ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ВІСНИК НАШ КОРДОН. Випуск 6. Грудень 2023
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі шостий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку з громадянами та бізнесом щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно-імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ВІСНИК НАШ КОРДОН. Випуск 6. Грудень 2023
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі шостий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку з громадянами та бізнесом щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно-імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі шостий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку з громадянами та бізнесом щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно-імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
Громадський моніторинг перетину кордону в умовах воєнного стану “НАШ КОРДОН” за грудень 2022 року
ІЕД спільно з партнерами та учасниками Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» здійснив другий громадський моніторинг перетину кордону в умовах воєнного стану “НАШ КОРДОН” за грудень 2022 року. Мета моніторингу – отримання зворотного зв’язку від громадян та бізнесу щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Головне з результатів:
Найбільша частка, а саме 22,2% респондентів перетинали кордон у грудні на КПП «Краківець - Корчова». На інші пункти пропуску прийшлося від 13,9% до 5,6%.Найчастіше у грудні респонденти перетинали кордон автобусом (50%) та на авто (36%).
У грудні випадки максимального часу проходження кордону більш тривалі з іноземного боку у порівнянні з аналогічними випадками з українського боку. Зокрема, на перетин держкордону у грудні респонденти витрачали у середньому 42 хв на пункті пропуску в Україні, 60 хв - перед пунктом пропуску в Україні, 47 хв - на пункті пропуску іноземної держави й 75 хв - перед пунктом пропуску іноземної держави.
Загалом середній час очікування на кордоні за останні 4 місяці зменшився. Зокрема, на перетин кордону з двох боків респонденти у середньому витрачали 3 год 42 хв у грудні (у вересні було 4 год 32 хв, у жовтні - 4 год 9 хв, у листопаді - 3 год 51 хв.
Основні проблеми при перетині державного кордону з точки зору пасажирів: наявність черг при перетині кордону - 39%, проблема повільної роботи працівників - 22%, відсутність місць для прийому їжі – 17%.
Щодо умов перебування на кордоні, то лише 34% опитаних зазначили, що на пункті пропуску наявний туалет, який працює, 18% відзначили наявність навісу від сонця/дощу, 12% побачили Duty Free, 7% зазначили про наявність місць для сидіння.
У грудні переважна більшість оформлень товарів здійснювалась на кордоні Україна/ЄС, через що збільшено навантаження на більшість МПП західного кордону. Основні напрямки експорту: країни ЄС, зокрема, Литва, Латвія, Естонія.
Перешкоди, з якими стикались експортери та імпортери під час оформлення товарів:
Нестача кваліфікованих кадрів на митниці
Черги на кордоні/значний час очікування на пунктах пропуску
Почастішали додаткові митні огляди однорідних товарів (повторне зважування вантажу)
Зловживання при ввезенні гуманітарної допомоги
Випадки непрозорого визначення митної вартості
Різке зростання кількості заблокованих податкових накладних (з 2-5% до 70%)
Втрати при здійсненні валютних операцій внаслідок відмінності офіційного курсу гривні НБУ та в комерційних банках
Низька якість і швидкість роботи Держпродспоживслужби через її неповноцінну цифровізацію
Збільшення вартості послуг з перевезення вантажів з боку українських компаній внаслідок відсутності конкуренції й особливостей доставки в один бік/
Повідомлення про випадки корупції для «пришвидшення» проходження митних процедур
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ВІСНИК НАШ КОРДОН. Випуск 4. Серпень 2023
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі четвертий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку від громадян та бізнесу щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно- імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі четвертий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку від громадян та бізнесу щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно- імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ВІСНИК НАШ КОРДОН. Випуск 5. Жовтень 2023
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі п’ятий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку від громадян та бізнесу щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно- імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ВІСНИК НАШ КОРДОН. Випуск 5. Жовтень 2023
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі п’ятий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку від громадян та бізнесу щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно- імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ВІСНИК НАШ КОРДОН. Випуск 6. Грудень 2023
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі шостий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку з громадянами та бізнесом щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно-імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі шостий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку з громадянами та бізнесом щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно-імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
Громадський моніторинг перетину кордону в умовах воєнного стану “НАШ КОРДОН” за грудень 2022 року
ІЕД спільно з партнерами та учасниками Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» здійснив другий громадський моніторинг перетину кордону в умовах воєнного стану “НАШ КОРДОН” за грудень 2022 року. Мета моніторингу – отримання зворотного зв’язку від громадян та бізнесу щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Головне з результатів:
Найбільша частка, а саме 22,2% респондентів перетинали кордон у грудні на КПП «Краківець - Корчова». На інші пункти пропуску прийшлося від 13,9% до 5,6%.Найчастіше у грудні респонденти перетинали кордон автобусом (50%) та на авто (36%).
У грудні випадки максимального часу проходження кордону більш тривалі з іноземного боку у порівнянні з аналогічними випадками з українського боку. Зокрема, на перетин держкордону у грудні респонденти витрачали у середньому 42 хв на пункті пропуску в Україні, 60 хв - перед пунктом пропуску в Україні, 47 хв - на пункті пропуску іноземної держави й 75 хв - перед пунктом пропуску іноземної держави.
Загалом середній час очікування на кордоні за останні 4 місяці зменшився. Зокрема, на перетин кордону з двох боків респонденти у середньому витрачали 3 год 42 хв у грудні (у вересні було 4 год 32 хв, у жовтні - 4 год 9 хв, у листопаді - 3 год 51 хв.
Основні проблеми при перетині державного кордону з точки зору пасажирів: наявність черг при перетині кордону - 39%, проблема повільної роботи працівників - 22%, відсутність місць для прийому їжі – 17%.
Щодо умов перебування на кордоні, то лише 34% опитаних зазначили, що на пункті пропуску наявний туалет, який працює, 18% відзначили наявність навісу від сонця/дощу, 12% побачили Duty Free, 7% зазначили про наявність місць для сидіння.
У грудні переважна більшість оформлень товарів здійснювалась на кордоні Україна/ЄС, через що збільшено навантаження на більшість МПП західного кордону. Основні напрямки експорту: країни ЄС, зокрема, Литва, Латвія, Естонія.
Перешкоди, з якими стикались експортери та імпортери під час оформлення товарів:
Нестача кваліфікованих кадрів на митниці
Черги на кордоні/значний час очікування на пунктах пропуску
Почастішали додаткові митні огляди однорідних товарів (повторне зважування вантажу)
Зловживання при ввезенні гуманітарної допомоги
Випадки непрозорого визначення митної вартості
Різке зростання кількості заблокованих податкових накладних (з 2-5% до 70%)
Втрати при здійсненні валютних операцій внаслідок відмінності офіційного курсу гривні НБУ та в комерційних банках
Низька якість і швидкість роботи Держпродспоживслужби через її неповноцінну цифровізацію
Збільшення вартості послуг з перевезення вантажів з боку українських компаній внаслідок відсутності конкуренції й особливостей доставки в один бік/
Повідомлення про випадки корупції для «пришвидшення» проходження митних процедур
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ВІСНИК НАШ КОРДОН. Випуск 4. Серпень 2023
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі четвертий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку від громадян та бізнесу щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно- імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі четвертий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку від громадян та бізнесу щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно- імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ВІСНИК НАШ КОРДОН. Випуск 5. Жовтень 2023
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі п’ятий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку від громадян та бізнесу щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно- імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ВІСНИК НАШ КОРДОН. Випуск 5. Жовтень 2023
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі п’ятий випуск інформаційно-аналітичного вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку від громадян та бізнесу щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно- імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
Презентації результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон»
(жовтень-листопад 2023)
30 листопада 2023 року ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) провів онлайн Презентацію результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон».
Під час заходу було презентовано шостий випуск громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон». Моніторинг було було проведеного протягом жовтня-листопада 2023 року ІЕД та його партнерами*.
*Асоціація митних брокерів України (м. Київ), ГО «Агенція міжнародної співпраці» (м. Луцьк), ГО «Карпатські обрії» (м. Ужгород), ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» (м. Мена, Чернігівська обл.), ГО «Стратегія майбутнього» (м. Кропивницький), ГО СФЕРО (м. Вінниця)
Під час заходу було презентовано результати опитування пасажирів щодо часу, які вони витратили на перетин кордону при в’їзді в Україну, а також результати опитування представників експортерів/імпортерів, інших зацікавлених сторін щодо особливостей та перешкод при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.
Учасники заходу мали змогу поставити свої запитання та отримати відповідь експертів та представників органів влади.
СПІКЕРИ:
Модератор: Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД
• Олександр Москаленко, Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України
• Андрій Артеменко, директор Департаменту організації виконання митних формальностей Державної митної служби України
• Віталій Гофнонг, заступник начальника відділу організації прикордонного контролю управління організації прикордонного контролю Адміністрації Держприкордонслужби
• Андрій Бутін, старший науковий співробітник ІЕД
• Дарія Шаповалова, молодша наукова співробітниця ІЕД
Відео презентації можна подивитися тут: http://surl.li/nthkl
Захід проводився в рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який реалізується ІЕД за сприяння Європейського Союзу, та співфінансування МФ «Відродження» та ATLAS Network.
