і

1. Управління освіти і науки Тернопільської міської ради
Джуринська загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів
На конкурс
Народознавча розвідка
«Слава України»
«Під небом Канади
творив Ти натхненно…»
Горин Надія Іванівна
вчитель історії
Джуринської ЗОШ І –ІІІ ст.
Джурин – 2013

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Соціокультурний розвитоксуспільствавеликою мірою
зумовлюється діяльністю особистостей, яківолодіють особливоюволеюта
пасіонарним зарядом. Саметакі творціздійснюють активний мистецький поступі
художні відкриття. Розглядаючипостать видатного диригента, вихідця із села
Джурин Чортківського району ТернопільськоїобластіЦепенди Кирила Яремовича
в контексті розвиткудиригентськоїкультури ХХ ст., слід відзначити, що маестро
належить до когортиосіб, які активізували розвитокмистецтва, поповнюючи
репертуарний фонд художніми прочитанняминароднихпісень , що стали
непересічними художніми відкриттями у сфері музичного світу. Для того, щоби
здійснити об’єктивне, неупереджене дослідження вельми об’ємної спадщинип.
Цепенди не просто як герметичного артефакту, а збагнути його численні зв’язкиі з
українськоютрадицією, і зі світовими тенденціями диригування, слід було
висвітлити складні й багатогранні процесижиттєтворчостімитця.
Мета дослідження - концептуальне осмислення творчоїпостатіК.Цепенди в
контексті розвиткудиригентської культури ХХ ст. як сукупностіпрофесійних
традицій та інноваційного пошуку,висвітлення його творчого шляху в українській
діаспорі Канади.
Відповідно до вказаноїмети вирішуються наступні завдання:
• ознайомлення з фактами біографії К.Цепенди, прослідкувати його родовід;
• здійснення огляду мистецької спадщини відомого маестро;
• окреслення творчого становлення диригентав контексті розвиткухорового
мистецтва Детройта ;
• дослідження етапів диригентської діяльностімитця;

3. • збирання зразків пісень у виконанні Кирила Яремовича.
Об’єкт дослідження – життєвий і творчийшлях К.Цепенди,уродженця с.Джурин
Чортківського районуТернопільської області.
Предмет дослідження – диригентськіта вокальні здобуткита естетико-
психологічні особливостівиконавської творчостіКирила Цепенди як представника
диригентськоїкультури XX століття в українській діаспорі Канади.
Методика дослідження
Матеріалами дослідження став, насамперед значний пресовийта меморіальний
пласт, що дозволив реконструюватиосновніетапи діяльності мистця:публікації в
музичній періодиці та в інших джерелах, особистіспогадита матеріали приватних
архівів джуринян, які співпрацювали з К.Цепендоюв хорі «Трембіта» при
«Просвіті» с.Джурин, серед них: Б.Цепенда, М.Грицик, Б.Дзівенко, а також члени
його родини – М.Баран,Є.Баран.
Для визначення естетико-стильовихзасад та психологічного типу митця важливим
джерелом став аналіз аудіозаписів пісень «Ностальгія», «Біль за Україною».
Наукова новизна та теоретичне значенняроботи
Вперше здійснене концептуальне осмислення творчоїдіяльностіК.Цепенди як
представника диригентськоїкультури XX ст.
Практичне значеннядослідженнязумовлене:
• створенням науково-методологічного підґрунтя проблеми, яке певним чином
збагачує культурну і духовну спадщину с.Джурин;
• можливістю використання теоретичнихвисновків дослідження, його аналітичного
матеріалу на уроках історії, музичного мистецтва, художньої культури, в
позакласній роботішколи.

4. • матеріали народознавчоїрозвідкипро К.Цепенду зібрані і систематизованів музеї
духовного відродження «Берегиня» приДжуринській ЗОШІ-ІІІ ступенів.

