2 укр лит_бардакова_пособ_2008_укр

Серія «Усі уроки в початковій школі»
Заснована 2007 року
Харків
Видавнича група «Основа»
2008
Укладач
Ю. Є. Бардакова
Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»

ISBN 978-966-333-880-4
УДК 37.016
ББК 74.263
У74
© Бардакова Ю. Є., укладання, 2008
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2008

Усі уроки читання. 2 клас / уклад. Ю. Є. Бардакова. — Х. :
У74 Вид. група «Основа», 2008. — 333, [3] с. — (Серія «Усі уроки
в початковій школі»).
ISBN 978-966-333-880-4.
У посібнику подано розгорнуті конспекти з читання у 2 класі за новим
підручником «Читанка» О. Я. Савченко, зміст яких відповідає новій на
вчальній програмі МОН України та оновленому Державному стандарту
початкової загальної освіти.
Збірка містить зразки бесід під час вивчення нового матеріалу, різні
види мовних та фонетичних розминок, цікаві завдання для розвитку нави-
чок читання, творчих здібностей учнів.
Для вчителів початкових класів, методистів, студентів педагогічних
факультетів вищих навчальних закладів.
УДК 37.016
ББК 74.263

ЗМІСТ
І СЕМЕСТР ...............................................................................13
Урок 1
Варіант 1. Тема.У дитинстві вивчене, що на камені висічене
(Д. Павличко «Школа»; Л. Глібов «Бачити — не бачить»;
В. Фетисов «Хто чого вчиться»; С. Жупанин «У Лісовій
музичній школі»; В. Лучук «Крокодилів урок») .............................13
Варіант 2. Тема.«Здрастуй, нова «Читанко!» (Д. Павличко
«Школа»; Л. Глібов «Загадка») .........................................................16
Урок 2
Варіант 1. Тема.Більше вір своїм очам, ніж чужим речам
(О. Буцень «У новій школі») ............................................................18
Варіант 2. Тема. Які бувають школи? (В. Фетисов «Хто чого
вчиться»; С. Жупанин «У Лісовій музичній школі»; В. Лучук
«Крокодилів урок») ..........................................................................20
Урок 3
Варіант 1. Тема.Більше діла — менше слів (Л. Вахніна «Кордон»;
Г. Бойко «Ділові розмови») ..............................................................23
Варіант 2. Тема.Чи вмієте ви дружити? (О. Буцень «У новій
школі»; Л. Вахніна «Кордон»; Г. Бойко «Ділові розмови») ............25
Урок 4
Варіант 1. Тема. Не так лінь, як неохота (В. Сухомлинський
«Як Наталя у Лисиці хитринку купила») .........................................27
Варіант 2. Тема. Хитрощі не люблять совісті
(В. Сухомлинський «Як Наталя у Лисиці хитринку купила») ........30
Урок 5
Варіант 1. Тема.Сила перед розумом никне (казка «Сильніше
за силу», прислів’я). Підсумок за темою .........................................32
Варіант 2. Тема.Що сильніше за силу? (Казка «Сильніше
за силу») ............................................................................................34
Урок 6
Тема.«Ми, українці, велика родина, мова і пісня у нас —
солов’їна» .........................................................................................36

4 Усі уроки читання. 2 клас
Урок 7
Варіант 1. Тема.Колискова пісня, колискова…
(М. Сингаївський «Колискова пісня, колискова…»; колискові
пісні, записані поетом Миколою Сингаївським, «Ой люлі,
ой люлі…», «Тиха ніченька теплесенька…», «Ходить котик
по горі…») .........................................................................................39
Варіант 2. Тема. Колискові пісеньки — перлинки української
мови (Л. Забашта «Рідна мова»; М. Сингаївський «Колискова
пісня») ..............................................................................................42
Урок 8
Варіант 1. Тема. У рідному краї і серце співає… (українські
народні дитячі пісеньки «Кукуріку, півнику», «Добрий вечір,
зайчику»; дитяча народна гра «Ой, ходить Іванко») .......................44
Варіант 2. Тема. Пісні та ігри, рідні з дитинства (українські
народні колискові та дитячі пісеньки) ............................................47
Урок 9
Варіант 1. Тема. Поетичні перлини (Т. Шевченко «Тече вода
з-під явора…»; І. Франко «Дрімають села»; П. Тичина «Осінь
така мила»; О. Олесь «Літній вечір…») ............................................49
Варіант 2 .Тема. Поетичні перлини (Т. Шевченко «Тече вода
з-під явора…»; І. Франко «Дрімають села…»; П. Тичина «Осінь
така мила»; О. Олесь «Літній вечір») ...............................................53
Урок 10
Варіант 1. Тема. Про що розповідають слова? (А. Коваль «Слова
розповідають»; Л. Компанієць «Ковалівна»; О. Пчілка
«Журавель») ......................................................................................56
Варіант 2. Тема. Як багато може розповісти одне слово
(А. Коваль «Слова розповідають»; Л. Компанієць «Ковалівна»;
О. Пчілка «Журавель») .....................................................................59
Урок 11
Варіант 1. Тема. «Ну що б, здавалося, слова, слова та голос —
більш нічого» (А. М’ястківський «Неня»; Д. Білоус «Звертання»;
О. Олесь «Є слова, що білі-білі…») .…..............................................61
Варіант 2. Тема. «Скільки є в нас, любі друзі, для звертання
ніжних слів…» (Дмитро Білоус). (А. М’ястківський «Неня»;
Д. Білоус «Звертання»; О. Олесь «Є слова, що білі-білі…») ............65
Урок 12
Варіант 1. Тема. Мовні цікавинки (В. Плахотников
«Під парканом»; І. Січовик «На горі», «Я тягнув…», «Я зробила
піну») ................................................................................................68

Зміст 5
Варіант 2. Тема. Мовні цікавинки і загадки
(В. Плахотников «Під парканом»; Д. Білоус «Загадка»;
І. Січовик «На горі…») .....................................................................70
Урок 13
Тема. Жменька загадок із твого класу
(Д. Білоус «Загадка»; загадки) ..........................................................72
Урок 14
Варіант 1. Тема. В’язка народних прислів’їв....................................75
Варіант 2. Тема. В’язка народних прислів’їв
(Прислів’я. Лічилки. Н. Забіла «Раз, два — дерева»).......................78
Урок 15
Варіант 1. Тема. Любіть свою мову, вивчайте, читайте, на світ
весь безмежний її прославляйте (Лічилки; «Дві душі»,
«Обіцянка» (з народного); М. Хоросницька «Матусин заповіт»)...80
Варіант 2. Тема. У серці ніжну і погідну збережемо мову рідну!
(М. Хоросницька «Матусин заповіт»; «Дві душі» (з народного))...83
Урок 16
Тема. У світі казки чарівної (українська народна казка
«Вовк та козенята»)...........................................................................85
Урок 17
Тема. Звідки прийшло, туди й пішло (українська народна
казка «Рукавичка»)............................................................................89
Урок 18
Тема. Не шукай у других правди, як у тебе її немає
(українська народна казка «Лисиця та їжак»)..................................92
Урок 19
Тема. Яке частування, таке й дякування
(українська народна казка «Лисичка та Журавель»)........................95
Урок 20
Тема. На чужу роботу дивитись — ситому не бути
(українська народна казка «Колосок»)............................................97
Урок 21
Тема. Казки маленькі, а розуму в них багато
(українська народна казка «Дрізд і голуб»)....................................100
Урок 22
Тема. Підсумок за темою «Українські народні казки»...................102

Урок 23
Тема. Із рідної хати починається Батьківщина (А. Костецький
«Батьківщина»; М. Чернявський «Рідний край»;
В. Сухомлинський «Дідова колиска»)............................................105
Урок 24
Тема. Такий древній і сучасний Київ (Н. Забіла «Древній Київ»;
М. Познанська «Зацвіли каштани»)...............................................109
Урок 25
Тема. Хліб, мов сонце (П. Тичина «Де не глянь — колоски»;
Т. Коломієць «Хліб»).......................................................................113
Урок 26
Тема. Наша дівонька, як червона калинонька
(Г. Демченко «Калинка». Казка. Загадки)......................................115
Урок 27
Тема. Улюблені свята українського народу. Новий рік поспішає
на поріг (Д. Чередниченко «Рідні краєвиди»; Л. Глібов «Зимня
пісенька»; «Сію, сію, посіваю…» (народна пісенька))...................118
Урок 28
Тема. Колядки.................................................................................121
Урок 29
Тема. Дороге яєчко на Великдень
(за О. Менем «Крашанки і писанки»; «Ген, Великдень!»
(з народного); К. Перелісна «Писанка»)........................................124
Урок 30
Тема. Без верби і калини нема України
(Д. Павличко «Де найкраще місце на землі»;
В. Скуратівський «Калина»; А. Листопад «Калина»)....................126
Урок 31
Тема. Ой роде наш красний, роде наш прекрасний
(І. Гнатюк «Наша хата»; «Роде наш красний»
(українська народна пісня); «В цьому двору, як у вінку!»
(з народного); «Дорогі гості» (українська народна пісня))...........129
Урок 32
Тема. Нема у світі цвіту, цвітнішого над маківочку, нема ж і роду,
ріднішого над матіночку (В. Гринько «Сім»; А. Костецький
«Все починається з мами»; В. Лучук «Тільки мама»;
«Кріп в окропі» (скоромовка); Д. Павличко «Мамина рука»)......132

Зміст 7
Урок 33
Тема. Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько
(«Приховала» (з народного); О. Орач «Вчуся у мами»;
П. Осадчук «Я навчаюся у тата», «Наш Андрійко вищий Гната»
(скоромовка); В. Багірова «Бабця спить»).....................................135
Урок 34
Тема. Що зробив — усе твоє, не зробив — пропало
(Т. Коломієць «На роботу»; О. Буцень «Помічниці»;
Б. Вовк «З кого песик приклад бере»)............................................139
Урок 35
Тема. На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить
(В. Осєєва «Сини»; В. Сухомлинський «Сьома дочка»)................143
Урок 36
Тема. Той ще не музика, хто в дудку дме
(А. Григорук «Той ще не музика, хто в дудку дме»)........................146
Урок 37
Тема. Чари природи (М. Підгірянка «Ходить, ходить
зима гаєм…»; Леся Українка «Краса України, Подолля!»;
М. Вінграновський «Сама собою річка ця тече…»).......................148
Урок 38
Тема. Стоїть на узліссі ялинка моя — не зрубайте її!
(Д. Павличко «Звернення»; С. Жупанин «Буду я природі
другом»; Ліна Костенко «Синичка на снігу»;
С. Носань «Ялинка»; Олесь «Ялинка») .........................................152
Урок 39
Тема. Весняні дива (В. Чухліб «Повінь»;
Л. Забашта «Берізонька») ...............................................................156
Урок 40
Тема. Людина і природа
(Ліна Костенко «Перекинута шпаківня»;
І. Сенченко «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться»)..........159
Урок 41
Тема. Маленька праця краща за велике безділля
(Г. Чубач «Я беру своє відерце»;
М. Стельмах «Сонце стукає в віконце»;
А. Костецький «Проста арифметика»;
А. М’ястківський «Казка про яблуню»).........................................162

Урок 42
Тема. Помічники (В. Коломієць «Не лови метелика»;
П. Воронько «Липка»; В. Сухомлинський «Бабусина радість»).
Підсумок за темою..........................................................................165
ІІ СЕМЕСТР ...........................................................................169
Урок 1
Тема. Знайомство з Кобзарем
(Д. Красицький «Тарас Шевченко)................................................169
Урок 2
Тема. Творчість Кобзаря (Т. Г. Шевченко «Світає…», «Встала
й весна, чорну землю…», «Вранці», «Зоре моя вечірняя»,
«Зацвіла у лузі червона калина…»). Підсумок за темою................171
Урок 3
Тема. Як не любити зими сніжно-синьої
(Я. Щоголів «Зимовий ранок»; М. Рильський «Зима»;
Леся Українка «Сніг з морозом поморозив…»)..............................175
Урок 4
Тема. Вишневий садочок (Леся Українка «Вишеньки»,
«На зеленому горбочку»; О. Олесь «Серед краси»).......................177
Урок 5
Тема. Все навколо зеленіє
(О. Олесь «Білі гуси летять над луками…», «Все навколо
зеленіє»; Ліна Костенко «Берізки по коліна у воді»).....................180
Урок 6
Тема. Осінь. Світанок. Ніч (Ліна Костенко «Березовий
листочок», «Ліс на світанку»; П. Сенченко «Українська ніч»)......184
Урок 7
Тема. І знову засипле все зима
(Ліна Костенко «Баба Віхола», «Пряля»).......................................187
Урок 8
Тема. Барвиста мова (А. М’ястківський «Веселочка»;
Є. Горева «Кольоровий віршик»; Т. Коломієць «Подарунок») .....190
Урок 9
Тема. Кольоровий світ навколо (В. Лучук «Кольорові пташки»;
В. Конопелець «Якого кольору сніг?»)..........................................193

Зміст 9
Урок 10
Тема. Давай поговоримо (М. Підгірянка «Розмова про сонце»;
Т. Коломієць «Вітрисько»; В. Лучук «Жолудь»).............................196
Урок 11
Тема. Дитячі розмови (Є. Гуцало «Без дороги ходить дощ»;
П. Ребро «Суперечка»; А. Костецький «Найкраща іграшка»;
С. Воскрекасенко «Внучка»)..........................................................198
Урок 12
Тема. От так дивина! (М. Сингаївський «Що воно за диво?»;
П. Мовчан «Сіяв шпак», А. Григорук «Переплутанка»;
П. Воронько «Картина»).................................................................202
Урок 13
Тема. Диваки (Т. Коломієць «Диваки», «Лічилка-небувалиця»;
Г. Бойко «Скоромовка-небувалиця»; «Приказка-небувалиця»
(з народного))..................................................................................205
Урок 14
Тема. І почнеться все спочатку, все спочатку по порядку
(Олена Пчілка «Безконечна пісенька»; В. Лучук «Послухайте,
люди»; І. Світличний «Безконечник»)...........................................208
Урок 15
Тема. Казка без кінця (Т. Коломієць «Дідів обід»;
О. Орач «Пташко-літашко»)...........................................................210
Урок 16
Тема. Загадки Леоніда Глібова (Л. Глібов «Котилася тарілочка»,
«Хто доня?»)....................................................................................212
Урок 17
Тема. Крикля-зникля (М. Підгірянка «Загадка»; О. Сенатович
«Бігли діти повз ялинку…»; Т. Коломієць «Загадка»).....................215
Урок 18
Тема. Як же все це було без мене? (В. Сухомлинський «Як же
все це було без мене?»)....................................................................218
Урок 19
Тема. Бджола мала, а й та працює
(В. Сухомлинський «По волосинці»).............................................221
Урок 20
Тема. Урок милосердя
(В. Сухомлинський «Горбатенька дівчинка»)................................223

Урок 21
Тема. Совість у людині — головне (В. Нестайко «Руденький»)....226
Урок 22
Тема. Ліниві охайними не бувають (О. Буцень «На вулиці»)........229
Урок 23
Тема. Життя дано на добрі справи
(В. Струтинський «Сідайте, будь ласка») ......................................231
Урок 24
Тема. Хочеш бути щасливим — не будь лінивим
(А. Григорук «Хочеш бути щасливим — не будь лінивим») ..........233
Урок 25
Тема. Лінивому все ніколи (А. Коцюбинський «Артист») ............236
Урок 26
Тема. Яке частування, таке і дякування
(І. Франко «Лисичка і Журавель») .................................................239
Урок 27
Тема. Друзі пізнаються в біді (Н. Забіла «Вовк і козлята»;
М. Підгірянка «Безкінечні казочки») ............................................242
Урок 28
Тема. Друзі пізнаються у біді
(М. Трублаїні «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку») .......246
Урок 29
Тема. І найтонший колосок має власний голосок
(В. Каменчук «Як Лиска голосок собі кувала»;
Ліна Костенко «Бузиновий цар»)...................................................249
Урок 30
Тема. Потрібно учиться — завжди пригодиться
(Ю. Ярмиш «Зайчаткова казочка») ...............................................252
Урок 31
Тема. О. Буцень «Чи є зима?».........................................................255
Урок 32
Тема. Урок-телепередача «Казки маленькі, а розуму
в них багато» (В. Сухомлинський «Соловей і Жук»).....................259
Урок 33
Тема. Підсумковий урок-вікторина за темою «Казки
українських письменників»............................................................264

Зміст 11
Урок 34
Тема. Хто за чуже хапається, свого позбувається
(російська народна казка) ..............................................................267
Урок 35
Тема. Хто дбає, той і має
(білоруська народна казка «Легкий хліб»).....................................269
Урок 36
Тема. Зробиш добро — не кайся, вдієш лихо — начувайся
(болгарська народна казка «Виноградар і змія»)...........................272
Урок 37
Тема. Зробиш добро — не кайся, вдієш лихо — начувайся
(чеська народна казка «Собаки, коти та миші»)............................274
Урок 38
Тема. Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає,
що каже (англійська народна казка «Сорочаче гніздо»)...............276
Урок 39–40
Тема. Дружба — найдорожчий скарб
(німецька народна казка «Бременські музиканти»)......................279
Урок 41
Тема. Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого
(латиська народна казка «Вовк і кіт»). Підсумок за темою...........285
Урок 42
Тема. Сто казок (І. Жиленко «Доброго ранку! Доброго дня»;
Т. Коломієць «Задзвонив синенький дзвоник»)............................287
Урок 43
Тема. Жива казка (В. Струтинський «Жива казка»)......................290
Урок 44
Тема. Фантазуємо (Д. Павличко «Квітка»; В. Кухалашвілі
«Як побачити вітер»; В. Лучук «Сіла хмара на коня»)...................293
Урок 45
Тема. Як м’ячик став їжачком
(В. Артемонова «Їжачок-реп’яшок»).............................................295
Урок 46
Тема. Я хочу сказати своє слово
(В. Сухомлинський «Я хочу сказати своє слово»).........................298
Урок 47
Тема. Я поет і музикант (В. Скомаровський «Пісенька»;
В. Коломієць «Лис і ліс»)................................................................301

Урок 48
Тема. Як стати поетом (П. Глазовий «Як Сергійко вчив
клоуна Бобу складати вірші»).........................................................304
Урок 49
Тема. Знайдіть рими (А. Качан «Загадки»;
М. Рильський «Білі мухи налетіли»; С. Жупанин «Підкажи
словечко»; Г. Малик «Що для чого треба»)....................................306
Урок 50
Тема. Закінчіть казку (В. Сухомлинський «Оленчин горобчик»;
О. Зима«Дві білки і лисиця»)..........................................................309
Урок 51
Тема. Сонячна пелюстка («Сонячна пелюстка» — вірші учнів
Софіївсько-Борщагівської школи, що в Київській області).
Підсумок за темою..........................................................................311
Урок 52
Тема. Народні дитячі ігри
(дитячі народні ігри «Журавель», «Перстенець»)..........................314
Урок 53
Теми. Народні співаночки (українські народні співаночки
«Ой, весна, весна…», «Вийди, вийди, сонечко…») .......................317
Урок 54
Тема. Ігровий фольклор (Г. Бойко «Ну й охочий брат мій
Ігор…»; І. Січовик «Сонце»; С. Жупанин «Грайте, грайте
голосніше…»; В. Гринько, А. Камінчук, Д. Чередниченко
«Лічилки»; А. Качан «Закличка», «Мирилка»; Н. Мовчан-
Карпусь «Біля дуба»).......................................................................319
Урок 55
Тема. Дитячі ігри — веселі і сумні
(В. Сухомлинський «Про що думала Марійка»)............................322
Урок 56
Тема. Дитячі ігри — веселі і сумні (О. Буцень «Новий м’яч»).......325
Урок 57
Тема. У гомінкій компанії (М. Рильський «Річка».
Підсумок за темою).........................................................................328
Література .........................................................................................331
12 Уроки читання в 2 класі (за новим підручником О. Я. Савченко)

І СЕМЕСТР
УРОК 1
Варіант 1
Тема. У дитинстві вивчене, що на камені висічене (Д. Павличко «Шко-
ла»; Л. Глібов «Бачити — не бачить»; В. Фетисов «Хто чого вчиться»; С. Жу-
панин «У Лісовій музичній школі»; В. Лучук «Крокодилів урок»)
Мета: ознайомити дітей із новим підручником; вчити орієнтуватися
в ньому; навчати учнів виразно читати вірші, інтонувати речення, аналі-
зувати прочитане; формувати в школярів інтерес до навчання; прище
плювати любов і повагу до школи.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Учите л ь
Навчальний рік почався, діти,
Всі зібрались на урок.
Тож дозвольте розпочати,
Кличе в подорож дзвінок.
II.Ознайомлення з новим підручником «Читанка»
Бесіда вчителя, розчитування
— У першому класі ми з вами навчалися читати. Який підручник нам
у цьому допоміг?
— Тож згадаймо уроки нашого Букварика.
Гра «Сонечко»
У
А
І
О О
А
Є
Ю
ЯІ
Е
И
У
СКР
А
Я
Ю
ЄІ
Е
И
У
МЛ
И
Е
О
В
кни
підру чник
тельучи
жкау
зна ння
шко ла
ласк
чні
рок
у

— Молодці! Ви добре пам’ятаєте все те, чого навчив вас Буквар.
У другому класі на уроках читання ми поринемо у чарівний свят ху-
дожнього слова. Будемо читати багато чудових оповідань, віршів, казок,
будемо знайомитися з їх авторами. Допоможе нам у цьому новий підруч-
ник. Як він називається, ми прочитаємо у виділеному стовпчику, коли
розгадаємо кросворд.
1 Ч
2 И
3 Т
4 А
5 Н
6 К
7 А
1. Книга, яка містить основні відомості в галузі якоїсь науки і потрібна
для навчання. (Підручник)
2. Друковане видання у вигляді скріплених разом і переплетених аркушів
з яким-небудь текстом. (Книжка)
3. Той, хто навчає у школі. (Учитель)
4. Учні отримують у школі міцні… (знання).
5. Той, хто навчається в школі. (Учень)
6. Навчально-виховний загальноосвітній заклад, покликаний здійсню
вати навчання і виховання дітей. (Школа)
7. Приміщення для занять у школі. (Клас)
Учні розглядають підручник.
— Хто зображений на обкладинці?
— Чи впізнали ви, з яких казок завітали ці герої?
— Чудові ілюстрації до підручника намалювали художники.
Щоб легше було зорієнтуватися, в будь-якому підручнику є зміст.
(Учні розглядають зміст підручника. За завданнями вчителя відшукують
твори. Знаходять назви розділів, які надруковані синім кольором. Вчитель
читає напутнє слово. (С. 3).)
III. Фізкультхвилинка
IV. Сприймання учнями нового матеріалу
— Як називається I розділ у нашій Читанці?
— Про що йтиметься у творах цього розділу?

І семестр 15
— Школа стала для нас домом. Тут ми ростемо, стаємо розумними,
здобуваємо знання й опановуємо рідну мову. Тому розділ розділено на дві
частини.
1. Дмитро Павличко «Школа».
1) Читання вірша вчителем.
— Чи сподобався вам вірш? Чому?
— Із чим автор порівнює школу?
— Із ким — дітей?
2) Словникова робота.
Рій бджоли
мрій сміються
вмить здається
довкола задзвенить
Учні читають слова зверху вниз і навпаки.
— Чи всі слова зрозумілі?
— Прочитати трискладові слова, слова з буквосполученням дж, дз,
слова з ь.
3) Читання вірша учнями. Вибіркове читання.
— Із чим автор порівнює школу? Чому?
— Із — ким дітей? Чому?
— Що ви знаєте про бджіл? Які вони?
— Про кого говорять: «Трудиться, як бджілка»?
2. Леонід Глібов «Бачити — не бачить».
Читання загадки вчителем.
— Чи відразу ви відгадали загадку?
— Які рядки вірша вам допомогли це зробити?
3. Володимир Фетисов «Хто чого вчиться».
Хащі
3) Робота над виразним читанням вірша.
4) Гра «Оркестр». Читання вірша індивідуально і хором.
4. Степан Жупанин «У Лісовій музичній школі».
1) Прослуховування запису голосів птахів.
2) Учні імітують стук дятла, спів солов’я.
Ритміка — рівномірне чергування звукових елементів.
4) Читання вірша за строфами.
5) Робота над змістом вірша, відповіді на запитання за змістом вірша
у підручнику.

5. Володимир Лучук «Крокодилів урок».
1) Учнірозглядаютьзображеннякрокодиланакартинці.Розповідають,
що вони знають про цю тварину.
— Який настрій у вас після прослуховування вірша?
3) Читання вірша учнями за особами (Крокодил, автор, гусачок «Кря-
кодил» тощо).
V. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на уроці?
— Чи сподобався вам урок?
VI. Домашнє завдання
Вивчити прислів’я (С.10).
Варіант 2
Тема. «Здрастуй, нова «Читанко!» (Д. Павличко «Школа»; Л. Глібов
«Загадка»)
Мета: викликати інтерес до нового підручника, теми читання; роз-
вивати уміння читати за розділовими знаками, порівнювати; виховува-
ти інтерес до школи, до навчання.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
1. Перевірка готовності дітей до уроку.
Учите ль
Підготувалися, малята?
Урок читання будемо розпочинати.
2. Привітання.
II. Бесіда про літні враження школярів, прочитані книжки
Використання інтерактивної технології «Мікрофон».
III. Ознайомлення з підручником «Читанка»
1. Колективний розгляд обкладинки книги.
— Кого зобразив художник?
— Кому читає дівчинка?
— З яких казок ці герої?
2. Самостійний розгляд та порівняльний аналіз малюнків форзаців.
(«Читанка» має дві частини — дві окремі книжки. Форзаци ілюструють
пори року — осінь, зима, весна, літо.)

3. Знайомство зі структурою підручника.
— Які відмінності є на титульній сторінці?
— Де саме видана «Читанка»?
— Хто її автор?
— Художник?
— Чи зрозумілі вам умовні позначки?
—Знайдітьісамостійнопрочитайтезверненнядочитача.Прощо ви змо
жете прочитати у «Читанці»?
— Як автор радить працювати з підручником?
—Укнизієзміст—перелікусіхтворівзапорядкомісторінок,де ці тво-
ри надруковано.
Перша і друга частини «Читанка» загалом містять 10 розділів. Назву
кожного розділу написано на українських рушниках з орнаментом різ-
них регіонів України. Назви тем обрамлено різними віночками із сим-
волічних для українців рослин: барвінок, волошка, калина, мак, пше-
ниця тощо.
IV. Повідомлення теми і мети уроку
— Перший розділ «У рідній школі — рідне слово».
Про що ми будемо читати у творах цього розділу?
1. Читання хором (С. 5).
2. Удосконалення мовленнєвих досягнень учнів.
Робота над скоромовкою
Уві сні Орест
Зліз на Еверест,
Допоможіть Оресту
Злізти з Евересту!
Бо йому вже скоро
Треба йти до школи!
(В. Верховень)
V. Читання й аналіз віршів за завданнями підручника
1. Виразне читання вірша Д. Павличка «Школа» вчителем.
2. Перевірка первинного сприймання.
— Із ким поет порівнює дітей? А школу?
3. Робота над значенням слів. Робота в парах.
Рій бджоли
мрій вмить
школа задзвенить
довкола
4. Повторне читання — «гудіння» вірша.
Фізкультхвилинка

5. Колективне обговорення.
— Чому потрібно бути дружними і працьовитими?
6. Читання і відгадування загадок (С. 6–7).
— Перша загадка — добавлянка.
— Чому її так називають?
— Чи допомогла влучна рима відгадати загадку?
— Як розумієте слова «озветься», «гомін», вираз «голос подає дзві-
нок»?
— Яку підказку Леонід Глібов надає щодо розгадування загадки, яку
написав?
Перекладіть російською:
жартівлива —…,
в пригоді —…
VI. Підсумок уроку
— Як називається підручник із читання?
— Чи сподобався він вам на перший погляд? Чим?
— Доведіть, що рідна школа — це дружна, працьовита шкільна ро-
дина.
VII. Контроль і оцінювання якості читацької діяльності учнів
VIII. Домашнє завдання
1. Читати тексти (С. 3–7).
2. Самостійно опрацьовувати матеріал (С. 7–9).
УРОК 2
Варіант 1
Тема. Більше вір своїм очам, ніж чужим речам (О. Буцень «У новій
школі»)
Мета:ознайомитиучнівзоповіданнямО.Буценя«Уновійшколі»;вчи-
ти аналізувати твір; удосконалювати навички вибіркового читання; вчити
виділяти головне у прочитаному, вчити розрізняти справжніх друзів.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу
Учитель
Пролунав уже дзвінок,
Всіх покликав на урок.
Тому дружно всі сідаємо,
Працювати починаємо.

II. Мовна розминка
1. Розучування скоромовки.
Два дельфіни десять днів
Дивували дітлахів.
(О. Кононенко)
— Який звук найчастіше зустрічається у скоромовці?
2. Розчитування за складовою таблицею.
III. Перевірка домашнього завдання
Діти розповідають скоромовки, пояснюють, як вони їх розуміють.
IV. Актуалізація опорних знань учнів
1. Асоціативний кущ.
— Давайте доберемо такі слова, які допоможуть нам уявити, що таке
дружба.
Дружба
друг
чесністьоднокласник
правдивістьдовіра
ігри відпочинок
V. Повідомлення теми і мети уроку
1. Учите л ь. На попередньому уроці ми читали про тварин, які на
вчалися в своїй Лісовій школі. Сьогодні прочитаємо оповідання О. Бу-
ценя «У новій школі».
Спершу пофантазуємо і зіграємо у гру «Мікрофон».
Учень, який отримує мікрофон, висловлює свої припущення, про що йти-
меться в оповіданні.
2. Читання оповідання вчителем.
— Чи правильно ми передбачили, про що йтиметься в оповіданні?
— Хто прийшов у нову школу?
— Чи були у Нюри тут подруги?
4. Словникова робота.
Іра підійшла задавака
Нюра перебрала задирака
Надя придивлялася хитруля
Галя виявились брехуха

— Що спільного у словах першого стовпчика? Другого? Третього?
Читання слів «луною» за вчителем.
5. Читання тексту «ланцюжком».
— Із ким першим познайомилася Нюра?
6. Перевірка розуміння прочитаного.
— Куди прийшла Нюра?
— Хто першим підійшов до Нюри?
— Про що запитала Галя у Нюри?
— Як би ви відповіли, якби були на місці Нюри? (Гра «Мікрофон»)
7. Вибіркове читання.
Гра «Хвости»
Вчитель читає початок речення; учні відшукують і зачитують все ре-
чення.
8. Читання оповідання за особами.
Учні разом з учителем визначають, з якою інтонацією слід читати
слова дівчаток.
Звертається увага на ключові слова: питає, зітхнула, відповіла.
9. Визначення головної думки твору.
— Із ким із дівчаток ви б дружили?
— Яким повинен бути справжній друг?
— Чи сподобалася вам відповідь Нюри?
— Про кого з дівчаток можна так сказати?
• Мудра, вихована, тактовна, серйозна. (Нюра)
• Задавака, хитруля, брехуха, задирака. (Галя)
— Як Галя називала своїх однокласниць?
— А як потрібно називати?
— Якою людиною виросте Галя?
— Чи можна їй допомогти змінитися?
— Як?
— Які слова ще можна додати до нашого асоціативного куща?
— Що нового ви дізналися?
— Чи справдилися ваші очікування від уроку?
VII. Домашнє завдання
Читати оповідання за особами.

Варіант 2
Тема. Які бувають школи? (В. Фетисов «Хто чого вчиться»; С. Жупа-
нин «У Лісовій музичній школі»; В. Лучук «Крокодилів урок»)
Мета: пробуджувати інтелектуальні почуття; удосконалювати умін-
ня виразно читати; порівнювати твори, близькі за темою; виховувати ін-
терес до пізнання нового.
ХІД УРОКУ
1. Створення емоційного зосередження дітей.
От і знову дзвінок лунає,
Мелодійно і срібно звучить.
Він до класу дітей закликає,
Щоб успішно вас знову вчить…
(Н. Красоткіна)
II. Удосконалення техніки читання
Ігрове завдання «Словесна гірка»
читач
читати
читання
читанка
— Чи можна назвати ці слова родичами? Чому?
III. Закріплення знань про структуру «Читанки»
1. Розповіді декількох дітей про структуру підручника.
2. Ознайомлення з відмінностями про поетів.
— На С. 114–122 є невеличкий довідничок «Познайомся з автора-
ми прочитаних творів». У довідничку вміщено портрети та відомості про
26 поетів і письменників, твори яких ми будемо читати і письменників,
твори яких ми будемо читати протягом року.
Робота в групах
1 група ознайомлюється з матеріалом про Володимира Фетисова, дру-
га — про Степана Жупанина, третя — про Володимира Лучука.
Представник кожної з груп доповідає колективу дітей класу про те,
що запам’ятав, читаючи довідничок «Познайомимося з авторами про-
читаних творів» (під час уроку — на етапі читання та аналізу певних вір-
шованих творів).
IV. Вибіркова перевірка домашнього завдання
1. Виразне читання вірша Д. Павличка «Школа».
2. Читання «дощиком» «Загадки».
3. Читання «ланцюжком» вірша Л. Глібова «Бачити — не бачить…»

V. Оголошення теми і мети уроку.
Розв’язання проблемних запитань
— Кому потрібно навчатися?
— Які школи називають незвичайними?
— Чи потрібно навчатися звірям?
— Сьогодні почитаємо про навчання у Лісових школах.
VI. Удосконалення вмінь виразного читання
віршованих творів
1. Вибіркове читання тексту вірша В Фетисова «Хто чого вчиться».
— Де навчаються звірі? Риби? Птахи?
— Чого навчаються звірі? Риби? Птахи? Людина?
— Як розумієте виділені слова?
2. Аналітичне читання вірша С. Жупанина «У Лісовій музичній
школі».
1) Комбіноване читання «Вчитель — учні».
2) Читання римованих рядків, що «ілюструють» малюнок підруч
ника.
3) Робота в парах: читання й обговорення лексичного значення «не
зрозумілих» слів (наприклад, ритміка, зручно, солоспів, трелі, по
лонили).
4) Зачитування римованих рядків, у яких сказано, що пташенята на
вчаються радісно.
Хвилинка відпочинку
Гра «Скажи ”ква“» (голосно, тихо, ніжно, здивовано, ствердно…)
3. Багаторазове читання вірша В. Лучука «Крокодилів урок» із метою
з’ясування, як тварини називають свого незвичайного вчителя.
— Чому називають по-різному?
— Як би називали, наприклад, крокодила, кошеня, курча, собача?
VII. Підсумки уроку
— Якою темою об’єднані вірші?
— Яка школа найбільше сподобалася? Чим?
— Учитися потрібно всім: людям, птахам, тваринам, адже без знань
не можна жити.
VIII. Контроль і оцінювання якості читацької
діяльності учнів
IX. Домашнє завдання
1. Читати тексти на с. 10–12. Відповідати на запитання.
2. Намалювати малюнок «Урок у Лісовій школі».

УРОК 3
Варіант 1
Тема. Більше діла — менше слів (Л. Вахніна «Кордон»; Г. Бойко «Ді-
лові розмови»)
Мета: продовжити формування в учнів навичок правильного, сві-
домого, виразного читання; навчати аналізувати прочитаний твір; зба-
гачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення; навча-
ти бути добрими, чуйними; формувати вміння правильно поводити себе
з однокласниками.
ХІД УРОКУ
I. Мовна розминка
1. Скоромовка «дощиком».
Ішла баба дубнячком,
Зачепилась гапличком,
Сюди смик, туди смик —
Одчепися мій гаплик.
2. Мовна зарядка.
— Як гуде джміль?
— Прилетів комарик.
— Дмухнемо на кульбабу.
— Зробимо тишу.
3. Розчитування. Складова таблиця.
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Учні читають оповідання О. Буценя «У новій школі» за особами.
Гра «Доберіть ласкаве слово»
Кіт — котик.
Мама — мамочка, матуся.
Іра — Ірочка.
Надя — Надійка.
Тато — татусь.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку
— Діти, згадайте назву нашого розділу.
— Про що ми читаємо твори в цьому розділі?
Сьогодні ми прочитаємо оповідання Лариси Вахніної «Кордон».
Гра «Мікрофон»
Діти висловлюють, які асоціації у них виникли, коли вони прочита-
ли слово кордон.
Кордон — межа, рубіж, лінія, яка щось розділяє.

— Назвіть головних дійових осіб оповідання.
Нишпорить — шукає.
гумка дошка нишпорить
пенал крейда викликала
ручка риска блискучій
зошит парта дівчисько
Діти читають слова перший і другий стовпчики напівголосно.
— Як можна назвати одним словом слова першого стовпчика? (На
вчальне приладдя)
— У другому стовпчику назвати слово з м’яким приголосним. (Крейда)
Слова третього стовпчика учні читають «луною» за вчителем.
4. Гра «Блискавка».
Вчитель показує картку. (3 с)
парта сіла
парта сила
карта сіла
парта сіла
5. Читання тексту учнями за логічно завершеними частинами.
6. Характеристика дійових осіб оповідання з елементами вибіркового
читання.
— Як Наталя звертається до Сашка?
— Які ввічливі слова вживає?
— Про яку рису характеру дівчинки це говорить?
— Як повела себе Наталя, коли помітила, що у Сашка немає ручки?
— Чому вона зробила саме так?
— Чи хотіла вона сваритися з Сашком?
— Якою була Наталя? (Доброю, ввічливою, делікатною, розумною,
кмітливою)
— Як Сашко говорив з Наталею?
— Як він називав дівчинку?
— Навіщо намалював на парті кордон?
— Чому Сашко так ставився до Наталі?
— Чи заслуговувала вона на таке ставлення?
— Яким був Сашко? (Грубим, впертим)
— Чи взяв Сашко ручку, яку поклала Наталя?
— Чи відразу він витер кордон?

7. Гра «Мікрофон».
Складіть власну кінцівку оповідання.
8. Читання оповідання за особами (С. 11).
IV. Опрацювання вірша Г. Бойка «Ділові розмови»
1. Учні читають вірш мовчки.
— З якою інтонацією слід читати вірш?
— Чи можна сказати, що автор сміється над поведінкою героїв?
Чому?
2. Робота в парах.
«Розмова по телефону».
— Чи сподобався урок?
— Чи було вам весело?
— Коли?
— Які риси характеру висміюють автори творів?
— Чи можна вірш назвати по іншому?
Читати, до оповідання дібрати інший заголовок.
Варіант 2
Тема. Чи вмієте ви дружити? (О. Буцень «У новій школі»; Л. Вахніна
«Кордон»; Г. Бойко «Ділові розмови»)
Мета: формувати вміння висловлювати оцінні судження; характери-
зувати дійових осіб; збагачувати словник учнів синонімами; виховувати
почуття справжньої дружби, товариськості.
ХІД УРОКУ
1. Самоперевірка готовності учнів до уроку.
Доброго ранку! Доброго дня! —
Бажаєте ви і бажаю вам я.
ІІ. Проведення читацької розминки
1. Артикуляційна зарядка. Доповнення чистомомовки.
Ва-ва-ва — наша школа… (нова).
Шу-шу-шу — букви правильно… (пишу).
Ші-ші-ші — на пам’ять ми вчимо… (вірші).
Ля-ля-ля — хто чистомовку добавляє?

2. Читання перевернутих слів.
ЗОШИТ РУЧКА ПАРТА
— Що спільного між словами? Яку тему ми вивчаємо?
ІІІ. Перевірка домашнього завдання
1. Бесіда за виставкою малюнків «У Лісовій школі».
2. Виразне читання віршів. Словесне малювання.
3. Робота над змістом прислів’їв. (С. 10)
IV. Повідомлення теми і завдань уроку
— Навчатися потрібно всім: звірам, птахам, людям. Що ж відбувається
у справжній новій школі? Це оповідання Олега Буценя. Роздивимося його
портрет та прочитаємо про цю людину — вчителя та письменника.
V. Опрацювання текстів підручника
1. Читання вголос оповідання О. Буценя «У новій школі».
— Прочитайте оповідання і скажіть, чому воно має таку назву?
2. Бесіда за змістом прочитаного.
— Чому Нюра до всіх придивлялася?
— Хто запропонував їй дружбу?
— Як розумієте відповідь Нюри?
— Чи можна цю відповідь доповнити?
— Якими словами?
— Прочитайте, як Галя розповіла про своїх однокласниць?
— Як характеризує ця розповідь дівчинку?
— Якими іменами ви б назвали однокласниць Галі? (Олена, Віра,
Надійка, Іра)
4. Читання за особами.
5. Розгляд малюнка до оповідання Л. Вахніної «Кордон» (С. 11)
— Роздивіться малюнок. Прочитайте назву оповідання. Про що буде
цей текст?
Кордон — лінія, яка щось розділяє, межа, рубіж.
6. Читання тексту «буксиром».
— Де відбуваються події?
— Як звати дітей?
— Чи були Сашко і Наталя друзями?
— Який випадок допоміг Сашкові зрозуміти свою помилку?

Добирання синонімів до слів: вертається — говорить, повелося — ста-
ло, нишпорить — шукає, запасна — інша.
9. Колективний поділ тексту на три логічно завершені частини.
Обговорення поділу учнями.
10. Читання частин по рядах.
11. Читання та аналіз вірша Г. Бойка «Ділові розмови» за завданнями
підручника.
VI. Підсумки уроку
— Хто з дійових осіб прочитаних на уроці творів сподобався, а хто —
ні? Чому?
— Школа — це не лише уроки, а й людські стосунки.
VII. Контроль та оцінювання якості читацької
1. Виразно читати матеріал «Читанки» (С. 10–13).
2. Уміти розказати про Л. Вахніну.
3. Підготувати діалог по телефону із сусідом по парті.
УРОК 4
Варіант 1
Тема. Не так лінь, як неохота (В. Сухомлинський «Як Наталя у Ли-
сиці хитринку купила»)
Мета: навчати учнів розуміти прочитаний текст, виділяти головне,
аналізувати, правильно оцінювати вчинки дійових осіб; виховувати по-
чуття відповідальності.
ХІД УРОКУ
Учитель
Доброго ранку,
Доброго дня!
Хай плещуть долоньки,
Тупають ніжки,
Працюють голівки
Та сяють усмішки.
Доброго ранку! Доброго дня! —
Бажаєте ви, бажаю вам я.

II. Артикуляційна хвилинка
1. Чистомовка «Слухняний ротик».
Ель-ель-ель — подув сильний вітерець.
Ить-ить-ить — в небі синяя блакить.
Ає-ає-ає — осінню вже повіває.
Лі-лі-лі — відлітають журавлі.
Ок-ок-ок — зібрались діти на урок.
3. Гра «Гірка».
Я з
Он до
Сядь про
Сором свою
Книжка хитро
Надворі крейда
Потихеньку вчителька
4. Гра «Подумайте».
Ліс, лісок, лис, лісний.
— Яке слово зайве у даному рядку?
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Що знаєте про лисицю?
— Назвіть відомі вам казки, де ця тварина є головним героєм.
— А чи знаєте ви, чому ця тварина має таку назву?
Лисиця — це давньослов’янське слово, утворене від «лис», що озна-
чає колір «жовтуватий, рудий». Через колір свого хутра ця тварина й от-
римала свою назву.
— Сьогодні ми недаремно згадали цю чудову тварину. Вона буде од-
нією з героїнь твору Василя Сухомлинського «Як Наталя у Лисиці хит-
ринку купила».
Перш ніж прочитаємо оповідання, пригадаємо автора твору В. Су-
хомлинського.
(Учні на с. 121 розглядають портрет письменника, згадують твори, які
вже читали.)
IV. Опрацювання казки «Як Наталя у Лисиці
хитринку купила»
1. Виразне читання казки учителем.
— Чи сподобалося вам оповідання?
— Чи схоже це оповідання на казку? Чим?

Ряд колір пухнастий
крам продає дерев’яна
базар ковзани хитрощі
кишеня злякалася дивується
хитринка почервоніла скаржиться
• Читання стовпчиків слів за вчителем «луною»
• Пояснення слова крам — товар.
— Поставте питання до слів першого стовпчика
— Знайдіть слова-родичі у першому і третьому стовпчиках.
3. Читання оповідання учнями «ланцюжком».
— Куди пішла Лисичка?
— Що вона понесла продавати?
— Хто купив хитринку у Лисички?
— Прочитайте опис хитринки.
— Як «спрацювала» хитринка вдома?
— Що вирішила зробити Наталочка з хитринкою?
— Чи вдалося їй це зробити?
— Чому здивувалася Наталя?
— Чи зрозуміла дівчинка, де поділася хитринка?
— Кому розповіла Наталя про свою пригоду?
— Прочитайте діалог мами і Наталі.
— В яких словах передається головна думка твору?
5. Перевірка сприйняття тексту.
Тест
1) Лисиця пішла на базар:
а) влітку;
б) взимку;
в) у кошику.
2) Наталя не хотіла:
а) уроки готувати;
б) мамі допомагати;
в) посуд мити.
3) Наталя вирішила:
а) повернути хитринку на базар Лисичці;
б) викинути хитринку у вікно;
в) заховати хитринку у шафу.

4) Хитрощі не люблять:
а) правди;
б) пустощів;
в) совісті.
5) Совість у тому, що тобі:
а) страшно;
б) дивно;
в) соромно.
— Чого ви навчилися на сьогоднішньому уроці?
— Як потрібно боротися з лінощами?
— Чи повинна бути в людини совість?
Читати, переказувати текст.
Варіант 2
Тема. Хитрощі не люблять совісті (В. Сухомлинський «Як Наталя
у Лисиці хитринку купила»)
Мета: формувати уміння розпізнавати почуття дійових осіб; удоско-
налювати уміння читати в особах; виділяти головне; виховувати почуття
відповідальності за свої вчинки.
ХІД УРОКУ
1. Перевірка готовності учнів до уроку.
Гра «Миттєво перевір».
Добрий день, хлоп’ята!
Добрий день, дівчата!
— Спочатку сідають дівчата — краса нашого класу, а потім його сила
і мужність — хлопчики.
II. Перевірка домашнього завдання
1. Використання інтерактивної технології «Продовжте речення».
— Так розпочали урок, тому що…
2. Розповіді дітей про Л. Вахніну.
3. Читання за особами оповідання «Кордон» з елементами бесіди
за змістом твору.
4. Розігрування діалогу по телефону з сусідом по парті.

III. Підготовка учнів до сприймання нового твору
1. Читання (хорове) декількох разів у різному темпі вірша В. Гринько
«Лис», спроектованого на дошку.
Під горою хвойний ліс,
За горою хижий лис.
Вкрита травами гора.
Збоку — лисяча нора.
В ній хитрюга неспроста
Від собак хова хвоста:
Як навідався у курник,
То відразу півень зник!
2. Складання опису та характеристики лисиці.
— Піднесіть руку, хто бачив лисицю? Яка вона?
— Як називає звіра Варвара Гринько? (Хитрюга)
— Чому про лисицю кажуть «злодюжка»?
— Проілюструйте відповідь наведенням прикладів.
— Які казки про цю руду тварину ви читали?
IV. Оголошення теми й завдань уроку
— Сьогодні прочитаємо казочку В. Сухомлинського «Як Наталя
у Лисиці хитринку купила» і замислимося, чому «хитрощі не люблять
совісті».
V. Опрацювання тексту В. Сухомлинського
«Як Наталя у Лисиці хитринку купила»
1. Первинне читання тексту з метою ознайомлення зі змістом.
— Прочитайте текст і скажіть, хто його головні герої.
— Який товар продавала Лисичка? Чому саме цей?
— Яку хитринку купила Наталя?
— Чи допомагала маленька лялечка дівчинці?
— Де ж совість Наталі?
3. Самостійне причитування твору школярами. Відшукування слів,
значення яких не зрозуміле.
Використання інтерактивної технології «Ти — мені, я — тобі…»
Крам жалібно дивується
колір скаржиться поділася
Вправи для очей.
VI. Підсумки уроку
— Чому у тексті виділене речення «Хитрощі не люблять совісті». Чиї
ці слова? Чого вони навчають?

— Совість є у кожного з нас, але потрібно вчитися прислухатися
до неї.
VIІ. Контроль і оцінювання якості читацької діяльності учнів
VIІІ. Домашнє завдання
1. Читати та переказувати казку В. Сухомлинського «Як Наталя
у Лисиці хитринку купила».
2. Спробувати поділити текст на частини.
УРОК 5
Варіант 1
Тема.Силапередрозумомникне(казка«Сильнішезасилу»,прислів’я).
Підсумок за темою
Мета: ознайомити дітей із казкою, прислів’ям; навчати учнів ро-
зуміти прочитане, виділяти головне; розвивати уміння читати за осо-
бами, правильно інтонувати речення; привчити доводити свою право-
ту силою слова.
ХІД УРОКУ
Учитель
Дзвоник всім нам дав наказ —
До роботи швидше в клас.
Біля парти станем чемно —
Хай мине час недаремно.
Будем розум розвивати,
Свою пам’ять тренувати.
ІІ. Мовна розминка
1. Розучування лічилки.
Раз, два, три, чотири —
Кицю грамоти учили:
Не читати, не писати,
А за мишками ганяти.
2. Читання складової таблиці.
1. Переказ оповідання учнями.
2. З’єднайте частини речення.
Побачила —…
Потрібно готувати уроки,…
Хитрощі…
Купила Наталя хитринку,…
...принесла додому.
...не люблять совісті.
...але ж не хочеться.
...Лисиця хитринки продає.

1. Бесіда.
— Сьогодні ми будемо в гостях у казки. Хто буде героями казки, ми ді
знаємося, коли відгадаємо загадки.
Я люблю комах, жучків,
Їм біленьких черв’ячків.
В теплий край я не літаю:
Під стріхою хату маю,
Цвірінь — сів я на хлівець,
А звуть мене… (горобець).
Як ступа, ніхто не чує,
Тихо крадучись, полює,
А маленькі сірі мишки
Утікають геть від… (кішки).
Діти розглядають малюнки горобця, кота. Розповідають, що вони
знають про цих тварин.
— Чи можуть дружити між собою котик і горобець?
— Що буде, якщо вони зустрінуться?
— Хто з них сильніший?
2. Читання казки вчителем.
— Слухайте уважно казку. Чи все в казці так, як у житті?
3. Перевірка сприймання тексту казки.
— Хто виявився сильнішим у казці?
— Чому?
Заліз попросив
спіймав заперечив
фиркнув здивувався
підскочив піднявся
застрибав крикнув
Учні читають стовпчики слів.
5. Прочитати напівголосно текст і вибрати, кого стосуються слова
першого стовпчика, а кого — другого.
6. Характеристика котика і горобця.
Хитрий
спритний
самовпевнений
розумний
винахідливий
розсудливий
Кіт
Горобець

7. Читання казки за особами.
(Діти читають, одягнувши маски котика і горобчика.)
V. Робота над прислів’ями
Діти роз’єднують і читають прислів’я з підручника. (С. 16)
Ма
єш
го
ло
ву,
май
і
ро
зум
(Маєш голову, май і розум.)
— Що спільного у цих трьох прислів’ях?
— Чого вчать нас ці прислів’я?
VI. Підсумок за темою
Відповіді на запитання у підручнику (С. 16).
VIІ. Підсумок уроку
— Чого навчив вас сьогоднішній урок?
— Що в житті сильніше за силу?
— Як розумні виховані люди розв’язують конфліктні питання?
VIІІ. Домашнє завдання
Підготуватися до читання за особами.
Варіант 2
Тема. Що сильніше за силу? (Казка «Сильніше за силу»)
Мета: формувати уміння висловлювати оцінні судження; удоскона-
лювати уміння читати за особами, ставити запитання за прочитаним; ви-
ховувати позитивні риси характеру.
ХІД УРОКУ
Продзвенів уже дзвінок —
Починаємо урок.
1. Вибіркове читання тексту В. Сухомлинського «Як Наталя у Лисиці
хитринку купувала».
— Який товар продавала Лисиця?
— Яку хитринку купила Наталя?

— На що поскаржилася дівчинка мамі?
— Чому Наталя пішла на базар удруге?
— В яких словах передається головна думка товару?
2. Поділ казки на частини. Переказ тексту.
— На скільки частин можна поділити твір? Чому?
— Перекажіть першу частину.
— Про що йдеться у другій частині казки?
— Чого нас вчить ця казка?
— Оцініть вчинок Наталі.
ІІІ. Оголошення теми і завдань уроку
1. Відредагування загадок.
— Відгадайте, про кого ми будемо читати сьогодні?
Має вуса, пишний хвіст
І негарну звичку:
Спершу добре він поїсть,
Після — вмиє личко. (Кіт)
Бідовий хлопчина
В сірій сорочині
По дворах стрибає,
Крихти підбирає. (Горобець)
— Які ознаки допомогли відгадати загадки?
2. Робота над заголовком казки.
— Роздивіться малюнок. Прочитайте заголовок. Про що буде йти
мова?
3. Обговорення «Що сильніше за силу»?
• Спритність
• Швидкість
• Наполегливість
• Зріст тощо.
— Чому?
IV. Опрацювання казки «Сильніше за силу»
1. Читання вголос заздалегідь підготовленим учнем.
— Хто найбільше сподобався? Чому?
— Кого характеризують слова спритний, дужий, сильний, маленький,
хитрий, розумний?
3. Перечитування казки учнями з метою підготовки читання за осо
бами.
Слухання грамзапису «Голоси птахів».

4. Будова запитань та відповідей на них за змістом прочитаного. Ро
бота в парах.
— Попрацюйте в парах. Поставте одне одному запитання за змістом
казки «Сильніше за силу».
Вивчення скоромовки.
Летів горобчик,
Сів на стовпчик,
Прибіг хлопчик —
Утік горобчик.
— Поясніть значення написаних на дошці слів та виразів.
Стріха, стану в пригоді, знадобиться, заперечив.
— Пригадаймо, з якою інтонацією потрібно читати розповідні, пи-
тальні, спонукальні речення. Свою відповідь доведіть прикладами з тек-
сту казки.
— З яким почуттям потрібно читати прохання горобця?
— А самовпевнену відповідь кота?
V. Опрацювання блоку «Чи уважно ти читав?»
VІ. Підсумок уроку
Робота на змістом прислів’їв.
Ісилапередрозумомникне.
Десиланевізьме, тамрозумдопоможе.
— Роз’єднайте слова і прочитайте прислів’я.
Дівчата пояснюють зміст першого прислів’я, хлопці — другого.
— Чи можна ці прислів’я узяти заголовком до прочитаної на уроці
казки? Чому?
VІІ. Контроль і оцінювання якості читацької діяльності учнів
VІІІ. Домашнє завдання
1. Читати казку «Сильніше за силу».
2. Уміти переказати текст, опираючись на малюнок.
3.Підготуватисядоурокупозакласногочитаннязатемою«Шкільними
стежками».
УРОК 6
Тема. «Ми, українці, велика родина, мова і пісня у нас — солов’їна»
Мета: удосконалювати навички правильного та виразного читання
віршів; вчити аналізувати прочитане, виділяти головне; розвивати зв’язне
мовлення; виховувати любов до рідної мови.

ХІД УРОКУ
Учитель
Нумо, діти, до роботи!
Для навчання час настав,
Наберімося охоти
До потрібних добрих справ.
Девіз нашого уроку:
Не просто слухати, а чути,
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати,
Дружно й плідно працювати.
1. Скоромовка.
Запитала мишка мишку:
— Ти чого погрузла книжку?
Мишка їй відповіла:
— Їжі іншої не мала.
(В. Каліна)
Вчитель демонструє протягом кількох секунд картку. Учні вилуча-
ють зайве слово.
мив коса сам
мив коза сам
мив коса сам
лив коса сам
мив коса сом
ІІІ. Актуалізація знань учнів
— Діти, ми продовжуємо вивчення розділу. А як він називається?
(«У рідній школі — рідне слово»)
— На які дві теми розподілений розділ? («Наче вулик наша школа»;
«Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!»)
— Саме другу тему розділу ми почнемо вивчати.
— Про що буде йти мова у творах цієї теми?
Так, саме про нашу рідну мову ми будемо читати літературні твори.
Читання з плаката строфи:
Велична, щедра і прекрасна мова!
Прозора й чиста, як гірська вода.
Це українська мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.

— Про що цей вірш?
— Для кожного народу його мова — найкраща. Нам, українцям, най-
ближча до серця українська. Вона нічим не гірша від італійської — така
ж співуча, та від російської — така ж багата.
Українська мова — державна мова України. Це записано в Основному
Законі — Конституції нашої держави у статті 10. Кожна культурна, вихо-
вана, освічена людина повинна досконало знати свою мало. Але ми бу-
демо разом навчатися, опановувати мову. Сьогодні на уроці ми будемо
читати вірш Любові Забашти «Рідна мова».
IV. Опрацювання вірша Л. Забашти «Рідна мова»
1. Виразне читання вірша вчителем.
— З якою інтонацією читається вірш? (Урочисто)
Розвивайся барвінки
звеселяйся житом
зодягайся життя
колосися мовоньку
— Що спільного у словах першого стовпчика? (Відповідають на за
питання «що роби?»)
— Чи є слова-родичі у другому стовпчику? (Жито — життя)
— Що можете сказати про слово мовонька? (Пестливе слово)
3. Демонстрація малюнка барвінку — рослини, яка є одним із символів
України.
ПОДОРОЖ У ЛЕГЕНДУ
Життя квітів починається з барвінку. Барвінок — квітка ніжна, але
смілива. Ще не зійде сніг, а вже крізь сніжне покриття пнеться тремтли-
вий вічнозелений листок барвінку. Все вкриває, все захоплює войовни-
чий, непідступний та сміливий барвінок.
Існує така легенда.
Жили колись чоловік із жінкою у злагоді і любові. А найбільшою поті-
хою для них був синок на ім’я Бар. Скоро виріс парубком. Багато дівчат
мали на думці вийти за нього заміж. Сохло серце за Баром і в однієї дів-
чини, що мала за матір відьму. Але Бар посватався до іншої, що назива-
лася Вінка. І от настав день весілля. Щасливі молодята чекали тої хвили-
ни, щоб піти до святої церкви до шлюбу.
Аж тут де не взялася та ворожка зі своєю дочкою. Ворожка стала пе-
ред молодими, проголосила своє прокляття й окропила молодят смердю-
чим настоєм якогось зілля. За хвилю, де стояли Бар і Вінка, нічого не бу-
ло. Кинулися люди до ворожки, а вона махнула руками і злетіла до хмар
сірою галкою. Впала мати на землю, де стояв син із нареченою, й окро-
пила землю слізьми.

І сталося диво: на очах у всіх із землі проросло зелене зілля, уквітча-
не дрібненькими блакитним цвітом. Назвали його барвінком.
4. Читання учнями вірша мовчки.
— Як поетеса звертається до рідної мови?
— Із чим порівнює рідне слово?
— Який наказ дає нам поетеса?
— Які речення є спонукальними?
5. Відшукування у вірші слів, що римуються.
6. Гра «Відновіть вірш».
Учні читають з плаката:
Колосися житом в…,
піснею в…,
щоб зростали наші…
мудрі і…
7. Заучування вірша.
Всі народи мови мають,
Всі пісень своїх співають,
Бо хто має мову рідну, —
Той багатий, а не бідний.
— Завершується наш урок. Сподіваюся, що ваших сердець торкнула-
ся слова про багатство, красу та мелодійність української мови — нашої
гордості, мови, якою ми розмовляємо, без якої не мислимо свого існу-
вання, як держава і народ. Сподіваюся, що ви відчули, що мову потрібно
не лише любити, а й берегти.
VІ. Домашнє завдання
Дібрати прислів’я про мову.
УРОК 7
Варіант 1
Тема. Колискова пісня, колискова… (М. Сингаївський «Колискова
пісня, колискова…»; колискові пісні, записані поетом Миколою Син-
гаївським, «Ой люлі, ой люлі…», «Тиха ніченька теплесенька…», «Хо-
дить котик по горі…»)
Мета: розширювати і поглиблювати знання дітей про красу і силу
рідної мови; ознайомити учнів із колисковими піснями; вчити аналізу-
вати прочитані твори; удосконалювати навички виразного читання; ви-
ховувати любов і повагу до народної творчості.
Обладнання: запис колискових пісень; складова таблиця; малюнки
голуба, котика; пучечки м’яти, чебрецю, суниць, споришу.