Презентації результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон»
(серпень-вересень 2023)
28 вересня 2023 року ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) провів онлайн Презентацію результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон».
Під час заходу було презентовано п’ятий випуск громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон». Моніторинг було було проведеного протягом серпня-вересня 2023 року ІЕД та його партнерами*.
*Асоціація митних брокерів України (м. Київ), ГО «Агенція міжнародної співпраці» (м. Луцьк), ГО «Карпатські обрії» (м. Ужгород), ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» (м. Мена, Чернігівська обл.), ГО «Стратегія майбутнього» (м. Кропивницький), ГО СФЕРО (м. Вінниця)
Під час заходу було презентовано результати опитування пасажирів щодо часу, які вони витратили на перетин кордону при в’їзді в Україну, а також результати опитування представників експортерів/імпортерів, інших зацікавлених сторін щодо особливостей та перешкод при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.
Також було представлено узагальнену оцінку настроїв у митних органах.
СПІКЕРИ:
Модератор: Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД
• Владислав СУВОРОВ, Заступник Голови Державної митної служби України
• Олександр Москаленко, Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України
• Андрій Бутін, старший науковий співробітник ІЕД
• Дарія Шаповалова, молодша наукова співробітниця ІЕД
Відео презентації можна подивитися тут: https://fb.watch/nlnTacG3v4/
Захід проводився в рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який реалізується ІЕД за сприяння Європейського Союзу, та співфінансування МФ «Відродження» та ATLAS Network.
8 червня 2023 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) презентував третій випуск громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон». Моніторинг було було проведеного протягом квітня-травня 2023 року ІЕД та його партнерами*.
У заході взяли участь, заступник Голови Державної митної служби України Владислав Суворов, Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко, представники Державної прикордонної служби України та регіональних митниць Держмитслужби.
Під час презентації були продемонстровані узагальнені оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих від Держмитслужби та Держприкордонслужби України та їх задоволеності умовами при перетині державного кордону між Україною та країнами ЄС та Республікою Молдова, а також перешкоди у здійсненні експортно-імпортної діяльності підприємствами України.
Захід проводився в рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який реалізується ІЕД за сприяння Європейського Союзу, та співфінансування МФ «Відродження» та ATLAS Network.
*Асоціація митних брокерів України (м. Київ), ГО «Агенція міжнародної співпраці» (м. Луцьк), ГО «Карпатські обрії» (м. Ужгород), ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» (м. Мена, Чернігівська обл.), ГО «Стратегія майбутнього» (м. Кропивницький), ГО СФЕРО (м. Вінниця)
Моніторинг роботи митниці очима бізнесу - 2022
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) в рамках реалізації проекту «Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» протягом жовтня-листопада 2022 року провів спеціальне опитування підприємств – учасників ЗЕД на тему «Спрощення процедур торгівлі – 2022» у ході якого було опитано 366 підприємств-учасників ЗЕД в більшості регіонів України.
Метою опитування є дослідження оцінки ефективності роботи митниці в умовах дії воєнного стану в Україні, визначення проблем, з якими стикається бізнес, та підготовка відповідних рекомендацій. Результати опитування дозволять оцінити зміни, що відбуваються на митниці та впливають на бізнес, в умовах російської збройної агресії проти України.
За результатами опитування ІЕД підготував аналітичний звіт «Моніторинг роботи митниці очима бізнесу - 2022 рік».
Аналітичний звіт «Моніторинг роботи митниці очима бізнесу - 2022» продовжує серію щорічних аналітичних документів, що готувалися експертами (ІЕД) у 2015 - 2021 роках під назвою «Спрощення процедур торгівлі в Україні: оцінки та очікування бізнесу» та були присвячені оцінці бізнесом спрощення процедур міжнародної торгові в різних аспектах. У 2022 році ми сфокусували наші зусилля на аналізі того, як працює українська митниця на основі результатів VII щорічного опитування імпортерів та експортерів.
Впровадження реформи, яка має на меті створення митної служби європейського зразка, є важливим кроком покращення ділового клімату в Україні. Для сприяння впровадженню реформи ІЕД створив інструмент ефективного зворотного зв’язку з бізнесом. У результаті, усі зацікавлені сторони — влада, бізнес, громадськість — отримали надійне джерело інформації про хід реформи митниці «із перших рук» для подальшого прийняття рішень.
Основні результати опитування за темами:
1. Оцінка роботи митниці та проблеми в роботі митниці
2. Вартість процедур митного оформлення
3. Очікування бізнесу від реформ на митниці
4. Джерела інформації, Дія.Бізнес та роль бізнес-асоціацій
5. Контрабанда та «сірий імпорт» на галузевих ринках
Автори звіту традиційно сподіваються, що наше дослідження буде корисним для фахової дискусії з питань реформування митниці та створення кращих умов ведення бізнесу в країні.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу, Міжнародного фонду «Відродження» та ATLAS Network. Її зміст виключною відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, МФ «Відродження» чи ATLAS Network.
У звіті представлено результати моніторингу якості послуг на двадцяти міжнародних автомобільних та пішохідних пунктах пропуску державного кордону між Україною та державами членами Європейського Союзу, Білоруссю і Російською Федерацією. Метою дослідження було одержати комплексну оцінку новацій і змін практики перетину державного кордону громадянами України та іноземцями після завершення процесу візової лібералізації з ЄС та презентувати результати оцінки розробникам політики і широкій громадськості заради підвищення рівня мобільності українців та формування дружньої для іноземців політики в’їзду.
Всього було проведено 2243 інтерв’ю, серед яких 1386 інтерв’ю з українськими громадянами та 857 з іноземцями.
Незалежний моніторинговий звіт підготовлено в рамках проекту «Анатомія кордону: громадська оцінка практик перетину кордону України та нормативних новацій», що реалізується ГО «Європа без бар’єрів» за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження». Відповідальність за зміст документа несе ГО «Європа без бар’єрів».
Report on the social survey "Ukrainian Society and European Values". Conducted by the Gorshenin Institute with support of the Friedrich Ebert Stiftung.
Звіт за результатми соціологічного дослідження. Проведено Інститутом Горшеніна за підтримки українського представництва Фонду Фрідріха Еберта.
Як забезпечити ефективне впровадження новацій у сфері управління кордонами?Europe without barriers
У тексті проаналізовано останні зміни у візово-міграційній політиці України, запровадження фіксації біометричних даних на кордоні та плани запровадити попереднє повідомлення про в’їзд для громадян “країн міграційного ризику”.
Бізнес під час війни: Черкаська область (липень 2023)
за результатами Нового щомісячного опитування підприємств
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
Ми розширюємо співпрацю з регіонами. Вперше підготували спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область», за результатами Нового щомісячного опитування підприємств для Черкаської області.
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували перший випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 17 до 31 липня 2023 року.
Було опитано 30 підприємств. Серед них представлені підприємства від мікро- до великих розмірів, найчастіше середні. Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• Фінансово-економічна ситуація на підприємствах Черкаської області краща ніж в цілому по країні.
• Очікування керівників підприємств області в піврічній перспективі є більш песимістичними ніж серед усього українського бізнесу.
• Погіршились оцінки загальноекономічного середовища, а очікування залишились без істотних змін. На відміну від інших областей, на Черкащині всі опитані дали оцінки ситуації на пів року.
• Усі підприємці не впевнені в довгостроковій перспективі. При скороченні поточних обсягів виробництва та продажів керівники підприємств Черкащини очікують пожвавлення в наступні три місяці.
• Підприємства регіону мають низький рівень завантаження потужностей порівняно з довоєнним періодом.
• На відміну від загальноукраїнської ситуації, на підприємствах Черкаської області не відчувають труднощів у пошуку ані кваліфікованих, ані некваліфікованих працівників.
• Більшість експортерів регіону змогли відновити експортну діяльність, однак спостерігається тенденція до скорочення обсягів експорту.
Щомісячне опитування керівників підприємств проводить ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (далі ІЕД) в рамках зміни дії проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який фінансується Європейським Союзом та співфінансується МБФ «Відродження» та благодійним фондом ATLAS Network (CША).
Резюме звіту з результатами моніторингу здійснення правосуддя ВАКС протягом вересня 2019 – лютого 2020 року. Публікацію підготовлено за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні та посольства Королівства Нідерландів в Україні за участі Ради громадського контролю при НАБУ.
Резюме
• 11-16 червня відбулось кілька важливих міжнародних подій, які сприятимуть стійкості та перемозі України: URC2024, засідання Групи Семи, Глобальний саміт миру.
• За оцінкою ІЕД в травні темпи приросту реального ВВП дещо сповільнились до 3,5% дпр порівняно з 4,2% дпр в квітні внаслідок суттєвого пошкодження російськими атаками генерації електроенергії.
