*

1. Робота
учениці 11 класу
Заремби Дар’ї

5. Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за
незалежність.
Отож нам так і важко через те.
Боролись ми. Боролись
наші предки.
Вже наших втрат
неміряне число.
А знов свободу починай
з абетки.
А знову скрізь те саме,
що й було.

6. От що в нас є - могили і могили.
Та Чорний шлях з невільницьким плачем.
Цьому народу світ уже немилий
від зайшлих вбивць і від своїх нікчем.
Та ми тримались. Ми хотіли волі. Вже котрий
рік воюємо,— пора…

7. “Схаменіться
недолюди,
Діти юродиві!
Подивіться на рай
тихий, на свою
країну”
“Все розберіть… та
спитайте
тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких
батьків?
Ким? за що закуті?..”
“…Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!...”
“Розкуйтеся,
братайтеся!”
“У чужому краю
не шукайте, не
питайте того, що
немає і на небі,
а не тілько на
чужому полі…”

9. А ми ще є. І то найбільше диво – що цей народ іще раз воскреса.