1. СКІЛЬКІ «КОШТУЄ» НАЦІОНАЛЬНО – ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ?
Патріотизм як інтегруюча основа відродження духовних цінностей суспільства є
стабілізуючим чинником національної та громадянської злагоди у незалежній українській
державі.
За 25 років незалежності України слово «патріотизм», суть якого полягає в любові до
Батьківщини і готовності пожертвувати своїми приватними інтересами на користь інтересів
національних, в різні роки становлення нашої держави, проходило різні стадії його
сприйняття громадянами України: від захопленого до агресивно-заперечливого, від
абсолютно щирого до майже цілковито байдужого.
В перше десятиріччя, коли «привід Радянського Союзу» ще блукав територією України,
громадян, які вважали себе патріотами своєї держави, з кожним роком незалежності ставало
все більше. Так наприклад кількість осіб, які вважали себе патріотами України, зросла з
2003 р. до 2005 р. з 60 % до 75 %. Але, як це не прикро, після всіх подій і процесів, які
відбулись в країні протягом останніх 10 років, як свідчать дані соціологічних досліджень
2013 та 2015 років, кількість осіб, які вважають себе патріотами України з 2005 року
залишилась незмінною і залишається однаковою в межах статистичної похибки.
2. Не змінились за ці останні 10 років і «патріотичні ознаки», тобто ті якості, які важливі
для того, аби людиною можна була назвати патріотом України, зокрема жителі усіх регіонів
України погоджуються з тим, що ознакою патріотизму людини є: праця на благо України,
піклування про добробут сім’ї, повага до законів та державних інститутів. Натомість
відмінності з’являються, коли йдеться про такі ознаки українського патріотизму, як
використання української мови, бажання виховувати у дітей любов до України, відмова від
деяких особистих благ сьогодні в ім’я майбутнього України. Тобто український патріотизм
у багатьох громадян значною мірою має пасивний характер.
3.
4. Бажаючи розвивати і плекати патріотичні почуття у громадян України, кожна нова влада,
впродовж 25 років незалежності робила спроби спрямувати сприйняття українцями слова
«патріотизм» в потрібне, згідно із власним розумінням, русло, створюючи різні концепції
та програми виховання в населення патріотичного духу.
Першою спробою стала затверджена постановою КМУ від 15 вересня 1999 року №1697
«Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу
життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства». Екс – президенту
України Л. Кучмі дуже важливим здавалося також військово-патріотичне виховання, в
результаті чого з’явились укази президента №1092 від 15.11.2001 «Про національну
програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2000—2005 рр.» і №948/2002
від 25.10.2002 «Про Концепцію допризовної підготовки та військово-патріотичного
виховання молоді».
В часи президенства В. Ющенко з’являється Концепція національно-патріотичного
виховання молоді на 2009—2015 рр., яка була затверджена спільним наказом Міністерства
України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України,
Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України 27.10.2009 №
3754/981/538/49. А у вересні 2011-го з’являється розроблений низкою міністерств і
відомств проект Концепції загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного
виховання населення на 2013— 2017 рр., яка була розкритикована, як така, що має
здебільшого декларативний характер і містить в собі запит на фінансування без належного
обґрунтування і визначення засад і основних напрямів патріотичного виховання, на які
держава мала б щорічно витрачати 40 млн. грн. Великі сумніви у фахівців, які вивчали
проект цієї Концепції викликали прописані у програмі очікувані результати проекту, а
особливо наведені статистичні показники щодо темпів та обсягів «зростання патріотизму»
в країні і як результат запропонована Концепція так і не була прийнята.
5. 16 червня 2015 року Міністерство освіти України затвердило Концепцію національно-
патріотичного виховання дітей і молоді, Заходи щодо її реалізації та методичні
рекомендації щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних
закладах.
В жовтні 2015 року вийшов Указ Президента України № 580/2015 «Про Стратегію
національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 — 2020 роки», метою
затвердження якої було, як слідує з преамбули Указу, виховання громадянина-патріота
України, утвердження любові до Батьківщини, духовності, моральності, шанобливого
ставлення до національних надбань Українського народу, наслідування найкращих
прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного
минулого, так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність
держави у боротьбі із зовнішньою агресією, а також з метою визначення ефективних
механізмів системної взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування
та інститутів громадянського суспільства у питаннях національно-патріотичного
виховання. А досягнути цієї мети планується завдяки громадсько-патріотичному, духовно-
моральному та військово-патріотичному вихованню.
