Upravlinia intelektual vlasnistyu

1. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ
УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ
У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
2016

2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Інтелектуальна власність як механізм вирішення завдання щодо
використання сучасних знань на користь суспільства (шляхом упровадження
результатів досліджень і розробок й одночасно їх застосування для підготовки
фахівців) дає змогу успішно здійснювати трансфер затребуваних ринком
технологій із ВНЗ до зовнішнього світу для подальшого послугування різними
споживачами. Найчастіше такий трансфер супроводжується переходом людей,
авторів і співавторів ідей у нову сферу – сферу інноваційного бізнесу.
Функціонування системи інтелектуальної власності на якісно новому рівні
сприяє покращенню конкурентоспроможного підприємницького середовища,
яке базується на результатах інтелектуальної діяльності. Це формує необхідні
умови для переходу до інноваційної моделі економічного зростання країни.
Стратегічні напрями та основні завдання, на виконання яких має бути
спрямована реалізація державної політики в сфері інтелектуальної власності,
визначає Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності в
Україні на період до 2020 року (попередній варіант проекту)
(sips.gov.ua/ua/project-ip-strategy28082014).
Професійно організована система правової охорони інтелектуальної
власності є цінною інвестицією як для творців нових знань, так і для
навчального закладу, забезпечуючи йому конкурентну перевагу на ринку.
Закріплення інтелектуальних прав на наукові та науково-технічні результати
дає змогу організаціям та інвесторам знизити ризики, пов'язані з їх подальшою
розробкою, масштабуванням і комерціалізацією, що особливо важливо на
ранніх стадіях розробок.
Запропоновані Вашій увазі матеріали допоможуть розв'язати проблему
створення та розвитку ефективної системи управління інтелектуальною
власністю в освітніх і наукових установах (далі – Установа), оскільки є
узагальненням найкращих практик у цій галузі.
Мета цієї роботи – допомогти організувати обмін досвідом у сфері
інтелектуальної власності, знайти організацію, фахівця, які успішно
використовують інструменти інтелектуальних прав для розвитку власного
підприємства, взаємодії з вітчизняними та зарубіжними компаніями, підготовки
кадрів.
1. ДОЦІЛЬНІСТЬ ТА НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ СИСТЕМ
УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ВЛАСНІСТЮ
1.1 Якщо Установа демонструє затребувані ринком і суспільством
результати інтелектуальної діяльності (РІД), це свідчить про те, що вона
залучена до інноваційного розвитку економіки на національному та
міжнародному рівнях, а її інноваційна діяльність є ефективною. Наявність
охоронних і правовстановлюючих документів на РІД підтверджує
конкурентоспроможність наукових розробок, свідчить про рівень культури
щодо представлення творчих наукових і технічних досягнень.
Оформлення прав на перспективні науково-дослідні результати та їхнє

3. просування (трансфер) для подальшого застосування - важливий фактор
створення позитивного іміджу Установи, що дає їй можливість брати участь у
міжнародних рейтингах, є важливою конкурентною перевагою в ринкових
умовах. Тому не тільки доцільно, а й конче необхідно приділяти особливу увагу
питанням створення, виявлення, обліку РІД і управління (розпоряджання)
правами на них.
1.2 Своєчасне виявлення конкурентоспроможних РІД і оформлення прав
на них – передумова комерціалізації відповідних наукових розробок. У свою
чергу виведення інтелектуальної власності на ринок дозволяє Установі
отримувати прибуток, що забезпечує додаткове матеріальне стимулювання
вчених, а також фінансування нових дослідницьких проектів.
1.3 Основною метою Установи у сфері науково-дослідницької діяльності є
розвиток науки і використання її досягнень на благо суспільства.
Створення охороноздатних РІД, які мають перспективи практичного
використання, – важливий етап трансформації теоретичних і
експериментальних знань в інноваційний продукт із соціально-економічною
цінністю. Розпорядження правами на такі РІД та їх впровадження є ланкою між
наукою і бізнесом, яка, на жаль, наразі майже відсутня в Україні, що й
перешкоджає переходу до інноваційної економіки. Тому виявлення, облік,
правова охорона і трансфер технологій є не просто завданням Установи, а й
найважливішим суспільним запитом.
1.4 Виявлення та оформлення прав на результати інтелектуальної
діяльності дає змогу, по-перше, донести до суспільства факт отримання
наукового результату, по-друге, – закріплює права на відповідний об'єкт за
Установою та (або) авторами. Таким чином, забезпечення охорони РІД –
необхідна умова дотримання інтелектуальних прав учених та Установи, набуття
ними іміджевого статусу передових суб'єктів наукової діяльності.
Студенти та аспіранти повинні не лише мати можливість здійснювати
дослідницьку діяльність, а й отримати теоретичні знання та практичні навички
у сфері трансферу технологій, взаємодії з індустріальними (виробничими,
комерційними) партнерами, а також брати участь у проектах впровадження у
виробництво товарів чи надання послуг власних результатів інтелектуальної
діяльності.
1.5 Освітня установа, що формує фахівця з молодших курсів до
завершальних етапів навчання, є найкращим «інкубатором» для «створення»
молодого вченого, підприємця, фахівця, зацікавленого в самореалізації у галузі
науки й технологій. Умови роботи у кожній із цих сфер вимагають високого
рівня підготовки з питань охорони та захисту прав інтелектуальної власності.
Практичній реалізації результатів наукової діяльності студентів і
професорсько-викладацький склад можна навчити шляхом організації курсів
лекцій, тренінгів, практичних занять із проблематики набуття та захисту прав
інтелектуальної власності.
1.6 Облік та аналіз РІД, що створюються у процесі виконання науково-
дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), дає змогу
використовувати їх як індикатор під час оцінювання якості відповідних робіт,

