Віртуальна експозиція «Лицар моря», присвячена 80-річчю від дня народження Дмитра Романовича Шупти (1938), поета, гумориста, перекладача та публіциста.
До 100-річчя заснування унікального колективу, який не має аналогів у світовій музичній культурі, – Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. І. Майбороди відділ мистецтв ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва (вул. Соборна, 70, III поверх) підготував презентацію «Зоряний шлях».
Кожен виступ капеливражає своїм внутрішнім духом нескореності та прагненням до самобутності, самодостатності, які завжди були притаманні українському народові.
Згідно Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році» у січні ми вшановуємо українського кінорежисера і актора Бориса Івченка.
До 80-річчя від дня народження митця відділ мистецтв підготував віртуальне інформаційне повідомлення про життєвий і творчий шлях «Режисер, який робив кіно, а не кар’єру».
Історія проведення Всеукраїнського фестивалю гумору"Лауреат Нобельської премії", який проводиться в селі Нобель Зарічненського району Рівненської області з 2003 року.
Віртуальна експозиція «Лицар моря», присвячена 80-річчю від дня народження Дмитра Романовича Шупти (1938), поета, гумориста, перекладача та публіциста.
До 100-річчя заснування унікального колективу, який не має аналогів у світовій музичній культурі, – Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. І. Майбороди відділ мистецтв ВОУНБ ім. К. А. Тімірязєва (вул. Соборна, 70, III поверх) підготував презентацію «Зоряний шлях».
Кожен виступ капеливражає своїм внутрішнім духом нескореності та прагненням до самобутності, самодостатності, які завжди були притаманні українському народові.
Згідно Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році» у січні ми вшановуємо українського кінорежисера і актора Бориса Івченка.
До 80-річчя від дня народження митця відділ мистецтв підготував віртуальне інформаційне повідомлення про життєвий і творчий шлях «Режисер, який робив кіно, а не кар’єру».
Історія проведення Всеукраїнського фестивалю гумору"Лауреат Нобельської премії", який проводиться в селі Нобель Зарічненського району Рівненської області з 2003 року.
2013s1 “Наша сім'я” Газета Кам'янець-Подільської ЗОШ №7kpschool7
“Наша сім'я” Газета Кам'янець-Подільської ЗОШ №7
Школа сприяння здоров’ю, шкільна газета, прес-центр, шкільну життя, юнкор, самоврядування, творче об’єднання учнів
14 травня 2021 р. відзначається 150 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника (1871–1936), видатного українського письменника, громадського та політичного діяча, однієї з важливих постатей культурного та соціально-політичного життя України на зламі століть.
Одеська національна наукова бібліотека пропонує переглянути електронну виставку «Я писав про те, що серце співало…», що представляє видання, присвячені життєпису та творчому доробку Василя Стефаника, а також сучасні та прижиттєві видання творів письменника.
Презентація для широкого кола користувачів про відомих людей Нікополя містить інформацію як про наших відомих сучасників, так і про визначних людей минулих поколінь: поетів, письменників, художників, спортсменів, артистів, краєзнавців, будівельників і та ін.
Віртуальна книжкова виставка присвячена видатному українському письменнику Т. Г. Шевченко. На виставці представлені книжки, які познайомлять вас з його біографією та творчістю. Ви зможете прочитати спогади про Тараса Григоровича людей, що знали його особисто. А також дізнаєтесь, як вшанують Великого Кобзаря у Харкові.
Лауреати обласної літературної премії імені Василя Симоненка (До 80-річчя від...РОМЦ БКР
Біографічний довідник представляє лауреатів обласної літературної премії імені Василя Симоненка та містить стислі біографічні відомості, а також короткі дані про трудовий стаж та творчі здобутки лауреатів.
Довідник адресований учнівській та студентській молоді, бібліотечним працівникам, освітянам та широкому колу читачів.
2. Вірний син землі Запорізької
Петро́
Па́
влович Ребро́
(* 19 травня 1932, c.
Білоцерківка — 22 березня 2014) —
український поет, журналіст, гуморист і сатирик,
громадський і культурний діяч.
3. Вірний син землі Запорізької
Петро Павлович Ребро – фундатор і голова Запорізької
обласної організації Національної спілки письменників України.
Засновник і головний редактор альманахів «Хортиця»,
«Спокута», «Весела Січ».
Голова правління (кошовий) Міжнародної асоціації гумористів
і сатириків.
