Downloaded 15 times
![26
ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ
1
Ïåðåìàëþé òàáëèö³, çàïîâíþþ÷è ïðîïóñêè ç³ çâóêàìè.
Äçâ³íê³ á ã ´ äæ –
Ãëóõ³ ò ø ö ñ
Øèïëÿ÷³ ø æ
Ñâèñòÿ÷³ ö äç
Ãîëîñí³ à
Ãóáí³ á
³äíîâè ç ïîäàíèõ òðàíñêðèïö³é ñëîâà. Ïîÿñíè, äå
â³äáóëîñÿ óïîä³áíåííÿ ïðèãîëîñíèõ.
[воґзал], [р'уґзак], [дб’іл'іс'і], [фудбол], [бор'уц':а], [просие
с':а].
Ïðèãàäàé ïðàâèëà íàïèñàííÿ ñë³â, ÿê³ òè ïàì’ÿòàºø.
Ñòâîðè é çàïîâíè ìåíòàëüíó êàðòó çà çðàçêîì. Íàìà-
ëþé ¿¿ â çîøèò³ àáî íà îêðåìîìó àðêóø³.
ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß
àïîñòðîô íåíàãîëîøåí³ å/è
ì’ÿêèé çíàê
Äîáåðè ç äîâ³äêè äî ïîäàíèõ âèçíà÷åíü ñëîâà ³íøîìîâ-
íîãî ïîõîäæåííÿ ç îðôîãðàìîþ «Ïîäâîºííÿ ïðèãîëî-
ñíèõ». ßê³ ùå ³íøîìîâí³ ñëîâà ç ïîäâîºííÿì òè çíàºø?
1. Прилад для прийняття сигналів.
2. Розкішний будинок на березі моря.
3. Відома італійська страва.
4. Стиль в архітектурі, мистецтві, літературі.
5. Монета у Великій Британії.
6. Широка дорога.
ÓÐÎÊ 7. ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Â 5-ÌÓ ÊËÀѲ.
Ôîíåòèêà. Îðôîãðàô³ÿ
33
34
35
36](https://image.slidesharecdn.com/12baliv-6-klas-ukrayinska-mova-a-v-onatij-t-p-tkachuk-2023-230319180706-eed62e13/85/6-2023-26-320.jpg)
![156
ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ
4
Ðîçñîðòóé ñëîâà â³äïîâ³äíî äî ãðóï. Äàé â³äïîâ³ä³ íà çà-
ïèòàííÿ.
Òâåðäà Ì’ÿêà ̳øàíà
Поліклініка, майдан, будівля, книгарня, кладовище,
перехід, альтанка, загорожа, лазня, хмарочос, ме-
четь, лікарня.
Çàïèòàííÿ
1. Ùî îá’ºäíóº âñ³ ïîäàí³ ³ìåííèêè?
2. ²ìåííèê³â ÿêî¿ ãðóïè íàéá³ëüøå?
3. Ñê³ëüêè ³ìåííèê³â íàëåæàòü äî ² â³äì³íè?
4. Ùî îçíà÷àþòü âèä³ëåí³ ñëîâà?
5. Äîïîâíè òàáëèöþ ñâî¿ìè òðüîìà ïðèêëàäàìè äî êîæíî¿ ç
ãðóï.
6. Çàïèøè ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó áóäå ùîíàéìåíøå 5 ³ìåííèê³â ³ç
ïîäàíîãî ñïèñêó.
Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò
²ìåííèêè ² òà ²² â³äì³í ïîä³ëÿþòü íà ãðóïè. Öå çàëåæèòü
â³ä òîãî, íà ÿêèé ïðèãîëîñíèé çàê³í÷óºòüñÿ îñíîâà: òâåð-
äèé (òâåðäà ãðóïà), ì’ÿêèé / íàï³âïîì’ÿêøåíèé (ì’ÿêà
ãðóïà) ÷è øèïëÿ÷èé (æ, ÷, ø, äæ — ì³øàíà ãðóïà).
Ãðóïà Ïðèêëàäè Ïîÿñíåííÿ
Òâåðäà òàð³ëêà,
áàêëàæàí
çâóêè [ê] òà [í] º òâåðäèìè
Ì’ÿêà âèøíÿ,
çâ³ðîá³é
çâóê [í′] º ì’ÿêèì ïåðåä ÿ, çâóê
[é] çàâæäè ì’ÿêèé
̳øàíà ìèøà, ÷èòà÷ çâóêè [ø] òà [÷] º øèïëÿ÷èìè
Çâåðíè óâàãó! Äî ì’ÿêî¿ ãðóïè òàêîæ íàëåæàòü ³ìåííè-
êè ñåðåäíüîãî ðîäó, ÿê³ ìàþòü çàê³í÷åííÿ -å: ïîëå, ìîðå
òà äåÿê³ ³ìåííèêè ç îñíîâîþ íà -ð (²ãîð, Ëàçàð, ë³êàð).
275
забруднення) промисловими відходами. (3) Хімікати що-
року відвойовують усе більшу (площа). (4) А зміна (клі-
мат) впливає на зменшення питної (вода) в струмках,
річках, криницях.](https://image.slidesharecdn.com/12baliv-6-klas-ukrayinska-mova-a-v-onatij-t-p-tkachuk-2023-230319180706-eed62e13/85/6-2023-156-320.jpg)
![194
ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ
4
³ä ïîäàíèõ ³ìåí óòâîðè ÷îëîâ³÷³ ³ìåíà ïî áàòüêîâ³ é çà-
ïèøè â òàáëèöþ.
Свирид, Богдан, Олег, Сергій, Валерій, Роман, Адріан,
Ярмолай, Терентій, Никанор, Омелян, Олексій, Савелій,
Микита, Леонтій, Григорій, Андрій, Віталій.
íà -îâè÷ íà -éîâè÷
Ó ïåðø³é êîëîíö³ ï³äêðåñëè äðóãó â³ä ïî÷àòêó áóêâó, à â
äðóã³é êîëîíö³ — ïåðøó â³ä ïî÷àòêó é ïðî÷èòàºø ³ìåíà
âåëèêèõ êè¿âñüêèõ êíÿç³â Õ–Õ² ñòîë³òü.
Äîïîâíè óðî÷èñòó ïðîìîâó íà ÷åñòü þâ³ëåþ. Ðîçêðèé
äóæêè ³ ïîñòàâ ³ìåííèêè â ïîòð³áíîìó â³äì³íêó.
1. Вітаємо шановного (ювіляр Ігор Якович Клочко)!
2. Бажаємо (пан Ігор) ...
3. Дякуємо (Ігор Якович) за ...
4. Нехай у нас з (Ігор Якович Клочко) буде багато ...
5. Прийміть також привітання від імені (Любов Сер-
гіївна Федонюк, Інга Василівна Гаврилюк, Лариса
Леонідівна Шевчук).
Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèêîíàé çàâäàííÿ.
Скажи: «Паляниця!»
У Києві відкрили 38-му бронзову мініскульптуру про-
єкту «Шукай!», присвячену паляниці. Вона встановлена
недалеко від Контрактової площі, на фасаді готелю.
Через фонетичні особливості слово «паляниця»
важко вимовляти окупантам. У російській мові
звук [ц] завжди твердий, а звуку [и] взагалі не
існує.
«Вирішили серйозно підійти до створення
цього витвору. Радилися з етнографами щодо
форми. Нам допомогли дібрати орнамент рушни-
ка, притаманний саме для Київщини», — розпові-
ла читачам Юлія Бевзенко, авторка проєкту.
355
356
357
194
Пам’ятник паляниці](https://image.slidesharecdn.com/12baliv-6-klas-ukrayinska-mova-a-v-onatij-t-p-tkachuk-2023-230319180706-eed62e13/85/6-2023-194-320.jpg)
![ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ
5
Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò
Ïèøåìî:
-íí- -í-
ó ïðèêìåòíèêàõ, óòâîðåíèõ
â³ä ³ìåííèê³â ç îñíîâîþ íà
-í-: ö³íà — ö³ííèé, òóìàí —
òóìàííèé
1) ó ïðèêìåòíèêàõ ³ç
ñóô³êñàìè -èí-, -àí- (-ÿí),
-¿í-: ãðå÷êà — ãðå÷àíèé,
ãëèíà — ãëèíÿíèé
ó íàãîëîøåíèõ ñóô³êñàõ
-åíí-, -àíí-, ÿê³ âêàçóþòü
íà íàéâèùó ì³ðó îçíàêè:
çäîðîâåííèé, íåçäîëàííèé,
à òàêîæ ó ïðèêìåòíèêàõ
ñâÿùåííèé, áîæåñòâåííèé,
áëàæåííèé, áëàãîñëîâåííèé,
îãíåííèé, ñïàñåííèé,
îêàÿííèé
2) ó ñóô³êñàõ -åí-, -àí-, ÿê³
ÍÅ âêàçóþòü íà íàéâèùó
ì³ðó îçíàêè: øàëåíèé,
íàâ³æåíèé, æàäàíèé, äàíèé,
íåæäàíèé, ñêàæåíèé,
äîâãîæäàíèé
Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò
Ñóô³êñ -èí- âèêîðèñòîâóºìî äëÿ òâîðåííÿ ïðèñâ³é-
íèõ ïðèêìåòíèê³â â³ä ³ìåííèê³â ç îñíîâîþ íà áóäü-ÿêèé
ïðèãîëîñíèé, êð³ì é: Òàíÿ — Òàíèí, Îëÿ — Îëèí, áàáó-
ñÿ — áàáóñèí, Ñîô³[éà] — Ñîô³[é³]í (Ñîô³¿í), çì³[éà] —
çì³[é³]íèé (ç쳿íèé).
³ä ïîäàíèõ ³ìåííèê³â óòâîðè ïðèñâ³éí³ ïðèêìåòíèêè ³ç
ñóô³êñàìè -èí-, -³í- (-¿í-). Óðàõîâóé ÷åðãóâàííÿ ïðèãî-
ëîñíèõ.
Христина, Христя, Христинка
Марія, Марійка, Маруся
Тетяна, Тетянка, Таня
Ірина, Іринка, Іруся
Ольга, Оля, Олька
А
Г
Б
Д
В
414
ÓÐÎÊ 77. ÍÀÏÈÑÀÍÍß -Í- ÒÀ -ÍÍ-
Ó ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊÀÕ
Ó öüîìó ïàðàãðàô³
òè íàâ÷èøñÿ
● писати -н- і -нн-
у прикметниках.
226](https://image.slidesharecdn.com/12baliv-6-klas-ukrayinska-mova-a-v-onatij-t-p-tkachuk-2023-230319180706-eed62e13/85/6-2023-226-320.jpg)
More Related Content
Similar to Підручник Українська мова 6 клас А. В. Онатій, Т. П. Ткачук 2023
Підручник Українська мова 6 клас А. В. Онатій, Т. П. Ткачук 2023
- 1. Анастасія Онатій Тарас Ткачук УКРАЇНСЬКАМОВА ПІДРУЧНИК ДЛЯ 6 КЛАСУ закладів загальної середньої освіти ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА – БОГДАН 2023 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
- 2. УДК 811.161.2(075.3) О-58 Онатій А.В., Ткачук Т. П. O-58 Українська мова : підручник для 6 кл. закладів загальн. середн. освіти / А. В. Онатій, Т. П. Ткачук. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2023. — 288 с. : іл. ISBN 978-966-10-6937-3 Зміст підручника відповідає Державному стандарту загальної середньої освіти та Модельній навчальній програмі «Українська мова. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.). Для учнів та учениць 6 класу. УДК 811.161.2(075.3) Підручник створено за Модельною навчальною програмою «Українська мова. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.). © А.В. Онатій, Т.П. Ткачук, 2023 © Навчальна книга — Богдан, виключна ліцензія на видання, оригінал-макет, 2023 ISBN 978-966-10-6937-3 Охороняється законом про авторське право. Жодна частина цього видання не може бути відтворена в будь-якому вигляді без дозволу видавництва. Завантажуйте безкоштовний інтерактивний додаток, використовуючи детальну інструкцію, за покликанням: https://edodatok.com/6937-3_ukrmova6/ Тех. підтримка: (0352) 52-06-07, 067-352-09-89; admin@bohdan-digital.com Рекомендовано іністерством освіти і науки кра ни (наказ іністерства освіти і науки України від 08.03.2023 р. № 254)
- 3. Минулого року четвероп’ятикласників і п’ятикласниць із різних країн зустрічалися на етнофестивалі в Києві. Де- від прилетів зі Сполучених Штатів Америки. Гійом подо- лав складний маршрут із Франції. Аґнешка дорогою з Італії встигла відвідати свою бабусю в Польщі. Божена чекала на своїх друзів у Києві. Тепер усі вони стали шестикласниками й шестикласницями. Цього року ми познайомимося з їхніми родинами.
- 4. 4 ÂÑÒÓÏ Íà âàñ ÷åêàþòüòàê³ ðóáðèêè: — çàâäàííÿ äëÿ îáãîâîðåííÿ, ðîáîòè â ãðóïàõ, ïðîºêòí³ çàâäàííÿ; — çàâäàííÿ ï³äâèùåíî¿ ñêëàäíîñò³; — çàâäàííÿ ç âèêîðèñòàííÿì ³íòåðíåòó, ìåä³à-, â³äåî-, àóä³îðåñóðñ³â (ðåêîìåíäîâàíî äëÿ âèêîíàííÿ â êëàñ³); — òåîðåòè÷íèé ìàòåð³àë; — êëþ÷ äî âïðàâè.
- 5. 5 Ïðî÷èòàé ä³àëîã. Äàéâ³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ. — Привіт, Аґнешко! Як справи? — Привіт, Божено! Рада твоєму повідомленню. У мене все добре. Чекаю тебе в гості на осінні канікули в Мілані. Я навіть уже почала вивчати українську. — О, супер! Правда? Я знайшла тобі гарні подка 'сти! — А я сьогодні намагалася прочитати блог твоєї мами Олі. Мені ще складно, але я сподіваюся, що ти мені допоможеш. Скинь подкасти на пошту мого тата leo@gmail.com. — Домовилися! Çàâäàííÿ 1. Íàçâè ó÷àñíèöü ä³àëîãó. 2. ×îìó À´íåøêà ïî÷àëà âèâ÷àòè óêðà¿íñüêó ìîâó? 3. ßêó ïîäîðîæ îáãîâîðþþòü ïîäðóãè? 4. Çðîáè ïðèïóùåííÿ ïðî òå, ÿê çâàòè òàòà À´íåøêè. ×îìó òè çðîáèâ / çðîáèëà òàêèé âèñíîâîê? 5. Ç'ÿñóé çíà÷åííÿ âèä³ëåíîãî ñëîâà. ßê³ ùå âèäè ìàòåð³àë³â äëÿ âèâ÷åííÿ ìîâ òè çíàºø? 1 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ïðèãàäàºø, ùî òàêå ● милозвучність; ● синонімія; ● риси української мови. ÓÐÎÊÈ 1-3. ÊÐÀÑÀ ÇÂÓ×ÀÍÍß ÒÀ ÁÀÃÀÒÑÒÂÎ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1
- 6. 6 ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1 Ïðîàíàë³çóé ñòàòò³ ç òëóìà÷íîãî ñëîâíèêà, ÿê³ çíàéøëà À´íåøêà. Âèïèøè ç³ çíà÷åíü ñë³â êðàñà é áàãàòñòâî ò³, ÿê³ ìîæóòü ñòîñóâàòèñÿ ìîâè. Бага ' тство, а, с.р. 1. Велике майно, цінності, гроші. 2. Велика кількість, багатоманітність. 3. Щось дуже цінне, важливе, значне. Краса ' , и, ж.р. 1. Властивість чогось гарного, прекрасного. 2. Те саме, що окраса. 3. Гарна, приваблива зовнішність. Çà 20-òîìíèì òëóìà÷íèì ñëîâíèêîì óêðà¿íñüêî¿ ìîâè (Äæåðåëî: https://sum20ua.com/) Ïðî÷èòàé ñòàòòþ ç áëîãó Îëüãè (ìàìè Áîæåíè). Çà ïîäà- íèì çðàçêîì çðîáè âèñíîâêè ïðî òå, ÿê³ ç íàâåäåíèõ îñî- áëèâîñòåé âêàçóþòü íà êðàñó ìîâè, à ÿê³ — íà áàãàòñòâî. 2 3 Ñïðîùåííÿ â ãðóïàõ ïðèãîëîñíèõ âêàçóº íà êðàñó óêðà¿íñüêî¿ ìîâè, àäæå öå ïðàâèëî ðîáèòü ìîâó ïðèºìí³øîþ íà ñëóõ. Çðàçîê Особливості української мови 1. Велика кількість синонімів. 2. Чимало слів є багатозначними. 3. Фразеологічний словник містить понад 50 тисяч одиниць. 4. Більшість слів утворена за моделлю «приголосний / голосний / приголосний / голосний...» 5. Чергування у/в, і/й, з/зі/із (плавати в озері). 6. В українській мові близько двох мільйонів термінів. 7. Спрощення в групах приголосних (честь — чесний). Ïðîàíàë³çóé ñëîâà-àñîö³àö³¿, ïîâ’ÿçàí³ ç óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ. Âèêîðèñòîâóþ÷è ³íôîðìàö³þ ç ïîïåðåäíüî¿ âïðà- âè, ïîÿñíè áóäü-ÿê³ òðè ñëîâà çà ïîäàíèì çðàçêîì. 4 Íà ìîþ äóìêó, óêðà¿íñüêà ìîâà ìèëîçâó÷íà, òîìó ùî â í³é º ïðàâèëà, ÿê³ äîïîìàãàþòü óíèêàòè çá³ãó ê³ëüêîõ ïðèãîëîñíèõ àáî ãîëîñíèõ çâóê³â. Íàïðèêëàä, çà ïðàâèëîì ÷åðãóâàííÿ ó/â ì³æ äâîìà ãîëîñíèìè çàâæäè áóäå â: ïëàâàëà â îçåð³. Çðàçîê ï³ñåííà ð³çíîìàí³òíà ìèëîçâó÷íà ìåëîä³éíà ñåðéîçíà
- 7. 7 Ïðî÷èòàé òåêñò. Äàéâ³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ. Яка мова найкрасивіша? (1) Суперечки про це точаться між мовознавцями, ком- позиторами й перекладачами. (2) Французьку мову називають мовою любові й друж- би. (3) Німецька мова звучить твердо й переконливо. (4) Грецька подібна до плескоту моря. (5) А от мови наро- дів Сходу музичні й виразні. (6) Наприклад, в’єтнамська має тональність, і кожен голосний звук може бути виго- лошений у шести варіаціях, які змінять зміст слова. (7) Дехто стверджує, що найкрасивіша мова для лю- дини – її рідна. (8) А чи можливо справедливо визначи- ти, яка мова наймилозвучніша? (9) Кажуть, такі спроби були. (10) Наведемо два рейтинги мов. Ðåéòèíã ìîâ çà êðàñîþ çâó÷àííÿ Ðåéòèíã ìîâ çà êðàñîþ ïèñüìà 1. ²òàë³éñüêà. 2. Óêðà¿íñüêà. 3. Ôðàíöóçüêà. 4. Òóðåöüêà. 5. Àíãë³éñüêà. 1. Àðàáñüêà. 2. Êèòàéñüêà. 3. Ôðàíöóçüêà. 4. ßïîíñüêà. 5. Ãðåöüêà. (11) Ці дані не підтверджені. (12) Жодних фактів про проведення чесної оцінки мов не зафіксовано. (13) Імо- вірно, це лише судження якогось вигадливого журналіс- та. (14) Може, це навіть неправда, або фейк. (15) Деякі вчені-мовознавці пропонують власні критерії, за якими можна порівнювати всі мови. Çàâäàííÿ 1. Ñê³ëüêè ìîâ çãàäàíî â öüîìó òåêñò³? 2. ßêà ìîâà º â ïåðåë³êó íàéêðàñèâ³øèõ ³ çà çâó÷àííÿì, ³ çà ïèñüìîì? 3. Ó ÿêîìó ç ðåéòèíã³â çãàäàíî ìîâó, ÿêà «ïîä³áíà äî ïëåñêîòó ìîðÿ»? 4. ×îìó, íà òâîþ äóìêó, óêðà¿íñüêà ìîâà ïîòðàïèëà äî ðåéòèíãó íàéêðàñèâ³øèõ ìîâ çà çâó÷àííÿì? 5 ÓÐÎÊÈ 1-3. Êðàñà çâó÷àííÿ òà áàãàòñòâî óêðà¿íñüêî¿ ìîâè
- 8. 8 ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1 5. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ ñë³â ôàêò, ñóäæåííÿ, ôåéê, çàïèøè â çîøèò. Äîáåðè ñèíîí³ì äî îäíîãî ³ç öèõ ñë³â. Ìîæåø âèêîðèñòîâóâàòè Âåëèêó óêðà- ¿íñüêó åíöèêëîïåä³þ (https://vue.gov.ua/). 6. Ïðîàíàë³çóé çðàçêè ïèñüìà. ßêèé ³ç ïîäàíèõ çðàçê³â íå çãàäàíî â òåêñò³? японське письмо грузинське письмо арабське письмо Ñêîðèñòàéñÿ ³íòåðíåòîì àáî ³íøèìè äîâ³äêîâèìè äæå- ðåëàìè é ïåðåâ³ð íàâåäåíó ³íôîðìàö³þ. Çàïèøè ðåçóëü- òàòè â çîøèò ó ôîðì³ òàáëèö³ çà çðàçêîì. Твердження Правда Вигадка Звідки інформація? 1. Українською мовою розмовляє 2 мільйони людей. 2. В українській мові значення слова залежить від інтонації. 3. Українська мова є офіційною в п’ятьох країнах. 4. Українська мова має найкраси- віше письмо з-поміж усіх мов. 5. Українська мова є державною мовою в Україні. Äîïîìîæè Äæåéìñó (òàòó Äåâ³äà) ï³äãîòóâàòè ðåêëàìó êóðñ³â óêðà¿íñüêî¿ ìîâè. Ïåðåâ³ð, ÷è ìîæå áóòè ôåéêîì ³í- ôîðìàö³ÿ, íàâåäåíà íà ³ëþñòðàö³¿ (ñ. 9). Ñâîþ äóìêó ïîÿñ- íè, âèêîðèñòîâóþ÷è ôàêòè, çíàéäåí³ â äîâ³äêîâèõ äæåðå- ëàõ àáî ³íòåðíåò³. Çàïîâíè òàáëèöþ â çîøèò³ çà çðàçêîì. ²íôîðìàö³ÿ, ÿêó ìåí³ âäàëîñÿ çíàéòè Äæåðåëî (òî÷íèé ñàéò, íàçâà äîâ³ä- íèêà òîùî) Ïðî ùî ñâ³ä÷èòü öÿ ³íôîðìàö³ÿ? 6 7
- 9. 9 ÓÐÎÊÈ 1-3. Êðàñàçâó÷àííÿ òà áàãàòñòâî óêðà¿íñüêî¿ ìîâè Êðàñó óêðà¿íñüêî¿ ìîâè çàçâè÷àé ïîâ’ÿçóþòü ³ç ¿¿ çäàòí³ñòþ óíèêàòè íàãðîìàäæåííÿ çâóê³â îäíîãî òèïó (ê³ëüêîõ ãîëîñíèõ ïîñï³ëü àáî ê³ëüêîõ ïðèãîëîñíèõ). Ó öüîìó äîïîìàãàþòü ïðà- âèëà ìèëîçâó÷íîñò³, ñïðîùåííÿ â ãðóïàõ ïðèãîëîñíèõ òà ³íø³. Ïðèãàäàéìî ¿õ. Ïðàâèëà ìèëîçâó÷íîñò³ 1. Äåñü ó ê³íî; øåñòèêëàñíèê ³ ê³ò. 2. Ñòîþ, ó ë³ñ³ ãàðíî. ² äåíü, ³ í³÷ ÷èòàþ. 3. Âèñòàâà ó Ëüâîâ³. 4. Çì³ÿ ³ æàáà; áàáàê ³ ºíîò. 1. Îçåðî â îá’ºêòèâ³; êàâà é îìëåò. 2. Ïðèéøëè, â àêâàïàðêó âåñåëî. 3. ²äó â êàôå; ï³ðíóâ â îêåàí; ñêàçàëà é ï³øëà. ïðèãîëîñíèé ãîëîñíèé ãîëîñíèé ïðèãîëîñíèé ãîëîñíèé ïðèãîëîñíèé ïðèãîëîñíèé ãîëîñíèé ÿ, þ, º, ¿, é ÿ, þ, º, ¿, é â, ô, ëüâ, õâ, ñâ, äâ, òâ, öâ , : — . , : — . ó/³ â/é â/é ó/³ â/é ³ ó 1. 1. 2. 2. 3. 3. 4. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò 9
- 10. 10 ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1 Ïåðåìàëþé. Äîïîâíè ñõåìè ïðèéìåííèêàìè ó/â òà ñïîëó÷íèêàìè ³/é â³äïîâ³äíî äî ïðàâèë ìèëîçâó÷íîñò³. ïðèãîëîñíèé ãîëîñíèé ãîëîñíèé ïðèãîëîñíèé ãîëîñíèé ïðèãîëîñíèé ïðèãîëîñíèé ãîëîñíèé ÿ, þ, º, ¿, é ÿ, þ, º, ¿, é â, ô, ëüâ, õâ, ñâ, äâ, òâ, öâ , : — . , : — . 1. 5. 2. 6. 3. 7. 4. Îëüãà Äóá÷àê, àâòîðêà êíèæêè «×óòè óêðà¿íñüêîþ»: «Ïîïðè òå ùî êîíêóðñó ç ìèëîçâó÷- íîñò³ ìîâ í³êîëè íå áóëî, ñàìî¿ ìèëîçâó÷- íîñò³ ìîâ í³õòî íå ñêàñîâóâàâ. Óêðà¿íñüêà âçàãàë³ ñòðàøåííî íå ëþáèòü ñêóï÷åííÿ ïðèãîëîñíèõ, çàñèëëÿ øèïëÿ÷èõ ÷è ñâèñòÿ÷èõ òà é áàãàòî ãî- ëîñíèõ ïîðÿä òåæ íå øàíóº. Òîìó â í³é º ÷åðãóâàííÿ ãîëîñíèõ ³ç ïðèãîëîñíèìè, ÿê³ íàçèâàþòüñÿ ïðàâèëàìè ìèëîçâó÷íîñò³». Çàãàëüíèé ïðèíöèï: пр. пр. пр.1 Çâóêîñïîëó÷åííÿ Ïðèêëàäè Îñíîâí³ âèïàäêè æäí — æí òèæäåíü — òèæíåâèé çäí — çí ïðî¿çä — ïðî¿çíèé ñòë — ñë ùàñòÿ — ùàñëèâèé ñòí — ñí îáëàñòü — îáëàñíèé 1 Літери на позначення приголосних звуків. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðòêà 8
- 11. Ïðèãàäàé, ÿêîãî ïðàâèëàñòîñóºòüñÿ âèñë³â-ï³äêàçêà. Ïîÿñíè. ЛЬВівський Філософ ХВалився СВоїми ДВома Виданнями ТВору «ЦВіт». Ïðî÷èòàé òåêñò. Ïåðåïèøè, óñòàâëÿþ÷è ïðîïóùåí³ ë³- òåðè, äå ïîòð³áíî. Âèêîíàé çàâäàííÿ. (1) Київська форпос..на лінія з’явилася в кінці ші- с..надцятого століття. (2) Це були міцні, якіс..ні укріплен- ня. (3) У деяких проїз..них пунктах розташували митни- ці. (4) Таке поєднання приваблювало не дуже чес..них службовців. (5) Кількіс..ний склад захис..ників форпо- стів постійно змінювався. (6) Це залежало від нападів зліс..них завойовників. Çàâäàííÿ 1. Âèïèøè 2 ñëîâà, ó ÿêèõ ñïðîùåííÿ â ãðóïàõ ïðèãîëî- ñíèõ ÍÅ â³äáóëîñÿ. 2. Âèïèøè 5 ñë³â, ó ÿêèõ â³äáóëîñÿ ñïðîùåííÿ â ãðóïàõ ïðèãîëîñíèõ. 3. Çàïèøè ñëîâî ç ëåêñè÷íèì çíà÷åííÿì «ïåðåäíÿ âàð- òà, óêð³ïëåíèé ïåðåäîâèé ïóíêò». 4. Çàïèøè ñëîâî ç ëåêñè÷íèì çíà÷åííÿì «ñèñòåìà êîíò- ðîëþ ïåðåòèíó êîðäîíó». 5. Çíàéäè é çàïèøè àíòîí³ì äî ñëîâà ïî÷àòîê. Ïðî÷èòàé ôðàãìåíòè ³íòåðâ’þ. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Ігор Йовичевич, хорват, тренер з футболу «Чому українці так дивуються, що я вивчив українську мову? Не розумію. Я приїхав в Україну, де офіційною є українська мова. Якби була інша, то вивчив би її. Це повага до країни, у якій ти живеш. Мені подобається українська, вона дуже мелодійна. Я вдячний друзям з України за терплячість до моїх помилок». Олена, стилістка «Я народилася на Донеччині. Для мене українська мова — це мова мами, батька, бабусі, рідного краю, а ще — це героїчний шлях мого народу. І можливість для нас жити й працювати в рідній країні». 9 10 11 ÓÐÎÊÈ 1-3. Êðàñà çâó÷àííÿ òà áàãàòñòâî óêðà¿íñüêî¿ ìîâè 11
- 12. 12 ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1 Çàâäàííÿ 1. Çàïèøè â çîøèò³ ðå÷åííÿ, äîïîâíþþ÷è ¿õ çã³äíî ç ³í- ôîðìàö³ºþ â ³íòåðâ’þ. 1. Іноземця, який вивчив українську мову з поваги до України, звати … 2. Його професія — … 3. Військовий висловив думку про те, що українська мова — це … 4. Про причину активного поширення української мови останніми роками говорить … 5. Пов’язує знання мови з можливістю працювати у своїй країні … 6. Професія цієї людини — … 2. Âèçíà÷, ùî ñï³ëüíîãî º â êîìåíòàðÿõ ïàí³ Îëåíè òà ïàíà Òàðàñà. Çàïèøè. 3. ßêèé óðèâîê íàéêðàùå ³ëþñòðóº öåé ïëà- êàò? Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 4. Òðàäèö³¿, áîðîòüáà, ìîæëèâ³ñòü ïðàöþ- âàòè — ö³ êëþ÷îâ³ ñëîâà íàéêðàùå ³ëþñòðó- þòü äóìêó … 5. Îáåðè äâîõ ëþäåé ³ç òèõ, ÿê³ äàâàëè ³í- òåðâ'þ, ³ ïîñòàâ ¿ì ïî äâà çàïèòàííÿ ïðî óêðà¿íñüêó ìîâó. Çàïèøè éìîâ³ðí³ â³äïîâ³ä³. 6. ßê òè ðîçó쳺ø çíà÷åííÿ ñëîâà óêðà¿í³çàö³ÿ? Ïîÿñíè, âèêîðèñòîâóþ÷è çì³ñò îäí³º¿ ³ç öèòàò. Äæåðåëî: https://www.radiosvoboda.org /a/30586236.html Лариса Масенко, мовознавиця «Після повномасштабного вторгнення агресора украї- нізація йде стрімко. Ми бачимо, як багато людей пере- ходять з російської на українську мову». Тарас, військовий ЗСУ «Тут, на Донбасі, є дуже багато військових, які спілку- ються українською, є й ті, що розмовляють російською. Але всі розуміють, що українська мова — це твоя без- пека. Коли заходить сонце і настає темрява, усі вій- ськові намагаються говорити українською, тому що це може врятувати їм життя».
- 13. 13 6. Îáåðè áóäü-ÿêåòâåðäæåííÿ ç ïîäàíèõ ôðàãìåíò³â. Çàïèøè, ÷è ïîãîäæóºøñÿ òè ç íèì. Ïîÿñíè, âèêî- ðèñòîâóþ÷è çðàçîê. Òâåðäæåííÿ ç òåêñòó ²ãîð Éîâè÷åâè÷ óâàæàº, ùî óêðà¿íñüêà ìîâà äóæå ìåëîä³éíà. Òâîÿ äóìêà ß ïîãîäæóþñÿ ç ö³ºþ äóìêîþ. Ïîÿñíåííÿ ß çíàþ äóæå áàãàòî ãàðíèõ óêðà¿íñüêèõ íàðîäíèõ ï³ñåíü. Êàæóòü, ùî ¿õ á³ëüøå, í³æ ï³ñåíü ³íøèìè ìîâàìè. Çðàçîê Ïðîàíàë³çóé ä³àãðàìè, ÿê³ îïèñóþòü ïîøèðåííÿ óêðà¿í- ñüêî¿ ìîâè â ñîö³àëüíèõ ìåðåæàõ. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Instagram Facebook Twitter TikTok 2020 86,7% 28,5% 33,2% 73,1% 78,8% 33,7% 63,9% 66,2% 13,3% 71,5% 66,8% 26,9% 21,2% 66,3% 36,1% 33,8% 2020 2020 2020 2022 2022 2022 2022 100% 80% 60% 40% 20% 0% 100% 80% 60% 40% 20% 0% 100% 80% 60% 40% 20% 0% 100% 80% 60% 40% 20% 0% óêðà¿íñüêà ðîñ³éñüêà Çàâäàííÿ 1. Ó ÿê³é ñîö³àëüí³é ìåðåæ³ ó 2022-ìó ðîö³ íàéá³ëüøå ïî- ñëóãîâóâàëèñÿ óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ? 2. Ó ÿê³é ñîö³àëüí³é ìåðåæ³ ó 2022-ìó ðîö³ íàéìåíøå ïî- ñëóãîâóâàëèñÿ óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ? 3. Ó ÿê³é ñîö³àëüí³é ìåðåæ³ ñòàëî ìåíøå óêðà¿íñüêî¿ ìîâè ïîð³âíÿíî ç 2020-ì ðîêîì? 4. Ó ÿêèõ ñîö³àëüíèõ ìåðåæàõ ïî÷àëè á³ëüøå âèêîðèñòî- âóâàòè óêðà¿íñüêó ìîâó ïîð³âíÿíî ç 2020-ì ðîêîì? ×îìó, íà òâîþ äóìêó? 5. Ó ÿêèõ ñîö³àëüíèõ ìåðåæàõ â³äáóâñÿ íàéá³ëüøèé «ïðî- ðèâ» ó ïåðåõîä³ íà óêðà¿íñüêó? 6. ßê³ ³ç öèõ ñîö³àëüíèõ ìåðåæ âèêîðèñòîâóºø òè? ßêîþ ìîâîþ òàì ñï³ëêóºøñÿ? ×îìó? Äîáåðè ÿêîìîãà á³ëüøå ñèíîí³ì³â äî ïîäàíèõ ñë³â. Çà ïîòðåáè ñêîðèñòàéñÿ ñëîâíèêîì. Великий — Гарний — 12 13 ÓÐÎÊÈ 1-3. Êðàñà çâó÷àííÿ òà áàãàòñòâî óêðà¿íñüêî¿ ìîâè Äæåðåëî: UA War Infographics
- 14. 14 ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1 Сміливий — Ввічливий — Говорити — Іти — Ñëîâíèê ñèíîí³ì³â óêðà¿íñüêî¿ ìîâè https://synonimy.info Ïðîàíàë³çóé ìàëþíêè, íà ÿêèõ çîáðàæåíî ðèñè óêðà- ¿íñüêî¿ ìîâè. Ïðèïóñòè, ïðî ùî éäåòüñÿ. Äîìàëþé ó çîøèò³ øîñòó ðèñó, ÿêà òîá³ â³äîìà. Òðàíñôîðìóé íàâåäåíó ³íôîðìàö³þ â óñíó ðîçïîâ³äü ïðî êðàñó é áàãàòñòâî óêðà¿íñüêî¿ ìîâè. Çàïèøè ïëàí. 14 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Áàãàòñòâî óêðà¿íñüêî¿ ìîâè ïîâ’ÿçóþòü ç òèì, ùî âîíà ìຠâåëèêèé çàïàñ ñë³â, ÿêèé äຠçìîãó ìîâíî îôîðìëþâàòè áåç- ë³÷ ñèòóàö³é: â³ä òîíêèõ â³äò³íê³â îñîáèñòîãî ñï³ëêóâàííÿ äî ñêëàäíèõ òåðì³í³â ³ âèçíà÷åíü â îô³ö³éí³é êîìóí³êàö³¿.  óêðà- ¿íñüê³é ìîâ³ º áàãàòî ñèíîí³ì³â: ðîçóìíèé — êì³òëèâèé — òÿ- ìóùèé. Òàêîæ º çíà÷íà ê³ëüê³ñòü ñóô³êñ³â ³ ïðåô³êñ³â, ÿê³ çì³- íþþòü â³äò³íîê çíà÷åíü: ê³ò — êîòèê — êîòèñüêî. Мелодійність Літера «П» Пестливість 256 000 слів Кличний Мелодійність Мелодійність П 256 Миколо! 1 4 2 5 3 6
- 15. 15 ³äíîâè ïîðÿäîê ôðàãìåíò³â,ùîá óòâîðèâñÿ çâ’ÿçíèé òåêñò. Ïðî÷èòàé éîãî. Âèêîíàé çàâäàííÿ. А У твіттері запустили флешмоб, у якому відомі люди та компанії публікують лише одне слово. Цю раптівку розпочала амери- канська залізнична компанія, яка випад- ково запостила слово «потяги». В Першою на це зреагувала амери- канська газета The New York Times («Нью-Йорк Таймс»). Вона написала слово «новини», а вільна енциклопе- дія «Вікіпедія» написала «знання». Б Водночас нас підтримав тогочасний прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, обравши слово «Україна». 15 ÓÐÎÊÈ 1-3. Êðàñà çâó÷àííÿ òà áàãàòñòâî óêðà¿íñüêî¿ ìîâè
- 16. 16 ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1 Г Д До раптівки долучились також і українці. Пре- зидент Володимир Зеленський опублікував слово «свобода», міністр оборони України — «справедли- вість», Міністерство оборони України — «перемога». Як бачимо, особливих критеріїв у цієї раптівки не- має. У дописах одним словом намагаються описати свою діяльність, принцип чи найважливішу ідею. Çàâäàííÿ 1. Çàïèøè ë³òåðè â òîìó ïîðÿäêó, ÿêèé â³äïîâ³äຠïîñë³- äîâíîñò³ ÷àñòèí çâ’ÿçíîãî òåêñòó (íàïðèêëàä, ÀÂÄÃÁ). Ïîÿñíè ñâîþ äóìêó. 2. ßêèé ñèíîí³ì äî ñëîâà ôëåøìîá óæèòî â òåêñò³? Ùî, íà òâîþ äóìêó, äîðå÷í³øå: óæèâàòè çàïîçè÷åíå ñëîâî ÷è óêðà¿íñüêèé â³äïîâ³äíèê? ×îìó? 3. Çíàéäè â òåêñò³ ³íôîðìàö³þ ïðî òå, õòî îïóáë³êóâàâ ÿê³ ñëîâà. Óêëàäè òàáëèöþ ç ö³ºþ ³íôîðìàö³ºþ. Àâòîð äîïèñó Ñëîâî-äîïèñ Çàë³çíè÷íà êîìïàí³ÿ «Amtrak» ïîòÿãè 4. ßêèé ³ç ïîäàíèõ ó òåêñò³ ìàëþíê³â ìîæíà âèêîðèñòàòè äî äâîõ ôðàãìåíò³â öüîãî òåêñòó? ×îìó? 5. Ñòâîðè ìîäåëü âëàñíî¿ ñòîð³íêè â ñîöìåðåæ³. Íàïèøè äîïèñ, ÿêèé áè ï³äòðèìàâ ³äåþ ö³º¿ ðàïò³âêè. Ïîÿñíè âèá³ð ñëîâà. 6. Óÿâè, ùî çàðàç â³äáóâàºòüñÿ ðàïò³âêà «Íàéêðàñèâ³øå óêðà¿íñüêå ñëîâî». Ùî òè âèáåðåø? Ïîö³êàâñÿ, ÿê³ ñëîâà îáðàëè îäíîêëàñíèêè é îäíîêëàñíèö³. Óêëàä³òü ñïèñîê íàéêðàñèâ³øèõ ñë³â âàøîãî êëàñó. Îôîðì³òü ¿õ ó âèãëÿä³ ïëàêàòà.
- 17. 17 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òèä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● види інформації; ● джерело інформації; ● перевірка інформації; ● неправдива інформація (фейк). ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 1-2. Âèäè ³íôîðìàö³¿. Äæåðåëà ³íôîðìàö³¿. Íàä³éí³ñòü äæåðåë ³íôîðìàö³¿ Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ñâ³ò, ÿêèé íàñ îòî÷óº, ñïîâíåíèé ³íôîðìàö³¿. Âèéä³òü íà âóëèöþ é îçèðí³òüñÿ: âêàç³âíèêè, îãîëîøåííÿ, äîðîæ- í³ çíàêè, íàçâè çàêëàä³â, íîìåðè ìàøèí, ìåíþ, ïðàâèëà, ³íñòðóêö³¿ òîùî. ²íôîðìàö³ÿ íàâêîëî íàñ ìîæå áóòè: ► òåêñòîâîþ (ñëîâà, ðå÷åííÿ, òåêñòè); ► ãðàô³÷íîþ (çíàêè, ñèìâîëè); ► çâóêîâîþ (ìóçèêà, øóì, ñèãíàëè) òîùî. Íàé÷àñò³øå ìàºìî ñïðàâó ç³ çì³øàíîþ ³íôîðìàö³ºþ (ïîºäíàííÿ ê³ëüêîõ âèä³â). Îäíèì ³ç âèä³â çì³øàíî¿ ³íôîð- ìàö³¿ º ïåðåðâàíèé òåêñò — òåêñò, ÿêèé ì³ñòèòü ÿê ñëî- âà, òàê é ³íø³ âèäè ³íôîðìàö³¿ (íàïðèêëàä, ðîçêëàä ì³ñòèòü íàçâè óðîê³â, ÷àñ ïðîâåäåííÿ, ìຠôîðìó òàáëèö³). Âèçíà÷, äî ÿêîãî âèäó ³íôîðìàö³¿ íàëåæàòü ïîäàí³ ïðè- êëàäè — òåêñòîâî¿, ãðàô³÷íî¿, çâóêîâî¿ ÷è çì³øàíî¿? Ïî- ÿñíè ñâîþ äóìêó, âèêîðèñòîâóþ÷è êîìåíòàð åêñïåðòà. Ùî ñï³ëüíîãî â óñ³õ ïîäàíèõ çîáðàæåííÿõ? 16 ÓÐÎÊÈ 4-5. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 1-2 4-5. А Б • ПЛАСТИКОВИЙ ПОСУД. ПЛЯШКИ • ПОЛІЕТИЛЕНОВІ ПАКЕТИ • ХАРЧОВА ПЛІВКА • ТАРА З-ПІД ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ ПЛАСТИК ПАПІР СКЛО • КАРТОН, БІЛИЙ ПАПІР • ПАКУВАЛЬНІ КОРОБКИ • ПАПЕРОВІ ПАКЕТИ • ЖУРНАЛИ. ГАЗЕТИ. ФЛАЄРИ • СКЛЯНІ ПЛЯШКИ. БАНКИ • СКЛЯНА ТАРА ТА СКЛОБІЙ • ФЛАКОНИ
- 18. 18 ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1 Çàïðîïîíóé, ÿê ïåðåäàòè çì³ñò ðå÷åíü çà äîïîìîãîþ ð³çíèõ âèä³â ³íôîðìàö³¿. Äî êîæíîãî ðå÷åííÿ â³äòâîðè äâà âàð³àíòè ç âèêîðèñòàííÿì â³äïîâ³äíèõ ³íñòðóìåíò³â (ìàëþíê³â, çâóê³â, â³äåî, ãðàô³êè òîùî). 1. Тут не можна розмовляти по телефону. 2. Ми раді бачити відвідувачів і їхніх домашніх улюб- ленців. 3. Для 92% українців рідною мовою є українська. 4. У ліфт не може заходити більш ніж 5 людей. Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Що таке фейк? (1) Ми живемо у світі швидких новин. (2) Інформація з’являється й поширюєть- ся миттєво. (3) Деякі люди або компанії, на жаль, зловживають цим. (4) Вони спотво- рюють зміст або вигадують щось і видають за правду. (5) Такі недостовірні новини називають фейками (від англійського «фейк» — підробка). (6) Чому люди поширюють неправдиву інформацію? (7) Найчастіше за допомогою таких повідомлень автори прагнуть заробити гроші, підняти рейтинг, уплинути на суспільну думку. (8) Наприклад, змінюють ставлення виборців до кандидата. (9) Іноді причиною є звичайна неуважність або невігластво. 17 18 В Г
- 19. 19 (10) Щоб непотрапити в пастку, треба звертати увагу на типові гачки в заголов- ках. (11) Ними можуть бути слова «шок», «сенсація» тощо. (12) Також треба вчитися перевіряти інформацію, на яку ми натрапляємо, і звер- тати увагу на фото, відео, указаних експертів, дату публікації тощо. Äæåðåëî: https://hromadske.radio/special- projects/mediahramotnist/ Äæåðåëî: https://armyinform.com. ua/2020/12/18/yak-rosijski-fejky-pronykayut-v- ukrayinskyj-mediaprostir/ Ознаки фейку чи дезінформації äàòà ïîâ³äîìëåííÿ íå çàçíà÷åíà ñóìí³âí³ åêñïåðòè ïðîâîêàòèâíèé çàãîëîâîê ³íôîðìàö³ÿ âèêëèêຠñèëüí³ åìîö³¿ ôàêòè çì³øóþòü ç íåïðàâäîþ íåäîñòîâ³ðí³ ôîòî/â³äåî ÓÐÎÊÈ 4-5. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 1-2
- 20. 20 ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1 Як стверджує відомий в усьому світі експерт з астрології Пітер Кавалко, у цьому році найбільше щаститиме Водоліям і Терезам. Ïîñï³øàéòå é íå ïðîïóñò³òü ã³ãàíòñüêèé ðîçïðîäàæ ñåçîííîãî îäÿãó! Ò³ëüêè ñüîãîäí³ ä³þòü áîæåâ³ëüí³ çíèæêè íà ìîäåë³ ç íîâî¿ êîëåêö³¿! Çàâäàííÿ Äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ çà çì³ñòîì òåêñòó, ï³äòâåðäæó- þ÷è ñâîþ äóìêó íîìåðîì ðå÷åííÿ òà öèòàòîþ. Çàïèòàííÿ Íîìåð ðå÷åííÿ, ÿêå ì³ñòèòü â³äïîâ³äü ³äïîâ³äü 1. Ùî òàêå ôåéê? 2. Óêàæè 4 ïðè÷èíè ïîÿâè ôåéê³â. 3. ßê³ ñëîâà ìîæóòü âêàçó- âàòè íà òå, ùî ³íôîðìà- ö³ÿ º íåïðàâäèâîþ? 4. Íàâ³ùî, íà òâîþ äóìêó, òîé, õòî ïåðåâ³ðÿº ³í- ôîðìàö³þ, ìຠçâåðòàòè óâàãó íà çàãîëîâîê? 5. Íà ùî ùå òðåáà çâåðòà- òè óâàãó ï³ä ÷àñ ïåðåâ³ð- êè ³íôîðìàö³¿? Ñêîðèñòàâøèñü ³íôîðìàö³ºþ ç òåêñòó ïîïåðåäíüî¿ âïðà- âè, âèçíà÷, ÿê³ ç ïîäàíèõ íîâèí ìîæóòü áóòè ôåéêàìè. Ïîÿñíè. 19 А Б В Г ×àê Íîðð³ñ çàêëèêຠâ÷èòè óêðà¿íñüêó ìîâó
- 21. Ñêîðèñòàâøèñü ³íôîðìàö³ºþ çòåêñòó âïðàâè 18 (ñ.18), âèçíà÷, ÿêîþ ìîãëà áóòè ïðè÷èíà ñòâîðåííÿ ïîäàíèõ íå- ïðàâäèâèõ ñòàòåé. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 1. Сода може вилікувати всі хвороби зубів. 2. Сьогодні буде найбільший розпродаж велосипедів за всю історію! 3. Шок! Міністерство охорони домашніх тварин нас ду- рить! 4. Підтримай Івана Петровича на виборах! Він уже завтра змінить наше життя на краще! Не бійся сво- го вибору! 20 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Äæåðåëî ³íôîðìàö³¿ — öå ðåñóðñ (ñàéò, êíèæêà, ñòàò- òÿ, ÷èÿñü ðîçïîâ³äü òîùî), ó ÿêîìó âè çíàéøëè ïåâí³ äàí³. Ðîçð³çíÿþòü òàê³ äæåðåëà ³íôîðìàö³¿: ► â³çóàëüí³ (çîáðàæåííÿ, ãðàô³êè, ñèìâîëè, ìàëþíêè); ► çâóêîâ³ (çâóêè, ñèãíàëè); ► ïàïåðîâ³ (êíèæêè, æóðíàëè, ñòàòò³, áóêëåòè); ► öèôðîâ³ (ñàéòè, ñîö³àëüí³ ìåðåæ³). Ùîá äîòðèìóâàòèñÿ çàêîí³â, çàâæäè çàçíà÷àé äæåðå- ëî, çâ³äêè áåðåø çîáðàæåííÿ àáî òåêñò, ÿêùî õî÷åø ¿õ âèêîðèñòàòè. Íàïðèêëàä, êîëè ñòâîðþºø ïðåçåíòàö³þ, îáîâ’ÿçêîâî çàëèøàé ïîêëèêàííÿ íà äæåðåëà. 21 ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ Візуальні Звукові Паперові Цифрові ÓÐÎÊÈ 4-5. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 1-2
- 22. 22 ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1 Âèçíà÷, ÿê³ äæåðåëà ³íôîðìàö³¿ âèêîðèñòàíî â ïîäàíèõ ñèòóàö³ÿõ. Ситуація А Інформація звучить на радіо. Ситуація Б Ми знайшли правило в підручнику. Ситуація В Водій у метро оголошує зупинку. Ситуація Г На сайті новин опублікували статтю. Çàïèøè â çîøèò³ ïî äâà âèçíà÷åííÿ ïîäàíèõ ñë³â, âèêîðèñòàâøè ð³çí³ äæåðåëà. Çàçíà÷ äæåðåëî, ç ÿêîãî âçÿòî ³íôîðìàö³þ (äèâ. çðàçîê). Слова: олімпіада, мем, плавні, репост. Äæåéìñ ÿê ïðîôåñ³éíèé ìàðêåòîëîã çâåðíóâ óâàãó íà ïóáë³êàö³þ ó ôåéñáóö³, ÿêà îòðèìàëà ïîíàä 20 òèñÿ÷ ïîøèðåíü ó ñîö³àëüíèõ ìåðåæàõ. Ïîì³ð- êóé, ÿê³ äæåðåëà ìîæå âèêîðèñòàòè òàòî Äåâ³äà, ùîá ïåðåâ³ðèòè öþ ³íôîðìàö³þ é äîâåñòè ¿¿ ïðàâäèâ³ñòü / íåïðàâäèâ³ñòü. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 21 22 23 1. Àïåëüñèí — â³÷íîçåëåíå ïëîäîâå öèòðóñîâå äåðåâî, ÿêå ðîñòå íà ï³âäí³. Äæåðåëî: https://slova.com.ua/ 2. Àïåëüñèí — çàïàøíèé, ñîêîâèòèé ïë³ä æîâòîãàðÿ÷îãî êîëüîðó. Äæåðåëî: http://sum.in.ua/s/apeljsyn Çðàçîê Цього хлопця з черкаської школи звати Олександр Лінник. Він переміг у всесвітній олімпіаді з мемів у Горішніх Плавнях (100500 учасників з 9000 країн). І про нього нічого не сказав жоден телеканал! Жодна газета! Підтримаймо його репостами!
- 23. 23 Äóæå âàæëèâî âì³òèøóêàòè ³íôîðìàö³þ â íàä³éíèõ äæåðå- ëàõ, àäæå â ³íôîðìàö³éíîìó ïðîñòîð³ áàãàòî ôåéê³â, ðåêëàìè. Îçíàêè íàä³éíîãî äæåðåëà ³íôîðìàö³¿: ► îô³ö³éí³ñòü (íàïðèêëàä, äàí³ ç ñàéò³â îô³ö³éíèõ óñòà- íîâ: ì³í³ñòåðñòâ, äåðæàâíèõ ñëóæá òîùî); ► íååìîö³éí³ñòü (òåêñò / çîáðàæåííÿ íå ïîâèíí³ ì³ñòèòè çàêëèê³â, àãðåñ³¿ òîùî); ► íàÿâí³ñòü êîíêðåòíèõ äàíèõ, ñòàòèñòèêè, ôàêò³â; ► çãàäóâàííÿ àâòîð³â, åêñïåðò³â, îô³ö³éíèõ óñòàíîâ; ► óêàç³âêè íà ïåðøîäæåðåëî (ðåñóðñ, ³ç ÿêîãî ³íôîðìà- ö³þ áóëî íàäàíî). Íàä³éíèìè äæåðåëàìè ³íôîðìàö³¿, íàïðèêëàä, º òàê³ îöèô- ðîâàí³ ñëîâíèêè òà åíöèêëîïå䳿: • https://sum20ua.com/ — 20-òîìíèé òëóìà÷íèé ñëîâíèê óêðà¿íñüêî¿ ìîâè; • http://sum.in.ua/ — 11-òîìíèé òëóìà÷íèé ñëîâíèê óêðà- ¿íñüêî¿ ìîâè; • http://vue.gov.ua/ — Âåëèêà óêðà¿íñüêà åíöèêëîïåä³ÿ. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ïðîàíàë³çóé, ÿê³ îçíàêè íàä³éíîñò³ ìຠíîâèíà ³ç ñàéòó ̳í³ñòåðñòâà îõîðîíè çäîðîâ’ÿ Óêðà¿íè. Ïðîàíàë³çóé, ÷è º íàä³éíèìè äæåðåëà, çàçíà÷åí³ â ðå÷åííÿõ. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 1. Інформацію про дати шкільних канікул можна пе- ревірити на сайті Міністерства освіти і науки. 2. Назву столиці Сполучених Штатів Америки можна знайти в енциклопедії. 3. Надійним джерелом про знижки в магазинах є гру- па наших сусідів у телеграмі. 4. Ціну на квитки найкраще шукати на сайті перевіз- ника. 24 25 ÓÐÎÊÈ 4-5. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 1-2 ПРО МІНІСТЕРСТВО РОЗПОДІЛ ВАКЦИН ПРОТИ COVID-19 Вакцина дозволена для екстреного використання для осіб від 12 років Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Її застосовують у США, Великій Британії, Канаді, ЄС, а загалом у майже 100 країнах світу. ГРОМАДЯНАМ ВОЄННИЙ СТАН Контакт-центр МОЗ 0-800-60-20-19 МЕДИЧНИМ ПРАЦІВНИКАМ
- 24. 24 ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1 5. Погоду найкраще перевіряти за поведінкою ласті- вок: вони низько літають перед дощем. 6. Інформацію про появу нового видання «Гаррі Пот- тера» можна знайти на сторінці фанклубу письмен- ниці Джоан Роулінг. Äîáåðè íàéá³ëüø íàä³éíå, íà òâîþ äóìêó, äæåðåëî, ÿêå äîïîìîæå ïåðåâ³ðèòè ³íôîðìàö³þ. ²íôîðìàö³ÿ, ÿêó ïîòð³áíî ïåðåâ³ðèòè Äæåðåëî 1. ×èñåëüí³ñòü íàñåëåííÿ ó ñâ³ò³. 2. Ðîçêëàä ðóõó ïîòÿã³â. 3. Ö³íè íà ãàç. 4. Ïðàâèëüíå íàïèñàííÿ ñëîâà. 5. Äàòà íàéáëèæ÷î¿ åêñêóðñ³¿ íà Ãîâåðëó. 6. Àêòóàëüíèé êóðñ ºâðî ùîäî ãðèâí³. Ïåðåïèøè, äîïîâíþþ÷è âèçíà÷åííÿ òåðì³íàìè. Äîáåðè ç äîâ³äêè ïðèêëàäè äî êîæíîãî ïóíêòó. 1. Протилежні за значенням слова. 2. Однакові за значенням слова. 3. Слова з однаковим звуковим складом, але різні за значенням. 4. Схожі за звучанням слова й різні за значенням. 5. Слова, які характерні для певної місцевості. 6. Слова, які використовують представники певних професій. 7. Слова, які нещодавно з’явилися в мові. 8. Слова, які вийшли з ужитку. 9. Запозичені з інших мов слова. 10.Слова, які мають кілька значень. Äîâ³äêà. Ãîëîâà, êðàí, äåñíèöÿ, âóéêî, âàéôàé, îðí³òî- ëîã, äèïëîìàò — äèïëîìàíò, ³íôîðìàö³ÿ, øâèäêî — ïî- â³ëüíî, â³äâàæíèé — õîðîáðèé. 26 27 ÓÐÎÊ 6. ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Â 5-ÌÓ ÊËÀѲ. Ëåêñèêîëîã³ÿ. Ôðàçåîëîã³ÿ
- 25. 25 Бог Зевс створивжінку Пандору та подарував їй скриньку з нещастями й хворобами. Вона розкрила її — і люди зазнали біди. Але в скриньці лишилася надія, яка врятувала людство. ²ñòîð³ÿ 2 Бог Зевс закохався в Пандору, але почуття були не взаємними. Він вирішив, що тепер усі закохані мають бути нещасними, й подарував їм скриньки із горем. Ïåðåïèøè ðå÷åííÿ, âèïðàâëÿþ÷è ëåêñè÷í³ ïîìèëêè. 1. В аптеці дідусь купив ефектні ліки. 2. Друже, цей одяг тобі дуже йде. 3. Сьогодні мені надзвичайно повезло! 4. Я хочу заказати для бабусі великий букет. 5. Бізнесмени запланували рекламну компанію. 6. Підкажіть, а де тут поруч книжний магазин? Äîáåðè äî ³íøîìîâíèõ ñë³â óêðà¿íñüê³ â³äïîâ³äíèêè. Çàïèøè ïàðè â çîøèò. Гігантський — ліквідувати — фантазер — фіаско — демонструвати — пост — Îáåðè ôðàçåîëîã³çì àíòè÷íîãî ïîõîäæåííÿ. Âèãàäàé âëàñíó ³ñòîð³þ éîãî âèíèêíåííÿ. Ïðî÷èòàé ó êëàñ³ äâ³ âåðñ³¿ (ë³òåðàòóðíó òà ñâîþ) ³ çàïðîïîíóé âèçíà÷èòè, ÿêà º ïðàâäèâîþ. 28 29 30 31 32 ÓÐÎÊ 6. Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî â 5-ìó êëàñ³ Скринька Пандори Çðàçîê Âèïðàâ ïîìèëêîâî âæèò³ ñëîâà ó ôðàçåîëîã³çìàõ. Ïîÿñ- íè ¿õíº çíà÷åííÿ. ßê³ ç â³äíîâëåíèõ ôðàçåîëîã³çì³â ìî- æóòü óòâîðèòè àíòîí³ì³÷íó ïàðó? Накивати головою, гуси не клюють, як горобець наплакав, зробити з мухи осла, ахіллесова борода, ніде квасолині впасти. Äîáåðè ç äîâ³äêè äî ïîäàíèõ ôðàçåîëîã³çì³â ñèíîí³ì³÷í³. Бачити смаленого вовка, бити лихом об землю, як Пилип із конопель, гріти чуба. Äîâ³äêà. Òðèìàòè õâ³ñò áóáëèêîì, ÿê êîçàê ç ìàêó, ñòð³ëÿíèé ãîðîáåöü, ìîçîëèòè ðóêè. ²ñòîð³ÿ 1
- 26. 26 ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1 Ïåðåìàëþé òàáëèö³, çàïîâíþþ÷è ïðîïóñêè ç³ çâóêàìè. Äçâ³íê³ á ã ´ äæ – Ãëóõ³ ò ø ö ñ Øèïëÿ÷³ ø æ Ñâèñòÿ÷³ ö äç Ãîëîñí³ à Ãóáí³ á ³äíîâè ç ïîäàíèõ òðàíñêðèïö³é ñëîâà. Ïîÿñíè, äå â³äáóëîñÿ óïîä³áíåííÿ ïðèãîëîñíèõ. [воґзал], [р'уґзак], [дб’іл'іс'і], [фудбол], [бор'уц':а], [просие с':а]. Ïðèãàäàé ïðàâèëà íàïèñàííÿ ñë³â, ÿê³ òè ïàì’ÿòàºø. Ñòâîðè é çàïîâíè ìåíòàëüíó êàðòó çà çðàçêîì. Íàìà- ëþé ¿¿ â çîøèò³ àáî íà îêðåìîìó àðêóø³. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß àïîñòðîô íåíàãîëîøåí³ å/è ì’ÿêèé çíàê Äîáåðè ç äîâ³äêè äî ïîäàíèõ âèçíà÷åíü ñëîâà ³íøîìîâ- íîãî ïîõîäæåííÿ ç îðôîãðàìîþ «Ïîäâîºííÿ ïðèãîëî- ñíèõ». ßê³ ùå ³íøîìîâí³ ñëîâà ç ïîäâîºííÿì òè çíàºø? 1. Прилад для прийняття сигналів. 2. Розкішний будинок на березі моря. 3. Відома італійська страва. 4. Стиль в архітектурі, мистецтві, літературі. 5. Монета у Великій Британії. 6. Широка дорога. ÓÐÎÊ 7. ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Â 5-ÌÓ ÊËÀѲ. Ôîíåòèêà. Îðôîãðàô³ÿ 33 34 35 36
- 27. 7. Текст опери,оперети або сценарій балету. 8. Грошова одиниця США. 9. Одиниця виміру — 1000 кг. Äîâ³äêà. Ïå(í/íí)³, äî(ë/ëë)àð, àíòå(í/íí)à, â³(ë/ëë)à, øî(ñ/ññ)å, òî(í/íí)à, ï³(ö/öö)à, ë³áðå(ò/òò)î, áàðî(ê/êê)î. ÓÐÎÊ 7. Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî â 5-ìó êëàñ³ 27 1. Текст опери, оперети або сценарій балету. 2. Грошова одиниця США. 3. Одиниця виміру — 1000 кг. Äîâ³äêà. Ïå(í/íí)³, äî(ë/ëë)àð, àíòå(í/íí)à, â³(ë/ëë)à, øî(ñ/ññ)å, òî(í/íí)à, ï³(ö/öö)à, ë³áðå(ò/òò)î, áàðî(ê/êê)î. Çíàéäè íà ïîäàíèõ ìàëþíêàõ îðôîãðàô³÷í³ ïîìèëêè. Çàïèøè â çîøèò³ ö³ ñëîâà ïðàâèëüíî. Ïîÿñíè ¿õíº íàïèñàííÿ. 37 1 2 3 4 27
- 28. 28 ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1 Ïðèãàäàé ³ çàïèøè ïðàâèëà íàïèñàííÿ ³íøîìîâíèõ ñë³â çà ï³äêàçêàìè. Äî êîæíîãî ç ïðàâèë äîáåðè ñëîâà ç äîâ³äêè. Підказка 1 Підказка «дев’ятки» Де Ти З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу 9+и+приголосний В іншомовних словах пишемо літеру ______________________________ ______________________________ Підказка 2 ³ à ³ î ³ ó Підказка осликів ІА, ІО, ІУ В іншомовних словах пишемо літеру ______________________________ ______________________________ Äîâ³äêà. ×..ïñè, ðàä..óñ, ò..ðàì³ñó, ä..àëåêò, ÷..çêåéê, ÷..çáóðãåð, ÷..ë³, ä..àëîã, ïð..îðèòåò, ð..çîòî, ÷..êåíáóðãåð. Äîáåðè äî ïîäàíèõ ñëîâîñïîëó÷åíü ñèíîí³ì³÷í³. Ïîÿñ- íè âèïàäêè ñïðîùåííÿ ïðèãîëîñíèõ. Çíàéäè ç-ïîì³æ íèõ âèíÿòîê. Ïîëèöÿ äëÿ êíèã — êíèæêîâà ïîëèöÿ. Çðàçîê Рух зі швидкістю, розклад на тиждень, показник яко- сті, центр області, документ для проїзду, знімок з кон- трастом. Âèïèøè ç ïîäàíîãî òåêñòó ñëîâà ç îðôîãðàìàìè. Óñòàâ ïðîïóùåí³ ë³òåðè àáî àïîñòðîô. Ñëîâà ïîñîðòóé ó òàá- ëèöþ. 1. Безлюдна місцевіст.. краю, де живут.. скіфи. 2. Ось б..ються морс..кі хвилі об бер..ги їхн..ої з..млі. 3. Далі вид- ніют..ся в..ршини Кавказ..ких гір. 4. Саме тут прикува- ли боги в..личного т..тана Прометея за його зухваліст.. . 5. Ніщо не зможе пом..якшити його кари. 6. Адже Проме- тей наваж..вся украсти вогонь у самого Зевса. Ì’ÿêèé çíàê Àïîñòðîô Íåíàãîëîøåí³ å/è 38 39 40
- 29. Óòâîðè ç ïîäàíèìèñëîâàìè ñëîâîñïîëó÷åííÿ. Ïîñòàâ ïèòàííÿ â³ä ãîëîâíîãî ñëîâà äî çàëåæíîãî. ßêîþ òåìîþ ìîæíà îá’ºäíàòè óòâîðåí³ ñëîâîñïîëó÷åííÿ? Хмарочос, швидко, бездротовий, робот, рухатися, миттєво. Ïðèãàäàé óñå ïðî ÷ëåíè ðå÷åííÿ. Ñòâîðè é çàïîâíè ìåíòàëüíó êàðòó çà çðàçêîì, äîïîâíþþ÷è ¿¿ ïðèêëàäàìè, çàïèòàííÿìè òà ³íøîþ ³íôîðìàö³ºþ. Íàìàëþé êàðòó â çîøèò³ àáî íà îêðåìîìó àðêóø³. îáñòàâèíà îçíà÷åííÿ äðóãîðÿäí³ äîäàòîê ãîëîâí³ ï³äìåò ïðèñóäîê ×ëåíè ðå÷åííÿ Ïåðåïèøè. ϳäêðåñëè âñ³ ÷ëåíè ðå÷åííÿ. ÓÐÎÊ 8. ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ Â 5-ÌÓ ÊËÀѲ. Ñèíòàêñèñ. Ïóíêòóàö³ÿ 41 42 43 À Ïåðóêàð ìèº âîëîññÿ. Á Ïðîôåñ³éíèé ïåðóêàð ìèº âîëîññÿ.  Ïðîôåñ³éíèé ïåðóêàð ìèº ãóñòå âîëîññÿ. À Á³îëîã â³äêðèâ íîâ³ êë³òèíè. Á Êì³òëèâèé á³îëîã â³äêðèâ íîâ³ êë³òèíè. Â Ó 2023 ðîö³ êì³òëèâèé á³îëîã â³äêðèâ íîâ³ êë³òèíè êðîâ³. À Ïåðóêàð ìèº âîëîññÿ. Á Ïðîôåñ³éíèé ïåðóêàð ìèº âîëîññÿ.  Ïðîôåñ³éíèé ïåðóêàð ìèº ãóñòå âîëîññÿ. À Ïðîãðàì³ñò ðîçðîáëÿº êîä. Á Ìîëîäèé ïðîãðàì³ñò ðîç- ðîáëÿº êîä.  Ìîëîäèé ïðîãðàì³ñò ðîç- ðîáëÿº ñêëàäíèé êîä. À Òàêñèñòêà ¿äå íà ðîáîòó. Á Òàêñèñòêà øâèäêî ¿äå íà ðîáîòó.  Âåñåëà òàêñèñòêà øâèäêî ¿äå íà óëþáëåíó ðîáîòó. 1 2 3 4 ÓÐÎÊ 8. Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî â 5-ìó êëàñ³ 29
- 30. 30 ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1 3 2 4 1 Ñòâîðè é çàïèøè â çîøèò³ ðå÷åííÿ, ÿê³ îïèñóþòü ïîäàí³ ìàëþíêè é â³äïîâ³äàþòü ñõåìàì. 44 Îçíà÷åííÿ + ï³äìåò + ïðèñóäîê + äîäàòîê ϳäìåò, ï³äìåò ³ ï³äìåò + ïðèñóäîê + îáñòàâèíà ϳäìåò + ïðèñóäîê ³ ïðèñóäîê + îáñòàâèíà Îçíà÷åííÿ + ï³äìåò + ïðèñóäîê + îáñòàâèíà
- 31. 31 Ñòâîðè ðå÷åííÿ, ïîºäíóþ÷è¿õí³ ÷àñòèíè. Çàïèøè, ïî- ñòàâ ðîçä³ëîâ³ çíàêè. Ïðèïóñòè, ïðî ùî éäåòüñÿ â êîæí³é ³ç ñèòóàö³é. 1 Марко поцікавився 2 Щороку конкурс відбувається в будинку 3 Холодом повіяло з намету 4 Щоб усе вдалося, Оксані треба запитати А де живуть вовки. Б де старий і потріска- ний обігрівач. В куди треба їхати на- ступного разу. Г звідки найважче діста- ватися додому. Ïîºäíàé ïðîôåñ³¿ ç ¿õí³ìè âèçíà÷åííÿìè. Çàïèøè, ïî- ñòàâèâøè òèðå ì³æ ï³äìåòîì òà ïðèñóäêîì íà ì³ñö³ ïðî- ïóùåíî¿ çâ’ÿçêè áóòè (º). 1 Археолог 2 Етнограф 3 Дизайнер 4 Піцайоло 5 Архітектор 6 Фотограф А спеціаліст із виготовлення піци. Б дослідник народної творчості. В проєктувальник будівель та спо- руд. Г спеціаліст із фотозйомки. Д майстер із моделювання одягу, інтер’єру чи екстер’єру. Е дослідник предметів та об’єктів історичного минулого. Ïåðåáóäóé ïîäàí³ ðå÷åííÿ, ùîá ó íèõ ç’ÿâèëîñÿ òèðå. 1. Стів Джобс є одним із засновників компанії «Apple». 2. Стів Возняк був його другом і партнером тривалий час. 3. На сьогодні Apple залишається однією з найвідо- міших компаній світу. 4. Надкушене яблуко є символом дорогого бренду. 5. Водночас цей символ став ознакою дуже високої якості. 45 46 47 ÓÐÎÊ 8. Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî â 5-ìó êëàñ³ ³òàë³é Êëè÷êî ñòàâ â³äîìèì íà âåñü ñâ³ò áîêñåðîì. — ³òàë³é Êëè÷êî — â³äîìèé íà âåñü ñâ³ò áîêñåð. Çðàçîê
- 32. ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1 Ïåðåïèøè, äîäàþ÷è íà ì³ñö³ ïðîïóñê³â îäíîð³äí³ ÷ëåíè ðå÷åííÿ. Ïîÿñíè âæèâàííÿ ðîçä³ëîâèõ çíàê³â. 1. Єгипет — це країна, відома пірамідами ... . 2. Тут ви можете знайти ... мальовничі місця ... . 3. Зрозуміло, ко- жен турист ... мріє постояти під величними ... спорудами. Ñêëàäè ðå÷åííÿ ç ïðÿìîþ ìîâîþ â³äïîâ³äíî äî ñõåì. Âèêîðèñòàé ïîäàí³ êëþ÷îâ³ ñëîâà. 1. А: «П». Êëþ÷îâ³ ñëîâà: ïðîäàâ÷èíÿ, ðèáà, áîðîøíî. 2. «П?» — а. Êëþ÷îâ³ ñëîâà: ñïîðòèâíèé ìàéäàí÷èê, òðåíåð. 3. А: «П?» Êëþ÷îâ³ ñëîâà: ïðåì’ºðà ô³ëüìó, ÷åðâîí³ êð³ñëà, êàñèðêà. 4. «П», — а. Êëþ÷îâ³ ñëîâà: ñòîëèöÿ, àêâàïàðê, åêñêóðñîâîä. Ïåðåðîáè ðå÷åííÿ çà çðàçêîì. Ïåðåïèøè. ϳäêðåñëè ãîëîâí³ é äðóãîðÿäí³ ÷ëåíè. Áðèòàíñüê³ êîòè º íàéñïîê³éí³øîþ ïîðîäîþ. — Áðèòàíñüê³ êîòè — íàéñïîê³éí³øà ïîðîäà. Çðàçîê 1. Київ є містом сучасних офісів і багатоповерхівок. 2. Роналду є відомим португальським футболістом. 3. Залужний є Головнокомандувачем Збройних сил України. 4. Софія є людиноподібним роботом у вигляді жінки. 5. Леся Українка є видатною українською письменни- цею. 6. Севастополь є красивим українським містом. 48 49 50 32
- 33. 33 1 2 3 4 Îïèøèïîäàí³ ³ëþñòðàö³¿, âèêîðèñòîâóþ÷è ôîðìó ä³àëîãó. Çà÷èòàé ä³àëîã ó ðîëÿõ ðàçîì ç îäíîêëàñíèêîì / îäíî- êëàñíèöåþ. 51 52 ÓÐÎÊ 8. Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî â 5-ìó êëàñ³ Ïåðåïèøè, îá’ºäíóþ÷è ïðîñò³ ðå÷åííÿ â ñêëàäí³. Ïîÿñ- íè âæèâàííÿ ðîçä³ëîâèõ çíàê³â. Âèêîíàé çàâäàííÿ. 1. Кожен із нас час від часу щось фотографує. Ми не задумуємося про якість фото. 2. Спеціальні програми налаштовують апарат на зйомку. Вони не завжди враховують наші запити. 3. Ми іноді хочемо сфокусувати увагу на якомусь об’єк- ті зйомки. Для цього передбачено ручний режим. Çàâäàííÿ 1. Ðîçêàæè ïðî âëàñíèé äîñâ³ä ôîòîçéîìêè (âäàëèé ³ íåâäà- ëèé). 2. Äîáåðè ñèíîí³ì äî ñëîâà ñôîêóñóâàòè. 3. ßê³ ñâ³òëèíè òîá³ ñïîäîáàëèñÿ íàéá³ëüøå? 4. ×è ïîäîáàþòüñÿ òîá³ ïðîôåñ³¿ ôîòîãðàô, â³äåîîïåðàòîð? ×îìó?
- 34. перевірка префікс основа корінь суфікс закінчення Çàê³í÷åííÿ —öå çì³ííà çíà÷óùà ÷àñòèíà ñëîâà. ßê âèçíà÷èòè çàê³í÷åííÿ? Ùîá âèçíà÷èòè çàê³í÷åííÿ, ïîòð³áíî çì³íèòè ñëîâî çà â³ä- ì³íêàìè àáî ÷èñëàìè, ðîäàìè òîùî. Íàïðèêëàä, ïåðåâ³ðêà (õòî? ùî?) — ïåðåâ³ðêè (êîãî? ÷îãî?) — ïåðåâ³ðêîþ (êèì? ÷èì?). ßê áà÷èìî, ï³ä ÷àñ â³äì³íþâàííÿ çì³íþþòüñÿ âèä³ëåí³ ë³òåðè, îòæå, öå ³ º çàê³í÷åííÿ. Âðàõîâóé òèïîâ³ ÷åðãóâàííÿ ãîëîñíèõ ³ ïðèãîëîñíèõ: äîðî- ãà — äîðîãè — äîðîç³. ìàëèíà ìèðíèé äâà á³æó ìàëèíè ìèðíîãî äâîõ á³æèø ìàëèí³ ìèðíîìó äâîì á³æèòü ìàëèíó ìèðíèé äâà á³æèìî ìàëèíîþ ìèðíèì äâîìà á³æèòå íà ìàëèí³ íà ìèðíîìó íà äâîõ á³æàòü Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● будова слова; ● основа слова; ● закінчення. ÓÐÎÊ 9. ÎÑÍÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÇÀʲÍ×ÅÍÍß ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 34
- 35. 35 Çàê³í÷åííÿ âèðàæຠãðàìàòè÷íåçíà÷åííÿ ñëîâà (ð³ä, ÷èñ- ëî, â³äì³íîê, îñîáó òîùî). Íàïðèêëàä, ó ñëîâ³ ìîäíèé çàê³í- ÷åííÿ -èé âêàçóº íà ÷îëîâ³÷èé ð³ä, îäíèíó, íàçèâíèé àáî çíà- õ³äíèé â³äì³íêè. Îñíîâà — öå ÷àñòèíà ñëîâà áåç çàê³í÷åííÿ: ÷åðâîíèé, òè- ñÿ÷à. Îñíîâà ñëîâà âèðàæຠëåêñè÷íå çíà÷åííÿ. Íàïðè- êëàä, ñëîâî ìîäíèé ìຠëåêñè÷íå çíà÷åííÿ «ïîâ’ÿçàíèé ³ç ìîäîþ, ñòèëüíèé, àêòóàëüíèé». основа слова виражає лексичне значення виражає граматичне значення закінчення ÓÐÎÊ 9. Îñíîâà ñëîâà. Çàê³í÷åííÿ Äîñë³äè ïîäàí³ ñïîëó÷åííÿ ñë³â. Çðîáè âèñíîâîê ïðî òå, íàâ³ùî ñëîâàì ïîòð³áí³ çàê³í÷åííÿ. Ïåðåïèøè é ïîçíà÷ îñíîâó òà çàê³í÷åííÿ â ò³é ïàð³ ñë³â, ÿê³ ïîºäíàí³ ïðàâèëüíî. новий шафа новий стілець новий пальто Ïðî÷èòàé ðå÷åííÿ ç âèãàäàíèìè ñëîâàìè. Ñïðîáóé âèçíà÷èòè çàê³í÷åííÿ. Äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ. Сумне суменятко сумно сумило під Сумівкою. Çàâäàííÿ 1. ßê³ ñëîâà â ðå÷åíí³ º âèãàäàíèìè? ßê öå ìîæíà ïåðå- â³ðèòè? 2. ×è âäàëîñÿ òîá³ âèçíà÷èòè çàê³í÷åííÿ âèãàäàíèõ ñë³â? 3. ×îìó äëÿ âèçíà÷åííÿ çàê³í÷åííÿ íå îáîâ’ÿçêîâî çíà- òè, ùî îçíà÷ຠñëîâî? 4. ßêå ñëîâî â ðå÷åíí³ º íåçì³ííèì? ×îìó? 5. Ïðî ùî, íà òâîþ äóìêó, ³äåòüñÿ â ðå÷åíí³? 6. Ïðèäóìàé ³ çàïèøè ñâîº ðå÷åííÿ ç òàêèìè âèãàäàíèìè ñëîâàìè. Âèçíà÷ çàê³í÷åííÿ. 53 54
- 36. ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Çì³íèñëîâà çà çðàçêîì. Çàïèøè â çîøèò. Ïîçíà÷ çàê³í÷åííÿ. õòî? ùî? êîãî? ÷îãî? êîìó? ÷îìó? êàðòêà êàðòêè êàðòö³ çåìëÿ Äìèòðî ñîáàêà êîëåñî ×åðí³âö³ ìîðå Äîáåðè ïî 10 ñë³â, ÿê³ ìàþòü â³äïîâ³äí³ çàê³í÷åííÿ. Çà- ïèøè â çîøèò. -à, -ÿ -î, -å íîâèíà, êóõíÿ ì³ñòî, ñîíöå Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèïèøè ïîäàí³ â äóæêàõ ñëîâà, ñòàâ- ëÿ÷è ¿õ ó ïîòð³áíîìó â³äì³íêó é ÷èñë³. Ïîçíà÷ çàê³í÷åííÿ. Âèêîíàé çàâäàííÿ äî òåêñòó. (1) Урбаністика – це наука про розвиток сучасного (міс- то). (2) Вона досліджує не лише (архітектура) та дизайн, а й взаємодію (людина) в межах одного простору. (3) Ур- баністи стверджують, що певні елементи можуть впли- вати на (зміна) (житло) та (транспорт). (4) Також є до- слідження на межі урбаністики та лінгвістики: дехто з (дослідник) вивчає мовний простір. (5) Це назви вулиць, кав’ярень, (магазин), оголошення – усі написи, на які на- трапляємо в певному районі. (6) Важливою також є історія, адже вона пояснює, як розвивалися (місто) раніше та як це може вплинути на сьогодення. (7) Часто дослідники пропонують, як покра- 55 56 57 Ñì³òòºñïàëþâàëüíèé çàâîä ó Äàí³¿, ùî º âîäíî÷àñ ìèñòåöüêèì îá’ºêòîì 36
- 37. щити простір, зробившийого комфортнішим для прожи- вання всіх (мешканець). (8) Саме тому з ініціативи (урба- ністи) виникає чимало екологічних (проєкт). (9) ________ __________________________________________________ Çàâäàííÿ 1. Çíàéäè â òåêñò³ ñëîâà çà âêàçàíèìè çàê³í÷åííÿìè, çà- çíà÷ íîìåðè ðå÷åíü. Çàê³í÷åííÿ Ñëîâà Íîìåðè ðå÷åíü -à -³â -ó -îìó 2. Çàïèøè íîìåðè ðå÷åíü, ó ÿêèõ Íîìåðè ðå÷åíü íàéá³ëüøå ñë³â ³ç çàê³í÷åííÿì -à º ñëîâà ³ç çàê³í÷åííÿì -åé º ñëîâî ³ç çàê³í÷åííÿì -îþ 3. Âèçíà÷, ÷è ïðàâäà, ùî à) óðáàí³ñòèêà âèâ÷ຠîñîáëèâîñò³ æèòòÿ â ñåëàõ; á) óðáàí³ñòè äîñë³äæóþòü ³ñòîð³þ ì³ñò; â) óðáàí³ñòè ïðîïîíóþòü, ÿê ìîæíà çì³íþâàòè ì³ñòà. 4. Ïðîàíàë³çóé ³ëþñòðàö³þ â òåêñò³. Äîïèøè äåâ'ÿòå ðå- ÷åííÿ, ÿêå á ñòîñóâàëîñÿ ¿¿ çì³ñòó é äîïîâíþâàëî ðîç- ïîâ³äü. 5. Îáåðè ç³ ñïèñêó òåìè, ÿê³ ìîæóòü çàö³êàâèòè óðáàí³ñòà / óðáàí³ñòêó. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. À Íàçâè ìàãàçèí³â ì³ñòà Êèºâà. Á Ðîçòàøóâàííÿ âóëèöü ó Ëüâîâ³.  ²ñòîð³ÿ Îäåñè. à Çàë³çíè÷íèé òðàíñïîðò ó Ïàðèæ³. Ä Ê³ëüê³ñòü îïàä³â â Óêðà¿í³. Å Ðóõ àâòîáóñ³â ó ñ. Êèðèë³âêà. 6. Äîñë³äè ìîâíèé ïðîñò³ð âóëèö³, íà ÿê³é òè æèâåø. Âè- çíà÷, ÿê³ íàçâè òè áà÷èø íà øëÿõó äî øêîëè. Óêëàäè ñïèñîê ùîíàéìåíøå ç 10 ïîçèö³é. 37 ÓÐÎÊ 9. Îñíîâà ñëîâà. Çàê³í÷åííÿ
- 38. 38 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Âèçíà÷,ÿêå ç íàâåäåíèõ ãðàìàòè÷íèõ çíà÷åíü âèðàæà- þòü âêàçàí³ çàê³í÷åííÿ. Граматичні значення А чоловічий рід, давальний відмінок однини Б жіночий рід, називний відмінок однини В чоловічий рід, орудний відмінок однини Закінчення 1 -а 2 -ові 3 -ом 58 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● нульове закінчення; ● змінні слова; ● незмінні слова. ÓÐÎÊ 10. ÍÅÇ̲ÍͲ É Ç̲ÍͲ ÑËÎÂÀ Ñëîâî, ÿêå ìຠçàê³í÷åííÿ, íàçèâàþòü çì³ííèì. Ñëîâî, ÿêå íå çì³íþºòüñÿ, òîáòî íå ìຠçàê³í÷åííÿ, íàçèâà- þòü íåçì³ííèì. Íàïðèêëàä, ñåëô³ (õòî? ùî?) – ñåëô³ (êîãî? ÷îãî?) — íà ñåëô³ (íà êîìó? íà ÷îìó?). Íåçì³ííèìè º • ïðèñë³âíèêè (âåñåëî, ïî-íîâîìó); • äåÿê³ ôîðìè 䳺ñë³â: íåîçíà÷åíà ôîðìà (æèòè, õîò³òè), ôîðìè íà -íî, -òî (âèêîíàíî, âèëèòî); • äåÿê³ ³íøîìîâí³ ³ìåííèêè (òàêñ³, øèìïàíçå). Ðîçð³çíÿé: ñëîâà áåç çàê³í÷åííÿ (íåçì³íí³) ñëîâà ç íóëüîâèì çàê³í÷åííÿì (çì³íí³) ê³ìîíî, âåñåëî, á³ãòè, çðîáëåíî — íåçì³íí³ ³ìåííèêè, ïðèñë³âíèêè, íåîçíà÷åíà ôîðìà 䳺- ñëîâà, ôîðìè íà -íî, -òî òîùî. í³÷ (íî÷³), ò³íü (ò³í³), ñòåï (ñòåïó), á³ëü (áîëþ) — çì³íí³ ñëîâà, ó ÿêèõ ç’ÿâëÿ- ºòüñÿ çàê³í÷åííÿ ï³ä ÷àñ â³äì³íþâàííÿ. бізнес -у -ом -і нульове закінчення Çâåðíè óâàãó! Ñëîâà ïàëüòî, ñèòðî, ëîæå, â³÷å ìàþòü çàê³í÷åííÿ, òîáòî âîíè º çì³ííèìè: ïàëüòîì, ñèòðîì, ëîæåì, â³÷åì. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò 38
- 39. 39 Çàïèøè íàçâè çîáðàæåíèõîá’ºêò³â. ßê³ ç íèõ ìàþòü íó- ëüîâå çàê³í÷åííÿ? Ñâîþ äóìêó äîâåäè. 1 2 3 4 Ïîð³âíÿé íàçâè çîáðàæåíèõ îá’ºêò³â. Äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ. поні кінь шимпанзе мавпа колібрі ворона Çàâäàííÿ 1. ßê³ ç íàçâ íå ìàþòü çàê³í÷åíü? 2. ßêà íàçâà ìຠíóëüîâå çàê³í÷åííÿ? 3. ßê³ äâ³ íàçâè ìàþòü îäíàêîâå çàê³í÷åííÿ? 4. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ íåçì³ííèõ ñë³â çà ñëîâíèêîì. Çàïèøè ¿õ. 5. Îáåðè îäíå ñëîâî áåç çàê³í÷åííÿ é ï³äãîòóé êîðîòêó äî- â³äêó ïðî öþ òâàðèíó. Ðîçïîä³ëè ñëîâà ç äîâ³äêè ó â³äïîâ³äí³ êîëîíêè. Ïîÿñíè ñâ³é âèá³ð. Âèçíà÷ ñëîâà, ÿê³ íå ìàþòü çàê³í÷åíü. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ âèä³ëåíîãî ñëîâà. Äîâ³äêà. Þòóá, ë³âîðó÷, áàíêîìàò, ñóìíî, ïð³çâèùå, Ãàí- íà, Ëóöüê, ïî-ëüâ³âñüêè, íàìàëüîâàíî, ðàä³ñòü, í³÷, øîñå, ðåôåð³. Çì³íí³ ñëîâà Íåçì³íí³ ñëîâà 59 60 61 ÓÐÎÊ 10. Íåçì³íí³ é çì³íí³ ñëîâà
- 40. ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Âèáåðèç³ ñïèñêó ñëîâà, ùîá çàïîâíèòè òàáëèöþ. Селфі, розум, хмара, кінець, Бердянськ, хвилина, дихати, берег, зала, високо, пальто, завтра, ввічливо, виконуємо, місяць, капелюх, ситро, мальовничий, нав- помацки, підвіконня, по-перше, викрито, Крим. ²ç íóëüîâèì çàê³í÷åííÿì Áåç çàê³í÷åííÿ 62 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● корінь; ● спільнокореневі (спорід- нені) слова; ● форми слів. ÓÐÎÊ 11. ÊÎвÍÜ ÑËÎÂÀ. ÑϲËÜÍÎÊÎÐÅÍŲ ÑËÎÂÀ É ÔÎÐÌÈ ÑËÎÂÀ Îëüãà Äóá÷àê, àâòîðêà êíèæêè «Áà÷èòè óêðà¿íñüêîþ»: «Õàé ÿê³ íàâêîëî ìàëè áóòè ïðåô³êñè ³ç ñóô³êñàìè, â³äêèíóâøè ¿õ, ìè âñå îäíî ðîçóì³òèìåìî, ùî êîð³íü -õîä- — öå ïðî ïåðåñóâàííÿ íà íîãàõ ÷è ëàïàõ (õîäèòè, ïåðåõîäèòè, çàõîäü òîùî), à -ë³ñ- — ïðî òåðèòîð³þ ç áàãàòüìà äåðåâàìè (ë³ñîê, ïðèë³ñíèé, ë³ñíèê òà ³í.). Ñàìå â³ä êîðåíÿ çàëåæèòü, ÷è ³ñíóâàòèìå ñëîâî âçàãàë³». Êîð³íü – öå çíà÷óùà ÷àñòèíà ñëîâà, ÿêà âèðàæຠñï³ëüíå çíà÷åííÿ ñïîð³äíåíèõ (ñï³ëüíîêîðåíåâèõ) ñë³â. Ñï³ëüíîêîðåíåâ³ (ñïîð³äíåí³) ñëîâà – öå ñëîâà, ÿê³ ìà- þòü ñï³ëüíèé êîð³íü ³ ïîâ’ÿçàí³ çà ëåêñè÷íèì çíà÷åííÿì. Íà- ïðèêëàä, ìîðå — ìîðñüêèé — ìîðÿê. Çâåðí³òü óâàãó! Ñëî- âà ìîðå òà çàìîðèòèñÿ íå áóäóòü ñï³ëüíîêîðåíåâèìè, àäæå âîíè íå ïîâ’ÿçàí³ çà ëåêñè÷íèì çíà÷åííÿì. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðòêà Ôîðìè ñëîâà Ñï³ëüíîêîðåíåâ³ ñëîâà Ëåêñè÷íå çíà÷åííÿ îäíàêîâå: ö³íà — öå âàðò³ñòü ÷îãîñü. Ëåêñè÷í³ çíà÷åííÿ ð³çí³, àëå ïîâ’ÿçàí³ îäíå ç îäíèì. ö³íà — âàðò³ñòü ö³ííèé — âàðòèé ÷îãîñü áåçö³ííèé — òîé, âàðò³ñòü ÿêîãî íå- ìîæëèâî âèì³ðÿòè ö³íóâàòè — ðîçóì³òè âàðò³ñòü ÷îãîñü ö³íà ö³íè ö³í³ ö³íó ö³íîþ ó ö³í³ ö³íî 40
- 41. 41 Óòâîðè ÿêîìîãà á³ëüøåñï³ëüíîêîðåíåâèõ ñë³â â³ä çàïðî- ïîíîâàíèõ êîðåí³â. Çàïèøè. -воз- -зуб- -хід- -сад- -сон- -добр- Âèïèøè ç òåêñòó ñï³ëüíîêîðåíåâ³ ñëîâà äî ñë³â ì³ñòî òà ëþäèíà. Çíàéäè ñëîâî, ó ÿêîìó äâà êîðåí³. (1) Переїзд людей із сільських регіонів у міські нази- вають урбанізацією. (2) Містобудування у всьому світі набуває дедалі більших темпів. (3) Людство прагне ком- фортного життя, тому містян щороку стає більше. Ïðî÷èòàé öèòàòó. Ïîäàé ³íôîðìàö³þ, âèêëàäåíó â í³é, ó ôîðì³ ñõåìè àáî ³íôîãðàô³êè. «Мовознавці стверджують, що в українській мові є при- близно 15 000 коренів. Ви можете здивуватися: чому так мало? Адже самих слів у мові значно більше! Але навіщо вигадувати новий корінь, пов’язаний з білим кольором, якщо вже є корінь -біл- і від нього можна утворити діє- слово (біліти, побілити, вибілити, забілити), прик- метник (білий, білесенький, білявий) і купу іменників (білявка, білизна, білок, побілка)?» Ольга Дубчак «Бачити українською» Ðîçïîä³ëè ñëîâà ó äâ³ êîëîíêè. 1. Читати, читаю, читаємо, прочитаний, читання, чи- тач. 2. Тікати, втеча, втечею, втікач, на втечі. 3. Майстерня, майструвати, майстер, майстром, змай- стрований. 4. Новий, оновити, нового, у новому, новинка, обнова. Ôîðìè ñëîâà Ñï³ëüíîêîðåíåâ³ ñëîâà 63 64 65 66 ÓÐÎÊ 11. Êîð³íü ñëîâà. Ñï³ëüíîêîðåíåâ³ ñëîâà é ôîðìè ñëîâà
- 42. 42 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß Çàïèøèíàçâè çîáðàæåíèõ îá’ºêò³â. Äîáåðè äî êîæíîãî ÿêîìîãà á³ëüøå ñï³ëüíîêîðåíåâèõ ñë³â. Óòâîðè â³ä ïîäàíèõ ñë³â ïî òðè ôîðìè òà äîáåðè ïî òðè ñï³ëüíîêîðåíåâèõ ñëîâà. Оренда, подорож, банк, снідати, смачний, квітка. Ïðî÷èòàé òåêñò íîâèíè é âèêîíàé çàâäàííÿ. В Італії знайшли стародавні «скарби» рабів (1) Археологи, які проводять розкопки в місті Помпеї, виявили в одному з будинків дзеркала й намистини зі скла — справжню знахідку. (2) Знайдені артефакти часів виверження Везувію назвали «скарбом чаклунки». (3) Науковці розкопали дерев’яну скриню з кристалами. (4) Також вони виявили скарабеїв і скляну намистину із зображенням римського бога Діоніса. (4) Дослідники припускають, що речі належали слугам чи рабам, оскіль- ки це предмети повсякденного життя. Çàâäàííÿ 1. Çíàéäè é âèïèøè ð³çí³ ôîðìè îäíîãî ñëîâà. 2. Çíàéäè é âèïèøè ñï³ëüíîêîðåíåâ³ ñëîâà, óæèò³ â òåêñò³. 3. Äîáåðè äî ñëîâà ðîçêîïêè òðè ñï³ëüíîêîðåíåâèõ. 4. Ç’ÿñóé ³ âèïèøè çíà÷åííÿ âèä³ëåíèõ ó òåêñò³ ñë³â. 5. Óòâîðè òðè ôîðìè ñëîâà àðõåîëîãè. 6. Ïðîàíàë³çóé çîáðàæåííÿ. Ïîÿñíè, ÿê âîíè ïîâ’ÿçàí³ ç òåêñòîì. 67 68 69 А Б В 2
- 43. 43  îñíîâ³ ñëîâàçàâæäè º êîð³íü, òàêîæ ìîæå áóòè ïðå- ô³êñ, ñóô³êñ. ¯õ íàçèâàþòü çíà÷óùèìè ÷àñòèíàìè ñëîâà. Ïðåô³êñ — öå çíà÷óùà ÷àñòèíà ñëîâà ÏÅÐÅÄ êîðåíåì. Ó ñëîâ³ ìîæå áóòè îäèí, äâà àáî íàâ³òü òðè ïðåô³êñè: ïîä³ëèòè, ðîçïîä³ëèòè, ïåðåðîçïîä³ëèòè. Äî íàéïîøèðåí³øèõ ïðåô³êñ³â íàëåæàòü òàê³: • ç-, ñ-: çìîâ÷àòè, ñôîòîãðàôóâàòè; • ïðå-, ïðè-: ïðåñìà÷íèé, ïðèäóìàòè; • ðîç-, áåç-: ðîçïîâ³ñòè, áåçìåæíèé; • â³ä-, íàä-, ì³æ-, ï³ä-, ïåðåä-, ïîíàä-: â³äìèòè, íàäçâè÷àéíèé, ì³æïëàíåòíèé, ï³äíîñèòè, ïåðåä÷àñ- íèé, ïîíàäíîðìîâèé. Ñóô³êñ — öå çíà÷óùà ÷àñòèíà ñëîâà, ÿêà ñòî¿òü ϲÑËß êîðåíÿ. Ó ñëîâ³ ìîæå áóòè îäèí àáî ê³ëüêà ñóô³êñ³â: ñàäîê, ñàäî÷îê. Îêðåì³ ñóô³êñè âëàñòèâ³ äëÿ ïåâíèõ ÷àñòèí ìîâè: ²ìåííèêè Ïðèêìåòíèêè ijºñëîâà -àð- (-ÿð-), -èö-, -èñò-, -³ñò-, -òåëü-, -ê- -í-, -èâ-, -îâ-, -ñüê-, -åíüê- -è-, -à-, -âà-, -óâà-, -òè- ïåðóêàð, þâ³ëÿð, ïî- ëèöÿ, þðèñò, âèõîâà- òåëü, àâòîðêà ñåçîííèé, êðàñèâèé, ïðîìèñëîâèé, ã³ð- ñüêèé, ñâ³æåíüêèé ñòåæèòè, ëåæàòè, á³äóâàòè Çâåðí³òü óâàãó! Ñóô³êñè -ê-, -èö-, -èí-, -åñ- äîïîìàãàþòü óòâîðèòè ³ìåííèêè íà ïîçíà÷åííÿ îñ³á æ³íî÷î¿ ñòàò³ — ôåì³í³òèâè: -ê- -èö- àâòîð — àâòîðêà; äèçàéíåð — äèçàéíåðêà. âåðñòàëüíèê — âåðñòàëüíèöÿ; ó÷åíü — ó÷åíèöÿ. -èí- -åñ- ïëàâåöü — ïëàâ÷èíÿ; ìàéñòåð — ìàéñòðèíÿ. ïîåò — ïîåòåñà; ïàòðîí — ïàòðîíåñà. ÓÐÎÊ 12. ÏÐÅÔ²ÊÑ, ÑÓÔ²ÊÑ. ÀÍÒÎͲ̲×Ͳ ÏÐÅÔ²ÊÑÈ É ÑÓÔ²ÊÑÈ Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ÓÐÎÊ 12. Ïðåô³êñ, ñóô³êñ. Àíòîí³ì³÷í³ ïðåô³êñè é ñóô³êñè 43 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● префікс; ● суфікс; ● постфікс.
