SlideShare a Scribd company logo
Лекція 3
Архітектурні принципи побудови мікропроцесорів
План
1. Архітектури МП.
2. Загальні поняття про організацію шин МПС.
3. Узагальнена класифікація шинних інтерфейсів.
4. Чипсет і шини сучасної ПЕОМ.
5. Шини розширення.
2
Джон фон Нейман сформулював також основні принципи, за якими працюють комп’ютери.
1. Принцип двійкового кодування. Вся інформація, що обробляється у комп’ютері,
представлена у двійковому коді, що добре відображає два стійких стани елементів комп’ютера (є
імпульс – «0», немає імпульсу – «1»)
2. Принцип програмного керування. Робота на комп’ютері здійснюється за допомогою
програм. Програма складається з набору команд, які в певній послідовності виконуються
процесором. Ефективність програмного керування є вищою, коли програму можна застосовувати
багаторазово і за різних початкових даних.
3. Принцип однорідності пам’яті. Програми і дані зберігаються в одній пам’яті, тому
комп’ютер не розрізняє, що знаходиться у комірці пам’яті: число, текст або команда. Над
командами можна виконувати ті ж самі дії, що й над даними. Наприклад, команди одної програми
можуть бути отримані як результат виконання іншої програми.
4. Принцип адресності. Пам’ять комп’ютера складається з пронумерованих комірок.
Процесор в будь який момент може звернутися до любої комірки за заданою адресою.
Основні принципи фон Неймана
3
Якість комп’ютера
Якість комп’ютера можна характеризувати за багатьма показниками:
 Швидкодія процесора (кількість операцій за одиницю часу).
 Кількість команд, що комп’ютер здатен розуміти.
 Кількість периферійних пристроїв вводу/виводу, які можна одночасно під’єднати до
комп’ютера.
 Інші показники.
4
Сучасний комп’ютер – це технічний пристрій, який після введення в пам’ять початкових
даних у вигляді двійкових цифр та програми їхньої обробки, що також представлена двійковими
цифрами, здатен автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати
готові результати розв’язання задачі у формі, яка є прийнятною для користувача.
Принстонська та Гарвардська
архітектури
У 30-х роках минулого століття військове відомство США доручило
Гарвардському і Принстонському університетах розробити електромеханічну
обчислювальну систему для військово-морської артилерії. Результатом зусиль
цих університетів стали дві концепції побудови обчислювальних систем, які
визначили розвиток світової обчислювальної техніки майже на 100 років
вперед. Ми знаємо їх як Гарвардська та Принстонська (більш відома як Фон-
нейманівська) архітектури
Їх основна відмінність полягала в тому, що архітектура фон Неймана
використовувала єдину пам'ять (загальну шину даних), а гарвардська
передбачала наявність декількох шин (в оригіналі дві: шина даних і шина
команд).
5
Обчислювальні архітектури
6
Управляючийпристрій
Загальна пам’ять
Введення
АЛП
Виведення
Фон-нейманівська архітектура Гарвардська архітектура
Управляючийпристрій
Пам’ять
команд
Введення
АЛП
Виведення
Пам’ять
даних
Переваги багатоядерних МП
7
Енергоспоживання
Продуктивність
Вихідний
процесор
Підвищення
частоти на 20%
Енергоспоживання
Продуктивність
+13%
+73%
Вмикання 2 ядра
з пониженням
частоти на 20%
Енергоспоживання
Продуктивність
+74%
+2%
2х87%
В середньому на
кожні 20% приросту
продуктивності
споживана потужність
гарвардського
процесора
збільшувалася до 50%.
MOS 6502 (Apple I) – RISC
Intel x86 (IBM-PC) - CISC
Архітектури МП
RISC (Reduced Instruction Set Computer) – обчислення зі скороченим набором
команд.
CISC (Complex Instruction Set Computer) – обчислення з комплексним набором
команд.
ARM – Advanced RISC Machine (в оригіналі – Acorn RISC Machine), вдосконалена
RISC-машина - була побудована на базі фон-неймановской архітектури, але
включала особливості процесорів CISC, що логічно, оскільки в його основі лежав
MOS 6502.
Зокрема, машина ARM передбачала надзвичайно просту реалізацію обчислювального ядра, керованого
через контрольований введення. Саме технологія, розроблена консорціумом ARM, дозволила зібрати на
одному кристалі декілька різних обчислювальних ядер, кожне з яких могло виконувати певні функції.
Така збірка отримала назву SOC (System on chip), оскільки до загальної шині даних підключалися не тільки
обчислювальні ядра процесора, але і відеоадаптер і контролер пам'яті.
8
Загальні поняття про організацію
шин МПС
9
Шинний інтерфейс - це сукупність правил уніфікованої взаємодії між окремими
пристроями комп'ютера, а також сукупність схемних, програмних і конструктивних
засобів, необхідних для реалізації цих правил. Основою побудови шинних інтерфейсів є
