SlideShare a Scribd company logo
LOGO
Лекція № 10
РЕОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМ
к.т.н., доц. Сабадаш Наталія Іванівна
План:
Основні поняття про фізико-хімічну механіку;
Реологічні криві течії та в`язкості;3
1
2 Реологічні характеристики дисперсних систем;
LOGO
1. Основні поняття
про фізико-хімічну механіку
 здатність до утворення структур;
 текучість;
 поведінку харчових мас у різних технологічних процесах;
 якість і товарний вигляд продуктів харчування.
Структурно-механічні властивості визначають:
 в`язкість,
 пружність,
 повзучість,
 пластичність,
 міцність,
 реласакція та ін.
Дисперсні системи характеризуються
такими механічними властивостями:
Одним із головних типів структур – є
коагуляційна:
 частинки взаємодіють безпосередньо або через
тонкі прошарки рідкого дисперсійного
середовища.
 Коагуляційни контакти з’являються на ліофобних
ділянках мозаїчної поверхні частинок дисперсної
фази, що дає можливість використати
поверхнево-активні речовини як для
послаблення, так і для підсилення таких
контактів.
Для коагуляційних структур характерні
 низька міцність,
 висока пластичність,
 здатність до високоеластичних деформацій,
 яскраво виражена тиксотропія.
Тиксотропія
 Тиксотропія – це здатність структурованої
системи до зворотного встановлення структури
після її механічного руйнування.
 Час відновлення структури називають
тиксотропним періодом, .τ
 швидкістю дифузії,
 висотою енергетичного бар’єру.
Величина для реальних систем може
коливатися від секунд до декількох годин.
τ
Фізичний зміст періоду тиксотропії близький за змістом
до періоду повільної коагуляції та визначається:
 Реологічні криві, отримані при зростанні
напруження зсуву, не співпадають з реологічними
кривими, отриманими при зменшенні напруження,
тобто утворюється петля гістерезису.
Другий тип структур –
конденсаційно-кристалізаційні
– утворюються у різноманітних неорганічних та
органічних, низько- та високомолекулярних
кристалічних та аморфних дисперсних системах при:
 спіканні,
 пресуванні,
 ізотермічній перегонці,
 виділенні нової високодисперсної фази із
пересичених розчинів та розплавів.
 Такі структури мають високу міцність, крихкість.
 Для них характерні незворотні деформації та
відсутність тиксотропії.
 хімічного складу,
 структури,
 фізико-хімічних факторів:
 температури,
 перемішування,
 адсорбційної та хімічної взаємодії,
 середовища,
 ПАР та ін.
Фізико-хімічна механіка встановлює залежність
механічних властивостей системи від:
 Структурно-механічні властивості речовин
досліджують методами реології – науки про
деформацію та течію у системах.
 Під дією навантаження у системі виникають
деформації.
 Деформації – це відносне зміщення точок
системи під дією зовнішніх сил або температури,
при якому не порушується її суцільність.
 Вони можуть бути:
 пружними (зворотніми) та
 не пружними (залишковими).
 Деформації, які зникають після припинення дії
зовнішніх сил, називаються пружними.
 Залишкові деформації, при яких не
спостерігається руйнування тіла, називають
пластичними.
 Напруження Р, що
викликає деформацію
тіла, визначається
відношенням величини
пружної сили F до площі
S, на яку вона діє:
S
F
P = , Па
В основі реології лежать дві аксіоми.
 Перша – під дією всебічного, рівномірного
стиснення всі матеріальні тіла поводяться
однаково, як ідеально пружні.
 Таке стиснення різних за фазовим станом тіл
– тверді, рідкі, гази – викликає в них тільки
пружну деформацію, яка супроводжується
збільшенням густини та зменшенням розмірів
системи при зберіганні її форми.
 При знятті навантаження відновлюються
первинні параметри тіла та значення густини.
Згідно з другою аксіомою
 матеріальна система характеризується
всіма реологічними властивостями, але
різною мірою.
 До основних реологічних властивостей
відносяться:
 пружність,
 в’язкість,
 пластичність та
 міцність.
 Вони проявляються при деформації зсуву.