- 44. 44 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß Äåÿê³ñóô³êñè ìîæóòü íàäàâàòè ñëîâàì åêñïðåñèâíîñò³. Ó íåçì³ííèõ ñëîâàõ ï³ñëÿ êîðåí³â ìîæóòü áóòè ëèøå ñóô³êñè, àäæå ö³ ñëîâà íå ìàþòü çàê³í÷åíü: âåñåëî, ìàëþâàòè. Ïîñòô³êñîì íàçèâàþòü áóêâîñïîëó÷åííÿ -ñÿ, -ñü ó 䳺- ñëîâàõ: âìèâàºòüñÿ. Äëÿ ïîçíà÷åííÿ ÷àñòèí ñëîâà âèêîðèñòîâóþòü ñïåö³- àëüí³ ñèìâîëè: закінчення основа корінь префікс суфікс Ïîºäíàé âèçíà÷åííÿ ç òåðì³íîì. Çàïèøè â çîøèò â³äïîâ³ä³. 1 ãîëîâíà çíà÷óùà ÷àñòèíà ñëîâà 2 çíà÷óùà ÷àñòèíà ñëîâà, ùî ñòî¿òü ïåðåä êîðåíåì 3 çíà÷óùà ÷àñòèíà ñëîâà, ùî ñòî¿òü ï³ñëÿ êîðåíÿ 4 çì³ííà çíà÷óùà ÷àñòèíà ñëîâà, ÿêà âèðàæຠéîãî ãðàìàòè÷íå çíà÷åííÿ 5 ÷àñòèíà ñëîâà áåç çàê³í÷åííÿ, ùî âèðàæຠëåêñè÷íå çíà÷åííÿ ñëîâà À ïðåô³êñ Á çàê³í÷åííÿ  êîð³íü à îñíîâà Ä ñóô³êñ Íàâåäè ïðèêëàäè ñë³â ³ç ïîäàíèìè ïðåô³êñàìè. Çàïèøè ¿õ ó çîøèò. Над- Без- Перед- З- Роз- Від- Ïðîàíàë³çóé òàáëèöþ. Äîïîâíè ¿¿ âëàñíèìè ïðèêëàäàìè, ÿê³ ì³ñòÿòü âêàçàí³ ñóô³êñè. -åí- -åíüê- -ñüê- -îê- -ê- çàé÷åíÿ ðîçóìíåíüêèé îäåñüêèé ëèñòîê æ³íêà ³ä ïîäàíèõ ³ìåííèê³â óòâîðè íàçâè îñ³á æ³íî÷î¿ ñòàò³ çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â. Çàïèøè. Ïîçíà÷ ñóô³êñè. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ âèä³ëåíèõ ñë³â. Лікар, однокласник, водій, еколог, перукар, актор, блогер, урбаніст, археолог, програміст, дизайнер, фінансист. 70 71 72 73 2
- 45. 45 Óòâîðè 5-6 ñë³â,ïîºäíàâøè ÷àñòèíè ç ïîäàíîãî íàáîðó. Ìîæíà âèêîðèñòîâóâàòè íå âñ³ ÷àñòèíè ñëîâà àáî âçÿòè äåÿê³ äâ³÷³. ßêèé ïðåô³êñ íå ìîæíà âèêîðèñòàòè â æîäíîìó ç âàð³àíò³â? ïåðå- ðîç- ç- çà- áåç- Префікси æóâ ñèä ÷èò òàíö Корені -à- -³- -þâ- -òè- Суфікси -ñü -ñÿ Постфікси Âèçíà÷ ó ïîäàíèõ ñëîâàõ ïðåô³êñè. Ó ÿêîìó ñëîâ³ íåìຠïðåô³êñà? Прихилитися, заплаканий, наїздитися, попоїсти, ви- возити, міжгалактичний, переписати, промовляти, наїв- ний, заплатити, прописаний, викликати. Âèïèøè ç ïîäàíîãî òåêñòó 6 ³ìåííèê³â ³ç ñóô³êñîì òà 6 䳺ñë³â ³ç ïðåô³êñîì. Âèêîíàé çàâäàííÿ. (1) Який вигляд матиме лікарня майбутнього? (2) Основну частину процесу діагностування ви проводитимете вдома. (3) Різні датчики цілодобово визначатимуть ваш стан, а спеці- альна комп’ютерна програма проаналізує отримані дані. (4) Комп’ютер попереджа- тиме вас про необхідність звернутися до лікаря. (5) Але робота лікаря теж буде передбачати використання комп’ютерних програм. (6) Навіть деякі хірургічні опера- ції віддадуть у «руки» роботам. Çàâäàííÿ 1. Çíàéäè â òëóìà÷íîìó ñëîâíèêó é âèïèøè ëåêñè÷íå çíà- ÷åííÿ âèä³ëåíèõ ñë³â. 2. Äîáåðè çàãîëîâîê äî òåêñòó. 3. ßê³ ïðèñòðî¿, ùî äîïîìàãàþòü ë³êàðÿì ó ðîáîò³, òè çíàºø? 4. Çíàéäè â äîâ³äêîâèõ äæåðåëàõ àáî ³íòåðíåò³ öèòàòó, ÿêó ìîæíà âèêîðèñòàòè â öüîìó òåêñò³. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 74 75 76 45 ÓÐÎÊ 12. Ïðåô³êñ, ñóô³êñ. Àíòîí³ì³÷í³ ïðåô³êñè é ñóô³êñè
- 46. 46 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 5.Ïðîàíàë³çóé ïîäàí³ çîáðàæåííÿ. ßêå ç íèõ, íà òâîþ äóì- êó, áóëî á äîðå÷íèì äî òåêñòó íà ñ. 45? ×îìó? А Б В 6. Ïîôàíòàçóé ³ äîïèøè ïðîäîâæåííÿ öüîãî òåêñòó. Ïðåô³êñè òà ñóô³êñè ìîæóòü âèðàæàòè ïåâíå çíà÷åííÿ. Íàïðèêëàä, ïðåô³êñ ïðå- âèðàæຠïåðåá³ëüøåííÿ: ïðåêðàñèâèé îçíà÷ຠäóæå êðàñèâèé, à ñóô³êñ -èê- ìîæå âèðàæàòè àáî íàçâó ïðîôåñ³¿: ³ñòîðèê, ô³çèê, àáî çìåíøåíî-ïåñòëèâå çíà÷åííÿ: êîòèê, ãîðîá÷èê. Ïðåô³êñè òà ñóô³êñè ìîæóòü âèðàæàòè ïðîòèëåæíå çíà÷åííÿ, òîáòî áóòè àíòîí³ì³÷íèìè. Íàïðèêëàä, ïðèêëå¿òè — â³äêëå¿òè, íåäîâàðèòè — ïåðåâàðèòè, êîòèê — êîòèñüêî, êíèæå÷êà – êíèæèùå. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Îáåðè ç êîæíîãî ïåðåë³êó ñë³â òå, ÿêå â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä ³íøèõ çà çíà÷åííÿì ïðåô³êñà àáî ñóô³êñà. Ñâîþ â³äïîâ³äü ïîÿñíè. 1. Математик, іменник, мандрівник. 2. Вовчище, бабище, сховище. 3. Пригортати, приїжджати, прибувати. 4. Зайченя, печеня, кошеня. 5. Волосина, соломина, височина. Ïîÿñíè, ÿê çì³íà ïðåô³êñà âïëèâຠíà çíà÷åííÿ ñë³â. Зацвісти, перецвісти, відцвісти, вицвісти. 77 78 2
- 47. 47 Óòâîðè çà äîïîìîãîþîäíîãî ç ïðåô³êñ³â 䳺ñëîâî ç ïðîòèëåæíèì çíà÷åííÿì. Відійти — (пере-, піді-, з-, за-) ; вдихати — (пре-, при-, ви-, від-) ; відхилити — (без-, при-, над-, за-) ; закрити — (пере-, піді-, з-, від-) ; зарядити — (роз-, ви-, із-, від-) ; відлетіти — (пере-, на-, з-, при-) . Çàïèøè ñëîâà â òðè êîëîíêè. Коса, сивий, задовгий, замітка, пристінок, вилазка, прірва, слово, затока, зміцнення, пригода, воїн. Êîð³íü + çàê³í÷åííÿ Ïðåô³êñ + êîð³íü + çàê³í÷åííÿ Ïðåô³êñ + êîð³íü + ñóô³êñ + çàê³í÷åííÿ Ó âèïèñàíèõ ñëîâàõ ï³äêðåñëè òðåòþ â³ä ïî÷àòêó ë³òåðó é ïðî÷èòàºø çàê³í÷åííÿ óêðà¿íñüêîãî ïðèñë³â’ÿ «Óñÿê³é ìàòåð³ ...». Ðîçáåðè çà áóäîâîþ ñëîâà. Понадкушувати, провітрити, приміський, написаний, осінній, передсвятковий. 79 80 81 ÀËÃÎÐÈÒÌ ðîçáîðó ñëîâà çà áóäîâîþ 1. Çàïèøè ñëîâî: ïðèáåðåæíèé. 2. Çì³íè â³äì³íîê àáî ð³ä, ÷èñëî: ïðèáåðåæíîãî, ïðè- áåðåæíîìó. Âèä³ëè çàê³í÷åííÿ: ïðèáåðåæíèé. 3. Âèä³ëè îñíîâó: ïðèáåðåæíèé. 4. Äîáåðè 2–3 ñï³ëüíîêîðåíåâ³ ñëîâà: ïðèáåðåæíèé, áåðåã, áåðåãîâèé. Âèä³ëè êîð³íü: ïðèáåðåæíèé. 5. Ïîçíà÷ ïðåô³êñ, ÿêùî â³í º: ïðèáåðåæíèé. 6. Ïîçíà÷ ñóô³êñ, ÿêùî â³í º: ïðèáåðåæíèé. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ÓÐÎÊ 12. Ïðåô³êñ, ñóô³êñ. Àíòîí³ì³÷í³ ïðåô³êñè é ñóô³êñè
- 48. 48 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Íàçâ’ÿçêó åêñïåðò Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● подвоєння на межі частин слова. ÓÐÎÊ 13. ÏÎÄÂΪÍÍß ÍÀ ÌÅƲ ×ÀÑÒÈÍ ÑËÎÂÀ ßêùî íà ìåæ³ äâîõ ÷àñòèí ñëîâà îïèíÿþòüñÿ ë³òåðè íà ïîçíà÷åííÿ îäíàêîâèõ ïðèãîëîñíèõ çâóê³â, â³äáóâàºòüñÿ ïîäâîºííÿ. Çàãàëüíà çàêîíîì³ðí³ñòü: беззвучний військкомат законний розрісся Äâà ïðèãîëîñí³ çâóêè ìîæóòü çá³ãàòèñÿ íà ìåæ³ • ïðåô³êñà òà êîðåíÿ: áåççóáèé, â³ääàâàòè; • äâîõ ïðåô³êñ³â: âîçç’ºäíàííÿ, ââ³ãíóòèé; • êîðåíÿ òà ñóô³êñà: äåííèé, ïðèêîðäîííèé; • äâîõ ñóô³êñ³â: ïèñüìåííèê, ³ìåííèé; • êîðåíÿ òà ïîñòô³êñà: ðîçð³ññÿ, í³ññÿ; • äâîõ êîðåí³â: ñïîðòòîâàðè, ê³áåððàêåòà. Ðîçð³çíÿé -í- -íí- • ÿêùî ïðèêìåòíèê óòâîðåíèé â³ä ³ìåííèêà, â îñíîâ³ ÿêîãî íå áóëî í: ñêëî — ñêëÿíèé, ãðå÷êà — ãðå÷àíèé. • ÿêùî ïðèêìåòíèê óòâîðåíèé â³ä ³ìåííèêà ç îñíîâîþ íà í: òóìàí — òóìàííèé, äåíü — äåííèé. Ïðîêîìåíòóé, ÷è ïðàâèëüíèìè º òâåðäæåííÿ. Ñâîþ â³ä- ïîâ³äü ïîÿñíè. 1. У слові ранній відбувається подвоєння на межі двох суфіксів. 2. У слові віддати відбувається подвоєння на межі двох префіксів. 3. У слові щоденник відбувається подвоєння на межі кореня й суфікса. 82
- 49. 49 4. У словінастінний відбувається подвоєння на межі двох суфіксів. 5. У слові беззоряний відбувається подвоєння на межі двох коренів. 6. У слові трясся відбувається подвоєння на межі ко- реня й постфікса. Óòâîðè é çàïèøè ñëîâà. Ïîÿñíè ¿õíº íàïèñàííÿ. від н(ий) без ділити давати далити давна півден рослин пристін цін законня земельний захисний змістовний Óòâîðè é çàïèøè ñëîâà, âèêîðèñòîâóþ÷è âêàçàí³ ÷àñòèíè. ϳäêðåñëè ïîäâîºííÿ. Ó ÿêèõ âèïàäêàõ ïîäâîºííÿ íå áóäå? Ïîÿñíè. 1. Без + дно + н 2. Кінь + н 3. Сезон + н 4. Не + зміна + н 5. Роз + рости + ся 6. Дерево + ян 7. Об + бризкати 8. Лимон + н 9. Міський + комітет 10.Без + зуб 11.Соловей + ін 12.Під + давати Óòâîðè ñëîâà ç ïîäàíèõ ñëîâîñïîëó÷åíü çà çðàçêîì. Çà- ïèøè. Ïîÿñíè, äå â³äáóâàºòüñÿ ïîäâîºííÿ. Ç’ÿñóé çíà- ÷åííÿ âèä³ëåíîãî ñëîâà. Юний натураліст; міський комітет; військовий комі- саріат; завідувач відділу; страйковий комітет; медич- ний департамент. 83 84 85 ÓÐÎÊ 13. Ïîäâîºííÿ íà ìåæ³ ÷àñòèí ñëîâà Îñ³íü + í = îñ³íí³é Çðàçîê Ñïîðòèâí³ òîâàðè — ñïîðòòîâàðè. Çðàçîê
- 50. 50 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Çíàéäèïîìèëêè â ìåíþ òà îãîëîøåííÿõ. Çàïèøè â çî- øèò³ ïðàâèëüí³ âàð³àíòè. Äî ïîäàíèõ ÷àñòèí ñë³â äîäàé ïðåô³êñè ³íøîìîâíîãî ïî- õîäæåííÿ. Ïîÿñíè ïðàâîïèñ ³ çíà÷åííÿ óòâîðåíèõ ñë³â. ПРЕФІКСИ ³ì- ³í- ³ð- êîíòð- ñþð- ЧАСТИНИ СЛІВ íîâàö³éíèé ðåàë³ñòè÷íèé ì³ãðàö³éíèé ðåâîëþö³éíèé ðàö³îíàëüíèé Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Календар розпродажів (1) Той, хто віддавна виходить на пошук низьких цін, знає, що розпродажі в закордонних магазинних центрах відбуваються за особливим календарем. (2) Це постійний графік, який щорічно повторюється. (3) Зміну цін на то- вари поділяють на три етапи: • початок (час, коли можна купити товари на 20-30% дешевше); 86 87 88
- 51. 51 • пік (період,коли знижки становлять від 30% до 70%); • кінець (останні дні розпродажу, у які знижки навіть на дуже цінні товари досягають 90%). (4) Весняні розпродажі починаються наприкінці берез- ня, літні — в останні дні червня. (5) Але найбільш ви- гідно можна придбати товари в пізній осінній період та на початку зими. (6) Це пов’язано з особливими подіями: «чорною п’ятницею», кіберпонеділком та різдвяними акціями. (7) У ці дні вам може пощастити придбати зі знижками електронні пристрої, спорттовари, книжки, одяг і навіть коштовності. Çàâäàííÿ 1. Âèïèøè â çîøèò óñ³ ñëîâà, ó ÿêèõ â³äáóâàºòüñÿ ïîäâîºí- íÿ. Ðîçïîä³ëè ïðèêëàäè â³äïîâ³äíî äî âèïàäê³â ïîäâîºí- íÿ íà ìåæ³: ïðåô³êñà é êîðåíÿ êîðåíÿ é ñóô³êñà äâîõ êîðåí³â 2. Äîïîâíè òàáëèöþ ç ïóíêòó 1 òðüîìà âëàñíèìè ïðèêëàäàìè. 3. Ïîäàé ³íôîðìàö³þ ç òåêñòó ó ôîðìàò³ îãîëîøåííÿ. Íàìà- ëþé éîãî â çîøèò³, âèêîðèñòîâóþ÷è òàê³ öèôðîâ³ é ãðàô³÷- í³ åëåìåíòè: 4. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ ïîíÿòü ÷îðíà ï’ÿòíèöÿ, ê³áåðïîíåä³ëîê. Ðîçêàæè, ÷è òè ìàºø äîñâ³ä êóï³âë³ òîâàð³â ó ö³ äí³. ÓÐÎÊ 13. Ïîäâîºííÿ íà ìåæ³ ÷àñòèí ñëîâà
- 52. 52 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Óöüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● подовження. ÓÐÎÊ 14. ÏÎÄÎÂÆÅÍÍß Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Çàãàëüíà çàêîíîì³ðí³ñòü: М І Ц Ц Ю ãîë. ïð. ïð. ãîë.1 ä, ò, ç, ñ, ö, ë, í+æ, ÷, ø ä, ò, ç, ñ, ö, ë, í+æ, ÷, ø ãîë. ãîë. 1 Літери на позначення приголосних та голосних звуків. Увага! Ïîäîâæóºìî ëèøå ë³òåðè íà ïîçíà÷åííÿ çâóê³â ä, ò, ç, ñ, ö, ë, í, æ, ÷, ø, ÿê³ ñòîÿòü ì³æ äâîìà ãîëîñíèìè ³ º ì’ÿêèìè àáî íàï³âïîì’ÿêøåíèìè. Ïîäîâæåííÿ â³äáóâàºòüñÿ: 1) â îðóäíîìó â³äì³íêó (êèì? ÷èì?) ³ìåííèê³â æ³íî÷îãî ðîäó: ð³÷ — ð³÷÷þ, â³ñü — â³ññþ, ïîäîðîæ — ïîäîðîææþ; 2) â ³ìåííèêàõ ÷îëîâ³÷îãî, æ³íî÷îãî é ñåðåäíüîãî ðîä³â íà -ÿ: âîëîññÿ, ²ëëÿ, â³äêðèòòÿ, àëå çàé÷åíÿ, ïîðîñÿ, êîøåíÿ, êóòÿ, ïîïàäÿ òîùî; 3) ó ïðèñë³âíèêàõ: çðàííÿ, ñïðîñîííÿ, íàâìàííÿ, ïîï³äòèííþ, ïîï³äâ³êîííþ; 4) ó äåÿêèõ ³íøèõ âèïàäêàõ: ó 䳺ñëîâàõ ëëþ, ëëºø, ëëºìî òà ñï³ëüíîêîðåíåâèõ ñëîâàõ íàëëþ, ðîç³ëëþ, à òàêîæ ó ñëîâàõ áîââàí, áîââàí³òè, îââà, ññàâåöü. Ïîì³ðêóé, ÷îìó ïðàâîïèñ ïîäàíèõ ïàð ñë³â â³äð³çíÿºòüñÿ. Ïîÿñíè, ñïèðàþ÷èñü íà îäíå àáî ê³ëüêà ïðàâèë ç³ ñïèñêó. Подовжуємо лише літери на по- значення звуків д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш. Інші — не подовжуємо. Правило 1. Подовжуємо лише літери на позначення звуків, які стоять між двома голосними. Якщо з одного боку стоїть приголосний, не подовжуємо. Правило 3. В орудному відмінку (ким? чим?) подовження відбувається лише в іменниках жіночого роду. Правило 2. 89
- 53. путтю радістю фореллю болем молоддю любов’ю здобиччю жовчю А Б ВГ Óòâîðè îðóäíèé â³äì³íîê (êèì? ÷èì?) â³ä ïîäàíèõ ³ìåííèê³â. Çàïèøè. Радість, свіжість, здобич, вість, подорож, кров, смі- ливість, біль, річ, вісь, міць, форель, любов, іпостась, пам’ять, ожеледь, матір, мазь, горизонталь, розкіш. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ²ìåííèê ñòàòòÿ íå çáåð³ãຠïîäîâæåííÿ â ðîäîâîìó â³äì³íêó ìíîæèíè: íåìຠñòàòåé. Çàïèøè ñëîâà ç ïîäîâæåííÿì àáî áåç. Відкри(т/тт)ів, ми(т/тт)ю, на(л/лл)єш, І(л/лл)я, ку(т/тт)я, ста(т/тт)ей, розкри(т/тт)я, пі(ч/чч)ю, подоро(ж/жж)ю, спро- со(н/нн)я, коше(н/нн)я, ві(с/сс)ю, су(д/дд)ею, моло(д/дд)ю, розкі(ш/шш)ю, ті(н/нн)ю, молодіс(т/тт)ю, навма(н/нн)я, во- ло(с/сс)я, ні(ч/чч)ю, обли(ч/чч). Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ ïðèñë³âíèê³â çðàííÿ, ñïðîñîííÿ, íàâìàííÿ, ïîï³äòèííþ, ïîï³ä- â³êîííþ çà äîïîìîãîþ òëóìà÷íîãî ñëîâ- íèêà. Ñêëàäè ³ñòîð³þ ïðî ðàíêîâ³ ïðèãîäè êîøåíÿòè, ÿêå çáèðàëîñÿ íà â³äïî÷èíîê, âèêîðèñòîâóþ÷è âñ³ ö³ 5 ñë³â. Çàïèøè ðîçïîâ³äü. Çíàéäè ïîìèëêè â ïîäàíèõ ðå÷åííÿõ. Ïåðåïèøè ¿õ ïðà- âèëüíî. Çðîáè ïðèïóùåííÿ, ç ÿêèõ òâîð³â íàâåäåíî ö³ ðå- ÷åííÿ (äèâ. ï³äêàçêó íà ñ. 54). Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 1. «Край шосе стояв на таких самих бетоних блоках, які вони везли в машині». 2. «Мені подобається цей шалений темп житя, коли не залишається часу на байдикуваня». 3. «Вираз його обличя, манера триматися, навіть душа — усе, здавалося, змінювалося з кожною но- вою ролю, яку він грав». 90 91 92 93 ÓÐÎÊ 14. Ïîäîâæåííÿ 53
- 54. 54 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 АБ В Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● факти; ● судження; ● перебільшення; ● маніпуляція. ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 3-4. Ôàêòè ³ ñóäæåííÿ. Äîñòîâ³ðí³ñòü ³ íåäîñòîâ³ðí³ñòü ³íôîðìàö³¿ Âèçíà÷, ÷èì º êîæíå ç ðå÷åíü — ôàêòîì ÷è ñóäæåííÿì. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 1. Сьогодні прекрасна погода. 2. Державною мовою в Україні є українська. 3. Усі дорослі хвалять дітей. 4. У 2004 році відбулася Помаранчева революція. 5. Температура води в Чорному морі сьогодні — 18 гра- дусів. 6. Теніс кращий за футбол. 15-16. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ôàêò — öå îá’ºêòèâíà ³íôîðìàö³ÿ, ïðî³ëþñòðîâàíà ðåçóëüòàòàìè äîñë³äæåíü, ñòàòèñòèêîþ òà ³íøèìè òî÷íèìè äàíèìè. Ñóäæåííÿ — öå ÷èÿñü ñóá’ºêòèâíà äóìêà, ñòàâëåííÿ äî ïîä³é, ëþäèíè òîùî. 94
- 55. 55 95 Ïðîàíàë³çóé çàãîëîâêèíîâèí. ßê³ ç íèõ ì³ñòÿòü ñóäæåííÿ? А Б В Г Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Çà äàíèìè äîñë³äæåííÿ BuzzSumo 2017, ìàéæå 73% êî- ðèñòóâà÷³â ïîøèðþþòü ó ñîöìåðåæàõ ñàìå çàãîëîâîê, à íå âåñü ìàòåð³àë. Îá’ºäíàéòåñÿ â ãðóïè ïî 3-4 ó÷àñíèêè / ó÷àñíèö³. Çàéä³òü íà ñàéò íîâèí àáî äîñë³ä³òü ñòð³÷êó ó ôåéñáóö³. Îáåð³òü 2 çàãîëîâêè, ÿê³ ïðèâåðíóëè âàøó óâàãó. Äàéòå â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ. 1. Чи є заголовки емоційними? 2. Чому, на вашу думку, ці заголовки привернули вашу увагу? 3. Яку інформацію із заголовків неможливо перевірити? 4. Чи відповідають заголовки змісту текстів новин? 96 ÓÐÎÊÈ 15-16. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 3-4  ÓÊÐÀ¯Í² ÑÏÎÑÒÅвÃÀËÈ ÑÎÍß×ÍÅ ÇÀÒÅÌÍÅÍÍß Óí³êàëüíå ÿâèùå ïî÷àëîñÿ î 12:17. Ìàêñèìàëüíå çàòåìíåííÿ ìîæíà áóëî ïîáà÷èòè â Õàðêîâ³. Íîâèíè íàóêè — 13:02 Ó÷åí³ ç'ÿñóâàëè, ùî íàéêðàùå çàõèùຠâ³ä êàøëþ Ôðàíöóçüêà êîìïàí³ÿ óñï³øíî âèïðîáóâàëà íîâó COVID-âàêöèíó Ó÷åí³ íàçâàëè íàéåôåêòèâí³øèé ñïîñ³á ñõóäíóòè
- 56. 56 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Íàçâ’ÿçêó åêñïåðò ×àñòî àâòîðè âäàþòüñÿ äî ð³çíèõ ñïîñîá³â âèêðèâëåí- íÿ ³íôîðìàö³¿. Ïåðåá³ëüøåííÿì º òâåðäæåííÿ, ùî îïåðóº öèôðàìè ³ ôàêòàìè, ÿê³ íàáëèæåí³ äî ä³éñíîñò³, àëå íå òî÷íî ¿é â³äïîâ³äàþòü. Íàïðèêëàä, ÿêùî çàì³ñòü 36 ìëí âêàçàíî 50 ìëí, òî öå ìîæíà ââàæàòè ïåðåá³ëüøåííÿì. Ìàí³ïóëÿö³ºþ º òâåðäæåííÿ, ÿêå îïåðóº ôàêòàìè, ïðîòå ïîÿñíþº ¿õ íåêîðåêòíî, çâåðòàþ÷èñü äî åìîö³é. Íàïðèêëàä, ó ðå÷åíí³ Óñüîãî ëèøå 80% óêðà¿íö³â ïîâåð- íóëèñÿ ç-çà êîðäîíó âæèòî êîíñòðóêö³þ «óñüîãî ëèøå», ùî ñïîíóêຠ÷èòà÷à çðîáèòè âèñíîâîê ïðî òå, ùî öå äóæå ìàëî, — íàñïðàâä³ æ ³äåòüñÿ ïðî âåëèêèé â³äñîòîê. Åòàïè ïåðåâ³ðêè ³íôîðìàö³¿: 1. Çàãàëüíå îçíàéîìëåííÿ ç³ çì³ñòîì, â³äîêðåìëåííÿ ôàêò³â â³ä ñóäæåíü. 2. Ïîøóê ³íôîðìàö³¿, ÿêà ìîæå ï³äòâåðäèòè àáî ñïðî- ñòóâàòè íàïèñàíå. 3. dzñòàâëåííÿ çíàéäåíî¿ ³íôîðìàö³¿ òà àíàë³çîâàíîãî òåêñòó. Ïåðåâ³ð ïîäàí³ ôàêòè, âèêîðèñòîâóþ÷è áóäü-ÿê³ äîñòóïí³ äæåðåëà ³íôîðìàö³¿. Çðîáè âèñíîâêè ïðî òå, ïðàâäà öå ÷è í³. 1. Середньостатистична людина протягом доби має 50–60 тисяч думок, а вимовляє близько 20 тис. слів. 2. Група «Шпилясті кобзарі», як і всі українці, щоро- ку відзначає день народження Тараса Шевченка. А цьогоріч 9 березня вони організували онлайн-кон- церт лише з творів нашого Кобзаря. 3. Українці – дуже довірлива нація. За даними World Values Survey, переважна більшість українців ду- має, що «майже всім людям можна довіряти». 4. «Найголовніше у спілкуванні — почути те, що не було сказано», — зазначає Пітер Дракер. 97
- 57. 57 98 Гігантський крокодил Ôîòî: instagram.com/ williethekid26 Ñòâîðè éçàïèøè íîâèíó äî ïîäà- íî¿ ñâ³òëèíè. Ó òâî¿é íîâèí³ ïîâèíí³ áóòè: çàãîëîâîê, òåêñò, çîáðàæåí- íÿ, çàçíà÷åí³ äæåðåëà ³íôîðìàö³¿. Âèêîíàé ñàìîàíàë³ç çà ïóíêòàìè ç³ ñïèñêó íèæ÷å. Пункти для самоаналізу 1. Чи є у твоїй новині емоційна лексика на зразок сенсація, шок, неймовірно, слова з префіксом най-, суфіксами -езн-, -еньк-, -иськ-, -ищ-? 2. Чи є у твоїй новині узагальнення зі словами завжди, лише, тіль- ки, усі, більшість тощо? 3. Чи є у твоїй новині згадка про конкретних людей або ор- ганізації? 4. Чи є у твоїй новині цитати лідерів думок? 5. Зроби висновки, про що свідчать відповіді на запитання вище. 6. Як можна поліпшити текст твоєї новини? Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê ïèñàòè ñëîâà ç ● префіксом з-, (зі-, с-); ● префіксом роз-; ● префіксом без-. ÓÐÎÊ 17. ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÏÐÅÔ²ÊѲ Ç- (Dz-, Ñ-), ÐÎÇ-, ÁÅÇ- Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Префікс Правило Приклади с- пишемо перед коренем, який починається на один із приголосних: к, ф, п, т, х (кафе «Птах») сфотографувати, схилити, сказати з- пишемо перед коренем, який починається на всі інші приголосні (НЕ к, ф, п, т, х) звести, зчепити, зшити зі- пишемо перед коренем, який починається з двох літер на позначення приголосних або губного + й (м, в, п, б, ф + я, ю, є, ї) зіпсувати, зіставити, зів’ялий ÓÐÎÊ 17. Íàïèñàííÿ ïðåô³êñ³â ç- (ç³-, ñ-), ðîç-, áåç- 57
- 58. 58 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Ïåðåïèøèòåêñò, âñòàâëÿþ÷è ïðîïóùåí³ ïðåô³êñè ç- (ñ-). Äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ. 1. Якби наші предки могли ..казати про їхні мрії, то ми були б ..дивовані, що більшість уявлень про майбут- нє вже ..дійснилася. 2. Наприклад, фантаст Жуль Верн ..прогнозував у своїх романах появу безпечних польотів у повітрі. 3. Він навіть детально ..малював конструкцію підводного човна, яким зараз уже нікого не ..дивуєш. Çàïèòàííÿ 1. Ïðî ÿê³ ùå âèíàõîäè, îïèñàí³ ó ôàíòàñòè÷íèõ ô³ëüìàõ àáî êíèæêàõ, òîá³ â³äîìî? Íàâåäè ïðèêëàäè. 2. Íàìàëþé îäèí ³ç òàêèõ âèíàõîä³â. 3. Îïèøè âèíàõ³ä, âèêîðèñòîâóþ÷è ñëîâà ç ïðåô³êñàìè ç-, ñ-. 4. Îáãîâîðè ç îäíîêëàñíèêàìè òà îäíîêëàñíèöÿìè ñâ³é âè- íàõ³ä. Îá’ºäíàéòå ïî ê³ëüêà îïèñ³â â îäíó ãðóïó çà ñï³ëü- íèì êðèòåð³ºì. Íàïðèêëàä, óñ³ ö³ âèíàõîäè ë³òàþòü; óñ³ ö³ âèíàõîäè äîïîìàãàþòü ïåðåì³ùóâàòèñÿ â ïðîñòîð³ òîùî. Ïðîàíàë³çóé, ÿê³ ³ç çîáðàæåíèõ âèíàõîä³â, íà òâîþ äóìêó, ìîæóòü áóòè êîðèñíèìè. ³äïîâ³äü ïîÿñíè, âèêîðèñòîâóþ÷è ñëîâà ç äîâ³äêè. Äîâ³äêà. Çìîæå, ñòâîðåíèé / ñòâîðåíà, çäèâîâàíèé / çäè- âîâàíà, ñôîðìóâàòè. 99 100 А Б В
- 59. 59 Ïðîäîâæ çà ïîäàíèìïî÷àòêîì êàçêó ïðî ïðåô³êñ ñ-, ùî â³äâ³äàâ ÊàÔå «ÏÒàÕ». Óñ³ ñëîâà ³ñòî𳿠ïîâèíí³ ïî÷èíàòè- ñÿ íà ë³òåðó ñ. Початок казки: Сидить самотній префікс С, слухає сонату, смакує «Спрайт»… Äî ïîäàíèõ ñë³â äîäàé ïðåô³êñè ç-, ç³-, ñ- ³ çàïèøè ¿õ ó òðè êîëîíêè. ..волочити, ..готую, ..хопити, ..ховають, ..пхну, ..горнув, ..сунути, ..шкреби, ..топтав, ..грати, ..чавився, ..чіпляти, ..скочив, ..сохне, ..тріпав, ..карати. Із префіксом зі- Із префіксом з- Із префіксом с- Ó âèïèñàíèõ ñëîâàõ ï³äêðåñëè ÷åòâåðòó ç ê³íöÿ ë³òåðó é ïðî÷èòàºø â³äãàäêó äî çàãàäêè «Ìàëèé êîíèê ³ç ÷îðíîãî îçåðöÿ âîäó áåðå òà á³ëå ïîëå ïîëèâົ. 101 102 103 роз-, без-, між-, над-, перед-, під-, понад- ніколи не оглушуємо кінцевий дзвінкий приголосний префікса розповісти, безкорисливий, міжконтинентальний Запам’ятай! У префіксах роз- і без- НЕ БУВАЄ букви «ес» Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Äîáåðè äî ïîäàíèõ ñë³â ïðåô³êñè ðîç- àáî áåç-. Äî îäíîãî ç öèõ ñë³â ïðåô³êñ äîäàòè íåìîæëèâî. Çàïèøè óòâîðåí³ ñëîâà â çîøèò. 1 л і ч 2 п и с 3 т и н 4 п е к а 5 с а д а 6 с и л л я 7 ч е с т я 8 т р а т а 9 з е м н и й 10 ш у м н и й 11 к р а д а ч 12 х в о с т и й 13 к о з и р к а ÓÐÎÊ 17. Íàïèñàííÿ ïðåô³êñ³â ç- (ç³-, ñ-), ðîç-, áåç-
- 60. 60 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Äîáåðè³ çàïèøè äî ïîäàíèõ ñë³â àíòîí³ìè ç ïðåô³êñàìè ðîç- àáî áåç-. Закрити, заплющити, закопати, зійшлися, грамотний, болісний, смертний, осідлати, платний, затиснути, сум- нівний. Îáåðè ïðàâèëüíó ë³òåðó ³ç çàïðîïîíîâàíèõ, çàïèøè ñëî- âà â çîøèò. Ро(з/с)повісти, (з/с)формувати, (з/с)питати, (з/с)ходити, бе(з/с)верхий, (з/с)фальсифікований, ро(з/с)мовляти, (з/с)фотографувати, (з/с)палахнути, (з/с)орієнтуватися, бе(з/с)турботний, (з/с)класти, ро(з/с)бещений, (з/с)еко- номити, (з/с)хилити, (з/с)крипіти, ро(з/с)ворушити, (з/с)аджувати, (з/с)плутати, (з/с)фабрикувати, (з/с)чисти- ти, ро(з/с)мовляти, бе(з/с)надійний. Ïåðåïèøè, óñòàâëÿþ÷è ïðîïóùåí³ ë³òåðè òà ðîçä³ëîâ³ çíàêè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. 1. Під час ро..копок гробниці Тутанхамона було знайдено чер..вики фараона, вишиті біс..ром. 2. Збе- р..глися малюнок та форма вишивки але ос- нова й нитки вже згнили. 3. Від л..гкого дот..ку чер..вики могли ро..сипатися. 4. Тоді знайдені чер..вики о..прискали ро..зплавленим парафіном. 5. А коли парафін застиг то для надійності за- лили гіпсом і вин..сли з гробниці. 6. У лабораторії чер..вики ро..крили й нам..стину за нам..стиною відновили віз..рунок. Çàâäàííÿ 1. Ïîÿñíè çíà÷åííÿ âèä³ëåíèõ ñë³â, ñêîðèñòàâøèñü òëóìà÷- íèì ñëîâíèêîì. 2. Ïîì³ðêóé, ÷îìó â÷åí³ òàê ðåòåëüíî â³äíîâëþâàëè â³çåðó- íîê. 3. Äå ñüîãîäí³ ìîæíà ïîáà÷èòè ôàðàîí³â òà åëåìåíòè ¿õíüî- ãî ïîáóòó? Íàâåäè ê³ëüêà ïðèêëàä³â. 104 105 106 Фараон
- 61. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò 4.Ïðî ÿê³ ùå îñîáëèâîñò³ æèòòÿ ôàðàîí³â òîá³ â³äîìî? Íà- âåäè 2–3 ôàêòè, ñêîðèñòàâøèñü äîâ³äêîâèìè äæåðåëàìè. 5. Ïðîäîâæ ê³ëüêîìà ðå÷åííÿìè çàäàíèé ïî÷àòîê: ßêáè ÿ áðàâ/áðàëà ó÷àñòü ó ðîçêîïêàõ ãðîáíèöü ôàðàîí³â, òî… Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê ïèñàòè ñëîâà ç ● префіксом пре-; ● префіксом при-; ● префіксом прі-. ÓÐÎÊ 18. ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÏÐÅÔ²ÊѲ ÏÐÅ-, ÏÐÈ-, Ïв- Префікси Правила Приклади ïðå- 1) ó ñëîâàõ, ÿê³ âèðàæàþòü íàéâèùèé ñòóï³íü îçíàêè (ìîæíà çàì³íèòè íà «äóæå») ïðåïîãàíî (äóæå ïîãàíî), ïðåãàðíèé (äóæå ãàðíèé) 2) ó äåÿêèõ ³íøèõ ñëîâàõ, çîêðåìà ñòàðîñëîâ’ÿíñüêîãî ïîõîäæåííÿ ïðåçèðñòâî (ïðåçèðëèâèé), ïðåîñâÿùåííèé, ïðåïîäîáíèé, ïðåñòîë ïðè- 1) ó 䳺ñëîâàõ ç³ çíà÷åííÿì íàáëèæåííÿ, ïðèºäíàííÿ, ÷àñòêîâîñò³ 䳿 ïðèá³ãòè (íàáëèæåííÿ), ïðèáóäóâàòè (ïðèºäíàííÿ), ïðèñîëèòè (÷àñòêîâ³ñòü) 2) â ³ìåííèêàõ òà ïðèêìåòíèêàõ, óòâîðåíèõ óíàñë³äîê ïîºäíàííÿ ç ïðèéìåííèêîì ïðè ïðè ãîð³ — ïðèã³ðîê, ïðè áåðåç³ — ïðèáåðåæíèé 3) ó ïðèêìåòíèêàõ ç³ çíà÷åííÿì íåïîâíîòè îçíàêè ïðèñîëåíèé, ïðèñòàðêóâàòèé ïð³- 1) ëèøå â òðüîõ ñëîâàõ ïð³çâèùå, ïð³çâèñüêî, ïð³ðâà ÓÐÎÊ 18. Íàïèñàííÿ ïðåô³êñ³â ïðå-, ïðè-, ïð³- 61
- 62. 62 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Ëåò³òè— ïðèëåò³ëè. Çðàçîê Ïðîàíàë³çóé ðåêëàìó. Ïîÿñíè, ÷îìó àâòîðè òåêñòó âèð³øèëè çàëèøèòè îáèäâà ïðåô³êñè. Äî çàïðîïîíîâàíèõ ñë³â äîäàй ïðåô³êñè ïðå-, ïðè- é óòâîðè íîâ³ ñëîâà. Мудрий, сісти, власник, копати, завзятий, крикнути, чарувати, кордон, берег, готувати, погано, іти, кумед- ний, чистий, майструвати. Ïðîàíàë³çóé ñõåìó. Óñíî ïðîêîìåíòóé ïðàâèëà íàïè- ñàííÿ ïðåô³êñ³â, çîáðàæåí³ íà í³é. Прірва Прізвище Прізвисько «ïðå-» ó ñëîâàõ ìîæíà çàì³íèòè íà «äóæå» ó ñëîâàõ ñòàðîñëîâ’ÿí- ñüêîãî ïîõîäæåííÿ íàáëèæåííÿ 䳿 íåïîâíîòà 䳿 ïðèºäíàííÿ ïð³- ïðå- ïðè- 107 108 109
- 63. 63 Îïèøè óÿâíó ïîäîðîæäî áóäü-ÿêî¿ êðà¿íè, âèêîðèñòîâó- þ÷è ñëîâà ç äîâ³äêè. Äîâ³äêà. Ïðèçåìëèòèñÿ, ïðèáëèçíî, ïðèáåðåæíèé, ïðè¿õà- òè, ïðèäèâèòèñÿ, ïðèã³ð’ÿ, ïðèºìíî, ïðèìîðñüêèé, ïðèðîä- íî, ïðèêðàñè. Îäíà ñëóæáà òàêñ³ ïîïðîñèëà ê볺íòà çàïîâíèòè äàí³ äëÿ îïëàòè êàðòêîþ. Ïðîàíàë³çóé ñêðèíøîò ³ çðîáè âèñíîâêè ïðî òå, ÷è âñ³ ñëîâà âæèòî / íàïèñàíî ïðàâèëüíî. Äî ïîäàíèõ ñë³â äîäàé ïðåô³êñè ïðå- àáî ïðè-. Çàïèøè. гарний, кріпити, живлений, орати, добрий, високий, жмурений, кида- ти, солодкий, мудрість, голубити, кислий, старкуватий, значити, везений, красно, злий, гнути, люто, тяжкого, гнати, дорогий, тягну, тримати, чорний. ϳäêðåñëè â ñëîâàõ ³ç ïðåô³êñîì ïðè- ÷åòâåðòó ç ê³íöÿ áóêâó é ïðî÷èòàºø çàê³í÷åííÿ âèñëîâó Â. Øåêñï³ðà: «Æàðò ³íîä³ áóâàº...». 110 111 112 ÓÐÎÊ 18. Íàïèñàííÿ ïðåô³êñ³â ïðå-, ïðè-, ïð³-
- 64. 64 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Ïåðåïèøèñëîâà, óñòàâëÿþ÷è ïðîïóùåí³ ë³òåðè å, è àáî ³. Ó ÿê³é êîëîíö³ âñ³ ñëîâà ìàþòü îäíàêîâèé ïðåô³êñ? пр..стол пр..нижений пр..зирливий пр..борканий пр..нести пр..звисько пр..землений пр..класти пр..звище пр..добрий пр..жовклий пр..краса пр..завзятий пр..чіпливий пр..хилений пр..мудрий пр..скіпливий пр..ярок Ïðîàíàë³çóé ïàðè ñë³â. Ïîÿñíè ¿õí³é ïðàâîïèñ. пребілий прибілений престарий пристарілий прикрашений прекрасний Ïåðåïèøè, óñòàâëÿþ÷è ïðîïóùåí³ ë³òåðè òà ðîçä³ëîâ³ çíàêè. ϳäêðåñëè ñëîâà ç ïðåô³êñàìè ïðå-, ïðè-, ïð³-. Ïîçíà÷, ÷è º òâåðäæåííÿ ïðàâäèâèìè (çà çì³ñòîì òåêñòó). Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ âèä³ëåíèõ ñë³â. 1. За часів Другої світової війни амер..канс..кий хім..к на пр..звище Кувер займався ро..робкою пр..точних збро- йових пр..цілів. 2. Із пр..цілами в нього нічого не вийшло зате під час одного з експер..ментів уся команда бу- квально пр..липла до столу. 3. Цю р..човину з пр..чудо- вими властивостями назвали суп..рклеєм. 4. До 1958-го року пр..красний клей був випущений у масовий обіг. 5. Протягом наступних декількох років Кувер брав участь у розробці й випуску ще 320 видів клею, зокрема для пр..живлення ран. 6. До моменту смерті вченого в 2011-му році йому належало пр..близно 450 патентів. ¹ Òâåðäæåííÿ Ïðàâäà Íåïðàâäà 1 Ó÷åíèé Êóâåð ðîäîì ç Àìåðèêè. 2 Êóâåð ïðàöþâàâ ó ãàëóç³ õ³ì³¿. 3 Êóâåð âèíàéøîâ íàéñëàáøèé ó ñâ³ò³ êëåé. 4 ϳä ÷àñ Äðóãî¿ ñâ³òîâî¿ â³éíè Êóâåð ðîç- ðîáëÿâ â³éñüêîâèé îäÿã. 5 ϳñëÿ âèíàéäåííÿ ñóïåðêëåþ â÷åíèé ñòâîðèâ ùå ïîíàä 450 âèä³â êëåþ. 6 Ó÷åíèé ïîìåð ó 2011 ðîö³. 113 114 115
- 65. 65 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òèä³çíàºøñÿ, ÿê ïèñàòè ñëîâà ³ç ● суфіксами -ечок-, -ечк-; ● суфіксами -ичок-, -ичк-; ● із суфіксами -ив-, -ев-. ÓÐÎÊ 19. ÏÐÀÂÈËÀ ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÁÓÊ Å, È Â ÑÓÔ²ÊÑÀÕ -Å×ÎÊ-, -Å×Ê-, -È×ÎÊ-, -È×Ê-, -ÈÂ-(Î), -ÅÂ-(Î) -ечк-, -ечок- (-єчк-, -єчок-) -ичк-, -ичок- зменшено-пестливі слова: річечка, книжечка, віконечко,вершечок, копієчка слова, утворені від іменників із суфіксами або основою на -ик-, -иц-: вогничок (від вогник), вуличка (від вулиця) Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ïðîàíàë³çóé ïàðè ñë³â. Ïîÿñíè, ÿêà çàêîíîì³ðí³ñòü º â íàïèñàíí³ ñóô³êñ³â. 1) вулиця 2) палиця 3) діжка 4) ліжко вуличка паличка діжечка ліжечко Óòâîðè â³ä ïîäàíèõ ñë³â ñï³ëüíîêîðåíåâ³ ³ç ñóô³êñîì -å÷ê- àáî -è÷ê-. Ïðèäóìàé ³ çàïèøè ðå÷åííÿ ç óòâîðåíèìè ñëîâàìè. Полиця, річка, стежка, вулиця, трава, книжка, рука, індик, земля, гніздо, суниця, грушка, свічка, паляниця, чашка. Ïðî÷èòàé óðèâîê ç åíöèêëîïå䳿. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Шиболе ′т (в перекладі означає «колос», рідше – «те- чія») — характерна мовна особливість, яка дає змогу ідентифікувати групу людей; своєрідний «мовний па- роль», за яким можна розпізнати, що мова, якою розмов- ляє людина, є для неї нерідною. Під час російського вторгнення в Україну в 2022 році мовним паролем українців стало слово паляни- ця. Попри видиму простоту слова, людина, що звикла до фонетики російської мови (де немає м’якого звука ц, 116 117 118 Ëîæêà — ëîæå÷êà, âîäèöÿ — âîäè÷êà. Çðàçîê ÓÐÎÊ 19. Ïðàâèëà íàïèñàííÿ áóêâ å, è â ñóô³êñàõ -å÷îê-, -å÷ê-, -è÷îê-, -è÷ê-, -èâ-(î), -åâ-(î)
- 66. 66 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 азвук л є значно твердішим), вимовляє його з помітним для українського вуха акцентом. Окрім того, Рада на- ціональної безпеки та оборони радила виявляти неносіїв мови також за вимовою інших слів: молодиця, світлиця, нісенітниця, веселка, філіжанка, вештатися, духмя- ний, непереливки, кмітливий, пуцьвірінок, обценьки, теревенити, телепень. За матеріалами енциклопедії «Вікіпедія» Новий пароль українця ß ñèä³ëà ó êðàìíèö³ ó ñâî¿é íîâ³é ñï³äíèö³, ¿ëà ñòèãë³ ïîëóíèö³, óìî÷èëà â öóêîðíèöþ, ùî êóïèëà ó êðàìíèö³ á³ëÿ Óêðçàë³çíèö³. Çàâäàííÿ 1. Äëÿ ÷îãî ïîòð³áåí ìîâíèé ïàðîëü? 2. ×îìó, íà òâîþ äóìêó, äî ñë³â ïåðåâ³ðêè çàðàõîâóþòü âåø- òàòèñÿ, êì³òëèâèé, òåëåïåíü? 3. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ ñë³â ô³ë³æàíêà, íåïåðåëèâêè, ïóöüâ³ð³- íîê. 4. Çíàéäè ñëîâà ç îñíîâîþ íà -èê, -èö. Óòâîðè â³ä íèõ çìåí- øåíî-ïåñòëèâ³ ôîðìè. Çàïèøè ïàðè â çîøèò. Íàïðèêëàä, áëè- ñêàâèöÿ — áëèñêàâè÷êà. Çðîáè òðè êîìïë³ìåíòè áëèçü- ê³é ëþäèí³, âèêîðèñòîâóþ- ÷è ñëîâà ³ç ñóô³êñàìè -å÷ê-, -å÷îê-. Çàïèøè ¿õ ó ôîðì³ çàïèñêè àáî ëèñò³âêè. 119
- 67. 67 Äîáåðè 䳺ñëîâà, ÿê³îïèñóþòü ïîäàí³ çîáðàæåííÿ. Óòâîðè çà çðàçêîì â³ä íèõ ³ìåííèêè çà äîïîìîãîþ ñóô³êñà -èâ(î). Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò -ив- Ñëîâà ç³ çíà÷åííÿì ðåçóëüòàòó ïðàö³ àáî ïðîäóêòó ìàþòü ñóô³êñ -èâ-: âàðèòè — âàðèâî, ïðÿñòè — ïðÿäèâî, ìåðåæèòè — ìåðåæèâî. À òàêîæ ìàðèòè — ìàðèâî. 120 ×èòàòè — ÷òèâî. Çðàçîê 1 3 5 2 4 6 ÓÐÎÊ 19. Ïðàâèëà íàïèñàííÿ áóêâ å, è â ñóô³êñàõ -å÷îê-, -å÷ê-, -è÷îê-, -è÷ê-, -èâ-(î), -åâ-(î)
- 68. 68 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Âèêîíàéòåñòîâ³ çàâäàííÿ. 1. ˳òåðó è òðåáà ïèñàòè â óñ³õ ñóô³êñàõ ðÿäêà А мереж..во, діж..чка Б печ..во, стеж..чка В плет..во, річ..чка Г чт..во, пол..чка 2. ˳òåðó å òðåáà ïèñàòè â óñ³õ ñóô³êñàõ ðÿäêà А вікон..чко, пальч..к Б верш..чок, вагонч..к В гнізд..чко, дон..чка Г подуш..чка, годівн..чка 3. Óñ³ ñëîâà ïèøåìî ç ë³òåðîþ å â ðÿäêó А нож..чок, пр..милий Б мел..во, пр..дорогий В кош..чок, пр..пишний Г свіч..чка, пр..кумедний 121 122 123 124 ÓÐÎÊ 20. ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß Ðîçáåðè ñëîâà çà áóäîâîþ. Прибережний, захворіти, розгадав, хмарка, бездум- ний, значення. Äîáåðè ñëîâà äî ïîäàíèõ ñõåì. 1. 3. 2. 4. Äîáåðè ñï³ëüíîêîðåíåâ³ ñëîâà çà çðàçêîì. Âèçíà÷ ó êîæíîìó ñëîâ³ îñíîâó é çàê³í÷åííÿ. Çðàçîê çóá çóáíèé çóáîê áåççóáèé çóáî÷èñòêà äóõ í³÷ âîëÿ
- 69. 125 ÓÐÎÊ 21. IJÀÃÍÎÑÒÈ×ÍÀÐÎÁÎÒÀ 1. Áóäîâà ñëîâà. Îðôîãðàô³ÿ Äîáåðè äî ïîäàíèõ êîðåí³â ñóô³êñè ç ïåðåë³êó. ì³ñò- + -å÷ê- = ì³ñòå÷êî. Çðàçîê СУФІКСИ -å÷ê- -è÷ê- -å÷îê- -è÷îê- -åí- -åíí- -èâ- КОРЕНІ ãí³çä- ïòàø- âîä- çíà÷- ïå÷- ì³ø- ÷àñí- êîò- äîáð- âåðø- êðîë- Варіант 1 1. Óñ³ ñëîâà ìàþòü ïðåô³êñ ó ðÿäêó À õâîðîáëèâèé, ãóìîâèé Á ñòîìàòîëîã, äîâãîòà  ïðèá³ãòè, ïîäàòè à âðîäëèâèé, ðóõëèâèé 2. Óñ³ ñëîâà º ñï³ëüíîêîðåíåâèìè â ðÿäêó À âåñëî, âåñëîì, âåñëàìè Á á³ëêà, ïîá³ëèòè, á³ëü  âèñîêèé, âèñî÷³íü, âèñîêî à ðóõ, ðóõëèâèé, ðóøíèê 3. Íåïðàâèëüíî âèä³ëåíî çàê³í÷åííÿ â ðÿäêó À ñòîë³â Á ñïðèòíèì  äåíü à çàñîáè 4. Óñ³ ñëîâà ìîæíà ïîºäíàòè ç ïðåô³êñîì ïðè- â ðÿäêó À â’ÿëèé, áèòèé, íåñåíèé Á çåëåíèé, øâèäêèé, òåïëèé  çëèé, ìóäðèé, äîâãèé à õèòðèé, áëèñêó÷èé, æîâòèé 5. Êîð³íü ïðàâèëüíî ïîçíà÷åíî âåëèêèìè ë³òåðàìè ó âàð³àíò³ À ïðî-ÌÎÂ-à Á ïðå-×ÓÄÎ-âèé  íà-ÑÒ²ÍÍ-èé à ùî-ÐÀÍÊÓ 69 ÓÐÎÊ 21. ijàãíîñòè÷íà ðîáîòà 1
- 70. 70 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 6.Óñ³ ñëîâà ïèøåìî ç ïðåô³êñîì ñ- ó ðÿäêó À ..ïîâ³ñòèòè, ..õîäè, ..êàçàòè Á ..ïîïåëèòè, ..÷³ïëÿòè, ..òîïòàíèé  ..ïðè÷èíèòè, ..ñóâàòè, ..êàçàòè à ..ïðîáóâàòè, ..òèñëèé, ..áèòè Варіант 2 1. Óñ³ ñëîâà ìàþòü ïðåô³êñ ó ðÿäêó À çàõìàðíèé, íåëåãêèé Á äîâ³ðà, øâèäêèé  çäîðîâèé, îñîáëèâèé à äîãàäëèâèé, äàëåêèé 2. Óñ³ ñëîâà º ñï³ëüíîêîðåíåâèìè â ðÿäêó À ìèð, ïîìèðèòè, ìèðíèé Á âîäà, âîäèòè, âîäíèé  ëèñèöÿ, ëèñèé, ëèñÿ÷èé à íîñèòè, ïðèíåñòè, áåçíîñèé 3. Ïðàâèëüíî âèä³ëåíî çàê³í÷åííÿ â ðÿäêó À ëþäèíà Á äóáîâîãî  ðàä³ñòü à õîäèëè 4. Óñ³ ñëîâà ìîæíà ïîºäíàòè ç ïðåô³êñîì ïðå- â ðÿäêó À õèòðèé, çëèé, áèòèé Á çåëåíèé, íåñåíèé, òåïëèé  øâèäêèé, ìóäðèé, íèçüêèé à ñâ³òëèé, â’ÿëèé, áëèñêó÷èé 5. Êîð³íü ïðàâèëüíî ïîçíà÷åíî âåëèêèìè ë³òåðàìè ó âàð³àíò³ À ïåðå-˲ÒÍ-èé Á ó-ÇÈÌÊ-ó  ïðå-ÌÓÄÐ-î à íà-ÐÎÄÍ-³ñòü 6. Óñ³ ñëîâà ïèøåìî ç ïðåô³êñîì ç- ó ðÿäêó À ..õóäíóòè, ..øèòè, ..ïîãàä Á ..ïëåòåíèé ..ìèòè, ..÷èñòèòè  ..ñóíóòè, ..áóäèòè, ..øèòè à ..æóâàòè, ..ãóáèòè, ..êóïàòè 1 âàð³àíò 2 âàð³àíò
- 71. 71 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òèä³çíàºøñÿ ● як правильно формулю- вати відповідь на уроці. ÓÐÎÊ 22. ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 5. ³äïîâ³äü íà óðîö³. Ñòðóêòóðà â³äïîâ³ä³. Ðîçãîðíóòà â³äïîâ³äü Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ùîá â³äïîâ³äü íà óðîö³ áóëà ÷³òêîþ é ñòðóêòóðîâàíîþ, äî- òðèìóéñÿ òàêèõ ïîðàä: 1. Âèçíà÷, ÿêèé òèï çàïèòàííÿ ïîñòàâëåíî. Äëÿ öüîãî ïðîàíàë³çóé, ÿêå ïèòàëüíå ñëîâî (ùî? êîëè? ÿê? ÷îìó? òîùî) àáî íàêàçîâå 䳺ñëîâî (ðîçêàæ³òü, ïåðåêàæ³òü, ïî- ÿñí³òü òîùî) âèêîðèñòàíå. 2. Ñôîðìóëþé îñíîâíó òåçó â³äïîâ³ä³ çàëåæíî â³ä òèïó çà- ïèòàííÿ, íàïðèêëàä: Çàïèòàííÿ ³äïîâ³äü ùî òàêå … ? … — öå … êîëè ñòàëîñÿ … ? … ñòàëîñÿ òîä³, êîëè … ÿê çðîáèòè … ? ùîá çðîáèòè …, òðåáà … ÷îìó â³äáóâàºòüñÿ …? … â³äáóâàºòüñÿ òîìó, ùî … 3. Äîáåðè âëàñí³ ïðèêëàäè é ïîÿñíåííÿ, ÿêùî öå ìîæëèâî. 4. Âèêëàäè ñâî¿ äóìêè ïîñë³äîâíî: âñòóï — îñíîâíà ÷à- ñòèíà — âèñíîâîê. 5. Äëÿ ïåðåõîäó ì³æ ÷àñòèíàìè â³äïîâ³ä³ âèêîðèñòîâóé äî- ïîì³æí³ ñëîâà: ïî-ïåðøå, ïî-äðóãå, îêð³ì òîãî, íàïðè- êëàä, îòæå òîùî. Ñêîðèñòàâøèñü ïîðàäàìè åêñïåðòà, çàïèøè çâ’ÿçíó â³äïîâ³äü íà îäíå ³ç çàïè- òàíü. Ïåðåâ³ð ñåáå çà ïîäà- íèì ÷åêëèñòîì. А Що таке префікс? Б Що таке суфікс? В Як визначити корінь слова? Г Які слова є спільнокорене- вими? 126 Чеклист «Як перевірити відповідь?» 5 ÿ ñôîðìóëþâàâ / ñôîðìóëþ- âàëà ÷³òêó òåçó äî îñíîâíîãî çàïèòàííÿ (ïðåô³êñ — öå …; ñóô³êñ — öå; ùîá âèçíà÷èòè êîð³íü, òðåáà …; ñï³ëüíîêî- ðåíåâèìè º òàê³ ñëîâà…); 5 ÿ ä³áðàâ / ä³áðàëà âëàñí³ ïðèêëàäè òà ïîÿñíåííÿ; 5 ìî¿ äóìêè âèêëàäåí³ ïîñë³- äîâíî: âñòóï — îñíîâíà ÷àñòèíà — âèñíîâîê; 5 ÿ âèêîðèñòàâ / âèêîðèñòàëà äîïîì³æí³ ñëîâà. 71 ÓÐÎÊ 22. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 5
- 72. 72 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Îö³íèïèñüìîâó â³äïîâ³äü, ÿêó íàïèñàâ / íàïèñàëà îäíî- êëàñíèê / îäíîêëàñíèöÿ, âèêîðèñòîâóþ÷è ÷åêëèñò ³ç ïîïå- ðåäíüî¿ âïðàâè. Ïîðàäü, ÿê ìîæíà ïîë³ïøèòè â³äïîâ³äü. Âèçíà÷, ÿê ìîæíà ïîêðàùèòè ïîäàí³ óñí³ â³äïîâ³ä³. ßêèõ ïîðàä íå äîòðèìàíî?  Á À Префікси — це, як його, ну, не букви, а кіль- ка букв, які є в слові. О, згадала! Це ж воно! Точно! Я скажу зараз! Це префікси, які після кореня в словах! Ееееммм… префікси… ну я не знаааю… може, хай хтось інший скаже. Ïåðåïèøè é çàïîâíè òàáëèöþ, ñôîðìóëþâàâøè êëþ÷î- âó òåçó äî êîæíîãî ³ç çàïèòàíü çà çðàçêîì. Запитання Ключова теза (відповідь) 1. Що таке Мюнхен? 2. Чому потрібно захищати тварин? 3. Коли Україна здобула незалежність? 4. Як визначити закінчення в слові? 5. Назвіть три причини глобального потепління. Äî äâîõ òåç ³ç ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè äîäàé âñòóï, ïðèêëà- äè, ïîÿñíåííÿ é âèñíîâêè. Îçâó÷ ðîçãîðíóòó â³äïîâ³äü ñâîºìó îäíîêëàñíèêó / îäíîêëàñíèö³. Ïîïðîñè äàòè çâî- ðîòíèé çâ’ÿçîê, âèêîðèñòîâóþ÷è çàïèòàííÿ íèæ÷å. 1. Чи повністю розкрито тему? 2. Чи потребує відповідь уточнень або виправлень щодо правильності? 3. Чи вдалий початок відповіді? 4. Чи вдалий кінець відповіді? 5. Чи доречною була інтонація, міміка, жести? 6. Чи були мовні помилки у відповіді? 127 128 129 130 Ùî òàêå ²ñïàí³ÿ? — ²ñïàí³ÿ — öå êðà¿íà, ðîçòàøîâàíà â ªâðîï³. Çðàçîê
- 73. 73 Ïðîàíàë³çóé ä³àëîã. Çðîáèâèñíîâêè ïðî òå, ùî òàêå êðàä³æêà. ×è çàâæäè âîíà ñòîñóºòüñÿ ìàòåð³àëüíèõ ðå- ÷åé? 131 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● академічна добро- чесність; ● порушення академіч- ної доброчесності. ÓÐÎÊ 23. ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 6. Ïîíÿòòÿ àêàäåì³÷íî¿ äîáðî÷åñíîñò³ Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Àêàäåì³÷íà äîáðî÷åñí³ñòü — öå ñóêóïí³ñòü ïðèíöèï³â ÷åñ- íîñò³ é ïðîçîðîñò³, ÿêèõ ìàþòü äîòðèìóâàòèñÿ âñ³ ó÷àñíèêè îñâ³òíüîãî ïðîöåñó: ó÷í³, ó÷èòåë³, âèõîâíèêè òîùî. ª äåê³ëüêà âèä³â ïîðóøåííÿ àêàäåì³÷íî¿ äîáðî÷åñíîñò³: 5 ïëàã³àò (ïîõîäèòü â³ä ëàòèíñüêîãî «plagium», ùî îçíà÷ຠ«êðàä³æêà») – öå ïðèñâîºííÿ ðåçóëüòàò³â ÷óæî¿ ðîçóìî- âî¿ ïðàö³ áåç çàçíà÷åííÿ ñïðàâæíüîãî àâòîðà / àâòîðêè; 5 ôàáðèêàö³ÿ — âèãàäóâàííÿ äàíèõ ÷è ôàêò³â; 5 ôàëüñèô³êàö³ÿ — ñâ³äîìà çì³íà íàÿâíèõ äàíèõ ³ ôàêò³â; 5 ñïèñóâàííÿ — âèêîíàííÿ ïèñüìîâèõ ðîá³ò ³ç çàëó÷åí- íÿì çàáîðîíåíèõ äæåðåë ³íôîðìàö³¿, çîêðåìà ï³ä ÷àñ îö³íþâàííÿ ðåçóëüòàò³â íàâ÷àííÿ; 5 íåîá’ºêòèâíå îö³íþâàííÿ — ñâ³äîìå çàâèùåííÿ àáî çàíèæåííÿ îö³íêè ðåçóëüòàò³â íàâ÷àííÿ çäîáóâà÷³â îñâ³- òè òîùî. Привіт, Лізо! У тебе новий телефон? Привіт! Так, хтось забув у роздягаль- ні — я забрала його собі. А ти вчора мій твір списував! Це теж крадіжка! Може, краще повернути? Це ж крадіжка! ÓÐÎÊ 23. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 6 73
- 74. 74 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Îçíàéîìñÿç ïðè÷èíàìè ñïèñóâàííÿ. Óêëàäè ñïèñîê â³ä íàéïîøèðåí³øèõ, íà òâîþ äóìêó, äî íàéìåíø ïîøèðå- íèõ. Ñâîþ ïðîïîçèö³þ îá´ðóíòóé. лінь брак часу надмір інформації нецікавий/ непотрібний предмет ігнорування проблеми вчителями отримання хорошої оцінки страх так легше Äæåðåëî: https://saiup.org.ua Çàïðîïîíóé 2-3 ïðàâèëà ðîáîòè â êëàñ³, ÿê³ äîïîìîæóòü óíèêíóòè ñïèñóâàííÿ. Ïðîàíàë³çóé ïîäàí³ ñèòóàö³¿ é âèçíà÷, ÿê³ âèäè ïîðó- øåíü àêàäåì³÷íî¿ äîáðî÷åñíîñò³ òðàïèëèñÿ â øêîëÿð³â / øêîëÿðîê. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. Ïîì³ðêóé, äî ÷îãî òàê³ ñèòóàö³¿ ìîæóòü ïðèçâåñòè â ìàéáóòíüîìó. Це Васько. Він отримав завдання розпитати рідних про їхні професії й підготувати мінівиступ у класі. Мама Васька була дуже зайнята, до дідуся й бабусі далеко їхати, тому хлопець засів в інтернет й описав ті професії, про які було найбільше інформації. Виступ вийшов вдалим, і Васько отримав гарну оцінку. Це Таня. Таня не підготувалася до підсумкового тес- ту. Але їй дуже пощастило, бо поруч сидить найкраща подружка — відмінниця Оля. Правда, Тані довелося весь урок відволікати однокласницю на свій варіант тесту. У резуль- таті Оля написала підсумкову роботу гірше, ніж Таня, але ж дружба важливіша. Хіба ні? Васько Таня À Á 132 133 134
- 75. 75 Це Юрчик. Юрчик —спортсмен, тому на виконання домашніх завдань йому майже ніколи не вистачає часу: хлопець постійно тренується. Добре, що є ГДЗ. Саме завдяки готовим від- повідям Юрчик усюди встигає – і гарно ви- ступати на змаганнях, і непогано вчитися. Це Христя. Христя дуже не любить писати твори. Цьо- го разу додому задали опис картини з пейза- жем. У Христі є старша сестра Наталя, яка дбайливо зберігає всі свої зошити за мину- лі класи. «А раптом моя сестра вчилася за тим самим підручником і виконувала це ж завдання?» – подумала Христя. Їй пощасти- ло: твір з виправленими помилками дівчин- ка переписала, і вчителька виокремила його як найкращий у класі. Звичайно, Христя ні- чого не сказала сестрі. Юрчик Христя  à Îáåðè îäíó ³ç ñèòóàö³é, îïèñàíèõ ó ïîïåðåäí³é âïðàâ³. Îïèøè, ÿê íà êîæíó ³ç íèõ ìîæóòü çðåàãóâàòè: 1. Мама Васька (текст А). 2. Відмінниця Оля (текст Б). 3. Сестра Наталя (текст Г). 135 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Îäíà ç îçíàê ïëàã³àòó — â³äñóòí³ñòü âêàç³âêè íà àâòîðà / àâòîðêó àáî äæåðåëî ³íôîðìàö³¿. Ùîá äîòðèìóâàòèñÿ àêà- äåì³÷íî¿ äîáðî÷åñíîñò³, òðåáà çàâæäè çàçíà÷àòè ö³ äàí³ äëÿ òåêñò³â, ôîòîãðàô³é, â³äåî òîùî. ÓÐÎÊ 23. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 6
- 76. 76 ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 2 Ïîð³âíÿéäâà óðèâêè ç ó÷í³âñüêèõ ïðåçåíòàö³é. Ó ÿêîìó âàð³àíò³ äîòðèìàíî ïðèíöèï³â àêàäåì³÷íî¿ äîáðî÷åñíî- ñò³? Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. Ïðîàíàë³çóé ñèòóàö³¿. Çðîáè âèñíîâêè ïðî äîòðèìàííÿ àêàäåì³÷íî¿ äîáðî÷åñíîñò³. 136 137 Ñèòóàö³ÿ 2 Французький суд оштрафував відомого художника Джеффа Кунса та його студію на 135 тисяч євро за керамічну скульптуру, яка практично ідентична до рекламного зображення, опублікованого в середині 80-х років минулого століття. Це вже не перший випадок, пов’язаний з ім’ям скандального митця. Ñèòóàö³ÿ 1 У нашої вчительки Вікторії Всеволодівни є групка дітей- помічників. Вони завжди готові виручити: прибрати в класі, вимити дошку, підготувати концертну програму, подарувати великий букет на свято... Тому Вікторія Всеволодівна теж допомагає своїм улюбленцям. Іноді підкаже правильну відповідь або ж просто підвищить оцінку активістові. А хіба ж може бути по-іншому?
- 77. 77 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òèä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● словотвір; ● непохідне слово; ● похідне слово; ● твірне слово; ● твірна основа; ● словотвірний ланцюжок. ÓÐÎÊ 24. Ç̲ÍÞÂÀÍÍß ² ÒÂÎÐÅÍÍß Ñ˲Â. Ò²ÐÍÅ ÑËÎÂÎ. ÑËÎÂÎÒ²ÐÍÈÉ ËÀÍÖÞÆÎÊ Ïîì³ðêóé, ÿêå ñëîâî â êîæí³é ³ç ïàð º ïîõ³äíèì, à ÿêå — íåïîõ³äíèì. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. рука рукав звичайний надзвичайний 1 3 2 4 безмежжя ціна межа цінний Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ñëîâîòâ³ð — öå ðîçä³ë íàóêè ïðî ìîâó, ùî âèâ÷ຠñïî- ñîáè òâîðåííÿ ñë³â. Íåïîõ³äíèìè º ò³ ñëîâà, ïîõîäæåííÿ ÿêèõ ìè íå ìî- æåìî âñòàíîâèòè. Âàæêî ñêàçàòè, â³ä ÿêèõ ñë³â âîíè áóëè óòâîðåí³, àäæå öå â³äáóëîñÿ äóæå äàâíî. Çàçâè÷àé íåïî- õ³äí³ ñëîâà íå ìàþòü ïðåô³êñ³â ³ ñóô³êñ³â. Ïîõ³äí³ ñëîâà ìè óòâîðþºìî â³ä ³íøèõ ñë³â. Íàïðèêëàä, ñëîâî ñàäîê º ïîõ³äíèì, àäæå óòâîðèëîñÿ â³ä ñëîâà ñàä. Çäåá³ëüøîãî ïîõ³äí³ ñëîâà ìàþòü ñóô³êñè àáî ïðåô³êñè: âåñíÿíèé, ïðåìóäðèé, ð³äøå — ëèøå êîð³íü: á³ã (óòâîðå- íî â³ä á³ãàòè). 138 ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3
- 78. ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 Ðîçïîä³ëè ñëîâàó äâ³ êîëîíêè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Сила, прегарний, найкращий, хмарочос, сильний, день, океан, щоденний, ходити, хмара, гарний. Íåïîõ³äí³ Ïîõ³äí³ Çàâäàííÿ 1. Çíàéäè é âèïèøè ò³ ñëîâà, ÿê³ óòâîðþþòü ïàðè çà ïðèíöè- ïîì «íåïîõ³äíå — ïîõ³äíå». Íàïðèêëàä, ñèí³é — ïðåñèí³é. 2. ßêå ç³ ñë³â óòâîðåíå â³ä äâîõ? Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 3. ×îìó â ñëîâ³ ïðåãàðíèé ïèøåìî ïðåô³êñ ïðå-? 4. ×îìó â ñëîâ³ ùîäåííèé ïèøåìî äâ³ í? 5. ³ä áóäü-ÿêèõ äâîõ íåïîõ³äíèõ ñë³â óòâîðè ïî îäíîìó ïî- õ³äíîìó é çàïèøè. 6. Ñêëàäè ³ çàïèøè ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó áóäóòü ùîíàéìåíøå ï’ÿòü ñë³â ³ç ö³º¿ âïðàâè. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ïðîàíàë³çóéìî ñëîâî øàôêà. Âîíî óòâîðåíå â³ä ñëî- âà øàôà çà äîïîìîãîþ ñëîâîòâ³ðíîãî ñóô³êñà -ê-, ÿêèé äîäàëè äî îñíîâè øàô- (òâ³ðíà îñíîâà). Ñëîâî øàôà íàçèâàºìî òâ³ðíèì, à øàôêà — ïîõ³äíèì â³ä íüîãî. Òâ³ðíó îñíîâó ïîçíà÷àþòü íàä ñëîâîì «ðàìî÷êîþ»: Твірне слово Твірна основа Твірна основа Словотвірний засіб (суфікс) Похідне слово шафа → шаф + к + а ßê øóêàòè òâ³ðíå ñëîâî? Ç-ïîì³æ ñï³ëüíîêîðåíåâèõ ñë³â ïîòð³áíî âèáðàòè òå, ÿêå â³äð³çíÿºòüñÿ íàéìåíøîþ ê³ëüê³ñòþ çíà÷óùèõ ÷àñòèí â³ä ïîõ³äíîãî ñëîâà. Íàïðèêëàä, ïðîô³íàíñóâàòè — ô³- íàíñèñò, ô³íàíñè, ô³íàíñóâàòè (äî òâ³ðíîãî ñëîâà ô³- íàíñóâàòè äîäàíî ñëîâîòâ³ðíèé çàñ³á — ïðåô³êñ ïðî-); òåëåôîííèé — òåëåôîíóâàòè, òåëåôîí (äî òâ³ðíîãî ñëîâà òåëåôîí äîäàíî ñëîâîòâ³ðíèé çàñ³á — ñóô³êñ -í-). 139 78
- 79. 79 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ñëîâîòâ³ðíèéëàíöþæîê — öå ñëîâà, ðîçòàøîâàí³ â ïîðÿäêó òâîðåííÿ îäíå â³ä îäíîãî. Êîæíå ïîïåðåäíº ñëîâî áóäå òâ³ðíèì äëÿ íàñòóïíîãî. Íàïðèêëàä: äåíü → äåííèé → ùîäåííèé → ùîäåííèê. Ñëîâî äåíü º òâ³ðíèì äëÿ äåííèé, ñëîâî äåííèé º òâ³ðíèì äëÿ ùîäåííèé òîùî. Âèçíà÷, ÿêå ñëîâî â äóæêàõ º òâ³ðíèì äëÿ ïîäàíîãî. Ïî- ÿñíè. 1) будиночок (будувати, будівельник, будинок); 2) лікарняний (лікувати, лікарня, лікар); 3) мережевий (мережа, помережити, мереживо); 4) бавовняний (бавити, бавовна, розбавити). Ïåðåïèøè ïîäàí³ ïàðè ñë³â. Ïîçíà÷ òâ³ðíå ñëîâî, òâ³ðíó îñíîâó, ñëîâîòâ³ðíèé çàñ³á. Кут — куток, день — денний, спати — проспати, пів- ніч — північний, малювати — перемалювати. Çàïèøè ïîäàí³ ñëîâà òàê, ùîá êîæíå íàñòóïíå áóëî óòâîðåíèì â³ä ïîïåðåäíüîãî. 1. Водний, підводник, вода, підводний. 2. Розподіл, поділити, ділити, розподілити. 3. Сон, сонничок, сонний, сонник. 4. Вишивати, шити, вишити, вишиванка, вишиваний. ³äíîâè ïðîïóùåí³ ñëîâà â ñëîâîòâ³ðíîìó ëàíöþæêó. 1. День — ??? — щоденний — щоденник. 2. Сніг — сніжний — ??? — підсніжник. 3. Комп’ютер — ??? — комп’ютерник. 4. Світло — ??? — світлячок. 5. Сіль — ??? — засолити. 6. Чобіт — ??? — чоботарський. 142 140 141 143 ÓÐÎÊ 24. Çì³íþâàííÿ ³ òâîðåííÿ ñë³â Твірне слово Похідне слово Похідне слово Твірне слово День → денний → щоденний
- 80. 80 ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò ÓÐÎÊÈ ÎÑÍÎÂͲ ÑÏÎÑÎÁÈ ÑËÎÂÎÒÂÎÐÅÍÍß 25-26. 80 Ñïîñ³á ñëîâîòâîðåííÿ Ïîÿñíåííÿ Ïðèêëàäè ïðåô³êñàëüíèé ñëîâà óòâîðþºìî çà äîïîìîãîþ äîäàâàííÿ ïðåô³êñà äî òâ³ðíîãî ñëîâà êèíóòè — ñêèíóòè, áèòè — çáèòè, á³ãòè — ïðèá³ãòè ñóô³êñàëüíèé ñëîâà óòâîðþºìî çà äîïîìîãîþ äîäàâàííÿ ñóô³êñà äî òâ³ðíî¿ îñíîâè á³ëèé — á³ëÿâèé, àêòîð — àêòîðêà, ìîðå — ìîðñüêèé ïðåô³êñàëüíî- ñóô³êñàëüíèé ñëîâà óòâîðþºìî çà äîïîìîãîþ îäíî÷àñíîãî äîäàâàííÿ ïðåô³êñà òà ñóô³êñà äî òâ³ðíî¿ îñíîâè ïëå÷å — íàïë³÷íèê, äîáðèé — ïî-äîáðîìó, ò³íü — çàò³íîê áåçàô³êñíèé ñëîâà óòâîðþºìî çà äîïîìîãîþ â³äêèäàííÿ â³ä òâ³ðíî¿ îñíîâè ïðåô³êñ³â, ñóô³êñ³â, çàê³í÷åíü á³ãàòè — á³ã, õîäèòè — õ³ä, çåëåíèé — çåëåíü ñêëàäàííÿ îñíîâ àáî ñë³â ñëîâà óòâîðþºìî çà äîïîìîãîþ ïîºäíàííÿ ê³ëüêîõ îñíîâ àáî ñë³â / ÷àñòèí ñë³â ê³íî + òåàòð — ê³íîòåàòð, áóä³âåëüíèé + ìàòåð³àëè — áóäìàòåð³àëè àáðåâ³àö³ÿ ñëîâà óòâîðþºìî çà äîïîìîãîþ ïîºäíàííÿ ïåðøèõ ë³òåð äåê³ëüêîõ ñë³â ªâðîïåéñüêèé Ñîþç — ªÑ, Çáðîéí³ ñèëè Óêðà¿íè — ÇÑÓ ïåðåõ³ä ç îäí³º¿ ÷àñòèíè ìîâè â ³íøó ñëîâà çì³íþþòü íàëåæí³ñòü äî ÷àñòèíè ìîâè â³éñüêîâèé (ïðèêì.) ÷îëîâ³ê — â³éñüêîâèé (³ì.) ïðè¿õàâ, õâîðèé (ïðèêì.) ÷îëîâ³ê — õâîðèé (³ì.) çàéøîâ ó ïàëàòó Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê óòâîðþþòü ñëîâà çà äîïîìîãîþ ● префіксального способу; ● суфіксального способу; ● префіксально-суфіксального способу; ● безафіксного способу; ● складанням основ або слів; ● абревіацією; ● переходу з однієї частини мови в іншу.
- 81. 81 Âèçíà÷ ñïîñ³á òâîðåííÿñë³â ó ïîäàíèõ ïàðàõ. 1) хід — хідник. 2) черговий учень — прийшов черговий. 3) вітер — вітрисько. 4) злий — презлий. 5) питати — запитати. 6) зовнішнє незалежне оцінювання — ЗНО. 7) масажувати — масаж. 8) гумор — гумористичний. 9) покірний — непокірний. 10) воля — визвольний. Óòâîðè çà äîïîìîãîþ ïðåô³êñ³â íîâ³ ñëîâà. Ïîçíà÷ òâ³ð- í³ îñíîâè â óòâîðåíèõ ïàðàõ. 1. З- (с-, зі-): бити, писати, в’янути, шити, чистити. 2. Від- (віді-): проситися, рвати, котити. 3. Під- (піді-): бігти, йти, мести. 4. Роз- (розі-): казати, питати, нести, брати. ³ä ïîäàíèõ ñë³â óòâîðè íîâ³ çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â. Çà- ïèøè òâ³ðíå òà ïîõ³äíå ñëîâà, ïîçíà÷ ñëîâîòâ³ðíó ÷àñ- òèíó. Стіна, урок, клас, лимон, ціна, квартира, земля. Âèçíà÷, ÿêå ç ÷îòèðüîõ ñë³â ó êîæí³é ãðóï³ óòâîðåíå ÍÅ ñóô³êñàëüíèì ñïîñîáîì. 1. Ніченька, киянин, міськком, артилерист. 2. Школяр, прекрасний, кавалерист, вазочка. 3. Каменяр, джерельце, сінокіс, земляк. 4. Далечінь, хмарище, мандрівник, електрон. 5. Лісок, зіронька, оскал, духовний. 6. Дівчатко, прадавній, хлопчачий, денний. Ó âèçíà÷åíèõ ñëîâàõ ï³äêðåñëè òðåòþ â³ä ïî÷àòêó áóêâó é ïðî÷èòàºø ïð³çâèùå àâòîðà âèñëîâó: «Äðóæáà çàê³í÷ó- ºòüñÿ òàì, äå ïî÷èíàºòüñÿ íåäîâ³ðà». 144 145 146 147 ÓÐÎÊÈ 25-26. Îñíîâí³ ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ
- 82. 82 ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 Ðîçñîðòóé ñëîâàó äâ³ êîëîíêè. Роздоріжжя, перекотити, напівправда, спросоння, підрозділ, затишок, подарувати, заземлювати, зловті- шатися. Óòâîðåí³ ïðåô³êñàëüíèì ñïîñîáîì Óòâîðåí³ ïðåô³êñàëüíî- ñóô³êñàëüíèì ñïîñîáîì Âèçíà÷ òâ³ðíå ñëîâî òà ñïîñ³á òâîðåííÿ ïîäàíèõ ñë³â. Ïåðåäìîâà — ìîâà (òâ³ðíå), ñïîñ³á òâîðåííÿ — ïðåô³êñàëüíèé. Çðàçîê Пришкільний, краєзнавець, розпустити, навушник, до- їхати, підліток, відбігти, киянин, сонний, землерийка, ту- ристичний, сніговій. Âèïèøè ç ïîäàíîãî òåêñòó ñëîâà, óòâîðåí³ âêàçàíèìè ñïîñîáàìè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. (1) Компанія «ІВМ» створила найпотужніший у світі комп’ютер. (2) За швидкістю обробки інформації він дорів- нює інтелекту кота. (3) Спеціалісти компанії зробили смі- ливу заяву. (4) Через 20-30 років вони створять комп’ютер з потужністю людського мозку. Ñïîñ³á òâîðåííÿ Ñëîâî ñóô³êñàëüíèé ïðåô³êñàëüíèé ïðåô³êñàëüíî-ñóô³êñàëüíèé Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ðîçð³çíÿé: Ïðåô³êñàëüíèé ñïîñ³á òâîðåííÿ Ïðåô³êñàëüíî-ñóô³êñàëüíèé ñïîñ³á òâîðåííÿ Äî òâ³ðíîãî ñëîâà ³ç ñóô³êñîì ïðèºäíóºìî ïðåô³êñ: ïîê³ðíèé — íåïîê³ðíèé. Äî òâ³ðíîãî ñëîâà ïðèºäíóºìî îäíî÷àñíî ³ ïðåô³êñ, ³ ñóô³êñ: ìåæà — áåçìåæíèé (íåìຠñëîâà ìåæíèé). 148 149 150
- 83. 83 Çàâäàííÿ 1. Óòâîðè 2ïîõ³äí³ ñëîâà â³ä ñëîâà êîìï’þòåð. 2. Ðîçòàøóé ñëîâà íàäøâèäêèé, øâèäê³ñòü, øâèäêèé ó ñëî- âîòâ³ðíèé ëàíöþæîê. Çàïèøè. Âèçíà÷ ñëîâîòâ³ðí³ çàñîáè òà ñïîñîáè òâîðåííÿ ñë³â. 3. Âèïèøè ç òåêñòó ïðèíàéìí³ 4 íåïîõ³äí³ ñëîâà. 4. ³ä áóäü-ÿêîãî ñëîâà ç òåêñòó óòâîðè ÿêíàéäîâøèé ñëî- âîòâ³ðíèé ëàíöþæîê. Âèçíà÷ ³ çàïèøè ñïîñ³á òâîðåííÿ ïîäàíèõ ãðóï ñë³â. 1. Полюбляти, розростися, безробітний. 2. Адресат, дипломник, дружний. 3. Пречудовий, піднесений, промовчати. 4. Косар, читання, гарнесенький. 5. ООН, ТСН, ЮНЕСКО, ЗСУ. 6. Зорепад, спецодяг, бронетехніка, Вугледар. 7. Поранений, черговий, військовий. 8. Роздум, блакить, темінь. Äî ïîäàíèõ ÷àñòèí ñëîâà äîáåðè ïî÷àòêîâ³ ÷àñòèíè òàê, ùîá óòâîðèòè ñëîâî ñïîñîáîì îñíîâîñêëàäàííÿ. Çàïèøè. парк мен спорт зірка потяг трек 151 152 ÓÐÎÊÈ 25-26. Îñíîâí³ ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ
- 84. 84 ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ Донецький басейн Âèçíà÷ñëîâà, ó ÿêèõ â³äáóâñÿ ïåðåõ³ä ç îäí³º¿ ÷àñòèíè ìîâè â ³íøó. Âèïèøè ¿õ ³ çðîáè ðîçá³ð çà áóäîâîþ. Âè- êîíàé çàâäàííÿ. 1. Багато вчених намагалися створити літальні апарати. 2. Щасливцем став відкритий до нового Леонардо да Він- чі. 3. Цей винахідник розмовляв італійською, іспанською та французькою. 4. Перший його проєкт вважають прототипом сучасного гелікоптера. 5. Ідеї Леонардо да Вінчі й досі ніби з далекого майбут- нього. Çàâäàííÿ Çíàéäè ³íôîðìàö³þ ïðî óêðà¿íñüêèõ âèíàõ³äíèê³â, ÿê³ ðîçðîá- ëÿëè ë³òàëüí³ àïàðàòè. Îôîðì ¿¿ ó âèãëÿä³ ³íôîãðàô³êè é ïðå- çåíòóé äëÿ îäíîêëàñíèê³â / îäíîêëàñíèöü. Äîáåðè äî ïîäàíèõ ìàëþíê³â ñêëàäíîñêîðî÷åí³ ñëîâà àáî àáðåâ³àòóðè. 153 154 1 2 4 5 3 прапор Сполучених Штатів Америки Середня загальноосвітня школа №32 • Найбільшими центрами видобутку є Донецьк, Макіївка, Горлівка, Павлоград, Димитров, Торез, Ровеньки, Довжанськ. • У 60% шахт Донецького басейну вугілля видобувають на глибинах більш ніж 600 м. Саме ці шахти забезпечують понад половину видобутку. • Середня глибина видобутку вугілля в басейні становить 700 м. • Максимальна — понад 1400 м. • Для 40 % шахт характерні пласти вугілля, які є небезпечними щодо викидів газу.