ХІД УРОКУ
І. Мовна розминка
1. Читання пірамідок слів.
го спа ти
ко тик
чка
но
ні
чує
рі
сі ли
лі
лю
гу
лі
3. Розвиток фонетичного сприймання.
Гра «Хто що промовляє»
Пригадайте, діти, вмить.
Як пшениченька шумить: ш-ш-ш!
Як в гайку струмок дзвенить: джр!-джр!
Як бджола в саду бринить: дз!-дз!
Як шумлять у птаха крила: ш-ш-ш!
В морі синьому вітрила: ш-ш-ш!
Поміж листячком гуляє: ш-ш-ш!
4. Читання скоромовки «дощиком».
У голубки-горлички туркотливе горлечко,
Горличка туркоче, горличка воркоче.
Учні розповідають прислів’я про мову, які вивчили вдома.
— Любов до рідної мови починається ще з раннього дитинства. Мати,
заколисуючи дитину, співає їй колискові пісні, і де, як не у колисковій піс-
ні, відчувається краса рідного слова, яскравість в милозвучність мови.
IV. Робота над віршем М. Сингаївського
«Колискова пісня, колискова…»
1. Читання вірша вчителем.
— З якою інтонацією читається вірш? (Спокійно, тихо, лагідно, роз
мірено)
Солодка м’ятою
материна споришем
найперша чебрецем
колискова суничним

— Яку загальну назву можна дібрати до слів другого стовпчика?
(Рослини)
3. Читання колискової учнями.
— Чим пахне колискова?
— Щоб краще відчути цей запах, давайте понюхаємо ці трави. (Учні
нюхають пучечки засушених трав.)
4. Слухання колискової пісні.
Бесіда за змістом прослуханого.
— Яка мелодія у колискової? (Ніжна, ласкава)
V. Робота над колисковою «Ой, люлі, ой, люлі…»
1. Читання колискової «Гулі — голуби» учнем.
— Чому саме ці птахи згадуються в колискових?
2. Повторне читання колискової. Добирання слів-рим.
— Знайдіть опис голубів у колисковій.
— Які пестливі слова вживаються у колисковій?
VІ. Опрацювання колискової учнями мовчки
— Хто, крім мами, колише дитину?
— Які слова–назви ознак вживаються в колисковій?
— Дібрати пестливі слова до слів: дитина, тихо, спати, бабуся.
VІІ. Опрацювання колискової «Ходить котик …»
1. Читання колискової сильним учнем.
— Хто приносить дітям сон?
— Чому саме котик? Який він?
— Що котик робить зі сном?
— Де ходить котик?
— Чому Марійці котик сон «так дає»?
— Чи можна замінити ім’я у колисковій? Саме так і роблять мами,
коли співають колискову. Кожна з них називає ім’я своєї дитини.
VIII. Робота над розвитком творчих здібностей учнів
Гра «Відновіть вірш»
На плакаті записана колискова.
Учні доповнюють її, потім дівчатка тихим ласкавим голосом її співають.
Люлі, люлі,
Прилетіли… (гулі)
Та й сіли на люлі.

Ой ви, гулі, не гудіть,
Дитиночки не… (будіть).
Колисочка… (хитається),
Дитиночці дрімається.
А-а-а…
IX. Підсумок уроку
— З яким видом народної творчості ви познайомилися?
— Хто співає колискову? Кому?
— Яким голосом співається колискова?
X. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять одну колискову.
Варіант 2
Тема. Колискові пісеньки — перлинки української мови (Л. Забаш-
та «Рідна мова»; М. Сингаївський «Колискова пісня»)
Мета: викликати інтерес до нової теми; розширити знання про ко-
лискові; виховувати почуття ніжності, доброти; удосконалювати уміння
виразно читати колискові пісеньки.
ХІД УРОКУ
Урок читання починаймо без упину
З артикуляційної розминки.
II. Артикуляційна розминка
1. Читання чистомовки з дошки.
А-а-а — котика нема.
Е-е-е — де наш котик, де?
У-у-у — мишку з’їв малу.
І-і-і — він спить на печі.
И-и-и — має гарні сни.
І-і-і — тихо, мишки, всі!
(М. Підгірянка)
2. Вивчення скоромовки.
Спить сам собі сом:
Спати самому солодко сому.
(Г. Храпач)
III. Підготовка дітей до вивчення нової теми
— Прочитайте назву нової теми. Чому саме «теми»? (Назви тем об
рамлено віночками із символічних для українців рослин.)

— З яких рослин сплетено цей віночок?
— Поміркуйте, що означає вислів «Розвивайся, звеселяйся, моя рідна
мово…» Чи може мова розвиватися? Звеселятися? Коли це відбувається?
(Люди багато читають; правильно розмовляють, використовують у мовлен
ні різні звороти, вислови; знають українські пісні, загадки, казки тощо.)
IV. Оголошення теми і мети уроку
— Що ви очікуєте від уроку?
— Які, на вашу думку, ми будемо читати твори?
— Чому?
— Відкрийте «Зміст» підручника. Чи праві ви були?
V. Опрацювання художніх творів (С. 17–18)
1. Робота над віршем Любові Забашти «Рідна мова».
1) Читання уголос вірша вчителем, виділяючи інтонаційно ключові
слова строф.
2) Повторення «луною» за вчителем слів із метою правильного їх чи-
тання і вимовляння. (Звеселяйся, щире, в оселі, мовоньку кохали.)
3) Читання дітьми вірша мовчки.
— Прочитайте вірш мовчки і подумайте, який наказ дає нам поетеса?
4) Читання вірша вголос: 1 ряд — 1 строфа; 2 ряд — строфа; 3 ряд —
3 строфа.
5) Коротке повідомлення вчителя про Любов Забашту.
— Любов Василівна Забашта почала писати для дітей, як узяла на ви-
ховання дівчинку Оксанку. Для неї, маленької, творила поетеса чудові
дитячі мініатюри, одну з яких ми зараз прочитали.
6) Використання інтерактивної технології.
Складання «асоціативного куща»
мова
рідна
солов’їна
барвінкова
українська
материнська
колосиста
2. Робота над віршем М. Сингаївського «Колискова пісня».
1) Мотивація навчальної діяльності.
— Яку мову ми називаємо материнською?
— Коли найперше в житті дитина чує материнську мову? (Під час на
співування колискової)
2) Актуалізація знань учнів.
— Що ви знаєте про колискові пісні? Як їх співають?
Слухання колискової за вибором учителя.

3) Виразне читання вірша вчителем.
Виправляння у правильному читанні слів, записаних на дошці: чеб
рецевим, споришами, ласкавості, шани.
4) Читання вірша учнями вголос «ланцюжком» реченнями.
5) Аналіз тексту.
— Як написано вірш?
— Де потрібно робити зупинки під час читання? (Там, де кома, тире,
крапка.)
— Які почуття викликає у поета колискова пісня взагалі? А у вас —
цей вірш?
6) Виразне читання вірша хором.
— Прочитайте вірш так, щоб передати почуття автора.
— Закінчіть речення.
Найбільше і найдорожче багатство кожного народу —…
— Любов до рідної мови починається з колиски, з маминої пісні.
VII. Контроль та оцінювання якості читацької діяльності
учнів
1. Читати вірші, опрацьовані на уроці.
2. Записати зі слів мами чи бабусі колискову пісню. Вміти її заспівати
у класі.
3. Подумати, чому колискові пісні називають перлинками української
мови.
УРОК 8
Варіант 1
Тема. У рідному краї і серце співає… (українські народні дитячі пі-
сеньки «Кукуріку, півнику», «Добрий вечір, зайчику»; дитяча народна
гра «Ой, ходить Іванко»)
Мета: розширювати знання дітей про усну народну творчість; форму-
вати вміння виділяти дійових осіб; давати їм характеристику; вчити чита-
ти діалог; розвивати образне мислення учнів; виховувати любов до націо-
нального надбання, шанобливо ставлення до історії свого краю.
Обладнання: складова таблиця, запис дитячих пісень.
ХІД УРОКУ
Ой був собі коточок,
Украв собі клубочок
Та й сховався в куточок.

2. Розшифруйте!
Пі
сня
ду
ша
на
ро
ду
(Пісня — душа народу.)
3. Гра «Складіть словечко»,
Із букв слова колискова скласти слова (колос, слова, соло…).
— Відгадайте загадку.
Шерсть гладенька
І м’якенька,
Спинка гнеться,
Хвостик в’ється,
Тільки лапки —
Цап-царапки!
— В якій колисковій котик є головним героєм?
— Хто вивчив цю колискову?
Діти розповідають колискові, які вивчили.
— Коли ви були маленькі і не вміли говорити, то мами, бабусі забав-
ляли вас дитячими пісеньками. Я впевнена, що ви їх відразу згадаєте,
як тільки почуєте.
(Учні слухають запис пісеньки-забавлянки «Сорока-ворона».)
— Пісня — то душа народу, великий його скарб. Пісня супроводжує
людину протягом усього життя. Ми з вами познайомимося з деякими ди-
тячими пісеньками.
IV. Опрацювання пісеньки «Кукуріку, півнику»
1. Читання пісеньки вчителем.
— Який настрій після прослуховування пісеньки?
— Ви прослухали пісеньку. В ній є слова, які вам незнайомі. Пояс-
нення цих слів вміщені після тексту пісеньки під спеціальним знаком.
(Учні читають пояснення слів. За потреби вчитель додатково їх пояснює,
демонструє малюнки.)
Моя живеш
край йдеш

води лободи
йдеш хатонька
моїй правдоньку
— Яке слово в першому стовпчику зайве? (Води — відсутній звук [й].)
— Які слова в другому стовпчику римуються?
— Прочитати слова з м’якими приголосними, пестливі слова.
3. Читання пісеньки учнями мовчки.
4. Робота над змістом казки.
— Де живе півник?
— Де його хатка?
— Із чого вона? А що таке лобода?
— Із чого в хатці крокви?
— Чи уявляєте ви собі таку хатку?
— Чи міцною була така хатка?
— Як півник говорить про свою хатку?
— Про яку рису характеру півника це свідчить?
— З якою інтонацією слід читати слова півника?
— Чи схожа ця пісенька на казку? Чому?
5. Читання пісеньки (діалог).
V. Опрацювання дитячої пісеньки
«Добрий вечір, зайчику»
1. Читання пісеньки учнями самостійно.
— Чим схожі ці дві пісеньки? Що в них спільного?
— Назвіть дійових осіб пісеньки.
— З якою інтонацією промовляє свої слова лисичка? Яка вона? (Хит
ра, улеслива)
— Як відповідає їй зайчик?
2. Читання пісеньки в парах, хором.
VI. Опрацювання дитячої народної гри «Ой, ходить Іванко»
1. Розповідь вчителя.
— Діти, чи можете ви уявити своє життя без гри?
— В які ігри любите грати? (Діти називають ігри, вчитель виділяє се
ред них народні.)
— Зараз ми познайомимося з дитячою народною грою «Ой, ходить
Іванко».
2. Ознайомлення зі структурою гри.
1) Вказівка на те, які дійові особи беруть участь у грі.

2) Слова вірша, що промовляють під час гри.
3) Опис проведення і правил гри.
3. Читання за частинами.
— Назвіть дійових осіб гри.
— Прочитайте опис проведення і правила гри.
Заучування хором слів вірша гри. Діти стають у коло і під керівниц-
твом учителя промовлять слова гри.
VII. Підсумок уроку
— Який настрій був у вас сьогодні на уроці?
— Що створило цей настрій?
— Розшифруйте і відгадайте, з якого твору ці рядки?
тр В сп И к В апд ЕнтД жот И
кна СабЕ оп С н Т дч РстИ аш Ч он К плот У
З нен Н онн Е лл В очю О нк Л нпс І
(«Виведи сестричку з неволі». Дитяча народна гра «Ой, ходить Іванко»)
Намалювати хатинку півника.
Варіант 2
Тема. Пісні та ігри, рідні з дитинства (українські народні колискові
та дитячі пісеньки)
Мета: удосконалювати вміння читати діалог; збагачувати мовлен-
ня новими словами; розвивати мовлення; виховувати інтерес до народ-
них пісень.
ХІД УРОКУ
II. Спеціальні вправи для відпрацювання правильної
вимови звуків
Буг бім буря
бук бій буряк
бум бік буряки
1
2
3
45

III. Емоційна підготовка учнів до вивчення нової теми
Наспівування уривків колискових, записаних зі слів мами чи бабусі.
IV. Перевірка домашнього завдання
1. Бесіда.
— Який новий розділ ми почали опрацьовувати? Для чого потрібно
знати і шанувати українську мову?
2. Читання за вибором вірша Л. Забашти «Рідна мова» кількома учнями.
3. Виразне читання вірша М. Сингаївського «Колискова пісня…»
— Чим є для кожної людини колискова пісня?
— Які почуття викликає у поета колискова пісня?
— Чому ж колискові пісні порівнюються з перлинками?
Перлина — дорогоцінний камінь, прикраси.
Колискові — окраса нашої мови.
V. Повідомлення теми і мети уроку
Слухання колискової (за вибором учителя).
— Сьогодні ознайомимося з декількома колисковими, які записав
Микола Сингаївський (С. 120).
VI. Опрацювання художніх творів підручника
1. Робота над колисковою «Ой, люлі, ой, люлі».
1) Читання тексту вчителем.
— Послухайте і назвіть дійових осіб колискової. (Дитина, гулі)
Воротах, раденькі, гулі.
3) Вибіркове читання.
— Якими словами починається колискова?
— Як описано голубів?
— Чому вони радіють? (Дитина спить, а коли спить — росте.)
4) Виразне читання пісеньки хором.
2. Робота над колисковою «Тиха нічка теплесенька».
1) Читання учнями самостійно.
2) Бесіда за змістом вірша.
— Хто є дійовими особами? (Дитина, бабуся)
— Яка була нічка?
— А дитина?
— Хто буде колихати дитину?
3) Добирання римованих слів.
Теплесенька — малесенька; спати — колихати.
4) Наспівування колискової разом з учителем.

3. Робота над колисковою «Ходить котик…»
1) Читання пісеньки одним із учнів.
2) Читання тексту (мовчки).
— Прочитайте ще раз і подумайте, чому котик усім сон продає,
а Марійці — дарує.
3) Робота в парах. Виразне читання колискової.
4. Розв’язування проблемного запитання.
— Чому саме голуби та кіт стали героями колискових? (Голуб — сим
вол миру, благополуччя. Саме це бажає мати своїй дитині. Кіт — домашня
тварина, м’якенький, тепленький, спить близько 18 годин щодоби.)
5. Робота над українською дитячою пісенькою «Кукуріку, півнику».
1) Бесіда за малюнком до пісні.
2) Читання пісеньки вчителем.
3) Читання «ланцюжком» — строфами.
Лобода — бур’ян.
Крокви — опори для даху.
Лати — палиці, що підпирають дах.
1. Чим особливі колискові пісні?
2. Гра «Пригадайте колискову».
Ой люлі, ой люлі,
Налетіли… (гулі).
Усім дітям продає,
А Марійці… (так дає).
Тиха нічка теплесенька,
А дитина… (малесенька).
VIII. Контроль і оцінювання якості читацької діяльності
учнів
1. Вивчити напам’ять одну із колискових (за вибором).
2. Опрацювати самостійно С. 20–21.
3. Намалювати казкову хатинку.
УРОК 9
Варіант 1
Тема.Поетичніперлини(Т.Шевченко«Течеводаз-підявора…»;І. Франко
«Дрімають села»; П. Тичина «Осінь така мила»; О. Олесь «Літній вечір…»)
Мета: продовжувати знайомити учнів із перлинами української мови;
поглиблюватизнаннядітейпроріднумову,їїбагатствоікрасу;відпрацювати

навички виразного, свідомого, правильного читання; розвивати зв’язне
мовлення, фонетичний слух; виховувати любов до природи.
Обладнання: складова таблиця; малюнки явора, калини; портрети
письменників Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, О. Олеся.
ХІД УРОКУ
I. Організація учнів до уроку
Учитель
Сядьте, діти, всі рівненько,
Усміхніться всі гарненько,
Настрій на урок візьмемо
Й працювати розпочнемо.
II. Читацька розминка
1. Читання вірша.
Шишка впала — не розбилась,
Шишка в трави закотилась,
Наша Шура в ліс пішла,
Але шишки не знайшла,
Принесла вона додому
Лише радість, лише втому.
(Г. Чубач)
Розповідайте весело, швидко.
3. Фонетична зарядка.
— Як капає дощ? (Кап-кап-кап)
— Як гуркоче грім? (Гр-р-гр-р-гр-р)
— Як гуде машина? (Гу-у-у-у)
— Як дзижчить комар? (Дз-дз)
— Дмухнемо на кульбабку.
1. Виставка дитячих малюнків півникової хатки.
2. Роз’єднайте слова, відгадайте твір.
Анамоїйхатоньцікрокви
Зхорошогодеревазморкви
1. Вступне слово вчителя.
— Сьогодні ми продовжуємо з вами ознайомлюватися з багатством
і красою рідної мови. Ми живемо на мальовничій землі — в Україні. Тут
жилинашіпредки,жилинашібатьки,живемоіми.Іззадоволенняммилує-
мосякрасоюрідноїприроди,вслухаємосяучарівнімелодіїпісень,вбираємо

у себе ніжні звуки української мови. Одним із найкращих зразків ук-
раїнської мови є вірш. Адже вірші — це ще одна мовна перлина. Особ-
ливо ті, в яких красою слова змальовано красу природи.
IV. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка
«Тече вода з-під явора…»
Одним із найгеніальшіних співців українського слова є Т. Г. Шевчен-
ко. Його шанують в усьому світі. Він — наш великий поет, наша честь
і слава.
— Які вірші Т. Г. Шевченка ви знаєте?
— Сьогодні ми ознайомимося ще з одним чудовим віршем Кобзаря.
Вслухайтеся, як звучить українське слово.
Тече долиною
вода калинонька
явора верболози
яром пишається
— У яких словах першого стовпчика наголошений другий склад? Які
звуки позначає буква я?
— Яке слово у другому стовпчику зайве? («Пишається» — назва дії.)
— Яке слово складається з двох частин? (Верболіз)
4. Читання вірша учнями.
5. Аналіз змісту вірша.
— Яка пора року описана у вірші?
— Як ви розумієте словосполучення пишається калинонька?
— Куди тече вода?
— Як поет пише про калину?
6. Гра «Читання з Незнайком».
Вчитель читає вірші, які замінюють деякі слова.
Учні уважно слухають, знаходять помилку, називають правильно слова.
V. Робота над віршем І. Франка «Дрімають села»
— І. Я. Франко — великий український поет, який написав багато
чудових творів для дітей. Вам чудово відома «Ріпка». А тепер послухай-
те його вірш.
— Що описується в цьому вірші? (Природа, українське село)

3. Повторне читання вірша учнями «луною». Розставляння логічних
пауз.
4. Робота над аналізом змісту вірша.
— Яка пора року описується в вірші? Доведіть словами вірша.
— Прочитайте опис садків. Якими ви собі їх уявляєте?
— Відшукайте у вірші слова, що римуються.
— Чому села і садки дрімають?
5. Робота в групах.
Створити словесний малюнок, зазначити які фарби переважають:
I група — I строфа;
II група — II строфа.
VI. Опрацювання вірша П. Тичини «Осінь така мила…»
— Який настрій викликає у вас цей вірш?
— Якими словами характеризує поет осінь?
— Доберіть синоніми до слів мила, славна.
— Що несе осінь матусі?
— Які ласкаві (пестливі) слова використовує автор у своєму вірші?
— Якою ви уявляєте осінь?
Гра «Мікрофон» (учні змальовують осінь.)
— Що ще могла осінь принести?
— Чому осінь називають золотою?
VII. Опрацювання вірша О. Олеся «Літній вечір…»
1. Розповідь учителя про автора вірша Олександра Олеся (С. 118).
— З якою інтонацією читається вірш? (Спокійно, плавно)
Мла ллється
пісня щебече
долини заснуло
— Прочитати слово з подвоєними приголосними.
Мла — мгла (легкий туман).
4. Читання вірша учнями та аналіз його змісту.
I строфа
— Які гори? Чому вони золоті?
— Що робить пісня?

II строфа
— Що сталося з горами?
— Що робить пісня між горами?
III строфа
— Що прийшло на зміну вечору?
— Що сталося з піснею?
— Який малюнок можна намалювати, щоб проілюструвати цей вірш?
VIII. Підсумок уроку
— Чи сподобалися вам вірші?
— Що в них спільного? (Описується краса української природи.)
— Згадайте, з якого твору ці рядки, і хто їх автор.
• Пишається над водою червона калина…
• Темно-зеленії садки…
• Пісня ллється, щебече…
— Який твір не згадали?
Вивчити один із віршів напам’ять.
Варіант 2
Тема.Поетичніперлини(Т.Шевченко«Течеводаз-підявора…»;І. Франко
«Дрімають села…»; П. Тичина «Осінь така мила»; О. Олесь «Літній вечір»)
Мета: викликати замилування красою звучання поезії; вчити чита-
ти, передаючи почуття; розвивати образне мовлення і мислення; вихо-
вувати любов до природи.
ХІД УРОКУ
1. Перевірка черговими учнями підготовки дітей до уроку.
Пролунав для всіх дзвінок —
Розпочати час урок.
II. Спеціальні вправи для відпрацювання правильної
вимови звуків
вага
вада
ваза
вагон
вазон
вчити
вмити
влити
вік — вій — віз — він — вія
вона — вовна
вила — вино
відро — ядро

1. Читання напам’ять колискових за вибором декількома учнями.
— Чому саме цю колискову ти вивчив?
— Чим вразила тебе ця пісенька?
— Чи сподобалося вчити, розповідати, співати колискову? Чому?
2. Перегляд малюнків казкової хатинки.
— Для кого ця хатинка? Чому ми називаємо її казковою?
3. Вибіркове читання за текстом української народної пісні «Кукуріку,
півнику…»
— Із чого хатка зроблена? Крокви? Лати?
4. Виразне читання пісеньки «Добрий вечір, зайчику».
5. Бесіда за змістом пісні.
— Хто зустрівся лісі?
— Що Лисичка запитала у Зайчика?
— Прочитайте, що Сірий їй відповів.
6. Читання за особами в парах.
— Чи можна прочитати цю пісню за особами?
VI. Оголошення теми й мети уроку
—Сьогодніпознайомимосящезоднієюперлиноюукраїнськоїмови —
поетичною — віршами відомих поетів Тараса Шевченка, Івана Франка,
Павла Тичини, Олександра Олеся.
V. Бесіда-розповідь про життя і творчість поетів
— Розкажіть, що ви знаєте про названих поетів? (Т. Г. Шевченко —
великий Кобзар, І. Франко — про нього читали у «Букварі».)
— Розглянемо портрет О. Олеся (С. 118 підручника). Прочитаємо хо-
ром про нього.
— Назви яких збірок для дітей ви запам’ятали?
— Твори П. Тичини для дітей виходили у збірках і окремими книж-
ками — «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків». Відомі його казки
«Івасик-Телесик», «Дударик».
VI. Опрацювання художніх творів «Читанки»
Робота у групах. Використання інтерактивної технології «Інформа-
ційна пилка».
— За допомогою лічилки ви об’єдналися у чотири групи. Кожна з груп
буде виконувати певні завдання, опрацьовуючи один із віршів. Потім
ви обміняєтеся інформацією.

Група 1. Вірш Т. Шевченка «Тече вода з-під явора…»
1) Прочитайте вірш. Яка пора року описана?
2) Поясніть лексичне значення слів та виразів: явір, яр, долина, вер
болози, пишається калина, явір зеленіє.
3) Зіставте прочитане з малюнком.
4) Прочитайте вірш тихо, голосно. Оберіть темп читання.
5) Виразно прочитайте вірш.
Група 2. Вірш І. Франка «Дрімають села…»
1) Прочитайте вірш. Яка пора року описана?
2) Доведіть, що це — осінь, використовуючи поетичні рядки.
3) Ще раз прочитайте вірш. Яку картину ви уявили?
4) Поясніть, як можуть села і садки дрімати, а хатки грітися.
5) Виразно прочитайте вірш, передаючи красу його звучання.
Група 3. Вірш П. Тичини «Осінь така мила»
1) Прочитайте назву вірша. Подумайте, про що він?
2) Прочитайте вірш. Чому ж поет назвав осінь милою, славною?
3) Зіставте прочитане з малюнками.
4) Чому саме матусі осінь несе свої дари?
5) Прочитайте, що саме несе осінь?
Група 4. Вірш О. Олеся «Літній вечір»
1) Прочитайте вірш. Які слова вам незрозумілі?
2) Правильно наголошуючи, прочитайте: в золоті, ллється, гасне,
плине.
3) Прочитайте вірш, знижуючи силу голосу.
4) Які картини ви уявляєте, читаючи поезію О. Олеся?
5) Виразно прочитайте вірш.
— Що об’єднує ці вірші?
— Чому вірші називаються поетичними перлинками?
— Який із віршів найбільше сподобався? Чим?
VIII. Контроль і оцінювання якості читацької діяльності
учнів
1. Вивчити напам’ять вірш І. Франка «Дрімають села».
2. Виразно читати вірші (С. 22–23).

УРОК 10
Варіант 1
Тема. Про що розповідають слова? (А. Коваль «Слова розповідають»;
Л. Компанієць «Ковалівна»; О. Пчілка «Журавель»)
Мета: розвивати в учнів прагнення вивчати рідну мову, дізнаватися
про походження слів; розвивати допитливість; продовжувати роботу над
удосконаленням читацьких навичок; вчити аналізувати художній твір.
ХІД УРОКУ
1. Читайте чітко, весело!
ОДУД
— Ду-ду-ду,
Чі-чі-чі…
Де ночуєш ти вночі?
— Чі-чі-чі,
Ду-ду-ду…
Я ночую у саду.
— Ду-ду-ду,
Чі-чі-чі…
Од садка віддай ключі.
— Чі-чі-чі,
Ду-ду-ду…
Загубив і не знайду.
(А. М’ястківський)
2. Гра зі звуками.
Із задертими носами
По снігу помчали
САНИ.
А як зміниш
А на И,
По снігу помчать
СИНИ.
3. Впізнайте вірш.
Ос_нь т_к_ м_л_,
ос_нь
сл_вн_.
II. Повідомлення теми і мети уроку
— Щодня ми промовляємо безліч добре знайомих слів. І ніколи не за-
думуємося, звідки прийшло до нас це слово, як воно виникло. Сьогод-
ні ми з вами поринемо в історію. Допоможе нам у цьому письменниця
Алла Коваль.

III. Робота над змістом оповідання А. Коваль
«Слова розповідають»
1. Будьте готові до тесту!
Читання вчителем разом з учнями твору «буксиром».
2. Перевірка первинного сприйняття тесту.
Тест
1) Писати — це:
а) розписувати, розмальовувати фарбами, вкривати візерунками;
б) розписувати, розкреслювати, заштриховувати;
в) вкривати візерунками, креслити, фотографувати.
2) Колись слово писати було близьке до слова:
а) яскравий;
б) ясний;
в) пістрявий — «різнокольоровий».
3) Сьогодні слово писати має ще одне значення:
а) малювати, створювати картину;
б) плавати;
в) креслити.
4) «Неначе писанка село…» — це слова:
а) М. Рильського;
б) Лесі Українки;
в) Т. Шевченка.
5) Писанка — це:
а) яскраво розмальоване куряче яйце;
б) яскраво розмальований глечик;
в) яскраво розмальована картина.
6) Коли кажуть «мов писанка», мають на увазі:
а) яйце;
б) яскраве, красиве;
в) прописи.
3. Перевірка тестування.
IV. Робота над виразністю читання
Яйця звичай
писати записувати
фарбами занотовувати
розписувати розмальовувати
— Яке слово зайве у першому стовпчику? (Писати — назва дії.)
— У другому стовпчику? (Звичай — (що?) розмальовувати — перша
буква р.)

2. Читання тексту учнями «ланцюжком».
— Знайдіть питальні речення.
— Прочитайте третій абзац.
— Поясніть значення слів пістрявий, занотувати.
— Що означає слово писанка? Прочитайте.
— Послухайте вірш і скажіть, до якого свята розписують писанку.
Сонечко сміється у вікно:
— Вже Великдень, — тішиться воно.
І пташки щебечуть угорі:
— Пасху ми зустріли на зорі!
Он і зайчик — просто чудеса:
В лапках сяє писанка – краса.
3. Гра «Хвости».
Вчитель читає початок речення, учні відшукують і зачитують все ре-
чення.
4. Гра «Читає Незнайко».
Вчитель читає абзац тексту, замінюючи деякі слова.
Учні повинні помітити помилку і виправити її.
V. Робота над змістом вірша Л. Компанієць «Ковалівна»
1. Читання вірша учнями мовчки.
— Чи все зрозуміло вам у вірші?
— Спробуйте пояснити, як утворилося прізвище дівчинки.
— Знайдіть у вірші слова-родичі.
Учитель розповідає, що в старі часи прізвища людям части давали за родом
діяльності.
— Спробуйте пояснити прізвища: Бондар, Стельмах, Швець, Скляр.
— Як побудований вірш? Між ким відбувається діалог?
Читання вірша учнями (діалог).
— Хто може пояснити походження свого прізвища?
VI. Робота над змістом вірша О. Пчілки «Журавель»
Учні розглядають малюнок птаха, слухають у запису голос журавля.
— Як по-різному називають цього птаха?
— Чому він має різні імена?
— Коли журавлі журяться? Чому?
— Коли журавлям весело? Чому?
— Які типи речення за інтонацією зустрічаються у тексті вірша? За ме-
тою висловлювання?

— Чи цікаво було на уроці?
— Що нового дізналися?
— Якщо ви зацікавитеся походженням слів, в цьому вам допоможе
етимологічний словник.
Учитель демонструє словник, для прикладу зачитує розповідь про походжен-
ня будь-якого слова. Намагається зацікавити учнів.
Розпитати у батьків, звідки походить прізвище.
Варіант 2
Тема. Як багато може розповісти одне слово (А. Коваль «Слова роз-
повідають»; Л. Компанієць «Ковалівна»; О. Пчілка «Журавель»)
Мета: викликати інтерес до походження слів, що є в українській
мові; розвивати мовлення; уміння аналізувати текст; виховувати напо-
легливість, бажання знати більше про відомі слова.
ХІД УРОКУ
Молодці! На перерві постаралися —
До уроку читання приготувалися.
II. Вправи, що сприяють формуванню швидкої реакції
на слова
Вправа 1. «Відповідайте швидко».
Літній, сонячний, теплий — (що?)… день.
Жовті, червоні, осінні — (що?)… дерева, кущі.
Чорна, дощова, велика — (що?)… хмара.
Вправа 2. «Змінюйте по черзі».
Я стою я граю я ходжу
ти стоїш ти… ти…
він стоїть він… він…
ми стоїмо ми… ми…
ви стоїте ви… ви…
вони стоять вони… вони…

Вправа 3. «Де більше слів?»
К
О
С
А
Д
О
1. Читання напам’ять вірша І. Франка «Дрімають села».
2. Виразне читання віршів (С. 22–23), бесіда за змістом поезій.
3. Повідомлення учнів про авторів прочитаних творів.
IV. Повідомлення теми й мети уроку
— Як народжується людина, народжується і слово. Кожне слово щось
означає, несе певну інформацію про кого або щось, розповідає. Сьогод-
ні ми дізнаємося, як можуть розповідати слова.
V. Опрацювання текстів підручника
1. Робота над оповіданням А. Коваль «Слова розповідають».
1) Словникова робота: мають на увазі, яскраво, багатобарвне, звичай.
2) Багаторазовеперечитуванняслів,правильненаголошення:розмальо
вувати, візерунками, різнокольоровий, пістрявий, занотовувати.
3) Читання оповідання вчителем.
4) Бесіда за змістом тексту.
— Із чим порівнює Т. Шевченко село у своїх творах?
— Що таке писанка?
— Поясніть заголовок.
5) Читання «ланцюжком» речення.
2. Робота над віршем Л. Компанієць «Ковалівна».
— Лідія Компанієць, за професією — бібліотекар, почала писати вір-
ші ще з дитинства.
Працювала в редакціях газет. За її сценаріями зняті фільми та муль-
тик «Чому втекло кошеня».
1) Читання вірша хором.
2) Хто такий коваль? Що ви знаєте про цю професію?
3) Читання мовчки.
4) Читання за особами: дівчата — хлопці.
3. Робота над віршем О. Пчілки «Журавель».

1) Звернення до довідника «Познайомимося з авторами прочитаних
творів» (С. 119).
Самостійне читання статті про О. Пчілку.
— Що цікавого про письменницю ви дізналися?
— Чи потрібно знати про авторів прочитаних творів? Для чого?
2) Опис журавля за малюнком підручника.
3) Читання хором вірша «Журавель».
4) Проблемне запитання.
— В яку пору року птаха називають журавель, в яку — веселик? Чому
ви так думаєте?
Журавель журитися — осінь;
Веселик весело — весна.
1. Бесіда.
— Що вразило на уроці?
— Чи сподобалося дізнаватися, як можуть слова розповідати?
2. Коротке повідомлення вчителя про етимологічний словник.
— Кожне слово української мови — своєрідна перлинка, загадка. Від-
гадати ці загадки, розповісти про походження слів, про те, звідкіля до на-
шої мови прийшли слова, чому вони так називаються, допоможе оця кни-
жечка. Назва її написана на дошці — етимологічний словник.
3. Робота з 2–3 статтями «Етимологічного словника» (якщо є час).
VII. Контроль і оцінювання якості читацької діяльності учнів
1. Читати матеріал підручника (С. 24–25).
2. Подумати, чому прізвище дівчинки Ковалівна, а не Коралівна.
3. За бажанням: дівчата малюють веселика, а хлопці — журавля.
4. Принести на урок «Етимологічні словники» (якщо є вдома у дітей).
УРОК 11
Варіант 1
Тема. Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
(А. М’ястківський «Неня»; Д. Білоус «Звертання»; О. Олесь
«Є слова, що білі-білі…»)
Мета: продовжити знайомити учнів із багатством, красою і величчю
рідної мови; вдосконалювати навички свідомого, правильного виразно-
го читання; розвивати мислення, діалогічне і монологічне мовлення уч-
нів; виховувати любов до рідної мови.

ХІД УРОКУ
Учитель
Добрий день!
Добрий час!
Рада, діти, бачить вас!
Ви почули всі дзвінок?
Він покликав на урок.
Девіз нашого уроку:
Не просто слухати — а чути.
Не просто бачити — а помічати,
Дружно плідно працювати.
II. Мовленнєва гімнастика
— Почнемо наш урок із гімнастики, яка допоможе підготувати наші
органи до роботи протягом уроку.
1. Вправи для очей.
• швидко розплющили і заплющили очі;
• колові оберти очима;
• подивіться вдалину;
• допоможемо пір’їнці підлетіти;
• оближемо смачне варення;
• дістанемо язичком до носа і підборіддя;
• усміхніться відкритим і закритим ротом.
2. Артикуляційні вправи.
• Як співає соловей? (Фіть-фіть-фіть)
• Як гуде жук? (Жу-жу-жу)
• Як шумить вітер? (Ш-ш-ш)
• Як дзижчить комарик? (Дз-дз-дз)
4. Заучування скоромовки.
Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив’яже.
— Сьогодні ми продовжуємо ознайомлюватися з багатогранністю
української мови.
III. Опрацювання оповідання А. М’ястківського «Неня»
Діти читають заголовок, намагаються передбачити, про що йтиметь-
ся в оповіданні. Пояснюють, як вони розуміють це слово.

— Що нового ви дізналися з оповідання?
Збирається неня
допитується матуся
усміхається матінка
дивується українська
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.
— Що спільного в словах першого стовпчика? (Закінчуються на -ться,
означають дію.)
— Яке слово зайве у другому стовпчику? (Українська — ознака.)
— Яке слово можна додати? (Мама, мамочка…)
3. Читання оповідання учнями (мовчки).
4. Інтонування речень.
— Відшукайте речення, які читаються з інтонацією здивування.
— А тепер — із захопленням!
6. Аналіз змісту оповідання.
— Де були дідусь Демид із Дмитриком?
— Кому дідусь попросив розповісти про прогулянку?
— Чому здивувався Дмитрик?
— Що для нього виявилося справжнім відкриттям?
— Як дідусь говорить про українську мову? Про що це свідчить?
— А чи вмієте ви користуватися багатством рідної мови?
— Доберіть до слова мама слова, які найкраще її характеризують.
— Мама (яка?) добра…
Гра «Розвідники»
Робота в групах.
— Скільки разів у тексті зустрічаються слова:
I група — неня;
II група — мама?
IV. Опрацювання вірша Д. Білоуса «Звертання»
1. Гра «Знайдіть слово».
ту – у + авн – в – н + тс – с + о (Тато)
бн – н + ащ – щ + блт – л – т + у + сят – т (Бабуся)
— Назвіть ще своїх рідних.
— Як ви до них звертаєтеся?

— Як звати головного героя вірша?
— Як ставиться до його мови автор? Чому?
— А вам сподобалася мова Федька?
— Чи слід брати з нього приклад?
Сокровенне — своє, особисте.
Кумекать — розуміти.
Творить — створює, робить.
4. Читання вірша учнями «ланцюжком».
— Які ніжні слова називає автору вірші?
— Доповніть цей ряд своїми словами.
— Які звертання творить Федько?
— Чиї звуки це вам нагадує? (Бе! Ме! Ба! Ма! Та!)
— На кого можуть перетворитися люди, якщо будуть так говорити?
— Знайдіть і прочитайте речення зі звертаннями.
— Прочитайте окличні речення, питальні.
V. Опрацювання вірша О. Олеся «Є слова, що білі-білі…»
1. Читання оповідання учителем.
— Як ви розумієте слово ніжносяйні?
— Чи згодні ви, що слова мають колір?
— Якого кольору слова мама, бабуся?
— Які слова жовтого кольору? Зеленого? Помаранчевого? А які смач-
ні? Гіркі?
— Якого кольору слова війна, злість?
— Якого кольору слова слід використовувати, щоб бути щасливою
людиною?
— Що нового дізналися сьогодні на уроці?
— Чого навчилися?
— Доберіть ласкаві слова:
Іра — Ірочка тато —…
Оксана —… бабуся —…
Лена —… дідусь —…
Підготувати виразне читання вірша.

Варіант 2
Тема. «Скільки є в нас, любі друзі, для звертання ніжних слів…» (Дмит-
ро Білоус). (А. М’ястківський «Неня»; Д. Білоус «Звертання»; О. Олесь
«Є слова, що білі-білі…»)
Мета: збагачувати словник учнів; виховувати культуру мовлення;
удосконалювати уміння читати діалоги.
ХІД УРОКУ
Гра «За хвилинку»
У день такий чудовий
Зустрілися ми знову.
Бажаємо всім успіхів
І гарного здоров’я!
(Е. Печерська)
II. Вправи для розширення оперативного поля читання
Вправа 1. «Читайте — не відпочивайте!»
Дощ, віл, теля, лев, лящ, буря, люди, сад, лід, соня, ріка, мох, ряд, куля,
літо, сич, ліс, туфлі, рядок, меч, сік, папір, любов, куб, рік, шабля, лікар,
лис, люк, вишня, дятел.
Вправа 2. «Читайте чітко і швидко!»
ЗОЯ І ЗІНА
Зоя
І Зіна
Знайшли
Лозини.
До лозини —
І зроблені
Корзини.
Зоя
І Зіна
Взяли
Корзини,
Взялись
Завзято
Кизил
Збирати.
(Г. Бойко)
1. Перегляд «Етимологічних словників», які діти або вчитель принесли
на урок.

2. Виразне читання оповідання А. Коваль «Слова розповідають».
3. Комбіноване читання (учитель — учні) вірша Л. Компанієць «Ко
валівна».
— Як же утворилося прізвище дівчинки?
— Чи може хтось розповісти про походження свого прізвища?
4. Хорове читання вірша О. Пчілки «Журавель».
Бесіда за дитячими малюнками.
— Чим відрізняються пташки, яких намалювали хлопчики, від тих,
що намалювали дівчатка?
Офтальмотренаж (гімнастика для очей)
1. Розв’язання проблемного запитання.
— Що таке «звертання»?
— Для чого виникло це слово?
2. Учите ль. Сьогодні ми спробуємо навчитися правильно зверта-
тися до рідних та знайомих.
V. Опрацювання художніх творів «Читанки»
1. Робота над оповіданням А. М’ястківського «Неня».
1) Робота над структурою тексту.
— Прочитайте заголовок. Кого так називають?
Використання інтерактивної технології
«Так — ні»: дві команди «Так» (неня-мама), «ні» (неня-нянька).
— Чи поділено тексти на абзаци? (Ні)
— Чому? (Діалог)
2) Комбіноване читання тексту (дівчата — хлопці).
3) Словникова робота
— Які слова незрозумілі? (Демид, допитується)
4) Хорове читання із передачею здивування хлопчика.
5) Коротке повідомлення вчителя про А. М’ястківського.
— Андрій Пилипович М’ястківський — дуже цікава людина: перекла-
дач, учитель, фельдшер, розвідник, поет, редактор. Як же може встигнути
стільки зробити одна людина? У роки Великої Вітчизняної війни воював

у тилу ворога — «ходив за язиком». За бойові заслуги він був нагородже-
ний медаллю «За відвагу».
Після війни Андрій Пилипович працював фельдшером на селі, вчи-
телював. Деякі з його поезій стали улюбленими піснями.
Хвилинка відпочинку «Спіймайте звертання»
У магнітофонному запису звучить вірш Варвари Гринько «Мама» (або вчи-
тель читає цей вірш напам’ять)
МАМА
Ще в колисці немовля
Слово мама вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові.
Мати,
Матінка,
Матуся,
Мама,
Мамочка,
Мамуся! —
Називаю тебе я,
Рідна ненечко моя! (7 звертань)
2. Робота над віршем Д. Білоуса «Звертання».
1) Виразне читання вірша вчителем.
— Послухайте вірш і скажіть, про які звертання до рідних говорить
поет.
2) Обговорення запитання.
3) Знаходження у тексті, читання та тлумачення слів.
Сокровенне, творить, душу виверта, замість, оглашає, белькотіння,
імення, хапає, ліньки, кумекать, інакше, мимохіть.
4) Читання вірша мовчки.
5) Бесіда.
— Які розділові знаки зустрічаються у тексті?
— Які ролі вони виконують?
6) Хорове читання відповідно до розділових знаків.
Слухання пісні.
3. Робота над віршем О. Олеся «Є слова, що білі-білі…»
2) Бесіда.
— Що ж це за слова такі?
Ніжносяйні.

1. Вживайте у своїх звертаннях до рідних, знайомих, однокласників
тільки добрі, ласкаві слова, щоб і до вас так само зверталися.
2. Робота за рядками.
Використання інтерактивної технології «Мікрофон»
Діти називають звернення:
1 ряд — до рідних;
2 ряд — до знайомих;
3 ряд — до однокласників.
VII. Контроль та оцінювання якості читацької
1. Виразно читати с. 26–28 підручника.
2. Оповідання А. М’ястківського «Неня» читати за особами.
3. Вміти давати характеристику мамі, сину, дідусеві за малюнком (С. 26).
4.ПідготуватирозповідьпроДмитраБілоуса,використовуючиінформацію
довідника «Познайомся з авторами прочитаних творів» (С. 114).
5. Підготуватися до уроку позакласного читання за темою «З чистого
джерела народної мудрості».
УРОК 12
Варіант 1
Тема. Мовні цікавинки (В. Плахотников «Під парканом»; І. Січовик
«На горі», «Я тягнув…», «Я зробила піну»)
Мета: ознайомити учнів із мовними цікавинками; удосконалювати
техніку свідомого виразного читання; розвивати творчу уяву; виховува-
ти любов до рідної мови.
ХІД УРОКУ
1. Чистомовка.
Ма-ма-ма, ма-ма-ма!
Варю їсти я сама.
Мо-мо-мо, мо-мо-мо!
Дуже люблю ескімо!
Ву-ву-ву, ву-ву-ву!
Яблука в саду я рву!
Ев-ев-ев, ев-ев-ев!
Листя падає з дерев.

Учні промовляють «дощиком» скоромовку.
Морж у морі днями кисне,
Море для моржа корисне.
3. «Шифрувальники».
Прочитати слова, виділити зайве.
отат амма ідр
тарб аньенк анроид
грит сятума нядір
ясбауб сьдуід апил
(Тигр) (Дідусь) (Липа)
1. Вставте голосні, прочитайте вірш.
Ще в колисці немовля
Слово мама вимовля.
Найдорожче в світі слово
Так звучить у рідній мові:
М_т_
М_т_нк_
М_т_с_,
М_м_,
М_м_чк_,
М_м_с_! —
Називаю тебе я,
Р_дн_ н_н_чк_ м_!
(В. Гринько)
— Як ви звертаєтеся до своїх рідних?
— Діти, згадаємо, який розділ вивчаємо? («Розвивайся, звеселяйся,
моя рідна мово…»)
— З якими перлинами рідної мови ознайомилися? (Колискові, вірші)
— Наша мова дуже багатогранна. Нею можна висловлюватися про-
никливо, влучно, дохідливо, делікатно, ніжно.
Мови нашої слова —
Наче музика жива,
Наче житні зерна чисті
В хлібороба на руці,
Наче роси росянисті,
Наче хвильки по ріці.
(С. Пархоменко)
— На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з мовними цікавин-
ками. Діти, будьте уважними, спостережливими — і вам відкриється ба-
гато цікавих сторінок нашої рідної мови.

IV. Опрацювання вірша В. Плахотникова «Під парканом»
— Чи цікавий вірш?
— Він вам сподобався?
3. Робота над змістом вірша.
— Кого побачили діти під парканом?
— Що вирішили збудувати йому діти?
— Поясніть значення слів діти, живе, буду в різних значеннях.
— Прочитати питальні речення, слова Гриця.
4. Гра «Заєць, вовк».
Учні читають парами вірш (заєць втікає, вовк намагається його
наздогнати).
V. Опрацювання віршів І. Січовика
1. Читання віршів учнями мовчки, потім — вголос.
— Що росте на горі?
— Хто несе квас із гори?
— Що тягнув автор на гору?
— Поясніть значення слів з мила, змила.
Гра «Пофантазуйте»
Складіть речення зі словами:
сонце — сон це;
ніс — ніс;
три — три;
мати — мати.
Дібрати мовні цікавинки.
Варіант 2
Тема. Мовні цікавинки і загадки (В. Плахотников «Під парканом»;
Д. Білоус «Загадка»; І. Січовик «На горі…»)
Мета: зміцнювати інтерес до мовних явищ; формувати уявлення про
загадки; розвивати уміння аналізувати, порівнювати; виховувати уваж-
ність, почуття товариськості.

ХІД УРОКУ
Учитель
Подивилися на мене.
Усміхнулися усі.
Чи готові до роботи?
Молодці!
II. Вправа для розширення оперативного читання
то бі
Во ва
ла
ли
бу
па
то ді
ко ти
вік но
про біг
шов
сто
пі
яв
си ній
від дав
1. Читання оповідання А. М’ястківського «Неня» за особами.
2. Робота за малюнком (С. 26). Колективний опис дідуся, мами,
хлопчика.
3. Гра «Я почну, а ви — продовжуйте…»
Мама, матуся…
Тато,…
Бабця,…
Дідусь,…
4. Читання «буксиром» вірша Д. Білоуса «Звертання».
5. Слухання повідомлень про Д. Білоуса.
— Наша українська мова цікава не тільки історією походження слів,
а й багата на таємниці та несподіванки. З деякими із них познайомимо-
ся сьогодні.
V. Опрацювання художніх текстів підручника
1. Робота над віршем В. Плахотникова «Під парканом».
— Послухайте вірш. Яку картину уявляєте?
2) Словесне малювання
3) Бесіда за змістом вірша.
— Кого побачили діти під парканом?
— Що запропонував Гриць? Як ви оцінюєте вчинок хлопчика?
— Що б ви зробили у такій ситуації?

4) Читання (мовчки).
— Читаючи, зверніть увагу на слова, що виділені курсивом. Ці сло-
ва однаково пишуться, але мають різні значення. Це — перша цікавин-
ка нашої мови.
2. Робота над віршиками І. Січовика.
1) Читання (хорове).
2) Робота в парах. Обговорення значення виділених слів.
3) Слухання виступу декількох учнів щодо пояснення:
Квасоля — квас Оля; віз — віз; з мила — змила.
3. Робота над «Загадкою» Д. Білоуса.
— Про другу цікавинку української мови розповість Д. Білоус.
1) Читання з метою знаходження певних слів, що виділені курсивом.
2) Розв’язання проблемного запитання
— Що ж цікавого у виділених курсивом словах? (Вони однаково чита
ються зліва направо, справа наліво.)
Хвилинка відпочинку
4. Робота над загадками.
— На першому уроці читання ми познайомилися із загадками-добав-
лянками. А які загадки знаєте ви?
1) Проведення конкурсу «Відгадай-но…»
2) Читання про значення загадки (С. 30).
3) Відгадування загадок (С. 30–31).
— Які слова, малюнки допомогли знайти відгадки до загадок?
— Про які цікавинки української мови ви дізналися?
— Яка загадка найбільше вразила? Чим?
VII. Контроль та оцінювання якості
читацької діяльності учнів
1. Опрацювати матеріал «Читанки» (С. 29–31).
2. Записати на аркуші текст загадки.
3. Принести збірки загадок.
УРОК 13
Тема. Жменька загадок із твого класу (Д. Білоус «Загадка»; загадки)
Мета: продовжувати знайомство з багатством рідної мови; ознайо-
мити учнів із загадками; удосконалювати техніку читання; розвивати об-
разне мислення, зв’язне мовлення.

ХІД УРОКУ
1. Розчитування.
Летіла сова,
Торохтіла сова:
— Чи сон це, чи слон це,
А може, і сонце?!
2. Будьте уважними. Утворюйте слова за зразком.
Зірка — різка.
Ланка — (канал), лошак — (школа), курча — (ручка), вікно — (вінок),
трос — (сорт), кіно — (коні), зола — (лоза), літо — (тіло), наша — (шана),
пилка — (липка), марка — (рамка).
3. Гра «Хто що промовляє»
Пригадайте, діти, вмить
Як пшениченька шумить: ш-ш-ш!
Як в гайку струмок дзвенить: джр-джр!
Як бджола в саду бринить: дз!-дз!
Як шумлять у птаха крила: ш-ш-ш!
Поміж листячком гуляє: ш-ш-ш!
— Як звучить тиша?
II. Актуалізація опорних знань учнів
— Продовжуємо ознайомлюватися з рідною мовою. Адже народ-
на мудрість говорить: «Рідна мова дорога людині, як саме життя». Про
що будемо говорити, ми дізнаємося, коли розгадаємо кросворд і згадає-
мо твори, які вивчали в нашому розділі.
— Як називається розділ? («Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово…»)
1 З А Й Ч И К
2 П И С А Н К А
3 Г У Л І
4 І В А Н К О
5 Д М И Т Р И К
6 Ф Е Д Ь К О
7 М И Л А
1. Хто говорив: «А ти туди лисонько, не ходи!»?
2. Назва розмальованого яйця.

3. Ой, люлі, ой, люлі, налетіли…
4. Ім’я хлопчика з дитячої народної гри.
5. Хто не знав, що «неня — це мама»?
6. «А… звертання творить…»
7. «Я зробила піну з…»
— Так, сьогодні ми будемо говорити про загадки і різні мовні ціка-
винки.
Прочитайте уважно слова.
Біб, око, Пилип, корок, коток, зараз.
— Що цікавого помітили в цих словах?
IV. Робота над змістом вірша Д. Білоуса «Загадка»
— Які цікаві слова запам’ятали?
— Що в них цікавого? Прочитайте.
Пояснення слова кирик.
— Прочитайте окличні речення. Поясніть його.
— В українській мові існують не тільки слова, а й цілі речення, що чи-
таються однаково — що зліва направо, що справа наліво — та означа-
ють те саме.
Козуб у бузок.
Я несу гусеня.
На ринок сіно ніс Кониран. (В. Лучук)
Сир і рис.
Кіт утік.
V. Опрацювання загадок
1. Вступне слово вчителя.
— Загадки є одним із найдавніших видів народної творчості, що до-
жив до наших днів і житиме й надалі.
Загадка (від слова «гадати» — думати) — це дотепне запитання або
вислів, що вимагає розкриття, відгадки.
У загадках прикмети предметів не називаються прямо, про них мо-
виться у прихованій формі. У загадках зашифрований якийсь предмет
чи явище. Спостережлива людина завжди відгадає загадку.
2. Читання загадок із підручника.
— Які слова допомагають відгадати загадку?

Кожна група отримує малюнок (портфель, ялинка, кішка тощо).
Завдання — за малюнком скласти загадку, загадати її однокласникам.
4. Гра «Хто більше знає загадок».
Учні загадують загадки, які вони знають.
— Чи цікаво було на уроці?
— Що найбільше сподобалося?
— Прочитаймо вірш «луною» за вчителем.
КОНАДІНС, АБО СНІДАНОК НАВИВОРІТ
Наш Іванко спозаранку
Вже готовий до сніданку —
У сорочці, у штанцях,
Навіть з ложкою в руках.
Глип на стіл —
Там БІЛХ, АВАК…
Що це значить?
Як це так?
Усміхнулась ложка хитро,
Усміхнувся хитро ніж:
— Раз навиворіт сорочка,
Конадінс, будь ласка, їж!
— Що повинно бути у словах навиворіт? (Вони повинні мати одне і те
значення.)
Підготувати загадку.
УРОК 14
Варіант 1
Тема. В’язка народних прислів’їв
Мета: дати уявлення про суттєві ознаки прислів’їв; удосконалювати
навички читання вголос і мовчки; вчити виділяти у прислів’ях головне;
довести на матеріалі прислів’їв красу, багатство, влучність мови; вихову-
вати любов до рідної мови.
ХІД УРОКУ
I. Мовна зарядка
Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх, упав на поріг.

Казка каска казка казка
Дубочки дубочки зубочки зубочки
Мишка мишка мишка миска
3. Гра «Доповни речення».
Учитель називає речення. Діти доповнюють його, додаючи по одно-
му слову.
Жовтіють дерева.
Восени жовтіють дерева.
Восени жовтіють дерева у лісах.
Восени жовтіють дерева у лісах і парках.
4. Роз’єднайте слова, прочитайте, відгадайте.
Невидимийдухскинувзменекапелюх.
(Невидимий дух скинув з мене капелюх.) (Вітер)
5. Прочитайте загадку, відгадайте.
на бі бі є тить не є
не він лі сві а грі
На небі він біліє, світить, а не гріє. (Місяць)
Діти загадують одне одному загадки, які вони підготували вдома.
Вступне слово вчителя.
— До перлин української мови належать прислів’я. Упродовж віків
їх складав народ. Вони виникли у сиву давнину, коли ще не було письма,
передавалися з уст в уста. У мудрих і дотепних висловах український народ
розкрив різноманітні явища суспільного життя і природи, влучно оцінив
людські характери та події. Правда і кривда, добро та зло, мужність і бо-
ягузтво, щедрість та скнарість, товариськість і незгода, соціальна нерів-
ність та любов до краю — про все це передано у прислів’ях коротко та об-
разно, адже у них — вікова мудрість, багатостраждальна історія.
IV. Робота над прислів’ями
1. Читання прислів’їв учнями.
— Про що всі ці прислів’я?
Кожна група отримує прислів’я, пояснює його.

— Знайдіть прислів’я, в яких використано слова, протилежні за змістом.
— Зі скількох речень складено прислів’я?
— Прочитайте прислів’я, в яких є слова, що римуються.
3. Гра «Хто правильно закінчить прислів’я».
• Не знаєш броду,… (не лізь у воду).
• Диму без вогню… (не буває).
• Не той друг, хто медом маже, а той,… (хто правду каже).
• Кожна жаба своє… (болото хвалить).
• З малої іскри… (великий вогонь буває).
Учні закінчують прислів’я, пояснюють їх значення.
4. Гра «Відшукайте пару».
Менше говори,…
Узявся за гуж —
Важко тому жить,…
З добрим дружись,…
Або розумно казати,…
Хто за все береться,…
...а лихих стережись.
...хто від роботи біжить.
...а більше діла роби.
...не кажи, що не дуж.
...тому нічого не вдається.
...або зовсім мовчати.
Учні називають прислів’я, пояснюють їх значення.
5. Гра «Шифрувальники».
Кожна група отримує картку, де зашифроване прислів’я, називає
прислів’я, пояснює його значення.
Щоб прочитати зашифроване прислів’я, потрібно у кожному гори-
зонтальному рядку закреслити кожну другу букву.
I група
л у а ш с м т б і р в т к в а
д і е т н у ь
п л о с ч к и ж н д а х є,
а н
с п о р л с о н в а е к й
к х і ю н ц ч ш а п є
(Ластівка день починає, а соловей кінчає.)
II група
с к л р о п в д о
д н о з
с ч л н о ї в к а
з к л ї о м ж о и з т а ь к с р я
м н о д в к а є
(Слово до слова — зложиться мова.)

III група
х к т р о д
с н в в о п є м ї ч
м ф о ю в т и ь
ц п у з р ї а і є л т і ь у с з я о
т к о і й м
с д а о м у
с ф е х б н е
с ї т а и о д н а к є у т п ь р с б я
(Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.)
IV група
п к т о и у ц а ю п
п о і ф з ц н к а о ю і т в ь
п р о в,
п н і с р’м ю о,
а н
л о ю м д е и а н к у —
п д о
м н о у в ч і о
(Птицю пізнають по пір’ю, а людину — по мові.)
— Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
— Які прислів’я запам’ятали?
Вивчити 2 прислів’я, з якими познайомилися вперше.
Варіант 2
Тема. В’язка народних прислів’їв (Прислів’я. Лічилки. Н. Забіла «Раз,
два — дерева»)
Мета: зміцнювати інтерес до мовних явищ; формувати уявлення про
прислів’я; розвивати уміння аналізувати, порівнювати; виховувати лю-
бов та повагу до народних традицій.
ХІД УРОКУ
Учитель
Стали, діти, всі рівненько.
Посміхнулися гарненько.
Настрій на урок взяли
Й працювати почали.

II. Спеціальні вправи для розминки та тренування
артикуляційного апарату
Вправа 1. «Запам’ятайте за вчителем»
БЕЗКОНЕЧНА ПІСЕНЬКА
Був собі журавель
Та журавочка,
Наносили сінця
Повні ясельця.
Наша пісня гарна й нова, —
Почнем її, братці, знова!
Був собі журавель
Та журавочка…
(О. Пчілка)
Вправа 2. «Послухайте і доскажіть»
Да-да-да — стоїть у глечику… ( вода).
Ди-ди-ди — дай напитися… (води).
Жа-жа-жа — ми знайшли… (вужа).
Жи-жи-жи — ти мені… (допоможи).
1. Організація виставки книжок-збірок загадок «Жменька загадок із
твого класу».
2. Відгадування загадок. Робота в парах.
Обмін аркушами, на яких записані тексти загадок. Виділення суттє-
вих ознак як ключиків до відгадування загадок.
3. Читання текстів підручника у різному темпі.
4. Робота над віршами В. Бутрім.
1) Коротке повідомлення вчителем про В. Бутрім.
— Валентина Бутрім — учителька початкових класів однієї зі шкіл
Києва. Багато пише для дітей віршів, сценаріїв свят, віршованих пра-
вил, уроків.
2) Читання вчителем віршів.
— Послухайте вірші В. Бутрім та «спіймайте» цікавинки українсь-
кої мови.
Песик кісточку підніс
Іменнику під ніс.
Вишила серветку Люба, —
Це тобі, матусю люба.
Наша кицька і без мила
Лапки, хвіст і вушка мила.
Сам ображено два дні
Бульбашки пускав на дні.

— Загадки вчать нас мислити, а прислів’я — задумуватися над своїми
або чужими вчинками. Спробуємо зрозуміти зміст прислів’їв.
V. Опрацювання художніх творів підручника
1. Робота над прислів’ями.
1) Читання прислів’їв мовчки (С. 31).
2) Колективне обговорення їх змісту.
3) Що об’єднує ці прислів’я?
2. Робота над лічилками.
1) Розв’язування проблемного запитування
— Для чого народ (а пізніше — й поети) складав лічилки?
2) Хорове читання лічилок у різному темпі, кожного разу — швидше.
3) Читання статті про Наталю Забілу (С. 116) з довідника «Познайом-
ся з авторами прочитаних творів».
1. Відгадування загадки В. Бутрім.
У кожнім реченні Я — перша,
Почну і прізвище, й ім’я,
І назви рік, і міст, і селищ.
Ви здогадалися, хто я? (Велика буква)
2. Пояснення змісту прислів’я.
Хто багато читає, той багато знає.
учнів
1. Опрацювати матеріал «Читанки» (С. 31–32)
2. Вивчити одну з лічилок напам’ять.
3. Дібрати 2–3 прислів’я про працю, мову, розум (за групами).
УРОК 15
Варіант 1
Тема. Любіть свою мову, вивчайте, читайте, на світ весь безмежний
її прославляйте (Лічилки; «Дві душі»; «Обіцянка» (з народного); М. Хо-
росницька «Матусин заповіт»)
Мета: перевірити знання учнів за розділом «У рідній школі — рідна
мова»; розвивати бажання вивчати рідну мову, читати книги, бути куль-
турними, ерудованими людьми; виховувати любов до рідної мови.

