4 Українська мова.5 клас 5Зміст
Урок № 22. Речення, його граматична основа (підмет і присудок)................... 73
Урок № 23. Головні члени речення. Підмет і присудок. Тире між підметом
і присудком............................................................................................................ 75
Урок № 24. Речення з одним головним членом.................................................. 78
Урок № 25. Розвиток зв’язного мовлення. Докладний письмовий переказ
художнього тексту ................................................................................................. 80
Урок № 26. Види речень за метою висловлювання. Окличні речення.............. 82
Урок № 24. Культура мовлення. Правильне інтонування речень різних видів .....84
Урок № 28. Розвиток зв’язного мовлення. Стилістична помилка. Недоліки
в тексті................................................................................................................... 86
Урок № 29–30. Другорядні члени речення. Додаток, означення. Речення
поширені й непоширені ....................................................................................... 89
Урок № 31–32. Другорядні члени речення. Обставина ...................................... 91
Урок № 33. Розвиток зв’язного мовлення. Докладний переказ тексту
наукового стилю (усно)......................................................................................... 94
Урок № 34. Читання художнього тексту (мовчки) .............................................. 96
Урок № 35. Контрольна робота. Тематична атестація з теми
«Словосполучення. Просте речення»................................................................... 98
Урок № 36—37. Однорідні члени речення. Розділові знаки в реченнях
з однорідними членами ...................................................................................... 100
Урок № 38. Узагальнювальне слово при однорідних членах речення.
Синтаксичний розбір речення з однорідними членами................................... 102
Урок № 39. Речення із звертанням .................................................................... 104
Урок № 40–41. Розвиток зв’язного мовлення. Лист. Адреса............................ 107
Урок № 42–43. Речення із вставними словами................................................. 109
Урок № 44. Контрольна робота (диктант) ........................................................ 112
Урок № 45. Складні речення із безсполучниковим і сполучниковим
зв’язком ............................................................................................................... 112
Урок № 46–47. Розрізнення складних речень і простих, ускладнених
однорідними членами ......................................................................................... 114
Урок № 48–49. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові ....................... 117
Урок № 50—51. Діалог. Тире при діалозі............................................................ 119
Урок № 52. Розвиток зв’язного мовлення. Складання діалогів ....................... 122
Урок № 53. Контроль аудіювання ...................................................................... 124
Урок № 54. Контрольна робота. Тематична атестація. Складне речення.
Пряма мова. Діалог............................................................................................. 127
ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Урок № 55–56. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія. Звуки мови
і звуки мовлення. Голосні та приголосні звуки...................................................130
Урок № 57. Приголосні тверді та м’які, дзвінкі й глухі. Вимова звуків, що
позначається буквами ґ і г.................................................................................. 132
Урок № 58. Розвиток зв’язного мовлення. Усне повідомлення на тему
про мову .............................................................................................................. 134
Урок № 59. Розвиток зв’язного мовлення. Усний відгук про
висловлювання товариша ................................................................................... 136
Урок № 60. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт ......................... 138
Урок № 61. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї.......139
Урок № 62–63. Орфограма. Орфографічний словник. Орфографічна
помилка ............................................................................................................... 141
Урок № 64. Склад. Наголос. Ознайомлення з орфоепічним словником
і словником наголосів. Поділ на склади для переносу слова .......................... 143
Урок № 65–66. Розвиток зв’язного мовлення. Докладний переказ
тексту-розповіді з елементами опису предмета................................................. 146
Урок № 67. Основні правила переносу.............................................................. 148
Урок № 68. Культура мовлення. Вимова і позначення на письмі
ненаголошених голосних е, и............................................................................. 150
Урок № 69–70. Розвиток зв’язного мовлення. Докладний письмовий
переказ художнього тексту з елементами опису предмета ............................... 151
Урок № 71. Вимова приголосних звуків. Уподібнення дзвінких і глухих
приголосних......................................................................................................... 154
Урок № 72. Спрощення в групах приголосних ................................................. 156
Урок № 73. Розвиток зв’язного мовлення. Докладний переказ тексту
з елементами роздуму (усно).............................................................................. 157
Урок № 74–75. Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків.
Чергування [о] — [а], [е] — [і], [е] — [и], [о], [е] з [і]..................................... 159
Урок № 76. Чергування [о] — [е] після [ж], [ч], [ш]; и, і після [ж], [ч], [ш],
[шч] та [г], [к], [х] у коренях слів...................................................................... 162
Урок № 77–78. Чергування приголосних звуків у коренях слів:
[г], [к], [х] — [ж], [ч], [ш] — [з'], [ц'], [с']......................................................... 163
Урок № 79. Основні випадки чергування у — в, і — й..................................... 165
Урок № 80. Розвиток зв’язного мовлення. Твір-розповідь про випадок
із життя................................................................................................................ 167
Урок № 81. Позначення м’якості приголосних на письмі
буквами ь, і, я, ю, є............................................................................................. 169
Урок № 82. Сполучення ЙО, ЬО ........................................................................ 171
Урок № 83. Правила вживання апострофа. Правильна вимова
та написання слів з апострофом........................................................................ 172
Урок № 84. Розвиток зв’язного мовлення. Твір-опис тварини за власним
спостереженням у художньому стилі ................................................................. 174
Урок № 85. Подвоєні букви на позначення збігу двох однакових
приголосних......................................................................................................... 176
Урок № 86. Вимова і написання слів з подовженими м’якими
приголосними...................................................................................................... 178
Урок № 87. Правопис слів іншомовного походження. Букви и, і в словах
іншомовного походження................................................................................... 181
Урок № 88. Подвоєні букви в словах іншомовного походження..................... 182
Урок № 89. Контрольна робота. Тести. Диктант............................................... 184
Урок № 90–91. Розвиток зв’язного мовлення. Переказ тексту-роздуму ......... 185
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
Урок № 92–93. Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова.
Пряме і переносне значення слів. Тлумачний словник ................................... 189
Урок № 94. Культура мовлення. Вживання слів відповідно до їх значення.
Доречне вживання слів із переносним значенням. Лексична помилка .......... 193
Урок № 95—96. Групи слів за значенням (синоніми, омоніми, антоніми).
Робота зі словниками.......................................................................................... 195
Урок № 97. Культура мовлення. Вживання синонімів для уникнення
невиправданих повторів слів і як засобу зв’язку речень у тексті .................... 199
4.
6 Українська мова.5 клас
Урок № 98. Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова.
Лексичний розбір слова...................................................................................... 201
Урок № 99–100. Розвиток зв’язного мовлення. Твір-опис тварини
за власним спостереженням ............................................................................... 203
Урок № 101. Етимологія. Етимологічний словник української мови .............. 206
Урок № 102. Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне
значення. Джерела української фразеології. Ознайомлення
із фразеологічним словником ........................................................................... 209
Урок № 103. Культура мовлення. Правильне вживання фразеологізмів ......... 212
Урок № 104. Контрольна робота. Тематичне оцінювання знань учнів
з теми «Лексикологія. Фразеологія. Етимологія» ............................................. 214
Урок № 105. Розвиток зв’язного мовлення. Науковий і художній опис.
Твір-опис тварини за картиною (малюнком).................................................... 216
Урок № 106. Читання науково-популярного тексту (мовчки).......................... 219
БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ
Урок № 107. Будова слова. Орфографія. Основа слова і закінчення
змінних слів......................................................................................................... 222
Урок № 108. Значущі частини слова.................................................................. 225
Урок № 109. Розбір слова за будовою................................................................ 227
Урок № 110. Культура мовлення. Використання в мові слів з префіксами
та суфіксами емоційного забарвлення............................................................... 229
Урок № 111. Розвиток зв’язного мовлення. Твір-роздум на тему, пов’язану
з життєвим досвідом, у художньому стилі......................................................... 232
Урок №112. Вимова та написання префіксів з-(зі-), с-, роз-, без-, воз-,
через- .................................................................................................................... 235
Урок № 113. Вимова і правопис префіксів пре-, при-, прі- .............................. 237
Урок № 114. Контрольна робота. Тематичне оцінювання знань з теми
«Будова слова. Орфографія» .............................................................................. 239
Урок № 115. Розвиток зв’язного мовлення. Твір-розповідь на основі
життєвого досвіду................................................................................................ 241
Урок № 116. Аудіювання науково-популярного тексту..................................... 243
Урок № 117—118. Повторення й узагальнення вивченого в кінці року .......... 245
Урок № 119. Розвиток зв’язного мовлення. Замітка (допис) до газети........... 250
ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ У КІНЦІ РОКУ
Урок № 120–121. Повторення й узагальнення вивченого................................ 254
Урок № 122. Розвиток зв’язного мовлення. Контрольний переказ тексту
розповідного характеру з поєднанням різних типів мовлення ........................ 258
ДОДАТОК
Індивідуальні завдання з розділу «Відомості з синтаксису і пунктуації» ........ 260
Індивідуальні картки до теми «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» . 261
Картки-індивідуальні завдання до теми «Будова слова. Словотвір» ............... 263
Індивідуальні завдання з теми «Лексикологія. Фразеологія»........................... 264
До уроків з культури мовлення.......................................................................... 265
Список використаних джерел .................................................................... 270
МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД
ДО НАВЧАННЯ МОВИ У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ
Швидкі зміни у всіх сферах життя сучасного суспільства впливають
на освіту в Європі, і в Україні зокрема. Демократизація, створення єди-
ного інформаційного простору відкриває кордони і розширює можли-
вості молоді. А отже, змінюються завдання школи: необхідно не тільки
і не стільки дати певну суму знань, як навчити дітей швидко адапту-
ватися в будь-яких умовах з метою отримання роботи чи продовження
навчання. Безперечно, знання, вміння та навички, які учні одержують
у школі, теж дуже потрібні. Але ще більш актуальним і важливим є на-
буття школярами компетентностей, які є тим показником, що визначає
готовність випускника школи до самостійного життя в суспільстві: його
уміння користуватися власними знаннями, пристосовуватися до потреб
ринку праці, оперувати інформацією, активно діяти, швидко самостійно
приймати рішення, навчатися упродовж усього життя. Звідси випливає
нове завдання школи: сформувати у школярів уміння вчитися як ключо-
ві, базові уміння.
Експерти країн-учасників ЮНЕСКО визначили поняття компетент-
ності як: здатність застосовувати знання та вміння ефективно й творчо в між-
особистісних відносинах — ситуаціях, що передбачають взаємодію з інши-
ми людьми в соціальному контексті так само, як і в професійних ситуаціях.
Компетентність — поняття, що логічно походить від ставлень до цінностей,
та від умінь до знань.
Отже, уміння вчитися — ключова компетентність загальноосвітньої
середньої школи. У 80-х роках XX століття цю проблему пропонувала
розв’язати О. Я.Савченко у своїй міжпредметній програмі «Формування
загальнонавчальних умінь і навичок», яка охопила 4 великі групи: орга-
нізаційні, логіко-мовленнєві, пізнавальні, контрольно-оцінні уміння.
Формуючи уміння учнів самостійно вчитися, треба усвідомлювати,
що сутність навчального процесу при цьому змінюється. Він включає
мотивацію, постановку цілей, планування навчальної діяльності, підго-
товку і здійснення її, рефлексію й оцінювання результатів.
Мотиваційний компонент має на меті викликати в учня інтерес до на-
вчання, пробудити допитливість, наголосити на особистісній значущос-
ті навчальних дій. Мотиви організовують пізнання, надають йому осо-
бистісного значення. При цьому учитель повинен пам’ятати, що в класі
Розділ І
5.
8 Українська мова.5 клас8 99Компетентнісний підхід до навчання мови у сучасній школі
є щонайменше три групи учнів (добрі виконавці; ініціативні інтелекту-
али; нелюбителі вчитися) і для кожної з них має бути окрема мотива-
ція. Виявом сформованості в учнів мотиваційного компонента вміння
вчитися можуть бути (на думку О. Я. Савченко) такі характеристики
їх ставлення до навчання:
уміння визначити мету діяльності (здатність ставити цілі, спрямова-
ність на досягнення мети);
розвинена допитливість, пізнавальний інтерес;
потреба самостійного пошуку й засвоєння нових знань;
позитивні інтелектуальні почуття (див. там само).
Структура навчального процесу має такий вигляд.
Процесуальний — способи виконання
завдання на різних рівнях складності
Змістовий — відомі й нові знання,
вміння, навички
Мотиваційний — ставлення до
навчання
Компоненти навчальної діяльності
Змістовий компонент охоплює дві підсистеми: уже засвоєні знання,
вміння, навички, на яких ґрунтується вивчення нового, і власне нові
знання та способи дії, що є об’єктом засвоєння. Залежно від взаємодії
відомого й нового обирається різний рівень організації процесу засво-
єння: репродуктивний, частково пошуковий або творчий.
Процесуальний компонент — це різноманітні способи навчальної ді-
яльності (дії, операції, процеси) на різних рівнях пізнавальної самостій-
ності учня (репродуктивна, творча, частково пошукова).
Усі компоненти структури навчальної діяльності мають поєднувати-
ся і взаємодіяти, щоб в результаті сформувалась готовність самостійно
вчитися.
Програма 4-річної початкової школи розпочинається розділом «Фор-
мування загальнонавчальних умінь і навичок», що функціонують у сис-
темі міжпредметних зв’язків. Уміння, які є об’єктом формування у по-
чатковій школі, відповідно до принципу наступності та перспективності
повинні обов’язково знайти свій розвиток у середніх і старших класах.
При цьому, розвиваючи вміння вчитися, необхідно узгоджувати зрос-
тання обсягу й складності предметного змісту з розвитком загальнонав-
чальних умінь, враховувати можливості міжпредметного впливу. Наслід-
ком цього процесу має бути усвідомлення учнем узагальненого спосо-
бу діяльності.
Компетентності школярів з рідної мови зазначені в програмі, у її ді-
яльнісній (стратегічній) змістовій лінії (організаційно-контрольні, загаль-
нопізнавальні, творчі, естетико-етичні).
Експерти ЮНЕСКО та українські вчені розробили систему вмінь та
навичок, які формують цілісну структуру ключової компетентності —
уміння учнів самостійно вчитися. Перелік їх включає:
1. Навчально-організаційні вміння та навички:
розуміти мету діяльності, визначену вчителем;
самостійно визначати мету діяльності й завдання для її досягнення;
розуміти цінність часу та вміти його розподіляти; здатність працювати
різними темпами;
планувати послідовність виконання завдання;
уміння зосереджувати увагу на одному об’єкті навчальної діяльності;
розподіляти увагу між різними об’єктами навчальної діяльності;
змінювати план діяльності в зв’язку зі зміною умов її виконання;
складати алгоритм виконання діяльності;
організовувати робоче місце;
організовувати навчальну діяльність у взаємодії (у парі, малій групі);
прогнозувати результат діяльності, докладати зусилля для його до-
сягнення.
2. Навчально-інформаційні вміння та навички:
швидко актуалізувати й відтворювати потрібну інформацію;
самостійно шукати нову інформацію з різних джерел;
вміння користуватися інформаційно-комунікативними технологіями;
користуватися каталогами, складати бібліографію;
користуватися різноманітною довідковою літературою;
працювати з графіками, схемами, таблицями, картинами; складати
план, тези виступів, доповідей, статей;
знати й застосовувати прийоми швидкого читання;
використовувати прийоми розуміння тексту (структурування, став-
лення пізнавальних запитань, «діалог» з автором тощо);
працювати самостійно з підручником (розуміти будову книги і при-
значення всіх елементів апарату орієнтування в текстах розділів, тем,
параграфів; будувати процес самонавчання за певним завданням);
знати й вдаватися до прийомів смислового групування матеріалу;
знати як і вміти упорядковувати та відтворювати інформацію (план,
алгоритм, таблиця, схема, класифікація, стислий переказ тощо);
вміти перетворювати інформацію на спосіб діяльності;
досконало застосовувати загальномовленнєві вміння й навички: зосе-
реджено слухати та водночас логічно опрацьовувати матеріал; виділяти
смислові елементи висловлювань;
формулювати запитання проблемно-пошукового типу;
6.
10 Українська мова.5 клас10 1111Компетентнісний підхід до навчання мови у сучасній школі
запитувати й вибірково відтворювати матеріал з елементами логічного
опрацювання;
зв’язно, послідовно, доказово відповідати;
здійснювати опис, пояснення, відтворення інформації, сприйнятої з
паперових й електронних носіїв;
ущільнювати й розгортати інформацію залежно від мети діяльності;
вести діалог, брати участь у дискусії.
3. Навчально-інтелектуальні та творчі вміння:
аналізувати різні навчальні об’єкти, розрізняти їх суттєві та несуттєві
ознаки: типові й одиничні;
різнобічно аналізувати один об’єкт;
порівнювати (зіставляти й протиставляти, здійснювати повне по-
рівняння); встановлювати тотожність;
виділяти головні ознаки, об’єкти, якості; виділяти головне в явищах,
процесах діяльності;
визначати й пояснювати сутність поняття;
формулювати висновок-узагальнення;
здійснювати тематичне, міжтематичне, міжпредметне узагальнення;
абстрагувати й конкретизувати означене, загальні висновки тощо;
визначати межі дії засвоєних понять, способів тощо;
встановлювати та пояснювати причиново-наслідкові зв’язки;
доводити та спростовувати судження;
висловлювати аргументовані критичні судження й думки;
вилучати зайве;
групувати й класифікувати за певними ознаками;
брати участь у проектній діяльності;
самостійно вести спостереження за різними предметними об’єктами,
за різними навчальними діями та процесами;
мати культуру спостереження (планування спостережень, визначення
способів кодування інформації, узагальнення результатів);
мати методику експерименту (послідовне формування низки при-
йомів, що відповідають особливостям предметного змісту);
виділяти характерні ознаки (дії, етапи) експерименту як методу до-
слідження, як методу наукового пізнання;
мати на достатньому рівні практичні загальнонавчальні вміння (ви-
мірювальні, обчислювальні, графічні, конструктивні тощо);
застосовувати прийоми довільної уваги;
знати прийоми запам’ятовування.
Творчі вміння:
виявляти пізнавальну діяльність і формулювати її як задачу, проб-
лему;
формулювати пізнавально-проблемні запитання;
встановлювати зв’язки між новими та засвоєними знаннями;
переносити знання й способи діяльності, життєвий досвід у нову
ситуацію;
застосовувати аналогію як засіб засвоєння нового;
уявляти та прогнозувати (вміти висловлювати припущення, здогадки,
гіпотези);
моделювати, комбінувати, доповнювати, продовжувати, перетворювати;
знати сутність та вміти використовувати експериментальні вміння;
генерувати варіанти розв’язування задачі, проблеми;
знаходити до однієї задачі кілька правильних відповідей (це прояв
дивергентного мислення, яке є антиподом конвергентного (логічного,
послідовного, однолінійного, що виявляється при розв’язанні задач,
які мають єдино правильну відповідь).
4. Контрольно-оцінні вміння та навички
знати різні способи перевірки та контролю своєї діяльності за планом,
за зразком, за аналогією, за відповіддю, за схемою, вміти прогнозувати
результат;
оцінювати відповідність обраних засобів завданням роботи;
вдаватися до прийомів повсякденного та поопераційного контролю
за ходом виконання навчального завдання;
знати способи виправлення помилок;
уміти оцінювати навчальні дії виконавців;
уміти оцінювати свої досягнення в різних видах діяльності (проміжні
і за кінцевим результатом);
проявляти готовність до взаємоконтролю в парі, групі.
Поняття ключових компетентностей застосовується для визначен-
ня таких, що дають змогу особистості ефективно брати участь у багатьох
соціальних сферах і які роблять внесок у поліпшення якості суспільства
та сприяють особистому успіхові, що може бути застосовано до багатьох
життєвих сфер. Ключові компетентності становлять основний набір най-
загальніших понять, які слід деталізувати в комплекс знань, умінь, нави-
чок, цінностей та відношень за навчальними галузями й життєвими сфе-
рами школярів.
Безперечно, для забезпечення компетентнісного підходу до навчання
учнів, необхідно, щоб у шкільній програмі й підручниках чільне місце
займали вимоги до рівня компетентності учнів, вони мають відбиватися
у критеріях оцінювання досягнень школярів.
Сучасна програма МОН України «Українська мова. 5–12 класи» кон-
кретизує обсяг і глибину освітніх компетенцій учнів, а видані за нею
підручники забезпечують виконання таких функцій, як: інформацій-
но-пізнавальна, дослідницька, практична, самоосвітня, які спрямовані
на розвиток основних предметних та загальнопредметних компетент-
ностей учнів.
7.
12 Українська мова.5 клас12 1313Наступність і перспективність у навчанні мови в 5 класі
НАСТУПНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ
У НАВЧАННІ МОВИ В 5 КЛАСІ
В основі сучасної методики викладання мови лежать як часткові, так
і загальнодидактичні принципи, серед яких чільне місце належить прин-
ципу наступності та перспективності.
Він означає погодженість і взаємозв’язок усіх етапів (дошкільного
і початкового, початкового і середнього, середнього й старшого) навчан-
ня мови, викладання її з урахуванням внутрішньопредметних і міжпред-
метних зв’язків. Реалізація принципів наступності й перспективності за-
безпечує системність і єдність у навчанні мови.
Перехід школярів на новий освітній рівень (від початкової до основної
ланки школи)вимагає перебудови діяльності не лише дітей, а й учителів.
Фізична, інтелектуальна і психологічна підготовка п’ятикласників часто
не відповідає тим вимогам, що ставляться до них учителями-предметни-
ками, які прийшли, випустивши 11-й клас. Вони висувають більш висо-
кі вимоги до інтелектуального й особистісного розвитку, до навчальних
досягнень учнів. Відбувається так звана «шкільна дезадаптація»: значна
частина дітей відчуває різні труднощі в навчанні, внаслідок чого втрачає
інтерес до нього, активність на уроці, знижується успішність.
Погодження дій педагогів початкової школи і школи II ступеня, зо-
крема вчителя української мови, означає, що останній добре вивчив про-
граму, підручники і посібники з мови, що використовуються в 1–4 кла-
сах, а класовод відвідав систему уроків у вчителя рідної мови, вивчив
методи, прийоми і форми роботи і в другому семестрі 4 класу збільшив
обсяг різних видів самостійної роботи, обмежив використання яскравих
наочних посібників, збільшив кількість тренувальних вправ з аналізом, що
вимагають логічних доведень , висновків, узагальнень, визначив основні
теми для повторення (речення, будова слова, правопис основних орфо-
грам, пунктограм, граматичний розбір) й активізував роботу над ними.
У IV чверті учителю-предметнику також варто відвідати уроки класовода,
щоб з’ясувати як рівень навченості дітей з мови, так і сформованість за-
гальнонавчальних умінь і навичок; опанування школярами раціональних
способів організації свого навчання; уміння спостерігати, розмірковува-
ти, запам’ятовувати і відтворювати матеріал, основні елементи культури
слухання і мовлення; засвоєння учнями способів перевірки та самопе-
ревірки, оцінювання результатів роботи.
Бажано заздалегідь визначитися, які учні потребують пильної уваги,
як правило, це «група ризику» і так звана «група біда». Вони потребують
постійної індивідуальної допомоги з боку вчителя, зокрема спеціальної
мотивації до навчання, розвитку цікавості до співпраці, розробки зав-
дань у вигляді ігрових, розважальних занять, дбаючи при тому, щоб і ці
школярі засвоїли основний матеріал.
Наприклад, мотивацією до навчання мови для всього класу на пер-
шому уроці може бути малюнок «Мій шлях до вершини мови»: на ньому
зображена гора: лівий схил — це прямовисна скеля — крутий підйом —
1–4 класи, 5–7 класи — ледь похилий підйом, що закінчується невисо-
кою вершиною; 8–9 класи — початок пологого підйому; 10–12 класи —
вершина гори. Відстань між класами повинна бути однакова; позначена
яскравим значком-символом (прапорець, зірочка, якір тощо). Учитель
пропонує знайти на малюнку своє нинішнє місце. «Мандруючи до вер-
шини мови, — скаже він, — ви пройшли найважчий підйом. Як правило,
мандрівники після цього роблять привал. Уявіть собі, що ви на привалі
згадуєте пройдений шлях, обмірковуєте майбутню дорогу. Що запам’я-
талося вам з мови на пройденій ділянці (у початковій школі)? Які тра-
плялися труднощі? Як ви з ними справилися? Якими способами роботи
на уроці ви оволоділи?»
Додатковою мотивацією для п’ятикласників груп «ризику» і «біда»
може бути текст «До п’ятого класу»:
Збираючись до школи, Катруся сказала:
— Цікаво, що сьогодні будемо вивчати на уроці рідної мови? Адже ми
уже все вивчили у початковій школі.
— Може, є ще якісь секрети у мови, яких ми не знаємо, — висловив
припущення Юрко.
— Правильно, — підтримав його тато.— У мові ще дуже багато се-
кретів, яких ви не знаєте.
— Які ж, наприклад? — поцікавилась Катруся.
— А хоч би й такі: яких слів у мові найбільше? Чи всі слова окремі час-
тини мови? Чому слів так багато, а частин мови всього десять?
Поступово у п’ятикласників розширюється саме поняття «навчання».
Вони починають розуміти, що знання можна одержати не тільки на уро-
ці, а й самостійно з додаткових джерел (журнали, довідники, словники,
сайти Інтернету). Учитель має формувати, підсилювати мотив самоосві-
ти, підказуючи дітям, де і як знайти потрібну інформацію, знайомлячи
з цікавими новинками довідників, посібників тощо.
Виходячи із завдань компетентнісного підходу до навчання, учитель-
словесник постійно орієнтує школярів на способи одержання знань, ро-
зуміння змісту поняття «навчання для себе», яке повинно стати основ-
ним мотивом у пізнавальній діяльності дитини.
Пізнавальна сфера має стати провідною у шкільному житті п’яти-
класників. Підвищені вимоги пред’являються до розумового розвитку
дітей: систематизація навчальних знань, навичок логічних операцій з по-
няттями (аналіз, синтез, порівняння, зіставлення, висновки тощо), ро-
зуміння змісту досліджуваних понять, грамотності і змістовності усно-
го й писемного мовлення. Необхідно добиватися, щоб «пам’ять стала
8.
14 Українська мова.5 клас14 1515Наступність і перспективність у навчанні мови в 5 класі
мислячою, а сприйняття думаючим» (Д. Б. Ельконін). Цьому активно
сприяє система вправ, яка подається у підручниках з мови. Наприклад:
Слова троянда і червона — це зовсім різні слова. У них різне лексичне
значення: перше називає предмет, а друге — ознаку предмета. А чи відріз-
няються ці слова своїми граматичними значеннями? Щоб відповісти на це
питання, треба побудувати граматичні моделі слів. Для цього прослідкує-
мо, як ці слова поводяться у реченні. Поєднайте слово троянда зі словами
рости, милуюся, несу, красується на...
— Яке граматичне значення вам довелося змінити? Правильно, відмі-
нок. Позначимо на моделі його буквою В.
— Чи є число в іменника троянда? Доведіть. Позначте граматичне
значення числа буквою Ч.
— Чи є у слова троянда рід? Як це можна довести? Чи змінюється це
граматичне значення? Позначте його на моделі Р.
— Тепер побудуйте модель слова червона. Доведіть, що всі його грама-
тичні значення змінні й залежні.
— Отже, ви переконалися, що слова троянда і червона відрізняються
не лише лексичним, а й граматичним значенням.
— Яким способом (-ами) ви дійшли цього висновку?
(Вправа авторська)
Важливо постійно звертатися до вправ, які допомагають розвивати
свої погляди, думки, вчать відстоювати їх, правильно добираючи вагомі
аргументи. Наприклад:
1. Слова писати і писанка однакові за своїм лексичним значенням: оби-
два слова називають одну й ту ж дію (писати текст, писання тексту).
Доведіть, що одне із слів іменник, а друге — дієслово.
2. Доведіть, що одне із слів у кожній парі іменник, а друге — прикмет-
ник. Приємність — приємний; щирість — щирий; щастя — щасливий;
добро — добрий.
3. Слово братчики пов’язано з обрядом братчин, який відбувався на Ми-
хайла (21 листопада). Слово має глибокий зміст, його корінь спорід-
нений з коренями слів брат, братній, брататися.
Випишіть спільнокореневі слова.
Доведіть, що вони відрізняються не лише лексичним, а й граматичним
значенням.
У початковій школі багато уваги приділялося розвиткові усного і пи-
семного мовлення, виробленню умінь спілкуватися, формуванню на-
вичок культури мовлення. Учитель-словесник повинен продовжити цю
роботу, піднісши її на вищий рівень. Цьому сприяють вправи в підруч-
никах типу:
1. Розгляньте малюнок. Напишіть за ним твір.
2. Складіть і запишіть текст про добру людину.
3. Підготуйте усний переказ тексту за планом.
4. Складіть розповідь на (певну) тему, використовуючи подані слова.
Перехід школярів до більшої самостійності у навчальній роботі ви-
магає розвитку таких важливих якостей, як уміння спілкуватися, оці-
нювати власні досягнення і своїх однокласників. Тому слід багато уваги
приділяти груповій роботі та роботі в парах. Насамперед треба навчити
дітей працювати в малих і великих групах, виробити загальні правила
на зразок:
Слухати і чути (один говорить — усі чують).
Бути доброзичливим.
Говорити тільки за темою.
Поважати думку іншого.
Говорити змістовно, але коротко.
Бути активним.
У групі мають бути розподілені ролі, виконуючи які, учень повинен
дотримуватися інструкцій на зразок:
«Спікер»
а) зачитує завдання групі;
б) організовує порядок виконання;
в) надає слово учасникам (по черзі);
г) активізує роботу групи;
д) підбиває підсумки роботи;
д) призначає доповідача.
«Секретар»
а) стисло записує думки;
б) як член групи висловлює думку групи у підсумку;
в) слідкує за часом.
«Доповідач»
а) бере участь в обговоренні;
б) чітко доповідає про результати роботи групи.
Звичайно, ці ролі не постійні, а змінні.
Щоб навчити дітей адекватно оцінювати свої знання, учитель-сло-
весник може запропонувати п’ятикласникам вести «Щоденник успіху»,
у якому можуть бути сторінки: «Мовленнєва стежинка», «Читацька сто-
рінка», «Я росту». Фіксуючи на них власні успіхи, учень формуватиме
самооцінку власного розвитку, самооцінки загальної та спеціальної під-
готовки. Уроки, що запропоновані авторами посібника, як правило, за-
кінчуються рефлексією, яка привчає дітей оцінювати свої успіхи й не-
вдачі, намічати шлях подальшого власного розвитку.
Забезпечення наступності в навчанні вимагає від учителя правиль-
ного добору методів і прийомів засвоєння навчальної теми.
У початковій школі діти ознайомилися з такими загальними поняття-
ми, як: «звук», «склад», «частина слова» (морфема), «слово», «словоформа»,
9.
16 Українська мова.5 клас16 1717Наступність і перспективність у навчанні мови в 5 класі
«частина мови», «словосполучення», «речення», «члени речення», «орфо-
грама», «пунктограма», «мова і мовлення», «спілкування», «текст і йо-
го типи», «стиль мовлення». Тому метод розповіді під час вивчення цих
тем у п’ятому класі буде неефективним. Краще застосувати метод бесі-
ди, прийоми і засоби якого активізують сприйняття і засвоєння учнями
матеріалу. Бесіда буде результативною, якщо питання, розроблені вчите-
лем, спрямовуватимуться на встановлення нових зв’язків між мовними
фактами, на розкриття причиново-наслідкових залежностей, якщо вони
підсилюватимуться аналізом мовних фактів, дидактичного матеріалу, спе-
ціально дібраного вчителем. При цьому інтелектуальну діяльність учнів
активізують наочність (таблиці, схеми, малюнки, картини, сигнали), тех-
нічні засоби (кодоскоп, комп’ютер, відеомагнітофон). Результатом бесі-
ди може бути складена учнями таблиця або схема.
Метод спостереження учнів над мовою також буде ефективним, оскіль-
ки він допомагає глибше усвідомити ознаки мовних явищ, «загострює
увагу учнів до окремих, на перший погляд розрізнених, ніяк не пов’яза-
них фактах мови, допомагає в потоці мовлення або в суцільному мов-
ному тексті знайти потрібне явище, привчає аналізувати його, зіставля-
ти з іншими і таким чином віднаходити потрібне» [14]. Він передбачає
наявність спеціально дібраного матеріалу, підготовленого вчителем для
всього класу чи окремого учня, чіткого, деталізованого завдання, умін-
ня учнів самостійно працювати.
Метод спостереження перебуває у тісній залежності від змісту мате-
ріалу і від рівня компетентнісних навичок учнів, тому може застосову-
ватися рідше, ніж метод бесіди.
Засвоєння мовного матеріалу потребує вироблення відповідних умінь
і навичок, що досягається тренуванням, тому метод вправ, є невід’ємною
складовою навчання мови, оволодіння високою культурою усного і пи-
семного мовлення. Учитель-словесник має визначити найраціональнішу
систему тренувальних вправ, яка б забезпечувала досягнення дидактич-
ної мети уроку, певний ступінь самостійності і творчості учнів під час
їх виконання. Виходячи з рівня підготовки п’ятикласників у початковій
школі, необхідно проаналізувати всі вправи з теми в підручнику і визна-
читись, наскільки підготовчі вправи забезпечують пізнавальну й психо-
логічну підготовку до сприймання нового матеріалу, чи можуть вони за-
цікавити школярів, чи вступні вправи дійсно допоможуть конкретному
класу учнів глибше усвідомити поняття і правила, чи тренувальні вправи
(за зразком, за інструкцією, з проблемним завданням, творчі) за своїм
ступенем трудності посильні учням цього класу, враховують їхній рівень
компетентності (навчені діям, прийомам, операціям, умінню визначати
послідовність їх застосування).
Відомо, що засвоєння мовного матеріалу залежить від диференці-
йованого підходу до навчання. Учні класу можуть бути умовно поділе-
ні на чотири групи: «висока вікова група», «стабільна середина», «група
ризику», «група біда». Щоб забезпечити доступність навчального ма-
теріалу і разом з тим оптимальну складність його, слід запропонувати
окремим групам те саме за змістом завдання, але з різним ступенем кон-
кретності, деталізації його.
Наприклад:
І гр. Пригадайте, що таке звертання. Випишіть з тексту речення
із звертанням, поставте розділові знаки. Побудуйте схеми речень.
ІІ гр. Прочитайте текст. Знайдіть речення із звертанням, обґрунтуй-
те розділові знаки.
III гр. Випишіть з тексту звертання. Визначте, форму якого відмінка
вони мають, як відокремлюються в реченні.
IV гр. У поданих реченнях вкажіть звертання. Якими розділовими
знаками воно виділене в реченні?
Не у всіх підручниках з мови передбачено диференційовані завдання
для учнів, тому вчителеві треба подбати про це самому.
Контроль знань у початковій школі є перевіркою набутих знань, умінь
і навичок, і він не обмежується диктантами, переказами, творами. Діти
також навчені працювати з тестами. Вони передбачають засвоєння учня-
ми різних способів перевірки власних знань, як-то:
1. Вибери правильну кінцівку твердження (подається три варіанти).
2. Познач серед поданих групу дієслів.
3. Яка група слів відповідає моделі ?
4. Познач групу дієслів-антонімів.
5. Перепиши текст, узгодивши прикметники з іменниками.
6. Побудуй словосполучення за головним і залежним словом.
Зберігаючи наступність, цю роботу необхідно продовжувати і поглиб-
лювати: ознайомити учнів з новими вимогами до їх освітньої підготовки
з української мови, пояснити, які знання й уміння будуть перевірятися,
які види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, пись-
мо) і як будуть перевірятися. Ще на першому уроці з нової теми бажа-
но вивісити плакат «Що треба знати. Що треба вміти», націлити дітей
на те, які результати навчальної діяльності будуть перевірятися під час
контрольної роботи. Це мобілізує й активізує пізнавальну й творчу ді-
яльність учнів.
І наостанок, учителеві 5-го класу не слід забувати про фізичний стан
дітей. Під час уроку мови може різко знизитися їхня працездатність.
Це пов’язано з тим, що в початковій школі і темп письма, й обсяг йо-
го були значно меншими, ніж передбачено програмою 5-го класу. На-
вантаження треба збільшувати поступово, під час уроку проводити фіз-
культхвилинки, до яких діти звикли в 1–4 класах, частіше переключати
в ігрову діяльність, використовуючи як дидактичні, так і ситуативні та
ділові ігри.
10.
18 Українська мова.5 клас18 1919Елементи розвивального навчання на уроках рідної мови у 5 класі
ЕЛЕМЕНТИ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ У 5 КЛАСІ
Серед найголовніших критеріїв сучасного уроку рідної мови виді-
ляють насамперед його розвивальний потенціал. Розвивальна функція
уроку спрямована на осмислення учнями навчального матеріалу; форму-
вання умінь робити самостійні узагальнення і висновки; творчий підхід
до розв’язання практичних завдань. Розвивальне навчання відрізняєть-
ся від звичайного тим, що в основі його лежить навчальна діяльність,
яка визначається як особлива форма активності школяра, спрямована
на зміну самого себе як суб’єкта навчання. Мета розвивального навчан-
ня — підготувати дитину до виконання тих чи тих функцій у суспільній
діяльності, тобто сформувати компетентності, які допоможуть успішно
реалізувати себе у самостійному житті.
Традиційно у початковій школі засвоюється обмежене коло граматич-
них відомостей, які необхідні для розуміння і правильного застосуван-
ня орфографічних правил. У зв’язку з цим дається поняття про слово,
морфему, фонему тощо. Як правило, у свідомості школярів ці понят-
тя розрізнені. На жаль, на початковому етапі, інтенсивно вводячи но-
ву граматичну термінологію, школа фактично не вносить нічого нового
в уявлення дітей про мову, які уже склалися в них стихійно в процесі
мовленнєвої практики.
Звідси завдання вчителя-словесника у 5 класі кардинально перебуду-
вати наївно-натуралістичні уявлення дітей про мову. Почати треба з фо-
немного аналізу слова. Усвідомлення способів такого аналізу передбачає
виділення в слові його номінативного значення і звукової форми, а також
встановлення зв’язку між ними. Тобто учень повинен зробити «відкриття»
поняття мовного знака — важливого лінгвістичного поняття.
За виділеним номінативним значенням школярі визначають його
лексичне і граматичне значення. Аналіз їх підводить учнів до висновку,
що слово — це система словоформ (змін слова), що протиставляються
за своїми граматичними значеннями. Разом з тим виділяється і морфе-
ма як носій цих значень. Зміст морфеми уточнюється, коли слово вклю-
чається в систему слів, пов’язаних відношеннями словотвірної мотива-
ції. Таким чином слово постає як система морфем, що передають його
кореневе (предметне), словотвірне і граматичне значення. Разом з тим
на конкретних прикладах учитель показує, що слово є «точкою перетину»
декількох рядів «одноморфемних» («однокорінних», «односуфіксальних»,
«однопрефіксальних» і т.д.) слів і словоформ. Разом з тим у п’ятикласни-
ків збагачуються і початкові відомості про звукову форму слова. Більш
детальне і глибоке вивчення чергування звуків спрямовує учнів на ви-
ділення функціональних фонетичних одиниць, що забезпечують розріз-
нення й ототожнення морфем в різних умовах їх вимови.
Так від розрізнених уявлень про слово школярі приходять до повно-
цінного лінгвістичного поняття про слово як складної системи значень,
їх носіїв (морфем) і фонетичних одиниць як засобу розрізнення й ото-
тожнення морфем.
Таким чином, логіка розгортання навчальних дій зі словом підводить
учнів до уявлення про мову як цілісну систему. У процесі засвоєння цих
знань учитель повинен створювати умови для постановки перед учнями
навчально-дослідницьких завдань, розв’язання яких сприятиме «відриву»
навчальної діяльності від практичних ситуацій і розвитку навчально-пізна-
вального інтересу, що є основою створення мотиву навчання. Наприклад,
для розвитку самостійного мислення школярів не менш важливо сформу-
вати узагальнені вміння, які учні могли б застосовувати під час вивчення
будь-якої нової теми, нового розділу курсу. Ці вміння набуваються учнями
лише в процесі розв’язання системи пізнавальних завдань, надто тих, що
розв’язуються методами експерименту, моделювання, аналогії та гіпотез.
Наприклад:
1. Поміркуйте, яка морфема в слові виражає його граматичні значення
(рід, число, відмінок), проаналізувавши слова: сосновий, рання, жов-
тий, ранній, осіннього, зеленої, червоним, березовою, осіннім, жовтого.
2. Якщо відчуваєте труднощі, здійсніть експеримент: запишіть подані
прикметники без закінчень. Спробуйте визначити граматичні зна-
чення цих слів. До якого висновку ви дійшли?
3. Спробуйте визначити граматичні значення за поданими прикметни-
ковими закінченнями: -ий, -а, -ім, -ї, -ому. Якщо відчуваєте труднощі,
додайте їх до поданих основ: сталев-, голуб-, син-, склян-, солодк-.
4. Які граматичні значення можуть виражати закінчення інших частин
мови? Аргументуйте відповідь власними прикладами.
У ході розв’язання пізнавальних завдань школярі набувають таких
загальних умінь, як виявлення нового факту серед відомих; формулювання
проблеми; знаходження способів її розв’язання; перевірка розв’язку; оціню-
вання власної діяльності. Сформованість системи знань і загальних умінь
веде до сформованості вищого рівня пізнавальної самостійності.
Формування системного підходу до мови передбачає розгляд широ-
кого кола мовних одиниць. У початковій школі діти одержали мінімум
знань про лексичне значення слова (багатозначні слова, синоніми, ан-
тоніми, омоніми, пряме і переносне значення). У 5-му класі доречно
на цілому ряді прикладів продемонструвати історичну змінність лексич-
них значень і їх зв’язків.
Учителю 5-го класу не слід забувати, що учні уже мають поняття про
частини мови, принципи їх аналізу, і ці знання необхідно повторювати
і поглиблювати. Теж саме стосується і синтаксичних одиниць (речення,
словосполучення), їх вивчення у 5 класі не може бути повним, але учні
повинні осмислити їх місце і функції в системі мови.
11.
20 Українська мова.5 клас20 2121Елементи розвивального навчання на уроках рідної мови у 5 класі
Розвиток мовлення — одне з найважливіших завдань навчання рід-
ної мови. Треба мати на увазі, що початкова школа поки що концентрує
свої зусилля на формуванні елементарних уявлень про мову як «засіб
вираження думки». Учителю-словесникові необхідно «перебудуватися»
так, щоб навчати мови як засобу спілкування і більше того — навчати
спілкуванню засобами мови. Зазвичай, розвиток мовлення зводиться
до формування умінь будувати монологічні усні й письмові висловлю-
вання (твори і перекази), рідше діалогічні. При цьому не враховується
реальна комунікативна ситуація, не ставиться конкретне комунікативне
завдання — кому і навіщо призначений створюваний текст, не виділя-
ються ті уміння (дії), оволодіння якими необхідне для успішного вирі-
шення комунікативного завдання, не приділяється достатньої уваги тим
мовленнєвим ситуаціям, у рамках яких забезпечується оволодіння цими
уміннями, мало уваги приділяється усвідомленню закономірностей мов-
леннєвої діяльності, умов і способів її здійснення.
Вирішуючи ці проблеми, учитель 5 класу має подбати про те, щоб
мовлення розвивалося, функціонувало у нерозривній єдності з предметно-
продуктивними видами діяльності (дослідницькою, ігровою, трудовою, ху-
дожньою тощо), які визначають мотиви і зміст спілкування. Насамперед
це навчальна діяльність учнів, у процесі якої вони вчаться аналізувати,
систематизувати, порівнювати, робити висновки, оцінювати вчинки, дії,
факти діяльності. Колективно-розподільний характер навчальної діяль-
ності ставить п’ятикласника перед необхідністю обговорити її мету і зав-
дання, способи і засоби вирішення, оцінити отримані результати, тобто
породжує змістовні реальні мотиви спілкування. Розгортається колектив-
ний навчальний діалог, що ставить кожного із його учасників в ситуацію
конкретного комунікативного завдання, успішне вирішення якого вимагає
врахування й адекватної оцінки всієї сукупності умов спілкування, від-
бору відповідних мовних засобів, уміння правильно користуватися ними.
У поданих далі уроках рідної мови автори передбачили роботу в групах,
парах, трійках з метою формування конкретних комунікативних умінь.
Разом з тим автори посібника свідомі того, що навчальне спілкування
не вичерпує того кола різноманітних комунікативно-мовленнєвих зав-
дань, з якими учень зіткнеться в житті і до вирішення яких його необ-
хідно підготувати. Як відомо, визначальними характеристиками мовлення
є його мотиви й цілі. Саме у зв’язку з їх реалізацією набувають змісту
мовленнєві уміння, що виступають у функції способів вирішення кон-
кретних комунікативно-мовленнєвих завдань. Безперечно, навчити дітей
мотивів і цілей діяльності практично неможливо. Це досягається в ре-
зультаті включення їх у нову, більш складну систему відношень з ото-
ченням, реальним світом. Отже, учитель повинен подбати про створення
різноманітних комунікативно-мовленнєвих ситуацій, які виникають (мо-
жуть виникати) в різних сферах діяльності школяра. Важливою вимогою
до таких ситуацій є їх природність, безпосередня близькість до реально
виконуваних учнями дій. Саме в процесі вирішення таких завдань ви-
никають конкретні мотиви спілкування, визначаються комунікативні на-
міри, відбираються засоби їх реалізації. Типи комунікативно-мовленнєвих
ситуацій визначаються колом тих пізнавальних, практичних, конструк-
тивно-художніх і технічних завдань, у вирішення яких учителеві вдається
включити своїх учнів. Подаємо кілька таких завдань для прикладу.
1. Дайте оцінку словам хлопчика-помічника.
Хлопчик допоміг чужій бабусі по сходах віднести важкі сумки на п’я-
тий поверх.
— От спасибі, от спасибі, — розсипається в подяках бабуся, — які
зараз чуйні діти. Просто не знаю, чим віддячити.
— Ну, та дайте мені 20 копійок та й годі, — знайшовся хлопчик
(П. Білоусенко).
2. Напишіть, за якого розвитку ситуації хлопці зрозуміли б те, чого
вони поки що не розуміли.
Собака люто гавкав, припадаючи на передні лапи. Прямо перед ним,
притиснувшись до паркана, сиділо маленьке, скуйовджене кошеня. Воно
широко розкривало рота і жалібно нявкало. Неподалік стояли два хлоп-
чики й чекали, що буде. У вікно виглянула жінка, спішно вибігла на ґа-
нок. Вона відігнала собаку і сердито крикнула хлопцям:
— Як вам не соромно?
— А чому соромно? Ми ж нічого не робили! — здивувалися хлопчики.
— Оце й погано! — гнівно відповіла жінка (В. Осєєва).
3. Висловіть свою думку з цього приводу.
Надійка з болем розповідає:
— Мене запросила на день народження подруга. Гостей було багато.
Подарунки — дорогі сувеніри, прикраси, біжутерія. Я подарувала кни-
гу. І ... залишилася без подруги. Вона відвернулася від мене, їй не спо-
добався мій подарунок.
Як мені бути? (П. Білоусенко).
4. Напишіть, чи переконливі аргументи навів школяр, щоб не посту-
патися місцем.
Пасажири звертаються до школяра:
— Поступися місцем, он дідусь втомлений стоїть.
— А я не втомився? І звідки я знаю, може, цей старичок зовсім не гід-
ний того, щоб йому поступатися місцем. (П. Білоусенко).
5. Ви прийшли до школи, добре відпочивши влітку. Складіть привіталь-
ну листівку однокласникам на тему: «Чого я бажаю собі й одноклас-
никам у цьому навчальному році».
12.
22 Українська мова.5 клас22 2323Елементи розвивального навчання на уроках рідної мови у 5 класі
6. Поясніть своєму другові пропущену ним по хворобі тему: «Однорідні
члени речення».
7. Ваш молодший братик (сестричка) запитує вас: «Що таке добрий вчи-
нок?» Поясніть йому (їй) це на власному прикладі (чи на прикладі
з художньої літератури). Почніть словами: «Більше всього кожна люди-
на хоче показати себе з кращого боку. Одного разу мені довелося...»
8. Поспостерігайте за природою і погодою, йдучи після школи додому.
Напишіть твір-мініатюру «День осінній догорав...» або «Я вийшов
на вулицю...»
9. У вас є своя кімната або куточок у домі (квартирі)? Все там вигля-
дає, як би вам хотілося? Напишіть твір «Кімната моєї мрії».
10. Напишіть листа Дідові Морозу, у якому розкажіть, що ви планували
на перший семестр 5-го класу, що вдалося, а що ні; які причини не-
вдач ви бачите самі; як плануєте уникнути їх у наступному семестрі.
Особливе місце в системі роботи з розвитку мовлення учнів 5-го класу
належить формуванню способів самостійної роботи з текстом. Важливим
показником оволодіння цими способами є розуміння текстів різного типу
і стилю. Завдання вчителя навчити п’ятикласників розуміти всю багато-
рівневу структуру тексту: як систему мовних знаків (слів, речень), мовленнє-
вих одиниць (висловлювань), як засіб вираження думки, як систему логічних
форм (тези, аргументи, висновки, приклади), як систему форм відобра-
ження дійсності (гіпотеза, закон, факт і т. п.), як систему понять, що ви-
ражають зміст викладених у ньому думок про об’єктивну дійсність. А та-
кож створити передумови до переходу на більш високий рівень — уміння
переструктурувати текст. Метою цього переструктурування є формування
вміння викладені в тексті думки перетворювати у власну мовленнєву ді-
яльність, в діалог з автором з приводу викладених ним думок.
Для цього учитель має більше уваги приділяти аналізові фактів і по-
няттєвої структури тексту, встановленню їх взаємозв’язку. Як «місток»
між системою мовних знаків і висловлюванням треба використати ре-
чення, а від нього перейти до висловлювання. «Містком» до логічних
форм може бути аналіз функціональних одиниць мовлення (розповідь,
опис, роздум (міркування)) як надфразової єдності, що реалізують ло-
гічні зв’язки між елементами думки» (О. О. Нечаєва).
У початковій школі, закладаючи основи писемного мовлення, дітей
навчали вибирати мовні й мовленнєві засоби, які відповідали б кон-
кретному комунікативному завданню, стилю і типу мовлення, етикет-
ним нормам тощо. Але самих лише цих умінь для «породження» тексту
недостатньо. Успішне вирішення завдання залежить від того, наскільки
усвідомлено учень здатен здійснити перехід від змісту думки до її логіч-
ної структури і далі — до висловлювання, яке реалізує цю структуру.
Тому підготовка до твору передбачає не лише відбір лексичних, син-
таксичних і стилістичних засобів мови, а й ретельний аналіз змісту і струк-
тури думки, яку треба викласти в тексті. Отже, навчаючи виділяти й ана-
лізувати структуру поняття в тексті, учитель створить важливу передумову
для формування умінь складати власні змістово-логічні тексти.
Суттєвим недоліком мовлення сучасних школярів є відсутність об-
разності, естетично-художнього освоєння дійсності. Говорити про повно-
цінну мовленнєву підготовку учня не можна без урахування всебічного
оволодіння ним художнім мовленням. Це важливий аспект роботи з роз-
витку мовлення п’ятикласників. Сучасні підручники містять достатньо
художніх текстів для вироблення практичних мовних навичок, уміння
аудіювати та читати. Але робота з ними, на жаль, спирається на ті ж са-
мі прийоми, що й робота з текстами наукового чи ділового стилю (дати
відповідь за змістом тексту, скласти план, переказати тощо). У той час
як сприймання художнього тексту можливе лише на основі співпережи-
вання (спільного З автором, персонажем) тих ситуацій, які відображені
у творі і які треба учневі-читачеві відтворити в уяві. Діти у початковій
школі вчилися сприймати художній твір в ігровій позиції, емоційно про-
живаючи зміст твору. Завдання вчителя-словесника перевести школярів
у художньо-комунікативну позицію: учні шукають власний розвиток дії,
її продовження, свої мовні засоби для описів, роздумів, не забуваючи, що
вони співавтори і не повинні порушувати стиль викладу. Наприклад:
1. Продовжити казку від імені Ластовеняти.
Маленьке Ластовеня давно мріяло навчитися літати, але дуже боялося
впасти. І ось одного разу, сидячи на краєчку гнізда, воно почуло внизу ве-
селу пісеньку. Ластовеня хотіло глянути на того, хто співав, і ненароком
вивалилося з гнізда. Зі страху мале замахало крильцями так, що злетіло.
А коли озирнуло навколо, то раптом зрозуміло...
2. Продовжити казку від імені Футбольного М’яча.
Жив-був Футбольний М’яч. У нього було незвичайне життя: про нього
згадували лише тоді, коли хотіли по ньому бити. Та ще ногами! Зрештою,
це йому набридло...
Новизна і різноманітність таких завдань підштовхує учнів до неочі-
куваних оригінальних способів вирішення завдань і засобів їх мовного
оформлення. Така «літературна» творчість, усвідомлення власного «ав-
торського» досвіду дасть можливість п’ятикласникам краще засвоїти ко-
мунікативну функцію художніх засобів, сприятиме формуванню мотивів
якомога частіше звертатися до художніх літературних творів, а власне
мовлення учнів набуде рис художнього мовлення.
Таким чином, елементи розвивального навчання активно впливати-
муть на формування мовної особистості, мовних і мовленнєвих компе-
тентностей школярів.
13.
24 Українська мова.5 клас24 2525Дидактичні ігри у навчанні мови п’ятикласників
ДИДАКТИЧНІ ІГРИ У НАВЧАННІ МОВИ П’ЯТИКЛАСНИКІВ
У розвитку особистості п’ятикласників важлива роль відводиться ігро-
вим елементам. Сучасна педагогіка накопичила значний досвід викорис-
тання різноманітних ігрових технологій на уроках і в позаурочний час.
Психологи вважають, що у грі ефективніше, ніж в інших видах діяль-
ності, розвиваються всі психологічні процеси. Л. С. Виготський відзна-
чає, що « в шкільному віці гра не тільки не вмирає, а проникає у відно-
шення до дійсності. Вона має своє внутрішнє продовження у шкільному
навчанні й праці...» [5; с. 76]. У грі діти черпають взірці для вирішення
нових життєвих задач, що виникають у пізнанні, праці, художній твор-
чості. Тому опора на гру (ігрова діяльність, форми, прийоми) має велике
значення для включення дітей у навчальну діяльність. Гра ніби синтезує
пізнавальну, трудову і творчу активність дітей. Будь-яке знання чи вмін-
ня, набуте через гру, спонукає школяра до дій з ним.
Характер же цих дій ігровий, оскільки він найбільш близький і зро-
зумілий дітям з їхнього попереднього досвіду (дошкільного і молодшо-
го шкільного).
Серед різноманіття ігор, які використовуються в роботі з дітьми, роз-
різняють: сюжетно-рольові ігри, ігри-труд, дидактичні й рухливі ігри,
ігри-забави, комплексні ігрові свята.
У п’ятому класі вчителі звертаються насамперед до дидактичних ігор,
які несуть пізнавальне навантаження і виконують функцію інтелектуаль-
ного розвитку. За характером використовуваного матеріалу дидактичні
ігри поділяють на предметні — в основному це іграшки й матеріали; на-
стільні й логічні ігри типу «Цікава мандрівка в країну «Пунктографію»,
«Словесний лабіринт», «Словесне лото». Словесні — ігри-загадки, шара-
ди, лінгвозадачі, мовні аукціони, передбачення, ігри-подорожі, граматичні
змагання, КВК тощо.
Правильне співвідношення захоплюваності й серйозності завдань
спонукає п’ятикласників навчатися з інтересом, бути активними й уваж-
ними на уроці. Відомий педагог Ш. О. Амонашвілі писав: «Щоб дитина
на уроці не нудьгувала не відволікалась на інше, щоб не довелось її ка-
рати, навчання повинно організовуватися як різноманітна діяльність,
у якій школяр сам добуває знання, проводить досліди, спостерігає, до-
сліджує, робить висновки, вільно висловлює свої думки і враження. Та-
кий навчальний труд вимагає зусиль, напруги всіх внутрішніх сил, а то-
му приносить радість і задоволення». [1]
Розвивальне навчання вимагає, щоб учитель стимулював розвиток
дитини не за допомогою навідних запитань, а підказуючи спосіб дії, під-
тримуючи впевненість у правильності дій, організовуючи співробітництво
з однокласниками. З такою педагогічною допомогою учень сам буде до-
лати труднощі підвищеного рівня, виявляти і розвивати свої здібності.
Коли п’ятикласники бачать, які кумедні історії та перетворення відбувають-
ся зі словами і складами, коли завдання звучать як загадки, а розповідь —
як мандрівка по країні Мовляндії, учитися їм стає цікаво і радісно.
Кожний учитель шукає свої прийоми ігрового спілкування з дітьми.
Ці прийоми повинні враховувати вікові особливості дітей, рівень їхньої
лінгвістичної підготовки, принципи наступності.
Учитель-словесник, як і інші педагоги, повинен пам’ятати, що п’я-
тикласники прийшли з початкової школи, де грі приділялася велика
увага і на уроках, і в позаурочний час. Тому такі види пізнавальних ігор
як: розповідь-естафета, спотиканка, інтригуюче проблемне запитання,
включення в уроках персонажів із казок, мультфільмів, ігри «в слова»,
в «зниклі букви», «піймай звук», «Мандрівка на острів Фантазії» та інші
повинні бути в арсеналі роботи кожного вчителя і практично на кожно-
му уроці. Ігровий елемент, що включає дітей у нову тему, змагання «Хто
швидше..., більше..., краще...?», розв’язування кросвордів, шарад, ана-
грам, ребусів, вікторин; «ланцюжок», «гостювання в Етимології», «схо-
динки» чи «скелелази», «ліхтарики», «запитання для кмітливих», «світ-
лофор» — це лише невелика кількість тих ігор, які учитель-словесник
з успіхом може використати для підсилення розвивального аспекту на-
вчання, створення атмосфери радості від засвоєння нових знань, спів-
робітництва з однокласниками і вчителем.
Веселий Пізнайко, допитливий Чомусик, розсудливий Крихітка, Ози-
вайко, гноми Звуковички, які допомагали дітям опановувати знання з мови
у початковій школі, тепер можуть узяти участь у грі-подорожі, розрахова-
ній на весь навчальний рік, — «На шляху до своєї висоти» або «До свого
Олімпу». Почавши навчальний рік зі своїми улюбленими героями, п’я-
тикласники будуть поступово збільшувати сім’ю символічних героїв, до-
бираючи (з допомогою вчителя) при вивченні нового розділу мови свою
карту-схему подорожі та свого символічного героя. Важливо, щоб учи-
тель створював на уроці такі умови, за яких учень усвідомлює процес на-
вчання як процес саморозвитку і відчуває суттєвий результат його. Цьому
сприятиме рефлексія в кінці уроку, яку також можна провести у формі
гри «Інтерв’ю для ТБ». Призначений учителем учень або й сам словесник
з мікрофоном і відеокамерою задає кожному учневі запитання:
Чи важкими були завдання уроку?
У чому виявилася їх складність для тебе?
Чи досяг ти успіху?
Якими способами ти працював на уроці?
Якими з них ти уже володієш досконало?
Над чим ще треба попрацювати?
Якими способами самоперевірки ти оволодів?
Яким був твій настрій на уроці?
Чи задоволений ти собою?
Які твої побажання собі, товаришам, учителеві?
14.
26 Українська мова.5 клас26 2727Дидактичні ігри у навчанні мови п’ятикласників
Рефлексія — за визначенням психологів, — це аналіз самою люди-
ною внутрішнього плану своїх дій. Дуже важливо створити таку ситуацію
на році, коли діти самостійно думають і слухають інших доброзичливо,
коли вони не бояться висловлювати свої думки вголос і розв’язувати як
власні, так і спільні проблеми. Саме гра на початковому етапі дасть мож-
ливість учителеві створити таку атмосферу. Далі подаємо добірку лінг-
вістичних ігор, які вчитель-словесник може використати на уроці додат-
ково до тих, що подані в уроках, чи замість окремих з них (ігри дібрані
з різних журналів та посібників).
1. Встав букви, щоб вийшло слово з подовженим приголосним звуком.
С Н Н Я
П Н Н Я
З Н Н Я
Б Т Т Я
В Т Т Я
Ж Т Т Я
П Ч Ч Я
О Ч Ч Я
К Ч Ч Я
В Л Л Я
З Л Л Я
В Л Л Я
П Л Л Я
П Л Л Я
Б Л Л Я
Д Л Л Я
П Л Л Я
2. Чарівні клітинки.
Розмісти букви так, щоб вийшло три слова, які читаються однаково
зверху вниз і зліва направо.
Б І Б
І Р А
Б А С
Зразок: Розмісти літери а, а, б, б, і, і, р, с так, щоб по два рази (по
вертикалі й горизонталі) можна прочитати слова біб, Іра, бас.
Матеріал для гри:
1) а, а, м, о, р, с, т, т;
2) д, й, й, к, о, о, о, о, т;
3) к, м, о, о, о, о, р, х, х;
4) д, й, й, і, і, м, м, т, р;
5) і, і, л, м, о, о, х, ч;
6) а, а, д, д, м, р, р, я, я.
3. Хто більше добере назв ознак до назв предметів?
(Що?) Мова (яка?) солов’їна... (Що?) Небо (яке?) синє...
4. Сховане слово.
1) Заповни клітинки квадрата дієсловами в неозначеній формі відпо-
відно до тлумачень. У виділеному вертикальному рядку ти прочита-
єш назву цієї частини мови.
1
2
3
4
5
6
7
8
1. Синонім слова допрацювати. 2. Бути в дійсності. 3. Зливатися одне з од-
ним, поєднуватися. 4. Антонім слова веселитися. 5. Антонім слів ламати, псува-
ти. 6. Синонім слова крутити (обертатися навколо осі). 7. Настирливо просити
що-небудь у когось. 8. Повертати до життя, робити живим, цікавим.
2) Кросворд.
Доповни речення займенниками. Запиши ці слова у відповідні рядки.
У виділеному вертикальному стовпчику прочитай назву частини мови.
З
1
2
3
4
5
6
7
К
1. Світить сонце... 2. Вирив собі яму зайчик Тепло в затишку... 3. Вчимося...
у школі. 4. Як радісно... 5. Низько над... пролетів птах. 6. Прислали... телеграму.
7. Вітчизну рідну любим ми, і... і я.
Відповіді: 1. нам. 2. йому. 3. ми. 4. мені. 5. нами. 6. нам. 7. ти.
15.
28 Українська мова.5 клас28
5. Склади слова з букв одного слова.
Зразок: абрикос (коси, роси, соки, бик, кара, коса, риба, рис, боки,
край, краби, сир);
1) Айстри; 2) акваріум; 3) арифметика; 4) береза; 5) диктант; 6) екс-
курсія; 7) електрика; 8) жайворонок; 9) квартира; 10) колектив; 11) ко-
лекція; 12) комбайн; 13) компас; 14) космонавт; 15) кукурудза; 16) левада;
17) метал; 18) метро; 19) портрет; 20) предмет; 21) радіо; 22) республі-
ка; 23) сантиметр; 24) секунда; 25) телеграма; 26) трактор; 27) трамвай;
28) фанера; 29) хвилина.
6. Загадки.
1) Чого нема у вола, а є у корови, кози, коня?
2) Що стоїть посеред Одеси?
3) Гора й долина. Що між ними?
4) Хоч не риба,— є в Дніпрі, у Десні, Дінці, Дністрі?
5) Я у Львові живу, у Луцьку, у Луганську, нема мене в Житомирі.
6) Що стоїть посеред Землі?
7) По них ходять, їх засівають, зрошують.
8) На них пишуть, виправляють помилки, вони можуть бути відкреслені.
9) Під ними ходять. Вони бувають великі, маленькі, можуть бути по-
гнуті.
Відповіді: 1) Буква о. 2) Буква е. 3) Буква й. 4) Буква Д. 5) Буква Л. 6) Бук-
ва м. 7) Поля. 8) Рядки. 9) Мости.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. КОНСПЕКТИ УРОКІВ
ВСТУП. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО
В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ
Урок № 1
ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА.
УКРАЇНСЬКА МОВА — ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ
Мета: розширити уявлення дітей про значення мови в організації
життя будь-якої спільноти; дати поняття про державну мову,
її роль у розвитку науки, культури держави; формувати інте-
рес до вивчення рідної мови, оволодіння її лексичним багат-
ством; виховувати в учнів патріотизм, любов до рідної мови.
Обладнання: Конституція України, словники української мови, виставка
книг «Мова рідна, слово рідне!»
ХІД УРОКУ
І. Вступне слово вчителя
1. Зачитування вірша Олександра Олеся (у підручнику) і короткий ко-
ментар до нього.
2. Ознайомлення з підручником «Рідна мова» (зовнішній вигляд, апа-
рат орієнтації для учнів, вступне слово авторів).
ІІ. Оголошення теми та мети уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Прочитайте текст. Розкажіть, яке значення має мова в житті люди-
ни. Доберіть заголовок до тексту. Висловіть власні версії: чому лю-
диноподібні мавпи не говорять?
Слово — то дивний витвір людини. Воно народилося в праці, як
і пісня.
Завдяки слову ми розуміємо одне одного, за допомогою мови тво-
ряться великі дива на землі. Без слова не було б ні писемності, ні літе-
ратури, ані пісні. Відберіть у людини мову — і вона здичавіє…
Відомо кілька фактів, коли дітей вирощували вовки (пригадайте Ма-
углі), газелі, мавпи. Повернені в суспільство, вони не вміли говорити,
користувалися звуковими сигналами тих тварин, які їх виховували.
Отже, мова — це людське надбання.
Розділ ІІ
16.
30 Українська мова.5 клас30 3131Вступ. Повторення вивченого в початкових класах
За допомогою мови люди спілкуються, мислять, пізнають навколиш-
ній світ, виражають почуття, передають свій досвід іншим поколінням.
Мова споконвічна і буде існувати доти, поки існує суспільство (З жур-
налу).
Суспільство — це сукупність людей, об’єднаних певними відносина-
ми, що обумовлені історично способом виробництва матеріальних і ду-
ховних благ (Короткий тлумачний словник української мови).
2. Прочитайте і перекажіть текст. Поясніть значення виділених слів.
Складіть тематичний словник до теми «Мова».
РІДНА МОВА
Мова, яку мені залишили у спадок далекі предки, красива і багата.
Кожне слово — це ніби діамантова намистинка на величезному разку
мови українського народу. Словник — це те, що наша нація знає про
світ, а граматика — це те, як вона про цей світ говорить. Знати, берегти
і примножувати це знання — обов’язок кожного громадянина України.
Хто не розуміє цього, той сам обкрадає себе. Для нього вмовкає чарівна
мелодія українських пісень, дум, легенд, зникає мудрість приказок і при-
слів’їв, зачиняється брама духовного розвитку нації (В. Іванишин).
ІV. Робота над засвоєнням теми уроку
1. Слово вчителя про Конституцію України.
— Прочитайте статтю Конституції України. Які обов’язки громадян
записані у цій статті? Як виконує цей обов’язок ваша родина?
Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української
мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України (Стат-
тя 10)
2. Складіть діалог на тему: «Рідна мова в рідній школі». У діалозі тор-
кніться питань:
Якою мовою говорять учні в школі на уроках і на перерві?
Чи дотримуєтеся ви мовного етикету?
Чи слідкуєте за культурою мовлення?
Чи користуєтеся ви українською мовою поза школою?
3. Лінгвістична гра «Чари рідної мови».
Кожен день ми починаємо з вітання. Вдома вітаємося з рідними,
а на вулиці — з сусідами, друзями, у школі — з учителями, одноклас-
никами. Про те, якого великого значення здавна надавав наш народ ві-
танню, говорять приказки та прислів’я. Наприклад: «Гарне вітання ми-
ліше за частування».
Ваше завдання пригадати і записати якнайбільше формул вітання
рідної мови. Виграє той, хто запише найбільше.
4. Робота зі словником.
Знайдіть у словнику слова української мови, які читаються однаково
зліва направо і справа наліво і означають те саме. Наприклад: око …
5. Складіть вірші про рідну мову. Якщо відчуваєте труднощі, зверніть-
ся до таких рим:
а) мова — основа; майбутнє — незабутнє; б) діти — квіти; знати —
не зрівняти; в) бринить — любить;
V. Підсумок уроку
Що вивчалось сьогодні на уроці?
Чому без мови немає суспільства?
Що таке державна мова?
Чому потрібна державна мова в Україні?
Що свідчить про багатство нашої мови?
VI. Домашнє завдання
Скласти коротке повідомлення на тему «Значення мови в житті людей».
Урок № 2–3
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. МОВА. МОВЛЕННЯ.
СПІЛКУВАННЯ. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Мета: пояснити відмінність понять «мова», «мовлення», «спіл-
кування»; вчити дітей спілкуватися, дотримуючись правил
мовленнєвого етикету; виробляти уміння правильно корис-
туватися формулами мовленнєвого етикету, жестами, мімі-
кою відповідно до ситуації спілкування; виховувати у шко-
лярів високу культуру спілкування.
Обладнання: плакати з правилами спілкування.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Робота в мікрогрупах: заслуховування повідомлень «Значення мови
в житті людини» й оцінка їх (1, 2 у групі).
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Яке призначення записаного: назвати, повідомити, вплинути, поспіл-
куватися? Про що йдеться: про мову, мовлення чи спілкування?
1. Слово, префікс, закінчення, наголос, склад, речення.
2.— Гиворе! — сказав Петро своєму коню.— Удвох нам не втекти. Тікай
сам. А я заховаюся в озері (М. Вінграновський).
17.
32 Українська мова.5 клас32 3333Вступ. Повторення вивченого в початкових класах
3. Прийшов Юрко зі школи. Мати й каже йому:
— Ну давай, синку, щоденник. Подивимося, що там у тебе.
— Я не можу сьогодні його дати,— насупився Юрко.
— Чому?
— Бо аптека була закрита.
— А при чому тут аптека?
— Як це при чому? Сказала Галя, що сьогодні мій щоденник можна
давати батькам лише разом з валер’янкою (М. Герасименко).
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу
1. Робота з підручником.
2. Пояснення вчителя.
1. «Мова — це засоби, які ми використовуємо у своєму мовленні,
тобто звуки, склади, слова, словосполучення»; 2. «Мовлення — це мова
в дії, тобто використання засобів мови для передачі думки». 3. «Спілку-
вання — це обмін інформацією. У спілкуванні люди в основному вико-
ристовують речення, бо ними можна передати думку».
3. Бесіда за теоретичним матеріалом.
Які одиниці мови ви вивчали у початкових класах?
Як пов’язуються слова у реченні?
Чим ми користуємося у мовленні?
Що використовуємо для спілкування (звуки, слова, речення)?
Які епітети ми добираємо, коли говоримо про мову (рідна, багата,
милозвучна), мовлення (чітке, логічне, послідовне), спілкування (ко-
рисне, змістовне, потрібне)?
IV. Система вправ для вироблення умінь і навичок
1. Прочитайте речення. Про що в них ідеться: мову, мовлення, спілку-
вання? Які ще засоби спілкування, крім мови, ви знаєте?
1. Що маєш казати — наперед обміркуй. 2. Говори мало, слухай багато,
а думай ще більше. 3. Краще недоговорити, ніж переговорити. 4. Біль-
ше вір своїм очам, ніж чужим речам. 5. Умієш говорити — умій слухати
(Нар. творч.). 6. Слово — найтонше доторкання до серця (В. Сухомлин-
ський). 7. Ой, яка чудова українська мова! (О. Підсуха). 8. Слово — зброя.
Як усяку зброю, його треба чистити і доглядати (М. Рильський). 9. Мо-
ва — то не просто звуки,… мова — це голос народу (Б. Олійник). 10. Хто
ясно думає, той ясно і говорить.
2. Прочитайте. Запишіть приклади висловів мовленнєвого етикету.
ВВІЧЛИВІСТЬ
Усяке спілкування передбачає користування висловами мовленнєвого
етикету. Етикет — це правила ввічливості. Що значить «ввічливий»?
Звернемось до походження цього слова. Пов’язується воно з формою
у вічі: тобто ввічливий — це «той, хто дивиться у вічі». Як це зрозуміти?
Кажуть, погляд людини — це дзеркало душі. Очі не вміють обманювати.
Якщо вони демонструють миролюбність, відсутність ворожості, агресив-
ності, то спілкування буде приємним. Тому, спілкуючись, вітаючись, лю-
ди дивляться у вічі один одному. Згодом прикметник «увічливий» став
набувати нового змісту — люб’язний, уважний.
Вищою мірою ввічливості в українців вважається ґречність і чемність.
Ґречність — слово утворено від давнього «к речи», тобто сказаний, зро-
блений до речі, вдало. Чемний — утворилося від пізнішого «кчемний» —
придатний до чогось.
Ввічливість співбесідників характеризують слова мовленнєвого ети-
кету, які і ви повинні знати:
Привітання: ……………
Прощання: ……………..
Звертання: ……………..
Подяки: ……………….
Прохання: ……………..
Вибачення:…………….
Відмови: ……………….
Похвали: ……………….
Запрошення: …………..
Побажання: ……………
Використайте форми привітання у ситуації: «Ви ранком ідете до шко-
ли і зустрічаєте сусідів, друзів, вчителів, директора школи. Привітай-
теся з кожним».
3. Прочитайте. Які з цих порад стосуються вас безпосередньо? Вико-
ристовуючи поради, розкажіть у класі про кінофільм або книжку, що
вам сподобалися.
ПОРАДИ
Часто люди мало спілкуються тому, що не можуть подолати ніяко-
вість, сором’язливість, нерішучість. Прислухайтеся до порад:
1. Перед тим, як говорити, подумайте, що ви хочете сказати.
2. Сформулюйте думки стисло, щоб в них було тільки основне.
3. Говоріть не поспішаючи, повільно, тоді ви швидше заспокоїтеся.
4. Використовуйте кожну нагоду, щоб потренуватися в мовленні: по-
чинайте з розмови в родині, потім з другом, а пізніше у колі друзів
(І. Томан).
4. Прочитайте і перекажіть. Укажіть, які з цих правил для вас нові? Пра-
цюючи в парах, розкажіть ці правила один одному: перший називає
перше, а другий — друге, і так до кінця, потім почніть навпаки.
18.
34 Українська мова.5 клас34 3535Вступ. Повторення вивченого в початкових класах
ОСНОВНІ ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ
1. Намагайтеся, щоб спілкування з вами було корисним для співроз-
мовника.
2. Будьте завжди ввічливі і доброзичливі, поважайте співрозмовника.
3. Уважно слухайте інших.
4. Говоріть не про себе, а про те, що цікаво всім.
5. Враховуйте вік, стать, характер, інтереси й настрій співрозмовника.
6. Навчіться слухати до кінця, не перебиваючи. (І. Томан).
5. Складіть діалог двох друзів (подруг) про минулі літні канікули. Вжи-
вайте слова ввічливості (привітання, звертання, похвали, побажання,
запрошення, прощання).
6. Розкажіть мамі, бабусі чи іншому члену родини про те, що зараз про-
читаєте. Потім перекажіть це ж саме другові, групі учнів у класі.
КІНОФІЛЬМ З «ІНТЕРНЕТУ»
В «Інтернеті» представлено безліч сайтів, присвячених кіно у всіх
його аспектах.
На них зібрано величезну кількість інформації: огляди відеоновинок,
рецензії кінокритиків, цікаві факти про фільми, біографії й фільмографії
акторів і режисерів. «Інтернет» допоможе не тільки дізнатися якнайбіль-
ше про улюблені фільми, а й, наприклад, вибрати відеокасету.
«Відеогід» — це справжній довідник з усього, що стосується кіно.
Вам сподобався фільм, але ви не знаєте його назви? Ви хочете знати,
хто у 1982 році отримав Оскара за кращий грим? Відповіді на такі запи-
тання ви можете знайти в кіноенциклопедії «Відеогід». На цьому сайті
зібрано відомості про величезну кількість фільмів, випущених з 1900 ро-
ку до наших днів.
Тут також можна дізнатися про творчий шлях актора чи режисера.
Крім того, у «Відеогіді» представлено повний перелік володарів Оска-
ра за всі роки, а також лауреатів інших кінопремій. Якщо вам потрібні
фотографії акторів, то до ваших послуг сайти з різнобічним добором ма-
теріалів: «Кіноманія» і «Кіноляпи» (З журн. «Д/С просто»).
Поясніть розділові знаки у реченні другого абзацу.
Розберіть за будовою слово якнайбільше.
Випишіть складні слова. Поясніть, як вони утворилися.
Які українські кінофільми ви бачили? Чи можуть вони бути в «Ін-
тернеті»? Доповніть текст інформацією про це.
V. Підсумки уроку
Що нового ви сьогодні дізналися на уроці мови?
Чи є різниця між мовою, мовленням і спілкуванням?
VI. Домашнє завдання
Випишіть з підручника української літератури уривок тексту, що є при-
кладом спілкування.
Урок № 4
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ.
ЧАСТИНИ МОВИ. ОСНОВНІ СПОСОБИ ЇХ РОЗПІЗНАВАННЯ.
ІМЕННИК. ІМЕННИКИ-НАЗВИ ІСТОТ І НЕІСТОТ
Мета: повторити і закріпити знання про частини мови, одержа-
ні у початковій школі; виробляти уміння визначати відо-
мі частини мови в реченні за запитаннями і граматичними
ознаками, називати іменники істоти й неістоти; виховувати
увагу до слова.
Обладнання: малюнки до теми «Осінь».
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Усний переказ тексту «Кінофільм з «Інтернету».
2. Розбір слова за будовою на дошці: кінокритиків, якнайбільше.
3. Дати відповідь на питання:
Яких правил спілкування слід додержувати у розмові?
Чи залежить це від умов, ситуації спілкування?
ІІ. Організація повторення
1. Розв’язання проблемного питання:
Прочитайте текст. Спробуйте дати відповіді на поставлені в ньому
питання.
ЧИ Є СЕКРЕТИ В МОВИ?
Дорогою до школи, Катруся сказала:
— Цікаво, що сьогодні будемо вивчати на уроці української мови?
Адже ми вже усе повторили.
— Може, є ще якісь секрети у мови, що ми їх не знаємо,— висловив
припущення Юрась.
— А я думаю,— сказав Андрійко,— що всі секрети ми уже відкрили.
Тепер будемо тільки вправлятись у перевірці орфограм.
— Сумніваюсь — вступив у розмову Петрусь.— Здається мені, що
у мові стільки секретів! Мабуть, їх ніхто не знає всі.
19.
36 Українська мова.5 клас36 3737Вступ. Повторення вивченого в початкових класах
— Правильно,— підтримав його Катрусин тато.— У мові ще дуже ба-
гато секретів, яких ви не знаєте.
— Які ж, наприклад? — поцікавилась Оксана.
— А хоча би й такі. Чи задумувались ви над питанням: яких слів
в українській мові найбільше? І які це частини мови? Хто з цих слів
друзі, а хто просто сусіди? Чи всі слова окремі частини мови?
— Всі, всі! — перебив Петрусь.— Це ми знаємо.
— А чому ж тоді слів так багато, а частин мови всього десять? — за-
питав тато.
— Справді, чому? — задумались діти.
2. Бесіда за запитаннями
Дайте відповідь:
Які частини мови ви знаєте?
Що означає іменник? На які питання відповідає? До яких іменників
ставиться запитання хто, а до яких що?
Що означає прикметник? На які питання відповідає?
Як змінюються іменники за відмінками? Назвіть їх разом із питан-
нями. Наведіть приклади відмінювання.
3. Доведення гіпотези.
1) «Згоден — Не згоден — Обґрунтуй!»
1. Іменник має власні рід і число, а прикметник змінюється за ро-
дами і числами. 2. Іменник має найбільше слів.
2) Доведіть, що слова веселість, веселий, веселитися різні частини мови.
Яка орфограма в них? Поясніть.
Зробіть розбір слів за будовою. Чи різняться вони будовою? Чому?
ІІІ. Закріплення повтореного
1. Знайдіть у тексті іменники. Визначте рід, число і відмінок їх. Дайте
відповідь на запитання, поставлене в тексті.
Нас оточує безмежний світ предметів. Людина пізнає їх і називає.
А ще усе пізнане вона любить опредмечувати, навіть дії, ознаки, якості.
Наприклад, від приємний маємо приємність, а від писати — написання.
Вам відоме легкокриле слово літати? Воно, ніби ластівка ширяє в си-
ньому небі, низько припадає до землі і знову — увись. Не наздоженеш.
А проте іменник «піймав» і його. Які іменники від слова літати ви
знаєте? Запишіть їх в один рядок (За І. Вихованцем).
2. Прочитайте. Випишіть іменники і залежні від них прикметники. Ви-
значте рід, число, відмінок обох частин мови. Порівняйте. Зробіть
висновок.
Частенько поглядає іменник у бік прикметників. І вправно переко-
вує їх у своїй граматичній кузні, збільшуючи іменникове плем’я. Поди-
віться, що вчинив іменник з одним веселим-превеселим прикметником.
Цей прикметник завжди був сповнений безтурботного настрою — і не-
зчувся, як опинився в іменникових володіннях. Сподобалось йому там.
Іменники погодились його залишити, якщо одягнеться в іменникове
вбрання. Прикметник задумався: як же бути з веселощами? І все ж по-
годився. З нього викували вже аж п’ять іменників. Які іменники утво-
рились від гарного на вдачу прикметника веселий? Продовжіть ряд слів:
веселик, ..., ..., ..., .... Усім їм дозволено зберегти веселу прикметникову
вдачу (За І. Вихованцем).
Як ви думаєте, чому зберегли «веселість» іменники?
Придумайте розповідь, як прикметник синій став родичем іменника.
Випишіть слова з орфограмою -нн-, поясніть.
Хто такий веселик? Чому його так у народі звуть?
