноїблокадиВеликобританії.
У Бельгії, Італійських королівствах, Герцогстві Варшавському був
запроваджений Французький цивільний кодекс.
Робота з картою історичного атласа
Учитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа
«Європа 1794–1815 рр. Війни наполеонівської Франції» і відповіс-
ти на запитання.
1. Назвіть території, які були приєднані до Франції протягом
1795–1811 рр.
2. Назвіть території, які потрапили у залежність від Франції.
3. Назвіть місця основних битв і подій.
Учитель пропонує учням утворити групи для повідомлення про
становище Іспанії, Великобританії, Росії, Пруссії, Австрії, Вели-
кого герцогства Варшавського під час наполеонівських завоювань
(випереджальне завдання).

Можлива презентація груп
Іспанія була союзником Франції. 1807 р. Наполеон вторгся до
Португалії, яка відмовилася приєднатися до континентальної бло-
кади Великобританії. 1808 р. війна охопила весь Піренейський
півострів. Наполеон звів на іспанський трон свого брата Жозефа
Бонапарта, позбавивши влади законного короля Карла IV. У країні
почалося національне повстання, яке набуло форми партизанської
війни. 1812 р. була прийнята Конституція, в основу якої була по
кладена ідея про державний суверенітет і розподіл влади.
Великобританія. Участь у війні з Францією мала тяжкі наслід-
ки для населення держави — запроваджувалися додаткові подат-
ки. 1802 р. Англія уклала мир із Францією, за яким мала поверну-
ти Франції, Іспанії і Голландії захоплені у них колоніальні
володіння. Англійські війська вийшли з Єгипту. Але 1803 р. війна
відновилася.
1805 р. англійська ескадра під командуванням адмірала Нель-
сона розгромила французький флот біля мису Трафальгар. З 1806 р.
Наполеон запровадив континентальну блокаду Англії.
Австрія. 1805 р. Наполеон розбив австрійську армію під Уль-
мом, захопив Відень, завдав поразки австрійській і російській ар-
міям під Аустерліцем.
1806 р. зникає Священна Римська імперія німецької нації. Мо-
нархія стала називатися Австрійською. 1809 р. французи в черго-
вий раз розгромили австрійців. 1812 р. деякі німецькі держави,
у тому числі й Австрія, мали виступити на боці Французької імпе-
рії у війні проти Росії.
Пруссія. 1803 р. почався процес ліквідації дрібних князівств
і володінь, землі яких були приєднані до більш крупних держав.
Був створений Рейнський союз, його протектором став Наполеон.
Пруссія намагалася перешкодити створенню Рейнського сою-
зу. 1806 р. Наполеон розгромив прусську армію під Йєном та
Ауерштедом. У результаті війни з Наполеоном Пруссія втратила
землі на захід від Ельби, польські землі. Вона мала сплатити
велику контрибуцію і прилучитися до континентальної блокади.
1812 р. деякі німецькі держави, у тому числі Пруссія, вимушені
були як союзники Французької імперії взяти участь у війні про-
ти Росії.
У Рейнському союзі 1807–1811 рр. скасовувалася особиста
залежність селян від поміщиків; передбачалося право вільного
продажу і купівлі землі, дворянство отримало право займатися
торговою і промисловою діяльністю, була проведена реформа
в армії.

Росія. 1807 р. між Росією та Францією був підписаний Тільзит-
ський мир. Олександр I отримав свободу дій проти Туреччини
і Швеції, визнавав всі територіальні зміни і мав приєднатися до
континентальної блокади.
Велике герцогство Варшавське. Тут біло запроваджено Кодекс
Наполеона, який руйнував феодальні порядки, зокрема скасовував
феодальну залежність селян, але зберігав повинності і станові при-
вілеї дворянства.
Франція. Безперервні війни виснажили країну; назрівало не-
вдоволення прагненням Наполеона завоювати увесь світ, через що
загострилися міжнародні суперечності на початку XIX ст.
Далі кожній групі пропонується оцінити участь «своєї» країни
у війнах із Францією, визначивши й обґрунтувавши їх характер.
Учитель підбиває підсумок:
• в Європі склалася нова держави — імперія Наполеона Бонапарта;
• у залежних країнах було запроваджено Кодекс Наполеона і нові
принципи законодавства;
• скасування кріпацтва у Великому герцогстві Варшавському
і Пруссії;
• реформування армії та запровадження загальної військової по-
винності в Пруссії;
• створення Конституції Іспанії, в основу якої було покладено
ідею національного суверенітету і розподілу влади;
• поширення культурного впливу Франції;
• пробудження в європейських народах почуття патріотизму,
любові до своєї батьківщини.
Розгром армії Наполеона в Росії. Вітчизняна війна 1812 р.
Учитель пропонує учням самостійно ознайомитися зі змістом
відповідного пункту підручника й відповісти на запитання.
1. Як ви вважаєте, чому війна Росії та Франції була неминучою?
2. Якими були плани Наполеона щодо Росії?
3. Поясніть, наскільки виправданим був наказ М. Б. Барклая
де Толлі про відступ у перші місяці війни?
4. Як ви вважаєте, чому Олександр I не поспішав з призначенням
М. І. Кутузова головнокомандуючим армією?
5. Поясніть причини надзвичайного розмаху партизанського руху
в роки війни.
6. Яку роль у Вітчизняній війні відіграла Бородинська битва?

7. Як ви вважаєте, чому війна з Наполеоном 1812 р. отримала на-
зву «Вітчизняна»?
8. Чим можна пояснити поразку Наполеона у війні з Росією?
9. Які наслідки мав розгром армії Наполеона для долі Європи?
Падіння імперії Наполеона
за методом «Чиста дошка»
Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний
текст параграфа і відповісти на запитання, записані на дошці. Отри
мавши відповідь на запитання, вони стираються з дошки.
1. Як ви вважаєте, чому після поразки французької армії в Росії,
Наполеон не погоджувався на мирні переговори з країнами
шостої коаліції.
2. Чому битва під Лейпцигом отримала назву «битви народів».
Яка подія вирішила долю битви?
3. Чому маршали Наполеона наполягали на зреченні імператора
після захоплення Парижа союзними військами?
4. Чому стало можливим повернення Наполеона до влади?
5. У результаті яких подій у Франції відбулася реставрація Бур-
бонів?
Учитель пропонує учням, узагальнивши отримані на уроці
знання, відповісти за допомогою методу «Прес» на проблемне пи-
тання уроку.
Суть політики бонапартизму: як вплинула ця політика в по-
дальшому на долю країни Європи?
1. Прочитати відповідний матеріал підручника.
2. Скласти хронологічну таблицю подій.
3. Написати сенкан-загадку про Наполеона Бонапарта, М. Кутузо-
ва, Олександра I.
4. Випереджальне завдання. Підготувати інформацію про Віден
ський конгрес.

Тема 2. Європа в добу революцій
1848–1849 рр.
Урок 6
Тема. Віденський конгрес. Політичне становище
Європи після Віденського конгресу. Національний
і революційний рухи в Європі у 20-і рр. ХІХ ст.
• пояснювати характер, спрямованість і наслідки рішень Ві-
денського конгресу;
• характеризувати політичні розбіжності держав — учасниць Ві-
денського конгресу;
• показувати на карті територіальний перерозподіл Європи за рі-
шеннями Віденського конгресу;
• визначати значення Віденського конгресу та Священного сою-
зу;
• пояснювати причини зростання національно-визвольного руху
в Європі;
• називати основні події часу;
Основні поняття: «Віденський конгрес», «Священний союз».
Історичні діячі: Олександр І, Людовік XVIII, Меттерніх.
• Квітень 1814 р. — перша реставрація Бурбонів у Франції;
• Вересень 1814 р. — червень 1815 р. — робота Віденського конг-
ресу;
• 20 березня — 22 червня 1815 р. — «сто днів» Наполеона;
• 26 вереасня 1815 р. — утворення Священного союзу.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Прочитайте висловлювання Наполеона і на їх основі складіть
його характеристику: як людини, політика, полководця.
1. «Коли потрапляєте в незнайоме місто, не сумуйте, а вивчайте
це місто: звідки ви знаєте, чи не доведеться вам коли-небудь йо-
го захоплювати?»

83Тема 2. Європа в добу революцій 1848–1849 рр.
2. «Англійці хочуть війни, але якщо вони перші дістануть шпагу,
то нехай знають, що я вкладу шпагу в піхви останнім...»
3. «Я не боюся визнати, що дуже багато воював; я будував величні
плани, намагався забезпечити Франції панування над усім сві-
том».
4. «Є два важелі, якими можна рухати людей, — страх та власний
інтерес».
5. «Я буваю то лисицею, то левом. Увесь секрет управління поля-
гає в тому, щоб знати, коли слід бути тим або іншим».
6. «Моїм принципом було тримати двері кар’єри відкритими для
талантів, не питаючи в них доказів знатного походження».
7. «Війна повинна годувати себе сама».
8. «У рюкзаку кожного солдата лежить жезл маршала».
9. «Жодне суспільство не здатне існувати без моралі. Немає доброї
моралі без релігії, значить, тільки релігія може дати державі
тверду міцну опору. Суспільство без релігії — все одно, що ко-
рабель без компаса».
10. «Справжні перемоги, єдині, які не залишають місця для що-
найменшого жалю, — ті, що досягаються над неуцтвом».
11. «Що за люди ці скіфи! Яка рішучість! Варвари! Яке страшне
видовище!»
12. «Держави не зі мною ведуть війну, а з революцією. Вони завж-
ди бачили у мені її представника, людину революції».
ІІ. Прочитайте уривки з документів і виконайте завдання до них.
Текст 1. Зі спогадів Чичагова П. В.
Анисимов Е. В., Каменский А. Б. Россия в XVIII — первой полови-
не XIX века: История. Историк. Документ: Экспериментальное учеб-
ное пособие для старших классов. — М.: МИРОС, 1994. — С. 288.
«Жахливе видовище постало перед нами, коли ми 17 листопада
прийшли на те місце, де напередодні перебував ворог і яке він щой-
но полишив: земля була вкрита трупами убитих і замерзлих лю-
дей... Селянські хати скрізь були переповнені ними, річка була пе-
реповнена безліччю піхотинців, жінок і дітей, що потонули; біля
мостів валялися цілі ескадрони, які кинулися в річку. Серед цих
трупів, що здіймалися над поверхнею води, були видні ті, що стоя-
ли, як статуї, — замерзлі кавалеристи на конях у тих позах, в яких
застала їх смерть». (Переправа французької армії через Березіну)
Текст 2. Гонитва за міражем...
Анисимов Е. В., Каменский А. Б. Россия в XVIII — первой поло-
вине XIX века: История. Историк. Документ: Экспериментальное

учебное пособие для старших классов. — М.: МИРОС, 1994. —
С. 268.
«З цієї миті почалася гонитва за міражем, за надією, яка згаса-
ла з кожним днем, — примусити основні сили росіян дати гене-
ральну битву. Наполеон вимушений був продовжувати наступ,
який щодня ставав дедалі більш ризикованим і, зрештою, обернув-
ся на катастрофу». (Відступ російських військ у 1812 р.)
Текст 3. Олександр I
Анисимов Е. В., Каменский А. Б. Россия в XVIII — первой поло-
вине XIX века: История. Историк. Документ: Экспериментальное
учебное пособие для старших классов. — М.: МИРОС, 1994. —
С. 262.
«Олександр сам ухвалював рішення і не був обдурений Наполео
ном, як вважали деякі сучасники... Торгуючись з Наполеоном,
Олександр виявився більш упертим та обачним партнером у пере-
говорах, ніж передбачав Наполеон... Угоди брутально розділили
Європу на сфери російських і французьких інтересів, і Росія пере-
творилася на молодшого партнера Наполеона в його спробах підко-
рити Великобританію». (Тільзит)
Текст 4. Із заголовків французьких газет
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 49.
«9 березня 1815 р. Дракон виліз зі свого лігва.
10 березня. Корсиканський людожер висадився на мисі Жуан.
11 березня. Тигр прибув до Канн.
12 березня. Чудовисько ночувало в Греноблі.
13 березня. Тиран пройшов через Ліон». (Повернення Наполео-
на до Франції 1815 р.)
Текст 5. З промови Наполеона
Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные
и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 15.
«Оскільки союзні держави проголосили, що імператор Наполе-
он є єдиною перешкодою до установлення миру в Європі, то імпера-
тор Наполеон, вірний своїй присязі, оголошує, що він відмовляєть-
ся від свого імені та від імені своїх спадкоємців від трону Франції та
від трону Італії, тому що немає такої власної жертви, навіть жертви
життям, яку б він не був здатний принести на користь Франції».
(Зречення Наполеона 1814 р.)

Завдання
1. Розташуйте документи в хронологічному порядку. (3 — 2 —
1 — 5 — 4)
2. Назвіть події, про які в них йдеться.
3. Які з подій відбулися після розгрому наполеонівської армії
в Росії?
ІІІ. Прочитайте документ і виконайте завдання.
Текст 6. Французький генерал Жмакай
про героїзм захисників Сарагоси
Новая история, 1640–1870: Учеб. для 9 кл. сред. шк. / А. Л. На-
рочницкий, А. П. Аверьянов, Л. Е. Кертман. — М.: Просвещение,
1991. — С. 95–96.
«...Жителі міста, селяни були охоплені таким же незбагненним
ентузіазмом, що й воїни... Гордість, любов до вітчизни..., народна
і військова честь... спонукали іспанців до відчайдушної боротьби.
Сарагоса..., населена шістдесятьма тисячами жителів, побудо-
вана частково з цегли, частково з граніту, була обнесена вельми ви-
сокою стіною... Значна частина будинків боронилися подібно до
фортечних бастіонів. На руїнах будівель, напівзнищених вибуха-
ми, іспанці билися до останньої краплі крові... Кожен поверх, кож-
на кімната, льох, тераса захищалися наполегливо... кожен пункт,
що піддавався атакам, підтримувався озброєними селянами і горо-
дянами...
Після завершення двох місяців міська стіна була частково у на-
шій владі; понад чверть будівель було захоплено... Жахлива зараза
лютувала серед жителів, що тіснилися в льохах і підвалах. 15 ти-
сяч війська і 30 тисяч жителів загинуло від зброї, вогню, епідемії
та голоду, коли, врешті, фортеця здалася».
Завдання
• Використовуючи текст документа, поясніть, чому в Іспанії На-
полеон зазнав поразки.
ІV. Складіть сенкани-загадки про Наполеона Бонапарта, М. Куту-
зова, Олександра I.
У ч и т е л ь. Нескінченні війни послабляють будь-яку державу.
У війнах гинуть мільйони людей, руйнуються звичні зв’язки. Всі
спроби розв’язати політичні суперечності шляхом воєнних дій прире-
ченінапоразку.Наполеонпрограв,але,незважаючинапоразкуФран-
ції, повністю знищити наполеонівські перетворення в Європі і повер-
нути європейські країни до старого порядку було вже неможливо.

Віденський конгрес
У ч и т е л ь. Після розгрому Франції необхідно було визначити
основипіслявоєнногооблаштуванняЄвропи.Ужовтні1814 —черв
ні 1815 року у Відні працював конгрес, на якому були присутні
216 держав.
Росію представляв імператор Олександр I, Великобританію —
міністр закордонних справ лорд Каслрі, Пруссію — перший міністр
фон Гарденберг, Австрію — міністр закордонних справ фон Мет-
терніх, Францію — міністр закордонних справ Талейран.
Незважаючи на те, що Росія, Австрія, Пруссія і Англія бороли-
ся разом проти Наполеона, суперечності між урядами цих країн
поступово зростали: досить по-різному бачили союзники облашту-
вання післявоєнної Європи.
Метод «Мозковий штурм»
Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мозковий
штурм» визначити коло питань, які б могли обговорюватися на Ві-
денському конгресі.
• Основи роботи Віденського конгресу;
• доля Франції;
• доля реформ Наполеона у Франції та інших державах;
• доля Священної Римської імперії німецького народу;
• територіальні претензії країн-членів антифранцузької ко-
аліції.
«Країни Європи у 1815–1847 рр.» і відповісти на питання:
• Назвіть території, які внаслідок рішень Віденського конгресу
були приєднані:
1) до Росії;
2) Австрії;
3) Пруссії;
4) Швейцарії;
5) Нідерландів.
Учитель пропонує учням утворити чотири групи і на основі ма-
теріалу підручника та додаткових матеріалів підготувати відповіді
на запитання.

Текст 7. Віденський конгрес
Книга для чтения по новой истории 1640–1870: Пособие для
учащихся8 кл.сред.шк./Н.Е.Овчаренко,Н.А.Ерофеев,А.П. Ле
вандовский и др. — М.: Просвещение, 1987. — С. 99.
«На початку вересня 1814 р. до Відня почалося, як говорили су-
часники, «переселення всієї Європи». Сюди з’їжджалися імперато-
ри і королі, міністри, повноважні спостерігачі і представники, за-
прошені і ті, хто їхав за власним бажанням. На конгрес з’явилися
представники понад 200 держав — від великих держав до
мікроскопічних князівств у декілька квадратних кілометрів, ті,
хто збирався вирішувати долю народів, і ті, хто очікував на ці рі-
шення.
Учасники конгресу, принаймні більшість тих, хто «робив полі-
тику», були переконані в тому, що їхніми помислами керують тур-
боти про благо народів, про міцний світ та оновлення європейської
політичної системи, інші високі цілі. Проте насправді з народними
прагненнями і національними почуттями на конгресі ніхто абсо-
лютно не рахувався. З народами і державами великі держави пово-
дилися так само безцеремонно, як поміщики зі своїми кріпаками.
Бельгію, наприклад, приєднали до Нідерландського королівства.
Польське питання обговорювалося без поляків. Представник Генуї
прибув на конгрес тільки для того, щоб почути про знищення її
вольностей.
Відроджуючи кріпосницькі порядки там, де їх знищила Фран-
цузька революція, ці лицеміри «піклувалися» про долі рабів в іс-
панських, португальських і французьких колоніях. Ідея заборони-
ти работоргівлю походила від Англії. Проте, коли це питання
порушили на конгресі, то його зустріли вельми прохолодно. Ніхто
не поспішав скасовувати работоргівлю».
Запитання
1. Які цілі переслідували країни-учасниці конгресу?
2. Чи збігалася заявлена мета з реальними діями країн-перемож-
ниць?
3. Які територіальні зміни сталися в Європі?
Текст 8. Принцип легітимізму
«Талейран запропонував учасникам конгресу покласти в осно-
ву його діяльності принцип легітимізму, згідно з яким визнавалася
незаконною будь-яка спроба позбавити будь-якого государя його

права на престол і суверенні володіння з територіями, які йому на-
лежали. Згідно з цим принципом, жодною короною, жодною тери-
торією не можна розпоряджатися, поки її законний власник не від-
мовився від них. Проти такого «божественного права» не міг
заперечити ніхто.
Але, визнавши принцип легітимізму, великі держави постійно
його порушували. Конгрес відмовився вислухати шведського коро-
ля Густава IV, позбавленого трону рішенням рейхстагу на користь
французького маршала Бернадота, що заступив на престол під
ім’ям Карла XIV. У Данії вилучили Норвегію і передали її Швеції
(як компенсація за Фінляндію, що відійшла до Росії). Коли дат
ський король Фредерік VI залишав Відень, Олександр I сказав йо-
му: «Ви забрали з собою наші серця», — на що король вигукнув:
«Але, на жаль, жодної душі!» Короля Саксонії, що перебував у по-
лоні за співпрацю з Наполеоном, взагалі не допустили до засідань,
де вирішувалася доля його володінь. Коли ж він почав протестува-
ти, то йому прямо заявили, що якщо він не підпише договір, розроб-
лений за його спиною, то його королівством керуватиме Пруссія,
а сам він залишатиметься в полоні доти, доки не скаже «так».
Принцип легітимізму викликав роздратування в Олександра I,
який терпіти не міг Людовіка XVIII. Він був переконаний, що якщо
Людовік XVIII посяде французький престол, то Бурбони неминуче
будуть зметені новою революцією, і пропонував як громовідвід да-
рувати Франції конституцію».
Запитання
1. Хто став ініціатором запровадження в європейську політику
принципу «легітимізму»?
2. Дайте визначення поняттю «легітимізм».
3. Чому Талейран наполягав на дотриманні цього принципу під
час повоєнного облаштуваннявивиЄвропи?
4. Як європейські держави дотримували принцип «легітимізму»?
5. Чому Олександр I вважав, що династія Бурбонів у Франції буде
зметена новою революцією?
Текст 9. Реставрація у Франції
Загладин Н. В. Всемирная история. История России и мира
с древнейших времен до конца XIX века: Учебник для основной
школы 10 класса. — М.: Русское слово, 2001. — С. 296.
«Людовік XVIII був вимушений визнати зміни, що сталися
в країні, зокрема права нових власників на землю, скасування ста-
нових привілеїв. За порадою Олександра I він прийняв конститу-
цію, що започаткувала у Франції конституційну монархію, хоча

виборче право обмежувалося високим майновим цензом. Проте
емігранти, що поверталися до країни, прагнули реставрації дорево-
люційних порядків. Їхній вплив при дворі дедалі більше зростав,
що непокоїло багатьох».
Запитання
1. Як змінився державний лад Франції за Людовіка XVIII?
2. Які суперечності в суспільстві спричинили емігранти, що по-
вернулися до Франції?
Текст 10. Територіальні зміни
Загладин Н. В. Всемирная история. История России и мира
с древнейших времен до конца XIX века: Учебник для основной
школы 10 класса. — М.: Русское слово, 2001. — С. 297.
«Країни коаліції ледве дійшли згоди щодо територіальних пи-
тань.Франціюповернулидокордонів1792 р.Бельгіябулаоб’єднана
з Голландією. В Італії відновлені королівства (Сардінія і Неаполь)
і герцогства, частина її території поверталася Австрії. Замість Свя-
щенної Римської імперії німецької нації Австрія, Пруссія, невели-
кі німецькі королівства і князівства (їхня кількість скоротилася
з декількох сотень до 38) заснували Німецький союз. Велике гер-
цогство Варшавське було розподілене між Пруссією, Австрією
і Росією, причому останній перейшла значна частина Польщі. На її
території під владою Олександра I було створено Королівство Поль-
ське, якому була подарована конституція. Пруссія отримала ком-
пенсацію за рахунок Саксонії та земель уздовж Рейну. Швеції на
основі особистої унії дісталася Норвегія».
Запитання
• Які територіальні зміни відбулися в Європі після Віденського
конгресу?
Групи презентують результати своєї роботи. Її результати учні
оформляють у таблицю «Віденський конгрес».
Можливий варіант заповнення таблиці див. на с. 90.
Створення Священного союзу
У ч и т е л ь. Віденський конгрес створив нову систему міжна-
родних відносин в Європі, засновану на пануванні чотирьох вели-
ких держав — Росії, Англії, Австрії та Пруссії.
Учитель пропонує учням прочитати документи і відповісти на
питання.

ДержавиВимогикраїн
Ставленнядоре-
формНаполеона
ДоляСвященної
Римськоїімперії
німецькогонароду
РезультатиВіденськогоконгресу
ФранціяНедопуститирозчлено-
вуванняФранції
Реставраціяпоряд-
ків,щоіснувалидо
1789 р.
Держави-учасниці
ухвалилирішення
невідновлювати
СвященнуРим
ськуімперіюні-
мецькогонароду.
Вїїмежахбула
утворенановакон-
федерація —Ні-
мецькийсоюз,
главоюякогобув
австрійськийім-
ператор
Відновленіколишнікордони,
накладенаконтрибуціяу700 млн
франків
РосіяПідтвердженняприєд-
нанняФінляндіїйБесса-
рабії.Приєднаннявсіх
польськихземель,уто-
мучислііті,щоналежа-
лиПруссії.Яккомпенса-
ціюПруссіїпередати
королівствоСаксонію
Поширенняприн
ципуконституцій-
ногоправління.
ЦарствоПольське
і Великегерцог
ствоФінляндське
отрималиконсти-
туції
РосіяотрималаВеликегерцогство
ВаршавськеіправанаФінляндію
таБессарабію
АнгліяВиступалапротинадмір-
ногопосиленняРосії,
хотілазберегтизахоп-
леніколоніїФранції
Поширенняприн
ципуконституцій-
ногоправління
Англіяутрималазасобоюострів
Мальтуіколишніголландськіко-
лонії —острівЦейлонпоблизубе-
регівІндіїтаКапськуземлюнапів-
дніАфрики
АвстріяПрагнулапанування
в Німеччині.Виступала
протиприєднання
СаксоніїдоПруссії
Відмовавідприн
ципівконституцій-
КолишніволодіннявІталіїтаряді
іншихземель.УП’ємонтібулавід-
новленаколишнядинастія,авне-
великихдержавахПівнічноїІталії
запанувалиавстрійськігерцоги.
Австріяотрималачастинугерцог
стваВаршавського
ПруссіяПрагнулапослабити
австрійськийвплив
нанімецькідержави
Відмовавідприн
ципівконституцій-
Багатітаекономічнорозвинені
провінції —Рейнськаобласть
іВестфалія;західніпольськіземлі

Текст 11. З акта Священного союзу,
підписаного в Парижі 26 вересня 1815 р.
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 50.
«Їх величності: імператор австрійський, король прусський та
імператор всеросійський внаслідок великих подій, що ознаменува-
ли Європу протягом трьох останніх років..., оголошують урочисто,
що метою цього акта є відкриття перед обличчям світу їх непохит-
ної рішучості як в управлінні довіреними їм державами, так і в по
літичних відносинах до всіх інших урядів керуватися не іншими
будь-якими правилами, а заповідями цієї святої віри, заповідями
любові, правди і миру...
Стаття І
...Три монархи, що домовляються, будуть поєднані узами
справжнього і нерозривного братерства, і, вважаючи себе немовби
земляками, вони за будь-яких обставин і в будь-якому місці нада-
ватимуть один одному підтримку і допомогу...
Стаття III
Усі держави, які бажають урочисто визнати укладені в цьому
акті священні правила і які відчують, наскільки потрібно для щас-
тя царств, які розхитувалися протягом тривалого часу, щоб істини
ці надалі сприяли на благо людської долі, охоче і з любов’ю можуть
бути прийняті до цього Священного союзу.
Франц Фрідріх-Вільгельм Олександр I»
Запитання та завдання
1. Використовуючи документ, визначте мету Священного союзу.
2. Як ставилися автори документа до монархічної влади?
3. Що, на думку глав держав, які підписали документ, є основою
міцного миру?
4. Як ви вважаєте, чому союз трьох європейських монархів дістав
назву «Священний»?
Текст 12. Священний союз
и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — 190 с.
«В утворенні Священного союзу не можна не бачити... свого ро-
ду реакції проти політики XVIII ст. Справа в тому, що до початку
Французької революції європейські уряди дивилися на перево-
роти, що здійснювалися в окремих країнах, суто з точки зору
своїх приватних вигод, незважаючи на той принцип, в ім’я якого

здійснювався той або інший переворот. В іноземній політиці дер
жав навіть з особливою силою укорінялося загальне правило — всі-
ляко сприяти смуті у сусідніх або державах-суперницях... Лише
Французька революція вперше змусила монархів об’єднатися для
захисту принципу легітимізму... Які б не були особисті мотиви
Олександра I, ініціатора Священного союзу, його пропозиція пря-
мо випливала з вимоги миру та захисту встановленого міжнародно-
го ладу, що відчувалася всіма урядами, а оскільки загрожувати
цьому порядку могли хіба тільки нові революції, то, врешті-решт,
союз мав боротися власне проти них».
Запитання
• У чому полягало значення Священного союзу?
Національний і революційний рух в Європі у 20-і рр. в Європі
У ч и т е л ь. Для запобігання можливому конфлікту великим
державам була необхідна загальна мета, яка б їх об’єднувала.
І такою метою стала боротьба проти революцій і визвольного
руху в Європі.
«Країни Європи у 1815–1847 рр.» і «Карта світу поч. XVIII ст.»
і відповісти на запитання.
1. Назвіть держави, де виникли революційні рухи у 20-х рр.
XIXст.
2. Назвіть колонії:
а) Португалії.
б) Іспанії.
в) Великобританії.
Робота з документом
Учитель пропонує учням прочитати текст документа і відповіс-
Текст 13. Князь П. Долгоруков про позицію Олександра I
під час грецького повстання 1821 р.
«Усе: і обов’язок християнина, і обов’язок російського царя,
і честь, і совість — все найсуворішим чином наказувало Олександ-
рові надати допомогу грекам. У дворах французькому і прусському
він знайшов би у той час вірну підтримку і міг би звільнити від му-
сульманського ярма всі християнські племена, що страждають під
цим нелюдяним страшним ярмом... Грекам відмовлено було у будь-
якій підтримці з тієї ніби причини, що вони порушили обов’язок

підданих, повставши проти свого законного (!!!) государя, — султа-
на турецького!!! Християн зрадили на жертву отаманам, і росій
ський цар вчинив, як міг тільки вчинити шах перський чи будь-
який інший прихильник Магомета».
Запитання
1. Назвіть регіон, де зіткнулися інтереси Росії та імперії Османа.
2. Чому Олександр І не надав допомоги грекам?
Учитель пропонує ознайомитися з текстом підручника й запов-
нити таблицю «Революційна Європа».
Країна
Причини
революцій
Протиборчі
сили
Основні
події
Підсумки
революції
Іспанія
П’ємонт
Греція
1. Співвіднесіть прізвища глав делегацій і країни-учасниці Ві-
денського конгресу, які вони представляли.
1 Росія А Лорд Каслрі
2 Великобританія Б фон Меттерніх
3 Пруссія В Талейран
4 Австрія Г фон Гарденберг
5 Франція Д Олександр I
Відповідь: 1 Д; 2 А; 3 Г; 4 Б; 5 В.
2. Співвіднесіть держави і територіальні надбання, які закріпив
Віденський конгрес.
1 Росія А острів Мальта, острів Цейлон, Кап-
ська земля (південь Африки)
2 Великобританія Б італійські землі, частина польських
земель
3 Пруссія В відновлена в межах 1789 р.
4 Австрія Г Велике герцогство Варшавське, Фін-
ляндія та Бессарабія
Д Рейнська область, Вестфалія, захід-
ні польські землі
Відповідь: 1 Г; 2 А; 3 Д; 4 Б.

3. Позначте рішення, прийняті Віденським конгресом.
а) Відновлення влади династії Бурбонів у Франції;
б) відновлення незалежної Польської держави;
в) передача Росії всього герцогства Варшавського;
г) створення Німецького союзу;
д) передача частини італійських земель Австрії;
е) створення Рейнського союзу;
ж) об’єднання німецьких земель під владою Австрії;
з) накладення на Францію грошової контрибуції;
і) встановлення у Франції реґентства Наполеона.
Відповідь: а, в, г, д, ж, з.
4. Співвіднесіть назви міст, охоплені революційним рухом, і краї-
ни Європи.
1 Іспанія А Афіни, Тріполі
2 Португалія Б Неаполь, Палермо, П’ємонт
3 Італія В Барселона, Ов’єдо, Севілья
Г Порту, Лісабон
Відповідь: 1 В; 2 Г; 3 Б.
2. Знайти визначення термінів «лібералізм», «парламентаризм».
Урок 7
Тема. Велика Британія
• характеризувати основні ознаки економічного життя країн Ве-
ликої Британії в 1815–1847 рр.; переходу Британії до політики
вільної торгівлі;
• визначати основні ознаки політичного й суспільного життя
країн Великої Британії у 1815–1847 рр.;
• називати причини і наслідки парламентської реформи в Англії,
чартистського руху;
• порівнювати політику консерваторів та лібералів;
• давати характеристику видатним особистостям;
• застосовувати та пояснювати терміни й поняття.

Основні поняття: «промислова революція», «парламентська ре-
форма», «чартистський рух», «торі», «віги», «хартія», «білль».
Історичні діячі: королева Вікторія, Веллінгтон, Ч. Грей, В. Ло-
ветт, Д. Гарні.
• 1832 р. — перша парламентська реформа в Англії;
• 1838 р. — складено першу чартистську хартію;
• 4 лютого 1839 р. — у Лондоні відкрився перший чартистський
з’їзд (конвент);
• 1840–1842 рр. — нове піднесення чартизму;
• 1848 р. — завершення третього етапу чартистського руху.
теріал.
Хід уроку
Хронологічні завдання
1. Співвіднесіть дати і події.
1 1804 р. А Встановлення континентальної блокади
2 1805 р. Б Тільзітський мир
3 1806 р. В Трафальгарська битва
4 1807 р. Г битва під Ватерлоо
Д проголошення Наполеона «імператором
французів»
Відповідь: 1 Д; 2 В; 3 А; 4 Б.
1 1808 р. А «Битва народів» під Лейпцигом
2 1812 р. Б вторгнення французских військ до Іс-
панії
3 1813 р. В Віденський конгрес
4 1814–1815 рр. Г період консульства у Франції
Д похід Наполеона на Росію
Відповідь: 1 Б; 2 Д; 3 А; 4 В.

Картографічне завдання
Співвіднесіть країни і території, приєднані до них за рішенням
Віденського конгресу.
1 Сардинське
королівство
А Бельгія
2 Данія Б Норвегія
3 Голландія В Шлезвіг, Голштейн
Г Савойя, Ніцца, Генуезька республіка
Відповідь: 1 Г; 2 В; 3 А.
Текстове завдання
Знайдіть помилки в тексті.
1. Імператор Росії Олександр I наполягав на дотриманні принци-
пу «легітимізму» для збереження Французької держави.
(Міністр закордонних справ Франції Талейран наполягав на
дотриманні принципу «легітимізму» для збереження Фран-
цузької держави.)
2. Три держави — Франція, Іспанія та Італія — взяли участь
у створенні Священного союзу. (Три держави — Австрія, Прус-
сія і Росія — взяли участь у створенні Священного союзу.)
3. Рішенням Віденського конгресу була реставрована династія
Бурбонів у Франції. (Реставрація Бурбонів у Франції відбулася
після зречення Наполеоном трону.)
У ч и т е л ь. По закінченні епохи наполеонівських воєн і рево-
люційних потрясінь для Європи було дуже важливим відновити
економіку й зміцнити громадянський мир на континенті. В Англії
в цей час відбуваються зміни, які призводять до встановлення від-
носної стабільності в суспільстві, триває становлення правової дер
жави і громадянського суспільства. До середини XIX ст. у країні
зміцнився парламентський режим, який сприяв утвердженню гро-
мадянського миру, перевага віддавалася політиці реформ.
Модернізація економіки
Заповнити таблицю «Найважливіші винаходи кінця XVIII —
початку XIX ст.» і відповісти на питання.

Країна Дата Винахідник Що винайшов
Значення
винаходу
Англія 1733 Джон Кей Летючий човник
1738 Джон Уайатт,
Люїс Пауль
Прядильна
машина
1738 Джеймс
Харгрівс
Механічна пряд-
ка «Джені»
1771 Річард
Аркрайт
Заснував першу
у світі прядильну
фабрику з ватер-
ними машинами
1785 Едтунд
Картрайт
Ткацький
верстат
Продуктивність
ткацтва збільши-
лася у 40 разів
1765 Джеймс Уатт Парова машина
1797 Генрі
Модслей
Перший верстат
зметалу —токар
но-гвинторізний
Удосконалення
техніки, у тому
числі й військової
Америка 1807 Роберт
Фултон
Перший паро
плав «Клермонт»
Освоєння нових
територій
Англія 1814 Джордж
Стефенсон
Перший паровоз Встановлення
торгових та еко-
номічних
зв’язків
1825 Георг
Стефенсон
Перша залізниця Формування
ринків
Америка 1835 Семюель
Кольт
Револьвер
Німеччина 1836 Дрейзе Нарізна рушниця
Франція 30-і рр. Ньєпс, Дагер Фотографія
Запитання
1. В якій країні було здійснено найбільшу кількість винаходів?
2. Як називається процес заміни ручної праці машинною?
3. В якій галузі застосовувалася більшість винаходів?
4. Які наслідки матиме поява винаходів?
5. Як, на вашу думку, змінилося становище робітників?
Учитель пропонує учням утворити групи. Кожна група вибирає
собі питання для вивчення. На основі матеріалів учні готують гру-
пове повідомлення з обраного питання.
• 1-а група. Промислова революція в Англії.

