1111

1. НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ
І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
Система удобрення
сільськогосподарських культур у
спеціальних сировинних зонах
Доповідач: Благодир Б.П.
Макаренко Н.А. док. с-г наук, проф.,
науковий керівник,
Мала А.В., аспірант

2. Сьогодні проблема якісного харчування
дітей постала в усіх країнах світу. Її аспекти
розглядаються на міжнародних форумах,
конференціях. В Україні гострота цієї
проблеми полягає не лише у виробництві
якісного дитячого харчування, але і в його
кількості.
Проблема дитячого харчування в Україні

3. Забезпеченість дітей України повноцінним
харчуванням
Потреба у продуктах для дітей віком до трьох років
задовольняється тільки на 15-20 відсотків.
Національних стандартів, які б відповідали світовим,
щодо якості таких продуктів взагалі не існує.
Близько 85 % продуктів дитячого харчування -
імпортні. Придбати їх може дозволити собі лише
кожна десята українська родина.

4. Важливим завданням сьогодення є розробка
науково-методичних засад та здійснення на
державному рівні комплексу заходів, спрямованих
на створення спеціальних сировинних зон, що
може забезпечити дітей збалансованим
повноцінним харчуванням та стимулювати
розвиток вітчизняного виробництва цих
продуктів.
Сировинні зони – шлях до збалансованого та
повноцінного харчування

5. Спеціальні сировинні зони - регіони або окремі
господарства, що відповідають умовам виробництва
продукції рослинництва і тваринництва, придатної
для виготовлення дитячого та дієтичного харчування.
Стаття 1 Закону України “Про
дитяче харчування”

6. Система удобрення є складовою частиною організаційно-
господарських і агротехнічних заходів, спрямованих на
раціональне та ефективне використання мінеральних або
органічних добрив. Проте, у спеціальних сировинних зонах
забороняється використання добрив хімічного походження.
Відомо, що міндобрива здатні викликати негативний вплив
на якість рослинної продукції і навіть на організми, що її
споживають.
Система удобрення
Синтетичні добрива Добрива природного
походження

7. Негативний вплив різних видів мінеральних
добрив може проявлятися в наступному:
Азотні - при застосуванні азотних добрив, нітрати
відновлюються в організмі до нітритів, викликають
порушення обміну речовин, отруєння, погіршення
імунологічного статусу, метгемоглобінемію (кисневе
голодування клітин). У дітей можуть викликати тахікардію,
ціаноз, втрату вій, розрив альвеол. У тваринництві:
авітамінози зменшення продуктивності, накопичення
сечовини в молоці, підвищення захворюваності, зниження
плодючості.
Ціаноз

8.  Фосфорні - застосування фосфорних добрив у великих
дозах призводить до небажаного накопичення в
ґрунтах деяких супутніх елементів: стабільного
стронцію, фтору, сполук урану, радію, торію та інших
елементів.
 Калійні – в несення калійних добрив суттєво не
впливає на навколишнє середовище. Проте з
калійними добривами вноситься значна кількість
хлору. Накопичення його в ґрунтах, ґрунтових водах і
водоймах призводить до негативних наслідків.
Насамперед знижується якість продукції багатьох
сільськогосподарських культур.

9. У 2012 році Відокремленому підрозділу
Національного університету біоресурсів і
природокористування України
«Агрономічна дослідна станція» було
надано статус спеціальної сировинної зони.
Це накладає певні зобов’язання, в т.ч. щодо
системи удобрення.

10. Аналіз системи удобрення сільськогосподарських
культур, що застосовувалася у попередні роки в
Агрономічній дослідній станції, показав що до їх
асортименту входили наступні мінеральні добрива:
• нітроамофоска,
• суперфосфат,
• КАС.

11. У спеціальній сировинній зоні можуть застосовуватися
за спеціальними технологіями пестициди та
агрохімікати природного походження, що забезпечує
виробництво сировини, яка відповідає обов'язковим
санітарно-гігієнічним вимогам до дитячого та
дієтичного харчування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня
2007 р. N 1195

12. У зв’язку з цим пропонуємо в Агрономічній дослідній станції
застосовувати добрива природного походження, такі як:
Назва препарату Діюча речовина Сировина для отримання, спосіб отримання Призначення
Альга N – 0.3-2.8 %, P2O5 – 0-5.0 %, K2O – 20-30 %,
Fe – 1.0-8.0 %, Mg – 1.0-8.0 %, Ca – 1.0-8.0 %,
Cu - 1.0-8.0 %, S - 1.0-8.0 %, альгінова
кислота – 6,0-10,0 %, органічні речовини –
30,0-55,0 %
Отримують шляхом екстракції з морських видів
водоростей Саргасум (Sargassum) – джерело альгінової
кислоти і цитокінінів; Ламінарія (Laminaria) – джерело
полісахариду ламінарна; Фукус бульбашковий
(Ascophyllum Nodosum) – джерело альгінової кислоти,
манітолу та фітогормонів.
Підвищення
врожайності
Вермийодіс N – 0.6 %, P2O5 – 0,4 %, K2O – 0,6 %, СаО –
105 мг/л, Fe – 25 мг/л, MgО – 0-5 %, В – 0-1
%, Cu – 0-1 %, Zn – 0-1 %, Mn – 0-1 %, Mo -
0-1 %, фітогормони, гумінові і
сульфокислоти, вітаміни, амінокислоти,
специфічні білкові речовини,
мікроорганізми, водний розчин іонів
водню.
Сполуки препарату одержані з біогумусу
(вермикомпосту) методом екстрагування.
Підвищення
врожайності
Гумін Гумінові кислоти – 0-120 г/л,
фульвокислоти – 20-100 г/л, К2О – 0-40 г/л,
СаО – 0-100 г/л.
Гумінові кислоти отримуються шляхом переробки
ґрунту, торфу, опадів, бурого вугілля, деревини,
сапропелю, тощо. Фульвокислоти – найбільш агресивна
фракція гумінових речовин, яку виділяють з розчинів
на активованому вугіллі та полімерних смолах.
Підвищення
врожайності
Альбобактерин Бактерії штаму Achromobacter album 1122.
Титр – 5*109 клітин/г сухої форми.
Штам бактерій Achromobacter album виділений з
чорнозему, вилуженого на глюкозоаспаргіновому
середовищі.
Для мобілізації
важкодоступного
фосфору з ґрунту
Біодобриво Легум
Фікс (Преміум
Інокулянт)
Bradyhizobium japonicum, штам 532 С. Bradyhizobium japonicum (штам 532 С) виділяють з
бульбочок сої. Посівний матеріал культивують з
використанням агаризованого живильного
середовища.
Фіксація
атмосферного азоту,
підвищення
врожайності

13. Ці препарати ми рекомендуємо до застосування у спеціальних
сировинних зонах, адже вони природного походження і
відносяться до IV класу небезпечності (мало небезпечні). Вони,
станом на 01.10.2013 року пройшли державні випробовування
та державну реєстрацію в Україні, що свідчить про наявність
відповідної документації з безпечного застосування,
включаючи позитивний висновок державної санітарно-
епідеміологічної експертизи.