In life, there are times when you get punished for something that you have not done, while the real culprit roams free. When this happens, you question, “Why did this happen?”, “Why has it happened to me?”, “I have not made a mistake, so why do I have to suffer?” And when you do not find the answers to these questions you become puzzled and upset.
Do you think Nature’s Law is such that if we are not at fault we still have to suffer? No, right? Then, why are we still here just to suffer?
In the winter, when it is extremely cold and you get sick, at that time if you asked the winter, “Why did you make me sick?” The winter would reply, “If you did not take care of yourself, then what should I do?” So in reality who is at fault? The one who is suffering.
Param Pujya Dadashri says, “Once the faults are gone, no one in this world, no event in this world, will have the power to give us any suffering.”
In the book “Fault is of the Sufferer”, Param Pujya Dadashri beautifully explains the mysteries behind the suffering caused due to faults. This will help solve the readers' puzzle and help put a permanent end to the question, 'Why do we suffer?'
Read more visit: http://www.dadabhagwan.org/path-to-happiness/self-help/who-is-at-fault-why-do-i-suffer/
Why do people get married? They do so because they are in search of life-long companionship, through which they can fill their life with love and happiness.
To find detailed solutions on how to live a happy married life as well as obtain marriage tips, read here: http://www.dadabhagwan.org/path-to-happiness/relationship/live-a-happy-married-life/
Have you ever asked yourself, ‘Who am I really?’ Am I a father, a husband, a friend, an engineer, a passenger or a patient? The truth is that you are a father because you have a son. You are a husband because you have a wife. A passenger because you are on a train. So all your identities, everything you believe yourself to be, are all dependent on something else. So then, who are you? A father, a husband or a passenger?
By not knowing the answer to the question, 'Who am I?', you keep on creating new identities of yourself, consequently going farther away from your true Self. All the suffering in life is because of not knowing your true identity. Until you realize your true Self, you believe yourself to be the name that has been given to you.
So who are you? In reality, you are an eternal Soul. For infinite past lives the Soul has been hidden beneath a veil of ignorance. Due to this, we have been unable to experience the true Self. With the grace of the Spiritual Master (Gnani Purush), it is now possible to realize your true Self via a scientific process called Gnan Vidhi (Self Realization ceremony). Thereafter, you not only understand that you are a Pure Soul, but you also experience your true bliss.
Curious to know more about finding myself, then read more on how to find myself.
http://www.dadabhagwan.org/path-to-happiness/spiritual-science/who-am-i-realize-your-true-self/
When it comes to family life, everyone strives to figure out how the relationship between parents and children can become ideal. Positive parenting techniques work well for raising children with discipline and good moral values, and are every parents’ dream. However, it is not an easy feat. And it is important to know that the parent child relationship is a two-way street, in other words, it is actually a partnership between a parent and their child.
A garden with different flowers becomes beautiful when it blossoms. Similarly, if parents learn how to be a ‘gardener’ and are able to recognize their child’s personality and nourish it, then their ‘garden’ will become fragrant! This is what positive parenting is all about!
When parents develop effective parenting skills, they are able to take the initiative in filling the generation gap. When parents start to understand the balance of where to place boundaries, where to encourage, and where to discourage, then their children will not get spoiled. In this way they become good parents. When people do not know how to be a good parent, distance between the two develops.
“Every young adult has the potential power to help the entire world. He just needs the right guidance and support,” says Param Pujya Dada Bhagwan.
With proper understanding, youth can also strengthen their relationship with their parents.
With an aim to offer an in-depth, complete understanding of today’s youth, Param Pujya Dada Bhagwan has revealed how to raise a child and teenager with pure love and equanimity, so that they blossom in all fields of life. He has given positive parenting solutions for instilling moral values, good manners, and discipline, which work even during adolescence.
Read on to get a clear understanding of how to be a better parent using these effective parenting tips.
http://www.dadabhagwan.org/path-to-happiness/relationship/parent-child-relationship/
Are you looking for justice?
No doubt, such incidents have occurred in your life, where you seek justice. In those situations the questions arise, ‘Why life is unfair?’, ‘God is just or unjust’, ‘Why injustice?’, Why did it happen to me?', 'I work very hard, why don't I achieve success?' When these questions arise, you unknowingly claim that God is the doer and creator.
Param Pujya Dadashri discovered that, “In reality, God is not the creator of this world at all. This is all Scientific Circumstantial Evidence. Therefore, all of this is a natural creation.” Nature has never, even for a moment, been unjust to any living being. Nature is like a bank, where you deposit and withdraw from your life’s account. The principle of justice say that, you receive the fruits of the debits and credits you accumulated in your past life.
According to the law of nature, things unravel in the same way in which they had been woven. Param Pujya Dadashri has imparted his knowledge with us that in reality injustice does not exist in this world, ‘Whatever happens is Justice’. Read on to know more…http://www.dadabhagwan.org/path-to-happiness/self-help/is-god-just-why-injustice/
The truth is, donating money willingly means you bind merit karma, and donating money unwillingly means you bind demerit karma, even if the amounts are equal. Whatever actions you do, or words you speak, they are all a result of your past life’s karma. Just the mere action of doing something good, does not necessarily mean you bind merit karma, your intention is what binds new karma and this is the law of karma.
While experiencing the effect of your past life’s karma you simultaneously bind new karma for your next life, depending on your inner intent. In this way, you become trapped in the cycle of birth and death. You can only become free from karma, after you attain Self Realization.
Read More On: http://www.dadabhagwan.org/path-to-happiness/spiritual-science/the-science-of-karma/
In life, there are times when you get punished for something that you have not done, while the real culprit roams free. When this happens, you question, “Why did this happen?”, “Why has it happened to me?”, “I have not made a mistake, so why do I have to suffer?” And when you do not find the answers to these questions you become puzzled and upset.
Do you think Nature’s Law is such that if we are not at fault we still have to suffer? No, right? Then, why are we still here just to suffer?
In the winter, when it is extremely cold and you get sick, at that time if you asked the winter, “Why did you make me sick?” The winter would reply, “If you did not take care of yourself, then what should I do?” So in reality who is at fault? The one who is suffering.
Param Pujya Dadashri says, “Once the faults are gone, no one in this world, no event in this world, will have the power to give us any suffering.”
In the book “Fault is of the Sufferer”, Param Pujya Dadashri beautifully explains the mysteries behind the suffering caused due to faults. This will help solve the readers' puzzle and help put a permanent end to the question, 'Why do we suffer?'
Read more visit: http://www.dadabhagwan.org/path-to-happiness/self-help/who-is-at-fault-why-do-i-suffer/
Why do people get married? They do so because they are in search of life-long companionship, through which they can fill their life with love and happiness.
To find detailed solutions on how to live a happy married life as well as obtain marriage tips, read here: http://www.dadabhagwan.org/path-to-happiness/relationship/live-a-happy-married-life/
Have you ever asked yourself, ‘Who am I really?’ Am I a father, a husband, a friend, an engineer, a passenger or a patient? The truth is that you are a father because you have a son. You are a husband because you have a wife. A passenger because you are on a train. So all your identities, everything you believe yourself to be, are all dependent on something else. So then, who are you? A father, a husband or a passenger?
By not knowing the answer to the question, 'Who am I?', you keep on creating new identities of yourself, consequently going farther away from your true Self. All the suffering in life is because of not knowing your true identity. Until you realize your true Self, you believe yourself to be the name that has been given to you.
So who are you? In reality, you are an eternal Soul. For infinite past lives the Soul has been hidden beneath a veil of ignorance. Due to this, we have been unable to experience the true Self. With the grace of the Spiritual Master (Gnani Purush), it is now possible to realize your true Self via a scientific process called Gnan Vidhi (Self Realization ceremony). Thereafter, you not only understand that you are a Pure Soul, but you also experience your true bliss.
Curious to know more about finding myself, then read more on how to find myself.
http://www.dadabhagwan.org/path-to-happiness/spiritual-science/who-am-i-realize-your-true-self/
When it comes to family life, everyone strives to figure out how the relationship between parents and children can become ideal. Positive parenting techniques work well for raising children with discipline and good moral values, and are every parents’ dream. However, it is not an easy feat. And it is important to know that the parent child relationship is a two-way street, in other words, it is actually a partnership between a parent and their child.
A garden with different flowers becomes beautiful when it blossoms. Similarly, if parents learn how to be a ‘gardener’ and are able to recognize their child’s personality and nourish it, then their ‘garden’ will become fragrant! This is what positive parenting is all about!
When parents develop effective parenting skills, they are able to take the initiative in filling the generation gap. When parents start to understand the balance of where to place boundaries, where to encourage, and where to discourage, then their children will not get spoiled. In this way they become good parents. When people do not know how to be a good parent, distance between the two develops.
“Every young adult has the potential power to help the entire world. He just needs the right guidance and support,” says Param Pujya Dada Bhagwan.
With proper understanding, youth can also strengthen their relationship with their parents.
With an aim to offer an in-depth, complete understanding of today’s youth, Param Pujya Dada Bhagwan has revealed how to raise a child and teenager with pure love and equanimity, so that they blossom in all fields of life. He has given positive parenting solutions for instilling moral values, good manners, and discipline, which work even during adolescence.
Read on to get a clear understanding of how to be a better parent using these effective parenting tips.
http://www.dadabhagwan.org/path-to-happiness/relationship/parent-child-relationship/
Are you looking for justice?
No doubt, such incidents have occurred in your life, where you seek justice. In those situations the questions arise, ‘Why life is unfair?’, ‘God is just or unjust’, ‘Why injustice?’, Why did it happen to me?', 'I work very hard, why don't I achieve success?' When these questions arise, you unknowingly claim that God is the doer and creator.
Param Pujya Dadashri discovered that, “In reality, God is not the creator of this world at all. This is all Scientific Circumstantial Evidence. Therefore, all of this is a natural creation.” Nature has never, even for a moment, been unjust to any living being. Nature is like a bank, where you deposit and withdraw from your life’s account. The principle of justice say that, you receive the fruits of the debits and credits you accumulated in your past life.
According to the law of nature, things unravel in the same way in which they had been woven. Param Pujya Dadashri has imparted his knowledge with us that in reality injustice does not exist in this world, ‘Whatever happens is Justice’. Read on to know more…http://www.dadabhagwan.org/path-to-happiness/self-help/is-god-just-why-injustice/
The truth is, donating money willingly means you bind merit karma, and donating money unwillingly means you bind demerit karma, even if the amounts are equal. Whatever actions you do, or words you speak, they are all a result of your past life’s karma. Just the mere action of doing something good, does not necessarily mean you bind merit karma, your intention is what binds new karma and this is the law of karma.
While experiencing the effect of your past life’s karma you simultaneously bind new karma for your next life, depending on your inner intent. In this way, you become trapped in the cycle of birth and death. You can only become free from karma, after you attain Self Realization.
Read More On: http://www.dadabhagwan.org/path-to-happiness/spiritual-science/the-science-of-karma/
Luận văn Chính Sách Marketing Cho Trung Tâm Dạy Nghề Lái Xe Và Công Nghệ Ôtô Sao Vàng , các bạn tham khảo thêm tại tài liệu, bài mẫu điểm cao tại luanvantot.com
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
High-intent keywords для просування SaaS компаній | Iryna KutnyakCollaborator.pro
High-intent keywords для органічного просування SaaS компаній — реальні кейси та результати | Iryna Kutnyak
Вебінар з Iryna Kutnyak, що відбувся 18.06.2024 у рамках івентів від Collaborator.pro
Запис доповіді:
https://webinars.collaborator.pro/webinar/high-intent-keywords-for-saas-companies
Тези доповіді:
1. Ключові слова з високим наміром купівлі: чому вони критично важливі для успіху SaaS.
2. SEO і контентна оптимізація: як правильний вибір ключових слів може трансформувати вашу онлайн-видимість.
3. Аналіз ринку для вибору ключових слів: стратегії виявлення ідеальних запитів для вашої цільової аудиторії.
4. Ефективні стратегії контенту: як залучити і перетворити відвідувачів у покупців.
5. Довгострокове зростання через SEO: використання ключових слів для стабільного розвитку бізнесу.
6. Сила беклінків: підсилення вашої SEO стратегії через якісні зовнішні посилання.
Про спікерку:
Ірина Кутняк — Director of Operations, Content Marketing Strategist компанії Quoleady
✓ Працює у сфері інтернет-маркетингу із 2014 року
✓ Останні 8 років працює із SaaS компаніями
✓ Має великий досвід в із SaaS стартапами на рівні ідеї, а також компаніями-юнікронами
✓ У фокусі діяльності — аудит наявної стратегії, оптимізація, кластеризація контенту, робота із внутрішніми й зовнішніми посиланнями, формування редакторського брендбуку.
Дивіться інші вебінари:
https://webinars.collaborator.pro/
Вивчайте курси з SEO у Академії Collaborator. Доступ безкоштовний, потрібна лише реєстрація: https://collaborator.pro/
Luận văn Chính Sách Marketing Cho Trung Tâm Dạy Nghề Lái Xe Và Công Nghệ Ôtô Sao Vàng , các bạn tham khảo thêm tại tài liệu, bài mẫu điểm cao tại luanvantot.com
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
High-intent keywords для просування SaaS компаній | Iryna KutnyakCollaborator.pro
High-intent keywords для органічного просування SaaS компаній — реальні кейси та результати | Iryna Kutnyak
Вебінар з Iryna Kutnyak, що відбувся 18.06.2024 у рамках івентів від Collaborator.pro
Запис доповіді:
https://webinars.collaborator.pro/webinar/high-intent-keywords-for-saas-companies
Тези доповіді:
1. Ключові слова з високим наміром купівлі: чому вони критично важливі для успіху SaaS.
2. SEO і контентна оптимізація: як правильний вибір ключових слів може трансформувати вашу онлайн-видимість.
3. Аналіз ринку для вибору ключових слів: стратегії виявлення ідеальних запитів для вашої цільової аудиторії.
4. Ефективні стратегії контенту: як залучити і перетворити відвідувачів у покупців.
5. Довгострокове зростання через SEO: використання ключових слів для стабільного розвитку бізнесу.
6. Сила беклінків: підсилення вашої SEO стратегії через якісні зовнішні посилання.
Про спікерку:
Ірина Кутняк — Director of Operations, Content Marketing Strategist компанії Quoleady
✓ Працює у сфері інтернет-маркетингу із 2014 року
✓ Останні 8 років працює із SaaS компаніями
✓ Має великий досвід в із SaaS стартапами на рівні ідеї, а також компаніями-юнікронами
✓ У фокусі діяльності — аудит наявної стратегії, оптимізація, кластеризація контенту, робота із внутрішніми й зовнішніми посиланнями, формування редакторського брендбуку.
Дивіться інші вебінари:
https://webinars.collaborator.pro/
Вивчайте курси з SEO у Академії Collaborator. Доступ безкоштовний, потрібна лише реєстрація: https://collaborator.pro/
Батько, тато, татусь, татусенько… Він вимогливий і суворий, мудрий і сміливий, сильний і міцний. 16 червня в Україні відзначають День батька. Бути хорошим батьком – найвідповідальніша місія в житті кожного чоловіка. Навчити, розповісти, захистити, пояснити та зробити все це з любов’ю й терпінням – таке може тільки справжній тато.
Тато – це людина, поруч з якою не буває страшно, вона любить тебе понад усе. Тож привітайте своїх татусів зі святом та нагадуйте їм про свою любов не лише в цей день.
Звіт керівника Залав'єцького ЗДО перед громадськістю та колективом за 2023-20...