уніфікація і стандартизація. Вона забезпечується:
Інформаційною сумісністю - єдиними вимогами до складу ліній та шин інтерфейсу,
алгоритмів взаємодії, способів кодування і форматів даних, керуючої та адресної
інформації, часовим співвідношенням між сигналами.
Електричною сумісністю - погодженістю параметрів електричних сигналів, що
передаються інтерфейсом, погодженістю логічних рівнів сигналів. Електрична сумісність
визначає вимоги до навантажувальної спроможності компонентів та характеристик ліній
передачі сигналів (довжина, допустима активна та реактивна складові навантаження,
порядок підключення схем погодження і т.д.).
Конструктивною сумісністю - можливістю механічного з'єднання електричних
ланцюгів, а інколи і механічного підключення декількох блоків. Цей вид сумісності
забезпечується стандартизацією з'єднувальних елементів, кабелів, конструкцій плат і т.д.
Вимоги до шин МПС
10
Основна задача шин - об'єднати в єдину систему всю номенклатуру модулів обчислювальної
системи, забезпечити їх належну роботу. При цьому до системи шин ставляться такі вимоги:
• відкритість - можливість модернізувати одні рівні системи без порушення інших;
• сумісність - системи з різним виконанням підсистем повинні бути взаємо амінюваними,
сумісність повинна виконуватися на рівнях hardware i software;
• однотипність - модернізація системи не повинна приводити до необхідності заміни раніш
використаних типів пристроїв;
• гнучкість - можливість підключення різних підсистем без порушення функціонування вже
існуючих;
• надійність - будь-яка модернізація системи не повинна знижувати показників надійності;
• ремонтопридатність -- модернізація системи не повинна приводити до необхідності
конструктивних змін, ускладнення її конструкції;
• ефективність - виконання перерахованих вище умов повинно бути економічно оправданим.
Узагальнена класифікація шинних
інтерфейсів
11
За призначенням:
• внутрішньосистемні;
• зовнішні.
За способом передачі інформації:
• паралельні;
• послідовні.
По способу синхронізації:
• асинхронні;
• синхронні.
Режими обміну інформацією шинних
інтерфейсів
12
Для шинного інтерфейсу, що з'єднує (фізично або логічно) два пристрої,
розрізняють три можливих режими обміну інформацією - дуплексний,
напівдуплексний і симплексний.
Дуплексний режим дозволяє по одному каналу зв'язку одночасно передавати
інформацію в обох напрямках. Він може бути асиметричним, якщо пропускна
здатність у напрямках "туди" і "назад" має істотно різні значення, або
симетричним.
Напівдуплексний режим дозволяє передавати інформацію "туди" і "назад" по
черзі, при цьому інтерфейс має засоби переключення напрямку каналу.
Симплексний (односторонній) режим передбачає тільки один напрямок передачі
інформації (у зустрічному напрямку передаються тільки допоміжні сигнали
інтерфейсу).
Чипсет і шини сучасного ПК
13
Фізична реалізація системного інтерфейсу в узагальненій структурі представленого системною
шиною і сукупністю портів введення-виводу, являє собою ряд шин, що розрізняються по
призначенню, продуктивності, пропускній здатності (USB, PCІ, ІSA, AGP, FSB, шина пам'яті) і чіпсет
материнської плати.
Чіпсетом називається багатофункціональний цифровий пристрій, звичайно реалізований у вигляді
двох ВІС та призначений для забезпечення підтримки мікропроцесора і забезпечення
взаємозв'язку між різними шинами й інтерфейсами.
Сучасні чіпсети містять цілий ряд основних, базових контролерів пристроїв, що підключаються до
материнської плати:
- контролер жорсткого диска (ІDE Controller), причому вбудований у чіпсет контролер підтримує
два порти для підключення жорстких дисків, а до кожного порту можна підключити по 2 диски,
тобто до стандартної материнської плати можна підключити до чотирьох накопичувачів на
жорстких магнітних дисках. Слід зазначити, що цей же контролер забезпечує і підключення
накопичувачів на оптичних компакт-дисках;
- контролери зовнішніх портів (інтерфейси периферійних пристроїв).
Процесор
Графічний
акселератор
Пам’ять
Bas-masterПристрої
PCI
FSB
PCI
AGP
Чіпсет
Компоненти і потоки даних на
материнській платі
14
Чіпсет материнської плати звичайно
складається з двох компонентів.
Називаються ці компоненти
Північний і Південний міст.
Північний міст працює із самими
швидкісними пристроями (пам'ять, AGP,
системна шина процесора і шина зв'язку з
Південним мостом), тому сам повинний
працювати дуже швидко. Південний міст
працює з повільними пристроями, такими
як накопичувачі інформації та периферійні
пристрої.