На виконання цього Указу, Кабінетом Міністрів України 25 грудня 2015 року було видано
розпорядження № 1400-р, яким був затверджений план заходів щодо національно-
патріотичного виховання молоді на 2016 рік, зокрема, згідно з цим розпорядженням було
заплановано:
- удосконалити нормативно-правову базу у сфері національно-патріотичного
виховання;
- розробити проект Державної цільової соціальної програми національно-
патріотичного виховання на 2016-2020 роки;
- розробити проект Типового положення про координаційну раду з питань національно-
патріотичного виховання при місцевій держадміністрації;
- провести освітньо-виховні заходи щодо національно-патріотичного виховання молоді
(табори, змагання, акції, семінари, семінари-тренінги, засідання за круглим столом,
конференції, форуми, конкурси, інші заходи), розробити та забезпечити розміщення в
засобах масової інформації та Інтернеті відповідних інформаційних і методичних
матеріалів, соціальних фільмів, роликів, соціальної реклами;
- провести відповідні інформаційні (форуми, акції, інші заходи), культурологічні
(фестивалі, акції, конкурси, ігри, інші заходи), а також міжнародні (семінари, семінари-
тренінги, форуми, акції, конференції, інші заходи) заходи щодо національно-патріотичного
виховання молоді.
Виховання патріота і громадянина знайшло також своє закріплення в Державній
національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), Законах України «Про освіту»,
«Про загальну середню освіту», «Концепції виховання особистості в умовах розвитку
української державності», «Концепції громадянського виховання особистості», «Концепції
патріотичного виховання», де підкреслюється необхідність виховання у підростаючого
покоління любові до Батьківщини, формування громадянського обов’язку на основі
національних і загальнолюдських духовних цінностей
В результаті впровадження і реалізації положень вищезазначених документів і системи
національно-патріотичного виховання очікується, що це:
6. - забезпечить розвинення у молодого покоління патріотичної свідомості і
відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо,
збереження та шанування національної пам’яті;
- сприятиме зацікавленості молоді щодо служби у Збройних силах України, готовності
до захисту України та виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту
національних інтересів, цілісності, незалежності України, з метою становлення її як
правової, демократичної, соціальної держави;
- збереже стабільність в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни,
зміцнить її обороноздатність та безпеку;
- створить ефективну виховну систему національно-патріотичного виховання молоді;
- сприятиме консолідації зусиль суспільних інституцій у справі виховання
підростаючого покоління.
Ці прийняті законодавчі акти знайшли своє відображення в низці міських та обласних
цільових програм національно-патріотичного виховання, перелік яких, з відповідними
розмірами їх фінансування подано нижче:
м. Київ Міська цільова програма "Діти. Сім'я.
Столиця на 2016 - 2018 роки"
327 555 100,00 грн.
(2016р.)
м. Одеса Міська цільова програма
національно-патріотичного виховання
дітей та молоді міста Одеси «Я –
одесит» на 2016-2020 роки
175 000,00 грн. (2016р.)
м. Кіровоград Програма “Молодь Кіровограда” на 2015 –
2017 роки
3 231 500,00 грн. (2016р.)
м. Івано-
Франківськ
Програма «Молодь міста Івано –
Франківська» на 2016 – 2020 роки
в межах загальних
асигнувань,
передбачених головним
розпорядником
бюджетних коштів
м. Луцьк
(Волинська обл.)
Програма національно-патріотичного
виховання дітей та молоді міста Луцька на
2015-2017 роки;
Обласна цільова програма
національно-патріотичного виховання
дітей та молоді на 2016-2020 роки.
760 000, 00 грн. (2016р.);
11 191 500,00 грн.
(2016р.)
м. Хмельницький Програма розвитку і функціонування
української мови на 2016-2020 роки у місті
Хмельницькому;
Центр національного виховання
учнівської молоді.
633 900, 00 грн. (2016р.);
2 840 000,00 (2016 -2018
рр.).
м. Миколаїв
(Миколаївська
обл.)
Програма військово-патріотичного
виховання населення
Миколаївської області на 2015-2020 роки
3 082 000,00 грн. (2016р.)