ХІД УРОКУ
1. Чистомовка «Дощиком».
Ба-ба-ба, ба-ба-ба!
Он на березі верба!
Бу-бу-бу, бу-бу-бу!
Доглядаємо вербу!
Бі-бі-бі, бі-бі-бі
Сидить голуб на вербі.
Би-би-би, би-би-би!
Голуб полетів з верби!
Я люблю свою вербу.
3. Розучування лічилки зі слів учителя.
Ати-бати —
Йшли солдати.
Ати-бати —
На базар.
Ати-бати
Що купили?
Ати-бати —
Самовар.
II. Робота над темою уроку
— Для чого діти розучують лічилки?
— Коли їх застосовують?
1. Читання лічилок із підручника.
1) Читання мовчки.
2) Заучування лічилок.
2. Читання смішинок-веселинок.
— Український народ любить жартувати.
Якою б засмученою не була людина, але почувши дотепний жарт, вона
посміхається, сум минає, і замість нього панує веселий сміх.
1) Читання смішинки «Дві душі» учнями мовчки.
2) Читання смішинки за особами.
Учні обирають виконавців за допомогою однієї з лічилок, вивчених
на уроці.
3) Читання смішинки «Обіцянка»:
а) мовчки;
б) за особами.
Виконавці ролі дідуся й онука обираються за допомогою лічилки.

3. Робота над віршем М. Хоросницької «Матусин заповіт».
1) Читання вірша учнями (мовчки).
Погідний — ясний, світлий, темний.
3) Робота над аналізом змісту вірша.
— Між ким відбувається розмова?
— Яку мову слід зберегти у своєму серці?
— Як потрібно ставитися до інших мов?
— Як автор називає рідну мову?
— Прочитайте окличне речення.
— Який заповіт давала мама дитині?
— Як дитина зрозуміла матусин заповіт?
III. Підсумок за розділом
— Ми з вами закінчили вивчали I розділ нашої «Читанки». Як він на-
зивається?
— Як ви його засвоїли, ми перевіримо і виявимо кращого знавця
творів розділу.
За кожну правильну відповідь ви отримуватимете фішку. Бажаю
успіху!
1. Назвіть авторів цих рядків.
• Наче вулик, наша школа. (Д. Павличко)
• Бачити — не бачить… (Г. Глібов)
• Приготуйте, діти, пера. (В. Лучук)
• Літній вечір… Гори в імлі… (О. Олесь)
2. Які за жанрами ці твори?
• Осінь така мила. (П. Тичина, вірш)
• Добрий вечір, зайчику… (Дитяча пісенька)
• Тиха нічка теплесенька. (Колискова)
• Сильніше за силу… (Дитяча пісенька)
3. З якого твору слова?
• Хитрощі не люблять совісті. («Як Наталя у лисиці хитринку ку
пила»)
• Черкнув крейдою і того дня. («Кордон»)
• Зате знаю, з ким мені не треба дружити. («У новій школі»)
• Бо така багата мова українська. («Неня»)
4. Згадайте, що це? Наведіть приклад.
• Цікаве запитання, у якому є слова-підказки для відгадки. (За
гадка)
• Короткий влучний вислів повчального характеру. (Прислів’я)

IV. Підсумок уроку. Підбиття підсумків вікторини
— Діти, ви молодці! Добре засвоїли те, про що ми говорили на уро-
ках. Найголовніше, пам’ятайте, ми живемо на мальовничій землі — в Ук-
раїні. Тут жили наші предки, живуть батьки і ми. Із задоволенням милує-
мося красою рідної природи, вслухаємося у чарівні мелодії пісень, вби-
раємо у себе ніжні звуки української мови.
Любіть всім серцем свою рідну мову. Вивчайте її. Вона — наша гор-
дість!
Мово рідна!
Слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Варіант 2
Тема. У серці ніжну і погідну збережемо мову рідну! (М. Хоросниць-
ка «Матусин заповіт»; «Дві душі» (з народного))
Мета: узагальнити найважливіше з прочитаної теми і розділу; розви-
вати пам’ять; уміння висловлювати оцінні судження; вчити розрізняти
твори різних жанрів; виховувати культуру спілкування.
ХІД УРОКУ
Поспішіть місця зайняти —
Час урок розпочинати.
II. Вправи для вироблення правильності читання
град гриб гілка галка
грам грип гірка галька
грак гній гра гай
граф гніт грак гайворон
ма
ча
та
да давати дворовий
давити дворогий
диван доктор
дива диктор

1. Читання напам’ять лічилок за бажанням.
2. Тлумачення дібраних прислів’їв.
Про працю
• Бджола мала, а й та працює.
• Під лежачий камінь вода не тече.
• Готуй сані влітку.
• Що посієш, те й пожнеш.
Про розум
• Сім раз відміряй, один — відрізай.
• Не хвали сам себе, нехай тебе інші хвалять.
• Добре роби, добре й буде.
• Розум за гроші не купиш.
Про мову
• Добре слово краще за цукор і мед.
• Слово до слова — складається мова.
• Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
V. Опрацювання художніх текстів «Читанки»
1. Робота над смішинками (С. 32–33).
1) Читання смішинки «Дві душі» вчителем.
— Послухайте невеличкий текст, подумайте, що це — оповідання,
вірш, загадка?
2) Бесіда за прочитаним.
— Між ким відбувається діалог?
— Чи можна назвати хлопчика спостережливим? Чому? (Він ставить
цікаві запитання.)
3) Висновок: це — смішинка-веселинка.
Люди придумували їх або запам’ятовували з власного життя, перека-
зували одне одному, щоб учитися на цих випадках і веселити одне одно-
го, поліпшувати настрій.
4) Хорове читання смішинки «Обіцянка».
5) Бесіда за прочитаним.
— Між ким відбувається діалог?
— Яким ви уявляєте дідуся? Хлопчика?
6) Читання смішинок за особами.
2. Робота над віршем М. Хоросницької «Матусин заповіт» (С. 33).

2) Бесіда за малюнком.
— Що можна сказати про дитину?
— Чи зрозуміла дівчинка заповіт?
— Як потрібно цей заповіт виконувати?
Заповіт, погідну, берегти мову.
4) Якими ще словами можна охарактеризувати мову?
5) Читання вислову.
В
рідну погідну
серці
і
збережемо
рідну мову
— Як розумієте цей вислів?
VI. Узагальнення прочитаної теми і розділу за матеріалами
підручника (С. 34)
учнів
—Мипрочиталивеликийрозділ«Вріднійшколі—ріднеслово».Що най
більше запам’яталося? Вразило?
Використання інтерактивної технології «Мікрофон».
УРОК 16
Тема. У світі казки чарівної (українська народна казка «Вовк та ко-
зенята»)
Мета: розширити знання учнів про казку як вид усної народної твор-
чості; навчити розпізнавати такі твори серед інших, орієнтуватися в їхніх
особливостях; вчити визначати головну думку казки; розвивати уміння
відтворювати зміст прочитаного; виховувати любов до казок.
Обладнання: малюнки кози і вовка, кросворд, загадки, таблиця «Плу-
танка».
ХІД УРОКУ
I. Організація класу до уроку
Учитель
Пролунав дзвінок,
Починаємо урок,
Працюватимем старанно,
Щоб почули у кінці,
Що у нашім другім класі
Діти просто молодці!

1. Вправа «Водолаз» (На рахунок 1–5 вдихаємо повітря, затримуємо
дихання і повільно видихаємо).
2. Читання складів на одному диханні.
За-зо-зу-зе-зі-зи
Лза-лзо-лзу-лзі-лзи
Сиза-слзо-слзу-сизе-слзі-слзи
Вовк-вовцюг вівцю волік,
Вова вовку — вила в бік.
Як завив же вовк-вовцюг, —
Миттю випустив вівцю.
Прочитати тихо і повільно, голосніше та швидше, голосно і швидко.
— Ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву.
— Як ви її зрозуміли? Поясніть.
Сьогодні ми казку сюди запросили,
Щоб бачити казку і слухать гуртом,
А казка в дорозі десь загубилась —
Давайте її пошукаєм разом.
Діти. Казко! Казко!
VI. Робота над темою уроку
1. Вступна бесіда.
— І що воно таке, ота казка? Жила була вона з прадавніх часів, про які
вже стародавні книги не пам’ятають. І тепер вона живе в народі та у твор-
чості письменників. І в кіно та мультфільми потрапила. Адже казка —
то диво з див людства! Казку люблять усі, оскільки в ній можна почути
таке, чого й на світі не буває, але водночас воно є поруч із нами, адже тут
можна і посумувати, і насміятися досхочу. А ще казка змушує замислю-
ватися над тим, як ви живете.
— А чи знаєте ви казки?
2. Розгадування кросворду «Казки».
1 К О Л О Б О К
2 Р У К А В И Ч К А
3 К О З А
4 Т Е Л Е С И К
5 Л И С И Ч К А

1) Виконавець пісні:
Я по засіку метений,
Я з борошна спечений,
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
2) Житло, в якому тимчасово жили Мишка-Шкряботушка, Жаба-
Скрекотушка, Зайчик-Побігайчик, Лисичка-Сестричка, Вовчик-Бра-
тик та Кабан-Іклан.
3) Якого злого і ротатого звіра довелося вигнати із зайчикової хати
Раку-Небораку?
4) Як звали хлопчика з казки, в якій є слова: «Гуси, гуси, гусенята!
Візьміть мене на крилята?»
5) Кому належать слова: «Приходь до мене Журавлику, приходь, Ле-
бедику!»?
— Бачу, що ви любите казки. Тож до роботи!
3. Робота над казкою «Вовк та козенята».
1) Читання казки вчителем (або розповідь).
— Чи сподобалася вам казка?
— Хто дійові особи?
— Поповнимо словничок новими словами.
а) Читання слів у «Читанці».
— Прочитайте слова мовчки. Зміст яких слів не зрозумілий?
— Читаймо слова «ланцюжком».
— Прочитайте слова, в яких наголос на першому складі.
б) Гра «Знайдіть пару».
Повернеться відчиниться
Відімкніться прийде
в) Читання казки учнями мовчки.
— Чому коза залишила своїх діток вдома самих?
— Як слід читати казку? (Повільно, не поспішаючи)
г) Читання казки вголос «ланцюжком».
— Яким перед вами постав вовк? Коза? Козенята?
— Про кого можна сказати так:
• добра, любляча, дбайлива;
• злий, підступний;
• слухняний? (Коза, вовк, козенята)

Раз, два, три, чотири, п’ять!
Час прийшов відпочивають.
Тож піднімем руки вгору,
Ніби глянемо на зорі.
А тепер всі руки в боки,
Як зайчата — скоки-скоки!
Десять, дев’ять, вісім, сім —
Час за парти нам усім.
д) Вибіркове читання.
— Прочитайте ще раз мовчки пісеньку Кози і Вовка. Чим вони відріз-
няються?
— Прочитайте зачин казки. Скільки було козенят?
— Прочитайте кінцівку казки. За що Коза похвалила своїх діток?
— Розгляньте малюнок (С. 37, підручник) до казки, відшукайте у тек-
сті речення до нього.
— Які ще малюнки до казки намалювали б ви?
є) Гра «Закінчіть речення».
«Козенята почують матір…»;
«Вовк підслухав, як…»;
«Чуємо, чуємо, — та…»;
«Повернулася Коза додому і…».
ж) Мовно-логічне завдання «Який склад загубився?»
V. Підсумок урок
— Який розділ почали вивчати?
— Що найбільше сподобалося на уроці?
— Хто з героїв казки сподобався, а хто — ні? Чому?
Гра «Впізнайте героїв казки»
Відгадування загадок.
Ходить хмуро між дубами,
Хижо клацає зубами.
Зачаївся він, примовк…
Грізний звір цей, звісно… (вовк).
З рогами, а не бик,
Доять, а не корова.
Кору здирає,
А кошиків не плете. (Коза)
— То чого вчить нас казка «Вовк та козенята?»
— Прочитайте прислів’я, яке заховалося у «Плутанці», поясніть його
зміст і скажіть, чи могло б воно бути темою уроку?
К
а
з к
а
в
ч
и
т
ь
я к
н
ас
в і
т
і
ж
и
т
ь
(Казка вчить, як на світі жить.)

1. Читати казку «Вовк та козенята» за особами.
2. Сильним учням: переказувати, придумати іншу кінцівку.
УРОК 17
Тема. Звідки прийшло, туди й пішло (українська народна казка «Ру-
кавичка»)
Мета: поглиблювати знання учнів про казку; розвивати навички діа-
логічного мовлення; вдосконалювати техніку читання учнів, використо-
вуючи різні види робіт над текстом; збагачувати активний словниковий
запас; вчити правильно висловлювати своїх думки; виховувати бажання
бути щирим, добрим.
Обладнання: ілюстрації до казки, малюнки та маски тварин для ін
сценізації казки.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу до роботи
Наш девіз:
Думати — швидко,
Відповідати — чітко,
Працювати — дружно,
Запам’ятовувати — міцно.
1. Вправа «Дмухнути на кульбабку» (повторити 2–3 рази).
2. Читання складів на одному диханні.
Ра-ро-ру-ри-рі-ре.
Рам-ром-рум-рим-рім-рем.
Рак-рок-рук-рик-рік-рек.
— Як слова утворилися?
Ра-ра-ра — у лісі нора.
Ри-ри-ри — звірі нірку рили.
Ро-ро-ро —каже свиня «хро».
Хитру сороку спіймати морока,
А на сорок сорок — сорок морок.
Прочитати напівголосно і повільно; голосно і швидко; весело, сер-
дито.

1. Бесіда за прочитаним.
— Який новий розділ почали вивчати?
— Що таке казка? Чим вона відрізняється від інших творів?
— Яку казку читали вдома?
— Хто автор казки?
— Хто її головні герої? Охарактеризуйте їх і розкажіть про своє став-
лення до них.
2. Гра «Редактор».
— Хто був уважний, читаючи казку, той легко впізнає слова.
В..вк (вовк) з..в..в (завив) гр..б..м (грубим) г..л..с..м (голосом).
3. Переказ казки.
— Перекажіть, починаючи зі слів: «Чуємо, чуємо, — то не материн
голосок».
— Чого вчить нас ця казка?
5. Творча робота.
— Як ви змінили кінцівку казки? Розкажіть.
VI. Повідомлення теми і мети уроку
— На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо ще одну казку. Як вона
називається — дізнаєтеся, відгадавши загадку.
Де ж усі сховались звірі?
У якій такій квартирі?
Дуже тісна, невеличка
Це чудова… (рукавичка).
V. Опрацювання казки «Рукавичка»
Технологія «Вмикаємо телевізор»
— Добрий вечір! В ефірі телебачення міста Могилева-Подільського.
У програмі «Вечірня казка» послухайте українську народну казку «Ру-
кавичка».
1. Слухання казки (читає підготовлений учень — «актор»).
— Яких героїв казки запам’ятали?
— Де взялася у лісі рукавичка?
— Які слова незрозумілі?
Складання словосполучень зі словами: шкряботушка, скраєчку, скре
котушка, розірветься.
3. Читання казки мовчки, підготовка до читання вголос.
— Чи в повному обсязі надруковано казку у підручнику?

— Яка частина відсутня?
— Прочитайте, які тварини оселилися в рукавичці.
— Розгляньте ілюстрації до казки у підручнику.
— Кого з героїв казки не зобразив художник? (Кабана)
— Послухайте уважно загадку. Відгадайте і скажіть, кого з героїв каз-
ки немає у змісті загадки.
Що за хата на узліссі,
Вся ворушиться, дрижить?
Де не взявсь — кабан біжить.
Тут і вовк іде, й ведмідь,
Й кожен хоче в хатці жить.
Так вже тісно їм усім —
Ось-ось-ось порветься дім.
Що за дім такий лежить,
І ворушиться, й дрижить? (Рукавичка)
(Відсутні: лисичка, жабка, мишка, зайчик.)
Сірий зайчик сів і жде,
Спритно вушками пряде.
Зимно зайчику сидіти —
Треба трошки пострибати:
Скік-скок, скік-скок, скік-скок,
Пострибавши — відпочити.
4. Читання казки вголос.
— Чому мишку названо шкряботушкою, а жабку — скрекотушкою?
— Кого звірі не хотіли впускати в рукавичку? Чому? Прочитайте.
— Чи можна прочитати казку за особами?
— Слова якої тварини ви хотіли б прочитати? Яким тоном їх слід
читати?
5. Читання казки за особами за логічно закінченими частинами;
інсценізація казки.
— Чи можна цих тваринок назвати друзями? Чому?
6. Розвиток зв’язного мовлення.
Складання учнями казки «Рукавичка» на сучасний лад за поданим
початком.
Ішов Віталій Кличко лісом і загубив боксерську рукавичку. Сів він у лісоч
ку на пеньочку і гірко плаче: «Чому це мене спіткала така невдача?»…
— Діти! Вам було важко на уроці?
— Вам було цікаво? Що саме вам найбільше сподобалося?
— Чого навчає нас прочитана казка?

—АосьвіршикПлатонаВоронька,якиймаєтакусамуназву,які казка.
Скажіть: чого саме не зрозумів хлопчик і чому йому від усіх дісталося?
КАЗКА ПРО РУКАВИЧКУ
Вчора Галочка-сестричка
Казку прочитала,
Як у лісі рукавичка
Звірям домом стала.
Я покинув рукавичку
За городом, там, де ліс.
Та ні зайчик, ні лисичка
Й вовк у неї не заліз.
Мабуть, дуже замала
В мене рукавичка.
Взяв у мами зі стола,
З ліжка у сестрички,
Рукавичок мабуть, з п’ять,
В ліс відніс —
Хай звірі сплять.
Я не знаю, як було,
Що у лісі сталось,
А мені не повезло —
Від усіх дісталось.
— Який настрій викликав у вас цей віршик? Чому?
Виразно читати казку за особами, детально переказувати. За бажан-
ням скласти загадку про рукавичку.
УРОК 18
Тема. Не шукай у других правди, як у тебе її немає (українська народ-
на казка «Лисиця та їжак»)
Мета: удосконалювати діалогічне мовлення; розвивати увагу, пам’ять,
швидкість мовлення; навчати дітей давати характеристику дійових осіб;
виховувати бажання бути чесним і ніколи не обманювати.
Обладнання: малюнки і маски їжачка та лисички, складова таблиця.
ХІД УРОКУ
I. Вправи з техніки мовлення
1. Учні виконують вправу з розвитку контролю дихання. Стоять рівно,
розправивши плечі. Кладуть ліву руку на лівий бік вище пояса, а праву —
на діафрагму. На рахунок «-і» роблять невеликий вдих, на «один, два,
три» — спокійний вдих через ніс, а на рахунок «раз» затримують повітря
і, голосно рахуючи «1, 2» — видихають повітря.

2. За складовою таблицею виконують вправу «рядочки»: у першому
рядочку читають спочатку перший склад, потім — перший і другий,
потім — перший, другий і третій.
3. Читання на одному мовному видиху скоромовки, записаної
на дошці.
Їжачок з їжачихою та їжаченятами наїжачилися.
II. Підготовка до вивчення нового матеріалу
Відгадування загадок.
В мене шубка з колючок,
В мене сіра спинка,
Ніс, як чорний п’ятачок,
Очі — намистинки.
Здогадався, мабуть, всяк,
Що зовуть мене… (їжак).
В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має,
Та на місці не сидиться,
А зовуть її… (лисиця).
— Що таке казка?
— Які бувають казки?
— Прочитайте заголовок до казки, над якою будемо працювати сьо-
годні.
— Як ви думаєте, про кого буде казка?
— Що ви знаєте про цих тварин?
IV. Опрацювання казки
1. Слухання казки.
Читаю казку до слів «…виводок тетеревенят пасеться».
— Які головні герої казки?
— Як може закінчитися казка?
1) Поясніть значення слів «довідкове бюро» (підготовлені учні).
Позирає — поглядає, дивиться, заглядає.
Солодкими оченятами — улесливо, нещиро дивиться.
2) Читання колонок слів у підручнику.
3. Читання казки мовчки.
— Простим олівцем позначте слова автора, лисички та їжачка.
— Чи правильно ми передбачили кінцівку казки?
4. Читання казки учнями вголос.
— Як потрібно читати казку? Слова лисички? (Улесливо) Їжачка?
(Впевнено)

5. Аналіз казки з елементами вибіркового читання.
— Який настрій мала лисичка?
— Чому вона була невдоволеною?
— Чому змінився її настрій під час зустрічі з їжачком?
— Що зробив їжачок після привітання? Чому згорнувся клубочком?
— Що запропонувала йому лисиця?
— Чому він їй не повірив?
— Як ви гадаєте, чи справді їжак бачив виводок тетеревенят?
— Чому ж він обманув лисицю?
Раз — підняти руки вгору,
Два — нагнутися до долу.
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкаєтесь підлоги.
Три, чотири — прямо стати,
Будем знову працювати.
6. Вправа для розвитку навички читання.
— Прочитайте речення, в яких усі слова надруковані злито.
Поверталасястаралисицязневдалогополювання. Уживотібурчитьвідго
лоду. Назустрічїйїжачок.
7. Повторне читання казки.
1) За особами.
2) Інсценізація казки без слів автора.
(Діти одягають маски.)
8. Мовно-логічне завдання.
1) З’єднати слова з відповідним героєм:
Улеслива хитра розумний винахідливий
ЛИСИЧКА ЇЖАЧОК
підступна зла кмітлива дотепний
2) Гра «Закінчіть речення».
Лисиця хижа, улеслива, а їжак —…
— Яку казку читали? Чи є в неї автор? Чому?
— Прочитайте прислів’я і скажіть, чи могло б воно бути заголовком
до прочитаної казки?
Б
і
л
ь
ш
е
в
і
р
с
в
о
ї
м
о
ч
а
м
н
і
ж
ч
у
ж
и
м
р
е
ч
а
м
(Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.)

Читати казку, відповідати на запитання у підручнику. Вміти харак-
теризувати героїв.
УРОК 19
Тема. Яке частування, таке й дякування (українська народна казка
«Лисичка та Журавель»)
Мета: вчити учнів свідомо і виразно читати казку; розвивати на-
вички читання за особами, вміння виділяти в тексті дійових осіб, дава-
ти їм характеристику; виховувати бажання бути гостинними і порядни-
ми людьми.
Обладнання: малюнки лисиці і журавля, скоромовка, таблиці для
розчитування.
ХІД УРОКУ
I. Вправи з розвитку мовлення
1. Дляконтролюглибокого,алекороткогодиханняпідчасвимовляння
короткихскладівчислів:секунднийвидих—вдихна«раз»—пауза,«два» —
видих під час вимови складів і слів, надрукованих на дошці:
ли-се-ня, ли-си-ця, жу-ра-вель, жу-рав-лик.
2. Вправа «Голосно — тихо» (вправляння у зміні сили голосу і темпу
вимовляння).
Підіймати указку вгору — діти промовляють слова скоромовки го-
лосно, з поступовим підсиленням. А коли поволі опускати — говорять
зі зниженням сили голосу.
Наварили смакоти —
Будем їсти я і ти.
А со-рро-ки
І во-рро-ни
Будуть їсти макарони!
3. Розчитування за таблицею.
— Як ви гадаєте, що починається такими словами: «Жили собі дід
та баба…», «Були собі …»? (Казки)
— Сьогодні ми продовжуємо читати казки про тварин. А про яких
саме, відгадайте.
Ребус
’ИЧКА (Лисичка)

Загадка
Птах, якого навесні звуть веселиком, а восени —… (журавлем).
III. Опрацювання казки «Лисиця та Журавель»
— Хто автор казки? (Народ)
— Які дійові особи зустрілися вам у казці?
— Чи вдалося Лисичці перехитрити Журавля?
1) Опрацювання колонок слів у підручнику.
2) «Довідкове бюро».
Призволяйся — пригощайся.
Нюшити — нюхати.
— Які ще слова вам незрозумілі?
3. Самостійне читання казки учнями.
— Чому Лисичка не приятелює з Журавлем?
4. Читання казки вголос «ланцюжком» до слів «А прийду, Журавлику,
прийду, лебедику». Далі читають «Незнайком».
5. Аналіз казки з елементами вибіркового читання.
— Прочитайте зачин казки. Чи були герої казки друзями?
— Прочитайте. Яким було частування у Лисички? У Журавля?
— Прочитайте кінцівку казки. Чим закінчилась їхня дружба? Чому?
6. Гра «Закінчіть речення».
«Журавель до кашки…»;
«От лисичка до глечика…»
7. Характеристика героїв казки.
— Якою була Лисичка?
— Яким був Журавель?
Зупиняємо урок — робимо зарядку:
Руки вгору, руки вниз —
Все у нас в порядку .
Руки в боки — нахиляйся,
Наче маятник хитайся,
За хвилинку відпочили
І за парти тихо сіли.
— Як слід читати слова Лисички? Чому?
— А Журавля?
9. Добирання підпису до малюнка в підручнику.
— Знайдіть в тексті слова, які можна підписати під малюнком.

10. Робота над образними висловами.
До смаку
Узялися до страви
Я для тебе — як для себе
почала їсти
зроблю для тебе все так, як для себе
сподобалась
IV. Підсумок уроку
— Який етап уроку найбільше сподобався?
— Чи були герої казки гостинними?
— Що б ви порадили героям казки, щоб вони стали друзями?
— Про кого ці прислів’я?
• Не копай іншому ями — бо сам у неї впадеш.
• Є в глечику молоко — та голова не влазить.
— Як би ви вчинили на місці героїв казки?
— То чого вчить нас ця казка?
V. Домашнє завдання
Уважно перечитати казку «Лисичка та Журавель» і перебудувати її так,
щоб герої казки стали гостинними.
УРОК 20
Тема. На чужу роботу дивитись — ситому не бути (українська народ-
на казка «Колосок»)
Мета: вчити глибоко відчувати казку, її добрих героїв, засуджувати
хитрість, ледарство, боротися з ними у повсякденному житті; розвивати
вміння читати в особах, переказувати; виховувати бажання допомагати
іншим, рости працелюбним
Обладнання: ілюстрації до казки, маски героїв.
ХІД УРОКУ
Встаньте всі скоріше, діти!
Посміхніться всім миліше!
Привітайтесь: «Добрий день!»
Продзвенів дзвінок: «Дзелень!»
II. Вправи з техніки мовлення та читання
1. Учні читають із дошки прислів’я на одному мовному видиху. Після
короткого видиху, паузи і вдиху читають прислів’я повністю, повторюючи
2–3 рази.
• Робота спільна — як пісня весела.
• Умілому усяка робота легка.

2. Робота зі складовою таблицею 3.
Читання із буквосполученнями вн, вр, вх, вч, вш.
Женчик-женчик невеликий,
На черчику черевики,
І шапочка чорненька,
І латочка червоненька.
— Прочитайте і повільно, голосно і швидко.
— Який звук зустрічається найчастіше?
— Прочитайте весело.
III. Підготовка до вивчення нового матеріалу
та повідомлення теми уроку
— Щоб дізнатись назву казки, яку будемо читати на уроці, відгадай-
те ребус.
’’
(Російська назва)
(Колосок)
— А якщо ще й загадку відгадаєте, то дізнаєтесь, хто буде дійовими
особами казки.
Хвіст — як ниточка,
Сама — як калиточка,
Любить дуже ніч і тишу
Це маленька сіра… (миша).
— Хто найраніше встає? (Півень)
— Прочитайте з дошки тему уроку. Поясніть, як ви розумієте цей
вислів.
— Прочитайте назву казки. Хто її автор?
IV. Робота над казкою
1) Читання слів із підручника.
Читає вчитель — діти повторюють; читають сильні учні по стовпчи-
ку; читання «ланцюжком».
2) «Довідкове бюро» (підготовленні учні пояснюють значення слів).
Ціп — це знаряддя для молотьби зерна, яке складається із двох палок,
з’єднаних між собою ременем.
Млин — це споруда для розмелювання зерна на борошно.

— Хто головні герої?
— Як звали півника? (Голосисте Горлечко)
— Як звали мишенят? Чому в них такі дивні імена? (Круть, Верть)
3. Читання казки вголос за логічно завершеними частинами.
1) Зачин.
— Чи можна дати характеристику героїв? Яку?
2) Читаю до слів «…глядіть, скільки я зерна намолотив!»
— Хто виконував роботу?
— Що робили мишенята?
3) «…взяв собі на плечі мішок і пішов».
— Хто поніс зерно до млина?
4) «…мабуть, мені доведеться».
— Як ви думаєте, хто спече пироги?
— Дочитайте казку мовчки і скажіть, як ви зрозуміли зміст остан-
нього речення?
— Чи справедливо вчинив півник?
4. Читання казки учнями вголос «ланцюжком».
— З якою ілюстрацією слід читати слова мишенят спочатку? Потім?
Чому?
— Хто з героїв казки вам сподобався? Чим саме?
— Які слова слід написати під ілюстрацією у підручнику?
5. Робота над образними висловами.
Голосно закричали; тихіше сказали; зовсім тихо відказали; ледве чут-
но пропищали.
6. Читання казки за особами, інсценізація (робота в групах: автор,
герої казки, режисер).
Гра-змагання «Хто кращий артист?»
Кожна група обирає собі уривок із казки та інсценізує його.
7. Характеристика героїв.
— Які слова спадають на думку, коли чуєте слово «півник» чи «мише
нята»?
Вийдіть до дошки і запишіть біля відповідного героя свої слова.
півник
голосистий працелюбний
хазяйновитий
старанний
справедливий

миші
смішні грайливі
веселіледачі
— Чи було вам цікаво на уроці?
— Який етап уроку найбільше сподобався?
— Від якого слова походить «казка»?
— Чого вчить нас казка «Колосок»?
— Які риси характеру засуджує народ?
— Що б ви порадили мишенятам?
Засідання «Клубу філософів» (за групами)
«Я б порадив мишенятам…»
Підготуватися до інсценізації казки за визначеними групами (за ба-
жанням учнів).
УРОК 21
Тема. Казки маленькі, а розуму в них багато (українська народна каз-
ка «Дрізд і голуб»)
Мета: удосконалювати навички читання казок, уміння аналізува-
ти їх за змістом; визначати головну думку; розвивати навички читан-
ня за особами; вчити інтонувати мовлення дійових осіб; формувати свої
оцінні судження; виховувати бажання вчитися і працювати.
Обладнання: малюнки дрозда і голуба, складова таблиця, скоромовка.
ХІД УРОКУ
Учні
Боже на небі,
Линуть до тебе
Наші простенькі дитячі слова.
Ми — твої діти, ми — твої квіти,
Ми — України надія одна!
1. Вправа «Задуйте свічку».
Діти роблять глибокий вдих і повільно видихають, імітуючи заду-
вання свічки.

2. Читання складів за таблицею.
Пт, пта, пто, пту, пти, пті, пте, птя, птю, птє.
Голуб, голуб, голубок
Залетів у наш садок.
— Прочитати повільно, швидко, дуже швидко.
— Прочитати радісно, сумно, сердито.
III. Робота над українською народною казкою
«Дрізд і голуб»
1. Підготовча робота.
На дошці прикріплені малюнки птахів — дрозда і голуба.
— Чи знаєте ви цих птахів?
— Що означає про голуба? Де він живе? Що їсть?
— Що знаєте про дрозда?
— Це співучий, красивий, корисний птах. Він поширений на Ук-
раїні. Про дрозда люди склали чимало пісень, віршів, казок. Одну з них
ми і прочитаємо сьогодні.
2. Читання казки вчителя до слів «…гніздо мостити».
— Як ви думаєте, чим закінчилася казка?
— Дочитайте самостійно текст і скажіть, чи збіглися наші міркуван-
ня з кінцівкою казки?
ко ли
гойо
та ке
ка же
тіль ки
здогні
про сиш
скіль ки
на вчив
лубго
зов сім
ньо го
4. Читання казки учнями мовчки.
5. Відтворення змісту прочитаного.
— Навіщо голуб просив дрозда навчити гніздо мостити?
— А чому ж дрізд розгнівався на голуба?
— Як про це сказано у казці?
— Чи зрозумів голуб, як потрібно гніздо мостити? Чому?
6. Засідання «Клубу філософів» (робота в групах).
Закінчити речення.
1 група. «Щоб голуб навчився мостити гніздо, я пораджу йому…»
2 група. «У житті бувають люди, схожі на голуба тому, що…»
3 група. «Казка „Дрізд і голуб” навчає нас…»

7. Творче завдання.
Роз’єднайте слова і прочитайте кінцівку казки.
Отоскількидріздйомудопомігтакейгніздовньоголишилосяназавжди.
— Перегляньте ще раз зміст казки і прочитайте слова голуба; дрозда.
— Як потрібно читати слова голуба? (Поспішно, нетерпляче)
— А слова дрозда? (Сердито)
— Хто з героїв казки вам сподобався найбільше, а хто — ні? Чому?
9. Робота з прислів’ями.
— Прочитайте уважно прислів’я. Яке з них передає головну думку
казки? (Добре того вчити, хто хоче все знати.)
10. Гра.
1) «Закінчити речення»
«…гніздо мостити»; «…знаю, знаю»; «…навіщо просиш?»
— Яку роботу виконували на уроці?
— Який вид роботи сподобався найбільше?
— Яку казку читали? Чого вона нас навчає?
— Спробуйте прочитати поради.
Не пос…шати, коли ви…нуєш як… ро…ту.
Не бу…ь самовпев…ним.
Прислухатися до …рад …ших.
Виразно читати казку, детально переказувати.
Спробувати скласти казку про горобчика і синичку.
УРОК 22
Тема. Підсумок за темою «Українські народні казки»
Мета: систематизувати знання дітей про українські казки; перевіри-
ти знання, вміння, навички учнів; виховувати доброту, гостинність, пра-
целюбність, чесність.
Обладнання: малюнок Колобка, ілюстрації до казок, виставка книг
«Українські народні казки», маски героїв казок.
ХІД УРОКУ
Ми завзяті подорожні,
Сили в нас непереможні.
Кажем правду, не жартуєм:
В край казок ми помандруєм.

— Сьогодні ми вирушимо у подорож країною Казок, де знайоме все,
що вчили про українські народні казки, продовжимо навчатися за осо-
бами, відтворювати зміст прочитаного, характеризувати героїв, аналізу-
вати їхні вчинки. І, звичайно, вчитися самим бути хорошими людьми.
А допомагати нам буде добрий і веселий герой казки, відомої вам із ди-
тинства. Хто він?
Я — клубочок не простий,
Я — клубочок чарівний,
Я — тобі допоможу,
Ти за мною тепер йди
І знання собі знайди. (Колобок)
III. Робота над матеріалом уроку
1. Галявина «Загадкова».
— Прикотився Колобок на галявину, де звірята ніяк не могли розга-
дати загадок. Допоможемо?
Відгадування загадок про героїв із прочитаних казок. (Читанка, с. 49)
— В яких казках ми зустрічали цих героїв?
2. Галявина «Скоромовок».
— Покотився Колобок далі, через галявину «Скоромовок».
Давайте згадаємо, які скоромовки вивчили і будемо вправлятися
в їх вимовлянні (2–3 скоромовки за вибором учнів).
3. Наступна галявина — «Невідома».
Відгадування кросворда.
1 К
2 А
3 З
4 К
5 А
1) Хто допомагає нам у сьогоднішній подорожі? (Колобок)
2) Хто з героїв казок похвалив своїх діток за хорошу поведінку?
(Коза)
3) Який птах хотів навчити голуба мостити гніздо? (Дрізд)
4) Що загубив дід у лісі? (Рукавичку)
5) Хто з героїв казок найхитріший? (Лисичка)

4. Галявина «Прислів’я».
1) Поєднавши відповідні частини, утворіть прислів’я.
Прочитайте, поясніть їх зміст.
Голова без розуму,…
Як підеш,…
Хто багато читає,…
...так і найдеш.
...той більше знає.
...як ліхтар без свічки.
2) Спробуйте прочитати ще й ці прислів’я і скажіть, головну думку
яких казок вони передають?
Казкиа розуму
в нихбагато
маленькі
(Казки маленькі, а розуму в них багато.)
Казкавигадка
тав ній
зрозумій
щось
повчальне
(Казка — вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій.)
— Прочитайте прислів’я з наростаючим темпом.
— Прочитайте на одному диханні.
У країні казочок
Жив веселий Колобок.
Разом з ним усі звірята
Шикувались на зарядку.
Похитали головою,
Раз — притупнули ногою,
Руки вгору піднесли,
Трішки ними потрясли,
Нахилились вліво, вправо,
Та цього іще замало.
Руки вгору, руки вниз,
Раз — присіли, піднялись.
Головою похитали
Й працювати знов почали.
5. Покотився Колобок далі. Ось і галявина «Казка».
Конкурс «З якої казки?»
• «А прийду, журавлику, а прийду, лебедику…».
• «Ой ви, діточки, козеняточка…»
• «Жили собі на світі двоє мишенят…»
• «А хто тут, хто в цій рукавичці?»

6. Галявина «Театральна».
Діти отримують завдання.
1 група — підготувати інсценізацію уривки із казки «Рукавичка» (за ви-
бором учнів).
2 група — підготувати ілюстрацію уривка із казки «Лисиця та їжак»
(за вибором учнів).
3 група — підготувати ілюстрацію уривка із казки (за вибором учнів).
— Чи сподобалася вам подорож?
— Як називається країна, якою ми мандрували з Колобком?
— Остання галявина, де зупинився Колобок, — «Клуб філософів»
(робота в групах).
1 група. Казки, які ми читали, називаються народними тому, що…
2 група. Казка «Вовк та козенята» вчить нас бути…
3 група. Казка «Лисичка та Журавель» вчить нас бути…
4 група. Нема за що нероб і ледарів пирогами пригощати, тому що…
Висновок (разом). Казка вчить, як на світі жить!
Продовжувати читати українські народні казки.
УРОК 23
Тема. Із рідної хати починається Батьківщина (А. Костецький «Бать-
ківщина»; М. Чернявський «Рідний край»; В. Сухомлинський «Дідова
колиска»)
Мета: навчати учнів виразно читати віршовані твори; розвивати умін-
ня аналізувати тексти; виділяти головну думку; вдосконалювати техні-
ку читання; виховувати любов до Батьківщини; викликати у дітей по-
чуття гордості за неї.
ХІД УРОКУ
Щедрий дощик площу полоще.
Щу-щу-щу, щу-щу-щу!
Ми пішли на площу.
Ощ-ощ-ощ, ощ-ощ-ощ!
Тут якраз почався дощ.

Щу-щу-щу, щу-щу-щу!
Всі ховались від дощу.
Му-му-му, му-му-му!
Повернулися додому
Ли-ли-ли, ли-ли-ли!
Раді дуже всі були.
Щука — щука — щока — щука.
Щупав — щупав — щупав — щипав.
Дощечка — донечка — дощечка — дощечка.
1. Вступна бесіда.
— Діти, сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте,
як він називається. («Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьків
щини»)
Цей розділ розподілений на 3 теми. Прочитайте, які (С. 51).
— Перша тема, над якою ми працюватимемо, називається «Що таке
Батьківщина».
Давайте спробуємо скласти асоціативний кущ.
На дошці кріпиться плакат. Учні згадують все, що виникає у пам’яті сто-
совно цієї теми. Спочатку висловлюються і фіксуються найстійкіші асоціації,
а потім — другорядні. Кущ асоціацій поступово «розростається» протягом всіх
уроків даної теми.
БатьківщинаУкраїна Мова
СтолицяМісто
— Які синоніми є до слова Батьківщина? Прочитайте їх (С.51).
— Як називається наша Батьківщина?
— Назвіть її столицею, найбільші міста.
— Діти, послухайте легенду.
НАША ЗЕМЛЯ
Колись давно Бог створив народ і кожному наділив землю. Наші
ж предки кинулись на розподіл пізніше, землі їм вже не дісталося.
От вони й пішли до Бога. А він у цей час молився, і люди не сміли
йому щось сказати. Стали чекати.
Через деякий час Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хоро-
ші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю.
— Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи,
іспанці, італійці.

— Тоді я вам дам землю ту, що залишив для раю, там усе є річки, озе-
ра, ліси, степи.
Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні —
ворога.
— Чому Бог не відмовив нашим предкам?
— Яку землю він їм віддав?
— Про що попередив?
III. Опрацювання вірша А. Костецького «Батьківщина»
— Яке перше речення за метою висловлювання?
— А решта? (Перше речення — питання, а решта — відповідь на нього).
— Про що запитує автор?
Гаряче найщиріші
осінній бджола
сонячне дотримане
Читати, виділяючи голосом слово Батьківщина.
— Які слова, поняття могли б ми дописати до нашого асоціативно-
го куща?
4. Гра «Актори».
Прочитати вірш із захопленням.
— Із чим автор порівнює Батьківщину?
— Які слова–назви ознак вживає у вірші?
V. Опрацювання вірша М. Чернявського «Рідний край»
Святиня — найбільша цінність.
3. — Як можна по-іншому назвати вірш? Доберіть синоніми.
Рідний край, Батьківщини, Вітчизна, Україна.
— В яких словах вірша передається головна думка?
4. Ознайомлення з поняттям акровірш.
— Прочитайте перші букви кожного рядка згори вниз. Яке слово
вийшло?
— Вірші, у яких із перших букв кожного рядка можна утворити сло-
во, називають акровіршами, або акростих.
Послухайте віршик.

ЩО ТАКЕ АКРОСТИХ?
— Ти, Максимку,
Щось притих?
— Я читаю акростих!
— Що ж воно ото
За штука? —
Запитав дідусь онука.
— Перші літери рядків
Зверху вниз я разом звів,
Ось і вийшло слово з них,
Це, дідусю, — акростих.
(М. Романченко)
— Кому пояснював Максимко, що таке акростих? Поясніть і ви.
— Погляньте на дошку. Перед вами — акровірш. Прочитайте, про
що він.
Давно ця річка славна
Народи триєнає
І в Чорне море плине.
Простори України
Розкішно прикрашає,
Очиці милує дитині. (Дніпро)
Читання акровірша учнями.
— Що ви знаєте про цю річку?
VI. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського
«Дідова колиска»
1. Робота над заголовком.
— Що таке колиска? Де ви її бачили? Опишіть, які колиски ви ба
чили?
— Подивіться на малюнок. Такими були колиски дуже давно. Їх пле-
ли з лози, чи робили з дерева. Прикріплювали до стелі мотузками. Для
чого, як ви думаєте?
— Які пісні співала мама, гойдаючи своє немовля? У таких колис-
ках виколихували не одне покоління сім’ї. І тому їх берегли як сімей-
ну реліквію.
— Чому оповідання має таку назву?
— Хто знайшов колиску? Де?
Горище помережана
кладовище старовинними
патріот починається

— Яке слово незрозуміле?
Патріот — той, хто любить свою країну.
— В якому слові два наголоси?
— Доберіть до нього синонім. (Цвинтар)
4. Читання оповідання за логічно завершеними частинами.
— Опишіть, якою була колиска. Прочитайте.
— Чому батько довго дивився на колиску?
— Чи знав автор свого дідуся?
— А чи пам’ятав?
— Хто йому розповідав про дідуся?
— Що означає Батьківщина для автора?
— Знайдіть речення, в яких є слово колиска. В яких значеннях вжи-
вається це слово в кожному з речень?
5. Гра «Земля — небо».
За командою «Земля» діти нахиляються до книжки і читають текст.
За командою «Небо» — піднімають очі вгору, прибираючи вказівки від
тексту. Знову лунає команда «Земля» — учні очима знаходять, де вони
закінчили читати.
6. Порівняння вірша «Батьківщина» й оповідання «Дідова ко
лиска».
— Прочитайте останній абзац оповідання. Знайдіть у вірші рядки
з подібним змістом.
— Що найбільше запам’яталося?
— Які слова додамо до нашого асоціативного куща?
Вивчити напам’ять вірш «Батьківщина».
УРОК 24
Тема. Такий древній і сучасний Київ (Н. Забіла «Древній Київ»; М. По
знанська «Зацвіли каштани»)
Мета: навчати учнів виразно читати віршовані і прозові твори, аналі-
зувати прочитане; поглибити знання учнів про місто Київ, його історію;
виховувати любов до Батьківщини, гордість за неї.
Обладнання: записи, пісень про Київ, листівки, слайди із зображен-
ням вулиць, пам’яток Києва.

ХІД УРОКУ
I.Організація учнів до уроку
Учитель
Сядьте, діти, всі рівненько.
Усміхніться всі гарненько,
Настрій на урок візьмемо
Й працювати розпочнемо.
Через грядку гріб тхір ямку.
Ель-ель-ель — подув сильний вітерець,
Аї-аї-аї — облітає листя в гаї,
Го-го-го — ми збираємо його,
Ас-ас-ас — принесемо листя в клас.
4. Відновіть вірш. Прочитайте.
У вс_м_ св_т_ — к_ж_н зн_:
Є Б_тьк_вщ_н_ л_ш_ _дн_.
І в н_с в_н_ _дн_-єд_н_ —
Це_ н_ш_ сл_вн_ Укр_н_.
Учні читають вірш А. Костецького «Батьківщина» напам’ять.
— Сьогодні ми будемо подорожувати. Куди? Дізнаємося, коли роз-
гадаємо ребус.
100лиця
(Столиця)
— Саме так, ми побуваємо з вами у столиці нашої Вітчизни.
— Яке місто є столицею України?
— Отже, помандрували до Києва?
— Чим можна дістатися з нашого міста до столиці?
— Вмощуємося в крісла і вирушаємо.
Ось і Київ, любі діти,
Серце нашої Вітчизни!
Хочу вам я розповісти
Опис гарний історичний.

Місто це — немов казкове,
Старовинне і мов нове.
(Демонструються слайди, або малюнки.)
На берегах Дніпра крутих,
Весь помережений садами,
Стоїть у сяйві днів нових
Наш рідний Київ перед нами.
Наш Київ розіслався
На горах над Дніпром,
Садами заквітчався,
Мов дівчина вінком.
Звучить пісня «Києве мій» (муз. П. Майбороди, сл. М. Луценка).
Під час звучання пісні демонструються слайди про Київ.
Перед вами Андріївський собор,
Йому вже майже триста років!
Він нас чарує знов і знов.
Височить він над будинками,
Куполами вгору лине
І мов небо підпирає,
Що над ним завжди синіє.
Ось з’явився перед вами
Собор Володимирський суворий.
Він великий і могутній,
Та ще й разом із тим казковий.
З голубими куполами
Із чарівними, як в казці,
Розписними воротами.
Вабить око всіх людей
Палац Маріїнський!
Тут прийма своїх гостей
Президент український.
— Київ — місто-красень, місто-сад. Особливо славиться він кашта-
нами. Це дерево зображено на гербі міста.
Звучить пісня «Білі каштани» (муз. П. Майбороди, сл. А. Малишка).
— Київ — одне з найдревніших міст, йому понад 1500 років. Звідки
ж походить назва міста? Повернемося до наших підручників і ознайоми-
мося з легендою, яку переказала нам письменниця Наталя Забіла.
IV. Опрацювання оповідання Н. Забіли «Древній Київ»
— Про кого розповідається в легенді?
Поляни Кий Київ
дрімучі Щек Щековиця

працьовиті Хорив Хоревиця
поселився Либідь Либідь
— Що означають слова II стовпчика, III стовпчика? Чи є ці слова ро-
дичами?
4. Робота над аналізом змісту оповідання.
— Як називався давній народ, який оселився над Дніпром?
— Як жили поляни?
— Де поселилися три брати та їхня сестра?
— На чию честь назвали Київ?
— Якою була місцевість навколо міста у давні часи?
— Чи схожа ця розповідь на казку? Чим?
— Вперше про походження Києва згадується у літописі, який на-
зивається «Повість минулих літ» Записав цю легенду монах Києво-Пе-
черського монастиря Нестор. (Демонстрація ілюстрацій Києво-Печерської
лаври.)
— Легенда — це народне оповідання про якісь події чи життя людей
з елементами казковості, фантастики.
5. Гра «Диктор телебачення».
Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на гля-
дачів.
V. Опрацювання вірша М. Познанської «Зацвіли каштани»
— Яке дерево є на гербі Києва?
— Яке словосполучення часто зустрічається у вірші? (Зацвіли каш
тани.)
2. Гра «Дощик».
Діти читають хором:
• накрапає дощ (тихо);
• дощ пускається сильніше (голосніше);
• злива (голосно);
• дощ слабшає (тихіше);
• дощ перестав (читання припиняється).
3. Повторне читання вірша.
— Прочитайте вірш, передаючи голосом замилування красою міста.
— В яку пору року змальовано Київ?
— Коли зацвіли каштани? Прочитайте.

— Що нового дізналися сьогодні на уроці?
Читати і переказувати оповідання.
УРОК 25
Тема. Хліб, мов сонце (П. Тичина «Де не глянь — колоски»; Т. Коло-
мієць «Хліб»)
Мета: продовжувати роботу над удосконаленням техніки читання уч-
нів; навчати аналізувати прочитанні твори; збагачувати словниковий за-
пас учнів; формувати уміння переказувати; виховувати бережливе став-
лення до хліба.
ХІД УРОКУ
Чуки, чуки, сухарики!
Кортять Насті сухарики,
Хрумкає Настя
Сухарі хрумчасті.
(Г. Бойко)
Ель-ець-ель — віє жаркий вітерець.
Ва-ва-ва — в полі йдуть уже жнива.
Уть-уть-уть — комбайни цілий день гудуть.
Ато-ато-ато — буде хліба в нас багато.
4. Прочитайте прислів’я, «пропливши» очима по хвильках.
Хо їс ка чі си на чі
чеш ти ла не ди пе
(Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.)
Гра «Обличчям до обличчя»

1. Загадка.
Круглий, мов сонечко,
Щедрий, мов сонечко,
На черінь посунеться —
І стоїть, красується.
З печі — та на блюдо:
Їжте мене, люди,
На здоров’ячко! (Хліб)
Звучить пісня «Хліб — усьому голова» (сл. М. Драгомирецького, муз. А. Яво-
рика).
— Кажуть в народі правдиві слова: «Хліб-годувальник — всьому го-
лова».
Тисячі років минуло з того часу, як людина почала вживати хліб.
Не завжди щастило нашим пращурам на полюванні. Щоб вгамувати
голод, вони їли зерна дикорослих рослин. Згодом зерна почали розмо-
чувати у воді, подрібнювати на камені. Минуло ще багато років, і люди
навчилися випікати на розпечених каменях прісні коржі. Це і був пер-
ший хліб.
Від темної, твердої, з кам’яною пилюкою паляниці до випеченого
пухкого хліба-калача, короваю минуло тисячі років. За цей час у різних
країнах світу хлібороби навчилися з диких, зернових рослин вирощува-
ти високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, а пекарі — випікати
величезну кількість хлібних виробів — близько 800 видів.
Про хліб складено пісні, приказки, прислів’я, вірші, загадки.
Сьогодні ми ознайомимося з творами про хліб.
IV. Опрацьовування вірша П. Тичини
«Де не глянь — колоски»
1. Читанні вірша вчителем.
— З якою інтонацією читається вірш? (Урочисто, із захопленням)
— Яке стосується цей вірш хліба?
— Звідки приходить до нас хліб?
2. Читання вірша учнями за вчителем «луною».
— Який рядок повторюється в кожній строфі? Як ви його розумієте?
— Складіть словесну картину до вірша.
— Які кольори переважатимуть у вашій картині?
— Що буде основним?
— Що зобразите вгорі?
— Що — скраю?

Читати вірш, періодично відкриваючи погляд, щоб подивитися
на глядачів.
V. Опрацювання оповідання Т. Коломієць «Хліб»
— Чому оповідання має таку назву?
— Чи можна назвати хліб головним героєм? Чому?
Золотава шкоринка, позолота від вогню, золоте зерно, в золотому
колоссі, на стеблині золоченій, золоте проміння, золоті руки.
— В якому значенні вжито виділені слова? Поясніть.
3. Гра «Не перервіть ланцюжок».
Учні одне за одним читають текст по одному реченню.
4. Гра «Розвідники».
— Скільки разів у тексті зустрічається слово хліб?(5)
— Прочитайте третій абзац тексту.
Виділіть слова, які свідчать про те, як прийшов хліб на стіл.
Посіяли доглянули змололи спекли принесли поклали.
— Знайдіть у тексті спонукальне речення. До чого закликає автор?
5. Гра «Хвости».
Вчитель читає початок речення, учні відшукують все речення.
VI. Робота над акровіршем
— Діти, згадайте, що таке акровірш?
— Прочитайте акровірш.
— Знайдіть слова, які свідчать про дію.
— Що головне запам’ятали з сьогоднішнього уроку?
— Як потрібно ставитися до хліба?
Дібрати прислів’я про хліб.
УРОК 26
Тема. Наша дівонька, як червона калинонька (Г. Демченко «Калин-
ка». Казка. Загадки)
Мета: працювати над удосконаленням техніки читання; навча-
ти аналізувати прочитані твори; збагачувати словниковий запас учнів;

розширити знання учнів про символи України; виховувати любов до Бать-
ківщини, повагу до традицій свого народу.
Обладнання: пучечки калини; складова таблиця; малюнки калини
в різні пори року (весна, осінь).
ХІД УРОКУ
— Щоб виразно, з інтонацією читати, ми з вами виконаємо дихальні
вправи. Сіли рівненько, розправили свої груди, а отже, і легені.
1. Дихальні вправи.
Вдих — носом.
Видих — ротом.
Вдих — ротом.
Видих — носом.
Видих — ротом із промовлянням голосних звуків.
На видих промовляємо речення:
• Настала зима!
• Ми любимо читати!
2. Артикуляційна розминка:
Запросимо тишу — ц-ц-ц.
Вітерець у лісі — ш-ш-ш.
Прилетіли птахи — шук-шук-шук.
Заспівав соловей — тьох-тьох-тьох.
Тануть бурульки — кап-кап-кап.
Дзюркоче вода у струмочку — дз-дз-дз.
3. Скоромовка «Дощиком».
На річці серед мілин
Збудував собі лин млин.
Гріло сонце мілину,
І дрімалося лину
У млині на мілині.
А як млин?
А млин як млин:
Теж дрімав серед мілин.
(М. Заєць)
1. Роз’єднайте слова. Прочитайте прислів’я.
БезвербиікалининемаУкраїни.
(Без верби і калини нема України.)

— Ми живемо в Україні і любимо її гарну та співучу мову, її пре-
красних людей, її пишну природу. Наша земля красива та щедра. Росте
і жито, і городина, цвітуть квіти, зріють плоди. Але особливою любов’ю
користується у нас калина.
«Без верби і калини нема України», — каже народ.
Росте калина по тінистих лісах, в гаях і дібровах, на схилах, на узліс-
сі, на лісових галявинах. Садять калину і біля хат, щоб весною білим цві-
том милувала, а зимою від застуд лікувала.
Весною калина розквітає і стає гарною, мов дівчина в білім вбранні.
(Діти дивляться на малюнок.)
— Восени кущ вкривається червоними ягодами.
Народ оспівував цю рослину у багатьох піснях.
(Слухання пісні про калину.)
— Поети написали багато віршів про калину. Т. Г. Шевченко у «Коб-
зарі» слово калина вжив 385 разів.
III. Опрацювання казки Г. Демченко «Калинка»
1. Читання вчителем першої частини казки.
— Чи зрозуміли ви, про кого буде казка?
2. Читання казки до кінця.
— Що вам нагадала ця казка? (Легенду) Чому?
— Давайте роздивимося ягоди калини. Скоштуйте ягідку і подивіть-
ся на зернятко. Чи справді воно схоже на серце?
Курний шлях попідвіконню
крислатий кущ тонюсіньке
стрепенувся
Курний — в пилюці.
Крислатий — рясний, розложистий.
4. Читання учнями тексту за частинами. Добирання заголовків.
I частина. Гра «Бджілка».
Напівголосне читання учнями, кожен — у своєму темпі.
II частина. Читання «ланцюжком».
III часина. Гра «Сніжинка».
Читає той учень, на парту якого впала сніжка.
IV частина. Читання «луною» (за учнем, який гарно читає).
5. Гра «Слідопити».
Знайти відповідь на запитання словами тексту (вибіркове читання).
— Якою була дівчинка?
— Як Калинка ставилася до рослин?

— Як люди ставилися до Калинки?
— Де Калинка посадила стебельце?
— Як Калинка доглядала за стебельцем?
— Що побачив подорожній?
— Прочитайте які слова він сказав?
— З якою інтонацією їх слід читати?
— Що сталося з кущем?
— Яким цвітом він укрився?
— Що з’явилося замість цвіту на кущі?
— Якими були ягоди?
— Що прошепотів кущ Калинці?
6. Робота в групах. Добирання заголовків до частин.
I. Привітна й ласкава дівчинка.
II. Калинка посадила і доглядала стебельце.
III. Вдячний подорожній.
IV. Добра пам’ять про дівчинку.
За командою «Небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказів-
ки від тексту. Знову «Земля» — учні очима знаходяться, де вони закін-
чили читати.
IV. Робота над загадками
— Про калину народ склав багато загадок.
— Прочитайте ті, які є в підручнику.
— За якими характерними ознаками калини ви відгадується ці за-
гадки?
— Що цікавого взнали на уроці?
— Що було вам уже відомо? Що почули вперше?
Переказувати казку.
УРОК 27
Тема.Улюбленісвятаукраїнськогонароду.Новийрікпоспішаєна поріг
(Д. Чередниченко «Рідні краєвиди»; Л. Глібов «Зимня пісенька»; «Сію,
сію, посіваю…» (народна пісенька))
Мета: удосконалювати навички виразного, правильного, свідомого
читання; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до при-
роди, рідного краю, бажання вивчати традиції та історію свого народу.

ХІД УРОКУ
Ель-ель-ель — вдарив перший морозець
Ок-ок-ок — тихо падає сніжок.
Ір-ір-ір — діти вибігли у двір.
Му-му-му — весело зустрінемо зиму.
Заєць зяблика зустрів:
— Зебру зжер! Зміюку з’їв! —
Зяблик зойкнув: — Значить, заєць —
Забіяка і зухвалець!
(Ю. Кругляк)
4. Гра «Знайдіть пеньок».
Палка сорока піч
Палка сорока ніч
Кріт ліс мир
Кріт ліс мив
Кріп ліс мир
Кріт лис мир
1. Виставка малюнків.
2. Гра «Обличчям до обличчя».
Учні повертаються одне до одного у парі і переказують текст.
Звучить мелодія П.Чайковського «Пори року» (зимові мотиви).
Білий день білу ласку
І розповідає білу казку,
В розкішних білих платтях балерини —
Молоденькі сосни та ялини.
Під ногами — біле покривало,
Небо й те молочно-сивим стало.
— Яка пора року надійшла?
— Які зміни відбуваються у природі?
— Настає зима, і все навкруги змінюється. Що ще приносить із со-
бою зима, ми дізнаємося на уроці.

IV. Опрацювання оповідання Д. Чередниченка
«Рідні краєвиди»
1. Знайомство учнів з біографією автора твору (С. 122).
— Що крім змін у природі, приносить нам зима?
Краєвиди — картини природи.
Перкалева сорочка — сорочка з тонкої бавовняної тканини.
Сторицею — у багато разів більше.
Пометикувати — поміркувати.
4. Читання оповідання учнями.
Гра «Дощик»
Діти читають хором (I частина).
Гра «Буксир»
Створюється пара з «сильнішого» учня «слабшого». «Сильніший»
учень веде у читанні, а «слабший» намагається досягти темпу читання
«сильнішого» учня.
— Як пахне сніг?
— Яке свято несе нам зима?
— Прочитайте, як працювала земля ціле літечко.
— Кому потрібно допомогти взимку? Як? Розкажіть.
— Як птахи віддячать нам весною?
— Що то за сивий дід замикає рік?
— Яким ви уявляєте собі Новорічень?
— Прочитайте виділені слова. Як ви розумієте побажання автора?
— Які розваги чекають на вас взимку?
— Куди поведе вас зима у мандрівку?
V. Опрацювання вірша Л. Глібова «Зимня пісенька»
1. Читання I та II строфи учнями.
— Про яку зимову розвагу пишеться у вірші?
— Які слова незрозумілі?
Мара — страховище.
2. Роз’єднайте слова і прочитайте.
Учні дочитують вірш.
— Який настрій у вас після прочитання твору?
— Як поет ставиться до зими?
— Які пестливі слова вживає?
3. Гра «Хто краще?»
Конкурсне читання вірша.

