Всеукраїнський педагогічний інтерактивний марафон
Тема: Інноваційні підходи проектування підручників з інформатики для початкової школи
Спікери: Левшин Микола Миколайович, професор кафедри соціальної філософії та філософії освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (м. Київ), кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник,
Лодатко Євген Олександрович, професор кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького, доктор педагогічних наук
Інноваційні підходи проектування підручників з інформатики для початкової школи
1.
2. Інноваційні підходи проектування
підручників з інформатики
для початкової школи
Левшин Микола Миколайович,
професор кафедри соціальної філософії та філософії освіти
НПУ ім. М. П. Драгоманова (м. Київ), кандидат педагогічних наук,
старший науковий співробітник.
3. Інноваційні підходи проектування
підручників з інформатики
для початкової школи
Лодатко Євген Олександрович,
професор кафедри педагогіки вищої школи і освітнього
менеджменту Черкаського національного університету
імені Б. Хмельницького, доктор педагогічних наук
4. Інформатика
Підручник для 4 класу
загальноосвiтнiх навчальних закладiв
М. М. Левшин, Є. О. Лодатко,
В. В. Камишин
5. Шановні колеги!
Глибоко переконані, що демократична тенденція
вибору підручників вчителями, запроваджена
Міністерством освіти і науки України, може бути
найбільш результативною, якщо вони не будуть
«близнюками», а суттєво відрізнятимуться
методичними підходами відображення змісту,
структурою, тощо. Необхідно, щоб і їх
варіативність теж була прописана у нормативних
документах.
6. Схарактеризуємо підручник з інформатики для
четвертого класу, який спроектовано на
інноваційних підходах і принципово відрізняється
від усіх інших.
7. Вважаємо, що тридцять хвилин безкомп'ютерної
частини уроків є значним розвивальним та
міждисциплінарним резервом, який не завжди
використовується. Способам його
максимального втілення і присвячена наша
презентація.
8. Створюючи підручник
та обираючи його структуру,
автори зважали на те, що,
маючи лише один урок на
тиждень, надзвичайно складно
забезпечити міцність засвоєння
навчального матеріалу з
інформатики.
9. У зв’язку з цим було обрано
розгортання базових змістових
елементів програми на всіх
уроках, від першого до
останнього. Тому уроки мають
схожі частини, зміст яких
поступово ускладнюється.
10. Перша частина уроку присвячена знаковій діяльності, яка реалізує
інформаційний аспект на основі усвідомлення дітьми ролі різних знаків у
навколишньому житті.
11. Перша частина уроку присвячена знаковій діяльності, яка реалізує
інформаційний аспект на основі усвідомлення дітьми ролі різних знаків у
навколишньому житті.
12. Аналізуючи й порівнюючи знакові системи довкілля, учні вчаться розрізняти
знаки та їхнє значення, зокрема, об’єкти та імена об’єктів; поступово
ознайомлюються із засобами вираження змісту, вчаться інтерпретувати знаки,
усвідомлювати закладені в них повідомлення, комбінувати та конструювати їх.
13. Аналізуючи й порівнюючи знакові системи довкілля, учні вчаться розрізняти
знаки та їхнє значення, зокрема, об’єкти та імена об’єктів; поступово
ознайомлюються із засобами вираження змісту, вчаться інтерпретувати знаки,
усвідомлювати закладені в них повідомлення, комбінувати та конструювати їх.
14. Друга частина уроку має на меті
формування алгоритмічної культури
четвертокласників, що виявляється в
усвідомленні ними деяких властивостей
алгоритмів та принципів їхнього
виконання, а також в уміннях
виконувати, змінювати, конструювати
алгоритми різної структури, знаходити в
послідовностях дій невідповідні частини,
набувати вміння планувати дії.
15. Друга частина уроку має на меті
формування алгоритмічної культури
четвертокласників, що виявляється в
усвідомленні ними деяких властивостей
алгоритмів та принципів їхнього
виконання, а також в уміннях
виконувати, змінювати, конструювати
алгоритми різної структури, знаходити в
послідовностях дій невідповідні частини,
набувати вміння планувати дії.