• 2-а група. Розвиток шляхів сполучення.
• 3-я група. Розвиток торгівлі.
• 4-а група. Становище робітників.
Учитель пропонує учням прочитати документи, відповісти на
питання й виконати завдання.
Текст 1. Промислова революція
Новая история стран Европы и Америки: Первый период: Учеб.
длявузовпоспец.«История»/Г.Л.Арш,В.С.Бондарчук,Л.И. Голь-
ман и др.; Под ред. А. В. Адо. — М.: Высш. шк., 1986. — С. 296.
«До середини XIX ст. в Англії завершився промисловий перево-
рот. Всі нові технічні винаходи і різноманітні машини почали ви-
користовуватися на головних стадіях виробничого процесу в усіх
основних галузях англійської промисловості. Добре оснащене ма-
шинною технікою текстильне виробництво — в першу чергу бавов-
няне — посідало передові позиції. Проте швидкими темпами, особ-
ливо в 30–40-і роки, зростала важка промисловість, зокрема
машинобудування. Засновувалися фабрики і спеціальні фірми
з виробництва верстатів, цілих систем машин, різних механізмів.
Англія не тільки обладнала власні фабрики машинами різних ти-
пів, але й почала їх вивозити: за 1826–1850 рр. експорт машин
збільшився більш ніж у 6 разів. До середини століття фабричне ви-
робництво машин запанувало над виготовленням їх вручну.
Удосконалені сільськогосподарські знаряддя дозволили погли-
бити оранку, ширше застосовувати дренажні роботи, добрива та ін-
ші досягнення агрономії».
1. Назвіть галузі промисловості Англії, в яких відбувся промисло-
вий переворот.
2. Назвіть основні галузі промисловості англійського виробництва.
3. Спробуйте сформулювати поняття «промислова революція».
4. Як зміни у промисловості вплинули на розвиток сільського гос-
подарства?
Текст 2. Транспортне сполучення
«З розвитком фабричного капіталізму було нерозривно по
в’язане залізничне будівництво. Паровоз був винайдений Дж. Сті-
венсоном 1814 р. Будівництво першої у світі залізниці Стоктон —
Дарлінгтон завершилося 1825 р., потім була побудована велика

дорога Ліверпуль — Манчестер (1829), а за 1835–1849 рр. довжина
шляхів збільшилася з 540 км до 9,5 тис. км. Внутрішній ринок
країни, що склався в результаті промислової революції, отримав
міцний сполучний остов. З появою пароплава (винайдений амери-
канцем Р. Фултоном 1807 р.) з’явилася можливість активно вико-
ристовувати мережу каналів».
Запитання
1. Як називалася перша англійська залізниця?
2. Як будівництво залізниць впливало на торгівлю?
Текст 3. Розвиток торгівлі
«Успіхи виробництва сприяли збільшенню експорту. Виве-
зення продукції з Англії на зовнішні ринки зросло за 1830–
1849 рр. більш ніж у 4 рази. Зауважимо, що поруч з текстильни-
ми товарами значну частку експорту складала тепер продукція
важкої промисловості. Підйом економіки був тісно пов’язаний
з розквітом науки».
Запитання
• Які галузі промисловості набували розвитку?
Текст 4. Становище англійських робітників
Новая история стран Европы и Америки: Первый период:
Учеб. для вузов по спец. «История» / Г. Л. Арш, В. С. Бондарчук,
Л. И. Гольман и др.; Под ред. А. В. Адо. — М.: Высш. шк., 1986. —
С. 296–297.
«До середини століття населення країни налічувало вже 21 млн
чоловік, причому швидкий приріст жителів припав на другу чверть
століття (з 1801 р. в Англії регулярно проводилися переписи насе-
лення). Неухильно зростало промислове населення: до 1851 р. воно
становило вже близько 43 %. Під тиском великого капіталу і вели-
кого землеволодіння відбувався інтенсивний процес пролетариза-
ції ремісників, дрібних фермерів, уцілілих на той час селян. Осіб
найманої праці налічувалося до середини століття вже 5 млн, що
разом із членами сімей становило більшість населення країни.
Аграрна криза 1815 р., згодом економічні кризи 1816 і 1819 рр.,
1836–1838 рр. завдали глибоких потрясінь англійському суспіль
ству. Бідність і відчай охопили трудящих. Безробітні, за свідчен-
ням сучасників, «заповнили всю країну від краю до краю». Перші
виступи народу відбулися вже 1815 р., у подальші роки заворушення

збільшувалися: страйки, посилення «злочинного духу» луддизму,
протести проти дії «хлібних законів», «голодні бунти», створення
протизаконних тред-юніонів...»
Текст 5. Зміни у становищі англійських робітників
Виппер Р. Ю., Реверсов И. П., Трачевский А. С. История нового
времени. — М., 1995. — С. 318–319.
«У цьому економічному перевороті винахід машин був особли-
во важким для пролетаріату. Машини скорочували попит на робочі
руки, викидали людей з роботи, а створення безробітної маси при
зводило до зниження заробітної платні. До того ж машини не тіль-
ки скорочували кількість робітників, але й давали можливість фаб-
рикантам і заводчикам замінювати працю дорослого робітника
дитячою і жіночою працею.
Поява пролетаріату, що супроводжувалося безробіттям та бід-
ністю, ставила в державному житті Європи нове питання про по
ліпшення становища робітників і викликала з боку пролетаріату
спроби впливати на державне життя, яке перебувало в руках бур-
жуазії».
Запитання до текстів 4 і 5
1. Чим була спричинила зміна становища англійських робіт
ників?
2. Як змінилося становище англійських робітників після про-
мислового перевороту?
3. Як робітники відстоювали свої права?
4. Яких змін вимагали робітники?
Учні презентують результати групової роботи.
Учитель підбиває підсумок і формує поняття «промислова рево-
люція».
Промислова революція — глибокі зміни у техніці промислового
виробництва, зумовлені застосуванням машин, а також їх еконо-
мічними та соціальними наслідками.
Визначення записується в зошит.
Особливості політичного розвитку країни.
Парламентська реформа 1832 р.
Лібералізм — напрям політичної думки, що обґрунтовує необ-
хідність надання громадянам широких політичних та економічних
свобод.

Парламентаризм — звичаї та правила взаємодії між виконав-
чою та законодавчою владою, включаючи відповідальність уряду
перед парламентом, формування уряду на основі парламентської
більшості.
Учитель говорить про те, що Англія з кінця XVIII ст. стала кон-
ституційною монархією, де реальна влада належала парламенту,
але виборча система давно застаріла.
пункт параграфа і відповісти на питання, записані на дошці. Отри-
мавши відповідь на запитання, учитель витирає їх із дошки.
1. Назвіть англійські політичні партії.
2. Чиї інтереси представляли консерватори?
3. Чиї інтереси відстоювали ліберали?
4. Чиї інтереси захищали хлібні закони?
5. Яких заходів вживав уряд для припинення лудистського руху?
6. Які вимоги висували робітники?
7. Які організації захищали права робітників?
8. Що повинна була змінити парламентська реформа?
Вікторіанська епоха
Учитель пропонує учням самостійно опрацювати відповідний
текст підручника і скласти історичний портрет діяча.
Для цього можна використовувати пам’ятку зі складання ха-
рактеристики історичного діяча.
Пам’ятка зі складання характеристики історичного діяча
1. Розкрийте основні відомості про життєвий шлях історичного
діяча. Визначте, що вплинуло на формування поглядів і пере-
конань його особи.
2. Дайте характеристику рис вдачі історичної особи. Визначте
ступінь відповідності особистих якостей задачам, які вирішу-
вав історичний діяч.
3. Визначте способи досягнення мети, які використовував даний
діяч.
4. Визначте, чиї інтереси представляв історичний діяч.
5. Виявіть суперечності, якщо вони є, в діяльності історичного
діяча, визначте їх причини.
6. Розкрийте значення і роль історичного діяча.
7. Дайте власну оцінку історичної особи та її діяльності.

Чартистський рух
У ч и т е л ь. У 1836–1838 рр. Англію охопила криза перевироб-
ництва, яка призвела до активізації робочого руху. Основною ме-
тою робочого руху була зміна системи державного управління. Свої
вимоги робітники висловили в хартіях, які вони планували переда-
ти до парламенту. Тому рух робітників за виборчу реформу в Англії
отримав назву «чартизм».
повісти на питання.
Текст 6. Із першої Національної петиції
Вып. 1. — С. 285–288.
«Протягом 23 років ми насолоджуємося глибоким миром.
Все ж таки, незважаючи на всі прагнення та вміння вигідно
використовувати їх, ми обтяжені стражданням і в суспільному,
й у приватному житті.
Ми знемагаємо під тягарем податків, яких все ж таки, вияв-
ляється, не вистачає для потреб наших правителів; наші промис-
ловці перебувають на краю банкрутства; наші робітники вмирають
з голоду; капітал не дає прибутку, а праця не винагороджується;
будинок ремісника спустошений, проте комора лихваря повна; ро-
бочий будинок переповнений, а фабрика порожня.
Ми дивилися в усі сторони, ми старанно шукали причини по
треби, такої тяжкої і такої тривалої.
Ми не можемо знайти жодної з них ні в природі, ні в провидінні.
Небо було милостиве до народу, але безумство наших правителів
обернуло в ніщо благодать Божу».
Запитання
1. Якими були історичні умови, за яких був створений документ?
Коли і де він з’явився?
2. Інтереси якої верстви населення він виражає?
3. Назвіть причини тяжкого становища робітників.
Текст 7. Друга петиція чартистів
Вып. 1. — С. 289–290.
«Петиція народу Сполученого королівства, що підписався ниж-
че, стверджує: урядова влада має своїм першоджерелом народ, її
задача — захист свободи всіх і сприяння добробуту всіх. Вона по-

винна бути відповідальною перед усім народом. Там, де відмовля-
ють у представництві, треба чинити опір щодо обкладення податка-
ми. З 26 млн тільки 900 000 мають право голосу. Ваша Величність
отримує з податків на свої особисті витрати по 164 ф. 17 ш. 10 п.
щодня, король Ганноверський — 57 ф. 10 ш., архієпископ Кентер-
берійський — 52 ф. 10 ш., тоді як багато тисяч робітничих сімей
мають по 3 пенси на душу в день... Ваші прохачі скаржаться на те,
що вони обтяжені жахливими податками для сплати відсотків за
таким нечуваним національним боргом... В Англії, Ірландії, Шот-
ландії та Уельсі тисячі людей вмирають через гостру потребу. І Ва-
ші прохачі, усвідомлюючи, що бідність є головною причиною всіх
злочинів, з почуттям здивування, змішаного з тривогою, стежать
за тим, як мало робиться для бідних, немічних і старих...»
Запитання
1. У чому чартисти бачили задачі державної влади?
2. Як, на вашу думку, державна влада Англії ставилася до на
роду?
3. Чому чартисти вважали бідність небезпечною для держави?
Текст 8. Лідер угрупування «фізичної сили»
«Я стою за проведення революції вогнем, кров’ю до ножа, до
смерті... Якщо правителі добровільно не змінять існуючого поряд-
ку, якщо вони докорінно не знищать всього цього, то вони дочека-
ються революції, якої так бояться... Ми зруйнуємо цю фортецю не-
правди, споруджену ними для зневажання законів Господа
і людських... Ми перетворимо всю країну, зі сходу і заходу, з пів-
ночі і півдня, на одне страхітливе багаття, загасити яке ніхто не
буде в змозі, ми знищимо всі фабрики паперовопрядильних тиранів
і будинки тих, хто створив їх пограбуваннями і вбивствами, розо-
ривши мільйони людей, створених Господом для рівного щастя...»
Запитання
1. Якими були історичні умови, за яких був створений цей доку-
мент? Коли і де він з’явився?
2. Що засуджує і до чого закликає автор документа?
3. Якими, на вашу думку, могли бути наслідки реалізації даної
політичної програми?
4. Чому подібні заклики не знайшли підтримки серед англійських
робітників?

IV. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда
1. Охарактеризуйте економічне становище Англії.
2. Чому головною проблемою в англійському суспільстві стала не-
обхідність парламентської реформи?
3. Які демократичні вимоги містилися в Народній хартії? Чим во-
ни відрізнялися від здійсненої парламентської реформи 1832 р.?
4. Чому парламентська реформа 1832 р. не зупинила боротьбу за
реформування виборчого права?
5. Чи змогли досягти поставленої мети чартисти? Свою відповідь
поясніть.
2. Заповнити таблицю «Політика англійських урядів 1815–
1847 рр.».
Політика консерваторів Політика лібералів
Урок 8
Тема. Франція
• досліджувати політичний розвиток Франції у 20–40-і рр.
ХІХ ст.;
• визначати причини і наслідки Липневої революції, характер
і суть Липневої монархії;
• характеризувати особливості економічного розвитку Франції;
• порівнювати становище англійських та французьких робітни-
ків;
• давати характеристику визначним особистостям цього періоду;
Основні поняття: «Реставрація», «Липнева монархія», «Липне
ва революція», «промисловий переворот», «соціалісти-утопісти».
Історичні діячі: Людовік XVIII, Карл X, Поліньяк, Луї-Філіпп,
О. Бланкі, Л. Блан, П. Прудон.

• Червень 1815 р. — друга реставрація Людовіка XVIII;
• 1824–1830 рр. — правління Карла X;
• 27–29 липня 1830 р. — Липнева революція;
• 1830–1848 рр. — Липнева монархія.
теріал.
Хід уроку
1. Співвіднесіть терміни і визначення.
1 Промислова
революція
А напрям політичної думки, яка обґрунто-
вує необхідність надання громадянам
широких політичних та економічних
свобод
2 парламента-
ризм
Б рух за виборчу реформу
3 лібералізм В глибокі зміни в техніці промислового
виробництва, зумовлені застосуванням
машин, а також їхні економічні та со-
ціальні наслідки
4 чартизм Г звичаї і правила взаємодії виконавчої
і законодавчої влади, включаючи від-
повідальність уряду перед парламентом,
формування уряду на основі парламент-
ської більшості
Д масове звільнення робітників
Відповідь: 1 В; 2 Г; 3 А; 4 Б.
2. Співвіднесіть імена політичних діячів і факти їхньої біографії.
1 У. Ловетт А лідер «Політичного союзу»
2 Ф. О. Коннор Б лідер блоку «фізичної сили» Лондон
ської асоціації робітників
3 Т. Атвуд В лідер організації «Священний місяць»
4 Дж. Гарні Г лідер блоку «моральної сили» Лон-
донської асоціації робітників
Д лідер «Великого Північного союзу»
Відповідь: 1 Г; 2 Д; 3 А; 4 Б.

1 1838 р. А друга петиція чартистів про Народну хартію
2 1839 р. Б поразка руху чартистів
3 1842 р. В перша петиція чартистів про Народну хартію
4 1848 р. Г II Національний конвент чартистів
Д I з’їзд чартистів
Відповідь: 1 Д; 2 В; 3 А; 4 Г.
4. Співвіднесіть назви політичних партій та їхню діяльність.
1 Торі А ухвалення закону про знищення рабства в анг-
лійських колоніях
2 Віги Б ухвалення «хлібних законів»
В скасування податку на користь бідних і позбав-
лення безробітних будь-якої допомоги
Г надання обмежених виборчих прав католикам
Д зниження мит на низку імпортних товарів
Відповідь: 1 Б, Г, Д; 2 А, В.
5. Знайдіть помилки в тексті.
1) У період правління королеви Вікторії уряд торі втілив
у життя законопроекти про шкільну і військову реформи.
(У період правління королеви Вікторії уряд вігів утілив
у життя законопроекти про шкільну і поштову реформи.)
2) У 30–40-і рр. Англія імпортувала текстиль і продукцію важ-
кої промисловості. (У 30–40і рр. Англія експортувала текс-
тиль і продукцію важкої промисловості.)
У ч и т е л ь. У Франції була відновлена династія Бурбонів. Відо-
мий політичний діяч Талейран сказав про Бурбонів у період Рес-
таврації: «Вони нічого не забули і нічого не навчилися». Нам нале-
жить дізнатися про події у Франції 1815–1848 рр. і з’ясувати
причини нестабільності в державі.
Буржуазна монархія
У ч и т е л ь. Розгром армії Наполеона Бонапарта в битві при Ва-
терлоо призвів до другої реставрації монархії Бурбонів у Франції.
На трон було повернено Людовіка XVIII. Король дарував Франції
нову конституцію — Хартію 1814 р.

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на
питання.
Текст 1. Із конституційної хартії Людовіка XVIII
Хрестоматия по новой истории, 1640–1870: Пособие для учи-
теля / Сост. В. Г. Сироткин и др.; Под ред. В. Г. Сироткина. — М.,
1990. — С. 118–119.
«...Сучасне становище королівства вимагало видання консти-
туційної хартії... Найдорожчим... є те, щоб всі французи жили між
собою, як брати, і щоб ніколи жоден гіркий спомин не порушив би
більше спокій...
— Французи рівні перед законом, якими б не були їхні титули
і чини...
— Особиста свобода їх однаково гарантована: ніхто не може бу-
ти підданий переслідуванню або затриманню інакше, як у передба-
чених законом випадках...
— Французи мають право обнародувати й друкувати свої дум-
ки, узгодивши це із законами...
— Особа короля недоторканна і священна. Його міністри від-
повідальні. Виконавча влада належить виключно королю.
— Король є верховний глава держави.
— Законодавча влада здійснюється спільно королем, палатою
перів і палатою депутатів від департаментів.
— Закон пропонується королем...
— Палати можуть... просити короля запропонувати закон...
і вказати, який повинен бути його зміст...
— Палата депутатів складається з депутатів, обраних колегіями.
— Ніякий депутат не може бути допущений до палати, якщо йому
не має 40 років і він не платить тисячу франків прямих податків...
— Виборці, що беруть участь у виборах депутатів, мають плати-
ти прямі податки у розмірі 300 франків і бути за віком не менше
30 років від народження...»
Запитання
1. Якими були історичні умови, коли створювався цей документ?
2. Назвіть мету видання хартії.
3. Назвіть форму державного правління Франції, яку затверджу-
вала хартія.
4. Чим, згідно з хартією, обмежувалася влада короля?
5. Поясніть принцип нового виборчого права, який був встановле-
ний у країні.

Узагальнюючи відповіді учнів, учитель наголошує, що Хартія
1814 р. встановила в країні конституційну монархію. Панівне ста-
новище в країні посіли землевласники, які поділили владу з вели-
кою буржуазією. Це був перший крок до створення буржуазної мо-
нархії.
Липнева революція 1830 р. «Три славні дні»
У ч и т е л ь. Після смерті в 1824 р. бездітного Людовіка XVIII
корону успадкував його молодший брат граф д’Артуа, який став
королем Карлом X (1824–1830). Щороку цей король дедалі більше
повертався до методів старого порядку. Він вживав заходів, що об-
межували права широких верств суспільства, у тому числі й прав-
лячої верхівки.
Робота з підручником
Учитель пропонує учням прочитати відповідний пункт пара
графа й відповісти на запитання: «Які заходи Карла X спровокува-
ли політичну кризу?».
• Звільнено 250 наполеонівських генералів;
• компенсація колишнім емігрантам за втрачене в роки револю-
ції майно;
• розбещена Національна гвардія.
У ч и т е л ь. Політичну кризу посилювали економічні кризи,
що періодично спалахували у країні та призводили до зростання
числа бідних і безробітних.
Намагаючись придушити опозицію, Карл Х у липні 1830 р. на-
важився на здійснення державного перевороту, підписавши ряд
указів.
Учитель пропонує учням розглянути документ і відповісти на
запитання.
Текст 2. Із декретів Карла X
и проверочные работы. — М.: А.С.Т., 2003. — С. 20.
«Ми, Карл, милістю Божої король Франції,... за доповіддю на-
шого кабінету міністрів запроваджуємо таке:
...Свобода періодичного друку відміняється... Будь-який жур-
нал і періодичне або напівперіодичне видання, незалежно від його
змісту, може з’явитися як у Парижі, так і його департаментах ли-
ше з дозволу, отриманого від нас авторами і видавцем. Дозвіл цей
поновлюється кожні три місяці. Він може бути скасований».

Запитання
1. Як характеризує даний документ внутрішню політику короля
Карла X?
2. Як ви вважаєте, чого намагався досягти король Карл X?
3. Як ви вважаєте, чи було можливим відновлення старих поряд-
ків у Франції?
У ч и т е л ь. Окрім скасування свободи друку, король розпустив
палату депутатів і різко обмежив виборче право. Закони Карла X
стали приводом для революції.
Текст 3. Очевидець про Липневе збройне повстання 1830 р.
теля / Сост. В. Г. Сироткин и др.; Под ред. В. Г. Сироткина. — М.,
1990. — С. 119.
«Із самого ранку все населення Парижа перебувало в русі; заго-
ни з передмістя... вирушали в дорогу. Озброєні громадяни захопи-
ли ратушу, інші оволоділи баштою Нотр-дам, прикріпили до неї
трикольоровий прапор і вдарили в набат. Все було готове до бою:
весь порох і свинець, які знайшлися у торговців, був захоплений...
...Регулярний бій відбувався в усіх районах Парижа. Основним
театром нападу і захисту була міська ратуша. Жителі,... сповнені
завзяття, вирішили перемогти або загинути: вони розташувалися
в будинках, на дахах і безперервно стріляли по військах, що прохо-
дили вулицями.
...Народ... атакував казарми жандармерії... Спочатку атакуючі
були відбиті, але нарешті їм вдалося захопити будівлю ... Все, що
в ній знаходилося, було вивантажене на вулиці та підпалене. Ніхто
нічого собі не привласнив, сумлінність доходила до того, що у во-
гонь кидали срібло і гроші...»
Запитання
1. Де почалися революційні події?
2. Як ви думаєте, чому революційні події отримали назву «три
славні дні»?
У ч и т е л ь. Палата депутатів ухвалила рішення передати коро-
ну Франції близькому родичу Бурбонів Луї Філіппу Орлеанському,
оскільки ліберали бачили в ньому людину, здатну проводити полі-
тику компромісу, розпочату Людовіком XVIII.
Нового короля називали «король-буржуа». Луї Філіпп був най-
більшим володарем лісів і фінансистом.
Король підписав нову Конституцію «Хартію 1830 р.».

Робота з порівняльною таблицею
Учитель пропонує учням прочитати відповідний пункт підруч-
ника, скласти порівняльну таблицю «Французькі конституції
1814 і 1830 рр.» і відповісти на питання.
Критерії для
порівняння
Хартія 1814 р. Хартія 1830 р.
Влада короля Глава держави;
верховний головнокоманду-
ючий;
здійснював законодавчу і ви-
конавчу владу
Король керує на запро-
шення народу;
втратив право видавати
закони
Обмеження
влади короля
Парламент Парламент
Виборчі права Обмеження виборчих прав
майновим і віковим цензом
Зниження майнового
і вікового цензу
Приватна
власність
Недоторканність приватної
власності
Недоторканність при-
ватної власності
Демократичні
права і свободи
Проголошення демократич-
них свобод
Проголошення демо
кратичних свобод
Запитання
1. Назвіть основні відмінності двох французьких конституцій.
2. Як ви вважаєте, чию владу закріплювала Хартія 1830 р.?
Промислова революція у Франції
Учитель пропонує учням розглянути документи і відповісти на
запитання.
Текст 4. Промисловий розвиток Франції
«Помітних успіхів досягла текстильна промисловість, перш за
все бавовняна, в якій інтенсивно відбувалася механізація прядиль-
ного виробництва; споживання виляску майже потроїлося. У шов-
ковій промисловості поширився механічний ткацький верстат
Жаккара. З 1815 до 1830 р. удвічі збільшилися виплавка чавуну
і видобуток вугілля. З 1818 р. почалося застосування кам’яного
вугілля в металургії, до 1825 р. на ньому виплавлялася вже 1/3 за-
ліза, що вироблялося в країні. Парових машин у Франції було ще
замало, але їхня кількість зростала — з 65 у 1820 р. до 620 у 1830 р.

У цілому ж, у промисловості в цей час ще переважали капіталіс-
тична мануфактура і дрібні майстерні ремісничого типу. В еко
номіці домінуючу роль зберегло сільське господарство: 1827 р.
з 8,7 млрд франків національного доходу на нього припадало
5 млрд франків».
Текст 5. Промисловий розвиток Франції
для вузов по спец. «История» / Г. Л. Арш, В. С. Бондарчук, Л. И.Голь-
«До кінця першої половини XIX ст. фабрична організація ви-
робництва переважала в усіх головних галузях текстильної про-
мисловості. Швидкими темпами розвивалися бавовняна індустрія
(імпорт виляску з 1830 по 1840 р. майже подвоївся), виробництво
вовни (імпорт вовни зріс з 1830 по 1845 р. у 4 рази). З виробництва
шовку Франція вийшла на перше місце у світі. Велику роль в екс-
порті відігравали різноманітні предмети розкоші.
Серйозні зміни сталися й у важкій промисловості. У металургії
на зміну деревному вугіллю приходило кам’яне: до 1847 р. на коксі
виплавлялося вже дві третини чавуну. Фабрично-заводський тип
виробництва затвердився в чорній металургії, запроваджувався
в машинобудуванні, яке виробляло парові машини, верстати та ін-
ше промислове устаткування, паровози. Кількість парових дви-
гунів збільшилася з 1830 по 1848 р. у 8 разів (з 616 до 4853)».
Запитання до текстів 4 і 5
1. Назвіть факти, які свідчать про те, що у Франції відбувалася
промислова революція.
2. Що можна сказати про темпи промислової революції у Фран-
ції?
3. Назвіть провідні галузі промисловості Франції.
4. Які товари експортувала Франція?
Текст 6. Розвиток французької промисловості
теля / Сост.В. Г. Сироткин и др.; Под ред. В. Г. Сироткина. — М.,
1990. — С. 115–116.
«Промисловці... не припиняли називати англійців «нашими
одвічними суперниками». Головна рада мануфактури... билася...
над питанням: чим Англія підкорила світ, підпорядкувала його
своїй економічній гегемонії... Відсутність власного торгового фло-
ту, подібного до такого, як в Англії, позначалася на французькому
експорті.

...Англія уявлялася французам... країною недосяжних техніч-
них чудес... В усіх галузях промисловості значного поширення на-
були машини. ...Рух вагонів по рейках, але за допомогою коней,
а не пари почався у Франції 1822 р. Але це нововведення... стосува-
лося... винятково перевезення вугілля.
...Для відбілювання бавовняних тканин французи зовсім не ко-
ристувалися складними і дуже дорогими машинами, які в Англії
застосовувалися повсюдно.
...Відсутність машин була зумовлена нестачею вільних капі-
талів у французькій промисловості... Машини виписувалися з Ан-
глії. Але коштували ці... машини французам надзвичайно дорого.
Розвиток французького машинобудування гальмувався неста-
чею кваліфікованих робітників..., технічною відсталістю фран-
цузької чорної металургії, в яку нові методи виробництва... запро-
ваджувалися вкрай повільними темпами».
Запитання
1. Назвіть державу, яка лідирувала у світовому промисловому ви-
робництві.
2. Назвіть чинники, що сприяли швидкому економічному зрос-
танню Англії.
3. Назвіть причини, які заважали промисловому розвитку Франції.
Криза липневої монархії
У ч и т е л ь. Промислова революція призвела до погіршення
становища робітників. Зріс робочий день, знизилася заробітна
платня. У середовищі робітників почалися заворушення.
запитання.
Текст 7. Газета про повстання ліонських ткачів 1831 р.
и проверочные работы. — М.: А.С.Т., 2003. — С. 20–21.
«Ліонське повстання відкрило важливу таємницю — внутріш-
ню боротьбу, що відбувається у суспільстві між класом багатіїв
і класом, який нічого не має. Наше торгове і промислове суспіль
ство має свою виразку, як і всі інші суспільства: ця виразка — робіт-
ники. Немає фабрик без робітників; а з робочим населенням, що
дедалі зростає і завжди вимагає, немає спокою для суспільства...
Варвари, що загрожують суспільству, — не на Кавказі і не в та-
тарських степах; вони — у передмістях наших фабричних міст; і не

слід ображати цих варварів; на жаль! — їх більше слід жаліти, ніж
засуджувати; вони страждають, нужда їх тисне... Вони сильніші,
вони численніші, ви самі даєте їм зброю, і, нарешті, вони страшен-
но потерпають через злидні... Давати політичні права і національ-
ну зброю тим, у кого нічого захищати і хто може все забрати, — зна-
чить йти проти збереження суспільства. Ось що середній клас
повинен краще, ніж будь-коли, розуміти з часу ліонських подій,
інакше — він обдурений і сам перебуває у змові з метою досягнення
власної своєї загибелі... Сучасне суспільство загине від своїх проле-
тарів, якщо воно не намагатиметься всіма можливими засобами на-
дати їм частку власності, або вона зробить їх активними та озброє-
ними громадянами до того, як зробить їх власниками».
Запитання
1. Як ви думаєте, хто є автором документа? Які його політичні
погляди?
2. Як автор характеризує робітників?
3. До чого закликає автор статті?
Текст 8. Листівка ліонських ткачів 1834 р.
и проверочные работы. — М.: А.С.Т., 2003. — С. 21.
«...Ми — люди, ми повинні зажадати для себе користуватися
природними правами... Нам відмовили у цих правах, значить, ми
маємо право боротися за те, щоб їх отримати. Звичайно, нам обтяж-
ливо, що для повалення тиранії проливається кров. Але ця кров не
може лягти на нашу голову, бо наші вороги почали вбивати нас
раніше, ніж ми навіть подумали взятися за зброю... Нехай живе
свобода! Прокляття тиранам!»
Запитання
1. До чого закликали автори листівки?
2. Якими методами робітники хотіли досягти зміни свого стано-
вища?
3. Наскільки, на вашу думку, можливе або неможливе застосу-
вання насильства?
Бесіда
1. Як ви вважаєте, чому Бурбони у 1815–1830 рр. не змогли відно-
вити у Франції дореволюційні порядки?
2. Чим можна пояснити відставання французької промисловості
від англійської на початку ХІХ ст.?

3. Чим можна пояснити той факт, що спочатку король-буржуа Луї
Філіпп користувався великою популярністю в народі?
4. Які зміни сталися в політичному житті Франції після встанов-
лення Липневої монархії?
5. Які зміни сталися в соціально-економічному житті Франції піс-
ля встановлення Липневої монархії?
2. Підготувати повідомлення про повстання декабристів у Росії.
3. Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про рево-
люційні події в Європі.
Урок 9
Тема. Росія. Суспільно-політичні течії і рухи
• характеризувати економічне та політичне становище Росії піс-
ля Віденського конгресу;
• показувати територію Росії та держави, які з нею межували;
• називати центри декабристського руху;
• аналізувати програмові документи декабристів;
• порівнювати програмові вимоги;
Основні поняття: «рух декабристів», «слов’янофіли», «захід-
ники», «Північне товариство», «Південне товариство», «Руська
правда».
Історичні діячі: О. Муравйов, П. Пестель, Микола І, О. Герцен,
В. Бєлінський, М. Буташевич-Петрашевський.
• 1816 р. — утворення «Союзу порятунку»;
• 1818 р. — утворення «Союзу благоденства»;
• 14 грудня 1825 р. — повстання на Сенатській площі;
• 29 грудня 1825 р. — початок повстання Чернігівського полку.
теріал.

Хід уроку
Бесіда за запитаннями
1. Чому Олександр I вважав, що династія Бурбонів у Франції «бу-
де зметена новою революцією»?
2. Назвіть території, які були приєднані до Росії за рішенням Ві-
денського конгресу.
3. З якою метою Олександр I ініціював створення Священного
союзу?
4. Які зміни здійснив Олександр I у Польщі і Фінляндії?
У ч и т е л ь. «Дней Александровых прекрасное начало», — так
назвав О. С. Пушкін перші роки царювання Олександра I. Вони бу-
ли позначені, на думку сучасників та істориків, ліберальними
устремліннями, задумами й надіями. Проте час, що наступив після
закінчення наполеонівських війн, зазвичай характеризують як час
відвертої реакції. Це був час розколу між державою і суспільством.
У Росії з’явилися дворянські революційні організації, які прагну-
ли змін в існуючому порядку.
Росія за часів царювання Олександра І
Учитель пропонує учням прочитати документи і виконати зав
дання до них.
Текст 1. Греч Н. І. про царювання Олександра І
Тексты 1–7. Анисимов Е. В., Каменский А. Б. Россия в XVIII —
первой половине XIX века: История. Историк. Документ: Экспери-
ментальное учебное пособие для старших классов. — М.: МИРОС,
1994. — С. 300–302.
«Олександр був загадкою для сучасників: навряд чи буде він
розгаданий і нащадками. Природа обдарувала його добрим серцем,
світлим розумом, але не дала йому самостійного характеру, і слаб-
кість ця дивним чином перетворювалася на упертість. Він добрий,
але при цьому злопам’ятний; не страчував людей, а переслідував їх
поволі з усіма зовнішніми знаками благовоління та милості; про
нього говорили, що він вживав батіг на ваті...»
Текст 2. В. О. Ключевський про царювання Олександра І
«Імператор та його оточення зважилися запровадити нові дер
жавні установи раніше, ніж були створені узгоджені з ними

суспільні відносини, хотіли побудувати ліберальну конституцію
в суспільстві, половина якого перебувала в рабстві, тобто вони
сподівалися досягти наслідків раніше причин, які їх породили».
Текст 3. О. В. Предтеченський про царювання Олександра І
«Царювання Олександра є єдиний у своїй внутрішній сутності
процес... Уряд Олександра був урядом кріпосників, і Росія до кін-
ця його царювання в основі свого соціально-економічного й полі-
тичного ладу залишалася такою ж кріпосною монархією, якою во-
на була і 1801 р. Цар захищав інтереси кріпосників, а для цього
потрібно було йти не слідом за стихійною буржуазною еволюцією
країни, а, навпаки, заважати цій еволюції, стримувати її, застосо-
вуючи заходи, які не можна кваліфікувати інакше, як реакційні.
Тому в основі своїй політика Олександра була така сама реакційна,
як і політика Павла».
Текст 4. А. П. Бажова про царювання Олександра І
«Подібно до батька, Олександр I прагнув зміцнення своєї абсо-
лютної влади, але він розумів непридатність тих методів, якими
діяв його батько. Павло був нетерплячий, грубий, нестриманий;
його син умів вичікувати, діяти в обхід, прислухатися до настроїв
суспільства. Політика вичікування й лавірування між різними
дворянськими угрупованнями особливо характерна для першого
періоду царювання Олександра. Але в міру того, як він зміцнював-
ся на престолі, його політика набувала дедалі певнішого характеру.
Він, як і його попередники, прагнув зміцнення самодержавства».
Текст 5. С. В. Мироненко про царювання Олександра І
«...Головною причиною, що не дозволила звільнити селян
і спробувати змінити політичний устрій вже на початку XIX ст.,
виявився опір переважної частини дворянства. Олександр I, що
спробував встати на шлях реформ, був вимушений під тиском по-
тужної відсталої сили повернути назад...
Самодержавний монарх, що мав у розпорядженні необмежену
владу, рішуче виключав саму думку про можливість тиску на дво-
рянство, наполягав, щоб в основі будь-якого проекту скасування
кріпацтва був встановлений принцип добровільності. І, визнавши
неможливість його дотримання, верховна влада відмовилася від
реформ взагалі».
Текст 6. Девід Мак-Кензі і Майкл Курран про царювання Олександра І
«Олександрівська епоха завершилася, як і почалася, насиль
ством. Обіцянка радикальної реформи, оголошена 1801 р., була за-
блокована наполегливим прагненням Олександра повністю зберег

ти свою самодержавну владу. Пропозиціям Сперанського, які
могли відкрити шлях конституційній монархії, заснованій на за-
коні, не було надано шансу. Кріпацтво й самодержавство зберегли-
ся як непохитна основа Російської імперської системи».
Завдання
1. Скласти характеристику Олександра І як людини.
2. Скласти характеристику Олександра І як політичного діяча.
3. Спираючись на знання з історії Англії і Франції, подумайте, які
зміни необхідно було здійснити Олександру І в Російській імпе-
рії.
Таємні товариста та їхні програми
Варіант 1
Учитель пропонує учням проаналізувати висловлювання дека-
бристів і визначити причини виникнення в Росії декабристського
руху.
• П. І. Пестель. Нинішнє століття ознаменовується революцій-
ними думками. Від одного кінця Європи до іншого видно одне
й те саме, від Португалії до Росії... Дух перетворення приму-
шує, так би мовити, скрізь розум клекотіти.
• О. О. Бестужев. Наполеон напав на Росію, і саме тоді народ
російський уперше відчув свою силу; саме тоді прокинулося
в усіх серцях відчуття незалежності спершу політичної, а зго-
дом народної.
• І. Д. Якушкін. Поміщики дивилися на селян, як на власність,
що цілком їм належить, і на кріпосний стан як на священну ста-
ровину, якої не можна було торкнутися, щоб не зруйнувати за-
сад держави.
• М. П. Бестужев-Рюмін. Розлад фінансів, занепад торгівлі, а по-
над усе — беззаконня судів, непокоїли наші серця.
• П. І. Борисов. Несправедливість, насильство і гноблення, яких
зазнавали селяни від поміщиків, укріплювали в моїй думці ре-
волюційні думки.
Варіант 2
Учительпропонуєучнямзадопомогоюметоду«Мозковийштурм»
назвати причини виникнення перших таємних суспільств.
• Закордонний похід російської армії 1813–1814 рр.;
• знайомство з життям народу в Європі;
• знайомство з ідеями французьких просвітителів;
• патріотичний підйом і зростання політичної свідомості в Росії;
• збереження самодержавства в Росії;

• переваги конституційного правління в Європі;
• високий рівень економічного розвитку європейських країн;
• намагання усунути царизм і скасувати кріпацтво.
У ч и т е л ь. Прихильники революційного перетворення Росії
на початку XIX ст. відомі як декабристи (за назвою місяця, коли
сталося збройне повстання в Петербурзі). У 1816 р. група офіцерів
створила таємну організацію «Союз порятунку», яка згодом отри-
мала іншу назву — «Товариство справжніх і вірних синів вітчиз-
ни». До неї входило близько 30 чоловік. Організація поставила за
мету знищити кріпацтво, ліквідувати самодержавство та встанови-
ти конституційний лад. Але для активних дій товариству бракува-
ло сил і досвіду.
У 1818 р. створюється Союз благоденства. За три роки (1818–
1821) товариство перетворилося на організацію, що налічувала
близько 200 членів. «Союз благоденства» мав програму і статут.
Члени «Союзу» критикували самодержавний лад, викривали сва-
волю поміщиків і хабарництво урядовців, важке життя народу.
Для революційної агітації вони використовували волелюбні вірші
молодого поета О. Пушкіна.
Через розбіжності союз був розпущений, а навесні 1821 р. ство-
рюються нові об’єднання. У Петербурзі за ініціативою М. Муравйо-
ва формується «Північне товариство», а на Україні — «Південне
товариство» на чолі з П. Пестелем.
Учитель пропонує учням розділитися на дві групи, ознайоми-
тися з документами і підготувати аналіз програмних документів
«Північного суспільства» і «Південного суспільства».
Текст 7. З «Проекту Конституції Микити Муравйова»
Хрестоматия по истории СССР, ХІХ в.: Книга для учителя /
Сост. П. П. Епифанов, О. П. Епифанова. — М., 1991. — С. 40–42.
«Досвід усіх народів і всіх часів довів, що влада самодержавна
рівно згубна для правителів і для суспільств...
...Федеральне, або Союзне правління... задовольнило усі умови
й оголосило велич народу і свободу громадян.
Під наглядом государя одне законодавче Зібрання знаходиться
в столиці і робить всі розпорядження, загальні для всієї держави...
розпорядження, що стосуються областей, надані обласним законо-
давчим зборам...
1. Російський народ, вільний і незалежний...
2. Джерелом верховної влади є народ...

4. Громадянство є правом брати участь у суспільному управлін-
ні... — обирати урядовців,... бути обраним...
6. Громадянин має бути віком від 21-го року;... мати відоме
і постійне місце проживання... бути справним у платежах громад-
ських повинностей»... бути непорочним перед обличчям закону»...
мати нерухомість на 500 крб. сріблом або... рухому власність... на
1000 крб. сріблом.
13. Усі росіяни рівні перед обличчям закону.
15. Кожен... зобов’язаний... коритися законам і владі..., бути
завжди готовим до захисту Батьківщини...
16. Кріпосний стан і рабство скасовуються.
17. Будь-хто має право висловлювати вільно свої думки... і пові-
домляти їх за допомогою друку...
18. Будь-хто має право займатися тим промислом, який йому
здається найбільш вигідним...
21. У судах безпека, життя і власність забезпечуються присяж-
ними...
24. Право власності... священне й недоторканне. Церковні зем-
лі залишаються назавжди за ними.
25. Землі поміщиків залишаються за ними. Особливий закон
визначить винагороду, яку зобов’язані їм сплатити поселяни, що
матимуть намір... переселитися... — за тимчасове припинення...
отримання прибутку з оброблюваної цими поселянами землі...
30. Військові поселення негайно знищуються.
32. Розділення людей на 14 класів скасовується».
Текст 8. З «Руської Правди» Павла Пестеля
Хрестоматия по истории СССР, ХІХ в.: Книга для учителя /
Сост. П. П. Епифанов, О. П. Епифанова. — М., 1991. — С. 40–42.
«§ 4. Усі повинні бути рівними перед законом... Усі люди в дер
жаві мають однакове право на всі вигоди, що пропонуються держа-
вою, і всі мають рівні обов’язки нести всі тягарі...
§ 6. ...Довго існувала можливість для декого пригноблювати
всіх інших; час тепер покласти рішучий край цьому... порядку...
§ 11. ...Щоб рабство... в Росії було знищено...
1) звільнення селян... не повинне позбавити дворян доходу...;
2) звільнення не повинне принести заворушення і безлад у дер
жаві...;
3) звільнення має покращити становище селян порівняно з те-
перішнім...
4) Кількість десятин землі, що відшкодовується, може бути ви-
дана з казни поміщику грошима або натурою. Якщо відшкодування

видаватиметься грошима, то ціна визначатиметься свідченням во-
лості або поміщика.
4) Увесь російський народ складає один стан — цивільний; всі
нинішні стани знищуються...
5) Вся земля... ділиться на... волосну і приватну. Перша скла-
дає власність громадську, друга — власність приватну. Волосна
земля є недоторканною, вона ділиться на ділянки, ділянки розда-
ються на вимогу членів волості. Решта землі віддається в найман-
ня... на один рік...
8) Верховна влада ділиться на законодавчу (Народне віче) і вер-
ховно-виконавчу (Державна Дума). Влада судова доручається Вер-
ховному собору.
9) Народне віче складається з народних представників, обраних
народом на 5 років. ...Вона оголошує війну та укладає мир... Ніхто
не може розпустити Народне віче.
10) Державна дума складається з 5 членів, обраних народом на
5 років. Щорічно кожна губернія пропонує кандидата. ...Всі мініс-
терства... перебувають під відомством... Державної Думи.
11) Верховний собор складається зі 120 членів... Вони призна-
чаються на все життя... Народне віче передає йому на затверджен-
ня свої закони. Собор... дивиться..., щоб в усьому дотримувався
закон...
Запитання для документів 7 і 8
1. Назвіть демократичні права, які проголошуються в документі.
2. Назвіть майбутній державний устрій Росії.
3. Охарактеризуйте державне управління Росії.
4. Хто, згідно з документом, отримував виборче право?
5. Які плани були у декабристів щодо кріпацтва і вирішення зе-
мельного питання?
6. Визначте характер змін, які намагалися здійснити декабристи.
Учні виступають з презентаціями відповідей.
Повстання декабристів
Учитель заслуховує виступ учнів на тему «Повстання декаб
ристів».
У ч и т е л ь. Верховний суд засудив 121 декабриста до каторги
й поселення в Сибіру, а п’ятьох — К. Рилєєва, П. Пестеля, С. Му-
равйова-Апостола, М. Бестужева-Рюміна, П. Каховского — до
страти через повішення.
Правління Миколи І стало часом посилення реакції. Будь-які
спроби змінити існуючий лад жорстоко переслідувалися.

