Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Національна стратегія Індустрії 4-0 2019-21 в1

486 views

Published on

презентація стратегії - для широкого обговорення експертного та громадського середовища

Published in: Business
  • Be the first to comment

Національна стратегія Індустрії 4-0 2019-21 в1

  1. 1. ІНДУСТРІЯ 4.0 в Україні СТРАТЕГІЯ 2019-21 ПОРТФЕЛЬ ПРОЕКТІВ 2019
  2. 2. Передумови та історична довідка  В світі немає країн де Індустрія 4.0 розвивається «сама по собі» - з врахування ролі, перспектив та складності, більшість країн розвивають цей напрямок економіки на рівні Держави та Уряду  Більшість розвинутих країн світу розпочали рух в напрямку Індустрії 4.0 з 2013-14 рр (деякі раніше в рамках інших концепцій як Smart Manufacturing)  В Україні, в 2016 р. був створений національний рух «Індустрія 4.0 в Україні» –як об’єднання бізнес-асоціацій ІТ та промислової автоматизації  Восени рух ввійшов в про-урядову програму Digital Agenda Ukraine й розробив 10 ініціатив розвитку, що в січні 2018 ввійшли в урядову постанову про розвиток цифрової економіки  Восени 2018 група експертів руху 4.0 під кураторством Асоціації «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) розробила повноцінну стратегію.  Ця презентація представляє головні тези стратегії
  3. 3. Зміст документу Резюме документа (executive summary) 1. Термінологія та основні характеристики Індустрії 4.0 2. Базовий фреймворк «Стратегія 4.0» як основа методики проекту 4. Аналіз головних факторів впливу на Індустрію 4.0 4.1 Глобальні фактори. Розвиток Індустрії 4.0 у світі 4.2 Макроекономічні показники в Україні 4.3 Фактори впливу на промисловий розвиток 5. Стан структурних елементів Індустрії 4.0 в Україні 5.1 Ринки цільових індустрій (target industries) 5.2 Драйвери цінності. 5.3 Категорія «Цільові інноватори 4.0» – розклад сил 5.4 Технології 4.0 5.5 Культура й організаційні спроможності підприємств та інноваторів 4.0 (capabilities) 5.6 Інноваційна екосистема промислових хайтек-сегментів 6. Бенчмаркинговий аналіз розвитку інших країн ЄС та світу 7.SWOT-аналіз для Індустрії 4.0 в Україні 8.Стратегія розвитку Індустрії 4.0 в Україні 8.1 Яка стратегія потрібна Україні 8.2 Позиціонування України на глобальній мапі 4.0. Візія до 2030 року 8.3 Ставки Індустрії 4.0 для української економіки 8.4 Ключові фактори успіху (КФУ) 8.5 Головні стратегічні ініціативи та напрями розвитку Індустрії 4.0 до 2022 року 8.6 Деталізація окремих положень стратегії 8.6.1 Досягнення операційної ефективності 8.6.2.Фокусування на секторах Industrial Engineering 8.6.3Фокусування на інноваційних екосистемах, які сприяють розвиткові української промисловості 8.6.4 Необхідність дорожніх карт цифрової трансформації 8.6.5 Фокусування на розвитку кластерів промислових хайтек-сегментів 8.7 Головні КРІ за напрямами 8.8 Дорожня карта програм та проектів до 2021 року 9. Програма проектів на 2019 рік 9.1 Загальний огляд ініціатив та проектів стратегічного розвитку 4.0 9.2 Пріоритети на 2019 рік
  4. 4. окремі розділи – коротко про головне Аналітика
  5. 5. • 99 місце в світі (серед 100 країн!) – регуляторна ефективність • 91-е – майбутня орієнтація уряду • 90-е – верховенство права • 89-е – корупція Готовність до майбутнього
  6. 6. Промислові хайтек Outsourcing ??? Культура 2.0 ?
  7. 7. Бенчмаркинговий аналіз – 8 країн ЄС, РФ, Казахстан, Ізраїль, Австралія, Мексика, Н. Зеландія. Висновки 1. І4.0 – вже «на марші». Великі крокують швидко, малі – «плентаються» й все більше відстають. 2. Стратегії 4.0 не є типовими – вони різні для різних країн. 3. Плани стратегічного розвитку 4.0 – рівень уряду 4. Нішевий фокус країн, що розвиваються 5. Можливий Бенчмарк для України - Австралія 6. В регіоні Східної Європи, Україна зараз йде позаду всіх головних сусідів. 7. Водночас, шанс догнати країни Східної Європи залишається.