16. Друга частина уроку має на меті
формування алгоритмічної культури
четвертокласників, що виявляється в
усвідомленні ними деяких властивостей
алгоритмів та принципів їхнього
виконання, а також в уміннях
виконувати, змінювати, конструювати
алгоритми різної структури, знаходити в
послідовностях дій невідповідні частини,
набувати вміння планувати дії.
17. Друга частина уроку має на меті
формування алгоритмічної культури
четвертокласників, що виявляється в
усвідомленні ними деяких властивостей
алгоритмів та принципів їхнього
виконання, а також в уміннях
виконувати, змінювати, конструювати
алгоритми різної структури, знаходити в
послідовностях дій невідповідні частини,
набувати вміння планувати дії.
18. Друга частина уроку має на меті
формування алгоритмічної культури
четвертокласників, що виявляється в
усвідомленні ними деяких властивостей
алгоритмів та принципів їхнього
виконання, а також в уміннях
виконувати, змінювати, конструювати
алгоритми різної структури, знаходити в
послідовностях дій невідповідні частини,
набувати вміння планувати дії.
19. Третя частина уроку має розвивати в учнів
початки системного, модельного, логічного й
критичного мислення, що необхідні не лише
для подальшого вивчення інформатики, а й
інших навчальних предметів.
Значна увага приділяється формуванню в
учнів поняття «зв’язок», оскільки на
знаходженні зв’язків ґрунтуються поняття
«схема», «структура», «система», «модель»,
«інформаційна модель» тощо.
20. Третя частина уроку має розвивати в учнів
початки системного, модельного, логічного й
критичного мислення, що необхідні не лише
для подальшого вивчення інформатики, а й
інших навчальних предметів.
Значна увага приділяється формуванню в
учнів поняття «зв’язок», оскільки на
знаходженні зв’язків ґрунтуються поняття
«схема», «структура», «система», «модель»,
«інформаційна модель» тощо.
21. Третя частина уроку має розвивати в учнів
початки системного, модельного, логічного й
критичного мислення, що необхідні не лише
для подальшого вивчення інформатики, а й
інших навчальних предметів.
Значна увага приділяється формуванню в
учнів поняття «зв’язок», оскільки на
знаходженні зв’язків ґрунтуються поняття
«схема», «структура», «система», «модель»,
«інформаційна модель» тощо.
22. Третя частина уроку має розвивати в учнів
початки системного, модельного, логічного й
критичного мислення, що необхідні не лише
для подальшого вивчення інформатики, а й
інших навчальних предметів.
Значна увага приділяється формуванню в
учнів поняття «зв’язок», оскільки на
знаходженні зв’язків ґрунтуються поняття
«схема», «структура», «система», «модель»,
«інформаційна модель» тощо.
23. Третя частина уроку має розвивати в учнів
початки системного, модельного, логічного й
критичного мислення, що необхідні не лише
для подальшого вивчення інформатики, а й
інших навчальних предметів.
Значна увага приділяється формуванню в
учнів поняття «зв’язок», оскільки на
знаходженні зв’язків ґрунтуються поняття
«схема», «структура», «система», «модель»,
«інформаційна модель» тощо.
24. Третя частина уроку має розвивати в учнів
початки системного, модельного, логічного й
критичного мислення, що необхідні не лише
для подальшого вивчення інформатики, а й
інших навчальних предметів.
Значна увага приділяється формуванню в
учнів поняття «зв’язок», оскільки на
знаходженні зв’язків ґрунтуються поняття
«схема», «структура», «система», «модель»,
«інформаційна модель» тощо.
25. Четверта частина уроку присвячена роботі
за комп’ютером згідно з вимогами програми
і займає його третину.
Поділ змісту уроків на частини є умовним,
оскільки автори прагнули надати кожній вправі
(завданню) можливість охопити щонайбільше
напрямів інформаційної діяльності.
26. Четверта частина уроку присвячена роботі
за комп’ютером згідно з вимогами програми
і займає його третину.
Поділ змісту уроків на частини є умовним,
оскільки автори прагнули надати кожній вправі
(завданню) можливість охопити щонайбільше
напрямів інформаційної діяльності.
27. Четверта частина уроку присвячена роботі
за комп’ютером згідно з вимогами програми
і займає його третину.
Поділ змісту уроків на частини є умовним,
оскільки автори прагнули надати кожній вправі
(завданню) можливість охопити щонайбільше
напрямів інформаційної діяльності.