More Related Content

Viewers also liked

Clase Equipo 4
Clase Equipo 4Clase Equipo 4
Clase Equipo 4
c.meza
 
Лекція #05. Технологія css
Лекція #05. Технологія cssЛекція #05. Технологія css
Лекція #05. Технологія css
Alex Slobodyanyuk
 
Beverage depot liquors
Beverage depot liquorsBeverage depot liquors
Beverage depot liquors
Beverage Depot Liquors
 
prepare to meet your god
prepare to meet your godprepare to meet your god
prepare to meet your god
Jackson Street Church of Christ
 
Глянец №38 (декабрь 15 - январь 16)
Глянец №38 (декабрь 15 - январь 16)Глянец №38 (декабрь 15 - январь 16)
Глянец №38 (декабрь 15 - январь 16)
gorodche
 
LA MUERTE
LA MUERTELA MUERTE
LA MUERTE
Sandra Montiel
 
Web2.0 anpacken innsbruck
Web2.0 anpacken innsbruckWeb2.0 anpacken innsbruck
Web2.0 anpacken innsbruck
Salzburger Bildungswerk
 

Viewers also liked (9)

ReVox Webdesign
ReVox WebdesignReVox Webdesign
ReVox Webdesign
 
Clase Equipo 4
Clase Equipo 4Clase Equipo 4
Clase Equipo 4
 
Лекція #05. Технологія css
Лекція #05. Технологія cssЛекція #05. Технологія css
Лекція #05. Технологія css
 
Beverage depot liquors
Beverage depot liquorsBeverage depot liquors
Beverage depot liquors
 
prepare to meet your god
prepare to meet your godprepare to meet your god
prepare to meet your god
 
Глянец №38 (декабрь 15 - январь 16)
Глянец №38 (декабрь 15 - январь 16)Глянец №38 (декабрь 15 - январь 16)
Глянец №38 (декабрь 15 - январь 16)
 