3. Прочитайте. Знайдіть іменники, з’ясуйте, які з них позначають іс-
тот, а які неістот; визначте рід, число, відмінок і відміну. Для чого
іменники поділяють на відміни? На що звертаємо увагу, визначаючи
відміну іменника? Скільки відмін в іменника? Назвіть, які іменники
відносяться до кожної з них.
ЛИСТОПАД
Про них так і кажуть: березень і листопад — як братові брат. Оби-
два відмежовують різні пори року і мають примхливий, вередливий ха-
рактер. Листопад замикає ворота осені, тож і мовиться, що він «жовтню
син, а зимі рідний брат». У цьому місяці падолист закінчується. Дерева
стоять голі, а жовто-зелене і багряне листя сохне на землі. Довгий час
зберігалась ще одна назва його — «братчики». Це було пов’язано з об-
рядом братчин. Слово має глибокий зміст, бо зі словами братній, бра-
татися в нього один корінь. Це свято відбувалося на Михайла (21 лис-
топада) (За В. Скуратівським).
Випишіть спільнокореневі слова до слова брат, визначте, які це час-
тини мови. Доведіть, що вони відрізняються значенням і граматич-
ними ознаками.
Як перевірити орфограми в словах: дерева, березень?
4. Збагачення словника учнів. Гра «Спостережливе око.— Допитливий
розум.— Влучне слово».
Прочитайте. Допишіть пропущені слова вірша. Визначте відміну, рід,
число і відмінок іменників.
ОПЕНЬКИ
Радіють у лісі … :
— І дощики сіють …,
і … світить яскраво,
і вітер голубить … .
20.
38 Українська мова.5 клас38 3939Вступ. Повторення вивченого в початкових класах
Найкраща пора для них — … ,
коли павутиння і просинь,
і … із тихого … .
А більше нічого й не треба!
(Т. Бойченко)
Складіть речення зі словом опеньки.
Розкажіть, які гриби ростуть у вашій місцевості.
Доберіть синоніми до слова голубить.
IV. Підсумки уроку
Що позначає іменник?
Які граматичні ознаки він має?
Назвіть відмінки разом із питаннями.
V. Домашнє завдання
Випишіть з підручника історії текст (5–6 речень), підкресліть у ньо-
му іменники, визначте відмінок.
Урок № 5
ВЕЛИКА БУКВА І ЛАПКИ В ІМЕННИКАХ.
ГОЛОСНІ У ВІДМІНКОВИХ ЗАКІНЧЕННЯХ
Мета: повторити правила вживання великої букви і лапок в імен-
никах-власних назвах, закріпити правопис відмінкових
закінчень в іменниках; виробляти уміння грамотно писа-
ти, пояснювати орфограми; виховувати граматичну пиль-
ність.
Обладнання: географічна карта України.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Провідміняти іменники: батько, земля, плече. Поясніть правопис від-
мінкових закінчень іменників.
2. Вибірковий диктант. Виписати іменники, визначити рід, число, від-
мінок.
Висить рушник у хаті на кілочку,
Калина червоніє на столі,
А біля неї — житні колосочки,
Мов пустотливі братики малі.
Це все — моя земля, моя Вкраїна,
Це рук моєї матері тепло.
І цей рушник, яким і дочку, й сина
Благословляє мати на добро.
(О. Кудирко)
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Поясніть, чому слово Вкраїна (у вірші) пишеться з великої букви.
2. Бесіда:
Які іменники пишуться з великої букви?
Які іменники є власними назвами? Що вони називають? Наведіть
приклади.
У якому випадку власні назви беруться в лапки?
ІІІ. Закріплення й удосконалення знань й умінь
1. Попереджувальний словниковий диктант.
Верховна Рада України, Президент України, Голова Верховної Ради
України, Великий Кобзар, газета «Дзвінок», журнал «Соняшник», соба-
ка Дружок, місто Київ, вулиця Хрещатик, Леся Українка, гори Карпати,
річка Десна, дитячий табір «Золотий берег».
2. Запишіть свою повну адресу. Поясніть вживання великої букви.
3. Випишіть з підручника «Українська література» п’ять-шість прізвищ
та імен, по батькові письменників та їхні псевдоніми (якщо є).
4. Розгляньте географічну карту України. Випишіть по п’ять назв міст,
сіл, річок, озер, морів. Складіть з ними кілька речень.
5. Складіть невелику розповідь за уявною мандрівкою по Україні на тему
«На рідних просторах» або «Стежками рідної землі». Вживайте влас-
ні назви.
6. Напишіть вільний переказ тексту, вживаючи власні назви. Поясніть
їх правопис.
Столиця України — Київ… У переплетенні його вулиць і провулків,
у шатах парків і дніпровських схилів відчувається подих минулих епох,
велич сьогодення.
Стародавній Київ відігравав велику роль у міжнародній політиці свого
часу: укладав військові союзи, підтримував торговельні відносини з кра-
їнами Європи, Близького Сходу і Скандинавії.
У Нижньому місті жили ремісники, серед них були умільці понад
шістдесяти спеціальностей. Це позначилось і в назвах вулиць Подолу,
які й досі збереглися — Гончарна, Кожум’яцька, Бондарська та інші.
З Володимирської гірки видно спокійні води Славутича, наче і не бу-
ло тут кривавих побоїщ, не оточували Київ орди кочівників (За Г. Ко-
зачук).
21.
40 Українська мова.5 клас40 4141Вступ. Повторення вивченого в початкових класах
IV. Підсумки уроку
Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?
Які іменники пишуться з великої букви?
V. Домашнє завдання
Записати прізвища, імена та по батькові усіх родичів. Скласти неве-
лику розповідь про свій рід «Роде мій красний».
Урок № 6
ПОВТОРЕННЯ ЧАСТИН МОВИ. ПРИКМЕТНИК
Мета: повторити, систематизувати і поглибити знання учнів про
прикметник; виробляти уміння і навички розпізнавати при-
кметники в тексті, визначати їхні граматичні ознаки; ви-
ховувати повагу до власного роду, сімейних традицій.
Обладнання: картки із запитаннями «Читай — міркуй — відповідай!».
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашньої роботи
1. Зачитування оповідань «Роде мій красний».
2. Словниковий диктант (пояснювальний).
Київська Русь, Тарас Григорович Шевченко, музей Івана Франка,
Полісся, Буковина, Закарпаття, гетьман Сагайдачний, Ярослав Мудрий,
комета Галлея, озеро Світязь, журнал «Подружка».
ІІ. Актуалізація знань про прикметник
1. Робота в парах за картками «Читай — міркуй — відповідай!» (Один
ставить запитання, другий відповідає, потім навпаки).
Що таке прикметник? Наведіть приклад прикметника в реченні.
На які питання відповідають прикметники? Наведіть приклади в ре-
ченні.
Від якої частини мови залежить прикметник у реченні?
Як визначити рід, число і відмінок прикметника? Зверніться до вправи
і покажіть це на прикладах.
Яка роль прикметника в реченні?
2. Прочитайте вірш, знайдіть прикметники. Що вони називають?
Мово моя…
Мово моя, невичерпна скарбнице,
Вічне, нев’януче слово,
Дай із глибин мені вволю напитись
Чарів твоїх барвінкових.
Мово моя, просторінь піднебесна,
Сонячна, ясна, красива!
Вірю всім серцем назавжди воскресла,
Хай розквіта твоя сила!
Мово моя, і проста, й незбагненна,
Втілення думки людської
Мово, ти гордість і щастя для мене.
Як я пишаюсь тобою!
(В. Кобзаренко)
Від якого слова утворилось просторінь?
3. Розв’язання проблемного питання. «Згоден — Не згоден — Обґрунтуй!»
Без прикметників світ втратив би барви і став одноманітним.
ІІІ. Закріплення знань й удосконалення вмінь
1. Спишіть, розкривши дужки. Визначте рід, число і відмінок прикмет-
ника. Усно поясніть, як ви це робите.
НАШ РІД
Мама вишиває на (білий) полотні (зелений) барвінок, чорнобривці,
(синій) волошки. Навіть (маленький) качечку — утіньку вишила. «Що це
буде, нене? — питає Андрійко.(«Український святковий) сорочечка для
тебе»,— каже мати. «Чому українська?» — допитується Андрійко. «Бо
вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься
Україною. І ти — (маленький) українець». «А ти, мамо?» — питає сино-
чок. «І я українка, й тато, і бабуся, й дідусь. Ми всі (український) ро-
ду». «Ура! — закричав Андрійко.— Ми українці!» (За А. М’ястківським).
Поясніть орфограму «М’який знак».
Як називається розмова двох осіб?
Працюючи в парах, складіть діалог на тему «Моє улюблене заняття».
2. Провідміняйте словосполучення прикметника з іменником. Виділіть
закінчення у прикметника. Чим вони відрізняються? У яких відмін-
ках вживається знак м’якшення?
Новий урожай, осіння казка, добре серце, синій м’яч, чиста вода,
давнє оповідання.
Складіть із словосполученнями кілька речень (на вибір).
3. Обговорення діалогів на тему «Моє улюблене заняття».
4. Поставте прикметники, що в дужках, у потрібній граматичній формі.
Розкажіть, як це треба робити. Яка форма прикметника вважається
початковою?
Любов до Батьківщини неможлива без любові до (рідний) слова.
Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність
22.
42 Українська мова.5 клас42 4343Поняття про текст
Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі (рідний) слова, хто дорожить
ним, як честю (рідний) матері, як (калиновий) колискою, як (добрий)
ім’ям своєї родини. Людина, яка не любить мови (рідний) землі-матері,
якій нічого не промовляє (рідний) слово — це людина без роду й пле-
мені (За В. Сухомлинським).
Розкривши дужки, ви одержали споріднені слова чи зміни одного
й того ж слова?
Визначте рід, число й відмінок прикметників.
IV. Підсумки уроку
Для чого вживаються в мові прикметники?
Від чого залежить рід, число і відмінок прикметника?
V. Домашнє завдання
Скласти коротеньку розповідь «Вересень», уживаючи прикметники.
ПОНЯТТЯ ПРО ТЕКСТ
Урок № 7–8
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
ТЕКСТ. ТЕМА, ОСНОВНА ДУМКА.
БУДОВА ТЕКСТУ
Мета: повторити відоме про текст, його тему й основну думку;
поглибити знання про будову тексту, засоби зв’язку речень
у тексті; формувати уміння визначати тему та ідею тексту,
знаходити засоби зв’язку речень у ньому; виховувати уваж-
ність, мовне чуття.
Обладнання: плакат «Текст», картки.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми уроку.
Мотивація діяльності учнів на уроці
1. Працюючи в парах, з’ясуйте, який із поданих варіантів — текст. Ар-
гументовано доведіть свою думку.
Картка 1
Мати і батько — великі дві сили. Від малих дітей голова болить, а від
великих — серце (Нар. творч.). Слово «мамо» великеє, найкращеє слово
(Т. Шевченко). Мати моя — сива горлиця. Все до її серденька горнеть-
ся (Б. Олійник).
Картка 2
«А другий цвіточок — то рідная ненька»,— співає народна артистка
України Ніна Матвієнко. Мати також символізує рід. У народних піснях
мати — символ роду, родини. Мати — найдорожча людина на землі, і са-
ме слово «мати» величне і просте. Воно кличе нас на батьківські пороги,
а мамина любов і ласка допомагають нам усе життя.
Найніжніші слова: матінка, матіночка, матуся, матусенька, мамусеч-
ка, мамуся, ненька, ненечка — придумав наш народ, щоб передати свою
любов до матері.
Відроджується в Україні Свято Матері. У цей день величають жін-
ку-матір, жінку-трудівницю. Чоловіки беруть на себе домашню роботу,
а діти готують мамі подарунки, вірші, пісні, й, звичайно ж, усі дарують
квіти.
23.
44 Українська мова.5 клас44 4545Поняття про текст
ІІ. Повторення відомостей про текст за плакатом «Текст»
ПЛАКАТ «ТЕКСТ»
Текст — це висловлювання, у якому речення пов’язані за змістом
і мовними засобами (займенниками, сполучниками, повторами, сино-
німами, узгодженням дієслів у часі й способі). Речення в тексті мають
спільну тему, яка викладається послідовно, логічно.
Тема — це те, про що говориться в тексті. Найчастіше вона є уже в са-
мому заголовку. Наприклад: «Мати» — заголовок тексту вказує на тему.
Основна думка — це той висновок, до якого підводить автор, думка,
яка стверджується всім текстом. Наприклад: основну думку тексту «Ма-
ти» можна виразити так: Мати — найрідніша людина на землі.
Текст поділяється на абзаци, що розкривають зміст підтеми — мен-
шої частини теми.
Доберіть заголовок до тексту, який ви визначили у вправі 1.
Визначте тему його й основну думку.
Яка підтема розкрита в кожному з абзаців?
Знайдіть засоби зв’язку речень у тексті, наприклад:
а) займенники: мати — вона;
б) сполучники: і, й, та;
в) синоніми: мати — ненька;
г) дієслова — дарують, величають — теперішній час, дійсний спо-
сіб, 3 ос. множ.
ІІІ. Закріплення і поглиблення вивченого,
удосконалення практичних умінь і навичок.
1. Прочитайте, знайдіть ознаки тексту. Визначте тему й основну думку
його. Доберіть заголовок. Випишіть засоби зв’язку речень у тексті.
Слово «мама» росте разом з нами тихо. Так тихо ростуть дерева,
і сходить сонце, і розцвітає квітка. Так тихо світить веселка, та гладить
по голівці рідна рука. Із букви-краплинки та звуку-сльозинки народить-
ся одного дня святе слово «м-а-м-о», й очі матері засяють радістю. Ді-
ти не пам’ятають цю мить, але матері бережуть її у серці все своє жит-
тя. Мати — наш ангел-хранитель. У найтяжчу хвилину ми звертаємось
тільки до неї: «Мамо!» То подає голос наша душа, то мати захищає ди-
тину (Я. Гоян).
Поясніть правопис слів розцвітає, звертаємось. Проаналізуйте слова
за будовою.
2. Прочитайте. Доведіть, що це текст. Чи можна поділити його на аб-
заци?
РОДИНА
Родина (сім’я) — це мама і тато, брати і сестри, бабуся і дідусь, мо-
жуть бути і прабабуся, прадідусь, які проживають разом. Ще старших
родичів ми називаємо предками або пращурами. Дерево не може жити
без коріння, а людина не може жити без роду. Жити на світі без зв’яз-
ків із родом, без родинної підтримки дуже важко, і наші предки завжди
берегли своїх живих родичів. І сини, і дочки линули з далеких країв
до батьківської хати, а батьки завжди сумували за дітьми.
Підкресліть прислівники в реченнях.
Поясніть орфограму «М’який знак».
3. Прочитайте виразно. Визначте тему й основну думку тексту. Знай-
діть засоби зв’язку речень у тексті. Розкажіть про свій рід. Покажіть
на малюнку, на якій гілочці роду ваш листочок.
РІД
Рід — це одне чи ряд поколінь, які пішли від одного предка: рід по ма-
миній лінії, рід по батьковій лінії. Наші предки уявляли життя на землі
як велетенське Дерево Роду. Свій маленький листочок на цьому дереві
має кожний із нас. Люди завжди берегли пам’ять про прадідів, а дех-
то міг нарахувати сім або й більше колін свого роду. Коліно — це одне
покоління. Ми іноді з гордістю називаємо сім колін родоводу якогось
бульдога, а імен своїх же прадідусів і прабабусь не знаємо.
Шануйте і поважайте свій рід, ніколи не забувайте про рідну домівку.
Розберіть друге речення за частинами мови.
4. Прочитайте виразно і вивчіть напам’ять. З’ясуйте: це текст чи ні?
Як ви розумієте основну думку кожної строфи? Дайте усне розгор-
нуте пояснення.
З роду в рід кладе життя мости,
Без коріння саду не цвісти,
Без стремління човен не пливе,
Без коріння сохне все живе.
(З пісні «Сік землі»)
Ой роде наш красний,
Роде наш прекрасний,
Не цураймося, признаваймося,—
Небагацько нас є!
(Нар. пісня)
Людське безсмертя з роду і до роду
Увись росте з коріння родоводу
І тільки той, у кого серце чуле,
Хто знає, береже минуле
І вміє шанувать сучасне,—
Лиш той майбутнє
Вивершить прекрасне.
(Л. Гавриленко)
24.
46 Українська мова.5 клас46 4747Поняття про текст
Пригадайте все, що ви читали про рід, родину, родовід, пісні й ві-
рші, приказки й прислів’я. Скористайтеся ними й дослідженнями
власного родоводу і складіть текст на тему «Роде мій красний!».
5. Прочитайте. З’ясуйте, це набір речень чи текст? Побудуйте з цих ре-
чень текст за поданим заголовком «Кураїнка».
1. Вночі біг Вовчик-братик, зачепив Кураїнку, вирвав її з ґрунту.
2. І стала вона перекотиполем, забула свій рід, свою землю.
3. Більше не могла вона пити водичку, живитися.
4. Поряд з нею — мама і тато, бабуся і дідусь, прабабуся і прадідусь.
5. Припекло сонечко, і висохла Кураїнка.
6. У полі росла Кураїнка.
7 Капали сльози з її очей, боляче було відриватися від свого роду.
8. Подув вітер, і покотилася вона полем.
9. Зачепилася за дерево в лісосмузі, а на ранок подув вітер з іншого
боку, знову покотив її через поле.
10. Щосили опиралася вітрові Кураїнка, не хотіла відриватися від рідної
землі (Л. Гавриленко).
Чому деяких людей називають перекотиполем або Іваном Безпам’ят-
ним? Чому не поважають їх?
Чому слово Кураїнка пишемо з великої букви?
6. Словникова робота. Прочитайте словничок і запам’ятайте:
Предок — найстарший родич з боку матері або батька.
Рід — ряд поколінь, що походять від одного предка.
Родичі, рідня — ті, хто перебуває в родинних стосунках, споріднені
з ким-небудь.
Родовід — історія поколінь певного роду.
Кровні родичі — ті, що походять від одного предка.
Свояцтво — родичання за шлюбом, між родичами подружжя.
Розгляньте фотографії сімейного альбому, розпитайте у родичів про
тих, хто пішов із життя. Розкажіть про своїх кровних родичів. По-
чніть писати власний родовід.
IV. Підсумок уроків
Назвіть головні ознаки тексту.
Що таке тема висловлювання?
Як визначити основну думку його?
Назвіть засоби зв’язку речень у тексті.
V. Домашнє завдання
Дібрати з підручників невеликий текст наукового чи художнього сти-
лю, визначити засоби зв’язку речень у тексті.
Урок № 9–10
ПОВТОРЕННЯ ЧАСТИН МОВИ. ЗАЙМЕННИК. ЧИСЛІВНИК
Мета: повторити й систематизувати відомості про займенник і чис-
лівник, поглибити знання про відмінювання особових за-
йменників; правопис їх з прийменниками; виробляти на-
вички правильного вживання та написання займенників та
числівників; виховувати правописну пильність.
Обладнання: таблиця «Відмінювання особових займенників», таблиця
«Відмінювання числівників».
ХІД УРОКІВ
І. Актуалізація знань про займенник
1. Прочитайте казку. Знайдіть займенники. Доведіть, що це текст.
Жив-був в одного чоловіка кіт. Звали його пан Коцький. Дивиться пан
Коцький: господар його щовечора книжку читає. Чує пан Коцький: лю-
ди про його хазяїна кажуть: «Мудрий господар». Вирішив він і собі стати
мудрим. Пішов господар у поле працювати, а пан Коцький швиденько
до книжки. Відкрив сторінку, а там сила-силенна слів. Що його робити?
Без головного слова тут не розберешся! І питає він перше солідне слово:
«А хто тут у вас старший?» «Я»,— відповідає воно. «От і добре,— каже пан
Коцький.— Ти і познайомиш мене з іншими словами». «Ні,— обізвалось
поряд маленьке слівце,— його величність Іменник дуже зайнятий. Він
не зможе займатися дрібницями. Це можу зробити я, його перший заступ-
ник, особовий займенник. Тож почнемо екскурсію по сторінці».
І займенник Я повів пана Коцького по країні слів.
Чому один і той же персонаж (іменник) називається то «я», то «ти»,
то «він»? Яке значення цих займенників? Як вони називаються?
2. Прочитайте. Спишіть, підкреслюючи особові займенники. Визначте
лексико-граматичне значення кожного з них. Чи мають ці займен-
ники рід, число? Як вони змінюються?
І ТИ, І ВІН, І Я
Хороші друзі в мене є,
і ми — одна сім’я.
Ми завжди думаєм одне —
і ти,
і він,
і я.
Нам любе сонце
й тихий гай,
долини і поля.
25.
48 Українська мова.5 клас48 4949Поняття про текст
Ми дуже любим рідний край
і ти, і він, і я!
(Г. Борян)
Провідміняйте всі займенники, що є у цьому вірші.
Яка особливість відмінювання особових займенників?
3. «Згоден. — Не згоден — Обґрунтуй!»
Займенник має незалежне значення числа і залежне значення від-
мінка.
4. Робота з таблицею.
Прочитайте. Визначте відмінок особових займенників. У яких за-
йменників і у яких відмінках додається на початку н-?
1. До нього прийшов брат. Я бачив його. 2. З ним цікаво розмовля-
ти. Ми пишаємося ним.
Однина Множина
Н
Р.
Д.
3.
О.
М.
Я
Мене
Мені
Мене
Мною
(на) мені
ти
тебе
тобі
тебе
тобою
тобі
він, воно
його
йому
його
ним
ньому
вона
її
їй
її
нею
ній
ми
нас
нам
нас
нами
нас
ви
вас
вам
вас
вами
вас
вони
їх
їм
їх
ними
них
Допомога: У всіх відмінках, крім називного до займенників він, вона,
воно, вони, після прийменників додається н-, в орудному відмінку н- на-
явне й без прийменника.
ІІ. Вправи на закріплення знань про займенник
1. Прочитайте запитання
1) Хто малює? Кому читаєш?
2) Хто боявся? Кого зустрів?
3) Що виросло? Чому віддав?
4) Ким гордишся? Чим пишеш?
5) На кому їдеш? На чому сидиш?
Доведіть, що слова хто (кому, ким, (на) кому) і що (чому, чим, (на)
чому) займенники. Зверніть увагу: хоч ці слова і не змінюються за чис-
лами, числа у них все ж таки є. Як це можна довести?
Спробуйте замінити займенники іменниками — назвами предметів
чи осіб. Чи змінився смисл запитання? На які з запитань можна відпо-
вісти одним словом так чи ні? Чому така відповідь не підходить, якщо
у реченні є питальний займенник?
Порівняйте: 1. Червоний олівець у тебе є? 2. Який у тебе є олі-
вець?
2. Спишіть текст. Підкресліть займенники, визначте, до якої групи вони
відносяться, особу, число, відмінок і рід (якщо є).
ЧОЛОВІК І БДЖОЛА
Бджілка побачила чоловіка та й каже йому: «Немає тобі ні з кого
більше користі, як з мене: я даю тобі солодкий мед».— «Ба ні»,— відпо-
відає чоловік.— «А хто ж корисніший за мене?» — «Та є такі; от хоча б,
наприклад, і вівця. Без її вовни не обійтись, а без твого меду ще й як
обійдусь!» (Нар. творчість).
3. Розкрийте дужки і запишіть речення.
1. (Ви) з (ми) поїдете до моря? 2. (Ти) підеш зі (я) до бібліотеки?
3. Якщо (ви) прийдете до (я), то (я) покажу (ви) свій акваріум. 4. Що
(він) (ти) дав? 5. Коли (вона) до (ми) прибуде? 6. Чому (ти) не сказав
(я) цього раніше? 7. Якщо (ви) підете цією стежкою, то (вона) приведе
(ви) якраз до млина. 8. Як (ти) себе почуваєш? 9. Коли (ми) з (ти) зно-
ву поїдемо в село? 10. Якщо (ви) (я) зачекаєте, то (я) (ви) допоможу.
11. (Я) згоден з (ви). 12. Ідіть тихо за (ми).
Підкресліть займенники: однією рискою ті, що вказують на діючу
особу; двома рисками ті, що вказують на одного із співучасників роз-
мови. Чи є такі займенники, які слід підкреслити трьома рисками?
4. Спишіть. Виправте помилки у вживанні займенників.
1. Вершник сидить на коні. Грива його розвівається на вітрі. Він
пришпорив коня. 2. У будинку чулися крики. Вони намагалися вибити
вікно. 3. Весь народ боровся із загарбниками. Вони вірили, що перемо-
га не за горами. 4. Хлопець знайшов хустку у його в кишені. 5. У його
посивіло волосся.
ІІІ. Повторення вивченого про числівник.
1. Замініть у реченні цифри словами і запишіть.
Якщо до 7 яблук додати 2 яблука, то буде 9 яблук.
Яке лексичне значення у слів семи, два, дев’ять?
Спробуйте пояснити, чому у граматиці цю частину мови називають
числівником.
При якій частині мови стоїть числівник?
Подумайте, чому такі числівники називають кількісними.
2. Прочитайте. Запишіть текст. Випишіть кількісні числівники. Звідки
прийшли числівники?
Цікава граматична доля числівника. Він народжувався з різних частин
мови. Один, два, три, чотири були колись прикметниками і змінювались
за родами, числами і відмінками. Числівник п’ять походить від іменни-
ка п’ясть (долоня руки). Він означав п’ять пальців п’ясті. Числівник со-
рок був у давнину назвою мішка, в який входило сорок білячих шкурок.
Поступово назва мішка стала сприйматись як число сорок (40). У давніх
26.
50 Українська мова.5 клас50 5151Поняття про текст
слов’ян був ще числівник ворон, який означав десять мільйонів. Справа
в тім, що ворон живе довго, його вважали вічним птахом. Число десять
мільйонів теж вважалось дуже великим, кінця якого, як і смерті ворона,
людина за свій вік не може побачити (За І. Потапенком).
Доведіть, що деякі числівники зберегли «звички» тих частин мови,
від яких походять (наприклад: змінюються за …, поєднуються з ….).
Поєднайте числівники з іменниками: деревце, син, сосна. Чи мають
вони рід, число? Чи змінюються за відмінками?
3. Подумайте, однакове чи різне лексичне значення у слів п’ять і п’я-
тірка, десять і десяток, сто і сотня? Це слова однієї частини мови?
Які із цих слів сполучаються з прикметником, а які ні? Придумай-
те і запишіть з цими словами такі речення, з яких було б зрозуміло,
що це за частини мови.
4. «Згоден — Не згоден — Обґрунтуй!»
У лічилочці:
Раз, два, три, чотири, п’ять!
Вийшов зайчик погулять…
усі слова першого рядка числівники.
5. Провідміняйте (усно) всі числівники від одного до десяти, двана-
дцять, двадцять.
Складіть речення із словосполученнями двадцять дерев; шість парт;
дев’ять хлопців.
Поясніть орфограму «М’який знак у числівниках»
6. Спишіть речення, замінивши цифри словами. Визначте відмінок
числівників.
1. У 7 няньок дитина без носа. 2. За 2 зайцями погонишся, ні 1 не пій-
маєш. 3. Обіцяного 3 роки ждуть. 4 Влітку 1 день рік годує. 5. Миколка
був на 7 небі. 6. 1 за 1 стій — виграєш бій.
Поясніть, як ви розумієте ці прислів’я. Чи знаєте ви самі приказки
і прислів’я, в яких є числівники? Запишіть їх.
7. Запишіть цифри словами й розкрийте дужки. Поясніть зв’язок чис-
лівників з іменниками. Поставте знак наголосу.
1 (слива), 1 (яблуко), 1 (сестра), 1 (м’яч); 2 (вчитель), 2 (дівчина), 2 (пе-
ро), 2 (дуб); 3 (брат), 3 (груша), 3 (вікно), 3 (журнал); 4 (товариш), 4 (кни-
га), 4 (вухо), 4 (відмінник); 5 (хлопець), 5 (подруга), 5 (слово). 5 (кінь).
З п’ятьма словосполученнями (на вибір) складіть речення.
IV. Підсумки уроку
— Розкажіть, що ви знаєте про числівник і займенник.
V. Домашнє завдання
Чи знаєте ви дати народження членів своєї родини? Дайте повну від-
повідь на це питання, записавши дати народження мами, тата, бабусь,
дідусів, братиків і сестричок словами.
УРОК № 11–12
ПОВТОРЕННЯ ЧАСТИН МОВИ. ДІЄСЛОВО.
НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА. НЕ З ДІЄСЛОВАМИ.
ДІЄВІДМІНИ ДІЄСЛІВ. ГОЛОСНІ В ОСОБОВИХ
ЗАКІНЧЕННЯХ. ПРАВОПИС -ТЬСЯ, -ШСЯ В КІНЦІ ДІЄСЛІВ
Мета: повторити й систематизувати вивчене в молодших кла-
сах про граматичні ознаки та правопис дієслів; формувати
уміння і навички визначати граматичні ознаки дієслів, їх
синтаксичну роль, пояснювати основні орфограми; вихо-
вувати правописну пильність.
Обладнання: таблиця «Голосний в особових закінченнях дієслів».
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Прочитайте текст. Випишіть дієслова. Що вони називають? На які
питання відповідають? Які граматичні ознаки дієслів ви знаєте?
Як змінюються дієслова (за числами, особами, родами, відмін-
ками)?
ЛЕЛЕКИ
Важко уявити українське село без мальв і соняшників, що вишику-
вались понад тином. А гордий лелека у синьому небі?.. Зіркий охоро-
нець людських помешкань. Якщо на хаті звив гніздо лелека, то там зав-
жди буде лад. Або, як у народі кажуть: «Де лелека водиться, там щастя
родиться». А ще повір’я гласить: якщо хтось поруйнує лелечине гніздо,
неодмінно накличе лихо — згорить хата. Тож селяни ніколи не чіпали
їх, більше того на старе дерево, стовп чи дах клали старе колесо від во-
за, щоб лелеки гніздилися (З журналу).
Поясніть значення слова гласить.
Поясніть орфограму «М’який знак».
Чому одне речення взято в лапки?
Що відбулося в словах: лелечине (…) ← лелека; накличе (…) ← кликати?
Чи бачили ви лелеку? Опишіть, який він.
Як називається початкова форма дієслова?
Які способи дієслів ви знаєте?
27.
52 Українська мова.5 клас52 5353Поняття про текст
2. Бесіда за запитаннями.
Що називається дієсловом?
Яка форма дієслова називається «початковою»? Наведіть приклади.
Чи має дієслово час дії?
Як ви доведете, що дієслова змінюються за числами, особами (а деякі
за родами)?
Як визначити, який голосний писати в закінченні е чи и?
3. Робота з таблицею «Голосний в особових закінченнях дієслів».
Особа І дієвідміна
Голосний
в особових
закінченнях
ІІ дієвідміна
Голосний
в особових
закінченнях
3 ос.мн.
-уть
-ють
-е-
-ать
-ять
-и-
Наприклад: нести — нес-уть — нес-еш; пекти — печ-уть — печ-емо;
сидіти — сид-ять — сид-иш; лежати — леж-ать — леж-имо.
ІІ. Закріплення знань й удосконалення практичних умінь
1. Випишіть дієслова, розподіливши за схемою:
Неозначена форма
Форми часу
теперішній минулий майбутній
МАТИ І ДОНЬКА
Вік доживала вишенька стара,
Яка не рік — не два цвіла й родила.
А поруч вже, на березі Дніпра,
Зростала донька, набиралась сили.
Тріщав мороз безжалісний, лихий,
І підіймався буревій сердитий
В старої стовбур поламавсь сухий,
Їй не цвісти вже більше й не родити.
Старенька чула: бурі гнів не згас,
Скалічить — звалить ще дерев не мало.
Схилилась, умираючи, й весь час
Від бурі доньку мати прикривала.
Прийшла весна і зникла вмить біда,
Втекли морози. Стихли буревії.
І вишенька зростає молода,
Цвіте, плодами рясно червоніє.
Й подумав я про юнь, що розцвіта,
Що врятували ми в війну, в негоду,
Замінить нас вона в трудні літа,
Щоб вірно рідному служить народу.
(С. Долгошеєнко)
Про що цей вірш? Як ви визначили його тему? У яких рядках міс-
титься основна думка?
2. Прочитайте. Випишіть дієслова і визначте дієвідміну. Поставте їх
у всіх особах однини і множини, виділіть закінчення.
РОСЛИНИ — СИМВОЛИ
В українців, як і в багатьох народів світу, є свої улюблені рослини-
символи. Це тополя, барвінок, вишня, верба, калина. Правду каже при-
слів’я: «Без верби і калини нема України». А ще народ каже так: «В’єть-
ся, як барвінок».
По лозняку та вільшанику, що за городом, неначе багаття палахко-
тить. То від червоних кетягів на калинових кущах. «Кращих ліків, ніж
калина та малина, годі й шукати»,— каже бабуся. І ось після першого
морозу Тетянка й Тарасик ідуть по калину. Ламати її саме впору, бо піс-
ля морозу ягоди солодшають. «Досить уже!» — гукає Тетянка братикові,
коли кетягів уже назбирано багато. Тарасик злазить з куща на землю.
Калині не шкодить, коли її ламають. Навесні вона молоді пагони ви-
пустить і стане ще пишнішою (ж. «Барвінок»).
Як називають речення, що в лапках?
Розгляньте і прокоментуйте розділові знаки при прямій мові.
3. Збагачення словника учнів. Вставте у вірші потрібні дієслова, ви-
значте дієвідміну й особу.
1. … вже калина, 2. Яблуня налив …
соловейко не …, виноград … вінець,
туманців повна долина — павутиння … —
незабаром вже … ось і літечку кінець!
(Т. Бойченко)
Довідка: червоніти, співати, зима, завивати, пролітати, дарувати.
4. Прочитайте. Випишіть дієслова, розберіть за зразком:
Поспішаю — початкова форма — поспішати; дійсний спосіб, тепе-
рішній час, 1-а особа однини, І дієвідміна, присудок.
ПОМІЧНИК
Після уроків я поспішаю додому. На мене чекає мама. Я їй допо-
магаю по господарству: підмітаю, мию посуд, виношу сміття. Виводжу
на прогулянку улюбленця сім’ї — песика Жульку. Потім ми з сестричкою
годуємо рибок в акваріумі. А після цього сідаю за уроки. Повторюю те,
що вивчили на уроках, виконую завдання. Дуже люблю читати книжки,
особливо про мандрівників.
28.
54 Українська мова.5 клас54 5555Поняття про текст
А що ви робите після уроків? Допомагаєте мамі? Граєтеся? Чи про-
сто лежите на дивані перед телевізором?
Дайте зв’язну відповідь на запитання в кінці тексту.
ІІІ. Підсумки уроку
Що вивчалось на уроці.
Як визначити, яку букву писати в особових закінченнях дієслів е чи и?
Як пишеться не з дієсловами?
Назвіть основні орфограми в дієсловах.
IV. Домашнє завдання
Розбір дієслова як частини мови.
Урок № 13
ПОВТОРЕННЯ ЧАСТИН МОВИ. ПРИСЛІВНИК.
ПРАВОПИС ВИВЧЕНИХ ПРИСЛІВНИКІВ
Мета: повторити й систематизувати вивчене учнями про прислів-
ник; виробляти навички розпізнавання прислівників у ре-
ченні, правильного їх написання; виховувати увагу до сло-
ва, чуття мови.
Обладнання: орфографічні й тлумачні словники (на кожну парту).
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Пояснювальний диктант. Пояснити правопис не з дієсловами.
1. Сім’ї у нас такої немає й не було, де б слави бойової проміння
не лягло (М. Рильський). 2. Поки не скінчить коваль роботи, не вийде
він на поклик солов’я (В. Сосюра). 3. Журбою поля не перейдеш. Мо-
же, ви нездужаєте? (М. Вовчок). 4. Старий недобачав, а ще дужче недо-
чував (В. Минко).
2. Розібрати дієслова як частину мови біля дошки (реч. № 3).
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Визначте у виділеному реченні усі частини мови і розберіть слова
за будовою. Які граматичні ознаки прислівника виділили діти?
ЯК ПЕТРИК ВІДКРИВ … НОВУ ЧАСТИНУ МОВИ
Діти одержали в школі завдання побудувати схеми слів і визначити
частини мови, що входять у речення:
Вранці рожеві квіти вмиваються тихо росою.
Вони швидко побудували схеми іменників, прикметника і дієслова,
а от два слова в реченні ніяк не піддавались.
— Давайте по черзі визначимо в цих словах усі граматичні значення,
які ми знаємо. Рід є? — запитав Петрик.
— Немає,— відповіла Катруся,— і числа теж, а закінчення ніби є:
у слові вранці — і, а в слові тихо — о.
— А мені думається, що це не закінчення, бо закінчення це той «гаче-
чок», яким одне слово приєднується до іншого, і воно змінюється. У нас
же: я читаю тихо, ти читаєш тихо, він читає тихо. Це слово у реченні
не виявляє ніякого граматичного зв’язку зі словом вмиваються, а зв’яза-
не з ним лише за змістом,— висловила свою думку Оксана.
— То виходить, що це не закінчення, а суфікс. Так? — не зовсім рі-
шуче промови Юрась.
— Що ще можна сказати про цю частину мови? На які питання від-
повідають ці слова?
— Вранці — коли?, тихо — як?, а залежать вони обидва від дієсло-
ва,— зразу ж відгукнувся Андрійко.
— То, може, це іменник, він може залежати від дієслова,— вступила
в розмову Тетянка.
— Ні, ні! Ці слова не означають предмет! — запротестував Пет-
рик.
— А справді, що означають ці слова? Вранці — означає час дії і,
по-моєму, воно походить від іменника ранок; це слово дуже схоже
на іменник. Проте, друге слово тихо, здається, ближче до прикмет-
ника тихий, теж означає ознаку. Але прикметник відноситься до імен-
ника, а тихо чомусь «кріпиться» до дієслова,— розмірковувала вго-
лос Катруся.
— То що ж виходить? Перше слово вранці — це ознака дії (бо діє-
слово означає дію), а друге тихо — це ознака ознаки? — з сумнівом
проказав Петрик.
— І граматичних ознак ця частина мови, виявляється, не має нія-
ких,— підсумував Юрко.— Вона просто стоїть при слові сама по собі
і має лише лексичне значення.
— Я б її за це назвав прислівником,— сказав Петрик.
— А давайте перевіримо за тлумачним словником, може, й справді,
є така частина мови — запропонував Андрійко.
Та Катруся вже швиденько гортала сторінки словника.
— Ура! — закричала вона.— Є така частина мови! Ось послухайте:
Прислівником називається незмінювана частина мови, яка виражає озна-
ку дії або ознаку іншої ознаки. Прислівники відповідають на питання як?
де? коли? куди? звідки? з якої причини? для чого?
— Молодець, Петрик! — похвалив Юрко друга.— Відкрив нову час-
тину мови!
29.
56 Українська мова.5 клас56 5757Поняття про текст
ІІІ. Закріплення знань й удосконалення умінь
1. Прочитайте речення, знайдіть в них прислівники і слова, від яких
вони залежать. Поставте запитання до прислівників. Що вони озна-
чають (час дії, місце, спосіб, причину, мету)?
Вночі випав перший сніг. Вранці встало сонечко, швидко нагріло
землю. Сніг поволі розтанув. Зима ще далеко.
Прочитайте речення без прислівників. Яка роль прислівників у мов-
ленні?
2. Доберіть до поданих прислівників антоніми.
Далеко — … Широко — … Зліва — …
Холодно — … Світло — … Радісно — …
Рідко — … Взимку — … Вгору — …
3. Запишіть речення, вставляючи замість крапок прислівники. Що вони
означають?
1. Оленка сміється (як?) …, (як?) …, (як?) … .
2. Людина хоче тепла (коли?) …, а прохолоди (коли?) … .
3. (З якого часу?) … (до якого часу?) … йшов дощ.
4. (Де?) … добре, а (де?) … найкраще.
4. Доведіть, що одне із спільнокореневих слів прикметник, а друге при-
слівник.
1. У коридорі школи заливається веселий дзвінок. Весело заливається
у коридорі школи дзвінок.
2. Катруся дивилася на маму сумними очима. Катруся сумно дивилася
на маму.
3. Сонце заливало землю гарячим промінням. Сонце гаряче заливало
землю промінням.
Як довести, що -о і -е у прислівниках суфікси?
5. Випишіть з орфографічного словника по 10 прислівників, з’ясуйте,
що вони означають, поставте запитання, поясніть правопис.
IV. Підсумки уроку
Яка головна граматична ознака прислівника?
На які питання він відповідає і на що вказує? Наведіть приклади.
Чи має прислівник закінчення?
Яку роль виконує прислівник у реченні?
V. Домашнє завдання
Виписати з підручника української літератури п’ять речень з при-
слівниками і підкреслити їх.
Урок № 14–15
ПОВТОРЕННЯ. СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. НАПИСАННЯ
ПРИЙМЕННИКІВ ОКРЕМО ВІД ІНШИХ ЧАСТИН МОВИ.
УЖИВАННЯ СПОЛУЧНИКІВ ДЛЯ ЗВ’ЯЗКУ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ.
КОМА ПЕРЕД СПОЛУЧНИКАМИ А, АЛЕ
Мета: повторити і закріпити знання учнів про службові частини
мови і їх роль у реченні; формувати уміння розрізняти їх
у реченні, правильно писати з іншими частинами мови;
виховувати чуття мови.
Обладнання: Схема «Частини мови»
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Вибірковий диктант. Виписати прислівники, пояснити їхнє значення.
Радісно жити, Радісно жити! Небо дзвенить молоде, Де білеє жито,
Пахучеє жито, Людина до сонця іде. Все далі і далі. Упевнено, прямо —
Держить травинку в зубах,— Маком велично, Маком багряно Сонце цві-
те у хлібах (С.Будний).
2. Скласти речення з прислівниками: додому, вгору, вниз, увечері.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Прочитайте. Дайте відповіді на запитання в кінці тексту. Наведіть
приклади.
А МОЖЕ Й НЕ СЛОВА
Петрик записував речення, в якому треба було розкрити дужки: Бать-
ко (та) мати поїхали (з) дому, (а) Данилко, залишившись (на) господар-
стві, (до) школи (не) пішов.
Довго думав, як написати (з) дому, все ж написав окремо, потім спіт-
кнувся знову: як же писати (до) школи? Аж тут ще (н е) на шляху стоїть.
Розсердився Петрик:
— Ну, вже й вреднючі оці слова-малюки! І чого вони все метушать-
ся! Не сидиться їм на місці! — вигукував він.
— А ти спробуй прочитай речення без них,— хитро порадила Катруся.
Петрик прочитав і зітхнув: — Абракадабра якась! І звідки вони взялись?
— Із загадкової країни Ліліпутії прийшли,— засміялась Катруся.—
Маленькі слова є в багатьох мовах. Вони допомагають більшим словам
сполучатися і виражати в реченні потрібну думку. Тільки при поєднанні
з іншими словами малюки набувають справжнього значення. Вони по-
стійно бігають із речення в речення. Бо їх у мові найменше, а роботи
їм — найбільше.
30.
58 Українська мова.5 клас58 5959Поняття про текст
— Можна і без них обійтися,— буркнув розгнівано Петрик.— Дво-
ликі вони: тільки були словом, уже, дивись, стало префіксом. І ламай
голову, як їх писати: разом чи окремо.
— Ну, що ти! Хіба можна без них обійтись, коли малюкам відомі всі
таємниці граматичних доріг, і вони безпомилково ведуть більші слова
у відповідне місце речення. Ці слова недаремно називають словами служ-
бовими. Вони вірно слугують мовцям. Міцно скріплюють слова в речен-
ня,— з пошаною говорила Катруся.
— Та як же їх хоч називають?! Це частини мови чи частини слова?
Що за диво-слова?
Чому Петрик назвав службові слова дволикими? Порівняйте:
1. Назустріч мені йшов дідусь. 2. Ми йшли на зустріч з письменником.
Як довести, що в першому слові (назустріч) на- префікс, а в друго-
му на — прийменник? Зверніться в довідкове бюро.
Довідкове бюро
Якщо між словами можна вставити прикметник, то пиши окремо. Це
прийменник. Наприклад: Ми йшли на цікаву зустріч з письменником.
Між префіксом і коренем слова прикметника не вставиш.
2. Бесіда:
Які слова ми називаємо службовими? Чому?
Яка роль прийменника у реченні?
Яку роботу в реченні виконують сполучники? Наведіть приклади.
Які ви знаєте сполучники?
Який розділовий знак завжди треба ставити перед сполучниками а, але?
3. Знайдіть у реченні прийменники й сполучники. Чим вони відрізня-
ються?
1. Пам’ятайте, діти, всюди вірну мамину науку.
У ясне життя і в люди мама вас веде за руку (В. Минко).
ІІІ. Закріплення знань й удосконалення умінь
1. Прочитайте. Спишіть, розкриваючи дужки. Перевірте, де в дужках
записані прийменники, а де префікси. Як це зробити? Використо-
вуйте для цього прикметник.
ПРО ДЕРЕВА ТА ВІТЕР
Слухайте, діти, казочку (про) дерева. (Про) те, яку вони дають нам
користь. І чому їх не можна кривдити.
(У) затінку гіллястих дерев люди (ви)копали дві криниці — велику
й маленьку. (З) великої криниці брали воду люди. (З) маленької криниці
пила воду куріпка з дітками. Пила й кізочка з козеням. Як тут було гарно!
Коли ж (при)літав сюди вітер, то дуже сердився. Дерева заважали йому.
(Із) дощової хмари цей вітер (за)лишав майже всю воду. Та ось дерева
(з)рубали. І коли (до) криниці (при)літав вітер-суховій, то щоразу (за)би-
рав воду. І що ж? Обидві криниці (ви)сохли. І люди, і птахи, і звірі (за)ли-
шились (без) води. Навколо все (ви)сохло. І тоді діти (по)садили знову
дерева. Скоро (у) великій і малій криниці знову було повно води. Знову
всі (при)ходили (по) воду і раділи, що вона є (З журн. «Барвінок»).
Назвіть усі службові слова в тексті.
Чому потрібні дерева? Як ви бережете їх? Чи садите ви дерева вдо-
ма, в школі, на вулиці? Які дерева ростуть у вашій місцевості? Роз-
кажіть про це.
2. Прочитайте і запишіть речення, вставляючи пропущені букви. По-
ясніть орфограми.
1. На яз..ці м..док, а в душі л..одок. 2. З-під снігу заз..л..ніла травиця
і зв..с..лила жайворонка. 3. Р..ве та стогне Дніпр ш..рокий (Т. Шевченко).
4. В народу нема скарбу біл..шого, як його мова. 5. Я радий, що л..ле-
ки прил..тіли до нашого двору. 6. Або волю добути, або дома не бути!
7. Л..сиця спіймала рибку, але сама не з’їла, а пон..сла л..сеняті. 8. Тра-
ви зів’яли, бо не було дощу.
У кожному реченні є сполучник. Що він з’єднує — слова чи части-
ни речення?
Майже у всіх реченнях перед сполучниками стоять коми, а в двох ре-
ченнях (2, 3) їх немає. Як ви думаєте, чому? Що вони сполучають?
Допомога: Перед сполучниками і(й), та (якщо він означає і), якщо
вони з’єднують слова і не повторюються, кома не ставиться.
Перед сполучниками а, але, що, щоб, як кома ставиться завжди.
3. Прочитайте. Придумайте речення, які б підтверджували висловлену
думку. Вставте їх у текст після слова «Наприклад».
Дієслова з великою повагою ставляться до частки не, адже від неї
залежить зміст усього речення. Немає частки — дієслово стверджує,
а є частка — все заперечує. Дієслово поважає маленьку не і не думає
приєднувати її до себе.
Ви помітили, що частка не з дієсловами пишеться окремо?
Наприклад:
Але якщо ви відкриєте орфографічний словник, то побачите, що не-
навидіти, невгавати, незчутися пишуться разом.
Наприклад:
Як ви думаєте, чому? Спробуйте прочитати ці слова без не. Чи є та-
кі дієслова у мові?
А тепер зверніть увагу на дієслова недочувати, недобачати. Вони теж
приєднали до себе не? На що вказують ці дієслова? Визначте корінь, пре-
фікс у дієсловах. Отже, дієслово вказує на неповну дію і має префікс не-
до — тому і пишеться разом.
Наприклад:
31.
60 Українська мова.5 клас60 6161Поняття про текст
4. Спишіть, розкриваючи дужки.
1. Довго я (не) хотіла коритись весні (Леся Українка). 2. Цілий день
ви б (не) журились, (не) шукали скрізь мене, якби зранку (не) з’явилось
цуценя з назвиськом Не! (В. Лучук). 3. Хто (не) працює, той (не) їсть
(Нар. творч.). 4. Вмів (не) навидіти він і любити.
IV. Підсумок уроку
Допоможіть Петрикові заповнити схему «Частини мови».
Частини мови
Самостійні Службові
Іменні Дієслово Прислівник Частка
V. Домашнє завдання
Підготуватися до контрольної роботи з теми «Частини мови».
Урок № 16
КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ДИКТАНТ).
ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ
ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ІЗ ПОВТОРЕННЯ
Мета: перевірити рівень знань і вироблених умінь учнів з повто-
рених тем; формувати навички самоконтролю; виховувати
правописну пильність.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку
ІІ. Написання контрольного диктанту
СЛОВО
Першим до нас приходить слово. З колисковою материнською піс-
нею, тихою казкою, доброю ласкою. І ми белькочемо: мама, тато, ба-
ба, льоля, киця, жижа. Які дивні перші двоскладові слова! А потім наші
знання з словесності поширюються. Дитина зіп’ялася на ноги, пізнає
за день десятки нових слів. І яких звучних та красивих! Сонечко, квіт-
ка, казка, пісня, хліб, сіль, вода, трава. І з кожним словом світ ширшає,
розкриває свої принадні обрії… Світ — мов казка. І пізнаємо ми його
за допомогою слова… (І. Цюпа).
ІІІ. Тести і завдання з теми
«Повторення вивченого в початкових класах»
1. Вкажіть, у якому рядку всі слова.
1) іменники:
а) край, тік, іменини, п’ять;
б) небо, льон, парта, квітка;
в) берегиня, свято, пісня, берегти;
г) сонце, щастя, ягня, гарний.
2) прикметники:
а) веселий, лінивий, мрія, три;
б) тьмяний, ніжний, літати, немовля;
в) юний, щирий, щедрий, ранній;
г) чорнявий, густенький, густо, слово.
3) дієслова:
а) молитися, боротися, тягти, мудрий;
б) заробляти, боятися, чути, читання;
в) в’янути, линути, лин, лити;
г) чекати, бажати, фарбувати, маячити.
4) спільнокореневі:
а) зберегти, берег, збережений, береговий;
б) таємний, таємниця, таємничість, таємниче;
в) вода, водити, заводити, водний;
г) винний, повинно, вино, виноградник.
2. Виберіть правильно закінчення:
(ею/ою) в орудн. відм. а) груш.., меж.., круч.., завірюх.., учительк..,
(а/у) в род. відм. б) будинк.., смутк.., Херсон.., мед.., гопак…
3. Визначте відмінок числівників: п’ятдесятьма, на двох, сімом, восьми.
4. Вкажіть речення, у якому правильно визначено граматичну основу:
а) Київ — столиця нашої Батьківщини.
б) З поля дихнув вітерець.
32.
62 Українська мова.5 клас62 6363Поняття про текст
в) Ми йдемо в похід.
г) Сонце сховалося за хмари.
5. Вкажіть речення, в якому неправильно поставлені розділові знаки:
а) Обіцяв сестричці сома, а ні з чим прийшов додому (В. Ладижець)
б) В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля (Т. Шевченко).
в) Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас (І. Франко).
г) Над Россю Дніпром і Сулою, В задумі шепочуть гаї (В. Симоненко).
6. Визначте тему тексту.
Серед літа раннім ранком тут чути вишуми багатьох крил. То летять
орли зі своїми орлятами. Молоді виводки щойно оперилися, щойно зді-
йнялися на крила. То старі орли приводять їх сюди купатися. Склавши
крильця, орлята пірнають в озеро. А скупавшися, з клекотом шугають
угору, щоб ширяти у висотах… (Б. Харчук).
а) літо; б) орли; в) орлина сім’я; г) орлині води.
7. Придумайте кінцівку до тексту (Завд. № 6).
8. Складіть невеликий текст про осінь.
IV. Домашнє завдання
Повторити теоретичний матеріал (за вибором учителя).
Урок № 17
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ТИПИ МОВЛЕННЯ
Мета: повторити й поглибити знання учнів про типи мовлення,
практично опанувати ознаки трьох типів мовлення; ви-
робляти навички правильного визначення типу мовлення
в тексті; користуватися різними типами мовлення; вихову-
вати уважність, допитливість.
Обладнання: таблиця «Типи мовлення»
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів про типи мовлення
1. Прочитайте тексти. Визначте тему й основну думку кожного з них. З якою
метою написано текст: розповісти, описати, поділитися думками?
ШКОЛА ЦЯ БУЛА НЕЗВИЧАЙНА
Вчилися перші дні тільки на слух. Учитель розказував — діти слуха-
ли. Діти розповідали — вчитель слухав. Якби хто й хотів щось записати,
не було чим і на чому. Голі парти, рученята на столі, ні в кого ні книжки,
ні олівця, ... ні клаптика паперу. Три зими страшної окупації одкинули
людей у допечерні часи. Селяни повернулися з лісу обірвані, у рогожи-
нах, у постолах, з гнійними струпами на тілі, придавлені нечуваним го-
рем: крик дітей і старих батьків, яких фашисти облили бензином і під-
палили в колгоспній коморі, ще й досі роздирав їм душі. Повернулися
вони в спалене село, на голі попелища, не до грамоти їм було.
Та все ж дітей віддали до школи (В. Близнець).
***
Ген-ген до самого обрію скатертю-самобранкою простелився лан.
На ньому додолу хилить стиглий колос пшениця, над ним височить без-
крає небо. А в височині повільно котиться розпечене коло сонця, щедро
жбурляючи на землю промінь. Ні, сонце не пливе в бездонній синяві,
воно зупинилося і палить нещадно лан (І. Чендей).
***
А не занадто вже я славословлю своїх старих коней, і село, і стару
свою хату? Чи не помиляюсь я в спогадах і в почуттях?
Ні. Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старо-
вини в цілому. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли
ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї бі-
лої привітної хатини і посилаю їй у далеке минуле своє благословення,
я роблю лише ту помилку, яку роблять… душі народні живі всіх епох
і народів… (О. Довженко).
Як ведеться виклад у першому тексті (послідовно, логічно)?
Що описано в другому тексті (предмети, явища, ознаки)?
Які елементи тексту (3) вказують на те, що автор розмірковує над
питанням?
ІІ. Засвоєння нового матеріалу
Розгляньте таблицю «Типи мовлення» (в підручнику). Назвіть харак-
терні ознаки кожного типу мовлення.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Прочитайте. Визначте тему і тип мовлення кожного тексту. Які озна-
ки тексту підтверджують вашу думку?
Текст 1
Не вставала злопротивна хвиля проти турецької квадриги. Море бу-
ло тихе. Вітер починався щодня по заході сонця, дув цілу ніч з бере-
га, але вода лиш злегка брижилася від нього. На ранок залягла мерт-
вота по водах і в повітрі, лиш по обіді війне свіжий вітерець, повертає
за сонцем, мовби женеться за ним і вмирає надвечір разом із сонцем
(П. Загребельний).
33.
64 Українська мова.5 клас64 6565Відомості з синтаксису і пунктуації
Текст 2
А на поля вже виїздили люди. Гуркотіли трактори, тягнучи за со-
бою гострі плуги. Попереду вів трактор молодий парубок у зеленій гім-
настерці. Ой любо-мило було дивитися, як він працює! Тільки поверне
кермо, а за ним чорна смуга зораної землі так і побігла. Перекидаються
грудки, пара від них іде. «Оце добре, оце весело, набридло мені без ру-
ху лежати»,— примовляє земля.
За плугами уже проїхала гострозуба борона, розбиваючи грудки, во-
на вгризалася в неї своїми зубами і бурчала на плуг: «Понагортав тут,
понагортав…»
А потім уже поїхала сівалка. «Сипся, сипся рівнесенько, буде хліб
білесенький»,— підспівувала вона. (За О. Іваненко).
Знайдіть слова, вжиті у переносному значенні.
Складіть речення зі словом пара так, щоб воно було омонімом до
того, що в тексті.
2. Важка вчительська праця, особливо в сучасній школі.
Пофантазуйте. Уявіть собі школу, де всі вчителі — роботи. Чи згодні
ви, щоб вас учили роботи? Придумайте фантастичну розповідь «Один
день у школі роботів»
3. Гра «Карусель».
Утворивши два кола (зовнішнє і внутрішнє), опишіть свого улюблен-
ця (котика, песика, папугу, рибку тощо), а потім розкажіть, як ви за ним
доглядаєте. Внутрішнє коло — нерухоме, а зовнішнє рухається. Учні зо-
внішнього кола описують, а учні внутрішнього кола розповідають.
4. Уведіть у текст опис відомої вам квітки.
Осінь розстеляє свої багряно-жовті килими, розвішує ажурні про-
стирадла «бабиного літа». На городах і в садах все прив’ядає, сохне, за-
вмира. І тільки бабусин квітник, як барвиста весняна лука, виграє всі-
ма барвами веселки.
То квітнуть айстри… (З журналу).
Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні. З якою метою вони
вжиті?
Випишіть і розберіть синтаксично друге речення.
IV. Підсумки уроку
Попрацюйте в парах. Розкажіть один одному, що ви дізналися про
типи мовлення. Яким типом мовлення ви будете користуватися?
V. Домашнє завдання
Виписати із творів української літератури невеличкі уривки текстів,
що містять: 1) опис природи чи людини, або тварини; 2) розповідь про
якісь події.
ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
Урок № 18–19
ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ.
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ГОЛОВНЕ І ЗАЛЕЖНЕ СЛОВО
У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ. РОЗБІР СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ
Мета: поглибити знання про будову підрядного словосполучення,
навчити виділяти словосполучення в реченні, робити розбір
його; розрізняти словосполучення і сполучення слів; формува-
ти навички правильного виділення з речення та розбору сло-
восполучення; виховувати ввічливість, повагу до людини.
Обладнання: схема розбору словосполучення та зразок розбору на кож-
ну парту.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Зачитування текстів-описів і текстів-розповідей, аргументоване до-
ведення належності тексту до вказаного типу мовлення.
2. Назвати основні ознаки всіх типів мовлення: розповіді, опису, роздуму.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Порівняйте три колонки: слова, словосполучення, речення. З’ясуй-
те, яка між ними відмінність щодо змісту, будови.
Слова Словосполучення Речення
Україна
Вітчизна
Батьківщина
Київ
Україною рідною
Багатою Вітчизною
Батьківщину вибрати
Києва каштани
Я горджусь Україною рідною.
Буде моя Вітчизна багатою.
Вибрати не можна тільки Батьківщину
(В. Симоненко).
Києва каштани запалили свічі
2. Закінчіть висловлювання.
1. Розділ граматики, що вивчає будову словосполучення і речення, на-
зивається … .
2. Слово називає … .
3. Словосполучення дає предметові … .
4. Речення виражає … .
5. Головні члени речення … .
6. Речення складається із … .
34.
66 Українська мова.5 клас66 6767Відомості з синтаксису і пунктуації
ІІІ. Засвоєння знань з теми уроку
«Читай — міркуй — відповідай!» Вивчення матеріалу за підручни-
ком.
IV. Закріплення знань і вироблення вмінь та навичок
1. Виділіть у реченнях усі словосполучення.
1. Кожна травичка на своєму корені росте (Нар. тв.). 2. Слова я чую
барвінкові, і серце щемно завмира (Т. Бартош). 3. Усі слов’янські мо-
ви корінням своїм сягають індоєвропейської прамови. 4. Усі слов’янські
мови рідні. Вони розвинулися зі спільної праслов’янської мови. 5. Укра-
їнська мова запозичила багато слів з інших європейських мов. 6. Здавна
українці мали писемну літературну мову.
Випишіть з першого речення словосполучення, визначте головне і за-
лежне слово.
Чи можна у сполученнях слів травичка росте, на корені визначити,
яке слово головне, а яке залежне? Чому?
Як називаються підмет і присудок у реченні?
Зробіть висновок: це сполучення слів чи словосполучення.
2. Випишіть із речень окремо словосполучення і сполучення слів. По-
ясніть, яким способом ви розпізнаєте їх.
ЗОЛОТІ КВІТКИ
Вишиває осінь на канві зеленій
золоті квітки.
Квітки оживають, і з дерев спадають
жовті нагідки.
Яблука і груші падають на землю,
боки, спини б’ють.
Люди їх збирають, у мішки ховають,
кури їх клюють.
Бавляться дітками, бавляться квітками,
моляться батьки.
Вишиває осінь на канві зеленій
золоті квітки.
(О. Олесь)
Поясніть, як ви розумієте зміст першого речення.
Поясніть орфограми «М’який знак» і «Ненаголошені голосні е, и».
Поясніть розділові знаки у третьому реченні.
3. Розв’язання проблемного завдання. «Згоден — Не згоден — Обґрун-
туй!» У цих реченнях немає словосполучень:
1. Хліб теплий, пахучий. 2. Білочка зітхнула і замовкла. 3. Мама рук
не покладала, а Петрик байдики бив. 4. Бабине літо прийшло. 5. Пока-
залась Біла Церква.
4. До поданих словосполучень доберіть синонімічні.
Зразок: шовкова тканина — тканина із шовку.
Яблуневий цвіт; мамина хустка; гіпсова фігурка; грецька амфора;
скляний посуд; серцевий біль; чумацький шлях; лісова стежка; білого-
лові ромашки; червоногруді снігурі.
Знайдіть у тлумачному словнику значення слова амфора.
Доберіть самостійно словосполучення до вправи «Навпаки».
Зразок: квітка з поля — польова квітка.
5. Випишіть словосполучення. Визначте, якою частиною мови є головне
слово, погрупуйте усі словосполучення відповідно на іменникові, при-
кметникові, дієслівні. Розберіть п’ять словосполучень за схемою.
ВАЖКО БУТИ ЛЮДИНОЮ
Діти поверталися з лісу. Вони сьогодні ходили в далекий похід. Шлях
додому пролягав через невеликий хутірець. Втомлені діти зайшли в край-
ню хату напитися води. З хати вийшла жінка, витягла з колодязя відро
води і поставила на стіл серед двору. Діти напилися, вмили сірі від пилу
обличчя. Де й узялися сили.
Відійшли вже далеченько від хутірця, Марійка тут і згадала:
— А ми ж не подякували жінці за воду!
Діти зупинилися. Вертатися не хотілося.
— Хіба варто повертатися через таку дрібницю,— каже Роман.
— Варто. Бо ми люди! — рішуче мовила Марійка і повернула до ху-
тірця.
За нею пішли всі. Роман зітхнув і теж поплівся за гуртом.
— Важко бути людиною,— сказав він (За В. Сухомлинським).
Чому важко бути людиною?
6. Робота над збагаченням словника учнів. «Спостережливе око — До-
питливий розум. — Влучне слово!»
Допишіть пропущені слова, зберігаючи ритм вірша і риму. Чи утво-
рюють вставлені слова словосполучення? Які?
ЗОЛОТІ ВОРОТА
Коли з добром, в погоду чи в негоду,
…. до нас з найдальшого даля,
мій Київ щедро … …
тобі, немов обійми, розкриля.
Тут кожен … історією куто
і … день сучасним гомонить,
тут, на прадавніх … Славути,
до вічності приторкується … .
(Б. Олійник)
Довідка: ідеш, Золоті ворота, крок, кожен, берегах, мить.
35.
68 Українська мова.5 клас68 6969Відомості з синтаксису і пунктуації
Доберіть синонім до слова Славута.
Розкажіть, що ви знаєте про Київ.
V. Підсумки уроку
Попрацюйте в парах. Один ставить запитання, другий відповідає,
потім навпаки.
1. Що таке словосполучення? Наведіть приклади.
2. Чим словосполучення відрізняється від слова? Від речення?
3. Як називаються слова у словосполученні?
4. Які сполучення слів не називаються словосполученням? Чому?
5. Щоб розібрати словосполучення, треба …
VI. Домашнє завдання
Виконайте послідовно: із слів першого і другого ряду складіть сло-
восполучення, із словосполучень — речення, із речень текст. Тема ви-
словлювання «Любіть Україну».
1. Я, Україна, мова, земля, Батьківщина, місто, село, вулиця, будинок,
батько, мати, родина, пісня.
2. Любити, вишнева, солов’їна, вічно, рідна, моє, дивитися, стояти,
єдина, співати, гарно, разом, народитися, великий, малий.
Урок № 20.
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ.ЗАПОБІГАННЯ
ПОМИЛКАМ ПРИ ТВОРЕННІ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ
Мета: поглибити знання учнів про будову словосполучень, фор-
мувати уміння і навички граматично правильно будувати
словосполучення; організувати практичне засвоєння учня-
ми словосполучень, у яких вони припускаються помилок;
виховувати уважність, старанність у роботі.
Обладнання: картки (на кожну парту) «Помилки при побудові словоспо-
лучень»
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Зачитайте побудовані словосполучення, речення, текст.
2. Поділіть речення на словосполучення і розберіть їх за схемою.
Після душного літа, після серпневих теплих днів настала золота осінь.
По узліссях ще ростуть гриби. У мохових болотах намистинками розсипа-
на червона журавлина. Ясної тихої днини літає над землею павутина.
ІІ. Актуалізація знань учнів
Бесіда:
З яких слів складається підрядне словосполучення?
Чого вимагає головне слово від залежного?
Прочитайте картку (на парті) (див. додаток до уроку).
Яких помилок можна припуститися, будуючи словосполучення?
На що слід звертати особливу увагу?
ІІІ. Закріплення знань і вироблення практичних умінь
1. Прочитайте. Знайдіть у реченнях словосполучення, що побудовані
правильно, неправильні — виправте.
1. Ми навчаємося по новому підручнику. 2. Нас записували у гурток
по бажанню. 3. У «Книжковій лікарні» діти по дорученню бібліотекаря
підклеїли книжки. 4. Дякую вас за допомогу. 5. Рішення задачі було нам
не по силах. 6. Книги в бібліотеку надіслали по пошті.
2. Утворіть словосполучення, дописавши іменник, що підходить за зміс-
том, з прийменником чи без нього.
Розповідати … . Думати … . Турбуватися … . Підійти … . Вчити … .
Навчатися … . Змагатися … . Боротися … . Запрошувати … . Подякува-
ти … . Говорити … . Пробачте … . Дозвольте … . Зрадіти … .
3. Знайдіть у реченнях словосполучення з граматичною помилкою. За-
пишіть правильно.
1. Я живу по вулиці Грушевського. 2. Консультації з математики про-
водяться по вівторках. 3. На це вчитель не раз наголошував. 4. Необхід-
но додержуватися правил правопису. 5. Заняття починаються в дев’ять
годин. 6. Екскурсія не відбулася із-за дощу.
4. Побудуйте словосполучення із поданих слів з прийменниками чи без
них. Складіть з ними речення.
Йти, вулиця. Останній, мода. Братися, робота. Прийти, справа. Їхати,
місто. Читати, українська мова. Поставити, приклад. Взяти, взірець.
5. Запишіть словосполучення, розкриваючи дужки.
Зустріти (зима); мандрувати (країна); йти (шлях); написати (лист);
солодкий (морозиво, кава); маленький (поні).
IV. Підсумки уроку
Працюючи в парах, назвіть словосполучення, побудову яких ви за-
пам’ятали на уроці.
V. Домашнє завдання
Розібрати словосполучення за схемою, виділивши їх з поданих речень.
Споконвіку на дніпровських берегах селилися й жили слов’яни. Минуле
нашого народу воістину героїчне. Ми по праву пишаємося ним (І. Цюпа).
36.
70 Українська мова.5 клас70 7171Відомості з синтаксису і пунктуації
Додаток
Картка
Помилки при побудові словосполучень
№
з/п
Назва помилки Приклади
1. Неправильно вжитий прийменник
з іменником
пішов по хліб
треба: пішов за хлібом
2. Неправильно дібрана відмінко-
ва форма іменника / займенника,
яким керує дієслово
Вибач мене
Кому?
х
треба: вибач мені
Подякувати маму
Кому?
х
треба: подякувати мамі
Урок № 21
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
СТИЛІ МОВЛЕННЯ (ПОВТОРЕННЯ)
Мета: повторити й поглибити знання учнів про стилі мовлення,
сфери їх використання; формувати уміння і навички до-
речно користуватися різними стилями мовлення, визна-
чати стиль готових текстів, орієнтуючись на мовні засоби;
виховувати уважність, чуття мови.
Обладнання: таблиця «Стилі мовлення» (на кожній парті).
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація знань учнів
1. Прочитайте. Чим відрізняються тексти? У якому тексті є художні за-
соби? У якому стилі вони використовуються? Що властиво для роз-
мовного стилю? Який текст це відображає?
1. Калина — гіллястий кущ або невисоке дерево висотою 1,5–2 мет-
ри з сіро-бурою корою стовбурів і голими гілками. Листя темно-зеле-
не, майже голе. Суцвіття на верхів’ях молодих гілок у вигляді мітли
з 6–8 промінцями, завширшки 5–10 сантиметрів. Цвіт білий, плоди у ви-
гляді грона — червоні. Дозрівають у вересні — жовтні (З «Ботаніки»).
2. Зачаровує красою
Мати Україна,
Наче в лузі червоніє
Пишная калина
(Нар. пісня)
3. Ось калина над рікою
Віти стелить по воді
Хто це щедрою рукою
Їй намистечко надів?
Червонясте, променисте —
Розцвітає, як вогні…
Дай хоч трошечки намиста
Калинонько і мені.
(М. Познанська)
4. Раніше майже не було оселі, біля якої не кущувала б калина. Як забіліють
квіти, дівчата коси прикрашають. А загоряться червоно — кетяги вішають
під стріху. Ідеш селом, а хати, наче в коралах (За В. Скуратівським).
5. Тарас Григорович Шевченко слово «калина» вживає у «Кобзарі»
386 разів. Що свідчить про пошану українців до цієї рослини.
6.— Синку, ти б пересадив цю калину до нашої нової хати?
— А навіщо, мамо?
— Хай би нагадувала мені про молодість, про батька. Адже цю кали-
ну ми удвох садили, як ти мав народитися. (З народ.уст).
Визначаючи стиль, зверніться до таблиці.
ІІ. Повторення й поглиблення знань учнів. Робота
з таблицею «Стилі мовлення» (за підручником)
Вивчіть таблицю. Зверніть особливу увагу на мовні засоби кожного
стилю. Знайдіть мовні засоби у текстах попередньої вправи, які доводять
правильність визначеного вами стилю.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь та навичок
1. Визначте стиль тексту. Знайдіть мовні засоби, що аргументують вашу
думку.
От бабуся мені й кажуть:
— Їдеш уже, синочку, скоро.
— Їду,— кажу,— бабусю.
— Знову до Києва?
— До Києва,— кажу, бабусю.
— А я ж у Києві так і не була. І святої Лаври не бачила. Все своє
життя збиралася, збиралася, та так і не зібралася. Спочатку — діти, а по-
тім — онуки.
— Так чого ж, бабусю, давайте поїдемо вдвох. Поїздом швиденько.
За півтора дня й там (Остап Вишня).
Поясніть розділові знаки при звертанні.
2. Прочитайте, визначте тему і мету мовлення. Порівняйте будову і мовні
засоби текстів. Чим вони відрізняються? Випишіть мовні засоби, що
яскраво характеризують художній стиль. Доведіть належність тексту
до певного стилю. Визначте тип мовлення.
37.
72 Українська мова.5 клас72 7373Відомості з синтаксису і пунктуації
ЯКА ТВАРИНА НАЙБІЛЬША?
Найбільша тварина нашого часу — це синій кит. Він досягає понад
тридцяти метрів завдовжки й важить близько ста двадцяти п’яти тонн.
Близько третини довжини цієї тварини займає голова. Кити — це ссавці,
а не риби. Плавники в них нагадують кисті «рук» з п’ятьма пальцями,
які покриті шкірою і м’язовою тканиною. Оскільки кити — ссавці, то
вони вигодовують своїх дітей молоком. Народжуються китята не з ікри-
нок, як риби, а живими. У китів немає зябер, вони дихають легенями.
Їх хвостовий плавник розташований горизонтально, що допомагає їм
легко підійматися на поверхню води (З кн. «Тварини»).
ГОРЕ МАТЕРІ-КИТА
Удосвіта четвертого дня над дрімаючою затокою прокидався золо-
тий ранок. Сонце ще не випливло з-за синього океану, лише вершки
гір черкали золоті його промені та поволі розганяли ранкову прохо-
лоду. Мати-кит спокійно годувала своє маля. Маленькі хвильки пово-
лі накочувались і плескали по піщаному березі. Рай та й годі! Раптом
підсвідомо мати-кит відчула, що не все гаразд. М’язи її величезного
тіла напружились, а гнучкий хвіст почав нервово рухатись. У страху
вона розправила свої довгі плавці, стараючись, наче людина в три-
возі, похапцем прикрити собою маля. Але було вже пізно: блискучий
гарпун вилетів хтозна-звідки і смертельним ударом устромився у спи-
ну маляти. Його вистрелили люди, що тихенько підпливли у велико-
му човні.
Збагнувши, що сталося, мати-кит задрижала всім своїм великим ті-
лом. З великого горя вона почала люто бити своїм могутнім хвостом
по воді. Люди з жахом дивились, як від лютого удару хвоста матері-ки-
та розлетівся на дрібні трісочки їх човен.
Скоро мати-кит переконалась, що її дитина мертва, що вже свого
горя нічим не поправиш. Вона направилась у протоку і з болем у серці
зникла у відкритому морі (П. Вакуленко).
IV. Підсумки уроку
Розкажіть, що цікавого ви вже дізналися в 5 класі. Який стиль і тип
мовлення ви обрали? Дотримуйтесь його протягом усієї розповіді.
Розкажіть за таблицею про стилі мовлення, працюючи в парах.
V. Домашнє завдання
1. Виписати з підручника історії України опис запорізьких козаків,
з української літератури (І. Нечуй-Левицький «Запорожці») — опис
гетьмана. Порівняти мовні засоби текстів. Довести аргументуючи
прикладами, належність текстів до різних стилів.
2. Вивчити таблицю «Стилі мовлення».
Урок № 22
РЕЧЕННЯ, ЙОГО ГРАМАТИЧНА ОСНОВА
(ПІДМЕТ І ПРИСУДОК)
Мета: повторити відоме учням про речення, його граматичну осно-
ву; вчити розрізняти словосполучення і речення; правильно
визначати підмет і присудок; формувати уміння складати
речення різні за метою висловлювання і будовою; вихо-
вувати любов і повагу до батьків, рідної домівки, рідного
краю.
Обладнання: на дошці «Довідкове бюро», картки з текстом «Мамин ка-
вун».
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Робота за картками. Поділіть текст на речення. розкажіть, що треба
для цього знати. Доберіть заголовок, визначте тему і стиль тексту.
Мамин кавун лежав на лаві Костик намагався не дивитися на нього,
але час від часу немов хтось голову повертав до кавуна а як половинку
з’їсти — подумав та від цієї думки Костикові стало соромно йому при-
гадалась невесела дідова усмішка невесела вона була тому, що він не по-
частував дідуся — не дав йому жодної скибочки від сорому Костикові
захотілося піти з хати він вийшов у садок і сів під шовковицею (В. Су-
хомлинський).
2. Бесіда.
Чим відрізняються словосполучення від речення? Що виражає ре-
чення?
На які питання відповідає підмет? Присудок? Якими частинами мови
вони можуть виражатися?
Чи кожне речення виражає закінчену думку? Зверніться до «Довід-
кового бюро».
Порівняйте речення:
1. Ми йдемо сьогодні на екскурсію.
2.— Ти йдеш на екскурсію?
Довідкове бюро: Будь-яке судження виражається у формі речення, але
не всяке речення містить судження. Речення, у яких про щось запиту-
ється або спонукається до дії, не містять судження.
Наприклад: А ходи-но сюди, синку! Де ти був?
Дайте визначення речення.
Що ми називаємо граматичною основою речення?
Як пов’язуються слова в реченні?
38.
74 Українська мова.5 клас74 7575Відомості з синтаксису і пунктуації
ІІ. Закріплення знань і вдосконалення умінь
3. Складіть речення з поданих слів. Яким граматичним зв’язком ви
їх поєднали?
1. Батьківщина, мати, вмій, за, неї, постояти. 2. Без, Батьківщина,
нема, людина. 3. Без, калина, нема, Україна. 4. Свій, держава, будува-
ти, на, слава! 5. Нема, герой, без, народ. 6. Кожна, мати, своя, дитина,
найкраща (Народна творчість).
Чи кожне з цих речень містить судження про когось, про щось?
2. Прочитайте, вкажіть словосполучення і речення. Яка між ними різ-
ниця? Чи можна визначити головне і залежне слово у тих поєднан-
нях слів, які ви визначили, як речення?
Суверенітет України. Молода держава. Щиро любити. Відродити сла-
ву. Дніпро грає. Київ цвіте. Народ святкує.
Зробіть фонетичний аналіз слова Київ.
Поясніть правопис слова святкує.
3. Прочитайте текст. Яка тема, тип і стиль мовлення? Аргументовано до-
ведіть. Доберіть заголовок. Визначте у реченнях граматичну основу.
Споконвіку люди вважали землю матір’ю, яка завжди зігріє своєю лас-
кою, нагодує, підтримає, захистить. Все від землі — вважали наші предки.
Українці з прадавніх часів любили і шанували батьківський край. Во-
ни пишалися своєю рідною землею. Зверталися до неї пестливими сло-
вами: земелько, землице, земленько. Її гладили натрудженими руками,
її цілували, їй кланялися.
Чесна праця завжди вважалася найбільшим виявом поваги до землі.
Вона ж щедро віддячує за працю. В Україні засуджували нероб, ледарів,
нехлюїв, які не піклувалися про здоров’я, силу і красу землі. Народ створив
про землю безліч загадок, прислів’їв, приказок, пісень (Г. Тарасенко).
Поясніть орфограму «Ненаголошені е, и».
Розберіть за будовою слово віддячує.
Пригадайте і запишіть загадки, приказки й прислів’я про землю.
Знайдіть у збірниках пісні про неї і зачитайте в класі.
Поділіться роздумами про те, чого землю називають матір’ю.
4. Мандрівка на «Острів мовних скарбів». Доберіть синоніми до слова
говорити. Їх повинно бути не менше десяти.
IV. Підсумки уроку
Робота в парах: розкажіть один одному, що вивчалось сьогодні на
уроці.
V. Домашнє завдання
Виписати з української літератури п’ять речень, підкреслити в них
підмет і присудок.
Урок № 23
ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПІДМЕТ І ПРИСУДОК.
ТИРЕ МІЖ ПІДМЕТОМ І ПРИСУДКОМ
Мета: поглибити знання учнів про граматичний центр речення,
вчити правильно визначати підмет і присудок у реченні; фор-
мувати уміння і навички знаходити в реченні головні члени,
визначати спосіб їхнього вираження, складати речення, пра-
вильно ставити розділові знаки в середині і в кінці речення;
виховувати повагу до національних символів України.
Обладнання: схема розбору речення (часткова) на картках (на кожну
парту), таблиця «Члени речення»
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Проведіть дослідження: знайдіть у реченнях слова, що виконують го-
ловну роль. Виведіть їх із речення, прочитайте речення без них. Чи
є зміст? Чому ці слова називають головними членами речення? Про-
ведіть те ж саме з іншими словами. Зробіть висновки.
ЧЕРВОНА КАЛИНА
1. Ой, у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо.
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо.
(Нар. пісня)
2. …Мене колисала калина
В краю калиновім тонкими руками.
І кров калинова, як пісня єдина,
Горить в моїм серці гіркими зірками.
(І. Драч)
ІІ. Засвоєння нових знань
1. Аналіз схеми. (Див. додаток до уроку)
2. Бесіда:
Які члени речення називаються головними? Чому?
Які члени речення називаються другорядними? Чому?
Що таке підмет? Яка його роль у реченні?
Що таке присудок? На які питання він відповідає?
Як називається речення, у якому є підмет і присудок?
Як називається речення з одним головним членом?
Який розділовий знак може стояти між підметом і присудком? За
якої умови?
39.
76 Українська мова.5 клас76 7777Відомості з синтаксису і пунктуації
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Робота з картками. Спишіть. Підкресліть у реченнях підмет і прису-
док. Над словом запишіть питання.
ОДА ВЕРБІ
Верба — один з найшанованіших рослинних символів нашого народу.
Селяни вербами обсаджували дороги й городи, греблі та ставки, береги
річок і левади. Їхня густа крона надійно прикриває криниці від пекучого
літнього сонця. Численні вербові зарослі на берегах Дніпра утримують
річку від розливу. На півдні України кущі верболозу стримують наступ
пісковію. З верболозу народні майстри плетуть меблі, кошики, корзини,
хлібниці, інші ужиткові речі.
Здавна верби були найпершими медоносами. Кожна весна дарує нам
теплу усмішку білозубих вербових котиків. Є українцям за що любити
і шанувати вербу (В. Скуратівський).
Поясніть орфограму «Ненаголошені е, и».
Допишіть міркування: Вербу треба берегти і розмножувати, тому
що …
2. Спотиканочка! У реченні Ой вербо, вербо, зелена! Немає головних чле-
нів речення?!
3. Спишіть, підкресліть граматичну основу в реченнях. Визначте, якою
частиною мови вони виражені, надпишіть над словом за зразком.
ім. дієсл.
Зразок: Квіти люблять сонце.
