Альманах "Любіть Україну..."

1. Любіть Україну…
Альманах літераторів-початківців
Сумського вищого професійного
училища будівництва і дизайну

2. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну…
Доброго дня, дорогі друзі, шановні добродії, любі мої ровесники!
Я – юний цвіт нової України, одна з шанувальниць рідної землі!
Україна… Край невимовної краси і тяжкої недолі, неповторної
пісні й волелюбного лицарства, край з багатою і на радість, і на криваві
сторінки історією.
Чому доля нашого народу така трагічна? Перегорнімо сторінки
історії – від найдавніших до новітніх часів.
Серед тих, хто віддав своє життя за щастя народу, імена славних
лицарів – Петра Сагайдачного, Івана Сірка, Богдана
Хмельницького, Івана Мазепи, Устима Кармелюка та інших. За кращу
долю боролись відомі всьому світу діячі культури: Тарас Шевченко,
Леся Українка, Іван Франко, Марія Заньковецька, Михайло
Грушевський.
Для чого ми згадуємо про це сьогодні? Тому що історію потрібно
знати й не повторювати помилок предків.
Переконана: щоб зберегти дім свій – треба бути господарем, щоб
мати Україну – треба бути українцями. А найбільше багатство нашої
землі – це ми, її вірні сини і доньки. І сьогодні, коли знову проливається
кров, ми проймаємося гордістю за нескорений дух, за міць і доблесть
нашого народу, «якого Правди сила ніким звойована ще не була».
Останні революційні події , по-перше, розбудили у нас, молодих,
патріотичний дух. По-друге, поставили перед нами мету:

3. У нас єдина мета – Україна свята,
Нездоланна ніким і ніколи.
Ми, молодь, - майбутнє України. Наша сила – у єдності та
згуртованості, бо тільки єдність і згуртованість народу творить
державу. У цьому ми переконуємося на прикладі Майдану. Ми
прозріли і зрозуміли, що можемо краще, ніж будь-хто, давати лад на
своїй землі. Хай заповітом стануть для кожного слова славного сина
нашого народу Тараса Шевченка:
Любітеся, брати мої,
Украйну любіте
Любі мої ровесники! Я звертаюся до вас, щоб надія завжди була,
щоб Україна розквітати на віки-вічні могла. Погодьтесь зі мною: від
любові кожного з нас залежить, яким буде майбутнє України. Адже
любити її – це значить працювати, творити в ім’я рідної землі,
відроджувати народні традиції, повертати забуті імена, вивчати
рідну мову…Недарма Володимир Сосюра писав:
Любіть Україну всім серцем своїм
І всіми своїми ділами
Я впевнена, що сьогодні, як ніколи, треба усвідомити, що для
свідомих українців роботи не початий край. Тож берімося до роботи!
Адже лише працюючи на благо України ми доведемо свою любов.
Дякую за увагу! До нових зустрічей.
Марочкіна Марина

4. Я - українець, ми – українці
Я люблю Україну, я люблю її сонце,
Я люблю її мову, її вірних людей,
ЇЇ пісню найкращу, її море безмежне
І красу її неба та темних ночей.
А живу я щасливо, бо я знаю одне,
Що живу, як лелека, на своїй я сторінці.
І на плечах у мене є крила від того,
Що я – українець, що ми – українці!
І наш стяг синьо-жовтий,
Синє небо та жовті, безмежні поля.
Перехоплює подих, коли я розумію,
Що це все не далеке, а моя найрідніша земля.
Певно, я, як хлопча, закохався
В цей край, і не хочу я жить наодинці.
І я не один, бо чую я серцем –
Я – українець, ми всі – УКРАЇНЦІ!

5. Любіть Україну
Як сонце гаряче, як дощ життєдайний,
Як небо вечірнє, як ранню зорю,
І гори високі, і море безкрайнє
Всім серцем любіть Україну свою!
Бо як її, людоньки,нам не любити?!!
У час, коли горить літо, коли сходить весна.
І ці люди привітні, і це небо блакитне,
Як її не любити, бо вона ж в нас одна.
Ми повинні її з вами оберігати
Та любити як батька та матір своїх.
Від хвороб, ворогів та біди захищати,
Бо інакше немає нам світлих доріг.
Ми не будемо знати, як прекрасна свобода,
Як співає кохання уночі у гаю.
І не буде нам щастя, якщо ми з вами, браття,
Не любитимемо щиро Україну свою.
Берко Тетяна

6. Любіть Україну
Кожним словом,
Кожним променем думки,
Занесеним весняним вітром
Живе в душі народу Україна.
Ти - сонце, ніжне й щедре,
Дивлюсь в твої я води й милуюся собою.
І очі мої, і мій сміх, і вся душа моя
Буде вічно жити з тобою!
Любіть Україну, славну, єдину!
Любіть Україну у сні й наяву!
Любіть Україну – неньку милу!
І бережіть до віку її.
Омельчук Наталія

7. Я – українка
Я загляну у сині тумани,
У марево синіх ночей –
І побачу розквітлі каштани
Та смуток вкраїнських очей.
Я загляну у пишні діброви,
Що заслали смутком все скрізь,
І побачу засмучені брови,
Що вгору птахом звелись.
Я – українка, і я цим пишаюсь,
Це квітуча держава моя.
І я тут назавжди лишаюсь,
Бо тут моя рідна земля.
Закарпатські гори, Чорне море Криму –
Все це рідне і для нас єдине.
Мільйони проблем, мільйони облич,
А весна знову листя несе
За роком – рік, день – ніч, день – ніч…
Україну кохаю понад усе.
Якщо цю мить та зупинить,
Щоб все забуть, свій край любить,
У снах із ним тихенько полетіть,
«Україну кохаю», - прошепотіть.
Моренець Ліна

8. Упорядник – Дарницька О.В.