Засновник літературно-мистецьких свят «Поетичний травень»,
«Козацькі читання», «Весела Січ».
Почесний громадянин міста Запоріжжя.
4.
5. Вірний син землі Запорізької
Доволі жити навколінці:
Нам шанс історія дає.
Ми – не «хохли».
Ми – українці!
Вкраїна є! Вкраїна є!
6. Вірний син землі Запорізької
Петро Ребро – автор ста книг для дорослих і дітей. Лауреат
Всеукраїнських премій імені Степана Руданського, Івана Нечуя-
Левицького, Павла Тичини, Остапа Вишні, Петра Сагайдачного,
Степана Олійника та інших.
Почесний доктор Запорізького національного університету.
Стипендіат Президента України.
7. Вірний син землі Запорізької
Перший вірш був надрукований у дитячій
газеті «Зірка» у 1946 році, а перша збірка
«Заспів» вийшла 1955 р.
8. Вірний син землі Запорізької
Петро Ребро навчався на
філологічному факультеті
Запорізького педінституту.
Одержав диплом з відзнакою.
Працював учителем.
9. Вірний син землі Запорізької
Петро Ребро козацький лоцман, який вивів запорізьку
літературну чайку на загальноукраїнський і міжнародний
простори.
“Козацькі жарти” Петра Ребра - “Літературна Україна”
визнала “чи не найпомітнішою серед літературних новинок
останнього десятиліття”.
10. Вірний син землі Запорізької
Академік Микола Жулинський назвав “Козацькі жарти”
“дотепною енциклопедією сміху січового козацтва”.
Канадський журнал “Всесміх” писав про Петра Ребра як про
“козацького барда”, який “і сміється, й жартує так реально,
що його козацькі вірші – а їх десятки, сотні – сприймаються,
говорячи сучасними термінами, як репортажі з минулого”.
11. Все, що робив Петро Павлович у своєму
житті, - робив з любов`ю. Любов`ю до
людей, до рідної землі.
12. Петро Ребро – фундатор і екс-голова Запорізької
обласної організації Національної спілки
письменників України, керівник науково-
редакційного відділу при облдержадміністрації
“Реабілітовані історією”, голова правління
(кошовий) Міжнародної асоціації гумористів і
сатириків, засновник і головний редактор
альманахів “Хортиця”, “Спокута”, “Дніпровські
сміховини”, “Козацькі читання”, “Весела Січ”,
“Пересмішник” та інших.
13. Відзнаки і нагороди
Петро Ребро був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями, Почесними
грамотами Президій Верховних Рад Киргизької РСР, Абхазької і Калмицької АРСР.
Письменника нагороджено орденами Трудового Червоного прапора, Дружби народів, «За
заслуги перед Запорізьким краєм» /ІІ ступеня/, медаллю «За трудову доблесть», ювілейною
медаллю «За розвиток Запорізького краю», Шевченківською медаллю, Почесними грамотами
Верховних Рад Киргизії, Абхазії, Калмикії, Почесною відзнакою Національної спілки
письменників України.
П. Ребро – член ради старійшин Запорізької області, радник голови облдержадміністрації,
почесний доктор Запорізького національного університету, почесний громадянин с.
Білоцерківки. Стипендіат Президента України.
Петро Ребро є номінантом Національної премії України імені Т. Г. Шевченка та лауреатом
літературних премій імені С. Руданського (2006), імені І. Нечуя-Левицького, імені П. Тичини, імені
Остапа Вишні, імені гетьмана П. Сагайдачного, імені С. Олійника, імені М. Нагнибіди, імені В.
Лісняка, імені М. Андросова.
Його драматична поема «Заграва над Хортицею» (присвячена героїчній діяльності загону «Юні
чапаєвці») відзначена премією на Всеукраїнському конкурсі на кращу п'єсу, пісня «Гей, шуми,
Великий Луже!» /музика Є. Пасічника/ отримала Гран-прі на Міжнародному пісенному фестивалі
«Доля», а пісня «Хвилина мовчання» /музика О. Білаша/ ввійшла до збірки «Сто улюблених
пісень».
Книга «Веселиця» була видана в серії «Золота колекція української поезії для дітей».
П. Ребро —
лауреат Всеукраїнського фестивалю «Вишневі усмішки»,
лауреат Всеукраїнського конкурсу на кращу байку,
лауреат фестивалів «Пісенний вернісаж», «Золоті трембіти», «Мамині джерела», журналу
«Перець» та ін.