ГРУША МОГО ДИТИНСТВА
Росли дикі груші не тільки на городах, але й у лісах, на полях, біля
старих печищ. Їхні високі крони примітні здалеку. Особливо приваб-
ливі вони весною. Дички рясно спалахували білим первоцвітом. Дере-
во це витримувало часті весняні приморозки. Здавна дика груша росла
і на людському обійсті. Вона щедро врожаїлась, плоди довго зберігалися.
Опалі чи зірвані грушки селяни зберігали у сіні на горищі до самих мо-
розів. Чим довше вони влежувались, тим соковитішими й смачнішими
були. З них готувалися найрізноманітніші страви й десерти — повидло,
варення, джеми, узвари, киселі, наливки, квас.
Лісова красуня не тільки годувала, поїла, давала мед нашим пред-
кам. Міцна деревина служила прекрасним матеріалом для виготовлення
деталей для токарних, слюсарних і ткацьких верстатів. Це єдина порода
дерева, з якої виготовляють довготривалі витончені скульптури.
Дика груша одзивається запахом рідного краю, щемним спогадом
дитинства (В. Скуратівський).
Яке речення виражає головну думку тексту?
Побудуйте звукову модель слова врожаїлось.
Поставте в однині іменник печищ, від якого слова воно походить?
Розкажіть про своє улюблене дерево.
4. Мандрівка на «Острів мовних скарбів». Доберіть синоніми до слова
обійстя.
5. Спишіть, визначте, якими частинами мови виражені підмет і прису-
док. Який розділовий знак стоїть між ними? Чому?
ХМІЛЬ
Хміль — то поліське диво. Хміль — важливий засіб у медицині,
в косметиці, в хімічній промисловості. Славетні київські меди — то
трунок з меду й хмелю. Медуші — спеціальні льохи, де зберігали кня-
жі хмільні напої. Медвин — село, у якому виготовлялися знамениті
медові напої. Назва трунку — медовуха. Волинь — головний поста-
чальник хмелю в Україні. Хмелярський край — то Житомирщина.
Хміль — це прибуток господарства. Розводити хміль — збільшувати
прибутки держави.
Випишіть два ряди спільнокореневих слів.
IV. Підсумки уроку
— Складіть план того, що вивчалось на уроці (робота в мікрогру-
пах — 3–5 чол.)
V. Домашнє завдання
Побудувати речення з поданих слів так, щоб між підметом і присуд-
ком стояло тире.
1. Вишневий, окраса, український, село, сад.
2. Вишня, в, цвіт, то, наречена, у, біла, фата.
3. Вишневе, Вишеньки, Вишняки, це, села, в, Україна, назви.
4. Вишня, це, смачний, соковитий, плід.
5. Вишня, садити, краса, любити.
6. У, вишневий, сад, гуляти, доля, звеселяти.
Додаток до уроку
Члени речення
Другорядні Головні
ПрисудокПідметДодаток Означення Обставина
40.
78 Українська мова.5 клас78 7979Відомості з синтаксису і пунктуації
Урок № 24
РЕЧЕННЯ З ОДНИМ ГОЛОВНИМ ЧЛЕНОМ
Мета: дати поняття про односкладні речення, вчити (практично)
розпізнавати їх у тексті, знаходити в них головний член ре-
чення; формувати в учнів уміння і навички практичного вжи-
вання односкладних речень у мовленні, конструювання їх;
виховувати повагу до природи, бережливе ставлення до неї.
Обладнання: малюнки до текстів, картки за текстами.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Робота з картками. Прочитайте. Знайдіть речення з одним головним
членом. Визначте, якою частиною мови він виражений. Чи зрозумі-
ли ви з цих речень, про що йдеться? Усно зробіть підстановку від-
сутнього члена речення. Чи обов’язковий він у реченні?
На великій перерві мене викликали в учительську. Плентаюсь ко-
ридором, а якась невидима сила тягне мене назад. Ступлю кілька кро-
ків і стану. Пройду ще трохи і знову зупиняюсь. А може, зупинитись та
чкурнути зі школи геть?
І все ж таки я відчинив двері до вчительської. Тут, крім Марії Сте-
панівни та мами, був і директор школи. І коли я побачив його, то тро-
хи оговтався.
Наш директор дуже добрий. У нього і вигляд якийсь не директор-
ський. Звуть його Євграф Євграфович. А ми, учні, поза очі називаємо
його Географ Географович, бо він у нас викладає географію.
Але як викладає! Так цікаво ніхто не вміє. Розказує, а ми сидимо
і слухаємо, пороззявлявши роти …
А питає як! Викличе до карти, примружить очі:
— Ану, Федю, покажи мені Венесуелу.
Двійочників у Географа Географовича не було (Д. Ткач).
ІІ. Засвоєння нового матеріалу
1. Робота з підручником.
2. Бесіда:
Яке речення називається односкладним? Чому?
Чим може виражатися головний член односкладного речення?
Які можуть бути односкладні речення за наявністю чи відсутністю
другорядних членів речення?
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Випишіть односкладні речення. З’ясуйте, чим виражений у них го-
ловний член речення, чи є другорядні члени речення.
Жнива. Роздолля… Золотяться ниви. Гудуть комбайни. Струменить
у машину тепле, щедре зерно. Неперевершені пахощі зерна! Житня,
пшенична, хлібодарна пора! Вінець хліборобської праці. Гарячий сер-
пень. Жнива…
2. Прочитайте. Визначте, якою частиною мови виражений головний
член речення. Яку форму він має (спосіб, час, особа чи рід, число)?
Чи потрібен у реченні підмет?
1. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну (В. Сосюра).
2. О Україно! О рідна ненько! Тобі вірненько присягнем (М. Вороний).
3. У дитинство оглядаюсь часто (А. Полуфакін). 4. Їдемо в гості до мами.
Їдемо в тихе село (А. Кичинський). 5. Іди, моя поезія, іди. Веди мене, по-
езіє, веди. Летіть, мої рими, до мене (А. Кичинський).
3. Перебудуйте двоскладні речення на односкладні.
1. Я не слухаю матусі, Я тікаю від бабусі, Я розсердив дідуся — от
і пісенька уся. 2. Ти засни, мій любий синку, Задрімай хоч на часин-
ку. 3. Я пісень тобі співаю, міцний сон я навіваю. 4. Ми підем з тобою
в гості до бабусі Киці. 5. Ви будете танцювати, смачні бублики жувати
(Г. Васильченко).
4. Робота з карткою. Прочитайте. Визначте, якою частиною мови ви-
ражений головний член речення. Які його граматичні ознаки (спо-
сіб, час, особа чи рід, число)?
КАЛИНА — ЛІКАРСЬКА РОСЛИНА
У всіх слов’янських народів здавна при простудних захворюваннях
використовували калину. Готували її по-різному, так само і лікувалися
неоднаково. У центральних областях України пили відвар ягід з молоком
і медом. На Волині перевагу надавали відвару із зелених гілок калини,
який пили двічі в день по одній склянці. На Бойківщині ягоди калини
разом з часником додавали до горілки. На Покутті вживали відвар м’яти
і калини на пиві. В охолоджений напій додавали сире яйце. На Київщи-
ні розтерті з цукром ягоди калини і відвар з калинового листя рекомен-
дували для профілактики ракових захворювань. У багатьох місцевостях
України ягодами калини лікують дітей від кашлю. Часто з лікувальною
метою використовують листя, кору, корінь калини (З кн. «Народна ме-
дицина українців»).
5. Прочитайте. Визначте, кого стосується зміст цих речень. Якою час-
тиною мови виражений головний член речення, у яких формах?
1. Здобудеш освіту, побачиш більше світу. 2. Не міряй всіх на свій
аршин. 3. Чужим добром не забагатієш. 4. Не дивись високо — запоро-
шиш око. 5. Не спитавши броду, не лізь у воду. 6. Чого собі не зичиш,
того й іншим не бажай.
41.
80 Українська мова.5 клас80 8181Відомості з синтаксису і пунктуації
IV. Підсумки уроку
Розкажіть зв’язно про односкладні речення.
V. Домашнє завдання
1. Записати дівчаткам від мами чи бабусі рецепт приготування улюбле-
ної страви чи торта, вживаючи односкладні речення з дієсловами:
беруть, кладуть, додають, перемішують, подають та ін.
2. Записати хлопчикам порядок підготовки до роботи в майстерні (чи
комп’ютерному класі), використовуючи подані дієслова.
Урок № 25
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ДОКЛАДНИЙ
ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
Мета: вчити школярів писати докладний переказ; розвивати на-
вички зв’язного мовлення учнів у художньому стилі; зба-
гачувати мовлення учнів лексично і граматично, спонука-
ти до активного засвоєння норм української літературної
мови; виховувати любов до рідного дому.
Обладнання: текст «Додому».
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація діяльності учнів
Написання докладних переказів розвиває інтелект, привчає послі-
довно викладати думки, користуватися яскравими мовними засобами;
збагачує словник.
ІІ. Вступна бесіда про текст
— Ми любимо рідну домівку, завжди поспішаємо до неї. Там нас че-
кають найрідніші люди — батьки, там нас люблять не за щось, а за те,
що ми є. Де б ми не були, ми залюбки повертаємося додому. Як пише
поет Микола Луків:
Тож стою, як у сні,
Хилить плечі утома.
Світло в кожнім вікні,
Я щасливий, я вдома.
ІІІ. Читання тексту
ДОДОМУ
Так непомітно й літечко збігло. Сонце стало нижче ходити над землею,
і хоч було воно яскраве та веселеньке, вже не гріло, як раніше. На гру-
ші жовтіли кругленькі пахучі гнилички й осипалися додолу, а деревця
на розсаднику підросли, уквітчалися густим листям. Тепер їм ні гайво-
рони, ні вепри не страшні: гайворони не подужають висмикнути, вепрам
зміцніле коріння не смакує.
І от настав день, коли Данило востаннє обходить розсадник, обмотує
перевесельцями з сіна наймолодші деревця, щоб не мерзли в люті моро-
зи, а старіші й так перезимують. Тоді каже до собаки Кузьки:
— Будемо, Кузько, збиратися та вирушати додому.
Невесело каже, бо йти йому з лісу не хочеться; звик тут за літо серед
зеленого шуму дерев, тиші та ясного сонечка…
Знову, як і весною, складає Данило у лантух своє добро, замикає
сторожку, рушницю у руки і гайда. А ліс прощально шумить йому услід
і ронить пожовкле листя під ноги.
Вийшли з лісу на луки. Сіно тут уже було давно скошено й звезено
у стоги, лелек не видно, відлетіли, тільки ящірки шастали інколи обіч
дороги та маленькі пташки-посмітюшки спурхували попереду (Г. Тю-
тюнник).
IV. Бесіда за змістом прочитаного
Про яку пору року говориться в тексті?
Які ознаки осені з’явилися в лісі?
Хто охороняє розсадник у лісі?
Чому невесело Данилові?
Як прощається з Данилом ліс?
Як виглядають восени луки?
V. Складання плану тексту (колективно)
План (орієнтовний):
1. Непомітно збігло літо.
2. Деревця в розсаднику.
3. Останній день у лісі.
4. Прощання з лісом.
5. На луках.
VI. Мовний аналіз тексту
1. Пояснення значення слів: гнилички, розсадник, гайворони, вепри, пе-
ревесельця.
2. Аналіз орфограм у словах: непомітно, нижче, веселенько, додому,
розсадник, коріння, востаннє, невесело, не хочеться, пташка-посмі-
тюшка.
3. Пунктуаційний аналіз:
а) речення з однорідними членами;
б) речення з прямою мовою.
42.
82 Українська мова.5 клас82 8383Відомості з синтаксису і пунктуації
VII. Повторне читання тексту
VIII. Самостійна робота учнів над переказом.
Саморедагування тексту на чернетці
IX. Збір робіт
X. Домашнє завдання
Повторити тему «Головні члени речення».
Урок № 26
ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ.
ОКЛИЧНІ РЕЧЕННЯ
Мета: повторити й поглибити знання про види речень за метою
висловлювання та емоційним забарвленням; вчити пра-
вильно ставити пунктограми в кінці речення; доречно ви-
користовувати різні види речень; виховувати пошану до
хліба, бережливе ставлення до нього.
Обладнання: таблиця «Речення» (на кожній парті), картки з текстом.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Пояснювальний диктант. Підкреслити граматичну основу в реченнях.
УРОЖАЙ
Країна збирала врожай. А врожай був цього року багатий. Без кінця
по шляхах з поля до млина мчали машини з зерном. Усі млини запра-
цювали по Україні. Треба підготувати багато борошна на цілий рік. Адже
хліб потрібний кожного дня і всім.
2. «Перевал кмітливих».Поясніть зміст приказок. Закінчіть речення.
Хліб усьому … .
Добре дбаєш … .
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Проведіть дослідження. Працюючи в парах, прочитайте речення з різ-
ною метою: розказати, щось з’ясувати, когось примусити щось зробити.
Прочитайте усі речення з підвищеною інтонацією.
1. Хліб цінували більше за золото. 2. Хліб є найбільшим багатством
народу. 3. Чи є в світі щось щедріше від землі? 4. Бережіть хліб! Заду-
майтесь, чому старі люди, беручи хлібину, цілують її.
Пригадайте, які є речення за метою висловлювання. Зверніться до
таблиці у підручнику.
ІІІ. Повторення і поглиблення знань
1. Робота з таблицею «Речення» (за підручником)
2. Бесіда:
Чому речення називаються розповідними? Яка мета таких речень?
Яка мета питальних речень?
Що значить «спонукати»?
Яка мета спонукальних речень?
Чи можуть бути усі ці речення окличними? У якому випадку?
Яку пунктограму вам слід запам’ятати?
IV. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Робота з картками. Схарактеризуйте речення за метою висловлю-
вання.
Буяють сади, колосяться ниви. Все це дари землі, без яких людське
існування було б неможливим.
Хліб є окрасою столу, основою добробуту. Навіть маленький шмато-
чок духмяного короваю сповнює нас живодайною силою, додає бадьо-
рості, радості, творчої енергії.
Згадайте неосяжні лани золотого збіжжя. Уявіть, як стрімко линуть
до сонця налиті зерном колоски. Земля ніжно тримає їх у своїх обіймах,
обігріває материнським теплом.
Мабуть, немає для неї більшого щастя, ніж гарний урожай. І люди
кажуть їй: «Дякуємо тобі, матінко земле!» — і вклоняються низько. «Сла-
ва тобі, щедра!» — і гаряче оспівують у піснях (Г. Тарасенко).
Доберіть спільнокореневі до слова земля.
Розкажіть, як ставляться до хліба у вашій родині.
2. Спишіть, поставте в кінці речення відповідні розділові знаки.
1. Засіває поле хлібороб.
Зерна сонця в борозни кладе.
Вірить в те, що знову уквітча
Нашу землю жито молоде.
(Ю. Воропай)
2. Хліб землі моєї — кров і піт батьків.
Хліб землі моєї — ласка матерів.
Хліб землі моєї — сяйво золоте.
Це життя людського сходження круте,
Із якого завжди починають день.
Хліб — це пісня вічна серед всіх пісень.
(Ю. Воропай)
43.
84 Українська мова.5 клас84 8585Відомості з синтаксису і пунктуації
3. Пісне моя! Від зла закрий і захисти, І поможи Добру зрости, Пісне
моя (М. Гармаш).
4. Що краще є від простору і світла
Що більш величніше, ніж серця доброта
(В. Каюков).
Зробіть фонетичний аналіз слова моєї.
У другому вірші визначте частини мови.
Поясніть орфограму «М’який знак».
3. Складіть речення за схемами.
1. . 4. !
2. ? 5. ?!
3. …. 6. !
4. Побудуйте діалог за ситуацією. Використовуйте всі типи речень за ме-
тою висловлювання й емоційно забарвленою інтонацією.
Ситуація: Першокласнику Сашкові мама дала сніданок у школу. Ков-
басу і сир він з’їв, а булочку кинув на асфальтову доріжку. Це побачила
п’ятикласниця Наталочка. Вона кинулась до Сашка …
V. Підсумок уроку
Розкажіть зв’язно, що вивчалось на уроці.
VI. Домашнє завдання: «Розумне перо»
Поставити розділові знаки в кінці речень правильно.
Ой, які кмітливі діти. Як за них не порадіти!
Слухайте, не позіхайте, а загадки відгадайте!
Розваг наближається час — чекають розгадки на нас
Відгадай. Про кого чи про що це!
Всіх годує напуває
А про неї не кожен дбає.
Урок № 24
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. ПРАВИЛЬНЕ
ІНТОНУВАННЯ РЕЧЕНЬ РІЗНИХ ВИДІВ
Мета: вчити школярів правильно інтонувати речення, різні за ме-
тою висловлювання, ставити відповідний розділовий знак;
формувати уміння доречно вживати різні види речень у влас-
них висловлюваннях; виховувати бережливе ставлення до
природного середовища.
Обладнання: інтонаційні схеми речень (на кожну парту).
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання.
— Прочитайте, як виконали вправу рубрики «Розумне перо»
ІІ. Засвоєння опорних знань (за підручником)
Прочитайте матеріал підручника. Попрацюйте в парах: розкажіть
товаришеві, як слід інтонувати речення різні за метою висловлювання
й емоційним забарвленням.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Прочитайте речення, правильно інтонуючи.
БОРСУК І ЗАЄЦЬ
1. Цілу весну й ціле літо
Вчився заєць шуби шити.
2. А борсук сміявся з зайця:
— Ну для чого мучить пальці?
3. Кидай дратву, кидай голку,
Та й полізем до баштана
Красти спілі баклажани.
4. Заєць крутить головою:
— Що мені робить з тобою?
5. Посміхнувсь борсук ледачий:
— Буду жити я інакше!
6. А зайчиха і зайчата
Вихваляють свого тата.
7. І сказав борсук поволі:
— Краще пізно, ніж ніколи,
Ти прийми мене в науку…
8. Заєць крикнув: Друже, руку!
Я зроблю кравця із тебе
Шити будеш так, як треба!
(М. Стельмах)
2. Спишіть, позначте інтонування речень стрілочками.
1. Піднімайся, сонце, в небо! Нам не треба темноти. Ти ще, соне-
чко, світи! 2. Дощик теплий, дощик синій. Цілий день співав в долині.
3. А у мене є сестричка — трохи більша рукавички. 4. Ми ладнаєм дах
на дім. А хто житиме у нім? 5. Край лісочка на дубочку Прив’язали ко-
лисочку. 6. Положили спать Олянку В колисочку на світанку. 7. Насту-
пили дні щасливі. У полях збирають жниво!
— Що ж робить мені, малому?
— Залишайся, кажуть, дома.
— Це в жнива, в гарячі дні,
Залишатися мені?! (З тв. М. Стельмаха).
44.
86 Українська мова.5 клас86 8787Відомості з синтаксису і пунктуації
3. Складіть речення, які б відповідали поданим інтонаційним схемам.
1. . 2. ?
3. ! 4. ?!
4. Прочитайте речення з окличною інтонацією і покажіть, як змінить-
ся інтонаційний малюнок (схематично).
1. Чи знаєш ти, чим пахне хліб? 2. Хліб пахне працею людською.
3. Кажуть в народі правдиві слова: хліб-годувальник — всьому голова.
4. Чим пахне хліб в степу в гарячу пору? 5. Він пахне щастям хліборобу.
6. Чим хліб землі пахтить на вашому столі? 7. Хліб пахне радістю зем-
ною. 8. Роботящі руки в дім його принесли і тобі дали. 9. Шануйте хліб,
працю людську. 10. Їжте та здоровими будьте (За Ф.Петровим).
Зробіть фонетичний аналіз слова роботящі. Які ще букви української
азбуки позначають два звуки?
Розберіть друге речення за частинами мови. Підкресліть граматичну
основу.
Розберіть за будовою слово хлібороб. Як воно утворилося?
Чи є у вашому роді хлібороби? Чому слід бережливо ставитися до
хліба?
IV. Підсумки уроку
Розкажіть, як інтонуються вивчені види речень.
V. Домашнє завдання
Виписати з підручника української літератури уривок тексту або вірш
з реченнями різних видів, прочитати його виразно, правильно інтону-
ючи речення.
Урок № 28
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
СТИЛІСТИЧНА ПОМИЛКА. НЕДОЛІКИ В ТЕКСТІ
Мета: вчити школярів знаходити стилістичні помилки, недоліки
в змісті та побудові тексту; виробляти вміння виправляти
ці помилки, дотримуватися стилю висловлювання; вихову-
вати уважність, кмітливість.
Обладнання: таблиця «Стилістичні помилки», «Недоліки в побудові тек-
сту».
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Прочитайте текст. Про які часи в ньому йдеться? Які слова не від-
повідають стилю тексту? Чому?
Приходять посли печенігів в княжий терем, перед княжий престол,
поклонилися та й кажуть:
— Прийшли ми до тебе, князю, з заявою, що відступимо зі своєю
армією від Києва, якщо даси в заклад свого семилітнього сина.
— Михайлика?! — скрикнув князь і аж зірвався зі свого престолу.—
О ні! Ніколи! Терористи ви! — і затупав ногами.
ІІ. Засвоєння нового матеріалу.
Робота з таблицями (у підручнику)
а) «Стилістичні помилки»
б) «Недоліки в побудові тексту» (Див. додаток до уроку)
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Проаналізуйте текст. Чому вчитель підкреслив окремі слова у творі
п’ятикласника? Установіть за таблицею, які це помилки.
Випало з гнізда пташеня. Хлопчик хотів покласти його назад, але
не зміг. Взяв хлопчик пташеня додому. Спочатку він годував пташеня, але
скоро той сам навчився жувати. Сидить хлопчик за столом, а пташеня
на столі сидить. Годувальник чай п’є, а пташеня в чай лізе. От, сказано,
пусти свиню за стіл — вона й ноги на стіл. Сидить хлопчик в кутку пі-
сеньку насвистує, а пташеня йому в рот заглядає. Заглядав, заглядав та
й сам як ушкварить!
2. Виправте недоліки в будові тексту і стилістичні помилки. Учень мав
завдання написати про осінь у художньому стилі. Чи відповідає його
твір вимогам цього стилю?
ОСІНЬ
Настала осінь. Сіре небо, бо сірі хмари висять над головою. Сонце
тепер низько над землею. Часто йдуть дощі. Листя обсипалося з дерев.
Птахи майже всі відлетіли у вирій. Але окремі жовті листочки ще три-
маються на деревах. Селяни зібрали урожай. Посіяли озиму пшеницю
і ячмінь. Звезли з полів урожай до комор. Звірі теж готуються до зими.
Школярі роблять годівниці. Білочка зносить горішки в дупло, а їжачок
грибочки до нірки. Осінь у нас красива, багата. Ось нарешті й осінь.
3. Знайдіть і виправте стилістичні помилки в реченнях.
Якби я був чарівником, то поселився б на необжитому острові і жив
би собі, як сир в маслі, качаючись. Я зробив би так, щоб на острові росли
пальми, апельсини, ананаси і банани видимо-невидимо. Я б зробив би
45.
88 Українська мова.5 клас88 8989Відомості з синтаксису і пунктуації
багато морозива і давав би його дітям безплатно. Я б купив усім дітям
по комп’ютеру, хай вчаться скільки влізе. Я б дістав собі найкращий ра-
кетний катер і катав би всіх дітей на ньому по водних просторах океану.
Я б зробив силу-силенну будинків, щоб люди в них жили-поживали і до-
бра наживали. Я б подарував батькам найкращу машину — «Мерседес»,
щоб мої предки мене не сварили і завжди були добрими, як мед.
4. З дужок виберіть найбільш доцільні слова, щоб у вірші вони риму-
валися.
Жовтогарячим (червоним) (вогнем, вогнищем, багаттям)
Дерева (палають, горять)
Під буйним (дощем, градом, водопадом)
Пожежа в (діброві, лісі, бору)
Аж неба (сягла, дістала)
А дощик не (відав, знав):
То ж осінь (прийшла, прибула, настала).
(С. Жупаник)
5. Мандрівка на «Острів мовних скарбів»
Чи існує в українській мові слово тека самостійно? Що воно означає?
Чи можна сказати, наприклад: Катруся зібрала в теку татові папери?
IV. Підсумки уроку:
Які помилки належать до стилістичних?
Які недоліки можуть траплятися у побудові тексту?
V. Домашнє завдання
Написати твір-мініатюру «Секрети погоди» або «Таємниці осені» у ху-
дожньому стилі. Працюючи в парах, виправте помилки.
Додаток до уроку
Стилістичні помилки
№
з/п
Характер помилки Приклади
1 Вживання слів, що властиві іншим
стилям
Дружинники князя Ігоря мітингу-
вали
2 Неправильне вживання слів з пере-
носним значенням, фразеологізмів
А Марійка з переляку заревіла, як
вівця. Петрик зробив з мухи слона
і пішов додому
3 Недоречне вживання емоційно за-
барвлених слів
За Мишком рубала крок його бабуся
4 Вживання в реченні зайвих слів
і слів-паразитів
«Значить, так, хлопці, починаємо,
значить, завтра»,— сказав Петро
5 Порушення милозвучності мови
(в — у, і — й, з — зі — із, під — піді)
В вікно видко всю вулицю. У Миколи
були й інші ігри
Недоліки в будові тексту
№
з/п
Характер помилки Приклади
1. Невдалий початок чи кінець тво-
ру, не пов’язаний з основною час-
тиною
1–3. Роман прокинувся. Подивився
у вікно і зітхнув: «Сніг землі до ли-
ця». Він відкрив очі. Білий сніг по-
кривав землю. Він заснув опівно-
чі і лежав із заплющеними очима.
А надворі тиша
2. Відсутність поділу тексту на абзаци
3. Відсутність смислового і граматич-
ного зв’язку між окремими абзаца-
ми, реченнями
Урок № 29–30
ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ.
ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ.
РЕЧЕННЯ ПОШИРЕНІ І НЕПОШИРЕНІ
Мета: поглибити знання учнів про другорядні члени речення, на-
вчити визначати їх у реченні; формувати уміння і навички
аналізувати будову речення, визначати способи вираження
членів речення, конструювати речення, доцільно вживати
їх у мовленні; виховувати естетичні смаки, любов до пре-
красного.
Обладнання: схема синтаксичного розбору речення (на кожній парті).
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
1. Проведіть дослідження: ставлячи запитання від підмета, визначте, які
слова залежать у реченні від нього; так само з’ясуйте слова, залежні
від присудка. Запишіть схематично за зразком.
Зразок: Сивенький вечір стукає у двері.
вечір стукає
який? куди?
Сивенький у двері.. . .
1. Воду п’є з Дніпра теплий вересень. 2. Останні грона калини го-
рять на голому кущі. 3. Десь сплять тумани срібнокрилі. 4. Осіння ніч
розтрушує зірки.
46.
90 Українська мова.5 клас90 9191Відомості з синтаксису і пунктуації
ІІ. Засвоєння нового матеріалу
1. Аналіз схеми.
Додаток
(кого, чого, кому, чому, кого,
що, ким, чим, на кому, на чо-
му?) іменник, займенник
Обставина
(як? де? куди? коли? чому?
для чого?) іменник з при-
йменником, прислівник
Означення
(який? чий? котрий?) при-
кметник, займенник, поряд-
ковий числівник
Другорядні члени речення
2. Опрацювання матеріалу в підручнику.
3. Робота в парах: взаємоперевірка опрацьованого матеріалу.
ІІІ. Закріплення знань й удосконалення умінь
1. Знайдіть у тексті поширені й непоширені речення. Спишіть, підкрес-
літь головні члени речення.
Літо збігло, як день. Із невлежаного туману вийшов синьоокий, зо-
лоточубий вересень. Він причепив до свого бриля червоний з вологіс-
тю кетяг калини і нитку бабиного літа, заглянув до нашої школи, за-
взято вдарив у дзвін та й пішов поміж садами в степи крутити крила
вітряків.
Я ждав. І от над хатами урочисто, густо обізвалась мідь. Зраділо шко-
лярство.
Усе враз покращало навколо (М. Стельмах).
Побудуйте звукову модель слова дзвін.
Як утворилося слово синьоокий?
До слова літо доберіть означення, запишіть.
Доберіть синоніми до слова збігло.
2. Спишіть, ставлячи в дужках питання до означень. Означення під-
кресліть.
Зразок: Тихі (які?) зорі падають з неба.
1. Підв’язуючи світлий виноград,
Сміється дівчина не знати з чого.
Червоних маків розгорівся ряд
Після дощу ласкавого й рясного.
(М. Рильський)
2. Нема цвіту кращого від маківочки,
Нема роду милішого від матіночки.
(Нар. пісня)
Розкажіть про свої улюблені квіти.
Доберіть означення до слова дівчина.
3. Допоможіть поетові. Введіть у вірш означення.
Усе … : листя й небеса,
… багаття і … роса.
На моріжках … край дороги
… осінь сіла спочивать.
І місяць гріє руки від багать,
… золотом укривши перелоги.
(А. Малишко)
Довідка: червоне, сухе, рясне, сивеньких, червона, червоним.
4. Знайдіть у тексті поширені й непоширені речення. Спишіть, підкрес-
літь усі члени речення.
Сліпуче синє небо серпневе — аж у віччю боляче! — вигнулося ме-
рехтливо банею над гарячою землею. Степи, степи нагадують велетенську
пасіку, заставлену безліччю вуликів. А в повітрі, замість роїв бджолиних,
кружляють величезні зграї шпаків... Де-не-де ще дозрівають соняшни-
ки, вражають соковитою зеленню бурякові плантації. Тихі степові озера
лежать, як люстра. Ліниво хлюпає тепла вода, відбиває сліпучу синяву
неба (За І. Багряним).
5. Складіть за схемами поширені речення.
1. .
2. , .
3. і .
4. . . . .
IV. Підсумки уроку
Розкажіть, що нового ви дізналися сьогодні на уроці?
Для чого ми вивчали цей матеріал?
V. Домашнє завдання
Виписати з підручника української літератури п’ять речень, підкрес-
літь у них додатки й означення.
47.
92 Українська мова.5 клас92 9393Відомості з синтаксису і пунктуації
Урок № 31–32
ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОБСТАВИНА
Мета: повторити, закріпити і розширити знання учнів про обста-
вину, способи її вираження; виробляти навички визначення
обставин у реченні; поширення речень обставинами; скла-
дання речень і текстів з уживанням обставин місця, часу,
способу дії; розвивати логічне мислення; виховувати увагу
до слова, спостережливість, охайність у роботі.
Обладнання: таблиця «Обставини», картки з текстами.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
Підкресліть в реченнях додатки й означення, з’ясуйте спосіб вира-
ження їх (на дошці).
МОЄ ТЕРНОПІЛЛЯ
І вишень заметілі,
І ланів далина.
О моє Тернопілля,
Дорога сторона.
Я голублю дороги,
Що навік полюбив.
Тут колись босоноге
Я дитинство згубив.
Лиш тепер серед поля
Вже його не знайти,
Де високі тополі
Йдуть у сиві світи.
(С.Будний).
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Спишіть. Поставте запитання до виділених слів. На що вони вказу-
ють (місце, напрям дії)? Як називаються ці члени речення?
1. Осінь ходить по діброві, золотить листки кленові. Прощавай, наш
рідний край. Летимо в далекий край (О. Іваненко). 2. Рано вранці вставай,
швидко вправи починай: руки вгору підіймай, швидко, весело стрибай.
ІІІ. Робота з підручником. Аналіз теоретичного матеріалу
ІV. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Спишіть, підкресліть обставини. Над словом надпишіть частину мови.
Текст на картках.
ЯК ЗРОБИТИ ДЕНЬ ВЕСЕЛИМ
Ти прокинься рано-рано,
лиш над містом сонце встане,
привітайся з ластівками,
з кожним променем ласкавим.
Сам гарнесенько умийся,
сам швиденько одягнися,
підійди до тата й мами
і скажи їм: «Добрий ранок!»
Усміхнися всім навколо:
небу, сонцю, квітам, людям.
І тоді обов’язково
день тобі веселим буде.
(А. Костецький)
Розберіть останні два речення за частинами мови.
Чи відрізняються звуки, позначені буквою -д- у словах людям, день?
2. Поширте речення обставинами, запишіть.
1. Ідуть собі парубки … до гаю (Т. Шевченко). 2. І дуб посадили …
проїжджим (Т. Шевченко). 3. Сонце схилилось … і не пекло вже так …,
як раніше (Гр. Тютюнник). 4. … … веселками блищав Дніпро (Я. Баш).
5. … ранньої … до пізньої … школа була у великому букеті (О. Іванен-
ко). 6. Павло … та … не пив чаю в гостях (Леся Українка). 7. Незабаром
прибігли в ліс діти … … (О. Іваненко).
Довідка: на нічліг, на прикмету, на захід, дошкульно, під горою, з …
весни до … осені, за співами та розмовами, збирати гриби.
3. Складіть речення, вживаючи подані слова і словосполучення у ролі
обставин.
Далеко-далеко; крок за кроком; за містом; за кілька кілометрів; ско-
ро; день у день.
4. Синтаксичний розбір речень за схемою.
ХЛІБ
Хліб — усьому голова. А в наших предків головний хліб був житній.
Жито і життя — слова одного кореня. У нашій мові вони давні і вагомі.
Жито було символом життя і достатку ще в прадавні часи. Давні наші
предки поклонялись покровителю урожаю — богу Роду. Хліб і сіль су-
проводжують людину все життя (З календаря).
Доберіть спільнокореневі слова до слова жито.
Вимовте звук [и] у словах жито і життя. Яка між ними різниця?
Доберіть з творів української літератури, збірників народної творчос-
ті десять приказок і прислів’їв про хліб.
Складіть загадку про хліб.
48.
94 Українська мова.5 клас94 9595Відомості з синтаксису і пунктуації
Порядок синтаксичного розбору двоскладного простого речення
1. Указати, що речення просте.
2. Визначити тип речення за метою висловлювання (розповідне, пи-
тальне, спонукальне).
3. Вказати тип речення за емоційним забарвленням (окличне, неокличне).
4. Охарактеризувати речення за будовою:
а) двоскладне;
б) поширене, непоширене;
5. Схарактеризувати підмет і присудок (на яке питання відповідають,
чим виражені).
6. Схарактеризувати другорядні члени речення (їх вид, чим виражені).
7. Пояснити розділові знаки.
Зразок усного розбору
Осіннє сонце ходило низько.
Речення просте, розповідне, неокличне, двоскладне, поширене.
Підмет сонце (що?), виражений іменником.
Присудок ходило (що робило?), виражений дієсловом.
Другорядні члени речення: сонце (яке?) осіннє — означення, вираже-
не прикметником; ходило (як?) низько — обставина способу дії, виражена
прислівником. У кінці розповідного речення ставимо крапку.
Зразок письмового розбору
Це реч. прост., розпов., неокл., двоскл., пошир.
сонце — підм., імен.
ходило — присуд., дієслов.
осіннє — означен., прикмет.
низько — обстав., прислів.
Пунктограма: крапка у кінці реч.
V. Підсумки уроку
Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці про обставини?
VI. Домашнє завдання
Виконати розбір речень з підручника.
Урок № 33
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ДОКЛАДНИЙ
ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ (УСНО)
Мета: вчити школярів запам’ятовувати текст з усіма подробицями,
деталями; уважно ставитися до композиції тексту, мовних
засобів його; формувати уміння і навички визначати тему,
основну думку тексту, установлювати логічну послідовність
подій, добирати мовні засоби для оформлення думки в на-
уковому стилі; збагачувати словник учнів науковою термі-
нологією; виховувати увагу до слова, чуття мови.
Обладнання: текст переказу.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація діяльності учнів
— Навчитися переказувати (усно) науковий текст важливо тому, що
кожного дня, відповідаючи на будь-якому уроці теоретичний матеріал,
ви будете звертатися саме до такого виду переказу. Пригадайте і назвіть
ознаки тексту наукового стилю.
ІІ. Робота над текстом переказу
1. Вступна бесіда вчителя про текст.
— З наукових текстів ми завжди дізнаємося щось нове і цікаве про
оточуючий світ: про космос, тварин, рослин тощо. З тексту, що розгля-
датиметься сьогодні, ви дізнаєтеся, чи розрізняють тварини кольори.
Вам треба бути дуже уважними, щоб запам’ятати послідовність дум-
ки. Ви можете на чернетці зробити записи: про кого говориться на по-
чатку, в середині і в кінці тексту.
2. Читання тексту.
ЧИ РОЗРІЗНЯЮТЬ ТВАРИНИ КОЛЬОРИ?
Куди б ми не подивилися, світ здається нам таким барвистим і пре-
красним, і важко уявити, що хтось бачить його зовсім по-іншому. Але
як же людина може визначити, чи розрізнюють тварини кольори, якщо
вони не можуть розказати про це?
Вчені провели безліч експериментів, щоб отримати відповідь на це
питання. Предметом сотень таких тестів стали бджоли, тому що було б
цікаво дізнатися, як бджола знаходить квітку, якщо не за кольором. Був
проведений наступний експеримент: на блакитну картку налили трохи
сиропу, а червону залишили пустою. Випущені бджоли полетіли на бла-
китний колір. Потім все зробили навпаки: на червону налили сироп,
а на блакитну — ні. Але бджоли все одно прилетіли до блакитної. Так
було доведено, що вони розрізнюють кольори. Незабаром були виявлені
дві дивні особливості сприйняття бджолами кольорів. По-перше, черво-
ний колір вони не розрізнюють. Вони бачать його як темно-сірий або
чорний. По-друге, вони сприймають як колір ультрафіолетові промені,
хоч для людини це тільки темрява!
Самці птахів часто мають яскраве забарвлення. Чи сприймає самиця
ці кольори? В експериментах, що проводили з курами, було доведено,
що вони бачать всі кольори райдуги! Але ось що дивно: друг людини —
собака — не розрізняє кольорів. Причиною цього явища є те, що біль-
49.
96 Українська мова.5 клас96 9797Відомості з синтаксису і пунктуації
шість з цих тварин полює вночі, коли розрізнення кольорів їм зовсім
не потрібне (З кн. «Світ навколо нас»).
3. Бесіда за змістом.
З якими тваринами, комахами вчені проводили експерименти?
Як виявили, що бджоли розрізняють кольори?
Які птахи добре розрізняють усі кольори веселки?
Чи розрізняють колір собаки? Чому не розрізняють?
Чому багатьом тваринам не потрібна здатність розрізняти кольори?
4. Колективне складання плану.
Орієнтовний план.
1. Експеримент з бджолами.
2. Чи бачать птахи?
3. Розрізнення кольору в собак і кішок.
4. Причини нерозрізнення кольору деякими тваринами.
5. Мовний аналіз тексту.
1. Пояснити за тлумачним словником значення слова «експеримент».
2. Пояснити правопис слів: прекрасним, розказати, питання, бджоли,
по-іншому, по-перше, темно-сірий, кольори.
6. Повторне читання тексту учителем.
7. Переказ тексту учнями (усно).
ІІІ. Підсумки уроку
Що цікавого ви дізналися на уроці?
IV. Домашнє завдання
Повторити матеріал за підручником.
Урок № 34
ЧИТАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ (МОВЧКИ)
Мета: перевірити рівень сформованих в учнів умінь читати й усві-
домлювати зміст прочитаного художнього тексту, запам’я-
товувати важливі деталі змісту, ключові слова; розвивати
вміння уважно читати, відтворювати основний зміст ху-
дожнього тексту; виховувати увагу до слова.
Обладнання: текст (на кожну парту)
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку
ІІ. Ознайомлення учнів з текстом
ДИТИНСТВО ЛЕСІ УКРАЇНКИ
Незабаром Леся мала невеличке товариство. Це були сусідські хлоп-
чики та дівчатка, переважно ровесники. Збиралися у дворі старого зам-
ку, що бовванів над містом своїми напівзруйнованими мурами. До нього
було зовсім близенько перейти — невеличкий проти собору майдан, де
дітвора часто бавилася, а за ним — глибокий рів і місток, що вів пря-
місінько в замок. Вечорами крадькома, виставивши сторожу, сходилися
в одному з глухих закутків двору на раду. Ніхто з «великих» не мав сю-
ди доступу, навіть не повинен був знати про товариство — таку взяли
обітницю врочисту.
Правувала над усіма Леся. Вона обрала собі ім’я Жанни д’Арк, од-
наче виявилося, що ніхто з малечі його не знав і не міг як слід вимо-
вити. Довелося затратити немало часу на розповідь про відважну фран-
цуженку.
Оповідала Леся захоплююче. Ото як зберуться всі, сідала, тоненька,
білолиця, в замковій бійниці і розповідала. Призахідне сонце вінцем
її голівку червонить, ясні очиці-блискавиці, а голосок бринить, немов
дзвіночок. Багато слів там чулося великих: «братерство», «рівність», «во-
ля», «рідний край»...
Палкі промови змінював спів. Леся добре запам’ятала мотив «За Си-
біром сонце сходить», розучила його, і часто в надвечір’ї ця пісня, ви-
риваючись крізь зубчасті стіни, котилася широким берегом аж ген
за річку.
Захоплені піснями, не помічали, як довшала тінь від замкового муру
і небо у бійницях ставало темно-синім. Розходились аж тоді, коли сто-
рожа подавала умовний знак: «Гуси, додому, вовк за горою!» Все затиха-
ло вмить. Попід мурами потай пробиралися додому. Ніхто не озивався.
Мовчки, ніби дорослі, стискали одне одному руки на прощання і роз-
ходилися, сповнені завзяття (З книги «Леся»).
ІІІ. Дати відповіді на запитання і завдання
1. До товариства Лесі входили:
а) літні люди; б) старші хлопчики; в) менші братики й сестрички;
г) сусідські хлопчики та дівчатка.
2. Улюбленим місцем дитячих ігор був:
а) палац князя; б) руїни собору; в) сільський вигін;
г) старий замок.
3. Діти таємно збиралися:
а) вранці; б) вдень; в) по обіді; г) вечорами.
50.
98 Українська мова.5 клас98 9999Відомості з синтаксису і пунктуації
4. Леся обрала собі ім’я:
а) Устима Кармалюка; б) Олекси Довбуша; в) Жанни д’Арк;
г) Кобзаря.
5. Леся розповідала про відважну француженку:
а) цікаво; б) таємничо; в) захоплююче; г) весело.
6. Діти співали пісню:
а) «Думи»; б) «Тополя»; в) «За світ встали козаченьки»;
г) «За Сибіром сонце сходить».
7. Це була пісня про:
а) відважних січових стрільців; б) про запорізьких козаків;
в) про Кармелюка; г) про Тараса Шевченка.
8. Сторожа подавали знак:
а) «Гиля, гиля»..; б) «Усі, дітки, до хати»; в) «Вовк за горою»;
г) «Гуси, додому, вовк за горою».
9. Діти пробиралися додому:
а) попід мурами; б) через місток; в) попід стінами; г) під парканами.
10. Діти розходилися, сповнені:
а) радості; б) завзяття; в) гордості; г) сміливості.
11. До якого стилю належить текст?
а) публіцистичного; б) наукового; в) художнього; г) розмовного.
12. Що розкриває заголовок тексту?
а) тему; б) основну думку; в) зміст тексту;
г) не відповідає змісту тексту.
IV. Домашнє завдання
Повторити тему «Словосполучення. Просте речення».
Урок № 35.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА ТЕМАТИЧНА АТЕСТАЦІЯ
З ТЕМИ «СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ»
Мета: перевірити рівень засвоєння знань і вироблених умінь і на-
вичок з теми; розвивати навички самоконтролю; виховува-
ти відповідальність.
Обладнання: тести
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація діяльності учнів
ІІ. Робота школярів з тестами
Тести та завдання до теми «Словосполучення. Просте речення»
1. Вкажіть, у якому рядку є тільки словосполучення.
а) Мрія про щастя. Читати книгу. Радість перемоги. Учень пише.
б) Присвятити матері. Любов до землі. Хата дідуся. Київ — столиця.
в) Вогонь душі. Приїзд до Києва. Написати листа. З’явилася книга.
г) Працювати чесно. Пекти раків. Ріки й озера. Дуже серйозний.
2. Визначте, у якому словосполученні неправильно визначене головне
слово?
Рідна мова. Сестрин батько. Працювати разом. Почати о шостій.
3. Вкажіть словосполучення, у якому зв’язок здійснюється лише за змістом.
Гуляти у парку. Йти дорогою. Милуватися морем. Працювати чесно.
4. Випишіть словосполучення, які є синонімами.
Дерев’яна ручка. Блакитноока дівчина. Ручка з дерева. Ручка дитини.
5. Визначте, у якому рядку знаходиться спонукальне речення.
а) Чи чули ви коли-небудь про Симиренка?
б) Звичайно, чули.
в) Кожний із нас куштував хоч раз ніжно-зелене яблуко ренет Си-
миренка.
г) Прочитайте про рід Симиренків.
6. Знайдіть помилку у визначенні додатка.
а) Основоположник роду Степан Симиренко походив з містечка Го-
родище.
б) Федір Симиренко будував млини понад Россю.
в) Сини його Василь та Платон заснували цукрові заводи в Україні.
г) Вони побудували при цукрозаводі красиве містечко Мліїв для ро-
бітників.
7. Визначте, у якому рядку знаходиться односкладне речення.
а) На той час газові ліхтарі освітлювали лише вулиці Петербурга та
чепурненького українського містечка Мліїв.
б) Завдяки Симиренкам було видане повне зібрання творів Шевчен-
ка — «Кобзар».
в) Левко Симиренко захоплювався садівництвом.
г) Він вивів низькорослі повзучі плодові дерева.
8. Вкажіть рядок з односкладним реченням.
а) Літо дбає, зима споживає.
б) Хто не жалує скотини, не пожалує й людини.
× × × ×
51.
100 Українська мова.5 клас100 101101Відомості з синтаксису і пунктуації
в) Люблю печальну осінь в ріднім краї.
г) Випав сніг — бережи ніг.
9. Визначте, що означає обставина в реченні У щасливому містечку Мліїв
були чисті вулиці, недорогі крамниці, безкоштовні школа і лікарня.
а) час; б) причину; в) спосіб дії; г) місце дії; д) мету дії.
10. Вкажіть речення, де є всі другорядні члени речення.
а) Сонце золотило далекі пагорби.
б) Рідні пісні навіювали спомини.
в) Верхівки сосен у лісі світилися сонячним багрянцем.
г) Змалку треба шанувати рідну мову, народну пісню.
11. Зробити синтаксичний розбір речення.
Родина Симиренків завжди дбала про розвиток української культу-
ри і науки.
ІІІ. Підсумки уроку
Що вдалося зробити?
Над чим слід ще попрацювати? Які завдання виявилися важкими?
IV. Домашнє завдання
Повторити тему «Речення».
Урок № 36—37
ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. РОЗДІЛОВІ
ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ
Мета: поглибити знання про однорідні члени речення; формува-
ти навички правильної розстановки розділових знаків при
однорідних членах; розвивати логічне мислення; виховува-
ти інтерес до історії батьківщини, патріотизм.
Обладнання: малюнки «На Січі», «Кобзарі», картки з текстами.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Проведіть дослідження: записуючи речення, замість слів, що пере-
лічуються ставте питання; стрілочкою вкажіть слово, від якого вони
залежать. Які розділові знаки стоять між ними?
Зразок: Прилітають до нас зимувати снігурі, омелюхи, сови.
Прилітають (хто?) (хто?) (хто?).
1. Ще цвітуть канни, айстри, жоржини. 2. Летять, курличуть в не-
бі журавлі. 3. Зібрали люди в садах яблука та груші. 4.У селах і в містах
готуються до зими.
Якими членами речення є перелічувані?
2. Бесіда.
Які члени речення називаються однорідними? Назвіть дві умови
однорідності.
Які члени речення можуть бути однорідними? Чи можуть вони мати
при собі залежні слова?
Які розділові знаки ставляться між однорідними членами? Коли коми
не ставляться між однорідними членами речення?
3. Робота з підручником.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Робота з картками. Прочитайте. Знайдіть однорідні члени речення,
визначте, на яке питання вони відповідають, до якого члена речен-
ня відносяться, якими членами речення є.
КОЗАКИ
Запорізька Січ… Козаччина… Найлегендарніше минуле українського
народу, його святиня… Та хто ж вони — козаки? Давайте на хвилинку за-
мислимося над змістом слів «козак», «козаки». Що вони будять в душі?
Мабуть, у вашій уяві спалахнув образ сильних, мужніх і відданих рідній
землі людей. Мабуть, через віки до вас дійшов шелест козацьких зна-
мен, брязкіт козацької зброї, стогін української землі від копит ордин-
ців, шум запеклого бою… Отже, козаки — це синонім свободи, людської
і національної гідності, незалежності (З журналу).
Чи є слова залежні від однорідних членів?
2. Диктант. Поясніть розділові знаки при однорідних членах.
КОБЗАРІ
Запорожці любили поспівати, пограти, потанцювати. Грали козаки
на кобзах, лірах, скрипках, цимбалах, сопілках. Майже всі козаки вміли
грати на кобзі. Але професійними музиками в них були кобзарі. Біль-
шість з них втратили зір у турецькій неволі. Кобзарі та бандуристи бу-
ли не тільки виконавцями, а й авторами дум пісень. Вони мали гучний
приємний голос. Бандуристи співали на ярмарках, на майданах, на сіль-
ських вулицях. Кобзарі звеселяли козаків у походах, уславляли найсмі-
ливіших козацьких героїв (З журналу).
Доберіть спільнокореневі слова до слова звеселяли.
3. «Спотиканочка». Розв’язання проблемного завдання.
У реченні Пливе й пливе своїм шляхом рідна планета (Р. Полонський)
немає однорідних членів?
52.
102 Українська мова.5 клас102 103103Відомості з синтаксису і пунктуації
4. «Розумне перо». Редагування. Виправте помилки у постановці роз-
ділових знаків.
1. Снігурі знялись і полетіли, а хлопець стояв ні в тих, ні в сих.
2. Дідусь почувався ні добре, ні погано.
3. Піду, погуляю після уроків.
4. Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю. Рости, рости, топо-
ленько, все вгору та вгору (Т. Шевченко).
ІІІ. Підсумки уроку
Підготуйте повідомлення з теми «Однорідні члени речення», працю-
ючи в парах: ставить запитання, другий відповідає, потім навпаки. За-
питання запишіть. Наводьте приклади речень з однорідними.
IV. Домашнє завдання
Виписати з української літератури, історії, природознавства п’ять ре-
чень з однорідними членами. Побудувати їх схеми.
Урок № 38
УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО ПРИ ОДНОРІДНИХ
ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ. СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР
РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ
Мета: поглибити знання учнів про узагальнювальне слово при
однорідних членах речення; вчити правильно ставити роз-
ділові знаки при них; запобігати помилкам у постановці
розділових знаків; розвивати культуру усного й писемного
мовлення; виховувати уважність, спостережливість, дбай-
ливе ставлення до природи.
Обладнання: схеми речень з однорідними членами речення та узагальню-
вальними словами (на кожну парту); речення на дошці.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Прочитайте й зробіть аналіз виписаних учнями речень.
2. Проведіть взаємоперевірку знання правил.
3. Спишіть з дошки речення, поставте й прокоментуйте розділові знаки.
1. Діти наслідували сімейні традиції звичаї погляди ставлення до різ-
них подій. 2. У своїх розвагах та іграх танцях вони відтворювали щоден-
не життя родини. 3. Як і батьки, вони сіяли косили збирали хліб варили
обід або робили човники з піску глини тощо.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Проведіть дослідження. Визначте, яким членом речення є виділене
слово; до якого слова відноситься, яка його роль у реченні; якими
членами речення є однорідні? Зробіть висновки.
1. Як-то гарно, любі діти, У вікно вам виглядати. В ньому все: тополі,
квіти, сонце й поле біля хати (В. Терен). 2. Але мова мами — найрідніша
в світі, В ній є все: і святість, і краса, і чар (Р. Завадович). 3. До культур-
них рослин належать: картопля, буряк, капуста, кавуни, дині, морква …
4. У полях, садах, у лісі — скрізь іде підготовка до зими.
2. Бесіда.
Чому виділені слова називають узагальнювальними?
На які питання відповідають узагальнювальні слова й однорідні члени
речення?
Які частини мови можуть виступати в ролі узагальнювальних слів?
3. Робота з теоретичним матеріалом підручника.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь та навичок
1. Доберіть узагальнювальні слова до поданих.
1. Земля, Марс, Юпітер, Венера. 2. Дніпро, Десна, Дон, Дністер. 3. До-
даток, означення, обставина. 4. Ялина, сосна, кедр, модрина. 5. Квасоля,
огірок, помідор, цибуля. 6. Чебрець, деревій, звіробій, череда.
2. Доберіть до узагальнювальних слів однорідні.
1. Свійські тварини. 2. Птахи. 3. Риби. 4. Сторони світу. 5. Кущі.
6. Страви. 7. Інструменти.
3. Спишіть, підкресліть однорідні члени речення, узагальнювальні сло-
ва обведіть кружечком, або прямокутником.
Зразок: Повітря складається з таких елементів : кисню, азоту і вуг-
лецю.
ПРИРОДА НАВКОЛО НАС
Все, що оточує нас, належить до володінь природи: ліс, річка, гори,
пташки, звірі, риба. Для збереження всіх видів тварин і рослин в Україні
створено природні заповідники: Карпатський, Чорноморський, Полісь-
кий, Канівський, Ялтинський та інші.
В Україні добувають різні корисні копалини: нафту, газ, кам’яне ву-
гілля, ґраніт, торф, кам’яну сіль, марганцеві й нікелеві руди.
У Прикарпатті і Причорномор’ї, на Поліссі і в Криму — скрізь зу-
стрічаються дерева і кущі з широким листям. Листяними вважають такі
дерева, як: дуб, клен, ясен, горіх, яблуня, слива, груша тощо.
В Україні вирощується багато культурних рослин: пшениця, жито,
кукурудза, ячмінь, овес, гречка, соняшник, льон (З журналу).
53.
104 Українська мова.5 клас104 105105Відомості з синтаксису і пунктуації
Проведіть спостереження і дайте відповідь на питання: чи залежать
розділові знаки від місця узагальнювального слова щодо однорідних
(перед ОЧР, після ОЧР).
4. «Розумне перо». Редагування. Виправте помилки, вилучивши зайве
слово з ряду однорідних.
1. На зустріч з поетами і письменниками прийшли всі: школярі і вчи-
телі, батьки і діти. 2. У наших лісах водяться дикі тварини: вовки, біл-
ки, лисиці, чаплі, ворони.
5. Складіть діалог за ситуацією.
Ваш друг захворів і пропустив уроки з теми «Однорідні члени речен-
ня». Ви прийшли пояснити йому тему. Запишіть у вигляді діалогу запи-
тання, що може поставити товариш, і ваші відповіді.
6. Зробіть неповний синтаксичний розбір речення. Підкресліть члени
речення, надпишіть частини мови.
Відболіла осінь, відтужила, сплакалась і нишком відчинила двері зи-
мі (Н. Горик).
IV. Підсумки уроку
Працюючи в парах, підготуйтеся до перевірки знань з теми «Одно-
рідні члени речення».
Дайте відповіді на питання (по черзі):
1. Які члени речення називаються однорідними? (Наведіть приклади).
2. Як пов’язуються однорідні в реченні? (Наведіть приклади).
3. Які сполучники уживаються при однорідних? (Наведіть приклади).
4. Що таке узагальнювальні слова? (Наведіть приклади).
5. Які розділові знаки вживаються при однорідних членах речення з уза-
гальнювальними словами і без них? (Наведіть приклади).
6. Яка роль однорідних членів речення у вираженні думки?
V. Домашнє завдання
Написати невеликий твір-розповідь на одну з тем: «У цирку», «У пар-
ку культури та відпочинку», «До нас приїхав «Атракціон»!», вживаючи
речення з однорідними членами й узагальнювальними словами.
Урок № 39
РЕЧЕННЯ ІЗ ЗВЕРТАННЯМ
Мета: поглибити знання про звертання, дати поняття про по-
ширене звертання; удосконалювати навички аналізу про-
стого ускладненого речення; формувати уміння і навички
конструювати і видозмінювати речення; виховувати пошан-
не ставлення до людей старшого віку.
Обладнання: речення на дошці
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Фронтальна перевірка правил.
2. Спишіть речення з дошки, поставте і прокоментуйте розділові знаки.
1. А наше все круг нас і води й дерева і переплески хвиль і вогкість лі-
сова… (М. Рильський).
2. Деркачів, перепілок, куликів, курочок усякого птаства було повно
на берегах Десни (О. Довженко).
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Проведіть дослідження. З’ясуйте, кого називають виділені слова, якою
частиною мови вони є, у якому відмінку стоять.
1. О мово рідна! Золота колиско,
В яких світах би не бувала я,—
З тобою серцем і по-українськи
Я вимовляю мамине ім’я.
(З. Кучерява)
2. О рідна земле, Я навік з тобою! Квітуча земле, Росяна і чиста, Ти
найдорожча в зорях, колосках … (М. Косякевич).
ІІІ. Поглиблення знань про звертання
1. Бесіда за результатами самостійного дослідження учнів:
Кого називають виділені слова (осіб, предмети, явища)?
Яка це частина(-и) мови? Яке слово тут головне? До кого (чого)
звертаємося? Яку роль виконують залежні слова?
Як називаються у мові слова, що називають того, до кого звернена
мова?
2. Робота з матеріалом підручника.
IV. Засвоєння знань і вироблення умінь
1. Прочитайте. Знайдіть у реченнях звертання, поясніть розділові зна-
ки при них (усно).
1. Чом, чом, чом, земле моя, Так люба ти мені?.. Тим, тим, тим,… ди-
тино, знай, Що води і ліси — твій рідний край (В. Лебедова). 2. О мова
рідна! Їй гаряче віддав я серце недарма. Без мови рідної, юначе, й на-
роду нашого нема (В. Сосюра). 3. Мово, трудися, раднице й нива, Мис-
лю й духом нас багати. Мати єдина, нене дбайлива, Вірі та правді світло
54.
106 Українська мова.5 клас106 107107Відомості з синтаксису і пунктуації
світи (О. Корсовецький). 4. Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил
(В. Баранов).
Визначте відмінок іменників-звертань.
Доберіть спільнокореневі до слова мова.
Чи є у реченнях підмети?
З’ясуйте, які це речення за метою висловлювання.
2. З’ясуйте, у яких реченнях непоширені звертання, а в яких пошире-
ні? Які частини мови поширюють звертання? Чи є звертання чле-
нами речення?
1. Сило бурлива, думо крилата,— Славою, честю душі овій! (О. Корсо-
вецький). 2. Мово незгубна, пісня і криця, Кручі Дніпрові, вічний Тарас,
Корені отчі, чиста криниця,— Кривдами гнутих випростай нас (О. Кор-
совецький). 3. Звучи, рідна мово, На землі рідній лийся по вінця, Мово
моя українська, Мово моя материнська (А. Демиденко).
З’ясуйте відмінок іменників-звертань. Якому надається перевага?
У якому відмінку залежні слова?
Поясніть орфограму «М’який знак».
3. Спишіть, ставлячи розділові знаки при звертаннях.
1. Мамо люба глянь, як сяють ясно зорі золоті (Б. Грінченко). 2. Мо-
лимось Боже єдиний нам Україну храни (О. Кониський). 3. Ой не сійтесь
сніги, ой не сійтесь, рясні, Не губіть ви останньої слави (О. Олесь). 4. Роз-
вернися ж на всі боки Ниво-десятино! Та посійся не словами, а розу-
мом ниво! (Т. Шевченко).
4. Поставте у кличному відмінку імена та імена по батькові, складіть
речення, вживаючи їх у формі звертання.
Надія Василівна. Наталя Федорівна. Валерій Петрович. Іван Григоро-
вич. Микола Семенович. Юрій Саввич. Галина Петрівна. Юлія Яківна.
5. «Розумне перо». Редагування.
Проаналізуйте звертання у реченнях. Які, на вашу думку, правиль-
ні? Запишіть їх.
1. Тітко, проходьте вперед! 2. Жінко, передайте на квиток. 3. Шанов-
на пані, пройдіть, будь ласка, вперед. 4. Громадянко, будьте такі ласкаві,
передайте на квиток. 5. Папашо, сідайте, он місце звільнилось. 6. Ша-
новний, сідайте, будь ласка, ось місце звільнилось.
6. Мандрівка на «Острів мовних скарбів».
Запишіть якнайбільше мовно-етикетних звертань.
Добродію,...
7. Побудуйте діалог за ситуацією. Ситуція. Мама доручила вам закупити
продукти у крамниці, що біля вашого будинку. Деяких продавців ви
знаєте на ім’я, а старших на ім’я та по батькові. Запишіть у формі
діалогу ваші прохання-замовлення до продавців і їхні відповіді.
V. Підсумки уроку
Працюючи в мікрогрупах, проведіть гру «Бліц-турнір». Запитання-
відповідь з теми «Звертання» йдуть по колу.
VI. Домашнє завдання
Написати невеликий твір-розповідь або вірш на одну з поданих тем,
вживаючи звертання: «Краю рідний!», «О мово моя українська…».
Урок № 40–41
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ЛИСТ. АДРЕСА
Мета: активізувати мовну творчість учнів, вчити добирати влучні
вирази, слова для передачі думки, настрою, удосконалювати
вміння конструювати текст відповідно до мети висловлю-
вання; виховувати повагу до членів своєї родини, відпові-
дальність перед ними.
Обладнання: зразки конвертів (у межах України, за кордон).
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку.
Мотивація діяльності учнів
— Сучасне життя стрімке, невпинне. Воно часто примушує залишати
рідний дім у пошуках власної долі. І тоді так не вистачає рідного слова
матусі, татка, мудрої посмішки бабусі, дідуся. Щоб легше було перене-
сти самотність, розлуку, люди придумали листи. Цю форму спілкування
і нині не замінить телефон. Бо то лиш коротке: «Ну як ти? Ну що там?»,
а від листа йде тепло, ніжність і ласка рідної людини. Сьогодні ви буде-
те вчитися писати листи своїм рідним, близьким, друзям.
ІІ. Засвоєння знань і вироблення умінь
1. Прочитайте у підручнику вірш «Матері лист напишу». Про яку форму
спілкування в ньому йдеться? Які почуття викликає у вас вірш?
МАТЕРІ ЛИСТ НАПИШУ
Матері лист напишу.
Кожне слово від самого серця:
«Як воно вдома?
Як воно вам,
Рідна матусю, живеться?»
Матері лист напишу.
Щиро про все розпитаю.
Літери — круглі. Мова — чітка.
55.
108 Українська мова.5 клас108 109109Відомості з синтаксису і пунктуації
Мати помалу читає
Слово єднаю до слова,
Потім — на пошту несу
Нашу беззвучну розмову
Нашу душевну красу.
(Г. Трубач)
Знайдіть у вірші пряму мову. Поясніть розділові знаки при ній.
Чи є у вірші звертання? Зачитайте, поясніть розділові знаки.
Чи доводилося вам писати листи? Кому? Про що ви повідомляли
у листі? З чого починали лист? Як закінчували?
2. Робота з підручником — опрацювання теоретичного матеріалу.
3. Аналіз зразків листа у підручнику і на картці.
Прочитайте листа. Визначте, який він офіційний чи приватний. Яки-
ми словами починається лист? Про які події говориться у змісті листа?
Як він закінчується?
ДОБРІ МОЇ Й НЕНАГЛЯДНІ МАМУСЮ!
От я й на фронті. Шкода, що так і не побачився з Вами, як ішов
на війну, не почув вашого благословення.
Все згадую тепер Вашу розповідь, як випроводжали Ви ще на війну
мого батька і брата Миколу, яких я ніколи не бачив, але уявляю, бо Ви
казали, що я схожий на них. І я теж хотів би, щоб провели Ви мене
аж за Турський ліс і зав’язали мені на руку нитку з червоного прядива,
а я Ваші руки поцілував би.
Завжди ношу в пам’яті нашу тиху хату коло огрудка, грушу, верстат,
зимові вечори й ваші пісні.
Пишу Вам усе за минуле, бо немає ніяких цікавих новин у моєму
воєнному житті. Сиджу в одному селі в школі за партою і пишу. Чи по-
бачимось скоро — не знаю, але чекайте мене.
Обіймаю Вас, моя єдина, і цілую міцно.
Ваш син Андрій.
4 липня 1941 року.
Як пишеться займенник ви у листі? Чому? Які особливості мови вка-
зують на те, що це приватний лист? Знайдіть у тексті емоційно за-
барвлені слова.
4. Прочитайте листа. До якого стилю мовлення він належить? Які слова
вказують на офіційно-діловий стиль? Зверніть увагу на початок і за-
кінчення листа. Чим відрізняються вони від попереднього листа?
1. До об’єднаного комітету
у справах спорудження
в Києві пам’ятника
Т. Г Шевченку.
27 липня 1910р.
Дякуючи за честь, яку зробив мені Комітет обранням в члени журі
для оцінки проектів пам’ятника Т.Г. Шевченку, повідомляю, що згоджу-
юся взяти участь в роботі журі.
З високим поважанням М. Коцюбинський.
2. Люба матусю!
У мене все гаразд з навчанням. Сесію склав. Заробив трохи грошей,
купив собі костюм і Тобі дещо. Трапилась мені ще робота на невеликий
строк, тож думаю затриматися. Але за місяць буду вдома. Пиши, як Ти
живеш, що треба привезти.
Цілую. Обіймаю. Твій син.
5. Вивчення зразка адреси. Розгляньте зразок, як пишеться адреса на кон-
верті.
Сименюк Ольга Яківна
вул. Шевченка, б. 60, кв.12,
м. Чернігів
03197
Україна
Луценко Яна Петрівна
вул. М. Коцюбинського,
б. 48, кв. 5,
м. Одеса
02011
Україна
6. Робота з конвертом: заповнення адреси.
За зразком оформіть власну адресу на конверті й адресу а) друга
чи подруги; б) родичів; в) знайомих, що живуть в інших містах (селах)
України.
ІІІ. Підсумки уроку
Проведіть взаємоперевірку правильності оформлення адрес на кон-
верті.
IV. Домашнє завдання
Написати лист-вітання своєму другові (подрузі) або комусь із роди-
чів з нагоди Нового року або дня народження.
56.
110 Українська мова.5 клас110 111111Відомості з синтаксису і пунктуації
Урок № 42–43
РЕЧЕННЯ ІЗ ВСТАВНИМИ СЛОВАМИ
Мета: ознайомити п’ятикласників з найбільш уживаними встав-
ними словами, розділовими знаками при них; формувати
уміння і навички правильного, доречного вживання їх, по-
становки розділових знаків при вставних словах на письмі;
виховувати спостережливість, уважність, чуття мови.
Обладнання: таблиця «Вставні слова» (на кожну парту).
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Проведіть дослідження. З’ясуйте: а) чи залежать виділені слова від
інших слів у реченні; б) що вони виражають (упевненість, невпев-
неність, почуття, порядок викладу думок, ввічливість); в) чи висту-
пають членами речення.
1. Може, то не троянди зацвіли під вікном, Може, хлопці, що впали
у бою за селом (О. Довженко). 2. Мабуть, ще тоді серце Антона полони-
ли дві музи — література й історія (З журн.). 3. На щастя, був на той час
у Києві Володимир з дружиною, і відбили напад печенігів (Нар. переказ).
4. По-перше, запорожці були богатирями, по-друге, вміли воювати, по-третє,
кажуть, мали вони верцадло, у якому світ за тисячу верств бачили (Нар.
переказ). 5. Отож, казці кінець, на добраніч, вам, любі діти (З нар. уст).
Як виділяються в реченні ці слова?
ІІ. Засвоєння нових знань
1. Бесіда за завданнями, поставленими у впр. 1.
2. Аналіз таблиці «Вставні слова» (у підручнику)
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Прочитайте. Знайдіть у реченнях вставні слова. З’ясуйте за табли-
цею, що вони виражають. Як виділяються вставні слова у реченні
на письмі?
1. Може, день цей не сонце вранці нам принесло,
Може, матері серце над Землею зійшло?
(О. Довгий).
2. Певна річ, що я люблю Просто до загину Рідну мову та пісні, Ма-
тір-Україну (Б. Грінченко). 3. Кажуть, слово, пісня, вірш мають магічну
силу (М. Петренко). 4. Тато лукаво підморгує, Мабуть, вони не вірять, Що
я зумію-таки. Нарешті, сталося диво: розквітли небачені квіти на рушни-
кові моїм (В. Кордонець). 5. Здається, учора не грілося літо (М. Косякевич).
6. На жаль, нема в нього рідного сина, забрала його війна (В. Куликов).
Визначте відмінок і відміну іменників у першому реченні.
Поясніть орфограму у словах: розквітли, Землею.
2. «Спотиканочка». Розв’язання проблемного завдання.
У реченні Зима викида білі стяги, але не здається вона немає встав-
них слів.
3. Прочитайте, розберіть за членами речення. Чим відрізняються виді-
лені слова?
1. Нас далеко видно, Нас далеко чути (П. Тичина). 2. Павло, видно, не ква-
пився (В. Кулик). 3. На щастя, дощ так само раптово припинився, як і почавсь
(В. Діброва). 4. Мати подарувала молодим рушник на щастя (В. Діброва).
4. Складіть речення із вставними словами.
Безперечно; на диво; мабуть; по-моєму; вибачте; будь ласка.
5. Перепишіть, вставляючи вставні слова. Розставте розділові знаки.
1) Висловте думку зі значенням упевненості.
Обливання холодною водою … загартовує організм. Фізкультура … оздо-
ровлює, дає запас бадьорості. Режим дня … упорядковує ваш робочий день.
2) Висловте думку як припущення.
— Усе літо ти … купався в річці, загоряв?
— Ні.
— … в селі нема де?
— Ні, є річка й чималенька.
— То … в м’яча грав?
3) Висловте думку з почуттям задоволення чи незадоволення.
Книга … була нецікавою. День … був теплим, сонячним. Прогулян-
ка виявилась … приємною.
6. «Розумне перо». Редагування. Виправте помилки у постановці роз-
ділових знаків.
1. Гори здавалося стояли тут поруч (О. Гончар).
2. Мені, здається, що жила я завжди (Леся Українка).
3. Головне не збитися з шляху.
4. Головне речення стоїть перед підрядним.
7. Мандрівка на «Острів мовних скарбів».
Доберіть синоніми до слова дорога.
IV. Підсумки уроку
Назвіть групи вставних слів. Яка їх роль у мовленні?
V. Домашнє завдання
Складіть інструкцію «Як поводитися в майстерні» або «Як поводи-
тися в комп’ютерному кабінеті». Вживайте вставні слова, що вказують
на джерело думки і порядок її викладу.
57.
112 Українська мова.5 клас112 113113Відомості з синтаксису і пунктуації
Урок № 44
КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ДИКТАНТ)
Мета: перевірити рівень засвоєння знань і вироблення умінь пра-
вильно розставляти розділові знаки в реченнях з однорід-
ними членами, звертаннями і вставними словами.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку
ІІ. Ознайомлення учнів з текстом диктанту
ОСІНЬ
Як тільки настає осінь, всі птахи відлітають у теплі краї. Ті краї ле-
жать за горами, лісами, за ріками й морями. Там ніколи не буває зими.
Отуди кожної осені відлітають дикі гуси, лебеді, ластівки, лелеки і ще
багато-багато всяких птахів. Тяжко їм покидати рідні місця, довго вони
кружляють над своїми гніздами. Потім злітають високо в небо, повільно
махають крилами, і від того здіймається вітер. Він літає над деревами,
попід дахами, заглядає у пташині гнізда. Певно, дивиться, чи не зали-
шилась якась пташечка. Чи не забула вона, що вже час летіти в теплі
краї. Лети, маленька, бо скоро настане зима, і тоді замерзнути можна.
(З кн. «Джерельце»).
ІІІ. Запис диктанту учнями
IV. Повторне читання тексту для перевірки
V. Домашнє завдання
Повторити матеріал підручника (за вибором учителя).
Урок № 45
СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ ІЗ БЕЗСПОЛУЧНИКОВИМ
І СПОЛУЧНИКОВИМ ЗВ’ЯЗКОМ
Мета: дати поняття про складне речення, вчити визначати грама-
тичні основи в ньому, засоби зв’язку; удосконалювати прак-
тичні навички аналізувати речення, конструювати складні
речення; формувати уміння синтаксичного аналізу складного
речення, пунктуаційні навички; виховувати відповідальне,
сумлінне ставлення до навчання.
Обладнання: таблиця «Сполучники в складному реченні», картки.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Визначте у реченнях граматичні основи. Скільки граматичних основ
у кожному реченні? Які ознаки складного речення відомі вам із по-
чаткових класів?
1. Літує літо у липневім цвіті, гречки медами пахнуть звіддаля. Вже
зажовтіли ниви і поля, десь перепілка пітькає у житі (В. Грінчак). 2. Бри-
нить бджола, готуючись в політ, проміниться росою білий світ (С. Жу-
ков). 3. Вночі бере мороз поволі, Блищать під місяцем річки, І проліта-
ють перші кволі Сніжинки, наче світлячки (М. Луків).
ІІ. Засвоєння нових знань
1. Бесіда.
Чим просте речення відрізняється від складного?
Які розділові знаки стоять у складному реченні? Де їх треба ставити?
За допомогою чого поєднуються граматичні основи складного речен-
ня? Які сполучники ви знаєте? (Таблиця)
2. Робота з матеріалом підручника.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Спишіть. Підкресліть граматичні основи. Якими засобами вони по-
єднані в складному реченні — інтонацією чи сполучниками?
БЕРЕГ МОРЯ
Море було синє, аж чорне, а небо сіре, і на ньому проступили зорі.
А потім і воно почало швидко темніти. Зорі засвічувалися по кілька од-
разу, здавалося, десь прорвався кошіль, і розкочуються золоті горіхи.
З моря повівав вітерець, повітря було вологе.
2. Спишіть речення. У складних реченнях прямокутником виділіть спо-
лучники чи сполучні слова. Поставте пропущені коми.
ДИТИНСТВО ТАРАСА
Отара ягнят, як біла хмарка що впала на зелені луки... Хай собі па-
суться!
Тарас лежить на пагорбку і мріє... Йому хотілося бути маляром!
Минали літа і йому вже п’ятнадцять років. Був за пастуха і за погонича
але юнака тягнула мрія у світ. Закинув Тарас торбинку за плечі і пішов
шукати собі учителя малювання. Прийшов до маляра у Хлипнівку. Той
наказав Тарасові намалювати хату і малюнок Тарасів йому сподобався.
— Так от що, хлопче,— мовив він,— лишити тебе у себе я б лишив
але мені потрібен дозвіл від пана щоб ти у мене жив і вчився. Ти ж пан-
ський! Іди до управителя щоб дав тобі таку довідку.
Мерщій побіг Тарас до пана та управитель дозволу не дав, а відпра-
вив його на кухню кухарчуком... (За С. Васильченком).
58.
114 Українська мова.5 клас114 115115Відомості з синтаксису і пунктуації
Що ви читали про дитинство Тараса Шевченка?
Розкажіть, уживаючи складні речення із сполучниками.
3. Знайдіть другу частину кожного речення і запишіть. Сполучники і спо-
лучні слова обведіть прямокутником. Поставте коми і поясніть.
1. На те й голова ... 2. Хто людей питає ... 3. Щоб у ній розум був.
4. Той розум має. 5. Хто рано підводиться... 6. Чим розумний стидаєть-
ся... 7. За тим діло водиться. 8. Тим дурень величається (Нар. тв.).
Допишіть 2–3 прислів’я, що мають будову складного речення.
Поясніть орфограму «М’який знак».
4. Прочитайте. Визначте, які це речення — прості чи складні. Утворіть
з простих речень складні, запишіть, поставте коми.
1. Прийшла золота осінь. 2. Відцвітають квіти. 3. Опадає листя. 4. Все
нижче над землею ходить сонце. 5. Пустіють лани. 6. Селяни ще збира-
ють кукурудзу, картоплю, буряки. 7. У засіках пшениця й жито. 8. Поля
спустілі ждуть весни.
5. Прочитайте. Поясніть, чому перед одними сполучниками стоїть кома,
а перед іншими — ні? (Вправа за підручником)
IV. Підсумки уроку
Дайте зв’язну відповідь на питання: Що нового ви дізналися на уроці?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Записати подані групи слів, опустивши «четверте зайве». Яким сло-
вом можна об’єднати кожну групу? Складіть прості й складні речен-
ня з різними сполучниками із словами кожного ряду.
1. Книга, зошит, олівець, ручка, вулиця. 2. Дівчина, хлопець, чоло-
вік, жінка, ластівка. 3. Хата, будинок, палац, дім, трактор.
Урок № 46–47
РОЗРІЗНЕННЯ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ
І ПРОСТИХ, УСКЛАДНЕНИХ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ
Мета: навчити відрізняти складні речення від простих з однорід-
ними членами; розвивати уміння й навички синтаксично-
го розбору речень, формувати уміння встановлювати смис-
лові зв’язки у складному реченні; конструювати складні
речення; правильно розставляти розділові знаки; виховува-
ти бережливе ставлення до книги.
Обладнання: порівняльна таблиця «Складне і просте речення», картки.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Гра «Карусель». Учні утворюють зовнішнє і внутрішнє коло. Спочат-
ку учні внутрішнього кола запитують, а зовнішнього — відповідають,
а потім — навпаки. Завдання гри: перевірити засвоєння теоретичного
матеріалу з теми «Складне речення»
2. Поставити і пояснити розділові знаки в реченнях (на картках на кож-
ній парті)
1. Глянуло сонце і краплини на вікні заіскрилися (В. Канівець). 2. Ре-
ве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть колосом шумлять (А. Ма-
лишко).
ІІ. Вироблення умінь і навичок
розрізняти прості й складні речення
1. Робота з порівняльною таблицею.
Просте речення Складне речення
1. У простому реченні з однорідни-
ми членами завжди одна граматична
основа. Наприклад:
Сонце дівчинка малює
Мир і тишу всім віщує.
(О. Сенатович)
1. Має не менше двох граматичних
основ. Наприклад:
Ластівка день починає, а соловейко
кінчає
2. У простому реченні сполучники
з’єднують члени речення (підмети,
присудки, додатки, означення, обста-
вини). Наприклад:
І сонний гриб в смарагдовій куфайці
дощу напився і за день підріс (Л. Кос-
тенко).
Сонце в своєму промінні купало і ла-
ни, і гори.
Дерева, голі і сумні, чекали зими
2. Сполучник з’єднує граматичні час-
тини речення. Наприклад:
Вітер-пустун зірвав з яблуні листя,
і стоїть вона, гола й худенька.
Казали люди, що лісничий лікує зверів
2. Прочитайте. Поясніть, чому в одних реченнях стоїть кома перед і,
а в інших — ні.
Катруся з батьками поїхала до бабусі в село, а Петрик залишився
вдома. Він навів порядок у квартирі, подивився телевізор і підійшов
до письмового столу. На столі лежав зошит з української мови. Хлопчик
розгорнув його і став читати, що написала Катруся:
1. В піснях і труд, і даль походу,
І жаль, і усміх, і любов,
59.
116 Українська мова.5 клас116 117117Відомості з синтаксису і пунктуації
І гнів великого народу,
І за народ пролита кров
(М. Рильський)
2. В Полтаві тихій зеленіє
І шелестить Іванів гай
(М. Рильський).
— О! Помилка! Катруся пропустила кому в останньому реченні,— по-
думав Петрик.— Треба виправити!
Він узяв ручку … і задумався: «А, може, тут коми й не треба?»
3. Спишіть речення. Поставте, де треба, коми й аргументовано пояс-
ніть.
1. Земля тремтить у млості 2. Спинилось літо на порозі
І ронить пелюстки І дише полум’ям на все
І невідомі гості І грому гордого погрози
Злітаються в садки повітря стомлене несе.
(З тв. М. Рильського)
4. Перебудуйте речення на прості речення з однорідними членами, що
поєднані сполучниками; а потім на складні речення. Поясніть роз-
ділові знаки.
Обкладинка — важлива частина книги, її обличчя. На обкладинці
друкується прізвище автора, назва книги. Обкладинка оберігає книгу,
робить її красивою. Перші книги, писані на глиняних табличках, не ма-
ли обкладинки. Ці книжки були важкі і незручні. Збираючись в дорогу,
учений дві-три книги віз на возі. Книги з папірусу теж не мали обкла-
динки. Такі «книги»через кілька років ламалися, розсипалися на порох.
Зручні, легкі книги навчилися робити в стародавньому місті Пергамі.
(За О. Єфімовою).
5. Спишіть, підкресліть граматичні основи, поставте коми. Доведіть,
що вони потрібні.
Дощ полив і день такий полив’яний.
Все блищить і люди як нові.
Лиш дідусь старесенький, кропив’яний,
блискавки визбирує в траві.
Струшується сад, як парасолька,
Мокрі ниви і порожній шлях…
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях.
(Л. Костенко)
Поясніть орфограми у тексті.
Розберіть за будовою слово старесенький.
Яку картину ви уявляєте, читаючи останнє речення? Намалюйте її
словами.
6. Усно розберіть складні речення з тексту за зразком. Вивчіть схему
розбору напам’ять. (Порядок синтаксичного розбору див. у підруч-
нику.)
М’ЯЧ
Ніхто не знає, хто першим почав грати в м’яча. Але археологи дово-
дять, що було це ще в доісторичні часи. Кожна цивілізація винаходила
свій м’яч, але грали в нього майже всі народи. Деякі племена плели м’яч
з очерету, інші шили із шкіри і набивали пір’ям. Греки і римляни наду-
вали м’яч повітрям, а потім кидали і ловили його. М’ячі великих розмі-
рів використовували для гри у футбол або в іншу гру, де м’яч штовхали
ногами (З кн. «Світ навколо нас»).
ІІІ. Підсумки уроку
Розкажіть, як відрізнити складне речення від простого з однорідни-
ми членами речення?
IV. Домашнє завдання
Виконати письмово синтаксичний розбір речень.
Надвечір чоловік читає книгу, а юна матір розгорта шиття. Снуєть-
ся повість, нитка в’ється, тихо сидить охайне, плекане дитя (Н. Біло-
церківець).