21.pdf
1. 21
2001
н е з а л е ж н и й к у л ь т у р о л о г i ч н и й ч а с о п и с
н е з а л е ж н и й к у л ь т у р о л о г i ч н и й ч а с о п и с
R
B
U
Р І Т А О С Т Р О В С Ь К А , О Ч І Л Ю Д И Н И , 1 9 9 4
3. 3
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
6
30
47
66
79
102
110
140
145
164
176
191
199
206
222
233
240
249
257
275
Ненсi Л.Розенблюм
Роберт Патнем
Джекi Смiт
Омар Енкарнасьйон
Едвард Шилз
Венiамин Новiк
Анатолiй Карась
Шломо Авiньєрi
Томас Пейн¶л
Ярина Боренько
Інтерв’ю з Мирославом Мариновичем
Петро Рабiнович
Пiтер Джонс
Наталiя Дульнева
Антон Борковський
Лешек Колаковський
Роман Романов
Бо¶услав Станiславскi
Юлiанна Малєвiч
Вацлав Бєлоградски
ГРОМАДЯНСЬКІ СУСПІЛЬСТВА: ЛІБЕРАЛІЗМ І МОРАЛЬНІ ВПЛИВИ
ПЛЮРАЛІЗМУ
ГРА В КЕГЛІ НАОДИНЦІ: ЗАНЕПАД СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ АМЕРИКИ
СВІТОВЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО?
МІЖНАРОДНІ ГРОМАДСЬКІ РУХИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ І СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ
МІСІОНЕРИ ТОКВІЛЯ
НАЦІЯ, НАЦІОНАЛЬНІСТЬ, НАЦІОНАЛІЗМ І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО
ХРИСТИЯНСЬКА ОСНОВА ЛІБЕРАЛІЗМУ
ЕТИКА СВОБОДИ І СОЛІДАРНОСТИ У ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
ШАНСИ ТА ПЕРЕШКОДИ НА ШЛЯХУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
У ЦЕНТРАЛЬНІЙ ТА СХІДНІЙ ЕВРОПІ
ГАЙДЕ¢¢ЕРІВСЬКЕ КОРІННЯ ПОСТМОДЕРНІЗМУ
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ПОЛІТИЧНА ВЛАДА ОЛІГАРХІЇ
Я ВІРЮ В ІДЕЮ ЗАХИСТУ ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТИ В РІЗНИХ ФОРМАХ, РІЗНИМИ СПОСОБАМИ
ПРАВА ЛЮДИНИ: УНІФІКАЦІЯ НАЗВ ТА РОЗМАЇТТЯ ЗМІСТУ.
(ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАУВАГИ)
ПРАВА ЛЮДИНИ
NO PEACE WITHOUT JUSTICE, АБО РОЗДУМИ ПРО МІЖНАРОДНИЙ
КРИМІНАЛЬНИЙ СУД
СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛЮДИНА І СВОБОДА (ПРАВО ЛЮДИНИ НА ¢РААЛЬ)
ДО ПИТАННЯ ПРО ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ:
ПРАВА ЛЮДИНИ ПРОТИ ДЕМОКРАТІЇ
ЯКЩО СУСПІЛЬСТВО ПОТРЕБУЄ ПРАВОЗАХИСТУ, ТО ВОНО ЙОГО
ОБОВ’ЯЗКОВО ПІДТРИМУВАТИМЕ В ТІЙ ЧИ ІНШІЙ ФОРМІ.
ЩО ЗНАЧИТЬ БУТИ АМНІСТЕРОМ
НЕЗАХІДНА КОНЦЕПЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ
ЗА ВАШУ І НАШУ ГІДНІСТЬ
ІСТОРИЧНА ЕВОЛЮЦІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
ТА УЯВЛЕНЬ ПРО НЬОГО (ФОРМУВАННЯ ІДЕАЛУ)
ЗМІНА МЕЖ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПРАВЛІНЬ
ПРИМАТ КУЛЬТУРИ
ПОСТМОДЕРНІСТСЬКИЙ БУРЖУАЗНИЙ ЛІБЕРАЛІЗМ
ПІСЛЯ ОРГІЇ
НЕДОТОРКАННІСТЬ СУМЛІННЯ І СВОБОДА ВНУТРІШНЬОГО ЖИТТЯ
ЮР¢ЕН ГАБЕРМАС ПРО ІНСТИТУЦІАЛІЗАЦІЮ СФЕРИ
ГРОМАДСЬКОЇ ВІДКРИТОСТИ
ГРУПИ ІНТЕРЕСУ В СИСТЕМІ «ДЕРЖАВА – ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО»
СТОЛІТТЯ ЗЛИДАРІВ
УКРАЇНСЬКА КОНСТИТУЦІЯ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОСТИ
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: МІЖ КОНФЛІКТОМ І КОНСЕНСУСОМ
(КРІЗЬ ПРИЗМУ КОМУНІКАТИВНОЇ ФІЛОСОФІЇ)
СИМВОЛИ МАСИ
ЧОВЕН НА ПОВІТРЯНІЙ ПОДУШЦІ
ПОДІЇ З ЖИТТЯ НАШОГО МОНАРХА
ЩО ТАКЕ ПРАВОЗАХИСТ?
УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ ПРАВ ЛЮДИНИ І ВІДМІННОСТІ В КУЛЬТУРІ, ТРАДИЦІЯХ
ТА ІСТОРИЧНОМУ ДОСВІДІ
ІНСТИТУТ ПРАВ ЛЮДИНИ У СУЧАСНОМУ МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ:
ДЕЯКІ ТЕНДЕНЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ
МІЖНАРОДНІ МЕХАНІЗМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ
СУПЕРЕЧКИ ПРО ПРАВО НА ПРИТУЛОК
СТРАТА
ПРОЗА
РЕЛІГІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ
ЗЕМЛЯ, ЧЕРВОНА ВІД КРОВІ
І ЇЙ
СТРАВА ПРОРОКІВ
Антонiна Колодiй
Роберт Даль
Френсiс Фукуяма
Рiчард Рортi
Борис Марков
Ришард Лє¶утко
Олена Щурко
Олег Коляса
Ярослав Маковскi
Всеволод Речицький
Юрiй Корольчук
Елiас Канеттi
Барнiм Ре¶алiца
Лєшек Мазан
Євген Захаров
Кшиштоф Лозiньскi
Святослав Добрянський
Іван Лiщина
Свiтлана Марiнцова
Алєксєй Цвєтков
Роберт Вальзер
Поль Тiбо
Пiн Г
у
Назар Г
ончар
¢юнтер ¢расс
6
34
48
58
73
85
102
112
116
123
131
153
156
168
176
187
206
210
238
249
257
263
273
276
278
21 з м i с т
4. 5
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
ÉêéåÄÑüçëúäÖ
ëìëèßãúëíÇé
Н
НОВИЙ КАНАЛ
6. 7
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Çëíìè
çÂ¥ÒÌÛππ‰ËÌÓª,ÒËÒÚÂχÚ˘ÌÓªÚÂÓ¥ª‚Á‡πÏÓÁ‚’flÁÍÛÏ¥Ê
Î¥·Â‡Î¸ÌËÏ Ûfl‰ÓÏ¥„Óχ‰flÌÒ¸ÍËÏÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ–«Ú¥π˛
ÒÙÂÓ˛ ‡‚ÚÓÌÓÏÌËı ¥ÌÒÚËÚÛÚ¥‚, Á‡ıˢÂÌËı Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚-
ÒÚ‚ÓÏ, Û ÏÂʇı flÍÓª ¥Ì‰Ë‚¥‰Ë ¥ ÒԥθÌÓÚË, χ˛˜Ë ¥ÁÌ¥ ‚¥Û-
‚‡ÌÌfl ¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚ¥, ÏÓÊÛÚ¸ ÏËÌÓ ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ‚‡ÚË» (Gray, 1993a,
p. 157) [1]. èÓÎ¥Ú˘̥ ÚÂÓÂÚËÍË Á‡Á‚˘‡È ÏÂ̯ ˆ¥Í‡‚ÎflÚ¸-
Òfl̇ÔflÏÓÏÔ˘ËÌÌËıÁ‚’flÁÍ¥‚,Ì¥ÊÁ‡„‡Î¸ÌËÏڂ‰ÊÂÌ-
ÌflÏ, ˘Ó Î¥·Â‡Î¸ÌËÈ Ûfl‰ ¥ „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ‚Á‡-
πÏÌÓ Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸ Ӊ̠ӉÌÓ„Ó. éÒͥθÍË ‚ÚÓËÌÌ¥ ‡ÒÓˆ¥‡-
ˆ¥ª ÏÓÊÛÚ¸ ·ÛÚË Ì Υ·Â‡Î¸ÌËÏË ¥ Ì Υ·Â‡Î¥ÁÛ˛˜ËÏË, ÚÓ
‰Îfl ÛÚÓ˜ÌÂÌÌfl ˆ¸Ó„Ó Ú‚Â‰ÊÂÌÌfl ÏÓÊ̇ Ò͇Á‡ÚË, ˘Ó ªıÌ¥
‚Á‡πÏÓ‚Ë„¥‰Ì¥ ÒÚÓÒÛÌÍË – ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸, Á‡ÍÓÌÓ‰‡‚˜‡ Ô¥‰-
ÚËÏ͇ ¥ Òԥθ̇ Û˜‡ÒÚ¸ Û Ú‚ÓÂÌÌ¥ ÏӇθÌËı Á‡Ò‡‰ ÔÓ‚Â-
‰¥ÌÍË „Óχ‰flÌ – Á‡ÎÂʇڸ ‚¥‰ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚË Ï¥Ê ÒÛÒԥθ-
ÌËÏË ÌÓχÏË Ú‡ ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥flÏË ¥ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¥Ï ÊËÚÚflÏ Ú‡ Ó-
„‡Ì¥Á‡ˆ¥π˛ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥È [2]. ì ÔÓÎ¥ÚË˜Ì¥È ÚÂÓ¥ª Ï¥‡ ·‡Ê‡ÌÓª
‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚË (‡·Ó, ̇‚Ô‡ÍË, ÔËÔÛÒÚËÏÓª Ì‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒ-
ÚË, flÍ fl Òڂ‰ÊÛ‚‡ÚËÏÛ) ÏÓÊ ·ÛÚË ¥ÁÌÓ˛ ¥ Á‡ÎÂÊËÚ¸ ‚¥‰
Î¥·Â‡Î¸ÌËı ˆ¥ÎÂÈ, ‰Ó flÍËı Ô‡„Ì „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθ-
ÒÚ‚Ó.
LJ¥‡ˆ¥ª Ï¥Ë, ‰Ó flÍÓª ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª ÏÛÒflÚ¸ ‰ÓÚËÏÛ‚‡ÚËÒ¸
Î¥·Â‡Î¸ÌËı ÌÓÏ ¥ Ô‡ÍÚËÍ, π ‚ËÁ̇˜‡Î¸ÌÓ˛ ËÒÓ˛ Î¥·Â-
‡Î¸ÌÓª ‰ÛÏÍË ¥ ÚÂÏÓ˛ ˆ¥πª ÒÚ‡ÚÚ¥. ÄΠ‚‡ÊÎË‚Ó ‚¥‰‡ÁÛ
Á‡Á̇˜ËÚË, ˘Ó Î¥·Â‡Î¸Ì¥ ÚÂÓÂÚËÍË ÔÓ„Ó‰ÊÛ˛Ú¸Òfl ÔË-
̇ÈÏÌ¥˘Ó‰Ó¯ËÓÍËıÔ‡‡ÏÂÚ¥‚‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚË.㥷‡θ-
ÌËÈ Ûfl‰ Ì ‚Ëχ„‡π, ˘Ó· ‚ÌÛÚ¥¯Ìπ ÊËÚÚfl ÍÓÊÌÓª ‡ÒÓˆ¥‡-
ˆ¥ª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡ÎÓ ÒÛÒԥθÌËÏ ÌÓÏ‡Ï ¥ Ô‡ÍÚËÍ‡Ï – ¯ÎflıÓÏ
Á‡·ÓÓÌË ‰ËÒÍËϥ̇ˆ¥ª, Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌËı Ô‡‚Ó-
‚Ëı Ôӈ‰Û, Ô¥‰ÚËχÌÌfl Î¥·Â‡Î¸ÌÓ„Ó ÔË‚‡ÚÌÓ„Ó ÊËÚ-
Úfl (Á‡·ÓÓÌfl˛˜Ë ÔÓÎ¥„‡Ï¥˛ flÍ «Ô‡Ú¥‡ı‡Î¸ÌÛ»), Ô¥‰ÚË-
χÌÌfl ‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ¥ÌÒÚËÚÛˆ¥È (ÍÓÌ∂Â∂‡ˆ¥ÈÌËı ˆÂÍÓ‚
Á‡Ï¥ÒÚ¸ ¥π‡ı¥˜ÌËı, Ó·¥ÚÌË˜Ó„Ó ÍÓÌÚÓβ, ‡ Ì ¥Ì¯Ëı
ÙÓÏ ÛÔ‡‚Î¥ÌÌfl). 㥷‡ΥÁÏ Ì ‚Ëχ„‡π ÔÓ‚ÌÓª ÛÁ„Ó‰ÊÂ-
ÌÓÒÚË ‚Ò˛‰Ë ¥ «Á„ÓË ‰ÓÌËÁÛ». ÄÎÂ, Á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª
Ì χ˛Ú¸ ·ÂÁÏÂÊÌÓª ‡‚ÚÓÌÓÏ¥ª Û ÔÓ‚‡‰ÊÂÌÌ¥ Ò‚Óªı ÒÔ‡‚:
̇‚¥Ú¸ ˆÂÍ‚Ë Ô¥‰ÔÓfl‰ÍÓ‚Û˛Ú¸Òfl ÌËÁˆ¥ ˆË‚¥Î¸ÌËı Á‡ÍÓÌ¥‚.
㥷‡θÌËÈ Ûfl‰ ÏÓÊ ÒÔËflÚË (Ó‰Ì‡Í ¥‰ÍÓ) Ô‚ÌËÏ „Û-
ԇϥÒԥθÌÓÚ‡Ï,Á‚¥Î¸Ìfl˛˜Ëªı‚¥‰Ô‚ÌËıÁ‡„‡Î¸ÌËıÓ·Ó‚’-
flÁÍ¥‚, ‡Î ÒÂÔ‡‡ÚÌ ҇ÏÓ‚fl‰Û‚‡ÌÌfl, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ¥ «‚ÌÛÚ-
¥¯Ìfl¥ÁÓÎflˆ¥fl», ‚ËıÓ‰flÚ¸ÔÓÁ‡ˆ¥ÏÂÊ¥. ßÒÌÛπÚ‡ÍÓÊÁ‡„‡Î¸-
Історiя свiдчить, що неодмiнною умовою станов-
лення демократичних держав i формування нацiй у тiй
частинi свiту, яку ми вважаємо найбiльш розвинутою i
на яку сьогоднi орiєнтуємося, було розгортання систе-
ми суспiльних iнститутiв, котрi утворюють громадян-
ське суспiльство.
Сьогоднi чимало авторiв вважають громадянське
суспiльство ключовим поняттям посткомунiстичної
трансформацiї. Серед дослiдникiв перехiдних проце-
сiв панує переконання, що «демократiя проголошена
не може стати демократiєю реальною, доки громадян-
ське суспiльство не змiцнiє настiльки, щоб стати дiє-
вим конкурентом i опонентом старої номенклатури»,
що «без вiльного та потужного громадянського сус-
пiльства ринковий капiталiзм неминуче перетворить-
ся на капiталiзм мафiозний»1
.
Отже, громадянське суспiльство – перед усiм, на-
вiть перед ринковими вiдносинами. Але звiдки воно
може взятися? На заходi – вiдповiдь була одна; у нас –
умови iстотно вiдмiннi. Чи зможе громадянське сус-
пiльство «розвинутися на цiй iсторично безпрецеден-
тнiй i не дуже сприятливiй основi» – це питання зали-
шається спiрним, – пiдкреслював Ернест ¢еллнер2
. Про-
цес його становлення – непростий i тривалий. Вiн може
бути успiшним тiльки бiльшою або меншою мiрою, за-
лежно вiд країни.
Концепцiя громадянського суспiльства, яка поча-
ла формуватися на зорi нового часу, розвивалась i мiц-
нiла паралельно iз розвитком суспiльної реальности,
яку вона позначала. Вiдтак, починаючи з 2-ої пол. ХІХ
ст. i до 2-ої пол. ХХ ст. про неї майже забули. А коли у
80-х роках ХХ ст. це поняття знову перетворилось на
«ключове слово iнтелектуальних дискусiй»3
, вияви-
лось, що не всi вкладають у нього однаковий змiст.