  8. 8. Головні стейкхолдери руху 4.0 та наявні механізми співпраці в АППАУ Підприємст ва Інтегратори АСУ-ІТ Глобальні вендори Місцеві виробники Університет и Стартапи Машинобу дівники стандарти кадри інновації фонди експорт Індустрія 4.0 Експортна програма ТК 185 Інтеграція в прогр ЄС Інкубатори пром хайтек Хакатони, Маркетплейс Центри 4.0 Рада 4.0
  9. 9. SWOT-analysis Сильні сторони Слабкі сторони 1 Глобалізована, швидкозростаюча ІТ-індустрія. Низька операційна ефективність уряду (99 зі 100 позиція в рейтингу, за оцінками WEF). 2 Консолідація інноваторів у русі «Індустрія 4.0» (100+ фірм, що пропонують рішення в 4.0). Діючі промислова та інноваційна стратегії, як основа Індустрії 4.0, відсутні. Традиційно слабкий регуляторний вплив на промисловців. 3 Часткова консолідація «уряд + експертна спільнота в Digital Agenda Ukraine + координаційна рада при МЕРТ». Майже нульова підтримка уряду для розробників та інноваторів Індустрії 4.0 (стимули, заходи, залучення ІТ, експортна стратегія, бюджети тощо). 4 Розвинутий сегмент «інтегратори –розробники – інжинірингові компанії». Слабкий рівень залучення до Індустрії 4.0 в Україні таких ключових стейкхолдерів, як ІТ-сектор, НАНУ, машинобудування та промисловий інжиніринг. 5 Початок справжньої реформи децентралізації (= кращий вплив на хайтек- кластери). Слабка здатність уряду ефективно кооперуватись та взаємодіяти з експертними спільнотами. 6 Все ще високий потенціал бази ВНЗ –НАНУ,| залучення окремих представників до 4.0. Слабкі (або відсутні) регіональні та галузеві екосистеми 4.0. 7 Є ще високий потенціал в окремих сегментах машино-ххх- будування. Короткострокове фокусування на ключових замовниках, відсутність стратегій щодо цифрової трансформації. Можливості Загрози 1 Ринок ЄС стає на рельси 4.0 (420 млрд євро до 2025 року, 10 млн нових робочих місць) й потребує нових рішень, продуктів та талантів. Можливості зростання на інших ринках розвинутих країн. Триває деградація інноваційних екосистем у промисловості 2 Програми ЄС (Н2020 та подібні) вже доступні для України: джерело фінансування для науки та розробок. Зростає дисбаланс в економіці – продовжується перетворення на сировинну країну (частка переробної промисловості падає). 3 Виробнича кооперація (інтеграція до ланцюжків ДЦ) у світові ринки, аутсоурсинг та експорт Зростає відставання від розвинутих країн та сусідів за більшістю стратегічних аспектів 4.0 (країн Східної Європи, а також від країн СНД – РФ, Білорусії, Казахстану). 4 Можливості внутрішнього ринку, що генеруються змінами: вимивання кадрів (=зростання потреби в автоматизації), пробудження великих замовників. Триває швидке вимивання інженерних кадрів в сферу ІТ та за кордон (Україна – донор талантів для світу, кращі мізки працюють на зарубіжні економіки, а не на свою). 5 Можливості «відкладеного попиту»: зношена інфраструктура та основні фонди (потрібно обновляти), автоматизація підприємств. Зростає недовіра бізнес- та експертних кругів до урядових програм (через слабкі темпи реформ). 6 Можливості нових технологій, які швидко проникають у різні сегменти (наприклад, популярність робототехніки серед молоді). Чергові вибори девальвують в очах експертної спільноти нові заяви політиків та урядовців. 7 Вигідне становище України на ринку праці (освічена молодь та інженерні кадри) Ризики політичної, воєнної та соціальної нестабільності залишаються високими й впливають на загальний інвестиційний клімат.