5. Невдячна це справа – розповідати про талант музиканта і диригента читачам,
коли вони не мали змоги послухати чи побачити виступицього митця на сцені. І
все ж постараємосярозповістиширокомузагалу читачів про людину, яка більше як
півстоліття трудилась на ниві української музикальноїкультури . До недавнього
часу ні родина,ні односельціне мали змогиані спілкуватися , ані відкрито
гордитися своїм земляком . Маестро Кирило Цепенда існував для всіх як герой
родиннихлегенд та сільських переказів . До села доходилислухи , що його ім'я є
досить відомим серед української еміграції в Америці та Канаді, а відомості про
нього можна було знайти, переглядаючи10-ти томну «Енциклопедію
українознавства» (Paris-New-York, 1955-1984). Цим і обмежувалися відомостіпро
нашого земляка .
Допоміг випадок. Комусь із односельчанпотрапиладо рук україномовна
американська газета «Америка» за грудень 1989 року і там була надрукована
велика стаття про життя і творчість маестро Кирила Цепенду, який святкував у ті
дні своє75-річчя і 55-ту річницю невтомної праці на музичному й хоровомуполі .
Народився Кирило Цепенда 24 грудня 1914 року в селі Джурин на Поділлі
(тепер Чортківський район Тернопільської області)у родині Яреми та Варвари
Цепендів(дод.1). Кирило старший син у сім'ї, завжди опікувався молодшою
сестричкою Олею. Для того , щоб дати дітям добруосвіту батько, Ярема
Цепенда(дод.2), поїхав до Канади на заробітки. У 1935 році Ярема трагічно загинув
у віці 42 роки( впав на будівництві з висотиу м. Чікаго). Кирило та Оля
залишившись під опікою матері зросталиу Джурині, там же здобулиі початкову
освіту. Кирило продовжив навчання у гімназії в м. Теребовлі, його стихією була
музика . Красивий, молодийчоловік марив створенням хору , щоб прославити
українськупісню на весь світ( дод.3).
Ще гімназистом вступив до оркеструприМарійській Дружині, а через деякий
час вже сам організовує оркестр в м. Бучачі. Одночаснокерує струнним оркестром
у Теребовлі, а під час літніх канікул організовує хор при читальні «Просвіта» в
рідному селі. Так у 1936році виник у с. Джурин молодіжний хоровийколектив під
назвою«Трембіта»( дод.4). Кирило керував хором до свого виїздув Канаду. Так з

6. невеличкого села , що на Галичині, почався великий шлях Кирила Цепенди –
найвідомішого диригентаз української діаспори в Канаді. З цим хором п. Кирило
здобув перше місце на повітовому конкурсіхорів у м.Чорткові. Учасниця хору
Броніслава Цепенда відтворила репертуар колективу у рукописній збірці. (дод.5).
Після закінчення гімназії у 1937році Кирило Цепенда поїхав на музичні студії
до Львова. Для проживання і оплати навчання керує різними хорами, як Ремісничої
Бурсипри вулиці Пасічній на Личакові і Бартосівній, при читальні «Просвіта» на
Замарстиновіі Личакові, хором Ремісничого Товариства «Зоря», хором «Народна
Торгівля» та іншими.
В 1938році К. Цепенда вступив до Музичного інституту імені Миколи Лисенка
у Львові, де студіював хоровудиригентуру у професора Миколи Колесси,
теоретичні предмети у професораЗенонаЛиська, Станіслава Людкевича ,д-ра
БорисаКудриката д-ра Василя Витвицького, а вокал - у професораЛюбінецького.
У цей же час керує хором при українській гімназії на Філії при вулиці Пекарській.
З цим хором здобуваєперше місце поміж шкільними хорами Західної України.
В 1941 році як стипендіат КОЛУСУ п. Кирило виїхав до Відня продовжити
навчання. Що довелося пережитимолодомумузикантові під час війни – можна
тільки здогадуватись з короткоїзгадкиу листі до родини: не раз здавалося –
кінець! Але і в тяжкі роки воєнної хуртовинип. Кирило не покидає улюбленого
заняття , можливо, саме це і допомогло йомувижити . У Відні він керував хором
при церкві св. Варвари , а також хором студентського товариства«Січ».
В 1945році Кирило одружився з дочкою українського священика о.Гулина
панною Ромою. І ще цього ж рокупереїхав до Мюнхена , де організував хор
«Трембіта», певною мірою можемо припустити, що створення хоруз такою
назвою - це своєрідна ностальгія за рідним краєм.
В1949 році переїжджаєдо Америки . Маючи добрийголос і музичні знання ,
він записується до дяківської школи, яку закінчує з відзнакою , щоби бути
незалежним в утриманні родини.
В 1952 році переїжджаєз Ансінії до Рочестеру, в штаті Нью-Йорк, а ще через
два роки поселяється в Детройті, де його запросилина посаду вчителя музики при