За кiлькасот рокiв своєї iсторiї вислiв став полiсе-
мантичним: у рiзних країнах i в рiзнi епохи йому було
надано рiзних значень. Тому перед дослiдниками по-
стали завдання: 1) точнiше окреслити нормативний
змiст поняття «громадянське суспiльство», визначити,
що воно являє собою як iдеальний тип; 2) визначити
його «межi», вiдокремивши вiд iнших суспiльних фе-
номенiв – заради операцiоналiзацiї поняття та емпiрич-
ного дослiдження явища; 3) вивчити моделi громадян-
ського суспiльства через з’ясування його спiльних i вiд-
7. 8
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
̇ Á„Ó‰‡ ˘Ó‰Ó ¥Ì¯Ó„Ó Ô‡‡ÏÂÚ‡; ‚ ÈÓ„Ó ÏÂʇı „Óχ‰flÌ-
Ҹ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ‚ÚÛ˜‡πÚ¸Òfl Û ÒÔ‡‚Ë Ûfl‰Û. 㥷‡θ-
ÌËÈ Ûfl‰ ÔÓ‚ËÌÂÌ ·ÛÚË Ô‰ÒÚ‡‚Ìˈ¸ÍËÏ, ‡Î ˆfl ÛÏÓ‚‡
‰ÓÔÛÒ͇π Á̇˜Ì¥ ‚‡¥‡ˆ¥ª Ï¥Ë, flÍÓ˛ ‰Âʇ‚Ì¥ ¥ÌÒÚËÚÛÚË
ÔÓ‚ËÌÌ¥ ‚¥‰Ó·‡Ê‡ÚË ˜Ë ‚Íβ˜‡ÚË ‚ Ò· Ӊ‚¥˜ÌÓ ÁÏ¥ÌÌËÈ
ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÈ Ôβ‡Î¥ÁÏ. ß, flÍ˘Ó ÛÒ¥ ‚Ë‰Ë Ì‡Ô¥‚„Óχ‰Ò¸ÍËı
/ ̇ԥ‚ÔË‚‡ÚÌËı Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È ·ÂÛÚ¸ Û˜‡ÒÚ¸ Û Ú‡ÍËı ‚ˉ‡ı
‰¥flθÌÓÒÚË flÍ ÓÒ‚¥Ú‡ ˜Ë ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËÈ Á‡ıËÒÚ, flÍ¥ ‚‚‡Ê‡˛Ú¸
«ÒÙÂÓ˛ ‰Âʇ‚ÌÓª ‰¥ª», ÚÓ ‰¥flθ̥ÒÚ¸ ÒËθÌÓª, Á‡ ‚ËÁ̇-
˜ÂÌÌflÏ Î¥·Â‡Î¥‚, ‰Âʇ‚Ë Á‡‚Ê‰Ë ‰ÓÔÓ‚Ì˛πÚ¸Òfl ÔÂÂ-
‰‡˜Â˛ ˜‡ÒÚËÌË ªª ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓÒÚË ‚ÚÓËÌÌËÏ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥flÏ
¥ χπ ·ÛÚË Ô¥‰‰‡Ì‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓÏÛ Ô„Îfl‰Û.
ì ÏÂʇıˆËı‰ÛÊÂÁ‡„‡Î¸ÌËıÔ‡‡ÏÂÚ¥‚Ûfl‚ÎÂÌÌflÔÓ
ÚÂ, flÍ¥ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª ‚‚‡Ê‡˛Ú¸Òfl ‚Í‡È ÌÂÓ·ı¥‰ÌËÏË ‰Îfl Ô¥‰-
ÚËÏÍË Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ Ú‡ flÍËÏ Ï‡π ·ÛÚË ‚ˉ ¥ Ï¥‡ ·‡Ê‡ÌÓª
‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚË ˜Ë Ì‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚË, Á‡ÎÂʇڸ ‚¥‰ ÛÒ‚¥‰ÓÏ-
ÎÂÌÌflÏÂÚË,flͥȄÓχ‰flÌÒ¸ÍÂÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÔÓÍÎË͇ÌÂÒÎÛ-
ÊËÚË. ë¸Ó„Ӊ̥ ‚ Î¥·Â‡Î¸Ì¥È ‰Ûψ¥, ÓÒÓ·ÎË‚Ó ‚ ÚÂÓ¥ª ‡ÏÂ-
Ë͇ÌÒ¸ÍÓ„ÓÎ¥·Â‡Î¥ÁÏÛ,‰ÓÏ¥ÌÛπӉ̇ÏÂÚ‡:ÓÒÌÓ‚ÌÓ˛‰Îfl
ÔÓˆ‚¥Ú‡ÌÌfl Î¥·Â‡Î¸ÌÓª ‰ÂÏÓ͇ڥª ‚‚‡Ê‡πÚ¸Òfl Óθ „Ó-
χ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚ ÍÛθÚË‚Û‚‡ÌÌ¥ ÏӇθÌËı ˆ¥Ì-
ÌÓÒÚÂÈ.
ì ˆ¥È ÒÚ‡ÚÚ¥ fl ÔÓÔÓÌÛ˛ ÚËÔÓÎÓ„¥˛ ÒÛ˜‡ÒÌËı Î¥·Â‡Î¸-
ÌËı Ú‡ÍÚÛ‚‡Ì¸ ÏӇθÌËı ˆ¥ÎÂÈ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθ-
ÒÚ‚‡, ÍÓÊÌ Á flÍËı χπ ÓÒÓ·ÎË‚Û ÔÓÁˈ¥˛ ¥ ˘Ó‰Ó ÔËÚ‡ÌÌfl
‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚË. ü Òڂ‰ÊÛ˛, ˘Ó Ì‚ÔÓfl‰ÍÓ‚‡ÌÂ, ÌÂÒËÒ-
ÚÂχÚ˘Ì«‚˷Ә„Óχ‰flÌÒ¸ÍÂÒÛÒԥθÒÚ‚Ó»,flÍÂÍÓËÒ-
Ú‡π Á Ì‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚË, χπ Ô‚‡„Û Ì‡‰ «‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÏ»
¥ «ÔÓÒ‰Ìˈ¸ÍËÏ» ÚËÔ‡ÏË. ÑÎfl Ó·∂ÛÌÚÛ‚‡ÌÌfl ˆ¥πª ÚËÔÓ-
ÎÓ„¥ª fl ‚͇ÁÛ˛, ˘Ó ÔËÚ‡ÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚË ‚ËÌË͇π ˜ÂÂÁ
ÚÂ, ˘Ó ÒÔ¥‚Ô‡ˆfl Î¥·Â‡Î¸ÌÓ„Ó Ûfl‰Û ¥ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒ-
ԥθÒÚ‚‡ π ÌÂÔÓÒÚÓ˛; fl ‚͇ÁÛ˛ ̇ ÒÂÌÒ ÔÓ‰‡ÌÌfl ÏÂÚË „Ó-
χ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ҇Ϡ‚ ÏӇθÌËı ÚÂϥ̇ı; ¥ fl
ÍÓÓÚÍÓ Á‚ÂÚ‡˛Òfl ‰Ó ÉÂ∂ÂÎfl, ÁÓ‚Ò¥Ï Ì Υ·Â‡Î‡, ‡Î ٥-
ÎÓÒÓÙ‡,‰ÎflflÍÓ„Ó«ÛÚ‚ÓÂÌÌfl„Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„ÓÒÛÒԥθÒÚ‚‡
[π] ‰ÓÒfl„ÌÂÌÌflÏ ÒÛ˜‡ÒÌÓ„Ó Ò‚¥ÚÛ» (Hegel, 1952, p. 266
[additionto§182])–˘Ó·Ô¥‰ÍÂÒÎËÚË„ÓÎÓ‚Ì¥ÂÎÂÏÂÌÚË¥‰ÂflÍ¥
Ó·ÏÂÊÂÌÌfl ˆ¥πª ÓÒÓ·ÎË‚Óª ÂÚ˘ÌÓª ÔÂÒÔÂÍÚË‚Ë.
çÖèêéëíÄ ÇáÄ∏åçßëíú: ãßÅÖêÄãúçàâ ìêüÑ
ß ÉêéåÄÑüçëúäÖ ëìëèßãúëíÇé
ÇËÌËÍÌÂÌÌfl Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ ‚ ÍÓÌÚÂÍÒÚ¥ ÂÎ¥„¥ÈÌËı ‚ÓπÌ –
ˆÂ Á̇ÈÓÏ ̇„‡‰Û‚‡ÌÌfl ÔÓ ‚Á‡πÏÓ‰¥˛ ‚ ¥ÒÚÓË˜Ì¥È ÂÚ-
ÓÒÔÂÍÚË‚¥: Ó·ÏÂÊÂÌËÈ Ûfl‰ ¥ ÔÓÎ¥ÚË͇ ÚÂÔËÏÓÒÚË Á‡ıË-
мiнних рис у рiзних країнах. Виконанню цих завдань
сприяє перiодизацiя розвитку iдеї та практики грома-
дянського суспiльства, прийнятним варiантом якої
можна вважати три стадiї, виокремленi професором
Калiфорнiйського унiверситету Джеффрi Алексан-
дером i умовно названi ним «громадянським суспiль-
ством І, ІІ i ІІІ»4
.
«Громадянське суспiльство І» (як соцiальний фе-
номен, i як теоретична концепцiя) охоплює перiод вiд
кiнця XVII до 1-ої половини XIX столiття. Його основнi
положення були сформульованi такими видатними
мислителями як Дж.Лок, А. Фер¶юссон, Ш.Л.Мон-
теск’є, І.Кант, ¢.Ф.Г.Ге¶ель, А. де Токвiль.
Застосувавши термiн societas civilitas (пiзнiше: civil
society – цивiльне суспiльство)5
для означення нових
суспiльних порядкiв, якi утверджувались на їхнiх очах,
цi мислителi започаткували властиве й нинiшнiм кон-
цепцiям громадянського суспiльства протиставлення
суспiльства та держави, їх трактування як певного типу
антиномiї, за допомогою якої суспiльна система опи-
сується як подiлена на двi взаємопов’язанi та взає-
мообумовленi, проте вiдмiннi i, в iдеалi, автономнi
сфери: полiтичну i громадську (соцiальну, соцiетарну).
Життя в останнiй ¶рунтується на iдеях iндивiдуальної
свободи громадян та автономности громад, їхньому
правi творити спiлки та асоцiацiї, захищати власнi iн-
тереси, запобiгати або протистояти сваволi державних
зверхникiв.
Раннi концепцiї громадянського суспiльства наго-
лошували на економiцi як його головнiй складовiй час-
тинi. Адже саме тут iндивiди проявляли себе незалеж-
ними суб’єктами суспiльної дiяльности i, покладаючись
на механiзми ринкової саморе¶уляцiї, прагнули якомо-
га меншого втручання держави у свої справи. Laissez
faire, laissez passer! – таким було головне гасло ран-
нього капiталiзму, яке й досi використовують як зак-
лик до невтручання держави в сферу бiзнесу. Проте,
це не означало, що держава не вiдiгравала жодної ролi
в становленнi громадянського суспiльства. Її функцiї
полягали в твореннi та впровадженнi в життя законiв,
що були втiленням загальної волi громадян, оберiгали
непорушнiсть їхнiх прав та свобод.
У XVIII ст. поряд iз економiкою з’явилась iнша авто-
номна сфера суспiльного життя: сфера громадського
неполiтичного спiлкування з власною громадською
думкою. Усi справи, що вважались об’єктом громад-
ÄçíéçßçÄ
äéãéÑßâ
ßëíéêàóçÄ
ÖÇéãûñßü
ÉêéåÄÑüçëúäéÉé
ëìëèßãúëíÇÄ
íÄ ìüÇãÖçú
èêé çúéÉé
(îéêåìÇÄççü
ßÑÖÄãì)
8. 9
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
˘‡π ‡ÒÓˆ¥‡ÚË‚Ì ÊËÚÚfl ÂÎ¥„¥ÈÌËı „ÛÔ, ‡ ÏÌÓÊËÌÌ¥ÒÚ¸ ÌÂ-
Á‡ÎÂÊÌËı ÂÎ¥„¥ÈÌËı „ÛÔ ‰ÓÔÓχ„‡π Á‡·ÂÁÔ˜ËÚË Ò‚¥Ú-
Ò¸ÍËÈ, „Óχ‰flÌÒ¸ÍËÈ ı‡‡ÍÚ Ûfl‰Û. Ⴂ‡ÈÌÓ, „Óχ-
‰flÌҸͥ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ò‚Ó·Ó‰Ë ÔÓ¯Ë˛‚‡ÎËÒ¸, ÓÍ¥Ï Á„‡‰‡ÌËı
„ÛÔ ¥ ÍÓÔÓ‡ˆ¥È, ̇ ‰Â‰‡Î¥ ·¥Î¸¯Û ͥθͥÒÚ¸ „ÛÔ ¥ ‡ÒÓˆ¥‡-
ˆ¥È. 눂Ë̇ Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ – Á‡·ÂÁÔ˜ÂÌÌfl ÛÏÓ‚ ‰Îfl ÓÒÓ-
·ËÒÚÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë, ‡ Ú‡ÍÓÊ ‚¥‰ÏÓ‚‡ ‚¥‰ ÒÔ‡‰ÍÓ‚Óª ¥ ÒÚ‡ÌÓ‚Óª
ÔË̇ÎÂÊÌÓÒÚË (‡·Ó ªıÌ¥ı ÌÓ‚¥ÚÌ¥ı ‡Ì‡ÎÓ„¥‚), ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl
ÌÓ‚Ëı Ó·’π‰Ì‡Ì¸ ‰Îfl ÍÓÊÌÓ„Ó ÏËÒÎËÏÓ„Ó Ì‡Ï¥Û, ÁÏ¥Ì˛‚‡-
Ì ˜ÎÂÌÒÚ‚Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ ‚ „ÛÔ‡ı – ‚Ò ˆÂ ÛÏÓ‚Ë Ò‚Ó·Ó‰Ë, ¥
‚ÓÌË ÌÂÏÓÊÎË‚¥ Á‡ ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË Ôβ‡Î¥ÁÏÛ.