Урок № 48–49
ПРЯМА МОВА. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ
Мета: поглибити знання учнів про пряму мову і розділові зна-
ки при ній; формувати вміння і навички правильної по-
будови речень з прямою мовою, розстановки розділових
знаків при писемному відтворенні їх; визначення місця
слів автора відносно прямої мови; розвивати навички са-
моконтролю; виховувати відповідальне ставлення до на-
вчання.
Обладнання: порівняльна таблиця «Пряма і непряма мова».
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Робота з картками. Визначте просте і складне речення. Поставте роз-
ділові знаки. Обґрунтуйте їх постановку.
Дід і Павлик вийшли з хати підійшли до повітки взяли кілька снопів
ячменю із зерном. Дідусь говорив що треба допомагати птахам. Павлик
60.
118 Українська мова.5 клас118 119119Відомості з синтаксису і пунктуації
уважно слухав і спостерігав як дідусь те робить. Прийшли вони до лісу
розгорнули на галявині сніг і поклали снопики ячменю.
Збоку щось заквоктало і червоний фазан підбіг до снопа і почав клю-
вати зерно (З журналу).
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Прочитайте. Знайдіть у тексті спочатку речення, що передають мову
матері, потім ті слова автора, що супроводжують цю мову. Які розді-
лові знаки оформляють мову матері?
Мама зупинилась біля куща над криницею і мовила: «Ось тут стояла
колись наша хата». Хати давно вже не було, але кущ калини розрісся і аж
гнувся під вагою червоних ягід. Коли вже ув’язали в пучки ваговиті грона,
мама попрохала: «Може б, ти, синку, пересадив калину до рідної хати?»
Калина добре прижилася на новому подвір’ї. Завжди, коли я при-
їздив до неньки, нагадувала: «Ось глянь, яка красуня! А пам’ятаєш,
як ми її садили?» Немає вже мами, але є калина — мамине безсмертя.
(За В. Скуратівським).
Як виділяється в тексті мова матері? Який знак ставиться перед нею?
З якої літери починається мова матері? Що ставиться в кінці її?
2. Робота з картками. Прочитайте. Знайдіть у тексті пряму мову і слова ав-
тора. Де стоять лапки в питальних і окличних реченнях прямої мови?
«До нашого озерця підемо!» — сказав Ігореві тато. Він вже лаштував
рюкзак, лижі, дістав з комірчини льодоруб. «Будемо рибу ловити?» — за-
питав хлопець. «На цей раз рятувати»,— загадково усміхнувся тато.
І ось вони в лісі біля озерця. Ігорок заглянув крізь лід і страшенно
здивувався: на нього звідусіль дивилися … риб’ячі очі. «Чого вони тут?» —
чудувався Ігор. А тато вже рубав лід. «Кисню їм, сину, не вистачає»,—
сказав тато, коли риби попливли до ополонки (А. Давидов).
ІІІ. Засвоєння нових знань
1. Бесіда:
Яку мову ми називаємо прямою?
Як називаються слова, що її супроводять?
Де можуть стояти слова автора відносно прямої мови?
Які розділові знаки стоять при прямій мові?
2. Робота з підручником.
IV. Закріплення знань й удосконалення вмінь
1. Спишіть, поставте розділові знаки при прямій мові.
КАВУНИ
Мамо, кавуни доспівають восени, а як розріжеш пахнуть весною! так
казав малий Тересь, коли вони обідали кавуном із чорним хлібом. Пше-
ниця пахне медом, додаючи солодкого трунку до червоного, мов сон-
це, запашного й велетенського кавуна. Хлопчик похапливо й жадібно
їсть скибку за скибкою… Мати спокійно каже Та ти не поспішай отак!
Кавуна ще багато. Із матір’ю і хлопцем на стерні сидить брат Степан.
Він замріяно відповідає малому А мені місяць серпень у полях пахне
морською водою! Тересь питає А чому поки виростуть і поспіють ті ка-
вуни, минає довгий-довгий час? Мати тихо каже Бо з кавунами, з ба-
штаном — то справа поважна (За Т. Масенком).
Поясніть орфограму «Ненаголошені голосні е, и»
Подайте схеми речень із прямою мовою.
2. Порівняйте речення першого і другого стовпчика. Чим вони від-
різняються? Які з них виразніші за змістом, емоційніші? Яка будо-
ва їх?
1. «Мамо, чи збереглась моя колис-
ка?» — запитую тихенько.
2. «А якже, вона он там на горищі
висить»,— відповідає мати радісно.
3. «Заспівайте мені, нене, колиско-
вої», — прошу я.
4. «Ось повечеряємо, наспіваю то-
бі», — обіцяє матуся
1. Запитую матір тихенько, чи збере-
глася моя колиска.
2. Мати радісно відповідає, що вона
на горищі висить.
3. Я прошу, щоб неня заспівала мені
колискової.
4. Матуся обіцяє після вечері заспіва-
ти мені (За В. Скуратівським)
3. Замініть речення з прямою мовою реченням із непрямою мовою.
1. Учителька подякувала за вітання і запитала: «Хто з вас хоче стати
вчителем?» 2. «Я просто не впоралася б!» — сказала Наталка дуже вираз-
но. 3. Вітя обмірковано і впевнено сказав: «Уже вводиться програмоване
навчання, і професія вчителя стає менш популярною». 4. «Я б не хотіла
учитися в машини!» — вигукнула Маринка.
4. Складіть речення з прямою мовою за схемами.
1. А: «П.»
2. «П?» — а.
3. «П», — а.
4. А: «П?»
5. «П!» — а.
V. Підсумки уроку
Робота в парах: взаємоперевірка знань з теми.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювання матеріалу за підручником
2. Виписати із творів художньої літератури шість речень з прямою мо-
вою, побудувати їх схеми.
61.
120 Українська мова.5 клас120 121121Відомості з синтаксису і пунктуації
Урок № 50—51
ДІАЛОГ. ТИРЕ ПРИ ДІАЛОЗІ
Мета: поглибити знання про діалог і розділові знаки при діалозі; фор-
мувати уміння правильно конструювати і грамотно записува-
ти діалог; розвивати мовотворчість учнів; виховувати взаємну
повагу, толерантне ставлення до думки співрозмовника.
Обладнання: схема діалогу (на кожній парті)
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Прокоментувати схеми.
1) «П,» — а. 2) А: «П!» 3) «П,— а,— п». 4) «П?» — а.
2. Поставити й пояснити розділові знаки.
Ніхто достеменно не знає, хто цей колодязь копав. Син запитує бать-
ка Хто цей, тату, колодязь копав? Старий, не вагаючись, відповідає Чу-
маки, синку, чумаки. Пращури твої.
У степу немає кращої спадщини, як колодязь. І чабан береже його
(За О. Гончаром).
ІІ. Актуалізація опорних знань і поглиблення їх
1. Прочитайте. Скільки осіб беруть участь у розмові? Визначте, де стоять
слова автора (перед чи після прямої мови)? Чи змінились розділові зна-
ки при прямій мові? Прокоментуйте, як записано розмову двох осіб.
ДО РІДНОЇ ШКОЛИ
Вранці Петрик і Маруся зустрілись біля будинку.
— Добридень, Петрику! — привіталась Маруся.
— А, добридень, Марусю! Куди ти йдеш? — поцікавився Петрик.
— Іду в школу.
— До якої це школи ти йдеш?
— Іду до української школи, а ти?
— Я теж збирався йти. Тільки не знаю, чи приймуть мене...
— А то чому? — здивувалась Маруся.
— Питаєш чому? Ти ж знаєш, що я з Польщі приїхав...
— То нічого. Все ж таки ти українець, ні?
— Так, але я там в польській школі вчився...
— А українську мову знаєш, розмовляєш нею?
— Так, бо ми — українці (З кн. «Ватра»).
Знайдіть у тексті звертання, поясніть розділові знаки.
У яких ще країнах живуть українці? Розкажіть про це, працюючи
в парах: запитання-відповідь.
2. Робота з підручником.
ІІІ. Закріплення знань й удосконалення вмінь
1. Прочитайте казку. Скільки осіб беруть участь у розмові? Знайдіть
пряму мову. Якими розділовими знаками вона виділена? Який по-
рядок запису?
ДОБРИЙ ЗВИЧАЙ
Зачувши лоскотливий запах печеного хліба, миттю вбігаю в хату.
— Мамо, одріжте мені окрайчика,— прохаю.
— Зачекай хвилинку,— кажуть заклопотано,— хай остигне трохи,
а я тим часом змажу його здором,— і шарсь-шарсь шкварочкою. Верх
хлібини нараз робиться блискучим, запашним. Затим мама накривають
його святковим рушником.
— Нехай достигають, а тим часом батько прийде з роботи, і будемо
обідати гуртом,— каже мати.
Батько бере хлібину і повчає:
—Ти вже не мале хлоп’я і маєш знати наші добрі звичаї і берегти їх.
Скажімо, впала долі скибочка, неодмінно підніми її, поцілувавши, по-
клади на стіл. Краяти хліб треба тільки до себе.
— А чому? — дивуюсь я.
— Тому, що він святий.
— З хлібом, кажуть, і пісня миліша, і хата тепліша,— додає мати.
(За В. Скуратівським).
2. Розгляньте схеми. Яка пряма мова так записується? Наведіть при-
клади речень до кожної схеми.
— П. (?!)
— П, (?!) — а .
3. Запишіть діалог, коментуючи розділові знаки.
Ясним морозним вечором діти з татом вирушили на прогулянку. Не-
бо було темне-претемне, і на ньому яскраво сяяли зорі. Діти здивовано
розглядали їх.
— А скажіть: зорі великі чи малі? — запитав тато.
— Я думаю, що зорі великі,— відповіла Світланка.— Бо вони дуже
далеко від нас, а ми їх усе-таки бачимо. Отже, вони великі.
— Коли я виросту і стану космонавтом, я полечу на зорі,— розмрі-
явся Алик.
— Хіба можна літати на зорі? — обурилася Світланка.— Там дуже
спекотно!
— Тоді я тільки підлечу поближче і поверну свою ракету назад! — на-
полягав хлопець.
— Це буде чудова чарівна подорож у світ далеких сонць,— сказав
тато (Є. Левітан).
62.
122 Українська мова.5 клас122 123123Відомості з синтаксису і пунктуації
IV. Підсумки уроку
Зв’язно розкажіть про діалог та його роль у спілкуванні.
Які правила спілкування ви пам’ятаєте?
V. Домашнє завдання
Виписати з творів української літератури приклад діалогу (на 5–6
речень).
Урок № 52
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ
Мета: виробляти навички конструювання діалогів з дотриманням
пунктуаційних правил, толерантного ведення діалогу; ви-
ховувати взаємоповагу, дружби між учнями.
Обладнання: Плакат «Правила спілкування по телефону».
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація знань про діалог
1. Прочитайте. Назвіть ознаки діалогічного мовлення. Скільки осіб бере
участь у розмові? Яка тема розмови?
Коли прийшов Ілько, то я вже закінчував і другу задачу. Ця далась
легше, бо, як виявилось, вона подібна до першої.
Ілько не повірив:
— Невже сам?
— А хто б же мені допоміг, Прибій чи що?
— І відповідь збігається?
— Цифра в цифру!
— Ну, тоді давай перепишу.
Це було сказано так категорично і беззаперечно, що я навіть розгу-
бився трохи.
— Як це?
— А так. Навіщо ж голову морочити, коли задачу вже розв’язано.
— Е ні,— заперечив я.— Ти сам помізкуй, а коли вже нічого не ви-
ходитиме, то я тобі розкажу.
Ілько розсердився:
— Подумаєш, учитель знайшовся! (За О. Донченком).
Кого з хлопців ви підтримуєте? У чому проявляється дружба?
Прокоментуйте розділові знаки при діалозі.
Яких правил поведінки слід дотримуватися при діалогічному мовленні?
Які правила етикету ви знаєте? Які «золоті слова» супроводжують
етикет?
2. Прочитайте. Як відбувається цей діалог? Чи є правила ведення та-
кого діалогу? Назвіть, які з них вам відомі.
— Алло! Мені треба Миколу.
— Його немає вдома.
— А де він?
— Вийшов.
— А коли буде?
— Зателефонуйте, будь ласка, об одинадцятій годині.
— Ладно… Скажіть йому, щоб чекав.
Які слова ввічливості загубив товариш Миколки? З чого слід почи-
нати розмову? Як закінчувати її?
ІІ. Вироблення практичних навичок складання діалогу
1. Читання правил телефонної розмови (в підручнику).
2. Запишіть телефонний діалог. На місці крапок вставте слова етикету,
пропущені друзями.
— …!...! Мені Петька покличте…
— …Петька! Петька, що я тобі скажу!
— …, …. Що сталося?
— У нас новий учень у класі!
— А звідки він прибув?
— Так, хто ж його знає.
— Сьогодні вже прийде на уроки.
— А як його звати?
— Не знаю поки що. Ну все! … Я ще Мишкові зателефоную.
3. Побудуйте діалог телефонної розмови з однокласником (одноклас-
ницею), учителем, батьками за ситуацією:
1) ви захворіли і повідомляєте учителя про це;
2) ви домовляєтеся з однокласником про обмін дисками, касетами тощо;
3) ви затримуєтесь у школі й повідомляєте про це батьків (чи рідних).
4. Складіть і запишіть діалог, який може відбутися між продавцем і по-
купцем у крамниці.
5. Складіть діалог за поданим початком.
1. Хлопці повернулися зі школи.
На уроці історії вони почули стільки цікавого про Запорізьку Січ,
що ніяк не могли заспокоїтися:
— Ти читав щось про Січ? — запитав Демко.— От би тепер джурою
до якогось козацького полковника.
— А ти знаєш, що козаки і тепер є? Я недавно читав про їхній похід
на чайках по Дніпру у Чорне море.
2. — Сашко, а для чого в «Інтернеті» «Відеогід»?
— Думаю, щоб допомагати нам вибрати кінофільм.
63.
124 Українська мова.5 клас124 125125Відомості з синтаксису і пунктуації
— І все?
— ……………………..
ІІІ. Підсумки уроку
Як складати діалог телефонної розмови? Яких правил слід дотриму-
вати?
Яких правил етикету треба дотримуватись, щоб діалог був приємним?
IV. Домашнє завдання
Прочитайте казку «Котигорошко», проаналізуйте в ній діалоги. Скла-
діть свою казку про Котигорошка, використовуючи діалоги.
Урок № 53
КОНТРОЛЬ АУДІЮВАННЯ
Мета: вчити п’ятикласників уважно слухати текст, запам’ятовувати
ключові слова, основні факти; виробляти навички аудію-
вання та послідовного, логічного відтворення прослуханого
тексту; виховувати відповідальність за дане слово, виконан-
ня доручення.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Мотивація діяльності учнів
— Уміння сприймати й відтворювати прослуханий текст розвиває
пам’ять, логічне мислення, уважність і спостережливість, тобто важливі,
життєво необхідні якості людини. Слухаючи текст, необхідно запам’ято-
вувати факти, ключові слова, послідовність подій.
ІІ. Робота з текстом
1. Читання тексту вчителем. Слухання тексту учнями.
ГРИШКА-РОЗВІДНИК
Гришка прив’язався до людей піхотного полку.
— Візьміть мене! Візьміть. В мене нікого нема.
Тоді Гришку послали до похідної кухні чистити картоплю й мити
казанки.
Коло просторої хати, що посеред села, командир полку радився з ба-
тальйонними й ротними.
— На станції вони мають панцирний поїзд — це нам відомо; потім
у них, мабуть, близько сотні чеченців... А що крім того? Скільки піхо-
ти, гармат?..
— Ото ж то й лихо, що ми не знаємо,— зітхнувши, сказав командир
першого батальйону, кремезний чоловік з голеним обличчям.
— Ось хто міг би дізнатись! Далебі, кращого розвідника не знайти!
А йди-но, хлопче, сюди!
Гришка підійшов і став струнко.
— Так ось що: скидай шинелю, одягни якесь барахло і — гайда на стан-
цію. Проминеш наші дозори, а там уже сам викручуйся. Тільки щоб усе
роздивився, як на долоні,— чи є гармати, скільки піхоти,— розумієш?
— Розумію, товаришу командир полку! — весело гукнув Гришка,
а в оченятах його блиснув щасливий вогник: ще б пак не зрозуміти!
Гришка вийшов на перон.
— Сочний молочний ірис! — загукав несподівано Гришин голо-
сок.
До нього підходили, купували, глузували з нього, а Гришка гасав
по перону, і його голосок лунав з різних кінців. Він перелічив вагони, та
треба було дізнатися ще про гармати. Гришка звернув з перону. А чому
це той білявий, з тоненькими вусиками офіцер так пильнує за Гришкою?
Може, іриску купити хоче? Офіцер ще здалека крикнув: «Стій!» і пруд-
кими кроками підійшов до Гришки.
— За мною! — він смикнув Гришку за рукав і повів до станції. Гриш-
ка намагався удавати безневинного «пацана»:
— Дядю, пустіть! Мені продавати треба... їй-бо! Пустіть! — Офіцер
мовчки вів його до коменданта.
Перед комендантськими дверима Гришка відчув, що справа його
кепська. Він насупився й мовчки ввійшов до кімнати. Холодом війну-
ло на нього від чужої обстанови й грізного, гладкого офіцера, що сидів
коло столу за паперами.
— Ти відкіля? Чого ти тут швендяєш, га?
— Я цукерки продаю... тутешній...— тихо відповів Гришка. Комен-
дант гукнув на чеченця:
— Розв’яжи йому язика!
— Так хто тебе послав сюди? Ну?! — нахилився до нього з-за столу
комендант.
Гришка хрипло сказав:
— Пустіть...
Нагай розрізав лахміття й прилип до самого тіла. Дужче, дужче...
Гришка вже нічого не пам’ятав. З губи йому капала на підборіддя кров,
стікала за комір, і було там щось вогке й тепле...
Була густа темрява й тиша, коли Гришка розплющив очі. Перемага-
ючи біль, він почав пригадувати, і ось знову, наче живе, гримнуло: «Хто
тебе послав?!» Ох, та Гришка ж був у розвідці! Там ждуть його і звісток
від нього. Він у полоні. Але як же вилізти? Треба ж якомога швидше
доповісти про все, що він бачив! З одчаю Гришка схопив руками лутку
64.
126 Українська мова.5 клас126 127127Відомості з синтаксису і пунктуації
віконечка, і — яке щастя! — спорохнявіле дерево легко подалось, і десь
на землю брязнуло скло. Гришка нишком одсунув лутку й наліг на до-
шку. Вона заскрипіла, відсунулась. Ставши на діжку, Гришка виглянув
у віконечко. Стрибати було низько.
Коли зникли з очей станційні вогники й вітер полохливо покотився
по ріллі, Гришка, як вихор, помчав до своїх здати рапорта про розвідку
(За Б. Антоненком-Давидовичем).
2. З’ясування лексичного значення слів:
Панцирний поїзд, далебі, перон, комендант, розв’язати язика, нагай,
лутка віконечка, рілля.
3. Завдання.
1. Визначте й запишіть тему тексту.
2. Напишіть, як ви оцінюєте поведінку малого розвідника у драматич-
ній ситуації полону (2 — 3 речення).
(Увага! Кожне завдання оцінюється 2 балами).
IV. Тести для перевірки аудіювання.
1. Гришка під час війни опинився:
а) у артилеристів; б) у піхотному полку; в) у танкістів;
г) у кухарів.
2. Хлопець одержав завдання дізнатися:
а) чи є на станції вороги; б) чи є у ворогів гармати;
в) чи є на станції комендант; г) чи стоять на станції вагони.
3. На станції Гришка:
а) розважав солдатів; б) продавав іриски; в) перелічив гармати;
г) порахував піхоту.
4. Офіцер забрав Гришку:
а) у тюрму; б) в комендатуру; в) у сарай; г) на вокзал.
5. Комендант наказав:
а) дати йому цукерку; б) розв’язати язика; в) видати командира;
г) замкнути в сараї.
6. Гришка опритомнів:
а) у комендатурі; б) у сараї; в) у тюрмі; г) у своєму полку.
7. Гришка виліз із сараю:
а) через дах; б) через двері; в) через віконце; г) через стіну.
8. Він побіг у полк:
а) здати рапорт про розвідку; б) щоб утекти від офіцера;
в) з переляку; г) від побоїв.
V. Підсумки уроку
Усно переказати текст, або скласти простий план тексту (робота ко-
лективна).
VI. Домашнє завдання
Підготуватися до тематичного оцінювання з теми «Складне речення.
Пряма мова. Діалог».
Урок № 54
КОНТРОЛЬНА РОБОТА. ТЕМАТИЧНА АТЕСТАЦІЯ.
СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. ПРЯМА МОВА. ДІАЛОГ
Мета: перевірити й оцінити рівень знань і вироблених умінь з ви-
вченої теми
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Мотивація діяльності учнів
ІІ. Виконання контрольних завдань
Тести і завдання до теми «Складне речення. Пряма мова. Діалог»
1. Укажіть серед речень складне.
а) Тихі, ніжні зорі спадали з неба (Леся Українка).
б) Так непомітно й літечко збігло (Гр. Тютюнник).
в) Сонце стало нижче ходити над землею і вже не гріло (Гр. Тютюн-
ник).
г) Деревця в розсаднику підросли, і тепер вепри зміцніле коріння
не висмикнуть (Гр. Тютюнник).
2. Визначте кількість граматичних основ у складному реченні.
Сіно тут було уже давно скошено й звезено у стоги, лелеки відлеті-
ли, тільки ящірки шастали інколи обіч дороги та маленькі сірі пташки
спурхували попереду (Гр. Тютюнник).
а) дві; б) три; в) чотири; г) п’ять.
3. Укажіть речення, що побудовані за схемою: , а .
а) Біжить Однокрил, махає одним крилом, а друге по землі волочить
(Гр. Тютюнник).
б) Хлопці переморгуються, а в Тетянки на очах сльози (В. Чухліб).
в) Восени можуть іти надокучливі дощі, віють холодні вітри.
г) По одному яблучку взяли сини собі, а третє матері віднесли.
65.
128 Українська мова.5 клас128 129129Відомості з синтаксису і пунктуації
4. Укажіть речення з помилкою в постановці розділових знаків.
а) Спинилися біля дерев’яних воріт, батько посигналив, а Сашко ви-
ліз із кабіни і помчав до воріт.
б) Він скучив за дідом, і радів що його побачить.
в) Чутно, як шелестить під ногами трава і гупають об землю яблука.
г) Уже час зривати яблука, бо скоро вдарять морози (За М. Слабо-
шпицьким).
5. Охарактеризуйте речення за будовою Щасливі ми, бо живемо на та-
кій щедрій землі.
а) Просте; б) складне сполучникове; в) складне безсполучникове;
г) речення з прямою мовою.
6. Укажіть речення з прямою мовою.
а) Коли виходили з саду, дід простягнув Сашкові кілька антонівок.
б) «А підріс же ти, як з води,» — мовив дід після привітань.
в) Сіли вони удвох у машину і хутко помчали селом.
г) Там, біля тихої річки, притулився до лісу великий сад (За М. Сла-
бошпицьким).
7. Визначте місце слів автора в третьому реченні.
1) «Золоті деньки»,— каже дідусь.
2) Прибігає Тетянка: «І я хочу гарбузи носити!»
3) «То вони жартують,— заспокоює її дідусь,— Ось цей гарбуз по тво-
їй силі».
4) Хлопці сміються: «Так бери он того гарбузика, що на горбку».
а) Перед прямою мовою. б) Всередині прямої мови.
в) Після прямої мови.
8. Укажіть, яке речення з прямою мовою відповідає схемі.
«П,— а.— П».
а) «От і на зиму йдеться,— сказав батько матері.— Треба б навідати-
ся до діда Степана».
б) Підійшов батько, поцілувався з дідом і спитав: «То чи добре яблу-
ка вродили?»
в) «А вродили. І рясно, і великі, наче кавуни», — посміхається дід.
г) «Он антонівка яка налилася», — показує дід на крислате дерево
(За М. Слабошпицьким).
9. Вкажіть речення, у якому неправильно розставлені розділові знаки
при прямій мові.
а) «Ти що робиш тут?» — спитав Їжачок.
б) «Гріюся,— відповів Їжачок зі свого каменя.» — Я гріюся на білому
камені. Він ще теплий від сонця.
в) Їжачок, що жив на гірці, спитав здивовано: «Виходить, ти живеш
у морі?»
г) «Еге ж, адже я морський Їжачок!» — відповів той.
10. Укажіть речення з непрямою мовою.
а) «А що ти над усе любиш?» — спитав Їжачок.
б) «Молоко. Воно біле і солодке», — сказав Їжачок, що жив на горі.
в) «А я над усе люблю морську воду», — сказав морський Їжачок.
г) Потім Їжачок з моря сказав, що він любить сонце.
11. Зробіть синтаксичний розбір складного речення (письмово) Вечір при-
тулив чорне обличчя до шибки, а по ньому текли дощові сльози.
12. Побудуйте діалог за ситуацією. Зустрілися Котигорошко й Електро-
нік. От Котигорошко й каже: ...
ІІІ. Підсумки уроку
Які завдання викликали труднощі у виконанні?
Що необхідно повторити, над чим слід попрацювати ще?
IV. Домашнє завдання
Повторити тему «Пряма мова».
66.
130 Українська мова.5 клас130 131131Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Урок № 55–56
ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ. ЗВУКИ
МОВИ І ЗВУКИ МОВЛЕННЯ. ГОЛОСНІ ТА ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ
Мета: повторити й поглибити знання про звуки мови, доступ-
но з’ясувати п’ятикласникам різницю між звуками мови
і мовлення; уточнити знання про голосні і приголосні зву-
ки; виробляти навички правильного визначення і вимови
голосних і приголосних звуків, розрізнення понять «звук»,
«буква»; виховувати спостережливість.
Обладнання: малюнок «Мовний апарат», таблиця «Що вивчають науки
про мову»
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Робота з таблицею «Що вивчають науки про мову» (у підручнику).
Прочитайте таблицю. З’ясуйте, що означають слова «фонетика», «гра-
фіка», «орфоепія», «орфографія». Чи знаєте ви їх походження? Які пра-
вила вивчаються у кожному з цих розділів?
Запишіть таблицю у зошит, доповнивши її тими розділами, які уже
вивчали.
2. Дайте відповідь на питання:
За допомогою чого ми висловлюємо свої думки? З чого творяться сло-
ва? Які ви знаєте звуки мови? Чим вони відрізняються від інших звуків?
Що таке звуковий запис? На які групи поділяються звуки мови?
ІІ. Повторення, поглиблення, уточнення
знань учнів про звукову систему мови
1. Проведіть дослідження: з’ясуйте, з яких звуків складається кожне
слово у поданих прислів’ях:
1. Не перо пише, а розум. 2. Що посієш, те й пожнеш. 3. Друзі піз-
наються в біді. 4. Без Батьківщини немає людини. 5. Рідна сторона —
мати, чужа — мачуха. 6. Серце радіє, як держава міцніє.
Випишіть окремо голосні, окремо приголосні звуки. Скільки в укра-
їнській мові голосних, скільки приголосних?
Чому вчать ці прислів’я?
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Порівняйте пари слів. З’ясуйте схожість і якими звуками вони від-
різняються. Чи впливає зміна звука на значення слова?
Ніч — піч, рік — вік, бук — гук, стерти — здерти, гора — кора, сі-
но — Зіна, ранок — ґанок, лід — слід, зброя — збруя.
За допомогою чого розрізняються слова?
2. Утворіть різні слова із звуками [а], [ж], [р], [т], [о], [і], [п], [л], [с],
[ф]. Чітко вимовляйте кожен звук.
3. Вимовте звуки у виділених словах. Побудуйте звукові моделі цих слів.
Визначте кількість голосних і приголосних.
РУШНИК
Є у нашій родині дуже давня річ — рушник. В українців рушник
завжди був у пошані. Ним прикрашають ікони, портрети, вікна і две-
рі, мисник. На рушнику подають хліб. На рушник стають молоді, коли
одружуються. Мабуть, тому, що символізує він життєву дорогу, яка те-
пер буде для них спільною.
У нас на Харківщині рушники вишивали тільки чорними й червоними
нитками, як у пісні: «Червоне — то любов, а чорне — то журба».
У нашій родині є рушники, яким уже понад сто років. Їх вишивали
ще мої прапрабабуся і прабабуся. Один з них ми подарували школі. Він
прикрашає портрет Тараса Шевченка (М. Болибік).
Із звуків, що складають слово рушник, утворіть нові слова.
Випишіть слова, у яких є звук [й].
4. Ознайомлення з фонетичним записом (таблиця «Фонетичний запис»
у підручнику). Запишіть слова фонетичною транскрипцією.
Люди, ряд, тин, тінь, дзеркало, джміль, джинс, кухлик, весна, зем-
ля, ґава, плащ, кажу, ясен.
Довідкове бюро: Фонетичний запис ще називають фонетичною транс-
крипцією. Транскрипція (лат.) — передача звуків мови умовними графіч-
ними знаками.
5. Прочитайте вірш. Проведіть спостереження. Вимовте по черзі спо-
чатку голосні, потім приголосні звуки. Чому голосні називають «ро-
товідкривачами», а приголосні «ротозакривачами»?
ДО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Трембітна мово. Музико. Калино.
І споконвічно й назавжди моя.
До тебе завше я душею лину.
Марія… мрія. Мамине ім’я.
(З. Кучерява)
Порахуйте, скільки разів вживаються голосні, скільки приголосні
звуки. Чому українську мову називають мелодійною, співучою?
67.
132 Українська мова.5 клас132 133133Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Перший рядок вірша запишіть фонетичною транскрипцією.
Орфоепічні вправи (усно).
6. Мандрівка на «Острів мовних скарбів».
«Різдво» означає Народження.
Складіть тематичний словник до теми «Різдво».
7. «Розумне перо». Редагування тексту.
Прочитайте фонетичний запис висловлювання п’ятикласника Сашка
Мовенка. Виправте помилки у вимові голосних та приголосних.
[був господар садочка харошаво / всім гост’ам козав / пирипрошуjу
// jак петали / чуму // в’ідмовл’ав // а туму // зас’ вам всім до садочка
харошава //].
IV. Підсумки уроку
Дайте відповіді на питання:
Скільки голосних в українській мові? Назвіть їх.
Скільки приголосних? Назвіть їх.
Які мовні органи беруть участь у творенні звуків?
Як творяться голосні звуки? Наведіть приклади.
Як творяться приголосні звуки? Наведіть приклади.
Як називається запис звуків?
Чим відрізняється звуковий (фонетичний) запис від буквеного?
V. Домашнє завдання
Записати одну щедрівку фонетичною транскрипцією.
Урок № 57
ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ ТА М’ЯКІ, ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ.
ВИМОВА ЗВУКІВ, ЩО ПОЗНАЧАЄТЬСЯ БУКВАМИ Ґ І Г
Мета: уточнити знання учнів про приголосні звуки, їх систему;
виробити уміння чітко розмежовувати звуки і букви; роз-
вивати мовну і слухову пам’ять, навички правильної ар-
тикуляції всіх звуків рідної мови, вдосконалювати дикцію
школярів; виховувати мовну культуру.
Обладнання: таблиця «Приголосні звуки».
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Проведіть дослідження. Прочитайте слова, визначте, які звуки змі-
нили значення слова.
Зуб — дуб, мила — сила, долі — солі, поле — коле, хата — фата, ча-
ша — каша, джміль — хміль.
ІІ. Повторення й уточнення знань
учнів про приголосні звуки
1. Робота з таблицею «Приголосні звуки»
Розгляньте таблицю «Приголосні звуки» (підручник). Підготуйте
за нею повідомлення на цю тему.
2. Заслуховування повідомлень учнів.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь і навичок
1. Прочитайте слова правильно. Слова з твердими приголосними ви-
пишіть в одну колонку, з м’якими — в другу.
Голова, подяка, робота, рясно, допомога, кінь, корова, вісь, ворона,
тінь, ворота, гірко, горобець, сільський, солома, коровай, дядько, колосок,
лялька, лопата, коса, косять, морський, сядь, лід, підпис, зілля, дзьобати.
Як позначено м’якість приголосних на письмі?
2. Лінгвістична гра «Хто більше?» Напишіть якнайбільше слів, що по-
чинаються з приголосних звуків: [м], [б], [в], [п], [ф].
3. Прочитайте вірш. Випишіть виділені слова і зробіть їх звуковий за-
пис, схарактеризуйте в них приголосні звуки за дзвінкістю/глухістю,
твердістю/м’якістю.
МОЯ РІДНА ЗЕМЛЯ
На долинах твоїх засріблилась роса,
На долонях твоїх неба синії хмари.
Україно моя, твоя ніжна краса —
Золотої землі сонцем виткані чари.
Пробіжить по траві невгамовний струмок,
Зацвітуть навкруги різнобарвнії квіти,
Задзвенять по гаях срібні дзвони пташок,—
Як тебе не любити, як тебе не любити.
Україно моя, як тебе зберегти?
В серці віра живе в твоє щастя, єдина.
Задивляюся в очі твої голубі,
Барвінкова моя, чарівна Україна!
(Л. Грицай)
Укажіть усі слова, у яких є м’які звуки.
Випишіть словосполучення іменника з прикметником, визначте рід,
число і відмінок обох частин мови.
Які типи речень використано у вірші?
Перетворіть речення 2-ї строфи на спонукальні і запишіть.
Зачитайте звертання, поясніть розділові знаки.
68.
134 Українська мова.5 клас134 135135Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
4. Мандрівка на «Острів мовних скарбів». Доберіть синоніми до слова
щирий.
З’ясуйте, з яких звуків складається подане слово.
5. Запишіть у ліву колонку слова, що починаються на дзвінкий, а у пра-
ву — ті, що починаються на глухий приголосний.
Скрипіти, ремонтувати, містечко, листівка, диво, бігати, квітувати,
легенький, ґвалт, питання, чималий, рай, джигіт, хитрий, високий, гли-
бина, широкий, цікавитися, ферма, школяр, дзиґа, цукор, зірковий, тра-
вень, йод, сьогодні.
6. Прочитайте виразно слова на дошці, звертаючи особливу увагу на злиту
вимову звуків [дз], [дж]. Схарактеризуйте приголосні звуки в них.
Дзвінкий, ходжу, бджола, дзьоб, дзиґлик, дзеркальний, джерело,
джинсовий, джейран, джентльмен, джок, дзвіниця, дзбан, віддзеркален-
ня, дзеленчати, дзвонити, джаз, джунглі, дзиґарі, дзьобати, дзюрчати,
дзижчати, дзуськи, джерсі.
Довідкове бюро: джок — молдавський танець; джерсі — тканина;
джейран — тварина; дзбан — посудина з дерева.
7. Прочитайте слова, правильно вимовляючи звуки [ґ] і [г] (на дошці).
Гілля, ґава, нігті, ґанок, ґудзик, дьоготь, плуги, ґринджоли, ґніт, гор-
нятко, гучний, аґрус, голуб, ґрунт.
IV. Підсумки уроку
Як називаються звуки, у творенні яких беруть участь голос і шум?
Які звуки називаються глухими?
Які дзвінкі приголосні утворюють пару з глухими?
Який глухий приголосний не має пари дзвінкого?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника.
2. Записати всі відоми слова із звуками [з] і [з’]:
а) назви птахів, б) назви дерев, в) назви тварин, г) назви квітів.
Урок № 58
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
УСНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ НА ТЕМУ ПРО МОВУ
Мета: вчити школярів композиційно правильно, логічно будува-
ти усне повідомлення про мову на матеріалі підручника;
формувати навички усного зв’язного мовлення у науково-
му стилі, уміння добирати відповідний темі матеріал, ілю-
струвати правила прикладами; збагачувати словник учнів
лінгвістичною термінологією; виховувати сумлінне став-
лення до вивчення мови.
Обладнання: підручники, довідники, посібники з мови.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація діяльності учнів
— Уміння гарно відповідати на уроці формується поступово, залежить
від вашої відповідальності, старанності під час підготовки до уроків.
ІІ. Підготовка до складання
повідомлення на лінгвістичну тему
1. Робота з картками. Визначте тему, тип і стиль мовлення. Яка мета
такого висловлювання? У якій ситуації воно буде доцільним?
Вибір потрібного слова, правильне його вживання — неодмінна озна-
ка яскравого й виразного мовлення.
Особливо велика роль у художньому, та й повсякденному мовленні,
слів-синонімів. Синоніми — це слова близькі за значенням, але різні
за звуковим оформленням. Наприклад: турбує, тривожить, непокоїть.
Багатство синонімів — найпоказовіша ознака багатства будь-якої
мови.
Синоніми утворюють синонімічні ряди. На чолі ряду стоїть головне
слово, яке найчіткіше передає основний зміст, спільне значення сино-
німічного ряду. Наприклад: писати, виводити, мережати, строчити, чер-
кати, дряпати, шкрябати.
У синонімічний ряд входять слова нейтральні й емоційно забарвле-
ні, слова, що вживаються у переносному значенні.
Складіть план повідомлення.
2. Вивчіть пам’ятку і зробіть взаємоперевірку у формі: запитання — від-
повідь.
Як підготуватися до усної відповіді з мови
1. Ознайомтеся з параграфом підручника.
2. Прочитайте повільно другий раз, виділяючи головне в кожному абзаці.
3. Вивчіть напам’ять правила, що є в параграфі.
4. Розгляньте приклади в підручнику і спробуйте дібрати аналогічні
свої.
5. Читайте абзацами, даючи їм заголовки, складіть план відповіді.
6. Якщо для повної відповіді треба схеми, малюнки, таблиці, накрес-
літь їх на дошці чи на аркуші паперу (від руки чи за допомогою
комп’ютера).
7. Продумайте: після яких слів ви будете демонструвати схеми, малюн-
ки, таблиці. Зробіть це доречно.
3. Повторіть вивчене вами про синтаксичну будову мови.
69.
136 Українська мова.5 клас136 137137Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
ІІІ. Складання повідомлення про мову
1. Розгляньте контрольні запитання до теми «Просте речення» і дайте
на них повні відповіді з прикладами (в підручнику).
2. Перекажіть, працюючи в парах, ваші відповіді. Пов’язуйте їх у текст
відповідними мовними засобами (займенниками, сполучниками, при-
слівниками тощо).
3. Користуючись пам’яткою, підготуйтеся до усного повідомлення
на уроці на тему «Просте речення».
IV. Підсумки уроку
Дайте відгук про висловлювання товариша з точки зору повноти зміс-
ту, логічності, послідовності, викладу, правильності правил і прикладів
мовного оформлення.
V. Домашнє завдання
Підготувати усне повідомлення на тему «Пряма мова»
Урок № 59
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
УСНИЙ ВІДГУК ПРО ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТОВАРИША
Мета: вчити п’ятикласників доброзичливо оцінювати відповідь
однокласників на уроці, аргументовано доводити думку;
розвивати навички зв’язного усного мовлення, володіння
голосом, засобами виразного мовлення; виховувати толе-
рантне ставлення до думки, поглядів товариша.
Обладнання: «Вимоги до відгуку» (на кожну парту), картки з текстом.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація діяльності учнів
— Уміння оцінити грамотно, аргументовано виступ товариша дає мож-
ливість самому ще раз повторити матеріал, виявити в ньому прогалини,
поповнити знання. Уміння толерантно ставитися до думки, поглядів спів-
розмовника дасть можливість вам зберегти і розширити коло друзів.
ІІ. Засвоєння нових знань
1. Прочитайте картку. На яку тему це висловлювання? У якій ситуації воно
буде доречним? Хто може бути адресантом, а хто адресатом мовлення?
Мова може передаватися дослівно і недослівно. Чужа мова, передана
без змін, називається прямою мовою. А мова, передана своїми словами,
називається непрямою мовою.
Пряма мова може супроводжуватися словами автора. Пряма мова бе-
реться в лапки, а слова автора — ні. Непряма мова в лапки не береться.
2. Слово вчителя.
Зіставте це висловлювання з матеріалом підручника. Що автор ви-
словлювання передав правильно? Чого не вистачає? Чи повністю розкрита
тема? Як ведеться виклад (послідовно, безсистемно, аргументовано)?
Кожна людина повинна вміти оцінювати поведінку, вчинки, вислов-
лювання інших, порівнювати і робити належні висновки.
Зв’язний текст, що виражає живу оцінку прочитаного, побаченого чи по-
чутого з вираженням свого ставлення до нього називається відгуком.
Усний чи письмовий відгук це не переказування почутого чи прочита-
ного, а його оцінка: у ньому відзначається позитивне і негативне, роблять-
ся висновки.
3. Ознайомтеся з вимогами до відгуку про висловлювання товариша.
1) Слухайте (читайте) уважно висловлювання, роблячи на аркуші по-
мітки щодо сказаного.
2) З’ясуйте, яка тема виступу, мета його, кому призначений (адресат
мовлення).
3) Дайте загальну оцінку висловлювання:
а) як розкрита тема, основна думка (повно/неповно);
б) яка інформація наголошується (головна чи другорядна);
в) як ведеться виклад (послідовно/непослідовно);
г) як передано матеріал (своїми словами чи словами автора);
д) аргументовано (чи не аргументовано) головну думку;
е) правила (тези) ілюструються (чи не ілюструються) прикладами;
ж) чи відчуваються (не відчуваються) труднощі у доборі слів, побу-
дові речень.
4) Будьте доброзичливими, уважними до товариша. Оцінюючи, почи-
найте з позитивного, про недоліки говоріть у формі побажання («Ба-
жано було б…»).
ІІІ. Закріплення знань, вироблення умінь
1. Виступи двох учнів з теми «Пряма мова», «Діалог».
2. Відгук школярів на виступи, спираючись на «Вимоги…».
3. Прочитайте відгук на відповідь учня. На що ви не звернули уваги,
коли оцінювали висловлювання?
Тема висловлювання розкрита недостатньо. Матеріал викладено пра-
вильно, послідовно, але не всі питання висвітлено. Треба було б пояс-
нити, як ставляться розділові знаки, коли змінюється позиція слів авто-
ра відносно прямої мови. Серйозним недоліком є відсутність прикладів,
які б підтверджували правила. Основна інформація передана за під-
ручником, збережено науково-популярний стиль викладу й авторську
70.
138 Українська мова.5 клас138 139139Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
лексику. Виклад плавний, вживання слів точне, у побудові речень труд-
нощів не відчувається.
4. Попрацюйте в мікрогрупах: підготуйте висловлювання на тему «Го-
ловні члени речення»; по черзі усно зробіть повідомлення і дайте від-
гук на нього. Працюйте за принципом гри «Карусель».
IV. Підсумки уроку
Які з «Вимог…» ви уже добре запам’ятали?
Як не втратити друзів, даючи оцінку їх висловлюванням?
V. Домашнє завдання
Підготувати зв’язний виступ з теми «Голосні і приголосні звуки укра-
їнської мови».
Урок № 60
ПОЗНАЧЕННЯ ЗВУКІВ МОВЛЕННЯ НА ПИСЬМІ. АЛФАВІТ
Мета: повторити і закріпити український алфавіт, виробляти на-
вички розмежування фонетичних і граматичних понять:
«звук» і «буква»; розвивати мовний слух і пам’ять; вихову-
вати спостережливість.
Обладнання: таблиця «Алфавіт»
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
Скласти відгук на висловлювання однокласників з теми «Голосні
і приголосні звуки української мови»
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Розкажіть, для чого і де вживається алфавіт. Прочитайте алфавіт. Яка
різниця у вимові звука і букви? (За підручником.)
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Запишіть за алфавітом прізвища хлопчиків свого класу. Враховуйте
й наступні букви.
2. Запишіть за алфавітом імена дівчаток свого класу.
3. Запишіть за алфавітом назви обласних центрів України.
Дніпропетровська, Волинська, Донецька, Херсонська, Кіровоградська,
Запорізька, Сумська, Луганська, Вінницька, Харківська, Київська, Тер-
нопільська, Львівська, Миколаївська, Житомирська, Івано-Франківська,
Полтавська, Хмельницька, Луцька, Чернівецька, Чернігівська, Черкась-
ка, Одеська, Рівненська.
4. Випишіть спочатку іменники, потім прикметники, потім дієслова
в алфавітному порядку.
Стоїть гора високая,
Попід горою гай.
Зелений гай, густесенький,
Неначе справді рай!
Під гаєм в’ється річенька,
Як скло, вона блищить;
Долиною зеленою
Кудись вона біжить
Край берега у затишку
Прив’язані човни.
А три верби схилилися,
Мов журяться вони.
(Л. Глібов)
5. «Розумне перо». Редагування. Знайдіть помилку у записі слів за ал-
фавітом, виправлене запишіть.
Багатий, бій, бджола, боягуз, боротьба, вата, весна, воля, гора, ги-
ря, гладкий, життя, жолудь, заздрість, качати, кишеня, кінчик, лампа,
леміш, лимон, масло, мірошник, мир, образ, обличчя, пісний, соняш-
ник, розклад, тривога, рушник, узвишшя, чорний, шепіт, щастя, ягода,
юрта, фабрика.
IV. Підсумки уроку
Розкажіть напам’ять алфавіт
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника.
2. Записати за алфавітом міста України.
Урок № 61
СПІВВІДНОШЕННЯ ЗВУКІВ І БУКВ.
ЗВУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ БУКВ Я, Ю, Є, Ї
Мета: вчити розрізняти поняття «звук» і «буква», формувати прак-
тичні навички розмежування звуків і букв, забезпечити тре-
нування мовних органів системою вправ, розвивати інте-
лектуальні здібності аналізувати, зіставляти, порівнювати;
виховувати увагу до виразових засобів мовлення.
Обладнання: таблиця «Звукове значення букв».
71.
140 Українська мова.5 клас140 141141Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку.
Мотивація діяльності учнів
— Грамотний запис висловлення залежить від вашого знання спів-
відношення звуків і букв. Грамотне письмо — це показник вашого ін-
телекту, розвитку
1. Робота з таблицею «Звукове значення букв» (підручник).
Розгляньте таблицю. Доберіть свої приклади.
2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом підручника.
ІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Випишіть слова у чотири колонки за кількістю звуків, які познача-
ють букви, вказані у таблиці.
Буква, кава, клен, їсти, ягоди, кий, щит, щука, редька, дружба, твої,
лінія, Юля, козак, синька, щасливий, площа, лимон, старіє, синє, гаря-
чий, крило, зошит, юний, теля, моє, заїхати, щока, їжачок.
2. Працюючи в парах, по черзі диктуйте один одному слова, зробіть
їх звуковий запис. Визначте відповідність між буквами і звуками.
Мріяти, ходжу, мідь, рясно, вищий, нічний, місяць, Європа, ялинка,
вишня, темно, Марія, багатий, учнівський, кущівка, дощити.
3. Передайте звуковий запис слів графічно.
[дошч], [с’іл’], [с’омий], [краjати], [ґедз’], [сие
джу], [твоjе], [jунак],
[jашчик], [воjін], [лист’а], [бур’ак], [jод], [jачм’ін’].
4. Відгадайте загадки цікавої граматики. Хто швидше дасть правиль-
ну відповідь?
МОВНІ ЗАГАДКИ-ЖАРТИ
1. Які алфавіти складаються з шести літер? 2. У якому вигуку є сто
однакових звуків? 3. Від яких назв двох букв стає гаряче? 4. Який мо-
лочний продукт можна перетворити на рослину (злак), прочитавши його
справа наліво? 5. Що знаходиться всередині школи? 6. Що стоїть між під-
логою і стелею? 7. Чим закінчується і зима, і весна? 8. Чим закінчується
вечір і ніч? 9. Як написати слово робота чотирма літерами? А п’ятьма?
10. Що треба зробити, щоб майка злетіла?
Довідка: Алфавіт і абетка, сто-п, пе-че, сир-рис, о, і, а, приголосні,
труд — праця, м — ч.
5. Мандрівка на «Острів мовних скарбів»
З’ясуйте значення слів: Феєрверк, фойє, журі, юрба, явір.
6. Випишіть у дві колонки слова з буквами я, ю, є, ї. Спочатку ті, що
передають м’якість, а потім ті, що передають два звуки.
Під’їзд, юність, земля, ллє, їдкий, житнє, людина, моряк, бур’ян,
буряк, вдячний, їхній, мільярд, пояс, поєднати, листя, радістю, Ярина,
Юрко, Єва, Ївга, проїхати, з’єднатися, з’юрмитися, з’явитися.
ІІІ. Підсумки уроку
Складіть діалог, працюючи в парах: «Що ти знаєш про звуки і букви?»
IV. Домашнє завдання
Виписати з творів української літератури п’ять речень із словами, що
мають букви, які позначають два звуки.
Урок № 62–63
ОРФОГРАМА. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.
ОРФОГРАФІЧНА ПОМИЛКА
Мета: закріпити поняття «орфограми», дати поняття про будову
орфографічного словника; виробляти практичні навички
знаходження орфограми в словах, уміння користуватися
орфографічним словником; розвивати пам’ять, увагу до
звукового, буквеного складу слова; виховувати спостереж-
ливість, високу культуру усного й писемного мовлення.
Обладнання: орфографічні словники (на кожну парту), картки.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
ЧОМУ ПОМИЛИВСЯ ЮРКО?
— Я вже знаю, як позначаються буквами голосні й приголосні зву-
ки. Скоріше розказуйте, як позначаються інші звуки,— попросив мен-
ший братик Катрусі Юрко.
— А інших звуків в українській мові немає,— сказала Катруся.
— Ура! — зрадів Юрась. Отже, я вже закінчив навчання! Диктуйте
мені будь-які слова. Я все запишу правильно.
І хлопчик під диктування Катрусі написав:
«Леся, лялька, сило, чаша, Йуля, зема, лілія, пісьня».
— Та в тебе в чотирьох словах помилки! — вигукнула сестричка.
— Не може бути,— не повірив Юрась.— Все написав так, як ти мене учи-
ла. Приголосні звуки позначив приголосними буквами, а голосні звуки «го-
лосними» буквами. М’якість «приголосних» позначив буквами я, ю, є, і, ь.
— Не ображайся, синку,— втрутився в розмову Катрусин тато.— Ти
все зробив так, як учила тебе Катруся. І все-таки помилився. Значить,
вона не про все ще тобі розказала.
72.
142 Українська мова.5 клас142 143143Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
— І справді,— підхопив шестикласник Петрусь.— Ми не сказали тобі,
що в записі буквами є такі місця, які не можна записати тільки на слух.
Для цього треба знати спеціальні правила.
— І ці місця називаються орфограмами,— додала Катруся.
— Так перерахуйте мені всі орфограми і правила,— зажадав Юрко.
— Зачекай трошки,— сказав тато.— Хай діти спочатку гарненько при-
гадають, що вони знають про орфограми з початкової школи. А потім
обов’язково навчать і тебе.
ІІ. Повторення і поглиблення знань
1. Прочитайте (на дошці). Як ви розумієте слово «орфограма»? Пояс-
ніть відомі вам орфограми в словах.
Травень, сьогодні, хлопці, Львів, Київ, Олесь Гончар, Олена, весло,
весна, писати, живе, життя, знання, пір’я, м’яч.
Доберіть свої приклади з відомими орфограмами.
2. Робота з підручником.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Спишіть, вставляючи потрібні букви. Обґрунтуйте орфограми.
1. Мене й досі хв..лює, як досвіт назбирує ще темні роси (М. Стель-
мах). 2. Від радісного хвилюва..я втома розвіялася, як пара (З. Тулуб).
3. Південно-західний вітер посилився до тр..х-чотир..х балів (М. Трубла-
їні). 4. Умій Батьківщину любити, а ворога (не)навидіти (Нар. творч.).
5. Вірю в пам..ять і серце людське (Б. Олійник).
2. Прочитайте текст. Випишіть слова з орфограмами. Обґрунтуйте їх на-
писання.
ЯК ВЕСТИ БЕСІДУ
Тактовний і ввічливий співрозмовник веде розмову з усіма присутні-
ми, не віддаючи нікому явної переваги. Вміння вислухати співрозмовни-
ка — невід’ємна умова бесіди. Нетактовно переривати розмову іншого.
Кожна людина повинна мати терпіння вислухати до кінця співрозмов-
ника. При розмові вдвох також треба вміти мовчки слухати.
На захист своєї думки не слід починати гарячу суперечку, бо вона
може зіпсувати настрій присутнім. Молодь повинна уникати суперечок
зі старшими. У товариській бесіді ніколи не переходьте на особистос-
ті, не говоріть осудливо. Виставляти своє «я» — непристойно (З жур-
налу).
3. «Розумне перо». Редагування (картки).
Виправте помилки в поданих словах і запишіть правильно.
Човин, хлопец, вітир, червинь, палиць, зилений, лисття, знаня, бе-
ризка, хилится, вьєця, раьон, систра, земовий.
4. Складіть і запишіть діалоги на тему «Дерева», «Квіти», «Дикі звірі»,
«Свійські тварини», працюйте в групах. Слідкуйте за своєю мовою.
Зразок:
— Влітку ми їздили до Києва.
— І що тобі найбільше запам’яталось?
— Ми відвідали ботанічний сад.
— А чому він так називається?
— А хіба ти не знаєш, що ботаніка — це наука про рослини?
5. Робота з орфографічним словником.
Ви познайомились з орфографічним словником. Подумайте, чому він так
називається. Як допомагає знання алфавіту користуватися словником?
Випишіть по шість слів із словника, які починаються буквами а, в,
д. Добирайте слова з орфограмами.
Складіть самостійно орфографічний словничок на букви к, л (по
10 слів).
6. Мандрівка на «Острів мовних скарбів». Запам’ятайте орфограми в сло-
вах, поясніть їх лексичне значення.
Косьба, просьба, боїшся, бюро, зв’язок, огудиння, зілля.
Складіть речення з поданими словами
IV. Підсумки уроку
Продовжіть діалог.
— Ти пам’ятаєш, що таке орфограма?
— Звичайно. Орфос — правильний, а грама — буква.
— Чи всі слова мають орфограми?
— Я вважаю, що не всі. Наприклад: ……..
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Скласти самостійно діалог на тему «Види орфограм».
Урок № 64
СКЛАД. НАГОЛОС. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ОРФОЕПІЧНИМ
СЛОВНИКОМ І СЛОВНИКОМ НАГОЛОСІВ. ПОДІЛ
НА СКЛАДИ ДЛЯ ПЕРЕНОСУ СЛОВА
Мета: повторити і закріпити поняття складу і наголосу, поглиби-
ти знання учнів, ознайомити зі словником наголосів; вчи-
ти правильно формувати запитання з теми і відповідь на
нього; формувати уміння і навички ділити слово на склади,
73.
144 Українська мова.5 клас144 145145Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
правильно наголошувати, переносити слова; користуватися
словником наголосів; розвивати мовний слух; виховувати
спостережливість, увагу до слова.
Обладнання: словники орфоепічні та наголосів.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
1. Проведіть дослідження: поділіть слова на склади, простежте, скільки
поштовхів повітря ви зробили, із яких звуків утворився склад (голос-
них, приголосних).
РІДНА МОВА
1. Я лілея у ставочку,
Я — дівчина у віночку,
Рясноягідна калина,
Твоя доля,
Україно.
2. Взята з ніжності і грому,
Маю корінь, буйну крону,
Зав’язь я в медовім цвіті,
Рівна —
З усіма у світі.
Дума й пісня солов’їна —
Твоя совість,
Україно.
(М. Харченко)
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
1. Самостійна робота учнів з матеріалом підручника (повторення)
2. Робота в парах: взаємоперевірка правил.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення вмінь та навичок
1. Прочитайте вірш. Усі слова поділіть на склади. Назвіть одно-, дво-,
три- і багатоскладові слова.
1. Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як до тебе рідний степ
Шепоче колосками.
2. Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина, -
З тобою всюди кожну мить
Говорить Батьківщина.
(П. Осадчук)
Запишіть фонетичною транскрипцією слово напоєна.
Поясніть орфограму «Велика буква».
2. Запишіть по десять слів, що складаються:
а) тільки з відкритих складів;
б) тільки із закритих складів;
в) перший склад відкритий, інші будь-які.
Користуйтеся орфографічним словником.
3. «Спотиканочка». Розв’язання проблемного завдання.
Подані слова складаються з відкритого і закритого складу.
Їжак, Яків, Юхим, ясен, єнот.
4. Прочитайте текст. Виділені слова випишіть і поділіть для переносу.
Покажіть різні способи поділу на склади при збігу приголосних.
ОЙ ТИ ВЕСНО КРАСНА, ЩО ТИ НАМ ПРИНЕСЛА?
Кілька тисячоліть тому слов’янські племена, які населяли наші зем-
лі, вірили, що можуть вплинути на сили природи. Чим саме? Словом,
піснею, магічною дією. Вірили, що весна швидше прийде, якщо її по-
кликати. Коли ще подекуди лежав сніг, а природа вже пробуджувалась,
дівчата розпочинали обряд закликання весни. Випікали з тіста жай-
воронків, голубів, журавлів, ходили з ними по селу і співали заклички
до птахів. Потім зверталися до сонечка, як до всесильного божества,
щоб воно краще землю гріло, щоб швидше трава росла. А, засіявши по-
ле, закликали дощик. Щоб зима часом не повернулася і не зашкодила
врожаю, хлопці робили опудало зими із соломи і спалювали його біля
річки (З журналу).
5. Ознайомтесь із орфоепічним словником і словником наголосів. Для
чого служать ці словники? Які довідки дають нам вони?
6. Прочитайте словникову статтю із словника наголосів.
Живий [жие
], ва, ве
Живити [жие
], живлю [жие
], живлене
Живитися [жие
; тие
], живлюся, живишся [вие
с’:а],
Живиться [вие
ц’:а], живляться [ул’ац’:а]
7. Доберіть три слова (за вибором) у словнику і випишіть словникові
статті до них у зошит.
8. Загадки цікавої граматики. Подумайте і дайте відповідь.
1. Яке слово об’єднує 33 букви?
2. Перетворіть рослину в комаху, змінивши один звук.
3. Перетворіть комаху в морського рака, відкинувши один звук.
4. Що має болото, озеро, море, а не має річка?
74.
146 Українська мова.5 клас146 147147Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
5. Що мають дуб, бук, бузок, груша, яблуня, а не мають слива, вишня,
клен, ясен?
6. Що є посередині моря?
Довідка: комар — омар, абетка, хміль — джміль, [о], [у], [ор].
IV. Підсумки уроку
Складіть діалог, працюючи в парах, про наслідки своєї роботи: «Як ти
працював зі словником наголосів?»
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Працюючи в мікрогрупах, підготуватися до контролю знань з теми
«Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія» (за підручником).
Урок № 65–66
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ
ТЕКСТУ-РОЗПОВІДІ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРЕДМЕТА
Мета: вчити переказувати текст, зберігаючи детальний опис пред-
мета; формувати навички зв’язного мовлення; виховувати
спостережливість, естетичні смаки.
Обладнання: малюнки, слайди, роздруки текстів.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку.
Мотивація діяльності школярів
ІІ. Підготовча робота до переказу з описом
1. Розгляньте предмети, малюнки, слайди, подайте короткий коментар-
опис до них.
2. Прочитайте. Про що цей текст? З’ясуйте тип мовлення. Перепишіть,
ставлячи потрібну букву.
Кептар — це коротка к(о, у)жушинка без рукавів. Таку одежу носить
українс(ь)ке населення (К, к)арпат у селах. Мешканці нашої (Б,б)укови-
ни оздоблюють свої кептарі гарною різнобарвною вишивкою, вовняними
або шовковими нитками. Іноді, замість вишивки, роблять наш(е,и)ття
різнокольорового сап’яну, що утворює дуже примхливий і пишний
віз(е,и)рунок. Найкращі майстри орнаментують свої кептарі сап’яном.
Зах(е,и)щаючи спину, боки та груди від холоду, кептар залишає руки віль-
ними для роботи. Ось чому він такий зручний для горян (З журналу).
Перекажіть текст, дотримуючись послідовності опису. Складіть план.
3. Прочитайте. Визначте тип мовлення. Про який предмет ідеться в
тексті? Перекажіть текст. Які деталі опису підказують вам, про який
предмет ідеться в тексті?
Є докази, що уже в стародавніх єгиптян він був. Це був двоколісний
механізм, який приводився в рух ногами їздця. У Європі ж він з’явив-
ся значно пізніше. У 1817 році у Німеччині барон фон Дрез представив
публіці механізм, який він назвав на свою честь «дрезиною». Два коле-
са дрезини сполучалися дерев’яним бруском. Той, хто їхав на ній, му-
сив відштовхуватися почергово то лівою, то правою ногою. Він управляв
«дрезиною», повертаючи укріплену на осі переднього колеса ручку. Цей
механізм у народі назвали «кінь денді», тобто «першокласний кінь».
У 1840 році шотландець Макмілан удосконалив «коня денді», поста-
вивши важелі на вісь заднього колеса. Вони сполучалися привідними
стержнями з педалями. Він їздив на ньому так швидко, що навіть був
заарештований за «скажену їзду»!
І нарешті у 1885 році з’явився сучасний безпечний, улюблений ваш …
Хто ж винайшов велосипед?
ІІІ. Робота з текстом переказу
1. Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення, тему та основну
думку його.
ПОДАРУНОК
Сьогодні останній день у школі. Завтра починаються канікули. Тато
сказав, що на канікулах вони поїдуть до дідуся в село. Мишко не міг до-
чекатися цього дня. Кожного року він разом з батьками їздив у село.
Там були у нього чудові друзі: Миколка, Петрусь і Сашко. Вони ку-
палися у ставку, загорали, грали в футбол. А ще любив Мишко пасти
з дідом череду. Яких тільки історій не наслухався він від діда!
Тепер і табель не соромно показати всім — там тільки високі бали.
Весело підстрибуючи, мчав щасливий додому. Дзвінок. Мама відчини-
ла двері, ніби чекала на нього саме в цю хвилину, і відразу ж відступи-
ла вбік.
А за нею щось блищало і просто сяяло. Серце у Мишка завмерло.
Невже ж це довгождана мрія його! Так, це був він — омріяний велоси-
пед! Кермо і крила над колесами з нержавіючого металу. На кермі справа
блискучий дзвінок. Ручки темно-коричневі. Гумові колеса з кольоровими
спицями. Покрути таке — і заграє перед тобою веселка. Трохи попереду
заднього колеса зручне шкіряне сидіння. Так і кличе: «Сідай!»
Педалі широченькі. То добре: нога не буде сприсати. А на рамі біля
сидіння «прискринок» (так називали його дорослі хлопці) з усяким доб-
ром для велосипедиста: різні ключі, гаєчки, дрібні деталі. Це щоб в до-
розі самому поремонтувати незначну поломку.
75.
148 Українська мова.5 клас148 149149Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Мишко поторкав і погладив кожну деталь велосипеда. Заліз на си-
діння і спробував гальма. Мама кликала обідати, а він не міг відійти від
цього чуда. От тепер він з хлопцями накатається вдосталь. А друзі як
зрадіють! Він неодмінно візьме велосипед у село.
Дайте відповіді на запитання:
1. Про що думав Мишко в останній день навчання?
2. Хто були його друзі в селі?
3. Як проводив канікули Мишко?
4. Хто зустрів його вдома?
5. Яка була таємна мрія у хлопчика?
6. Яким був велосипед? Який порядок опису його?
7. З чого видно, що хлопчик, одержавши омріяний подарунок, не за-
був про друзів?
Перекажіть текст усно.
Знайдіть у тексті зачин, основну частину і кінцівку. Як вони між со-
бою пов’язані?
Випишіть синоніми до слова Мишко.
Поясніть правопис слів з часткою не.
Чому в тексті багато окличних речень? Знайдіть і зачитайте їх. Що
вони виражають?
Поясніть розділові знаки у реченні, що починається словами: «А на
рамі…»
Напишіть переказ тексту на чернетці.
Користуючись таблицею «Види помилок», перевірте й опрацюйте
зміст, відредагуйте мовлення.
Перепишіть текст у зошит.
IV. Домашнє завдання
Придумати другу частину оповідання, у якій би розповідалось про
перебування Мишка в селі. Увести опис якогось предмета, який Миш-
ко побачив у селі (наприклад, млин, вулики у садку дідуся; нового воза,
зробленого дідусем, тощо).
Урок № 67
ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ
Мета: поглибити знання про перенос слів з рядка в рядок; вироби-
ти навички правильного переносу слів; розвивати правопис-
ну пильність; виховувати уважність, старанність у роботі.
Обладнання: таблиця «Правила переносу частин слів», роздруки тек-
стів.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Пояснювальний диктант. Підкреслити і пояснити відомі орфограми.
Перед різдвяними святами вдарили морози. Замело, завихрило на-
дворі. Кілька днів вузенькими вулицями Луцька гуляв вітер, замітаючи
з бруку снігову порошу. Він вривався в місто з-понад стирських невисо-
ких горбів, кружляв на безлюдному майданчику біля кафедрального со-
бору. А коли буря вщухла, повалив густий лапатий сніг (М. Олійник).
2. Поділіть на склади слова: різдвяними, завихрило, безлюдному.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Слова, які ви поділили на склади: різдвяний, завихрило, безлюдному —
скісною рискою поділіть для переносу з рядка в рядок.
— Порівняйте з поділом на склади. Чи збігаються вони?
— Яке головне правило переносу частин слів ви знаєте?
ІІІ. Засвоєння нових знань
1. Робота з прикладами на дошці
1) Поясніть, чому в одному слові при переносі -дж-, -дз- розділено,
а в іншому — ні.
Нагоро-джу-ють, під-живлюють, кукуру-дза, над-звуковий.
2) Який з поділів слова для переносу буде правильним і чому?
О-ля, рай-он, баталь-йон, праць-овитий, сьо-годні, Вороб-йов, пе-
рей-шов, піді-йшов.
2. Робота з підручником.
— Що нового ви дізналися, прочитавши матеріал підручника?
3. Розкажіть про перенос частин слів за таблицею (за підручником).
IV. Закріплення знань і вироблення вмінь
1. Перепишіть, позначаючи рискою можливі переноси. Свої міркування
перевіряйте правилами в таблиці «Правила переносу частин слів».
Зима! Кого не чарувала її казкова краса! Кому не пам’ятний отой
галас, коли качають снігову бабу. Тут і радість першого снігу, і зашпо-
ри в руках, і невдоволення тим, що комусь, а не тобі вдалося першому
причепити тій бабі голову. А схоже на політ катання на санчатах! Ле-
тиш, примруживши очі, тільки вітер свище у вухах. А ззаду ще й ще ді-
твора… (М. Олійник).
2. «Розумне перо». Редагування. Знайдіть помилки. Обґрунтуйте пра-
вильний перенос частин слів з рядка в рядок.
76.
150 Українська мова.5 клас150 151151Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
А-ся, мрі-я, Ма-рія, кра-ї, зе-ле-ний, прик-ме-та, ху-тко, сні-гом,
дів-чин-ка, шви-дко, под-вір’-ї, зли-ва-ється, Миш-ко, Ле-ся, приг-ро-
зи-ла, Джаль-ма, зна-йо-мий, від-зна-чи-ти, задзе-ркал-ля.
3. Випишіть з поданих тільки ті слова, які не можна переносити з ряд-
ка в рядок.
Косачі, приїзд, АЕС, Дніпрогес, п. Юрій, 20 кг, Т.Г. Шевченко, дитина,
весілля, привітність, 2005р., рейс, яма, Рая, Олесь, виставка, час, цей.
V. Підсумки уроку
Розкажіть за таблицею, що вивчалось на уроці.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Записати п’ять прислів’їв чи приказок про зиму, поділити слова
на частини для переносу.
Урок № 68
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. ВИМОВА І ПОЗНАЧЕННЯ
НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ ГОЛОСНИХ Е, И
Мета: навчити школярів перевіряти ненаголошені голосні в слові,
виробляти уміння і навички правильно вимовляти і писати
слова з ненаголошеними голосними; розвивати навички са-
моконтролю, мовну пам’ять і слух; виховувати спостереж-
ливість і відповідальність.
Обладнання: словник наголосів, орфографічні словники, картки.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Прочитайте виразно текст. У виділених словах поставте наголос. Ви-
мовте слова. Чи розрізняється артикуляція голосного и в цих словах?
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік…
(В. Симоненко)
Як вимовляються голосні [е], [и] в ненаголошеній позиції?
ІІ. Повторення і поглиблення знань
1. Робота з підручником.
2. Бесіда за прочитаним.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Прочитайте виразно, правильно вимовляючи звук [е] в наголошених
та ненаголошених позиціях. Перевірте за орфоепічним словником.
Еге-ге, едельвейс, елеватор, емаль, елемент, деснянський, десять,
десятина, дешевий, звечора, вечоріти, земляк, зерно, зерноїд, ідеал, ін-
женер, кедр, кермо, керсетка, мелодія, мережка, мерзнути, невільник,
неґречний, тепер, теплий, переїзд, перемерзати, репліка, ремінь, репе-
тиція, речення, селище, селюк, середній, шерсть, шепнути, центр, це-
берка, цеглина, червоний, червень.
Поясніть значення виділених слів.
2. Прочитайте, правильно вимовляючи звук [и] в наголошених та не-
наголошених позиціях. Виділяйте логічним наголосом за смислом
навантажені слова. Як перевірити написання ненаголошених [е] та
[и]? Перевірте за словником наголосів, виділені слова.
1. Я насиплю крихт на порозі, підгодую птахів на морозі (О. Орач).
2. Висне небо синє, Синє, та не те! Світе, та не гріє Сонце золоте (Я. Що-
голів). 3. Стоїть гора високая, Зелений гай шумить; Співають пташки
голосно, І річечка блищить (Л. Глібов). 4. Сивіє сіно у валках, Схилили
голови ромени (Д. Павличко). 5. Небо вбирається в шати, Схід черво-
ніє в кривавім огні (О. Олесь). 6. Люблю весну, та хто її не любить, коли
життя цвіте, як пишний сад (В. Сосюра).
Які слова у реченні виділяються логічним наголосом і чому?
3. Ненаголошені е, и у поданих словах вимовляйте наближено до и, е.
Поставте наголос у словах.
Зерно, зима, сини, великий, вертати, нести, глибина, хвилина, пре-
чудово.
Чи впливає наголос на правильну вимову голосних звуків е, и?
Запишіть подані слова в свій словничок і запам’ятайте особливості
їх написання і вимови.
Вірш. Живопис. Житло. Загадка. Колесо. Літопис. Маленький. Босий.
Високо.
4. Доберіть із словників по десять слів з ненаголошеними [е, и], скла-
діть з ними речення.
ІІІ. Підсумки уроку
Робота в парах: Складіть діалог «Вимова і правопис ненаголоше-
них [е, и]»
IV. Домашнє завдання
Виписати з творів української літератури шість речень із словами,
що мають ненаголошені [е, и].
77.
152 Українська мова.5 клас152 153153Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Урок № 69–70
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
ДОКЛАДНИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО
ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРЕДМЕТА
Мета: вчити писати докладні перекази, усвідомлювати й запам’я-
товувати деталі тексту, передавати текст, дотримуючись ком-
позиції, засобів виразності; виробляти навички деталь-
ної передачі змісту тексту на письмі, дотримуючись плану,
спираючись на ключові слова; виховувати інтерес до життя
і творчості Тараса Шевченка.
Обладнання: ілюстрації до теми «Шевченко на засланні», зарисовки
Т. Шевченка, роздруки текстів.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація діяльності учнів
— Уміння детально передавати прочитане або почуте виробляється по-
ступово. Докладний переказ дасть можливість вам навчитися конспектува-
ти прочитане, прослухану лекцію, виступ, самому зв’язно викладати думки
при написанні творів, виступів з різної тематики у старших класах.
ІІ. Робота над змістом тексту письмового переказу
1. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку висловлювання,
тип і стиль мовлення. Складіть план.
ТАРАСОВА ВЕРБА
Піски та піски. Ні деревця, ні зеленого кущика. Скільки око сягає
сипучі руді піски.
«Широка моя незамкнена тюрма,— думає Тарас Шевченко — і хоч
би де яке деревце!»
Він виймає вербову паличку і втикає в землю на гарнізонному го-
роді…
Аж ось і весна. Сонце світить на ті піски, на ті скелі.
«А в нас на Вкраїні все зеленіє, верби розпускаються, жовті сережки
розвішують»,— згадує Тарас Григорович, ідучи гарнізонним двором.
— Тарас! Солдат Тарас! — раптом чує він. Обертається — молодий
юнак казах, що допомагає городникові, гукає його.
— Чого тобі, Сатангуле? — питає Тарас, підходячи до нього.
— Солдат Тарас! — каже радісно хлопець, його гарні очі сяють від
задоволення.— Ти посадив палицю торік — дивись, ходімо, дивись —
вона зазеленіла.
Дивиться Тарас Григорович, і невимовна радість охоплює його — з гі-
лочки побігли листочки, свіжі, зелені листочки. Вона перебула страшну
зиму, сніги, вітри, завірюхи і витримала, витримала все!
Сатангул дивиться на неї, як на чудо. А Тарас, Тарас щасливий, ніби
одержав найдорожчий подарунок.
Вони обидва стоять якийсь час мовчки зачудовані:
— Ходімо, Сатангуле, принесемо води та поллємо нашу вербинку,
наше перше деревце. Воно витримало зиму, треба зберегти і від палю-
чого літнього сонця пустині це перше деревце.
Перше деревце в цій мертвій пустині! (За О. Іваненко).
2. Перекажіть (усно) текст вправи 1 за складеним планом.
3. Опрацюйте мовні засоби тексту у такому порядку:
1) Знайдіть мовні засоби зв’язку абзаців у тексті.
2) Доберіть синоніми до слів: Тарас, Сатангул, верба, широка, завірюха,
щасливий, палюче (сонце).
3) Поясніть розділові знаки у простих і складних реченнях, при пря-
мій мові.
4) Знайдіть у тексті діалог. Як він записується?
4. Напишіть переказ тексту (вправа 1) на чернетці.
5. Працюючи в парах, зробіть взаємоперевірку написаного на чернет-
ках. Дотримуйтеся таких правил.
Правила перевірки написаного тексту
1. Прочитавши написане, подумай:
а) чи розкрито тему;
б) чи передано основну думку;
в) чи є початок, основна частина і кінець, пов’язані між собою зміс-
том;
г) чи збережено послідовність подій за планом;
д) чи правильно поділено текст на абзаци (дивись план) — зроби за-
уваження олівцем на полях.
2. Читай написане вдруге дуже повільно, підкреслюй олівцем мовлен-
нєві, орфографічні та синтаксичні помилки.
3. Порадься з учителем щодо помилок або перевір за словником чи до-
відником, а потім виправляй.
4. Перечитай заново вже виправлене (вголос). Зверни увагу на мило-
звучність мовлення.
5. Перепиши з чернетки начисто. Пильнуй дотримання правопису.
ІІІ. Підсумки уроку
— З якими труднощами ви зіткнулися під час написання пере-
казу?
IV. Домашнє завдання
Повторити тему «Пряма мова. Діалог».
78.
154 Українська мова.5 клас154 155155Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Урок № 71
ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ.
УПОДІБНЕННЯ ДЗВІНКИХ І ГЛУХИХ ПРИГОЛОСНИХ
Мета: вчити розрізняти глухі й дзвінкі приголосні на слух; фор-
мувати орфоепічні навички; розвивати мовну і слухову
пам’ять, удосконалювати навички правильної артикуляції
звуків; виховувати мовну культуру.
Обладнання: Порядок і зразок фонетичного розбору слова, тексти.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Вимовте вголос, працю-
ючи в парах. Складіть по три речення зі словами першого і другого
рядка (на вибір).
1. Хвастун, хворий, хвиля, ухвала, похвалити, хвалько, хвилеріз, хви-
щати, хвіртка, хвоя, хвощ, хворостина.
2. Фара, фонтан, фотограф, фельдшер, ферма, фірма, футбол, жира-
фи, фізика, буфет, Федір, професор, фюзеляж, фіранки, Уфа.
Вимовте скоромовку, зберігаючи правильну вимову звука [ф]: Федора
Феофанівна сфотографувалася у фірмовому фотоательє біля фонтана.
ІІ. Актуалізація опорних знань
2. Прочитайте слова вголос і запишіть фонетично так, як ви чуєте.
Просьба, вокзал, якби, боротьба, косьба, молотьба, отже.
ІІІ. Пояснення нового матеріалу
1. Слово вчителя.
2. Аналіз прикладів (на дошці).
Пишемо Вимовляємо
снилось [снилос’]
праця [прац’а]
клуб [клуб]
Вимовляємо Пишемо
[лехко] легко
[вохко] вогко
[н’іхт’і] нігті
[к’іхт’і] кігті
[д’охт’у] дьогтю
3. Робота з підручником.
IV. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Спишіть, ставлячи на місці крапок потрібну букву на позначення
приголосного. Поряд запишіть у дужках слово для перевірки.
1. Два дні і дві ночі сиділи вони тут у во..кості й пітьмі (М. Коцюбин-
ський). 2. Понад самим берегом, коло хат в’ється сте..ка (І. Нечуй-Левиць-
кий). 3. Оце возовиця підходить, а там і моло..ба (А. Головко). 4. У гру..ці
гуло, догоряли скі..ки (П. Воронько). 5. Я йшов молодими лісами, повен
козу.., набравши суниць (М. Стельмах). 6. Славко виконав мамину про..ь-
бу. 7. Між гря..ками протоптали сте..ку (З тв. Ю. Збанацького).
2. Спишіть, вставляючи потрібну букву з дужок. Свій вибір обґрунтуйте.
1. Хай священний вогонь материнської любові запалить серця всіх
людей на боро(т,д)ьбу за мир і дружбу (М. Стельмах). 2. І пахне мате-
ринкою, що тільки зацвіла, і во(г,к)істю від ріки (Ю. Збанацький). 3. Як
моря шум, тривожний шум во(к,г)залу (В. Сосюра). 4. Ле(г,к)о тріпоче
Чіпчине серце (П. Мирний). 5. Віталій Кличко продовжив боро(т,д)ьбу
за першість світу (З газети).
3. Запишіть слова і зробіть фонетичний розбір за поданим у підручни-
ку зразком.
Близько, дзвін, повінь, лютий, січень, ячмінь, кущик.
4. Спишіть текст. Зробіть фонетичний розбір виділених слів.
УКРАЇНСЬКИЙ БОРЩ
Повсюди в Україні готували «вариво з зіллям», пізніше ця рідка стра-
ва стала називатися борщем. До неї могло входити близько двадцяти про-
дуктів, але основним компонентом був буряк, який у давнину мав на-
зву «бърщь».
Найбільш розповсюдженим в Україні є червоний борщ з капустою.
Український борщ, як правило, заправляли («затирали») підсмаженим са-
лом, цибулею, часником, борошном.
У зелений борщ кладуть щавель, лободу, кропиву, петрушку. Заправ-
ляють його яйцем та сметаною (За Д. Супруненком).
Що ви знаєте про традиційні українські страви? Розкажіть про їх
значення для здоров’я людини.
V. Підсумки уроку
Як перевірити сумнівний приголосний у середині слова?
Які слова треба запам’ятати?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Скласти речення із словами призьба, легко, вокзал, футбол.
79.
156 Українська мова.5 клас156 157157Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Урок № 72
СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
Мета: дати поняття про спрощення в групах приголосних; ви-
робляти навички правильного запису слів із спрощенням
в групах приголосних; розвивати мовний слух і пам’ять;
виховувати правописну пильність.
Обладнання: таблиця «Спрощення в групах приголосних»
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
Проведіть спостереження: вимовте слова попарно. Чи спостерігається
у вимові випадання приголосного [т] у прикметниках? Чи зберігається
на письмі буква, що його позначає?
Честь — чесний, користь — корисний, кількість — кількісний, піст —
пісний.
ІІ. Пояснення нового матеріалу
1. Робота з таблицею (підручник).
2. Бесіда.
У яких словах спрощення не відбувається?
Яку орфограму слід запам’ятати?
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Перепишіть слова, зазначивши поряд групи приголосних, які спрос-
тилися (за зразком).
Зразок: радісний — радість: [стн] — [сн].
Щасливий, жалісливий, учасник, масний, тиснути, пісний, серце,
блиснути, радісний.
Які ще групи приголосних спрощуються, крім зазначених у правилах?
Складіть речення із словами учасник, серце.
2. Утворіть прикметники від іменників. З’ясуйте, який приголосний
випадає.
Цілісність, швидкість, захист, перехрестя, пристрасть, ненависть, ко-
ристь, злість, жалість, заздрість, місто.
Складіть з прикметниками п’ять речень.
3. Складіть речення з поданими словами і запишіть. Запам’ятайте пра-
вопис.
Пестливий, хвастливий, шістнадцять, контрастний, зап’ястний, ви-
пускний.
4. «Спотиканочка». Розв’язання проблемного завдання. Яке слово не має
ознак цього ряду?
Проїзний, радісний, чесний, президентський.
5. Прочитайте, перекажіть. Чи згодні ви з такою версією? Придумай-
те власну.
ЧИЙ РОДИЧ ЦИРКУЛЬ?
А що там блищить на парті? Ага, циркуль. А він чий родич і скіль-
ки йому років? Старенький він, наш циркуль, хоч на вигляд новенький,
недавно куплений. Йому дві тисячі років. А родич у нього — ви б таке
подумали? — цирк. Латинське слово ціркус — «коло» має правнука цирк
(адже циркова арена кругла), а ціркулюс — «кільце» має правнука цир-
куль, яким можна накреслити і коло, і кільце (З кн. А. Коваль «Життя
і пригоди знайомих незнайомців»).
IV. Підсумки уроку
Працюючи в парах, зробіть взаємоперевірку засвоєння правил (за
таблицею).
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Скласти речення зі словами обласний, тижневий, виїзний, щасливий.
