1. НАЦІОНАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛНАЦІОНАЛЬНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ
Олексюк СвітланаОлексюк Світлана 7 червня 2013
Українська школа –
від централізованого
управління
до автономії:
реалії та перспективи

2. Керівник української школи,
який взяв участь в опитуванні
Жінка
46 років
Вища освіта
Вчене звання, нагороди,
регалії
Стаж роботи від 11 років
ЗНЗ 1 – 3 ступеня
Міська школа
ПОГЛЯДИ ДИРЕКТОРІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НА ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ
УКРАЇНСЬКОЮ ШКОЛОЮ: АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ОПИТУВАЛЬНОГО ЛИСТА
Що гальмує ефективну
роботу шкіл?
В чому проявляється
надлишковість в
управлінні
навчальними
закладами?
Бюрократизм в освіті
Чи потрібні зміни в
системі управління
школами?

3. Контент – аналіз шкільної документації
3 модулі документообігу навчального закладу:
вхідна,
вихідна документація,
накази з основної діяльності,
робочий час адміністрації
21ЗНЗ трьох регіонів – Київ та Київська область,
Кіровоград та Кіровоградська область, Херсон та
Херсонська область.
22У дослідженні вивчені документи шкіл всіх
типів та форм власності.
Розділ 3 Бюрократизм в освіті: проблеми і виклики.

4. Вхідна документація навчального закладу
У Києві - 351 вхідних документів
за навчальний рік
У Київській області – 448.
587 - на одну школу України в середньому.
Розділ 3 Бюрократизм в освіті: проблеми і виклики.
Регіон
Київ Кіровоград Херсон
Інтенсивність:
кількість документів
на тиждень
10
22 8
Обсяги: загальна
кількість годин
роботи за
навчальний рік для
підготовки відповіді
на документи
175 годин
568 годин 137 годин
Визначення ККД:
відношення
кількості документів,
що позитивно
впливають на
діяльність школи до
загальної кількості
документів, які
надходять.
1/3
113
1/10
110
1/3
82

5. Установа, де працюють більше 1000 співробітників, створює так багато
внутрішньої роботи, що зовсім не потребує контактів із зовнішнім світом.
Закон 1000 Паркінсона
Хто пише та вимагає?
73% - це організації сфери освіти всіх рівнів
50% таких документів вимагають реакції у
стислі терміни.
30% документів позитивно впливають на
діяльність школи.
10% документів мають безпосереднє
відношення до навчально – виховного
процесу та можуть бути узгоджені з
річними планом роботи школи.
3 модулі документообігу навчального
Розділ 3 Бюрократизм в освіті: проблеми і виклики.
ВХІДНІ документи школи

6. Вихідна документація навчального закладу
За 2011 – 2012 навчальний рік кількість
документів – 656 документів.
Інтенсивність - 19 документів на
тиждень.
Управління освіти та підпорядковані
йому структури - 76 %.
За видами:
Статистична звітність – 30%
Звіти про заходи – 26%
Звіти про реалізацію освітніх програм – 20%
Підготовка різноманітних даних – 24%
Розділ 3 Бюрократизм в освіті: проблеми і виклики.
Регіон
Київ
Приватна
школа
Кіровоградська
область
ЗНЗ 1 – 2
ст
Херсонська
область
ЗНЗ 1 – 3 ст
Інтенсивність:
кількість
документів на
тиждень
27 18 8
Обсяги:
загальна
кількість годин
роботи за
навчальний рік
для підготовки
відповіді на
документи
459 годин 306 годин 136 годин
Визначення
ККД:
110
10%
91
документ
110
10%
61
12
49%
135

7. Вихідна документація навчального закладу
300 годин робочого часу в середньому
витрачається на роботу з «вихідною»
документацією!
223 години робочого часу йде на “непотрібні
для школи документи”
70% інформації від школи - це дублювання
наказів, звіти, доповідні записки, клопотання та
статистична інформація.
Кожний четвертий документ
сприяє розвитку та прогресу.
На це потрібно лише 77 робочих годин на рік!
Розділ 3 Бюрократизм в освіті: проблеми і виклики.

