1. КОНСУЛЬТУЄМО
Знання безпеки
життєдіяльності
Світ речей, природи і людей чатує на дитину. Батькам важливо підготувати сина чи доньку до
взаєморозуміння, взаємоповаги їх, навчити правил безпечної взаємодії з ними.
Щороку тисячі пішоходів: дорослих та дітей, травмуються та гинуть на дорогах і в автокатастрофах.
Профілактика автотравматизму вимагає від дитини вміння самостійно аналізувати дорожню ситуацію,
запобігати порушенню правил пішохода, правильно діяти в екстремальних ситуаціях. Особливо
важливо розвивати дитячу спостережливість, швидкість реакції. Аналіз нещасних випадків з дітьми
під час автопригод дозволяє виділити шість основних груп причин дорожньо-транспортних ситуацій:
–погано проглядається дорога (колір машини зливається з оточенням);
–увага дитини відволікається від контролю за рухом транспорту;
–відсутність уміння визначити швидкість руху автомобіля та часу його набли-ження;
–незнання та слабка орієнтація в плануванні шляху: визначення середини проїзної частини дороги,
острівців безпеки для пішоходів – „зебра» тощо;
–раптова поява батьків чи знайомих на протилежному боці вулиці, коли виникає нагальна потреба
зустрітися;
–ігри дітей поблизу дороги, втрата дитини контролю за власною поведінкою (дитина, іграшка
потрапляють на проїзну частину дороги).
Основне завдання батьків – навчити дітей орієнтуватися на вулицях та дорогах, виховувати інстинкт
самозбереження, розуміння загрози життю і здоров’ю від автотранспорту, оволодіння правилами
адекватної, безпечної поведінки. Варто пам’ятати, що знання правил дорожнього руху не позбавляє
небезпеки, бо водії автотранспорту, як і чимало пішоходів, порушують їх.
Якщо виникла пожежа
Якщо виникла пожежа, відлік часу йде на секунди, тому необхідно заздалегідь знати, де і які засоби
пожежогасіння розміщуються та як ними користуватися.
Під час пожежі остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій
будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів.
Небезпечно входити в зону задимлення.
Заходи щодо рятування потерпілих з будинків, які горять, та під час гасіння пожежі:
— перед тим, як увійти у приміщення, що горить, накрийтесь мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи
щільною тканиною;
— відчиняйте обережно двері в задимлене приміщення, щоб уникнути спалахування від великого
притоку свіжого повітря;
— в дуже задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись; для захисту від чадного
газу необхідно дихати через зволожену тканину; насамперед рятуйте дітей, інвалідів та старих людей;
— пам'ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток;
— виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;
— побачивши людину, на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте пальто, плащ або
будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) і щільно притисніть до тіла, за необхідності
викличте медичну допомогу;
— якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум'я, ні в якому разі не
біжіть — це ще більше роздмухує вогонь;
— під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, а також воду, пісок, землю,
кошму, ковдри та інші засоби, пристосовані для гасіння вогню;
— бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки з допомогою пристосованих
видів вогнегасників, засипайте піском або ґрунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його
азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом;
— якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник, вимикач або електричні
пробки, а потім починайте гасити вогонь.
Дії, якщо пожежа застала у приміщенні:
— ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу;
— повзіть підлогою під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу;
— обережно доторкніться до дверей тильним боком долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть
їх та швидко виходьте;

2. — якщо двері гарячі — не відчиняйте їх, дим та полум'я не дозволять вам вийти;
— щільно зачиніть двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути
подальшого проникнення диму, та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і вживайте заходи
для порятунку;
— присядьте, глибоко вдихніть повітря, відчиніть вікно, висуньтеся та кричіть: "Допоможіть,
пожежа!";
— ви не в змозі відчинити вікно — розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей,
які можуть викликати пожежну команду;
— якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом рухайтесь до виходу із приміщення;
— обов'язково зачиніть за собою всі двері;
— під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;
— якщо ви перебуваєте у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся
можливістю врятуватися на даху будівлі.
У всіх випадках, якщо ви маєте змогу, зателефонуйте "01" і викличте пожежну команду.
Пожежі в лісах, стелах та на торфовищах
Такі масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного
поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони
можуть викликати загорання будівель в населених пунктах, дерев'яних мостів, дерев'яних стовпів
ліній електромереж та зв'язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять, а також
ураження людей та тварин.
Дії, якщо ви опинилися в осередку пожежі:
— не панікуйте та не приймайте поспішних, необдуманих рішень;
— не тікайте від полум'я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а рухайтесь крайкою
полум'я проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
— з небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму
поширення вогню;
— якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у
водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що над самою поверхнею землі, — воно тут
менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
— гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, забиваючи його гілками листяних порід дерев,
заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;
— під час гасіння пожежі не відходьте далеко від доріг та просік, не упускайте з виду інших учасників
гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв'язок з допомогою голосу;
— будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть упасти та травмувати вас;
— особливо будьте обережні у місцях торф'яних пожеж, вважайте, що там можуть створюватися
глибокі вирви, тому рухайтеся, за можливості, перевіряючи палицею глибину шару, що вигорів;
— після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце,
розміри та характер пожежі.
Якщо людина знає правила поводження під час пожежі, то вона в змозі не лише вистояти за будь-яких
обставин і врятувати своє життя, а й надати допомогу в рятуванні інших людей та врятувати
матеріальні цінності від вогню.