Урок № 73
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ
РОЗДУМУ (УСНО)
Мета: дати поняття про текст-роздум, його будову; формувати
уміння й навички переказувати текст, дотримуючись типу
і стилю мовлення; збагачувати словник учнів; виховувати
любов до української пісні.
Обладнання: схема «Текст-роздум», роздруки текстів.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань за схемою
1. Прочитайте тексти. Визначте, до якого типу мовлення вони нале-
жать. Поясніть, чим ви керувалися при цьому. Знайдіть у другому
тексті елементи роздуму.
80.
158 Українська мова.5 клас158 159159Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
ФОЛЬКЛОР — ЦЕ УСНА ТВОРЧІСТЬ ТРУДОВОГО НАРОДУ
Наука про народну творчість отримала назву фольклористика. Укра-
їнська народна поетична творчість включає пісні, легенди, казки, перека-
зи, драму, анекдоти, приказки, прислів’я, загадки. Календарно-обрядова
поезія виникла і розвивалася на основі виробничої діяльності людини.
Пісня — це поетичний твір, що виконується з музичним супроводом.
Морально чисті, щирі і прості українські пісні та думи відіграють не-
оціненну виховну роль, вчать народної мудрості й краси (Із зб. пісень).
«ОЙ У ЛУЗІ ТА ЩЕ Й ПРИ БЕРЕЗІ»
Материнським ніжним голосом пісня прийшла і схилилася над моєю
колискою. Це було в поліському селі, у білостінній хаті. Де з пісні ра-
зом вихлюпнулись краса і сонце, надія і радість — розмаїття людського
життя. З ним висівається в землю насіння, з’являються перші паростки,
набираються соків, щоб добром вернутися людям.
Велика сила материнської пісні. Вона повертає до реального сві-
ту: «Ой у лузі та ще й при березі». Одразу бачиться краєвид — осінній
луг і червона калина. І людська доля. Молода дівчина народила дитину,
не давши їй ні щастя, ні долі, а лише чорні брови. Глибини життя від-
крилися з кількох рядків. І ти вже стоїш обличчям до забутої звичайної
долі, що не байдужа тобі.
Пісень, які ввійшли в народне життя, не злічити. Бо передаються від
роду до роду. Осявають наші будні й свята. І не губляться, не забувають-
ся в громохкому вирі сьогодення.
З піснею люди виплекали найкращі сподівання. Вони живуть у серці,
як зерно в колоску. Хто доторкається до співучих скарбниць, той най-
щасливіший у житті.
На всіх дорогах, сходжених і незміряних, я жив красою, що наро-
дилася з пісні. Радощі і смутки душі наслухав у дивовижних мелодіях.
І вони ніколи не полишали мене. Пісня завжди лікувала мій душевний
біль. Вона мовби на дужих крилах піднімала над щоденним дріб’язком
і змореністю. І не раз, не двічі на день я знову ставав роботящим, ба-
дьорим, наснаженим. У тому криється цілюща сила пісні, відміряна мені
щасливою долею (М. Сингаївський).
Знайдіть у тексті предмет роздумів письменника — тезу.
Знайдіть докази, аргументи, що наводить автор на підтвердження те-
зи: «Велика сила материнської пісні».
Зачитайте речення, яке є висновком.
З яким типом мовлення поєднано роздум у цьому тексті?
ІІ. Робота з текстом переказу
1. Прочитайте текст. Приготуйтеся до усного переказу за таким пла-
ном:
1. Визначте тему, стиль і тип мовлення.
2. З’ясуйте, які елементи роздуму використано в тексті (теза, аргумен-
ти, висновок). Випишіть на чернетку речення, що виражають тезу,
докази, висновок.
3. Складіть план тексту, даючи заголовки абзацам.
4. Знайдіть ключові слова (основні, опорні), що допоможуть вам при
переказуванні згадати зміст абзацу.
5. Випишіть на чернетку художні вирази, прочитайте кілька разів, щоб
запам’ятати.
6. Прочитайте текст ще раз.
7. Перекажіть текст за планом.
МАТЕРИНСЬКА ПІСНЯ
Східна мудрість промовляє: немає матері, окрім матері. Біля неї всі
ми, як біля сонця, зігрівались і втішали себе після невдач і розчарувань.
Напевне, немає митця, котрий не звертався до цього світлого образу. Та
й чого варте мистецтво, не зігріте материнською любов’ю? І чи наро-
дилося б воно взагалі, чи мало б своє продовження?
У давній і вічно живій народній пісні співається: «Нема в світі цвіту
цвітнішого, як маківочка, Нема ж і роду ріднішого, як матіночка».
Перша пісня, що ми слухали, була материною. Від співучої колис-
ки ласкавим і мудрим голосом вона вела нас у світ широкий. І той го-
лос, мов заповіт, вкарбовано в наше серце навічно. З весною до нашо-
го краю прилітала зозуля. І її загадковий голос для мене вчувався разом
з материнською піснею: «Летіла зозуля з гори на долину, Край нашої
хати сіла на калину».
А далі кожним рядком того щемного піснетвору мати розмовля-
ла з доброю птахою-вісницею, щиро вважаючи, що зозуля все знає
і може розділити всі радощі й горе, кожну днину очікування і спо-
дівання.
Через пісню знову і знову уявляю всі стежки, всі життєві дороги
моєї матері. Бачу, коли з жінками вона повертається з поля. І в над-
вечір’я лине щемна мелодія. Хвилює розмаїте буяння пісень на весіл-
лях. І досі чую і не раз іще наслухатиму, коли піснею проводжають
і зустрічають.
Той, хто не чув материнської пісні, зостався бідним на все життя
(М. Сингаївський).
ІІІ. Підсумки уроку
— Які елементи роздуму ви зустріли в тексті?
ІV. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал за підручником.
81.
160 Українська мова.5 клас160 161161Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Урок № 74–75
НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУ-
КІВ. ЧЕРГУВАННЯ [О] — [А], [Е] — [І], [Е] — [И], [О], [Е] З [І]
Мета: вчити розпізнавати чергування зазначених голосних, свідо-
мо визначати умови, за яких вони відбуваються; формува-
ти навички правильного написання і пояснення орфограм;
розвивати мовний слух і пам’ять; виховувати правописну
пильність.
Обладнання: таблиця «Чергування голосних»
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
Порівняйте звуковий склад слів, записаних парами. Зіставте звуковий
склад коренів кожної групи спільнокореневих слів або форм. Як зміню-
ються голосні і приголосні у коренях слів? Випишіть їх парами за зраз-
ком: село — сільський = е — і.
Гора — гірський, шести — шостий, летіти — літати, дерти — здира-
ти, грім — гриміти, піч — печі, друг — друже, рука — ручний, вухо —
у вусі, просити — прошу, нога — нозі, мостити — мощу, садити — по-
саджений.
ІІ. Пояснення нового матеріалу
1. Робота з таблицею.
Розгляньте таблицю чергування голосних у дієслівних коренях, сфор-
мулюйте правила чергування голосних (за підручником).
2. Робота з матеріалом підручника.
Прочитайте матеріал підручника і розкажіть, за яких умов [о], [е]
чергуються з [і], наведіть приклади.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Змініть подані слова або доберіть до них споріднені, щоб відбувало-
ся чергування голосних у коренях.
Пекти, перемога, вивозити, школа, зоря, вечір, збір, родина, доба,
гора, береза, сльоза, слово, ганяти, ломка, перемога, кінь, піч, гребти,
чесати.
2. Перепишіть, вставляючи пропущені букви. Орфограми підкресліть
і поясніть.
1. Не вм..рає душа наша, не вм..рає воля (Т. Шевченко). 2. Прямо над
нашою хатою прол..тають лебеді (М. Стельмах). 3. Сиві хмари все небо
заст…лали (Леся Українка). 4. Крилами махає, а пол..тіти не може (Нар.
творч.). 5. Коні зібралися докупи: стоять, опустивши голови, тільки хвос-
тинами одг..няють оводів (М. Крищук). 6. Вдалині виднілося мерехтли-
ве сяйво над Ки..вом (О. Засенко). 7. Криши, л..май, трощи стереотипи
(Л. Костенко). 8. А нам перем..гать і жить (П. Тичина). 9. Хто б..гато взяв
від людей, мусить б..гато віддати (Р. Іваничук).
З’ясуйте за тлумачним словником лексичне значення слова стерео-
типи.
3. Перепишіть пари слів, виділіть у них корені, підкресліть букви, які
позначають голосні звуки, що чергуються. Поставивши наголоси з’я-
суйте вживання букв о, а.
Допомогти — допомагати, скочити — скакати, ломити — ламати,
загонити — заганяти, котити — обкачати, кроїти — краяти, перемог-
ти — перемагати.
4. До поданих слів доберіть слова, в коренях яких відбувається чергу-
вання о — а.
Змогти, котити, кроїти, допомога, ломити, гонити, схопити, прово-
дити, скочити, клонити, проводжати, зломити, вимога.
5. Розвиток мовлення й уяви. Дайте оригінальну розгорнуту відповідь
(усно): Чому хмари не різнокольорові?
6. Мандрівка на «Острів мовних скарбів». Доберіть синоніми до фразео-
логізму брати за барки. Поясніть його значення.
7. Замініть подані слова або доберіть спільнокореневі, щоб відбулося
чергування голосних.
Гора, доба, родина, береза, сльоза, слово, коло, збір, перемога, ве-
чір, зоря, рости, пекти, вивозити, сіль, коса, летіти, плести, гірський,
щока, шостий.
8. «Спотиканочка». Розв’язання проблемного завдання.
Чому не відбувається чергування: кілок — кілка, стілець — стільця?
IV. Підсумки уроку
За таблицею «Чергування голосних» розкажіть про умови чергуван-
ня голосних.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Виписати п’ять загадок із збірників усної народної творчості зі сло-
вами, у яких чергуються голосні звуки.
Зразок: Без рук, без ніг, а пнеться на батіг (квасоля).
82.
162 Українська мова.5 клас162 163163Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Урок № 76
ЧЕРГУВАННЯ [О] — [Е] ПІСЛЯ [Ж], [Ч], [Ш]; И, І ПІСЛЯ [Ж],
[Ч], [Ш], [ШЧ] ТА [Г], [К], [Х] У КОРЕНЯХ СЛІВ
Мета: вчити розпізнавати чергування голосних після шиплячих та
[г], [к], [х] у коренях слів, свідомо визначати умови чер-
гування; формувати навички правильного написання слів
з орфограмами і пояснення їх; розвивати слух і пам’ять;
виховувати граматичну пильність.
Обладнання: таблиця «Чергування голосних після шиплячих та г, к, х»
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Гра «Хто швидше». Подані слова змініть так, щоб о, е чергувалося з і.
1. Родина, слово, воля, камінь, Києва.
2. Осені, повені, корова, овес, боєць.
3. Могти, берегти, летіти, переходити.
2. «Розумне перо». Редагування. На місці пропусків були помилки, яких
припустилися учні. Які це були помилки, на вашу думку? Запишіть
правильно.
Г..ряче, х..зяїн, б..гатство, сл..в’яни, бер..зка, бо..ці, Ки..ва, Льв..ва,
Терноп..ля, джм..ля, дзв..нити, б..лю, ведм..дя, перех..д, ячм..ню.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Зіставте слова. Дослідіть, які звуки і після яких чергуються.
Вечеря // вечора
шести // шостий
оженитися // жонатий
чернетка // чорний
2. Прочитайте слова. З’ясуйте, після яких приголосних пишеться и. Як
можна перевірити правопис и?
Жито, чинити, шити, кинути, схибити, гинути, хитрий.
ІІІ. Пояснення нового матеріалу
Робота за підручником з таблицею «Чергування голосних після ши-
плячих, й та г, к, х» (підручник)
IV. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Вставте пропущені букви. Позначте й обґрунтуйте орфограми.
Ш..ршавий, ч..брець, ш..стерня, пш..но, ш..вство, дж..рельний, дж..м-
пер, пож..вк, увеч..рі, вч..ра, ж..лудь, ж..рсть, ш..рсткий, ж..ржина, ч..рпак,
ч..рнець, ч..пуруха, щ..міти, щ..ка, пш..ниця, вч..рашній, ж..рдина, ж..лоб,
ш..лудивий, ч..пурний, щ..тина.
2. Мандрівка на «Острів мовних скарбів».
Доберіть фразеологічні синоніми до сталого звороту бити на сполох.
Поясніть його значення.
3. Доберіть синоніми до прикметників, запишіть їх разом з іменника-
ми, до яких вони відносяться, поясніть орфограми.
Слово від серця, нестійкий місток, противний смак, розлога верба,
помилкове твердження, охайний учень, бридкий запах, помилкове рі-
шення, просторий дім.
Довідка: хибне, щире, хиткий, огидний, гіллясте, гидкий, чистий,
хибне, великий.
4. «Розумне перо». Редагування. На місці пропусків учні припустилися
помилок. Які це помилки? Запишіть правильно
Розч..сувати, ч..ж, сх..ди, х..трий, г..рський, щ..тка, ж..ночий, ж..тній,
заг..нути, к..слий, к..шка .
5. Подані словосполучення ввести до самостійно складених речень.
Гідний подиву, щире серце, шкідлива звичка, хист до віршування.
Продовжіть міркування: Після шиплячих пишемо о, якщо…
V. Підсумки уроку
Розкажіть, які чергування ви сьогодні вчили.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Скласти п’ять речень із словами хист, вихідний, чіткий, химерний,
щільний.
Урок № 77–78
ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ У КОРЕНЯХ СЛІВ:
[Г], [К], [Х] — [Ж], [Ч], [Ш] — [З'], [Ц'], [С']
Мета: повторити й поглибити знання учнів про чергування при-
голосних у коренях слів; формувати навички розпізнава-
ти чергуваня приголосних, з’ясовувати умови чергуван-
ня; розвивати навички правильного написання і пояснен-
ня слів з орфограмами; виховувати правописну пильність,
увагу до слова.
Обладнання: таблиця «Чергування приголосних звуків».
83.
164 Українська мова.5 клас164 165165Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Поясніть правопис и, і, е, о у коренях слів.
К..нець, к..лечко, в..зок, з..ронька, с..к, с..ром, в..рон, ч..реда, с..ре-
да, м..лот, як..р, ч..тири, веч..ра, пш..ниця, ш..піт, ч..рнило, ж..лудь,
ч..рнець, ш..рсть.
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Актуалізація опорних знань
1. Перепишіть. У підкреслених словах виділіть корені.
1. По тім боці — моя доля, по сім боці — горе (Т. Шевченко). 2. Ой
у лузі червона калина похилилася … . 3. Ой горе тій чайці, чаєчці — не-
бозі, що вивела чаєняток при битій дорозі. 4. Закувала зозуленька на ха-
ті, на розі, заплакала дівчинонька в сінях на порозі. 5. Ой у лузі та при
березі червона калина, породила та удівонька хорошого сина. 6. Правда
очі коле. 7. Хто опарився на молоці, той і на воду дмухає. 8. Мачушине
добро, як зимнєє тепло (Нар. творчість).
Запишіть до виділених слів їх початкові форми. Які приголосні чер-
гуються? Запишіть їх парами.
ІІІ. Повторення і поглиблення знань учнів
1. Розгляньте за підручником таблицю «Чергування приголосних». Про
чергування яких приголосних ви вже знаєте?
2. Опрацювання учнями теоретичного матеріалу підручника.
IV. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Поясніть випадки чергування приголосних.
1. Хліб у дорозі не затяжить. 2. Брехня стоїть на одній нозі, а прав-
да на двох. 3.У багатого сила друзів, у бідного — ворогів. 4. Смачне,
хоч собаці вилий. 5. Базіці скільки не говорити, аби не робити (Нар.
творчість).
Розкрийте зміст приказок.
2. До поданих слів доберіть їх форми або споріднені слова, в яких чер-
гуються приголосні звуки.
Бігти, дихати, просити, скакати, кликати, їздити, гладити, сидіти,
косити, берег, плуг, стріха, пух, щука, смак, молоко, мука, горіх, смуга,
горох, казати, могти, сікти, дружити, летіти, рученька, робити.
3. Поясніть чергування приголосних при зміні слів.
Зразок: ворог — на ворозі.
Перемога, безпека, вік, смак, дух, запах, увага, заєць, лексика, ве-
реск, вовк, книга, дорога, парубок, пастух, бідолаха.
4. Запишіть слова, у яких чергування не відбувається, складіть з ними
речення.
Рушник, рушниця, дворушник, соняшник, мірошник, торішній, сер-
дешний (= бідолашний).
V. Підсумки уроку
Назвіть основні чергування приголосних. Наведіть приклади.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Записати 5 прислів’їв з підручника української літератури чи збірника на-
родної творчості, у яких вживаються слова з чергуванням приголосних.
Зразок: Добре тому, хто в дорозі,— сидить собі на возі.
Урок № 79
ОСНОВНІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ У — В, І — Й
Мета: вчити п’ятикласників правильно користуватися чергуванням
як засобом милозвучності рідної мови; формувати уміння
і навички вживати у — в, і — й в усному й писемному мов-
ленні відповідно до правил; пояснювати орфограму в тек-
сті; розвивати мовний слух, чуття мови; виховувати увагу
до слова.
Обладнання: таблиця «Чергування у — в, і — й»
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Запишіть приказки. Підкресліть всі відомі вам чергування голосних
і приголосних.
1. Кожне сільце має своє слівце. 2. Лютий ведмедю в барлозі бік пригрі-
ває. 3. Лютий зиму видуває, а березень її ламає. 4. Зимове сонце — як мачу-
шине серце. 5. Мороз такий, аж зорі скачуть. 6. Якщо на Стрітення півень
нап’ється на порозі, то на Явдохи (14 березня) віл напасеться на дорозі.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Актуалізація опорних знань
1. Проведіть дослідження: прочитайте вголос речення в обох колонках,
порівняйте вимову. Які приголосні замінили на голосні? Які речення
легше читати, де більше голосних, чи де більше приголосних?
84.
166 Українська мова.5 клас166 167167Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
1. А шум в полях не стихає.
2. Дорого, в травні, в росах, в вогні,
в розлуці, в щасті веди мене до-
дому.
3. В хворого була висока температура.
4. В Львові відбувся конкурс юних
філологів.
5. Й далекий ліс знов говорить
з мною.
6. Пішов й наш батько з ними
1. А шум у полях не стихає.
2. Дорого, у травні, у росах, у вогні,
у розлуці, у щасті веди мене до-
дому.
3. У хворого була висока температура.
4. У Львові відбувся конкурс юних
філологів.
5. І далекий ліс знову говорить
зі мною.
6. Пішов і наш батько з ними
ІІ. Пояснення нового матеріалу
1. Робота з таблицею «Чергування у — в, і — й»
2. Робота з підручником. Прочитайте, коли чергування у — в, і — й
не відбувається.
IV. Закріплення знань і вироблення
умінь і навичок
1. Запишіть словосполучення, вибравши з дужок потрібний варіант бук-
ви (прийменника).
З року (в, у) рік; (в, у) своєму листі; стукає (в, у) голові; відлунює
(в, у) вухах; шукали (в, у) місті; (в, у) взаємна допомога; бути (у, в) фор-
мі; (в, у) важких умовах; нога (в, у) ногу; поринути (в, у) творчість.
Складіть з чотирма словосполученнями речення.
2. Випишіть у дві колонки слова: а) у яких можливе чергування [у] з [в];
б) у яких не можливе це чергування.
Україна, влада, урожай, вклад, учитель, вправа, враження, умова,
увечері, увага, влітку, вранці, взимку, указка, вступ, уже, Улас, Владис-
лав, учень.
Складіть чотири речення зі словами, у яких не відбувається чергу-
вання [у] з [в].
3. Впишіть на місці пропуску потрібний прийменник у — в.
Увійшов _ приміщення, бути _ формі, кинути _ воду, грати _ шахи,
піти _ поле, побувати _ Одесі, навчався _ Львові, живу _ Фастові
4. Доберіть синонімічні стійкі вирази до поданого: ні в тих ні в сих.
5. «Розумне перо». Редагування.
1. До Юрія в житах й травах б’ють тільки дурня, а після Юрія наб’ють
й розумного. 2. Як в травні дощ й грім — буде радість людям всім.
3. Глибокий сніг взимку — на дощове літо. 4. Березень в зими кожуха
купив, й на третій день продав.
V. Підсумки уроку
Взаємоперевірка правил вживання у — в, і — й.
VI. Домашнє завдання
Виписати строфу вірша з української літератури з уживанням у — в,
і — й, довести доцільність вибору поетом засобів милозвучності.
Урок № 80
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
ТВІР-РОЗПОВІДЬ ПРО ВИПАДОК ІЗ ЖИТТЯ
Мета: вчити логічно будувати власні висловлювання, дотримую-
чись плану, рекомендацій; формувати уміння зв’язно ви-
кладати думки, розкривати тему і задум, доцільно і вправно
використовувати мовні засоби; збагачувати словник учнів
емоційно-оцінною лексикою; виховувати любов і бережли-
ве ставлення до тварин.
Обладнання: сюжетні малюнки (з тваринами).
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Мотивація діяльності учнів
— Робота над твором вчить збирати і систематизувати матеріал; са-
мостійно формулювати думки, судження, виражати почуття, користу-
ючись різними типами речень, виразовими засобами мови; розвиває
логічне мислення; уміння вдосконалювати написане. Ці уміння будуть
потрібні вам усе життя.
ІІ. Підготовка до написання твору
1. Прочитайте. Визначте тему й основну думку тексту. Визначте стиль
і тип мовлення. Доберіть заголовок. Чи факт, описаний у тексті, може
бути у жітті?
Я прокинувся вдосвіта і почув, як важко і нестримно стугонить
море.
Вночі почався шторм. Я люблю море завжди, а надто, коли воно
штормить. Одразу вирішив, що перед школою заверну до берега поми-
луватися штормом.
Море кидало високі хвилі на берег.
Мою увагу привернув собака. Великий каштановий собака з кра-
сивим пухнастим хвостом. Він стояв на причалі і безвідривно дивився
у море на парусник.
85.
168 Українська мова.5 клас168 169169Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Тут така велика хвиля вдарила в причал, що, відкочуючись, мало
не змила в море й собаку.
Я злякався за нього і закричав:
— Тікай, дурний!
Але собака тільки ще ближче приступив до моря, жадібно і нетерп-
ляче повискуючи, він слідкував за парусником.
І раптом сталося те, чого я боявся.
Величезна пінява хвиля з громовим гуркотом ударила об причал,
важко осіла і покотилася назад у море.
А коли хвилі не стало, то собаки вже не було. Серед хвиль, що гар-
цювали, як навіжені, я побачив собаку. Високо піднявши голову, він бив
передніми лапами по воді, скавучав, благав допомогти.
Було ясно, що на берег йому не вибратися. Я більше не роздумував.
Швидко роздягся і кинувся у воду. Плисти було важко. Зустрічні хвилі
накривали мене з головою. Нарешті я бачу очі собаки, в них — страх
і вдячність. Я схопив його лівою рукою за нашийник, бо собака зовсім
знесилився і вже почав тонути. Однією рукою я гріб до берега, а другою
тримав собаку. Хвилі несли нас на валуни. Це — кінець! Треба будь-що
повернути до пологого схилу. Кілька разів наближався до берега, але
хвилі відкидали назад. Якась височенна хвиля підняла мене на гребінь
і кинула на берег. Собаки я вже не міг випустити з рук, пальці закля-
кли, задерев’яніли.
Коли я опритомнів і кліпнув очима, то побачив кілька схилених наді
мною незнайомих облич…
— Як це ти, моряче, відважився стрибнути в море? — запитав гус-
тий голос.
— Я собаку рятував.
— Це мій собака. Прибій. Вийшов мене зустрічати. Спасибі тобі,
хлопче (Д. Ткач).
Які ознаки тексту-розповіді має цей текст?
Знайдіть у тексті зачин, основну частину, кінцівку. Як вони поєднані
між собою (за змістом, мовними засобами)?
Чи є у тексті елементи опису? Зачитайте.
Перекажіть усно текст.
Чи могла така пригода трапитися з вами? Як ви оцінюєте вчинок
хлопчика? Чи траплялися подібні пригоди у вашому житті?
ІІІ. Робота над складанням твору-розповіді
Пригадайте і розкажіть про найбільш цікаву пригоду з власного
життя (можливо, ви пригріли викинуте кошеня чи цуценя; допомогли
малюкові, що заблукав, знайти домівку; порятували поранену пташку,
навчили плавати когось, переходити дорогу, їздити на велосипеді, кон-
струювати тощо).
ІІ. Перед написанням твору прочитайте пам’ятку.
Дотримуйтеся поданих у ній рекомендацій
Як писати твір-розповідь
1. Пригадайте цікавий факт з вашого життя чи життя близьких вам людей.
2. Обміркуйте, як почати розповідь, що описати, які події повинні діс-
тати свій розвиток, як закінчити твір. Доберіть заголовок.
3. Оберіть стиль розповіді. Для художнього стилю доберіть епітети, ме-
тафори, порівняння; синоніми.
4. Продумайте порядок викладу думок, складіть план.
5. Напишіть твір на чернетці. Перечитайте, редагуючи речення і ви-
правляючи помилки.
6. Перепишіть твір у зошит.
IV. Підсумки уроку
З якими труднощами ви зустрілися, що необхідно повторити?
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал за підручником.
Урок № 81
ПОЗНАЧЕННЯ М’ЯКОСТІ ПРИГОЛОСНИХ
НА ПИСЬМІ БУКВАМИ Ь, І, Я, Ю, Є
Мета: вчити п’ятикласників правильно позначати м’якість при-
голосних на письмі; виробляти навички правильного вжи-
вання м’якого знака; розвивати мовний слух; формувати
вміння знаходити вивчені орфограми, правильно писати
з ними слова; виправляти помилки; виховувати уважність,
правописну пильність.
Обладнання: таблиця «Правила вживання м’якого знака», роздруки тек-
стів.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
1. Прочитайте. З’ясуйте, чим відрізняється вимова слів і написання.
Стан — стань, лаз — лазь, злива — зліва, знати — зняти, свата — свя-
та, мий — мій, рад — ряд, трете — третє.
Які звуки можуть бути м’якими?
Які букви позначають м’якість приголосних?
86.
170 Українська мова.5 клас170 171171Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
ІІ. Повторення і поглиблення знань
1. Робота з таблицею «Правила вживання м’якого знака»
2. Бесіда.
Які приголосні можуть бути м’якими?
Які букви позначають їх м’якість на письмі?
Коли вживається м’який знак? Наведіть приклади.
Яку орфограму треба запам’ятати?
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Прочитайте текст. З’ясуйте, як передається на письмі м’якість при-
голосних.
ХОЧЕШ МЕНШЕ ХВОРІТИ?
Хочеш менше хворіти — починай уроки ретельніше вчити! Це не чер-
гова вигадка чи хитрощі вчителів і батьків, а наукове відкриття вчених
із Лондонського університету. Учені довели, що неосвічені люди більше
потерпають від стресів, на них частіше нападають усілякі хвороби. Так
що відтепер навчання в інституті — не лише престиж і майбутня про-
фесія, а ще й запорука здоров’я. Тож починай уже завтра, ні, краще сьо-
годні ретельніше вчити уроки (З журналу).
Запишіть фонетично слова хитрощі, здоров’я.
Чи можуть бути м’якими шиплячі і губні приголосні? Назвіть їх.
2. Поставте замість крапок, де треба, знак м’якшення. Свій вибір по-
ясніть.
Брати Кирило (827–869 рр.) та Мефодій (815 — 885 рр.) були маке-
донс..кими болгарами. Жили вони в місті Солуні. На побережжі Адрі-
атичного моря була тоді велика колонія слов’ян. Брати добре вивчили
слов’янс..ку мову й охоче прийняли запрошення болгарс..кого царя Бори-
са проповідувати християнство. У Болгарії вони створили абетку давн..о-
болгарс..кої мови. Нею писалися церковні книги не тіл..ки в Болгарії,
Сербії, а і в Київс..кій Русі. Кирило за основу, очевидно, взяв місцеву
абетку. Відомо, що в Київс..кій Русі писемніс..т.. існувала ще за язичниц..
ких часів. Абетку цю назвали глаголицею, а створену Кирилом — кири-
лицею. Нею ми користуємося й досі (З журналу).
Розберіть два перших речення за частинами мови.
Запишіть фонетичною транскрипцією слово слов’янську.
3. Позначте м’якість приголосних на письмі. Запишіть слова у дві
колонки: 1) зі знаком м’якшення; 2) з іншими способами м’як-
шення.
Місяц.., т..кати, міц.., ц..кувати, заєц.., боєц.., ц..ц..ка, киц..ка, біл..
шіст.., мен..шіст.., ґедз.., крамниц.., дз..рчати, пал..ниц.., журиш..с..,
збігаєт..с.., колосс.., голуб.., зваж..с.., різ..бяр, т..м..ний, дощ.., верф..,
піз..н..й, л..кар, д..огот.., л..он, д..д..ко.
4. Мандрівка на «Острів мовних скарбів». Допишіть прислів’я і запам’я-
тайте.
1. Як мати рідненька, то й сорочка … .
2. Хто батька-матір зневажає, той добра … .
3. У дитини заболить пальчик, а в матері … .
4. Добрі діти на ноги поставлять, а лихі … .
5. «Спотиканочка». Розв’зання проблемних завдань
а) Чому: Гуцульщина, але Уманщина?
б) Яка вимова приголосних (тверда, м’яка) у словах лікар..ський,
цв..ях, різ..ба, піс..ня?
в) Чому четверте слово зайве: просьба, сім, сядь, сад?
IV. Підсумки уроку
Проведіть взаємоконтроль. Працюючи в парах, перевірте, як ви за-
своїли правила вживання м’якого знака. Наводьте приклади слів і речень.
Перевірку проведіть у формі діалогу: «запитання — відповідь».
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Виписати із творів художньої літератури приклади слів у реченні
на всі правила вживання знака м’якшення.
Урок № 82.
СПОЛУЧЕННЯ ЙО, ЬО
Мета: вчити правильно писати слова з буквосполученням йо, ьо;
формувати навички знаходити вивчені орфограми в словах,
правильно писати з ними слова; виправляти помилки на ви-
вчені правила; виховувати уважність, охайність у роботі.
Обладнання: малюнки до теми «Великдень».
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Взаємоперевірка виконання домашнього завдання.
2. Словниковий самодиктант (записаний на дошці).
Низ..ко, пал..ма, різ..ба, бояз..ко, близ..кий, ковз..кий, віз..му, нян..
ка, дон..ка, сопіл..ка, несет..ся, смієт..ся, Хар..ків, спіл..ний, блис..
87.
172 Українська мова.5 клас172 173173Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
кучий, промін..чик, біл..ший, мен..ший, п’ят..десят, сяд..мо, піс..ня,
місяц.. .
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
1. Проведіть дослідження. Подані слова запишіть транскрипцією, ви-
значте кількість звуків і букв. Скільки звуків позначає йо і скіль-
ки ьо?
Бойовий, сьогодні, чотирьох, Йосип.
2. Робота з підручником.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Спишіть, вставляючи буквосполучення йо чи ьо. Згрупуйте слова у дві
колонки: слова з йо і слова з ьо.
Сусідн..му, ра..нний, мал..к, мал…ваний, ма..ріти, тр..х, бад..рити-
ся, зна..митися, ус..го, до н..го, міл..н, син..го, верхн..го, бо..вик, те-
періш..го, кур..зний, кра..вий, справжн..го, премі..вано, нул..вий, змі..
вик, прокл..ни, схвил..ваний, ..го, ..венко, ..сип, л..тчик, л..н, л..до-
вик, ма..р.
Складіть речення із виділеними словами.
2. Утворіть чоловічі імена по батькові і запишіть за зразком. Буквоспо-
лучення йо, ьо підкресліть.
Зразок: Андрій — Андрійович.
Юрій, Віталій, Василь, Сергій, Григорій, Георгій, Габріель, Олексій,
Анатолій, Валерій, Геннадій, Матвій, Рафаель.
3. Складіть шість речень з поданими словами.
Сьомий; серйозний; дзьобати, майонез, льонокомбінат, майоріти.
4. «Спотиканочка».
Розв’язання проблемного завдання.
а) Доведіть, що в словах майор, майка, Мая є по три однакових
звуки.
б) Чому: Наталчин, але Гальчин; няньчина, але Уманщина?
IV. Підсумки уроку
Зв’язно розкажіть, що вивчали на уроці.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Виписати з орфографічного словника по 10 слів з буквосполучення-
ми йо, ьо. Складіть з ними п’ять речень.
Урок № 83
ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА. ПРАВИЛЬНА
ВИМОВА ТА НАПИСАННЯ СЛІВ З АПОСТРОФОМ
Мета: повторити й поглибити знання про вживання апострофа
в українській мові; формувати уміння й навички написання
слів з апострофом, визначення вивчених орфограм у знайо-
мих словах, обґрунтування їх; розвивати вміння вимовляти
слова з апострофом, складати з ними речення; виховувати
правописну пильність.
Обладнання: таблиця «Написання апострофа перед я, ю, є, ї», картки.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку.
Актуалізація знань учнів
1. Проведіть дослідження: запишіть слова фонетичною транскрипцією;
порівняйте, як вимовляються приголосні перед я, ю, є, ї; як позна-
чається це на письмі.
Зяблик — з’ясувати; бурячок — бур’янець; мавпячий — п’ятий; свя-
то — в’яне.
ІІ. Повторення і поглиблення вивченого матеріалу
1. Робота з таблицею «Написання апострофа перед я, ю, є, ї»
2. Бесіда.
Які з цих правил вам уже відомі?
З якими новими правилами ви познайомилися?
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Виконання вправи за підручником.
Прочитайте. Поясніть орфограму «Правопис апострофа», чітко фор-
мулюючи правило.
2. Проведіть взаємодиктант, працюючи в парах. Запис слів (на картках)
обґрунтуйте правилами (на картках).
Сім..я, воз..єднатися, п..єса, в..юки, під..їхати, під..йом, пам..ятати,
мавп..ячий, черв..ячний, пов..язати, пів..яблука, Лук..янів, верб..я, бур..я-
ковий, пр..ясти, з..явитися, п..ре, матір..ю, об..єм, без..язикий, торф..я-
ний, Захар..їн, В..ячеслав, Стеф..юк.
Складіть шість речень зі словами диктанту (на вибір).
3. Мандрівка на «Острів мовних скарбів». Випишіть із «Кобзаря» Тараса
Шевченка десять слів з апострофом.
88.
174 Українська мова.5 клас174 175175Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
4. «Розумне перо». Редагування. Виправте помилки у вживанні апостро-
фа в деяких словах
Настрій у мене був св’ятковий. Гарячий літній день духм’яно пахне
хлібом і квітами. Травянистий килим припав пилом, бо раз по раз з’яв-
ляються машини з зерном. Тьм’яно поблискує вдалині річка. На току
дівчата, завязані по самі брови білими хустками, віють зерно.
IV. Підсумки уроку
Проведіть взаємоперевірку правил вживання апострофа, працюючи
в парах. Побудуйте її у формі діалогу (запитання-відповідь, зустрічне за-
питання-відповідь).
V. Домашнє завдання
Записати п’ять загадок зі словами, що мають апостроф.
Урок № 84
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
ТВІР-ОПИС ТВАРИНИ ЗА ВЛАСНИМ
СПОСТЕРЕЖЕННЯМ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ
Мета: вчити п’ятикласників описувати тварин у художньому сти-
лі; розвивати уміння і навички зв’язно викладати думки на
письмі, вживати художні засоби в описах; розвивати образ-
не мислення; виховувати любов до тварин.
Обладнання: малюнки із зображенням різних тварин, тексти.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація діяльності учнів
— Уміння красиво описати свого улюбленця (собачку, котика, папугу
чи хом’ячка) завжди допомагатиме вам. У будь-якій розмові про приро-
ду ви викличете захват друзів чи просто слухачів своїм улюбленцем. Це
також свідчитиме про ваше багате образне мислення й мовлення.
ІІ. Робота над зразками текстів, тематичним словничком
1. Прочитайте текст. Визначте тему, основну думку і стиль мовлення.
Назвіть елементи опису в ньому. Кого описує автор? Які ознаки,
властивості, характерні особливості тварини підкреслено?
МУЖНІЙ БАРРІ
Сенбернари — одна із найбільших порід собак. Висота їх досягає
80—95 сантиметрів. Особливими ознаками сенбернарів є масивна голова,
коротенька морда, вуха, що звисають донизу. Шерсть — біла з рудими
плямами. Груди, лапи, кінчик хвоста — завжди білосніжні. Окремі сен-
бернари важать сто і більше кілограмів.
Ці сильні, витривалі тварини століттями використовувались для по-
шуків і врятування людей у горах. Завдяки чудовому нюху сенбернари
легко знаходили під снігом замерзаючу людину. Потім лапами відкопу-
вали її, зігрівали своїм тілом. На шиї у собак-шукачів були заздалегідь
прив’язані пакет з продуктами, фляжка з водою. Після цього сенбернар
біг у найближче селище і приводив людей.
Тисячі потерпілих врятували ці благородні й мужні тварини. Ре-
кордсменом серед них був пес з кличкою Баррі. Його знали і любили
жителі Італії, Франції, Швейцарії. Адже ж Баррі врятував сорок чоло-
вік. Сорок перший, злякавшись страшного звіра, сплутав його з вовком
і вдарив ножем.
Слава Баррі не згасла і після його загибелі. Про нього писали в газе-
тах, книгах. А через 85 років у Парижі було відкрито пам’ятник сенбер-
нару. На постаменті — великий собака. На його спині сидить маленька
дівчинка і міцно тримається за шию. В центрі пам’ятника напис: «Він
врятував сорок чоловік і був убитий сорок першим» (За І. Заянчков-
ським).
Чи хотіли б ви мати такого чотириногого друга, як Баррі?
Які тварини вам подобаються і чому?
На які мікротеми поділяється тема тексту? Дайте заголовки їм.
Випишіть мовні засоби зв’язку речень й абзаців у тексті.
Перекажіть текст, зберігаючи всі особливості опису тварини.
2. Прочитайте словничок. Погрупуйте слова так, щоб вони стосувалися
опису конкретної тварини.
Зразок: Кінь — гнідий, стрункий, гривастий, швидкий, вірний, сірий
в яблуках, чистокровний, карий, білий, золотогривий, тонконогий, ро-
бочий, скаковий, з лебединою шиєю, баский.
Вороний, каштановий, брунатний, чорний, однотонний, плямистий,
волоокий, грайливий, мордатий, витягнутий, довгий, сміливий, актив-
ний, енергійний, чорнолапий, довговухий, коротколапий, тихий, кумед-
ний, потішний, благородний, сумирний, лагідний, прудкий, швидко-
ногий, високий, низький, тонкошерстий, тонкорунний, густошерстий,
сильний, дужий, товстолапий, тонконогий, зухвалий, нахабний, гар-
ний, ласий, лютий, безжальний, хитрий, ласкавий, меткий, цікавий, по-
вільний, вайлуватий, охайний, турботливий, привабливий, породистий,
міцний, чистокровний, сухопарий, бешкетливий, безхвостий, зубастий,
смішний, безстрашний, довгохвостий, пухнастий, сірий, домашній, свій-
ський, дикий.
89.
176 Українська мова.5 клас176 177177Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Доберіть синонімічний ряд до слів:
1. Безбарвний. 2. Білий. 3. Коричневий. 4. Лагідний. 5. Однобарвний.
6. Пістрявий. 7. Смугастий. 8. Чорний. 9. Добрий. 10. Спокійний.
3. Знайдіть у казці І.Я. Франка «Фарбований лис» опис лиса, зачитайте.
Яке ставлення автора до персонажа казки виявилося в описі?
ІІІ. Складання усних текстів про тварин
1. Усно складіть два описи домашньої кішки (кота) так, щоб в одному
виражалось позитивне ставлення автора, а в другому — негативне.
2. Напишіть твір-опис у художньому стилі про добре відому вам твари-
ну, за якою ви часто спостерігаєте, добре знаєте її звички, зовніш-
ній вигляд, особливості поведінки (білочка, собака, киця, хом’ячок,
морська свинка тощо).
3. Випишіть в одну колонку мовні особливості художнього стилю,
а в другу приклади синонімів, антонімів, багатозначних слів, епіте-
тів, порівнянь, слів з переносним значенням, які ви використаєте
у своєму творі.
4. Придумайте оригінальний початок твору.
5. Складіть план твору з описом тварини.
6. Продумайте, як виявити свою радість, захоплення, любов до тварини.
7. Якщо вмієте складати вірші, можете написати твір-опис віршами.
IV. Підсумки уроку
Чого ви сьогодні навчалися?
V. Домашнє завдання
Дописати твір на чернетці й переписати його в зошит.
Урок № 85
ПОДВОЄНІ БУКВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЗБІГУ
ДВОХ ОДНАКОВИХ ПРИГОЛОСНИХ
Мета: повторити і поглибити знання про подвоєння приголосних
у словах, формувати уміння правильно писати слова з по-
двоєнням, розрізняти цю орфограму в словах, пояснювати
її; розвивати уміння складати речення, власні висловлю-
вання із словами, що мають подвоєння букв; виховувати
уважність, правописну пильність.
Обладнання: таблиця «Подвоєні букви на позначення збігу двох одна-
кових приголосних»
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
1. Проведіть дослідження: розберіть слова за будовою, з’ясуйте, до яких
частин слова належать букви, що позначають однакові приголосні.
Як називається такий збіг приголосних?
Відділок, стінний, оббігати, сонний, роззброїти, туманний.
ІІ. Пояснення нового матеріалу
1. Робота з таблицею.
Подвоєні букви на позначення збігу приголосних
№
п/п
Збіг однакових приголосних Приклади
1.
2.
3.
Префікса і кореня
Кореня і суфікса
Кореня дієслова на -с і постфік-
са -ся
віддати, беззахисний
ранній, денний
розрісся, піднісся
2. Робота з підручником.
Зачитати правило, коли подвоєння букв не відбувається.
ІІІ. Закріплення знань і вмінь
1. Спишіть, підкресліть слова з подвоєнням букв, поясніть причини
подвоєння.
1. Ранній пізньому не кланяється. 2. Письменний бачить поночі біль-
ше, як неписьменний удень. 3. На чужий коровай рота не роззявляй.
4. У гурті і беззубий собака кусає. 5. Навчись віддавати, щоб було що бра-
ти. 6. Хоч віриш беззаперечно, перевір — буде безпечно (Нар. творч.).
2. Утворіть нові слова за допомогою префіксів роз-, без-, воз- та суфік-
сів так, щоб у слові відбулося подвоєння букв.
Зразок: закон — беззаконний.
1. Земля, захист, збитки, звіт, звук, злоба, зміст, зоря.
2. Давати, дерти, дивитися, дзеркало, дурити, добрий, дуби, дяк.
3. Зиркати, золотити, взути, єднати, єднатися.
Із утвореними словами складіть чотири речення (по 1–2 з ряду).
3. Спишіть, вставляючи, де треба, потрібну букву.
1. Україну знають в світі як пісен..ий край. 2. Як багато ти знаєш,
Дніпре, про народ, для якого ти завше був священ..им. 3. Астрономи уже
давно помітили на небі невеликі світлі туман..і плями. Вони утворюють
«зорян..ий архіпелаг» — бачен..у нами частину Всесвіту — Метагалактику.
4. Проникаючи у незвідан..і глибини Всесвіту, людський розум сягає без-
90.
178 Українська мова.5 клас178 179179Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
дон..ого космосу. 5. Глин..ицькі музиканти здавен славляться у буковин-
ському краї. 6. Відома українська художниця Марія Башкирцева за при-
кладом Шевченка вела щоден..ик (З журналу).
4. «Спотиканочка». Розв’язання проблемного завдання.
Подвоєні букви завжди позначають тверді приголосні.
5. Мандрівка на «Острів мовних скарбів».
Доберіть антоніми до слів: пізній, перший, нічний.
IV. Підсумки уроку
Зробіть взаємоперевірку правил.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Пофантазуйте. Уявіть, що ви з сучасною відеокамерою потрапили
у XIV–XVI століття. Мандруєте берегами Славути (Дніпра). Працю-
ючи в мікрогрупах, створіть проект-розповідь про цю мандрівку. Що
з побаченого вам захотілося перенести в сучасне життя?
Урок № 86
ВИМОВА І НАПИСАННЯ СЛІВ
З ПОДОВЖЕНИМИ М’ЯКИМИ ПРИГОЛОСНИМИ
Мета: повторити і поглибити знання п’ятикласників про подвоєн-
ня приголосних; виробляти навички правильного правопи-
су слів з подовженими м’якими приголосними, формувати
уміння знаходити цю орфограму в словах і обґрунтовувати
її; виховувати відповідальне й сумлінне ставлення до на-
вчання мови.
Обладнання: таблиця «Подовження приголосних»
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Диктант. Знайти й обґрунтувати орфограму «Дві букви на позначен-
ня збігу однакових приголосних»
1. Хліб священний лежить на столі —
Запашний і рум’яний, високий.
Знають добре старі і малі,
Що то рук хліборобських неспокій.
(Д. Білоус)
2. У полі спить зоря під колоском
І сонно слуха думу колоскову.
І сонна тиша сонним язиком
Шепоче саду сиву колискову.
(М. Вінграновський)
У якому речення є слова вжиті в переносному значенні? Які обра-
зи створив автор завдяки цьому? Який звук повторюється у вірші,
з якою метою? Який настрій створює алітерація на -с-, з яким сло-
вом це пов’язано?
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
1. Спишіть. Запишіть поряд слова фонетичною транскрипцією. Ви-
значте, яка це частина мови, рід, число і відмінок. Де знаходяться
однакові букви, у якій частині слова? Які ці приголосні: м’які, твер-
ді, пом’якшені?
Весілля, безсоння, життя, міддю, річчю, ллє.
ІІІ. Повторення і поглиблення знань
1. Робота з таблицею.
Подовження приголосних
№
п/п
Умови подовження приголосних Приклади
1.
2.
3.
4.
5.
В іменниках середнього роду на -я.
В іменниках жіночого роду ІІІ від-
міни в орудному відмінку між дво-
ма голосними.
У словах, що походять від лити.
В іменниках.
У прислівниках на -я, -ю
Знання, зілля, питання.
Піччю, сіллю, маззю.
Ллє, ллєш.
Суддя, рілля, стаття, Ілля.
Зрання, навмання, спросоння, по-
підвіконню, попідтинню
2. Робота з підручником.
Вивчіть правила, коли подовження м’яких приголосних не відбува-
ється.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Поясніть наявність або відсутність подовження приголосних у словах.
Взуття, коріння, збіжжя, ім’я, клоччя, кров’ю, груддя, безмежжя, мо-
туззя, вістю, матір’ю, повінню, ллється, сміття, піччю, терпіння, листя,
ягня, кошеня, людяністю, суддя, Ганна.
2. Спишіть прислів’я і приказки. Підкресліть слова з двома буквами, що
позначають подовжені приголосні. Обґрунтуйте написання правилом.
91.
180 Українська мова.5 клас180 181181Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
1. Пшениця колоситься — життя веселиться. 2. Яке коріння — таке
й насіння. 3. Всякий свого щастя коваль. 4. На милування нема силу-
вання. 5. Вміння і труд все перетруть. 6. Сумління — найкращий пода-
рунок. 7. Ранні пташки росу п’ють, а пізні сльози ллють.
Чого вчать прислів’я?
Визначте, які це речення за складом (прості (двоскладні, односклад-
ні) чи складні), аргументовано доведіть.
Поясніть орфограму «М’який знак».
3. Поставте іменники в орудному відмінку однини. Поясніть орфограму
«Подвоєні букви». Складіть п’ять речень зі словами (на вибір).
Вісь, зав’язь, молодь, мить, міць, сіль, подорож, ніч, розкіш, річ,
кров, повість, мати, пригорщ, молодість.
4. Мандрівка на «Острів мовних скарбів». Запишіть одним словом (за
зразком). Продовжіть цей перелік до 10–15 слів.
Зразок: Стебло та листя баштанних — гудиння.
1. Жіночий одяг — … 2. Спортивні ігри — … 3. Зорана земля — …
4. Зерно для посіву — …
5. Пояснювальний диктант. Прочитайте, вивчіть вірш. Напишіть само-
диктант. Поясніть орфограму «Подвоєні букви»
БАБУСІ
Дай, бабусю, поцілую
Сивину твого волосся,
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.
Може, і на них розтане
Лоскотливий іній срібний,
Мов химерні візерунки
На замерзлій з ночі шибі…
(А. Костецький)
Знайдіть у тексті звертання і вставні слова. Поясніть розділові
знаки.
Складіть власний вірш, присвячений комусь із рідних: мамі, татові,
бабусі, дідусеві.
IV. Підсумки уроку
Розкажіть за таблицею «Подовження приголосних», що вивчалось
на уроці.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Виписати із підручників шість речень з подвоєнням букв, що позна-
чають подовжені приголосні.
Урок № 87
ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ.
БУКВИ И, І В СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Мета: навчити школярів правильно писати слова іншомовного
походження; виробити навички користуватися «правилом
дев’ятки», розпізнавати орфограму в словах і пояснювати
написання; формувати уміння виправляти помилки на ви-
вчені правила; виховувати відповідальне й сумлінне став-
лення до навчання.
Обладнання: таблиця «И та і в іншомовних словах», картки з текстом.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань
1. Прочитайте текст на картці. Розкажіть, звідки взялися в українській
мові іншомовні слова, що вони означають, як вимовляються і пи-
шуться.
Слова — великі мандрівники. Вони переходять з країни в країну, пе-
ретинають континенти з книгами, речами, людьми, іграми, рослинами
тощо. Так у кожній мові з’являються запозичені слова. В основному це
терміни, пов’язані з наукою, літературою, мистецтвом, спортом. Деякі
з них стали інтернаціональними, бо вживаються у багатьох мовах. Як
наприклад: архів, астрономія, біологія, диск, демократія, електрон, мавзо-
лей, метр, стадіон. З грецької мови прийшли в українську імена: Анато-
лій, Артем, Галина, Зоя, Лідія. З латинської мови маємо: ангіна, рецепт,
юрист, лінія, префікс, суфікс, лектор, екзамен.
ІІ. Пояснення нового матеріалу
1. Підкресліть букви, після яких пишеться и. Що позначає наступна
буква (голосний чи приголосний)? Сформулюйте правило, коли пи-
шеться -и- в запозичених словах.
1. Дипломат, тираж, азимут, система, цинк, чиновник, шифер, жираф,
джинс, терикон.
2. Діапазон, тіара, історія, хімія, істина, фізика, ідилія.
2. Робота з таблицею «И та і в іншомовних словах» (підручник).
ІІІ. Засвоєння знань і вироблення умінь
1. Спишіть, поставте потрібну букву. Свій вибір обґрунтуйте.
Х(и,і)рург, мерс(і,и), г(и,і)мн, б(і,и)знес, г(і,и)попотам, п(і,и)лот, рес-
публ(і,и)ка, соц(і,и)ологія, (і,и)деал, тр(и,і)умф, соц(і,и)алізм, с(и,і)лует,
92.
182 Українська мова.5 клас182 183183Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
д(и,і)намо, д(и,і)зель, т(и,і)п, з(и,і)ґзаґ, поз(и,і)ція, ж(и,і)рандоль,
ш(і,и)фр, бр(и,і)гада, р(і,и)ф, фабр(и,і)ка, ц(и,і)рк.
З останніми трьома словами складіть речення.
2. Допишіть міркування.
1. У словах вестибюль, диригент, режисер, терикон пишемо -и-, бо...
2. У словах інтелігент, імітація, фізичний, піанісимо пишемо і, тому
що..
3. У словах Африка, Америка, Мадрид пишемо и, бо...
4. У словах Алжир, Шиллер, Чикаго, Лейпциг пишемо и, тому що....
3. Розв’язання проблемних завдань.
1) «Спотиканочка».
Чому Філіппіни пишемо з і?
2) «Перевал кмітливих».
Допоможіть третьокласнику Петі розібратися в іншомовних словах.
Петрик розповідав хлопцям про шкільний крос і сказав: «Ми теж бі-
гали на інстанцію 100 метрів». Юрко поправив його: «Не інстанція, а дис-
танція». Але Петрик не погодився, бо чув, як бабуся казала: «Цілий день
бігала по різних інстанціях». Хлопці засперечалися (За Є. Чак).
IV. Підсумки уроку
Назвіть «правило дев’ятки». Чому воно так називається? Наведіть
приклади.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Написати невелику розповідь про відвідини цирку, вживаючи сло-
ва: ілюзіоніст, шапіто, жонглер, клоун, арена, публіка, дресирувальник,
еквілібрист, акробати.
Урок № 88
ПОДВОЄНІ БУКВИ В СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
Мета: дати відомості про основні правила вживання подвоєних
букв в іншомовних словах; формувати навички правильного
правопису орфограм в іншомовних словах; вчити розрізня-
ти слова з орфограмою «подвоєні букви», обґрунтовувати
її; виховувати високу культуру мовлення.
Обладнання: таблиця «Подвоєні букви в іншомовних словах»
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. «Розумне перо». Редагування. На місці пропусків учні припустилися
помилок. Які це були помилки? Запишіть правильно, обґрунтовую-
чи написане.
Афр..ка, Р..га, єг..птянин, Б..рма, Браз..лія, Ваш..нгтон, К..тай, баст..
он, бук..ність, д..візія, ід..лія, д..адема, в..раж, ш..фер, шр..фт, к..парис,
шк…пер, п..рам..дон.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
1. Прочитайте слова. Яка різниця у написанні власних і загальних
назв?
1. Бароко, ват, грип, група, комуна, лібрето, сума, фіни.
2. Андорра, Ватт, Голландія, Марокко, Міссурі, Ніцца, Яффа.
ІІІ. Пояснення нового матеріалу
1. Робота з таблицею.
Подвоєні букви в іншомовних словах
№
п/п
Букви подвоюються Приклади
1.
2.
3.
У власних назвах.
При збігу однакових букв префік-
са і кореня.
В окремих назвах, які слід запам’я-
тати
Ніцца, Руссо, Міллер.
Ірраціональний, інновація.
Тонна, ванна, манна, панна, ма-
донна, нетто, брутто, вілла, білль,
булла, мірра
2. Робота з підручником.
1) Зачитати правило, якого немає в таблиці.
2) Яку орфограму треба запам’ятати?
IV. Засвоєння знань і вироблення умінь
1. Спишіть, вставляючи в слова одну чи дві букви. Свій вибір обґрун-
туйте.
Дол..ар, кас..а, Ем..а, грам..атика, Яс..и, кас..ета, Тал..інн, ван..а, кол..е-
ктив, Дік..енс, Жан..а, віл..а, пан..а, бас..ейн, тон..а, груп..а, Марок..о, ім…і-
грація, сюр..еалізм, бар..око, бравіс..имо, мадон..а, Лес..аж, Мюл..ер.
Складіть речення з виділеними словами.
2. Випишіть із словника іншомовних слів тлумачення таких слів.
Бароко, бонна, брутто, нетто, вілла, лібрето, інтермецо, дилер, диси-
міляція, дифузія, імунітет, іммігрант, ілюзія.
Складіть речення з чотирма словами (на вибір).
93.
184 Українська мова.5 клас184 185185Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
3. «Розумне перо». Редагування.
Пишучи твори, учні припустилися орфографічних помилок у на-
писанні іншомовних слів. Яких помилок, на вашу думку, припустилися
учні? Виправте їх.
1. Чесність — іст(и,і)нний ар(и,і)стократизм нашого часу. 2. Гу(м,
мм)анізм властивий багатьом людям. 3. На арені ц(и,і)рку виступав і(-
л,лл)юз(и,і)оніст. 4. Найбільше с(и,і) нонімічних українських назв має
зірка Ор(і,и)он. 5. Фен(і,и)кс — казковий птах, який раз на п’ятсот ро-
ків прилітав з Арав(и,і)ї до Єг(и,і)пту.
4. Мандрівка на «Острів мовних скарбів». Напишіть тематичний слов-
ник «Школа» зі слів іншомовного походження. Поясніть орфограми
в них.
Зразок: директор, фізика…
V. Підсумки уроку
Назвіть іншомовні слова, у яких зберігається подвоєння приголо-
сних на письмі.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Списати з географічної карти іншомовні назви, що містять подво-
єння букв на позначення приголосних.
Урок № 89
КОНТРОЛЬНА РОБОТА. ТЕСТИ. ДИКТАНТ
Мета: перевірити рівень засвоєних знань і вироблених умінь;
розвивати навички самоконтролю; виховувати правописну
пильність.
Обладнання: тести (на кожну парту).
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку
ІІ. Написання контрольного диктанту
ЯРИНА
Коли весняне сонце розгорне над широкими полями сліпуче віяло
свого проміння і зігріє землю життєдайним теплом, ниви починають жи-
ти своїм гомінким життям. Це сіють ярину. Сіють кожної весни і з року
в рік вживають звичайні слова нашої мови: ярина, ярий, яровий. Зви-
чайно, нікому не вчувається в цих словах відгук язичницької давнини,
не згадається їхній прародич — ім’я слов’янського бога сонця Ярила.
Слово «яр» у староруській мові означало: гарячий, палкий, швидкий,
одухотворений, енергійний, світлий, блискучий. Весна у давній Русі теж
звалася яра (З календаря).
ІІІ. Дати відповідь на тестові завдання
1. У якому слові треба писати ЬО, а не ЙО?
а) Міль..н, б) с..годні, в) ра..н, г) медаль..н.
2. Укажіть слово, в якому на місці крапок пишеться м’який знак:
а) нен..чин, б) мен..ший, в) рибал..ці, г) ін..женер.
3. Укажіть слово, в якому м’який знак не пишеться:
а) біл..ший, б) натал..ці, в) гал..ці, г) с..мий.
4. Знайдіть слово, у якому ставиться апостроф:
а) бур..я, б) бур..як, в) бур..ян, г) бур..яний.
5. Знайдіть слово, в якому апостроф не ставиться:
а) зв..язок, б) св..ятий, в) зіб..ють, г) зім..яти.
6. Укажіть слово, в якому апостроф поставлено помилково:
а) пів’яблука, б) пів’ящика, в) пів’ялти, г) пів’ягоди.
7. Укажіть слово, у якому немає подвоєння букв:
а) ви..ий, б) зако..ий, в) бе..бройний, г) засніже..ий.
8. Укажіть слово, в якому є подвоєння букв:
а) бе..ахисний, б) пече..ий, в) скля..ий, г) дерев’я..ий.
9. У якому слові відбувається подовження приголосних?
а) Умі..я, б) козе..я, в) тигре..я, г) зайче..я.
10. У якому слові пишеться на місці крапок И?
а) Д..станція, б) х..мія, в) ф..зика, г) інд..я.
11. У яких словах треба писати І на місці крапок:
а) с..стема, б) ц..стерна, в) ш..фр, г) К..пр.
12. У яких із цих слів немає подвоєння:
а) то..а, б) ві..а, в) шо..е, г) ма..а.
IV. Підсумки уроку
У вирішенні яких завдань ви відчували труднощі?
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал за підручником.
94.
186 Українська мова.5 клас186 187187Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Урок № 90–91.
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ-РОЗДУМУ
Мета: вчити докладно переказувати тексти-роздуми, дотримуючись
композиції тексту; виробляти вміння і навички розкрива-
ти внутрішні зв’язки й закономірності, що лежать в осно-
ві тексту-роздуму, в чіткій послідовності переказувати його;
збагачувати словник школярів, розвивати вміння вживати
слова у точному їх значенні, користуватися засобами об-
разності; виховувати увагу до слова, мовне чуття.
Обладнання: текст переказу.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація діяльності учнів
— Написання переказів текстів-роздумів сприяє розвиткові розумо-
вої активності, готує до самостійної роботи по підготовці власних тво-
рів, виступів, збагачує ваш словник, розвиває образне мовлення, готує
до спілкування на різні теми.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Прочитайте текст. Визначте тему, основну думку, стиль і тип мовлен-
ня. Які ознаки тексту-роздуму ви з’ясували? У якому реченні міститься
теза? Які аргументи наведено? Який зроблено висновок із сказаного?
ҐРЕЧНІСТЬ
Вихованість — дуже важлива риса людини. Ґречними люди бувають
не стільки від природи, скільки внаслідок тривалих вправ. Вихована лю-
дина завжди контролює себе.
Для цього просто треба завжди відчувати, уявляти поруч з собою лю-
дину, яку дуже поважаєте.
Адже навряд чи дозволить собі п’ятикласник длубатися в носі, коли
поряд стоятиме Віталій Кличко, знаменитий український боксер.
Бути ґречним, ввічливим — це значить вітатися незалежно від на-
строю, привітно і чемно. Мені якось не доводилося бачити, щоб на при-
язну усмішку відповідали грубо. Очевидно, вона пом’якшує навіть най-
більш суворих.
На планеті живуть сотні народів зі своїми звичаями і традиціями:
китайці, приміром, вітаючись, вклоняються один одному, калмики від
щирого серця труться носами. А у нас, українців, свої правила: зніми,
хлопче, капелюха, чи трохи підніми його, вітаючись.
Для всіх зрозумілий цей жест уже багато віків: «Моя повага до вас
настільки велика, що ви можете використовувати мене, як свого раба».
А в сучасній мові жестів він означає: «Ваш покірний слуга».
Ґречність завжди була і буде в моді, бо вона підкреслює, що ми —
люди (О. Білоус).
Запишіть десять слів, що починаються на «ґ».
Поясніть розділові знаки при прямій мові.
2. Продовжіть міркування.
1. Одне з найдорожчих для людини слів — слово мир. Нам потрібен
мир, щоб будувати нові міста, вирощувати золоте зерно пшениці,
створювати шедеври мистецтва, вивчати життя на землі і в космосі,
ростити дітей. Щоб діти…
2. Упродовж останніх десятиріч дуже погіршився екологічний стан до-
вкілля, розширилася зона господарської діяльності людини, внаслідок
чого зменшився ареал існування рослинного і тваринного світу.
Щоб відновити рівновагу в природі, треба …
3. Ліси — то легені планети. Це наше належно ще не поціноване ба-
гатство. Дерева оберігають землі від посухи, очищають повітря. Ліс
треба берегти, тому що …
ІІІ. Робота над текстом переказу
1. Прочитайте текст і напишіть переказ. Визначте тему, основну думку,
стиль і тип мовлення. Які ознаки тексту-роздуму ви з’ясували (теза,
аргументи, висновок)?
ПОСМІШКА МАТЕРІ
Ніколи не стане великою, благородною людиною той, хто змалку
не вмів бути хорошим сином, ніжною дочкою.
Подумай тільки, як багато зробила для тебе твоя мама!
Скільки безсонних ночей провела над твоїм ліжком, коли ти був ма-
ленький! Скільки сил віддала вона тобі, поки ти підріс! Та й тепер, на-
певне, багато працювати доводиться їй для тебе. Адже вона готова по-
жертвувати всім, аби тобі було добре.
А чи завжди ти цінуєш її любов до тебе?
Пригадай, скільки даремних хвилювань ти їй завдаєш.
Невже тобі не хочеться також зробити що-небудь для неї, щоб від-
повісти на це піклування?
Почни з малого. Йдучи з нею по вулиці, не дозволяй їй нести важку
сумку, а піднеси її покупки сам. Коли вона приходить додому, допоможи
їй зняти пальто, принеси домашні туфлі.
Намагайся частіше чим-небудь допомогти їй у господарстві.
Тобі все це здається дрібницями. Але ти не уявляєш собі, якою ве-
ликою радістю буде для неї будь-який вияв уваги з твого боку. Як вона
пишатиметься, коли в неї такий уважний син, така дбайлива дочка!
У добрих дітей матері завжди щасливі (О. Дорохов).
95.
188 Українська мова.5 клас188 189189Лексикологія. Фразеологія
Дайте відповіді на питання:
1. З яким почуттям і чому автор так говорить про матір?
2. Чи задумувалися ви над своїм ставленням до матері? До яких дітей
із згаданих у тексті, ви себе зараховуєте (турботливих, байдужих, его-
їстичних)? Проаналізуйте свої вчинки і зробіть висновки.
3. У чому виявляється турбота про матір?
Поясніть назву тексту. Як вона пов’язана із темою й основною дум-
кою?
Визначте мікротеми. Складіть простий план тексту.
З’ясуйте мовні засоби зв’язку речень у тексті.
Поясніть орфограми і пунктограми.
IV. Підсумки уроку
— З якими труднощами ви зустрілися під час написання пере-
казу?
V. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал за підручником.
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
Урок № 92–93
ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА.
ОДНОЗНАЧНІ Й БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА.
ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛІВ.
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
Мета: дати поняття про лексичне значення слова, типи значень
слів, структуру тлумачного словника; формувати уміння
і навички пояснювати значення слів, правильно вжива-
ти слова в переносному значенні; розрізняти однозначні
і багатозначні слова, користуватися тлумачним словником;
збагачувати словниковий запас учнів; виховувати увагу до
слова, чуття мови.
Обладнання: таблиця «Способи пояснення лексичного значення слова»
ХІД УРОКУ
І. Аналіз контрольної роботи
1. Загальна характеристика виконання роботи (у порівнянні з поперед-
ньою).
2. Робота над типовими помилками
3. Організація індивідуальної роботи з помилками
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
1. Прочитайте текст. Пригадайте, що ви вже знаєте про слово і розка-
жіть. Сформулюйте власне правило: що таке слово. Спробуйте від-
повісти на питання, поставлені в тексті.
СЛОВО
Слово лексикологія прийшло до нас з грецької мови, «lexikos» озна-
чає словесний, словниковий і «logos» — учення. Отже, лексикологія —
це розділ мовознавчої науки, який вивчає словниковий склад мови. Усі
слова мови становлять її словниковий склад, або лексику.
Усі діяння людини, думи і сподівання закріплюються у слові. Слово —
то наймогутніша сила. У слові постає наша історія і наше майбутнє, відоме
нам і невідоме. Завдяки слову ми можемо побувати в Арктиці й Антарктиді,
на водопадах Америки і в пустелях Африки, під землею і в космосі.
96.
190 Українська мова.5 клас190 191191Лексикологія. Фразеологія
Слово — це схованка мудрості народу, скарбниця його життєвого до-
свіду. У ньому невмирущість народу, його безсмертя.
Скільки ж слів створив наш народ? Це і загальновживані слова і тер-
міни різних наук, і діалектні та застарілі слова, і нові, що тільки наро-
дилися.
Чи можна їх порахувати? Це особливо цікавить словникарів, учених,
які усе життя присвячують укладанню словників. Це завдяки їм, невтом-
ним трудівникам, ми можемо дізнатися про значення невідомого слова, йо-
го вимову і правопис та ще багато цікавого про життя слова (Є. Чак).
Напишіть асоціативний словник: це усі слова, що у вашій думці ви-
никають, пов’язуються між собою, коли ви чуєте: «слово». Напри-
клад, слово — мова, моє, рідне, українське, … .
Запишіть кілька приказок і прислів’їв про слово.
Довідкове бюро. Асоціація — явище, коли одне уявлення викликає
інше (за подібністю, суміжністю чи протилежністю).
ІІ. Засвоєння нових знань
1. Робота з таблицею «Способи пояснення лексичного значення слів»
за підручником.
2. Робота з підручником. Прочитайте, як користуватися тлумачним
словником.
IV. Закріплення знань і вироблення вмінь
1. Прочитайте. Чому вчить цей текст? Виділені слова випишіть, пояс-
ніть їх лексичне значення, користуючись тлумачним словником.
Чикаленко Євген Харлампійович— активний учасник українського
національного руху кінця XIX — початку XXст.
Вивчав фольклор і проблеми української мови. Займався укладанням
і публікацією фахових словників. Виплачував гонорари та премії за кра-
щі історичні праці й художні твори з українського життя. На все це ви-
трачав значні власні кошти від продажу своєї землі. Вважав, що мало
любити народ до глибини серця, краще навчитись любити його до гли-
бини власного гаманця. Був навдивовиж чесною, щирою і дуже працьо-
витою людиною. Без гучних слів робив народну справу, вболівав за долю
України. З 1919-го в еміграції (Польща, Австрія, Чехія).
Помер у Празі, похований у Подєбрадах (З календаря).
Схарактеризуйте речення за будовою (прості і складні).
2. Прочитайте словникові статті з тлумачного словника. Розкажіть, яку
інформацію про слово ви одержали з них.
1. Акварель, і, ж. 1. лише одн. Клейові фарби, що легко розчиняють-
ся у воді. 2. Картина, малюнок, виконані такими фарбами.
2. Їдкий, а, е. 1. Який хімічно руйнує, викликає фізичне подразнення,
дуже різкий. 2. перен. Злобно насмішкуватий, колючий.
3. Націоналізувати, -ую, -уєш, недок. і док. що. Передавати з приватної
власності у власність держави великі підприємства, землю, окремі
галузі народного господарства.
3. За поданим лексичним значенням запишіть слова.
1. Одиниця часу, яка у 60 разів менша за хвилину. 2. Колекція засу-
шених рослин. 3. Періодичне поліграфічне видання. 4. Розвалини будин-
ку чи поселення. 5. Природна або штучна заглибина, заповнена водою.
6. Невеликий полотняний мішечок. 7. Великі муровані ворота. 8. Люди-
на, яка багато років пропрацювала на одному місці.
4. Поясніть лексичне значення слова блакитний способом добору си-
нонімів.
Складіть словосполучення іменника з прикметником. Чи всі подані
іменники можуть сполучатися зі словом блакитний та його синонімами.
Небо, очі, море, колір, незабудка, льон.
5. Випишіть із тексту слова у дві колонки: І — ті, що мають одне зна-
чення, ІІ — ті, що мають кілька значень.
Осінній сад ще яблучка глядить,
листочок-два гойдає на гілляках.
І цілу ніч щось тихо шарудить
і чорні вікна стигнуть в переляках.
Між стовбурами пробігає тінь…
А у світанків очі променисті.
То білий-білий кінь
шукає літо у сухому листі.
(Л. Костенко)
Побудуйте звукову модель слова гілляках.
Про якого білого коня йдеться у вірші? Що означає цей образний
вислів?
6. Прочитайте. На основі яких схожих ознак з’явилося переносне зна-
чення у виділених слів?
«ВЕДМЕЖЕ ВУХО»
На узліску — свої тривоги,
Шурхотлива піщана тиша.
Подорожник іде край дороги.
Материнка дітей колише.
Іван-да-Мар’ї дивиться у вічі.
Бурчить буркун. Невесело крушині.
Росте «ведмеже вухо» — в просторіччі
(не пам’ятаю, як там по латині).
(Л. Костенко)
97.
192 Українська мова.5 клас192 193193Лексикологія. Фразеологія
7. Поясніть, яке значення має повторюване слово у словосполученнях.
Свіжий вітер, свіжий хліб, свіжий комірець, свіжа сорочка, свіже по-
вітря, свіжа ідея.
Скільки значень має повторюване слово?
Що спільного у цих словах?
8. Мандрівка на «Острів мовних скарбів».
Запишіть 8–10 словосполучень, які доводять багатозначність слова
гострий.
9. «Спотиканочка». Розв’язання проблемного завдання.
Збудували замок на високій горі.
Старий замок ледве відімкнули.
Це багатозначне слово?
10. Прочитайте текст. Визначте тему і мету висловлювання. Доберіть заголо-
вок. Знайдіть метафори в тексті. На основі якого значення багатознач-
ного слова вони утворені? З якою метою автор використовує їх у тексті
(створити образ, вразити, уточнити, підкреслити, змалювати тощо).
За Крутоярським островом на правому березі Самари степова рівни-
на, враз розсердившись на свою беззахисність, люто зморщилася, згор-
билася і сховалася від себе самої у глибокі байраки, в густі гаї та дібро-
ви. Там вона перепочине трохи над лінивими потоками й несміливими
ставками, а потім доступно й помірно постелиться аж до самої Орілі
(Р. Іваничук).
Чому в дієслові постелиться пишемо в закінченні -и-?
На основі чого виникло переносне значення слів: ліниві потоки, не-
сміливі ставки?
Довідкове бюро: Байрак — яр (рів, рівчак), порослий лісом.
11. «Розумне перо». Редагування.
Виправте помилки. Учні одержали завдання підкреслити слова у пря-
мому значенні однією рискою, а в переносному — двома. Сашко вико-
нав вправу так:
А за вікнами — синь простора,
Тихий вечір, і Кримські гори,
Й сонце в хмару сіда над морем,
Провістивши назавтра шторм.
(М. Луків)
V. Підсумки уроку
Проведіть взаємоперевірку знань з теми «Лексичне значення сло-
ва. Пряме і переносне значення слів. Однозначні і багатозначні слова».
Працюючи в парах, складіть план перевірки знань у вигляді питальних
речень. Запишіть план і приклади, що потрібні для відповіді, в зошити.
Поставте один одному питання, дайте на них відповіді. Наводьте при-
клади слів у реченні.
Зразок: 1. Які значення має слово? 2. Що таке лексичне значення
слова? 3. Які граматичні значення може мати слово? 4. Чи всі слова ма-
ють лексичне значення?
VI. Домашнє завдання
Виписати з тлумачного словника всі можливі значення слова земля.
Скласти речення з цим словом у всіх значеннях.
Урок № 94
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. ВЖИВАННЯ СЛІВ ВІДПОВІДНО
ДО ЇХ ЗНАЧЕННЯ. ДОРЕЧНЕ ВЖИВАННЯ СЛІВ
ІЗ ПЕРЕНОСНИМ ЗНАЧЕННЯМ. ЛЕКСИЧНА ПОМИЛКА
Мета: вчити школярів точно визначати значення слова, доречно
його вживати; виробляти навички доцільного вживання слів
із переносним значенням, знаходити і виправляти лексич-
ні помилки; збагачувати словник учнів; розвивати образне
мислення; виховувати увагу до слова, культуру мовлення.
Обладнання: тлумачні словники, таблиця «Лексичні помилки».
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
1. Прочитайте вправу підручника (вправа про словники). За поданим
текстом побудуйте діалог (запитання — відповідь). Які словники ви
знаєте? Яке основне призначення тлумачного словника?
ІІ. Робота над виробленням
навичок високої культури мовлення
1. Користуючись тлумачним словником, з’ясуйте значення слів. Зі сло-
вами, що мають пряме і переносне значення складіть речення.
Пейзаж, позивати; сутужний, схибити; тамувати, тендітний; фреска;
цуратися; шедевр; щепа; ясочка.
2. «Згоден — Не згоден — Обґрунтуй!». Розв’язання проблемного зав-
дання.
а) Однозначні слова можуть мати пряме і переносне значення.
б) Слова вушко і подушка, хвиля і схвильований мають спільне лек-
сичне значення.
98.
194 Українська мова.5 клас194 195195Лексикологія. Фразеологія
3. Прочитайте. Перекажіть один одному основні, важливі, на вашу думку,
положення. Навіщо треба знати точно лексичне значення слова?
ЗНАЧЕННЯ СЛОВА І КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ
Мовлення — найважливіша частина діяльності людини. Нам завжди
приємно слухати особу, мова якої тече плавно, слова красиво, образно
виражають думку. Це значить, що мовець має великий словниковий за-
пас, добре володіє літературними нормами, правильно поєднує слова,
враховуючи закономірності лексичної сполучуваності. Бо можна, на-
приклад, сказати: отара овець, рій бджіл, але не можна: отара бджіл,
рій овець. Це викликає сміх, говорить про те, що людина або не знає
значення слів, або не має поняття про те, які слова мови поєднують-
ся між собою, а які — ні. Моряки в море ходять, а льотчики літають,
а не їздять.
Культура мовлення вимагає від мовця знання і розуміння можливос-
тей багатозначного слова. Треба враховувати, що в переносному значенні
слово може мати протилежний зміст. Тож, будуючи речення, слід подба-
ти про те, щоб оточуючі слова допомагали передати саме ту думку, яка
забезпечить виконання поставленої мети: повідомлення, вплив на адре-
сата, спілкування (А. Коваль).
4. Робота з таблицею «Лексичні помилки» (підручник). Запам’ятай-
те, які помилки вважаються лексичними. Проведіть спостереження
за мовленням однокласників, запишіть приклади лексичних поми-
лок, самостійно виправте їх.
5. Знайдіть у тексті й виправте лексичні помилки, запишіть текст.
До його коричневого волосся і коричневих очей чудово пасував кос-
тюм, витриманий в коричневих тонах. Навіть сорочка була у нього ко-
ричневого кольору, а темно-коричнева краватка мала світло-коричневі
скісні смужки. Обличчя було теж загоріле, коричневе, а волосся відби-
вало коричневим блиском.
Довідка: коричневий, кофейний, шоколадний, каштановий, карий.
6. Спишіть. Слова в прямому значенні позначте цифрою 1, а слова в пе-
реносному значенні цифрою 2. Складіть речення із словами другої
групи.
Рух поїзда, золота осінь, синє море, рух за мир, море квітів, золо-
та обручка, вовчий апетит, ластівка летить, дитина іде, вовчий слід, час
летить, підняти настрій, дощ іде.
ІІІ. Підсумки уроку
1. Які помилки називають лексичними?
2. Що треба знати, щоб їх не припускатися?
IV. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Виправити лексичні помилки, прокоментувати їх.
1. Ми гуляти у футбол. 2. Я повів Дружка гратися в скверик. 3. Мишко
кликав мене надвір погратися. 4. На уроці ми гуляли в різні мовні ігри.
Урок № 95—96
ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
(СИНОНІМИ, ОМОНІМИ, АНТОНІМИ).
РОБОТА ЗІ СЛОВНИКАМИ
Мета: розширити уявлення учнів про групи слів за значенням; дати
поняття «синонімічні ряди», способи розрізнення омонімів
і багатозначних слів, навчити користуватися словниками;
формувати уміння і навички учнів свідомо підходити до
розуміння значення слова і вживання його, розвивати на-
вички добору синонімів і антонімів, доцільного вживання їх
у власному мовленні; збагачувати активний словник п’яти-
класників; виховувати мовне чуття, увагу до слова; високу
культуру мовлення.
Обладнання: словники синонімів, антонімів, омонімів
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. «Спотиканочка». Розв’язання проблемного завдання. Прочитайте ви-
слови (на картках) і дайте відповідь: на основі чого з’явилися такі
яскраві образи. Намалюйте до них малюнки.
1. Добре тому сонечку: купається щодня в озері.
2. Сонячний зайчик погуляв по килимі на стіні, вскочив до моєї чаш-
ки, попив трошки молочка і полетів далі.
3. Встала бабуся раненько. Мотузочком диму прив’язала хмарку до на-
шої хати і полила город.
4. Старенька груша сушить жовті груші на сучках, щоб взимку ми пи-
ли смачний узвар.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
1. Прочитайте пари речень. З’ясуйте лексичне значення виділених слів.
Що у них спільне, а що відмінне?
1. В дальню він пішов дорогу
Та дійшов лише до рогу.
99.
196 Українська мова.5 клас196 197197Лексикологія. Фразеологія
2. Думав Петрик, що то сонце,
Виявилось, що лиш сон це.
3. Ой моя ти руса косо,
Дивляться на тебе косо.
(О. Різніченко)
2. Спишіть. Підкресліть слова, що близькі за значенням до слова йти.
Як називають такі слова?
1. Пригадалось, як гасали по левадах, бавлячись у запорожців. 2. Ма-
ти схопилася з місця і, звівши руки, мов та чайка крила, зашкандиба-
ла зі сльозами радості. 3. Біля коней вешталися якісь люди. 4. Вони
зумисне пленталися помалу по внутрішньому балкону… 5. За дверима
нудиться коридорний, човгає повз двері сюди й туди. 6. Люди тяжко,
помалу сурганяться на гору. 7. Він попростував на своє місце (З тв.
І. Багряного).
3. Прочитайте і відгадайте загадки. Знайдіть речення із словами, про-
тилежними за значенням.
1. Влітку наїдається, а взимку висипляється. 2. Уночі гуляє, а вдень
спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. 3. Зранку ходить на чоти-
рьох, удень на двох, увечері на трьох. 4. Зимою гріє, весною тліє, влітку
вмирає, восени оживає.
ІІІ. Засвоєння знань учнями
1. Робота з підручником.
2. Ознайомлення із словниками омонімів, синонімів, антонімів, їх бу-
довою, принципами роботи з ними.
IV. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Доведіть, що виділені слова — омоніми.
1. Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти,
Виростав вас, доглядав вас,—
Де ж мені вас діти?
(Т. Шевченко)
2. Ой скажи, дай пораду,
Як прожити без долі?
— Як одрізана гілка,
Що валяється долі.
(Леся Українка)
3. О Дике Поле, Дике Поле! —
По груди коням деревій.
А мати свій городець поле,—
Все ще у пам’яті твоїй.
(Л. Костенко)
4. Тихесенько ростуть здивовані гриби,—
Скільки хочеш, стільки і греби.
5. Білесенький мій ліс, він зовсім задубів!
Вже листопад підкрався з-за дубів
(Л. Костенко).
2. Прочитайте. Скажіть, як можна за тлумачним словником відрізнити
омоніми від багатозначних слів?
СЛОВНИК — НАШ ПОМІЧНИК
У тлумачному словнику слова-омоніми, тобто слова однакового зву-
чання з однаковим написанням, але різні за значенням, подаються кожне
окремою словниковою статтею з позначкою біля слова вгорі арабськими
цифрами: Бродити1
, броджу, бродиш, недок. Повільно ходити без певної ме-
ти і напрямку; повільно ходити по мілкій воді, болоту.
Бродити2
, бродить, недок. Перебувати в стані бродіння.
Багатозначні слова, тобто слова, що мають кілька значень, подають-
ся в одній словниковій статті і нумеруються арабськими цифрами так:
Дирекція, ї, ж. 1. Керівний орган на чолі з директором на підприємстві,
в установі. 2. Приміщення, де міститься цей орган (Короткий тлумачний
словник української мови).
3. Спишіть, доберіть із синонімів, що в дужках, потрібне за змістом
слово.