  10. 10. Ключові фактори успіху Ключові питання (key issues) Чому ці питання 1 Як консолідувати найбільш здорові сили 4.0 для виконання пріоритетних завдань розвитку? Більшість кращих можливостей залишаються невикористаними, оскільки «ядро 4.0» ще дуже слабке: різні табори не об’єднались, уряд пасивний, а нинішній стан руху «Індустрія 4.0» — це радше одна асоціація з дуже малим бюджетом на ці завдання. Між тим процеси деградації екосистеми промислових хайтек- сегментів продовжуються, а відставання від інших країн тільки збільшується. 2 Як залучити ІТ-сектор до вирішення завдань щодо зростання промислових сегментів? Згідно з опитуванням АППАУ, роль ІТ-сектору сьогодні – скоріше «конкурент за кадри», ніж «драйвер у розвитку української економіки», оскільки 90 % – це експорт. Питання залучення та повернення десятків тисяч наших ІТ-фахівців до українських замовників – це перш за все питання регулятора. 3 Як перезапустити інноваційні екосистеми промислових хайтек- сегментів? Це окреме, найбільш пріоритетне середньострокове завдання стратегії має бути вирішене в першу чергу, щоб зупинити поточні процеси руйнації фундаменту хайтек – освіти, науки та розробок. Термін «перезапуск» вживається в контексті того, що залишків потенціалу хайтек-сегментів ще багато: тому потрібна їх фільтрація, а потім об’єднання та стимулювання кращих. 4 Як швидше інтегруватись у європейські та світові процеси 4.0? Найбільші можливості для потенціалу розробників та науковців знаходяться зовні, а не всередині країни. Їх реалізація допоможе утримати і навіть розвинути цей потенціал. 5 Як прискорити розвиток внутрішнього ринку? Термін «прискорення» стосується не стільки загальної економічної ситуації, скільки швидкого руху «передового загону» – драйверів економічного розвитку, що визначають попит на 4.0, – українського великого та середнього бізнесу.
  11. 11. окремі розділи – коротко про головне Візія та Стратегія
  12. 12. Візія на 5-10 років Україна – високотехнологічна, пост-індустріальна країна, інтегрована в глобальні, технологічні ланцюжки створення цінності, що продукує в них унікальні інженерні послуги та продукти високої якості. Для власних потреб, Україна є самодостатньою в забезпеченні своєї армії та своєї економіки найбільш необхідними технологічними продуктами.
  13. 13. Коментарі до візії – та позиціонування в світі: Розрив між позиціями у виробництві України та більшості держав світу настільки великий, що опція про будь-які спроби догнати світ й позиціонуватись на лідерських позиціях у виробництві високо- чи середньотехнологічної продукції навіть не розглядається! Для такого позиціонування протягом найближчих п’яти років Україна не має жодних умов, і перш за все з точки зору інвестиційної привабливості, макроекономічного середовища та фінансових умов для ведення бізнесу з великими капіталовкладеннями. Натомість Україна має всі шанси повторити успіх вітчизняного ІТ- сектору й стати як мінімум регіональним лідером у сфері складних та наукоємних інженерних послуг: - програмування у сфері промислових хайтек/створення нових програмних продуктів, включно на нових технологіях 4.0; - проектування (електричне, механічне, електронне, технологічне, будівельне тощо); - промислова автоматизація та комплексний інжиніринг (включно з введенням в експлуатацію складних промислових об’єктів); - розробка та виробництво складних, малосерійних або унікальних виробів.
  14. 14. Головні цілі 1. Зростання промислового сектору не менше ніж 10 % на рік. Це означатиме можливе збільшення долі промисловості ВВП у найближчі п’ять років з 12% (2017 р.) до 20 % (2022 р.). 2. Збереження та випереджаюче зростання високотехнологічних промислових сегментів до 20 % на рік. Значне зростання експорту цих сегментів. 3. Додаткове зростання та залучення до країни ПІІ у розвиток 4.0 – як у виробництва, так і в Центри R&D, інкубатори та технологічні компанії.
  15. 15. 7 напрямків розвитку 2019-22 1. Інституціоналізація розвитку промислових хайтек на рівні держави (синхроніз. стратегій Промислової, Інноваційної – та 4.0) 2. Створення інноваційної екосистеми промислових хайтек 3. Прискорення кластеризації в області 4.0 – як на регіональному, так і національному рівнях. 4. Повномасштабна дигіталізація ключових секторів промисловості, енергетики та інфраструктури 5. Максимальна інтеграція інновацій 4.0 в стратегії оборонного комплексу та безпеки країни 6. Запуск експортних програм для промислових хайтек секторів 7. Інтернаціоналізація та інтеграція в світовий простір 4.0