艷‡˜‡πÚ¸Òfl, ˘Ó Á¥ Ò‚Ó„Ó ·ÓÍÛ „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒ-
ԥθÒÚ‚ÓÔÓ‚ËÌÌÓÔ¥‰ÚËÏÛ‚‡ÚËÎ¥·Â‡Î¥ÁÏ.ä·Ò˘ÌÂÙÓ-
ÏÛ₇ÌÌfl ͇ÊÂ, ˘Ó ¯ËÓ͇ ‰ËÒÔÂÒ¥fl (ÓÁÔÓÓ¯ÂÌÌfl)
ÔË‚‡ÚÌÓª ‚·ÒÌÓÒÚË ¥ Ú‡ÍËı ÂÒÛÒ¥‚ flÍ Î¥‰ÂÒÚ‚Ó Ú‡ Ó„‡-
Ì¥Á‡ˆ¥ÈÌ¥Á‰¥·ÌÓÒÚ¥,ÚËχπÛfl‰Ô¥‰ÍÓÌÚÓÎÂÏ.剥ÒÓÌ·Û‚
ÔÂÂÍÓ̇ÌËÈ, ˘Ó ‚Á‡πÏÓ‰¥fl ·‡„‡ÚÓ˜ËÒÎÂÌÌËı „ÛÔ, flÍ¥ Á‡-
ıˢ‡˛Ú¸ Ò‚Óª ¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ ¥ÌÚÂÂÒË ¥ ÔÂÂÍÓ̇ÌÌfl, Á‡ÔÓ·¥-
„‡π ÍÓÌÒÓÎ¥‰‡ˆ¥ª ÔÓÒÚ¥ÈÌÓª Úˇ̥˜ÌÓª ·¥Î¸¯ÓÒÚË. ç‡Â¯Ú¥,
ÓÒÓ·ËÒÚ¥ ˜ÂÒÌÓÚË ˜Ë ÏӇθ̥ ‰ËÒÔÓÁˈ¥ª (flÍÓÒÚ¥, ÔÂÂÍÓ-
̇ÌÌfl), ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ ‰Îfl Ô¥‰ÚËÏÍË Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ, ‚ËÓ·Îfl˛Ú¸-
Òfl Ì ڥθÍË ‚ ‰Âʇ‚ÌËı ÛÒÚ‡ÌÓ‚‡ı ̇ Á‡ÁÓÍ ‰Âʇ‚ÌËı
¯Í¥Î, ‡ÎÂ È Û „ÛÔ‡ı ¥ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥flı „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ-
‚‡.ÇÚÓËÌÌ¥‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª‚ËıÓ‚Û˛Ú¸‰ËÒÔÓÁˈ¥ª,ÔÓ˜Ë̇˛˜Ë‚¥‰
ÔÓÒÚÓª Á‡ÍÓÌÓÒÎÛıÌflÌÓÒÚË, Ô‡ˆÂβ·ÌÓÒÚË ¥ ‚Ï¥ÌÌfl ‚ÓÎÓ-
‰¥ÚË ÒÓ·Ó˛, ÌÂÓ·ı¥‰ÌËı, ‡·Ë ÛÚËÏÛ‚‡ÚËÒ¸ ‚¥‰ Á‡ÒÚÓÒÛ‚‡Ì-
ÌflÒËÎËÚ‡ÔËβ‰ÌËı‚Ëfl‚¥‚ÌÂÔÓ‚‡„Ë(Á‚¥‰ÒË,«ˆË‚¥Î¸ÌËÈ»
‚ ˆË‚¥Î¸ÌÓÏÛ / „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓÏÛ ÒÛÒԥθÒÚ‚¥) ‰Ó flÍÓÒÚÂÈ
‚Ë˘Ó„Ó ¥‚Ìfl, flÍ-ÓÚ ÚÓ·ÌÚÌ¥ÒÚ¸, ̇‚˘ÍË ÒÔ¥‚Ó·¥ÚÌˈ-
Ú‚‡, ¥, flÍ˘Ó ¥ Ì ÔÓ‚ÌÓª „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓª ‰Ó·Ó˜ÂÒÌÓÒÚË, ÚÓ
ÔË̇ÈÏÌ¥ ϥ̥χθÌÓª ÚÛ·ÓÚË ÔÓ ÒÛÒԥθÌ ·Î‡„Ó.
ßÒÌÛπ ÒÛÔ˜̥ÒÚ¸ Ï¥Ê Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌflÏ, ·Ûˆ¥Ï „Óχ‰flÌ-
Ҹ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ô¥‰ÚËÏÛπ Î¥·Â‡Î¸Ì¥ ¥ÌÒÚËÚÛÚË ¥ Ô‡ÍÚË-
ÍË, Ú‡ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌflÏ, ̇˜Â ‚ÓÌÓ ÒÎÛÊËÚ¸ ÔÓÚË‚‡„Ó˛ Ûfl‰Ó-
‚¥. 艷‡˜‡πÚ¸Òfl, ˘Ó Ôβ‡Î¥ÒÚ˘̥ „ÛÔË ¥ÌÚÂ∂Û˛Ú¸
˜ÎÂÌ¥‚ Û Î¥·Â‡Î¸ÌÛ „Óχ‰Ò¸ÍÛ ÍÛθÚÛÛ ÌÂÔflÏÓ – ÔÓÁ‡-
flÍ Û˜‡ÒÚ¸ Û ªı̸ÓÏÛ ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸ÓÏÛ ÊËÚÚ¥ ÒÚ‚Ó˛π ÔÂÂÍÓ-
̇ÌÌfl ¥ Ô‡ÍÚËÍË, ÒÛÏ¥ÒÌ¥ Á Î¥·Â‡Î¥ÁÏÓÏ, ¥ ÔflÏÓ – ˜ÂÂÁ
ÔÓÎ¥Ú˘Ì Ô‰ÒÚ‡‚ÌˈڂÓ. ÇÓ‰ÌÓ˜‡Ò, ‚¥‰ ÌËı Ó˜¥ÍÛ˛Ú¸
Á‰‡ÚÌÓÒÚ¥ ÔÓÚËÒÚÓflÚË Ûfl‰Û, ÒÚËÏÛ‚‡ÚË ÍÓÌÙÓÏ¥ÁÏ ¥
‰‡‚‡ÚË ÔÓÒÚ¥ ¥ÁÌÓχ̥ÚÌËÏ (Û ÚÓÏÛ ˜ËÒÎ¥ ÔÓÚÂ̈¥ÈÌÓ
ÌÂÎ¥·Â‡Î¸ÌËÏ ¥ ̉ÂÏÓ͇Ú˘ÌËÏ) ÔÂÂÍÓ̇ÌÌflÏ ¥ Ô‡Í-
ÚËÍ‡Ï Û ÒÛÒԥθÌÓÏÛ ÊËÚÚ¥, flÍ¥ ÏÓÊÛÚ¸ ̇·ÎËʇÚËÒ¸ ‰Ó
Á‡ÍËÚËı ‡ÌÍ·‚¥‚, Ò‡ÏÓ¥ÁÓÎflˆ¥ª Ú‡ ͇Ú„Ó˘ÌÓ„Ó ‚¥‰ıÓ‰Û
çÖçëß
ã.êéáÖçÅãûå
ÉêéåÄÑüçëúäß
ëìëèßãúëíÇÄ:
ãßÅÖêÄãßáå
ß åéêÄãúçß
ÇèãàÇà
èãûêÄãßáåì
ської зацiкавлености, було визнано i сферою громад-
ської активности, в яку також не мала втручатися дер-
жава. Приватне життя остаточно вiдокремилось вiд
громадського (публiчного), а публiчна сфера подiли-
лася на двi: полiтичну i громадську (сферу вiдкритос-
ти)6
. Вiдтодi iснує переконання, що «саморе¶ульована
економiка i громадська думка є тими двома шляхами,
якими суспiльство може дiйти до певної єдности… поза
межами полiтичних структур»7
. Саме вони зробили
громадянське суспiльство – суспiльством i допомогли
подолати деструктивнi тенденцiї та ризик його мож-
ливого розвалу.
Окрiм ствердження первинности й автономности
громадянського суспiльства щодо держави, значна
увага в цей перiод була придiлена об¶рунтуванню його
моралi, етики та цивiлiзацiйної ролi (слова цивiльний
i цивiлiзований – одного кореня). Адам Фер¶юссон,
зокрема, чiтко протиставив громадянське (цивiльне)
суспiльство суспiльствам диким i варварським, а го-
ловну ознаку цивiлiзованости вбачав у повiльному, але
невпинному усуненнi насильства iз взаємин мiж людь-
ми8
. Саме звiдси бере початок тенденцiя етизацiї по-
няття «громадянське суспiльство», особливо в англiй-
ськiй соцiальнiй фiлософiї, пiдкреслювання ролi в ньо-
му моральности, вихованости, повсякденної та полi-
тичної культури9
.
Нероздiльнiсть моралi i права, принципи правової
держави, яка створює сприятливi умови для функцiо-
нування громадянського суспiльства, об¶рунтовували
нiмецькi фiлософи Іммануїл Кант та ¢.Ф.Г.Ге¶ель.
Обожнюючи державу як втiлення всезагальности, як
«дiйснiсть Розуму» i «ходу Бога в свiтi», Ге¶ель усе ж
таки вважав iдеалом не будь-яку державу, а лише кон-
ституцiйну монархiю. Вiн виступав за кодифiкацiю за-
конiв, публiчнiсть судочинства, створення суду присяж-
них, формулюючи тим самим важливi принципи пра-
вової держави, втiлення яких уможливлювало функцi-
онування громадянського суспiльства. Його Ге¶ель
пов’язував iз системою егоїстичних потреб iндивiдiв та
з публiчною сферою суспiльного життя, яка певним
чином узгоджувала i ре¶улювала їх задоволення.
Кожний iндивiд прагне вдовольнити лише свої спе-
цифiчнi егоїстичнi потреби i цiлi, але зробити це пов-
ною мiрою вiн може тiльки у взаємодiї з iншими людь-
ми. Особливого значення Ге¶ель надавав корпорацi-
ям (або громадським спiлкам), якi об’єднують iндивi-
9. 10
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‚¥‰ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„ÓÊËÚÚfl,Ú‡ÍÒ‡ÏÓflÍ¥˜ËÌËÚË‚¥‰‚ÂÚËÈÓÔ¥.
üÍ ‰ÓÔÓ‚Ì˛˛˜¥, Ú‡Í ¥ ‚¥‚ÌÓ‚‡ÊÛ˛˜¥ ÚẨÂ̈¥ª ·Û‚‡˛Ú¸
ÌÂÓ·ı¥‰Ì¥ Ú‡ Ó˜¥ÍÛ‚‡Ì¥ Û Ô‚ÌËÈ ˜‡Ò, ‡ÎÂ È Ó‰Ì¥, ¥ ‰Û„¥ χ-
˛Ú¸ Ì‚ËÔ‡‚‰‡Ì¥ ͇ÈÌÓ˘¥. óË ·¥Î¸¯Û Ì·ÂÁÔÂÍÛ ÒÚ‡ÌÓ‚-
ÎflÚ¸ ÌÂÚÓ·ÌÚÌ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ „ÛÔË, flÍ¥ ‚‰ÛÚ¸ ÍÛθÚÛÌ¥
‚¥ÈÌË Á Î¥·Â‡Î¸ÌËÏË ÌÓχÏË ¥ ÛÒÚ‡ÌÓ‚‡ÏË, ˜Ë ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÂ
‚ÚÛ˜‡ÌÌfl ‚ ‡‚ÚÓÌÓÏ¥˛ „ÛÔ, flÍ Á‡„ÓÊÛπ ªıÌ¥È ÒÔˆËÙ¥ˆ¥
– ˆÂ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ¥ÒÚÓ¥ª. ê¥ÁÌÓχ̥ÚÌ¥ÒÚ¸ „ÛÔ ¥ ‡ÒÓ-
ˆ¥‡ˆ¥ÈÓÁ̇˜‡π,˘ÓÔÓˆÂÒË¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª‚Î¥·Â‡Î¸Ì„Óχ‰-
Ҹ͠ÊËÚÚfl Ú‡ ‰ÂÁ¥ÌÚÂ∂‡ˆ¥ª ˜‡ÒÚÓ ¥‰ÛÚ¸ ÔÓÛ˜; ‚ ÂÁÛθڇ-
Ú¥ ÏË ÏÓÊÂÏÓ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÚË, ˘Ó ı‡‡ÍÚÂËÒÚË͇ ÒÚ‡ÌÛ „Óχ-
‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÔÓ‚‡ÊÌÓ ‚¥‰¥ÁÌflÚËÏÂÚ¸Òfl, Á‡ÎÂÊ-
ÌÓ ‚¥‰ ÚÓ„Ó, flÍËÈ ÂÎÂÏÂÌÚ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ÏË
ÓÁ„Îfl‰‡ÚËÏÂÏÓ, ‡ ÔÓÒËÎÂÌ Â∂Û₇ÌÌfl ¥ ·¥Î¸¯Â ÒÔË-
flÌÌfl ‡ÒÓˆ¥‡ÚË‚ÌÓÏÛ ÊËÚÚ˛ ÏÓÊÛÚ¸ Ó‰ÌÓ˜‡ÒÌÓ ·ÛÚË Á‡Ô-
ÓÔÓÌÓ‚‡Ì¥ flÍ ÍÓÂÍÚË‚Ë.
í‡ÍËÏ ˜ËÌÓÏ, ¥ÒÌÛπ ‰ÛÏ͇, ˘Ó ‚ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú‡ı
Î¥·Â‡Î¸ÌËÈ Ûfl‰ ·Â ̇ Ò· ̇‰ÚÓ ·‡„‡ÚÓ, π ̉ÛÊÌ¥Ï
‰Ó «ÍÓÌÍÂÚÌËı ÓÒÓ·ÎË‚ÓÒÚÂÈ», ¥ Á¯ÚÓ˛, ÛÈÌÛπ Ôβ-
‡Î¥ÁÏ Ì ڥθÍË Á‚˘‡ÈÌËÏË ÏÂÚÓ‰‡ÏË ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓ„Ó Â∂Û-
₇ÌÌfl,ÍÓÌÚÓβ¥ÒÛ·Òˉ¥˛‚‡ÌÌfl̇Ô‚ÌËıÛÏÓ‚‡ı,‡ÎÂ
Ú‡ÍÓÊ Û ÂÁÛθڇڥ „ÓÏÓ„ÂÌ¥ÁÛ˛˜Ó„Ó ÂÙÂÍÚÛ ÁÓÒÚ‡˛˜Óª
ÓÎ¥ Ûfl‰Û flÍ Ó‡ÚÓ‡, Ô‰‡„Ó„‡, Ó·ÓÚÓ‰‡‚ˆfl ¥ Û˜‡ÒÌË͇
ËÌÍÛ [4]. á ¥Ì¯Ó„Ó ·ÓÍÛ, ‚¥‰‰‡ÌËÈ Ò‚Ó·Ó‰¥ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥È Î¥·Â‡-
Î¥ÁÏ π ÔËÚÛÎÍÓÏ ‰Îfl ÛÒ¥ı ÏÓÊÎË‚Ëı ÙÓχθÌËı Ó„‡Ì¥Á‡-
ˆ¥È ¥ ÌÂÙÓχθÌËı Ó·’π‰Ì‡Ì¸ – ‚ÌÛÚ¥¯Ì¸Ó ‡‚ÚÓËÚ‡ÌËı,
ÂÎ¥Ú‡ÌËı, ·˛Ó͇Ú˘ÌËı Ú‡ ¥π‡ı¥˜ÌËı, ÒÂÍÒۇθÌËı,
‡ÒËÒÚÒ¸ÍËı, ÒÎ¥ÔÓ Ú‡‰Ëˆ¥Ó̇ΥÒÚÒ¸ÍËı ¥ ‚ÓπÌ¥ÁÓ‚‡ÌËı,
ÒÚ‚ÓÂÌËı Á‡‰Îfl ‚Ú˜¥ ‚¥‰ ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, Ì¥ˆ¯Â‡ÌÒ¸ÍË Ì¥]¥Î¥Ò-
Ú˘ÌËı‡·ÓÍ‚‡Á¥-‡ËÒÚÓ͇Ú˘ÌÓ·Ó„ÂÏÌËı(ÌÂ͇Êۘ˂ÊÂ
ÔÓ ‰ÓÒ¥ ̘ËÒÎÂÌÌ¥ ¥ Ò··Í¥ ‚ ëÔÓÎÛ˜ÂÌËı òÚ‡Ú‡ı „ÛÔË,
˜Ëª ¥ÌÚÂÂÒË nf ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ‚ˇÁÌÓ ÒıËÎfl˛Ú¸ ªı ‰Ó „Û·Ó-
„Ó ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌfl ‡·Ó ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„Ó ÒÂÔ‡‡ÚËÁÏÛ). ëÛÔ˜-
Ì¥ÒڸϥʥÌÚÂ∂Û˛˜Ó˛¥‚¥‚ÌÓ‚‡ÊÛ˛˜Ó˛ÓÎβ„Óχ‰flÌ-
Ò¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ π ˜ËÏÓÒ¸ ·¥Î¸¯ËÏ, ‡Ì¥Ê ÔÓÒÚÓ ÒÚÛÍ-
ÚÛÌÓ˛ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ˛ ÒÛÔ˜̥ÒÚ˛. ÇÓ̇ ÔÓÌËÁÛπ ÓÒÓ·ËÒ-
Ú¥ÒÌËȉÓÒ‚¥‰Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ.ÄÏÂË͇̈¥,Á¯ÚÓ˛,π˜ÎÂ̇ÏË
«‰‚Óı ‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁ‡ÌËı „Óχ‰Ò¸ÍËı ÒËÒÚÂÏ»: Î¥·Â‡Î¸-
ÌÓª „Óχ‰Ò¸ÍÓª ÍÛθÚÛË, ‰Â „Óχ‰flÌË Ï‡˛Ú¸ (‡·Ó ÔÓ‚ËÌ-
Ì¥ χÚË) Ӊ̇ÍÓ‚ËÈ ÒÛÒԥθÌËÈ ÒÚ‡ÚÛÒ, ¥ ÒÙÂË [¥ÒÌÛ‚‡ÌÌfl]
Ôβ‡Î¥ÒÚ˘ÌËı „ÛÔ Ú‡ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥È, ‰Â ÌÂ¥‚Ì¥ÒÚ¸ ¥ ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥
‚ËÌflÚÍÓ‚ÓÒÚ¥ π ÔÓ‚Òfl͉ÂÌÌËÏ fl‚ˢÂÏ (Shklar, 1991, p. 63).