LOGO
2. Реологічні характеристики
дисперсних систем
 Під дією механічного напруження у тілі виникають
деформації.
 Коли напруження P пропорційне деформації
тіло називається ідеально пружнім і описується
законом Гука:
0ε
0
GP ε=
G – модуль пружності або модуль Юнга,
характеризує пружні властивості тіла
 Структурована система
підпорядковується закону Гука до
певного напруження, яке називається
межею пружності .
 Якщо напруження вище межі пружності,
виникає новий вид деформації –
пластична, яка не зникає повністю
після зняття напруги.
rP
 Реологічні властивості рідини при деформаціях
зсуву характеризуються в`язкістю .
 За законом Ньютона для звичайних рідин зв`язок
між напруженням та градієнтом швидкості
деформації виражається наступним
співвідношенням:
•
⋅==Ρ εη
τ
ε
η
d
d
де , - градієнт швидкості деформації, ;
- динамічна в`язкість, Па∙с.
 Динамічна в`язкість чисельно дорівнює
імпульсу, що переноситься від шару до шару
рідини через одиничну площу в одиницю часу
при одиничному градієнті швидкості.
 Величина, що обернена в`язкості, називається
текучістю.
 Текучість характеризує рухливість рідини і є
однією із властивостей речовини.
η
ν
1
=
 В’язкість залежить від властивостей рідини,
що тече, напруги зсуву та часу.
 Якщо в’язкість не залежить від напруження
зсуву та часу, вона називається
ньютонівською, а тіла, що мають таку
в’язкість, – ньютонівськими рідинами.
 Ньютонівські рідини підлягають закону течії
Пуазейля:
Ql8
Pr4
π
η =
де lr, - радіус та довжина капіляра, через
який витікає рідина під тиском P ;
Q - витрати рідини за одиницю часу.
 У структурованих системах в`язкість найчастіше
залежить від напруження зсуву і часу. Такі
системи називають неньютонівськими, або
аномальними.
 В`язкість, яка не залежить від часу, але
залежить від напруження зсуву, називається
ефективною.
Якщо напруження зсуву перевищує напруження
сухого тертя терP , наприклад, рух тіла на площині,
тобто при терPP〉 , то 0〉ε , 0〉
τ
ε
d
d
. При цьому
відбувається течія з будь-якою швидкістю. Ці
твердження є законом Сен-Венана.
 Межа текучості - це напруження,
нижче від якого відсутні пластичні
деформації, або вони дуже малі.
 Таким чином, межа текучості також
характеризує реологічні властивості
системи.
1kΡ
 В`язка течія, зазвичай, спостерігається у
структурованих рідинах, а пластична – у
твердоподібних системах.
 В`язкість пластичної течії називається
пластичною в`язкістю.
 Для структурованих рідин межа текучості
дорівнює нулю і течія може відбуватися при
будь-якому малому напруженні зсуву.
 Для твердоподібних тіл межа текучості більше
нуля 01
〉Ρk
LOGO
3. Реологічні криві
течії та в`язкості
 Розглянемо структуровані
рідини з тиксотропною
структурою, в`язкість яких
залежить від напруження
зсуву.
 Під дією напруги, яка не
перевищує межі міцності
просторової структури,
виникає повільна течія з
постійною в`язкістю .0η
 При незначних навантаженнях
структура встигає повністю
відновитися внаслідок
броунівського руху частинок та
елементів структури.
 Така структура називається
практично не зруйнованою,
а – в`язкість структури, яка
практично не зруйнована
(рис.3.1, ділянка 1).
0η
 У разі подальшого
збільшення напруження зсуву
руйнування
надмолекулярних зв`язків
коагуляційної структури
переважає їх відновлення і
рідина тече зі змінною
в`язкістю (рис. 3.1, ділянка 2).
 При напрузі зсуву ,
де – напруга практично
зруйнованої надмолекулярної
структури, поперечні зв`язки
повністю руйнуються і не
встигають відновитися.
 При цьому в`язкість спадає до
найменшого значення , а далі
залишається сталою.
 В`язкість відповідає
практично зруйнованій структурі
(рис. 3.1, ділянка 3). і рідина
тече зі сталою мінімальною
в`язкістю.
mPP〉
mP
mη
mη
Крива, яка відображає залежність швидкості течії від напруження
зсуву Р, називається реологічною кривою течії
Рис. 3.2. Реологічні криві
в’язкості
Рис. 3.3. Реологічні криві
плинності
LOGO
Дякую за увагу!