1. Стояла (тиха, спокійна) погода. Дерева ніби (заніміли, застигли)
в непорушній тиші. 2. Здавалося, що й вітер вирішив (відпочити, вго-
монитися) від праці. 3. (Велетенські, гігантські) сосни теж ніби заснули
на мить. 4. І над усім цим розпросторилось (чисте, безхмарне) небо без
жодної хмаринки. А сонце (посилало, відправляло) на землю свої теплі
(косі, нерівні) промені (П. Яковенко).
Зробіть розбір за будовою слова безхмарний. Доберіть до нього спіль-
нокореневі слова.
4. З’ясуйте спільне лексичне значення слів синонімічного ряду. Знай-
діть стрижневе слово, що містить узагальнений зміст слів-синонімів.
За ним запишіть спочатку слова з позитивним емоційним забарвлен-
ням, а потім з негативним.
1. Писати, виписувати, виводити, мережати, вимальовувати, строчити,
дряпати, мазюкати, шкрябати, як курка лапою.
2. Мислити, думати, міркувати, мізкувати, розумувати, метикувати, ку-
мекати, ламати голову, морочити голову, сушити голову.
100.
198 Українська мова.5 клас198 199199Лексикологія. Фразеологія
5. Доберіть синоніми до поданих слів за словником синонімів україн-
ської мови.
Дивитися, свіжий, розмова, поспішати, ударити, удаваність.
6. Складіть словосполучення і речення з синонімами одного ряду.
Зразок: Мандрувати — подорожувати, їздити.
Мандрувати в горах. Подорожувати Україною. Їздити автобусом.
1. Швидкий, скорий, бистрий, прудкий, стрімкий, хуткий, жвавий,
бурхливий, невпинний, рухливий.
7. Доберіть антоніми до багатозначних слів, запишіть парами. З двома
парами складіть речення.
Спокійний хлопець — … .
Спокійне життя — … .
Спокійне море — … .
Свіжий хліб — … .
Свіжий комірець — … .
Свіже повітря — … .
Свіжий огірок — … .
Висока гора — … .
Висока порада — … .
Висока нагорода — … .
8. «Згоден — Не згоден — Обґрунтуй!». Розв’язання проблемного зав-
дання.
Слова водостійкий і сухостійкий; прямолінійний і криволінійний — ан-
тоніми.
9. До поданих слів доберіть антоніми і синоніми за зразком.
Зразок:
Слово Антонім Синонім
Гарячий Холодний Жаркий, пекучий, спекотний, жагучий
Грубий, густо, сміливий, досвідчений, розумний, похмурий, повіль-
но, рухатися, радість, правда.
V. Підсумки уроку
1. Розкажіть, як з’явилися омоніми.
2. Яка роль синонімів, антонімів у мовленні?
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Скласти прогноз погоди на перехідний період зима — весна, вжи-
ваючи антоніми.
Урок № 97
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. ВЖИВАННЯ СИНОНІМІВ
ДЛЯ УНИКНЕННЯ НЕВИПРАВДАНИХ ПОВТОРІВ СЛІВ
І ЯК ЗАСОБУ ЗВ’ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ
Мета: ознайомити школярів з функціями синонімів у мовленні;
вчити користуватися синонімами для побудови виразних,
лексично грамотних висловлювань; формувати уміння і на-
вички заміни повторів синонімами, вживання їх як засо-
бу зв’язку речень; визначати мету використання синонімів
у тексті, вживати потрібний синонім залежно від комуніка-
тивної мети; збагачувати словник учнів; виховувати мовне
чуття, увагу до слова.
Обладнання: словники синонімів, тексти.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Визначте, чим відрізняються синоніми, складіть з ними словосполу-
чення чи речення. У яких стилях мови можна використовувати їх?
1. Невеликий, мініатюрний. 2. Проникає, пробирається. 3. Вільно,
безперешкодно. 4. Говорити, балакати.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Актуалізація знань учнів
1. Спишіть і підкресліть синоніми. Поясніть лексичне значення кожно-
го за тлумачним словником. Випишіть увесь синонімічний ряд, зна-
йшовши стрижневе слово. Замініть у тексті усі синоніми одним сло-
вом дорога (усно). Як зміниться текст?
НАПУТНЄ
Почалося все з дороги, що привела мене у старовинне придніпров-
ське село Шульгівку. Дорога ця покружляла селом між білими хатками
і встромилася у путівець, який рвонувся через толоку і, знесилений, роз-
сипався на безліч стежин біля підніжжя Зеленої Могили.
Застиг на вершині її. Вже бачу шляхи на всі боки світу. Ловлю за-
пахи і голоси землі-краю. Час на неї спускатися. Час вирушати в доро-
гу! (В. Супруненко).
Знайдіть у тексті односкладні речення, визначте їх вид. Свою думку
аргументуйте.
Яку роль виконують синоніми у тексті?
ІІІ. Засвоєння теоретичних знань
Робота з підручником.
101.
200 Українська мова.5 клас200 201201Лексикологія. Фразеологія
IV. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Доберіть із дужок найбільш потрібне за змістом й емоційним забарв-
ленням слово.
Був (гарний, чудовий, красивий, прегарний) серпневий ранок. Квоч-
ка-мама (вивела, випроводила, випроводжала) своїх (невеликих, дрібних,
маленьких, мікроскопічних, мініатюрних, мізерних) діток на город. Жовті
курчата (розбіглись, розкотилися, розійшлися) по грядках, мов горох. Роз-
гублена мама (кричала, лементувала, галасувала, волала, гримала, кликала)
малят до себе. Та (марно, даремно, безрезультатно). (Навколо, довкола, на-
вкруги, кругом) було стільки цікавого! З усіма треба (познайомитися, спізна-
тися, представитися, відрекомендуватися), усе треба пізнати (З журналу).
2. Замініть у тексті повторюване слово синонімом.
ЛІТНІЙ ДЕНЬ
Гаряче сонце стоїть високо над головою. Його гарячі промені щедро
поливають гарячу землю. Гаряче повітря гарячими хвилями затопило все
навкруги. На небі немає жодної хмаринки.
Чи став текст кращим, милозвучнішим, лексично багатшим?
3. Знайдіть у тексті контекстуальні синоніми.
ВАЛЕРІЙ ЛОБАНОВСЬКИЙ
Ім’я Валерія Лобановського відоме сьогодні всій Україні. Футболіст,
заслужений тренер України.
А починав він грати у звичайній шкільній команді. У 1957 році Валерій
вперше брав участь у чемпіонаті країни. Серед футболістів виділявся золо-
тистою шевелюрою і високим зростом. Ще у школі дивував Лобановський
учителів цілеспрямованістю і працелюбністю. Спортзалу не було, так він
тренувався у шкільному коридорі. Зате весною на просохлому футбольному
полі хлопець, жонглюючи м’ячем, показував чудеса. Валерій до автоматиз-
му відпрацьовував удари. Ніяких послаблень собі не давав. Він щиро лю-
бив футбол. Говорив про нього тільки серйозно. Був оптимістом і завжди
вірив у перемогу рідного київського «Динамо» (З газ. «Спорт»).
Зробіть синтаксичний розбір третього речення.
Назвіть відомих вам спортсменів України, олімпійських чемпіонів.
Працюючи в мікрогрупах, підготуйте розповідь про одного з них,
використовуйте контекстуальні синоніми.
4. Спишіть. На місці крапок поставте контекстуальні синоніми.
ЖИТТЯ — ДОРОГОВКАЗ
Володимир Іванович Вернадський, багатогранний вчений, прожив
довге і прекрасне життя. … залишив нам геніальні ідеї і своє життя, яке
для молоді може стати дороговказом.
В останньому класі гімназії посилюється інтерес … до України.
Юний … пише історичний твір про Закарпатську Україну.
У 1881 році … став студентом фізико-математичного факультету уні-
верситету.
З юнацтва … мав надзвичайні здібності до самовиховання. … склав життє-
ву програму і … завжди залишався вірним своїм ідеалам (За О. Апанович).
Зробіть синтаксичний розбір першого речення третього абзацу.
Знайдіть речення з цитатою, прокоментуйте розділові знаки.
V. Підсумки уроку
Яка роль синонімів у мовленні?
Які синоніми називають контекстуальними?
VI. Домашнє завдання
Прочитайте таємниці слова. Складіть речення із словами акварель,
аквареліст.
Акварель — слово французьке, але в ньому корінь латинський: aqua
(аква) — вода.
Отже, акварель — це клейові фарби, в які при малюванні додають
багато води. Картини, малюнки, виконані цією фарбою, також назива-
ються акварелями.
Урок № 98
ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ (НЕЙТРАЛЬНІ) І СТИЛІСТИЧНО
ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА. ЛЕКСИЧНИЙ РОЗБІР СЛОВА
Мета: дати поняття про нейтральні й стилістично забарвлені сло-
ва, про лексичний аналіз слів у тексті; формувати уміння
і навички вживати слова відповідно до стилю мови; робити
лексичний аналіз слів; добирати слова відповідно до зав-
дань, мети спілкування; збагачувати словник п’ятикласни-
ків; виховувати лексичну пильність.
Обладнання: тлумачні і синонімічні словники, схема лексичного розбо-
ру слова (на кожну парту).
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
1. Знайдіть у реченнях слова, які вказують на ставлення автора до зо-
бражуваного (співчуття, повага, зневага, іронія тощо).
1. На тракторі дівчинонька — брови, як шнурочок… І розлігся скрізь у по-
лі її голосочок (Нар. творч.). 2. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…
102.
202 Українська мова.5 клас202 203203Лексикологія. Фразеологія
Боже, чи довго тягти? Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком
шиття, Що паненя, вередливе, зманіжене, Вишверне геть на сміття (П. Гра-
бовський). 3. Не щебечи, соловейку, Під вікном близенько; Не щебечи,
малюсенький, На зорі раненько (В. Забіла). 4. От і братія сипнула у се-
нат писати, Та підписувать, та драти і з батька, і з брата… (Т. Шевченко).
Наведіть приклади слів, які не виражають оцінки емоцій автора.
ІІ. Засвоєння нових знань
1. Робота з підручником.
2. Бесіда.
Які стилі мови ви знаєте?
Назвіть мовні ознаки художнього і наукового стилів? У чому полягає
головна відмінність їх?
Які слова називають стилістично нейтральними? Наведіть приклади.
Які слова вважають емоційно забарвленими? Наведіть приклади.
Які засоби розрізнення цих слів є у тлумачному словнику?
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Серед поданих слів знайдіть нейтральні і стилістично забарвлені. Ви-
пишіть їх у дві колонки.
Несерйозний, вітрогон, шибеник, шибайголова. Фальш, брехня, не-
правда. Популярність, слава. Скупість, жадібність, скнарість. Супереч-
ка, спір, дебати, полеміка, дискусія, диспут. Огорожа, паркан, штахети,
частокіл, пліт, тин, ліса, живопліт, вориння.
Зі словами першого ряду складіть речення.
2. Знайдіть синоніми до слова поет, поясніть відтінки значення. З якою
метою автор вживає саме це слово? Зробіть взаємозаміну синонімів.
Як це вплинуло на зміст і мету речення?
1. Не поет, хто забуває про тяжкі народні рани, щоб собі на вільні
руки золоті надіть кайдани (Леся Українка). 2. Гей, ловіть співців, в’яжіте
(Леся Українка). 3. В цей час, закоханий піїта, байдужим буть не можу
я (В. Сосюра). 4. А я, дурний, не бачивши тебе, цяце, й разу, та й пові-
рив тупорилим твоїм віршомазам (Т. Шевченко). 5. Ось він, цей бунтів-
ний віршописець з Вільна (М. Бажан). 6. Митцю не треба нагород, його
судьба нагородила. (Л. Костенко).
Прокоментуйте розділові знаки в реченнях.
Розберіть за будовою слово віршописець. Як воно утворилося?
Який із названих авторів речень підписував свої вірші псевдонімом?
Яке походження цього псевдоніма?
3. Прочитайте. Визначте стиль текстів. Знайдіть емоційно забарвлену
лексику. З якою метою автор використовує її?
ЩУКА
На Щуку хтось бомагу в суд подав,
Що буцімто вона такеє виробляла,
Що у ставу ніхто життя не мав:
Того заїла всмерть, другого обідрала.
---------------
Піймали Щуку молодці
Та в шаплиці
Гуртом до суду притаскали,
Хоча чуби й мокренькі стали.
--------
На той раз суддями були:
Якіїсь два Осли,
Одна нікчемна Шкапа
Та два стареньких цапа,—
-----------
Усе народ, як бачите, такий
Добрячий та плохий.
(Л. Глібов)
4. Проаналізуйте виділені в реченні слова за схемою лексичного роз-
бору, подану в підручнику.
Залишу довірливій доні
Слова, що од віку правдиві,
Любов у сльозині солоній,
Сльозу у любові щасливій.
IV. Підсумки уроку
Розкажіть про роль нейтральних та емоційно забарвлених слів у мов-
ленні.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Виписати із тлумачного словника десять слів, що мають емоційне
забарвлення.
Урок № 99–100
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
ТВІР-ОПИС ТВАРИНИ ЗА ВЛАСНИМ СПОСТЕРЕЖЕННЯМ
Мета: вчити писати твори, розкриваючи тему і задум висловлюван-
ня; формувати уміння збирати і систематизувати матеріал,
що забезпечує якість твору за змістом і формою; будувати
твір за обраною композицією (планом) з урахуванням типу
103.
204 Українська мова.5 клас204 205205Лексикологія. Фразеологія
і стилю мовлення; правильно і ясно висловлювати думки;
добирати виразні мовні засоби; вдосконалювати написане;
виховувати відповідальність, сумлінне ставлення до робо-
ти над твором.
Обладнання: малюнки тварин
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Актуалізація знань учнів
Слово вчителя: Опис — це твір, у якому подається впорядкований
перелік ознак предмета, явища, особи. В описі спочатку подаються за-
гальні відомості про предмет, враження про нього, потім розкривають-
ся найхарактерніші ознаки його, закінчується опис оцінкою предмета.
У художньому стилі предмет описують яскравими виразовими мовними
засобами (епітети, порівняння, метафори). У науковому — точно, логіч-
но, докладно розкривають його ознаки.
ІІ. Підготовка до написання твору-опису
1. Прочитайте. За деталями опису тварини установіть, хто вона. Постав-
те назву замість крапок. Де вона живе, що ви про неї знаєте?
Улянка, як прийшла із школи стала поратися по хазяйству. Спочатку
вона понесла в сарайчик цебро з водою. … пила, а дівчинка сиділа на-
впочіпки збоку і розмовляла з нею.
— Скучила. Білочко! Авжеж, скучила. Сьогодні в мене було п’ять
уроків, ось як. Пий, пий, бо зараз тебе доїтиму. Потім розчешу твою до-
вгу шерсть, дам сінця…
Улянці було видно … око; воно спалахувало то зеленим, то синім
світлом. На … губах грали, як живі, райдужні краплинки. Куций хвос-
тик тремтів від задоволення. Вона нетерпляче перебирала стрункими
ніжками (О. Донченко).
Поясніть значення слова навпочіпки.
Знайдіть у тексті звертання. Яким відмінком іменника воно виража-
ється? Поясніть розділові знаки при ньому.
Поясніть розділові знаки у першому реченні останнього абзацу.
Перекажіть усно текст, зберігши опис кози.
Назвіть свійських тварин, яких ви знаєте, бачили. Усно опишіть їх.
2. Прочитайте текст. Які типи мовлення поєднані в ньому? Знайдіть
елементи опису тварини. Розкажіть, якою була корівка. Чому? Які
це були часи?
Лишилося три корови, і Миколка почалапав своїми жовтими чуня-
ми до них.
Але дві корови були продані, а третя стояла за возами така, що до неї
ніхто і не підходив. Те, що вона була вся геть-чисто чорненька,— півбіди.
Миколці навіть сподобалося, що вона вся чорненька і ріжки віночком.
Але вона хиталася од вітру і світила ребрами, і вим’я під нею було, як
маленьке яблучко,— ну просто тобі і не корова, і не коза! Продавала ко-
рову така сама й тіточка: на ній не було навіть куфайки, а лише сірий
піджачок з рукавами по лікті.
Під пахвою тіточка тримала віхоть торішньої трави, налигач і хво-
ростину.
Так вони і трусилися удвох з корівкою на спорожнілому базарі, на сі-
рій землі під сірим небом.
— А звідки ж ти будеш, що тебе самого оце послали?
— Та я тут недалеко, із Кумарів, може, чули, дванадцять кілометрів,
а мати хвора на печі, та двоє малих, а батька чекаємо з дня на день
із війни.
Миколка глянув у темно-голубі корівчині очі і спитав:
— А як тебе звати?
Корівка кліпнула, і в її очах на мить промайнуло щось таке, як ото,
бувало, у матері над батьковим листом, що він живий і здоровий.
— Ну, синочку, бери її та веди, та гляди ж її там удома, бо вона була
у мене смирненька, не билась, не перебирала.— І тіточка віддала Ми-
колці налигача, хворостину та віхоть сірої торішньої трави.
— Тьотю! — гукнув Миколка.— А як же звати її?
— Первінкою звати її, синочку! Первінкою... (М. Вінграновський).
Чому люди так дорожили корівкою в тяжкі роки?
Якщо у вас чи у ваших родичів, сусідів, друзів є корова, опишіть її.
Пригадайте якісь особливості поведінки її.
3. Ознайомтеся з лексикою для опису тварин, доповніть її, використав-
ши власні спостереження. Скористайтеся енциклопедією.
Кінь: порода — арабський скакун, …
Масть — вороний, буланий …
Грива — золотиста, шовкова…
Шия — лебедина, …
Ноги — стрункі, тонкі …
Копита — підковані, …
Корова: порода — червона степова, …
Розмір — велика, …
Очі — лагідні, великі, …
Роги — розлогі, …
Хвіст — довгий, з китичкою …
4. Відгадайте, кого із свійських тварин описали діти.
Влітку діти гостювали в селі. А вчора вони одержали звідти листа
і дізнались, що їх приятель Кузька уже виріс.
— А хто такий Кузька? — запитав Андрійко. Юрко хотів розповісти
про Кузьку, але його перебив Петрусь:
104.
206 Українська мова.5 клас206 207207Лексикологія. Фразеологія
— Я краще розкажу. Він був такий маленький-маленький. І бігав.
І в нього хвостик смішний такий. І сам він смішно бігає. І ніжки у ньо-
го маленькі, а сам товстенький. Він весь час бігав. І хвостик у нього за-
кручений ззаду, а спереду — носик. Там й інші бігали, але Кузька най-
кращий.
— Оце розказав! Нічого не зрозуміло,— сказав Андрійко — Кузька —
це каченя? Чи цуценя? Чи кошеня?
— Дозвольте я розкажу про нашого Кузьку,— попросила Оксана.
— Тільки щоб зрозуміло було! — попередив Андрійко.
— Намагатимусь,— погодилась Оксана. Ось що вона розповіла.
— Кузька маленький, але товстенький, а ніжки коротенькі. Тому він
смішно бігає. На спинці в нього щетина. Очиці, як чорні рисочки, хвос-
тик гачком, а носик, як нолик з двома крапками в середині. Він завжди
веселий, непосидючий і верескливий. Ти б з ним теж подружився.
— Ось тепер я зрозумів, хто такий ваш Кузька,— зрадів Андрійко.
А ви зрозуміли про кого мова? Чому Андрійко не зрозумів з Петри-
кової розповіді, хто такий Кузька?
Чим відрізняється Оксанчина розповідь від Петрикової?
ІІІ. Самостійна робота над твором-описом
за планом на чернетках
1. Прочитайте поради і, працюючи в парах, перекажіть один одному,
як писати твір-опис тварини.
1. Для опису оберіть тварину, яка живе поряд з вами, за якою ви по-
стійно спостерігаєте.
2. Пригадайте цікаві випадки з життя тварини, які ви самі бачили.
3. Добре розгляньте масть, шерсть (щетину), туловище, голову, ноги,
кігті, лапи, гриву, роги тощо за розміром, за кольором, на дотик.
4. Опишіть загальний вигляд тварини.
5. Поєднайте розповідь про цікавий випадок з життя з описом тварини.
6. Доповнюйте опис розповіддю про особливості поведінки тварини.
7. Доберіть заголовок, у якому б відображалася найхарактерніша риса
(чи особливість) тварини, розкрита вами у творі.
8. Думки викладайте логічно, послідовно і зрозуміло.
IV. Редагування написаного, вдосконалення текстів
(з допомогою вчителя)
V. Підсумки уроку
— Що викликало труднощі під час написання твору?
VI. Домашнє завдання
Переписати твір-опис у зошит для творчих робіт.
Урок № 101
ЕТИМОЛОГІЯ. ЕТИМОЛОГІЧНИЙ
СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Мета: ознайомити з поняттям «етимологія», з будовою «етимоло-
гічного словника»; формувати уміння працювати з етимоло-
гічним словником; збагачувати словник учнів; виховувати
інтерес до походження слова.
Обладнання: етимологічні словники, картки з текстами.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Мотивація діяльності учнів
— Знання історії походження слова, розуміння, якими шляхами воно
прийшло в нашу мову, яких змін зазнало за час розвитку мови, допоможе
правильно визначати його будову, а отже, правильно писати його.
ІІ. Засвоєння нових знань
1. Робота з картками. Прочитайте. Яка наука вивчає походження
слова?
У спадок від минулих віків ми одержали безцінний подарунок — сло-
во рідної мови. У кожному слові — тисячолітній досвід народу, що його
витворив. Кожне слово має своє значення, але первісний смисл його,
припорошений пилом сивих віків, нам часто зовсім невідомий. Як сло-
во виникло, що означало в нашій прамові? З якої мови воно приман-
друвало до нас? Які таємниці в собі зберігає улюблене всіма школярами
слово канікули? Хто придумав слова школа, учитель? І чому у нашій мо-
ві є алфавіт, абетка, азбука, які означають одне й теж саме? Хто назвав
місяці, дні, тижні, і чому саме так?
На ці й багато інших ваших запитань про таємниці слова відповість
дивовижна, надзвичайно цікава наука етимологія.
Етимологія — грецьке слово, воно складається з двох частин: ети-
мон — означає «істина», логос — «слово», «вчення».
Отже, етимологія — це вчення про істинне, тобто первісне значення
слова. Це також розділ мовознавства, який вивчає походження слів. Про
походження слова можна довідатися в «Етимологічному словнику».
2. Ознайомлення з будовою «Етимологічного словника української
мови»
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Прочитайте. Розкажіть, що ви дізналися про походження відомих
вам слів.
105.
208 Українська мова.5 клас208 209209Лексикологія. Фразеологія
УСЕ ПРО ШКОЛУ
Слово школа є у багатьох народів, що прийняли християнство. При-
йшло це слово з давньогрецької мови. Слово схоле в ній означало «занят-
тя у вільний час». Оскільки мудрі греки у вільний від роботи час читали,
філософствували, то воно стало означати «читання», а пізніше — «лек-
ція». Як бачите сучасне слово «школа» пов’язане і з читанням, і з лек-
ціями, які вчитель читає у старших класах.
Перші школи греки створили ще у VI столітті до нашої ери. А ще
раніше школу заснували у Месопотамії (тепер Ірак), але називали її «бу-
динок табличок», бо писали там паличкою на табличках з мокрої глини.
Директор такої школи називався «батько будинку табличок».
Слово директор походить від латинського dirigere (дірігере) — спря-
мовувати, вирівнювати. Від нього утворено диригент (той, хто скеро-
вує) — керівник оркестру. Директор (лат. director — керівник) теж ке-
рує, але у нього свій «оркестр» — це вся багатоголоса школярська сім’я.
І треба, щоб у ній був порядок.
Але яка ж школа без учителя. Слово наука, навчати, учитель ма-
ють один корінь -ук- (уч). Цей корінь походить від стародавнього
ouk (оук) — наука, що жило в індоєвропейській мові-основі. У літописах
Київської Русі ХІ ст. зустрічається слово укъ у значенні вчення. Звідси слова
на + укъ + а → наука, не + укъ → неук. Від цього кореня слов’яни утво-
рили uciti (учіті), яке означало «примушувати до науки». Той же, хто бу-
де учити, → учи + тель → учитель. А той, хто буде вчитися, проникати
в таємниці наук — укъ + ень — учень (відбулося чергування к/ч).
Та яка школа без уроку. Утворилося слово урок від праслов’янсько-
го urekti (уректі) — сказати. Справді, під час уроку говорить учитель
і учні — і так іде навчання. Уроком у слов’ян називали також роботу, яку
треба було виконати до якогось строку (За А. Мовчан, Л. Соловець).
Доведіть, що друге значення слова урок пов’язане з першим.
Запишіть слова, що називають «родичів» директора, теж керів-
ників.
Поясніть орфограму у словах: директор, директива, дирекція, дири-
гент, диригувати, диригентський. Запам’ятайте їх правопис.
Пригадайте назви музичних інструментів в оркестрі. З якими музич-
ними інструментами асоціюються у вас директор, вчителі, учні різ-
них класів? Розкажіть про шкільний день, як про гру оркестру.
2. На основі відомого з’ясуйте походження слова.
1. По латині перо буде пенна. Яке слово походить від нього і є обов’яз-
ково у кожного школяра?
2. Білу глину, що прийшла з острова Крит як будівельний матеріал в Іта-
лію, римляни називали крета, а німці крайде. Назва якого необхід-
ного в школі предмета походить від цих слів?
3. Слово рука утворилося від праслов’янського renkti (ренкті) — «зби-
рати, загрібати», тобто рука — це те, що збирає, загрібає. А звідки
походить слово ручка і як воно пов’язане із значенням слова рука?
4. Слово азбука утворено від назв перших літер кирилиці азъ — «я»
і боукы — «буква»: аз → буква → азбуква → азбука.
Поясніть, як утворилися слова алфавіт, абетка.
3. Поясніть походження назви вашого міста, села, краю. Розповідь за-
пишіть у вигляді казки, легенди, повір’я.
4. Завдання-гра «Назвіть ім’я і назву страви».
1. Сім славнозвісних подвигів здійснив цей герой давньогрецької міфо-
логії. Греки його називали … А втім скажіть краще, як називали його
древні римляни? Бо саме з латинським іменем пов’язані назви кіно-
фільму «Подвиги …» і улюблена страва англійців і школярів. Мами
щоранку вас годують, щоб росли здоровими і сильними, як …
2. Один англійський лорд, завзятий картяр, не бажаючи ні на хви-
линку відриватися від улюбленої гри, «винайшов спосіб повечеря-
ти, не забруднивши пальців, під час гри: шматочки шинки чи сиру
були покладені між двома скибками хліба. Страву почали називати
його ім’ям — «…».
Довідка: Геркулес, Сендвіч.
IV. Підсумки уроку
— Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Виписати з етимологічного словника статті про походження назв
транспорту.
Урок № 102
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ. ПОНЯТТЯ ПРО ФРАЗЕОЛОГІЗМ,
ЙОГО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ
ФРАЗЕОЛОГІЇ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ
ІЗ ФРАЗЕОЛОГІЧНИМ СЛОВНИКОМ
Мета: дати поняття про фразеологізм як стійку одиницю мови,
навчити учнів відрізняти фразеологізми від вільних слово-
сполучень, визначати їх значення і стилістичну роль; дати
уявлення про будову фразеологічного словника; формува-
ти уміння відшукувати фразеологізми у текстах, тлумачити
106.
210 Українська мова.5 клас210 211211Лексикологія. Фразеологія
їх значення, добирати до них синонімічні слова; групувати
фразеологізми у синонімічні ряди; доречно вживати у влас-
ному мовленні; користуватися фразеологічним словником;
збагачувати словник учнів фразеологізмами; виховувати ста-
лий інтерес до народної мудрості.
Обладнання: фразеологічні словники, тексти.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку.
Актуалізація опорних знань
1. Прочитайте. Замініть сполучення слів одним словом — синонімом.
Чи можлива заміна в обох колонках? Чому?
1. Тримати язик за зубами 1. Тримати книги.
2. Пекти раків 2. Пекти пироги.
3. В одну дудку грати 3. Грати в дудку.
4. Зуби скалити 4. Зуби чистити.
ІІ. Засвоєння нових знань
1. Робота з матеріалом підручника.
2. Ознайомлення із будовою фразеологічного словника.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Прочитайте текст. Знайдіть фразеологізми. З’ясуйте, що вони озна-
чають. З якою метою автор використовує їх?
— Добрий ранок, парубче! — забачивши мене, привітно здоровка-
ється дядько Себастіан.— Ти чого, сякий, а не такий, на холоді вухналі
куєш зубами?
— Ги — ги,— сміюся я.
— Він ще й регоче! — неначе сердиться дядько Себастіян…
— Чого босоніж стоїш?
— А то ви не знаєте чого? Купило притупило.
… Дядько виймає з кишені прим’ятого листа
— Маєш від батька. Неси мерщій матері.
— Спасибі,— Кажу статечно, беру листа і вже сторч головою так влі-
таю в хату, щоб насамперед в очі впадали не ноги, а лист.— Мама, від
тата! (М. Стельмах).
2. Спишіть, ставлячи на місці крапок потрібні за змістом фразеологізми.
1. Ніч була темна … (М. Дудченко) 2. В суботу на Дніпрі рибалок …
(Л. Письменний). 3. Кирило бригадир і … (О. Копиленко). 4. Вася зрадів
і … побіг додому (Г. Епік). 5. Не заходжу до хати, щоб не … 6. Знатиме-
те в мене, як … (М. Вовчок).
Довідка: На всі руки майстер. Хоч око виколи. Сила-силенна. Не чу-
ючи під собою ніг. Пекти раків. Козам роги вправляти.
3. Випишіть із фразеологічного словника значення фразеологізмів.
Сізіфова праця. Ахіллесова п’ята. Піррова перемога. Ганнібалова
клятва. Езопівська мова.
4. Доберіть до поданих слів синонімічні фразеологізми. Користуйтеся
словником.
Заплутатися. Раптово замовкнути. Наздоганяти. Набридати. Поро-
зумнішати. Обманювати. Стежити (за кимось). Дозволити (кому). По-
карати. Принижуватися. Домагатися. Дотепний. Злякатися.
Довідка: Волосся дибом стало. У трьох соснах заблудитися. Проков-
тнути язика. Налягати на ноги. У зубах в’язнути. Розуму набиратися.
Вийти сухим з води. Водити за ніс. Водити очима. Дати волю. Всипати
гарячих. Гнути спину. Брати за горло. Гострий на язик.
5. Складіть речення з фразеологізмами.
Горобцеві по коліна. Хоч греблю гати. Мов у воду впав. Берегти, як
зіницю ока. Як риба об лід. Ні сіло ні впало.
6. Прочитайте фразеологізми. Визначте джерела їх походження. Пред-
ставники яких професій їх утворили? Складіть з чотирма фразеоло-
гізмами речення.
Прокладати першу борозну; повертати голоблі; розмотати клубок;
на живу нитку; куди голка, туди й нитка; як з голочки; брати в лещата;
між молотом і кувалдою; зняти полуду з очей; змотувати вудки; стріля-
на птиця; ганяти як солоного зайця; увіходити в роль; коронний номер;
як по нотах; не нюхати пороху; здавати позиції; брати на озброєння; за-
мовляти зуби; за тридев’ять земель; по щучому велінню.
7. Прочитайте. Чи зрозуміло, що хотів сказати автор? Спробуйте скласти
віршика з відомих вам фразеологізмів, щоб у ньому був певний зміст.
Стріляний горобець
пошився в дурні
до того ж білими нитками,
аж пальці знати,
курям на сміх,
і як дурень з балалайкою,
не знаючи броду, поліз у воду,
а потім вискочив на сухе,
як Пилип з конопель
і, ну, всім сон рябої кобили розповідати.
(А. Кичинський)
107.
212 Українська мова.5 клас212 213213Лексикологія. Фразеологія
IV. Підсумки уроку
Що таке фразеологізм? Наведіть приклади.
Звідки походять фразеологізми?
Де можна дізнатися про значення фразеологізму, його синоніми?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Виписати із тлумачного або фразеологічного словника фразеологіз-
ми зі словами голова, язик, вухо, зуби.
Урок № 103
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ.
ПРАВИЛЬНЕ ВЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Мета: виробити уміння правильно тлумачити значення фразео-
логізму, доречно вживати у власному мовленні, розрізняти
нейтральні й емоційно забарвлені фразеологізми; корис-
туватися фразеологічними синонімами відповідно до типу
і стилю мовлення; уміння користуватися фразеологічним
словником; збагачувати фразеологізмами словник школя-
рів; виховувати інтерес до народної творчості.
Обладнання: фразеологічні словники, роздруки текстів.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Мотивація діяльності учнів
Слово вчителя: Фразеологізми мають чітко виражене стильове при-
значення. Використання фразеологізму в тому чи тому стилі залежить
від того, чи є в нього емоційне забарвлення.
Порівняйте: 1) вогнище культури, юридична особа; 2) мокра курка, ба-
чити смаленого вовка.
Перші можна використовувати у всіх стилях, бо вони не мають емо-
ційного забарвлення. А другі можна використовувати лише в розмовно-
му та художньому стилях. Вони мають оцінку у своєму значенні, вира-
жають почуття, ставлення мовця до предмета — іронічне, презирливе,
зневажливе тощо.
Щоб доречно використовувати фразеологізми у власному мовленні,
треба вміти розрізняти, відчувати емоційне забарвлення фразеологізму.
Саме цьому ви будете сьогодні вчитися.
ІІ. Засвоєння нових знань
1. Прочитайте. Випишіть речення з фразеологізмами. У яких стилях
використовують фразеологізми? Як це довести?
1. Василина стояла ні жива ні мертва (Н.-Левицький). 2. Корабель
тримав ніс за вітром. 3. Але хто-хто, а Стратон Стратилович завжди ніс
тримав за вітром, як досвідчений заєць (О. Чорногуз). 4. Дмитро вдарив
веслом по воді аж виляски пішли. 5. «Який тебе ґедзь укусив»,— насу-
пив брови Сашко. 6. Ґедзь укусив корову, й вона закрутилася на місці,
відганяючи його (В. Кучер). 7. Хлопці в одну мить схоплюються і стрім-
голов біжать на її (Галин) голосний крик (В. Кучер).
2. Робота з підручником.
Прочитайте параграф підручника і дайте відповідь на питання: Чим
відрізняються нейтральні й емоційно забарвлені фразеологізми?
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Прочитайте і визначте стиль тексту. Знайдіть фразеологізми і визначте
їх вид. З якою метою автор їх використав? Зробіть заміну фразеоло-
гізмів словами-синонімами. Який текст виразніший? Доберіть заго-
ловок. Придумайте кінцівку тексту.
Ми сиділи біля нашого куреня і дивились, як ніч спадає на ліс.
Раптом…
— Тихше, Сергію,— почув я шепіт друга.— Здається, там он…
Диви…
Я мерщій обернувся і нашорошив вуха.
— Хапай ліхтарик,— зашепотів Мишко.— За мною!
Я натис на кнопку ліхтарика і завмер… коліна затрусились…
Водою пливло щось надзвичайне, неймовірне і дуже доісторичне.
У голові блискавкою промайнуло: «Динозавр!»
І ми вже було намірилися показати п’яти, коли це Митько вкляк
на місці.
— Ні я не побіжу! Крім нас же, його ніхто не бачив. Хто ж розка-
же, яке воно?..
Митько кинув поглядом по берегу і схопив камінь для оборони. Я ви-
світлював ліхтариком арену подій… (Я. Стельмах).
Поясніть розділові знаки при діалозі.
Зробіть синтаксичний розбір одного простого й одного складного
речення (на вибір).
Поясніть правопис слова браконьєр.
З’ясуйте походження слова браконьєр за етимологічним словни-
ком.
108.
214 Українська мова.5 клас214 215215Лексикологія. Фразеологія
2. Розподіліть фразеологізми на дві групи: нейтральні й емоційно за-
барвлені. Складіть по два речення з фразеологізмами кожної групи.
Ворон ворону ока не виклює; аж за живіт береться; мов ґаву ков-
тнув; світоч правди; Кобзар народу; дати ляща; голос правди; катюзі —
по заслузі.
3. «Розумне перо». З’ясуйте значення фразеологізмів у реченні. Виправ-
те помилки у вживанні.
1. На уроці трудового навчання Дмитрик робив з мухи слона. 2. Я пі-
шов до школи, коли ще треті півні не співали. 3. А Федько пропав, як
Пилип з конопель. 4. Сашко попрямував туди, де козам роги правлять.
5. А Вася Лоб і Антон Дудкін із сьомого класу взяли й розбили горщика.
6. Один убогий чоловік пішов до багача-дуки зуби продавати.
4. Відтворіть прислів’я і приказки за поданими словами. У яких ситу-
аціях вони вживаються?
Журавель у небі. Хапатися за соломинку. М’яко стеле. Тихе болото.
Біда навчить. Рано вставати. Праця годує. Вчений іде. Малі тілом. Яка
пшениця. Зима спитає. Чорна нива. Хто ледащо. Добрий початок.
5. Складіть діалог, вживаючи «спортивні фразеологізми».
Виходити на фінішну пряму; обманний фінт; брати тайм-аут; трима-
ти на дистанції; покласти на обидві лопатки; грати в одні ворота; один
нуль на мою (нашу) користь; заборонений удар; хід конем; потрапити
в цейтнот; вийти з цейтноту.
IV. Підсумки уроку
— Що нового дізналися сьогодні на уроці?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Скласти розповідь за прислів’ям: Добре ім’я — найкраще багатство.
Урок № 104.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА.
ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ
З ТЕМИ «ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ. ЕТИМОЛОГІЯ»
Мета: перевірити рівень засвоєння знань і вироблення умінь і на-
вичок з теми; виробляти навички самоконтролю; вихову-
вати увагу до слова, правописну пильність.
Обладнання: тести.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація діяльності учнів
Необхідно зосередитися, пригадати все вивчене з теми, відібрати потріб-
не для розкриття того чи того питання, виконання практичного завдання.
Треба працювати без поспіху, уважно, слідкувати за грамотністю на-
писаного.
ІІ. Робота учнів над тестами і завданнями
Тести і завдання до теми «Лексикологія. Фразеологія. Етимологія»
1. Знайдіть речення, у якому неправильно вжито слово «неділя».
а) У неділю рано зілля копала, а в понеділок його промивала (Нар.
пісня).
б) Була неділя — тихий час дозвілля (М. Рильський).
в) Ця неділя була важкою: кожен день по шість уроків (З розм.)
г) У неділю Кайдаші пішли до Довбушів на оглядини.
2. У якому рядку всі виділені слова вжиті в переносному значенні?
а) Солодкий сон, солодка цукерка, гіркий полин, гіркий смак.
б) Білий сніг, білий голуб, біла заздрість, білі скроні.
в) Гострий погляд, добре серце, тепле слово, солодкий спів.
г) Теплий одяг, гострий ніж, гостре слово, тверда рука.
3. У якому рядку подані слова становлять синонімічний ряд?
а) Височина, вершина, високий, височінь.
б) Мовчазний, безмовний, неговіркий, небалакучий.
в) Слово, словник, словотвір, словниковий.
г) Мовити, говорити, кричати, слухати.
4. У якій групі слова-антоніми?
а) Велетень, гігант. б) Мужній, сміливий. в) Велетень, силач.
г) Велетень, карлик.
5. У якому рядку словосполучення з омонімами.
а) Крило літака — крило лелеки. б) Палаючий степ — палюче сонце.
в) Моторний хлопець — моторний цех.
г) Радісний погляд — сумний настрій.
6. У якому рядку всі наведені слова є багатозначними.
а) Абрикос, балет, голос, доля.
б) Азбука, бігти, говорити, дивуватися.
в) Голова, дружина, міст, пілот.
г) Артист, кипіти, важкий, гарячий.
7. У якому рядку синоніми мають стилістичне забарвлення.
а) Древній, давній, колишній, старовинний.
б) Сміятися, реготати, хихикати, скалити зуби.
109.
216 Українська мова.5 клас216 217217Лексикологія. Фразеологія
в) Великий, чималий, немалий, здоровенний.
г) Грубий, нечемний, неввічливий, некультурний.
8. Знайдіть слова-синоніми.
а) Віяти — віхола. б) січнева — люта; в) сніговий — снігозбирач;
г) сніговиця — заметіль.
9. Якими лексичними одиницями є виділені в реченні слова:
Лице в Орисі було оригінальне: Зверху широке, внизу вузьке (І. Не-
чуй-Левицький).
а) Омонімами. б) Синонімами. в) Антонімами. г) Спільнокореневими.
10. Знайдіть речення, у якому вжито фразеологізм.
а) На небі палкому ніде ні хмаринки (Леся Українка).
б) Нудьгу наче вітром здуло (А. Дімаров).
в) З вітром весняним сосна розмовляла (Леся Українка).
г) Голосно затріщала крига на річці (С. Васильченко).
11. Який фразеологізм вжито у значенні «сердитися»
а) Крутити носом. б) Задирати носа. в) Надути губи. г) Кирпу гнути.
12. Який фразеологізм буде доречним у поданому реченні (на місці кра-
пок) Йосип радий, …, поспішає додому.
а) Не чути під собою ніг. б) Землі під ногами не чути.
в) Землі під собою не чути. г) Земля горить під ногами.
ІІІ. Підсумки уроку
— У виконанні яких завдань ви відчували труднощі?
IV. Домашнє завдання
Визначає учитель.
Урок № 105
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. НАУКОВИЙ І ХУДОЖНІЙ
ОПИС. ТВІР-ОПИС ТВАРИНИ ЗА КАРТИНОЮ (МАЛЮНКОМ)
Мета: дати уявлення про відмінність наукового і художнього опи-
сів; засвоїти особливості опису; формувати уміння і навички
описувати предмет (за картиною), даючи йому яскраву ха-
рактеристику; виражати власне ставлення до описуваного
предмета, користуючись мовними засобами; добирати від-
повідний лексичний матеріал, доцільно використовувати
його; розвивати логічне мислення, мовний слух; вихову-
вати спостережливість, увагу до слова.
Обладнання: репродукції картин, малюнки.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку.
Мотивація діяльності учнів
— Уміння в яскравій, виразній формі описати предмет дає можли-
вість слухачам (читачам) чітко уявити його. Логічно послідовне, доклад-
не розкриття характерних ознак предмета використовується в науковій
літературі. Об’єктом описів можуть бути люди, тварини, різноманітні
предмети, дії тощо, в тому числі і картини або малюнки. Буваючи на ви-
ставках картин, ви ділитеся враженнями, при цьому звертаєтеся до опи-
су. Важливо, щоб ви робили це вміло.
ІІ. Підготовка до написання твору
1. Порівняйте тексти. Визначте стиль мовлення. Які мовні засоби вка-
зують на художній стиль тексту? Які особливості наукового стилю?
Єнот Крихітка Єнот
Єноти живуть від півдня Кана-
ди до Панами, за винятком Висо-
когір’я. Довжина тіла єнота сягає
65–90 сантиметрів. Їх вага коли-
вається від одного до одинадцяти
кілограмів. Шерсть має сірий або
коричневий відтінок. 25 — санти-
метровий хвіст темно-коричнево-
го кольору має 4–6 жовтуватих кі-
лець. Очі закриває чорна маска.
Вуха середнього розміру, ніс заго-
стрений, передні лапи використо-
вуються також для миття їжі у воді
(З кн. «Тварини»)
Крихітка Єнот, так його звали всі в лісі,
жив з мамою недалеко від річки. Його
всі любили, бо був він веселим, жвавим,
грайливим. І аж надто допитливим та
цікавим. Спочатку він спав день і ніч.
А коли трохи підріс, то побачив, що ма-
ма вночі ходить на полювання. А вран-
ці приносить йому то рибку, то рав-
лика, то ягоди. Маму свою Єнот дуже
любив. Вона в нього найкрасивіша. Ро-
зумні, гострі очі в чорних окулярах зав-
жди дивляться на нього лагідно, приві-
тно. Крихітка Єнот любив притулитися
до маминої теплої хутряної сукні і по-
спати. Він занурював маленькі ручки
у блискучу темно-сіру шерсть і завми-
рав. А коли просипався, грався мами-
ним темно-коричневим хвостом — ра-
хував на ньому жовті кільця. Сьогодні
Крихітка Єнот вперше сам іде на полю-
вання до річки. Він гордий, але на душі
у нього неспокійно. Ану, як там сидить
страховище? На всяк випадок Єнотик
прихопив з собою палицю. Не тікати ж
йому назад
Який із описів вам більше сподобався? Чому?
Які художні засоби вжиті у другому описі?
У якому з описів виявляється ставлення автора до тваринки? Яке це
ставлення? Які слова тексту це підтверджують?
110.
218 Українська мова.5 клас218 219219Лексикологія. Фразеологія
1. Прочитайте. Визначте, який це опис за стилем. Аргументовано доведіть.
1. Кенгуру — найвідоміша сумчата тварина. Дорослий кенгуру до-
сягає до 2 метрів висоти. У нього короткі передні лапи й довгі задні.
Міцні і сильні задні лапи дозволяють кенгуру стрибати від 3 до 4,5 ме-
трів у довжину. Для опори і підтримки рівноваги кенгуру використовує
міцний довгий хвіст. Самка кенгуру виношує своє потомство у хутряній
сумці, яка знаходиться на животі (З кн. «Тварини»).
2. …Тигр не боявся, що тур утече від нього, але його дуже розлютила
невдача. Розуміючи, що тікати марно, тур обернувся до хижака. Знаючи,
що тигр однаково його наздожене, він пішов своєму лихові назустріч.
Наставивши роги та риючи копитами землю, він зі своїми широкими
грудьми та голубим вогником в очах був справжнім борцем лісів і сте-
пів: чорна лютість приглушила його страх; кров, що стиснула його сер-
це, гуртувала його до боротьби…
Тигр відчув силу противника. Тур уважно стежив за рухами напад-
ника і вчасно наставляв на нього свій міцний лоб з гострими рогами…
(Жозеф Роні).
ІІІ. Робота над текстом твору-опису (за малюнком)
1. Прочитайте. Знайдіть у тексті слова і вирази, що вказують на опис
за картиною чи малюнком.
Колись дуже давно, на Далекому Сході було тепло, як у джунглях.
Коли похолодало, усі звірі пішли на південь. А тигр залишився.
На малюнку рука невідомого художника зобразила саме уссурійсько-
го тигра. Посеред білих снігів його хутро горить вогнем. Такий яскра-
во-жовтий колір приваблює до малюнка шанувальників малярства. Тем-
ні смуги ледве помітні, бо зима. Десь читав, що влітку вони яскравіші.
Тому тигра, що зачаївся на водопої, в очереті майже не видно.
На малюнку художник зобразив справжнього хазяїна тайги, що не-
квапом, гордо обходить свої володіння. Він стоїть до нас боком, тому до-
бре видно не тільки смугасту шерсть, а й сильні, треновані ноги, довгий
хвіст, нахилену вниз голову. Відчувається у всьому тілі сила і велич. Хоч
тигр на картині, а все ж трохи не по собі, боязко. Значить художникові
вдалось передати не лише красу, а й сувору вдачу звіра (З журналу).
2. Розгляньте малюнок «Друзі». Складіть план опису малюнка, відпо-
відаючи на питання:
Кого ви бачите на малюнку?
Чому малюнок має таку назву?
Яка в оленя голова, роги, шерсть?
Як автор зобразив білочку?
На якому фоні змальовані друзі? Що знаходиться на другому плані?
Як, на вашу думку, олень і білочка подружилися?
Чи сподобався вам малюнок? Чим?
3. Усно опишіть малюнок за планом. Вживайте емоційно-забарвлені
слова (здоровенні гіллясті роги, великі очі, маленька руденька пустунка
тощо) та словосполучення, вирази зі словничка, складеного вами.
4. Запишіть складний опис на чернетку.
5. Відредагуйте текст і запишіть у зошит.
IV. Підсумки уроку
— Що викликало труднощі в описі картини?
V. Домашнє завдання
Повторити теоретичний матеріал.
Урок № 106
ЧИТАННЯ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО ТЕКСТУ (МОВЧКИ)
Мета: перевірити рівень вироблених умінь і навичок читати швид-
ко, усвідомлюючи основний зміст прочитаного; розвивати
навички самоконтролю; виховувати інтерес до читання.
Обладнання: тексти і тести (на кожну парту)
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку.
Мотивація діяльності учнів
— Уміти читати швидко, свідомо — це значить вчасно одержувати
потрібну інформацію, володіти ситуацією, впливати на неї.
ІІ. Читання тексту учнями (мовчки)
ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ
Найвища нагорода, яку може отримати спортсмен,— це золота ме-
даль Олімпійських ігор. А чи знаєте ви, що ідеї проведення Олімпійських
ігор понад 2500 років?
За грецькою легендою, Олімпійські ігри були організовані Геркулесом,
сином Зевса. Є відомості про те, що перші ігри проводилася в 776 році
до н. е. на полях Олімпії. Вони проходили один раз на чотири роки про-
тягом тисячоліття, поки в 394р. н.е. римляни не відмінили їх.
Давні греки вважали ігри настільки важливими, що вимірювали час
інтервалами між ними. Чотири роки називалися Олімпіадою. Ігри були
втіленням ідеалу греків, що тіло так само, як розум та душа, повинне
бути розвиненим. Ніщо не могло перешкодити проведенню ігор: навіть
якщо йшла війна, вона повинна була припинитися.
111.
220 Українська мова.5 клас220 221221Лексикологія. Фразеологія
Через п’ятнадцять сторіч у француза барона П’єра де Кубертена ви-
никла ідея поновити Олімпійські ігри. У 1894 році за його пропозицією
був скликаний міжнародний конгрес п’ятнадцяти держав. Цей конгрес
одностайно визнав необхідність відродження ігор і регулярного їх прове-
дення: один раз на чотири роки. Через два роки на відбудованому стаді-
оні в Афінах, в Греції, були проведені перші сучасні Олімпійські ігри.
Сьогоднішні ігри включають види спорту, які навіть не існували
в давнину, такі, як баскетбол, водне поло, футбол, велоспорт, стрільба,
хокей на траві.
Сучасні Олімпійські ігри організуються Міжнародним олімпійським
комітетом. І кожна країна має Національний олімпійський комітет, ко-
трий відповідає за участь його країни в Олімпійських іграх.
ІІІ. Відповіді учнів на тести
1. Найвища нагорода спортсмена — це:
а) золотий кубок; б) кришталева ваза; в) золота медаль;
г) лавровий вінок.
2. Ідея проведення Олімпійських ігор зародилася:
а) три тисячі років тому; б) дві тисячі років тому;
в) дві з половиною тисячі років тому; г) тисяча років тому.
3. Олімпійські ігри організував:
а) Зевс; б) Нептун; в) Геркулес; г) Геракліт.
4. Перші ігри провели у:
а) 556 році до н.е.; б) у 666 році до н.е.; в) у 776 році до н.е.;
г) у 876 році до н.е.
5. Ігри відмінили:
а) греки; б) римляни: в) італійці; г) французи.
6. Олімпійські ігри проводилися:
а) раз на чотири роки; б) раз на п’ять років; в) раз на три роки;
г) раз на сім років.
7. Ігри вирішив відновити:
а) француз; б) росіянин; в) грек; г) італієць.
8. Рішення про відновлення ігор прийняли у:
а) 1894 році; б) у 1994 році; в) у 1794 році; г) у 2004 році.
9. Перші сучасні Олімпійські ігри провели після конгресу через:
а) три роки; б) чотири роки; в) два роки; г) п’ять років.
10. Сучасні Олімпійські ігри організовуються:
а) Міжнародним олімпійським конгресом;
б) Міжнародним олімпійським комітетом;
в) Національним олімпійським комітетом;
г) державним олімпійським комітетом.
11. Чому емблема сучасних Олімпійських ігор — п’ять кілець? (Учасники
Олімпійських ігор представляють п’ять континентів)
12. Які сучасні види спорту включені в Олімпійські ігри? (Баскетбол,
водне поло, футбол, велоспорт, стрільба, хокей)
IV. Підсумки уроку
— Що нового ви дізналися про Олімпійські ігри?
V. Домашнє завдання
Повторити теоретичний матеріал.
112.
222 Українська мова.5 клас222 223223Будова слова. Орфографія
БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ
Урок № 107.
БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ.
ОСНОВА СЛОВА І ЗАКІНЧЕННЯ ЗМІННИХ СЛІВ
Мета: повторити, систематизувати й узагальнити вивчене про
будову слова у початкових класах; закріпити систему по-
нять: корінь, суфікс, закінчення, основа слова; вдоскона-
лювати навички членування слова за морфемним складом,
визначення типу основи; розрізнення форм одного й то-
го ж слова і похідних слів; виховувати спостережливість,
уважність.
Обладнання: таблиця «Слово», роздруки текстів.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку.
Актуалізація знань учнів за схемою «Слово»
1. Розгляньте схему.
Слово
Змінне Незмінне
ПохіднаНепохідна
Корінь Префікс Суфікс
Корінь
ОсноваЗакінченняОснова
ПохіднаНепохідна
Корінь Префікс Суфікс
Корінь
Розкажіть за таблицею те, що ви знаєте про будову слова з початко-
вих класів.
ІІ. Систематизація й узагальнення знань
1. Розгляньте приклади. Чи всі слова змінюються? Чи змінюється при
цьому їхнє лексичне значення?
Тиха розмова Працюємо добре
тихої розмови працюєш добре
тиху розмову працюють добре
тихою розмовою працювали добре
Чи мають закінчення незмінювані слова?
2. Прочитайте подані у дужках слова, введіть у речення в потрібній фор-
мі. Визначте відмінок, число, рід виділених слів. Яка частина слів,
що в дужках, змінилася при цьому? Для чого це потрібно?
КВІТЕНЬ
Якщо березень (весна), наче наречену, лишень приводить у (гість),
то квітень її стрічає як повноправну (господиня): луки, узліски, видо-
линки зодягаються у (зелень), з’являються перші весняні (листочок).
Обіч (скелі) прокльовуються тендітними (списи) півники. Ці справжні
(рицар) найпершими сповіщають, що весна оселилася біля (хата). Не-
зважаючи на (мороз), вони мужньо переносять випробування своєї (до-
ля). Від того й казали: «З’явилися біля (оселя) півники — весна присіла
на (призьба)» (В. Скуратівський).
3. Бесіда.
Які слова називаємо змінюваними, а які незмінюваними? Наведіть
приклади.
Що таке закінчення?
Що входить в основу слова, які його частини?
Які слова називають спільнокореневими? Чим відрізняються вони
від форм слова?
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Запишіть слова, виділіть в них основу і закінчення. Для самоконтро-
лю утворіть по дві-три форми кожного зі слів.
Родина, український, ніч, кобзар, заповіт, земля, мужність, життя,
батько, підпис, безбарвний, говорити, калина, метро, сонячний, смак,
додому, рідний.
Зробіть фонетичний аналіз слова життя.
Із словом мужність складіть речення так, щоб воно стояло в оруд-
ному відмінку.
Поясніть значення слова кобзар. Кого з поетів ми називаємо цим
словом?
113.
224 Українська мова.5 клас224 225225Будова слова. Орфографія
2. Запишіть в одну колонку спільнокореневі слова, а в другу — різні
форми одного й того ж слова.
Молодий, молодь, молодого, молодіти, молоддю, молодість, замоло-
ду, по-молодецьки, молодіє, моложавий, молодиця, молоді.
3. З поданих слів складіть прислів’я. Що змінилося в словах?
1. Лине, серце, до, а, не, слово, стріла. 2. До, язик, Київ, доведе.
3. Кишеня, слово, у, не , полізе, за. 4. Робота, день, без, стає, рік. 5. Оде-
жа, не, людина, а, красить, діла, добрі.
Виділіть змінну частину слів у складних реченнях.
4. «Розумне перо». Відредагуйте речення, однокореневі слова замініть
синонімами.
Тільки нероба нічого не робить. Батьки нас вчать любити Батьків-
щину.
Біля лісів завжди будували будинки. Дерева стояли голі, дні стояли
похмурі.
5. За допомогою закінчень утворіть різні форми поданих слів. Яке зна-
чення слова виражає закінчення, для чого воно служить?
Родина, читати, дружний, земля, сонце, український, співає.
Складіть два речення з цими словами.
Зробіть звуко-буквений аналіз слова дружний. Від якого слова воно
утворено? Які зміни відбулися в корені слова?
6. Прочитайте загадки. Визначте, у якій формі вжито змінювані слова.
Виділіть закінчення.
1. Круглий, та не місяць, зелений, та не діброва, з хвостом, та не ми-
ша. 2. Скатертина біла увесь світ накрила. 3. Навесні я тебе радую, вліт-
ку прохолоджую, а взимку грію. 4. Всю ніч бродить навмання, прокладає
шлях до дня. 5. Горя не знаємо, а гірко плачемо. 6. Живий мертвого б’є,
живий мовчить, а мертвий реве.
Довідка: Барабан, дощові хмари, місяць, дерево, кавун, сніг.
IV. Підсумки уроку
1. Робота в парах.
Складіть план вивченого на уроці матеріалу.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Виділити слова без закінчень. Скласти з ними речення.
Таксі, виїзд, кіно, влітку, пюре, старанно, жито, вчора, бузок, сміх,
далеко, богатир, завжди, відповідь, запис, весело, дев’ять, трюмо, ка-
фе, шосе.
Урок № 108
ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА
Мета: повторити й поглибити вивчене про корінь, префікс, за-
кінчення; розширити й уточнити поняття про морфемну
будову слова; формувати уміння і навички визначати мор-
фемну будову слова, добирати спільнокореневі слова, роз-
різняти омонімічні морфеми в словах; виховувати спосте-
режливість, охайність в роботі.
Обладнання: морфемний словник
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Запишіть початкову форму змінюваних слів.
1. У садку, на сонці, край берега, про новину. 2. Сумую, схилилися,
щебечуть, виграємо. 3. Синього, шовкового, весняних, розкішних. 4. Від
мене, до тебе, з вами, у неї.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація знань учнів
1. Прочитайте. Знайдіть спільнокореневі слова, визначте в них ко-
рінь.
«Батьківщина» і «батьки» — слова одного кореня. І це не випадково,
адже батько й мати для дитини є першими і головними представника-
ми Вітчизни. Вони прилучають сина чи доньку до рідної мови, приро-
ди, до традицій свого народу. Батьки самим єством призначені й сус-
пільством уповноважені бути першими вихователями своїх дітей, гідно
виконувати свій батьківський обов’язок. Батьківське слово для дити-
ни — святе (З журналу).
Чому корінь вважається головною частиною слова?
2. Бесіда.
Пригадайте, що таке корінь? Які слова називаються спільнокорене-
вими?
Що таке префікс? суфікс? основа слова?
Які види основ ви знаєте (похідна, непохідна)?
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Запишіть подані слова, згрупувавши їх у ряди спільнокореневих. По-
значте корені (графічно).
Водій, водиця, поводитися, водойма, провідник, підводний, водити,
безводдя, обезводнити, заводити, заводь, водний, водяний, водять.
114.
226 Українська мова.5 клас226 227227Будова слова. Орфографія
2. Визначте будову слів. Заповніть таблицю. (Кожному варіанту 6 слів).
Слово Префікс Корінь Суфікс Закінчення
Пребагатий, прізвище, щедрувати, передбачити, роботящий, моло-
дість, пролісок, горошина, надворі, калиновий, лікар, безчесний, школяр,
підводний, козацький, пюре, ніч, слов’янин, безкоштовний, перебудова,
управління, демократичний, беззоряний, дослівний, українець.
Доберіть омоніми до слова пролісок. Складіть речення зі словами-
омонімами.
3. Випишіть пари слів з омонімічними частинами слова. Виділіть їх у сло-
вах. Зразок: держак — дивак.
Американець, підручник, писанка, віднести, львів’янин, держак, від-
знака, телятник, вітрище, селище, читанка, вітерець, візник, пагорб, за-
ручник, пагуба, дивак, чебрець, міщанин, запічок, провулок.
4. Гра «Хто швидше?» Письмовий конкурс «Якнайшвидше визнач бу-
дову слова» (графічно).
Згуртований, молодість, наступ, опеньок, заведуть, працьовитий,
складовий, умовляють, зупиняти, численний, затишок, листопад, роз-
мова, сусідка, осінній, відзначають, директорський, бетон, поні, журі,
кенгуру.
5. Виділіть у поданих словах префікси, поясніть значення виділених
слів, складіть з ними речення.
Безсоння, непідкупний, непогрішимі, безпелюстковий, догідливий,
суцвіття, воздати, надплановий, завузький, прозелень, праліс, супротив-
ник, відіпхнути, співавтор, присмак, навік.
6. «Розумне перо». Редагування. Відредагуйте текст, замінивши неви-
правдано повторювані спільнокореневі слова синонімами.
Письменники майстерно описують красу природи. Їхні описи вража-
ють образністю, емоційністю. Я теж пишу вірші. Нещодавно я написала
вірш про квітку сон. Важко описати її чарівність, але я спробую.
IV. Підсумки уроку
— Працюючи в парах, зробіть взаємоперевірку правил.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Утворити назви людей за професією. Виділити суфікси.
Той, хто навчає. Той, хто продає. Той, хто видає в аптеці ліки. Той,
хто лікує. Той, хто прибирає на вулиці. Той, хто видоює корів. Той, хто
кермує автомобілем. Той, хто доглядає сад. Той, хто працює на будівель-
ному крані. Той, хто водить електровози.
З утвореними словами складіть п’ять речень (на вибір).
Розкажіть, яка професія вас цікавить.
Урок № 109
РОЗБІР СЛОВА ЗА БУДОВОЮ
Мета: удосконалити уміння і навички учнів розбирати слово за
будовою, працювати з «Морфемним словником», добирати
слова за морфемною моделлю; збагачувати словник п’яти-
класників; розвивати вміння складати речення, правильно
пов’язуючи слова; виховувати граматичну пильність.
Обладнання: морфемні словники (укладач А. Попова), схема розбору
слова за будовою, картки.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
Випишіть спільнокореневі слова з картки. Визначте у них корінь.
ЛЮБИСТОК
З’явився любисток у наших краях з незапам’ятних часів. Розкішне
зелене листя, приємний запах зробили цю рослину улюбленою в на-
роді. З нею пов’язано повір’я, що можна цим зіллям причарувати ко-
гось. Тому любисток має ще й кілька народних назв: любчик, любець,
любимене, чар-зілля. Він оспіваний у піснях і легендах. У багатьох
районах України любисток шанують як оберіг садиби, чарівне зілля
(З календаря)
ІІ. Удосконалення умінь і навичок
морфемного розбору слова
1. Слово вчителя.
Розбір слова за будовою — це визначення значущих частин, які вхо-
дять до складу слова: калиновий (корінь, суфікс, закінчення), допис (пре-
фікс, корінь, нульове закінчення). При розборі слова за будовою нази-
вають усі складові частини, з яких воно складається. При цьому слід
обов’язково враховувати лексичне значення слова, його граматичні озна-
ки: білий (який?), білявий (який?) — це прикметник, білка (хто?); доро-
га (що?) — це іменник у називному відмінку однини; кобзарів (чий?) —
присвійний прикметник чоловічого роду в називному відмінку; кобзарів
(кого?) — іменник у родовому відмінку множини.
115.
228 Українська мова.5 клас228 229229Будова слова. Орфографія
2. Ознайомлення з «Порядком розбору слова за будовою» і зразками
розбору.
Порядок розбору слова за будовою
1. Закінчення лісник , лісника
2. Основа скалічений (к — ч)
3. Суфікс (суфікси) шкірянка
4. Префікс (префікси) збіг, прибіг
5. Інтерфікс
сінокіс (о — інтерфікс або сполучний голосний)
6. Корінь (корені) зволожувач (г — ж), звично (к — ч)
Зразок розбору
Весняна ніч ворожить над землею (М. Чернявський).
Усний розбір
1) Слово змінюється: весняна, весняної, весняний.
Отже, закінчення — а.
2) Основа — веснян .
3) Добираємо споріднені слова:
весняна — вичленовуємо суфікс -ян-
весна — корінь весн-
веснянка — вичленовуємо суфікси -ян-, -к-
4) Префікса тут немає.
5) Корінь весн- — спільна частина споріднених слів.
Отже, слово має таку будову: весняна .
Письмовий розбір
Весняна
1) -а, -ої, -ій, -у, -ою, -ій (одн.);
-і, -их, -им, -і, -ими, -их (мн.);
2) веснян-;
3) весняна, весна, веснянка = суфікси -ян-, -к-;
4) префікса немає;
5) корінь весн-.
2. Розберіть слова за будовою. Перевірте за морфемним словником.
Мудрець, ввібрати, оббігти, наводнювати, змагання, пароплав, кра-
сивий, машина, атомохід, стрілянина, клен, дубовий.
3. Виконайте розбір слів за будовою.
1. Згасає сонце за горою. 2. Сиза мла над синім лісом пролягла (З тв.
М. Чернявського).
4. Побудуйте речення з поданих слів. Яка частина слова відіграє при
цьому важливу роль? Виділіть ту частину слова, яка зазнала змін.
1. Хвилі, на, котитися, берег. 2. Море, білі, гребені, вкрити, зелена,
по, вода. 3. Над, заблищати, море, пишна, веселка. 4. Корабель, з, мо-
крі, вітрила, перетворитися, на, казковий, біло-голубий, замок.
IV. Підсумки уроку
Що вивчалось на уроці?
Що для вас відоме? Що нове?
V. Домашнє завдання
Підготувати зв’язну розповідь про будову слова.
Урок № 110
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. ВИКОРИСТАННЯ В МОВІ
СЛІВ З ПРЕФІКСАМИ ТА СУФІКСАМИ
ЕМОЦІЙНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ
Мета: виробити навички правильного вживання в мовленні слів
з різними префіксами, суфіксами, що мають емоційне за-
барвлення; вчити пояснювати різницю у значенні префік-
сального чи суфіксального слова; збагачувати словник шко-
лярів; виховувати увагу до слова.
Обладнання: тлумачні та морфемні словники, тексти.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку.
Актуалізація знань учнів
1. Спишіть. Виділіть в іменниках і прикметниках суфікси. Якого емо-
ційного забарвлення надають вони словам?
1. От прокинувся грибок,
А на нім лежить стіжок
— Ой їжаче, їжачок,
Забери кудись стіжок!
2. Наш ледащо — мурий кіт —
Тихо вибрався на пліт.
3. Розумнішає сестричка —
Наша біла рукавичка,
Не кричить, сміється любо,
А мене скубе за чуба,
116.
230 Українська мова.5 клас230 231231Будова слова. Орфографія
Пізнає мене манюнька
Тільки рве мої малюнки.
Я не серджусь на сестричку,
Бо вона ще невеличка…
(З тв. М. Стельмаха).
Поясніть значення слова стіжок.
Поясніть орфограму «М’який знак».
Запишіть фонетично слово сміється.
Поясніть розділові знаки в усіх реченнях.
ІІ. Засвоєння нових знань
1. Слово вчителя.
Суфікси та префікси можуть надавати словам емоційного забарвлен-
ня і вказувати на їх стилістичну віднесеність до розмовного чи худож-
нього стилю. Наприклад: Попоїздив я по тих селах і хутірцях. Префікс
по-, що повторюється підсилює значення слова, виражене коренем, вка-
зує на повторюваність, продовження дії в часі. Префікс не- надає слову
протилежного значення або зневажливого відтінку: воля — неволя; не-
роба. Суфікси надають слову відтінку ніжності, ласкавості, пестливості
(біленький, білесенький, білюсінький, білісінький) чи згрубілості, зневаги,
негативної оцінки (дідуган, дідисько, дідище; собацюра).
Отже, наявність у словах суфіксів -к-, -ок-, -ик-, -очок-, -очк-, -ичок-,
-ичк-, -инк-, -енок-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -н-, -в-, -ищ-,
-ущ- (-ющ-),-иськ-, -юх-, -ил- вказують на художній або розмовний стиль
тексту. Наприклад: У кротихи любий кротик розлінився, просто сплюхом
уродився (М. Стельмах).
ІІІ. Вироблення умінь і навичок
1. Прочитайте. Випишіть слова з емоційно забарвленими суфіксами,
виділіть їх графічно. Якого стилю текст? Якого емоційного забарв-
лення надають йому суфікси? Який настрій вірша?
Літечко тепленьке,
де ти заподілось?
Сонечко ясненьке,
де ти закотилось?
Травице шовковая
чом не зеленієш?
Квіточко червоная,
чом не запашнієш?
Гаю мій густесенький,
чом ти не шумиш?
Листочку ряснесенький,
чом не шелестиш?
Пташечка малесенька,
чом не привітаєш?
У саду ранесенько
чом ти не співаєш?
Серденько дитячеє,
чого зажурилось?
Личенько рум’янеє,
чого засмутилось?
Осінь темнокрилая,
діти, налетіла…
Літечко розвіяла,
серце засмутила!
(Наталка Полтавка)
Знайдіть у тексті звертання, поясніть розділові знаки. Які з них по-
ширені, а які непоширені?
Яка роль питальних речень у тексті?
Поясніть орфограму «М’який знак».
Запишіть фонетично слово зеленієш.
2. Складіть речення з поданими словами. Виділіть у них префікси. Якого
емоційно-стилістичного забарвлення надають префікси цим словам?
Прапрадід, праліс; позанесений, попритрушено; попобігати, оббу-
довувати; висміяти; передряпаний; переплакати; порозказувати; щонай-
швидше; якнайкраще.
3. Спишіть, виділяючи у словах суфікси, що надають їм емоційного за-
барвлення. З яким забарвленням суфіксів в українській мові більше?
Хто сказав? що наша мова груба?
Груба лиш тому, кому нелюба.
Де іще від матінки-матусі
Ти почуєш спатоньки-спатусі?
Ну скоріше — незбагненна мова,
лагідно-чарівно-загадкова…
де ще в світі є така країна,
як терпляча Україна-ненька,
щоб і тих, хто їй завдав руїни,
звала незлобливо — воріженьки?
(Д. Білоус)
4. Гра «Хто більше?» Запишіть усі можливі спільнокореневі слова з емо-
ційно забарвленими суфіксами до поданих слів.
Мати, батько, дід, баба, брат, сестра.
5. Утворіть від поданих слова з емоційно забарвленими суфіксами. Скла-
діть з ними речення або невеликий текст.
117.
232 Українська мова.5 клас232 233233Будова слова. Орфографія
Старий, дуб, великий, густий, страшний, ліс, дід, гордий, вовк.
Довідка. Суфікси: -езн-, -ищ-, -уган-, -енн-, елезн-, -ющ-, -овит-, -юг-.
IV. Підсумки уроку
— Що нового дізналися ви на уроці?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Виписати з підручника української літератури шість речень із суфік-
сами пестливості, згрубілості чи здрібнілості. Визначити, якого за-
барвлення вони надають тексту.
Урок № 111
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
ТВІР-РОЗДУМ НА ТЕМУ, ПОВ’ЯЗАНУ
З ЖИТТЄВИМ ДОСВІДОМ, У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ
Мета: вчити писати твори-роздуми дотримуючись композиційної
будови, висловлювати думки і міркування доказово, робити
висновки; добирати образні вислови, художні засоби від-
повідно до стилю твору; формувати уміння і навички до-
бирати робочі матеріали до твору, використовувати їх від-
повідно до теми і мети твору, дотримуватися типу і стилю
мовлення, доцільно використовувати мовні засоби; збага-
чувати словник учнів; виховувати увагу до слова.
Обладнання: схема «Текст-роздум», тексти.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку
Актуалізація опорних знань учнів за схемою «Текст-роздум».
Текст-роздум
1. Вступ.
2. Теза – головна думка твору.
3. Факти і міркування.
4. Висновки
ІІ. Підготовка учнів до написання твору-роздуму
1. Прочитайте тексти. Порівняйте їх, визначивши тему, тип і стиль мов-
лення, особливості будови і мовних засобів.
1. Барвінок росте у Карпатах, Лісостепу, Західному Поліссі, переваж-
но у дубових лісах. Рослина до ґрунту невибаглива, затінку не боїться,
мороз не зачіпає її зеленого листу. Цвіте невеличкими синіми квітками.
Стебла стеляться по землі (А. Кондратюк).
2. Цвіти, цвіти, барвіночку,
Та стелися листом.
Прийди додому, козаче,
Не сам — з товариством.
(Нар. пісня)
3. Я пам’ятаю їх, барвінків, навесні.
Цвіли вони, синющі, навісні,
Такі блакитні, буйні, небоокі,
Такі безжальні і такі жорстокі.
(І. Драч)
4. Довго роздумував, що купити на день народження матері. Кажуть,
квіти — найкращий подарунок. Але таких квітів, які любить мама, у місті
немає. Та й, взагалі, чи ще де вони є в Україні? Тепер чомусь прийня-
то дарувати величезні незграбні букети. Навіщо? Адже для свята нашо-
го серця вистачить навіть однієї чи кількох квіток. Справді, коли довго
милуєшся квіткою, вона ніби «розгортає» свою красу, ніби промовляє
своєю беззвучною мовою: «Хіба ж я негарна?» І хочеться відразу запев-
нити її: «Звичайно ж, гарна!» І це буде правдою, бо негарних квітів не-
має. Серед них є пишні та скромні.
Мама любить скромний голубоокий барвінок. Він нагадує їй моло-
дість і рідну батьківську оселю на Поліссі… Якби знайти барвінок, то
був би найкращий подарунок матері (Г. Тарасенко).
Поясніть розділові знаки у 1 і 2 текстах.
Що є предметом роздумів автора у 4-у тексті? Який тип речень під-
тверджує, що це твір-роздум?
У якому реченні твору-роздуму сформульоване основне твер-
дження?
Якими реченнями доводиться це твердження?
Знайдіть у творі висновок. Чи випливає він з доказів?
Які мовні засоби пов’язують всі три частини твору-роздуму?
2. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому речення-тезу. У яких реченнях
сформульовано докази? Знайдіть висновок. До чого він закликає? Як
пов’язані частини в творі?
НЕ ВСЕ ТЕ ЗОЛОТО, ЩО БЛИЩИТЬ
Щоденник учня — це цінність, яку треба берегти. Щоденник — це
обличчя учня.
Про це ми часто забуваємо. Тому там є граматичні помилки, що свід-
чить про нашу неуважність. Неохайність у записах уроків свідчить про
нашу власну неакуратність.
118.
234 Українська мова.5 клас234 235235Будова слова. Орфографія
Дехто, правда, навіть квіточками його розмальовує. А от уроки в ньо-
му не записані. Важлива не зовнішня красивість щоденника, а викорис-
тання його за призначенням. Інакше ми привчаємо себе до безладу, не-
охайності, необов’язковості. Що може стати звичкою на все життя.
Ми повинні ставитися до себе суворіше. Щоденник допомагає нам
у самовихованні.
3. Пригадайте, яким типом мовлення ви користуєтеся на уроці мате-
матики, розв’язуючи задачу. Перекажіть ваш короткий роздум і ви-
значте в ньому тезу, докази, висновок.
4. Прочитайте текст. Який це тип мовлення? Чому? Усно складіть твір-
роздум на цю ж тему за поданою тезою (2,3).
ДОЩ
1. Дощ пішов з обіду. Спочатку впали перші великі краплі з одірва-
ної від гурту темної хмари. Потім пішов лапатий, рідкий дощ. Враз зро-
билося зовсім темно. Виразне лопотіння долинуло із степу. Ішла стіна
дощу. Блискавка розколола небо. Злива пройшла так швидко, як і по-
чалася. Дощ, хоч і рясний ще, уже віддалявся. Вийшло сонце з-за хмар
і засвітило на небі райдугу (За Г. Колісником).
2. Сашко сидів біля вікна насуплений. Знову цей дощ! Як уже він
набрид! Не міг хоча б один день пропустити. Адже …
3. Петро Андрійович стояв серед степу і з надією поглядав на тем-
ну хмарку, що з’явилася на обрії. «Ну, йди вже, йди! — благав її подум-
ки.— Так треба дощу!» Впала перша крапля, друга. Серце фермера ра-
дісно забилося.
5. Прочитайте текст. Допоможіть своєму ровеснику знайти помилки.
Петрик отримав завдання написати твір-роздум «Чому треба берегти
ліс». Швидко впорався і, задоволений, чекав гарної оцінки. Та одержав
… «незадовільно». Чому? Ось такий твір написав Петрусь.
«Я люблю ліс. Я його бачу кожен день з вікна свого будинка. Він
у нас мішаний. Тут ростуть сосни, ялини, акації, дуби і берези. Восени
у ньому багато грибів. Ми ходимо збирати всією сім’єю. А весною, коли
цвіте акація, її аромат чути аж у селищі. Ліс красивий у будь-яку пору
року. Тому я його люблю, та і всі люди».
6. Опрацюйте пам’ятку. Зробіть взаємоперевірку, працюючи в парах.
Що б ви додали ще в пам’ятку?
Як писати твори-роздуми
1. Подумай над темою і визнач основну думку твору.
2. Сформулюй тезу 1–2 реченнями.
3. Добери аргументи (факти з життя, приклади з літератури, з газет).
4. Зроби висновок із сказаного 1–2 реченнями.
ІІІ. Вибір теми твору
7. Складіть твір-опис на одну з поданих тем:
1. Чому я люблю уроки музики.
2. Чому слід дружити із словами ввічливості.
3. Чи треба людині зелені насадження?
4. Чому треба займатися спортом.
5. Яка користь від комп’ютерних ігор?
6. Чому мені цікаво в комп’ютерному класі.
IV. Обговорення теми з учителем (у мікрогрупах)
V. Складання орієнтовного плану твору,
обговорення в мікрогрупах
VI. Добір фактичного матеріалу
і обговорення його в мікрогрупах
VII. Написання твору-роздуму на чернетці.
Формулювання висновків (з допомогою вчителя)
VIII. Домашнє завдання
Відредагувати текст. Переписати твір з чернетки в зошит.
Урок №112
ВИМОВА ТА НАПИСАННЯ ПРЕФІКСІВ
З-(ЗІ-), С-, РОЗ-, БЕЗ-, ВОЗ-, ЧЕРЕЗ-
Мета: розширити знання учнів про правопис вказаних префік-
сів; виробляти навички правильної вимови й правопису
префіксів, удосконалювати навички морфемного розбору
слова, пояснення орфограм у префіксах; збагачення слов-
никового запасу учнів; виховання правописної пильності.
Обладнання: таблиця «Правопис префіксів», орфографічні словники.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
1. Прочитайте слова на дошці. Виділіть у них префікси. Як вимовляється
приголосний [з] у кінці префікса перед глухим? А перед [ж], [ч], [ш]?
Зсохся, розпач, зчистити, розжитись, зшити, зцідити, безшумний,
розказати, зжитися, безформений, зцілити, зсунути, безчесний.
Перевірте правильність зроблених вами висновків за орфоепічним
словником.
119.
236 Українська мова.5 клас236 237237Будова слова. Орфографія
ІІ. Повторення і поглиблення знань
1. Розгляньте таблицю у підручнику. Розкажіть про написання пре-
фіксів роз-, без-, з-, с-, пригадавши вивчене у початкових класах.
Зверніть увагу на наступний за префіксом приголосний (глухий /
дзвінкий). Перед яким приголосним пишемо с-?
2. Робота з підручником.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Користуючись таблицею, перепишіть, вставляючи пропущені букви.
Бе..поворотний, …шити, ..сипати, ..платити, бе..шумний, бе..харак-
терний, ро..судливий, ро..тинати, ро..черк, ро..цінити, ро..шарітися, бе..
країй, бе..страшний, бе..помилковий, ро..хитати, ро..тягнути, ро..черво-
нітись, бе..журний.
2. До поданих слів додайте потрібний префікс з-, с-, зі-.
Хвалити, дерти, гнути, формувати, питати, чистити, сікти, берегти,
фокусувати, цідити, хитрувати, палити, руйнувати, розуміти, різати, хо-
дити, єднати, хвилювати, куштувати, казати, пакувати.
3. Утворіть прикметники і поєднайте з іменниками за зразком:
Зразок: людина без імені — безіменна людина.
Без толку, без смерті, без глузду, без талану, без ідей, без надії, без
зброї, без форми, без хмар, без захисту, без закону, без сорому, без комп-
ромісів, без вітру, без землі, без звуку, без хитрощів.
4. Прочитайте прислів’я. Випишіть слова, вставивши пропущені букви.
Вмотивуйте свій вибір.
1. Неділя — день вимушеного бе..ділля. 2. До першого грому земля
не ро..мерзається. 3. Ро..бирається, як ведмідь на зорях. 4. Яка головонь-
ка — така й ро..мовонька. ..казане — ..роблене. 5. Робота ..найдеться —
були б руки. 6. Ро..жалобився, як вовк над поросям. 7. У чужій кошарі
овець не ро..ведеш. 8. На чужий коровай рота не ро..зявляй.
5. «Спотиканочка». Розв’язання проблемного завдання.
Який варіант правильний: [беи
зхвостий] чи [бесхвостий]?
IV. Підсумки уроку
Робота в парах: взаємоперевірка правил вимови та правопису вивче-
них префіксів.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Виписати з орфографічного словника по три слова з префіксами
з- (с-), роз-, без-.
Урок № 113
ВИМОВА І ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ
ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-
Мета: повторити і закріпити знання учнів про правопис вказаних
префіксів; виробити навички розрізнення функцій указа-
них префіксів; формувати уміння і навички правильно-
го написання слів з префіксами пре-, при-, прі-; побудови
з ними речень і словосполучень; удосконалювати навички
морфемного розбору слів; збагачувати словниковий запас
школярів; виховувати правописну пильність.
Обладнання: таблиця «Правопис префіксів», орфографічні словники.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Зачитування й аналіз виконання домашнього завдання.
2. Розбір за будовою підкреслених слів (речення на дошці).
Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева (В. Со-
сюра).
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Актуалізація знань учнів
1. Зробіть порівняльний аналіз слів з префіксами пре- та при-, з’ясуйте
їх значення, відмінності в їх написанні.