— Які слова-назви ознак вживає автор для опису баби, її очей, носа,
сонечка?
Доберіть синоніми.
Ясне сонечко — яскраве;
труси сніжком — сип;
купу — кучугуру.
5. Назвати слова, що римуються.
6. Гра «Відновіть вірш».
Зліпимо гуртом.
Снігу накачаємо,
Ми повибігаємо,
Купу за садком;
Уночі страшенную,
Бабу здоровенную,
VI. Опрацювання народної пісні «Сію, сію, посіваю…»
1. Читання пісні учнями.
— Коли співали цю пісню? Як називають такі пісні?
— Чим посівали в хаті?
— Що бажали господарям?
— Як ви розумієте вислів «вік довгий»?
— З якою інтонацією читається ця пісня?
2. Читання пісні хором.
— Чи сподобалося вам на уроці?
— Я дякую вам за роботу на уроці. Ростіть здоровими і сильними,
добрими і мудрими. Бережіть традиції свого народу!
Вивчити пісню напам’ять.
УРОК 28
Тема. Колядки
Мета: продовжити знайомити учнів із народними традиціями; вчи-
ти спостерігати, як у літературних творах зображено святкування тради-
ційних свят українського народу; навчати аналізувати прочитані твори;
удосконалювати техніку виразного читання; виховувати любов до на-
родних звичаїв.

ХІД УРОКУ
1. Гра «Пірамідка».
зимо нька
вийно
білогру дочка
снігу ронька
рік
злі пимо
коля дка
щед рівка
мороз
2. Відновіть вірш (додайте букви, що позначають голосні звуки).
Д_р_г_ б_л_ ст_л_тьс_,
І кр_ю їй н_м_,
Сн_ж_к м_т_, м_т_ль —
Пр_йшл_ д_ н_с з_м_.
На стежину, на стіжок
Тихо падає сніжок,
Дружно вийшли ми на танок,
Ми співаємо пісень:
— Сніже, сніже, добрий ранок,
Сніже, сніже, добрий день!
(А. Камінчук)
Конкурс «Хто краще розкаже вірш».
III. Актуалізація знань учнів
— Які свята дарує нам зима?
— Ланцюжок веселих і дзвінких зимових свят відкриває Різдво, яке
відзначають у сімейному колі. Святкування Різдва починалося напере-
додні — у Святвечір, різдвяне надвечір’я. В цей день намагалися не їсти
«до звізди» — до появи на небі першої зірки, яка колись сповістила про
народження Христа. Перед вечерею господар розсипав по долівці сіно,
клав його на стіл, ставив на покуті сніп — «дідух».
Цього вечора ходили у гості одне до одного, носили так звану вече-
рю, святкові страви, ходили до родичів частіше діти. Обов’язковою свят-
ковою стравою була кутя.

У цей вечір ходять діти, чоловіки і хлопці колядувати. Колядки — ве-
личальні пісні, в яких славлять господарів дому — бажають їм здоров’я,
щастя, щедрого урожаю, достатку, за що отримують нагороду.
V. Опрацювання тексту «Колядники»
1. Самостійне читання тексту учнями.
— Що казкового в цьому тексті? (Зірку впіймали неводом.)
2. Словникова робота
— Доберіть слова-родичі до слова колядники. (Колядування, колядки)
Невід — велика рибальська сітка.
4. Робота над аналізом тексту.
— Навіщо колядники носили із собою зірку?
— Де брали дзвіночки?
— Що несли із собою колядники?
— Яку радісну звістку несли вони людям?
5. Прослуховування учнями колядки.
«Різдво» — народження всього живого.
6. Гра «Вставте словечко».
Учні читають вірш, вставляючи слово сніг.
VI. Читання колядок
— Які побажання висловлюються у колядках?
— Із чим вітають колядники господарів?
— Що просять колядники у господарів?
— Як слід виконувати колядки?
VII.Опрацювання щедрівок
1. Розповідь учителя.
— 13 січня — останній день старого року за старим календарем. У ніч
з 13 на 14 січня за старим стилем настає Новий рік. Передноворічний
вечір — щедрий вечір. У цей вечір щедрують. Щедрівки — новорічні об-
рядові пісні, різновид колядок. Їх співали господареві, господині, усій
родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі. У них теж прославляли гос-
подарів хати, бажали їм здоров’я.
2. Розучування щедрівки з підручника.

3. Читання хором.
— До кого звертаються діти?
— Кого прославляють?
— 14 січня — перший день Нового року за старим стилем, народжен-
ня сіяча Василя. Рано-вранці до схід сонця чоловіки йшли посипати або
засівати. Вважалося, що якщо чоловік зайде першим до хати, то щасли-
вим буде увесь рік.
Сійся, родися, жито, пшениця,
Всяка пашниця,
Зверху колосиста,
Зісподу корениста,
Будьте зі святом здорові!
З Новим роком!
На щастя, на здоров’я засівали пшеницею, житом.
— З якими звичаями українців познайомилися?
Вивчити одну з колядок, щедрівок, щоб заспівати їх на свята.
УРОК 29
Тема. Дороге яєчко на Великдень (за О. Менем «Крашанки і писан-
ки»; «Ген, Великдень!» (з народного); К. Перелісна «Писанка»)
Мета: розширювати знання учнів про давні звичаї українського на-
роду, про традиції святкування Великодня; удосконалювати навички ви-
разного, швидкого читання; розвивати уміння виділяти у тексті голо-
вне; виховувати повагу до культурних цінностей минулих поколінь, лю-
бов до рідної землі.
ХІД УРОКУ
Ма-ма-ма — прийшла весела зима.
Ло-ло-ло — снігу білого намело.
Ель-ель-ель — ніс щипає морозець.
Или-или-или — щедрувати ми ходили.
3. Прочитайте прислів’я.
Хтолюдейпитаєтойірозуммає.
(Хто людей питає, той і розум має.)

Мурлика муркоче —
Морозива хоче.
Мурлико руденький, —
Замерзнеш, дурненький.
Зірка зірка сірка зірка
Клітка квітка клітка клітка
Сніжок сніжок сніжок стіжок.
— Після Різдва найбільшим християнським святом є Великдень.
— Як ще називається це свято? (Великдень, Паска)
«Паска» — слово єврейське і означає «визволення», «рятунок».Свято
це відзначають у пам’ять воскресіння розп’ятого на хресті Ісуса Христа.
У пасхальну суботу пізно ввечері народ збирався біля церкви. Існува-
ло повір’я: хто засинав у цю святкову ніч, той просив своє щастя.
До церкви йшли не з пустили руками. У кожного був кошик, в який
складали «дари Божі».
— Що ж було обов’язково в кошику?
Неможливо уявити Великдень без пасхального хліба, який в Україні
називають паскою або бабою.
Символом Паски, початку усього живого і воскресіння Христа, ста-
ло яйце. У перед християнському світі сонце уявлялося людям казковим
птахом. Вороги світла. Сили зла могли вбити птаха, але завжди він всти-
гав знести яйце, з якого народжувався новий день.
Життя, яке зберігалося в яйці, потрібно було захистити від злих сил,
тому тонку шкарлупу покривали фарбами і різноманітними знаками —
символами. Пасхальні яйця називали крашанками і писанками.
III. Опрацювання оповідання «Крашанки і писанки»
(за О. Менем)
— До якого свята готують крашанки і писанки? Назвіть приказку.
Симпатії освячену
прихильності приорювали
великодушно напастей
Читання слів «луною», пояснення їх значень.
— Яке слово складається з двох слів? (Великодушно)

3. Гра «Не перервіть ланцюжок».
Діти одне за одним читають по одному реченню.
Учні повинні стежити, щоб ланцюжок не перервався.
I група. Що означає подарована крашанка?
II група. Навіщо писанку клали до купелі немовляти і приорювали
в полі?
III група. Що давали писанка новобудові?
5. Гра «Котик і Мишка».
Першою починає читати Мишка.
Коли вона прочитає декілька слів, починає читати Котик. Він нама-
гається наздогнати Мишку. Гра припиняється, коли обидва учні чита-
ють одне й те ж.
IV. Опрацювання вірша «Гей, Великдень!»
Читання учнями вірша мовчки.
— Що несе весна?
— З яким настроєм потрібно читати вірш?
— Знайдіть слова, що римуються.
V. Робота над аналізом вірша
— Хто допомагав дівчинці малювати писанку?
— Прочитайте опис писанки.
— Чи зразу вдалося дівчинці розмалювати писанку?
— Коли похвалив її тато?
— Яким рядкам вірша відповідає малюнок?
Гра «Диктор телебачення»
Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на гля-
дачів.
— Якому святу ми присвятили наш сьогоднішній урок?
— Що таке писанка? Крашанка?
Намалювати писанку.
УРОК 30
Тема. Без верби і калини нема України (Д. Павличко «Де найкраще
місце на землі»; В. Скуратівський «Калина»; А. Листопад «Калина»)
Мета: навчати учнів виразно читати, аналізувати прочитане, виділя-
ти в творі головну думку; збагачувати словниковий запас учнів; розвива-
ти образне мислення; виховувати любов до рідної землі.

ХІД УРОКУ
Всім подобається це куце цуценя.
Чі-чі-чі, чі-чі-чі!
Сидить Оля на печі.
Чі-чі-чі, чі-чі-чі!
Напечу я калачів.
Чу-чу-чу, чу-чу-чу!
Я сама їх напечу.
Ча-ча-ча, ча-ча-ча!
Далі Олі калача.
4. Прочитайте, у кожному стовпчику знайдіть зайве слово.
Аревб акліб
дубу цясили
насос аворко
зарееб кжїа
(Сосна — хвойне дерево) (Корова — свійська тварина)
— Над якою темою ми працюємо? («Що таке Батьківщина»)
Учні говорять, що вони уявлять, коли чують слово Батьківщина.
III. Опрацювання вірша Д. Павличка
«Де найкраще місце на землі»
1. Читання вірша учнями (мовчки).
— Назвіть дійових осіб вірша.
2. Читання вірша «луною» за вчителем.
— Про що автор запитував сонце?
— Прочитайте речення з відповідною інтонацією.
— Прочитайте відповідь сонця. З якою інтонацією слід читати
ці слова?
— Знайдіть і прочитайте спонукальне речення.
4. Читання вірша за особами.
— В яких словах висловлена головна думка вірша?
IV. Опрацювання оповідання В. Скуратівського «Калина»
1. Загадка.
За хатою у садочку,
У зеленому віночку
Та в червоних намистах
Стала пава молода.

— Це — калина.
І збігаються всі діти,
Щоб на неї поглядіти.
За намисто кожен — смик,
Та й укине на язик.
— Що знаємо про цю рослину?
— Що нового дізналися про калину?
Символізує накличете
наруга насамкінець
ганьбою дбайливо
Наруга — знущання, образа когось
Читання слів «буксиром» за вчителем, пояснення значень слів.
— Яке відоме прислів’я згадується в оповіданні?
5. Гра «Сніжинка».
Читає той учень, на парту якого впаде сніжинка.
— Ім’я якого гетьмана письменник згадує в оповіданні? А яку народ-
ну пісню? Послухайте її.
(Учні слухають пісню.)
— Що символізує калина в цій пісні?
— Що говорили дітям, щоб вони не ламали калину?
— Коли цвіте калина?
6. Гра «Розвідник».
— Скільки разів у тексті зустрічається слово калина?
V. Опрацювання вірша А. Листопад «Калина»
1. Читання вірша учнями самостійно.
Гра «Бджілки»
— Прочитайте перше речення вірша.
— Яке воно за інтонацією, за метою висловлювання?
— До чого спонукає нас поетеса?
— Як слід читати окличне речення?
— Як ви розумієте вислови «усміхнулась щиро доля», «посадіть коло
серця»?
2. Читання вірша учнями «дощиком».
— Чому наш народ оспівує калину?
VI. Підсумок за темою
— Ми закінчили вивчали тему. Нагадайте, як вона називається.
(«Що таке Батьківщина»)

— Як ви її засвоїли, ми перевіримо, розгадавши кросворд.
1 М А М А
2 Д О Р О Г Е
3 П О Л Я Н А М И
4 Ш К О Л И
5 Д І Д О В У
6 В І К О Н Ц Я
7 П О С І В А Ю
1. «Батьківщина —… й тато…»
2. «…яєчко на Великдень».
3. «Древній народ, який оселився над Дніпром, називався…»
4. «Посадіть калину коло…»
5. Чию колиску знайшов батько на горищі?
6. «Щедрівочка щедрувала, до … припадала…»
7. «Сію, сію,… з Новим роком вас вітаю».
— Все, що я хочу про вас сказати, прочитайте у виділеному рядку.
Ви чудово працювали протягом уроку!
Відповіді на запитання до теми.
УРОК 31
Тема. Ой роде наш красний, роде наш прекрасний (І. Гнатюк «Наша
хата»; «Роде наш красний» (українська народна пісня); «В цьому двору,
як у вінку!» (з народного); «Дорогі гості» (українська народна пісня))
Мета: удосконалювати навички виразного читання; навчати аналізу-
вати прочитані вірші; розвивати смислову, образну пам’ять, вміння уза-
гальнювати; виховувати інтерес до традицій української сім’ї.
Обладнання: запис пісень «Роде наш красний…», «Дорогі гості», скла-
дова таблиця.
ХІД УРОКУ
Учитель
Пролунав уже дзвінок,
Починається урок.
Тож і ми часу не гаймо,
Працювати починаймо.

Ча-ча-ча-ча —звірі граються в м’яча
Ці-ці-ці-ці — нападаючі — зайці.
Чу-чу-чу-чу — вовк ударив по м’ячу.
Ця-ця-ця-ця — судить гру у них вівця.
2. Шаради.
1) З перших складів слів скласти слово.
Диня, тисяча, насип. (Дитина)
2) Скласти слово з першого складу першого слова і другого складу
другого слова.
Гора, народ. (Город)
— Який розділ ми вивчаємо? («Нема без кореня рослини, а нас, людей,
без Батьківщини»)
— На які теми ділиться цей розділ? Прочитайте на С. 51.
— Із творами якої теми вже ознайомилися?
— Яку тему будемо вивчати?
— Як ви думаєте, про що йтиметься в творах цього розділу?
IV. Робота над віршем Ф. Гнатюка «Наша хата»
— З якою інтонацією читається вірш? (Спокійно, замріяно)
Ряденце — покривало із домотканого полотна.
са док
таха
нев томно
под вір’я
бджо ли
тутьцві
при вітне
ря денця
— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?
— Як автор ставиться до своєї хати?
— Прочитайте опис хати.

— Як автор описує двір?
— Які слова-назви ознак вживає автор?
Стіни (які?) —
Віконце (яке?) —
Поріг (який?) —
Ряденця (які?) —
4. Гра «Буксир».
Створюється пара з «сильнішого» учня і «слабшого». Сильніший
учень веде у читанні, а «слабший» намагається досягнення темпу читан-
ня «сильнішого» учня.
5. Гра «Поети».
До слів вірша дібрати свою риму.
Садок — холодок — рядок тощо.
V. Опрацювання української народної пісні
«Роде наш красний…»
1. Слухання запису пісні.
— Чи сподобалася вам пісня?
Красний — гарний, добрий, великий.
Не цураймося — не забуваймо, не відмовляймося.
Сім’я — тато, мама, я.
Рід — одне або ряд поколінь, які пішли від одного предка.
Родина — група людей (родичі), яка складається з батьків, дітей, ба-
бусь і дідусів, які живуть разом.
Прочитати захоплено.
— Який кущ згадується у пісні? Чому?
— До чого закликає пісня?
— Із чим порівнюється родина?
— Які слова–назви ознак вжито зі словом рід?
Конкурсне читання вірша у парах.
VI. Опрацювання вірша «В цьому двору, як у вінку…»
1. Читання вірша «Сильнішими» учнем.
— З яким віршем «перегукується» цей вірш? («Наша хата»)
— Прочитайте порівняння.
— Що прославляється у вірші?
— Який малюнок можна намалювати до цього вірша?

VII. Робота над українською народною піснею
«Дорогі гості»
Слухання запису пісні.
— Які гості найдорожчі?
— Чому у вірші згадуються жито, овес? (Хліб — це життя, доста
ток.)
— Як повинні жити між собою всі члени родини?
Вивчити пісню напам’ять.
УРОК 32
Тема. Нема у світі цвіту, цвітнішого над маківочку, нема ж і роду, рідні-
шого над матіночку (В. Гринько «Сім»; А. Костецький «Все починається
з мами»; В. Лучук «Тільки мама»; «Кріп в окропі» (скоромовка); Д. Пав-
личко «Мамина рука»)
Мета: удосконалювати навички читання поетичних товарів; працю-
вати над образними висловами; формувати оціночні судження; розвива-
ти уміння чітко визначати головну думку твору; виховувати почуття лю-
бові й пошани до матері.
ХІД УРОКУ
1. Потішка.
Вдень в дуплі сидить сова,
Навіть дзьоб не висува,
А вночі вона полює,
Совенят малих годує.
— Мамо, вдень чого сова
Навіть дзьоб не висува?
— Дуже кепсько бачить вдень,
То сидить, анітелень.
— І чого ота сова
Навіть дзьоб не висува?
1) Читання «луною» за вчителем.
2) Гра «Актори».
Прочитати здивовано, злякано.

Хто тір бу є го ка є
ма за ва то Бог ра
(Хто матір забуває, того Бог карає.)
на
сон
ці
доб
ре
си
ді
ти
а
ко
ло
ма
те
рі
доб
ре
жи
ти
(На сонці добре сидіти, а коло матері добре жити.)
Розгадайте ребус.
7 ’ я
(Сім’я)
— Сьогодні ми продовжимо опрацьовувати художні твори про сім’ю.
III. Опрацювання лічилки В. Гринько «Сім»
1. Читання лічилки вчителем.
— З яким настроєм читається лічилка? (Весело, бадьоро)
2. Читання лічилки учнями.
Напівголосне читання учнями лічилки, кожен — у своєму темпі.
— Від імені кого ведеться лічилка?
— Назвіть всіх членів сім’ї.
— Розгляньте малюнок. Кого немає? Чому?
3. Читання лічилки.
• дощ слабшеє (тихіше);

IV. Робота над віршем А. Костецького
«Все починається з мами»
1. Читання акровірша з плаката.
Ми вічно прагнем вирости,
А вона — за нас радіти.
Ми — без неї сироти,
А для неї завжди діти.
Мама, матінка…
— Продовжте, як ще ми називаємо маму.
— Мама — порадниця і рятівниця, її сердечність, ніжність, душевна
теплота — особливі. Таких немає ні в кого. Материнська любов не знає
зради. Вона довічна, непідкупна, істинна. Скільки років нам би не було —
10, 20, 30 чи 40, ми для неї залишається дітьми.
— Як ви розумієте заголовок?
— З якою інтонацією читається вірш? (Урочисто)
Здолати — підкорити, приборкати.
Хащі — густі зарості кущів, дерев.
літо гору
моря штурмом
океани перетворити
здолати найдорожче
пустелі починається
Читання слів «буксиром» за вчителем.
4. Гра «Бджілки».
Напівголосне читання учнями вірша, кожен — у своєму темпі.
— У яких словах передається головна думка твору?
5. Слухання пісні «Росте черешня в мами на городі» (сл. М. Лукіна,
муз. П. Горчинського).
6. Робота над прислів’ям.
Діти читають прислів’ям, розглядають малюнок «Мак цвіте».
Учні пояснюють, як вони розуміють прислів’я.
V. Опрацювання вірша В. Лучука «Тільки мама»
— Як мама питає, сварить, будить?

— Доберіть синонім до слова лагідно.
(Лагідно, ніжно, ласкаво)
— А слова дитини?
4. Читання скоромовки В. Лучука «Кріп в окріп».
Учні по черзі пояснюють, як вони розуміють зміст прислів’їв.
VI. Опрацювання вірша Д. Павличка «Мамина рука»
Напівголосне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі.
— Із чим порівнюють дотик маминої руки?
— Як ви розумієте виділені слова?
дачів.
3. Гра «Відшукайте риму».
— Кому був присвячений сьогоднішній урок?
— Подумайте і продовжте речення: «Я бажаю всім мамам на землі…»
Підготувати виразне читання віршів.
УРОК 33
Тема. Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько («Прихо-
вала» (з народного); О. Орач «Вчуся у мами»; П. Осадчук «Я навчаюся
у тата», «Наш Андрійко вищий Гната» (скоромовка); В. Багірова «Баб-
ця спить»)
Мета: навчати виразно читати, аналізувати віршовані твори; форму-
вати образне мислення; збагачувати словниковий запас на основі прочи-
таних творів; виховувати почуття поваги і любові до всіх членів сім’ї.
ХІД УРОКУ
Читайте чітко.
Жа-жа-жа, жа-жа-жа —
Ми знайшли вужа.
Жі-жі-жі, жі-жі-жі —
Ну й слизькі вужі!

Жи-жи-жи, жи-жи-жи —
З нами в ліс біжи.
Жа-жа-жа, жа-жа-жа
Віднеси туди вужа.
Морж у морі днями кисне,
Море для моржа корисне.
3. Розшифруйте прислів’я.
Нота – та + к – ок + а (На)
Сніг – ніг + онк – к + ці (сонці)
Темрява – ява – мр + плд (тепло)
Білка – ка + я (біля)
Маска – ска + те + рі (матері)
Доба – а + ре (добре)
(На сонці тепло, біля матері добре.)
Гра «Хто краще»
Конкурсне читання віршів у парах.
— Ми продовжуємо вивчати твори про сім’ю, родину.
IV. Опрацювання усмішки «Приховала»
1. Читання усмішки учнями самостійно.
— Як слід читати слова мами?
— А донечки?
— Чи ставила вам мама коли-небудь таке запитання?
V. Опрацювання вірша О. Орача «Вчуся у мами»
— З якою інтонацією читається вірш? (Із ніжністю, любов’ю, захоп
ленням)
Агроном — спеціаліст у галузі сільськогосподарського виробництва.
тулиться працює
турботливість рідненької
зелененький української

До слова турботливість дібрати слова-родичі. (Турбота, потурбува
тися, турботливий)
Дібрати слова, близькі за значенням до слова працює.
4. Робота над аналізом змісту вірша з елементами вибіркового чи
тання.
— Що знає мама? Ким вона працює?
— Чого навчається доня у мами?
— Як відпочивають дочка і мама?
— Чим дівчинка схожа на маму?
5. Гра «Знайдіть риму».
— Чого ти навчаєшся у своєї мами?
VI. Робота над віршем П. Осадчука «Я навчаюся у тата»
— Про кого вірш?
— Від чийого імені ведеться мова?
гли на
майст рувати
перей нять
мо ї
моло ток
фар бі
Прочитати вірш захоплено, здивовано, злякано.
— Як ставиться хлопчик до свого тата?
— Чого ви навчаєтеся у свого тата?
VII. Опрацювання скоромовки
«Наш Андрійко вищий Гната»
— Для чого народ складав скоромовки?
— Як вони розказуються?
— Прочитайте скоромовку мовчки.

• Читання скоромовки «дощичком».
• Читання скоромовки на одному диханні.
— Хто вищий за Андрійка?
— Хто вищий за тата?
— Хто такий татів тато?
VIII. Робота над віршем В. Багірової «Бабця спить»
— Кого з наших рідних ми не згадали?
Татів тато — дідусь.
Татова (мамина) мама — бабуся.
— Якого кольору слово бабуся?
1. Гра «Сонечко».
Впишіть слова у промінці.
Моя
бабуся
(яка?)
2. Самостійне читання вірша учнями.
— З якою інтонацією слід читати вірш?
— Які слова передають цокання годинника?
— Як ви розумієте перший рядок вірша?
— Знайдіть спонукальне речення.
4. Гра «Котик і Мишка».
Першою починає читати «Мишка». Коли вона прочитає 1-й рядок,
починає читати «Котик», який намагається наздогнати «Мишку».
— Про кого говорили на уроці?

— Мама, тато, бабуся, дідусь — як назвати цих людей одним сло-
вом? (Сім’я)
Розгадування кросворду.
1 С Е С Т Р А
2 Т А Т О
3 Д І Д У С Ь
4 М А Т И
5 С И Н
6 Б А Б У С Я
1. Дочка моєї мами…
2. Син мого дідуся — мій…
3. Своїх онуків розуму навчає старенький…
4. Найбільше пестить і голубить свою дитину…
5. Батькам на втіху росте здоровий, розумний їхній…
6. Твою матусю донечкою кличе твоя…
Читати, підготувати малюнок сім’ї.
УРОК 34
Тема. Що зробив — усе твоє, не зробив — пропало (Т. Коломієць
«На роботу»; О. Буцень «Помічниці»; Б. Вовк «З кого песик приклад бере»)
Мета:навчатиучнівсвідомо,правильно,виразночитативголосі мовч-
ки, давати характеристики дійових осіб; вдосконалювати навички читан-
ня за особами; навчати бути правдивими, працелюбними.
ХІД УРОКУ
1. Вправи для розвитку артикуляції дихання.
• «Цокання» язиком в ротовій порожнині.
• Набравши повітря, якнайдовше вимовити слово «ні» з поступовим
видихом (тричі).
• «Маятник» — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої
щоки до правої (10 разів).

Ан-ан-ан —дме холодний вітрюган.
Це-це-це — сипле сніг прямо в лице.
Уха-уха-уха — щипа мороз ніс і вуха.
Имо-имо-имо — до хати біжімо.
Качечка кряче —
Каченят не баче.
Кличе качечка курчат:
— Чи не бачили качат?
(Г. Бойко)
4. Прочитай прислів’я. Поясни його зміст.
Гнт Івг Рлас Кдю Осн Пкп Ова Рну Осб Бксв Иилог Шуст СОшюїЛкнО
прДяньКтнОтдЗ’кмЇотСнаИ
(Гірко поробиш, солодко з’їси.)
— Знайдіть в прислів’ї антоніми.
— Над якою темою ми з вами працюємо? («Рідна домівка, рідна сім’я —
тут виростає доля моя»)
— Як батьки піклується про вас?
— Що роблять для того, щоб щасливою була ваша доля?
— Чи потрібно вам докладати до цього зусиль?
III. Опрацювання вірша Т. Коломієць «На роботу»
1. Гра «Пофантазуємо».
— Прочитайте заголовок і розгляньте малюнок.
— Як ви думаєте, про кого буде вірш?
— Кого художник зобразив на малюнку?
— З якою інтонацією читається вірш? (Енергійно, весело)
— Коли хлопчик вирушає на роботу?
— Як поетеса описує ранок?
— Як був одягнутий хлопчик?
— Як ви розумієте словосполучення «осідлав велосипед»?
— Кого можна осідлати? (Коня)
— Як їде хлопчик на велосипеді?
— Які слова підказують, що їде він швидко?
— Чому поспішає Дбайко?

— В яких словах висловлена головна думка вірша?
— Чому поетеса так назвала хлопчика?
— Від якого слова утворилося ім’я Дбайко?
— В яких словах висловлена головна думка твору?
— Чому поетеса так назвала хлопчика?
— Від якого слова утворилося ім’я Дбайко?
— Доберіть синоніми до слова дбати. (Турбуватися, піклуватися, до
глядати, опікуватися)
— Про які риси характеру дітей свідчать імена Помагай, Поспішайко,
Знайко, Незнайко, Поливайко? Яке з імен може бути твоїм?
— Яку роботу робите ви? Як допомагаєте батькам?
— Прочитайте і поясніть прислів’я.
— Яке з них найбільше відповідає змісту вірша?
IV. Робота над оповіданням О. Буценя «Помічниці»
Самостійне напівголосне читання оповідання учнями.
— Назвіть головних героїв оповідання.
Побачила, розвішує, запитала, витирала, почистила, тітка Одарка,
Оля, Ліда.
3. Повторне читання оповідання.
Гра «Буксир»
Створюється пара з «сильнішого» учня і «слабшого». «Сильніший»
веде у читанні, а «слабший» намагається досягти темпу читання «силь-
нішого» учня.
4. Хто що робив?
побачила
розвішує
запитала
почистила
витирала
Оля
Ліда
тітка Одарка
— Де гуляла дівчинка?
— Що побачила Оля?
— Як Оля допомагала мамі?
— А як Ліда?
— Кого з дівчаток можна назвати справжньою помічницею?
— Прочитайте питальні речення.

7. Гра «Розвідники»
I група
Скільки разів у тексті зустрічається ім’я Оля? (Тричі)
II група
Скільки разів у тексті зустрічається ім’я Ліда? (4 рази)
V. Опрацювання оповідання Б. Вовка
«З кого песик приклад бере»
— Назвіть дійових осіб оповідання.
2. Читання оповідання учнями напівголосно.
— На які дві частини можна поділити оповідання?
— Як можна назвати кожну з цих частин?
Слоїк — високий глиняний посуд, схожий на банку.
1) Доберіть антоніми.
Запитала (відповіла).
Зарюмсав (засміявся).
2) Доберіть синоніми.
Зарюмсав (заплакав).
Насварилася (лаяла, картала, докоряла, дорікала).
Прочитати заголовок:
а) здивовано;
б) ніяково;
в) докірливо;
г) з гнівом;
д) роздратовано.
— Що намагався приховати Олесь?
— З яких слів зрозуміло, що він усвідомлював, що робить погано?
— Чи повірила Олесеві бабуся?
— Чому ви так думаєте?
— Що запитує автор у заголовку?
— Як би ви відповіли на це запитання?
— Чи усвідомив Олесь свою помилку?
— Із кого з героїв сьогоднішнього уроку слід брати приклад, щоб
не засмучувати своїх рідних?
— Чиї вчинки є негарними?

Читати, переказувати оповідання.
УРОК 35
Тема. На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить (В. Осєє-
ва «Сини»; В. Сухомлинський «Сьома дочка»)
Мета: удосконалювати техніку читання дітей; навчати аналізувати,
порівнювати, зіставляти прочитані твори, давати характеристику дійо-
вих осіб; розвивати уміння читання тексту за особами; виховувати пра-
целюбність, бажання по-справжньому допомагати мамі.
ХІД УРОКУ
1. Скоромовки.
• Бук бундючився перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.
Дуб пригнув до чуба бука —
Буде букові наука.
• Слова спокійно жили в книжці,
В яку вдалось пробратись мишці.
Вона початки відкусила,
У себе в нірці схоронила.
(Р)… омашка, (б)…абуся, (н)…енька, (ж)…інка, (м)…ісяць.
я ва то й ре га
чи від га го пе мо
(Чия відвага, того й перемога.)
не
вір
сло
вам
а
вір
ді
лам
(Не вір словам, а вір ділам.)
без ро бо ти ро ком ста єдень
(Без роботи день роком стає.)
Прислів’я вивішуються на дошці і залишаються.

Гра «Обличчя до обличчя»
Учні повертаються обличчям одне до одного у парі і переказують
зміст тексту.
— Продовжуємо вивчення нашої теми «Рідна домівка, рідна сім’я —
тут виростає доля моя». Прочитаємо твори і подивимося, яке з прислів’їв
розкриває зміст цих оповідань.
IV. Опрацювання оповідання В. Осєєвої «Сини»
Жінки старенький
дідусь розпліскується
камінчик перевертається
соловейком заслухались
заливається камінчик
— Знайдіть «зайве» слово в кожному зі стовпчиків.
— Як ви розумієте слово спритний?
— Доберіть синоніми. (Проворний, прудкий, меткий, жвавий)
3. Читання тексту учнями вголос.
Гра «Сніжинка»
Читає той учень, на парту якого впаде сніжинка.
4. Робота над аналізом змісту оповідання з вибірковим читанням.
— Хто був біля криниці?
— Про кого говорили жінки?
— Що сказала про свого сина перша жінка? Друга? Третя?
— Як жінки несли воду? Що зрозуміло з цього опису?
— Що всі побачили, коли з’явився перший син? Другий?
— Що зробив третій син?
— Що запитали жінки у дідуся?
— Чого дідусь побачив тільки одного сина? Якого?
— Яким ви уявляєте кожного з хлопчиків?
5. Гра «Засічка — кидок».
За командою «Кидок» всі діти починають читати напівголосно текст.
За командою «Засічка» — зупиняються і олівцем відмічають останнє
прочитане ними слово. Цей текст (частини) таким саме чином читають
ще раз. Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали

більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необ-
хідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результа-
ти поліпшуються.
6. Гра «Згадайте речення».
З’єднати частини речення.
І старенький дідусь…
Набрали жінки…
Аж раптом…
...три хлопці вибігли.
...сів відпочити на камінь.
...повні відра води й пішли.
7. Закінчіть речення.
Хто щиро любить матір, той…
V. Робота над оповіданням В.Сухомлинського «Сьома
дочка»
— Назвіть головних героїв оповідання.
Гра «Блискавка»
Сказала, промовила, щебетала.
— Як називаються ці слова? (Близькі за значенням — синоніми.)
— Продовжте цей ряд. (Говорила, балакала, теревенила.)
дачів.
4. Робота над аналізом змісту оповідання з вибірковим читанням.
— Куди поїхала мати?
— Як довго не було її вдома?
— Що говорила кожна з дочок, коли мати повернулася?
— Що зробила сьома дочка?
— Прочитайте порівняння, які є в тексті.
— Хто з доньок по-справжньому любить матір? Чому ви так вважаєте?
— Чи сподобалися вам оповідання, які ми сьогодні читали?
— Що в них спільного?
— Хто з дітей по-справжньому любить матір?

— Яке з прислів’їв відповідає головній думці творів? (Не вір словам,
а вір ділам.)
Читати оповідання.
УРОК 36
Тема. Той ще не музика, хто в дудку дме (А. Григорук «Той ще не му-
зика, хто в дудку дме»)
Мета: продовжувати роботу над удосконаленням техніки швидкого,
виразного, свідомого читання, розвивати зв’язне мовлення, навчати ді-
лити текст на логічно завершені частини, переказувати прочитане, оці-
нювати вчинки героїв; виховувати любов до праці.
ХІД УРОКУ
А-а-а — котика нема.
Е-е-е — де наш котик, де?
У-у-у — мишку з’їв малу.
І-і-і — він спить на печі.
И-и-и — має гарні сни.
О-о-о — не будіть його.
І-і-і — тихо, мишки всі!
(М. Підгірянка)
Скрекоче сорока сорочці:
— А я у сорочій сорочці!
Сорока сороці скрекоче:
— А в мене яєчко сороче!
3. Гра «Складіть слово».
1) Складіть слово з перших складів слів.
Бавились, янтар. (Баян)
Піраміда, акція, німий, нова. (Піаніно)
2) Виконайте дій, утворіть слово.
Скеля – ля – е + рип + ка (Скрипка)
3) Діберіть загальну назву.
Баян — піаніно — скрипка — …
— Хто з вас грає на музичних інструментах?
— Чи любите слухати музику?
(Слухання класичної музики.)

— Чи сподобалась вам музика?
— А що потрібно робити, щоб так гарно навчитися грати?
— У мене в руках дудка. Спробуйте на ній зіграти. Чому нічого
не вийшло?
III. Опрацювання оповідання А. Григорука
«Той ще не музика, хто в дудку дме»
— Який настрій викликає це оповідання?
— Що було найсмішнішим?
Музика очі розбігаються
крамницю добра душа
обійстя видобував звуки
урвався терпець
1) Читання слів і словосполучень «луною» за вчителем.
2) Пояснення незрозумілих слів, добирання синонімів.
Музика — музикант.
Крамниця — магазин.
Обійстя — садиба, двір.
Напівголосне читання оповідання учнями.
— Де були Дениско з дідусем?
— Яка забаганка спала на думку Денискові?
— Чому дідусь виконав його примхливе бажання?
— Що став робити Дениско?
— Як описує автор гру Дениска?
— Як відреагували домашні тварини на гру хлопчика?
— Якою була реакція бабусі, дідуся, тата, Мар’янки?
— Чому дідусь винувато усміхнувся?
— Як відреагував Дениско на протести рідних проти його гри?
— Що в цьому оповіданні смішного, а що — повчального?
— Згадайте, хто що зробив?
(Картки зі словами об’єднати за змістом.)
Внукові не відмовить
глянула з докором
церемонно вклонилась
буркнув
зітхнула
винувато усміхнулась
Мар’янка
дідусь
тато
бабуся

5. Розподілення оповідання на частини. Добирання заголовків.
1) Дідусь купив дудочку.
2) Дениско влаштував «невдалий» концерт.
3) Рідні не витримали.
6. Знайдіть в оповіданні прислів’я і поясніть їх.
Прочитайте заголовок оповідання:
а) з докором;
б) винувато;
в) із жалем;
г) роздратовано буркніть;
д) церемонно.
— Чого вас навчило оповідання, над яким ми сьогодні працювали?
Підготувати відповіді на запитання (С. 91).
УРОК 37
Тема. Чари природи (М. Підгірянка «Ходить, ходить зима гаєм…»;
Леся Українка «Краса України, Подолля!»; М. Вінграновський «Сама со-
бою річка ця тече…»)
Мета: удосконалювати навички виразного читання; навчати дітей
помічати красу і неповторність природи, сприймати змальовані слова-
ми образи природи рідної землі у віршованих текстах; розвивати зв’язне
мовлення, естетичний смак; виховувати любов до природи.
ХІД УРОКУ
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню:
— Ти не вмієш так, як я,
Так, як ти, не вмію я.
Ози-ози-ози — вдарили морози.
Ом-ом-ом — ліс укрився снігом.

Уть-уть-уть — пташки не щебечуть.
Іти-іти-іти — веселяться діти.
4. Гра «Конструктори».
Із букв слова електростанція скласти слова.
Електростанція — лак, танці, роса…
Гра «Ти — мені, я — тобі»
Учні ставлять одне одному запитання, відповіді до яких підготува-
ли вдома (С. 91).
— Розпочинаємо вивчення нового розділу, прочитайте його назву.
(«Буду я природі другом: милуюсь, оберігаю, прикрашаю»)
— Про що йтиметься у творах цього розділу?
IV. Опрацювання вірша М. Підгірянки
«Ходить, ходить зима гаєм…»
1. Читання вірша вчителем. (Звучить музика П. І. Чайковського «Пори
року. Зима. Грудень».)
— В якому темпі читається вірш? (Спокійно, тихо, розмірено)
— Чому?
Узбіччям — збоку від дороги чи стежки.
У чар-розмові — у незвичайній, чарівній розмові.
Гаєм шепоче
перини шелесне
діброві простеляє
шелесне Білосніжка
— Яке слово зайве у першому стовпчику? (Шелесне) У другому? (Бі
лосніжка)
— Якою ви уявляєте собі зиму?
— Із ким із членів родини її можна порівняти? (Добра, турботлива,
ласкава, як мама, бабуся)
4. Гра «Сніжинка»
Читає той учень, на парту якого впала сніжинка.
5. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання.
— Хто головний герой вірша? Якою ви уявляєте зиму?

— Розгляньте малюнок. Які кольори переважають на малюнку? Щоб
ви зобразили по-іншому?
— Назвіть кольори зими.
— Де побувала зима?
— Яку корисну роботу робить зима?
— Для чого зима вкриває ниви?
— Де зима простеляє килимочки?
— Із ким зима розмовляє?
— Яку роботу зими можна побачити? Яку — почути?
Учні відшукують у вірші слова, що римуються.
7. Гра «Незнайко».
Вчитель читає вірш, замінюючи деякі слова. Учні повинні почути
і виправити помилково прочитане слово.
V. Опрацювання вірша Лесі Українки
«Краса України, Подолля!»
— Видатна українська поетеса Леся Українка (Лариса Петрівна Ко-
сач) дуже любила природу. Маленькою вона бігала лісами і луками, пле-
ла віночки, співала пісні, заслуховувалася казками й переказами.
Природа щедро обдарувала Лесю — дала не лише поетичний хист,
а й неабиякі здібності до музики, малювання. І водночас прирекла на по
стійні муки від тяжкої хвороби.
Взимку 1881 року, коли Лесі було 10 років, в Луцьку на річці Стир дів-
чинка застудила ноги в крижаній воді. Саме з того часу вона занедужа-
ла — почала боліти нога, потім — рука. На 12-му році Лесі в Києві про-
оперували ліву руку, що позбавило її можливості грати на фортепіано.
Пізніше, у Берліні, Лесі прооперували ногу, але туберкульоз прокинувся
у легенях, а потім вразив нирки. Через хворобу вона ніколи не вчилася
у школі, однак зуміла стати високоосвіченою людиною самостійно вив-
чила французьку, англійську, італійську, німецьку, польську, болгарську,
старогрецьку, латинську мову. Леся стала високоосвіченою людиною за-
вдяки своїй надзвичайній силі волі.
Свій вірш «Краса України, Подолля» Леся написала у 17 років. Вона
вперше їхала на лікування до Одеси. Важка хвороба гнала її, немов від
дерева відірваний листок, із рідної Волині у теплі краї, але перед її пое-
тичним зором поставало подільське село.
— З яким почуттям читається вірш? (Із любов’ю, замріяно)

Села кручі
балочка розмовляють
маревом збігаються
стежечки стрічечки
• Читання слів «луною» за вчителем.
• Читання повільно, з прискоренням.
Маревом — легкою прозорою пеленою.
Красні — гарні.
Балочка — яр із пологими схилами.
Круча — високий стрімкий берег, урвище.
4. Гра «Бджілка».
— Яка картина постає перед вами, коли ви читаєте віри?
Учень читає вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивити-
ся на глядачів.
— Прочитайте вислови, вжиті у переносному значенні. (Балочка ве
села, хати садками вкриті, срібним маревом повиті, розмовляють з вітром
в полі, річка плине, берег рвучи.)
— Для чого їх використовує поетеса? (Ці вислови передають уявлен
ня поетеси про красу і багатство подільської землі, відтворюють вічність
руху в природі.)
— Знайдіть і прочитайте пестливі слова, що вжиті у вірші.
— Чому поетеса їх вживає? Про що це свідчить?
— Із чим порівнюються стежечки?
6. Доберіть до слів назви ознак.
Балочка (яка?) —
Села (які?) —
Маревом (яким?) —
Ярочки (які?) —
Стежечки (які?) —
VI. Опрацювання вірша М. Вінграновського
«Сама собою річка ця тече…»
— Чим захоплюється поет?
Річечка дощем
донечка борщем
маленька долоня
вузенька здоровенно

• Читання слів «луною» за вчителем.
• Гра «Дощик» (читання слів із прискоренням, скоромовкою).
— Що спільного в словах першого стовпчика?
— Коли поети вживають їх у своїх творах?
3. Читання вірша «ланцюжком».
— Де протікає річка?
— Куди вона тече?
— Як автор ласкаво називає річку?
— Знайдіть опис річки.
— Як поет говорить про свою любов до річки?
4. Гра «Уважний читач».
Вчитель читає вірш, не дочитуючи слова. Учні їх згадують, допов-
нюють.
Сама собою річка ця тече,
Маленька річечка, вузенька, як…
— Який розділ почали читати?
— Про що читали на уроці? Чи сподобалося вам?
Виразно читати вірші.
УРОК 38
Тема. Стоїть на узліссі ялинка моя — не зрубайте її! (Д. Павличко
«Звернення»; С. Жупанин «Буду я природі другом»; Ліна Костенко «Си-
ничка на снігу»; С. Носань «Ялинка»; Олесь «Ялинка»)
Мета: пробуджувати любов до рідної природи; розвивати образне
мислення; навчати інтонувати вірші за розділовими знаками; виховува-
ти почуття відповідальності за свої вчинки, бережливе ставлення до при-
роди.
ХІД УРОКУ
В будь-якого будяка
Будячиха будь-яка.
(О. Орач)

Ба-ба-ба, ба-ба-ба!
Он на березі верба!
Доглядаємо вербу!
Бі-бі-бі, бі-бі-бі!
Сидить голуб на вербі.
Би-би-би, би-би-би!
Голуб полетів з верби!
Я люблю свою вербу.
— Налетіла заметіль — і сніжком присипало прислів’я. Відновіть їх.
ХТО НЕ ЖАЛІЄ ПРИРОДУ, ТОЙ ШКОДИТЬ САМ СОБІ.
(Хто не жаліє природу, той шкодить сам собі.)
— Розплутайте «клубочок», прочитайте прислів’я.
при ро да од но му ма ти дру го му ма чу ха
(Природа одному мати, другому — мачуха.)
— Як ви розумієте ці прислів’я?
— Продовжуємо вивчати розділ, в якому говоримо про природу. Буде-
мо вчитися ставитися до природи так, щоб вона не стала нам мачухою.
III. Опрацювання вірша Д. Павличка «Звернення»
— Із чим поет звертається до нас?
Напівголосне читання вірша учнями.
— Які речення за метою висловлювання і за інтонацією переважають
у вірші? (Спонукальні, окличні)
— Що поет закликає не зрубати, не згасити, не спиняти, кого —
не убити?
3. Гра «Хвиля».
Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Вірш читається так, як хвиля при-
бивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — голосно —
тихіше — тихо — голосніше тощо.

IV. Опрацювання вірша С. Жупанина
«Буду я природі другом»
— Що можете сказати про автора вірша? Як він ставиться до природи?
— Про які людські якості це свідчить? (Порядність, вихованість, доб
рота…)
Не столочу — не витопчу.
— Як поет оберігатиме природу?
— Поясніть вислів «Посію зерна доброти».
Лугом —
трави —
іти —
пташці —
V. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Синички на снігу»
Читання вірша учнями самостійно.
— Хто потребує на нашу допомогу взимку?
— Чому пташкам важко взимку?
— Від чого вони потерпають? (Найбільше від голоду)
— В яких рядках сказано про життя синичок під час сурової зими?
— В яких — про стійкість цих мужніх пташок?
VI. Опрацювання оповідання С. Носаня «Ялинка»
— Які почуття виникли у вас після того, як ви прослухали оповідання?
Пишне на подвір’ї
прощання щонайменше
болісно постоїть
неодмінно по-людському
— Чому сім’я автора перестала купувати ялинку?

— Звідки йшли батько з Оленкою?
— Кого вони зустріли?
— Ким був Карпо Іванович?
— Чому був засмучений Карпо Іванович?
— Що б він зробив, якби була його воля?
— Які слово передають головну думку твору?
— Чи згодні ви з думкою лісника? Чому?
Учитель читає початок речення, учні знаходять все речення і чита-
ють його.
— Знайдіть і прочитайте питальні речення.
— Чиї слова слід промовляти із жалем, із обуренням, зі смутком?
VII. Опрацювання вірша О. Олеся «Ялинка»
— Чи схожий вірш з оповіданням «Ялинка»? Чим схожий?
— З яким почуттям слід читати слова зайчика? (Гнів, обурення)
— Як одягнувся хлопчик, вирушаючи до лісу?
— За чим він поїхав до лісу?
— Хто не віддавав хлопчикові ялинку?
3. Гра «Доберіть риму».
Чобітки — саночки.
Кожушинку — ялинку.
Встиг — плиг.
Вчитель читає вірш, змінюючи слова, учні повинні помітити помил-
ку та виправити її.
— Продовжте вірш.
— Чи схожий цей вірш на казку? Чим?
— Який висновок можна зробити із сьогоднішнього уроку?
— Яку ялинку краще ставити на Новий рік?

Читати, відповідати на запитання.
УРОК 39
Тема. Весняні дива (В. Чухліб «Повінь»; Л. Забашта «Берізонька»)
Мета: навчати свідомого читання, розширювати активний словни-
ковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву і фантазію;
виховувати любов до природи.
ХІД УРОКУ
Заєць зяблика зустрів:
Зебру зжер! Зміюку з’їв!
Зяблик зойкнув: — Значить, заєць —
Задавака і зухвалець.
Ля-ля-ля — вкрило снігом всі поля.
Ма-ма-ма — зайцю їжі вже нема.
Ок-ок-ок — забіга він у садок,
Ри-ри-ри — щоб погризти кори.
3. Прочитайте і поясніть.
тл ЗшпАкнЙвлоЦніпЯ
нопНнтОкГсвИтшчНлмОкшСнпЯлпТдсЬ
(Зайця ноги носять.)
5. Гра «Зоряна година»
Із букв слова зафарбувати скласти слова.
(Фарба, вата, зуб, фари, зруб, зубр…)
Учні повертаються одне до одного у парі і переказують оповідання
С. Носаня «Ялинка».
III. Повідомлення теми уроку
— Яка пора року настала?
— Розкажіть про зиму.
Розповіді дітей про природу взимку.
— Сьогодні ми з вами прискоримо час і помандруємо у весну.

IV. Опрацювання оповідання В. Чухліба «Повінь»
— Яка пора року описана в оповіданні? Чому? Доведіть.
Повінь зіщулився
гілля роздолля
ремезок полощуть
острівець зблиснуло
щавлик примовляв
Читання слів «буксиром» за вчителем
Повінь — залиття значного простору внаслідок піднесення рівня води
в річках.
Ремез — найменша пташка серед синичок, цікава тим, що гніздо ро-
бить схожим на рукавицю. (Демонстрація малюнка гнізда і пташки.)
Корж — розгалужене коріння дерев, кущів або пень з корінням.
Десна — ріка, притока Дніпра, що впадає у нього поблизу Києва.
Роздолля — відкритий широкий простір або місцевість.
Напівголосне читання тексту, кожен — у своєму темпі.
— Хто був природі другом? (Тато)
— А хто став їй другом? (Тетянка)
4. Розподілення тексту на частини.
1) У човні.
2) На острівці.
3) Урятували зайчика.
5. Робота над аналізом змісту оповідання з елементами вибіркового
читання.
— Хто плив у човні?
— Що за рукавичку побачила Тетянка?
— Чому розсміявся тато?
— Що робили тато з Тетянкою на острівці?
— Кого побачила Тетянка?
— Чому зайчик не втікав?
— Куди хотіла Таня забрати зайчика?
— Чи погодився з нею татко?
— Що зробив заєць, коли човен приплив до берега?
— Із чим порівнюється гніздечко ремеза?
— Які ще порівняння є в тексті?
— Які дива спостерігала Тетянка з татом, пливучи в човні?

— Поясніть значення висловів:
• тільки смуга лягла;
• та як чкурне;
• аж луна покотилася.
— Як тато називав зайчика? Чому саме так?
Вчитель читає початок речення, учні повинні відшукати кінець цьо-
го речення і прочитати його.
7. Гра «Впізнайте предмет».
• Маленький, непримітний. (Ремез)
• Довга й зелена. (Щука)
• Невеличкий, круглий. (Острівець)
• Невеличкий, круглий. (Острівець)
• Смачний. (Борщ)
За командою «Засічка» — зупиняються й олівцем відмічають останнє про-
читане ними слово. Цей самий текст таким же чином читають ще раз. Під
час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший об-
сяг — «засічка» поставлена вже далі.
V. Робота над віршем Л. Забашти «Берізонька»
1. Відгадайте загадку.
Білокора і вродлива,
Віти — коси до землі,
Де вона — й земля щаслива,
Вся в святковому вбранні.
— Які слова допомогли вам відгадати загадку?
— Чому автор називає дерево берізонька, а не береза? З ким порівнює її?
Мавка — казкова лісова істота в образі гарної дівчини із довгим роз-
пущеним волоссям.
4. Читання вірша учнями «ланцюжком» за строфами.
— Із чим порівнюється стовбур берези?
— З яким проханням звертається до нас автор?
— Що найбільше вас вразило?
— Що нового ви дізналися сьогодні?

Переказувати оповідання за планом.
Читати виразно вірш.
УРОК 40
Тема. Людина і природа (Ліна Костенко «Перекинута шпаківня»;
І. Сенченко «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться»)
Мета: формувати навички правильного виразного читання тексту
шляхом добирання відповідної інтонації; збагачувати словниковий запас
учнів; навчати читати за особами; розвивати образне сприймання навко-
лишнього; виховувати любов і шанобливе ставлення до природи.
ХІД УРОКУ
1. Розчитування за складовою таблицею
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню:
— Ти не вмієш так, як я,
Так, як ти, не вмію я.
Ище-ище-ище — подув холодний вітрище.
Гу-гу-гу — всі дерева у снігу.
Ок-ок-ок — не чутно голосу пташок.
Еву-еву-еву — стука дятел по дереву.
4. Прочитайте прислів’я, поясніть його зміст.
Д
е
б
а
г
а
т
о
п
т
а
ш
о
к
т
а
м
н
е
м
а
к
о
м
а
ш
о
к
(Де багато пташок, там нема комашок.)
1. Переказ оповідання за частинами.
2. Творчий переказ (від імені зайчика).
3. Виразне читання вірша Л. Забашти «Берізонька».
— Що просив автор поставити на гілках у берези?
— Хто прилітатиме?

III. Опрацювання вірша Ліни Костенко
«Перекинута шпаківня»
— Чому шпаківня може бути перекинута?
Учні висувають свої припущення.
— Чи сподобався вам вірш?
— Які почуття він у вас викликав?
Чорногривий денцем
шпаченята шпаченята
борсаються безпорадні
півторадні оченята
порушили
Читання слів «луною» за вчителем
— Як ви розумієте слово чорногривий?
— У кого може бути чорна грива?
— З якою інтонацією слід читати слова шпаченят?
— Чому плаче шпак?
— Де була прибрана шпаківня?
— Чому вона перекинулася?
— Які слова передають щире співчуття поетеси до птахів?
Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на гля-
дачів.
— Продовжте вірш. Ви побачили перекинуту шпаківню. Ваші дії?
— Що краще — врятувати шпаківню, залишивши в ній шпаченят,
чи забрати їх?
Відповісти на це запитання вам допоможе оповідання Івана Сенчен-
ка «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться».
IV. Опрацювання оповідання
— Чого нас навчає це оповідання?
Оздобив мжичка
черепочками мжичить

намистинками паморозь
брязкальцями пориваєшся
Читання стовпчиків слів «луною», «дощиком».
— Що можете сказати про слова першого стовпчика? (Оздобив клітку.)
— Назвіть слова-родичі серед слів другого стовпчика.
Паморозь — схожі на іній атмосферні опади, які в морозну погоду осі-
дають на гілках дерев, дротах.
— З якою інтонацією читаються слова Юрчика? (Прохання, благання)
— А синички? (Сердито, із гнівом)
4. Читання оповідання за особами (автор, Юрчик, Синичка).
5. Робота над аналізом змісту оповідання з елементами вибіркового
читання.
— Де Юрчик взяв синичку?
— Куди він посадив пташку?
— Як хлопчик доглядав пташку?
— Куди все позирала синичка?
— Від чого не могла відірвати очей?
— Про що запитав пташку Юрчик?
— Що відповіла синичка?
— Що сказав Юрчик, випустивши пташку?
— Які слова він почув у відповідь?
— Це народне прислів’я. Як ви його розумієте? (Гра «Мікрофон»)
— Чи схоже це оповідання на казку?
— Що тут казкове? А що — справжнє?
За командою «Земля» — діти нахиляються до книжки і читають текст.
За командою «Небо» — піднімають голови вгору, вибираючи вказівки
від тексту. Знову — «Земля» — учні очима знаходять, де вони закінчи-
ли читати.
— Чого вас навчив сьогоднішній урок?
— Запам’ятайте: навіть золота клітка не замінить свободи.
Бережіть природу, не заважаючи їй!
Підготувати прислів’я про дбайливе ставлення до природи.

УРОК 41
Тема. Маленька праця краща за велике безділля (Г. Чубач «Я беру своє
відерце»; М. Стельмах «Сонце стукає в віконце»; А. Костецький «Проста
арифметика»; А. М’ястківський «Казка про яблуню»)
Мета: удосконалювати навички усвідомленого, виразного читан-
ня художніх творів; навчати правильно оцінювати вчинки дійових осіб;
формувати вміння знаходити за допомогою вибіркового читання урив-
ки тексту, які характеризують дійових осіб; виховувати працелюбність,
бажання допомогти природі.
ХІД УРОКУ
Ік-ік-ік — на порозі Новий рік.
Ра-ра-ра — рада святу дітвора.
Іс-іс-іс — підем дружно всі ми в ліс.
Ам-ам-ам — понесем гостинці звірятам:
Білочкам, зайчатам.
2. Прочитати скоромовку.
Охт рпо юлзем аєдб, онав муот єатрпоев.
(Хто про землю дбає, вона тому повертає.)
— Прочитати прислів’я на одному мовному видиху. Після корот-
кого видиху, паузи і вдиху прочитати прислів’я повністю. Повторити
2–3 рази.
Учні розказують підготовлені прислів’я, пояснюють їх зміст.
— Яка пора року за вікном?
— Хто потребує нашої допомоги?
— Як допоможемо взимку птахом?
— На вулиці — мороз і сніг, а на столі у нас — свіжі яблука, картоп-
ля, помідори.
— Що потрібно робити, щоб все це потрапило до нашого столу?
Як турбуватися про рослини, щоб вони віддячили нам щедрим урожаєм,
ми будемо сьогодні дізнаватися з художніх творів.
IV. Опрацювання вірша Г. Чубач «Я беру своє відерце»

— Який настрій у вас після причитування вірша?
— В якому темпі читається вірш? (Енергійно, швидко, із радістю)
огі рки
дуво
черво ніють
щора нку
віде рце
рубе
вигля дали
помі дори
4. Аналіз змісту вірша. Вибіркове питання.
— Чому дівчинка поспішає на город?
— Які овочі чекають дівчинку на городі?
— Чому вони її впізнають?
— Як дівчинка доглядає за овочами?
Учні відшукують у вірші слова, що римуються.
6. Простежте, що з чим пов’язане.
Біжу мерщій по воду, бо…
Не спали, бо…
Впізнають, бо…
7. Розвиток мовлення. Гра «Мікрофон».
— Чи доводилося вам доглядати за овочами? Розкажіть.
8. Складання характеристики дівчинки.
V. Робота над віршем М. Стельмаха
«Сонце стукає в віконце»
— Прочитайте заголовок. Як можна сказати по-іншому?
— Для чого сонце рано будить?
— В якому темпі читається вірш?
3. Гра «Сніжинки».
Читає вірш той учень, на парту якого впала сніжинка.
— Відшукайте спонукальні речення.
— До чого закликає автор?
— Який шлях слід пройти, щоб потрапити в садок?

— Коли саджають дерева в саду?
— Перелічіть, які дерева згадуються у вірші. А які ще дерева ростуть
у саду?
VI. Опрацювання вірша А. Костецького
«Проста арифметика»
Напівголосне читання учнями тексту кожен — у своєму темпі.
— В якому темпі слід читати вірш?
— Чи подобається вам такий результат?
— Які арифметичні дії згадуються у вірші?
— Що отримаємо в результаті?
— Чи читали схожий вірш? Який?
— Чим вони схожі?
Читати вірш, періодично відкриваючи погляд, щоб подивитися на гля
дачів.
VII. Опрацювання «Казки про яблуню» А. М’ястківського
— На що вона схожа? Як побудовані речення?
Вільце узлісся
корячок зжовтів
щепа прищепив
шухрати розвеселилось
осоння засміялися
Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем.
Узлісся — смуга, край лісу.
— Прочитайте пояснення слів першого стовпчика в підручнику.
4. Робота над аналізом змісту казки. Вибіркове читання.
— Де росла дичка?
— Хто так називав деревце?
— Як ставилося до цього деревце? Чи знало воно, ким буде?
— Хто впізнав деревце?
— Чому сміялися лопухи?
— Хто помітив деревце?

— Як він про нього сказав? Прочитайте.
— Що вирішив зробити дідусь із деревцем?
— Чи здійснив він свій задум?
— Коли дідусь прийшов за деревцем, як він його доглядав? Прочи-
тайте.
— Що виросло з яблуні-дички? Прочитайте.
— Що можна сказати про дідуся?
— Як віддячила йому яблунька?
— Чи схожа казка на вірші, які читали на уроці? Чим саме?
Відшукування слів, що римуються, в казці.
ки від тексту. Знову «Земля» — учні очима знаходять, де вони закінчи-
ли читати.
Вчитель читає початок (або кінець) речення, учні повинні відшука-
ти це речення і прочитати.
— Що спільного у творах, які ми сьогодні прочитали? Чого вони нас
вчать?
— Прочитайте прислів’я. Яке з них найбільше відповідає творам, які
ми прочитали?
Дерево криве,…
Гірко поробиш,…
Без труда —…
...солодко з’їсти.
...нема плода.
...та яблука солодкі.
УРОК 42
Тема. Помічники (В. Коломієць «Не лови метелика»; П. Воронько
«Липка»; В. Сухомлинський «Бабусина радість»). Підсумок за темою
Мета: розвивати способи і види читання; збагачувати словниковий
запас дітей; поглиблювати навички роботи над різними жанрами творів;
виховувати бережливе ставлення до природи.