More Related Content

What's hot

Лекція 3. Електрокінетика
Лекція 3. ЕлектрокінетикаЛекція 3. Електрокінетика
Лекція 3. Електрокінетика
Bothi1827
 
Лекція 4. Міцела
Лекція 4. МіцелаЛекція 4. Міцела
Лекція 4. Міцела
Bothi1827
 
колоїдна хімія іі
колоїдна хімія ііколоїдна хімія іі
колоїдна хімія іі
kassy2003
 
лекція №3
лекція №3лекція №3
лекція №3
shulga_sa
 
адсорбція
адсорбціяадсорбція
адсорбція
kassy2003
 
Лекція 5. Коагуляція
Лекція 5. КоагуляціяЛекція 5. Коагуляція
Лекція 5. Коагуляція
Bothi1827
 
лекція 18
лекція 18лекція 18
лекція 18
cit-cit
 
Кінетика.Каталіз
Кінетика.КаталізКінетика.Каталіз
Кінетика.Каталіз
kassy2003
 
полимеры, упаковка, биоразложение укр10
полимеры, упаковка, биоразложение укр10полимеры, упаковка, биоразложение укр10
полимеры, упаковка, биоразложение укр10Viktoria Mischenko
 
лекція 2. дисперсні системи. класиф я, вл-ті
лекція 2. дисперсні системи. класиф я, вл-тілекція 2. дисперсні системи. класиф я, вл-ті
лекція 2. дисперсні системи. класиф я, вл-ті
Bothi1827
 
лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)
cit-cit
 
ВМС
ВМСВМС
ВМС
kassy2003
 
Закон Рауля
Закон РауляЗакон Рауля
Закон Рауля
kassy2003
 
лекція дисп системи 10.11.2016
лекція дисп системи 10.11.2016лекція дисп системи 10.11.2016
лекція дисп системи 10.11.2016
cdecit
 
Лекція 1. Поверхневі явища+
Лекція 1. Поверхневі явища+Лекція 1. Поверхневі явища+
Лекція 1. Поверхневі явища+
Bothi1827
 
лекція 11
лекція 11лекція 11
лекція 11
cit-cit
 
лекція 17
лекція 17лекція 17
лекція 17
cit-cit
 
01 концентрація буфери рн потенціометр
01 концентрація буфери рн потенціометр01 концентрація буфери рн потенціометр
01 концентрація буфери рн потенціометр
anna_chem
 
лекція 10
лекція 10лекція 10
лекція 10
cit-cit
 
хроматографія
хроматографіяхроматографія
хроматографія
anna_chem
 

What's hot (20)

Лекція 3. Електрокінетика
Лекція 3. ЕлектрокінетикаЛекція 3. Електрокінетика
Лекція 3. Електрокінетика
 
Лекція 4. Міцела
Лекція 4. МіцелаЛекція 4. Міцела
Лекція 4. Міцела
 
колоїдна хімія іі
колоїдна хімія ііколоїдна хімія іі
колоїдна хімія іі
 
лекція №3
лекція №3лекція №3
лекція №3
 
адсорбція
адсорбціяадсорбція
адсорбція
 
Лекція 5. Коагуляція
Лекція 5. КоагуляціяЛекція 5. Коагуляція
Лекція 5. Коагуляція
 
лекція 18
лекція 18лекція 18
лекція 18
 
Кінетика.Каталіз
Кінетика.КаталізКінетика.Каталіз
Кінетика.Каталіз
 
полимеры, упаковка, биоразложение укр10
полимеры, упаковка, биоразложение укр10полимеры, упаковка, биоразложение укр10
полимеры, упаковка, биоразложение укр10
 
лекція 2. дисперсні системи. класиф я, вл-ті
лекція 2. дисперсні системи. класиф я, вл-тілекція 2. дисперсні системи. класиф я, вл-ті
лекція 2. дисперсні системи. класиф я, вл-ті
 
лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)лекція 15 (pdf.io)
лекція 15 (pdf.io)
 
ВМС
ВМСВМС
ВМС
 
Закон Рауля
Закон РауляЗакон Рауля
Закон Рауля
 
лекція дисп системи 10.11.2016
лекція дисп системи 10.11.2016лекція дисп системи 10.11.2016
лекція дисп системи 10.11.2016
 
Лекція 1. Поверхневі явища+
Лекція 1. Поверхневі явища+Лекція 1. Поверхневі явища+
Лекція 1. Поверхневі явища+
 