1. Прекрасний — прикрасити, прехороший — прихорошуватися, пре-
святий — присвятити, престарий — пристаркуватий, пребілий — прибі-
лювати, претупий — притупити, предобрий — придобрити, претихий —
притишити, предивний — придивитися.
На яку ознаку вказує префікс пре-?
Якого значення дієсловам надає префікс при-?
ІІІ. Повторення і поглиблення знань
1. Робота з таблицею «Правопис префіксів». Доберіть приклади.
пре- при- при- прі-
на позначення
збільшення міри
ознаки
на позначення на-
ближення, приєд-
нання
на позначення не-
повноти дії
прірва
прізвище
прізвисько
2. Робота з підручником
1. Знайдіть у правилах нове, чого немає в таблиці.
2. Назвіть орфограму, яку вам треба запам’ятати.
120.
238 Українська мова.5 клас238 239239Будова слова. Орфографія
IV. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Запишіть слова, вибравши відповідну букву з дужок. Вибір аргумен-
туйте правилом.
Пр(е,и)бережний, пр(е,и)кумедний, пр(е,и)клеїти, пр(и,і)звисько,
пр(е,и)горіти, бе(з,с)шумний, ро(з,с)питати, ро(з,с)палити, бе(з,с)ко-
штовний, пр(е,и)хилити, пр(е,и)балтійський, пр(е,и)щасливий, пр(и,і)-
звище, пр(е,и)славний, бе(з,с)посередній, (з,с)характеризувати, ро(з,-
с)садник, (з,с)чинити, (з,с)цілити, пр(е,и)дорогий, пр(е,и)бережний,
пр(е,и)бій.
Скласти речення із словами прірва, прізвище, прізвисько.
2. Запишіть слова у дві колонки: у першу — з префіксом пре-, у дру-
гу — з префіксом при-.
Пр..поганий, пр..нагідний, пр..тримати, пр..кордонний, пр..мудрий,
пр..хитрий, пр..красний, пр..вабливий, пр..гарний, пр..блудитися, пр..
завзятий, пр..роблено, пр..бережний, пр..бідний, пр..карпатський, пр..
річковий, пр..четний, пр..соромлений, пр..спущений, пр..дивний, пр..
смерк, пр..пишний.
3. «Спотиканочка». Розв’язання проблемного завдання.
Яких помилок можна припуститися у записі слів: розхотілося, без-
кровний?
4. «Розумне перо». Редагування.
У словах, на місці пропусків, були допущені помилки. Які це могли
бути помилки? Запишіть слова правильно.
Сахається ро..гублена душа,
Почувши раптом дикі крики ..астя
(Л. Костенко)
Так ніхто не кохав,
Через тисячі літ лиш пр..ходить
подібне коха..я
(В. Сосюра)
5. Напишіть невелике оповідання на одну з тем «Пригоди мого порт-
феля», «Мандрівка глобуса». Використайте в ньому слова з вивче-
ними префіксами.
V. Підсумки уроку
Робота в парах: взаємоперевірка правил.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Записати п’ять прислів’їв з префіксами пре-, при-.
Урок № 114
КОНТРОЛЬНА РОБОТА.
ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ
З ТЕМИ «БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ»
Мета: перевірити рівень засвоєння знань і вироблення умінь з теми
«Будова слова. Орфоепія», формувати навички самоконт-
ролю; виховувати правописну пильність.
Обладнання: тести.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Мотивація діяльності учнів
— У ході роботи треба виявити якнайвищий рівень знань, показати,
чого ви навчилися, вивчаючи тему. Працювати треба старанно, уважно,
не допускати орфографічних помилок у записах.
ІІ. Робота учнів над тестами
Тести і завдання до теми «Будова слова. Орфографія»
1. Вкажіть, у якому рядку усі слова спільнокореневі:
а) багато, багач, багно, бридко;
б) диво, дивно, дивина, дивак;
в) давно, давній, древній, старий;
г) гора, гірський, горе, горяний.
2. У якому рядку слово не належить до спільнокореневих?
а) Жаль, жаліти, жалібниця, жалко;
б) біль, білити, білий, білявий;
в) синька, синій, синява, синіти;
г) п’ять, п’ятірка, п’ятірня, п’ятеро.
3. Укажіть ряд слів з нульовим закінченням:
а) яр, день, осінь, крок;
б) шосе, кафе, бюро, поні;
в) голіруч, праворуч, ліворуч, вниз;
г) давно, щиро, надворі, далеко.
4. Укажіть ряд слів, у якому всі слова з префіксами:
а) зробити, подарувати, потім, помста;
б) зрання, завтра, раніш, вранці;
в) насилу, сильно, найкраще, на сміх;
г) з діда-прадіда, мимоволі, насміх, збити.
121.
240 Українська мова.5 клас240 241241Будова слова. Орфографія
5. Укажіть ряд слів, у якому всі слова з суфіксами:
а) прекрасніше, зопалу, пришити, добро;
б) зблизька, по-новому, внучка, донизу;
в) дивитися, берегти, берег, теплохід;
г) казати, козак, коза, корінь.
6. У якому рядку всі слова мають префікси з однаковим значенням?
а) Вийти, зачепити, закидати, внести;
б) перенести, роз’єднати, розчистити, збити;
в) недоказати, переказати, сказати, розказати;
г) недостиглий, прозелень, недобачити, пропустити.
7. У якому рядку всі слова мають суфікси з однаковим значенням?
а) Тракторист, селянин, киянин, марксист;
б) кобзар, каменяр, вихователь, комбайнер;
в) маленький, чемненький, житній, літній;
г) сливовий, доброта, чесність, грецький.
8. Знайдіть рядок, у якому всі слова утворені суфіксально-префіксаль-
ним способом:
а) два, двійка, двоїтися, подвійний;
б) комп’ютер, комп’ютерний, комп’ютеризація, закомп’ютеризований;
в) підземний, невідкладний, приморський, беззахисний;
г) вчорашній, безкрайній, провесінь, пообідній.
9. У якому рядку слова відповідають схемі ?
а) Осінній, козацький, придніпровський, безлистий;
б) прадавній, пречудовий, новітній, суботній;
в) посестра, провесна, негода, підстанція;
г) неістота, прадід, суперклас, полісся.
10. У якому рядку в усіх словах пишеться префікс с.
а) …малювати, …шити, …ходити, …мити;
б) …казати, …фотографувати, …хопити, …питати;
в) …писати, …лити, …бити, …косити;
г) …пекти, …жарити, …варити, …вернути.
11. Зробіть розбір виділених слів за будовою.
Найкращий труд на всій планеті — то труд натхненних орачів (Ф.Ма-
лицький).
ІІІ. Підсумки уроку
— Які завдання викликали у вас труднощі?
IV. Домашнє завдання
Повторити теоретичний матеріал.
Урок № 115
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
ТВІР-РОЗПОВІДЬ НА ОСНОВІ
ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ
Мета: вчити п’ятикласників висловлюватися відповідно до теми
і мети спілкування; добирати матеріал до твору з життя;
виробляти уміння і навички логічно, послідовно виклада-
ти думки, користуватися образними мовними засобами;
дотримуватися типу і стилю мовлення; виховувати увагу до
слова, спостережливість, правописну пильність.
Обладнання: сюжетні малюнки, тексти.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Мотивація діяльності учнів
— Уміння цікаво розповісти про бачене, почуте, пережите свід-
чить про ваш інтелект, володіння словом, про ваше духовне і мовне
багатство.
Цьому ви навчаєтеся, складаючи твори-розповіді.
ІІ. Підготовка до написання твору-розповіді
1. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку твору. Поділіть
текст на абзаци. Дайте заголовок абзацам. Які мікротеми вони роз-
кривають?
ДЕ ДУБИ, ТАМ І ГРИБИ
На краю села, між ріденьких кущів глоду і буйних полинів, ріс дуб.
У літню спеку дуб давав людям прохолоду. Ховав від зливи. А ще ро-
див жолуді. Жолуді були великі-превеликі. Восени лісники назбирували
їх й вирощували для розсади манюні дубочки.
Якось Дениско з дідусем везли в городню бригаду воду. Коли бачать:
на дубі гусінь. І стільки її, тієї гусені, аж кишить!
— Об’їсть усе листя,— похитав головою дідусь.— А де дуби, там і гри-
би, як мовиться.
Дідусь зупинив коня, обійшов навколо дуба, похитав головою:
— Здавалось би, Дениску, он який велет! Цар-дерево. А миршава
кузька може його занапастити. Значить, тут наша допомога потрібна.
Зроби так: поки я завезу воду, ти мерщій додому та принеси заступа
й ряднину...
Через півгодини Дениско з дідусем були вже за річкою. А там посад-
ка. А в посадці — повно рудої мурашки.
122.
242 Українська мова.5 клас242 243243Будова слова. Орфографія
Вони облюбували невеличкий, ще молодий мурашник. З усіх боків
обережно обкопали його. І весь мурашиний рід разом із мурашником
опинився у відрі.
Мурахам це ой як не сподобалось! Вони занервували, заметушилися.
Чимало їх встигло втекти. Але дідусь із Дениском щільно обв’язали від-
ро рядниною і без клопотів переселили мурашник під дуба...
Щоб ніхто не заподіяв мурахам ніякої кривди, дідусь напнув над
мурашником невеличкого, із залізної сітки намета. А Дениско приніс
із посадки кілька відер соснових голок. Тепер мурахи мали з чого роз-
будувати собі хату.
Через якийсь час вони зовсім призвичаїлись. Полізли на дуба в роз-
відку, шукаючи поживи. А там — гусінь. От мурахи нею і поласували
(А. Григорчук)
Поясніть значення виділених слів.
Дайте відповіді на запитання:
1. Чому дідусь з онуком звернули увагу на дуб?
2. Що вони вирішили зробити?
3. Розкажіть, як вони допомогли дубові?
4. Якого важливого життєвого досвіду набув Дениско?
5. Від якої особи ведеться розповідь?
6. Які мовні засоби зв’язку речень у тексті використав автор?
2. Пригадайте, чого ви навчилися за минулий рік ( виготовляти, допо-
магати, садити, вирощувати, вчитися, працювати за комп’ютером;
пекти, варити, вишивати тощо).
3. Розкажіть (усно), як це відбувалося.
4. Розповідь продумайте, складіть план. Ведіть оповідь від першої осо-
би, включайте описи, короткі характеристики, оцінки. Користуйтеся
художніми засобами: епітетами, порівняннями тощо.
ІІІ. Робота над письмовим твором (на чернетці)
Запишіть твір-розповідь на чернетку, відредагуйте текст, виправте
помилки.
IV. Удосконалення і редагування тексту
(з допомогою вчителя)
V. Підсумки уроку
— З якими труднощами ви зіткнулися, пишучи твір?
VI. Домашнє завдання
Переписати твір з чернетки в зошит.
Урок № 116
АУДІЮВАННЯ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОГО ТЕКСТУ
Мета: перевірити рівень сформованості умінь і навичок учнів з
аудіювання: слухати й адекватно сприймати інформацію,
повно відповідати на запитання, засвідчуючи розуміння
змісту тексту; виробляти навички самоконтролю; вихову-
вати уважність, відповідальність.
Обладнання: текст для аудіювання, тести.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація діяльності учнів
— Уміння слухати, правильно сприймати почуте й повно відповіда-
ти на запитання — важливі для кожної людини. Цьому ви вчитеся усі
роки в школі, на кожному уроці. Сьогодні перевіримо, чого ви навчи-
лися в цьому році.
Текст для аудіювання пропонується науково-популярний, тобто такий,
з яким ви зустрічалися на уроках історії, географії, природознавства.
ІІ. Сприймання тексту учнями
1. Читання тексту «Квітковий годинник»
КВІТКОВИЙ ГОДИННИК
Дуже давно люди помітили, що одні квіти розкриваються вранці,
а вдень закриваються, другі розкриваються під вечір, треті розкривають-
ся тільки вночі, а вдень вони завжди закриті.
Спостерігаючи за квітками, люди зрозуміли, що відкриваються і за-
криваються квіти не просто, коли їм захочеться, а кожна квітка у пев-
ний, свій власний час.
Так з’явився квітковий годинник.
Звичайно, квітковий годинник недосконалий. І не тільки тому, що
в нього немає ні секундних, ні хвилинних стрілок. Головна незручність
квіткового годинника в тому, що «ходить» він тільки в сонячну погоду.
У похмуру ж погоду квітковий годинник «не працює»: квіти в нього
залишаються закритими (у деяких навпаки — відкритими). Проте в цьо-
го годинника є і переваги: його ніколи не треба заводити.
Незважаючи на недоліки, квітковим годинником можна користува-
тися. Особливо згодиться квітковий годинник у лісі під час походу.
Квітковий годинник уже давно цікавив учених. У XVIII столітті у Шве-
ції жив знаменитий ботанік Карл Лінней, який провів цікавий дослід.
Знаючи, що квітки закриваються і відкриваються в певний час, Лінней
висадив на клумбу велику кількість різноманітних рослин. Він спосте-
рігав і записував, о котрій годині розкриваються і закриваються квітки,
а потім уклав таблицю квіткового годинника...
123.
244 Українська мова.5 клас244 245245Будова слова. Орфографія
Де б рослини не росли, у які б години не розкривались і закрива-
лись їхні квітки і суцвіття,— у них існує сувора черговість. Ніколи, на-
приклад, суцвіття цикорію не розкриються пізніше суцвіття нечуйвітра,
а квітка маку — пізніше безсмертника. Ця сувора послідовність, почер-
говість у квіткового годинника має не менше значення, ніж саме роз-
криття чи закриття квітки чи суцвіття.
Але ось зараз ми підійшли до найголовнішого — як же користувати-
ся квітковим годинником. Насамперед слід зайнятися спостереженнями
і встановити, о котрій годині розкривається чи закривається та чи ін-
ша квітка у вашій місцевості. На початку слід скористатися допомогою
справжнього годинника. Так, якщо ти живеш у центральних областях
нашої країни, то встановиш, що в липні квіти картоплі розкривають-
ся о 6—7 годині ранку, закриваються о 2—3 годині дня, а суцвіття осоту
городнього, розкриваючись о тій самій порі, закриваються о 1—2 годи-
ні дня. Ти взнаєш, що квітки дзвоника кропиволистого розкриваються
о 7—8 годині ранку, а соколиного перельоту — о 8—9 годині... Можливо,
не всі знають, що різні квіти опилюються різними комахами. А це саме
так. Пилок одних квітів переносять одні комахи, пилок інших — інші.
Але багато комах літають не увесь день: одні літають вранці, інші — опів-
дні. Ось до «своїх» комах і пристосувалися рослини.
Простежте, наприклад, за запашним тютюном. Удень його квітки за-
криті, а надвечір розкриваються. Білі зірочки квіток тютюну добре ви-
дні в темряві й дуже пахнуть. Цвіт і запах приваблюють нічних метели-
ків. Отже, у цих квітів «сон» і «неспання» пов’язані з комахами. І саме
з нічними. Удень квітки тютюну закриваються, тому що денні комахи
не можуть опилити їх, а лише розтягнуть солодкий нектар. Те ж мож-
на сказати про квіти хлопавки, смолівки та інших рослин. Усі ці квіти
опилюються нічними комахами, ось чому вони всі білого кольору і ду-
же пахнуть (Ю. Дмитрієв).
ІІІ. Робота учнів з тестами і завданнями
Тести
1. Що помітили люди, спостерігаючи за квітами:
а) вони цвітуть; б) вони сплять; в) вони завжди закриті;
г) вони розкриваються і закриваються у певний час.
2. Квітковий годинник з’явився внаслідок:
а) відкриття; б) спостереження; в) вчинку; г) події.
3. Головна незручність квіткового годинника в тому; що:
а) він любить дощ; б) він «ходить» тільки в сонячну погоду;
в) він не має стрілок; г) у нього не має циферблату.
4. У яку погоду «не працює» квітковий годинник:
а) у сонячну; б) у похмуру; в) у дощову; г) хмарну.
5. У чому перевага квіткового годинника:
а) його не треба ремонтувати; б) його не треба купувати;
в) його не треба заводити; г) його не носять в кишені.
6. Особливо згодиться квітковий годинник:
а) у полі; б) у морі; в) у лісі; г) у степу.
7. У якій країні учений склав таблицю квіткового годинника:
а) в Америці; б) в Латвії; в) в Україні; г) в Швеції.
8. Як користуватися квітковим годинником:
а) встановити час розкриття квітки; б) поставити поряд годинник,
в) скористатися таблицею Ліннея;
г) послухати порад старших людей.
9. Квіти картоплі розкриваються:
а) о 6–7-й ранку; б) о 8-й ранку; в) о 9-й ранку; г) о 12-й годині.
10. Чому квіти розкриваються в різний час:
а) люблять сонце; б) їх розкриває вітер;
в) їх опилюють різні комахи;
г) вони пристосувалися до «своїх» комах.
11. Чому квіти запашного тютюну розкриваються надвечір?
а) бо вони білі; б) бо вони пахнуть;
в) приваблюють нічних метеликів; г) приваблюють комарів.
12. Які квіти опилюються нічними комахами?
а) ті, що «сплять» вдень; б) ті, що мають солодкий нектар;
в) з білими квітами і сильним запахом; г) ті, що не пахнуть.
IV. Підсумки уроку
Що нового ви дізналися на уроці?
V. Домашнє завдання
Повторити теоретичний матеріал.
Урок № 117—118
ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО В КІНЦІ РОКУ
Мета: повторити, систематизувати знання з лексикології, синтак-
сису, будови слова; формувати навички грамотного письма,
уміння тлумачити значення слова, робити лексичний, син-
таксичний і морфемний розбори слова; будувати вислов-
лювання (усні й письмові) на задану тему, дотримуючись
124.
246 Українська мова.5 клас246 247247Будова слова. Орфографія
типу і стилю мовлення; розвивати мовну пам’ять, умін-
ня класифікувати мовні одиниці, систематизувати, уза-
гальнювати; виховувати спостережливість, увагу до слова,
мовне чуття.
Обладнання: узагальнювальні таблиці (для повторення правил)
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
1. Дайте відповіді на питання:
1. Що вивчає лексикологія? Що вивчає морфологія?
2. Що є предметом вивчення синтаксису?
3. Що вивчає розділ мовознавства «Будова слова»?
4. Що вивчає стилістика?
5. Що таке словосполучення? Які види словосполучень ви знаєте?
6. Що називається реченням? Які види речень за метою висловлюван-
ня і за будовою ви знаєте?
7. Розкажіть, що ви знаєте про головні й другорядні члени речення.
Який розділовий знак може стояти між підметом і присудком?
8. Що таке однорідні члени речення? Які розділові знаки ставляться
при них?
9. Що таке звертання, вставні слова? Розкажіть про їх місце і виділен-
ня в реченні.
10. Яке речення називається складним? Як відокремлюються частини
складного речення?
11. Що таке пряма мова, діалог? Розкажіть про розділові знаки при
них.
ІІ. Повторення, систематизація й узагальнення вивченого
1. Прочитайте, доведіть, що це текст. Спишіть, позначте над словами
всі частини мови в останньому абзаці. Виконайте розбір іменнико-
вого і дієслівного словосполучення (на вибір)
ВЕРБА
Вирішив господар, що нема йому користі від верби. Треба її зру-
бати.
— Хай-но востаннє з весною землю розбуджу,— попросила верба.
Закивала верба високими гілками, і злетілися до неї синиці, вівсян-
ки, дрозди, коноплянки, славки і плиски, чижі й горихвістки, і чубатий
одуд, і дзьобатий дятел, ще й сорока-скрегока всілася на самісінькім
верху. Заспівали, защебетали, закричали на сто голосів:
— Весно красна, ходи до нас!
Почуло їх сонце, відчинило своє блакитне вікно й обсипало вербу
зливою проміння. Тої ж миті розкрилися вербові бруньки й випустили
золотаво-зелені сережки. І такі прозоро-чисті, такі ніжні гіркуваті пахо-
щі полинули садом!
Враз постала дівчина, юна та свіжа, взяла в руки вербову гілочку
в цвіту і ну торкати нею все навколо. Торкнула дерева — зацвіли дере-
ва, торкнула землю — хрещатий барвінок спалахнув блакитними зірка-
ми, торкнула хмару — й та розквітла веселкою.
І побачив господар, що з далекої мли йдуть до нього травневі дні — ве-
ликі, ясні, багаті на цвіт, на мед, на пташиний щебет, на краплисту росу.
— Ні, вербо! — каже.— З яблуні я матиму яблука, з вишень і слив
наваримо варення. А з тобою в саду буде казка. Не рубатиму тебе! (Зір-
ка Мензатюк).
Знайдіть речення з однорідними членами. Поясніть розділові знаки.
Знайдіть речення із звертанням. Схарактеризуйте його. Поясніть роз-
ділові знаки.
Як записана пряма мова? Поясніть розділові знаки. Чи можна запи-
сати її іншим способом? Запишіть.
2. Поставте розділові знаки у простих і складних реченнях і поясніть.
1. І на тім рушникові оживе все знайоме до болю і дитинство й роз-
лука й твоя материнська любов (А. Малишко). 2. І нас не вигоди і моди
На працю звуть і на протест, А ті ж ідеали свободи І честь України і честь…
(В. Мороз). 3. Нічого вона [дівчина] не боялась ні бурі ні грому ні грізної
хвилі морської (Дніпрова Чайка). 4. Є багато країн на землі. В них — озера
річки і долини… Є країни великі й малі, Та найкраща завжди — Батьків-
щина! 5. Жили собі дід та баба. У них був син Яцько і мали вони в до-
мі курку півня бика свиню індика оце й усе господарство (Нар. казка).
6. Зникли птахи перелітні гуси іволги шпаки (В. Скомаровський).
Розберіть перше речення за частинами мови.
Випишіть з першого речення два словосполучення і зробіть синтак-
сичний розбір їх.
Зробіть фонетичний розбір слова честь.
Розберіть за будовою слова перелітні, дитинство.
3. Виділіть у реченнях вставні слова і звертання відповідними розділо-
вими знаками.
1. Здається збудовано школу в прекрасній місцині (М. Павленко).
2. Хато моя рідна хато Ти приходиш до мене в сни (Г. Поліщук). 3. Мамо
рідна моя матусю Стала ти, як голубка, сива. Пам’ятаю тебе молодою,
Ой, яка ж ти була вродлива! (Г. Поліщук). 4. Україно мила Україно А чи
любить хто тебе, як я?! Де б не був, а все до тебе лину. Я тебе ніколи
не покину рідна Українонько моя! (П. Середюк). 5. Молюсь за тебе мати
125.
248 Українська мова.5 клас248 249249Будова слова. Орфографія
Україно усім богам, небесним і земним (М. Сливко). 6. Мамо поглянь:
цей листочок схожий на туфельку! Ой, туфелька бачиш танцює! Може
шукає свою попелюшку? — Приміряй дитино вона тобі якраз (М. Пав-
ленко). 7. Дай же дівчино хустину. Може я в бою загину (Нар. пісня).
Які звертання в реченнях поширені?
У якому відмінку стоять іменники в звертаннях?
Які значення мають вставні слова?
Поясніть, чому в одному префіксі пишемо е, а в другому — и: пре-
гарний, приходили, приміряй.
Доберіть спільнокореневі до слова голубка. Якої помилки можна при-
пуститися у цьому слові?
4. Зробіть повний синтаксичний розбір речень.
ДІДУСЬ
Оцей дідусь колись весною Тепер дідусь погожим літом
Маленькі яблуньки садив… У гості внука вигляда,
Розрісся сад, умивсь росою, І яблуневим білим цвітом
З плодами віти опустив. Його сміється борода.
(П. Засенко)
Поясніть вивчені орфограми.
Доберіть спільнокореневі до слова літо.
Виділіть значущі частини слова у словах: розрісся, яблуневим.
5. Озвучте таблицю, розповівши про значення слова. Наводьте приклади.
Слово
Граматичне значення
Лексичне значення
Багатозначні
АнтонімиСиноніми Омоніми
Однозначні
Пряме
значення
Переносне
значення
6. Прочитайте вірш. Спишіть, вставляючи з синонімічного ряду, що в дуж-
ках, найбільш доцільне слово. Знайдіть вірш у підручнику української
літератури, порівняйте свій варіант з оригіналом. Які синоніми (ваші
чи авторські) більш влучні?
ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ
Ще з дитинства я (ходив, мандрував, бродив) у трави,
В гомінливі, (трепетні, зворушливі, хвилюючі) ліси,
Де дуби мовчали (гордо, мужньо, величаво)
У краплинах ранньої роси.
(Бігла, йшла, летіла) стежка вдалеч і губилась,
А мені у (спокійні, тихі, безтурботні) дні
Назавжди, (навіки, надовго) полюбились
Ніжні і (задумані, замріяні) пісні.
Ті пісні мене найперше вчили
(Поважати, шанувати) труд людський і піт,
(Шанувать, поважать) (Вітчизну, Батьківщину, землю мою милу)
Бо вона (одна, єдина) на весь світ.
(В. Симоненко)
7. Поясніть значення фразеологізмів. Складіть з ними чотири речен-
ня (на вибір).
Комар носа не підточить; ахіллесова п’ята; з відкритим серцем; ва-
рити воду; і кінці у воду; дивитися крізь пальці; і слід прохолов; як мо-
кре горить; рукою подати; вилами по воді писане; і сміх і гріх; ждати
з моря погоди.
8. Вставте пропущені букви. Поясніть правопис префіксів. Складіть
з виділеними словами речення.
Ро..казати, ро..питати, бе..печний, бе..хмарний, ро..писка, ..дати, ..фо-
тографувати, ..хвалити, ..хотіти, ..хопити, пр..добрий, пр..клеїти, пр..гар-
ний, пр..сісти, пр..їхати, пр..звище, пр..рва, пр..тримати.
9. «Розумне перо». Виправте помилки у словах з префіксом пів.
Пів-України, пів-Європи, пів-ящика, пів-лимона, пів-яблука, пів-ар-
куша, пів-класу, пів-єнота, пів-їжака, пів-Львова, пів-Харкова, пів-шко-
ли, пів-міста, пів-Ялти.
Складіть речення з виділеними словами.
10. Напишіть твір з елементами всіх типів мовлення (розповідь, опис,
роздум) на одну з тем:
1. «Канікули! Канікули!»
2. «Здрастуй, літечко краснеє!»
3. «Кінець — ділу вінець!»
ІІІ. Підсумки уроку
Які розділи мови ви вивчили у п’ятому класі?
Чого ви навчилися?
Для чого потрібні вам ці знання?
ІV. Домашнє завдання
126.
250 Українська мова.5 клас250 251251Будова слова. Орфографія
Урок № 119
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
ЗАМІТКА (ДОПИС) ДО ГАЗЕТИ
Мета: дати уявлення про замітку до газети, її завдання, мету і те-
матику, особливості побудови і мовного оформлення; фор-
мувати навички написання замітки до газети, точного ви-
кладу думок, стислості, простоти; уміння точно добирати
потрібне слово, яскраві мовні засоби; розвивати уміння
удосконалювати написане; виховувати інтерес до журна-
лістської професії.
Обладнання: газети з невеликими цікавими замітками
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Мотивація діяльності учнів
Розповідь учителя про професію журналіста (цікава, захоплююча,
іноді навіть небезпечна).
ІІ. Підготовча робота до написання замітки
1. Прочитайте текст. Які особливості замітки до газети ви помітили?
ДОБРИЙ ДЕНЬ, ДОРОГИЙ «СОНЯШНИКУ»!
Мене звуть Мирослава. Я вчуся у 5-А класі Київської школи № 240
на відмінно. Дуже люблю читати «Соняшник». А ще я відвідую Клуб мо-
ряків, знайомлюсь з морськими професіями, займаюся спортом, бо я хочу
бути капітаном пасажирського морського лайнера. Спритно ганяю на ве-
лосипеді, граю в давньокитайську гру ґо, дресирую свого песика Макса.
У вільний час пишу невеличкі оповідання. Коли вам сподобається моя
мініатюра, буду рада прочитати її в «Соняшнику». Ось вона.
ЧОМУ У ДЯТЛА ЧЕРВОНА ШАПОЧКА?
Задумався дятел: чому він такий корисний, потрібний деревам птах
зовні зовсім непримітний. Адже у людей лікаря відразу пізнають по бі-
лому халаті і шапочці. То ж чому йому Бог не дав якогось особливого
оперення, він теж лікар, тільки дерев. Вирішив полетіти до Бога спитати.
Піднявся високо-високо. Ось уже близько до сонця. Та сонце обурилося
такому нахабству і присмажило дятлу голівку. Полетів дятел униз, упав
у ліс. Відлежався, пішов до ріки попити. Аж глянув у воду, а в нього чер-
вона шапочка на голові. От і став примітний невтомний лісовий лікар.
Спасибі «Соняшнику», що прочитав.
З веселим привітом
Мирослава.
Що ви знаєте про дитячий журнал «Соняшник»? Які дитячі журна-
ли, газети купують вам батьки? Що вас в них найбільше цікавить?
Часто ви бачите по телевізору журналістів. Як ви уявляєте їхню ро-
боту?
Довідкове бюро
Журнал — слово французького походження, означає «газета», «що-
денний листок» — 1) періодичне друковане видання, що містить статті,
реферати з різноманітних суспільно-політичних, наукових питань, літе-
ратурні твори, ілюстрації, інша назва часопис.
Журналіст — професійний літературний працівник газет, журналів,
радіо та ін.
Газета — походить від італійського gazetta — 1) дрібна монета у Ве-
неції XVIст.., яку платили за інформаційний урядовий листок — 2) пе-
ріодичне видання, що містить офіційні матеріали, оперативну інформа-
цію і статті з актуальних проблем суспільного життя.
2. Назвіть відомі вам газети та журнали. Розгляньте рубрики «Великої
дитячої газети». Яким темам присвячені статті? Які з них вас заці-
кавили? Чому?
1. Творча скарбничка.
1) Різдво у нашому домі.
2) Свят-вечір (вірші).
3) Мандрівка перед Різдвом.
2. Новий рік крокує світом.
1) Як зустрічають Новий рік діти різних країн.
3. Сканворди. Кросворди.
4. Еммі в театрі, або як не треба себе поводити.
5. Школа пана Люстерка.
1) У країні Нечупар та в країні Красунії.
6. Увага, конкурси!
7. Вітальня пані Завірюхи
1) Колядки.
2) Щедрівки.
3) Загадки-сніжинки.
8. Тварини-синоптики.
1) Загадки.
2) Прислів’я, приказки.
3) Народні прикмети.
9. Смішинки.
3. Прочитайте замітку до газети. Який життєвий факт лежить в її осно-
ві? До якого виду вона відноситься? Чи відповідає заголовок замітки
темі? Який заголовок дібрали б ви?
127.
252 Українська мова.5 клас252 253253Будова слова. Орфографія
ПЕЧЕРА-РЯТІВНИЦЯ
Моє село заховалося між двома горами, тому потрапити до нього не-
просто. Проте у сиву давнину турецькі яничари спромоглися відшукати
стежку між тими горами. Вони зненацька вдерлися в наше село, погра-
бували, повбивали чоловіків, а жінок та дітей забрали в полон.
Ті, кому пощастило вижити, сховались у глибокій печері, стежку
до якої вороги не знайшли. Тоді турки зробили засідку, бо розуміли,
що без води і їжі люди довго не витримають. І донині мої односельча-
ни пам’ятають легенду про дівчинку, яка не побоялася смерті й пішла
до криниці по воду, щоб напоїти маленьких дітей. Яничари схопили її,
люто катували, щоб дізнатися, де ж та печера. Але юна героїня витрима-
ла всі тортури і не зронила жодного слова. Дівчинка загинула, але вря-
тувала життя багатьох людей. На згадку про неї односельчани викарбу-
вали на кам’яній стіні печери її обличчя. Це місце вважається святим
для кожного мешканця нашого села.
Я люблю своє село, своїх славних предків, я і мої ровесники хочемо
бути схожими на них (А. Поліброда, с. Горяни).
Знайдіть у замітці відповіді на питання:
1. Що відбулося?
2. Де відбулося?
3. Коли це сталося?
4. З ким сталося?
5. Чому це сталося?
6. Яка основна думка цієї замітки?
4. Прочитайте поради.
Як працювати над заміткою
1. Обдумай тему замітки.
2. Добери влучний оригінальний заголовок.
3. Обміркуй послідовність розповіді, склади план.
4. Напиши замітку на чернетці (за планом).
5. Перевір грамотність, відредагуй стиль.
6. Підпиши замітку, вказавши повне ім’я і прізвище, клас, місце про-
живання.
7. Надішли замітку на адресу редакції або віднеси редакторові шкіль-
ної газети.
Як писати замітку
1. Замітку пишуть з одного боку на окремому аркуші паперу.
2. На кожній сторінці залишають поле 3 см для поміток редактора.
3. Пишуть чисто, розбірливо, каліграфічно.
4. Між рядками залишають місце для того, щоб при потребі, вписати
новий рядок.
5. Для виділення основних думок роблять абзаци.
6. Прізвища, імена людей, власні назви, цифри пишуть розбірливо.
7. У кінці замітку підписують (прізвище, ім’я автора, клас), ставлять
дату.
5. Проаналізуйте замітку. Визначте тему, основну думку, відповідність
заголовка темі, мовне оформлення тексту. До якого виду заміток вона
належить? Яке проблемне питання поставлено автором? Чи перекон-
ливі її аргументи? Як ви оцінюєте вчинки, описані в замітці?
ТАК СЛОВОМ ЧИ ДІЛОМ?
Якось послала мене мама в магазин. Вийшла з квартири і не впізнала
свого під’їзду. Світло-голубі стіни були геть розмальовані крейдою.
— Малеча пустує,— подумала я. Хотіла було піти присоромити їх,
але передумала. Взяла відро, ганчірку і вимила стіни.
На другий день все повторилося. Коли я мила стіни втретє, малю-
ки стояли осторонь і спостерігали. Через кілька днів малюнки на стіні
з’явилися лише в одному місці, ближче до порога. Коли я прийшла ми-
ти, дехто з хлопчаків почав мені допомагати. Значить, соромно їм ста-
ло. Я впевнена, що лише конкретним ділом, власним прикладом можна
переконати інших.
А ви як думаєте?
Олеся Сидорчук, 5 клас, ЗОШ № 18
м. Суми.
ІІІ. Складання замітки дискусійного
характеру «Так словом чи ділом?» (усно)
1. Напишіть замітку дискусійного характеру, як відповідь Олесі Сидор-
чук.
Свою точку зору висловлюйте стисло, чітко, дотепно.
Власні міркування підкріпляйте повчальними фактами з життя, лі-
тератури.
Ставши на ту чи ту точку зору, наводьте переконливі аргументи.
Давайте позитивні чи негативні оцінки вчинкам, висловлюйте кри-
тичні зауваження.
IV. Підсумки уроку
Читання двох заміток з чернетки
V. Домашнє завдання
Удосконалити й відредагувати текст, записати замітку в зошит.
128.
254 Українська мова.5 клас254 255255Повторення й узагальнення у кінці року
ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ У КІНЦІ РОКУ
Урок № 120–121
ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Мета: повторити, систематизувати й узагальнити вивчене у п’ято-
му класі; формувати уміння і навички правильного напи-
сання й обґрунтування вивчених орфограм, фонетичного,
лексичного, морфемного і синтаксичного розборів; уміння
складати речення, правильно поєднуючи слова лексично
і граматично, будувати зв’язні тексти відповідно до теми
і мети висловлювання; розвивати логічне мислення, мовну
пам’ять, виховувати чуття мови, правописну пильність.
Обладнання: узагальнювальні таблиці (для повторення правил).
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація діяльності учнів
Повторити, систематизувати, узагальнити все, що вивчили протя-
гом року, виявити прогалини в знаннях і постаратися виправити ста-
новище.
ІІ. Повторення, систематизація
й узагальнення вивченого
1. Дайте відповіді на запитання.
1. Яка роль мови в житті людини?
2. Що таке державна мова?
3. Яка різниця між поняттями «мова», «мовлення», «спілкування»?
4. Які науки вивчають мову?
5. Що вивчає фонетика? орфоепія? графіка? орфографія?
6. Що означає слово орфографія?
2. Прочитайте вірш. З’ясуйте, про що йдеться: мову, мовлення, спілку-
вання. Які слова свідчать про любов авторки до рідної мови?
РІДНА МОВА
1. Найкраща в світі пісня —
Це пісня материнська.
Найкраща в світі мова —
Це мова українська.
2. Дзвінка і милозвучна,
Велична й загадкова,
Прекрасна і співуча
Моя рідна мова!
3. В ній шепіт трав шовкових
І солов’їний спів.
В ній музика казкових
Моїх дитячих снів.
(Олена Митник)
Зробіть фонетичний розбір слів дзвінка, солов’їний, пісня.
Назвіть усі букви в словах найкраща, велична. Скільки звуків позна-
чає буква щ? Який звук позначає буква е? й? Розкажіть алфавіт.
Як вимовляється [з] у слові казкових? Яка різниця у вимові звуків,
позначених буквою с у словах світі, пісня, українська, співуча, снів,
прекрасна?
Поясніть орфограми в словах: українська, материнська, велична, пре-
красна, солов’їний, дитячих.
Назвіть якомога більше прислів’їв і приказок про мову. Проведіть
конкурс «Слово — не полова, язик — не помело» або «Слово до сло-
ва — зложиться мова».
3. Прочитайте вголос вірші, працюючи в парах. На яких звуках побу-
дована алітерація?
1) Шумить і шамотить шумна шума.
Шум прибуває, як весною повінь,
І кожен лист на дубі шуму повен.
2) Лисніє липовий липневий липець
Липучий і лискучий в білім збанку.
В нім розтопились зорі на світанку
І пахощі левад, квітчастих китиць
(Богдан — Ігор Антонич).
Чого досягає автор повтором дібраних звуків?
Яку додаткову інформацію дає читачеві (слухачеві) таке озвучування
поезії?
Доберіть заголовки до строф. Повправляйтеся у швидкій вимові їх.
Поясніть орфограму «Ненаголошені е, и».
Випишіть спільнокореневі слова з другої строфи. Позначте графічно
значущі частини слова.
Довідкове бюро
1. Шума (болгарське) — ліс.
2. Липець — липневий мед, тобто зібраний у липні, коли цвітуть липи.
3. Збанок — дерев’яний чи фарфоровий посуд у вигляді бочечки.
129.
256 Українська мова.5 клас256 257257Повторення й узагальнення у кінці року
4. Прочитайте. Які орфограми пропущені в словах? Спишіть, вставля-
ючи букви, що позначають орфограми.
1. ЙО і ЛЬО ж..ли дружнен..ко,
Мали хатки ч..пурнен..кі,
А що схожі між собою,
Те вважали просто грою.
Але це була не гра.
Для гостей справжня біда:
Йшли до ЙО друзі в..селі,
Відч..няє ЛЬО їм двері.
ЛЬО п..че гостям п..ріг,
ЙО пуска їх на поріг.
Як же бути? Що робити?
Як же нам їх розрізнити?
Місто звукове не спит..,
Місто дума: що робит..?
Вранці мудреці скл..кают..
Й всій громаді сповіщают..:
Ми не спали цілу ніч..
І пр..думали цю річ.. .
На початку слова й складу
Будемо ми ..писати,
А в с..редині його
Ми напишем любе … .
Пам..ятай, не забувай,
«Хатки» друзів не ламай.
2. Е дружило міцно з И
Пом..гало залю..ки:
Підміняло, ч..ргувало,
Замість н..ого теж ставало
И із вдячності до Е
Теж виконувало це.
І не думали в ту днину,
Скільки буде плутанини:
Це верба, а чи вирба
В річку коси опуска?
(Олена Сидоренко)
Розкажіть правила правопису м’якого знака та правила перевірки не-
наголошених голосних.
5. Лінгвістична гра «Назви слово».
Пригадайте характеристики звуків і назвіть слова, що містять звуки
певного типу. Виграє той, хто зробить це швидше, а отже, назве за вка-
заний час більше слів.
Назвіть слово…
1. … що має 2 дзвінкі приголосні звуки;
2. … що має 2 глухі приголосні звуки;
3. … що має 3 глухі приголосні звуки;
4. … що має 4 глухі приголосні звуки;
5. … що має 2 м’які приголосні звуки;
6. … що має 3 м’які приголосні звуки;
7. … що має 3 однакові голосні;
8. … що має 4 однакові голосні;
9. … що має 5 і більше однакових голосних.
Скільки приголосних і скільки голосних звуків в українській мові?
6. Поставте, де треба, апостроф.
Мор..як, моркв..яний, бур..чиння, р..ясно, подвір..я, пам..ятник,
духм..яний, роз..їзд, мавп..ячий, черв..як, об..їзд, дит..ясла, двох..ярусний,
возз..єднати, кур..єр, солов..їний, Лук..яненко, торф..яний, розп..яття.
Розкажіть правила вживання апострофа.
7. Вставте, де треба, одну чи дві букви (подвоєння).
Навча..я, ста..я, су..я, зі..я, ті..ю, радіс..ю, любов..ю, об..ити, л..яний,
від..ати, ва..а, ма..а, то..а, гордіс..ю, чес..ю, л..є, бов..аніти, розріс..я.
Коли і як відбувається подвоєння приголосних звуків у словах?
8. Вставте и чи і у словах іншомовного походження.
Д..ректор, ф..з..ка, х..м..я, кор…дор, ц..стерна, Р..га, Аркт..ка, ун..вер-
с..тет, Р..м, Амер..ка, г..г..єна, Єг..пет, Ка..р, к..шеня, тр..умф.
Коли пишеться и в словах іншомовного походження?
9. «Розумне перо». Знайдіть порушення милозвучності, запишіть ви-
правляючи помилки.
Йдемо оце з дідом до схід сонця в поле. В полі скрізь ще лежить
клубками густий туман. Покаже він батогом в поле й гукає:
— А глянь, глянь, скільки ото сивих кабанів понаганяв він в поле
(а хто саме понаганяв, про те не каже). Було це якось влітку увечері.
В дворі на колодках сиділи тато й мама, й старша сестра, й дехто з су-
сідів. Гомонів між ними й дід. Й ось хтось каже: «А відгадайте загад-
ку...» А далі й усі інші почали загадувати. А на небі сходила золота діжа
та й розтеклася по всьому двору. Усе: й люди, й колоди, й соняшники
на городі було покроплено золотом. А на колодах сидить дід в білій со-
рочці і аж сяє... (З переказу).
Перекажіть. Дотримуйтесь милозвучності.
ІІІ. Підсумки уроку
— Розкажіть, що повторювали на уроці.
130.
258 Українська мова.5 клас258 259
IV. Домашнє завдання
1. Повторити теоретичний матеріал.
2. Виписати уривок з художнього твору, підкреслити засоби милозвуч-
ності.
Урок № 122
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. КОНТРОЛЬНИЙ
ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ
З ПОЄДНАННЯМ РІЗНИХ ТИПІВ МОВЛЕННЯ
Мета: перевірити рівень умінь та навичок письмово переказува-
ти текст з різними типами мовлення, дотримуючи теми,
мети, стилю мовлення; розвивати мовну пам’ять, логічне
мислення, творчий підхід до роботи; виховувати увагу до
слова, відповідальне, сумлінне ставлення до роботи.
Обладнання: словничок незнайомих слів (на дошці).
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку. Актуалізація знань учнів
1) Чого слід дотримуватися у тексті-розповіді?
2) Чого вимагає опис?
3) Які особливості роздуму?
ІІ. Робота над текстом переказу
1. Вступне слово вчителя про текст (заголовок, тема, особливості зміс-
ту, автор).
2. Читання тексту вчителем.
ХЛІБ І ЗОЛОТО
Коли ще в Галичі жив король Данило, він мав такого майстра, що
робив йому гроші. На золотих і срібних монетах було вибито з одного
боку профіль короля Данила, а з другого — герб Червоної Русі — два ле-
ви тримають щит. Той майстер у золоті купався, але волі не мав. Король
Данило сам відкривав касу, де працював майстер, замикав його. Випус-
кав теж власноручно, коли треба було золотареві кудись вийти. Він ли-
ше один знав про все багатство Данила.
І так розжився, запанів, що забувся, як то голодним бути. Та й каже
одного разу королеві;
— Золото — цар.
А Данило поправляє його:
— Ні, чоловіче, хліб — усьому голова.
— Ні, золото і срібло.
Так вони засперечалися, що король обернувся та й пішов з майстер-
ні. А другого дня бачить Данило золотий напис на стіні: «Хліб — боло-
то, а всьому голова — срібло й злото».
Данило нічого не сказав. Але одного дня зранку привів майстра, і як
завжди, замкнув його. А тут вістові прилітають — ворог іде. Данило зібрав
дружину, вирушив у похід. Поїхав, а про майстра, звичайно, забув.
Минуло кілька місяців. Данило з військом повертається додому. І тут
нарешті він згадав про замкненого майстра. Зіскочивши з коня, побіг до ка-
си, відімкнув двері, а на купі золота лише кістяк золотаря лежить. А вище
на стіні золотом написано: «Срібло, злото — то болото, а хліб — цар».
Отак життя вчить (З кн. «Легенди та перекази»).
3. Бесіда за змістом і будовою тексту:
Яка головна думка тексту?
Які докази й аргументи підтверджують її?
Які елементи опису предметів чи осіб у ньому є?
Який висновок треба зробити для себе, прослухавши цю розповідь?
4. Мовний аналіз тексту
1) Поясніть значення слів: майстер-золотар; вістові; дружина.
2) Поясніть розділові знаки: золото — цар; хліб — болото; хліб — цар.
Поїхав, а про майстра, звичайно, забув.
3) Поясніть розділові знаки при діалозі.
5. Повторне читання тексту.
6. Самостійна робота учнів над переказом (на чернетці). Удосконалення
й редагування тексту учнями. Переписування в зошит.
ІІІ. Підсумки уроку
— Які труднощі мали при написанні переказу?
IV. Домашнє завдання
Повторити розділові знаки у простому і складному реченні.
131.
260 Українська мова.5 клас260 261261Додаток
ДОДАТОК
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ
«ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ»
1. Виділіть з речення словосполучення. Позначте головне і залежне
слово, запишіть питання.
1. Правда у воді не тоне і в вогні не горить. 2. Праведного чоловіка
і Бог виправдає. 3. Щира правда всюди куток знайде. 4. Неправдою твоя
нога не дійде до порога (Нар. творчість).
2. Проаналізуйте подані речення за метою висловлювання та будовою.
1. Найбільше щастя в житті — здоров’я. 2. Істинне щастя не в ва-
ших скринях, а в серці. 3. Кому щастя служить, той ніколи не тужить.
4. Сміливі завжди мають щастя! 5. Хто горя не бачив, той щастя не знає.
6. Тяжко щастя знайти? 7. Щастя шукай, та розуму не втрачай.
3. Доповніть речення однорідними членами речення.
1. У саду вітають мене і..., і... . 2. Після дощу над ... піднялася ве-
селка. 3. Крапельки води виблискували на... . 4. Поля і..., і..., і... жадіб-
но п’ють вологу.
4. Поєднайте початок прислів’я з його закінченням. Визначте вид ре-
чення за будовою.
1. Велика річка починається з джерела,
2. Де розумом не дійду,
3. З книгою жити —
4. Книга —
5. Книга для розуму,
то в книжці знайду.
з добром дружити.
великі знання — з книги.
що теплий дощик для посіву.
ключ до знань.
5. Визначте члени речення і відповідно підкресліть. З’ясуйте вид речен-
ня за складом граматичної основи. Поясніть розділові знаки.
Уже скотилось із неба сонце,
Заглянув місяць у моє віконце.
Вже засвітились у небі зорі,
Усе заснуло, заснуло й горе.
Вийду в садочок та погуляю,
При місяченьку та й заспіваю.
Як же тут гарно, як же тут тихо,
В таку годину забудеш лихо.
(Леся Українка)
ІНДИВІДУАЛЬНІ КАРТКИ ДО ТЕМИ «ФОНЕТИКА.
ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ»
1. Визначте тверді й м’які, дзвінкі і глухі приголосні. Підкресліть відо-
мі вам орфограми. Поставте наголос.
Спасибі Вам, мамо, за ранню росу,
Якою мене повели.
Живу цю красу
Я до Вас принесу,
Щоб вічно здорові були,
Щоб завжди лишались земною
О, мамо, мадонно моя!
Хай ходить за мною,
Хай буде зі мною
Молитвою Ваше ім’я.
(О. Злотник)
2. Поставте наголос. Поділіть слова на склади. Підкресліть відкриті
склади однією рискою, а закриті — двома.
1. Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.
2. Холодним словом серця не заповниш.
3. Хто мовчить, той двох навчить.
4. Слово — не стріла, а глибше ранить.
(Нар. творчість)
3. Випишіть слова, у яких є букви, що позначають два звуки. Зробіть
фонетичний запис їх.
Мово рідна, квітуй і шануйся.
Любов’ю воздайся всім народам і мовам.
З тобою я плачу,
З тобою сміюся,
О ріднеє слово.
Мово рідна, живи в ріднім домі,
Крізь зболений час і духовні руїни
Вертайсь, рідна мово,
У серце народу,
У душу Вкраїни.
(А. Демиденко)
4. Запишіть, як ці слова вимовляються і як пишуться. Подумайте, скіль-
ки слів тут записано.
Ягі(д/т)ка, кни(ш/ж)ка, ски(б/п)ка, ка(з/с)ка, гри(б/п), босоні(ж/ш)-
ки, ши(б/п)ка, (роз/рос)писати, (без/бес)шумний, (з/с)фотографувати,
(з/с)кинути.
132.
262 Українська мова.5 клас262 263263Додаток
5. Допишіть у другу частину рядка іменники першої частини в місце-
вому відмінку. Позначте чергування приголосних.
Як виконуєш завдання,
Не забудь про чергування:
Як поріг — то на...,
Ну а ріг — то вже на...,
Коли вухо — то у...,
А кожух — то у...,
Як урок — то на...,
Око — порошинка в...
(Г. Дорош)
6. Випишіть слова з орфограмою «Букви е-и, що позначають ненаго-
лошені голосні».
С...рдиться Марець, вітрами бурхає.
Аж голі д..р..ва стогнуть та гнуться;
З...млю нещасну вдень дощ..ком моч..ть,
А на ніч морозом лютим ст...скає.
Хмари зб..рає з усіх кутків н..ба,
Що нікуди сонцю і глянуть на з..млю.
(М. Коцюбинський)
7. Спишіть, вставляючи букви. Назвіть і поясніть усі орфограми.
Виїхавши в поле, с..лянин годував коней, ро..стеляв на ріл..і скатер-
ку, клав на неї буханец.. хліба, грудочку солі і поч..нав сіяти. Закінчивши
роботу, господар, заб..рав скат..ртину і разом із натрушеним з..рном клав
на віз. Удома з..рно від..авали тваринам, щоб добре росли (В. Ужченко).
8. Перепишіть, вставляючи потрібні букви. Назвіть і поясніть вивчені
орфограми. Загадки відгадайте.
1. Л..тит.. — мовчит.., л..жит.. мовчит..,
А як умре — так і зар..ве.
2. Пр..ходит.. тихо, а ві..ходит.. з шумом.
3. Л..тит.. — мовчит.., упаде — кр..чит..
(Нар.творчість)
9. Продовжіть ланцюжок слів на орфограму «Одна і дві -н-» до десяти.
а) Цвітіння, ...
б) Миттю, ...
в) Денний, ...
10. Продовжіть ланцюжок слів на орфограму а) «Апостроф», б) «М’який
знак» до десяти.
а) Любов’ю, ...
б) Лебідь, ...
в) Говорять, ...
КАРТКИ-ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
ДО ТЕМИ «БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР»
1. Знайдіть слова, утворені префіксальним способом. Визначте їх твір-
ні основи.
Тарас Шевченко народився на українській землі. Вогненною піснею,
незборканим словом повернувся поет до рідної своєї України. Відкрите
серце народного співця щедро ввібрало в себе могутній волелюбний дух
українського народу (О. Гончар).
2. Назвіть спосіб творення слів.
Стародавній, старовинний, друкарський, переписувач, обладнати,
вдячний, вогкуватий, премудрість, пам’ятник, заснування.
3. Які нові слова можна утворити від поданих суфіксальним способом?
Позначте словотворчі суфікси.
Земля, вода, вітер, малий, душа, місто, віра.
4. До поданих слів доберіть свої приклади аналогічного словотворення
(такого ж способу словотворення, з тим же словотворчим засобом).
Глядач, зимувати, котище, польовий, вовчий.
5. Наведіть свої приклади суфіксального способу творення іменників,
прикметників, дієслів.
6. Випишіть у колонки: 1) слова з новим лексичним значенням; 2) сло-
ва з новими відтінками у лексичному значенні. Визначте спосіб їх-
нього творення. Позначте словотворчі засоби.
Краплина, краплистий, крапати, краплинка, крапельний, крапли-
ночка, крапочка.
7. Виконайте словотвірний розбір поданих слів. Чи є різниця у значен-
ні цих слів. Складіть речення з цими словами.
Тактовний, тактичний. Лікувати, лічити. Дружний, дружній.
8. Доведіть, що подані слова утворені способом словоскладання.
Малорухливий, свіжозрубаний, високорозвинений, легкоозброєний,
нижчепідписаний, вічнозелений, Нетудихата, вісімсот.
9. Доведіть, що подані слова утворені способом основоскладання.
Донбас, гучномовець, землекоп, водопровід, вертоліт, мовознавство,
газодимозахисник, газотурбовоз, лісгосп.
10. Назвіть спосіб творення виділених слів.
Щодня кожний з хлопців приносив до школи щось нове.
Дитячу літературу розуміють далеко не всі дорослі.
Старий згадав свою Волинь святую і волю молодую (Т. Шевченко).
Молоду до церкви виряджали з великим почтом (О. Воропай).
133.
264 Українська мова.5 клас264 265265Додаток
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДО ТЕМИ
«ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ»
1. Випишіть слова, вжиті в переносному значенні, з’ясуйте їх значен-
ня і стилістичну роль.
Рано-поранесеньку встає на обрії сонце. Летять його швидкі гінці-
промені золотими стрілами по світу. Дихає могутніми грудьми земля.
Велично котить свої хвилі Дніпро — Славута, вологою напоює степи.
Сонце піднімається все вгору та вгору і щиро вітає школярську братію,
що поспішає на урок.
2. Погрупуйте подані слова у синонімічні ряди, доповніть самостійно
дібраними словами, виділіть стрижневе слово. Поясніть смислові від-
тінки слів-синонімів, їх емоційне забарвлення.
Гордиться, ридати, гуторити, рюмсати, балакати, голосити, пишатися,
величатися, говорити, дзвеніти, пхикати, гоноритися, цвенькати, ревти,
цідити, чванитися, мовити, скімлити, лопотати, пускати сльозу, ґелґота-
ти, хлипати, бундючитися.
3. Продовжіть синонімічні ряди, підсилюючи позитивну ознаку, кож-
ним наступним синонімом.
1. Прекрасний, ...
2. Добрий, ...
3. Голубити, ...
4. Доберіть синоніми до виділених слів.
Відомий поет. Дужий чоловік. Зрозуміти текст. Безкрає поле. Малень-
ке зайченятко. Пройти недалечко. Журавлі летять.
5. Поясніть значення поданих синонімів. З’ясуйте, чим вони розрізня-
ються: формою, звучанням чи графічним записом. Складіть з двома
парами речення.
Поле — поле; сонце — сон це; качка — качка; бурі — бурі; добре —
добре; коло — коло; потри — по три; на березі — на березі.
6. Складіть речення з парами слів. Як вони називаються? Наведіть свої
приклади.
Щедрий — скупий. Радість — печаль. Рідний — чужий. Наближати-
ся — віддалятися.
7. Складіть речення з фразеологізмами, поясніть їх значення.
Як вода змила. Як з гуски вода. Як комар наплакав. Як сніг на голову.
8. Поясніть значення фразеологізмів. Доберіть свої за аналогією.
Дивиться, мов кіт на сало. Любить, як вовк порося. Тихо, хоч мак
сій. Аж у п’ятах похололо.
ТЕКСТИ ДО УРОКІВ З КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ
БАТЬКІВСЬКИЙ ЧИ БАТЬКІВ ДІМ?
Що ж означає слово батьківський? Передусім це прикметник від сло-
ва батьки (батько й мати). Тому й кажуть батьківський комітет, бать-
ківський обов’язок, батьківський дім.
— Гаразд,— скажете ви,— отже, «хата батьків» — батьківська хата.
А якщо, припустимо, в якомусь селі дід та баба вирішили одписати свою
хату синові, тобто батькові їхніх онуків, то для останніх це буде «бать-
кова» чи «батьківська» хата?
Оскільки хата стала власністю їхнього батька, то це віднині батькова
хата. Отже, коли йдеться про буквальне значення, про належність ко-
мусь житла, то кажемо батькова хата або хата батьків.
— Але є ж у мові словосполучення батьківський дім, батьківська ха-
та. Що ж вони означають?
— Ці слова вжито у переносному значенні — «рідна оселя», «рідне
вогнище».
— Добре. А припустимо, щось сталося з чиїмось батьком. Про це,
звичайно, кажуть батькове горе. Але є ж і вислів батьківське горе. На-
приклад, у вірші Володимира Сосюри:
Але нема до мене діла
байдужим зорям угорі.
...Пливуть над скорбним сном Славути,
над горем батьківським моїм.
Їм гуркоту гармат не чути,
і наших сліз не видно їм.
— Цілком вірно, батьківський може бути прикметником не тільки
від слова батьки, а й від слова батько. Та це буває тоді, коли йдеться
про дії, обов’язки, почуття щодо дітей, властиві чоловікам. Наприклад,
батьківська любов, батьківські почуття.
Останнє значення слова батьківський вживається і переносно — во-
но означає «доброзичливий», «відданий», «дбайливий», коли йдеться —
про уважне ставлення якоїсь людини до інших (звичайно молодших).
Такий епітет, наприклад, вживає Олесь Гончар у романі «Прапоро-
носці», змальовуючи замполіта майора Воронцова в його ставленні до
бійців.
Сподіваємось, що ви запам’ятали різницю у значенні слів (З кн.
Є. Чак «З біографії слова»).
ПАМ’ЯТНИК ЧИ ПАМ’ЯТКА ІСТОРІЇ?
По дорозі туристи захоплено розповідали про Київ.
— Ми ще ніколи не бачили такого чудового міста. Скільки тут зеле-
ні, квітів. А скільки історичних пам’ятників!
— Так, пам’ятників багато. Ось ідемо до Софії Київської. На площі
134.
266 Українська мова.5 клас266 267267Додаток
Хмельницького кияни давно спорудили пам’ятник Богдану Хмельниць-
кому, а напроти університету ви побачите пам’ятник Тарасові Шевченку.
Та й історичних і архітектурних пам’яток у цьому районі багато: Софій-
ський собор, зведений за Ярослава Мудрого, знамениті Золоті ворота,
Андріївська церква, побудована за проектом видатного архітектора Ра-
стреллі.
— О, ви справжній гід. Із вашої розповіді я зробив для себе висно-
вок. Якщо я вас правильно зрозумів, то треба казати історичні пам’ят-
ки, архітектурні пам’ятки, а не пам’ятники.
— Цілком вірно. Пам’ятник — це споруда в пам’ять про когось або
щось. Наприклад: пам’ятник Т. Г.Шевченку, пам’ятник героям Крут.
А пам’ятка — предмет культури минулого: літературна пам’ятка, архео-
логічна пам’ятка.
— Зрозуміло, спасибі. Якби ми з вами розмовляли щодня протягом
місяця, то, мабуть, добре вивчили б вашу мову.
— Українська мова дуже багата, за місяць її не вивчиш, але, зви-
чайно, живе спілкування має велике значення (З кн. Є. Чак «З біогра-
фії слова»).
СПОДВИЖНИКИ ЧИ ПОДВИЖНИКИ
БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО?
На уроці історії Вітю Донченка викликали останнім. Він розповідав
про битву під Пилявцями.
— Після триденного бою,— закінчував він,— козацькі війська оточи-
ли шляхетське військо, сміливим ударом прорвали оборону противника
і захопили його табір. Польські війська почали в паніці тікати. Козаки
захопили тисячі возів з різним майном, багато всілякої зброї, в тому чис-
лі понад сто гармат. Перемога під Пилявцями мала величезне значення.
Вона відкрила шлях до дальшого наступу народної армії на захід.
— Добре,— сказав учитель,— а які козацькі полковники особливо
відзначилися в цій битві?
— Подвижниками Богдана Хмельницького були талановиті воєна-
чальники — полковники Максим Кривоніс, Іван Богун, Данило Нечай
та інші.
— Хто помітив помилку в останніх словах Віті? — спитав учитель.
Клас мовчав.
— Начебто все правильно,— мовила дівчинка в окулярах.
— Щодо історичних фактів — так, але Вітя вжив неправильно одне
слово,— сказав учитель.
— Може, подвижники. Казав би вже краще помічники, а то фасо-
нить — подвижники,— зауважив хлопчик з останньої парти.
— Це непогано, коли людина прагне поповнити свій запас слів,—
подивився вчитель у бік хлопчика.— А що трапляються помилки,— то
не біда. На те ви й вчитеся, щоб здобувати нові знання, виправляти по-
милки. Сідай, Вітю, в нас є ще трохи часу, і ми поговоримо про слово
подвижник.
Слово подвижник спочатку означало аскета, людину, яка з релігійних
міркувань часто позбавляла себе необхідного.
В сучасному значенні подвижник — це людина, яка самовіддано бо-
реться за досягнення високої мети в якійсь галузі діяльності. Кажуть,
наприклад, подвижник мистецтва, подвижник науки.
А сподвижник — це чийсь соратник у важливих справах. Отже, про
помічників Богдана Хмельницького треба було сказати, що це його спо-
движники.
Слова подвижник і сподвижник відрізняються одне від одного ще
й в синтаксичному плані: подвижник може виступати або з додатком
(наприклад, подвижник науки), або взагалі без залежних слів (наприклад,
«Він був подвижником»), і тоді мають на увазі «в житті» («подвижником
у житті»); сподвижник вживається тільки разом з іменником, що позна-
чає особу, соратником якої є людина, названа сподвижником (наприклад,
сподвижники Богдана Хмельницького) (З кн. Є. Чак «З біографії слова»).
МУЗИЧНА ЧИ МУЗИКАЛЬНА?
Оце недавно їду я трамваєм. Бачу, на зупинці заходить знайома дів-
чина — влітку ми з нею в одному таборі відпочивали. Розговорилися. Ну,
що, питаю, ти ще досі вчишся в музикальній школі чи вже покинула?
У таборі вона завжди виступала на вечорах самодіяльності. Аж тут якась
накрохмалена бабуся в окулярах в нашу розмову втручається: «Пробач-
те,— каже,— будь ласка, але як ви говорите? Що значить «музикальна
школа»? Це ж не вухо, не пальці, а школа, вона називається «музична».
Треба ж думати, як говориш!»
Я не знав, де подітися від сорому. А їхати ще — ого-го! На щастя,
знайома скоро вийшла, а я хотів чкурнути в протилежний кінець ваго-
на. Та де там! Бабуся лукаво зиркнула на мене й каже:
— Сідайте, друже, ось тут, і я вам усе поясню.
З тієї лекції в трамваї я зрозумів, що музикальний означає обдарова-
ний здатністю сприймати музичні твори, відчувати їх, виконувати.
Тому й кажуть: музикальна душа, музикальна людина, музикальна дитина,
музикальне вухо, музикальні пальці. Слово музикальний вживається також у зна-
ченні «мелодійний, приємного звучання», наприклад, музикальний голос.
А музичний — це той, що стосується музики: музична школа, музич-
ний вечір, музичний магазин.
Я мимоволі захопився бесідою і спитав:
— А як сказати про твір — музикальний чи музичний?
— От бачите,— зраділа бабуся.— І ви вже над дечим замислюєтесь...
Виявилося, із словом твір — справа складна, бо воно може сполучатися
135.
268 Українська мова.5 клас268 269269Додаток
з обома прикметниками: твір може бути і музикальний, тобто мелодійний,
милозвучний, і музичний, тобто належати до музики як виду мистецтва.
Наприклад, можна сказати: «На конкурс надійшли нові музичні твори
жінок-композиторів».
— Гаразд, але як же нам знати, яких саме з цих прикметників тре-
ба вжити?
— Орієнтуйтеся на таку ознаку: якщо перед цим словосполученням
можна поставити дуже, надзвичайно або утворити ступені порівняння
цього прикметника, треба вжити якісний прикметник музикальний. На-
приклад: «Мені подобається романс «Гаї шумлять» — один із дуже (або
надзвичайно, найбільш) музикальних творів Георгія Майбороди». Коли в ре-
чення за змістом не можна підставити ці слова або прикметник у формі
ступеня порівняння, треба вжити відносний прикметник музичний.
— Ну, правильно, — випалив я, — не можна ж сказати про магазин,
що він «дуже музикальний», «найбільш музикальний» або «музикаль-
ніший» за інший. Значить, магазин, музичний, а не музикальний, школа
музична, а не музикальна.
— Саме так. Отже, зрозуміло?
Бабуся виявилася колишньою вчителькою музики, тепер вона вже
на пенсії.
Побіжу до Сергійка, він грає па піаніно. Спитаю: в нього музичний
слух чи музикальний? (З кн. Є. Чак «З біографії слова»).
ПРИЙМАТИ ЧИ БРАТИ УЧАСТЬ?
У шостому класі після уроків випускали стінгазету. Один малював
заголовок, інші обговорювали й редагували дописи. Часто спалахували
суперечки, й учні, перебиваючи один одного, намагалися довести кожен
свою думку. Невдовзі галас чути було аж у коридорі.
Раптом двері відчинилися,— на порозі стояв завуч. Діти замовкли.
— Що тут робиться? — спитав Пилип Андрійович.
Учні, перебиваючи один одного, почали пояснювати.
— Не всі разом,— спинив їх завуч,— давайте по порядку. Читай, Олю,
перше речення, яке викликало сумніви. Ти ж редактор?
— Ну, ось: «Він не хоче приймати участі у вечорах художньої само-
діяльності, хоча вміє добре співати». Я кажу, що треба «не хоче брати
участі», а Микола наполягає, щоб лишилося, як у дописі.
— Оля каже правильно,— зауважив Пилип Андрійович.— Словоспо-
лучення приймати участь, приймати до уваги, до відома, до серця в літе-
ратурній мові вважаються помилковими. Треба говорити не приймати,
а брати: брати участь, брати до уваги, до відома (З кн. Є. Чак «З біо-
графії слова»).
СТАВИТИСЯ ЧИ ВІДНОСИТИСЯ ДО ТОВАРИША?
Редактор шкільної газети Юля Гук прочитала: «Дмитренко почав по-
гано ставитися до товаришів». По-моєму, так можна сказати...
— Ні, треба — відноситись,— перебив смаглявий хлопчик.
— Ти помиляєшся,— сказав Пилип Андрійович,—Коли мають на ува-
зі спілкування, поводження з кимось, вияв думки про когось або щось,
тоді треба вживати слово ставитися, а не відноситися. Отже, це речення
в дописі виправляти не треба (З кн. Є. Чак «З біографії слова»).
ДРУЖНИЙ ЧИ ДРУЖНІЙ КЛАС?
— Я знайшла помилку, — сказала Таня. Ось читай: «Наш клас друж-
ний». Я гадаю, що слід написати дружній. Я бачила це слово в газеті.
Там було через і.
— Ти, безперечно, могла бачити в газеті слово дружній, та його, оче-
видно, вживали в іншому значенні. Є і слово дружний, і слово дружній.
Але означають вони різне. Дружний — одностайний, дружний колектив,
скажімо. Це слово може означати ще «швидкий, безперервний»: друж-
на весна. А слово дружній означає «приятельський», «доброзичливий»,
«прихильний»: дружній потиск руки, дружня усмішка.
Отже, так і пишіть: «Наш клас дружний» (З кн. Є. Чак «З біографії
слова»).
136.
270 Українська мова.5 клас270 271
Навчальне видання
ТИХОША Валентина Іванівна
УРСУЛЕНКО Любов Іванівна
УКРАЇНСЬКА МОВА. 5 КЛАС
Головний редактор К. Ю. Голобородько
Редактор О. О. Маленко
Відповідальний за випуск Ю. М. Афанасенко
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підп. до друку 26.03.2008. Формат 60×90/16.
Папір офсет. Друк офсет. Гарнітура Ньютон.
Ум. друк. арк. 17,00. Зам. № 8-05/16-05.
ТОВ «Видавнича група “Основа”»
61001 м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
www.osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.
Віддруковано з готових плівок
Виробник: ПП «Тріада+»
Свідоцтво ДК № 1870 від 16.07.2007 р.
Харків, вул. Киргизька, 19. Тел. (057) 757-98-16, 757-98-15
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Амонашвілі Ш. О. В школу — с шести лет.— М., 1986.
2. Бєляєв О.М., В.Я. Мельничайко, М.І. Пентилюк, Г.Р. Передерій, Л.П. Рожило
Методика вивчення української мови в школі: Посібник для вчителя.— К.:
Рад.школа, 1987.
3. Бугрім В. Л. Казка вчить. Збірник нестандартних дидактичних матеріалів
з основних дисциплін.— X., 2006.
4. Букатов В. Педагогические таинства дидактических игр.— М., 2003.
5. Виготский Л. С. Игра и её роль в психологическом развитии ребёнка // Во-
просы психологии.— 1966.— № 6.
6. Вихованець І. Р. Таїна слова.— К., 1990.
7. Горбунцова Т. Ю. Цікаві ігри та вправи на уроках української мови.— К., 1966.
8. Зевако В., Непийвода С. Цікаві завдання з української мови в початковій
школі.— Т., 2004.
9. Клименко Н. Ф. Як народжується слово.— К., 1991.
10. Коваль А. П. Життя і пригоди знайомих незнайомців.— К., 1990.
11 Мельничайко В.Я. Творчі роботи на уроках української мови: конструювання.
Редагування. Переклад.— К.: Рад.школа, 1984.
12. Неживий О.І., Ужченко В.Д. Дидактичний матеріал з народознавства на уро-
ках української мови.— К.: Освіта, 1995.
13. Одинцова Г., Кодлюк Я. Цікавинки на уроках рідної мови.— Т., 2000.
14. Олійник О., Кульчицька І. Цариця Орфографія.— К., 1994.
15. Савченко О. Я. Формування у молодших школярів уміння вчитися // Дидак-
тика початкової школи.— К.: Генеза, 1999.— С 151–168.
16. Савченко О. Я. Уміння вчитися як ключова компетентність загальної серед-
ньої освіти // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та
українські перспективи.— К., 2004.— С. 40.
17. Стріха А. Д., Гуревич А. Ю. Цікава граматика.— К., 1986.
18. Текучев А. В. Методы исследования и методы обучения русскому языку и их вза-
имоотношения // Русский язык в школе. — 1976.— № 1.— С. 17.
19. Український правопис. 4-е вид.— К.: Наукова думка, 1993.
20. Чак Є. Д. Мандрівка в країну слова.— К., 1986.
21. Чуркіна В.Ф. Граматика української мови в таблицях і схемах.— К.: Логос,
1997.
22. Quality education and competencies for life // Workshop 3, Background Paper.–
2004.— C. 6.
![3Зміст
ЗМІСТ
РОЗДІЛ І. МЕТОДИЧНА ЧАСТИНА
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ МОВИ
У СУЧАСНІЙ ШКОЛІ ................................................................................ 7
НАСТУПНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ У НАВЧАННІ МОВИ
В 5 КЛАСІ .................................................................................................. 12
ЕЛЕМЕНТИ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ
РІДНОЇ МОВИ У 5 КЛАСІ....................................................................... 18
ДИДАКТИЧНІ ІГРИ У НАВЧАННІ МОВИ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ....... 24
РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. КОНСПЕКТИ УРОКІВ
ВСТУП. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ.... 29
Урок № 1. Значення мови в житті суспільства. Українська мова — державна
мова України ......................................................................................................... 29
Урок № 2–3. Розвиток зв’язного мовлення. Мова. Мовлення. Спілкування.
Види мовленнєвої діяльності ............................................................................... 31
Урок № 4. Повторення вивченого в початкових класах. Частини мови.
Основні способи їх розпізнавання. Іменник. Іменники-назви істот і неістот.... 35
Урок № 5. Велика буква і лапки в іменниках. Голосні у відмінкових
закінченнях............................................................................................................ 38
Урок № 6. Повторення частин мови. Прикметник............................................. 40
ПОНЯТТЯ ПРО ТЕКСТ
Урок № 7–8. Розвиток зв’язного мовлення. Текст. Тема, основна думка.
Будова тексту......................................................................................................... 43
Урок № 9–10. Повторення частин мови. Займенник. Числівник...................... 46
Урок № 11–12. Повторення частин мови. Дієслово. Неозначена форма.
Не з дієсловами. Дієвідміни дієслів. Голосні в особових закінченнях.
Правопис -ться, -шся в кінці дієслів................................................................... 51
Урок № 13. Повторення частин мови. Прислівник. Правопис вивчених
прислівників .......................................................................................................... 54
Урок № 14–15. Повторення. Службові частини мови. Написання
прийменників окремо від інших частин мови. Уживання сполучників
для зв’язку членів речення. Кома перед сполучниками а, але .......................... 57
Урок № 16. Контрольна робота (диктант). Тематичне оцінювання
навчальних досягнень учнів із повторення ......................................................... 60
Урок № 17. Розвиток зв’язного мовлення. Типи мовлення................................ 62
ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
Урок № 18–19. Відомості з синтаксису і пунктуації. Словосполучення.
Головне і залежне слово у словосполученні. Розбір словосполучення.............. 65
Урок № 20. Культура мовлення.Запобігання помилкам при творенні
словосполучень...................................................................................................... 68
Урок № 21. Розвиток зв’язного мовлення. Стилі мовлення (повторення)........ 70
УДК 37.016+811.161.2
ББК 74.26+81.2УКР
Т46
ISBN 978-966-333-724-1
Р е ц е н з е н т и:
Мартос С. А., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української
мови та соціолінгвістики Херсонського державного університету.
Лисюк К. А., учитель-методист української мови та літератури
вищої категорії Херсонського академічного ліцею при ХДУ.
© В. І. Тихоша, Л. І. Урсуленко, 2008
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2008
Тихоша В. І.
Українська мова. 5 клас Тихоша В. І., Урсуленко Л. І. —
Х.: Вид. група «Основа», 2008. — 269, [3] с. (Серія «Моя ме-
тодика»)
ISBN 978-966-333-724-1.
У посібнику подаються 122 уроки української мови для 5 класів 12-річної
школи, методичні рекомендації, поради щодо організації навчально-виховно-
го процесу на уроках і в позакласній роботі на рівні новітніх технологій, що
базуються на особистісно зорієнтованому та інтерактивному навчанні.
У розроблених уроках пропонуються новітні форми, методи і прийоми
навчання: «Спотиканочка» , «Перевал кмітливих», «Розумне перо», «Мандрів-
ка на “Острів мовних скарбів”», розв’язання ситуативних завдань, складання
діалогів, розгадування кросвордів, лінгвозагадок, шарад тощо.
Для вчителів української мови та літератури, керівників методичних об’єд-
нань, студентів філологічних факультетів.
УДК 37.016+811.161.2
ББК 74.26+81.2УКР
Т46
Рекомендовано до друку вченою радою
інституту філології та журналістики Херсонського державного університету
(Протокол № 1 від 24 вересня 2007 року)
А в т о р и:
Тихоша В. І., кандидат педагогічних наук, професор кафедри української
мови та соціолінгвістики Херсонського державного університету.
Урсуленко Л. І., учитель-методист, учитель української мови
та літератури вищої категорії ЗОШ № 52, м. Херсон.](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-2-320.jpg)
![4 Українська мова. 5 клас 5Зміст
Урок № 22. Речення, його граматична основа (підмет і присудок)................... 73
Урок № 23. Головні члени речення. Підмет і присудок. Тире між підметом
і присудком............................................................................................................ 75
Урок № 24. Речення з одним головним членом.................................................. 78
Урок № 25. Розвиток зв’язного мовлення. Докладний письмовий переказ
художнього тексту ................................................................................................. 80
Урок № 26. Види речень за метою висловлювання. Окличні речення.............. 82
Урок № 24. Культура мовлення. Правильне інтонування речень різних видів .....84
Урок № 28. Розвиток зв’язного мовлення. Стилістична помилка. Недоліки
в тексті................................................................................................................... 86
Урок № 29–30. Другорядні члени речення. Додаток, означення. Речення
поширені й непоширені ....................................................................................... 89
Урок № 31–32. Другорядні члени речення. Обставина ...................................... 91
Урок № 33. Розвиток зв’язного мовлення. Докладний переказ тексту
наукового стилю (усно)......................................................................................... 94
Урок № 34. Читання художнього тексту (мовчки) .............................................. 96
Урок № 35. Контрольна робота. Тематична атестація з теми
«Словосполучення. Просте речення»................................................................... 98
Урок № 36—37. Однорідні члени речення. Розділові знаки в реченнях
з однорідними членами ...................................................................................... 100
Урок № 38. Узагальнювальне слово при однорідних членах речення.
Синтаксичний розбір речення з однорідними членами................................... 102
Урок № 39. Речення із звертанням .................................................................... 104
Урок № 40–41. Розвиток зв’язного мовлення. Лист. Адреса............................ 107
Урок № 42–43. Речення із вставними словами................................................. 109
Урок № 44. Контрольна робота (диктант) ........................................................ 112
Урок № 45. Складні речення із безсполучниковим і сполучниковим
зв’язком ............................................................................................................... 112
Урок № 46–47. Розрізнення складних речень і простих, ускладнених
однорідними членами ......................................................................................... 114
Урок № 48–49. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові ....................... 117
Урок № 50—51. Діалог. Тире при діалозі............................................................ 119
Урок № 52. Розвиток зв’язного мовлення. Складання діалогів ....................... 122
Урок № 53. Контроль аудіювання ...................................................................... 124
Урок № 54. Контрольна робота. Тематична атестація. Складне речення.
Пряма мова. Діалог............................................................................................. 127
ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Урок № 55–56. Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія. Звуки мови
і звуки мовлення. Голосні та приголосні звуки...................................................130
Урок № 57. Приголосні тверді та м’які, дзвінкі й глухі. Вимова звуків, що
позначається буквами ґ і г.................................................................................. 132
Урок № 58. Розвиток зв’язного мовлення. Усне повідомлення на тему
про мову .............................................................................................................. 134
Урок № 59. Розвиток зв’язного мовлення. Усний відгук про
висловлювання товариша ................................................................................... 136
Урок № 60. Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт ......................... 138
Урок № 61. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї.......139
Урок № 62–63. Орфограма. Орфографічний словник. Орфографічна
помилка ............................................................................................................... 141
Урок № 64. Склад. Наголос. Ознайомлення з орфоепічним словником
і словником наголосів. Поділ на склади для переносу слова .......................... 143
Урок № 65–66. Розвиток зв’язного мовлення. Докладний переказ
тексту-розповіді з елементами опису предмета................................................. 146
Урок № 67. Основні правила переносу.............................................................. 148
Урок № 68. Культура мовлення. Вимова і позначення на письмі
ненаголошених голосних е, и............................................................................. 150
Урок № 69–70. Розвиток зв’язного мовлення. Докладний письмовий
переказ художнього тексту з елементами опису предмета ............................... 151
Урок № 71. Вимова приголосних звуків. Уподібнення дзвінких і глухих
приголосних......................................................................................................... 154
Урок № 72. Спрощення в групах приголосних ................................................. 156
Урок № 73. Розвиток зв’язного мовлення. Докладний переказ тексту
з елементами роздуму (усно).............................................................................. 157
Урок № 74–75. Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків.
Чергування [о] — [а], [е] — [і], [е] — [и], [о], [е] з [і]..................................... 159
Урок № 76. Чергування [о] — [е] після [ж], [ч], [ш]; и, і після [ж], [ч], [ш],
[шч] та [г], [к], [х] у коренях слів...................................................................... 162
Урок № 77–78. Чергування приголосних звуків у коренях слів:
[г], [к], [х] — [ж], [ч], [ш] — [з'], [ц'], [с']......................................................... 163
Урок № 79. Основні випадки чергування у — в, і — й..................................... 165
Урок № 80. Розвиток зв’язного мовлення. Твір-розповідь про випадок
із життя................................................................................................................ 167
Урок № 81. Позначення м’якості приголосних на письмі
буквами ь, і, я, ю, є............................................................................................. 169
Урок № 82. Сполучення ЙО, ЬО ........................................................................ 171
Урок № 83. Правила вживання апострофа. Правильна вимова
та написання слів з апострофом........................................................................ 172
Урок № 84. Розвиток зв’язного мовлення. Твір-опис тварини за власним
спостереженням у художньому стилі ................................................................. 174
Урок № 85. Подвоєні букви на позначення збігу двох однакових
приголосних......................................................................................................... 176
Урок № 86. Вимова і написання слів з подовженими м’якими
приголосними...................................................................................................... 178
Урок № 87. Правопис слів іншомовного походження. Букви и, і в словах
іншомовного походження................................................................................... 181
Урок № 88. Подвоєні букви в словах іншомовного походження..................... 182
Урок № 89. Контрольна робота. Тести. Диктант............................................... 184
Урок № 90–91. Розвиток зв’язного мовлення. Переказ тексту-роздуму ......... 185
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
Урок № 92–93. Лексичне значення слова. Однозначні й багатозначні слова.
Пряме і переносне значення слів. Тлумачний словник ................................... 189
Урок № 94. Культура мовлення. Вживання слів відповідно до їх значення.
Доречне вживання слів із переносним значенням. Лексична помилка .......... 193
Урок № 95—96. Групи слів за значенням (синоніми, омоніми, антоніми).