LA MUERTE
LA MUERTELA MUERTE
LA MUERTE
 
Israele
IsraeleIsraele
Israele
 
Web2.0 anpacken innsbruck
Web2.0 anpacken innsbruckWeb2.0 anpacken innsbruck
Web2.0 anpacken innsbruck
 

Similar to Лекція 3. Архітектурні принципи побудови мікропороцесорів

урок 3
урок 3урок 3
8 системи комп_комунікацій
8 системи комп_комунікацій8 системи комп_комунікацій
8 системи комп_комунікацій
Алексей Свирь
 
урок 5
урок 5урок 5
урок 5
School5uman
 
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютераСучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
Максим Павленко
 
Computers and Computing Works lecture №8
Computers and Computing Works lecture №8Computers and Computing Works lecture №8
Computers and Computing Works lecture №8
Lesia Sobolevska
 
network
networknetwork
networkjudin
 
Урок 3
Урок 3Урок 3
Computers and Computing Works lecture №5
Computers and Computing Works lecture №5Computers and Computing Works lecture №5
Computers and Computing Works lecture №5
Lesia Sobolevska
 
Основи побудови комп’ютерних мереж
Основи побудови комп’ютерних мережОснови побудови комп’ютерних мереж
Основи побудови комп’ютерних мереж
Kalachova
 
Лекція 01. Обчислювальні та мікропроцесорні системи
Лекція 01. Обчислювальні та мікропроцесорні системиЛекція 01. Обчислювальні та мікропроцесорні системи
Лекція 01. Обчислювальні та мікропроцесорні системи
Alex Slobodyanyuk
 
Класифікація мереж
Класифікація мережКласифікація мереж
Класифікація мереж
Yulia Lia
 
Операційні системи
Операційні системи Операційні системи
Операційні системи
диапма штемпель
 
процесор,пам'ять еом
процесор,пам'ять еомпроцесор,пам'ять еом
процесор,пам'ять еом
inna.grabobska
 
процесор,пам'ять еом
процесор,пам'ять еомпроцесор,пам'ять еом
процесор,пам'ять еом
inna.grabobska
 
архітектура комп
архітектура компархітектура комп
архітектура комп
lily_zbar
 
Урок №4 8 клас
Урок №4 8 класУрок №4 8 клас
Урок №4 8 клас
Nikolay Shaygorodskiy
 
Гаврилюк К.docx
Гаврилюк К.docxГаврилюк К.docx
Гаврилюк К.docx
ssuser2a9622
 
Computers and Computing Works lecture №4
Computers and Computing Works lecture №4Computers and Computing Works lecture №4
Computers and Computing Works lecture №4
Lesia Sobolevska
 
Изучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded System
Изучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded SystemИзучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded System
Изучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded System
itconnect2016
 

Similar to Лекція 3. Архітектурні принципи побудови мікропороцесорів (20)

урок 3
урок 3урок 3
урок 3
 
8 системи комп_комунікацій
8 системи комп_комунікацій8 системи комп_комунікацій
8 системи комп_комунікацій
 
урок 5
урок 5урок 5
урок 5
 
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютераСучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
Сучасні інформаційні технології. Лекція 2. Архітектура персонального комп’ютера
 
Computers and Computing Works lecture №8
Computers and Computing Works lecture №8Computers and Computing Works lecture №8
Computers and Computing Works lecture №8
 
network
networknetwork
network
 
Урок 3
Урок 3Урок 3
Урок 3
 
Computers and Computing Works lecture №5
Computers and Computing Works lecture №5Computers and Computing Works lecture №5
Computers and Computing Works lecture №5
 
Основи побудови комп’ютерних мереж
Основи побудови комп’ютерних мережОснови побудови комп’ютерних мереж
Основи побудови комп’ютерних мереж
 