- 85. 85 Âèêîðèñòàé ñëîâà çäîâ³äêè (àáî äîäàé ñâî¿) é óòâî- ðè ñïîñîáîì îñíîâîñêëàäàííÿ ìîæëèâ³ íàçâè ïðîôåñ³é ìàéáóòíüîãî. Çíàâåöü, äðîíè — äðîíîçíàâåöü. Çðàçîê Äîâ³äêà. Êîðåêòîð, ðîçâ³äíèê, âèãàäíèê, ³ëþñòðàòîð, êîí- ñòðóêòîð, áàéê, ïàëèâî, äðîí, ïðîòåç, äâèãóí. ³ä ïîäàíèõ ñëîâîñïîëó÷åíü óòâîðè ñëîâà ñïîñîáîì îñ- íîâîñêëàäàííÿ çà ïîäàíèì çðàçêîì. Ðóáàòè äðîâà — äðîâîðóá. Çðàçîê Міська рада, міський комітет, міське будівництво. Ïðîàíàë³çóé îïèñ ìàã³÷íèõ ïðåäìåò³â ³ç ñå𳿠êíèæîê ïðî Ãàðð³ Ïîòòåðà. Îáåðè äî êîæíîãî íàçâó ç äîâ³äêè. Ïîÿñ- íè, ÿêèì ñïîñîáîì óòâîðåí³ ö³ ñëîâà. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Äîâ³äêà. Âîãíåáëèñêàâêà, ïëàù-íåâèäèìêà, ëåòèêëþ÷, âîâêîòðóòà. 155 156 157 У третій книжці про Гаррі Поттера це найсучасніша спортивна мітла. Має першокласний держак, вкритий лаком. Кожен березовий прутик на хвості ретельно дібраний і пройшов аеродинамічні випробування. Це за- безпечило неперевершену рівновагу й блискавичну точність. 1 Магічний предмет, який використовують для того, щоб перенести чарівника або чарівницю з одного місця в інше. Для цього застосовують закляття «Летус». На вигляд є зви- чайним предметом, але непривабливим: порвані черевики, зіпсовані речі, щоб людям не хотілося торкатися. 3 Одяг, який допомагав ставати непомітним. Раніше це належало Джеймсу Поттеру — татові Гаррі. На Різдво Дамблдор подарував цей предмет одягу маленькому чаклу- ну разом із запискою: «Твій батько залишив його мені. Користуйся ним із розумом». Цей одяг не раз виручав Гаррі та його друзів з біди. 2 ÓÐÎÊÈ 25-26. Îñíîâí³ ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ
- 86. 86 ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 Çàâäàííÿ 1. Íàìàëþé÷îòèðè çãàäàí³ ìàã³÷í³ ïðåäìåòè. 2. Îáåðè îäèí ïðåäìåò ç³ ñïèñêó é îïèøè äåòàëüí³øå, ÿêèé â³í ì³ã áè áóòè íà âèãëÿä. 3. Âèãàäàé íàçâó ñâîãî ìàã³÷íîãî ïðåäìåòà, âèêîðèñòîâóþ÷è îñíîâîñêëàäàííÿ. 4. Óïîðÿäêóé ñïèñîê ³ç ï’ÿòè ïðåäìåò³â, ÿê³ âèãàäàëè òâî¿ îä- íîêëàñíèêè òà îäíîêëàñíèö³. Досить складне для приготування зілля, яке полегшує переверт- ням дні перетворення. Застосування просте. Перевертень п’є напій кілька днів до та під час повного місяця й після перетво- рення зберігає людську свідомість, стаючи просто спокійною нешкідливою тваринкою. 4 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● розпізнавати складні слова; ● писати слова з пів, напів. ÓÐÎÊ 27. ÏÎÍßÒÒß ÏÐÎ ÑÊËÀÄͲ ÑËÎÂÀ. Ñïîëó÷í³ î, å. Ñëîâà ç ï³â, íàï³â Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ñêëàäíèìè íàçèâàºìî ñëîâà, ÿê³ ìàþòü äâà êîðåí³: åêñêóðñîâîä, âîäîêàíàë. Òàêîæ äî ñêëàäíèõ íàëåæàòü ñëîâà, óòâîðåí³ çà äîïî- ìîãîþ ³íøîìîâíîãî ïðåô³êñà: àåðîäèíàì³êà, ïñåâäîðå- ôåðåíäóì. Íà ìåæ³ ÷àñòèí ñêëàäíîãî ñëîâà ìîæóòü ñòîÿòè ñïîëó÷- í³ î, å. Ö³ ãîëîñí³ íàçèâàþòü ³íòåðô³êñàìè. Çàïèøè íàçâè çîáðàæåíîãî êóõîííîãî íà÷èííÿ. ßê³ ç íèõ º ñêëàäíèìè ñëîâàìè? ϳäêðåñëè ò³, ó ÿêèõ º ñïîëó÷í³ ãîëîñí³. А Б В Г Д 158
- 87. Ñêîíñòðóþé íàçâè âèãàäàíèõ³ñòîò. Çàïèøè. Ó ÿêèõ ñëî- âàõ º ñïîëó÷í³ ãîëîñí³? Íàìàëþé îäíó ç âèãàäàíèõ ³ñòîò. Ãîñòðîâóñèé êóöîõâ³ñò. Çðàçîê Ãîñòðî Äèâíî Êðèâî Ïðÿìî Íîñî Ðîòî Çåìëå Êóöî Ðîãèé Çóáèé Âóñèé Ëàïèé Õâ³ñò ¯ä Æóé Ñïëþõ ЧАСТИНА 1 ЧАСТИНА 3 ЧАСТИНА 2 ЧАСТИНА 4 ²ç ïîäàíèõ íàáîð³â ë³òåð óòâîðè ñêëàäí³ ñëîâà. Çàïèøè. 2 5 1 4 3 6 мотоспортвело радіомайстерня- теле лікування- водосвітло станція- теплоелектро мотогуртокавто гідро- динамікатермо Ïðîàíàë³çóé òåêñòè. Ó ÿêèõ ³ç íèõ º ñêëàäí³ ñëîâà? Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. 159 160 161 ÓÐÎÊ 27. Ïîíÿòòÿ ïðî ñêëàäí³ ñëîâà https://tsn.ua > tags > міносвіти Міносвіти — усі останні новини на сьогодні від ТСН Останні актуальні новини онлайн за запитом Міносвіти. Найсвіжіша інформація прямо зараз на сайті ТСН Найпопулярнішим авто у Європі вперше став електромобіль Електрокросовер Tesla Model Y вийшов у лідери на європейському ринку. Це стало можливим завдяки збільшенню обсягів виробництва на німецькій гігафабриці Tesla Б А 87
- 88. 88 ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 Çàâäàííÿ 1. Íàÿêîìó ç³ ñêðèíøîò³â á³ëüøå ñêëàäíèõ ñë³â? 2. Ùî âîíè îçíà÷àþòü? 3. ßêå ³ç çîáðàæåíü ìîæíà íàçâàòè íîâèíîþ, à ÿêå — í³? Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 4. Çíàéäè â ³íòåðíåò³ îñòàíí³ íîâèíè ïðî åëåêòðîìîá³ë³. Êî- ðîòêî ïåðåêàæè îäíîêëàñíèêó / îäíîêëàñíèö³. 5. Ïðîàíàë³çóé ïåðøó ñòîð³íêó çàïèò³â ñëîâà ë³äåð ó ïîøóêî- â³é ñèñòåì³. Çðîáè âèñíîâêè ïðî íàéóæèâàí³øå çíà÷åííÿ öüîãî ñëîâà. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ßêùî ï³â ìຠçíà÷åííÿ «ïîëîâèíà ÷îãîñü», òî ïèøåìî éîãî îêðåìî: ï³â óðîêó, ï³â Êèºâà, ï³â ÿùèêà. ßêùî ï³â º ÷àñòèíîþ ºäèíîãî ïîíÿòòÿ é ÍÅ îçíà÷ຠ«ïîëîâèíó ÷îãîñü», ïèøåìî ðàçîì: ï³âçàõèñíèê, ï³âîñò- ð³â. Ðîçð³çíÿé: ï³â îñòðîâà ï³âîñòð³â îçíà÷ຠ«ïîëîâèíà îñòðîâà» îçíà÷ຠºäèíå ïîíÿòòÿ ñëîâî «îñòðîâà» âæèòî â ðîäîâîìó â³äì³íêó ñëîâî «îñòð³â» ó íàçèâíîìó â³äì³íêó Çàïèøè íàçâè çîáðàæåíèõ ïðåäìåò³â, âèêîðèñòîâóþ÷è ï³â. Ïðèäóìàé ³ çàïèøè äâà ðåöåïòè ç öèìè ³íãðå䳺í- òàìè. Íàìàëþé åòàïè ïðèãîòóâàííÿ öèõ ñòðàâ. ϳâ àïåëüñèíà. Çðàçîê 3 3 162
- 89. 89 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Çàïèøèñëîâà, ðîçêðèâàþ÷è äóæêè. (Пів) книжки, (пів) Америки, (пів) ящірки, (пів) огір- ка, (пів) оберт, (пів) піци, (пів) машини, (пів) фінал, (пів) моста, (пів) острів, (пів) Вінниці, (пів) захисник. Äîäàé äî ñë³â ïðèêìåòíèêè çà çðàçêîì. Çàïèøè. ϳâ ëîæêè — ï³â ñòîëîâî¿ ëîæêè. Çðàçîê Пів місяця, пів хати, пів миски, пів години, пів дня, пів справи. Óòâîðè ðå÷åííÿ ç ïîäàíèìè ñëîâàìè òàê, ùîá ñëîâà ç ï³â òðåáà áóëî ïèñàòè ðàçîì àáî îêðåìî. 1. Південь — пів дня. 2. Північ — пів ночі. 3. Півзахисник — пів захисника. 4. Півострів — пів острова. 5. Півмісяць — пів місяця. 163 164 165 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● змінювати приголосні під час утворення слів із суфіксами -ськ-, -ств-; ● правильно писати ви- нятки, у яких не відбу- вається чергування. ÓÐÎÊÈ Ç̲ÍÈ ÏÐÈÃÎËÎÑÍÈÕ Ï²Ä ×ÀÑ ÒÂÎÐÅÍÍß Ñ˲ ÇÀ ÄÎÏÎÌÎÃÎÞ ÑÓÔ²ÊѲ -ÑÜÊ-, -ÑÒÂ- 28-29. Вухо — вушко — на вусі Рука — ручка — на руці Нога — ніжка — на нозі 89 ÓÐÎÊÈ 28-29. Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ï³ä ÷àñ òâîðåííÿ ñë³â
- 90. 90 ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 3 3 ê-÷-ö ã-æ-çõ-ø-ñ ðóêà – ðó÷êà – ðóö³ íîãà – í³æêà – íîç³ âóõî – âóøêî – ó âóñ³ á³ê – á³÷íèé – íà áîö³ êðèãà – êðèæèíà – êðèç³ ìóõà – ìóøêà – ìóñ³ Îñíîâí³ ÷åðãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ ïðè òâîðåíí³ ñë³â Ê + -ñüê- = -öüê- × + -ñòâ- = -öòâ- Ö Ã + -ñüê- = -çüê- Æ + -ñòâ- = -çòâ- Ç Õ + -ñüê- = -ñüê- Ø + -ñòâ- = -ñòâ- Ñ êîçàê – êîçàöüêèé – êîçàöòâî óáîãèé – óáîçòâî ÷åõ – ÷åñüêèé òêà÷ – òêàöüêèé – òêàöòâî Ïàðèæ – ïàðèçüêèé òîâàðèø – òîâàðèñüêèé ìîëîäåöü – ìîëî- äåöüêèé, ìîëîäåöòâî áîÿãóç – áîÿãóçòâî Îäåñà – îäåñüêèé Âèíÿòêè! Àöòåêñüêèé, áàñêñüêèé, ãåðöîãñüêèé, ³ðàêñüêèé, êàçàõñüêèé, êåìáðèäæñüêèé, ëà-ìàíøñüêèé, ìåêêñüêèé, ìàëàêêñüêèé, íüþ-éîðêñüêèé, ïàäèøàõñüêèé, ñàêñüêèé, òþðêñüêèé, ôðàíêñüêèé, öþðèõñüêèé, øàõñüêèé, ÿññüêèé. шпроти, Рига озеро, Сиваш ϳäïèøè îá’ºêòè, ÿê³ çîáðàæåíî íà ìàëþíêàõ, çà ïîäà- íèì ïðèêëàäîì. òîðò, Ïðàãà — ïðàçüêèé òîðò. Çðàçîê 166
- 91. 91 зоопарк, Цюрих міст, Нью-Йорк дівчина,казахи музей, Париж Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Çâåðíè óâàãó! ßêùî îñíîâà ñëîâà çàê³í÷óºòüñÿ íà ç, ñ, ö, òî ö³ æ ë³òå- ðè é çàëèøàòüñÿ â ñëîâàõ: áîÿãóç — áîÿãóçüêèé, Îäåñà — îäåñüêèé, ñòð³ëåöü — ñòð³ëåöüêèé. ßêùî îñíîâà ñëîâà ÍÅ çàê³í÷óºòüñÿ íà ã, æ, õ, ø, ê, ÷, òî ÷åðãóâàííÿ íå áóäå: Êàðïàòè — êàðïàòñüêèé, áðàò — áðàòñòâî. Óòâîðè ïðèêìåòíèêè çà äîïîìîãîþ ñóô³êñà -ñüê-. Ïîÿñ- íè ïðàâîïèñ óòâîðåíèõ ñë³â. Ïàðèæ — ïàðèçüêèé. Çðàçîê Прага, Гаага, Париж, Запоріжжя, Одеса, Тбілісі, Аш- хабад, Бухарест, Канів, Херсон, Умань, Арал. Óòâîðè é çàïèøè ñëîâîñïîëó÷åííÿ ç ïîäàíèõ ñë³â çà çðàçêîì. Îäåñà, ãóìîð — îäåñüêèé ãóìîð. Çðàçîê 167 168 ÓÐÎÊÈ 28-29. Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ï³ä ÷àñ òâîðåííÿ ñë³â
- 92. ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 1. Дрогобич,ковбаса. 2. Херсон, кавун. 3. Канів, гора. 4. Умань, парк. 5. Вінниця, музей. 6. Донецьк, аеропорт. 7. Київ, каштани. 8. Житомир, пам’ятник. 9. Крим, міст. 10. Луганськ, школа. 11. Овруч, дорога. 12. Збараж, замок. Çàïèøè ïî 5 ì³ñöü, ÿê³ á òè õîò³â / õîò³ëà â³äâ³äàòè â êîæíîìó ç ì³ñò. Îôîðì ñïèñîê çà çðàçêîì. Çðîáè òàêó æ ñõåìó ïðî ö³êàâ³ ì³ñöÿ ó ñâîºìó ì³ñò³ / ñåë³. Äîâ³äêà. Îñòðîã, Êðèâèé гã, Ïðèëóêè, ×åðí³ã³â. ÑÓÌÈ ñóìñüê³ êîíòàêòí³ ïàì’ÿòíèêè ñóìñüêèé ìàºòîê Õàðèòîíåíê³â ñóìñüê³ ïàðêè ñóìñüê³ ñîáîðè ñóìñüê³ ôîíòàíè Çíàéäè ïîìèëêè é çàïèøè ñëîâà ïðàâèëüíî. Кавказький, парижський, ацтецький, ткачський, рижський, сиваський, туристський, французький, брат- ський, карпатський, цюрихський, глядачський. ³ä ïîäàíèõ âëàñíèõ íàçâ óòâîðè ïðèêìåòíèêè ç ñóô³ê- ñîì -ñüê-. Калинівка, Сосонка, Оленівка, Гайдуківка, Малинів- ка, Сумівка, Чеснівка, Уладівка, Павлівка, Слобідка, Матяшівка, Михайлівка. Ïðîàíàë³çóé ñòàòò³ ïðî äàâí³ íàðîäè. Âèçíà÷, ÿêèé íà- ðîä îïèñàíî â êîæíîìó ç óðèâê³â. Ïðî÷èòàé ³íôîðìàö³þ ñâîºìó îäíîêëàñíèêó / îäíîêëàñíèö³, çàïîâíþþ÷è ïðî- ïóñêè â³äïîâ³äíèìè âèíÿòêàìè: àöòåêè — àöòåêñüêèé, áà- ñêè — áàñêñüêèé, ôðàíêè — ôðàíêñüêèé, êàçàõè — êàçàõ- ñüêèé, òþðêè — òþðêñüêèé. 169 170 171 172 Çâåðíè óâàãó! Ñóô³êñ -ê- âèïàäຠï³ä ÷àñ óòâîðåííÿ ïðèêìåòíèê³â íà -ñüê-: Ãîðë³âêà – ãîðë³âñüêèé, Áîðîäÿíêà – áîðîäÿíñüêèé. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò 92
- 93. Óðèâîê 1 ________________ —це тюркський народ у Централь- ній Азії, переважно в Казахстані. Самоназва схожа на українське слово козак й означає «вільна людина». Їхня мова — _______________. Портрет ______________ жінки увійшов до проєкту «Етнічна краса», у якому зібрано світ- лини найкрасивіших жінок світу. Óðèâîê 2 ________________ — це народ, який живе в Південно-За- хідній Європі, основне населення історичної області Бас- конія (Іспанія). Назва означає «люди, що живуть у лісі». ____________ традиційна їжа має назву піпераде. Це су- міш цибулі, томатів і тушкованого перцю. ______________ народний вид спорту — змагання дроворубів на швид- кість розколювання дерев’яних колод. Óðèâîê 3 _______________ — це культурно-мовна спільність, сфор- мована на території степів Північного Китаю в першому тисячолітті до нашої ери. Сучасними ___________ держа- вами вважають Азербайджан, Казахстан, Киргизстан, Туркменістан. Казахи є одним із ______________ народів. Óðèâîê 4 _____________ — це найбільший з-поміж індіанських на- родів Мексики. ___________ імперія була розгромлена під час вторгнення іспанців у 1521 році. ____________ цивілі- зація досягла значного рівня розвитку. Відомі грандіозні архітектурні споруди, зокрема піраміди. ___________ золо- то до сьогодні є загадкою для істориків і шукачів пригод. Óðèâîê 5 _____________ — це назва групи германських племен у Середньовіччі. У п’ятому столітті заснували власне __________ королівство, що домінувало в Західній Європі. Безпосередні нащадки _________ мешкають у Бельгії, Ні- дерландах та Німеччині (Баварії та Верхній Франконії). 93 ÓÐÎÊÈ 28-29. Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ï³ä ÷àñ òâîðåííÿ ñë³â
- 94. 94 ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 Äîáåðè äîïîäàíèõ çîáðàæåíü ïðèêìåòíèêè, óðàõîâóþ- ÷è çì³ñò òåêñò³â ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè. ßêå çîáðàæåííÿ º çàéâèì? 173 174 Öþðèõñüêèé áàíê. Çðàçîê піраміда національна страва жінка королівство традиційний одяг традиційні змагання дроворубів Ðîçñîðòóé âèíÿòêè çà çíà÷åííÿì. Çàïèøè â çîøèò³ çíà- ÷åííÿ 5 ñë³â íà âèá³ð. Çíàéäè ö³êàâèé ôàêò, ïîâ’ÿçàíèé ³ç ö³ºþ íàçâîþ. Âèíÿòêè! àöòåêñüêèé, áàñêñüêèé, ãåðöîãñüêèé, ³ðàêñüêèé, êà- çàõñüêèé, êåìáðèäæñüêèé, ëà-ìàíøñüêèé, ìåêêñüêèé, ìàëàêêñüêèé, íüþ-éîðêñüêèé, ïàäèøàõñüêèé, ñàêñüêèé, òþðêñüêèé, ôðàíêñüêèé, öþðèõñüêèé, øàõñüêèé, ÿññüêèé. Ñëîâà ïîõîäÿòü â³ä íàçâ … íàðîä³â òèòóë³â ³ ïîñàä ì³ñò ³íøèõ ãåîãðàô³÷íèõ îá’ºêò³â
- 95. 95 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òèíàâ÷èøñÿ ● правильно утворю- вати іменники із суфіксом -ин-(а). ÓÐÎÊ 30. Ç̲ÍÈ ÏÐÈÃÎËÎÑÍÈÕ Ï²Ä ×ÀÑ ÒÂÎÐÅÍÍß ²ÌÅÍÍÈʲ ²Ç ÑÓÔ²ÊÑÎÌ -ÈÍ-(À) Â²Ä ÏÐÈÊÌÅÒÍÈʲ ÍÀ -ÑÜÊÈÉ, -ÖÜÊÈÉ, -ÇÜÊÈÉ 175 Êè¿âùèíà — êè¿âñüêèé. Çðàçîê ÓÐÎÊ 30. Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ï³ä ÷àñ òâîðåííÿ ñë³â Ïðîàíàë³çóé ïîñòåðè ïðîºêòó «Ñïàäîê», ÿê³ áóëî ðîçì³ùåíî â êè¿âñüêîìó ìåòðîïîë³òåí³. Âèïèøè íàçâè ðåã³îí³â Óêðà¿íè òà ïðèêìåòíèêè íà -ñüêèé, -öüêèé, -çüêèé çà çðàçêîì. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ● зьк+-ин(а)=жч(ина): запорізький — Запоріжчина; ● цьк+-ин(а)=чч(ина): луцький — Луччина (АЛЕ Галичина); ● ськ+-ин(а)=щ(ина): одеський — Одещина.
- 96. 96 ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 Çíàéäè íàêàðò³ Óêðà¿íè 6 íàçâ ì³ñò, ó ÿêèõ ìîæëèâå ÷åð- ãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ ïðè äîäàâàíí³ ñóô³êñ³â -ñüê- òà -èí-, çàïèøè çíàéäåí³ ñëîâà çà ïîäàíèì çðàçêîì. Çàïîð³ææÿ — çàïîð³çüêèé — Çàïîð³æ÷èíà. Çðàçîê 176
- 97. 97 Óòâîðè â³ä ïîäàíèõ³ìåííèê³â íîâ³ ñëîâà çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â -ñüê-, -ñòâ-. Çàïèøè é ï³äêðåñëè 4 ñëîâà, ó ÿêèõ íå â³äáóâàºòüñÿ ÷åðãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ. Прага, боягуз, козак, ткач, Одеса, герцог, Запоріжжя, казах, тюрки, Цюрих, птах. Ïðîàíàë³çóé íàïèñè íà çîáðàæåííÿõ. Ïîÿñíè, ÷è â³äïî- â³äàþòü âîíè ïðàâèëàì íàïèñàííÿ. А Б В Г Óòâîðè ñëîâà, âèêîðèñòîâóþ÷è âêàçàí³ ñóô³êñè, äå öå ìîæëèâî. Ñëîâà -ñüê- -èí- -ñòâ- êîçàê ãàéäàìàêà êð³ïàê áàòüê³âñüêèé âîÿê ñîëäàò í³ìåöüêèé ãàëèöüêèé àðì³éñüêèé õìåëüíèöüêèé 177 178 179 ÓÐÎÊ 30. Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ï³ä ÷àñ òâîðåííÿ ñë³â
- 98. 98 ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 Âèêîíàé ñëîâîòâ³ðíèéðîçá³ð ñë³â çà ïîäàíèì âèùå çðàçêîì. Сонний, заморожений, гвинтокрил, звукозапис, одру- ківка, застрахований, пригальмувати, присмачувач, со- лодкуватий, запобіжник. Çãðóïóé ïîäàí³ ñëîâà â òðè ñëîâîòâ³ðí³ ëàíöþæêè. Çðî- áè ñëîâîòâ³ðíèé ðîçá³ð äâîõ ñë³â íà âèá³ð. ßêå ç³ ñë³â º çàéâèì? Ïîÿñíè. Тихий, мірний, схованка, міра, тихенький, мирний, хо- вати, потихеньку, сховати, безмірний. Äëÿ êîæíîãî ç³ ñë³â âèêîíàé äâà âèäè ðîçáîðó: çà áóäî- âîþ òà ñëîâîòâ³ðíèé. Çðîáè âèñíîâêè, ÷èì â³äð³çíÿþòüñÿ ö³ ðîçáîðè. Надзвуковий, кінозал, політ, передчасний, учитель- ська. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● словотвірний розбір слова. ÓÐÎÊ 31. ÑËÎÂÎÒ²ÐÍÈÉ ÐÎÇÁ²Ð ÑËÎÂÀ Послідовність словотвірного розбору 1. Çàïèñàòè ñëîâî äëÿ ðîçáîðó. 2. ijáðàòè äî íüîãî òâ³ðíå ñëîâî é ïåðåâ³ðèòè, ÷è ïîâ’ÿçàí³ ö³ ñëîâà çà ëåêñè÷íèì çíà÷åííÿì. Íàïðèêëàä, ñëîâà âîäà é âîäèòè íå ïîâ’ÿçàí³ çà ëåêñè÷íèì çíà÷åííÿì, à âîäà é âîäíèé ïîâ’ÿçàí³. 3. Âèçíà÷èòè ïðåô³êñè, ñóô³êñè, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ óòâîðåíî ñëîâî (äëÿ ïðåô³êñàëüíîãî, ñóô³êñàëüíîãî é ïðåô³êñàëü- íî-ñóô³êñàëüíîãî ñïîñîá³â). 4. Çàçíà÷èòè ñïîñ³á ñëîâîòâîðåííÿ. Ïðî÷èòàòè — ÷èòàòè (ïðåô³êñàëüíèé). ªÑ — ªâðîïåéñüêèé Ñîþç (àáðåàâ³àö³ÿ). Àíãë³éñüêà — àíãë³éñüêà ìîâà (ïåðåõ³ä ³ç ïðèêìåòíèêà â ³ìåííèê). Çðàçîê 180 181 182
- 99. 99 ÓÐÎÊ 32. ÑËÎÂÎÒ²Ð.ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß Â³äíîâè é çàïèøè ñëîâîòâ³ðíèé ëàíöþæîê. Óðàõîâóé ÷åðãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ çâóê³â. Ïîçíà÷ òâ³ðí³ îñíîâè òà ñëîâîòâ³ðí³ çàñîáè. 1. Опеньочок, пень, пеньок, опеньок. 2. Лісник, ліс, лісний, лісництво. 3. Козацький, козацтво, козак, козаччина. Óòâîðè, âèêîðèñòîâóþ÷è ïîäàí³ ñóô³êñè òà ïðåô³êñè, ñëîâîòâ³ðíèé ëàíöþæîê. Áàòüêî + ³â + ñüê + èí – áàòüê³â, áàòüê³âñüêèé, áàòüê³âùèíà. Çðàçîê 1. Вінниця + ськ + ин. 2. Одеса + ськ + ин. 3. Донецьк + ськ + ин. 4. Київ + ськ + ин. 5. Запоріжжя + ськ + ин. 6. Кривий Ріг + ськ + ин. Çíàéäè íà ñêðèíøîòàõ ñêëàäí³ ñëîâà. Âèïèøè ò³, ÿê³ ìà- þòü ñïîëó÷íèé ãîëîñíèé. 183 184 185 А Б В ÓÐÎÊ 32. Ñëîâîòâ³ð. Îðôîãðàô³ÿ. Óçàãàëüíåííÿ
- 100. ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 Óòâîðè â³äïîäàíèõ ñë³â ³ìåííèêè çà äîïîìîãîþ ñóô³êñà -èí-. Вінницький, уманський, луганський, дрогобицький, канівський, херсонський, донецький, київський, жито- мирський, турецький, чернівецький, білоцерківський. Óòâîðè â³ä ïîäàíèõ ñë³â ñëîâîòâ³ðíèé ðÿä çà ïîäàíèì çðàçêîì, óðàõîâóþ÷è ÷åðãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ. Êîçàê — êîçàöüêèé — êîçà÷÷èíà. Çðàçîê Одеса, Донецьк, Черкаси, Галич, Полтава, Суми, крі- пак, батько, пан. Ïîÿñíè, âèêîðèñòîâóþ÷è çíàííÿ ç³ ñëîâîòâîðó òà ëåêñè- êîëî㳿, ó ÷îìó õèáí³ñòü ñóäæåíü. Консерви виготовляють консерватори, які працюють у консерваторіях. Квартет ремонтує квартиру квартою. Óòâîðè ñêëàäí³ ñëîâà çà çðàçêîì. Íàðîä, âëàäà — íàðîäîâëàääÿ. Çðàçîê Сухий, фрукти; перший відкривач; вода, постачання; шість, метри; кіно, любитель; ніс, ріг; фото, апарат; овочі, різати. Ïðîàíàë³çóé îá- êëàäèíêè æóðíàë³â. Âèêîíàé çàâäàííÿ. 186 187 188 189 190 100 Б
- 101. Çàâäàííÿ 1. Çíàéäè éâèïèøè ñëîâà, óòâîðåí³ ñóô³êñàëüíèì ñïîñîáîì. 2. Çíàéäè é âèïèøè ñëîâà, óòâîðåí³ ïðåô³êñàëüíèì ñïîñî- áîì. 3. Çíàéäè é âèïèøè ñëîâà, óòâîðåí³ ïðåô³êñàëüíî-ñóô³ê- ñàëüíèì ñïîñîáîì. 4. Çíàéäè é âèïèøè ñëîâà, óòâîðåí³ ñïîñîáîì ñêëàäàííÿ îñ- íîâ àáî ñë³â. 5. Çíàéäè é âèïèøè ñëîâà, óòâîðåí³ ñïîñîáîì àáðåâ³àö³¿. 6. Çíàéäè é âèïèøè ôîðìè îäíîãî é òîãî ñàìîãî ñëîâà. 7. Çíàéäè ñëîâà ç ïîäâîºííÿì ³ ïîäîâæåííÿì, ïîÿñíè ïðà- âîïèñ. 8. Îáåðè áóäü-ÿêå ñëîâî é óòâîðè ÿêíàéäîâøèé ñëîâîòâ³ð- íèé ëàíöþæîê. Âèçíà÷ òâ³ðí³ îñíîâè, ñëîâîòâ³ðí³ çàñîáè, çàçíà÷ ñïîñîáè òâîðåííÿ ñë³â. 9. Îáåðè îäíó ç íàçâ ñòàòåé, ðîçì³ùåíèõ ó öüîìó æóðíàë³. Ñïðîãíîçóé, ïðî ùî âîíà. 10.ßêà ç îáêëàäèíîê º íîâ³øîþ? ßê òè öå çðîçóì³â / çðîçó- ì³ëà? 11.Ùî îá’ºäíóº ö³ äâ³ îáêëàäèíêè? 12.ßêèé ³ç äâîõ æóðíàë³â òîá³ á³ëüøå õîò³ëîñÿ á ïðî÷èòàòè? ×îìó? Б 101 ÓÐÎÊ 32. Ñëîâîòâ³ð. Îðôîãðàô³ÿ. Óçàãàëüíåííÿ
- 102. 102 ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 ÓÐÎÊ 33.IJÀÃÍÎÑÒÈ×ÍÀ ÐÎÁÎÒÀ 2. Ñëîâîòâ³ð. Îðôîãðàô³ÿ Варіант 1 1. Ñëîâî íàñò³ëüíèé óòâîðåíî ñïîñîáîì À ñóô³êñàëüíèì Á ïðåô³êñàëüíèì  ïðåô³êñàëüíî-ñóô³êñàëüíèì à áåçàô³êñíèì 2. Ïðàâèëüíî óòâîðåíèé ñëîâîòâ³ðíèé ëàíöþæîê ó ðÿäêó À áåðåçà — ï³äáåðåçíèê — áåðåçîâèé Á ë³ñ — ïðàë³ñ — ïðîë³ñîê  äîðîãà — äîðîæí³é — ïðèäîðîæí³é à ìîâà — ïðîìîâëÿòè — ìîâíèé 3. Ïðàâèëüíî âèçíà÷åíî ñïîñ³á òâîðåííÿ ñëîâà â ðÿäêó À ÎÎÍ — îñíîâîñêëàäàííÿ Á á³ëåíüêèé — ñóô³êñàëüíèé  ïðèòóëèëàñÿ — ïðåô³êñàëüíî-ñóô³êñàëüíèé à ñòèõà — áåçàô³êñíèé 4. Ïðàâèëüíî óòâîðåí³ ñëîâà çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â -ñüê-, -ñòâ- â ðÿäêó À Ïàðèæ — ïàðèæñüêèé, Ïðàãà — ïðàæñüêèé Á êîçàê — êîçàöüêèé, êàçàõ — êàçàõñüêèé  ïòàõ — ïòàõñòâî, òêà÷ — òêàöòâî à óáîãèé — óáîçòâî, áðàò — áðàöòâî 5.  óñ³õ ñëîâàõ ïðè äîäàâàíí³ ñóô³êñà -èí(à) îòðèìàºìî -÷÷èí(à) â ðÿäêó À òóðåöüêèé, äîíåöüêèé Á ÷åðêàñüêèé, êè¿âñüêèé  â³ííèöüêèé, ïàíñüêèé à êð³ïàöüêèé, îäåñüêèé 6. Ñëîâî, óòâîðåíå ïåðåõîäîì ç îäí³º¿ ÷àñòèíè ìîâè â ³íøó, º â ðå÷åíí³ À Ç ìàëèì êîøèêîì òóò áóäå ëåãøå ïðîéòè. Á Ó ñïîðòèâí³é çàë³ ç³áðàëèñÿ ³ ìàë³, ³ äîðîñë³.  Ïîñ³ºø ìàëå çåðíÿ — âèðîñòå âåëèêå äåðåâî. à Äëÿ âîäè â³çüìè ìàëå â³äåðöå. 102
- 103. 103 Варіант 2 1. Ïðàâèëüíîóòâîðåíèé ñëîâîòâ³ðíèé ëàíöþæîê ó âàð³àíò³ À ñåñòðà — ñåñòðèí — ñåñòðè÷êà Á âîäà — âîäèòè — ïðîâåäåíèé  ðóêà — ðó÷êà — ðó÷íèé à ñêëî — ñêëèòè — çàñêëèòè 2. Ïðàâèëüíî âèçíà÷åíî ñïîñ³á òâîðåííÿ ñëîâà â ðÿäêó À ñèíü — áåçàô³êñíèé Á ïåðåäáà÷åííÿ — îñíîâîñêëàäàííÿ  âîäîã³ííèé — ïðåô³êñàëüíî-ñóô³êñàëüíèé à ï³äíåñòè — ñóô³êñàëüíèé 3. Ïðàâèëüíî óòâîðåí³ ñëîâà çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â -ñüê-, -ñòâ- â ðÿäêó À Îäåñà — îäåñüêèé, þíàê — þíàöüêèé Á òîâàðèø — òîâàðèøñüêèé, çàâîä — çàâîäñüêèé  áðàò — áðàöòâî, ãåðöîã — ãåðöîãñòâî à Âîðîíåæ — âîðîíåçüêèé, Çàïîð³ææÿ — çàïîð³ççüêèé 4.  óñ³õ ñëîâàõ ïðè äîäàâàíí³ ñóô³êñà -èí(à) îòðèìàºìî -÷÷èí(à) â ðÿäêó À êîçàöüêèé, ïîëòàâñüêèé Á ÷åðí³ã³âñüêèé, áàòüê³âñüêèé  ãàëèöüêèé, òóðåöüêèé à í³ìåöüêèé, ÷åðí³âåöüêèé 5. Ñëîâî, óòâîðåíå ïåðåõîäîì ç îäí³º¿ ÷àñòèíè ìîâè â ³íøó, º â ðå÷åíí³ À ×åðãîâèé ó÷åíü ñóìë³ííî ïðèáðàâ ó êëàñ³. Á Ó÷îðà ìè ìàëè íàãîäó ïîñï³ëêóâàòèñÿ ç â³éñüêîâèìè.  Ñîíÿ÷íèé ðàíîê ïîò³øèâ íàñ ïðèºìíèì òåïëîì. à Ïðèéìàëüíå â³ää³ëåííÿ áóëî â³ä÷èíåíå ç 9:00. 6. Ñëîâî, óòâîðåíå ñóô³êñàëüíèì ñïîñîáîì, º â ðå÷åíí³ À Ãîñòðå ñëîâå÷êî êîëå ñåðäå÷êî. Á ßçèê äî Êèºâà äîâåäå. Â Ç êðèâîãî äåðåâà êðèâà ò³íü. à Êîæåí ëèñ ñâîþ íîðó ëþáèòü 103 1 âàð³àíò 2 âàð³àíò ÓÐÎÊ 33. ijàãíîñòè÷íà ðîáîòà 2
- 104. 104 ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 Ó öüîìóïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● тема тексту; ● мікротема; ● ключові слова. ÓÐÎÊ 34. ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 7. Òåìà, ì³êðîòåìà. Êëþ÷îâ³ ñëîâà Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Òåìà òåêñòó — öå òå, ïðî ùî éäåòüñÿ â òåêñò³. Ùîá áóëî ëåãøå ñôîðìóëþâàòè òåìó, ïî÷èíàé ç³ ñë³â ðîçïîâ³äü ïðî …, çîáðàæåííÿ ..., çìàëþâàííÿ ... òîùî. Òåêñò ìîæå ì³ñòèòè ì³êðîòåìè — ÷àñòèíè çàãàëüíî¿ òåìè. Íàïðèêëàä, òåìà òåêñòó ìîæå áóòè òàêà: îñâ³òà â ºâðîïåéñüêèõ êðà¿íàõ. À ï³äòåìàìè ìîæå áóòè îñâ³òà ó Ôðàíö³¿, ͳìå÷÷èí³, ²ñïàí³¿ òîùî. Çàçâè÷àé ì³êðîòåìà ðîçêðèòà â ê³ëüêîõ ðå÷åííÿõ, ÿê³ óòâîðþþòü àáçàö. Ñòèñ- ëî ñôîðìóëüîâàíà ì³êðîòåìà ìîæå áóòè ïóíêòîì ïëàíó. Ó ì³êðîòåìàõ º ñëîâà, ÿê³ º îñíîâíèìè ùîäî çì³ñòó. Öå êëþ÷îâ³ ñëîâà. ̳êðîòåìà ̳êðîòåìà ̳êðîòåìà 104 Ïðî÷èòàé ïîäàíèé òåêñò. Âèêîíàé çàâäàííÿ. 1 В Україні щороку викидають 400 мільйонів тонн сміт- тя, а переробляють, за різними даними, лише від 3 до 6 відсотків. Останнім часом до справи беруться активісти. 2 Одним з перших у 2017 році в Києві запрацював со- ціальний проєкт «Україна без сміття». У 2013 році в Дніпрі був створений проєкт «Батарейки, здавайтеся!». 3 Дедалі більше підприємців також упроваджують сортування сміття і спонукають до цього своїх клієнтів. Це помічають жителі великих міст, які в мережах су- пермаркетів виявляють різнокольорові сміттєві баки. 4 На жаль, екологічна свідомість, тобто обізнаність населення щодо культури правильного поводження з відходами, в Україні досі низька. Контейнери для сор- тування сміття — паперу, скла, пластику тощо — бага- то хто використовує як загальний бак для всього. 191 Ò Å Ì À
- 105. 105 Çàâäàííÿ 1. Ñôîðìóëþé ³çàïèøè òåìó ïîäàíîãî òåêñòó. 2. Ó òåêñò³ íåìຠì³êðîòåìè À åêîëîã³÷íà îñâ³òà Á åêîëîã³÷í³ ïðîºêòè  îá³çíàí³ñòü óêðà¿íö³â ùîäî ñîðòóâàííÿ ñì³òòÿ à åêîëîã³÷íî â³äïîâ³äàëüíèé á³çíåñ 3. Çàïèøè ì³êðîòåìè äëÿ àáçàö³â 2–4. 4. Îáåðè ç³ ñïèñêó êëþ÷îâèõ ñë³â ò³, ÿê³ ÍÅ ñòîñóþòüñÿ ïîäà- íîãî òåêñòó: åêîëîã³ÿ, ñì³òòÿ, ïîë³òèêà, ñîðòóâàííÿ, íàóêà, åêîëîã³÷íà ñâ³äîì³ñòü, ìóçèêà. 5. Ïîÿñíè òåðì³í åêîëîã³÷íà ñâ³äîì³ñòü, âèêîðèñòîâóþ÷è çì³ñò òåêñòó. 6. ßêîþ º òâîÿ åêîëîã³÷íà ñâ³äîì³ñòü? ×è ñîðòóºø òè ñì³òòÿ? Ðîçêàæè ïðî ñâ³é äîñâ³ä. Ïðîàíàë³çóé ïîäàí³ çîáðàæåííÿ. ßê³ ç íèõ áóëî á äî- ðå÷íî âèêîðèñòàòè â òåêñò³ ç ïîïåðåäíüîãî çàâäàííÿ? Äî ÿêèõ àáçàö³â? Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 1 3 2 4 192 ÓÐÎÊ 34. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 7
- 106. 106 ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 3 Çà äîïîìîãîþäîâ³äêîâèõ äæåðåë çíàéäè ³íôîðìàö³þ ïðî çíà÷åííÿ êîëüîð³â êîíòåéíåð³â äëÿ ñîðòóâàííÿ ñì³ò- òÿ. Íàïèøè êîðîòêèé òåêñò ïðî öå, âèêîðèñòîâóþ÷è ïëàí. План 1. Види контейнерів для сортування сміття. 2. Сині контейнери. 3. Жовті контейнери. 4. Зелені контейнери. 5. Інші кольори контейнерів. 6. Що робити, якщо поруч немає контейнерів для сортування? Îïðàöþé êëþ÷îâ³ ñëîâà ïîâ³äîìëåíü øåñòèêëàñíèê³â ïðî ñîðòóâàííÿ ñì³òòÿ â ¿õí³õ êðà¿íàõ. Ñïðîáóé â³äòâîðè- òè òåêñòè çà ïîäàíèìè êëþ÷îâèìè ñëîâàìè. Çà ïîòðåáè ñêîðèñòàéñÿ ³íòåðíåòîì. Девід, США Три види відходів, відходи садівництва, відходи для переробки, небезпечні відходи, контейнери з порадами. Гійом, Франція Ежен Пубель, кольорові смітники, пункти збору батарейок, продаж сміття за кордон, пункти збору сміття на воді. Îáãîâîðè ç îäíîêëàñíèêîì / îäíîêëàñíèöåþ îäíó ç ïîäàíèõ òåì. Äîáåð³òü ðàçîì 5 êëþ÷îâèõ ñë³â ³ ï³äãî- òóéòå ïëàêàò-ïàì’ÿòêó. Тема 1. Як привчити сортувати сміття учнів та уче- ниць моєї школи / класу? Тема 2. Чому сортування сміття — це вигідно? Тема 3. Якщо всі на планеті сьогодні перестануть сор- тувати сміття, то … 193 194 195
- 107. 107 Ïðî÷èòàé ñôîðìóëüîâàí³ òåìèòåêñò³â. Äî êîæíî¿ çàïè- øè, ÿêîþ ìîãëà á áóòè ³äåÿ. 1. Автор розповідає про неправдиві новини в соцмере- жах. 2. Автор показує, які є види транспорту в Парижі. 3. Автор зображує процеси переробки сміття в Європі. 4. Автор описує симптоми зараження вірусом. Ïðèãàäàé ë³òåðàòóðí³ òâîðè / ô³ëüìè / ìóëüòô³ëüìè, ó ÿêèõ ðîçêðèòî ïðîáëåìàòèêó ç³ ñïèñêó. Ïîÿñíè ñâîþ äóìêó. А Любов і ненависть. Б Людина і природа. В Батьки і діти. Д Добро і зло. Çàïðîïîíóé òåìè òåêñò³â äî ïîäàíèõ ³äåé. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 1. Автор засуджує жорстоке ставлення до тварин. 2. Автор висміює людей, які не перевіряють інформацію. 3. Автор закликає сортувати сміття. 4. Автор застерігає бути обережними під час спілку- вання з незнайомими людьми. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● ідея тексту; ● проблематика тексту. ÓÐÎÊ 35. ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 8. ²äåÿ. Ïðîáëåìàòèêà òåêñòó Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ²äåÿ òåêñòó — öå ãîëîâíà äóìêà, ÿêà ïîÿñíþº, äëÿ ÷îãî àâòîð ñòâîðèâ òåêñò. Ùîá áóëî ëåãøå ñôîðìóëþâà- òè ³äåþ, ðîçïî÷íè ç³ ñë³â àâòîð çàêëèêຠ…, çàñóäæóº …, âèñì³þº …, çàñòåð³ãຠ…, ðîçêðèâຠ… òîùî. ÒÅÌÀ ²ÄÅß ïðî ùî íàïèñàíî òåêñò? äëÿ ÷îãî íàïèñàíî òåêñò? Ïðîáëåìàòèêà òåêñòó — öå ñóêóïí³ñòü ïåâíèõ ñêëàä- íèõ, ñóïåðå÷ëèâèõ ïèòàíü, ÿê³ ïîðóøóº àâòîð òåêñòó. Íà- ïðèêëàä, äî ïðîáëåìàòèêè ìîæóòü íàëåæàòè ïèòàííÿ ïàòð³îòèçìó, äðóæáè é âîðîæîñò³, ëþáîâ³ é íåíàâèñò³, ëþäÿíîñò³, ñòîñóíê³â ì³æ ïîêîë³ííÿìè òîùî. 196 197 198 ÓÐÎÊ 35. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 8
- 108. 108 ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß Ïðî÷èòàé òåêñò.Âèêîíàé çàâäàííÿ. Маленька дівчинка принесла знадвору два яблука. Мабуть, її хтось пригостив. — Матусю, поглянь, які гарні яблука! — Справді гарні! Пригостиш мене? — запитала мама. Дівчинка поглянула на яблука. А потім відкусила від одного з них. На мить замислилась і… надкусила інше яблуко. Мама дуже здивувалась. І подумала: «Яка жадібна дівчинка у мене зростає! Обидва яблука почала їсти, а мені так жодного і не запропонувала». Але, на її подив, дівчинка простягнула мамі одне яблу- ко зі словами: — Матусю! Візьми це яблуко! Воно солодше! Äæåðåëî: https://pritcha.com.ua/ Çàâäàííÿ 1. Âèçíà÷ òåìó òåêñòó. 2. Äîáåðè é çàïèøè çàãîëîâîê. 3. Âèïèøè 5 êëþ÷îâèõ ñë³â. Ïîÿñíè, ÷îìó òè îáðàâ / îáðàëà ñàìå ö³ ñëîâà. 4. Ñôîðìóëþé ³äåþ òåêñòó, âèêîðèñòîâóþ÷è ñëîâà àâòîð çà- êëèêຠ… / çàñòåð³ãຠ… / ðîçêðèâຠ… 5. Îáåðè ç³ ñïèñêó ò³ ñêëàäíèêè, ÿê³, íà òâîþ äóìêó, íàëåæàòü äî ïðîáëåìàòèêè öüîãî òåêñòó: • äðóæáà; • áàòüêè ³ ä³òè; • ïàòð³îòèçì; • ëþáîâ ³ íåíàâèñòü; • äîáðî ³ çëî; • ëþäèíà ³ ïðèðîäà; • âèõîâàííÿ. Ïðèãàäàé, ÿê³ òâîðè ç³ ñïèñêó òè ÷èòàâ / ÷èòàëà. Ñôîð- ìóëþé ³äåþ äëÿ ê³ëüêîõ íà âèá³ð. Ïîÿñíè ñâîþ äóìêó. Іван Франко «Фарбований лис», Василь Королів-Ста- рий «Хуха-Моховинка», Василь Симоненко «Цар Плак- сій та Лоскотон», Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», Тарас Шевченко «Садок вишневий коло хати», Євген Гуцало «Лось», Григір Тютюнник «Дивак». 199 200 3
- 109. 109 Ñïðîãíîçóé òåìó òà³äåþ òâîðó çà îáêëàäèíêîþ. Ïîÿñíè ñâîþ äóìêó. Äî îäí³º¿ ç îáêëàäèíîê íàïèøè àíîòàö³þ íà 5–7 ðå÷åíü òà ñêëàäè éìîâ³ðíèé ïëàí. Çíàéäè ³íôîðìà- ö³þ ïðî öþ êíèæêó é ïåðåâ³ð ñâî¿ ïðèïóùåííÿ. 201 1 3 2 4 ÓÐÎÊ 35. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 8
- 110. 110 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 ÓÐÎÊ 36.ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ ÏÐÎ ×ÀÑÒÈÍÈ ÌÎÂÈ Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò  óêðà¿íñüê³é ìîâ³ º 10 ÷àñòèí ìîâè: 6 ñàìîñò³éíèõ (³ìåííèê, ïðèêìåòíèê, ÷èñë³âíèê, çàéìåííèê — ³ìåíí³, à òàêîæ ïðèñë³âíèê, 䳺ñëîâî), 3 ñëóæáîâèõ (ïðèéìåííèê, ñïîëó÷íèê, ÷àñòêà) òà âèãóê, ÿêèé íàçèâàþòü îñîáëèâîþ ÷àñòèíîþ ìîâè. ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 110 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ïðèãàäàºø, ùî òàêå ● частини мови. ЧАСТИНИ МОВИ САМОСТІЙНІ СЛУЖБО В І ³ìåííèê ÷ è ñ ë ³ â í è ê ç à é ì å í í è ê ï ð è ñ ë ³ â í è ê ä ³ º ñ ë î â î ï ð è é ì å í í è ê ñ ï î ë ó ÷ í è ê ÷ à ñ ò ê à âèãóê ï ð è ê ì å ò í è ê ² ì å í í ³ , á î ä ð ó æ à ò ü ç ³ ì å í í è ê î ì Îñîáëèâà ÷àñòèíà ìîâà
- 111. 111 Частини мови ×àñòèíà ìîâè Îçíà÷ຠ³äïîâ³- äຠíà çàïèòàííÿ Çì³íþºòüñÿ çà Óðå÷åíí³ íàé÷àñò³- øå º Ñ À Ì Î Ñ Ò ² É Í ² ³ ì å í í ³ 1) ³ìåííèê íàçâó ïðåäìåòà õòî? ùî? ÷èñëàìè, â³äì³íêàìè ï³äìåòîì, äîäàòêîì 2) ïðèêìåò- íèê îçíàêó ïðåäìåòà ÿêèé? ÷èé? ðîäàìè, ÷èñëàìè, â³äì³íêàìè îçíà÷åí- íÿì, ïðè- ñóäêîì 3) ÷èñë³âíèê ê³ëüê³ñòü, ïîðÿäîê ñê³ëüêè? êîòðèé? ï³äìåòîì, îçíà÷åí- íÿì 4) çàéìåííèê âêàçóº íà îñîáó, ïðåäìåò òà îçíàêó õòî? ùî? ÷èé? ÿêèé? ï³äìåòîì, äîäàòêîì, îçíà÷åí- íÿì 5) ïðèñë³â- íèê îçíàêó 䳿 ÿê? äå? êóäè? êîëè? íåçì³ííà ÷à- ñòèíà ìîâè îáñòàâè- íîþ 6) 䳺ñëîâî ä³þ ùî ðîáè- òè? ùî çðîáèòè? ÷àñîì, ÷èñëàìè, îñîáàìè, ðîäàìè ïðèñóäêîì Ñ Ë Ó Æ Á Î Â ² 7) ïðèéìåí- íèê âèðàæຠçàëåæí³ñòü îäíèõ ñë³â â³ä ³íøèõ ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ íå áóâàþòü 8) ñïîëó÷íèê ñëóæèòü äëÿ çâ’ÿçêó îäíîð³äíèõ ÷ëåí³â ðå÷åííÿ ³ ÷àñòèí ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ 9) ÷àñòêà âíîñèòü äîäàòêîâ³ â³äò³íêè â ðå÷åííÿ 10) âèãóê âèÿâëÿº ïî÷óòòÿ, åìîö³¿ Ïðî÷èòàé âèçíà÷åííÿ, çàïîâíþþ÷è ïðîïóñêè. 1. Іменник означає предмет, відповідає на запитання хто? що? і змінюється за . 2. Прикметник вказує на ознаку предмета, відпові- дає на запитання , змінюєть- ся за родами, числами та відмінками. 202 ÓÐÎÊ 36. Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî ïðî ÷àñòèíè ìîâè
- 112. 112 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 3. вказуєна особу або предмет, не на- зиваючи їх, відповідає на запитання хто? що? який? чий? і змінюється за відмінками, числами, родами. 4. Числівник називає кількість або порядок пред- метів під час лічби, відповідає на запитання скіль- ки? котрий? котра? котре? котрі? і змінюється за . 5. Дієслово називає , відпові- дає на запитання що робити? що зробити? і зміню- ється за часами, числами, особами й родами. 6. Прислівник є незмінною частиною мови, на- зиває ознаку дії, відповідає на запитання . Ïîäàé ³íôîðìàö³þ ç ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè ó ôîðì³ ìåí- òàëüíèõ êàðò çà çðàçêîì. Çðàçîê 203 ... ... ... ... ... ... ... ïèòàííÿ âêàçóº íà çì³íþºòüñÿ çà Ïðèêìåòíèê ... ... ... ... ... ... ... ïèòàííÿ âêàçóº íà çì³íþºòüñÿ çà ijºñëîâî ... ... ... ... ... ... ïèòàííÿ âêàçóº íà çì³íþºòüñÿ çà ×èñë³âíèê ... ... ... ïèòàííÿ âêàçóº íà Ïðèñë³âíèê õòî? ÷èñëàìè ïðåäìåò ùî? â³äì³íêàìè ïèòàííÿ îçíà÷ຠçì³íþºòüñÿ çà ²ìåííèê
- 113. 113 Âèçíà÷ ÷àñòèíó ìîâèçà ïîäàíîþ áóäîâîþ ñëîâà. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 1. 7. 2. 8. 3. 9. 12. 11. 10. 4. 5. 6. í èé îì ë à î èê å îâ³ å òè è â ñÿ Ïåðåïèøè òåêñò, çàì³íþþ÷è ïîâòîðþâàí³ ñëîâà çàéìåí- íèêàìè ç äîâ³äêè, ùîá óíèêíóòè òàâòîëî㳿. Äîâ³äêà. ßêèé, ÿêà, ÿêå, ÿê³, â³í, âîíî, âîíà, âîíè. (1) Водоспади — це стрімкі потоки води, вода спадає з кам’яного узвишшя за прямою або звивистою траєк- торією. (2) Зазвичай водоспади природні. (3) Але водо- спади можуть бути також штучними, коли водоспади створюють як частину садово-паркового мистецтва або ландшафтного дизайну. Äîäàé ïðèéìåííèêè ç ³ìåííèêàìè, ÿê³ âêàçóþòü íà ðîç- òàøóâàííÿ ÿáëóêà íà ìàëþíêàõ. ßáëóêî (³ì.) íà (ïðèéì.) ñòîë³ (³ì.). Çðàçîê 205 206 204 1. 2. 3. 4. 5. ÓÐÎÊ 36. Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî ïðî ÷àñòèíè ìîâè
- 114. 114 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ Ïðî÷èòàé òåêñò.Âèêîíàé çàâäàííÿ. (1) Собаки є одними з найпопулярніших домашніх тварин. (2) Це відданий друг, із яким ніколи не сумно. (3) Однак перед тим, як остаточно вирішити додати у своє життя домашнього улюбленця, зважте всі за і проти. (4) Варто розуміти, що собаки — дуже соціальні істоти. (5) З ними треба гуляти та гратися. (6) Також важливо пам’ятати, що виховання собак потребує вашого часу й терпіння. (7) Поки ви навчите улюбленця правил пове- дінки у квартирі, може постраждати багато речей. (8) Є породи, які дуже погано реагують на відсутність господаря. (9) Не йдіть на цей крок, якщо вас майже не буває вдома. (10) Собаки часто лякаються грози, різких звуків, мо- жуть гавкати на людей у коридорі, через що нерідко трапляються конфлікти з сусідами. (11) Забезпечувати повноцінне та щасливе життя домашнього улюблен- ця — це ще й досить дороге задоволення: корм, ласо- щі, нашийник, повідок, намордник, послуги кінолога. (12) Але якщо вас не лякає жоден із пунктів вище, то можете поповнити перелік щасливих собачників й отри- мати справжнього чотирилапого друга. Çàâäàííÿ 1. Âèïèøè ç òåêñòó ïðèêëàäè äî òàáëèö³. ²ìåííèêè Ïðèêìåò- íèêè Ïðèñë³â- íèêè ijºñëîâà Çàéìåí- íèêè 2. Âèïèøè ç òåêñòó ñëîâîñïîëó÷åííÿ, ÿêèìè àâòîð çàì³íþº ñëîâî ñîáàêà. 3. Âèïèøè ç òåêñòó ³ìåííèêè, ÿê³ º íàçâàìè ïðåäìåò³â. 4. Äîáåðè 10 ïðèêìåòíèê³â, ÿêèìè ìîæíà ñõàðàêòåðèçóâàòè ñîáàê. 5. Çàïèøè ëåêñè÷íå çíà÷åííÿ âèä³ëåíèõ 䳺ñë³â. 6. Çíàéäè â ïîäàíèõ ñëîâîñïîëó÷åííÿõ ïðèéìåííèêè: ïîâå- ä³íêà ó êâàðòèð³, ðåàãóâàòè íà â³äñóòí³ñòü, âèá³ð íå äëÿ âàñ. 7. Çàïîâíè òàáëèöþ íà ñ. 115 â³äïîâ³äíî äî ³íôîðìàö³¿ ç òåê- ñòó. Çàïðîïîíóé ðîçâ’ÿçàííÿ âêàçàíèõ ïðîáëåì. 114 207 4
- 115. 115 Ìîæëèâà ïðîáëåìà ÷åðåç ïîÿâóäîìàøíüîãî óëþáëåíöÿ ßê ¿é çàïîá³ãòè? 1. Ïîòð³áíî âèä³ëÿòè ÷àñ íà ïðîãóëÿíêè ç òâàðèíîþ. ׳òêî ïëàíóâàòè ñâ³é äåíü ³ âèä³ëÿòè ÷àñ íà ïðîãóëÿíêè ç òâàðèíîþ. Îáåðè îäíå ç òðüîõ çàâäàíü ³ âèêîíàé éîãî. А Б В Розкажи про свого домашньо- го улюбленця та кумедні ситуа- ції, які з ним траплялися, вико- риставши 10 прислівників. Пофантазуй і уяви, що твоїм домашнім улюбленцем є беге- мот. Опиши свій день, викорис- тавши 10 дієслів. Розкажи цікавий епізод із мультфіль- му про тварин, використавши 10 займенників. Ïðîàíàë³çóé çîáðàæåííÿ. Ùî â íèõ ñï³ëüíîãî? Îïèøè îäíå ³ç çîáðàæåíü, âèêîðèñòîâóþ÷è ëèøå ³ìåííèêè òà ïðèêìåòíèêè. 208 209 1 3 2 ÓÐÎÊ 36. Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî ïðî ÷àñòèíè ìîâè
- 116. 116 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Ó öüîìóïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● іменник; ● конкретні іменники; ● абстрактні іменники; ● збірні іменники; ● назви істот; ● назви неістот; ● власні назви; ● загальні назви. ÓÐÎÊ 37. ²ÌÅÍÍÈÊ ßÊ ×ÀÑÒÈÍÀ ÌÎÂÈ. Êîíêðåòí³ é àáñòðàêòí³ ³ìåííèêè. Íàçâè ³ñòîò ³ íå³ñòîò. Âëàñí³ é çàãàëüí³ íàçâè Íà çâ’ÿçêó åêñïåðòêà ²ìåííèê — öå ñàìîñò³éíà ÷àñòèíà ìîâè, ÿêà íàçèâຠïðåäìåò. ³äïîâ³äຠíà ïèòàííÿ õòî? ùî? Íàïðèêëàä: àêòîð, çàõèñíèöÿ, á³íîêëü, ïî- âàãà, êíèãàðíÿ. «Іменник означає предмет. А в поняття «предмет» входить усе, що людина бачить навколо себе, що уявляє, коротше, те, чому вона дає ІМЕНА. Оскільки людина полюбляє давати імена всьому, що бачить навколо, то предметами вважають і речі, і явища при- роди, і стани, і живі організми. Словом, усе те, що відповідає на питання хто? або що?» (Îëüãà Äóá÷àê, àâòîðêà êíèæêè «Áà÷èòè óêðà¿íñüêîþ»). ²ìåííèêè çì³íþþòüñÿ çà â³äì³íêàìè òà ÷èñëàìè: àê- òîð — àêòîðà — àêòîðîâ³ — àêòîðîì — àêòîðè — àêòîð³â òîùî. ²ìåííèêè ÍÅ çì³íþþòüñÿ çà ðîäàìè. Âîíè íàëåæàòü äî ïåâíîãî ðîäó: ÷îëîâ³÷îãî (òåëåôîí), æ³íî÷îãî (õìàðà), ñåðåäíüîãî (ð³øåííÿ) àáî ñï³ëüíîãî (íåðîáà). Ó ðå÷åíí³ ³ìåííèêè ìîæóòü áóòè áóäü-ÿêèì ÷ëåíîì ðå- ÷åííÿ: 1. ϳäìåòîì: Îáåðåæíî, ïðàöþº êðàí! õòî? ùî? 2. Ïðèñóäêîì: Äîòðèìóâàòèñÿ ïðàâèë º — îáîâ’ÿçîê êîæíîãî. 3. Äîäàòêîì: ß áà÷ó êîãî? ùî? ìàãàçèí. 4. Îçíà÷åííÿì: Òàì ïðîäàþòü ñ³ê ÿêèé? ëèìîíà. 5. Îáñòàâèíîþ: Ìóçåé ìîæíà áóäå ïîáà÷èòè äå? çà áóäèíêîì. «Іменник означає предмет. А в поняття му Словом, усе 116
- 117. 117 Ïðîàíàë³çóé çîáðàæåííÿ. Âèêîíàéçàâäàííÿ. А Б Çàâäàííÿ 1. Çíàéäè é çàïèøè âñ³ ³ìåííèêè, ÿê³ º íà ïîäàíèõ çîáðàæåí- íÿõ, ðîçïîä³ëÿþ÷è ¿õ ó òàáëèöþ. Òðàíñïîðò ̳ñöÿ Ïðîöåñè Ïðåäìåòè ²íø³ íàçâè 2. ßê³ ç ³ìåííèê³â íàçèâàþòü îñîáó? 3. ßêèé ³ìåííèê º íàçâîþ ì³ñòà? 4. ßê³ ³ìåííèêè º àáðåâ³àòóðàìè àáî ñêîðî÷åííÿìè? 5. ×è º â³äì³íí³ñòü ó âæèâàíí³ ñë³â êâèòîê, á³ëåò, å-êâèòîê? Ïîÿñíè. 6. Ùî ñï³ëüíîãî â öèõ äâîõ çîáðàæåííÿõ? 7. ßêó ³íôîðìàö³þ ìîæíà îòðèìàòè ³ç çîáðàæåííÿ Á? Çàïè- øè ÿêîìîãà á³ëüøå ðå÷åíü ïðî öå, íà çðàçîê: Öå ïàïåðî- âèé êâèòîê íà ïðî¿çä ó ãðîìàäñüêîìó òðàíñïîðò³ ì³ñòà … Íà çâ’ÿçêó åêñïåðòêà Êîíêðåòí³ ³ìåííèêè íàçèâàþòü îñ³á, ïðåä- ìåòè, îá’ºêòè, ÿê³ ëþäèíà ìîæå ïîáà÷èòè, ïî- ÷óòè, ïîðàõóâàòè. Íàïðèêëàä: ÷åê, Óìàíü, øêàð- ïåòêè, Îëÿ. Àáñòðàêòí³ ³ìåííèêè íàçèâàþòü ïîíÿòòÿ, ÿê³ ëþäèíà ìîæå óÿâëÿòè, àëå íå ìîæå ïîáà÷è- òè àáî ïî÷óòè. Íàïðèêëàä: ìð³ÿ, ïåðåìîâèíè, êì³òëèâ³ñòü. Àáñòðàêòíèìè ³ìåííèêàìè º íàçâè: • ïî÷óòò³â (ëþáîâ, ïîâàãà); • ÿêîñòåé (äðóæáà); • ïðîöåñ³â (á³ã, ÷èòàííÿ); • ñòàí³â (ñòðàõ) òîùî. 117 210 ÓÐÎÊ 37. ²ìåííèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè
- 118. 118 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ «Якщо іменникпозначає щось, що можна порахува- ти, то він конкретний. Якщо іменник називає не ма- теріальний об’єкт, а узагальнене в людській свідомості явище, що не підлягає обрахунку, то він абстрактний» (Îëüãà Äóá÷àê, àâòîðêà êíèæêè «Áà÷èòè óêðà¿íñüêîþ»). Çá³ðí³ ³ìåííèêè íàçèâàþòü ñóêóïí³ñòü ïîíÿòü. Óòâîðþ- þòüñÿ çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â: • -ñòâ-: ëþäñòâî, ïòàñòâî; • -èíí-, -³íí-: ãàðáóçèííÿ, íàñ³ííÿ; • -îò-: á³äíîòà, ï³õîòà; • òà ³íøèõ: êîìàøíÿ, âîëîññÿ, ä³òâîðà. Íàé÷àñò³øå çá³ðí³ ³ìåííèêè ìàþòü ëèøå ôîðìó îäíèíè. Ðîçñîðòóé ïîäàí³ ³ìåííèêè â òàáëèöþ é çàïèøè. Килим, Юліана, тиша, птаство, школа, тиждень, знан- ня, Китай, сон, віслюк, замок, страх, братство, Остап, на- сіння, біг, вітання. Êîíêðåòí³ Àáñòðàêòí³ Çá³ðí³ Ïðî÷èòàé òåêñòè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Країна: Німеччина Підвісну залізницю в містечку Вупперталі бу- дували з 1901 по 1903 рік. Зараз це чинний вид громадського транспорту, який щороку перево- зить 13 мільйонів пасажирів! Хоча за один раз у вагоні може їхати не більш ніж 60 осіб. Деякі люди дістаються на роботу лише завдяки цьо- му транспорту. Довжина підвісної дороги ста- новить майже 14 кілометрів. А 211 212 4
- 119. 119 Країни: Англія, Нідерланди,Канада Автобуси, що здатні пересуватися по воді, ви- користовують як громадський транспорт для туристичних маршрутів. Таке явище поширене одразу в трьох країнах. Один автобус-амфібія може розмістити 45 людей. Но- визна цього транспорту також полягає в тому, що на ньому можна зануритися на глибину! Кожному пасажиру в такі поїзд- ки видають надувний жилет. Б Çàâäàííÿ 1. Âèïèøè ç òåêñò³â ïî ê³ëüêà ïðèêëàä³â êîíêðåòíèõ òà àá- ñòðàêòíèõ ³ìåííèê³â. 2. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ âèä³ëåíîãî ñëîâà. 3. Äîáåðè äî êîæíîãî ç òåêñò³â çàãîëîâêè. 4. ßêèì çàãîëîâêîì ìîæíà îá’ºäíàòè îáèäâà òåêñòè? 5. Çàïèøè, ùî îçíà÷àþòü çãàäàí³ ÷èñëà: • 1901 — ___________; • 60 — ___________; • 13 — ___________; • 3 — ___________; • 14 — ___________. 6. ×è ïðàâäà, ùî … À ² ï³äâ³ñíà çàë³çíèöÿ, ³ àâòîáóñ-àìô³á³ÿ — öå òðàíñïîðò ëèøå äëÿ òóðèñò³â. Á Îáèäâà âèäè íåçâè÷íîãî òðàíñïîðòó º ò³ëüêè â ªâðîï³.  Âàãîí ï³äâ³ñíî¿ çàë³çíèö³ ìîæå âì³ñòèòè á³ëüøå ëþäåé, í³æ àâòîáóñ-àìô³á³ÿ. à Àâòîáóñ-àìô³á³ÿ º â êðà¿íàõ-ñóñ³äàõ. Ä Çà äîïîìîãîþ ï³äâ³ñíî¿ çàë³çíèö³ ìîæíà çàíóðèòèñÿ â îçåðî. ÓÐÎÊ 37. ²ìåííèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè
- 120. 120 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Îáåðè çîáðàæåííÿ,ÿê³ º íàçâàìè ³ñòîò. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 1 2 3 4 5 6 Âèïèøè ç ïîäàíîãî òåêñòó ³ìåííèêè ó äâ³ êîëîíêè. (1) Чи зможе людина створити штучний інтелект? (2) Футурологи кажуть, що це станеться в найближчі 50–100 років. (3) Уже зараз є комп’ютери з потужністю миші й кота. (4) А це досить розумні тварини. (5) Прав- да, така електронна машина займає величезну площу, а живить цей суперкомп’ютер окрема електростанція. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðòêà Ç-ïîì³æ óñ³õ ³ìåííèê³â ðîçð³çíÿþòü íàçâè ³ñ- òîò òà íå³ñòîò. «Якщо вам здається, що тут і говорити не- має про що, бо і так зрозуміло: усе живе – іс- тоти, усе неживе – неістоти, – то ніт. Поділ іменників на назви істот і неістот у мові дещо не збігається з розрізненням у реальній дійсно- сті» (Ольга Дубчак «Бачити українською»). ²ñòîòè (õòî?) Íå³ñòîòè (ùî?) • íàçâè ëþäåé (ìåíåäæåð, äèòèíà); • íàçâè òâàðèí (ê³ò, âîñüìèí³ã); • ì³ô³÷í³ ³ñòîòè (âîâêóëàêà, ñô³íêñ, Ïîñåéäîí); • íàçâè øàõîâèõ ô³ãóð ³ ãðàëüíèõ êàðò (ï³øàê, òóðà, äàìà, òóç); • íàçâè ïîìåðëèõ (ïîê³éíèê, íåá³æ÷èê). • íàçâè ïðåäìåò³â, ÿâèù, ðîñëèí (÷àøêà, ñí³ã, ñîñ- íà); • íàçâè ñóêóïíîñò³ ëþäåé àáî òâàðèí (íàòîâï, ñòà- äî); • íàçâè ì³êðîîðãàí³çì³â (êîðîíàâ³ðóñ, ³íôóçîð³ÿ). назви істот і неістот у мові дещо 213 214
- 121. 121 Íàçâè ³ñòîò Íàçâèíå³ñòîò Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Çàãàëüíà íàçâà — öå ñëîâî, ÿêå íàçèâຠóçàãàëüíåíå ïîíÿòòÿ. Íàïðèêëàä: ð³÷êà, ìàãàçèí. Âëàñíà íàçâà — öå íàçâà îäíîãî óí³êàëüíîãî ïðåäìå- òà, ÿêà âèîêðåìëþº éîãî ç ðÿäó îäíîòèïíèõ. Íàïðèêëàä: Äí³ïðî, «²ÊÅÀ». Êîðèñòóþ÷èñü ³íòåðíåòîì àáî äîâ³äêîâîþ ë³òåðàòóðîþ, çàïîâíè â ïîäàíîìó òåêñò³ ïðîïóñêè ³ìåííèêàìè. Âè- çíà÷, ÿê³ ç íèõ º çàãàëüíèìè, à ÿê³ — âëàñíèìè íàçâàìè. 1. Ім’я відоме багатьом людям у різних кін- цях . 2. Він запустив серійне електромобілів «Тес- ла». 3. Інший проєкт винахідника — космічна програма . 4. А ще він мріє прокласти підземні між міс- тами і навіть країнами. 5. До речі, у його планах приєднати до цього проєкту і нашу . 6. Ця ідея має назву . Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèïèøè çàãàëüí³ òà âëàñí³ íàçâè. «Аліас» — це настільна командна гра, у якій треба щонайшвидше пояснити ін- шим слова зі своєї картки, не використо- вуючи спільнокореневих та антонімів. Наприклад, слово людина можна пояс- нити так: двонога розумна істота. Що більше слів команда вгадає за 60 секунд, то більше балів заробить. Гра з’явилася у Фінляндії ще 1989 року під маркою «Тактик». Зараз «Аліас» уже понад 30 років б’є рекорди всіх продажів у Північній Європі. 215 216 ÓÐÎÊ 37. ²ìåííèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè
- 122. 122 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Ñòâîðè 4êàðòêè äëÿ ãðè «Àë³àñ» çà çðàçêîì. Ïîçìàãàé- ñÿ ç îäíîêëàñíèêàìè òà îäíîêëàñíèöÿìè êîìàíäàìè (ïî 4–5 ó÷àñíèê³â). Зразок картки: Чернігів âëàñíà íàçâà íå³ñòîòà ³ñòîòà çá³ðíèé ³ìåííèê àáñòðàêòíèé ³ìåííèê родзинка слон козацтво совість Шаблон картки: âëàñíà íàçâà íå³ñòîòà ³ñòîòà çá³ðíèé ³ìåííèê àáñòðàêòíèé ³ìåííèê 1 2 3 4 5 217 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê ïèñàòè ● велику літеру у власних назвах; ● лапки у власних назвах. ÓÐÎÊÈ ÂÅËÈÊÀ ˲ÒÅÐÀ ÒÀ ËÀÏÊÈ Ó ÂËÀÑÍÈÕ ÍÀÇÂÀÕ 38-39. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò  óêðà¿íñüê³é ìîâ³ âëàñí³ íàçâè ïèøåìî ç âåëè- êî¿ ë³òåðè. Íàïðèêëàä, Òîê³î, Ãàííà, ì³ñòî Ëüâ³â, âóëèöÿ ²âàíà Áîãóíà. Ðîçð³çíÿé: îäåñüêà øêîëà Îäåñüêà øêîëà ¹21 çàãàëüíà íàçâà, òàêèõ øê³ë áàãàòî âëàñíà íàçâà, òàêà øêîëà îäíà Слово 122 1 2 3 4 5
- 123. 123 ßêùî âëàñíà íàçâàñêëàäàºòüñÿ ç ê³ëüêîõ ñë³â, òî ç âåëèêî¿ ë³òåðè çà- çâè÷àé ïèøåìî ëèøå ïåðøå: Íî- âèé ð³ê, Îë³ìï³éñüê³ ³ãðè, ̳í³ñòåð- ñòâî îñâ³òè ³ íàóêè. Çàïàì’ÿòàé âèïàäêè, êîëè ç âåëèêî¿ ë³òåðè ïèøåìî âñ³ ñëîâà ó âëàñí³é íàçâ³: • íàéâàæëèâ³ø³ äåðæàâí³ ñâÿòà: Äåíü Íåçàëåæíîñò³ Óêðà¿íè, Äåíü Ñîáîðíîñò³ Óêðà¿íè, Äåíü Êîíñòèòóö³¿ Óêðà¿íè; • íàéâèù³ óêðà¿íñüê³ òà ñâ³òîâ³ óñòàíîâè: Âåðõîâíà Ðàäà Óêðà¿íè, Êàá³íåò ̳í³ñòð³â Óêðà¿íè, Êîíñòèòó- ö³éíèé Ñóä Óêðà¿íè, Âåðõîâíèé Ñóä Óêðà¿íè, ªâðî- ïåéñüêèé Ñîþç, Ðàäà ªâðîïè; • íàçâè äåðæàâíèõ ñèìâîë³â Óêðà¿íè: Äåðæàâíèé Ïðàïîð Óêðà¿íè, Äåðæàâíèé Ãåðá Óêðà¿íè, Äåðæàâ- íèé óìí Óêðà¿íè; • íàçâè àñòðîíîì³÷íèõ îá’ºêò³â: Âåëèêà Ìàãåëëàíîâà Õìàðà, Âåëèêèé ³ç, Ìàëà Âåäìåäèöÿ; • ³ìåíà ä³éîâèõ îñ³á: ijä Ìîðîç, ×åðâîíà Øàïî÷êà; • äåÿê³ ãåîãðàô³÷í³ íàçâè: (ì³ñòî) Á³ëà Öåðêâà, (âóëè- öÿ) Âåðõí³é Âàë. Äî ïîäàíèõ ³ìåííèê³â, ùî îçíà÷àþòü çàãàëüí³ íàçâè, äî- äàé ³ìåííèêè — âëàñí³ íàçâè. Персонажі казок; сузір’я; країни; острови; моря; гори; півострови. Ïîð³âíÿé ïðàâîïèñ äâîõ íàçâ. Ïîÿñíè, ÷îìó ñëîâà ì³ñòî, âóëèöÿ ïèøåìî ç ìàëî¿ ë³òåðè, à Âàñèëÿ Ñòóñà, Êðèâèé г㠗 ç âåëèêî¿? Ïîÿñíè ïðàâîïèñ ³íøèõ âëàñíèõ íàçâ ó òåêñòàõ. Слово + слово Слово + Слово 218 219 ÓÐÎÊÈ 38-39. Âåëèêà ë³òåðà òà ëàïêè ó âëàñíèõ íàçâàõ âóëèöÿ Âàñèëÿ Ñòóñà âóëèöÿ â Êèºâ³ Êðèâèé гã ì³ñòî â Óêðà¿í³
- 124. 124 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Óÿâè, ùîòè ïðàöþºø àðõ³òåêòîðîì ³ ïðîºêòóºø íîâèé ì³êðîðàéîí. Ïðèäóìàé íàçâè ì³êðîðàéîíó, âóëèöü, ñêâå- ð³â, ïëîù òîùî. Íàìàëþé ñõåìàòè÷íå çîáðàæåííÿ. Ïðîàíàë³çóé çîáðàæåííÿ. Äîáåðè äî êîæíîãî ïðèêëàäó ïîÿñíåííÿ, ñêîðèñòàâøèñü çðàçêîì òà êëþ÷îâèìè ñëîâà- ìè ç äîâ³äêè. Îáèäâà ñëîâà «Äî÷êà Ïðîìåòåÿ» ïèøåìî ç âåëèêî¿ ë³òåðè, îñê³ëüêè öå âëàñíà óí³êàëüíà íàçâà ëþäèíè, ¿¿ ïñåâäîí³ì. Çðàçîê Äîâ³äêà. ²ì’ÿ ïåðñîíàæà, ³ì’ÿ ëþäèíè, ïðîôåñ³ÿ, ïð³çâè- ùå, ïî áàòüêîâ³, íàö³îíàëüí³ñòü, íàçâà âèãàäàíî¿ ³ñòîòè. Çàïèøè ñëîâà ïðàâèëüíî, ðîçñîðòóé ó òàáëèöþ. ßê³ ç ïîäàíèõ ñë³â ìîæóòü çì³íþâàòè íàïèñàííÿ çàëåæíî â³ä êîíòåêñòó? (Д)ень (к)онституції (у)країни, (м)ністерство (о)хо- рони (з)доров’я, (н)аціональний (і)сторичний (м)узей, 220 221 222 Äî÷êà Ïðîìåòåÿ Ëåñÿ Óêðà¿íêà Ëàðèñà Ïåòð³âíà Êîñà÷ ë³ñîâèê — çàãàëüíà íàçâà ì³ôîëîã³÷íî¿ ³ñòîòè çà íàö³îíàëüí³ñòþ — óêðà¿íêà ˳ñîâèê — ïåðñîíàæ «Ë³ñîâî¿ ï³ñí³» ïèñüìåííèöÿ 4 1 5 6 3 7 2
- 125. 125 (н)овий (р)ік, (к)иївський(н)аціональний (у)ніверситет, (к)абінет (м)іністрів (у)країни, (у)країнський (м)алий (д)раматичний (т)еатр, (ч)ервона (ш)апочка, (д)ержав- ний (г)імн (у)країни, (м)ала (в)едмедиця. Ëèøå ïåðøå ñëîâî ïèøåìî ç âåëèêî¿ Ïåðøå é äðóãå ñëî- âî ïèøåìî ç âåëèêî¿ Óñ³ ñëîâà ïèøåìî ç âåëèêî¿ ë³òåðè Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Íàçâè òâîð³â (êàðòèí, êíèæîê, ï³ñåíü, ô³ëüì³â), ãàçåò, æóðíàë³â, çàêëàä³â (êàôå, ðåñòîðàí³â, ìàãàçèí³â, àåðîïîð- ò³â), êîìïàí³é, ñòàíö³é ìåòðî, çóïèíîê íàçåìíîãî òðàí- ñïîðòó òîùî òðåáà áðàòè â ëàïêè: êàðòèíà «Ñîíÿõè», êàç- êà «Êîòèê ³ ϳâíèê», ï³ñíÿ «Ñòåôàí³ÿ», ô³ëüì «Ïîâîäèð», ë³òàê «Ìð³ÿ», êîìïàí³ÿ «Åïë», ìàãàçèí «Ñ³ëüïî», ñòàíö³ÿ ìåòðî «Óí³âåðñèòåò», çóïèíêà «Âóëèöÿ Ìîíàñòèðñüêà». Àëå íàçâè âîêçàë³â, çàë³çíè÷íèõ ñòàíö³é, ïîðò³â, ïðè- ñòàíåé ïèøåìî áåç ëàïîê: Ïðèì³ñüêèé âîêçàë, ñòàíö³ÿ Óñòèí³âêà, ïîðò Îëüâ³ÿ. Ðîçð³çíÿé: 1. ñàéò, ìåðåæà, ñèñòåìà + «____» ôåéñáóê ç âåëèêî¿ ë³òåðè ³ â ëàïêàõ ïèøå- ìî íàçâè ñàéò³â, ìåðåæ, ïîøóêî- âèõ ñèñòåì, ÿêùî º ñëîâà ñàéò, ìåðåæà, ñèñòåìà òîùî ç ìàëî¿ ë³òåðè é áåç ëà- ïîê ïèøåìî íàçâè ñàéò³â, ìåðåæ, ïîøóêîâèõ ñèñòåì 125 ÓÐÎÊÈ 38-39. Âåëèêà ë³òåðà òà ëàïêè ó âëàñíèõ íàçâàõ
- 126. 126 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Çàïîâíè âçîøèò³ àíêåòó â³äîìîñòÿìè ïðî ñåáå òà ñâî¿ çàõîïëåííÿ. Çàïèøè ñëîâà â³äïîâ³äíî äî ïðàâèë íàïè- ñàííÿ âåëèêî¿ ë³òåðè é ëàïîê. Анкета 1. Ïð³çâèùå, ³ì’ÿ, ïî áàòüêîâ³. 2. ̳ñöå íàðîäæåííÿ (êðà¿íà, îáëàñòü, ðàéîí, ì³ñòî, ì³ñòå÷êî, ñåëî). 3. Óëþáëåí³ ñâÿòà. 4. Êëè÷êè óëþáëåíèõ òâàðèí (ïòàõ³â, ðèáîê òîùî). 5. Íàçâè óëþáëåíèõ êíèã, æóðíàë³â, ãàçåò, òåëåïåðåäà÷, ðàä³îïåðåäà÷, ê³íîô³ëüì³â, ìóëüòô³ëüì³â. 6. Óëþáëåíà ¿æà. 7. Ñîöìåðåæ³, ÿêèìè ÿ êîðèñòóþñÿ. 8. Óëþáëåíà ìàðêà àâòîìîá³ë³â. 2. àâòîìîá³ëü «Í³ññàí» «í³ññàí» íàçâè âèðîáíè÷èõ ìàðîê àâòîìî- á³ë³â, ÿêùî º ñëîâà àâòîìîá³ëü, ë³òàê, ïîòÿã òîùî ç ìàëî¿ ë³òåðè ³ â ëàïêàõ ïèøåìî íàçâè ñàìèõ âè- ðîá³â 3. êàçêà «Êîòèãîðîøêî» Á³áë³ÿ, ªâàíãå볺, Ïñàë- òèð, Êîðàí íàçâè òâîð³â ïèøåìî ç âåëèêî¿ ë³òåðè ³ â ëàïêàõ íàçâè âàæëèâèõ ðåë³ã³é- íèõ êíèã ïèøåìî ç âåëè- êî¿ ë³òåðè é áåç ëàïîê 223
- 127. 127 Çà çðàçêîì ³çïîïåðåäíüî¿ âïðàâè çàïîâíè àíêåòó äëÿ îäíîãî ç ïåðñîíàæ³â. А Г Д В Б Çàïèøè âëàñí³ òà çàãàëüí³ íàçâè ó äâ³ êîëîíêè, ðîçêðè- âàþ÷è äóæêè. (б, Б)алаган, (м, М)оре, (п, П)етрович, (м, М)ороз, (в, В)есна, (г, Г)онолулу, (з, З)бараж, (б, Б)ровко, (м, М)адам, (д, Д)рузі, (п, П)іренеї, (ч, Чумацький) (ш, Ш)лях, (а, А)стронавт, (к, К)арпати, (р, Р)усалка, (п, П)ариж, (с, С)оловей, (т, Т)білісі. Çàãàëüí³ íàçâè Âëàñí³ íàçâè Ó âèïèñàíèõ ñëîâàõ ï³äêðåñëè îñòàííþ ë³òåðó é ïðî÷èòà- ºø ïî÷àòîê óêðà¿íñüêîãî ïðèñë³â’ÿ «... à äèâèñü, ÷è òâîÿ çàìåòåíà». 225 224 ÓÐÎÊÈ 38-39. Âåëèêà ë³òåðà òà ëàïêè ó âëàñíèõ íàçâàõ
- 128. 128 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Ïåðåïèøè, äîáèðàþ÷èïîòð³áí³ áóêâè, ïîñòàâ ïðîïóùåí³ ðîçä³ëîâ³ çíàêè. ϳäêðåñëè ³ìåííèêè — âëàñí³ íàçâè. (1) В усіх (Н,н)ародів (С,с)онце з найдавнішого часу обожнювали, а в деяких — перетворювали на (Б,б)оже- ство. (2) Єпископ дванадцятого століття (К,к)ирило (Т,т)урівський зазначає що слов’яни поклонялись най- більше (С,с)онцю та (В,в)огню. (3) У (Л,л)ітописах (С,с)онце згадують як сина (С,с)варога й називають (Д,д)ажбогом. (4) Шана (С,с)онцю відобразилась не тіль- ки в народній творчості а й у художній літературі. (5) На- приклад (М,м)ихайла (К,к)оцюбинського за його любов до (С,с)онця часто величають (С,с)онцепоклонником. Ñêîðèñòàéñÿ ³íòåðàêòèâíèìè êàð- òàìè çîðÿíîãî íåáà. Âèïèøè íàç- âè äåâ’ÿòüîõ àñòðîíîì³÷íèõ îá’ºêò³â, ïîºäíóþ÷è ¿õ ç ðîäîâèìè ñëîâà- ìè ñóç³ð’ÿ, ïëàíåòà, ç³ðêà. Âèêîíàé çàâäàííÿ. ²íòåðàêòèâí³ êàðòè çîðÿíîãî íåáà: https://drifted.in/planisphere-app/app/index. xhtml http://www.etwright.org/astro/plani.html Çàâäàííÿ 1. Îáåðè îäèí àñòðîíîì³÷íèé îá’ºêò ³ç âèïèñàíèõ. 2. Çàìàëþé éîãî â çîøèò³. 3. Çíàéäè òðè ö³êàâ³ ôàêòè ïðî íüîãî. 4. Çíàéäåíó ³íôîðìàö³þ ïîäàé ó ôîðìàò³ ³íôîãðàô³êè. Çì³íè â êîæíîìó ðå÷åíí³ ëèøå îäíå ñëîâî òàê, ùîá öå âïëèíóëî íà íàïèñàííÿ ñë³â. Ïîÿñíè. 1. Останні новини публікують у мережі «Фейсбук». 2. Біля магазину стояла машина «Вольво». 3. Журналістка завжди зранку читає твіттер. 4. Новенький «фольксваген» чекає на свого власника. ³í ïðè¿õàâ íà àâòîìîá³ë³ «Òåñëà». — ³í ïðè¿õàâ íà «òåñë³». Çðàçîê 226 227 228
- 129. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðòêà Ïðî÷èòàéêîìåíòàð åêñïåðòêè Îëüãè Äóá÷àê. Ïîÿñíè, ïðî ùî éäåòüñÿ, ñâî¿ìè ñëîâàìè. Ïðîàíàë³çóé ïàðè ðå- ÷åíü ³ çðîáè âèñíîâîê ïðî òå, ÿê âëàñí³ íàçâè ñòàþòü çàãàëüíèìè. 229 «Мовна свідомість полюбляє узагальнити власні назви, коли певні предмети стають у житті людини звичними. Так сталося, напри- клад, із конверсами (тими, що кеди), пампер- сами (тими, що підгузки), кольтом і маузером (тими, що зброя)» (Ольга Дубчак «Бачити укра- їнською»). 1 Êîìïàí³ÿ «Êîíâåðñ» ïî÷àëà âè- ãîòîâëÿòè âçóòòÿ äëÿ ïðîãóëÿ- íîê, çîêðåìà âñ³ì ïîëþáèëèñÿ çðó÷í³ êåäè. Êåäè ïî÷àëè íàçèâàòè êîíâåðñàìè. Äî ðå÷³, ñëîâî êåäè òàêîæ óòâîðåíå â³ä íàçâè âçóòòºâî¿ êîìïàí³¿. 2 Ãàé Ìåöåíàò — äàâíüîðèì- ñüêèé ïîë³òèê, â³äîìèé íåàáè- ÿêîþ ï³äòðèìêîþ ïîåò³â ³ õóäîæíèê³â. Îñîáó, ÿêà áåçêîðèñëèâî ï³ä- òðèìóº ðîçâèòîê êóëüòóðè òà îñâ³òè, íàçèâàþòü ìåöåíàòîì. 3 Ó 490 ðîö³ äî íàøî¿ åðè íà Ìàðàôîíñüê³é ð³âíèí³ â³ä- áóëàñÿ áèòâà, çâ³ñòêó ïðî ÿêó ïðèí³ñ ãðåöüêèé âî¿í, ïðîá³ãøè áåç â³äïî÷èíêó 42 ê³ëîìåòðè 195 ìåòð³â. Ñïîðòèâí³ çìàãàííÿ ç á³ãó íà 42 ê³ëîìåòðè 195 ìåòð³â íà- çèâàþòü ìàðàôîíîì. 129 ÓÐÎÊÈ 38-39. Âåëèêà ë³òåðà òà ëàïêè ó âëàñíèõ íàçâàõ
- 130. 130 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Á³ëüø³ñòü ³ìåííèê³â íàëåæàòü äî îäíîãî ç òðüîõ ðîä³â: ÷îëîâ³÷îãî, æ³íî÷îãî àáî ñåðåäíüîãî. Ùîá âèçíà÷èòè ð³ä â³äì³íþâàíîãî ³ìåííèêà, òðåáà ç³- ñòàâèòè ñëîâî ³ç çàéìåííèêàìè â³í (àáî â³í ì³é), âîíà (àáî âîíà ìîÿ), âîíî (àáî âîíî ìîº). Íàïðèêëàä, ê³ò — â³í, â³í ì³é ê³ò. Îòæå, ³ìåííèê ê³ò ÷îëîâ³÷îãî ðîäó. Âèïèøè ç ïîäàíîãî òåêñòó ³ìåííèêè. Âèçíà÷ ¿õí³é ð³ä. (1) Чи може міський автобус їздити без водія? (2) Так, може, і це реаль- ність сучасного міста. (3) Такий транспорт є в Китаї, Данії, Япо- нії. (4) Уже навіть створено без- пілотну вантажівку, яка, імовір- но, незабаром літатиме. (5) Поки що головне завдання — подбати про безпеку кожного учасника руху. Ç äîâ³äêè äîáåðè äî ïîäàíèõ âèçíà÷åíü ³ìåííèêè, ÿê³ ìàþòü ïàðàëåëüí³ ðîäîâ³ ôîðìè. Äîâ³äêà. Àáðèêîñ / àáðèêîñà, ñïàçì / ñïàçìà, áàíêíîò / áàíêíîòà, æèðàô / æèðàôà, ïàðàñîëü / ïàðàñîëÿ, îàçèñ / îàçà. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● роди іменника; ● чоловічий рід; ● жіночий рід; ● середній рід; ● спільний рід; ● паралельні форми роду. ÓÐÎÊÈ Ð²Ä ²ÌÅÍÍÈʲÂ. ²ÌÅÍÍÈÊÈ ÑϲËÜÍÎÃÎ ÐÎÄÓ 40-41. 130 230 231 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Äåÿê³ ³ìåííèêè ìàþòü ïàðàëåëüí³ ôîðìè ðîäó. Çíà- ÷åííÿ ñë³â íå çì³íþºòüñÿ: àáðèêîñ — àáðèêîñà, æèðàô — æèðàôà, çàë — çàëà.