• Тривають обмеження у постачанні електроенергії як для промисловості, так і населенню: ощадливе споживання та встановлення децентралізованих потужностей з виробництва електроенергії в пріоритеті.
• Український морський коридор дозволяє наростити експорт руд та продукції металургії.
• В травні зовнішня допомога була найнижчою, але вже в червні Україна має отримати близько 4 млрд дол. США позик.
• У травні, як і у попередні три місяці, споживча інфляція була дещо вищою 3% (3,3% дпр).
• НБУ у червні вчергове зменшив облікову ставку: з 13,5% до 13% річних.
• Обмінний курс гривні пройшов позначку у 40 грн за дол. США через зростання попиту на готівкову валюту.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
У травні вперше за два роки відсоток українського промислового бізнесу, який працює на повну потужність, перевищив 15%. Згідно з даними щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів у травні 2024-го, частка таких компаній сягнула 18%. У квітні цей показник був 13%.
Також зменшилася частка компаній, яким важко передбачити, що буде з діяльністю підприємства через два роки: з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.
«Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9%, і це найнижче значення з жовтня 2022-го. Водночас ми бачимо чітку тенденцію також до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.
Тобто бізнес розуміє, що буде робити за два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Швидше за все, тому що він все більше звикає до думки, що війна триватиме довго.
Разом з тим оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах та загально-економічного середовища у піврічній перспективі зростають. Відповідно респонденти не очікують погіршення ситуації ні на власних підприємствах, ні загалом в економіці країни. Це можна назвати оптимістичною адаптованістю бізнесу до поточних умов», - зазначила СЕО ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці.
Водночас у бізнесі продовжується, з одного боку, скорочення кількості працівників, а з іншого — погіршення проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року.
Відео презентації результатів опитування — https://youtu.be/4ZvsSKd1MzE?si=4atmBcQGFER9ys_Y
More Related Content
Similar to _Звіт Наш_кордон № 6_грудень 2023_ final_3.pdf
Презентації результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон»
(жовтень-листопад 2023)
30 листопада 2023 року ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) провів онлайн Презентацію результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон».
Під час заходу було презентовано шостий випуск громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон». Моніторинг було було проведеного протягом жовтня-листопада 2023 року ІЕД та його партнерами*.
*Асоціація митних брокерів України (м. Київ), ГО «Агенція міжнародної співпраці» (м. Луцьк), ГО «Карпатські обрії» (м. Ужгород), ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» (м. Мена, Чернігівська обл.), ГО «Стратегія майбутнього» (м. Кропивницький), ГО СФЕРО (м. Вінниця)
Під час заходу було презентовано результати опитування пасажирів щодо часу, які вони витратили на перетин кордону при в’їзді в Україну, а також результати опитування представників експортерів/імпортерів, інших зацікавлених сторін щодо особливостей та перешкод при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.
Учасники заходу мали змогу поставити свої запитання та отримати відповідь експертів та представників органів влади.
СПІКЕРИ:
Модератор: Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД
• Олександр Москаленко, Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України
• Андрій Артеменко, директор Департаменту організації виконання митних формальностей Державної митної служби України
• Віталій Гофнонг, заступник начальника відділу організації прикордонного контролю управління організації прикордонного контролю Адміністрації Держприкордонслужби
• Андрій Бутін, старший науковий співробітник ІЕД
• Дарія Шаповалова, молодша наукова співробітниця ІЕД
Відео презентації можна подивитися тут: http://surl.li/nthkl
Захід проводився в рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який реалізується ІЕД за сприяння Європейського Союзу, та співфінансування МФ «Відродження» та ATLAS Network.
Презентації результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон»
(серпень-вересень 2023)
28 вересня 2023 року ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) провів онлайн Презентацію результатів громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон».
Під час заходу було презентовано п’ятий випуск громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон». Моніторинг було було проведеного протягом серпня-вересня 2023 року ІЕД та його партнерами*.
*Асоціація митних брокерів України (м. Київ), ГО «Агенція міжнародної співпраці» (м. Луцьк), ГО «Карпатські обрії» (м. Ужгород), ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» (м. Мена, Чернігівська обл.), ГО «Стратегія майбутнього» (м. Кропивницький), ГО СФЕРО (м. Вінниця)
Під час заходу було презентовано результати опитування пасажирів щодо часу, які вони витратили на перетин кордону при в’їзді в Україну, а також результати опитування представників експортерів/імпортерів, інших зацікавлених сторін щодо особливостей та перешкод при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності.
Також було представлено узагальнену оцінку настроїв у митних органах.
СПІКЕРИ:
Модератор: Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД
• Владислав СУВОРОВ, Заступник Голови Державної митної служби України
• Олександр Москаленко, Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України
• Андрій Бутін, старший науковий співробітник ІЕД
• Дарія Шаповалова, молодша наукова співробітниця ІЕД
Відео презентації можна подивитися тут: https://fb.watch/nlnTacG3v4/
Захід проводився в рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який реалізується ІЕД за сприяння Європейського Союзу, та співфінансування МФ «Відродження» та ATLAS Network.
8 червня 2023 року Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) презентував третій випуск громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Наш кордон». Моніторинг було було проведеного протягом квітня-травня 2023 року ІЕД та його партнерами*.
У заході взяли участь, заступник Голови Державної митної служби України Владислав Суворов, Директор департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко, представники Державної прикордонної служби України та регіональних митниць Держмитслужби.
Під час презентації були продемонстровані узагальнені оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих від Держмитслужби та Держприкордонслужби України та їх задоволеності умовами при перетині державного кордону між Україною та країнами ЄС та Республікою Молдова, а також перешкоди у здійсненні експортно-імпортної діяльності підприємствами України.
Захід проводився в рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який реалізується ІЕД за сприяння Європейського Союзу, та співфінансування МФ «Відродження» та ATLAS Network.
*Асоціація митних брокерів України (м. Київ), ГО «Агенція міжнародної співпраці» (м. Луцьк), ГО «Карпатські обрії» (м. Ужгород), ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» (м. Мена, Чернігівська обл.), ГО «Стратегія майбутнього» (м. Кропивницький), ГО СФЕРО (м. Вінниця)
Моніторинг роботи митниці очима бізнесу - 2022
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) в рамках реалізації проекту «Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» протягом жовтня-листопада 2022 року провів спеціальне опитування підприємств – учасників ЗЕД на тему «Спрощення процедур торгівлі – 2022» у ході якого було опитано 366 підприємств-учасників ЗЕД в більшості регіонів України.
Метою опитування є дослідження оцінки ефективності роботи митниці в умовах дії воєнного стану в Україні, визначення проблем, з якими стикається бізнес, та підготовка відповідних рекомендацій. Результати опитування дозволять оцінити зміни, що відбуваються на митниці та впливають на бізнес, в умовах російської збройної агресії проти України.
За результатами опитування ІЕД підготував аналітичний звіт «Моніторинг роботи митниці очима бізнесу - 2022 рік».
Аналітичний звіт «Моніторинг роботи митниці очима бізнесу - 2022» продовжує серію щорічних аналітичних документів, що готувалися експертами (ІЕД) у 2015 - 2021 роках під назвою «Спрощення процедур торгівлі в Україні: оцінки та очікування бізнесу» та були присвячені оцінці бізнесом спрощення процедур міжнародної торгові в різних аспектах. У 2022 році ми сфокусували наші зусилля на аналізі того, як працює українська митниця на основі результатів VII щорічного опитування імпортерів та експортерів.
Впровадження реформи, яка має на меті створення митної служби європейського зразка, є важливим кроком покращення ділового клімату в Україні. Для сприяння впровадженню реформи ІЕД створив інструмент ефективного зворотного зв’язку з бізнесом. У результаті, усі зацікавлені сторони — влада, бізнес, громадськість — отримали надійне джерело інформації про хід реформи митниці «із перших рук» для подальшого прийняття рішень.
Основні результати опитування за темами:
1. Оцінка роботи митниці та проблеми в роботі митниці
2. Вартість процедур митного оформлення
3. Очікування бізнесу від реформ на митниці
4. Джерела інформації, Дія.Бізнес та роль бізнес-асоціацій
5. Контрабанда та «сірий імпорт» на галузевих ринках
Автори звіту традиційно сподіваються, що наше дослідження буде корисним для фахової дискусії з питань реформування митниці та створення кращих умов ведення бізнесу в країні.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу, Міжнародного фонду «Відродження» та ATLAS Network. Її зміст виключною відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу, МФ «Відродження» чи ATLAS Network.
У звіті представлено результати моніторингу якості послуг на двадцяти міжнародних автомобільних та пішохідних пунктах пропуску державного кордону між Україною та державами членами Європейського Союзу, Білоруссю і Російською Федерацією. Метою дослідження було одержати комплексну оцінку новацій і змін практики перетину державного кордону громадянами України та іноземцями після завершення процесу візової лібералізації з ЄС та презентувати результати оцінки розробникам політики і широкій громадськості заради підвищення рівня мобільності українців та формування дружньої для іноземців політики в’їзду.