Ⴂ‡ÈÌÓ, ‚͇ÁÛ‚‡ÚË Ì‡ ‚Á‡πÏÌ ԥ‰ÒËÎÂÌÌfl „Óχ‰flÌ-
Ò¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ¥ Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ Î„¯Â, flÍ˘Ó ‚ËÍβ˜ËÚË
дiв за родом дiяльности i за здатнiстю до працi. Завдя-
ки їх дiяльностi суперечностi мiж iндивiдами уоднос-
тайнюються, а зв’язки мiж ними синтезуються в дер-
жавi – «самоусвiдомлюючiй субстанцiї, розвиненiй до
органiчної дiяльности»10
. Елементами громадянсько-
го суспiльства, за Ге¶елем, є: система потреб; система
правових установ, що здiйснює судочинство; полiцiя
та корпорацiї11
. Для позначення громадянського сус-
пiльства вiн вживає термiн bűrgerliche Gesselshaft –
«бюр¶ерське» (горожанське, мiщанське) суспiльство,
змiст якого пiзнiше був зведений марксистами до бур-
жуазного суспiльства у класовому розумiннi12
.
Сучаснi дослiдники громадянського суспiльства
найбiльше цiнують у спадщинi нiмецького фiлософа
те, що вiн зауважив складнiсть та неоднозначнiсть гро-
мадянського суспiльства, вказав на притаманнi йому
суперечностi i, в певному сенсi, став провiсником кон-
цепцiї плюралiзму. З iншого боку, його iдеї стають нинi
у пригодi тим, хто намагається окреслити нову модель
громадянського суспiльства, яка б вiдповiдала умовам
i потребам держави загального добробуту. Інститути
такого суспiльства, турбуючись про покращення доб-
робуту громадян, мусили б бути задiянi у певних фор-
мах зв’язкiв iз урядом, поєднуючи iндивiдуалiстичнi
вартостi з пiдходами, що притаманнi м’яким формам
корпоративiзму.
Надзвичайно актуальною для сучасного читача за-
лишається книга французького дослiдника Алексiса де
Токвiля «Демократiя в Америцi», написана у 1832 р. В
нiй уперше було показано тiсний зв’язок i в певному
сенсi тотожнiсть громадянського суспiльства та демок-
ратiї. Токвiль започаткував соцiокультурний пiдхiд до
розумiння громадянського суспiльства, що акцентує
увагу на моральному та соцiопсихологiчному впливо-
вi мережi громадських асоцiацiй, зайнятих вирiшенням
повсякденних «малих» справ. Саме цi органiзацiї фор-
мують «мiсцевi i особистi свободи», створюють необ-
хiдне для демократiї активне соцiальне поле, поширю-
ють дух солiдаризму, терпимости та кооперацiї, а та-
кож створюють ситуацiю наявности «пильного громад-
ського ока», яке повсякчас слiдкує за владою13
. Така iн-
терпретацiя видається найбiльш плiдною при розглядi
громадянського суспiльства як «стратегiї переходу» до
демократiї в посткомунiстичних суспiльствах, бо вона
акцентує увагу не стiльки на негативних функцiях гро-
мадянського суспiльства (бути противагою владi, слу-
ÄçíéçßçÄ
äéãéÑßâ
ßëíéêàóçÄ
ÖÇéãûñßü
ÉêéåÄÑüçëúäéÉé
ëìëèßãúëíÇÄ
íÄ ìüÇãÖçú
èêé çúéÉé
(îéêåìÇÄççü
ßÑÖÄãì)
10. 11
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Ì‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ¸.킉ÊÂÌÌflÔÓÚÂ,˘ÓÚÂϥ̫„Óχ‰flÌ-
Ҹ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó» χπ «ÔÓÚÛÊÌËÈ ÂÁÓ̇ÌÒ ¥ χÎÓ ÒÂÌÒÛ»
‰Ó·Â ÒÔËÈχπÚ¸Òfl (Bendix, 1990-91). éÁ̇˜ÂÌÌfl ÍÓÎË‚‡-
˛Ú¸Òfl ‚¥‰ ‰ÛÊ Á‡„‡Î¸ÌËı (̇ÔËÍ·‰, «ÔÓÒÚ¥ ÌÂÔËÏÛ-
ÒÓ‚Óª ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª β‰ÂÈ», ‡·Ó «ÍÓÌÍÂÚ̇ ¥ ‡‚ÚÂÌÚ˘̇ ÒÓÎ¥-
‰‡Ì¥ÒÚ¸»[Walzer,1991,pp.293,298])‰ÓÁ‚ÛÊÂÌËı,flÍ¥¥‰ÂÌ-
ÚËÙ¥ÍÛ˛Ú¸ „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ú¥Î¸ÍË Á ÚËÏË ÒÓˆ¥-
‡Î¸ÌËÏË ÛÚ‚ÓÂÌÌflÏË, flÍ¥ Óˆ¥Ì˛˛Ú¸Òfl flÍ Ú‡Í¥, ˘Ó Ô¥‰ÚË-
ÏÛ˛Ú¸ Î¥·Â‡Î¥ÁÏ (̇ÔËÍ·‰, ¥ÌÒÚËÚÛÚË ‚¥Î¸ÌÓ„Ó ËÌÍÛ,
ÔÓÎ¥Ú˘̥ Ô‡Ú¥ª Ú‡ „ÛÔË ¥ÌÚÂÂÒ¥‚, ‰Ó·Ó‚¥Î¸Ì¥ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª ¥
ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÛıË Á ÌÂÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌËÏË ˆ¥ÎflÏË [5]).
åÓÊ̇ Ú‡ÍÓÊ Á ÛÔ‚ÌÂÌ¥ÒÚ˛ „Ó‚ÓËÚË ÔÓ ‚Á‡πÏÌÛ Ô¥‰-
ÚËÏÍÛ Ú‡ ‚¥‰ÍËÌÛÚË ÔÓ·ÎÂÏÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚË Ì‡ Á‡‰Ì¥È
Ô·Ì, Ó·ÏÂÊË‚¯Ë ‚·ÒÌ¥ Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌÌfl. ÑÊÓÌ ¢ÂÈ Ì ‚‡ıÓ-
‚Û‚‡‚ ÒÚËÏÛÎË ‰Ó ̈˂¥Î¥ÁÓ‚‡ÌËı ÍÓÌÙÎ¥ÍÚ¥‚ ¥ ÍÓËÒÎË‚Óª
ه͈¥ÈÌÓÒÚË, Ó·ÏÂÊË‚¯Ë ÔÓ‚ÌÓ‚‡ÊÂÌÌfl Ûfl‰Û ÓÁÔÓ‰¥-
ÎÓÏ ·Î‡„. í‡Í ӷÏÂÊÂÌÌfl ÁÏÓÊ ‡·Ó Ì ÁÏÓÊ Á¥∂ÌÓÛ‚‡-
ÚË ‰Âʇ‚Û flÍ «Á·Ó˛ Û ‚¥ÈÌ¥ ÛÒ¥ı ÔÓÚË ÛÒ¥ı», Ó‰Ì‡Í Ì‡-
ÔÓ¯ÛπÚ¸Òfl ÔËÚ‡ÌÌfl, flÍËÈ ‚ˉ ¥ Ï¥‡ Ì‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒÚË Ï¥Ê
‚ÚÓËÌÌËÏˇÒÓˆ¥‡ˆ¥flÏËڇΥ·Â‡Î¥ÁÏÓωÓÔÛÒÚËÏ¥?á¯-
ÚÓ˛, Á‡ıËÒÚ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥È Á ·ÓÍÛ Á‡ÍÓÌÛ Ó·Ó‚’flÁÍÓ‚Ó ÔËÁ‚‰Â
‰Ó ÔÓfl‚Ë „ÛÔ, flÍ¥ Ô¥‰Ë‚‡˛Ú¸ ÒÛ‚Ó¥, Á‡ ¢ÂπÏ, ÍÓÌÒÚËÚÛ-
ˆ¥ÈÌ¥ ‡ÏÍË ‡·Ó ‡ÍÚË‚ÌÓ ÔÓÚËÒÚÓflÚ¸ ªÏ. ß Ì‡‚¥Ú¸ ϥ̥χθ-
ÌËÈ Î¥·Â‡Î¥ÁÏ ÏÓÊ ‚ËÚËχÚË Î˯ Ô‚ÌÛ ‰ÓÁÛ ‡Ô‡Ú¥ª,
‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl, ¥Ì‰ËÙÂÂÌÚÌÓÒÚË, ‰Â‚¥‡ˆ¥ª Ú‡‡ÌÓÏ¥ª. ¢ÂÈÒÔÓ-
‰¥‚‡πÚ¸Òfl ̇ «Î¥·Â‡Î¸ÌÛ ÔÂÒÔÂÍÚË‚Û» – ̇ Ú , ˘Ó ÁÏÂÌ-
¯ÂÌÌfl ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÓÁÔÓ‰¥Î¥‚ [·Î‡„] Á‡·ÂÁÔ˜ËÚ¸ ÌÂÓ·ı¥‰-
ÌÛ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ¸ ¥ ÒÚ‚ÓËÚ¸ ÏӇθÌËÈ ¥ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ÍΥχÚ,
Û flÍÓÏÛ Î¥·Â‡Î¸Ì¥ ¥ÌÒÚËÚÛÚË (ÔË̇ÈÏÌ¥ ªı Í¥ÒÚflÍ) ÁÏÓÊÛÚ¸
ÔÓˆ‚¥Ú‡ÚË – ÔÓÁˈ¥fl, ‰Ó flÍÓª fl ˘Â ÔÓ‚ÂÌÛÒ¸. íËÏ Ì ÏÂÌ-
¯Â, ¥Á ÈÓ„Ó Ì‡„ÓÎÓÒÓÏ ‡‰¯Â ̇ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓÒÚ¥, ‡Ì¥Ê ̇
ÂÍÓÌÓÏ¥˜Ì¥È ÂÙÂÍÚË‚ÌÓÒÚ¥ ‡·Ó ‰Ó·Ó·ÛÚ¥ Ú‡ Á Û‚‡„Ó˛ ‰Ó
ÚÓ„Ó, ˘Ó «ÒÛ˜‡Ò̇ ˆË‚¥Î¥Á‡ˆ¥fl Ò‡ÏÓ‚¥‰Ú‚Ó˛πÚ¸Òfl», Î¥·Â-
Ú‡ËÁÏ ¢Âfl „‡ÏÓÌ¥˛π Á „ÓÎÓ‚ÌËÏ ÔËÚ‡ÌÌflÏ ÒÛ˜‡ÒÌÓª Î¥-
·Â‡Î¸ÌÓª ‰ÛÏÍË: ÏӇΥÁÛ˛˜ËÏË ˆ¥ÎflÏË „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó
ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ (Gray, 1993c, p. 4, Gray, 1993b, p. 288).
åéêÄãúçß ñßãß íÄ èëàïéãéÉßóçÄ ÑàçÄåßäÄ
ÉêéåÄÑüçëúäéÉé ëìëèßãúëíÇÄ
燄ÓÎÓÒ ÓÚÓ‰ÓÍ҇θÌËı Î¥·Â‡Î¥‚ ̇ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÛÏÓ-
‚‡ı, ˘Ó ÛÏÓÊÎ˂βڸ ÒÓˆ¥‡Î¸ÌÛ ¥ ÍÛθÚÛÌÛ ¥ÁÌÓχ̥Ú-
Ì¥ÒÚ¸, Ú‡ ̇ ÔÓÎ¥Ú˘ÌËı ÙÛÌ͈¥flı ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥È flÍ ·ÛÙ‡ Ï¥Ê
Ûfl‰ÓÏ ¥ Û˜‡ÒÌË͇ÏË „ÛÔÓ‚Óª ÔÓÎ¥ÚËÍË ÁÏ¥ÌË·Ҹ ªı Á‡ÍÎÓ-
ÔÓڇ̥ÒÚ˛ÍÓÌÒÚËÚÛ˛˛˜ËÏÂÙÂÍÚÓχÒÓˆ¥‡ˆ¥‡ÚË‚ÌÓ„ÓÊËÚ-
çÖçëß
ã.êéáÖçÅãûå
ÉêéåÄÑüçëúäß
ëìëèßãúëíÇÄ:
ãßÅÖêÄãßáå
ß åéêÄãúçß
ÇèãàÇà
èãûêÄãßáåì
жити заборолом проти диктатури), скiльки на пози-
тивних (створювати громадянську культуру, формува-
ти сприятливе для демократiї соцiальне середовище).
Отож, громадянське суспiльство I , яке формува-
лося вiд XVII аж до 1-ої пол. XIX ст., на практицi було
молодим буржуазним суспiльством, яке утверджува-
ло лiберальнi свободи, пiдкорялося законовi, форму-
вало громадську думку щодо проблем, якi були виз-
нанi загально значущими. Людей у ньому єднали спiль-
нi iнтереси. Захищати цi iнтереси люди намагалися че-
рез створюванi ними спiлки та об’єднання, якi функцi-
онували автономно, пiд охороною закону. Ринок на-
давав цьому суспiльству механiзмiв саморе¶уляцiї,
звiльняючи неполiтичну сферу вiд потреби в держав-
нiй ре¶ламентацiї. Разом з тим, ринок привнiс i антиг-
ромадянськi тенденцiї: надмiрний iндивiдуалiзм, рiз-
ке соцiальне розшарування, пауперизацiю трудових
класiв, втрату ними почуття суспiльности.
В мiру усвiдомлення цих проблем зростала стурбо-
ванiсть щодо них, ширилися класовi антагонiзми, за-
гострювалася класова боротьба, а теорiя громадян-
ського суспiльства, яка акцентувала увагу на позитив-
них, солiдаристських аспектах, вiдходить у минуле.
Настає перiод громадянського суспiльства ІІ, який
триває вiд середини ХІХ до 2-ої пол. ХХ ст. Як елемент
суспiльної системи i як автономна щодо державних
структур сфера публiчного життя громадянське сус-
пiльство значною мiрою зберiгається (а в країнах т.зв.
«другого ешелону» цивiлiзацiї щойно починає утвер-
джуватись). Але в багатьох країнах, де ранiше була
розроблена теорiя громадянського суспiльства, його
якiснi параметри тепер змiнюються.