- 131. 131 1. / —родюче місце в пустелі або на- півпустелі з рослинністю й прісною водою. 2. / — мимовільне тривале скорочен- ня м’язів. 3. / — це жовтогарячий соковитий фрукт із великою кісточкою, солодкий на смак. 4. / — африканська плямиста жуйна тварина. 5. / — паперові гроші. 6. / — закріплений на палиці каркас у формі півкулі для захисту від дощу і сонця. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ²ìåííèêè, ÿê³ ïîçíà÷àþòü ïðîôåñ³¿, çäåá³ëüøîãî ìà- þòü ðîäîâ³ ïàðè: ë³êàð (÷.ð.) — ë³êàðêà (æ.ð.), äèðåêòîð (÷.ð.) — äèðåêòîðêà (æ.ð.), ïðîôåñîð (÷.ð.) — ïðîôåñîðêà (æ.ð.). ²ìåííèêè, ÿê³ çàê³í÷óþòüñÿ íà -à, -ÿ, -î, ³íêîëè ìîæóòü íàçèâàòè ÿê îñ³á ÷îëîâ³÷î¿, òàê ³ æ³íî÷î¿ ñòàò³. Öå ³ìåííè- êè ñï³ëüíîãî ðîäó: íåâãàìîâíèé ïëàêñà — íåâãàìîâíà ïëàêñà, êóìåäíèé áàç³êà — êóìåäíà áàç³êà. Çäåá³ëüøîãî òàê³ ³ìåííèêè íàçèâàþòü ëþäèíó çà íåãàòèâíîþ îçíàêîþ (çàìàçóðà, âîëîöþãà, æàäíþãà, íåçäàðà, ëåäàùî) àáî îñîáëèâ³ñòþ çàíÿòü (ñòàðîñòà, ëèñòîíîøà, ñóääÿ). Âèïèøè ç³ ñïèñêó ëèøå ³ìåííèêè ñï³ëüíîãî ðîäó (¿õ º 10). Флорист, гуляка, читачка, замазура, менеджерка, базі- кало, заїка, нахаба, нероба, декоратор, староста, видавець, депутат, альруїст, чванько, ледащо, блогерка, читака. Äîáåðè äî êîæíîãî ðå÷åííÿ ³ìåííèê ñï³ëüíîãî ðîäó ç ïî- ïåðåäíüî¿ âïðàâè, ÿêèé áóäå êîðåêòíèì ùîäî êîíòåêñòó. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ âèä³ëåíèõ ñë³â. 1. Андрій завжди брудний, коли їсть шоколад. Він справжній . 2. Діана не хоче виконувати домашніх завдань й бага- то прокрастинує. Вона . 232 233 ÓÐÎÊÈ 40-41. Ð³ä ³ìåííèê³â. ²ìåííèêè ñï³ëüíîãî ðîäó
- 132. 132 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 3. Віслюк,друг Шрека, дуже багато говорить. Він . 4. Олег не дотримується елементарних правил пове- дінки: перебиває співрозмовника, не вітається з друзями. Він . 5. Усі зароблені гроші Оксана витрачає на посидень- ки з друзями. Вона . Ïðèãàäàé ïåðñîíàæ³â ô³ëüì³â, ñåð³àë³â àáî ìóëüòô³ëüì³â, ïîºäíóþ÷è ¿õí³ ³ìåíà ç ³ìåííèêàìè ñï³ëüíîãî ðîäó. 234 Á³äîëàõà Ðîí ³çë³. Çðàçîê Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Çàïàì’ÿòàé! ×îëîâ³÷èé ð³ä Ƴíî÷èé ð³ä âèñèï, äð³á, ê³ð, íàêèï, ïåðåêèñ, ïðîäàæ, ÿðìàðîê ãóàø, æîâ÷, ðåòóø, ðîçê³ø -ль àåðîçîëü, á³ëü, äðèëü, òþëü àíòðåñîëü, áàíäåðîëü, áåøàìåëü, âàí³ëü, âóàëü, åìàëü, ôëàíåëü -нь ñòåï³íü, ñòóï³íü, øàìïóíü ì³ãðåíü -ть íåæèòü ïàïîðîòü, ïóòü òóø — ìóçè÷íèé òâ³ð òóø — ôàðáà äëÿ â³é
- 133. 133 ²âàí Âèõîâàíåöü —óêðà¿íñüêèé ìîâîçíàâåöü, äîêòîð ô³ëîëîã³÷- íèõ íàóê, àâòîð ïðàö³ «Ðîçìîâ- ëÿéìî óêðà¿íñüêîþ»: «Іменник біль найчастіше вживає- мо, коли йдеться про відчуття страж- дання. У сучасній українській мові цей іменник чоловічого роду: Ранком я прокинувся з силь- ним болем голови. Менш поширений іменник біль жіночого роду, який буває тільки в значеннях: 1) білі нитки, пряжа, полот- но; 2) яскраво-білий колір: Найдавніші сорочки гаптова- ні білими нитками — біллю». Ïðîàíàë³çóé çîáðàæåííÿ. ßê³ ïîìèëêè º â óçãîäæåíí³ ñë³â? Ïîÿñíè. 235 ñèëüíà íåæèòü ñòðåñ / íàïðóæåí³ñòü êëàñòåðíà á³ëü ãîñòðèé ì³ãðåíü ã³ïåðòîí³ÿ îñòåîõîíäðîç 1 4 2 4 3 5 ÓÐÎÊÈ 40-41. Ð³ä ³ìåííèê³â. ²ìåííèêè ñï³ëüíîãî ðîäó
- 134. 134 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Ïîºäíàé ïðèêìåòíèêèç ³ìåííèêàìè çà çì³ñòîì òà ãðà- ìàòè÷íî. далекий злий нелегка цікаве смачна барабанний собака Париж кава дріб путь кіно 236 237 238 Äîáåðè äî ïîäàíèõ ³ìåííèê³â ïðèêìåòíèêè ç äîâ³äêè, ñòàâëÿ÷è ¿õ ó ïîòð³áíîìó ðîä³. Äîâ³äêà. ͳæíèé, á³ëèé, íàóêîâèé, ãóñòèé, íîâèé, ìåðåæèâíèé, âåëèêèé. Тюль, шампунь, біль, насип, рояль, вуаль, ступінь, нежить. Íàçâè çîáðàæåí³ îá'ºêòè ñëîâàìè ç òàáëèö³ íà ñ.132, äî- äàþ÷è äî êîæíîãî äâà ïðèêìåòíèêè çà çðàçêîì. Ðîÿëü íîâèé ³ á³ëèé. Çðàçîê А Б Г В
- 135. 135 Ïåðåïèøè ðå÷åííÿ, äîáèðàþ÷è³ìåííèê ç äîâ³äêè òà ïî- ºäíóþ÷è éîãî ç ïðèêìåòíèêîì ó ïðàâèëüí³é ôîðì³. Äîâ³äêà. ̳ãðåíü, åìàëü, ðîçê³ø, áåøàìåëü, á³ëü, ñòóï³íü. 1. Симптомом хвороби є (гострий / гостра) біля серця. 2. Щоб домалювати картину, мені (потрібен / потріб- на) (зелений / зелена) . 3. (Смачний / смачна) (повинен / повинна) мати густу консистенцію. 4. Мати можливість спати 10 годин — це (справжній / справжня) . 5. (Хронічний / хронічна) , за статистикою, частіше буває в людей після 25 років. 6. Щоб здобути (науковий / наукову) , потрібно захистити дисертацію. Îáåðè îäíó ³ç çàïðîïîíîâàíèõ ñèòóàö³é. Ïðèäóìàé ³ çà- ïèøè ä³àëîã ùîíàéìåíøå ³ç 6 ðå÷åíü, óçãîäæóþ÷è ñëîâà ïðàâèëüíî. 239 240 Біль, нежить, мігрень, аерозоль, кашель, висип. Продаж, путь, ваніль, гуаш, розкіш, рояль. Дриль, емаль, тюль, накип, суміш, антресоль. Ситуація 1. «У лікаря» Ситуація 2. «Різдвяний ярмарок» Ситуація 3. «Ремонт у кімнаті» ÓÐÎÊÈ 40-41. Ð³ä ³ìåííèê³â. ²ìåííèêè ñï³ëüíîãî ðîäó
- 136. 136 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 ÓÐÎÊÈ ÍÅÇ̲ÍÞÂÀͲ²ÌÅÍÍÈÊÈ. Ð²Ä ÍÅÇ̲ÍÞÂÀÍÈÕ ²ÌÅÍÍÈʲ 42-43. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ âèçíà÷àòè ð³ä ● незмінюваних іменників; ● абревіатур. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ùîá âèçíà÷èòè ð³ä íåçì³íþâàíèõ ³ìåííèê³â, ïîòð³áíî çíàòè çíà÷åííÿ öüîãî ñëîâà. ßê âèçíà÷èòè ð³ä çàãàëüíèõ íåçì³íþâàíèõ ³ìåííèê³â? Çíà÷åííÿ ñëîâà — öå íàçâà... гä Ïðèêëàäè Âèíÿòêè òâàðèíè ÷îëîâ³- ÷èé ðîçóìíèé øèì- ïàíçå, áðóäíèé ïîí³ öåöå (ìóõà), ³âàñ³, ïóòàñó, ôóãó, ãóðàì³ (ðèáè) — æ³íî÷îãî ðîäó ïðîôåñ³¿ ðîçâàæëèâèé àòà- øå, íàáðèäëèâèé ïàïàðàö³ - ñèðó ñìà÷íèé ñóëóãóí³, ì’ÿêèé áð³ - â³òðó ñèëüíèé òîðíàäî, òåïëèé ìàéñòðî - ìîâè æ³íî÷èé ö³êàâà ã³íä³, ìè- ëîçâó÷íà ñóàõ³ë³ - ³íøà çàãàëüíà íàçâà ñåðåä- í³é ñîêîâèòå àâîêàäî, ðîçê³øíå êóïå, øâèäêå òàêñ³ àâåíþ (âóëèöÿ), êîëü- ðàá³ (êàïóñòà), ñàëÿì³ (êîâáàñà), áîðæîì³ (âîäà) — æ³íî÷îãî ðîäó áàðáåêþ (øàøëèê), áàã³ (àâòîìîá³ëü) — ÷î- ëîâ³÷îãî ðîäó ßê âèçíà÷èòè ð³ä âëàñíèõ íàçâ? Âëàñí³ íàçâè (íåçì³íþâàí³ ³ìåííèêè) áóäóòü ìàòè òàêèé ñà- ìèé ð³ä, ÿê ³ ¿õíº ðîäîâå ñëîâî (òå, ÷èì âîíè º). Íàïðèêëàä: Òá³ë³ñ³ ì³ñòî (ñ.ð.) çàòèøíå Òá³ë³ñ³ ×èë³ êðà¿íà (æ.ð.) ìàëüîâíè÷à ×èë³ Áîðíåî îñòð³â (÷.ð.) äàëåêèé Áîðíåî 136
- 137. 137 Ïðîàíàë³çóé ïàðè ñë³â.Ïîÿñíè, ÷îìó ³ìåííèêè ìàþòü ð³çí³ ðîäè. розумний шимпанзе весела мавпа набридливий папараці справедлива викладачка затишне Тбілісі розвинений Київ А Б В Äîáåðè äî ïîäàíèõ çîáðàæåíü ³ìåííèêè ç äîâ³äêè. Äî êîæíîãî äîäàé ïî äâà ïðèêìåòíèêè çà çðàçêîì. 241 242 Ôëàì³íãî êîëüîðîâèé ³ âåëèêèé. Çðàçîê Äîâ³äêà. Åìó, ãðèçë³, æàêî, êàêàäó, êîë³áð³, ïîí³, øèìïàí- çå, àðà, êåíãóðó. ÓÐÎÊÈ 42-43. Íåçì³íþâàí³ ³ìåííèêè
- 138. 138 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Âàì êóäè?Ïîñîðòóé çîáðàæåí³ ³ìåííèêè â³äïîâ³äíî äî ðîäó. ×ÎËβ×ÈÉ Ð²Ä Æ²ÍÎ×ÈÉ Ð²Ä кольрабі сулугуні боржомі салямі барбекю багі івасі цеце Ïðî÷èòàé óðèâîê ³ç ãóìîðåñêè Ïàâëà Ãëàçîâîãî. Âèïðàâ ëåêñè÷í³ é ãðàìàòè÷í³ ïîìèëêè. Çàïèøè â³äðåäàãîâàíèé âàð³àíò. Був я вчора в питомнику, Здєшнім зоопарку. Там із мене мєстний майстер Цокнув фотокартку. Те, що в мене за плечима — То не просто сітка, А велика загорожа — Шимпанзяча клітка. Я на фоті получився Разом з шимпанзою. Не наплутай: я спереді, Шимпанза — за мною. Павло Глазовий 243 244
- 139. 139 Ç’ÿñóé çà äîïîìîãîþáóäü-ÿêèõ äîâ³äêîâèõ äæåðåë, ÷èì çàéìàþòüñÿ ö³ ëþäè. Óêëàäè ñïèñîê çà àëôàâ³òîì ³ çàïè- øè ðàçîì ³ç ïîÿñíåííÿìè. Аташе, денді, буржуа, імпресаріо, конферансьє, папа- раці, портьє, рантьє, рефері, шансоньє, япі, кутюр’є. Ïîºäíàé íàçâè ïðîôåñ³é ³ç ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè ç³ ñâ³òëè- íàìè â³äîìèõ ëþäåé. Äîäàé ïðèêìåòíèê, ÿêèé õàðàêòå- ðèçóº ¿õíþ çîâí³øí³ñòü, çà çðàçêîì. Ñêëàäè é çàïèøè ðåêëàìó òóðèñòè÷íîãî ìàðøðóòó. Âè- êîðèñòàé ãåîãðàô³÷í³ íàçâè òà ïðèêìåòíèêè ç äîâ³äêè. Äîâ³äêà. Äàëåêèé, ö³êàâèé, çàãàäêîâèé, åêñêóðñ³éíèé, ì³ëüÿðäíèé, òóðèñòè÷íèé. Капрі, Онтаріо, Чилі, Кіліманджаро, Кракатау, Кала- харі, Перу, Колорадо, Чикаго, Токіо. Ïåðåïèøè òåêñò, ïðàâèëüíî óçãîäæóþ÷è â ðîä³ íåçì³íþ- âàí³ ³ìåííèêè ç ³íøèìè ñëîâàìè â ðå÷åíí³. (1) Сьогодні на сцені виступатиме відом.. маестро. (2) З цієї нагоди в залі поставили старовинн.. фортепі- ано. (3) Сивочол.. конферансьє презентує виступ. (4) Зі сцени залунала музика незрівнянн.. Вівальді. (5) На- ступний такий концерт прийматиме сонячн.. Тбілісі. Крістіан Діор Говард Уебб Стів Сендс Олег Винник Ñòèëüíèé áóðæóà Ñòåïàí. Çðàçîê 245 246 247 248 ÓÐÎÊÈ 42-43. Íåçì³íþâàí³ ³ìåííèêè
- 140. 140 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Ïðî÷èòàé ñïèñîêñë³â. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ íîâèõ äëÿ òåáå. Ðîçñîðòóé íàçâè â òàáëèöþ, çàçíà÷ ð³ä êîæíî¿ ç êàòå- ãîð³é. Íàçâè гä Ïðèêëàäè â³òð³â ìîâ òâàðèí êðà¿í ì³ñò îäÿãó ïðîäóêò³â Жако, гінді, майстро, Делі, мате, Чилі, комі, бенгалі, торнадо, авокадо, філе, пюре, кімоно, кашне, Перу, безе, алое, поні, шимпанзе, Чикаго. 249 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðòêà Ùîá âèçíà÷èòè ð³ä àáðåâ³àòóðè, ïîòð³áíî ¿¿ ðîçøèôðó- âàòè é çíàéòè ãîëîâíèé ³ìåííèê. Íàïðèêëàä, ªÑ — öå ªâ- ðîïåéñüêèé Ñîþç, ñòðèæíåâå ñëîâî — Ñîþç — ÷îëîâ³÷îãî ðîäó, îòæå, ªÑ òàêîæ ÷îëîâ³÷îãî ðîäó: ïåðñïåêòèâíèé ªÑ. Êàòåðèíà Ãîðîäåíñüêà — äîêòîðêà ô³ëîëîã³÷íèõ íàóê, ïðîôåñîðêà, àâòîðêà ïðàö³ «Óêðà¿íñüêå ñëîâî ó âèì³ðàõ ñüîãîäåííÿ»: «Прийнято вважати, що рід абревіатури потрібно визначати за родовою належністю стрижневого сло- ва: ТЮГ ч. р. за стрижневим словом театр. Проте на рід багатьох абревіатур впливає їхня форма. Ті, що закінчуються на приголосний, уживають здебільшого як іменники чоловічого роду або середнього: МОЗ, МОН, Мін’юст — іменники чоловічого роду, хоча стрижневе слово в них — міністерство». 140
- 141. 141 Ðîçøèôðóé àáðåâ³àòóðè òàâèçíà÷ ¿õí³é ð³ä çà êëþ÷îâè- ìè ñëîâàìè. ßêèé ³ìåííèê ìຠð³ä, ùî â³äð³çíÿºòüñÿ â³ä ñòðèæíåâîãî ñëîâà? 1. ООН. 2. ЗВО. 3. ЗОШ. 4. АЕС. 5. ЗСУ. 6. НАТО. 7. ЗМІ. 8. СБУ. 9. МОН. 10.МВС. 11.СТО. 12.МАН. 250 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ âèçíà÷àòè ● число іменників; ● іменники, що мають лише форму однини; ● іменники, що мають лише форму множини. ÓÐÎÊ 44. ×ÈÑËÎ ²ÌÅÍÍÈʲÂ. ²ìåííèêè, ùî ìàþòü ëèøå ôîðìó îäíèíè. ²ìåííèêè, ùî ìàþòü ëèøå ôîðìó ìíîæèíè Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ùîá âèçíà÷èòè ÷èñëî ³ìåííèêà, ïîòð³áíî ç³ñòàâèòè éîãî ³ç çàéìåííèêîì: â³í, âîíà, âîíî — îäíèíà, âîíè — ìíîæèíà. Íàïðèêëàä: ìàãàçèí — â³í — îäíèíà, ìàãàçè- íè — âîíè — ìíîæèíà. ª ³ìåííèêè, ÿê³ ìàþòü ëèøå îäíó ôîðìó ÷èñëà é íå óòâîðþþòü ïàðè: Ëèøå îäíèíà Ëèøå ìíîæèíà 1. Àáñòðàêòí³ ³ìåííèêè: ìóæ- í³ñòü, îá’ºäíàííÿ. 2. Çá³ðí³ ³ìåííèêè: ëþäñòâî, ìîëîäü. 3. ²ìåííèêè ç³ çíà÷åííÿì ðå÷î- âèíè: ï³ñîê, ñàëî. 4. Âëàñí³ íàçâè: Õåðñîí, Äí³ïðî òîùî. 1. Ïàðí³ ïðåäìåòè: íîæèö³, äâåð³. 2. Íàçâè ðå÷îâèí: âåðøêè, äð³æäæ³. 3. Åìîö³¿, â³ä÷óòòÿ: ðàäîù³, ë³íîù³. 4. Âëàñí³ íàçâè: ×åðí³âö³, Êàð- ïàòè òîùî. 141 ÓÐÎÊ 44. ×èñëî ³ìåííèê³â NATO
- 142. 142 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 142 Ïðîàíàë³çóé íàçâèô³ëüì³â. Âèêîíàé çàâäàííÿ. 251 1 3 2 4 4
- 143. 143 Çàâäàííÿ 1. Ó ÿêèõíàçâàõ ô³ëüì³â º ³ìåííèêè, ùî ìàþòü ëèøå ôîðìó ìíîæèíè? 2. Íà ÿêèõ ïîñòåðàõ º ³ìåííèêè, ùî ìàþòü ëèøå ôîðìó îä- íèíè? 3. ³ä ÿêèõ ³ìåííèê³â ìîæíà óòâîðèòè ÷èñëîâó ïàðó, íà çðà- çîê: áàñåéí (îäíèíà) — áàñåéíè (ìíîæèíà). 4. Îáåðè áóäü-ÿêó ïàðó ô³ëüì³â, ÿê³ ìàþòü ùîñü ñï³ëüíå. Ïî- ÿñíè ñâîþ äóìêó. 5. ßê³ ùå óêðà¿íñüê³ ô³ëüìè òè çíàºø? Çàïèøè íàçâè ùîíàé- ìåíøå äâîõ. 6. Ðîçêàæè ïðî ñâ³é óëþáëåíèé ô³ëüì àáî ìóëüòô³ëüì, âè- êîðèñòîâóþ÷è ñëîâà, ÿê³ ìàþòü ëèøå ôîðìó îäíèíè: ö³êà- â³ñòü, óÿâà, àïàðàòóðà. Ïåðåïèøè ïîäàíèé òåêñò, äîáèðàþ÷è ç äîâ³äêè íåîáõ³ä- í³ ³ìåííèêè. Ïîñòàâ ¿õ ó â³äïîâ³äíîìó ÷èñë³ òà â³äì³íêó. Äîïèøè òåêñò ñâî¿ìè ïîáàæàííÿìè. Äîâ³äêà. Áóäèíîê, ïîì³÷íèê, âèíàõ³äíèê, ìóçèêà, ñîí, ìàãàçèí, âèêîíàâåöü, ñâ³òëî, âîäà, ¿æà, óäîñêîíàëåííÿ. 1. Багато працює над розумного . 2. Він уміє сам вмикати та вимикати та , замовляти з необхідну . 3. Зранку вам заспіває, якщо захочете, улюблений , а ввечері перед ваш турботливий увімкне заспокійливу . Âèïèøè ç ïîäàíîãî òåêñòó ³ìåííèêè, ÿê³ ìàþòü ôîðìó îäíèíè. Óêàæè ¿õí³é â³äì³íîê. (1) Вирощування овочів та фруктів стає все більше ме- ханізованим. (2) Для господарювання на землі потрібен не лише трактор чи комбайн. (3) У набір сучасного фер- мера потрібно додати дрон, комп’ютер і ще невелику ла- бораторію. Çíàéäè íà êàðò³ íàçâè ì³ñò àáî êðà¿í ó ôîðì³ ìíîæèíè. Çàïèøè ¿õ. 252 253 254 Ñóìè, Ñïîëó÷åí³ Øòàòè Àìåðèêè. Çðàçîê ÓÐÎÊ 44. ×èñëî ³ìåííèê³â
- 144. 144 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Ïåðåïèøè, äîáèðàþ÷è ç äîâ³äêè ïðèêëàäè ³ìåííèê³â, ùî ìàþòü ëèøå ôîðìó ìíîæèíè. ßêà ãðóïà ³ìåííèê³â íàé- ÷èñëåíí³øà? Äîïîâíè ãðóïó ç ãåîãðàô³÷íèìè íàçâàìè ñâî¿ìè ïðèêëàäàìè. Äîâ³äêà. óìàëà¿, òðóäíîù³, îêóëÿðè, íåãàðàçäè, Ï’ÿòíè÷à- íè, ³ìåíèíè, âîðîòà, ïîñèäåíüêè, øòàíè, ðàäîù³, Êîáåíÿêè, ïîõîäåíüêè, ×åðí³âö³, ãîðäîù³, äð³æäæ³, æàëîù³, ïàðôóìè. 1. Назви парних предметів. 2. Назви дій, процесів чи відчуттів. 3. Географічні назви. 4. Назви речовин. ³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â, ùî ìàþòü ëèøå ôîðìó ìíîæèíè ² òèï ²² òèï ²²² òèï IV òèï Êàðïàòè, íîæèö³ ñõîäè, ìåáë³ ä³òè, äâåð³ âèëà Í. -è, -³ -à Ð. íóëüîâå -³â -åé íóëüîâå Ä. -àì, -ÿì -àì Çí. ÿê ó íàçèâíîìó àáî ðîäîâîìó â³äì³íêó Îð. -àìè, -ÿìè -àìè, -ÿìè -ìè, -èìà -àìè Ì. -àõ, -ÿõ -àõ Êë. ÿê ó íàçèâíîìó â³äì³íêó Çâåðíè óâàãó! Äåÿê³ ³ìåííèêè ìàþòü ïàðàëåëüí³ ôîð- ìè çàê³í÷åíü: âîð³òüìè (³ âîðîòàìè), ãð³øìè (³ ãðîøèìà), ãóñüìè, äâåðìè (³ äâåðèìà), êóðìè, ëþäüìè, ñàíüìè (³ ñà- íÿìè), ñ³íüìè, øòàíüìè (³ øòàíàìè, ð³äøå — øòàíÿìè). Êîðèñòóþ÷èñü òàáëèöåþ, ïðîâ³äì³íÿé ïîäàí³ ³ìåííèêè. Ïîçíà÷ çàê³í÷åííÿ. І тип: Черкаси, вечорниці ІІ тип: тропіки, граблі ІІІ тип: гуси, гроші ІV тип: дрова 255 256
- 145. 145 Çàïèøè íàçâè çîáðàæåíèõîá’ºêò³â ó íàçèâíîìó òà îðóä- íîìó â³äì³íêàõ. Г А Б В 257 258 ÓÐÎÊ 45. ²Ä̲ÍÊÈ ²ÌÅÍÍÈʲ Ïåðåïèøè òåêñò, ñòàâëÿ÷è ³ìåííèêè, ùî â äóæêàõ, ó íå- îáõ³äíîìó ÷èñë³ òà â³äì³íêó. Íàäïèøè ð³ä, ÷èñëî, â³äì³- íîê íàä ³ìåííèêàìè. (1) Чи можна (електроенергія) передавати без допо- моги (дріт)? (2) Над цим (питання) замислився ще сто (рік) тому Нікола Тесла. (3) Видатному (фізик), кажуть, Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● відмінки іменників. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ²ìåííèêè çì³íþþòüñÿ çà â³äì³íêàìè. ¯õ â óêðà¿íñüê³é ìîâ³ º ñ³ì. Óñ³ â³äì³íêè, êð³ì êëè÷íîãî, ìàþòü çàïèòàííÿ. Íàçèâíèé ³ êëè÷íèé â³äì³íêè º ïðÿìèìè, óñ³ ³íø³ — íå- ïðÿìèìè. ³äì³íîê Äîïîì³æíå ñëîâî Çàïèòàííÿ Ïðèêëàä íàçèâíèé — õòî? ùî? Õðèñòèíà ðîäîâèé íåìຠêîãî? ÷îãî? Õðèñòèíè äàâàëüíèé äàþ êîìó? ÷îìó? Õðèñòèí³ çíàõ³äíèé çíàõîäæó êîãî? ùî? Õðèñòèíó îðóäíèé îðóäóþ êèì? ÷èì? Õðèñòèíîþ ì³ñöåâèé ðîçì³ùåíèé íà êîìó? íà ÷îìó? íà Õðèñòèí³ êëè÷íèé — — Õðèñòèíî! ÓÐÎÊ 44. ×èñëî ³ìåííèê³â
- 146. 146 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 навіть вдалосярозв’язати цю непросту (задача). (4) Од- нак Тесла не зміг довести розпочату (справа) до (кінець). (5) Можливо, це зробить хтось із (сучасник). Óÿâè, ùî ìèíóëèõ âèõ³äíèõ âèìêíóëè ñâ³òëî. Çàïðîïî- íóé, ùî ìîæóòü ðîáèòè ëþäè, âèêîðèñòîâóþ÷è ³íôîðìà- ö³þ íà ïîäàíèõ çîáðàæåííÿõ. Çàïèøè â³äïîâ³ä³, íàäïèñó- þ÷è íàä êîæíèì ³ìåííèêîì â³äì³íîê. 259 260 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ðîçð³çíÿé: Íàçèâíèé â³äì³íîê Çíàõ³äíèé â³äì³íîê õòî? ùî? Áàíêîìàò ñòî¿òü ó òîðãî- âîìó öåíòð³. ß áà÷ó êîãî? ùî? áàíêîìàò ó òîð- ãîâîìó öåíòð³. Ìîæíà çàì³íèòè íà çàéìåííèêè â³í, âîíà, âîíî, âîíè. Ìîæíà çàì³íèòè íà çàéìåííèêè éîãî, ¿¿, ¿õ. Âèçíà÷, ÿê³ ³ìåííèêè âæèòî â íàçèâíîìó â³äì³íêó, à ÿê³ — ó çíàõ³äíîìó. Âèïèøè ¿õ, ïîñòàâ çàïèòàííÿ. 1. Джерела енергії — це речовини або процеси, за до- помогою яких людина отримує енергію, необхідну для існування. 2. До відновлювальних джерел енергії зараховують сонце, вітер, воду та інші необмежені ресурси. 1 2 3 4 5
- 147. 147 3. Нафта, вугілля,газ є невідновлювальними джере- лами, оскільки їхні запаси в природі скінченні. 4. Людство розуміє, що невідновлювальні джерела ко- лись закінчаться, тому активно працює над пошу- ком нових ідей. Ïðîàíàë³çóé ñõåìó. Ñêîðèñòàâøèñü äîâ³äêîâîþ ³íôîð- ìàö³ºþ, ðîçêàæè ïðî òðè äæåðåëà åíåð㳿 íà âèá³ð. Ïîðàõóé, ñê³ëüêè ³ìåííèê³â ó íàçèâíîìó òà çíàõ³äíîìó â³äì³íêàõ òè âèêîðèñòàâ / âèêîðèñòàëà. 261 ÓÐÎÊ 45. ³äì³íêè ³ìåííèê³â вода нафта вугілля природний газ Відновлювальні Невідновлювальні ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ вітер Сонце
- 148. 148 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Ïðîàíàë³çóé êàðòó.Äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ. Çàâäàííÿ 1. Ó ÿê³é îáëàñò³ Óêðà¿íè íàéá³ëüøå ñîíÿ÷íèõ åëåêòðîñòàíö³é (ÑÅÑ)? 2. Ó ÿê³é îáëàñò³ Óêðà¿íè íàéìåíøå ñîíÿ÷íèõ åëåêòðîñòàíö³é (ÑÅÑ)? 3. Ñê³ëüêè âñüîãî ñîíÿ÷íèõ åëåêòðîñòàíö³é áóëî â Óêðà¿í³ â 2020-ìó ðîö³? 4. Äå á³ëüøå ñîíÿ÷íèõ åëåêòðîñòàíö³é: íà ï³âäí³ Óêðà¿íè ÷è íà ï³âíî÷³? 5. Ñêîðèñòàéñÿ äîâ³äêîâèìè äæåðåëàìè é çíàéäè ïîòî÷íó ñòàòèñòèêó. ×è ñòàëî ñîíÿ÷íèõ åëåêòðîñòàíö³é á³ëüøå? ×îìó? 6. Ùî òîá³ â³äîìî ïðî âèêîðèñòàííÿ ñîíÿ÷íèõ åëåêòðîñòàí- ö³é? Çàïèøè 5 ôàêò³â, ÿê³ çíàºø àáî çíàéøîâ / çíàéøëà â äîâ³äêîâèõ äæåðåëàõ, ó çîøèò. Âèçíà÷ â³äì³íêè âñ³õ ³ìåí- íèê³â. 262
- 149. 149 Ïðîàíàë³çóé îãîëîøåííÿ. Ðîçñîðòóéóñ³ ³ìåííèêè, ÿê³ º íà ôîòî, â³äïîâ³äíî äî â³äì³íê³â. Íàçèâíèé Ðîäîâèé Äàâàëüíèé Çíàõ³äíèé Îðóäíèé ̳ñöåâèé 263 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● план тексту; ● простий план; ● складний план; ● питальний план. ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 9-10. Óçàãàëüíåííÿ òà âèëó÷åííÿ ïîäðîáèöü ÿê ñïîñîáè ñòèñíåííÿ òåêñòó. Ïëàí òåêñòó. Âèäè ïëàíó 46-47. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ïðîñòèé ïëàí òåêñòó — öå êîðîòêèé ïîñë³äîâíèé ïå- ðåë³ê îñíîâíèõ ì³êðîòåì òåêñòó. ßê ñêëàñòè ïðîñòèé ïëàí òåêñòó? 1. Óâàæíî ïðî÷èòàé òåêñò. 2. Âèçíà÷ òåìó. 3. Âèä³ëè ì³êðîòåìè, çàïèøè ¿õ ê³ëüêîìà ñëîâàìè. Öå ³ áóäóòü ïóíêòè ïëàíó. 4. Ïåðåâ³ð, ÷è â³äïîâ³äຠïëàí òåì³, ÷è çàçíà÷åíî âñ³ ì³êðîòåìè. Ñêëàäíèé ïëàí ìຠäîäàòêîâ³ ïóíêòè (ï³äïóíêòè), ÿê³ êîíêðåòèçóþòü îñíîâí³. Ïîð³âíÿé: 149 ÓÐÎÊÈ 46-47. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 9-10
- 150. 150 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Ïðîàíàë³çóé äâàòåêñòè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. 6 грудня в бібліотеці відбулися творчі зустрічі з дитя- чим письменником Іваном Андрусяком. Учні, які відвідали захід, мали нагоду поспілкуватися з автором та взяти участь в автограф- та фотосесіях. На заході можна було придбати книги письменника. 6 грудня в бібліотеці для дітей відбулися творчі зу- стрічі з Іваном Михайловичем Андрусяком — сучасним дитячим письменником, поетом, прозаїком, літератур- ним критиком та перекладачем. Користувачам бібліотеки Андрусяк добре знайомий як автор книг для дітей: «М’яке і пухнасте», «Стефа і її Чакалка», «Звіряча абетка», «Зайчикова книжечка». На захід завітали учні початкових класів гімназії ім. Т.Г. Шевченка, колегіуму та загальноосвітньої шко- ли №4. Учасники заходів спілкувалися з письменни- ком, слухали уривки з його нових творів, брали участь Текст 1 Текст 2 Ïðîñòèé ïëàí Ñêëàäíèé ïëàí 1. Ïðè¿çä ó Ëüâ³â. 2. Ñí³äàíîê ó öåíòð³ ì³ñòà. 3. Ïðîãóëÿíêà. 1. Ïðè¿çä ó Ëüâ³â. à) íà âîêçàë³; á) äîðîãà â òàêñ³. 2. Ñí³äàíîê ó öåíòð³ ì³ñòà. à) ïîøóêè êàôå; á) äèñêóñ³¿ ùîäî âèáîðó; â) Ìàð³÷êà ïåðåêîíóº âñ³õ. 3. Ïðîãóëÿíêà. à) íåòèïîâèé åêñêóðñîâîä; á) âðàæåííÿ â³ä ïëîù³. Ïèòàëüíèé ïëàí óêëàäàþòü, ôîðìóëþþ÷è êîæåí ïóíêò ÿê çàïèòàííÿ. Íàïðèêëàä: 1. Íàâ³ùî òðåáà ¿õàòè ó Ëüâ³â? 2. Äå çíàéòè ñìà÷íèé ñí³äàíîê? 3. Ùî ö³êàâîãî ïîäèâèòèñÿ â öåíòð³ ì³ñòà? 4 4 264
- 151. 151 в автограф- тафотосесіях, познайомилися з літературою видавництва «Грані-Т», де працює письменник, та нови- ми книгами автора, які, до речі, можна було придбати одразу ж після зустрічі. Головною метою зустрічей було не тільки знайомство дітей з творчістю письменника, а й залучення їх до чи- тання. Сподіваємося, що зустріч з Іваном Андрусяком залиши- ла в дитячих серцях тепло і радість від спілкування. Äæåðåëî: http://librarychl.kr.ua Çàâäàííÿ 1. ×è îäíàêîâà ³íôîðìàö³ÿ ïîäàíà â òåêñòàõ? 2. ×è îäíàêîâîþ º òåìà òåêñò³â? 3. Ïîð³âíÿé ³äå¿ òåêñò³â. 4. Çàïèøè ïðîñòèé ïëàí äî òåêñòó À ³ ñêëàäíèé äî òåêñòó Á. 5. ßêî¿ ³íôîðìàö³¿ ç òåêñòó Á íåìຠâ òåêñò³ À? Ïåðåìàëþé ïîð³âíÿëüíó òàáëèöþ é ïîñòàâ «+» àáî «–» â³äïîâ³äíî äî íàÿâíîñò³ âêàçàíî¿ ³íôîðìàö³¿. òåêñò À òåêñò Á 1) äàòà é ì³ñöå çóñòð³÷³ 2) îñíîâí³ ïî䳿 çóñòð³÷³ 3) ïåðåë³ê ïðîôåñ³é ². Àíäðóñÿêà 4) íàçâè òâîð³â àâòîðà 5) ó÷àñíèêè çóñòð³÷³ 6) ìåòà çóñòð³÷³ 6. Çðîáè âèñíîâêè ç óêëàäåíî¿ òàáëèö³ ïðî òå, ÿê³ ïîäðîáè- ö³ ìîæóòü äîäàâàòè â òåêñò äåòàëåé, ðîçøèðþâàòè éîãî. ßêèìè ùå äåòàëÿìè ìîæíà áóëî á ðîçøèðèòè òåêñò Á? Ðîçøèð ïîäàí³ óðèâêè äåòàëÿìè. Çàïèøè îíîâëåí³ òåêñòè. Учора о восьмій вечора ми приїхали до бабусі в село. Усі були втомлені, тому повечеряли й одразу лягти спати. Зранку було багато справ: затопити піч, приготувати їсти, позгрібати опале листя й зустріти гостей. Текст 1 265 151 ÓÐÎÊÈ 46-47. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 9-10
- 152. 152 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 4 4 Кажуть, щомузика з’явилася разом із появою люди- ни. Першими ритмами було плескання в долоні та ту- потіння ногами. Нот та музичних інструментів ще не було, але згодом люди почали використовувати різні побутові об’єкти, щоб грати. Текст 2 Äî îäíîãî ç ðîçøèðåíèõ òåêñò³â ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè íà- ïèøè ïðîñòèé ³ ñêëàäíèé ïëàíè. Ïðî÷èòàé òåêñòè. Âèëó÷è ç íèõ ïîäðîáèö³ é çàïèøè ñêîðî÷åí³ âàð³àíòè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Ти знаєш, що піца — це корж зі смачною начинкою. А як думаєш, скільки їй ро- ків: 100, 200, а може, 300? Нещодавно археологи роз- копали в Чорній пустелі Йорданії давню хатину мис- ливців-збирачів і знайшли на руїнах вогнища скам’яні- лі залишки коржа. Його пе- кли з диких злаків, усередину клали шматки м’яса, як на тарілку. Схоже на піцу? Але ж їй понад 14 тисяч років! Єгиптяни пекли коржі з начинкою шість тисяч років тому. А воїни перського царя Дарія в 538 році до нашої ери готували їх на щитах, щоб поїсти в поході. У Стародавній Греції кухарі змащували коржі оливко- вою олією, медом, посипали зеленню, овочами. Випічка називалася «плакунтос», зараз є піцерії з такою назвою. Текст А 266 267 152
- 153. 153 Текст Б Далекого 1900року один відомий австрійський бізнесмен Еміль Єллінек, який був співвласником компанії, що ви- пускала автомобілі, запропонував назвати нову партію ав- тівок ім’ям його дев’ятирічної доньки — Мерседес. Узагалі-то Мерседес — це лише прізвисько, яким нази- вали дівчинку вдома. Справжнє її ім’я — Адріана Мануела Рамона Єллінек. У перекла- ді з іспанської Мерседес озна- чає «милосердя, благодать», з латинської — «дар». У 1901 році вийшов автомо- біль Mercedes — модель, яку Еміль Єллінек презентував на виставці в Парижі поряд із ве- личезним портретом доньки. Так почалася «ера мерседеса». Äæåðåëî: https://pustunchik.ua Çàâäàííÿ 1. Ùî îá’ºäíóº ö³ äâà òåêñòè? 2. Ó ÿêîìó ç òåêñò³â á³ëüøå ì³êðîòåì? Ñâîþ äóìêó äîâåäè. 3. Ïîÿñíè ïðàâîïèñ ñë³â ï³öà, ïð³çâèñüêî. 4. Äî ÿêîãî ç òåêñò³â ï³äõîäÿòü êëþ÷îâ³ ñëîâà äî÷êà, ìàøè- íà, âèñòàâêà? 5. Ñôîðìóëþé 3 õèáí³ òà 2 ïðàâäèâ³ äóìêè çà çì³ñòîì òåêñò³â ³ çàïèòàé îäíîêëàñíèêà / îäíîêëàñíèöþ, ÷è â³äïîâ³äàþòü âîíè ïîäàí³é ³íôîðìàö³¿. 6. Çàïèøè 5 çàïèòàíü äî òåêñòó À, ÿê³ á ïî÷èíàëèñÿ ç ð³çíèõ ïèòàëüíèõ ñë³â: ùî, êîëè, äå, íàâ³ùî, ÿê òîùî. Ñêëàäè é çàïèøè ïèòàëüí³ ïëàíè äî îáîõ òåêñò³â ³ç ïî- ïåðåäíüî¿ âïðàâè. 268 ÓÐÎÊÈ 46-47. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 9-10
- 154. 154 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Çàëåæíî â³ä ðîäó òà çàê³í÷åííÿ â íàçèâíîìó â³äì³íêó îäíèíè ³ìåííèêè ïîä³ëÿþòü íà ÷îòèðè â³äì³íè. ³äì³íà гä Çàê³í÷åííÿ Ïðèêëàäè ² æ³íî÷èé -à, -ÿ äîðîãà, Âàëåí- òèíà, Îëÿ, ²ëëÿ, íåçäàðà ÷îëîâ³÷èé ñï³ëüíèé ²² ÷îëîâ³÷èé íóëüîâå, -î Ëüâ³â, Äìèòðî ñåðåäí³é -î, -å, -ÿ îçåðî, ïîëå, íà- ÷èííÿ ²²² æ³íî÷èé íóëüîâå + ³ìåííèê ìàòè í³÷, ò³íü, ìàòè ²V ñåðåäí³é -à, -ÿ (ñóô³êñè -àò-, -ÿò-, -åí- ó íåïðÿìèõ â³äì³íêàõ) êóð÷à — êóð÷àòè, êîøåíÿ — êîøå- íÿòè, ³ì’ÿ — ³ìåí³ ÍÅ íàëåæàòü äî æîäíî¿ â³äì³íè: • íåçì³íþâàí³ ³ìåííèêè: ìåòðî, êåíãóðó; • ³ìåííèêè, ÿê³ ìàþòü ëèøå ôîðìó ìíîæèíè: äæèíñè, îêóëÿðè; • ïðèêìåòíèêè, ÿê³ ïåðåéøëè â ³ìåííèêè: â³éñüêîâèé, âàðòîâèé. Ïðîàíàë³çóé òàáëèöþ ïîä³ëó ³ìåííèê³â íà â³äì³íè. Äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ, îáãîâîðè ¿õ ó êëàñ³. 1. Іменники якого роду переважають у першій відміні? 2. Які приклади іменників чоловічого роду із закін- ченням -а(-я) ти знаєш? 3. Чому частина іменників жіночого роду потрапила в третю відміну? 4. Чому в третій відміні опинився іменник мати? ÓÐÎÊ 48. ÏÎÄ²Ë ²ÌÅÍÍÈʲ ÍÀ ²Ä̲ÍÈ É ÃÐÓÏÈ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● відміни іменників; ● групи іменників. 269
- 155. 155 Ïîì³ðêóé, ÷îìó ïîäàí³³ìåííèêè íàëåæàòü äî ð³çíèõ â³äì³í. І відміна Земля ІV відміна кошеня А І відміна замовниця ІІ відміна весілля Б ІІ відміна Київ ІІІ відміна любов В ІІ відміна слоник ІV відміна слоненя Г Âèïèøè ç òåêñòó ³ìåííèêè, ïîñòàâ ¿õ ó íàçèâíîìó â³äì³í- êó îäíèíè òà âèçíà÷ â³äì³íó. ßêèé ³ìåííèê íå ìຠôîðìè îäíèíè? (1) З одинокої на ціле татарське село кав’ярні дуже до- бре видно було і море, і сірі піски берега. (2) В одчинені вікна й двері на довгу, з колонами, веранду так і перлась ясна блакить моря, в нескінченність продовжена бла- китним небом. (3) Навіть душне повітря літньої днини приймало м’які синяві тони, у яких танули контури при- бережних гір (Уривок з оповідання «На камені» Михай- ла Коцюбинського). Ðîçñîðòóé ³ìåííèêè â³äïîâ³äíî äî â³äì³í. ² ²² ²²² ²V Полуниця, кава, слоненя, філіжанка, північ, місяць, картопля, здобич, молоко, плече, подорож, перець, деко, кавун, харчування, повидло, помідор, далеч, риба, ім- бир, пташеня, ім’я, мати. Óêëàäè ñïèñîê ó÷í³â òà ó÷åíèöü ñâîãî êëàñó. Ðîçñîðòóé óñ³ ³ìåíà â³äïîâ³äíî äî â³äì³í. Ïåðåïèøè òåêñò, ïîñòàâèâøè ³ìåííèêè, ùî â äóæêàõ, ó ïîòð³áíîìó â³äì³íêó. Íàäïèøè, êîðèñòóþ÷èñü êîìåíòà- ðåì åêñïåðòà (ñ. 156), äî ÿêî¿ ãðóïè (òâåðäî¿, ì’ÿêî¿ ÷è ì³øàíî¿) âîíè íàëåæàòü. (1) Учені стверджують, що для (людство) все гострішою стає проблема питної (вода). (2) Пов’язано це з великим 270 271 272 273 274 ÓÐÎÊ 48. Ïîä³ë ³ìåííèê³â íà â³äì³íè é ãðóïè
- 156. 156 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Ðîçñîðòóé ñëîâàâ³äïîâ³äíî äî ãðóï. Äàé â³äïîâ³ä³ íà çà- ïèòàííÿ. Òâåðäà Ì’ÿêà ̳øàíà Поліклініка, майдан, будівля, книгарня, кладовище, перехід, альтанка, загорожа, лазня, хмарочос, ме- четь, лікарня. Çàïèòàííÿ 1. Ùî îá’ºäíóº âñ³ ïîäàí³ ³ìåííèêè? 2. ²ìåííèê³â ÿêî¿ ãðóïè íàéá³ëüøå? 3. Ñê³ëüêè ³ìåííèê³â íàëåæàòü äî ² â³äì³íè? 4. Ùî îçíà÷àþòü âèä³ëåí³ ñëîâà? 5. Äîïîâíè òàáëèöþ ñâî¿ìè òðüîìà ïðèêëàäàìè äî êîæíî¿ ç ãðóï. 6. Çàïèøè ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó áóäå ùîíàéìåíøå 5 ³ìåííèê³â ³ç ïîäàíîãî ñïèñêó. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ²ìåííèêè ² òà ²² â³äì³í ïîä³ëÿþòü íà ãðóïè. Öå çàëåæèòü â³ä òîãî, íà ÿêèé ïðèãîëîñíèé çàê³í÷óºòüñÿ îñíîâà: òâåð- äèé (òâåðäà ãðóïà), ì’ÿêèé / íàï³âïîì’ÿêøåíèé (ì’ÿêà ãðóïà) ÷è øèïëÿ÷èé (æ, ÷, ø, äæ — ì³øàíà ãðóïà). Ãðóïà Ïðèêëàäè Ïîÿñíåííÿ Òâåðäà òàð³ëêà, áàêëàæàí çâóêè [ê] òà [í] º òâåðäèìè Ì’ÿêà âèøíÿ, çâ³ðîá³é çâóê [í′] º ì’ÿêèì ïåðåä ÿ, çâóê [é] çàâæäè ì’ÿêèé ̳øàíà ìèøà, ÷èòà÷ çâóêè [ø] òà [÷] º øèïëÿ÷èìè Çâåðíè óâàãó! Äî ì’ÿêî¿ ãðóïè òàêîæ íàëåæàòü ³ìåííè- êè ñåðåäíüîãî ðîäó, ÿê³ ìàþòü çàê³í÷åííÿ -å: ïîëå, ìîðå òà äåÿê³ ³ìåííèêè ç îñíîâîþ íà -ð (²ãîð, Ëàçàð, ë³êàð). 275 забруднення) промисловими відходами. (3) Хімікати що- року відвойовують усе більшу (площа). (4) А зміна (клі- мат) впливає на зменшення питної (вода) в струмках, річках, криницях.
- 157. 157 ÓÐÎÊÈ Â²Ä̲ÍÞÂÀÍÍß ²ÌÅÍÍÈʲ ²Â²Ä̲ÍÈ 49-50. ÎÄÍÈÍÀ Òâåðäà ãðóïà Ì’ÿêà ãðóïà ̳øàíà ãðóïà Í. ñïîðóäà êíèãàðíÿ ïëîùà Ð. ñïîðóäè êíèãàðí³ ïëîù³ Ä. ñïîðóä³ êíèãàðí³ ïëîù³ Çí. ñïîðóäó êíèãàðíþ ïëîùó Îð. ñïîðóäîþ êíèãàðíåþ ïëîùåþ Ì. íà ñïîðóä³ íà êíèãàðí³ íà ïëîù³ Êë. ñïîðóäî êíèãàðíå ïëîùå ÌÍÎÆÈÍÀ Òâåðäà ãðóïà Ì’ÿêà ãðóïà ̳øàíà ãðóïà Í. ñïîðóäè êíèãàðí³ ïëîù³ Ð. ñïîðóä êíèãàðåíü ïëîù Ä. ñïîðóäàì êíèãàðíÿì ïëîùàì Çí. ñïîðóäè êíèãàðí³ ïëîù³ Îð. ñïîðóäàìè êíèãàðíÿìè ïëîùàìè Ì. íà ñïîðóäàõ íà êíèãàðíÿõ íà ïëîùàõ Êë. ñïîðóäè êíèãàðí³ ïëîù³ Îðóäíèé â³äì³íîê îäíèíè Êëè÷íèé â³äì³íîê îäíèíè òâåðäà ²ðèíîþ ²ðèíî ÒÎ (ò — òâåðäà ãðóïà, ó çàê³í÷åíí³ — -î) ì’ÿêà (îñíîâà íå íà -é) (îñíîâà íà -é) ï³ñíåþ ï³ñíå ÌÅ (ì — ì’ÿêà ãðóïà, ó çàê³í÷åíí³ — -å) ìð³ºþ ì𳺠ì³øàíà âåæåþ âåæå ÌÅ (ì — ì³øàíà ãðóïà, ó çàê³í÷åíí³ — -å) ÒÎ-ÌÅ-ÌÅ — öå óí³âåðñàëüíà ï³äêàçêà äî ñêëàäíèõ ôîðì â îðóäíîìó òà êëè÷íîìó â³äì³íêàõ îäíèíè. Ðîçøèôðîâóºìî òàê: ÒÎ îçíà÷àº, ùî â çàê³í÷åííÿõ ³ìåííèê³â òâåðäî¿ ãðóïè ç’ÿâëÿºòüñÿ ãîëîñíèé î, ÌÅ îçíà÷àº, ùî â çàê³í÷åííÿõ ³ìåí- íèê³â ì’ÿêî¿ òà ì³øàíî¿ ãðóï ç’ÿâëÿºòüñÿ ãîëîñíèé å. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò 157 Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● відмінювати іменники І відміни. ÓÐÎÊÈ 49-50. ³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â ² â³äì³íè
- 158. 158 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 4 Ïðî÷èòàé ïîäàí³òåêñòè. Äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ. Стародавній Рим у мініатюрі (1) Італійський археолог Італо Джісмонді витратив май- же 35 років на виконання доволі незвичної роботи. (2) Він відновив величезну модель міста Рим часів імператора Костянтина Першого, який правив у 4 столітті нашої ери. (3) Джісмонді використовував точні карти таких відомих пам’яток, як Пантеон і Колізей. (4) Реконструкція центральної площі вражає деталями та масш- табом. (5) Модель використовують як освітній інструмент для школя- рів і туристів. (6) За допомогою неї ви можете чітко уявити, як старо- давні руїни колись були частиною великого міського ландшафту. А Колізей (1) Колізей називають символом сили та влади Стародавнього Риму. (2) Це амфіте- атр на майже 50 тисяч глядачів. (3) У ньому аж 80 входів! (4) Ви- користовували його для розваг, зо- крема для гладіаторських боїв. (5) Побачити Колізей — у мріях кожного туриста, адже цю пам’ят- ку вважають одним із Семи чудес світу. Б Çàïèòàííÿ 1. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ âèä³ëåíèõ ñë³â. 2. Ïîÿñíè ð³çíèöþ ì³æ ñëîâàìè ïàì’ÿòêà ³ ïàì’ÿòíèê. 3. Ðèì òàêîæ íàçèâàþòü ³÷íèì ì³ñòîì àáî ̳ñòîì íà ñåìè ïàãîðáàõ. ×îìó, íà òâîþ äóìêó? Çíàéäè ³íôîðìàö³þ, ÿêà ï³äòâåðäæóº àáî ñïðîñòîâóº òâîº ïðèïóùåííÿ. 276 158
- 159. 159 4. Çíàéäè Ðèìíà ñó÷àñí³é êàðò³ ñâ³òó. Îïèøè éîãî ðîçòàøó- âàííÿ çà ïëàíîì: 1) êðà¿íà; 2) ì³ñòà-ñóñ³äè; 3) íàéáëèæ÷à âîäîéìà; 4) â³äñòàíü â³ä òâîãî ì³ñöÿ ïåðåáóâàííÿ. 5. Äîïîâíè ðÿä: Âåëèêèé êèòàéñüêèé ìóð, Ìà÷ó-ϳê÷ó, Êîë³- çåé ó Ðèì³… Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 6. Ïîì³ðêóé, ç ÿêîþ ìåòîþ ìîæíà ùå âèêîðèñòàòè çãàäàíó â òåêñò³ ìîäåëü ì³ñòà. Íàâåäè 2–3 ïðèêëàäè. Âèïèøè ç òåêñò³â À ³ Á ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè ³ìåííèêè ² â³äì³íè â³äïîâ³äíî äî ãðóï. Òâåðäà ãðóïà Ì’ÿêà ãðóïà ̳øàíà ãðóïà Çíàéäè â òåêñòàõ À ³ Á âïðàâè 276 ³ìåííèêè â³äïîâ³äíî äî ãðàìàòè÷íîãî çíà÷åííÿ, íàâåäåíîãî â òàáëèö³. Ãðàìàòè÷íå çíà÷åííÿ Òåêñò Íîìåð ðå÷åííÿ ²ìåííèê 1. ² â³äì³íà, Ð.â., ìíîæèíà 2. ² â³äì³íà, Îð.â., îäíèíà (2 ³ìåííèêè) 3. ² â³äì³íà, Ì.â., ìíîæèíà, ì’ÿêà ãðóïà ç îñíîâîþ íà -é 4. ² â³äì³íà, Í.â., îäíèíà, ì’ÿêà ãðóïà ç îñíîâîþ íà -é 5. ² â³äì³íà, Çí.â., ìíîæèíà Ïðîâ³äì³íÿé ³ìåííèêè ïàì’ÿòêà, ðåêîíñòðóêö³ÿ, çàäà÷à. Ïîçíà÷ çàê³í÷åííÿ. Çàïèøè ³ìåííèêè ðó¿íà, ìð³ÿ, ïëîùà â îðóäíîìó â³ä- ì³íêó. Ïîÿñíè, ÿê ïðàöþº ï³äêàçêà ÒÎ-ÌÅ-ÌÅ. Ïðîàíàë³çóé ³íôîðìàö³þ íà çîáðàæåíí³ (ñ. 160) ³ äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ. Çàïèòàííÿ 1. Ùî çîáðàæåíî íà ìàëþíêó? 2. Ùî ñï³ëüíîãî â öüîãî ìàëþíêà òà òåêñò³â ³ç âïðàâè 276? 277 278 279 280 281 ÓÐÎÊÈ 49-50. ³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â ² â³äì³íè
- 160. 160 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 3. ßêó³íôîðìàö³þ ìîæíà îòðèìàòè ç ìàëþíêà? 4. Ó ÿêèé äåíü íàéìåíø âèã³äíî ëåò³òè öèì ðåéñîì? 5. Ñê³ëüêè ÷àñó òðèâຠïåðåë³ò? Óðàõîâóé, ùî äàí³ ó âñ³õ êâèòêàõ çàçíà÷àþòü â³äïîâ³äíî äî ì³ñöåâîãî ÷àñó êðà¿íè. 6. Ñê³ëüêè ê³ëîãðàì³â ìîæå âàæèòè âàë³çà ïàñàæèðà â³äïîâ³ä- íî äî öüîãî êâèòêà? 7. Íàìàëþé êâèòîê ñâ ìð³¿. Ïåðåïèøè, ïîñòàâ ³ìåííèêè, ùî ñòîÿòü ó äóæêàõ, ó ïî- òð³áíîìó â³äì³íêîâ³, óðàõîâóþ÷è ÷åðãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ. Ïðèäóìàé ³ çàïèøè ðå÷åííÿ ç äâîìà êîíñòðóêö³ÿìè íà âèá³ð. Тримати в (рука) квиток; розповідати (тітка) про подо- рож; пригоди в (казка), яку я читав у (літак); біль у (вухо) під час польоту; стрибати на одній (нога); візерунок на (ложка) в готелі. Ïðîàíàë³çóé îáêëàäèíêó êîì³êñó. Ïðèïóñòè, ïðî ùî â íüîìó éäåòüñÿ. Çàïèøè ñâîþ äóìêó (5–6 ðå÷åíü), âèêî- ðèñòîâóþ÷è ñëîâà òàºìíèöÿ, âåæà, îõîðîíà, ïðèãîäà, ìèøà, çàãàäêà â íåïðÿìèõ â³äì³íêàõ. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ó äàâàëüíîìó òà ì³ñöåâîìó â³äì³íêàõ îäíèíè â³äáóâà- ºòüñÿ ÷åðãóâàííÿ ã, ê, õ / ç, ö, ñ ïåðåä ³: êðèç³, ðóö³, ñâåêðóñ³. 282 283
- 161. 161 Ïîñòàâ ïîäàí³ ñëîâîñïîëó÷åííÿó ôîðì³ îðóäíîãî â³äì³í- êà îäíèíè. Çàïèøè ¿õ ó äâ³ êîëîíêè çàëåæíî â³ä òîãî, ÿê³ çàê³í÷åííÿ ìàþòü ³ìåííèêè. Геніальна думка, багата житниця, лагідна вдача, ці- кава книга, нова пасіка, бурхлива ріка, свіжа рілля, очи- щена площа, прадавня межа, хитра Одарка, бойова ес- кадрилья, міцна криця. ²ìåííèêè ³ç çàê³í÷åííÿì -îþ ²ìåííèêè ³ç çàê³í÷åííÿì -åþ  ³ìåííèêàõ ç âèïèñàíèõ ñëîâîñïîëó÷åíü ï³äêðåñëè òðå- òþ â³ä ïî÷àòêó áóêâó é ïðî÷èòàºø â³äãàäêó äî çàãàäêè «Êîëî ÿìè ñèäÿòü õëîïö³ ç ïàòèêàìè». 284 ÓÐÎÊÈ 49-50. ³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â ² â³äì³íè
- 162. 162 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Ïåðåïèøè, ðîçêðèâàþ÷èäóæêè é ñòàâëÿ÷è ³ìåííèêè â ïðàâèëüíîìó ÷èñë³ é â³äì³íêó. Ïîñòàâ ïðîïóùåí³ ðîçä³- ëîâ³ çíàêè. 1. У кожному європейському місті є кілька (площа). 2. Одна з них головна найчастіше на ній будували одну або кілька (цер- ква). 3. Наявність кількох (лікарня) вказувала на розвиненість міста. 4. Адміністративних (будівля) зазвичай було менше ніж житлових. 5. Освітні заклади з’являлися найпізніше тому в під- ручниках з історії можна побачити не тільки ма- люнки а й фото численних (школа) (академія) (се- мінарія). 6. Багато міст було знищено через численні (війна) тому згадки про них відновлювали зі свідчень оче- видців та (очевидиця). Ïîñòàâ ïîäàí³ ³ìåííèêè â ì³ñöåâîìó â³äì³íêó ìíîæèíè çà çðàçêîì. Óòâîðè ñëîâîñïîëó÷åííÿ. Вулиця, дорога, частина, кав’ярня, алея, перукарня. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ó ðîäîâîìó â³äì³íêó ìíîæèíè á³ëüø³ñòü ³ìåííèê³â ² â³ä- ì³íè ìຠíóëüîâå çàê³í÷åííÿ: áóä³âåëü, ïëîù, ë³êàðåíü. Äåÿê³ ³ìåííèêè ìàþòü çàê³í÷åííÿ -³â àáî -åé: ñóää³â, ñòà- òåé, ìèøåé. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ó ì³ñöåâîìó â³äì³íêó ìíîæèíè ³ìåííèêè ìàþòü çàê³í- ÷åííÿ -àõ (-ÿõ): õîäèòè ïî äîðîãàõ, âèäíî ïî ñóêíÿõ. 285 286 Ïëîùà — ïî ïëîùàõ, ¿çäèòè ïî ïëîùàõ. Çðàçîê
- 163. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Çàê³í÷åííÿ³ìåííèê³â ² â³äì³íè â êëè÷íîìó â³äì³íêó -î òâåðäà ãðóïà Ìèêîëî, Îêñàíî, ìàìî, ñåñòðî -å ì’ÿêà òà ì³øàíà ãðóïè ²ëëå, ïèñüìåííèöå, ìèøå -º ì’ÿêà ãðóïà (ï³ñëÿ ãîëîñíîãî) Ñîô³º, Ìàð³º, ì𳺠-þ ïåñòëèâ³ ³ìåííèêè (òà êî- ðîòê³ ôîðìè ³ìåí) íà -ÿ áàáóñþ, ìàòóñþ, Íàòàëþ, Îëþ, àëå Íàñòå, Êàòðå, Ìîòðå Ïðî÷èòàé òåêñòè. Äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ. (1) Жінкам у Стародавньому Римі не давали особистих імен. (2) Наприклад, Юлія означає належність до роду Юліїв, Корнелія — з роду Корнеліїв, Кароліна — донь- ка Карла. (3) Тому всі жінки з однієї сім’ї мали однакові імена. (4) Щоб не було плутанини, до імені дівчинки до- давали уточнення — Мінор (молодша), Секунда (друга), Тертія (третя), Майор (старша). Текст А (1) У Греції збереглася давня традиція називання дів- чаток. (2) Першу дочку називають на честь бабусі по бать- кові, другу — на честь бабусі по матері, а третя отримує ім’я тітки з материнського боку. (3) Звичайно, у сучасній Греції не всі дотримуються цієї традиції. (4) В Україні прижилися такі імена грецького походження: Анастасія, Ірина, Лідія, Ксенія тощо. Текст Б Çàïèòàííÿ 1. ßêà òåìà îá’ºäíóº îáèäâà òåêñòè? 2. Çàïèøè êëþ÷îâ³ ñëîâà, ÿê³ º ñï³ëüíèìè äëÿ îáîõ òåêñò³â. ÓÐÎÊ 51. ÊËÈ×ÍÈÉ Â²Ä̲ÍÎÊ ²ÌÅÍÍÈʲ ² ²Ä̲ÍÈ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● утворювати кличний відмінок іменників І відміни. 287 163 ÓÐÎÊ 51. Êëè÷íèé â³äì³íîê ³ìåííèê³â ² â³äì³íè
- 164. 164 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 3. Çã³äíîç ³íôîðìàö³ºþ, âèêëàäåíîþ â òåêñò³, ÿê çâàëè á … à) íàéìåíøó äî÷êó Êàðëà? á) íàéñòàðøó äî÷êó Êîðíåë³ÿ? â) äðóãó äî÷êó Ñòåôàíà? ã) òðåòþ äî÷êó ßíà? 4. Ïîÿñíè ïðàâîïèñ òàêèõ ñë³â: ñ³ì’ÿ, óòî÷íåííÿ, ïðèæèòèñÿ. 5. Óòâîðè â³ä ñëîâà ð³ä ñï³ëüíîêîðåíåâ³ ñëîâà. Ñïðîáóé ïî- áóäóâàòè ç íèõ ñëîâîòâ³ðíèé ëàíöþæîê. 6. Ç ÿêî¿ ìîâè ïîõîäèòü òâîº ³ì’ÿ? Ïîä³ëèñÿ ³íôîðìàö³ºþ ç îäíîêëàñíèêîì / îäíîêëàñíèöåþ. Óòâîðè é çàïèøè êëè÷íèé â³äì³íîê â³ä ³ìåí, çãàäàíèõ ó òåêñòàõ âïðàâè 287. Çàïèøè 5 æ³íî÷èõ ³ìåí ñâî¿õ äðóç³â, çíàéîìèõ àáî ðîäè- ÷îê, ïîñòàâ ¿õ ó ôîðì³ êëè÷íîãî â³äì³íêà. Ïðîàíàë³çóé ïàðè ³ìåí. ×îìó, íà òâîþ äóìêó, ö³ ñëîâà ìàþòü ð³çí³ çàê³í÷åííÿ â êëè÷íîìó â³äì³íêó? Юлія — Юліє! Юля — Юлю! А Ольга — Ольго! Олюся — Олюсю! Б Микола — Миколо! Ілля — Ілле! В мама — мамо! матуся — матусю! Г Çàïèøè ³ìåíà â êëè÷íîìó â³äì³íêó. Ïîçíà÷ çàê³í÷åííÿ. Олена, Маруся, Ольга, Валентина, Олександра, Мико- ла, Ілля, Настя, Софія, Оля, Наталія, Аліна, Юлія, Галя, Дана, Ганна, Соня, Іринка. Ïðîàíàë³çóé óðèâêè ç³ ñòàòò³. Äîáåðè çîáðàæåííÿ äî êîæíîãî ç òåêñò³â. Äî äâîõ óðèâê³â íà âèá³ð äîïèøè ³í- ôîðìàö³þ íà ì³ñö³ ïðîïóñê³â. Çàïèøè ïî îäíîìó çàïè- òàííþ äî êîæíî¿ ³ç öèõ æ³íîê, âèêîðèñòîâóþ÷è êëè÷íèé â³äì³íîê çà çðàçêîì. Ïàí³ Îêñàíî, ÷îìó Âè âèð³øèëè ñòàòè õóäîæíèöåþ? Çðàçîê 288 289 290 291 292 4
- 165. 165 П’ять українських жінок,які змінили світ 1. Княгиня Ольга добре відома українцям через ситу- ацію, яка сталася … 2. Анна Ярославна — дочка Ярослава Мудрого, яка стала королевою Франції. Про неї відомо, що … 3. … — це перша українська жінка, яка стала дружи- ною турецького султана Сулеймана. Вона була на- стільки впливовою, що приймала послів і давала поради щодо державних справ. Одного разу … 4. … — жінка, яку можна назвати найвідомішою укра- їнкою. Справжнє ім’я — Лариса. Любила себе нази- вати Лесею. Вона відома тим, що … 5. Соломія Крушельницька — це відома … . У 1904 році вона виконала … Після її блискучого виступу … 1 2 4 5 3 ÓÐÎÊ 51. Êëè÷íèé â³äì³íîê ³ìåííèê³â ² â³äì³íè
- 166. 166 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 ÓÐÎÊ 52.²Ä̲ÍÞÂÀÍÍß ²ÌÅÍÍÈʲ ²² ²Ä̲ÍÈ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● відмінювати іменники ІІ відміни. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ÎÄÍÈÍÀ Òâåðäà ãðóïà Ì’ÿêà ãðóïà ̳øàíà ãðóïà Í. ²âàí Ñåðã³é ñëóõà÷ Ð. ²âàíà Ñåðã³ÿ ñëóõà÷à Ä. ²âàíó / ²âàíîâ³ Ñåðã³þ / Ñåð㳺Ⳡñëóõà÷ó / ñëóõà÷åâ³ Çí. ²âàíà Ñåðã³ÿ ñëóõà÷à Îð. ²âàíîì Ñåð㳺ì ñëóõà÷åì Ì. íà ²âàí³ / íà ²âàíîâ³ íà Ñåð㳿 / íà Ñåð㳺Ⳡíà ñëóõà÷³ / íà ñëóõà÷åâ³ Êë. ²âàíå Ñåðã³þ ñëóõà÷ó ÌÍÎÆÈÍÀ Òâåðäà ãðóïà Ì’ÿêà ãðóïà ̳øàíà ãðóïà Í. äîëàðè äí³ ñòîðîæ³ Ð. äîëàð³â äí³â ñòîðîæ³â Ä. äîëàðàì äíÿì ñòîðîæàì Çí. äîëàðè äí³ ñòîðîæ³â Îð. äîëàðàìè äíÿìè ñòîðîæàìè Ì. íà äîëàðàõ íà äíÿõ íà ñòîðîæàõ Êë. äîëàðè äí³ ñòîðîæ³ Çâåðíè óâàãó! Äî ì’ÿêî¿ ãðóïè òàêîæ íàëåæàòü ³ìåí- íèêè ñåðåäíüîãî ðîäó, ÿê³ ìàþòü çàê³í÷åííÿ -å: ïîëå, ìîðå, ãîðå, ì³ñöå, à òàêîæ -ÿ: óçáåðåææÿ, óçá³÷÷ÿ. ²ìåííèêè ç îñíîâîþ íà -ð ìàþòü ñâîþ ñèñòåìó ïîä³ëó íà ãðóïè, ÿêà çàëåæèòü â³ä ñóô³êñ³â, íàãîëîñ³â òà ëåêñè÷- íîãî çíà÷åííÿ ñë³â. Íàïðèêëàä, äî òâåðäî¿ ãðóïè íàëåæàòü ³ìåííèêè ñóâåí³ð, äèðåêòîð, ïðàïîð, êîìàð, äî ì’ÿêî¿ — ²ãîð, Ëàçàð, ë³êàð, êîáçàð, ÿê³ð, äî ì³øàíî¿ — ïðîôåñ³¿ íà -ÿð: ãàçåòÿð, çáðîÿð, ïîâ³ñòÿð òîùî. Òàê³ ñëîâà òðåáà ïåðåâ³ðÿòè çà ñëîâíèêîì. 166
- 167. 167 Ïðî÷èòàé òåêñòè. Âèêîíàéçàâäàííÿ. Текст А Як заощадити, скориставшись підказками? Щоб оптимізувати витрати й збільшити за- ощадження, достатньо знати кілька простих порад. Про фінансові лайфхаки як явище розповідає Любомир Остапів — засновник со- ціального проєкту «Сімейний бюджет», автор книг «Любов та бюджет», «Малюк та бюджет». Складайте списки покупок перед походом у магазин, щоб не витрачати зайвого й не тягти додому важкий вантаж. А ще обов’язково поїжте — голодна людина накупить біль- ше непотрібних продуктів. Спитайте себе перед придбанням акційних товарів: «Я купую, тому що знижка чи мені це справді потрібно?» Будьте свідомим покупцем: носіть із собою багаторазо- ву пляшку для води і власну чашку для чаю — у деяких кав’ярнях роблять знижку, якщо кава у свою чашку. Крім того, це ще й екологічно. 293 167 Текст Б ÓÐÎÊ 52. ³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â ²² â³äì³íè
- 168. 168 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ Çàâäàííÿ 1. Õòîòàêèé Ëþáîìèð Îñòàï³â? 2. ßê³ ïîðàäè â³í äàº? 3. Ùî ñï³ëüíîãî â òåêñòàõ À òà Á? 4. Ùî ñï³ëüíîãî â òåêñòàõ À òà Â? 5. Ïåðåòâîðè ³íôîðìàö³þ ç òåêñòó  íà çâ’ÿçíèé òåêñò ³ç ï’ÿ- òè ðå÷åíü. 6. Ó ÿê³é ñèòóàö³¿ ìîæå çíàäîáèòèñÿ òåêñò Á? ×è âèêîðèñòî- âóºø òè òàê³ òåêñòè â æèòò³? Ðîçêàæè ïðî ñâ³é äîñâ³ä. ²ç òåêñò³â ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè âèïèøè ³ìåííèêè ²² â³äì³íè â³äïîâ³äíî äî ãðóï. Òâåðäà ãðóïà Ì’ÿêà ãðóïà ̳øàíà ãðóïà Çíàéäè â òåêñòàõ âïðàâè 293 ³ìåííèêè â³äïîâ³äíî äî ãðà- ìàòè÷íîãî çíà÷åííÿ, íàâåäåíîãî â òàáëèö³. Ãðàìàòè÷íå çíà÷åííÿ Òåêñò ²ìåííèê 1. ²² â³äì³íà, Ð.â., îäíèíà, òâåðäà ãðóïà 2. ²² â³äì³íà, Çí.â., ìíîæèíà 3. ²² â³äì³íà, Çí.â., îäíèíà, ì³øàíà ãðóïà 4. ²² â³äì³íà, Îð.â., îäíèíà, ì’ÿêà ãðóïà (1 ³ìåííèê) 5. ²² â³äì³íà, Ð.â., ìíîæèíà (2 ³ìåííèêè) 6. ²² â³äì³íà, Ð.â., îäíèíà, ì’ÿêà ãðóïà Текст В 294 295 4
- 169. 169 Ïðîâ³äì³íÿé ³ìåííèê Ëþáîìèð.Ó ÿêèõ â³äì³íêàõ º ïàðà- ëåëüí³ ôîðìè? Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ó äàâàëüíîìó òà ì³ñöåâîìó â³äì³íêàõ îäíèíè ³ìåííè- êè ²² â³äì³íè, ÿê³ íàçèâàþòü îñ³á, ìîæóòü ìàòè ïàðàëåëüí³ çàê³í÷åííÿ: ñèíó / ñèíîâ³, Àíäð³þ / Àíäð³ºâ³, ó÷èòåëþ / ó÷èòåëåâ³, ÷èòà÷ó / ÷èòà÷åâ³, íà ÷åìï³îí³ / íà ÷åìï³îíîâ³. ßêùî ê³ëüêà ³ìåííèê³â ²² â³äì³íè ñòîÿòü ïîðó÷, çàê³í÷åííÿ áàæàíî ÷åðãóâàòè: ñèíó Àíäð³ºâ³ àáî ñèíîâ³ Àíäð³þ, ó÷è- òåëåâ³ Îëåãó àáî ó÷èòåëþ Îëåãîâ³. Óòâîðè ôîðìó äàâàëüíîãî â³äì³íêà çà çðàçêîì. Син Орест, лікар Віталій, бухгалтер Іван, водій Олег, тато Павло, художник Пилип, поет Тарас, мрійник Олек- сандр, кухар Валерій, командир Юрій, історик Сашко, математик Ігор, друг Анатолій. Ïðîàíàë³çóé òàáëèöþ ç ³ìåííèêàìè, ÿê³ ìàþòü îñíîâó íà -ð. Ïðèäóìàé ³ çàïèøè ³ñòîð³þ, âèêîðèñòàâøè ÿêîìîãà á³ëüøå ïðèêëàä³â ³ç òàáëèö³. Òâåðäà ãðóïà Ì’ÿêà ãðóïà ̳øàíà ãðóïà äâ³ð, æèð,çâ³ð, ñèð, ³íæåíåð, ìàéñòåð, øîôåð, ïàï³ð, ñóâåí³ð, äèðåêòîð, ïðîôåñîð, áàçàð, ãåêòàð, ôóòëÿð, â³äâàð, ñòîëÿð, ìóëÿð, êàñèð, êîìàíäèð, ïàñàæèð, êîìàð, ñí³ãóð ë³êàð, ïèñàð, áóêâàð, â³â÷àð, äðóêàð, ³íâåíòàð, êàëåíäàð, êîáçàð, ñåêðåòàð, øàõòàð, êîçèð, ïóñòèð, ïîâîäèð, ²ãîð, àïòåêàð, á³áë³îòåêàð, ñëþñàð, ëèöàð, õàáàð âóãëÿð, êàìåíÿð, ï³ñíÿð, ñêëÿð, òåñëÿð, øêîëÿð, ãàçåòÿð, çáðîÿð, ä³ãòÿð, âàïíÿð, ïîâ³ñòÿð Îáåðè ç ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè ïî îäíîìó ³ìåííèêó êîæíî¿ ãðóïè, ïðîâ³äì³íÿé ³ äîâåäè, ùî âîíè íàëåæàòü äî âêà- çàíèõ ãðóï. Òåí³ñèñò Îñòàï — òåí³ñèñòó Îñòàïîâ³. Çðàçîê Ó äâîð³ íàøî¿ øêîëè çáèðàëè ïàï³ð íà ìàêóëàòóðó… Çðàçîê 296 297 298 299 ÓÐÎÊ 52. ³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â ²² â³äì³íè
- 170. 170 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò ²ìåííèêè ²² â³äì³íè ÷îëîâ³÷îãî ðîäó ç íóëüîâèì çàê³í- ÷åííÿì ó ðîäîâîìó â³äì³íêó ìîæóòü ìàòè çàê³í÷åííÿ -à, -ÿ àáî -ó, -þ. Öå çàëåæèòü â³ä çíà÷åííÿ ñë³â. Çàê³í÷åííÿ -à, -ÿ ìàþòü íàçâè Çàê³í÷åííÿ -ó, -þ ìàþòü íàçâè ÷³òêî îêðåñëåíèõ ïðåäìåò³â (ìîæíà ¿õ «îá³éíÿòè»), çîêðåìà íå÷³òêî îêðåñëåíèõ ïðåäìåò³â (íåìîæëèâî «îá³éíÿòè»), çîêðåìà 1) îñ³á: ñòóäåíòà, Îëåêñ³ÿ; 2) òâàðèí: êîòà, âåäìåäÿ; 3) äåðåâ: äóáà, ÿñåíà; 4) ïðåäìåò³â: ñòîëà, îë³âöÿ; 5) ì³ð äîâæèíè, âàãè, ÷àñó, ãðîøîâ³ îäèíèö³: ìåòðà, ê³- ëîãðàìà, òèæíÿ, â³âòîðêà, ëèñòîïàäà, äîëàðà; 6) ìàøèí: ë³òàêà, ìîïåäà; 7) îðãàí³â, ÷àñòèí ò³ëà: øëóí- êà, êèøê³âíèêà, àëå ìîçêó; 8) òåðì³íè òî÷íèõ íàóê: àòîìà, ðîìáà, ðàä³óñà òîùî. 1) ðå÷îâèí ³ ñòðàâ: ìåäó, ï³ñêó, áîðùó, àëå õë³áà; 2) êóù³â ³ òðàâ: áóçêó, êðîïó, àëå â³âñà; 3) áóä³âåëü ³ ñïîðóä: ìàãàçèíó, êîëåäæó, ìîñòó, àëå ãàðàæà, ì³ñòêà; 4) ÿâèù ïðèðîäè: â³òðó, ìîðîçó; 5) ïî÷óòò³â: áîëþ, ñì³õó; 6) ³ãîð ³ òàíö³â: ôóòáîëó, âàëüñó, àëå ãîïàêà; 7) ñàéò³â ³ ñîöìåðåæ: ôåéñáóêó, ãóãëó; 8) òåðì³íè ë³òåðàòóðè: ðîìàíó, ñþæåòó òîùî. Îáåðè ïî òðè ïðàâèëà ç êîìåíòàðÿ åêñïåðòà é â³çóàë³- çóé ¿õ çà äîïîìîãîþ ñèìâîë³â ³ ìàëþíê³â çà çðàçêîì. ÓÐÎÊÈ ÎÑÎÁËÈÂÎÑÒ² ²Ä̲ÍÞÂÀÍÍß ²ÌÅÍÍÈʲ ×ÎËβ×ÎÃÎ ÐÎÄÓ Â ÐÎÄÎÂÎÌÓ Â²Ä̲ÍÊÓ 53-54. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● правильно добирати закінчення родового відмінка в іменниках чоловічого роду. Але: гопака Çðàçîê 300
- 171. 171 Ïîÿñíè, ÷îìó ïîäàí³ñëîâà ìàþòü òàê³ çàê³í÷åííÿ â ðîäî- âîìó â³äì³íêó. ножа салату долара банку співака ансамблю А Б В Âèïèøè ñëîâà ó äâ³ êîëîíêè â³äïîâ³äíî äî çàê³í÷åíü ó ðîäîâîìó â³äì³íêó. -à, -ÿ -ó, -þ атом метр телевізор плач жовтень мотор волейбол фейсбук олівець інстаграм телефон вальс четвер планшет сміх гнів вайбер множник теніс квадрат вівторок страх джайв кілограм світлофор Ðîçñîðòóé ñëîâà ç ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè çà êàòåãîð³ÿìè. ̳ðè äîâæèíè, âàãè, ÷àñó, ãðî- øîâ³ îäèíèö³ Íàçâè ïðåä- ìåò³â Òåðì³íè òî÷íèõ íàóê Íàçâè ³ãîð ³ òàíö³â Íàçâè ñîöìå- ðåæ ³ä- ÷óòòÿ é åìîö³¿ Ïåðåïèøè, ïîñòàâ ³ìåííèêè ó ôîðì³ ðîäîâîãî â³äì³íêà. 1. У Марти є півтора (фунт), щоб заплатити за паркінг. 2. Про небезпеку мирного (атом) знає кожен в Україні. 3. Від цього (галас) болить голова. 4. Олег попросив почекати до (понеділок). 5. Від твого (гнів) можна свічки підпалювати. 6. Під час нестачі (бензин) люди пересіли на велосипеди. 301 302 303 304 ÓÐÎÊÈ 53-54. Îñîáëèâîñò³ â³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â ÷îëîâ³÷îãî ðîäó â ðîäîâîìó â³äì³íêó
- 172. 172 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Ïåðåòâîðè íàìàëþíêè êîìåíòàð³ åêñïåðòà. Îáåðè áóäü-ÿêó ãåîãðàô³÷íó íàçâó ç êàðò (ñ. 173) ³ ñêëà- äè òåêñò (5–6 ðå÷åíü) ïðî öå ì³ñöå, âèêîðèñòîâóþ÷è ðî- äîâèé â³äì³íîê. Ïîÿñíè çàê³í÷åííÿ ðîäîâîãî â³äì³íêà â òðüîõ ãåîãðàô³÷- íèõ íàçâàõ íà êàðò³ (ñ. 173). Ïîïðàöþé ó ïàð³ ç îäíîêëàñíèêîì / îäíîêëàñíèöåþ. Âè- êîðèñòàé ðåïë³êè ³ç çîáðàæåíü (ñ. 173), ùîá ïîñòàâèòè çàïèòàííÿ àáî äàòè â³äïîâ³äü. Ïîñòàâ ãåîãðàô³÷í³ íàçâè ó ôîðì³ ðîäîâîãî â³äì³íêà. 306 307 308 — ßê³ íîâèíè? — Íàðåøò³ ¿äåìî äî Ëóöüêà! Çðàçîê Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ãåîãðàô³÷í³ íàçâè, ùî íàëåæàòü äî ²² â³äì³íè, ìàþòü òàê³ çàê³í÷åííÿ: -à, -ÿ -ó, -þ á³ëüø³ñòü íàçâ íàñåëåíèõ ïóíê- ò³â: Êèºâà, Íüþ-Éîðêà, Ëóöüêà, Ìèðãîðîäà, Òåðíîïîëÿ, Ôðàíê- ôóðòà. íàçâè ÍÅ íàñåëåíèõ ïóíêò³â — ð³÷îê, îçåð, ã³ð, îñòðîâ³â, êðà¿í, îáëàñòåé òîùî: Áóãó, ͳëó, Ñåé- ìó, Ñâ³òÿçþ, ʳïðó, Âàòèêàíó, Äîíáàñó. ÀËÅ â ñêëàäåíèõ íàçâàõ ³ç äâîõ ñë³â: Êðèâîãî Ðîãó, Äàâèäîâîãî Áðîäó. ÀËÅ â íàçâàõ ³ç íàãîëîñîì íà çàê³í÷åíí³: Äí³ïðà, Äí³ñòðà, ijíöÿ, ²íãóëüöÿ. Çâåðíè óâàãó! Äåÿê³ ãåîãðàô³÷í³ íàçâè ìàþòü äâà âàð³- àíòè: Àìñòåðäàìó / Àìñòåðäàìà, ˳âåðïóëþ / ˳âåðïóëÿ, Ìàäðèäó / Ìàäðèäà, Ïàðèæó / Ïàðèæà, ×îðíîáèëþ / ×îð- íîáèëÿ. Кривий + Ріг = у Дінця Дону Çðàçîê 305
- 173. 173 Íàðåøò³ ¿äåìî äî Ëüâîâ__:) ßê³ òâî¿ óëþáëåí³ ì³ñöÿÊèºâ_? Ìåí³ ïîäîáàþòüñÿ ãîðè Êðèì_ Ïðèâåçëè ç Õîëîäíîãî ßð_ Ïîâåðíóâñÿ ç Êðèâîãî Ðîã_ Україна Польща Франція Іспанія Італія Ïåðåãëÿäàþ ôîòî ç Ëîíäîí_ Ùîéíî ïîâåðíóâñÿ ç Ðèì_ Âèðóøàþ äî Ïàðèæ_ ÓÐÎÊÈ 53-54. Îñîáëèâîñò³ â³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â ÷îëîâ³÷îãî ðîäó â ðîäîâîìó â³äì³íêó
- 174. 174 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Çàïèøè ïîäàí³³ìåííèêè ó äâ³ êîëîíêè â³äïîâ³äíî äî çà- ê³í÷åíü. -à, -ÿ -ó, -þ Дунай Київ Гадяч Крит Дністер Дніпро Львів Кіпр Кавказ Сейм Луганськ Ватикан Світязь Кривий Ріг Буг Ніл Мілан Зелений Гай Харків Крим Херсон Париж Тернопіль Донецьк Лондон Ïîÿñíè, ÷îìó ïîäàí³ ñëîâà ìàþòü ð³çí³ çàê³í÷åííÿ. Çàïè- øè ðå÷åííÿ ç îäí³ºþ ³ç ïàð. дзвона дзвону Туніса Тунісу бала балу А Б В Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ó äåÿêèõ ïàðàõ ñë³â çì³íà çàê³í÷åííÿ çàëåæèòü â³ä çíà- ÷åííÿ: áàë — áàëà (îö³íêà) áàë — áàëó (ñâÿòî) êàì³íü — êàìåíÿ (îá’ºêò) êàì³íü — êàìåíþ (ìàòåð³àë) êîðïóñ — êîðïóñà (òóëóá) êîðïóñ — êîðïóñó (áóä³âëÿ) ëèñòîïàä — ëèñòîïàäà (ì³ñÿöü) ëèñòîïàä — ëèñòîïàäó (ïðîöåñ) Íüþ-Éîðêà (ì³ñòî) Íüþ-Éîðêó (øòàò) 309 310 174 174
- 175. 175 ÓÐÎÊ 55. ÊËÈ×ÍÈɲÄ̲ÍÎÊ ²ÌÅÍÍÈʲ ²² ²Ä̲ÍÈ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● утворювати кличний відмінок іменників ІІ відміни. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Çàê³í÷åííÿ ³ìåííèê³â ²² â³äì³íè â êëè÷íîìó â³äì³íêó -å òâåðäà ãðóïà Áîãäàíå, äèðåêòîðå ì³øàíà ãðóïà Äîâáóøå, ñòîðîæå äåÿê³ ³ìåííèêè íà -åöü õëîïåöü — õëîï÷å -þ ì’ÿêà ãðóïà Ñåðã³þ, ²ãîðþ, ë³êàðþ, òàòóñþ, ì³ñÿöþ äåÿê³ ³ìåííèêè íà -åöü áîºöü — á³éöþ, ìóäðåöü — ìóäðåöþ -ó ³ìåííèêè íà -ã, -ê, -õ Äæåêó, Ëþäâ³ãó, Ãåíð³õó, àëå Îëåãó òà Îëåæå ì³øàíà ãðóïà ÷èòà÷ó, ñëóõà÷ó íàçâè íàéáëèæ÷èõ ÷îëîâ³ê³â áàòüêó, ñèíó, òàòó, ä³äó ³ìåííèêè ç ñóô³êñàìè -ê-, -îê- ìàéäàí÷èêó, ë³ñêó Äî êîæíî¿ ³ç ñèòóàö³é çàïèøè ä³àëîã íà 5-6 ðå÷åíü, âèêî- ðèñòîâóþ÷è âñ³ ïîäàí³ ³ìåííèêè â êëè÷íîìó â³äì³íêó. Ñåðã³é êîíñóëüòóºòüñÿ ç ë³êàðåì Äìèòðîì Îëåêñàíäðîâè÷åì ùîäî òîãî, ÷è ìîæíà éîìó â³äíîâëþâàòè á³ãîâ³ òðåíóâàííÿ ï³ñëÿ õâîðîáè. ²ìåííèêè: Ñåðã³é, Äìèòðî Îëåêñàíäðîâè÷, ë³êàð, ïàö³ºíò, ïàí. Òðåíåð ²ãîð êîìåíòóº ãðó ñâî¿õ ï³äîï³÷íèõ. ²ìåííèêè: òðåíåð, ²ãîð, ªâãåí, Îëåã, Íàçàð, Ïàâëî, Þð³é. Ситуація 1 Ситуація 2 311 ÓÐÎÊ 55. Êëè÷íèé â³äì³íîê ³ìåííèê³â ²² â³äì³íè
- 176. ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 ³äðåäàãóé ðå÷åííÿé çàïèøè ïðàâèëüí³ âàð³àíòè. Ïîÿñíè, ó ÿê³é ñèòóàö³¿ ìîãëà ïðîçâó÷àòè êîæíà ç ðåïë³ê. 1. Івану, ти виконав завдання? 2. Пане Володимиру, я хотіла поцікавитися, чи готове моє замовлення. 3. Сергіє, ану бігом до мене! 4. Шановний Богдану, чи не були б Ви такі ласкаві відгукнутися? 5. Добродіє, підкажіть, будь ласка, дорогу. 6. Високоповажний Президент, усі очікують відповіді. Ïðîàíàë³çóé ïàðè ñë³â ³ ïîÿñíè, ÷îìó âîíè ìàþòü ð³çí³ çàê³í÷åííÿ â êëè÷íîìó â³äì³íêó. Віталію! Іване! А Остапе! діду! Б Джеку! Петре! В Óòâîðè é çàïèøè êëè÷íèé â³äì³íîê â³ä êîæíîãî ³ìåí³. Андрій, Генріх, Олексій, Юрій, Василь, Степан, Мак- сим, Людвіг, Олег, Євген, Валентин, Анатолій, Ігор, Ва- лерій, Павло, Пилип. Óÿâè, ùî òîá³ âèïàëà íàãîäà âçÿòè ³íòåðâ’þ ó â³äîìèõ ëþ- äåé. Çàïèøè ïî 5 çàïèòàíü äî êîæíîãî, âèêîðèñòîâóþ÷è êëè÷íèé â³äì³íîê. Ïàíå Âîëîäèìèðå, ÷îìó Âè âèð³øèëè ñòàòè æóðíàë³ñòîì? Çðàçîê 312 313 314 315 Ярослав Володимирович — ки- ївський князь. Другий син ки- ївського князя Володимира Святославича від полоцької кня- зівни Рогніди. Був одружений з Інгігердою, шведською принце- сою. А 176
- 177. 177 Володимир Михайлович Івасюк— український композитор-викона- вець, музикант, інструменталіст, поет. Автор пісні «Червона рута». Герой України. Б Роман Тарасович Ратушний — український громадський діяч, журналіст, військовик-доброво- лець. Учасник Євромайдану. Ві- домий боротьбою за збереження столичного урочища Протасів Яр. Загинув у 2022 році, захищаючи Україну від російського агресора. В Âèïèøè ç òåêñòó  ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè âñ³ ³ìåííèêè ² òà ²² â³äì³í, ñòàâëÿ÷è ¿õ ó íàçèâíèé òà êëè÷íèé â³äì³íêè. Óòâîðè çà çðàçêîì ïåñòëèâ³ ôîðìè äî ïîäàíèõ ³ìåí, ïî- ñòàâ ¿õ ó êëè÷íîìó â³äì³íêó. Дмитро, Сергій, Тетяна, Христина, Олег, Ірина. Ïåòðî — Ïåòðèê — Ïåòðóñü. Ïåòðå — Ïåòðèêó — Ïåòðóñþ. Çðàçîê 316 317 ÓÐÎÊ 55. Êëè÷íèé â³äì³íîê ³ìåííèê³â ²² â³äì³íè
- 178. 178 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò ÎÄÍÈÍÀ ÌÍÎÆÈÍÀ Í. í³÷ íî÷³ Ð. íî÷³ íî÷åé Ä. íî÷³ íî÷àì Çí. í³÷ íî÷³ Îð. í³÷÷þ íî÷àìè Ì. íà íî÷³ íà íî÷àõ Êë. íî÷å íî÷³ ÎÄÍÈÍÀ ÌÍÎÆÈÍÀ Í. ìàòè ìàòåð³ Ð. ìàòåð³ ìàòåð³â Ä. ìàòåð³ ìàòåðÿì Çí. ìàò³ð ìàòåð³â Îð. ìàò³ð’þ ìàòåðÿìè Ì. íà / ó ìàòåð³ íà ìàòåðÿõ Êë. ìàòè ìàòåð³ Äåÿê³ ³ìåííèêè ²²² â³äì³íè ìàþòü ïàðàëåëüí³ çàê³í÷åííÿ â ðîäîâîìó â³äì³íêó îäíèíè: ðàäîñòè / ðàäîñò³, ëþáîâè / ëþáîâ³, ÷åñòè / ÷åñò³ òîùî. Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèêîíàé çàâäàííÿ. (1) Активність нашої діяльности, виявляється, зале- жить від кількості радости в нашому житті. (2) А радість формують приємні дрібниці та гарні деталі. (3) Можна просто надути повітряну кульку, розмалювати якусь річ яскравими фарбами, спланувати подорож або ж змінити звичний маршрут. (4) Кажуть, мрія кожного — лежати на печі та їсти калачі. (5) Однак психологи стверджу- ють, що це хибна теза. (6) Саме різноманітність дає життєву енергію та приносить радість. Çàâäàííÿ 1. Ïåðåêàæè çì³ñò òåêñòó ñâîºìó îäíîêëàñíèêó / îäíîêëàñ- íèö³, íå ï³äãëÿäàþ÷è. 2. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ âèä³ëåíèõ ñë³â. 3. Çíàéäè â òåêñò³ ôðàçåîëîã³çì òà ïîÿñíè éîãî çíà÷åííÿ. 4. Âèïèøè ç òåêñòó äâà ñëîâà ç ïðåô³êñîì ñ-, ïîÿñíè ïðà- âîïèñ. 5. Ñêëàäè é çàïèøè âëàñíèé ñïèñîê ïðèºìíèõ äð³áíèöü. ÓÐÎÊ 56. ÊËÈ×ÍÈÉ Â²Ä̲ÍÎÊ ²ÌÅÍÍÈʲ ²²² ²Ä̲ÍÈ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● відмінювати іменники ІІІ відміни. 318
- 179. 179 6. Çàïèøè íîìåðèðå÷åíü, ÿê³ º âêàçàíèìè êîìïîíåíòàìè òåêñòó. Òåçà Ïðèêëàäè Âèñíîâîê Âèïèøè ç òåêñòó ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè âñ³ ³ìåííèêè ²²² â³ä- ì³íè. Ó ÿêîìó ðå÷åíí³ íåìຠæîäíîãî ³ìåííèêà ²²² â³äì³íè? 319 320 321 Ïðîâ³äì³íÿé ³ìåííèêè ðàä³ñòü, ð³÷, ïîäîðîæ. Âèä³ëè çàê³í÷åííÿ. Ïîñòàâ â îðóäíîìó â³äì³íêó îäíèíè ïîäàí³ ³ìåííèêè. Глазур, мудрість, кров, сіль, неповторність, педаль, осінь, деталь, мати, велич, печаль, вермішель, галузь, гідність, смерть, честь. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ïðèãàäàé, ùî â îðóäíîìó â³äì³íêó â ³ìåííèêàõ ²²² â³äì³- íè â³äáóâàºòüñÿ ïîäîâæåííÿ (äèâ. óðîê 14, ñ. 52): í³÷÷þ, ö³ëëþ, ãàëóççþ. ϳñëÿ á, ï, â, ì, ô, ð ç’ÿâëÿºòüñÿ àïî- ñòðîô: ëþáîâ’þ, ìàò³ð’þ. ÓÐÎÊ 57. ²Ä̲ÍÞÂÀÍÍß ²ÌÅÍÍÈʲ IV ²Ä̲ÍÈ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● відмінювати іменники IV відміни. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò 179 ÎÄÍÈÍÀ ÌÍÎÆÈÍÀ Í. êîøåíÿ êîøåíÿòà Ð. êîøåíÿòè êîøåíÿò Ä. êîøåíÿò³ êîøåíÿòàì Çí. êîøåíÿ êîøåíÿò Îð. êîøåíÿì êîøåíÿòàìè Ì. íà êîøåíÿò³ íà êîøåíÿòàõ Êë. êîøåíÿ êîøåíÿòà ÎÄÍÈÍÀ ÌÍÎÆÈÍÀ Í. ³ì’ÿ ³ìåíà Ð. ³ìåí³, ³ì’ÿ ³ìåí Ä. ³ìåí³ ³ìåíàì Çí. ³ì’ÿ ³ìåíà Îð. ³ìåíåì, ³ì’ÿì ³ìåíàìè Ì. íà / â ³ìåí³ íà / â ³ìåíàõ Êë. ³ìåíå ³ìåíà ÓÐÎÊ 57. ³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â IV â³äì³íè
- 180. 180 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Ïðîàíàë³çóé çîáðàæåííÿ.Îïèøè ïî¿çäêó ä³â÷àòè òà õëîï’ÿòè â çîîïàðê, âèêîðèñòàâøè ùîíàéìåíøå 6 ³ìåí- íèê³â ²V â³äì³íè. Ïîÿñíè, äî ÿêèõ â³äì³í íàëåæàòü ïîäàí³ ³ìåííèêè. Ïîñòàâ ¿õ â îðóäíîìó â³äì³íêó îäíèíè. ведмедиця ведмідь ведмежатко ведмежа А лев левиця левеня левенятко Б орля орел орлиця орлятко В Ïðîâ³äì³íÿé ³ìåííèêè ³ì’ÿ, ÿãíÿ, äèòÿ â îäíèí³ òà ìíî- æèí³. Âèä³ëè çàê³í÷åííÿ. 322 323 324
- 181. 181 ÓÐÎÊ 58. ÍÀÏÈÑÀÍÍßÉ Â²Ä̲ÍÞ- ÂÀÍÍß ×ÎËβ×ÈÕ ² ƲÍÎ×ÈÕ ÏвÇÂÈÙ, ²ÌÅÍ ÏÎ ÁÀÒÜÊβ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● утворювати чоловічі й жіночі імена по батькові. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò 181 ×îëîâ³÷³ ³ìåíà ïî áàòüêîⳠƳíî÷³ ³ìåíà ïî áàòüêîâ³ ³ì’ÿ + -îâè÷- ³ì’ÿ + -³âíà- Áîãäàí + îâè÷ = Áîãäàíîâè÷; Àíäð³é + îâè÷ = Àíäð³éîâè÷. Çâåðíè óâàãó! ²ãîð — ²ãîðüîâè÷, Ëàçàð — Ëàçàðüî- âè÷, àäæå öå ³ìåííèêè ì’ÿêî¿ ãðóïè. Áîãäàí + ³âíà = Áîãäàí³âíà; Àíäð³é + ³âíà = Àíäð³¿âíà. Âèíÿòêè: Ãðèãîð³é — Ãðèãîðîâè÷, Ãðèãîð³âíà; ²ëëÿ — ²ëë³÷, ²ëë³âíà; Êóçüìà — Êóçüìè÷ / Êóçüìîâè÷, Êóçüì³âíà; Ëóêà — Ëóêè÷ / Ëóêîâè÷, Ëóê³âíà; Ñàâà — Ñàâè÷ / Ñàâîâè÷, Ñàâ³âíà; Õîìà — Õîìè÷ / Õîìîâè÷, Õîì³âíà; ßê³â — ßêîâè÷, ßê³âíà; Ìèêîëà — Ìèêîëàéîâè÷ / Ìèêîëîâè÷, Ìèêîëà¿âíà / Ìèêîë³âíà. Çàïàì’ÿòàéòå âèíÿòêè çà ïðèêëàäàìè ³ìåí â³äîìèõ îñîáèñòîñòåé Тарас Григорович Іван Якович Григорій Савич Тарас Іван Якович Григорій Савич ÓÐÎÊ 58. Íàïèñàííÿ é â³äì³íþâàííÿ ÷îëîâ³÷èõ ³ æ³íî÷èõ ïð³çâèù, ³ìåí ïî áàòüêîâ³
- 182. 182 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ Â³äì³íþâàííÿ ÷îëîâ³÷èõ³ìåí ïî áàòüêîâ³ Í. (õòî? ùî?) Ìèêîëà ³òàë³éîâè÷ Ð. (êîãî? ÷îãî?) Ìèêîëè ³òàë³éîâè÷à Ä. (êîìó? ÷îìó?) Ìèêîë³ Â³òàë³éîâè÷ó Çí. (êîãî? ùî?) Ìèêîëó ³òàë³éîâè÷à Îð. (êèì? ÷èì?) Ìèêîëîþ ³òàë³éîâè÷åì Ì. (íà êîìó? íà ÷îìó?) íà Ìèêîë³ Â³òàë³éîâè÷ó Êë. Ìèêîëî ³òàë³éîâè÷ó ³äì³íþâàííÿ æ³íî÷èõ ³ìåí ïî áàòüêîâ³ Í. (õòî? ùî?) Ëàðèñà Ïåòð³âíà Ð. (êîãî? ÷îãî?) Ëàðèñè Ïåòð³âíè Ä. (êîìó? ÷îìó?) Ëàðèñ³ Ïåòð³âí³ Çí. (êîãî? ùî?) Ëàðèñó Ïåòð³âíó Îð. (êèì? ÷èì?) Ëàðèñîþ Ïåòð³âíîþ Ì. (íà êîìó? íà ÷îìó?) íà Ëàðèñ³ Ïåòð³âí³ Êë. Ëàðèñî Ïåòð³âíî Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèêîíàé çàâäàííÿ. (1) Називання іменем по батькові в Україні має дав- ню традицію, яка сягає княжих часів. (2) Київська Русь розросталася, князівств стало більше, а княжі імена почали повторюватися. (3) Щоб розрізнити князів Во- лодимирів Рюриковичів, стали використовувати імена по батькові — Васильович, Романович тощо. (4) З часом традиція поширилася, і коли з’явилися родинні прізви- ща, то водночас для зручності в реєстрах імена по бать- кові на -ович, -івна стали звичними для запису. (5) Тоді на деяких територіях також звичним було називання до- рослих без імені по батькові, а з додаванням слів «пан», «пані». Çàâäàííÿ 1. ×îìó â Óêðà¿í³ âèíèêëà òðàäèö³ÿ âèêîðèñòîâóâàòè ³ìåíà ïî áàòüêîâ³? 2. ×îìó ôîðìè Âàñèëüîâè÷, Ðîìàíîâè÷ ìàþòü íàçâó ³ìåíà ïî áàòüêîâ³? 325 4
- 183. 183 3. Ó ÿêèõñèòóàö³ÿõ òè íàçèâàºø ëþäèíó ïðîñòî çà ³ìåíåì, ó ÿêèõ — âèêîðèñòîâóºø ³ìåíà ïî áàòüêîâ³? Íàâåäè ïðèêëàä. 4. ×è âèêîðèñòîâóºø òè ñëîâà ïàí, ïàí³ äëÿ çâåðòàííÿ? Íà- âåäè ïðèêëàä. 5. Çíàéäè â òåêñò³ ñëîâî ç äâîìà ñóô³êñàìè, ðîçáåðè éîãî çà áóäîâîþ. 6. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ âèä³ëåíèõ ñë³â. Óòâîðè æ³íî÷å é ÷îëîâ³÷å ³ìåíà ïî áàòüêîâ³ â³ä ñë³â Âîëîäèìèð, Âàñèëü, Ðîìàí. Ïðîàíàë³çóé ïðèêëàäè é ïîÿñíè, çâ³äêè ç’ÿâëÿºòüñÿ ë³- òåðà ¿ â æ³íî÷èõ ³ìåíàõ ïî áàòüêîâ³ ³ ÷îìó ¿¿ íåìà â ÷îëî- â³÷èõ. Андрій Андріївна Андрійович А Сергій Сергіївна Сергійович Б Юрій Юріївна Юрійович В Ç’ÿñóé çà äîïîìîãîþ ³íòåðíåòó ³ìåíà òà ïî áàòüêîâ³ â³äî- ìèõ óêðà¿íö³â. Çàïèøè â çîøèò³. режисер Довженко 326 327 328 письменник Франко письменниця Забужко поетеса Костенко ÓÐÎÊ 58. Íàïèñàííÿ é â³äì³íþâàííÿ ÷îëîâ³÷èõ ³ æ³íî÷èõ ïð³çâèù, ³ìåí ïî áàòüêîâ³
- 184. 184 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Îáåðè çïîïåðåäíüî¿ âïðàâè ïîñòàòü, ÿêà òåáå çàö³êàâè- ëà. Çàïîâíè àíêåòó, âèêîðèñòîâóþ÷è ³íôîðìàö³þ ç ³íòåð- íåòó. ÀÍÊÅÒÀ ²ì’ÿ — Âàñèëü. Ïî áàòüêîâ³ — Ñåìåíîâè÷. Ïð³çâèùå — Ñòóñ. Ïðîôåñ³ÿ — ïèñüìåííèê, ïåðåêëàäà÷. Êîëè íàðîäèâñÿ? 6 ñ³÷íÿ 1938 ðîêó. Äå íàðîäèâñÿ? Íà ³ííè÷÷èí³. ×îìó öÿ ëþäèíà â³äîìà? Áóâ òàëàíîâèòèì ïèñüìåí- íèêîì, íàïèñàâ áàãàòî â³ðø³â, áîðîâñÿ çà ñâîáîäó. Çâ³äêè ³íôîðìàö³ÿ? https://uk.wikipedia.org/ Çðàçîê Óêëàäè ñïèñîê ³ç 20 äðóç³â, çíàéîìèõ, ðîäè÷³â òà âêàæè ¿õí³ ³ìåíà ïî áàòüêîâ³. Óòâîðè é çàïèøè æ³íî÷³ é ÷îëîâ³÷³ ³ìåíà ïî áàòüêîâ³ â³ä ïîäàíèõ ³ìåí. Віталій, Марко, Петро, Юрій, Євген, Матвій, Анатолій, Максим, Назар, Сергій, Ігор. 331 330 329 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Çâåðíè óâàãó! ×îëîâ³÷³ ïð³çâèùà, ÿê³ çàê³í÷óþòüñÿ íà ïðèãîëîñíèé òà î, â³äì³íþºìî, à æ³íî÷³ — í³. Ðîçð³çíÿé: Í. ³òàë³é Êëè÷êî Íàòàë³ÿ Êëè÷êî Ð. ³òàë³ÿ Êëè÷êà Íàòà볿 Êëè÷êî Ä. ³òàë³þ / ³òà볺ⳠÊëè÷êó / Êëè÷êîâ³ Íàòà볿 Êëè÷êî Çí. ³òàë³ÿ Êëè÷êà Íàòàë³þ Êëè÷êî Îð. ³òà볺ì Êëè÷êîì Íàòà볺þ Êëè÷êî Ì. íà ³òà볿 / ³òà볺ⳠÊëè÷êó / Êëè÷êîâ³ íà Íàòà볿 Êëè÷êî Êë. ³òàë³þ Êëè÷êó Íàòà볺 Êëè÷êî Ïîñòàâ ïð³çâèùà òà ³ìåíà â ðîäîâîìó ³ äàâàëüíîìó â³ä- ì³íêàõ, óðàõîâóþ÷è êîìåíòàð åêñïåðòà. Віктор Ющенко, Євген Клопотенко, Василь Симонен- ко, Тоня Матвієнко, Іван Ковальчук, Аліна Ковальчук, Павло Ткачук, Ганна Ткачук, Микола Матюшенко, Ма- рія Матюшенко. 332
- 185. 185 Ïðîàíàë³çóé â³äì³íþâàííÿ ÷îëîâ³÷èõïð³çâèù. Çà ïîäàíèìè çðàçêàìè ïðîâ³äì³íÿé ïð³çâèùà Îñòàï³â, Ãàâðèëèøèí. Í. Êîâàë³â Õàð÷èøèí Ð. Êîâàëåâà / Êîâàë³âà Õàð÷èøèíà Ä. Êîâàëåâó / Êîâàë³âó Õàð÷èøèíîâ³ / Õàð÷èøèíó Çí. Êîâàëåâà / Êîâàë³âà Õàð÷èøèíà Îð. Êîâàëåâèì / Êîâàë³âèì Õàð÷èøèíèì Ì. íà Êîâàëåâ³ / Êîâàë³â³ / Êîâàë³âó íà Õàð÷èøèí³ / Õàð÷èøèíó Êë. Êîâàëåâå / Êîâàë³âå Õàð÷èøèíå Ïåðåïèøè, ñòàâëÿ÷è ³ìåííèêè â ïîòð³áíîìó â³äì³íêó. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Маловідомі факти з життя (Олександр Довженко) (1) Довженко — відомий український письменник та кінорежисер. (2) У біографії (Олександр Петрович) бага- то загадкових сторінок. (3) Творчу кар’єру він починав як художник — малював карикатури. (4) У 1921 році Дов- женко познайомився з (Юрій Смолич, Микола Бажан, Володимир Сосюра, Павло Тичина). (5) 1926 року приїхав в Одесу й почав працювати режи- сером на кінофабриці. (6) Пізніше потрапив до (Берлін) й працював у посоль- стві. У 1930-ті роки поїхав презентувати свою кіностріч- ку «Земля» в Європі. (7) Олександр мріяв прорватися до (Голлівуд). (8) У листі до друга режисер писав: «(Сергій Михайлович), мені так хочеться хоч на місяць туди, я б усе побачив, хоч мови й не знаю». Çàâäàííÿ 1. Âèêîðèñòàâøè ôàêòè, íàâåäåí³ â òåêñò³, à òàêîæ áóäü-ÿê³ äîäàòêîâ³ äæåðåëà, íàìàëþé ñòð³÷êó ÷àñó äëÿ á³îãðàô³¿ Îëåêñàíäðà Äîâæåíêà. 2. Çíàéäè òðè ôàêòè ç á³îãðàô³¿ ëþäåé, çãàäàíèõ ó òåêñò³. Îáãîâîðè ¿õ ç îäíîêëàñíèêîì / ñâîºþ îäíîêëàñíèöåþ. 333 334 ÓÐÎÊ 58. Íàïèñàííÿ é â³äì³íþâàííÿ ÷îëîâ³÷èõ ³ æ³íî÷èõ ïð³çâèù, ³ìåí ïî áàòüêîâ³
- 186. 186 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 3. Çàïèøèíàçâè ê³íîñòð³÷îê Äîâæåíêà, âèêîðèñòîâóþ÷è ëàï- êè é ïðàâèëà âæèâàííÿ âåëèêî¿ ë³òåðè: ³äðåäàãóé ðå÷åííÿ. Ñâîþ â³äïîâ³äü ïîÿñíè. 1. Íà Ëàðèñ³ Ïåòð³âí³é ãàðíà ñóêíÿ. 2. Îëåêñàíäð ³òà볺âè÷ ïðîñèòü çàòåëåôîíóâàòè. 3. Òðåáà ÷åìíî ñåáå ïîâîäèòè, êîëè áóäå çóñòð³÷ ³ç Îñòàïîì Ñåðã³éîâè÷îì. 4. Ïðèéòè äî Þð³ÿ Îëåêñ³éîâè÷à Êîâàëåíêî. 5. Îëåêñ³º, ï³äêàæè, êîòðà ãîäèíà? 6. Ìè çàïîâíèëè ëèñò çã³äíî ç ³íôîðìàö³ºþ, íàäàíîþ Ñí³æà- íîþ Ãðèí÷èøèíîþ. 335 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ×àñòêó ÍÅ ç ³ìåííèêàìè ïèøåìî ÐÀÇÎÌ, ÿêùî ÎÊÐÅÌÎ, ÿêùî ñëîâî íå âæèâàºìî áåç íå: íåäîë³ê (íåìຠñëîâà äîë³ê), íåðîáà (íåìຠñëîâà ðîáà) º ïðîòèñòàâëåííÿ: íå ïðàâäà, à áðåõíÿ ìîæåìî çàì³íèòè ñëîâî ñèíîí³ìîì áåç íå: íåäðóã — âîðîã, íåïðàâäà — áðåõíÿ ³ìåííèê ìຠïðåô³êñ íåäî-: íåäîâ³ðà, íåäîîö³íêà ÓÐÎÊ 59. ÍÅ Ç ²ÌÅÍÍÈÊÀÌÈ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● правильно писати не з іменниками. 186