Суспільний рух у Росії в 30–40 рр. ХІХ ст.
Учитель пропонує учням розділитися на шість груп і виконати
завдання (на основі матеріалу підручника).
• 1-а група. Західники.
• 2-а група. Слов’янофіли.
• 3-я група. Радикали.
• 4-а група. Національно-визвольний рух.
• 5-а група. Утопічний соціалізм.
• 6-а група. Марксизм.
1. Заповнити таблиці.
Порівняльна таблиця «Товариства декабристів»
Питання для порівняння
«Південне
товариство»
«Північне
товариство»
Лідери
Програмові документи
Державний устрій Росії
Методи боротьби з само
державством
Демократичні права
і свободи
Порівняльна таблиця «Західники і слов’янофіли»
Питання для порівняння Слов’янофіли Західники
Напрям політичної думки
Лідери
Місце Росії в історії
Напрям історичного розвитку Росії
Людина і держава
Основа суспільства
2. Прочитати документи й відповісти на питання.
Текст 10. Витяги з листа І. С. Аксакова
История СССР: Учеб. для 9 кл. сред, шк. — 5-е изд., перераб.
и доп. — М.: Просвещение, 1990. — С. 69.
«Багато я їздив Росією: ім’я Бєлінського відоме кожному хоч
трохи мислячому хлопцеві, всякому, хто прагне свіжого повітря
серед смердючого болота провінційного життя. Немає жодного

вчителя гімназії в губернських містах, який би не знав напам’ять
листа Белінського до Гоголя, у віддалених краях Росії тільки тепер
долинає цей вплив... Тут немає нічого дивного. Будь-яке різке за-
перечення подобається молодості, будь-яке обурення, будь-яка ви-
мога простору, правда приймається із захопленням... І справді,
в провінції ви можете бачити два класи людей: з одного боку, ха-
барників, урядовців..., що прагнуть стрічок, хрестів і чинів, помі-
щиків, прив’язаних до своєї панської гідності і кріпацтва... Ви від-
вертаєтеся від них, звертаєтеся до іншої сторони, де бачите людей
молодих, чесних, що обурюються злом і гнітом».
Запитання
1. Яких політичних поглядів дотримується автор листа? Свою від-
повідь поясніть.
2. Які два класи людей Росії виділяє автор листа? Які, на вашу
думку, прагнення у даних класів?
3. Як автор листа оцінює вплив Бєлінського на молоде покоління?
Текст 11. Письмо О. І. Герцена своєму синові
История СССР: Учеб. для 9 кл. сред. шк. — 5-е изд., перераб.
и доп. — М.: Просвещение, 1990. — С. 73.
«Любий Сашко!
Я присвячую тобі цю книгу... Я анітрохи не боюся дати у твої
підліткові руки цей, місцями зухвалий, протест незалежної особи
проти світобачення застарілого, рабського та сповненого брехні,
проти безглуздих ідолів, що належать іншому часу, безглуздо до-
живаючи свій вік між нами, заважаючи одним, лякаючи інших.
Я не хочу тебе обдурювати: знай істину, як я її знаю; тобі ця істина
нехай дістанеться не болісними помилками, розчаруваннями, що
не мертвлять, а просто за правом спадку. У твоєму житті прийдуть
інші питання, інші зіткнення. Страждань, праці тобі не бракувати-
ме... Ми не будуємо, ми ламаємо; ми не сповіщаємо нового одкро-
вення, а усуваємо стару брехню. Сучасна людина... ставить тільки
міст, — інший, невідомий, майбутній пройде ним... Ти, можливо,
побачиш його... Не залишайся на цьому березі... Релігія революції,
великого суспільного перетворення — одна релігія, яку я запові-
даю тобі.
Твій батько».
Запитання
1. Яким бачив майбутнє Росії Герцен?
2. Яку задачу він вважав головною для свого покоління?
3. До чого закликає Герцен свого сина?

2. Учитель пропонує учням утворити групи, які мають на наступ-
ному уроці представляти революційні події у країнах Європи.
• 1-а група. Революція у Франції.
• 2-а група. Революція в Німеччині.
• 3-я група. Революція в Італії.
• 4-а група. Революція в Австрії.
• 5-а група. Революція в Угорщині.
Урок 10
Тема. «Весна народів».
Революції 1848–1849 рр. у країнах Європи
• показувати на карті держави, охоплені революційні подіями
1848–1849 рр., основні осередки революційного руху та районі
селянських повстань;
• називати держави, які брали участь у придушенні революції
1848–1849 рр.;
• називати народи, які боролись за національну незалежність;
• аналізувати суспільно-політичні рухи в країнах Східної і Захід-
ної Європи, причини революції 1848–1849 рр.;
• розкривати особливості, характер, хід, причини поразок і на-
слідки революції в європейських країнах у 1848–1849 рр.
Основні поняття: «Друга республіка», «Друга імперія», «фі-
нансова аристократія», «бонапартизм», «лібералізм», «імперська
Конституція», «рейхстаг».
Історичні діячі: Луї Філіпп, Л-Е. Кавеньяк, Наполеон III,
Фрідріх Вільгельм IV, Дж. Гарібальді, Франц-Йосиф І, Л. Кошут.
• 25 лютого 1848 р. — проголошення республіки у Франції;
• січень–лютий 1848 р. — початок революції в Італії;
• 13–15 березня 1848 р. — народне повстання у Відні;
• 14–18 березня 1848 р. — народне повстання в Берліні;
• червень 1848 р. — повстання робітників у Парижі;
• 2 грудня 1851 р. — державний переворот Луї Бонапарта;
• 1852–1870 рр. — Друга імперія у Франції.

Хід уроку
Співвіднесіть імена політичних діячів і факти їхньої біографії.
1 П. Пестель А керівник «Літературного товариства
11-го нумера», був виключений з уні-
верситету за твір «Дмитро Калінін».
Літературний критик і публіцист
2 М. Бестужев-
Рюмін
Б соціаліст-утопіст. Створив у Лондоні
«Вільну друкарню», видавав альманах
«Полярна зірка», газету «Дзвін»
3 В. Белінський В керівник гуртка. Намагався створити
таємне товариство для підготовки ре-
волюції в Росії. Засуджений до смерт-
ної страти, яка була замінена каторгою
4 О. Герцен Г член Південного товариства, один з ор-
ганізаторів повстання Чернігівського
полку на Україні, страчений за виро-
ком царського суду
Д керівник Південного товариства, автор
програмового документа «Руська
Правда», страчений за вироком
царського суду
Відповідь: 1 Д; 2 Г; 3 А; 4 Б.
Учитель вибірково заслуховує «Маніфест до російського наро-
ду» від імені учасників одного з політичних рухів.
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Учні, готуючись до цього уроку, отримали випереджальне зав
дання.
Учитель пропонує учням утворити групи, які представлять ре-
волюційні події 1848–1849 рр. у країнах Європи. Для роботи учнів
використовують матеріал підручника, історичні джерела, додатко-
ву літературу.
• 1-а група. Революція у Франції (тексти 1–4).
• 2-а група. Революція в Німеччині (тексти 5–6).
• 3-я група. Революція в Італії (тексти 7–9).
• 4-а група. Революція в Австрії (тексти 10–12).
• 5-а група. Революція в Угорщині (тексти 13).

Текст 1. Прокламація тимчасового уряду французькому народу
Сборник документов по истории Нового времени стран Европы
и Америки. (1640–1870). — М.: Высшая школа, 1990. — С. 203.
«Ретроградний та олігархічний уряд повалено героїзмом наро-
ду Парижа. Цей уряд втік, залишивши кривавий слід, який не до
зволить йому ніколи повернутися.
Тільки-но створений тимчасовий уряд, що отримав схвалення
народу і депутатів парламенту, на засіданні 24 лютого уповноваже-
но забезпечити та організувати в даний момент народну перемогу.
Тимчасовий уряд хоче республіки, але затвердженої народом,
що був негайно опитаний щодо остаточної форми національного
уряду, який підлягає усуненню верховною владою народу.
Єдність нації, що складається відтепер з усіх класів громадян,
що входять до неї; самоврядування нації; свобода, рівність і брат
ство як принципи; народ як девіз і гасло — ось той демократичний
уряд, який Франція зобов’язана собі забезпечити і який нашими
зусиллями зуміємо за нею затвердити!»
Запитання
1. Які події у Франції призвели до утворення тимчасового уряду?
2. Визначте плани тимчасового уряду щодо державного устрою
Франції.
3. Назвіть демократичні права і свободи, які проголошувалися
в прокламації.
Текст 2. Початок революційних подій у Франції
«Безпосереднім приводом для повстання паризького проле-
таріату, останньою краплею, що переповнила чашу його терпіння,
стала поява розпорядження уряду від 22 червня 1848 р. про закрит-
тя національних майстерень. В офіційному урядовому органі газе-
ти «Монітор» повідомлялося, що всі неодружені робітники віком
від 18 до 25 років, внесені раніше до списків національних майсте-
рень, підлягали зарахуванню до армії, а інші відправлялися на
земляні роботи до провінції, перш за все у Солонь — болотисту,
згубну місцевість з убивчим кліматом.
Урядовий декрет викликав страшне обурення серед робітників.
«Краще вже померти від кулі в Парижі, ніж їхати помирати від ли-
хоманки в Солоні, далеко від сім’ї», — говорили вони. Спеціальна
делегація робітників спробувала було домогтися від уряду скасу-
вання несправедливого рішення. Але ті заявили що в разі, «якщо

робітники не підкорятимуться декрету, то їх примусять до цього
силою». Відповідь уряду викликала нову хвилю обурення. У Пари-
жі, Ліоні, Ліллі, Турі та цілому ряді інших міст спалахували страй-
ки, заворушення, мітинги й демонстрації робітників».
Запитання
1. Виділіть мотив і причини обурення робітників.
2. Визначте сторони, що протистояли одна одній.
Текст 3. Червень. Відозва, розклеєна
на вулицях Сент-Антуанського передмістя
«До зброї!
Ми хочемо демократичної і соціальної республіки.
Ми хочемо верховної влади народу.
...Щоб захистити цю республіку, необхідне сприяння всіх. Чис-
ленні демократи, які зрозуміли цю необхідність, уже два дні як
вийшли на вулицю.
Ця свята справа нараховує вже багато жертв: ми всі наважили-
ся помститися за цих благородних мучеників або померти.
Будьте напоготові, громадяни! Хай жоден з вас не ухилиться від
цього заклику.
Захищаючи республіку, ми захищаємо власність.
Якщо сліпа завзятість залишить вас байдужими до всієї цієї
пролитої крові, ми всі помремо під палаючими руїнами передмістя
Сент-Антуан. Подумайте про ваших жінок, про ваших дітей, і ви
прийдете до нас».
Запитання
1. Які вимоги висували робітники?
2. До чого закликали робітники?
Текст 4. Конституція Французької республіки 4 листопада 1848 р.
Молок А. И. Июньские дни в Париже. — М., 1948. — С. 43.
«Від імені французького, народу Національний збір прийняв...
конституцію такого змісту:
— Франція (перетворюється) на республіку; французька рес-
публіка демократична, єдина і неподільна;
— Свобода, рівність і братство — її принципи. Сім’я, праця,
власність, громадський порядок — її основи.
— Будь-яка власність недоторканна ...Відчуження власності
(можливе)... за умови... її відшкодування.
— Ніколи не може бути знову застосована конфіскація майна.

— Конституція гарантує громадянам свободу праці...
— Будь-яка влада в державі походить від народу. Вона не може
доручатися будь-кому з правом передавати її у спадок.
— Законодавча влада (належить) Національним зборам.
— Виборче право пряме, загальне і таємне.
— Виборці, незалежно від свого цензу, віком 21 року...
— Можуть бути обирані... всі виборці (чоловіки) від 25 років.
— Французький народ доручає виконавчу владу... президенту
республіки.
— Президент обирається на 4 роки...
— Він має у своєму розпорядженні військову силу, але не має
право особисто нею командувати.
— (Президент) призначає та усуває міністрів, дипломатичних
агентів, головнокомандуючого флоту та армії, префекта, представ-
ників... колоній... прокурорів».
Запитання
1. Який державний устрій було встановлено у Франції?
2. Якими були повноваження законодавчої та виконавчої влади?
3. Визначте ставлення до приватної власності.
Текст 5. Очевидець про бої у Берліні 18 березня 1848 р.
Кан С. Б. Революция в Австрии и Германии. — М., 1948. — С. 53.
«Люди руйнували бруківку, спустошували збройові магазини,
вривалися до будинків, витягували сокири. В одну мить... постали
12 барикад. На дахах будинків з’явилися люди. Стоячи на запамо-
рочливій висоті, вони з цеглою в руках чекали на солдатів. Всі
озброїлися тим, що трапилося під руку: вилами, мечами, списами,
пістолетами, палицями.
...Гарматні постріли лунали один за одним; барикада була зруй-
нована. Почалася страшна бійня. Полягло багато жертв, солдати
понесли невеликі втрати».
Запитання
1. Як ви вважаєте, чому повстанці зазнали поразки?
2. Визначте сторони, що протистояли одна одній.
Текст 6. З імперської конституції,
прийнятої Франкфуртським парламентом 28 березня 1849 р.
Кан С. Б. Революция в Австрии и Германии. — М., 1948. — С. 56.
«— Німецька імперія утворює єдину митну і торгову територію...
— (Імперська влада) повинна запровадити в усій Німеччині од-
ну монетну систему...
— Рейхстаг складається з двох палат: палати представників дер
жав (німецьких) і палати народних представників...

— Оголошується рівність всіх станів перед законом...
— Власність недоторканна...
— Назавжди знищується ...кріпосна залежність».
Запитання
1. Які феодальні пережитки скасувала революція в Німеччині?
2. Які права отримали громадяни Німеччини?
3. Визначте підсумки революції в Німеччині.
Текст 7. Зі спогадів Ф. Орсіні про початок революції 1848 р. в Італії
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 103.
«... Загальним бажанням була національна незалежність...
Після повідомлень про революцію у Мілані Італію охопило
полум’я. «На війну! До табору!» — такі заклики можна було почу-
ти звідусіль. Молоді дівчата оперізували мечем своїх коханих і ви-
ряджали їх із побажанням божої допомоги, пророкуючи їм перемо-
гу над чужоземцями. Юнаки залишали свою службу і домашній
затишок для того, щоб допомагати співвітчизникам виганяти осто-
гидлих австрійців за Альпи... Країна, яку століттями тримали
в рабстві, яка не знала військової науки, роз’єднана, яку зневажа-
ли іноземці, одним ударом розбила свої ланцюги і кинула їх в об-
личчя ворога-іноземця, забувши внутрішні чвари, відкинувши
традиційні забобони, рушила на війну із закликом: «Свобода, неза-
лежність і єдність!»
Запитання
1. Визначте характер революційних подій.
2. Визначте сторони, які протистояли одна одній.
3. Як ви вважаєте, які головні задачі повинна була вирішити рево-
люція?
4. Як ви думаєте, з якими труднощами довелося зіткнутися пов
станцям?
Текст 8. Події в Римі
теля / Сост. В. Г. Сироткин и др.; под ред. В. Г. Сироткина. — М.,
1990. — С. 174.
«Заворушення перекинулися на Рим. Поштовхом до них послу-
жило вбивство невідомою особою керівника папської політики гра-
фа Россі. Спроба папи придушити заворушення за допомогою своєї
гвардії, що складалася з найманців-швейцарців, провалилася.
У результаті папа Пій IX погодився призначити уряд з буржуазних

демократів, а сам через декілька днів утік з Рима у фортецю Гаету
під захист Бурбонів-австрійців. Повстання поширювалося. На до-
помогу повсталим римлянам прибув Д. Гарібальді зі своїми добро-
вольцями. За його ініціативи в Римі 9 лютого 1849 р. проголосили
республіку. Скликані тоді ж Установчі збори оголосили про позбав-
лення папи світської влади».
Запитання
1. Визначте сторони, які протистояли одна одній.
2. Назвіть досягнення революції.
Текст 9. З ухвали Установчих зборів і тріумвірату Римської республіки
теля / Сост. В. Г. Сироткин и др.; под ред. В. Г. Сироткина. — М.,
1990. — С. 176.
«Все церковне майно... оголошуються власністю республіки...
Буде встановлений примусовий податок з доходів багатих сі-
мей, найзначніших капіталістів і комерсантів на торгові і про-
мислові товариства різного роду...
Освіта держави переходить у безпосереднє ведення міністерства
освіти...
Кожна сім’я... з трьох осіб отримує кількість землі 20 тис. кв. м.
Значна частина сільгоспмаєтків, що належать релігійним кор-
пораціям..., негайно ділиться на певне число частин, достатніх для
підтримки однієї або декількох сімей... Вони отримають їх у вільну
і постійну оренду користування, замість помірного внеску державі,
і зможуть їх викупити... з оренди».
Запитання
• Які питання були розв’язані в ході революції?
Текст 10. Промова австрійського політика Адольфа Фішгорна
на відкритті рейхстагу 22 липня 1948 р.
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 104.
«Ми зібралися тут, у цей великий, сповнений глибокого значен-
ня день..., щоб заявити про бажання народу і висловити біля трону
ідеї нашого часу...
Ми вимагаємо насамперед свободи друку.
Проте однієї цієї свободи недостатньо. Право народу не лише
в тому, щоб через пресу проголошувати свої бажання. Він повинен
також мати можливість через присяжних здійснювати свою правову
свідомість і вустами своїх представників проводити свою волю, коли

вирішуютьсяпитанняпройогодолю,йогощастяігоре.Даліналежить
зняти окови з совісті. Наука в Австрії повинна бути вільною».
Запитання
• Які вимоги імператору висунули австрійські ліберали?
Текст 11. Відмова Фрідріха-Вільгельма IV
прийняти імператорську корону
Сборник документов по истории Нового времени стран Европы
и Америки. (1640–1870). — М.: Высшая школа, 1990. — С. 228.
«Але та корона, яку ви, на жаль, пропонуєте, принесла б най-
більшу ганьбу своїм присмаком революції 1848 року, цієї огидної,
безглуздої, хоча, дякувати богу, і не найзлішої з революцій ниніш-
нього сторіччя. І таку корону з бруду і глини ви пропонуєте надіти
законному королю Пруссії, якого бог благословив носити якщо не
найдавнішу, то в усякому разі найбільш благородну корону, яка ні-
коли ще не потрапляла до рук злодія».
Запитання
• Чому король відмовився прийняти корону?
Текст 12. Зі звернення I Слов’янського з’їзду
до народів Європи 12 червня 1848 р.
Ревякин А. В. Всеобщая история. История Нового времени,
1800–1900: Учеб. для 8 кл. — М.: Просвещение, 2007. — C. 172.
«...Ми, слов’яни, проклинаємо і відкидаємо будь-яке пануван-
ня сили, яке хоче підмінити закон.
Ми запропонували імператору Австрії, під конституційним
управлінням якого проживає більшість членів нашого суспільства,
перетворити імперію на союз рівноправних народів, який однаково
задовольнить як своєрідні потреби народів, так і єдність монархії.
У такому союзі ми бачимо благо не тільки для нас одних, але й для
зміцнення свободи, цивілізації і гуманності взагалі ...Ми твердо
вирішили всіма законними засобами досягти державного визнання
і становища нашої національності в Австрійській імперії рівним
з німецьким і мадярським (тобто угорським) народами».
Запитання
1. Визначте вимоги I Слов’янського з’їзду.
2. Наскільки, на вашу думку, вони є справедливими?
3. Який лад пропонувалося встановити в Австрії?
Текст 13. З Декларації незалежності Угорщини 14 квітня 1849 р.
1800–1900: Учеб. для 8 кл. — М.: Просвещение, 2007. — C. 172.

«1. Угорщина оголошується вільною і незалежною європей
ською державою, включаючи Трансільванію, яка до неї законно
приєднується, і всі залежні землі, області та провінції Угорщини.
2. Дім Габсбургів, що заплямував себе... тим, що він підняв
зброю проти угорської нації,... що наважився розчленувати країну
шляхом відокремленням від Угорщини Трансільванії, Хорватії,
Словаччини, Фіуме та Узбережжя (тобто Далмації),... через цю Дек
ларацію від імені нації оголошується позбавленим влади, позбавле-
ним трону і вигнаним...»
Запитання
1. Які задачі мала вирішити революція в Угорщині?
2. Визначте, які території й народи повинні були увійти до Угор
ської держави.
3. Яким народам було відмовлено у праві створити власну державу?
Групи презентують свої виступи.
Скласти таблицю «Революційна Європа: “весна народів”».
Країна
Державний
устрій до
революції
Причини
і привід
революції
Проти-
борчі
сили
Лідери /
Вимоги
Досяг-
нення
Підсум-
ки рево-
люції
Франція
Німеччина
Італія
Австрія
Угорщина
2. Підготуватися до роботи «Портретна галерея».
3. Скласти кросворди до теми.
Урок 11
Тема. Узагальнення знань за темами «Велика Французька
революція кінця ХVІІІ ст. Європа у період наполеонів
ських воєн» та «Європа в добу революцій 1848–1849 рр.»
• визначати територіальні зміни основних західноєвропейських
країн;

• узагальнювати інформацію з писемних джерел;
• визначати причини, суть та наслідки основних явищ та подій,
систематизувати їх;
• порівнювати діяльність видатних історичних осіб, робити вис-
новки;
• класифікувати та застосовувати поняття та терміни.
Обладнання: історичний атлас, комплект кросвордів, аркуші
паперу, олівці.
Хід уроку
1. Чим були зумовлені європейські революції 1848–1849 рр.?
2. У чому полягали задачі революції для кожної країни.
3. Назвіть особливості європейських революцій 1848–1849 рр.
4. Назвіть підсумки революцій.
5. Чому революції не досягли своєї мети?
II. Основна частина уроку
За допомогою карт історичного атласа «Карта світу поч.
ХVIII ст.», «Французька революція кін. ХVIII ст.», «Європа
у 1794–1815 рр. Війни наполеонівської Франції», «Країни Європи
у 1815–1847 рр.», «Революції 1848–1849 рр. Робітничій та націо-
нально-визвольний рух в Європі» виконайте завдання і дайте від-
повіді на запитання.
1. Назвіть європейські держави:
1) які сформувалися до XVIII ст.;
2) які мали колонії в Америці;
3) які мали найбільші колоніальні володіння;
4) з якими Франція мала спільні кордони.
2. Назвіть: французькі провінції, які були охоплені повстаннями
роялістів.
3. Які території були приєднані до Франції у 1795–1811 рр.?
4. Які держави потрапили в залежність від Франції?
5. Назвіть напрями походів французьких військ.
6. Назвіть місця і дати основних битв з наполеонівською Францією.

7. Які території за рішенням Віденського конгресу, були приєд-
нані:
1) до Росії;
2) Австрії;
3) Пруссії;
4) Швейцарії;
5) Нідерландів?
8. Назвіть держави, які були охоплені революційними рухами
в 20–30-х рр. ХХ ст.;
9. У яких державах мав місце національно-визвольний рух у 20–
40-х рр. ХХ ст.?
10. Назвіть основні центри руху чартистів.
11. В яких державах революційні виступи були придушені за допо-
могою військ Священного союзу?
12. Назвіть європейські держави, які сформувалися в Європі до
сер. XIX ст.
Портретна галерея
1. Відомий письменник, визнаний «володар дум» передових лю-
дей того часу, автор багатьох художніх творів, історичних робіт,
політичнихброшур.Прославивсясвоїмигнівними,пристрасни-
ми виступами проти кріпосних порядків і церкви. Закликав
«Розчавити гадюку!». Проте вважав, що чернь треба тримати
«у суворій покорі», що для простого народу релігія «навіть ко-
рисна», що неможливо було б керувати селянами навіть одного
села, якби воно було населено безбожниками. Тому він заявив:
«Якби бога не було, то його слід було б вигадати», — а у себе
в маєтку поставив пам’ятник з написом: «Богу від...». (Воль-
тер)
2. Дворянин за походженням. Виступив проти необмеженої ко-
ролівської влади і католицької церкви. Вважав кращим дер
жавним ладом конституційну монархію, в якій конституція
передбачала б участь буржуазії і дворян під час розв’язання дер
жавних справ через парламент. (Монтеск’є)
3. Син швейцарського ремісника-годинникаря. «Людина народи-
лася вільною, натомість вона всюди в ланцюгах», — писав він.
Хотів знищити монархію і встановити республіку. При цьому,
на відміну від Вольтера і Монтеск’є, вважав, що треба позбави-
тися великої власності.
«Всякий дозвільний громадянин є злодієм», — писав він. «Для
поліпшення суспільного стану, — вважав він, — треба, щоб
у кожного було вдосталь і в жодного забагато». (Жан-Жак Руссо)

4. Бідний сільський священик, син ткача, він гаряче співчував
стражданням селян, яких гнобили сеньйори. Після смерті за-
лишилася його праця «Заповіт». У цій праці він оголосив війну
богу, королю і багачам. Пропонував скасувати приватну влас-
ність і на комуністичних засадах передати землю в загальне ко-
ристування. (Жан Мельє)
5. Граф. Ще напередодні революції він став широко відомий свої-
ми вимогами знищити деспотизм і перетворити Францію на
конституційну монархію. Прекрасний оратор. Ніхто з такою
переконливістю і силою не зумів змалювати головні задачі, що
стоять перед Францією на той момент, як він. Кожна його про-
мова закінчувалася грандіозною овацією аудиторії. Молодь
розпрягала коней його екіпажа і несла його на руках. Приєд-
нався до третього стану. Коли присланий королем придворний
спробував наказати Національним зборам розійтися, відповів
йому гнівною промовою: «Підіть і скажіть вашому пану, що ми
тут за волею народу і залишимо наші місця, лише поступаючись
силі багнетів». (Мірабо)
6. Маркіз. Брав участь у війні за незалежність Америки. Муж-
ність і відвага здобули молодому офіцеру пошану Вашингтона,
довіру конгресу і любов солдатів. Власним коштом він спорядив
та озброїв дивізію, яку очолював. Подвиги його стали відомі
у Франції, і Вольтер назвав його «героєм Нового Світу». На-
чальник Національної гвардії. (Жільбер де Лафайєт)
7. Лікар. З початку революції друкував у газетах різкі, пристрасні
статті на захист інтересів міської бідноти і селян. Видавав газе-
ту «Друг народу». Повсюди серед бідноти у нього були друзі,
і тому йому дали прізвисько Друг народу. (Марат)
8. З 12 років він почав працювати. Про свою молодість він писав:
«...Я почав своє існування на найнижчих сходах злиднів...».
Він був писарем і мав, риючись у давніх документах, відшуку-
вати нові повинності для селян. Він ненавидів цю роботу і став
ярим супротивником феодальних порядків. Відстоював ідею
рівності усіх громадян. Очолив змову проти буржуазії. Заареш-
тований і страчений. (Бабеф)
9. Походив з дрібнобуржуазного середовища. Займався адвокат-
ською практикою, але залишався бідним. Слово «бідний» часто
зустрічається в його промовах. Який же зміст він сам вкладав
у це поняття? Його бідняк — це та людина, яка задовольняє свої
потреби особистою працею і, не нехтуючи комфортом, не прагне
розкоші і неробства. Виступав проти майнового цензу, проти

всього, що посилювало гноблення народу. Був лідером якобін-
ців. (Робесп’єр)
10. Походив з сім’ї збіднілого корсиканського дворянина. Навчав-
ся у військовому училищі у Франції. Похмурий, незграбний,
з поганою французькою вимовою. У п’ятнадцять років він пе-
рейшов до Паризького військового училища, яке закінчив з від-
мінними знаннями, особливо з математики та історії. У 24 роки
отримав чин генерала. (Бонапарт)
11. Герой Вітчизняної війни 1812 року. Учасник Італійського
і Швейцарського походів О. В. Суворова, воєн із Францією,
Швецією, Туреччиною. У Бородинській битві очолював ліве
крило російських військ; був смертельно поранений під час
бою. (Багратіон)
12. Англійський флотоводець, віце-адмірал. Здобув перемогу над
франко-іспанським флотом у Трафальгарській битві, під час
якої був смертельно поранений. (Нельсон)
13. Учень і соратник О. В. Суворова. Пройшов великий шлях від
молодшого офіцера до генерал-фельдмаршала, неодноразово
брав участь у боях, кілька разів був важко поранений. Його не
любив Олександр I за незалежність його поглядів і величезний
авторитет в армії. Лише загроза військової поразки примусила
царя поступитися наполяганням суспільства і призначити його
головнокомандуючим російською армією. (М. Кутузов)
14. Представник руху чартистів. Вважав, що реалізації хартії мож-
на досягти в союзі з буржуазією і лише мирними засобами —
агітацією, пропагандою і петиціями до парламенту. «Ми, перш
за все, є противниками революційної боротьби, закликів до фі-
зичної сили, до насильства», — говорив він. Вороги глузливо
називали його прихильників «партією рожевої води». (Ло-
ветт)
15. Народився в знатній сім’ї та здобув блискучу освіту. Хоробро
бився в Америці за незалежність країни. Після закінчення вій-
ни повернувся до Франції в чині полковника королівських
військ, був призначений комендантом важливої фортеці Мец,
але залишив військову службу. Він поставив собі за мету
об’єднати в єдину систему всі знання людства. Заглибившись
у наукові дослідження, він витратив свої останні гроші, почав
жити милостинею своїх колишніх слуг. Останніми його слова-
ми були: «Пам’ятайте, щоб вчинити великі справи, потрібно
бути натхненними... Все моє життя було прагненням забез
печити людям якомога більше свободи для розвитку їхніх

здібностей». Потім, після короткого мовчання, помираючи,
сказав, що незабаром утвориться партія працівників і що їй на-
лежатиме майбутнє. (Сен-Симон)
16. Французький соціаліст-утопіст. Був торговим службовцем.
У своїх творах він з особливою ненавистю викривав торгов-
ців, їхні нечесні прийоми, спекуляцію. Він таврував конку-
ренцію, безплановість, безладність виробництва, що панува-
ли за капіталістичного ладу. Писав, що купка багачів стає
дедалі багатшою, а переважна більшість населення дедалі
глибше занурюється в безодню убогості, що всі робітники
страждають від безробіття і голоду, хоча їх руками виробле-
но багато продуктів. Відзначав, що за часів капіталізму інте-
реси членів суспільства стали взаємно ворожими: «Лікар ба-
жає, щоб було якомога більше хворих, а прокурор — судових
процесів у кожній сім’ї. Архітектор мріє про пожежі, які
б знищили четверть міста, а скляр — про град, який перебив
би всі стекла...». Він пропонував перетворити капіталістичне
суспільство. (Фур’є)
17. Утопічний соціаліст. Жив в Англії. Хотів поліпшити станови-
ще трудящих. На своїй фабриці відмінив штрафи, запровадив
пенсії для старих, влаштував для дітей робітників ясла і дитячі
сади. Він виступив з проектом перетворення суспільства на ко-
муністичних засадах.
Зробив спробу організувати комуністичну общину, щоб у ній
перевиховати людей для життя з новими принципами і цим
прикладом захопити все людство. (Оуен)
18. Соціаліст. Почав видання журналу «Німецько-французький
щорічник». Дійшов висновку про необхідність пролетарської
революції, про те, що пролетаріат, озброєний революційною те-
орією, буде тим класом, який звільнить все людство від експлу-
ататорів. Його друг написав про нього так:
То Трира черный сын с неистовой душой.
Он не идет — бежит, нет, катится лавиной,
Отвагой дерзостной сверкает взор орлиный,
А руки он простер взволнованно вперед,
Как бы желая вниз обрушить неба свод.
(Маркс)
19. Жив в Англії. Спостерігав за страхітливим становищем робіт-
ників і масовим безробіттям під час промислових криз. Збли-
жувався з учасниками руху чартиста, став співпрацювати у га-
зеті чартиста «Північна зірка». У Манчестері він почав
працювати над викривальною роботою «Становище робочого

класу в Англії». Вважав пролетаріат силою, яка повалить пану-
вання буржуазії і звільнить себе та всіх пригноблюваних. (Ен-
гельс)
20. Соціаліст-утопіст. Створив у Лондоні «Вільну друкарню», вида-
вав альманах «Полярна зірка», газету «Дзвін». Ці видання бу-
ли дуже популярні в Росії. Девізом «Дзвону» були слова, спов-
нені глибокого значення: «Кличу живих». Газета нещадно
таврувала кріпосні порядки, закликала до боротьби за свободу
і справедливість, вимагала докорінного демократичного пере-
влаштування державного управління в Росії. (Герцен)
21. Керівник кружка. Вважав, що Росія може оминути стадію капі-
талізму і відразу після революції прийти до соціалізму. Закли-
кав до революційних дій. Спробував створити таємне товариство
для підготовки революції в Росії. Засуджений до смертної стра-
ти, яка була замінена каторгою. (Буташевич-Петрашевський)
22. Член «Південного товариства», один з організаторів повстання
ЧернігівськогополкунаУкраїні,страченийзавирокомцарсько-
го суду. (Бестужев-Рюмін)
23. Дворянин. Офіцер. Керівник «Південного суспільства» дека-
бристів, автор програмового документа «Руська Правда», стра-
чений за вироком царського суду. (Пестель)
24. Регулярно виступав у пресі як літературний критик і публі-
цист. Підтримував реалізм і народність у літературі. Його ідеа-
лом було соціалістичне суспільство, в якому б жили і працюва-
ли вільні й рівні громадяни. Він вважав, що ліквідація
самодержавства і кріпацтва призведе до того, що «не буде ні бід-
них, ні царів, ні підданих, але будуть брати, будуть люди». Він
писав: «Починаю розуміти революцію. Кращого люди нічого не
зроблять. Велика нація — французи». (Бєлінський)
Працюємо з кросвордами
Учні обмінюються підготовленими вдома кросвордами.
III. Оцінювання знань учнів
Оцінку 12 отримує учень, який набрав найбільшу кількість
балів в особистому заліку. Розрив між оцінками може становити
від 3 до 7 балів (на розсуд вчителя та за наслідками уроку).
IV. Домашнє завдання
Повторити матеріал теми й підготуватися до тематичного оці-
нювання.

Урок 12
Тема. Тематичне оцінювання за темами
та «Європа в добу революцій 1848–1849 рр.»
Варіант 1
I. Обрати одну правильну відповідь
1. Відзначте ім’я французького письменника і філософа епохи
Просвітництва, якому належать слова: «Якби Бога не було, то
його слід було б вигадати».
А Вольтер;
Б Монтеск’є;
В Руссо;
Г Дідро.
2. Відзначте подію, яка відбулася 14 липня 1789 р.
А Скликання Генеральних штатів;
Б захоплення Бастилії;
В ухвалення «Декларації прав людини і громадянина»;
Г ухвалення Конституції Франції.
3. Відзначте назву французького політичного клубу, заснованого
як «Товариство друзів конституції».
А Клуб жирондистів;
Б клуб фельянів;
В клуб кордильєрів;
Г клуб якобінців.
4. Визначте поняття, яке відповідає даному визначенню.
__ —договірміжПапоюРимськимякглавоюкатолицькоїцерк
ви та будь-якою державою, яка регулює правове положення като-
лицької церкви в даній державі і відносини з папським престолом.
А Коаліція;
Б унія;
В конкордат;
Г хартія.
5. Визначте назву морської битви, під час якої війська Наполеона
зазнали нищівної поразки.
А Тильзитська;
Б Трафальгарська;
В Гібралтарська;
Г Абукерська.
6. Визначте подію, яка сталася 29 грудня 1825 р.
А Повстання Чернігівського полку на Україні;
Б повстання в Парижі проти Карла Х;

В вступ на російський престол Миколи I;
Г створення «Лондонської асоціації робітників».
II. Оберіть правильні варіанти відповідей (3 правильні варіанти
відповіді)
7. Визначте імена членів Північного товариства в Росії.
А М. Муравйов;
Б П. Пестель;
В С. Муравйов-Апостол;
Г М. Тургенєв;
Д М. Лунін.
8. Визначте англійські міста, в яких був поширений рух чар-
тистів.
А Ньюкасл;
Б Шеффілд;
В Единбурґ;
Г Ґлазґо;
Д Брістоль.
III. Встановіть відповідність
9. Встановіть відповідність між іменами історичних діячів і фак-
тами їхньої біографії.
А Г. Нельсон 1 головнокомандуючий всієї російської
армії. Керував військовими діями на те-
риторії Польщі і Пруссії з метою завер-
шення розгрому наполеонівської армії
та звільнення народів Європи від фран-
цузького панування
Б М. Кутузов 2 англійський флотоводець, віце-адмірал.
Здобув перемогу над франко-іспанським
флотом у Трафальгарській битві, під час
якої був смертельно поранений
В П. Багратіон 3 один з керівників чартизму у Велико
британії. Відстоював революційні мето-
ди боротьби пролетаріату. 1847 р. став
першим робочим депутатом англійсько-
го парламенту
4 герой Вітчизняної війни 1812 року.
Учасник Італійського та Швейцарського
походів О. В. Суворова, воєн із Фран-
цією, Швецією, Туреччиною. У Боро-
динській битві очолював ліве крило
російських військ; був смертельно пора-
нений у бою

10. Визначте подію історії України, яка збігалася за часом із завер-
шенням третього етапу руху чартистів в Англії.
А Проведення інвентарної реформи на Правобережній Ук-
раїні;
Б російсько-турецька війна;
В таємна діяльність масонської ложі «Любов до істини» у Пол-
таві;
Г діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
IV. Завдання відкритої форми з короткою відповіддю
11. Запишіть прізвище одного з головних провідників реакційної
внутрішньої політики Миколи I, який брав активну участь
у придушенні повстання декабристів. З 1826 р. — шеф жандар-
мів і начальник Третього відділення.
12. Запишіть назву політики крайньої реакції і засилля воєнщини,
яка проводилася в Росії військовим міністром і начальником
військових поселень.
Відповіді: 1 А; 2 Б; 3 Г; 4 В; 5 Б; 6 А; 7 А, Г, Д; 8 В, Г, Д; 9 — А) 2,
Б) 1, В) 4; 10 А; 11 — Бенкердорф; 12 — аракчеєвщина.
Варіант 2
I. Обрати одну правильну відповідь
1. Визначте ім’я французького письменника і філософа епохи
Просвітництва, якому належать слова: «Свобода — це право ро-
бити все, що не заборонене законом».
А Вольтер;
Б Монтеск’є;
В Руссо;
Г Дідро.
2. Визначте подію, яка відбулася 26 серпня 1789 р.
А Скликання Генеральних штатів;
Б захоплення Бастилії;
В ухвалення Декларації прав людини і громадянина;
Г ухвалення Конституції Франції.
3. Визначте назву французького політичного клубу, заснованого
як «Товариство друзів прав людини і громадянина».
А Клуб жирондистів;
Б клуб фельянів;

В клуб кордильєрів;
Г клуб якобінців.
4. Визначте ім’я автора найбільш радикального конституційного
проекту декабристів.
А П. Пестель;
Б М. Муравйов;
В С. Трубецький;
Г К. Рилєєв.
5. Визначте назву документа, зміст якого відповідає наведеному.
1) Знищення колишнього правління;
2) утворення тимчасового правління до встановлення постій-
ного, виборного;
3) вільний друк, відтак знищення цензури;
4) вільне відправлення богослужіння всіх релігій;
5) знищення права власності поширюється на людей.
А Конституція;
Б «Руська Правда»;
В національна петиція чартистів;
Г Маніфест до російського народу.
6. Визначте подію, яка відбулася пізніше.
А Проведення першої парламентської реформи в Англії;
Б битва під Ватерлоо;
В сенат Франції призначив Наполеона довічним консулом;
Г повстання на Сенатській площі в Петербурзі.
II. Оберіть правильні варіанти відповідей (3 правильні варіанти
відповіді)
7. Визначте імена англійських прем’єр-міністрів від партії торі.
А Лорд Грінвіль;
Б У. Пітт;
В Д. Каннінг;
Г віконт Мельбурн;
Д С. Персеваль.
8. Визначте держави, які придбали додаткові території в резуль-
таті рішення Віденського конгресу.
А Росія;
Б Австрія;
В Іспанія;
Г Пруссія;
Д Франція.