Лекція 01. Обчислювальні та мікропроцесорні системи
Лекція 01. Обчислювальні та мікропроцесорні системиЛекція 01. Обчислювальні та мікропроцесорні системи
Лекція 01. Обчислювальні та мікропроцесорні системи
 
Класифікація мереж
Класифікація мережКласифікація мереж
Класифікація мереж
 
Операційні системи
Операційні системи Операційні системи
Операційні системи
 
RTPSAS_2014_s5_t7
RTPSAS_2014_s5_t7RTPSAS_2014_s5_t7
RTPSAS_2014_s5_t7
 
процесор,пам'ять еом
процесор,пам'ять еомпроцесор,пам'ять еом
процесор,пам'ять еом
 
процесор,пам'ять еом
процесор,пам'ять еомпроцесор,пам'ять еом
процесор,пам'ять еом
 
архітектура комп
архітектура компархітектура комп
архітектура комп
 
Урок №4 8 клас
Урок №4 8 класУрок №4 8 клас
Урок №4 8 клас
 
Гаврилюк К.docx
Гаврилюк К.docxГаврилюк К.docx
Гаврилюк К.docx
 
Computers and Computing Works lecture №4
Computers and Computing Works lecture №4Computers and Computing Works lecture №4
Computers and Computing Works lecture №4
 
Изучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded System
Изучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded SystemИзучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded System
Изучение интерфейсов операционных систем с помощью Embedded System
 

More from Alex Slobodyanyuk

Лекція 04. МП Intel
Лекція 04. МП IntelЛекція 04. МП Intel
Лекція 04. МП Intel
Alex Slobodyanyuk
 
Лекція 2. Методи розміщення інформації у пам’яті комп’ютерів
Лекція 2. Методи розміщення інформації у пам’яті комп’ютерівЛекція 2. Методи розміщення інформації у пам’яті комп’ютерів
Лекція 2. Методи розміщення інформації у пам’яті комп’ютерів
Alex Slobodyanyuk
 
Лекція #04. Основи блочної верстки
Лекція #04. Основи блочної версткиЛекція #04. Основи блочної верстки
Лекція #04. Основи блочної верстки
Alex Slobodyanyuk
 
Лекція #03. Списки, зображення, таблиці.
Лекція #03. Списки, зображення, таблиці.Лекція #03. Списки, зображення, таблиці.
Лекція #03. Списки, зображення, таблиці.
Alex Slobodyanyuk
 
Лекція #02. Форматування тексту
Лекція #02. Форматування текстуЛекція #02. Форматування тексту
Лекція #02. Форматування тексту
Alex Slobodyanyuk
 
Лекція #01. Основи html5
Лекція #01. Основи html5Лекція #01. Основи html5
Лекція #01. Основи html5
Alex Slobodyanyuk
 

More from Alex Slobodyanyuk (6)

Лекція 04. МП Intel
Лекція 04. МП IntelЛекція 04. МП Intel
Лекція 04. МП Intel
 
Лекція 2. Методи розміщення інформації у пам’яті комп’ютерів
Лекція 2. Методи розміщення інформації у пам’яті комп’ютерівЛекція 2. Методи розміщення інформації у пам’яті комп’ютерів
Лекція 2. Методи розміщення інформації у пам’яті комп’ютерів
 
Лекція #04. Основи блочної верстки
Лекція #04. Основи блочної версткиЛекція #04. Основи блочної верстки
Лекція #04. Основи блочної верстки
 
Лекція #03. Списки, зображення, таблиці.
Лекція #03. Списки, зображення, таблиці.Лекція #03. Списки, зображення, таблиці.
Лекція #03. Списки, зображення, таблиці.
 