- 187. 187 Ïðîàíàë³çóé ïàðè ñë³â³ ïîÿñíè ïðàâîïèñ. недруг не друг, а ворог А нещастя не щастя, а горе Б Ïåðåïèøè ñëîâà. Ïîÿñíè ¿õíº íàïèñàííÿ. Не/жить, не/нависть, не/мовля, не/воля, не/милість, не/роба, не/года, не/обхідність, не/долік, не/догляд, не/правда, не/приязнь. Äîáåðè ï³äïèñè äî çîáðàæåíü. Ïðèäóìàé ³ çàïèøè ³ñ- òîð³þ, âèêîðèñòîâóþ÷è âñ³ ïîäàí³ ñëîâà. не/догризок не/вагомість не/довіра не/жить не/нависть не/нажера Äî ïîäàíèõ ñë³â äîáåðè ñèíîí³ìè áåç íå. Неправда, недруг, нещастя, неслава, небезпека, неспокій. Äîïîâíè ñïîëó÷åííÿ ñë³â çà çðàçêîì. Äî êîæíîãî ïîäà- íîãî ïî÷àòêó çàïèøè ïî äâà âàð³àíòè ïðîäîâæåííÿ. Не друг, а …; не приязнь, а …; не слава, а …; не безпека, а …; не спокій, а …; не щастя, а … . 336 337 338 339 340 Íåâîëÿ — ðàáñòâî. Çðàçîê Íå ïðàâäà, à æàðò; íå ïðàâäà, à âèãàäêà. Çðàçîê ÓÐÎÊ 59. ÍÅ ç ³ìåííèêàìè 1 2 4 6 3 5
- 188. ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Ñêëàäè éçàïèøè ïðîãíîç ïîãîäè, âèêîðèñòîâóþ÷è ñëî- âà ç äîâ³äêè. Îçâó÷ éîãî îäíîêëàñíèêó / îäíîêëàñíèö³. Äîâ³äêà. Íåãîäà, íåáåçïåêà, íåñïîê³é, íåñïîä³âàíêà. Ïîäàí³ ñëîâîñïîëó÷åííÿ çàì³íè ³ìåííèêàìè ç ïðåô³êñîì íå-. 1) відсутність свободи; 2) хворобливий стан; 3) небажання підкорятися; 4) важка доля; 5) відсутність довіри; 6) поганий урожай; 7) відсутність бажання; 8) невдале завершення; 9) погане ставлення; 10) погана погода. Äîáåðè ç äîâ³äêè ïîòð³áí³ çà çì³ñòîì ³ìåííèêè, ðîçêðèé äóæêè òà çàïèøè íå ðàçîì àáî îêðåìî ç³ ñëîâàìè. Äîâ³äêà. (Íå)òîâàðèø, (íå)ñëàâà, (íå)áàò³ã, (íå)êðàñà, (íå)çãîäà, (íå)âîëÿ, (íå)ïîðÿäêè, (íå)ïðàâäà, (íå)óê, (íå)äðþ÷îê. 1. красить, а розум. 2. світ пройдеш, а назад не вернешся. 3. Ситий голодному . 4. Згода будує, а руйнує. 5. Учений іде, а слідом спотикається. 6. Людину б’ють , а словами. 7. Де слово з ділом розходиться, там водяться. 8. На вовка , а овець їсть Сава. 9. І золота клітка для пташки — . 10. Учи коня , а вівсом (Нар. тв.). 341 342 343 188
- 189. 189 ÓÐÎÊ 60. ÏÐÀÂÎÏÈÑÑÊËÀÄÍÈÕ ²ÌÅÍÍÈÊ²Â Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● правильно писати складні іменники. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ñêëàäí³ ³ìåííèêè ìîæåìî ïèñàòè ÐÀÇÎÌ Ç ÄÅÔ²ÑÎÌ 1) óòâîðåí³ çà äîïîìîãîþ ñïîëó÷íî- ãî ãîëîñíîãî î àáî å: íîñîð³ã, çîðåïàä 1) óòâîðåí³ áåç ñïîëó÷íîãî ãîëîñíîãî: ñóø³-áàð, á³ç- íåñ-ïëàí, êðà¿íà-³íâåñòîð 2) ç ïðåô³êñàìè àâòî-, àâ³à-, àãðî-, àåðî-, àêâà-, àóä³-, á³î-, áîäè-, áîä³-, ãåë³î-, ãåî-, ã³äðî-, äåíäðî-, åêî-, åêñ-, åòíî-, ºâðî-, çîî-, ê³áåð-, ìàêðî-, ìàêñ³-, ì³êðî-, ì³í³-, ì³ä³-, ìåòåî-, ìîíî-, ìîòî-, íåî-, ðàä³î-, ñóïåð-, òåëå-, ô³òî-, ôîíî- òîùî: àâ³àðåéñ, åêîïðîäóêòè, ñóïåðãåðîé, ì³í³ìàðêåò, åêñïðåçèäåíò 2) ç ïðåô³êñàìè òà âëàñ- íèìè íàçâàìè: ñóïåð- Óêðà¿íà, ì³í³-ªâðîïà, åêî-Ôðàíö³ÿ 3) ÷èñë³âíèê, çàïèñàíèé ë³òåðàìè, òà ³ìåííèê: äâàäöÿòèïîâåðõ³âêà, ñ³ìäåñÿòèë³òòÿ 3) ÷èñë³âíèê, çàïèñàíèé öèôðàìè, òà ³ìåííèê: 20-ïîâåðõ³âêà, 70-ë³òòÿ 4) 䳺ñëîâî â íàêàçîâîìó ñïîñîá³ òà ³ìåííèê: ãîðèöâ³ò, ïåðåêîòèïîëå 4) äåÿê³ íàçâè ðîñëèí: ñîí-òðàâà, ìàòè-é-ìà÷óõà 5) ñêîðî÷åí³ ñëîâà: ñîöìåðåæà, ìåäïåðñîíàë Ïðîàíàë³çóé ïàðè ñë³â. Ïîÿñíè ïðàâîïèñ. мініфітнес фітнес-зал горицвіт сон-трава шістдесятиріччя 60-річчя А В Б 344 ÓÐÎÊ 60. Ïðàâîïèñ ñêëàäíèõ ³ìåííèê³â
- 190. 190 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 Îïðàöþé ïîäàí³ðåêëàìí³ òåêñòè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. ХЛІБОПІЧКА: МІНІМУМ ЗУСИЛЬ І МАКСИМУМ ЗРУЧНОСТІ! Одна з незамінних помічниць на сучасній кухні — хлібопічка, яка впевнено набирає популярності. Загалом це новий пристрій, але вже високо оцінений господинями й господарями. Хлібопічка ро- бить процес випікання легким у домашніх умовах. Цей компакт- ний електроприлад об’єднав духовку з міксером і самостійно вико- нує всю роботу, не вимагаючи втручання. Текст А РОБОТИ-ПИЛОСОСИ — ІДЕАЛЬНІ ПОМІЧНИКИ В КОЖНОМУ ДОМІ Одним із найстаріших побутових приладів є пилосос, який дуже спрощує рутинну роботу та здається незамінним. Унаслідок прагнення до автоматизації з’явилися роботи-пилососи, які кар- динально змінили уявлення про домашні клопоти та підвищили рівень комфорту. Вони були вперше представлені 2002 року, від- тоді стали розумнішими, кмітливішими та досконалішими. Текст Б КАВОМАШИНИ ДЛЯ ПОЦІНОВУВАЧІВ СМАКУ ТА КОМФОРТУ Швидко та легко готувати ароматний напій, що пробуджує, до- помагають кавомашини або кавоварки. Вони суттєво спрощують процес, який зазвичай полягає лише в натисканні однієї кнопки. Правильна технологія заварювання повною мірою розкриває смак і аромат кави для справжньої насолоди. Текст В Çàâäàííÿ 1. Ùî îá’ºäíóº âñ³ òðè òåêñòè? 2. Äå ìîæíà çíàéòè òàê³ òåêñòè? Äëÿ ÷îãî âîíè ïîòð³áí³? 3. Ïðîàíàë³çóé çàãîëîâêè: ó íèõ íàâåäåíî ôàêòè ÷è ñóäæåí- íÿ? Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 4. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ âèä³ëåíèõ ñë³â. 5. Äîáåðè ñèíîí³ìè äî ñë³â êàðäèíàëüíî, äîñêîíàëî. 6. Íàïèøè ñõîæèé òåêñò ïðî îäèí ³ç ïðèñòðî¿â íà âèá³ð: ìóëüòèâàðêà, âîäîíàãð³âà÷, ïîñóäîìèéêà. 345
- 191. 191 Âèïèøè ç ïîïåðåäíüî¿âïðàâè âñ³ ñêëàäí³ ³ìåííèêè. Ïî- ÿñíè ¿õí³é ïðàâîïèñ. Øóêàé ñëîâà íå ëèøå â òåêñò³, à é ó çàâäàííÿõ. Ïðèäóìàé ñâî¿ íàçâè ñóïåðñó÷àñíî¿ òåõí³êè, âèêîðèñòî- âóþ÷è ïðåô³êñè àâòî-, àâ³à-, àåðî-, á³î-, åêî-, ê³áåð-, ìàêðî-, ìàêñ³-, ìîíî-. Çàïèøè ñïèñîê ³ç 10 òàêèõ íàçâ. Çàïèøè ñëîâà â³äïîâ³äíî äî ïðàâèë. Ïîÿñíè íàïèñàííÿ. Моно/бінокль, 30/річчя, купівля/продаж, віце/мер, інтернет/магазин, водо/лаз, пройди/світ, двохсот/річчя, лікар/окуліст, бізнес/проєкт, м’ясо/їд, стерео/екран, медіа/текст, авіа/пошта. 346 347 348 349 ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 11. Ïèñüìîâèé ïåðåêàç. Àíàë³ç ïåðåêàçó 61-62. 191 Ïðîñëóõàé òåêñò, ïðî÷èòàíèé ó÷èòåëåì àáî îäíîêëàñíè- êîì / îäíîêëàñíèöåþ. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Прибуття Море біля порту хотіло вихлюпнутися на берег. Ніколи ще тут не з’являлося разом стільки кораблів. Кольорові та білі вітрила, прапори, дими. Гриміли барабани, вере- щали морські мушлі, які використовували замість вій- ськових труб. Частина переляканих громадян міста розбіглась по передмістях, а деякі підтяглися до порту, юрмлячись на вузьких вуличках, загрожуючи обвалити причали. Таке видовище трапляється раз у житті, та й те не кожному поколінню випадає. До прибуття володаря центральна вулиця спорожніла. По ній пролетів загін охоронців. Володар проїхав до пор- ту не верхи, як звичайно, а в повозі. Поряд із ним стоя- ла жінка-маг. На пальці в неї сяяв темно-бірюзовий пер- стень, і дехто в натовпі був вражений поглядом чарівниці. ÓÐÎÊÈ 61-62. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 11
- 192. 192 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ Опівдні володарступив на палубу корабля під наз- вою «Крилама». Корабель був не новий, але повністю перебудований. Корпус глибоко сидів у воді, поряд зі що- глою стирчала товста труба, з якої безперервно валив дим. Вітрила на «Криламі» тепер були чорні, щоб не лиша- лося плям від сажі. До наступного ранку місто спорожні- ло. Валялося сміття на безлюдних вулицях. Гойдались на хвилях дрібні рибальські судна (166 слів). Із фантастичного роману «Мідний король» Марини та Сергія Дяченків Çàâäàííÿ äëÿ ïåðåêàçó 1. Âèçíà÷, ÿê³ òèïè ìîâëåííÿ ïîºäíàíî â òåêñò³ (îïèñ, ðîçïî- â³äü, ðîçäóì). 2. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ ñë³â þðìèòèñÿ, ùîãëà, â³òðèëà, êîðïóñ. 3. Çàïèøè ïëàí äî âñüîãî òåêñòó. 4. Äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ äî çì³ñòó. 5. Ïðîñëóõàé òåêñò óäðóãå. 6. Âèêîðèñòîâóþ÷è ïëàí, íàïèøè ïèñüìîâèé ïåðåêàç òåêñòó. Çàâäàííÿ äî çì³ñòó 1. Ïðî ÿêó ïîä³þ éäåòüñÿ: «Òàêå âèäîâèùå òðàïëÿºòüñÿ ðàç ó æèòò³, òà é òå íå êîæíîìó ïîêîë³ííþ âèïàäົ? 2. Îïèøè, ÿê âîëîäàð ç’ÿâèâñÿ â ïîðòó. 3. Ùî íåçâè÷íîãî áóëî â îáðàç³ æ³íêè-ìàãà? 4. Çíàéäè â òåêñò³ îïèñ êîðàáëÿ, çà÷èòàé éîãî. 4
- 193. 193 Âèïèøè ç ïîäàíîãîòåêñòó ³ìåííèêè é óêàæè ¿õí³ â³äì³íêè. (1) «Зозулько-зозулько, скільки років я проживу?» — запитували й запитують люди в багатьох країнах і потім лічать дзвінкі “ку-ку”. (2) Хто хоче, щоб зозуля наобіця- ла йому довге життя, має запитувати пташку на початку літа. (3) Учені з’ясували, що дуже довгі пісні зозуля спі- ває саме в червні (З журналу). Äîáåðè äî ïîäàíèõ ñë³â àíòîí³ìè, âèçíà÷, äî ÿêî¿ â³äì³- íè íàëåæàòü ³ìåííèêè. Велетень, багач, спека, день, початок, південь, жорсто- кість, безладдя, радість, правда, сила, мир. Äîáåðè ïðèêìåòíèêè äî ïîäàíèõ ³ìåííèê³â. Журі, таксі, кіно, доміно, поні, НЛО, колібрі, ЄС. Ïåðåïèøè, ðîçêðèâàþ÷è äóæêè. Ïîÿñíè, ÿêå ïðàâèëî îá'ºäíóº âñ³ ñëîâà? Ç'ÿñóé çà äîïîìîãîþ ñëîâíèêà çíà- ÷åííÿ âèä³ëåíèõ ñë³â, ïðèäóìàé ³ çàïèøè ç íèìè ðå÷åííÿ. (Не)билиця, (не)вагомість, (не)вдаха, (не)від, (не)дуга, (не)жить, (не)забудка, (не)здара, (не)мовля, (не)обхідність, (не)стача, (не)трища. ÓÐÎÊÈ 63-64. ²ÌÅÍÍÈÊ. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß Îçâó÷ ïðàâèëüíå çàê³í÷åííÿ òâåðäæåíü. 1. Прямим називають відмінок. 2. В українській мові відмінків. 3. Зміну іменників за відмінками називають . 4. До іменників у відмінкові запитання не ставлять. 5. Прийменники на, в, по, при вживають при іменни- ках у відмінкові. 6. Іменник у формі відмінка в реченні висту- пає звертанням. 350 351 352 353 354 Ðîçóìíèê (äðóãà â³äì³íà) — äóðåíü (äðóãà â³äì³íà). Çðàçîê Êðàñèâà ëåä³. Çðàçîê ÓÐÎÊÈ 63-64. ²ìåííèê. Óçàãàëüíåííÿ
- 194. 194 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 ³ä ïîäàíèõ³ìåí óòâîðè ÷îëîâ³÷³ ³ìåíà ïî áàòüêîâ³ é çà- ïèøè â òàáëèöþ. Свирид, Богдан, Олег, Сергій, Валерій, Роман, Адріан, Ярмолай, Терентій, Никанор, Омелян, Олексій, Савелій, Микита, Леонтій, Григорій, Андрій, Віталій. íà -îâè÷ íà -éîâè÷ Ó ïåðø³é êîëîíö³ ï³äêðåñëè äðóãó â³ä ïî÷àòêó áóêâó, à â äðóã³é êîëîíö³ — ïåðøó â³ä ïî÷àòêó é ïðî÷èòàºø ³ìåíà âåëèêèõ êè¿âñüêèõ êíÿç³â Õ–Õ² ñòîë³òü. Äîïîâíè óðî÷èñòó ïðîìîâó íà ÷åñòü þâ³ëåþ. Ðîçêðèé äóæêè ³ ïîñòàâ ³ìåííèêè â ïîòð³áíîìó â³äì³íêó. 1. Вітаємо шановного (ювіляр Ігор Якович Клочко)! 2. Бажаємо (пан Ігор) ... 3. Дякуємо (Ігор Якович) за ... 4. Нехай у нас з (Ігор Якович Клочко) буде багато ... 5. Прийміть також привітання від імені (Любов Сер- гіївна Федонюк, Інга Василівна Гаврилюк, Лариса Леонідівна Шевчук). Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Скажи: «Паляниця!» У Києві відкрили 38-му бронзову мініскульптуру про- єкту «Шукай!», присвячену паляниці. Вона встановлена недалеко від Контрактової площі, на фасаді готелю. Через фонетичні особливості слово «паляниця» важко вимовляти окупантам. У російській мові звук [ц] завжди твердий, а звуку [и] взагалі не існує. «Вирішили серйозно підійти до створення цього витвору. Радилися з етнографами щодо форми. Нам допомогли дібрати орнамент рушни- ка, притаманний саме для Київщини», — розпові- ла читачам Юлія Бевзенко, авторка проєкту. 355 356 357 194 Пам’ятник паляниці
- 195. 195 Çàâäàííÿ 1. Âèïèøè çòåêñòó ³ìåííèêè ² òà ²² â³äì³í â³äïîâ³äíî äî ãðóï. Òâåðäà ãðóïà Ì’ÿêà ãðóïà ̳øàíà ãðóïà 2. Ïîÿñíè íàïèñàííÿ ñë³â ì³í³ñêóëüïòóðà, ñòâîðåííÿ. 3. ×îìó ³ìåííèê ãîòåëü ìຠçàê³í÷åííÿ -þ â ðîäîâîìó â³äì³íêó? 4. Ïîñòàâ ó ôîðìó êëè÷íîãî â³äì³íêà ³ìåííèêè Þë³ÿ, àâòîð- êà, Êè¿â. 5. Ïðîºêò «Øóêàé!» òàêîæ ðåàë³çóâàâ ì³í³ñêóëüïòóðè êè¿â- ñüêèõ êàøòàí³â, Ïðèâèäà Êèºâà òà êîòëåòè ïî-êè¿âñüêè. Ùî îá’ºäíóº ö³ ³äå¿? 6. ϳäãîòóé âëàñíèé ïðîºêò ì³í³ñêóëüïòóðè, âàæëèâèé äëÿ òâîãî ì³ñòà / ñåëà. Íàìàëþé / âèð³æ / çë³ïè ìàêåòè òàêèõ ñêóëüïòóð, ïðåçåíòóé ¿õ ó êëàñ³. Çíàéäè â ïîäàíîìó òåêñò³ 10 ³ìåííèê³â, ÿê³ íå ïîâòîðþ- þòüñÿ. Ïåðåïèøè, óñòàâëÿþ÷è ïðîïóùåí³ ë³òåðè. Âèêî- íàé çàâäàííÿ. (1) Додаван..я — це дія, вона зводить в одне число еле- менти одного чи біл..ше доданків. (2) Якщо ми з’єдна..мо шість ч..рвоних олівців одного хлопчика з чотирма си- німи олівцями іншого, то отрима..мо множину з д..сяти олівців. (3) Це число, яке з’єднало два поп..редні, є сумою доданків. (4) Якщо доданки мають однакову назву, то їх називають однорідними (З підручника). Çàâäàííÿ 1. Íàä óñ³ìà ³ìåííèêàìè â òåêñò³ íàäïèøè â³äì³íó. 2. ϳäêðåñëè ³ìåííèêè ì’ÿêî¿ ãðóïè. Ïîñòàâ ¿õ ó ôîðì³ îðóä- íîãî â³äì³íêà îäíèíè. 3. Âèïèøè âñ³ ³ìåííèêè, ùî ìàþòü ôîðìó ìíîæèíè. Ïîñòàâ ¿õ ó ôîðì³ ì³ñöåâîãî â³äì³íêà. 4. Çíàéäè ³ìåííèêè â çíàõ³äíîìó â³äì³íêó. 5. Ó ïåðøîìó ðå÷åíí³ ï³äêðåñëè ³ìåííèêè ÿê ÷ëåíè ðå÷åííÿ. ³äðåäàãóé ³ ïåðåïèøè ðå÷åííÿ. 1. Обережно, зла шимпанзе! 2. Безвідповідальна аташе загубила документ. 3. На озері дрімає самотнє фламінго. 4. Пильна папараці стежить за співачкою. 358 359 ÓÐÎÊÈ 63-64. ²ìåííèê. Óçàãàëüíåííÿ
- 196. 196 ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 4 5. Туристиостерігаються цеце, адже він поширює сон- ну хворобу, симптомами якої є сильна нежить, висо- ка температура та головна біль. 6. Новий АТС дозволить підключитись ще п’ятьом ти- сячам телефонних абонентів. 7. Наше лоша ніяк не могло зрозуміти, чому це дорос- ле поні таке маленьке. 8. Наталя, чи не буде в тебе позичити п’ять гривнів? 9. Я хочу придбати два метра шовкової ткані. 10.Моєму знакомому Петру Анатолійовичу виповню- ється тридцять три років. 11.Я хочу до юбілея пошити нове плаття. 12.Віталіє, підкажи, котра зараз година? Варіант 1 1. Ëèøå ³ìåííèêè ïîäàíî â ðÿäêó À òóðèñò, ìàðøðóò, êîæåí, Êàðïàòñüê³ ãîðè Á Ëèñ Ìèêèòà, õèòðóí, êàçêà, ²âàí Ôðàíêî  Äí³ïðî, Ñëàâóòè÷, Áîðèñôåí, âåëè÷íèé, ð³êà à óçáåðåææÿ, â³äïî÷èëèé, ãðåáö³, ×îðíå ìîðå 2. Óñ³ ³ìåííèêè íàëåæàòü äî ² â³äì³íè â ðÿäêó À ñëèâà, âåðåäà, Ìèêîëà, ïðèìõà Á äóøà, ð³÷, â³äâàãà, áëèñêàâêà  ñ³ðîìàõà, ìàòè, ÿáëóíÿ, äîëèíà à îáëè÷÷ÿ, áëèñêàâèöÿ, ðóøíèöÿ, îñîêà 3. Óñ³ ³ìåííèêè íåçì³íþâàí³ â ðÿäêó À Ñóìè, Êàðïàòè, ×åðí³âö³, Ï’ÿòíè÷àíè Á ìåòðî, ê³íî, îçåðî, ºâðî  æóð³, Òá³ë³ñ³, êîë³áð³, ïîí³ Ã ðàä³ñòü, åìàëü, ñ³ëü, ðîçïîâ³äü 4. Óñ³ ³ìåííèêè íàëåæàòü äî ÷îëîâ³÷îãî ðîäó â ðÿäêó À ñòåï, â³òåð, íåæèòü, êàï³òàí Á ²ëëÿ, Ìèêîëà, Ñàâà, Îëåêñàíäðà  øàìïóíü, äð³á, á³ëü, ïóòü à ñîëîâåéêî, â³äðî, äÿäüêî, Äìèòðî ÓÐÎÊ 65. IJÀÃÍÎÑÒÈ×ÍÀ ÐÎÁÎÒÀ 3. ²ìåííèê 196
- 197. 197 5. Óñ³ ³ìåííèêèçàïèñàí³ ïðàâèëüíî â ðÿäêó À ²ãîðåâè÷, Ìèêîëàéîâè÷, Ñàâîâè÷, Àíàòîë³éîâè÷ Á íåíàâèñòü, íåäîâ³ðà, íåáåçïåêà, íåäóãà  Ïðåçèäåíò Óêðà¿íè, Âåëèêäåíü, Äåíü Íàðîäæåííÿ, Íîâèé ð³ê à êóï³âëÿ-ïðîäàæ, ì³í³-ôóòáîë, áðàò-³-ñåñòðà, ñóïåðñèëà 6. ²ìåííèê âèêîíóº ðîëü äîäàòêà â ðå÷åíí³ À Õë³á — óñüîìó ãîëîâà. Á Ñëîâî íå ñòð³ëà, à ãëèáîêî ðàíèòü.  Óñÿêå ä³ëî ïî÷èíàé ç ãîëîâè. à Çàãëÿíå ñîíöå ³ â íàøå â³êîíöå. Варіант 2 1. Ëèøå ³ìåííèêè ïîäàíî â ðÿäêó À ñóïóòíèê, ×óìàöüêèé Øëÿõ, ñóç³ð’ÿ, Ìåðêóð³é Á ³íòåðíåò, ìîá³ëüíèé, Òåñëà, ñîöìåðåæà  ìóçèêà, Îêåàí Åëüçè, ìåëîäèêà, ³íø³ à îáëàñòü, Õìåëüíèöüêèé, áàãàòî, ìóçå¿ 2. Óñ³ ³ìåííèêè íàëåæàòü äî ²² â³äì³íè â ðÿäêó À ãîâîðóõà, áåð³çêà, ïðåçèä³ÿ, çíàííÿ Á äðóã, êàøòàí, á³ëü, Ñèá³ð  ëèñòÿ, çàâäàííÿ, çàé÷åíÿ, æèòòÿ à íåìîâëÿ, ïëåì’ÿ, ³ì’ÿ, ñîâåíÿ 3. Óñ³ ³ìåííèêè ìàþòü ëèøå ôîðìó ìíîæèíè â ðÿäêó À Êàðïàòè, îêóëÿðè, íîæèö³, ñàíè Á ðîççÿâà, ëèñòîíîøà, ïðè÷åïà, ñîíÿ  êîð³ííÿ, âîëîññÿ, ã³ëëÿ, íàñ³ííÿ à ñòàâîê, îêåàí, íåáî, ìîðå 4. Óñ³ ³ìåííèêè íàëåæàòü äî æ³íî÷îãî ðîäó â ðÿäêó À ÷åñòü, â³ñòü, îëåíü, êóï³ëü Á Ñîëîì³ÿ, Ìàðóñÿ, ²ëëÿ, Òàíÿ  òåëÿ, íàä³ÿ, ïðåçèä³ÿ, çåìëÿ à õóñòêà, êàðòèíà, ìàòè, çèìà 5. Óñ³ ³ìåííèêè çàïèñàí³ ïðàâèëüíî â ðÿäêó À ìàò³íêî, Îëåíî, ñèíè÷êî, çîçóëüî Á ãð³øìè, äâåðàìè, øòàíüìè, âîð³òüìè  Àíàòîë³ÿ Ïàâëè÷åíêà, Ëþäìèëè Ñàâ÷åíêî, ²ãîðþ Êóëÿêó à ãðèâíüîþ, ñåð³ºþ, êíèãîþ, õàùîþ 6. ²ìåííèê âèêîíóº ðîëü ïðèñóäêà â ðå÷åíí³ À Ó ñóñ³äà òðàâà çàâæäè çåëåí³øà. Á Ðîáîòà íå âîâê, ó ë³ñ íå âòå÷å.  Ïîê³ðíó ãîëîâó øàáëÿ íå ñ³÷å. à Áðåõíÿ ñòî¿òü íà îäí³é íîç³, à ïðàâäà — íà äâîõ. 1 âàð³àíò 2 âàð³àíò 197 ÓÐÎÊ 65. ijàãíîñòè÷íà ðîáîòà 3
- 198. 198 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 ÓÐÎÊ 66.ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ ÏÐÎ ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ïðèãàäàºø, ùî òàêå ● прикметник. ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Шановні працівники й працівниці притулку! Ми змушені поїхати за кордон на кілька років, тому шукаємо новий дім для нашого карликового кролика Пуха. Йому один рік. Він доволі маленький: лише 25 сантиметрів завдовжки. Тулуб у Пуха довгий, голо- ва овальна, очі чорні, як ґудзики. Хутро світло-сіре, м’яке й пухнасте. Вуха короткі, а хвостик куций. Наш кролик їсть овочі й фрукти. Він дуже слухня- ний, грайливий і любить гуляти по квартирі. Ми мо- жемо подарувати новим власникам спеціальну кліт- ку для домашніх кролів з усіма зручностями. Нам дуже шкода, що не можна забрати домашнього улюбленця до Австралії, будемо дуже сумувати за ним. Сподіваємося, що вдасться знайти новий дружній дім для Пуха. Чекаємо на відповідь! P.S. У вкладених файлах — фото Пуха. Щиро — родина Бабиків. 360
- 199. 199 Çàâäàííÿ 1. Çíàéäè òàê³÷àñòèíè ëèñòà: • çâåðòàííÿ; • ôîðìóëþâàííÿ ïðîáëåìè; • îñíîâíà ÷àñòèíà; • äîäàòêîâà ³íôîðìàö³ÿ; • ïðîùàííÿ. 2. ×îìó ñ³ì’ÿ Áàáèê³â çâåðòàºòüñÿ äî ïðèòóëêó? 3. Îáåðè ñâ³òëèíó, ÿêà íàéá³ëüøå ï³äõîäèòü äî îïèñó òâàðè- íè â ëèñò³. Ïîÿñíè. А Б В Г 4. Âèçíà÷ ïðàâèëüí³ òâåðäæåííÿ. À ѳì’ÿ Áàáèê³â õî÷å âçÿòè íîâó äîìàøíþ òâàðèíêó. Á Ó Áàáèê³â æèâå ê³ëüêà êðîëèê³â.  Ïóõ – ñëóõíÿíà òâàðèíêà. à Íîâà ñ³ì’ÿ îòðèìຠêë³òêó äëÿ êðîëèê³â ó ïîäàðóíîê. 5. ×è òðàïëÿëèñÿ ó òâîºìó æèòò³ ñõîæ³ ñèòóàö³¿? 6. Çà ïîäàíèì çðàçêîì íàïèøè êîðîòêèé ëèñò ó ãîòåëü äëÿ òâàðèí ³ç ïðîõàííÿì çàëèøèòè òàì ïàïóãó íà òðè ì³ñÿö³. Âèïèøè ç òåêñòó ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè âñ³ ïðèêìåòíèêè â àëôàâ³òíîìó ïîðÿäêó. ßê³ ïðèêìåòíèêè ïîâòîðþþòüñÿ? Çàïîâíè àíêåòó îïèñó êðîëèêà Ïóõà â³äïîâ³äíî äî ³íôîð- ìàö³¿, ïîäàíî¿ ó âïðàâ³ 360. Âèêîðèñòîâóé ëèøå ïðè- êìåòíèêè. Розмір: ______________ Тулуб: ______________ Голова: ______________ Очі: ______________ Хутро: ______________ Хвіст: ______________ Характер: ______________ 361 362 ÓÐÎÊ 66. Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî ïðî ïðèêìåòíèê
- 200. 200 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 Ðîäèíà Áîæåíèøóêàëà äîìàøíþ òâàðèíó íà ñàéò³ ïðè- òóëêó. Ïðî÷èòàé, ÿê Áîæåíà îïèñàëà êðîëèêà áàòüêàì. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Я знайшла! Це такий кролик, яко- го ми шукали! Хутро суперове. Колір такий, як треба. Особливо гарні очі й вуха. І за розміром якраз і не вели- кий, і не маленький. Його звати Пух. Колишні господарі переїжджають в іншу країну, тому шукають для нього нову родину. Çàâäàííÿ 1. Îïèøè Ïóõà, ñêîðèñòàâøèñü ëèøå ò³ºþ ³íôîðìàö³ºþ, ÿêó Áîæåíà íàäàëà áàòüêàì. 2. ßêèì áàòüêè ìîæóòü óÿâèòè êðîëèêà? Ïîÿñíè, ÷îìó. 3. Ïåðåïèøè òåêñò Áîæåíè, äîäàþ÷è íåîáõ³äí³ äåòàë³ ç ëè- ñòà ðîäèíè Áàáèê³â. Çà çðàçêîì ³ç ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè îïèøè ñâîãî äîìàøíüî- ãî óëþáëåíöÿ (àáî òàêîãî, ÿêîãî õîò³â áè / õîò³ëà á ìàòè). Çðîáè âèñíîâêè ç ïîïåðåäí³õ çàâäàíü ³ äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ. 1. Що таке прикметник? 2. На які запитання відповідає ця частина мови? 3. Для чого потрібні прикметники? 4. Чи можна порозумітися без прикметників? Наведи приклад. 5. Поясни різницю між словами дружний і дружній, використовуючи інформацію з листа родини Бабиків. 363 364 365
- 201. 201 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðòêà Ïðèêìåòíèê— öå ñàìîñò³éíà ÷àñòèíà ìîâè, ÿêà âè- ðàæຠîçíàêó ïðåäìåòà é â³äïîâ³äຠíà çàïèòàííÿ ÿêèé? ÿêà? ÿêå? ÿê³? ÷èé? ÷èÿ? ÷èº? ÷è¿? Íàïðèêëàä: âèñîêà ãîðàÿêà? , òèõèé çâóêÿêèé? , Îëüæèíà ðó÷êà÷èÿ? , Ñòåïàí³â çî- øèò÷èé? . Ïðèêìåòíèêè çì³íþþòüñÿ çà ðîäàìè, ÷èñëàìè é â³ä- ì³íêàìè. Ïî÷àòêîâîþ ôîðìîþ ïðèêìåòíèêà º íàçèâíèé â³äì³íîê ÷îëîâ³÷îãî ðîäó îäíèíè. Ó ðå÷åíí³ ïðèêìåòíèê íàé÷àñò³øå º: • îçíà÷åííÿì: Äèâîâèæíèé êðàºâèäÿêèé? ïåðåä íàìè. • ïðèñóäêîì: Öåé êðàºâèä áóâ äèâîâèæíèì. «²ìåííèê ïîçíà÷ຠïðåäìåò, à ïðèêìåòíèê – îçíàêó ïðåäìåòà. ² âîíè ïðîñòî íåðîçëó÷í³. ßêùî íà âå÷³ðö³ âè áà÷èòå ïðèêìåòíèê, òî äåñü ó íà- òîâï³ îáîâ’ÿçêîâî º ³ìåííèê. ²íàêøå íå áóâàº. Ïðèêìåòíèê íàñò³ëüêè ò³ñíî ïîâ’ÿçàíèé ç ³ìåííè- êîì, ùî ïåðåéíÿâ â³ä íüîãî ôàêòè÷íî âñå: ³ ð³ä, ³ ÷èñëî, ³ â³äì³íîê. ßêùî ³ìåííèê æ³íî÷îãî ðîäó âæèòî â îäíèí³ é îðóäíîìó â³äì³íêó, óñå òå ñàìå ðîáèòüñÿ ³ ç ïðèêìåòíèêîì: ñóâîðîþ ïðàâäîþ, ìàòåðèíñüêîþ ëþáîâ’þ». Îëüãà Äóá÷àê «Áà÷èòè óêðà¿íñüêîþ» Ðîçñîðòóé ïîäàí³ ïðèêìåòíèêè ó äâ³ êîëîíêè. ÿêèé? ÿêà? ÿêå? ÿê³? ÷èé? ÷èÿ? ÷èº? ÷è¿? Знайомий, сусідове, молочна, однаковий, гладке, ма- мина, колюче, жираф’ячі, альпіністова, високі, таємне, боязка, плаский, київське, весела, захопливий. ÓÐÎÊ 67. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ ßÊ ×ÀÑÒÈÍÀ ÌÎÂÈ. ÊÎÐÎÒʲ ÔÎÐÌÈ ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ²Â Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ óòâîðþâàòè ● короткі форми прикметників. 366 ÓÐÎÊ 67. Ïðèêìåòíèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè. Êîðîòê³ ôîðìè ïðèêìåòíèê³â
- 202. 202 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 Ïðîàíàë³çóé ôîòî.Âèêîíàé çàâäàííÿ. А Б В Çàâäàííÿ 1. Çà äîïîìîãîþ òðüîõ ïðèêìåòíèê³â îïèøè îäíå ³ç çîáðà- æåíü òàê, ùîá òâ³é îäíîêëàñíèê / òâîÿ îäíîêëàñíèöÿ çäî- ãàäàâñÿ / çäîãàäàëàñÿ, ïðî ùî éäåòüñÿ. 2. Çàïèøè òðè ïðèêìåòíèêè, ÿê³ âîäíî÷àñ ñòîñóþòüñÿ âñ³õ òðüîõ çîáðàæåíü. 3. Ïðèäóìàé ³ çàïèøè íàçâó äî êîæíîãî ç îá’ºêò³â, âèêî- ðèñòîâóþ÷è ùîíàéìåíøå îäèí ïðèêìåòíèê. 4. ²ç êîæíî¿ ãðóïè ñë³â âèïèøè ïðèêìåòíèê, ÿêèé ÍÅ ìîæíà âèêîðèñòàòè äëÿ îïèñó çîáðàæåíü. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. À âàéëóâàòèé — äåáåëèé — ÷óäåðíàöüêèé Á õèìåðíèé — ïðèìõëèâèé — æèòëîâèé  âèòîí÷åíèé — îêñàìèòîâèé — ñó÷àñíèé Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ÔÎÐÌÈ ÏÐÈÊÌÅÒÍÈʲ Êîðîòêà (ÿñåí, çåëåí) Ïîâíà (ÿñíèé, çåëåíèé) Íåñòÿãíåíà (ÿñíàÿ, ÿñíåº, çåëåíàÿ, çåëåíåº) Ñòÿãíåíà (ÿñíèé, çåëåíèé) 367 368 Ïðîàíàë³çóé òàáëèöþ ç êîìåíòàðÿ åêñïåðòà òà ³íôîðìàö³þ ç ïîïåðåäíüî¿ ñòîð³íêè. Çðîáè âèñíîâêè ïðî òå, ùî òàêå: 1. Повна форма прикметника — 2. Коротка форма прикметника — 3. Стягнена форма прикметника — 4. Нестягнена форма прикметника — 5. Початкова форма прикметника —
- 203. 203 Ðîçñòîðòóé ïîäàí³ ïðèêìåòíèêèâ òðè êîëîíêè. Ñòÿãíåíà ôîðìà Íåñòÿãíåíà ôîðìà Êîðîòêà ôîðìà Новий, молодеє, золотая, ясен, повен, золотий, рад, ясная, зелен, зеленая, зелене, чужеє, молод, варт, синєє. Ïðî÷èòàé ïîäàí³ óðèâêè. ßê³ ôîðìè ïðèêìåòíèê³â ó íèõ óæèòî? ×îìó, íà òâîþ äóìêó? Ùî îá’ºäíóº ö³ òðè óðèâêè? А Б Зеленеє жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито женці жнуть, Хорошії гості в хату йдуть. Стоїть гора високая, Попід горою гай, гай... Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай! В Ніч яка місячна, зоряна, ясная! Видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. 369 370 ÓÐÎÊÈ ÃÐÓÏÈ ÏÐÈÊÌÅÒÍÈʲ ÇÀ ÇÍÀ×ÅÍÍßÌ: ÿê³ñí³, â³äíîñí³, ïðèñâ³éí³ 68-69. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● якісні прикметники; ● відносні прикметники; ● присвійні прикметники. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ãðóïè ïðèêìåòíèê³â çà çíà÷åííÿì ßê³ñí³ Â³äíîñí³ Ïðèñâ³éí³ ÿêèé? ÿêà? ÿêå? ÿê³? ÷èé? ÷èÿ? ÷èº? ÷è¿? óêàçóþòü íà ïðÿìó îç- íàêó, ÿêà ìîæå áóòè âèðàæåíà á³ëüøîþ àáî ìåíøîþ ì³ðîþ (ìîæíà äîäàòè äóæå, çàíàäòî, òð³øêè, íàä- çâè÷àéíî). 1) âèðàæàþòü îçíàêó ïðåäìåòà ÷åðåç ¿¿ çâ’ÿçîê ç ³íøè- ìè ïðåäìåòàìè, ä³ÿìè, îçíàêà íå ìîæå ìàòè ì³ðè; 2) óñ³ ïðèêìåòíèêè ³ç ñóô³êñîì -ñüê-. óêàçóþòü íà íàëåæ- í³ñòü ïðåäìåòà êî- ìóñü, íàé÷àñò³øå ìàþòü ñóô³êñè -³â-, -èí-. ÓÐÎÊÈ 68-69. Ãðóïè ïðèêìåòíèê³â çà çíà÷åííÿì 203
- 204. 204 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 371 áðóäíèé —äóæå áðóäíèé, áðóäí³øèé; ðîçóìíèé — çàíàäòî ðîçóìíèé, ðîçóìí³- øèé. øê³ðÿíèé — çðîá- ëåíèé ç³ øê³ðè (íå ìîæíà ñêàçàòè äóæå øê³ðÿíèé), ëüâ³â- ñüêèé ²âàí³â âåëîñèïåä÷èé? , áàáóñèíà ïîðàäà÷èÿ? Âèïèøè ç ïîäàíîãî ðåöåïòó ïðèêìåòíèêè é ïîñîðòóé ¿õ íà òðè ðîçðÿäè — ÿê³ñí³, â³äíîñí³, ïðèñâ³éí³. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Бабусин рецепт молочних млинців Простий рецепт для швидкого приготування смачних млинців. Дуже міцні, тому в них можна загортати різну начинку. До солодких млинців сма- кує джем, повидло. Але можна при- готувати й несолодкі: сирні, грибні, м’ясні, капустяні тощо. Млинці Інгредієнти: • цукор — 4 столові ложки; • яйце куряче — 4 штуки; • молоко — 3 повні склянки; • борошно пшеничне — 2 склянки; • олія соняшникова — 2 столові ложки; • сода — пів чайної ложки; • ванільний цукор — за власним смаком; • сіль — маленька дрібка. Çàâäàííÿ 1. Ïîñòàâ íàãîëîñè â ñëîâàõ: ñîíÿøíèêîâèé, êàïóñòÿíèé, íà÷èíêà. 2. ³ä íàçâ ³íãðå䳺íò³â óòâîðè â³äíîñí³ ïðèêìåòíèêè. Íà- ïðèêëàä: ìîëîêî — ìîëî÷íèé. 3. Çàïèøè ÿêîìîãà á³ëüøå ñï³ëüíîêîðåíåâèõ ïðèêìåòíè- ê³â äî ñëîâà ñìàê. 4. Îáåðè çàéâèé ïðèêìåòíèê, óðàõîâóþ÷è áóäîâó ñë³â: ñèðíèé — ãðèáíèé — ì’ÿñíèé — êàïóñòÿíèé. 5. Ïîÿñíè ïðàâîïèñ ï³â ëîæêè. 204 5
- 205. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðòêà «Äîâ³äíîñíèõ ïðèêìåòíèê³â íàëåæàòü ñëîâà, ùî âèðàæàþòü îçíàêó ïðåäìåò³â: • çà ìàòåð³àëîì: êàì’ÿíèé, áàâîâíÿíèé; • çà ïðèçíà÷åííÿì: íàóêîâèé, ÷èòàöüêèé; • çà ÷àñîì: ãîäèííèé, òèæíåâèé; • çà íàëåæí³ñòþ: ó÷èòåëüñüêèé, ñòóäåíòñüêèé». Îëüãà Äóá÷àê «Áà÷èòè óêðà¿íñüêîþ» ³äíîâè â ïðàâèëüíîìó ïîðÿäêó åòàïè ïðèãîòóâàííÿ ìëèíö³â. Çàïèøè ðåöåïò ó çîøèò. Íàä êîæíèì ïðèêìåò- íèêîì ïîçíà÷ â³äì³íîê. Ó ÿêîìó óðèâêó íåìຠæîäíîãî ïðèêìåòíèêà? А В Д Б Г Розігріти чисту па- тельню, обсмажити млинці з двох боків до золотистого кольору. Частину молока підігрі- ти, посолити, ретельно пе- ремішати зі збитими яй- цями й цукром. Спочатку у великій мис- ці збити яйця і цукор. До цієї суміші посту- пово додавати борош- но. Помішувати, щоб не було густих грудочок. Додати соду, сіль, соняшникову олію, ванільний цукор, решту молока, пере- мішати і ще раз зби- ти, щоб утворилася однорідна суміш. Äî ïîäàíèõ çîáðàæåíü äîáåðè é çàïèøè â³äíîñí³ ïðè- êìåòíèêè. ßêå íà÷èííÿ íå ïîòð³áíå äëÿ ïðèãîòóâàííÿ ñòðàâè ç ïîïåðåäíüîãî çàâäàííÿ? В А Б Г Çàïèøè ðåöåïò ñâ óëþáëåíî¿ ñòðàâè, âèêîðèñòîâóþ÷è ÿê³ñí³, â³äíîñí³ òà ïðèñâ³éí³ ïðèêìåòíèêè. 372 373 374 205 ÓÐÎÊÈ 68-69. Ãðóïè ïðèêìåòíèê³â çà çíà÷åííÿì
- 206. 206 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 Ïîÿñíè, ÷îìóïðèêìåòíèêè íàëåæàòü äî âêàçàíèõ ãðóï, âèêîðèñòîâóþ÷è êîìåíòàð åêñïåðòà. À ÿê³ñí³ â³äíîñí³ ïðèñâ³éí³ ëåãêèé çàë³çíèé áðàòîâà Á ÿê³ñí³ â³äíîñí³ ïðèñâ³éí³ âóçüêèé âå÷³ðí³é Ãàííèí  ÿê³ñí³ â³äíîñí³ ïðèñâ³éí³ ëèñÿ÷èé õàðàêòåð ëèñÿ÷à øóáà ëèñÿ÷à íîðà Îáåðè ç³ ñïèñêó ïðèêìåòíèêè, çà äîïîìîãîþ ÿêèõ ìîæíà îïèñàòè êîæíå ³ç çîáðàæåíü. Çàïèøè ¿õ, âèçíà÷ ãðóïó çà çíà÷åííÿì. ßê³ ç³ ñë³â áóëè äëÿ òåáå íîâèìè? Îïèøè ñâ³é ãàðäåðîá, âèêîðèñòîâóþ÷è ïîäàí³ ïðèêìåòíèêè. Прикметники, які допомагають описати одяг ситцевий смугастий шовковий замшевий вельветовий вишуканий синтетичний шкіряний вовняний оксамитовий ошатний строкатий джинсовий теплий літній зимовий 375 376
- 207. 207 Îáåðè â êîæí³éïàð³ ÿê³ñíèé ïðèêìåòíèê. Ñâîþ â³äïîâ³äü ïîÿñíè. Срібний кухоль — срібний голос; кришталева ваза — кришталевий звук; залізна миска — залізна воля; кучеряве волосся — кучерявий вислів; лимонне дерево — лимонний колір; кам’яний будинок — кам’яне серце; волошкові очі — волошкове поле; дерев’яні руки — дерев’яний міст; шовкові коси — шовкова сукня; золоті слова — золотий ланцюжок. Óòâîðè â³ä ïîäàíèõ ³ìåííèê³â ïðèñâ³éí³ ïðèêìåòíèêè çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â. 377 378 379 -ин- ñåñòðà — Ìàðóñÿ — íåâ³ñòêà — ñâåêðóõà — Âàëÿ — -ач- õëîïö³ — ä³â÷àòà — ñîáàêà — ¿æàê — ê³øêà — -їв- Àíäð³é — Ìàòâ³é — ³òàë³é — Ñåðã³é — çì³é — -ів- Ñòåïàí — Äåì’ÿí — ìóëÿð — áàòüêî — ä³ä — -їн- Ìàð³ÿ — Íàä³ÿ — ªâäîê³ÿ — Ñîô³ÿ — çì³ÿ — -яч- ðèáà — ëèñèöÿ — ãóñêà — ê³íü — ãîëóá — Ðîçïîä³ëè ïðèêìåòíèêè íà òðè ãðóïè. Оцтовий, металевий, апаратний, травневий, спілий, солодкий, зміїна (нора), куряче (гніздо), Адамів, цегля- ний, шкільний, срібний, легкий, Франків, білчин, заліз- ний, осінній, азартний, фіолетовий, Всеславів, Степанів, тяжкий, англійський, народний, Льонин. ßê³ñí³ Â³äíîñí³ Ïðèñâ³éí³ Ó âèïèñàíèõ ñëîâàõ ï³äêðåñëè äðóãó â³ä ïî÷àòêó áóêâó é ïðî÷èòàºø âèñë³â â³äîìîãî óêðà¿íñüêîãî ïîåòà Âàñèëÿ Ñèìîíåíêà. ÓÐÎÊÈ 68-69. Ãðóïè ïðèêìåòíèê³â çà çíà÷åííÿì
- 208. 208 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 ÓÐÎÊÈ ÑÒÓÏÅͲÏÎвÂÍßÍÍß ßʲÑÍÈÕ ÏÐÈÊÌÅÒÍÈʲÂ, ¯Õͪ ÒÂÎÐÅÍÍß 70-71. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● ступені порівняння прикметників. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ³ä ÿê³ñíèõ ïðèêìåòíèê³â ìîæíà óòâîðèòè ñòóïåí³ ïî- ð³âíÿííÿ: Âèõ³äíà (ïî÷àòêîâà) ôîðìà ìîëîäèé, ãîñòðèé Ôîðìè ñòóïåí³â ïîð³âíÿííÿ ïðîñòà ñêëàäíà ñêëàäåíà âèùèé ñòóï³íü ìîëîäøèé ----- á³ëüø ìîëîäèé ãîñòð³øèé ----- ìåíø ãîñòðèé íàé- âèùèé ñòóï³íü íàéìîëîäøèé ÿêíàéìîëîäøèé íàéá³ëüø ìîëîäèé íàéãîñòð³øèé ùîíàéãîñòð³øèé íàéìåíø ãîñòðèé Ó äåÿêèõ ñëîâàõ ìîæëèâ³ ïàðàëåëüí³ ôîðìè ç ñóô³ê- ñîì -ø- àáî -³ø-: áàãàòøèé (áàãàò³øèé), ãëàäøèé (ãëàäê³- øèé), ãðóáøèé (ãðóá³øèé), òèõøèé (òèõ³øèé), çäîðîâøèé (çäîðîâ³øèé), ìîëîäøèé (ìîëîä³øèé), ð³äøèé (ð³äê³øèé), òîâùèé (òîâñò³øèé), øâèäøèé (øâèäê³øèé). ÍÅ óòâîðþºìî ñòóïåí³â ïîð³âíÿííÿ â³ä ÿê³ñíèõ ïðè- êìåòíèê³â, ùî: • ïîçíà÷àþòü àáñîëþòíó îçíàêó, ÿêó íåìîæëèâî ïî- ð³âíÿòè: ëèñèé, ñë³ïèé, áîñèé; • ìàþòü ñóô³êñè -åíüê-, -åñåíüê-, -³íüê-, -þñ³íüê-, -óâàò-, -þâàò- òà ïðåô³êñè åêñòðà-, óëüòðà-, ïðå-: òîâñòåíüêèé, ìàëåñåíüêèé, ïðåñèëüíèé, åêñòðàîð- äèíàðíèé; • º ñêëàäíèìè: áë³äî-ðîæåâèé, ã³ðêî-ñîëîíèé. Äî ïîäàíèõ çîáðàæåíü íà ñ. 209 äîáåðè ïðèêìåòíèêè ç äîâ³äêè, ñòàâëÿ÷è ¿õ ó ôîðìó íàéâèùîãî ñòóïåíÿ ïîð³â- íÿííÿ. Äîâ³äêà. Ïóõíàñòèé, øâèäêèé, ìàëèé, âèñîêèé, âåëèêèé, äîâãèé. 380
- 209. 209 А Г Б Д В Е Ïåðåìàëþé òàáëèöþ, çàïîâíþþ÷èïðîïóñêè òèìè ôîð- ìàìè ñòóïåí³â ïîð³âíÿííÿ, ÿêèõ íå âèñòà÷àº. радісний свіжий радісніший більш світлий найрадісніший найсвітліший найбільш свіжий Ðîçñîðòóé ïðèêìåòíèêè â òàáëèöþ. Втомлений, солодкий, крихкий, взуттєвий, звірячий, щедрий, валютний, осінній, гарний, люблінський, вда- лий, гордий, шкільний, кінний, Іванів, тривалий, укра- їнський, китайський, милий. Ìîæíà óòâîðèòè ñòóïåí³ ïîð³âíÿííÿ Íå ìîæíà óòâîðèòè ñòóïåí³â ïîð³âíÿííÿ ϳäêðåñëè äðóãó â³ä ïî÷àòêó áóêâó é ïðî÷èòàºø íàçâó â³- äîìîãî òâîðó Âñåâîëîäà Íåñòàéêà. 381 382 ÓÐÎÊÈ 70-71. Ñòóïåí³ ïîð³âíÿííÿ ÿê³ñíèõ ïðèêìåòíèê³â
- 210. 210 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 Äîáåðè ïðèêìåòíèêèç äîâ³äêè. Òàì, äå ïîòð³áíî, óòâîðè ñòóïåí³ ïîð³âíÿííÿ, âèçíà÷ ¿õíþ ñèíòàêñè÷íó ðîëü. Ïîÿñ- íè îäèí ³ç âèñëîâ³â íà âèá³ð. Äîâ³äêà. Óñï³øíèé, âàæëèâèé, ÷³òêèé, ñèëüíèé. 1. мета — перший крок до будь-якого досяг- нення (В. К. Стоун). 2. підприємців від невдах відрізняє лише на- полегливість (С. Джобс). 3. Перемога над собою — з перемог (Платон). 4. Ніколи не дозволяйте вашим спогадам бути за вашу мрію (Д. Айвестер). 383 384 385 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Çâåðíè óâàãó íà ÷åðãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ ï³ä ÷àñ óòâîðåííÿ ñòóïåí³â ïîð³âíÿííÿ: äîðîãèé — äîðîæ÷èé, âóçüêèé — âóæ÷èé, íèçüêèé — íèæ÷èé, âèñîêèé — âèùèé, òîâñòèé — òîâùèé, äóæèé — äóæ÷èé. Óòâîðè é çàïèøè âèùèé ñòóï³íü ïîð³âíÿííÿ â³ä ïîäàíèõ ïðèêìåòíèê³â. ϳäêðåñëè 6 ñë³â, ó ÿêèõ ï³ä ÷àñ òâîðåí- íÿ âèùîãî ñòóïåíÿ â³äáóëîñÿ ÷åðãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ. ²ç òðüîìà ïðèêìåòíèêàìè íà âèá³ð óòâîðè ðå÷åííÿ íà îäíó ³ç òåì: 1) äîìàøí³ óëþáëåíö³; 2) ì³é äðóã/ïîäðóãà; 3) çà- íÿòòÿ ñïîðòîì. Мудрий, солодкий, стрункий, теплий, дорогий, милий, близький, рідний, низький, веселий, високий, тонкий, вузький, спритний, розумний, красивий. Ðîçãëÿíü çîáðàæåííÿ âåëîñèïåä³â. Íàïèøè ïîð³âíÿëüíó õàðàêòåðèñòèêó çà ñõåìîþ, âèêîðèñòîâóþ÷è ñòóïåí³ ïî- ð³âíÿííÿ ïðèêìåòíèê³â. Ïîö³íîâóâà÷³ âèøóêàíîãî ñòèëþ îáåðóòü íàéîðèã³íàëüí³øèé âåëîñèïåä ç âàð³àíòà À. Çðàçîê Який велосипед оберуть: 1) високі / низькі велосипедисти; 2) любителі подорожувати; 3) спортсмени; 4) любителі зручної їзди. Схема опису
- 211. А В Б Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Çâåðíè óâàãó íà òèïîâ³ ïîìèëêè ï³ä ÷àñ òâîðåííÿ ñòó- ïåí³â ïîð³âíÿííÿ ïðèêìåòíèê³â: Íåïðàâèëüíî Ïðàâèëüíî Êîìåíòàð 1. ñàìèé â³äîìèé íàéâ³äîì³øèé ñëîâî ñàìèé äëÿ òâîðåííÿ ñòóïåí³â ïîð³âíÿííÿ ÍÅ âèêîðèñòîâóþòü 2. á³ëüØ âäàë³Øèé (Ø + Ø) á³ëüø âäàëèé àáî âäàë³øèé ÍÅ âèêîðèñòîâóºìî îäíî- ÷àñíî ïðîñòó òà ñêëàäåíó ôîðìè ñòóïåí³â ïîð³âíÿí- íÿ 3. âèùèé ìåíå, âèùèé, ÷èì ÿ âèùèé çà ìåíå, âèùèé â³ä ìåíå, âèùèé, í³æ ÿ ó êîíñòðóêö³ÿõ ç âèùèì ñòóïåíåì ïîð³âíÿííÿ îáîâ’ÿçêîâà íàÿâí³ñòü ñë³â çà, â³ä, í³æ 4. íàéêðàùèé çà âñ³õ íàéêðàùèé ó êîíñòðóêö³ÿõ ç íàéâè- ùèì ñòóïåíåì ïîð³âíÿííÿ ÍÅ ìîæå áóòè çà, â³ä, í³æ ²âàí Âèõîâàíåöü — óêðà¿íñüêèé ìî- âîçíàâåöü, äîêòîð ô³ëîëîã³÷íèõ íàóê, àâòîð ïðàö³ «Ðîçìîâëÿéìî óêðà¿í- ñüêîþ»: «У сучасній українській мові слово вищий виражає більший вияв ознаки предмета порівняно з іншим предметом, наприклад: син вищий за батька; тополя вища від верби. На найбіль- ший рівень ознаки вказує слово найвищий: найвищий результат на змаганнях показала спортсменка». 211 ÓÐÎÊÈ 70-71. Ñòóïåí³ ïîð³âíÿííÿ ÿê³ñíèõ ïðèêìåòíèê³â
- 212. 212 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 Ïðîàíàë³çóé çîáðàæåííÿ.Ïîÿñíè, ÷è ïðàâèëüíî âæèòî ñòóïåí³ ïîð³âíÿííÿ ïðèêìåòíèê³â. Äàé ïîðàäè âèðîáíè- êàì / àâòîðàì ùîäî ïîë³ïøåííÿ öèõ íàïèñ³â. А Б В Â³äðåäàãóé ïîâ³äîìëåííÿ Áîæåíè. Çàïèøè ïðàâèëüíèé âàð³àíò. (1) Друзі, в мене сьогодні найбільш вдалі- ший день у цьому році! (2) Уявляєте, я прийня- ла участь в конкурсі на саме креативне фото. (3) І хочу подякувати маму Гійома, яка дала пару суперових порад. (4) Шарлі — дизайнерка, професійніша всіх! (5) Так-от, мій фото-етюд ви- знали оригінальнішим решти двадцяти. Óÿâè, ùî òè ðîáèø ðåìîíò ñâ ê³ìíàòè. Îïèøè ïðîöåñ, âèêîðèñòîâóþ÷è ïîäàí³ ïðèêìåòíèêè ç äîâ³äêè, ïîñòàâèâ- øè ¿õ ó ôîðì³ âèùîãî àáî íàéâèùîãî ñòóïåíÿ ïîð³âíÿííÿ. Äîâ³äêà. ßñêðàâèé, ñâ³òëèé, òåìíèé, âóçüêèé, ì’ÿêèé, íî- âèé, âåñåëèé. 386 387 388
- 213. 213 Ïðî÷èòàé óðèâîê ³çäåòåêòèâó. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Я обережно визирнув із-за рогу будинку й одразу ж відсахнувся: біля мого під’їзду стояв Кактус. На жаль, з Кактусом, якого насправді звуть Сашко Смик, я зна- йомий майже від народження — ми живемо в сусідніх квартирах. Мама каже, що сваритися ми з ним почали, ще лежачи у візочках. Варто було залишити наші візоч- ки поруч, як ми вже билися пляшечками з молочною су- мішшю й намагалися видерти одне в одного іграшки. Не знаю, з чого почалася наша ворожнеча, але, скільки я себе пам’ятаю, кожна наша зустріч закінчувалася якщо не бійкою, то штурханами. Я до цього давно звик і ста- вився просто — як до неми- нучого лиха. Ми з Сашком завжди були однакові на зріст і сили в нас були рів- ні. Але після літніх канікул я побачив Кактуса й просто остовпів. Розумієте, раніше Сашко був невеличкий і ху- дий, волосся в нього стирча- ло на всі боки, як колючки в кактуса, — через це його так і прозвали. А тепер він став схожий на гібрид жирафи з орангутангом. Тобто виріс одразу на дві голови й нака- чав м’язи, як у Шварценеге- ра! (170 слів) Леся Воронина «Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9» ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 12–13. Îïèñ ÿê òèï òåêñòó. Îïèñ ó ð³çíèõ ìîâëåííºâèõ æàíðàõ 72-73. 389 ÓÐÎÊÈ 72-73. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 12–13
- 214. 214 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 Çàâäàííÿ 1. Õòîº ó÷àñíèêàìè ïîä³é? 2. Äå, íà òâîþ äóìêó, â³äáóâàþòüñÿ ïî䳿? 3. Êîëè, íà òâîþ äóìêó, â³äáóâàþòüñÿ ïî䳿? 4. ßê ìîæå çàê³í÷èòèñÿ öÿ ³ñòîð³ÿ? Çàïðîïîíóé äâà âàð³- àíòè. 5. Çðîáè ïðèïóùåííÿ, ÷îìó öÿ ïîâ³ñòü òàê íàçèâàºòüñÿ. 6. ßê³ ùå äåòåêòèâè òè çíàºø? Çàïèøè íàçâè äâîõ-òðüîõ, óêàçóþ÷è àâòîðà. Âèïèøè ç òåêñòó ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè 10 ñëîâîñïîëó÷åíü ³ç ïðèêìåòíèêàìè. Ïîñòàâ çàïèòàííÿ, âèçíà÷ â³äì³íîê ³ ÷èñëî. ßê³ ç ³ìåííèê³â ó òåêñò³ äîïîìàãàþòü óÿâèòè çîâí³øí³ñòü ïåðñîíàæ³â? Íàâåäè 2-3 ïðèêëàäè. Ïîôàíòàçóé òà îïèøè îäíîãî ç ïåðñîíàæ³â, çãàäàíèõ ó òåêñò³ (âïðàâà 389), âèêîðèñòîâóþ÷è ïîäàí³ ïðèêìåòíèêè. Çíàéäè ïàðè àíòîí³ì³â ó ñïèñêó. Прикметники, які допомагають описати зовнішність та характер людини Активний веселий гарячкуватий запальний зухвалий кремезний ледачий огрядний охайний пасивний понурий порядний посидючий працьовитий рішучий сумний тактовний уважний чемний чепурний Îïèøè çîáðàæåííÿ, âèêîðèñòàâøè ùîíàéìåíøå 4 ïðè- êìåòíèêè ç ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè. Ó ñóñ³äí³õ êâàðòèðàõ — ì³ñöåâèé â³äì³íîê, ìíîæèíà. Çðàçîê 390 391 392 393
- 215. Ïðî÷èòàé òðè òåêñòè.Âèêîíàé çàâäàííÿ. Ó ìî¿é ê³ìíàò³ ñóïåðçðó÷íèé äèâàí. ßê ÿ ëþáëþ ñòðèáíóòè íà íüîãî ç ðîçá³ãó ï³ñëÿ óðîê³â! À êîëè â íàñ äèñòàíö³éêà, âèìêíó- òè êàìåðó é âìîñòèòèñÿ íà ì’ÿêåíüêèõ ïîäóøå÷êàõ ç ïóõíàñòèì êîòîì. À ùå àáðèêîñîâèé êîë³ð äèâàíà ñòèëüíî ï³äêðåñëþº ³íòåð’ºð. Öåé äèâàí ìåí³ ïîðàäèëà êóïèòè ìàìà óéîìà. Âîíà ïðîôåñ³éíà äè- çàéíåðêà. Текст А Äèòÿ÷èé äèâàí. Âèãîòîâëåíî ç åêîëîã³÷íî ÷èñòèõ ìàòåð³àë³â. Ïðóæíèé äîâãîâ³÷íèé ïîðîëîí. Êàðêàñ ç íàòóðàëüíîãî äåðåâà. Îáðîáëåíî íåòîêñè÷íèì ëàêîì. Ïðèºìíó íà äîòèê òêàíèíó ìîæ- íà îáðàòè ç âåëèêîãî êàòàëîãó. Îêð³ì òîãî, äëÿ îááèâêè âèêîðè- ñòîâóºìî øòó÷íå õóòðî àáî ð³çí³ âèäè äåðìàíòèíó. 5 Øâèäêà äîñòàâêà êóð’ºðîì ï³ñëÿ ïîâíî¿ àáî ÷àñòêîâî¿ îïëàòè. 5 Ö³íà — â³ä 12 000 ãðèâåíü. 5 Ãàðàíòîâàíà çàì³íà â ðàç³ áóäü-ÿêèõ äåôåêò³â. 5 Çâåðòàéòåñÿ â íàø êîíñóëüòàö³éíèé öåíòð çà òåëåôîíîì: 0123 445566 àáî ïèø³òü íà å-ìåéë: 111_dyvaniv@peremoga.ua Текст Б Êóïèìî äèòÿ÷èé äèâàí âèðîáíèêà «111 äèâàí³â». Äëÿ ï³äë³òêà 12–15 ðîê³â. Êîë³ð áàæàíî òåìíèé (ìîæíà çåëåíèé, ñèí³é àáî êî- ðè÷íåâèé). Ïðèéíÿòíà ö³íà â ìåæàõ 7–10 òèñÿ÷ ãðèâåíü. Ðîçãëÿ- íåìî âñ³ ïðîïîçèö³¿. Текст В Çàâäàííÿ 1. Âèïèøè ïî òðè ïðèêìåòíèêè ç êîæíîãî òåêñòó, ÿê³ õà- ðàêòåðèçóþòü äèâàí. Ïåðåâ³ð, ÷è âï³çíຠîäíîêëàñíèê / îäíîêëàñíèöÿ çà öèìè ïðèêìåòíèêàìè êîæåí òåêñò. 2. Ïîÿñíè, äî ÿêîãî ðîçðÿäó ïðèêìåòíèê³â íàëåæèòü ñëî- âî àáðèêîñîâèé, âèêîðèñòàíå â òåêñò³ À. Íàâåäè ïðè- êëàäè ñõîæèõ ïðèêìåòíèê³â. 394 215 ÓÐÎÊÈ 72-73. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 12–13
- 216. 216 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 3. Âèçíà÷,õòî ì³ã íàïèñàòè òåêñòè À, Á, Â: 1) ïîêóïåöü, ÿêèé õî÷å ïðèäáàòè äèâàí; 2) ïðîäàâåöü äèâàí³â; 3) ïîêóïåöü, ÿêèé äຠîö³íêó ñâîºìó äèâàíîâ³. 4. Ç’ÿñóé ìåòó, ÿêî¿ íàìàãàºòüñÿ äîñÿãòè àâòîð êîæíîãî òåêñòó: 1) õî÷å ïåðåêîíàòè ïîòåíö³éíèõ ïîêóïö³â ïðèäáàòè ÿê³ñíó ïðîäóêö³þ; 2) äåìîíñòðóº âì³ííÿ îáèðàòè ìåáë³ äëÿ ñâ ê³ìíàòè; 3) ïðàãíå â³äøóêàòè ñàìå òîé âèð³á, ÿêèé éîìó ïîòð³áåí. 5. Íàïèøè âëàñíå îãîëîøåííÿ â³ä ³ìåí³ äèâàíà ³ç çîáðà- æåííÿ íèæ÷å òàê, ùîá éîãî øâèäêî êóïèëè. Ö³íà — 3 òèñÿ÷³ ãðèâåíü. Âèêîðèñòàé ùîíàéìåíøå 10 ïðè- êìåòíèê³â ð³çíèõ ðîçðÿä³â (ìîæåø ñêîðèñòàòèñÿ ñïè- ñêîì ³ç äîâ³äêè). Äîâ³äêà. Ïðèêìåòíèêè, ÿê³ äîïîìàãàþòü îïèñàòè ïðåäìåò çà ìàòåð³àëîì: àëþì³í³ºâèé, äåðåâ’ÿíèé, çàë³çíèé, çîëîòèé, ìàðìóðîâèé, ìåòàëåâèé, ì³äíèé, ñêëÿíèé, ñð³áíèé, òêàíèííèé; çà ôîðìîþ: âèñîêèé, âóçüêèé, äîâãèé, êâàäðàòíèé, êðóãëèé, îâàëüíèé, ïëàñêèé, ïðÿìîêóòíèé, ð³âíèé, òðèêóòíèé, øèðîêèé; çà ñòàíîì: áðóäíèé, íîâèé, ñòàðèé, ÷èñòèé. 216 диван 5
- 217. 217 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ÓÐÎÊ74. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊÈ ÒÂÅÐÄί ÒÀ Ì’ßÊί ÃÐÓÏ. ²Ä̲ÍÞÂÀÍÍß ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ²Â Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● відмінювати прикмет- ники твердої та м’якої груп. 217 ϳä ÷àñ â³äì³íþâàííÿ ïðèêìåòíèê³â ïîòð³áíî âðàõîâó- âàòè, äî ÿêî¿ ãðóïè âîíè íàëåæàòü. Âèîêðåìëþþòü òâåðäó òà ì’ÿêó ãðóïè: Òâåðäà ãðóïà Ì’ÿêà ãðóïà ïðèêìåòíèêè, îñíîâà ÿêèõ çà- ê³í÷óºòüñÿ íà òâåðäèé ïðèãîëî- ñíèé, ó Í.â. îäíèíè ìàþòü òàê³ çàê³í÷åííÿ: ïðèêìåòíèêè, îñíîâà ÿêèõ çàê³í÷óºòüñÿ íà ì’ÿêèé ïðèãîëîñíèé àáî é, ó Í.â. îä- íèíè ìàþòü òàê³ çàê³í÷åííÿ: ÷. ð. æ. ð. ñ. ð. ÷. ð. æ. ð. ñ. ð. -èé -à -å -³é -ÿ -º çåëåíèé áåðåçîâà âåäìåæå ñèí³é ìóæíÿ ïîðîæíº Óìîâíî ïðèêìåòíèêè ìîæíà ïîä³ëèòè íà çåëåíó òà ñèíþ ãðóïè: ïðèêìåòíèê çåëåíèé — öå ïðèêëàä òâåðäî¿ ãðóïè, à ñèí³é — ì’ÿêî¿. Òîìó, çíàþ÷è, ÿê â³äì³íþþòüñÿ ö³ ïðèêìåòíèêè, ìè ìîæåìî ïðîâ³äì³íÿòè áóäü-ÿêèé ³íøèé, ùî íàëåæèòü äî òàêî¿ æ ãðóïè (îêð³ì ïðèêìåòíèê³â íà -ëèöèé: áë³äîëèöèé, òåìíîëèöèé). Òâåðäà ãðóïà ÷îëîâ³÷èé ð³ä ñåðåäí³é ð³ä æ³íî÷èé ð³ä ìíîæèíà Í. çåëåíèé çåëåíå çåëåíà çåëåí³ Ð. çåëåíîãî çåëåíîãî çåëåíî¿ çåëåíèõ Ä. çåëåíîìó çåëåíîìó çåëåí³é çåëåíèì Çí. çåëåíèé, çåëåíîãî çåëåíå çåëåíó çåëåí³, çåëåíèõ Îð. çåëåíèì çåëåíèì çåëåíîþ çåëåíèìè Ì. íà çåëåíîìó íà çåëåíîìó íà çåëåí³é íà çåëåíèõ ÓÐÎÊ 74. Ïðèêìåòíèêè òâåðäî¿ òà ì’ÿêî¿ ãðóï. ³äì³íþâàííÿ ïðèêìåòíèê³â
- 218. 218 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ Микола Пимоненко «Вечоріє (останній промінь)» (1900рік) 395 Ì’ÿêà ãðóïà ÷îëîâ³÷èé ð³ä ñåðåäí³é ð³ä æ³íî÷èé ð³ä ìíîæèíà Í. ñèí³é ñèíº ñèíÿ ñèí³ Ð. ñèíüîãî ñèíüîãî ñèíüî¿ ñèí³õ Ä. ñèíüîìó ñèíüîìó ñèí³é ñèí³ì Çí. ñèí³é, ñèíüîãî ñèíº ñèíþ ñèí³, ñèí³õ Îð. ñèí³ì ñèí³ì ñèíüîþ ñèí³ìè Ì. íà ñèíüîìó, íà ñèí³ì íà ñèíüîìó, íà ñèí³ì íà ñèí³é íà ñèí³õ Òâåðäà ãðóïà Ì’ÿêà ãðóïà Ïðèêìåòíèêè íà -ëèöèé (óìîâíà ì³øàíà ãðóïà) áåçðîá³òíèé çàìîæíèé êëè÷íèé îêîëè÷íèé (àëå îêîëèøí³é) ïðèðîäíèé ïîïóòíèé ïîòóæíèé ñòîëè÷íèé òîòîæíèé öüîãîð³÷íèé áóäí³é âñåñâ³òí³é äîðîæí³é äîñòàòí³é êóòí³é íîâ³òí³é îá³äí³é îñâ³òí³é ïîðîæí³é ïðèñóòí³é ñàìîáóòí³é â³äì³íþºìî ÿê çàéìåííèê öåé: Í. á³ëîëèöèé / öåé Ð. á³ëîëèöüîãî / öüîãî Ä. á³ëîëèöüîìó/ öüîìó Çí. á³ëîëèöèé / öåé Îð. á³ëîëèöèì / öèì Ì. íà á³ëîëèöüîìó / íà öüîìó äðóæíèé (îäíî÷àñíèé) — äðóæí³é (ïðèÿçíèé) Îïèøè ðåïðîäóêö³þ êàðòèíè, âèêîðèñòîâóþ÷è ïðèêìåò- íèêè ç òàáëèö³, ïîäàíî¿ âèùå. 5
- 219. 219 Âèïèøè ïîäàí³ ïðèêìåòíèêèâ òàáëèöþ. Всесильний, апаратний, учорашній, передній, край- ній, пильний, круглий, околишній, липовий, задній, осінній, адресний, безкраїй, внутрішній, екстрановітній, кольоровий, колишній, значний. Ïðèêìåòíèêè òâåðäî¿ ãðóïè Ïðèêìåòíèêè ì’ÿêî¿ ãðóïè Ó âèïèñàíèõ ñëîâàõ ï³äêðåñëè äðóãó â³ä ïî÷àòêó áóêâó é ïðî÷èòàºø ³ì’ÿ òà ïð³çâèùå ïèñüìåííèêà, ÿêèé ïèñàâ òâîðè äëÿ ä³òåé. Ïîñòàâ ïðèêìåòíèêè â ïîòð³áí³é ôîðì³, çàïèøè. Серед (осінній) дня; на (сестрин) капелюшкові; у (край- ній) вікні; на (передній) плані; у (біленькій) хатці; для (завтрашній) газети; над (вчорашній) спогадами; біля (синій) книжки; під (дружній) сміх. Ïîñîðòóé ïðèêìåòíèêè ì’ÿêî¿ ãðóïè çà ëåêñè÷íèì çíà- ÷åííÿì. Çàïèøè ¿õ, ïîñòàâèâøè ó ôîðì³ îðóäíîãî â³ä- ì³íêà îäíèíè. 1. Риси характеру. 2. Вказівка на місце (простір). 3. Часові відношення. Мужній, самотній, середній, незабутній, дружній, су- сідній, давній, літній, учорашній, порожній, осінній, до- машній, вранішній, сторонній, безкраїй, вечірній, край- ній, передній, городній, торішній, дорожній. Ïåðåïèøè, óñòàâëÿþ÷è è àáî ³. Достатн..й рівень, освітн..й заклад, потужн..й поштовх, тотожн..й аргумент, будн..й день, самотн..й мандрівник, заможн..ий чоловік, всесвітн..й форум, білолиц..й дід, давн..й рукопис, природн..й стан. 396 397 398 399 Ç-ïîì³æ (ì’ÿêèé) ïîäóøîê — ç-ïîì³æ ì’ÿêèõ ïîäóøîê. Çðàçîê ÓÐÎÊ 74. Ïðèêìåòíèêè òâåðäî¿ òà ì’ÿêî¿ ãðóï. ³äì³íþâàííÿ ïðèêìåòíèê³â
- 220. 220 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 Ïðîàíàë³çóé íàçâèêàðòèí. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Олександр Мурашко «Дівчина у червоному капелюсі» Катерина Білокур «Колгоспне поле» Марія Примаченко «Чорний звір» Çàâäàííÿ 1. Äî ÿêèõ ãðóï çà çíà÷åííÿì íàëåæàòü ïðèêìåòíèêè, ùî º â íàçâàõ êàðòèí? 2. Ïðîâ³äì³íÿé áóäü-ÿêó íàçâó êàðòèíè, âèä³ëè çàê³í÷åííÿ. 3. Äî ÿêèõ ãðóï çà ëåêñè÷íèì çíà÷åííÿì íàëåæàòü ïðèêìåò- íèêè, âèêîðèñòàí³ ó íàçâàõ? 4. ßê³ äâ³ êàðòèíè, íà òâîþ äóìêó, ñõîæ³ íàéá³ëüøå? ×èì ñàìå? Ïîÿñíè. 5. ßê³ äâà õóäîæíèêè, íà òâîþ äóìêó, ìàþòü íàéá³ëüøå ñï³ëü- íîãî? Îá´ðóíòóé. 6. Îáåðè îäíó ç òðüîõ êàðòèí ³ ï³äãîòóé ïðî íå¿ êîðîòêó äîâ³äêó, âèêîðèñòàâøè ùîíàéìåíøå òðè ïðèêìåòíèêè ì’ÿêî¿ ãðóïè. 400
- 221. 221 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ïðèêìåòíèêèóòâîðþºìî çà äîïîìîãîþ òàêèõ ñïîñîá³â: Ñóô³êñàëü- íèé Ïðåô³ê- ñàëüíèé Ïðåô³êñàëüíî- ñóô³êñàëüíèé Îñíîâîñêëàäàííÿ ñèí³é — ñèíåíüêèé; çàêîí — çàêîííèé âîäíèé — ï³äâîäíèé; ìèëèé — ïðåìèëèé ìåæà — áåçìåæíèé; çóá — áåççóáèé á³é + çäàòíèé — áîºçäàòíèé; òåì- íèé + ÷åðâîíèé — òåìíî-÷åðâîíèé ÓÐÎÊ 75. ÒÂÎÐÅÍÍß ÏÐÈÊÌÅÒÍÈʲÂ. ÏÅÐÅÕ²Ä ÏÐÈÊÌÅÒÍÈʲ  ²ÌÅÍÍÈÊÈ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● творення прикмет- ників; ● перехід прикметників в іменники. Äî ïîäàíèõ âèçíà÷åíü äîáåðè ïðèêìåòíèêè, óòâîðåí³ ïðåô³êñàëüíèì ñïîñîáîì. Дуже давні часи; надзвичайно сильний; який не має води; той, що над хмарами; той, що за Полярним колом; той, що при березі. Óòâîðè ïðèêìåòíèêè çà äîïîìîãîþ ñóô³êñà -ñüê-, óðàõî- âóþ÷è ÷åðãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ (çà ïîòðåáè ñêîðèñòàéñÿ òåîð³ºþ ç óðîê³â 27–28, ñ. 89–90). ê ÷ + -ñüê- = -öüê- ö ã æ + -ñüê- = -çüê- ç õ ø + -ñüê- = -ñüê- ñ Буг, Гаага, грек, Запоріжжя, Галич, Овруч, чех, латиш, Одеса, Тбілісі, Нью-Йорк, Брюссель. Çàïèøè ïî äâà ïðèêìåòíèêè ç ñóô³êñàìè -àñò-, -îâèò-, -ëèâ-. ³ä ïîäàíèõ ïðèéìåííèêîâî-³ìåííèêîâèõ ñïîëó÷åíü óòâî- ðè ïðèêìåòíèêè ïðåô³êñàëüíî-ñóô³êñàëüíèì ñïîñîáîì. Без жалю; без відмов; над міру; проти права; між бро- вами; на стіні. 401 402 403 404 ßêèé íå ìຠîñîáè — áåçîñîáîâèé. Çðàçîê Íà ðóêàâ³ — íàðóêàâíèé. Çðàçîê ÓÐÎÊ 75. Òâîðåííÿ ïðèêìåòíèê³â. Ïåðåõ³ä ïðèêìåòíèê³â â ³ìåííèêè
- 222. 222 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Ïðèêìåòíèêè ³íîä³ âèêîíóþòü ðîëü ³ìåííèê³â, òîìó â³ä- ïîâ³äàþòü íà ïèòàííÿ õòî? ùî? Òàêà ¿õíÿ âëàñòèâ³ñòü ìຠíàçâó ïåðåõ³ä ïðèêìåòíèê³â â ³ìåííèêè. Ö³ ïðè- êìåòíèêè º ï³äìåòîì àáî äîäàòêîì ó ðå÷åíí³: Ïðèêìåòíèê ²ìåííèê ×åðãîâèéÿêèé? ó÷åíü íå ïðèáðàâ ó êëàñ³. ×åðãîâèéõòî? íå ïðèáðàâ ó êëàñ³. Ñüîãîäí³ íå áóäå àíãë³éñüêî¿ÿêî¿? ìîâè. Ñüîãîäí³ íå áóäå÷îãî? àíãë³éñüêî¿. Ïåðåáóäóé ðå÷åííÿ çà ïîäàíèì çðàçêîì, ùîá â³äáóâñÿ ïåðåõ³ä ïðèêìåòíèêà â ³ìåííèê. Çàïèøè. ϳäêðåñëè âñ³ ÷ëåíè ðå÷åííÿ. 1. Призначте в класі чергового учня. 2. Завтра на нас чекає контрольна робота. 3. Зайдіть в учительську кім- нату. 4. Зараз відповідатиме наступний учень. 5. Ти під- готував завдання з англійської мови? 6. Вимкніть ваші мобільні телефони. ²ç êîæíèì ñëîâîì ç³ ñïèñêó çàïèøè ïî 2 ðå÷åííÿ òàê, ùîá ó ïåðøîìó âèïàäêó âîíî áóëî ïðèêìåòíèêîì, à â äðóãîìó — ³ìåííèêîì. Лютий, пряма, молода, військовий, набережна, сучас- не, майбутнє, колискова. Ïåðåïèøè, ï³äêðåñëè ïðèêìåòíèêè ÿê ÷ëåíè ðå÷åííÿ. Ïîÿñíè çíà÷åííÿ îäíîãî ç ïðèñë³â’¿â íà âèá³ð. 1. Скупий двічі платить. 2. Багатий бідного не зрозуміє. 3. Чуже завжди смачніше. 4. Одне сьогодні краще, ніж два завтра. 5. Ситий голодному не товариш. 6. Добрий доброго навчає. Ïîêëè÷ êîãîñü ç³ ñòàðøèõ ðîäè÷³â. — Ïîêëè÷ êîãîñü ç³ ñòàðøèõ. Çðàçîê 405 406 407
- 223. ÓÐÎÊ 76. ÁÓÊÂÈÅ, Î, È, ²  ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊÎÂÈÕ ÑÓÔ²ÊÑÀÕ -ÅÂ- (-ªÂ-), -ÎÂ-, -È×Í-, -²×Í-, -ÈÍ-, -²Í- Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● правильно писати прикметникові суфікси. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ϳäêàçêà ²ìåííèê Ïðèêìåòíèê, óòâîðåíèé â³ä ³ìåííèêà ÒÎ (³ìåííèêè òâåðäî¿ ãðóïè) ñëèç, êâàðö, ãðîçà -îâ-: ñëèçîâèé, êâàðöîâèé, ãðîçîâèé ÌÅ (³ìåííèêè ì’ÿêî¿ ãðóïè) âç³ðåöü, ãëÿíåöü àëþì³í³é, ìèòü -åâ-: âç³ðöåâèé, ãëÿíöåâèé -ºâ- (ï³ñëÿ ãîëîñíîãî àáî ïîäâîºííÿ): àëþì³í³ºâèé, ìèòòºâèé ÌÅ (³ìåííèêè ì³øàíî¿ ãðóïè) ãðóøà, àëè÷à -åâ-: ãðóøåâèé, àëè÷åâèé ÀËÅ ÿêùî íàãîëîñ ïàäຠíà çàê³í÷åííÿ, òî áóäå ñó- ô³êñ -îâ-: ò³íüîâèé, êðàéîâèé, êóëüîâèé, íóëüîâèé, äî- ùîâèé, êëþ÷îâèé, ïëàùîâèé òîùî. Çâåðíè óâàãó: âîãíÅâèé âîãíüîâÈé 䳪âèé ä³éîâÈé æèòòªâèé æèòòüîâÈé êðàªâèé êðàéîâÈé ïÀëüöåâèé ïàëüöüîâÈé 223 ÓÐÎÊ 76. Áóêâè å, î, è, ³ â ïðèêìåòíèêîâèõ ñóô³êñàõ -åâ- (-ºâ-), -îâ-, -è÷í-, -³÷í-, -èí-, -³í-
- 224. 224 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 Ïîÿñíè, ÷îìóíàâåäåí³ ïðèêìåòíèêè ìàþòü ð³çí³ ñóô³êñè. кварцовий глянцевий А грошовий грушевий Б тіньовий травневий В Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèêîíàé çàâäàííÿ. (1) Ми звикли до того, що варення виготовляють з малини, смородини, вишень, абрикос. (2) Зрідка — з аґрусу, аличі й навіть гарбуза. (3) Однак для лю- бителів витончених смаків вигадали варення з квітів. (4) Сировиною можуть бути суцвіття таких рослин: тро- янди, акації, півонії, фі- алки, кульбаби, ірису тощо. (5) Їх не бажано збирати в період дощів. (6) Найкращий час — із травня до липня. Çàâäàííÿ 1. ³ä âèä³ëåíèõ ³ìåííèê³â óòâîðè é çàïèøè ïðèêìåòíèêè ³ç ñóô³êñàìè -îâ-, -åâ- (-ºâ-). 2. Äî ñë³â ìàëèíà, ðîñëèíà, ñèðîâèíà äîáåðè ñï³ëüíî- êîðåíåâ³ ïðèêìåòíèêè òàê, ùîá ç’ÿâèëîñÿ ïîäâîºííÿ ïðèãîëîñíèõ. 3. Âèïèøè ç òåêñòó ïî òðè ³ìåííèêè ² òà ²² â³äì³í. 4. ßê³ ùå âèäè âàðåííÿ, íå çãàäàí³ â òåêñò³, òè çíàºø? Çàïèøè, âèêîðèñòîâóþ÷è ïðèêìåòíèêè. Ïåðåïèøè ñëîâà, óñòàâëÿþ÷è ïðîïóùåí³ ë³òåðè. Íàïè- øè ðîçïîâ³äü ïðî ïðèáèðàííÿ íà øê³ëüíîìó ìàéäàí÷èêó, âèêîðèñòîâóþ÷è ö³ ñëîâà. Смітт..вий, грош..вий, гроз..вий, овоч..вий, насінн..вий, митт..вий, сутт..вий, взірц..вий, товариш..вий. ³ä ïîäàíèõ ³ìåííèê³â óòâîðè ïðèêìåòíèêè çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â -îâ-, -åâ- (-ºâ-) ³ çàïèøè ó äâ³ êîëîíêè. 408 409 410 411
- 225. 225 Край, тінь, злак,сікач, овоч, гостинець, вітер, особа, нуль, камінець, гуаш, суть, гребінець, гніздо, гай, кінець, вексель, промінь. ²ç ñóô³êñîì -îâ- ²ç ñóô³êñîì -åâ- (-ºâ-) Ó âèïèñàíèõ ïðèêìåòíèêàõ ï³äêðåñëè òðåòþ â³ä ïî÷àò- êó áóêâó é ïðî÷èòàºø ³ì’ÿ òà ïð³çâèùå â³äîìîãî ãóìî- ðèñòà-áàéêàðÿ. 412 413 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ñóô³êñ -è÷í- óæèâàºìî ï³ñëÿ ä, ò, ç, ñ, ö, ÷, ø, æ, ð (ïðàâèëî äåâ’ÿòêè): ã³ð÷è÷íèé, åëåêòðè÷íèé. ϳñëÿ ³íøèõ ë³òåð óæèâàºìî -³÷í- (-¿÷í-): àðõåîëîã³÷íèé, ì³ô³÷íèé, ãå- ðî¿÷íèé, àðõà¿÷íèé. Ïîºäíàé ïðèêìåòíèêè ç ³ìåííèêàìè, óðàõîâóþ÷è ëåêñè÷- íå çíà÷åííÿ ïàðîí³ì³â. 1 економний А факультет 2 економічний Б чоловік 1 публічна А стаття 2 публіцистична Б людина 1 класна А музика 2 класична Б кімната 1 гіркий А колір 2 гірчичний Б огірок Çàì³íè ïîäàí³ ñëîâîñïîëó÷åííÿ ñèíîí³ì³÷íèìè, óðàõîâó- þ÷è ïðàâîïèñ ñóô³êñ³â -è÷í-, -³÷í-. Аналіз лексики; смак гірчиці; світло електрики; кабі- нет стоматолога; вчинок героя; гурток туристів; інстру- мент хірурга; корабель для космосу; розкопки археологів; карта з географії; посмішка з іронією; виступ з патріотиз- мом. ³çèò äèïëîìàò³â — äèïëîìàòè÷íèé â³çèò. Çðàçîê ÓÐÎÊ 76. Áóêâè å, î, è, ³ â ïðèêìåòíèêîâèõ ñóô³êñàõ -åâ- (-ºâ-), -îâ-, -è÷í-, -³÷í-, -èí-, -³í-
- 226. ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Ïèøåìî: -íí- -í- ó ïðèêìåòíèêàõ, óòâîðåíèõ â³ä ³ìåííèê³â ç îñíîâîþ íà -í-: ö³íà — ö³ííèé, òóìàí — òóìàííèé 1) ó ïðèêìåòíèêàõ ³ç ñóô³êñàìè -èí-, -àí- (-ÿí), -¿í-: ãðå÷êà — ãðå÷àíèé, ãëèíà — ãëèíÿíèé ó íàãîëîøåíèõ ñóô³êñàõ -åíí-, -àíí-, ÿê³ âêàçóþòü íà íàéâèùó ì³ðó îçíàêè: çäîðîâåííèé, íåçäîëàííèé, à òàêîæ ó ïðèêìåòíèêàõ ñâÿùåííèé, áîæåñòâåííèé, áëàæåííèé, áëàãîñëîâåííèé, îãíåííèé, ñïàñåííèé, îêàÿííèé 2) ó ñóô³êñàõ -åí-, -àí-, ÿê³ ÍÅ âêàçóþòü íà íàéâèùó ì³ðó îçíàêè: øàëåíèé, íàâ³æåíèé, æàäàíèé, äàíèé, íåæäàíèé, ñêàæåíèé, äîâãîæäàíèé Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ñóô³êñ -èí- âèêîðèñòîâóºìî äëÿ òâîðåííÿ ïðèñâ³é- íèõ ïðèêìåòíèê³â â³ä ³ìåííèê³â ç îñíîâîþ íà áóäü-ÿêèé ïðèãîëîñíèé, êð³ì é: Òàíÿ — Òàíèí, Îëÿ — Îëèí, áàáó- ñÿ — áàáóñèí, Ñîô³[éà] — Ñîô³[é³]í (Ñîô³¿í), çì³[éà] — çì³[é³]íèé (ç쳿íèé). ³ä ïîäàíèõ ³ìåííèê³â óòâîðè ïðèñâ³éí³ ïðèêìåòíèêè ³ç ñóô³êñàìè -èí-, -³í- (-¿í-). Óðàõîâóé ÷åðãóâàííÿ ïðèãî- ëîñíèõ. Христина, Христя, Христинка Марія, Марійка, Маруся Тетяна, Тетянка, Таня Ірина, Іринка, Іруся Ольга, Оля, Олька А Г Б Д В 414 ÓÐÎÊ 77. ÍÀÏÈÑÀÍÍß -Í- ÒÀ -ÍÍ- Ó ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊÀÕ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● писати -н- і -нн- у прикметниках. 226
- 227. 227 ³ä ïîäàíèõ ³ìåííèê³âóòâîðè ïðèêìåòíèêè çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â -í-, -³í- (-¿í-), -èí-, -àí- (-ÿí-). Ціна, орел, змій, кінь, качка, закон, дерево, бетон, го- дина, крига, осінь, соловей, день, глина, весна, голуб, зміна, вода, спина, океан. Âèáåðè ç ïîäàíèõ ñë³â ç îñíîâîþ íà í ò³, â³ä ÿêèõ ìîæíà óòâîðèòè ïðèêìåòíèêè çà äîïîìîãîþ ñóô³êñà -í-. Çàïè- øè óòâîðåí³ ïðèêìåòíèêè ç ïîäâîºííÿì ïðèãîëîñíèõ. Диван, закон, кавун, казан, Степан, барабан, салон, баран, ураган, стіна, волосина, ворона, година, царівна, калина, рослина, тварина, соломина. Ïîºäíàé ³ìåííèêè ç â³äïîâ³äíèìè ñóô³êñàìè é óòâîðè ïðè- êìåòíèêè. ϳäêðåñëè ïðèêìåòíèêè ç àïîñòðîôîì (¿õ º 3). Різдво соловей качка змія глина орел -ин- -їн- -ан-(-ян-) дерево олово гречка журавель бджола цегла ϳäãîòóé îãîëîøåííÿ ïðî ïðîäàæ áóäèíêó, âèêîðèñòîâóþ÷è ïîäàí³ ïðèêìåòíèêè. Здоровенний, численний, неска- занний, здійсненний, страшен- ний, неоціненний, нескінченний. Âèïèøè ïðèêìåòíèêè, ÿê³ ïèøåìî ç -íí-. Глиби..ий, літ..ій, солом’я..ий, кі..ий, знаме..ий, весня..ий, ра..ій, екра..ий, грачи..ий, водя..ий, погоди..ий, осі..ій, земля..ий, страше..ий, де..ий, довжелез..ий, сріб..ий, двер..ий, анте..ий, океа..ий, хліб..ий, скля..ий, росли..ий, оваль..ий. Ó âèïèñàíèõ ïðèêìåòíèêàõ ï³äêðåñëè äðóãó â³ä ïî÷àòêó áóêâó é ïðî÷èòàºø ³ì’ÿ òà ïð³çâèùå àâòîðà ðÿäê³â: «Ïî- ðàçêà — öå íàóêà. Æîäíà ïåðåìîãà òàê íå â÷èòü». 418 419 415 416 417 ÓÐÎÊ 77. Íàïèñàííÿ -í- òà -íí- ó ïðèêìåòíèêàõ
- 228. 228 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Ñêëàäí³ ïðèêìåòíèêè ïèøåìî: ÐÀÇÎÌ Ç ÄÅÔ²ÑÎÌ 1. ÿêùî ïðèêìåòíèê óòâîðåíî â³ä ñëîâîñïîëó÷åííÿ: ñõ³äí³ ñëîâ’ÿíè — ñõ³äíîñëîâ’ÿíñüêèé; êðèìñüê³ òàòàðè — êðèìñüêîòàòàðñüêèé ÿêùî ïðèêìåòíèê óòâîðåíî â³ä äâîõ íåçàëåæíèõ ñë³â: íàâ÷àëüíèé ³ íàóêîâèé — íàâ÷àëüíî-íàóêîâèé; ï³âí³÷íèé ³ çàõ³äíèé — ï³âí³÷íî-çàõ³äíèé 2. ç ÷àñòèíîþ -ãàðÿ÷èé: ÷åðâîíîãàðÿ÷èé, æîâòîãàðÿ÷èé â³äò³íêè êîëüîð³â ³ ñìàê³â: ÷åðâîíî-æîâòèé, ñâ³òëî- çåëåíèé, êèñëî-ñîëîäêèé 3. ñëîâà â³éñüêîâîçîáîâ’ÿçàíèé, â³éñüêîâîïîëîíåíèé, â³éñüêîâîñëóæáîâèé (öå ïðèêìåòíèêè, ÿê³ ñòàëè ³ìåííèêàìè) ïðèêìåòíèêè ç ïåðøîþ ÷àñòèíîþ â³éñüêîâî-, âîºííî-: â³éñüêîâî-ñïîðòèâíèé, âîºííî-ìîðñüêèé, â³éñüêîâî-³íæåíåðíèé. 4. ïðèêìåòíèêè ç ïðåô³êñàìè àâòî-, àâ³à-, àãðî-, àåðî-, àêâà-, àóä³-, á³î-, áîäè-, ãåî-, åêî- òîùî: àâòîìàã³ñòðàëüíèé, ãåîïîë³òè÷íèé ÿêùî ïåðøà ÷àñòèíà çàê³í÷óºòüñÿ íà -èêî, -³êî: ³ñòîðèêî-êóëüòóðíèé, õ³ì³êî-á³îëîã³÷íèé 5. ÿêùî ÷èñë³âíèê ó ñêëàä³ ïðèêìåòíèêà çàïèñàíî ñëîâàìè: ñ³ìíàäöÿòèð³÷íèé ÿêùî ÷èñë³âíèê ó ñêëàä³ ïðèêìåòíèêà çàïèñàíî öèôðîþ: 17-ð³÷íèé Çàóâàæ: ñëîâà õèòðîìóäðèé, çëîâîðîæèé, ãëóõîí³ìèé, ñë³ïîãëóõîí³ìèé ïèøåìî ðàçîì. ³ä ïîäàíèõ ôðàç óòâîðè ñëîâîñïîëó÷åííÿ ç³ ñêëàäåíè- ìè ïðèêìåòíèêàìè. 1. Готель з 5 зірками. 2. Будинок на 100 поверхів. 3. Ювілей на 20 років. 4. Видання на 15 томів. 5. Жінка віком 31 рік. 6. Шлях завдовжки 9 кілометрів. ÓÐÎÊÈ ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÑÊËÀÄÍÈÕ ÏÐÈÊÌÅÒÍÈʲ ÐÀÇÎÌ ² Ç ÄÅÔ²ÑÎÌ 78-79. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè íàâ÷èøñÿ ● правильно писати складні прикметники. Íîìåð íà 2 ì³ñöÿ — äâîì³ñíèé íîìåð, 2-ì³ñíèé íîìåð. Çðàçîê 420
- 229. Óòâîðè é çàïèøèäåñÿòü ñêëàäíèõ ïðèêìåòíèê³â íà ïî- çíà÷åííÿ â³äò³íê³â çåëåíîãî êîëüîðó òà ï’ÿòü ñêëàäíèõ ïðèêìåòíèê³â íà ïîçíà÷åííÿ ïðèñìàê³â ñîëîäêîãî ñìàêó. Ïîÿñíè, ÷îìó ïðèêìåòíèêè á³ëîñí³æíèé òà ñí³æíî-á³ëèé ïèøåìî ïî-ð³çíîìó. Çàïèøè ñõîæ³ ïðèêëàäè. Ïîºäíàé ÷àñòèíè, ùîá óòâîðèëèñÿ ñêëàäåí³ ïðèêìåòíè- êè. Ïîÿñíè ¿õí³é ïðàâîïèñ. 421 422 423 424 425 Темно Кисло Північно Водо Загально Жовто американський східний солодкий гарячий молочний синій освітній непроникний Îïèøè ñâîþ óëþáëåíó ïîðó ðîêó, âèêîðèñòîâóþ÷è ñêëà- äåí³ ïðèêìåòíèêè. Ïðî÷èòàé òåêñòè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. (1) Біло(хвостий) орел повільно кру- жляв над своїми закон..ими земля- ми вишукував земле(рийних) тва- ринок. (2) Він був спокійний бо його пташ..нята вже підросли крила їхні стали темно(коричневими). (3) Янтарно(окі) гостро(дзьобі) ор- лята впевнено наб..рали висоту на А 229 ÓÐÎÊÈ 78-79. Íàïèñàííÿ ñêëàäíèõ ïðèêìåòíèê³â ðàçîì ³ ç äåô³ñîì
- 230. ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ Çàâäàííÿ 1. Ðîçñîðòóéâèä³ëåí³ â òåêñò³ À ñëîâà çà îðôîãðàìàìè, çàïèñàâøè ¿õ ïðàâèëüíî: Ïðàâîïèñ ñêëàäíèõ ïðèêìåòíèê³â Íàïèñàííÿ -í- ³ -íí- ó ïðèêìåòíèêàõ Ïðàâîïèñ íåíàãîëîøåíèõ å/è 2. Ïîð³âíÿé ³ ïîÿñíè ïðàâîïèñ ïàð ñë³â: À ï³âí³÷íî(ñõ³äíèé) ï³âäåííîàìåðèêàíñüêèé Á îäíî(ãîðáèé) 3-ìåòðîâèé  òåìíî(êîðè÷íåâèé) âàæêîäîñòóïíèé 3. Ïðîàíàë³çóé íàïèñàííÿ ñë³â: ë³ñîñòåï — ë³ñîñòåïîâèé, ñóõîñò³é — ñóõî(ñò³éíèé). Çðîáè âèñíîâêè ïðî ¿õí³é ïðàâîïèñ. 4. Ïîÿñíè, ÿê³ ðîçä³ëîâ³ çíàêè ïðîïóùåíî â òåêñò³ À. 5. Ó ÿêîìó ç òåêñò³â á³ëüøå ôàêò³â ïðî îðë³â? Äîâåäè ñâîþ äóìêó. радість батькам. (4) В усій півден..ій та північно(схід- ній) окрузі вони контролювали кожен закапелок жов- то(червоного) степу. (5) Вел..чезний одно(горбий) в..рблюд повільно жував сухо(стійну) траву і з пере- сторогою поглядав угору на орлин..у зграйку. (1) Орли — група великих хижих пта- хів, що мешкають переважно в Євра- зії й Африці. (2) Деякі види можна зустріти на південноамериканських землях. (3) В Україні є вісім видів орлів, які живуть у степовій та лісо- степовій зонах. (4) Для гніздування обирають прибережні ліси, іноді це важкодоступна болотиста місцевість. (5) Гніздо будують на тривалий час, воно буває 3-метро- вим у довжину й півтораметровим у висоту. Б 230 5
- 231. 6. Çíàéäè öèòàòè,ÿê³ äîïîìàãàþòü äàòè â³äïîâ³ä³ íà òàê³ çàïèòàííÿ: À Ç ÿêîþ ìåòîþ îðåë êðóæëÿâ íàä ñâî¿ìè çåìëÿìè? (òåêñò À) Á ßêèìè áóëè îðëÿòà? (òåêñò À)  Äå ìåøêàþòü îðëè? (òåêñò Á) à Äå ãí³çäÿòüñÿ îðëè â Óêðà¿í³? (òåêñò Á) Ä ßê³ ãí³çäà áóäóþòü îðëè? (òåêñò Á) Çàïèøè ñêëàäí³ ïðèêìåòíèêè ó äâ³ êîëîíêè. Агресивно/стійкий, гумористично/сатиричний, струк- турно/системний, яйце/кладний, чотири/ногий, темно/ бордовий, англо/американський, агро/хімічний, обри- вально/накидальний, далеко/глядний, много/страж- дальний, зелено/синій, іншо/мовний, брудно/жовтий, аграрно/промисловий. Ðàçîì ²ç äåô³ñîì ϳäêðåñëè â ñëîâàõ äðóãó â³ä ïî÷àòêó áóêâó é ïðî÷èòàºø ³ì’ÿ òà ïð³çâèùå âèíàõ³äíèêà äðóêàðñüêî¿ ìàøèíêè. 426 ÓÐÎÊ 80. ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÍÅ Ç ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊÀÌÈ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ ● як писати прикметни- ки з часткою не. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò 231 ×àñòêó ÍÅ ç ïðèêìåòíèêàìè ïèøåìî: ÐÀÇÎÌ ÎÊÐÅÌÎ ÿêùî ïðèêìåòíèê íå âæèâàºìî áåç íå: íåäáàëèé (íåìຠñëîâà äáàëèé) ÿêùî º ïðîòèñòàâëåííÿ: íå õîëîäíèé, à ãàðÿ÷èé ÿêùî ìîæåìî çàì³íèòè ïðè- êìåòíèê ñèíîí³ìîì áåç íå: íåâåñåëèé = ñóìíèé, íåäàëåêèé = áëèçüêèé ÿêùî ïðèêìåòíèê º ïðèñóäêîì: ä³â÷èíà íå º âåñåëà, äîðîãà íå º äàëåêà ÓÐÎÊ 80. Íàïèñàííÿ íå ç ïðèêìåòíèêàìè
- 232. 232 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 Ïðî÷èòàé ïîðàäèðåñòîðàòîðêè ïàí³ Þçåôè (ìàìè À´- íåøêè). Ïåðåïèøè, ðîçêðèâàþ÷è äóæêè é ñòàâëÿ÷è ïðî- ïóùåí³ ðîçä³ëîâ³ çíàêè. (1) Друзі, пропоную вам кілька (не) складних порад для роботи в ресторані. (2) По-перше, пам’ятайте що (не)дба- ле ставлення до обов’язків завжди має (не)веселий фінал. (3) По-друге, вивчіть усі страви щоб могли дати (не)гайну відпо- відь на будь-яке (не)передбачуване питання. (4) По-третє, клієнти дуже не люблять (не) приязне ставлення до себе. (5) По-четверте, деякі (не)дешеві страви потрібно подавати (не)гарячими а холодними а деякі навпаки. (6) Але найважливіше це любити свою (не)просту роботу! Ïåðåáóäóé ïîäàí³ ðå÷åííÿ çà çðàçêîì. Ïîÿñíè ïðàâî- ïèñ ÷àñòêè íå ç ïðèêìåòíèêàìè. 1. Сьогодні недовгий день. 2. Христинка купила несвіжий хліб. 3. У мене є недорогі квитки. Äîáåðè äî ïîäàíèõ ïðèêìåòíèê³â ñèíîí³ì³÷í³ ç ïðåô³ê- ñîì íå-. Боязкий, далекий, дешевий, повільний, сумний, мерт- вий, добрий, привітний, ситий, легкий, мовчазний, ко- роткий, м’який, товстий, рідкий, широкий, світлий, теп- лий, рідний, низький. Çàïèøè ïîäàí³ ïðèêìåòíèêè ó äâ³ êîëîíêè. Ùî ¿õ îá’ºä- íóº? Ïðèäóìàé ³ñòîð³þ, ó ÿê³é âèêîðèñòàé ì³í³ìóì 5 ïðè- êìåòíèê³â. ²ç íåãàòèâíèì çàáàðâëåí- íÿì (â³äò³íêîì ó çíà÷åíí³) ²ç ïîçèòèâíèì çàáàðâëåííÿì Íàì ïðîâåëè íåö³êàâó åêñêóðñ³þ. Íàì ïðîâåëè íå ö³êàâó, à íóäíó åêñêóðñ³þ. Åêñêóðñ³ÿ äëÿ íàñ íå ö³êàâà. Çðàçîê 427 428 429 430
- 233. 233 Недбалий, неозорий, негативний,невмирущий, не- втомний, немічний, ненависний, негайний, невсипний, незабутній, незбагненний, нелюдимий, неодмінний, не- самовитий. Ñòâîðè é çàïèøè òåêñò «Ïîðòðåò íåóñï³øíîãî ²ãîðÿ», âèêîðèñòîâóþ÷è ïðèêìåòíèêè ç íå. Íàìàëþé ïîðòðåò õëîï÷èêà äî ñòâîðåíî¿ ³ñòîð³¿. Портрет успішного Ігоря (1) Ігор — щаслива людина. (2) Він проживає в просто- рому новому будинкові, має гарних друзів. (3) Ігор завж- ди отримує високі оцінки й навіть встигає заробляти гроші на дрібні витрати. (4) Він — спортивний хлопець. (5) Має велику бібліотеку. (6) Щоліта Ігор з родиною від- почиває на гарних курортах України. (7) Він — людина приємна й цікава. (8) Хлопець народився під щасливою зіркою. 431 Портрет неуспішного Ігоря (1) Ігор — нещаслива людина … ÓÐÎÊ 80. Íàïèñàííÿ íå ç ïðèêìåòíèêàìè
- 234. 234 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 Îïèøè çîáðàæåíóêóðòêó òðüîìà ðå÷åííÿìè, âèêîðèñòîâóþ÷è ÿê³ñí³, â³äíîñí³ òà ïðèñâ³éí³ ïðèêìåòíèêè. Ó ïåðøîìó ðå÷åíí³ âèêîðèñòàé ùîíàéìåíøå òðè ÿê³ñí³ ïðè- êìåòíèêè. Ó äðóãîìó — äâà â³äíîñí³ ïðè- êìåòíèêè. Ó òðåòüîìó — îäèí ïðèñâ³éíèé ïðèêìåòíèê. Äîáåðè äî ñëîâîñïîëó÷åíü ñèíîí³ì³÷í³ ïàðè ç ïðèêìåò- íèêàìè çà çðàçêîì. Äî ÿêî¿ ãðóïè çà çíà÷åííÿì íàëåæàòü óòâîðåí³ ïðèêìåòíèêè? Будинок у Парижі, перстень з алюмінію, розклад на щодень, регіон Карпат, келих із кришталю, фестиваль пісні. Ðîçãëÿíü ôîòîãðàô³¿. Îïèøè òâàðèí, âèêîðèñòîâóþ÷è ïðèêìåòíèêè ó ôîðì³ âèùîãî òà íàéâèùîãî ñòóïåí³â ïî- ð³âíÿííÿ. А Б ²äå¿ ïåäàãîã³â — ïåäàãîã³÷í³ ³äå¿. Çðàçîê 433 432 434 ÓÐÎÊ 81. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß çîáðàæåíó êóðòêó òðüîìà ïðèñâ³éí³ ïðèêìåòíèêè.