Всього було проведено 2243 інтерв’ю, серед яких 1386 інтерв’ю з українськими громадянами та 857 з іноземцями.
Незалежний моніторинговий звіт підготовлено в рамках проекту «Анатомія кордону: громадська оцінка практик перетину кордону України та нормативних новацій», що реалізується ГО «Європа без бар’єрів» за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження». Відповідальність за зміст документа несе ГО «Європа без бар’єрів».
Report on the social survey "Ukrainian Society and European Values". Conducted by the Gorshenin Institute with support of the Friedrich Ebert Stiftung.
Звіт за результатми соціологічного дослідження. Проведено Інститутом Горшеніна за підтримки українського представництва Фонду Фрідріха Еберта.
Як забезпечити ефективне впровадження новацій у сфері управління кордонами?Europe without barriers
У тексті проаналізовано останні зміни у візово-міграційній політиці України, запровадження фіксації біометричних даних на кордоні та плани запровадити попереднє повідомлення про в’їзд для громадян “країн міграційного ризику”.
Бізнес під час війни: Черкаська область (липень 2023)
за результатами Нового щомісячного опитування підприємств
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
Ми розширюємо співпрацю з регіонами. Вперше підготували спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область», за результатами Нового щомісячного опитування підприємств для Черкаської області.
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували перший випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 17 до 31 липня 2023 року.
Було опитано 30 підприємств. Серед них представлені підприємства від мікро- до великих розмірів, найчастіше середні. Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• Фінансово-економічна ситуація на підприємствах Черкаської області краща ніж в цілому по країні.
• Очікування керівників підприємств області в піврічній перспективі є більш песимістичними ніж серед усього українського бізнесу.
• Погіршились оцінки загальноекономічного середовища, а очікування залишились без істотних змін. На відміну від інших областей, на Черкащині всі опитані дали оцінки ситуації на пів року.
• Усі підприємці не впевнені в довгостроковій перспективі. При скороченні поточних обсягів виробництва та продажів керівники підприємств Черкащини очікують пожвавлення в наступні три місяці.
• Підприємства регіону мають низький рівень завантаження потужностей порівняно з довоєнним періодом.
• На відміну від загальноукраїнської ситуації, на підприємствах Черкаської області не відчувають труднощів у пошуку ані кваліфікованих, ані некваліфікованих працівників.
• Більшість експортерів регіону змогли відновити експортну діяльність, однак спостерігається тенденція до скорочення обсягів експорту.
Щомісячне опитування керівників підприємств проводить ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (далі ІЕД) в рамках зміни дії проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який фінансується Європейським Союзом та співфінансується МБФ «Відродження» та благодійним фондом ATLAS Network (CША).
Резюме звіту з результатами моніторингу здійснення правосуддя ВАКС протягом вересня 2019 – лютого 2020 року. Публікацію підготовлено за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні та посольства Королівства Нідерландів в Україні за участі Ради громадського контролю при НАБУ.
Резюме
• 11-16 червня відбулось кілька важливих міжнародних подій, які сприятимуть стійкості та перемозі України: URC2024, засідання Групи Семи, Глобальний саміт миру.
• За оцінкою ІЕД в травні темпи приросту реального ВВП дещо сповільнились до 3,5% дпр порівняно з 4,2% дпр в квітні внаслідок суттєвого пошкодження російськими атаками генерації електроенергії.
• Тривають обмеження у постачанні електроенергії як для промисловості, так і населенню: ощадливе споживання та встановлення децентралізованих потужностей з виробництва електроенергії в пріоритеті.
• Український морський коридор дозволяє наростити експорт руд та продукції металургії.
• В травні зовнішня допомога була найнижчою, але вже в червні Україна має отримати близько 4 млрд дол. США позик.
• У травні, як і у попередні три місяці, споживча інфляція була дещо вищою 3% (3,3% дпр).
• НБУ у червні вчергове зменшив облікову ставку: з 13,5% до 13% річних.
• Обмінний курс гривні пройшов позначку у 40 грн за дол. США через зростання попиту на готівкову валюту.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
У травні вперше за два роки відсоток українського промислового бізнесу, який працює на повну потужність, перевищив 15%. Згідно з даними щомісячного опитування підприємств, яке ІЕД провів у травні 2024-го, частка таких компаній сягнула 18%. У квітні цей показник був 13%.
Також зменшилася частка компаній, яким важко передбачити, що буде з діяльністю підприємства через два роки: з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.
«Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9%, і це найнижче значення з жовтня 2022-го. Водночас ми бачимо чітку тенденцію також до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.
Тобто бізнес розуміє, що буде робити за два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Швидше за все, тому що він все більше звикає до думки, що війна триватиме довго.
Разом з тим оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах та загально-економічного середовища у піврічній перспективі зростають. Відповідно респонденти не очікують погіршення ситуації ні на власних підприємствах, ні загалом в економіці країни. Це можна назвати оптимістичною адаптованістю бізнесу до поточних умов», - зазначила СЕО ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці.
Водночас у бізнесі продовжується, з одного боку, скорочення кількості працівників, а з іншого — погіршення проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року.
Відео презентації результатів опитування — https://youtu.be/4ZvsSKd1MzE?si=4atmBcQGFER9ys_Y
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the Twenty-third monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for March 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the Twenty-third wave lasted from March 18 to March 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in March 2024 with February, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In March 2024, 523 companies were surveyed.
Main results of the Twenty-third monthly enterprise survey:
• Two-year uncertainty is now at the lowest point for two years, with improved near-term production expectations, but short- and medium-term uncertainty has increased.
• The Business Activity Recovery Index and the Industrial Confidence Indicator are rising, while the percentage of businesses operating at full capacity remains unchanged.
• Six-month expectations regarding the business activity of enterprises and the overall economic environment have improved, and production indicators have improved for the second month in a row.
• The export results of enterprises and expectations in the three-month perspective have improved.
• At the same time, difficulties in finding workers with the required qualifications are increasing and the lack of skilled workers ranks second in the ranking of obstacles with the highest value as of May 2022.
• After the attacks on the energy infrastructure, the importance of the obstacle "power outages" has increased significantly, while "unsafe to work" remains without significant changes.
• Assessments of the government's economic policy remain mostly neutral.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 22-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for February 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 22-th wave lasted from February 19 to February 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in February 2024 with January, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In February y 2024, 542 companies were surveyed.
Main results of the 22-th monthly enterprise survey:
• Against the backdrop of improved short-term expectations and a traditionally high level of two-year uncertainty, the shortage of workers has become one of the key obstacles to business development.
• The Industrial Confidence Indicator increased, as did the share of businesses operating at full capacity.
• At the same time, the Business Activity Recovery Index has been decreasing for the second month in a row.
• Uncertainty remains high in the long-term perspective and has increased for the overall economic environment in the six-month perspective.
• Business expectations for the two-year and half-year perspectives remain unchanged.
• Production indicators and expectations for the three months have improved, while expectations for exports remain unchanged.
• The share of enterprises operating at full capacity increased slightly compared to the pre-war period.
• For the first time in several months, the trend of reducing the number of workers was interrupted.
• However, the lack of labor as an impediment to doing business ranks second in the rating of challenges to doing business, and problems with finding workers remained unchanged compared to the previous month.
• "Unsafe to work," although has not changed significantly in terms of percentage, fell from first to third place in the rating of impediments. The recovery of export activity continues to stagnate. The percentage of negative assessments of state policy slightly increased.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
21ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (січ...
_Звіт Наш_кордон № 6_грудень 2023_ final_3.pdf
1. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
1
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ВІСНИК
НАШ КОРДОН
Громадський моніторинг перетину кордону в умовах воєнного стану
Випуск 6. Грудень - 2023
2. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
2
Виконавець проєкту:
Громадська організація «Інститут
економічних
досліджень та політичних консультацій»
Фінансова підтримка:
Проєкт реалізується за фінансової
підтримки Європейського Союзу
Міжнародний фонд «Відродження»
Atlas Network
Автори звіту:
Дар’я Шаповалова, молодша наукова співробітниця ГО «Інститут економічних досліджень та
політичних консультацій»
Андрій Бутін, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних
консультацій»
Публікацію підготовлено в рамках проєкту «Підтримка громадської ініціативи «За чесну та прозору
митницю», який фінансується Європейським Союзом та співфінансується МБФ «Відродження» та
благодійним фондом ATLAS Network (CША). Її зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут
економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію Європейського
Союзу, МФ «Відродження» чи ATLAS Network.