Суспiльство, за висловом Дж.Кiна, «дичавiє». На
практицi це проявляється в загостреннi класових супе-
речностей, у пануваннi насильницьких методiв розв’я-
зання конфлiктiв, загалом – у «нецивiлiзованому» по-
водженнi та незбалансованому впливi тих, кого ми нинi
назвали б «олiгархами». Стають популярними соцiа-
лiстичнi концепцiї суспiльного розвитку, серед них
одна з найрадикальнiших – марксизм. К.Маркс i Ф.Ен-
¶ельс та їхнi послiдовники оголошують громадянськi
зв’язки i громадянське суспiльство формою класових
вiдносин, породжену капiталiстичним способом ви-
робництва i приречену загинути разом iз ним14
. А в 1-
iй пол. ХХ ст. в низцi країн громадянське суспiльство
взагалi на певний час сходить зi сцени внаслiдок гiпер-
11. 12
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
Úfl. á̇ÈÓÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÁ̇‚˜Â ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ‚¥‰ÔÓ‚¥‰Ì¥ÒÚ¸
ÔÂÂÙÓÏÛθӂ‡Ì ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÏË ÚÂÓÂÚË͇ÏË Û ‚ËÌflÚÍÓ-
‚Ó ÏӇθÌËı ÚÂϥ̇ı. é·’π‰ÌÛ˛˜Ó˛ ¥‰Âπ˛ π ÚÂ, ˘Ó Ôβ-
‡Î¥ÁÏ π ÌÓχÚË‚ÌËÏ, Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ¥ ÂÏԥ˘ÌËÏ, ¥ ˘Ó ‡ÒÓ-
ˆ¥‡ˆ¥ª„Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„ÓÒÛÒԥθÒÚ‚‡ÏÓÊÛÚ¸ÒÔËflÚËÓÒÓ·ËÒ-
ÚÓÏÛÏӇθÌÓÏÛÓÁ‚ËÚÍÛ,ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥È‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁ‡ÌÓÒÚ¥
¥ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ˛ „Óχ‰flÌÒ¸ÍËı ˆ¥ÌÌÓÒÚÂÈ, flÍ¥ Ô¥‰ÚËÏÛ˛Ú¸
Î¥·Â‡Î¥ÁÏ. ëڂ‰ÊÛπÚ¸Òfl, ˘Ó ÓÙ¥ˆ¥ÈÌ¥ «ÓÁÒ‡‰ÌËÍË „Ó-
χ‰flÌÒ¸ÍÓª ‰Ó·Ó˜ÂÒÌÓÒÚË» ҇ϥ ÔÓ ÒÓ·¥ Ì ÏÓÊÛÚ¸ ‚ËÍÓ-
̇ÚË Ó·ÓÚÛ Á ÙÓÏÛ‚‡ÌÌfl ÓÒÓ·ËÒÚÓÒÚË ˜Ë ·Û‰¥‚Ìˈڂ‡
ÒԥθÌÓÚ, Ú‡ ˘Ó ‚¥‰Ú‚ÓÂÌÌfl „Óχ‰flÌ, ‚¥‰ flÍËı Á‡ÎÂÊËÚ¸
ÒÚ‡·¥Î¸Ì¥ÒÚ¸ ¥ ÔÓˆ‚¥Ú‡ÌÌfl Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ, Á‰¥ÈÒÌ˛πÚ¸Òfl ‚
ÏÂÂʇı „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. èÓÒÚÛ·Ú, flÍËÈ ‡-
Ì¥¯Â ̇ÎÂʇ‚ ÍÓÌÒ‚‡ÚÓ‡Ï, ˘Ó «‚ ÒÛ˜‡ÒÌÓÏÛ Ò‚¥Ú¥ ̇Ï
Ú·‡ ‚¥‰ÌÓ‚ËÚË ¥ÌÚÂÌÒË‚Ì¥ÒÚ¸ ‡ÒÓˆ¥‡ÚË‚ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl ¥ Á‡-
ÌÓ‚Ó Ì‡‚˜ËÚËÒfl ÚËı ‚ˉ¥‚ ‰¥flθÌÓÒÚË ¥ ÓÁÛϥ̸, flÍ¥ ÈÓ„Ó
ÒÛÔÓ‚Ó‰ÊÛ˛Ú¸», ÛÊ ÒÔËÈχπÚ¸Òfl ÒÍÓ¥¯Â Á ÓÁÛÏ¥Ì-
ÌflÏ, ‡Ì¥Ê ‚¥‰Íˉ‡πÚ¸Òfl Á¥ ÁÌ‚‡„Ó˛ – Î¥·Â‡Î‡ÏË flÍ «Â-
‡Íˆ¥ÈÌËÈ», ‡ Î¥‚ËÏË flÍ «·ÛÊÛ‡ÁÌËÈ» ˜Ë flÍ «ÔË‚‡Ú̇ ÔÓ-
„‡Ì¸» (Walzer, 1991, p. 304).
ñ¥Î¥, flÍ¥ ÒÚ‡‚ÎflÚ¸ Ô‰ „Óχ‰flÌÒ¸ÍËÏ ÒÛÒԥθÒÚ‚ÓÏ,
ÔÓ‚’flÁ‡Ì¥, Á‚˘‡ÈÌÓ, ¥Á Ó˜¥ÍÛ‚‡ÌËÏË Ì·ÂÁÔÂ͇ÏË, ¥ ‚ˇÁ-
ÌËÈ ¥ÌÚÂÂÒ ‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËı Î¥·Â‡Î¥‚ ‰Ó ÏӇθÌËı ‡ÒÔÂÍ-
Ú¥‚ ÔÓ·ÎÂÏË ÒÚ‡π Ә‚ˉÌËÏ Á‡‚‰flÍË ÔÓ¥‚ÌflÌÌ˛. ì Ó·Ó-
Ú‡ı ÔÓ ñÂÌڇθÌÛ ¥ ëı¥‰ÌÛ Ö‚ÓÔÛ (Ú‡Í Ò‡ÏÓ, flÍ ¥ ÔÓ äË-
Ú‡È Ú‡ ã‡ÚËÌÒ¸ÍÛ ÄÏÂËÍÛ) „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÔÓ‚’-
flÁÛπÚ¸Òfl Á ‰Ó·Ó‚¥Î¸ÌËÏË ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥flÏË, ÂÎ¥„¥ÈÌËÏË ¥ ÍÛθ-
ÚÛÌËÏË „ÛÔ‡ÏË Ú‡ «Ú¥Ì¸Ó‚Ó˛» ÂÍÓÌÓÏ¥ÍÓ˛, flÍ¥ ‰Ó‚Ó‰flÚ¸
ÌÂÒÚËÏÌÛ ÒÓˆ¥‡·Âθ̥ÒÚ¸ β‰ÂÈ ¥ Ú‚ÓflÚ¸ ÓÔÓÁˈ¥˛ ‰Ó
Ô‡Ú¥ÈÌÓª ‡·Ó ‚¥ÈÒ¸ÍÓ‚Óª ‰ËÍÚ‡ÚÛË È ÓÙ¥ˆ¥ÈÌÓª ¥‰ÂÓÎÓ„¥ª.
燄ÓÎÓÒ Ó·ËÚ¸Òfl ̇ ÓÁ·¥ÊÌÓÒÚ¥ ‚ ÔÓ„Îfl‰‡ı ¥ Û¥ÁÌÓχ̥Ú-
Ì˛˛˜Ëı, ‚¥‰ˆÂÌÚÓ‚Ëı ÒË·ı Ôβ‡Î¥ÁÏÛ. èË ˆ¸ÓÏÛ Ó˜¥-
ÍÛ˛Ú¸,˘ÓÒ‚Ó·Ó‰‡‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥È‚‰‰ÓÔÓÎ¥Ú˘ÌÓ„ÓÔ‰ÒÚ‡‚-
Ìˈڂ‡ ¥ Á‰ÓÓ‚Óª ‡ÚÏÓÒÙÂË Áχ„‡Î¸ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË. Ç‚‡Ê‡-
πÚ¸Òfl, ˘Ó «ÒÓˆ¥‡Î¸Ì‡ Ò‡ÏÓÓ„‡Ì¥Á‡ˆ¥fl ÒÛÒԥθÒÚ‚‡» ÔÓ‚ËÌ-
̇ÔÓÌË͇ÚË‚ÍÓÊÌÛÒÙÂÛ,flÍÛÔÓÎ˯‡π‰Âʇ‚‡(Skilling,
1988). ¢ÂÈ ÔÓÔÓÌÛπ Ò‚Ó˛, ÒÛÏ¥ÒÌÛ Á ‡‚ÚÓËÚ‡ËÁÏÓÏ,
ÏÓ‰Âθ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, ‚¥‰ÓÍÂÏÎÂÌÓ„Ó ‚¥‰
‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓª ÔÓÎ¥ÚËÍË, ·ÂÁ ÓÒÓ·ÎË‚Ëı ÔÂÚÂÌÁ¥È ‰Ó ‰Â-
ʇ‚Ë, flÍ ‚‡¥‡ÌÚ Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ, Ôˉ‡ÚÌÓ„Ó ‰Îfl ÔÓÒÚ-ÚÓڇΥ-
Ú‡ÌÓª ëı¥‰ÌÓª Ö‚ÓÔË. ñ ÒÛÏÌ¥‚̇ ÔÓÔÓÁˈ¥fl. LJıÓ‚Û˛-
˜Ë ¥ÒÚÓ¥˛ ˆÂÌڇΥÁÓ‚‡ÌËı Ó‰ÌÓÔ‡Ú¥ÈÌËı ‰Âʇ‚, ¥‰Âfl
Ûfl‰Û, flÍ ‡ÂÌË ‰Îfl Ô‰ÒÚ‡‚ÎÂÌÌfl ÍÓÌÙÎ¥ÍÚÛ˛˜Ëı ¥ÌÚÂ-
ÂÒ¥‚, Ì π ÌÂÔËÈÌflÚÌÓ˛ [6]. ìÍ·‰ÂÌÌfl Û„Ó‰, Ô„ӂÓË,
трофiї державних функцiй «ле¶iтимного насильства»
(фашизм i сталiнiзм). Не дивно, що концепцiя грома-
дянського суспiльства стає непопулярною.
Щоправда, саме на перiод громадянського сус-
пiльства ІІ припадає найвище пiднесення громадсько-
го життя в Центрально-Схiднiй Европi i, зокрема, в тiй
частинi України, яка належала до Австрiйської iмпе-
рiї. Остання саме тодi встала на шлях конституцiйного
розвитку та надала рiвнi права народам, якi входили
до її складу. В умовах дотримання владою Австро-
Угорської монархiї принципiв правової держави на-
прикiнцi ХІХ – на початку ХХ ст. вiдбувся злет грома-
дянської свiдомости та органiзованого громадського
життя українцiв Галичини. Вiн сприяв вiдродженню
їхнього економiчного та полiтичного життя, зростан-
ню нацiональної гiдности й спростував упередженi
твердження щодо нездатности українцiв до держав-
ного життя, єднання i громадянської поведiнки.
У той сам час розвивався громадський рух i в Над-
днiпрянськiй Українi, але менш успiшно, зосереджу-
ючись здебiльшого на просвiтянськiй роботi. Тут вiн
тривав недовго – до встановлення бiльшовицької вла-
ди. В Галичинi ж громадянське суспiльство було до-
волi розвиненим упродовж 20-30-их рокiв, аж до при-
єднання її до тоталiтарного СССР. Тут дiяли такi нацiона-
льнi економiчнi товариства, як «Днiстер», «Народна
торгiвля», «Сiльський господар». Тiльки Центральна
асоцiацiя українських кооперативiв об’єднувала 4000
кооперативiв i 700 тис. членiв. Зусиллями товариств
«Просвiта» i «Рiдна школа» були заснованi бл. 40 гiмна-
зiй, лiцеїв, професiйно-технiчних училищ та понад 3000
народних українських шкiл. Ширився жiночий рух.
«Обставини галицького суспiльства того часу не
були iдеальними, – пише Богдан Цимбалiстий, – але з
погляду розвитку полiтичної громадянської культури
вони знаменнi тим, що для того, щоб народ дорiс до
зрiлости, виростив у собi державницьку культуру по-
мiтного ступеня, вистачило, щоб одне-два поколiння
мали нагоду жити у правовiй державi з однаковими
законами для всiх та можливiстю брати участь у рiшен-
нях локальних та загальнодержавних питань полiтики
й адмiнiстрацiї тодiшньої Австрiї»15
.
Визначнi українськi вченi цього перiоду М.Драго-
манов, І.Франко, М.Грушевський, Б.Кiстякiвський,
М.Шаповал присвячують свої твори теорiї громад,
громадського життя i правової держави. Деякi з їхнiх
ÄçíéçßçÄ
äéãéÑßâ
ßëíéêàóçÄ
ÖÇéãûñßü
ÉêéåÄÑüçëúäéÉé
ëìëèßãúëíÇÄ
íÄ ìüÇãÖçú
èêé çúéÉé
(îéêåìÇÄççü
ßÑÖÄãì)
12. 13
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
¥ Ô‡Ú¥ÈÌ¥ ‡Î¸flÌÒË Ì ‚Ë„Îfl‰‡˛Ú¸ ‡ÏӇθÌËÏ ÔÂÂÒÎ¥‰Û-
‚‡ÌÌflÏ «˜ËÒÚÓª ‚˄Ӊ˻ ˜Ë ÉÓ··ÒÓ‚Ó˛ ‚¥ÈÌÓ˛ ÛÒ¥ı ÔÓÚË
‚Ò¥ı; ‚ÓÌË π ‡‰¯Â ‚ˇÁÓÏ Ò‚Ó·Ó‰Ë Ú‡ ªª ̇È͇˘Ó˛ ∂‡-
‡ÌÚ¥π˛. ÇÒÛÔ˜ ˆ¸ÓÏÛ, ‡ÏÂË͇ÌҸͥ ÚÂÓÂÚËÍË Î¥·Â‡-
Î¥ÁÏÛ ÔÓÚËÒÚ‡‚Îfl˛Ú¸ „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ‡ÚÓÏ¥Ò-
Ú˘ÌÓÏÛ ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏÛ Ú‡ «ÁÎÛ Ù‡Íˆ¥ÈÌÓÒÚË», ‡ Ì ԇÚ-
¥ÈÌÓÏÛ ˜Ë ‰Âʇ‚ÌÓÏÛ ‰ÓÏ¥ÌÛ‚‡ÌÌ˛. ÇÓÌË ˆ¥ÌÛ˛Ú¸ Ôβ-
‡Î¥ÒÚ˘̥ „ÛÔË flÍ Á‡Ò¥· ÔÓÚË ‚¥‰ÒÛÚÌÓÒÚË, ‡ Ì ̇‰Î˯-
ÍÛ ÓÙ¥ˆ¥ÈÌËı ÌÓÏ.