III. Встановіть відповідність
9. Встановіть відповідність між іменами історичних діячів і фак-
тами їхньої біографії.
А Олександр I 1 один з лідерів лівого крила чартизму
і засновник міжнародного революцій-
ного товариства «Братські демокра-
ти», член Союзу комуністів, I Інтерна-
ціоналу
Б Карл Х 2 російський імператор з 1801 р. На по-
чатку царювання проводив поміркова-
но-ліберальні реформи. За його часів
до складу Росії увійшли Грузія, Фін-
ляндія, Бессарабія. Один з організа-
торів Священного союзу
В Гарні Джордж
Джуліан
3 лідер руху чартистів, заснував «Лон-
донську асоціацію робітників»
4 король з династії Бурбонів. За часів
Реставрації був одним з лідерів ультра
роялістів. Ставши королем 1824 р.,
проводив украй реакційну політику
10. Визначте подію в історії України, яка збігалася за часом з при-
значенням Наполеона довічним консулом Франції.
А Похід «У Таврію за волею»;
Б заснування Харківського університету;
В скасування магдебурзького права в Києві;
Г утворення Київського генерал-губернаторства.
IV. Завдання відкритої форми з короткою відповіддю
11. Запишіть назву одного з напрямів російської громадської дум-
ки середини XIX ст., представниками якого були: Т. Гранов
ський, В. Боткін, К. Кавелін.
12. Запишіть прізвище російського філософа, публіциста, письмен-
ника. Друкувався під псевдонімом Іскандер. Видавав альманах
«Полярна зірка».
Відповіді: 1 Б; 2 В; 3 В; 4 А; 5 Г; 6 А; 7 Б, В, Д; 8 А, Б, Г; 9 — А) 3,
Б) 4, В) 1; 10 Г; 11 — західники; 12 — Герцен.

143Тема 3. Європа й Америка за доби об’єднання й модернізації суспільства
Тема 3. Європа й Америка за доби
об’єднання й модернізації суспільства
Урок 13
Тема. Об’єднання Німеччини
• показувати на карті території Пруссії, Північнонімецького со-
юзу, Австрії;
• аналізувати соціально-економічне та політичне становище
Пруссії та Австрії;
• називати причини франко-прусської війни;
• описувати хід франко-прусської війни, її наслідки;
• характеризувати процес та наслідки політичного об’єднання
Німеччини та
перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію;
• характеризувати Отто фон Бісмарка як політичного діяча;
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття
«Північнонімецький союз», «Німецька імперія», «національна
держава».
Історичні діячі: Отто фон Бісмарк, Вільгельм І.
• 1864 р. — війна Пруссії та Австрії проти Данії;
• 1866 р. — війна Пруссії проти Австрії;
• 1866–1867 рр. — утворення Північнонімецького союзу;
• 1870–1871 рр. — війна Пруссії проти Франції;
• 18 січня 1871 р. — проголошення Німецької імперії.
теріал.
Хід уроку
За допомогою карти атласа «Європа у 1815–1847 рр.» і «Рево-
люція 1848–1849 рр. Національно-визвольний рух у Європі» вико-
найте завдання.
1. Охарактеризуйте становище в Пруссії після Віденського конг-
ресу.

2. Охарактеризуйте становище в Австрії після Віденського конг-
ресу.
3. Назвіть народи, які населяли Австрію.
1. Назвіть причини революцій 1848–1849 рр. у Німеччині.
2. Назвіть завдання, які ставила на меті революція в Німеччині.
3. Назвіть досягнення революції в Німеччині.
4. Поясніть, чому революція в Німеччині зазнала поразки.
5. Назвіть причини революцій 1848–1849 рр. в Австрії.
6. Назвіть завдання, які ставила на меті революція в Австрії.
7. Назвіть досягнення революції в Австрії.
8. Поясніть, чому революція в Австрії зазнала поразки.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Після поразки революції 1848–1849 рр. Німеччина
залишалися роздробленою державою. Політична роздробленість
перешкоджала зростанню торгівлі і промисловості, заважала за-
лізничному будівництву, прокладанню нових доріг. Політична
роздробленість послаблювала роль Німеччину і на міжнародній
арені, перетворюючи її на другорядну державу.
Ця проблема потребувала розв’язання. Яким чином Німеччина
вирішила цю проблему, як це вплинуло на міжнародне становище
країни, нам належить з’ясувати на уроці.
Економічний розвиток Німеччини і проблема об’єднання країни
Робота з інформаційними картками
Учитель пропонує учням ознайомитися з інформаційними карт
ками і виконати завдання:
1. Проаналізуйте сільське господарство Німеччини.
2. Проаналізуйте стан промисловості в Німеччини.
3. Як ви вважаєте, що заважало розвитку капіталізму в Німеч-
чині?
Інформаційна картка № 1.
Становище сільського господарства в Пруссії
Пруссія та інші німецькі області залишалися аграрними держава-
ми. У Пруссії, за переписом 1852 р., із 17 мільйонів її жителів
12 мільйонівмешкаливселі,промисловенаселеннякраїнистановило
11 %. Розвиток капіталізму в Пруссії був ускладнений збереженням
роздробленості, великого поміщицького землеволодіння, привілеїв
дворянства та інших елементів старого феодального порядку.

У 1850 р. у період політичної реакції був прийнятий Закон «Про
регулювання відносин між поміщиками і селянами», за яким деякі
незначні повинності були відмінені, основні ж підлягали викупу.
При цьому розмір викупу дорівнював 18-кратному обсягу щоріч-
них платежів. У селі відбувалося розшарування. Дрібні й середні
господарства перебували у стані зубожіння. У той же час частина
селян збагачувалася, перетворюючись на сільських підприємців,
які використовували працю батраків.
Економічна криза 1847–1848 рр. закінчилася, і з початку 50-х ро
ків економіка почала стрімко розвиватися. Найбільшого економіч-
ного розвитку досягли райони середньої течії Рейну — Рейнсько-
Вестфальські провінції Пруссії, багаті покладами кам’яного
вугілля і залізняку. Тут активно застосовували парові машини,
створювалися великі промислові центри. Найбільшим торговель-
но-промисловим центром до кінця 40-х рр. стає столиця Пруссії —
Берлін, місто з населенням у 400 тис. чоловік. У ньому зосередило-
ся 2/3 всього машинобудівельного і ситценабивного виробництва
Пруссії. У Німеччині будувалися залізниці, спостерігалося зрос-
тання банків акціонерних товариств.
Підбиваючи підсумок, учитель говорить про те, що питання про
об’єднання потребувало негайного рішення.
Процес об’єднання Німеччини
Учитель пропонує учням проаналізувати вислів прусського
крон-принца (престолонаслідника): «Хто хоче правити Німеччи-
ною, повинен її собі завоювати. Один тільки Бог знає, чи настав час
такого єднання... Але Пруссії призначено стати на чолі Німеччини,
це закладено в усій нашій історії. Але коли та як це відбудеться? До
цього йде справа».
Запитання
1. Яким бачив шлях об’єднання Німеччини крон-принц Віль-
гельм?
2. З якими державами могла вступити у конфлікт Пруссія на шля-
ху до панування?
У ч и т е л ь.ПіслясмертіФрідріхаВільгельмаIVкоролему 1861 р.
стає його брат Вільгельм I. Сучасники характеризують його як лю-
дину, що понад усе ставить інтереси Пруссії. Для реалізації своїх
планів він призначає на пост канцлера Отто фон Бісмарка.

Учитель пропонує учням проаналізувати вислови Бісмарка
і відповісти на питання.
У своїх мемуарах Бісмарк говорить про те, що вже у 17 років
у глибині душі плекав «...національні почуття і віру в те, що розви-
ток найближчим часом приведе нас до німецької єдності: з моїм
другом, американцем Коффіном, я уклав парі, що ця мета буде до-
сягнута не пізніше ніж через 20 років».
«Німецьке питання не може вирішуватися в парламентах,
а тільки дипломатією і на полі битви, і все, що ми дотепер базікає-
мо і вирішуємо, коштує не набагато більше романтичної маячні
сентиментального хлопця... Великі питання часу розв’язуються не
промовами і парламентськими резолюціями, — це була помилка
1848–1849 рр., а залізом і кров’ю».
«Абсолютизм був би ідеальним ладом для європейських де-
ржавних утворень, якби король та його урядовці залишалися людь-
ми такими ж, як і всі інші, яким не дано правити з надлюдським
знанням справи, розумом і справедливістю... Монархія та найіде-
альніший монарх... вимагають критики, шпильки якої допомага-
ють вийти на правильний шлях, коли їм загрожує небезпека заблу-
кати...»
«Критика може здійснюватися лише вільною пресою і парла-
ментом у сучасному розумінні. Обидві ці корективи можуть у ре-
зультаті зловживань притупити вістря свого впливу або навіть
зовсім його втратити. Запобігти чомусь подібному — одна із задач
охоронної політики, і без боротьби з парламентом і пресою ця зада-
ча не може бути розв’язана. Справа політичного такту та окомі-
ру — визначити межі, яких належить триматися в цій боротьбі,
щоб, з одного боку, не заважати необхідному країні контролю над
урядом, а з іншого — не дати цьому контролю перетворитися на па-
нування».
«Німеччина чекає на здійснення своїх надій не від лібералізму
Пруссії, а від її могутності; нехай Баварія, Вюртемберг йдуть на
поступки лібералізму, ніхто, проте, не припише їм тієї ролі, яку
відіграє Пруссія; межі Пруссії за Віденським трактатом перешко
джають здоровому державному життю».
Запитання
1. Охарактеризуйте політичні погляди Бісмарка.
2. Що Бісмарк мав на увазі під охоронною політикою?
3. Яким чином Бісмарк планує досягти єдності Німеччини?
4. Що означає вираз «залізом і кров’ю»?

Складання таблиці
графа і, використовуючи карту атласа «Об’єднання Німеччини»,
скласти таблицю «Етапи об’єднання Німеччини».
Дата Подія Результат
1864 р. Війна з Данією Шлезвіг і Голштейн — у спільно-
му володінні Пруссії та Австрії
1866 р. Війна з Австрією Австрія мала вийти з Німецького
союзу і відмовитися від Шлезвіга
і Голштейна на користь Пруссії
1866 р. Захоплення Нассау,
Гессена, Франкфурта
Розширення території Пруссії
1867 р. Утворення Північ-
нонімецького союзу
Закріплення провідної ролі Прус-
сії у Північнонімецькому союзі
1870–1871 рр. Війна з Францією Приєднання Ельзасу і Лотарінгії,
контрибуція у 5 млрд франків
Учитель підбиває підсумок роботи, звертаючи увагу на те, що
Німеччина стає «новою централізованою державою» і водночас осе-
редком європейської нестабільності.
Від Австрійської імперії до Австро-Угорщини
У ч и т е л ь. Після поразки революції внутрішньополітичне
і міжнародне становище імперії залишалося напруженим. Пораз-
ки у війні з Францією, Пьємонтом і Пруссією похитнули авторитет
Австрії на міжнародній арені. У країні почалися заворушення.
Для збереження єдності імперії Франц-Йосиф погодився на
компроміс. У 1867 р. імперія Габсбургів була перетворена на дуа
лістичну монархію Австро-Угорщину, яка складалася з двох неза-
лежних одна від одної у внутрішніх справах держав — Австрії та
Угорщини.
запитання.
Текст 1. З виступу одного з авторів системи австро-угорського
дуалізму Ф. Ф. Бойста в Раді Міністрів 1 лютого 1867 р.
«Необхідно, перш за все, закласти міцну основу, спираючись на
яку можна буде рухатися далі. Такою основою за обставин, що
склалися, є об’єднання німецького та угорського елементів проти

панславізму. Представляється абсолютно неможливим, щоб уряд
шукав собі головну опору серед слов’янського населення... Зовніш-
нє становище наше таке, що подальше зростання невдоволення ні-
мецького населення Австрією ще більше посилить небезпеку для
Австрії з боку Пруссії, і ця небезпека набагато сильніша, ніж та,
що пов’язана зі скороминущою незадоволеністю роз’єднаного, на
щастя, слов’янського населення...»
Запитання
1. Назвіть причини перетворення Австрійської імперії на Австро-
Угорщину.
2. Поясніть, чому автор вважає, що незадоволення слов’ян усере-
дині держави менш небезпечне,ніж загроза з боку Пруссії.
У ч и т е л ь. Після утворення Австро-Угорщини в країні посили-
лося намагання інших народів вийти зі складу Австро-Угорщини.
Бесіда
1. Підтвердьте або спростуйте твердження, що створення Північ-
нонімецького союзу — це початок нової історії Німеччини.
Свою відповідь аргументуйте.
2. Чому саме Пруссія, а не Австрія очолила об’єднання німецьких
держав?
3. Чому Австрійська імперія не змогла залишитися централізова-
ною державою?
2. Скласти історичний портрет О. фон Бісмарка.
3. Підготувати повідомлення про К. Кавура, Д. Мадзіні, Дж. Гарі-
бальді.
Урок 14
Тема. Об’єднання Італії
• показувати на карті італійські держави;
• називати райони, охоплені повстаннями з вимогами об’єднати
Італію;

• характеризувати процес та наслідки політичного об’єднання
Італії;
фон Мадзіні, Кавуру, Гарібальді, Лінкольну;
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття
«політична роздробленість», «Італійське королівство», «конс-
титуційна монархія», «Папа Римський».
Історичні діячі: Дж. Гарібальді, Д. Мадзіні, Віктор Емануїл II,
К. Кавур.
• 1859 р. — франко-італо-австрійська війна;
• 1860 р. — похід «тисячі» Дж. Гарібальді;
• 1861 р. — утворення Італійського королівства;
• 1866 р. — поразка Австрії в австро-пруссько-італійській війні;
• 1870 р.— здобуття Рима королівськими військами, об’єднання
Італії;
• 1871 р. — поразка Франції у франко-прусської війні, остаточне
теріал.
Хід уроку
1. Заповніть пропуски в хронологічній таблиці.
Дата Події
Війна Пруссії та Австрії проти Данії
1866 р.
утворення Північнонімецького союзу
1870–1871 рр.
проголошення Німецької імперії
2. Відновіть хронологічний порядок подій.
1) Проголошення Німецької імперії;
2) утворення Північнонімецького союзу;
3) війна Пруссії та Австрії проти Данії;
4) війна Пруссії проти Франції;
5) війна Пруссії проти Австрії.
Відповідь: 3 — 5 — 2 — 4 — 1.

3. Внаслідок яких подій до складу Пруссії увійшли наведені тери-
торії?
1 Війна з Австрією А приєднання Ельзасу і Лотарінгії,
контрибуція у 5 млрд франків
2 війна з Францією Б Нассау, Гессен, Франкфурт
3 анексія всередині
німецьких держав
В Австрія мала вийти з Німецького
союзу і відмовитися від Шлезвіга
і Голштейна на користь Пруссії
Відповідь: 1 В; 2 А; 3 Б.
У ч и т е л ь. Італія була, за словами Меттерніха, «географічним
поняттям». Італія була поділена на 8 держав. Це вкрай заважало
економічному розвитку країни. Так, під час перевезення товарів
з Парми до Модени протягом 35 миль купцям доводилося сплачу-
вати мито 6 разів. Щоб провезти товар річкою По, потрібно було за-
платити мито 21 раз. На півдні країни податки на сіль збільшували
її вартість у 10 разів. На півночі, у відносно розвиненій Ломбардії,
існували 70 феодів.
В Італії, як і в Німеччині, гостро постало питання про об’єд
нання.
Італія після Віденського конгресу і революції 1848–1849 рр.
Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мозковий
штурм» дати характеристику становищу Італії після Віденського
конгресу і революції 1848–1849 рр.
Передбачувані відповіді учнів:
• Італія розділена на 8 держав;
• частина італійських територій приєднана до Австрії;
• скрізь були відновлені абсолютні монархії, окрім П’ємонта;
• сильна влада церкви;
• у королівствах діяли свої системи мір і ваг;
• аграрна територія;
• дуже слабо розвинена промисловість;
• нерозвинений транспорт.
Учитель доповнює та уточнює відповіді учнів:
• збільшення товарності сільського господарства;
• розвиток великих промислових підприємств;

• нерівномірність економічного розвитку між частинами Італії;
• відсутність єдиного внутрішнього ринку.
Шляхи об’єднання Італії
Учитель пропонує учням об’єднатися в три групи і на основі до-
кументів, додаткового матеріалу скласти історичні портрети К. Ка-
вура, Д. Мадзіні, Дж. Гарібальді.
• 1-а група. К. Кавур та його діяльність.
• 2-а група. Д. Мадзіні та його діяльність.
• 3-я група. Дж. Гарібальді та його діяльність.
Текст 1. Французький історик А. Дебидур про К. Кавура
и проверочные работы. — М.: АСТ, 2003. — С. 70–71.
«...Вирізняючись зовнішньою добродушністю, веселою і про-
стою вдачею, що сприяло зростанню його популярності, Кавур був
незрівнянним дипломатом, уміючи з однаковим мистецтвом фор-
сувати події або вичікувати і готувати їх, наступати або поступати-
ся. Присутність духу ніколи не залишала його; ніхто не умів з та-
кою швидкістю отримувати вигоду з перешкод, що траплялися на
шляху, і використовувати їх на свою користь. Зухвалий і водночас
обережний, у разі потреби не дуже сумлінний, Кавур зазвичай не
вирізнявся особливою педантичністю. Але слід визнати, що спер-
шу він кожного разу вдавався тільки до чесних і законних прийо-
мів. ...Він прагнув посилено розвивати сільське господарство, про-
мисловість і торгівлю і... вкрив країну мережею залізниць, після
чого державні доходи незабаром збільшились удвічі. Разом з тим,
він переводив п’ємонтські фортеці у стан оборони, наповнював ар-
сенали і суттєво збільшив сардинську армію, яка... незабаром пере-
творилася... на одну з найкраще організованих в Європі. ...Він
хотів переконати європейських монархів, і особливо імператора
французів, що його політика спрямована не на повалення тронів,
а навпаки, на їх зміцнення, бо вона дає йому можливість стримува-
ти революційний рух і керувати ним».
Запитання
1. Як характеризує Кавура автор?
2. Які з рис його вдачі для вас найбільш привабливі?
3. Що робив Кавур для досягнення єдності Італії?
4. Як ви вважаєте, чому Кавур багато уваги приділяв розвитку
економіки?

Текст 2. З донесення К. Кавура
сардинському королю Віктору Еммануїлу II 24 липня 1858 р.
Хрестоматия по новой истории. 1789–1870 / Под ред. А. В. Ефи
мова, В. А. Орлова. — М., 1941. — С. 311–312.
«Після вельми довгих міркувань, про які я не повідомлятиму
Вашій Величності, ми дійшли згоди на таких умовах... Долина річ-
ки По, Романья і легатства повинні скласти королівство Верхньої
Італії під владою савойського дому. Татові залишається Рим та ото-
чуюча його територія. Решта частини папської держави з Тосканою
утворили б у такому разі королівство Центральної Італії. Територія
королівства Неаполітанського залишилася б без змін. Чотири
італійські держави повинні утворити конфедерацію за зразком
конфедерації німецької, і головування в цій конфедерації має бути
віддано татові з тією метою, щоб утішити його за втрату кращої
частини його володінь...»
Запитання
1. Які території мали увійти до Сардинського королівства?
2. Як ви думаєте, чому К. Кавур виявляє таку турботу про інтере-
си Папи Римського?
Текст 3. З прокламації Дж. Мадзіні «До сицилійців» (2 березня 1860 р.)
Хрестоматия по новой истории. 1789–1870 / Под ред. А. В. Ефи-
мова, В. А. Орлова. — М., 1941. — С. 313–316.
«Тепер обговорюється питання не про республіку або монархію,
йдеться про національну єдність — бути або не бути; чи залишати-
ся розчленованими та у рабстві за бажанням іноземного деспота —
не важливо, французького або австрійського, — чи стати людьми,
бути вільними...
Якщо Італія бажає бути монархічною під Савойською динас-
тією, то нехай. Якщо після об’єднання побажають оголосити визво-
лителями або, не знаю ким ще, короля і Кавура, то нехай. Все, що
ми тепер хочемо, — це утворення Італії; вона повинна бути створе-
на, і створена за власною свідомістю і натхненням без надання не-
обмежених повноважень у цій справі Кавуру і королю...»
Запитання
1. Яким чином, на думку Мадзіні, Італія повинна була досягти єд-
ності?
2. Чому Мадзіні заперечував проти надання необмежених повно-
важень Кавуру і королю?
Текст 4. Гарібальді про себе і боротьбу за єдність Італії

«Я був і залишаюся республіканцем», «Я звик підпорядковува-
ти будь-які свої політичні переконання меті об’єднання Італії,
яким би шляхом це не відбувалося», «Спочатку побудуємо свій бу-
динок, виженемо непроханих гостей, а потім вже будемо наводити
в ньому лад».
«З того моменту, коли я переконався, що Італія повинна йти ра-
зом з Віктором-Еммануїлом, щоб позбутися влади іноземців, я ви
знав своїм обов’язком коритися його наказам, чого б це мені не
коштувало, примушуючи навіть мовчати мою республіканську
совість... Таке моє переконання було у 1859 р.».
«Государю! Крик, — “Допоможіть!” — що пролунав у Сицилії,
збурив моє серце і серця декількох сотен моїх колишніх солдатів. Я не
радив моїм братам у Сицилії піднімати повстання, але з того часу, як
вони повстали в ім’я єдності Італії проти безсоромної тиранії нашого
часу, я не вагаючись став на чолі експедиції. Якщо ми переможемо,
я сподіваюся,щоІталіятаЄвропанезабудуть,щоцясправабуласпов-
ненавеликодушнимпоривомпатріотизму.Якщомибудемоперемож-
цями, мені дістанеться слава прикрасити Вашу корону новою і, мож-
ливо, найбільш коштовною з її перлин за однієї, проте, умови, що Ви
ніколи не дозволите своїм радникам передати її чужоземцям...»
Запитання
1. Визначте політичні погляди Гарібальді.
2. Що ви можете сказати про Гарібальді як людину і політика?
Текст 5. Віктор Гюго про Гарібальді
«Що таке Гарібальді? Людина — нічого більше. Але людина
у найвищому значенні слова. Людина свободи, людина людяності...
Чиєуньогоармія? Ні. Тільки жменя волонтерів.Бойовіприпаси?Ні.
Порох? Декілька бочок. Знаряддя? Узяті у ворога. У чому його сила?
Що доставляє йому перемогу? Хто стоїть за ним? Душа народів».
Запитання
1. Як Гюго характеризує Гарібальді?
2. Чи згодні ви з цією характеристикою?
Підбиваючи підсумки, вчитель наголошує на двох можливих
шляхах об’єднання Італії: помірковано-ліберальному й республі-
кансько-демократичному.
Створення Італійського королівства. Об’єднання Італії
Робота з таблиею
Учитель пропонує учням самостійно опрацювати текст підруч-
ника і скласти таблицю «Об’єднання Італії».

Дата
Території, приєднані
до Сардинського королівства
Події, в результаті яких
відбувалося приєднання
1. Співвіднесіть імена історичних осіб і факти їхньої біографії.
1 К. Кавур А ще студентом вступив до організації
карбонаріїв, створив товариство
«Молода Італія», що ставило за мету
добитися незалежності та об’єднання
країни, перетворення Італії на демок-
ратичну республіку. Він говорив:
«Реформа — справа королів, револю-
ція — ось секрет народів»
2 Д. Мадзіні Б жива легенда італійського народу,
безстрашний патріот, який присвятив
життя визвольній боротьбі. Одні вва-
жали його ангелом, інші — дияволом.
Він був дуже популярний, під його
прапором йшли битися з австрійцями
всі, хто мріяв про свободу Італії
3 Дж. Гарібальді В граф. Здобув освіту у військовій ака-
демії, але ні військова, ні придворна
служба його не приваблювали — зава-
жав незалежний характер. Став уособ-
ленням п’ємонтського буржуазного
дворянства. Залишивши військову
службу, він повернувся до свого маєт-
ку і перебудував господарство на капі-
талістичній основі
Відповідь: 1 В; 2 А; 3 Б.
2. Заповніть пропуски у хронологічній таблиці.
Дати Основні події
франко-італо-австрійська війна
1860 р.
утворення Італійського королівства
1866 р.
здобуття Рима королівськими військами, об’єднання Італії
1871 р.

2. Підготувати інформацію про зовнішню політику Великобри-
танії.
Урок 15
Тема. Вікторіанська Британія
• характеризувати зовнішню політику Англії;
• показувати на карті колоніальні загарбання Англії;
• описувати колоніальні загарбання Англії у ХІХ ст., визначати
суть політики блискучої ізоляції;
• пояснювати причини й наслідки перетворення Англії на про-
відну економічну державу світу;
• пояснювати наслідки Другої парламентської реформи;
• пояснювати причини утвердження ідеології і політики лібе-
ралізму;
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття:
«майстерня світу», «лібералізм», «фритредерство», «парла-
ментська монархія», «консерватори», «ліберали», «тред-юніо-
ни», «домініон», «Друга парламентська реформа».
Історичні діячі: королева Вікторія, Г. Пальмерстон, В. Гладстон.
• 1855–1858 рр., 1859–1865 рр. — перебування при владі уряд
лібералів на чолі з Г. Пальмерстоном;
• 1868–1874 рр. — перебування при владі уряд лібералів на чолі
з В. Гладстоном;
• 1867 р. — Друга парламентська реформа.
Хід уроку
1. Відновіть хронологічну послідовність подій.
1) Поразка Австрії в австро-пруссько-італійської війні;
2) похід «тисячі» Дж. Гарібальді;

3) здобуття Рима королівськими військами, об’єднання
Італії;
4) франко-італо-австрійська війна;
5) утворення Італійського королівства.
Відповідь: 4 — 2 — 5 — 1 — 3.
2. Заповніть пропуски в тексті.
1) Д. Мадзіні створив організацію __ . Він був прихильником
перетворення Італії в __ . Відкидав перетворення держави
шляхом __ . («Молода Італія», демократичну республіку,
реформ)
2) «Пороховим погребом» Італії була __ . Король Франциск II
Бурбон встановив __ режим. (Сицилія, репресивний).
3) На допомогу повсталим у Палермо прибула __ На чолі з Гарі-
бальді. Гарібальді урочисто вступив до столиці Королівства
обох Сицилій __ . Але незабаром Гарібальді поступився вла-
дою без боротьби __ . («Червона тисяча», Неаполь, Віктору
Еммануїлу)
3. Співвіднесіть імена історичних діячів з фактами їхньої біографії.
1 К. Кавур А Проголошення королівства Італія
2 Д. Мадзіні Б Походи «червоної тисячі»
3 Дж. Гарібальді В Створення «Італійського національно-
го суспільства»
Г Лідер організації «Молода Італія»
4. За допомогою методу «Мікрофон» дайте визначення термінам:
«Вікторіанська епоха», «вігі», «торі», «хартія», «чартизм».
У ч и т е л ь. В історії Великобританії 50–60 рр. стали початком
епохи процвітання. Англія перетворилася на «майстерню світу»,
Англію називали «володаркою морів». Що ще принесла Англії Вік-
торіанська епоха, нам і належить дізнатися на цьому уроці.
«Англія — майстерня світу»
Учитель пропонує учням розглянути карту атласа «Країни Єв-
ропи у ІІ пол. XIX — на поч. XX ст.» і відповісти на питання:
1. Назвіть галузі промисловості, які розвивалися в Англії.

2. Назвіть центри з виробництва металів, машинобудування, ви-
робництва зброї.
3. Назвіть текстильні центри Великобританії.
4. Назвіть центри вугледобувної промисловості.
5. Назвіть центри залізорудної промисловості.
Робота з таблицями
Учитель пропонує учням проаналізувати таблиці і зробити вис-
новок про економічний розвиток Великобританії.
Питання для порівняння 1850 р. 1870 р.
Кількість бавовняних фабрик 1 982 млн 2 483 млн
Кількість механічних веретен на цих фабриках – 30 млн
Кількість робітників на цих фабриках 330 000 450 000
Кількість вовняних фабрик 1 998 2 579
Питання для порівняння 1854 р. 1865 р.
Зростання вуглевидобування 61 млн т 93 млн т
Довжина залізниць 8 000 миль 12 000 миль
Роки Вартість світової торгівлі Вартість торгівлі Англії і її колоній
1850  14,5 млрд марок 5,2 млрд марок
1870 37,4 млрд марок 14,0 млрд марок
Затвердження принципів лібералізму
Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст парагра-
фа і відповісти на питання, записані на дошці.
1. Які прошарки суспільства склали основу ліберальної партії?
2. Хто виступив за нову виборчу реформу?
3. Визначте економічну платформу партії лібералів.
4. Назвіть лідерів ліберальної партії.
Учитель пропонує учням опрацювати документи і відповісти на
питання.
Текст 1. З акта про реформу 1867 р.
«Частина I. Виборче право ...3. Починаючи з 1868 р. і далі кож-
ний дорослий чоловік має право реєструватися як виборець і, бу
дучи зареєстрованим, голосувати за кандидата або кандидатів до

парламенту від даного виборчого округу, якщо він задовольняє та-
ким вимогам: якщо він досяг повноліття (21 року) і не притягався
до суду; проживав у даному виборчому окрузі протягом року перед
останнім днем липня як власник або орендар житлового будинку;
занесений до списків домовласників або орендарів житлових бу-
динків, що сплачують податки на користь бідних; якщо він своє-
часно сплатив до 20 липня податки, що належать, на користь бід-
них за обкладенням, складеним на 5 січень.
Причому жодна людина не повинна бути зареєстрована як ви
борець, якщо вона є лише співорендарем житлового будинку.
Частина II. Розподіл місць ...17. Надалі всі виборчі округи з на-
селенням менше 10 тис. чоловік за переписом 1861 р. обирають
тільки по одному члену парламенту...»
Запитання
1. Порівняйте новий виборчий закон з виборчою реформою 1832 р.
Які зміни відбулися?
2. Визначте значення даної реформи.
Зовнішня політика Англії
пункт параграфа й заповнити таблицю.
Метрополія Колонії Домініони
Англія
1. Співвіднесіть терміни і поняття.
1 Фритредери А прихильники свободи особи та права
власності
2 Домініон Б індійські солдати, що служили в англій-
ських колоніальних військах
3 Сипаї В прихильники вільної торгівлі і невтру-
чання держави в економіку
Г самоврядна провінція Великобританія
2. Відновіть хронологічну послідовність.
1) Друга виборча реформа;
2) спуск на воду першого у світі парового судна з гвинтовим
двигуном;

3) завоювання Індії;
4) відкриття Всесвітньої промислової виставки;
5) отримання Канадою статусу домініону.
Відповідь: 3 — 4 — 2 —5 — 1.
2. Скласти схему «Політичний устрій Великобританії».
3. Підготувати повідомлення про Аврама Лінкольна.
Урок 16
Тема. США
• показувати на карті хід громадянської війни в США;
• аналізувати два шляхи ринкової революції США, територіаль-
ну експансію США на американському континенті, причини,
хід та наслідки громадянської війни;
• давати характеристику визначним особистостям цього періоду
(зокрема Лінкольну);
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття:
«фермер», «скватер», «плантаційне рабство», «аболіціонізм»,
«республіканці», «демократи», «конфедерація», «резервація»,
«громадянська війна», «гомстед», «експансія», «Реконструкція».
Історичні діячі: Д. Браун, А. Лінкольн, Р. Лі, В. Шерман,
В. Грант.
• 1828 р. — утворення демократичної партії;
• 1854 р. — утворення республіканської партії;
• 1859 р. — повстання під проводом Дж. Брауна;
• 1861–1865 рр. — Громадянська війна;
• 20 травня 1862 р. — Акт про гомстеди;
• 1 січня 1863 р. — набрав чинності закон про скасування рабства;
• 1865 р. — ухвалено 13 поправку до Конституції США про ска-
сування рабства;
• 1865–1877 рр. — реконструкція Півдня США.

Хід уроку
І. Поясніть твердження.
1. Англія — «майстерня світу».
2. Англія — «батьківщина лібералізму».
3. Англія — «мачуха інших народів».
4. Англія — «світовий банкір».
ІІ. Визначте правильні відповіді.
1. Світова економічна першість Англії в 50–60-х рр. полягала
у тому, що:
а) була єдиною країною, де відбувався промисловий переворот;
б) випереджала решту країн за технічним розвитком;
в) англійські товари були найбільш конкурентоспроможними
на світових ринках;
г) займалася піратством;
д) здійснювала основну частину міжнародних вантажних пе-
ревезень;
е) за рівнем розвитку сільського господарства посідала 1 місце
у світі;
ж) перетворилася на світовий фінансовий центр.
Відповідь: б, в, д, ж.
2. Основні положення виборчої реформи 1867 р. в Англії:
а) ліквідація «гнилих містечок»;
б) запровадження виборчого права для чоловіків, що досягли
21 року;
в) запровадження виборчого права для жінок;
г) зниження майнового цензу;
д) надання виборчих прав жителям колоній.
Відповідь: б, г.
У ч и т е л ь. Перемога у війні з Англією та створення незалеж-
ної держави створили умови для швидкого розвитку капіталізму.
Проте в США економічний розвиток відбувався двома різними
шляхами, що зрештою призвело до громадянської війни між Пів-
ніччю і Півднем.
Зростання території США у І пол. XIX ст.
Складання таблиці
Учитель пропонує учням на основі матеріалу підручника
і карти історичного атласа «Зростання території США до 70-х рр.