4. результативності праці науковців, а також для визначення кваліфікації
Установи, яка претендує на надання державної фінансової підтримки1
.
Критеріями рейтингового оцінювання діяльності професорсько-
викладацького складу можуть бути: участь у міжнародних виставках із
представленням на них своїх інноваційних розробок; кількість
комерціалізованих об'єктів інтелектуальної власності; обсяг коштів, отриманих
за результатами комерціалізації РІД.
1.7 Аналіз патентної активності має включати не тільки оцінювання
динаміки отримання Установою патентів і свідоцтв. Насамперед повинна
розглядатись її діяльність із ліцензування, трансферу технологій, передання
прав, участь у спільних підприємствах вкладом об'єктами інтелектуальної
власності, тобто має визначатись фактична ефективність наукової діяльності.
Стимулювання «генераторів ідей» (творчих особистостей і творчих
колективів) дозволить досягти стабільної патентної діяльності Установи,
знижуючи ризики і невизначеності інноваційного середовища, а натомість
підвищуючи конкурентоспроможність Установи, стимулюючи пошук ринкових
ніш на макрорівні.
Крім того, з'являється можливість виділення та підтримки інноваційно
активних Установ як на регіональному, так і на державному й навіть
міжнародному ринку, серед співробітників яких висока частка «генераторів
ідей». Виділення інноваційно активних Установ дозволить сконцентрувати на
них державну фінансову підтримку, тим самим підвищити ефективність
бюджетної політики в сфері наукової діяльності нашої країни.
1.8 Виявляти кращі напрацювання у сфері науково-технічної й
інноваційної діяльності допомагає аналіз підсумків моніторингу діяльності ВНЗ
і наукових установ, які виконують НДДКР, який здійснює Міністерство освіти і
науки України (www.mon.gov.ua)2
, а також розгляд відомостей, розміщених у
БД державної реєстрації НДДКР УкрІНТЕІ (www.uintei.kiev.ua)3
.
2. ШЛЯХИ І ЗАСОБИ СТВОРЕННЯ ТА
КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Вирішення вищезазначених завдань та розв’язання проблем охорони прав
інтелектуальної власності в ВНЗ потребує таких дій:
2.1 Ліквідувати розрив між науковими дослідженнями та потенційними
споживачами їх результатів. Дослідник має бути обізнаний щодо науково-
технологічних завдань, потреб, конкретних проблем і викликів, які висуваються
1
Постанова КМУ від 23.04.2001 №380 (ред. 17.07.2015) «Про затвердження Положення про
Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави»
2
Постанова КМУ від 25.08.2004 р. №1084 (ред. від 23.09.2015) «Про затвердження Порядку
формування і виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових досліджень,
прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за
рахунок коштів державного бюджету».
3
Наказ МОН України від 11.01.2012 р. №10 «Про затвердження Порядку надання відомостей про
основні результати наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та у сфері трансферу
технологій» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2012 р. за №146/20459).