лекція 11
лекція 11лекція 11
лекція 11
 
лекція 17
лекція 17лекція 17
лекція 17
 
01 концентрація буфери рн потенціометр
01 концентрація буфери рн потенціометр01 концентрація буфери рн потенціометр
01 концентрація буфери рн потенціометр
 
лекція 10
лекція 10лекція 10
лекція 10
 
хроматографія
хроматографіяхроматографія
хроматографія
 

Лекція 10. Реологія

  • 1. LOGO Лекція № 10 РЕОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМ к.т.н., доц. Сабадаш Наталія Іванівна
  • 2. План: Основні поняття про фізико-хімічну механіку; Реологічні криві течії та в`язкості;3 1 2 Реологічні характеристики дисперсних систем;
  • 3. LOGO 1. Основні поняття про фізико-хімічну механіку
  • 4.  здатність до утворення структур;  текучість;  поведінку харчових мас у різних технологічних процесах;  якість і товарний вигляд продуктів харчування. Структурно-механічні властивості визначають:
  • 5.  в`язкість,  пружність,  повзучість,  пластичність,  міцність,  реласакція та ін. Дисперсні системи характеризуються такими механічними властивостями:
  • 6. Одним із головних типів структур – є коагуляційна:  частинки взаємодіють безпосередньо або через тонкі прошарки рідкого дисперсійного середовища.  Коагуляційни контакти з’являються на ліофобних ділянках мозаїчної поверхні частинок дисперсної фази, що дає можливість використати поверхнево-активні речовини як для послаблення, так і для підсилення таких контактів.
  • 7. Для коагуляційних структур характерні  низька міцність,  висока пластичність,  здатність до високоеластичних деформацій,  яскраво виражена тиксотропія.
  • 8. Тиксотропія  Тиксотропія – це здатність структурованої системи до зворотного встановлення структури після її механічного руйнування.  Час відновлення структури називають тиксотропним періодом, .τ
  • 9.  швидкістю дифузії,  висотою енергетичного бар’єру. Величина для реальних систем може коливатися від секунд до декількох годин. τ Фізичний зміст періоду тиксотропії близький за змістом до періоду повільної коагуляції та визначається:
  • 10.  Реологічні криві, отримані при зростанні напруження зсуву, не співпадають з реологічними кривими, отриманими при зменшенні напруження, тобто утворюється петля гістерезису.
  • 11. Другий тип структур – конденсаційно-кристалізаційні – утворюються у різноманітних неорганічних та органічних, низько- та високомолекулярних кристалічних та аморфних дисперсних системах при:  спіканні,  пресуванні,  ізотермічній перегонці,  виділенні нової високодисперсної фази із пересичених розчинів та розплавів.  Такі структури мають високу міцність, крихкість.  Для них характерні незворотні деформації та відсутність тиксотропії.
  • 12.  хімічного складу,  структури,  фізико-хімічних факторів:  температури,  перемішування,  адсорбційної та хімічної взаємодії,  середовища,  ПАР та ін. Фізико-хімічна механіка встановлює залежність механічних властивостей системи від:
  • 13.  Структурно-механічні властивості речовин досліджують методами реології – науки про деформацію та течію у системах.  Під дією навантаження у системі виникають деформації.  Деформації – це відносне зміщення точок системи під дією зовнішніх сил або температури, при якому не порушується її суцільність.
  • 14.  Вони можуть бути:  пружними (зворотніми) та  не пружними (залишковими).  Деформації, які зникають після припинення дії зовнішніх сил, називаються пружними.  Залишкові деформації, при яких не спостерігається руйнування тіла, називають пластичними.
  • 15.  Напруження Р, що викликає деформацію тіла, визначається відношенням величини пружної сили F до площі S, на яку вона діє: S F P = , Па
  • 16. В основі реології лежать дві аксіоми.  Перша – під дією всебічного, рівномірного стиснення всі матеріальні тіла поводяться однаково, як ідеально пружні.  Таке стиснення різних за фазовим станом тіл – тверді, рідкі, гази – викликає в них тільки пружну деформацію, яка супроводжується збільшенням густини та зменшенням розмірів системи при зберіганні її форми.  При знятті навантаження відновлюються первинні параметри тіла та значення густини.