ГО «ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ»
01054 Київ, Україна, вул. Рейтарська 8/5-А,
тел.: +38(044) 278-63-42; +38 (044) 278-63-60; факс: +38(044) 278-63-36
institute@ier.kyiv.ua
www.ier.com.uaFacebook IEД
Facebook За чесну та прозору митницю
Телеграм-канал «Чесна митниця»
3. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
3
Зміст
Вступ..........................................................................................................................................................................................4
ДРУЖНІЙ КОРДОН: оцінки та очікування громадян.............................................................................................................5
1. Про дослідження...........................................................................................................................................................5
2. Спосіб перетину кордону .............................................................................................................................................6
3. Час на перетин кордону ...............................................................................................................................................6
Середній час................................................................................................................................................................. 6
Максимальний час ...................................................................................................................................................... 8
Сумарний середній час............................................................................................................................................... 9
4. Контроль при перетині кордону................................................................................................................................10
5. Проблеми при перетині кордону ..............................................................................................................................12
6. Інфраструктура для пасажирів...................................................................................................................................13
7. Задоволеність санітарними умовами .......................................................................................................................14
8. Якість інтернету та мобільного зв'язку......................................................................................................................14
Середня оцінка задоволеності.............................................................................................................................................14
9. Організація перетину кордону з українського боку ................................................................................................15
10. Організація перетину кордону з іноземного боку...................................................................................................15
Середня оцінка задоволеності.............................................................................................................................................16
11. Обслуговування Державною прикордонною службою України............................................................................16
Середня оцінка задоволеності.............................................................................................................................................17
Підсумки та пропозиції..........................................................................................................................................................18
ЧЕСНИЙ КОРДОН: оцінки та очікування бізнесу.................................................................................................................19
1. Загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності підприємств............................................................19
2. Основні результати дослідження..............................................................................................................................20
3. Напрямки та динаміка експорту................................................................................................................................21
4. Оцінка функціонування «Е-Черг» на кордоні ...........................................................................................................21
5. Впровадження NCTS ...................................................................................................................................................21
6. Інфраструктура/процедури ........................................................................................................................................22
7. Перешкоди з боку сусідніх країн ...............................................................................................................................22
Рекомендації та пропозиції учасників фокус-груп та глибинних інтерв’ю.......................................................................23
4. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
4
Вступ
Шановні пані та панове, представляємо вашій увазі шостий випуск інформаційно-аналітичного
вісника «Наш кордон», у якому публікуються результати громадського моніторингу якості надання
сервісів органами влади при перетині державного кордону.
Моніторинг ґрунтується на результатах дослідження, метою якого є отримання зворотного зв’язку
з громадянами та бізнесом щодо задоволеності послугами під час перетину кордону та формування
відповідних рекомендацій.
Предметом дослідження є як оцінки та очікування бізнесу щодо перешкод у здійсненні експортно-
імпортної діяльності, так і оцінки та очікування громадян України щодо якості послуг, отриманих
при перетині державного кордону між Україною та країнами Європейського Союзу і Республікою
Молдова від Держмитслужби та Держприкордонслужби України.
Моніторинг проводиться ІЕД спільно з учасниками Громадської ініціативи «За чесну та прозору
митницю». Методологічна підтримка партнерам надається ІЕД, а збір даних здійснюється щомісяця
партнерами ІЕД:
• Асоціація митних брокерів України (м. Київ)
• ГО «Агенція міжнародної співпраці» (м. Луцьк)
• ГО «Карпатські обрії» (м. Ужгород)
• ГО «АР ЗМІ» (м. Мена, Чернігівська обл.)
• ГО «Стратегія майбутнього» (м. Кропивницький)
• ГО «СФЕРО» (м. Вінниця)
Для збору інформації проводились фокус-групи та глибинні інтерв’ю з представниками бізнесу і
стандартизовані інтерв’ю пасажирів, які перетнули державний кордон на в’їзд в Україну протягом
місяця, що передував інтерв’ю. Фокус-групи та глибинні інтерв’ю проводяться за допомогою
спеціально розробленого гайда, а опитування пасажирів відбувається у форматі F2F інтерв'ю за
анкетою зі стандартним набором із чотирнадцяти закритих питань та орієнтовною тривалістю
інтерв’ю до десяти хвилин.
У цьому випуску представлено дані, які було зібрано протягом жовтня - листопада 2023 року.
Звіт складається з двох розділів. Перший має назву «Дружній кордон». У розділі представлено
результати опитування пасажирів. У другому розділі, який називається «Чесний кордон»,
представлено точку зору бізнесу на основі перешкод та викликів під час здійснення експортно-
імпортних операцій.
5. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
5
ДРУЖНІЙ КОРДОН: оцінки та очікування громадян
1. Про дослідження
Протягом вересня 2022 року – листопада 2023 року було проведено 8 хвиль опитування громадян,
які перетинали кордон на в’їзд до України.
Загалом опитано 972 респонденти із 6-ти регіонів України, із них 124 у жовтні – листопаді 2023 року,
які протягом місяця до проведення опитування перетинали державний кордон на в’їзд в Україну.
Опитування були проведені у Вінниці - 30 (24%), Луцьку - 28 (23%), Ужгороді - 26 (21%), Чернігові –
10 (8%), Кропивницькому - 30 (24%).
Пасажири, які взяли участь в опитуванні, перетинали такі пункти пропуску: Краківець, Устилуг, Чоп,
Шегині, Ягодин, Рава-Руська, Лужанка, Убля, Вишнє-Нємецьке, Грушів, Угринів, Солотвино, Косино,
Перемишль, Могилів-Подільський та інші.
Найбільша частка, а саме 33% опитаних у жовтні - листопаді 2023 року, перетинала, кордон на КПП
«Краківець - Корчова»; 14% респондентів перетинали кордон на КПП «Чоп - Захонь». Також 23%
перетинали кордон на КПП «Рава-Руська - Хребенне». Значно менше опитаних (від 9% до 7%)
перетинали кордон на інших КПП.
Рис. 1. Пункти пропуску, % опитаних (жовтень).
6. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
6
2. Спосіб перетину кордону
Протягом усіх хвиль опитування найбільше респондентів перетинали кордон на в’їзд до України
автівкою та автобусом.
У структурі опитаних із вересня 2022 року по жовтень 2023 року відбулися незначні зміни.
Збільшилась частка тих, хто перетинав кордон автобусом (із 32% у вересні до 62% у жовтні), та
зменшилася частка тих, хто перетинав кордон автомобілем (відповідно з 57% до 32%).
Частка опитаних, які перетинали кордон пішки, практично не змінилась (6% у вересні, 7% у жовтні).
Рис. 2. Спосіб перетину кордону, % опитаних
3. Час на перетин кордону
Середній час
Час при перетині кордону, який представлено в цьому дослідженні, складається з двох показників:
(1) час перебування перед пунктом пропуску, (2) час перебування на пункті пропуску. Обидва
показники обраховуються для української та закордонних частин пунктів пропуску.
У середньому респонденти в жовтні - листопаді перебували на пункті пропуску іноземної держави
51 хв, у же той час, на українському ПП - 60 хв.
Однакову тривалість перебування спостерігаємо перед пунктами пропуску. У середньому,
перебування перед пунктом пропуску іноземної держави становить 71 хвилину, перед пунктом
пропуску в Україні – 70 хвилин.
7. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
7
Рис. 3. Тривалість перебування на кордоні, хв (жовтень)
Отже, у середньому, на перетин іноземного пункту пропуску під час в’їзду до України в жовтні
ц. р. було потрібно менше часу ніж на перетин пункту пропуску з українського боку.
Максимальний час очікування зріс фактично всюди: як перед ПП в Україні, так і перед
іноземними ПП.
Максимальний час перебування перед пунктом пропуску іноземної держави в жовтні - листопаді
2023 року становив 480 хв, так само як і на пункті пропуску іноземної держави– 480 хв.
Максимальний час перебування на пункті пропуску в Україні складає 600 хв, у той час як перед
пунктом пропуску в Україні - 420 хв.
Як бачимо, у жовтні - листопаді випадки максимального часу проходження кордону більш
тривалі з українського боку в порівнянні з аналогічними випадками з іноземного боку.
Середній час
Порівняно з попередніми місяцями минулого року, у жовтні цього року середній час перебування
на кордоні зменшився як на пунктах пропуску, так і перед пунктами пропуску з обох сторін.
Найбільше зменшився середній час перебування перед пунктом пропуску іноземної держави – на
78 хв порівняно з серпнем. Середній час перебування перед пунктом пропуску в Україні також
зменшився на 42 хв. Середній час на пункті пропуску в Україні зменшився на 37 хв, а на пункті
пропуску іноземної держави на 41 хв.
8. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
8
Рис. 4. Середній час перебування на кордоні, хв.
Максимальний час
У жовтні - листопаді 2023 року ми спостерігаємо різноманітні тенденції в максимальних часах
перебування на кордоні порівняно з вереснем 2022 року. Максимальний час перебування перед
пунктом пропуску в Україні у вересні 2022 року становив – 540 хв, а жовтні 2023 року – 420 хв. Також
зменшився максимальний час перетину перед пунктом пропуску іноземної держави (у вересні 2022
року – 510 хв, у жовтні 2023 року – 480 хв). Водночас, максимальний час перебування як на пункті
пропуску іноземної держави, так і на пункті пропуску в Україні зріс. На пункті пропуску іноземної
держави у вересні 2022 року максимальний час становив 420 хв, а у жовтні 2023 року – 480 хв.
Найбільший приріст зазначений на пункті пропуску в Україні, де максимальний час перебування зріс
із 240 хв до 600 хв.