5. індустрією та ринком. Необхідно організовувати періодичні (як мінімум - один
раз у квартал) круглі столи, де представники промисловості в регіоні будуть
розповідати про розвиток бізнесу і ключові проблеми (у сфері технологій,
економіки, екології та ін.), з якими вони стикаються.
За результатами проведення заходів, по-перше, учені отримають
можливість працювати над вирішенням актуальних для реального сектору
економіки завдань, по-друге, можуть бути сформовані пропозиції Установи за
тематиками в рамках державних цільових програм. Це дає змогу залучити
кошти державного бюджету на стадії дослідження і кошти індустріального
партнера на етапі впровадження отриманих результатів.
2.2 3 метою створення механізму стимулювання конкурентоспроможних
РІД та їх впровадження у соціально-економічну систему країни необхідно
розробити програму інноваційної діяльності Установи та комерціалізації
технологій, побудовану на аналізі «сильних сторін» Установи - наукових
напрацювань і кадрового потенціалу, з одного боку, і галузевих чи
регіональних завдань, з іншого. Можливі галузі - споживачі результатів можуть
бути знайдені в інших регіонах держави, і навіть країнах, адже наука і
технології не мають кордонів.
Якщо є можливість за результатами наукових досліджень створити
продукцію, яка має експортний потенціал, у програмі необхідно передбачити
розвиток системи підтримки таких досліджень, закордонного патентування
продукції, при цьому потрібно використовувати низку інструментів державної
підтримки4
.
2.3 Організувати навчання професорсько-викладацького складу і студентів
основ аналізу рівня техніки і технологій, що дасть змогу їм ще на стадії
планування НДДКР виявляти невирішені наукові задачі і проблеми, розв'язання
яких може привести до створення охороноспроможних РІД із високим
комерційним потенціалом, зокрема експортним.
При цьому важливим інструментом для ефективної наукової діяльності має
стати проведення патентно-кон'юнктурних і маркетингових досліджень.
Зокрема, досліджуються комерційний потенціал, найбільш перспективні сфери
промислового застосування, конкуруючі технології, потенційні споживачі
технології або партнери по її просуванню на ринку, оцінюється надійність і
довіра до партнерів і споживачів тощо.
2.4 Важливо підтримувати розумний і необхідний баланс між
дослідженнями, що орієнтуються на прикладні результати та виконуються за
договорами з підприємствами, і дослідженнями, спрямованими на отримання
фундаментальних знань, які «працюють» на перспективу. Без фундаментальних
наукових напрацювань перспективи прикладних розробок у близькій
перспективі можуть виявитись неконкурентоспроможними на світових ринках.
4
Так, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №164 «Про схвалення
розроблених Міністерством економічного розвитку і торгівлі планів імплементації деяких актів
законодавства ЄС» передбачена впродовж 2015-2017 pp. імплементація актів законодавства ЄС у
сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності, що сприятиме приведенню законодавства
України у відповідність із законодавством ЄС.

6. Якщо в Установі фундаментально-орієнтований блок незначний і немає
планів щодо його розвитку, можна спробувати знайти партнерів серед
академічних інститутів. Установам, які переважно займаються
фундаментальними дослідженнями, необхідні стійкі зв'язки з ВНЗ і галузевими
дослідницькими структурами. Ефективна кооперація дасть змогу досягти
потрібного балансу.
2.5 Потрібно брати участь у роботі технологічних платформ та
інноваційних територіальних кластерів. Підтримка наукових, науково-
технічних проектів Установи технологічними платформами є додатковою
гарантією затребуваності розробок бізнес-спільнотою. Необхідно організувати
співробітництво Установи з малими і середніми підприємствами регіону, які є
більш гнучкими й сприйнятливими до інновацій, ніж великі компанії.
2.6 3 метою ефективного використання інтелектуального потенціалу
потрібно створити в Установі експертну раду з інтелектуальної власності. До
обов'язків такої експертної ради може входити вирішення питань, пов'язаних із
аналізом РІД щодо комерційного потенціалу перед прийняттям рішення про
їхню правову охорону. У роботі експертної ради можуть брати участь
керівники різних рівнів, а також представники партнерських підприємств і
громадських організацій. Вирішальне значення в роботі такої ради має бути за
підрозділами з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та
інтелектуальної власності, що мають бути створені в Установі.
2.7 Важливо вивчати попит на інтелектуальні розробки, а також ринок
високотехнологічної продукції, виробленої конкурентами, щоб мати
можливість спрямувати творчий потенціал співробітників у нові, незайняті
галузі досліджень і розробок.
2.8 Виявляти компетенції професорсько-викладацького складу і наукових
працівників для вирішення задач у певних сферах, які висуваються
промисловістю (через комунікацію з нею) і ринком. Компетенції, у свою чергу,
визначаються досвідом і знаннями, накопиченими вченими Установи.
Сприяти встановленню контактів між ученими та індустрією, навчати
співробітників правильно взаємодіяти з компаніями, не розкриваючи дані про
потенційно охороноспроможні результати на етапі переговорів, сприяти
укладенню угод про нерозголошення відомостей і передачу експериментальних
зразків тощо.
2.9 Забезпечити компаніям і ринкам доступ до інформації (в розумних
межах, виправданих вимогами до збереження інформації, що може мати ознаки
комерційної таємниці, ноу-хау та інформації з обмеженим доступом) про
дослідження, що проводяться в підрозділах і лабораторіях Установи. Чим
більше представлена Установа в ЗМІ та інформаційному середовищі, тим
більша ймовірність привернути до неї увагу промисловості.
Забезпечити доступ до бази даних розробок Установи шляхом розміщення
на сайті та в спеціалізованих базах даних, насамперед, у Національній базі
даних реєстрації НДДКР і дисертацій, що адмініструють ся УкрІНТЕІ.
Скористатися сервісами державної системи науково-технічної інформації для
розміщення додаткової інформації про розробки.

