Став легендою
ще за життя
«Я не вивчав життя.
Воно вчило мене, кидаючи
в найгостріші епізоди…
Я ніколи не хочу тікати
з сучасного.
Ні як людина,
ні як громадянин.
Я хочу осмислити його
і допомогти це зробити
вам. Зрозуміти, щоб іти
далі. Вже не на осліп».
В. Яворівський
Український письменник, громадсько-політичний діяч
і один із борців за відновлення незалежності України
у ХХ столітті – таким усі пам’ятатимуть
Володимира Яворівського.
На порі становлення нашої Незалежності своїм
словом запалював серця мільйонів.
Народився 11 жовтня 1942 року в
поліському селі Теклівка на
Вінничині. Закінчив Одеський
державний університет імені Іллі
Мечникова за спеціальністю
«Українська мова та література».
Працював у пресі. Народний депутат Верховної Ради
України шести скликань. Голова Комітету з питань
культури та духовності. Очолював оргкомітет із створення
Народного Руху, Національну спілку письменників
України, Комітет з Державної премії ім. Тараса Шевченка.
Був членом Національної спілки журналістів України.
Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка
за повість «Вічні Кортеліси» (1984 рік).
Володимир Яворівський
протягом багатьох років вів
на Першому каналі
Українського радіо авторську
програму «20 хвилин з
Володимиром Яворівським»
і був членом наглядової ради
Національної суспільної
телерадіокомпанії України.
Багато сил і енергії у В. Яворівського забрала політика.
«Література і політика не сумісні, однак я мирю їх
між собою», – говорив письменник.
Першою книжкою В. Яворівського
стала повість у новелах
«А яблука падають» (1968),
яка увійшла до збірки
«Твори у п'яти томах. Том 2».
Працював і в публіцистиці, про
що свідчать чотири збірки творів
цього жанру:
 «Крила, вигострені небом» (1975),
 «Тут, на землі» (1977),
 «І в морі пам'яті джерело» (1980),
 «Право власного імені» (1985).
На початку 70-х у колишньому
глухому, але живописному закутку
Полісся – Чорнобилі розгорнулося
будівництво «мирної» атомної
електростанції. Спокусившися
«надсучасною» проблемою, молодий
письменник їде на будову,
занурюється в «біографію» атома та
його творців і пише роман-хроніку
«Ланцюгова реакція» (1978), в якому
оспівує «мирний» атом. Він писав
про Чорнобиль, коли ще ніхто і гадки
не мав про можливість трагедії.
А вже у 1990 році вперше в історії
українського парламентаризму саме з
ініціативи Володимира Яворівського була
створена тимчасова депутатська слідча
комісія з розслідування причин і наслідків
Чорнобильської катастрофи, яку сам і
очолив. Письменник півтора місяці їздив
Чорнобильською зоною, покинутими
селами, набрався усього: вражень, радіації,
горя людського. Тоді і відчув, що треба
негайно сідати і писати.
І вирішив:«…цей роман має бути рваним,
без описів, пейзажів, «вишивки» словом».
За три місяці написав «Марія з полином
наприкінці століття». Цей роман, загалом,
один із перших творів, написаних після
Чорнобильської катастрофи, наразі він
перекладений 38 мовами світу.
Володимир Яворівський
– автор численних
різножанрових творів, з-поміж
яких, «Автопортрет з уяви»
про трагічну і водночас
дивовижну долю геніальної
української народної
художниці Катерини Білокур.
Книга, створена на початку
80-х років минулого століття,
досі залишається бестселером
і прочитується на одному
подиху.
Твір «Найдовша ніч Президента»
запрошує читача до роздумів над
запитаннями, що час від часу
з’являються у душах небайдужих
українців. Що є наші президенти?
Що є наші вибори? Які механізми
здобуття й утримання найвищої влади
в країні? Що чекає її далі – невже
справді Покрова надовго відвернеться
від українського люду?
«Ця книга з вигаданою історією,
але уважні читачі побачать у ній
персонажів, схожих на відомих
сучасників», – говорить автор,
зізнаючись, що не хотів писати просту
публіцистику, натомість лишив собі
можливість щось дофантазувати.
Про роман «У мене вечеряв
Ісус» Яворівський сказав :
«Показую три зрізи
української історії, вони
увесь час чергуються.
Загалом роман охоплює
тисячоліття нашої історії,
починаючи від княгині Ольги
(перший зріз). Саме з цієї
жінки я би починав історію
України.
Навіть не з князя Ігоря, хоча він і багато зробив
для своєї землі. Ольга першою об’їхала усі племена,
які стали фундаторами України, вона також
окреслила кордони, чого раніше не було. Вона зробила
ще одну річ – запровадила для всіх однакову норму
данини, тобто започаткувала податкову політику.
Другий зріз – Мазепа, Петро Перший і цариця Катерина.
Це фактичне позбавлення України історії,
спалення і знищення Батурина.
І третій зріз – Катерина, яка дає завдання таємно
зібрати в Україні всі документи, літописи, які
стосувалися історії нашої держави, і привезти до
Петербурга. Мені вдалося дослідити, що Катерина два
роки тримала у своєму палаці «Повість минулих літ»
Нестора Літописця і переписувала».