Отже, бачимо, що максимальний час перебування на кордоні більш суттєво зріс з боку України в
порівнянні з іноземною стороною.
9. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
9
Рис. 5. Максимальний час перебування на кордоні, хв
Сумарний середній час
Сумарний середній час очікування пасажирів у черзі з іноземного боку поступово зменшувався
кожного місяця (за винятком серпня минулого року - 241 хв): у вересні 2022 року – 152 хв, а в жовтні
2023 року - 122 хв.
Середній час очікування з українського боку в жовтні 2023 року зменшився порівняно із серпнем 2023
року та становив 130 хв (у серпні – 209 хв). Середній час, який треба витратити пасажирам на очікування
та переміщення через кодон із обох боків, у жовтні 2023 року становив 252 хв, тобто 4 години 12
хвилин, а у вересні 2022 року – 273 хв, або 4 години 53 хвилини.
Час, витрачений на очікування та проходження кордону з обох боків, мав тенденцію до зменшення,
починаючи з вересня 2022 р. до квітня 2023 р. включно. У червні він почав знову зростати, у серпні
також зростав, а в жовтні знову зменшився.
10. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
10
‘
Рис. 6. Сумарний середній час перебування на кордоні, хв
Отже, громадяни України під час своїх закордонних поїздок, у середньому, витрачали на перетин
кордону:
4 години 33 хвилини у вересні 2022 року,
4 години 9 хвилин у жовтні 2022 року,
3 години 51 хвилину в листопаді 2022 року,
3 години 42 хвилини в грудні 2022 року,
3 години 38 хвилин у квітні 2023 року,
4 години 24 хвилини в червні 2023 року,
7 годин 30 хвилин у серпні 2023 року,
4 години 12 хвилин у жовтні 2023 року.
4. Контроль при перетині кордону
В Україні
Під час перевірки безпеки більше половини респондентів, а саме 75%, зазначили, що їхній паспорт був
узятий співробітником ДПСУ (Державної прикордонної служби України). У той же час, 36% опитаних
самостійно підходили до віконця паспортного контролю. Ще 59% опитаних відповіли, що їхні речі
залишалися на місці, тобто, їм не доводилося їх витягати з транспортного засобу або автобуса під час
паспортного контролю. 36% опитаних стверджують, що їм не доводилось залишати транспортний засіб,
вони могли в ньому перебувати на момент контролю. 27% стверджують, що до них підходив службовий
собака. Жодний респондент не вказав, що при перетині кордону йому проводили особистий догляд.
11. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
11
Рис. 7. Як відбувається контроль на кордоні в Україні, % опитаних (жовтень).
В іноземній державі
Під час перевірки безпеки 77% респондентів давали свій паспорт прикордоннику. 11% опитаних
самостійно підходили до віконця паспортного контролю. Ще 42% зазначили, що їм потрібно було вийти з
транспортного засобу, 37%, що їхні речі залишались на місці. 43% опитаних стверджують, що їм не
доводилось залишати транспортний засіб, вони могли в ньому перебувати на момент контролю на
кордоні. Лише 5% респондентів вказали, що при перетині кордону їм проводили особистий догляд. У
жовтні відсоток тих, хто паспорт залишав у себе, становив 11%.
12. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
12
Рис. 8. Як відбувається контроль на кордоні в іноземній державі, % опитаних (жовтень)
Отже, як бачимо, контроль при перетині кордону в Україні не суттєво відрізняється від контролю при
перетині кордону в іноземній державі.
5. Проблеми при перетині кордону
Основною проблемою під час перетину кордону для більшості респондентів (85%) стала наявність черг.
Ця проблема лідирує протягом усіх хвиль опитування. Другою за значимістю проблемою зазначено
відсутність туалету на пунктах пропуску (28%). Ця тенденція спостерігається з вересня 2022 року по
жовтень 2023 року. Інші недоліки роботи пунктів пропуску були пов’язані також з повільною роботою
працівників на пунктах пропуску (27%). Також про відсутність місця для прийому їжі зазначили 24%. 19%
опитаних вказали на відсутність або низьку якість українського мобільного зв’язку. Наявність проблем із
забезпеченням місць для споживання їжі, туалетів та низька якість мобільного зв'язку свідчать про
необхідність поліпшення інфраструктури та комунікаційних послуг на кордоні для забезпечення
комфорту та безпеки пасажирів. Також не можна оминути того, що 2% респондентів у жовтні все ж таки
вказують на вимоги неправомірної вигоди, тобто хабаря. Наявність вимог неправомірної вигоди (хабаря)
прямо вказує на проблему корупції на кордоні.
Рис. 9. Проблеми при перетині кордону, % опитаних.
13. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
13
6. Інфраструктура для пасажирів
Лише 67% респондентів, які перетинали кордон у жовтні, зазначили, що на пункті пропуску є туалет, який
працює. Схожі, однак гірші результати, були й у вересні 2022 року: про наявність туалету тоді зазначили
45% опитаних. 24% опитаних у жовтні взагалі не звернули уваги на санітарні умови на пунктах пропуску,
у вересні цей відсоток був значно вищим (43%). Другою умовою, якою респонденти були забезпечені, це
навіс від сонця/дощу - 44% у жовтні та 36% у вересні відповідно. Достатньо значний відсоток опитаних
респондентів у жовтні вказав на наявність Duty Free, а саме 19%. Для порівняння, у вересні про наявність
Duty Free зазначали лише 11%. На наявність місць для сидіння вказали 17% опитаних у жовтні. На
наявність кафе або місця для приймання їжі в жовтні вказали 7% респондентів, у вересні - 6%. Лише 3%
опитаних вказали на наявність кондиціонеру в приміщеннях.
Рис. 10. Забезпеченість необхідними умовами, % опитаних.
Загалом можна сказати, що є позитивні тенденції в покращенні умов на пунктах пропуску, але є також
питання, які потребують подальшого вдосконалення, такі як зменшення черг, забезпечення комфорту та
14. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
14
доступу до додаткових послуг для пасажирів.
7. Задоволеність санітарними умовами
Із вересня задоволеність санітарними умовами поступово зростає, що свідчить про певне поліпшення
ситуації.
Питання про задоволеність санітарними умовами розділило респондентів майже навпіл. У жовтні
переважають нейтральні та задовільні оцінки. Найвищою оцінкою - “5” задоволеність санітарними
умовами визначили 15% респондентів, а найнижчою “1” - 4% респондентів. Найбільше опитаних (36%)
визначили оцінкою “4” рівень санітарних умов. У сумі позитивні оцінки переважають над негативними.
Рис.11. Задоволеність санітарними умовами, % опитаних (на шкалі від 1 до 5, де 1- зовсім незадоволений, 5 - повністю
задоволений).
8. Якість інтернету та мобільного зв'язку
У цілому позитивно визначено якість доступу до мережі Інтернет та мобільного зв’язку в жовтні 2023 року.
Зокрема, найвищу оцінку - “5” поставили 20% опитаних у жовтні, на “4” оцінили аж 45% опитаних.
Посередньо якість інтернету та мобільного зв’язку оцінили 27%, частково або повністю незадоволеними
виявились лише 8%. Позитивні оцінки значно переважають над негативними в жовтні 2023 року.
Рис. 12. Якість інтернету та мобільного зв’язку, % опитаних.(на шкалі від 1 до 5, де 1 - зовсім не задоволений,
5 – повністю задоволений)
Середня оцінка задоволеності
15. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
15
Задоволеність санітарними умовами.
Середній рівень задоволеності санітарними умовами залишався стабільним із вересня 2022 року до
серпня 2023 року, досягнувши значення 3,0 у серпні. Однак у жовтні 2023 року середній рівень
задоволеності зріс і становить 3,4.
Якість інтернету та мобільного зв'язку.
Середня оцінка задоволеності якістю інтернету та мобільного зв'язку знижувалась протягом періоду з
вересня 2022 року до квітня 2023 року, однак у червні почала зростати, і вже в жовтні 2023 року становила
3,7.
Потреба в поліпшенні як санітарних умов, так і якості інтернету та мобільного зв'язку на пунктах пропуску
в Україні все ж таки існує і не може повністю задовольнити вимоги та очікування користувачів.
Рис. 13. Середня оцінка задоволеності, % опитаних (на шкалі від 1 до 5, де 1 - зовсім незадоволений, 5 - повністю задоволений)
9. Організація перетину кордону з українського боку
Загалом респонденти позитивно оцінюють організацію перетину кордону з українського боку. У жовтні
чверть опитаних, а саме 26%, оцінили організацію перетину кордону з боку України на «5». На «4» оцінили
47%, посередньо, а саме на «3», оцінили 21%. Найнижчу оцінку “1” організації перетину кордону в Україні
поставив лише 1% опитаних.
У сумі позитивні оцінки переважають над негативними, а отже, пасажири цілком задоволені організацією
процедури перетину кордону саме з українського боку.