  16. 16. КРІ та проекти є по кожному напрямку (більше – див повний документ стратегії) 2018 2019 2020 2021 А1 Інституціоналізація (запуск системоутворюючих елементів на рівні держави) 1 Нова промислова стратегія затверджена всіма стейкхолдерами х 2 Прийнята та затверджена стратегія інноваційного розвитку України х 3 Створений єдиний орган координації кластерного розвитку х 4 Прийнята та затверджена стратегія Індустрії 4.0 х 5 Створений орган координації по 4.0 х 6 Запуск регіональних політик по 4.0 1 5 8 12
  17. 17. окремі розділи – коротко про головне Деталізація окремих важливих положень стратегії
  18. 18. НЕ перескакувати 3.0
  19. 19. Мова НЕ тільки про технології
  20. 20. Правильний фокус має бути на Industrial Engineering
  21. 21. Дорожна карта DX (приклад залізниці в частині Predictive Maintenance as-a-Service (PMAAS))
  22. 22. Модель інноваційної екосистеми – фокус на слабких місцях Ролі Центрів 4.0 Роль АППАУ та руху 4.0 Центри 4.0
  23. 23. Проекти 2019-21
  24. 24. Індустрія 4.0: проекти 2019-2021 Загальна вартість проектів – 25 млн грн
  25. 25. 2018 2019 20212020Інститути держави Інноваціні екосистеми Безпека таоборона Дигіталіз-я Промисл-ті Експортні програми Інтернаціо- налізація Пром стратегія Інноваційна стратегія Стратегія 4.0 Кластеризація Регіон. Стратегії 4.0 Аудит екосистеми Funding – залучення грантів та інвестицій Розвиток мережі Центрів 4.0 Інкубатори пром хайтек Дорожні карти DX метал машини харчова енергетика 2 2 IT-фікація Держ програми DX для оборонних заводів Інтеграція в CERT Програми упередження техногенних ризиків Запуск торгової місії HMI 2019 Покращення експорт потенціалу Інтеграція в програми ЄС Інтеграція в світові програми Стандартизація Main milestones 1. Узгодження стартегій 2.Фінанс у-ання 3.Перші карти DX 4.50 експортерів техно 4.0 5.Серед 40 топ країн світу за рівнем готовності
  26. 26. Детальний формат кожного проекту 1. Ринкова проблема, на рішення якої націлений проект 2. Опис рішення 3. Головні стейкхолдери, їх мотивації та переваги 4. Головні барьєри в проекті 5. Загальний план дій та контрольні точки (milestones) 6. Головні KPI 7. Загальна вартість
  27. 27. Поточний стан Стратегії 4.0  Проект стратегії пройшов первинні консультації в рамках Ради 4.0 (орган управління рухом 4.0)  Документ направлений на узгодження та доповнення в High Tech Office Ukraine, департаменти МОН, МЕРТ та комітет з е-регулювання  Також копії направлені ряду бізнес-партнерів (УСПП, ТПП України, партнери по 4.0)  Наразі розпочались консультації в широкому колі  Найближчі кроки  Узгодити та інтегрувати Стратегію 4.0 в Промислову та Інноваційні стратегії  Розпочати пошук фінансування проектів стратегії
  28. 28. Важливо знати кожному представнику бізнесу!  Уряд не створить нам ні супер-комфортних умов, ні забезпечення фінансами – за все це потрібно боротись. Разом з тим, в уряді є багато розумних керівників, що готові допомагати. І нас чимало партнерів.  Ми не є абсолютно залежними від волі уряду чи інших сил – ряд проектів вже реалізується силами АППАУ та партнерів  Мережа Центрів 4.0  Створення дорожніх карт цифрової трансформації  Дії з покращення експорту, міжнародні проекти тощо  Ми сильні коли разом – вибирайте свій проект та долучайтесь до спільнот АППАУ та руху 4.0!
  29. 29. Найближчі події в грудні 2018, де буде представлятись стратегія 4.0  17 грудня – тренінг для членів АППАУ (де є питання розгляду нових можливостей в рамках стратегії 4.0)  18 грудня – конференція по інноваційним екосистемам  19 грудня – круглий стіл АППАУ та ДІФКУ по стратегії 4.0  20-21 грудня – стратегічна сесія в м. Дніпро – «створення 1-ої регіональної стратегії промислових хайтек»
  30. 30. Завантажити документ «Стратегія 4.0 – коротка версія» можна за цим посиланням Більше інформації та питання yurchak.alexandre@appau.org.ua

×