- 235. 235 ³äðåäàãóé ïîäàí³ ðå÷åííÿ. 1.Це мій самий улюблений серіал. 2. Я підшукую для себе більш якіснішу шампунь. 3. Зазвичай коти спритніші собак. 4. Вища нагорода для мене — це твоє визнання. 5. Хто тут самий красивий? 6. Шимпанзе більш витриваліша за орангутанга. Óòâîðè ïðèêìåòíèêè â³ä ïîäàíèõ ³ìåííèê³â, óðàõîâóþ÷è ÿâèùå ñïðîùåííÿ ãðóï ïðèãîëîñíèõ. Щастя, тиждень, область, честь, совість, благовіст, ка- пость, ненависть, перехрестя, проїзд, контраст, пестощі, хвастощі, форпост, агент, студент, турист, баласт, кістки, випуск. Óòâîðè é çàïèøè ïðèêìåòíèêè çà çðàçêîì. Ïîÿñíè ïðà- âîïèñ. Легка атлетика; південь і захід; 17 кілометрів; правий берег; червоний і жовтий; східні слов’яни; військовий і спортивний; 22 поверхи; сільське господарство; навчаль- ний і виховний. Çàïèøè ïðèêìåòíèêè â êîëîíêè â³äïîâ³äíî äî ïðàâèë. ²ç âèä³ëåíèìè ñëîâàìè óòâîðè ðå÷åííÿ, âèçíà÷ ñèíòàê- ñè÷íó ðîëü ïðèêìåòíèê³â. (Не)освічений; (не)далекий, а близький; (не)вгамов- ний; (не)озорий; (не)смішний; (не)осілий; (не)мічний; (не)нависний; (не)спокійний, а жвавий; (не)живий; (не)доладний; (не)ошатний; (не)однаковий; (не)стям- ний; (не)самовитий; (не)дорослий; (не)щадний; (не)поганий; (не)обережний; (не)гідний; (не)здоровий; (не)щасний; (не)гарний, а потворний; (не)стерпний. Íå âæèâàºìî áåç íå Ìîæåìî çàì³íèòè ñèíîí³ìîì áåç íå ª ïðîòèñòàâëåííÿ Çàãàëüíà îñâ³òà — çàãàëüíîîñâ³òí³é. Çðàçîê 435 436 437 438 ÓÐÎÊ 81. Ïðèêìåòíèê. Óçàãàëüíåííÿ
- 236. 236 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 ÓÐÎÊ 82.IJÀÃÍÎÑÒÈ×ÍÀ ÐÎÁÎÒÀ 4. Ïðèêìåòíèê Варіант 1 1. Ïðèêìåòíèê º â ðå÷åíí³ À Îäèí öâ³ò íå ðîáèòü â³íêà. Á Óäâîõ äîðîãà âåñåë³øà.  Çà âîð³òüìè äîëèíà, à â ò³é äîëèí³ êàëèíà. à Âåðåäà âåðåäóâàâ, âñ³ì ñïîêîþ íå äàâàâ. 2. ³ä óñ³õ ïðèêìåòíèê³â ìîæíà óòâîðèòè ñòóïåí³ ïîð³âíÿííÿ â ðÿäêó À áàäüîðèé, ÿáëó÷íèé, ìàëèé, ñòàðèé Á äîáðèé, íèçüêèé, ñîëîäêèé, ÿñêðàâèé  ñòð³ìêèé, ëèñÿ÷èé, ñð³áíèé, ìåòàëåâèé à êðóãëèé, áîëþ÷èé, äîáëåñíèé, ÷îëîâ³÷èé 3. Óñ³ ïðèêìåòíèêè ïèøåìî ç íí ó ðÿäêó À çàêî..èé, ïòàøè..èé, îñ³..³é, ðà..³é, çäîðîâå..èé Á ñî..èé, òåëåôî..èé, ì³ëüéî..èé, ãðå÷à..èé, ïîãîäè..èé  ìàøè..èé, ç쳿..èé, ñòðó..èé, ëèìî..èé, íåçäîëà..èé à ê³..èé, íàñò³..èé, îáìà..èé, ñòðàøå..èé, íåçä³éñíå..èé 4. Ïðàâèëüíî âèçíà÷åíî ð³ä, ÷èñëî, â³äì³íîê ïðèêìåòíèêà â ðÿäêó À ëåãêèì — ÷îëîâ³÷èé ð³ä, îäíèíà, îðóäíèé â³äì³íîê Á âèñîêîãî — ñåðåäí³é ð³ä, îäíèíà, äàâàëüíèé â³äì³íîê  ñèëüí³é — æ³íî÷èé ð³ä, ìíîæèíà, äàâàëüíèé â³äì³íîê à ìóæí³ìè — ìíîæèíà, ì³ñöåâèé â³äì³íîê 5. Ïðè òâîðåíí³ ïðèêìåòíèê³â çà äîïîìîãîþ ñóô³êñà -ñüê- â³ä- áóâàºòüñÿ ÷åðãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ â óñ³õ ñëîâàõ ðÿäêà À Ëüâ³â, ñòóäåíò, òîâàðèø, êîçàê Á òóðèñò, áàòüêî, àãåíò, Ïðàãà  Çàïîð³ææÿ, Ñèâàø, Ïàðèæ, òêà÷ à ñîëäàò, çàâîä, ãîðà, ïðåçèäåíò 6. Ïðàâèëüíî çàïèñàí³ âñ³ ïðèêìåòíèêè â ðÿäêó À Òàí³í, Íà䳿í, Ìàðóñèí, ìàòåðèí, ñâåêðóøèí, Ñîëî쳿í Á äîâãèì, äîáðèì, ìîãóòí³ì, øâèäêèì, îñ³íí³ì, áëèñêó÷èì  îâî÷åâèé, ñóðãó÷åâèé, ãðóøîâèé, ñóòòºâèé, ãàéêîâèé, ò³íüî- âèé à áðàòñüêèé, çàâîäñüêèé, ãàëèöüêèé, îäåñüêèé, ÷åñüêèé, ïðàæñüêèé 236
- 237. 237 Варіант 2 1. Ïðèêìåòíèêº â ðå÷åíí³ À Ãðàìîòí³é ëþäèí³ ³ â ë³ñ³ ñâ³òëî. Á Õòî ïðÿìî éäå, òîãî ïðîïóñêàþòü.  Ó÷åííÿ â ùàñò³ óêðàøàº, à â íåùàñò³ óò³øàº. à Íå áàæàé ñèíîâ³ áàãàòñòâà, à áàæàé ðîçóìó. 2. ³ä óñ³õ ïðèêìåòíèê³â ìîæíà óòâîðèòè ñòóïåí³ ïîð³âíÿííÿ â ðÿäêó À ùèðèé, ñîííèé, â³äâàæíèé, ìîëî÷íèé Á âèñîêèé, çåëåíèé, òèõèé, áàòüê³â  áàãàòèé, â³ðíèé, áîñèé, â³ðíèé à ñòðóíêèé, íîâèé, ÷îðíèé, ÿñêðàâèé 3. Óñ³ ïðèêìåòíèêè ïèøåìî ç íí â ðÿäêó À ìíîæè..èé, îðëè..èé, áåòî..èé, äåðåâ’ÿ..èé, ñïè..èé Á íåïðèìèðå..èé, âîäÿ..èé, çíàìå..èé, ñîëîâ’¿..èé, ðîñëè..èé  îñ³..³é, îêåà..èé, àíòå..èé, ùîäå..èé, ê³..èé à ãëèáè..èé, áàæà..èé, áóêâå..èé, áîæåñòâå..èé, æàä³á..èé 4. Ïðàâèëüíî âèçíà÷åíî ð³ä, ÷èñëî, â³äì³íîê ïðèêìåòíèêà â ðÿäêó À ìóäðî¿ — æ³íî÷èé ð³ä, ìíîæèíà, ðîäîâèé â³äì³íîê Á ï³äçåìíèì — ìíîæèíà, äàâàëüíèé â³äì³íîê  ó(íà) ñõ³äíîìó — ñåðåäí³é ð³ä, çíàõ³äíèé â³äì³íîê à êàâêàçüêîãî — ÷îëîâ³÷èé ð³ä, îäíèíà, îðóäíèé â³äì³íîê 5. ×åðãóâàííÿ ïðèãîëîñíèõ ïðè òâîðåíí³ âèùîãî ñòóïåíÿ ïî- ð³âíÿííÿ ïðèêìåòíèê³â â³äáóâàºòüñÿ â óñ³õ ñëîâàõ ðÿäêà À äîðîãèé, âàæêèé, áëèçüêèé, âèñîêèé Á ñîëîäêèé, ãîëîñíèé, âàæëèâèé, ìîëîäèé  ïîãàíèé, äîáðèé, ìàëèé, âàæëèâèé à ñòðàøíèé, íàä³éíèé, ãåí³àëüíèé, ñòðóíêèé 6. Ïðàâèëüíî âèçíà÷åíî, ÿêèì ÷ëåíîì ðå÷åííÿ âèñòóïຠïðè- êìåòíèê, ó âàð³àíò³ À Ïðèáóëüö³ ñ³ëè á³ëÿ ñòàðîãî — ï³äìåò Á Ïîëóì’ÿíå ëèñòÿ ñèïëå æîâòåíü — äîäàòîê  Ñåðåäóëüøèé ó ïëå÷³ âèïèõຠ— îçíà÷åííÿ à Ñâ³ò òóò áóâ âåñåëèé òà áåçæóðíèé — ïðèñóäîê 237 1 âàð³àíò 2 âàð³àíò ÓÐÎÊ 82. ijàãíîñòè÷íà ðîáîòà 4
- 238. 238 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 5 238 Ïðî÷èòàé òåêñò.Âèêîíàé çàâäàííÿ. ПРАВИЛА ОНЛАЙН-СПІЛКУВАННЯ У сучасному світі онлайн-спілкування стало основним способом комунікації між людьми. Саме тому важливо дотримуватися основ онлайн-етикету. 1. Не зловживайте великими літерами та знаками оклику. Деякі знаки потрібні для того, щоб нада- ти словам певного емоційного забарвлення, проте зловживання ними може дратувати. Занадто багато знаків оклику та слова, які написані великими літе- рами, можуть створити враження крику. 2. Не спамте. Намагайтеся чітко та лаконічно форму- лювати свої думки одним повідомленням. Не варто писати безліч повідомлень-фраз — це може драту- вати. 3. Голосові повідомлення — не завжди доречно. Го- лосові повідомлення — гідна альтернатива тексто- вим, адже це набагато швидше та простіше. Проте не завжди доцільно. Потрібно поважати свого спів- бесідника та спершу запитати, чи буде йому зручно слухати ваше повідомлення. 4. Не оприлюднюйте особисту інформацію та приват- не листування. Не публікуйте у вільному доступі приватне листування без дозволу співбесідника. Навіть якщо вам здається, що йдеться про загальні деталі чи дані. Кожен з нас має право на особисту дум- ку, і її варто поважати. Äæåðåëî: https://ranok.ictv.ua ÓÐÎÊ 83. ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 14. Îñîáëèâîñò³ îíëàéí-ñï³ëêóâàííÿ 439
- 239. 239 Çàâäàííÿ 1. Âèïèøè 4îñíîâí³ ïðàâèëà îíëàéí-ñï³ëêóâàííÿ, ïðî ÿê³ éäåòüñÿ â òåêñò³. 2. Äîïîâíè öåé ñïèñîê äâîìà âëàñíèìè ïðàâèëàìè. 3. ßêå ç íàâåäåíèõ ïðàâèë òè ïîðóøóâàâ / ïîðóøóâàëà? 4. ßêå ç ïðàâèë òè í³êîëè íå ïîðóøóâàâ / ïîðóøóâàëà? 5. ßêå ç ïðàâèë, íà òâîþ äóìêó, ìîæíà ïîðóøèòè çà ïåâ- íèõ óìîâ? Ïîÿñíè ñâîþ â³äïîâ³äü. 6. Ïîïðàöþé ó ïàð³ ç îäíîêëàñíèêîì / îäíîêëàñíèöåþ: äî êîæíîãî ç ÷îòèðüîõ ïðàâèë äîáåðè ïðèêëàäè éîãî ïîðóøåííÿ òà äîòðèìàííÿ. Îôîðì ¿õ ÿê êîëàæ / ïëàêàò / ïðåçåíòàö³þ òîùî. Ïðîàíàë³çóé ïîäàí³ óðèâêè ç ä³àëîã³â â îíëàéí-÷àòàõ. ßê³ ïðàâèëà ñï³ëêóâàííÿ â íèõ ïî- ðóøåíî? Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. — ТИ ДЕ?!?!? — СКІЛЬКИ МОЖ- НА ЧЕКАТИ????? ЗАПІЗНЮЄМОСЯ! — Я вже біжу, дві хвилинки. — Олю! — Ти де? — Я хочу спитати про домашку. — Агов! — Чому не від- повідаєш? — Ти вже роби- ла? — Чи почекати тебе з тренування? 440 441 Ñòâîðè é çàïèøè ä³àëîã â îíëàéí-÷àò³ ì³æ äâîìà ó÷àñ- íèêàìè, äîòðèìóþ÷èñü óñ³õ ïðàâèë îíëàéí-ñï³ëêóâàííÿ. Ïðî÷èòàé ä³àëîã ó ïàðàõ. Îö³íè òåêñò îäíîêëàñíèêà / îäíîêëàñíèö³ íà äîòðèìàííÿ ïðàâèë îíëàéí-ñï³ëêóâàííÿ. А Б Марійка та Оксана обговорюють участь у змаганнях з гімнастики. Оксана та Олексій домовляються про спільне виконання проєкту з історії. Андрій та Олег вирішують, що подарувати однокласниці на день народження. 1 3 2 ÓÐÎÊ 83. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 14
- 240. 240 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Ïðî÷èòàé òåêñò.Âèêîíàé çàâäàííÿ. Автомобільна статистика, у яку важко повірити 5 1 літр кави у 8 разів дорожчий, ніж 1 літр бензину; 5 автокомпанія «Феррарі» виготовляє в середньому чотирнадцять автомобілів на день; 5 найдорожчий легковий автомобіль коштує 8 мільйо- нів 700 тисяч доларів; 5 найбільший у світі автомобільний затор був зав- довжки 200 кілометрів, він утворився 1980 року у Франції; 5 найшвидший автомобіль у світі на сьогодні розганя- ється до 434 кілометрів за годину. Çàâäàííÿ 1. Ùî îçíà÷àþòü óæèò³ â òåêñò³ ÷èñë³âíèêè? 200 – 434 – 8 – 1980 – 14 – 2. Ñê³ëüêè â òåêñò³ ÷èñë³âíèê³â, íàïèñàíèõ ñëîâàìè? À öèôðàìè? 3. Çàïèøè ÷èñë³âíèêè, ïîäàí³ öèôðàìè, ñëîâàìè. ÓÐÎÊ 84. ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ ÏÐÎ ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ïðèãàäàºø, ùî òàêå ● числівник. ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 442
- 241. 241 4. ßê³ ÷èñë³âíèêèâ òåêñò³ ïîâòîðåíî äâ³÷³? 5. Ïîÿñíè ïðàâîïèñ ñë³â àâòîêîìïàí³ÿ «Ôåððàð³». 6. Çíàéäè â òåêñò³ ñòóïåí³ ïîð³âíÿííÿ ïðèêìåòíèê³â é îö³íè, ÷è ïðàâèëüíèìè º ö³ êîíñòðóêö³¿. Ïîðàõóé îá’ºêòè àáî îñ³á íà ñâ³òëèí³ é çàïèøè ïðî öå ðå÷åííÿ çà çðàçêîì. Îáåðè äëÿ äîñë³äæåííÿ îäíå ³ç çàïðîïîíîâàíèõ ì³ñöü: êàá³íåò, ê³ìíàòó, ìàãàçèí, êíèãàðíþ, êàâ’ÿðíþ, ìóçåé. Çàïèøè ÷èñë³âíèêè, ÿê³ âäàëîñÿ çíàéòè â öüîìó ïðîñòî- ð³. Çðîáè âèñíîâîê ïðî òå, íàâ³ùî ïîòð³áí³ ÷èñë³âíèêè. Ïîð³âíÿé ñëîâà. Çðîáè âèñíîâîê ïðî òå, ÿê â³äð³çíèòè ÷èñë³âíèêè â³ä ³íøèõ ÷àñòèí ìîâè. ²ìåííèê Ïðèêìåòíèê ijºñëîâî Ïðèñë³âíèê ×èñë³âíèê äâ³éêà äâîïîâåðõîâèé ïîäâî¿òè óäðóãå äâà Âèïèøè ùîíàéìåíøå 10 ÷èñë³âíèê³â, ÿê³ º â õìàðàõ ñë³â (äèâ. ñ. 242). Çàïèøè ðå÷åííÿ ïðî ñâî¿ àñîö³àö³¿ ç òðüîìà ÷èñë³âíèêàìè íà âèá³ð çà ïîäàíèì çðàçêîì. Ó ìàøèí³ ñèäÿòü äâîº ëþäåé. Çðàçîê Íîìåð êàá³íåòó (255), ÷åê (ñóìà — 134 ãðí) òîùî. Çðàçîê 443 444 445 446 ÓÐÎÊ 84. Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî ïðî ÷èñë³âíèê
- 242. ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Òðè – Ìîºìó ïàïóç³ òðè ðîêè. Çðàçîê ÓÐÎÊ 85. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ ßÊ ×ÀÑÒÈÍÀ ÌÎÂÈ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ïðèãàäàºø, ùî òàêå ● кількісні числівники; ● порядкові числівники. ×èñë³âíèê — öå ñàìîñò³éíà ÷àñòèíà ìîâè, ÿêà îçíà÷ຠê³ëüê³ñòü àáî ïîðÿäîê îá’ºêò³â ï³ä ÷àñ ë³÷áè. ×èñë³âíèêè, ÿê³ îçíà÷àþòü ê³ëüê³ñòü, íàçèâàþòü ê³ëü- ê³ñíèìè, âîíè â³äïîâ³äàþòü íà çàïèòàííÿ ñê³ëüêè?: ñ³ì, äâàäöÿòü äâà, îäíà äðóãà. ×èñë³âíèêè, ÿê³ îçíà÷àþòü ïîðÿäîê, íàçèâàþòü ïî- ðÿäêîâèìè, âîíè â³äïîâ³äàþòü íà çàïèòàííÿ êîòðèé? êîòðà? êîòðå? êîòð³?: ñüîìèé, ñüîìà, ñüîìå. ×èñë³âíèêè ìîæóòü áóòè ð³çíèìè ÷ëåíàìè ðå÷åííÿ (íàé÷àñò³øå ìè íå ðîçä³ëÿºìî ¿õ ç ³ìåííèêîì): 1) ï³äìåòîì ³ ïðèñóäêîì: Äâà ³ äâຠ— ÷îòèðè; Äâîº äðóç³â ñèäÿòü ó êàôå. 2) îçíà÷åííÿì: Ïîäàé ìåí³ òðåòþ êíèæêóêîòðó? . 3) äîäàòêîì: ß ôîòîãðàôóþêîãî? ùî? äâîõ êîò³â. 242
- 243. Ïåðåïèøè, ïîñòàâ ïîðÿäç êîæíèì ñëîâîì çàïèòàííÿ, íà ÿêå âîíî â³äïîâ³äàº, âèçíà÷ ÷àñòèíó ìîâè. Одиниця, одноосібний, перший, один, двійка, по-дру- ге, два, третій, потроїти, трьох, натроє, десятина, подеся- терити, десятиповерховий. Ïðî÷èòàé ñòàòòþ àðõåîëîãà Ëåî (òàòà À´íåø- êè) ïðî íàéâ³äîì³øó çíàõ³äêó â Êèòà¿. Âèïèøè âñ³ ÷èñë³âíèêè é ðîçïîä³ëè ó äâ³ êîëîíêè. Âè- êîíàé çàâäàííÿ. ʳëüê³ñí³ Ïîðÿäêîâ³ Підземна армія (1) Одним із чудес світу археологи вважають кам’яну ар- мію першого китайського імператора, який зайняв трон у двісті сорок шостому році до нашої ери. (2) Спочатку ар- хеологи знайшли десять стін, що розділяли одинадцять коридорів. (3) У кожному були сотні фігур озброєних воїнів, а в шести приміщен- нях стояли четвірками глиняні коні. (4) Згодом розкопали ще два коридори з кавалерією та лучниками. (5) Давні легенди стверджують, що сімсот тисяч робітників працювали над створенням найбільшої кам’яної армії світу. Çàâäàííÿ 1. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ ñë³â êàâàëåð³ÿ, ëó÷íèêè. Äî ÿêî¿ ëåêñèêè âîíè íàëåæàòü? 2. ×îìó äåÿê³ ñëîâà, ÿê³ ìàþòü ÷èñëîâå çíà÷åííÿ, íå íà- ëåæàòü äî ÷èñë³âíèê³â? 3. ßêå ðå÷åííÿ íàéêðàùå ³ëþñòðóº ïîäàíå ôîòî? Íàâåäè öèòàòó é ïîÿñíè ñâîþ äóìêó. 4. Ïðî ÿê³ ùå çíàõ³äêè àðõåîëîã³â òîá³ â³äîìî? 5. Îáåðè îäíå ç ÷óäåñ ñâ³òó é íàïèøè 5 ðå÷åíü ïðî íüî- ãî, âèêîðèñòîâóþ÷è ÷èñë³âíèêè. Òð³éêà — õòî? ùî? — ³ìåííèê. Çðàçîê 447 448 ÓÐÎÊ 85. Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî ïðî ÷èñë³âíèê 243
- 244. 244 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Ïåðåôðàçóé âèñëîâèòàê, ùîá ó íèõ ç’ÿâèëèñÿ ÷èñë³âíè- êè. Çàïèøè ðå÷åííÿ ó âèãëÿä³ ïðÿìî¿ ìîâè. Ùî îá’ºäíóº âèñëîâè? А Б Дружба подвоює радощі й скорочує навпіл горе. Френсіс Бекон Працювати, займаючись улюбле- ною справою, — подвійна насоло- да, а працювати разом з друзя- ми — потрійна. Генрі Форд ³ä ïîäàíèõ ³ìåííèê³â, ïðèêìåòíèê³â, ïðèñë³âíèê³â òà 䳺- ñë³â óòâîðè ñëîâîñïîëó÷åííÿ ç ÷èñë³âíèêîì çà çðàçêîì. Тисячоліття, дванадцятка, двійня, чотирикутник, пів- торарічний, шістнадцятиденний, двадцятитомний, се- мижильний, утретє, начетверо, потроїти, четвертувати. Óñòàâ ÷èñë³âíèê ñ³ì ó ïîäàí³ ôðàçåîëîã³çìè. Ïîÿñíè ¿õíº çíà÷åííÿ. 1. Бути на ... небі. 2. ... одного не ждуть. 3. Пам’ятає до ... віників. 4. Тримають за ... замками. 5. Працювати до ... поту. 6. У ... няньок дитина без носа. 7. Один день блис- не, а ... днів кисне. Ïåðåïèøè é ï³äêðåñëè ÷èñë³âíèêè ÿê ÷ëåíè ðå÷åííÿ (ïàì’ÿòàé, ùî ÷èñë³âíèê âèñòóïຠ÷ëåíîì ðå÷åííÿ ó ñïî- ëó÷åíí³ ç ³íøèìè ÷àñòèíàìè ìîâè). ³äãàäàé çàãàäêè. 1. Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться. 2. Один ллє, другий п’є, третій підростає. 3. Батько ти- сячі синів має, кожному мисочку справляє. 4. Шкір має сім, а сльози пускає всім. 5. Одного батька й однієї матері дитина, а нікому з них не син. 6. Зранку ходить на чоти- рьох, удень на двох, увечері на трьох (Нар. тв.). 449 450 451 452 Ñåìèäåííèé — ñ³ì äí³â. Ïîäâî¿òè — ïîìíîæèòè íà äâà. Çðàçîê Äîâ³äêà. Áèöÿóë; íàäþèë; ðèãåáå; ÷àêîä; áóä ³ ëóäî³æ; äùî, ìÿçåë ³ ðàâàò.
- 245. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Íàçâ’ÿçêó åêñïåðò ÓÐÎÊ 86. ʲËÜʲÑͲ (âëàñíå ê³ëüê³ñí³, äðîáîâ³, çá³ðí³) É ÏÎÐßÄÊβ ×ÈÑ˲ÂÍÈÊÈ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● кількісні числівники; ● власне кількісні чис- лівники; ● збірні числівники; ● неозначено-кількісні числівники; ● дробові числівники; ● порядкові числівники; ● прості числівники; ● складні числівники; ● складені числівники. Ðîçðÿäè ÷èñë³âíèê³â çà çíà÷åííÿì ʳëüê³ñí³ (ñê³ëüêè?) Ïîðÿäêîâ³ (êîòðèé?): ïåðøèé, òðåò³é íåîçíà÷å- íî-ê³ëüê³ñí³: áàãàòî, ê³ëüêà, ê³ëüêàñîò âëàñíå ê³ëüê³ñí³: ï’ÿòü, ñòî äâà äðîáîâ³: îäíà òðåòÿ, ï³âòîðà çá³ðí³: äâîº, äâ³éêî, ÷åòâåðî, äåñÿòåðî Ïðîàíàë³çóé ñõåìó ç êîìåíòàðÿ åêñïåðòà. Çàïèøè ³íôîðìàö³þ ïðî êîæåí ³ç ðîçðÿä³â çà çðàçêîì, äîïîâíþ- þ÷è âëàñíèìè ïðèêëàäàìè. Óòâîðè çà ïîäàíèì çðàçêîì â³ä âëàñíå ê³ëüê³ñíèõ çá³ðí³, äðîáîâ³ é ïîðÿäêîâ³ ÷èñë³âíèêè. Чотири, сім, десять, вісімнадцять, двадцять, тридцять. Äðîáîâ³ ÷èñë³âíèêè — öå ãðóïà ê³ëüê³ñíèõ ÷èñë³âíèê³â. Íàïðèêëàä, îäíà äðóãà, äâ³ òðåò³õ òîùî. Çðàçîê Òðè — òðîº — îäíà òðåòÿ — òðåò³é. Çðàçîê 453 454 Çá³ðí³ ÷èñë³âíèêè óòâîðþºìî ëèøå â³ä ÷èñë³âíèê³â 2–30, ÿê ïðàâèëî, çà äîïîìîãîþ ñóô³êñà -åð-: ÷åòâåðî, ï’ÿòåðî, øåñòåðî, ñåìåðî, âîñüìåðî, äâàäöÿòåðî, êð³ì äâîº, òðîº, îáèäâà. Òàêîæ óêðà¿íñüêà ìîâà çáåðåãëà äàâ- í³ ôîðìè: äâ³éêî, òð³éêî, ÷åòâ³ðêî, ï’ÿò³ðêî. 245 ÓÐÎÊ 86. ʳëüê³ñí³ é ïîðÿäêîâ³ ÷èñë³âíèêè
- 246. 246 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ íàçâàìè ³ñòîò ÷îëîâ³÷îãîðîäó: òðîº ñòóäåíò³â, ï’ÿòåðî õëîïö³â; ³ìåííèêàìè, ÿê³ ìàþòü ëèøå ôîðìó ìíîæèíè: äâîº îêóëÿð³â, òðîº øòàí³â; íàçâàìè ìàëèõ çà â³êîì òâàðèí: òðîº êîøåíÿò, äâîº êîçåíÿò. ëèøå ôîðìó ìíîæèíè: Çá³ðí³ ÷èñë³âíèêè ïîºäíóºìî ëèøå ç Çàïèøè ïîäàí³ ÷èñë³âíèêè ñëîâàìè é ðîçïîä³ëè ¿õ ó òðè êîëîíêè. Óòâîðè â³ä âëàñíå ê³ëüê³ñíèõ (äå öå ìîæëèâî) çá³ðí³ ÷èñë³âíèêè. Âëàñíå ê³ëüê³ñí³ Ê³ëüê³ñí³ äðîáîâ³ Ïîðÿäêîâ³ 8; 12-й; 310; 5/7; 100-й; 1/3; 1.5; 16-й; 1000. Ïîºäíàé çá³ðí³ ÷èñë³âíèêè ç ïîòð³áíèìè ³ìåííèêàìè òà çà- ïèøè. Ïîÿñíè îñîáëèâîñò³ âæèâàííÿ çá³ðíèõ ÷èñë³âíèê³â. двоє штани/сорочки троє кроленята/кролиці четверо учениці/учні п’ятеро автомобілі/водії шестеро вікна/замки семеро русалки/гноми Âèçíà÷ ðå÷åííÿ, ÿê³ ïîòðåáóþòü ðåäàãóâàííÿ. Ïåðåïè- øè, âèïðàâëÿþ÷è ïîìèëêè. 1. У фінал змагань вийшло двоє команд. 2. Матч судили аж четверо арбітрів. 3. За гру троє гравців отримали жов- ту картку. 4. Десятеро кутових виконала одна команда, і восьмеро — друга. 5. Двоє результативних подач привели до перемоги. 6. Зрештою, двоє пенальті вирішили хід гри. Ïðèäóìàé ³ çàïèøè ðå÷åííÿ ç ÷èñë³âíèêàìè òðè, òðîº, òð³éêî. 455 456 457 458 6
- 247. 247 459 460 Çà áóäîâîþ ÷èñë³âíèêèïîä³ëÿþòü íà ïðîñò³ ñêëàäí³ ñêëàäåí³ ñêëàäàþòüñÿ ç îäíîãî ñëîâà: òðè, â³ñ³ì ñêëàäàþòüñÿ ç îäíîãî ñëîâà ç äâîìà êîðåíÿìè: ø³ñòñîò, â³ñ³ìäåñÿò ñêëàäàþòüñÿ ç äâîõ ñë³â: äåâ’ÿíîñòî ï’ÿòü, ñîðîê ïåðøèé Ïðî÷èòàé âèñòóï åòíîãðàôà Äìèòðà (òàòà Áîæåíè). Âè- ïèøè ç òåêñòó ê³ëüê³ñí³ ÷èñë³âíèêè é ðîçïîä³ëè ¿õ ó òðè êîëîíêè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Ïðîñò³ Ñêëàäí³ Ñêëàäåí³ (1) Формування українських народних ремесел тривало тисячі років. (2) Я по- чав би, мабуть, з трипільської культури, поширеної на території сучасної України п’ять–шість тисяч років тому. (3) Цікаво, що де- які трипільські поселення займали площу до чо- тирьохсот гектарів. (4) На такій території було розміщено колами від шестисот до дев’ятисот дво- поверхових поселень. (5) Глинобитні будівлі такої конструкції навіть дожили до двадцять першого століття. Çàâäàííÿ 1. Ç’ÿñóé çíà÷åííÿ âèä³ëåíèõ ñë³â. 2. Ùî òàêå òðèï³ëüñüêà êóëüòóðà? Çàïèøè ñâîþ â³äïîâ³äü ç 2–3 ðå÷åíü, âèêîðèñòîâóþ÷è ³íôîðìàö³þ ç òåêñòó òà ³íø³ äîâ³äêîâ³ äæåðåëà. 3. Ïîÿñíè íàïèñàííÿ ñë³â ôîðìóâàííÿ, äâîïîâåðõîâèé. 4. Äîáåðè ³ëþñòðàö³þ, ÿêîþ áóëî á äîðå÷íî äîïîâíèòè òåêñò. Ïîÿñíè ñâ³é âèá³ð. Çà ïîäàíèì çðàçêîì çàïîâíè òàáëèöþ ïîõ³äíèõ ñë³â â³ä ÷èñë³âíèêà òðè. âëàñíå- ê³ëüê³ñí³ çá³ðí³ äðîáîâ³ ïîðÿäêîâ³ ïðîñò³ äâà äâîº --- äðóãèé ñêëàäí³ äâàíàäöÿòü äâàíàäöÿòåðî --- äâàíàäöÿòèé ñêëàäåí³ äâ³ñò³ äâà --- äâ³ ï’ÿòèõ äâ³ñò³ äðóãèé Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ÓÐÎÊ 86. ʳëüê³ñí³ é ïîðÿäêîâ³ ÷èñë³âíèêè
- 248. 248 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Âèçíà÷ çàéâåñëîâî â êîæíîìó íàáîð³. Ñâ³é âèá³ð ïîÿñíè. 1. Двоє, обидва, двічі. 2. Троє, трійка, трійко. 3. Сто п’ятий, столітній, шестисотий. 4. Півтора, четверо, двійко. 5. Кілька, безліч, багато. 461 462 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ʳëüê³ñí³ ÷èñë³âíèêè (êð³ì îäèí ³ äâà) çì³íþþòüñÿ ëèøå çà â³äì³íêàìè: òðè — òðüîõ, òðüîì, òðüîìà òîùî. ×èñë³âíèê îäèí çì³íþºòüñÿ çà ðîäàìè, ÷èñëàìè é â³ä- ì³íêàìè: Îäíèíà Ìíîæèíà ÷. ð. æ. ð. ñ. ð. Í. îäèí îäíà îäíå, îäíî îäí³ Ð. îäíîãî îäí³º¿, îäíî¿ îäíîãî îäíèõ Ä. îäíîìó îäí³é îäíîìó îäíèì Çí. îäèí, îäíîãî îäíó îäíå, îäíî îäí³, îäíèõ Îð. îäíèì îäí³ºþ, îäíîþ îäíèì îäíèìè Ì. íà îäíîìó, íà îäí³ì íà îäí³é íà îäíîìó, îäí³ì íà îäíèõ Çâåðíè óâàãó, ùî ÷èñë³âíèêè äâà, ï³âòîðà, îáèäâà ìàþòü òàêîæ ôîðìó æ³íî÷îãî ðîäó: äâ³, ï³âòîðè, îáèäâ³. Âèçíà÷, ó ÿêîìó â³äì³íêó âæèòî ÷èñë³âíèê îäèí ó êîæíî- ìó ç ðå÷åíü. 1. Щоб приготувати омлет, треба взяти одне яйце, одну невелику склянку молока й одну чайну ложку олії. 2. Я хочу навчитися керувати лише одним пристро- єм — космічним кораблем. 3. Одного кілограма буде досить. 4. Кіт спить на одному простирадлі, а собака — аж на двох одразу! ÓÐÎÊ 87. ²Ä̲ÍÞÂÀÍÍß ×ÈÑ˲ÂÍÈʲ (îäèíèö³) Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê ● відмінювати числів- ники на позначення одиниць.
- 249. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Óñòàâ÷èñë³âíèê îäèí (îäíà, îäíå) ó ðå÷åííÿ, óçãîäèâ- øè éîãî ó â³äì³íêîâ³. 1. За битого двох небитих дають. 2. Розумного пошли — слово скажи, дурному три сло- ва скажи — і сам за ним піди. 3. голові дві шапки ні до чого. 4. Мати рукою б’є, а другою гладить. 5. Як беруть — сто коней дають, а візьмуть — і не побачиш. 6. З ягоди немає вигоди. 7. У цигана дві шкури: оддасть, ще зостанеться. 8. Сила злого — два на . 9. Не бігай з ротом на два обіди. 10. В вухо влетіло, у друге вилетіло. 11. З вола двох шкур не деруть (Нар. тв.). 463 ϳä ÷àñ â³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â çâåðíè óâàãó íà çàïè- òàííÿ: éîãî çàê³í÷åííÿ áóäå äëÿ òåáå ï³äêàçêîþ (ñê³ëüêîõ? äâîõ, òðüîõ; ñê³ëüêîì? äâîì, òðüîì). ×èñë³âíèêè äâà-÷îòèðè, îáèäâà, ê³ëüêà, áàãàòî òà çá³ðí³ ÷èñë³âíèêè äâîº, òðîº, ÷åòâåðî, ï’ÿòåðî òîùî â³äì³íþºìî òàê: Í. ñê³ëüêè? äâà / äâ³, äâîº îáèäâà òðè ÷îòèðè Ð. ñê³ëüêîõ? äâîõ îáîõ òðüîõ ÷îòèðüîõ Ä. ñê³ëüêîì? äâîì îáîì òðüîì ÷îòèðüîì Çí. ñê³ëüêîõ? äâà / äâ³, äâîõ, äâîº îáèäâà, îáîõ òðè, òðüîõ ÷îòèðè, ÷îòèðüîõ Îð. ñê³ëüêîìà? äâîìà îáîìà òðüîìà ÷îòèðìà Ì. íà ñê³ëüêîõ? íà äâîõ íà îáîõ íà òðüîõ íà ÷îòèðüîõ ³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â ï’ÿòü-äåâ’ÿòü Í. ñê³ëüêè? ï’ÿòü ø³ñòü ñ³ì â³ñ³ì äåâ’ÿòü Ð. ñê³ëüêîõ? ï’ÿòè, ï’ÿòüîõ øåñòè, ø³ñòüîõ ñåìè, ñ³ìîõ âîñüìè, â³ñüìîõ äåâ’ÿòè, äåâ’ÿòüîõ Ä. ñê³ëüêîì? ï’ÿòè, ï’ÿòüîì øåñòè, ø³ñòüîì ñåìè, ñ³ìîì âîñüìè, â³ñüìîì äåâ’ÿòè, äåâ’ÿòüîì Çí. ñê³ëüêîõ? ï’ÿòü, ï’ÿòüîõ ø³ñòü, ø³ñòüîõ ñ³ì, ñ³ìîõ â³ñ³ì, â³ñüìîõ äåâ’ÿòü, äåâ’ÿòüîõ Îð. ñê³ëüêîìà? ï’ÿòüìà, ï’ÿòüîìà ø³ñòüìà, ø³ñòüîìà ñüîìà, ñ³ìîìà â³ñüìà, â³ñüìîìà äåâ’ÿòüìà, äåâ’ÿòüîìà Ì. íà ñê³ëüêîõ? íà ï’ÿòè, íà ï’ÿòüîõ íà øåñòè, íà ø³ñòüîõ íà ñåìè, íà ñ³ìîõ íà âîñüìè, íà â³ñüìîõ íà äåâ’ÿòè, íà äåâ’ÿòüîõ 249 ÓÐÎÊ 87. ³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â
- 250. 250 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Ïðîàíàë³çóé òàáëèö³â³äì³íþâàííÿ îäèíèöü ³ äàé â³äïî- â³ä³ íà çàïèòàííÿ. 1. У яких трьох відмінках числівники можуть мати за- кінчення -ох? 2. У яких трьох відмінках ті самі числівники можуть мати закінчення -и? 3. Який відмінок відрізняється своїми закінченнями від усіх інших? 4. Як відрізнити родовий і місцевий відмінки числів- ників? 5. Чи правда, що числівник сім має форми сьома, сі- мома в орудному відмінку? 6. Чи правда, що числівник вісім має форми восьма, восьмома в орудному відмінку? ßê ïðàâèëüíî? Ïîÿñíè. А Андрій потоваришував із сьома однокласниками. Б Андрій потоваришував із сіми однокласниками. В Андрій потоваришував із сімома однокласниками. Ïðî÷èòàé òåêñòè, íàïèñàí³ íà ó÷í³âñüêèõ øïàðãàëêàõ. Ïîÿñíè, ùî âîíè îçíà÷àþòü. Тьма і Тьома — це О! А скількох? — ох! скільком? — ом! В -и, -и, -и, = Р., Д., М. Б Ïðîâ³äì³íÿé ÷èñë³âíèêè, âèä³ëè çàê³í÷åííÿ. Ïåðåâ³ð ñåáå çà òàáëèöåþ ç êîìåíòàðÿ åêñïåðòà. Çðîáè âèñíîâ- êè, ÿê³ â³äì³íêè òîá³ íàéâàæ÷å áóëî óòâîðþâàòè. Три, п’ять (дві форми), сім (дві форми), два, шість (дві форми). Ïîñòàâ ÷èñë³âíèêè â ïîòð³áíîìó â³äì³íêó é ïåðåïèøè. 1. Передайте решту з (вісім) гривень. 2. Мені не вистачає (п’ять) монет. 3. Брат хизується (шість) новими футболками. 464 465 466 467 468
- 251. 251 4. Моя вчителькакаже, що на світі немає (два) одна- кових людей. 5. На морі я сфотографувалася з (вісім) верблюдами. 6. Учора йому вдалося побувати на (сім) уроках. Îáåðè â êîæíîìó ðÿäêó çàéâèé âàð³àíò. Ñâîþ äóìêó ïî- ÿñíè. А п’яти — п’ятьох — п’ятьома Б сьома — вісьма — шістьом В чотирьом — вісьмома — сімом Г дев’ятьма — дев’ятьом — дев’ятьома Д чотирма — трьох — п’ятьох Е двом — обох — шістьох ×èñë³âíèêè â³ä ï’ÿòè äî äâàäöÿòè ³ òðèäöÿòü â³äì³íþ- þòüñÿ îäíàêîâî. Çíàþ÷è, ÿê â³äì³íþþòüñÿ ÷èñë³âíèêè ï’ÿòü òà ñ³ì, óòâîðè âñ³ â³äì³íêîâ³ ôîðìè ÷èñë³âíèê³â â³ñ³ìíàäöÿòü òà îäèíàäöÿòü. Çàïèøè ïîäàí³ ïðèêëàäè ñëîâàìè çà çðàçêîì (äâîìà ñïîñîáàìè). 2 + 3 = ... 8 — 4 = … 4 — 2 = … 7 — 5 = … 5 + 4 = … 2 + 7 = … 5 — 4 = … 6 — 2 = … 6 + 3 = … 6 + 2 = … ϳäêàçêè äëÿ äîäàâàííÿ: 1) äî ñê³ëüêîõ? äîäàòè ñê³ëüêè? äîð³âíþº ñê³ëüêîì? 2) ñóìà ñê³ëüêîõ? ç³ ñê³ëüêîìà? äîð³âíþº ñê³ëüêîì? ϳäêàçêè äëÿ â³äí³ìàííÿ: 1) â³ä ñê³ëüêîõ? â³äíÿòè ñê³ëüêè? äîð³âíþº ñê³ëüêîì? 2) ð³çíèöÿ ì³æ ñê³ëüêîìà? ³ ñê³ëü- êîìà? äîð³âíþº ñê³ëüêîì? Äîáåðè ïàðàëåëüí³ ôîðìè äî ïîäàíèõ ÷èñë³âíèê³â. Âèçíà÷, äî ÿêîãî ç ÷èñë³âíèê³â òàêî¿ ôîðìè íåìàº. Багатьма, чотирма, шістьма, десятьма. 3 + 5 = … 1. Äî òðüîõ äîäàòè ï’ÿòü äîð³âíþº â³ñüìîì. 2. Ñóìà òðüîõ ³ç ï’ÿòüìà äîð³âíþº â³ñüìîì. Çðàçîê 469 470 471 472 ÓÐÎÊ 87. ³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â
- 252. 252 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò ³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â 10–20, 30, 50–80 Çâåðíè óâàãó, ùî ï³ä ÷àñ â³äì³íþâàííÿ äåñÿòê³â ͲÊÎ- ËÈ íå çì³íþºìî í³÷îãî â îñíîâ³ ñëîâà — ëèøå äîäàºìî çàê³í÷åííÿ: ï’ÿòäåñÿò — ï’ÿòäåñÿòè, à íå ï’ÿòèäåñÿòè. Í. ï’ÿòäåñÿò ø³ñòäåñÿò ñ³ìäåñÿò â³ñ³ìäåñÿò Ð. ï’ÿòäåñÿòè, ï’ÿòäåñÿòüîõ ø³ñòäåñÿòè, ø³ñòäåñÿòüîõ ñ³ìäåñÿòè, ñ³ìäåñÿòüîõ â³ñ³ìäåñÿòè, â³ñ³ìäåñÿòüîõ Ä. ï’ÿòäåñÿòè, ï’ÿòäåñÿòüîì ø³ñòäåñÿòè, ø³ñòäåñÿòüîì ñ³ìäåñÿòè, ñ³ìäåñÿòüîì â³ñ³ìäåñÿòè, â³ñ³ìäåñÿòüîì Çí. ï’ÿòäåñÿò, ï’ÿòäåñÿòüîõ ø³ñòäåñÿò, ø³ñòäåñÿòüîõ ñ³ìäåñÿò, ñ³ìäåñÿòüîõ â³ñ³ìäåñÿò, â³ñ³ìäåñÿòüîõ Îð. ï’ÿòäåñÿòüìà, ï’ÿòäåñÿòüîìà ø³ñòäåñÿòüìà, ø³ñòäåñÿòüîìà ñ³ìäåñÿòüìà, ñ³ìäåñÿòüîìà â³ñ³ìäåñÿòüìà, â³ñ³ìäåñÿòüîìà Ì. íà ï’ÿòäåñÿòè, íà ï’ÿòäåñÿ- òüîõ íà ø³ñòäåñÿòè, íà ø³ñòäåñÿ- òüîõ íà ñ³ìäåñÿòè, íà ñ³ìäåñÿ- òüîõ íà â³ñ³ìäåñÿòè, íà â³ñ³ìäåñÿ- òüîõ Óí³âåðñàëüíà ï³äêàçêà ³ç çàê³í÷åííÿìè (äëÿ ÷èñë³âíèê³â 5–80, îêð³ì 40) Í. ñê³ëüêè? --- Ð. ñê³ëüêîõ? -è, -îõ Ä. ñê³ëüêîì? -è, -îì Çí. ñê³ëüêîõ? = Í.â. àáî Ð.â. Îð. ñê³ëüêîìà? -òüìà, -òüîìà Ì. íà ñê³ëüêîõ? -è, íà -îõ Óêàæè ïðàâèëüíî ïîäàí³ â³äì³íêîâ³ ôîðìè ÷èñë³âíèêà. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. А Близько сімдесят учнів прийшло на презентацію. Б Близько семидесяти учнів прийшло на презентацію. В Близько сімидесяти учнів прийшло на презентацію. Г Близько сімдесятьох учнів прийшло на презентацію. Д Близько сімдесяти учнів прийшло на презентацію. ÓÐÎÊ 88. ²Ä̲ÍÞÂÀÍÍß ×ÈÑ˲ÂÍÈʲ (äåñÿòêè) Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê â³äì³íþâàòè ● числівники на позна- чення десятків. 473
- 253. 253 Äîïèøè ïàðàëåëüí³ ôîðìèäî ïîäàíèõ ÷èñë³âíèê³â. На одному, одної, одною, одно, п’ятьма, вісьма, шість- мастами, вісьмастами, шести (Р.в.), семи (Д.в.), сімдесяти (Р.в.). Ó êîæí³é ïàð³ ÷èñë³âíèê³â âèáåðè é çàïèøè òîé, ÿêèé óòâîðåíèé ïðàâèëüíî. Двух — двох, чотирма — чотирьома, шести — шісти, сіми — семи, вісьма — восьма, п’ятидесяти — п’ятдесяти. Ïåðåïèøè, ñòàâëÿ÷è ÷èñë³âíèêè â ïîòð³áíîìó â³äì³íêó. Çàïèøè äâ³ ôîðìè ÷èñë³âíèê³â, äå öå ìîæëèâî. Сфотографувати (30) квіточок, похвалитися (50) сторін- ками, це сталося в (13) столітті, досягає (60) метрів, близь- ко (80) переглядів, у (70) країнах, апарат з (15) функція- ми, надати перевагу (18) учасникам. Îïèøè ä³àãðàìó, âèêîðèñòîâóþ÷è ôðàçè ç ï³äêàçêè òà â³äïîâ³äí³ ÷èñë³âíèêè â ïðàâèëüíèõ â³äì³íêàõ. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Як описувати діаграму? • На діаграмі можна побачити такі дані... • Показник ... становить … відсотків. • Рівень ... сягає … відсотків. • Найменшим показником є ... • Найбільшим показником є ... • Якщо порівнювати ... та ..., то можна зробити висновок, що ... Çàâäàííÿ 1. ßêîþ ÷àñòèíîþ ìîâè º ñëîâî øåñòèêëàñíèêè? Ïîÿñíè. 2. Ïîÿñíè ïðàâîïèñ ñë³â õîá³, îíëàéí-³ãðè. 3. Çàïèøè ëåêñè÷íå çíà÷åííÿ ñëîâà äîçâ³ëëÿ. 4. Äî ÿêî¿ ãðóïè øåñòèêëàñíèê³â ³ç ä³àãðàìè íàëåæèø òè? Îïèøè ñâî¿ õîá³, âèêîðèñòîâóþ÷è ÷èñë³âíèêè. 5. Îïèòàé îäíîêëàñíèê³â ùîäî ¿õí³õ õîá³, íàìàëþé ä³àãðà- ìó çà îòðèìàíèìè äàíèìè. 6. Ïðîâ³äì³íÿé ÷èñë³âíèê ø³ñòäåñÿò óñíî, à ï’ÿòíàäöÿòü — ïèñüìîâî. 476 477 474 475 îíëàéí-³ãðè ÷èòàííÿ ñïîðò ³íø³ õîá³ 60 15 20 5 ÓÐÎÊ 88. ³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â
- 254. 254 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò ×èñë³âíèêè ñoðîê, äåâ’ÿíoñòî, ñòî â ðîäîâîìó, äà- âàëüíîìó, îðóäíîìó é ì³ñöåâîìó â³äì³íêàõ ìàþòü çàê³í- ÷åííÿ -à: ñîðîêa, äåâ’ÿíoñòà, ñòà. Í. ñîðîê äåâ’ÿíîñòî ñòî Ð. ñîðîêà äåâ’ÿíîñòà ñòà Ä. ñîðîêà äåâ’ÿíîñòà ñòà Çí. ñîðîê äåâ’ÿíîñòî ñòî Îð. ñîðîêà äåâ’ÿíîñòà ñòà Ì. íà ñîðîêà íà äåâ’ÿíîñòà íà ñòà Çàì³íè öèôðè ñëîâàìè ó â³äïîâ³äíîìó â³äì³íêîâ³. 1. Звичайнісінька качка живе до 40 років. 2. Шуліки та грифи живуть понад 100 років. 3. До 100 років доживають стерв’ятники. 4. Сло- ни можуть жити до 90 років. 5. Бегемоти та тиг- ри в середньому живуть більш ніж 40 років. Ïðî÷èòàé ðå÷åííÿ, ñòàâëÿ÷è ÷èñë³âíèêè â ïðàâèëüí³é â³äì³íêîâ³é ôîðì³. 1. Вага дорослих коал досить мінлива й коливається від (5) до (14) кілогра- мів. 2. Самки зазвичай менші, ніж самці, майже на (5) кілограмів. 3. Довжина тіла коали колива- ється між (60) та (80) сантиметрами. 4. Найбільші особини досягають (90) сантиметрів зав- довжки. 5. Цікаво, що новонароджені коали важать усього близько (5) грамів. 6. Коали сплять до (20) годин. 478 479
- 255. 255 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Çíàéäè6 ôàêò³â ïðî áóäü-ÿêó òâàðèíó, ÿêà ìåøêຠâ Àâ- ñòðà볿. Çàïèøè ¿õ, âèêîðèñòîâóþ÷è â êîæíîìó ÷èñë³âíèê ó íåïðÿìîìó â³äì³íêó. Ó ñêëàäåíèõ ÷èñë³âíèêàõ êîæíå ñëîâî â³äì³íþºìî îê- ðåìî: ø³ñòäåñÿò â³ñ³ì — ø³ñòäåñÿòè / ø³ñòäåñÿòüîõ âîñü- ìè / â³ñüìîõ. Çàïèøè ÷èñë³âíèêè ñëîâàìè. Íàìàëþé ä³àãðàìó ïîð³â- íÿííÿ åêîíîì³ê çãàäàíèõ ó òåêñò³ êðà¿í. Îïèøè ¿¿, âèêî- ðèñòîâóþ÷è ÷èñë³âíèêè â íåïðÿìèõ â³äì³íêàõ. (1) Білл Ґейтс, керівник корпорації «Майкрософт», за- клав основу свого багатства на порожньому місці ще сту- дентом більш ніж (45) років тому. (2) За інформацією 2018 року, його власність оцінюють сумою, яка сягає (90) мільярдів доларів. (3) Для порівняння, економіка Об’єднаних Арабських Еміратів має в обігу до (43) мільярдів доларів, Кувей- ту — менш ніж (30) мільярдів, Угорщини — понад (52) мільярди. Ó êîæí³é ãðóï³ ñë³â îáåðè ïîìèëêîâî óòâîðåíó ôîðìó. Çàïèøè ïðàâèëüíî. 481 480 482 ста сорока шестидесяти двох вісімнадцятьох А двадцяти сімом вісьмами сімдесятьома двома В вісімдесятьох трьох Б сорока шести дев’яноста двух вісімдесятьма Г на п’ятдесяти шістьох сорокам двом Ïðîâ³äì³íÿé ÷èñë³âíèêè 62, 45, 87 ïèñüìîâî. Çàçíà÷ ïàðàëåëüí³ ôîðìè, ÿêùî âîíè º. 483 ÓÐÎÊ 88. ³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â
- 256. 256 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Çâåðíè óâàãó, ùî â ÷èñë³âíèêàõ íà ïîçíà÷åííÿ ñîòåíü â³äì³íþºìî îáèäâ³ ÷àñòèíè. ³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â 200–900: Í. äâ³ñò³ òðèñòà ï’ÿòñîò Ð. äâîõñîò òðüîõñîò ï’ÿòèñîò Ä. äâîìñòàì òðüîìñòàì ï’ÿòèñòàì Çí. äâ³ñò³, äâîõñîò òðèñòà, òðüîõñîò ï’ÿòñîò, ï’ÿòèñîò Îð. äâîìàñòàìè òðüîìàñòàìè ï’ÿòüìàñòàìè, ï’ÿòüîìàñòàìè Ì. íà äâîõñòàõ íà òðüîõñòàõ íà ï’ÿòèñòàõ ×èñë³âíèêè 500, 600, 700, 800, 900 â Îð. â. ìàþòü ïà- ðàëåëüí³ ôîðìè: ï'ÿòüìà(ï'ÿòüîìà)ñòàìè, ø³ñòüìà(ø³ñ- òüîìà)ñòàìè, ñüîìà(ñ³ìîìà)ñòàìè, â³ñüìà(â³ñüìîìà)ñòà- ìè, äåâ'ÿòüìà(äåâ'ÿòüîìà)ñòàìè. Ñêîðèñòàâøèñü òàáëèöåþ ç êîìåíòàðÿ åêñïåðòà, ïðî- â³äì³íÿé ÷èñë³âíèêè 400, 600, 700. ßê ïðàâèëüíî? Ïîÿñíè. А На фабриці виробляють до чотириста пар взуття. Б На фабриці виробляють до чотирисот пар взуття. В На фабриці виробляють до чотирьохсот пар взуття. Çíàéäè íà õìàð³ ïîìèëêîâ³ ôîðìè ÷èñë³âíèê³â. Çàïèøè ïðàâèëüíî. ÓÐÎÊ 89. ²Ä̲ÍÞÂÀÍÍß ×ÈÑ˲ÂÍÈʲ (ñîòí³) Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê â³äì³íþâàòè ● числівники на позна- чення сотень. 484 485 486
- 257. 257 Îçâó÷ ïðàâèëüí³ â³äì³íêîâ³ôîðìè ÷èñë³âíèê³â, ï³äñòàâèâ- øè â ðåïë³êè ÷èñëà ³ç çîáðàæåíü. Áóäü ëàñêà, ïåðåäàéòå ðåøòó ç âîñüìè / â³ñüìîõ ãðèâåíü. Çðàçîê 487 488 489 1. — Будь ласка, передайте решту з ... гривень. 2. Розрахуватися ... гривнями. Âèêîðèñòîâóþ÷è êàðòó, ñêëàäè ìàðøðóò ÷åðåç âêàçàí³ ì³ñ- òà, çàçíà÷èâøè â³äñòàíü ì³æ íèìè òà îð³ºíòîâíèé ÷àñ äî- áèðàííÿ íà àâòîìîá³ë³. Óñ³ ÷èñë³âíèêè çàïèñóé ñëîâàìè. Львів — Краків — Берлін — Дрезден — Копенгаген — Брюссель — Прага — Ужгород. Ïåðåïèøè ðå÷åííÿ, ïîñòàâèâøè ïðîïóùåí³ ðîçä³ëîâ³ çíàêè. Çàïèøè ÷èñë³âíèêè ñëîâàìè. 1. Дослідники людського мозку стверджують що у віці 4–5 років діти можуть засвоювати в день від 20 до 50 слів. 2. У віці 12–15 років мозок здатний зафіксувати в день до 5–6 слів. 3. А от у віці 50–60 років досить складно щоденно ви- вчати навіть 1–2 слова. 4. Щоб вивчити будь-яку іноземну мову за 5–6 років ви повинні щорічно засвоювати від 500 до 600 нових слів. ÓÐÎÊ 89. ³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â
- 258. ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 ÓÐÎÊÈ Â²Ä̲ÍÞÂÀÍÍß ×ÈÑ˲ÂÍÈʲ (äðîáîâ³é ïîðÿäêîâ³) 90-91. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê â³ä- ì³íþâàòè ● порядкові числівники; ● дробові числівники. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ïîðÿäêîâ³ ÷èñë³âíèêè (êîòðèé?) çì³íþºìî çà ðîäàìè, ÷èñëàìè é â³äì³íêàìè, ÿê ïðèêìåòíèêè òâåðäî¿ ãðóïè (êð³ì ÷èñë³âíèêà òðåò³é, ÿêèé â³äì³íþºìî ÿê ïðèêìåòíèê ì’ÿêî¿ ãðóïè). Í. äðóãèé òðåò³é Ð. äðóãîãî òðåòüîãî Ä. äðóãîìó òðåòüîìó Çí. äðóãèé, äðóãîãî òðåò³é, òðåòüîãî Îð. äðóãèì òðåò³ì Ì. íà äðóãîìó, äðóã³ì íà òðåòüîìó, òðåò³ì Ó ñêëàäåíèõ ïîðÿäêîâèõ ÷èñë³âíèêàõ â³äì³íþºìî ëèøå îñòàííº ñëîâî. Çâåðíè óâàãó, ùî òàê³ ÷èñë³âíèêè íàé- ÷àñò³øå âèêîðèñòîâóºìî íà ïîçíà÷åííÿ ðîê³â. ×èñë³âíèêè òèñÿ÷à, ì³ëüéîí, ì³ëüÿðä â³äì³íþºìî ÿê ³ìåííèêè ëèøå ó ñêëàä³ ê³ëüê³ñíèõ ÷èñë³âíèê³â. Ïîð³âíÿé: ʳëüê³ñíèé (ñê³ëüêè?) Ïîðÿäêîâèé (êîòðèé?) Í. òèñÿ÷à òðèñòà ñîðîê ÷î- òèðè òèñÿ÷à òðèñòà ñîðîê ÷åòâåðòèé Ð. òèñÿ÷³ òðüîõñîò ñîðîêà ÷îòèðüîõ òèñÿ÷à òðèñòà ñîðîê ÷åòâåðòîãî Ä. òèñÿ÷³ òðüîõñîò ñîðîêà ÷îòèðüîì òèñÿ÷à òðèñòà ñîðîê ÷åòâåðòîìó Çí. òèñÿ÷ó òðèñòà ñîðîê ÷îòèðè / òèñÿ÷ó òðüîõñîò ñîðîêà ÷îòèðüîõ òèñÿ÷à òðèñòà ñîðîê ÷åòâåðòèé / òèñÿ÷à òðèñòà ñîðîê ÷åòâåðòîãî Îð. òèñÿ÷åþ òðüîìàñòàìè ñîðîêà ÷îòèðìà òèñÿ÷à òðèñòà ñîðîê ÷åòâåðòèì Ì. íà òèñÿ÷³ òðüîõñòàõ ñîðîêà ÷îòèðüîõ íà òèñÿ÷à òðèñòà ñîðîê ÷åòâåðòîìó 258
- 259. 259 Ó ê³ëüê³ñíèõ äðîáîâèõ÷èñë³âíèêàõ ïåðøó ÷àñòèíó (÷è- ñåëüíèê) â³äì³íþºìî ÿê âëàñíå ê³ëüê³ñíèé ÷èñë³âíèê, à äðóãó (çíàìåííèê) — ÿê ïîðÿäêîâèé: Í. äâ³ òðåò³õ îäíà òðåòÿ Ð. äâîõ òðåò³õ îäí³º¿/îäíî¿ òðåòüî¿ Ä. äâîì òðåò³ì îäí³é òðåò³é Çí. äâ³ òðåò³õ îäíó òðåòþ Îð. äâîìà òðåò³ìè îäí³ºþ/îäíîþ òðåòüîþ Ì. íà äâîõ òðåò³õ íà îäí³é òðåò³é Ïðî÷èòàé óãîëîñ ïðèêëàäè çà çðàçêîì. Çàïèøè ¿õ ñëî- âàìè. а) 8/3 + 1/2 г) 1/5 + 1/4 б) 2/3 — 1/3 д) 0,65 + 0,5 в) 9/7 + 2/5 е) 6,8 + 2,3 Ïåðåïèøè, çàì³íþþ÷è öèôðè ñëîâàìè. Çðîáè âèñíîâîê ïðî òå, ó ÿêîìó â³äì³íêó ìè ïîºäíóºìî ³ìåííèêè ç äðîáî- âèìè ÷èñë³âíèêàìè. 1/4 класу, 4/5 грама, 2/3 дня, 1/2 години, 6/5 кілогра- ма, 3/7 мільйона, 1/3 мільярда, 3/4 тижня, 1/5 гектара, 3/8 відсотка. ßê³ ôîðìè º ïðàâèëüíèìè? Ïîÿñíè. А Україна здобула незалежність у тисяча дев’ятьсот дев’яносто першому році. Б Україна здобула незалежність у тисячу дев’ятсот дев’яносто першому році. В Україна здобула незалежність у тисяча дев’ятсот дев’яносто першому році. Г Україна здобула незалежність у тисяча дев’ятсот дев’яносто першім році. Д Україна здобула незалежність у тисяча дев’ятсот дев’яносто першого року. 490 491 492 Äî äåâ’ÿòüîõ ï’ÿòèõ äîäàòè äâ³ ñüîìèõ. ³ä òðüîõ äåñÿòèõ â³äíÿòè äâ³ äåñÿòèõ. Çðàçîê ÓÐÎÊÈ 90-91. ³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â
- 260. ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Ó êîæí³éïàð³ ÷èñë³âíèê³â âèáåðè é çàïèøè òîé, ÿêèé óòâîðåíèé ïðàâèëüíî. Двомстам — двумстам, шестистами — шістьмастами, ти- сячу п’ятий — тисяча п’ятий, дві п’яті — дві п’ятих, півтори сотні — півтора сотні, на кількастах — на кількохстах. Çàïèøè öèôðè ñëîâàìè. 1. Відкриття першої школи в Україні-Русі відбулося в 988 році. 2. Уперше назва «Україна» з’явилась наприкінці 12 століття в літописі від 1187 року. 3. Перший музей старожитностей в Україні був засно- ваний 1825 року в Одесі. 4. У 1034 році в Києві були споруджені Золоті ворота, висота проїжджої частини яких сягала 12 метрів, ширина — більш ніж 6 метрів. Îáåðè 6 ì³ñò ³ç òàáëèö³ é îçâó÷ äàòè ¿õíüîãî çàñíóâàí- íÿ, âèêîðèñòîâóþ÷è ÷èñë³âíèêè â ïðàâèëüí³é â³äì³íêîâ³é ôîðì³. Äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ. Êèì ³ êîëè çàñíîâàí³ óêðà¿íñüê³ ì³ñòà? Êè¿â 482 êíÿçü Êèé ×åðí³ã³â 690 êíÿçü ×îðíèé Æèòîìèð 884 âîºíà÷àëüíèê Æèòîìèð Óæãîðîä 894 êíÿçü Àðïàä Ïîëòàâà 899 êíÿçü Îëåã ³ùèé Äí³ïðî 940 âîºâîäà Ñâåíåëüä Ëóöüê 1000 êíÿçü Âîëîäèìèð Âåëèêèé ²âàíî-Ôðàíê³âñüê 1085 êíÿçü Âàñèëüêî Ðîñòèñëàâîâè÷ ×åðí³âö³ 1185 êíÿçü ßðîñëàâ Îñìîìèñë Ëüâ³â 1256 êîðîëü Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ гâíå 1283 êîðîëü Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ×åðêàñè 1362 êíÿçü Îëüãåðä ³ííèöÿ 1363 êíÿçü Îëüãåðä 493 494 495 ̳ñòî Êè¿â çàñíóâàâ êíÿçü Êèé ó ÷îòèðèñòà â³ñ³ìäåñÿò äðóãîìó ðîö³. Çðàçîê 260
- 261. 261 Îäåñà 1413 øëÿõòè÷Êîöþáà-ßêóøèíñüêèé Ìèêîëà¿â 1415 êíÿçü ³òîâò Õìåëüíèöüêèé 1431 êîðîëü Âëàäèñëàâ ²² Êðîïèâíèöüêèé 1533 ãåòüìàí Îñòàô³é Ðóæèíñüêèé Òåðíîï³ëü 1540 ãåòüìàí ßí Àìîð Çàïîð³ææÿ 1552 ãåòüìàí Äìèòðî Áàéäà Ñóìè 1652 îòàìàí Êîíäðàòüºâ Õàðê³â 1654 êîçàê ²âàí Êàðêà÷ Õåðñîí 1672 îòàìàí ²âàí ѳðêî Çàïèòàííÿ 1. ×è ïðàâäà, ùî À Òåðíîï³ëü çàñíóâàëè ðàí³øå çà Îäåñó? Á ×åðêàñè çàñíóâàëè ï³çí³øå çà ³ííèöþ?  гâíå çàñíóâàëè ï³çí³øå çà Ëüâ³â? à Ñóìè çàñíóâàëè ðàí³øå çà Õåðñîí? 2. ßê³ ì³ñòà çàñíîâàí³ òèìè ñàìèìè ëþäüìè? 3. Ïåðåâ³ð áóäü-ÿê³ òðè ôàêòè ç òàáëèö³ çà äîïîìîãîþ ð³çíèõ äæåðåë ³ çðîáè âèñíîâîê ïðî íàä³éí³ñòü ïîäà- íî¿ ³íôîðìàö³¿. 4. Ïðîâ³äì³íÿé ÷èñë³âíèê 482 ÿê ê³ëüê³ñíèé ³ ÿê ïîðÿäêî- âèé ïèñüìîâî. 5. Îáåðè áóäü-ÿêèé ÷èñë³âíèê ç òàáëèö³ é ïðîâ³äì³íÿé óñíî. 6. Ñêëàäè é çàìàëþé ñòð³÷êó ÷àñó äëÿ ñâîãî ì³ñòà, âèêî- ðèñòàâøè ùîíàéìåíøå ï’ÿòü ÷èñë³âíèê³â. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ó äàòàõ íàçâè ì³ñÿö³â âæèâàþòüñÿ ò³ëüêè â ðîäîâîìó â³äì³íêó îäíèíè: äðóãå ëþòîãî, ïåðøå âåðåñíÿ, ç ïåðøèì òðàâíÿ, ç äâàäöÿòü òðåòüîãî ñåðïíÿ. Çàïèøè äàòè ñëîâàìè, âèêîðèñòîâóþ÷è ïîðÿäêîâ³ ÷èñ- ë³âíèêè. 16.10; 24.11; 05.12; 18.08; 02.03; 15.02. 496 ÓÐÎÊÈ 90-91. ³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â
- 262. 262 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Îãîëîøåííÿ — öå êîðîòê³ òåêñòîâ³ ïîâ³äîìëåííÿ, ÿê³ ì³ñòÿòü ³íôîðìàö³þ ïðî âàæëèâó ïîä³þ, ïðîäàæ îá’ºêòà òîùî òà ïðèçíà÷åí³ äëÿ øèðîêîãî çàãàëó. Òåêñò îãîëîøåííÿ ïîâèíåí áóòè êîíêðåòíèì ³ çðîçóì³- ëèì. ³í ìຠì³ñòèòè îñíîâíó ³íôîðìàö³þ ïðî ïðîâåäåí- íÿ çàõîäó (äàòó, ÷àñ, ì³ñöå) àáî îá’ºêò, ïðî ÿêèé ³äåòüñÿ (îñíîâí³ õàðàêòåðèñòèêè, îïèñ òîùî). Íàïðèêëàä: ØÀÍÎÂͲ ØÅÑÒÈÊËÀÑÍÈÊÈ! 23 áåðåçíÿ î 12:00 ó ïðèì³ùåíí³ ë³òåðàòóðíîãî ìóçåþ â³ä- áóäåòüñÿ ïðåçåíòàö³ÿ íîâî¿ êíèæêè ëüâ³âñüêîãî ïèñüìåííèêà Ãðèãîðà Òóð÷åíêà. Çàïðîøóºìî âñ³õ îõî÷èõ! Âõ³ä â³ëüíèé. Àäì³í³ñòðàö³ÿ ìóçåþ. Âèçíà÷, ÿêèé ³ç ïîäàíèõ òåêñò³â º îãîëîøåííÿì. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 15-16. Îãîëîøåííÿ 92-93. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê ● писати оголошення; ● виправляти помилки в оголошеннях. Я, Філоненко Остап Григорович, прошу звільнити мене за власним бажанням з посади продавця з 11 грудня 2024 року. Привіт! Чекаю всіх на зустрічі о 12:00, як і домовлялися. Щиро — Андрій. За повідомленням «Львів- водоканал», у селищі Лю- бинці 20 листопада 2024 року з 9:00 до 16:00 не буде води. Просимо подбати про запаси попередньо. Адміністрація. А Б В 497
- 263. 263 Ïðîàíàë³çóé ïîäàí³ îãîëîøåííÿ.Çâåðíè óâàãó íà âèä³- ëåí³ ïîìèëêè, âèïðàâ ¿õ. 1 2 ОГОЛОШЕННЯ 22 січня в приміщенні сільської ради, яка знаходиться за адресою вул. Юності 3, працюватиме пункт надання лікарсь- ких консультацій. Телефон для довідок: (05758)3-01-05. ОГОЛОШЕННЯ Запрошуємо всіх бажаючих на святкування наступаючого Нового року. Коли? 25 грудня. Де? У приміщенні розважального центру «Спектрум». Íàïèøè îãîëîøåííÿ çà ïîäàíîþ ³íôîðìàö³ºþ â³ä ³ìåí³ ñâîãî êëàñó. 1. У твоїй школі відбудеться турнір між шестикласни- ками міста з футболу. 2. Твій клас запрошує учнів старшої школи приєдна- тися до спільного уроку з української мови. 3. Школа буде зачинена у зв’язку з канікулами. 4. Усі уроки перенесено на неділю у зв’язку зі святом твого класу. Ïðîàíàë³çóé îãîëîøåííÿ ïðî ïðîäàæ êâàðòèðè. Âèïðàâ ïîìèëêè. 498 499 500 Ïðîäàºòüñÿ êâàðòèðà Êâàðòèðà çíàõîäèòñÿ ó öåíòð³ ì³ñòà.  ðàéîí³ ç õîðîøîþ ³íôðàñòðóêòóðîþ, é òðàíñïîðòíîþ ðîç- âÿçêîþ. Ðåìîíò ñóïåð-íîâèé, ÿê äëÿ ñåáå. Ìîæíà â'¿õàòè ³ æèòè. ³êíà âèõîäÿòü â çèëåíèé äâ³ð. Ñîñ³äè õîðîø³. Êâàðòèðà â³ä âëàñíèêà. Àãåíñòâàì íå òóðáóâàòè! ÓÐÎÊÈ 92-93. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 15-16
- 264. ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Ïðî÷èòàé îãîëîøåííÿ³ç ñàéòó ïðîäàæó òîâàð³â, ùî áóëè â óæèòêó. Çàïðîïîíóé, ÿê ìîæíà ïîë³ïøèòè ö³ òåêñòè. Çàïèøè îíîâëåí³ âàð³àíòè, äîáåðè àáî íàìàëþé çîáðà- æåííÿ äî êîæíîãî òåêñòó. ОПИС Гарна атласна юпка в баклажаново- му кольорі підійде на розмір ХС-С (невелика С) В ідеальному стані. Текст А ОПИС Полуігровий комп в гарному стані продаю по ненадобності. Всі питання і характеристики в дірект. Текст Б ОПИС Продам осінню шупку гарна незнищена чорного кольору з дефектів вгорі на брошці відклеєлось пару камінців це незамітно можна придумати. Текст В Îáåðè îäíó ³ç çàïðîïîíîâàíèõ á³çíåñ-³äåé àáî ïðèäó- ìàé âëàñíó. Ñòâîðè é çàïèøè òðè òåêñòè ðåêëàìíèõ îãîëîøåíü äëÿ ïðîäàæó â³äïîâ³äíèõ òîâàð³â. Ïðåçåíòóé ñâî¿ òåêñòè â êëàñ³. 501 502 Бізнес-ідея 1: продаж олівців, які проростають. Бізнес-ідея 2: продаж цукерок із гречки та цибулі. Бізнес-ідея 3: виготовлення сонцезахисних окулярів для собак. 264
- 265. 265 ÓÐÎÊ 94. ÁÓÊÂÀÜ Ó Ê²ÍÖ² ×ÈÑ˲ÂÍÈʲ ² ÏÅÐÅÄ ÇÀʲÍ×ÅÍÍßÌ Ó ÍÅÏÐßÌÈÕ Â²Ä̲ÍÊÀÕ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê ïèñàòè ● м’який знак у числівниках. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ×èñë³âíèêè ï’ÿòü, ø³ñòü, äåâ’ÿòü, äåñÿòü, îäèíàä- öÿòü — äâàäöÿòü ³ òðèäöÿòü ó íàçèâíîìó òà çíàõ³äíîìó â³äì³íêàõ ïèøåìî ç ì’ÿêèì çíàêîì. Ó íåïðÿìèõ â³äì³íêàõ öèõ ñàìèõ ÷èñë³âíèê³â òà â ÷èñë³â- íèêàõ òðè, ÷îòèðè ïåðåä çàê³í÷åííÿì ïèøåìî ì’ÿêèé çíàê: äâàäöÿòüîõ, äâàäöÿòüîì, òðüîõ, òðüîì, àëå ÷îòèðìà. Ó ÷èñë³âíèêàõ â³ä ï’ÿòäåñÿòè äî â³ñ³ìäåñÿòè ì’ÿêèé çíàê ïèøåìî ïåðåä çàê³í÷åííÿì ó íåïðÿìèõ â³äì³íêàõ: ï’ÿòäåñÿòüîõ, ï’ÿòäåñÿòüîì, ï’ÿòäåñÿòüìà. п’ят шіст дев’ят десят одинадцят дванадцят тринадцят чотирнадцят п’ятдесят п’ятдесят п’ятдесят п’ятдесят на п’ятдесят ох ом ма ома ох Ïðîàíàë³çóé ³íôîðìàö³þ ç êîìåíòàð³â åêñïåðòà. Äîïîâ- íè ïðàâèëà âëàñíèìè ïðèêëàäàìè. Ì’ÿêèé çíàê ó ÷èñë³âíèêàõ ïèøåìî: 1. У кінці окремих числівників у називному та знахід- ному відмінках: 2. У непрямих відмінках цих самих числівників та в чис- лівниках три, чотири перед закінченням: 3. У числівниках від 50 до 80 перед закінченням у не- прямих відмінках: Çàïèøè ÷èñë³âíèêè ñëîâàìè. ϳäêðåñëè ì’ÿêèé çíàê òàì, äå â³í º. 4 (Ор.в.), 5 (Н.в.), 6 (Д.в.), 10 (М.в.), 11 (Р.в.), 13 (Д.в.), 15 (Зн.в.), 50 (Ор.в.), 60 (Д.в.), 70 (Р.в.), 80 (Н.в.). 503 504 ÓÐÎÊ 94. Áóêâà ü ó ê³íö³ ÷èñë³âíèê³â ³ ïåðåä çàê³í÷åííÿì ó íåïðÿìèõ â³äì³íêàõ
- 266. 266 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Ïðèãàäàé ïðàâèëàíàïèñàííÿ ì’ÿêîãî çíàêà â ³íøèõ ÷àñ- òèíàõ ìîâè, ñêîðèñòàâøèñü ï³äêàçêàìè. Çàïèøè ïðàâèëà é äîäàé âëàñí³ ïðèêëàäè. 1. ться, шся 2. козацький, польський 3. маленький, голівонька 4. долоньці, доньці 5. ремінчик, менший Ðîçñîðòóé ñëîâà ó äâ³ êîëîíêè â³äïîâ³äíî äî íàïèñàííÿ. ²ç ì’ÿêèì çíàêîì Áåç ì’ÿêîãî çíàêà Сімдесят..ох, нен..ці, посун..ся, п’ят.., чотир..ма, Хар..ків, зачиняєт..ся, крадеш..ся, десят..ом, двадцят.., промін..чик, криничен..ці, вишен..ці, тр..ох, повіс..т.., живеш.., с..вітить, віл..ний, здаєт..ся, шіст..сот, міл..йон, доріжен..ці, квітон..ці, жін..ці. Çíàéäè é âèïðàâ ïîìèëêè â ðå÷åííÿõ ³ç õóäîæí³õ òâîð³â. Äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ. 1. Він був за мене вищий, але тоньший і теньдітніший, мав одверте, приємне обличчя і ясні довірливі очі. 2. Було йому од сили шістьнадцять, а може, ще менше, хіба ж допитаєшся? 3. Щілні рукавиці якийсь час захищали його руки від вогню і він, загрібаючи жмені жару, жбурляв їх в різ- ні боки, доки багатьтя не стало схожим на вулкан. 4. Ви жертва страшної аваньтюри, сенйор начальник! 5. Вона з жахом думала про цю самотню мандрівку, про страшних відом, але її бажання врятувати бра- тів перемагало все. 6. Від усого, що він тут бачив, холонуло його серце. Çàïèòàííÿ 1. ßê³ ðå÷åííÿ, íà òâîþ äóìêó, ìîæóòü áóòè óðèâêàìè ç êàçîê? ×îìó? 2. Ó ÿêîìó ðå÷åíí³ íå äîòðèìàíî íîðì óæèâàííÿ êëè÷íîãî â³ä- ì³íêà? 3. ßêå ïðàâèëî íàïèñàííÿ ì’ÿêîãî çíàêà ïîðóøåíî íàé÷àñò³øå? 4. Îáåðè áóäü-ÿêå ðå÷åííÿ ÿê ïî÷àòîê ³ íàïèøè ïðîäîâæåííÿ ³ñòî𳿠íà 4–5 ðå÷åíü, âèêîðèñòîâóþ÷è ÷èñë³âíèêè ç ì’ÿêèì çíàêîì. 505 506 507
- 267. 267 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ïîðÿäêîâ³÷èñë³âíèêè, ÿê³ çàê³í÷óþòüñÿ íà -ñîòèé, -òèñÿ÷íèé, -ì³ëüéîííèé, -ì³ëüÿðäíèé, ïèøåìî ðà- çîì: ï’ÿòèñîòèé, äåñÿòèòèñÿ÷íèé, øåñòèì³ëüéîííèé, äâàäöÿòèì³ëüÿðäíèé. ÓÐÎÊ 95. ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÐÀÇÎÌ ÏÎÐßÄÊÎÂÈÕ ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ²Â Ç ×ÀÑÒÈÍÀÌÈ -ÑÎÒÈÉ, -ÒÈÑß×ÍÈÉ, -̲ËÜÉÎÍÍÈÉ, -̲ËÜßÐÄÍÈÉ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê ïèñàòè ● числівники з части- нами -сотий, -ти- сячний, -мільйонний, -мільярдний тощо. Ïîð³âíÿé ïàðè ñë³â. Ïîÿñíè, ÿê³ ñëîâà º ÷èñë³âíèêàìè, à ÿê³ — í³. семитисячний семиповерховий п’ятисотий п’ятиденний А Б Ïîºäíàé ÷àñòèíè ïîðÿäêîâèõ ÷èñë³âíèê³â. Çàïèøè. ßêèé ³ç óòâîðåíèõ ÷èñë³âíèê³â íàéäîâøèé? Трьох- сімнадцяти- п’ятдесяти шести- двохсот- чотирьохсот- вісімдесяти- -сотий -тисячний -мільйонний -мільярдний -трильйонний -квадрильйонний Çàïèøè ÷èñë³âíèêè ñëîâàìè. 3-тисячний; 50-мільйонний; 10-мільярдний; 7-сотий; 66-тисячний; 8-сотий. Óòâîðè ïðèêìåòíèêè, çàì³íþþ÷è ÷èñë³âíèêè ñëîâàìè. Çàïèøè. (4) серійний фільм; (2) поверховий будинок; (8) годин- ний штурм; (16) річний підліток; (750) кілограмовий ав- томобіль; (15) сантиметровий отвір. 508 509 510 511 ÓÐÎÊ 95. Íàïèñàííÿ ðàçîì ïîðÿäêîâèõ ÷èñë³âíèê³â ç ÷àñòèíàìè -ñîòèé, -òèñÿ÷íèé, -ì³ëüéîííèé, -ì³ëüÿðäíèé
- 268. 268 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò ²ç ÷èñë³âíèêàìè äâà, òðè, ÷îòèðè, à òàêîæ ñêëàäåíèìè ÷èñë³âíèêàìè, ÿê³ çàê³í÷óþòüñÿ íà äâà, òðè, ÷îòèðè (ñî- ðîê äâà, ñòî äâàäöÿòü ÷îòèðè òîùî) ³ìåííèêè âæèâàºìî â íàçèâíîìó â³äì³íêó ìíîæèíè (äëÿ çðó÷íîñò³ ìîæíà îð³ºíòóâàòèñÿ íà çàéìåííèê âîíè): äâà (âîíè) òèæí³, òðè (âîíè) ê³ëîãðàìè. 2, 3, 4, обидва + ВОНИ ²ç ÷èñë³âíèêàìè ï’ÿòü ³ á³ëüøå, à òàêîæ ñêëàäåíèìè ÷èñë³âíèêàìè, ÿê³ çàê³í÷óþòüñÿ íà ï’ÿòü–äåâ’ÿòü (ñîðîê ï’ÿòü, ñòî äâàäöÿòü ñ³ì òîùî) ³ìåííèêè âæèâàºìî â ðî- äîâîìó â³äì³íêó ìíîæèíè (ìîæíà îð³ºíòóâàòèñÿ íà çà- éìåííèê ¿õ): ï’ÿòü (¿õ) òèæí³â, ñ³ì (¿õ) ê³ëîãðàì³â. 5 — … + ЇХ ²ç äðîáîâèìè ÷èñë³âíèêàìè ³ìåííèêè âæèâàºìî â ðî- äîâîìó â³äì³íêó îäíèíè (ìîæíà îð³ºíòóâàòèñÿ íà çà- éìåííèêè éîãî, ¿¿): îäíà äðóãà (éîãî) ìåòðà, ï³âòîðà (éîãî) ê³ëîãðàìà. Çâåðíè óâàãó, ùî ÷èñë³âíèêè ï³âòîðà, ï³âòîðè óçãîäæóºìî ç ³ìåííèêàìè ð³çíèõ ðîä³â: ï³âòîðà + ÷.ð., ñ.ð. = ï³âòîðà â³äðà, ï³âòîðè + æ.ð. = ï³âòîðè ãîðè. дроби + ЙОГО, ЇЇ ßêùî äî ñêëàäó ÷èñë³âíèêà âõîäÿòü ñëîâà ç ïîëîâè- íîþ, ç òðåòèíîþ, ç ÷âåðòþ, óçãîäæóºìî ³ìåííèê ³ç ö³ëèì ÷èñëîì: äâà ç ïîëîâèíîþ òèæí³, ï’ÿòü ³ç ÷âåðòþ ÷àñòèí. Ïðîàíàë³çóé ïàðè ñë³â. Ïîÿñíè, ÿêèé âàð³àíò º ïðàâèëü- íèì. три олівці три олівця одна друга грама одна друга грамів А Б двадцять два вікон двадцять два вікна В ÓÐÎÊÈ ÓÇÃÎÄÆÅÍÍß ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ²Â Ç ²ÌÅÍÍÈÊÀÌÈ 96-97. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê ● узгоджувати числів- ники з іменниками. 512
- 269. 269 Çàïèøè ùîíàéìåíøå 15ñëîâîñïîëóê, ïîºäíóþ÷è ñëîâà é ñòàâëÿ÷è ³ìåííèêè â ïðàâèëüíîìó â³äì³íêó. Три, сім, сорок чотири, півтора (голуб, учень, кіт, зуб, килим, мільйон, місяць, рік, грам, метр, вікно, зошит, рюкзак, ящик, долар, аркуш, банкомат, ліхтар). Ïîºäíàé ÷èñë³âíèêè ç ³ìåííèêàìè, ïðàâèëüíî óçãîäæóþ- ÷è ¿õ ó ðîä³, ÷èñë³ òà â³äì³íêó. Обидва (учасники) Три з половиною (день) Сім з половиною (день) Півтора (кілометр) Півтори (хвилина) Кількадесят (яблуко) Çàïèøè äðîáîâ³ ÷èñë³âíèêè ñëîâàìè. Ðîçêðèé äóæêè, óçãîäèâøè ÷èñë³âíèêè ç ³ìåííèêàìè. 1/2 (кілограм), 3/4 (кілометр), 1/8 (країна), 5,4 (площа), 2,5 (літр), 50,8 (відсоток), 4 з половиною (вагон). Óòâîðè ñëîâîñïîëó÷åííÿ, ðîçêðèâàþ÷è äóæêè. Зустріли (2, друзі); під деревом (4, яблука); зачинив (3, двері); менше на (10, олівці); подарували (5, книги); отримав (15, гривні); помістились в (1, сани); більше на (20, кілограми); нарахували (15, ворота). Íàïèøè êîðîòêó ñòàòòþ íà ñàéò, ó ÿê³é íà îñíîâ³ ïîäàíî¿ òàáëèö³ éøëîñÿ á ïðî ñïîæèâàííÿ ïðîäóêò³â õàð÷óâàííÿ â ð³çíèõ êðà¿íàõ. ×èñë³âíèêè òà ì³ðè âåëè÷èí çàïèñóé ñëî- âàìè. Ñïîæèâàííÿ Íàéìåíøå Íàéá³ëüøå ̳íåðàëüíà âîäà (ë³òð³â íà æèòåëÿ) — 1987 ð. Âåëèêà Áðè- òàí³ÿ 1,9 ë Ôðàíö³ÿ 78 ë Øîêîëàä (êã íà æèòåëÿ) — 1983 ð. ²òàë³ÿ 1,2 êã Øâåéöàð³ÿ 10,4 êã Öóêîð (êã íà æèòåëÿ) — 1985 ð. ßïîí³ÿ 21 êã Êàíàäà 43 êã Ñèð (êã íà æèòåëÿ) — 1984 ð. ²ðëàíä³ÿ 3,5 êã Ãðåö³ÿ 20,3 êã 513 514 515 516 517 ÓÐÎÊÈ 96-97. Óçãîäæåííÿ ÷èñë³âíèê³â ç ³ìåííèêàìè
- 270. 270 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Çàïèøè ÷èñëàòà âåëè÷èíè ñëîâàìè. Ïîñòàâ ó âñ³õ ñëî- âàõ íàãîëîñ. 11 см, 2 кг, 43 км, 16 тис., 1,5 грн, 4 млн, 24 л, 7 м. Çà÷èòàé óãîëîñ ðîçðàõóíêè ðåñòîðàòîðêè Þçåôè (ìàìè À´íåøêè) äëÿ ñâ êîëåãè ç Óêðà¿íè. Çàïèøè íà äèêòî- ôîí ³ ïåðåâ³ð ïðàâèëüí³ñòü óæèâàííÿ ÷èñë³âíèê³â. Розрахунок на січень — квітень 2024 року За 4 місяці можливий дохід станови- тиме 326 258 грн. Витрати містять: 1) оренду приміщення — 12 600 грн; 2) комунальні послуги (з інтернетом) — 8 424 грн; 3) податки на зарплату — 12 682 грн; 4) зарплата персоналу — 126 823 грн; 5) закупівля продуктів — 47 358 грн; 6) реклама — 16 484 грн; 7) витратні матеріали (мийні засоби, посуд тощо) — 14 786 грн; 8) транспорт — 6 435 грн. Прибуток за 4 місяці становитиме 80 735 грн. На місяць — 20 183,75 грн. ²ç ïîäàíèõ ñë³â îáåðè ï’ÿòü, ÿê³ ìîæíà ïîºäíóâàòè ç³ çá³ð- íèìè ÷èñë³âíèêàìè. Óòâîðè é çàïèøè ñëîâîñïîëó÷åííÿ. Кілометри, кактуси, граблі, друзі, ворота, діти, площі, стіни, книги, вулиці, кулі, залізниці, слоненята. Âèïèøè ïîìèëêîâ³ ñëîâîñïîëóêè, âèïðàâëÿþ÷è ¿õ. Чотири пенали, півтора тижня, дві десятих метра, чет- веро кошенят, три цілі і п’ять десятих метрів, три учнів, шестеро дівчат, півтора рази, три з чвертю кілометрів, дві треті грама, сім каченят, сорок дві сторінки, дві деся- ті секунд, сім з половиною метрів. 518 519 520 521
- 271. 271 Ïðîàíàë³çóé ðåêëàìó òîâàð³âç³ çíèæêàìè. Îá´ðóíòóé ñâ³é âèá³ð 2–3 òîâàð³â, âèêîðèñòîâóþ÷è ÷èñë³âíèêè. 522 ÓÐÎÊÈ 96-97. Óçãîäæåííÿ ÷èñë³âíèê³â ç ³ìåííèêàìè А В Б Г
- 272. ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Çàïèøè ÷èñë³âíèêè ñëîâàìè, óçãîäèâøè â³äì³íêîâ³ çàê³í- ÷åííÿ ³ìåííèê³â. 1. Автобуси з 325 екскурсант… прибули на Хортицю. 2. Енциклопедія ілюстрована 1238 малюнк... 3. Вага вантажу зросла до 647 кілограм... 4. У ¾ кілограм… міститься 750 грам… 5. Із півтора літр… молока виходить 0,5 кілограм… сиру. Ïðîàíàë³çóé òàáëèöþ ³ äàé â³äïîâ³ä³ íà ïèòàííÿ, çàïèñó- þ÷è âñ³ ÷èñë³âíèêè ñëîâàìè. Ïîêàçíèêè ñåðåäíüî¿ äîáîâî¿ òåìïåðàòóðè (ó ãðàäóñàõ) ëèïåíü ñåðïåíü âåðåñåíü æîâòåíü ëèñòîïàä ãðóäåíü 22 23 18 16 9,5 6 1. Найвища середня добова температура за пів року. 2. Найнижча середня добова температура за пів року. 3. Найбільша різниця температур між місяцями. 4. Найменша різниця температур між місяцями. ×èñë³âíèêè â ñïîëó÷åíí³ ç ³ìåííèêàìè ìîæóòü ïîçíà÷à- òè ïðèáëèçíó ê³ëüê³ñòü ïðåäìåò³â. Ïîð³âíÿé: ï’ÿòü ãðèâåíü (òî÷íà ê³ëüê³ñòü) — ãðèâåíü ï’ÿòü àáî çî ï’ÿòü ãðèâåíü (íå- òî÷íà ê³ëüê³ñòü). Ïåðåáóäóé ñëîâîñïîëó÷åííÿ ç ÷èñë³âíèêîì, ùîá âîíè ïîçíà÷àëè ïðèáëèçíó ê³ëüê³ñòü. Óòâîðè é çàïèøè ðå÷åí- íÿ ç ïåðåáóäîâàíèìè ñëîâîñïîëó÷åííÿìè. Три години, шість балів, десять років, два кілометри, сто учасників. 523 524 525 272
- 273. 273 ÓÐÎÊÈ ÓÆÈÂÀÍÍß ×ÈÑ˲ÂÍÈʲ ÍÀÏÎÇÍÀ×ÅÍÍß ×ÀÑÓ 98-99. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê ● уживати числівники на позначення часу. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Äëÿ â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ Êîòðà ãîäèíà? âèêîðèñòî- âóºìî ïîðÿäêîâèé ÷èñë³âíèê, àäæå â çàïèòàíí³ º ñëîâî êîòðà?, à íå ñê³ëüêè? Íàïðèêëàä, 05:00 — çàðàç ï’ÿòà, 11:15 — îäèíàäöÿòà ï’ÿòíàäöÿòü, 08:40 — âîñüìà ñîðîê. Äëÿ ïîçíà÷åííÿ ÷àñó, ó ÿêîìó º õâèëèíè (â³ä 1 äî 29), ìîæíà âèêîðèñòàòè òàêîæ ïðèéìåííèêè ïî, íà: 11:15 — ï’ÿòíàäöÿòü (õâèëèí) ïî îäèíàäöÿò³é / ï’ÿòíàäöÿòü (õâèëèí) íà äâàíàäöÿòó. Äëÿ ïîçíà÷åííÿ ÷àñó, ó ÿêîìó º õâèëèíè (â³ä 31 äî 59), ìîæíà âèêîðèñòàòè òàêîæ ïðèéìåííèêè äî, çà: 08:40 — äâàäöÿòü (õâèëèí) äî äåâ’ÿòî¿ / çà äâàäöÿòü (õâèëèí) äåâ’ÿòà. Äëÿ ïîçíà÷åííÿ ÷àñó, ó ÿêîìó º 30 õâèëèí, âèêîðèñòî- âóºìî ïðèéìåííèê íà: 10:30 — ï³â íà îäèíàäöÿòó. ______ (хвилин) по ______ (годині) називаємо попередню годину скільки? котрій? ______ (хвилин) на ______ (годину) називаємо наступну годину скільки? котру? ______ (хвилин) до ______ (години) називаємо наступну годину скільки? котрої? за ______ (хвилин) ______ (година) називаємо наступну годину скільки? котра? Îçâó÷ ÷àñ, âèêîðèñòîâóþ÷è äâà âàð³àíòè çà çðàçêîì. 11 10 3 2 4 5 1 9 8 7 ПО НА чверть 12 6 10:25 — äâàäöÿòü ï’ÿòü õâèëèí ïî äåñÿò³é / äâàäöÿòü ï’ÿòü õâèëèí íà îäèíàäöÿòó. Çðàçîê 11:20, 09:10, 12:25, 15:05, 08:09, 06:15, 10:23. 526 ÓÐÎÊÈ 98-99. Óæèâàííÿ ÷èñë³âíèê³â íà ïîçíà÷åííÿ ÷àñó 12 6 3 до за по на 9 о на
- 274. 274 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Îçâó÷ ÷àñ,âèêîðèñòîâóþ÷è äâà âàð³àíòè çà çðàçêîì. Çàïèøè, ÿêèé ÷àñ ïîçíà÷åíî íà ãîäèííèêàõ. Âèêîðèñòî- âóé äâà âàð³àíòè. 11 10 3 2 4 5 1 9 8 7 6 12 11 10 3 2 4 5 1 9 8 7 6 12 11 10 3 2 4 5 1 9 8 7 6 12 11 10 3 2 4 5 1 9 8 7 6 12 11 10 3 2 4 5 1 9 8 7 6 12 11 10 3 2 4 5 1 9 8 7 6 12 11 10 3 2 4 5 1 9 8 7 6 12 11 10 3 2 4 5 1 9 8 7 6 12 11 10 3 2 4 5 1 9 8 7 6 12 11 10 3 2 4 5 1 9 8 7 6 12 11 10 3 2 4 5 1 9 8 7 6 12 11 10 3 2 4 5 1 9 8 7 6 12 Âèïðàâ ïîìèëêè ó âæèâàíí³ ÷èñë³âíèê³â íà ïîçíà÷åííÿ ÷àñó. Рівно в шість, без двадцяти дванадцять, п’ять годин шістнадцять хвилин, пів другого, десять до трьох, за чверть одинадцять, двадцять хвилин шостої. 11 10 3 2 4 5 1 9 8 7 ЗА ДО чверть 6 12 10:45 — çà ï’ÿòíàäöÿòü õâèëèí îäèíàäöÿòà / ï’ÿòíàäöÿòü õâèëèí äî îäèíàäöÿòî¿. Çðàçîê 11:40, 09:35, 12:55, 15:47, 08:39, 06:45, 10:43. 527 528 529 1 5 9 2 6 10 3 7 11 4 8 12