XIX ст. Громадянська війна у США 1861–1865 рр.» скласти таб-
лицю.
Територіальні придбання США
Дата
Території,
які були приєднані
Події, в результаті яких від-
булося розширення територій
Учитель повідомляє про документ, на якому базувався зовніш-
ньополітичний курс США, — доктрину Монро — «Америка для
американців».
Соціально-економічний розвиток США
Учитель пропонує учням, використовуючи карту історичного
атласа «Зростання території США до 70-х рр. XIX ст. Громадянська
війна у США 1861–1865 рр.», виконати завдання:
1. Назвіть штати і території, вільні від рабства.
2. Назвіть штати і території, в яких було поширено рабство.
Учитель пропонує проаналізувати таблиці й зробити висновок
економічному розвитку Півночі Америки.
Показники розвитку Північ Південь
Населення 22 млн чол. 9 млн чол.
(з них — 4 млн рабів)
Питома вага в промис
ловій продукції країни
85 % 15 %
Кількість робітників
у промисловості
1,3 млн 0,1 млн
Довжина залізниць 30 тис. км 10 тис. км
Виробництво прокату 480 тис. т 30 тис. т
Число веретен на текс-
тильних фабриках
5 млн 0,3 млн
Показник Північ Південь
Населення 22 млн чол. 9 млн чол. (з них — 4 млн рабів)
Наймані робітники 1200 тис.
і 700 тис. батраків
170 тис.
Капітал промисло-
вих підприємств
850 млн доларів 170 млн доларів
Капітал банків 400 млн доларів 22 млн доларів

Запитання
1. Оцініть промисловий розвиток Півночі.
2. Оцініть промисловий розвиток Півдня.
3. Які галузі промисловості розвивалися на Півдні, а які — на
Півночі?
У ч и т е л ь. У південних штатах розвивалося господарство
плантації. Плантатори використовували працю мільйонів рабів,
отримуючи величезні прибутки.
питання.
Текст 1. Господарство плантації
«Плантатор зазвичай жив у садибі і сам займався господар
ством, користуючись послугами керівника. Великим плантаторам
належала основна маса рабів. Із загальної кількості 1,5 мільйона
вільних сімей на Півдні близько 400 тисяч володіли рабами. З них
88 % мали менше 20 рабів, деякі — від 1 до 5. Плантаторська арис-
тократія налічувала близько 10 тисяч сімей, і кожна з них існувала
за рахунок праці 50 і більш рабів. «...Витрати на одного негра,
включаючи податок, харчі, одяг і ліки,... коштували від 12 до
13 доларів на рік». У 1825 р. ці витрати збільшилися до 35 доларів,
але до цієї суми входили ще й витрати на плату наглядачам, на лі-
кування, їжу, податки, на плуги, інструменти та ін. Наглядач же
міг отримати до 1000 доларів на місяць».
Запитання
1. Яку кількість рабів мали у своєму розпорядженні плантатори
Півдня?
2. Скільки на рік коштувало утримання раба?
3. Спробуйте оцінити можливий прибуток господарства плантації.
4. Що було необхідно плантаторам для отримання прибутку?
5. У чому полягали суперечності між Північчю і Півднем?
Текст 2. Американський історик Денієл Бурстін
про рабовласницьку систему в США
«Рабство мало регіональний характер, воно існувало лише в де-
яких районах США, зокрема на Півдні. ...Плантатори Півдня зовс-
ім не вважали своїх рабів ворогами, швидше вони дивилися на них

як на членів великої сім’ї. Не можна сказати, що несправедливості
не було зовсім, але у ті часи траплялось, що дружини плантаторів
нерідко відігравали досить позитивну роль, надаючи, наприклад,
допомогу при пологах, піклуючись про здоров’я рабів. Вони вважа-
ли це своїм обов’язком. Треба також враховувати, що дехто був пе-
реконаний у неповноцінності негритянської раси, необхідності опі-
кати її представників, таких слабких і безпорадних».
Запитання
1. Як ви вважаєте, чиї інтереси представляє автор?
2. Чи згодні ви з його точкою зору? Свою відповідь аргументуйте.
У ч и т е л ь. В Америці розгорнувся аболіціоністський рух —
рух за звільнення негрів. Цей рух був підготовлений глибокими
змінами в умонастроях людей. Першою з європейських держав,
яка наприкінці XVIII ст. скасувала... рабство у своїх колоніях, бу-
ла революційна Франція. Віденський конгрес 1814–1815 рр. прий-
няв рішення про заборону работоргівлі в Атлантичному океані.
У середині XIX сторіччя питання про рабовласництво стало од-
ним з основних у політичному житті США. У 1854 р. була створена
республіканська партія, до якої увійшли супротивники рабовлас-
ництва. На президентських виборах 1860 р. республіканці висуну-
ли своїм кандидатом Аврама Лінкольна.
Портрет історичної особи
Учитель пропонує учням виступити з повідомленням про Авра-
ма Лінкольна.
Завдання: по ходу виступів письмово скласти історичний порт-
рет Аврама Лінкольна.
Громадянська війна 1861–1865 рр.
Учитель говорить про те, що конфлікт між Північчю і Півднем
переріс у військове протистояння, пропонує учням познайомитися
з документами та хронологічною таблицею «Громадянська війна
в Америці» й дати відповіді на запитання.
Текст 3. Маргарет Мітчелл «Понесені вітром»
«...Чи замислювався будь-хто з вас, джентльмени, над тим, що
на півдні немає жодного збройного заводу? Або над тим, як взагалі
мало ливарних заводів на півдні? Так само як і ткацьких фабрик,
і вовнопрядильних і шкіряних підприємств. Чи замислювалися ви
над тим, що у нас немає жодного військового корабля і що флот янкі
може заблокувати наші гавані за один тиждень, після чого ми не змо-
жемо продати за океан жодного пакунка виляску?... Я народився

у Чарльстоні, але останні декілька років провів на півночі... І я ба-
чив багато того, що ніхто з вас не бачив. Я бачив тисячі іммігрантів,
готових за шматок хліба і декілька доларів битися на стороні янкі,
я бачив заводи, фабрики, верфі, рудники і вугільні шахти — все те,
чого у нас немає. А у нас є один тільки виляск, раби і пиха. Це не ми
їх, а вони нас розіб’ють в один місяць...»
Запитання
1. Як герой роману Ретт Батлер оцінював сили сторін?
2. У чому, на думку героя, полягали переваги янки?
3. Як ви ввавжаєте, чому війна тривала не один місяць, а чотири
роки?
Робота з хронологічною таблицею
Громадянська війна в Америці
Дата Події
1860–1861 рр. створення Південної Конфедерації
1861 р. обстріл військами Конфедерації форту Самтер біля
Чарстона
1861–1862 рр. похід південців на Вашингтон
1862 р. спроба реалізації плану «удавного оточення» Півдня
1862 р. ухвалення закону про гомстедів
1 січня 1863 р. скасування рабства
літо 1863 р. війська Конфедерації зазнали поразки у битві при Гет-
тісберзі
1864 р. «марш до моря» армії генерала Шермана
1865 р. війська генерала Гранта зайняли столицю Віргінії
м. Річмонд, закінчення війни
Запитання
1. Виділіть етапи військових дій.
2. Хто здобув перевагу на першому етапі громадянської війни?
Чому?
3. Хто здобув перемогу в Громадянській війні? Чому?
Реконструкція Півдня
розділ підручника і скласти план відповіді.
Приблизний план
1. Знищення рабства.
2. Економічний розвиток країни. Заселення заходу. Проблеми ін-
діанців.

3. Соціально-політичне становище негритянського населення.
4. Суперечності в таборі переможців.
5. Створення організації Ку-клукс-клан.
6. Утиски прав негритянського населення.
1. Співвіднесіть терміни і визначення.
1 Аболіціонізм А місце, призначене для проживання
корінного населення
2 гомстед Б рух за скасування рабства
3 резервація В відновлення
Г земельна ділянка у 160 акрів
Відповідь: 1 Б; 2 Г; 3 А.
2. Співвіднесіть подію і період Громадянської війни в США.
А Перший період війни;
Б другий період війни.
1) Спроба реалізації плану «удавного оточення»;
2) рейди армії Півдня на Вашингтон;
3) скасування рабства;
4) захоплення представниками півдня форту Самтер;
5) битва при Геттісберзі;
6) «марш до моря» генерала Шермана;
7) акт про гомстеди.
Відповідь: А — 1, 2, 4, 7; Б — 3, 5, 6.
3. Дайте відповідь на питання.
1) Як ви вважаєте, чи могло існувати рабство без освоєння но-
вих земель на заході?
2) Як ви вважаєте, яких мотивів в аболіціонізмі було більше —
економічних чи моральних? Свою відповідь аргументуйте.
2. Заповніть порівняльну таблицю «Війна за незалежність у Пів-
нічній Америці і Громадянська війна в США».
Критерії для порівняння
Війна за незалежність
у Північній Америці
Громадянська
війна в США
Рівень розвитку капіталізму
Мета війни
Учасники
Досягнуті результати

Тема 4. Утвердження
індустріального суспільства
у провідних державах світу
Урок 17
Тема. Формування індустріального суспільства
у провідних державах Європи і в США
• характеризувати процес завершення формування індустріаль-
ного суспільства у провідних державах Європи і США, науково-
технічну революцію кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення
великих корпорацій і фінансово-промислових груп, монополі-
зацію економіки, нові класи і суспільні верстви, міграційні ру-
хи, ствердження демократії та громадянського рівноправ’я,
зростання ролі держави у суспільному та економічному житті;
• пояснювати причини посилення нерівномірності економічного
та політичного розвитку європейських країн і США та наслідки
цього явища;
• показувати на карті країни світу в останній третині ХІХ ст., ос-
новні індустріальні центри Європи і США;
Основні поняття: «індустріальне суспільство», «науково-техніч-
на революція», «корпорація», «монополія», «капіталізм», «інвести-
ції», «міграція», «модернізація», «міжнародний робітничий рух».
Основні події: 1889 р. — II Інтернаціонал.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь. Наприкінці XIX ст. в Європі склалася модель моно-
полістичного капіталізму. Європа стала центром економіки. Техні-
ка корінним чином змінила повсякденне життя людини, вона змі-
нює й саму людину. Досягнення суспільства почали вимірюватися
успіхами в розвитку машинного виробництва. Технічний прогрес
перетворився на одну з головних цінностей.
Змінюється соціальний склад населення, погляди і цінності йо-
го різних шарів виражають нові ідейно-політичні віяння.

167Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. та її наслідки
Учитель пропонує учням прочитати тексти і відповісти на пи-
тання.
Текст 1. Про технічний прогрес у містах на початку XX ст.
Тексти 1–4. Історія епохи очима людини. Україна та Європа
у 1900–1939 роках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч.
закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — К.: Генеза,
2004. — С. 11–12.
«[1896 р.] Г. Форд випробував свій перший автомобіль, виготов-
лений у майстерні, який, за його визнанням, «нагадував селян
ський візок». 1903 р. вже було засноване «Товариство автомобілів
Форда», а 1906 р. побудоване перше триповерхове заводське при-
міщення.
До початку Першої світової війни підприємства Форда перетво-
рилися на своєрідну імперію з філіалами в Англії, Австралії та ін-
ших країнах, де вироблялося 248 тис. автомобілів на рік».
Текст 2. Про будівництво мостів на зламі ХІХ–ХХ ст.
«Початок «новітньої ери сталевих мостів» заклали арочний
міст інженера Дж. Ідса через річку Міссісіпі в м. Сент-Луїс (1874),
балочний міст за проектом Сун Сміта через річку Міссурі (1879),
висячий Бруклінський міст у Нью-Йорку батька та сина Реблінгів
(1883) і консольний міст В. Бекера та Дж. Фоулера через Фортську
протоку в Шотландії (1890).
З 80-х років [XIX ст.] у будівництві транспортних та інших спо-
руд поряд із сталлю дуже широко застосовували залізобетон».
Текст 3. Про розвиток індустрії та зв’язку
у країнах Заходу на початку XX ст.
«Паралельно зі зростанням видобутку вугілля змінюється об-
личчя європейської металургії. Розвиток металургії безпосередньо
впливав і на будівництво: дедалі ширше застосовувались металеві
конструкції, особливо наочно переваги металу над традиційними
матеріалами виявлялися в будівництві мостів...
Будівництво деяких залізниць мало характер стратегічних сен-
сацій: такими є магістраль Схід–Захід у США, Транссибірська ма-
гістраль у Росії, магістраль Каїр—Мис Доброї Надії в Британській
імперії. Але дійсно колосального значення для Європи набула
мережа залізниць, які з’єднали між собою скромні містечка гли
бокої провінції з великими культурно-господарськими центрами.

Телеграф працював та удосконалювався вже давно, а з кінця 70-х ро
ків [XIX ст.] почав поширюватися телефонний зв’язок. Одночасно
розпочалася ера електричної лампочки».
Текст 4. Про розвиток енергетики
«Парова енергія охоплювала обмежені життєві та економічні
простори, досі її можна було передавати тільки за допомогою зубча-
тих коліс і паса. Для того щоб парова енергія була скрізь, потрібно
було багато маленьких парових машин.
Ситуація змінилася після того, як почала розвиватися електри-
ка, точніше кажучи — придатний для силового приводу змінний
струм високої напруги. Ряд сенсаційних виставок, що відбулися
у 1880–1890 рр., ознаменували прорив у галузі використання елек-
тричного струму для освітлення та приведення в рух машин. Техні-
ка більше, ніж будь-коли раніше, стала чарівним світом невидимої
сили та яскравих ефектів. Тоді й постало цілісне уявлення про тех-
ніку як з’єднувальний та всюдисущий витвір і про технічний про-
грес як безкінечне явище».
Запитання
1. Назвіть технічні винаходи, які з’явилися у XIX ст.
2. Назвіть нові матеріали, які почали використовувати у про-
мисловості.
3. Назвіть галузі промисловості, які з’явилися в XIX ст.
4. Як, на вашу думку, промислова революція змінила життя людей?
Учитель пропонує учням за допомогою карти історичного атла-
са «Країни Європи у ІІ пол. XIX — на поч. XX ст.». виконати зав
дання.
1. Назвіть найбільш розвинені в економічному плані держави.
Свою відповідь обґрунтуйте.
2. Назвіть європейські міста, в яких проживало близько 1 млн чо-
ловік.
3. Назвіть міста, де проводилися Всесвітні промислові виставки.
4. Назвіть держави, де існували найбільші монополістичні
об’єднання.
Учитель пропонує учням проаналізувати представлені дані
і зробити висновки про економічний розвиток світу.
Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для
учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М., 1993. — С. 29–31.

Гісем О. В. Всесвітня історія. 8–9 класи: Наочний довідник /
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — К.; Х.: Веста, 2006. — С. 128.
Доля провідних держав у світовому промисловому виробництві
Роки США
Німеч-
чина
Англія Франція Італія Канада Росія Японія
1870 23,3 13,2 31,8 10,3 2,4 1,0 3,7 –
1900 30,1 16,6 19,9 7,1 2,7 1,4 5,0 0,6
1. Порівняйте дані таблиці і проранжируйте держави за рівнем
промислового виробництва у світі, в Європі.
2. За допомогою карти атласа поясніть отримані результати.
Виробництво чавуну і сталі у 1860–1910 рр., млн т.
Рік
Німеччина Велика Британія Франція
чавун сталь чавун сталь чавун сталь
1860 0,5 — 3,8 — 0,8
1880 2,7 7,8 7 1,7
1890 4,6 3,1 8,0 5,3 1,9
1900 8,5 7.3 9,1 5,9 2,7
1910 14,7 13,1 10,1 7,6 4,0
Запитання
1. Проаналізуйте данні таблиці. Яка з держав могла б вважатися
найбільш розвиненою в економічному плані?
2. Чому виплавлення чавуну і сталі служила основним показни-
ком економічного розвитку держав?
3. В яких галузях промисловості використовували метал?
Зовнішньоторговельний обіг провідних країн світу (у млрд дол.)
Роки Світовий обіг Англія Німеччина Франція Італія США
1890 15,8 3,0 1,8 1,6 0,4 1,6
1895 15,3 2,8 1,7 1,4 0,4 1,5
1900 19,8 3,7 2,5 1,7 0,6 2,2
Запитання
1. Назвіть європейські держави, які лідирували у світовій торгівлі.
2. Оцініть розвиток міжнародного ринку.

Індустріальне суспільство
Учитель пропонує учням прочитати тексти і відповісти на пи-
тання.
Текст 5. Зміни у суспільній структурі
Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 ро-
ках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров,
В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — Київ: Генеза, 2004. — С. 13.
«Серйозні зміни відбуваються у суспільстві та його структурі.
Зростає рівень життя, поліпшуються умови праці та побуту, збіль-
шуються тривалість життя і загальний добробут. Різко скорочу-
ються протилежні, дуже багаті й дуже бідні, верстви. Суспільство
стає більш однорідним. Зникають станові привілеї. Значну кіль-
кість населення становлять нові середні верстви: фермери (у СІЛА),
селяни-власники (у Франції — до 60 % населення), кваліфіковані
робітники і взагалі «робітники» (наприклад, інженерно-технічний
персонал), службовці, вчителі, лікарі, працівники сфери обслуго-
вування. Їх часто узагальнено називають середнім класом».
Запитання
1. Які зміни відбулися у соціальній структурі суспільства?
2. Які категорії населення ми можемо віднести до середнього
класу?
3. Від чого залежав життєвий рівень населення?
Текст 6. Зміни у повсякденному житті на зламі XIX–XX ст.
«Найжвавіші шляхи сполучення пролягали між Європою і Аме-
рикою. В один бік лилися потоки переселенців та промислових то-
варів, в інший — сировина, продукти харчування, особливо пше-
ниця, якою засівалися цілинні землі, що освоювалися залежно від
будівництва залізниць та переміщення кордонів усе далі на захід.
Із зростанням вантажопотоків ціна перевезення знижувалася
з фантастичною швидкістю. Дешевий імпорт «перевів» викорис
тання дорогих земель Європи з виробництва зернових на виробниц-
тво фруктів та овочів, які швидко псувалися... Завдяки доставці
молока у цистернах залізницями поліпшилося постачання міст...
Подешевшав одяг. У 1896 р. становище англійських найманих
робітників поліпшилось приблизно наполовину порівняно з 1875 р.
За рахунок доходу, що збільшився, стали кращими харчування та

одяг. Недавнє соціальне завоювання — короткий робочий день по
суботах — сприяло тому, що люди змогли відвідувати мюзик-холи,
які з’являлися на той час, чи спортивні видовища... Різноманітні-
шим ставало харчування найманих робітників. Швидкісні морські
перевезення дали змогу доповнити фруктами зростаюче внутрішнє
виробництво сільськогосподарської продукції».
Запитання
1. Які зміни відбулися у повсякденному житті населення?
2. Які зміни дозволили поліпшити постачання міст?
3. Як робітники проводили свій вільний час?
Учитель пропонує учням проаналізувати таблиці й відповісти
на питання.
учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М., 1993. — С. 32–33.
Гісем О. В. Всесвітня історія. 8–9 класи: Наочний довідник /
О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — К.; Х.: Веста, 2006. — С. 128.
Розподіл населення Німеччини за різними сферами діяльності
у 1880 і 1907 рр. (%)
Роки
Сільське гос-
подарство
Промис
ловість
Торгівля
Державна
служба
Прислуга
1880  42  35  8,4  6,6  8
1907 4 39,7 13,3 7 6
Розподіл населення Франції за основними сферами діяльності (%)
Роки
Сільське гос-
подарство
Промисловість Торгівля
Вільні
професії
Управління
1859 48,5 30,7  7,7  1,8 11,3 
1900  45,1 33,4  6,7 3 11,8
1913 42 37,3 7 3,2 0,5
Запитання
1. Як змінився соціальний склад населення?
2. В яких галузях збільшилася кількість робітників?
3. В яких галузях зменшилася кількість робітників?
4. Як ви думаєте, з чим пов’язані ці зміни?
У ч и т е л ь. Підйом крупної промислової індустрії викликав
зростання міст і змінив становище буржуазії і найманих робітни-
ків. З’явилася численна крупна промислова група, яка посіла ліди-
руюче місце у суспільстві.

Промислова революція змінила становище робітників: їх кіль-
кість зросла, збільшився внесок робочих в економічний розвиток
країн.
Формування поняття
Суспільство, що народилося в результаті промислової револю-
ції, у складі якого велика частка буржуазії і робітників, називають
індустріальним.
У ч и т е л ь. Незважаючи на внесок робітників в економіку
країн їх становище не ставало кращим.
За XIX ст. населення Європи збільшилося вдвічі. Швидке зрос-
тання населення призвело до загострення соціального питання.
В європейських країнах не вистачало підприємств, для того щоб
прийняти всіх людей, що вступили в працездатний вік. Робітникам
доводилося шукати роботу за кордоном.
Робота з таблицєю
Учитель пропонує учням проаналізувати таблицю і відповісти
Хрестоматія по новій історії: Другий період: Допомога для
вчителя / Сост. П. И. Остриков і др. — М., 1993. — С. 32–33.
Імміграція в США (в тис. чол.)
Роки Всього
У тому числі з
Європи
Великої
Британії
Ірландії
Німеч-
чини
Східної
Європи
Країн
Середзем
номор’я
1881–1895 7370 6800 915 880 1840 455 640
1896–1905 5400 5130 215 345 285 980 1430
Запитання
1. З яких країн походила імміграція до Америки?
2. Як ви думаєте, з якими подіями це може бути пов’язано?
Еміграція — виїзд людей з країни, де вони жили й працювали.
Політичні течії XIX ст.
питання.

Текст 7. Про різні типи суспільних взаємовідносин
«Суспільство — це насамперед певний тип взаємовідносин між
людьми. Історія знала суспільства, в яких окрема людина ніби роз
чинялась у колективі, не усвідомлюючи своїх особистих інтересів.
Такі суспільства, як правило, згуртовуються через зовнішню загро-
зу (природні умови, набіги завойовників тощо). Люди пов’язані
між собою круговою порукою, їхнє життя регламентується числен-
ними наказами, заборонами, традиціями. І хоча всі в такому сус-
пільстві рівні, всі й однаково безправні з точки зору відсутності
в людей будь-яких особистих прав і свобод. Такий тип суспільних
відносин називається общинним.
...Існують також суспільства, котрі будуються за принципом
корпорації (групи), — ремісничі цехи, феодальні сходи, класи то-
що. Усередині кожної корпорації вже чітко простежується нерів-
ність, між членами групи йде боротьба за вище становище. Інтере-
си окремих людей підпорядковані інтересам цієї групи, яка, у свою
чергу, забезпечує підтримку кожному з її членів... Цей тип суспіль-
них відносин є більш прогресивним щодо общинного, через те що
забезпечує велику свободу окремій особі...
У центрі громадянського суспільства перебуває суверенна осо-
бистість, яка володіє різними правами та свободами, насамперед
«невідчужуваними» — на життя, власність, свободу. Поведінка
окремої людини повністю визначається її власними інтересами, на
неї покладається і вся відповідальність за свої дії. Така особистість
понад усе цінує власну свободу, поважаючи разом з тим законні ін-
тереси інших людей. Цінність людини визначається передусім її
особистісними якостями, що стимулює в ній прагнення до розкрит-
тя і розвитку її здібностей. Самоцінність людської особи, її гідність
є показником соціального прогресу, важливим загальноцивіліза-
ційним досягненням...»
Запитання
1. Назвіть види соціальних відносин.
2. Який вид соціальних відносин, на вашу думку, найприйнятні-
ший? Свою відповідь поясніть.
3. Які цінності захищає цивільне суспільство?
Текст 8. Дейвіс Н. Європа. Історія

«Лібералізм. Оборонці лібералізму наголошували передусім
на пануванні закону, індивідуальній свободі, конституційних
процедурах, релігійній толерантності та на загальних правах
людини. Вони протестували проти природжених привілеїв (де ті
ще збереглися) монархів, церкви та аристократії. Ліберали
XIX ст., крім того, надавали великого значення власності, вва-
жаючи її за головне джерело відповідального судження та
справжнього громадянства.
Економічний лібералізм зосереджувався на концепції вільної
торгівлі.
Консерватизм почав викристалізовуватись як послідовна ідео-
логія в зіткненні з ліберальними тенденціями. Він був не проти
демократії або змін узагалі, і його не слід сплутувати зі звичайни-
ми реакційними поглядами. Консерватизм лише наполягав, що
всякі зміни слід запроваджувати і скеровувати так, щоб органічний
розвиток загальновизнаних державних та суспільних інститу-
цій — монархії, церкви, соціальної ієрархії, власності та родини —
не опинився під загрозою. Назва «консерватизм» походить від ла-
тинського слова «зберігати».
Націоналізм — сукупність ідей, пов’язаних із нацією, чиї інте-
реси вважали за найвище добро, — став однією з потужних сил
новітньої доби. Націоналізм обійшов усі континенти земної кулі,
розвинувшись у два протилежні варіанти. Один з них — держав-
ний, або громадянський, націоналізм — спирався на підтримку
панівної верхівки сформованих держав. Другий — народний, або
етнічний, націоналізм — живився вимогами спільнот, що жили
в тих державах і протестували проти їхньої політики. Саме тому де-
хто з істориків протиставляв процеси «творення держави» і «тво-
рення нації».
Соціалізм, як і націоналізм, — колективна віра. Він виступає
проти експлуататорів та власників задля захисту не просто індиві-
да, а суспільства в цілому. Його назва походить від уявлення про
товариство, або, як кажуть тепер, про солідарність, що означає ла-
тиною «товариш». Соціалізм вважає, що знедоленим, кволим та
пригнобленим стерпне життя буде гарантоване лише тоді, коли бу-
дуть об’єднані ресурси, порівну поділені багатства, а права ін-
дивідів — підпорядковані загальному добру. На відміну від лібе-
ралізму, соціалізм не боїться сучасної держави, навпаки: він
розглядає державу як арбітра, а то й першорушія обстоюваних за-
ходів. Соціалізм мав бути спрямований проти гнобителів як на
батьківщині, так і за кордоном. Чуття міжнародної солідарності
зробило його природним опонентом націоналізму».

1. Назвіть політичні течії XIX ст.
2. Назвіть основну мету, яку відстоювали представники даних
політичних течій.
Міжнародна діяльність папства
У ч и т е л ь. Папа Римський Лев XIII прагнув пристосувати
свій курс до умов капіталізму. Він був прихильником найактив-
нішої участі католиків у політичному житті. Він допускав мож-
ливість співпраці з парламентськими і навіть республіканськими
режимами за умови, щоб «не були порушені нічиї права і голов
ним чином щоб були враховані інтереси церкви». Він заохочував
створення католицьких профспілок, що виступали з позицій
класової співпраці, і різного роду світських організацій клери-
калізму.
Папа Римський вважав, що «соціалізм шкодить робітникам».
Лев XIII не шкодував фарб для опису тяжкого положення робіт
ників при капіталізмі. Але, говорив він, багаті і бідні завжди були,
є і будуть. Робітники повинні не боротися з капіталістами, а спів-
працювати з ними, бо вони не можуть існувати без капіталістів, як
і капіталісти без робітників. При цьому папа нагадував бідним, що
терпіння — одна з вищих християнських чеснот.
Найголовніше для Ватикану — це проблеми миру. Мир — це
конкретне розуміння справедливості і загального блага, заснова-
ного на дотриманні міжнародним співтовариством фундамен-
тальних прав людини: права на життя, гідне існування, свободу
совісті.
Учитель пропонує учням визначити, який вид соціальних від-
носин відстоювала церкву в XIX ст.
1. Як пов’язана між собою промислова революція і становище ро-
бочого класу?
2. Які країни Європи лідирували в економічному розвитку в ХІХ ст.?
3. Які зміни відбулися в соціальному складі європейських країн?
4. Як ви думаєте, чому реформізм поступово бере гору над револю-
ційними ідеями?

Завдання
• Співвіднесіть країни і монополістичні об’єднання.
А Німеччина 1 Рейн-Вестфальський
кам’яновугільний синдикат
Б Великобританія 2 концерн Шнейдера
В Франція 3 чавунний синдикат
4 концерн «Крупп»
5 металургійний синдикат
6 електротехнічна кампанія
«Сіменс–Шуккерт»
7 трест «Портланд-цемет»
8 автомобільна фірма «Рено»
Відповідь: А — 1, 4, 6; Б — 3, 7; В — 2, 5, 8.
2. Заповніть таблицю «Науково-технічний прогрес ХІХ ст.».
Галузь промисловості
Дата
винаходу
Країна Винахід
Значення
винаходу
Текстильна промисловість
Металургія
Машинобудування
Транспорт
Засоби зв’язку
Урок 18
Тема. Франція 1870–1900 рр.
• називати причини франко-прусської війни;
• описувати хід франко-прусської війни, їй наслідки;
• висвітлювати основні напрямки соціально-економічного і полі-
тичного життя Франції в останній третині ХІХ ст.;
• називати головні історичні події, проблеми внутрішньої та зов-
нішньої політики;
• застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «Третя рес-
публіка», «фінансова олігархія», «справа Дрейфуса», «коруп-
ція», «антисемітизм».

Історичні діячі: Тьєр, Л. Гамбетта, П. Кубертен, Г. Ейфель, А. Пежо.
• 1875 р. — прийняття Конституції Третьої республіки;
• 1891–1893 рр. — оформлення союзу Франції та Росії;
• 1889 р. — за проектом А. Ейфеля у Парижі до відкриття Все
світньої виставки споруджено Ейфелеву башту; А. Пежо розпо-
чав випуск перших вітчизняних автомобілів;
• 1896 р. — за ініціативи П. Кубертена відновилося проведення
Олімпійських ігор.
Хід уроку
1. Співвіднесіть терміни і поняття.
А Монополія 1 об’єднання підприємств однієї галузі.
Учасники об’єднання укладають угоди що-
до цін і розподілу ринків збуту, зберігаючи
свою власність і комерційну самостійність
Б Картель 2 об’єднання підприємств, які втрачають будь-
яку самостійність. Власники підприємств
отримують акції на суму внесеного паю
В Синдикат 3 об’єднання підприємств різних галузей
господарювання — торговельних фірм,
банків, транспортних компаній, що пере-
бувають під єдиним фінансовим контролем
одного чи кількох підприємців
Г Трест 4 об’єднання підприємств, що виробляють
однорідну продукцію. Учасники синдика-
ту зберігають власність на засоби вироб-
ництва і виробничу самостійність, але
втрачають самостійність комерційну. Ви-
роблена продукція реалізується як влас-
ність синдикату через створену для цього
контору
Д Концерн 5 це встановлення підприємцем або групою
підприємців контролю над однією чи
кількома галузями виробництва з метою
збільшення прибутків і ліквідації конку-
ренції
Відповідь: А 5; Б 1; В 4; Г 2; Д 3.

2. Співвіднесіть назви монополістичних об’єднань і місця їх роз-
ташування.
А Лондон 1 Рейн-Вестфальський кам’яновугільний
синдикат
Б Париж 2 концерн Шнейдера
В Кельн 3 чавунний синдикат
Г Ле-Крезо 4 концерн «Крупп»
Д Бірмінгем 5 металургійний синдикат
Е Лонгві 6 електротехнічна кампанія «Сіменс–Шук-
керт»
7 трест «Портланд-цемет»
8 автомобільна фірма «Рено»
Відповідь: А 7; Б 8; В 1, 4, 6; Г 2; Д 3; Е 5.
У ч и т е л ь. Третя республіка у Франції народилася в роки до-
корінних змін в Європі. Проте Наполеон ІІІ, як і раніше, вважав
Францію найсильнішою європейською державою, здатною пере-
могти у будь-якій війні. Війна повинна була укріпити режим Дру-
гої імперії, тоді як у самій державі прогресивні сила вимагали вста-
новлення республіки.
Франко-пруська війна. Паризька комуна
питання.
Текст 1. Повідомлення 1870 р.
1800–1900: Учеб. для 8 кл. общеобразоват. учреждений / А. В. Ре-
вякин; под ред. А. О. Чубарьяна. — 2-е изд., дораб. — М.: Просве-
щение, 2007. — С. 221–222.
«Після того, як звістка про зречення наслідного принца Гоген-
цоллерна була офіційно повідомлена французькому імператорсько-
му уряду іспанським королівським урядом, французький посол
висунув в Емсі його королівській величності додаткову вимогу, що
його величність король бере на себе зобов’язання в подальшому ні-
коли не давати згоди в разі, якщо Гогенцоллерни знову повернуть-
ся до своєї кандидатури».

Запитання
1. Назвіть державу, уряд якої отримав це повідомлення.
2. Про що йдеться в повідомленні?
3. Як ви вважаєте, чому Франція наполягала на відмові Гогенцол-
лерна від іспанського престолу?
4. Як ви вважаєте, чи могло це послання спровокувати війну між
Францією і Пруссією. Яким чином?
«Франко-прусська війна 1870–1871 рр.» і «Паризька комуна
(18 березня — 28 травня 1871 р.)» і виконати завдання.
1. Назвіть європейські держави, які мали спільні кордони з Фран-
цією і Пруссією.
2. Назвіть місця і роки битв франко-пруської війни.
3. Назвіть місце і дату капітуляції французьких військ.
4. Назвіть території, які були окуповані прусськими військами.
5. Назвіть території, які були захоплені Пруссією у Франції.
питання.
Текст 2. З попереднього мирного договору
між Францією та Німеччиною 26 лютого в 1871 р. у Версалі
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 192.
«Стаття 1. Франція відмовляється на користь Німецької імперії
від усіх своїх прав і домагань на території, що лежать на схід від
описаного нижче кордону (далі наводиться опис східного кордону
Ельзасу і Лотарингії)...
Стаття 2. Франція заплатить його величності імператорові ні-
мецькому суму в п’ять мільярдів франків. Протягом 1871 р. буде
виплачено принаймні один мільярд франків, виплата ж решти по-
винна бути здійснена протягом трьох років від дня ратифікації цьо-
го договору.
Стаття 3. Евакуація німецьких військ з французьких територій
почнеться після ратифікації Національними зборами, що засіда-
ють у Бордо, цього договору... Негайно після цієї ратифікації ні-
мецькі війська залишать місто Париж,... і в найкоротший строк...
вони евакуюють (чотирнадцять департаментів)... до лівого берега
Сени. Евакуація німецьких військ з департаментів, що лежать між

правим берегом Сени і східним кордоном, відбуватиметься після
виплати... першого півмільярда контрибуції... Після виплати двох
мільярдів німецька окупація збережеться тільки (в семи східних
департаментах)..., які будуть заставою за три мільярди, ще не
виплачені, і де кількість німецьких військ не перевищуватиме
50 000 вояків. Й. в. імператор буде схильний замінити тери-
торіальну гарантію... гарантією фінансовою, якщо вона буде запро-
понована французьким урядом...»
Запитання
1. Коли планувалося виведення німецьких військ з території
Франції? На яких умовах?
2. Які території втрачала Франція в результаті поразки у війні?
3. Які пункти договору порушували суверенітет Франції?
Третя республіка
питання.
Текст 3. З Конституції Третьої республіки
на. — К.: А.К.С., 2000. — С. 213–214.
«5. Із закону про організацію державних властей (прийнятий
25 лютого 1875 р.)
Стаття 1. Законодавча влада здійснюється палатою депутатів
і сенатом.
Палата депутатів обирається загальним голосуванням, згідно
з умовами, визначеними виборчим законом...
Стаття 2. Президент республіки обирається абсолютною біль-
шістю голосів сенатом і палатою депутатів, об’єднаних у Націо-
нальні збори. Він обирається на 7 років. Він може бути пере
обраний.
Стаття 3. Президент республіки має право ініціативи законів
поряд із членами обох палат. Він обнародує закони, прийняті обома
палатами, стежить за їх виконанням і забезпечує їх.
Він має право помилування; амністія може бути дарована тіль-
ки законом.
В його розпорядженні знаходяться збройні сили. Він призначає
на всі цивільні й військові посади. Він головує на національних
торжествах; представники і посли інших держав акредитуються
при ньому.

Кожний акт президента республіки повинен бути скріплений
міністром...
Стаття 5. Президент республіки може, за згодою сенату, розпус-
тити палату депутатів до закінчення законного строку її повнова-
жень...
6. Із закону про організацію сенату (прийнятий 24 лютого
1875 р.)
Стаття 8. Сенат має поряд із палатою депутатів право ініціативи
і вироблення законів. Проте фінансові закони мають, насамперед,
подаватися до палати депутатів і прийматися нею.
Стаття 9. Сенат може перетворюватись у верховний суд, щоб су-
дити президента республіки або міністрів і розглядати справи про
замах на небезпеку держави...
7. Із закону про відносини державних властей (прийнятий
16 липня 1875 р.)
Стаття 8. Президент республіки укладає та ратифікує договори.
Він доводить їх до відома палат, тільки-но інтереси та безпека дер
жави це дозволяють.
Договори мирні, торгові, які покладають на державу фінансові
зобов’язання, що стосуються особистого майна і права власності
французів за кордоном, є остаточними лише після прийняття їх
обома палатами. Жодна поступка, обмін або приєднання території
не можуть мати місця, інакше як на підставі закону.
Стаття 9. Президент республіки не може оголосити війну без по-
передньої згоди обох палат...»
1. Назвіть органи законодавчої влади.
2. Назвіть органи виконавчої влади.
3. Назвіть органи судової влади.
4. Назвіть повноваження президента.
5. Визначте тип державного устрою Франції. Свою відповідь по
ясніть.
6. Чим схожі конституції Третьої республіки Франції та Консти-
туції України?
7. Складіть схему найвищих органів Франції.
Внутрішня і зовнішня політика французьких урядів
Учитель пропонує учням самостійно прочитати підручник і за-
повнити порівняльну таблицю «Уряд Франції 1871–1900 рр.».

Критерії для порівняння Помірні республіканці Радикали
Внутрішня політика
Скандали
Зовнішня політика
1. Приведіть у відповідність.
1 Справа
Буланже
А підкуп депутатів та урядовців для того,
щоб уникнути відповідальності за
розтрату грошей акціонерів у результаті
фінансової афери
2 панамський
скандал
Б судове свавілля відносно офіцера, вихід-
ця з єврейської сім’ї
3 справа
Дрейфуса
В спроба організації політичного переворо-
ту з метою відновлення монархії
Д продаж орденів Почесного легіону
Відповідь: 1 Д; 2 А; 3 Б.
1 1881 р. А франко-російські переговори
2 1883 р. Б вторгнення до Тунісу
3 1887–1893 рр. В початок вторгнення до Індокитаю
4 28 березня–
28 травня 1871 р.
Г час існування Паризької комуни
Д прийняття Конституції Третьої
республіки
Відповідь: 1 Б; 2 В; 3 А; 4 Г.
Прочитати відповідний параграф підручника.
Урок 19
Тема. Німеччина у 1871–1900 рр.

• аналізувати соціально-економічне та політичне становище Ні-
меччини;
• аналізувати внутрішню та зовнішню політику О. фон Бісмарка;
• характеризувати реформи О. фон Бісмарка;
• характеризувати діяльність СДПГ;
• застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «імперська
конституція», «рейхстаг», «кайзер», «олігархія», «культур-
кампф», «соціальний реформізм», «Союз трьох імператорів»,
«СДПГ», «громадянське суспільство».
Історичні діячі: О. фон Бісмарк, Вільгельм II.
• 18 січня 1871 р. — проголошення Німецької імперії;
• 1873 р. — утворення «Союзу трьох імператорів»;
• 1882 р. — утворення Троїстого союзу.
• Сер. 80-х рр. ХІХ ст. — Г. Даймлер та К. Ф. Бенц розробили пер-
ший автомобіль з бензиновим двигуном.
• 1887 р. — Г. Р. Герц довів існування радіохвиль.
• 1895 р. — В.- К. відкрив рентгенівське випромінювання.
• 1896–1897 рр. — Р. Дізель створив двигун внутрішнього зго-
ряння.
теріал.
Хід уроку
1. Як ви вважаєте, яка з держав — Пруссія чи Франція — була за-
цікавлена у війні 1870–1871 рр.? Свою відповідь аргументуйте.
2. Як ви вважаєте, які демократичні реформи, проведені в роки
Третьої республіки, найбільше вплинули на розвиток країни?
3. Поясніть причини економічного відставання Франції від Вели-
кобританії та США наприкінці XIX ст.
4. Назвіть основні напрями зовнішньої політики Франції в XIX ст.
Який із них, на ваш погляд, на цей момент був пріоритетним.
Чому?
У ч и т е л ь. На карті Європи з’явилася нова держава — Німець-
ка імперія. До складу Німецької імперії ввійшли 22 монархії, що

зберегли автономію, і три вільні міста — Гамбург, Бремен і Любек.
Перед Бісмарком та імператором Вільгельмом постала задача ство-
рити сильну державу, здатну зберегти свою територіальну ціліс-
ність і стати лідером континентальної Європи.
Конституція Німеччини 1871 р.
Учні мають актуалізувати свої знання з історії Німеччини.
• Пруссія починає боротьбу за об’єднання Німеччини;
• війни з Данією та Австрією;
• франко-прусська війна;
• приєднання території, захоплення Ельзасу і Лотарінгії;
• об’єднання Німеччини;
• нова держава.
Учитель пропонує учням утворити групи, прочитати документ,
відповісти на запитання та заповнити таблицю «Органи державної
влади в Німеччині».
Текст 1. Конституція Німеччини 1871 р.
учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. —
С. 41–43.
«1. Територія союзу складається з держав... (наводиться пере-
лік 22 держав). ...
3. Для всієї Німеччини існує загальне право громадянства, згід-
но з яким житель кожної союзної держави... повинен у кожній ін-
шій союзній державі розглядатися як його природний мешканець.
Щодо зарубіжних держав всі німці користуються рівним заступ-
ництвом з боку імперії. ...
3) Визначення системи заходів, ваги і грошової системи; основ-
ні положення, що стосуються випуску паперових грошей, гаранто-
ваних рухомими і нерухомими цінностями...
7) Загальна охорона німецької торгівлі за кордоном, німецького
мореплавання й морського флоту, консульське представництво ім-
перії.
13) Загальне законодавство цивільного права та кримінального
судочинства.
14) Армія та військовий флот імперії.