7. 2.10 Розвивати контакти з промисловістю, сприяти (через власну мережу
контактних даних, участь у спеціалізованих виставках тощо) комунікації між
вченими і конкретними співробітниками компаній, зацікавленими в їх
інноваційному розвитку (технічні директори, менеджери з інноваційного
розвитку, менеджери зі стратегічного технологічного планування тощо).
2.11 Сконцентрувати увагу на створенні «проривного» продукту (під час
здійснення прикладних досліджень), а також вирішенні комплексних завдань.
Новизна є одним із найважливіших критеріїв, які обумовлюють попит ідей
на ринку.
Зниження бюрократичних бар'єрів у процесі створення комерційно
привабливих РІД, є найважливішою умовою, що дає змогу залучити більше
вчених до цієї діяльності. Формування ринку інтелектуальної власності
можливе тільки в умовах регулярного впровадження нових розробок.
2.12 Створити систему комплексної оцінки та відбору найбільш
конкурентоспроможних результатів. У систему оцінки можуть бути включені
показники щодо новизни результатів, технічного рівня і перспективності
розробок, комерційного потенціалу (можливості реалізації) результатів
інтелектуальної діяльності, а також відповідності РІД міжнародним стандартам
якості, екологічним нормам і вимогам. Оцінювання потрібно проводити як
експертно (в тому числі шляхом проведення незалежної науково-технічної
експертизи), так і за допомогою аналізу патентних баз.
Така робота дозволить вибрати відповідний режим правової охорони РІД.
До моменту обрання форми охорони результат необхідно охороняти у
формі комерційної таємниці (ноу-хау), як визначено статтями 506-508
Цивільного кодексу України.
2.13 Сформувати збалансований портфель об'єктів, права інтелектуальної
власності на які належать Установі, за типами технологій, розмістити
відповідну інформацію в Інтернеті з метою надання зацікавленим суб'єктам
можливості ознайомитися з наявними розробками і створення передумов для
укладення угод про розпорядження правами на РІД. Використовувати для
розміщення такої інформації можна Національну базу даних реєстрації НДДКР
і дисертацій УкрІНТЕІ.
3. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
3.1 Необхідно розробити локальний нормативний акт у сфері
інтелектуальної власності, який регламентує порядок розподілу прав на
створювані РІД між авторами та Установою.
Всесвітня організація інтелектуальної власності
(http://www.wipo.int/portal/en/index.html) рекомендує створювати такий
документ у формі «Регламенту інтелектуальної власності установи».
Положення цього документа може ґрунтуватися на одній із наступних
систем розподілу прав на РІД:
1) Виняткові права на службові РІД, створювані працівниками,
закріплюються за Установою. При виборі такої системи необхідно:

8. • визначити функції структурних підрозділів і посадових осіб у сфері
управління інтелектуальною власністю, сформувати підрозділ,
відповідальний за комерціалізацію РІД та їхнє просування на ринку,
призначити проректора з інноваційної діяльності;
• поставити і реалізувати задачу отримання прибутку від використання
інтелектуальної власності та розпорядження правами на неї. Отримані кошти
стають додатковим джерелом доходу Установи, а також спрямовуються на
виплату винагород авторам РІД;
• в обов'язковому порядку укласти з працівниками договір про належність прав
інтелектуальної власності на об'єкти інтелектуальної власності, створені в
порядку виконання службових обов’язків. Як варіант (проте не кращий)
можна включити такі положення в трудові чи інші договори науковців з
Установою. Обов’язковими умовами такого договору мають бути умови про
розмір і порядок виплати винагород за створення і використання РІД. Якщо
відповідні порядок і розміри не встановлені договорами між працівником і
Установою, то застосовуються порядок і розміри, встановлені чинним
законодавством;
• визначити права працівників – авторів щодо доступу/використання РІД,
виняткові права на які належать Установі, та наслідки невикористання
Установою прав інтелектуальної власності;
• регламентувати порядок повідомлення авторами Установи про створення
охороноздатних результатів, порядок прийняття рішення щодо доцільності
витребування правової охорони та вибору найкращого режиму і території
охорони конкретного РІД з точки зору можливостей його комерціалізації.
2) Виняткові права на службові РІД, створювані працівниками,
закріплюються за працівниками-авторами. При виборі такої системи необхідно:
• сформувати структурний підрозділ5
, що надає авторам всебічну підтримку в
питаннях охорони РІД та їхньої подальшої комерціалізації. Дослідникам
мають бути доступні консультаційні послуги з усіх юридичних, економічних,
маркетингових та інших питань, пов'язаних з управлінням правами на РІД, а
також надано допомогу з оформлення необхідних документів. Працівники
повинні отримувати вичерпну інформацію про можливості просування
створених ними РІД на ринку інтелектуальної власності;
• поставити та реалізувати завдання щодо підвищення престижу Установи, її
привабливості як роботодавця і навчального закладу шляхом надання
авторам широких можливостей щодо створення та комерціалізації об'єктів
інтелектуальної власності;
• укласти договір про належність майнових прав інтелектуальної власності на
об'єкти, створені в порядку виконання службового завдання, автору або
включити в трудові чи інші угоди науковців з Установою умову про
закріплення виняткових прав на службові РІД за працівниками-авторами;
• визначити права Установи, які забезпечують можливість використання РІД,
5
Накази МОН України від 01.11.2005 №631 «Про створення підрозділів з питань інтелектуальної
власності з метою ефективного використання наукового потенціалу та сприяння комерціалізації
об'єктів права III-IV рівнів акредитації наукових, науково-технічних та методичних робіт»