- 275. 275 Ïîð³âíÿé ðîçêëàä äíÿóéîìà òà Äåâ³äà. Îïèøè ¿õí³ ðî- áî÷³ äí³, â³äïîâ³äàþ÷è íà ïèòàííÿ. Çà ïîäàíèìè çðàçêàìè îïèøè ñâ³é ðîáî÷èé äåíü. Ïîð³âíÿé éîãî ç ðîçêëàäîì äíÿ îäíîêëàñíèê³â/îäíîêëàñíèöü. 1. Хто раніше встає (о котрій годині)? 2. Хто швидше вмивається та одягається (зазнач різницю в часі)? 3. Кому довше їхати до школи (вкажи час)? 4. Хто проводить більше часу в школі (зазнач різницю в часі)? 5. Хто виділяє більше часу на домашні завдання (скільки саме часу)? 6. Хто виділяє більше часу на улюблене заняття (зазнач різницю в часі)? 7. Хто раніше лягає спати (о котрій годині)? 8. Хто має більше вільного часу (зазнач загальну кількість в обох)? 9. Хто більше спить (зазнач кількість годин)? Розклад Девіда 7:05 — прокидаюся 7:05 – 7:40 — умивання, одягання 7:40 – 8:00 — сніданок 8:00 – 8:50 — добираюся в школу 9:00 – 14:00 — уроки 14:00 – 15:00 — обід 15:00 – 16:30 — тренування в секції баскетболу 17:00 – 18:00 — вільний час 18:00 – 18:30 — вечеря 18:30 – 20:30 — домашні завдання 20:30 – 22:00 — вільний час 22:05 – 07:05 — сон 530 ÓÐÎÊÈ 98-99. Óæèâàííÿ ÷èñë³âíèê³â íà ïîçíà÷åííÿ ÷àñó
- 276. ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Ñêëàäè éçàïèøè âëàñíèé ðîçêëàä äíÿ. Îçâó÷ ÷îòèðè íàéóëþáëåí³ø³ ìîìåíòè, âèêîðèñòîâóþ÷è ïîçíà÷åííÿ ÷àñó. ³äðåäàãóé çàïèñêó. Розклад Гійома 6:30 — підйом 6:30 – 7:00 — умивання, зарядка 7:00 –7:20 — збираюся в школу 7:20 – 7:50 — сніданок 7:50 – 8:20 — іду до школи 8:30 – 15:00 — уроки 15:00 – 17:00 — обідаю й відпочиваю 17:15 – 18:45 — секція з робототехніки 19:00 – 19:40 — вечеря 20:00 – 21:00 — домашні завдання 21:00 – 22:30 — вільний час 22:30 – 6:30 — сон 531 532 1. Мама! Я сьогодні буду піздніще — десь в вісім годин. 2. Уроки в мене закончаця в час двацять. 3. Потом занятя в кружках — десь до пяти годин. 4. На начало шостого у мене здибанка з братом Віталика. 5. Він обіщав пренести мині шісдисят гривнів на подарунок. 6. Якраз після цього я вспі- ну попасти на автобус що відправляєця в сім два- цять. Пока! 276 ну попасти на автобус що відправляєця в сім два- цять. Пока! 276
- 277. Âèçíà÷ çà îïèñîì,ïðî ÿê³ ÷èñë³âíèêè éäåòüñÿ. 1. Власне кількісний числівник, що змінюється за ро- дами, числами та відмінками. 2. Три числівники, які в усіх відмінках, окрім назив- ного та знахідного, мають закінчення -а. 3. Власне кількісний числівник, який у називному від- мінку має дві форми, одна з яких — у жіночому роді. 4. Порядковий числівник, що відмінюється як при- кметник м’якої групи. 5. Кількісний числівник, який має лише форму жіно- чого роду. 6. Дробовий числівник, який має форми чоловічого та жіночого роду. 7. 150 одним словом. 8. 1,5 одним словом. Ïåðåïèøè ðå÷åííÿ. Äîáåðè ç äîâ³äêè ÷èñë³âíèêè, óðà- õîâóþ÷è ¿õí³ õàðàêòåðèñòèêè. Çàïèøè ÷èñë³âíèêè ñëîâà- ìè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. (1) Античне місто Херсонес заснували приблизно в (складений порядковий числівник) році до нашої ери. (2) Дослідники стверджують, що на його місці ще в (простий порядковий числівник) столітті до н.е. вже було іонійське поселення. (3) Ширина вулиць Херсонеса ста- новила від (простий кількісний числівник) до (дробовий числівник) метрів. (4) Загальна площа міста сягала до (складений кількісний числівник) гектарів. (5) Оборонні споруди навколо складалися з круглих башт та мурів завдовжки до (складений кількісний числівник) метрів. Äîâ³äêà. 4; 420-é; 6.5; 6-é; 70; 35. Çàâäàííÿ 1. Ïîÿñíè ïðàâîïèñ âèä³ëåíèõ ñë³â. 2. Çíàéäè îäíîñêëàäíå òà ñêëàäíå ðå÷åííÿ. 3. Ç’ÿñóé çà äîïîìîãîþ â³ê³ïå䳿, ùî òàêå àíòè÷íå ì³ñòî, ³îí³éñüêå ïîñåëåííÿ. ÓÐÎÊ 100. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß 533 534 277 ÓÐÎÊ 100. ×èñë³âíèê. Óçàãàëüíåííÿ
- 278. 278 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 Óçãîäü ÷èñë³âíèêèç ³ìåííèêàìè. Три + рік; два + вікно; обидва + руки; на чотири + бік; перед перший + грудня; півтора + місяць; два з полови- ною + рік; три десятих + відсоток; півтора + рулон; шість + нації; жителі + сім + країни; тридцять один + дні; п’ять тисяч + гривня. Âèçíà÷, ÿê³ ÷èñë³âíèêè ïîòðåáóþòü ðåäàãóâàííÿ. ³äðå- äàãóé ³ çàïèøè. Чотирьма, семисот, девятьохстам двум, двома, трьо- ма, двума, шестидесяти, семистам сороками п’ятдесяти, п’ятистами, п’ятистам, дев’яностами, стома, семидесяти, п’ятдесятьом, шестидесяти, сьомастами, дев’ятистами, семидесяти, сороками, чотирьма. Ïðî÷èòàé ïîðàäè ìàðêåòîëîãà Äæåéìñà (òàòà Äåâ³äà) ïðî òå, ÿê ñòàòè óñï³øíèì. Çàïèøè ÷èñë³âíèêè ñëîâàìè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. (1) Якщо хочеш досягнути успіху до 15–16 років, то навчися правильно організовувати свій день. (2) Я знаю випадки, коли діти навіть у 9–10 років заробляли свій перший 1 000 000. (3) Пам’я- тай, що друзів не може бути багато — достат- ньо мати 3-х або 4-х. (4) Багато приятелів забирають твій вільний час, а день має лише 24 години. (5) Кожна копійка дуже важлива: 999 гривень без 1-ї — це ще не 1 000. (6) Заробити свій перший 1 000 000 можна, але набагато складніше не ви- тратити гроші, а примножити їх до 1 000 000 000. Çàâäàííÿ 1. Çàïèøè íîìåðè ðå÷åíü, ó ÿêèõ º ïðîñò³ ÷èñë³âíèêè ñêëàäí³ ÷èñë³âíèêè ñêëàäåí³ ÷èñë³âíèêè 2. Ïîÿñíè ïðàâîïèñ ñëîâà ïðèìíîæèòè. 3. Çíàéäè â òåêñò³ äâà ñèíîí³ìè äî ñëîâà òîâàðèø. 4. ßêó ïîðàäó òè á äîïèñàâ/äîïèñàëà äî êîìåíòàð³â Äæåéìñà? 535 536 537
- 279. 279 ÓÐÎÊ 101. IJÀÃÍÎÑÒÈ×ÍÀÐÎÁÎÒÀ 5. ×èñë³âíèê Варіант 1 1. Óñ³ ñëîâà º ÷èñë³âíèêàìè â ðÿäêó À òð³éêà, ñîòíÿ, ÷åòâåðòàê, äåñÿòêà Á òðîº, ÷åòâåðî, ï³âòîðà, ï’ÿòíàäöÿòåðî  ïåðøèé, äåâ’ÿòèé, ñòîòèñÿ÷íèé, ïîìíîæåíèé à ïî-ïåðøå, ïî-äðóãå, ïî-ï’ÿòå, âòðè÷³ 2. Óñ³ ÷èñë³âíèêè ïèøåìî ðàçîì ó ðÿäêó À äâà/íàäöÿòü, â³ñ³ì/íàäöÿòü, äâà/äöÿòü Á òðèäöÿòü/îäèí, ñòî/ñ³ì, òèñÿ÷à/ñòî  îäíà/äðóãà, äâ³/äåñÿòèõ, ÷îòèðè/âîñüì³ Ã íå/áàãàòî, ÷è/ìàëî, ñîðîê/øîñòèé 3. Ïðàâèëüíî óçãîäæåíî ÷èñë³âíèê ç ³ìåííèêîì ó ðÿäêó À ÷îòèðè äðóãà Á ï³âòîðà â³äðà  äâ³ ö³ë³ ï’ÿòü äåñÿòèõ ê³ëîìåòð³â à ï³âòîðàñòà ê³ëîãðàìà 4. Ïðàâèëüíî âæèòî ÷èñë³âíèêè íà ïîçíà÷åííÿ ÷àñó â ðÿäêó À ø³ñòü ãîäèí äâàäöÿòü õâèëèí Á øîñòà ãîäèíà äâàäöÿòü õâèëèí  äâàäöÿòü ï³ñëÿ øåñòè à äâàäöÿòü øîñòîãî 5. Ó ðå÷åíí³ Ñòî¿òü ïàí³, ÷åïóðèòüñÿ, áî âäÿãëà ñîðî÷îê òðèñòà ÷èñë³âíèê âèñòóïຠ÷ëåíîì ðå÷åííÿ À ï³äìåòîì Á ïðèñóäêîì  äîäàòêîì à îçíà÷åííÿì 6. Ïðàâèëüíî ïîäàíî ôîðìó îðóäíîãî â³äì³íêà ÷èñë³âíèêà 698 ó âàð³àíò³ À øåñòèñòàìè äåâ’ÿíîñòà â³ñüìà Á ø³ñòüìàñòàìè äåâ’ÿíîñòà â³ñüìîìà  ø³ñòüîìàñòàìè äåâ’ÿíîñòî â³ñüìà à ø³ñòüìàñòàìè äåâ’ÿíîñòî âîñüìà 279 1 âàð³àíò ÓÐÎÊ 101. ijàãíîñòè÷íà ðîáîòà 5
- 280. ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ Варіант 2 1.Óñ³ ñëîâà º ÷èñë³âíèêàìè â ðÿäêó À ñòî, òèñÿ÷à, ì³ëüéîí, ì³ëüÿðä, á³ëüéîí Á áàãàòîì³ëüéîííèé, áàãàòîïîâåðõîâèé, äâîäåííèé  ïîäâî¿òè, ïîòðî¿òè, ïîìíîæèòè, ïîäåñÿòåðèòè à äâ³éêà, ï’ÿòàê, äâàíàäöÿòêà, ñîòíÿ, òèñÿ÷à 2. Óñ³ ÷èñë³âíèêè ïèøåìî ç Ü â ðÿäêó À ï’ÿò..ñîò, ÷îòèð..îõñîòèé, âîñ..ìèé, äåâ’ÿò.. Á ì³ë..ÿðä, ø³ñò.., îäèíàäöÿò..îõ, äåñÿò.., â³ñ..ìîõ  ÷îòèðíàäöÿò.., äâàíàäöÿò..îõ, ø³ñò..äåñÿò, äâàäöÿò.. à ø³ñòäåñÿò..îõ, ì³ë..éîí, ñ..îìîãî, ï’ÿò.., ÷îòèð..ìà 3. Ïðàâèëüíî óçãîäæåíî ÷èñë³âíèê ç ³ìåííèêîì ó ñëîâîñïîëó- ÷åíí³ À òðè ê³ëîìåòðà Á ÷îòèðè ï’ÿòèõ â³äñîòê³â  äâà ïðåäìåòè à ø³ñòü âîñüìèõ áóäèíê³â 4. Ïðàâèëüíî âæèòî ÷èñë³âíèêè íà ïîçíà÷åííÿ ÷àñó â ðÿäêó À áåç ï’ÿòíàäöÿòè ñüîìà Á çà ï’ÿòíàäöÿòü ñüîìà  áåç ÷âåðò³ ñ³ì à çà ÷âåðòü ñ³ì 5. Ó ðå÷åíí³ Ïåðøîãî áðàòà âñ³ áà÷àòü, àëå íå ÷óþòü, à äðóãîãî âñ³ ÷óþòü, àëå íå áà÷àòü ÷èñë³âíèêè âèñòóïàþòü ÷ëåíîì ðå÷åííÿ À ï³äìåòîì Á ïðèñóäêîì  äîäàòêîì à îçíà÷åííÿì 6. Óñ³ ÷èñë³âíèêè çàïèñàíî ïðàâèëüíî â ðÿäêó À îäíà äðóãà, ï³âòîðàñòà, ê³ëüêà äåñÿò, ê³ëüêà ñîò Á òðèäöÿòüäâà, ñîðîêø³ñòü, ñòîäâàäöÿòüâ³ñ³ì  äâàäöÿòèòèñÿ÷íèé, äåâ’ÿòèñîòèé, ñåìèì³ëüéîííèé à ñîðîêäðóãèé, ñòîï’ÿòèé, ø³ñòñîòäâàäâàäöÿòüïåðøèé 2 âàð³àíò 280 6
- 281. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Äèñêðèì³íàö³ÿ— öå íåð³âíå, ìåíø ïðèõèëüíå ñòàâ- ëåííÿ äî ëþäèíè ÷åðåç ¿¿ ïåâí³ îçíàêè. ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 17-18. Ïðîòèä³ÿ é çàïîá³ãàííÿ äèñêðèì³íàö³¿, öüêóâàííþ 102-103. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● дискримінація; ● цькування. Ôîðìè äèñêðèì³íàö³¿ Ïðèêëàäè äèñêðèì³íàö³éíèõ òâåðäæåíü ñòàòåâà (çà ñòàòòþ) ðîáîòà â òàêñ³ — ñïðàâà íå æ³íî÷à åòí³÷íà (çà íàëåæí³ñòþ äî ïåâíîãî åòíîñó) óñ³ ³òàë³éö³ ëþáëÿòü ñïàòè ìàéíîâà (çà ô³íàíñîâèì ñòàíîì) ò³ëüêè áàãàò³ ìîæóòü áóòè óñï³øíèìè ðåë³ã³éíà (çà îñîáëèâîñòÿ- ìè â³ðîñïîâ³äàííÿ) óñ³ ìóñóëüìàíè æîðñòîê³ ô³ç³îëîã³÷íà (çà ñòàíîì çäîðîâ’ÿ) ëþäè ç ³íâàë³äí³ñòþ íå ïðàöþþòü 281 ÓÐÎÊÈ 102-103. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 17–18
- 282. 282 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ Äèñêðèì³íàö³ÿ ìîæåáóòè ïðè÷èíîþ öüêóâàííÿ (áóë³í- ãó) — ö³ëåñïðÿìîâàíî¿ é ïîâòîðþâàíî¿ àãðåñèâíî¿ ïîâå- ä³íêè îäí³º¿ ëþäèíè ÷è ãðóïè ëþäåé ùîäî ³íøî¿ ÷è ³íøèõ, ùî ñóïðîâîäæóºòüñÿ ô³çè÷íèì òà ïñèõîëîã³÷íèì íàñèëü- ñòâîì. ßê ìîæíà ïðîòèä³ÿòè äèñêðèì³íàö³¿? 1. ²òè íà êîíòàêò ³ç ëþäüìè, ÿê³ çäàþòüñÿ ³íàêøèìè. 2. Ðîáèòè âèñíîâîê, óðàõîâóþ÷è 䳿 ëþäèíè, à íå ¿¿ çîâí³øí³ îñîáëèâîñò³. 3. Çðîçóì³òè, ùî âñ³ ëþäè ð³çí³, òà íå çíåö³íþâàòè í³- êîãî. Ïåðåêàæè çì³ñò êîìåíòàðÿ åêñïåðòà ñâîºìó îäíîêëàñ- íèêó àáî îäíîêëàñíèö³. Äîïîâíè ³íôîðìàö³þ â³äîìèìè òîá³ ïðèêëàäàìè. Ïðîàíàë³çóé ñèòóàö³¿. ßê³ ç íèõ ìîæíà íàçâàòè äèñêðè- ì³íàö³ºþ? Ïîÿñíè ñâîþ äóìêó, âèçíà÷, çà ÿêîþ îçíàêîþ â³äáóëàñÿ äèñêðèì³íàö³ÿ. ßêà ³ç ñèòóàö³é º öüêóâàííÿì? Ñèòóàö³ÿ 1 Ñèòóàö³ÿ 2 Ñèòóàö³ÿ 4 Ñèòóàö³ÿ 3 Ñèòóàö³ÿ 5 Продавчиню одного магазину співробітниці називають «малим дурним дівчиськом, якому бракує досвіду». Коли вона звертається по допомогу, вони образливо висловлюються, вказуючи на її молодий вік. Олег хоче сидіти за однією партою з Оксаною, тому що мама йому сказала дружити з кимось із багатої сім’ї, адже ці люди завжди стають успішними. Громадянам Кенії заборонили вхід на одну з популярних дискотек. Джон приїхав працювати в Україну, але відмовляється вчити українську мову, оскільки друг йому сказав, що українською розмовляють лише в селах. Марію Олександрівну не беруть на роботу, пояснюючи це тим, що шукають працівників до 30 років. 538 539 6
- 283. 283 Ïðîàíàë³çóé ä³àãðàìè. Âèêîíàéçàâäàííÿ. Äæåðåëî: https://www.unicef.org Çàâäàííÿ 1. Ïðî÷èòàé ïîÿñíåííÿ äî ïîäàíèõ äàíèõ ³ çðîáè âèñíî- âîê, ùî îïèñóº íàâåäåíà ñòàòèñòèêà. 2. Äîáåðè é çàïèøè íàçâó ä³àãðàìè. 3. Îïèøè íàéâèù³ é íàéíèæ÷³ ïîêàçíèêè çà çðàçêîì: Ó … ðîö³ ïîêàçíèêè … áóëè íàéâèùèìè / íàéíèæ÷èìè. 4. Çðîáè ïðèïóùåííÿ, ÷îìó ïîêàçíèêè ïî÷àëè çìåíøó- âàòèñÿ. 5. Çàïèøè òðè ïîðàäè, ÿê³ äîïîìîæóòü çìåíøèòè â³äñî- òîê òèõ, õòî ñòàâ êðèâäíèêîì. 6. Îáãîâîðè ñâî¿ ì³ðêóâàííÿ ç îäíîêëàñíèêîì àáî îäíî- êëàñíèöåþ é ï³äãîòóéòå ñï³ëüíèé ïëàêàò «ßê ïðîòèä³ÿ- òè öüêóâàííþ â øêîë³?». Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Кібербулінг (1)Кібербулінг—цецькуванняіззастосуваннямцифро- вих технологій. (2) Він може відбуватися в соціальних ме- режах, платформах обміну повідомленнями (месендже- рах), ігрових платформах та мобільних телефонах. (3) Це повторювана поведінка, спрямована на залякування, 540 541 57% HBSC 2006 HBSC 2010 HBSC 2014 Îáðàæàëè ³íøèõ ïðîòÿãîì îñòàíí³õ 2 ì³ñÿö³â Áóëè îáðàæåí³ ïðîòÿãîì îñòàíí³õ 2 ì³ñÿö³â HBSC 2016 ESPAD 2019 47% 47% 42% 41% 36% 35% 35% 38% 39% ÓÐÎÊÈ 102-103. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 17–18
- 284. 284 ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 6 провокування гнівучи приниження тих, проти кого він спрямований. (4) Приклади кібербулінгу містять: • поширення брехні про когось або розміщення фото- графій у соціальних мережах; • надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди; • видавання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені. (5) Якщо ви думаєте, що відчуваєте кібербулінг, пер- ший крок — це звернутися по допомогу до когось, кому ви довіряєте, наприклад, до ваших батьків, близького члена сім’ї чи іншого дорослого. (6) У своїй школі ви мо- жете звернутися до психолога, спортивного тренера чи улюбленого вчителя. Äæåðåëî: https://www.unicef.org Çàâäàííÿ 1. Ùî òàêå ê³áåðáóë³íã? 2. Íàâåäè äâà ïðèêëàäè ê³áåðáóë³íãó ç òåêñòó. 3. ×è òðàïëÿëèñÿ ñõîæ³ ñèòóàö³¿ ó òâîºìó æèòò³? 4. ßê³ ïîðàäè ùîäî ïðîòè䳿 ê³áåðáóë³íãó ïîäàíî â òåê- ñò³? 5. ßêèìè ïîðàäàìè òè ìîæåø äîïîâíèòè öåé ïåðåë³ê? 6. ßêå ðå÷åííÿ ç òåêñòó íàéêðàùå ³ëþñòðóº ïîäàíå çîáðàæåííÿ? Äîâåäè ñâîþ äóìêó. 21,5% áóëè «æåðòâàìè» îáðàç, çíóùàíü, ïðèíèæåíü îíëàéí
- 285. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Çàéìåííèê— öå ñàìîñò³éíà ÷àñòèíà ìîâè, ÿêà âêàçóº íà ïðåäìåò, îñîáó, ê³ëüê³ñòü, àëå íå íàçèâຠ¿õ. Íàïðè- êëàä, ïîáà÷èëà éîãî çà â³êíîì — çàéìåííèê éîãî ìîæå íàçèâàòè ÿê îñîáó, òàê ³ ïðåäìåò, ìè íå ðîçó쳺ìî öüîãî áåç êîíòåêñòó. Óñ³ çàéìåííèêè çì³íþþòü çà â³äì³íêàìè, à äåÿê³ — çà ðîäàìè é ÷èñëàìè. Ó ðå÷åíí³ çàéìåííèê ìîæå áóòè: 1) ï³äìåòîì: ³íõòî? ï³ä³éøîâ äî áåðåãà. Êîæåí ç íàñõòî? çíàâ ïðàâäó; 2) ïðèñóäêîì: Êàøà ñüîãîäí³º íå òà; 3) äîäàòêîì: Íàñ çàïðîñèëèêîãî? íà çóñòð³÷; 4) îçíà÷åííÿì: ß ïðî÷èòàëà òâî¿ ëèñòè÷è¿? Ïîð³âíÿé äâà òåêñòè. Çðîáè âèñíîâêè ïðî òå, íàâ³ùî ïî- òð³áí³ çàéìåííèêè (äèâ. ï³äêàçêó íà ñ. 286). Òåêñò 1 Òåêñò 2 Âàôë³ — öå òîíê³, ëåãê³ áîðîøíÿí³ âèðîáè, âèïå÷åí³ ç ð³äêîãî ò³ñòà. Âàôë³ íàé÷àñò³øå áóâàþòü ïðÿ- ìîêóòíî¿ ôîðìè. Ïðÿìîêóòíó ôîðìó ëåãøå íàïîâíèòè íà÷èí- êîþ, íà÷èíêó çàçâè÷àé âèêëàäà- þòü ó âèãëÿä³ ïðîøàðê³â, ïðîøàðê³â ìîæå áóòè áàãàòî. Âàôë³ — öå òîíê³, ëåãê³ áîðîøíÿí³ âèðîáè, âèïå÷åí³ ç ð³äêîãî ò³ñòà. Âîíè íàé÷àñ- ò³øå áóâàþòü ïðÿìîêóòíî¿ ôîðìè. ¯¿ ëåãøå íàïîâíèòè íà÷èíêîþ, ÿêó çàçâè÷àé âè- êëàäàþòü ó âèãëÿä³ ïðîøàð- ê³â, ¿õ ìîæå áóòè áàãàòî. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● займенник. ÓÐÎÊ 104. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ ßÊ ×ÀÑÒÈÍÀ ÌÎÂÈ ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 7 285 542
- 286. 286 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 7 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò ϳäêàçêà: çàéìåííèê — çàì³ñòü ³ìåííèêà, ïðèêìåòíè- êà, ÷èñë³âíèêà, òîáòî â³í çàì³ùóº ö³ ÷àñòèíè ìîâè, ùîá ïîâ’ÿçàòè ðå÷åííÿ é äîïîìîãòè óíèêíóòè ïîâòîð³â. Âèïèøè ç õìàðè ñë³â çàéìåííèêè. Ïîÿñíè ñâîþ äóìêó. Óñòàâ ó ïîäàíèé òåêñò íåîáõ³äí³ çà çì³ñòîì çàéìåííèêè. Ñêîðèñòàéñÿ ñëîâàìè äëÿ äîâ³äêè. Âèçíà÷ ñèíòàê- ñè÷íó ðîëü çàéìåííèê³â. Äîâ³äêà. Öåé, â³í, òàêîãî, óñ³ì, íàø, íàñ, ÷îãîñü. 1. Пригляньмося до відомого зна- ку оклику. 2. має запальну, гарячу вдачу. 3. знак спонукає до : радіти, дивуватися, сумувати. 4. дуже відчуває настрій. 543 544
- 287. Çíàéäè çàéìåííèêè íàïîäàíèõ ñêðèíøîòàõ. Âèêîíàé çàâäàííÿ. А Б В Çàâäàííÿ 1. Ùî îá’ºäíóº ö³ òðè ñêðèíøîòè? 2. Ç ÿêîþ ëþäèíîþ ïîâ’ÿçàí³ äâà çîáðàæåííÿ? 3. Ùî òè çíàºø ïðî öþ îñîáó? Çíàéäè ³íôîðìàö³þ é ïå- ðåêàæè ¿¿ îäíîêëàñíèêó / îäíîêëàñíèö³, âèêîðèñòîâó- þ÷è çàéìåííèêè â³í, öåé, éîãî, âåñü, êîæåí. 4. ßê³ óêðà¿íñüê³ ï³ñí³ òè çíàºø? Çàïèøè òðè íàçâè, ó ÿêèõ º çàéìåííèêè. 5. Ïîö³êàâñÿ, ÿê³ óêðà¿íñüê³ ï³ñí³ çíàþòü òâî¿ áàòüêè / ð³ä- í³ / äðóç³ / çíàéîì³. Çàïèøè ùå òðè íàçâè ³ç çàéìåí- íèêàìè. 6. Âèïèøè çàéìåííèêè ³ç ï’ÿòè ïîïåðåäí³õ çàâäàíü ö³º¿ âïðàâè. 287 545 «Пісня поміж нас», співає Володимир Івасюк 2,1 млн переглядів - 10 років тому a antinvalerievich Володимир Івасюк «Я піду в далекі гори» 1,4 млн переглядів - 13 років тому z zumauz Володимир Івасюк співає власну пісню «Я піду в далекі гори» «Києве мій» – Дмитро Гнатюк 18 тис. переглядів - 3 роки тому ó Україночка ÓÐÎÊ 104. Çàéìåííèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè
- 288. 288 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 7 ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÐßÄÈÇÀÉÌÅÍÍÈʲ ÇÀ ÇÍÀ×ÅÍÍßÌ. ÎÑÎÁβ É ÇÂÎÐÎÒÍÈÉ ÇÀÉÌÅÍÍÈÊÈ 105-106. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● розряди займенників; ● особові займенники; ● зворотний займенник; ● етикетні функції за- йменників. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Çà çíà÷åííÿì âèîêðåìëþþòü ðîçðÿäè çàéìåííèê³â. Ðîçðÿä Ïðèêëàäè 1. îñîáîâ³ ÿ, ìè, òè, âè, â³í, âîíà, âîíî, âîíè 2. • ïðèñâ³éí³ ì³é, íàø, òâ³é, âàø, éîãî, ¿¿, ñâ³é, ¿õí³é 3. çâîðîòíèé ñåáå 4. ïèòàëüíî- â³äíîñí³ õòî, ùî, ÿêèé, ÷èé, êîòðèé, ñê³ëüêè 5. • çàïåðå÷í³ í³õòî, í³ùî, í³ÿêèé, í³÷èé, í³êîòðèé, í³ñê³ëüêè 6. • íåîçíà÷åí³ àáèõòî, äåõòî, ùîñü, áóäü-ùî 7. îçíà÷àëüí³ âåñü, ñàì, ñàìèé, âñÿêèé, êîæåí, æîäåí, ³íøèé 8. âêàç³âí³ òîé, öåé, òàêèé, ñò³ëüêè Çâåðíè óâàãó, ùî â³ä îñîáîâèõ çàéìåííèê³â ìè óòâîðþ- ºìî ïðèñâ³éí³: ÿ — ì³é, âîíè — ¿õí³é, à â³ä ïèòàëüíî-â³äíî- ñíèõ — çàïåðå÷í³ (õòî — í³õòî) ³ íåîçíà÷åí³ (õòî — äåõòî, õòîñü, õòî-íåáóäü). Ïðîàíàë³çóé ôîòî á³ëáîðä³â. Íà ÿêèõ ³ç íèõ º çàéìåííè- êè? Âèçíà÷ ðîçðÿäè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. îñîáîâ³ ïèòàëüíî- â³äíîñí³ А 546
- 289. 289 Б В Çàâäàííÿ 1. Ùî îá’ºäíóºö³ òðè çîáðàæåííÿ? 2. Íà êîãî / ùî âêàçóþòü çàéìåííèêè íà êîæíîìó ç á³ë- áîðä³â? 3. Çàéìåííèê³â ÿêîãî ðîçðÿäó íà á³ëáîðäàõ íàéá³ëüøå? 4. Îáåðè îäèí âèñë³â ³ç çîáðàæåíü ³ ïîÿñíè éîãî çíà÷åí- íÿ. 5. Íà ÿêîìó çîáðàæåíí³ º ïðèêìåòíèê, ùî ïåðåéøîâ â ³ìåííèê? Ïåðåïèøè, âêàçóþ÷è ïîðó÷ íàçâó ðîçðÿäó, äî ÿêîãî íà- ëåæàòü ãðóïè çàéìåííèê³â. 1. Такий, цей, той, стільки. 2. Кожний, весь, всякий, інший. 3. Ніщо, ніхто, нічий, жодний. 4. Твій, його, наш, їхній. 5. Ти, ми, він, вона, я. 6. Що? хто? котрий? скільки? 7. Себе. 8. Хто-небудь, будь-кого, казна-що. 9. Хто, що, який, чий. 547 ÓÐÎÊÈ 105-106. Ðîçðÿäè çàéìåííèê³â çà çíà÷åííÿì
- 290. 290 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 7 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Îñîáîâ³ çàéìåííèêè çì³íþºìî çà îñîáàìè, ÷èñëàìè, â³äì³íêàìè, à â³í, âîíà, âîíî — çà ðîäàìè. Îäíèíà Ìíîæèíà ² îñîáà ÿ ìè ²² îñîáà òè âè ²²² îñîáà â³í, âîíà, âîíî âîíè Í. ÿ ìè òè âè â³í âîíî âîíà âîíè Ð. ìåíå íàñ òåáå âàñ éîãî / â³ä íüîãî éîãî / â³ä íüîãî ¿¿ / äî íå¿ ¿õ / äî íèõ Ä. ìåí³ íàì òîá³ âàì éîìó éîìó ¿é ¿ì Çí. ìåíå íàñ òåáå âàñ éîãî / íà íüîãî éîãî / íà íüîãî ¿¿ / íà íå¿ ¿õ / íà íèõ Îð. ìíîþ íàìè òîáîþ âàìè íèì íèì íåþ íèìè Ì. íà ìåí³ íà íàñ íà òîá³ íà âàñ íà íüîìó íà íüîìó íà í³é íà íèõ Ó ðîäîâîìó, çíàõ³äíîìó òà ì³ñöåâîìó â³ä- ì³íêàõ çàéìåííèêè â³í, âîíî, âîíà, âîíè ç ïðèéìåííèêàìè ìîæóòü ìàòè ïðèñòàâíèé í: â³ä íüîãî, äî íå¿. Çâîðîòíèé çàéìåííèê ñåáå â³äì³íþºìî òàê: Ïðîàíàë³çóé òåêñò ï³ñí³ «Óêðà¿íà — öå òè». Âèïèøè âñ³ çàéìåííèêè é âèçíà÷ ¿õí³ ðîçðÿäè. 1. Моє ім’я — Батьківщина, Лелеки легке крило. Моє ім’я — Україна І сонечка тепло. Моє ім’я — вишиванка, Я — хрестик на полотні. Моє ім’я — синє небо, Я — сонях малий під ним. Татові слова: Україна — це я! Мамині пісні. Україна — це ти! Моє ім’я — степ широкий, Моє ім’я — хліба смак, Останній шкільний дзвіночок, Над сивим Дніпром туман. 2. Í. ______ Ð. ñåáå Ä. ñîá³ Çí. ñåáå Îð. ñîáîþ Ì. íà ñîá³ 548
- 291. 291 Моє ім’я —то надія. Моє ім’я — то любов. Моє ім’я — чиста мрія І віра, що з нами Бог! Моє ім’я — колискова... Моє ім’я — то є воля... Моє ім’я — то родина... Моє ім’я — добре слово, Що збереже цей світ! 3. ϳñíþ ìîæíà ïîñëóõàòè òóò — Âèïèøè ñëîâîñïîëó÷åííÿ ç îñîáîâèìè çàéìåííèêàìè. Ïîðÿä ³ç çàéìåííèêîì çàçíà÷ éîãî â³äì³íîê. Не знати нікого, допомагати усім, мірятись зі мною, пі- дійти до кожного, обманути їх, викреслити його, обмовити когось, чарувати її, записати будь-кого, анонімка від неї, їхня хата, такий незнайомий, навчились від нього, деякі зауваження, назвали тебе, явитися вам, молоти казна-що. Ó ïåðøîìó ñëîâ³ âèïèñàíèõ ñëîâîñïîëó÷åíü ï³äêðåñëè ïåðøó â³ä ïî÷àòêó áóêâó é ïðî÷èòàºø ïî÷àòîê âèñëîâó í³ìåöüêîãî ïèñüìåííèêà Ã. Áåáåëÿ: «... — öå àðãóìåíò, çàïåðå÷èòè ÿêèé ìàéæå íåìîæëèâî». Ðîçêðèé äóæêè, ïîñòàâèâøè çàéìåííèêè â ïîòð³áíîìó â³äì³íêó. ²ç òðüîìà íà âèá³ð óòâîðè ðå÷åííÿ. Для (вона), перед (він), на (воно), з (вона), під (вони), від (вони), по (вона), про (він). Ïåðåïèøè òåêñò. Çà îçíàêàìè, âêàçàíèìè ó äóæêàõ, â³ä- íîâè ïðîïóùåí³ îñîáîâ³ çàéìåííèêè. 1. — Льоню, за гру на скрипці (І ос., одн., Н.в.) (ІІ ос., одн., Д.в.) даватиму щодня по п’ятдесят гри- вень. — Сусіди (І ос., одн., Д.в.) дають сто гривень, щоб (І ос., одн., Н.в.) не грав. 2. — За що (ІІ ос., мн., Н.в.) на (ІІІ ос., одн., Р.в., ж.р.) сваритесь? — (ІІІ ос., одн., Н.в., ж.р.) не- правильно виконала завдання. — А (ІІ ос., мн., Д.в.) що до того? — Але ж (І ос., мн., Н.в.) в (ІІІ ос., одн., Р.в., ж.р.) списали... 3. — Тату, зіграйте зі (І ос., одн., Ор.в.) в шахи. — (І ос., одн., Н.в.) на роботі так у шахи награвся, що вже дивитись на (ІІІ ос., мн., Зн.в.) не можу. 549 550 551 ÓÐÎÊÈ 105-106. Ðîçðÿäè çàéìåííèê³â çà çíà÷åííÿì
- 292. ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 7 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ²ç îñîáîâèì çàéìåííèêîì ÿ â îðóäíîìó â³äì³íêó âæè- âàºìî ïðèéìåííèêè ç³ (çî), ï³ä³ (ï³äî), íàä³ (íàäî), ïå- ðåä³ (ïåðåäî): ç³ ìíîþ, ï³ä³ ìíîþ, íàä³ ìíîþ òîùî. Çàïèøè ïðèéìåííèêè ç îñîáîâèìè çàéìåííèêàìè, çðî- áè âèñíîâîê. â³í âîíà ÿ ç ç íèì ç íåþ ç³ ìíîþ ó ï³ä (ï³ä³, ï³äî) íàä (íàä³, íàäî) ïåðåä (ïåðåä³, ïåðåäî) Âèçíà÷, ÿêó ñèíòàêñè÷íó ðîëü âèêîíóþòü çàéìåííèêè â ïîäàíèõ ïðèñë³â’ÿõ. Ïåðåïèøè, ï³äêðåñëè âñ³ ÷ëåíè ðå- ÷åííÿ. Ïîÿñíè îäíå ïðèñë³â’ÿ íà âèá³ð. 1. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить. 2. Що не любе серцю, того не роби нікому. 3. Тільки той не помиляєть- ся, хто ні до чого не торкається. 552 553 ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 19-20. Ëèñòè. Åëåêòðîííèé ëèñò 107-108. Ëèñò — íàïèñàíèé ÷è íàäðóêîâàíèé íà ïàïåð³ òåêñò, çâåðíåíèé äî àäðåñàòà. Ïðèâàòí³ ëèñòè ïðèçíà÷åí³ äëÿ îñîáèñòîãî ñï³ëêóâàííÿ, à ä³ëîâ³ — äëÿ îô³ö³éíîãî. Як написати лист? ×àñòèíè ëèñòà Ïðèêëàäè Ïðèâàòíèé ëèñò ijëîâèé ëèñò 1. Çâåðòàííÿ. Äîðîãèé äðóæå! Äîðîãà ïîäðóãî! Øàíîâíèé ïàíå … ! Øàíîâíà ïàí³ … ! 2. Îïèñ ñèòóàö³¿. Äàâíî íå áóëî â³ä òåáå çâ³ñòêè. Îòðèìàëè â³ä Âàñ çà- ïðîøåííÿ. 292
- 293. 3. Çì³ñò ëèñòà. ßõî÷ó ïîä³ëèòèñÿ ç òîáîþ íîâèíàìè. Ìè õîò³ëè á óòî÷íèòè äåÿêó ³íôîðìàö³þ. 4. Çàïèòàííÿ / ïîäÿêà / ïðîõàííÿ. ßê òè? Ùî íîâîãî? Äÿêóþ çà çàïðîøåííÿ. ß ÷åêàþ â³ä òåáå ëèñòà. ßê³ óìîâè ó÷àñò³? Äÿêóºìî çà â³äïîâ³äü. ×åêàºìî íà äåòàë³. 5. Ïðîùàííÿ. Áóâàé! Ãàðíîãî äíÿ! Äî çóñòð³÷³. Íà âñå äî- áðå. Ãàðíîãî òèæíÿ! 6. ϳäïèñ. Ùèðî — òâ³é äðóã Àðòóð. Ùèðî — òâîÿ ïîäðóãà Ñâ³òëàíêà. Ùèðî — Àðòóð Îìåëü÷åíêî, ó÷åíü 6-À. Ç ïîâàãîþ Ñâ³òëàíà ²âàí÷óê, ó÷åíèöÿ 6-À. Çàéìåííèê Âè òðåáà ïèñàòè ç âåëèêî¿ ë³òåðè, ÿêùî õî÷å- òå ï³äêðåñëèòè øàíîáëèâå ñòàâëåííÿ äî ëþäèíè.  óñíîìó ìîâëåíí³ çàéìåííèê Âè âèêîðèñòîâóºìî ï³ä ÷àñ ñï³ëêóâàí- íÿ çäåá³ëüøîãî ç ìàëîçíàéîìèìè òà ñòàðøèìè ëþäüìè. Ïðîàíàë³çóé ëèñòè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Приватний лист Привіт, Девіде! Пише до тебе Гійом. Як твої справи? У мене все гаразд. Я пам’ятаю, що ти цікавився японською мовою. Допоможи мені розібратися з кількома ієрогліфами, які хтось написав на подарунку, що залишив на моїй парті. Мені так цікаво, хто цей незнайомець чи незнайомка. Буду дуже вдячний тобі за допомогу. Вітання батькам! Щиро — Гійом. А 554 Діловий лист Пане директоре, звертаємося до Вас із проханням надіслати зразки тканини для на- шого нового замовлення. Нагадуємо, що 16.10.2023 року ми уклали з Вашим підприємством угоду про пошив 150 рюкзаків. Макет рюкзаків ми узгодили. Залишається лише підібрати мі- цність та колір тканини для них, а також вид фурнітури. З повагою Юрій Лісниченко. Б 293 ÓÐÎÊÈ 107-108. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 19-20
- 294. ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ Çàâäàííÿ 1. Âèïèøèâñ³ çàéìåííèêè ç îáîõ ëèñò³â. Óñíî âèçíà÷ ¿õí³ ðîçðÿäè çà çíà÷åííÿì. 2. Ïîð³âíÿé ñòðóêòóðó ëèñò³â. ×èì â³äð³çíÿþòüñÿ ïðèâàò- íèé òà ä³ëîâèé ëèñòè? À ùî â íèõ ñï³ëüíîãî? 3. Ïåðåìàëþé òàáëèöþ ç êîìåíòàðÿ åêñïåðòà é çàïîâíè ¿¿ ïðèêëàäàìè ç òåêñòó À òà òåêñòó Á. Íàïèøè äâà ëèñòè (ïðèâàòíèé ³ ä³ëîâèé) íà îäíó ³ç òåì. Божена хоче піти в зоопарк. Тема 1 Архітектор Оскар (тато Гійома) шукає помічника. Тема 2 Блогерка Ольга (мама Божени) просить Юрка Іздрика дати ін- терв’ю. Тема 3 Шарлі (мама Гійома) запрошує на відкриття виставки. Тема 4 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Åëåêòðîííèé ëèñò ìຠïåâí³ îñîáëèâîñò³. Ïåðåä òèì ÿê éîãî ïèñàòè, ïîäáàé ïðî ñâîþ åëåêòðîííó àäðåñó, ÿêà º âàæëèâîþ äëÿ êîìóí³êàö³¿. Ñòâîðè îô³ö³éíèé å-ìåéë, ÿêèé òè áóäåø âèêîðèñòî- âóâàòè â óñ³õ ñåðéîçíèõ ñïðàâàõ (ðåºñòðàö³ÿ îáë³êîâèõ çàïèñ³â äëÿ òåëåôîíó, êîìï’þòåðà, áàíê³âñüêî¿ êàðòêè òîùî). Äåõòî íåäáàëî ñòàâèòüñÿ äî öüîãî, òîìó ³íîä³ â ñåð- éîçíèõ ñèòóàö³ÿõ àäðåñàòè îòðèìóþòü ëèñòè ç äèâíèõ àäðåñ: pomidorka@y.ua, superman@i.com òîùî. Íàéêðà- ùå äëÿ îô³ö³éíî¿ åëåêòðîííî¿ àäðåñè îáðàòè ñâîº ïð³ç- âèùå, ³ì’ÿ ç äîäàâàííÿì öèôð, ë³òåð, çíàê³â, íàïðèêëàä: ivanchuk_dmytro88@... СТРУКТУРА ЕЛЕКТРОННОГО ЛИСТА 1. Òåìà. Òåìó ëèñòà ôîðìóëþþòü êîðîòêî. Öå 2–3 ñëîâà, ç ÿêèõ àäðåñàò (òîé, êîìó ëèñò ïðèçíà÷åíèé) ïîâèíåí çðîçóì³òè ìåòó òâîãî çâåðíåííÿ. Íàïðèêëàä: ³íôîðìàö³ÿ ïðî ïîäîðîæ; çàïðîøåííÿ íà âèñòàâó; ó÷àñòü ó çìàãàííÿõ. 294 555 7
- 295. 295 2. Çâåðòàííÿ. ßêùî òîá³â³äîìå ³ì’ÿ àäðåñàòà, îáîâ’ÿçêîâî çâåðíèñü äî íüîãî íà ³ì’ÿ: «Äîáðèé äåíü, Ëþäìèëî Âîëîäèìèð³âíî!» àáî «Â³òàþ, Ñåðã³þ!». Ôðàçè íà çðàçîê «Ïðèâ³ò», «Ñàëþò», «Çäîðîâåíüê³ áóëè» áàæàíî âèêîðèñòîâóâàòè ëèøå â ñï³ëêóâàíí³ ç áëèçüêèìè òîá³ ëþäüìè. 3. Çì³ñò ëèñòà. Âèêîðèñòîâóé ïðèíöèï «ïåðåâåðíóòî¿ ï³ðàì³äè»: • ïåðøå ðå÷åííÿ ïîâèííå ì³ñòèòè íàéâàæëèâ³øó ³í- ôîðìàö³þ; • äðóãå ðå÷åííÿ — äåòàë³; • òðåòº (÷åòâåðòå) — óòî÷íåííÿ. Ðîçáèé ö³ ôðàãìåíòè íà àáçàöè äëÿ çðó÷íîñò³ ÷èòàííÿ. 4. Ïðîùàííÿ. ijëîâèé ëèñò áàæàíî çàâåðøèòè ïîáàæàííÿì «Ãàðíîãî äíÿ!» àáî ìîæíà âèêîðèñòàòè ôðàçó «Ç ïîâàãîþ Îëüãà», «Ùèðî — Àíàñòàñ³ÿ». Ïðîàíàë³çóé ñêðèíøîò ëèñòà. Çðîáè âèñíîâêè ïðî òå, ÿê ìîæíà éîãî ïîë³ïøèòè. 556 ÓÐÎÊÈ 107-108. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 19-20
- 296. 296 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 7 Ðîçñîðòóé ôðàçè,ÿê³ ìîæíà âèêîðèñòàòè â: 1) ïðèâàòíî- ìó ëèñò³; 2) ä³ëîâîìó ëèñò³. 1. Привітик. 2. Добрий день. 3. Салют. 4. Привітульки. 5. З повагою. 6. Шановний добродію. 7. Цьомки. 8. Обійманчик. 9. Вельмишановний учаснику. 10. Бувай. 11. Усіх гараздів. 12. Чекаємо на відповідь. 13. Як поживає твій песик? 14. Вітаннячка сестрі! 15. До зустрічі! 16. Усіх гараздів. Ïîì³ðêóé, ó ÿêèõ ëèñòàõ ìîæíà âèêîðèñòîâóâàòè: 1) емодзі; 2) анекдоти; 3) зменшені та пестливі форми; 4) питання про домашніх улюбленців. Îáåðè ïðèêìåòíèêè, ÿê³ ìîæíà âèêîðèñòàòè â ïðèâàòíî- ìó ëèñò³. Äîäàé äî âèïèñàíîãî ñïèñêó ³íø³. Шановний, дорогий, дорогенький, вельмишановний, любий, гарненький, прекрасний, беззаперечний, урочи- стий, необхідний, сумний, величезний, люб’язний, упев- нений. Íàïèøè ä³ëîâèé ëèñò íà îäíó ç òåì. 1. Прохання до директора спортклубу Микити Ігорьо- вича дозволити проведення тренувань з волейболу на вихідні. 2. Запит до Христини — власниці притулку для со- бак — на пошук загубленого цуценятка. 3. Підтвердження участі в конкурсі малюнку, який проводить міжнародна компанія «Арт». 557 558 559 560
- 297. 297 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ïðèñâ³éí³çàéìåííèêè âêàçóþòü íà íàëåæí³ñòü êîìóñü àáî ÷îìóñü ³ â³äïîâ³äàþòü íà çàïèòàííÿ ÷èé? ÷èÿ? ÷èº? ÷è¿? Íàïðèêëàä: ì³é, íàø, ¿õí³é. Ïðèñâ³éí³ çàéìåííèêè â³äì³íþºìî ÿê ïðèêìåòíèêè: Í. ì³é ìîÿ ìîº ìî¿ Ð. ìîãî ì ìîãî ìî¿õ Ä. ìîºìó ìî¿é ìîºìó ìî¿ì Çí. ì³é, ìîãî ìîþ ìîº ìî¿, ìî¿õ Îð. ìî¿ì ìîºþ ìî¿ì ìî¿ìè Ì. íà ìî¿ì, íà ìîºìó íà ìî¿é íà ìî¿ì, íà ìîºìó íà ìî¿õ Çàéìåííèêè òâ³é, ñâ³é â³äì³íþºìî ÿê çàéìåííèê ì³é. Çàéìåííèêè íàø, âàø — ÿê ïðèêìåòíèêè òâåðäî¿ ãðóïè. ¯õí³é — ÿê ïðèêìåòíèê ì’ÿêî¿ ãðóïè. Ðîçð³çíÿé: ¿õ ¿õí³é ß íå ìîæó çíàéòè (êîãî?) ¿õ ó ðþêçàêó. ¯õí³ âèñíîâêè (÷è¿?) ìåíå äèâóþòü. Öå îñîáîâèé çàéìåííèê âîíè â ðîäîâîìó â³äì³íêó. Öå ïðèñâ³éíèé çàéìåííèê ¿õí³é ó íàçèâíîìó â³äì³íêó. Ïðî÷èòàé, ïîÿñíè ïîìèëêîâå âæèâàííÿ îñîáîâèõ òà ïðèñâ³éíèõ çàéìåííèê³â. 1. Автомобіль виїхав на міст. Він був дуже брудний. 2. Кіт заліз татові на руки. Він задоволено замуркотів. 3. На столі лежав телефон брата. Він видавав дивні звуки. 4. Сусіди пригостили нас вишнями. Ми їх закон- сервували. 5. Дівчатка попросили однокласниць узяти їх книги. 6. Внучка прийшла відсвяткувати з бабусею її день народження. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● присвійні займенники. ÓÐÎÊ 109. ÏÐÈѲÉͲ ÇÀÉÌÅÍÍÈÊÈ 561 ÓÐÎÊ 109. Ïðèñâ³éí³ çàéìåííèêè
- 298. 298 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 7 Âèïðàâ ïîìèëêè,äîïóùåí³ ó âæèâàíí³ ïðèñâ³éíèõ çà- éìåííèê³â. свойого портфеля твойому товаришеві меї знайомої твойою відповіддю свею рукою вашего будинка мойого висловлювання у нашему озерові їхнєму цуценяті їх побажань Ñêëàäè ðå÷åííÿ ³ç çàéìåííèêàìè ¿¿, éîãî, ¿õ (¿õí³é) òàê, ùîá â îäíîìó âèïàäêó âîíè áóëè ïðèñâ³éíèìè, à â ³íøîìó — îñîáîâèìè. 562 563 564 ß çíîâó õîò³â áè ïîáà÷èòè ¿¿ (îñîá.) — çåìëþ, äå í³êîëè íå òàíå ñí³ã. ¯¿ (ïðèñâ.) ìåøêàíö³ íå çíàþòü ñëîâà «ñïåêà». Çðàçîê Ïðî÷èòàé ðå÷åííÿ. Âèçíà÷ ò³, äå çàéìåííèê ¿õ óæèòî íåïðàâèëüíî. Ïåðåïèøè, âèïðàâëÿþ÷è ïîìèëêè. Óñòàâ ïðîïóùåí³ áóêâè òà ðîçä³ëîâ³ çíàêè. ßêà îðôîãðàìà îá’ºäíóº âñ³ ñëîâà ç ïðîïóñêàìè? 1. Без їх підтримки ми не ..проможні впоратися з цим завданням. 2. Потрібно попросити їх пр..крутити полиці бо в нас немає інструментів. 3. Коли закінчиться їх частина роботи ми почнемо пр..бирати. 4. А ще я попросив би їх під’єднати вимикач. 5. Хтось бачив їх оголошення про ві..криття нового офісу? 6. Було б доречно пр..вітати їх з цією подією.
- 299. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ïèòàëüíî-â³äíîñí³çàéìåííèêè ïîä³ëÿþòü íà ïèòàëüí³ é â³äíîñí³ çàëåæíî â³ä òîãî, ÿêó ôóíêö³þ âîíè âèêîíóþòü (öå ò³ ñàì³ çàéìåííèêè, àëå â ð³çíèõ ðå÷åííÿõ). Ïèòàëüí³ çàéìåííèêè äîïîìàãàþòü îôîðìèòè çàïè- òàííÿ: Õòî ïðèéøîâ? Ùî áóäå çàâòðà? ³äíîñí³ çàéìåííèêè äîïîìàãàþòü ïðèºäíàòè ÷àñòè- íó ñêëàäíîãî ðå÷åííÿ: ß çíàþ, õòî ïðèéøîâ. Ñêàæè, ùî áóäå çàâòðà. Í. õòî ùî ñê³ëüêè Ð. êîãî ÷îãî ñê³ëüêîõ Ä. êîìó ÷îìó ñê³ëüêîì Çí. êîãî ùî ñê³ëüêè, ñê³ëüêîõ Îð. êèì ÷èì ñê³ëüêîìà Ì. íà êîìó, íà ê³ì íà ÷îìó, íà ÷³ì íà ñê³ëüêîõ Çàéìåííèêè êîòðèé, ÷èé, ÿêèé çì³íþºìî çà â³äì³íêà- ìè, ðîäàìè, ÷èñëàìè: Í. êîòðèé, êîòðå êîòðà êîòð³ Ð. êîòðîãî êîòðî¿ êîòðèõ Ä. êîòðîìó êîòð³é êîòðèì Çí. êîòðèé, êîòðå, êîòðîãî êîòðó êîòð³, êîòðèõ Îð. êîòðèì êîòðîþ êîòðèìè Ì. íà êîòðîìó, íà êîòð³ì íà êîòð³é íà êîòðèõ Í. ÷èé, ÷èº ÷èÿ ÷è¿ Ð. ÷èéîãî ÷躿 ÷è¿õ Ä. ÷èéîìó, ÷èºìó ÷è¿é ÷è¿ì Çí. ÷èé, ÷èº, ÷èéîãî ÷èþ ÷è¿, ÷è¿õ Îð. ÷è¿ì ÷èºþ ÷è¿ìè Ì. íà ÷èéîìó, íà ÷èºìó, íà ÷è¿ì íà ÷è¿é íà ÷è¿õ ÓÐÎÊÈ ÏÈÒÀËÜͲ É Â²ÄÍÎÑͲ ÇÀÉÌÅÍÍÈÊÈ 110-111. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● питальні займенники; ● відносні займенники. 299 ÓÐÎÊÈ 110-111. Ïèòàëüí³ é â³äíîñí³ çàéìåííèêè
- 300. 300 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 7 Óñòàâ ïîòð³áí³çà çì³ñòîì ïèòàëüí³ çàéìåííèêè. Äîïîâíè ñïèñîê «äèòÿ÷èõ çàïèòàíü» âëàñíèìè ç ïèòàëüíèìè çà- éìåííèêàìè. Діти дуже люблять докучати своїми запитаннями: 1. не зможе побороти Котигорошко? 2. зі- рок на небі? 3. відрізняється дракон від динозав- ра? 4. На добирається Санта Клаус із Лапландії? 5. національності Супермен? Ïåðåáóäóé çà ïîäàíèì çðàçêîì ðå÷åííÿ, ùîá ïèòàëüí³ çàéìåííèêè ïåðåòâîðèëèñÿ ó â³äíîñí³. 1. Хто написав слова до Гімну України? 2. Що ти знаєш про автора музики до цих слів? 3. Яка доля цієї пісні? 4. Чиї вірші ставали символами боротьби за Україну? 5. Котрий із них тобі подобається найбільше? 6. Скільки років минуло з моменту написання гімну? ijçíàéñÿ â îäíîêëàñíèê³â/îäíîêëàñíèöü â³äïîâ³ä³ íà ïî- äàí³ çàïèòàííÿ. Ïðîàíàë³çóé àô³øó. Çðîáè ïðèïóùåííÿ, ïðî ùî ìîæå éòèñÿ íà òàê³é ïî䳿. Íàïèøè àíîíñ íà 5–7 ðå÷åíü, âèêî- ðèñòîâóþ÷è ïèòàëüí³ çàéìåííèêè. Äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïè- òàííÿ äî àô³ø³. 565 566 567 ßêà áóäå çàâòðà ïîãîäà? — Ñóñ³äêà ïîö³êàâèëàñÿ, ÿêà áóäå çàâòðà ïîãîäà. Çðàçîê
- 301. 301 Çàïèòàííÿ 1. Êîëè â³äáóâàëàñÿïîä³ÿ? 2. Äå âîíà â³äáóâàëàñÿ? 3. Õòî ïðîâîäèâ ¿¿? 4. Äëÿ êîãî ìîæå áóòè ö³êàâîþ òàêà ïîä³ÿ? 5. ×îìó, íà òâîþ äóìêó, áóëî îáðàíî òàêó ³ëþñòðàö³þ? ³çüìè ³íòåðâ’þ â óëþáëåíîãî/óëþáëåíî¿ àêòîðà/àêòîðêè àáî ñï³âàêà/ñï³âà÷êè, âèêîðèñòîâóþ÷è ïèòàëüí³ çàéìåí- íèêè õòî, ùî, ÿêèé, ÷èé, êîòðèé, ñê³ëüêè. Ïðî÷èòàé, ïîÿñíè ïîìèëêîâå âæèâàííÿ â³äíîñíèõ çà- éìåííèê³â. 1. Оля звернула увагу на сусі- да з песиком, який голосно гавкав. 2. У клітці сидить хом’як з горішком, якого там раніше не було. 3. До нас приїхали на нових велосипе- дах хлопці, що яскраво блищали. 4. На столі лежала книга Марійки, яку всі шукали. 5. Усі чули про бра- та нашого однокласника Васька, який дуже розумний. 6. Я взяв годинник тата, котрий трохи відстає. Äî òåêñòó ç ïîïåðåäíüî¿ âïðàâè ñôîðìóëþé 5 çàïèòàíü, âèêîðèñòîâóþ÷è ïèòàëüí³ çàéìåííèêè. Ïîñòàâ ö³ çàïè- òàííÿ îäíîêëàñíèêó / îäíîêëàñíèö³. Äî ïîäàíèõ çàéìåííèê³â äîáåðè ïàðàëåëüí³ ôîðìè. на кому у чому по чийому у моєму на тому у всьому по цьому на такому у якому по котрому 568 569 570 571 Õòî çâåðíóâ óâàãó íà ñóñ³äà ç ïåñèêîì? Çðàçîê ÓÐÎÊÈ 110-111. Ïèòàëüí³ é â³äíîñí³ çàéìåííèêè
- 302. 302 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 7 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Çàïåðå÷í³ çàéìåííèêè óòâîðþþòü â³ä ïèòàëüíèõ çà äî- ïîìîãîþ ïðåô³êñà í³-: í³õòî, í³ùî, í³ÿêèé, í³÷èé, í³êîòðèé, í³ñê³ëüêè. Âîíè âêàçóþòü íà â³äñóòí³ñòü îñ³á, îçíàê, ïðåä- ìåò³â òîùî. Íåîçíà÷åí³ çàéìåííèêè óòâîðþþòü çà äîïîìîãîþ äî- äàâàííÿ ÷àñòîê àáè-, äå-, -ñü, êàçíà-, õòîçíà-, áóäü-, -íåáóäü: àáèõòî, äåùî, õòîñü, êàçíà-õòî, õòîçíà-ùî, áóäü-ÿêèé, ùî-íåáóäü. Âîíè âêàçóþòü íà íåâèçíà÷åí³ ïðåäìåòè, îñ³á, îçíàêè òîùî. Çàïåðå÷í³ é íåîçíà÷åí³ çàéìåííèêè â³äì³íþºìî òàê ñàìî, ÿê ³ ïèòàëüí³, â³ä ÿêèõ ¿õ óòâîðåíî: Í. àáèõòî, ùî-íåáóäü, ÷èéñü í³õòî, í³ùî, í³ÿêèé Ð. àáèêîãî, ÷îãî-íåáóäü, ÷èéîãîñü í³êîãî, í³÷îãî, í³ÿêîãî Ä. àáèêîìó, ÷îìó-íåáóäü, ÷èéîìóñü (÷èºìóñü) í³êîìó, í³÷îìó, í³ÿêîìó 3í. àáèêîãî, ùî-íåáóäü, ÷èéñü (÷èéîãîñü) í³êîãî, í³ùî, í³ÿêèé (í³ÿêîãî) Îð. àáèêèì, ÷èì-íåáóäü, ÷è¿ìñü (÷è¿ìîñü) í³êèì, í³÷èì, í³ÿêèì Ì. àáè íà êîìó (ê³ì), íà ÷îìó-íåáóäü, íà ÷è¿ìñü (÷èéîìóñü, ÷èºìóñü) í³ íà êîìó (ê³ì), í³ íà ÷îìó (÷³ì), í³ íà ÿêîìó (ÿê³ì) Îáåðè ç-ïîì³æ ïîäàíèõ çàéìåííèê³â çàïåðå÷í³ (¿õ º 9). Дещо, вони, якийсь, ніхто, абищо, всякий, воно, мене, нікого, казна-що, скількись, ніщо, будь-хто, ніяким, сам, стільки, нічийого, якогось, ніскільки, дечий, ані в кого, йому, їх, ні до чого, ваш, їхній, чий-небудь, аніякий, казна-чий. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● заперечні займенники; ● неозначені займенники. ÓÐÎÊ 112. ÇÀÏÅÐÅ×Ͳ É ÍÅÎÇÍÀ×ÅͲ ÇÀÉÌÅÍÍÈÊÈ 572
- 303. 303 Ïðîàíàë³çóé õìàðó ñë³â.Âèïèøè çàïåðå÷í³ òà íåîçíà÷å- í³ çàéìåííèêè. Îïèøè êðîñ³âêè, âèêîðèñòîâóþ÷è ôðàçè ³ç çàéìåííèêà- ìè. Çàéìåííèêè ï³äêðåñëè, ïîÿñíè ïðàâîïèñ. Ніхто не зможе заперечити ... Неабиякий матеріал ... Деякі елементи ... Дехто міг би ... Комусь личили б ... Хто-небудь інший сказав би ... Âèáåðè 2–3 ïàðè çàïåðå÷íèõ çàéìåííèê³â, ÿê³ â³äð³çíÿ- þòüñÿ íàãîëîñîì òà çíà÷åííÿì, é óòâîðè ç íèìè ðå÷åííÿ. Відсутність кого-небудь/ чого-небудь Неможливість використати когось/щось нікОго нІкого нічОго нІчого нікОму нІкому нічОму нІчому нікИм нІким нічИм нІчим 573 574 575 ÓÐÎÊ 112. Çàïåðå÷í³ é íåîçíà÷åí³ çàéìåííèêè
- 304. 304 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 7 Íà çâ’ÿçêóåêñïåðò Íàïèñàííÿ çàïåðå÷íèõ òà íåîçíà÷åíèõ çàéìåííèê³â: Ðàçîì Îêðåìî Ç äåô³ñîì ç ÷àñòêàìè í³-, àí³-, àáè-, äå-, -ñü ÿêùî ì³æ ÷àñòêîþ òà çàéìåííèêîì ñòî¿òü ïðèéìåííèê ç ÷àñòêàìè êàçíà-, õòîçíà-, áóäü-, -íåáóäü í³õòî, àí³ùî, ùîñü, àáèÿêèé, äåùî í³ â êîãî, àáè äëÿ ÷îãî, êàçíà â³ä ÷îãî êàçíà-ÿêèé, õòîçíà-õòî, áóäü-ùî, ÿêà-íåáóäü Äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïèòàííÿ, âèêîðèñòîâóþ÷è çàïåðå÷í³ çàéìåííèêè. 1. Ти щось хотів/хотіла сказати? 2. Може, тебе хтось скривдив? 3. Ти на когось образився/образилась? 4. Ти з кимсь посварився/посварилася? 5. У тебе якісь проблеми? 6. Ти комусь щось заборгував/заборгувала? 7. Чия це сумка в тебе в руках? 8. У кого ти її взяв/взяла? 9. Ти збираєшся до когось у гості? 10. Скільки ж часу ти проморочив/проморочила мені голову? Çàì³íè ðå÷åííÿ íà ïðîòèëåæí³ çà çì³ñòîì çà äîïîìîãîþ çàïåðå÷íèõ çàéìåííèê³â. 1. Усі в класі почули про збирання лікарських рослин. 2. Я звернулась до всіх своїх друзів з пропозицією піти в ліс збирати трави. 3. Усіх це дуже зацікавило. 4. За дві години ми назбирали багато всяких трав. 5. Удома я по- ділилась з усіма своїми рідними враженнями від походу. Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê ïèñàòè ● заперечні й неозначені займенники. ÓÐÎÊÈ ÍÀÏÈÑÀÍÍß ÇÀÏÅÐÅ×ÍÈÕ ² ÍÅÎÇÍÀ×ÅÍÈÕ ÇÀÉÌÅÍÍÈʲ ÐÀÇÎÌ, ÎÊÐÅÌÎ, Ç ÄÅÔ²ÑÎÌ 113-114. ß äî âñ³õ çâåðòàâñÿ ïî äîïîìîãó. — ß í³ äî êîãî íå çâåðòàâñÿ ïî äîïîìîãó. Çðàçîê 576 577
- 305. 305 ͳõòî — í³ç êèì, í³ â³ä êîãî, í³ íà êîìó. Çðàçîê Õòî — õòîñü, äåõòî, àáèõòî, êàçíà-õòî, õòîçíà-êîãî, õòî-íå- áóäü, áóäü-õòî. Çðàçîê Çàïèøè çà çðàçêîì ïîäàí³ çàïåðå÷í³ çàéìåííèêè ç ïðè- éìåííèêàìè ç, â³ä, íà. Ніщо, нічий, ніяка, ніскільки. Ðîçêðèé äóæêè é çàïèøè ïîäàí³ çàéìåííèêè â òðè êî- ëîíêè. Ðàçîì Îêðåìî Ç äåô³ñîì Ні(кого), будь(чому), казна(з)ким, якого(небудь), будь(у)кого, ні(з)чим, хтозна(до)кого, чим(небудь), ні(скількох), казна(якою), ні(у)якому, кому(небудь). ³ä ïîäàíèõ ïèòàëüíèõ çàéìåííèê³â óòâîðè ÿêíàéá³ëüøå íåîçíà÷åíèõ çà äîïîìîãîþ ÷àñòîê àáè-, -ñü, äå-, áóäü-, -íåáóäü, êàçíà-, õòîçíà-. Що; який; котрий; скільки. Óñòàâ ó ïîäàí³ ðå÷åííÿ íåîçíà÷åí³ çàéìåííèêè, ÿê³ ï³äõî- äÿòü çà çì³ñòîì, íàìàãàéñÿ íå ïîâòîðþâàòèñü. 1. Це трапилось весняного ранку. 2. Я відчував, що цього дня має трапитись. 3. Почалося з того, що песик почав на мене гавкати і я ніяк не міг ви- йти з нашого під’їзду. 4. Це могло б тривати часу, якби не дядечко, що відволік увагу злого звіра, і я миттю прошмигнув надвір. 5. Тут мене чекала чергова халепа — дорогу мені перетнула нахабна кішка. 6. , можливо, вірить у такі прикмети. 7. Але я знав, що має трапитись, і це пов’язано з контрольною роботою з математики, тому вперто почав чекати, поки не пройде поперед мене через злощасне місце. 8. Я чекав , але ніхто не з’явився, і я рушив. 9. На контрольну прийшов у дуже поганому настрої і писав , аби писати. 10. Зрозуміло, передбачення справ- дились, але я все ж таки навчився. 578 579 580 581 ÓÐÎÊÈ 113-114. Íàïèñàííÿ çàïåðå÷íèõ ³ íåîçíà÷åíèõ çàéìåííèê³â ðàçîì, îêðåìî, ç äåô³ñîì
- 306. 306 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 7 Çãðóïóé ïîäàí³íåîçíà÷åí³ çàéìåííèêè â òðè êîëîíêè çà- ëåæíî â³ä òîãî, ÿê ¿õ ïèøóòü. Аби/хто, будь/хто, де/хто, аби/з/ким, що/небудь, де/що, будь/у/кого, де/чийого, аби/кого, чий/сь, з чим/небудь, скількох/небудь, казна/з/ким, де/котрим, казна/в/чому, будь/чим, аби/в/кого, де/в/чому, бозна/кому, де/з/ким, казна/яким, будь/у/чому, аби/який, у якому/небудь. ðàçîì îêðåìî ç äåô³ñîì Çàïèøè çàïåðå÷í³ çàéìåííèêè, óâ³âøè â íèõ ïðèéìåí- íèêè. Ніким (з), нікого (до), нічого (для), ніякого (від), нічим (з), нічим (перед), нічий (в), нічийому (на), анікого (в), ніскільки (на), ніщо (за), нікого (про). Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèïèøè ç íüîãî âñ³ çàéìåííèêè, ðîç- êðèâàþ÷è äóæêè. (1) Уявіть, що кому(не- будь) з вас дали завдан- ня укласти список правил доброчесності. (2) Цікаво, яким би він був? (3) Прави- ла — це де(які) обмеження. (4) Усі хочуть від інших до- тримання правил, але май- же ні(хто) не любить пере- бувати в якихось рамках. (5) Тому тільки-но з’явля- ються які(небудь) обмежен- ня, де(хто) прагне їх обійти. 582 583 584 ͳùî (â) — í³ â ùî. Çðàçîê
- 307. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Âêàç³âí³çàéìåííèêè äîïîìàãàþòü âèîêðåìèòè ïðåä- ìåò, îñîáó, ÿâèùå ç ðÿäó ïîä³áíèõ ³ âêàçàòè íà íüîãî: öåé àïåëüñèí, òà ñóêíÿ, òàêèé ïðèêëàä, ñò³ëüêè ÿáëóê. Çàéìåííèêè òîé, òàêèé, öåé çì³íþºìî ÿê ïðèêìåòíè- êè. Íàïðèêëàä: Í. öåé, öå öÿ ö³ Ð. öüîãî ö³º¿ öèõ Ä. öüîìó ö³é öèì Çí. öåé, öüîãî öþ ö³, öèõ Îð. öèì ö³ºþ öèìè Ì. íà öüîìó, íà ö³ì íà ö³é íà öèõ Çàéìåííèê ñò³ëüêè â³äì³íþºìî òàê: Í. ñò³ëüêè Ð. ñò³ëüêîõ Ä. ñò³ëüêîì Çí. ñò³ëüêè, ñò³ëüêîõ Îð. ñò³ëüêîìà Ì. íà ñò³ëüêîõ Îçíà÷àëüí³ çàéìåííèêè íàçèâàþòü óçàãàëüíåíó îçíà- êó: âåñü (óâåñü), óñÿêèé (âñÿêèé), êîæåí (êîæíèé), æîäåí (æîäíèé), ³íøèé, ñàì, ñàìèé. ³äì³íþºìî ¿õ ÿê ïðèêìåòíèêè: Í. âåñü (óâåñü), âñå (óñå) âñÿ (óñÿ) âñ³ (óñ³) Ð. âñüîãî (óñüîãî) âñ³º¿ (óñ³º¿) âñ³õ (óñ³õ) Ä. âñüîìó (óñüîìó) âñ³é (óñ³é) âñ³ì (óñ³ì) Çí. âåñü, âñüîãî, âñå (óñå) âñþ (óñþ) âñ³, âñ³õ Îð. âñ³ì (óñ³ì) âñ³ºþ (óñ³ºþ) âñ³ìà (óñ³ìà) Ì. íà âñüîìó (óñüîìó), âñ³ì (óñ³ì) íà âñ³é (óñ³é) íà âñ³õ (óñ³õ) ÓÐÎÊ 115. ÂÊÀDzÂͲ É ÎÇÍÀ×ÀËÜͲ ÇÀÉÌÅÍÍÈÊÈ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ùî òàêå ● вказівні займенники; ● означальні займенники. ÓÐÎÊ 115. Âêàç³âí³ é îçíà÷àëüí³ çàéìåííèêè 307
- 308. 308 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 7 Óñòàâ óïîäàí³ ìåêñèêàíñüê³ ïðèñë³â’ÿ íåîáõ³äí³ çà çì³ñ- òîì âêàç³âí³ çàéìåííèêè. 1. Земля буде , якими будуть люди. 2. Хто робить , що хоче, не робить , що потрібно. 3. Не підписуй паперів, яких ти не читав, не пий води, якої ти не побачив. 4. , хто спить на підлозі, маючи ліжко, не треба співчувати. 5. Не служи , хто служив, не проси в , хто просив. Óâåäè â ïîäàí³ ðå÷åííÿ çàéìåííèêè êîæíèé àáî âñÿ- êèé. Çâåðíè óâàãó, ùî êîæíèé ï³äêðåñëþº ðîçä³ëüí³ñòü, à âñÿêèé — ñóêóïí³ñòü. 1. Перед з нас, мабуть, поставало питання: « мистецькому шедевру можна скласти ціну?» 2. У часи знаходились люди, які заради грошей готові були на все. 3. разу їх осуджують, нама- гаються затаврувати їхній негідний вчинок. 4. Адже в такому вчинкові таїться особлива небезпека. 5. Уявіть собі світ, у якому правлять злочинці. 6. Не захоче в ньому жити. Çàïîâíè òàáëèöþ â³äì³íêîâèìè ôîðìàìè ÷èñë³âíèêà äâà òà çàéìåííèê³â ñò³ëüêè, ñê³ëüêè. Âèä³ëè çàê³í÷åííÿ, çðîáè âèñíîâîê. Н. два стільки скільки Р. Д. Зн. Ор. М. 585 586 587
- 309. ÓÐÎÊ 116. ÐÎÇÂÈÒÎÊÌÎÂËÅÍÍß 21. Òåêñòè ç åëåìåíòàìè ðîçïîâ³ä³ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ïîâòîðèø, ùî òàêå ● розповідь; ● опис; ● роздум. Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò Ðîçïîâ³äü Îïèñ Ðîçäóì ùî? ÿêèé? ÿêà? ÿêå? ÷îìó? 1. Ïî÷àòîê 䳿 (ùî ñòàëîñÿ?). 2. Ïåðåá³ã 䳿 (ÿê öå â³äáóâàëîñÿ?). 3. ʳíåöü 䳿 (÷èì óñå çàê³í÷èëîñÿ?). 1. Âñòóï (çàãàëüí³ êîìåíòàð³ ïðî ïðåäìåò / ëþäèíó). 2. Îïèñ (ÿêèì / ÿêîþ º ïðåäìåò / ëþäèíà). 3. Âèñíîâîê. 1. Òåçà (îñíîâíà äóìêà). 2. Àðãóìåíòè (÷îìó âè òàê äóìàºòå, ÿê íàïèñàëè â òåç³?). 3. Âèñíîâîê. Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèêîíàé çàâäàííÿ. (1) Традиція прикрашати оселю та одяг декоративними розписами зародилася в Україні дуже давно. (2) Люди вірили, що в красивих орнаментах криється магічна сила, яка захищає господарів від злих сил та негараздів. (3) Ось чому петриківськими розпи- сами, ніби оберегами, часто розписували зброю та курені запорозькі козаки. (4) Сучасна техніка петриківського розпису виникла в сімнадцятому столітті разом з приходом у Петриківку, що на Дніпропетровщині, перших поселенців. (5) З того часу це мистецтво стало невід’ємною частиною українського побуту. (6) Люди, будуючи світлі хати-мазанки, розпи- сували їх пишними квітковими малюнками, створюючи цілий художній ансамбль, адже прикрашали не лише ін- тер’єр будинку (стіни, піч), а й зовнішній фасад, а ще по- суд, весільні скрині, меблі та інше хатнє начиння. (7) Основним елементом петриківських орнаментів є квітка — символ пишної природи. (8) Найчастіше ше- деври народного мистецтва прикрашають мальви, піво- нії, айстри, різноманітні польові квіти, а ще ті, які вига- дують самі майстри. 309 588 ÓÐÎÊ 116. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 21
- 310. ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ (9) Петриківськийрозпис — самобутня українська тра- диція. (10) Не дивно, що в 2013 році це унікальне мисте- цтво внесли до Списку нематеріальної культурної спад- щини ЮНЕСКО. Çàâäàííÿ 1. Äîáåðè äî òåêñòó çàãîëîâîê. 2. Ïîÿñíè ïðàâîïèñ ïðåô³êñ³â ó ñëîâàõ ïðèêðàøàòè, ðîçïè- ñóâàòè, ñòâîðþâàòè. 3. Çíàéäè â òåêñò³ ñëîâî, óòâîðåíå ñïîñîáîì àáðåâ³àö³¿. Ïî- ÿñíè éîãî çíà÷åííÿ. 4. Ïðîêîìåíòóé íàïèñàííÿ ïðèêìåòíèêà â ïàð³ Ïåòðèê³âêà — ïåòðèê³âñüêèé. 5. Çíàéòè ñëîâà çà ïîäàíèì ëåêñè÷íèì çíà÷åííÿì. Ëåêñè÷íå çíà÷åííÿ Íîìåð ðå÷åííÿ Ñëîâî 1) æèòëî êîçàê³â 2) õàòà, âèãîòîâëåíà ç ãëèíè àáî õìèçó, îáìàçàíîãî ãëèíîþ 3) âíóòð³øíÿ ÷àñòèíà áóäèíêó 4) îçäîáëþâàëüíèé â³çåðóíîê ç ãåîìåòðè÷íèõ åëåìåíò³â, ðîñëèííèõ àáî òâàðèííèõ ìîòèâ³â 5) ãîñïîäàðñüê³ ðå÷³, ÿê³ âèêîðèñòîâóþòü äëÿ ïðèãîòóâàííÿ, ïîäà÷³, çáåð³ãàííÿ ¿æ³ 6) ìàéíî àáî ÿâèùà êóëüòóðè, íàóêè, ïîáóòó, ÿê³ çàëèøèëèñÿ â³ä ïîïåðåäí³õ ÷àñ³â 6. Äîïèøè äî ïîäàíîãî óðèâêó ê³ëüêà ðå÷åíü, ÿê³ äîïîìîæóòü óâåñòè â òåêñò òàê³ çîáðàæåííÿ: Марка, присвячена петриківському розпису Монета, присвячена петриківському розпису 310 7
- 311. 311 Ïðîàíàë³çóé òåêñò ³çïîïåðåäíüî¿ âïðàâè. Âèçíà÷, ÿê³ åëåìåíòè ðîçïîâ³ä³ / îïèñó â íüîìó º. Îáåðè îá’ºêò é îïèøè â³ä éîãî ³ìåí³ ïî䳿 îäíîãî äíÿ. А Б В 589 590 591 7. Çíàéäè â äîâ³äêîâèõ äæåðåëàõ ïðèêëàä ïåòðèê³âñüêîãî ðîçïèñó, ÿêèé òîá³ ïîäîáàºòüñÿ. Ñïðîáóé â³äòâîðèòè éîãî â çîøèò³. ÓÐÎÊÈ 117-118. ÍÀÂ×ÀËÜÍÈÉ ÄÈÊÒÀÍÒ Ïðî÷èòàé òåêñò, çâåðíè óâàãó íà ðîçä³ëîâ³ çíàêè òà âèä³- ëåí³ ñëîâà. Çàïèøè éîãî ï³ä äèêòîâêó é ïåðåâ³ð íàïèñàíå. Розумний будинок Усе частіше ми чуємо про появу розумних будинків. У найближчому майбутньому вони стануть буденним явищем. Розумний будинок — це єдина система висо- коточних датчиків і пристроїв, якою ми кожемо дис- танційно керувати з комп’ютера або смартфона. Новітня система спрощує й автоматизує побут будь-якої людини. Наприклад, спеціальний додаток може контролювати розетки та вимикачі. Передбачена навіть функція голосового управління всією технікою. Недоліками розумного дому є висока вартість устат- кування та складність його монтажу. Деякі елементи не- обхідно ретельно продумувати ще до етапу будівництва. Уже в підмурок дому треба вмонтувати чимало датчиків та кабелів для клімат-контролю. Однак особливо не- приємна ситуація, коли ваш дуже дорогий будинок не впізнає голосу свого господаря. Про такі випадки вже на- віть знято кумедні відео (108 слів). ÓÐÎÊÈ 117-118. Íàâ÷àëüíèé äèêòàíò
- 312. 312 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 7 Âèçíà÷ çàïîäàíèìè õàðàêòåðèñòèêàìè, ïðî ÿêèé çà- éìåííèê ³äåòüñÿ. Çàïèøè â³äïîâ³ä³. 1. Особовий займенник, вказує на 2-гу особу множини. 2. Займенник, який не має називного відмінка. 3. Питальний займенник, який співвідносний з чис- лівником. 4. Вказівний займенник, який співвідносний з числів- ником. 5. Присвійний займенник, який вказує на приналеж- ність третій особі множини. 6. Найкоротший серед відносних займенників. Óòâîðè â³ä ïîäàíèõ íàáîð³â çàéìåííèê³â ³íø³ çà çíà÷åí- íÿì, çàçíà÷åí³ â äóæêàõ. 1) я, ми, ти, ви, він, вона, вони (присвійні займенники); 2) хто, що, який (неозначені займенники); 3) чий, котрий, скільки (заперечні займенники). ³äðåäàãóé ñëîâîñïîëó÷åííÿ ç çàéìåííèêàìè. Їх велосипеди, дякую тебе, прийшла з їм, до чиєго дому, у твойому зошиті, від цего повороту. Ïåðåïèøè òåêñò, óñóâàþ÷è òàâòîëîã³þ. Âèêîðèñòîâóé çàì³ñòü ïîâòîðþâàíèõ ñë³â çàéìåííèêè. Ïîñòàâ ïðîïó- ùåí³ ðîçä³ëîâ³ çíàêè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. (1) Критичне ставлення до інформації це важлива риса сучасної людини. (2) Мета критичного ставлення ретель- но обмірковувати будь-які судження думки. (3) Судження думки не завжди правдиві. (4) Сучасна дійсність напов- нена інформаційним «фастфудом». (5) У сучасній дійс- ності звикли до миттєвих новин. (6) Новин багато тому читач ризикує «проковтнути» якусь фальшивку брехню. (7) Читач повинен бути обережним з інформацією не до- віряти сумнівним джерелам. ÓÐÎÊ 119. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ. ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß 592 593 594 595
- 313. 313 Çàâäàííÿ 1. Ïîÿñíè, ÿêòè ðîçó쳺ø âèñë³â «ôàñòôóä ³íôîðìàö³¿». 2. Çíàéäè â òåêñò³ ñèíîí³ìè äî ñë³â ï³äðîáêà, îáìàí. 3. Ïðèãàäàé, ÿê ìîæíà ïåðåâ³ðèòè íàä³éí³ñòü äæåðåëà ³í- ôîðìàö³¿. 4. Íàâåäè ïðèêëàä ïîøèðåííÿ íåïðàâäèâî¿ ³íôîðìàö³¿ â ñîöìåðåæàõ. ßê ìîæíà áóëî öüîãî óíèêíóòè? Ïðî÷èòàé òåêñò ³ âèêîíàé çàâäàííÿ äî íüîãî. (1) Безпека на дорозі залежить від усіх: і від водіїв, і від пішоходів. (2) Якщо ти пішохід, то подбай, щоб твій силует було видно здалеку, особли- во в темну пору. (3) Найпростіший ва- ріант — це мати на своєму одязі світ- ловідбивні елементи. (4) У цьому році модними стали різні патріотичні фі- гурки, пришиті до рюкзака або курт- ки. (5) Наприклад, тризуб стає дуже популярним у вигляді флікера, тоб- то світловідбивача. (6) Кожен шко- ляр повинен подбати про свою видимість для водіїв. Çàâäàííÿ 1. Âèïèøè ç òåêñòó òàê³ çàéìåííèêè: • îäèí îñîáîâèé; • äâà ïðèñâ³éí³; • îäèí âêàç³âíèé; • äâà îçíà÷àëüí³. 2. Âèçíà÷ ðå÷åííÿ, ó ÿêîìó íåìຠæîäíîãî çàéìåííèêà. 3. Çíàéäè â òåêñò³ ñèíîí³ìè äî ñë³â øîôåð, ï³êëóâàòè- ñÿ, âåëüìè. 4. Ïîÿñíè ïðàâîïèñ ñë³â áåçïåêà, ïðèøèòèé. 5. Âèïèøè ç òåêñòó òðè ñëîâà, óòâîðåí³ ñïîñîáîì îñíî- âîñêëàäàííÿ. 6. Çíàéäè äâà ðå÷åííÿ, ÿê³ âèñëîâëþþòü òó ñàìó äóìêó. 7. Ïîì³ðêóé, ÿê ùå ìîæíà ïîäáàòè ïðî áåçïåêó ï³øîõîäà íà äîðîç³. 596 ÓÐÎÊ 119. Çàéìåííèê. Óçàãàëüíåííÿ
- 314. 314 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ Варіант 1 1.Óñ³ ñëîâà º çàéìåííèêàìè â ðÿäêó À õòî-íåáóäü, âñÿêèé, ñâ³é, êîòðèé, ÿ Á í³÷îãî, í³ÿêèé, òàêèé, âñÿêèé, ð³çíèé  îòîé, ñò³ëüêè, ê³ëüêà, ³íøèé, áàãàòî à âîíà, í³ â ÿêîìó, ïîçíà÷èòè, öåé, õòîñü 2. ÍÅÌÀª çàéìåííèêà â ðå÷åíí³ À ×åðâîíó ðóòó íå øóêàé âå÷îðàìè. Á Îé ÷èé òî ê³íü ñòî¿òü, ùî ñèâà ãðèâîíüêà?  Òè æ ìåíå ï³äìàíóëà, òè æ ìåíå ï³äâåëà. à ×àñ ð³êîþ ïëèâå, ÿê çóñòð³â ÿ òåáå. 3. Ïðàâèëüíî çàïèñàí³ â³äì³íêîâ³ ôîðìè çàéìåííèê³â ó ðÿäêó À òîáîþ, ó íüîãî, ç íåþ, ç ¿ì, íà íèõ, ÷è¿ì, ó ÷è¿é Á ÷èéîìó, ÿêî¿ñü, íà ÿêèõñü, êîãî-íåáóäü, òâîºìó, óñüîãî  ñò³ëüêîìà, öüî¿, òâîéîìó, ó ò³ì, âñ³ìà, í³ÿêèì, áóäü ç êèì à ó ÿê³ì, íà ê³ì, ÷èºìó, ó ÷³ì, êîòðî¿, äëÿ âñåãî 4. ³äì³íêîâ³ ôîðìè ïîäàíèõ çàéìåííèê³â óæèâàºìî ç ïðè- ñòàâíèì í ó ðÿäêó À â³í, âîíà, âîíî, âîíè Á ì³é, òâ³é, íàø, âàø, ¿õí³é  õòî, ùî, ÿêèé, ÷èé, êîòðèé à óñÿêèé, âåñü, ³íøèé, æîäåí 5. Ïîòðåáóº ðåäàãóâàííÿ ðå÷åííÿ â ðÿäêó À ¯õ âàòàæîê ââàæàâ, ùî ëþá³ çàÿâè ïðî â³äñòóï — öå ïðîâî- êàö³ÿ. Á Ñïî÷àòêó òè ìåíå ï³äâåçè, à ïîò³ì ÿ íà òîá³ ïî¿äó.  Íà òâîºìó ì³ñö³ ÿ ïðîñòî óíèêíóâ áè ö³º¿ ñóòè÷êè. à Íàðåøò³ ðîçâ³äíèêè ïîì³òèëè äåñàíò, ÿêèé áóâ îçáðîºíèé äî çóá³â. 6. Óñ³ çàéìåííèêè ïèøåìî ðàçîì ó ðÿäêó À õòî/ñü, àáè/õòî, àí³/ÿêèé, äå/êîìó, í³/ç/êèì Á àí³/ùî, áóäü/ùî, àáè/êîòðèé, äå/ÿêèé, í³/êîìó  í³/êîãî, í³/÷îãî, àáè/êîìó, äå/êèì, ùî/ñü à àáè/êîãî, äå/ÿêîãî, õòîçíà/â/÷îìó, êîãî/ñü ÓÐÎÊ 120. IJÀÃÍÎÑÒÈ×ÍÀ ÐÎÁÎÒÀ 6. Çàéìåííèê 314 7
- 315. 315 315 1 âàð³àíò 2âàð³àíò Варіант 2 1. Óñ³ ñëîâà º çàéìåííèêàìè â ðÿäêó À äåÿêèé, áóäü-ùî, ã³ðêèé, âîíè Á ñèëüíèé, ¿õí³é, ³íøèé, àáè÷èé  æîäíèé, áàãàòñòâî, áóäü-õòî, äåêîòðèé à äåÿêèé, òâ³é, âîíè, í³ äî ÷îãî, ñåáå 2. «Ïðèñâ³éíèé çàéìåííèê, ÷îëîâ³÷îãî ðîäó, ì³ñöåâèé â³äì³- íîê îäíèíè». Òàêó õàðàêòåðèñòèêó ìຠçàéìåííèê ó ðå÷åíí³ À Äå âæå íàøîìó òåëÿò³ âîâêà ï³éìàòè. Á Íå ðîáè êîìóñü òå, ùî òîá³ íå ìèëå.  Óñÿêà òðàâè÷êà íà ñâîºìó êîðåí³ ðîñòå. à Ðèáà ùå â ð³÷ö³, à â³í äî íå¿ ïåòðóøêó êðèøèòü. 3. Óñ³ çàéìåííèêè, ÿê³ â³äì³íþþòüñÿ ÿê ïðèêìåòíèêè, º â ðÿäêó À õòîñü, ùîñü, ÿêèéñü, êîòðèéñü, ÷èéñü Á ÿ, ìè, òè, âè, â³í, âîíà, âîíî, âîíè  áóäü-õòî, êàçíà-ÿêèé, áîçíà-÷èé, ùî-íåáóäü à íàø, æîäíèé, êîæåí, ³íøèé, âñÿêèé 4. ÍÅÌÀª çàéìåííèêà â ðÿäêó À Îé, ó ëóç³ ÷åðâîíà êàëèíà ïîõèëèëàñÿ. Á ×îãîñü íàøà ñëàâíà Óêðà¿íà çàæóðèëàñÿ.  À ìè òóþ ÷åðâîíó êàëèíó ï³ä³éìåìî. à À ìè íàøó ñëàâíó Óêðà¿íó ðîçâåñåëèìî. 5. Ïîòðåáóº ðåäàãóâàííÿ ðå÷åííÿ À ¯õí³ äîêàçè í³õòî íå ì³ã ñïðîñòóâàòè. Á Äëÿ òî¿ ñèòóàö³¿, ùî ñêëàëàñÿ, ïîòð³áíî áóëî ðîçóì³ííÿ, ùî â³äñòóïàòè âæå ï³çíî.  Òè éîìó ïðî ä³ëî, à â³í òîá³ ïðî êîçó ñ³ðó. à Õòîñü òèõåíüêî ïðîøìèãíóâ á³ëÿ éîãî â³êîí. 6. Óñ³ çàéìåííèêè ïèøåìî ÷åðåç äåô³ñ ó ðÿäêó À õòî/íåáóäü, àáè/ùî, êàçíà/õòî, áóäü/ùî Á õòîçíà/ñê³ëüêè, êàçíà/ùî, êîìó/íåáóäü  êîìó/íåáóäü, áóäü/÷îãî, õòîçíà/â/êîãî à ç êèì/íåáóäü, àáè/õòî, äå/êîòðèé ÓÐÎÊ 120. ijàãíîñòè÷íà ðîáîòà 6
- 316. 316 ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 7 Ïðî÷èòàé òåêñò.Âèêîíàé çàâäàííÿ. Сучасний світ подарував нам виняткову можливість добувати інформацію, не виходячи з дому, знаходити друзів у будь-якому кінці світу. Однак цифровий світ має певні небезпеки. А як же без них? 1. Небезпечними можуть бути віртуальні знайомства. Не повідомляй особисту інформацію, коли за- питують адресу, номер телефону, просять надіслати фото, призначають зустріч або розпитують щось про тебе, твою сім’ю тощо. 2. Пам’ятай, що паролі – це як ключі від твого дому. Нікому чужому не довіряй їх! Паролі мають бути надійними: містити літери, цифри, символи тощо. 3. Не завантажуй і не відкривай підозрілі або не відомі тобі файли. Імовірно, це вірус, який може по- шкодити програмне забезпечення у твоїх пристроях або викрасти певну інформацію. 4. Не поспішай відправляти будь-які смс або пи- сати у відповідь на підозрілий лист. Дуже часто це пастка від зловмисників та шахраїв. ÓÐÎÊ 121. ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 22. Áåçïå÷íà ïîâåä³íêà â öèôðîâîìó ïðîñòîð³ Ó öüîìó ïàðàãðàô³ òè ä³çíàºøñÿ, ÿê ● безпечно поводи- тися в цифровому просторі. ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß 8 597