Рис. 14. Організація процедури перетину кордону з українського боку, % опитаних (на шкалі від 1 до 5, де 1 - зовсім
незадоволений, 5 - повністю задоволений̆)
10.Організація перетину кордону з іноземного боку
Схожа тенденція є і з організацією процедури перетину кордону з іноземного боку. Респонденти
16. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
16
переважно позитивно оцінюють перетин кордону з іноземного боку. У жовтні 20% опитаних оцінили
організацію перетину кордону на «5», 40% оцінили на «4». Відсоток таких оцінок коливався від 20% до
48% протягом періоду з вересня 2022 року до жовтня 2023 року. У жовтні нейтральну оцінку надали 26%
респондентів, і 14% пасажирів залишились частково чи повністю незадоволеними.
Загалом більшість опитаних виставляла позитивні оцінки організації перетину кордону з боку іноземної
держави. Проте є невеликий відсоток опитаних, які виставляли оцінки “1” та “2”, що може свідчити про
наявність певних проблем або недоліків в організації перетину кордону з боку іноземної держави.
Рис. 15. Організація процедури перетину кордону з іноземного боку, % опитаних (на шкалі від 1 до 5, де 1 - зовсім
незадоволений, 5 - повністю задоволений̆)
Середня оцінка задоволеності
Організація перетину кордону з українського боку
Середня оцінка задоволеності організації перетину кордону в Україні становила від 3,7 до 4,0 протягом
усього періоду від вересня 2022 року до жовтня 2023 року. У жовтні середня оцінка задоволеності
становить 3,9. Це свідчить про помірну задоволеність опитаних організацією перетину кордону в Україні.
Організація перетину кордону з іноземного боку
Середня оцінка задоволеності організації перетину кордону з боку іноземної держави становила від 4,1
до 3,6 протягом періоду з вересня 2022 року до жовтня 2023 року. Лише в серпні та жовтні середня оцінка
задоволеності була нижчою ніж протягом усіх попередніх хвиль опитування.
Рис. 16. Середня оцінка задоволеності, % опитаних (на шкалі від 1 до 5, де 1- зовсім незадоволений, 5 - повністю
задоволений)
11.Обслуговування Державною прикордонною службою України
Якість обслуговування, а саме поведінку співробітників Державної прикордонної служби України,
17. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
17
переважно респонденти оцінили позитивно. У жовтні найвищу оцінку «5» поставили більше третини
респондентів – 36%, на «4» оцінили аж 53% респондентів. Нейтральну оцінку надали лише 11%, та лише
1% опитаних оцінили якість обслуговування співробітників ДПСУ незадовільно.
Рис. 17. Якість обслуговування на пункті пропуску з українського боку, поведінка співробітників Державної прикордонної]
служби України, % опитаних (на шкалі від 1 до 5, де 1 - зовсім незадоволений̆, 5 - повністю задоволений̆)
Обслуговування Державною митною службою України
Респонденти також позитивно оцінили якість обслуговування Державною митною службою України.
Найвищу оцінку - “5” поставили аж 36% пасажирів. Значний відсоток респондентів (36%) оцінює поведінку
співробітників Державної митної служби України на «4». Нейтрально, тобто на «3», оцінили 23%
опитаних, і лише 5% опитаних оцінили незадовільно.
Рис. 18. Якість обслуговування на пункті пропуску з українського боку, поведінка співробітників Державної митної
служби України, % опитаних (на шкалі від 1 до 5, де 1 - зовсім незадоволений̆, 5 - повністю задоволений̆)
Середня оцінка задоволеності
Оцінка рівня обслуговування Державною прикордонною службою України
У період із вересня 2022 року до жовтня 2023 року середня оцінка задоволеності якістю обслуговування
прикордонниками коливалась від 3,9 до 4,3. У жовтні 2023 року цей показник становить 4,0. Це свідчить
про те, що опитані в цілому були задоволені якістю роботи прикордонників та їхніми діями на пунктах
пропуску.
Поведінка Державної митної служби України
За той же період часу середня оцінка задоволеності якістю обслуговування митниками також коливалась
18. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
18
від 3,9 до 4,3. У жовтні 2023 року середня оцінка задоволеності становить 4,2. Це свідчить про те, що
опитані також були задоволені якістю роботи митників та їхніми діями на пунктах пропуску.
Рис. 19. Середня оцінка задоволеності, % опитаних (на шкалі від 1 до 5, де 1 - зовсім незадоволений, 5 - повністю задоволений)
Підсумки та пропозиції
1. Громадяни України під час своїх закордонних поїздок у середньому витрачали на перетин кордону
4 годин 12 хвилин у жовтні 2023 року.
2. Основною проблемою під час перетину кордону для більшості респондентів (85%) стала наявність
черг. Інші недоліки роботи пунктів пропуску були пов’язані з побутовими умовами перебування,
як-от: наявність туалету або місця для приймання їжі. На них вказали 28% та 24% опитаних
відповідно.
3. Згідно з отриманими даними бачимо, що задоволеність санітарними умовами на посередньому
рівні. Середня оцінка задоволеності за п’ятибальною шкалою становить 3,4.
4. У цілому опитані добре оцінили роботу персоналу Держмитслужби та Держприкордонслужби при
здійсненні перетину державного кордону.
За підсумками опитування пасажирів, які протягом місяця до його проведення перетнули
державний кордон, сформовано пропозиції з покращення ситуації при перетині громадянами
України державного кордону України.
1. Подальша організація на пунктах пропуску місць для приймання їжі та сидіння.
2. Покращення санітарних умов, зокрема наявність чистих вбиралень на самих пунктах пропуску та
під’їздах до них.
3. Збільшення кількості працівників Держмитслужби та Держприкордонслужби, які обслуговують
відповідні пункти пропуску, задля зменшення кількості черг.
4. Покращення доступу до мереж мобільного зв’язку українських операторів.
19. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
19
ЧЕСНИЙ КОРДОН: оцінки та очікування бізнесу
Протягом жовтня - листопада 2023 року було опитано 60 респондентів у форматі фокус-груп та
глибинних інтерв’ю. В опитуваннях брали участь підприємці, що здійснюють зовнішньоекономічну
діяльність, митні брокери, перевізники, представники бізнес-асоціацій, волонтери, митники,
експерти з митної справи.
У цій хвилі опитування особливу увагу було приділено перешкодам перетину кордону, що виникають
у підприємців при здійсненні експортно-імпортної діяльності з боку суміжних з Україною країн.
Опитування проводилися у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Чернігівській,
Київській областях та в місті Києві.
1. Загальна характеристика зовнішньоекономічної діяльності підприємств
Протягом жовтня - листопада 2023 року підприємства продовжували працювати в умовах
обмеженості логістичних маршрутів у зв`язку з воєнною агресією росії проти України. Переважна
більшість товарів продовжує оформлюватися на кордоні України/ЄС у міжнародних автомобільних
пунктах пропуску (МАПП). У зв’язку з цим посилене навантаження на західний кордон України
продовжує впливати на терміни поставок товарів та якість логістики. Обмежена пропускна
спроможність міжнародних пунктів пропуску залишається однією з нагальних проблем для суб’єктів
зовнішньоекономічної діяльності. Також на швидкість поставок впливає здатність опрацювання
відповідної кількості вантажів з боку суміжних країн.
Проте, бізнес зазначив певну стабілізацію зі здійсненням експортно-імпортних операцій та
пристосуванням суб’єктів ЗЕД до логістичних реалій. Тут, перш за все, мова йде не про покращення
ситуації, а про певну адаптацію до існуючих умов міжнародних поставок.
Також у ході опитування порушено питання ефективності функціонування «Е-Черги» перетину
кордону. Незважаючи на, в цілому, позитивну оцінку функціонування «Е-Черги» на кордоні, на думку
респондентів, вона не вирішила проблему черг на кордоні. Окремо слід зазначити й про перешкоди
перетину кордону для іноземних перевізників, які не вкладаються у встановлені терміни повернення
з України.
Окремо приділено увагу реалізації режиму спільного транзиту (NCTS). Так, за інформацією
респондентів, на деяких міжнародних автомобільних пунктах пропуску за друк декларації Т1
необхідно сплатити понад 200 грн. Також зазначено факти відмов європейських партнерів фіксувати
в декларації Т1 пункт призначення вантажу в середині України (наприклад, місто Чернігів), оскільки
іноземні контрагенти не хочуть нести відповідальність за вантажі всередині України в умовах
військових дій на її території. Тому такі декларації втрачають чинність на кордоні. Крім цього,
зазначено збільшення кількості випадків, коли польські митники відмовляються приймати декларації
Т1, видані в Україні, вказуючи на наявні помилки в їх оформленні. За свідченнями підприємців, такі
помилки зникають у польського брокера за 140 злотих.
Окремо було зазначено негативний вплив на поставки страйку польських перевізників та блокування
кордону з боку Республіки Польща. Окремі перевізники вбачають у цьому провину й української
сторони, яка була попереджена про страйк, але не сприйняла серйозно вимоги, висунуті польськими
перевізниками.
20. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
20
Опитані почали частіше згадувати «довоєнні або традиційні перешкоди» при перетині митного
кордону:
- питання завищення митної вартості при імпорті;
- відмінності в процедурах митного оформлення одного й того самого товару в різних регіонах
України.
