2. Гуляли у чистім полі два Морози, два рідних брати. Каже один Мороз іншому:
– Братику Морозе-Синій носе! Як би нам побавитися – людей поморозити?
Відказує інший: - Чому б не побавитися! Давай, братику Морозе-Червоний носе, на шлях помчимо, може й
стрінемо кого.
Сказано-зроблено. Побігли обидва Морози, біжать, з ноги на ногу перестрибують, по ялинках та по соснах
потріскують.
3. Коли чують з однієї сторони дзвіночки, а з іншої - бубонець: з дзвіночками багатий купець до міста їде, а з
бубонцем – бідний селянин – до лісу, по дрова. Молодший Мороз-Червоний ніс, за дроворубом побіг:
– Я, - каже, - хутко його заморожу: кожушок на ньому старий та подертий, шапка поганенька, рукавиці –
діряві. А ти за купцем біжи. На ньому шуба ведмежа, шапка лисяча, чоботи вовчі. Мені з ним не
впоратися…
– Хай буде так, - відповів старший брат – Мороз-Синій ніс. Свиснули, клацнули – і помчали. А ввечері
знову в чистім полі стрілися.
4. Старший брат, Мороз-Синій ніс, посміхається, та рукавицею об рукавицю поплескує. А молодший брат,
Мороз-Червоний ніс, крехтить та щулиться.
– Ну, що? – запитує старшого брата, – Заморозив ти купця?
- Заморозив, - відповідає старший брат. – Ледь живим зостався. Здивувався Мороз-Червоний ніс.
– А як же тобі це вдалося? Адже в купця шуба ведмежа, шапка лисяча, чоботи вовчі.
– А я, - каже старший, - до нього і в шубу, і в шапку, і в чоботи пробрався! Йому б із саней злізти, ногами
потупати, руками поплескати, а він лежить собі та й кутається. От я й пробрав його наскрізь. Ну, а ти як –
упорався із дроворубом?
5. – Яке там! - відповідає Мороз-Червоний ніс. – Не я з ним, а він із мною впорався. Хотів я його ще в дорозі
заморозити, а він коней жаліє - бігцем за саньми біжить. Як його на бігу заморозити? Ну, думаю,
доберемося до місця, там я тебе й прихоплю. А як прийшли до лісу, ще гірше стало. Він дерево рубає,
сокирою махає – тільки скалки в мене летять. А йому від роботи аж жарко робиться, ніби мене й на світі
немає. Скинув він кожуха, зняв шапку та й рукавиці у сніг кинув. Ну, думаю, стривай тепер у мене!
Пробрався я в його кожух, у шапку, в рукавиці – і ну морозити. Думаю, як одягнеться, вмить збагне який
Мороз-Червоний ніс.
6. А він закінчив дрова рубати і давай мене поліном з кожушка вибивати.
Бив-бив, гамселив-гамселив насилу ноги виніс, досі боки болять.
Захитав головою Мороз-Синій ніс та й каже:
- Е-е-е, молодий ти, брате, дурний. Проживи мій вік, знатимеш, що сокира ліпше за шубу гріє!