5. Імперське законодавство здійснюється союзною радою і рейх-
стагом. Згода більшості обох зборів необхідна для ухвалення й на-
буття чинності імперського закону...
11. Президентство в союзі належить королю прусському, який
носить титул німецького імператора. Імператор є представником
імперії в міжнародно-правових відносинах, він від імені імперії
оголошує війну й укладає мир, союзні та інші договори з іноземни-
ми державами, призначає і приймає послів. Для оголошення війни
від імені імперії потрібна згода союзної ради, окрім випадків напа-
ду на імперію або її узбережжя...
12. Імператору належить право відкривати, відстрочувати й за-
кривати союзну раду і рейхстаг...
15. Головування в союзній раді і керівництво його роботою на-
лежить імперському канцлеру, який призначається імперато-
ром...
18. Імператор призначає посадовців імперії, примушує їх при-
сягати імперії і видає в разі потреби розпорядження про їх звіль-
нення...
20. Рейхстаг обирається шляхом загальних і прямих виборів
і таємного голосування...»
Органи державної влади в Німеччині
Назва
органу влади
Гілка влади Повноваження
Імператор Законодавча Утвердження законів, скликання
Союзної ради та рейхстагу, зовніш-
ня політика, головнокомандую-
чий, призначав вищих чиновників,
у тому числі канцлера
Канцлер Виконавча Глава уряду
Союзна рада Законодавча Утвердження законопроектів, по-
даних Союзною радою
Рейхстаг Законодавча Обговорення проектів нових за-
конів та бюджету
Учитель пропонує учням на основі таблиці визначити форму
правління Німеччини.
О. Бісмарк: внутрішня і зовнішня політика
У ч и т е л ь. Незважаючи на те, що Німеччину очолював імпера-
тор Вільгельм ІІ, країною протягом майже 20 років керував Отто
фон Бісмарк.

Учитель просить учнів пригадати принципи, якими керувався
Бісмарк у своїй діяльності.
текст параграфа і заповнити таблицю «Внутрішня і зовнішня полі-
тика О. Бісмарка».
Заходи Значення
Внутрішня політика
Ліквідація автономних прав окре-
мих монархій
Централізація влади
Фінансова реформа Прискорення розвитку капіталізму
Військова реформа Посилення боєздатності армії
1872 р. — «культуркампф»,
духівництво позбавлялося права
нагляду за школами; священикам
заборонено проводити політичну
агітацію; запроваджувалася дер
жавна реєстрація народження та
смерті; громадянський шлюб
Зменшено вплив церкви на суспіль-
ство
1878 р. — прийняття «Виняткового
закону проти соціалістів»
Заборона діяльності соціалістич-
них організацій; СДПГ була виму-
шена перейти на напівлегальний
стан
1881–1891 рр. — соціальні закони
про пенсійне забезпечення, страху-
вання від нещасних випадків та
інші
Німеччина стала державою, яка
мала перше соціальне законодав
ство
Зовнішня політика
1873 р. — підписання договору
«Союзу трьох імператорів» (Німеч-
чина, Австро-Угорщина, Росія)
Ізоляція Франції; Німеччина посі-
ла чільне місце на європейській
арені
1879 р. — підписання договору
Німеччини та Австро-Угорщини,
спрямований проти Росії
Розвал «Союзу трьох імператорів».
Початок формування Троїстого
союзу
1882 р. — створення Троїстого союзу Союз Німеччини, Австро-Угорщи-
ни та Італії, початок підготовки
до світової війни
Робітничий рух у Німеччині
У ч и т е л ь. В умовах економічного зростання в Німеччині від-
бувається збільшення чисельності робітничого класу, зростає його
організованість. У 1875 р. у Німеччині була утворена Соціал-демо
кратична партія Німеччини.

Учитель пропонує учням проаналізувати документ і відповісти
Ерфуртська програма Соціал-демократичної партії Німеччини
С. 43–44.
«Соціал-демократична партія Німеччини висуває в першу чер-
гу такі вимоги:
1. Загальне, рівне, пряме активне і пасивне виборче право під
час таємної подачі голосів для всіх громадян імперії, що досягли
20-річного віку, незалежно від статі, під час всіх виборів і голосу-
вання...
2. Пряме законодавство, здійснюване народом за допомогою
права вносити і відкидати законопроекти... Обрання посадовців на-
родом, їх цивільна і кримінальна відповідальність. Щорічне за-
твердження податків.
3. Загальна військова підготовка для несення військової служ-
би всіма громадянами. Вирішення всіх міжнародних конфліктів
у порядку третейського суду.
4. Скасування всіх законів, що обмежують або пригнічують
вільне висловлювання думок і право союзів і зборів.
5. Скасування всіх законів, що обмежують права жінок у пуб-
лічних і приватно-правових відносинах порівняно з чоловіком.
6. Оголошення релігії приватною справою. Припинення будь-
яких витрат суспільних коштів на церковні і релігійні цілі.
7. Запровадження світської освіти.
8. Безкоштовність судочинства та юридичної допомоги. Здійс-
нення судочинства обраними народом суддями. Скасування смерт-
ної страти.
9. Безкоштовна лікарська допомога, включаючи допомогу під
час пологів і лікування. Безкоштовне поховання.
10. Прогресивний прибутковий і майновий податок.
З метою захисту робітничого класу Соціал-демократична пар-
тія Німеччини висуває такі першочергові вимоги:
1. Чинне національне і міжнародне робітниче законодавство на
таких підставах:
а) встановлення нормального робочого дня тривалістю не біль-
ше восьми годин;
б) заборона праці дітей віком молодше чотирнадцяти років;

в) заборона нічних робіт, за винятком таких галузей промисло-
вості, які вимагають нічної праці за характером самого виробниц-
тва, з технічних причин або на користь суспільного блага;
г) безперервний відпочинок не менше тридцяти шести годин на
тиждень для кожного робітника;
д) заборона видачі заробітної платні товарами.
2. Імперська організація страхування робітників передати до
рук держави за вирішальної участі робітників у керуванні нею».
Запитання
1. Визначте політичні вимоги.
2. Визначте економічні вимоги.
3. Визначте соціальні вимоги.
У ч и т е л ь. СДПГ відстоювала, перш за все, інтереси громадян,
а не держави. Представники соціал-демократії вважали, що держа-
ва існує для забезпечення умов існування громадян. Вони прагну-
ли створити громадянське суспільство, яке понад усе ставитиме
вимоги дотримуватися закона. Саме тому на сучасному етапі ідео-
логія соціал-демократії набула поширення у світі. Так, наприклад,
сьогодні в Україні діють Українська соціал-демократична та Со-
ціал-демократична партія України (об’єднана).
Але на той час уряд Німеччини вдався до репресивних заходів
щодо соціал-демократів і прийняв проти них Винятковий закон.
Закон проти суспільно небезпечних прагнень соціал-демократії
(витяг)
С. 43–44.
«§ 1. Союзи, які переслідують соціал-демократичні, соціаліс-
тичні або комуністичні цілі, спрямовані на повалення існуючого
державного або суспільного порядку, забороняються.
§ 4. Влада, якій доручений нагляд, уповноважується:
1) бути присутньою на всіх зборах професійних союзів;
2) скликати загальні збори союзів і розпускати їх;
3) проглядати документацію і перевіряти касу союзів, вимагати
відомості про їх зв’язки;
4) забороняти виконання рішень, що сприяють намаганням, пе-
редбаченим у § 1;
5) доручати виконання обов’язків членів правління або інших
керівних органів союзів відповідним особам;
6) брати на себе зберігання каси і завідувати нею.

§ 7. Публічні збори просто неба і ходи вулицями і площами ви-
магають дозволу поліцейської влади.
§ 11. Забороняються друкарські видання, мета яких — пова-
лення державного або суспільного ладу».
Запитання
• Охарактеризуйте повноваження, які отримувала державна вла-
да щодо робітничих організацій.
У ч и т е л ь. Незважаючи на переслідування, соціалісти зберег-
ли свою партію, їхній вплив продовжував зростати.
Учитель пропонує учням проаналізувати таблиці й відповісти
на запитання.
Зростання міського населення в Німеччині
Роки Всього населення
% сільського
населення
% міського
населення
1871 41 млн 63,9 36,1
1880 45 млн 58,6 41,4
1890 49 млн 57,5 42,5
1900 56 млн 45,6 54,4
1910 64 млн 40 60
Зайнятість населення в Німеччині
у найважливіших сферах діяльності (у %)
Рік 1880 1907
Все активне населення 17 млн чол. 25 млн чол.
Сільське господарство % 42 34
Промисловість % 35 39,7
Торгівля % 8,4 13,3
Державна служба % 6,6 7
Прислуга % 8 6
Запитання
1. Визначте, як економічні зміни вплинули на соціальну структу-
ру Німеччини.
2. Як ви вважаєте, з чим пов’язані ці зміни?

3. Отто фон Бісмарку, належать слова: «Якби у нас не було соціал-
демократів, людей, які їх бояться, не існувало б навіть тих по-
мірних успіхів у галузі соціальних реформ, яких ми досягли
тепер». Про які успіхи говорить канцлер?
2. Підготувати помилкові твердження.
Урок 20
Тема. Велика Британія в останній третині ХІХ ст.
• пояснювати причини втрати Англією промислового лідерства;
тичного розвитку Великої Британії в останній третині ХІХ ст.;
• аналізувати внутрішню та зовнішню політику Великої Британії
в останній третині ХІХ ст.;
• показувати на карті колоніальні володіння Великої Британії;
• характеризувати третю виборчу реформу;
Гладстону, Дізраелі;
• застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «протек-
ціонізм», «ліберальна партія», «консервативна партія», «гом-
руль», «лейбористська партія», «тред-юніони», «Фабіанське
товариство», «протекторат», «домініон».
Історичні діячі: В. Гладстон, Б. Дізраелі.
• 1870 р. — проголошення програми самоуправління Ірландії
в межах Британської імперії — гомруль.
• 1884–1885 рр. — Третя виборча реформа;
• 1888 р. — Е. Батлер випустив перший вітчизняний автомобіль;
• 1899–1902 рр. — англо-бурська війна;
теріал.

Хід уроку
1. Виправте помилкові твердження.
1) До складу Німецької імперії входили 22 монархії. Імперію
очолював канцлер, який скликав і розпускав парламент, що
складався з двох палат, володів виконавчою владою. (До
складу Німецької імперії входили 22 монархії. Імперію очо-
лював імператор, який скликав і розпускав парламент, що
складався з двох палат, володів законодавчою владою.)
2) В імперії з’явилася власна валюта — «французьке золото».
(В імперії з’явилася власна валюта — марка, яка була ство-
рена за «французьке золото» — контрибуцію, отриману
від Франції.)
3) Імперський уряд протегував католицькій церкві. (Като
лицька церква була в опозиції до імперського уряду, оскільки
воно явно протегувало протестантській церкві.)
4) Реформу освіти Бісмарк назвав «боротьбою за культуру» —
«культуркампф». («Культуркампф» — боротьба проти ка-
толицької церкви.)
5) Бісмарка називали «політиком з душею народного поета».
(«Політиком з душею народного поета» називали німець-
кого соціал-демократа Августа Бебеля. Бісмарка називали
«залізним канцлером».)
6) У Німеччині було проведено релігійну реформу — «прак-
тичне християнство». (Бісмарк стає ініціатором робітни-
чого законодавства, якому він сам дав назву — «практичне
християнство» — надання допомоги «бідним і слабким».)
7) Фраза «Ті часи, коли німець одному зі своїх сусідів посту-
пався землею, іншому — морем, а собі залишав небо..., ми-
нули... Ми вимагаємо і для себе місця під сонцем...» нале-
жить імператору Вільгельму II. (Ця фраза належала
майбутньому канцлеру Німеччини фон Бюлову.)
2. Прочитайте фрагмент зі статті в англійській газеті «Сатердей
Ревью», опубліковану 1897 р. і дайте відповідь на запитання.
«Жахлива дуель готується між Англією та Німеччиною! Я був
би щасливий, якби війна спалахнула між цими країнами якомога
швидше. Поки перевага англійського флоту ще дозволяє зруйнува-
ти Бремен і Гамбург, Кільський канал і гавані Балтійського моря.
Ми, втім, охоче надамо Франції та Росії винагородити себе в Німеч-
чині».

• Як ви вважаєте, чому англійський журналіст стурбований зрос-
танням могутності Німеччини і можливостями Великобри-
танії?
У ч и т е л ь. До 70-х рр. XIX ст. Великобританія залишалася най-
могутнішою європейською державою, перевершуючи всі країни за
рівнем економічного розвитку та за розміром своїх колоніальних во-
лодінь. Про її пріоритет на морі було навіть згадано у рядках націо-
нального гімну: «Керуй, Британіє, морями!» Але світ змінювався,
змінювалася сама Великобританія, змінювалося її місце у світі. На
вплив і могутність Британії почали зазіхати Німеччина та США.
Особливості економічного розвитку
Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст параграфа
і визначити особливості економічного розвитку Великобританії.
• технічне відставання (застаріле устаткування);
• низький агротехнічний рівень сільського господарства;
• вивезення капіталу;
• експлуатація колоній.
Внутрішня політика англійських урядів
У ч и т е л ь. Основними політичними партіями були ліберали
і консерватори. З 60-х рр. XIX ст. уряди Великобританії займалися
реформаторською діяльністю. Лідером ліберальної партії був
У. Гладстон, він чотири рази був прем’єр-міністром, обіймаючи цей
пост близько тринадцяти років.
Лідером консервативної партії був Б. Дізраелі.
Учитель пропонує учням заповнити порівняльну таблицю
«Внутрішня політика англійських урядів» і визначити, вирішен-
ню переважно яких питань — економічних політичних, соціаль-
них — віддавали перевагу уряди лібералів і консерваторів.
Реформи лібералів Реформи консерваторів
Уїльям Гладстон Бенджамін Дізраелі
Розширення прав тред-юніонів Закон про 54-годинний робочий
тиждень

Реформи лібералів Реформи консерваторів
Закон про таємне голосування
на виборах до парламенту
Реформа місцевого самоврядування
Реформа освіти Створення законів про працю
Парламентська реформа
Учитель пропонує учням проаналізувати документи і відповіс-
Текст 1. Закон про народне представництво 1884 р.
С. 97.
«...2. В усіх містах і графствах Сполученого Королівства вста-
новлюється єдина система виборчого права для домовласників
і квартиронаймачів.
Кожна особа чоловічої статі, що є домовласником або квартиро-
наймачем приміщення, що задовольняє необхідному цензу, в будь-
якому графстві Англії або Шотландії повинна бути зареєстрована
як виборець, а будучи зареєстрованою, отримує право голосу у від-
повідному графстві; якщо ж вказана особа проживає в будь-якому
місті або графстві Ірландії, то вона повинна бути там зареєстрована
як виборець, а будучи зареєстрованою, отримує право голосу у від-
повідному місті або графстві...
5. Кожний власник або орендар землі або дома у місті або
у графстві Сполученого Королівства вартістю не менше десяти фун-
тів стерлінгів має право реєструватися як виборець, а будучи за-
реєстрованим, брати участь у голосуванні у відповідному місті або
графстві».
1. У чому полягали зміни виборчого законодавства?
2. Порівняйте парламентську реформу 1887 та 1867 років.
У ч и т е л ь. Окрім політичних партій, в Англії існувало чимало
громадських організацій. Серед них особливе місце посідало Фа-
біанське товариство.
Текст 2. Тактика Фабіанського товариства
Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учи-
теля / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 100.
«С. Вебб: ...важливі структурні зміни в суспільстві можуть бути
здійснені тільки: 1) демократичним шляхом, тобто за ухвалою

більшості народу, розум якого повинен бути заздалегідь підготов-
лений до них; 2) поступово, щоб уникнути суспільного розладу,
який не може бути виправданий ніякими міркуваннями приско-
рення прогресу; 3) за умови, що в очах маси народу вони не ви
глядають аморальними; в іншому разі вони можуть аморально
вплинути на нього; 4) в усякому разі в нашій країні — мирними
і конституційними засобами».
Запитання
1. Яким шляхом члени суспільства прагнули досягти своєї мети?
2. Як ви вважаєте, чому члени робітничого товариства не закли-
кали до соціальної революції?
Колоніальна політика Англії
Учитель пропонує учням на основі карти історичного атласа
«Завершення територіального поділу світу на поч. XIX ст.» і само-
стійної роботи з підручником заповнити таблицю «Зміцнення Бри-
танської колоніальної імперії».
Країна
Дата приєднання
колонії
Значення колонії
для Великобританії
1. Відновіть відповідність між датою, подією та її змістом.
Дата
Парламентська
реформа
Зміст
А Б В
1 1832 р. 1 ІІІ парла-
ментська
реформа
1 Кількість виборців збільшено
за рахунок робітників на
1 млн чол.
2 1867 р. 2 І парла-
ментська
реформа
2 Право голосу надано нижчим
прошаркам робітничого кла-
су — батракам і шахтарям
3 1887 р. 3 ІІ парла-
ментська
реформа
3 Кількість виборців збільшено
вдвічі, але значна частина чо-
ловічого населення країни так
і не отримала права голосу
Відповідь: А 1 — Б 2 — В 3; А 2 — Б 3 –В 1; А 3 — Б 1 — В 2.

2. Оцініть загальну тенденцію розвитку парламентаризму в Анг-
лії.
3. Поясніть, чому консервативні кола британського уряду не праг-
нули надати Ірландії автономію.
4. Чим можна пояснити той факт, що Великобританія в кінці
XIX ст. відмовляється від політики «блискучої ізоляції»?
2. Підготувати помилкові твердження з теми.
3. Підготувати повідомлення про утворення американських моно-
полій (Рокфеллер, Форд, Морган).
Урок 21
Тема. США у 1877–1900 рр.
• показувати на карті основні індустріальні центри Європи і США;
• пояснювати причини економічного піднесення країни;
тичного розвитку США в останній третині ХІХ ст.;
• називати напрямки територіальної та економічної експансії
США;
Основні поняття: «трест», «фінансово-промислова група», «ан-
тимонопольне законодавство», «Американська федерація праці»,
«імігранти».
Історичні діячі: Г. Форд, Дж. Рокфеллер, Дж. Шерман.
• 1867 р. — придбання у Росії Аляски.
• 1876 р. — А. Г. Белл отримав патент на виготовлення телефона.
• 1883 р. — Х. Максим створив станковий кулемет.
• 1896 р. — Г. Форд випробував свій перший автомобіль.
• 1898 р. — американо-іспанська війна.

Хід уроку
А Наприкінці XIX ст. економіка Великобританії розвивалася
швидкими темпами. Пояснювалося це просто: капітали
вкладалися у технічне вдосконалення підприємств. (Еконо-
мічний розвиток Великобританії сповільнився: капітали
вивозилися за кордони метрополії.)
Б У. Гладстон — лідер консервативної партії, виступав проти
парламентської реформи. (У. Гладстон у 50-х рр. XIX ст.
пориває з консерваторами і починає співпрацювати з лібе-
ралами, а згодом стає лідером партії. Виступав за прове-
дення парламентської реформи.)
В Наприкінці XIX ст. після тривалої боротьби Ірландія отри-
мала право на самоврядування. (Ірландія боролася за отри-
мання самоврядування, але не досягла своєї мети)
А Бенджамін
Дізраелі
1 був переконаним соціал-реформістом.
Свою віру в те, що шлях до соціалізму
лежить через реформи, він висловив
у такий спосіб: «Соціальна реформа —
ось шлях до соціалізму: це процес змін,
у ході яких потворна гусениця перетво-
рюється на прекрасного метелика. Так
само як з пенсів складається фунт стер-
лінгів, на якомусь етапі дана сума ре-
форм дає соціалістичний лад. Капі-
талізм переростає у соціалізм»
Б Уїльям
Гладстон
2 походив з багатої буржуазної сім’ї. Жур-
наліст, письменник та історик, він ро-
зумів необхідність реформ. Блискучий
оратор, політик, член парламенту. Про-
голосив союз монархії і народу, вірність
конституції, англіканській церкви та
імперії
3 походив з буржуазного середовища.
Дійшов розуміння необхідності реформ.
Кілька разів очолював Кабінет Міністрів
Відповідь: А 2; Б 3.

У ч и т е л ь. США здійснювали модернізацію, упроваджуючи
в життя все нове, незвичайне, формували себе як єдину націю.
Швидкий економічний розвиток країни дозволив їй наприкінці
XIX в. вступити в конкуренцію з Європою і в першу чергу з Вели-
кобританією. Що ж сприяло цьому успіхові?
Учитель пропонує учням прочитати відповідний пункт підруч-
ника і відповісти на запитання, записані на дошці.
1. Яким чином ліквідація рабства сприяла економічному зростан-
ню США?
2. Поясніть взаємозв’язок між промисловим зростанням і зрос-
танням сільського господарства.
3. Як імміграція впливала на розвиток економіки США?
4. Які галузі промисловості в США розвивалися в першу чергу?
Учитель пропонує учням проаналізувати дані таблиці і від-
повісти на запитання.
С. 36.
Розвиток і концентрація виробництва в США
Роки
Кількість
промисло-
вих заводів
(у тис.)
% при-
росту
З них
працю
ючих
(у тис.)
% при-
росту
Обсяг
виробництва
(у млн дол.)
% при-
росту
1869 252 – 2054 – 3386 –
1879 254 0,7 2733 33 5370 58,6
1889 355 40,0 4252 55,6 9372 74,5
1899 512 44,1 5306 24,8 13000 38,7
Тільки фабрик і заводів
1899 205 – 4510 – 11103 –
1909 265 29,3 6273 39,1 20063 80,7
1919 210 -20,7 8431 34,4 60053 199,2
Запитання
1. Як змінювалася кількість промислових підприємств?

2. Назвіть кількість фабрик і заводів у США 1899 р.
3. Порівняйте обсяг виробництва промислових підприємств з об-
сягом фабрик і заводів. Зробіть висновки.
У ч и т е л ь. У 90-х рр. XIX ст. в американській промисловості
спостерігається процес концентрації виробництва та утворення мо-
нополій. Розвиток монополій призвів до розорення дрібних і серед-
ніх підприємців.
Вчитель пропонує учням розглянути карту історичного атласа
«Сполучені Штати Америки у 1877–1914 рр.» і відповісти на пи-
тання:
1. Назвіть промислові регіони США.
2. Назвіть галузі промисловості, які розвивалися в США.
3. Назвіть центри автомобільної промисловості.
4. Назвіть центри нафтопереробної промисловості.
5. Назвіть центри металургійної промисловості.
6. Назвіть американські трести.
7. Як розв’язувалася індіанська проблема в США?
8. Назвіть напрямки економічної експансії США.
Учитель пропонує учням виступити з повідомленнями про ство-
рення американських монополій.
Створення антимонопольного законодавства
У ч и т е л ь. За умов монополізації економіки держава мала за-
хищати інтереси дрібних підприємців. У 1890 р. був прийнятий за-
кон Шермана.
Учитель пропонує учням ознайомитися з текстом документа
і відповісти на питання.
Текст 1. Закон про охорону виробництва і торгівлі
від незаконних ускладнень та монополій 2 липня 1890 р.
С. 116–117.
1. Будь-який договір або угода у вигляді тресту або в іншій фор-
мі, який ускладнює торгову і виробничу діяльність, як і будь-яка
подібна змова ззовні будь-якого одного штату, а також із зарубіж-
ними організаціями, відтепер оголошуються незаконними. Будь-
яка особа, що бере участь у такого роду договорі, угоді, змові, вва-
жається правопорушником і, будучи визнаною винною, у судовому

порядкукараєтьсяштрафомдоп’ятитисячдоларівабоув’язненням
строком до одного року, або ж обома зазначеними покараннями —
за висновком суду.
2. Будь-яка особа, викрита у створенні або у спробі створення
монополії, в угоді, у змові з іншими особами з метою монополізації
будь-якого виду торгової або виробничої діяльності за межами будь-
якого одного штату, а також із закордоном, вважається такою, що
вчинила правопорушення, і, будучи визнаною винною в судовому
порядку, карається штрафом до п’яти тисяч доларів або ув’язнен
ням строком до одного року, або обома зазначеними покарання-
ми — за вироком суду...
6. Будь-яке майно, яке було придбане і яким володіють на під-
ставі договору, угоди або змови, вказаної у статті 1, що транспор-
тується за межі будь-якого одного штату або за кордон, може бути
конфісковано на користь федерації; воно підлягає секвестру, а його
власник — покаранню, яке передбачається законом за нелегальний
імпорт до Сполучених Штатів.
7. Будь-яка особа, діяльності та майну якої завдається збиток
діями інших осіб або об’єднань способами, що визнаються заборо-
неними або незаконними цим актом, може звернутися до суду того
округу, де проживає або знаходиться відповідач, і останній, неза-
лежно від розміру претензій, повинен відшкодувати потерпілому
збитки у триразовому розмірі, сплатити позов і судові витрати.
Запитання
1. Яким чином закон боровся з монополіями?
2. Цей закон часто використовувався проти робітничих профспі-
лок. Знайдіть у законі формулювання, яке дозволяло суддям це
робити. («Змова, що ускладнює торгову і виробничу діяль-
ність...»)
1. Назвіть чинники, які сприяли тому, що США стало світовим лі-
дером.
2. Як ви вважаєте, як вплинула конкурентна боротьба монополій
на повсякденне життя пересічних американців?
2. Підготувати повідомлення про Кримську й російсько-турецьку
війни.

Урок 22
Тема. Модернізація Російської імперії
тичного розвитку Росії напередодні реформ;
• розповідати про реформи Олександра ІІ та їх наслідки;
• характеризувати зовнішню і колоніальну політику Російської
імперії;
• описувати події Кримської та російсько-турецької війни;
• характеризувати наслідки повоєнних договорів для Росії;
• застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «кріпосне
право», «тимчасовозобов’язані», «судова реформа», «міська ре-
форма», «військова реформа», «Кримська війна», «Паризький
договір», «Берлінський конгрес», «народництво».
Історичні діячі: Олександр II, С. Вітте, В. Корнілов, П. На
хімов.
• 19 лютого 1861 р. — скасування кріпосного права;
• 1864 р. — земська реформа;
• 1864 р. — судова реформа;
• 870 р. — міська реформа;
• 1874 р. — завершення військової реформи;
• 1853–1856 р. — Кримська війна;
• 18 березня 1856 р. — Паризький мирний договір;
• 1877–1878 рр. — російсько-турецька війна;
• 1878 р. — Сан-Стефанський договір, Берлінський трактат;
• 1891–1893 рр. — оформлення франко-російського союзу.
теріал.
Хід уроку
Завдання
1. Охарактеризуйте державний устрій Росії.
2. Чому Росію назвали «жандармом Європи»?

3. У наведеному переліку позначте положення «теорії офіційної
народності».
а) Непорушність самодержавства в Росії;
б) необхідність скасування кріпацтва;
в) російський народ повністю відданий православній вірі;
г) найважливішою державною засадою є народність;
д) Росія має бути перетворена на конституційну монархію.
Відповідь: а, в, г.
У ч и т е л ь. Для Російської імперії друга половина XIX в. стала
епохою докорінних змін. Це була спроба повернути втрачені пози-
ції Росії в Європі.
Учитель пропонує учням об’єднатися в дві групи і на основі до-
кументів дати характеристику:
• 1-а група. Становищу у сільському господарстві Росії;
• 2-а група. Становищу у промисловості.
Волобуев О. В., Клокова Г. В. Методическое пособие по истории
СССР: 8 кл. — М.: Просвещение, 1987. — С. 143.
Виробництво та імпорт машин у 50-х рр. XIX ст.
В середньому на рік Виробництво, в тис. крб. Ввезення, тис. крб.
1850–1853 рр. 1387 3042
1854–1855 рр. 3009 798
1856–1860 рр. 5054 7243
Текст 1. Мануфактурна промисловість
СССР: 8 кл. — М.: Просвещение, 1987. — С. 144–145.
«Ми, росіяни, у значній кількості отримуємо машини через усі
наші порти. Отримання машин з-за кордону почалося вже давно,
але останнім часом було вельми незначним, частково через неуцтво
та забобони, частково — внаслідок здешевлення людської праці.
Але останнім часом ввезення машин з-за кордону вельми посили-
лося, особливо з 1856 р.
...Цейфакткрасномовносвідчитьпронашунеспроможністьусправі
побудовимашин;принаймні,зрозумілоте,щонашімеханічнізаклади
не можуть задовольняти всі потреби нашої промисловості...»

Запитання до таблиці і тексту 1
1. Оцініть рівень промислового розвитку Росії.
2. Як ви вважаєте, які чинники визначали таке становище?
3. Що б ви запропонували змінити, для того щоб економіка Росії
розвивалася швидше?
Текст 2. Прохання селян села Барашева-Усада своєму пану
«25 квітня 1842 р.
...Ми звертаємося до вас... із сумним проханням: не залиште
нас, бідних, у стані крайнього розорення. Будьте милосердні до
нас, бідних, як батько наш небесний є милосердним, зробіть бать-
ківську милість — накажіть з комор її ясновельможності... видати
хліба нам, бідним, для засіву землі... а ми по врожаю внесемо пози-
ковий до її ясновельможності хліб... Необхідність змушує нас зай-
мати хліб у її ясновельможності: селяни наші оброчні від розорен-
ня не в змозі платити оброк її ясновельможності, бажають краще
обробляти землю разом з панськими селянами, панські ж селяни,
обтяжені панщиною, дійшли крайнього зубожіння...»
Текст 3. А. С. Кайсаров. Про необхідність звільнення кріпаків
у Росії. 1806 р.
«...Коли кріпосна людина заради своєї користі працює над об-
робкою ниви, то вона робить це для того, щоб зберегти і підтримати
своє жалюгідне існування та свою сім’ю. Якщо ж заради вигоди па-
на свого, то кожне зернятко, скільки їх є, сіє в землю з прокляттям!
...Якщо поміщик вважає вигідним отримувати те, що вибито з-під
палиці..., то держава зазнає через це чималого збитку.
А якщо б навіть кріпак і прагнув із сумлінням обробити свій
клаптик землі, то чи досить у нього часу для цієї роботи? Добре ві-
домо, що всі сільські роботи належить виконати у певний час, знач-
ну частину якого кріпак повинен витратити на обробку поля свого
пана...»
Запитання і завдання до текстів 2 і 3
1. Охарактеризуйте становище кріпосних селян.
2. Дайте оцінку розвитку внутрішнього ринку Росії.
3. Що б ви запропонували змінити для того, щоб економіка Росії
розвивалася швидше?

Кримська війна 1853–1856 рр.
Виступи учнів з повідомленням про Кримську війну.
У ч и т е л ь. Поразка у Кримській війні яскраво засвідчила сут-
тєве відставання Росії від інших країн Західної Європи.
«Кримська війна 1853–1856 рр.» і відповісти на питання:
1. Назвіть учасників Кримської війни.
2. Опишіть дії Росії 1853 р.
3. Як змінилася ситуація на фронті 1854 р.?
4. Назвіть дати і місця основних битв.
5. Назвіть території, які втратила Росія згідно з Паризькою уго-
дою 1856 р.
У ч и т е л ь. Після поразки у Кримській війні Росія опинилася
у глибокій економічній кризі. Тогочасні економічні відносини
гальмували розвиток країни. У результаті Росія відставала від єв-
ропейських країн на 50–100 років.
Реформи 60–70-х рр. у Росії
Учитель пропонує учням об’єднатися у групи, самостійно про-
читати відповідний текст підручника й відповісти на питання.
• 1-а група. Скасування кріпацтва.
• 2-а група. Земська реформа.
• 3-я група. Судова реформа.
• 4-а група. Міська реформа.
• 5-а група. Військова реформа.
• 6-а група. Реформа освіти.
Результати виступів груп оформлюються в таблицю.
Назва
Рік про-
ведення
Буржуазні ознаки Феодальні ознаки
Відміна
кріпац-
тва
19 люто-
го 1861 р.
Особисте звільнення
селян. Селяни отримува-
ли цивільні права і могли
мати приватну власність
Земля залишалася у влас-
ності поміщиків. Селяни
платили викупні платежі
за землю. До сплати пла-
тежів відпрацьовували
панщину, платили оброк,
тобто були тимчасово
зобов’язаними

Назва
Рік про-
ведення
Буржуазні ознаки Феодальні ознаки
Зем
ська
1 января
1864 р.
Створення виборних
всестанових органів са-
моврядування, які віда-
ли місцевими справами
Провідну роль відіграва-
ли дворяни. Діяльність
земств контролювалася
царськими урядовцями
Міська 16 червня
1870 р.
Створення виборних
міських дум, в яких про-
відне місце посідали
представники крупної
буржуазії
Діяльність міських дум
перебувала під контролем
губернаторів
Судова 20 листо-
пада
1864 р.
Запроваджено безстанове
судочинство; публічний
змагальний судовий про-
цес; запроваджено суд
присяжних, адвокатів
Для селян був створений
окремий волосний суд,
який міг засуджувати до
тілесних покарань. Влада
зберігала право заарешто-
вувати і відправляти у за-
слання «політичних зло-
чинців» без суду
Вій
ськова
1863–
1874 рр.
Запроваджена загальна
військова повинність.
Обмежено термін служби
в армії — 6 років, на
флоті — 7 років.
Проведено якісне пере
озброєння армії.
Скорочена чисельність
армії та підвищена її
боєздатність
Муштра і фізичні пока-
рання, безправність сол-
датів
Запитання
1. Назвіть, які залишки феодального ладу стримували розвиток
економіки Росії?
2. Які наслідки мали ці реформи для подальшого соціально-еко-
номічного розвитку Росії?
Учитель надає інформацію учням про рух народників.
Колоніальна політика Росії
Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст підручни-
ка і відповісти на запитання, записані на дошці.
1. Назвіть основні напрями російської колонізації.
2. Назвіть держави, з якими перетиналися інтереси Росії.

3. Як Росія розв’язала «проблему» Кавказу?
4. Яким чином відбувалася колонізація Середньої Азії?
5. У чому полягало «східне питання»?
6. Як Росія розв’язувала «східне питання»?
7. Дайте характеристику результатам російсько-турецької війни
1877–1878 рр.
8. Чому Росія наприкінці. XIX ст. змінює свій зовнішньополітич-
ний курс?
Учитель підбиває підсумок.
– Росія, використовуючи ідею панславізму, змогла закріпитися
на Балканському півострові. Укладений франко-російський союз
був спрямований проти Німеччини.
1. Назвіть причини проведення реформ у Росії.
2. Чому реформи в Росії почалися саме зі скасування кріпацтва?
3. Назвіть основні напрямки колоніальної політики Росії.
2. Заповнити таблицю «Наслідки міжнародних договорів Росії
ІІ пол. XIX ст.».
Дата Договір
Країни,
що підписали договір
Наслідки
Паризький
Сан-Стефанський
Берлінський
Урок 23
Тема. Модернізація Японії
Основні поняття
• висвітлювати основні напрямки соціально-економічного й полі-
тичного розвитку Японії;
• аналізувати особливості розвитку Японії епохи Мейдзі;
• характеризувати Конституцію 1889 р.;

• застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «сьогунат»,
«самурай», «ліберальна партія», «партія реформ», «революція
Мейдзі».
Історичні діячі: Токуґава, Муцухіто.
• 1867–1868 рр. — революція Мейдзі та громадянська війна;
• 1889 р. — прийняття Конституції Японії;
• 1894–1895 рр. — японо-китайська війна.
теріал.
Хід уроку
1. Співвіднесіть дати та події.
1 1861 р. А міська реформа
2 1864 р. Б завершення військової реформи
3 1870 р. В земська реформа
4 1874 р. Г скасування кріпосного права
Відповідь: 1 Г; 2 В; 3 А; 4 Б.
2. Співвіднесіть дати та події.
1 1853–1856 рр. А російсько-турецька війна
2 1877–1878 рр. Б Сан-Стефанський договір
3 1856 р. В Кримська війна
4 1878 р. Г Паризький мирний договір
Відповідь: 1 В; 2 А; 3 Г; 4 Б.
3. Позначте причини скасування кріпацтва.
а) Поміщики вважали, що кріпацтво гальмує розвиток сіль
ського господарства;
б) кріпацтво гальмувало, заважало здійсненню промислового
перевороту;
в) кріпацтво сприяло поширенню внутрішнього ринку;
г) кріпацтво гальмувало впровадження інтенсивних форм гос-
подарювання;
д) кріпацтво зумовило поразку Росії в Кримській війні.
Відповідь: б, г, д.

У ч и т е л ь. До середини XIX ст. Японія була закритою для іно-
земців, жила і розвивалася за своїми традиціями. Наприкінці
XIX ст. завершився розподіл світу між провідними державами,
склалася світова колоніальна система. Величезні території Азії та
Африки були перетворені на колонії та напівколонії. Тільки Японія
зберегла свою незалежність, причому не тільки зберегла незалеж-
ність, але й сама незабаром перетворилася на велику колоніальну
державу. Яким чином це стало можливим?
Реформи епохи Мейдзі
У ч и т е л ь. У той час, коли Європа йшла шляхом капіталістич-
ного розвитку, в Японії, здавалося, зупинився час. Влада, як і рані-
ше, була у сьогуна, який усунув імператора від реальної влади. Ім-
ператор був затворником у своєму палаці і володів лише релігійною
владою. Самураї існували за рахунок панщини та оброку з селян,
панувала цехова система.
питання.
Текст 1. І. А. Гончарова «Фрегат «Паллада»». Японія 1853 р.
«Іноземцям здається, що в разі, якщо вдасться досягти посту-
пок з боку уряду Японії, з японським народом не буде великих кло-
потів. Він відчуває сильну потребу у розвитку. Порядні люди, особ-
ливо серед перекладачів, що спілкувалися з європейцями,
нудьгують через відсутність розумового та етичного життя. Ниж-
чий клас теж із заздрістю і здивуванням розглядає наші судна, лю-
дей, просить у нас вина, п’є жадібно горілку, хапає кинутий шма-
ток хліба, з дитячою цікавістю вдивляється у дрібниці, ловить на
льоту у своїх човнах якусь ганчірку, ховає... Та й вищий клас,
здається, обтяжений відчуженням від світу і своїм сонним, безплід-
ним життям... Варто лише кинути заклик — і японці натовпом
вирвуться з воріт своєї в’язниці...»
Запитання
1. Визначте характерні ознаки життя Японії.
2. Що вважає автор в’язницею для японців?