éÚÊÂ, ÌÂχ Ì¥˜Ó„Ó ‚‡ÊÎË‚¥¯Ó„Ó, ‡Ì¥Ê Ô‡‚ËθÌÓ ÛÒ‚¥-
‰ÓÏËÚË Ì·ÂÁÔÂÍÛ. ç‡ ÔÓ˜‡ÚÍÛ 1970-ı ÓÍ¥‚ è¥Ú ÅÂ∂ ¥
꥘‡‰ 縲„‡ÛÒ ÔÓÔ‰ʇÎË, ˘Ó «Ï„‡ÒÚÛÍÚÛË» ‡ÏÂ-
Ë͇ÌÒ¸ÍÓ„Ó Ûfl‰Û — ÓÁ̇ÍË ÚÓڇΥڇËÁÏÛ. ßÒÌÛ‚‡Î‡ ÔÓÚ-
·‡ ‚ ÔÓÒ‰Ìˈ¸ÍËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÒÚÛÍÚÛ‡ı, Á‰‡ÚÌËı
«‰‡ÚË ÔË‚‡ÚÌÓÏÛ ÊËÚÚ˛ Ô‚ÌÛ Ï¥Û ÒÚ‡·¥Î¸ÌÓÒÚË» ¥ «ÔÂ-
ÂÌÂÒÚËÁÏ¥ÒÚ¥ˆ¥ÌÌ¥Òڸ̇Ï„‡ÒÚÛÍÚÛË„Óχ‰Ò¸ÍÓªÒÙÂ-
Ë» (Berger and Neuhaus, 1977, pp. 6, 3, 41) [7]. ì Ò‚ÓπÏÛ
‡Ì‡Î¥Á¥ ÄÏÂËÍË flÍ Ï‡ÒÓ‚Ó„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚ÓÌË ÔÓÔÓÌÛ˛Ú¸
‚¥‰ÌÓ‚ËÚË ÒËθ̥ ÙÓÏÛ˛˜¥ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª Á‡‰Îfl ÔˢÂÔÎÂÌÌfl
ÁÏ¥ÒÚÛ ¥ ˆ¥ÌÌÓÒÚË: «ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓ ¥ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ ÏË ÔÓ‚ËÌÌ¥
Á‡ÔÓÔÓÌÛ‚‡ÚË ‡ÍÒ¥ÓÏÛ, ˘Ó ·Û‰¸-fl͇ ¥‰ÂÌÚ˘̥ÒÚ¸ ͇˘‡,
Ì¥Ê ªª ‚¥‰ÒÛÚÌ¥ÒÚ¸». èÓ·Ó˛‚‡ÌÌfl ‡ÌÓÏ¥ª Ә‚ˉÌÓ ÒËθ̥-
¯Â, Ì¥Ê ÔÓ·Ó˛‚‡ÌÌfl ‡ÌÚËÎ¥·Â‡Î¸ÌÓ„Ó, ̉ÂÏÓ͇Ú˘ÌÓ-
„Ó ÔÓÚÂ̈¥‡ÎÛ ÒËθÌÓª Ô‡ÚËÍÛÎflËÒÚÒ¸ÍÓª ÔË̇ÎÂÊÌÓÒ-
ÚË. êÂÁÛθڇÚÓÏ ÒÚ‡ÎÓ ˜‡ÒÚÍÓ‚Â ‚‡ıÛ‚‡ÌÌfl ÏӇθÌËı
‚ÔÎË‚¥‚ Ôβ‡Î¥ÁÏÛ. ë¸Ó„Ӊ̥, ÍÓÎË Î¥·Â‡Î¸Ì¥ ÚÂÓÂÚËÍË
͇ÊÛÚ¸, ˘Ó «‡ÒÓˆ¥‡ÚË‚Ì ÊËÚÚfl ‚ «ÓÁ‚ËÌÛÚËı» ͇ԥڇΥÒ-
Ú˘ÌËı ¥ ÒÓˆ¥‡Î-‰ÂÏÓ͇Ú˘ÌËı ‰Âʇ‚‡ı Ô·ۂ‡π Ô¥‰
‰Â‰‡Î¥·¥Î¸¯Ó˛Á‡„ÓÁÓ˛»,Ù‡ÌÚÓÏÓÏπÌÂχÒÓ‚ÂÒÛÒԥθ-
ÒÚ‚Ó, ÔÓÁ·‡‚ÎÂÌ ÔÓÒ‰Ìˈ¸ÍËı ÒÚÛÍÚÛ, ‡ ÚÓÈ Ù‡ÍÚ,
˘Ó ÏÓ„ÛÚÌ¥ ÔÓÒ‰Ìˈ¸Í¥ ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª Ì‡Ó˘Û˛Ú¸ ˜ËÒÚËÈ Â„Ó-
ªÁÏ ¥ Ó·ÒÎÛ„Ó‚Û˛Ú¸ ·ÂÁÔÎ¥‰ÌËÈ Ôβ‡Î¥ÁÏ „ÛÔÓ‚Ëı ¥ÌÚÂ-
ÂÒ¥‚. ñÂÈ ‡Ì‡Î¥Á Ú‡ÍÓÊ Û¥Á‡ÌËÈ, ‚¥Ì ‚‰ ‰Ó Ú‡ÍÓ„Ó Ê ˜‡Ò-
ÚÍÓ‚Ó„Ó ‚‡ıÛ‚‡ÌÌfl ÏӇθÌËı ‚ÔÎË‚¥‚ Ôβ‡Î¥ÁÏÛ.
è‚̇ Ï¥‡ ÒÓˆ¥ÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó ¥ ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓ„Ó Â‡Î¥ÁÏÛ
Ô¥‰Í‡ÁÛπ, ˘Ó ˜¥ ÒÍ·‰Ì¥¯¥, Ì¥Ê ªı ÏÓÊ̇ Ô‰ÒÚ‡‚ËÚË ˜Â-
ÂÁ ·Û‰¸-flÍËÈ ÓÔËÒ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡. ÄÌÓÏ¥fl ¥
‡∂ÂÒË‚ÌËÈ Â„ÓªÁÏ ÒÔ¥‚¥ÒÌÛ˛Ú¸ ÔÎ¥˜-Ó-ÔÎ¥˜ ¥Á ÏÓ„ÛÚÌ¥ÏË ÒÓ-
ˆ¥‡Î¸ÌËÏË ÒÓÎ¥‰‡ËÒÚÒ¸ÍËÏË „ÛÔ‡ÏË, ˜Ëª ˜ÎÂÌË Ì χ˛Ú¸
ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓª Ò‚Ó·Ó‰Ë, ‡·Ë ‚ËÁËÌÛÚË Ì‡ÁÓ‚Ì¥ Ú‡ ¥‰ÂÌÚË-
Ù¥ÍÛ‚‡ÚË Ò· flÍ „Óχ‰flÌ. çÂχπ π‰ËÌÓ„Ó ÏӇθÌÓ„Ó
‚ËÍÓËÒÚ‡ÌÌfl Ôβ‡Î¥ÁÏÛ. ìÒÚ‡ÌÓ‚˜¥ ¥ ÍÓË∂Û˛˜¥ ˆ¥Î¥ „Ó-
χ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ‚Íβ˜‡˛Ú¸ ‚ Ò· ÒÚËχÌÌfl
„ӪÁÏÛ, ¥ÌÚÂ∂Û‚‡ÌÌfl ÓÁ’π‰Ì‡ÌËı ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚ Û ÙÓÏÛ˛˜¥
çÖçëß
ã.êéáÖçÅãûå
ÉêéåÄÑüçëúäß
ëìëèßãúëíÇÄ:
ãßÅÖêÄãßáå
ß åéêÄãúçß
ÇèãàÇà
èãûêÄãßáåì
праць не втратили свого значення до сьогоднi. Проте,
в цiлому їхнi iнтелектуальнi здобутки кардинально не
вплинули на дискурс громадянського суспiльства, бо
як i в iнших державах, в Українi в той час його витiснив
на узбiччя дискурс соцiалiзму, який заволодiв умами
европейцiв бiльш як на цiле столiття. Соцiалiстами пев-
ного напрямку (хоч i не марксистами) були i названi
українськi вченi, окрiм Б.Кiстякiвського. Соцiалiстична
орiєнтацiя зумовила деякi їхнi iлюзiї у сприйняттi того-
часної дiйсности, що призвели до полiтичних помилок
у перiод нацiональної революцiї 1917-20 рр. Вона «ро-
мантизувала» їхнє уявлення про роль громад i громад-
ського самоврядування в майбутньому.
Серед захiдноевропейських теоретикiв 1-ої пол. ХХ
ст. всебiчно дослiджував феномен громадянського
суспiльства iталiйський марксист Антонiо ¢рамшi. Ро-
бив вiн це з властивою марксистам полiтичною метою:
позбутися подiлу на громадянське суспiльство i дер-
жаву i побудувати так зване «ре¶ульоване суспiль-
ство»16
. Та пiсля II Свiтової вiйни, особливо з настан-
ням ІІІ хвилi демократизацiї країн свiту, твори ¢рамшi
послужили мiстком, який з’єднав майже розiрвану тра-
дицiю теорiї та практики громадянського суспiльства
в захiдних країнах, а сам вiн став провiсником наступ-
ного етапу в її розвитку – громадянського суспiль-
ства ІІІ. Цей етап принiс вiдродження та осучаснення
iдеї, впровадження її в життя нових країн i навiть кон-
тинентiв.
Саме прихильники марксизму актуалiзували кон-
цепцiю громадянського суспiльства в пiслявоєнний час,
скориставшись нею для критики «соцiалiстичного ав-
торитаризму» в центрально-схiдноевропейських краї-
нах. «Для них знання Ге¶еля, молодого Маркса i ¢рам-
шi було живим зв’язком iз концепцiєю громадянсько-
го суспiльства i дихотомiєю «держава – суспiльство»..,
– зазначають Е.Арато та Дж.Коен. – Проте самi вони,
завдяки протилежному до марксистського трактуван-
ню цього фундаментального поняття, незабаром пе-
ретворилися з неомарксистiв на «постмарксистiв»17
.
Найвiдомiшим серед цих дослiдникiв був Юр¶ен Га-
бермас зi своєю теорiєю «публiчної сфери» («сфери
вiдкритости»), що справила iстотний вплив на подаль-
шу iнтерпретацiю поняття18
.
Надзвичайний успiх ранiше забутої концепцiї гро-
мадянського суспiльства в пiслявоєнний перiод, а
особливо у 80-90-тi роки ХХ ст. пояснювався тим, що
13. 14
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª Ú‡ ÔÓÒ··ÎÂÌÌfl ÒËÎË ÚËÒÍÛ ¥ÌÍÓÎË ÚÓڇΥڇÌËı
ÒԥθÌÓÚ.
ñ ÓÁ̇˜‡π, ˘Ó ÍÓÎË ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÚÂÓÂÚËÍË Á·Ë‡˛Ú¸Òfl
Ó·ËÚË ˘ÓÒ¸ ·¥Î¸¯Â, Ì¥Ê ÔÓÒÚÓ ‡ÔÂ₇ÚË ‰Ó „Óχ‰flÌ-
Ò¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ flÍ ÏӇθÌÓª ͇Ú„ӥª, ‚ÓÌË ÔÓ‚ËÌÌ¥
Á‡ÈÌflÚËÒfl ‰Ë̇ϥÍÓ˛ ÏӇθÌÓª Ú‡ ÔÓÎ¥Ú˘ÌÓª ÔÒËıÓÎÓ„¥ª.
ß̇ͯ ‚ÓÌË ÔÓ‰Ó‚ÊÛ‚‡ÚËÏÛÚ¸ ‚ËÓ·ÎflÚË ˜Û‰Ó‚¥ ÍÓ̈ÂÔ-
ˆ¥ª Î¥·Â‡Î¥ÁÏÛ, flÍ ÒËÒÚÂÏÌÓª ÌÓχÚË‚ÌÓª ÚÂÓ¥ª, ‡Î χÎÓ
˘Ó ÁÏÓÊÛÚ¸ Ò͇Á‡ÚË ÔÓ „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó, flÍÂ
Ì π ‡Ì¥ ¥‰Â‡Î¸ÌËÏ, ‡Ì¥ ÛÏÓ„Îfl‰ÌËÏ. éÒÓ·ÎË‚Ó, flÍ˘Ó ÏË
ÒÔÓÒÚÂ¥„‡πÏÓ, ˘Ó ÁÓ‚Ì¥¯Ìfl ÒÚÛÍÚÛ‡ ¥ ÙÓχθ̥ ÌÓÏË
·Û‰¸-flÍÓª ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª Ì „Ó‚ÓflÚ¸ ÛÒ¸Ó„Ó ÔÓ ªª ÍÓÌÒÚËÚÛ˛˛-
˜ËÈ ÂÙÂÍÚ. ëÔ‡‚‡ ‚ ÚÓÏÛ, ˘Ó ÌÂÛ‚‡ÊÌ¥ ‰Ó ÔÒËıÓÎÓ„¥˜ÌÓª
‰Ë̇ϥÍË ‡ÒÓˆ¥‡ÚË‚ÌÓ„Ó ÊËÚÚfl ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÚÂÓÂÚËÍË ÌÂÒÛÚ¸
‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ÒÚ¸ Á‡ Ô·¥Î¸¯ÂÌÌfl Á̇˜ÂÌÌfl ‚¥‰ÔÓ‚¥‰ÌÓÒ-
ÚË. ÇÓÌË ‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸Ì¥ Á‡ ÚÂ, ˘Ó ¥∂ÌÓÛ‚‡ÎË ÒÔÓÒÓ·Ë, flÍË-
ÏË ÁÏ¥ÌÌ ˜ÎÂÌÒÚ‚Ó Ú‡ ÓÁ’π‰Ì‡Ì¥ÒÚ¸ (Ú‡Í Ò‡ÏÓ flÍ ¥ ˜‡ÒÚÓ
Á„‡‰Û‚‡Ì‡«‚Á‡πÏÓÔÓ‚’flÁ‡Ì¥ÒÚ¸»)ÏÓÊÛÚ¸ÒÎÛÊËÚËÎ¥·Â‡-
Î¥ÁÏÛ. ôÓ ‰Îfl ˆ¸Ó„Ó ÌÂÓ·ı¥‰ÌÓ? è‰ӂҥÏ, «‚ÎÓ‚ËÚË»
ÚÓÈ ÏÂı‡Ì¥ÁÏ, Á‡‚‰flÍË flÍÓÏÛ ‡ÒÓˆ¥‡ÚË‚Ì ÊËÚÚfl ÙÓÏÛπ
‡·Ó Ô¯ÍӉʇπ ÙÓÏÛ‚‡ÌÌ˛ Î¥·Â‡Î¸ÌËı ‰ËÒÔÓÁˈ¥È.
èÓÎ¥Ú˘̥ÚÂÓÂÚËÍËÔÓ‚ËÌÌ¥Ú‡ÍÓÊÁ‡ÈÌflÚËÒflÚËÏ,flÍ‚ÔÎË-
‚‡˛Ú¸ Ó‰ËÌ Ì‡ Ó‰ÌÓ„Ó ‰ÓÒ‚¥‰Ë Û ¥ÁÌËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı ÒÙ‡ı.
èÒËıÓÎÓ„¥˜Ì‡ ‰Ë̇ϥ͇ ÔÓ͇ÁÛπ, ˘Ó ‰ÓÒ‚¥‰ ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ ‚ ¥Á-
ÌËı ÒÓˆ¥‡Î¸ÌËı „ÛÔ‡ı ¥ ÒÙ‡ı ¥ÌÍÓÎË ‚Ë„¥‰ÌÓ ÒÛÏÛπÚ¸Òfl
(ÂÙÂÍÚ «ÔÂÂÎË‚Û»), ¥ÌÍÓÎË ·Û‚‡π ‚Ë„¥‰ÌÓ ÌÂÒÛÏ¥ÒÌËÈ
(ÂÙÂÍÚ «ÍÓÏÔÂÌÒ‡ˆ¥ª»), ¥, ˘Ó ‚‡ÊÎË‚Ó Á ÚÓ˜ÍË ÁÓÛ Î¥·Â‡-
Î¥ÁÏÛ, ÍÓÊÂÌ ÂÙÂÍÚ Ï‡π Ò‚Ó„Ó ÛÈÌ¥‚ÌÓ„Ó ‰‚¥ÈÌË͇.