Лекція #02. Форматування тексту
Лекція #02. Форматування текстуЛекція #02. Форматування тексту
Лекція #02. Форматування тексту
 
Лекція #01. Основи html5
Лекція #01. Основи html5Лекція #01. Основи html5
Лекція #01. Основи html5
 

Recently uploaded

29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
Репетитор Історія України
 
Основи_історичної_просвіти_—_для_перекладу.pdf
Основи_історичної_просвіти_—_для_перекладу.pdfОснови_історичної_просвіти_—_для_перекладу.pdf
Основи_історичної_просвіти_—_для_перекладу.pdf
olaola5673
 
KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdfKUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
Olga Kudriavtseva
 
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdfПідсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
ssuser7541ef1
 
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
estet13
 
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
tetiana1958
 
Главлит_2_0_Книжкова_цензура_в_Росії.pdf
Главлит_2_0_Книжкова_цензура_в_Росії.pdfГлавлит_2_0_Книжкова_цензура_в_Росії.pdf
Главлит_2_0_Книжкова_цензура_в_Росії.pdf
olaola5673
 
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdfLOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
Olga Kudriavtseva
 
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdfPOPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
Olga Kudriavtseva
 

Recently uploaded (10)

29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
29.05.2024.docx29.05.2024.docx29.05.2024.docx
 
Основи_історичної_просвіти_—_для_перекладу.pdf
Основи_історичної_просвіти_—_для_перекладу.pdfОснови_історичної_просвіти_—_для_перекладу.pdf
Основи_історичної_просвіти_—_для_перекладу.pdf
 
KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdfKUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
KUDRIAVTSEVA_Olha_PORTFOLIO_librarian.pdf
 
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
Віртуальна виставка «Допомога НАТО Україні»
 
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdfПідсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
Підсумки, перспективи роботи профспільнот педагогів ЗДО (2).pdf
 
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жарікова
 
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...
 
Главлит_2_0_Книжкова_цензура_в_Росії.pdf
Главлит_2_0_Книжкова_цензура_в_Росії.pdfГлавлит_2_0_Книжкова_цензура_в_Росії.pdf
Главлит_2_0_Книжкова_цензура_в_Росії.pdf
 
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdfLOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
LOBANOVA_Tetiana_PORTFOLIO_Librarian.pdf
 
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdfPOPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
POPOVICH_Nina_PORTFOLIO_librarianCRE.pdf
 

