спотивні перегони

1. В. І. Бондаренко
вчитель початкових класів
Криворізькоїзагальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 ім. М. Решетняка
Екологічне виховання як важливий компонент освіти сталого
розвитку
Понад 400 років тому видатний французький філософ Мішель Монтель
відмічав, що «всі наші біди – від низького рівня освіченості і культури». З того
часу неодноразово видатні вчені, філософи, історики, літератори, політичні
діячі з усього світу підкреслювали велике значення освіченості, високої
культури, знань в різних галузях науки для організації багатого і щасливого
суспільства, для збереження життя на Землі, відтворення і збагачення біосфери
середовища нашого існування.
За минулі століття через бурхливий розвиток техносфери і пов’язані з
цим величезні обсяги забруднень всіх складових біосфери (атмосфери,
гідросфери, літосфери) особливого значення для людства набули нові знання –
екологічні. Це знання про закономірності функціонування екосистем і
особливості впливу людської діяльності на природу з метою збереження
людства і біосфери.
Сучасна екологія, екологія ХХІ сторіччя стала однією з фундаментальних
комплексних наук про виживання на планеті Земля. Особливе її значення для
людства протягом останніх десятиріч підкреслювали видатні вчені і діячі
минулого А. Ейнштейн, В. Вернадський, Ю. Одум, П. Фарб, Б. Коммонер, а в
наші часи – В. Данилов-Данильян, М. Реймерс, К. Ситник, М. Амосов, М.
Кисельов, О. Яблоков, Ж. Кусто та ін. За висловом всесвітньо відомого
українськогохірурга М. Амосова «Охоронаприроди повинна стати моральною
категорією і користуватися пріоритетом за будь-яких політичних ситуацій і
компромісів», академіка НАНУ К. Ситника – «Екологія стала
міждисциплінарною наукою, проблеми якої набули глобального характеру»,
академіка РАН М. Моісєєва: «Перед людством на весь зріст піднялася проблема

2. виживання – центральна проблема сучасної науки. Дисципліна, яка її вивчає –
екологія» [1;С. 162].
У Конституції України сьогодні записано: «Кожен має право на безпечне
для життя і здоров’я навколишнє середовище і на компенсацію завданих
порушенням цього права збитків» »[3]. Отже, ці проблеми необхідно вивчати й
знати.
Для справжнього щастя людям, крім матеріальних благ, передусім
потрібні духовні цінності, небайдуже ставлення людини до Природи, рівень
якого визначається екологічною культурою,якістю екологічної освіти і
виховання.
Якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого розвитку
суспільства. За допомогою освіти можна виховувати ставлення, поведінку та
стиль життя, необхідні для забезпечення сталого майбутнього.
Освіта для сталого розвитку – це сучасний підхід до організації
навчального процесу, який включає інформування членів суспільства про
основні проблеми сталого розвитку, формування світогляду, що базується на
засадах сталості, переорієнтацію навчання з передачі знань на налагодження
діалогу, орієнтацію на порушення та практичне розв'язаннялокальних проблем.
Освіта для сталого розвитку висуває на перший план нові підходи до
використання природних ресурсів та проблеми їх відновлення (сталості).
Негативний екологічний вплив розглядається як результат нераціонального
використання природних ресурсів» [2; С.88]. Екологічна ситуація може
змінитися на краще лише за сприяння населення, яке має докладати зусиль для
забезпечення стабільного соціально-економічного становища.
Організовувати людську діяльність у навколишньому середовищі, яке є і
середовищем існування самої людини, треба так, щоб ця діяльність не тільки
не виходила за межі адаптаційних можливостей людини, а забезпечувала
зберігання біосфери в стані оптимальному для життя.

3. Природно, що із збільшенням чисельності населення зростають потреби у
ресурсах. Всесвітні витрати енергії з 1970 р. збільшилися вдвічі та, за прогноза-
ми фахівців, до 2030 р. мають збільшитися втричі»[4;С. 18].
Збільшення кількості населення на планеті, надмірне споживання ресурсів
та різке погіршення стану навколишнього середовища ставлять під загрозу
можливість наступних поколінь жити і задовольняти свої потреби хоча б на
тому рівні, на якому це робимо ми з вами, та ще сотні мільйонів наших
сучасників. Тому одним з найважливіших та найскладніших викликів
сьогодення єнагальна потребау формуванні такого способужиття, який сприяв
би довготривалому та ощадливому розвитку людства.
Екологічна освіта – це неперервний процес засвоєння цінностей і понять,
які спрямовані на формування умінь і стосунків, необхідних для осмислення і
оцінки взаємозв’язків між людьми, їхньою культурою і навколишнім
середовищем, що передбачають розвиток умінь приймати екологічно доцільні
рішення і мають на меті засвоєння правил поведінки в навколишньому
середовищі.
Екологічна освіта і виховання покликані забезпечити підростаюче
покоління науковими знаннями про взаємозв'язок природи і суспільства,
допомогтизрозумітибагатогранне значення природи для суспільства в цілому і
кожної людини зокрема, сформувати прагнення та вміння брати активну участь
в охороні й поліпшенні навколишнього середовища»[8;С. 56].
Освіта для сталого розвитку висуває на перший план нові підходи до
використання природних ресурсів та проблеми їх відновлення. Негативний
екологічний вплив розглядається як результат нераціонального використання
природних ресурсів. Позитивною екологічна ситуація може стати лише за
сприяння населення, яке має докладати зусиль для створення надійного
соціально-економічного становища. Саме тому в освіті для сталого розвитку
переплітаються економічні, соціальні й екологічні аспекти»[7;С. 34.]. У
ширшому контексті важливими компонентами освіти для сталого розвитку є
етика та справедливість.