ÑË̇ϥ͇Ôβ‡Î¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó„Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„ÓÒÛÒԥθÒÚ‚‡
Ú‡Í Ò‡ÏÓ ‚‡ÊÎË‚‡, flÍ ¥ ÒÚÛÍÚÛ‡. á‡Û‚‡ÊÏÓ, ̇ÔËÍ·‰,
˘Ó ÍÓÎË ÒÓˆ¥‡Î¸Ì¥ ÚÂÓÂÚËÍË ‚Ë‚˜‡ÎË ÔÓıÓ‰ÊÂÌÌfl ÚÓڇΥ-
Ú‡ËÁÏÛ ¥ χÒÓ‚Ëı Ûı¥‚, ‚ÓÌË ÔÓ‚ËÌÌ¥ ·ÛÎË ÁÓ·ËÚË ·¥Î¸-
¯Â, Ì¥Ê ÔÓÒÚÓ Á‡‰ÓÍÛÏÂÌÚÛ‚‡ÚË ‚¥‰ı¥‰ Û Ú¥Ì¸ ÔÓÒ‰Ìˈ¸-
ÍËı ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥È. 燄‡Î¸ÌÓ˛ ÔÓÚ·Ӳ ·ÛÎÓ ÁÓÁÛÏ¥ÚË ÏÂı‡-
Ì¥ÁÏË, flÍËÏË ‡ÚÓÏ¥Á‡ˆ¥fl ÔËÁ‚· ‰Ó ¥‡ˆ¥Ó̇θÌÓª χÒÓ-
‚Óª Ôӂ‰¥ÌÍË, ‡ Ì ‰Ó ‡Î¸ÚÂ̇ÚË‚ÌËı ̇ÒÎ¥‰Í¥‚, Ú‡ÍËı flÍ
‚¥‰˜ÛÊÂÌÌfl, ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¸Ì‡ ‰Â‚¥‡ˆ¥fl ‡·Ó ‡ÔÓÎ¥Ú˘̥ ÛıË
(Halebsky, 1976, p. 86). èÓ‰¥·Ì Á‡ÒÚÂÂÊÂÌÌfl ˘Ó‰Ó ÚÂÓ-
ÂÚËÍ¥‚ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡ ˜ËÌÌ ¥ ҸӄӉ̥. û-
∂ÂÌɇ·Âχ҂¥‰¯Î¥ÙÛ‚‡‚‚ÂÒ¥˛ˆ¥πªÍËÚËÍË̇ڂ‰ÊÂÌ-
Ì¥ ä·ÛÒ‡ éÙÙÂ, Á„¥‰ÌÓ Á flÍËÏ «‚¥‰ÌÓÒËÌË ‡ÒÓˆ¥‡ˆ¥ª» «ÔË-
„ÓÚÛ˛Ú¸ „Óχ‰flÌ ‰Ó «‚¥‰ÔÓ‚¥‰‡Î¸ÌÓª Ôӂ‰¥ÌÍË»; ɇ·Â-
Ï‡Ò Á‡ÔËÚÛ‚‡‚, ‰Â „‡‡ÌÚ¥fl, ˘Ó Ôβ‡Î¥Á‡ˆ¥fl Á‡·ÂÁÔ˜ËÚ¸
ÌÓ‚¥ ‰Ê· „Óχ‰Ò¸ÍÓª ¥‰ÂÌÚ˘ÌÓÒÚË, ‡ Ì ÔÓÓ‰ËÚ¸
за її допомогою спершу було розроблено нову «стра-
тегiю трансформування диктаторських режимiв»19
, а
вiдтак вона стала iнструментом пояснення, чому i як
вiдбулося падiння комунiстичних режимiв у Централь-
нiй та Схiднiй Европi та вiд чого тут залежатимуть успi-
хи в утвердженнi демократичних iнститутiв. Проте
вплив концепцiї не обмежується країнами, що здiй-
снюють перехiд вiд авторитарних i тоталiтарних режи-
мiв до демократiї.
Особливiстю пiслявоєнного перiоду є те, що сфера
застосування категорiї громадянського суспiльства є
дуже широкою, а його iнтерпретацiї – рiзноманiтни-
ми. Ми спостерiгаємо справжнiй ренесанс концепцiї
громадянського суспiльства у захiдному свiтi, обумов-
лений новими реалiями (дехто каже – кризою) сус-
пiльства загального добробуту та пошуками нових
форм соцiальної взаємодiї i соцiального захисту.
Джон Кiн, Чарлз Тейлор, Ненсi Розенблюм та iншi
намагаються знайти пояснення тим змiнам, якi вiдбу-
ваються в наш час у iнститутах i функцiях громадян-
ського суспiльства у зв’язку з розширенням соцiаль-
них функцiй держави, окреслити новi способи його
взаємодiї з державними структурами.
Окремий напрям складають працi Роберта Д. Пат-
нема, який успiшно застосував токвiлiвський пiдхiд до
громадянського суспiльства в книзi «Як примусити
демократiю працювати?» У нiй проаналiзовано су-
часнi та iсторичнi вiдмiнностi iталiйських ре¶iонiв з точки
зору розвинености цивiльних громад та функцiонуван-
ня демократичних iнститутiв20
. Взявши цивiльну грома-
ду як культурно визначений осередок соцiального жит-
тя, у якiй органiчно поєднуються культура та структура,
Патнем зумiв переконливо показати, що єдиним чин-
ником, який мав значний i постiйний вплив на успiх
демократичного правлiння в Італiї, була iсторична тра-
дицiя громадянських орiєнтацiй i поведiнки. Крiм того,
вченому вдалося спонукати наукову громадськiсть до
найгарячiших дискусiй з приводу сучасних тенденцiй
розвитку громадянського суспiльства в США. Супереч-
ка виникла пiсля публiкацiї ним статей у декiлькох жур-
налах про звуження сфери громадянського суспiльства
в країнi та про зменшення «соцiального капiталу».
Отже, громадянське суспiльство – це стара, але
дуже актуальна теоретична концепцiя, котра усе ще
«володiє значним аналiтичним, нормативним i полiтич-
ним потенцiалом»21
. Причому тепер, як вважає Дж.
ÄçíéçßçÄ
äéãéÑßâ
ßëíéêàóçÄ
ÖÇéãûñßü
ÉêéåÄÑüçëúäéÉé
ëìëèßãúëíÇÄ
íÄ ìüÇãÖçú
èêé çúéÉé
(îéêåìÇÄççü
ßÑÖÄãì)
14. 15
h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a h t t p : / / w w w . j i - m a g a z i n e . l v i v . u a
«·ÂÁÒËÎÎfl Ô‰ ÎˈÂÏ Ì‰ÓÒÚÛÔÌÓª ÒËÒÚÂÏÌÓª ÒÍ·‰ÌÓÒ-
ÚË?» (Habermas, 1992; Offe, 1985).
è‰ ÚËÏ, flÍ Á‚ÂÌÛÚËÒfl ‰Ó ÏÓπª ÚËÔÓÎÓ„¥ª ÒÛ˜‡ÒÌËı
¥ÌÚÂÔÂÚ‡ˆ¥È ÏӇθÌËı ˆ¥ÎÂÈ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθ-
ÒÚ‚‡, ÍÓËÒÌÓ ÁÓ·ËÚË ÍÓÍ Ì‡Á‡‰ ¥ Óˆ¥ÌËÚË ÚÓÈ ÔÛÌÍÚ, ‰Ó
flÍÓ„Ó ÏË Ô¥‰¥È¯ÎË. íÛÚ ·ÂÁÏ¥ÌÓ ÔÓ‚˜‡Î¸ÌËÈ ÉÂ∂Âθ. çÂ-
Á‚‡Ê‡˛˜Ë ̇ ‚Ó‰Ó‰¥Î, flÍËÈ ‚¥‰ÓÍÂÏβπ ̥ψ¸Í¥ ÒÚ‡ÌË
‰Â‚’flÚ̇‰ˆflÚÓ„Ó ÒÚÓÎ¥ÚÚfl ‚¥‰ ÒÍ·‰ÌÓ„Ó ¥ ÁÏ¥ÌÌÓ„Ó ÒÛ˜‡Ò-
ÌÓ„Ó „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡, «î¥ÎÓÒÓÙ¥fl Ô‡‚‡» ‚ËÁ-
̇˜‡π ÓÒÌÓ‚Ì¥ ÒÍ·‰Ó‚¥ ÔÓˆÂÒÛ ¥ÌÚÂ∂Û‚‡ÌÌfl ‡ÚÓÏ¥ÒÚ˘-
ÌËı ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚ Û ÂÚ˘Ì ÊËÚÚfl „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡,
˘Ó π ҇ϠÚËÏ ‚ËÏ¥ÓÏ ÔÓ·ÎÂÏË, flÍËÏ Á‡Èχ˛Ú¸Òfl ÒÛ-
˜‡ÒÌ¥ Î¥·Â‡ÎË. ÉÂ∂Âθ Ú‡ÍÓÊ ‚͇ÁÛπ ̇ ÍÓÌÍÂÚÌ¥ Ô¯-
ÍÓ‰Ë ‰Îfl ÏӇθÌËı ‚ÔÎË‚¥‚ „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡.
ÉÖ¢ÖãßÇëúäàâ åéåÖçí
è¯Â, ˘Ó ‚ËÒ‚¥Úβπ ÉÂ∂Âθ, — ˆÂ ÔËÚ‡ÌÌfl ÔÓ ÚÂ,
flÍÓ˛ Ï¥Ó˛ „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ‚Ë¥ÁÌflπÚ¸Òfl ̇ ÚÎ¥
ÁÓÒÚ‡ÌÌfl ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏÛ. ÉÓχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÌÂ
ڥθÍË ÒÚ‚Ó˛π ÓÒÓ·ËÒÚ¥ÒÚ¸, flÍ ÓÒÓ·Û Ì‡‰¥ÎÂÌÛ Ô‡‚‡ÏË;
‚ÓÌÓ Ó·ËÚ¸ ÓÒÚ‡ÚÓ˜ÌËÈ ÍÓÍ Û Ì‡ÔflÏ¥ ‚¥‰ÏÓ‚Ë ‚¥‰ ‰ÓÒÛ-
˜‡ÒÌËı (‰ÓÏÓ‰ÂÌËı) „ÛÔ ¥ Ô‡ÚËÍÛÎflÌËı ÔË‚¥Îª‚. ÇÓÌÓ
«‚¥‰Ë‚‡π ¥Ì‰Ë‚¥‰‡ ‚¥‰ ÈÓ„Ó Ò¥ÏÂÈÌËı Á‚’flÁÍ¥‚, ‚¥‰˜ÛÊÛπ
˜ÎÂÌ¥‚ҥϒªÓ‰ËÌ‚¥‰Ó‰ÌÓ„Ó¥‚ËÁ̇πªıflÍÒ‡ÏÓÒÚ¥ÈÌËıÓÒ¥·».
èÓıÏÛ‡ ͇ÚË̇ ‡ÚÓÏ¥ÒÚ˘ÌÓ„Ó ¥Ì‰Ë‚¥‰Û‡Î¥ÁÏÛ, ÓÔË҇̇
ÉÂ∂ÂÎÂÏ, Ì ·Û· ˜ËÏÓÒ¸ ÌÓ‚ËÏ, ‡Î ÉÂ∂Âθ ·Û‚ Û̥͇θ-
ÌËÏ Û ‚ËÁ̇˜ÂÌÌ¥ ¯ÎflıÛ ‰Ó ÔËÏËÂÌÌfl. ĉÊ ‚ ÚÓÈ Ò‡Ï
˜‡Ò, ÍÓÎË „Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó ÔÓÁ·‡‚Îflπ ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚
Ú‡‰Ëˆ¥Ó̇ΥÒÚÒ¸ÍËı ÔÛÚ, ‚ÓÌÓ π «‚Â΢ÂÁÌÓ˛ ÒËÎÓ˛», fl͇
‚Úfl„Ûπ ¥Ì‰Ë‚¥‰¥‚ Û Ò·Â, Á‡·ÂÁÔ˜Ûπ ªÏ «‰Û„Û Ò¥Ï’˛» ¥ ÔÂÂ-
Ó¥πÌÚÓ‚Ûπ ªı: «Ò‚fl˘ÂÌÌ¥ÒÚ¸ ¯Î˛·Û ¥ „¥‰Ì¥ÒÚ¸ ˜ÎÂÌÒÚ‚‡ ‚
äÓÔÓ‡ˆ¥ª – ˆÂ ‰‚¥ ÚÓ˜ÍË, ̇‚ÍÛ„ flÍËı Ó·ÂÚ‡˛Ú¸Òfl ÌÂ-
Ó„‡Ì¥ÁÓ‚‡Ì¥ ‡ÚÓÏË „Óχ‰flÌÒ¸ÍÓ„Ó ÒÛÒԥθÒÚ‚‡». Ñ ¥Ì¯¥
·‡˜‡Ú¸ ڥθÍË Ò‚‡‚¥ÎÎfl ¥ ÒÛÔÂÌËˆÚ‚Ó ÓÁ’π‰Ì‡ÌËı ¥Ì‰Ë‚¥-
‰¥‚, Ú‡Ï ÉÂ∂Âθ ÔÓÌËÍ‡π ‚ «Ò‚¥Ú ÂÚ˘ÌËı fl‚ˢ « (Hegel,
1952, pp. 148 [(§238], 276 [addition to §238], 154 [§255]) [8].
ì Á‚’flÁÍÛ ¥Á ˆËÏ ÈÓ„Ó ÒÔÓÒÚÂÂÊÂÌÌflÏ, ÏË „‡‰‡πÏÓ, ˘Ó
„Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó π «ÒËÒÚÂÏÓ˛ ÔÓÚ·». èÓÎ¥ÚÂ-
ÍÓÌÓÏË ‚¥‰ÍËÎË, ˘Ó ÛÚËχÌÌfl ‚¥‰ ‚ËÔ‡‰ÍÓ‚Ëı ·‡Ê‡Ì¸ ¥
ÔÓÚ· Ú‡ Á‡‰Ó‚ÓÎÂÌÌfl ¯ÚË π Á‡ÍÓÌÌËÏ ¥ ‡ˆ¥Ó̇θÌËÏ,
¥ ˆÂÈ ‡∂ÛÏÂÌÚ «ÔËڇχÌÌËÈ ÌÂÔÂÂ‚Ì¥È ÒËÒÚÂÏ¥ β‰-
Ò¸ÍËı ÔÓÚ·» (Hegel, 1952, pp. 126 [§189], 130 [§200]). ÄÎÂ
„Óχ‰flÌҸ͠ÒÛÒԥθÒÚ‚Ó Ì ‚˘ÂÔÛπÚ¸Òfl ËÌÍÓÏ, ¥ ÔÓ-
ÌËÍÌÂÌÌfl ‚ ÒÛÚ¸ ÂÍÓÌÓÏ¥˜ÌÓª ‚Á‡πÏÓÁ‡ÎÂÊÌ¥ÒÚË π ÔÓ˜‡Ú-
çÖçëß
ã.êéáÖçÅãûå
ÉêéåÄÑüçëúäß
ëìëèßãúëíÇÄ:
ãßÅÖêÄãßáå
ß åéêÄãúçß
ÇèãàÇà
èãûêÄãßáåì
Александер, вона прийшла в науку надовго. З крахом
комунiзму i кризою соцiалiстичних iдеологiй центр ваги
в дослiдженнi соцiальних проблем перенесено з соцi-
алiзму на демократiю. А в «арсеналi» демократичної
теорiї найбiльш пiдходящою для аналiзу соцiальних
проблем є саме концепцiя громадянського суспiльства.
Слiд враховувати й те, що на сучасному етапi роз-
витку соцiальних наук для її осмислення i використан-
ня склались сприятливiшi умови. Ще в 60-тi роки Тал-
котт Парсонс заклав основи для глибшого розумiння
цiєї категорiї в контекстi iнших сфер суспiльної системи,
прив’язавши iдею громадянського суспiльства до зро-
стання соцiальної солiдарности . Вiн назвав сферу
розширеної солiдарности «соцiальною (соцiетарною
– societal ) сферою»22
. Саме це поняття i є, на думку
Александера, структурно найближчим до громадян-
ського суспiльства. Погоджуючись з цiєю думкою, ми
спробуємо нижче використати такий пiдхiд при виз-
наченнi сутi поняття «громадянське суспiльство».
Сучаснi дискусiї навколо концепцiї громадянсько-
го суспiльства, аж до заперечення його евристичної
цiнности23
, пов’язанi з тим, що дослiдники користують-
ся рiзною методологiєю дослiдження i акцентують, в
залежностi вiд неї, рiзнi сторони цього складного, ба-
гатоаспектного явища. Певнi непорозумiння може вик-
ликати i недостатня поки що вiдмежованiсть теоретич-
ної абстракцiї «громадянське суспiльство», що вжива-
ється науковцями як iдеальний тип (iнструмент аналi-
зу), вiд описових характеристик реально iснуючих рiз-
новидiв громадянських суспiльств. Тому ми спробує-
мо з’ясувати суть поняття на нормативному рiвнi (рiв-
нi iдеалу), щоб потiм перейти на описовий рiвень, ви-
користовуючи для цього емпiричний матерiал рiзних
країн i, передусiм, України.
СУТНІСТЬ ТА РІЗНОВИДИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Чим є i чим не є громадянське суспiльство?
При всiй рiзноманiтностi iнтерпретацiй громадян-
ського суспiльства, переважна бiльшiсть дослiдникiв
сходяться на тому, що поняття громадянського суспiль-
ства застосовується для вивчення неполiтичної части-
ни суспiльної системи i має певне аналiтичне наванта-
ження лише у випадку розмежування суспiльства i дер-
жави. Крiм того, воно має певнi якiснi характеристики.
Тому його не слiд змiшувати iз «людським суспiль-