9. виняткові права на які належать авторам.
3.2 У разі, коли в нормативному порядку не буде застосована жодна з цих
схем, то стандартно застосовується положення статті 429 Цивільного кодексу
України, згідно з яким, якщо взаємовідносини автора та роботодавця не
врегульовані договором, то майнові права на об'єкти інтелектуальної власності,
створені в порядку виконання службових обов'язків, належать працівникові та
Установі спільно. Така форма володіння правами має право на існування, проте
в практичній діяльності Установи здатна викликати багато спірних і
конфліктних ситуацій.
3.3 У локальному нормативному акті у сфері інтелектуальної власності
мають бути також врегульовані такі питання:
• порядок розподілу прав на РІД, створених працівниками, які навчаються,
зокрема за програмами аспірантури в наукових організаціях;
• обов'язки і мотивація авторів, які беруть участь у «долі» створених ними РІД,
виняткові права на які належать Організації (участь в підготовці документів,
необхідних для отримання охорони, проведення додаткових досліджень та
(або) випробувань, необхідних для впровадження РІД у виробництво;
авторський нагляд за впровадженням РІД; забезпечення конфіденційності
відомостей про РІД). Одним із аспектів мотивації розглядається можливість
створення наукових «стартапів» чи навчання (апробація) розробок у рамках
«школи наукових стартапів»;
• обов'язки працівників та учнів щодо дотримання прав інтелектуальної
власності, які належать організації і третім особам, при здійсненні науково-
дослідної та освітньої діяльності;
• порядок використання працівниками і студентами (аспірантами,
здобувачами) найменування, а також комерційних позначень, торговельних
марок, географічних зазначень походження товарів (за наявності), права на
які належать Організації.
3.4 За відповідних можливостей необхідно розробити зрозумілі та прості
інструкції або регламенти щодо формування і ефективного управління
інтелектуальною власністю. Організувати роботу з перегляду публікацій і звітів
про НДДКР фахівцями або навчити і мотивувати вчених переглядати їх
самостійно з метою виявлення охороноздатних результатів інтелектуальної
діяльності.
3.5 Встановити чіткий порядок прийняття рішення про вибір режиму і
території охорони РІД. Слід враховувати, що отримання патенту закріплює
пріоритет розробки і гарантує охорону прав на неї, а це є дуже важливим при
здійсненні науково-дослідної діяльності, але пов'язано з розкриттям інформації
про розробку.
Водночас режим ноу-хау дозволяє не розкривати розробку, але не здатний
забезпечити охорону особистих немайнових і майнових прав автора і/або
Установи та встановити пріоритет щодо РІД.
Необхідно пам'ятати, що право промислової власності (на відміну від
авторського права) має чітко виражений територіальний характер і
обмежується територією, на якій воно зареєстровано та отримало правову