У ч и т е л ь. Після «відкриття» Японії іноземними державами
до країни почали масово ввозити американські та європейські фаб-
ричні товари, які підірвали японське мануфактурне і ремісниче ви-
робництво, а також селянську домашню промисловість. В Японії
почав зростати рух, учасники якого вимагали вигнати іноземців
з країни. Цим скористалися прихильники відновлення влади імпе-
ратора. У результаті сьогун з роду Токугава був усунений від влади.
У 1868 р. імператора Муцухіто коронують імператором Мейдзі —
імператором «проінформованого правління».
ним текстом підручника й заповнити таблицю «Реформи 1870–
1880 рр. в Японії».
Назва
реформи
Зміни Наслідки
Аграрна Земля передана селянам на
умовах оренди. Селяни отри-
мали право передавати землю
за спадком
Обмежено крупне земле
володіння. Створені умови
для товарного виробництва
Військова Запровадження загальної вій-
ськової повинності.
Відкриття військових
навчальних закладів
Збільшена військова
потужність країни
Адміністра-
тивна
Ліквідація князівств Створена централізована
держава
Освітня Запровадження обов’язкової
початкової освіти. Відкриття
університету в Токіо
Можливість здобуття осві-
ти за кордоном
Фінансова Введення єдиної грошової
одиниці
Зміцнення фінансової сис-
теми. Створення банків.
Зміцнення централізації
держави
Судова Введення єдиної судової
системи
Зміцнення централізації
держави
питання.

Текст 2. Особливості промислового розвитку Японії
С. 132–133.
«...Доля Китаю була для правителів Мейдзі постійним нагаду-
ванням про зовнішню небезпеку... Лідери уряду Мейдзі міркували
приблизно так: «Що нам необхідно, щоб уникнути долі Китаю? Су-
часна армія і флот. Від чого залежить створення і склад сучасних
збройних сил? Головним чином від важкої промисловості, машино-
будування, гірської промисловості, суднобудування — одним сло-
вом, від промисловості, що має стратегічне значення. Таким чи-
ном, перша стадія індустріалізації Японії була тісно пов’язана
з військовою проблемою, і вже у цей період визначився напрям її
подальшого розвитку...
Саме тому машинне виробництво в Японії було запроваджено
спочатку в галузях промисловості, що мали стратегічне значен-
ня...
Промислова політика уряду Мейдзі полягала ось у чому: взяти
під державний контроль арсенали, чавуноливарні і суднобудівель-
ні заводи і шахти, що раніше належали різним кланам. Потім цен-
тралізувати їх і довести до високого рівня розвитку... Тільки після
цього уряд мав намір продати велику частину цих заводів зграї фі-
нансових магнатів, що користувалися його довірою...»
Запитання
1. Назвіть особливості промислового розвитку Японії.
2. Як ви вважаєте, чому основна увага в економічному розвитку
Японії приділялася мілітаризації промисловості?
«Національно-визвольна боротьба народів Азії XIX — на поч.
XX ст.» і відповісти на питання:
1. Назвіть район дій японської армії під час китайсько-японської
війни.
2. Назвіть території, які були захоплені Японією.
Конституція Японії 1889 р.
питання.

Текст 3. Конституція Японії 1889 р.
«Розділ I. Про імператора
1. Японська імперія управляється єдиною на всі часи імпера-
торською династією...
3. Персона імператора священна і недоторканна.
4. Імператор — глава держави, він володіє верховною владою
і здійснює її відповідно до ухвал чинної конституції.
5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперським
парламентом...
Розділ II. Про права та обов’язки підданих.
19. Будь-який японський підданий має однаковий доступ до
цивільних і військових посад і до будь-якої іншої публічної служ-
би...
22. Японським підданим надається в установлених законом ме-
жах свобода вибору і зміни місце проживання.
23.Ніхтозяпонськихпідданихнепідлягаєарешту,ув’язненню,
виклику на допит або покарання інакше як згідно із законами...
27. Власність кожного японського підданого недоторканна. Ви-
лучення, необхідні на користь суспільної користі, визначаються
законом...
29. Японські піддані користуються в установлених законом ме-
жах свободою слова, друку, зборів і союзів...
Розділ III. Про імперський парламент
33. Імперський парламент складається з двох палат: палати пе-
рів і палати депутатів.
34. Палата перів відповідно до указу про палату перів скла-
дається з членів імператорської родини, з носіїв дворянських ти-
тулів та осіб, призначених до неї імператором...
37. Жоден закон не може бути виданий без схвалення імперсько-
го парламенту.
38. Обидві палати голосують за пропоновані урядом законопро-
екти. Кожній з них належить також право законодавчої ініціа
тиви...
Розділ VI. Про фінанси
64. Державні доходи і витрати повинні затверджуватися ім-
перським парламентом у формі річного бюджету».
Запитання
1. Назвіть органи законодавчої влади.
2. Хто володів виконавчою владою?
3. Назвіть демократичні права жителів Японії.

Учитель пропонує учням відповісти на проблемні питання уро-
— Яким чином Японія перетворилася на велику колоніальну
державу.
• Наприклад...
2. Складіть схему державного устрою Японії.
3. Підготуватися до роботи «Портретна галерея» з теми.
Урок 24
Тема. Узагальнення знань за темами
у провідних державах світу»
• порівнювати кордони основних західноєвропейських країн;
новки;
Хід уроку
I. Основна частина уроку
1. Портретна галерея
1) Ще студентом вступив до організації карбонаріїв. Створив
товариство «Молода Італія», що мало на меті досягти
незалежності та об’єднання країни, перетворити Італію на

демократичну республіку. Він говорив: «Реформа — справа
королів, революція — ось секрет народів». (Д. Мадзіні)
2) Граф. Здобув освіту у військовій академії, проте ні військо-
ва, ні придворна служба його не приваблювали — заважав
незалежний характер. Став уособленням п’ємонтського бур-
жуазного дворянства. Залишивши військову службу, він
повернувся до свого маєтку і перебудував господарство на
капіталістичній основі. (К. Кавур)
3) Жива легенда італійського народу, безстрашний патріот,
що присвятив життя визвольній боротьбі. Одні вважали йо-
го ангелом, інші — дияволом. Він був дуже популярний, під
його прапором йшли битися з австрійцями усі, хто мріяв
про свободу Італії. (Дж. Гарібальді)
4) Фермер-скотар. Виступав проти рабства. Очолив повстання
аболіціоністів. Повстання було придушено. (Д. Браун)
5) «Син білого бідняка». У молодості поміняв багато про-
фесій — працював прикажчиком у лавці, сплавником плотів
на Міссісіпі, був землеміром і поштмейстером. Став адвока-
том, обраний членом Конгресу. (А. Лінкольн)
6) Генерал армії Півночі, здійснив відомий «рейд до моря».
(В. Шерман)
7) Командуючий армії Півночі. Очолив захоплення столиці
Вірджинії м. Річмонда. (В. Грант)
8) Походив з багатої буржуазної сім’ї. Журналіст, письменник
та історик, він розумів необхідність реформ в Англії. Блис-
кучий оратор, політик, член парламенту. Проголосив союз
монархії і народу, вірність конституції, англіканській церк-
ві та імперії. (Бенджамін Дізраелі)
9) Походив з буржуазного середовища. Дійшов розуміння не-
обхідності реформ. Кілька разів очолював Кабінет Міністрів
Англії. (Уїльям Гладстон)
2. Визначте події, які відбувалися в останній третині XIX ст.
1) Російсько-турецька війна;
2) війна Пруссії проти Австрії;
3) війна Пруссії проти Франції;
4) похід «тисячі» Дж. Гарібальді;
5) остаточне об’єднання Італії;
6) утворення Троїстого союзу;
7) Друга парламентська реформа в Англії;
8) громадянська війна у США;

9) визвольний рух в іспанських та португальських колоніях;
10) II Інтернаціонал;
11) прийняття Конституції Третьої Республіки у Франції;
12) прийняття Конституції Японії.
Відповідь: 1, 3, 5, 6, 10, 11, 12.
3. Виключте помилкові твердження.
1) Фраза «Німеччина буде об’єднана залізом і кров’ю» нале-
жить О. Бісмарку.
2) Німеччина стала другою країною після Франції, де було
розроблено соціальне законодавство.
3) Остаточне об’єднання Італії відбулося після франко-прус
ської війни.
4) Дж. Гарібальді проголосив створення Італійського коро
лівства.
5) В останній чверті XIX ст. Англія продовжувала зберігати лі-
дируючі позиції у світі за рівнем економічного розвитку.
6) В Англії значного резонансу набула «справа Дрейфуса».
7) Колоніальна імперія Франції створювалася за умов жор
сткої конкуренції з Німеччиною і Великобританією.
8) Францію вразила фінансова афера, пов’язана з будівниц-
твом Панамського каналу.
9) У США було прийнято антимонопольне законодавство.
10) Генрі Форд почав виробництво пароплавів.
11) 1861 р. у Росії було скасоване кріпацтво.
12) Основним завданням колоніальної політики Росії стало за-
воювання території Китаю.
Відповідь: 2, 4, 5, 6, 10, 12.
II. Оцінювання знань учнів
Оцінку 12 отримує учень, який набрав найбільшу кількість
балів в особистому заліку. Розрив між оцінками може становити
від 3 до 7 балів на розсуд учителя і за наслідками уроку.
III. Домашнє завдання
Повторити матеріал тем «Європа й Америка за доби об’єднання
й модернізації суспільства», «Утвердження індустріального сус-
пільства у провідних державах світу» і підготуватися до тематич-
ного оцінювання.

Урок 25
Тема. Тематичне оцінювання за темами «Європа й Америка
за доби об’єднання й модернізації суспільства»
у провідних державах світу»
Вариант 1
I. Вибрати одну правильну відповідь
1. Позначте поняття, яке відповідає наведеному визначенню.
Громадський рух у США наприкінці ХVIII — початку XIX ст.
за ліквідацію рабства.
А Рисорджименто;
Б анексія;
В апартеід;
Г аболіціонізм.
2. Позначте одну з причин боротьби за об’єднання Італії.
А Поширення в Європі поглядів на націю як на джерело дер
жавного суверенітету;
Б політична роздробленість гальмувала економічний розви-
ток Італії;
В в усіх італійських державах були прийняті конституції;
Г розпочалась війна між Австрією та Італією.
3. Позначте дату, коли оформився Троїстий союз.
А 1871 р.;
Б 1873 р.;
В 1882 р.;
Г 1904–1907 рр.
4. Позначте рік, коли в Росії була проведено реформу освіти.
А 1861 р.;
Б 1864 р.;
В 1865 р.;
Г 1870 р.
5. Позначте ім’я політичного діяча, який здійснив у своїй країні
заходи, які отримали назву «Культуркампф».
А А. Тьєр;
Б Д. Чемберлен;
В О. Бісмарк;
Г Ж. Клемансо.
6. Про який мирний договір йдеться?
Територіальні здобутки Росії обмежувалися гирлом Дунаю, Ар-
даганом, Батумом і Карсом.
А Сан-Стефанський;
Б Паризький;

В Берлінський;
Г Стамбульський.
II. Установіть хронологічну послідовність
7. Установіть хронологічну послідовність подій.
А Початок Реконструкції Півдня США;
Б проголошення Другої республіки у Франції;
В діяльність декабристів у Росії.
III. Оберіть правильні варіанти відповідей (3 правильних варіанти
відповіді)
8. Позначте німецькі держави, які увійшли до складу Північноні-
мецького союзу
А Баварія;
Б Ґанновер;
В Шлезвіґ;
Г Вюттенберґ;
Д Нассау.
9. Позначте імена російських полководців, що брали участь
у Кримській війні.
А П. Нахімов;
Б М. Черняєв;
В І. Гурко;
Г В. Корнілов;
Д В. Істомін.
IV. Розв’яжіть хронологічну задачу
10. (а + b) : 2 = с, де:
а — рік закінчення франко-прусської війни;
b — рік виступу декабристів в Росії;
с — рік європейських революцій — «весна народів».
V. Завдання відкритої форми з короткою відповіддю
11. Запишіть назву виборних органів місцевого самоврядування,
запроваджених 1864 р. у Росії.
12. Запишіть назву суспільно-політичної течії, що об’єднує при-
хильників парламентського ладу та свободи підприємництва.
Відповідь: 1 Г; 2 Б; 3 В; 4 Б; 5 В; 6 В; 7 Б, В, А; 8 Б, В, Д; 9 А, Г,
Д; 10 — (1871 + 1825) : 2 = 1848; 11 — земства; 12 — лібералізм.

Вариант 2
__ — суспільно-політична течія, яка об’єднувала прихильників
парламентського ладу і свободи підприємництва.
А Шовінізм;
Б експансія;
В лібералізм;
Г реставрація.
2. Визначте одну з причин війни між Північчю і Півднем США.
А Вимога скасувати рабства;
Б екстенсивний шлях розвитку плантаторського Півдня;
В обрання президентом А. Лінкольна;
Г рух скватерів.
3. Визначте рік початку оформлення союзу між Францією та
Росією.
А 1891 р.;
Б 1899 р.;
В 1865 р.;
Г 1870 р.
4. Визначте рік, коли в Росії була проведена цензурна реформа.
А 1861 р.;
Б 1864 р.;
В 1865 р.;
Г 1870 р.
5. Визначте ім’я імператора, період правління якого отримав на-
зву «Освічене правління».
А Муцухіто;
Б Микола II;
В Едуард VII;
Г Вільгельм I.
6. Визначте назву мирного договору, умови якого наводяться.
«Росія позбавлялася гирла Дунаю і частини південної Бессара-
бії, а також права мати на Чорному морі військовий флот. Росія
позбавлялася права захищати свій чорноморський кордон».
А Сан-Стефанський;
Б Паризький;
В Берлінський;
Г Стамбульський.

А Англо-бурська війна;
Б початок правління Миколи II в Росії;
В революція Мейдзі в Японії.
III. Оберіть правильні варіанти відповідей (3 правильні варіанти
відповіді)
8. Визначте американські штати, які увійшли до Конфедерації.
А Арканзас;
Б Канзас;
В Індіана;
Г Алабама;
Д Джорджія.
9. Визначте держави, незалежність яких визнала Туреччина згід-
но із Сан-Стефанським договором.
А Чорногорія;
Б Сербія;
В Румунія;
Г Валахія;
Д Молдавія.
IV. Розв’яжіть хронологічну задачу
10. (а + b): 2 = с, де:
а — рік ухвалення Конституції Третьої республіки у Франції;
b — рік ухвалення Конституції в Японії;
с — рік утворення Троїстого союзу.
11. Запишіть назву надлишку селянської землі, який поміщики
отримували згідно з реформою 1861 р.
12. Визначте назви виду матеріальної (фінансової) міжнародно-
правової відповідальності, яка полягає у відшкодуванні завда-
них збитків від агресії державою, що вчинила агресію, державі,
що була піддана нападу.
Відповідь: 1 В; 2 А; 3 А; 4 В; 5 А; 6 Б; 7 А, В, Б; 8 А, Г, Д; 9 А, Б,
В; 10 — (1875 + 1889): 2 = 1882; 11 — відрізок; 12 — репарація.

Тема 5. Завершення формування
світових колоніальних імперій.
Міжнародні відносини
в останній третині ХІХ ст.
Урок 26
Тема. Завершення територіального поділу світу. Колоніалізм
• характеризувати завершення територіального поділу світу;
• пояснювати суть колоніального гніту країнах у країнах Азії,
Африки та Латинської Америки, суперечливі наслідки ко-
лоніального панування;
• аналізувати суть військових конфліктів, пов’язаних з пере-
розподілом колоній;
• показувати на карті колоніальний поділ світу наприкінці
ХІХ ст., колонії та напівколонії;
• висвітлювати становище народів Азії, Африки та Латинської
Америки під владою європейських колонізаторів;
• застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «територіаль-
ний поділ світу», «колонії», «напівколонії», «колоніалізм»,
«концесія».
• 1869 р. — відкриття Суецького каналу.
Хід уроку
1. Дайте визначення поняттям «метрополія», «колонія».
2. Коли європейські держави почали захоплювати колонії?
3. Назвіть найбільші колоніальні держави.
4. Назвіть регіони, які найбільш активно освоювалися європейцями.
5. Які події сприяли європейській колонізації?
У ч и т е л ь. У результаті промислового перевороту Європа оста-
точно затвердилася як лідер на світовому ринку. Вона мала суттєву

219Тема 5. Завершення формування світових колоніальних імперій
військово-технічну перевагу і контролювала світову торгівлю. Єв-
ропейські держави до сер. XIX ст. значно збільшили свої колоніаль-
ні володіння. З одного боку, колоніалізм залучав усі народи до за-
гальносвітового розвитку, а з іншого — утверджував колоніальне
рабство, гноблення, приниження людської гідності.
Мета колоніальної політики
Учитель пропонує учням проаналізувати карти історичного ат-
ласа «Карта світу поч. XVIII ст.», «Завершення територіального
поділу світу на поч. ХХ ст.» і відповісти на питання:
1. Назвіть держави, які були перетворені на колонії на поч. ХХ ст.
2. Назвіть території, які активно освоювалися європейцями.
3. Назвіть держави, які мали колонії в Африці.
4. Назвіть держави, які мали колонії в Азії.
5. Назвіть держави, які не мали заморських колоній.
6. Назвіть держави, які мали найбільші колоніальні володіння.
Учитель пропонує учням методом «Мозковий штурм» сформу-
лювати мету, яку переслідували держави, збільшуючи свої ко-
лоніальні володіння.
Передбачувані відповіді учнів
1. Промисловий переворот викликав необхідність у сировині й па-
ливі.
2. Необхідність збуту готової продукції.
У ч и т е л ь. Колонізатори встановили на підпорядкованих зем-
лях свої порядки. Але деякі держави і народи Сходу — Китай,
імперія Османа, Афганістан, Персія — зберегли певні ознаки не
залежності. Вони мали уряд, законодавство, армію, поліцію, мож-
ливість підтримувати відносини з іншими державами. Колонізато-
ри ж нав’язали їм нерівноправні договори, які обмежили їхню
самостійність у галузі торгової, фінансової, митної політики, фак-
тично перетворивши їх на напівколонії.
Колоніальні інтереси країн Європи
У ч и т е л ь. Завдяки відкриттю Суецького каналу активізував-
ся взаємозв’язок між різними регіонами світу. З 1840 по 1875 рр.
обмін товарами між індустріальними країнами і менш розвинени-
ми територіями збільшився у 6 разів. Революційних змін зазнали
засоби транспортування.

Учитель пропонує учням назвати транспортні засоби, які
з’явилися у XIX ст.
Передбачувані відповіді учнів. Залізниці, пароплави, автомо-
білі.
У ч и т е л ь. Час, який витрачався на зв’язок між континента-
ми, різко скоротився. 1872 р. навколосвітню подорож можна було
здійснити за 80 днів, у 1840 р. на неї б знадобилося не менше 11 мі-
сяців, а за часів Магеллана — близько трьох років.
Суецький канал відіграв сумну роль у колоніальному освоєнні
Африки. Уже з середини XIX ст. кожен африканський регіон спе-
ціалізувався на постачанні одного або декількох видів продукції.
Разом із золотом і слонячою кісткою, торгівля якими велася здав-
на, здійснювався експорт таких культур, як виляск, арахіс, какао,
пальмова олія.
«Африка поч. XIX—XX ст.» і відповісти на питання:
1. Назвіть корисні копалини, які приваблювали європейців в Аф-
риці.
2. Назвіть родовища золота.
3. Назвіть родовища алмазів.
4. Назвіть метрополії, які контролювали видобуток золота та ал-
мазів.
У ч и т е л ь. Наприкінці XIX ст. різко збільшилося надходжен-
ня капіталів до колоній. У Південній Африці значні капітали вкла-
далися у видобувну промисловість, створену на базі родовищ золо-
та та алмазів.
С. Родс у 18 років вперше зійшов на африканський берег. Цей за-
повзятливий англієць створив монополію з видобутку, обробки й про-
дажу алмазів «Де Бірс», яка до сьогодні контролює світовий ринок
алмазів, а також компанію з видобутку золота у Південній Африці.
Селищестарателівздекількохнаметівсьогодніперетворилосянаодне
з найбільших міст Південної Африки Йоґаннесбурґ.
С. Родса називали «маленьким Наполеоном» Африканського
континенту. Йому належать слова: «Світ майже весь поділений,
а те, що від нього залишилося, зараз ділиться, завойовується й ко-
лонізується. Шкода, що ми не можемо досягти зірок, які сяють над
нами вночі у небі! Я б анексував планети, якби зміг. Я часто думаю
про це. Мені сумно бачити їх такими ясними і разом з тим такими
далекими».

питання.
Текст 1. З промови статс-секретаря Німецької імперії
фон Бюлова у німецькому рейхстагу. 6 грудня 1897 р.
1800–1900: Учеб. для 8 кл. общеобразоват. учреждений / А. В. Ре-
вякин;подред.А.О.Чубарьяна. —2-еизд.,дораб. —М.:Просвеще
ние, 2007. — С. 296.
«Ми дотримуємося тієї думки, що Німеччину не слід виключа-
ти зі змагання інших народів за панування над країнами, які во-
лодіють багатими перспективами. Часи, коли німець одному із
сусідів поступався землею, іншому — морем, а собі залишав небо,
де царює чиста теорія, давно минули. Ми вважаємо однією з наших
найважливіших задач заохочення й розвиток нашого судноплав
ства, нашої торгівлі та нашої промисловості саме у Східній Азії...
Ми повинні вимагати, щоб німецький місіонер, німецький підпри-
ємець, німецькі товари, німецький прапор і німецький корабель
так само поважалися в Китаї, неначебто вони належали іншим дер
жавам... Одним словом: ми не хочемо нікому заважати, але ми пре-
тендуємо на наше місце під сонцем».
Запитання
1. Визначте характер зовнішньої політики Німеччини.
2. Який зовнішньополітичний напрям канцлер вважав найпер
спективнішим? Як ви думаєте чому?
3. Що, на вашу думку, означає вираз «місце під сонцем»?
4. Як ви думаєте, з якими державами перетиналися інтереси Ні-
меччини в освоєнні Китаю?
пункт підручника і відповісти на питання, записані на дошці.
1. Чому до сер. XIX ст. Німеччина не робила колоніальних захоп-
лень?
2. Чому в 90-і рр. XIX ст. відносини Німеччини з Великобританією
погіршилися?
3. Назвіть регіон, який почали «освоювати» Японія і Франція.
Поясніть чому.
4. Які держави почали боротьбу за отримання контролю над Ки-
таєм? Чим закінчилася ця боротьба?

У ч и т е л ь. Іноземні держави забезпечили собі значні переваги
за кордоном орендувати територій шляхом отримання концесій.
Концесія — договір, що укладається державою з приватним
підприємцем, монополією, іноземною фірмою про передачу в екс-
плуатацію на певних умовах підприємств, земельних угідь з пра-
вом будівництва споруд, видобутку корисних копалин та ін.
Колоніалізм: наслідки для метрополій і колоній
Учитель пропонує учням самостійно прочитати текст підручни-
ка й заповнити таблицю «Результату колоніалізму».
Для метрополій Для колоній
Отримання прибутку.
Підривання стимулів до техніч-
ного вдосконалення промислової
бази.
Немає необхідності у підвищен-
ні продуктивності праці.
Немає необхідності у розширен-
ні асортименту продукції.
Вивезення капіталу
Дешева робоча сила.
Будівництво підприємств, залізниць,
для обслуговування інтересів метро-
полії.
Ринок збуту готової продукції.
Неможливість розвитку національної
промисловості.
Загибель великої кількості населення
у спробі відстояти свою незалежність
1. Співвіднесіть колонії і метрополії.
1 Велико
британія
А Мадагаскар, Марокко, Алжир
2 Франція Б Камерун, Східна Африка, Південно-захід-
на Африка
3 Німеччина В Ангола, Мозамбік, Ефіопія
Г Родезія, Судан, Південноафриканський
союз
Відповідь:1 Г; 2 А; 3 Б.
2. Як ви вважаєте, які проблеми сучасності стали наслідком ко-
лоніалізму XIX ст.?
Для відповіді на це питання пропонується використовувати ме-
тод «Прес».

2. Підготувати повідомлення про повстання сипаїв.
Урок 27
Тема. Британське володарювання в Індії
• характеризувати політику Великої Британії щодо Індії;
• висвітлювати наслідки британського володарювання в Індії;
• описувати повстання сипаїв у другій половині ХІХ ст.;
• характеризувати діяльність Індійського Національного Конг-
ресу (ІНК);
Основні поняття: «Сипаї», «ІНК».
• 1857–1859 рр. — повстання сипаїв;
• 1885 р. — утворення Індійського національного конгресу.
Історичні діячі: Б. Тілак.
теріал.
Хід уроку
1. Яким чином Індія перетворилася на англійську колонію?
2. Які повноваження мала Ост-Індська компанія?
3. Назвіть особливості соціальної структури індійського суспільства.
4. Які ознаки господарського життя були характерні для Індії
у XVI–XVIII ст.?
У ч и т е л ь. Індія — одна з країн, що була уведена в простір за-
гальносвітового розвитку. Що принесло знайомство традиційного
індійського суспільства з індустріальною Англією?

Індія — перлина британської корони
У ч и т е л ь. До початку XIX ст. під контролем британської Ост-
Індської компанії перебувала практично вся територія країни. Те-
риторія Індії складалася з двох частин: так звана Британська Індія,
якою керували урядовці Ост-Індської компанії на чолі з генерал-
губернатором, і друга частина, що формально керувалася місцеви-
ми князями, але вся внутрішня і зовнішня політика князівств кон-
тролювалася англійцями.
Англійці викачували гроші з Індії шляхом збільшення податків
і введення урядових монополій на сіль та опіум. Опіум вивозився до
Китаю і приносив англійцям величезні прибутки, але ще більш при-
бутковою була торгівля сіллю на внутрішньому ринку. Ціни на сіль
були такими високими, що вона стала предметом розкоші.
Отримані кошти йшли на утримання величезної кількості уря-
довців та армії, на пенсії індійським князям, які підтримували ан-
глійців, на виплату прибутку пайовикам Ост-Індської компанії.
З 1833 р. за Ост-Індською компанією залишаються тільки управ-
ління колонією та армією. Торговельна діяльність переходить до
рук буржуазії.
• Як же позначилося на Індії введення її в загальносвітовий простір?
розділ параграфа й заповнити таблицю «Індія в загальносвітовому
просторі: позитивні та негативні ознаки».
Позитивні ознаки Негативні ознаки
Урбанізація.
Будівництво залізниць.
Будівництво зрошувальних ка-
налів.
Будівництво телеграфу.
Розвиток зовнішньої торгівлі
Поява національної буржуазії
Знищення домашньої індійської про-
мисловості.
Погіршення становище селянства.
Голод.
Не розвивалася важка промисловість,
все необхідне ввозилося з Англії.
Розвиток тільки тих галузей, продук-
ція яких йшла на експорт
Повстання сипаїв
Учитель пропонує учням виступити з повідомленням про пов
стання сипаїв. Під час виступу решта учнів заповнюють таблицю
«Повстання сипаїв».

Дати
Причини
повстання
Учасники
Основні
події
Результати
Індійський національний конгрес
У ч и т е л ь. У другій половині XIX ст. національно-визвольний
рух в Індії посилюється. Більшість його керівників походили із за-
можних верств населення, індусів, що мали вищу освіту. Відтак
вони були обурені тим, що їх не допускали на вищі посади в ко-
лоніальній адміністрації.
Розуміючи необхідність компромісу, англійська адміністрація
дозволила створити загальноіндійську політичну організацію.
У 1885 р. був заснований Індійський Національний Конгрес (ІНК).
Незабаром в ІНК виділилися два крила — «помірні» і «ліві». Ліде-
ром «лівих» став Б. Тілак, який відкрито критикував позицію
трьох «П» «помірних» — просити, протестувати, підладжуватися.
розділ параграфа і заповнити таблицю «Діяльність ІНК».
Діяльність Індійського Національного Конгресу
«Помірні» «Ліві»
Парламентська боротьба:
• вимога національної рівноправ-
ності індійців та англійців;
• надання самоврядування;
• прищеплення Індії європей
ських ідей
Економічний бойкот.
«Свадеші — розвиток власного
виробництва» необхідних товарів.
Розвиток культурного обміну із
західними країнами за умови збе-
реження й зміцнення національних
традицій
1. Яким чином позначилося на Індії колоніальне володарювання
англійців?
2. Як ви думаєте, повстання сипаїв було війною проти англійсько-
го панування чи війною за повернення до старих традицій?
Свою відповідь поясніть.
3. Як ви вважаєте, діяльність ІНК була спрямована на досягнення
самостійності держави чи на вдосконалення колоніального по-
ложення Індії? Свою відповідь поясніть.

2. Підготувати повідомлення про рух тайпінів.
3. Підготувати повідомлення про повстання іхетуанів.
Урок 28
Тема. Китай у другій половині ХІХ ст.
• пояснювати причини самоізоляції Китаю;
• висвітлювати наслідки європейського проникнення у Китай;
• описувати рух тайпінів;
• характеризувати політику самозміцнення Китаю;
• характеризувати повстання тайпінів;
• застосовувати та пояснювати терміни та поняття «тайпіни»,
«іхетуані».
• 1644–1911 рр. — правління династії Цинь;
• 1840–1842, 1856–1860 рр. — «опіумні» війни;
• 1850–1864 рр. — рух тайпінів;
• 1898–1900 рр. — повстання іхетуанів.
Історичні діячі: Цисі, Хун Сюцюань.
теріал.
Хід уроку
1. Опишіть державний устрій Китаю в XVII — І пол. XIX ст.
2. Охарактеризуйте духовне життя китайського суспільства. У чо-
му полягали його особливості?
3. Як ви вважаєте, чим була викликана політика самоізоляції
Китаю?
У ч и т е л ь. Понад 100 років Китай дотримувався політики «са-
моізоляції». Що принесло Китаю «відкриття» його європейцями?

«Відкриття» Китаю. «Опіумні війни»
У ч и т е л ь. «Відмичкою» до відкритих дверей Китаю стала для
європейців та американців торгівля опіумом. Англійці налагодили
контрабандне ввезення опіуму до Китаю з Індії. Спроба заборонити
ввезення опіуму китайським урядом стала причиною опіумних
воєн.
Учитель пропонує учням самостійно прочитати учням відповід-
ний текст параграфа й скласти таблицю «Опіумні війни у Китаї».
Опіумні
війни
Дати Учасники Результати
Причини
поразки
І опіумна
війна
1840–
1842 рр.
Китай,
Англія
Підписання Нанкінського
договору: передача Англії
острова Ґонконґ, відкриття
4 портів для іноземних куп-
ців
Економіч-
на та вій-
ськово-
технічна
відста
лість
Китаю
ІІ–ІІІ опі
умні війни
1856–
1860 рр.
Китай,
Англія,
Франція
Пекінський договір: інозем-
цям дозволена торгівля
в усіх найважливіших пор-
тах і надані виняткові при-
вілеї. Англійці і французи
були непідсудні китайським
законам.
Китай перетворювався на
напівколонію
Тайпінський рух
У Китаї після поразки опіумних воєн почався рух протесту.
Учитель пропонує учням сформулювати причини цього руху,
використовуючи текст інформаційних карток та раніше отримані
знання.
Понад 2/3 землі перебували у володінні крупних поміщиків,
і майже 90 % населення становили безземельні батраки та орен-
дарі. Разом з тим населення Китаю швидко збільшувалося. З по-
чатку до середини XIX ст. кількість жителів у країні збільшилась
зі 180 до 400 млн чоловік. Земельні наділи селян постійно скорочу-
валися. Прогодувати сім’ю на кошти, які залишалися після випла-
ти податків поміщику (за оренду віддавали 50 % урожаю) і державі,
було неможливо.

Багато століть визначну роль у духовному житті китайців
відігравало конфуціанство. Конфуцій розглядав державу як вели-
ку сім’ю, де «государ — батько і мати народу». Суспільство, згідно
з Конфуцієм, має складатися з людей «які уникають крайнощів».
Китайці вважали, що сенс існування людей — досягнення пов-
ної гармонії між різними верствами населення в рамках мудро ке-
рованої держави. Імперія Цинь не відповідала цьому ідеалу.
Причини руху тайпінів
1. Послаблення влади імператора.
2. Погіршення становища селян.
3. Невідповідність між ідеальними уявленнями про державу і ре-
альним життям.
Учитель пропонує учням виступити з повідомленнями про рух
тайпінів. Решта учнів після виступу має відповісти на питання, за-
писані на дошці.
Запитання
1. Чому селянський рух у Китаї отримав назву «рух тайпінів»?
2. Яка релігія була покладена в основу створення «Небесної дер
жави загального благоденства»? Поясніть чому.
3. Яку територію контролювали повстанці?
4. Які реформи були проведені у Тайпінській державі?
5. Чому рух тайпінів зазнав поразки?
Політика самопосилення
У ч и т е л ь. Наприкінці XIX ст. в уряді та при імператорському
дворі склалася впливова група найвпливовіших сановників, які
виступали за оновлення різних сторін життя за європейським зраз-
ком. Їхня мета — досягти самопосилення Китаю, якому загрожува-
ла остаточна втрата самостійності. Для цього потрібно було подола-
ти економічну та військово-технічну відсталість Китаю. Тому
китайські сановники виступали за реорганізацію армії, оснащення
її сучасними видами зброї, розвиток крупної індустрії і сучасних
засобів транспорту.
З’явилися перші навчальні заклади західного зразка, де ви
вчалися іноземні мови, закуповувалося промислове устаткуван-
ня, з’явилися механізовані підприємства. У містах будувалися
багатоповерхові будинки в європейському стилі, розвивалася
банківська справа. Але курс на самопосилення не дав бажаного
результату. Китай зазнав поразки у війнах із Францією та Япо
нією (1894–1895).

Цим скористалися іноземні держави, які бажали збільшити
свої володіння за рахунок територій у Китаї.
Учитель пропонує учням прочитати відповідний текст парагра-
фа і заповнити таблицю «Іноземна присутність в Китаї».
Країна
Дата
договору
Терміни оренди
території
Територія
Німеччина 1897 р. 99 років Область Цзяочжоу, з вій
ськовим портом Циндао,
півострів Шаньдун
Росія 1897 р. 25 років Порти Порт-Артур, Дальній
Франція 1898 р. 99 років Порт Гуанчжоувань
Англія 1898 р. Порт Вейхай
У ч и т е л ь. Китай охопила паніка. Країна опинилася перед за-
грозою розподілу іноземними державами.
Повстання іхетуанів
У ч и т е л ь. У Китаї утворилося таємне товариство «Кулак
в ім’я світу і справедливості», головною метою якого було звіль-
нення Китаю від «іноземних варварів». Імператриця Цисі виріши-
ла використати цей рух для війни з іноземними державами й по-
вернення країні колишньої могутності.
Учитель пропонує учням виступити з повідомленнями про пов-
стання іхетуанів.
1. Які держави брали участь у придушенні повстання?
2. Чому боротьба за відродження могутності Китаю зазнала по-
разки?
Завдання
1. Позначте чинники, які сприяли зростанню соціальної напру-
женості.
а) Зростання населення і нестача посівних площ (землі);
б) підрив традиційних засад;
в) бідність та убозтво народу;
г) сваволя і здирство урядовців;
д) спроби здійснити модернізацію країни за європейським
зразком.
Відповідь: а, в, г.

2. Відновіть хронологічну послідовність подій.
а) Селянська війна тайпінів;
б) І «опіумна війна»;
в) ІІ «опіумна війна»;
г) проголошення Хун Сюцюаня імператором Тайпінської дер
жави.
Відповідь: б — а — г — в.
3. Учитель пропонує учням відповісти на проблемне питання уро-
— Що принесло Китаю «відкриття» його європейцями?
2. Повторити підсумки франко-прусської війни 1870–1871 рр.
3. Повторити підсумки російсько-турецької війни 1877–1878 рр.
Урок 29
Тема. Міжнародні відносини у 1871–1900 рр.
• аналізувати міжнародні відносини у 1871–1900 рр., політичні
наслідки франко-німецької війни;
• характеризувати «Союз трьох імператорів», Троїстий союз,
оформлення франко-російського альянсу;
• аналізувати роль США у міжнародних відносинах, суть пан
американізму;
• давати характеристику міжнародному робітничому, профспіл-
ковому, жіночому рухам, Першому і Другому Інтернаціоналу,
міжнародній діяльності папства;
Основні поняття: «Союз трьох імператорів», «Боснійська кри-
за», «Троїстий союз», «гонка озброєнь».
• 1882 р. — утворення Троїстого союзу;
• 1891–1893 рр. — утворення франко-російського союзу.

Історичні діячі: Франц-Йосиф I, Вільгельм I, Олександр II.
теріал.
Хід уроку
1. Назвіть основні підсумки франко-прусської війни 1870–
1871 рр.
2. Назвіть результати російсько-турецької війни 1877–1878 рр.
3. Перерахуйте «нові» і «старі» держави.
4. Чому між «новими і «старими» державами» виникають су-
перечності?
У ч и т е л ь. Попри територіальні суперечки, суперництво за во-
лодіння колоніями, боротьбу за військову перевагу на суші і на
морі, в Європі наступила епоха відносного спокою — близько
40 років миру, який, всупереч всім небезпекам, тривав в Європі
з часів франко-прусської (1870–1871) і російсько-турецької (1877–
1878) воєн до початку Першої світової війни. Основною передумо-
вою збереження миру стала широка міжнародна співпраця в усіх
галузях життя: економіці, політиці, культурі. Але це не означало
відмову провідних країн світу від прагнення лідерства у зовнішній
політиці.
Перегрупування сил в Європі:
утворення військово-політичних блоків
Учитель пропонує учням методом «Мозковий штурм» визначи-
ти чинники створення військово-політичних блоків.
Передбачувані відповіді учнів
• Промисловий переворот відбувся у багатьох країнах;
• збільшився військово-технічний та економічний потенціал
країн;
• «нові держави» потребували ринках збуту, «старі держави» не
хотіли поступатися вже поділеними територіями;
• виникнення осередків воєнних протистоянь.

У ч и т е л ь. Після франко-прусської війни в Європі відбулася
нова розстановка сил. Хоча Великобританія залишалася найбіль-
шою колоніальною імперією, за темпами економічного розвитку її
потіснили на третє місце США і Німеччина. Економічний розвиток
Франції в результаті поразки помітно загальмувався, і країна опи-
нилася в ізоляції на міжнародній арені. В Європі заговорили про
відродження Священного союзу. У 1873 р. склався «Союз трьох ім-
ператорів» — союз Німеччини, Австро-Угорщини та Росії, який
проіснував до 1887 р. Не припинялися суперечності між Росією та
Австро-Угорщиною через Балкани, крім того, Росія була зацікав-
лена у сильній Франції.
У 1882 р. почалося створення Троїстого союзу.
Учитель пропонує проаналізувати документ і відповісти на пи-
тання.
Текст 1. Із союзного договору між Німеччиною, Австро-Угорщиною
та Італією, укладеного у Відні 20 травня 1882 р.
Юдовская А. Я., Егоров Ю. В., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М.
История. Мир в новое время (1870–1918). — СПб.: «СМИО Пресс»,
1998. — С. 477–478.
«Ст. 1. Вищезазначені сторони обіцяють одна одній мир і друж-
бу, і вони не вступатимуть до жодного союзу або не братимуть
зобов’язання, спрямовані проти однієї з цих держав.
Ст. 2. У випадку, якщо Італія піддалася б нападу Франції через
будь-який мотив, обидві інші договірні сторони зобов’язані надати
атакованій стороні допомогу і сприяти їй всіма своїми силами.
Такий же обов’язок покладається на Італію у разі нападу Фран-
ції на Німеччину.
Ст. 3. Якщо б одна або дві з вищезазначених сторін були піддані
нападу і залучені до війни з двома або декількома великими держа-
вами, що не беруть участь у цьому договорі, ...то договір про союз
набуває чинності для всіх вищезазначених сторін».
Запитання
1. Яка держава розглядалася договірними сторонами як потен-
ційний супротивник?
2. Чому Росія не стала учасницею Троїстого союзу?
3. На яких умовах був укладений договір?
4. В якому разі союзні держави повинні були вступати у війну?