7. м. Львів
(Львівська обл.)
Обласна програма «Молодь Львівщини»
на 2016-2020 роки
в межах бюджетних
призначень
м. Суми Програма «Молодь міста Суми на 2016 –
2018 роки»
6 025 200, 00 грн.
(2016р.)
м. Чернігів Міська цільова програма розвитку освіти
м. Чернігова «Освіта в житті нашого
міста» на 2012 - 2016 роки (проект
«Краєзнавство в школі як одно із джерел
виховання гідних громадян України»)
33 000,00 грн. (2016р.)
Програми, які містять найбільшу кількість конкретних заходів, направлених на
національно - патріотичне виховання дітей та молоді розробили Львівська та Волинська
обласні ради, що є типовою рисою для західних регіонів, де національно – патріотичному
вихованню завжди приділялась велика увага.
На жаль, Чернігів та Чернігівська область не мають окремої програми національно-
патріотичного виховання дітей та молоді. Наразі в місті діє програма «Освіта в житті
нашого міста» на 2012 - 2016 роки, в рамках якої управлінням освіти Чернігівської міської
ради реалізовується проект «Краєзнавство в школі як одно із джерел виховання гідних
громадян України», який покликаний створити сприятливі умови для виховання у школярів
любові до рідного краю, звичаїв і традицій, національного патріотизму, але суми коштів,
які закладені на реалізацію цього проекту вистачає лише на :
- створення електронного варіанту методичного забезпечення викладання краєзнавчих
та народознавчих курсів в урочний та позаурочний час, адаптований до вікових
особливостей дітей ( 10 тис. грн.);
- організацію конкурсу «Шкільна бібліотека – центр краєзнавчої інформації» (1 тис.
грн.);
- проведення конкурсу на кращу організацію краєзнавчої та народознавчої роботи у
навчальному закладі (1 тис. грн.);
- проведення семінарів для вчителів і керівників гуртків з питань краєзнавства і
народознавства (1 тис. грн.);
- організація і проведення на території області фольклорних експедицій (20 тис. грн.).
Очевидно, що в цьому випадку і з таким фінансуванням, про створення сприятливих умов
для виконання поставленої цією Програмою мети казати не доречно.
Низку наказів видало і Управління освіти та науки Чернігівської облдержадміністрації,
зокрема :
- Про виконання рішення Колегії Управління освіти і науки облдержадміністрації з
питання «Про впровадження ефективних моделей національно-патріотичного виховання
дітей та учнівської молоді у закладах освіти області» від 16.02.2016 №69;
- Про проведення у 2016 році ІІ (обласного) етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької
військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») .від 16.03.2016 №122;
8. - Рішення розширеного засідання Колегії Управління освіти і науки Чернігівської
облдержадміністрації від 11 лютого 2016 року "Про впровадження ефективних моделей
національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді у закладах освіти
області".
Але ці накази переважно мають характер разового застосування і не містять системних
підходів до виховання патріотичних почуттів у молодого покоління.
Крім того, в багатьох програмах, які покликані виховувати патріотичну свідомість у
молоді прописуються розмиті завдання, виконання яких не можливо перевірити, на зразок:
- удосконалення педагогічних умов для національно-патріотичного виховання;
- забезпечення психологічних механізмів в умовах навчально-виховного процесу для
національно-патріотичного виховання;
- формування освітньо-розвивального середовища для дітей на засадах партнерської
співпраці усіх учасників освітнього процесу;
- визначення актуальних проблем національно-патріотичного виховання в м. Бровари та
пошуки шляхів спільного вирішення”,
що в свою чергу створює передумови для зловживань та нецільового використання
бюджетних коштів.
Але головна проблема, полягає в тому, що на найвищому рівні держави напевно не
усвідомлюють, що спроможність і успішність держави, яка в свою чергу впливає на
патріотичні почуття, знаходиться в прямій залежності від щастя і добробуту її громадян, а
ще значну роль у національно – патріотичному вихованні відіграє те, хто займається цим
вихованням, адже перефразовуючи афоризм видатного французького філософа Шарля Луї
Монтеск’є , - найкращий спосіб прищеплювати дітям любов до Батьківщини полягає в тому,
щоб ця любов була не лише у батьків і у вчителів, які виховують дітей.