Мета роботи: Для реалізації одних із основних завдань ВНЗ в даній ситуації - формування інтелектуальної та професійної еліти, виховання спеціалістів з гуманними цінностними орієнтирами, соціально відповідальних, з активною громадянською позицією – необхідно вдосконалення системи профілактики та корекції інтолерантних та екстремістських тенденцій. Режим доступа: http://womab.com.ua

1. Запорізький державний медичний університет
Доповідь
на тему : «Роль куратора в профілактиці та корекції проявів
ксенофобії серед студентів вищих медичних навчальних закладів»
В.К. Сирцов, Л. В. Макєєва,
О.Г. Алієва, І.В.Сидорова, О.В. Федосєєва
м. Запоріжжя
2014

2. Поняття ксенофобія вперше
зустрічається у словнику
Вебстера, виданого у 1841 році
у США. В ньому ксенофобія - це
«страх або ненависть до
незнайомців, чи іноземців, або
до того, що дивно або чуже».
Літературне значення слова
означає, що ксенофоби - це
люди, які не люблять усіх
чужинців, їх «інакшість».

3. Рівень ксенофобії з 1994 року істотно
виріс. Відсутність сталості ідеологічних
засад державного розвитку, а також
будь-які кроки, спрямовані на
трансформацію ідеологічного
плюралізму в суспільстві в ідеологічне
протистояння із жорсткими лініями
розколу, в площині міжнаціональних
відносин надалі лише сприятимуть
“перебуванню на поверхні” об’єктивно
існуючих протиріч між різними групами
багатонаціонального суспільства;
поширенню, в тому числі
екстремістських, ідей та переконань
націоналістичного характеру

4. • Нинішня політична ситуація в
Україні ще більше сприяє розвитку
ксенофобії. Особливо радикально
налаштованою є молодь.
• Загострення національно-
релігійних контекстів
самоідентифікації серед молоді
призводить до загострення
міжособистісних взаємозв’язків в
студентському середовищі.

5. Мета роботи
Для реалізації одних із основних завдань ВНЗ
в даній ситуації - формування інтелектуальної
та професійної еліти, виховання спеціалістів з
гуманними цінностними орієнтирами,
соціально відповідальних, з активною
громадянською позицією – необхідно
вдосконалення системи профілактики та
корекції інтолерантних та екстремістських
тенденцій.

6. Матеріали і методи дослідження
• Нами було запропоновано заповнити анкети
«Визначення схильності до расизму та ксенофобії»
100 студентам 1 курсу спеціальності «Лікувальна
справа». Через рік навчання ті ж самі студенти знову
заповнили анкету «Визначення схильності до
расизму та ксенофобії».
• Статистичну обробку результатів проводили в пакеті
аналізу IBM SPSS v.20. Нормальність розподілу
перевіряли за допомогою тестів Колмогорова-
Смирнова і Шапіро-Уілка. Достовірність відмінностей
між середніми величинами оцінювали за критерієм
Стьюдента.

7. Результати дослідження
Рис.1 – Динаміка показників розподілу студентів на групи за
схильністю до ксенофобії на перий та другий рік навчання

8. Достовірне підвищення показників
нейтрального ставлення до представників
інших національностей серед студентів на 29
± 0,58% (р≤0,05) можна пояснити тим, що
психолого-педагогічна робота куратора з
групою значно впливає на формування
особистості студентів, міжособистісних
зв’язків, а також світогляду. Високі достовірні
зміни показників лише за рік проведення
профілактичних заходів можуть також бути
поясненими можливою наявністю прихованою
форми ксенофобії, яку ще можливо
викорінити

9. Висновки
• Куратор академічної групи допомагає вихованцю в
особистісному розвитку, засвоєнні та прийнятті суспільних норм,
цінностей, дотриманні засад духовно повноцінного буття.
• З метою профілактики проявів ксенофобії серед студентів ВМНЗ
необхідно проводити профілактичні бесіди для формування у
студентів цілісного уявлення про культурологічні особливості
інших країн.
• Куратори повинні забезпечувати створення безпечного
простору в ВНЗ (в кабінетах, гуртожитках), організовувати
культурні тренінги, спільні заходи з представниками різних
культур та релігій під час адаптаційного періоду першокурсників,
своєчасно виявляти студентів, що знаходяться в групі ризику,
безпосередньо працювати з учасниками конфліктів, залучати
психологів.
• Доцільно проводити додаткові заняття з соціальної педагогіки,
психології вищої школи при проходженні викладачами ВМНЗ
курсів підвищення кваліфікації.

10. Список літератури
• Швагер Ю.І. До питання про стан та тенденції поширення ксенофобії в
Україні / Ю.І. Швагер // Боротьба з організованою злочинністю та
корупцією (теорія і практика). – 2012. - №2. – С. 250-256.
• Селиванова О.А. Основные направления профилактики
интолерантности и экстремизма в среде современного регионального
вуза / А.О. Селиванова // Человек, культура и общество. – 2012. – №. 3.
– С. 74.
• Бєлоусов Ю.Л., Мартиненко О.А. Злочини на грунті ненависті / Ю.Л.
Бєлоусов, О.А. Мартиненко, Львів, 2011.-523 с.
• Львов С.В. Студенты, этнический экстремизм и ксенофобия: от
диагностики проблемы к мерам преодоления / С.В. Львов // Мониторинг
общественного мнения: экономические и социальные перемены. –
2009. – №. 6 (94). – С. 178-188.
• Апанасюк Л.А. Постановка проблемы межкультурного сотрудничества
при преодолении ксенофобии в молодежной среде // Материалы 1
международной научно-практической конференции «Перспективы
развития гуманитарных исследований в 21 веке.» – С. 135.
• Панина Н.В. О применении шкалы социальной дистанции
в исследованиях национальной толерантности в Украине / Н. В.
Панина // Социология: теория, методы, маркетинг. — 2003. — № 4. —
С. 21-43.