8. Накази навчального закладу
За навчальний рік - 368 наказів
Інтенсивність - 10 наказів на тиждень
Зусилля – до 90 хвилин на один наказ
Кількість наказів «на виконання наказів та
розпоряджень» – 41%.
Ініціативних наказів керівника – 59%
Кількість наказів загального адміністрування – 277,
серед них «дублюючих» 46.21 %.
Більше 400 годин робочого часу за
навчальний рік в витрачається на роботу з
наказами.
При 8-годинному робочому дні
це становить 50 днів,
або 30% робочого часу.
Розділ 3 Бюрократизм в освіті:
проблеми і виклики.
«Прогресивних» документів,
направлених на розвиток школи
20%.

9. Збори, засіданння, наради
Загальна кількість годин на заходах
різних рівнів – 106 – 120 годин.
+ підготовка 12 всіх цих засідань.
Витрати часу = 170 – 200 годин,
10% робочого часу керівника
Розділ 3 Бюрократизм в освіті: проблеми і
виклики.
Назва зборів Кількість Тривалість хв
Конференція школи 1 120
Засідання Ради школи 4 240
Батьківські збори школи 4 240
Засідання Батьківського комітету
школи
6 360
Засідання Піклувальної ради 4 240
Збори трудового колективу 3 180
Засідання Педагогічної ради 5 600
Наради при директорі 34 1020
Засідання Атестаційної комісії 4 360
Засідання Методичної ради 4 360
Засідання учнівського
самоуправління
8 240
Наради управління освіти для
директорів шкіл
16 1920
Наради Дежадміністрації 4 240
97 106 годин

10. Працюй старанно по 8 годин на день – вийдеш у начальство
і отримаєш можливість працювати по 12 годин. Роберт Фрост
Робочий графік керівника школи

11.  Ліквідувати інформаційну надлишковість
 Створити єдину інформаційну систему на рівні
району чи міста
 Створити систему синхронізації планування по
вертикалі
 Реорганізація документообігу
резюме
Розділ 3 Бюрократизм в освіті: проблеми
і виклики.
Кайдани вимученого людства
зроблено із канцелярського паперу…
Ф. Кафка

12. Глибинні інтерв'ю з керівниками шкіл
УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ:
МІЖ «ЦЕНТРАЛІЗОВАНИМ УПРАВЛІННЯМ» І АКАДЕМІЧНОЮ АВТОНОМІЄЮ”
“ Занепокоєння, тривога та незадоволення
- неодмінні умови подальшого прогресу ”
Томас Едісон

13. Аналіз та інтерпретація результатів
’глибинних інтерв ю з керівниками ЗНЗ
24 керівника
Всі типи шкіл
4 регіони України
Всі форми
власності.
 Надлишковість функцій, які покладаються
на школу
 Оцінка по наявній документації, звітах
 Наради, конференції, семінари, які
дублюють одні й ті ж самі питання,
звітують, а не погоджують шлях
вирішення проблем.
 Для ефективного керівництва навчальним
не вистачає прав
 Бюрократія
Розділ 4

14. Аналіз та інтерпретація результатів
’глибинних інтерв ю з керівниками ЗНЗ
«Які причини
бюрократизму в
шкільній освіті ?»
 Імітація бурхливої діяльності різними
службами, установами та організаціями
 Існування бюрократичної вертикалі з
паперообігом як основним способом
управління.
 Застарілий стиль управлінського мислення,
бюрократична ментальність.
 Неготовність до застосування
безпаперових технологій на усіх рівнях.
 Корумпованість освітньої системи
Розділ 4

15. Аналіз та інтерпретація результатів
’глибинних інтерв ю з керівниками ЗНЗ
«Як реально можна
подолати прояви
бюрократизму в
шкільній освіті?»
 Освітянські установи мають відмовитись від
контролюючих функцій
 Надати РМЦ функції виключно організаційні,
аналізуючи, допоміжні.
 Зняти з УО функції перерозподілу дефіцитних
бюджетних ресурсів
 Радикально зменшити кількість працівників у
освітянських бюрократичних установах
 Відмінити частину звітності, особливо
статистичної.
 Взяти курс на самостійність, самоконтроль
та самоорганізацію на рівні школи.
 Розвивати е-управління.
 Школі потрібно довіряти!
 Навчитись керувати не людьми, а процесами!
Розділ 4