ХІД УРОКУ
1. Скоромовка
Біжить стежина поміж ожини.
І вже у Жені ожини жменя.
Прочитайте, доберіть загальну назву.
• Апли дбу нелк —… (дерева).
(Липа, дуб, клен)
• Лицями квов цьєаз —… (тварини).
(Лисиця, вовк, заєць)
• Етмеким ахум кувап —… (комахи).
(Метелик, муха, павук)
Це-це-це — ми посадили деревце,
Го-го-го — поливатимем його.
Не-не-не — виросте воно рясне,
Ами-ами-ами —нас порадує плодами.
Учні повертаються одне до одного обличчям і переказують зміст
казки.
— Щоб природа нас радувала, допомагала, частувала своїми плода-
ми, їй потрібно допомагати, її потрібно охороняти, а головне — не шко-
дити.
IV. Опрацювання вірша В. Коломійця «Не лови метелика»
— Про що Оленочка просить Богданка?
— Назвіть пестливі слова, які вживає поет. Навіщо він їх вживає
у вірші?
Прочитати вірш:
б) захоплено.
— Чи підтримується ви прохання Оленки? Чому?
— В яких словах вірша передана його основна думка?

V. Опрацювання вірша П. Воронька «Липка»
1. Гра «Бджілка».
Напівголосне читання учнями.
— Продовжте речення.
Липка просить: не ламай мене…
— Що обіцяє липка?
— Поясніть значення висловів:
• медовим цвітом зацвіту;
• підеш у світ широкий;
• вранці серед маю.
— Знайти у вірші слова–назви ознак.
4. Гра «Дочитайте речення».
Учні слухають читання вчителя, або учня, який гарно читає. Вони чи-
тають початок речення, клас хором — кінець речення.
VI. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського
«Покинуте кошеня»
1. Самостійне читання оповідання учнями.
— Яке почуття ви переживали, коли читали оповідання? Коли вам
було сумно? Чому? Коли зітхнули із полегшенням?
2. Читання оповідання «ланцюжком».
— Чому кошеня опинилося на дорозі? Чи випадково це трапи
лося?
— Чому кошеня нявчало?
— Як люди ставилися до кошеняти?
— Чому вони не допомогли кошеняті?
— Скільки часу сиділо самотнім кошенятко?
— Де Наталочка почула кошенятко?
— Що зробила дівчинка?
— Хто з людей виявився найдобрішим, а хто — найжорстокішим?
(Той, хто виніс кошеня.)
3. Гра «Дослідники».
— Скільки разів у тексті зустрічається слово кошеня?
— Як можна продовжити це оповідання?
— Чого навчає нас оповідання?

VII. Опрацювання вірша В. Сухомлинського
«Бабусина радість»
— Чому вірш має таку назву?
— Хто головний герой вірша?
— Як хлопчик допомагає бабусі?
— Із чим поетеса порівнює хлопчика?
— Чи зрозуміли ви звертання поетеси: «А може, це ти?» До чого воно
вас спонукає?
VIII. Підсумок за темою (за питаннями підручника)

ІІ СЕМЕСТР
УРОК 1
Тема. Знайомство з Кобзарем (Д. Красицький «Тарас Шевченко)
Мета: продовжувати знайомити учнів із життям і творчістю Т. Г. Шев-
ченка; удосконалювати навички читання прозових творів; збагачувати
словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення учнів.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка; «Кобзар» Т. Г. Шевченка; скла-
дова таблиця.
ХІД УРОКУ
Летів горобчик, сів на стовпчик.
Прибіг хлопчик, утік горобчик.
Ку-ку-ку, ку-ку-ку!
Сидить пташка на сучку!
Ки-ки-ки, ки-ки-ки!
Посадили огірки!
Ко-ко-ко, ко-ко-ко!
Люблю свіже молоко!
3. Гра «Продовжте чистомовку».
Вчитель пропонує склад, а діти намагаються скласти чистомовку.
4. Гра «Зоряна година».
Завдання: з букв слова скласти слова.
Хуртовина — хутро, рот, рута, хор, нора…
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогоднішній наш урок присвячений геніальній людині — поетові
і художникові. Кому саме — дізнаємося, коли розшифруємо прислів’я.
Шев
чен
ко
Та
рас
на
че
сон
це
для
нас
(Шевченко Тарас — наче сонце для нас.)

— Майже два сторіччя тому народився в селі Моринцях, що на Чер-
кащині, хлопчик Тарас. Рано померли його батьки, і на долю сироти ви-
пали тяжкі поневіряння.
Т. Г. Шевченко прожив лише 47 років, із них 24 роки він був кріпа-
ком, 10 — в засланні і лише 13 — на волі…
Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зумі-
ла перетворити золото його душі на іржу, а його любов до людей — на не-
нависть і погорду.
Т. Г. Шевченко — уславлений народний поет, геніальний Кобзар Ук-
раїни — був також видатним художником. У підручнику (С. 3) ви бачите
автопортрет Т. Г. Шевченка.
Автопортрет — це робота, виконана самим автором із самого себе.
Портрет виконаний у 1840 році, на ньому Тарас зображений у 26-річно-
му віці.
На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про дитинство поета. Його
творчість і життєвий шлях ви будете вивчати протягом усіх шкільних
років, а до його «Кобзаря» повертатиметеся усе життя.
ІІІ. Опрацювання оповідання Д. Красицького
«Тарас Шевченко»
— Яким було дитинство поета?
Хура панщина
вишняк благенька
кріпак застудився
свита плекають
Хура — великий віз або сани для перевезення вантажів.
Вишняк — вишневий садок.
Кріпак — селянин, який був власністю поміщика за часів кріпац-
тва. Пан міг торгувати кріпаками, міг розлучати назавжди батька, матір
із дітьми, чоловіка — з дружиною, навіть проміняти кріпака на мис-
ливського пса.
Свита — старовинний довгополий верхній одяг, зазвичай з домотка-
ного грубого сукна.
Панщина — робота, яку кріпаки виконували для пана.
Благенька — бідна, стара, латана.
Застудився — захворів на застуду.
Плекають — доглядають, пестять, турбуються.
— Якою була мама Тараса?
— Коли вона померла? Чому?

ІІ семестр 171
— Де поховали маму?
— Яке життя настало для сиріт?
— Чому помер батько?
— Що сказав батько перед смертю про Тараса?
Читати текст потрібно, періодично відриваючи погляд, щоб поди-
витися на глядачів.
5. Розподіл тексту за частинами.
1) Померла ненька.
2) Тяжке сирітське життя.
3) Смерть батька.
4) Пророцтво батька збулося.
6. Переказ оповідання за планом.
— Кому був присвячений сьогоднішній урок?
— Що ви дізналися про дитинство Т. Г. Шевченка?
— Як народ вшановує пам’ять поета і художника?
— Чи є у вашому місті місця, що пов’язані з ім’ям великого Кобзаря?
Ім’ям Шевченка названо міста і села, вулиці й площі, а пам’ятники
є не лише в Україні, а й далеко за її межами: в Росії, Молдові, Казахстані,
Канаді, Франції, Америці. Його твори видані 33-ма мовами світу.
У кожного народу є великі поети, яких знають усі, — і дорослі, і діти.
Для українського народу таким поетом є Т. Г. Шевченко. Його називають
Великим Кобзарем, адже свою найкращу книгу він назвав «Кобзар».
Розглянути вдома з батьками «Кобзар».
УРОК 2
Тема. Творчість Кобзаря (Т. Г. Шевченко «Світає…», «Встала й весна,
чорну землю…», «Вранці», «Зоре моя вечірняя», «Зацвіла у лузі червона
калина…»). Підсумок за темою
Мета: продовжити знайомство із творчістю Т. Г. Шевченка; удоско-
налювати навички виразного читання віршів; вчити аналізувати прочи-
тане; виховувати любов до поезій Великого Кобзаря.
ХІД УРОКУ
Пішов Федір до Федота,
Щоб побачити єнота.

Єнот фиркнув, налякався,
У куточок заховався.
Пішов Федір до Федота,
Не побачивши єнота.
2. Доберіть антоніми.
Темний —… (світлий);
зустрічає —… (проводжає);
тихо —… (голосно);
чорний —… (білий);
ранок —… (вечір);
угору —… (униз);
говорить —… (мовчить);
сміється —… (плаче).
Вінок — нок + р + ші =… (вірші).
Київ — їв — и + об + за + ря =… (Кобзаря).
— Сьогоднішній урок ми присвятимо вивченню віршів Великого
Кобзаря.
Адже ніде так не розкривається душа народу, як у його творах.
ІІІ. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Світає…»
— В якому темпі, з яким почуттям читається вірш?
— Яка пора доби описана у вірші?
2. Читання вірша «ланцюжком» по строфах.
— Які куточки української природи змальовує поет? (І строфа — гай;
ІІ — степ, став; ІІІ — сади)
— В якому значенні вжито слова палає, мріють?
— Які дерева згадує поет?
— Яку пташку?
— Із ким порівнює тополі?
(Учні розглядають малюнок тополі.)
Учитель читає, замінюючи слова, учні виправляють «помилку».
— Які слова–назви ознак вжито у вірші? Дібрати до них антоніми.

темнім — світлім;
тихесенько — голосно;
рясні — рідкі, голі (сади), безплідні.
— Чи можна почути, як тополі розмовляють із полем?
VІ. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Встала весна…»
— Які слова допомагають уявити весну як живу істоту? (Ряст — вес
няна зелень.)
— Що зробила весна із землею?
— Що роблять жайворонок і соловейко?
— Чому земля була ще сонна?
V. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Вранці»
— Які птахи сповіщають про настання ранку?
— Доберіть синоніми до слова плугатар. (Орач, землероб)
— Яка пора року описана у вірші? Чому?
— Що спільного у віршах «Світає…» і «Вранці»?
VІ. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка
«Зоре моя вечірняя...»
1. З якою інтонацією читається вірш? (Із сумом, із тугою)
— За любов до України і за вірші цар відправив Шевченка солдатом
у далеку Орську фортецю. Там він пробув 10 довгих років. Йому заборо-
няли писати і малювати. У цих казахських пісках Шевченко згадував ма-
льовничу природу України, тужив за нею і свою тугу вилив у віршах.
— До кого звертається поет?
— Що просить у неї?
— Яку річку згадує у вірші?
Конкурс читання вірша.
VІІ. Опрацювання вірша Т. Шевченка
«Зацвіла у лузі червона калина…»
— Тарас Григорович дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над
ставами. Особливо Шевченко любив калину. Він присвятив їй свої вір-
ші. У своєму «Кобзарі» слово калина він вжив 385 разів, а всього у творах
Шевченка калина згадується 965 разів.

— Із ким поет порівнює калину?
— Де зацвіла калина?
— Хто цьому зрадів?
— Яку картину ви уявляєте, читаючи вірш?
VІІІ. Підсумок із теми
Тестування
1. Шевченко народився у сім’ї:
а) кріпаків;
б) робітників.
2. Ненька Тараса померла, коли йому було:
а) 12 років;
б) 9 років.
3. Перед смертю батько сказав про Тараса:
а) «Тяжко жити сиротині…»;
б) «Із нього вийде не абищо…»
4. Т. Г. Шевченко — це великий український:
а) поет і художник;
б) поет і композитор.
5. Яке слово із вірша пропущено?
Любо-любо стало,
Пташечка зраділа
І…
а) заспівала;
б) защебетала.
6. У вірші «Вранці» поет згадує птахів:
а) синицю, сову, сороку;
б) жайворонка, зозулю, соловейка.
ІХ. Підсумок уроку
— Чого вчать твори Т. Г. Шевченка?
— Ми вчимося у Тараса Шевченка любити рідну землю, рідний на-
род, рідну українську землю, свою маму. Пам’ятайте його слова:
Учітеся, брати мої,
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

УРОК 3
Тема.Якнелюбитизимисніжно-синьої(Я.Щоголів«Зимовийранок»;
М. Рильський «Зима»; Леся Українка «Сніг з морозом поморозив…»)
Мета: вчити учнів правильно, виразно читати поетичні твори, аналі-
зувати їх; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати у дітей мислен-
ня, кмітливість, зв’язне мовлення, спостережливість; виховувати в учнів
любов до краси зимового світу.
ХІД УРОКУ
Ма-ма-ма — прийшла до нас зима.
Ло-ло-ло — кучугури намело.
Ем-ем-ем — саночки візьмем.
Дем-дем-дем — на гірку підем.
Ам-ам-ам — ой, весело нам.
2. Скоромовка «дощиком».
Їхав грудень возом,
Віз мішок морозу,
До морозу криги,
А до криги — снігу.
3. Вгадай предмет за ознаками.
Білий, пухнастий, м’який —… (сніг).
Холодна, люта, морозна —… (зима).
Злий, тріскучий, лютий —… (мороз).
Сніг, зима, іній, мороз, заметіль, холод, холодний.
— Яке слово зайве?
— Яким одним словом можна об’єднати всі ці слова? (Зима)
— За вікном — чарівна красуня зима. Краса зимової природи нади-
хала поетів. За допомогою художнього слова вони яскраво і точно пере-
дають образи і зимового ранку, і засніженого саду, і поля.
Отже, дітки, вирушаймо у світ зимової краси і зимових див!
ІІІ. Опрацювання вірша Я. Щоголіва «Зимовий ранок»
— Яку картину природи ви уявляли, слухаючи вірш?

Зграя вище
ближче кришталем
промінь промінь
3. Читання вірша учнями. Гра «Бджілки».
— Чому автор називає ранок веселим?
— Яку саме зиму змальовує поет?
— Які птахи згадуються у вірші?
— Як ви розумієте виділені слова?
дачів.
5. Впізнайте рядки (читання з плаката).
Сн_г _сн_м кр_шт_л_м бл_щ_,
Л_т_й х_л_д д_п_к_,
С_нц_ вг_р_ пл_н_ в_щ_,
Т_н_ гр_ зд_л_к_
ІV. Опрацювання вірша М. Рильського «Зима»
— Яка ще пора року, крім зими, згадується у вірші?
Сніжно-синя многошумна
холоднюча пухнастий
кришталем завія
3. Читання вірша учнями. Гра «Дощик».
— Які слова у вірші повторюються?
— Які слова вірша розповідають про зиму?
— Які — про весну?
— З яких речень складається вірш?
Сніжно-синьої — інеї;
суцвіть — веселить;
моїй — завій;
многошумної — розумної.
«Сніг з морозом поморозив»
— Яку пору року, крім зими, згадує поетеса?
— З яким настроєм читається вірш? (Із надією, зі сподіванням)

Гра «Хвилі»
Ведучий задає «тон» і «темп» читання.
Вірш читається так, як хвиля прибивається до берега і відходить від
нього: тихо — голосніше — голосно — тихіше — тихо.
— На що нарікають діти?
— До чого їх закликає поетеса?
— Прочитайте спонукальне речення.
— Що зробила зима?
— Що зробить літо?
3. До слів–назв предметів дібрати слова–назви дій.
Сніг з морозом —… (поморозив);
літо —… (прилине);
годинонька —… (прийде);
зима —… (згине);
поле —… (заквітне, зазеленіє);
весна —… (вкриє).
— Які пестливі слова вживає поетеса?
4. Гра «Відшукай риму».
Квіти — діти;
зазеленіє — вкриє;
прилине — згине.
— Що об’єднує вірші, які ми читали?
— Що приносить зима дітям?
VІІ. Домашнє завдання
Виразно читати вірші, намалювати малюнок до одного з них.
УРОК 4
Тема. Вишневий садочок (Леся Українка «Вишеньки», «На зеленому
горбочку»; О. Олесь «Серед краси»)
Мета: продовжувати знайомство з творами великої української пое-
теси Лесі Українки; удосконалювати навички виразного читання віршо-
ваних творів; вчити їх аналізувати; розвивати пам’ять, зв’язне мовлення;
виховувати любов до природи, до рідного краю.
ХІД УРОКУ
Жив жучок між бур’янами,
Жив без тата і без мами.

Жив і жив, і не тужив —
Жовтим листям ворушив.
Жаба квакнула: «Попався!»
Жук завмер — так налякався.
(Г. Чубач)
— Знайдіть слова–назви предметів. Утворіть від них слова зі зменшу-
вально-пестливим значенням.
Жук — жучок;
бур’ян — бур’янець;
тато — татусь;
мама — матуся, мамочка;
листя — листячко;
жаба — жабка.
3. Розшифруйте, прочитайте прислів’я, поясніть його значення:
нцесо тьблищи, а розмо щитьтрі.
(Сонце блищить, а мороз тріщить.)
Виставка малюнків, конкурс на кращого читця віршів.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку
— Продовжуємо вивчати вірші українських поетів, в яких чудово від-
творюються картини рідної природи.
Гра «Живі склади»
В учнів на голові — корони із написаними складами. Вони шикують-
ся, утворивши слова Леся Українка.
— Що ви знаєте про дитинство Лесі Українки?
— Маленька Леся була така ж, як і ви. Вона любила бігати лісами й лу-
ками, плела віночки, співала пісні, заслуховувалась казками й переказа-
ми. Творчість Лесі Українки цікава і різноманітна. Багато її віршів при-
свячено дітям і створено для дітей.
ІV. Опрацювання вірша Лесі Українки «Вишеньки»
— Чи сподобався вірш?
— Чому він має таку назву?
Ваблять дівчаточко
скачуть хлоп’яточко
простягають рученята
доспіли деревцем
низесенько черешеньки

— Яке слово «зайве» у першому стовпчику?
— Що спільного у словах другого стовпчика? (Мають зменшувально-
пестливе значення.)
3. Читання вірша учнями «ланцюжком» по строфах.
— Чому діти не можуть дістати вишень?
— Що вони роблять для того, щоб їх дістати? Прочитайте.
— З яким запитанням звертаються діти до вишеньок?
— Прочитайте, яку відповідь дали їм вишеньки.
Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитись на гля-
дачів.
— Знайдіть пестливі слова у вірші.
— Для чого їх вживає поетеса у своєму вірші?
— Що було б, якби вишеньки виросли низько?
— З якою інтонацією читаються слова дітей? (Запитання, благання)
— А слова вишеньок? (Повчально, розсудливо)
5. Гра «Віднови вірш» (можна у групах).
П_бл_ск_ть ч_р_ш_ньк_
В л_ст_ з_л_н_ньк_м_,
Ч_р_ш_ньк_ в_бл_ть _ч.
Д_т_чк_м м_л_ньк_м.
Ой, вишеньки-черешеньки,
Червонії,…,
Чого ж бо ви…
Виросли на…
Учитель читає початок речення, решта учнів повинні відшукати кі-
нець цього речення і прочитати його.
«На зеленому горбочку»
Напівголосне читання вірша учнями, кожен — у своєму темпі.
— Про що цей вірш?
— Як ставиться поетеса до хати? Які слова свідчать про це?
— Знайдіть у вірші порівняння.
За завданням учителя прочитати:
а) захоплено;

б) здивовано;
в) байдуже.
— Доберіть ознаку:
горбочок —… (зелений);
садочок —… (вишневий);
хатинка — … (біла);
дитинка —… (маленькая).
VІ. Опрацювання вірша О. Олеся «Серед краси»
— Красою рідної природи захоплювалася не тільки Леся Українка.
Її оспівував також Олександр Олесь.
— Хто милувався красою природи?
— Звідки хлопчик спостерігав за красою природи?
— Яка пора доби описується поетом? Прочитайте.
— Поясніть вислів «цвітуть хмарками небеса».
— Прочитайте опис світанку.
Хлопчик побачив…
Хлопчик почув…
— Знайдіть слова, що римуються.
VІІ. Підсумок уроку
— Що запам’ятали про життя і творчість Лесі Українки?
Виразно читати вірші.
УРОК 5
Тема. Все навколо зеленіє (О. Олесь «Білі гуси летять над луками…»,
«Все навколо зеленіє»; Ліна Костенко «Берізки по коліна у воді»)
Мета: вчити учнів правильно, свідомо, виразно читати вірші; вироб-
ляти вміння обґрунтовувати свої міркування, збагачувати словниковий
запас; дати уявлення про творчість Олександра Олеся; виховувати лю-
бов до поетичного слова.
ХІД УРОКУ

Гуска грає на гітарі,
Ґелґотить гусак гагарі,
Горобець гука грака,
Ґава гатить гопака.
Іли-іли-іли — гуси на лужку присіли.
Али-али-али — потім травку пощипали.
Или-или-или — у водиці лапки мили.
Ою-ою-ою — ґелґотали між собою.
4. Вправи для розвитку артикуляції дихання.
• «Цокання язиком у ротовій порожнині»;
• «маятник» — ротик відкритий в усмішці, язик рухається від лівої
до правої щоки;
• як дзижчить комарик;
• надуваємо щоки;
• п’ємо чай із блюдця;
• подуваємо на кульбабу.
Конкурс на краще читання віршів.
Гра «Дуель»
Команди ставлять запитання одне одному за змістом прочитаних
творів.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку
Прочитайте рядки вірша, назвіть автора.
Цв_т_ть хм_рк_м_ н_б_с_с,
Л_т_ть згр_м. к_чк_,
Щ_б_ч_ть в_с_л_о пт_шк_
(О. Олесь «Серед краси»)
— Олександр Олесь — псевдонім відомого поета, казкаря, драматур-
га і перекладача Олександра Івановича Кандиби.
Народився він 4 грудня 1878 року на Сумщині. Батько майбутнього
поета походив із чумаків, а мати — з кріпаків. Першою вчителькою була
мати. Вона в 4 роки навчила сина читати і писати, а в 9 років він напи-
сав свій перший вірш. Удома у них був «Кобзар», а поезії з нього хлоп-
чик знав напам’ять. Грошей на навчання Олександра в гімназії не було,
і він вступив до хліборобської школи, а пізніше — до Харківського вете-
ринарного інституту.
Свого маленького сина Олега він ласкаво називав Лелекою. Для ньо-
го та інших дітей Олександр Олесь написав багато чудових творів.

Поет останні 25 років свого життя прожив за кордоном, де і помер.
Але душа його завжди линула в Україну.
Ми з вами вже ознайомилися з творами Олександра Олеся. Згадай-
мо їх.
• Гасне вечір… Сон обняв гори і долини… («Літній вечір»)
• Лагідні, як усміх ранку, ніжно сяйні, як зірки… («Є слова, що білі-
білі…»)
• Ти ялинку посади, а тоді рубай, ледащо! («Ялинка»)
— На сьогоднішньому уроці ми познайомимося з іншими чудови-
ми творами поета.
ІV. Опрацювання вірша Олександра Олеся
«Білі гуси летять над лугами»
— З якою інтонацією він читається? (Замріяно, із сумом, як пісня)
накусні гами
німси
роз гойдали
хмар ками
палися
ливпа
нагу лялися
нагой далися
Купави — водяні лілії.
— Які слова запам’ятали?
3. Читання вірша учнями «буксиром» за вчителем.
— Де летять білі гуси?
— Із чим порівнює поет гусей?
4. Читання вірша «ланцюжком» за строфами.
— Які рими є у цьому вірші?
— Доповніть словосполучення.
Гуси (що роблять?)… (летять, біліють, зникають);
гуси (що зробили?)… (впали, розгойдали, розцвіли, навмивалися, накупа
лися, нагойдалися, нагулялися, закричали, знялись, полинули, покинули);
летять над… (лугами);
біліють… (снігами);
зникають… (хмарками);
впали… (на озера);
розгойдались… (води);
покинули… (пір’я).

Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитись на гля-
дачів.
Учитель читає початок речення, учні повинні відшукати це речен-
ня і прочитати його.
V. Опрацювання вірша Олександра Олеся
«Все навколо зеленіє»
— З якою інтонацією читається вірш? (Радісно, із захопленням)
— Яка пора року описується?
Сяє віє
ллється глянь
шумить не підійду
гомонить не бійся
дзвенять цвіте
— Що спільного є в цих словах? (Означають дію.)
— Доведіть, що поет описує весну.
— Про що просить маму хлопчик?
— Що він їй обіцяє?
— Що сказано про вітер? Про річку? Про пташок? Про сонце?
— Прочитайте окличні, спонукальні речення.
— Після яких слів вірша слід зробити паузу?
Конкурсне читання вірша. Читання в парах.
VІ. Опрацювання вірша Ліни Костенко
«Берізки по коліна у воді»
— Яка пора року описується у вірші Ліни Костенко?
— Чи схожий цей вірш з попередніми? Чим саме? Прочитайте порів-
няння.
— Чому берізки стоять по коліна у воді?
— Із чим порівнюються берізки? Гуси?
— Знайдіть у вірші рими.

— Із творчістю якого поета ознайомилися?
— Про що читали вірші?
— Хто розгойдав тихі води?
— Яке слово пропущене?
Скрізь дзвенять... крилаті…
Вивчити напам’ять один із віршів (у групах).
УРОК 6
Тема. Осінь. Світанок. Ніч (Ліна Костенко «Березовий листочок»,
«Ліс на світанку»; П. Сенченко «Українська ніч»)
Мета: удосконалювати навички правильного, свідомого, виразного
читання віршованих творів; формувати уміння аналізувати, узагальню-
вати, робити висновки з прочитаного; виховувати любов до природи.
ХІД УРОКУ
Ло-ло-ло — сонце зайшло.
Се-се-се — сутінки обгорнули все.
Уч-уч-уч — тихо стало навкруг.
Ка-ка-ка — місяць світить звисока.
Ять-ять-ять — зірки миготять.
Ель-ець-ець — стихнув вітерець.
У ставку гуськом стоять
Гусенята й гуска.
Гусенята плюскотять,
Гуска носом плюска.
4. Простежте очима за рухом стрілочки.
1 3 5 7 9
108642

5. Прочитайте приказку.
Вно
чі
па
ну
ють
со
ви
та
си
чі
(Вночі панують сови та сичі.)
Робота в групах. Конкурс на краще читання вірша напам’ять.
— Продовжуємо опрацьовувати вірші українських поетів про кра-
су природи. Багато таких віршів написала українська поетеса Ліна Кос-
тенко.
Народилася Ліна Василівна на Київщині в учительській сім’ї. Батьки
майбутньої поетеси були людьми високоосвіченими і порядними. Бать-
ко знав 12 мов, добре був обізнаний у всіх навчальних предметах школи.
Закінчила Ліна Костенко Київський педагогічний інститут і Московсь-
кий літературний інститут. Писати вірші почала з дитинства. Довгий час
(15 років) її не визнавали як поетесу. Це був сумний період в її житті, в іс-
торії української літератури. Зараз Ліна Костенко живе і працює в Києві,
продовжуючи радувати нас своїми творами.
ІV. Опрацювання вірша Ліни Костенко
«Березовий листочок»
— Яка пора року описується у вірші?
Заєць хижак
осінній невидимий
грибочок спинається
здригнувся скрадається
1) Читання слів «буксиром».
2) Читання «дощиком».
Череда — група сільськогосподарських тварин одного виду, найчасті-
ше худоби, що разом пасеться.
3. Читання вірша учнями. Гра «Хвилі».
— З якою інтонацією слід читати виділені речення? (Тривога, страх)
— Чому здригається заєць?

— Доведіть словами вірша, що замальовується осінь.
— Які звуки можна почути в осінньому лісі?
— Замініть синонімами.
Спинається (грибочок) —… (росте, пробивається).
— Доберіть рими: іній (осінній), грибочок (листочок), хижак (їжак).
Читати текст, періодично відриваючи погляд. Щоб подивитися на гля-
дачів.
V. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Ліс на світанку»
1. Гра «Бджілки». Напівголосне читання вірша учнями.
— Що в лісі було незвичайне?
Марків — звання знатної особи.
Жабо — оборка з мережива або легкої тканини біля коміра.
3. Читання вірша вголос.
— Із ким поетеса порівнює грибочок?
— Подивіться на малюнок. Яким ви собі уявляєте грибочок?
— Який дощ сіє в лісі?
— Які пестливі слова вживає поетеса в своєму вірші?
— Який дощ називають грибним?
Учитель читає вірш, замінюючи деякі слова. Учні «помічають» по-
милку, виправляють її.
VІ. Опрацювання вірша П. Сенченка «Українська ніч»
— Як поет ставиться до української ночі? (Захоплюється, милується)
отамі сяць
ємга
посріб лив
видно колі
ву
ттяві
нав стріч
віт рила
Читання слів учнями вголос хором.
Отава — молода трава, що виростає на місці скошеної.
3. Гра «Не перерви ланцюжок».
Читання вірша учнями.
— Які кольори побачив автор?

— Знайдіть і прочитайте порівняння.
— Що поет пише про місяць?
— Що роблять тополі? Туман?
— Доведіть словами вірша, що поет захоплюється красою українсь-
кої ночі.
4. Робота над ілюстрацією.
— Які кольори використав художник?
— Чи відповідає малюнок змісту вірша? Доведіть.
За командою «земля» діти нахиляються до книжок і читають текст.
За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказів-
ки від тексту. Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони закінчи-
ли читати.
— Що найбільше запам’яталося з уроку?
— Об’єднайте назву вірша і персонаж.
Учитель демонструє малюнки зайчика, грибочка, тополь, лисичок. Учні на-
зивають вірш.
— Який малюнок зайвий?
Читати, намалювати малюнок до вірша.
УРОК 7
Тема. І знову засипле все зима (Ліна Костенко «Баба Віхола», «Пряля»)
Мета: продовжувати знайомити учнів із поезією Ліни Костенко; роз-
вивати навички виразного, свідомого читання; вчити аналізувати прочи-
тані твори; виховувати любов до художнього слова.
ХІД УРОКУ
Ма-ма-ма — зимонька-зима
Ла-ла-ла — снігу намела,
Ок-ок-ок — вкрила поле і лісок,
Ку-ку-ку — замела доріжку.
Ам-ам-ам — голодно пташкам,
Іть-іть-іть — ви їм допоможіть.

2. Прочитайте і відгадайте загадку.
Ст_л_ б_л_ н_вкр_г_ —
Я р_зтр_ш_ сн_г_,
Н_г_н_ х_л_д_,
В_д_ ск_в_ в ль_д_,
В др_жб_ з д_тьм_ я вс_м_
Зд_г_д_л_сь? Я —… (зима).
(Стало біло навкруги —
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди,
В дружбі з дітьми я всіма.
Здогадались? Я — зима.)
Залізне
Зубило
Залізо
Любило,
Зубило
В залізо
Залізло
Залізно.
(О. Орач)
Виставка малюнків, виразне читання віршів, що відповідають зміс-
ту малюнка.
ІV. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Баба Віхола»
— Хто його головна героїня?
Решето метальній
ситечко вешталась
порожнього добрії
Читання слів «буксиром», в парах, скоромовкою.
— На чому приїхала баба Віхола?
— Що вона робила в селі?
— Що просила баба Віхола у людей?
— Навіщо їй решето?

4. Гра «Сніжинки».
— Якою ви уявляєте бабу Віхолу?
Робота в групах. Кожна група після обговорення презентує свій слов-
никовий портрет баби Віхоли.
— Який характер у баби Віхоли? (Добрий, турботливий)
— Поясніть вислів «Сині пальчики — мерзне житечко».
— Що за біле борошно сіяла баба Віхола? (Хуртовина, заметіль, сні
гопад, завірюха)
V. Опрацювання вірша Ліни Костенко «Пряля»
— Чи здогадалися ви, про яку прялю йде мова?
2. Читання вірша учнями вголос.
— Що відбувається, коли в прялі рветься нитка?
— Що пряля вже встигла зробити?
— Які картини викликають у вашій уяві слова: сніг іде-іде-іде, а вона
пряде й пряде; вже напряла хуртовин.
— Як слід читати виділені слова?
4. Гра «Знайди рими».
VІ. Підсумок за темою
Відновіть вірші, назвіть автора.
1) Я люблю веселий…
Як на двір, на стіни,…
І на шлях…
Упаде із неба…
промінь
ранок
ґанок
за ворітьми
2) П_бл_ск_ть ч_р_ш_ньк_
В л_ст_ з_л_н_ньк_м,
Ч_р_ш_ньк_ в_бл_ть _ч_
Д_т_чк_м м_л_ньк_м_
3) ілбі сиуг ан роозе илпваивли,
іитх идов крумог иларозйогд.
4) гаєм над зеленим
бережком над та
виринає місяць
ріжком золотим.

Відповідати на запитання (С. 19).
УРОК 8
Тема. Барвиста мова (А. М’ястківський «Веселочка»; Є. Горева «Ко-
льоровий віршик»; Т. Коломієць «Подарунок»)
Мета: вчити учнів правильно і виразно читати вірші, бачити й розумі-
ти прекрасне в природі, в житті, в поезії; розвивати вміння ділитися свої-
ми враженнями про прочитане; виховувати естетичний смак.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу
Учитель
Стали, діти, підтягнулись,
Одне одному всміхнулись.
На урок старання не забудьте взяти,
Сіли всі рівненько, будем працювати.
1. Розучування вірша.
Веселка веселу хустинку
Повісила біля хатини.
Війнув вітерець, і хустина
У небо злетіла із тину.
2. Читайте, відповідайте: хто це? що це?
Білий, запашний, смачний —… (хліб).
Червоне, соковите, солодке —… (яблуко).
Прозора, джерельна, холодна —… (вода).
Висока, білокора, струнка —… (береза).
Тиха, зоряна, місячна —… (ніч).
3. Гра «Знайди помилку».
Соловей затьохкав швидко,
Як побачив гарну клітку! (Квітку)
Котику не повезло —
Булка (білка) від нього сховалась в дупло.
Ходить капля (чапля) біля річки,
Витягає жаб з водички.
Росте звір (явір) зелений
Під моїм вікном,
Поливаю щоденно
Я його перед сном.

1. Загадка.
Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)
— Скільки кольорів у веселки? (Сім — червоний, оранжевий, жовтий,
зелений, блакитний, синій, фіолетовий)
— Сьогодні ми починаємо знайомство із різнокольоровими віршами.
ІІІ. Опрацювання вірша А. М’ястківського «Веселочка»
— Послухайте уважно вірш і скажіть, які кольори згадав поет?
— Де засвітилася веселочка?
— Який колір веселочка подарувала житу? Траві? Небу? Воді?
— Які кольори веселка не подарувала?
— Як ви думаєте, кому вона їх може подарувати?
— Куди зникне веселка?
— Знайдіть рими у вірші.
4. Робота над малюнком до вірша.
— Якими рядками можна підписати малюнок? Які кольорові весел-
ки на ньому відображені?
ІV. Опрацювання вірша Є. Горевої «Кольоровий віршик»
1. Гра «Рибки».
Мовчазне читання учнями тексту, кожен — у своєму темпі, при цьо-
му діти можуть ворушити губами.
— Які фарби слід взяти, щоб намалювати картину за цим віршем?
— Розгляньте малюнок кульбабки. Що ще необхідно намалювати до
цього вірша? Яким кольором?
— Доберіть рими: стежини —…; собі —…; колом —…; двору —…
— Змініть слова за зразком.
Жовтий — жовтіється;
синій —… (синіється);
голубий —… (голубиться);
зелений —… (зеленіється);
червоний —… (червоніється).
Кульбабка (що робить?) —… (жовтіється).
Клени (що зробили?) —… (стали).
Сонце (що робить?) —… (догора).

Кульбабка (яка?) —… (жовта).
Волошки (які?) —… (сині).
Небо (яке?) —… (голубе).
Клени (які?) —… (зелені).
Поле (яке?) —… (жовте).
Сонце (яке?) —… (червоне).
V. Опрацювання загадок
Учнічитаютьзагадки,розповідають,якісловадопомоглиїмїхрозгадати.
Розучування скоромовки.
VІ. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Подарунок»
— Чи сподобався вірш? Який настрій він у вас викликав?
Пензлик бджола
довкола полунички
розмалюю билинці
залюбки брунатнім
кольори краплинкам
4. Робота над аналізом змісту вірша з елементами вибіркового
читання.
— Хто намалював малюнок? Якого він був кольору?
— Що воно домалювало?
— Який колір використало сонечко?
— Що говорила бджола, дивлячись на подарунок?
— А що сказала мишка?
— Спробуйте і ви назвати по порядку всі кольори, щоб відчинити
хатку.
— Хто трудився над малюнком?
— Прочитайте окличні речення, а потім питальні.
Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитись на
глядачів.
— Розгляньте малюнок. Чи подобається він вам?
— Спробуйте вдома намалювати свій малюнок.
— Які вірші читали на уроці?

— Чому вони так називаються?
— Які кольори зустрічаються у всіх віршах?
Виразно читати вірш, намалювати хатинку.
УРОК 9
Тема. Кольоровий світ навколо (В. Лучук «Кольорові пташки»; В. Ко-
нопелець «Якого кольору сніг?»)
Мета: удосконалювати техніку читання поетичних творів; формува-
ти читацьку самостійність; продемонструвати, як поети засобами худож-
нього слова розкривають багатство і красу навколишнього світу; вихову-
вати чуття краси поетичного слова.
ХІД УРОКУ
Зелен-зелен льон у полі,
Буде лялі з льону льоля,
Білим, білим, білована,
Мов лілея мальована!
2. Гра «Відгадай, хто це?»
Цінь-цвірінь —… (горобчик).
Кар-кар —… (ворона).
Тьох-тьох —… (соловей).
Тук-тук —… (дятел).
Ціть-ціть —… (щиглик).
Ку-ку —… (зозуля).
Кря-кря —… (качка).
3. Добирання слів «Хто більше?»
Зима — холодна,…
Сніг — білий,…
Ялинка — струнка,…
Синичка — жвава,…
Вітер — північний,…
Лисиця — хитра,…
4. Слухай, запам’ятовуй!
Весна фарбувала розквітлу природу:
Синьою барвою — в озері воду,
На лузі — у колір пребілий ромашку,
Пісочок — у жовтий, в сіренький — пташку.

Фазана у полі червоним зробила,
Рудим куропатці побризкала крила,
І навіть в кімнату фіранку відкрила
І зелень на фікусі всю поновила,
Аж три кольори дарувала фіалці
Й краплинки на носа хлюпнула Наталці.
(В. Ващенко)
— В який колір і що саме фарбувала весна?
— Чи сподобалися вам кольорові вірші?
— Чому їх так називають?
Снігурі, крук, синиця, омелюх, горобець.
— Продовжимо читати кольорові вірші.
ІІІ. Опрацювання вірша В. Лучука «Кольорові пташки»
Мовчазне читання вірша учнями.
— Яких птахів згадує поет? Впізнайте їх.
Учні під словами-блискавками розміщують малюнок птаха.
— Якого кольору ці птахи?
Фрак — чоловічий святковий одяг.
Крук — ворон.
— Який птах є незвичайним у своєму вбранні?
— Як називає його поет?
— Чому в горобця таке незвичне вбрання?
4. Гра «Живі слова».
У дітей — слова: червоні, снігурі, чорний, крук, білий, сук, синиці, голубі,
кожух, рудий, фрак, зелений, фарба, сіра.
Вони повинні об’єднатися у пари.
Читання вірша хором.
6. Доберіть риму.
Снігурі —… (по дворі);
голубі —… (на вербі);
дивак —… (фрак);
крук —… (сук);
омелюх —… (кожух);
дарма —… (нема).

7. Хто що робив?
снігурі присів
горобець стрибають
синиці пошив
омелюх вдягнув
крук співають
ІV. Опрацювання вірша В. Конопельця
«Якого кольору сніг?»
— Яким реченням є заголовок?
— Як би ви відповіли на це запитання?
— Чи однакового кольору сніг?
— Як він змінюється протягом доби?
— Коли сніг буває білим?
— Якого кольору сніг у саду? А на березі й сосні?
— Чому на траві сніг жовто-золотавий?
— Якого кольору сніг під вечір? Що надає йому такого кольору?
V. Підсумок за темою
— Чи сподобалися вам різнокольорові вірші?
— Чи добре ви їх запам’ятали?
— Чи можете себе назвати знавцями цих віршів, ми зараз перевіримо.
1 З Е Л Е Н І
2 С И Н І
3 М И Ш К А
4 Ж О В Т О Г О
5 Г О Р О Б Е Ц Ь
6 С І М
1. …клени стали колом.
2. А у волошки очі…
3. Малюнок до подарунка малювала…
4. Житу… кольору подарував в жнива.

5. Дивак, який вдягнув зелений фрак.
6. Скільки кольорів у веселки?
УРОК 10
Тема. Давай поговоримо (М. Підгірянка «Розмова про сонце»; Т. Ко-
ломієць «Вітрисько»; В. Лучук «Жолудь»)
Мета: ознайомити учнів із віршами-діалогами; вчити читати за осо-
бами, правильно інтонувати речення, різні за інтонацією та метою ви
словлювання; розвивати образне мислення, зв’язне мовлення; вихову-
вати любов до художнього слова, до природи.
ХІД УРОКУ
Лінь лежить у Ліни в ліжку,
Каже: «Я посплю тут трішки».
Через неї лежебока
Ледь не відлежала боки.
(Н. Становська)
3. Читайте чітко, весело.
— Гей, Федько! —
Питають люди, —
Чом заліз
У кропиву ти?
— А тому, що
З дідусем
Ми на пасіку
Ідем.
Там такі кусючі бджоли —
Гірш, ніж лікарські уколи.
Нажалю своє тут тіло, щоб не так
Од бджіл
Боліло!
(К. Дяченко)
— Як називають розмову між двома людьми? (Діалог)
— Поети не змогли залишити без уваги діалоги і написали цікаві вір-
ші-діалоги.

ІІІ. Опрацювання вірша М. Підгірянки «Розмова з сонцем»
— Між ким ведеться діалог?
— Які за інтонацією слова дитини? А матері?
2. Читання вірша учнями у парах.
— Що найбільше цікавило дитину?
— Про яку рису характеру дитини це свідчить? (Допитливість)
— З якою інтонацією мама відповідала дитині? (Доброзичливо, до
ступно, з любов’ю)
Учні у парах повертаються одне до одного і читають вірш за особами.
— Знайдіть у вірші порівняння.
— Прочитайте речення зі звертаннями, з пестливими словами.
Конкурсне читання вірша за особами.
ІV. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Вітрисько»
— Чому він має таку назву?
Трусиш тин
некошену покурівся
угамуйся звісив
впродовж вітриську
Угамуйся — заспокойся, втихомирся.
Тин — паркан, огорожа.
Покурівся — пішов, піднявши куряву, пил.
Повторне читання вірша учнями мовчки.
— Якими за інтонацією є слова вітру? А господарю саду?
— Як господар звертається до вітру? Чому саме так?
— Яким ви уявляєте собі вітрисько?
— Чи навмисне він робив шкоду у саду?
— Що зробив вітер, коли господар попросив його піти геть із саду?
— Знайдіть і прочитайте спонукальне речення.
4. Виразне читання вірша учнями за особами.

V. Опрацювання вірша В. Лучука «Жолудь»
Напівголосне читання вірша дітьми.
— Прочитайте питальні речення. Що ви помітили?
2. Читання вірша учнями хором («дощик»).
— Що діти хочуть знайти в лісі?
— Навіщо потрібен жолудь?
— Що виросте з жолудя?
— Хто зів’є гніздо на жолуді?
— Який із співрозмовників вам сподобався більше? Чому?
— Чому в кінці вірша стоять три крапки?
— Спробуйте продовжити вірш-діалог.
Учитель читає початок речення, учні повинні відшукати кінець цьо-
го речення і прочитати його.
VІ. Підсумок урок
— З якими віршами ви сьогодні ознайомилися?
— Що таке діалог?
— Скільки має бути співрозмовників?
— З якого вірша це запитання?
• ж хто усе тихше колише й тихше його?
(Хто ж його колише усе тихше й тихше? «Розмова про сонце»)
• .. н..в..щ.. тр..с..ш сл..в.. .. н..к..ш..н.. тр..в..?
(А навіщо трусиш сливи у некошену траву? «Вітрисько»)
Читати вірші-діалоги за особами.
УРОК 11
Тема. Дитячі розмови (Є. Гуцало «Без дороги ходить дощ»; П. Реб-
ро «Суперечка»; А. Костецький «Найкраща іграшка»; С. Воскрекасен-
ко «Внучка»)
Мета: продовжувати формування в дітей уміння читати вірші-діало-
ги; розвивати образне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів;
розвивати здатність мислити словесно-художніми образами; виховува-
ти любов до художнього слова.

ХІД УРОКУ
— Одуде, одуде,
А де дім твій буде?
— У саду на дубі
Буде, дітки, любі!
Читання скоромовки «дощиком» за особами.
2. Гра «Так чи ні?»
Зіграти хочеться мені
З тобою, друже, в «Так чи ні?»
Тобі питання задаю,
Готуй же відповідь свою.
Відповідай, коли мастак,
Єдиним словом — «ні» чи «так».
— Скажи, співає сам пісні?
Не гайся з відповіддю! (Ні)
— Чи вміє плавати гусак?
Ну що на це ти скажеш? (Так)
— Чи може стати у вогні
Вода холодним льодом? (Ні)
— Скажи мені, червоний мак
В січневу пору квітне? (Ні)
— А крокодили на сосні
Свої будують гнізда?
— Чи може вище гір літак
У вишину злетіти? (Так)
— Узори пишні на вікні
Мороз малює взимку? (Так)
— Чи правда, друже мій, що рак,
Коли повзе, то задки? (Так)
— Якщо не їстиме три дні,
Верблюд ходити зможе? (Так)
— До забіяк і розбишак
Чи є в людей повага? (Ні)
— Чи достигають навесні
Пшениця й жито в полі? (Ні)
— Коли розсердиться їжак,
Слона він може вбити? (Ні)
— Ріка біжить удалині,
Чи є у неї ноги? (Ні)
— А чи буває сон у сні?
Чекаю відповіді! (Так)
— Перекривив синицю шпак,
Таке буває, друже? (Так)
— Скажи, морози крижані
Страшні для мавп тропічних? (Так)

— Чи правда це, що вовк усмак
Наївся груш і яблук? (Ні)
— А під кінець скажи мені —
Цікава гра у «Так чи ні»? (Так)
4. Розгадування загадки.
Мене просять, дожидають,
Наче гостя, виглядають,
А з’явлюсь я — лякаються
І у захисток ховаються. (Дощ)
ІІ. Опрацювання вірша Є. Гуцала
«Без дороги ходить дощ»
— Прочитайте питальні речення з відповідною інтонацією.
— Чому дощ ходить скрізь?
— Чи серйозними були відповіді? Що в них жартівливого?
2. Читання вірша у парах. Гра «Хто краще?»
ІІІ. Опрацювання вірша П. Ребра «Суперечка»
Самостійне напівголосне читання вірша учнями.
— Про що сперечалися ведмідь і сова?
— З якою інтонацією слід читати слова ведмедя? (З обуренням)
— А слова сови? (Зі сміхом)
— Хто зі співрозмовників правий?
2. Розігрування сценки за прочитаним.
ІV. Опрацювання вірша А. Костецького «Іграшка»
1. Прочитайте слова. Назвіть одним словом.
— Що зайве?
Лькаял, икбиук, никурдіпч, отол, м’икчя, камаинш.
(Лялька, кубики, підручник, лото, м’ячик, машинка — іграшки; зай
ве — підручник.)
— Чи є у вас вдома іграшки?
— Розкажіть про свою улюблену іграшку, не називаючи її, а ми від-
гадаємо.

— Дуже давно іграшок — таких, як зараз, — не було. Їх робили самі —
з дерева, з глини, з тканини, з соломи.
— Чому ви так думаєте?
— З якою інтонацією слід читати запитання, а з якою — відповіді?
— Чи ви погоджуєтесь із відповіддю автора?
— Чи доводилося вам робити власноруч іграшки? Розкажіть.
— Хто є автором вірша?
— Які твори Анатолія Костецького ми вже читали? («Батьківщина»,
«Все починається з мами», «Проста арифметика»)
— Поет видав 30 книжок для дітей, удостоєний літературної премії
імені Лесі Українки. Живе і працює в Києві.
V. Опрацювання вірша С. Воскрекасенка «Внучка»
— Як ви думаєте, зважаючи на заголовок, між ким відбуватиметься
діалог?
— Про що бабуся запитала внучку?
— Як вона до неї звертається?
— Про що це свідчить?
— Як внучка відповіла бабусі? З якою інтонацією?
— Чи погоджуєтесь ви із відповіддю внучки?
— Знайдіть слова, які звучать і пишуться однаково. Поясніть їх зна-
чення у кожному із словосполучень.
Конкурсне читання вірша за особами.
— Що таке вірші-діалоги?
— Хто цікавився, де йде сонце спати?
— Хто наробив шкоду у саду?
— Між якими звірами виникла суперечка?

УРОК 12
Тема. От так дивина! (М. Сингаївський «Що воно за диво?»; П. Мовчан
«Сіяв шпак», А. Григорук «Переплутанка»; П. Воронько «Картина»)
Мета: ознайомити учнів із небилицями-небувалицями; удоскона-
лювати навички правильного, свідомого, виразного читання; розвивати
уяву, фантазію учнів; вчити розрізняти реальність і вигадку.
ХІД УРОКУ
1. Читайте, доповнюйте склади.
Мали —… (на); лимо —… (над); маши —… (на); воро —… (на);
бузи —… (на); лопа —… (та); воро —… (та); морк —… (ва); сини —… (ця).
2. Читайте. Намагайтеся зрозуміти, про що розповідається.
ШКОДЛИВИЙ ЦАП
На городі цап, цап
Капусточку хап хап,
Борідкою трусь, трусь
Капусточку хрусь хрусь,
Ратичками туп, туп,
Капусточка хруп, хруп,
А за цапом дід, дід
З батурою хтось, хтось.
Цап як скаче: брик, брик,
На все село крик, крик,
На синяки дме, дме,
Вигукує: «Ме! Ме!»
За ним Рябко та: «Гав! Гав!
Оце тобі, щоб не крав!»
Прочитайте ще раз, зберігаючи ритм.
3. Хто це? Що це?
Цікава, захоплююча, ілюстрована —… (книжка).
Солодка, запашна, червона —… (ягода).
Весела, мелодійна, задушевна —… (музика).
Прудка, маленька, пухнаста, руда —… (білка).
Учні об’єднуються у групи і ставлять запитання. Виграє та група, яка
точніше і докладніше відповідатиме на запитання.
Якби пшоно, якби сіль,
То зварила б я кисіль.

Якби снігу та дощу,
То зварила б я борщу.
Якби трохи просто кваші,
То зварила б горщик каші.
— Що незвичайного в цього вірші? Чого не буває?
— Ми почнемо вивчати вірші-небувалиці. Небилиці, або небували-
ці, — це розповіді про те, чого не буває. Для чого поети вигадують не-
бувалиці?
ІV. Опрацювання вірша М. Сингаївського
«Що воно за диво?»
— Що найбільше здивувало вас у цьому вірші?
Диво кислиці
здивувало синиці
маківки криниці
— Назвіть слова-родичі в першому стовпчику.
— Що спільного у словах другого стовпчика?
Кострубата мова — з деякими недоліками, неправильна.
— Чому виникли такі небилиці?
— Де росте морква? Кислиці? Сливи? Вишні? Мак?
— Де живуть корови? Синиці?
— Де будують хату? Копають криницю?
— Яка небувалиця вас найбільше здивувала?
5. Гра «Хвилі».
Ведучий задає «тон» і «темп» гри. Текст вірша читається так, як хви-
ля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голосніше — го-
лосно — тихіше — тихо — голосніше.
V. Опрацювання вірша П. Мовчана «Сіяв шпак»
— Що посіяв шпак?
— Що вродило? Що змолотив?
— Чия в цьому вина?
— З якою інтонацією слід читати слова шпака?
2. Читання вірша в парах «луною».
3. Добирання рим.
Мак — так; просо — взялося; жито — літо.

VІ. Опрацювання вірша А. Григорука «Переплутанка»
— Що найбільше вас розсмішило?
— Де могла відбутися така незвичайна подія?
Льоха обсіли
подвір’я пасеться
цаписько несеться
горобці плавають
Читання слів «ланцюжком» за вчителем.
— Поставте питання до слів першого стовпчика (яке слово «зайве»?),
а також до другого стовпчика.
Льоха — свиня.
Плоти — огорожа.
— Хто зробив роботу льохи? (Пси) Півня? (Цап) Курки? (Кіт) Ле-
бедів? (Індики)
— Як автор називає цапа? Чому?
— Змініть за зразком.
Цап — лаписько;
кіт —… (котисько);
вовк —… (вовчисько).
4. Аналіз ілюстрації в підручнику.
— Розгляньте ілюстрації.
— До кожного малюнка знайдіть слова вірша.
— Кого художник не зобразив? Допоможіть.
Робота в групах. Кожна група малює свій малюнок, демонструє і ко-
ментує його.
VІІ. Опрацювання вірша П. Воронька «Картина»
— Хто намалював таку картину?
— Чому вона незвичайна? Чому хлопчик зобразив небувалиці?
— Які небувалиці зобразив хлопчик?
— Розгляньте малюнок. Зіставте його зі змістом вірша. Чим вони
різняться?
дачів.

— Переробіть вірш так, щоб не було дивини, а було все, як насправді.
Учні зачитують свої вірші, обирають кращий.
VІІІ. Підсумок уроку
— Який настрій панував протягом сьогоднішнього уроку? Чому?
— Чи подобаються вам такі вірші?
ІХ. Домашнє завдання
Читати виразно, підготувати малюнок до однієї з небилиць.
УРОК 13
Тема. Диваки (Т. Коломієць «Диваки», «Лічилка-небувалиця»; Г. Бой-
ко «Скоромовка-небувалиця»; «Приказка-небувалиця» (з народного))
Мета: продовжувати знайомити учнів із небилицями-небувалицями;
показати, що вони мають різну форму; удосконалювати навички свідо-
мого виразного читання; розвивати творчу уяву учнів; виховувати лю-
бов до рідної мови.
ХІД УРОКУ
1. Читайте слова у стовпчиках.
дощ
лев
сад
мох
сич
меч
уб
лис
гілка
ряска
квітка
зяблик
тюлень
люстра
тюбик
лялька
2. Додайте склад.
Бу —… (кет); моло —… (ко);
бу —… (зок); моло —… (дець);
бу —… (лава); моло —… (ток);
бу —… (динок); моло —… (чай);
бу —… (лка); моло —… (дий).
Їжак та їжаченя
Їздять по гриби щодня.
Їжачиха помагає —
Сироїжки їм збирає.

ІІІ. Робота над віршем Т. Коломієць «Диваки»
— Коли було найсмішніше?
ліжсте жці
думе
дрю чку
задку вав
ко
вакди
зуст рілись
дрю чку
3. Хорове читання вірша «дощиком».
— Де був Рогеллі? Де був Рогатті?
— Де і як зустрілися ці диваки?
— Прочитайте питальні та окличні речення.
4. Виразне читання вірша «ланцюжком» (по куплету).
— Доповніть речення.
Рогеллі за морями до меду брав часник…
Рогатті за горами задкував, неначе рак…
Учитель читає початок строфи, учні відшукують всю строфу, зачи-
тують її.
6. Гра «Дуель».
Учні одне одному ставлять запитання за змістом вірша.
7. Добирання рими до слів: витівник — рятівники; Рогеллі — карамелі;
гуляв — поціляв.
ІV. Опрацювання вірша Т. Коломієць
«Лічилка-небувалиця»
— Небувалицями бувають не тільки вірші, а й лічилки, скоромовки,
приказки.
1. Гра «Бджілки». Напівголосне читання учнями лічилки.
— Чи сподобалася вам лічилка?
— Коли діти використовують лічилки?
— Прочитайте виділені слова. Від яких слів вони утворилися?
Конкурсне читання вірша учнями в парах.

3. Читання лічилки «дощиком».
4. Читання лічилки учнем, обирання ведучого.
5. Гра «Добери риму».
Хапатиму — питатиму;
зозулиця — жмуриться;
озивається — заливається.
V. Опрацювання скоромовки Г. Бойка
1. Читання скоромовки учнями мовчки.
— Які слова звучать однаково, а мають різне значення?
— Читаючи скоромовку, робіть паузу після слова сто.
2. Читання скоромовки «дощиком».
Конкурсне читання скоромовки.
VІ. Опрацювання приказки-небувалиці
Напівголосне читання учнями приказки, кожен — у своєму темпі.
Читання приказки в парах. Гра «Хто краще?»
VІІ. Підсумок за темою
1. В якому вірші в хлопця мова кострубата? («Що воно за диво?»
М. Сингаївський)
2. С_в шп_к ч_рн_й м_к _ вр_д_л_ пр_с_
3. Ось так диво-дивина —
Виріс ріг…,
Льоха вбралася…,
Пси порили все…
А ціписько…
Заспівав…
У пір’я
У кабана
В курнику
Подвір’я
4. Був за морями витівник на прізвисько… (Рогеллі).
А за горами був дивак на прізвисько… (Рогатті).
5. Співають яблука, малина,
Зверху валить (сніг, дощ, град, сміх).
VІІІ. Підсумок уроку
ІХ. Домашнє завдання

УРОК 14
Тема. І почнеться все спочатку, все спочатку по порядку (Олена Пчіл-
ка «Безконечна пісенька»; В. Лучук «Послухайте, люди»; І. Світличний
«Безконечник»)
Мета: ознайомити учнів із віршами-безконечниками, з особливістю
цих творів; удосконалювати техніку виразного читання, вміння аналізу-
вати прочитані твори; розвивати зв’язне мовлення учнів.
ХІД УРОКУ
1. Прочитай, зрозумій!
ХТО РОЗПЛУТУЄ СЛОВА?
За струмком дзюрчить село,
Небо
В сонечко зійшло,
У ставку сплеснувся шпак,
У садку співа щупак,
Вистрибнув на півня кіт,
Кукурікнув сірий кіт,
Сіла квітка
На бджолу,
Дуб старий
Спиляв пилу…
Хто ж
Розплутає слова?!
Ви
Не зможете, бува?
(В. Шаройко)
2. Читай, відповідай швидко: хто це або що це?
Свіже, прохолодне, чисте —… (повітря).
Текуче, палюче, гаряче —… (сонце).
Справжній, вірний, щирий —… (друг).
Чисте, безхмарне, блакитне —… (небо).
Тишком-нишком
Вийшла мишка із нори,
В шкребетушки ніс і вушка догори.
Відповіді на запитання (С. 38).
— Сьогодні на уроці ми ознайомимося із незвичайними віршами.
Прочитайте, як називаються такі вірші.

т п Б х с Е п о З л с К м в О п н Н а н Е р в Ч ш а с Н о н И с л К м в И
(Безконечники)
— Якими мають бути такі вірші?
ІV. Опрацювання вірша Олени Пчілки «Безконечна
пісенька»
1. — Хто автор твору?
— Що вам відомо про Олену Пчілку? (Мама Лесі Українки)
2. Читання твору учнями. Гра «Бджілки».
— Про кого пісенька?
Ясла, ясельця — місце, куди закладають корм для худоби.
4. Читання пісеньки учнями «ланцюжком».
V. Опрацювання вірша В. Лучука «Послухайте, люди»
— Перший твір був «Безконечною пісенькою».
Як можна назвати цей твір? («Безконечна байка»)
Горниць — горнятко — горщик.
3. Читання байки учнями «ланцюжком».
— Назвіть головних героїв байки.
— Що зробив горобець?
— Що спитала горобчиха? У кого? Чому?
Конкурс на кращого читця байки.
VІ. Опрацювання вірша І. Світличного «Безконечник»
— Чи сподобався вам віршик?
— Як його можна назвати? (Казка)
— Що у ньому казкового?
— Як можна назвати півнів? (Косарі)
Решетувати — просіювати через решето, очищуючи від домішок.
Діти читають хором.
— З якими віршами ознайомилися?