7. парафіяльній школі св. Івана Хрестителя і керівника хору. Найбільше відзначився
Кирило Цепенда на церковній ниві як диригентпри Церкві св.Івана Хрестителя в
Детройті, де працював понад 35 років( дод.6). Маючи непересічні знання церковної
музики, він разом з членами вже існуючого хору «Боян» наполегливо працює над
піднесенням мистецького рівня хору.
Діяльність гідного диригентахору належно оцінили церковнівласті .1984 року
з нагоди діамантового ювілею Церкви св. Івана Хрестителя Папа Іван-Павло ІІ дав
диригентовіКириловіЦепенді та хору своєблагословення. Він отримав його також
і від Владики Преосвященного Інокентія Лотоцького.
Перебуваючи в Детройті , п. Кирило майже 20 років диригував великим
мішаним хором «Трембіта»( дод.7), з яким виступав не лише в цьому місті , а й
виїжджав на гастроліпо Америці й Канаді, записав з ними платівку(дод.8). Деякий
час диригував також і Капелою Бандуристокпри ОсередкуСУМ, організував 40-
членний мандоліновий оркестр «Веселка» (дод.9). Видав також «Співаник народних
пісень» з фортепіяно і Службу Божу в народних мотивах. За час свого
перебування в Детройтіп. Кирило здобув симпатії і визнання глядачів як чудовий
співак та став одним із передових диригентів у діаспорі.
Близько 18-ти років п. Кирило вів у Детройті радіопрограму«Гомін
України»(дод 10.), яка два рази на тиждень пропагує українськеслово, музику і
пісню. У 1985році після тривалої хворобипомираєйого дружина Рома. Це був
болючийудар для маестро , та він з гідністю витримав його. Кирило Цепенда
продовжив своюмистецькудіяльність, про що неодноразовописала преса (дод .11).
В травні 1989року дирекція Українського Культурного Центру у Воррен,
Мічіган , запросила п. Кирила диригентом 40-членного чоловічого хору«Ватра»
при МК Центрі . За цей час хор вже неодноразововиступав перед українською
громадою, а 6 учасників хору приїжджали1991 рокуна Україну у складі Капели
Бандуристів ім. Т. Шевченка, гастролі якої пройшли з великим успіхом.
В одномуіз листів до родини, після проголошення НезалежностіУкраїни ,
п. Кирило писав: «Я кажу одне – «Дивні чудеса твої , Господи!Проголошено