3. РАДИМО БАТЬКАМ
Безпека дитини-інструкція
для батьків.
1. Якщо дитина вміє говорити, вивчить із нею у першу чергу її повне П.І.Б., адресу проживання, місце
роботи батьків, як дістатися додому або до вас на роботу, домашній та мобільні телефони батьків, дату
свого народження.
2. Якщо дитина відправляється гуляти або виходить з вами в місто, покладіть в її кишеню
заламіновану «візитку» або паперовий листочок в водонепроникному мішечку з контактною
інформацією, що представлена вище.
3. Маленьких дітей не відправляйте на прогулянку одних; для дітей старшого віку обмежте місце
прогулянки, час, позначте час контрольного контакту з вами.
4. Суворо накажіть дитині питати дозволу, якщо вона кудись хоче відійти з обумовленого місця
прогулянки;
5. Фотографуйте дитину кожні три місяці, бажано в звичайному одязі, в звичайному повсякденному
вигляді – близько 80% батьків зниклих дітей не мають свіжих фотокарток дитини; майте завжди в
межах досяжності найсвіжіше фото дитини;
6. Купіть дитині телефон і домовтеся з нею про зв’язок в певні проміжки часу, телефонуйте дитины
самі, якщо вона не виходить на зв’язок у встановлений час.
7. Підключіть дитині послугу мобільного оператора з визначенням місцезнаходження за телефоном;
8. Регулярно пояснюйте дитині правила дорожнього руху, правила безпеки в громадських місцях,
говоріть про те, що не можна брати від незнайомих людей їжу, напої, іграшки, йти з ними, якщо ви її
про це не попереджали, і навіть просто спілкуватися без присутності батьків або супроводжуючих
дитину дорослих.
9. Будьте в курсі того, з ким спілкується ваша дитина, знайте їх контактні дані, адресу проживання.
10. Хай завжди у вас будуть контакти вчителів, тренерів, керівників гуртків.
11. Будьте в тісному контакті з дитиною, стежите за змінами в її настрої, відразу намагайтеся з’ясувати
причини.

4. НАШІ ПОРАДИ
Десять кроків, щоб стати кращими батьками
1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки
дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної
гідності.
2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень.
Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких
обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності.
Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це
заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх
при кожній нагоді.
5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви
почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили
несправедливо.
6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте
докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті
рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати
дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо
вчинили неправильно по відношенню до дитини.
8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо
дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну
гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо
одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви
відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам
задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину,
образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і
заспокойтеся.

5. РЕКОМЕНДУЄМО
Як можна допомогти дитині
добре поводитись
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає
ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей.
Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти
поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
Змінюйте оточення, а не дитину
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати
дітей за їхню природну цікавість.
Висловлюйте свої бажання позитивно
Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
Висувайте реальні вимоги
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте
бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте
причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з
меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
Обирайте виховання без побиття та крику
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити
все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими
та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.
Діти часто не розуміють, чому їх покарано
Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли
дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за
що і чому її покарано.
Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не
мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи
що їсти.
Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно
контролюєте.
Діти мають право на позитивне ставлення до себе
Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав
дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм
фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