— Чим цікаві безконечники?
— Які безконечники найбільше запам’яталися?
Виразно читати, намалювати малюнок до одного із віршів.
УРОК 15
Тема. Казка без кінця (Т. Коломієць «Дідів обід»; О. Орач «Пташко-
літашко»)
Мета: продовжити знайомити учнів із віршами-безконечниками;
удосконалювати техніку виразного, свідомого читання; розвивати фоне-
матичний слух, артикуляцію, дикцію, пам’ять, увагу, зв’язне мовлення,
образне мислення; виховувати любов до художнього слова.
ХІД УРОКУ
1. Швидко, чітко читати слова в стовпчиках, знайди «пеньок».
Пеньок
пеньок
деньок
пеньок
річка
річка
річка
нічка
кішка
кіска
кішка
кішка
б’ємо
п’ємо
б’ємо
б’ємо
Біжить стежина поміж ожини,
І вже у Жені ожини жменя.
Усь-усь-усь — розповів казку дідусь.
На-на-на — казочка смішна.
Ще-ще-ще — хочем казку ще.
Ся-ся-ся — любимо ми дідуся.
Ар-ар-ар — він найкращий казкар.
4. Розплутайте клубочок, прочитайте прислів’я, поясніть його
значення.
уд ар за бу ва єть ся, а сло во пам’ я та єть ся
(Удар забувається, а слово пам’ятається.)
ІІ. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Дідів обід»

— Продовжте речення: «Є безконечна пісенька, безконечна байка…»
— Як називається цей вірш? (Безконечна казка)
Сивий житиме
ослін варитиме
з’їдав смішну
горщик почну
Миттєве читання слів учнями. Читання «луною» за вчителем.
— Що цікавого ви помітили у словах першого стовпчика? (Пари слів
римуються)
— В яких словах першого стовпчика звуків більше, ніж букв? Чому?
(З’їдав, горщик)
Ослін — лава для сидіння.
— Хто головний герой вірша?
— Що робив дід?
— Чому казці не видно кінця?
Створюється пара із «сильнішого» учня і «слабшого». «Сильніший»
— Чому казка ця хитра?
— Доберіть антоніми до слів.
Кривий — (прямий, рівний);
смішну — (сумну);
кінця — (початку).
5. Прочитати казку, вставляючи пропущені рядки.
6. Добирання споріднених слів.
Обід — обідати, обідній, пообідав.
З’їдав — їжа, поїв, наївся.
Жив — жити, життя, живучий.
дачів.
ІІІ. Опрацювання вірша О. Орача «Пташко-літашко»
— Хто головний герой цього вірша?
Лечу гніздечко
летиш комишинки
літашко пташенят
літашенят дітлашата

— Що спільного в словах першого стовпчика? (Спільнокореневі)
— Що спільного в словах другого стовпчика? (Пестливо-зменшуваль
ні слова)
— Доберіть такі слова до слів пташка (пташечка); сірих (сіреньких,
сіресеньких); любих (любесеньких).
3. Читання вірша учнями хором «дощиком».
4. Робота над аналізом змісту вірша з елементами вибіркового
читання.
— Куди летить пташка?
— Чому вона туди летить?
— Що лежить у гніздечку? Скільки було яєчок? Які вони були?
— Про що мріє мама-пташка?
— Що вона робить для того, щоб виросли її пташенята?
— Яким є ставлення поета до пташки? З чого це видно? Назвіть всі
пестливі слова, які автор вживає у вірші.
— Як можна продовжити вірш?
Прочитати:
б) захоплено;
в) байдуже.
ІV. Підсумок уроку
— Що найбільше запам’яталося з уроку?
— Як називаються вірші, які читали?
— Чому вони так називаються?
Читати, відповідати на запитання (С. 42).
УРОК 16
Тема. Загадки Леоніда Глібова (Л. Глібов «Котилася тарілочка», «Хто
доня?»)
Мета: ознайомити учнів із віршами-загадками; вчити розгадувати
загадки; відшуковувати в них ключові слова; розвивати образне мис-
лення учнів уміння зіставляти, аналізувати; виховувати любов до рід-
ної мови.

ХІД УРОКУ
Вибіг Гришка на доріжку,
На доріжці сидить кішка.
Взяв з доріжки Гришка кішку —
Хай спіймає кішка мишку.
2. Читайте, відповідайте: який? яка? яке?
Будинок — … білка —… яблуко —…
Лев —… зірка —… дерево —…
пиріг —… бабуся —… сонце —…
3. Читайте, думайте, доповнюйте!
Слухають, пишуть —… (сидять, ідуть…).
Лащиться, дряпається —… (сміється, грається…).
4. Додай слово.
Лащиться (хто?) —… (собака).
Дзвенить (що?) —… (струмок, дзвінок).
Віє (що?) —… (вітер).
Гуркоче (що?) —… (грім).
Блимає (що?) —… (блискавка).
Малює (хто?) —… (художник).
Повзе (хто?) —… (гадюка).
Червоний колір, а винний смак,
Кам’яне серце. Чому то так? (Вишня)
— Що таке загадка? (Загадки — стислі поетичні, а іноді — й прозові
твори, які у «прихованій формі» зображують окремі предмети чи явища,
не називаючи їх.)
— Хто складав загадки? Для чого?
— Загадки розвивають кмітливість, увагу, стимулюють уяву, допит-
ливість.
Загадки писали й українські поети. На сьогоднішньому уроці ми оз-
найомимося із загадками Леоніда Глібова.
ІІІ. Опрацювання загадки Л. Глібова «Котилася тарілочка»
1. Ознайомлення з біографією поета.
— Леонід Глібов народився 5 березня 1827 року на Полтавщині. Ди-
тинство Льолика — так називали хлопчика у родині — минуло в селі
Горбак Кременчуцького повіту. Лише у віці 13 років він почав навчання
у Полтавській гімназії.

Леонід багато читав, особливо захоплювався поезією Пушкіна, Лер-
монтова. Починав складати вірші, спочатку російською мовою, а потім —
українською. Свої твори друкував під псевдонімом Дідусь Кенар. Розпові-
дають, що його батько колись купив такого співучого кенаря, що через
нього сусіди прозвали Івана Назаровича по-вуличному «Кенар». Це пріз-
висько і згадав Глібов, віддаючи до друку свого першого вірша для дітей.
За своє життя Л. Глібов написав понад 50 віршованих загадок. Ми опра-
цюємо лише дві з них.
2. Читання загадки «Котилася тарілочка» вчителем до слів «…стало
жаль усім».
— Хто зможе відгадати загадку?
— Скільки буде відгадок?
— В яких словах сховались відгадки? (Золота тарілочка, чорна баба)
Жар крутій хорошая
туман котилася золотая
жарти забавляла синій
тарілочка заховала покриє
— На яке запитання відповідають слова першого стовпчика?
— Яке слово «зайве» у другому стовпчику? (Крутій)
— У третьому? (Покриє)
— Знайдіть і прочитайте опис сонця, опис ночі.
— Із чим поет порівнює сонце? А з ким — ніч?
5. Читання загадки учнями «ланцюжком».
— В якому значенні вжито слово золотая?
— Дібрати синонім до слова ясне (яскраве), антонім до слова чорна
(біла).
— Дібрати пестливі слова.
Гора —… (гірка);
двір —… (дворик);
баба —… (бабуся);
сонце —… (сонечко);
ніч —… (нічка, ніченька).
6. Гра «Луна».
«Сильніший» учень читає речення, а «слабший» читає це речення
після прослуховування.
дачів.

ІV. Опрацювання загадки «Хто доня?»
1. Що таке акровірш (акростих)?
— Послухайте уважно, пригадайте.
— Ти, Максимку, щось притих?
— Я читаю акростих.
— Що ж воно ото за штука? —
Запитав дідусь онука.
— Перші літери рядків
Зверху вниз я разом звів —
Ось і вийшло слово з них:
Це, дідусю, — акростих.
— Чи відгадали загадку?
— Як ви це зробили?
3. Читання загадки учнями «ланцюжком».
— Яка відома загадка «заховалась» у вірші?
— Які ще овочі можуть бути відгадкою до цієї загадки? (Редиска, ріпа)
— Знайдіть у вірші слова-синоніми. (Мати — ненька)
Прочитати загадку із захопленням, зі здивуванням.
— З якими творами ознайомилися?
— Що таке загадка?
— Хто писав загадки?
— Які ви знаєте загадки?
Читати, намалювати малюнок до одного із віршів-загадок.
УРОК 17
Тема. Крикля-зникля (М. Підгірянка «Загадка»; О. Сенатович «Біг-
ли діти повз ялинку…»; Т. Коломієць «Загадка»)
Мета: продовжити знайомити учнів з віршами-загадками; розвива-
ти кмітливість, увагу; стимулювати уяву, допитливість; удосконалювати
навички виразного, свідомого читання.
ХІД УРОКУ
1. Мовні загадки-жарти.
З «т» — скрізь тихо,
З «м» — для їжі лихо:
Погризе, ще й у нору занесе. (Тиша — миша)

З «м» — на городі росте,
З «р» — у воді живе. (Мак — рак)
Без «т» — коли вода кипить,
А з «т» — з дерев звисають. (Квіти — віти)
2. «Зоряна година».
Із букв слова соловейко скласти слова. (Соло, коло, колесо, воло, лев…)
Непосида галка Клара
Окуляри в Карла вкрала.
На гіллячку сіла:
— Карр!
Я сьогодні буду Карл.
4. Читайте, доповнюйте склади, утворюйте слова.
Кро — ки ли — це
кро — лик ли — па
кро — пива ли — пень
кро — кодил ли — сиця
кро — на ли — стопад
крок — ква ли — тавра
кро — хмал ли — стоноша
ІІ. Опрацювання вірша М. Підгарянки «Загадка»
— Чи відгадали ви, що то за птахи?
Птахи прийде
весною запалить
улітку зірвуться
осінь поринуть
— Яке слово «зайве» в першому стовпчику?
Читання учнями тексту мовчки, кожен — у своєму темпі, при цьому
діти можуть ворушити губами.
— Які слова допомогли відгадати загадку?
— Чому птахи змінюють колір?
— Про які пори року йдеться у вірші?
— А яка не згадується? Чому?
— По скільки птахів сіло на кожну гілку?
— Доберіть рими.

ки від тексту. Знову «Земля» — учні очима знаходять, де вони закінчи-
ли читати.
ІІІ. Опрацювання вірша О. Сенатович
«Бігли діти повз ялинку»
— Чи здогадалися, ви, хто ця пустунка?
— Які слова допомогли вам відгадати цю загадку?
2. Читання вірша хором «дощиком».
— Що особливого побачили у вірші?
— Згадайте, що таке акровірш?
— Де бігли діти?
— Що нового побачили?
— Хто був у хатинці?
— Як вона привіталася із дітьми?
— Змініть за зразком.
Діти — діточки;
ялинка —… (ялиночка);
гриби —… (грибочки);
білка —… (білочка);
хатинка —… (хатиночка);
лапка —… (лапочка);
ківш —… (ківшик).
— Доберіть риму.
Ялинку —… (хатинку);
там —… (діткам);
подарувала —… (подарувала, назвала).
ІV. Опрацювання вірша Т. Коломієць «Загадка»
1. Читання загадки вчителем.
— Хто розгадав загадку?
— Кого поетеса називає крикля-зникля? Чому?
Доберіть слова-родичі.
Крик — кричати, закричати, перекричати, докричатися.
Зник — зникнути, зникати.
— Як утворилися слова крикля-зникля?

3. Читання вірша учнями «хвилею».
— Чиїми голосами відповідала крикля-зникля?
— Якою ви уявляєте собі криклю-зниклю?
— Намалюйте портрет криклі-зниклі. Розкажіть про неї.
— Скільки дійових осіб у вірші?
— Де можна почути луну?
— Яка тарілочка кожного дня котиться по небу?
— Чорна корова усіх поборола. (Ніч)
— Як називає її Леонід Глібов у своїй загадці?
Червоний ніс у землю вріс. (Морква)
— Як називається загадка про моркву? Хто її автор?
— Що це за птахи, які сіли спочити на клені?
— Кого побачили діти, коли бігли повз ялинку?
— Хто називає луну крикля-зникля?
— Пригадайте, які ще вірші Тамари Коломієць ви читали?
Відповідати на запитання (С. 46)
УРОК 18
Тема. Як же все це було без мене? (В. Сухомлинський «Як же все
це було без мене?»)
Мета: продовжувати знайомити учнів з оповіданнями; вчити учнів
свідомого, правильного, виразного читання вголос і мовчки; формувати
мовленнєві уміння; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення.
ХІД УРОКУ
Енька-енька-енька — донечка маленька.
Ає-ає-ає — маму все чекає.
Ила-ила-ила — посуд перемила.
Ла-ла-ла — квіти помила.
Иця-иця-иця — росте в мами помічниця.

Норці не потрібна нірка,
Норка носить теплу шкірку.
3. Прочитайте вірш декілька разів.
У ЛУЗІ
Заєць в лузі
Сіно косить,
А зайчиха
В скирту зносить,
А малесенькі зайчата,
Куцохвостики вухаті,
Взяті возом сіно
В хату,
Щоб було м’якенько
Спати.
(А. Костецький)
— Що читали? (Вірш)
— Чому так вирішили? (Римуються слова.)
— Які ще жанри літератури, крім віршів, ви знаєте?
— Прочитайте назву розділу.
— Оповідання — це розповідний, прозовий твір про різні випадки
з життя людей, тварин. На відміну від віршів, речення в оповіданні не
римуються.
ІІІ. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського
«Як же все було без мене?»
— Над яким питанням задумалася Яринка?
— Скільки їй минуло років?
Років доньці довкола
минуло сорочечка шкільне
свято сплеснула приміряє
трішечки тиждень викладеного
Читання слів «дощиком».
— Прочитайте питальні речення.
— Чиї це слова?

— З якою інтонацією ставила запитання Яринка? (Здивовано)
— Як слід читати слова мами? (Спокійно, лагідно, розмірено)
4. Читання оповідання учнями. Гра «Не перерви ланцюжок».
— Чому мама витягла з шафи всі Яринчині платтячка?
— Що побачила Яринка серед викладеного одягу?
— Прочитайте, якою була сорочечка? З чим порівнює її автор?
— Чому здивувалася Яринка?
— Що найбільше вразило дівчинку?
— Чи доводилося вам переживати такі почуття?
6. Гра «Котик і мишка».
Першою починає читати «мишка». Коли вона прочитає декілька слів
або речення, то починає читати «котик». Він намагається наздогнати
«мишку». Гра припиняється, коли обидва учні читають одне й те ж.
7. Складання характеристики дійових осіб.
Турботлива
допитлива
уважна
добра
маленька
ніжна
здивована
бережлива
Мама
Яринка
— Доведіть свій вибір словами тексту.
8. Робота над ілюстрацією до оповідання.
— Розгляньте уважно малюнок.
— Кого ви на ньому бачите?
— Якими рядками оповідання ви підписали б малюнок?
Скласти словесний малюнок до оповідання.
дачів.
— Що вас найбільше вразило?
V. Домашня робота
Переказувати оповідання.

УРОК 19
Тема. Бджола мала, а й та працює (В. Сухомлинський «По волосинці»)
Мета: працювати над удосконаленням навичок виразного, свідомо-
го читання; розвивати вміння визначати головну думку оповідання; оці-
нювати вчинки дійових осіб; виховувати працелюбність.
ХІД УРОКУ
Читайте швидко й чітко.
КЛЮЄ КУРКА КРУПКУ
Курник
Кривенький
На горбку.
Гарненька
Курка
В курнику.
Не турбуйте
Курку!
Клює
Курка
Крупку.
Крупка
Дрібненька,
Курка
Рябенька.
(Г. Бойко)
3. Навчіться читати виразно.
ЛІНЬКИ НАПАЛИ
Чом це ти, котику,
Довго так спиш?
Чи ліньки на тебе напали?
Ми вже й із лісу
З татом прийшли —
Гибів-маслюків
Назбирали.
Чом це ти звичку
Таку собі взяв:
Довго на ліжку валятись?
Хто ж бо захоче
З лінивцем таким,
Невмиваним, заспаним,
Гратись?
(М. Томенко)

— Що засуджує автор у цьому вірші?
— Чи добре бути лінивим?
ІІ. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського
«По волосинці»
— Чого воно нас вчить?
Онука вузлик щоразу
весняного пляшку хвилювання
першокласник в дзьобику прийшовши
ледаченьким волосяне працьовита
Читання слів учнями «дощиком».
— Назвіть слова-антоніми. (Ледаченьким — працьовита)
3. Читання оповідання учнями хором. Гра «Дощик».
— Яка пора року описується в оповіданні?
4. Робота над аналізом змістом оповідання з елементами вибіркового
читання.
— Хто пішов до лісу?
— Скільки років було Петрикові?
— Що дала бабуся нести Петрикові?
— Чому він не захотів нести вузлик? Чи справді він був дуже важким?
— Що зробила бабуся з онуком, прийшовши до лісу?
— Що вони побачили? Яке було гніздо? Прочитайте.
— Що так вразило хлопчика?
— Чому він замислився?
— Яка головна думка оповідання?
— Знайдіть в оповіданні зачин, основну частину, кінцівку.
— Як пташка будувала своє житло? Прочитайте.
— Що зображено на малюнку?
— Якими словами тексту можна підписати цей малюнок?
7. Гра «Читання Незнайка».
Учитель читає речення, замінюючи деякі слова. Учні повинні помі-
тити «помилку», прочитати речення правильно.
— Скільки разів у тексті зустрічається слово?
І група: бабуся;
ІІ група: Петрик.

9. Перевірте себе, з’єднайте частини речення.
Першокласник Петрик…
Прийшовши до лісу,…
Пташка швидко літала
до гнізда,…
Петрик підвівся…
...бабуся з онуком сіли відпочити.
...був ледаченьким хлопчиком.
...й глянув на кущ.
...щоразу приносячи по волосинці.
ІІІ. Підсумок уроку
— Що сподобалося сьогодні на уроці?
— Чого вчить нас прочитане оповідання?
ІV. Домашнє завдання
Читати оповідання, дібрати прислів’я до нього.
УРОК 20
Тема. Урок милосердя (В. Сухомлинський «Горбатенька дівчинка»)
Мета: вчити учнів розуміти текст, виділяти головне, аналізувати, пра-
вильно оцінювати вчинки дійових осіб; розширити уявлення учнів про
добрі і погані вчинки; виховувати доброту, людяність.
ХІД УРОКУ
1. Вправи для розвитку дихання.
• «Задми свічку»;
• «понюхай квіточку»;
• «пий чай із блюдця»;
• «подми на кульбабку»;
• «насос»;
• «годинник».
Скрекоче сорока сороці:
— А я у сорочій сорочці!
Сорока сороці скрекоче:
— А в мене яєчко сороче!
(О. Орач)
Ку-ку-ку, ку-ку-ку!
Сидить пташка на сучку!
Ки-ки-ки, ки-ки-ки!
Посадили огірки!
Ко-ко-ко, ко-ко-ко!
Люблю свіже молоко!

Доброта, чесність, терпимість, працелюбність, людяність.
5. Прочитайте прислів’я. Поясніть його зміст.
— Якому з прочитаних слів відповідає прислів’я?
Від
теп
ло
го
сло
ва
і
лід
роз
мер
за
є
(Від теплого слова і лід розмерзає. Доброта)
Мов чан ка гнів га сить
(Мовчанка гнів гасить. Терпимість)
Бр ех нею св іт пе рей деш а на зад не вер неш ся
(Брехнею свят перейдеш, а назад не вернешся. Чесність)
— Які прислів’я до оповідання підготували? Що в них схвалюється,
а що — засуджується? (Працелюбність — лінь)
— Якою, на вашу думку, повинна бути справжня людина?
Складання «павутинки» якостей людини.
Людина
Працелюбність Чесність
Доброта Терпимість
— Всі ці якості людини відображені в народних казках, приказках,
прислів’ях. Письменники присвятили цьому свої оповідання.
ІV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського
«Горбатенька дівчинка»
— Хто зайшов до класу?
— Чому хвилювався учитель?

Учні здалеку подиву
подих полегшено насмішки
благав спокійний цікавість
цікавість затамував всміхалися
Читання слів повільно, швидко, скоромовкою.
Живенько — швидко.
Благав — наполегливо, пристрасно, невідступно просив.
Іспит — перевірка знань з якого-небудь предмета, що здійснюється
згідно зі встановленими правилами, екзамен.
3. Повторне читання оповідання учнями «ланцюжком».
— Як клас зустрів незнайому дівчинку?
4. Аналіз змісту оповідання. Вибіркове читання.
— Який урок ішов у класі?
— Скільки учнів було у класі?
— Прочитайте, як почувався вчитель. З якою інтонацією слід чита-
ти ці слова?
— Про що вчитель «мовчки благав» дітей?
— Що було в очах дітей?
— Як вони дивилися на незнайому дівчинку?
— Чому вчитель «полегшено перевів дух»?
— Як звали дівчинку? Якою вона була?
— За яку парту посадили дівчинку? Чому? Хто поступився їй місцем?
— Який іспит витримав клас?
— Поясніть значення виразів: живенько відчинив; впилися в незнайо
му дівчинку; полегшено перевів дух.
— Які почуття вчителя передані у виділених реченнях?
— Як по-іншому можна назвати оповідання?
— Знайдіть в оповіданні зачин, основну частину, кінцівку.
5. Читання оповідання за частинами, складання плану.
1) У двері постукали.
2) Чорноокий хлопчик відчинив двері.
3) До класу зайшов директор із новенькою.
4) Учитель затамував подих.
5) Діти дивилися з цікавістю.
6) Дівчинці поступалися місцем за першою партою.
7) Клас витримав іспит.
6. Переказ оповідання за планом.
— Які позитивні людські якості продемонстрували діти? (Плетемо «па
вутинку»»: співчутливість, лагідність, доброзичливість, прихильність…)

— Чого вчилися на сьогоднішньому уроці?
— Який висновок ви зробили для себе?
Переказувати оповідання за планом.
УРОК 21
Тема. Совість у людині — головне (В. Нестайко «Руденький»)
Мета: удосконалювати техніку свідомого, виразного читання; вчи-
ти аналізувати, переказувати прочитані твори, оцінювати вчинки дійо-
вих осіб, зіставляти зміст твору з малюнком; розвивати зв’язне мовлен-
ня учнів; виховувати кращі людські якості.
ХІД УРОКУ
Наварили смакоти —
Будем їсти я і ти.
А сороки і ворони
Будуть їсти макарони.
(Б. Чепуренко)
2. Читайте правильно.
Джем
джин
дзвін
дзиґа
дзьоб
бджола
джміль
ґудзик
дзвоник
джунглі
джерело
дзеркало
дзвіночки
кукурудза
Слухають, пишуть, сидять, малюють —… (діти).
Співає, літає, будує, годує —… (пташка).
Повзе, блищить, шипить, жалить —… (гадюка).
Пише, запитує, навчає, перевіряє —… (вчитель).
Учні повертаються одне до одного у парі і переказують зміст тексту.

ІІІ. Опрацювання оповідання В. Нестайка «Руденький»
1. Робота над заголовком і малюнком.
— Розгляньте уважно малюнок і пофантазуйте, про що йтиметься
в оповіданні.
2. Гра «Бджілки». Читання оповідання учням напівголосно, кожен —
у своєму темпі.
— Назвіть дійових осіб.
Пильно інколи інколи
тицьнув поплескав тим часом
зойкнула помилився майданчик
похапливо усміхнувся хочеться
Читання слів: повільно, з прискоренням, швидко, скоромовкою. По-
яснення незрозумілих слів.
Дременути — швидко побігти, тікаючи від кого-небудь або доганя-
ючи кого-небудь.
— З якою інтонацією слід читати слова руденького? (Невпевнено,
тихо, сором’язливо)
— Чиї слова слід читати впевнено, повчально, спокійно?
Вибіркове читання.
— Хто грався на майданчику?
— Хто і чим пригостив дітей?
— Що зробив із цукеркою чорнявий хлопчик? А дівчинка та рудень-
кий хлопчик?
— Чому дременув чорнявий хлопчик?
— Як дівчинка відреагувала на образу?
— Якою була поведінка руденького? Прочитайте.
— Чому він «швидко пішов геть»?
— Хто похвалив руденького? Прочитайте.
— Чому він не може бути поганим?
— Який висновок зробив дідусь?
— Які слова передають головну думку оповідання?
— Яка якість обов’язково повинна бути в справжньої людини? (До
писати в «павутинку»)
6. Читання уривка тексту за особами (розмова руденького хлопчика
і дідуся).

7. Складання характеристики дійових осіб.
— Хто з дійових осіб оповідання вам сподобався?
— Хто — ні? Чому?
— Кого ви жалієте?
— Скажіть, хто який?
Чорнявий хлопчик
Руденький хлопчик
Дівчинка
Дідусь
спостережливий
добрий
маленька
злий
жадібний
мудрий
розважливий
слабка
сором’язливий
самокритичний
боягузливий
Вибрати із тексту:
І група. Слова–назви предметів;
ІІ група. Слова–назви ознак;
ІІІ група. Слова–назви дій.
10. До слів–назв дій доберіть назву предмета (дійової особи).
Тицьнув, вихопив, дременув —… (чорнявий хлопчик).
Зойкнула, скривилась, заплакала —… (дівчинка).
Тицьнув, подивився, пішов, спинився, почервонів, зітхнув —… (ру
денький хлопчик).
Сидів, бачив, усміхнувся, сказав, поплескав —… (дідусь).
11. Робота з ілюстрацією.
— Що ви вгадали?
— Що насправді зображено на малюнку?
— Якими рядками тексту ви підписали б малюнок?
12. Переказ оповідання.
— Чого вчить оповідання, над яким сьогодні працювали?
— Із кого з героїв оповідання слід брати приклад?
— Із ким би хотіли товаришувати — з чорнявим чи з руденьким хлоп-
чиком?

УРОК 22
Тема. Ліниві охайними не бувають (О. Буцень «На вулиці»)
Мета: вчити дітей свідомо, виразно читати прозові твори; розвивати
уміння аналізувати тексти, порівнювати образи, виділяти головну дум-
ку; виховувати працелюбність.
ХІД УРОКУ
На шафі — шапка, у шафі — шуба.
У Соні — шашки, у Саші — шишки.
2. Розширити речення.
Пташка співає.
(Учні доповнюють речення по одному слову.)
Пташка співає пісню.
Яскрава пташка співає пісню.
Яскрава пташка співає веселу пісню.
Яскрава пташка співає веселу пісню у садочку.
Яскрава пташка голосно співає веселу пісню у садочку.
Яскрава пташка голосно співає веселу пісню у вишневому садочку.
3. Читайте, відповідайте швидко: хто це? що це?
Пухнастий, короткий, куций —… (хвіст).
Ляклива, полохлива, прудка —… (білочка).
Чемний, ввічливий, вихований —… (хлопчик).
Гарна, вродлива, охайна —… (дівчинка).
4. Читайте, запам’ятовуйте!
Чому я весела?
Бо мама хвалила —
Я в хаті прибрала
І посуд помила.
— Як ви збираєтеся до школи?
— Хто вам допомагає?
— Які обов’язки в сім’ї виконуєте ви?
— Чи допомагаєте ви мамі?
ІІІ. Опрацювання оповідання О. Буценя «На вулиці»
— Що сподобалося одному хлопчикові і не сподобалося іншому?

Чистенькі чепурна
платтячко здивувався
випрасуване охайними
блищить портфель
Чепурний — який любить чистоту; старанно, акуратно одягнений.
— Куди йшла дівчинка?
— Як вона була вдягнена? Прочитайте.
— Хто йшов позаду дівчинки? Про що вони розмовляли?
— Прочитайте слова першого стовпчика. З якою інтонацією їх по
трібно читати?
— Чому другий хлопчик із ним не погодився?
— Який висновок про дівчинку зробив другий хлопчик?
— Чи погоджуєтеся ви з ним? Доведіть свою думку.
— Які слова передають головну думку оповідання?
4. Читання за особами розмови хлопчиків.
З’єднайте!
Іде
несе
розмовляють
здивувався
бачить
перший хлопчик
другий хлопчик
мама
хлопчики
дівчинка
Учитель читає, замінюючи деякі слова, припускаючись помилок. Учні
виправляють їх, зачитуючи правильний варіант із підручника.
6. Прочитати питальні та окличні речення.
7. Дібрати синоніми до слів.
Ідуть —… (крокують, рухаються, прямують);
розмовляють —… (говорять, спілкуються).
дачів.
За командою «Засічка» — зупиняються й олівцем відмічають останнє
прочитане ними слово. Цей текст таким саме чином читають ще раз (але
не більше трьох разів). Під час повторного читання діти переконуються,
що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це дово-
дить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже із кожним ра-
зом результати поліпшуються.

— Який висновок ви зробили з сьогоднішнього уроку?
— Чи згодні ви з тим, що «Ліниві охайними не бувають»?
УРОК 23
Тема. Життя дано на добрі справи (В. Струтинський «Сідайте, будь
ласка»)
Мета: вчити учнів розуміти текст, виділяти головне, аналізувати, оці-
нювати вчинки дійових осіб; виховувати культуру поведінки, ввічливість,
повагу до дорослих.
ХІД УРОКУ
Пішли рясні дощі.
Ловилися лящі.
А хлопці — мов хлющі:
Забули про плащі.
Та що їм ті дощі,
Коли такі лящі!
Хлющ — сильний дощ, злива.
Змокнути (стати) як хлющ — наскрізь, дуже сильно промокнути.
Ма-ма-ма — ой, мине вже зима.
Ель-ець-ець —повіває теплий вітерець.
Ок-ок-ок — тане останній сніжок.
Ва-ва-ва — веселіше синичка співа.
Ні-ні-ін — діти раді весні.
3. Загадка.
Я ловлю комах, жучків,
Їм маленьких черв’ячків,
В теплий край я не літаю,
Під стріхою хату маю.
Цвірінь — сів я на хлівець,
Зовуть мене… (горобець).
— Як називаються такі загадки? (Добавлянки)

4. Із букв слова добавлянка скласти слова (гра «Зоряна година»).
Добавлянка — доба, валянок, вода, банка…
Учні повертаються одне до одного у парі і переказують зміст опові-
дання.
ІІІ. Опрацювання оповідання В. Струтинського
«Сідайте, будь ласка»
1. Робота над назвою твору.
— Чи можна із заголовка дізнатися, про що це оповідання?
Учні висловлюють свої припущення.
2. Читання оповідання учителем.
— Де відбувалися події?
— Хто головний герой твору?
Гуркотів тітонька
м’якому тримаючись
розчинилися ластів’ятко
підхопився оченятами
Салон — внутрішня частина автобуса, призначена для пасажирів.
Блимає — дивиться, поглядає.
— Які почуття виникли під час читання?
— Куди їхав Сергійко?
— В якому класі він вчиться? Доведіть свою думку.
— Кому поступився місцем Сергійко?
— Як відчував себе хлопчик, коли тітонька поступилася місцем ба-
бусі?
— Кого бабуся посадила на своє місце?
— Як вона звернулася до дівчинки?
— Що свідчить про те, що бабуся любить дітей?
— З яким настроєм вийшов Сергійко з автобуса?
— Чи можна сказати, що всі пасажири були ввічливими? Як це довести?
— Знайдіть і прочитайте слова ввічливості, що зустрічаються в тексті.

6. Гра «Живі слова».
У руках у дітей — картки зі словами. Учні повинні стати в пари, щоб
утворити словосполучення.
1) Автобус, мотор, двері, Сергійко, дівчинка, гуркотів, виспівував, роз
чинилися, підхопився, блимає.
2) Крісло, вулиця, бабуся, дівчинка, вузлик, м’яке, сусідня, старенька,
маленька, білий.
Гра «Чиї це слова?»
— Сідайте, будь ласка. (Сергійко)
— Сідайте, бабуню. (Тітонька)
— Ходи сюди та сідай, моє ластів’ятко. (Бабуся)
— Спасибі вам, бабусю! (Мама дівчинки)
дачів.
9. Переказування оповідання.
1) Розмістіть героїв у тому порядку, в якому вони заходили до автобуса.
Бабуся, мама з дівчинкою, тітонька, Сергійко.
2) Розгляньте малюнки. Що зображено на кожному із них?
3) Переказ оповідання.
— Чого вчить нас оповідання?
— Які нові слова, що характеризують гарну людину, додамо до «па-
вутинки»?
— Яке з прислів’їв найбільше повно відповідає змісту оповідання?
• Ввічливих, лагідних скрізь шанують.
• Добре слово краще за мед.
• Гостре словечко коле сердечко.
УРОК 24
Тема. Хочеш бути щасливим — не будь лінивим (А. Григорук «Хочеш
бути щасливим — не будь лінивим»)
Мета: удосконалювати навички швидкого правильного, виразного
читання; вчити визначати дійових осіб твору, виділяти основну думку, ви
словлювати своє ставлення до прочитаного; виховувати любов до праці.

ХІД УРОКУ
Уранці Уляна Уласа
Ураз умивать узялася.
Улас утікав, ухилявся:
Учора уже умивався.
2. Знайдіть «пеньок».
Котик
котик
кошик
котик
котик
білка
гілка
білка
білка
білка
щука
щука
щука
щока
щука
3. Додайте склад, утворіть слова.
Мі —… (сяць)
мі —… (кроб)
мі —… (бістр)
мі —… (раж)
мі —… (нус)
мі —… (ра)
мі —… (сто)
го —… (лос)
го —… (лка)
го —… (луб)
го —… (мін)
го —… (нчар)
го —… (пак)
го —… (ра)
4. Прочитайте слова. Як ви його розумієте?
щасливимнебудь
Хочешлінивимбути
(Хочеш бути щасливим — не будь лінивим.)
— Сьогодні ми прочитаємо оповідання, заголовком якого є прислів’я.
— Як ви думаєте, про що йтиметься в оповіданні?
Учні висловлюють свої припущення.
ІІІ. Опрацювання оповідання А. Григорука
«Хочеш бути щасливим — не будь лінивим»

— Який настрій воно у вас викликало?
— Хто головний герой оповідання?
Гречаних
бур’яну
ввечері
непотріб
щасливим
лежачи
загайна
абияк
загадала
манюні
крем’яшки
копітка
недбало
маленькі
камінці
попросила
— Слова другого і третього стовпчиків є синонімами. З’єднайте їх між
собою.
3. Читання оповідання учнями «Ланцюжком».
— Хто попросив Дениска про допомогу?
— Навіщо слід було перебирати гречані крупи? Прочитайте.
— Як Дениско виконав роботу, яку йому доручила бабуся? Прочи-
тайте.
— Чому Дениско не на совість виконав доручення?
— Чому бабуся не перевірила його роботу?
— Хто першим «постраждав» від неякісно зробленої роботи?
— Як оцінили вчинок Дениска його рідні? Прочитайте.
— Що цікавого помітили в їхніх відповідях?
— Знайдіть слова, що підказують, з якою інтонацією слід читати сло-
ва Дениска, бабусі, тата.
5. Гра «Чиї це слова?»
— Що ви мені підсунули!
— Все йому, бач, ліньки!
— Е, лінивому й нитку перервати важко.
— Лінивий сидячи спить, лежачи робить.
— Ледачому завше ніколи.
— Хочеш бути щасливим — не будь лінивим…
Дібрати з тексту:
І група — слова–назви предметів;
ІІ група — слова–назви дій;
ІІІ група — слова–назви ознак.
За командою «Небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від
тексту. Знову — «Земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.

Клас розподіляється на дві групи. Одна група ставить запитання,
інша дає відповіді.
9. Згадайте прислів’я, запам’ятайте їх та вживайте у власному мов
ленні.
Лінивому й нитку…
Хочеш бути щасливим,…
Ледачому завше…
Лінивий сидячи спить,…
...не будь лінивим.
...ніколи.
...лежачи робить.
...перервати важко
Гра «Обличчя до обличчя»
Учні повертаються одне до одного в парі і переказують зміст тексту.
— Чого навчило вас оповідання?
— Який настрій був у вас на уроці?
— Оберіть відповідну картинку.
  
Спокійний Веселий Сумний
УРОК 25
Тема. Лінивому все ніколи (А. Коцюбинський «Артист»)
Мета: закріплювати навички виразного читання; вміти викладати свої
думки у логічній послідовності; збагачувати активний словник школярів;
формувати образне мислення учнів; виховувати у дітей працелюбність.
ХІД УРОКУ
1. Додайте склад або букви, утворіть слова.
Очі — (ов)очі;
рій — (об)рій;
він — (дз)він;
міль — (дж)міль;
кіл — (со)кіл;

так — (лі)так;
парк — парк(ет);
жир — жир(аф);
доба — доб(авка);
крок — крок(одил);
лимон — лимон(ад);
кит — кит(иця).
2. Читайте! Помічайте! Продовжте!
Рано — нора; мило — ломи; мара — рама; сосна — насос; банка — ка
бан; Марко — комар; Мишко — комиш; товар — варто; терка — катер;
наказ — казна; наша — шана.
Віл везе важучий віз —
Вовну, вату, верболіз.
Вперся віл, і впало з воза
Вісім в’язок верболозу.
(Ю . Кругляк)
— Які прислів’я вивчили?
— Яка головна думка оповідання?
ІІІ. Опрацювання оповідання А. Коцюбинського «Артист»
— Чи нагадує Максимко Дениска? Чим? Чим хлопчики різняться
між собою?
Висвистувати натішитись
поскрекочу сестричці
покукурікаю слухняний
помекекекаю немовби
вицокує допоможе
— Що можете сказати про слова першого стовпчика?
— Знайдіть і прочитайте спонукальні речення. Хто їх говорить?
— Як бабуся звертається до Максима? (Максимку, онучку, Максиме)
— З яким проханням зверталася бабуся до внука?

— Як ви розумієте вислів «натішитись славою»?
— Як називали Максимка?
— Чому його так називали?
— Що вмів робити Максимко?
— Чому хлопчик не виконував прохання бабусі?
— Чи всі прохання він не виконав?
— Яке прохання хлопець виконав залюбки?
— Що дивувало Максимка?
— Чи зрозумів він свою помилку?
— Що ви могли б порадити Максимкові?
5. Читання оповідання. Гра «Хвилі».
Обирається ведучий, який задає «тон» і «темп» гри. Текст читається
так, як хвиля прибивається до берега і відходить від нього: тихо — голос
ніше — голосно — тихіше — тихо — голосніше тощо.
— Скільки разів у тексті зустрічається слово Максимко? (5)
ІV. Підсумок за темою
— Який розділ закінчили вивчати?
Конкурс на кращого знавця розділу.
— Яким був першокласник Петрик? Назвіть оповідання й автора.
(В. Сухомлинський «По волосинці»)
— Як звали дівчинку, яка здивувалася, побачивши свою першу соро-
чечку? (Яринка; В. Сухомлинський «Як же все це було без мене?»)
— В яких творах зустрічаються ці прислів’я і повчальні вирази?
• Совість у людині — головне. (В. Нестайко «Руденький»)
• Ліниві охайними не бувають. (О. Буцень «На вулиці»)
• Лінивому й нитку перервати важко. (А. Григорук «Хочеш бути
щасливим — не будь лінивим»)
— Продовжте речення.
• Ходи сюди та сідай, моє…, — сказала… (В. Струтинський «Сідайте,
будь ласка»)
• Учительбувтеперспокійний:клас…(В.Сухомлинський«Горбатенька
дівчинка»)
— На закінчення уроку ще раз повернемося до нашої «павутинки»
людських чеснот. Якою повинна бути справжня людина? (Діти назива
ють якості, що записували протягом декількох уроків.)
Відповіді на запитання (С. 60).

УРОК 26
Тема. Яке частування, таке і дякування (І. Франко «Лисичка і Жу-
равель»)
Мета: дати дітям поняття «авторських» (літературних) казок; вчи-
ти їх аналізувати зміст твору, давати характеристики героям; розвивати
техніку читання дітей; виховувати вміння працювати в колективі та са-
мостійно.
Обладнання: малюнки Лисички, Журавля; книга І. Франка «Лисичка
і Журавель»; записи на дошці плану уроку; дівчинка Казка.
ХІД УРОКУ
ІІ. Оголошення мети та завдань уроку
— Діти, сьогодні на уроці ми з вами будемо працювати за таким
планом.
(План роботи записаний на дошці.)
1. Вправа «Очікування».
2. Перевірка домашнього завдання (робота в групах).
3. Знайомство з авторськими (літературними) казками.
4. В гостях у Лисички та Журавля.
— Я дуже рада працювати з вами. Хоча на вулиці і зима, але мене бу-
дуть зігрівати на уроці ваші теплі усмішки і гарячі добрі сердечка. В кож-
ного з вас на парті лежить сердечко. Погляньте на нього — і воно вам під-
каже, що ви «очікуєте» від сьогоднішнього уроку. Пам’ятайте, що почи-
нати слід зі слів: «Я очікую…»
Вправа «Очікування»
Діти говорять слова-очікування, прикріплюють свої сердечка до дошки.
— Подивіться, які гарні сердечка будуть працювати з нами на уро-
ці, і ми думаємо, що кожне з них поповниться частинкою доброти, щи-
рості, любові від сьогоднішнього уроку.
А я очікую, що ви правильно, точно і красиво будете висловлювати
свої думки, фантазувати, уявляти; будете злагоджено працювати у гру-
пах; гарно читати і давати відповіді на запитання.
— Яке домашнє завдання ви отримали?
— Ви повинні були навчитися читати оповідання А. Коцюбинського
«Артист» і розігрувати діалог між Максимком і бабусею. (Відповіді дітей.)
1. Перевірка читання у 3–4 учнів.

2. Перевірка діалогу (робота у групах).
1) Я пропоную вам об’єднатися в групи (3 групи — за рядами). У групі
оберіть лідера.
2) У своїх групах перекажіть зміст оповідання А. Коцюбинського «Ар-
тист», оберіть дійових осіб, які б змогли вийти та інсценувати діалог між
бабусею та Максимом.
3) Кожна група починає переказ оповідання, розігрує діалоги між
її учасниками.
4) Групи починають і проводять діалоги для всіх учнів. (Оцінювання
відповідей дітей.)
5) Відповіді дітей, які брали участь у діалогах.
— Як ви себе почували в ролі Максима, бабусі?
— Чого ви навчилися, показуючи своїх персонажів?
— Які висновки ви можете зробити з цієї історії?
ІV. Робота над новим матеріалом
До класу заходить дівчина Казка.
Казка
Ідіть завжди до школи
Веселі, не сумні,
Шукайте дива, радості
У казочці моїй…
— Любі діти! А чи знаєте ви казки?
— Відгадайте казочку.
• Сидів він на віконечку,
Як маленьке сонечко
Від діда з бабусею утік,
Побіг у ліс і раптом зник. («Колобок»)
• Знесла яєчко золоте,
Зраділи дуже дід і баба.
Ви, діти, знаєте її —
Та це ж… («Курочка Ряба»)
• В охайненькій хатині
Голосистий півник жив,
І від рання до смеркання
Працювати він любив.
Ще жили з ним мишенята,
Круть і Верть їх звали.
Цілий день, ледачі,
У полі стрибали.
До роботи не охочі,
А як їсти — тут як тут.
Пригадайте, милі діти,
Як цю казочку озвуть? («Колосок»)

• Із якої казки я,
Бичок-третячок?
Із соломи дід зробив,
Бік смолою засмолив. («Солом’яний бичок»)
Казк а. Молодці діти! Я бачу, ви знаєте ці казочки. А хто їх придумав?
Діти. Ми не знаємо автора.
— Правильно. У цих казочок немає одного автора, адже йшли вони
до нас із давніх-давен, переказувалися від одного покоління до іншого.
І тому вони мають одну назву: народні.
Уч и т е л ь. А сьогодні ми з вами почнемо знайомство з казками,
в яких автор відомий. Ці казки називаються літературними або ав
торськими.
Давайте повторимо і запам’ятаємо ці назви. (Діти декілька разів пов
торюють, запам’ятовують ці терміни.)
— Казочка, з якою ми познайомимось сьогодні, називається: сичЛика
і раЖувель.
Запис на дошці деформований.
— Хто прочитає деформовані слова і здогадається про назву казки?
— Що ви знаєте про Лисичку, її повадки, поведінку? (Виставити ма
люнок Лисички.)
— В яких казочках ви зустрічалися з нею?
— А хто такий Журавель? (Виставити малюнок Журавля.) І що ви про
нього знаєте? (Відповіді дітей.)
— Казку «Лисичка і Журавель» написав відомий український пись-
менник Іван Франко. Послухайте цю казку.
Учитель читає казку «Лисичка і Журавель» із книги І. Франка.
— Чи сподобалась вам ця казка? Чим? (Відповіді дітей.)
1. Читання казки учнями мовчки.
2. Перевірка розуміння прочитаного тексту. «Голосування ногами».
Вчитель пропонує учням розподілитися і стати у 2 шеренги:
• права шеренга — «Я вважаю, що твердження правильне»;
• ліва шеренга — «Я вважаю, що твердження неправильне».
— Чи згодні ви, що Журавель вчинив правильно?
— Чи потрібно було віддячити Лисичці?
— Лисичка з Журавлем завжди будуть приятелювати?
— Чи можна першу частину казки назвати «Добра і щира Лисичка»?
V. Фізкультхвилинка
VI. Аналіз змісту прочитаного твору
1. Знайдіть у казці зачин, основну частину, кінцівку.

2. Дайте характеристику героям. Розкажіть про них.
— Якою в казці була Лисичка?
— Яким був Журавель?
3. Дайте відповіді на запитання, розміщені в кінці тексту.
— Про що ця казка? Чи знайома вона вам?
— Прочитайте, як Лисичка частувала Журавля.
— Як Журавель віддячив Лисичці?
— Чому Лисичка зареклася дружити з Журавлем?
— Поділіть казку на дві частини. Як можна назвати кожну з них?
— Які почуття слід передати, читаючи слова Журавля, коли він був
у гостях у Лисички і в себе вдома?
4. Підготуйтеся стисло розповісти казку.
VII. Розповідь казочки дітьми
Учитель одночасно показує малюнки з книги І. Франка «Лисичка
і Журавель».
— Отже, наш урок добіг кінця. Що ж нового на ньому ми дізналися?
(Казки бувають не тільки народними, а й літературними або авторськими.)
— З якою казкою ми ознайомилися?
— Чого вона нас навчила?
— Що нового, хорошого потрапило у ваше сердечко?
Гра «Незакінчене речення
«Я сьогодні на уроці зрозумів…»
IX. Оцінювання знань учнів
Читати та переказувати казочку «Лисичка та Журавель».
За бажанням проілюструвати казку.
УРОК 27
Тема. Друзі пізнаються в біді (Н. Забіла «Вовк і козлята»; М. Підгірян-
ка «Безкінечні казочки»)
Мета: удосконалювати техніку читання віршованих творів, вираз-
ність, артистичність читання; розвивати вміння аналізувати прочитане,
давати відповіді на запитання; виховувати бажання завжди приходити на
допомогу, не залишати людину в біді.
Обладнання: малюнки Вовка, Кози, козенят, собаки, котика, півни-
ка, їжака, зайця, качечки; записи на дошці; букви.

ХІД УРОКУ
Учитель
Проспівав дзвінок —
Починається урок
З Божої ласки,
З цікавої казки…
— Що було задано додому? (Читати та переказувати казочку «Ли
сичка та Журавель». За бажанням проілюструвати казку.)
1. Учитель перевіряє й оцінює читання учнями казки.
— Діти, зараз ви будете працювати парами. Ви перевірите свого то-
вариша, чи вміє він переказувати казочку. Один учень переказує першу
частину казки, а інший — другу частину. (Діти працюють упродовж від
веденого часу.)
3. Розгляд малюнків, які діти виконали до цієї казки.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Учите л ь. Діти, в мене на дошці розсипалися букви. Давайте по-
будуємо з них слово.
а, а, з, к, К
2. Побудова асоціативного куща до слова казка.
Діти складають з букв слово казка.
казка
доброта
народна
авторська
(літературна)
бабуся
школа
дитинство
рідний дім чарівність
(Побудова «асоціативного куща» на дошці у вигляді схеми.)
ІV. Робота над новим матеріалом
1. Учитель. Давайте прочитаємо тему нашого уроку. («Друзі пізна-
ються в біді»)
— Як ви розумієте ці слова? Поясніть.
— Чи доводилося вам до когось приходити на допомогу?
— Як ви допомагаєте своїм друзям?
— Хто з вас любить виручати товаришів з біди? Чому?
— Як ви себе почуваєте, коли вам дякують за допомогу?

3. Учитель. Сьогодні ми познайомимося з вами з двома казочками
Наталі Забіли «Вовк і козлята» та Марійки Підгірянки «Безкінечні
казочки».
— Чи відомі вам назви цих казочок?
— А кому вдома розказували казку «Вовк і козенята»?
— Хто може розповісти цю казочку? (Розповіді дітей.)
— А тепер послухаємо казочку Н. Забіли «Вовк і козлята» і скажемо,
чим вона схожа на казку, яку ви вже знаєте, а чим відрізняється?
4. Читання казки учителем.
5. Бесіда.
— Чи сподобалась вам ця казочка?
— Чим вона схожа на ту казочку про вовка та козенят, яку ви чули
в дитинстві? (Відповіді дітей.)
— А чим відрізняється? (Має автора. Написана у віршованій формі.
Має ще одного героя (Рябка).)
— Чи відповідає ця казочка темі нашого уроку «Друзі пізнаються
в біді»?
— Хто ж той друг, який виручив козеняток із біди? (Собака Рябко)
6. Робота над текстом казки.
Словникова робота.
— Прочитати важкі для читання слова з дошки. Деякі з них — пояс-
нити. (Робота над значенням слова.)
Козлята підслухав
блискотить проковтну
стукотить промовляти
відчиніться вовк
відімкніться злякалися
— В кожному стовпчику підкреслити «зайве» слово.
— Чи таку назву має наша казка? (Вправа для перевірки уважності.)
— Казка має назву «Вовк і козлята», написала її для вас… (діти до
повнюють).
8. Читання ланцюжком (по 1 куплету).
9. Аналіз змісту казки.
— Хто чекав у хатинці маму-козу?
— Зачитайте слова мами-кози, які вона співала своїм діткам, прихо-
дячи додому.
— Як звали пса, який жив із козенятами?
— Хто ж прийшов і подумав: «Зараз козляток проковтну одним ковт
ком»?
— Хто помітив Вовка?

— Чи розумно вчинили козенята, «відімкнувши ворота і випустив-
ши пса Рябка»?
— Що трапилося з Вовком?
— Яким був Рябко?
— Чи можна Рябка назвати сміливим? Доведіть.
V. Гра-інсценізація за матеріалами казки
Н. Забіли «Вовк і козлята»
— Оберемо дійових осіб. Хто буде виконувати ролі вовка, кози, ко-
зенят, пса Рябка, автора? Решта дітей стає в коло і утворює хатку, в якій
сидять козенята та пес Рябко.
Проводиться інсценізація казки.
VI. Фізкультхвилинка
— Що ти, козлику, робив?
— Жито в клуні молотив.
(Робота з ціпом.)
Кожен снопик — ніжками, (притупцьовує)
Кожен снопик — ріжками. (Помахи головою.)
Зерно хвостиком замітав, (крутіння тазостегновими суглобами)
У засіки поносив,
Тепер ходжу-походжаю,
Веселенько награваю:
(імітація гри на музичних інструментах)
«Кеки-меки,
Кеки-меки,
Кеки-меки,
Кеки-меки…»
(вихваляється)
(викручується на всі боки)
VII. Робота над казочкою М. Підгірянки
«Безконечні казочки»
1. Читання «Безконечних казочок» учителем.
— Порахуйте, скільки казочок розповіла поетеса.
— Про що була друга казочка? Третя? Перша? П’ята? Четверта?
(Вправи для перевірки уважності.)
2. Читання тексту учнями, які гарно читають.
3. Аналіз змісту прочитаного.
— Про що свідчить назва «Безкінечні казочки»?
— А тепер відгадайте загадки.
• Хто під кущиком в гніздечку
З ніжкою скаліченою жив?
Хто дідусеві й бабусі
Вірою-правдою служив,
Поки пір’ячко рябеньке
В ніч не вкинули старенькі?
Геть дівчина полетіла,
З ними жити не схотіла. («Кривенька качечка»)

• Що за казочка така?
Хтось образив Їжака
І сказав йому, що в нього
Некрасиві криві ноги.
А Їжак його провчив,
Поважать себе навчив,
З ним він сміло позмагався,
З перемогою застався. («Їжак та Заєць»)
• Хто рубав у лісі дрова?
Хто в цей час сидів удома?
Хто наказував: «Сиди!
З лискою не говори!»
Хто не слухався поради?
Кого лиска знов украла?
Хто кричав, як тільки міг,
Щоб друг йому допоміг?
Хто це друзі? Що за казка?
Розкажіть мені будь-ласка. («Котик і Півник»)
— Я бачу ви добре знаєте казки — і народні, і літературні. Ось послу-
хайте, яким буде ваше домашнє завдання.
Дома ви добре навчитеся читати казочки Н. Забіли «Вовк і козлята»
та М. Підгірянки «Безкінечні казочки» і придумаєте свою казочку-мініа-
тюру, в якій обов’язково хтось приходив би товаришу на допомогу. За-
пишете її на аркуші.
— Яка тема нашого уроку?
— Про що ми говорили сьогодні на уроці? Чи правильно дібрали ка-
зочки до теми автори підручника?
— Чого нового навчилися, зрозуміли?
Ось і уроку кінець!
Хто працював — молодець!
За роботу — по заслузі.
Щиро дякую вам, друзі.
УРОК 28
Тема. Друзі пізнаються у біді (М. Трублаїні «Про дівчинку Наталоч-
ку і сріблясту рибку»)
Мета: вчити дітей виразного читання тексту казки, інтонацією вияв-
ляючи своє ставлення до зображеного; розвивати вміння визначати дійо
вих осіб, давати їм характеристику; виховувати вміння працювати в ко-
лективі та самостійно.

Обладнання: мікрофон; портрет Миколи Трублаїні; таблиця перед-
бачень; записи на дошці; малюнки рибки, жабки, лебедя, горобчика; ін-
дивідуальні картки із записами ключових слів казки.
ХІД УРОКУ
Учитель
Ось і все, дзвенить дзвінок,
В гості йде до нас урок.
Буде він у нас цікавий —
В ньому казочок чимало.
1. Виразне читання казок Н. Забіли «Вовк і козлята» та М. Підгірянки
«Безконечні казочки».
2. Перевірка складених казочок-мініатюр.
Вправа «Мікрофон»
В уявний «мікрофон» діти по черзі зачитують свої казочки-мініатюри.
Учні передають його одне одному, по черзі беручи слово. Говорить тільки
той, хто отримує мікрофон. Відповіді дітей не коментуються.
3. Аркуші з казочками-мініатюрами складаються до альбому «Наші
скарбнички».
III. Оголошення теми та мети уроку
— Сьогодні ми ознайомимося з казкою М. Трублаїні «Про дівчинку
Наталочку та сріблясту рибку».
IV. Робота над новим матеріалом
1. Розповідь учителя про автора Миколу Трублаїні.
— Автора, Миколу Трублаїні, ми зустрічаємо вперше. Народився він
у 1907 році на Вінниччині у дуже бідній сім’ї. Батько його поїхав зароб-
ляти гроші у Сибір на лісорозробки. А Миколу виховували мама і бабу-
ся. Мама у нього була вчителькою і часто брала його з собою до школи.
У віці 5 років хлопчик міг читати, був працелюбним, умів наслідувати го-
лоси людей, птахів.
Коли Микола Трублаїні виріс, він багато подорожував. Відвідував
Сибір, Чукотку, Якутію, Камчатку, Карелію, Помор’я, Кавказ, Крим.
Все побачене і почуте він записував у своєму щоденнику. А потім писав
оповідання, нариси, казки.
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, він добровольцем пішов
на фронт. В одному з боїв біля міста Мелітополя його було поранено ос-
колком бомби. Коли його перевозили у санітарному поїзді, що прямував

на Ростов, у ніч с 5-го на 6-те жовтня 1941 року він помер. Похований
у братській могилі разом з іншими бійцями біля залізничного насипу не-
далеко від міста Ровеньки.
Учитель демонструє портрет Миколи Трублаїні.
2. Знайомство з казкою М. Трублаїні «Про дівчинку Наталочку
та сріблясту рибку».
Читання тексту із зупинками.
Учитель розподіляє текст на частини. Після прочитання кожної час-
тини проводиться рефлексія діяльності учнів із застосуванням прийому
прогнозування, тобто від учнів вимагається вміння передбачати деякі
висновки, або наслідки з опрацьованого вже матеріалу.
3. Робота над казкою.
1) Кожен учень отримує картку з ключовими виразами: рибка, лебідь,
черевички, жабка, горобчик, дівчинка Наталочка.
2) На зворотній стороні намалюйте малюнок до цих слів
3) Про що може бути казка?
(Заслуховуються дитячі передбачення.)
4) Читання казки частинами вчителем. Після кожної частини діти
розкривають своє передбачення.
Складання таблиці передбачень.
Що, на вашу думку,
дійсно станеться?
Які докази ви маєте? Що сталося насправді?
Заповнення таблиці в процесі прочитання кожної частини.
Діти самостійно роблять висновок.
VI. Робота над змістом прочитаної казки
— Чого ж навчає нас ця казочка? (Завжди приходити на допомогу тим,
хто цього потребує.)
1. Самостійне читання казки.
2. Відповіді на питання за змістом прочитаного.
— Хто жив у глибокому озері?
— Кого зустрів великий білий лебідь?
— Що попливла шукати рибка?
— Чому вона плакала під очеретом?
— Про що розмовляли між собою рибка і жабка?
— Про що жабка попросила горобчика-молодчика?

— Чому горобчик полетів у садок?
— Чи допомогла горобчику Наталочка? Чим?
3. Розповідь казочки за малюнками.
Робота в парах
Після того, як діти одне одному розкажуть казочку за малюнками,
вони беруться за руки і піднімають їх вгору. А самі придумують питан-
ня до казки.
Далі пари обмінюються питаннями і дають на них відповіді.
4. Визначення дійових осіб, їх характеристика.
— Скільки дійових осіб у цій казці?
— Які вони?
— Чого нас навчила ця казочка?
— Чи відповідають змісту казки слова: «Друзі пізнаються в біді»?
Скоро продзвенить дзвінок
І скінчиться наш урок.
Будемо відпочивати,
А казки — не забувати!
Виразно читати і детально переказувати казку.
Проектантам дізнатися про життя риб, лебедів, горобців, жаб, лисиць.
(Призначаються учні за бажанням.)
УРОК 29
Тема. І найтонший колосок має власний голосок (В. Каменчук
«Як Лиска голосок собі кувала»; Ліна Костенко «Бузиновий цар»)
Мета: формувати вміння аналізувати твори за змістом; збагачувати
словник дітей новими словами; поглиблювати техніку читання віршова-
них творів; розвивати вміння знаходити головну думку творів; виховува-
ти почуття гідності, любов до всього, що створила природа.
Обладнання: записи проектантів; малюнок лисички; грамзапис пісні
«Я — Лисичка, я — сестричка…»; цифри: 1, 2, 3, 4, 5; запис словникових
слів на дошці; малюнок куща бузини; малюнок Бузинового Царя.
ХІД УРОКУ
— Для того щоб урок наш був цікавим, минув швидко і з користю,
ми повинні зламати кригу відчуженості, згуртуватися. Зараз виконуємо
вправу «Криголам».

Отже, наш урок повинен бути…
У — урожайний (на нові знання (добирання слів дітьми)).
Р — розвивальний…
О — організований…
К — красивий...
— Яку казку ви читали дома?
— Хто її автор?
— Що трапилося зі сріблястою рибкою?
— Хто хотів допомогти рибці?
— А що ви знаєте про цих тварин (рибку, жабку, лебедя, горобчика)?
— Давайте вислухаємо наших проектантів.
(Діти зачитують свої повідомлення, які вони підготували вдома про
кожну тварину.)
Перевірка читання та розповіді казки здійснити за малими групами.
Діти в класі об’єднуються у п’ять груп. Кожна група займає своє міс-
це біля відповідної цифри (1, 2, 3, 4, 5).
Групи обирають лідерів, які здійснюють перевірку в кожного учня чи-
тання та переказу казки. Кожну групу захищають по одному представ-
никові. Цих дітей заслуховують всі учні. Відбувається колективне обго-
ворення відповідей дітей та їх оцінювання.
III. Робота над новим матеріалом
1. — Послухайте, хто до нас завітав сьогодні на урок?
Довгий, гарний хвостик має.
Їй на місці не сидиться,
Усі звуть її… (лисиця).
Учитель виставляє малюнок лисички.
— А що ви знаєте про цю тварину? (Відповіді дітей.)
2. — А тепер послухаємо нашого «проектанта». Він нам зачитає все,
що знайшов вдома у додатковій літературі про лисичку. (Відповідь учня.)
3. — А ви знаєте, як гарно Лисичка може співати? Давайте послухаємо
запис її пісеньки, яка називається «Я —Лисичка, я — сестричка…»
Звучить пісня «Я — Лисичка, я — сестричка…».
Діти слухають.
— Чи гарно співає Лисичка?
— А коли ця Лисичка була маленькою і дуже хотіла навчитися співа-
ти, послухайте, яка сумна пригода з нею трапилася.
Читання учителем казки В. Каменчук «Як Лиска голосок собі кувала».
— Чому ж у маленької Лисички потекли слізки двома струмками?