16. Аналіз та інтерпретація результатів
’глибинних інтерв ю з керівниками ЗНЗ
Як Ви розумієте
шкільну
автономію?
Які повноваження
директора
автономної школи?
 Не бути залежним від примх бюрократії.
 Максимум свободи дій у рамках
законодавства.
 Щоб ніхто не заважав працювати.
 Незалежне і достатнє фінансування.
 Право школи (шкільного самоврядування)
самостійно визначати напрямок руху школи.
 Право керівників школи організовувати людей,
стимулювати їх активність тощо
 Самостійність, довіра, відповідальність!
Розділ 4

17. Аналіз та інтерпретація результатів
’глибинних інтерв ю з керівниками ЗНЗ
Чи можливе
запровадження
фінансової
шкільної автономії
без автономії
інших складових
життєдіяльності
навчального
закладу?
Які перешкоди
запровадження
шкільної
автономії?
 Має бути все в комплексі : кадрова, академічна
самостійність, громадсько - державне управління.
 Як перший крок, «навчання та спеціальна
підготовки менеджерів навчальних закладів, потім –
«створення належної матеріально-технічної бази”
 Всепроникаюча корупція в освіті (намагання
зосередити всі фінансові потоки в одних руках,
взяти на себе питання працевлаштування тощо).
 Незахищеність керівника школи від усіляких
перевіряльників
 Обмежені можливості місцевих бюджетів.
 Застарілі механізми управління освітою, слабка
управлінська підготовка кадрів, відсутність довіри,
надлишковість керування.Розділ 4

18.  Закони України «Про освіту», «Про загальну середню
освіту»
 Положення про загальноосвітній навчальний заклад
 Державна національна програма «Освіта»
 Національна доктрина розвитку освіти.
.Контент аналіз документів МОН
Розділ 4

19. -Контент аналіз документів
МОН
 Контроль
 Звіти (звітність)
 Стандарти
 Вимоги щодо дотримання…
 Відповідальність
 Управлінська вертикаль
 Державне управління системою
загальної середньої освіти (реалізація
державної політики у освітній сфері)
 Державні (бюджетні) кошти
 Оцінювання
 Відстеження результатів.
 Довіра
 Академічна чесність
 Освітнє співтовариство
 Децентралізація
 Захист прав
 Відкритість
 Партнерство
 Свобода (педагогічної думки і дії),
 Готовність до змін
 Кошти платників податків
 Підтримка бачення перспектив
розвитку та місії школи.
Директивний підхід
Лідерство, менеджмент,
самоорганізація
Розділ 4

20. Висновки
УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ: МІЖ
«ЦЕНТРАЛІЗОВАНИМ УПРАВЛІННЯМ» І
АКАДЕМІЧНОЮ АВТОНОМІЄЮ”

21. Чому потрібні зміни?
УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ: МІЖ
«ЦЕНТРАЛІЗОВАНИМ УПРАВЛІННЯМ» І
АКАДЕМІЧНОЮ АВТОНОМІЄЮ”
•Необхідність підвищення ефективності та якості української шкільної освіти
•Загострення проблем загальної середньої освіти через суперечності між нормами та практиками.
•Існуюча система управління навчальними закладами демонструє відсутність достатніх
можливостей у навчального закладу,
•відсутність прав у батьків на вплив у процес навчання власних дітей,
•відсутність системи відповідальності за якість освіти конкретних учнів та ефективність
роботи.
•Не визначений головним принцип державно-громадського або громадсько-
державного управління освітою.
•Дієві механізми повноцінної реалізації громадського самоврядування відсутні.
•Підміна участі громадськості в управлінні навчальними закладами, благодійністю.
•В Україні до цього часу відсутній спеціальний закон, що регламентував би діяльність
юридичних осіб публічного права, якими є комунальні ЗНЗ.
•Існує колізія між повноваженнями органів державної влади та органів місцевого
самоврядування. Це завуальовує можливості влади не виконувати власні обов’язки,
призводить до бюрократичного свавілля, множення аналогічних завдань перед ЗНЗ, до
маніпуляцій в управлінні навчальними закладами, містить значну корупційну складову.
•Різноманіття існує в системі освіти України «всупереч, а не завдяки» сучасній системі
управління.