10. охорону. Зважаючи на це, якщо Установа зацікавлена у виході певної розробки
на зовнішні ринки, ці території також мають бути визначені, а на них -
забезпечено превентивне патентування об'єктів.
Слід розуміти, що використання інтелектуальної власності Установи має
бути, насамперед, спрямоване на сприяння вільному поширенню ідей і знань,
забезпечення максимальної свободи науково-дослідної та освітньої діяльності.
При цьому в певних випадках охорона в режимі комерційної таємниці
(ноу-хау) є більш прийнятною, наприклад, якщо РІД не відповідає умовам
патентоспроможності, якщо неможливо проконтролювати і довести
використання технічного рішення конкурентом, коли немає достатньо коштів
на патентування (наприклад, коли актуальне питання про забезпечення захисту
розробки в декількох країнах) або «термін життя» розробки менший за строк,
необхідний для отримання патенту6
.
Вкрай необхідним є використання режиму комерційної таємниці для
захисту інформації про розробку в період до подачі заявки на видачу патенту,
виходу наукової публікації і/або з метою захисту супутньої інформації.
Оформлення результатів інтелектуальної діяльності у формі ноу-хау також
може бути корисним у випадку внесення їх у якості внеску до статутного
капіталу спільних підприємств.
При цьому важливим є формалізація комерційної таємниці (надання їй
матеріальної форми) та виконання усіх обов'язкових вимог, які дозволяють
вважати інформацію об'єктом інтелектуальної власності (тобто, власне
комерційною таємницею). Згідно з законодавством, комерційною таємницею є
інформація, яка:
- секретна в тому розумінні, що вона загалом чи в певній формі та сукупності
її складових невідома та недоступна для осіб, які звичайно мають справу з
видом інформації, до якого вона належить;
- має комерційну цінність;
- була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її
секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.
3.6 Необхідно розробити організаційну форму захисту інформації, яка
становить секрет виробництва: визначити перелік відомостей, що охороняються
в якості секрету виробництва, порядок встановлення режиму комерційної
таємниці, приналежність виняткових прав на секрети виробництва і заходи з
охорони конфіденційності такої інформації.
3.7 Потрібно чітко врегулювати процес оплати Установою реєстраційного
збору, реєстрації нових результатів інтелектуальної діяльності, підтримання
чинності охоронних документів, визначення оцінки вартості виняткових прав
на РІД, ведення бухгалтерського, податкового, статистичного й управлінського
обліку нематеріальних активів.
3.8 Важливим питанням в цьому контексті є проведення незалежної оцінки
вартості прав інтелектуальної власності. Особливо це актуально у разі, якщо
6
Наказ Держінформнауки України від 7 жовтня 2011 року №131 «Про створення Фонду підтримки
патентування перспективних вітчизняних винаходів в іноземних державах»

11. права інтелектуальної власності виступають внеском до статутного капіталу
спільного підприємства.
За можливості проведення оцінки вартості прав на РІД власними силами
(що деколи не є вагомим аргументом для контролюючих органів) варто
розробити методику вартісного оцінювання прав, а також організувати роботу з
інвентаризації РІД.
4. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
4.1 Для позитивного позиціонування на ринку наукових послуг
використання репутації організації, яка грає активну роль і має відповідний
імідж на ринку об'єктів інтелектуальної власності, є дуже важливим при
просуванні наукових, науково-технічних, освітніх і консалтингових послуг.
Установі необхідно брати активну участь в різноманітних PR-заходах, що
організують інші особи та провадити постійну роботу з організації власних.
Наявність у зацікавлених осіб інформації про можливості, здобутки та
перспективи співпраці з Установою може бути запорукою зростання та
фінансового успіху.
4.2 Для активізації участі Установи у профільних виставках і конкурсах
доцільно:
• скласти план галузевих виставкових заходів в Україні та за кордоном, а
також план участі провідних співробітників, які організовують науково-
технічну діяльність та управління інтелектуальною власністю, в таких
заходах. Основною метою має бути виявлення актуальних завдань,
формування ділових контактів науки і бізнесу;
• до початку проведення конкретного заходу необхідно вивчити потреби
галузі, регіону (країни), організації-організатора і тематику виставки;
• скласти каталог найбільш перспективних щодо комерціалізації РІД із
урахуванням можливих інтересів учасників заходу для просування їх на цих
заходах;
• звернутись до УкрІНТЕІ, в якому здійснюється реєстрація наукових заходів,
науково-технічних семінарів, конференцій, форумів та ведеться відповідна
база даних;
• започаткувати обов'язкове інформування (звітування) учасниками таких
заходів наукового колективу Установи про основні тенденції, цікаву
інформацію, нові напрацювання та інші результати участі у заході.
4.3 Організуйте роботу з маркетингу та реклами конкурентоспроможних
науково-дослідних розробок. З цією метою розмістіть на сайті Установи
портфель об'єктів інтелектуальної власності, регулярно публікуйте в ЗМІ та на
сайті відомості, що стосуються проведених дослідницьких проектів, наукових
досягнень та інноваційних розробок, успіхів упровадження. Також можливим є
проведення адресного інформування ділових партнерів і потенційних
споживачів інтелектуального продукту.
4.4 Розробіть механізм визначення найбільш придатного способу