Коваль — людина, яка кує залізо при високій температурі.
Ковадло — підставка на якій кують металеві вироби.
Прищулив вуха — пригнув.
Власний — особистий.
7. Робота за змістом прочитаної казки:
— Про що попросила Лиска коваля?
— Що відповів їй коваль? (Зачитати уривок казки.)
— Якого ж голосу захотіла Лиска?
— Чи скував коваль їй голос Солов’я?
— Чи сподобався цей голосок татові, мамі?
— Чому?
— Як ви розумієте слова: «Всі, хто пісню Лиски слухав, вклали зіл-
лячко у вуха»?
— Що ж порекомендував маленькій Лисичці дідуньо Лис? (Зачи
тати.)
— Як ви вважаєте, чи послухалася дідуся маленька Лисичка? (Так)
— І тому ми сьогодні почули, яку гарну пісеньку вона нам заспівала.
Яка ж головна думка цього твору? (Кожен повинен мати свій власний
голосок і свою мову.)
8. Продовження роботи над новим матеріалом.
— А ще сьогодні до нас на урок завітав цар, та не звичайний, а бузи-
новий. (Учитель показує малюнок на С. 73 книги.)
— Що це таке «бузина»? (Словникова робота.)
Бузина — це кущ, який росте у садках людей, має білі китиці дріб-
них квітів, і ці квіти перетворюються на дрібненькі чорні намистинки —
плоди. Бузину використовують для лікування кашлю. (Учитель показує
малюнок куща бузини.)
—ЧомужзавітавдонасБузиновийцар?Ахочевінперевірити,чи знає-
те ви, які плодові дерева ростуть у садках?
Учні об’єднуються у три групи (за рядами) і протягом 3 хв записують
якомога більше назв дерев, що ростуть в садах. Командири груп зачиту-
ють відповіді учнів.
— А тепер послухайте розповідь Бузинового царя про дива, які від-
буваються вночі у садочку-зеленочку.
10. Читання твору учителем.
— Чи всі слова вам зрозумілі?

Дудка-джоломія — чарівна сопілочка.
Опанча — святковий одяг.
12. Читання твору учнями мовчки.
13. Читання «ланцюжком».
14. Відповіді на запитання.
— Хто написав для нас цю казку? (Ліна Костенко)
— А казку «Як Лиска собі голосок кувала»? (Валентина Каменчук)
— Це літературні (або авторські) чи народні казки? Чому?
— Які ж дива творяться у садочку-зеленочку? Зачитати.
— Яким уявляє бузинового царя бабуся?
— А яким дитина?
— А тепер поглянемо на малюнок в підручнику. Яким він здається
вам?
IV. Домашнє завдання
Намалювати Бузинового царя.
Гарно навчитися читати ці дві казочки.
— Чи був наш урок урожайним на нові знання?
— А красивим, організованим, розвивальним?
— Що нового ви дізнались?
УРОК 30
Тема. Потрібно учиться — завжди пригодиться (Ю. Ярмиш «Зайчат-
кова казочка»)
Мета: вчити дітей правильно та виразно читати; розвивати вміння
висловлювати свою думку, давати відповіді на питання; виховувати по-
вагу до знань.
Обладнання: запис на дошці теми уроку; пакунки з деформованими
прислів’ями про книгу; таблиці «За», «Проти».
ХІД УРОКУ
Учитель
Дзвоник нам сигнал вже дав,
Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо,
Працювати починаймо!

1.ЧитанняказокВ.Каменчук«ЯкЛискаголосоксобікувала»та Л. Кос
тенко «Бузиновий цар».
2. Перевірка малюнків Бузинового царя.
III. Повідомлення теми та завдань уроку
— Сьогодні я запрошую вас всіх до великої країни, назву якої ви мені
скажете, прочитавши анаграму:
раКїна наЗнь
А живуть в цій країні веселі і мудрі жителі. Править країною Коро-
лева зі своїми помічниками. А хто вони, ми дізнаємося, розгадавши за-
гадки.
Коли хочеш ти читати,
То повинен всіх нас знати.
А коли ти нас не знаєш,
То нічого не вгадаєш. (Букви)
— Букви — це жителі країни Знань.
— А хто ж Королева цієї країни?
Дуже я потрібна всім —
І дорослим, і малим,
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу. (Книга)
— Отже, найголовнішою у країні знань є книга зі своїми помічника-
ми. А чи знаєте Ви, хто вони такі, ці помічники? (Газети, журнали)
IV. Актуалізація опорних знань
— А зараз ми, працюючи у групах, виконаємо такі завдання. Клас
розподіляємо на три групи (за рядами).
Проводиться дидактична гра «Зберіть прислів’я».
I група
• Наберешся, розуму, подружишся, з книгою, наберешся. (З книгою
подружишся — розуму наберешся.)
• Книжка, віконце, це, маленьке, весь світ, а, нього, через, видно.
(Книжка — це маленьке віконце, а через нього весь світ видно.)
II група
• Допоможе,в,книга,труді,в,біді,виручить.(Книгадопоможев труді,
виручить у біді.)
• Людина, книги, без, води, криниця, як. (Людина без книги, як кри
ниця без води.)

III група
• Хто, читає, знає, багато, той, багато. (Хто багато читає, той багато
знає.)
• Книга, без, твій, рук, як, друг, неї. (Книга — твій друг, без неї —
як без рук.)
Один представник із групи читає складене прислів’я і пояснює його
зміст.
2. Дидактична гра «За і проти».
— Діти, а тепер прочитаємо прислів’я, яке є темою нашого уроку (за
пис на дошці).
Потрібно учіться — завжди пригодиться.
— Чи всі так вважають? Для чого потрібно вчитися?
— Зараз ми проведемо дидактичну гру, яка називається «За і проти».
Оберемо по 5 дітей, які будуть об’єднані у команди.
I команда «За» II команда «Проти»
Ті, які думають, що потрібно
вчитися. Чому?
Ті, які думають, що вчитися
не потрібно. Чому?
1. Багато буду знати.
2. Буду мати хорошу професію.
3.
4.
1. Більше вільного часу.
2. Важко виконувати уроки.
3.
4.
— За 5 хвилин ви повинні надати свої твердження.
Клас готується прийти на допомогу будь-якій команді.
Через 5 хвилин заслуховуються відповіді дітей.
V. Робота над новим матеріалом
— А тепер послухаємо казочку про Зайченятко, яке не ходило до шко-
ли, не вміло читати. Що ж з цього вийшло?
Читання казки вчителем. Діти стежать за читанням.
— Як хлопчик повівся із Зайчиком?
— Чому він зміг прочитати казочку? (Він вчився в школі і вмів читати.)
VI. Фізкультхвилинка
На-на-на! На-на-на!
Цікавішої справи, ніж навчання, нема.
Але ми стомились трішки,
Хай спочинуть ручки-ніжки.
Ми стомились вже сидіти,
Хочем трішки походити,

Зазирнути у віконце,
Потягнутися до сонця,
Наче м’ячик, пострибати…
Й знову працювати.
VII. Опрацювання казки
1. Повторне читання казки мовчки.
— Подумайте, чому Лисиця і Вовк по-різному «читали» казку.
Зайчатко яєчка
перегорнуло намальована
їжачок морквинка
будь ласка смачне-пресмачне
Читання важких слів (тихо — голосно).
— Прочитайте, що було намальовано у казочці?
— Яку казку читала Лисичка?
— А що читав Вовк?
— Чому вони так читали?
— А чому вони не сказали Зайчикові, що не вміють читати?
— Прочитайте, що порадив Зайчикові хлопчик.
— Як ви думаєте, чи буде Зайчик відвідувати Лісову школу? До-
ведіть.
4. Визначення головної думки казки.
— Яка ж головна думка цієї «Зайчаткової казки», яку нам подарував
Юрій Ярмиш?
— А яке прислів’я було б гарною порадою для Лисички і Вовка? (По
трібно учиться — завжди пригодиться.)
Навчитися гарно читати цю казочку та разом із татом і мамою розі
грати її за ролями.
УРОК 31
Тема. О. Буцень «Чи є зима?»
Мета: вчити дітей правильного і виразного читання; складання пла-
ну твору; розвивати усне мовлення, пізнавальні інтереси, уяву, спосте-
режливість; виховувати любов до зимової пори, відчуття краси і непов-
торності зимової природи.

Обладнання: схема-таблиця «Мозкового штурму»; ілюстрації та ма-
люнки зими, сороки і черепахи; запис на дошці назв казок та їх авторів.
ХІД УРОКУ
Учитель
Знову день почався, діти,
Тож пора нам поспішати —
Кличе нас усіх дзвінок.
Щоб урок минув не марно,
Будем вчитись дуже гарно,
Всі здобудемо знання:
Коля, Настя, Юля, я!
ІІ. Актуалізація опорних знань
«Мозковий штурм»
— Діти, за допомогою «Мозкового штурму» давайте з’ясуємо, звідки
до людини приходять знання.
На дошці поступово з’являється запис (із відповідей дітей).
знання телевізор
комп’ютер
(природа) батьки
бабуся
люди школа
IIІ. Перевірка домашнього завдання
— Чого нас навчила казка Ю. Ярмиша «Зайчаткова казочка»?
2. Відповіді на запитання підручника.
1. Бесіда.
— Діти, прочитайте уважно назву казки, яку для нас написав Олег
Буцень. («Чи є зима?»)
— Чи не здалося вам дивним це запитання?
— Чому?
— Адже кожен із вас знає, що зима є. Яка вона? (Відповіді дітей.)
2. Розгляд ілюстрацій, малюнків про зиму.
3. Дидактична гра «За і проти».
— Зараз ми з вами проведемо гру «За і проти», з якої довідаємося,
що хорошого і що поганого приносить нам зима.
256 Уроки читання в 2 класі (за новим підручником О. Я. Савченко)

І група «За» —
ті, кому подобається зима
ІІ група «Проти» —
ті, кому не подобається зима
+ Зима вкриває землю пухнастою
ковдрою.
+ Деревам дарує білі шапки і шубки.
+ Добре розважатися і ковзатися
на ожеледиці.
+ Озимина спить під снігом. Він за-
хищає її від морозів.
+ …
– Приносить сильні морози.
– Заносить дороги і утруднює рух
транспорту.
– Від ваги снігу ламаються
гілки дерев, рвуться дроти лінії
електропередач.
– Пташки голодні, немає поживи.
– …
— А тепер відгадайте загадки. Відгадки до них — головні герої нашо
го твору.
• По лужах, бережках
Ходить чудо в двох мисках. (Черепаха)
• У кого кам’яна сорочка? (Черепаха)
• Живе спокійно, не спішить,
Вона ніколи не біжить.
Під панцером без страху
Гуляє… (черепаха).
• Біла латка, чорна латка, по дереву скаче. (Сорока)
— Чи бачили ви цих тварин?
— Чи справді вони такі, як про них сказано у загадках? Доведіть це.
5. Первинне сприймання тексту. (Читає учитель.)
— Подумайте над запитанням, поставленим у заголовку.
— Хто дасть відповідь на це запитання?
— А чому черепаха ніколи не бачила зими?
— Які ще тварини засинають на зиму?
Вчора сонце так світило, (Встають із-за парт.)
Що ведмедя розбудило! (Потягуються, піднімають руки.)
Виліз сонний із барлоги (Крокують.)
Та й подався на дорогу.
А на тій дорозі сніг
(Крокують навшпиньках.)
До ведмежих липне ніг,
«Рано, — думає бурмило,
Мене сонце розбудило».
(Присідають.)
Глянув на зимовий ліс
І швиденько спать поліз.
(Сідають за парти.)

VI. Читання твору учнями і робота над ним
1. — Перечитайте першу частину оповідання.
— Про яку пору року в ній йдеться? Доведіть це рядками із твору.
— Прочитайте другу частину оповідання.
— Знайдіть і прочитайте те місце, де йдеться про новину, яку соро-
ка розповіла черепасі.
— А тепер прочитайте розповідь сороки про минулу зиму.
— Прочитайте третю частину оповідання. Підготуйте відповіді на такі
запитання.
• Із ким зустрілася сорока наступного дня в лісі?
• Про що розповіла сорока вороні?
• Як подивилась на сороку ворона і що відповіла їй?
2. Складання плану тексту.
І частина. Холодний осінній ранок. Сніданок черепахи.
ІІ частина. Яка там ще зима? Зима — це твоя вигадка, сороко.
ІІІ частина. Черепаха ніколи не бачила зими. Даремно образилась.
— Який із цих варіантів найточніше відтворює зміст кожної частини?
— Прочитайте ще раз заголовок оповідання. Якій частині він най-
більше відповідає?
3. Переказ оповідання за частинами та складеним планом.
Складання плану прочитаного (колективно).
4. Бесіда.
— На що схожий цей текст? (На казку)
— Чим? (Тим, що звірі в ньому розмовляють.)
— Що хотів підкреслити цим текстом письменник? (Кожна пора року
має свої особливості, і різні тварини готуються до неї по-різному.)
— Про що ж основне ви довідались?
— Якими зображені тут сорока і ворона?
— Чим ми займалися на уроці?
Гра «Де чия казка»
Завдання: з’єднати прізвище автора з назвою казки, яка йому належить.
1 О. Буцень 1 «Зайчаткова казочка»
2 Ю. Ярмиш 2 «Як Лиска голосок собі кувала»
3 Л. Костенко 3 «Безконечні казочки»
4 В. Каменчук 4 «Вовк і козлята»

5 М. Трублаїні 5 «Лисичка і Журавель»
6 М. Підгірянка 6 «Бузиновий цар»
7 Н. Забіла 7 «Чи є зима?»
8 І. Франко 8 «Про дівчинку Наталочку
і сріблясту рибку»
— Як називаються казочки, в яких є автор? (Авторські або літера
турні)
— А які ще бувають казки? (Народні)
1. Читати виразно казку О. Буценя «Чи є зима?» та переказувати
за складеним планом.
2. Дібрати загадки про пташок та комах.
3. «Проектантам» підготувати інформацію про біографію В. О. Су
хомлинського.
УРОК 32
Тема. Урок-телепередача «Казки маленькі, а розуму в них багато»
(В. Сухомлинський «Соловей і Жук»)
Мета: вчити дітей виразності читання, інтонаційно правильно пере-
давати свої думки; розвивати діалогічне та монологічне мовлення; вихо-
вувати любов до природи.
Обладнання: макет телевізора; плакат із записом програми телебачен-
ня на урок; заставка-плакат «В гостях у бабусі-Загадусі»; малюнки Жука
та солов’я; портрет В. О. Сухомлинського; заставка-плакат про Сухом-
линського; «Уявний мікрофон».
ХІД УРОКУ
Учитель
Знову день почався, діти!
Тож пора нам поспішати —
Вже сигнал подав дзвінок.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Що за диво-дивина
У нас вдома розмовля?

Дивимось по ньому
Казки, гарні мультики,
Ще й розкаже про погоду,
Спорт та бізнес чи негоду. (Телевізор)
— Сьогодні до нашого класу теж завітав цей незвичайний телевізор.
Він допоможе нам здобути нові знання.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку
— Давайте прочитаємо програму телепередач на сьогоднішній
урок.
Запис на плакаті
1) Мовна розминка.
2) Привітання ведучими своїх глядачів.
3) «В гостях у Бабусі-Загадусі».
4) «Інформація для вас». Зустріч із письменником Василем Сухом-
линським.
5) Казочка «Соловей і Жук».
6) Студія «Сміхопанорама».
1. Мовна розминка.
— Люди, які працюють на телебаченні у різних студіях, повинні вмі-
ти гарно розмовляти. Зараз ми проведемо мовну розминку.
1) Чистомовка.
Ба-ба-ба — старезна верба.
Бо-бо-бо — безхмарне небо.
Би-би-би — зелені горби.
Лі-лі-лі — відлетіли журавлі.
Ли-ли-ли — дні холодні прийшли.
Ло-ло-ло — вже все снігом замело.
Ни-ни-ни — хочем дуже ми весни.
2) Скоромовка.
Ой, був собі коточок,
Та й сховався у куточок.
2. Привітання ведучих зі своїми глядачами (з екрана телевізора).
Клас об’єднується у три групи (за рядами). Кожна група отримує де-
формований текст. Із його речень складає привітання телеглядачам, оби-
рає своїх ведучих.

Деформований текст
І група
Доброго — вчора, сьогодні, щодня
Хай не псується годинник на вежі
Доброго ранку! Доброго дня!
Хай буде все на землі, як належить
ІІ група
Всіх вас сьогодні я щиро вітаю
Дощик — як дощик, діти — як діти
Кожному дому щастя бажаю
Сонце — як сонце, літо — як літо
ІІІ група
Кожна людинка, тваринка, звірок
Хай веселиться вся їх рідня
Хай завітає до нас на урок
Хай усміхаються діти щодня
Текст привітання
І група
Доброго ранку! Доброго дня!
Доброго — вчора, сьогодні, щодня…
Хай не псується годинник на вежі,
Хай буде все на землі, як належить!
ІІ група
Сонце — як сонце, літо — як літо,
Дощик — як дощик, діти — як діти.
Кожному дому щастя бажаю,
Всіх вас сьогодні я щиро вітаю.
ІІІ група
Хай усміхаються діти щодня,
Хай веселиться вся їх рідня,
Хай завітає до нас на урок
Кожна людинка, тваринка, звірок.
Визначення кращих ведучих. Оцінювання їхніх привітань із ураху-
ванням міміки, інтонації, виразності, правильності читання.
3. Передача «В гостях у Бабусі-Загадусі».
Вивішується заставка з написом: «В гостях у Бабусі-Загадусі».
— Діти, дома ви готували загадки про пташок та комах. Зараз ви за-
гадаєте їх з екрана цього телевізора. (Діти загадують загадки.)
— А тепер відгадайте мої загадки.
• Страшний та рогатий,
Чорний та крилатий.
По дорозі гук.
Хто ж то лізе?.. (Жук).
Учитель вивішує малюнок жука.

• Тьох, тьох, тьох, тіву-тів!
Лине радісно з гаїв.
То співаночка чия?
Ну звичайно ж,… (солов’я).
Вивішується малюнок солов’я.
— Діти, як багато наша матінка Земля має мешканців! Давайте зга-
даємо, хто ж живе на Землі?
«Мозковий штурм»
Всі думки дітей записуються на дошці, потім відбираються правильні.
— І всім на ній знаходиться місце, і всіх Земля обігріває, годує, пес-
тить. І ніколи не можна вбивати і знищувати тих, хто менший за вас, або
чимось вам не сподобався.
2. Робота в інформаційній студії.
Вивішується заставка на екран телевізора: «Зустріч із письменником Васи
лем Сухомлинським».
— Сьогодні ми з вами будемо читати останню казочку із розділу «Каз-
ки українських письменників», а написав цю казку Василь Сухомлин-
ський.
(На екрані телевізора з’являється портрет Василя Сухомлинського.)
Дидактична гра «Проектанти»
Про письменника з екрана телевізора розповідають учні, які приготували
дома повідомлення.
1-й учень. Народився Василь Олександрович Сухомлинський у селі
Василівка на Кіровоградщині в незаможній сім’ї у 1918 році.
2-й учень. Крім нього, у сім’ї було ще троє дітей — Іван, Сергій, Ме-
ланія. Батьки дітей дуже любили, не карали їх, не сварили, багато їм чи-
тали. І тому всі діти стали вчителями.
3-й уче нь. У віці 17 років Василь Олександрович Сухомлинський
почав працювати в школі і залишився в ній назавжди. Під час війни во-
ював, був поранений. У школі він пропрацював понад 35 років.
4-й уче нь. Для дітей він написав 1500 художніх маленьких казок,
оповідань, легенд, новел.
3. Танцювальна студія.
КОЗАЧОК
Сплески два і три притопи,
На носок, на каблучок,
Руку вліво, руку вправо, —
Ми танцюємо козачок.

Раз — присядем, два — присядем,
Настрій гарний — покружляли,
Повертілись,
І тихенько всі усілись.
4. Читацька студія.
— Зараз ви самостійно прочитаєте казку Василя Сухомлинського «Со-
ловей і Жук» і скажете, чи погоджуєтесь із відповіддю дівчинки і чому?
(Діти читають казку самостійно. Дають відповіді на запитання за допо
могою «уявного мікрофона». «Мікрофон» передається з рук в руки. Діти від
повідають, пояснюють свої міркування.)
Читання казки сильними учнями. Аналіз дітьми їхнього читання.
(Що сподобалось? А що — ні?)
Читання «ланцюжком». (Діти читають по одному реченню.) Вправ-
ляння у виразному читанні.
— Яка тема казки? Головна думка?
V. Робота над казками
Передача «Сміхопанорама»
З’являється заставка на екрані телевізора: «Сміхопанорама».
— Зараз кожна пара створить свою смішну казочку — таку собі суміш
із тих казок, що ви знаєте. А щоб вам було зрозуміло, як саме це робити,
я розкажу свою казку.
Жила собі була Курочка-Ряба у хатинці на курячих ніжках. Вий
шла вона погуляти і зустріла трьох поросят — Ніф-Ніфа, Нуф-Нуфа,
Наф-Нафа. Вони йшли в гості до Лисички, бо вона готувала їм смач-
ний обід…
Діти створюють і зачитують свої імпровізації. Учитель оцінює їх.
— Чи сподобався вам наш телеурок?
— Чим?
Передача закінчилась.
Мабуть, друзі, ви стомились.
А тепер — відпочивать
Та казки — не забувать.
Виразно читати, розповідати казку В. Сухомлинського «Соловей
і Жук».
Знати відповіді на питання, що вміщені після тексту казки.

УРОК 33
Тема. Підсумковий урок-вікторина за темою «Казки українських
письменників»
Мета: систематизувати знання дітей із розділу; розвивати навички
діалогічного та монологічного мовлення; виховувати бажання поповню-
вати свої знання, вивчати творчість українських письменників.
Обладнання: портрети-малюнки героїв казок; музичний запис піс-
ні «Голубий вагон».
ХІД УРОКУ
II. Повідомлення теми та мети уроку
1. Вступне слово учителя.
— Сьогодні ми з вами вирушаємо у подорож до країни Казок ук-
раїнських письменників.
Казка — це чарівна країна, де добро завжди перемагає зло.
Казок країна чарівна, —
У гості вас чека вона.
Отож часу не гайте,
У подорож рушайте!
— Увага! Увага! Наш казковий експрес вирушає від станції Кривий
Ріг до станції країни Казок. У мандрівці нас чекатимуть цікаві зустрічі,
пригоди. Щоб проїхати всю країну, вам треба пригадати все, що ви знаєте
та вмієте, бути уважними та спостережливими. Всі вирушаємо у дорогу!
Звучить музичний запис пісні «Голубий вагон» В. Шаїнського.
III. Подорож країною Казок
Станція I «Впізнай героя» (за висловлюванням)
Кожна група отримує картку, де записані висловлювання героїв ка-
зок. Потрібно впізнати героя.
Картка
• Призволяйся, не погордуй. Сама варила. (Лисичка)
• Вибачай, любонько, чим хата багата, тим і рада, а більше на цей
раз нічого немає. (Журавель)
• Відчиніться, відімкніться! Ваша матінка прийшла, ваша матінка
із лісу молочка вам принесла. (Коза)
• Дістань мені черевички, бо лапи мої у воді мерзнуть. Не дістанеш —
з’їм. (Лебідь)

• У-у-у! Забирайся, а то з’їм. Дивись-но, читати, каже, не вмію! Всі
казки — про смачних козенят. У-у-у! (Вовк)
• Снігом, кажеш, земля вкривається? Щось не пригадую такого. Ось
скоро тридцять років мені, а ніякого снігу не бачила. (Черепаха)
• Ну й мудрець! Виходить, що й ти потрібен людям? Ось запитаємо
дівчинку, вона скаже, хто потрібен людям, а хто — ні. (Соловей)
Діти зачитують свої відповіді. Малюнки героїв вивішуються на дошці.
Знову звучить музика, діти «імітують» рухи поїзда. Експрес прибуває до на-
ступної станції.
Станція II «Знайди казку»
— Наші герої теж подорожували з нами, але кожному з них потрібно
повернутися до своєї казочки. Допоможіть їм.
Діти знаходять казку, з якої прийшов герой:
• Лисичка — «Лисичка і Журавель».
• Журавель — «Лисичка і Журавель».
• Коза — «Вовк і козлята».
• Лебідь — «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку».
• Вовк — «Зайчаткова казочка».
• Черепаха — «Чи є зима?».
• Соловей — «Соловей і Жук».
— А тепер кожен із вас обере собі казочку, яка йому найбільше спо-
добалася, і разом із героєм цієї казки ще раз завітає до неї в гості.
Перечитаємо казку ще раз.
Самостійне читання улюбленої казочки.
Станція III «Авторська»
— Поки ви читали казки, наш експрес прибув до третьої станції,
де кожна казочка знайде свого автора.
Запис на дошці
«Соловей і Жук»
«Бузиновий цар»
«Чи є зима»
«Зайчаткова казочка»
«Як Лиска голосок собі кувала»
О. Буцень
Ю. Ярмиш
Л. Костенко
В. Сухомлинський
Л. Костенко
Станція IV «Будь уважним»
— Наш поїзд — на станції «Будь уважним».
Робота у мікрогрупах
У кожному вагоні сидять четверо «пасажирів». Кожен «вагон» отри-
мує «квиток», в якому є помилка. Ви повинні знайти ці помилки, і тіль-
ки після цього поїзд вирушить далі.

1. Знайдіть помилку у тексті.
1-й квиток
У садочку-зеленочку
Ходить дівка у віночку.
Хтось їй грає на дуду,
Подивлюся я піду.
(«Дівка» — замінили словом «вишня».)
2-й квиток
Лис як пісеньку послухав,
То прищурив аж два вуха.
Заспівала пісню мамі —
В мами з вухами те ж саме!
(«Аж два» — замінили словом «зразу».)
3-й квиток
Скажу, вам, і другу
Прибіг котик із лугу
Ліг собі серед печі,
Муркотів дивні речі.
Дасте бубликів в’язку —
Докажу вам казку.
(«Вам» – замінили словом «діти».)
4-й квиток
Якось злющий вовк підслухав,
Що коза пішла у ліс,
До воріт прибіг щодуху,
Під ворота сунув ніс.
(«Злющий» — замінили словом «сірий».)
5-й квиток
Почала коза радіти:
— Ну й Рябко наш молодець!
— Ну й хороші в мене діти! —
Тут і казці кінець.
(«Хороші» – змінили словом «розумні».)
Станція V «Театральна»
Діти працюють у мікрогрупах. Обирають за бажанням казочку, готу-
ють її інсценізацію.
Інсценізація казок.
— Час повертатися додому. Для того щоб допомогти машиністові
швидше нас довести, давайте відновимо прислів’я, в яких загублено кін-
цівки. Це додасть швидкості потягу.
• Казка вчить, як… (на світі жить).
• Без труда нема… (плода).

• Як підеш, так і… (знайдеш).
• Де сила не візьме, там розум… (допоможе).
• Мудрим ніхто не вродився, а… (навчився).
— Яким казкам відповідають ці прислів’я?
— Хто автор цих казок?
Їхав потяг наш невпинно
Із казкової країни.
Там живуть герої чемні,
Добрі, ввічливі! Напевно,
Ви такими будете,
Поради не забудете.
— Як же самим потрапити до країни Казок? Читати! Під шелест сторі-
нок ви перенесетесь у казковий світ. Вивчайте казки! Нехай вони ідуть
по світу і завжди живуть серед нас.
Проводиться оцінювання роботи учнів.
УРОК 34
Тема. Хто за чуже хапається, свого позбувається (російська народ-
на казка)
Мета: ознайомити дітей із російською народною казкою «Лисичка»;
удосконалювати техніку свідомого виразного читання; вчити переказу-
вати прочитане близько до тексту; характеризувати дійових осіб; вихо-
вувати любов до художнього слова.
ХІД УРОКУ
Лисеня та левеня
Їли ласощі щодня.
Кожен мав велику ложку —
Горщик спорожнів потрошку.
2. Мовні загадки.
• Чим закінчується і зима, і весна? (Буквою А)
• З «б» — нестерпим я буваю,
З «м» — весь одяг поїдаю. (Біль — міль)
• Переставте букви, утворіть нове слово.
Лови — воли;
волога — голова;
вінок — вікно.

3. Гра «Зоряна година» (із букв слова утворити нові слова).
Диктант — кит, кат, так, нитка, танк, тин…
1. Розшифруйте і прочитайте.
• ийовнизуб арц (Ліна Костенко «Бузиновий цар»)
• акрукачив (Українська народна казка «Рукавичка»)
— Що можете сказати про ці твори?
— Чим вони різняться між собою? (Українська народна і літератур
на казки)
— Сьогодні ми почнемо знайомство з казками народів Європи.
Подивіться на карту Європи. Назвіть країни, які ви знаєте. Кожен
народ самобутній і неповторний. У кожного народу свої звичаї, тради-
ції, своя культура і, звичайно ж, свої казки. Сьогодні ми познайомимо-
ся з російською народною казкою «Лисичка».
ІІІ. Опрацювання російської народної казки «Лисичка»
Напівголосне читання казки — кожен у своєму темпі.
— Чи чули ви про цю казку раніше?
лепи роги
лижи
приї хав
лиси чка
жить
кириб
піді йшла
поти хеньку
3. Читання казки учнями «ланцюжком».
4. Аналіз змісту казки з вибірковим читанням.
— Куди поїхав дід?
— Чи наловив він риби?
— Що захотілося матері?
— Чому вона прикинулася мертвою?
— Чи вдалося їй обдурити діда?
— Для чого дід забрав лисичку?
— Куди він поклав лисицю?
— Що зробила лисичка з дідовою рибою?
— Що сказала баба дідові, коли нічого не знайшла на возі?

— Як ви розумієте зміст виділеного речення?
— Знайдіть у тексті зачин, основну частину і кінцівку.
5. «Живі картинки».
Один учень читає, інший мімікою ілюструє почуте.
— Скільки разів у казці зустрічається слово?
І група — дід;
ІІ група — баба;
ІІІ група — лисичка.
7. Гра «З’єднайте частини речення».
Побачила його лисичка —…
Викинула всю рибку,…
Підійшла баба до саней —…
Узяв лисичку і поклав на сани,…
...а сама втекла.
...і схотілось їй рибки попоїсти.
...а сам пішов спереду.
...ні коміра, ні риби
8. Переказ казки. Гра «Обличчям до обличчя».
Учні повертаються одне до одного у парі і переказують зміст казки.
9. Творчий переказ.
Переказати казку:
а) від свого імені;
б) від імені діда;
в) від імені лисички.
— Хто у казці хитрий? А кого перехитрили?
— Чи відрізняється чимось лисичка в українській і російських казках?
УРОК 35
Тема. Хто дбає, той і має (білоруська народна казка «Легкий хліб»)
Мета: ознайомити учнів із білоруською народною казкою; удоскона-
лювати навички виразного читання за особами; вчити аналізувати про-
читане, переказувати, збагачувати словниковий запас учнів; виховува-
ти працелюбність.
ХІД УРОКУ
Вовк-вовцюг вівцю волік.
Вова вовку — вила в бік.
Як завив же вовк-вовцюг,
Миттю випустив вівцю.

2. Прочитайте і посміхніться!
Качка кумкає, а жаба кряче.
Собака нявчить, а кішка гарчить.
Зозуля кукурікає, а півень кує.
Порося ґелґоче, а гусак хрокає.
Голуб дзижчить, а джміль…
Корова каркає, а…
Продовжте самостійно! Розплутайте плутанку, прочитайте правильно.
Інсценізація російської народної казки «Лисичка».
— Сьогодні ми ознайомимося з білоруською народною казкою «Лег-
кий хліб».
Один із головних героїв цієї казки буде добре відомий. А хто — за-
раз відгадаємо.
Ходить хмуро між дубами,
Хижо клацає зубами.
Весь, як є, — жорстока лють,
Очі так її і ллють.
Зачаївся ось, примовк —
Грізний звір цей, звісно,… (вовк).
— Згадайте казки, головним героєм яких є цей хижак.
— А в яких казках він зображений разом із лисицею?
ІV. Опрацювання білоруської народної казки «Легкий хліб»
— Хто, крім вовка, є персонажами казки?
Вигін стомився кущем
підкови розв’язав закрасує
кущем сподобався стривай
чоловіче облизнувся дочекайся
Читання слів «буксиром» учнями в парах за вчителем.
Марудна — одноманітна, надокучлива.
Вигін — частина поля, луків, куди виганяють пастися худобу.
Закрасує — зацвіте.
3. Повторне читання казки учнями.
Гра «Квіточка»
Читає той учень, на парту якого впала квіточка.
— З якою інтонацією читати слова косаря? (Спокійно, розважливо)
— А вовка? (Нетерпляче, з роздратуванням)

— Коня? (Впевнено)
— Прочитайте у казці зачин, основну частину і кінцівку.
4. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Де відпочивав косар?
— Хто до нього вийшов? Яким він був?
— Що вовк попросив у косаря?
— Чи сподобався вовкові пояснення косаря?
— Чи влаштував його такий хліб?
— Куди відіслав косар вовка? Чи вдалося сіроманцеві знайти лег-
кий хліб?
Розмістити слова в тому порядку, в якому вони розміщені у казці, по-
казуючи довгий шлях хліба до столу.
Зорати, заборонувати, посіяти, зійде, перезимує, виросте, закрасує,
наливатиметься, достигатиме.
— Як вовк покуштував «легкого хліба»? Прочитайте.
— Що в казці означає вислів легкий хліб?
— Порівняйте значення таких висловів: легкий хліб, легка пір’їна, лег
ка, легка задача.
Що ви помітили?
• Спершу треба землю зорати…
• Порадь мені, як легше їжу добувати.
• Тільки спершу зніми з моїх ніг підкови, щоб не поламати собі зуби
об них.
І група — вовк;
ІІ група — косар;
ІІІ група — хліб.
Групи ставлять запитання одне одному за змістом казки.
— Яка її головна думка?
— Чи може бути легким хліб?

УРОК 36
Тема. Зробиш добро — не кайся, вдієш лихо — начувайся (болгарська
народна казка «Виноградар і змія»)
Мета: удосконалювати читацькі навички школярів; сприяти засвоєн-
ню змісту казки; вчити переказувати текст за складеним планом; визна-
чати композиційні частини: зачин, основну частину, кінцівку; виховува-
ти почуття відповідальності за свої дії.
ХІД УРОКУ
Дуже рада видра-мати:
Навидрились видренята!
Хто видрят покривдить схоче —
Видра видряпає очі.
2. Читайте чітко і без помилок.
Пригощати, виноград, щедрий, їжачок, виноградар, хвилина, змія, дощ,
щітка, щука, чарівник, дубочок, дівчинка, щавель, паличка, сміх, чижик,
жонглер.
Читайте ще раз, але тільки слова, що відповідають на запитання
хто?
Із букв слова утворити нові слова.
Жайворонок — ворон, жар, корона, рай, ворона…
1. Загадка.
В’ється вірьовка —
На кінці головка. (Змія)
— Болгарський народ присвятив цій тварині одну із казок.
ІІІ. Опрацювання болгарської народної казки
«Виноградар і змія»
— Які почуття виникли у вас після прослуховування тексту?
Змія кухоль
каміння відтоді
щоранку виноградар
майбутнього розгніватися
відновитися замахнувся

— Назвіть головних героїв казки.
— Де жила змія?
— Що надумав зробити виноградар для змії?
— Як він це зробив?
— Як змія віддячила виноградареві?
— Скільки часу дружили виноградар і змія?
— Кому виноградар розповів про змію? Чому він це зробив?
— Який злочин вчинив син? Про яку рису його характеру це свід-
чить?
— Як змія покарала сина господаря?
— Що запропонував господар змії після того, як минуло багато
часу?
— Чи погодилася на це змія? Прочитайте.
— Прочитайте речення, яке передає головну думку казки. Чи може
воно бути прислів’ям?
4. Складання плану казки.
1) Читання І частини «дощиком».
2) Читання ІІ частини «дощиком».
3) Читання ІІІ частини «хвилею».
План казки
І. Дружба виноградаря і змії.
ІІ. Злочин сина.
ІІІ. Дружбу повернути неможливо.
5. Гра «Живі картинки».
Один учень читає, а інший мімікою ілюструє почуте.
Якось виноградар побачив змію…
Виноград узяв кухоль із золотим…
Він розпух…
...і ледве дійшов додому.
...і надумав зробити їй добро.
...і пішов собі.
дачів.
8. Гра «Так чи ні».
1) Змія жила у великій купі каміння, що лежала біля винограднику.
(Так)
2) Виноградар щоранку приносив змії глечик молока. (Ні)
3) Виноградар розповів про змію батькові. (Ні)

4) Син надумав вбити змію. (Так)
5) Змія і виноградар відновили дружбу. (Ні)
9. Переказ казки за складеним планом.
— Прочитайте прислів’я. Як ви його розумієте?
— Чи може воно бути заголовком до казки?
— Чого навчила вас болгарська казка?
Читати казку і переказувати її.
УРОК 37
Тема. Зробиш добро — не кайся, вдієш лихо — начувайся (чеська на-
родна казка «Собаки, коти та миші»)
Мета: удосконалювати навички свідомого виразного читання; на
вчати учнів самостійно визначати дійових осіб, давати їм характеристику;
удосконалювати вміння ділити текст на логічно закінчені частини, стис-
ло переказувати прочитане; виховувати почуття відповідальності за свої
вчинки.
ХІД УРОКУ
Скочив котик,
Сів на плотик,
Миє ротик
І животик.
(М. Підгарянка)
Чі-чі-чі — сидить кіт на печі.
Ла-ла-ла — миша від нього втекла.
Енько-енько-енько — в нірку вскочила швиденько.
Та-та-та — сміється з нашого кота.
3. Складовий аукціон.
Ча — (час, часник, чай, чайка, чари…)
Чо — (чоботи, чоловік, чорний, чоло…)
Че — (черевик, червень, чернетка, чесність…)
4. Читайте чітко і виразно.
Миші милом миску мили,
Миші миску загубили.

Може, мило в річку впало?
Може, мило жаба вкрала?
І маленьких жабенят
Милить милом аж до п’ят?
— Сьогодні своєю народною мудрістю з нами поділиться чеський
народ.
ІV. Опрацювання чеської народної казки
«Собаки, коти та миші»
1. Робота над заголовком казки.
— Що відомо про цих тварин?
— Які у них взаємини у реальному житті?
— Чи можуть вони дружити між собою?
— Де вам це доводилось спостерігати? Розкажіть.
Напівголосне читання учнями казки, кожен — у своєму темпі.
— Будьте готові до тестування.
1) За вірну службу собаки дістали грамоту, написану:
а) на овечій шкірі;
б) на телячій шкірі.
2) Коти викрали грамоту і затягли її:
а) до сараю;
б) до комори.
3) Грамоту у котів вкрали:
а) миші;
б) сусідські коти.
4) З’їсти грамоту запропонувала:
а) найсильніша миша;
б) найстарша миша.
5) Собаки вимагали грамоту:
а) від мишей;
б) від котів.
6) Коти віддати грамоту:
а) погодилися;
б) не погодилися.

Двір овечій
шкурі мотлох
заздрили миттю
комора ненавидить
Мотлох — ганчір’я, дрантя.
— Що нового ви з’ясували для себе?
— Визначте зачин, основну частину і кінцівку казки.
— Хто з тварин чесно заслужив нагороду?
— Хто діяв із заздрощів?
За командою «Засічка» — зупиняються й олівцем відмічають остан-
нє прочитане ними слово. Цей самий текст аналогічно читають ще раз
(не більше трьох разів!). Під час повторного читання діти переконують-
ся, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це до-
водить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним ра-
зом результат поліпшується.
Учень читає початок (або кінець) речення, решта учнів повинна від-
шукати кінець (або початок) цього речення і прочитати.
7. Робота над ілюстрацією до казки.
— До яких частин казки відсутні кадри діафільму?
8. Переказ казки за кадрами діафільму.
— Чого хотів навчити чеський народ цією казкою?
— Що спільного між цією казкою і болгарською казкою «Виногра-
дар і змія»?
Переказування тексту.
УРОК 38
Тема. Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже (ан-
глійська народна казка «Сорочаче гніздо»)
Мета: продовжити знайомити дітей із казками народів Європи; оз-
найомити з англійською народною казкою; удосконалювати техніку сві-
домого виразного читання; вчити стежити за логікою описування подій;
формувати уміння визначати головну думку та пояснювати її; виховува-
ти наполегливість у навчанні.

ХІД УРОКУ
Сорок сорок стрекоче
На осокорах —
Сто сорок сороченят
Стрекотатимуть скоро.
2. Прочитайте прислів’я. Поясніть.
т ш З в к Н с м А к п Є ш в С о м О м Р п і О в н К д у А н к, п а Д л о Е в
н З с т И о н М н о У н о З т р И м т М с н У т н В у к А ф і Т ю я И.
(Знає сорока, де зиму зимувати.)
Переказ змісту казки за кадрами діафільму, які намалювали учні.
— Із казками яких народів Європи ми вже познайомилися? (Росій
ською, білоруською, болгарською, чеською)
— Хто головним героєм цих казок?
— Сьогодні познайомимося з англійською народною казкою. (Учні
відшуковують на карті Англію, її столицю.)
— Хто буде головним героєм казки, ми дізнаємося, коли прочитає-
мо акровірш.
Згадайте, що таке акровірш.
Сіла на березці білобока.
Обережно примощується вона,
Роздивляється, щоб ненароком
Обіч десь не пропустила кабана,
Косулю, лиску, зайця, вепра чи людину,
А помітить — скрекоче без упину. (Сорока)
ІV. Опрацювання англійської народної казки
«Сорочаче гніздо»
— Про що птахи попросили сороку?
1) Гра «Блискавка».
На дошці прикріплені малюнки сороки, дрозда, сови, горобця, шпа-
ка, горлиці.

Учитель на картках-блискавках демонструє написані слова: дрізд,
сова, горобець, шпак, сорока, горлиця.
Діти читають, прикріплюють слово під малюнком птаха.
2) Контроль швидкості читання (30 с).
За давніх-давен хворостиночок пуху
тютюн нетерплячі пір’я
клювали туркоче в’ють
майстер розгнівалася заприсяглася
спершу трісочки глузду
грязюки вистачало до тями
млинець чогось м’якенько
робиться геть торочить
Релаксаційна пауза
Слухання запису пташиних голосів.
3. Повторне читання казки «ланцюжком».
4. Робота над аналізом змісту казки з вибірковим читанням.
— Чому птахи попросили навчити їх ліпити гніздо?
— Чи вдалося сороці навчити їх ліпити гніздо так майстерно, як вона?
— Назвіть птахів, які хотіли навчитися робити гніздо. Розмістіть
їх у тому порядку, в якому вони відлітали.
— Прочитайте опис гнізда дрозда. Із чим його порівнюють?
— Яке гніздо у сови? У горобця? У шпака?
— Прочитайте зачин казки. Які інші зачини казок вам відомі?
— Хто залишився останнім учнем сороки?
— Чому горлиці не вдалося досягти майстерності сороки?
— Як робила гніздо сорока?
— Що заприсяглася сорока?
5. Гра «Хто уважніший?»
1) Чиє гніздо?
Гніздо на зразок млинця
Гнізда із хворостинок, зроблені абияк
М’якенько вистелені гнізда
Шпак
Дрізд
Горобець
2) Хто це сказав?
• Тягни три трісочки, тягни три-и. (Горлиця)
• Так он як воно робиться. (Дрізд)
• Я вже знаю, як його робити. (Сова)
— І я так зумію. (Горобець)
6. Гра «Перелітні птахи».
Ластівки, дрозди, синиці, лелеки, гуси, зозулі, жайворонки, дятли,
сови, горобці, журавлі, горлиці, шпаки…
(Якщо птах перелітний — діти змахують руками.)

Читати текст, періодично відриваючи погляд, щоб подивитись на гля-
дачів.
Діти надягають шапочки сороки, дрозда, горобця, шпака, горлиці, сови.
— Чого вчить казка? Що засуджує?
— Прочитайте прислів’я. Яке з них передає основну думку казки?
Не
пи
та
ють,
чи
хут
ко,
та
пи
а
ють
чи
доб
ре
(Не питають, чи хутко, а питають, чи добре.)
Пос пі ши ш лю дей на смі ши ш
(Поспішиш — людей насмішиш.)
Доб то вчи хто че ти
ре го ти хо вчи ся
(Добре того вчити, хто хоче вчитися.)
Переглянути вдома прочитані раніше казки. Яка з них подібна до цієї?
Чим саме?
УРОК 39–40
Тема. Дружба — найдорожчий скарб (німецька народна казка «Бре-
менські музиканти»)
Мета: ознайомити учнів із німецькою народною казкою; вчити ви
значати послідовність дій у творі: розвивати навички швидкого правиль-
ного читання, увагу; виховувати почуття дружби та взаємодопомоги.
ХІД УРОКУ
1. Читайте виразно. Запам’ятовуйте!
Півень півневі співав:
«Я сьогодні рано встав!»

Потім вилетів на пліт —
Заспівав на цілий світ:
«Я співати так люблю,
Що ніколи не просплю!»
(Г. Чубач)
2. Читайте, змінюйте слова.
на
вухо
квітка
берег
у
книга
рука
горох
3. Читайте, відповідайте — так чи не так.
Кожен з вас, звичайно, знає,
Хто під хмарами літає,
Тож швиденько говоріть:
Хто летить, хто не летить.
Летить-летить щиглик? (Так!)
Летить-летить півник? (Так!)
Летить-летить віник? (Ні!)
Летить-летить лялька?...
Летить-летить майка?...
Летить-летить чайка?...
Летить-летить гайка?...
Летить-летить стріла?...
Летить-летить бджола?...
Летить-летить зала?...
Летить-летить юрок?...
Летить-летить грибок?...
Летить-летить урок?...
— Яку казку читали на попередньому уроці?
— Яка казка є аналогічною до неї за змістом?
— Хто її автор? (Українська народна казка «Дрізд і голуб»)
— Чим вони схожі?
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
— В яких країнах Європи ви побували, вивчаючи народні казки?
(Росія, Білорусь, Болгарія, Чехія, Англія)
— Сьогодні казка запрошує нас у самий центр Європи, де на берегах
річок Ельби та Рейну розташувалася відома своїми мальовничими крає-
видами Німеччина.
Місто Бремен зустріне нас скульптурами великих і маленьких осликів.
(Демонстрація краєвидів Німеччини, Бремена.)

— Подорожувати ми будемо разом з однією незвичайною музичною
групою. Відгадайте, хто її учасники? (Разом із відгадками демонструєть
ся зображення героїв твору.)
• Двічі родився, у школі не вчився,
А години знає. (Півень)
• Сірий, та не вовк,
Довговухий, та не заєць,
З копитами, та не кінь. (Осел)
• День мовчить, вночі гавчить,
Хто до господаря іде, знати дає. (Пес)
• Має вуха, темний хвіст
Й дуже дивну звичку:
Спершу добре він поїсть,
Потім вмиє личко. (Кіт)
— Хто здогадався, як називається ця група? (Бременські музиканти)
— Послухаймо, як вони співають.
(Звучить грамзапис пісні з мультфільму «Бременські музиканти».)
ІV. Повідомлення теми і мети уроку
— На уроці ми ознайомимося з німецькою народною казкою, будемо
вчитися визначати послідовність подій у творі, вправлятися у правиль-
ному, виразному читанні та вибірковому читанні тексту.
V. Вивчення нового матеріалу
— Чи сподобалась вам казка?
— Хто є її головними героями?
— Прочитайте пояснення слів.
Лютня — старовинний струнний музичний інструмент.
Хвицнути — вдарити однією або двома задніми ногами.
Довбня — великий дерев’яний молот або дерев’яна палиця з потов-
щеним кінцем.
Лантух — великий мішок із грубої тканини.
Ґвалт — сильний крик, галас.
Мара — примара, привид.
— Перевірте себе, чи зможете з першого разу правильно прочитати
слова.
Влаштуєшся розбійницького
розкукурікався забряжчали
гребенястий чудовисько
найнебезпечніше уперіщить

3. Читання казки учнями за частинами.
1) Гра «Бджілки».
— Хто ж були бременські музиканти?
— Знайдіть і прочитайте запитання осла і відповіді пса, кота та півня.
— Поміркуйте, що означають виділені вислови.
• Лихим вітром віє —… (має трапитися щось погане, якась біда).
• Занепадаю на силі —… (занедужав, втратив силу).
• Луна розлягається —… (дуже голосно).
• Утнути музики —… (заграти гучно, майстерно).
— Чому господар вирішив здихатися осла?
— Як осел вирішив врятуватися?
— Куди він пішов?
— Чому саме до Бремена?
— Кого осел зустрів на дорозі?
— Чому пес втік від господаря?
— Як він зустрівся з котом? Із півнем?
— Що спільного є у всіх тварин?
2) Опрацювання другої частини казки.
Читання тексту учнями.
Читає текст той учень, на парту якого впала квіточка.
— Де вирішили переночувати друзі?
— Що побачив півень?
— Що побачив осел у будинку?
— Який план здійснили музики? Чому це їм вдалося?
— Знайдіть і прочитайте абзац, зміст якого відображений на малюнку.
3) Опрацювання третьої частини казки.
Читання «луною» за вчителем.
— Чи вдалося розбійникам вигнати друзів із будинку?
— Де залишилися жити четверо музикантів?
4. Добирання заголовків до кожної частини казки.
• Зустріч друзів.
• Перемога над розбійниками.
• Перемога завдяки дружбі і кмітливості.
VІ. Узагальнення і систематизація знань
1. У поданих завданнях встановіть послідовність подій казки, про
ставте нумерацію
(3) Зустріли звірі кота.
(6) Почали радитись, як розбійників прогнати.
(1) Вигнав господар осла.

(7) Добре наїлися музиканти і міцно поснули.
(2) Пес та осел.
(5) Вирішили музики переночувати у великому місті.
(4) Півневі сподобалася рада.
(8) Розбійники боялися і близько підійти до свого дому.
2. Складання кадрів діафільму.
— За малюнками і підписами до них складемо діафільм.
3. Читання першої частини за особами.
— Прочитайте слова осла. Яким голосом необхідно їх читати? (Повіль
но, переконливо, неголосно)
— Який голос у песика? (Сумний, але чіткий, сильний)
— Знайдіть і прочитайте його слова.
— Як розмовляє кіт? (Лагідно муркоче.)
— Прочитайте його слова.
— Знайдіть і прочитайте слова півня. Як їх слід читати? (Високим го
лосом, голосно)
— Як називаються всі інші слова цієї частини? (Слова автора)
4. Характеристика героїв твору.
— Знайдіть слова, які характеризують вашого героя і заповніть схе-
му (схема — на дошці).
_________(який?)_________
— Чому ви так думаєте? Доведіть словами з тексту. Яким ви його уяв-
ляєте?
І група — осел;
ІІ група — пес;
ІІІ група — кіт;
ІV група — півень.
— Якими були розбійники? Що ви про них можете сказати?
5. Інсценізація першої частини казки.
Одні учні читають слова, решта — розігрує сценку.
6. Дослідницька робота учнів — порівняння різних варіантів казки.
1) Вступна бесіда.
— Діти! У багатьох казок є декілька варіантів. Чому? Як ви вважаєте?
Уважно послухайте інший варіант цієї казки. Знайдіть, що в них є спіль-
ного, а що — відмінного.
2) Читання вчителем ілюстрованого видання іншого варіанта казки
(або слухання грамзапису).
3) Бесіда за прочитаним текстом.

— Чим схожі варіанти цієї казки?
— Чим вони відрізняються?
7. Робота в парах (уривок тексту).
І варіант. Прочитайте тільки ті слова, які означають дію.
ІІ варіант. Прочитайте тільки ті слова, які означають назву предмета.
8. Гра «Що не так?» (текст — на дошці).
Поставивши так, вони в один голос завели свою музику: осел, ревів
пес, гавкав кіт, нявчав півень, кукурікав.
— Чому утворилася нісенітниця?
— Як необхідно поставити коми, щоб речення було правильним?
9. Яке прислів’я за змістом відповідає нашій казці? Чому?
• Дружба і братерство дорожче будь-якого багатства.
• Тепле словечко лежить недалечко.
• Сильний переможе десятьох, а кмітливий — усіх.
10. Розгадайте кросворд.
1 Б Р Е М Е Н
2 О С Е Л
3 Л І С
4 О Т А М А Н
5 Д Р У Г
6 Х В И Ц Н У Т И
7 К М І Т Л И В І С Т Ь
1) Як називалося місто, до якого йшли музиканти?
2) Дійова особа, яка першою з’явилася у казці.
3) Надвечір прийшли звірі у великий…
4) Головний розбійник.
5) Доповніть прислів’я: «Вірний… — то найбільший скарб».
6) Вдарити однією або двома задніми ногами. Як сказати одним словом?
7) Що допомогло звірам отримати перемогу над розбійниками?
— Чого навчилися на уроці?
— Що вам найбільше сподобалося?
— Чого вчить нас казка?
Читати, переказувати казку, повторити раніше вивчені казки, готу-
ючись до участі у проведенні конкурсу.

УРОК 41
Тема. Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого (латиська народ-
на казка «Вовк і кіт»). Підсумок за темою
Мета: ознайомити учнів із латиською народною казкою; вчити виді-
ляти головну думку твору, ділити його на частини; розвивати мислення,
увагу, пам’ять; виховувати почуття людяності, добра.
ХІД УРОКУ
Ой, був собі коточок,
Та й сховався в куточок.
Із букв слова утворити нові слова.
Чудовисько — чудо, сови, коси, диво, високо, код…
ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку
— Чудовий і цікавий світ казок, які, безперечно, вчать нас бути доб-
рими, щедрими, шляхетними, винахідливими, старанними, розумними.
Остання казка з циклу «Казки народів Європи» — латиська.
Ми ознайомимося з прибалтійською казкою, побачимо, що у неї
є спільного з казками, які ми вже прочитали, чим вона відрізняється від
інших.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Перевірка сприймання.
Яніс вовчисько
Юріса рятуючись
Клавса женуться
Криша сподіваютися
недарма порятунку
Самостійне напівголосне читання казки учнями, кожен — у своє-
му темпі.

4. Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання.
— Чому вовк заскочив на подвір’я?
— Як вовк звертався до кота?
— Чому він так поводився?
— Що пропонує кіт? Прочитайте.
— Чи ви погоджуєтесь із відповіддю кота?
— Чому саме кіт дає поради вовкові?
— Які риси властиві котам? (Акуратність, хитрість, спритність, во
лелюбність, ніжність, відданість, кмітливість)
— Які слова казки є народним прислів’ям?
— Від чого застерігає людей ця казка?
— Що ви знаєте про кота як тварину?
Довідка для вчителя
Зараз на планеті живе 400 млн котів. Найбільше їх у США 55 млн,
англійці доглядають 12 млн пухнастих улюбленців, у Франції їх — 8 млн,
у Німеччині — 6 млн. А от мешканці Перу, Габону та Гвіани не утриму-
ють котів.
— Які прикмети і приказки пов’язані з котами? (Живучий, як кішка;
як кіт наплакав; купувати кота в мішку; живуть, як кішка з собакою)
— Назвіть українські народні казки, в яких головний герой — кіт.
(«Пан Коцький», «Котик і Півник»)
V. Узагальнення і систематизація знань
— Сьогодні ми з вами завершуємо нашу подорож сторінками євро-
пейської народної казки.
— Уважно погляньте на політичну карту світу. Казки яких народів
ви прочитали?
— Які тварини діють у казках народів Європи? А які — в українсь-
ких народних казках?
— Чому в казках різних народів утверджуються добро, розум, дружба?
— Чи сподобалися вам європейські народні казки? Чого вони навчи-
ли вас? — Згадаймо те, з чим уже мали змогу ознайомитися. З цією метою
проведемо змагання «Знавці європейських народних казок».
Перший конкурс «Чи знаєте ви?»
1) З яких казок ці рядки?
• Там на санях — і риба, і комір…
• Прийшов вовк на вигін. Побачив коня…
• Так і виникла велика війна, яка триває і досі…
• Ось чому різні пташки в’ють гнізда по-різному…
2) Назвіть європейські казки, де висміюються дурість, жадібність,
невдячність.

3) Якими рисами наділені тварини? Кому ці риси притаманні?
4) Зі скількох частин складаються казки?
Другий конкурс «Поміркуймо разом!»
1) Вам необхідно визначити, чиї це речі, з якої, прочитаної вами, єв-
ропейської народної казки: рибка, виноград, хліб, грамота, сорока, кіт.
2) Героям яких казок належать ці слова? (Учні називають і казку.)
Коли щось робиш, думай і про наслідки. («Виноград і змія»)
Раз не хочеш тяжкий хліб їсти, поїж легкий. («Легкий хліб»)
Давай знову дружити, як раніше дружили. («Виноград і змія»)
Я вже знаю, як його робити. («Сороче гніздо»)
Не буде тобі тут порятунку. Недарма кажуть: що посіяв, те і пожнеш.
(«Вовк і кіт»)
3) Які казки ілюструють ці малюнки? Як би ви їх підписали?
4) Яку пісеньку співали бременські музики?
5) Які тварини з європейської народної казки вам сподобалися біль-
ше? Чому?
Підготувати відповіді на запитання (С. 100).
УРОК 42
Тема. Сто казок (І. Жиленко «Доброго ранку! Доброго дня»; Т. Коло-
мієць «Задзвонив синенький дзвоник»)
Мета: удосконалювати навички читання віршованих творів; роз-
вивати уяву, фантазію, вміння робити висновки; збагачувати активний
словник учнів; сприяти розвитку читацьких інтересів; виховувати лю-
бов до поетичного слова.
ХІД УРОКУ
ДЕНЬ У ДЕНЬ
День у день:
Дзень та дзень!
Кожен день:
Дзень та дзень!
В школі дзвінок
Кожен день
Вчитись кличе:
Дзень! Дзень! Дзень!

Ду-ду-ду, ду-ду-ду!
Грає хлопчик на дуду.
Ді-ді-ді, ді-ді-ді!
Рибка плаває в воді.
Пів-пів-пів, пів-пів-пів!
Синички чути спів.
На-на-на, на-на-на!
Радує нас всіх весна.
3. Читайте, стежте за вимою.
ПЕРЕПОЛОХ
Бджілка з Джмеликом
Літали,
Бджілка з Джмеликом
Дзижчали:
— Джжжу!
— Дзззу!
— Джжжу!
— Дзззу!
Наполохали
Козу.
Так як стрибне
За паркан,
Під яким
Дрімав Кабан.
З несподіванки
Кабан
Підхопивсь,
Звалив паркан.
(Я. Дяченко)
1. Бесіда.
— Ви знаєте багато казок, умієте гарно читати. А чи вмієте ви поба-
чити дива навколо себе? Уявити розмову дерев, квітів, пісеньку бджілки,
коника, почути розмову пташок.
Почути голос природи, спробувати складати вірші, загадки вам допо-
може новий розділ, який так і називається «Я хочу сказати своє слово».
Пам’ятайте: «І найменший колосок має власний голосок».
ІІІ. Опрацювання вірша І. Жиленко
«Доброго ранку! Доброго дня»
— З якою інтонацією читається вірш? (Щиро, доброзичливо)

Вежа, башта — висока і вузька, переважно з каменю, архітектурна
споруда, що будується окремо або становить частину будівлі.
3. Читання вірша учнями хором.
— Які слова привітання є у вірші?
— Які ще слова привітання ви знаєте?
— Які побажання висловлює поетеса у вірші?
— Як ви розумієте слова «Хай буде все на землі, як належить»?
— Назвіть підряд п’ять днів, не називаючи днів тижня. (Позавчора, вчо
ра, сьогодні, завтра, післязавтра) Які з цих слів зустрічаються у вірші?
ІV. Опрацювання вірша Т. Коломієць
«Задзвонив синенький дзвоник»
Дзвоник розправляв
коник пелюстинці
крилята не вбоїться
малята копитами
— Яка квітка дзвонить на стеблі?
— Що зробив зелений коник?
— Розгляньте цю комаху. Що про неї знаєте?
— Із ким порівнює поетеса коника у вірші?
— Що він несе малятам?
— Чи доніс коник казки малятам?
— Де він їх розгубив? Де поділися казки? Чому вони у шапці-неви-
димці?
— Хто зможе відшукати всі казки?
4. Відновіть вірш.
Задзвонив синенький дзвоник
Поскакав зелений коник
Розправляв малі крилята,
Він казки поніс малятам
по світах,
на стеблі,
по землі,
наче птах
Дзвоник —… (коник); на стеблі —… (по землі); крилята —… (малятам);
птах —… (світах); по стежинах —… (по доминах); бив —… (розгубив).