22. Чому потрібні зміни?
УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ: МІЖ
«ЦЕНТРАЛІЗОВАНИМ УПРАВЛІННЯМ» І
АКАДЕМІЧНОЮ АВТОНОМІЄЮ”
Серед головних проблем організаційно-управлінського характеру, які найбільше заважають ефективній
роботі школи, найактуальнішими є брак коштів (майже 90% респондентів), надлишковий бюрократизм і
зайва «паперотворчість» (майже 80% респондентів).
Слід зауважити, що від надлишкового бюрократизму потерпають як комунальні, так і приватні
загальноосвітні навчальні заклади. В Україні, на противагу європейським країнам, після двадцяти років
побудови демократії відсутні незалежні школи, тому всі приватні школи залежні від держави, робота
приватних шкіл майже на 90% регламентована державою.
Усі навчальні заклади використовують електронний документообіг, однак, дуже низької якості за Інструкцією
з ведення ділової документації №240 від 23.06.2000 року та Інструкцією №32 від 30.01.1998 року.
Проте, у 1998 році забезпеченість навчальних закладів комп’ютерною технікою була 5%, а підключення до
мережі Інтернет становила по країні 1%. Сьогодні органи управління освітою звітують про 100%
комп’ютеризацію ЗНЗ. Водночас, кількість вхідної - вихідної документації у школах не зменшилась, а зросла
у рази.
Дослідження виявило неузгодженість планування роботи школи та органів управління освітою на всіх рівнях,
що вкрай негативно впливає на щоденну діяльність керівника навчального закладу.
Матеріали дослідження показують, що яскравим зразком «надлишково керованої організації» може бути
будь-яка українська школа.

23. Що треба зробити?
УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ В УКРАЇНІ: МІЖ
«ЦЕНТРАЛІЗОВАНИМ УПРАВЛІННЯМ» І
АКАДЕМІЧНОЮ АВТОНОМІЄЮ”
•Реорганізувати документообіг з принципово новими форматами контрольно-оціночної діяльності з повним
виключенням дублювання. Необхідною є нова Інструкція з ведення шкільної документації а також розробка
захищених інформаційних систем управління освітою. Зміни в системі будуть забезпечені при створенні
загальнодержавної електронної уніфікованої системи документообігу на основі «хмарних технологій».
•Потрібна повна реорганізація управлінь освіти в сервісні центри місцевої виконавчої влади
•Запровадження пілотного проекту Автономна шкіл (фінансова, кадрова, академічна автономія на принципі
громадсько-державного управління.
•Створення центрів незалежного моніторингу та оцінювання діяльності суб’єктів освітнього процесу,
громадської професійної експертизи та атестації навчальних закладів, керівників шкіл, вчителів.
•При формуванні нової редакції освітніх законів одним з головних принципів управління освіти визначити принцип
довіри – до навчального закладу, директора, вчителя, родини, а головне – розпочати його втілювати на практиці.
•Комплект законодавчих та нормативно-правових актів щодо діяльності ЗНЗ потребує нової редакції.
• Для підтримки модернізації освіти на місцях громадянське суспільство має взяти на себе функцію лобіювання
інтересів шкільного вчителя, як основного провідника освітньої політики держави, керівника ЗНЗ як
відповідального менеджера, батьків та учнів як головних замовників та споживачів освітніх послуг.
•Для ефективної діяльності шкіл необхідною є спільна відповідальність та співпраця держави, органів
місцевого самоврядування, громадськості та навчальних закладів.

24. Дякую за увагу!Дякую за увагу!