Книга-альбом містить матеріали
фотоархіву УПА, віднайденого
1999 року в с. Яворові Косівського
району Івано-Франківської
області, а також підсумки
трирічної пошукової роботи щодо
ідентифікації зафіксованих там
осіб, розповіді про встановлених
командирів та стрільців
Української Повстанської Армії,
які боролись за незалежність
і державність України в
1945-1951 рр. на території
Гуцульщини.
Його боялись вороги і ненавиділи
свої. Його проклинали московити
і зраджували українці. Він двадцять
довгих років виношував свій
найзухваліший план, а йому
забракло кількох днів. Ким він
був: мудрим правителем чи сліпим
поводирем? За які свої гріхи просив
прощення в останні миті життя?
Яку грішну любов беріг, наче
найдорожчий скарб?
Найдраматичніші дні гетьмана
Івана Мазепи та найстрашніша
катастрофа української історії у
романі В. Яворівського.
Ця книга написана за
матеріалами радіопередачі
«20 хвилин з Яворівським».
У книзі охоплено період
2006–2009 років.
До видання увійшли відкритий
лист до чинного на той час
Президента України Віктора
Ющенка, а також публіцистичні
роздуми В. Яворівського над
«Помайданням».
Цікаві факти
25 років віддав великій політиці: боротьбі за проголошення
Незалежності, формуванню нового українського
законодавства, стабільної свободи слова, прищеплення
патріотизму українським громадянам;
саме Володимир Яворівський першим зачитав у стінах
Верховної Ради текст Акту проголошення незалежності
України;
був Членом Ради з питань мовної політики при Президентові
України Леонідові Кучмі;
Володимиру Яворівському присвоєно звання академіка
Міжнародної академії науки, освіти, промисловості і
мистецтва США;
отримав Орден «За заслуги» III ступеня (серпень 2005) та
Літературну премію імені Дмитра Загули (2005);
до останнього дня працював над книгою всього свого життя
про Тараса Шевченка.
Ще в 2017 році Володимир Яворівський сказав про
спеціальну операцію: «…це війна, страшна війна після
350-річного міфу про старшого і молодшого брата.
Сьогодні виявилося, що ніякий це не брат, а затаєний
бандит і вбивця. Я переконаний, що це – остання війна
за незалежність України. І ми її виграємо.
Програти не маємо права».
«Для письменника, звичайно, потрібні матеріали,
документи, архіви, але головна письменницька риса
– це вміння уявляти, саме від цього вміння і залежить
успіх творів серед читачів», – впевнений видатний
український письменник Володимир Яворівський.

Став легендою ще за життя. 80 років від дня народження Володимира Яворівського

  • 1.
  • 2.
    «Я не вивчавжиття. Воно вчило мене, кидаючи в найгостріші епізоди… Я ніколи не хочу тікати з сучасного. Ні як людина, ні як громадянин. Я хочу осмислити його і допомогти це зробити вам. Зрозуміти, щоб іти далі. Вже не на осліп». В. Яворівський
  • 3.
    Український письменник, громадсько-політичнийдіяч і один із борців за відновлення незалежності України у ХХ столітті – таким усі пам’ятатимуть Володимира Яворівського. На порі становлення нашої Незалежності своїм словом запалював серця мільйонів.
  • 4.
    Народився 11 жовтня1942 року в поліському селі Теклівка на Вінничині. Закінчив Одеський державний університет імені Іллі Мечникова за спеціальністю «Українська мова та література». Працював у пресі. Народний депутат Верховної Ради України шести скликань. Голова Комітету з питань культури та духовності. Очолював оргкомітет із створення Народного Руху, Національну спілку письменників України, Комітет з Державної премії ім. Тараса Шевченка. Був членом Національної спілки журналістів України. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка за повість «Вічні Кортеліси» (1984 рік).
  • 5.
    Володимир Яворівський протягом багатьохроків вів на Першому каналі Українського радіо авторську програму «20 хвилин з Володимиром Яворівським» і був членом наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України. Багато сил і енергії у В. Яворівського забрала політика. «Література і політика не сумісні, однак я мирю їх між собою», – говорив письменник.
  • 6.
    Першою книжкою В.Яворівського стала повість у новелах «А яблука падають» (1968), яка увійшла до збірки «Твори у п'яти томах. Том 2». Працював і в публіцистиці, про що свідчать чотири збірки творів цього жанру:  «Крила, вигострені небом» (1975),  «Тут, на землі» (1977),  «І в морі пам'яті джерело» (1980),  «Право власного імені» (1985).
  • 7.
    На початку 70-ху колишньому глухому, але живописному закутку Полісся – Чорнобилі розгорнулося будівництво «мирної» атомної електростанції. Спокусившися «надсучасною» проблемою, молодий письменник їде на будову, занурюється в «біографію» атома та його творців і пише роман-хроніку «Ланцюгова реакція» (1978), в якому оспівує «мирний» атом. Він писав про Чорнобиль, коли ще ніхто і гадки не мав про можливість трагедії.
  • 8.
