Good Stuff Happens in 1:1 Meetings: Why you need them and how to do them well
есе
1. Ось уже майже три роки я навчаюсь на факультеті електроенергетики та електромеханіки.
Це моє перше серйозне рішення в області кар'єри. Я вже давно для себе вирішив, що
кар'єра не буде головним у моєму житті. Але все ж я почав будувати фундамент для свого
майбутнього в професії.
Розмірковуючи, я прийшов до висновку, що не можна підпорядковувати все життя кар'єрі,
тому що не буде ні щастя, та й взагалі нічого цікавого і грандіозного у твоєму житті. На
мою думку, кар’єрний ріст важливий для тих людей, в яких немає на життя цілей типу
«побачити світ». Я не хочу бути кар'єристом та дряпатися «службовими сходами» будь -
якою ціною. Не бачу в цьому сенсу.
Але я усвідомив і важливість кар'єри. Успіхи на роботі дають можливості для цікавого
життя. Це матеріальна забезпеченість, можливість подорожувати, побачити світ,
спілкуватися з непересічними людьми. Це дає повагу серед професіоналів. Я хочу
реалізувати свої здібності та таланти, відчувати важливість своєї справи, а не займатися
все життя чим доведеться.
Я вирішив присвятити життя електроенергетиці, тому що мій тато працює в цій сфері і
саме він запропонував мені піти по його стопам. Мати справу з електричними приладами
у мене добре виходить, так і математичні здібності у мене краще розвинені і даються мені
легше, ніж гуманітарні науки.
Електроенергетика - це величезний і цікавий світ знань. Зараз вона - одна з новітніх,
областей, і тут потрібні фахівці. Щоб заповнити прогалини у знаннях і точно вступити на
ту спеціальність, на якій зараз навчаюсь, мені допомагав тато та дідусь, тому що вони в
цьому добре розуміються. Тобто про майбутню професію я думав ще в школі.
Звичайно, були в мене й інші варіанти. Родичі та друзі радили юристом стати, лікарем,
менеджером. Але я не прийняв їхні поради та пропозиції, тому що моя професія - це вже
моя справа. Треба ж колись ставати самостійним.
Я прислухався тільки до поради батька, він у мене інженер. Ми вирішили, що, якщо я вже
ніяк не вступлю на факультет електроенергетики та електромеханіки, то піду в армію, а
далі знову пробуватиму вступити у вуз. Але у мене все вийшло, я «пробився» на потрібну
мені спеціальність. Через кілька років я стану інженером-електриком.
Чи потрібно говорити, що мені дуже подобається кожен день вивчати те, що мені насправді
цікаво, до чого у мене є схильності? Мабуть ні, тому що я впевнений в тому, що моя кар'єра
якраз з цієї причини буде успішною!