12. розпорядження правами на інтелектуальну власність залежно від виду, цілей
розробки і перспектив економічного використання. Розпорядитися правами на
РІД можна за допомогою таких дій:
• укладання ліцензійних договорів;
• укладання договору відчуження виняткового права на РІД;
• внесення права використання РІД у якості внеску до статутного капіталу при
створенні спільних підприємств;
• укладання договору застави виняткового права на РІД.
Договір відчуження виняткового права на РІД укладається у разі, якщо в
Установи немає ресурсів для самостійного просування інтелектуальної
власності, самостійного впровадження у виробництво та інша особа не
зацікавлена у використанні РІД.
4.5 Враховуйте, що створення спільного підприємства передбачає не
тільки участь у розділенні його прибутку, а й поглиблення співробітництва і
стратегічного партнерства з промисловістю, іншими секторами економіки у
сфері підготовки кадрів, працевлаштування випускників і проведення наукових
досліджень. Для оптимізації процесу створення спільних підприємств та їхньої
подальшої роботи необхідно:
• підготувати відповідну організаційно-технічну інфраструктуру та методичну
базу;
• провести попередні переговори з можливими співзасновниками
підприємства;
• брати активну участь в управлінні та контролі за діяльністю заснованих
спільних підприємств.
4.6 Беріть участь у конкурсах і програмах, пов'язаних з фінансуванням і
організацією впровадження науково-дослідних розробок Установи.
4.7 У підрозділі, що займається управлінням інтелектуальною власністю,
організуйте роботу з надання консалтингових послуг із ліцензування та
відчуження прав, маркетингу і менеджменту у сфері інтелектуальної власності
та інших супутніх питань.
4.8 Розвивайте партнерські відносини з вітчизняними і зарубіжними
науковими та освітніми організаціями, а також промисловими підприємствами,
організуйте взаємодію з асоціаціями, інститутами розвитку, фондами і
компаніями, які сприяють трансферу і комерціалізації наукових інноваційних
розробок і технологій. Зокрема, використовуйте можливості венчурного
фінансування.
4.9 Зверніться до спеціалізованої установи, яка надає весь спектр
професійних послуг щодо допомоги в реалізації об'єктів права інтелектуальної
власності (УкрІНТЕІ) та доручіть їй вирішити увесь комплекс питань,
пов'язаних із розпорядженням правами та трансфером технологій.
5. ЗАХОДИ ЗІ СТИМУЛЮВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
5.1 В Установі доцільно розробити та впровадити в життя документ
(положення), що регламентує та стимулює працівників до створення,

13. виявлення, обліку, оформлення прав на РІД і участь у комерціалізації. У
документі має бути визначений порядок морального і матеріального заохочення
співробітників. Необхідно детально врегулювати питання виплати винагороди
як за створення і використання РІД, так і за участь у роботі щодо оформлення
прав на розробку та її комерціалізації. Це може бути окремий документ або він
стане частиною «Регламенту інтелектуальної власності» Установи, як це
зазначалось вище.
5.2 Стимулювання необхідно здійснювати шляхом запровадження системи
конкурсів, зокрема у формі призового фінансування на надання персональних
грантів всередині Установи на розробку (за розробку) затребуваної
інтелектуальної власності.
5.3 Використання системи рейтингового оцінювання діяльності
співробітників для розрахунку надбавок до заробітної плати, одним із критеріїв
якої є активність щодо розробки, просування і впровадження інтелектуальної
власності, також може бути вагомим стимулом інтелектуальної діяльності.
6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
6.1 У разі застосування системи розподілу прав на РІД, при якій виняткові
права на інтелектуальну власність закріплюються за Установою, необхідно
забезпечити максимальну економічну ефективність використання
інтелектуального капіталу шляхом своєчасного виявлення та комерціалізації
РІД. Ця діяльність має здійснюватись на постійній основі.
6.2 Кошти, отримані від використання РІД і (або) розпорядження правами
на них, слід направляти на сплату зборів за підтримання чинності охоронних
документів (допоки буде визнано доцільним таке підтримання чинності),
виплату винагород авторам РІД, розвиток інфраструктури, необхідної для
подальшого ведення науково-дослідної діяльності, здійснення маркетингової
діяльності в сфері інтелектуальної власності, створення і розвиток спільних
підприємств, організацію та створення наукових стартапів та інші завдання
розвитку.
6.3 Інформацію про успішну реалізацію проектів із комерціалізації і
впровадження РІД слід розміщувати на сайті Установи, а у разі високої
соціально-економічної значущості розробки – у засобах масової інформації та
комунікації. Відповідну інформацію також необхідно накопичувати і
систематизувати у підрозділі, відповідальному за маркетинг інтелектуальної
власності, з метою її представлення на виставках, конференціях, інших заходах
та під час участі в конкурсах. Це дозволить підвищити престиж Установи як
суб'єкта науково-дослідної та інноваційної діяльності.
7. ПІДГОТОВКА ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ФАХІВЦІВ
7.1 В Установі обов'язково мають працювати кваліфіковані фахівці у сфері
правових, економічних та організаційних питань інтелектуальної власності та
трансферу технологій. Це складне завдання, адже воно комплексне та вимагає
кваліфікованої обізнаності співробітників у багатьох напрямах діяльності.

