Презентація присвячена життєвому шляху двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хан Султану, який приймав участь у звільненні України від нацистських окупантів під час радянсько-німецької війни.
2. Майбутній герой народився
25 жовтня 1920 року у мальовничому
кримському місті Алупка (на фото). Його
мати була кримською татаркою,
батько – лакцем, горцем із Дагестану.
3. О, Алупка, ты неповторима,
Красотой садов, окрестных гор!
Да, любовь моя к тебе незрима,
Выдает лишь мой влюбленный взор…
Небольшой, уютный милый город,
Море Черное и неба синева,
Парк тенистый - этим ты мне дорог,
И повсюду - добрая молва!
Так у 1970 році писав Амет-Хан, згадуючі рідне місто (на фото).
4. Навчався Амет-Хан у середній школі №1
м. Алупки. По її закінченні вступив до
залізничного училища у Сімферополі.
Пізніше працював слюсарем у залізничному депо
(на фото), поєднуючи роботу в депо з заняттями у аероклубі.
5. Як один з кращих курсантів
аероклубу він був направлений для
подальшого навчання у Качинську
військову авіаційну школу
ім. О.Ф.Мяснікова (на фото).
Закінчивши її у 1940 році у званні молодшого лейтенанта,
Амет-Хан був направлений у 4-й винищувальний авіаційний
полк.
6. Війна застала Амет-Хана у
Молдавії. Вже 22 червня 1941 року
він здійснив свій перший бойовий
виліт на розвідку переправ через
річку Прут.
7. На все життя Амет-Хану запам’яталося
палаюче небо півдня України 1941 року.
Виснажливі, нерівні сутички з асами
Герінга, що пройшли переможним
маршем усю Європу… Великі втрати…
льотні полки за кілька днів
перетворювалися в ескадрильї, ланки…
У жовтні 1941 року Амет-Хан був призначений командиром
ланки, а вже у листопаді нагороджений орденом Червоної
Зірки.
8. У березні 1942 року полк Амет-Хана був передислокований
під м. Ярославль. Тут він одержав свою першу повітряну
перемогу, збивши тараном бомбардувальник “Юнкерс-88”.
За цей подвиг Амет-Хан наказом командувача фронтом від
31 липня 1942 року був нагороджений орденом Червоного
Прапора, а міський Комітет оборони вручив йому
грамоту та іменний годинник (на фото ).
9. У травні 1944 року командування
полку дозволило Амет-Хану
відвідати батьків (на фото) у Алупці.
Саме на час перебування
льотчика вдома припала
злочинна операція НКВС з
депортації кримських татар.
Лише завдяки заступництву командувача
8-ї армії, генерала Т.Т. Хрюкіна, та беручи
до уваги бойові заслуги Амет-Хана, було
дозволено не виселяти батьків
Героя Радянського Союзу до Узбекистану.
10. Бойовий шлях прославленого льотчика за
чотири роки війни проліг через усі фронти й
завершився в небі над Берліном.
Амет-Хан здійснив 603 бойові вильоти,
провів 150 повітряних боїв, у яких
особисто збив 30 і у складі групи 19 літаків
супротивника. Отримав 15 бойових нагород, в
тому числі дві Золоті Зірки Героя Радянського
Союзу. (На фото – літак героя.)
11. Після війни Амет-Хан продовжував літати –
випробовував літаки. На його рахунку
тестування понад 100 типів літаків, за що
він отримав Державну премію Радянського
Союзу і звання Заслуженого льотчика-
випробувача СРСР.
Амет-Хан Султан загинув 1 лютого 1971 року при виконанні
випробувального польоту на Ту-16. Похований в Москві на
Новодівичому кладовищі (пам’ятник на фото).
12. Восени 1970 року на святкуванні свого 50-річчя Амет-Хан,
відповідаючи на запитання одного з однополчан, чому він
не завершує льотну діяльність, розповів притчу:
«Коли старий орел передчуває наближення смерті, він з
останніх сил рветься увись, піднімається якнайвище. А потім
складає крила і летить каменем на землю. Тому гірські орли
помирають у небі - на землю вони падають вже мертві ...»
13. Пам’ять про легендарного
героя увічнена у назвах
вулиць в Алупці,
Сімферополі, Махачкалі.
Бронзовий бюст льотчика
встановлений у його
рідному місті, а також на
Алеї Слави у м. Києві (на фото).
У 1993 році в Алупці було
відкрито музей
Амет-Хана Султана (на фото).
Презентацію створено бібліотекарем МСМБ “Молода гвардія”
Дідорою Л.К. на основі бібліотечних фондів та Інтернет-ресурсів.