4. Екологічна освіта і виховання повинні орієнтуватись на активну взаємодію
людини з природою, побудовану на науковій основі, на оцінюванні людини як
частини природи. Екологічні знання, доповненні ціннісними орієнтаціями,
повинні стати основою екологічної культури і екологічного мислення. Вони
мають сприяти усвідомленню цінностей, допомагати вирішенню комплексних
екологічних проблем, що стоять перед людством, забезпечити комфортність
його проживання у майбутнього, зберегти та примножити унікальну
різноманітність всієї біоти і зокрема рослинного та тваринного світу»[5;С. 31].
В Криворізькій загальноосвітній школі № 15 імені М. Решетняка створена
система роботи, спрямована на збереження розвитку екологічного,
економічного та соціального аспектів випереджаючої освіти для сталого
розвитку.
Традиційним для нашої школи стало проведення щоосені екологічної
акції для першокласників «Посади ялинку». Участь в акції має на меті
викликати в дітей бажання жити в кращому світі, піклуватися про довкілля,
насаджувати рослини і таким чином збагачувати ресурси планети.
Починаючи з першого класу, діти вчаться економно використовувати
природні ресурси: енергію, воду, дбайливо ставитися до використання
предметів побуту. Школярі намагаються аналізувати власні звички, стиль
життя щодо використання води в побуті. Про це їм нагадує екологічний знак,
розміщений в кабінеті. Девіз «Закривай щільніше кран, щоб не витік океан»
став нормою повсякденного шкільного життя.
Участь в щорічній акції «Годівничка» наголошує на важливості
піклування про пташок, необхідності їх охорони. Після обговорення питання
про необхідність допомоги зимуючим птахам та виконання малюнків дітям
пропонується переказати батькам удома одержану інформацію, показати
малюнки, з’ясувати, що може зробити кожен із членів їхніх родин, щоб Земля
була «усміхненою».
Актуальність питань екології для суспільства, вирішення проблеми
поліпшення екологічної ситуації важко переоцінити. Екологічна проблема

5. однаково актуальна для всіх країн, незалежно від ступеня їх розвиненості і
багатства. В Україні проблема ресурсоспоживання є важливим кроком до зміни
на краще екологічної ситуації га збереження клімату.
Екологічна освіта і виховання всіх верств населення є одним із
найважливіших і необхідних шляхів, що сприятиме ефективному вирішенні
надзвичайно гострих екологічних і соціальне-економічних проблем сучасної
України.
Отже, щоб врятувати цивілізацію від екологічних і соціальних катастроф,
на зміну людині-споживачеві має прийти свідома, соціально відповідальна та
екологічно грамотна особистість з енергоефективним мисленням, яка
ухвалюватиме рішення з урахуванням їх наслідків для всієї світової спільноти.

6. Список використаної літератури
1.Боголюбов В. М. Формування змісту освіти в інтересах сталого розвитку
суспільства / В. М. Боголюбов // Науковий вісник НУБіП України : зб.
наук. праць. – К. : Вид-во НУБіП України, 2011. — С. 159–164.
2. Бойченко С. В. Екологічна освіта – основа сталого розвитку суспільства /
С. В. Бойченко, Т. В.Саєнко. — К.: Університет «Україна», 2013. — 502 с.
3. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради. –
1996. – № 30. – Ст. 50.
4.Концепція екологічної освіти України // Екологія і ресурси: Зб. наук. праць. –
Укр. ін-т дослідж. навколиш. середовища і ресурсів. – К.: Вид-во "Сталь", № 4.
– 2002. – С. 5-25
5.Лемківський К. Освіта для сталого розвитку / К. Левківський, С. Степаненко,
Н. Тимошенко // Вища школа. — 2009. — № 5. — С. 28–39.
6.Національна доповідь "Освіта для сталого розвитку", 2007. — 142 с.
7.Супруненко Є., Супруненко С., Скалозуб С. Малятам про воду.— К., 2009.
8.Супруненко С„ Супруненко Л. Малятам про воду. — К.: Шк. Світ, 2011.