6. Пам'ятка для батьків
ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ
НА ЛЬОДУ
Перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі. У різних місцях річок
та озер товщина льодового покриву може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду
послаблена течією.
Міцність льоду можна частково визначити візуально. На водоймах безпечним уважається лід (при
температурі повітря нижче 0 град.):
- для одного пішохода - синюватого або зеленуватого відтінку,
товщиною не менше 5-7 см (лід блакитного кольору – найміцніший, білого - міцність у два рази менше,
сірий - свідчить про присутність води в товщі льоду);
- для групи людей (масові переправи пішки ) - товщиною не менше 15 см (дистанція в колоні по 4
чоловіка 5 м);
- при масовому катанні на ковзанах - 25 см.
При переході замерзлої водойми необхідно користуватись обладнаними льодовими переправами або
прокладеними стежками, а за їх відсутності, перш ніж рухатись по льоду, необхідно намітити маршрут
та переконатись у міцності льоду за допомогою пешні. Якщо лід недостатньо міцний, то потрібно
припинити рух і повертатись своїми слідами, роблячи перші кроки, не відриваючи ноги від поверхні
льоду. Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.
Під час руху по льоду варто звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки,
покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти в місцях зі швидкою течією,
джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у
водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.
При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5 6 метрів та бути готовим надати
необхідну допомогу людині, яка йде попереду. Транспортування малогабаритних, але важких вантажів
проводиться на санях або інших засобах з найбільшою площею опори на поверхню льоду.
Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється
лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при
масовому катанні не менше 25 см.
При переході водойми на лижах рекомендується користуватись прокладеною лижнею, а за її
відсутності - ділянкою, вкритою сухим снігом. Перш ніж рухатись, необхідно відстебнути кріплення
лиж та зняти петлі лижних палиць з рук. Якщо є рюкзак або ранець, необхідно їх узяти на одне плече.
Відстань між лижниками повинна бути не менше 5-6 метрів. Під час руху лижник, який іде першим,
ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.
Під час підлідного лову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато
ополонок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у великі групи. Рибалки повинні пробивати
ополонки одну від одної на відстані 5-6 метрів.
Кожний рибалка повинен мати з собою рятувальний жилет та лінь довжиною 15 20 м з петлею на
одному кінці і вантажем вагою 400-500 г на іншому кінці.
Категорично забороняється вживати до та під час відпочинку на водних об’єктах алкогольні напої чи
інші наркотичні або психотропні речовини.

7. Рятування потерпілих на льоду
Надання допомоги людині, яка провалилася під лід, – надзвичайно небезпечне заняття, потребує
зібраності та виваженості в діях. Щоб допомогти людині, що терпить лихо, і не потерпіти самому,
дотримуйтесь наступних правил:
- Без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомоги впоратись
самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте
продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.
- Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну клюшку або киньте
вірьовку, зв'язані паски тощо. Якщо вам усе-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на лід і повзіть по
поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи поперед себе вірьовку чи пасок.
Добре, якщо ви одягнете рятувальний жилет.
- Будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину чи
киньте вірьовку. Якщо вірьовка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то, міцно
тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.
- Витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами – так буде легше витягнути його з
ополонки. Коли ви його витягли, не дозволяйте йому підійматись на ноги, нехай він повзе вслід за вами
до берега.
- Після того, як витягнете потерпілого на берег у безпечне місце, викличте "швидку медичну
допомогу", надайте йому першу допомогу, необхідну при охолодженні організму.
Перша допомога при гіпотермії (переохолодженні)
Ознаки гіпотермії:
- тремтіння і озноб, які можуть бути відсутніми на пізніших стадіях;
- оніміння;
- втрата координації рухів;
- зніяковіння, незвична манера поведінки;
- температура тіла нижче 35 град. С.
Якщо в потерпілого одночасно спостерігаються ознаки відмороження і гіпотермії, в першу чергу
надавайте допомогу як при гіпотермії. Цей стан може призвести до смерті, якщо людину терміново не
зігріти. Але навіть у цьому випадку не варто залишати без уваги відмороження, яке при тяжкому
ступені може призвести до ампутації пошкодженої частини тіла.
Гіпотермія належить до невідкладних медичних станів. Дотримуйтесь принципів надання першої
допомоги і виконайте додатково спеціальні заходи при гіпотермії:
- викличте "швидку медичну допомогу";
- поступово відігрійте постраждалого, загорнувши його в ковдри або сухий теплий одяг;
- не намагайтесь зігріти тіло потерпілого дуже швидко, не занурюйте його в теплу воду, швидке
обігрівання може викликати серцеві проблеми;
- будьте надзвичайно уважними при поводженні з потерпілим;
- по можливості прикладіть до тіла теплий предмет (гарячу грілку, пляшки з теплою водою);
- дайте тепле пиття, якщо потерпілий при свідомості.
Найкраще, якщо відігрівання буде відбуватись з середини тіла (тепле пиття) одночасно з відігріванням
з зовні.