Дібрати з вірша:
І група — слова–назви предметів;
ІІ група — слова–назви ознак;
ІІІ група — слова–назви дій.
дачів.
— Яку тему почали вивчати?
— Чи можна побачити навколо себе дива?
— Що для цього слід робити?
Вивчити вірш напам’ять.
УРОК 43
Тема. Жива казка (В. Струтинський «Жива казка»)
Мета: удосконалювати навички читання прозових творів; розвивати
навички правильного усного мовлення; збагачувати словник дітей; кори-
гувати процеси мислення, пам’яті; вчити бачити прекрасне в природі.
ХІД УРОКУ
Заіскрились в лузі роси,
Заспівали в росах коси.
І синочкові не спиться,
Коли в тата косовиця.
(Л. Куліш-Зіньків)
2. Читати виразно, чітко.
Прилетіли солов’ї,
Звеселились всі гаї.
Ой, веселі, солов’ї,
Розкажіть про ті краї,
Де зимою ви літали?
Що ви їли? Де ви спали?
А чи мають ті краї
Отакі, як в нас, гаї?
(Г. Чубач)

3. Читайте уважно, знайдіть «пеньок».
Шум — шум — сум — шум — шум — шум.
Зірка — сірка — зірка — зірка — зірка — зірка.
Ножик — ножик — ножик — ножик — носик.
Човен — човен — човен — повен — човен.
Гра «Хто краще?»
Конкурсне читання вірша напам’ять.
— На сьогоднішньому уроці ми продовжимо шукати казки, які зна-
ходяться навколо нас і ховаються у шапці-невидимці.
ІV. Опрацювання оповідання В. Струтинського
«Жива казка»
— Чи сподобалось вам оповідання?
— Що вас найбільше вразило?
Колючки раптом плавця
придивляється булькнуло навшпиньки
прислухається краснопірка товариству
настовбурчивши гойдаючись прозорокрилі
підстрибувати звідкілясь зааплодувати
3. Читання слів «буксиром» за вчителем.
— Що порадив дідусь Сергійкові?
— Як ви розумієте цю пораду: «Ходи тихо, як ходить сонечко»?
5. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.
— Як Сергійко поводився на березі річки? Прочитайте.
— Кого першим побачив Сергійко? Прочитайте опис красноперки.
— Хто за нею гнався? Яким був окунь? Прочитайте.
— Як врятувалася краснопірка?
— Хто вболівав за краснопірку?
— Як радили за неї жабка, коник?
— Що робив зелений коник? Хто ще підтримав його?
— Хто зааплодував артистам?
— Що хотів зробити Сергійко? Чому він не зааплодував?

дачів.
— Знайдіть у тексті порівняння.
7. Гра «Розмістіть героїв».
На дошці — малюнки краснопірки, окуня, жабки, коника, пуголовка,
жука-водолюба, жука-вертячки, бабки. Учні повинні розмістити їх так,
як вони згадуються в оповіданні.
8. З’єднайте слова.
Краснопірка
скрипочка
окунь
жук-водолюб
лілія
жаба
жук-вертячка
Затихла
гнався
підставила
застрибала
виринув
застиг
зітхнула
Пуголовки
пісня
лілія
коник
скрипочка
краснопірка
окунь
Зелений
метушливі
маленька
смугастий
біла
ніжна
жовта
— Розгляньте малюнок. Що на ньому зображено? Який епізод твору
зображено на малюнку? Прочитайте.
10. Пояснення образних висловів.
— Поясніть значення виділених виразів.
11. Розвиток мовлення.
— Як можна продовжити казку?
— Чому твір називається «Жива казка»?
— Які ще заголовки можна дібрати до оповідання?
— Чи доводилося вам спостерігати «живу казку»?
Читати казку.

УРОК 44
Тема. Фантазуємо (Д. Павличко «Квітка»; В. Кухалашвілі «Як поба-
чити вітер»; В. Лучук «Сіла хмара на коня»)
Мета: удосконалювати навички читання віршованих творів; вчи-
ти сприймати зміст поезії на слух; розвивати пам’ять, увагу, спостереж-
ливість; виховувати любов до природи, до художнього слова.
ХІД УРОКУ
Ходять зубри бородаті,
Волохаті рогаті.
А між ними зубренятко —
Дуже схоже на телятко.
На-на-на — буяє весна.
Уть-уть-уть — квіти цвітуть.
Іє-іє-іє — листя зеленіє
Ва-ва-ва — все навкруг співа.
Хи-хи-хи — раді дітлахи.
4. Добір слів–назв ознак «Хто більше?»
Весна — гомінка,…
Квіти — яскраві,…
Дерево — високе,…
Діти — веселі,…
Гра «Хто краще?» Читання казки.
— Сьогодні на уроці будемо навчатися бути уважними, спостереж-
ливими. Будемо навчатися фантазувати.
IV. Опрацювання вірша Д. Павличка «Квітка»
— Чим був здивований поет?
Диво дашок немовля
вчора з пелюшок на блюдечку
полум’я розв’язується звідкіль
пуп’янок на хвилиночку відкривається

3. Читання слів вголос «ланцюжком».
— Із ким порівнюється квітка?
— Назвати слова-синоніми. (Дитина — немовля — малятко)
4. Гра «Квіточка».
— Яке найбільше диво помітив поет?
— Яку картину викликає цей вірш у вашій уяві?
5. Знайдіть риму.
Не було —…, дашок —…, немовля —…, століть —…, щось —…
Діти читають хором.
Накрапає дощ (тихо); дощ пускається сильніше (голосніше); злива (го-
лосно); дощ слабшає (тихіше); дощ перестав (читання припиняється).
V. Опрацювання вірша В. Кухалашвілі «Як побачити вітер?»
— Яким реченням за інтонацією є заголовок?
— Чи можете ви відповісти на це запитання?
— Яку пораду поета ви запам’ятали?
Літає зграями гойдаються
грає хмаринку пташиними
здіймає вітрилами сполохані
розчинить кущами стомиться
Читання слів учнями «луною», в парах, скоромовкою.
— Коли можна побачити вітер?
— Що незвичайного відкрив вам вірш?
Учитель читає з «помилками». Учні читають речення правильно.
Створюється пара із «сильнішого» учня і «слабшого». «Сильніший»
VI. Опрацювання вірша В. Лучука «Сіла хмара на коня»

— На кого сіла хмара?
— Кого хмара доганяла?
— Кого збив вітер?
— Куди зникла хмара? Чому?
Конкурсне читання вірша учнями.
3. «Знайдіть риму».
На коня —…, наліг —…, віжки —…
II. Розвиток зв’язного мовлення.
Робота у групах. «Пофантазуйте!»
I група
Складіть казку про могутню родину діда Вітрюгана, в якій живуть Ві-
тер, Вітрисько, Вітрище, Вітерець (С. 107).
II група
Складіть казку про табун білогривих хмарин, запряжених золотими
промінчиками сонця (С. 107).
— Чи сподобалося вам фантазувати?
— Вийдете надвір — уважно подивіться навкруги. Подивіться, як на-
роджується квітка.
Побачте вітер. Погляньте, як на конях літає хмара.
Вивчити напам’ять вірш (за вибором).
УРОК 45
Тема. Як м’ячик став їжачком (В. Артемонова «Їжачок-реп’яшок»)
Мета: удосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити
читатитекствособах,переказуватизаскладенимпланом;розвиватиобраз-
не мислення учнів, зв’язне мовлення; виховувати любов до природи.
ХІД УРОКУ
Їжак та їжаченя
Їздять по гриби щодня.
Їжачиха помагає —
Сироїжки їм збирає.

2. Читайте швидко, чітко.
бік бік бік
біг бак рік
бій бук сік
бір бик вік
3. Читайте тільки назви тварин.
Порт, рись, клен, їжак, липа, вовк, горох, нічка, гадюка, лавка, море,
рись, клей, єнот, барабан, молоко, малина, лев, підручник, ведмідь, стіл,
журнал, газета.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
1. Загадка.
В нього стільки голочок,
Як на небі зірочок,
А не має, бідний, нитки,
Не пошиє шапки, свитки,
Рукавиць, чобіток…
Сів та й плаче… (їжачок).
(Г. Храпач)
2. Розповідь вчителя (або підготовлених учнів).
— Їжачок — хижа нічна тварина невеликих розмірів (довжина тіла
20–30 см, маса 700–800 г) із коротким хвостом (довжина — 3 см). У разі
небезпеки їжак згортається в клубок. Голки їжака — це видозмінене во-
лосся.
Своє ім’я їжак отримав дуже давно. Це давньоруське слово означає
«колючий». У праслов’янському значенні воно пов’язане з грецьким
«екліс» — гадюка, тому й означає — той, хто поїдає гадюк.
Вдень їжак ховається під купою хмизу і листя серед кущів, вночі ви-
ходить на полювання. За ніч він проходить іноді до 3 км.
— Якого кольору їжак?
— А в пустелі Каракуми живуть білі їжаки. Серед гарячих білуватих
пісків це робить їх малопомітними для ворогів і допомагає в полюванні.
III. Опрацювання оповідання В. Артемонової
«Їжачок-реп’яшок»
1. Робота над заголовком оповідання.
— Чому саме так автор назвав їжачка?
2. Читання оповідання вчителем. Тестування.
1) Володя і Сергій були:
а) братами;
б) друзями.

2) Хлопці грали:
а) у квача;
б) у м’яча.
3) М’яч закотився:
а) у малинник;
б) у лопухи.
4) Діставати м’яч пішов:
а) Сергійко;
б) Володя.
5) Кого він побачив у заростях?
а) Їжачка;
б) кошеня.
М’яча подобається проказував
вище одпасував повертаючись
проґавити малинник зрадівши
штахети перетворився скрикнув
дивиться мeгукаючи показували
Читання стовпчиків слів «буксиром» у парах.
Штахети — дерев’яна загорожа.
— Хто побачив казку?
— Хто з братів був старший?
— Чи вмів Володя бачити навкруг себе казковий світ? Доведіть сло-
вами тексту.
5. Читання тексту за логічно завершеними частинами. Складання
плану оповідання.
— Чи подобалося хлопцями грати в м’яча?
— Як вони підкидати м’яч?
— Чому м’яч упав у малинник?
— Хто пішов шукати м’яч?
— Як назвемо I частину? («Цікава гра», «Майбутні футболісти», «Гра
в м’яча»)
— Який був малинник?
— Що Володя побачив у кущах? Що йому здалося?
— Що Володя зробив з м’ячем? Навіщо?

— Чи помітив це Сергійко?
— Який заголовок доберемо до II частини? («Несподівана знахідка»,
«Зустріч з їжачком»)
— Як відреагував Сергійко, коли побачив їжачка? Хто йому його по-
казав?
— Що сказав Володя? Чому?
— Чи повірив Сергійко у чарівне перетворення м’ячика на їжачка?
— Який заголовок доберемо до III частини? («Чарівне перетворення»,
«Справжні чудеса», «М’ячик став їжачком»)
— Що запропонував Сергійко братові?
— Чому Володя зрадів?
— Який віршик він проказував?
— Чим хлопчики нагодували їжачка?
— Як назвемо цю частину? («Турботливі хлопці»)
Учні повертаються одне до одного у парі і переказують зміст тексту.
7. Читання за особами розмови хлопчиків.
— Чиї слова слід читати зі здивуванням?
— Чиї з радістю? Чиї з захопленням?
— Чиї з недовірою? Чиї впевнено, з намаганням переконати?
— Чи цікавим був урок?
— Що найбільше сподобалося?
— Хто з братів вмів бачити чудеса?
— Чи навчить Володя Сергійка бачити казку в навколишньому?
Читати, переказувати твір. Спробувати придумати оповідання про ці-
кавий випадок, що трапився із твоїм песиком або кошеням.
УРОК 46
Тема. Я хочу сказати своє слово (В. Сухомлинський «Я хочу сказа-
ти своє слово»)
Мета: вчити учнів розуміти текст, виділяти головне, аналізувати, спо-
нукати дітей до словесної творчості; виховувати любов до слова, бажан-
ня користуватися його красою та силою.
ХІД УРОКУ
Зранку злива здивувала —
Всю пилюку позмивала:

З листя, з прутиків лози,
Із сухої дерези.
Після зливи і грози —
Світ чистіший від сльози.
(Г. Чубач)
2. Читайте, знайдіть «зайве слово».
Вода, водичка, підводний, водій, водяний.
Мило, милуватися, мильниця, милитися, мильце.
Гуси, гусячий, гусінь, гусак, гусятниця.
3. Розчитування за складовою таблицею
4. Прочитайте прислів’я, посніть їх значення.
Слова зложиться мова до слово
(Слово до слова — зложиться мова.)
Від доб ро го сло ва і лід роз мер за є
(Від доброго слова і лід розмерзає.)
Конкурс на краще оповідання про цікавий випадок, що трапився із
песиком, кошеням чи іншою твариною.
— Прочитайте. Що можете сказати про ці слова?
сд Я рмф Хтно Онт Чзвш Упрс Сжкм Кон А лдп Залп Апв Тни И ор Сдсф
Воп Онук Є нл Спм Луч Ояью В вба О
— «Я хочу сказати своє слово» — назва розділу, над яким працюємо.
Які твори прочитали вже в цьому розділі?
— Сьогодні ми ознайомилися з оповіданням Василя Сухомлинсько-
го, яке називається так само, як і розділ.
IV. Робота над оповіданням В. Сухомлинського
«Я хочу сказати своє слово»
— Як звали головну героїню оповідання?

по
диви лися
три вожне
нєосін
нок
ле
ра
не
загово рили
тре петало
тисявчи
хий
бо
ти
Трепет — легке, слабке тремтіння, дрижання, безперервне, незнач-
не коливання.
3. Повторне читання оповідання учнями напівголосно, — кожен
у своєму темпі. Гра «Бджілки».
— Учні якого класу є героями оповідання?
— Чи давно вони ходять до школи?
— Чому ви так думаєте? Доведіть словами тексту.
— Куди пішли діти з Катериною Іванівною?
— Який був день? Прочитайте.
— Чому в степу було сумно?
— Яке завдання поставила вчителька перед дітьми?
— Як діти поставилися до цього завдання?
— Чому вчителька не похвалила дітей?
— Де стояла маленька Валя?
— Що запитала її вчителька?
— Яке слово сказала Валя?
— Як відреагували на це слово діти?
— Що вони відразу побачили в небі?
— Чому небо було сумне? Зажурене?
— Із чим порівнює автор небо?
Гра «Диктор телебачення»
Читати текст періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на
глядачів.
I група — небо;
II група — діти.
Створюється пара з «сильнішого» учня і «слабшого». «Сильніший»
учень веде у читанні, а «слабший» намагається досягнути темпу читан-
ня «сильнішого» учня.

7. Гра «Чи є таке речення в оповіданні?»
Учитель читає речення, учні відповідають, відшукавши речення
в тексті.
• Був тихий осінній вечір. (Ні)
• Вони дивилися в небо і думали. (Є)
• Справа стояла маленька Валя. (Ні)
• І діти дивилися в його лагідні сині-сині осінні очі. (Ні)
• Сьогодні ми будемо навчатися розповідати про осіннє небо… (Вчи
телька)
• Я хочу сказати своє слово… (Валя)
• Небо ласкаве… (Валя)
• Яке ж твоє слово про небо? (Вчителька)
— Чого вчилися діти в полі?
— Чого ви вчилися на сьогоднішньому уроці?
— Що зрозуміли? Який висновок зробили?
Поспостерігайте за небом, ідучи зі школи.
Розкажіть про свої враження так, щоб усім було цікаво.
УРОК 47
Тема. Я поет і музикант (В. Скомаровський «Пісенька»; В. Коло-
мієць «Лис і ліс»)
Мета: удосконалювати навички виразного читання, вмілого вико-
ристання інтонацій у мовленні, вміння розкривати зміст поезії; форму-
вати творчі здібності.
ХІД УРОКУ
Лис малий і більший лис
По гриби ходили в ліс.
Заздрить білка в лісі лису —
Лис лисички ніс із лісу.
(Л. Куліш-Зінків)
2. Читайте тільки назви дерев.
Рюкзак, дуб, краб, моряк, сосна, стіна, козак, смерека, метро, ялинка,
жарт, калина, тополя, береза, корова.

3. Читайте швидко, чітко.
сік сік сік сік
рік рак ріс рік
лід ліс ніс піч
жук бук бик бак
4. Додайте слово. Прочитайте вірш. Пам’ятайте про риму.
Під горою хвойний… (ліс),
За горою хижий… (лис).
Вкрита травами… (гора),
Збоку — лисяча… (нора).
В ній хитрюга неспроста
Від собак хова… (хвоста):
Як навіда в… (курник),
То відразу ж півень… (зник).
Конкурс «Хто краще?»
Учні розповідають про те, яким вони побачили небо.
III. Опрацювання вірша В. Скомаровського «Пісенька»
— Що хотів наздогнати хлопчик?
— Зверніть увагу, як побудований вірш. Де потрібно робити паузи,
читаючи його?
— З яким настроєм ви читатимете вірш?
2. Читання вірша учнями напівголосно, кожен — у своєму темпі. Гра
«Бджілки».
— Де ходить пісенька?
— Із чим поет порівнює пісеньку?
— Де хлопчик збирається наздогнати пісеньку?
— Яку пісеньку він наздожене?
— Які пісні любите ви?
3. Пофантазуйте!
Про що співають:
I група — дощові краплі;
II група — весняні струмки;
III група — навесні?
4. Читання вірша учнями хором.
Гра «Дощик».

IV. Робота над віршем В. Коломійця «Лис і ліс»
— Після яких слів потрібно зробити найдовшу паузу?
2. Читання вірша «буксиром» за вчителем.
3. Робота над аналізом змісту вірша з елементами вибіркового чи
тання.
— Де гуляє лис?
— Який у нього настрій?
— Чим розчулений лис?
— Куди записує лис свої вірші?
— Прочитайте опис блокнота.
— Який це лис — добрий чи злий?
— Про що писав у своїх віршах лис?
Кожен учень висловлює свою думку.
5. З’єднайте слова у словосполучення.
лис
ліс
кора
звуки
думки
листки
блискучі
бура
сонячний
хороші
чудні
лагідний
6. Робота над ілюстрацією до вірша.
— Розгляньте уважно малюнок.
— Яким художник зобразив лиса?
— У що його одягнув?
— Зміст яких рядків вірша відображений на малюнку?
7. Відшукайте рими.
Лис — ліс, зітхає —…, листків —…, наскрипів —… палітурки —…, пе-
ньок —…
За командою «Небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки
від тексту. Знову — «Земля» — учні очима знаходять, де вони закінчи-
ли читати.
— Що читали сьогодні на уроці?

— Хто намагався піймати пісеньку у дворі?
— Хто писав вірші, розчулений лісом?
Читати виразно вірші.
УРОК 48
Тема. Як стати поетом (П. Глазовий «Як Сергійко вчив клоуна Бобу
складати вірші»)
Мета: удосконалювати навички виразного читання за особами; оз-
найомити учнів із новим жанром — п’єсою; спонукаючи дітей до твор-
чості; викликати інтерес до віршування; вправляти в доборі слів; вихо-
вувати любов до мовного багатства.
ХІД УРОКУ
1. Читайте, слова додавайте!
Рак ранесенько проснувся,
В черевики гарні… (взувся),
І без тата, і без… (мами)
Прогулявся між корчами.
Срібна рибка пропливала,
Вона рака не… (впізнала).
Рак розсердився, роззувся
І додому… (повернувся).
2. Читайте швидко слова в стовпчиках, потім — у рядках, не поми
ляйтеся.
день біль бриль гість
пень ціль хміль честь
кінь сіль сталь злість
вись нуль князь кліть
синь мазь жнець мить
рись грязь швець мідь
3. Читайте мовчки, думайте, про кого читаєте.
Нявчить, гарчить, пищить, дзижчить, кує, цвірінчить, хрокає, кряче,
тьохкає, виє, шипить, кукурікає, ґелґоче, кумкає, реве.
— Про кого прочитали?
Читайте вголос — називайте кожного.

— Твори яких жанрів ми з вами читали? Сьогодні ми познайомили-
ся з новим жанром літератури — п’єсою.
П’єса — це твір, призначений для театральної вистави. У п’єсах виді-
лені дійові особи. Слів автора дуже мало. Вони лише зазначають, де від-
буваються події, до кого звертаються дійові особи, як поводяться герої,
який мають настрій.
III. Опрацювання твору П. Глазового
«Як Сергійко вчив клоуна Бобу складати вірші»
— Розгляньте уважно твір. Хто є його дійовими особами?
1. Читання слів автора вчителем.
— Хто головний герой твору?
— Яке свято було у хлопчика?
— Які подарунки він отримав?
— Який подарунок був незвичним? Опишіть його.
— Назвіть головних дійових осіб твору.
2. Читання твору учнями за особами (читають підготовлені учні.)
— Який настрій у вас після читання твору?
— Що вас найбільше розсмішило?
— Як ви читатимете слова Сергійка? (Повчальним, впевненим, спокій
ним тоном)
— А клоуна? (Добрим, веселим, легковажним, захопленим, здивова
ним тоном)
— Як Сергійко пояснив клоунові, що таке рима? Що мав на увазі
хлопчик під словом «прикладно»?
— Як зрозумів це слово Боба?
— Чи зрозумів він, як складати вірші? Прочитайте вірші, які склав
Боба.
— Ким Сергійко хотів зробити клоуна?
— Чи вийшов з нього музика?
— Чому? Як про це сказав Сергійко?
— Чи зумів клоун відгадати загадки?
— Чому? Куди зібрався Боба?
— Що він зібрався робити в цирку?
— Чи зможе він там досягти успіху?

5. Читання твору за частинами.
1) Клоун Боба вчиться писати вірші.
2) Сергійко хоче, щоб Боба став музикою.
3) Розгадування загадок.
— Допоможіть клоунові — доберіть риму до слова голова.
— Спробуйте скласти віршик про собаку, про Бобу.
— Чи сподобалися б ваші віршики Сергієві? Чому?
— Як називаються загадки, які загадував Сергійко Бобу? (Добавлянки)
— Який твір сьогодні читали?
— Чим він незвичайний?
— Назвіть головних героїв твору.
— Чи легка це справа — писати вірші?
Читати за особами.
Дібрати загадку-добавлянку.
УРОК 49
Тема. Знайдіть рими (А. Качан «Загадки»; М. Рильський «Білі мухи на-
летіли»; С. Жупанин «Підкажи словечко»; Г. Малик «Що для чого треба»)
Мети: удосконалювати техніку свідомого, виразного читання; вчити
добирати у віршах рими; збагачувати словниковий запас; розвивати мис-
лення, вміння зосереджуватися на виконанні завдань; виховувати уваж-
ність, самостійність у виконанні завдань.
ХІД УРОКУ
1. Доповнюйте! Читайте!
Шура, як весна…,
Кожушок в мішок…,
А як знов прийшла…,
До мішка, а там —…!
Залишилось…, —
Трішки шкіри та…,
Та ще ґудзики й… .
Миші влізли до…
І погризли…,
Лиш шматочок... —
Ось історія яка.
зима
настала
нема
сховала
пушок
небагато
мішок
кожушка
залишився
мішка

2. Доберіть рими.
Край —… (грай, рай, вибирай…)
Їжачок —… (павучок, бочок, черв’ячок, реп’яшок…)
Весна —… (красна, ясна, голосна…)
М’яч —… (скач, не плач, удач…)
Усмішка — (книжка, мишка, кішка…)
3. Складіть чистомовку.
Ча-ча-ча — звірі граються в… (м’яча).
Ці-ці-ці — нападаючі —… (зайці).
Чу-чу-чу — вовк ударив по… (м’ячу).
Ця-ця-ця — судить гру у них… (вівця).
II. Робота над загадками А. Качана
1. Читання загадок учнями і відгадування загадок.
— Як називаються такі загадки?
— Що допомогло вам відгадати загадку? (Відгадка римується.)
— Які слова у кожній загадці свідчать про ознаки слова-відгадки?
— Які загадки дібрали вдома?
Учні загадують одне одному загадки, відгадують їх.
III. Робота над віршем М. Рильського
«Білі мухи налетіли…»
Учні самостійно у групах добирають пропущені слова
Читає представник кожної групи. Визначається група, яка краще впо
ралася завданням.
— Що за білі мухи налетіли?
— Із чим поет порівнює сніг?
— До чого поет закликає дітей?
— Які слова у вірші римуються?
(Налетіли —…, мух —…, Кіндрате —…, санчат —…)
3. Конкурсне читання вірша. Гра «Хто краще?»
IV. Опрацювання вірша С. Жупанина «Підкажи словечко»
Напівголосне читання учнями вірша.
— Скільки слів вам довелося додати? Чому?
— Про який день тижня сказано у вірші?

Трудовий —
Четвертий —
Спритна, молода —
— Розгадайте ребус.
к н
5 ’ киця (П’ятниця)
ки від тексту. Знову — «Земля» — учні очима знаходять, де вони закін-
чили читати.
4. Знайдіть риму.
Ділом —…, скоро —…, молода —…, тепер —…, ладиться —…, робо
та —…, хлібом-сіллю —…
5. Рухлива гра «Тиждень, шикуйся!»
В учнів — картки з назвами днів тижня.
V. Опрацювання вірша Г. Малик «Що для чого треба»
Гра «Рибки»
Добирання пропущених слів.
— З яким настроєм читатимете вірш вголос?
2. Читання вірша вголос.
— Без чого жодне діло не кипітиме, не горітиме?
— Поясніть вислів робота в руках горить.
— Які повинні бути руки, щоб в них діло кипіло?
— Що потрібно, щоб руки такими стали?
Перекопати —…, гвіздок —…, нарубати —… діло —…, робочих —…,
наук —…
4. Гра «Що чим роблять?»
Лопатою
молотком
сокирою
ручкою
ножем
пензликом
фарбують
копають
ріжуть
рубають
пишуть
забивають

5. Читання вірша учнями вголос хором.
— Чи сподобалося вам дописувати вірші?
Намалювати будь-який день тижня. Скласти свою загадку.
УРОК 50
Тема.Закінчітьказку(В.Сухомлинський«Оленчингоробчик»;О. Зима
«Дві білки і лисиця»)
Мета: удосконалювати навички свідомого виразного читання; зба-
гачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву;
виховувати любов до природи.
ХІД УРОКУ
Ель-ель-ель — віє теплий вітерець.
Ить-ить-ить — в небі синяя блакить.
Ці-ці-ці — весело цвірінькають горобці.
Лі-лі-лі — десь курличуть журавлі.
Уг-уг-уг — радіє все навкруг.
Гуска грає на гітарі,
Ґелґотить гусак гагарі,
Горобець гука грака,
Ґава гатить гопака.
3. Відгадайте загадку.
Я ловлю комах, жучків,
Їм маленьких черв’ячків,
В теплий край я не літаю,
Під стріхою хату маю.
Цвірінь! — сів я на хлівець.
Зовуть мене… (горобець).
— Що ви знаєте про горобців?

4. Читайте уважно, запам’ятовуйте!
В зимові дні на стовпчиках,
На вітах, на дахах
Сидять малі горобчики
У сірих піджаках.
— Горобці — маленькі птахи з товстим яйцеподібним тулубом, ко-
роткими й округлими крилами. Спина пташки коричнева, на щоках чор-
ні плями, на крилах світлі смужки. Ніжки коротенькі, але міцні. Дзьоб
тонкий, твердий. Горобці охайні, весь час чепуриться, охоче купаються
взимку в снігу, навесні і влітку в калюжах. Так вони позбавляються ко-
мах-паразитів.
— Цій пташці присвячений перший твір, який ми будемо читати.
Та прочитаємо ми тільки початок твору, а продовжимо його самі.
III. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського
«Оленчин горобчик»
1. Читання твору вчителем.
— Де взяла Оленка горобчика?
Пір’я клеєм
склеїти готовий
сіренький зернятка
підвіконні оченятами
відчиненого зацвірінчала
— Про що мріяла Оленка?
— Чому їй не вдалося здійснити свою мрію?
— Що надумала зробити Оленка?
— Як дівчинка робила горобчика? Прочитайте.
— Прочитайте опис горобчика, якого зробила Оленка.
— Для чого дівчинка насипала пшона і поставила горобчикові
води?
— Що ще зробила Оленка, щоб горобчик ожив?
— Коли горобчик ожив?
— Коли події починають розгортатися, як у казці?
4. Читання оповідання «буксиром».
Гра «Читає Незнайко»
Учитель читає оповідання, замінюючи деякі слова. Учні помічають
«помилку», читають речення правильно.

Учні складають продовження оповідання. Заслуховують оповідан-
ня, обирають кращі.
IV. Опрацювання казки О. Зими «Дві білки і лисиця»
Багряна шубка
І розкішний хвостик,
Ліс їй дари приносить:
Осипають сосни шишки,
Час уже збирать горішки
Клопітлива і метка,
У дупло несе грибка. (Білка)
Довгий хвіст пухнастий має.
Їй на місці не сидиться,
А зовуть її… (лисиця).
— Яке слово римується зі словом лисиця?
— Що знайшли білки?
— Чому вони не з’їли горіх?
3. Читання тексту «дощиком».
— Хто пообіцяв помирити білочок?
— Як слід промовляти слова лисиці?
Учні складають продовження казки. Кожна група презентує свій
варіант, з яких обирається найкращий.
— Всі ви плідно працювали. Ви вмієте помічати чудове і незвичайне
навколо себе. І казки, які ви склали, були чудовими!
Скласти свою казку за темами, поданими у підручнику (С. 122).
УРОК 51
Тема. Сонячна пелюстка («Сонячна пелюстка» — вірші учнів Софіївсь-
ко-Борщагівської школи, що в Київській області). Підсумок за темою
Мета: навчати учнів свідомо, виразно читати вірші; вдосконалюва-
ти вміння доповнювати запропонований сюжет; розвивати зв’язне мов-
лення, образне мислення учнів.

ХІД УРОКУ
1. Вставте голосні, прочитайте.
Р_м_ш_к_ рв_т_ м_ х_д_л_
Н_д р_чк_ в р_сн_й тр_в_
І р_пт_м р_вл_к_ з_стр_л_
Із р_жк_м_ н_ г_л_в_
(Н. Забіла)
(Ромашки рвати ми ходили
Над річкою в рясній траві.
І раптом равлика зустріли
Із ріжками на голові.)
2. Читайте, відповідайте: хто це? що це?
Червона, солодка, запашна —… (суниця).
Весняний, теплий, лагідний —… (вітер).
Нова, цікава, бібліотечна —… (книжка).
Маленькі, працьовиті, медоносні —… (бджілки).
Вузенька, лісова, покручена —… (стежинка).
Летів горобчик, сів на стовпчик,
Прибіг хлопчик, утік горобчик.
Учні розповідають створені ними казки.
Обирають найцікавішу казку.
III. Опрацювання віршів учнів
Софіївсько-Борщагівської школи
1. Читання віршів учнями.
1) «Літо».
— Які слова римуються у вірші?
— Із ким порівнюється вітер?
— Що він робить? Які танці можуть бути у вітру?
2) «Босонога Весна».
— Хто головна героїня вірша?
— Що вона нам несе?
— Як автор ставиться до зими?
— Чому юні автори слова Квіти, Вітер, Весна, Зима написали з ве-
ликої літери?
3) «Осінній килим».
— З якою інтонацією читається цей вірш? Чому?

— Які порівняння є у вірші?
— Що можна сказати про юних авторів?
— Чи вміють вони прислухатися до природи?
IV. Підсумок із теми
— Сьогодні ми закінчуємо вивчати тему, яка називається… («Я хочу
сказати своє слово»).
— Чого навчилися на уроках?
— Згадаємо твори з цієї теми, перевіримо, як ви їх засвоїли.
1. Кросворд.
1 Ж И В У
2 П О Л І
3 С Е Р Е Д А
4 М ‘Я Ч
5 Л І С О М
6 К Л О У Н А
7 О Л Е Н К А
8 М О Л О Т О К
1) Яку казку побачив Сергійко над річкою?
2) Першокласники спостерігали за осіннім небом у…
3) Серед днів тижня спритна і молода…
4) В густий малинник закотився…
5) Чим гуляє лагідний лис?
6) Кого Сергійко навчав складати вірші?
7) Як звати дівчинку, яка дуже хотіла впіймати горобчика?
8) Щоб забити в стіні гвіздок, потрібно мати…
2. Хто це сказав?
• Йди сюди, Сергійчику! (Володя. В. Артемонова «Їжачок-реп’яшок)
• І ти, Валю, що хочеш сказати? (Катерина Іванівна. В. Сухомлинський
«Я хочу сказати своє слово»)
• Значить, треба, щоб слово прикладалося» (Клоун Боба. П. Глазовий
«Я Сергійко вчив клоуна Бобу складати вірші»)
• Не сваріться, я помирю вас! (Лисиця. О. Зима «Дві білки і ли
сиця»)

3. З’єднайте твір та автора.
«Квітка»
«Сіла хмара на коня»
«Як побачити вітер?»
«Задзвонив синенький дзвоник»
«Білі мухи налетіли»
Володимир Кухалашвілі
Дмитро Павичко
Володимир Лучук
Максим Рильський
Тамара Коломієць
4. З якого твору рядки?
• Краснопірка почала підстрибувати на листочку. (В. Струтинський
«Жива казка»)
• У дворі, де клен дріма, ходить пісенька сама крадькома… (В. Ско
маровський «Пісенька»)
• Накришили хліба — мовчить горобчик. (В. Сухомлинський «Оленчин
горобчик»)
• Паперовий кораблик щодня
Перевозить у трюмах знання. (А. Качан «Загадка»)
• А без чого жодне діло не кипіло б, не горіло? (Г. Малик «Що для
чого треба?»)
УРОК 52
Тема. Народні дитячі ігри (дитячі народні ігри «Журавель», «Пер
стенець»)
Мета: розширити в учнів уявлення про народні дитячі ігри; вчити
аналізувати зміст і форму гри; пояснити учнями, яке значення мають ігри
й забави у житті дітей для зміцнення здоров’я; виховувати повагу до над-
бань українського народу.
ХІД УРОКУ
1. Читайте виразно, не поспішайте!
Зголоднів великий палець:
— От коли б дістати смалець! —
Вказівний за ним зітхає
— Смалець що! Купи немає. —
А середній мовить тихо:
— Що крупа! Без хліба лихо. —

Підмізинний ледь не плаче:
— Отаке життя ледаче! —
А мізинець:
— Годі, братця!
До роботи треба браться!
(Т. Коломієць)
2. Будьте уважними!
• З и я плаваю у морі,
З і — мишей ловлю в кармані. (Кит — кіт)
• Люблять нас усі збирати,
Після дощику в ліску,
А як букву г відняти, —
Будем плавти в ставку. (Гриби — риби)
• Я дерево вічнозелене,
Росту майже всюди.
Перестав мої склади —
Давати воду буду. (Сосна — насос)
• Він у бурю, в хуртовину
Виростає біля тину.
Коли ж з на н замінити, —
Можна в ньому буде жити. (Замет — намет)
• На неї птах сідає,
Вона його гойдає.
А г на б змініть —
Звірятком стане вмить. (Гілка — білка)
• Коли я з д — росту на гілці,
Коли ж із т — пливу по річці. (Плід — пліт)
3. Лічилка.
Бджілки в поле полетіли,
На пахучі квіти сіли,
Стали в вулик мед нести.
Ми гуляєм — ти лови!
— Де і навіщо ми використовуємо лічилки?
— В які ігри ви любите грати?
— Із ранніх років через ігри і забави входила маленька людина у жит-
тя, через них вона дорослішала, набувала практичного досвіду. У числен-
них народних іграх українських дітлахів відобразилося все: і історія наро-
ду, і його світогляд, і традиції, і деталі побуту. Ви думаєте, гра — це пус-
тощі?
Це своєрідне мистецтво. В іграх передається характер народу, вихо-
вуються дружні стосунки, чесність, повага, спритність, кмітливість. У грі

змагаються , пізнають одне одного. Гра вносить радість, бадьорість жит-
тя дітей. Рухатися, бігати, гратися — це означає жити. Народна мудрість
говорить: «Як дитина бігає і грається, так їй і здоров’я усміхається!» На-
род свято береже свою мову, пісню і, звичайно ж, гру.
— Прочитайте запис на дошці.
Хочеш бути красивим — грайся!
Хочеш бути щасливим — грайся!
Хочеш бути здоровим — грайся!
— З яких частин складається гра?
— Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте, як він
називається. У цьому розділі ми познайомимося із народними іграми,
пісеньками, закликами, забавлянками і лічилками.
III. Ознайомлення з грою «Журавель»
Напівголосне читання учнями.
— Позначте складові частини гри (дійові особи, слова, які промов
ляються, правила гри).
Унадився — часто ходить.
Коноплі — трав’яниста рослина, зі стебел якої виготовляють волок-
но, а з насіння — олію.
— Скільки дітей бере участь у грі?
— Кого діти обирають?
— Що робить «журавлів»? А «бабуся»?
— На що схожий вірш, який супроводжує гру?
3. Розучування слів гри. Читання хором.
4. Інсценізація гри в класі.
IV. Опрацювання дитячої народної гри «Перстенець»
1. Читання змісту гри мовчки.
— Чим відрізняється ця гра від попередньої? (Менш рухлива)
2. Розучування слів гри.
— Від якого слова утворились слова гадуль-гадуль-гадулька?
3. Обрання ведучого.
Еники, беники, їли вареники,
Еники, беники — квас,
Вийшов старенький Тарас.
4. Інсценізація гри в класі.

5. Робота з ілюстрацією.
— Хто зображений на малюнку?
— В яку гру грають діти? Обґрунтуйте свою відповідь.
— Що нового дізналися про ігри?
Вивчити гру «Журавель».
УРОК 53
Теми. Народні співаночки (українські народні співаночки «Ой, вес-
на, весна…», «Вийди, вийди, сонечко…»)
Мета: розширювати та узагальнювати знання про усну народну твор-
чість; формувати вміння визначати тематику народної співаночки; вихо-
вувати почуття любові до національного фольклору.
ХІД УРОКУ
1. Лічилка.
Ішов кіт через сто воріт,
До кінця дійшов,
Кошеня знайшов.
— Няв!
Сонце гріє — аж пече,
З сома в море піт тече,
Радить сому сонний кит:
— Покупатись, соме, слід.
(Л. Куліш-Зіньків)
3. Читайте. Доповніть склади!
лі… (то) по… (сол) фа… (ра)
лі… (сок) по… (тяг) фа… (зан)
лі… (кар) по… (сох) фа… (кел)
лі… (так) по… (ра) фа… (ртух)
Конкурсне читання вірша до гри «Журавель».

1. Загадка.
Прийшла вона до нас прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчина в вінку.
Ожили луги, діброви,
Повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику. (Весна)
— Із настанням весни все розквітає, здається, що ніби якась чарівна
енергія вливається в кожного після довгого зимового сну.
Діти дуже люблять і чекають весну. Весна — це сонце і тепло, зелена
трава і чудові квіти. А головне — дітям не потрібно сидіти у хаті, хова-
ючи від морозу і холоду, а можна піти на галявину чи в лісок, погратись,
повеселитись, поспівати.
І в давнину був такий звичай, що як тільки зійде сніг, і землю при-
гріє сонце, діти виходили на околицю села з випеченими з тіста «жайво-
ронками» і кликали весну.
IV. Опрацювання української народної співаночки
«Ой, весна, весна…»
1. Читання співаночки учнями. Гра «Бджілки».
— Як побудована співаночка? (У формі діалогу)
— З якою інтонацією слід читати слова дітей? А слова весни?
2. Читання співаночки «луною» за вчителем.
— Про що запитують діти весну?
— Як вони звертаються до весни?
— Що принесла весна?
3. Читання співаночки за особами.
Запитує група учнів, за весну читає учениця.
— Знайдіть у тексті співаночки пестливі слова.
— Доберіть пестливі слова до слів весна, пшениця.
— В якому значенні вжито слово красна?
— Які слова в співаночці римуються?
V. Опрацювання української народної співаночки
«Вийди, вийди, сонечко…»
1. Загадка.
Всі його люблять,
Всі його чекають,
А хто подивиться —
Кожен скривиться. (Сонце)

— Для українців сонце завжди було «святим і праведним». Сонце ша-
нували і літні люди, і діти. Гріхом вважалося показувати на нього паль-
цем (око виколеш), плювати (пітьма огорне землю), кидати каміння (Бог
хліба не дасть). Сонце зігрівало землю, в яку сівач кидав зерно, до сон-
ця тягнувся зелений паросток, під сонцем він перетворювався на хліб-
ний колос.
Сонцю присвячували казки, легенди, співати про нього пісні.
2. Читання співаночки учнями. Гра «Бджілки».
— До кого звертаються діти? Як саме?
— Чому в тексті співаночки багато пестливих слів?
— Знайдіть у співаночці рими.
— Послухайте, як співається ця співаночка.
Учні слухають співаночку у запису, співають її.
— Які співаночки вчили?
— Коли діти співали співаночки?
Вивчити напам’ять одну зі співаночок.
УРОК 54
Тема. Ігровий фольклор (Г. Бойко «Ну й охочий брат мій Ігор…»; І. Сі-
човик «Сонце»; С. Жупанин «Грайте, грайте голосніше…»; В. Гринько,
А. Камінчук, Д. Чередниченко «Лічилки»; А. Качан «Закличка», «Ми-
рилка»; Н. Мовчан-Карпусь «Біля дуба»)
Мета: удосконалювати навички свідомого, виразного читання; збага-
чувати словниковий запас; розширити уявлення про малі віршовані фор-
ми; учити виділяти головне; виховувати любов до рідної мови.
ХІД УРОКУ
Рі-рі-рі, рі-рі-рі!
Кріт сидить в своїй норі.
Ра-ра-ра, ра-ра-ра!
Йде до школи дітвора.
Рі-рі-рі, рі-рі-рі!
Добре в школі дітворі.
(Л. Лозован)

На річці Роман впіймав руками рака,
Рак ущипнув Романа за руку.
З букв слова електропраска скласти слова.
Електропраска — кекс, порт, рот, рак, спорт, скат, ропа, парта, сек
рет, кат…
Учні розповідають співаночки.
— Українські діти люблять гратися на тільки в рухливі спортивні ігри,
а й в такі, які вимагають знань із мови.
IV. Опрацювання вірша Г. Бойка
«Ну й охочий брат мій Ігор…»
— Які слова звучать однаково, але мають різне значення?
— До чого охочий Ігор?
— До який ігор він охочий?
— Доберіть синоніми до слова жвавий. (Моторний, рухливий, пустот
ливий, прудкий, шпаркий)
V. Опрацювання вірша І. Січовика «Сонце»
— Що дивного помітили в словах?
— Наведіть приклади таких слів.
2. Пригадаємо вірш Ігоря Січовика.
Кошеня навкруг дивана
Ходить Рано-Рано-Рано.
Сонні очки протира:
— Де Нора-Нора-Нора?
(І. Січовик)
VI. Опрацювання вірша С. Жупанина
«Грайте, грайте голосніше…»
Самостійне напівголосне читання вірша учнями.
— З яким настроєм слід читати вірш?

— Знайдіть і прочитайте спонукальні речення.
— Як їх будете читати?
— До кого звертається автор?
2. Читання вірша «луною» за вчителем.
Гра «Блискавка»
Скрипка, рояль, піаніно, цимбали, трембіта, сопілка, бандура.
— Доберіть загальна назву.
На дошці — малюнки із зображеннями музичних інструментів. Учні під ма-
люнком ставлять назву інструменту.
— Які з цих музичних інструментів згадуються у вірші?
3. Слухання запису коломийки.
— Спробуємо заспівати вірш під музику. (Приспівування вірша
як пісні.)
VII. Ознайомлення з лічилками
— Що означає слово лічилка?
— Для чого складаються лічилки?
— Які лічилки ми з вами вчили? Розкажіть.
— З якою інтонацією читаються лічилки?
Діти в групах розраховуються за допомогою лічилок.
VIII. Опрацювання «Заклички» А. Качана
1. Читання заклички учнями.
— До кого звернена закличка?
— Коли читають цю закличку?
2. Читання заклички «луною» за вчителем.
Учні повертаються обличчям одне до одного у парі і читають одне
одному закличку.
IX. Опрацювання «Мирилки» А. Качана
— Зараз ви прочитаєте мирилку.
— Погляньте, це прозовий твір чи віршований?
— Навіщо складаються мирилки?
— Які мирилки ви знаєте?
— Коли їх промовляють?
Хорове читання мирилки.
— З якою інтонацією читається мирилка?
Читання мирилок одне одному. Робота в парах.

X. Робота над віршем Н. Мовчан-Карпусь «Біля дуба»
— Із ким гралися діти?
— Який за настроєм цей вірш?
Дуба тучі
дощик хвоста
латки заховатись
лишень примостились
гілля припустив
знайшов промочив
4. Аналіз змісту вірша. Вибіркове читання.
— Де діти ловили дощик?
— В які ігри грали діти? З ким?
— Де сховався дощ?
— Що він показав дітям? Поясніть вислів показав лишень хвоста.
— Де діти заховалися від дощу?
— Чи знайшов їх дощ?
Накрапає дощ (тихо); дощ пускається сильніше (голосніше); злива (го
лосно); дощ слабшає (тихіше); дощ перестав (читання припиняється).
6. Знайдіть рими.
Тучі —…, висота —…, ялини —…, провчив —…
дачів.
XI. Підсумок уроку
— З якими жанрами сьогодні ознайомилися на уроці? (Заклички, ми
рилки, лічилки)
XII. Домашнє завдання
Підготувати свою лічилку.
УРОК 55
Тема. Дитячі ігри — веселі і сумні (В. Сухомлинський «Про що ду-
мала Марійка»)
Мета: удосконалювати техніку свідомого виразного читання про-
зових творів; вчити переказувати близько до тексту, знаходити в тексті

зміну душевного стану героя; формувати оцінні судження; збагачувати
словниковий запас учнів.
ХІД УРОКУ
Ір-ір-ір — вийшли діти всі у двір.
Ати-ати-ати — щоб гру розпочати.
Ід-ід-ід — лічилку знайому згадали.
Ли-ли-ли — гратися в піжмурки почали.
Росте — дерево, дитина… (квітка, трава, кущ, саджанець).
Пливе — пароплав, човен… (качка, хмара, риба, пліт, кит, м’яч).
Висить — рушник, картина… (портрет, павутиння, лампочка, яблуко).
Хрумтить — морква, огірок… (цукор, капуста, сухар).
Дзижчить — комар, муха… (оса, бджола, джміль).
3. Лічилка.
Я жмурюсь, заплющу очі,
Всі ховайтесь, хто де хоче!
Вмить розбіглась дітвора —
Йти шукать мені пора.
Більш не буду я чекать:
Раз, два, три — іду шукать.
Раз — за Петра.
Два — за Дмитра.
Три — за Тетянку.
Чотири — за Оксанку.
Я усіх уже знайшов,
Сам ховатися пішов.
— Яка гра згадується у лічилці?
— Прочитаємо оповідання про те, як грали діти у цю чудову гру.
III. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського
«Про що думала Марійка»
— Прочитайте заголовок. Пофантазуйте. Про що може думати дів-
чинка під час гри?
Учні по черзі висловлюють свої припущення.

— Чи справдилися ваші припущення?
— Про що насправді думала Марійка?
Гра боляче
шукає синьоока
мусить скрикнула
побігла сміються
піжмурки стоятиму
— Яке слово «зайве» у словах II стовпчика? («Боляче» — перша буква — Б.)
4. Читання тексту учнями.
Читання той учень, на парту якого впала квіточка.
— Який настрій був у Марійки в кінці оповідання?
— Хто грався в піжмурки?
— Прочитайте опис гри.
— Де заховалася Марічка?
— Хто шукав дітей?
— Що робили діти, коли їх знаходили?
— Чому сумувала Марічка? Прочитайте, про що вона думала.
— Чи справді Микола не шукав Марійку? Прочитайте.
— Де поділися сумні думки Марійки?
— Із чим порівнює автор думки Марійки?
6. Вправи для розвитку техніки читання.
1) Гра «Слідопити».
Учитель читає початок речення, решта учнів повинна відшукати кі-
нець цього речення і прочитати його.
2) Гра «Хто що робить?»
Лариса
Птахи
Миколка
Петрик
Марійка
злетіли, полетіли
шукає, знайшов
скрикнула, засміялася, побігла
заховалася
скрикнув засміявся побіг
3) Робота в групах.
Знайти в тексті по 5 слів:
I група — назв предметів;
II група — назв ознак предмета;
III група — назв дії предмета.

дачів.
8. Гра «Відновіть речення».
Той, хто шукає,…
Бігають діти, сміються,…
Він шукав Марійку…
...і знайшов її.
...мусить знайти всіх.
...а Марійку ніхто не шукає.
10. Творчий переказ.
Переказати текст від імені Марійки.
11. Розвиток мовлення.
— Чи знайомі вам почуття, які переживала Марійка?
— Якою ви собі уявляєте Марійку? Скільки їй років?
Робота над ілюстрацією до оповідання
— Якими словами оповідання можна підписати малюнок?
— Чи сподобався урок?
— Коли співчували Марійці?
— Коли раділи за неї?
— Чого вчить нас оповідання?
УРОК 56
Тема. Дитячі ігри — веселі і сумні (О. Буцень «Новий м’яч»)
Мета: удосконалювати навички виразного читання, вмілого вико-
ристання інтонацій у мовленні; формувати оцінні судження; навчати уч-
нів співвідносити заголовок твору з його змістом, давати характеристи-
ку дійових осіб; виховувати вміння товаришувати.
ХІД УРОКУ

2. Читайте, відповідайте: так чи не так?
Кожен з вас, звичайно, знає,
Хто під хмарами літає.
Тож швиденько говоріть:
Хто летить, хто не летить.
Летить-летить літак? (Так!)
Летить-летить їжак? (Не так!)
Летить-летить шпак?..
Летить-летить мак?..
Летить-летить ґава?..
Летить-летить кава?..
Летить-летить лисиця?..
Летить-летить синиця?..
3. Загадка.
Малий,
Пузатий,
А такий стрибун завзятий!
Тільки вдариш добре вбік,
Як одразу в танець — скік!
За ці скоки його люблять
І ногами часто луплять.
А йому мов так і треба:
Підлітає аж до неба.
На каміння упаде —
Хоч би слід лишився де! (М’яч)
II. Опрацювання оповідання О. Буценя «Новий м’яч»
— Про що свідчить заголовок? Пофантазуйте.
2. Читання оповідання.
Читання учнями тексту мовчки, кожен — у своєму темпі, при цьому
діти можуть ворушити губами.
Тестування
1) Ім’я головної героїні:
а) Клава;
б) Оксана.
2) Дівчинка винесла у двір:
а) нову ляльку;
б) новий м’яч;
3) Дівчинка грала з м’ячем:
а) сама;
б) з подружками.

4) М’яч закотився:
а) під паркан у кущі;
б) за високі дерева біля будинку.
5) Клава не могла дістати м’яча, адже:
а) заважав високий паркан;
б) жалила руки кропива.
6) Дівчатка:
а) допомогли;
б) відмовилися допомагати і гратися.
М’ячем мигтить трішки
підбігли пограюся кропива
пограємось розходитися нажалила
вислизнув нахилилася відповідають
Читання стовпчиків слів «буксиром», у парах.
4. Гра «Квіточка».
— Куди вийшла Клава?
— Що вона тримала в руках?
— Яким був м’яч? Опишіть його.
— Як повелися дівчатка, коли побачили новенький м’яч?
— Чому дівчатка почали розходитися?
— Що трапилося із м’ячем?
— Чому Клава не змогла його витягти?
— Що запропонувала вона подружкам? А що хотіла насправді?
— Що відповіли дівчатка?
— Якими словами тексту можна підписати малюнок?
А дівчаткам ще дужче хочеться…
Постояли дівчатка…
Вийшла Клава у двір…
Не може Клава…
...та й почали розходитися.
...в м’яча погратися.
...м’яча дістати.
...з новеньким м’ячем.
Скільки разів у тексті зустрічається слово?
I група — м’яч;

II група — Клава;
III група — дівчатка?
10. Творчий переказ від імені Клави, від імені дівчаток.
III. Підсумок уроку
— Що автор хотів сказати цим твором?
— У реченні вставте потрібні слова.
Самому гратися…, а з друзями — … (Сумно, весело)
IV. Домашнє завдання
УРОК 57
Тема. У гомінкій компанії (М. Рильський «Річка»). Підсумок за темою
Мета: розвивати художнє сприймання явищ природи; закріплювати
навички роботи над художніми засобами поезії; виховувати почуття то-
вариськості; розвивати зв’язне мовлення.
ХІД УРОКУ
Біля моря долілиць
Спину гріє хлопчик Гриць.
Перележав, перегрів!
Горе Грицю — підгорів.
(В. Струтинський)
— Прочитайте скоромовку очима, за указкою — на швидкість, чис-
тоту і правильність вимови.
2. Складовий аукціон (хто більше придумає слів на заданий склад).
Ла — (ласка, лама, ластівка…)
Ру — (рука, ручка, рубанок, рукав…)
Ша — (шахи, шапка, шакал, шарада…)
Рак ранесенько проснувся,
В черевики гарні взувся.
Срібна рибка пропливала,
Вона рака не впізнала.
Рак розсердився, роззувся
І додому повернувся.
(Г. Чубач)

— Яка пора року незабаром настане?
— Як будете відпочивати влітку?
—Сьогоднімипрочитаємовірші,вякихпоетипідкажутьвам, де і як мож
на найкраще відпочити влітку.
III. Опрацювання вірша О. Олеся «Два хлопчики»
— Що робили хлопчики?
Рибку мати
велику чатують
маленьку кошиком
золотеньку вихваляється
срібненьку холодочку
3. Читання вірша учнями «ланцюжком»
— Яка пора року описана у вірші? Прочитайте.
— Де хлопчики ловлять рибку?
— Хто забирав рибку?
— Що мама зварить з риби?
— Що є свідченням того, що хлопці — завзяті рибалки?
— Де спатимуть хлопці?
4. Гра «Сонячний зайчик».
На дошці записані речення. На початку та в кінці кожного рядка у кру-
жечках записані числа. Учні «стрибають» очима від кружечка на початку
рядка до кружечка в кінці рядка.
Два хлопчики на ставочку
Ловлять рибу в холодочку,
Золотеньку і срібненьку,
І велику, і маленьку.
1
3
5
7
2
4
6
8
Ставочку —…, срібненьку —…, взяти —…, чують —…, мати —…, ли
нами —…, сіли —…, встати —…
IV. Опрацювання вірша М. Рильського «Річка»
1. Напівголосне читання учнями тексту, кожен у своєму темпі.
— Що робили діти на річці?

Юрба — скупчення людей, група, гурт.
3. Читання вірша «буксиром» за вчителем.
— Знайдіть у вірші слова, що повторюються.
— Як їх потрібно читати?
— Який настрій створює цей вірш?
4. Гра «Хто краще?» Конкурсне читання вірша.
— Прочитайте окличні речення.
— Знайдіть і прочитайте порівняння.
— Чому так радіють діти?
— Як вони передають свою радість?
— Що сказано про пташок? Про риб?
5. Гра «Знайдіть і прочитайте».
• Речення, в якому є синоніми до виразів зграї пташок, компанія
дзвінка;
• слова з ь;
• речення, в якому є слова риби, музики.
7. Гра «Диктор телебачення»
дачів.
V. Підсумок за темою
Проводиться за запитаннями підручника (С. 138).

Література
1. Бабанов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання
історії в школі: Монографія. — Запоріжжя: Просвіта, 2000.
2. Безкоста С. В., Головко З. Л., Митохір Н. Б. Уроки позакласного
читання та розвитку зв’язного мовлення. 2 клас. — 2-е вид., перероб.
і доп. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2004.
3. Бутз М. Робота в групах і демократичний процес // Робота в групах.
Вибрані статті. — Варшава, 1994.
4. Весела абетка / Упоряд. Ярешко Л. Є. — Чернігів: Десна, 1992.
5. Воронцов В. В. Технология обучения. Педагогика / Под ред. П. И. Пид
касистого. — М., 1996.
6. ГамалійА.Г.Ігританауковівправизукраїнськоїмовидля1–3класів. —
К.: Рад. школа, 1990.
7. Гринько В. Букварик-веселик. — К.: Веселка, 1984.
8. Джежелей О. В., Коваленко О. М., Ємець А. А. Розвиток мовлення
і навчання читання. Книга для батьків і вчителів. — Х., 1995.
9. Дейнека І. В., Середа Ч. П. Маленька читаночка. Збірник художніх
творів. 2 клас. — Тернопіль: Медобори, 2004.
10. Джелелей О. В. Всім корисне читання про себе і вголос. — Х., 1995.
11. Дьяченко В. К. Новая дидактика. — М., 2001.
12. Едигей В. Вчися читати, малюк! — К.: Гранд, 1995.
13. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи /
Упор. Стребна О. В., Соценко А. О. — Х.: Вид. група «Основа», 2005.
14. Ісаєнко О. Я. Хрестоматія для позакласного читання. 2 клас. — Х.,
2002.
15. Кларин М. В. Игра в учебном процессе // Сов. педагогика. — 1985. —
№ 6. — С. 26–33.
16. Кларин М. В. Инновации в обучении: Метафоры и модели: Анализ
зарубежного опыта. — М.: Наука, 1997.
17. Коваленко О. М., Джежелей О. В. Вчуся літати. — Х., 1995.
18. Кодлюк Я. П., Одинцова Г. С. Розповіді про письменників: Посібник
для вчителя початкових класів. — Тернопіль: Підручники і посібники,
1997.

19. Лаврентьєва Г. П. Джерела роботи: Навчально-методичний посібник
для роботи з дітьми в дошкільних закладах, школі та сім’ї. — К.: А.С.К.,
1997.
20. Народ скаже, як зав’яже: прислів’я, приказки, загадки, скоромовки. —
К.: Веселка, 1985.
21. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О. М. Пєхота,
А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; За заг. ред. О. М. Пєхоти. —
К: А.С.К., 2001.
22. Падалка О. С. та інші. Педагогічні технології. — К.: Укр. енциклопедія,
1995.
23. Пачашинська М. Тематична перевірка знань із читання. 2 клас. —
Тернопіль: Підручники і посібники, 2002.
24. Позакласне читання. 2 кл.: За підручником О. Я. Савченко «Читанка» /
Упор. Н. Ф. Копитіна. — К.: А.С.К., 2007.
25. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія,
практика, досвід. — К., 2002.
26. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. — К.:
Початкова школа, 2006.
27. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–2 класи. — К.:
28. Розвиток навички читання. Методичні рекомендації Міністерства
освіти і науки України. — К.: Освіта, 1993.
29. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. — К.: Абрис, 1997.
30. Савченко О. Я. Читанка: підручник для 2 класу. Ч. 1. — К.: Освіта,
2002.
31. Савченко О. Я. Читанка: підручник для 2 класу. Ч. 2. — К.: Освіта,
2002.
32. Савченко О. Я. Читання // Навчання і виховання учнів 2 класу:
Методичний посібник для вчителів / Упор. О. Я. Савченко. — К.:
33. Савченко О. Я. Сучасний урок у початковій школі. — К.: Освіта,
1995.
34. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии. — М.:
Народное образование, 1998.
35. Сонячні стежини: Навчальний посібник для додаткового та поза
класного читання. 1–2 кл. / Упор. Л. В. Ольховська. — Х.: «СД»,
2004.
36. Супруненко В. Народини. — Запоріжжя: Берегиня, 1993.

Література 333
37. Сучасний тлумачний словник української мови. — К.: Школа, 2006.
38. Тести для учнів 1–4 класів. На допомогу учням початкової школи. —
Х., 1995.
39. Українська абетка. — К.: Веселка, ВУТ «Просвіта», 2005.
40. Українські перекази. — Львів, 1994.
41. Цікаво вчитися. Методичний посібник / Упор. О. Д. Ткач — Х., 2002.
42. Чекіна О. Ю. Інтегровані уроки у початковій школі. — Х.: Вид. група
«Основа»: «Тріада +», 2007.
43. Шахненко В. І., Якименко С. І. Цікава абетка. — К., 1997.
44. Яременко Л. Є. Весела абетка. — Чернігів, 1992.
45. Ярошенко О. Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і ме
тодика. — К.: Партнер, 1997.

Навчальне видання
Серія «Усі уроки в початковій школі»
УСІ УРОКИ ЧИТАННЯ. 2 КЛАС
Укладач
БАРДАКОВА Юлія Євгенівна
Головний редактор Ю. Є. Бардакова
Редактор О. В. Грабар
Технічний редактор О. В. Лєбєдєва
Коректор О. М. Журенко
Підп. до друку 11.06.2008. Формат 60×90/16.
Папір газет. Друк офсет. Гарнітура Ньютон.
Ум. друк. арк. 21,00. Зам. № 8-06/27-07
ТОВ «Видавнича група “Основа”»
61001 м. Харків, вул. Плеханівська, 66
тел. (057) 731-96-33
е-mail: office@osnova.com.ua
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 2911 від 25.07.2007 р.
Віддруковано з готових плівок ПП «Тріада+»
м. Харків, вул. Киргизська, 19
Тел.: (057) 757-98-16, 757-98-15
Свідоцтво суб’єкта видавничої справи
ДК № 1870 от 16.07.2004 г.

2 укр лит_бардакова_пособ_2008_укр

2 укр лит_бардакова_пособ_2008_укр

More Related Content

What's hot

Similar to 2 укр лит_бардакова_пособ_2008_укр

Recently uploaded

2 укр лит_бардакова_пособ_2008_укр