  • 17. Згідно з другою аксіомою  матеріальна система характеризується всіма реологічними властивостями, але різною мірою.  До основних реологічних властивостей відносяться:  пружність,  в’язкість,  пластичність та  міцність.  Вони проявляються при деформації зсуву.
  • 19.  Під дією механічного напруження у тілі виникають деформації.  Коли напруження P пропорційне деформації тіло називається ідеально пружнім і описується законом Гука: 0ε 0 GP ε= G – модуль пружності або модуль Юнга, характеризує пружні властивості тіла
  • 20.  Структурована система підпорядковується закону Гука до певного напруження, яке називається межею пружності .  Якщо напруження вище межі пружності, виникає новий вид деформації – пластична, яка не зникає повністю після зняття напруги. rP
  • 21.  Реологічні властивості рідини при деформаціях зсуву характеризуються в`язкістю .  За законом Ньютона для звичайних рідин зв`язок між напруженням та градієнтом швидкості деформації виражається наступним співвідношенням: • ⋅==Ρ εη τ ε η d d де , - градієнт швидкості деформації, ; - динамічна в`язкість, Па∙с.
  • 22.  Динамічна в`язкість чисельно дорівнює імпульсу, що переноситься від шару до шару рідини через одиничну площу в одиницю часу при одиничному градієнті швидкості.  Величина, що обернена в`язкості, називається текучістю.  Текучість характеризує рухливість рідини і є однією із властивостей речовини. η ν 1 =
  • 23.  В’язкість залежить від властивостей рідини, що тече, напруги зсуву та часу.  Якщо в’язкість не залежить від напруження зсуву та часу, вона називається ньютонівською, а тіла, що мають таку в’язкість, – ньютонівськими рідинами.
  • 24.  Ньютонівські рідини підлягають закону течії Пуазейля: Ql8 Pr4 π η = де lr, - радіус та довжина капіляра, через який витікає рідина під тиском P ; Q - витрати рідини за одиницю часу.
  • 25.  У структурованих системах в`язкість найчастіше залежить від напруження зсуву і часу. Такі системи називають неньютонівськими, або аномальними.  В`язкість, яка не залежить від часу, але залежить від напруження зсуву, називається ефективною.
  • 26. Якщо напруження зсуву перевищує напруження сухого тертя терP , наприклад, рух тіла на площині, тобто при терPP〉 , то 0〉ε , 0〉 τ ε d d . При цьому відбувається течія з будь-якою швидкістю. Ці твердження є законом Сен-Венана.
  • 27.  Межа текучості - це напруження, нижче від якого відсутні пластичні деформації, або вони дуже малі.  Таким чином, межа текучості також характеризує реологічні властивості системи. 1kΡ
  • 28.  В`язка течія, зазвичай, спостерігається у структурованих рідинах, а пластична – у твердоподібних системах.  В`язкість пластичної течії називається пластичною в`язкістю.  Для структурованих рідин межа текучості дорівнює нулю і течія може відбуватися при будь-якому малому напруженні зсуву.  Для твердоподібних тіл межа текучості більше нуля 01 〉Ρk
  • 30.  Розглянемо структуровані рідини з тиксотропною структурою, в`язкість яких залежить від напруження зсуву.  Під дією напруги, яка не перевищує межі міцності просторової структури, виникає повільна течія з постійною в`язкістю .0η
  • 31.  При незначних навантаженнях структура встигає повністю відновитися внаслідок броунівського руху частинок та елементів структури.  Така структура називається практично не зруйнованою, а – в`язкість структури, яка практично не зруйнована (рис.3.1, ділянка 1). 0η
  • 32.  У разі подальшого збільшення напруження зсуву руйнування надмолекулярних зв`язків коагуляційної структури переважає їх відновлення і рідина тече зі змінною в`язкістю (рис. 3.1, ділянка 2).
  • 33.  При напрузі зсуву , де – напруга практично зруйнованої надмолекулярної структури, поперечні зв`язки повністю руйнуються і не встигають відновитися.  При цьому в`язкість спадає до найменшого значення , а далі залишається сталою.  В`язкість відповідає практично зруйнованій структурі (рис. 3.1, ділянка 3). і рідина тече зі сталою мінімальною в`язкістю. mPP〉 mP mη mη
  • 34. Крива, яка відображає залежність швидкості течії від напруження зсуву Р, називається реологічною кривою течії
  • 35. Рис. 3.2. Реологічні криві в’язкості Рис. 3.3. Реологічні криві плинності