Лекція 3. Архітектурні принципи побудови мікропороцесорів

  • 1. Лекція 3 Архітектурні принципи побудови мікропроцесорів
  • 2. План 1. Архітектури МП. 2. Загальні поняття про організацію шин МПС. 3. Узагальнена класифікація шинних інтерфейсів. 4. Чипсет і шини сучасної ПЕОМ. 5. Шини розширення. 2
  • 3. Джон фон Нейман сформулював також основні принципи, за якими працюють комп’ютери. 1. Принцип двійкового кодування. Вся інформація, що обробляється у комп’ютері, представлена у двійковому коді, що добре відображає два стійких стани елементів комп’ютера (є імпульс – «0», немає імпульсу – «1») 2. Принцип програмного керування. Робота на комп’ютері здійснюється за допомогою програм. Програма складається з набору команд, які в певній послідовності виконуються процесором. Ефективність програмного керування є вищою, коли програму можна застосовувати багаторазово і за різних початкових даних. 3. Принцип однорідності пам’яті. Програми і дані зберігаються в одній пам’яті, тому комп’ютер не розрізняє, що знаходиться у комірці пам’яті: число, текст або команда. Над командами можна виконувати ті ж самі дії, що й над даними. Наприклад, команди одної програми можуть бути отримані як результат виконання іншої програми. 4. Принцип адресності. Пам’ять комп’ютера складається з пронумерованих комірок. Процесор в будь який момент може звернутися до любої комірки за заданою адресою. Основні принципи фон Неймана 3
  • 4. Якість комп’ютера Якість комп’ютера можна характеризувати за багатьма показниками:  Швидкодія процесора (кількість операцій за одиницю часу).  Кількість команд, що комп’ютер здатен розуміти.  Кількість периферійних пристроїв вводу/виводу, які можна одночасно під’єднати до комп’ютера.  Інші показники. 4 Сучасний комп’ютер – це технічний пристрій, який після введення в пам’ять початкових даних у вигляді двійкових цифр та програми їхньої обробки, що також представлена двійковими цифрами, здатен автоматично здійснити обчислювальний процес, заданий програмою, і видати готові результати розв’язання задачі у формі, яка є прийнятною для користувача.
  • 5. Принстонська та Гарвардська архітектури У 30-х роках минулого століття військове відомство США доручило Гарвардському і Принстонському університетах розробити електромеханічну обчислювальну систему для військово-морської артилерії. Результатом зусиль цих університетів стали дві концепції побудови обчислювальних систем, які визначили розвиток світової обчислювальної техніки майже на 100 років вперед. Ми знаємо їх як Гарвардська та Принстонська (більш відома як Фон- нейманівська) архітектури Їх основна відмінність полягала в тому, що архітектура фон Неймана використовувала єдину пам'ять (загальну шину даних), а гарвардська передбачала наявність декількох шин (в оригіналі дві: шина даних і шина команд). 5
  • 6. Обчислювальні архітектури 6 Управляючийпристрій Загальна пам’ять Введення АЛП Виведення Фон-нейманівська архітектура Гарвардська архітектура Управляючийпристрій Пам’ять команд Введення АЛП Виведення Пам’ять даних
  • 7. Переваги багатоядерних МП 7 Енергоспоживання Продуктивність Вихідний процесор Підвищення частоти на 20% Енергоспоживання Продуктивність +13% +73% Вмикання 2 ядра з пониженням частоти на 20% Енергоспоживання Продуктивність +74% +2% 2х87% В середньому на кожні 20% приросту продуктивності споживана потужність гарвардського процесора збільшувалася до 50%. MOS 6502 (Apple I) – RISC Intel x86 (IBM-PC) - CISC
  • 8. Архітектури МП RISC (Reduced Instruction Set Computer) – обчислення зі скороченим набором команд. CISC (Complex Instruction Set Computer) – обчислення з комплексним набором команд. ARM – Advanced RISC Machine (в оригіналі – Acorn RISC Machine), вдосконалена RISC-машина - була побудована на базі фон-неймановской архітектури, але включала особливості процесорів CISC, що логічно, оскільки в його основі лежав MOS 6502. Зокрема, машина ARM передбачала надзвичайно просту реалізацію обчислювального ядра, керованого через контрольований введення. Саме технологія, розроблена консорціумом ARM, дозволила зібрати на одному кристалі декілька різних обчислювальних ядер, кожне з яких могло виконувати певні функції. Така збірка отримала назву SOC (System on chip), оскільки до загальної шині даних підключалися не тільки обчислювальні ядра процесора, але і відеоадаптер і контролер пам'яті. 8