Війни і військові конфлікти третьої четверті XIX ст.
розділ параграфа і заповнити таблицю «Війни і військові конфлік-
ти кін. XIX ст.».
Дати Військові дії Результат
Учительразомздітьмиробитьвисновокпроте,щовтретійчетвер-
ті XIX ст. відчутною стала загроза загальносвітового конфлікту.
Рух пацифістів
У ч и т е л ь. Часті військові конфлікти і війни стали поштовхом
для формування у 80-х рр. XIX ст. масового антивоєнного руху, що
дістав назву пацифізм. У діяльності пацифістських організацій
брали участь представники всіх верств населення: від селян до про-
мисловців, від релігійних діячів до політиків.
Так, на конгресах II Інтернаціоналу, створеного 1889 р., було
засуджено націоналізм і шовінізм, політику гонки озброєнь, захоп-
лення колоній і воєн за переділ світу. Пацифісти закликали вла-
штовувати масові маніфестації проти загрози війни.
II Інтернаціонал сприяв зміцненню масового профспілкового
руху, створював організації соціалістичної молоді.
Учитель пропонує учням прочитати відповідний розділ пара
графа й заповнити таблицю «Боротьба за збереження світу».
Назва організації Боротьба за збереження світу
1) Після 1871 р. в Європі встановився збройний мир — держа-
ви почали скорочувати кількість озброєнь. (Починається
гонка озброєнь.)
2) «Союз трьох імператорів» був створений завдяки ініціативі
німецького канцлера фон Бюлова. («Союз трьох імпера-
торів» був створений Бісмарком.)

3) До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Франція
і Росія. (До Троїстого союзу входили Австро-Угорщина, Ні-
меччина та Італія.)
4) Німеччина у другій половині XIX ст. здійснювала політику
«блискучої ізоляції». (Політику «блискучої ізоляції» прово-
дила Англія.)
5) Дві бурські республіки наприкінці XIX ст. були приєднані
до французьких колоній. (Бурські республіки були приєд-
нані до англійських колоніальних володінь.)
6) Зіткнення інтересів Англії і Франції в північному Судані на-
зивають «балканським конфліктом». (Фашодський конф-
лікт.)
2. Заповніть таблицю «Суперечності між країнами учасницями
військово-політичних блоків».
Назви держав Англія Франція Росія
Австро-
Угорщина
Німеччина
Австро-Угорщина
Росія
Франція
2. Підготувати повідомлення про повсякденне життя людей на-
прикінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Тема 6. Культура народів світу
наприкінці ХVІІІ — У ХІХ ст.
Урок 30
Тема. Повсякденне життя людей наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
• описувати повсякденне життя людей, наслідки урбанізації,
житло і повсякденний побут різних прошарків населення;
• характеризувати родинні стосунки, релігію і мораль, дозвілля;

235Тема 6. Культура народів світу
наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Основні поняття: «урбанізація», «фемінізм», «суфражизм».
теріал.
Варіант 1
Дослідницька проектна діяльність учнів
Напрям
діяльності
Елементи презентації
Модернізація
житла
Підготувати слайд-шоу «Місто в європейському живо-
писі XIX ст.».
Намалювати (виготовити макети) предметів інтер’єру.
Намалювати план інтер’єру будинку
Правила етикету
XIX ст.
Сервірувати стіл згідно з правилами етикету XIX ст.
Провести рольову гру «На прийомі князя...», «Пер-
ший бал Наташі Ростової»
Раціон харчу-
вання XIX ст.
Слайд-шоу «Традиційні і нові продукти харчування».
Скласти меню для обіду в аристократичній сім’ї.
Скласти меню для обіду в сім’ї буржуа.
Приготувати традиційне блюдо XIX ст. (будь-якої
країни на вибір)
Діти XIX ст. Провести гру, традиційну для дітей XIX ст.
Виготовити (намалювати) макети іграшок
Образ жінки
XIX ст.
Слайд-шоу «Образ жінки в європейському живописі
XIX ст.».
Скласти промову суфражистки на мітингу щодо
захисту прав жінок.
Провести показ мод жіночого одягу XIX ст.
Варіант 2
Хід уроку
1. Відновіть хронологічну послідовність.
а) Створення Троїстого союзу;
б) англо-бурська війна;
в) франко-прусська війна;
г) іспано-американська війна;
д) створення «Союзу трьох імператорів».
Відповідь: в — д — а — г — б.

2. Співвіднесіть імена монархів з їхньою характеристикою.
1 Олександр ІІ А останній імператор «Священної Рим
ської імперії німецької нації». Один
з ініціаторів монархічних коаліцій про-
ти революційної, а потім наполеонів
ської Франції
2 Вільгельм I Б у 1867 р. перетворив імперію на двоєди-
ну монархію; один з організаторів Троїс-
того союзу 1882 р.
3 Франц
Йосип I
В імператор з 1871 р. Управління країною
фактично перебувало в руках О. Бісмарка
Г значне місце в його зовнішній політиці
посідало «східне питання», зокрема бо-
ротьба за скасування умов Паризького
мирного договору. 1877 р., прагнучи по-
силити вплив на Балканах, почав війну
із Туреччиною
Відповідь: 1 Д; 2 В; 3 Г.
1 Іспано-американська війна А 1899 р.
2 Англо-бурська війна Б 1894–1986 рр.
3 Фашодський конфлікт В 1882 р.
Г 1899–1903 рр.
Відповідь: 1 Б; 2 Г; 3 А.
У ч и т е л ь. ХIX ст. стало для людини часом глибоких змін.
Змінилося все: ручну працю витіснило машинне виробництво, по-
ява нових засобів транспорту та зв’язку зробила світ єдиним про-
стором, у державах створювалися громадянські цивільні суспільс-
тва, проте винайдення дедалі новіших видів зброї поставило світ
перед загрозою війни. Технічний прогрес та урбанізація зробили
життя людини більш комфортним, надаючи їй більше вільного ча-
су, але водночас спричинили екологічні проблеми, що сьогодні за-
грожують існуванню всього людства.
Зміни у суспільстві
Учитель пропонує відповісти учням на питання:
1. Якою була структура суспільства у XVIII ст.?

2. Які зміни сталися в структурі суспільства до середини XIX ст.
порівняно з XVIII ст.?
3. Як ви вважаєте, чим були зумовлені ці зміни?
Робота з інформаційними картками
Учитель пропонує учням ознайомитися з інформаційними кар-
тками і відповісти на питання.
Інформаційна картка № 1. Аристократія
В умовах індустріального суспільства, що складається, арис-
тократія почала втрачати своє панівне становище. Щоб зберегти
свої позиції, аристократії доводилося пристосовуватися до нових
умов. Час диктує свої умови: частина земель продана під забудову,
зменшуються лісові володіння. Представники аристократичних
родин починають займатися підприємницькою діяльністю: беруть
участь у банківських операціях, у діяльності крупних торгових
і промислових компаній, отримують дохід від здачі землі в оренду.
Щоб зберегти свій політичний вплив, представники старовин-
них аристократичних родів родичалися з представниками буржу-
азії, об’єднуючи титули і гроші.
Поступово старе уявлення про те, що бізнес, пов’язаний із чи-
мось непристойним, почало зникати.
Інформаційна картка № 2. Буржуазія і середній клас
Головним для представників буржуазії було досягти успіху
у своєму бізнесі. Вони віддавали всі сили і час своїй справі, накопи-
чуючи багатомільйонні багатства. Чимало представників крупного
капіталу займалися політичною діяльністю.
У XIX ст. формується середній клас. До цієї соціальної групи
належать люди зі стійким матеріальним становищем, такі, що ма-
ють освіту, але не мають нагоди жити не працюючи. Це — юристи,
офіцери, інженери, лікарі, викладачі, що служать у різних ком-
паніях і державних установах.
Інформаційна картка № 3. Робочий клас
У другій половині XIX ст. у зв’язку зі швидким зростанням про-
мисловості спостерігалося суттєве збільшення робітничого класу.
У 70-і рр. кількість робітників у світі становила 20 мільйонів, до
поч. ХХ ст. — 40 млн. Основну масу їх складали фабрично-заводські
робітники, соціальні умови життя яких залежали від кваліфікації.
Сім’ї некваліфікованих робітників жили зазвичай у трущобах.
Велика сім’я і низька заробітна платня не дозволяла поліпшити
свої житлові умови і харчування, незважаючи на те, що в цих сім’ях
діти з 11 років починали працювати разом з батьками.

Жінки на фабриках працювали нарівні з чоловіків, але отриму-
вали від 30 до 50 % оплати, яку мали чоловіки.
Сім’ї кваліфікованих робітників з технічною освітою мали свої
будинки. Такі робітники належали до великих профспілок. Своїм
синам вони теж давали технічну освіту, їхні дочки ставали модист-
ками, продавщицями, працювали у конторах.
Запитання
1. Як ви думаєте, чому на поч. XIX ст. існувало уявлення про те,
що в бізнесі є щось непристойне?
2. Як у XIX ст. змінилося становище аристократії? Визначте при-
чини цієї зміни.
3. Яким чином представники буржуазії укріплювали своє стано-
вище в суспільстві?
4. Назвіть представників середнього класу.
5. Охарактеризуйте становище робочого класу.
6. Як ви вважаєте, чому жінки отримували нижчу заробітну плат-
ню за рівну працю з чоловіками?
Місце жінки в суспільстві
Учитель пропонує учням прочитати текст й відповісти на запи-
тання.
Текст 1. Витяги з нарису Діонео «Англійські силуети»
Юдовская А. Я., Егоров Ю. В., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М.
История. Мир в новое время (1870–1918). — СПб.: СМИО Пресс,
1998. — С. 53–54.
«...Зазирніть увечері до Майл-Енду, де скупчилися цукеркові
і тютюнові фабрики з жіночим робочим населенням. Тротуарами
цілими десятками, тримаючи одна одну під руку, крокують розпат-
лані дівчата. На їхніх капелюшках гойдаються величезні пучки
різнокольорового страусового пір’я, переважно яскраво-червоного
або ж зеленого кольорів. Дівчата голосно і пронизливо регочуть. Ін-
ші співають пісеньку, що підслухали у дешевому мюзик-холі.
По суботах більшість цих дівчат йдуть під руку з молодими
хлопцями в насунутих на потилицю шапочках, з намотаними на
шию кольоровими фулярами. Ці дівчата — типові factory-girls,
дочки докерів, каменярів та ін. ...З 13-ти років вони на фабриці.
З 14-ти — вони абсолютно незалежні, оскільки платять своїм мате-
рям за стіл і квартиру, але лише 5–6 шилінгів на тиждень...
Більшість із них швидко забувають ті невеликі знання, які отри-
мали, навчаючись у початковій школі, що її зобов’язані відвідува-

ти до 12-ти років. Якщо деякі зберегли любов до читання, то ця по
треба задовольняється грубими на «копійку жахів» книжками.
Культурні англійські класи знали стільки ж про життя factory-
girls, скільки про вдачі будь-яких папуасів...
За ними йде прошарок фабричних дівчат, які суттєво відрізня-
ються від щойно описаних. Вони належать ...до середніх класів. Це
дочки клерків, які допомагають сім’ям, та їхні симпатії на боці се-
редніх класів.
І третя категорія — жінки-робітниці. Це найбільш працелюбна
частина працюючих жінок. Їхня робота на фабриці — наслідок не-
щасного сімейного життя. Ніколи порядний англійський робітник
не дозволить своїй дружин працювати на фабриці, навіть якщо він
отримує не більше 18 шилінгів на тиждень. Ті 10 шилінгів, які во-
на може принести, не покривають негараздів у господарстві, спри-
чинених відсутністю матері і господині. Йдуть на фабрику лише ті,
у кого чоловік гіркий п’яниця або ж злочинець. Через це фабрична
жінка постійно ходить на роботу побита, скривавлена. Одвічна сі-
мейна драма озлоблює її безмежно».
Запитання
1. Які групи виділяє автор серед жінок?
2. Чим відрізняються одна від одної описані групи?
3. Як ви думаєте, чи були задоволені жінки своїм становищем?
У ХІХ ст. розгорнувся рух жінок за емансипацію. До 70-х рр. ста-
новище жінок у сім’ї було підлеглим, вони мали обмежені майнові
права. Жінки прагнули змінити своє становище. Вони намагались
здобути вищу освіту, мати право розпоряджатися своєю власністю,
отриматиправоголосу.Жінкивийшлинамітингиідемонстраціїв ба-
гатьох країнах світу, але найбільш активним рух був в Англії. В Анг-
лії жінок, які боролися за свої права, називали суфражистками.
СуфражисткивАнгліїдобилисяправарозпоряджатисясвоєювласніс-
тю і мати право зберігати при собі дітей у разі розлучення.
1. Опишіть життя жінки.
2. Яких прав вимагали жінки в суспільстві?
3. Поясніть значення термінів «емансипація» і «суфражизм».
Релігія і мораль
У ч и т е л ь. Розвиток науки, філософії, демократичних пере-
творень у буржуазному суспільстві послабили вплив церкви на лю-
дину. У багатьох країнах в останній третині ХІХ ст. приймаються

закони про відокремлення церкви від держави, запроваджується
світська освіта, цивільні шлюби. Для католицької церкви було ду-
же важливо повернути свій вплив.
графа і відповісти на питання:
1. Чому влада Папи Пія ІХ похитнулася?
2. Як Пій ІХ ставився до буржуазних змін?
3. Яким чином Пій ІХ намагався укріпити владу церкви?
4. Охарактеризуйте програму дій Папи Льва ХІІІ. За допомогою
яких засобів він хотів розв’язати ці задачі.
5. Як ви думаєте, чому Папа Римський у своєму зверненні до віру-
ючих визнав право робітників на створення профспілок?
6. Як християнська мораль, на думку Папи Римського, мала допо-
могти згладити суперечності в суспільстві.
1. Як змінилася структура суспільства у ХІХ ст.?
2. Які верстви посіли панівне становище в суспільстві?
3. Які групи населення складають середній клас?
4. Розкажіть про структуру робочого класу.
5. Які вимоги висували жінки? Яким чином жінки боролися за
свої права?
6. Як змінилося становище католицької церкви в суспільстві?
7. У який спосіб Папа Римський намагався зберегти становище
церкви у суспільстві?
2. Підготувати презентації про діячів літератури і мистецтва.
Урок 31
Тема. Духовне життя світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Розвиток науки і мистецтва
• характеризувати духовне життя країн Європи та Америки
у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст., розвиток науки і техніки, сус-
пільних наук, розвиток філософської, економічної, соціальної

й політичної думки, літературу і мистецтво, культуру народів
Азії й Африки;
• застосовувати та пояснювати терміни та поняття: «генетика»,
«мікробіологія», «психологія», «крекінг», «елементарна час-
тинка», «рентген», «радіоактивність», «романтизм», «реа
лізм», «Барбізонська школа», «класицизм», «критичний реа
лізм», «натуралізм», «символізм», «акмеїзм», «імпресіонізм»,
«модернізм», «неоромантизм», «аванґардизм», «кубізм», «суп-
рематизм», «абстракціонізм».
• 1807 р. — поява першого пароплава;
• 1814 р. — поява першого паровоза;
• 1831 р. — відкриття явища електромагнітної індукції;
• 1883 р. — винахід станкового кулемета;
• 1897 р. — відкриття першої елементарної частинки.
теріал.
Хід уроку
І. Організаційна частина уроку
У ч и т е л ь. XVIII–XIX ст. були часом формування засад сучас-
ної науки, що спирається на природничонаукові принципи пізнан-
ня навколишнього світу.
Варіант 1
Дослідницька проектна діяльність учнів
Напрям
Розвиток
комунікацій
Підготувати слайд-шоу «Розвиток засобів транспорту»;
намалювати (виготовити макети) засобів транспорту;
скласти карту-макет «Морські і суходольні шляхи спо-
лучення»;
підготувати слайд-шоу «Люди, що скоротили відстані...»;
підготувати слайд-шоу «Засоби зв’язку»;
намалювати моделі перших телефонів.
Азбука Морзе — телеграфний код

Напрям
Нобелевські
лауреати
Підготувати слайд-шоу «Нобелівські лауреати в галузі
фізики»;
підготувати слайд-шоу «Нобелівські лауреати в галузі
хімії»;
скласти карту-макет «Географія наукових досягнень»
Армія і нові
види озброєнь
Виготовити (намалювати) нові види озброєнь;
слайд-шоу «Батальний живопис XIX ст.»;
намалювати військову форму армій різних країн;
скласти карту-макет «Географія військових конфліктів»
Варіант 2
Розвиток науки
Учитель пропонує учням розглянути сторінку історичного ат-
ласа «Винаходи та відкриття XIX — поч. XX ст.» і відповісти на
питання:
1. Назвіть держави, в яких були зроблені найважливіші від
криття.
2. Назвіть відкриття, які були зроблені в медицині.
3. Назвіть відкриття, які були зроблені в електромеханіці.
4. Назвіть відкриття, які були зроблені у військовій галузі.
У ч и т е л ь. У XVIII ст. склалися основні принципи наукових
досліджень. Спочатку наука вирішувала задачі накопичення знань
про живу і неживу природу, розробляла системи класифікації
мінералів, кристалів, рослин і тварин. Поступово вона почала збли-
жуватися з практикою. Важливою особливістю науки XVIII–XIX ст.
став її інтернаціональний характер. Налагодження зв’язків дозво-
ляло забезпечувати поступальність і спадкоємність у розвитку нау-
кових знань.
Учитель пропонує учням утворити групи і представити галузі
науки, які розвивалися у XIX ст.:
• фізика;
• біологія;
• хімія;
• медицина.

Після презентації відповідей результати роботи учні оформля-
ють у таблицю.
Галузь знань Вчені Суть відкриття Наслідки
Світова література, образотворче мистецтво
Учитель пропонує учням відповісти на питання:
1. Які історичні події могли вплинути на розвиток художньої
культури цього періоду?
2. Що, на вашу думку, належало до духовних цінностей суспіль
ства XIX ст.?
Теми учнівських проектів
Напрям діяльності Елементи презентації
Життя людини Ново-
го часу. (За мотивами
літературних творів)
Підготувати повідомлення «Образ сучасника
у творчості Е. Золя, Г. де Мопассана, Т. Драйзе-
ра, Джека Лондона»;
«Російське суспільство очима сучасника» за тво-
рами Л. Толстого і Ф. Достоєвського;
слайд-шоу «Поети і письменники XIX ст.»
«XIX ст. — століття
пейзажу»
Підготувати слайд-шоу «Природа у віддзерка-
ленні художників XIX ст.»
Живопис XIX ст. Підготувати слайд-шоу «Представники імп-
ресіонізму»;
підготувати слайд-шоу «Представники кубізму»;
підготувати слайд-шоу «Представники супрема-
тизму»
1 Література А кубізм
2 мистецтво Б реалізм
В символізм
Г авангардизм
Д натуралізм
Е імпресіонізм
Відповідь: 1 — Б, В, Е; 2 — А, Г, Е.

2. Приведіть у відповідність літературні напрямки, їх визначення
та представників.
А Б В
1 Нату-
ралізм
1 Ч. Діккенс,
В. Гюго,
Т. Драйзер,
Ф. Достоєв
ський
1 символ як засіб виражен-
ня незбагненної сутності
предметів та явищ.
Мистецтво заради
мистецтва
2 символізм 2 П. Пікассо,
М. Дюшан
2 віддзеркалення справж-
ніх проблем суспільства
3 реалізм 3 Е. Золя,
Г. Мопассан
3 пошук нових засобів вира
ження, нових форм творів
4 А. Рембо,
О. Блок,
О. Бєлий
4 прагнення зовні точно
зобразити дійсність,
аналіз людських при-
страстей
Відповідь: А 1 — Б 3 — В 4; А 2 — Б 4 — В 1; А 3 — Б 1 — В 2.
3. Приведіть у відповідність мистецькі течії, їх визначення та
представників.
А Б В
1 Імпресіонізм 1 П. Пікассо,
М. Дюшан
1 відтворення пережи-
вань, настроїв та вра-
жень художника за до-
помогою незвичайного
поєднання фарб — гри
світла й тіні
2 кубізм 2 К. Мане,
О. Ренуар,
К. Піссаро
2 твори художників
відрізнялися комбіну-
ванням кольорових
ліній, площин,
об’ємних форм, позбав-
лених будь-яких зміс-
товних елементів
3 супрематизм 3 П. Сезанн,
П. Гоген,
В. ван Гог
3 зображення предметів,
розкладених на найпро-
стіші геометричні фігури
4 К. Мале-
вич,
В. Кан-
динський
4 збереження живописної
техніки, додавання по-
лотну цілісності, а ком-
позиції — завершеності
Відповідь: А 1 — Б 2 — В 1; А 2 — Б 1 — В 3; А 3 — Б 4 — В 2.

2. Підготуватися до роботи «Портретна галерея».
3. Почати підготовку до тематичного оцінювання.
Урок 32
Тема. Узагальнення знань за темами
«Завершення формування світових колоніальних
імперій. Міжнародні відносини в останній третині
ХІХ ст.» та «Культура народів світу наприкінці
ХVІІІ — у ХІХ ст.»
• порівнювати кордони основних західноєвропейських країн;
новки;
Хід уроку
I. Основна частина уроку
1. Портретна галерея.
1) Індійський поет і письменник, патріот, активний прихиль-
ник реформ і розвитку індійської культури. Перший лауреат
Нобелівської премії на Азіатському континенті. (Р. Тагор)
2) Двадцятирічна княгиня. Мужньо билася проти англійців,
командувала кавалерійським загоном, була смертельно по-
ранена. Героїня індійського народу. (Лакшмі-баї)
3) Охоронець Нана Сахіба, один із найбільш здібних воєна-
чальників. Уславився своїми партизанськими діями під час
боротьби з англійцями. (Т. Топі)
4) Маньчжурська імператриця, що фактично стояла при влади
у Китаї у 1861–1908. Вирізнялася жорстокістю і хитрістю.
(Цисі)
5) Він іменував себе молодшим братом Ісуса Христа. Мріяв про
створення «небесної держави», очолив повстання тайпінів.
(Хун Сюцюань)

6) Засновник одного з видів абстрактного мистецтва, так звано-
го супрематизму. Автор картин «Англієць у Москві», «Ком-
позиція з Моною Лізою», «Чорний квадрат». (К. Малевич)
7) Російський письменник. Основа його реалістичної твор-
чості — світ людських страждань, трагедія ущемленої і при-
ниженої особи. Геніально володів мистецтвом психологіч-
ного аналізу. Автор романів «Злочин і покарання», «Ідіот»,
«Біси», «Брати Карамазови», в яких відбито його найваж-
ливіші філософські, соціальні, етичні пошуки. (Ф. До-
стоєвський)
8) Французький художник, іспанець за походженням. В його
творчості виділяється «блакитний» і «рожевий» періоди.
Він був основоположником кубізму. Автор полотен «Дів-
чинка на кулі», «Герніка». (П. Пікассо)
9) Американський письменник, публіцист. У своїх творах
поєднує реалізм з натуралістичними принципами творчості.
Його романи «Сестра Керрі» і «Джені Герхардт» — про долі
простих дівчат. (Т. Драйзер)
10) Нідерландський живописець, представник постімпрессіоніз-
му. Творив трагічні образи у хворобливо-напруженій, гранич-
но експресивній манері, побудованій на контрастах кольору
і поривчастого ритму. Автор полотен «Дорога з кипарисами
і зірками», «Пейзаж в Овері після дощу». (В. ван Гог)
11) Французький письменник. Майстер короткої розповіді. Ви-
різнявся тверезістю й гостротою соціального аналізу. Автор
романів «Життя», «Милий друг». (Г. де Мопассан)
12) Російський поет. Опублікував збірку «Вірші про Прекрасну
Пані», де постав перед читачем як лірик-символіст. (О. Блок)
13) Російський співак і прозаїк, драматург і перекладач, кри-
тик і теоретик вірша, історик і літературознавець. Осново-
положник російського символізму. (В. Брюсов)
2. Заповніть порівняльну таблицю «Національно-визвольні пов
стання в Індії та Китаї».
Питання для порівняння
Повстання в Індії
1857–1859 рр.
Повстання в Китаї
1850–1864 рр.
Причини повстань
Учасники
Проти кого спрямовані
Мета повсталих
Причини поразки

1) Уперше закон збереження й перетворення енергії був сфор-
мульований англійським фізиком Д. Джоулем. (Німецьким
фізиком Р. Майєром)
2) Систему неевклидової геометрії обґрунтував знаменитий
французький учений А. Лавуазьє. (Російський вчений М. Ло-
бачевський)
3) Е. Делакруа — автор картини «Свобода, яка веде народ»,
в якій відображені події Великої французької революції,
став засновником «барбизонської школи». (Делакруа — ав-
тор картини «Свобода, яка веде народ», в якій відображені
події революції в Парижі 1830 р. Засновниками «барбізон
ської школи» стали Ж. Мілле, Т. Руссо та Е. Діас.)
4) Е. Мендель та Г. Мендель були авторами музичних творів
«Болеро» та «Іспанської рапсодії». (Автор музичних творів
«Болеро» та «Іспанської рапсодії» — К. Дебюссі. Е. Мендель
та Г. Мендель представляли біологічні науки.)
5) К. Бенц став родоначальником нової галузі — авіації.
(К. Бенц побудував перший чотириколісний автомобіль.
Батьками авіації вважають братів Райт.)
6) Перший хмарочос з’явився у Франції. (У США)
7) У 90-х рр. в архітектурі продовжували панувати стилі кла-
сицизм і бароко. (Модерн)
8) «Хаджі Мурат», «Козаки», «Кавказький полонений» нале-
жать перу Ф. М. Достоєвського. («Хаджі Мурат», «Козаки»,
«Кавказький полонений» належать перу Л. М. Товстого.
Достоєвський — автор творів «Бідні люди», «Принижені
й ображені».)
9) Норвежець Г. Ібсен прикував до себе увагу всієї Європи тво-
рами «Син вовка», «Діти морозу», «Янкі при дворі короля
Артура». (Норвежець Г. Ібсен прикував до себе увагу всієї
Європи творами «Бранд», «Пер Гюнт». Автор «Син вовка»,
«Діти морозу» — Джек Лондон, «Янкі при дворі короля Ар-
тура» — Марк Твен.)
10) Честь винаходу телефону належить І. Сикорському. (Телефон
винайшов А. Белл. І. Сикорський — конструктор біпланів.)
11) Автор вислову «Європі, і перш за все Росії, потрібна сильна
Франція» — канцлер Німеччини фон Бюлов. (Російський
канцлер О. Горчаков.)
12) США у ІІ пол. ХІХ ст. здійснювали політику «блискучої ізо-
ляції». (Англія здійснювала політику «блискучої ізоляції».)

II. Оцінювання знань учнів
Оцінку 12 отримує той учень, який набрав найбільшу кількість
балів в особистому заліку. Розрив між оцінками може складати від
3 до 7 балів на розсуд учителя та за результатами уроку.
III. Домашнє завдання
Підготуватися до тематичного оцінювання.
Урок 33
Тема. Тематичне оцінювання за темами
«Завершення формування світових колоніальних ім-
перій. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ ст.»
та «Культура народів світу наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.»
Вариант 1
1. Позначте назву повстання, яке очолив Хун Сюцюань.
А Повстання тайпінів;
Б повстання іхетуанів;
В повстання сипаїв;
Г постання декабристів.
2. Визначте назву договору, з якого наведений уривок.
Туреччина позбавлялася всіх своїх європейських володінь, окрім
незначної території біля Стамбула, підтверджена незалежність Ал-
банії. Сербія не отримала вихід до Адріатичного моря, а між колиш-
німи союзниками виникали розбіжності через розділ Македонії.
А Лондонський мирний договір;
Б Сан-Стефанський договір;
В Берлінський договір;
Г Бухарестський договір.
__ — незалежність держави в зовнішніх і внутрішніх справах.
А Нейтралітет;
Б суверенітет;
В автономія;
Г конкордат.
4. Визначте подію, завдяки якій Румунія проголосила незалеж-
ність.
А Російсько-турецька війна;
Б Кримська війна;
В Балканські війни;
Г розпад імперії Османа.

5. Визначте африканську державу, яку британцям довелося за-
войовувати понад 13 років.
А Північна Родезія;
Б Південна Родезія;
В Західна Африка;
Г Східний Судан.
6. Визначте дату повстання іхетуанів.
А 1856–1860 рр.;
Б 1850–1864 рр.;
В 1898–1900 рр.;
Г 1903–1905 рр.
7. Установіть хронологичну послідовність подій.
А Поява першого автомобіля;
Б винайдення телефону;
В будівництво Ейфелевої вежі.
III. Розв’яжіть хронологічне завдання
8. (а + b): 2 = с, де
а — Марк Твен написав «Пригоди Тома Сойєра»;
b — була відкрита перша елементарна частинка;
с — утворення Троїстого союзу.
IV. Оберіть правильні варіанти відповідей (3 правильних варіанти
відповіді)
9. Позначте назви держав, які увійшли до складу «Союзу трьох ім-
ператорів.
А Австро-Угорщина;
Б Франція;
В Німеччина;
Г Англія;
Д Росія;
Е Італія.
10. Визначте напрями економічної експансії США.
А Китай;
Б Гвіана;
В Канада;
Г Аргентина;
Д Гондурас.
11. СереднаведенихпрізвищдіячівкультурикінцяXIX —поч.ХХст.
оберіть три, які належать до однієї з указаних галузей культури.
А В. Короленко;
Б О. Уайльд;
В Е. Мане;
Г Г. Ібсен;
Д В. Суриков.

1) Живопис;
2) Музика;
3) Архітектура;
4) Література.
12. Запишіть прізвище винахідника першого станкового кулемета.
Відповідь: 1 — А; 2 –А; 3 — Б; 4 — А; 5 — Г; 6 — В; 7 –В; Б; А;
8 — (1867 + 1897): 2 = 1882; 9 — А; В; Д; 10 — А, Г, Д; 11 –4) А, Б,
Г; 12 — Максим.
Варіант 2
1. Визначте назву суспільства, ліве крило якої представляв
Б. Тілак.
А «Іхетуань»;
Б «Союз китайського відродження»;
В «Індійський національний конгрес»;
Г «Єднання і прогрес».
2. Визначте назву договору, з якого наведений уривок.
Болгарія зберегла вихід до Егейського моря, але була змушена
поступитися: Туреччині — Адріанополем, Румунії — Південною
Добруджою. Сербія і Греція розділили між собою Македонію.
А Лондонський мирний договір;
Б Сан-Стефанський договір;
В Берлінський договір;
Г Бухарестський договір.
3. Визначте поняття, яке відповідає визначенню.
__ — напрям у мистецтві останньої третини XIX — поч.
XX століття, представники якого прагнули найбільш природно
й неупереджено відобразити реальний світ в його рухливості і мін-
ливості, передати свої швидкоплинні враження.
А Реалізм;
Б імпресіонізм;
В натуралізм;
Г класицизм.

4. Позначте автора роботи «Велика єдність».
А Імператриця Цисі;
Б імператор Гуансюй;
В Кан Ювей;
Г Хун Сюцюань.
5. Позначте назву африканської держави, яка на початку ХХ ст.
здобула незалежність.
А Ефіопія;
Б Мозамбік;
В Ангола;
Г Алжир.
6. Позначте дату повстання сипаїв.
А 1806–1812 рр.;
Б 1827–1828 рр.;
В 1853–1856 рр.;
Г 1857–1859 рр.
А Поява паротяга;
Б винайдення станкового кулемета;
В поява парохода.
III. Розв’яжіть хронологічне завдання.
8. (а + b): 2 = с, де:
а — рік відкриття Суецького канала;
b — рік початку оформлення франко-російського союзу;
с — рік винайдення кулькової ручки.
IV. Оберіть правильні варіанти відповідей (3 правильних варіанти
відповіді)
9. Позначте назви держав, що утворили Троїстий союз.
А Австро-Угорщина;
Б Франція;
В Німеччина;
Г Англія;
Д Росія;
Е Італія.
10. Позначте напрямки територіальної експансії США.
А Мальдивські острови;
Б Філіппіни;
В острів Пуерто-Ріко;
Г острови Самоа;
Д Фолклендські острови.

11. Серед наведених прізвищ діячів культури кінця XIX — поч.
ХХ століття виберіть три, які пов’язані з однією із указаних га-
лузей культури.
А Е. Резерфорд;
Б Т. Морган;
В Н. Бор;
Г Р. Кох;
Д М. Кюрі.
1) Фізика;
2) математика;
3) медицина;
4) генетика.
12. Запишіть прізвище конструктора, який налагодив перший
серійний випуск автомобілів.
Відповіді: 1 — В; 2 –Г; 3 — Б; 4 — В; 5 — А; 6 — Г; 7 –В; А; Б;
8 — (1869 + 1891): 2 = 1880; 9 — А, В, Е; 10 — Б, В, Г; 11 –1) А, В,
Д; 12 — Форд.
Урок 34
Тема. Підсумкове узагальнення
Хід уроку
І. Основна частина уроку
Учитель пропонує учням утворити чотири групи й визначити
основні ознаки індустріального суспільства. У ході роботи учні по-
винні висловити свою думку про те, в яких державах процес роз-
витку індустріального суспільства у XIX ст. відбувався найбільш
динамічно, і пояснити чому.
Питання для роботи груп
1) Зміни в економічному житті.
2) Зміни в політичному житті.
3) Зміни в духовному житті.
4) Зміни в демографічних процесах.
ІІ. Підбиття підсумків
Результати роботи учнів можна оформити у вигляді таблиці або
«ґрона» (метод «критичного мислення»).

253
1. Анисимов Е. В., Каменский А. Б. Россия в XVIII — первой половине
XIX века: История. Историк. Документ: Экспериментальное учебное
пособие для старших классов. — М.: МИРОС, 1994. — 336 с.
2. Виппер Р. Ю., Реверсов И. П., Трачевский А. С. История нового време-
ни. — М., 1995. — 496 с.
3. Волобуев О. В., Клокова Г. В. Методическое пособие по истории СССР.
8 кл. — М.: Просвещение, 1987. — 272 с.
4. Всесвітня історія: 9 кл.: Нова історія (к. XVIII — п. XX ст.) / О. В. Гі-
сем, О. О. Мартинюк, А. Л. Ольбішевський, В. М. Щербина. — К.:
А.К.С., 2000. — 336 с.
5. Всемирная история. Новое время. Часть вторая. (к. XVIII — п. XX в.):
Пробный учебник для 9 класса / С. В. Белоножко, И. М. Бирюлев,
А. Р. Давлетов, В. Г. Косьмина, Л. А. Нестеренко, Ф. Г. Турченко. —
К.: Генеза, 2001. — 304 с.
6. Всемирная история. Новая история (к. XVIII — н. XX вв.) Планы-конс
пекты уроков: 9 класс. / Воропаева В. В., Татаринов М. В. — Х.: Веста,
Ранок, 2004. — 288 с.
7. Гісем О. В. Всесвітня історія. 8—9 класи: Наочний довідник / О. В. Гі-
сем, О. О. Мартинюк.— К.; Х.: Веста, 2006. — 160 с.
8. Ефимов А.В. Новая история: Учебник для 8 класса средней школы. —
М., 1979. — 319 с.
9. Загладин Н. В. Всемирная история. История России и мира с древней-
ших времен до конца XIX века: Учебник для основной школы 10 клас-
са. — М.: Русское слово, 2001. — С. 296.
10. Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 роках:
Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров,
В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — К.: Генеза, 2004. — 256 с.
11. Кан С. Б. Революция в Австрии и Германии. — М., 1948.
12. Карлейль Т. Французская революция. История. — М.: Мысль, 1991. —
575 с.
13. Книга для чтения по новой истории 1640–1870: Пособие для учащихся
8 кл. сред. шк. / Н. Е. Овчаренко, Н. А. Ерофеев, А. П. Левандовский
и др. — М.: Просвещение, 1987.
14. Манфред А. З. Наполеон. — М., 2002. — 776 с.
15. Молок А. И. Июньские дни в Париже. — М., 1948.
16. Новая история. 1640–1870: Учеб. для 9 кл. сред. шк. / А. Л. Нароч-
ницкий, А. П. Аверьянов, Л. Е. Кертман. — М.: Просвещение,1991. —
288 с.
17. Новая история стран Европы и Америки : Первый период: Учеб. для
вузов по спец. «История» / Г. Л. Арш, В. С. Бондарчук, Л. И. Гольман
и др.; под ред. А. В. Адо. — М.: Высш. шк., 1986. — 622 с.

18. Новая история в документах и материалах. — М.,1934. — Вып. 1.
19. Практикум по новой истории. 1871–1917. — М. 1989.
20. Пунский О. В., Юдовская А. Я. Новая история 1640–1870: Учеб. кн. для
9 кл. — М.: Просвещение, 1994. — 320 с.
21. Ревякин А. В. Всеобщая история. История Нового времени, 1800–1900:
Учеб. для 8 кл. общеобразоват. учреждений / А. В. Ревякин; под ред.
А. О. Чубарьяна. — 2-е изд., дораб. — М.: Просвещение, 2007. —
320 с.
22. Сборник документов по истории Нового времени стран Европы и Аме-
рики. (1640–1870). — М.: Высшая школа, 1990.
23. Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 кл.: Контрольные и прове-
рочные работы. — М.: АСТ, 2003. — 190 с.
24. Хрестоматия по истории СССР, ХІХ в.: Книга для учителя / Сост.
П. П. Епифанов, О. П. Епифанова. — М., 1991.
25. Хрестоматия по новой истории, 1640–1870: Пособие для учителя /
Сост. В. Г. Сироткин и др.; под ред. В. Г. Сироткина. — М., 1990.
26. Хрестоматия по новой истории. 1789–1870 / Под ред. А. В. Ефимова,
В. А. Орлова. — М., 1941.
27. Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя /
Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — 320 с.
28. Федосов И. А. История СССР: Учеб. для 9 кл. сред. шк. — 5-е изд., пере-
раб. и доп. — М.: Просвещение, 1990. — 224 с.
29. Юдовская А. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое
время 1640–1870. — СПб., 1998. — 480 с.
30. Юдовская А. Я., Егоров Ю. В., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. Исто-
рия. Мир в новое время (1870–1918). — СПб.: СМИО Пресс, 1998. —
544 с.

255
Навчальне видання
Серія «12-річна школа»
Морозова Наталія Миколаївна
Усі Уроки до курсу «Всесвітня історія»
9 клас
Головний редактор Н. І. Харківська
Редактор О. О. Івакін
Відповідальний за видання Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підписано до друку 25.02.2009. Формат 60×90/16.
Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Шкільна.
Ум. друк. арк. 16,0. Замовлення № 9-03/16-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»
61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

9 истор морозова_пособ_всемирн_2009_укр

More Related Content

What's hot

Similar to 9 истор морозова_пособ_всемирн_2009_укр

Recently uploaded

9 истор морозова_пособ_всемирн_2009_укр