    А вже у1990 році вперше в історії українського парламентаризму саме з ініціативи Володимира Яворівського була створена тимчасова депутатська слідча комісія з розслідування причин і наслідків Чорнобильської катастрофи, яку сам і очолив. Письменник півтора місяці їздив Чорнобильською зоною, покинутими селами, набрався усього: вражень, радіації, горя людського. Тоді і відчув, що треба негайно сідати і писати. І вирішив:«…цей роман має бути рваним, без описів, пейзажів, «вишивки» словом». За три місяці написав «Марія з полином наприкінці століття». Цей роман, загалом, один із перших творів, написаних після Чорнобильської катастрофи, наразі він перекладений 38 мовами світу.
  • 9.
    Володимир Яворівський – авторчисленних різножанрових творів, з-поміж яких, «Автопортрет з уяви» про трагічну і водночас дивовижну долю геніальної української народної художниці Катерини Білокур. Книга, створена на початку 80-х років минулого століття, досі залишається бестселером і прочитується на одному подиху.
  • 10.
    Твір «Найдовша нічПрезидента» запрошує читача до роздумів над запитаннями, що час від часу з’являються у душах небайдужих українців. Що є наші президенти? Що є наші вибори? Які механізми здобуття й утримання найвищої влади в країні? Що чекає її далі – невже справді Покрова надовго відвернеться від українського люду? «Ця книга з вигаданою історією, але уважні читачі побачать у ній персонажів, схожих на відомих сучасників», – говорить автор, зізнаючись, що не хотів писати просту публіцистику, натомість лишив собі можливість щось дофантазувати.
  • 11.
    Про роман «Умене вечеряв Ісус» Яворівський сказав : «Показую три зрізи української історії, вони увесь час чергуються. Загалом роман охоплює тисячоліття нашої історії, починаючи від княгині Ольги (перший зріз). Саме з цієї жінки я би починав історію України.
  • 12.
    Навіть не зкнязя Ігоря, хоча він і багато зробив для своєї землі. Ольга першою об’їхала усі племена, які стали фундаторами України, вона також окреслила кордони, чого раніше не було. Вона зробила ще одну річ – запровадила для всіх однакову норму данини, тобто започаткувала податкову політику. Другий зріз – Мазепа, Петро Перший і цариця Катерина. Це фактичне позбавлення України історії, спалення і знищення Батурина. І третій зріз – Катерина, яка дає завдання таємно зібрати в Україні всі документи, літописи, які стосувалися історії нашої держави, і привезти до Петербурга. Мені вдалося дослідити, що Катерина два роки тримала у своєму палаці «Повість минулих літ» Нестора Літописця і переписувала».
  • 13.
    Книга-альбом містить матеріали фотоархівуУПА, віднайденого 1999 року в с. Яворові Косівського району Івано-Франківської області, а також підсумки трирічної пошукової роботи щодо ідентифікації зафіксованих там осіб, розповіді про встановлених командирів та стрільців Української Повстанської Армії, які боролись за незалежність і державність України в 1945-1951 рр. на території Гуцульщини.
  • 14.
    Його боялись ворогиі ненавиділи свої. Його проклинали московити і зраджували українці. Він двадцять довгих років виношував свій найзухваліший план, а йому забракло кількох днів. Ким він був: мудрим правителем чи сліпим поводирем? За які свої гріхи просив прощення в останні миті життя? Яку грішну любов беріг, наче найдорожчий скарб? Найдраматичніші дні гетьмана Івана Мазепи та найстрашніша катастрофа української історії у романі В. Яворівського.
  • 15.
    Ця книга написаназа матеріалами радіопередачі «20 хвилин з Яворівським». У книзі охоплено період 2006–2009 років. До видання увійшли відкритий лист до чинного на той час Президента України Віктора Ющенка, а також публіцистичні роздуми В. Яворівського над «Помайданням».
  • 16.
    Цікаві факти 25 роківвіддав великій політиці: боротьбі за проголошення Незалежності, формуванню нового українського законодавства, стабільної свободи слова, прищеплення патріотизму українським громадянам; саме Володимир Яворівський першим зачитав у стінах Верховної Ради текст Акту проголошення незалежності України; був Членом Ради з питань мовної політики при Президентові України Леонідові Кучмі; Володимиру Яворівському присвоєно звання академіка Міжнародної академії науки, освіти, промисловості і мистецтва США; отримав Орден «За заслуги» III ступеня (серпень 2005) та Літературну премію імені Дмитра Загули (2005); до останнього дня працював над книгою всього свого життя про Тараса Шевченка.
  • 17.
    Ще в 2017році Володимир Яворівський сказав про спеціальну операцію: «…це війна, страшна війна після 350-річного міфу про старшого і молодшого брата. Сьогодні виявилося, що ніякий це не брат, а затаєний бандит і вбивця. Я переконаний, що це – остання війна за незалежність України. І ми її виграємо. Програти не маємо права».
  • 18.
    «Для письменника, звичайно,потрібні матеріали, документи, архіви, але головна письменницька риса – це вміння уявляти, саме від цього вміння і залежить успіх творів серед читачів», – впевнений видатний український письменник Володимир Яворівський.