  • 9. Загальні поняття про організацію шин МПС 9 Шинний інтерфейс - це сукупність правил уніфікованої взаємодії між окремими пристроями комп'ютера, а також сукупність схемних, програмних і конструктивних засобів, необхідних для реалізації цих правил. Основою побудови шинних інтерфейсів є уніфікація і стандартизація. Вона забезпечується: Інформаційною сумісністю - єдиними вимогами до складу ліній та шин інтерфейсу, алгоритмів взаємодії, способів кодування і форматів даних, керуючої та адресної інформації, часовим співвідношенням між сигналами. Електричною сумісністю - погодженістю параметрів електричних сигналів, що передаються інтерфейсом, погодженістю логічних рівнів сигналів. Електрична сумісність визначає вимоги до навантажувальної спроможності компонентів та характеристик ліній передачі сигналів (довжина, допустима активна та реактивна складові навантаження, порядок підключення схем погодження і т.д.). Конструктивною сумісністю - можливістю механічного з'єднання електричних ланцюгів, а інколи і механічного підключення декількох блоків. Цей вид сумісності забезпечується стандартизацією з'єднувальних елементів, кабелів, конструкцій плат і т.д.
  • 10. Вимоги до шин МПС 10 Основна задача шин - об'єднати в єдину систему всю номенклатуру модулів обчислювальної системи, забезпечити їх належну роботу. При цьому до системи шин ставляться такі вимоги: • відкритість - можливість модернізувати одні рівні системи без порушення інших; • сумісність - системи з різним виконанням підсистем повинні бути взаємо амінюваними, сумісність повинна виконуватися на рівнях hardware i software; • однотипність - модернізація системи не повинна приводити до необхідності заміни раніш використаних типів пристроїв; • гнучкість - можливість підключення різних підсистем без порушення функціонування вже існуючих; • надійність - будь-яка модернізація системи не повинна знижувати показників надійності; • ремонтопридатність -- модернізація системи не повинна приводити до необхідності конструктивних змін, ускладнення її конструкції; • ефективність - виконання перерахованих вище умов повинно бути економічно оправданим.
  • 11. Узагальнена класифікація шинних інтерфейсів 11 За призначенням: • внутрішньосистемні; • зовнішні. За способом передачі інформації: • паралельні; • послідовні. По способу синхронізації: • асинхронні; • синхронні.
  • 12. Режими обміну інформацією шинних інтерфейсів 12 Для шинного інтерфейсу, що з'єднує (фізично або логічно) два пристрої, розрізняють три можливих режими обміну інформацією - дуплексний, напівдуплексний і симплексний. Дуплексний режим дозволяє по одному каналу зв'язку одночасно передавати інформацію в обох напрямках. Він може бути асиметричним, якщо пропускна здатність у напрямках "туди" і "назад" має істотно різні значення, або симетричним. Напівдуплексний режим дозволяє передавати інформацію "туди" і "назад" по черзі, при цьому інтерфейс має засоби переключення напрямку каналу. Симплексний (односторонній) режим передбачає тільки один напрямок передачі інформації (у зустрічному напрямку передаються тільки допоміжні сигнали інтерфейсу).
  • 13. Чипсет і шини сучасного ПК 13 Фізична реалізація системного інтерфейсу в узагальненій структурі представленого системною шиною і сукупністю портів введення-виводу, являє собою ряд шин, що розрізняються по призначенню, продуктивності, пропускній здатності (USB, PCІ, ІSA, AGP, FSB, шина пам'яті) і чіпсет материнської плати. Чіпсетом називається багатофункціональний цифровий пристрій, звичайно реалізований у вигляді двох ВІС та призначений для забезпечення підтримки мікропроцесора і забезпечення взаємозв'язку між різними шинами й інтерфейсами. Сучасні чіпсети містять цілий ряд основних, базових контролерів пристроїв, що підключаються до материнської плати: - контролер жорсткого диска (ІDE Controller), причому вбудований у чіпсет контролер підтримує два порти для підключення жорстких дисків, а до кожного порту можна підключити по 2 диски, тобто до стандартної материнської плати можна підключити до чотирьох накопичувачів на жорстких магнітних дисках. Слід зазначити, що цей же контролер забезпечує і підключення накопичувачів на оптичних компакт-дисках; - контролери зовнішніх портів (інтерфейси периферійних пристроїв).
  • 14. Процесор Графічний акселератор Пам’ять Bas-masterПристрої PCI FSB PCI AGP Чіпсет Компоненти і потоки даних на материнській платі 14 Чіпсет материнської плати звичайно складається з двох компонентів. Називаються ці компоненти Північний і Південний міст. Північний міст працює із самими швидкісними пристроями (пам'ять, AGP, системна шина процесора і шина зв'язку з Південним мостом), тому сам повинний працювати дуже швидко. Південний міст працює з повільними пристроями, такими як накопичувачі інформації та периферійні пристрої.