14. Фахівці мають не лише консультувати та роз'яснювати співробітникам усі
питання щодо інтелектуальної власності, а й допомогти довести результати
наукової, науково-технічної діяльності до стадії охороноздатного, комерційно
привабливого, готового до впровадження об'єкта інтелектуальної власності.
7.2 Розробка та реалізація політики виховання культури винахідницької
діяльності та підвищення зацікавленості й активності цієї діяльності серед
молоді (студентів, аспірантів, молодих учених) передбачає:
• введення у навчальний план профільних факультетів курсу з питань набуття,
охорони га захисту прав інтелектуальної власності;
• надання студентам базових знань і навичок з управління правами
інтелектуальної власності;
• проведення для молоді громадських і виховних заходів, які висвітлюють
питання інтелектуальної власності та трансферу технологій;
• організацію на базі структурного підрозділу з управління інтелектуальною
власністю, молодіжного наукового центру, що виконує функції популяризації
науково-дослідної діяльності, залучення співробітників, які навчаються, до її
здійснення, формування системного розуміння інституту інтелектуальних
прав.
7.3 Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації науковців має
базуватись на принципах формування у співробітників Установи відношення до
інтелектуальної власності як до продукту, який можна оцінити і продати. З цією
метою доцільно:
• організовувати роз'яснювальну роботу з питань, пов'язаних із правами
інтелектуальної власності. Зокрема, науковці мають бути поінформовані про
переваги і недоліки різних режимів охорони розробок, щоб усвідомлено та
продумано брати участь у виборі форми охорони результатів інтелектуальної
діяльності, авторами яких вони є;
• створити сайт (розділ сайту), що містить всю інформацію з питань створення,
реєстрації та комерціалізації РІД, нормативні документи у цій сфері, реєстри
зареєстрованих Установою РІД. Цей сайт має бути інтегрованим у веб-
портал Установи та пов'язаним із іншими інформаційними ресурсами з цієї
тематики;
• розробляти та розповсюджувати методичні посібники, пам'ятки, інструкції та
роз'яснення з питань управління інтелектуальною власністю, комерціалізації
РІД, трансферу технологій, а також рекомендації з оформлення охоронних
документів.
8. РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
8.1 3 метою забезпечення розвитку інноваційної інфраструктури Установи
є доцільним розробити, затвердити та впровадити нормативний акт локальної
дії, що регламентує використання об'єктів інноваційної інфраструктури
Установи, зокрема доступ до центрів колективного користування
інформаційними ресурсами, порядок доступу до інформаційного забезпечення
– баз і банків даних, передплати на журнали. У цьому нормативному документі

15. мають бути врегульовані наступні питання:
• порядок забезпечення доступу працівників і співробітників, студентів,
аспірантів та інших зацікавлених осіб до РІД, права на які належать Установі,
використання їх у науково-дослідній діяльності та при проведенні
навчальних занять (зокрема, порядок використання співробітниками, які
навчаються, матеріалів, що надаються під час дистанційного навчання);
• порядок доступу та використання ресурсів бібліотек та інформаційних баз
даних Установи співробітниками, особами, які навчаються, а також третіми
особами. Особливу увагу необхідно звертати на питання доступу до платних
баз даних, рівні доступу до яких можуть залежати від потреб конкретних
категорій співробітників у інформації;
• порядок доступу та використання приміщень (лабораторій та ін.), а також
обладнання Установи, призначеного для проведення наукових досліджень і
експериментальних розробок, співробітниками, особами, які навчаються, а
також третіми особами.
8.2 Необхідно стимулювати процес комерціалізації об'єктів авторського
права (комп'ютерних програм і баз даних, методичних і навчальних посібників,
монографій, збірників тощо) за допомогою їх державної реєстрації та передачі
прав користування цими ресурсами електронним бібліотекам із виплатою
авторської винагороди. Як варіант можна здійснювати такі виплати із
преміального фонду, виділеного ректором (директором) або Вченою радою, а
розмір виплат зробити пропорційним до кількості використаних творів чи
кількості випадків використання твору. За домовленістю з іншими ВНЗ та/чи
науковими установами і організаціями можливе створення спільної бібліотеки з
іншими університетами та науковими організаціями для збільшення обсягу
використання творів.
Важливим аспектом розвитку інноваційної інфраструктури є створення в
Установах електронних бібліотек та їх співпраця з іншими електронними
ресурсами, інформаційними фондами наукових електронних бібліотек та
інформаційними фондами УкрІНТЕІ.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
Методика оптимізації (атестації) бюджетних наукових установ, які
повністю або частково фінансуються за рахунок коштів державного
бюджету / Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31
жовтня 2011 р. № 1176
Порядок оцінки розвитку діяльності наукової установи / Затверджено
наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03
квітня 2012 р. № 399, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25
квітня 2012 р. за № 629/20942