Робота зі словниками.......................................................................................... 195
Урок № 97. Культура мовлення. Вживання синонімів для уникнення
невиправданих повторів слів і як засобу зв’язку речень у тексті .................... 199](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-3-320.jpg)
![16 Українська мова. 5 клас16 1717Наступність і перспективність у навчанні мови в 5 класі
«частина мови», «словосполучення», «речення», «члени речення», «орфо-
грама», «пунктограма», «мова і мовлення», «спілкування», «текст і йо-
го типи», «стиль мовлення». Тому метод розповіді під час вивчення цих
тем у п’ятому класі буде неефективним. Краще застосувати метод бесі-
ди, прийоми і засоби якого активізують сприйняття і засвоєння учнями
матеріалу. Бесіда буде результативною, якщо питання, розроблені вчите-
лем, спрямовуватимуться на встановлення нових зв’язків між мовними
фактами, на розкриття причиново-наслідкових залежностей, якщо вони
підсилюватимуться аналізом мовних фактів, дидактичного матеріалу, спе-
ціально дібраного вчителем. При цьому інтелектуальну діяльність учнів
активізують наочність (таблиці, схеми, малюнки, картини, сигнали), тех-
нічні засоби (кодоскоп, комп’ютер, відеомагнітофон). Результатом бесі-
ди може бути складена учнями таблиця або схема.
Метод спостереження учнів над мовою також буде ефективним, оскіль-
ки він допомагає глибше усвідомити ознаки мовних явищ, «загострює
увагу учнів до окремих, на перший погляд розрізнених, ніяк не пов’яза-
них фактах мови, допомагає в потоці мовлення або в суцільному мов-
ному тексті знайти потрібне явище, привчає аналізувати його, зіставля-
ти з іншими і таким чином віднаходити потрібне» [14]. Він передбачає
наявність спеціально дібраного матеріалу, підготовленого вчителем для
всього класу чи окремого учня, чіткого, деталізованого завдання, умін-
ня учнів самостійно працювати.
Метод спостереження перебуває у тісній залежності від змісту мате-
ріалу і від рівня компетентнісних навичок учнів, тому може застосову-
ватися рідше, ніж метод бесіди.
Засвоєння мовного матеріалу потребує вироблення відповідних умінь
і навичок, що досягається тренуванням, тому метод вправ, є невід’ємною
складовою навчання мови, оволодіння високою культурою усного і пи-
семного мовлення. Учитель-словесник має визначити найраціональнішу
систему тренувальних вправ, яка б забезпечувала досягнення дидактич-
ної мети уроку, певний ступінь самостійності і творчості учнів під час
їх виконання. Виходячи з рівня підготовки п’ятикласників у початковій
школі, необхідно проаналізувати всі вправи з теми в підручнику і визна-
читись, наскільки підготовчі вправи забезпечують пізнавальну й психо-
логічну підготовку до сприймання нового матеріалу, чи можуть вони за-
цікавити школярів, чи вступні вправи дійсно допоможуть конкретному
класу учнів глибше усвідомити поняття і правила, чи тренувальні вправи
(за зразком, за інструкцією, з проблемним завданням, творчі) за своїм
ступенем трудності посильні учням цього класу, враховують їхній рівень
компетентності (навчені діям, прийомам, операціям, умінню визначати
послідовність їх застосування).
Відомо, що засвоєння мовного матеріалу залежить від диференці-
йованого підходу до навчання. Учні класу можуть бути умовно поділе-
ні на чотири групи: «висока вікова група», «стабільна середина», «група
ризику», «група біда». Щоб забезпечити доступність навчального ма-
теріалу і разом з тим оптимальну складність його, слід запропонувати
окремим групам те саме за змістом завдання, але з різним ступенем кон-
кретності, деталізації його.
Наприклад:
І гр. Пригадайте, що таке звертання. Випишіть з тексту речення
із звертанням, поставте розділові знаки. Побудуйте схеми речень.
ІІ гр. Прочитайте текст. Знайдіть речення із звертанням, обґрунтуй-
те розділові знаки.
III гр. Випишіть з тексту звертання. Визначте, форму якого відмінка
вони мають, як відокремлюються в реченні.
IV гр. У поданих реченнях вкажіть звертання. Якими розділовими
знаками воно виділене в реченні?
Не у всіх підручниках з мови передбачено диференційовані завдання
для учнів, тому вчителеві треба подбати про це самому.
Контроль знань у початковій школі є перевіркою набутих знань, умінь
і навичок, і він не обмежується диктантами, переказами, творами. Діти
також навчені працювати з тестами. Вони передбачають засвоєння учня-
ми різних способів перевірки власних знань, як-то:
1. Вибери правильну кінцівку твердження (подається три варіанти).
2. Познач серед поданих групу дієслів.
3. Яка група слів відповідає моделі ?
4. Познач групу дієслів-антонімів.
5. Перепиши текст, узгодивши прикметники з іменниками.
6. Побудуй словосполучення за головним і залежним словом.
Зберігаючи наступність, цю роботу необхідно продовжувати і поглиб-
лювати: ознайомити учнів з новими вимогами до їх освітньої підготовки
з української мови, пояснити, які знання й уміння будуть перевірятися,
які види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, пись-
мо) і як будуть перевірятися. Ще на першому уроці з нової теми бажа-
но вивісити плакат «Що треба знати. Що треба вміти», націлити дітей
на те, які результати навчальної діяльності будуть перевірятися під час
контрольної роботи. Це мобілізує й активізує пізнавальну й творчу ді-
яльність учнів.
І наостанок, учителеві 5-го класу не слід забувати про фізичний стан
дітей. Під час уроку мови може різко знизитися їхня працездатність.
Це пов’язано з тим, що в початковій школі і темп письма, й обсяг йо-
го були значно меншими, ніж передбачено програмою 5-го класу. На-
вантаження треба збільшувати поступово, під час уроку проводити фіз-
культхвилинки, до яких діти звикли в 1–4 класах, частіше переключати
в ігрову діяльність, використовуючи як дидактичні, так і ситуативні та
ділові ігри.](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-9-320.jpg)
![24 Українська мова. 5 клас24 2525Дидактичні ігри у навчанні мови п’ятикласників
ДИДАКТИЧНІ ІГРИ У НАВЧАННІ МОВИ П’ЯТИКЛАСНИКІВ
У розвитку особистості п’ятикласників важлива роль відводиться ігро-
вим елементам. Сучасна педагогіка накопичила значний досвід викорис-
тання різноманітних ігрових технологій на уроках і в позаурочний час.
Психологи вважають, що у грі ефективніше, ніж в інших видах діяль-
ності, розвиваються всі психологічні процеси. Л. С. Виготський відзна-
чає, що « в шкільному віці гра не тільки не вмирає, а проникає у відно-
шення до дійсності. Вона має своє внутрішнє продовження у шкільному
навчанні й праці...» [5; с. 76]. У грі діти черпають взірці для вирішення
нових життєвих задач, що виникають у пізнанні, праці, художній твор-
чості. Тому опора на гру (ігрова діяльність, форми, прийоми) має велике
значення для включення дітей у навчальну діяльність. Гра ніби синтезує
пізнавальну, трудову і творчу активність дітей. Будь-яке знання чи вмін-
ня, набуте через гру, спонукає школяра до дій з ним.
Характер же цих дій ігровий, оскільки він найбільш близький і зро-
зумілий дітям з їхнього попереднього досвіду (дошкільного і молодшо-
го шкільного).
Серед різноманіття ігор, які використовуються в роботі з дітьми, роз-
різняють: сюжетно-рольові ігри, ігри-труд, дидактичні й рухливі ігри,
ігри-забави, комплексні ігрові свята.
У п’ятому класі вчителі звертаються насамперед до дидактичних ігор,
які несуть пізнавальне навантаження і виконують функцію інтелектуаль-
ного розвитку. За характером використовуваного матеріалу дидактичні
ігри поділяють на предметні — в основному це іграшки й матеріали; на-
стільні й логічні ігри типу «Цікава мандрівка в країну «Пунктографію»,
«Словесний лабіринт», «Словесне лото». Словесні — ігри-загадки, шара-
ди, лінгвозадачі, мовні аукціони, передбачення, ігри-подорожі, граматичні
змагання, КВК тощо.
Правильне співвідношення захоплюваності й серйозності завдань
спонукає п’ятикласників навчатися з інтересом, бути активними й уваж-
ними на уроці. Відомий педагог Ш. О. Амонашвілі писав: «Щоб дитина
на уроці не нудьгувала не відволікалась на інше, щоб не довелось її ка-
рати, навчання повинно організовуватися як різноманітна діяльність,
у якій школяр сам добуває знання, проводить досліди, спостерігає, до-
сліджує, робить висновки, вільно висловлює свої думки і враження. Та-
кий навчальний труд вимагає зусиль, напруги всіх внутрішніх сил, а то-
му приносить радість і задоволення». [1]
Розвивальне навчання вимагає, щоб учитель стимулював розвиток
дитини не за допомогою навідних запитань, а підказуючи спосіб дії, під-
тримуючи впевненість у правильності дій, організовуючи співробітництво
з однокласниками. З такою педагогічною допомогою учень сам буде до-
лати труднощі підвищеного рівня, виявляти і розвивати свої здібності.
Коли п’ятикласники бачать, які кумедні історії та перетворення відбувають-
ся зі словами і складами, коли завдання звучать як загадки, а розповідь —
як мандрівка по країні Мовляндії, учитися їм стає цікаво і радісно.
Кожний учитель шукає свої прийоми ігрового спілкування з дітьми.
Ці прийоми повинні враховувати вікові особливості дітей, рівень їхньої
лінгвістичної підготовки, принципи наступності.
Учитель-словесник, як і інші педагоги, повинен пам’ятати, що п’я-
тикласники прийшли з початкової школи, де грі приділялася велика
увага і на уроках, і в позаурочний час. Тому такі види пізнавальних ігор
як: розповідь-естафета, спотиканка, інтригуюче проблемне запитання,
включення в уроках персонажів із казок, мультфільмів, ігри «в слова»,
в «зниклі букви», «піймай звук», «Мандрівка на острів Фантазії» та інші
повинні бути в арсеналі роботи кожного вчителя і практично на кожно-
му уроці. Ігровий елемент, що включає дітей у нову тему, змагання «Хто
швидше..., більше..., краще...?», розв’язування кросвордів, шарад, ана-
грам, ребусів, вікторин; «ланцюжок», «гостювання в Етимології», «схо-
динки» чи «скелелази», «ліхтарики», «запитання для кмітливих», «світ-
лофор» — це лише невелика кількість тих ігор, які учитель-словесник
з успіхом може використати для підсилення розвивального аспекту на-
вчання, створення атмосфери радості від засвоєння нових знань, спів-
робітництва з однокласниками і вчителем.
Веселий Пізнайко, допитливий Чомусик, розсудливий Крихітка, Ози-
вайко, гноми Звуковички, які допомагали дітям опановувати знання з мови
у початковій школі, тепер можуть узяти участь у грі-подорожі, розрахова-
ній на весь навчальний рік, — «На шляху до своєї висоти» або «До свого
Олімпу». Почавши навчальний рік зі своїми улюбленими героями, п’я-
тикласники будуть поступово збільшувати сім’ю символічних героїв, до-
бираючи (з допомогою вчителя) при вивченні нового розділу мови свою
карту-схему подорожі та свого символічного героя. Важливо, щоб учи-
тель створював на уроці такі умови, за яких учень усвідомлює процес на-
вчання як процес саморозвитку і відчуває суттєвий результат його. Цьому
сприятиме рефлексія в кінці уроку, яку також можна провести у формі
гри «Інтерв’ю для ТБ». Призначений учителем учень або й сам словесник
з мікрофоном і відеокамерою задає кожному учневі запитання:
Чи важкими були завдання уроку?
У чому виявилася їх складність для тебе?
Чи досяг ти успіху?
Якими способами ти працював на уроці?
Якими з них ти уже володієш досконало?
Над чим ще треба попрацювати?
Якими способами самоперевірки ти оволодів?
Яким був твій настрій на уроці?
Чи задоволений ти собою?
Які твої побажання собі, товаришам, учителеві?](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-13-320.jpg)
![92 Українська мова. 5 клас92 9393Відомості з синтаксису і пунктуації
Урок № 31–32
ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОБСТАВИНА
Мета: повторити, закріпити і розширити знання учнів про обста-
вину, способи її вираження; виробляти навички визначення
обставин у реченні; поширення речень обставинами; скла-
дання речень і текстів з уживанням обставин місця, часу,
способу дії; розвивати логічне мислення; виховувати увагу
до слова, спостережливість, охайність у роботі.
Обладнання: таблиця «Обставини», картки з текстами.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
Підкресліть в реченнях додатки й означення, з’ясуйте спосіб вира-
ження їх (на дошці).
МОЄ ТЕРНОПІЛЛЯ
І вишень заметілі,
І ланів далина.
О моє Тернопілля,
Дорога сторона.
Я голублю дороги,
Що навік полюбив.
Тут колись босоноге
Я дитинство згубив.
Лиш тепер серед поля
Вже його не знайти,
Де високі тополі
Йдуть у сиві світи.
(С.Будний).
ІІ. Актуалізація знань учнів
1. Спишіть. Поставте запитання до виділених слів. На що вони вказу-
ють (місце, напрям дії)? Як називаються ці члени речення?
1. Осінь ходить по діброві, золотить листки кленові. Прощавай, наш
рідний край. Летимо в далекий край (О. Іваненко). 2. Рано вранці вставай,
швидко вправи починай: руки вгору підіймай, швидко, весело стрибай.
ІІІ. Робота з підручником. Аналіз теоретичного матеріалу
ІV. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Спишіть, підкресліть обставини. Над словом надпишіть частину мови.
Текст на картках.
ЯК ЗРОБИТИ ДЕНЬ ВЕСЕЛИМ
Ти прокинься рано-рано,
лиш над містом сонце встане,
привітайся з ластівками,
з кожним променем ласкавим.
Сам гарнесенько умийся,
сам швиденько одягнися,
підійди до тата й мами
і скажи їм: «Добрий ранок!»
Усміхнися всім навколо:
небу, сонцю, квітам, людям.
І тоді обов’язково
день тобі веселим буде.
(А. Костецький)
Розберіть останні два речення за частинами мови.
Чи відрізняються звуки, позначені буквою -д- у словах людям, день?
2. Поширте речення обставинами, запишіть.
1. Ідуть собі парубки … до гаю (Т. Шевченко). 2. І дуб посадили …
проїжджим (Т. Шевченко). 3. Сонце схилилось … і не пекло вже так …,
як раніше (Гр. Тютюнник). 4. … … веселками блищав Дніпро (Я. Баш).
5. … ранньої … до пізньої … школа була у великому букеті (О. Іванен-
ко). 6. Павло … та … не пив чаю в гостях (Леся Українка). 7. Незабаром
прибігли в ліс діти … … (О. Іваненко).
Довідка: на нічліг, на прикмету, на захід, дошкульно, під горою, з …
весни до … осені, за співами та розмовами, збирати гриби.
3. Складіть речення, вживаючи подані слова і словосполучення у ролі
обставин.
Далеко-далеко; крок за кроком; за містом; за кілька кілометрів; ско-
ро; день у день.
4. Синтаксичний розбір речень за схемою.
ХЛІБ
Хліб — усьому голова. А в наших предків головний хліб був житній.
Жито і життя — слова одного кореня. У нашій мові вони давні і вагомі.
Жито було символом життя і достатку ще в прадавні часи. Давні наші
предки поклонялись покровителю урожаю — богу Роду. Хліб і сіль су-
проводжують людину все життя (З календаря).
Доберіть спільнокореневі слова до слова жито.
Вимовте звук [и] у словах жито і життя. Яка між ними різниця?
Доберіть з творів української літератури, збірників народної творчос-
ті десять приказок і прислів’їв про хліб.
Складіть загадку про хліб.](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-47-320.jpg)
![130 Українська мова. 5 клас130 131131Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Урок № 55–56
ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ. ЗВУКИ
МОВИ І ЗВУКИ МОВЛЕННЯ. ГОЛОСНІ ТА ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ
Мета: повторити й поглибити знання про звуки мови, доступ-
но з’ясувати п’ятикласникам різницю між звуками мови
і мовлення; уточнити знання про голосні і приголосні зву-
ки; виробляти навички правильного визначення і вимови
голосних і приголосних звуків, розрізнення понять «звук»,
«буква»; виховувати спостережливість.
Обладнання: малюнок «Мовний апарат», таблиця «Що вивчають науки
про мову»
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Робота з таблицею «Що вивчають науки про мову» (у підручнику).
Прочитайте таблицю. З’ясуйте, що означають слова «фонетика», «гра-
фіка», «орфоепія», «орфографія». Чи знаєте ви їх походження? Які пра-
вила вивчаються у кожному з цих розділів?
Запишіть таблицю у зошит, доповнивши її тими розділами, які уже
вивчали.
2. Дайте відповідь на питання:
За допомогою чого ми висловлюємо свої думки? З чого творяться сло-
ва? Які ви знаєте звуки мови? Чим вони відрізняються від інших звуків?
Що таке звуковий запис? На які групи поділяються звуки мови?
ІІ. Повторення, поглиблення, уточнення
знань учнів про звукову систему мови
1. Проведіть дослідження: з’ясуйте, з яких звуків складається кожне
слово у поданих прислів’ях:
1. Не перо пише, а розум. 2. Що посієш, те й пожнеш. 3. Друзі піз-
наються в біді. 4. Без Батьківщини немає людини. 5. Рідна сторона —
мати, чужа — мачуха. 6. Серце радіє, як держава міцніє.
Випишіть окремо голосні, окремо приголосні звуки. Скільки в укра-
їнській мові голосних, скільки приголосних?
Чому вчать ці прислів’я?
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Порівняйте пари слів. З’ясуйте схожість і якими звуками вони від-
різняються. Чи впливає зміна звука на значення слова?
Ніч — піч, рік — вік, бук — гук, стерти — здерти, гора — кора, сі-
но — Зіна, ранок — ґанок, лід — слід, зброя — збруя.
За допомогою чого розрізняються слова?
2. Утворіть різні слова із звуками [а], [ж], [р], [т], [о], [і], [п], [л], [с],
[ф]. Чітко вимовляйте кожен звук.
3. Вимовте звуки у виділених словах. Побудуйте звукові моделі цих слів.
Визначте кількість голосних і приголосних.
РУШНИК
Є у нашій родині дуже давня річ — рушник. В українців рушник
завжди був у пошані. Ним прикрашають ікони, портрети, вікна і две-
рі, мисник. На рушнику подають хліб. На рушник стають молоді, коли
одружуються. Мабуть, тому, що символізує він життєву дорогу, яка те-
пер буде для них спільною.
У нас на Харківщині рушники вишивали тільки чорними й червоними
нитками, як у пісні: «Червоне — то любов, а чорне — то журба».
У нашій родині є рушники, яким уже понад сто років. Їх вишивали
ще мої прапрабабуся і прабабуся. Один з них ми подарували школі. Він
прикрашає портрет Тараса Шевченка (М. Болибік).
Із звуків, що складають слово рушник, утворіть нові слова.
Випишіть слова, у яких є звук [й].
4. Ознайомлення з фонетичним записом (таблиця «Фонетичний запис»
у підручнику). Запишіть слова фонетичною транскрипцією.
Люди, ряд, тин, тінь, дзеркало, джміль, джинс, кухлик, весна, зем-
ля, ґава, плащ, кажу, ясен.
Довідкове бюро: Фонетичний запис ще називають фонетичною транс-
крипцією. Транскрипція (лат.) — передача звуків мови умовними графіч-
ними знаками.
5. Прочитайте вірш. Проведіть спостереження. Вимовте по черзі спо-
чатку голосні, потім приголосні звуки. Чому голосні називають «ро-
товідкривачами», а приголосні «ротозакривачами»?
ДО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Трембітна мово. Музико. Калино.
І споконвічно й назавжди моя.
До тебе завше я душею лину.
Марія… мрія. Мамине ім’я.
(З. Кучерява)
Порахуйте, скільки разів вживаються голосні, скільки приголосні
звуки. Чому українську мову називають мелодійною, співучою?](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-66-320.jpg)
![132 Українська мова. 5 клас132 133133Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Перший рядок вірша запишіть фонетичною транскрипцією.
Орфоепічні вправи (усно).
6. Мандрівка на «Острів мовних скарбів».
«Різдво» означає Народження.
Складіть тематичний словник до теми «Різдво».
7. «Розумне перо». Редагування тексту.
Прочитайте фонетичний запис висловлювання п’ятикласника Сашка
Мовенка. Виправте помилки у вимові голосних та приголосних.
[був господар садочка харошаво / всім гост’ам козав / пирипрошуjу
// jак петали / чуму // в’ідмовл’ав // а туму // зас’ вам всім до садочка
харошава //].
IV. Підсумки уроку
Дайте відповіді на питання:
Скільки голосних в українській мові? Назвіть їх.
Скільки приголосних? Назвіть їх.
Які мовні органи беруть участь у творенні звуків?
Як творяться голосні звуки? Наведіть приклади.
Як творяться приголосні звуки? Наведіть приклади.
Як називається запис звуків?
Чим відрізняється звуковий (фонетичний) запис від буквеного?
V. Домашнє завдання
Записати одну щедрівку фонетичною транскрипцією.
Урок № 57
ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ ТА М’ЯКІ, ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ.
ВИМОВА ЗВУКІВ, ЩО ПОЗНАЧАЄТЬСЯ БУКВАМИ Ґ І Г
Мета: уточнити знання учнів про приголосні звуки, їх систему;
виробити уміння чітко розмежовувати звуки і букви; роз-
вивати мовну і слухову пам’ять, навички правильної ар-
тикуляції всіх звуків рідної мови, вдосконалювати дикцію
школярів; виховувати мовну культуру.
Обладнання: таблиця «Приголосні звуки».
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Проведіть дослідження. Прочитайте слова, визначте, які звуки змі-
нили значення слова.
Зуб — дуб, мила — сила, долі — солі, поле — коле, хата — фата, ча-
ша — каша, джміль — хміль.
ІІ. Повторення й уточнення знань
учнів про приголосні звуки
1. Робота з таблицею «Приголосні звуки»
Розгляньте таблицю «Приголосні звуки» (підручник). Підготуйте
за нею повідомлення на цю тему.
2. Заслуховування повідомлень учнів.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь і навичок
1. Прочитайте слова правильно. Слова з твердими приголосними ви-
пишіть в одну колонку, з м’якими — в другу.
Голова, подяка, робота, рясно, допомога, кінь, корова, вісь, ворона,
тінь, ворота, гірко, горобець, сільський, солома, коровай, дядько, колосок,
лялька, лопата, коса, косять, морський, сядь, лід, підпис, зілля, дзьобати.
Як позначено м’якість приголосних на письмі?
2. Лінгвістична гра «Хто більше?» Напишіть якнайбільше слів, що по-
чинаються з приголосних звуків: [м], [б], [в], [п], [ф].
3. Прочитайте вірш. Випишіть виділені слова і зробіть їх звуковий за-
пис, схарактеризуйте в них приголосні звуки за дзвінкістю/глухістю,
твердістю/м’якістю.
МОЯ РІДНА ЗЕМЛЯ
На долинах твоїх засріблилась роса,
На долонях твоїх неба синії хмари.
Україно моя, твоя ніжна краса —
Золотої землі сонцем виткані чари.
Пробіжить по траві невгамовний струмок,
Зацвітуть навкруги різнобарвнії квіти,
Задзвенять по гаях срібні дзвони пташок,—
Як тебе не любити, як тебе не любити.
Україно моя, як тебе зберегти?
В серці віра живе в твоє щастя, єдина.
Задивляюся в очі твої голубі,
Барвінкова моя, чарівна Україна!
(Л. Грицай)
Укажіть усі слова, у яких є м’які звуки.
Випишіть словосполучення іменника з прикметником, визначте рід,
число і відмінок обох частин мови.
Які типи речень використано у вірші?
Перетворіть речення 2-ї строфи на спонукальні і запишіть.
Зачитайте звертання, поясніть розділові знаки.](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-67-320.jpg)
![134 Українська мова. 5 клас134 135135Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
4. Мандрівка на «Острів мовних скарбів». Доберіть синоніми до слова
щирий.
З’ясуйте, з яких звуків складається подане слово.
5. Запишіть у ліву колонку слова, що починаються на дзвінкий, а у пра-
ву — ті, що починаються на глухий приголосний.
Скрипіти, ремонтувати, містечко, листівка, диво, бігати, квітувати,
легенький, ґвалт, питання, чималий, рай, джигіт, хитрий, високий, гли-
бина, широкий, цікавитися, ферма, школяр, дзиґа, цукор, зірковий, тра-
вень, йод, сьогодні.
6. Прочитайте виразно слова на дошці, звертаючи особливу увагу на злиту
вимову звуків [дз], [дж]. Схарактеризуйте приголосні звуки в них.
Дзвінкий, ходжу, бджола, дзьоб, дзиґлик, дзеркальний, джерело,
джинсовий, джейран, джентльмен, джок, дзвіниця, дзбан, віддзеркален-
ня, дзеленчати, дзвонити, джаз, джунглі, дзиґарі, дзьобати, дзюрчати,
дзижчати, дзуськи, джерсі.
Довідкове бюро: джок — молдавський танець; джерсі — тканина;
джейран — тварина; дзбан — посудина з дерева.
7. Прочитайте слова, правильно вимовляючи звуки [ґ] і [г] (на дошці).
Гілля, ґава, нігті, ґанок, ґудзик, дьоготь, плуги, ґринджоли, ґніт, гор-
нятко, гучний, аґрус, голуб, ґрунт.
IV. Підсумки уроку
Як називаються звуки, у творенні яких беруть участь голос і шум?
Які звуки називаються глухими?
Які дзвінкі приголосні утворюють пару з глухими?
Який глухий приголосний не має пари дзвінкого?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника.
2. Записати всі відоми слова із звуками [з] і [з’]:
а) назви птахів, б) назви дерев, в) назви тварин, г) назви квітів.
Урок № 58
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
УСНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ НА ТЕМУ ПРО МОВУ
Мета: вчити школярів композиційно правильно, логічно будува-
ти усне повідомлення про мову на матеріалі підручника;
формувати навички усного зв’язного мовлення у науково-
му стилі, уміння добирати відповідний темі матеріал, ілю-
струвати правила прикладами; збагачувати словник учнів
лінгвістичною термінологією; виховувати сумлінне став-
лення до вивчення мови.
Обладнання: підручники, довідники, посібники з мови.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація діяльності учнів
— Уміння гарно відповідати на уроці формується поступово, залежить
від вашої відповідальності, старанності під час підготовки до уроків.
ІІ. Підготовка до складання
повідомлення на лінгвістичну тему
1. Робота з картками. Визначте тему, тип і стиль мовлення. Яка мета
такого висловлювання? У якій ситуації воно буде доцільним?
Вибір потрібного слова, правильне його вживання — неодмінна озна-
ка яскравого й виразного мовлення.
Особливо велика роль у художньому, та й повсякденному мовленні,
слів-синонімів. Синоніми — це слова близькі за значенням, але різні
за звуковим оформленням. Наприклад: турбує, тривожить, непокоїть.
Багатство синонімів — найпоказовіша ознака багатства будь-якої
мови.
Синоніми утворюють синонімічні ряди. На чолі ряду стоїть головне
слово, яке найчіткіше передає основний зміст, спільне значення сино-
німічного ряду. Наприклад: писати, виводити, мережати, строчити, чер-
кати, дряпати, шкрябати.
У синонімічний ряд входять слова нейтральні й емоційно забарвле-
ні, слова, що вживаються у переносному значенні.
Складіть план повідомлення.
2. Вивчіть пам’ятку і зробіть взаємоперевірку у формі: запитання — від-
повідь.
Як підготуватися до усної відповіді з мови
1. Ознайомтеся з параграфом підручника.
2. Прочитайте повільно другий раз, виділяючи головне в кожному абзаці.
3. Вивчіть напам’ять правила, що є в параграфі.
4. Розгляньте приклади в підручнику і спробуйте дібрати аналогічні
свої.
5. Читайте абзацами, даючи їм заголовки, складіть план відповіді.
6. Якщо для повної відповіді треба схеми, малюнки, таблиці, накрес-
літь їх на дошці чи на аркуші паперу (від руки чи за допомогою
комп’ютера).
7. Продумайте: після яких слів ви будете демонструвати схеми, малюн-
ки, таблиці. Зробіть це доречно.
3. Повторіть вивчене вами про синтаксичну будову мови.](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-68-320.jpg)
![140 Українська мова. 5 клас140 141141Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку.
Мотивація діяльності учнів
— Грамотний запис висловлення залежить від вашого знання спів-
відношення звуків і букв. Грамотне письмо — це показник вашого ін-
телекту, розвитку
1. Робота з таблицею «Звукове значення букв» (підручник).
Розгляньте таблицю. Доберіть свої приклади.
2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом підручника.
ІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Випишіть слова у чотири колонки за кількістю звуків, які познача-
ють букви, вказані у таблиці.
Буква, кава, клен, їсти, ягоди, кий, щит, щука, редька, дружба, твої,
лінія, Юля, козак, синька, щасливий, площа, лимон, старіє, синє, гаря-
чий, крило, зошит, юний, теля, моє, заїхати, щока, їжачок.
2. Працюючи в парах, по черзі диктуйте один одному слова, зробіть
їх звуковий запис. Визначте відповідність між буквами і звуками.
Мріяти, ходжу, мідь, рясно, вищий, нічний, місяць, Європа, ялинка,
вишня, темно, Марія, багатий, учнівський, кущівка, дощити.
3. Передайте звуковий запис слів графічно.
[дошч], [с’іл’], [с’омий], [краjати], [ґедз’], [сие
джу], [твоjе], [jунак],
[jашчик], [воjін], [лист’а], [бур’ак], [jод], [jачм’ін’].
4. Відгадайте загадки цікавої граматики. Хто швидше дасть правиль-
ну відповідь?
МОВНІ ЗАГАДКИ-ЖАРТИ
1. Які алфавіти складаються з шести літер? 2. У якому вигуку є сто
однакових звуків? 3. Від яких назв двох букв стає гаряче? 4. Який мо-
лочний продукт можна перетворити на рослину (злак), прочитавши його
справа наліво? 5. Що знаходиться всередині школи? 6. Що стоїть між під-
логою і стелею? 7. Чим закінчується і зима, і весна? 8. Чим закінчується
вечір і ніч? 9. Як написати слово робота чотирма літерами? А п’ятьма?
10. Що треба зробити, щоб майка злетіла?
Довідка: Алфавіт і абетка, сто-п, пе-че, сир-рис, о, і, а, приголосні,
труд — праця, м — ч.
5. Мандрівка на «Острів мовних скарбів»
З’ясуйте значення слів: Феєрверк, фойє, журі, юрба, явір.
6. Випишіть у дві колонки слова з буквами я, ю, є, ї. Спочатку ті, що
передають м’якість, а потім ті, що передають два звуки.
Під’їзд, юність, земля, ллє, їдкий, житнє, людина, моряк, бур’ян,
буряк, вдячний, їхній, мільярд, пояс, поєднати, листя, радістю, Ярина,
Юрко, Єва, Ївга, проїхати, з’єднатися, з’юрмитися, з’явитися.
ІІІ. Підсумки уроку
Складіть діалог, працюючи в парах: «Що ти знаєш про звуки і букви?»
IV. Домашнє завдання
Виписати з творів української літератури п’ять речень із словами, що
мають букви, які позначають два звуки.
Урок № 62–63
ОРФОГРАМА. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.
ОРФОГРАФІЧНА ПОМИЛКА
Мета: закріпити поняття «орфограми», дати поняття про будову
орфографічного словника; виробляти практичні навички
знаходження орфограми в словах, уміння користуватися
орфографічним словником; розвивати пам’ять, увагу до
звукового, буквеного складу слова; виховувати спостереж-
ливість, високу культуру усного й писемного мовлення.
Обладнання: орфографічні словники (на кожну парту), картки.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
ЧОМУ ПОМИЛИВСЯ ЮРКО?
— Я вже знаю, як позначаються буквами голосні й приголосні зву-
ки. Скоріше розказуйте, як позначаються інші звуки,— попросив мен-
ший братик Катрусі Юрко.
— А інших звуків в українській мові немає,— сказала Катруся.
— Ура! — зрадів Юрась. Отже, я вже закінчив навчання! Диктуйте
мені будь-які слова. Я все запишу правильно.
І хлопчик під диктування Катрусі написав:
«Леся, лялька, сило, чаша, Йуля, зема, лілія, пісьня».
— Та в тебе в чотирьох словах помилки! — вигукнула сестричка.
— Не може бути,— не повірив Юрась.— Все написав так, як ти мене учи-
ла. Приголосні звуки позначив приголосними буквами, а голосні звуки «го-
лосними» буквами. М’якість «приголосних» позначив буквами я, ю, є, і, ь.
— Не ображайся, синку,— втрутився в розмову Катрусин тато.— Ти
все зробив так, як учила тебе Катруся. І все-таки помилився. Значить,
вона не про все ще тобі розказала.](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-71-320.jpg)
![144 Українська мова. 5 клас144 145145Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
правильно наголошувати, переносити слова; користуватися
словником наголосів; розвивати мовний слух; виховувати
спостережливість, увагу до слова.
Обладнання: словники орфоепічні та наголосів.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
1. Проведіть дослідження: поділіть слова на склади, простежте, скільки
поштовхів повітря ви зробили, із яких звуків утворився склад (голос-
них, приголосних).
РІДНА МОВА
1. Я лілея у ставочку,
Я — дівчина у віночку,
Рясноягідна калина,
Твоя доля,
Україно.
2. Взята з ніжності і грому,
Маю корінь, буйну крону,
Зав’язь я в медовім цвіті,
Рівна —
З усіма у світі.
Дума й пісня солов’їна —
Твоя совість,
Україно.
(М. Харченко)
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
1. Самостійна робота учнів з матеріалом підручника (повторення)
2. Робота в парах: взаємоперевірка правил.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення вмінь та навичок
1. Прочитайте вірш. Усі слова поділіть на склади. Назвіть одно-, дво-,
три- і багатоскладові слова.
1. Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як до тебе рідний степ
Шепоче колосками.
2. Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина, -
З тобою всюди кожну мить
Говорить Батьківщина.
(П. Осадчук)
Запишіть фонетичною транскрипцією слово напоєна.
Поясніть орфограму «Велика буква».
2. Запишіть по десять слів, що складаються:
а) тільки з відкритих складів;
б) тільки із закритих складів;
в) перший склад відкритий, інші будь-які.
Користуйтеся орфографічним словником.
3. «Спотиканочка». Розв’язання проблемного завдання.
Подані слова складаються з відкритого і закритого складу.
Їжак, Яків, Юхим, ясен, єнот.
4. Прочитайте текст. Виділені слова випишіть і поділіть для переносу.
Покажіть різні способи поділу на склади при збігу приголосних.
ОЙ ТИ ВЕСНО КРАСНА, ЩО ТИ НАМ ПРИНЕСЛА?
Кілька тисячоліть тому слов’янські племена, які населяли наші зем-
лі, вірили, що можуть вплинути на сили природи. Чим саме? Словом,
піснею, магічною дією. Вірили, що весна швидше прийде, якщо її по-
кликати. Коли ще подекуди лежав сніг, а природа вже пробуджувалась,
дівчата розпочинали обряд закликання весни. Випікали з тіста жай-
воронків, голубів, журавлів, ходили з ними по селу і співали заклички
до птахів. Потім зверталися до сонечка, як до всесильного божества,
щоб воно краще землю гріло, щоб швидше трава росла. А, засіявши по-
ле, закликали дощик. Щоб зима часом не повернулася і не зашкодила
врожаю, хлопці робили опудало зими із соломи і спалювали його біля
річки (З журналу).
5. Ознайомтесь із орфоепічним словником і словником наголосів. Для
чого служать ці словники? Які довідки дають нам вони?
6. Прочитайте словникову статтю із словника наголосів.
Живий [жие
], ва, ве
Живити [жие
], живлю [жие
], живлене
Живитися [жие
; тие
], живлюся, живишся [вие
с’:а],
Живиться [вие
ц’:а], живляться [ул’ац’:а]
7. Доберіть три слова (за вибором) у словнику і випишіть словникові
статті до них у зошит.
8. Загадки цікавої граматики. Подумайте і дайте відповідь.
1. Яке слово об’єднує 33 букви?
2. Перетворіть рослину в комаху, змінивши один звук.
3. Перетворіть комаху в морського рака, відкинувши один звук.
4. Що має болото, озеро, море, а не має річка?](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-73-320.jpg)
![146 Українська мова. 5 клас146 147147Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
5. Що мають дуб, бук, бузок, груша, яблуня, а не мають слива, вишня,
клен, ясен?
6. Що є посередині моря?
Довідка: комар — омар, абетка, хміль — джміль, [о], [у], [ор].
IV. Підсумки уроку
Складіть діалог, працюючи в парах, про наслідки своєї роботи: «Як ти
працював зі словником наголосів?»
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Працюючи в мікрогрупах, підготуватися до контролю знань з теми
«Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія» (за підручником).
Урок № 65–66
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ
ТЕКСТУ-РОЗПОВІДІ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРЕДМЕТА
Мета: вчити переказувати текст, зберігаючи детальний опис пред-
мета; формувати навички зв’язного мовлення; виховувати
спостережливість, естетичні смаки.
Обладнання: малюнки, слайди, роздруки текстів.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку.
Мотивація діяльності школярів
ІІ. Підготовча робота до переказу з описом
1. Розгляньте предмети, малюнки, слайди, подайте короткий коментар-
опис до них.
2. Прочитайте. Про що цей текст? З’ясуйте тип мовлення. Перепишіть,
ставлячи потрібну букву.
Кептар — це коротка к(о, у)жушинка без рукавів. Таку одежу носить
українс(ь)ке населення (К, к)арпат у селах. Мешканці нашої (Б,б)укови-
ни оздоблюють свої кептарі гарною різнобарвною вишивкою, вовняними
або шовковими нитками. Іноді, замість вишивки, роблять наш(е,и)ття
різнокольорового сап’яну, що утворює дуже примхливий і пишний
віз(е,и)рунок. Найкращі майстри орнаментують свої кептарі сап’яном.
Зах(е,и)щаючи спину, боки та груди від холоду, кептар залишає руки віль-
ними для роботи. Ось чому він такий зручний для горян (З журналу).
Перекажіть текст, дотримуючись послідовності опису. Складіть план.
3. Прочитайте. Визначте тип мовлення. Про який предмет ідеться в
тексті? Перекажіть текст. Які деталі опису підказують вам, про який
предмет ідеться в тексті?
Є докази, що уже в стародавніх єгиптян він був. Це був двоколісний
механізм, який приводився в рух ногами їздця. У Європі ж він з’явив-
ся значно пізніше. У 1817 році у Німеччині барон фон Дрез представив
публіці механізм, який він назвав на свою честь «дрезиною». Два коле-
са дрезини сполучалися дерев’яним бруском. Той, хто їхав на ній, му-
сив відштовхуватися почергово то лівою, то правою ногою. Він управляв
«дрезиною», повертаючи укріплену на осі переднього колеса ручку. Цей
механізм у народі назвали «кінь денді», тобто «першокласний кінь».
У 1840 році шотландець Макмілан удосконалив «коня денді», поста-
вивши важелі на вісь заднього колеса. Вони сполучалися привідними
стержнями з педалями. Він їздив на ньому так швидко, що навіть був
заарештований за «скажену їзду»!
І нарешті у 1885 році з’явився сучасний безпечний, улюблений ваш …
Хто ж винайшов велосипед?
ІІІ. Робота з текстом переказу
1. Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення, тему та основну
думку його.
ПОДАРУНОК
Сьогодні останній день у школі. Завтра починаються канікули. Тато
сказав, що на канікулах вони поїдуть до дідуся в село. Мишко не міг до-
чекатися цього дня. Кожного року він разом з батьками їздив у село.
Там були у нього чудові друзі: Миколка, Петрусь і Сашко. Вони ку-
палися у ставку, загорали, грали в футбол. А ще любив Мишко пасти
з дідом череду. Яких тільки історій не наслухався він від діда!
Тепер і табель не соромно показати всім — там тільки високі бали.
Весело підстрибуючи, мчав щасливий додому. Дзвінок. Мама відчини-
ла двері, ніби чекала на нього саме в цю хвилину, і відразу ж відступи-
ла вбік.
А за нею щось блищало і просто сяяло. Серце у Мишка завмерло.
Невже ж це довгождана мрія його! Так, це був він — омріяний велоси-
пед! Кермо і крила над колесами з нержавіючого металу. На кермі справа
блискучий дзвінок. Ручки темно-коричневі. Гумові колеса з кольоровими
спицями. Покрути таке — і заграє перед тобою веселка. Трохи попереду
заднього колеса зручне шкіряне сидіння. Так і кличе: «Сідай!»
Педалі широченькі. То добре: нога не буде сприсати. А на рамі біля
сидіння «прискринок» (так називали його дорослі хлопці) з усяким доб-
ром для велосипедиста: різні ключі, гаєчки, дрібні деталі. Це щоб в до-
розі самому поремонтувати незначну поломку.](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-74-320.jpg)
![150 Українська мова. 5 клас150 151151Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
А-ся, мрі-я, Ма-рія, кра-ї, зе-ле-ний, прик-ме-та, ху-тко, сні-гом,
дів-чин-ка, шви-дко, под-вір’-ї, зли-ва-ється, Миш-ко, Ле-ся, приг-ро-
зи-ла, Джаль-ма, зна-йо-мий, від-зна-чи-ти, задзе-ркал-ля.
3. Випишіть з поданих тільки ті слова, які не можна переносити з ряд-
ка в рядок.
Косачі, приїзд, АЕС, Дніпрогес, п. Юрій, 20 кг, Т.Г. Шевченко, дитина,
весілля, привітність, 2005р., рейс, яма, Рая, Олесь, виставка, час, цей.
V. Підсумки уроку
Розкажіть за таблицею, що вивчалось на уроці.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Записати п’ять прислів’їв чи приказок про зиму, поділити слова
на частини для переносу.
Урок № 68
КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. ВИМОВА І ПОЗНАЧЕННЯ
НА ПИСЬМІ НЕНАГОЛОШЕНИХ ГОЛОСНИХ Е, И
Мета: навчити школярів перевіряти ненаголошені голосні в слові,
виробляти уміння і навички правильно вимовляти і писати
слова з ненаголошеними голосними; розвивати навички са-
моконтролю, мовну пам’ять і слух; виховувати спостереж-
ливість і відповідальність.
Обладнання: словник наголосів, орфографічні словники, картки.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів
1. Прочитайте виразно текст. У виділених словах поставте наголос. Ви-
мовте слова. Чи розрізняється артикуляція голосного и в цих словах?
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік…
(В. Симоненко)
Як вимовляються голосні [е], [и] в ненаголошеній позиції?
ІІ. Повторення і поглиблення знань
1. Робота з підручником.
2. Бесіда за прочитаним.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Прочитайте виразно, правильно вимовляючи звук [е] в наголошених
та ненаголошених позиціях. Перевірте за орфоепічним словником.
Еге-ге, едельвейс, елеватор, емаль, елемент, деснянський, десять,
десятина, дешевий, звечора, вечоріти, земляк, зерно, зерноїд, ідеал, ін-
женер, кедр, кермо, керсетка, мелодія, мережка, мерзнути, невільник,
неґречний, тепер, теплий, переїзд, перемерзати, репліка, ремінь, репе-
тиція, речення, селище, селюк, середній, шерсть, шепнути, центр, це-
берка, цеглина, червоний, червень.
Поясніть значення виділених слів.
2. Прочитайте, правильно вимовляючи звук [и] в наголошених та не-
наголошених позиціях. Виділяйте логічним наголосом за смислом
навантажені слова. Як перевірити написання ненаголошених [е] та
[и]? Перевірте за словником наголосів, виділені слова.
1. Я насиплю крихт на порозі, підгодую птахів на морозі (О. Орач).
2. Висне небо синє, Синє, та не те! Світе, та не гріє Сонце золоте (Я. Що-
голів). 3. Стоїть гора високая, Зелений гай шумить; Співають пташки
голосно, І річечка блищить (Л. Глібов). 4. Сивіє сіно у валках, Схилили
голови ромени (Д. Павличко). 5. Небо вбирається в шати, Схід черво-
ніє в кривавім огні (О. Олесь). 6. Люблю весну, та хто її не любить, коли
життя цвіте, як пишний сад (В. Сосюра).
Які слова у реченні виділяються логічним наголосом і чому?
3. Ненаголошені е, и у поданих словах вимовляйте наближено до и, е.
Поставте наголос у словах.
Зерно, зима, сини, великий, вертати, нести, глибина, хвилина, пре-
чудово.
Чи впливає наголос на правильну вимову голосних звуків е, и?
Запишіть подані слова в свій словничок і запам’ятайте особливості
їх написання і вимови.
Вірш. Живопис. Житло. Загадка. Колесо. Літопис. Маленький. Босий.
Високо.
4. Доберіть із словників по десять слів з ненаголошеними [е, и], скла-
діть з ними речення.
ІІІ. Підсумки уроку
Робота в парах: Складіть діалог «Вимова і правопис ненаголоше-
них [е, и]»
IV. Домашнє завдання
Виписати з творів української літератури шість речень із словами,
що мають ненаголошені [е, и].](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-76-320.jpg)
![154 Українська мова. 5 клас154 155155Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Урок № 71
ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ.
УПОДІБНЕННЯ ДЗВІНКИХ І ГЛУХИХ ПРИГОЛОСНИХ
Мета: вчити розрізняти глухі й дзвінкі приголосні на слух; фор-
мувати орфоепічні навички; розвивати мовну і слухову
пам’ять, удосконалювати навички правильної артикуляції
звуків; виховувати мовну культуру.
Обладнання: Порядок і зразок фонетичного розбору слова, тексти.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Вимовте вголос, працю-
ючи в парах. Складіть по три речення зі словами першого і другого
рядка (на вибір).
1. Хвастун, хворий, хвиля, ухвала, похвалити, хвалько, хвилеріз, хви-
щати, хвіртка, хвоя, хвощ, хворостина.
2. Фара, фонтан, фотограф, фельдшер, ферма, фірма, футбол, жира-
фи, фізика, буфет, Федір, професор, фюзеляж, фіранки, Уфа.
Вимовте скоромовку, зберігаючи правильну вимову звука [ф]: Федора
Феофанівна сфотографувалася у фірмовому фотоательє біля фонтана.
ІІ. Актуалізація опорних знань
2. Прочитайте слова вголос і запишіть фонетично так, як ви чуєте.
Просьба, вокзал, якби, боротьба, косьба, молотьба, отже.
ІІІ. Пояснення нового матеріалу
1. Слово вчителя.
2. Аналіз прикладів (на дошці).
Пишемо Вимовляємо
снилось [снилос’]
праця [прац’а]
клуб [клуб]
Вимовляємо Пишемо
[лехко] легко
[вохко] вогко
[н’іхт’і] нігті
[к’іхт’і] кігті
[д’охт’у] дьогтю
3. Робота з підручником.
IV. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Спишіть, ставлячи на місці крапок потрібну букву на позначення
приголосного. Поряд запишіть у дужках слово для перевірки.
1. Два дні і дві ночі сиділи вони тут у во..кості й пітьмі (М. Коцюбин-
ський). 2. Понад самим берегом, коло хат в’ється сте..ка (І. Нечуй-Левиць-
кий). 3. Оце возовиця підходить, а там і моло..ба (А. Головко). 4. У гру..ці
гуло, догоряли скі..ки (П. Воронько). 5. Я йшов молодими лісами, повен
козу.., набравши суниць (М. Стельмах). 6. Славко виконав мамину про..ь-
бу. 7. Між гря..ками протоптали сте..ку (З тв. Ю. Збанацького).
2. Спишіть, вставляючи потрібну букву з дужок. Свій вибір обґрунтуйте.
1. Хай священний вогонь материнської любові запалить серця всіх
людей на боро(т,д)ьбу за мир і дружбу (М. Стельмах). 2. І пахне мате-
ринкою, що тільки зацвіла, і во(г,к)істю від ріки (Ю. Збанацький). 3. Як
моря шум, тривожний шум во(к,г)залу (В. Сосюра). 4. Ле(г,к)о тріпоче
Чіпчине серце (П. Мирний). 5. Віталій Кличко продовжив боро(т,д)ьбу
за першість світу (З газети).
3. Запишіть слова і зробіть фонетичний розбір за поданим у підручни-
ку зразком.
Близько, дзвін, повінь, лютий, січень, ячмінь, кущик.
4. Спишіть текст. Зробіть фонетичний розбір виділених слів.
УКРАЇНСЬКИЙ БОРЩ
Повсюди в Україні готували «вариво з зіллям», пізніше ця рідка стра-
ва стала називатися борщем. До неї могло входити близько двадцяти про-
дуктів, але основним компонентом був буряк, який у давнину мав на-
зву «бърщь».
Найбільш розповсюдженим в Україні є червоний борщ з капустою.
Український борщ, як правило, заправляли («затирали») підсмаженим са-
лом, цибулею, часником, борошном.
У зелений борщ кладуть щавель, лободу, кропиву, петрушку. Заправ-
ляють його яйцем та сметаною (За Д. Супруненком).
Що ви знаєте про традиційні українські страви? Розкажіть про їх
значення для здоров’я людини.
V. Підсумки уроку
Як перевірити сумнівний приголосний у середині слова?
Які слова треба запам’ятати?
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Скласти речення із словами призьба, легко, вокзал, футбол.](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-78-320.jpg)
![156 Українська мова. 5 клас156 157157Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Урок № 72
СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
Мета: дати поняття про спрощення в групах приголосних; ви-
робляти навички правильного запису слів із спрощенням
в групах приголосних; розвивати мовний слух і пам’ять;
виховувати правописну пильність.
Обладнання: таблиця «Спрощення в групах приголосних»
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
Проведіть спостереження: вимовте слова попарно. Чи спостерігається
у вимові випадання приголосного [т] у прикметниках? Чи зберігається
на письмі буква, що його позначає?
Честь — чесний, користь — корисний, кількість — кількісний, піст —
пісний.
ІІ. Пояснення нового матеріалу
1. Робота з таблицею (підручник).
2. Бесіда.
У яких словах спрощення не відбувається?
Яку орфограму слід запам’ятати?
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Перепишіть слова, зазначивши поряд групи приголосних, які спрос-
тилися (за зразком).
Зразок: радісний — радість: [стн] — [сн].
Щасливий, жалісливий, учасник, масний, тиснути, пісний, серце,
блиснути, радісний.
Які ще групи приголосних спрощуються, крім зазначених у правилах?
Складіть речення із словами учасник, серце.
2. Утворіть прикметники від іменників. З’ясуйте, який приголосний
випадає.
Цілісність, швидкість, захист, перехрестя, пристрасть, ненависть, ко-
ристь, злість, жалість, заздрість, місто.
Складіть з прикметниками п’ять речень.
3. Складіть речення з поданими словами і запишіть. Запам’ятайте пра-
вопис.
Пестливий, хвастливий, шістнадцять, контрастний, зап’ястний, ви-
пускний.
4. «Спотиканочка». Розв’язання проблемного завдання. Яке слово не має
ознак цього ряду?
Проїзний, радісний, чесний, президентський.
5. Прочитайте, перекажіть. Чи згодні ви з такою версією? Придумай-
те власну.
ЧИЙ РОДИЧ ЦИРКУЛЬ?
А що там блищить на парті? Ага, циркуль. А він чий родич і скіль-
ки йому років? Старенький він, наш циркуль, хоч на вигляд новенький,
недавно куплений. Йому дві тисячі років. А родич у нього — ви б таке
подумали? — цирк. Латинське слово ціркус — «коло» має правнука цирк
(адже циркова арена кругла), а ціркулюс — «кільце» має правнука цир-
куль, яким можна накреслити і коло, і кільце (З кн. А. Коваль «Життя
і пригоди знайомих незнайомців»).
IV. Підсумки уроку
Працюючи в парах, зробіть взаємоперевірку засвоєння правил (за
таблицею).
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Скласти речення зі словами обласний, тижневий, виїзний, щасливий.
Урок № 73
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ
РОЗДУМУ (УСНО)
Мета: дати поняття про текст-роздум, його будову; формувати
уміння й навички переказувати текст, дотримуючись типу
і стилю мовлення; збагачувати словник учнів; виховувати
любов до української пісні.
Обладнання: схема «Текст-роздум», роздруки текстів.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань за схемою
1. Прочитайте тексти. Визначте, до якого типу мовлення вони нале-
жать. Поясніть, чим ви керувалися при цьому. Знайдіть у другому
тексті елементи роздуму.](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-79-320.jpg)
![160 Українська мова. 5 клас160 161161Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Урок № 74–75
НАЙПОШИРЕНІШІ ВИПАДКИ ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУ-
КІВ. ЧЕРГУВАННЯ [О] — [А], [Е] — [І], [Е] — [И], [О], [Е] З [І]
Мета: вчити розпізнавати чергування зазначених голосних, свідо-
мо визначати умови, за яких вони відбуваються; формува-
ти навички правильного написання і пояснення орфограм;
розвивати мовний слух і пам’ять; виховувати правописну
пильність.
Обладнання: таблиця «Чергування голосних»
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
Порівняйте звуковий склад слів, записаних парами. Зіставте звуковий
склад коренів кожної групи спільнокореневих слів або форм. Як зміню-
ються голосні і приголосні у коренях слів? Випишіть їх парами за зраз-
ком: село — сільський = е — і.
Гора — гірський, шести — шостий, летіти — літати, дерти — здира-
ти, грім — гриміти, піч — печі, друг — друже, рука — ручний, вухо —
у вусі, просити — прошу, нога — нозі, мостити — мощу, садити — по-
саджений.
ІІ. Пояснення нового матеріалу
1. Робота з таблицею.
Розгляньте таблицю чергування голосних у дієслівних коренях, сфор-
мулюйте правила чергування голосних (за підручником).
2. Робота з матеріалом підручника.
Прочитайте матеріал підручника і розкажіть, за яких умов [о], [е]
чергуються з [і], наведіть приклади.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Змініть подані слова або доберіть до них споріднені, щоб відбувало-
ся чергування голосних у коренях.
Пекти, перемога, вивозити, школа, зоря, вечір, збір, родина, доба,
гора, береза, сльоза, слово, ганяти, ломка, перемога, кінь, піч, гребти,
чесати.
2. Перепишіть, вставляючи пропущені букви. Орфограми підкресліть
і поясніть.
1. Не вм..рає душа наша, не вм..рає воля (Т. Шевченко). 2. Прямо над
нашою хатою прол..тають лебеді (М. Стельмах). 3. Сиві хмари все небо
заст…лали (Леся Українка). 4. Крилами махає, а пол..тіти не може (Нар.
творч.). 5. Коні зібралися докупи: стоять, опустивши голови, тільки хвос-
тинами одг..няють оводів (М. Крищук). 6. Вдалині виднілося мерехтли-
ве сяйво над Ки..вом (О. Засенко). 7. Криши, л..май, трощи стереотипи
(Л. Костенко). 8. А нам перем..гать і жить (П. Тичина). 9. Хто б..гато взяв
від людей, мусить б..гато віддати (Р. Іваничук).
З’ясуйте за тлумачним словником лексичне значення слова стерео-
типи.
3. Перепишіть пари слів, виділіть у них корені, підкресліть букви, які
позначають голосні звуки, що чергуються. Поставивши наголоси з’я-
суйте вживання букв о, а.
Допомогти — допомагати, скочити — скакати, ломити — ламати,
загонити — заганяти, котити — обкачати, кроїти — краяти, перемог-
ти — перемагати.
4. До поданих слів доберіть слова, в коренях яких відбувається чергу-
вання о — а.
Змогти, котити, кроїти, допомога, ломити, гонити, схопити, прово-
дити, скочити, клонити, проводжати, зломити, вимога.
5. Розвиток мовлення й уяви. Дайте оригінальну розгорнуту відповідь
(усно): Чому хмари не різнокольорові?
6. Мандрівка на «Острів мовних скарбів». Доберіть синоніми до фразео-
логізму брати за барки. Поясніть його значення.
7. Замініть подані слова або доберіть спільнокореневі, щоб відбулося
чергування голосних.
Гора, доба, родина, береза, сльоза, слово, коло, збір, перемога, ве-
чір, зоря, рости, пекти, вивозити, сіль, коса, летіти, плести, гірський,
щока, шостий.
8. «Спотиканочка». Розв’язання проблемного завдання.
Чому не відбувається чергування: кілок — кілка, стілець — стільця?
IV. Підсумки уроку
За таблицею «Чергування голосних» розкажіть про умови чергуван-
ня голосних.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Виписати п’ять загадок із збірників усної народної творчості зі сло-
вами, у яких чергуються голосні звуки.
Зразок: Без рук, без ніг, а пнеться на батіг (квасоля).](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-81-320.jpg)
![162 Українська мова. 5 клас162 163163Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Урок № 76
ЧЕРГУВАННЯ [О] — [Е] ПІСЛЯ [Ж], [Ч], [Ш]; И, І ПІСЛЯ [Ж],
[Ч], [Ш], [ШЧ] ТА [Г], [К], [Х] У КОРЕНЯХ СЛІВ
Мета: вчити розпізнавати чергування голосних після шиплячих та
[г], [к], [х] у коренях слів, свідомо визначати умови чер-
гування; формувати навички правильного написання слів
з орфограмами і пояснення їх; розвивати слух і пам’ять;
виховувати граматичну пильність.
Обладнання: таблиця «Чергування голосних після шиплячих та г, к, х»
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Гра «Хто швидше». Подані слова змініть так, щоб о, е чергувалося з і.
1. Родина, слово, воля, камінь, Києва.
2. Осені, повені, корова, овес, боєць.
3. Могти, берегти, летіти, переходити.
2. «Розумне перо». Редагування. На місці пропусків були помилки, яких
припустилися учні. Які це були помилки, на вашу думку? Запишіть
правильно.
Г..ряче, х..зяїн, б..гатство, сл..в’яни, бер..зка, бо..ці, Ки..ва, Льв..ва,
Терноп..ля, джм..ля, дзв..нити, б..лю, ведм..дя, перех..д, ячм..ню.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Зіставте слова. Дослідіть, які звуки і після яких чергуються.
Вечеря // вечора
шести // шостий
оженитися // жонатий
чернетка // чорний
2. Прочитайте слова. З’ясуйте, після яких приголосних пишеться и. Як
можна перевірити правопис и?
Жито, чинити, шити, кинути, схибити, гинути, хитрий.
ІІІ. Пояснення нового матеріалу
Робота за підручником з таблицею «Чергування голосних після ши-
плячих, й та г, к, х» (підручник)
IV. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Вставте пропущені букви. Позначте й обґрунтуйте орфограми.
Ш..ршавий, ч..брець, ш..стерня, пш..но, ш..вство, дж..рельний, дж..м-
пер, пож..вк, увеч..рі, вч..ра, ж..лудь, ж..рсть, ш..рсткий, ж..ржина, ч..рпак,
ч..рнець, ч..пуруха, щ..міти, щ..ка, пш..ниця, вч..рашній, ж..рдина, ж..лоб,
ш..лудивий, ч..пурний, щ..тина.
2. Мандрівка на «Острів мовних скарбів».
Доберіть фразеологічні синоніми до сталого звороту бити на сполох.
Поясніть його значення.
3. Доберіть синоніми до прикметників, запишіть їх разом з іменника-
ми, до яких вони відносяться, поясніть орфограми.
Слово від серця, нестійкий місток, противний смак, розлога верба,
помилкове твердження, охайний учень, бридкий запах, помилкове рі-
шення, просторий дім.
Довідка: хибне, щире, хиткий, огидний, гіллясте, гидкий, чистий,
хибне, великий.
4. «Розумне перо». Редагування. На місці пропусків учні припустилися
помилок. Які це помилки? Запишіть правильно
Розч..сувати, ч..ж, сх..ди, х..трий, г..рський, щ..тка, ж..ночий, ж..тній,
заг..нути, к..слий, к..шка .
5. Подані словосполучення ввести до самостійно складених речень.
Гідний подиву, щире серце, шкідлива звичка, хист до віршування.
Продовжіть міркування: Після шиплячих пишемо о, якщо…
V. Підсумки уроку
Розкажіть, які чергування ви сьогодні вчили.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Скласти п’ять речень із словами хист, вихідний, чіткий, химерний,
щільний.
Урок № 77–78
ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ У КОРЕНЯХ СЛІВ:
[Г], [К], [Х] — [Ж], [Ч], [Ш] — [З'], [Ц'], [С']
Мета: повторити й поглибити знання учнів про чергування при-
голосних у коренях слів; формувати навички розпізнава-
ти чергуваня приголосних, з’ясовувати умови чергуван-
ня; розвивати навички правильного написання і пояснен-
ня слів з орфограмами; виховувати правописну пильність,
увагу до слова.
Обладнання: таблиця «Чергування приголосних звуків».](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-82-320.jpg)
![166 Українська мова. 5 клас166 167167Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
1. А шум в полях не стихає.
2. Дорого, в травні, в росах, в вогні,
в розлуці, в щасті веди мене до-
дому.
3. В хворого була висока температура.
4. В Львові відбувся конкурс юних
філологів.
5. Й далекий ліс знов говорить
з мною.
6. Пішов й наш батько з ними
1. А шум у полях не стихає.
2. Дорого, у травні, у росах, у вогні,
у розлуці, у щасті веди мене до-
дому.
3. У хворого була висока температура.
4. У Львові відбувся конкурс юних
філологів.
5. І далекий ліс знову говорить
зі мною.
6. Пішов і наш батько з ними
ІІ. Пояснення нового матеріалу
1. Робота з таблицею «Чергування у — в, і — й»
2. Робота з підручником. Прочитайте, коли чергування у — в, і — й
не відбувається.
IV. Закріплення знань і вироблення
умінь і навичок
1. Запишіть словосполучення, вибравши з дужок потрібний варіант бук-
ви (прийменника).
З року (в, у) рік; (в, у) своєму листі; стукає (в, у) голові; відлунює
(в, у) вухах; шукали (в, у) місті; (в, у) взаємна допомога; бути (у, в) фор-
мі; (в, у) важких умовах; нога (в, у) ногу; поринути (в, у) творчість.
Складіть з чотирма словосполученнями речення.
2. Випишіть у дві колонки слова: а) у яких можливе чергування [у] з [в];
б) у яких не можливе це чергування.
Україна, влада, урожай, вклад, учитель, вправа, враження, умова,
увечері, увага, влітку, вранці, взимку, указка, вступ, уже, Улас, Владис-
лав, учень.
Складіть чотири речення зі словами, у яких не відбувається чергу-
вання [у] з [в].
3. Впишіть на місці пропуску потрібний прийменник у — в.
Увійшов _ приміщення, бути _ формі, кинути _ воду, грати _ шахи,
піти _ поле, побувати _ Одесі, навчався _ Львові, живу _ Фастові
4. Доберіть синонімічні стійкі вирази до поданого: ні в тих ні в сих.
5. «Розумне перо». Редагування.
1. До Юрія в житах й травах б’ють тільки дурня, а після Юрія наб’ють
й розумного. 2. Як в травні дощ й грім — буде радість людям всім.
3. Глибокий сніг взимку — на дощове літо. 4. Березень в зими кожуха
купив, й на третій день продав.
V. Підсумки уроку
Взаємоперевірка правил вживання у — в, і — й.
VI. Домашнє завдання
Виписати строфу вірша з української літератури з уживанням у — в,
і — й, довести доцільність вибору поетом засобів милозвучності.
Урок № 80
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ.
ТВІР-РОЗПОВІДЬ ПРО ВИПАДОК ІЗ ЖИТТЯ
Мета: вчити логічно будувати власні висловлювання, дотримую-
чись плану, рекомендацій; формувати уміння зв’язно ви-
кладати думки, розкривати тему і задум, доцільно і вправно
використовувати мовні засоби; збагачувати словник учнів
емоційно-оцінною лексикою; виховувати любов і бережли-
ве ставлення до тварин.
Обладнання: сюжетні малюнки (з тваринами).
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Мотивація діяльності учнів
— Робота над твором вчить збирати і систематизувати матеріал; са-
мостійно формулювати думки, судження, виражати почуття, користу-
ючись різними типами речень, виразовими засобами мови; розвиває
логічне мислення; уміння вдосконалювати написане. Ці уміння будуть
потрібні вам усе життя.
ІІ. Підготовка до написання твору
1. Прочитайте. Визначте тему й основну думку тексту. Визначте стиль
і тип мовлення. Доберіть заголовок. Чи факт, описаний у тексті, може
бути у жітті?
Я прокинувся вдосвіта і почув, як важко і нестримно стугонить
море.
Вночі почався шторм. Я люблю море завжди, а надто, коли воно
штормить. Одразу вирішив, що перед школою заверну до берега поми-
луватися штормом.
Море кидало високі хвилі на берег.
Мою увагу привернув собака. Великий каштановий собака з кра-
сивим пухнастим хвостом. Він стояв на причалі і безвідривно дивився
у море на парусник.](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-84-320.jpg)
![234 Українська мова. 5 клас234 235235Будова слова. Орфографія
Дехто, правда, навіть квіточками його розмальовує. А от уроки в ньо-
му не записані. Важлива не зовнішня красивість щоденника, а викорис-
тання його за призначенням. Інакше ми привчаємо себе до безладу, не-
охайності, необов’язковості. Що може стати звичкою на все життя.
Ми повинні ставитися до себе суворіше. Щоденник допомагає нам
у самовихованні.
3. Пригадайте, яким типом мовлення ви користуєтеся на уроці мате-
матики, розв’язуючи задачу. Перекажіть ваш короткий роздум і ви-
значте в ньому тезу, докази, висновок.
4. Прочитайте текст. Який це тип мовлення? Чому? Усно складіть твір-
роздум на цю ж тему за поданою тезою (2,3).
ДОЩ
1. Дощ пішов з обіду. Спочатку впали перші великі краплі з одірва-
ної від гурту темної хмари. Потім пішов лапатий, рідкий дощ. Враз зро-
билося зовсім темно. Виразне лопотіння долинуло із степу. Ішла стіна
дощу. Блискавка розколола небо. Злива пройшла так швидко, як і по-
чалася. Дощ, хоч і рясний ще, уже віддалявся. Вийшло сонце з-за хмар
і засвітило на небі райдугу (За Г. Колісником).
2. Сашко сидів біля вікна насуплений. Знову цей дощ! Як уже він
набрид! Не міг хоча б один день пропустити. Адже …
3. Петро Андрійович стояв серед степу і з надією поглядав на тем-
ну хмарку, що з’явилася на обрії. «Ну, йди вже, йди! — благав її подум-
ки.— Так треба дощу!» Впала перша крапля, друга. Серце фермера ра-
дісно забилося.
5. Прочитайте текст. Допоможіть своєму ровеснику знайти помилки.
Петрик отримав завдання написати твір-роздум «Чому треба берегти
ліс». Швидко впорався і, задоволений, чекав гарної оцінки. Та одержав
… «незадовільно». Чому? Ось такий твір написав Петрусь.
«Я люблю ліс. Я його бачу кожен день з вікна свого будинка. Він
у нас мішаний. Тут ростуть сосни, ялини, акації, дуби і берези. Восени
у ньому багато грибів. Ми ходимо збирати всією сім’єю. А весною, коли
цвіте акація, її аромат чути аж у селищі. Ліс красивий у будь-яку пору
року. Тому я його люблю, та і всі люди».
6. Опрацюйте пам’ятку. Зробіть взаємоперевірку, працюючи в парах.
Що б ви додали ще в пам’ятку?
Як писати твори-роздуми
1. Подумай над темою і визнач основну думку твору.
2. Сформулюй тезу 1–2 реченнями.
3. Добери аргументи (факти з життя, приклади з літератури, з газет).
4. Зроби висновок із сказаного 1–2 реченнями.
ІІІ. Вибір теми твору
7. Складіть твір-опис на одну з поданих тем:
1. Чому я люблю уроки музики.
2. Чому слід дружити із словами ввічливості.
3. Чи треба людині зелені насадження?
4. Чому треба займатися спортом.
5. Яка користь від комп’ютерних ігор?
6. Чому мені цікаво в комп’ютерному класі.
IV. Обговорення теми з учителем (у мікрогрупах)
V. Складання орієнтовного плану твору,
обговорення в мікрогрупах
VI. Добір фактичного матеріалу
і обговорення його в мікрогрупах
VII. Написання твору-роздуму на чернетці.
Формулювання висновків (з допомогою вчителя)
VIII. Домашнє завдання
Відредагувати текст. Переписати твір з чернетки в зошит.
Урок №112
ВИМОВА ТА НАПИСАННЯ ПРЕФІКСІВ
З-(ЗІ-), С-, РОЗ-, БЕЗ-, ВОЗ-, ЧЕРЕЗ-
Мета: розширити знання учнів про правопис вказаних префік-
сів; виробляти навички правильної вимови й правопису
префіксів, удосконалювати навички морфемного розбору
слова, пояснення орфограм у префіксах; збагачення слов-
никового запасу учнів; виховання правописної пильності.
Обладнання: таблиця «Правопис префіксів», орфографічні словники.
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
1. Прочитайте слова на дошці. Виділіть у них префікси. Як вимовляється
приголосний [з] у кінці префікса перед глухим? А перед [ж], [ч], [ш]?
Зсохся, розпач, зчистити, розжитись, зшити, зцідити, безшумний,
розказати, зжитися, безформений, зцілити, зсунути, безчесний.
Перевірте правильність зроблених вами висновків за орфоепічним
словником.](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-118-320.jpg)
![236 Українська мова. 5 клас236 237237Будова слова. Орфографія
ІІ. Повторення і поглиблення знань
1. Розгляньте таблицю у підручнику. Розкажіть про написання пре-
фіксів роз-, без-, з-, с-, пригадавши вивчене у початкових класах.
Зверніть увагу на наступний за префіксом приголосний (глухий /
дзвінкий). Перед яким приголосним пишемо с-?
2. Робота з підручником.
ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь
1. Користуючись таблицею, перепишіть, вставляючи пропущені букви.
Бе..поворотний, …шити, ..сипати, ..платити, бе..шумний, бе..харак-
терний, ро..судливий, ро..тинати, ро..черк, ро..цінити, ро..шарітися, бе..
країй, бе..страшний, бе..помилковий, ро..хитати, ро..тягнути, ро..черво-
нітись, бе..журний.
2. До поданих слів додайте потрібний префікс з-, с-, зі-.
Хвалити, дерти, гнути, формувати, питати, чистити, сікти, берегти,
фокусувати, цідити, хитрувати, палити, руйнувати, розуміти, різати, хо-
дити, єднати, хвилювати, куштувати, казати, пакувати.
3. Утворіть прикметники і поєднайте з іменниками за зразком:
Зразок: людина без імені — безіменна людина.
Без толку, без смерті, без глузду, без талану, без ідей, без надії, без
зброї, без форми, без хмар, без захисту, без закону, без сорому, без комп-
ромісів, без вітру, без землі, без звуку, без хитрощів.
4. Прочитайте прислів’я. Випишіть слова, вставивши пропущені букви.
Вмотивуйте свій вибір.
1. Неділя — день вимушеного бе..ділля. 2. До першого грому земля
не ро..мерзається. 3. Ро..бирається, як ведмідь на зорях. 4. Яка головонь-
ка — така й ро..мовонька. ..казане — ..роблене. 5. Робота ..найдеться —
були б руки. 6. Ро..жалобився, як вовк над поросям. 7. У чужій кошарі
овець не ро..ведеш. 8. На чужий коровай рота не ро..зявляй.
5. «Спотиканочка». Розв’язання проблемного завдання.
Який варіант правильний: [беи
зхвостий] чи [бесхвостий]?
IV. Підсумки уроку
Робота в парах: взаємоперевірка правил вимови та правопису вивче-
них префіксів.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал за підручником.
2. Виписати з орфографічного словника по три слова з префіксами
з- (с-), роз-, без-.
Урок № 113
ВИМОВА І ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ
ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-
Мета: повторити і закріпити знання учнів про правопис вказаних
префіксів; виробити навички розрізнення функцій указа-
них префіксів; формувати уміння і навички правильно-
го написання слів з префіксами пре-, при-, прі-; побудови
з ними речень і словосполучень; удосконалювати навички
морфемного розбору слів; збагачувати словниковий запас
школярів; виховувати правописну пильність.
Обладнання: таблиця «Правопис префіксів», орфографічні словники.
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Зачитування й аналіз виконання домашнього завдання.
2. Розбір за будовою підкреслених слів (речення на дошці).
Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева (В. Со-
сюра).
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Актуалізація знань учнів
1. Зробіть порівняльний аналіз слів з префіксами пре- та при-, з’ясуйте
їх значення, відмінності в їх написанні.
1. Прекрасний — прикрасити, прехороший — прихорошуватися, пре-
святий — присвятити, престарий — пристаркуватий, пребілий — прибі-
лювати, претупий — притупити, предобрий — придобрити, претихий —
притишити, предивний — придивитися.
На яку ознаку вказує префікс пре-?
Якого значення дієсловам надає префікс при-?
ІІІ. Повторення і поглиблення знань
1. Робота з таблицею «Правопис префіксів». Доберіть приклади.
пре- при- при- прі-
на позначення
збільшення міри
ознаки
на позначення на-
ближення, приєд-
нання
на позначення не-
повноти дії
прірва
прізвище
прізвисько
2. Робота з підручником
1. Знайдіть у правилах нове, чого немає в таблиці.
2. Назвіть орфограму, яку вам треба запам’ятати.](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-119-320.jpg)
![246 Українська мова. 5 клас246 247247Будова слова. Орфографія
типу і стилю мовлення; розвивати мовну пам’ять, умін-
ня класифікувати мовні одиниці, систематизувати, уза-
гальнювати; виховувати спостережливість, увагу до слова,
мовне чуття.
Обладнання: узагальнювальні таблиці (для повторення правил)
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми та мети уроку.
Актуалізація опорних знань учнів
1. Дайте відповіді на питання:
1. Що вивчає лексикологія? Що вивчає морфологія?
2. Що є предметом вивчення синтаксису?
3. Що вивчає розділ мовознавства «Будова слова»?
4. Що вивчає стилістика?
5. Що таке словосполучення? Які види словосполучень ви знаєте?
6. Що називається реченням? Які види речень за метою висловлюван-
ня і за будовою ви знаєте?
7. Розкажіть, що ви знаєте про головні й другорядні члени речення.
Який розділовий знак може стояти між підметом і присудком?
8. Що таке однорідні члени речення? Які розділові знаки ставляться
при них?
9. Що таке звертання, вставні слова? Розкажіть про їх місце і виділен-
ня в реченні.
10. Яке речення називається складним? Як відокремлюються частини
складного речення?
11. Що таке пряма мова, діалог? Розкажіть про розділові знаки при
них.
ІІ. Повторення, систематизація й узагальнення вивченого
1. Прочитайте, доведіть, що це текст. Спишіть, позначте над словами
всі частини мови в останньому абзаці. Виконайте розбір іменнико-
вого і дієслівного словосполучення (на вибір)
ВЕРБА
Вирішив господар, що нема йому користі від верби. Треба її зру-
бати.
— Хай-но востаннє з весною землю розбуджу,— попросила верба.
Закивала верба високими гілками, і злетілися до неї синиці, вівсян-
ки, дрозди, коноплянки, славки і плиски, чижі й горихвістки, і чубатий
одуд, і дзьобатий дятел, ще й сорока-скрегока всілася на самісінькім
верху. Заспівали, защебетали, закричали на сто голосів:
— Весно красна, ходи до нас!
Почуло їх сонце, відчинило своє блакитне вікно й обсипало вербу
зливою проміння. Тої ж миті розкрилися вербові бруньки й випустили
золотаво-зелені сережки. І такі прозоро-чисті, такі ніжні гіркуваті пахо-
щі полинули садом!
Враз постала дівчина, юна та свіжа, взяла в руки вербову гілочку
в цвіту і ну торкати нею все навколо. Торкнула дерева — зацвіли дере-
ва, торкнула землю — хрещатий барвінок спалахнув блакитними зірка-
ми, торкнула хмару — й та розквітла веселкою.
І побачив господар, що з далекої мли йдуть до нього травневі дні — ве-
ликі, ясні, багаті на цвіт, на мед, на пташиний щебет, на краплисту росу.
— Ні, вербо! — каже.— З яблуні я матиму яблука, з вишень і слив
наваримо варення. А з тобою в саду буде казка. Не рубатиму тебе! (Зір-
ка Мензатюк).
Знайдіть речення з однорідними членами. Поясніть розділові знаки.
Знайдіть речення із звертанням. Схарактеризуйте його. Поясніть роз-
ділові знаки.
Як записана пряма мова? Поясніть розділові знаки. Чи можна запи-
сати її іншим способом? Запишіть.
2. Поставте розділові знаки у простих і складних реченнях і поясніть.
1. І на тім рушникові оживе все знайоме до болю і дитинство й роз-
лука й твоя материнська любов (А. Малишко). 2. І нас не вигоди і моди
На працю звуть і на протест, А ті ж ідеали свободи І честь України і честь…
(В. Мороз). 3. Нічого вона [дівчина] не боялась ні бурі ні грому ні грізної
хвилі морської (Дніпрова Чайка). 4. Є багато країн на землі. В них — озера
річки і долини… Є країни великі й малі, Та найкраща завжди — Батьків-
щина! 5. Жили собі дід та баба. У них був син Яцько і мали вони в до-
мі курку півня бика свиню індика оце й усе господарство (Нар. казка).
6. Зникли птахи перелітні гуси іволги шпаки (В. Скомаровський).
Розберіть перше речення за частинами мови.
Випишіть з першого речення два словосполучення і зробіть синтак-
сичний розбір їх.
Зробіть фонетичний розбір слова честь.
Розберіть за будовою слова перелітні, дитинство.
3. Виділіть у реченнях вставні слова і звертання відповідними розділо-
вими знаками.
1. Здається збудовано школу в прекрасній місцині (М. Павленко).
2. Хато моя рідна хато Ти приходиш до мене в сни (Г. Поліщук). 3. Мамо
рідна моя матусю Стала ти, як голубка, сива. Пам’ятаю тебе молодою,
Ой, яка ж ти була вродлива! (Г. Поліщук). 4. Україно мила Україно А чи
любить хто тебе, як я?! Де б не був, а все до тебе лину. Я тебе ніколи
не покину рідна Українонько моя! (П. Середюк). 5. Молюсь за тебе мати](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-124-320.jpg)
![254 Українська мова. 5 клас254 255255Повторення й узагальнення у кінці року
ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ У КІНЦІ РОКУ
Урок № 120–121
ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Мета: повторити, систематизувати й узагальнити вивчене у п’ято-
му класі; формувати уміння і навички правильного напи-
сання й обґрунтування вивчених орфограм, фонетичного,
лексичного, морфемного і синтаксичного розборів; уміння
складати речення, правильно поєднуючи слова лексично
і граматично, будувати зв’язні тексти відповідно до теми
і мети висловлювання; розвивати логічне мислення, мовну
пам’ять, виховувати чуття мови, правописну пильність.
Обладнання: узагальнювальні таблиці (для повторення правил).
ХІД УРОКУ
І. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація діяльності учнів
Повторити, систематизувати, узагальнити все, що вивчили протя-
гом року, виявити прогалини в знаннях і постаратися виправити ста-
новище.
ІІ. Повторення, систематизація
й узагальнення вивченого
1. Дайте відповіді на запитання.
1. Яка роль мови в житті людини?
2. Що таке державна мова?
3. Яка різниця між поняттями «мова», «мовлення», «спілкування»?
4. Які науки вивчають мову?
5. Що вивчає фонетика? орфоепія? графіка? орфографія?
6. Що означає слово орфографія?
2. Прочитайте вірш. З’ясуйте, про що йдеться: мову, мовлення, спілку-
вання. Які слова свідчать про любов авторки до рідної мови?
РІДНА МОВА
1. Найкраща в світі пісня —
Це пісня материнська.
Найкраща в світі мова —
Це мова українська.
2. Дзвінка і милозвучна,
Велична й загадкова,
Прекрасна і співуча
Моя рідна мова!
3. В ній шепіт трав шовкових
І солов’їний спів.
В ній музика казкових
Моїх дитячих снів.
(Олена Митник)
Зробіть фонетичний розбір слів дзвінка, солов’їний, пісня.
Назвіть усі букви в словах найкраща, велична. Скільки звуків позна-
чає буква щ? Який звук позначає буква е? й? Розкажіть алфавіт.
Як вимовляється [з] у слові казкових? Яка різниця у вимові звуків,
позначених буквою с у словах світі, пісня, українська, співуча, снів,
прекрасна?
Поясніть орфограми в словах: українська, материнська, велична, пре-
красна, солов’їний, дитячих.
Назвіть якомога більше прислів’їв і приказок про мову. Проведіть
конкурс «Слово — не полова, язик — не помело» або «Слово до сло-
ва — зложиться мова».
3. Прочитайте вголос вірші, працюючи в парах. На яких звуках побу-
дована алітерація?
1) Шумить і шамотить шумна шума.
Шум прибуває, як весною повінь,
І кожен лист на дубі шуму повен.
2) Лисніє липовий липневий липець
Липучий і лискучий в білім збанку.
В нім розтопились зорі на світанку
І пахощі левад, квітчастих китиць
(Богдан — Ігор Антонич).
Чого досягає автор повтором дібраних звуків?
Яку додаткову інформацію дає читачеві (слухачеві) таке озвучування
поезії?
Доберіть заголовки до строф. Повправляйтеся у швидкій вимові їх.
Поясніть орфограму «Ненаголошені е, и».
Випишіть спільнокореневі слова з другої строфи. Позначте графічно
значущі частини слова.
Довідкове бюро
1. Шума (болгарське) — ліс.
2. Липець — липневий мед, тобто зібраний у липні, коли цвітуть липи.
3. Збанок — дерев’яний чи фарфоровий посуд у вигляді бочечки.](https://image.slidesharecdn.com/52008-160607110947/85/5-_-_-_-_2008_-128-320.jpg)