8. «Україну» без боюна фронті. Дорогатяжка – але ми усі мусимо брати участь у
відбудові» . Дай , Боже, сил і здоров'я здійснитизадумане.
1995року вся парафія церкви св. Івана Хрестителя відзначала ювілей маестро,
80- ліття заслуженого диригента( дод.12), керівника радіомовлення «Голос
України» і ревного працівника для Бога і народу– Кирила Цепенди.
Колизнайомишся зі сторінками життя цієї славетної людини , дедалі більше
переконуєшся , що вона, окрім усього іншого , займається ще й благодійництвом ,
залучаючи до цього усіх , з ким зводила його доля. Будучи одним із найвидатніших
диригентів світу , талановитим музикантом, Кирило Цепенда гордився , що є родом
з України , завжди пам’ятаючисвоїхземляків. Інформацію про мистецьку
діяльність Кирила Цепенди досліджував його родич Є . М. Баран, відомий
українськийписьменникта літературний критик . Фрагменти його статті
використаніу нашому дослідженні.(дод.13).
Короткібіографічні відомості , викладені на папері , завжди втрачають перед
живим спілкуванням і не дають повної змогипобачитиі розкритиперед собою
образ людини, яка силоюобставин була відірвана від рідної землі , але душею
залишилася з нею.
Автор ювілейної статті про п. Кирила Микола Кавка так охарактеризував
митця: «Маестро Кирило Цепенда – це людина доброївдачі, особистої культури,
великої любови до української музики – пісні, мистецтва, а перш за все до
українськогонароду». А Ольга Гриньків вважає: «Вісімдесят літ – це Божа ласка і
благословення за працю для Бога й України»(дод.14). До цих слів хочемо додати
тільки одне: ми так довго захоплювалися чужими талантами , що забули і просто не
знали своїх. І сьогодні, у часи бурхливі , тривожні й обнадійливі , хотілося б , щоб
українськакультура збагатилася ще одним талантом . Талантом українця з далекої
Америки. Талантом маестро Кирила Цепенди.
ТворчіздобуткиК. Цепенди свідчать: маестро належить до когортимитців, які
здійснили художні відкриття, створюючи«прем’єрніінваріанти виконання» , що
стали еталоном для наступних інтерпретацій.

9. Висновки
К. Цепенда - митець, який, об’єднавшиу своємуіндивідуальному диригентському
почеркувплив декількох шкіл, зробив значнийвнесок у розвитокдиригентської
культури ХХ ст. і сприяв активному входженню у виконавськупрактику низки
творів власного стилю, більшість з яких є надбанням золотого фондуукраїнської
діаспори Канади.
Маестро за стилем виконавськоїінтерпретації представив пізньоромантичний
тип диригента, якому були близькі прагнення проникнути в тонкощі людської
психології, простежитидушевні переживання за рідним краєм .
Для стилю К. Цепенди характерні широке дихання мелодичного розгортання з
яскравимикульмінаціями; інтуїтивно точне відчуття темпу, а при тім свободау
виборітемпів; ритмічна дисципліна й штрихова точність; втілення найтонших
граней динаміки та її зміни, винахідливе і колористично багатетрактування
тембральної палітри . Митцеві були притаманні надзвичайніекспресія й
захопленість процесом творчості. Схильність до «наднапруження», здатність
«горіти» самому і «запалювати» до співтворчостіоточуючих, дивовижнахаризма,
що ніби «наелектризовуєповітря» і передає тугу за Україною.
Безцінна спадщина геніального маестро – неопалима купина пісенного духу
джуринськоїземлі , що вічно осяватименаші душі світлом високої духовності.

10. Використані джерела
1. Баран Є. Маестро Кирило Цепенда // Культура і життя. - 1992. - 12 вересня.
2. Городиський Л. Кирило Цепенда – співак і диригент: (До 90-річчя від дня
народження)// Теребовлянщина: Краєзнавчийі літературно-мистецький альманах –
календар на 2001 рік. - Т., 2001.
3. Гриньків О. 80- ліття маестро Кирило Цепенди // Досвітні вогні. - №6.-1996. -
10 лютого.
4. Марущак О. Любов до Україниживе в його серцізавжди // Родина, родина – від
батька й до сина… Документально-довідковевидання. – Тернопіль:2010.
5. Нагірняк З. Українськийсоловей// Шлях перемоги. - №4. – 2003. – 23-29 січня.
6. Стефанів С. Відзначення ювілею в Флинті // Свобода. -№211. – 1988. – 4
листопада.
7. Цепенда К. Джурин // Історично-мемуарнийзбірникЧортківської округи:Повіти:
Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики. – Нью Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1974.
8. russian – records. com.ua
9. wikipedia. com. ua