- 317. 317 Çàâäàííÿ 1. Âèçíà÷ òåìóòåêñòó. 2. Äîáåðè é çàïèøè çàãîëîâîê. 3. Çàïèøè 5 êëþ÷îâèõ ñë³â. 4. Ïðîàíàë³çóé ïîäàíå çîáðàæåííÿ. Âèçíà÷, ÿê³ ç ïðàâèë çãàäàíî â òåêñò³, ÿê³ — í³. 5. Ïîì³ðêóé, ÿêà ³ç çàïðîïîíîâàíèõ ïîðàä º íàéâàæëèâ³- øîþ. Ñâîþ äóìêó äîâåäè. 6. Âèçíà÷, ÿê³ ç ïîäàíèõ ïàðîë³â º íàä³éíèìè, à ÿê³ — í³. Ñâîþ äóìêó äîâåäè, âèêîðèñòîâóþ÷è ³íôîðìàö³þ â òåêñò³: À 12345678 Á nemyr6732!!  qwerty123 à petruk Ä petruk2011 ÓÐÎÊ 121. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 22 Íå â³äêðèâàé íåâ³äîì³ íåâ³äîì³ ôàéëè Íå ðîçïîâ³äàé ïðî ñåáå Íå ïîâ³äîìëÿé ïàðîëü Íå â³äïîâ³äàé íà ëèñòè íåçíàéîìöþ Çàïèòóé ó äîðîñëèõ Íå ïîñï³øàé íàäñèëàòè SMS Íå çóñòð³÷àéñÿ ç íåçíàéîìöÿìè Áóäü îáåðåæíèì ç íåçíàéîìöÿìè
- 318. 318 ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍßÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ 8 Ïîäàé çàïðîïîíîâàíó ³íôîðìàö³þ ó ôîðìàò³ òàáëèö³. Äàé â³äïîâ³ä³ íà çàïè- òàííÿ. З ким шестикласники й шестикласниці спілкуються в інтернеті? Çàïèòàííÿ 1. Êîìó ç ïîäàíîãî ïåðåë³êó, íà òâîþ äóìêó, ìîæíà äîâ³ðÿòè íàéá³ëüøå? Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. 2. ×îìó äåÿê³ åêñïåðòè ââàæàþòü, ùî â³ðòóàëüí³ äðóç³ º íåçíàéîìöÿìè? Ïîÿñíè. 3. Äî ÿêî¿ êàòåãî𳿠òè á çàðàõóâàâ / çàðàõóâàëà òàê³ âè- ïàäêè ñï³ëêóâàííÿ: À ðîçìîâà ç äâîþð³äíîþ ñåñòðîþ ç Àâñòðà볿; Á ÷àò ç ïðîäàâöåì / ïðîäàâ÷èíåþ ìàãàçèíó;  êîìåíòàð³ ñóïåðíèêà ó â³ðòóàëüí³é îíëàéí-ãð³. Ïðî÷èòàé óðèâêè ç ÷àò³â. Âèáåðè ò³, ÿê³ ìîæóòü áóòè íå- áåçïå÷íèìè. Ñâîþ äóìêó ïîÿñíè. Ðîäè÷³ ³ðòóàëüí³ äðóç³ Íåçíàéîìö³ 36% 43% 21% À Ã Ä Привіт, Аліно! Ти правильно розгадала мій ребус. Вітаю, ти по- трапила в перелік обраних. Ти в грі!!! Заповни анкету зі своїми даними, щоб перейти на наступний етап.  Слухай, Вітьку, мене запрошу- ють на турнір з настільного тенісу. У тебе ж є ракетка? Хочеш поїхати зі мною? Тільки купи кілька запасних м’ячиків. Олесю, мене приєднали в таку класну групу! Там треба постійно виконувати якісь цікавезні завдан- ня. Головне — не розповідати ніко- му, бо там усе дуже секретно! Оце тільки тобі пишу як найближчій подрузі. Хочеш, я тебе приєднаю? Вітаю, Матвію! У нас є чудовий під- робіток для тебе. За гарну оплату складатимеш ручки з деталей, які ми надішлемо. Потрібно лише пройти один платний онлайн-урок, де наш експерт усе детально пояснить. Á Кириле! Твій виграш — 10 000 гривень! Відправ смс за номе- ром 039 800 700 666 з текстом «Мій виграш». 598 599
- 319. 319 Ïåðåìàëþé ³ äîïîâíèòàáëèöþ ³íôîðìàö³ºþ. Áóäîâà ñëîâà — öå ðîçä³ë ìîâîçíàâñòâà, ÿêèé … ×àñòèíè ñëîâà ßê ïîçíà÷àºìî? ßê âèçíà÷àºìî? Ïðèêëàä Îñíîâà Çàê³í÷åííÿ Êîð³íü Ïðåô³êñ Ñóô³êñ Ïîïðàöþé ó ïàð³. Çàïèøè ³íñòðóêö³þ ç 3-5 êðîê³â äëÿ îäíîêëàñíèêà / îäíîêëàñíèö³ íà îäíó ³ç çàïðîïîíîâàíèõ òåì. Ïîì³íÿéòåñü ³íñòðóêö³ÿìè ç ïàðòíåðîì / ïàðòíåð- êîþ òà âêàæ³òü, ÿê ìîæíà ïîë³ïøèòè òåêñòè. Тема 1. Як визначити основу слова? Тема 2. Як визначити корінь слова? Тема 3. Як визначити закінчення в слові? Тема 4. Як визначити префікси та суфікси в слові? ²ç ïîäàíîãî òåêñòó âèïèøè ñëîâà â òàáëèöþ. Ñëîâà ç îäíèì ñóô³êñîì îäíèì ïðåô³êñîì äâîìà ïðåô³êñàìè íóëüîâèì çàê³í÷åííÿì (1) Перевиховати когось дуже непросто. (2) Тому психо- логи радять спочатку змінювати себе. (3) «Легше на ноги взути сандалі, ніж побороти гарячий пісок». (4) Так ствер- джує східна мудрість. (5) Це означає, що в конфліктній або важкій ситуації починай шукати розв’язок там, де не потрібно змінювати обставини. ÓÐÎÊ 122. ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß. Áóäîâà ñëîâà 600 601 602 ÓÐÎÊ 122. Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. Áóäîâà ñëîâà
- 320. 320 ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍßÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ 8 Âèïèøè ç êîæíîãî ïåðåë³êó ëèøå ò³ ñëîâà, ÿê³ íå ìàþòü çàê³í÷åííÿ. 1. Веселий, веселість, веселити. 2. Спритний, спритно, спритнюк. 3. Дубовий, дуб, задубіти, піддубник. 4. Вітер, вітрисько, вітрюган, вітряно. 5. Кіно, кінофільм, кінозйомка, кіностудія. Ïåðåïèøè ïîäàí³ ñëîâà. Ó íåçì³ííèõ ñëîâàõ ïîçíà÷ êî- ðåí³, à â çì³ííèõ — îñíîâè. жалюзі Чернівці читання шимпанзе весело веселенький Ðîçáåðè ïîäàí³ ñëîâà çà áóäîâîþ. веселенький світлячок перелазити спорттоварний премудро залізниця Ïåðåìàëþé ìåíòàëüíó êàðòó, äîïîâíþþ÷è ¿¿ ³íôîðìàö³- ºþ çà çðàçêîì. 603 604 605 606 ÓÐÎÊ 123. ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß. Ñëîâîòâ³ð Ñïîñîáè òâîðåííÿ ñë³â Àáðåâ³àö³ÿ ñêëàäàííÿ îñíîâ àáî ñë³â áåçàô³êñíèé ïðåô³êñàëüíèé ñóô³êñàëüíèé ïåðåõ³ä ç îäí³º¿ ÷àñòèíè ìîâè â ³íøó ñëîâà óòâîðþºìî çà äîïîìîãîþ ïîºäíàííÿ ïåðøèõ ë³òåð äåê³ëüêîõ ñë³â ªâðîïåéñüêèé Ñîþç — ªÑ ïðåô³êñàëüíî- ñóô³êñàëüíèé
- 321. 321 Öå òàêèé ñïîñ³áòâîðåííÿ, çà ÿêîãî óòâîðþºìî ñëîâà çà äîïî- ìîãîþ ïîºäíàííÿ ïåðøèõ ë³òåð äåê³ëüêîõ ñë³â (àáðåâ³àö³ÿ). Çðàçîê ѳíî + êîñèòè – ñ³íîê³ñ. Çðàçîê ³äíîâè ñëîâîòâ³ðíèé ëàíöþæîê. 1) лисенята, лис, лисеня; 2) київський, Київ, Київщина; 3) ручний, рука, зручність, зручний; 4) якнайзеленіший, зелений, зеленіший, найзеленіший. Ïîïðàöþé ó ïàð³. Çà 60 ñåêóíä ïîÿñíè îäíîêëàñíèêó / îäíîêëàñíèö³ ÿêîìîãà á³ëüøå òåðì³í³â ç³ ñïèñêó, íå íàçè- âàþ÷è ¿õ òà ñï³ëüíîêîðåíåâèõ äî íèõ ñë³â. Çàðàõóé îäèí áàë ïàðòíåðó / ïàðòíåðö³ çà êîæåí â³äãàäàíèé òåðì³í. dz- ñòàâòå âàø³ ðåçóëüòàòè é âèçíà÷òå ïåðåìîæöÿ. Спільнокореневе слово, похідне слово, твірне слово, не- похідне слово, форми слів, словотвірний ланцюжок, твір- на основа, префіксальний спосіб творення, суфіксальний спосіб творення, префіксально-суфіксальний спосіб тво- рення, основоскладання, абревіація, безафіксний спосіб творення, перехід однієї частини мови в іншу. ³äíîâè òâ³ðí³ ñëîâà â³ä ïîäàíèõ. Âèçíà÷ ñïîñ³á ñëîâî- òâîðåííÿ. пролісок лісниковий лісництво лісостеповий лісосмуга лісовичок Óòâîðè íîâ³ ñëîâà ç ïîäàíèõ íàáîð³â ñïîñîáîì îñíîâî- ñêëàäàííÿ. Сміття + збирати, звір + ловити, праця + любити, середні + віки, шістдесят + рік, дощ + не проникати, корабель + будувати, сім + струни, овочі + ховати, життя + давати, свіжий + змолоти, місяць + ходити. Âèçíà÷ ñïîñ³á òâîðåííÿ ïîäàíèõ ñë³â. Держзамовлення, роздержавити, державницький, міждержавний, РДБ, державотворник. 608 607 609 610 611 ÓÐÎÊ 123. Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. Ñëîâîòâ³ð
- 322. 322 ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍßÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ 8 Ïðèãàäàé ³ çàïèøè ïðàâèëà çà ïîäàíèìè ï³äêàçêàìè. 1) ÏÐÅ = äóæå 2) Äîáåðè é çàïèøè ñï³ëüíîêîðåíåâ³ ñëîâà äî ïîäàíèõ, ùîá ç’ÿâèëîñÿ ïîäîâæåííÿ àáî ïîäâîºííÿ ïðèãîëîñíèõ. Знати, чути, розуміти, берег, дорога, бік, стіна, кінь, го- дина, дати, зброя, Дніпро. Ïåðåïèøè ïîäàí³ ñëîâà. Óñòàâ ïðîïóùåí³ ë³òåðè å, è, ³. Пр..мудрий, пр..мудритися, пр..мудрість, пр..красний, пр..краса, пр..крашений, пр..красити, пр..зирливий, пр..зирливість, пр..глухий, пр..глушений, пр..глухлий, пр..жовклий, пр..жовтий, пр..жовкнути, пр..звище, пр..звисько. ÓÐÎÊ 124. ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß. Îðôîãðàô³ÿ 3) 4) çàêîí + í = çàêîííèé Æèòè – æèòòÿ, çàêîí – çàêîííèé, çóá – áåççóáèé. Çðàçîê 612 613 614
- 323. 323 ÓÐÎÊÈ ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß.²ìåííèê Ïåðåïèøè, óñòàâ ïðîïóùåí³ ë³òåðè ç àáî ñ. Ро..казати, бе..коштовно, ..фокусувати, ро..пустити, ..питати, бе..печний, ..цідити, ро..чинити, бе..хатько, не..кінченний, ро..киснути, ..шити. Äîäàé äî ïîäàíèõ ñë³â ñóô³êñè -ñüê-, -ñòâ-. Çàïèøè óòâîðåí³ ñëîâà. Козак, ткач, боягуз, брат, товариш, студент. 615 616 617 618 619 Ïðèãàäàé óñå, ùî òîá³ â³äîìî ïðî ³ìåííèê. Îôîðì ³í- ôîðìàö³þ ó âèãëÿä³ ñõåìè çà çðàçêîì. ІМЕННИК ÷àñòèíà ìîâè, ÿêà îçíà÷ຠ... â³äïîâ³äຠíà çàïèòàííÿ ... ó ðå÷åíí³ ìîæå áóòè ... çì³íþºòüñÿ çà ... Çàïèøè íåçì³íþâàí³ ³ìåííèêè â òðè êîëîíêè. Âèçíà÷ ¿õ- í³é ð³ä. Íàçâè òâàðèí Ïðîôåñ³¿ / âèäè ä³ÿëüíîñò³ Íå³ñòîòè Пюре, метро, шимпанзе, трюмо, кенгуру, конферансьє, кіно, поні, маестро, желе, рантьє, олів’є, таксі, колібрі, танго. Äîáåðè é çàïèøè ïðèêëàäè äî êîæíîãî íàáîðó âëàñíèõ íàçâ. 1) клички тварин: 2) назви міст (складаються з двох слів): 3) назви країн (складаються з двох і більше слів): 4) назви найвищих державних організацій (склада- ються з двох і більше слів): 5) назви історичних подій: 6) назви свят: 125-126. ÓÐÎÊÈ 125-126. Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. ²ìåííèê Çðàçîê
- 324. 324 ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍßÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ 8 Ïðîàíàë³çóé ìåìè íà ïðàâèëà íàïèñàííÿ âåëèêî¿ ë³òåðè. Ïî- ÿñíè îäèí íà âèá³ð. Ñòâîðè âëàñíèé ìåì ïðî âåëèêó ë³òåðó. äåíü êîíñòèòóö³¿ Óêðà¿íè Äåíü êîíñòèòóö³¿ Óêðà¿íè Äåíü Êîíñòèòóö³¿ Óêðà¿íè А òîïîë³ Òîïîë³ Б В Íå êîæåí ßðîñëàâ — ìóäðèé. Íå êîæåí ìóäðèé — ßðîñëàâ. Àëå ßðîñëàâ Ìóäðèé — ìóäðèé. Âèïèøè ç ðåöåïòó âñ³ ³ìåííèêè, ïîñòàâèâøè ¿õ ó íàçèâ- íîìó â³äì³íêó îäíèíè. Âèçíà÷ â³äì³íó é ãðóïó, äå öå ìîæ- ëèâî. Çàïèøè ðåöåïò ñâ óëþáëåíî¿ ñòðàâè, âèêîðèñ- òàâøè ùîíàéìåíøå 5 ³ìåííèê³â ²² â³äì³íè. 324 ЯК ПРИГОТУВАТИ ПИРІГ З ХЛІБА З ЯБЛУКАМИ Інгредієнти: • 4 яйця • 100 г вершкового масла (+20 г для змащування форми) • 3 ст. л. цукру (+1 ст. л. для скоринки) • 10 г ванільного цукру • 50 мл молока • 1 нарізний батон Для начинки: • 3 яблука • 20 г вершкового масла (для смаження яблук) • 2 ст. л. цукру 620 621
- 325. 325 Âèïèøè ³ìåííèêè â÷îòèðè êîëîíêè, ïîñòàâèâøè ¿õ â îðóäíîìó â³äì³íêó îäíèíè. ²ìåííèêè, ùî íå íàëåæàòü äî æîäíî¿ ç â³äì³í, íå âèïèñóé. ² â³äì³íà ²² â³äì³íà ²²² â³äì³íà IV â³äì³íà Ніч, ім’я, Ігор, земля, черговий, зайча, Валя, кенгуру, дощ, Суми, мати, матуся, євро, подорож, плем’я, лікар. Çàïèøè ³ìåííèêè ó äâ³ êîëîíêè, ïîñòàâèâøè ¿õ ó ðîäî- âîìó â³äì³íêó îäíèíè. ׳òêî îêðåñëåí³ ïîíÿòòÿ Íå÷³òêî îêðåñëåí³ ïîíÿòòÿ Сніг, помідор, інститут, сюрприз, гриб, міст, кілограм, четвер, січень, шлях, погляд, палець. Ïðîàíàë³çóé çîáðàæåííÿ. Çàïèøè íàçâè ïðîäóêò³â ³ç êîøèêà â àëôàâ³òíîìó ïîðÿäêó. Âèçíà÷ â³äì³íó é ãðóïó êîæíîãî ³ìåííèêà, ïîñòàâ éîãî ó ôîðì³ ðîäîâîãî â³äì³í- êà îäíèíè. 622 623 624 ÓÐÎÊÈ 125-126. Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. ²ìåííèê
- 326. 326 ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍßÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ 8 Ïåðåïèøè ä³àëîãè, ïîñòàâèâøè ³ìåííèêè â äóæêàõ ó êëè÷íîìó â³äì³íêó. Äîäàé ïîòð³áí³ ðîçä³ëîâ³ çíàêè. — Що, (вовк), відпочиваєш? запитує заєць. — Та ні, (заєць), потрапив у капкан відповідає сіроманець. — Що ж ти тут, (нахаба), розлігся серед стежки?! Потрапили в яму тигр, віслюк, заєць та лисиця. Зголодніли. — Пропоную, (тигр), з’їсти того, що має найдовші вуха каже лисиця. — Ну що, (віслюк), ось тобі й кінець голосно вигукнув заєць, притиснувши свої вуха. 1 2 Ïîñòàâ ³ìåííèêè 3-¿ â³äì³íè â îðóäíîìó â³äì³íêó îäíèíè. Çàïèøè, ïîÿñíè ïðàâîïèñ. Міць, міцність, молодь, молодість, даль, дальність, суть, сутність, кров, верф, любов, мати. Ïîºäíàé ÷àñòèíè ñêëàäåíèõ ³ìåííèê³â, çàïèøè ¿õ ðàçîì àáî ç äåô³ñîì. Міні поїзд електро чайник лісо маркет прем’єр степ бізнес презентація відео центр міністр смуга Ïðîâ³äì³íÿé ïîäàí³ ³ìåííèêè â îäíèí³. Âèçíà÷ â³äì³íó. Заєць, зайчиха, зайчатко, зайченя. 625 626 627 628
- 327. 327 Íà çâ’ÿçêó åêñïåðò ÓÐÎÊÈÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 23-24. Ðîçäóì. Åñå 127-128. ÏÎÐÀÄÍÈÊ ÄËß ÑÒÂÎÐÅÍÍß ÒÅÊÑÒÓ-ÐÎÇÄÓÌÓ Зроби короткий висновок. Îòæå, … 4 1 Сформулюй свою позицію щодо висловлюваного. 1. ß ââàæàþ, ùî… 2. Ìåí³ çäàºòüñÿ, ùî… 3. ß ïåðåêîíàíèé/ïåðåêîíàíà, ùî… Поясни, ЧОМУ ти так думаєш. ß òàê äóìàþ, áî (÷åðåç òå ùî, îñê³ëüêè, òîìó ùî)... 2 Чи думає ще хтось так само, як ти? Розкажи про нього. Íàïðèêëàä, ì³é ä³äóñü (ñóñ³äêà, òðåíåð...) ç öüîãî ïðèâîäó êàæå, ùî… 3 Мовні кліше для написання роздуму Ðîçïî÷íó ç òîãî, ùî … Ìåí³ çäàºòüñÿ, ùî … ßê íà ìåíå, òî … Çóïèíþñÿ äåòàëüí³øå íà òîìó, ùî … Ïî-ïåðøå, …, ïî-äðóãå, ..., ïî-òðåòº, ... ßñêðàâèì ïðèêëàäîì ö³º¿ ñèòóàö³¿ ìîæå áóòè ... Çàâåðøóþ÷è, ìîæó ñêàçàòè … Ñôîðìóëþé ñâîþ ïîçèö³þ äî êîæíî¿ ³ç òåì. Âèêîðèñòî- âóé ñëîâà ÿ ââàæàþ, ìåí³ çäàºòüñÿ, ÿ ïåðåêîíàíèé / ïåðåêîíàíà. 1. Чи є життя на інших планетах? 2. Чи може зла людина допомагати іншим? 3. Чи замінять роботи вчителів? 4. Чи можна буде в майбутньому спілкуватися за допо- могою думок? 629 ×è âàðòî áóòè ÷åñíèì? — ß ââàæàþ, ùî âñ³ì ëþäÿì âàðòî áóòè ÷åñíèìè. Çðàçîê ÓÐÎÊÈ 127-128. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 23-24
- 328. 328 ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍßÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ 8 Îáåðè îäíó ç òåì ïîïåðåäíüîãî çàâäàííÿ. Äîïèøè äî ñâ ïîçèö³¿ ïîÿñíåííÿ, íàâåäè ïðèêëàä ³ çðîáè âèñíî- âîê, âèêîðèñòîâóþ÷è ìîâí³ êë³øå ç êîìåíòàðÿ åêñïåðòà. Ïðî÷èòàé óðèâîê ç íàóêîâî-ïîïóëÿðíî¿ êíèãè «Ô³çèêà ìàéáóòíüîãî», ÿêó íàïèñàâ ̳÷³î Êàéêó — óëþáëåíèé àâòîð óðáàí³ñòêè Åì³ë³. Ïîì³ðêóé ïðî ðîëü ðîáîò³â ó íàøîìó ìàé- áóòíüîìó. ßê òè äóìàºø, ÷è íå áóäå çàãðîçè ëþäñòâó ç áîêó ðîçóìíèõ ìàøèí? Ñâ³é ðîçäóì îôîðì ó âèãëÿä³ åñå çà ñõåìîþ ç êîìåíòàðÿ åêñïåðòà. Після зустрічі Нового року ви міцно спите. Раптом спалахує настінний екран. На ньо- му з’являється знайоме привітне обличчя. Це Моллі — комп’ютерна програма, яку ви нещодавно придбали. Мо- ллі радісно сповіщає: — Джоне, прокидайся. Тебе терміново викликають до офісу. Це важливо. — Зачекай-но, Моллі, ти, мабуть, жартуєш, — бурчите ви. — Сьогодні ж Новий рік, і в мене вихідний. Ну що може бути аж таким важливим? Поволі змушуєте себе встати з ліжка й неохоче чала- паєте до ванної кімнати. Доки ви вмиваєтесь, сотні сен- сорів, схованих у дзеркалі, унітазі й умивальнику, без- шумно вмикаються й починають аналізувати молекули в повітрі, яке ви видихаєте, шукаючи найменших натя- ків на хворобу. Òâîÿ ïîçèö³ÿ. ß ââàæàþ, ùî çëà ëþäèíà ìîæå äîïîìàãàòè ³íøèì. Ïîÿñíåííÿ (÷îìó òè òàê äóìàºø?). Ïî-ïåðøå, ëþäèíà ìîæå áóòè çëîþ ïðîñòî ÷åðåç ïîãàíèé íàñòð³é àáî ÿê³ñü ïðî- áëåìè. Ïðèêëàä. Íàïðèêëàä, êîëè â ìåíå áîëèòü ãîëîâà, ÿ ñòàþ çëîþ. Àëå íàâ³òü òîä³ ÿ äîïîìàãàþ äðóçÿì, ÿêùî âîíè ïðîñÿòü. Âèñíîâîê. Òîìó ìîæíà çðîáèòè âèñíîâîê, ùî íàâ³òü çëà ëþäèíà çäàòíà äîïîìàãàòè ³íøèì. Çðàçîê 630 631 328
- 329. 329 Вийшовши з ванної,ви прилаштовуєте на голову при- стрій, за допомогою якого можете телепатично керувати цілою домівкою. Думкою ви підвищуєте температуру в помешканні, вмикаєте якусь спокійну музику, просите робота-кухаря приготувати вам сніданок і зварити кави, наказуєте магнітному автомобілеві виїхати з гаража й чекати на вас. Заходите до кухні — і бачите, як механіч- ні руки робота-кухаря готують для вас яєчню – саме так, як ви любите. Тоді ви вставляєте контактні лінзи, щоб під’єднатись до інтернету. Моргаєте й бачите інтернет, який проєкту- ється просто на сітківку ока. Попиваючи гарячу каву, ви починаєте проглядати заголовки новин. ÓÐÎÊÈ ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß. Ïðèêìåòíèê 129-130. Ïåðåïèøè òåêñò, çàïîâíþþ÷è ïðîïóñêè. Äîäàé âëàñ- í³ ïðèêëàäè é ³íôîðìàö³þ ïðî ïðèêìåòíèê, ÿêî¿ íåìຠâ òåêñò³. Прикметник – це частина мови, яка виражає й відповідає на запитання . Наприклад, . Прикметники змінюються за . Початковою формою прикметника є . У реченні прикметники найчастіше є . Розрізняють такі групи прикметни- ків за значенням: (це ), (це ), (це ). ³äãàäàé, êîðèñòóþ÷èñü äîâ³äêîþ, çàãàäêè ç³ ñ. 330. Âè- ïèøè ç íèõ ïðèêìåòíèêè ó äâ³ êîëîíêè. Ñêëàäè âëàñíó çàãàäêó, âèêîðèñòîâóþ÷è ïðèêìåòíèêè, çàãàäàé ¿¿ îäíî- êëàñíèêó / îäíîêëàñíèö³. Äîâ³äêà. È´àäçè, ÷³í, åáðàç, êîââ, áèöóëÿ, òåìåëèê. ßê³ñí³ Â³äíîñí³ 632 633 ÓÐÎÊÈ 129-130. Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. Ïðèêìåòíèê
- 330. 330 ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍßÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ 8 1. Щоб крутитись веселіше, натискай на неї швидше. 2. Темна й чорна вона на півдні, а білою буває на пів- ночі. 3. У конячки є смугасте вбрання. Та змінити його не вдалося востаннє. 4. Сірий, ікластий, хоче вівцю вкрасти. 5. Їде пані в золотім жупані. Хоч жупан той латка на латці, та приймають у кожній хатці. 6. Хто крилатий, гарний, гожий, на красиву квітку схо- жий? Має довгий хоботок, п’є нектар ним із квіток. Çà ïîäàíèì çðàçêîì äîáåðè ñï³ëüíîêîðåíåâ³ ïðèêìåò- íèêè. Âèçíà÷, ÿê³ ç óòâîðåíèõ ñë³â ìàþòü ñòóï³íü ïîð³â- íÿííÿ. спритний високий теплий низький близький розумний Ïåðåïèøè ñëîâîñïîëó÷åííÿ, âèïðàâëÿþ÷è ïîìèëêè ó âæèâàíí³ ñòóïåí³â ïîð³âíÿííÿ ïðèêìåòíèê³â. Самий вдалий, вища мами, більш красивіший, зелені- ше трави, суперефектніший виступ, найбільш веселіші. Ïðîâ³äì³íÿé â îäíèí³ é çàïèøè ïîäàí³ ñëîâîñïîëó÷åí- íÿ. Âèçíà÷ çàê³í÷åííÿ îáîõ ñë³â ó âñ³õ â³äì³íêàõ. Учорашня ніч безкрає море Äî ïîäàíèõ ñëîâîñïîëó÷åíü äîáåðè ñèíîí³ì³÷í³ ç ïðè- êìåòíèêàìè íà -îâ-, -åâ-(-ºâ-). Реакція за мить, варення з груш, магазин взуття, плащ від дощу, розчин із солі, скринька для пошти, набір ово- чів, вечір липня, журнал у глянці, деталь з алюмінію, досвід життя, суглоб плеча. Ìàëèé — ìàëåíüêèé, ìåíøèé, ìàëåñåíüêèé, íàéìåíøèé, ìà- íþñ³íüêèé, ñóïåðìàëèé. Çðàçîê Äîïîìîãà äëÿ â³éñüêà – â³éñüêîâà äîïîìîãà. Çðàçîê 634 635 636 637
- 331. 331 Ïåðåïèøè ïðèêìåòíèêè. Óñòàâïðîïóùåí³ í àáî íí. Бездога..ий, орли..ий, здорове..ий, зако..ий, змії..ий, глиня..ий, височе..ий, страше..ий, свяще..ий, насті..ий, божестве..ий, скля..ий, товсте..ий, огне..ий, вогня..ий, шале..ий, скаже..ий, дерев’я..ий. Ïåðåáóäóé ïîäàí³ êîíñòðóêö³¿, ùîá ó íèõ ç’ÿâèëèñÿ ïðè- êìåòíèêè ç ïðåô³êñîì íå-. 1. Дівчинка без гарних манер. 2. Ображений хлопчик. 3. Товар у магазині «Усе по 50 грн». 4. Спортсменка без утоми. 5. Маршрут, який ніхто не знає. 6. Підроблена картина. Ïîºäíàé êîëüîðè é çàïèøè ñêëàäí³ ïðèêìåòíèêè ðàçîì àáî ç äåô³ñîì. 1. Багряний темно (червоний) 2. беж синьо (зелений) 3. бордо яскраво (червоний) 4. бурий ясно (коричневий) 5. бірюзовий жовто (гарячий) 6. електрик темно (коричневий) 7. помаранчевий червоно (коричневий) 8. теракотовий коричнево (зелений) 9. хакі сіро (голубий) Ïåðåïèøè óðèâîê ç ïîå糿 âèäàòíîãî óêðà¿íñüêîãî ïèñü- ìåííèêà Ìèêîëè ³íãðàíîâñüêîãî. ϳäêðåñëè ïðèêìåòíè- êè ÿê ÷ëåíè ðå÷åííÿ. Ïîÿñíè çíà÷åííÿ íåçíàéîìèõ ñë³â. 638 639 640 641 Óñèïàíà ñì³òòÿì ï³äëîãà — íå÷èñòà ï³äëîãà. Çðàçîê ÓÐÎÊÈ 129-130. Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. Ïðèêìåòíèê На сизих пагорбах рясне село горіє, І сірі вітряки докрилюють свій вік. В брунатних берегах ріка багряна мріє, І гай засмучений стоїть, як чоловік. М. Вінграновський
- 332. 332 ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍßÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ 8 Ñêîðèñòàéñÿ äîâ³äêîþ é âèçíà÷, ïðî ÿê³ ÷èñë³âíèêè éäåòüñÿ ó âèçíà÷åííÿõ. ßê³ âèçíà÷åííÿ ìîæóòü ñòîñóâà- òèñÿ ê³ëüêîõ ãðóï ÷èñë³âíèê³â? ³äïîâ³äü ïîÿñíè. Äîâ³äêà. ʳëüê³ñí³, ïîðÿäêîâ³, çá³ðí³, äðîáîâ³, âëàñíå- ê³ëüê³ñí³, íåîçíà÷åíî-ê³ëüê³ñí³. А Відповідають на запитання котрий? і вказують на порядок під час лічби. Б Вказують на частину від цілого. В Відповідають на запитання скільки? Г Називають чітку кількість об’єктів. Д Називають невизначену кількість об’єктів. Е Найчастіше мають суфікс -еро-. Óòâîðè ñï³ëüíîêîðåíåâ³ ñëîâà â³ä ÷èñë³âíèê³â òðè, ÷îòè- ðè çà ïîäàíèì çðàçêîì. Á³ëÿ êîæíîãî ñëîâà âêàæè ÷à- ñòèíó ìîâè. Ïåðåïèøè òàáëèöþ. Çàïèøè ïîðó÷ ç ÷èñë³âíèêàìè ïà- ðàëåëüí³ ôîðìè. Ðîäîâèé Îðóäíèé ï’ÿòè, ï’ÿòüîõ ï’ÿòüìà, ï’ÿòüîìà øåñòè ñåìè â³ñüìà ï’ÿòäåñÿòè ø³ñòäåñÿòüìà øåñòèñîò â³ñüìàñòàìè Ïðîâ³äì³íÿé ïîäàí³ ñëîâîñïîëó÷åííÿ. Îáîâ’ÿçêîâî âêà- çóé ïàðàëåëüí³ ôîðìè ÷èñë³âíèê³â. Сімдесят гусенят, шість сьомих площі. ÓÐÎÊÈ ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß. ×èñë³âíèê 131-132. 642 643 644 645 Äâà – äâîº, äâ³éêî, äðóãèé, äâ³éêà, âäðóãå, ïî-äðóãå, äâ³÷³, ïîäâ³éíèé, äâîñòîðîíí³é, ïîäâî¿òè. Çðàçîê
- 333. 333 Óòâîðè é çàïèøèç ïîäàíèìè ÷èñë³âíèêàìè ñêëàäí³ ñëî- âà íà -òèñÿ÷íèé. 7, 15, 68, 95, 250, 670. Íàïèøè çàïðîøåííÿ äðóãîâ³/ïîäðóç³ íà ñâ³é äåíü íàðîä- æåííÿ çà ïîäàíîþ ñõåìîþ. Çâåðòàííÿ äî àäðåñàòà Äîðîãèé(-à), ëþáèé(-à) … ! Îïèñ ïî䳿 Çàïðîøóþ òåáå íà ñâ³é äåíü íàðîä- æåííÿ, ÿêèé â³äáóäåòüñÿ ... (ñëîâàìè âêàçàòè äàòó) ó … (çàçíà÷èòè ì³ñöå). ×àñ ×åêàþ íà òåáå î ... ãîäèí³, ... õâèëèí (ñëîâàìè âêàçàòè ÷àñ). Ïðîùàííÿ Ùèðî — … (³ì’ÿ). Ðîçãëÿíü ãîäèííèêè é çàïèøè ÷àñ ê³ëüêîìà âàð³àíòàìè, âèêîðèñòîâóþ÷è ïðèéìåííèêè çà, ïî, äî, íà. А Б В Ðîçêðèé äóæêè. Çàïèøè ñëîâîñïîëó÷åííÿ ó äâ³ êîëîíêè çàëåæíî â³ä çàê³í÷åííÿ ³ìåííèêà. Çàê³í÷åííÿ ³ìåííèêà -à(-ÿ) Çàê³í÷åííÿ ³ìåííèêà -è(-³) Два (година), три (метр), чотири (Сашко), півтора (гек- тар), третина (миля), сім восьмих (канат), півтори (диня), одна четверта (свічка), половина (вагон), чотири (куля). 8 — âîñüìèòèñÿ÷íèé. Çðàçîê 646 647 648 649 ÓÐÎÊÈ 131-132. Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. ×èñë³âíèê
- 334. 334 ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍßÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ 8 Ïðîàíàë³çóé íàçâè ìàãàçèí³â ³ òîðãîâèõ ìàðîê. ßê³ ç íèõ íàïèñàí³ íåïðàâèëüíî? Ïîÿñíè ñâîþ â³äïîâ³äü. Ïðîêî- ìåíòóé íàïèñàííÿ ñë³â ïðèêàðïàòñüêèõ, íåòòî, ôðàí- öóçüêèé íà ìàëþíêó Á. А В Б ³äðåäàãóé ïîìèëêîâ³ ôîðìè ÷èñë³âíèê³â òà ³ìåííèê³â, çàïèøè ïðàâèëüíî. П’ятидесятьма роками, на п’ятьохстах гектарах, на дев’яностах метрах, однією тисячою гривень, близько шістсот, допомога сто постраждалим, п’ятеро жінок, чо- тири олівця, у тисячу п’ятдесятому році. Ïðèãàäàé, ùî òè çíàºø ïðî çàéìåííèê. Çàïèøè êîæíó äóìêó íà îêðåìîìó àðêóø³ / ñòèêåð³. Îáãîâîðè ðåçóëü- òàòè ç îäíîêëàñíèêîì / îäíîêëàñíèöåþ. Îá’ºäíàéòå ³í- ôîðìàö³þ é ïîäàéòå ó âèãëÿä³ ñõåìè. 650 651 652 ÓÐÎÊÈ ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß. Çàéìåííèê 133-134.
- 335. 335 Âèïèøè ç ïîäàíîãîòåêñòó çàéìåííèêè. Óêàæè ðîçðÿä òà â³äì³íîê âèïèñàíèõ ñë³â. Âèêîíàé çàâäàííÿ. (1) Давньогрецький філософ Діоген, про якого є чима- ло переказів, прославився своєю мудрістю. (2) У котрійсь з історій він нібито жив у діжці. (3) За словами інших, це була глиняна хижка, схожа на діжку. (4) Олександр Македонський, розповідають в іншій легенді, хотів пе- реселити мудреця в палац або яке-небудь краще місце. (5) На таку пропозицію Діоген відповів: «Відійди, імпе- раторе, ти мені заступив сонце». Çàâäàííÿ 1. Ïîÿñíè ïðàâîïèñ âèä³ëåíèõ ñë³â. 2. ßêèé ñèíîí³ì äî ñëîâà ô³ëîñîô âèêîðèñòàíî â òåêñò³? 3. Çíàéäè â òåêñò³ 5 ïðèêìåòíèê³â. 4. ßê òè ðîçó쳺ø â³äïîâ³äü ijîãåíà? 5. Çíàéäè â ñëîâíèêó àáî ³íòåðíåò³ ôðàçåîëîã³çì ç ³ìå- íåì çãàäàíîãî ô³ëîñîôà é ïîÿñíè çíà÷åííÿ. Ïðîàíàë³çóé ôîòî ìåíþ. ßê³ ïîìèëêè ó âæèâàíí³ çàéìåí- íèê³â òðåáà âèïðàâèòè? Ñâîþ â³äïîâ³äü ïîÿñíè. 653 654 ФІЛАДЕЛЬФІЯ ДЕ ЛЮКС З ВУГРЕМ Ðèñ äëÿ ñóø³, âóãîð, êðåì-ñèð, àâîêàäî, îã³ðîê, ³êðà ëåòþ÷î¿ ðèáè ÷åðâîíà, íîð³, ñîóñ óíàã³, öèáóëåâ³ êðèõòè. 389 ãðí 304 ã / 8 øò. 497 êêàë Çîâí³øí³é âèãëÿä ñòðàâ ìîæå â³äð³çíÿòèñÿ â³ä ¿õ çîáðàæåíü íà ôîòî. ЦІКАВИЙ ФАКТ Уперше рол Філадельфія при- готував талановитий нью-йорк- ський кухар у середині 80-х років. Його настільки надихнуло поєд- нання смаку лосося та сиру філа- дельфія в рецепті бейглів, що він вирішив адаптувати його в япон- ському стилі. 335 ÓÐÎÊÈ 133-134. Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. Çàéìåííèê
- 336. 336 ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍßÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ 8 Óòâîðè â³ä ïîäàíèõ íàáîð³â çàéìåííèê³â ³íø³ çà çíà÷åí- íÿì, çàçíà÷åí³ â äóæêàõ. 1) я, ми, ти, ви, він, вона, вони (присвійні займенники); 2) хто, що, який (неозначені займенники); 3) чий, котрий, скільки (заперечні займенники). Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèïèøè ç íüîãî âñ³ çàéìåííèêè, ðîç- êðèâàþ÷è äóæêè. (1) Мабуть, де(хто) з вас уже чув про шкідливість ба- тарейок? (2) Викидаючи їх до якого(небудь) смітника, майже ні(хто) не замислюється, як це небезпечно. (3) Батарейка на звалищі швидко розпадається, виділяю- чи шкідливі речовини, здатні отруїти будь(який) живий організм. (4) Будь(у)кого з нас бували випадки, коли хотілось викинути в смітник батарейку. (5) Для цього є спеціальні контейнери, звідки елементи живлення від- возять на де(які) заводи для переробки. Çàïèøè çà çðàçêîì ïîäàí³ çàïåðå÷í³ çàéìåííèêè ç ïðè- éìåííèêàìè ç, â³ä, íà. Ніщо, нічий, ніяка, ніскільки. Ðîçêðèé äóæêè é çàïèøè ïîäàí³ çàéìåííèêè â òðè êî- ëîíêè. Ðàçîì Îêðåìî ²ç äåô³ñîì Чому(небудь), казна(з)чим, від кого(небудь), ні(до) чого, скільки(сь), де(яким), хтозна(від)чого, будь(чий), котрого (небудь), аби(на)кого, де(кому), ані(скільки). ³äðåäàãóé ðå÷åííÿ. Çâåðíè óâàãó íà âæèâàííÿ çàéìåí- íèê³â. Ïîÿñíè, ÿê óíèêàòè òàêèõ ïîìèëîê. 1. Мама вчила мене танцювати сальсу, і вона виявила- ся дуже гнучкою. 2. Оленка знайшла альбом дідуся, якого загубили під час ремонту. 655 656 657 658 659 ͳõòî — í³ ç êèì, í³ â³ä êîãî, í³ íà êîìó. Çðàçîê
- 337. 337 3. Нарешті офіціантприніс мій бургер, я дуже на нього розсердився. Ïåðåïèøè, óñòàâëÿþ÷è ïðîïóùåí³ ë³òåðè òà ðîçä³ëîâ³ çíàêè. Óñ³ ÷èñë³âíèêè çàïèøè ñëîâàìè. ϳäêðåñëè çà- éìåííèêè. 1. Будь-якій аудиторії важко на слух ..приймати ба- гато чисел. 2. Тому, готуючи виступ, намагайтеся вико- р..стовувати прості поради. 3. По-перше, порівнюйте щось із чимось зрозумілим. 4. Наприклад, 300 тонн сміт..я для слухача не мають жодних асоціацій. 5. Але зрозумілі- шими є 300 тонн які дорівнюють 50 слонам. 6. По-друге, дробові числівники заокруглюйте. 7. «Висота загорожі 2,75 м» — краще сказати «майже 3 м». 8. Проте в..ликі суми грошей не бажано заокруглювати 38 млн гривень це не 40 млн. Ïðî÷èòàé òåêñò. Âèïèøè çàéìåííèêè, ÿê³ ìîæíà ñï³ââ³ä- íåñòè ç ïðèêìåòíèêàìè çà ïèòàííÿì, çàê³í÷åííÿì òîùî, ïðîâ³äì³íÿé ¿õ. Âèêîíàé çàâäàííÿ. (1) Кожне сказане вами слово впливає на слухача. (2) Іноді навіть інтонація може образити іншого. (3) Став- те себе на місце співрозмовника, й усе сказане будете від- чувати як те, що стосується частково вас самих. (4) Перед тим, як почати свою розповідь, поміркуйте, чи вона дійс- но цікава й нікого не зачепить за живе. Çàâäàííÿ 1. ßêèé ôðàçåîëîã³çì ç³ çíà÷åííÿì «îáðàçèòè» âèêîðèñ- òàíî â òåêñò³? 2. Çíàéäè ñëîâî ç äâîìà ïðåô³êñàìè. 3. Ïîÿñíè ïðàâîïèñ ñë³â ñêàçàíå, ðîçïîâ³äü. 4. Âèïèøè ÷îòèðè ³ìåííèêè äðóãî¿ â³äì³íè. Ïðîàíàë³çóé ³íôîðìàö³þ, ïîäàíó ó äâîõ ïîïåðåäí³õ âïðà- âàõ. Îáåðè òó, ÿêó ââàæàºø íàéêîðèñí³øîþ. Âèêîðèñòî- âóþ÷è ³íôîðìàö³þ ç òåêñò³â òà âëàñíèé äîñâ³ä, óêëàäè é çàïèøè ñïèñîê ç ï’ÿòè íàéâàæëèâ³øèõ ïîðàä äëÿ òîãî, õòî âèñòóïຠïåðåä àóäèòîð³ºþ. Îôîðì ó âèãëÿä³ ïðå- çåíòàö³¿. 660 661 662 ÓÐÎÊÈ 133-134. Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. Çàéìåííèê
- 338. 338 ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍßÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ 8 Îáåðè îäèí ³ç äâîõ òåêñò³â, ³ç ÿêèì òè õî÷åø ïðàöþâàòè. Âèêîíàé çàâäàííÿ. ÓÐÎÊÈ ÐÎÇÂÈÒÎÊ ÌÎÂËÅÍÍß 25-26. Äåòàëüíèé ïåðåêàç ç åëåìåíòàìè îïèñó, ðîçäóìó é ðîçïîâ³ä³ 135-136. Бабуся метушилася біля столу. Вона стояла спиною до кімнати, і лише лікті справляли граційні ви- хиляси. Вікно зі старими рамами, на яких давно по- репалася фарба, було від- чинене навстіж. За ним росла розкішна яблуня. Запахи бабусиної випічки могли принадити кого завгодно, а бабуся саме пекла коржики з горіхами. Здавалося, що вона дослухалася до чужих думок. Так це чи не так, але чомусь бабусі завжди вдавалося роз- гадувати людські таємниці. Тож вона подумки підби- рала потрібні ліки й завжди досягала мети. Липовим медом на сирниках склеювала шматки розчавленого серця. Омивала узваром із яблук брудні патьоки від внутрішніх сліз. І чимось таким ще заправляла бабу- ся свої страви, що всі негаразди забувалися вмить. Мар’яна трепетно любила свою бабуню. Інколи зда- валося, що ця літня жінка — це перебрана в селянку чарівниця. Але тільки-но дівчина починала фанта- зувати й вимальовувати уявою крила на зсутулених плечах, бабуся гонорово виходила надвір й дзвінким голосом гукала своє дрібне птаство на обід або ж ішла в садок, щоби повернутися з порцією запашних гру- шок (158 слів). З книги «Теплі історії до кави» Надійки Гербіш Текст 1 663 338
- 339. 339 У вагоні набурмосенаМері за- билася в кутик. Читати вона не мала що, дивитися у вікно було нецікаво, тому дівчинка склала на колінах тоненькі рученята в рука- вичках. Чорне платтячко й чорний капелюшок ще більше підкреслю- вали її воскове личко. Місіс Медлок якийсь час пози- рала в бік дівчинки, але Мері не міняла пози. Тоді Місіс Медлок стримано звернулася до Мері: — Мушу тебе про дещо попередити. Нове місце трохи дивне. Кажу, аби ти була готова. Сам маєток великий. Господар ним пишається, але будинок досить старий і похмурий. Дому вже більше шести століть, а стоїть він на краю пустища. Будинок величезний, десь сто різ- них кімнат, але майже всі зачинені. Ще там багато кар- тин, старовинні меблі. А довкола великий парк, клум- би, сади. Дерева також такі старі, що гілки стеляться до землі. Це все, більше нічого цікавого там нема. Усе це настільки не було схоже на Індію, що Мері мимовільно стала прислухатися. Але дівчинка ніяк не виявляла, що розповідь її цікавить (154 слова). З книги «Таємничий сад» Френсіс Годгсон Бернетт Çàâäàííÿ 1. Ç’ÿñóé ³ âèïèøè çíà÷åííÿ âèä³ëåíèõ ó òåêñò³â ñë³â. 2. Âèïèøè 10 êëþ÷îâèõ ñë³â. 3. Çàïèøè ïëàí òåêñòó. 4. Çíàéäè åëåìåíòè îïèñó, ðîçäóìó é ðîçïîâ³ä³. Ïî- ÿñíè ñâîþ â³äïîâ³äü. Текст 2 Ïðîñëóõàé òåêñò, çà÷èòàíèé îäíîêëàñíèêîì / îäíîêëàñ- íèöåþ àáî â÷èòåëåì / ó÷èòåëüêîþ. Çàïèøè äåòàëüíèé ïåðåêàç òåêñòó â çîøèò, âèêîðèñòîâóþ÷è ïëàí. 664 ÓÐÎÊÈ 135-136. Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 25-26
- 340. 340 ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍßÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ 8 Ïðî÷èòàé êîìåíòàð â³ä àâòîð³â. Âèêîíàé çàâäàííÿ. Коментар від авторів Дорогі шестикласники / шестикласиці! Ви наблизили- ся до останніх уроків цього року. Протягом двох семестрів ви сумлінно опрацьовували сторінки цього підручника й познайомилися із сім’ями наших шестикласників: Боже- ни, Аґнешки, Гійома та Девіда. Фінальний проєкт, який ми пропонуємо, пов’язаний із цими родинами. Бажаємо вам натхнення та насолоди від виконання завдань. Çàâäàííÿ 1. Ïðèãàäàé, ³ç ÿêèìè ïåðñîíàæàìè òè ïîçíàéîìèâñÿ / ïîçíàéîìèëàñÿ â öüîìó ï³äðó÷íèêó. 2. Íàìàëþé ðîäèíí³ äåðåâà äëÿ êîæíîãî ïåðñîíàæà. Òà- êîæ çîáðàçè ñâîº ðîäèííå äåðåâî. Ïðîàíàë³çóé ³ëþñòðàö³¿ íà ïî÷àòêó ï³äðó÷íèêà (ñ. 4) ³ çà- ïîâíè òàáëèöþ ³íôîðìàö³ºþ, êîðèñòóþ÷èñü äîäàòêîâèìè äæåðåëàìè (ñëîâíèêàìè, ³íòåðíåòîì òîùî). ²ì’ÿ ïåðñîíàæà ×èé òàòî / ìàìà? Ïðîôåñ³ÿ ×èì çàéìàºòüñÿ? Åì³ë³ Îñêàð Äæåéìñ Øàðë³ Þçåôà Äìèòðî Îëüãà Ëåî ÓÐÎÊÈ Ô²ÍÀËÜÍÈÉ ÏÐΪÊÒ 137-140. 665 666
- 341. 341 Ïðîàíàë³çóé çîáðàæåííÿ. Õòîç ïåðñîíàæ³â ³ç âïðà- âè 666 ìîæå âèêîðèñòîâóâàòè ö³ îá’ºêòè ó ñâî¿é ðîáîò³? Ïîÿñíè, ÷îìó. А Б Г В Îáåðè îäíó ç ïðîôåñ³é ³ç òàáëèö³ âïðàâè 666 ³ çíàéäè â ï³äðó÷íèêó òåêñòè òèõ âïðàâ, ÿê³ ìîæíà âèêîðèñòàòè ÿê ïðèêëàäè äî îáðàíî¿ ïðîôåñ³¿. ϳäãîòóé êîðîòêèé âèñòóï çà ñõåìîþ: 1. Я вважаю, що представник моєї професії може вико- ристати цей текст ... (опиши ситуацію). 2. У цьому тексті є інформація про ... 3. Окрім того, зміст тексту з вправи ... може допомог- ти в ... 4. Особливо цікавим є текст вправи ..., тому що .... 5. Отже, обрана мною професія є цікавою, бо ... Ïðîàíàë³çóé âïðàâè 267, 276. Ïðåäñòàâíèêè ÿêèõ ïðî- ôåñ³é (ùîíàéìåíøå äâîõ) ìîæóòü âèêîðèñòàòè ö³ òåêñòè? Ïîÿñíè, ÷îìó. 668 667 669 ÓÐÎÊÈ 137-140. Ô³íàëüíèé ïðîºêò
- 342. 342 ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍßÂÈÂ×ÅÍÎÃÎ 8 Ïîð³âíÿé ïàðè ïåðñîíàæ³â ³ ïîì³ðêóé, ùî ñï³ëüíîãî ìîæå áóòè â ¿õí³õ ïðîôåñ³ÿõ. Ñòâîðè ä³àëîã «Íà ðîáîò³» ì³æ áóäü-ÿêîþ ïàðîþ ç ïîïå- ðåäíüî¿ âïðàâè. Ïîì³ðêóé, ïðåäñòàâíèê ÿêî¿ ïðîôåñ³¿ ìîæå âèêîðèñòàòè ³íôîðìàö³þ ç âïðàâè 207. Çà äîïîìîãîþ äîâ³äêîâèõ äæåðåë çíàéäè îäíîãî-äâîõ â³äîìèõ ïðåäñòàâíèê³â /ïðåäñòàâíèöü îäí³º¿ ç³ çãàäàíèõ ïðîôåñ³é. Ðîçêàæè ïðî öþ ëþäèíó. Ïîñï³ëêóéñÿ ç ð³äíèìè òà äðóçÿìè òà âèçíà÷ ïðîôåñ³þ, ÿêà º íàéö³êàâ³øîþ äëÿ òåáå. ϳäãîòóé ïðîºêò. ïðåçåíòàö³ÿ, â³äåî, ³íôîãðàô³êà òîùî. Ôîðìàò ïðîºêòó (íà âèá³ð): 670 671 672 673 Вимоги до змісту проєкту: • îïèñ ïðîôåñ³¿: 1) ïðî ùî òè ä³çíàâñÿ / ä³çíàëàñÿ ç ï³äðó÷íèêà; 2) ùî òè çíàéøîâ / çíàéøëà â äîâ³äêîâèõ äæåðåëàõ; • ö³êàâ³ ôàêòè ïðî ïðîôåñ³þ; • ïåðåâàãè òà íåäîë³êè ïðîôåñ³¿; • âèäàòí³ ëþäè, ÿê³ º ïðåäñòàâíèêàìè ïðîôåñ³¿; • ÷è õîò³â áè / õîò³ëà á òè ïðàöþâàòè â ö³é ñôåð³? Джеймс Ольга Шарлі Юзефа Оскар Лео Дмитро Емілі Пара 1 Пара 3 Пара 2 Пара 4 Список використаних інтернет-джерел
- 343. 343 ²ÌÅÍÍÈÊ Íåïðàâèëüíî Ïðàâèëüíî 1. âèäèíà ìàéáóòíº ïëàíè íà ìàéáóòíº 2. âèêëþ÷åííÿ ç ïðàâèë âèíÿòîê ç ïðàâèë 3. â³äíîøåííÿ ì³æ ëþäüìè â³äíîñèíè, ñòîñóíêè, âçàºìèíè 4. ãàðí³ îáî¿ ãàðí³ øïàëåðè 5. äîëÿ ³ñòèíè ÷àñòêà ³ñòèíè 6. çàïëàíîâàí³ ì³ðîïðèºìñòâà çàïëàíîâàí³ çàõîäè 7. êàíöåëÿðñüê³ ïðèíàëåæíîñò³ êàíöåëÿðñüêå ïðèëàääÿ 8. ìàòè ìîæëèâ³ñòü ìàòè çìîãó 9. ì³æíàðîäíå ïîëîæåííÿ ì³æíàðîäíå ñòàíîâèùå 10. ìîâíèé âèðàç ìîâíèé âèñë³â 11. íàãðóçêà çðîñëà íàâàíòàæåííÿ çðîñëî 12. îá’ºì ðîáîòè (êíèãè) îáñÿã ðîáîòè (êíèãè) 13. îáëàñòü ä³ÿëüíîñò³ ñôåðà (ãàëóçü, öàðèíà) ä³ÿëüíîñò³ 14. ïðèñóòí³ 10 ÷îëîâ³ê ïðèñóòí³ 10 îñ³á 15. ïðîäàâàòè ç³ ñêèäêîþ ïðîäàâàòè ç³ çíèæêîþ 16. ïðîïóñê äî á³áë³îòåêè ïåðåïóñòêà äî á³áë³îòåêè 17. ðîçïðîäàæà òîâàð³â ðîçïðîäàæ òîâàð³â 18. ñïðàâêà ç ë³êàðí³ äîâ³äêà ç ë³êàðí³ 19. òåðï³ííÿ ëîïíóëî òåðïåöü óâ³ðâàâñÿ 20. õîðîøå â³äíîøåííÿ äîáðå ñòàâëåííÿ 21. õîðîø³ â³äíîøåííÿ ãàðí³ ñòîñóíêè 22. ÿùèê ïèñüìîâîãî ñòîëà øóõëÿäà ïèñüìîâîãî ñòîëà 23. ÿùèê ïîøòîâèé ñêðèíüêà ïîøòîâà ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ Íåïðàâèëüíî Ïðàâèëüíî 1. áàãàòî÷èñëåííèé ÷èñëåííèé 2. âèñòàâî÷íèé çàë âèñòàâêîâèé çàë 3. â³éñüêîâèé ñòàí âîºííèé ñòàí 4. â³ðíà â³äïîâ³äü ïðàâèëüíà â³äïîâ³äü 5. â³ðíèé ñïîñ³á íàä³éíèé ñïîñ³á 6. âîºííå ó÷èëèùå â³éñüêîâå ó÷èëèùå 7. ãðåöüê³ ãîð³õè âîëîñüê³ ãîð³õè 8. æèëà ïëîùà æèòëîâà ïëîùà 9. çàæèòî÷íèé ÷îëîâ³ê çàìîæíèé ÷îëîâ³ê 10. êàïðèçíà äèòèíà âåðåäëèâà äèòèíà 11. êàïðèçíà ïîãîäà ïðèìõëèâà ïîãîäà 12. êíèæíèé ìàãàçèí êíèæêîâèé ìàãàçèí 13. êðóïíèì ïëàíîì øèðîêèì (âåëèêèì) ïëàíîì 14. ëèøí³é ðàç çàéâèé ðàç ÏÎÌÈËÊÈ Â ÑËÎÂÎÂÆÈÂÀÍͲ ×ÀÑÒÈÍ ÌÎÂÈ Äîâ³äêîâ³ ìàòåð³àëè
- 344. 344 ÄÎÄÀÒÊÈ 15. ìàñëÿíà ôàðáàîë³éíà ôàðáà 16. ìèíäàëåâå äåðåâî ìèãäàëåâå äåðåâî 17. ì³ëê³ ïðîáëåìè äð³áí³ ïðîáëåìè 18. ìðàìîðíà ï³äëîãà ìàðìóðîâà ï³äëîãà 19. ìóçèêàëüíà øêîëà ìóçè÷íà øêîëà 20. ìóòíà âîäà êàëàìóòíà âîäà 21. îñîáîâ³ ðå÷³ îñîáèñò³ ðå÷³ 22. ïîä³áíèé âèïàäîê òàêèé (ñõîæèé) âèïàäîê 23. ñàìèé âàæëèâèé íàéâàæëèâ³øèé 24. ñì³ëèâèé ïîæåæíèé (ë³ñíè÷èé) ñì³ëèâèé ïîæåæíèê (ë³ñíèê) 25. ñë³äóþ÷à çóïèíêà íàñòóïíà çóïèíêà 26. ñë³äóþ÷³ ïèòàííÿ òàê³ ïèòàííÿ 27. ñóðîâà çèìà ñóâîðà çèìà 28. óçîð÷àñò³ ñåðâåòêè â³çåðóí÷àñò³ ñåðâåòêè 29. ó÷áîâèé çàêëàä íàâ÷àëüíèé çàêëàä 30. õàëàòíå ñòàâëåííÿ íåäáàëå ñòàâëåííÿ ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ Íåïðàâèëüíî Ïðàâèëüíî 1. äðóãèìè ñëîâàìè ³íàêøå êàæó÷è 2. äðóã³ ëþäè ³íø³ ëþäè 3. ïàðà õâèëèí ê³ëüêà õâèëèí 4. òðîº ä³â÷àò òðè ä³â÷èíè 5. ó äâîõ ñëîâàõ äâîìà ñëîâàìè ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ Íåïðàâèëüíî Ïðàâèëüíî 1. ¿õ ïîðàäà ¿õíÿ ïîðàäà 2. îäèí ³ òîé æå òîé æå (öåé) 3. îäèí ³ òîé ñàìèé òîé (öåé) ñàìèé ÊÎÐÎÒÊÈÉ ÏÅÐÅË²Ê ÔÐÀÇÅÎËÎòÇ̲ 1. Àâ㳺Ⳡñòàéí³ — ùîñü äóæå çàíåäáàíå, ïîâíå áåçëàääÿ, õàîñó. 2. Áàéäèêè áèòè — ëåäàðþâàòè, í³÷îãî íå ðîáèòè, áàéäèêóâàòè. 3. Áèòè ëèõîì îá çåìëþ — íå çâàæàòè íà ñóìí³ îáñòàâèíè, íå æóðèòèñÿ. 4. Áðàòè íà êïèíè — íàñì³õàòèñÿ. 5. Áóòè íà êîí³ — ìàòè óñï³õ. 6. Áóðÿ â ñêëÿíö³ âîäè — ñóïåðå÷êè, òðèâîãè ç äð³á’ÿçêîâèõ, íå âàðòèõ óâàãè ïèòàíü. 7. Âåäìåæà ïîñëóãà — ïîñëóãà íà øêîäó. 8. Âèâåñòè íà ÷èñòó âîäó — âèêðèòè êîãî-íåáóäü ó íå÷åñíèõ ä³ÿõ.
- 345. 345 9. Âèñêî÷èòè ÿêÏèëèï ç êîíîïåëü — çíåíàöüêà, íåäîðå÷íî. 10.Âèòð³øêè ïðîäàâàòè — äèâèòèñÿ íà êîãîñü (ùîñü) ³ç íàäì³ðíîþ ö³êàâ³ñòþ. 11.³ä áóêâè äî áóêâè — â³ä ïî÷àòêó äî ê³íöÿ, äóæå óâàæíî. 12.³òåð ó ãîëîâ³ — íåñåðéîçíèé, ëåãêîâàæíèé. 13.Âîäèòè çà íîñà — îáäóðþâàòè êîãîñü, íå âèêîíóþ÷è îá³öÿíîãî. 14.Âîäó ðåøåòîì íîñèòè — äàðåìíî âèòðà÷àòè ñèëè. 15.Ãîäóâàòè æäàíèêàìè — îá³öÿòè êîìó-íåáóäü ùîñü çðîáèòè, àëå íå âèêîíóâàòè îá³öÿíîãî. 16.Ãîñòðèòè çóáè — ïðàãíóòè çàâîëîä³òè ÷èìîñü; ãîòóâàòè ïîìñòó êîìó-íåáóäü. 17.Ãð³òè ÷óáà — âèêîíóâàòè âàæêó ðîáîòó, äîêëàäàòè âåëèêèõ çóñèëü. 18.Ãóáè çàêîïèëèòè — çàãîðäèòèñÿ. 19.Äàìîêë³â ìå÷ — ïîñò³éíà çàãðîçà, íåáåçïåêà, íåïðèºìí³ñòü. 20.Äèâèòèñÿ âîâêîì — äèâèòèñÿ íåïðèÿçíî, ñåðäèòèñÿ. 21.Çàâàðèòè êàøó — çàò³ÿòè ùîñü äóæå ñêëàäíå, êëîï³òíå, ùî çàãðîæóº íåïðèºìíèìè íàñë³äêàìè. 22.Çà õîëîäíó âîäó íå áðàòèñÿ — ëåäàðþâàòè. 23.Ç ãîëîâè äî ï’ÿò — ïîâí³ñòþ. 24.Çåëåíà âóëèöÿ — øëÿõ áåç ïåðåøêîä; ñïðèÿííÿ ó ÿê³é-íåáóäü ñïðàâ³. 25.Çîëîòå ïðàâèëî — íàéêðàùà â óñ³õ âèïàäêàõ ôîðìà ïîâåä³íêè. 26.²ñêðà Áîæà — òàëàíò, âèäàòí³ çä³áíîñò³, îáäàðóâàííÿ. 27.Êèðïó äåðòè — òðèìàòèñÿ ãîðäîâèòî. 28.ʳò íå âàëÿâñÿ — í³÷îãî íå ðîáèòüñÿ. 29.Êîìàð íîñà íå ï³äòî÷èòü — ðîáèòè ùîñü äóæå ÿê³ñíî. 30.Êîïèëèòè ãóáó — ïèøàòèñÿ, çàçíàâàòèñÿ; îáðàæàòèñÿ, ñåðäèòèñÿ. 31.Êðóòèòè õâîñòîì — õèòðóâàòè, ëèöåì³ðèòè; ãîâîðèòè íåïðàâäó, óõèëÿòèñÿ â³ä ïðÿìî¿ â³äïîâ³ä³. 32.Ëàìàòè ñïèñè — ãàðÿ÷å ñïåðå÷àòèñÿ, â³äñòîþâàòè ùîñü. 33.Ëèñÿ÷à íàòóðà — õòîñü äóæå õèòðèé, ï³äñòóïíèé, ëóêàâèé. 34.Íà ãîëîâ³ õîäèòè — ïóñòóâàòè, áåøêåòóâàòè. 35.Íà ãîëîâó âèë³çòè — ïîâîäèòèñÿ çóõâàëî. 36.Íàêèâàòè ï’ÿòàìè — óòåêòè, âè¿õàòè êóäèñü, çàëèøèâøè ñâîº ì³ñöå ïðîæèâàííÿ. 37.Íàãîñòðèòè âóõà — ïðèñëóõàòèñÿ, áóòè óâàæíèì, ïèëüíèì. 38.Íàñòóïèòè íà ãðàáë³ — íå â÷èòèñÿ íà âëàñíèõ ïîìèëêàõ, ïîâòîðèòè çíîâó òó æ ïîìèëêó. 39.Íå çàÿ÷îãî äóõó — ñì³ëèâèé. 40.ͳäå êóðö³ ñòóïèòè (êëþíóòè) — äóæå ò³ñíî. 41. ͳ òåïåð í³ â ÷åòâåð — í³êîëè, í³ çà ÿêèõ îáñòàâèí. 42. Îáäåðòè ÿê ëèïêó — çàáðàòè ùî-íåáóäü ó êîãî-íåáóäü. 43. Ïàõíå ñìàëåíèì — çàãðîæóº íåáåçïåêà. Êîðîòêèé ïåðåë³ê ôðàçåîëîã³çì³â
- 346. 346 ÄÎÄÀÒÊÈ 44.Ïåðåìèâàòè ê³ñòî÷êè —çàéìàòèñÿ ïåðåñóäàìè, ïë³òêóâàòè. 45.Ïîì’ÿòè áîêè — ñèëüíî ïîáèòè êîãî-íåáóäü, çàâäàòè ïîðàçêè, ïåðåìîãòè. 46.Ïðèêóñèòè ÿçèêà — çàìîâêíóòè. 47.Ïðîïóñòèòè ïîâç âóõà — íå ðåàãóâàòè íà òå, ùî ãîâîðÿòü. 48.Ï’ÿòå êîëåñî ó âîç³ — ùîñü çàéâå, íåïîòð³áíå. 49.Ðîçáèòè ãëåê — ïîñâàðèòèñÿ. 50.Ðóêè îïóñêàþòüñÿ — âòðàòèòè ³íòåðåñ äî ÷îãîñü, ñòàâàòè áåçä³ÿëüíèì. 51.Ñèä³òè íà äâîõ ñò³ëüöÿõ — ïîä³ëÿòè äâ³ ð³çí³ äóìêè. 52.ѳç³ôîâà ïðàöÿ — áåçðåçóëüòàòíà, äóæå âèñíàæëèâà, âàæêà é áåçê³íå÷íà ðîáîòà. 53.ѳì ì³øê³â (òðè ì³øêè) ãðå÷àíî¿ âîâíè — íåáèëèö³, áàãàòî çàéâîãî íàãîâîðèòè. 54.Ñï³éìàòè îáëèçíÿ — çàëèøèòèñÿ í³ ç ÷èì. 55.Ñòàðèé ëèñ — ï³äñòóïíà, õèòðà ëþäèíà. 56.Õìàðà õìàðîþ — íàäçâè÷àéíà ê³ëüê³ñòü ÷îãîñü; õòîñü äóæå ñóìíèé. 57.Õî÷ ìàê ñ³é — òèõî. 58.ßçèê áåç ê³ñòîê — ïðî íàäì³ðíî áàëàêó÷èõ ëþäåé. 59.ßê ç ãóñêè âîäà — í³ùî íå âïëèâàº, íå 䳺 íà êîãîñü. 60.ßê ìîêðå ãîðèòü — äóæå ïîâ³ëüíî, ëåäâå-ëåäâå. ²ìåííèêè àðêóøèê âàíòàæ³âêà âèïàäîê âèäàííÿ âèòðàòà â³ðø³ äîâ³äíèê äîáóòîê äðîâà æàëþç³ çàâäàííÿ çàãàäêà íàâ÷àííÿ îá³öÿíêà îòàìàí ïåðåïàä ï³öåð³ÿ ïîçíà÷êà ïîíÿòòÿ ïðèìîðîçîê ïðîä³ë ïðîì³æîê ð³âíèíà ðóêîïèñ ñåðåäèíà ñîëîìèíêà òå÷³ÿ öåíòíåð ö³ííèê ÷îðíîçåì øîôåð Ïðèêìåòíèêè áëèçüêèé áîëîòèñòèé ïîðÿäêîâèé ï³òíèé ðîçäð³áíèé ñòîâ³äñîòêîâèé òåêñòîâèé òèãðîâèé ò³ì’ÿíèé óêðà¿íñüêèé âèøèâàíèé âèðàçíèé â³ðøîâèé äîáîâèé çðó÷íèé îïòîâèé óðî÷èñòèé îäíîðàçîâèé ùîäîáîâèé áàãàòîðàçîâèé ñ³ëüñüêîãîñïî- äàðñüêèé ×èñë³âíèêè îäèíàäöÿòü ñ³ìäåñÿò ÷îòèðíàäöÿòü Çàéìåííèêè àáèÿêèé áîçíà-ÿêèé êàçíà-õòî êîòðèé êîæíèé ÊÎÐÎÒÊÈÉ ÑËÎÂÍÈÊ ÍÀÃÎËÎѲÂ
- 347. 347 А абревіатура 136 абстрактні іменники116 академічна доброчесність 73 Б без- 43, 45, 47, 57, 58, 59, 60 безафіксний спосіб 80 будова слова 34 В велика літера 122, 123, 125, 127, 129 види інформації 17 відміни іменників 154 відмінки іменників 145 відмінювання іменників І відміни 157 відмінювання числівників 248, 249, 251, 252, 253, 255, 256, 257, 259, 261 відносні займенники 299, 301 відносні прикметники 203, 204, 205, 234 відповідь на уроці 71 вказівні займенники 307, 308 власне кількісні числівники 245 власні назви 116, 121, 122, 123, 128, 129 Г групи іменників 154 Д дискримінація 281, 282 дробові числівники 245, 258, 269 Е етикетні функції займенників 288 Ж жіночий рід 38, 130, 138, 217, 236, 237 З загальні назви 116, 123, 127, 136 займенник 110, 111, 218, 268, 285, 286, 288, 290, 293, 297, 298, 312, 315 закінчення 34-36, 38-40, 44, 47, 63, 68, 69, 70, 72, 144, 154, 156, 159, 161, 162, 164, 166, 169-172, 174, 176, 178, 179, 180, 192, 195, 217, 220, 223, 249, 250, 252, 254, 272, 277, 308 заперечні займенники 302, 304, 305, 306, 312 збірні іменники 116, 118 збірні числівники 245, 246, 249 зворотний займенник 288 з-, (зі-, с-) 57 змінні слова 38, 39 І ідея тексту 107 іменник 46, 98, 110, 111, 116, 117, 118, 122, 130, 131, 133, 135, 140, 141, 154, 169, 186, 189, 195, 201, 222, 243, 268, 289 К кількісні числівники 242, 245, 247 кличний відмінок іменників І відміни 163, 165 кличний відмінок іменників ІІ відміни 175, 177 кличний відмінок іменників ІІІ відміни 178 ключові слова 12, 32, 104, 106, 153, 163 конкретні іменники 116 корінь 34, 40, 41, 43, 44, 47, 71, 77 короткі форми прикметників 201 Л лапки у власних назвах 122, 123, 125, 127, 129 лист 292 М маніпуляція 54 милозвучність 5 мікротема 104 м’яка група 157, 159, 166, 168, 169, 195, 217, 218 м’який знак 26, 265 Н назви істот 116, 120 назви неістот 116 не з іменниками 186 незмінні слова 38 незмінювані іменники 136, 139, 154 не з прикметниками 231, 233 неозначені займенники 302, 303, 304, 305, 306, 312 неозначено-кількісні числівники 245 непохідне слово 77 неправдива інформація 17 нульове закінчення 38, 39, 162 О оголошення 17, 36, 51, 149, 216, 227, 262, 263, 264, 298 означальні займенники 307 опис 75, 85, 192, 262, 309 основа слова 34, 35, 91 особові займенники 288, 291 ÏÐÅÄÌÅÒÍÈÉ ÏÎÊÀÆ×ÈÊ Ïðåäìåòíèé ïîêàæ÷èê
- 348. 348 ÄÎÄÀÒÊÈ П паралельні форми роду130 перебільшення 46, 54 перевірка інформації 17 перехід прикметників в іменники 221, 222 питальний план 149 питальні займенники 299, 300, 301 пів, напів 86 план тексту 149 подвоєння 48, 49, 51, 223, 224 подвоєння на межі частин слова 48 подовження 52, 53, 179 порушення академічної доброчесності 73 порядкові числівники 242, 245, 247, 258, 261 постфікс 43 похідне слово 77 пре- 43, 46, 47, 61, 62, 63, 64, 70, 78, 208 префікс 34, 43, 44, 45, 46, 47, 59, 64, 69, 70, 71, 78, 82, 186 префіксальний спосіб 80 префіксально-суфіксальний спосіб 80 при- 43, 47, 61, 62, 63, 64, 69 прикметник 41, 48, 110, 111, 139, 198, 199, 200, 201, 202, 204, 207, 217, 228, 231, 234, 237, 258, 277, 289, 297 прикметники з часткою не 231 прикметникові суфікси 223 присвійні займенники 297, 312 присвійні прикметники 203, 205, 207, 226, 234 прі- 43, 61, 62, 63, 64 проблематика тексту 107 простий план 149, 151 прості числівники 245, 278 Р риси української мови 5, 14 роди іменника 130 роз- 43, 45, 47, 57, 58, 59, 60 розгорнута відповідь 71 роздум 192, 309 розповідь 14, 21, 37, 53, 104, 192, 196, 225, розряди займенників 288 С середній рід 130, 217, 236, 237 синонімія 5 складені числівники 245, 278 складний план 149 складні іменники 189, 191 складні прикметники 228, 231 складні слова 86 складні числівники 245, 278 словотвір 77 словотвірний ланцюжок 77 словотвірний розбір слова 98 спільний рід 130 спільнокореневі слова 40, 41, 42, 47, 68, 164 структура відповіді 71 ступені порівняння прикметників 208, 210, 212, 241 судження 7, 8, 54, 55, 190, 312 суфікс 34, 43, 44, 45, 46, 47, 67, 71, 78, 79, 82, 223 суфіксальний спосіб 80 Т тверда група 157, 159, 166, 168, 169, 195, 217, 218 твірна основа 77, 78 твірне слово 77, 78, 79, 82, 98 творення прикметників 221 тема тексту 104 Ф факти 8, 19, 54, 56, 61, 128, 185, 190, 261 фейк 7, 8, 17, 18, 20 форми слів 40, 42 Ц цькування 281, 282, 283 Ч частини мови 80, 84, 102, 103, 110, 111, 113, 115, 286 числівник 110, 111, 189, 228, 240, 241, 243, 244, 248, 249, 250, 253, 255, 259, 261, 273, 277, 279, 280 числівники з іменниками 268, 269, 278 числівники на позначення часу 273, 279, 280 число іменників 141 число іменників 141, 143 чоловічий рід 35, 38, 130, 138, 217, 236, 237 Я якісні прикметники 203, 234 -ев- 65, 67, 223, 224, 225 -ечк- 65, 66, 67, 69 -ечок- 65, 66, 67, 69 -ив- 43, 65, 67, 69 -ин- 43, 95, 96, 97, 100, 203, 207, 223, 225, 226, 227 -ичк- 65, 67, 69 -ичок- 65, 67, 69 -н- 43, 48, 78, 226, 227, 230 -нн- 48, 226, 227, 230 -ств- 89, 90, 97, 102, 103, 118 -ськ- 43, 44, 89, 90, 91, 92, 96, 97, 102, 103, 203, 221, 236
- 349. 349 Ç̲ÑÒ Óðîê ¹ ñòîð. Âñòóï3 1. ÊÐÀÑÀ ² ÁÀÃÀÒÑÒÂÎ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊί ÌÎÂÈ 1-3 Êðàñà çâó÷àííÿ òà áàãàòñòâî óêðà¿íñüêî¿ ìîâè 5 4-5 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 1-2. Âèäè ³íôîðìàö³¿. Äæåðåëà ³íôîðìàö³¿. Íàä³éí³ñòü äæåðåë ³íôîðìàö³¿ 17 6 Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî â 5-ìó êëàñ³. Ëåêñèêîëîã³ÿ. Ôðàçåîëîã³ÿ 24 7 Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî â 5-ìó êëàñ³. Ôîíåòèêà. Îðôîãðàô³ÿ 26 8 Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî â 5-ìó êëàñ³. Ñèíòàêñèñ. Ïóíêòóàö³ÿ 29 2. ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 9 Îñíîâà ñëîâà. Çàê³í÷åííÿ 34 10 Íåçì³íí³ é çì³íí³ ñëîâà 38 11 Êîð³íü ñëîâà. Ñï³ëüíîêîðåíåâ³ ñëîâà é ôîðìè ñëîâà 40 12 Ïðåô³êñ, ñóô³êñ. Àíòîí³ì³÷í³ ïðåô³êñè é ñóô³êñè 43 13 Ïîäâîºííÿ íà ìåæ³ ÷àñòèí ñëîâà 48 14 Ïîäîâæåííÿ 52 15-16 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 3-4. Ôàêòè ³ ñóäæåííÿ. Äîñòîâ³ðí³ñòü ³ íåäîñòîâ³ðí³ñòü ³íôîðìàö³¿ 54 17 Íàïèñàííÿ ïðåô³êñ³â ç- (ç³-, ñ-), ðîç-, áåç- 57 18 Íàïèñàííÿ ïðåô³êñ³â ïðå-, ïðè-, ïð³- 61 19 Ïðàâèëà íàïèñàííÿ áóêâ å, è â ñóô³êñàõ -å÷îê-, -å÷ê-, -è÷îê-, -è÷ê-, -èâ-(î), -åâ-(î) 65 20 Áóäîâà ñëîâà. Îðôîãðàô³ÿ. Óçàãàëüíåííÿ 68 21 ijàãíîñòè÷íà ðîáîòà 1. Áóäîâà ñëîâà. Îðôîãðàô³ÿ 69 22 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 5. ³äïîâ³äü íà óðîö³. Ñòðóêòóðà â³äïîâ³ä³. Ðîçãîðíóòà â³äïîâ³äü 71 23 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 6. Ïîíÿòòÿ àêàäåì³÷íî¿ äîáðî÷åñíîñò³ 73 3. ÑËÎÂÎÒ²Ð. ÎÐÔÎÃÐÀÔ²ß 24 Çì³íþâàííÿ ³ òâîðåííÿ ñë³â. Òâ³ðíå ñëîâî. Ñëîâîòâ³ðíèé ëàíöþæîê 77 25-26 Îñíîâí³ ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ 80 27 Ïîíÿòòÿ ïðî ñêëàäí³ ñëîâà. Ñïîëó÷í³ î, å. Ñëîâà ç ï³â, íàï³â 86 28-29 Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ï³ä ÷àñ òâîðåííÿ ñë³â çà äîïîìîãîþ ñóô³êñ³â -ñüê-, -ñòâ- 89 30 Çì³íè ïðèãîëîñíèõ ï³ä ÷àñ òâîðåííÿ ³ìåííèê³â ³ç ñóô³êñîì -èí-(à) â³ä ïðèêìåòíèê³â íà -ñüêèé, -öüêèé, -çüêèé 95 31 Ñëîâîòâ³ðíèé ðîçá³ð ñëîâà 98 32 Ñëîâîòâ³ð. Îðôîãðàô³ÿ. Óçàãàëüíåííÿ 99 33 ijàãíîñòè÷íà ðîáîòà 2. Ñëîâîòâ³ð. Îðôîãðàô³ÿ 102 34 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 7. Òåìà, ì³êðîòåìà. Êëþ÷îâ³ ñëîâà 104 35 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 8. ²äåÿ. Ïðîáëåìàòèêà òåêñòó 107 4. ÌÎÐÔÎËÎòß. ²ÌÅÍÍÈÊ 36 Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî ïðî ÷àñòèíè ìîâè 110 37 ²ìåííèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè. Êîíêðåòí³ é àáñòðàêòí³ ³ìåííèêè. Íàçâè ³ñòîò ³ íå³ñòîò. Âëàñí³ é çàãàëüí³ íàçâè 116 38-39 Âåëèêà ë³òåðà òà ëàïêè ó âëàñíèõ íàçâàõ 122 40-41 Ð³ä ³ìåííèê³â. ²ìåííèêè ñï³ëüíîãî ðîäó 130 42-43 Íåçì³íþâàí³ ³ìåííèêè. гä íåçì³íþâàíèõ ³ìåííèê³â 136 Çì³ñò
- 350. 350 Ç̲ÑÒ 44 ×èñëî ³ìåííèê³â. ²ìåííèêè,ùî ìàþòü ëèøå ôîðìó îäíèíè. ²ìåííèêè, ùî ìàþòü ëèøå ôîðìó ìíîæèíè 141 45 ³äì³íêè ³ìåííèê³â 145 46-47 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 9-10. Óçàãàëüíåííÿ òà âèëó÷åííÿ ïîäðîáèöü ÿê ñïîñîáè ñòèñíåííÿ òåêñòó. Ïëàí òåêñòó. Âèäè ïëàíó 149 48 Ïîä³ë ³ìåííèê³â íà â³äì³íè é ãðóïè 154 49-50 ³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â ² â³äì³íè 157 51 Êëè÷íèé â³äì³íîê ³ìåííèê³â ² â³äì³íè 163 52 ³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â ²² â³äì³íè 166 53-54 Îñîáëèâîñò³ â³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â ÷îëîâ³÷îãî ðîäó â ðîäîâîìó â³äì³íêó 170 55 Êëè÷íèé â³äì³íîê ³ìåííèê³â ²² â³äì³íè 175 56 Êëè÷íèé â³äì³íîê ³ìåííèê³â ²²² â³äì³íè 178 57 ³äì³íþâàííÿ ³ìåííèê³â IV â³äì³íè 179 58 Íàïèñàííÿ é â³äì³íþâàííÿ ÷îëîâ³÷èõ ³ æ³íî÷èõ ïð³çâèù, ³ìåí ïî áàòüêîâ³ 181 59 Íå ç ³ìåííèêàìè 186 60 Ïðàâîïèñ ñêëàäíèõ ³ìåííèê³â 189 61-62 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 11. Ïèñüìîâèé ïåðåêàç. Àíàë³ç ïåðåêàçó 191 63-64 ²ìåííèê. Óçàãàëüíåííÿ 193 65 ijàãíîñòè÷íà ðîáîòà 3. ²ìåííèê 196 5. ÌÎÐÔÎËÎòß. ÏÐÈÊÌÅÒÍÈÊ 66 Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî ïðî ïðèêìåòíèê 198 67 Ïðèêìåòíèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè. Êîðîòê³ ôîðìè ïðèêìåòíèê³â 201 68-69 Ãðóïè ïðèêìåòíèê³â çà çíà÷åííÿì: ÿê³ñí³, â³äíîñí³, ïðèñâ³éí³ 203 70-71 Ñòóïåí³ ïîð³âíÿííÿ ÿê³ñíèõ ïðèêìåòíèê³â, ¿õíº òâîðåííÿ 208 72-73 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 12-13. Îïèñ ÿê òèï òåêñòó. Îïèñ ó ð³çíèõ ìîâëåííºâèõ æàíðàõ 213 74 Ïðèêìåòíèêè òâåðäî¿ òà ì’ÿêî¿ ãðóï. ³äì³íþâàííÿ ïðèêìåòíèê³â 217 75 Òâîðåííÿ ïðèêìåòíèê³â. Ïåðåõ³ä ïðèêìåòíèê³â â ³ìåííèêè 221 76 Áóêâè å, î, è, ³ â ïðèêìåòíèêîâèõ ñóô³êñàõ -åâ- (-ºâ-), -îâ-, -è÷í-, -³÷í-, -èí-, -³í- 223 77 Íàïèñàííÿ -í- òà -íí- ó ïðèêìåòíèêàõ 226 78-79 Íàïèñàííÿ ñêëàäíèõ ïðèêìåòíèê³â ðàçîì ³ ç äåô³ñîì 228 80 Íàïèñàííÿ íå ç ïðèêìåòíèêàìè 231 81 Ïðèêìåòíèê. Óçàãàëüíåííÿ 234 82 ijàãíîñòè÷íà ðîáîòà 4. Ïðèêìåòíèê 236 83 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 14. Îñîáëèâîñò³ îíëàéí-ñï³ëêóâàííÿ 238 6. ÌÎÐÔÎËÎòß. ×ÈÑ˲ÂÍÈÊ 84 Ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî ïðî ÷èñë³âíèê 240 85 ×èñë³âíèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè 242 86 ʳëüê³ñí³ (âëàñíå ê³ëüê³ñí³, äðîáîâ³, çá³ðí³) é ïîðÿäêîâ³ ÷èñë³âíèêè 245 87 ³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â (îäèíèö³) 248 88 ³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â (äåñÿòêè) 252 89 ³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â (ñîòí³) 256 90-91 ³äì³íþâàííÿ ÷èñë³âíèê³â (äðîáîâ³ é ïîðÿäêîâ³) 258 92-93 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 15-16. Îãîëîøåííÿ 262 94 Áóêâà ü ó ê³íö³ ÷èñë³âíèê³â ³ ïåðåä çàê³í÷åííÿì ó íåïðÿìèõ â³äì³íêàõ 265 95 Íàïèñàííÿ ðàçîì ïîðÿäêîâèõ ÷èñë³âíèê³â ç ÷àñòèíàìè -ñîòèé, -òèñÿ÷íèé, -ì³ëüéîííèé, -ì³ëüÿðäíèé 267
- 351. 351 96-97 Óçãîäæåííÿ ÷èñë³âíèê³âç ³ìåííèêàìè 268 98-99 Óæèâàííÿ ÷èñë³âíèê³â íà ïîçíà÷åííÿ ÷àñó 273 100 ×èñë³âíèê. Óçàãàëüíåííÿ 277 101 ijàãíîñòè÷íà ðîáîòà 5. ×èñë³âíèê 279 102- 103 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 17-18. Ïðîòèä³ÿ é çàïîá³ãàííÿ äèñêðèì³íàö³¿, öüêóâàííþ 281 7. ÌÎÐÔÎËÎòß. ÇÀÉÌÅÍÍÈÊ 104 Çàéìåííèê ÿê ÷àñòèíà ìîâè 285 105- 106 Ðîçðÿäè çàéìåííèê³â çà çíà÷åííÿì. Îñîáîâ³ é çâîðîòíèé çàéìåííèêè 288 107- 108 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 19-20. Ëèñòè. Åëåêòðîííèé ëèñò 292 109 Ïðèñâ³éí³ çàéìåííèêè 297 110- 111 Ïèòàëüí³ é â³äíîñí³ çàéìåííèêè 299 112 Çàïåðå÷í³ é íåîçíà÷åí³ çàéìåííèêè 302 113- 114 Íàïèñàííÿ çàïåðå÷íèõ ³ íåîçíà÷åíèõ çàéìåííèê³â ðàçîì, îêðåìî, ç äåô³ñîì 304 115 Âêàç³âí³ é îçíà÷àëüí³ çàéìåííèêè 307 116 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 21. Òåêñòè ç åëåìåíòàìè ðîçïîâ³ä³ 309 117- 118 Íàâ÷àëüíèé äèêòàíò 311 119 Çàéìåííèê. Óçàãàëüíåííÿ 312 120 ijàãíîñòè÷íà ðîáîòà 6. Çàéìåííèê 314 8. ÏÎÂÒÎÐÅÍÍß ÒÀ ÓÇÀÃÀËÜÍÅÍÍß 121 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 22. Áåçïå÷íà ïîâåä³íêà â öèôðîâîìó ïðîñòîð³. 316 122 Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. Áóäîâà ñëîâà 319 123 Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. Ñëîâîòâ³ð 320 124 Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. Îðôîãðàô³ÿ 322 125- 126 Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. ²ìåííèê 323 127- 128 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 23-24. Ðîçäóì. Åñå. 327 129- 130 Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. Ïðèêìåòíèê 329 131- 132 Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. ×èñë³âíèê 332 133- 134 Ïîâòîðåííÿ òà óçàãàëüíåííÿ. Çàéìåííèê 334 135- 136 Ðîçâèòîê ìîâëåííÿ 25-26. Äåòàëüíèé ïåðåêàç ç åëåìåíòàìè îïèñó, ðîçäóìó é ðîçïîâ³ä³ 338 137- 140 Ô³íàëüíèé ïðîºêò 340 ÄÎÄÀÒÊÈ Ïîìèëêè â ñëîâîâæèâàíí³ ÷àñòèí ìîâè 343 Êîðîòêèé ïåðåë³ê ôðàçåîëîã³çì³â 344 Êîðîòêèé ñëîâíèê íàãîëîñ³â 346 Ïðåäìåòíèé ïîêàæ÷èê 347
- 352. Підписано до друку__.__.___. Формат 70×100/16. Папір офсетний. Гарнітура CentSchbook Win95BT. Друк офсетний. Умовн. друк арк. 23,40. Умовн. фарбо-відб. 93,60. Обл.-вид. арк. 18,92. Видавництво «Навчальна книга – Богдан» Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 4221 від 07.12.2011 р. Навчальна книга – Богдан, просп. С. Бандери, 34а, м. Тернопіль, 46002 Навчальна книга – Богдан, а/с 529, м. Тернопіль, 46008 тел./факс (0352)52-06-07; 52-05-48 office@bohdan-books.com www.bohdan-books.com Головний редактор Богдан Будний Редактор Донара Пендзей Художники Лілія Рейко, Олеся Томків Обкладинка Ростислава Крамара Комп’ютерна верстка Івана Бліща Художній редактор Ростислав Крамар Технічний редактор Неля Домарецька УКРАЇНСЬКА МОВА Підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти Підручник відповідає Державним санітарним нормам і правилам «Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей» Навчальне видання ОНАТІЙ Анастасія Віталіївна, ТКАЧУК Тарас Павлович Відомості про стан підручника № Прізвище та ім’я учня/учениці Навчальний рік Стан підручника на початку року в кінці року 1 2 3 4 5