У цілому, значна кількість респондентів зазначила про адаптацію до існуючих логістичних маршрутів
і підлаштування до об’єктивних реалій, пов’язаних з їхньою пропускною спроможністю, та інших
перешкод. Підприємства аграрного напрямку продовжують заявляти про перешкоди, пов’язані з
експортом окремих видів сільгосппродукції, що пов’язано із запровадженими обмеженнями на
ввезення української аграрної продукції з боку окремих європейських країн (Польща, Словаччина,
Угорщина). Зокрема, з польського боку спостерігаються перешкоди для експорту, пов’язані з
ветеринарними перевірками.
Експортери вказали на великі черги на митниці з боку Республіки Польща, зволікання при митному
оформленні на території інших суміжних з Україною іноземних держав, додаткові перевірки тощо.
Зокрема, з польського боку технічно не вистачає електронних пломб із GPS та інших засобів
відстеження транзиту. Це призводить до того, що транзитних вантажів заїжджає більше, ніж польська
сторона може опрацювати, а це, відповідно, призводить до черг.
Незважаючи на те, що ринок логістичних послуг адаптувався до умов війни, бізнес продовжує
втрачати кошти і контрагентів через логістичну складову. Навіть якщо український постачальник має
більш привабливу ціну ніж у конкурентів, іноземні покупці часто відкидають такі пропозиції і надають
перевагу більш дорогим варіантам лише через тривалий час поставки з України, що залежить від
логістичного плеча і затримок на митницях.
2. Основні результати дослідження
Основні тези, озвучені респондентами під час проведення фокус-груп та глибинних інтерв’ю.
1. Адаптація підприємців до логістичних реалій та умов здійснення зовнішньоекономічних
операцій в умовах військової агресії росії проти України.
Водночас, черги на кордоні залишаються основною перешкодою при здійсненні експортно-
імпортних операцій, оскільки бізнес продовжує втрачати кошти і контрагентів через
логістичну складову. Черговим викликом для бізнесу став страйк польських перевізників та
блокування кордону з боку Республіки Польща в листопаді 2023 року .
2. Позитивна оцінка запровадження механізму «Е-Черги».
Проте: запровадження «Е-Черги» на кордоні не вирішило проблем черг на міжнародних пунктах
пропуску. Респонденти продовжують вгадувати про випадки помилок обрахунку часу при
прибутті на пункт пропуску, можливості обійти Е-Чергу тощо.
3. Більш часте згадування «довоєнних, традиційних» перешкод при перетині митного кордону:
• питання завищення митної вартості при імпорті;
• процедура митного оформлення на один і той самий товар відрізняється в різних регіонах
України.
21. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
21
4. Значна увага респондентами приділена перешкодам при перетині кордону з боку суміжних
країн (див нижче).
5. Традиційно порушуються питання покращення прикордонної інфраструктури та підвищення
ефективності виконання митних процедур.
3. Напрямки та динаміка експорту
У цілому про масштабний вихід на нові ринки збуту або відновлення довоєнних поставок мова не
йде. Але окремі підприємства проводять активну роботу для відновлення свого експорту в окремі
країни Європи та Азії.
Експортна складова за видами продукції також значно не змінилася. Підприємства працюють у межах
погодженого асортименту, який у них замовляють, і в межах можливостей своїх виробництв.
Основною причиною скорочення експорту підприємств стали обмеження на ввезення української
аграрної продукції з боку вже згаданих Польщі, Угорщини та Словаччини. Зокрема, респонденти
зазначили значно ускладнений транзит продукції територією Польщі.
4. Оцінка функціонування «Е-Черг» на кордоні
Значна кількість респондентів позитивно оцінили впровадження «Е-Черги» на кордоні, хоча і
визнають, її запровадження не вирішило проблем значного часу очікуванняг на міжнародних пунктах
пропуску.
На думку опитаних, із різних регіонів, є приклади невчасної актуалізації часу проходження та
недостатня ефективність роботи електронної черги, зокрема:
є свідчення неактуальності часу проходження кордону по прибутті на відповідний пункт
пропуску;
необхідність фізично відстежувати своє місце в черзі (відсутність повідомлень від системи);
свідчення про випадки прискорення проходження черги за додаткову плату;
неврегульоване питання відповідальності щодо порушення строків доставки товарів (якщо
очікування в черзі перевищує встановлені обмеження (для автотранспорту – 10 та 5 діб);
відсутність відповідальності за проходження кордону поза механізмом «Е-Черги».
Пропонується запровадити окрему реєстрацію в системі «Електронна черга перетину кордону» для
перевезення с/г продукції автотранспортом.
5. Впровадження NCTS
Незважаючи на збільшення декларацій, оформлених у системі спільного транзиту (NCTS), значна
кількість підприємств не дуже поспішає авторизуватись у системі спільного транзиту. На думку
опитаних, імовірно це відбувається через велику кількість документів, які потрібно подати, і
природний опір усьому новому.
Однією з причин, яка стримує суб’єктів ЗЕД від використання системи спільного транзиту, є висока
вартість фінансової гарантії і послуг з організації гаранта. Так, підприємство може самостійно
виступити фінансовим гарантом, однак це потребує наявності значних обігових коштів. Крім того, для
багатьох підприємців незрозумілим залишається механізм розрахунку суми гарантії, що також
22. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
22
стримує їх від використання системи NCTS.
Крім цього, респонденти заявили, що на деяких пунктах пропуску за друк декларації Т1 необхідно
сплатити понад 200 грн, а також про факти відмов європейських партнерів фіксувати в декларації
Т1 пункт призначення вантажу всередині України через війну, тому такі декларації втрачають
чинність на кордоні
6. Інфраструктура/процедури
Під час опитування окрема увага приділяється питанням розвитку прикордонної та митної
інфраструктури, а також митним процедурам. З огляду на великі черги на кордоні, респондентами в
кожному опитування порушується питання розширення пунктів пропуску, збільшення кількості
митників, підвищення ефективності митних процедур тощо.
У ході проведеного опитування респонденти зазначили, зокрема, про таке:
необхідність нормативного врегулювання функціонування системи "Шлях";
складнощі при фрахтуванні специфічних транспортних засобів;
відсутність у перевізників бажання застосовувати новітні технології, що поширюються в
європейських країнах;
складність проведення перестрахування ризиків;
необхідність наближення інфраструктури контролюючих служб до МПП.
Необхідність облаштованого митного терміналу в м. Чернігові дещо втратила свою актуальність
завдяки відновленню роботи терміналу Рівнопілля.
7. Перешкоди з боку сусідніх країн
У ході дослідження окремо приділено увагу перешкодам, з якими стикаються українські
підприємства при здійсненні експортно-імпортних поставок з боку сусідніх країн, оскільки частина
названих перешкод не залежить від української сторони, але впливає на просування вантажів, у т. ч.
через українські пункти пропуску. Найбільше скарг стосувалося перешкод, які виникають при транзиті
територією Польщі або поставках до Польщі.
Зокрема, респонденти скаржилися на такі перешкоди:
• ускладнений транзит вантажів територією Польщі;
• почастішали випадки, коли польські митники відмовляються приймати декларації Т1, видані в
Україні, вказуючи на наявні помилки в їх оформленні;
• факти відмов європейських партнерів фіксувати в декларації Т1 пункт призначення вантажу
всередині України (наприклад, м. Чернігів);
• залишаються проблеми з ветеринарним контролем на кордоні;
• час очікування на МПП суміжних країн збільшився.
Опитані підприємства не зверталися до helpdesk Держмитслужби щодо перешкод при здійсненні
митного оформлення з боку суміжних країн.
23. «Наш кордон» - громадський моніторинг / За чесну та прозору митницю Грудень ’23
23
Вставка 1.
Середній час на проходження кордону при крайній поставці в зоні митного переходу
Дорогузьк, що не потребують ветеринарного контролю (на прикладі одного з респондентів):
- час очікування в нейтральній зоні до 15 хв;
- час очікування перед МПП суміжної країни в середньому 6 - 12 годин, при імпорті 12 – 48 годин
(треба стояти в живій черзі);
- час очікування на МПП суміжної країни 6 - 12 годин;
- при поставці товарів, що потребують ветеринарного контролю час перебування на МПП;
суміжної країни становив в середньому 36-48 годин.
Рекомендації та пропозиції учасників фокус-груп та глибинних інтерв’ю
Підвищення ефективності роботи міжнародних автомобільних пунктів пропуску та
покращення їхньої інфраструктури;
Удосконалення механізму функціонування «Е-Черги»;
Запровадження на найбільш проблемних ділянках кордону спільного митного та
прикордонного контролю та опрацювання можливості відкриття спільних пунктів пропуску з
країнами партнерами;
Ініціація перемовин з країнами партнерами щодо вирішення проблемних питань перетину
кордону.
Варто зазначити, що значна частина рекомендацій, сформульована в попередніх випусках бюлетеня,
не втратила своєї актуальності.